СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин

20 червня 2017 року

Веде засідання заступник голови Комітету БАКУМЕНКО О.Б.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день шановні колеги! Займайте свої місця, починаємо працювати. Зареєстровано 17 народних депутатів, є кворум. Тому… Прошу, тиша! Починаємо роботу комітету. Порядок дений у народних  депутатів у всіх є. Порядок денний є у всіх. У мене тільки є пропозиція, щоб ми питання за проханням ряду народних депутатів про відставку міністра  перенесли на друге питання. А так порядок денний у всіх є. Ну, перший законопроект, а  потім піде це питання, бо так воно у нас було п'ятим.

Всі питання порядку денного роздані. Хто за затвердження порядку  денного, прошу голосувати.

 

 _______________. З перенесенням.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З перенесенням, да, я ж сказав.  Проти? Утримались? Рішення прийнято.

Згідно порядку денного  першим розглядаємо законопроект про проект Закону України "Про виноград та виноробну продукцію", поданий народним депутатом України Урбанським (реєстраційний номер 5667) (від 19.01.2017 року). Доповідає народний депутат  Урбанський. Є? Є. Саша, пожалуйста.

 

УРБАНСЬКИЙ О.І. Доброго дня, шановні колеги! Проектом закону пропонується створення сприятливих умов для розвитку виноградарського виробництва  в нашій країні. Цим законопроектом уточнюються терміни та визначення  класифікацій сортів винограду та вимоги до виробництва виноградної продукції, уточнені такі  терміни,  як "виноградники", "гібриди прямого виробництва", "Шампанське України", "Ігристе  України", "вино контрольоване" та багато інших  речей. З метою дерегуляції сфери  виробництва передано суб'єктам господарювання функції центрального органу виконавчої влади, що забезпечують формування та  реалізують державну аграрну політику щодо  затвердження технологічної документації і нормативних документів на   виробництво  нових   марок виноробної продукції.

Для того, щоб я не затримував ваш час надалі, я знаю, що там  є висновок ГНЕУ не дуже задовільний і я б хотів би  доповісти своє ставлення до цього законопроекту не те що так зазначено в законопроекті. Метою мого подання  цього законопроекту стало звернення декількох дуже малих виробників в мене на окрузі, це Одеська область, Ізмаїльського і Ренівського районів. І вони дуже настоювали на цьому законопроекті з метою того, щоб їм було дано більше можливосте для конкурентного середовища з великими виробниками вина в нашій країні. Чим це зумовлено? Тим, що в даному законопроекті ми дуже чітко прив'язуємо кількість виробленого виноматеріалу до кількості гектарів виноградників, яким оперують той чи інше господарство, яке займається виробництвом вина.

Я хотів би вас попрохати не відхиляти цей законопроект, Олександр Борисович, зробити мабуть на базі вашого комітету робочу групу, до якої долучилися б члени вашого комітету, щоб ми могли доопрацювати цей законопроект і зробити його таким задовільним для всього, так скажемо, для всієї нашої галузі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам.

Співдоповідач від комітету Дідич.  

 

ДІДИЧ В.В. Шановні колеги, шановні присутні і автор законопроекту! Ми уважно вивчили зауваження стосовно Головного науково-експертного управлянні і вислухали пропозиції об'єднання української корпорації по виноградарству і народної промисловості, представників, які висказали свої негативні думки стосовно поданого законопроекту. І я особисто вважаю, що потрібно працювати в такій формі, в якій він поданий цей законопроект він не принесе користі, пользи виноробній промисловості як такій. Чому? Бо дуже суттєві потрібно робити доопрацювання і наш підкомітет пропонує відхилити даний закон як проект Закону. Чому? Тому що потрібно вносити зміни та доповнення до діючого законодавства – це дасть можливість краще працювати над законами і користь буде всім. Тому, якщо ви приєднуєтесь до опрацювання в такій формі ми готові працювати, але в даному случає наш підкомітет, який  я представляю,  "відхилити" вносить пропозицію.

Звичайно, кожен народний депутат має свою думку і відповідно  має  право висказатись. Але у всіх матеріали є в руках, вивчити уважно і  прийняти рішення. Дякую. 

 

УРБАНСЬКИЙ О.І.  Дуже поважаю вашу думку. Я… так я ж і прохав, щоб  ми… Я можу його відізвати. Але я дуже прошу створити робочу групу на базі вашого комітету, куди… до якої долучаться ваші фахівці. (Шум у залі)

Не буду тут говорить, что я являюсь великим фахівцем виноробної продукції, в мене чуть інший профіль,  але  з людьми, які в цьому ділі розбираються ми можемо зробити щось дуже дієве для нашої країни.

І ще раз я хочу зауважити. Коли я зареєстрував цей законопроект, до мене зверталися представники декількох великих виробників, і я… я розумію, чому вони цим… не дуже задоволені цим законопроект. Тому щоб ми зараз не виносили це, знаєте, на такий на широкий загал, я пропоную і звертаюся з проханням створити робочу групу, доопрацювати цей законопроект. Члени комітету, я не заперечую, теж можуть   долучитися до цього законопроекту, і ми зробимо щось таке дієве совместно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі вам.

Слово надається заступнику міністра аграрної політики Мартинюку Максиму Петровичу.

 

МАРТИНЮК М.П. Шановні колеги, в принципі дальше, ніж назва цього законопроекту, його можна не читати, тому що назва цього законопроекту звучить, як про виноград та виноробну продукцію, в той час як  нині діючий Закон називається "Про виноград і виноградне  вино". Тобто сам факт того, що ми вино замінюємо виноробною продукцією, говорить про те, що цей закон спрямований абсолютно не на підвищення культури виноробства, абсолютно не на стимулювання  розвитку дрібних виробників вина, а на перш за все задоволення інтересів і створення умов для розвитку великих, технологічних підприємств, які в принципі технологічно виготовляють щось схоже на вино, але це не є вином в тому класичному розумінні. І питання це набуває особливої ваги з урахуванням тих зобов'язань, які ми взяли перед собою в рамках вступлення до Світової організації торгівлі, коли ми маємо відмовитися від низки географічних назв. Єдине, що спасе наших виробників, це той факт, що на момент відмови від географічних назв ми маємо забезпечити надзвичайно високу якість цієї продукції, яку вони виготовляють.

Оскільки виготовлення вина, коньяків  це є мистецтво без перебільшень, то ставку робити на  якісь великі індустріальні підприємства в цьому сенсі, в цій галузі  стратегічно невірно.  Тому і в силу низки інших технічних зауважень до цього законопроекту  міністерство його не підтримує.

Дуже дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі вам.  Спасибі, Максим Петрович.

Є ще у нас така велика  доповідна записка від Української корпорації по виноградарству і виноробній промисловості "Укрвинпром". І одною тезою тільки: законопроект потребує суттєвого доопрацювання, містить безліч непрофесійних визначень, та його основа одна з перших  редакцій без урахування зауважень виноробної галузі, і у такій редакції абсолютно непривабливий. Теж нас просять його відхилити.

Є якісь думки ще в народних депутатів?

 

 ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. Я також… Андрій Вадатурський. Дякую за слово. Я також підтримаю висновки і міністерства, і "Укрвинпрому".

Я хотів би сказати, що якраз вже декілька місяців проходить на опрацюванні   законопроект по вирішенню галузевої  проблеми,  і така робоча група вже існує. Тому я запрошую долучитися Олександра Урбанського до розробки якісного законопроекту. І, до речі, в понеділок на зустрічі торгово-промишленої палати разом з "Укрвинпромом" будуть розглядатися і узгоджуватись позиції щодо вирішення цього питання. Тому я запрошую вас також  долучитись до розробки цього проекту. У вас є нормальні там ідеї, я розумію, звідки вони йдуть, їх потрібно просто взяти, врахувати  в такому галузевому законопроекті. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже слушна пропозиція поступила.

Ще є у народних депутатів бажання висловитися?

Поступила пропозиція відхилити законопроект і далі з побажаннями народного депутата Вадатурського в состав робочої групи включити народного депутата   Урбанського, доопрацювати галузевий законопроект, і він буде фаховий. Ті ряд  пропозицій, які  є в вашому законопроекті, щоб вони були враховані там, і ми зробимо  великий такий законопроект, який буде усім до потреби. Тому ставлю на голосування пропозицію підкомітету відхилити законопроект  № 5667 про виноград та виноробну продукцію, поданий народним депутатом України Урбанським.

Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати.  Проти? Утримався?  Рішення прийнято. Законопроект   відхилено.

 

УРБАНСЬКИЙ О.І.  Шановні колеги, дякую дуже за ваше рішення.

Я извиняюсь, я на русский перейду. В любом случае  спасибо большое за ваше решение, потому что, действительно,  хотел сделать что-нибудь  правильное. И, Андрей, спасибо за пропозицию, я обязательно присоединюсь к вашей рабочей группе, потому что, если уже что-то делать, надо сделать, чтоб оно было  качественно.  В принципе я поэтому и  просил, чтобы мы сделали рабочую группу на базе вашего комитета. Спасибо большое.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо вам, пане Олександре.

Друге у нас питання порядку денного, як ми и з вами домовилися, – про відставку з посади міністра  аграрної політики та продовольства України Кутового згідно з поданою ним заявою від 23.05.2017 року.

До аграрного комітету 24 травня 2017 року надійшло Доручення Голови Верховної Ради щодо опрацювання заяви міністра  аграрної політики та продовольства України Кутового від 23 травня стосовно його відставки.

Головним з опрацювання заяви  визначено Комітет з питань правової політики та  правосуддя та аграрний комітет.

Прошу, колеги.

Тому, колеги, пропоную  проговорити дане питання. Можливо, хтось хоче  висловитися з цієї пропозиції.

 

______________.  (Не чути)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Народний депутат Вітко.

 

ВІТКО А.Л. Народний депутат Вітко.

А где сам министр? И что это не ответственная такая работа? Почему так случилось? Почему… Может ему кто-то  мешал? Надо ж нам выслушать человека. Можем, ему, действительно, может не хватало  нашей поддержки и так далее. Считаю,  это не серьезно в такое сложное время ухолить с такого  серьезного ведущего поста, хотя оставляя очень серьезные кадры как Максим Петрович, который исполняет  обязанности. Я надеюсь, что  вы  так не будете поступать. (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я вас услышал.

Дело в том, что министр  аграрної політики  на лікарняному зараз. (Шум у залі)  Він  вчора мені телефонував і особисто попросив, щоб ми на комітеті прийняли рішення про  його відставку, це його особиста вже пропозиція, він її висловив в заяві, яку надав. І просив нас, щоб ми підтримали цю пропозицію, і щоб не  було так, як Міністерство аграрної політики буде в якомусь такому підвішеному стані ще декілька місяців. Тому прошу від його імені, я зараз дам слово кожному народному депутату, від його імені прошу цю… проголосувати за його відставку.

Пожалуйста, пане Заболотний.

 

ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. Шановні колеги! Я думаю, що наш комітет поступив абсолютно правильно, дуже тісно співпрацював з міністром. Жодного разу ми не заблокували його жоден законопроект, який ініціювало Міністерство аграрної політики. І нас абсолютно задовольняли стосунки з Тарасом Вікторовичем. І я хочу сказати, що він мені теж вчора увечері дзвонив – це є особиста думка у людини, кожен має право на це і просив, що не затягуйте, хлопці, це питання, я вас дуже прошу. І мені сказав, що з більшістю переговорив по телефону членів комітету, кому він дзвонив, що підтримайте, тому що я вибрав іншу собі стежку у житті і на це кожен має право. Від того, що він написав заяву, погодив це з Прем'єр-міністром, погодив це з Президентом.

До речі, я хочу вам, можливо, маю право, а можливо не маю права, але хочу вам сказати, що Президент його теж просив не йти у відставку, працювати хоча б до кінця року, але він прийняв рішення написати заяву і піти у відставку. Я вважаю, що раз людина поставила питання таким чином і написала офіційну заяву і її розглянули на засіданні Кабінету Міністрів, на урядовому комітеті ми не можемо бути поперек ставати і залишати міністерство у підвішеному стані, тому що кадрове питання треба вирішувати.

Тарасу Вікторовичу побажати успіхів і підтримувати з ним нормальні стосунки як з високоморальною високо порядною людиною і класним спеціалістом. Життя таке, що ніхто не знає, де ми кожен завтра будемо, але має кожен право вибрати собі той шлях в житті, який він вважає абсолютно правильним. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі, Григорій Михайлович.

Пан Лабазюк.

 

ЛАБАЗЮК С.П. Шановні колеги! Дійсно дане питання не варто переводити виключно в політичну площину – це перше. І друге, давайте не будемо говорити про Тараса Вікторовича як про щось минуле. Тарас Вікторович був повноцінним і залишається членом нашої команди аграрного комітету сьомого скликання, восьмого скликання він був досить потужним, хорошим, чуйним лідером нашого комітету, керівником. Міністерство аграрної політики, напевно, історія розставить крапки над "і", але зроблено багато, а ще більше напрацьовано. І сьогодні буде можливість наступників брати і ці гарні напрацювання втілювати в життя. Це особисте рішення Тараса Вікторовича, чому він прийняв рішення йти з посади, чи через здоров'я, чи через інші фактори, це знову ж таки його особиста позиція. Ми, якщо його товариші, якщо ми члени його команди спільно ми повинні просто сьогодні підтримати, в першу чергу для того, щоб продовжити ці напрацювання, які були в комітеті,  були в міністерстві. Тому пропозиція, дане питання не потрібно перетягувати на наступі комітети. Сьогодні рішення комітету і можливо сьогодні в другій половині дня буде змога внести в сесійну залу для того, щоб ми його підтримали і далі Кабінет Міністрів, Верховна Рада могла приймати рішення щодо керівництва міністерства. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Сергій Петрович.

Пан Мушак.

 

МУШАК О.П. Шановні колеги, безумовно, всі розуміють не просту і складну ситуацію, яка була, треба віддати належне Тарасу Вікторовичу, що він достойно пішов, навіть свідомо не хотів загострювати не конфлікти після заяви про відставку і після цього він тримався досить достойно, не впадаючи ні в які перепалки і всього іншого. Тому мені здається, що варто підтримати його позицію, це раз.

І друге, ми ж повинні говорити про те, що також буде в майбутньому. Очевидно, що Максим Петрович, який активно з нами співпрацює, який постійно приходить в наш комітет, більше того, дуже так глибоко і фахово розбирається в багатьох питаннях. Очевидно, що Максим Петрович буде виконуючий обов'язки, я думаю, на найближчий рік, а то і два. Тому безумовно нам хотілося б також почути про ваше бачення, оскільки ви будете виконуючий обов'язки, які основні задачі ви ставите до кінця цього року і також на майбутнє? Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це не питання зараз вирішувати, наше питання, як народних депутатів, сьогодні на комітеті прийняти рішення про відставку. Хто ще з народних депутатів? Я можу підсумувати, у нас у всіх, до Тараса Вікторовича дуже поважне ставлення, його це рішення це його рішення, він сам його прийняв, він зателефонував  більшості з нас народних депутатів. Я рахую так, щоб з повагою до нього, до його праці, прийняти рішення на комітеті, воно так потрібно, щоб звучало, підтримати заяву і рекомендувати Верховній Раді прийняти відставку міністра аграрної політики Кутового Тараса Вікторовича.

Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Проти? Один. Один – проти.

 

_______________. Два проти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Два проти. Утримався? Один. Рішення прийнято. Спасибі.

Далі переходимо до порядку денного, у нас наступне питання. Пан Галасюк є у нас, да? Тут є, бачимо. Проект Закону України про внесення змін до статті, ми не головний комітет, 41 Конституції України щодо реалізації прав українських громадян на землю, збереження власності на сільськогосподарських землях в руках громадян України та сталого розвитку села на основі фермерських господарств, поданий народними депутатами України Ляшком, Галасюком, Вовком та іншими (реєстраційний номер 6236) від 24.03.2017 року. Доповідає народний депутат України Галасюк Віктор Валерійович. Прошу до слова.

 

ГАЛАСЮК В.В. Дякую, шановний Олександр Борисович. Шановні колеги, пропоную вашій увазі проект змін до статті 41 Конституції, авторами якого є 174 народних депутати. Як демонструє кращий міжнародний досвід, фундаментом реалізації прав громадян на землю і сталого розвитку села, а саме це є однією з головних завдань, є  аграрний устрій держави, побудований на такій головній формі господарювання на землі, як фермерське господарство.

Я не буду іти в великі деталі, я наведу лише декілька найбільш показових прикладів. Зокрема, до таких прикладів належить Польща, наш надзвичайно  успішний сусід не тільки в сфері промислового розвитку, а також і в сфері розвитку сільського господарства.

В Польщі на конституційному рівні закріплено  пріоритет сімейного фермерського господарства, зокрема статтею 23 Конституції Республіки Польща встановлено, що основою аграрного устрою держави є сімейне господарство. За даними Євростату в Польщі налічується майже півтора мільйони ферм, 76 відсотків з них – це господарства, які мають земельні ділянки до 10 гектарів. І при цьому, шановні колеги, вдумайтеся, при цих показниках, при такій диверсифікації земельної власності Польща, фермерські господарства Польщі генерують 22 мільярди євро продукції. Порівняйте це з тим, що ми маємо в результаті нашого сировинного експорту і дуже багато стає на свої місця. Сьогодні Польща є значним, суттєвим виробником картоплі, цукрових буряків, ріпаку, зерна, свинини, свійської птиці в Європі, а також має потужну харчову галузь і переробку.

З врахуванням  соціально-економічних реалій і національних інтересів  України кращого світового   досвіду і суспільно-політичних умов для забезпечення можливості і запровадження  в майбутньому ефективного і  справедливого ринку сільськогосподарської землі цим законопроектом, цим проектом змін до  Конституції пропонується на конституційному рівні закріпити, що основою аграрного устрою  України є фермерське господарство. Я хочу підкреслити, що  це відповідає, подібний підхід, він базово відповідає не тільки досвіду Польщі, а й досвіду багатьох інших країн в конституціях яких подібні  питання  теж врегульовані на найвищому законодавчому рівні – це і Конституція Бразилії, і Конституція Португалії, Італії  та інших  країн.

 Шановні колеги, з огляду на це прошу підтримати  нашу ініціативу, внесену і Олегом Ляшком, і колегами, яких ви  назвали, 174-ма народними депутатами, які представляють більшість  фракцій та груп українського парламенту. Готові відповісти на питання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам.

Бажання  у народних депутатів, у кого є  виступити?Я тільки два хочу слова висловити по цьому питанню, там висловлено в статті Конституції право на приватну власність у нас в цьому і ми зараз, хочу щоб ми приймали фахові рішення. Давайте, у кого з народних депутатів є які пропозиції по цьому питанню, хто хоче висловитись?

Григорій Михайлович Заболотний.

 

ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. Шановні колеги, шановний наш колега Галасюк! Я хочу сказати, що  однозначно  треба сказати, що фермерський рух в Україні – це дуже важливий рух, і на сьогоднішній день це чи неєдина форма організації праці на селі, яка підтримує соціальний розвиток села. Але я впевнений, не те, що просто кажу для того, аби сказати, а переконано  впевнений в тому, що не можна записати в Конституцію таку форму, що найголовнішою формою є там, умовно кажучи, фермерське господарство. Тому що у нас є приватна власність на землю. Власниками цієї землі являються громадяни України. І, враховуючи цей пункт, який закріплений вже, що приватна власність на землю, ми не можемо писати, що найголовнішою там чи головною формую є фермерське  господарство. Ми і так знаємо, що воно є таким і можна якось якесь визначення  теж дописати, хоча ми не є головним комітетом в цьому праві. Тому що це інший комітет повинен розглядати цю проблему, як змінити статтю Конституції. Але обмежувати права власників і сказати, тоді, то тоді треба писати, а що робити з тими, хто має у власності  землю, що вони зобов'язані в обов'язковому порядку формувати фермерські господарства? А хтось працює індивідуально, а хтось працю як селянське господарство, а хтось віддає в оренду. І не можна нас… нам все сліпо ототожнювати і порівнювати з Польщею. Тому що це країна, яка має невеликі наділи, вона не має таких земель і таких розмірів, які має Україна. Візьміть степову зону. Там середній розмір поля – 250-300 гектарів  і більше є. Візьміть центр України, де середній розмір поля – теж  до 200 гектарів, значно більше ніж 100. І візьміть навіть Західну України, де вже зовсім менші, так сказати, розміри поля. Що ми  можемо там сказати, що там тільки,  і там повинно бути тільки фермерське господарство. Якщо ми фермерське господарство законом обмежили, що має право мати лише 50 гектарів ріллі і не більше 100 гектарів сільськогосподарських угідь. І записати це в Конституцію, змінити статтю Конституції, на мій погляд, це неправильно.

Тому я вважаю, що законопроект або відправити на доопрацювання, це моя особиста думка, я не претендую на істину в останній інстанції. Але, я вважаю, що або відправити на доопрацювання, але так записувати ми не можемо і не маємо права. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

Народний … Ні, я вам дам висловитись, після народних депутатів, народні депутати висловляться, тоді дам пану Галасюку.

Мірошніченко.

 

МІРОШНІЧЕНКО І.В. Я не буду повторюватись. По-перше, які фермерські господарства? 50 гектарів – фермерське господарство. У нас є фермерське господарство сьогодні 5 тисяч гектарів в оренді. Яке це фермерське господарство? Який це устрій? Це перше.

По-друге, мені здається, хватить заходити в Конституцію, а давайте, якщо ми всі кричимо підтримувати малі, середні фермерські господарства та сімейні ферми, то ми ж це зробимо не за рахунок того, що в Конституцію запишемо. Давайте програми зробимо, давайте фінансувати власників паїв під землю, щоб вони могли сімейну ферму стоїти. І хватить про це говорити, треба просто брати проекти,  тут нам їх затверджувати і реалізовувати і все. І хай люди собі будують теплиці, мініферми, кооперацію, сади, фрукти, ягоди. У них є земля, дайте їм під цю землю кошти довгі і дешеві і все, і хватить про це говорити. І вони зроблять з цієї…

Два мільйони фермерів треба створити. А мені хочеться запитати деяких політиків, а як ви їх створите, запишете в добровольці  чи як? Тобто ………  скільки скажемо. А хто записується в сімейні фермери. А для чого, під що, яка процедура, який стимул для цих людей ми створюємо? А ніякого. Тому давайте займатися економічними питаннями, структурними проектами, виділяти кошти, і будуть у нас і фермери, і малі, і середні,  які збалансують і холдинги і все інше. Це точно не питання Конституції. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

Пан Мушак, а потім пан Кіт.

 

МУШАК О.П. Мені здається, треба колегам перш за все подякувати,  що вони підняли цю дискусію, і я так розумію це відголоси також земельної дискусії пішли.

Якщо казати про основу аграрного устрою України і фермерське господарство, то більш логічно було б записати це, наскільки я розумію, це і з самого початку було, це в 14 статтю Конституції України, там, де кажеться, що земля – це національне багатство. Воно би тоді логіка була. Але оскільки це перший розділ Конституції України, то тільки через референдум можна  туди зміни вносити, то відповідно як би штучно, як на мою думку, його в 41-у статтю, яка каже насправді про право власності. Якраз коли ми кажемо про фермерів і приводимо приклади Польщі, Бразилії, то якраз там є приватна власність повноцінна. В  Україні, на жаль  як би немає повноцінної приватної власності, і якраз 41 стаття Конституції  України, яку ви хочете поміняти, вона і не виконується, мораторій її порушує.  Тому перед тим як казати про фермерські устрої, треба насправді запустити ринок землі повноцінний, щоб можна землю було не тільки продавати, а що важливо, і купувати. Бо українець наразі не може купити землю і він не може стати фермером, тут в принципі люди, які не мають наразі землю, вони не можуть її купити і стати фермерами.

Тепер з приводу глобально, чи фермерство може стати основою аграрного устрою. Мені здається, що  в тому стані, яке зараз є фермерство, це є тупикова вітвь. Оскільки,  шановні колеги, от ми були з колегами в Канаді. Два фермери обробляють дві з половиною тисячі гектар. Наймають тільки одного сезонного робітника. Це насправді чекає також нас.  Якщо фермери продовжать вирощувати  тільки технічну культуру, немає ніяких шансів, це будуть просто мініхолдинги. Єдине,  як би будуть мати багато техніки, або там  роботи там будуть працювати через GPS, або сезонні виробники, але це не буде  створювати місця. Фермер може створювати місця робочі, якщо він тільки в нішеві піде речі: органіка, садівництво, ягідництво. Але знову ж таки, для цього треба, щоб повноцінна була власність на землю.  

Тому мені здається, що перше штучно трішки, це не в 41-у статтю Конституції треба було вносити, а в 14-у, там, де якраз про землю кажеться, що це національне багатство. Це раз                                   

Друге. Мені здається, що це  більше політична  як би позиція для того, щоб щось сказати по ринку землі, що чи "за" ми, чи "проти", а ми ні "за", ні "проти", ми за те, щоб основою стало фермерство. І я би погодився з позицією Григорія Михайловича  направити на доопрацювання, бо мені здається, що це не фахова, а політична історія, а ми повинні тут фахові питання приймати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі, спасибі.

Кіт Андрій.

 

КІТ А.Б. Я дякую за те, що ви підняли питання фермерства. А насправді, я би хотів його перевернути трошки в трошки іншу площину. У нас тут оманливо говорять про те,  що фермери мають землю. Я можу стверджувати, що зараз людина молода, яка проживає в селі, взагалі позбавлена можливості створити фермерське господарство і взяти землю в оренду. Тому що в нас, ми самі створили ніби справедливий аукціонний спосіб отримання землі, але не забувайте при тому, що людина, яка тільки починає свою роботу або має бажання почати, вона не є конкурентоздатною з підприємством, яке працює на цій території і має 10 тисяч гектарів землі. І хто не розуміє, для агрохолдингу підняти на 30 гектарах ставку з 8 процентів до 30 чи до 35 це підняти на нуль, нуль, нуль один свою загальну орендну ставку по оплаті за землю. І насправді місцевий житель, який проживає на території сільської ради, є повністю позбавлений права отримати землі запасу. І це питання, я б хотів, щоб ми власне розглянули, бо воно є важливим. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Дмитренко.

 

ДМИТРЕНКО  О.М. Я вважаю, що на сьогоднішній день дійсно фермерів ми повинні підтримати, але повинні підтримати реально коштами, а не законопроектом про внесення змін до реалізації прав українських громадян на землю. Зрозуміло, що сьогодні на селі на генетичному рівні навіть наші українці вміють працювати, виробляти якісні продукти і дбати про землю, їм не вистачає лише тільки коштів. І якщо ми сьогодні приймемо зміни про сталий розвиток на основі фермерських господарств на селі, воно нічого не дасть. Це тільки популістична буде зміна і більше нічого. Можна прийняти зміни про розвиток сталої народної пісні і так далі, піти в цьому напрямку, підтримувати наших селян. Я вважаю, що сьогодні ми повинні, як і в країнах ЄС, давати дотацію фермерам. Вони сказали скільки дотації отримують фермери на один гектар землі і чи в рівних ми з ними конкурентних умовах, чи ні? Сьогодні, наскільки я розумію, наші фермери можуть отримувати тільки відшкодування відсотків по кредиту, якщо він візьме його на потреби посівної і все, це єдина дотація нашої держави. То давайте створювати умови для наших фермерів молодих, щоб вони не тікали за кордон і не створювали там фермерські господарства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Зараз виступ від підкомітету. У нас Шумейко Сергій Григорович, головний консультант. Прошу вас, дві хвилини.

 

ШУМЕЙКО С.Г. Запропонована пропозиція щодо внесення   до статті 41, як уже сказали, трошки суперечить нормам правовим, які  визначає ця стаття.  Стаття регулює право приватної власності і визначати, що одночасно аграрний устрій –  воно не дуже узгоджується.

І, крім того, слід зауважити, що крім внесення змін до  статті 41 йде суперечність  із статтею 13 Конституції України, в якій передбачено рівність усіх суб'єктів  права власності і  господарювання перед законом.  Тому аграрний устрій України не може обмежуватися лише фермерськими господарствами. Інші форми господарювання також мають право на існування.

І крім того,  навіть, якщо буде внесені зміни у Конституцію України, реалізувати цю норму прийдеться шляхом розробки загальнодержавної комплексної програми сприяння створенню розвитку сімейних фермерських господарств чи  фермерства – як вона буде називатися вже – у якій будуть передбачені заходи щодо пільгового оподаткування, кредитування, спрощеної процедури отримання земель та інші питання. тобто фактично буде втрачено час на внесення змін до Конституції замість того, щоб розробити  просто програму підтримки фермерських господарств.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Слово надається  першому заступнику міністра аграрної політики Мартинюку Максиму Петровичу.

 

МАРТИНЮК М.П. Шановні колеги, я від імені міністерства всіляко вітаю спробу підкреслити особливий статус фермерства в Україні. В той же час хочу зауважити, що, починаючи з того, що саме поняття аграрного устрою ніде в законодавстві не визначено, закінчуючи тим, що  поки що ця норма виглядає так, що нібито  фермерам можна   купувати ну землю, наприклад, зокрема, всім іншим не можна, то не зовсім  зрозуміло, як ця норма буде працювати навіть, якщо її прийняти. І чи не призведе це  до того, що великі агропідприємства просто перетворяться швидко на  багато фермерів, і в такий спосіб ми створимо просто ще одну регуляцію, яка абсолютно не призводить ні до чого.

Але, повертаючись на початок свого виступу, хочу сказати, що дійсно ми бачили б основу розвитку, перш за все, сільських територій на базі фермерського руху. Тому що фермери, при певних умовах, це робочі місця, фермери – це соціальна сфера на селі, фермери – це взагалі життя в сільській місцевості і розвиток сільських територій. І очевидно, що настав той час, коли держава мала б переглянути своє відношення до фермерства і, повертаючись там, останній раз ми на фермерів звертали увагу у 90-х роках, коли приймали відповідні закони. Я думаю, що зараз настав той час, коли ми, базуючись на нинішніх досягненнях аграрної сфери, мали б повернутися знову до них обличчям. Але очевидно, що великих сумнівів викликає саме той формат, який був обраний шляхом внесення змін до Конституції. І, по-перше,  визначення, виокремлення аграрного устрою, окремо, тобто не зовсім зрозуміло це з юридичної точки зору. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз надамо Галасюку виступ.

Будь ласка, Геннадій Новіков, голова асоціації у нас, Аграрного союзу України, я знаю, що аграрного союзу, який представляють теж багато фермерів, які туди входять. Слухаю вас.

 

НОВІКОВ Г. Доброго дня! Ви знаєте, напевно, треба визначатися, що таке фермерське господарство для України. Тому що коли у президента Християнського… союзу Німеччини спитали, що таке фермер, то він сказав, я вважаю фермером того, хто працює на землі. А у нас чомусь правова форма вважається, що він фермер, а є ООО – 200 гектарів, 300 гектарів, і є фермер – 5-6 тисяч гектарів, і фермерське господарство. То, напевно, не назва визначає, це, по-перше. А, по-друге, якщо вже визначає фермер, тоді треба чітко виписати хто такий фермер. Або переважно власною працею він працює або ще якось, тобто визначитися треба, а потім  вже когось підтримувати.

Друге. Треба, напевно, порахувати і те, що говорили про підтримку і можливості отаких малих господарств. Ми за весь час для малого,  надто малого бізнесу, не побудували ринкової інфраструктури, щоб вони вийшли на ринок, я вже не кажу про експорт. Це просто навіть на внутрішній ринок логістики немає. І ми просто створюємо ці господарства, сімейні ферми і так далі. А де вони будуть, в спальних районах Києва і вдоль доріг продавати свою продукцію, якою…  Зараз картоплю нікуди  дівати, а ми ж хочемо, щоб вони виробляли більше продукції, якщо ми  стимулювати будемо, будемо казати, цей бізнес.

Тому, напевно, починати  треба не з змін до Конституції, а  з того, щоб  відбудувати систему, при якій малий виробник буде конкурентоспроможним. Це і теж розвиток кооперації, це розвиток для нього ринкової інфраструктури і фінансових інструментів, в яких фермер буде конкурентним з іншими формами господарювання. Ніхто не проти. І визначитися чітко зі статусом самого фермерського господарства, що мається на увазі, коли ми говоримо "фермер". Бо, коли ми кажемо "селяни", іноді забуваємо, що люди, які проживають в селі і мають, навіть не проживають і мають пай, це не селяни. Селяни – це ті, хто працюють на землі, і можливо, проживають в селі, на підсобному господарстві працюють. Але не ті, хто має пай.  Тому у нас багато таких от моментів, які ми за відсутністю визначення не можемо на одній  мові розмовляти.

І далі.  В Ізраїлі, припустимо, є маршави і кібуци є, і вони  не сперечаються, хто головніший чи маршави чи кібуци. Тобто є певна колективна форма господарювання, є певні інші форми господарювання, і ніхто нічного не замарачується з того, що  саме такий устрій повинен бути. Тому є різні приклади  у світовому арсеналі.

І підтримка малих і середніх, ми повинні просто розуміти, що це буде дуже дорого для держави, і повинні бути просто до цього готові. Якщо ми  готові до цього вже зараз, то тоді можна приймати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі, Геннадію, спасибі вам. 

Зараз, зараз, хвилинку. У нас народні депутати всі висловились, хто за побажаннями? Вам хвилину.

 

ПАЛАМАР І.О. Ірина Паламар, Асоціація тваринників.

Шановні народні депутати, шановний голово комітету!  Ми повністю згодні з тією вашою критикою. Але також раді за те, що ви підтримуєте, хочете підтримати фермерство і фермерські господарства, але держава  має також дбати про всіх аграріїв. Тому вносити зміни до Конституції –  це  дуже, як сказали шановні експерти, це дуже важливий крок. І за таким благим кроком у підтримці фермерського господарства криється досить серйозна небезпека для розвитку всього аграрного сектору. Чому? Тому що, закріпивши в Конституції  України як Основному Законі  положення про те, що основою аграрного устрою  України є фермерське господарство, держава  на законодавчому рівні тим самим  визначає пріоритет розвитку виключно фермерського господарства над іншими формами господарювання в агарній сфері. А чому  ми забули про сільськогосподарські кооперативи, чому  ми забули про особисті селянські господарства, чому ми забули   про сільськогосподарські товариства? Адже за даними Держкомстату фермерських господарств – близько 44 тисяч, кооперативів – 26 тисяч, особистих селянських господарств – більше 4 тисяч. Тобто, цифри, скажемо так, кажуть самі за себе.              

І ще одна згодна, ми згодні  з Мушаком Олексієм Петровичем про те, що законопроект має ряд змістовних недоліків, серед яких запропоноване положення "Основи аграрного устрою  України і фермерське  господарство", на наш погляд, було би більш доречніше викласти, наприклад, в статтях 13-й або 14-й Конституції  України. Тобто до 41 статті воно не має ніякого відношення.

І крім того, не зовсім  доречним є вживання такого формулювання, як "аграрний устрій".  Бо відразу виникає питання, що ми розуміємо під цим поняттям. Адже більш сталим є вживання терміну "устрій" та таких формувань, як "державний устрій" або "адміністративно-територіальний устрій України". Тобто ідея загалом є дуже гарна, і нас радує, але потрібно  думати про інші форми  господарювання.

Дякую. У мене все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Спасибі вам.

Зараз Галасюк Віктор Валерійович. Вам як автору законопроекту.

 

ГАЛАСЮК В.В. Дякую, шановний Олександре Борисовичу, шановні колеги. Дякую за ваші коментарі, пропозиції, ідеї. Я хотів би прокоментувати деякі з них.

Шановний Григорій Михайлович,  ви говорили про  приватну власність. Ці зміни до Конституції  жодним чином не ставлять під загрозу приватну власність на землю. Навпаки, вони задають конституційну рамку щодо імплементації  права на землю,  адже єдине доповнення до статті 41 Конституції: основою аграрного устрою є фермерське господарство. Таким чином визначається пріоритет форми господарювання, жодним чином не обмежуючи  право приватної власності на землю.

Більше того, я хочу підкреслити, що ці запропоновані зміни до Конституції, вони жодним чином не лімітують  інші форми господарювання.

Тут прозвучали певні сумніви щодо  доцільності і так далі. Я хочу сказати, що ці сумніви від нестачі знань про  міжнародний досвід. вивчіть, будь ласка,  детально польський досвід функціонування сфери сільського господарства і в тому числі  конституційний лад. Польща нам дуже близька. Вивчіть практичні наслідки реалізації цього системного  напряму, і ви побачите доцільність, і відпадуть ті сумніви, про які кажете.

Щодо визначення  фермерського господарства. Я думаю, що ви краще за мене знаєте, що воно визначено статтею 1 відповідного Закону "Про фермерські господарства".

Щодо небезпеки аграрному сектору. Я хочу наголосити, що якраз от ці зміни до Конституції вони і є одним з елементів переходу до екологічної моделі розвитку сільського господарства, при якій в центрі  цієї екосистеми  буде якраз фермер, селянин, який живе і працює на цій землі. Є дві моделі  розвитку сільського  господарства: одне – латифундистська, одна – сировинно-експортна, яку ми маємо сьогодні в Україні, і друга є в тому числі така, яка працює в Польщі. Тому кожен з вас, шановні колеги,  буде робити відповідний вибір не тільки сьогодні під час  засідання комітету, а при відповідних голосуваннях в залі.

Я хочу також погодись з колегами, які наголошували на необхідності дотацій і реальної підтримки, грошової підтримки фермерських господарств. І в цьому я хочу заручитися вашою підтримкою, бо у парламент внесений в тому числі, за нашим з Віктором Івановичем співавторством, законопроект про аграрно-сировинний збір, який запроваджує трьох відсотковий спеціальний збір з примітивного аграрного експорту, коли просто технічні культури: кукурудзу, зерно –  женуть за кордон, три копійки з того має держава, нічого з того не має село. Щоб ці кошти, три відсотки, ввести цей податок і цільовим способом спрямовувати  на підтримку фермерів, щоб на кожну корову це буде мінімум 4, а то і 5 тисяч на корову. Оце буде європейська модель розвитку сільського господарства і підтримки фермерства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Віктор Валерійович.

 

ГАЛАСЮК В.В.  Олександр Борисович, я коротко, завершую, я побачив ваш сигнал. Але я хочу наголосити, що ці зміни до Конституції вони закладають відповідну законодавчу рамку щодо визначення терміну "аграрний устрій", так само як і всі інші терміни, в тому числі державний устрій, в тому числі судовий устрій. Ви знаєте, що вони фігурують на рівні Конституції, після чого вони знаходять своє визначення на рівні конкретних законів. Така сама логіка закладалася і сюди.

Я абсолютно впевнений, що наше завдання – це побудувати потужне сільське господарство, яке буде не сировинним, а яке буде продуктовим. І що ми спрямуємо з вами всі сили і в частині зміни Конституції, і в частині реальних дотацій підтримки фермера. Тому підтримайте, будь ласка,  не тільки цю ініціативу, а і введення аграрно-сировинного збору. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

По-перше, підсумуємо. Народні депутати, які сьогодні висловили свої мнения, всі кажуть за одне у нас сьогодні: нам треба підтримувати фермера. Ми "за" всі. Зараз я до вашого відому доводжу всіх. Під головуванням Прем'єр-міністра України, зараз уже три наради з фермерами пройшло, де буде, вже  розробляється, до першого, думаю, буде Державна програма підтримки фермерства в Україні. З усіма, кооперації, які будуть, підтримано коопераційний рух, кошти, звідки, скільки, на яку. З 18-го року це все вже виробляється. Але для цього не треба міняти Конституцію.

Є у нас на сьогоднішній день, це і  державна програма, і… зрозумійте, за що ми зараз кажемо. Так можна і  в промисловості, так можна в туризмі казать, тільки зелений туризм і так далі. Не то, що ми кажемо, а то, що ми робимо – саме головне  в цьому. І ми тут вас підтримуємо і зараз вже робоча група, яка створена, з участю народних депутатів членів аграрного комітету це разом з фермерами, з Асоціацією фермерів все це розробляє. Тому я рахую по… думку народних депутатів, які висловилися сьогодні, направити законопроект на доопрацювання на сьогоднішній день і внести в нього     суттєві корективи. Це така поступила думка, іншої я не чув.

Тому ставлю на голосування про… відправити даний законопроект  на доопрацювання суб'єкту законодавчої ініціативи. Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати. Проти?  3 – проти. Є. Рішення прийнято.

(Шум у залі)

А, відхилити…. Ну це ж ми на доопрацювання  направили. Без відхилення.  Спасибі вам, колеги. Спасибі вам.

В порядку денному  проект Закону України про внесення змін до Податкового кодексу України щодо плати за землю, поданий народним депутатом Мартинюком.  І також… 5552 про внесення змін до Бюджетного кодексу щодо плати за землю.

Народний депутат Мартинюка зараз немає. Я думаю, давайте… у нас практика стала така, уже у вас є, перенесемо на наступний комітет. Він доповість. Бо він попросив, щоб хтось доповідав, але він один автор законопроекту, а у нас рішення таке: як нема автора, перенести на наступний уже комітет. Нема заперечень?

Хто за це, прошу проголосувати. Перенести. Хто – проти? Утримались?   Рішення прийнято.

У нас питання "Різне": про призначення на вакантну посаду консультанта секретаріату комітету. Доповідає керівник секретаріат Острадчук Інна Василівна.

 

ОСТРАДЧУК І.В. Дякую за надану можливість доповісти.

Шановні народні депутати, станом на сьогоднішній день у нас в секретаріаті є вакантна посада, ця посада є декретною. Тому як керівник секретаріату відповідно до Закону України "Про комітети" я вношу пропозицію, прошу, щоб ви її розглянули, стосовно призначення на посаду Бобко Лариси Олександрівни.

Станом на сьогодні Лариса Олександрівна працює в Мінохорони здоров'я і обіймає посаду головного спеціаліста відділу службової кар'єри державних службовців Департаменту управління персоналом та кадрової політики.

Лариса Олександрівна має повну вищу освіту. Вона є магістр, спеціальність "Менеджер економіст". Закінчила Київський економічний інститут менеджменту. Вона є ініціативним, комунікабельним спеціалістом і характеризується лише з позитивної сторони. Я переконана, що Бобко Лариса Олександрівна забезпечить доручену їй ділянку роботи.

Враховуючи зазначене, я прошу підтримати цю кандидатуру і прийняти рішення, яким рекомендувати виконуючому обов'язки Керівника Апарату Верховної Ради  Боднару Петру Олеговичу призначити на період відпустки по догляду за дитиною на цю вакантну посаду консультанта секретаріату комітету Бобко Ларису Олександрівну за переведенням з Міністерства охорони здоров'я України. Дуже прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Є запитання у народних депутатів?

Прошу проголосувати за поданням Острадчук по призначенню Бобко Лариси Олександрівни. Хто – за, прошу проголосувати. Проти? Утрималися? Рішення прийнято.

Порядок денний вичерпано. Прошу, засідання комітету закрито.