СХВАЛЕНО

рішення Комітету

Верховної Ради України

з питань аграрної політики

та земельних відносин

від 11.07.2017, протокол № 58

Р Е К О М Е Н Д А Ц І Ї

комітетських слухань на тему:

«Розвиток експортного потенціалу національних виробників
продукції тваринного походження. Шляхи для досягнення мети,
роль держави в процесі диверсифікації експортних ринків»

Заслухавши та обговоривши в порядку контрольної функції Комітету інформацію заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Ковальової О.В., першого заступника Голови Державної служби України
з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Жука А.О., доповіді і пропозиції представників інших державних органів, Національної академії аграрних наук України, громадських організацій, профільних асоціацій, представників суб’єктів господарювання, які займаються виробництвом продукції тваринного походження і здійснюють експорт такої продукції
на міжнародні ринки, учасники комітетських слухань відзначають таке.

Сьогодні існує об’єктивна необхідність експорту високоякісної конкурентоспроможної продукції, що спонукає виробників і інвесторів еволюціонувати в умовах ринкового середовища. Визначальними факторами,
що обумовлюють експортний потенціал країни, є обсяги продукції внутрішнього виробництва та її якість, купівельна спроможність населення, співвідношення цін на внутрішньому і зовнішньому ринках продукції, квоти чи інші обмежувальні чинники (ветеринарно-санітарні нормативні обмеження, спалахи заразних хвороб, нормативна база в частині фітосанітарних заходів, форсмажорні обставини тощо), а також експортні вимоги відповідно до того чи іншого ринку.

За інформацією Міністерства аграрної політики та продовольства України загальний експорт української аграрної продукції за 3 місяці 2017 року
склав $ 4,6 млрд.

За результатами 2016 року 42,5 % від валютних надходжень країни склала аграрна продукція. При цьому, доля тваринницької продукції у валютних надходженнях не значна, лише 6 %.

Динаміка і структура експорту продукції тваринництва з України в останні роки дещо змінилась і цьому є об’єктивні причини.

Так, з 2012 по 2016 роки експорт продукції тваринництва з України зменшився в 1,3 рази, насамперед, за рахунок припинення торговельних взаємовідносин з Російською Федерацією. Проте, без урахування торгівлі
з Російською Федерацією, експорт тваринницької продукції з 2012 по 2016 рік збільшився в 2,1 рази.

Сьогодні відбувається переорієнтація експортних потоків від країн СНД
до країн Європи, Азії та Африки, відкриваються нові ринки та розширюється експортна номенклатура.

Як наслідок переорієнтації на нові ринки збуту відбулася зміна товарної структури. Так, ключовими товарами експорту з України є м’ясо птиці, мед, молоко сухе або згущене, яловичина заморожена, яйця, масло, яловичина охолоджена, яєчні продукти, ВРХ жива, сири.

Учасники комітетських слухань відмітили, що вихід товарів тваринного походження на ринок Європейського Союзу став результатом реформування
як державної політики у сфері безпечності харчових продуктів, так і власне активності підприємств, які прагнули вийти зі своєю продукцією в Європу.
За останні роки обсяги товарів, які можуть експортуватись до Європейського Союзу та кількість підприємств, які можуть це робити, значно збільшились.

За інформацією Державної служби України з питань безпечності
харчових продуктів та захисту споживачів протягом 2016-2017 років Держпродспоживслужбою  проводилися перемовини щодо експорту української продукції тваринного походження на закордонні ринки з такими країнами:

- Європейський Союз (червоне м’ясо, розширення переліку експортерів харчових продуктів та кормів);

- Китайська Народна Республіка (м’ясо птиці, молочні продукти, яєчні продукти, риба та рибні продукти, безкісткове м’ясо яловичини);

- Канада (м’ясо птиці та продукти з нього, готові м’ясні вироби, мед);

- США (м’ясо птиці та продукти з нього, готові м’ясні вироби зі свинини);

- Японія (м’ясо птиці, молочні продукти);

- Сінгапур (м’ясо птиці, м’ясні продукти, яйця та яєчні продукти, дитяче харчування);

- Королівство Саудівська Аравія (м’ясо птиці, яловичина, жива худоба);

- Ізраїль (яєчні продукти, яловичина та продукти з неї);

- Гонконг (м’ясо птиці та продукти з нього, яйця курячі, яловичина);

- Південно-Африканська Республіка (м’ясо птиці);

- Мексика (м’ясо птиці та яєчні продукти);

- Філіппіни (яєчні продукти);

- Коста-Ріка (яєчні продукти, молочні продукти);

- В’єтнам (експорт української продукції тваринного походження);

- Ірак (яловичина, баранина, риба, рибні продукти, молоко та молочні продукти, м’ясо птиці, столові яйця);

- Малайзія (м’ясо птиці та продукти з нього);

- Південна Корея (м’ясо птиці та продукти з нього, молочні продукти, яєчні продукти);

- Ангола (м’ясо птиці та продукти з нього);

- Албанія (м’ясо птиці та продукти з нього, продукти тваринного походження);

- Гана (м’ясо птиці та продукти з нього);

- Катар (продукція тваринного походження).

Наразі, 280 українських підприємств мають право експорту до країн Європейського Союзу, з них 100 підприємств, які займаються виробництвом харчових продуктів (молоко та молочні продукти, м’ясо птиці, продукти з м’яса птиці, риба та рибопродукти, яйця та яйцепродукти, мед бджолиний, кишкова сировина, коллаген) і 180 підприємств, які займаються виробництвом нехарчових продуктів тваринного походження (казеїн технічний, пухо-перова сировина, шкірсировина, корми для непродуктивних тварин, субпродукти
нехарчові, інші нехарчові продукти тваринного походження, покращувачі ґрунтів, племінний матеріал).

Радник Першого віце-прем’єр-міністра – Міністра економічного розвитку і торгівлі України поінформував, що Міністерством економічного розвитку
і торгівлі України розроблено проект експортної стратегії України, харчова промисловість в рамках якого визнана одним з перспективних секторів для розвитку експорту.

Учасники комітетських слухань наголосили на проблемах, які стримують експорт тваринницької продукції, а саме, довге проходження митного контролю при здійсненні імпортно-експортних операцій (особливо це стосується транзиту територією Російської Федерації), неможливість швидкого отримання євро номеру, а також звернули увагу на інші негативні чинники, які впливають
на контрольованість епізоотичної ситуації в Україні, а таким чином і на статус
її благополуччя, що в свою чергу впливає на можливості здійснення зовнішньої торгівлі.

Народні депутати України – члени Комітету, які взяли участь
у комітетських слуханнях, наголосили на важливості прийнятого Закону України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» від 18.05.2017 № 2042-VIII.

Було відмічено, що реалізація прийнятого Закону дозволить побудувати європейську систему контролю безпечності харчових продуктів і кормів,
зняти багато існуючих обмежень на український експорт і таким чином розширити ринки збуту. Це, в свою чергу, буде важливим стимулом для розвитку аграрного сектору та харчової промисловості України на основі найвищих європейських стандартів.

Враховуючи вищезазначене, з метою інтенсифікації розвитку українського сільського господарства в частині виробництва продукції із доданою вартістю, розвитку тваринництва, кормовиробництва, вдосконалення процесів при виробництві харчових продуктів, особливо тваринного походження, розвитку аграрної економіки держави за рахунок валютних надходжень до державного бюджету України, учасники комітетських слухань р е к о м е н д у ю т ь:

1. Кабінету Міністрів України:

1) забезпечити приведення своїх нормативно-правових актів у відповідність із Законом України «Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин» від 18.05.2017 № 2042-VIII, приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом, а також прийняття необхідних нормативно-правових актів, передбачених цим Законом;

2) забезпечити збільшення у 2017 році бюджетних призначень Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів для реалізації Плану протиепізоотичних заходів та Плану державного моніторингу залишків ветеринарних препаратів та забруднювачів у живих тваринах і необроблених харчових продуктах тваринного походження з метою сприяння запобіганню внутрішнім та зовнішнім загрозам продовольчої безпеки, збільшення експорту продукції тваринного походження;

3) передбачити у проекті Закону України «Про Державний бюджет
України на 2018 рік» фінансування Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів капітальних видатків на придбання лабораторного обладнання, дезінфекційних установок та установок для спалювання трупів тварин, а також фінансування робіт з проведення моніторингу губчастоподібної енцефалопатії ВРХ, здійснення заходів щодо отримання статусу контрольованого ризику Всесвітньої організації охорони здоров’я тварин (МЕБ);

4) забезпечити напрацювання спільних пропозицій Міністерства аграрної політики та продовольства України, Міністерства закордонних справ України, Міністерства економічного розвитку і торгівлі України та Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів щодо вжиття заходів, спрямованих на подальший розвиток двосторонніх відносин
з іноземними державами з метою забезпечення безперешкодного доступу вітчизняної сільськогосподарської продукції на міжнародні ринки.

2. Міністерству аграрної політики та продовольства України:

1) продовжити спільно з Державною службою України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, а також іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади роботу, спрямовану на розвиток двосторонніх відносин з іноземними державами з метою просування вітчизняної сільськогосподарської продукції на міжнародні ринки;

2) опрацювати питання та вжити необхідних заходів щодо підготовки
до укладання нових угод про зони вільної торгівлі;

3) опрацювати питання щодо розробки галузевої експортної стратегії;

4) передбачити в плані законопроектної роботи Міністерства аграрної політики та продовольства України на 2018 рік розробку проекту закону України та підзаконних актів щодо формування гнучких підходів до авторизації
дрібно-товарного виробництва та формування правил включення дрібно-товарних виробників до переліку експортерів до ЄС.

3. Державній службі України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів:

1) організувати опитування серед виробників харчових продуктів тваринного походження щодо обізнаності та відповідності вимогам харчового законодавства ЄС і визначитися із пріоритетними напрямками розвитку експортних можливостей підприємств, які мають максимально наближений рівень відповідності вимогам ЄС;

2) опрацювати питання щодо проведення зустрічей представників асоціацій українських виробників яловичини, курятини, м’яса дрібної рогатої худоби, асоціацій утримувачів дрібних продуктивних тварин із координатором діяльності торгівельних представництв при посольствах Міністерства закордонних справ України з метою узгодження позицій та розробки єдиної стратегії популяризації українських продуктів тваринного походження за кордоном;

3) забезпечити проведення інформаційно-роз’яснювальної роботи щодо переваг та необхідності впровадження систем управління якістю (ISO).

4. Національній академії аграрних наук України:

забезпечити належний рівень наукового обґрунтування до
ефективності та еквівалентності вимогам ЄС запроваджених в Україні програм протиепізоотичних заходів, особливо в частині контролю хвороб, які
підлягають обов’язковому повідомленню відповідно Кодексу здоров’я наземних тварин МЕБ.

5. Українській корпорації по виробництву м’яса на промисловій основі «Тваринпром», Асоціації «Свинарі України», Асоціації «Союз птахівників України», Національній асоціації молочників України «Укрмолпром», Асоціації виробників молока України, Спілці молочних підприємств України, Громадській спілці «Вівчарство та козівництво України», Громадській спілці «Аграрний союз України», Асоціації «Український клуб аграрного бізнесу»:

розробити та подати до Міністерства аграрної політики та продовольства України пропозиції щодо нарощування обсягів експорту, його диверсифікації
і розширення ринків збуту продукції тваринного походження.