Стенограма засідання Комітету № 60 від 21.09.2017
27 вересня 2017, 16:08
СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин
21 вересня 2017 року
Веде засідання Заступник голови Комітету БАКУМЕНКО О.Б.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні колеги! Відкриваємо комітет. У нас порядок денний розданий народним депутатам. У нас… (Шум у залі) Пане Вітко!
У нас 5 питань на порядку денному. Порядок денний розданий народним депутатам. Хто за порядок денний, прошу голосувати.
За? Проти? Утрималось? Прийнято одноголосно.
На порядку денному перше питання – проект Закону про внесення змін до статті 4 Закону України "Про використання земель оборони" (щодо підвищення ефективності використання виділених земельних ділянок) (друге читання) (реєстраційний номер 4638 від 11.05.2016 року). Доповідає голова підкомітету Кулініч Олег Іванович.
КУЛІНІЧ О.І. Дякую, Олександр Борисович
Доброго дня, шановні колеги. На ваш розгляд вноситься доопрацьований до другого читання проект Закону України про внесення змін до статті 4 Закону України "Про використання земель оборони" (реєстраційний номер 4638) поданий Кабінетом Міністрів України. Цим законопроектом спрощується система розміщення навігаційних систем цивільної авіації.
Дозволяється за погодженням з Міністерством оборони розміщувати засоби навігації на землях оборони без зміни цільового призначення та вилучення земельних ділянок.
За час підготовки зазначеного законопроекту до другого читання від суб'єктів права законодавчої ініціативи до комітету надійшла 21 пропозиція та правка, з яких пропонується врахувати сім, відхилити 11, врахувати частково одну, врахувати редакційно дві.
За результатами розгляду, відповідно, законопроекту, підкомітет з питань земельних відносин пропонує підготовлений до другого читання законопроект за номером 4638 прийняти у другому читанні і в цілому як закон.
Таблиця роздана.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас… які є питання у народних депутатів? У кого є бажання виступити? У експертного середовища? Нема?
Тому комітет … підкомітет прийняти у другому читанні запропонував і в цілому як закон.
Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Проти? Утримались? Прийнято одноголосно. Спасибі вам.
Друге порядку денного. Про прийняття рішення за результатами обговорень питань у селі Трибухівці Бучацького району Тернопільської області 13 вересня 2017 року. Доповідає пан Люшняк, народний депутат. У вас є?
Ну, давайте я тоді. У нас є резолютивна часть. Повинен був доповідати пан Івченко. Но його щось нема, народного депутата, да. Тому у мене є, тоді так. У кожного рішення, проект рішення народному депутату розданий. Я результативну частину тоді доповім вам.
Враховуючи цю нашу, комітет виїзний, перше. Підтримати висловлену під час обговорення на засіданні комітету пропозиції представників Мінагрополітики, органів місцевого самоврядування, наукових установ, галузевих асоціацій, виробників плодоягідної продукції, фермерських господарств та сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів щодо необхідності:
1. Збільшення видатків на 2018 рік для фінансування розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників та ягідників; передбачити у Державному бюджеті України на 2018 рік окрему бюджетну програму щодо підтримки фермерських господарств та сільськогосподарських кооперативів.
Далі є пропозиція, була народного депутата Івченка передбачити у бюджеті Мінагрополітики на 2018 надання підтримки фермерським господарствам та сільськогосподарським кооперативам через Український державний фонд підтримки фермерських господарств і його регіональне відділення на безповоротній основі за бюджетною програмою фінансова підтримка фермерських господарств і на поворотній основі за бюджетною програмою надання кредитів фермерським господарствам.
2. Розглянути на одному з найближчих засідань Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин наступні проекти законів: "Про сільськогосподарську кооперацію" (реєстраційний номер 6527) і альтернативний – 6527.
І за результатами розгляду законопроектів, зазначених у пункті 2 цього рішення звернутись до Голови Верховної Ради України Парубія з пропозицією щодо включення їх до розгляду пленарних засідань Верховної Ради України. Це результативна часть цього нашого виїзного комітету уже з доповненням народних депутатів, хто їх надавав. І є бажання виступити по цій резолюції народних депутатів? Немає.
Тоді ставлю на голосування проект рішення прийняти. Хто – за, прошу голосувати. Проти? Утримався? Одноголосно.
Переходимо до третього питання. Проект Закону України "Про внесення змін до статті 4 Закону України "Про пестициди та агрохімікати" щодо ввезення пестицидів на митну територію України", поданий народними депутатами Івченком, Бакуменком, Кулінічем, Кучером та іншими. Реєстраційний номер 6606.
Доповідає Кучер Микола Іванович, народний депутат.
КУЧЕР М.І. Добрий день, шановні колеги. Я пропоную розглянути Проект Закону України "Про внесення змін до статті 4 Закону України "Про пестициди та агрохімікати" щодо ввезення пестицидів на митну територію України" (№6606 від 21.06). Співавторами є Бакуменко, Івченко, Кулініч і Кучер.
Законопроект спрямований на те, щоб удосконалити окремі положення Закону "Про пестициди та агрохімікати", а саме: вилучити з нього норму, відповідно до якої обов'язковою умовою завезення і застосування в Україні дослідних партій пестицидів, що використовуються для державних випробувань та наукових досліджень, є документальне підтвердження їх державної реєстрації в країні там, де вони виробляються. Цю норму закону у ряді випадків на практиці виконати практично неможливо. Причини слідуючі.
Перше. Те, що інноваційні експериментальні препарати можуть не мати реєстрації в країні, де вони виробляються. Те, що виробники засобів захисту рослин і агрохімікатів, зазвичай, виготовляють на одному із заводів велику кількість різних препаратів, які призначені для ринків різних країн. У той час через відсутність в країні виробництва такого препарату, де він призначений чи для хвороб, чи як інсектицид, реєстрація в країні виробництва компаніями не проводиться у зв'язку із фактичною неможливістю польових досліджень в цій країні.
Крім того, ця норма не передбачає жодних виключень, фактично і безальтернативно встановлює обов'язок подання реєстраційних документів. Хоча питання наявності або відсутності може вирішуватись виключно законодавством іноземної держави. Тобто дана норма в порушення принципів міжнародного права створює додаткові вимоги до подання документів, зміст та перелік яких можуть визначатися законодавством іноземної держави. Не може… це може створити двозначності в тлумаченні змісту іноземного права та передумовою бути для корупційних дій.
Тому вважаю, що через зазначену вимогу фактично унеможливлюється доступ новітніх оригінальних засобів захисту рослин до державних випробовувань, до їх подальшої реєстрації у нас в країні. А також виникає ризик втрати українською сільськогосподарською продукцією своїх передових позицій у зв'язку зі зниженням якості, безпечності та урожайності українського збіжжя. Українські аграрії втрачають можливість використовувати передові технології захисту рослин, і держава втрачає свої позиції у рейтингу спрощення ведення бізнесу через штучно створені дискримінаційні перепони, що заважають виходу міжнародних інноваційних технологій на ринок України.
Прийняття законопроекту дасть можливість доступу на український ринок інноваційних препаратів, сприятиме не тільки збільшенню урожайності, а покращенню якості. Тому прошу підтримати зазначений законопроект. Дякую за увагу. Простий законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
Керівник підкомітету Дідич Валентин Володимирович, народний депутат.
ДІДИЧ В.В. Шановні колеги, десь… Шановні колеги, я думаю, що законопроект потрібний. Звичайно є висновки ГНЕУ трохи негативні, але коли ми поспілкувалися на комітеті…
_______________. Відверто негативні.
ДІДИЧ В.В. Ну, відверто негативні, да. Але думка є з цього питання, що його потрібно підтримати, можливо, прийняти його за основу. Якщо в колег єсть пропозиції, внести їх, обговорити і прийняти. Це думка нашого підкомітету і особисто моя. А якщо на розгляд всіх колег, якщо проголосуємо, то підтримаємо. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Керівник... хто в нас? Перший заступник Держспожслужби Жук, да, Андрій. Позиція служби?
ЖУК А. Шановний Олександр Борисович, в службі опрацьовано цей законопроект і ми його підтримуємо в чинній редакції за умови ввезення тільки виключено для випробувальних цілей.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
Максим Петрович, у вас є позиція по цьому питанню?
МАРТИНЮК М.П. Да. Міністерство в цілому підтримує ідею законопроекту. Є певні застереження щодо більш чітких бар'єрів законодавчих неможливості ввезення хімічних речовин, які несуть загрозу для життя і здоров'я людей, але ці застереження абсолютно можна врахувати в рамках підготовки до другого читання цього законопроекту, тому міністерство в цілому підтримує.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
Народні депутати України, у кого які думки?
Григорій Михайлович, пожалуйста.
ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. Шановні колеги, однозначно законопроект має право на життя, але я глибоко переконаний в тому, що мусять бути виставлені дуже серйозні запобіжники, тому що, ви знаєте, ми сьогодні по ГМО ставимо як питання, що не можна завозити, щоб уникнути правильне маркування, уже хто там щось виготовляє. А це ядохімікати і всі, хто з ними працював, добре знає, ми маємо практику негативну в Україні в тому плані, що давали право ввозити сорти і гібриди на випробування, а завозили сотні тонн і тисячі. І тому я абсолютно підтримую думку тих, хто говорить про те, щоб виставити серйозні запобіжники. Які, наприклад? Хто у нас сьогодні буде випробовувати ці ядохімікати? Чи це будуть взагалі пестициди, чи це будуть просто якісь акарициди, чи фунгіциди, чи гербіциди? Якщо це науково-дослідні інститути, то записати чітко, що дозволити ввозити за замовленням інституту, який буде випробовувати в дозах, що передбачається для вивчення і тоді – все, питання знімається, директор буде нести персональну відповідальність, якщо появиться щось інше й більше в цій державі. Тому що передбачити таке, що завтра завозити ядохімікати з країни, в яких ще самі в цій країні самій не зареєстрований, цей ядохімікат, це дуже небезпека велика. Тому я вважаю, що треба, якщо ми відпрацюємо добре запобіжники, питань нема, законопроект може бути прийнятий. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Григорій Михайлович.
Пане Люшняк, народний депутат.
ЛЮШНЯК М.В. Шановний пане головуючий, колеги народні депутати! Скажемо так, закон простий. Але він не вирішує проблем, які сьогодні накопичились в даній галузі. Перше питання, яке стосується всіх операторів ринку, яких турбує ця корупція, яка є в дозвільній системі.
Повірте, ми цим законом це не вирішимо. До цього закону треба підійти трошки більш раціонально, залучити науковців і не тільки науковців. Я не бачу тут висновку Асоціації засобів захисту рослин, які є сьогодні в Україні. Я не бачу висновків провідних компаній, які сьогодні є основними постачальниками пестицидів, агрохімікатів в Україні.
І третє питання. Хочу вам сказати. В 2016-2017 році в Україні було зареєстровано понад 10 нових продуктів, які є так само паралельно зареєстровані в Європейському Союзі. І на даний момент законодавство не забороняє реєструвати, випробовувати. Але ми маємо ще поки що певні запобіжники, які сьогодні ставлять бар'єри.
Є питання в правоохоронній системі, цим законом ми нічого не вирішимо. Тому я би пропонував відправити цей законопроект на доопрацювання.
Друге питання важливе. Шостий пункт "Прогноз соціально-економічних, правових та інших наслідків прийняття законопроекту". Прийняття законопроекту забезпечує можливість створення нових біологічних препаратів, що дозволить зберегти урожай та покращити його якість. Ну, це, я думаю, десь ми йдемо не тією сторінкою, якою ми маємо йти. І ці речі писати просто в пояснювальній записці для народних депутатів, можливо, є некоректним.
Так, у висновку "Українського клубу аграрного бізнесу" говориться те, що цей закон дасть нам великий поштовх і завтра у нас буде не 63 мільйони тонн зерна, а 100 мільйонів тонн. Хочу вам сказати, Україна сьогодні йде в ногу з передовими європейськими технологіями. Ніяких затримок немає. Я наголосив, що Україна реєструє більше 10 нових препаратів і аналогічно кожна компанія (виробник), яка завозить в Україну той чи інший пестицид чи… пестицид, вона має свої випробувальні ділянки, які також адаптовуються і паралельно в Європейському Союзі вони реєструються.
Друге. Такі країни Європейського Союзу: Німеччина, Польща, Данія та інші кожен має своє законодавство врегульоване, неспільне ні в якому разі навіть кожна земля в Німеччині має своє законодавство щодо застосування ввезення, випробування пестицидів, агрохімікатів.
Шановні колеги, ми не можемо робити з України і завозити все те, що хочеться. Ми і так сьогодні маємо великі проблеми. Цим законом ми не вирішимо питання, які сьогодні є корупційні в Держпродслужбі, так, і в реєстрацій санепідемстанцій, інші інститути Медведя і так далі.
Тому я прошу повернути авторів цей законопроект на доопрацювання, сісти предметно подати новий закон, всі застереження, які сьогодні є…
Далі. Ми не бачимо, які директиви ЄС цим законом зачіпаються. Завтра ми будемо мати проблеми з Європейським Союзом, висновків ніяких немає. Тому я попрошу цей закон відправити на доопрацювання. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі за пропозицію.
А є асоціація у нас тут? Представтесь, хто ви?
ПОГОРІЛИЙ В. Віктор Погорілий, агрохімічний комітет Європейської бізнес-асоціації і ми є представниками Європейської асоціації захисту рослин в Україні.
Насправді, запобіжники в нашому законодавстві є, тому що на сьогодні в Законі про пестициди чітко прописано, що дослідні партії для державних випробувань та наукових цілей ввозяться на основі наукового обґрунтування. Тобто, по яким принципом? Компанія, якщо вона хоче ввести новий препарат в Україну для випробувань вона йде в інститут, наприклад, Інститут захисту рослин, Інститут Медведя, на жаль, Інститут Марзєєва. На жаль, немає сьогодні представників, вони б підтвердили. Вони кажуть, в інституті науково обґрунтовують ту кількість препарату, яка необхідна їм для проведення державних випробувань, які проводяться до двох років, два вегетаційні періоди. І лише після цього інститут звертається в Міністерство екології офіційним листом, де вказує, скільки препаратам можна дозволити. Потім компанія йде в міністерство отримує дозвіл на ввезення, де вказується кількість препарату, за звичай це декілька літрів два-три, можливо, п'ять, митний пункт, через який цей препарат буде ввозитись, поля, де вони застосовуватись. У кінці року компанія і інститут звітують перед Міністерством екології про застосування даного препарату, щоб він нікуди не пішов і не був проданий.
Щодо кількості зареєстрованих препаратів? У цьому році ми проаналізували, було зареєстровано лише три нових діючих речовини, коли буквально п'ять років тому реєструвалося двадцять. Що мається на увазі під новою діючою речовиною? Це нова сполука, яка безпечніша, яка якісніша, яка має менший вплив на довкілля, яка має менший вплив на нецільові об'єкти. Якщо ми проаналізуємо наш перелік пестицидів за весь час, у нас сьогодні майже три тисячі препаратів зареєстровано з яких оригінальних десь 300. Тобто 2 тисячі 700 препаратів це порядку п'ятнадцяти діючих речовин, тобто препарати повторюються, вони нічого нового не привносять. З часом ці препарати виникає резистентність, і якщо не будуть з'являтися нові препарати на ринку України, то з часом… ця резистентність призведе до того, що фермер буде використовувати на два літри на гектар, а двадцять літрів на гектар, тому що препарат перестане бути ефективним. Буквально тиждень тому у нас… ми приймали участь у зустрічі Асоціації ягідників, так ось у них величезна проблема в них на ринку немає препаратів для ягід. Вони хочуть експортувати ягоди в ЄС, а вони не можуть цього робити, тому що ці ягоди не пройдуть перевірку в ЄС, тому що у нас на сьогодні є декілька препаратів на малину, декілька препаратів на полуницю. Все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
Скажіть ваше відношення до законопроекту.
ПОГОРІЛИЙ В. Просимо підтримати за основу та в цілому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
Перший заступник міністра агрополітики попросив слово Мартинюк.
МАРТИНЮК М.П. Я буквально коротку ремарку, препарат препарату рознь, як кажуть, і можна ввести два літра такого препарату, якого вистачить на всю країну. Тому ще раз повертаючись до запобіжників я хочу сказати, що це надзвичайно важлива складова цього законопроекту, має бути запобіжник по життю і здоров'ю і запобіжники, щоб ми не створили канал контрабанди і ввезення продуктів, які, в принципі, в Україні не можуть застосовуватися в силу національних норм.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка, от до другого читання оці запобіжники в цьому законопроекті можуть бути зроблені?
МАРТИНЮК М.П. Я думаю, що цілком так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Можуть, так. (Шум у залі) Зараз, по порядку.
Автор, дальше Казаченко, і у нас дальше йде Степаненко.
Микола Іванович, автор законопроекту, першим...
_______________. Ви назвали п'ять фамілій. (Шум у залі)
Ну, по-перше, я все-таки звертаюсь до всіх підтримати цей законопроект. Що стосується запобіжників, у нас у попередніх законопроектах… законах цих запобіжників надзвичайно багато. Ми говоримо тільки за завезення невеликих партій дослідних препаратів. Ми…
Якщо ми хочемо бути "на острії технічного прогресу", ми повинні це робити, якщо ми хочемо просто відставати скрізь і в усьому, ми будемо відставати, просто тупо будемо відставати. Це стосується всього, не тільки ядохімікатів.
Тому я вважаю, що законопроект нормальний, проголосувати – і все!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
Кіт. Леонід Казаченко далі.
КІТ А.Б. Ну, я би хотів… я не погодитись з … Я би хотів не погодитися з Миколою Івановичем, тому що ввіз чужої інтелектуальної власності не є науково-технічним прогресом у країні. Я просто застерігаю від того, що в нас і так дуже багато проблем з контрафактом у країні, і, по суті, це ще одна "діра", яка дозволить ввозити невідомі препарати, які мають невідомий вплив на навколишнє середовище, яке в нас… проблеми в Україні. Тому я вважаю, що ми повинні вернути його авторам, опрацювати його. І якщо підходити комплексно, то підійти комплексно і вирішити це питання.
А в одному пункті, я не знаю, як ми можемо вносити поправки ці всі, які тут були запропоновані. Просто ми не здатні будемо це зробити в нормативному правовому полі правильно. І я вважаю, що висновок законодавчого нашого органу про те, що він не відповідає вимогам, він є правильним.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
Козаченко народний депутат.
КОЗАЧЕНКО Л.П. Шановні колеги, я майже 10 років професійно займався виробництвом засобів захисту рослин. Це було три підприємства на Україні, а це все робилось співпрацею найбільших компаній світових, таких як "СІБА", ICI, Monsanto співпрацювала, BASF, "Дюпон". Це ті компанії, які разом із нашою компанією виробляли цю продукцію. Я був практично на всіх континентах, там, де є відповідні лабораторії, які займаються науковими дослідженнями і так дальше.
Це дуже серйозне питання. Я знаю, як до нього ставляться в розвинутих країнах: Сполучених Штатах, в Європейському Союзі. І тут, якби це так було, як представник ЕВА сказав, що кожен, усвідомлюючи відповідальність, пройшов оцей весь ланцюжок, і це десь виписано в якихось підзаконних актах, чи в законі, тоді можна було б сподіватись, що над цим буде контроль. Але якщо цього немає, то допускати це ні в якому разі неможливо. І дуже погано, що тут немає наших профільних асоціацій, у нас їх 3. Треба було хоч одну суди запросити.
Я не проти того, щоб зняти ці всі бюрократичні перешкоди, але це питання дуже серйозне. От є одна така річ, найбільш поширений препарат, який… діючу речовину, ліфосад, знаєте, ви знаєте, Раундап такий є, так от цей препарат єдиний, порушили в світі, Monsanto випробовували, він не був випробуваний у В'єтнамі, коли була війна. Але так сталося, що це найбільш толерантний для людей препарат, а він діє тільки по рослинах, але це добре, що так сталося. І чому у В'єтнамі, коли була війна, його випробовували? У нас зараз нема війни, щоб будь-які препарати заїздили, і хто попало їх випробовував. Для цього треба мати відповідний фаховий рівень і підготовку.
Тому: або доопрацювати, відкласти, я не знаю, чи у другому читанні ми зможемо це все врахувати. І звичайно, треба, можна підтримати це, але доопрацювавши, з урахуванням того, що я сказав.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо вам большое. Автор законопроекта ваш, як кажуть…
_______________. Я тут згадав, Леонід Петрович, ліфосад. Так я хочу розказати, що це якраз на те й направлено. Якщо сьогодні там та сама Аргентина, Бразилія займається в основному ГМО продуктами, так, практично 90 з лишнім відсотків, так основний препарат в них не Раундап, а вони завозять генерики, тому що там іде резистентність і привикання. Ми і про це говоримо.
У нас тоже зараз по Україні, поїдьте по господарствах. Усі борються з тою резистентністю, яка виявляється від тих препаратів, які вже десятиліттями вносять. А ми хочемо це все спинити, нічого не випробовувати, ну давайте підемо таким шляхом.
_______________. (Не чути)
_______________. Випробувати...
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, у вас?
Сейчас народный депутат Лабазюк и народный депутат…
ЛАБАЗЮК С.П. Шановний головуючий, шановні колеги, насправді, питання досить непросте. Ми можемо тут зараз дискусію вести різну, дивитися вузько чи дивитися широко. Там чоловік сказав, що є аналоги, оригінали, не оригінали. Насправді, дійсно в нас препаратів зареєстровано тисячі, вони суттєво не відрізняються ці 17 діючих речовин, вони все рівно виробляються всі без виключення в Китаї. Питання: де відбувається формуляція, з якими присадками там і так далі? Ми не можемо дозволити в Україну ввозити все підряд без дослідів і завтра ми будемо мати проблему в цілому глобально вже в нашому АПК, досліди повинні бути. Чи ми маємо створювати нові запобіжники? Запобіжників, на жаль, багато вже є і сьогодні ринок пестицидів, дійсно останніх декілька років практично нічого не реєструють не через те, що не хочуть чи не можуть завезти для дослідів, а через те, що нікому не секрет скільки це коштує по-чорному і як відбувається ця складна процедура, коли офіційна реєстрація – це 10 відсотків від загального платежу по різних схемах 2-3 роки проходить реєстрація.
Тому, шановний головуючий, моя думка, що законопроект надзвичайно важливий, но дуже непростий. Можливо, ми сьогодні непрофесійно до кінця підготовилися. Тому що дійсно три асоціації і саме є одна із асоціацій, яка створена на базі підприємств, які вже є вітчизняними виробниками засобів захисту рослин, їх таких станом на сьогодні у нас три дійсно є на території України. І я вважаю, що також думку цих асоціацій потрібно було почути для того, щоб ми не зробили гірше, ніж є вже станом на сьогодні, а поліпшили. Тому давайте ми якось спільно знайдемо механізми. Моя пропозиція, щоб ми сьогодні відложили питання розгляду і більш детально до нього підготовилися. Тому що можемо зробити гірше, ніж є станом на сьогодні. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Народний депутат Вітко.
ВІТКО А.Л. Шановний головуючий, шановні колеги, від себе хотів сказати, ну, по-перше, ми завозимо ці препарати заради дослідження, ось. І, по-друге, зараз в країні є така проблема, як контрафактна продукція. Коли хтось там непонятно де там бодяже ці препарати і потім вони виходять на ринок. Так от, щоб такого не було,давайте відкриємо наш ринок заради дослідницької роботи. Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Спасибі.
У нас слушне зауваження, як на мене, сказав Григорій Михайлович, де він прив'язав до наукових установ України дослідження, які будуть проводитись по цим препаратам, в цьому законопроекті записати за замовленням у тому числі і за відповідальністю наукових установ, які ………. базовий, який визначений і які будуть відповідати за якість і всі ці процедури. І як на мене, оце зауваження, якщо врахувати його у законопроекті, воно дасть змогу як запобіжник тому, що ми з вами кажемо. Інститут наш український, інститут державний, так, Григорію Михайловичу, і коли відповідальність інституту ми пропишемо тут у цьому законопроекті, воно буде рішення, як на мене, дуже виважене.
Ще раз народний депутат Люшняк.
ЛЮШНЯК М.В. Олександре Борисовичу, тоді питання до секретаріату. Як ми зробимо це згідно Регламенту, тому що ми порушити тільки статтю 4 у даному законі, так, а ми зараз заходимо в інші статті цими словами,те, що ви сказали. І тому важливо, якщо ми сьогодні візьмемо на доопрацювання, то ми можемо фундаментально доопрацювати цей закон і тоді в першому читанні прийняти. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
Давайте так, слушно те, що і Сергій Петрович сказав, це три асоціації. Але ж ми порядок денний на сайті вивішували, їх немає. Тут всі асоціації інші є, пожалуйста, і Аграрний союз і фермери, вони всі тут. Це їх уже, Сергій Петрович, це ж вони, це не ми, ми запрошуємо всіх і пускаємо всіх, і асоціацій думка для нас важлива. Але чого їх тут немає, це їх уже проблема, як на мене як керівника.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мірошниченко Іван Володимирович.
МІРОШНИЧЕНКО І.В. Не буду повторюватись, давайте все ж таки пропустимо у першому читанні, запросимо асоціації. Якщо виправимо з урахуванням запобіжників, то підемо на другий раз у зал. Не виправимо, ми тут всі знаємо всі ці ризики і я думаю, відверто розмовляємо, то не припустимо. Але зараз можна на другу... на першому читанні припустити. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
Зараз Кіт народний депутат.
КІТ А.Б. В мене просто прохання, бо у нас прецеденти були, коли ми через комітет просто виставляли неузгоджені позиції і вона залу не пройде. Просто ми просто тратимо час. Я просто пропоную все-таки вернутися, доопрацювати так, як пропонує Григорій Михайлович, а тоді прийняти. Бо нащо ми будемо йти в зал, коли в залі ми зараз станемо? Для чого це робити?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Івченко народний депутат.
ІВЧЕНКО В.Є. Колеги, я не буду... Доброго дня всім!
Я не буду повторювати, що ви вже сказали, але беру порівняльну таблицю, читаю. У нас стаття 4 говорить про вимоги до пестицидів і агрохімікатів і пише перший самий пункт, що забороняється ввезення на митну територію України виробництво, торгівля, застосування, рекламування пестицидів, агрохімікатів до їх державної реєстрації.
Далі, звичайно, ми вносимо зміни, якими пишемо, що вимоги щодо проведення державної реєстрації не поширюються там на дослідні партії і так далі. Я думаю, що саме в цій статті те, що сказав Григорій Михайлович щодо дослідних партій, щодо дослідних цілей і щодо там експорту і виробництва саме дослідних партій, ми можемо прописати і кількість, в тому числі. То єсть в этой статті ми, в принципі, можемо вмістити, якщо це буде, ну, скажімо, приемлемо для всех нас, що ми в першому читанні прийняли саме з врахуванням, що говориться на комітеті для того, щоб ми потім не ламали списів в залі Верховної Ради. Але ми розуміємо, що саме цю статтю щодо вимог ми маємо прописати, а вона і звучить, стаття 4: вимоги до пестицидів, що саме в цій статті ми маємо прописати те, про що говорило міністерство і про що говорили колеги депутати.
Тому слушна пропозиція: в першому читанні з урахуванням того, що ви сказали. Я повністю з вами погоджуюсь, пане Микола Люшняк.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
І останнє слово у нас керівнику, генеральному директору Клубу аграрного бізнесу. Прошу, Тарас Висоцький.
ВИСОЦЬКИЙ Т. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, ми вже вас вислухали. Спасибі.
Є пропозиція. Давайте так у нас є дві пропо… перша, прийняти в першому читанні, але з урахуванням всіх обговорених пропозицій Григорія Михайловича, що надавалась, що надавалась паном Люшняком і всіми остальними. Це перша пропозиція щодо вимог те, що ми казали, це можна зробити і там вимоги, кількість і так далі це можна виписати.
І друга пропозиція, яка поступала, це направити на доопрацювання. По порядку надходження: перша пропозиція – прийняти в першому читанні, рекомендувати з урахуванням пропозицій те, що ми і назвали Григорія Михайловича і так далі. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати.
_______________. Перше читання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Рахуйте.
_______________. 12.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 12. Проти? 3. Утримались? Утримались 3. Рішення прийнято. Спасибі.
Четвертий, порядок денний, проект Закону України про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо стимулювання створення і розвитку сімейних фермерських господарств та припинення корупційних зловживань у сфері розпорядження землями державної та комунальної власності. Поданий народними депутатами України Івченком, Кулінічем, Кириленком, Бакуменком, Лунченком, Дідичем, Мірошниченком та іншими (реєстраційний номер 7060) від 04.09.2017. Я прошу трошки тихіше нічого не чути. Спасибі. Доповідає у нас Івченко народний депутат.
ІВЧЕНКО В.Є. Дякую, шановний головуючий. Шановні колеги, знаєте, всі ми з вами разом бачимо, як розподіляються землі, як виділяються землі, кому вони дальше переходять. Я, до речі, хотів вам показати інформацію щодо надання Головним управлінням Держгеокадастр земель за останні два роки. Значить, 174 тисячі заявок були щодо розпаювання, з них 87 тільки задовольнили і віддали 161 тисячу гектарів землі. Якщо ми будемо з вами перевіряти, кому ж далі належать ці землі, ми з вами чітко розуміємо, що вони вже давно перетекли на декілька людей, може, декілька десятків людей.
Тому у нас виникла необхідність щодо певного законопроекту, який буде враховувати ті речі, про які ми з вами казали. Перше, ми маємо убрати корупцію, ми маємо давати землю тим, не хто просто перепродасть або, скажемо, воспользуется своим правом отримати землю, а далі перепродасть, а саме тим, хто на ній буде працювати.
Що ми зробили? Я дякую колегам з комітету, хто підтримав: Кулініч, Бакуменко, Лунченко, Дідич, Мірошніченко, Вітко, Вадатурський, Козаченко. Законопроектом ми скасували існуючу корупційну модель безоплатної приватизації для особистих селянських господарств, замінивши її на прозорий механізм передачі землі на аукціонах для розвитку сімейних господарств на умовах оренди.
Друге, безоплатна приватизація для ОСГ ми залишили в розмірі 1 гектара, для громадян – належать права власності на будівлі, споруди, для громадян, яким належить право як першочергове право отримання земельних ділянок. Це працівникам державних комунальних закладів культури, педагогічним, медичним працівникам, пенсіонерам, а також особливо учасникам антитерористичної операції та їх сім'ям.
Для недопущення спекуляції землями надали без... наданими безоплатно, в тому числі і для ОСГ, і недопущення використання у корупційних схемах таких громадян, я вже приводив приклади АТО-шників та інших, що отримували землі сільськогосподарського призначення, законопроектом запропоновані запобіжники, які унеможливлять перепродаж, зміну цільового призначення чи передачу таких земель в оренду третім особам у перші 7 років при оформленні землі. Завдяки тому, що при оформленні землі всі обмеження будуть одночасно вноситися в кадастр та реєстр прав, немає необхідності додаткового контролю чи перевірок. Легально провести угоду буде неможливо. До учасників аукціонів для розвитку сімейних ферм запроваджуються певні кваліфікаційні вимоги: виключно громадяни України; учасники аукціону не можуть мати в обробітку, якщо це сімейна ферма більше 20 га землі. Тобто якщо ти маєш більше, ти не виходиш на аукціон і не береш землю, яка буде безпосередньо відводитись для розвитку сімейного фермерства на певній території.
Вимоги до лотів, що виставляються на аукціонах, будуть площею до 5 гектарів, тільки до 5. Фіксований строк оренди – 7 років. Я хочу нагадати: для багаторічних насаджень – 25, і ми це ввели законодавчо для всіх багаторічних, для меліоративних земель – 10 років. Загальна площа сільгоспземель запасу, що використовується на такі аукціони, має становити не менше 50 відсотків. Тобто в одній громаді, якщо є там 30 гектарів, то 15 гектарів саме вона має пустити по цьому закону. Вона має дати землю тим, хто буде створювати ферму, юридичну особу… ну відповідних господарств.
Порядок і умови використання землі, отриманої на таких аукціонах. Вимоги до орендаря. Він має бути членом сімейного фермерського господарства, яке зареєстроване за місцем знаходження земельної ділянки. Після виграшу аукціону впродовж 3 місяців має стати членом такого господарства, якщо він не встиг зареєструватися, або зареєструвати нове господарство на території розташованої цієї земельної ділянки.
Вимоги до використання ділянки, у разі порушення яких договір оренди розривається. Земля використовується виключно для вирощування багаторічних насаджень, тваринництва, овочівництва, органічної продукції, зберігання і переробки сільгосппродукції. Земля використовується виключно у господарській діяльності сімейного фермерського господарства. Заборона зміни цільового призначення, відчуження, передача третім особам такої ділянки у будь-яких правах суборенда. спільний обробіток тощо.
І по завершенню строку оренди громадянин має право: безоплатно отримати 2 гектари. Тобто після 7 років, якщо три трудишся, якщо ти працюєш на цій землі, ти маєш право отримати у власність ці два гектари і ще, якщо ти взяв в лот 5 гектарів ти можеш викупити, офіційно викупити, оскільки ти займався виробництвом, ти отримав прибуток, викупити ще три гектари. Тобто до 5 гектарів. Продовжити оренду, якщо ти не хочеш викупати для проведення… без проведення повторного аукціону або викупити цю земельну ділянку з розстрочкою в 20 років.
Також ми удосконалюємо порядок проведення аукціонів. Колеги, ми всі з вами знаємо як проводяться аукціони, як можуть звінтити ціну ми внесли такі зміни щодо гарантійного внеску з 5 підняли до 50 відсотків. Тому ми запропонували от такі зміни і хочемо, щоб ми з вами зрозуміли, що вони будуть стосуватися саме земель, які будуть передані територіальним громадам, які ми невдовзі, я думаю, передамо. Ці землі, щоб просто їх не дерибанили, а знову по два гектари не віддавали місцевим якимось вони мають віддаватися тим, хто будуть безпосередньо створювати якесь виробництво, господарство для себе він має мати змогу хоча б доступу до землі. Ми запропонували 50 відсотків це буде окрема історія, а 50 відсотків виключно по тій схемі, якій ми сказали, через оренду, через доказ того, що ти будеш створювати виробництво, через можливість викупу до 5 гектарів, через можливість оренди і далі безпосередньо безоплатної приватизації двох гектарів ти можеш цю землю взяти. І, звичайно, вимоги до аукціонів, щоб ніхто не завищував якихось ставки ми підняли початковий внесок до 50 відсотків.
Колеги, в принципі я коротко розказав про даний законопроект і прошу вас підтримати. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, пан Івченко.
Голова підкомітету, Кулініч Олег Іванович. Де, Олег Іванович? Зараз поки Олег Іванович…
Значит, у меня тогда… Хто?
_______________. Рішення…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, зараз рішення, ще Кулініч должен сейчас доповісти, він тут. Я почути тогда першого заступника міністра их позицию Министерства аграрной політики.
МАРТИНЮК М.П. Міністерство аграрної політики підтримує цей законопроект, більше того, ми десь глибоко в глубині душі являємося повними однодумцями і з авторами законопроекту. Є, звичайно, деякі речі і норми цього законопроекту, які необхідно узгодити між собою, але це зауваження радше нормотворчого і редакційного характеру, а ніж якісь принципові по суті. В цілому вважаємо, що цей законопроект сприятиме активізації розвитку фермерства, появі середнього класу на селі і створенню передумов для пожвавлення економічної активності в сільській місцевості. Також цей законопроект оздоровить земельні взаємовідносини в країні і врешті ми очікуємо не тільки антикорупційну, але й економічного ефекту від запровадження цього закону, якщо він буде прийнятий. Ну, і , користуючись нагодою, я хочу спрогнозувати, що цей законопроект буде непросто проходити через зал Верховної Ради, на жаль, але він вартий того, щоби за нього боротися. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, позиція ясна.
Асоціація фермерів, є представники? Хто? Ви бажаєте виступити? Підтримуєте законопроект цей чи ні?
_______________. Єсть, єсть...
_______________. Офіційний лист є від вас, щодо підтримки.
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це технічне питання, будемо до другого читання вирішувати. Спасибі. В цілому, є лист, да, з підтримкою?
Рішення комітету, підкомітету: прийняти за основу. Кулініч, рішення підкомітету по законопроекту?
КУЛІНІЧ О.І. (Не чути)
_______________. (Не чути)
_______________. Шановні колеги, дуже фахово напрацьований законопроект. Тут є багато таких важливих речей, наприклад, запропоновані зміни до положень Земельного кодексу України стосовно безоплатної приватизації землі, що суттєво зменшить рівень корупції в цій сфері, тим більше, ми знаємо, що це зараз є і дуже багато і спекуляцій і з приводу того ж ОЗГ, і по землям АТО, тому тут фахово це все прописано.
Ну, і є така, я б хотів би зазначити, я не чув, може, Вадим Євгенович говорив, важлива річ, як ми в законопроекті збільшуємо гарантійний внесок при реалізації на аукціоні права оренди землі. Існуючий сьогодні розмір гарантійного внеску у 5 відсотків річної орендної плати сприяє тому, що в результаті майже чверті проведених аукціонів, які проводяться в державі, це є статистика, ми її офіційно брали, учасники пропонують завідомо завищений розмін орендної плати, а потім відмовляються підписувати договір оренди. І тому аукціони по суті не проводяться.
І я вважаю, що це також така новація, яка сприятиме тільки розвитку земельних відносин. Тому я просив би колег підтримати даний законопроект за основу від підкомітету. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Рішення підкомітету – прийняти законопроект даний за основу.
Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. За? Проти? Утримались? Одноголосно. Рішення прийнято.
У нас останнє питання. Один утримався, да? Хорошо.
У нас останнє питання – "Різне". У нас в "Різному" декілька питань. Перше. Заступник голови комітету Івченко Вадим Євгенович.
ІВЧЕНКО В.Є. Олександр Борисович, я дякую. Але, колеги, я просив би, щоб ми ще до першого питання повернулись. Там є одна моя правка. І там є правка, яку я хотів, щоб в залі я його не ставив на підтвердження. Але, але це буде на ваше рішення, якщо ви повернетесь до розгляду. Це перше.
Друге. Колеги, я хотів сказати, що у нас пройшла завдяки колезі Лунченку зустріч з Аграрним комітетом Словацької Республіки тут і з групою дружби "Україна-Словакія", де ми розпочинаємо, скажімо, наші такі міжнародні зустрічі поки що з території України. Колега Валерій запрошує до себе в Ужгород словаків, Аграрний комітет Словацької Республіки. Вони вже погодились, шість людей. Я не буду прізвища називати. Сформована програма.
Тобто 25-го ввечері, в понеділок, приїзд. 26-го ми там працюємо. І разом з тим, ми робимо ознайомчі екскурсії на фундуковий сад і на безпосередньо господарство "Коник", фермерське господарство, щоб ознайомити, що на Закарпатті. Ввечері у нас плідна робота з депутатами Аграрного комітету Словакії. А зранку 27-го всі від'їжджають, якщо хтось хоче – 26-го.
Я хотів попросити. У нас вже, ну, ми в чаті з вами спілкувалися, нам потрібно, щоб не менше шести депутатів обов'язково було. Вже погодилися, я знаю, Валерій там буде, я там особисто буду, пан Люшняк сказав, що обов'язково підтримає, бо він рядом. Я хотів би, щоби колеги, особливо ті, що рядом, теж були присутні, щоб ми розпочали наші такі зустрічі, бо в нас є вже пропозиції від угорців. К нам хочуть приїжджати італійці, тому ми будемо далі працювати.
Але ж давайте, щоб ми могли далі наше міжнародне співробітництво розширювати, давайте будемо присутніми. Тому всі запрошуються до пана Валерія, і дякуємо йому, що він це організував. По суті, це він склав програму до всіх нас. 25-го розпочинається програма у шість годин, і закінчується програма 27-го у 10 годин ранку тобто від'їздом. Це понеділок, 25-е, вівторок ми там працюємо, і в середу… (Шум у залі) А, я вибачаюсь, о 18 годині. Дякую, Роман.
Тому запрошуємо. Це у нас от таке повідомлення, і просимо не пропускати такі зустрічі, бо це наше міжнародне співробітництво на майбутнє.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще в мене до народних депутатів є коротке звернення.
Проінформую, що за результатами нашої совместной работы з питань протидії аграрному рейдерству та підготовлених пропозицій до Кабінету Міністрів.
Перше. Урядом відновлено роботу міжвідомчої комісії з питань захисту прав інвесторів, протидії незаконному поглинанню та захопленню підприємств, до складу якої увійшли народні депутати, члени комітету, п'ять представників аграрного комітету і по одному – це голови Комітетів правосуддя і правоохоронної діяльності.
Далі, по-друге, за результатами наради під головуванням Степана Кубіва та відповдіно до рішення нашого комітету, уряд надав відповідне доручення центральним органам виконавчої влади щодо неухильного виконання нашого рішення. У вас з цим, у вашій папці це урядове рішення є. Це доручення протоколу наради було направлено вам також на електронну адресу.
Тобто хочу відмітити, що запропоновані комітетом пропозиції підтримані урядом і відповідні доручення знаходяться в роботі. Нас вже почали інформувати з регіонів, відповідну інформацію секретаріат комітету буде направляти вам по мірі її надходження.
Крім того, працює робоча група на рівні експертів, яка була створена при комітеті для розробки відповідного законопроекту з протидії рейдерству. Там у нас 44 учасника і в цій робочій групі і міністр юстиції особисто і так далі. Вже попередні напрацювання до законопроекту, які будуть завтра направлені всім членам робочої групи і розглянуті на засіданні цієї робочої групи, яка відбудеться 26 вересня у вівторок об 11 годині в цьому ж залі. Всі народні депутати, хто не члени робочої групи, але захочуть присутніми бути запрошуються сюди.
Отже, хочу зазначити, що робота комітету з протидії аграрному рейдерству проводиться активно і, як на мене, саме головне, щоб ми десь через пару тижнів зробили дійсно той проект закону, який ми намагаємося зробити, вам завтра концепція вже буде надіслана.
Далі. Ми домовились з Прем'єр-міністром і паном Парубієм спільну нараду, і зеленою полосой цей законопроект піде в парламент. Це буде наша відповідь цьому всьому рейдерству на Україні, щоб такий законопроект якомога швидше з'явився в Україні.
Ще питання, пан Люшняк народний депутат.
ЛЮШНЯК М.В. Шановні колеги, надзвичайно приємно, коли відбувається комітет виїзний, тому що, насправді, ми наближуємося тоді до людей, бачимо всю проблематику, вивчаємо і більш з'єднує комітет і більш ми є приземисті, а так, як ми народні депутати, ми повинні побільше спілкуватись з людьми і бути з ними. Але надзвичайно неприємно, коли люди очікують побачити як працює, насправді, комітет, а це не комітет, а просто обговорення. Ви знаєте, люди це не сприймають, тому що Тернопільщина мала порівняти, у нас був виїзний транспортний комітет, де був кворум, де вирішили багато питань, питання аеропорту вирішили, питання об'їзних доріг. На аграрному слуханні, яке в нас, на жаль, відбулося за відсутністю кворуму, ми просто поговорили. А в кінці ще навіть секретаріат і представники міністерства чомусь навіть не прийшли на вечір спілкування.
Друге, що я хочу сказати колегам і звернути увагу особливо секретаріату, ми знали про проведення цих заходів, яке відбудеться в Закарпатті і в Тернополі в липні місяці. Вони не були анонсовані дуже погано. Тобто інформаційна робота секретаріату, я ставлю оцінку 2 за п'ятибальною системою.
Перше. Має бути анонс, тоді народний депутат може запланувати час, може спланувати так, щоб приїхати і попрацювати. Анонс був фактично в кінці тижня. Зараз нас дуже багато, також не знали, що буде спільне засідання з словацькою стороною і українською стороною. І, коли ці анонси відбуваються за 2-3 тижні, людина може правильно спланувати. Я би хотів, щоб в нас дійсно відбувались повноцінні виїзні комітети і проблеми насушні, які торкаються тієї чи іншої тематики ми могли в цьому залі вирішити. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
Івченко,народний депутат.
ІВЧЕНКО В.Є. Пане Миколо, я завжди ж вас підтримую. Але я хотів, щоб ви знали, що у нас був офіційний комітет, де я офіційно повідомляв і ми з вами визначали офіційно разом дату на кінець вересня всім комітетам, що ми будемо планувати, але яку дату буде це тільки ми тиждень тому визначили. Чому? Тому що ми підлаштовуємось, перш за все, під наших гостей.
І друге. Під господаря, який там організовує. Тому, в принципі, хто хотів і, якщо присутні на комітеті, ви можете реально знати, коли у нас наступне виїзне засідання, в якому місті можна планувати дату, там, плюс-мінус. А про це ми офіційно з вами говорили, що накінець вересня, на самий кінець, на четвертий тиждень ми будемо планувати таку зустріч. Тому я не хотів… А те, що, ну, можливо, більш активно доносити, як-то кажуть, до депутата, що він планував в своєму графіку, я тут приймаю і теж буду просити комітет, щоб більш активно вот так вот треба на кожному депутаті сидіти зараз, щоб отримати від нього відповідь чи він буде в понеділок на цьому виїзному засіданні комітету, чи не буде. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
_______________. Дозвольте, ще одне слово.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, да.
_______________. Шановні колеги, Вадим Євгенович ще один пункт випустив із нашого візиту на Закарпаття. Ми ще відвідуємо обов'язково дуже хороше виробництво "Чизай", де виробляють смачне вино. Я думаю, що, можливо, це буде трохи спонукати, мотивувати наших колег приїхати до Закарпаття. Насправді, дійсно запрошуємо, таких виїзних засідань у нас не так багато, а, тим більше, коли ми залучаємо ще фахівців, наших колег із сусідніх країн.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі всім. Порядок денний вичерпано. Засідання комітету оголошено закритим.