Стенограма засідання Комітету № 65 від 05.12.2017
11 грудня 2017, 11:50
СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин
05 грудня 2017 року
Веде засідання заступник голови Комітету БАКУМЕНКО О.Б.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні народні депутати, шановні присутні! Займайте свої місця. Зареєстровано 19 народних депутатів, є у нас кворум.
Сьогодні, ви знаєте, у нас порядок денний був сформований раніше, але вчора на Погоджувальній нараді за дорученням Голови Верховної Ради України Парубія у нас: включити в порядок денний законопроекти, зв'язані з мораторієм на продаж земель сільськогосподарського призначення. Зареєстровано дев'ять законопроектів, зв'язаних з мораторієм. Тому я прошу народних депутатів, членів аграрного комітету, проголосувати за цю повістку дня, дев'ять законопроектів, зв'язаних з мораторієм.
Хто – за, прошу проголосувати. Проти? Утримались? Одноголосно. Рішення прийнято.
Згідно сьогодні… у нас дев'ять законопроект, вони… згідно їх реєстрації в часовій рамці будемо надавати слово сьогодні авторам законопроекту.
Перший законопроект, реєстраційний номер 5241 від 06.10.2016 року, поданий народними депутатами України Вілкулом, Шпеновим, Колєсніковим та іншими.
Прошу, є народний депутат Вілкул, доповідайте, будь ласка.
ВІЛКУЛ О.Ю. Добрый день, уважаемый пане голово, уважаемые члены комитета! Представляю вам на рассмотрение мой законопроект номер 5241, касающийся внесения изменения в Земельный кодекс Украины относительно запрета купли-продажи земель сельскохозяйственного назначения.
Я напоминаю всем, что 1 января у нас истекает мораторий на продажу земли. И, очевидно, об этом много раз высказывались представители власти, они хотят распродать последнее, что осталось в нашей стране – это нашу землю. Мораторий – это все хорошо, и когда дело дойдет до голосования в зале, мы будем голосовать за все законопроекты и за мораторий в том числе. Но мы предлагаем сейчас другую модель.
Первое. Внести изменения в Земельный кодекс Украины и запретить продажу земли. После этого мы предлагаем выйти на всеукраинский референдум, и пусть народ Украины решает, что делать с землей. Пусть власть честно выйдет и скажет: мы за продажу земли. Мы, оппозиция, честно выйдем и скажем: мы против продажи земли. Я уверен, что люди поддержат нас, и мы не будем после этого каждый год продлевать эти моратории, а навсегда поставим точку в этом вопросе. И украинская земля будет принадлежать народу, и украинские крестьяне не станут крепостными на своей земле.
Прошу меня поддержать и вынести мой законопроект в зал. Спасибо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі за доповідь.
У нас є по процедурі, за пропозицією підкомітету земельного пропонується так, щоб кожний народний депутат, який буде свій проект закону зараз надавати, мав змогу виступити, а далі буде позиція підкомітета, і далі будемо всі уже всі законопроекти як зарахуємо обговорення. Нема заперечень у народних депутатів, членів комітета?
Мушак, народний депутат.
МУШАК О.П. Олександр Борисович, ну, до цього немає заперечень до цієї містини. Але просто хотів би відмити, що я з паном Хланьом, ми не голосували за включення цих законопроектів до порядку денного. Не одноголосно, а мінімум 2 – проти. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Спасибі.
Зараз тоді у нас реєстраційний номер 5476 від 01.12.2017 року, поданий народними депутатами Тимошенко, Івченком. Да? Ви доповісте?
______________. Да. Дякую, шановні колеги. Я просив би… Ми, ви знаєте, що рік тому подали один законопроект про продовження мораторію, і буквально в понеділок зареєстрували наше бачення щодо теж мораторію, тобто два законопроекти. Я би просив, зараз приїде Юлія Володимирівна, буквально з хвилини на хвилину, вона відразу доповість два законопроекти.
Тому давайте заслухаємо наступне, а коли дійдемо до передостаннього 7350-3, ми доповімо відразу два, щоби не затягувати час. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Як, у народних депутатів нема зауважень про таке? Пропозиції приймаються, да? Добре. Да. Добре.
Далі йдемо. Законопроект 5653 від 18.01.2017 року, поданий народними депутатами Ляшком, Галасюком, Вовком та іншими. Я щось не бачу ні одного автора законопроекту. Нема, так?
В мене є тоді пропозиція, щоб доповідав головний консультант комітету. Ми заслуховуємо законопроект його рамки про що, і далі ідемо далі. Нема заперечень у народних депутатів? Спасибі.
Хто у нас доповідає? Шумейко.
ШУМЕЙКО С.Г. Законопроектом 5653 пропонується шляхом внесення змін до Земельного кодексу встановити, що мораторій на відчуження зміни цільового призначення знімається через три роки після відновлення територіальної цілісності України.
По-перше. В законопроекті не визначена обставина, з якої слід пов'язане повне відновлення територіальної цілісності України. В той же час діє норма, яка встановлює суттєве обмеження прав фізичних і юридичних осіб, має бути чітко окреслена в часі, тобто з якого моменту чи звільнення окремих територій і якоїсь окремої, чи повне відновлення цілісності.
По-друге. В пояснювальній записці не наведено обставин, які обґрунтовують необхідність збереження мораторію на відчуження і зміну цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення, під час збройної агресії проти України та окупації частини території держави. Зазначену в пояснювальній записці загрозу, що агресор через підставних осіб скупить українську землю, цілком можливо нівелювати шляхом встановлення на законодавчому рівні таких норм, які не дозволяють масову скупку земельних ділянок на підставних осіб.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам за доповідь.
Далі. Законопроект реєстраційний номер 5653-1 від 01.02.2017 року, поданий народними депутатами України Королевською та Солодом. Є Королевська чи Солод? Нема.
Тоді доповідайте, будь ласка, цей законопроект, пан Шумейко.
ШУМЕЙКО С.Г. Законопроектом 5653-1 пропонується скасувати вимоги Земельного кодексу України щодо необхідності розроблення Закону про обіг земель сільськогосподарського призначення. Визначити умовою зняття заборони на купівлю-продаж і зміну цільового призначення підмораторних земель прийняття позитивного рішення про це на всеукраїнському референдумі.
Тут є декілька застережень, пропозиція щодо скасування вимог розроблення Закону про обіг земель сільськогосподарського призначення вона є дискусійною, і є дискусія, що ці всі питання можна врегулювати або в Земельному кодексі України, або в окремому законі.
Друге питання. Проведення предметом всеукраїнського референдуму – теж питання дуже дискусійне. І якщо ставити лише одне питання, знімати мораторій чи ні, то це нічого не вирішить. І знову, що в суспільстві дискусійне питання, хто повинен голосувати на… приймати участь у всеукраїнському референдумі. Якщо громадянин, наприклад, немає ніякого відношення до сільського господарства і приймає рішення заборонити розпоряджатися чужою власністю, тут теж питання досить таке дискусійне.
Ще одне питання. Що це приведе до надмірної концентрації земельних ресурсів в одних руках, у великих корпорацій, в тому числі іноземних, і можливій докорінній зміні зміні кількості і структури сільськогосподарського… вимирання сільськогосподарського населення в сільській місцевості.
У разі ефективного визначення таких механізмів потреба в мораторію відпаде. Про ці механізми за своєю суттю не можуть визначатися на референдумі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам.
Далі реєстраційний номер 7350 від 30.11.2017 року, поданий народними депутатами Лабазюком, Давиденком, Вітком та іншими.
Доповідає народний депутат Лабазюк.
ЛАБАЗЮК С.П. Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні ми маємо цікаву ситуацію, коли розглядаємо одночасно дев'ять законопроектів по темі мораторію на продаж землі.
Насправді, маємо різні пропозиції, слухаючи своїх колег, хтось пропонує продовжити мораторій на три роки, хтось на п'ять, хтось прив'язується до ситуації в зоні АТО, хтось пропонує референдум і так далі. Але насправді, кожна тема у нас носить характер швидше не для вирішення питання, дійсно, державницького і інтересів громадян України, а що ж робити далі з землею, а більше, напевно, політичний.
Хочу напомнити, ще в минулому році у нас були проведені парламентські слухання на тему: "Регулювання обігу земель сільськогосподарського призначення", на яких були присутні і великі, і середні, і малі фермери, профільні асоціації, народні депутати, представники Кабінету Міністрів, де було прийняте рішення доручити саме Кабінету Міністрів напрацювати відповідні законодавчі ініціативи по даній темі і внести до сесійного залу для розгляду. Саме в такій формі доопрацювати, щоби були враховані обов'язково інтереси як і тих, хто хочуть продавати свою землю, так і тих, хто не хоче продавати свою землю, ну, і в першу чергу державницькі. Отож була створена робоча група, в яку увійшли в тому числі представники нашого профільного комітету. Робоча група працювала весь цей рік, є напрацювання. І ми сьогодні в стані очікування, що буде внесений Закон про обіг земель.
Що ж ми маємо станом на сьогодні, коли в кінці року… І от цікаво, саме вчора вечором у нас з'явилося цілий ряд нових ініціатив під тему мораторію на продаж землі. Дійсно, перегріта політична ситуація, люди переживають, не розуміють, що буде відбуватися. Хоча потрібно наголосити, що те, що закінчується мораторій 1 січня 2018 року, ніяким чином не говорить про те, що вступає ринок землі, до тої пори поки не прийнятий закон.
Отож, наша група авторів законопроекту № 7350 саме по тій причині, що ми маємо кінець року і не врегульована ситуація, а що ж буде з ринком землі, якщо немає прийнятого закону і є заполітизована ситуація, де людей вводять в такий стресовий стан вкотре, ми ініціювали внесення законопроекту, яким продовжуємо мораторій ще на рік для того, щоб за цей час можна було робочій групі доопрацювати свій законопроект і законодавчі ініціативи, відповідно Держгеокадастру провести свої заходи. І тільки після того врегульовувати дане питання.
Тому сьогодні прошу колег підтримати саме цей законопроект для того, щоби ми зняли політичну ситуацію і людям дали чіткий посил, а що далі має відбуватися з ринком землі. Тому на 2018 рік пропонуємо продовжити дію мораторія. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, пане Сергій.
Далі у нас законопроект 7350-1 від 04.12.2017 року, поданий народним депутатом Барною.
Прошу, пан Барна, до слова вас.
БАРНА О.С. Доброго дня! Дякую.
Багато політичних сил, які представляють, колись об'єднані із Партією регіонів були і зараз представляють Верховну Раду, сателітами, кажуть, що торгує влада. Так, як вони торгували Україною, народом і територію, здаючи Крим, продовжуючи перебування російських військ, це ще треба пошукати. Перетворили весь народ Донбасу на підвласних рабів. Інші, які так звані демократична опозиція, торгували в 2009 році, будучи при помаранчевій владі, підписуючи меморандуми про ринок землі. А інші, так би мовити, ще там з "Народного фронту", представники і лідери, оголошували продаж мільйон гектарів землі. Очевидно, представники тільки фракції "Блоку Петра Порошенко" в 15-му році чітко виступили з трибуни і заявили: недопустимість продажу земель сільськогосподарського призначення. Це був я, це був Люшняк і інші.
Тому очевидно мій законопроект стосується в першу чергу умови того, що даний склад Верховної Ради є занадто політизований. Він перетворив в політичний фарс будь-які питання, які цікаві і необхідні для вирішення України. Тому даний, виходячи з того, що даний склад Верховної Ради не може раціонально і ефективно вирішити питання земельних відносин в Україні, не здатний прийняти зважених рішень, тому що все занадто політизовано. Я своїм законопроектом продовжую мораторій до 2004 року, щоб це могли здійснити депутати наступного скликання у виважений спосіб прийняття рішень щодо використання земель сільськогосподарського призначення, інтересів в першу чергу…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я перебиваю. Извините, ви сказали 2004 року. Ще раз цифру назвіть.
БАРНА О.С. 2024 року.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.
БАРНА О.С. Прошу пробачення.
Щоби прийняти виважені, непоспішні рішення з використання земель сільськогосподарського значення з якомога більшою в першу чергу вигодою для українського народу і держави. І, можливо, не потрібно перетворювати сільськогосподарську землю у товар. Але ринкові відносини на правах оренди, дання в користування без права власності – це можливо. Дякую вам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
Далі в нас законопроект 7350-3, ні -2, поданий народним депутатом України Капліним.
Прошу вас, пан Каплін, до слова.
КАПЛІН С.М. Шановні колеги, представники засобів масової інформації! Ліві, лівоцентристські сили завжди послідовно виступали за захист української землі і, головне, за повернення української землі простим українським громадянам.
Факт, що деребан найціннішого, що є сьогодні в українській економіці, в українській державі, українського народу, – землі почався ще 27 років тому. Наше завдання – зупинити це, але це можливо виключно через перезавантаження влади, обрання нового Президента, обрання лівого Президента, соціаліста, обрання нового парламенту, перебудови країни, перезаснування країни, зміни Конституції. Зміни Конституції, де норма про неприпустимість торгівлі і деребану землі буде викарбувана на віка. Це наш план, ми будемо добиватись реалізації цього плану разом з людьми, з українським народом.
Для того, аби було зрозуміло, що у перспективі може бути з найціннішим українським скарбом, я хотів би, щоб ми звернулися до ретроспективи подій, які відбувалися з іншим скарбом – нашим індустріальним потенціалом. 27 років тому наша держава займала 18 місце в світі, я наголошую, 18 місце в світі за індустріальним потенціалом. Працювало 7,5 тисяч середніх і крупних підприємств, де десятки мільйонів людей отримували відносно сьогоднішнього рівня зарплати гідну зарплату, і мали прекрасні, блискучі перспективи для побудови нової європейської розвинутої індустріальної країни. Через 27 років після приходу сюди Міжнародного валютного фонду, з вимогами Міжнародного валютного фонду і зусиллями по руйнації української економіки ми сьогодні опустилися до 150 місця, фактично втративши українську промисловість, втративши українську економіку. І саме через це чи завдяки цьому сьогодні окремі політики, політикани, популісти граються на настроях людей, приводять тисячі, десятки тисяч людей до Верховної Ради України і, користуючись цією ганебною ситуацією, в принципі будують плани по ліквідації української державності синхронно з Кремлем. Тому, я вважаю, що ми маємо в зв'язку з формальними можливостями і необхідністю сьогодні відкласти цю тему на 5 років мінімум, і це передбачено в нашому законопроекті.
Друге. Маємо відкрити надзвичайно серйозну дискусію, вивчити досвід соціалістичних і соціал-демократичних країн Європи, таких як Швеція, Норвегія, таких як Франція, Німеччина. І, враховуючи світовий досвід і українські реалії, українську кон'юнктуру, визначитися із долею української землі. Але однозначно сьогодні в умовах, коли країна знаходиться в кінці рейтингів за корумпованістю, коли немає діалогу і єдності в українському парламенті, коли парламент, на жаль, є недостатньо професійним, аби з холодною головою розв'язувати ці важливі історичні задачі, це сьогодні обговорювати і приймати будь-які протилежні рішення неможливо.
Підсумовуючи, хотів би наголосити, Соціал-демократична партія, Робітнича партія, Партія пенсіонерів, Соціалістична партія України, головою якої я є, за те, щоб ми проголосували у парламенті рішення про пролонгацію мораторію мінімум на 5 років. Через 5 років у нас будуть достатні передумови і можливості змінити і Конституцію, і владу, і вертикаль влади в цілому, і навести в країні ідеальний порядок. І тоді, коли будуть створені ці передумови, ми можемо відкривати дискусію і приймати якісь інші важливі історичні рішення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Регламент.
КАПЛІН С.М. Але не зараз.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Спасибі.
Зараз у нас законопроект 7350-4, поданий… Тихо-тихо, поданий народним депутатом Левченком. Є народний депутат Левченко? Немає.
Доповідайте, пожалуйста.
ШУМЕЙКО С.Г. Законопроектом 7350-4 пропонується встановити заборону на торгівлю землями сільськогосподарського призначення. І пропозиція, яка озвучена в законопроекті, тобто перенести строк зняття мораторію на продаж земельних ділянок сільськогосподарського призначення до прийняття Закону про заборону торгівлею землями сільськогосподарського призначення. Якщо це буде окремий Закон про заборону торгівлі з одного пункту, то чи це буде комплексний якийсь закон. Цей закон в любому випадку буде не узгоджуватись із тими положеннями, що у нас обіг земель включає в тому числі і продаж права оренди на земельні ділянки, вони з ринкового обігу не виведені.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
Зараз тоді, Вадим Євгенійович, вам надається, по двом законопроектам, слово. Законопроект 5476, так, поданий, від 01.12.2016. Це перший, доповідь. І друга доповідь ваша про законопроект 7350-3, зареєстрований 04.12.2017.
По порядку надходження, прошу вас.
ІВЧЕНКО В.Є. Дякую, шановний головуючий.
Шановні колеги! Знаєте, хочу сказати про те, що, щоб ми з вами не гралися, не гралися тими речами, які ми потім ніколи не зможемо повернути. У нас сьогодні склалась ситуація, що фактично у нас діє мораторій, ми його з року в рік продовжуємо, але з року в рік ми, в тому числі і наш комітет, ми не приймаємо відповідне законодавство, щоб врегулювати досить багато питань, які сьогодні потребують для вирішення щодо майбутньої, можливо, дискусії щодо обігу землі.
Ми з вами запропонували вирішення питань по землям колективної власності. Ми з вами запропонували питання щодо відумерлої спадщини. Ми з вами запропонували, як збільшити податки і збільшити надходження в територіальні громади. Ми з вами запропонували передати землі територіальним громадам. Але, на жаль, це не рухається. Я вже не кажу про те, що ми сьогодні сформували такий устрій, коли тільки на папері у нас сьогодні працюють фермерські господарства, тільки в чорну або, скажімо, частково в "сірій зоні" вони вирощують свою продукцію.
Ми сьогодні забрали спеціальний режим у 51 тисячі 900 всіх зареєстрованих суб'єктів, а отримали тільки 1300. Ми сьогодні запропонували кредити вроді би як по тим відсотковим ставкам, але дійшли вони тільки в п'яти банках, прийшла відповідь з 5 банків: "Ощадбанк", "Ексімбанк", "Укргазбанк", "ПриватБанк". А користується цими кредитами тільки 288 господарств. І кредити по тим ставкам, які пропонуються банками по тій ліквідній заставі, які вони сьогодні хочуть давати, не у всіх є.
Сьогодні майже всі аграрні асоціації, майже всі, я скажу, що це і Всеукраїнська аграрна рада, що це Асоціація фермерів і приватних землевласників, вони говорять про те, що не готова сьогодні Україна до відкриття ринку землі. Не готові ми і законодавчо, і інституційно. І те, що сьогодні говориться про продовження мораторію на рік, це ми з вами просто убегаем, ми даємо сьогодні посил людям, що через рік, можливо, ми з вами будемо дозволяти торгівлю цією землею. Але ми з вами чітко розуміємо, через рік цього не відбудеться ні законодавчо, ні інституційно. Не відбудеться!
І фактично посил потрібно дати такий, що ми можемо колись розпочинати дискусію, коли ми повністю змінимо або трансформуємо аграрний устрій, коли ми вирішимо питання з одноосібниками. І ми з вами запропонували систему, коли ми їм дамо пенсію, коли ми будемо сплачувати за них ЄСВ.
Ми сьогодні з вами не вирішили питання про кооперації. Хіба не уряд запропонував сьогодні перший пункт в розвитку фермерства до 2020 року розвиток кооперації. А що ми з вами зробили? Ті закони, які сьогодні запропоновані, вони вирішують кооперацію юридичних осіб. А фізособи? Хіба вони не здають продукцію в кооператив і не повинні 20 відсотків платити? А де в кооперативі у фізосіб, які сьогодні фактично неплатники ПДВ, взяти 20 відсотків? Да ніколи не піде система, поки ми не зробимо відповідне законодавство і відповідні інституції.
Тому що пропонує "Батьківщина" в цих двох законопроектах?
ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)
ІВЧЕНКО В.Є. Один, перший.
ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)
ІВЧЕНКО В.Є. 7350-3.
Що пропонується в цьому законопроекті, колеги. Ми пішли таким чином. Ми запропонували мораторій мінімум на 5 років, розуміючи, що за 5 років ми зможемо ефективно з вами працювати. Фахово і об'єктивно.
Друге. Ми запропонували тим людям, які сьогодні хочуть продати, бо сьогодні те, що запропонували в медичній реформі, називається, що людина, яка піде і буде робити собі операцію, їй потрібні будуть гроші. Держава може викупити ці паї і дати людям кошти. Ми законом пропонуємо надалі інституцію, і відповідний механізм буде розробляти Кабінет Міністрів.
Третє. А хіба не ми з вами говорили і приймаємо тут рішення щодо корупції в розпорядженні землями. Сьогодні через одноосібні селянські господарства уходять в приватну власність. Я особисто був, скажімо, в такій програмі, як, там, "Схеми", де ми дивилися на те, як 400 атошників в Обухівському районі Київської області отримали 800 гектарів землі. І ці журналісти вони знайшли і показують, що взяті по тим кадастровим номерам 400 земельних ділянок, тільки сім власників тепер. Через 2,5 роки. І так приблизно по нашим даним це може бути 4 мільйони гектарів, які ушли через одноосібні селянські господарства за ці 3,5 роки.
Тому ми пропонуємо накласти мораторій до тих пір, поки ми з вами не визначимося, кому ми даємо цю землю. Якщо атошники беруть землю і починають працювати, так, ми з вами говорили. Якщо вони не будуть працювати, а хочуть продати, можливо, компенсацію. Також землю потрібно давати тим, хто, дійсно, будуть створювати відповідні сімейні ферми, хто буде займатися органікою, хто буде займатися садами, це буде пріоритет роздачі цієї землі, а не просто віддати, щоб сіяли кукурудзу.
І останнє. І останнє ми запропонували, ми запропонували, колеги, щоб ті попередні договори, ви знаєте, як сьогодні обманюють наше населення, заключають попередні договори двосторонні, а потім приходять до нотаріуса і реєструють ці попередні договори. І цій бабці кажуть, ти ж нотаріально зареєструвала цей договір, тепер нотаріально ти маєш мені продати. І вона не знає іншого виходу, коли "можливо" щось відкриється, як піти до цієї людини і продати. І таких попередніх договорів у нас досить велика кількість.
Тому ми запропонували, щоб обмежити нотаріусом реєстрацію таких договорів, що йдуть безпосередньо, відносяться до земель, на які ми наклали мораторій. Це фахово, це серйозно, це сигнал нашим фермерам, що ми будемо розвивати відповідно аграрну політику, ми будемо розвивати відповідне бюджетування саме тих, хто цього потребує, і ми за п'ять років виведемо законодавство. А тоді ми давайте розпочинати дискусію. А те, що сьогодні на рік, це так, давайте це кинемо кістку, а далі ми будемо думати, що робити. Далі потім знову будемо збирати свої сили і потім будемо говорити, що чи ще на рік, чи будемо відкривати ринок і так далі.
Тому наша пропозиція чітка, колеги, і ми просимо просто фахово, давайте підтримаємо те, що ми зможемо зробити на протязі п'яти років, а далі дискутувати. За рік нічого не зміниться. Тому наш законопроект я представив. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі велике.
Далі у нас законопроект 5476 від 01.12.2016 року, доповідає народний депутат Тимошенко Юлія Володимирівна. Доповідайте, Юлія Володимирівна.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Доброго дня всім, шановні друзі. Справа йде про те, що 1 січня 2018 року, всі розуміють, що закінчується мораторій на продаж сільськогосподарської землі. І зараз у вищих ешелонах влади в Україні було прийнято таке рішення, що треба знайти якесь таке Соломонове рішення, щоб мораторій не продовжувати, але в той же час, до прийняття певних законів як би то ринок на землю не буде введений. І нам говорять, що давайте от такий середній варіант, щоб всім сподобатися, щоб всі кредити зовнішні отримати. І намагаються зараз це теж провести таким чином, щоб ми 1 січня прокинулись – мораторію вже не було, а потім ми залежали від того, які законопроекти будуть проголосовані у Верховній Раді, тоді, коли половини депутатів не буде, тому що зразу після Нового року можуть прийняти ті закони, які відкривають право торгувати землею, і після того ми вже нікому нічого не пояснимо.
Саме тому ми розуміючи, що так воно буде, ми підняли на самий високий рівень питання пролонгації мораторію на продаж сільськогосподарської землі. І ми точно знаємо, як планувалося це зробити. Ви знаєте, що зараз на порядку денному буде стояти бюджет, прийняття бюджету на 2017 рік. План був такий: щоби не розглядати зараз законопроекти про продовження мораторію на комітеті, протягнути це трохи. Потім проголосувати бюджет. І, коли всі депутати роз'їдуться святкувати Новий рік по всім країнам світу, поставити на пролонгацію мораторій, і голосів не буде. Всі пішли, вранці прокинулися – в принципі ринок землі вже існує. От який план був.
Тому на Погоджувальній раді наша команда, знаючи все, що
відбувається в кулуарах влади, ми прийшли значною частиною фракції і поставили
питання про те, щоби негайно розглянути на комітеті всі законопроекти, які є
про пролонгацію мораторію, і зробити все для того, щоби в четвер, післязавтра,
першим питанням до голосування бюджету, коли роз'їдуться всі, щоб був
пролонгований мораторій.
І до честі більшості фракцій і,
до речі, і голови комітету, така наполеглива вимога фракції
"Батьківщини" на Погоджувальній раді була почута, хоча і не без
певного примусу. І сьогодні, дякую, ми розглядаємо всі ці законопроекти про
пролонгацію мораторію на комітеті.
Далі наше завдання – зробити так, щоб в четвер першим питанням пролонгація мораторію була проголосована. І тоді всі депутати можуть займатися бюджетом і всіма іншими справами. Саме отакий порядок дій.
І тому я зразу хочу сказати, що ми, безумовно, внесли свої законопроекти. Один із них зараз доповідав Вадим Івченко. Я буду говорити про 5476, який вже рік в парламенті. Рік! От зараз якраз рік відбувся. І який не розглядався, і не ставився на голосування.
Цей законопроект про те, що, перше, на 5 років пролонгація мораторію на продаж сільськогосподарської землі. І, друге, дати право державі, якщо людина хоче продати свій пай, продати, але по реальній ринковій ціні, щоб держава це викупила. Дати людям право, якщо вони також хочуть розтатись зі своїм паєм, то не віддати його туди, де, по-перше, нічого не заплатять, а, по-друге, ну, по суті держава буде далі втрачати можливість правильно управляти використанням сільськогосподарських земель.
А тепер я хочу сказати, що наша команда вважає правильним використання сільськогосподарської землі.
Перше. Давайте не будемо вигадувати велосипед, весь світ… весь світ будує аграрний сектор на сімейних фермерських господарствах. І хочу сказати, що те, що стосується… те, що стосується загальної статистики, ви можете перевірити, скільки всього сільськогосподарських земель у світі і скільки працює на цих землях фермерських сімейних господарств, і ви переконаєтесь в тому, що саме такий шлях обрав світ.
Крім того, друге. Всі 26 років, на жаль, не було створено ніяких умов для розвитку фермерських господарств, не було створено умов. По чому у нас кредити? Під що ці кредити видаються? На скільки ці кредити видаються терміном? Все було зроблено для того, щоб сімейне фермерство не вижило в нашій країні і щоб нові ферми не народилися.
Я вважаю, що наша стратегія як держави – це, безумовно, створити всі можливі системи підтримки для фермерських господарств, дати кредити, причому так, як дають це європейські країни, під той відсоток. Друге, дати довгострокові кредити, тому що давати тільки під посівну і потім після збору врожаю, не встигли ще зібрати, вже віддавати кредити, це політика на знищення наших сільськогосподарських підприємств. Далі, я переконана, що нам потрібно зробити все для того, щоб кредити стосувалися не тільки сезонних робіт, а щоб кожне фермерське господарство, об'єднуючись в кооперативи, обслуговуючі кооперативи, могло переробити сировину, причому виробити цю сировину екологічно гідної якості, і продати готову продукцію, і тоді можна буде сказати, що українська земля дає прибуток українцям і дає можливість Україні відчувати всі елементи збереження свого життя і своєї безпеки.
Ще що я вам скажу, що там, де не продають сировину нахабно і під цю сировину не знищують українську землю, використовуючи її варварськи, просто так, як це іноді зараз робиться, і де люди, народи переробляють продукцію, продають готову продукцію, то доходи з аграрного комплексу, я хочу сказати, просто мінімум на порядок вищі, ніж у нас сьогодні, мінімум на порядок. Но в принципі сьогодні ми отримаємо приблизно 18 мільярдів євро від реалізації своєї аграрної продукції на експорт. Ми можемо мінімум в 10 разів, як Віталій, збільшити цей показник, якщо будемо переробляти і продавати.
А це означає, що тільки від аграрного комплексу ми зможемо отримати більше доходу, ніж сьогодні ВВП країни. ВВП країни сьогодні – 100 мільярдів євро. Воно впало в 1,8 рази за останні чотири роки. Отак догосподарювалися. Але, якщо підняти аграрний сектор так, як я щойно сказала, то ми можемо мати тільки з аграрного комплексу майже вдвічі більше, ніж все ВВП країни сьогодні
Не робиться це свідомо. Тому що ніхто не планує фермерам віддавати землю. І більше того, що вже дійшло до того, що фермерів вбивають, нівечать, калічать, забирають цю землю. І я хочу сказати тим, хто сьогодні хоче продати сільськогосподарську землю, не створивши потужної системи фермерських господарств, запам'ятайте, що світ таким шляхом не йде. І сьогодні навпаки, більшість країн, які мають родючі землі, назад держави скуповують цю землю. В тому числі це Німеччина, Сполучені Штати і так далі. І тому не розкидайтеся тим, що вам не належить. Це перше, що я хотіла би сказати.
І не використовуйте одноосібно те, особливо пан Мушак, який розважається буквально тут, таке враження, що тут клоунада. Не пройде ваш план пана Веревського, не пройде, дорогі друзі.
І саме тому я хочу сказати, що лобізм, який сьогодні присутній в Верховній Раді, який абсолютно антидержавний, антинаціональний, не пройде. А якщо буде проходити, так повірте мені, будуть в України сили це зупинити. І тому краще не жартуйте.
Я прошу, проголосуйте за будь-який закон про пролонгацію мораторію. І в четвер першим питанням я прошу комітет вийти з ініціативою проголосувати в залі. Я дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам, Юлія Володимирівна.
Дайте на репліку Мушаку. Да-да, Мушаку репліку. І далі йдемо, обсуждаємо.
МУШАК О.П. Шановна Юлія Володимирівна, дякую за згадку мене як лобіста відкриття земельного ринку. Да, я є. Єдине, я не один. Нас насправді багато, багато людей, які чітко розуміють, що зараз тут відбувається фарс. Бо питання, якщо не буде пролонгований мораторій, щось змінюється, ринок землі запускається? Ні. Тоді навіщо ми його голосуємо? Відповідь дуже проста: тому що це є символізм, символізм заборонити українцю вільно розпоряджатися своєю власністю. Це насправді є поклоніння комуністичним божкам. Це повторення Декрету про землю Леніна від 1917 року. І ринку землі немає тільки у комуністичних державах: Північній Кореї, Кубі, Венесуелі, Судані. Ще немає в Ізраїлю. Але якщо хочете Ізраїль, будь ласка, це один район, там плідної землі – це один район України. Давайте зробимо в одному районі України, там Печерському або Обухівському. Питань немає.
І з приводу того, що земля насправді не продається. Вона зараз купується і продається по повному ходу. І це всі знають, і це все можливо. Більше того, з присутніх навіть тут опонентів у них будинки на якій землі знаходяться? Це як правило була сільськогосподарська земля, яку перевели просто її призначення. Але ж вона була сільськогосподарська колись. Тому, насправді, земля вже давно купується і продається, єдине, від неї доходи не йдуть в бюджет. Нуль доходів. Це раз. І друге. Українці від неї не мають ніякого зиску. Тому що найменша оренда і найнижчі насправді використання сучасних технологій. Тому що ніхто не буде використовувати сучасні технології в землю, яка тобі не належить. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, спасибі вам.
Давайте зараз перейдемо ми з вами, дев'ять законопроектів зараз заслухали від авторів законопроектів. Зараз надається слово голові підкомітету Кулінічу Олегу Івановичу.
КУЛІНІЧ О.І. Дякую, Олександр Борисович.
Доброго, шановні колеги! Відразу хотів би зазначити, в любому випадку, яке б сьогодні рішення ми не прийняли, який би законопроект не був проголосований, у більшості це буде політичне рішення, тому що в Земельному кодексі чітко прописано, що мораторій діє до моменту набрання чинності Закону про обіг земель сільськогосподарського призначення. У нас сьогодні такого закону немає. Тому мораторій з нового року знятий не буде.
Да і в принципі чи потрібен нам такий закон про обіг, що там писати, хто повинен купляти землю, коли це буде, які обмеження, все це можна було б чітко прописати в Земельному кодексі України, наприклад, у главу п'яту Земельного кодексу України. І ці всі норми давно б уже функціонували. Тому більшість авторів законопроекту… законопроектів, які сьогодні винесені на комітет, можна зрозуміти, тому що більшість їх говорить про те, що такий спеціальний закон по суті не потрібен.
Але питання, дійсно, заполітизоване, і, дійсно, є велика соціальна напруга в суспільстві, ми всі прекрасно розуміємо, що у нас сьогодні діє тіньовий ринок землі, тому що договори заключаються на 49 років, і всі про це знають. І людям просто нікуди діватися, тому що вони б хотіли отримувати орендну не по року, і вони вимушені не йти на таку кабалу, вибачте за таку термінологію, тому що, дійсно, нікуди діватися.
Ми пропонували вдосконалити норму емфітевзису, тобто встановити межу, до першого читання, 50 років, це не сприйнялося в парламенті, такий законопроект навіть не попав у сесійну залу. Хоча зараз заключаються договори емфітевзису без обмежень. Ми пропонували 50 років, могли б до другого читання спокійно напрацювати 30 років, і це б працювало, і це, дійсно, була б якась альтернатива. Тому що ми зараз, по суті, з одного боку, людям не даємо скористатися цим правом, і у нас сьогодні, дійсно, є великий сумнів, що ринок запрацює цивілізований і повноцінно, але ми забороняємо людям скористатися цим правом. А, з іншого боку, ми не даємо ніякої альтернативи, ми не працюємо над довгостроковою орендою, інші якісь, якщо слово не подобається, можна назви придумати, щоб це, дійсно, працювало, тому що у більшості випадків люди хотіли б отримати і наперед орендну плату, і хотіли б більше коштів, ніж орендна плата по року.
На моє переконання, мораторій треба знімати тільки тоді, коли будуть врегульовані ключові питання у земельному законодавстві. Перше, це те, що у нас не вирішено, це питання земель колективної власност. У нас таких земель півтора мільйона гектарів, всі про це добре знають. І це величезні масиви, які зараз перебувають у тіні.
У нас величезна проблема – консолідація земель. Сумнозвісні шахматки є в кожній області і на кожному полі. Тому що зараз пішла тенденція, дуже багато виходить одноосібників, і врегулювати це практично неможливо, тому що міна не працює. Мінятися власнику не треба, обмін повинен йти між орендарями, а дієвого механізму на сьогодні немає. Якраз ті питання ми пропонували врегулювати в законопроекті, не пам'ятаю номер, який минулого пленарного тижня був відправлений на доопрацювання в комітет. Хоча можна було б його підтримати в першому читанні, і ми б, дійсно, кудись рухалися в цьому.
Тому тут якраз така склалася дивна ситуація, що ми і альтернативи ніякої людям не даємо, і не напрацьовуємо, дійсно, земельне законодавство, щоб ми могли відкрити цивілізований ринок і могли говорити предметно про зняття мораторію.
А тепер я б хотів пройти по кожному законопроекту, який сьогодні розглядається. Основні такі, тезово. По-перше, не можна продовжити мораторій на 5-6 років, як пропонується в більшості законопроектів, не буду їх перелічувати, це просто законсервує нинішній стан справ і застопорить розроблення необхідних законопроектів. А це питання, на мій погляд, треба, і на погляд більшості членів комітету, треба вирішувати найближчим часом.
Законопроекти 5476 і 7350-3 надають можливість викупити державою підмораторних земельних ділянок з ринковою ціною з урахуванням цін країн ЄС. Ну, шановні колеги, як можна встановлювати ціни, коли немає ринку. Ринкова ціна ніколи не буде працювати, коли ринку не існує. Тим більше в країнах ЄС невеликий розкид цін. Тому ця норма просто не буде працювати.
Законопроект 5653 пропонує встановити мораторій до спливу трьох років з моменту відновлення, повного відновлення територіальної цілісності України. Але, якщо триває побоювання щодо цієї норми, то це можна напрацювати технічно в окремих законах.
Законопроект 5653-1 пропонує продовжити мораторій до проведення всеукраїнського референдуму. Ну, це фахові питання, які треба вирішувати не на референдумі, а якраз в парламенті.
Що стосується законопроекту 7350-4, який пропонує встановити вічний мораторій з моменту набрання чинності закону про заборону торгівлі землею сільськогосподарського призначення, це просто суперечить Земельному кодексу. Тому що земельні ділянки сільськогосподарського призначення з обігу не вилучені.
Ну, і законопроект 7350-3 пропонує заборонити на період дії мораторію укладення попередніх договорів куплі-продажу земельних ділянок. Але це укладення таких договорів і так заборонено пунктом 15 розділу Х Земельного кодексу України.
Тому, проаналізувавши всі законопроекти стосовного цього питання, підкомітет сьогодні, вранці підтримав рішення підтримати законопроект 7350, внесений більшістю членів аграрного комітету. Він продовжує мораторій на один рік, це стимулює парламент до роботи над системними змінами у земельному законодавстві. І, крім того, він не містить якихось загадкових умов і обмежень, які на практиці просто виконати неможливо.
Тому підкомітет рекомендує комітету підтримати за основу законопроект 7350. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. За основу? Чи за основу і в цілому?
КУЛІНІЧ О.І. За основу і в цілому.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, у нас є рішення підкомітету на сьогоднішній день, озвучене головою підкомітету Кулінічем, підтримати законопроект 7350 підкомітету.
Так, як ми далі рухаємося в цьому плані? Обговорення зразу зробимо, так, народні депутати, далі Міністерству аграрної політики надамо слово, і там хто з фахівців. Добре, хто з народних депутатів слово?
Хлань, да, я бачу, Сергій Хлань. Далі хто? Люшняк, да, Микола. Добре.
ХЛАНЬ С.В. Шановні депутати, шановні присутні! Хочу відмітити, що третій рік поспіль Верховна Рада займається марнуванням часу, тому що фактично продовження мораторію на рік, на два, на три нічого не вирішує і вирішувати не може, тому що чітко прописано в Земельному кодексі України, що набуття чинності Законом про обіг земель сільськогосподарського призначення відбувається після прийняття Закону про обіг земель сільськогосподарського призначення. Тому фактично ми займаємося марнуванням часу, політичними акціями і гаслами.
Що відбувається на сьогоднішній день? На сьогоднішній день є тіньовий ринок земель сільськогосподарського призначення, бо земля купується і продається, але за різними тіньовими схемами. Хто від цього виграє? Ви грають виключно ті, хто орендує землю за копійки, хто лобіює продовження мораторію, а страждають мільйони українців, які вимушені здавати землю за неринковими цінами, які вимушені продавати своє майно за неринковою ціною, тому що такого ринку фактично не існує.
Щодо державної землі, то державна земля так само тане на очах, яка виводиться з державної власності поступово рік за роком. Тому можна довго продовжувати ринок землі, до тих пір, поки люди не позбавляться її за копійки, і держава не втратить ту власність, яка в неї є.
Тому я пропоную відхилити всі законопроекти щодо продовження мораторію. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
Пане Люшняк. Як народний депутат, прошу.
ЛЮШНЯК М.В. Шановний пане головуючий, колеги народні депутати, гості, присутні! Насправді в цій Верховній Раді є багато популізму. Але, повірте, в тому, що сьогодні йде продовження мораторію, є якась частина правди.
Якщо б ми цього сьогодні не зробили і не підняли на загальне обговорення, після нового року ми мали би багато судових тяжб. Тому що деякі люди би говорили, що мораторію немає, тобто є ринок землі, хтось дочитується Земельний кодекс, хтось не дочитується. І тому в судах купа справ ошиканих людей, незрозумілих купівель-продажу і так дальше.
Я думаю, що сьогодні цим законом ми викинемо зманіпулювання, яке люди налаштовані робити з 1 січня 2018 року, і ці речі, ми просто, стане цей закон перешкодою. І вважаю, пане головуючий, що сьогодні ми могли би цей закон включити в порядок денний і проголосувати в сесійній залі. Ми не маємо права тероризувати людей, тримати їх під Верховною Радою. Люди повинні отримати те, за чим вони сюди прийшли.
Ми в минулому році, в цьому році багато обговорювали дане болюче питання з профільними асоціаціями, з асоціаціями землевласників, асоціаціями фермерів, асоціаціями власників земельних паїв. Ви розумієте, немає чіткого узгодження, я не почув ні від одного члена асоціації голів, що категорично землю продавати не можна, всі люди шукають компромісу.
Я вважаю, що ми цей компроміс у Верховній Раді восьмого скликання знайдемо і знімемо це болюче питання, яке кипить сьогодні не тільки на порядку денному Верховної Ради, але й цілого народу України. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
Народний депутат Лабазюк.
ЛАБАЗЮК С.П. Шановні колеги, запрошені. Насправді, сьогодні зранку у нас відбувся дуже жвавий підкомітет, а ключове, що в дискусії у нас родилося дуже, напевно, правильне рішення, яке сьогодні озвучив вже голова підкомітету, і я би зараз хотів звернутися і наголосити на ключовому. Те, що ми сьогодні приймемо, насправді ролі суттєвої не буде відігравати. Чому? Тому що завтра після того нам зададуть питання від малого фермера, одноосібника до великих агрохолдингів, власників земельних паїв: а що далі. Є мораторій – добре, немає мораторію – погано. Але знову таки що далі? Щоразу нам задають, членам аграрного комітету, наші виборців у місті, в селі. В селі хочуть менше продавати, швидше нічим, у місті ті, хто отримали в спадок землю, все ж таки вважають, що потрібно продавати землю. Але нам задають питання наші виборці: а що робити далі, чому ви, народні депутати, щороку перетягуєте і не приймаєте ніякого рішення?
Отож, сьогодні зранку на підкомітеті була пропозиція створити робочу групу не в Кабінеті Міністрів з присутністю народних депутатів, а давайте в нашому, профільному аграрному комітету, за участю, дійсно, профільних асоціацій, за участю фермерів, які сьогодні присутні тут. Тому що, напевно, це наше недопрацювання, що до сьогоднішнього дня такої робочої групи не було створено. І попрацюємо разом, щоб врахувати інтереси всіх, і восьмого скликання Верховної Ради, прийняти відповідні рішення. Напрацювати законодавчі ініціативи, розглянути їх на наших комітетах і прийняти в сесійні залі. Тому що сьогодні просто відтягнути прийняття того чи іншого рішення на півроку, на рік чи на п'ять, воно нічого не змінює, тому що насправді 15 років ми маємо таку саму ситуацію, як сьогодні.
І те, що я сьогодні вже виступав, говорив, дивіться, яка у нас цікава ситуація. Поки окремі політичні сили не підняли дане питання на минулому тижні досить активно і в понеділок, не з'являлося такої кількості законопроектів, вчора ввечері з'явилось плюс додаткових п'ять, шість законопроектів. Дев'ять маємо. Ну, це ж несправедливо і неправильно. Ті, хто даною темою опікувалися місяць, два, рік тому, вони про це говорили постійно. А вчора ми маємо додатковий законопроект.
Тому моя пропозиція. Давайте все ж таки створимо робочу групу, Олександр Борисович. Присутні сьогодні народні депутати, профільні асоціації, будь ласка, приєднуйтеся. Давайте напрацьовувати в підкомітеті профільному і вносити рішення. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
Вадатурський. Далі – Кіт. Дідич.
ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. Дякую, шановні народні депутати. Я також приєднуюсь до тих, хто минулого року не голосував за продовження мораторію. І хочу підтримати тих, хто не буде продовжувати мораторій. Поясню свою думку.
Перше. Ми бачимо, наскільки рейдерство і рейдерські атаки збільшуються з кожним роком.
По-друге. Ми постійно договоримо про ріст корупції в аграрному секторі, про тіньовий ринок, який сьогодні існує, і про зубожіння нації, і тих, хто працює сьогодні на землі. Але одночасно ми говоримо про продовження мораторію. Якщо ми будемо робити одне і те ж саме, то як можна розраховувати на якийсь інший результат, ми просто будемо бігати по колу.
І тому просто, я вважаю, що нам потрібно, перше, як боротися з корупцією. Дати можливість продати там, скільки там, 10 мільйонів гектар землі, державні, які сьогодні отримує, за яку чиновник отримує хабарі відверто, і направити кошти в бюджет. По-друге, тільки само надання права реалізації продажу землі зможе підняти орендну ставку для власників землі в шість, а то і більше разів.
Ще хочу просто пройти по тезам, які я сьогодні почув. Перше. Якраз я погоджуюся із Вадимом Івченком, що нам потрібно підтримувати і фермерство, і потрібно підтримувати середнього фермера. Але якраз я вважаю, що мораторій і створив такі умови, коли ми почали говорити про агрохолдинги, які контролюють досить суттєвий банк землі. І тому якраз і створення ринку землі зможе надати допомогу розвиватись маленьким і середньому фермерству.
По-друге, я не погоджуюся, хоча і гасла досить нормальні і розумні, що нам потрібно підтримувати переробку сільгосппродукції. Ідея класна, насамперед я хочу сказати, що ми не будемо конкурентоспроможні в світі з переробкою, якщо у нас не буде досягнуто рівень конкуренції на сировинному ринку, і якраз і ринок землі зможе допомогти нашим виробникам бути конкурентними.
Я погоджуюся з Юлією Володимирівною щодо підтримки якраз тих, хто сьогодні працює на землі. Тому що, знаєте, сьогодні, скільки 300-400 тисяч людей, які сьогодні працюють на землі, їм потрібно просто дати допомогу, дешеві, як ви кажете, кредити. І не тільки на техніку, на обладнання, на переробну продукцію. Да, і якраз… Тому що, з іншого боку, це 10-12 мільйонів людей, які володіють сьогодні землею, вони не можуть просто бути заручниками цієї ситуації. Тому потрібно голосувати проти продовження мораторію і за вирішення питання щодо введення ринку землі. Дякую. Розробку законопроекту. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, Вадим, люди ж… ти виступав, ще не виступав Кіт, дальше Дідич, Бриченко і Мушак. Хто там ще? Все.
Я прошу вас, у нас часу дуже обмаль, тому що ще у нас три законопроекти важливих, ми запросили людей, прошу вас, хвилину-дві.
Пожалуйста, Андрій.
КІТ А.Б. Шановні колеги, я би хотів трошки звернутися в історію і всім нагадати, що є основою нашої країни… що було основою нашої країни до геноциду 1939 року. Основою нашої країни були клас заможніх селян, які наші вороги завжди знищували.
Для чого нам… взагалі для чого ми говоримо про земельну реформу? Ми повинні говорити не про земельну реформу, ми повинні говорити про людей на селі, які ми маємо зробити заможними людьми. Ми повинні говорити про те, що ми маємо в селі створити середній клас заможних людей, які не купуються, які не продаються, а які дбають за свою країну. І якщо хтось мені зараз розказує про те, що наш селянин, навіть заможний, готовий купити в свого сусіда землю, то це як мінімум мені виглядає зараз смішним при середній зарплаті, яка у нас декларована і є мінімальна в 100 доларів Сполучених Штатів.
Я вважаю, що ми маємо дійти до купівлі-продажу землі. Мені, наприклад, дуже близька французька модель жорсткого протекціонізму на землі, де можна купівлю-продаж створювати. Але є прості речі, про які ми повинні говорити. Людина, яка не має на лікарство грошей, не може адекватно оцінити власність, якою вона володіє, і це теж треба розуміти. Не треба говорити за корупцію, бо корупція там, де є власник земельного паю не існую, існує корупція тільки там, де є в розпорядження землею вступає наша держава, а не там, де її прізвище, ім'я, по батькові. Не треба говорити про те, що у нас не росте орендна плата. У нас стабільно росте стабільна плата, і вона вже досягає досить великих розмірів, тому що є конкуренція банально на оренду землі. Наше завдання – зараз захистити селянина від спекуляції, які існують довкола цього, і створити в селі середній клас. Оце завдання, яке ми повинні ставити перед собою. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
Дідич Валентин. Коротко тільки.
ДІДИЧ В.В. Шановні колеги, я підтримую думку, що потрібно… Ми всі обіцяли, звітували, зустрічалися зі своїми виборцями, особливо як мажоритарщик я живу в селі, звичайно, люди схвильовані, середні виробничі потужності, малі фермери з ситуацією з землею.
Є розумна пропозиція. Вибудувати запобіжники, які хвилюють людей. Взяти на себе профільному комітету відповідальність і підготувати законопроекти, які б були спрямовані на справедливість. Люди хотять, дійсно, справедливості. І зараз не час буде. Якщо ми зараз дозволимо вільний ринок землі, ми зведемо країну в катастрофу, повірте. Ви дивіться, які процеси відбуваються соціальні, соціальна напруга росте кругом.
Але ми розуміємо, що людина, яка відпрацювала довгі роки в селі, так само як моя мама 50 років стажу прожила, зараз відійшла у вічність і остався оцей пай. То розумно його використати, але його можна зробити, коли ми, шановні парламентарі, наш профільний комітет візьме на себе відповідальність і напише певний закон. Не перекладаючи кудись, в Кабмін, в Мінфін і іншим органам, а ми повинні. І тоді, я думаю, що ми будемо пошановані і в історії, і нам будуть дякувати мешканці сіл, і всі ми будемо мати злагоду в нашій державі. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
Ігор Бриченко.
БРИЧЕНКО І.В. Шановні колеги, дякую всім парламентаріям, які дуже переживають за нашу землю, оберігають наших власників землі. А давайте між собою подумаємо, хто зараз власник земельного паю. Це наші батьки, це люди, які по 30, по 40 років проробили на цій землі, і вони не мають права зробити вибір, вибір, що їм робити з цією землею. Їх обманним шляхом завели в орендні відносини на 20, 30, 50 років. Хіба жіночка може, юридичні компанії, великі холдинги, та вони розведуть цих людей аж бігом. Той же самий фермер кричить, я розумію, у фермера 20, 50, 100 гектар. Ну коли у нього 5-7 тисяч і він рве рубашку, це фермер? Та це лафундист уже той же самий, а ми тільки відносини: фермер… Фермер є фермер, і який живе в селі, він ніколи ту жінку не обідить.
А ми зараз розповідаємо: ринок землі, чи не ринок землі. Хлопці, подумайте, в себе в голові покрутіть оце все і давайте, може в парламент уже що не будь внесемо і скажемо людям раз і назавжди, і поставимо крапку або ми продаємо землю, або ми не продаємо, якщо продаємо, на яких умовах це потрібно робити. Скільки ми можемо лапшу на вуха вішати нашим виборцям за те, що ми не можемо це зробити для них. Будь ласка, давайте до цього дійдемо і в парламент підготуємо правильний закон, який вирішить всі питання. А то у нас тільки рік закінчується, ми спасаємо село, тільки мораторій закінчується, ми опять спасаємо. Кого? Від чого? Ну який мораторій? Закон є, ми мораторій, мораторій. Який там мораторій, господи?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
Далі, хто у нас? Козаченко Леонід Петрович. Давайте, час вже обговорювати, приймати рішення.
КОЗАЧЕНКО Л.П. Дякую. Я буду старатися коротко, скажу так, що я завжди був прихильником ринку землі. Але, враховуючи те, що якщо рішення прийняти через два тижні, відкрити цей ринок, я думаю, що це буде неправильне рішення, тому що ми до цього не готові. Я дуже очікував, що на сьогоднішнє засідання комітету прийде міністр наш профільний, прийде міністр фінансів, прийде представник Національного банку і скаже наступне, що ми впродовж року будемо працювати врешті-решт, не так як попередні 15-20 років. Ми обов'язково сформуємо повністю базу даних кадастру, ми ідентифікуємо кожен квадратний метр землі, який належить державі, який знаходиться в тіньовому обліку, і суспільство побачить, хто нею користується. Ми обов'язково кожному фермеру дамо гарантію, щоб він під 3-4 відсотки річних зможе взяти на 5, 10 років кредит, а не буде позичати ці гроші у суді чи в прокурора, тому що в них вони є, ці гроші, а піде в банк і візьме гроші і купить ці 200 гектарів чи 100, які передбачено було в одному, в іншому проекті, без проблем купить. Ми будемо убезпеченні тим, що іноземці не зайдуть в ринок, мінімум, на 10 років, тому що вся східна Європа пройшла цей шлях.
Друзі мої, усе це можна зробити за рік, але притому, коли ці люди будуть тут і казати, якщо я не зроблю це за півроку, у нас 34 чи 37 відсотків нема у кадастрі даних, то я піду у відставку і вибачаюся перед вами. Якщо я не зроблю наступне щось, там багато є питань, я не хочу про все говорити, хто буде реєструвати, хто буде контролювати обіг землі і інші, там близько десяти питань Але все це можна зробити, якщо ти налаштований на це, якщо ти не налаштований, то і до 2021 року, і до 2023-го, і до 2024-го і до 2025-го, то у нас, чотири рази я назвав чотири законопроекти, другий, третій, четвертий і п'ятий роки, нічого це не змінить.
Тому я за те, щоб на рік пролонгувати, але більш вимогливим і прискіпливим бути до тих людей, які повинні це зробити. От хлопці, які стоять під цією стіною, самі крайній, я всіх вас знаю як одного, як облуплених, від вас все залежить. Тому рік, щоб всі відчували, що у них за спиною стоять граблі і вила. Якщо цього не буде, то і п'ять, і десять нічого не поможе, і ми нічого не змінимо.
Тому я пропоную, щоб цей законопроект, який на рік проголосувати, максимум на рік, але за рік зробити усе те, що можна реально зробити. Якщо не зробимо, тоді, будь ласка, вила і граблі повинні загрібати землю і піднімати сіно, і солому наверх вилами і кидати дуже високо, щоб вони падали на саму голову.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Спасибі.
Мушак і завершуємо.
МУШАК О.П. Шановні колеги! Дякую ще раз за можливість сказати свою думку.
Перше, сьогодні представлено дев'ять законопроектів про те, як заборонити українцю розпоряджатись своєю землею. Але, на жаль, сьогодні ми не розглядаємо три законопроекти, які вже є, як запускати ринок землі. Насправді, комітет свою точку зору висловив, як мінімум член комітету, наш з паном Хланьом законопроект 5535, і Аркадій Корнацький, 5535-1. Є законопроект 7112, переподаний законопроект тринадцятого, Прем'єр-міністра України.
Справді там ті речі прописані, можна було би дискутувати, якщо було би, дійсно, бажання запускати ринок землі, а не гратися в те, що заборонимо українцю ще раз.
З приводу того, що кредитів не буде, шановні, банківська система України має надлишкову ліквідність, не має кого кредитувати і немає застави. Земля – це нормальна застава була б і воно все пішло. А тепер, давайте пройдемося проти чого виступають присутні адепти мораторію? Зрозуміло, а за що вони виступають? Продовження мораторію – це що? Це ж продовження, насправді, самої дешевої оренди на саму найкращу землю у світі.
Продовження мораторію – це продовження тіньової скупки землі від якої держава має нуль цілих нуль десятих податків, а люди мають в два рази менше ціну, можливо. Продовження мораторію – це що? Це, насправді, погіршення якості ґрунтів, і саме головне, продовження мораторію, кажуть, ми при відкритті ринку землі запустимо сюди іноземців. У мене питання, хто зараз орендує землю на 49 років, які компанії? Більше, по моїм оцінкам, 70 відсотків зараз оренда це іноземці. Кажуть про китайців, так шановні, читайте, будь ласка, новини. Аграрна академія наук вже все, херсонський губернатор сьогодні дзвонить і каже: "До мене заїжджають уже китайці". І це без мораторію, точніше без ринку землі. При мораторію це відбувається. Тому мені здається, що треба переходити до того, що впроваджувати повноцінний якісний ринок землі в інтересах 7 мільйонів громадян-власників землі, бо продовження мораторію – це тільки погіршення ситуації і роздерибанення державної власності. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
Це проголосуємо. Останнє слово. Із народних депутатів Вадим Євгенійович. Давайте.
ІВЧЕНКО В.Є. Дякую.
Шановні колеги! (Шум у залі) Шановні колеги, знаєте, Указом Президент, коли ми розпаювали землі, ми створили такий аграрний устрій, де сьогодні малоземельні селяни воюють з великими інтегрованими компаніями. У нас сьогодні є одноосібне господарство і домогосподарство. Що держава для них зробила? Нічого. У нас сьогодні є фермерські господарства. Ми були на спецрежимі, працювали. Більшість з них сьогодні поза дотаціями. І ті фермерські господарства, про які говорять колеги, 5-10 тисяч гектарів, які давно вже не фермери, які літають на вертольотах і дивляться за своєю кукурудзою, вони вже, скажімо так, ну вони фактично отримують ці дотації, частина з них.
Наступне. Сільськогосподарські підприємства. Великі підприємства, які мають відповідні потужності для переробки і великі інтегровані компанії. Одна частина і інша частина. Ми створили так, що одна частина поза ринком. 480 тисяч працює в сільському господарстві, тут є профспілка АПК, 14 мільйонів людей сидять в селі. 4,5 мільйони одноосібних господарств, які уходять в тінь, тому що держава їх зневажає, тому що держава не трансформує, не дає їм можливості кооперації, не дає їм можливості підтримки.
Сьогодні стоїть завдання трансформувати цей аграрний устрій, і потім ми далі будемо говорити, звернути увагу… Я, до речі, хочу сказати, знаєте, багато з вас опустять голови, якщо ми відкриємо дані (а вони відкриті фактично), які компанії працюють з Аграрним фондом. Одна компанія взяла мільярд 300, інша компанія взяла 100 мільйонів. І прізвища вони теж відомі. По дотаціях, ви розумієте ситуацію. І ситуація такова, що і, в принципі, і якщо підняти дані по тим, хто отримує кредити, це ще менше компаній. 288 компаній в 5 банках кредитується. Колеги, ну, давайте будемо створювати відповідне середовище, щоб ми, перш за все, могли прийти до людей і сказати, що відповідний запуск відповідного обігу піде їм на користь. Ну, коли ми можемо говорити, що сьогодні земля – це предмет купівлі-продажу. Так я вам скажу, чому в Німеччині либо в Польщі зовсім по-іншому дивляться на ціну землі.
Так ось, 10 гектарів саду вишні, який, по суті, у нас є фактично, це Уманський район, він дає з гектару десь 50 тисяч євро. 3 євро за кілограм вишні, 500 тисяч євро в рік. Скажіть, будь ласка, коли до цього маленького фермера прийдуть і скажуть: "Ми будемо в тебе купляти землю", ви думаєте, він гектар за тисячу доларів чи дві продасть? Ні, він скаже: "В мене є бізнес, цей бізнес коштує 500 тисяч в рік. На три роки, будь ласка, бери". І земля тоді буде коштувати гектар 50 тисяч, а може і сто, а може і сто п'ятдесят, тому що це капітал, з якого він буде заробляти, це його місце роботи. І далі він буде думати, куди вкладати, чи в нерухомість і так далі.
Те ж саме відбувається в маленьких господарствах Польщі – 2,6 мільйони, Італія – мільйон 800. Так ось, якщо поділити італьянський бюджет АПК, те, що дає аграрний комплекс в італьянський… в бюджет Італії, поділити на кількість гектарів, так це про те, що говорила Юлія Володимирівна. В десять разів більше віддача з одного гектара в Італії, там 5 мільйонів гектарів, ніж в нас, в десять разів. Тому що вони переробляють, а ми віддаємо сировину і будуємо заводи в Єгипті, де переробляємо ту ж нашу продукцію, чи в Турції.
Давайте трансформувати те, що нам Богом дано, давайте звернемося до… будемо робити відповідну органіку, і давайте їх стимулювати. Давайте їм дамо можливість, ну, сади робити і так далі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Почули-почули, Вадим Євгенович, почули.
ІВЧЕНКО В.Є. Я закінчую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте.
ІВЧЕНКО В.Є. Колеги, тому пропозиція яка? Давайте ми не будемо… Давайте… Петро, дайте…
_______________. (Не чути)
ІВЧЕНКО В.Є. Я закінчую, я дякую. Тому я хотів би, щоб ми з вами, дійсно, працювали. Якщо є відповідні групи робочі, давайте всі земельні питання відпрацьовувати для того, щоб далі говорили. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Послухали.
Значить, в мене ще є Міністерство аграрної політики, заступник міністра. Дев'ять законопроектів, які…
Вадик!
Дев'ять законопроектів. Як Міністерство аграрної політики, ваше відношення?
КОВАЛЬОВА О.В. Доброго дня, шановний Олександр Борисович! Юлія Володимирівна! Шановні народні депутати! Якщо дозволите, дуже коротенько по всіх дев'ятьох законопроектах.
Ну, взагалі, тема земельних відносин вона завжди викликає таку дуже жваву дискусію і завжди переходить від тих питань, які ставляться, до більш широкого розуміння росту АПК і розвитку в цілому фермерства, устрою, я не буду на цьому зараз зупинятися.
Дозвольте мені до цих дев'ятьох законопроектів підійти так дуже утилітарно з юридичної точки зору. Власне кажучи, і сьогодні це лунало в залі неодноразово, прийняття того чи іншого законопроекту це більш таке політичне рішення, да, я маю на увазі мораторій. Земельний кодекс прикінцеві положення дуже чітко визначає, що, власне кажучи, заборона на обіг земель сільськогосподарського призначення діє до тих пір поки не буде прийнятий Закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Тому, власне кажучи, це наша позиція. Дуже великої потреби в прийнятті законопроектів про мораторій на обіг земель наразі нема. Дискусія скоріше має точитися, і тут в залі це також лунало, навколо того яким буде цей обіг, яка буде модель. Тут говорили про фермерів, говорили про інші можливості, і, можливо, на цьому треба сконцентруватися. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.
У нас є рішення підкомітету, підтримати… Підкомітет підтримав законопроект 7350. Ставлю на голосування сьогодні законопроект 7350 в першому читанні, там за основу і в цілому, за рішенням комітету. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Рахуйте.
7350 законопроект в цілому і за основу. За основу і в цілому. Рахуйте.
______________. 17.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 17. Хто – проти? Рахуйте. Три. Чотири, чотири.
П'ять.
Проти – п'ять. Утримались? Утримались – два.
______________. Один.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Один, да? Два. Рішення прийнято.
Законопроект 7350 на сьогоднішній день прийнятий за основу і в цілому.
Далі. Зараз. Далі. У нас надійшла пропозиція від підкомітету і народних депутатів, я її повністю підтримую. Вадим Євгенович. Я її повністю підтримую, на базі аграрного комітету сформувати робочу групу зі всіма асоціаціями національними, з місцевим самоврядуванням, з представниками Міністерства аграрної політики і Кабінету Міністрів України, і відпрацювати десь за перші півроку модель обігу земель сільського призначення на Україні.
Підтримується така пропозиція, на базі комітету? Хто за таку пропозицію, прошу проголосувати. На базі комітету.
Проти? Скільки?
_______________. Один.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Два. Проти – два. Проти – два. Всі. Рішення прийнято.
ТИМОШЕНКО Ю.В. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні. Ні.
_______________. Ну ще раз скажи тоді.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ще раз.
_______________. Робоча група по даному питанню, в цілому…
_______________. По якому даному, скажи?
ГОЛОВУЮЧИЙ. По земельній реформі в Україні. Давайте, земельній реформі в Україні.
_______________. Давайте в робочу групу. Ви ж говорите, що це…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ні. По питанням земельної реформи в Україні. Давайте так. Політично спокійно. Питання земельної реформи в Україні. І питання рентних відносин, питання і…
Все. Далі. Далі. Вадим Евгеньевич, Вадим Евгеньевич, вы своим голосованием показали. Все. Ви – проти? Ми вас порахували.
Далі, у нас питання, перше питання, дев'ять законопроектів ми пройшли. У нас зараз ще надважливе питання – євроінтеграційні закони, де прийшли зараз експерти. Юлія Володимирівна попросила як керівник фракції дві хвилини.
Прошу, Юлія Володимирівна.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Може я і в одну вкладуся. Шановні друзі, я розумію, що робочі групи, всі законопроекти будуть створюватись навколо того, як швидко і зручно для заможних людей, які працюють в аграрному комплексі, продати землю. А я хотіла би, щоб в принципі ми як парламент ставили інше питання, як нам із 30 тисяч фермерських господарств зробити, наприклад, хоча б два мільйони не зовсім, як Польщі, але хоча б наблизитись до цього. І, коли ви говорите про десять мільйонів гектарів землі державної, яку треба продати, то якщо без корупції, то треба на аукціонах. І покажіть мені хоч одного селянина, який потягається з вами на цих аукціонах в купівлі землі. Ви розумієте, що у них вже немає нічого абсолютно? І як ви хочете, щоб майбутні фермери пішли і купили на відкритих торгах сільськогосподарську землю і розвинули сільськогосподарське своє підприємство, фермерське?
Дорогі друзі, ви не про те говорите. Я розумію, що є бажання якомога швидше у того, в кого є гроші, щось купити, в тому числі землю. А я вас просто прошу поставте як лідери аграрного сектору в парламенті, поставте питання по-іншому. Як оцих 30 тисяч фермерів, які є, зробити сильними, потужними, з переробкою, захищеними. А не так, як просто їх позбавити вже востаннє землі. І як інших селян, які сьогодні не фермери, але хочуть бути фермерами, як їх фермерами зробити? Як їх забезпечити грошима, землею і всім іншим, щоб ми мали такі ж уклади аграрного сектору, як в розвинутих європейських країнах. І яку бюджетну політику, яку кредитну, фінансову політику зробити, щоб вони жили і процвітали. І щоб вони годували свої родини, країну і півсвіту, а не продати землю.
І я дуже сподіваюсь на те, що ви як лідери реформування аграрного сектору країни саме такі питання поставите і вирішите їх на законодавчому рівні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Юлія Володимирівна, я вам дуже признатний. І тут сидять фермери, і вони знають… (Оплески) Вони добре знають скільки працюємо разом з комітетом, от вони стоять і знають, скільки зроблено, і цей мільярд, який виділявся, і далі програми підтримки… Я ж кажу, я нікого не… По-перше.
Друге, всі програми, за які ви зараз кажете, теж розробляються в комітеті. І ми кажемо на сьогоднішній день, що це фаховий комітет, який буде підтримувати і кооперацію, і органічне виробництво, яке ми тільки вчора розглядали на комітеті, і далі всі питання, за які ми кажемо, для розвитку перш за все тих людей, які працюють на землі. Оце я можу гарантувати, оцей весь склад комітету 30 чоловік на це націлені. Спасибі вам.
ТИМОШЕНКО Ю.В. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до наших питань по повестке дня.
І да, що головне, ми наше рішення сьогодні направляємо Голові Верховної Ради для того, щоб внесли в четвер на засідання. Так?
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мушак, ви голосували "ні", ми вас почули.
_______________. Голосували за законопроект. Те, щоб направляти, ми не голосували.
Давайте зараз ще раз проголосуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А цей же у нас по регламенту направляємо.
Так, далі. У нас питання, идем по нашим законам, по порядку денному. Я вибачаюся перед… Присаджуйтеся, хто з людей. Я, вибачаюся, що ми перенесли порядок денний, але ви бачите, як воно було вчора на Погоджувальній раді. Ми розглянули це питання.
У нас на порядку денному було два законопроекти: 6355, 6355-1. Але автори законопроекту попросили перенести на слідуючий пленарний тиждень. Так, пан Люшняк, я розумію? Микола Люшняк, перенести на інший.
Тому у нас на розгляді зараз проект Закону України про безпечність та гігієну кормів (реєстраційний номер 2845), друге читання. Так, у нас зараз трошки…
Доповідає голова підкомітету Юрчишин Петро Васильович.
ЮРЧИШИН П.В. Шановні народні депутати, представники Євросоюзу, Міністерство аграрної політики, експерти. На ваш розгляд пропонується проект Закону України про безпечність та гігієну кормів (реєстраційний номер 2845), підготовлений до другого читання.
Хочу наголосити, що сьогодні в Україні відповідно до галузевого законодавства, що регулює процеси гігієни, виробництва, обігу кормів, не існує. Тому прийняття цього законопроекту є важливим станом не лише для удосконалення національного і законодавчої бази, але в рамках гармонізації законодавства та вимог Євросоюзу.
Законопроект про безпечність та гігієну кормів визначає питання виробництва, використання, маркування, транспортування, зберігання та введення в обіг кормів та кормової сировини, урегульовується питанням їх реєстрації, встановлює права і обов'язки операторів ринку кормів та відповідальність за порушення законодавства про корми.
Прийняття цього законодавчого акту дозволить запровадити єдині правила та вимоги як для вітчизняних так і зарубіжних виробників і постачальників кормів.
Підкомітет з питань харчової промисловості та торгівлі агропромисловими товарами розглянув доопрацьований робочою групою законопроект. До законопроекту подано 67 поправок, з них враховано – 48, враховано частково – 4, враховано редакційно – 12, відхилено – 3.
Тобто підкомітет пропонує комітету рекомендувати Верховній Раді України законопроект про безпечність та гігієну кормів прийняти в цілому як закон.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз слово надається голові Держпродслужби Лапі Володимиру Івановичу.
ЛАПА В.І. Шановні колеги! Шановний Олександр Борисович! Народні депутати! Дійсно, попрацювали над законопроектом, була створена відповідна робоча група і народні депутати підключались, Міністерство аграрної політики. Я хотів би акцентувати увагу буквально на декількох моментів, які, як мені видається, важливі.
По-перше, ми переходимо, євроінтеграція це не просто лозунг, а ми переходимо від реєстрації кормів до реєстрації кормових добавок, тобто там, де є ризик, там, де є можливість порушення вимог, там здійснюється державна реєстрація. Відповідно реєстрація кормів не буде здійснюватися, це лібералізація вимог до тих виробників, які здійснюють виробництво, реалізацію кормів в Україні.
По-друге, і це обговорювалось при розгляді законопроекту в першому читанні, необхідно було запровадити спрощену систему реєстрацію кормів… кормових добавок, які зареєстровані в інших країнах, відповідні пропозиції в якості депутатських правок напрацьовані і вони підтримані підкомітетом.
І, по-третє, що дуже важливо забезпечується перехідний період для тих кормів, які зареєстровані зараз, з тим, щоб мати можливість їх вводити в обіг на той період поки кормові добавки, які використовуються в кормах будуть зареєстровані відповідно до вже нового закону.
Таким чином як мені видається та редакція, яка запропонована до другого читання вона є збалансованою, вона є комплексною. І вона не тільки… це формальний крок в напрямку євроінтеграції, адаптації законодавства до європейських директив. Але це той крок, який піде на користь і системі контролю, і українському бізнесу. Дякую і прошу підтримати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам.
Я хочу наголосити. у нас і представники Європейської комісії зараз тут і ми вже зустрічались не один раз з керівництвом. Це наш євроінтеграційний законопроект, який ми виконуємо свої обовязки перед Європейським Союзом. Але надважливо те, що він дуже потрібен України, бо він вирішує питання формування ринку кормів тут і простежуваності на всіх етапах виробництва. Це дуже важливо для тих хто особливо товаровиробників, які експортують свою продукцію.
Є у когось з народних депутатів на виступ бажання? Є пропозиція на сьогоднішній день підкомітету проголосувати за основу і в цілому даний законопроект. Хто за цю пропозицію, прошу голосувати. Проти? Утримались? Одноголосно. Спасибі, закон прийнятий.
Далі у нас проект Закону 6049 і 6049-1 про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації використання масивів земель сільськогосподарського призначення. Буде доповідати народний депутат, голова підкомітету Кулініч.
КУЛІНІЧ О.І. Дякую, Олександр Борисович. Шановні колеги, на ваш розгляд виноситься доопрацьований проект Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, вдосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні. В процесі доопрацювання ми намагалися врахувати ті зауваження, які були висловлені і під час розгляду в комітеті, і в сесійній залі, і практично всі ці зауваження нами, авторським колективом, враховані.
Зокрема, ми провели круглий стіл з питань консолідації з німецькими експертами "Обмін права користування землею", в тому числі і примусово, і в Німеччині ця норма застосовується, і доволі успішно, така практика широко використовувалася після об'єднання Німеччини, тобто на тих площах, які були в східній Німеччині. Також до законопроекту були внесені наступні положення.
Перше. Закріплення правила, за яким умови договорів суборенди, що укладаються при обміні права користування земельних ділянок мають бути не гірші ніж умови договорів оренди.
Друге. Встановлення обов'язковості оновлення нормативно-грошової оцінки землі при проведенні інвентаризації масиву земель ……… призначення з передачі повноважень щодо її затвердження сільським, селищним, міським радам.
Третє. Проведено чітке розмежування правового статусу земель під польовими дорогами всередині масиву та дорогами, які обмежують масиви. Якщо перші можуть бути передані в оренду тим, хто використовує земельну ділянку масиву, то другий має залишатися дорогами загального користування.
Четверте. Виключена можливість похибки у зміні площ ділянки після інвентаризації. Було дуже багато нарікань і запитань з цього приводу, і ми вважаємо, що вони слушні і обмежувати право власності в даному випадку недоцільно.
П'яте. Закріплення правового статусу земельних ділянок під лісосмугами та земель сільськогосподарського призначення і передбачення можливості, як земель сільськогосподарського призначення, вибачаюся, і передбачення можливості передачі земельних ділянок під ними у користування фізичним та юридичним особам за умови збереження, відновлення та утримання насаджень. На нашу думку, такі положення мають захистити лісосмуги від вирубки і забезпечити їх належне використання в цілях меліорації.
Хотів би наголосити, що в умовах мораторію, обмін не працює і обмін потрібен не власнику, він потрібен якраз орендарю. Тому якраз прийняття цього законопроекту, як закону, дуже важливо в контексті, якщо ми говоримо в перспективі за цивілізований ринок землі і за відміну мораторію.
Ще одне важливе питання, яке є в блоці в цьому законопроекті, це питання земель колективної власності, яких в державі 1,5 мільйона гектарів, які практично зараз нікому не належать. Якщо ми порахуємо навіть при ставці орендної плати 3 відсотка від нормативки, від мінімальної, то ми отримаємо 1,3 мільярда додаткових коштів, а це кошти місцевих бюджетів. Тому давно питання земель колективної власності треба вирішувати, і це дуже важливо і для місцевих громад.
Тому прошу вас, шановні колеги, підтримати цей законопроект як доопрацьований підкомітетом і найближчим часом винести його на розгляд в сесійну залу. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо, Олег Иванович.
Міністерство аграрної політики, є у вас думка по цьому законопроекту? Слухаю вас. Заступник міністра Ковальова.
КОВАЛЬОВА О.В. В цілому ми підтримуємо даний законопроект. Але в нас, вірніше в Геокадастру є декілька пропозицій, вірніше вісім. Якщо є ваша ласка, Людмила Миколаївна озвучить.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Людмила, пожалуйста, вам.
ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.М. Доброго дня! Дякую.
Ми уже неодноразово розмовляли з авторами законопроекту другого, 6049-1. І ми висловлювали свої пропозиції, не думаю, що варто повторюватися через брак часу. Є домовленість, що ми їх всі врахуємо при доопрацюванні до другого читання. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Спасибі вам. Бо в нас залишися одна хвилина, бо нам вже цей зал…
Тому давайте зараз, є пропозиція підкомітету підтримати законопроект і направити в зал.
Хто – за пропозицію, прошу голосувати. Проти? Утрималися? Немає, да. Одноголосно.
Спасибі всім.
Я ще народним депутатам. Завтра у нас виїзне засідання комітету в НУБіПі по лісам. О 15-й годині завтра. Всі матеріали роздаткові, проект письма, проект рішення роздані. Прошу вас свої зауваження і свої туди до цього додати.
Спасибі всім. Засідання оголошую закритим.