СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин

20 листопада 2018 року

Веде засідання Заступник голови Комітету БАКУМЕНКО О.Б.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні народні депутати, шановні запрошені! У нас зараз 18 народний депутатів, 19, вже є кворум. Тому є  пропозиція розпочати нашу роботу, прошу сідати всіх. Порядок денний розданий народним депутатам. Є побажання у нашого колеги Валентина Дідича, щоб другим, а не четвертим, ми розглянули питання законопроекту, де він  співдоповідач  підкомітету.

Тому ставлю в порядок денний з цим питанням – перенесення з другого на четверте, з четвертого на друге – прошу вас проголосувати за вказаний порядок денний. Хто – за?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Проти? Утримались? Порядок денний прийнятий.

У порядку денному у нас перше питання – законопроект "Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо протидії рейдерству". Друге читання. У нас доповідає голова підкомітету Кулініч  Олег Іванович. Прошу вас Олег Іванович.

 

КУЛІНІЧ О.І. Доброго дня, шановні колеги! На ваш розгляд виноситься підготовлений до другого читання  проект Закону України  "Про внесення змін до Земельного кодексу України та деяких інших законодавчих актів  щодо протидії рейдерству" (реєстраційний номер 8121). З часу прийняття законопроекту в першому читанні суб'єктами законодавчої ініціативи було подано до комітету 188 правок та пропозицій, з них пропонується врахувати повністю, частково або редакційно 112, відхилити – 76.

Від імені комітету хочу подякувати працівникам секретаріату комітету, представникам Держгеокадастру, Мін'юсту, профільним асоціаціям, які приймали активну участь у підготовці даного законопроекту до другого читання. На мій погляд, законопроект вийшов збалансований і готовий до прийняття його  в цілому в сесійній залі, ну, і на комітеті відповідно. Він має вирішити значний обсяг тих проблем в законодавстві, які існують на сьогодні,і про які ми всі знаємо, і рейдерські захоплення, які охопили аграрний сектор держави і в минулому році, і в цьому році дають про себе знати. І це негативно відображається взагалі на роботі аграрного сектору, дуже багато скарг і на округах і відповідно до нашого профільного комітету. Зокрема, цей законопроект надає засоби боротьби з такими явищами як підроблення підписів на договорах оренди землі, зміна учасників товариств господарських без їх відома та іншими зловживаннями, які мають місце на сьогодні.

Також дуже важливо, що законопроект зобов'язує уряд за державний кошт провести інвентаризацію усіх земельних ділянок, інформація про яких відсутня у Державному земельному кадастрі, і нарешті наповнити кадастр відомостями про оці земельні ділянки. Це зробить неможливим значну кількість рейдерських схем і захоплень, відповідно, цих земель. Тому звертаюся до всіх колег членів нашого комітету підтримати даний законопроект за основу і в цілому та рекомендувати Верховній Раді України прийняти його в другому читанні і в цілому як закон.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Олег Іванович.

Я ще раз народним депутатам і всім запрошеним, ми десь біля року на робочій групі за участю всіх провідних міністерств, Мін'юсту, Мінагрополітики і Геокадастру, фахівців асоціацій законопроект розробляли і зараз дійшли до фіналу, і тому, як рахую, дуже добре попрацювала робоча група, підкомітет. І зараз на ваш вже розгляд винесено на друге читання надважливого законопроекту, якого очікують сьогодні всі аграрії. Тому у кого з народних депутатів є які питання до виступу? Немає поки що, да?

Івченко, прошу.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги, дякую.

Наразі не встиг повністю ознайомитись з законопроектом, але деякі норми... хотілося  привернути вашу увагу.

Перше. В цьому законопроекті впроваджується електронні земельні торги. Що це означає? Це означає, що політика щодо залучення місцевого товаровиробника може бути у нас фактично знищено, оскільки на електронні земельні торги будуть, скажімо, приймати участь всі ті, кому, ну, хто має, скажімо, доступ, хто швидко навчиться  і так далі. Не завжди це є аграрій, фермер, а тим паче і місцевий товаровиробник, я маю на увазі, місцевий фермер, а тим паче той, який обробляє там найменшу кількість гектарів. Це у нас є правкою і тому ми будемо вирішувати, я маю на увазі, далі в залі з приводу цієї правки.

Друге – це держлісгосп. У нас сьогодні оформлено в акти постійного користування 47 відсотків земель лісового фонду, 47. Ми даємо їм декілька років задля того, щоб вони оформили 100 відсотків землі.

Перше – недофінансування постійне не дозволить їм цього зробити. Ви знаєте, що будь-яка технічна документація на постійне користування, ну, вона потребує коштів.

Друге. Якщо цим займеться, наприклад, Держгеокадастр і допоможе оформити акти постійного користування на всі держпідприємства, які є, на держлісгоспи, які є, на землі Академії наук, які є, – це я буду розуміти як державну політику. Тут ми просто даємо рік, коли вони мають все це зробити. Якщо вони це не зроблять, то знову почнеться, ви знаєте, що у нас є в регіонах, не хочу привертати там особливу увагу. Тому ці дві речі, які мені вже показалися, скажімо, ті, які точно, ну, скажімо, мають бути вирішені комплексно, і ми маємо чітко розуміти, як ми будемо діяти з актами постійного користування не тільки лісів, а всіх державних підприємств, і в тому числі, що ми будемо робити з електронними земельними торгами, – це нормально. Але ж ми знаємо, у будь-якого нашого фермера запитати, чи вони… яку сьогодні перевагу мають від взагалі земельних торгів і хто на ці земельні торги входить. Тому мені здається, така новація вона потрібна, але, мені кажеться, її зарання ми, точніше, навіть в цьому законі ми пропонуємо.

Я ще раз хочу сказати, ще я не до кінця подивився, але наразі не буду називати ці правки, ми комплексно подивимось.І я думаю, що в залі Верховної Ради ми фахово по кожній правці дамо свої резюме з приводу от цих новацій і так далі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Народний депутат Люшняк Микола Володимирович.

 

ЛЮШНЯК М.В. Доброго дня, шановні колеги, гості, присутні. Я згідний з вами, Вадиме Євгеновичу, саме це моя правка, що стосується присвоєння кадастрових номерів всім земельним ділянкам у лісовому фонді. Але сьогодні завести цю правку викинути, ну, просто, я вважаю, це кощунство. Я вважаю, що ми могли б продовжити термін до 2024 року як такий і таким чином ми будемо мати за 5 років, ми проведемо всі інвентаризації земель лісового фонду ті землі, які не інвентаризовані. Але просто відкладати цей момент ми не маємо права. Тому що, що сталось? Сьогодні ви бачили по оподаткуванню земель лісового фонду, ми не маємо предмету оподаткування, тобто місцеві бюджети, про щось ми говоримо, ми щось їм даємо якийсь механізм, але насправді цього механізму немає.

Друге. Хочу сказати, є домовленість ще з 2010 року з Міжнародним валютним фондом, який готовий виділити гранти на інвентаризацію всіх земель лісогосподарського використання. Тому прошу не відхиляти цю правку, що вона була прийнята. Єдине, що я погоджуюсь з цифрою, що ми повинні відтермінувати до 2024 року.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Думаю, слушна пропозиція щодо 5 років, за ці 5 років і держава, Дергеокадастр і гранти, які програми будуть. Ми повинні вирішити питання, прав народний депутат Люшняк, до чого прив'язуватись? Бо нема. Тому це питання дуже слушне. Але за строки дуже згоден, що 24-й рік – це правильно і надамо строк для цього.

Що народні депутати, хто ще виступить?

Тоді в мене…  Міністерство аграрної політики, ваша точка зору.

 

КОВАЛЬОВА О.В. Доброго дня, шановні народні депутати! Ми вам щиро вдячні за ту наполегливу працю, яка протягом року тривала над розробкою даного законопроекту. В тій редакції, яка є, він повністю влаштовує Мінагрополітики, оскільки врегульовує раніші прогалини законодавства, скажу так. Ми підтримуємо. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Мін'юст, прошу.

 

_______________. Доброго дня, шановні народні депутати, всі присутні! Міністерство юстиції однозначно підтримує цей законопроект. Дуже вам дякую. Він вже горить. Так, має бути прийнятий. Ви знаєте, що вчора міністр юстиції презентував і наш антирейдерський новий проект, він частково дублює норми, які вкладені в цьому законопроекті, і ми додаємо ще  там свої новації, антирейдерські запобіжники. Я думаю, що Мін'юст повністю  підтримує. Так, що дайте Бог, щоб він був прийнятий до нового року.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам за підтримку.

У нас… Я ставлю… немає більше народних депутатів?

Прошу  народний депутат Люшняк. Потім…

 

ЛЮШНЯК М.В. До даної правки, для того щоб не було відкладального моменту  до 2024 року пропоную в кожному році, починаючи з 2020-го, щоб у нас був компроміс, по... рівними частина розділити всю інвентаризацію земель. Тому що ми можемо відкладати до 24-го року, а потім знову станеться, хтось буде надіятися, що Верховна Рада проголосує і дальше продовжить. З 20-го року по 20 відсотків від даної цеї повинно бути земель проінвентаризовано.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Я розумію, це слушна пропозиція.

Олег Іванович, ваше заключне слово.

 

КУЛІНІЧ О.І. Враховується пропозиція колеги Миколи Люшняка. Я думаю, що її треба підтримати.

І я просив би з цією правкою, шановні колеги, підтримати цей законопроект в цілому як закон з техніко-юридичним доопрацюванням юридичного управління.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Ставиться... Все? Ні? Та ви сказали, міністерство – одна, інша. Я ж спрашиваю: всі? Учасники були у нас робочої групи всі: і вчені, і асоціації, і так далі. Тому, як на мене, ми вже пройшли фахове обговорення, робоча група десь біля 10 разів зустрічалася, вивірили, зробили і зараз вже це той законопроект, який відпрацьований, як на мене, найкраще.

Тому виноситься пропозиція від підкомітету: прийняти законопроект у другому читанні та в цілому з урахуванням пропозицій народного депутата Люшняка і зауваження техніко-юридических... ну, юридичного управління. Хто – за цю пропозицію, прошу голосувати. Хто – за?

 

_______________. Вище, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Проти? Утрималися?

Я прошу ви не диктуйте депутатам: вище чи ні ще. Если вам щось не бачить – підійдіть ближе.

Добре. Спасибі. Законопроект прийнято у другому читанні.

Зараз у нас по настоянию нашого колеги... Если можно... законопроект, да, четверый.

 

Веде засідання Заступник голови Комітету ЗАБОЛОТНИЙ Г.М.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, для представлення проекту Закону "Про основні засади державної агарної політики та державної політики сільського розвитку", поданий народними депутатами України Бакуменко, Мартинюком, Давиденко і іншими, до слова запрошується Олександр Борисович Бакуменко.

 

БАКУМЕНКО О.Б. Спасибі, Григорій Михайлович.

На сьогодні в Україні відсутній базовий документ, який би визначав основні принципи аграрної політики та політики сільського розвитку. Закон України "Про основні засади державної аграрної політики на період до 2015 року" втратив актуальність.

Зважаючи на це, більшість народних депутатів членів Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин виступили з ініціативою про підготовку законопроекту, який би окреслював політику держави щодо агропромислового комплексу, розробка та реєстрація законопроекту стала підсумком спільної роботи аграрного комітету, Міністерства аграрної політики та продовольства, міжнародних партнерів і громадських професійних об'єднань. Представниця Європейського Союзу,  а зараз, я не представив, є у нас на нашому комітеті, в Україні підтримує даний законопроект і наголошує на необхідності його якнайшвидшого прийняття. Це зумовлено практикою переважної більшості держав ЄС, які мають рамкові закони, що визначають довгострокову перспективу розвитку агропромислового комплексу і чіткий план дій по їх реалізації на багато років вперед.

Прийняття цього проекту закону значно розширить можливості України щодо отримання фінансової підтримки як з боку ЄС, так і низки інших міжнародних організацій: Світового банку, ЄБРР, ……, USAID і так далі.

Проект закону є рамковий і визначає основні принципи та пріоритети державної аграрної політики та сільського розвитку. У проекті зазначено 15 пріоритетів державної аграрної політики, зокрема підвищення конкурентоспроможності українського аграрного сектору та його продукції, збільшення експорту сільськогосподарської продукції з більш доданою вартістю, впровадження нових механізмів підтримки та стимулювання розвитку окремих галузей, забезпечення захисту прав та інтересів землевласників і землекористувачів, підвищення рівня зайнятості сільського населення та інше.

Окрім цього, законопроект визначає серед головних завдань держави забезпечення максимальної реалізації різними виробниками своїх можливостей а саме: стимулювання розвитку сімейних фермерських господарств, фермерських господарств, сільськогосподарських кооперативів та аграрних кластерів, запровадження ефективної системи державної підтримки для малих виробників сільськогосподарської продукції, включая сприяння їх об'єднання. Сприяння створенню конкурентних переваг у виробництві нішевої продукції та продукції з високою наданою вартістю.

Забезпечення на державному рівні політики щодо формування конкурентних переваг на міжнародних ринках для виробників сільськогосподарської продукції, а також забезпечення розвитку логістичних потужностей та стабільності оподаткування.

Необхідно наголосити, що в проекті вперше запропоновано на законодавчому рівні запровадження офісу аграрного аташе для представництва та захисту інтересів виробників сільгосппродукції за кордоном, пошуку нових та розширення існуючих ринків. Інститут аграрних аташе зареєстровано в більшості країн, які є головними гравцями на світовому ринку: США, Китай, Франція, Німеччина тощо. Україна входить до того переліку, тому ми повинні використовувати цей інструмент просування і захисту наших інтересів.

Важливо звернути увагу, що на законодавчому рівні закріплюється зобов'язання держави щодо розвитку сільських територій та підвищення рівня життя сільського населення. Визначено пріоритетність підтримки науково-дослідної і освітньої діяльності в аграрному секторі.

Впроваджуються нові механізми планування, реалізації та моніторингу державної політики. Відповідно до проекту закону Кабінет Міністрів кожні 5 років розробляє та затверджує план заходів щодо імплементації положень закону. План заходів міститиме: завдання і заходи, індикатори оцінки діяльності, строки виконання фінансового забезпечення. Даний механізм створює підґрунтя для практичної реалізації задекларованих цілей і дає можливість оперативно впливати на ситуацію, що швидко змінюється та невідкладно реагувати на виклики.

Колеги, прошу підтримати проект Закону реєстраційний номер 9162 за основу.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу, шановні колеги, хто хоче прийняти участь в обговоренні? У кого запитання якесь є? Прошу. Будь ласка, Дідич.

 

ДІДИЧ В.В. (Мікрофон вимкнено) Ми на підкомітеті розглянули даний законопроект і… (Не чути) … що наш комітет є базовий, працює… (Не чути) Тому, я вважаю …….. підтримати, проголосувати, звичайно… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ярослав Михайлович, прошу. Президент академії аграрних наук. (Не чути) Це ж його законопроект більше.

 

ГАДЗАЛО Я.М. (Не чути)

 

БАКУМЕНКО О.Б. Включите, не слышно. Включите микрофон.

 

ГАДЗАЛО Я.М. Вибачаюсь. Вчені академії досить плідно працювали над даним законопроектом і в цілому ми його підтримуємо і, звичайно, треба якби найскоріше він був прийнятий, тому що практично розрив досить великий дія попереднього закону закінчилася в 2015 році.

Разом з тим, в нас є деякі застереження чи пропозиції, я би сказав, щодо "Прикінцевих положень", оскільки в "Прикінцевих положеннях" передбачено створення наглядової ради.

Сьогодні Національна академія наук і галузеві національні академії наук керуються двома базовими законами: це Закон "Про наукову і науково-технічну діяльність" прийнятий депутатами цього скликання 2 роки назад і Закон України про особливості правового режиму і діяльності Національної академії наук та національних галузевих академій наук та статусу їх майнового комплексу.

Крім цього, управління майном здійснюється відповідно до Закону України "Про управління об'єктами державної власності" і реалізація майна повністю йде через Фонд державного майна і кошти отримує від реалізації держава. Але цими базовими законами не передбачено створення в самоврядних організаціях створення наглядових рад. Створити наглядову раду можна тільки для контролю за, тобто за незалежну оцінку виконання наукових програм. Ну, створити наглядову раду, яка б розпоряджалася майном, передавала третім особам нараховане майно, давала згоду на його поділ, заставу, реалізацію, то це є функції, які потім незрозуміло хто буде нести відповідальність, тому що несе відповідальність президія і загальні збори розпоряджаються майном і вносять  пропозиції Фонду держмайна чи Кабінету Міністрів. Тобто  у нас є прохання, щоб ми… до народних депутатів, щоб цю норму зняти, яка суперечить повністю законодавству.

Дякую.

 

(?) ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги! Ви знаєте, коли ми дивимося закон, коли ми дивимось закон, я тут хочу підтримати академіка Гадзала,  особливості правового режиму діяльності Національної академії наук та  галузевих академій. Що пропонується? А) створити спостережну раду з  центральних органів виконавчої влади, депутатів. Розуміємо? Да.

Друге. До повноважень належить: надання  згоди в заставу передачею користування третім особам нерухомого майна.

Друге. Надання згоди на поділ, об'єднання, заставу, відчуження і  припинення права постійного користування земель і здійснення контролю за використання коштів. Що ми таке створюємо? Ми створюємо відповідний надорган типу спостережну раду, яка ні за що не відповідає, але яка повністю  буде ділити майно, відчужувати майно, відчужувати землю і так далі. Мені здається, якщо ми будемо по державному дивитись у нас є: а)  Закон "Про Національну академію"; у нас є Закон, який ми зробили, "Про науково-технічну діяльність" і є куча нормативних актів, які регулюють питання, скажімо, нагляду за використанням коштів  і так далі.  Використанням коштів може займатися Верховна Рада у вигляді Рахункової палати, нагляд за використанням коштів Академії наук може робити Державна фіскальна служба і так далі, в тому числі відповідні  правоохоронні органи. 

З приводу того, як може діяти спостережна рада, так спостережна рада  діє за постановою Кабінету Міністрів 93-го року, де чітко прописані  повноваження цієї спостережної ради. Мені здається, якщо навіть ми будемо  голосувати за цей  законопроект, мені здається, щоб ми зараз тут  на комітет прийняли за виключенням відповідного, скажімо, абзацу або відповідної зміни до  відповідної статті, тоді можна приймати. В іншому випадку – це не  рішення реформи Академії аграрних наук, це не рішення того, що ми завжди говоримо,  там  відбувається в  академії чи в  державних підприємствах і так далі. Потрібно підійти по-державницькі і комплексно – це просто перерозподіл певних функцій під когось. Я думаю – я думаю – що це  точно суперечить, скажімо, таким державницьким підходам, тому що я знаю, що академія майже там 70 чи 80 тисяч гектарів землі, які є там в державних підприємствах, які є в банкрутстві і так далі, вона вже відмовилася на користь Кабінету Міністрів, який має розподіляти, але потрібно вирішити питання з цими підприємствами і з банкротством, просанировать их и так далее, и так далее, и так далее. І комплексно підійти до цього питання. Це просто перерозподіл функцій на користь когось і так далі. Я не думаю, що це вірний шлях, скажімо, ну,  конкретно в діяльності Академії аграрних наук.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Хто в нас ще просить слово? (Шум у залі) Будь ласка. Можна.

 

_______________. У мене до вас запитання. Ну, це 100 відсотків, я погоджуюся, не реформа – це більше функція контролю, і це треба називати своїми іменами. А в мене зараз до вас запитання: а кому зараз підпорядковується реально академія наук, кому вона звітує, крім того, що отримує бюджетне фінансування, і хто призначає керівні органи? І я так зрозумів, що от той орган, який сам себе призначає, сам і вирішує питання по майну, передачі в оренду і так далі.

Можете нам дати відповідь на це запитання?

 

_______________. Дякую.

В оренду майно ми передаємо через Фонд державного майна. Фонд державного майна робить оцінку, і кошти поступають у Фонд державного майна за оренду. В оренду землю ми не даємо, це заборонено законодавством повністю. (Шум у залі)

Академія звітує на загальних зборах перед Кабінетом Міністрів, подаємо звіт у Кабінет Міністрів. Всі програми погоджуються МОНом – Міністерством освіти і науки, і експертизу їх проводить Національна академія наук.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу, будь ласка.

 

_______________. Як на мене, я пропоную проголосувати цей законопроект у першому читанні, а до другого читання піднімати чи правками, чи обговорювати вже там попунктно. І так само це питання щодо створення наглядової ради, то я вважаю, що зараз наглядові ради створюються в будь-яких університетах, в інститутах, і нічого поганого в цьому немає. Це нова форма правління фактично, яка унеможливлює корупційні ризики. І ми бачили, протягом останніх років було дуже багато нарікань, можливо, слухів, можливо ні, щодо зловживання в Академії аграрних наук.

А так, якби була створена така наглядова рада, то і відповідно ці питання були б якби, ну, їх би не було фактично. Тому що наглядова рада – це такий колегіальний орган, який би по суті діла і відповідав би за це.

Тому я думаю, що законопроект треба поставити на голосування в першому читанні. А до другого читання вже йти там більш детально по пропозиціям.

Дякую.

 

Веде засідання Заступник голови Комітету БАКУМЕНКО О.Б.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сейчас я Григорию Михайловичу слово передам. Дальше – Мушаку. Я только одно хочу…

 

ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорий Михайлович, одну минутку, я одну правку, чтобы мы поняли.

Мы сегодня ничего из закона вычеркнуть не можем. Мы можем принять за основу, а дальше між першим і другим читанням внести правку і зняти норму. Сегодня уже закон, мы ничего не можем снять на первом чтении юридически. Еще раз, Вадим. Ко мне подошли юристы и сейчас четко сказали.

 

ІВЧЕНКО В.Є. А можно в комітете: за виключенням цієї норми?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не можем.

 

ІВЧЕНКО В.Є. А як ми будемо голосувати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Еще раз, между первым и вторым чтением, если эту норму решит комитет… Вадим Евгеньевич, еще раз я хочу, чтобы вы слышали. Между первым и вторым чтением принимается за основу. Дальше голосуем в зале. Потом между первым и вторым –  правкой можем любую норму снять, отменить и так далее.

 

ІВЧЕНКО В.Є. А потом эту правку собьют, не будет голосов и что?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорий Михайлович, вам, пожалуйста, слово.

 

ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. Дякую.

Да, це хитрий такий хід.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Это не хитрый.

 

ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. Ні, ну, це ж я не тобі кажу. Це хитрий такий хід, який дає можливість зробити таку дурницю, яка не передбачається жодним законом, який є на сьогоднішній день в державі. Це самоврядна організація. Шановні друзі, зрозумійте, що самоврядна організація, у якої найвищим органом є загальні збори. Між зборами діє президія.

Є у нас, як вам назвав Вадим Євгенійович, цілий ряд органів. Є Рахункова палата, є Міністерство зі своїми функціями АПК. Зараз передали Міністерство освіти. Ще Міністерство освіти. Потім звітують перед Кабінетом Міністрів.

Підіть, от, я був, були ще зі мною, Олег був і Давиденко, по-моєму, да, ми втрьох були на сторіччі з дня заснування Академії аграрних наук кілька днів назад. Ви почули б, якби ви таке сказали перед академіками, це ви можете когось любити, когось не поважати, ви можете поправляти менеджмент, але утворити наглядову раду у самоврядній організації, яка сама приймає рішення. Більше того, кажуть там податки, ще щось, три роки назад вони платили в бюджет рівно 340 мільйонів, сьогодні – один мільярд, один мільярд. Шановні, це так, знаєте, розказувати і казати: хтось там щось каже, ви ж знаєте звідки появляються ці розмови. Тому що більшість людей, які мають доступ туди, доходять – і всі торгуються між собою, щоб урвати. Питання стоять так: якщо державні ми внесли... Я мав декілька днів і вчора увечері розмову з Президентом України, ви ж розумієте, раз я таке слово називаю – це ж воно перевіряється. І ми... я вніс особисто таку пропозицію: є державні підприємства у Академії наук і у Міністерстві аграрної політики, в міністерстві – десь там біля мільйона гектарів землі, тут в академії всього землі – 340 тисяч. Є ці державні підприємства – давайте розглянемо на державному рівні, приймемо державний документ і передамо їх для розпаювання, і всі питання знімуться. А то... хоча я вважаю, що це буде неправильно, бо ми увійдемо в історію як парламент і комітет, який розвалив науку.

 нас є приклад, я вам його уже декілька раз називав, приклад з Інститутом цукрових буряків. Всесоюзний інститут був на Батиєвій горі, сьогодні навіть перейменували назву, назвали: Інститут стратегічних культур, тобто ті, які біопаливо виробляють, та цукрових буряків, а там цукрових буряків уже немає, а там його вже немає.

Розвалити дуже легко, а хто розуміється в таких поняттях, коли вирощують гібриди, що це треба сотні кілометрів просторової ізоляції для того, щоб не гібрид виростити, а лінії гібридні спочатку.

Тому я глибоко переконаний, що це – велика помилка, і її треба терміново виправляти. Хочете обмежувати там – давайте, є в нас органи державні – Кабмін, Міністерство аграрної політики, хай порахують, скільки в нинішніх умовах потрібно  для селекційної роботи, для випробувальних ділянок. А потім вже  давайте віддамо людям, хай розпайовують. Но гратися в ці ігри ми не можемо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Григорій Михайлович, у нас народний депутат Мушак, народний депутат Омелянович і народний депутат Козаченко.

 

(?) МУШАК О.П. Доброго дня, колеги, всі присутні! Насправді, цей вже закон досить таки давно напрацьовували, і там велика кількість позитивних, мені здається, людей робили. І там не тільки насправді про академію наук, там і про аграрного аташе. Це ж хороша історія, коли наш аграрний бізнес повинні за кордоном лобіювати люди, спеціально підготовлені. Там є про аграрний кластер, там є про нішеву продукцію, про яку ми кажемо. То мені здається, підтримувати треба.

З приводу Академії аграрних наук, в мене тоді просте питання: якщо це самоврядна організація, то чого вона тоді повинна державною землею управляти? Хай собі, якщо вони самоврядні, беруть свою землю і хай нею управляють.

Питання номер два. О'кей! Зараз 340 тисяч гектар землі, хоча коли ми починали, вони… там було більше 400, коли наша каденція тільки починалася. В мене питання: а скільки от тракторів в академії аграрних наук? Де їхні сіялки, "Джон Діри" чи якоюсь іншою технікою обробляється ця махина землі? Якщо цих немає, тракторів, відповідно, обробляє хтось інший. В мене питання: хто? (Шум у залі)

Ні, чекайте! От скільки… от для такої цифри  це, ну… це – великий агрохолдинг, це повинна бути велика махина людей, яка повинна над цим працювати. (Шум у залі) Да!

Так дивіться, тільки академія аграрних наук обробляє цю землю, і більше ніхто її не обробляє. Тільки Аграрна академія наук обробляє цю землю чи хтось інший? (Шум у залі) Ні, чекайте!

Ні! Так дивіться… Так тоді питання… (Шум у залі) Ні, не зовсім інша! Дивіться, не зовсім інша, тому що ми завжди, коли до Аграрної академії наук підходимо, ми завжди путаємо науку і бізнес. Так от треба ці речі розділяти. І не треба казати, що хтось, самоврядна організація повинна розпоряджатися державними ресурсами. Это неправильно! Якщо державні ресурси, то тоді, відповідно, повинен бути і державний контроль, і всі… багато інших речей. А так не можна, що прибуток одним, а збитки – іншим, а тіньові доходи взагалі третім. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

 

МУШАК О.П. Підтримувати треба в першому і зразу в другому читанні в такій формуліровці. Дякую.

 

_______________. Шановні колеги, це вже пішов балаган. Давайте приймемо в першому читанні, а між першим і другим будуть поправки, внесемо і вирішимо питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз еще слово Омельянович.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Омельянович. (Шум у залі) Одну минуту, дайте спокойно вести. Народный депутат Омельянович. (Шум у залі)

 Все, я прошу всех успокоится. У каждого, кто хочет выступить, будет право выступить.

 

ОМЕЛЬЯНОВИЧ Д.С. Уважаемые коллеги, добрый день. С максимальным уважением ко всем коллегам комитета и тем более ко всем соавторам данного законопроекта хотел бы высказать исключительно собственное мнение по этому законопроекту и всем законопроектам, которые имеют с ним нечто общее, а это – декларативность. При полном мною понимании, чем мы как субъекты законодательной инициативы руководствуемся в желании сделать нечто хорошее для отрасли, с которой напрямую связана жизнь производственная каждого из нас, ну, или большей части из нас, я отдаю себе четкий отчет, что подобная декларативность в нормативно-правовых актах, а тем более в законах, которые имеют некую иерархичность, она ни к чему. Здесь, с одной стороны, так много всего, а с другой стороны, нет ничего практического. И это отсутствие практичности и такое широкое поле для трактовки декларативных вещей на самом деле может заложить большую-большую негативную мину под будущие нормативно-правовые акты Кабинета Министров, вернее дать им эту возможность в этом широком, но очень неконкретном поле влиять на отрасль не только хорошо, как мы сейчас думаем, мы сделаем и дадим возможность, но точно так же и негативно. Вот, коллеги, озвучили небольшой практический аспект вопроса Аграрной академии. Это всего лишь маленький аспектик, на самом деле, который можно вычленить из большого количества статей и подпунктов в этих статьях этого законопроекта. Он декларативен, к сожалению, в нем есть хорошие посылы, хорошие мысли, но нет абсолютно практики.

Мое личное мнение, как и вы, коллеги, как субъекта  законодательной инициативы, что законы должны нести некий практический характер.  Они должны устанавливать четкие правила игры на рынке, в данном случае на  аграрном. В этом законопроекте при огромном количестве положительных правильных мыслей практичности нет.  Я не в коем случаи не  призываю вас, коллеги,   голосовать против, не поддерживать этот законопроект, я просто высказал свое мнение относительно того, что  считаю, что он не практичен, а  декларативен.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо.

Я хочу  вам только коротко как автор, один из соавторов сказать: в принципе во всем мире такие законопроекты, которые пишут стратегию, они все рамочные. Первое.

Они дают направления  и вектора. И, когда  мы говорим о пятилетнем… Кабинет Министров на основе рамочного закона, где мы определяем приоритеты развития украинского АПК, мы их, непросто им даем возможность, а мы их контролируем. Там они должны простаивать, какие завдання, заходи, индикаторы оценки результативности, строки виконання  і фіанансового забезпечення. Пятилетние программы  на основании  закона -   это практика, которая  существует во всем мире. И они не могут, вот такие законы, которые говорят  о развитии, о векторе,  об основной  стратегии они всегда рамочные. Это есть слабость такого  законопроекту.

Я прошу, давайте… ну, у  нас по времени, еще раз, мы сейчас пошли в тему обсуждения Аграрной академії наук. Один из  элементов не больших… нет, нет один из  больших… не больших элементов этого закона, сейчас мне  юристы, о чем докладывают. Подошли и сказали об одном: мы имеем право из закона, сделать или исключить какие то положения, или внести только между первым и  вторым чтением, когда будет иметь в результате или правок, или это и так далее, другого сейчас изменения в закон, внести сегодня, что-то вычеркнуть и добавить мы не имеем права. Юридических норм таких нет.

 

_______________. Можно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поэтому… Одну минутку. Поэтому, если, я сейчас хочу еще Министерству аграрной политики дать, потому что это закон, который касается стратегии развития аграрной политики, а потом еще Вадим…

 

_______________. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пожалуйста.

 

КОВАЛЬОВА О.В. Шановні народні депутати, ми вітаємо появу цього законопроекту, оскільки, ну, дійсно 3 роки тому завершилася дія базового Закону про основні засади державної аграрної політики на період до 15-го року і є потреба у законодавчому визначенні для нас як центрального органу виконавчої влади напрямів розвитку аграрного сектору.

Крім того, тут є представники, вітаю пана ……, Єврокомісії, які долучилися до розробки цього законопроекту, і вперше в історії українського законодавства робиться спроба поєднання політики секторальної, тобто політики галузевої, і політики сільського розвитку, і взагалі поняття "сільського розвитку" виникає в українському правовому полі або в проекті вперше.

Тому в цілому ми даний законопроект підтримуємо. Безумовно, що є позиції, які ми б хотіли підкорегувати, це стосується, в тому числі і правок до статті 92 Земельного кодексу України, але, тим не менше, ми розуміємо, що всі правки вносяться між першим і другим читанням, тому в цілому ми даний законопроект підтримуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Евгеньевич, чтобы мы… и закончим дискуссию. А, тут еще народные депутаты. Ну, давайте тогда Козаченко и Ивченко.

 

КОЗАЧЕНКО Л.П. Я ніколи не думав, що така буде дискусія по такому загальному законопроекту, який, власне, дійсно тут правильно всі сказали, такі загальні принципи встановлює, тут немає конкретики, дуже багато епітетів, метафор. Такої кількості в жодному законі я ще не бачив як тут, але що, на нашу думку, от немає в цьому законі, якщо ми говоримо про суб'єкти господарювання, часто там кажемо "мале сільськогосподарське підприємство". Що це значить "мале"? В нас нема визначення, що таке "мале", бо для Мірошніченка "мале" – це одне, для Хланя "мале"… В Хланя більше в 2 рази, він думає, що це мале теж, треба, щоб ще більше було. Йдеться про розмір, йдеться про суму виручки, можливо. Може ще якийсь критерій, який треба покласти в основу визначення, що таке мале, що таке середнє і що таке велике сільськогосподарське підприємство.

Тепер я б ще в цьому законі написав все-таки позицію держави. Держава сама як суб'єкт бере участь у сільськогосподарському виробництві, хоча це не характерно, це тільки у країнах, де нема ринкової економіки, держава є таким напруженим, скажімо так, виробником сільськогосподарської продукції. В нас і молоко виробляє держава, і м'ясо, і інші продукти харчування, і кондитерські вироби, і пиво, і горілку, і вино. Оце так хоча б одним словом: на що державна... які є суб'єкти: приватний і державний. Чи держава у цьому законі хоч слово скаже про те, чи потрібно це державі, чи не потрібно.

Тому друге читання треба обов'язково, треба уточнити: що таке середнє, що таке мале, що таке велике, чи має держава брати участь у процесі цьому, займатися комерцією, чи тільки там, скажімо, наукові установи державні можуть мати право, інші деякі конкретні треба було б зробити висновки. Тому що ми в основному зосереджені на те, що безпека... забезпечення доступу до продуктів харчування. Але сільське господарство – це не тільки це в умовах нашої держави, це вплив на розвиток суміжних галузей економіки, про це і слова не сказано жодного, різне, я не хочу тільки казати: машинобудування, це вплив на глобальну політику, Україна сьогодні по ряду позицій на першому, на другому місті в світі має. І про це треба хоч слово сказати, бо європейські дуже велику роботу зробили консультанти, нема жодної країни в Євросоюзі, жодної, я не кажу про ЄС як 28 чи 267 країн, яка б мала такі можливості, як Україна і впливала на глобальну політику, особливо у питаннях постачання продовольства на цей ринок. Тому жодного слова про це теж не сказано. А в політиці, я підкреслюю, Закон про політику агарну в Україні це має бути сказано. Тому давайте подумаємо як це доповнимо, але в першому читанні треба приймати і такий закон, в принципі, він потрібен.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо, Леонід Петрович.

Пожалуйста, Бриченко, потом у нас – Кузьменко...

 

БРИЧЕНКО І.В. Шановні колеги, прошу підтримати цей законопроект, а між першим і другим читанням відпрацюємо, так як каже Денис Сергійович, практичність у цьому законі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ..….., якщо коротко, і ви там.

Олег, пожалуйста, народный депутат.

 

_______________О. Шановні колеги, дійсно, актуальний сьогодні законопроект і хотів би коротенько декілька слів по суті. Дійсно, на сьогоднішній день в Академії наук, можливо є якісь там проблеми, можливо – ні, але якщо ми не будемо звертати увагу і не займемо пріоритетну державницьку позицію, то її просто знищать правоохоронні органи там і так далі, і так далі, і так далі.

Хотів би ще сказати своєму колезі Олексію, він молода людина, я думаю, в аграрному секторі у нього здобутки будуть пізніше. Але якщо він вбачає, що не вистачає в аграрній академії інвентарю, будь ласка, я знаю приклади. От той самий ваш, можливо конкурент, а можливо колега, інший холдинг подарував комбайн аграрній академії. Інше підприємство подарувало сівалку. Я думаю, що "Кернел" взмозі вирішити на своєму великому народному хуралі і подарувати достатню кількість інвентарю і потім пан Олексій буде перевіряти його якість роботи і так далі, і так далі і прозвітує, що у нього кращі результати, чим в Академії наук.

І хотів би звернути увагу, що не тільки один соняшник треба сіяти в сільському господарстві, Академія наук там більше 40 культур вирощує. А "Кернел" уже скоро соняшником засіє всю Україну. Так що зверніть увагу і на це, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег, спасибо. Не надо на этот...

 

МУШАК О.П. А можна коментар все ж таки, ремарку. Ну, це ж правило парламенту – якщо моє прізвище згадували, я б теж хотів згадати.

 

_______________. (Не чути)

 

МУШАК О.П. Ні, так ви безпосередньо до мене звернулися, пане Олеже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Алексей Мушак, я дам сейчас слово.

 

МУШАК О.П. Ні, дивіться, ні-ні. Дивіться, от безпосередньо до мене ж було звернено: пане Олексію, до мого колеги, молодий і все інше.

Ні, я би хотів сказати, пане головуючий…

 

_______________. Є головуючий… (Не чути) Головуючий слово дав?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сейчас мы дойдем. Я прошу всех снизить спокойненько этот у нас спокойно тон. Очень много сейчас времени ушло у нас, к сожалению, на обсуждени. Я сейчас хочу так: Вадим Евгеньевич, пожалуйста, коротко и Мушаку реплику на то, что его…

 

ІВЧЕНКО В.Є. Колеги, я декілька ремарок. От перш за все, от, дивіться, ми всі за реформу. Всі все розуміють. Перше, що сказав колега, давайте практично наповнимо цей закон. Апарат Верховної Ради так і пише, що зміст статей, наприклад, щодо якості життя сільського населення не відповідає тому, що написано в статтях.

В статтях написано, колеги, дуже коротко. А в статтях написано: "Держава забезпечує розвиток сільської освіти шляхом…", куча пунктів: інженерної інфраструктури, будівництво мереж електропостачання і пішло-поїхало. До сільського господарства жодної теми щодо розвитку тут сімейного фермерства, залучення місцевих товаровиробників, стимулювання або кредитування, або зменшення якихось там відсоткових ставок, що держава должна робити, тут нічого не сказано. Тобто це рамочний закон, пустий.

Друге. Пане Іване, хотів вам відповісти. Ми прийняли закон про конкурс. Сьогодні керівником будь-якого державного підприємства, навіть академії наук може бути тільки людина, яка є в, ну, працює безпосередньо в цьому державному підприємстві, тільки вона. Створюється відповідна рада, яка обирає на конкурсі тільки цю людину. Парашутиста там не може бути.

І останнє. А давайте з вами подумає, а що держава за 25 років, крім землі, дала академії аграрних наук, що вона дала? Вона дала можливість брати кредити? Не дала. Дала можливості торгувати? Не дала. Я маю на увазі насінням, сортами різними, виведеними? Нічого не дала. І ми сьогодні розуміємо, що заганяємо, навіть офіційно в оренду здати землю не можемо. А навіть офіційно.

Тому я за комплексну реформу. І повірте, вона має бути правильна. Давайте зараз не ламати списи, це декларативний закон. А в цьому пункті просто перерозподіл повноважень на центральні органи влади. Якщо хтось з депутатів думає, що він десь буде там сидіти, - ні. Конкретно Міністерство АПК, тут центральні органи і Кабмін будуть розпоряджатися землею академії. Повірте, там буде їх більшість. І так це тут прописано. Давайте зробимо правильно. Я за правильний шлях і підхід. І повірте, ми про це говорили, тільки закінчаться наші ці всі виборні процеси, я маю на увазі перших виборів, ми влітку сядемо і зрозуміло, зробимо правила обігу, і зрозуміло, кому землю давати і так далі, і так далі, і так далі. А в цьому законі ми навіть убираємо ті пункти, кому ми віддаємо землю, бо сьогодні є відповідні кваліфікаційні вимоги до людей, кому маємо віддавати землю. Навіть в цьому законі ми обираємо ці кваліфікаційні вимоги. Зрозумійте одну річ!

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

Давайте так: ми обговорили питання, юридично це питання вирішимо далі з Академією наук, те що… між першим і другим читанням. Будуть правки народних депутатів, будут обсуждения – нема питань! (Шум у залі) Да, правки! Это мы зробимо.

Ремарка Алексею Мушаку, только хвилину. У нас ще три законопроекти.

 

МУШАК О.П. Дякую, шановні колеги.

Дивіться, я, мені здається, за весь цей час – 4 роки – публічно на комітеті на особистості ні до кого не переходив.

Якщо все ж таки хтось хоче підняти цю дискусію, то питань нема, я можу розказати, хто, де, за скільки орендує землю. Хочете – давайте почнемо. Якщо ви вважаєте, що це буде в ваших інтересах, ви виграєте… Не впевнений. Я можу… (Шум у залі)

Ні, дивіться, треба – я почну, але в той момент, коли я буду до цього максимально готовий, а ви до цього будете максимально неготові. І це ви в цьому програєте.

З приводу того, чи працював я в аграрці: я не працював в аграрці. І що далі? А з вас хто програмував робота? Робота хто програмував з вас у своєму житті? Так от, аграрка через 10 років – це роботизована історія. (Оплески) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Лешенька!

 

МУШАК О.П. Аграрка – це роботизована історія!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо!

 

МУШАК О.П. Це роботи, які обробляють поля.

Тому мені, якщо… Мені здається, що якщо ви хочете говорити мовою минулого, то вперед, але вас у майбутньому немає жодних шансів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі-спасибі.

Значить, я… Є рішення підкомітету… Ще раз я прошу всіх заспокоїтись. Рішення підкомітету: прийняти за основу законопроект №9162. Прийняти за основу.

Хто за це рішення підкомітету, прошу голосувати. Рахуйте! Є.

Проти? Один. Проти – один. Утрималися? Три. Три. Три. Все, рішення прийнято.

 

ЗАБОЛОТНИЙ Г.М. Підожди,  не все!

Я сказав керівнику секретаріату, ще хочу раз озвучити, що наші виступи відносно позиції про створення наглядової ради, виступи наші вважати як правка до другого читання.

 

_______________. Я перепрошую, але ж  їх потрібно буде тоді подати…

 

ЗАБОЛОТНИЙ Г.М.  Звичайно, звичайно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

 

ІВЧЕНКО В.Є.  … потрібно так же само з голосу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

 

ІВЧЕНКО В.Є. … хто буде доповідать скаже: "За виключенням оцих речей", – тоді…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, все юридично виважено зробить комітет.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Якщо так, то буде так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Секретаріат комітету. Добре.

Переходимо. Другий надважливий  законопроект – проект Закону України "Про  інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" (друге читання) (реєстраційний номер 8450). У нас доповідає  голова підкомітету Юрчишин Петро. Прошу Петре,  вас.

 

ЮРЧИШИН П.В. Доброго дня, шановні народні депутати, представники  уряду, експерти та запрошені!  Дякую за гарне  зібрання, давно  ми в такому складі не зустрічались. Ну, я думаю, що  наступило повне порозуміння.

На ваш розгляд пропонується підготовлений до другого  читання проект Закону України "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів", (реєстраційний номер  8450).

Хочу звернути вашу увагу, що саме прийняття цього законопроекту дозволить запровадити вимоги щодо надання точної, достовірної та зрозумілої для споживачів інформації про харчові продукти. Проект закону встановлює правові та організаційні засади надання споживачам інформації про харчові продукти, з метою їх забезпечення високого рівня захисту здоров'я громадян та задоволення їх  соціальних та  економічних  інтересів.

Загальні принципи та вимоги щодо  інформації про  харчові продукти, зокрема, стосовно маркування  харчових  продуктів, а  також  обов'язків операторів ринку  за введення цієї інформації до інших операторів ринку та  споживачів. Всього до комітету надійшло  68 пропозицій та поправок, з яких:  враховано – 14, частково – одну, відхилено – 53.  Запропоновані суб'єктами права законодавчі ініціативи, пропозиції та поправки до законопроекту мають переважно редакційний та технічний характер, деякі поправки стосуються суті законопроекту, так у законопроекті розділі VI "Прикінцеві та перехідні  положення" у Законі України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" уточнюється визначення терміну "вантаж", надається операторам ринку можливість обирати як вітчизняні, так і закордонні референс-лабораторії для проведення арбітражних досліджень.

Також виключається підпункт 3 пункту 4 розділу VI "Прикінцеві та перехідні положення", що стосується Закону України "Про виробництво та обіг органічної сільськогосподарської продукції та сировини", який втратив чинність у зв'язку з прийняттям 10 липня 18-го року Закону України "Про основні принципи та вимоги до органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції".

Основною причиною відхилення запропонованих поправок була їх невідповідність законодавства Євросоюзу, зокрема Регламенту Євросоюзу номер 1169 щодо надання споживачам інформації про харчові продукти.

Тобто підкомітет з питань харчової промисловості та торгівлі агропромисловими товарами пропоную комітету рекомендувати Верховній Раді України законопроект "Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів" (реєстраційний номер 8450) прийняти в цілому як закон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Петро Васильович.

Народні депутати, в кого є до закону запитання? Я вам скажу, тільки цей законопроект надважливий, над ним працювали всі асоціації і українські виробники, працювала місія Євросоюзу, наше Міністерство аграрної політики, найбільш потужна група фахівців і це є один із найголовніших законів, які у нас йдуть євроінтеграційні. Він дуже відпрацьований, в ньому є ще одна особливість виписаний він так, що треба обмаль тільки буде документів, якщо він прийметься, які будуть зроблені вже центральним органом виконавчої влади. Той закон дуже відпрацьований.

Тому прошу Міністерство аграрної політики, а далі – Держпродслужба, ваше…

 

КОВАЛЬОВА О.В. Безумовно, що Мінагрополітики підтримує даний законопроект в тій редакції, в якій він є, це важлива цеглинка в законодавстві щодо забезпечення і якості, і безпечності, і захисту прав споживачів. Ми б також просили вас підтримати його.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо.

Лапа Володимир Іванович – керівник Держпродслужби.

 

ЛАПА В.І. Шановний Олександр Борисович, шановні колеги, ми працювали над законопроектом при розгляді підкомітетом, через робочі групи комітету, такі дискусії відбувалися. Проаналізовані всі правки, як ви правильно сказали, в першу чергу на відповідність європейському законодавству, аналогічно проводилися консультації з бізнес-асоціаціями. Ми вважаємо, що законопроект готовий до другого читання і просили би підтримати його на комітеті.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Народні депутати, нема заперечень ні в кого? І асоціації, я знаю, підтримку цього законопроекту…

Тому ставлю пропозицію підкомітету прийняти законопроект номер 8450 у другому читанні та в цілому.

Хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто проти? Утримався? Одноголосно рішення прийнято.

Спасибі.

 

_______________. 9022. Валера доповість, я піду до…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Зараз у нас іде в порядку денному законопроект "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин". Доповідає народний депутат Кучер Микола Іванович.

Прошу, Микола Іванович.

 

КУЧЕР М.І. Шановні колеги, сьогодні виноситься законопроект, який називається про… Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин". Законопроектом пропонується внести зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення, до законів України "Про ідентифікацію та реєстрацію тварин", про основні засади державного контролю у сфері господарської діяльності, "Про особливості здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності".

Цим законопроектом приводиться у відповідність практично українське законодавство до трьох регламентів Євросоюзу: Регламенту про адміністративні санкції, Регламенту про мінімальний контроль і Регламенту про мінімальні перевірки. Основними положеннями законопроекту пропонується: встановлювати єдині правила державного нагляду і контролю за ідентифікацією та реєстрацією тварин господарських операторів ринку тварин; встановлення відповідності і відповідальності за невиконання операторами ринку тварин вимог чинного законодавства з ідентифікації та впровадження адміністративних санкцій до громадян та посадових осіб при виявленні порушень; забезпечується більш ефективний дійовий контроль виявлення локалізації контролю і по можливості ліквідації і хвороб тварин занесених на територію України; створення державної бази домашніх тварин, котів, собак, диких тварин, які перебувають в неволі; спрощення механізму відшкодування коштів з державного бюджету України за проведену ідентифікацію тварин для власників тварин фізичних осіб і визначення складової системи ідентифікації та реєстрації тварин.

Прийняття проекту закону дозволить гармонізувати українське законодавство у сфері ідентифікації та реєстрації тварин до законодавства Європейського Союзу. Прогнозується, що нововведення дадуть змогу реалізувати основні стратегічні завдання в сфері охорони здоров'я населення, що ставить перед собою Україна на шляху до Європейського Союзу: контроль епізодичної ситуації в державі; забезпечення населення країни безпечними для здоров'я продуктами харчування тваринного походження, а також забезпечення конкурентоспроможності тваринницької галузі на європейських і світових ринках.

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради висловило зауваження до законопроекту і вважає, що результатами розгляду в першому читанні законопроект… А? Доцільно ухвалити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, вам Микола Іванович.

Співдоповідь від підкомітету – Давиденко Валерій Миколайович. Прошу.

 

ДАВИДЕНКО В.М. Шановні колеги, на підкомітеті законопроект був розглянутий і ми рекомендуємо Верховній Раді України законопроект реєстраційний 9022 прийняти за основу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Валера.

Міністерство аграрної політики.

 

КОВАЛЬОВА О.В. Шановні народні депутати, ми би просили вас підтримати даний законопроект, оскільки він орієнтований на встановлення загальних правил ідентифікації, і не тільки сільськогосподарських тварин, а ті зауваження, які можуть виникати в процесі його доопрацювання. В подальшому його можна до другого читання підготувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Керівник Держпродслужби Лапа Володимир Іванович.    

 

ЛАПА В.І. Шановний Олександр Борисович, шановні народні депутати! Я не буду повторюватись. Законопроект комплексний, починаючи від чітких визначень і закінчуючи відповідальністю, в тому числі створенням зручних умов для проведення ідентифікації господарюючими суб'єктами. Я просив би вас підтримати в першому читанні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Є пропозиція. У вас що? Прошу вас.

 

_______________. Шановні народні депутати! Олександр Борисович, шановні колеги! Хотілось би добавити одну маленьку ремарку. Асоціація тваринників також підтримує даний законопроект. Ми вважаємо, що це буде, вплине на позитивні зміни на ринку і це буде якби, ну, це буде дуже добре.

Але наразі особисті селянські господарства не зацікавлені ідентифікувати та реєструвати тварин через те, що в такому випадку вони втрачають субсидію на оплату житлово-комунальних послуг.

Тому ми вважаємо, що паралельно зі внесенням, ну, паралельно потрібно ще вносити зміни до Постанови Кабінету Міністрів 848-ї. Тому що, як навіть бачимо, по державній дотації і оці надання фізичним особам спеціальної бюджетної дотації була використана ця програма всього лиш на 20 відсотків. Тому що люди не подають дані і навіть не цікавить їх державна допомога, тому що вони можуть втратити субсидію. Тому ми дуже просимо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В даний спосіб, да…

 

_______________. Якщо можна, ремарочку?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, можна.

 

_______________. Кабінет Міністрів України виключив дотацію на отримання молодняка ВРХ з сукупного доходу, на який нараховується субсидія на ЖКГ.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Ну, питання слушне. Давайте ми його, це питання, побачимо, да, я зрозумів, о чем. Прорахуйте, міністерство і Держпродспоживслужба, подивіться на цей аспект, на чому наголошено. Є пропозиція підкомітету підтримати за основу законопроект (реєстраційний номер 9022). 

Хто – за? Прошу проголосувати. Проти? Утримались? Три. Утримались три. Рішення прийнято. Спасибі.

Зараз у нас проект Закону про державний контроль за генетично модифікованую продукцію в сільському господарстві та харчовій промисловості поданий народними депутатами України: Люшняком, Кітом, Кулінічем та іншими (реєстраційний номер 7186). Доповідає Кіт Андрій Богданович.

Андрій Богданович, ваш виступ.

 

КІТ А.Б. Шановні колеги, ми неодноразово піднімали на комітеті питання ГМО. І на сьогодні безконтрольне використання ГМО – це величезна проблема для нашої держави. На жаль, чинний Закон "Про державну систему біобезпеки  при створенні, випробуванні, транспортуванні та використанні генетично модифікованих організмів", будемо відверті, він не працює і тут є дві причини, по-перше, сама процедура реєстрації ГМО є довгою та дорогою. Тому на даний час… на даний момент ні один із видів ГМО не був офіційно зареєстрованим.

По-друге, відсутній механізм контролю за тими ГМО-продуктами, які всупереч будь-яким заборонам перебувають у вільному обігу.

Тому ми нашим законопроектом пропонуємо зробити три речі, що стосується контролю. Ми пропонуємо запровадити ефективний механізм контролю на всіх етапах створення та обігу ГМО. В цьому процесі буде задіяна вся система органів державної влади. Міносвіти буде контролювати ГМО в закритих системах І рівня ризику. Екоінспекція буде контролювати закриті системи ІІ-IV рівня ризику та на полях. Держпродспоживслужба буде контролювати ГМО у продуктах харчування.

По процедурі реєстрації. Що стосується самої процедури реєстрації ГМО, ми просто взяли імплементували законодавство Європейського Союзу.

Пропонується після всіх підготовчих стадій та погодження всіх органів вносити до реєстру генетично модифіковані джерела. Далі, якщо це джерело у реєстрі, то його можна буде використовувати на території України, це стосується і рослин, і харчових продуктів. Але в такому випадку таке джерело буде дуже просто прослідкувати і проконтролювати правильність його використання.

Ну, і по маркуванню, третє. Проект встановлює чіткі базові вимоги до маркування ГМО-продукції та правила щодо її простеженості. Це не дозволить вводити споживача в оману.

Законопроект повністю враховує вимоги законодавства Європейського Союзу, міжнародний досвід та існуючу практику в питаннях біобезпеки під час створення державної реєстрації ГМО та контролю за ГМО-продукцією.

Тому прошу вас, колеги, підтримати даний законопроект за основу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо, Андрей Богданович.

До слова запрошується голова підкомітету Юрчишин Петро Васильович. Прошу.

 

ЮРЧИШИН П.В. Шановні народні депутати, підкомітет пропонує комітету рекомендувати Верховній Раді України законопроект реєстраційний номер 7186 прийняти за основу  з урахуванням під час його доопрацювання  позитивних  положень  законопроекту 7210.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У народних депутатів  є в кого бажання виступити?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні.

Міністерство аграрної політики, прошу.

 

КОВАЛЬОВА О.В. Шановний Олександре Борисовичу, шановні народні депутати! З огляду на те, що далі є законопроект 7210, який  також врегульовує питання щодо обігу генетично модифікованих  організмів. Я зараз хочу сказати, що  щодо даного законопроекту є певні зауваження – 7186. В цілому ми вітаємо всі  законодавчі спроби врегулювати сферу обігу і використання генетично модифікованих організмі. Разом з тим, законопроект 7186 залишає поза увагою значну кількість сфер діяльності, де можуть застосовуватися  генетично модифіковані  організми. Зокрема, це  стосується таких, я навіть буду називати нормативно-правові акти, як: про ветеринарну медицину,  про карантин  рослин і про захист рослин. Мова йдеться про те, що в даних сферах також можуть використовувати генетично-модифіковані організми, даним законопроектом це не врегульовується.  Разом  з тим, не врегульовується питання щодо реалізації аналізів, бо  експертизи генетично-модифікованих організмів в процесі охорони  прав, на сорти рослин. Тобто  немає або ні  суб'єктності реєстрації генетично-модифікованих організмів, рослин сільськогосподарських культур, а не  відповідно процедури не передбачено, що далі в 7210 ми передбачили.

Далі. Крім того, не врегульовано питання  щодо  ГМО в  використанні їх в кормових додатках, ну, і відповідно  далі ще декілька застережень.

 Тому ми б могли підтримати даний законопроект, якщо були б  враховані всі зауваження, які ми подавали. Це було офіційно. Ось така позиція.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наскільки є  зрозуміло з доповіді голови підкомітету, що з урахування тих положень вашого законопроекту: підтримати законопроект Люшняка, Кіта і об'єднати, ну, да. І зробити в цьому так я… Андрій Богдановичу, як ми рішення. Так же да,  за… я… дуже слушна. Там і там об'єднаємо, зробимо всі найбільш ті ваші зауваження розумні, внесемо в законопроект і підтримаємо. Так комітет підтримує за основу прийнятий законопроект депутатський з урахуванням всіх зауважень і всіх норм законопроекту …… вашого для того, щоби зробити єдиний нормальний законопроект.

Є. Ще буде? У мене… одна хвилина. Зараз-зараз, одну хвилину! Всім дам.

Голова служби Лапа Володимир Іванович.

 

ЛАПА В.І. Шановний Олександр Борисович, дійсно, ми в практичній роботі стикаємося з певною проблемою, пов'язаною з контролем ГМО, починаючи від того, що говорила Олена Вікторівна, що суб'єкт ринку насіння – це той, хто виробляє насіння. А далі ті, хто продають в Інтернет-магазинах ГМО відкрито і не ховаються, вони, виявляється, по закону не суб'єкти ринку насіння.

Тому дійсно, якщо ми хочемо навести порядок, то треба трошки більш комплексно. Я думаю, що забігаючи трошки наперед, моя пропозиція – підтримати цей 7210 в залежності від того, який буде вже підтриманий Верховною Радою, і далі вже опрацьовувати до другого читання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло.

Зараз-зараз… Зараз в нас є, є рішення підкомітету. Сейчас всі йдемо послідовно. Голова асоціації сої, прошу, Тимченко. Коротко тільки.

 

ТИМЧЕНКО В.Н. Да-да, коротко.

Шановні депутати, Олександр Борисович! Ну, безумовно, багато є зауважень. Но я скажу несколько слів в частині організаційній.

Законом передбачено, що в дію вводиться після шести місяців після опублікування. Я вважаю, що за ці шість місяців ми практично нічого не зробимо те, що нам необхідно. Я вважаю, що треба не менше двох років. Чому? Для вирішення питань, які передбачені в законі, і для того, щоб підготувати підзаконні акти – це велика робота, і треба працювати дуже плідно. Більш того, цілий ряд лабораторій, цілий ряд питань, зв’язаний з оцінкою ризику ГМО, не готові.

Далі, в нас передбачено, тим більше, передбачено шість центральних органів, які будуть займатися цим питання і надо написати  не менше шести, а то й більше підзаконних актів. Практика виконання закону 2007 року………. від 31-го мая показало, що там було 14 центральних органів, із 14 підзаконних актів написано тільки 4. Таким чином, треба дуже серйозно підійти до підготовки і треба підготувати наших сільгоспвиробників до того, що вони після цих двох років не мають права вирощувати ГМО і тільки після реєстрації – це перше.

Друге. Я вважаю, що для того, щоби ми контролювали про те, що говорив от депутат – треба зробити один незалежний орган – комітет, який буде контролювати повністю всі дії по закону і підзаконним актам. Практика виконання закону 2007 року показала, що ніякого контролю не було, тому що централізовано ніхто не контролював. Я декілька раз дзвонив скільки міністерствам – нічого не вийшло, кожен находив причину і нічого робити не могли.

Далі, законом передбачено, що за невиконання того чи іншого пункту по ГМО передбачено, що накладається штраф від 50 до 70 неоподаткованих сум, це 850 гривень, неоподаткована сума – 17 гривень і це якщо 70 – це мільйон сто. Ну, питання виникає: це сміх. Наприклад, фермер, який вирощує на 50 гектарів землі сою, получає 10 тонн. Сьогодні 10 тисяч, це не менше, 10 тисяч коштує одна тонна. Він має сто тисяч доходу, що для нього заплатити 850 чи 100 гривень?

Далі. Ми вважаємо, що штрафи повинні бути такі суттєві. Наприклад, в даному випадку повинен заплатити 100, 150, 200 тисяч. Господарства, які вирощують...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Віктор Наумович, я... Извините, що я вас прерываю, бо часу недостатньо. Що я хочу? Ми будемо обговорювати дальше перше... між першим і другим читанням. Ви підтримуєте який законопроект як асоціація? А зараз ми розглядаємо депутатський законопроект.

 

ТИМЧЕНКО В.Н. Депутатський.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви підтримуєте… .

 

ТИМЧЕНКО В.Н. Депутатський.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Оце для мене головне.

Далі. Ми через правки, через вашу фахову роботу, разом з народними депутатами. Коли приймемо в залі в першому читанні, далі відпрацюємо законопроекти і зробимо таким, яким він потрібен бути. Добре?

Хто ще? Скажіть, хто ви? І 2 хвилини.

 

_______________. Міністерство екології та природних ресурсів України. Ми надали свої зауваження до комітету до цього законопроекту. І ми вважаємо, що він не може бути підтриманий у пропонованій редакцій, там багато зауважень і він набагато звужує сферу своєї діяльності, ну, сферу регулювання, оскільки він обмежується сільських господарством та харчовою промисловістю. Також він великою мірою не враховує норми актів ЄС, які передбачені для врахування в Угоді про асоціацію. Ну, це якщо так – коротко.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

А у нас хтось є, є представники ЄС? Я бачу у нас поважний представник є, голова місії практично, представництва в місії аграрної. Як ви рахуєте, є у вас...? Бо зараз було з Міністерства екології о том, что не відповідає ряду нормативних документів Європейського Союзу.

 

_______________. Не відповідає... Не враховує і не відповідає, так...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, зараз я ж хочу почути. В нас єсть вон представник Європейського Союзу тут. Бен Хелл, є у вас к даному законопроекту?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, нет, зараз, там півхвилини.

 

(?) БЕН ХЕЛЛ. Шановні панове, до цього законопроекту в мене коментарів і зауважень немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, нет. Зауважень немає. Спасибі. Добре, я почув.

У нас є така пропозиція, є пропозиція підкомітету підтримати законопроект реєстраційний номер 7186 і з урахуванням законопроекту урядового за номером 7210 прийняти цей законопроект за основу. Ми далі дамо і ваш законопроект доповісти, але ж ми... два законопроекти стосуються однієї проблеми. І зараз ми розглядаємо цей законопроект. Є рішення підкомітету, який рекомендує комітету прийняти, підтримати в першому читанні законопроект 7186, який ми разом розглядаємо зараз, з урахуванням норм утворюючих законопроекту 7210.

Хто за цю пропозицію, прошу проголосувати. Хто – за? Хто – проти? Утримався? Два утрималось. Спасибі. Рішення прийнято.

Зараз законопроект розглядаємо: проект Закону "Про внесення змін до деяких законів України щодо відстеження і маркування генетично модифікованих організмів та обігу, відстеження і маркування харчових продуктів, кормів, кормових добавок, ветеринарних препаратів, отриманих з використанням генетично модифікованих організмів", поданий Кабінетом Міністрів (реєстраційний номер 7210 від 19.10.2017).

Доповідає заступник міністра Ковальова.

 

КОВАЛЬОВА О.В. Шановні народні депутати, даний законопроект абсолютно враховує всі або виправляє всі ті недоліки, які є у попередньому законопроекті, який ми прослухали, 7186, зокрема він повністю узгоджується з положеннями із чинного законодавства України і з Регламентом Європейського Союзу 1830, які є необхідними до імплементації відповідно до DCFTA.

Далі. Вносяться позиції щодо необхідності маркування продукції на відповідність вмісту або невмісту ГМО. Є також позиції, які становлять пороги щодо вмісту ГМО і відповідного маркування. Також вносяться комплексні зміни до повноважень Держпродспоживслужби на повноваження щодо здійснення контролю за обігом генетично модифікованих організмів і відповідним чином вносяться зміни до Закону "Про ветеринарну медицину", карантин рослин і так далі, про що я говорила раніше.

Я хочу звернути вашу увагу, що коли Міністерство агарної політики опрацьовувало даний законопроект, то ми відповідно до Регламенту Кабміну проводили погоджувальні процедури і даний законопроект він без зауважень погоджений Міністерством екології та природних ресурсів України, він без зауважень погоджений з Міністерством фінансів України, яке на сьогодні має питання до першого законопроекту, з регуляторною службою України на відповідність процедури, які пропонуються інтересам бізнесу, ну, і відповідно Мінекономрозвитку, юстиції і так далі.

Ми би мали таку пропозицію: оскільки є необхідність об'єднати два законопроекти, а 7210 з урахуванням того, що він вже опрацьований центральними органами виконавчої влади, він пройшов такий фільтр на відповідність вимогам європейських директив та регламентів і враховує ті прогалини, які, ну, можливо, там є в першому законопроекті, ми би просили його обрати за основу при поєднанні двох законопроектів. Ну, якщо нема можливості підтримати 7210 в чистому вигляді, як то кажуть.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Зараз Лапа Володимир Іванович.

 

ЛАПА В.І. Шановний Олександр Борисович, шановні народні депутати, ми при погодженні законопроекту відпрацьовували, у нас немає принципових зауважень, він збалансований, вивірений, опрацьовувався  Держпродспоживслужбою. Ми його підтримуємо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Кіт Андрій Богданович – автор законопроекту.

 

КІТ А.Б. Шановні колеги, ми… трошки друга пропозиція – ми визначаємо базовим 7186 і Міністерство АПК дружно береться і формуємо один законопроект, який буде враховувати позицію, яка є в 7210, так буде правильніше. Ми будемо створювати два, ми підемо шляхом законопроекту 4922, який до сих пір не працює по Держпродслужбі. Я думаю, що це правильніший шлях – приймати один законопроект і ним рухатися.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. … почули ми автора законопроекту.

Юрчишин Петро – голова підкомітету.

 

ЮРЧИШИН П.В. Шановні колеги, оскільки є рішення комітету прийняти за основу законопроект 7186 з урахуванням положень законопроекту 7210, комітет пропонує рекомендувати Верховній Раді України законопроект 7210 відхилити, а його позитивні положення врахувати при доопрацюванні законопроекту №7186.

Не може бути два законопроекти, або один, або другий.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро. Є, давайте так, є рішення підкомітету, який пропонує нам законопроект за номером 7210 відхилити, але норми цього законопроекту використати в законопроекті 7186 і далі уже йти в парламент цим законопроектом.

Хто за це, прошу голосувати. Хто – за? Проти? Утрималися? Рішення прийнято. Спасибі. Ми розглянули цей законопроект.

І ще є одне невелике у нас запитання в "різному". У нас, до нас звернувся, хлопці, ще одне запитання. Я прошу, Олексій, Олексій, ще важливе запитання. До нас звернувся Комітет по екології, наші колеги, є зареєстрована електронна петиція в Верховній Раді і Голова Верховної Ради Парубій спрямував її на екологічний комітет.

Що це за петиція? 2 липня 2018 року зареєстровано… щодо заборони виробництва хутра в Україні. Від комітету до нас звернулися наші колеги, бо вони рахують, що основним комітетом являємося ми, бо це виробництво. Вони свою екологічну там частину розглянули. І надійшло звернення також Асоціації звірівників.

І питання таке, щоб ви розуміли, бізнес, який зараз в України є по хутровим звірям, я там запрашивал в этот, це надпотужний і бізнес серйозний, який вже має більше 150 мільйонів доларів інвестування. Найбільше технології там використовуються надсучасні. Це сучасний бізнес.

В цій петиції є пропозиція всі оці, що зв'язано з хутрами, що це наносять вред екології, а на самом деле є звернення асоціації, вони пишуть, ми, наші шкурки не обробляють цим, пестицидами. Вони в натуральному виді продаються там і там уже обробляються на… Тому до нас звернулися колеги, розглянути це питання.

Як я рахую, давайте, ми написали в Міністерство аграрної політики, щоб вони дали свої пропозиції. І як надійдуть від Міністерства аграрної політики пропозиції, секретаріат підготує узагальнено і ми тоді приймемо рішення. Нема питань у вас, заперечень? 

Бо питання таке, взяти зараз і галузь таку вбити, в яку вложили гроші, і мають, сотні мільйонів доларів сюди заходять иностранных грошей за продаж, взяти і тільки сказати, що щось не так поводяться? Давайте розберемося, да, надамо наші пропозиції.

Ще Олег Дмитренко.

 

 (?) ДМИТРЕНКО О.М. Шановний Олександр Борисович, я хотів би питання "різного" підняти таке актуальне питання сьогодні для всіх аграріїв – це залізничні перевезення, бо  у кожного аграрія є сподівання, що він виконає свої контракти. На жаль, сьогодні "Укрзалізниця" не виконує взятих на себе зобов'язань. В "Укрзалізниці" катастрофічно не вистачає або вагонів, або тяги, або чогось іншого, а наші аграрії потерпають збитків, платять дефолт контракти, бо не можуть вивести продукцію, яку виростили, яку законтрактували, вона лежать або в полі, або на складах, або в якихсь... тимчасовому зберіганню.

Я вважаю, що та робоча група, яка створена при МінАПК, вона неефективна і не дає ніякої користі для аграрного сектору. Треба ставити питання перед Прем'єр-міністром, бо ми дійсно сьогодні вже втрачаємо врожай. На наступний рік фермери говорять, що навіщо ж нам сіяти, збільшувати об'єми, коли ви не можете переварити і 70 мільйонів, які прогнозовані в цьому році, то як ми можемо збільшувати кількість врожаю і так далі. Тому, я вважаю, що всі ці питання від аграріїв слушні.

І моя думка, що від правління Кірпи, коли він був гендиректором "Укрзалізниці", там немає вже ефективних менеджерів, система розбалансована, вона дає тільки збитки. Треба серйозно ставити питання перед Прем'єр-міністром, щоб там налагодити серйозний менеджмент і щоб, дійсно, керівництво "Укрзалізниці" могло заздалегідь оці всі речі прогнозувати, знати кількість вантажів, наплив який є. І мені здається, що ті 55 мільярдів, які держава виділяє на дороги, вони будуть кожного року в більшій геометричній прогресії збільшуватися. Бо автомобільним транспортом як ми почнемо возити, ми знищимо всі дороги, які ремонтуємо. Тому на сьогоднішній день це питання національної безпеки – перевезення вантажів аграрної сфери.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ….. , так як ваша пропозиція підготувати листа від комітету?

 

_______________. Моя пропозиція: аграрний комітет повинен або зробити непланове засідання, зібрати керівництво "Укрзалізниці" поставить гостро питання вирішення логістики на "Укрзалізниці".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Валерій, да, слушаем.

 

_______________В. Ну, сьогодні була чергова нарада по логістиці, я  на ній був  присутній. Я можу вас поінформувати: що  залізниця на сьогоднішній день каже, що в усіх бідах винувата адміністрація портів. Тобто на сьогоднішній день вагонів стоїть у портовій зоні більше 3 тисяч, завантажених  вагонів 10 тисяч, розвантажують вони на добу 1 тисячу  400 тонн, можуть розвантажувати (Іван Володимир підказує) десь порядку 2 тисяч тонн. Тобто там на цій нараді йде відповідний – да, вагонів 2 тисячі – відповідний деструктив, тобто вони не можуть між собою домовитися. Тобто Адміністрація морських портів каже, що немає ритмічності  поставок вагонів. Вони там при заявці, там, наприклад, щоденній 40 чи 50 вагонів, вони не ставлять три доби, потім, ну, практично всі порти кроме ……  на сьогоднішній день  знаходяться на конвенції. І уже виконуючий обов'язки керівника "Укрзалізниці" звернувся, Кравцов, ну, звернувся до  виконуючого обов'язки міністра, до Максима Петровича, про те, щоб вони, і там на п'ятницю вроді буде проходити  нарада за  участю міністра інфраструктури, якраз вони оце питання розвантаження в портах будуть оговорювати з Адміністрацією морських портів. Ну, можливо, щось вони там знають, в цілому я з цим погоджуюсь. Тобто йде… йдуть  такі розмови якби, але там  збільшення перевезень не відбувається.

І друге. Я не знаю, у міністерстві  є  Департамент  тваринництва, в який входять, в тому числі наші виробники хутра. Я вважаю, там є  у нас потужна асоціація, Україна  хутро продає в Китай і продає в дуже великих обсягах. Вона, там даже в певний  період часу, скажімо так, продавали більше ніж Російська Федерація і так далі. Тому я вважаю, ну, зрозуміло, що треба їх заслухати, і тоді дати  відповідь на цю електронну петицію. Але знову таки, на сьогоднішній день ми все забороняємо, скоро ми заборонимо вирощування і там свиней, птиці, ВРХ і так далі. Тобто, ну, вони працюють в стандартах Євросоюзу, в Євросоюзі точно так же вирощується це хутро.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми зробимо, Міністерство агарної політики надасть інформацію, ми зробимо як рішення комітету, дальше підпишемо і відправимо. Я що сьогодні це озвучив – щоб ми потім зробили, як рішення внесли і все зробили.

В мене є таке, давайте так зробимо. Валерій доповів що сьогодні є. Ми зробили, як на мене, таку справу дуже корисну, коли є в Міністерстві агарної політики цей штаб, може, він там щось недопрацьовує, але можна буде лисом звернутися ще раз до того штабу, зробити свої зауваження від комітету, які є такі. Так же? Валерій, я так зрозумів.

 

_______________В. Олександр Борисович, щоб ви розуміли, ну, які зауваження. От сидить, значить, з однієї сторони УЗ, з іншого боку – Адміністрація морських портів і умовно один на другого вони кажуть: "Ти не розвантажуєш вагони". Той каже: "А ти мені їх не поставляєш".

При тому всьому, я ж вам кажу, що сьогодні в портах знаходиться більше трьох тисяч вагонів, а на під'їздах до портів – іще 10. Тобто, ну, оборачиваемость вагонів у них на сьогоднішній день, він щось там сказав, ну, 11 днів, но, я так думаю, що вона значно менша. Ну, попри ті всі проблеми з тягою, які існують там і т.д. і т.п., от на сьогоднішній день вузьке місце – це розвантаження вагонів у портах, тисячу 400 вагонів, якщо вони, ну, я не знаю, там дві тисячі зможуть розвантажувати, то нам буде полегше. Але ж вони... вони говорять, в свою чергу, що, мол, кораблі не підходять, немає куди вивантажувати і т.д. і т.п. Ну, от...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, добре, приймемо рішення, бо питання слушне поднял Дмитренко, я повністю погоджуюсь з ним. Давайте ще раз розберемося і які засоби ми приймемо комітетом.

 

КОЗАЧЕНКО Л.П. ... коротку інформацію. Завтра о 15 – засідання профільного Комітету транспорту, на якому розглядається це питання. І о 17 годині – засідання в Кубіва по цьому питанню, де теж буде воно стояти. Тобто два серйозних засідання, хто хоче з депутатів – може взяти участь у розгляді цих проблем.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, спасибі, Леонід Петрович.

Порядок денний вичерпано. Спасибі всім.

Засідання закриваємо.