СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики

09 жовтня 2019 року

Веде засідання голова Комітету СОЛЬСЬКИЙ М.Т.   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, колеги. По-перше, прошу пробачення за своє запізнення не по моїй ініціативі. Була там зустріч Президента з представниками асоціацій по земреформі. І вона, в принципі, що не важко було спрогнозувати, і затягнулась.

У нас сьогодні присутні 23 члени, кворум є. Засідання оголошую відкритим.

Дивіться, в нас запрошені, в нас сьогодні обговорення держпідтримки, але оскільки Тарас Висоцький і Милованов тоже були на цій зустрічі, но вони йдуть за мною, тому я пропоную, вони зараз дійдуть, і ми всі разом це все обговоримо ще сьогодні. Я пропоную обговорити там інше питання, яке є, щоб ми не тратили час. Вони підійдуть, і ми тоді почнемо розговорювати, в принципі, основне питання, яке ми сьогодні, всі разом запланували зустрітися.

Дивіться, у нас друге питання порядку денного – визначення дати проведення парламентських слухань на тему: "Земельна реформа". Апарат Верховної Ради дав нам відповідь, що є 2 свобідні дати: 4 або 11 грудня. Пропоную зарезервувати першу свобідну дану 4 грудня. В кого які коментарі є? 4 грудня, да. Ні, у нас парламентські слухання 6 листопада, у нас безпека журналістів уже зарезервована, 27 листопада – екологічна політика, 18 грудня – проблеми формування прожиткового мінімуму. Є ще 2 дні свобідні: 4 грудня і 11 грудня. Найближчий свободний – 4 грудня.

Тому я пропоную проголосувати сьогодні за 4 грудня. Наступний тиждень ми ще раз зустрінемося з Апаратом. Якщо там буде якесь вікно або зміни в порядку проведення сесії, що у нас вже не один раз було, і буде можливість з вікон ближче, я особисто тільки за, щоб ми провели ці слухання швидше. 

(Шум у залі) Ми проголосували тоді за парламентські слухання. Нам треба визначити дату парламентських. Якщо ми ще хочемо комітетські, то будь ласка. Но зараз ми маємо визначити дату  парламентських.

Хто за цю пропозицію, якщо нема коментарів, прошу…

Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Миколо Тарасовичу, дякую.

Яке прохання? Ми всі будемо готувати ці парламентські слухання і щоб вони були об'єктивними, моя пропозиція, щоб ми сформували так склад  учасників… Миколо Тарасовичу, це до вас пропозиція, бо ви будете підписувати все це. Щоб ми так  скомпонували склад учасників, щоб вони були рівно представлені. Так же і склад тих, хто будуть виступати. Тобто образно говоря, якщо у нас  буде 40 виступаючих, то 40  це мають бути люди, які  проти продажу землі. Якщо у нас зал 450  чоловік, то 225, бо будемо підписувати, фактично, керівництво комітету це буде підписувати, то 225 будуть запрошені ті, які теж ………. продажу землі. Чому?  Щоб у нас не відбулося так, що виступаючі будуть говорити одне, а в залі будуть інші. Тобто кожному виступаючому буде своя підтримка, це буде чесно. Ті, хто за, ті, хто проти. Але хочеться, щоб ви саме з врахуванням моєї пропозиції теж і проголосували. Чому? Тому що з технічної точки зору, якщо Микола Тарасович, ви як голова комітету будете підписувати, ви можете дати можливість фермерам прийти 50 чоловік, а 350 залучити всіх інших там з вулиці і так далі. Тому, щоб воно було рівно представлено.  А хто ті люди будуть – то лі це селяни будуть, то лі це люди, які проживають  там в місті, то лі це будуть підприємці, то лі це будуть інвестори і так далі – ми з вами будемо цільові групи визначати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно зрозуміло.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Але щоб рівно було: за і проти. Цільові групи ми будемо визначати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно згідний. Все ми це врахуємо, і одну і другу сторону, і третю, і четверту. І все це вислухаємо.

Прошу там секретаріат також це врахувати.

Які ще коментарі до цього? Петро Васильович!

 

ЮРЧИШИН П.В.  Шановні народні депутати, представники сьогодні бізнесу, експерти! Дата 4 грудня цілком підходить, є час. Я пропоную, щоби був квотний метод, я розумію, що кожен захоче виступити, умовно, робити, скільки нам буде відведено часу: скільки буде для фермерів, для середнього і малого бізнесу. Тому що кожен захоче виступити. І хаотично ми не повинні працювати, тільки за планом.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Згідний, Петро Васильович.

Хто ще має бажання виступити?

Тоді ставлю на голосування. Хто підтримує цю дату, прошу підтримати та проголосувати. Проти? Утримались? Одноголосно.

Дивіться, перед тим, як ми перейдемо до наступного питання порядку денного, у мене є ще два прохання. Перше, в нас на п'ятницю минулого тижня, ми затвердили засідання комітету на 3 годину і планували розглядати законопроекти, пов'язані з земельною реформою. Оскільки в нас строк закінчується в четвер і, судячи з усього, є вже альтернативні, будуть ще якісь альтернативні, і є, потрібен час для висновків ГНЕУ і так далі, і так далі, я пропоную з п'ятниці перенести цю дату на середу на 3 годину.

В кого які коментарі, будь ласка, скажіть. Да, Вадим Євгенович. Крім Вадима Євгеновича, я мав на увазі.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Вибачте, вибачте, що я другий термін депутат, тому ще раз мушу вам нагадати те, про що я говорив минулого часу. Це обговорення може затягнутися на години. Тому мені хотілося б, щоб ми вибрали такий час, це може бути середа, але якщо б ми, наприклад, у середу працювали… А, ми ж в середу працюємо до 2 години, і ми, по суті, о 3-й можемо розпочати. Я вибачаюсь, тобто розпочати і говорити, говорити задля того, щоби повністю пройти порядок денний, який ви сформуєте, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, все враховано.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Щоб було саме так. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є ще якісь коментарі?

Прошу підтримати та проголосувати: хто – за? О 3-й, да. Хто – утримався? Саша, ти утримався?

 

_______________. Ні, я – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – проти? Одноголосно.

Дивіться, перед тим, як перейдемо до… вже я бачу є заступник міністра, можливо, зараз міністр буде. В мене ще одне робоче питання. Дивіться, в рамках міжпарламентської співпраці між Україною та Литвою нам треба від комітету делегувати по одному представнику від кожної з фракцій на поїздку в Литву 21-25 жовтня. В мене питання до фракції "Батьківщина", хто з вас має бажання поїхати?

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тоді пропоную Вадиму Євгеновичу поїхати.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я думаю, що потрібно звернутися до фракції "Батьківщина", вона визначить, це буде правильно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я, насправді так і правильно було би і зробити, но просять дати відповідь сьогодні. Можете визначитись, з Вадимом Євгеновичем, Олег?

 

ІВЧЕНКО В.Є. Если Олег не проти, він може записатися і спокійно їхати. У нас, до речі, я до чого веду, у нас буде офіційне відрядження у Міністерство АПК Франції, 22, 23, 24 разом з лідером.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович!

 

ІВЧЕНКО В.Є. Тому ми теж будемо вивчати досвід.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Апарат сказав так, якщо фракції не визначаються, голова комітету визначає сам. Тому, оскільки у нас демократичний комітет абсолютно, як ви знаєте, тому я вам пропоную визначитись.

 

ІВЧЕНКО В.Є. (Не чути)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді я визначу самостійно, правильно? Домовились.

Є представники "Європейської солідарності"? Нема. Тоді, по умолчанию, в нас є один представник, теж його делегуємо.

І "Опозиційна платформа". Федір, згідний?

 

ХРИСТЕНКО Ф.В. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Федір. 

"Голосу" у нас немає.

Хто з "Слуги народу" хоче поїхати в Литву з 21 по 25? Немає. Вирішимо це рішенням голови комітету. Домовились.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Перепрошую, Микола Тарасович. Ще може хтось з позафракційних?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто з позафракційних? Колеги, пробачте. Петро Васильович, я ж забув, що у нас великі є групи. Ігор Вікторович?

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сьогодні просять.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та не до 20, до… просять до конца рабочего дня.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Литва (Прибалтика).

Ну, добре, переходимо тоді до першого питання порядку денного. Дивіться, я пропоную по першому питанню порядку денного наступний порядок. Заслухати спочатку представників Мінекономіки, пізніше Мінфіну, пізніше надамо слово депутатам, які мають пропозиції, коментарі, по-перше, щодо існуючої системи держпідтримки і пропозиції на наступний рік. Регламент виступу – до 2 хвилин. Термін обговорення давайте встановимо півгодини, я думаю, це нормальний строк.

Хто – за? Прошу підтримати та проголосувати. Хто – проти?

 

ІВЧЕНКО В.Є. …скажу, що давайте не порушувати регламент, є питання, є обговорення. Скільки воно буде, стільки воно буде. В жодному законі і в Законі про комітети немає сьогодні ні регламенту і так далі. Конечно хотілося б, щоб кожен сказав своє бачення, в тому числі асоціації. А робити півгодини…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, абсолютно, но це… Знаєте, ви ж самі як парламентарій з дворазовим стажем бачили немало злоупотреблений, тому давайте на це теж звертати увагу.

Тому регламент затверджено. Пропоную представникам Мінекономіки взяти слово і прокоментувати, що зараз є і що передбачається, висловити свою думку.

 

______________. Доброго дня, шановні учасники, народні депутати, члени профільних комітетів та присутні! Як ви знаєте, говорячи про бюджет 2020 року,   уряд подав єдину програму розміром 4,4 мільярда гривень на здешевлення фінансових ресурсів під купівлю сільськогосподарських земель аграрними виробниками. Згідно… ми були присутні на бюджетному комітеті, на засіданні, є багато пропозицій по збереженню програм від народних депутатів, від сектору, які, з їхньої точки зору працюють ефективно і мали би бути пролонговані. Перш за все наголошується на важливості збереження компенсації відсоткових ставок по кредитах, тому що в тому числі багато виробників, у тому числі й фермерів взяли на декілька років кредитів і планували, що воно буде компенсовуватись.

Другий момент. Збереження в цілому підтримки в рамках 800 мільйонів фермерських господарств.

Третій момент. Зробити наголос на підтримку таких галузей, як свинарство та ВРХ, в тому числі і м'ясна, і молочна, і садівництво, оскільки галузі є капіталомісткі, в тому числі формують багато робочих місць.

І також були звернення пролонгувати програму підтримки компенсації вартості сільськогосподарської техніки, виробленої в Україні як в цілому, так і до фермерських господарств. Ми знаємо, там було плюс 15 відсотків, в цілому – 25, там – 40 відсотків.

Це всі ці, багато, всі ці пропозиції, тільки з різними сумами були подані до бюджетного комітету. І починаючи із завтрашнього дня, як нам сьогодні повідомили, бюджетний комітет починає їх розгляд. І знову ж ми будемо запрошені відповідно на обговорення по профілю.

Дивлячись на ці пропозиції, що варто сказати? Однозначно в рамках можливостей компенсації відсоткових ставок це є правильно, це ефективна програма, тому що вона в тому числі дозволяє ініціювати в прозору площину переведення фермерських господарств і в цілому аграрних виробників. І ми будемо виступати за те, щоб підтримати її продовження, реалізацію уже в рамках бюджетного комітету.

Другий момент. Якщо ми говоримо про садівництво та тваринництво, ми як Міністерство економіки домовилися, що сядемо і прорахуємо спільно з представниками, дійсно, яка кількість робочих місць, який є ефект. Ми це повідомляли народним депутатам і ще раз підтверджуємо. Сьогодні вийшов трошки збій, ми планували раніше прийти і це обговорити до засідання комітету, але можемо після засідання обговорити. І скрізь дає ефект. Ми так само готові їх підтримати, де бачимо ріст.

І що садівництво і тваринництво, ВРХ і свинарство. З точки зору виробництва техніки, сільськогосподарської техніки, знову ж треба розуміти, що наша ціль – підтримати перш за все аграріїв, і ресурс обмежений. То в будь-якому разі всі кошти прийдуть до аграрних виробників. Ми вважаємо, що компенсація відсоткових ставок по кредитах є більш ефективна, і тоді аграрій сам має дешевий фінансовий ресурс і може обирати, порівнюючи ціну, якість, який продукт, яка технологія йому потрібна. Тут можна дискутувати, але нам все-таки здається, що позитивний ефект перш за все для галузі сільськогосподарського машинобудування був даний, поштовх був даний, багато було продано, контакти налагоджені. І все-таки безпосередньо аграрій мав би отримувати прямий фінансовий ресурс, в тому числі з точки зору компенсації відсоткової ставки, і тоді вже приймати рішення, які технології йому потрібно. Але це можемо з вами дискутувати.

З моєї точки зору, коротко, все.

По процедурі, щоб розуміли, ми подали одну програму. Зараз ми будемо в діалозі з бюджетним комітетом. У нас зараз немає юридичної можливості вносити зміни, працюємо з бюджетним комітетом. Після того, як отримаємо результат, тоді будемо далі рухатися вже по лінії уряду. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тарас, дивіться, у мене, чесно кажучи, питання перед 2020 роком, питання по 2019 році, тому що всі її часто задають. В нас получаеться, є часткове використання по всіх напрямках.

 

______________. Вірно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Я дивлюся, заплановане фінансування там, наприклад, відсоткової ставці вартості насіння, витрат, пов'язаних з геодорадчими послугами, кооперативи, бюджетна субсидія на одиницю оброблення і так далі. По цій нормі там було заплановано 800 мільйонів, витрачено 137.

 

______________. Вірно.

 

______________. Але це тільки за 8 місяців…

 

______________. Ну, дивіться…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію. Дивіться… Дайте я просто прокоментую далі, щоб як би змалювати об'єм цих питань.

Потім, дивіться, відсоткової… Наприклад, компенсація відсоткової ставки пов'язане вівчарство, козівництво, бджільництво, шовківництво та рибництво, заплановано 56,1. Реконструкція тваринницьких ферм, комплексів, доїльних залів заплановано 122. Тваринницьких ферм, комплекси з переробки с/г продукції заплановано 750, використано 364. Спеціальна бюджетна дотація утримання корів, молочного, молочно-м'ясного та м'ясного заплановано 276. Велика рогата 700 – 32. І так далі, і так далі.

Дивіться, зрозуміло там є, наскільки я знаю, в Мінекономіки по деяким напрямкам, про які вже озвучено, принципова позиція, що, ну, скажемо так, і політичне рішення, що, напевно, вони не будуть видаватись. І тут як би, судячи зі всього, дискусія як би там недоцільна, і я як би це насправді особисто сам теж підтримую.

Питання. Можна прояснити по іншим напрямкам, чи буде робити ця комісія, і що до кінця року буде з іншими напрямками відбуватися? Якщо ми говоримо про все решта, крім птахівництва, ну, щоб зрозумілою мовою.

 

______________. Ті програми, де немає розгляду комісії, не працює в штатному режимі, щомісяця приймаються і виплачуються. В тому числі буде розгляд в жовтні виплат на голову ВРХ, на одного молочного ВРХ для юридичних осіб і для особистих селянських господарств по ВРХ теж.

Є три програми, засідання яких мало відбутися у вересні, і не було кворуму. А наступне заплановано в грудні. Це згідно графіку. Це садівництво, це  компенсація вартості тваринницьких комплексів, і це компенсація вартості обладнання для зберігання.

Яка процедура? Зараз ми очікуємо зміни до Державного бюджету 2019 року. Наскільки я розумію, має бути проголосований, колеги з Мінфіну можуть підтвердити. В рамках цього розпорядником коштів стане новостворене міністерство – Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Ми будемо максимально оперативно допускати зміни до відповідних постанов, маємо сформувати відповідні комісії, встигнути прийняти документи, розглянути і виплатити кошти в рамках чинного бюджетного року.

То план зрозумілий, просто ми там, де комісії, які мають бути сформовані в новому міністерстві, очікуємо прийняття змін до Закону про бюджет на 2019 рік. Наскільки я розумію, горизонт – кінець жовтня був, так, по змінах, але від цього залежить. Тобто там дає ці три комісії, що назвав. Ми обмежені зараз прийняттям змін до Закону про бюджет на 2019 рік, щоб ці кошти були переведені в новостворене міністерство, воно могло створити повноцінну комісію з кворумом і розглядати.

А решта програм діють у штатному режимі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Давайте, може, зразу задамо питання, чи спочатку, може, чи Мінфін виступить? Тоді до двох питань. Є питання до…

 

_______________. Є питання, можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарасе… Ні, Іро, поки що не можна. Є від депутатів питання до Тараса?

Вадим Євгенович. Здаєте, здаєте.

Ірино, кажіть. Пам'ятайте, 2 хвилини.

 

ПАЛАМАР І. У мене довге питання, більше виступ. Ми, Асоціація тваринників, яка об'єднує… Це питання і виступ, дуже швидко. Асоціація тваринників, яка об'єднує декілька тисяч підприємств, які виробляють м'ясо та молоко, ми вважаємо, що залишити сільгоспвиробників без підтримки – це антинародне рішення. Чому?

Так, левову частку отримав один олігарх. Але все ж таки 152 тисячі селян отримали дотацію на молодняк. До речі, це наша була, моя ініціатива як голови Асоціації тваринників, і її підтримав уряд. І це 152 тисячі сімей в селах, які незахищені. І ми вважаємо, що цю дотацію потрібно залишити, тому що людей в селах потрібно підтримувати. Дві тисячі з половиною гривень за молодняк на 1 особу.

Далі. Тисячу 280 підприємств отримали дотації за утримання корів. Це також дуже гарна програма, яку нам потрібно залишити. 252 підприємства отримали відшкодування на вартість племінного поголів'я. 167 підприємств отримали компенсацію витрат на садівництво. 5 тисяч 100 підприємств отримали фінансову підтримку фермерського господарства, 28 підприємств отримали відшкодування по будівництву, 7 підприємств отримали відшкодування по банківських кредитах. Це за 18-й рік, за 19-й – ще більші цифри. Тому підтримка державна сільськогосподарського виробника дуже суттєва і дуже потрібна.

І третє. Компенсація вартості сільгосптехніки та обладнання, як можна відмінити цю програму? Українські виробники виробляють українські трактори. Це двісті підприємств, які взяли кредити дорогі, які купили дороге обладнання, – і зараз уряд їм каже, що ця програма має бути закрита. Але це українські виробники, і вони підтримують українських фермерів, які беруть ці трактори для себе і обробляють ними… Вибачте, це ми підтримуємо економіку, це 1 мільйон робочих місць людей висококваліфікованих…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Важливі слова кажете, але…

 

ПАЛАМАР І.  …які втратять свої робочі місця. Люди, які вчилися в університетах, і що, їм зараз, їхати, вибачте, в Польщу збирати помідори?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина, Ірина.

 

ПАЛАМАР І.  Я маю дуже багато ще питань. Бо я вважаю, що це недоцільне ваше рішення, і ви маєте спілкуватися і радитися з галузевими асоціаціями і з народом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірино, може ми всі вийдемо?

 

ПАЛАМАР І.  Тому що 9… 7 підприємств…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, на всякий, я хотів уточнити.

 

ПАЛАМАР І.  Це ваше рішення. Це не моє рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Може, ми всі вийдемо? Ви, звичайно, дуже красиві, і ми дуже раді, що ви з нами.

 

ПАЛАМАР І.  А мені так приємно, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, мені також. Може ми всі вийдемо, якщо це просто виступ тільки ваш.

 

ПАЛАМАР І.  Це не виступ, це питання до пана Тараса.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  10 секунд, сформулюйте питання.

 

ПАЛАМАР І. Я формулюю питання.

Пане Тарасе, є проблеми з африканською чумою, є проблеми, вибачте мене, у людей молоко…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пане Тарас, питання, є проблеми з африканською чумою?

 

ПАЛАМАР І. Да, у мене є питання, що ви будете робити з людьми, які не можуть здавати молоко з 1 січня наступного року? Ви за них будете піклуватися, це більше 2 мільйонів родин сільських жителів?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Пане Тарас, питання таке, будете піклуватися?

 

______________. Про всіх будемо піклуватися.

 

ПАЛАМАР І.  Це перше.

Скажіть, будь ласка, які у вас є програми для села? Чому ви думаєте тільки про земельну реформу?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Тарас.

 

ПАЛАМАР І.  І чому ви вважаєте, що не потрібно… (Не чути)  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ірина! Тут багато людей, що готові з вами залишитися і окремо поговорити.

 

ПАЛАМАР І.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Багато людей, я думаю, готові залишитися з вами окремо обговорити питання, які вас нагально турбує. Тому давайте просто зараз дотримуватись регламенту.

Пане Тарас, дайте відповідь, будь ласка.

 

______________. Я хочу ще раз сказати, що програми виплати на голову 1,5 тисячі, 2 тисячі чи з половиною тисяч, вони працюють в штатному режимі. 150 тисяч селянських родин отримують далі свої гроші. І по всіх інших ми готові комунікувати на платформі бюджетного комітету і враховувати. То я нових якихось програм не почув.

І навіть по техніці ми готові дискутувати. У нас є своя позиція, розрахунки. Ще раз повторяю, кінцеве рішення ще не прийнято. Входимо далі в дискусію. Ваші побажання вашої асоціації всі почули, дякуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович.

 

______________. (Не чути)

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Коль уже ми не перейшли до виступів. Колеги, я хочу нагадати вам 2014 рік, коли нам запропонували, нам як аграріям запропонували повністю убрати спеціальний режим оподаткування. Ви пам'ятаєте, тоді повстав весь аграрний комплекс, ми тоді вийшли на вулиці, і було прийнято якось типу Соломонове рішення,  що це має бути наполовину. Тоді наполовину, фактично, залишили спеціальний режим оподаткування, а половину забрали. І основний аргумент, Микола Тарасович, і я б хотів, щоб ми тут з вами разом відстоювали, – основний тоді аргумент був той, що нам будуть давати підтримку, як в Європі. Тоді перший раз нам запропонували 4,7 мільярдів, ми сказали: "Давайте тоді ми будемо відпрацьовувати механізм так, щоб ця сума була постійна на відповідні програми".

Ці програми, вони не бралися десь в якомусь міністерстві, вони не бралися, я не знаю, в якомусь умі, в одній голові. Вони напрацьовувалися тоді депутатами, практиками, асоціаціями, вони доповнювалися і якось компонувались. Перше, що ми зробили, що ми вибили тоді, коли відмінили спеціальний режим оподаткування, це 1 відсоток. 1 відсоток ми вибили – не для себе, для всього аграрного сектору. На секундочку, сьогодні в аграрному секторі, якщо брати статистику тих, хто виробляє аграрну продукцію, чотири з половиною мільйони – виробляє. Взяти сільгосптоваровиробників, їх 50 тисяч – і чотири з половиною мільйони одноосібних господарств. Ми це вибили, ми всі, 1 відсоток.

Друге. Я б не хотів, щоб ми з вами говорили про ефективність, бо кожна країна, вона по-різному ставиться до надання відповідних підтримок, по-різному. Але робить їх максимально такими, щоб вони доходили до кожного, максимально. Якщо взяти бюджет, наприклад, тої ж Німеччини, в них, коли було один рік, образно, там стільки-то мільярдів, і коли була посуха, вони втричі – втричі збільшили бюджет, саме власне бюджет Німеччини для того, щоби надавати підтримку. Вона там по-різному йде: пряма, через САП, через фонди і так далі. Але вони збільшили, тому що вони підійшли до аграрія і зрозуміли, яка в них потреба.

В тій же Канаді у них стабільно 9 відсотків, причому 9 відсотків – на страхування прибутків агропідприємств. Тобто якщо сьогодні ціна впала і прибуток в агропідприємства не залишається для розвитку, вони страхували і давали цю підтримку.

Колеги, я до чого веду? Ми… я вже не кажу про зрошення. Слухайте, що, у нас не збільшується Олешківська пустеля? Що, у нас не зменшується рівень води? У нас сьогодні є проблема з 5 мільйонами…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович!

 

ІВЧЕНКО В.Є. Тепер пропозиція. Дивіться, ми, якщо вже так трапилось, то я скажу, що у нас була стаття 14 Закону про комітети, і вона говорить, що ми аналізуємо практики застосування законів, ведемо контроль за виконанням бюджету, а також попередньо розглядаємо бюджет. Це стаття 27 і пункт 2. Що це означає? Це означає, щоб ми сіли, нам дали інформаційну довідку по всім програмам. Всі ж ви знаєте, ви всі ж приїхали з територій, всі ви знаєте… Я закінчую. Всі ви знаєте реально ті програми, які працюють і які не працюють. І ми побачили, чому ця програма дала, наприклад, тільки можливість залучити там 5 тисяч сільгосптоваровиробника…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, ну, дивіться, багато людей ще прийшло, будь ласка.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Микола Тарасович, ну, коль уже перейшли, я просто хочу сказати, я хочу суть сказати для того, щоб ми перейшли до вже конкретних пропозицій.

На жаль, ці конкретні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте перейдемо до конкретних пропозицій.

 

ІВЧЕНКО В.Є. На жаль, ці конкретні пропозиції вже подані депутатами, нами, депутатами, до…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадиме Євгеновичу, дивіться, ми сьогодні будемо по цій таблиці проходитись, там тоже буде ще можливість як би мати виступити. Там ваші тоже пропозиції є. Якщо ці пропозиції, які в таблиці, то ми ще будемо мати змогу обговорити.

 

ІВЧЕНКО В.Є.  …не буду, але я хочу пояснити логіку, просто щоб ми з вами в цій логіці рухались.

Перше. Ми вибили, і ніхто не має права цей 1 відсоток скасовувати.

Друге. Давайте подивимось на ефективність тих програм, але з точки зору, якщо за однією програмою, наприклад, відшкодування вартості… Ой, відшкодування там по відсоткам, ми дійшли тільки до 1,5 тисячі фермерів. Є проблема з банківською системою. Але до одноосібників ми дійшли, сказали, 160 тисяч на поголів'я, на молоко екстракласу, на молодняк. Ми ж дійшли, на відгодівлю цього молодняка, ми дійшли до 160 тисяч.

Вибачте, якщо ми беремо сьогодні відшкодування вартості сільхозтехніки, то я вам скажу, якщо в 17-му році на грунтообровлювальну техніку купили по всій країні 658 підприємств, то вже в 17-му, коли наша програма запрацювала відшкодування вартості, 4 тисячі 800. В сто разів! В десять разів, вибачте. Слухайте, ну, потрібно подивитися, яким чином зробити так програми, щоб кожен зміг отримати. Так, сьогодні сума 4,4. Я не розумію, яким чином вона 4,4? Але я пропоную, щоб ми подивились по кожній програмі. І я дав свої пропозиції в бюджетний комітет, я їх теж буду відстоювати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, давайте вже. 20 секунд.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Да. Але при цьому, Микола Тарасович, я вас просив, щоб ми використали статтю 27 і зробили спільні пропозиції. Повірте, ми якщо б їх зробили спільні і побачили, де ми можемо і яким чином додати, і ті неефективні реально, які просто у зв'язку з бюрократією не доходять, могли б перекинутись на інші програми…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадиме…

 

ІВЧЕНКО В.Є. …тоді це було б нормально.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нам треба перейти до конкретних пропозицій, а поки що ми це наразі не можемо зробити. Тому я пропоную по чуть-чуть переходити до пропозицій.

Які питання ще до пана Тараса? Дмитро.

 

_______________. Вітання всім! У першу чергу хочу сказати, що від депутатів від політичної партії "Слуга народу" поступило на комітет дуже багато пропозицій по фінансуванню. І коли заявляють, що ми хочемо кинути всіх – це аграріїв, це неможливо і це, скоріше, політична маніпуляція, реклама для себе, це я чітко заявляю. Ми ні за кого не забудемо, все враховано.

Так, те, що бюджет поданий не зовсім так, можливо, як люди вже хотіла його бачити. Тому що ви знаєте, що ми працюємо дуже швидко, ми прийшли новою великою командою. І не все вдається в один день, але все буде враховано. Але дивлячись на табличку, наскільки коштів, яке є заплановане фінансування на 2019 рік, наприклад, і скільки використано цих коштів, – дуже маленький відсоток. І я от Тимофію хочу як би таку маленьку, можливо, від депутатів пораду: потрібно знищити цю бюрократію, да, щоб малим сільгоспвиробникам було легше оформляти ті документи, якісь такі, знаєте, як міні-ЦНАПи для людей, щоб ближче, вони швиденько оформляли. Тому що вони живуть, зранку заходячи на sinoptik, в обід – на sinoptik, ввечері – на sinoptik. І щоб якісь дівчата, хлопці молоді сучасні сиділи в обласних адміністраціях чи де, і швидше ці процеси оформлялися. Це, я думаю, сама одна з найголовніших проблем.

А так ми ні за кого, наша фракція не забуде, все буде враховано повністю, я в цьому впевнений.

Дякую.

 

______________. Конкретно, які програми ви пропонуєте додати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз перейдем до цього всього.

От дивіться, ми зараз, насправді, ми ще навіть не на середині обговорення того всього, поки що загальні речі, насправді, озвучені.

Давайте надамо слово Мінфіну. Є представник Мінфіну?

 

______________. Шановний голово! Шановний пане міністр! Шановні члени комітету! Присутні! Дійсно, на 20-й рік в проекті бюджету враховано цифру 4,4 мільярда гривень для здешевлення кредитів сільськогосподарським товаровиробникам для закупівлі земель сільськогосподарського призначення. Але хотілось би проговорити про 19-й рік. І вже багато сказано. Дійсно, сьогодні відсоток виконання близько 30 відсотків освоєння коштів, які були передбачені по загальному фонду Державного бюджету на 19-й рік.

В 2017 році, 18-му році, слід зазначити, що кошти також не були використані в повному обсязі. Наприклад, в 17-му році обсяг використання коштів становив близько 79 відсотків від суми бюджетних призначень. У 2018 році цей відсоток складав 79,2 відсотка. Відповідно до того, що кошти державного бюджету не використовувалися ефективно, були передбачені за зазначеними бюджетними програмами і використані не були, Міністерство фінансів разом з Міністерством АПК ініціювало в цьому році проведення програм огляду видатків. Сьогодні близько, не близько, 10 бюджетних програм є виробничого характеру, які закріплені за Міністерством АПК, і надіємося, після змін будуть переведені вже відповідно в Міністерство економічного розвитку… розвитку економіки і сільського господарства. Тому ми ініціювали це питання огляду видатків, і сьогодні ця робота ведеться. Єдине, що вона має продовжитися вже в новому міністерстві, і, дійсно, зробити ефективний огляд видатків, виявити ефективність використання коштів, надати пропозиції, як можна було б покращити освоєння і використання цих коштів. Це дійсно була би робота спільна урядовців, і вже було б, про що сьогодні говорити з точки зору тих проблем і питань, які були озвучені вже народними депутатами.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, у мене є така пропозиція, вона десь співпадає з тим, що говорив Вадим Євгенович. У нас є перелік правок, вони підготовлені всім. Насправді там дублюються правки. Давайте ми зараз пройдемо, пройдемося по них, запитаємо… якщо, наприклад, я озвучу ці правки, автори правок за бажанням можуть їх прокоментувати. І після того ми зможемо дещо обговорити, як звести це в якусь загальну формулу. Можливо, так, як пропонує Вадим Євгенович, або, можливо, якийсь інший подібний варіант. Дивіться, і ми по ходу задамо ще представниками Мінфіну і Мінекономіки питання, коли їх будемо обговорювати.

Дивіться, я хотів…

 

ІВЧЕНКО В.Є. (Не чути)  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Немає? А можна секретаріат попросити? Вадим Євгенович, точно відправлялись на е-mail, як ви правильно зробили зауваження минулий раз, за 3 дні до засідання.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, з поправки Лабазюка Сергія Петровича наступного характеру. Додати нові найменування видатків: державна підтримка тваринництва, зберігання та переробки с/г продукції, аквакультури, – це ми говоримо на наступний рік, – 1 мільярд; фінансова підтримка с/г виробників – 600 мільйонів, фінансова підтримка заходів АПК шляхом здешевлення кредитів – 150 мільйонів, держпідтримка – закладення молодих садів, виноградників та ягідників, нагляд за ними – 300 мільйонів. Я правильно, Сергій Петрович, правильно цифри говорю? Відновити дію наступних програм: фінансова підтримка розвитку фермерських господарств, держпідтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників, ягідників і нагляд за ними, держпідтримка в галузі тваринництва, зберігання… 400 мільйонів. Держпідтримка в галузі тваринництва, зберігання і переробки с/г продукції, аквакультури – 3 мільярди 500. Фінансова підтримка с/г виробників – 881 мільйон.

Я помиляюсь, чи в мене таке відчуття, що ці дві правки десь перекликаються?

 

ЛАБАЗЮК С.П.  Ні, насправді тут є два етапи подачі. І якщо говорити про другий лист від 01.10, де ми пропонуємо відновити дію наступних програм, а саме ті, які працювали і діють у 19-му році. Можу аргументувати, чому, якщо ми їх обговорюємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кажіть.

 

ЛАБАЗЮК С.П. Сьогодні Тарас озвучив про те, що пропонується 4,4 мільярди гривень усі спрямувати на підтримку аграріїв у частині придбання землі. Але давайте ми подивимося хронологію подій в часі. Якщо сьогодні з 1 жовтня чи з 30-го, – станом на сьогодні чіткої ще позиції немає, – ми збираємося запускати ринок землі, якщо буде прийнято це Верховною Радою, і тільки після того по процедурі аграрії зможуть використовувати дану програму.

Так от давайте ми почитаємо один з варіантів пропозиції законопроекту, де пишеться, що після того, коли вступає в дію ринок землі, буде створений аукціон – це як варіант, – де земельна ділянка має пробути від 30 до 60 днів на цій площадці, і тільки після того вона буде придбана. Атож, аграрій, неважливо, чи це фермер чи великий, чи іноземець у даному випадку, який придбає земельну ділянку і схоче скористатися даною програмою, він зможе фізично в кращому випадку в грудні місяці звернутися по цій програмі. Отож фізично використати кошти, ці 4 мільярди в 2020 році буде нереально.

Моя пропозиція. Так як ми на 20-й рік не маємо ще чіткого розуміння з ринком землі, не маємо розуміння, як має працювати ця програма, давайте ми на 20-й рік закладати цю програму не будемо. А знову ж таки виходячи з пропозиції асоціації, з досвіду попередніх років, ми залишимо програми. Якщо є пропозиції їх відкорегувати, будь ласка, давайте обговоримо дійсно на комітеті: суми збільшені чи зменшені, чи процедури по тій чи іншій програмі, як їх виділяти.

Але підтримка садівництва – програма дуже актуальна і потрібна, як ніколи, сьогодні, це, дійсно, робочі місця.

Підтримка вітчизняного машинобудування шляхом здешевлення чи компенсація вартості сільськогосподарської техніки. Ну, люди добрі, ми одним вистрілом вбиваємо двох зайців, вибачте за таке висловлювання. Сьогодні ми підтримуємо українського виробника машинобудівника, і ми тим самим створюємо робочі місця, ми тим самим повертаємо назад в державний бюджет ці кошти. Це не витрата коштів, це інвестування грошей. Ми сьогодні також повинні з вами відверто сказати, масово вирізається поголів'я худоби в Україні, зменшується виробництво молока,  і маємо проблему, за яку вже сьогодні в цій залі говорили, АЧС, зменшилось суттєво сьогодні поголів'я свинини. Як ми можемо зупинити програму підтримки тваринництва? Тому дані програми, які діють в 2019 році, колеги тут говорили про те, що малий відсоток освоєних грошей. Але це ж не проблема аграріїв, що вони не можуть освоїти ці гроші. Це проблема, що до сьогоднішнього дня через регулярні у нас зміни в процедурах, не засідають комісії. Перше. Складна процедура оформлення документів. І, дійсно, велика кількість малих і середніх, в першу чергу агровиробників, не мали технічної можливості отримати цю державну підтримку. Тому...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергій Петрович…

 

ЛАБАЗЮК С.П. Я завершую.

Ми сьогодні маємо досвід попередніх років. Ми маємо з вами можливість вдосконалити дану процедуру. І давайте підемо назустріч агровиробникам, і якщо ми не хочемо чи не можемо фізично збільшити суму підтримки, залишимо цю суму 4,4 мільярда, але в межах програм, які діють в 2019 року.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Дивіться, наступна в нас… Дивіться, ми ще поговоримо про це все. Я просто хочу на дещо звернути увагу.

Наступна правка в нас від Олександра Гайду. Фінансова підтримка заходів агропромислових комплексів шляхом здешевлення кредитів. Відновити дію програм 18-19-го року –  127 мільйонів. Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств – 800. Державна підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів і так далі. Надання кредитів фермерським господарствам. Державна підтримка в галузі тваринництва та переробки. Фінансова підтримка с\г виробинків.

Я просто зараз, коли переглядаю ці правки, от завтра підуть там інші автори, є дуже багато чого, що збігається насправді.  І в мене, я, трошки забігаючи вперед, в мене є наступна пропозиція. В нас є підкомітет, який займається питанням дотації, його очолює Чорноморов Артем. Серед інших це в тебе держпідтримка.

Давайте ми, може, зробимо, зведемо, тому що тут насправді є деякі… наприклад, дальше, я дивлюся, підписались в поправці: Чернявський, Соломчук, Чайківський, Грищенко, Халімон, Богданець, Нагаєвський, Бунін, Гузенко, Нікітіна, Шол, Чорноморов. Це, в принципі, там третина комітету, це як би від "Слуги народу". І там, в принципі, це дублюється дуже: державна підтримка в галузі тваринництва, аквакультури, державна підтримка в галузі рослинництва, також підтримка розвитку хмелярства, закладення молодих садів, виноградників, часткова компенсація вартості с/г техніки та обладнання вітчизняного виробництва. Його в тих попередніх правках у такому формулюванні не було, я думаю, воно все рівно десь перекликається.

Дивіться, по тих правках, де в нас різні автори, які говорять про одне й те саме, – в мене пропозиція Артему Чорноморову провести цю роботу, щоб їх узагальнити і сказати, що це насправді правки там від не одного, а від двадцяти членів комітету. Якщо не збігаються цифри, підготуватися, – в чому не збігаються. Що, наприклад, Чернявський Степан пропонує таку цифру, а Вадим Євгенович пропонує таку цифру. І ми тоді обговоримо ці цифри, щоб зробити спільне звернення про підтримку до Мінфіну і так далі.

Підходить такий варіант? По тих правках, які збігаються. Їх багато, я от вже зараз бачу, щоб не повторювати аргументи.

 

_______________. Микола Тарасович, там, по-моєму, процедура наступна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, кажіть, яка.

 

_______________. Бюджетний комітет зараз має прийняти правки депутатів. І з урахуванням цих прийнятих бюджетним комітетом правок ми будемо голосувати, по-моєму, через тиждень бюджет в першому читанні. Після, по-моєму, голосування за бюджет у першому читанні ми вже не можемо змінити програми і суми, я так розумію. Тобто там буде відпрацювання в Мінфіні. Тому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, Вадиме, в мене… давайте, тут важливий момент. В мене, наскільки я знаю, бюджетний комітет завтра з 10-ї починає ці слухати.

 

_______________.  Тому яка пропозиція? Пропозиція яка, щоб ми не тільки звели, а і дали пропозицію… Не тільки звели, які у нас правки сходяться і по яким програмам, а і дати пропозиції бюджетному комітету, які підтримати, які не підтримати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. В мене є така робоча пропозиція. Дивіться, у нас за завтра, післязавтра і за вихідні, Артем, в принципі можна це звести. В понеділок, хто зацікавлений, робимо засідання підкомітету саме цього, не засідання комітету, і обговорюємо. І комітет буде орієнтуватися на рішення підкомітету, щоб ми не тратили час. Підходить такий варіант? Звести оці всі ці цифри до того, ну, наприклад, якщо там 25 депутатів за одно і те саме просять…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре. Тоді, Артем, на коли підкомітет, щоб ми зразу озвучили, щоб ми не цей. В комітеті зробите підкомітет в 206 залі. Всі зацікавлені хай тоді… депутати. На котру?

(Загальна дискусія)

Іван Адамович ,говорить пізно. Ви можете в п'ятницю?

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ваша робота і ви кажіть. Підходить в п'ятницю? На третю в п'ятницю вам?

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, точно не в цю.

Добре. Дивіться, тоді в п'ятницю на третю годину, скажемо так, робоча група – підкомітет. На цей момент буде підготовлено порівняльна, і буде якась сформована спільна позиція підкомітету на 80 чи на 90 процентів, а на якусь частину буде не спільна позиція, і це ми ще окремо договоримо.

Ну, давайте, раз ми почали, все-таки пройдемося по поправках.

Тарасов Олег. Фінансова підтримка заходів АПК, збільшити до 2 мільярдів 5 мільйонів. Точно порахував, 2 мільярди 5 мільйонів. Фінансова підтримка с/г виробників у розмірі 1 мільярд у межах загального фонду. Державна підтримка у галузі тваринництва. Передбачити видатки за новою програмою фінансова підтримка с/г виробників, що працюють на зрошувальних землях. Це щось нове. Олег, я також пропоную зробити це в рамках підкомітету,  якщо ти не проти.

 

ТАРАСОВ О.С.  Підтримую  повністю. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступна річ. Правка Салійчука Олександра. Передбачити видатки за програмою   "Держпідтримка галузі тваринництва. Зберігання та переробка с\г продукції, екокультури. Це вже  було, 500 мільйонів. Пропонується  в рамках теж підкомітету звести. В принципі процес, вже декілька разів говорилося.

Івченко Вадим Євгенович. Фінансова підтримка розвитку фермерства. Часткова компенсація фермерствам вартості електроенергії та пального використаного. Це вже другий раз зустрічається, тільки іншим текстом. Можете теж  звести в якийсь один текст і в один формат або вибрати один з них, який відстоювати.

Видання  кредитів фермерським господарствам, фінансова підтримка  в АПК на умовах фінансового лізингу. Це щось нове. Це Вадим Євгенович, я думаю, на підкомітеті пояснить, 30 мільйонів гривень.

Державна підтримка галузі тваринництва – 1 мільярд. Фінансова  підтримка с/г товаровиробників.

Дивіться, 90 процентів того дублюється, що вже було. Є різна ситуація по цифрах. Це треба буде обговорити.

Так, Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я прокоментую. Дивіться, є, якщо правильно читати, Микола Тарасович, є основні напрямки, які я пропоную.

Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств. Сюди можуть бути один підпункт, два підпункти або п'ять. Я їх запропонував так, як воно було в минулій програмі, тому що ми це разом розробляли.

Друге. Часткова компенсація фермерським господарствам вартості електроенергії, пального, використаних для поливу на зрошувальних землях. Це те, що саме пропонує Олег Тарасович. Але я конкретизую: відшкодування вартості електроенергії і пального – для того, щоб подавалася вода  в зрошувальні системи. Це, фактично, для 5 мільйонів гектарів.  Це от те, як воно буде звучати.

Третє. Надання кредитів фермерським господарствам. Що таке "фермерські господарства", ми розуміємо по Податковому кодексу. Саме для них ці будуть кредити. Тобто це не  будуть брати ТОВки із 15 тисячами гектарів.

Наступне. Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі. Это мелочь.

І державна підтримка галузі  тваринництва. Далі я вже говорю про часткову компенсацію вартості комплексів, доїльних залів.  Спеціальна бюджетна дотація на утримання корів, спеціальна бюджетна дотація на вирощування молодника у домогосподарствах і так далі. Тобто це йдуть підпункти.

Що пропонується? Тобто чотири основні програми, далі підпункти. А ці підпункти давайте корегувати, що працює, що не працює. Для мене головне, щоб якомога більше людей скористалося послугою, державною послугою. Ще раз хочу нагадати, 160 тисяч одноосібників. Множте на чотири чоловіка в родині, це 700 тисяч людей дякують, що вони отримали 2 тисячі 500 гривень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви обіцяли більше не виступати.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я закінчую. На секундочку, в Польщі, тобто 2,5? В Польщі пропонується 93 євро на корову, у нас – 2,5. Тобто фактично рівнозначно Польща. Але в Польщі є ще обмеження – до 20 корів. Тому ми і пропонуємо у своїх програмах, давайте внесемо зміни до Бюджетного кодексу на одну юридичну особу з усіма пов'язаними особами. Я, до речі, подавав правку, що це можливо бути, наприклад, 50 мільйонів, щоб не брали колосальну кількість коштів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Васильович, наступна правка ваша. Підвищити обсяги бюджетних призначень з наступними програмами. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства за загальним фондом збільшити до загальної суми 20 мільярдів. Підтримуємо зразу.

 

ЮРЧИШИН П.В. Сьогодні Держпродспоживслужба, яка тільки  якість ……… контролює якість харчових продуктів, обов'язково потрібно підтримати. Якраз є Тимофій Сергійович, я думаю, що він врахує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, я так розумію, там є інші речі, пов'язані не з держпідтримкою, я вже їх бачу, бюджетну програму Держслужби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів за загальним фондом збільшити до загальної суми 5 мільярдів. Потім іде керівництво ……….…  сфери безпечності харчових продуктів захисту споживачів, бюджетну програму протиепізоотичні заходи та участь у Міжнародному епізоотичному бюро збільшити до 1 мільярда 245 мільйонів. Організація та регулювання діяльності установ системи Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів, бюджетну програму "Заходи з будівництва прикордонних інспекційних постів та покращення доступу с/г… сільськогосподарських …….. до експортних ринків".

Дивіться, це в принципі не перекликається з тим, що було раніше. Тому я прошу, Петро Васильович, прошу, щоб ви тоді прийшли на підкомітет, донесли як би там необхідність цього. І теж, забігаючи вперед, хочу… всі знають, що у нас дотація 1 процент від ВВП. Той текст там часто звучить  із посиланням на закон і так далі. Отут, що ми вже начитали, те, що ми тільки що начитали, це вже на половину ВВП плюс-мінус.

Тому, коли ця робота в п'ятницю буде проходити, треба все-таки розставити пріоритети. І розставити пріоритети треба буде з урахуванням абсолютно позицій Мінекономіки і Мінфіни. Це те, які гроші дають ефект щодо створення робочих місць. Умовно, це їх позиція щодо ціни робочого місця.

Прошу вас це теж врахувати, ми на комітеті розглянемо і так далі. Просто треба зрозуміти, 5 мільярдів на Держспоживслужбу в тому контексті теж звернути увагу. Я так і знаю, що у них немалий бюджет, там готується вже законопроект новий по Держспоживслужбі, може ми його в цьому контексті розглянемо, бо там наразі передбачається не збільшення, а зменшення їх повноважень.

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Ми зараз говоримо виключно в сумі 4,4 мільярда, або ми говоримо пропозиції давати на 1 відсоток. Це перше питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дивіться, ми говоримо… на скільки я знаю позицію Мінекономіки, вони будуть слухати в рамках…

 

ІВЧЕНКО В.Є. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я не буду розписуватись, може я не правильно щось кажу, але, наскільки я зрозумів…

 

    ІВЧЕНКО В.Є. Тобто, пан Тимофій, у нас буде збільшити з 4,4 мільярда, збільшити до 1 відсотка, як це є в законі, буде? Якщо буде, то давайте по програмам просто подивимось, дійсно, на ефект, але з іншої сторони. В Європі ніколи дотація не давалась на ефективні господарств, вона давалися, якщо це дається одноосібникам для підтримки, щоб вони не вирізали цю корову, а годували, розумієте? А далі, звичайно, там продавали молоко і годували свою родину.

Тому тут треба подивитися не тільки з точки зору економіки, а з точки зору того, щоб наші програми дійшли до усього спектру сільгосптоваровиробників.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Саме так. Давайте вже, як Тимофію задали питання, то вислухайте.

 

_______________. Я відповім дипломатично. Грошей в державі нема, це гроші платників податків, їх потрібно використовувати дуже обережно і ефективно.

Пріоритетами є наступні чотири, ну, для нас – для Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. І вони наскрізні пріоритети, я їх сформулює в сільському господарстві.

Перше – це робочі місця, друге – це безпека, але безпека з розуміння того, щоб у нас люди працювали – да?  Тобто щоб у нас… продовольча безпека, щоб от були сади, були корови. А якщо буде торгівельна війна, щоб ми могли вижити, наприклад, якщо нам перекриють торгівлю… ну, хтось поганий чи хороший.

Наступне – це безпека їжі – да? – звичайно. Тому державна продовольча служба важлива, але на неї можна дивитися з точки зору, наскільки вона виконує той показник.

І останнє – це те, що усталеність – да? Щоб запущена була розбудова села таким чином, щоб і люди там працювали і хотіли жити, а не просто робочі місця – приїхали і поїхали, і потому, що якщо потім підтримка закінчиться, село існувало – да? Щоб воно було усталено, цей розвиток.

Тому питання більш ширше про один відсоток чи зараз... зараз є 4,4 мільярда. Я думаю, що для того, щоб говорити про ефективність використання грошей, кількість робочих місць на гривню буде дуже сильним аргументом. От я отак на сьогодні відповім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мені здається, позиція зрозуміла…

 

ПАЛАМАР І. Микола Тарасович! Тимофій Сергійович, я вибачаюсь…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ірина, дивіться, при всій повазі, хто вам…

 

ПАЛАМАР І. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зроуміло, зрозуміло. Ірино, Ірино, ви хочете виступити, запитайтесь. Тому що я не знаю ваших поривів. Чи ви хочете просто подискутувати з Тимофієм, чи ви хочете зі мною поспілкуватися? Може ви з Вадимом Євгеновичем хочете поговорити? Я теж щось не розумію, но це не означає, що я маю підплигувати з місця і просто, ну, говорити для всіх.

Вадим Євгенович, кажіть.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Пане Тимофію, у мене питання. Дивіться,  просто ви виходили, я нагадав історію, коли забирали з аграрного сектору 25 мільярдів. Ви пам'ятаєте, тоді, вся країна стояла. І нам було обіцяно, нам, що: "Ми будемо вам тепер давати замість непрямої підтримки у вигляді спецрежиму оподаткування, ми будемо вам давати підтримку пряму, через бюджет".

Перший рік нам дали 4,7 мільярди, другий рік ми вже запровадили в законодавстві 1 відсоток і вирішили це тримати. Я б хотів, щоб ви на уряді так і казали: "Ми ж не можемо обманути людей, які стояли тоді на вулиці. Ми ж казали, що ви будете отримувати і так цей спецрежим, тільки прямої форми". Я закінчую. Тому давайте спробуємо відстояти цей 1 відсоток. Це перше.

І друге. Давайте подивимося не тільки, щоб ми… от правильно говорить Микола Тарасович, оці всі програми подивилися. У нас є а) сьогодні точно зрошувальні землі. У нас Олешківські пустелі розростаються, на 7 відсотків у країні стало більше пустель. Пріоритет надо дати туди для того, щоб там було зрошення, помимо того, що буде там ринок і так далі? Да. Чому? тому що збільшиться а) в них врожайність, збільшиться прибутковість, і вони далі будуть купляти землі і вкладати. Тому ця програма вкрай необхідна.

Наступне, Ірина говорить, вона говорить про те, що в нас сьогодні повирізали цілі ферми свиней, цілі. Чому? Тому що у нас такі були відповідні, ну, заходи робили. Потрібно нам робити відповідну підтримку тут? Потрібно. Я просто веду до чого? Давайте ми просто сядемо в підкомітеті, не просто скомпонуємо програми, а реально подивимося, що буде завтра-післязавтра і чому надо на зрошення. Я сам живу в Київській області, але я трьома руками буду стояти, щоб ми туди віддали кошти, щоби там вони фактично зростали як товаровиробники і збільшували свою врожайність.

Те ж саме по фермерам. От я запропонував розділити кредити відшкодування вартості фермерським господарствам, бо фермерські господарства, ми знаємо, по якій групі оподаткування працюють і так далі, і ТОВкам. Бо якщо ми це одним скопом підемо, то візьмуть знову великі, якщо ми двома розділимо і вони підуть на відшкодування вартості кредитів, – це буде правильно.

Оця пропозиція. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Пропозиція зрозуміла.

Дивіться, я ще раз кажу, що треба виставити пріоритети. Друге: ще раз скажу, дивіться, ми ж самі собі не вороги, і ми хочемо якоїсь реальної історії, а не просто поговорити, правильно? Тому є як би виставлені пріоритети Мінекономіки, на які вони просять звернути увагу.

Третій момент. В п'ятницю треба провести роботу і виставити по пріоритетах. По пріоритетах, зрозуміло, крім того, що говорить Міністерство економіки, в пріоритеті ми будемо підтримувати то, де одночасно подали правки декілька депутатів, тобто бажання збіглися.

Матусевич. Правки – Матусевич Олександр. Дивіться, це правки іншого характеру. Наземна охорона лісу від пожеж, відновлення лісів, створення захисних лісових насаджень, проведення лісовпорядних робіт, проведення націнвентаризації лісового фонду, забезпечення функціонування державної лісової охорони, капітальні видатки на дослідження та розробки.

 

МАТУСЕВИЧ О.Б. Дмитро Тарасович, я би хотів 2 хвилини просто прокоментувати.

Шановні колеги, я хочу прокоментувати свої пропозиції. Я по першому питанню звертаю увагу тільки на те, що ми цього року бачили, що робилося в Росії з лісовими пожежами. Тому моя пропозиція і моє прохання на сьогоднішньому комітеті звернути на це велику увагу, тому що це є проблема, особливо в зв'язку з глобальним потеплінням.

Відновлення лісі. Ми за останні роки, особливо в південних регіонах країни, втратили дуже багато лісів, надзвичайно багато лісів, і ці ліси в 50-х роках люди своїми руками посадили там, ми їх втратили знову ж таки внаслідок нефінансування охорони лісу від пожеж. Це є важливо.

Третє питання. Створення захисних лісових насаджень. Вадим Євгенович сьогодні говорив про збільшення площі пустель. Саме захисні лісові насадження якраз запобігають просуванню пісків на родючі ґрунти. Тому позиція по лісах це є дуже важлива річ, я би хотів, щоб на неї звернули увагу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, увагу звернемо.

Дивіться, наступні правки є від депутатів: Кулініч, Горват, Лунченко, Кіт, Люшняк, Давиденко, Приходько. Їх, я так розумію, нікого немає з депутатів. Це депутати з інших комітетів, але у них в принципі все продубльовано, що ми вже говорили. Це держпідтримка в галузі тваринництва і екокультури, рослинництва, розвитку хмелярства, молодих садів, виноградників, ягідників і нагляд за ними. …… компенсація вартості с/г техніки  та обладнання вітчизняного виробництва. Передбачити видатки за новими програмами. Пробачте, це же наступне.

Тому в тому ж самому ключі, як би це буде враховано, коли в п'ятницю буде обговорюватися підкомітет.

Депутат Приходько, присутній, ні?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Передбачити… Державна підтримка українських виробників добрив. Думаю, в п'ятницю ви з цим розберетесь.

Збільшення видаткової частини. Колтунович. Збільшення видаткової частини держбюджету на 2020 рік на Національну академію аграрних наук України. На 400 мільйонів. Колтунович, є депутат?

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Микола Тарасович…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дмитро хоче щось сказати, підняв руку.

 

_______________. Микола Тарасович, з вашого дозволу, ми будемо далі на зв'язку з депутатами і в комітеті бюджетному готові працювати, але зараз змушені…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре, дякую.

У мене пропозиція наступна. У нас є,  в принципі, ми зараз собі зробили більш-менш зрозумілу історію, що у нас 90 процентів побажань збігаються. Є окремі історії , пов'язані з питаннями Петра Васильовича, які не перекликаються.

Є правки від двох депутатів по поливу,  що також заслуговує на увагу. І є правки по лісу, окремі, теж які в одному вигляді. Прохання зведіть їх в п'ятницю по пріоритетаї і підготуйте лист, який ми підтримаємо на Мінфін. З завтрашнього дня засідання бюджетних комітетів…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Що?

 

_______________.  (Не чути)

…прийняття рішення в першому читанні ми працюємо в Верховній Раді. Після прийняття рішення це вже буде відпрацьовувати Мінфін.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло.

 

_______________.  Но нам потрібно працювати з бюджетним комітетом, показувати, які правки, і які цифри і яка наша спільна позиція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Хвилинку. Зрозуміло.

Тому, Артеме, готуємо спільний проект листа на бюджетний комітет, не завадить його продублювати на Мінфін, чом би і ні, щоб воно там лишній раз згадувалось, щоб всі звертали на це увагу, що це спільна позиція. Но прошу як би врахувати два моменти. Пріоритетність. Друге –  тексти озвучень. Вартість робочого місця. Продовольча безпека. І там були ще два інші пункти.

Крім Ірини Паламар, яка сьогодні вже декілька раз виступала, хто ще з колег, які не є депутатами, має бажання виступити?

Будь ласка.

 

ІЛЛІЧОВ Р.В. Доброго дня, шановні народні депутати! Іллічов Руслан, генеральний директор Федерації роботодавців України, якщо вже мова перш за все про робочі місця.

Я, по-перше, хочу повністю підтримати той емоціональний спіч, який зробила Ірина. Ми повністю підтримуємо. Якщо сьогодні не буде програм, зокрема, щодо тваринництва, щодо підтримки сільхозмашинобудування, то в нас не буде робочих місць. Тиждень тому ми були на 30-річчі Конфедерації роботодавців Польщі. Нам привселюдно, при всіх європейських роботодавців подякували півтора мільйона людей, які сьогодні дала Україна Польщі. Півтора мільйона людей. Які працюють в реальному секторі Польщі.

Тому дуже важливо… І мені дуже подобається пропозиція Сергія Петровича взяти і проаналізувати всі програми, які діяли в 19-му році і які діяли в 18-му, подивитися на їх ефективність.

Зокрема, щодо сільхозмашинобудування. Дивіться, третій рік працює ця програма, третій рік. За цей час від 40 компаній, які виробляють сільхозмашини, ми отримали 180 компаній. Ми вперше за багато років зробили вітчизняний оприскувач, який не поступається італійським, французьким. Ось сидить власник Петро Гавриленко, який виробляє в місті Богуслав. Ми сьогодні створили 5 тисяч робочих місць в сільському машинобудуванні. Це дуже важливо. Сьогодні 7 тисяч, по 18-му року, сільхозвиробників отримали цю компенсацію. Її отримують саме сільгоспвиробники, тобто аграрії, не машинобудівники. Це приклад як воно працює.

Якщо цього, програми не буде, я гарантую, що ми у сільгоспмашинобудуванні скоротимо людей, зразу скоротимо. Тому що ще було у нас 2 роки. У нас контракти з іноземними партнерами. Зокрема, ми виробляємо сьогодні комбайн спільно з Sampo Rosenlew. На 200 машинокомплектів на 3 роки сьогодні у  нас підписані контракти. Що з ними  робити?

Тому  дуже велике прохання. Робоче місце – перш за все. Дякую.

 

КУЧЕРЕНКО В.М. Дякую.

Володимир Кучеренко, генеральний директор "Укрвинпрому". "Укрвинпром". Асоціація, яка  входить до складу європейського комітету при Єврокомісії. Працюємо на ринку досить давно. І є правонаступниками Главплодвинпрому.

Розумієте, дивно чути, що певні народні депутати говорять про зменшення дотацій на багаторічні насадження. Ті люди, які працюють в регіонах, знають, яка кількість задіяних  робочих місць на одному гектарі. Я не розділяю зараз садівництво, виноградарство чи хмелярство. Тому я прошу одне: звернути увагу на позицію всіх без виключення  громадсько-професійних організацій, які дали спільне звернення. Це перше.  

По-друге. Хочеться вірити в слова пана  Милованова. Який сказав, що державні видатки – це кошти платників податків, їх гроші. І він сказав це для того, щоб росли сади, а саме багаторічні насадження.

Але прохання до вас. Будь ласка, прискорте призначення саме голів комісій, які на сьогодні не призначені. Не кворуму немає, я ось Тарасу сказав, кворум є  в комісіях. Не призначені нові голови комісій по розподілу тих коштів, які тут зазначаються, чому ці видатки в меншій кількості тут знаходяться. Адже злиття міністерств, немає голови комісії, який би підписав і саме дав би рух цих коштів.  Зараз відбуваються осінні насадження, яким чином на що розраховувати. Тому прохання підтримати програму, державну підтримку розвитку хмелярства, садівництва, виноградарства.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Дивіться, саме собою на це звернеться увага і нагадається, я перший це піднімав питання. Але коли вони були, точно вам треба було в цей час говорити, публічно і так далі.

Колеги, хто ще? Да, будь ласка.

 

_______________. Дякуємо за розглянуте питання по зрошенню. 150 мільйонів це буде добре.

Конкретна пропозиція. Паливно-мастильні матеріали потрібно виключити. Така пропозиція вже була 7 років назад, але немає практичної можливості обліку використання цього палива саме на зрошення. Тому залишити лише електроенергію, цього буде достатньо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергій, дякую.

Як ми з вами знаємо, ключ до розвитку поливу у нас дещо інший. І ми не в дотаціях на паливно-мастильні. Хоча воно само собою розглядається. І цим питанням ми цим вже займаємося, в найближчі два тижні, я думаю, навіть вже щось офіційно почнеться.

 

_______________. Але електроенергію, дякуємо за компенсацію, внесіть, будь ласка,  на наступний рік.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тобто, щоб…

 

_______________. Ні-ні, не обов'язково. Там же ж якраз сільгоспвиробникам компенсується, ми ж платимо на насосних станціях самостійно. Свердловини і насосні станції платять самостійно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я так розумію, у нас є позиція, що Держводагентство хоче дуже багато необґрунтованих грошей…

 

_______________. Та скільки там тих грошей –  150 мільйонів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  У нас така ж позиція позиці, правильно? У нас є така позиція, до Держводагенство хоче дуже багато необґрунтованих грошей? І ми не знаємо, як вони формують тарифи, є ж така позиція?

 

_______________. Є. Але це не для Держводагенства. Вони ж свої тарифи виставляють без електроенергії. Електроенергію платять самостійно сільгоспвиробники.  Їхні тарифи без електроенергії у подачі з насосної станції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, які ще питання?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дивіться, дякую.

Дивіться, хто буде мати бажання, ви всі на контакті, обговорення спільного листа буде, напевно, на наступний тиждень.

Тому всім дякую. Оголошення вважаємо закритим.

Підійдете до мене, поговоримо. Дивіться, депутати від "Слуги", у нас на  6:30 ця зустріч, яку ми зранку планували. Всі знаєте, про яку ми зустріч говоримо. Зустрічаємося. Не ту зустріч, де по чотири чоловіки, а ту зустріч, яку ми всі разом планували. Тому зустрічаємося там через 10 хвилин. Да.