СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики

30 жовтня 2019 року

Веде засідання голова Комітету СОЛЬСЬКИЙ М.Т.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, доброго дня. Чекаємо ще 3 хвилини, і починаємо.

Доброго дня всім. Розпочинаємо засідання комітету. Присутні 26 членів комітету. Кворум є. Засідання комітету відкрито.

У нас сьогодні багато гостей. Багато важливих питань. Розданий порядок денний. Ми його зараз обговоримо.

На розгляді у нас сьогодні проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляція у сфері земельних відносин (№ 2194).

Друге питання. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності через електронні аукціони (№ 2195). Ці законопроекти, буде розглядатися питання щодо рекомендації щодо першого читання.

Пункт 3. Проект Закону про сільськогосподарську кооперацію (друге читання).

Пункт 4. Проект Закону про внесення змін до статті 4 Закону України про використання земель оборони щодо підвищення ефективності використання виділених земельних ділянок, також друге читання. А також інші питання.

Будь ласка, прошу висловитись. Давайте для того, щоб ми могли ефективно працювати, затвердимо регламент виступів. Пропоную виступи до 2 хвилин. Питання… Доповіді – до 2 хвилин. Питання, виступи і відповіді – до 1 хвилини.

Хто за такий регламент, прошу підтримати та проголосувати. Хто – проти? Утримався? Проголосовано.

Переходимо до затвердження порядку денного сьогоднішнього засідання.

 

_______________. Є зауваження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так, ми зараз будемо це обговорювати. Зараз, хвилинку, пане ………

Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Дякую.

Микола Тарасович, я ще раз хочу  вам нагадати Закон про комітети. Він ніде не обмежує у виступах народних депутатів. Тому не порушуйте, будь ласка,  Закон "Про комітети Верховної Ради України". Це перше.

Друге. Вже другий раз аграрії приходять під Верховну Раду. Ви це знаєте. І я тільки що  чув виступ пана Романа Лещенка, він сказав наступне, що той законопроект, який є Верховній Раді, який в таємному режимі підтриманий аграрним комітетом, є таким, що не  відповідає вимогам аграрного сектору. Разом з тим, у мене є відео, я не буду зараз включати, де ми зупинилися з вами на тому, що ми розглядали  законопроект, по-моєму,  тире 5 чи тире 4 і оголосили перерву. Цю перерву ми проголосували  одноголосно всім комітетом, щоб провести засідання в п'ятницю тоді о 14:30, наскільки я пам'ятаю і так далі. Я не знаю інших комітетів, де ми приймали участь, де ми розглядали питання, чи було прийнято рішення нами з вами, ну, скажімо, про іншу дату  і так далі. Я не пам'ятаю такого комітету. І ніхто не знає такого комітету.

Тому яка пропозиція?  У нас керівники фракцій домовились про те, що ми будемо заново проводити комітет той, який розглядає закон, головний Закон  про зняття мораторію про ринок землі (там, де ми даємо  доступ іноземцям). І оскільки мені вже зрозуміла позиція представника… омбудсмена по  земельним питанням, оскільки вже зрозуміла позиція, що поки  вивчаться питання і так далі, тому у мене і буде пропозиція по тому десятому законопроекту: або а) відхилити; або б) убрати звідти іноземців. Тобто якщо навіть іти кудись далі, то потрібно конкретно убрати і так  далі. І третє. Ви маєте дати можливість  аграрним асоціаціям, керівникам аграрних асоціацій, героям України і хлопцям, які теж хочуть сказати і так далі і прийшли на комітет, приймати у цьому участь.

Ви, фактично, цей комітет, який тоді був, де було прийнято рішення за 20 хвилин і так далі, ми рахуємо, що його не було. Тому моє прохання до всіх, якщо ми зараз не підтримаємо порядок денний, це означає, що комітет не розпочнеться. І друге. Я пропоную, щоб ми першим питанням поставили питання безпосередньо, а ми це можемо, про перегляд рішення, хоча, якщо ви говорите, що воно там було, це таємний комітет, про перегляд рішення комітету згідно Закону про комітети Верховної Ради, для цього достатньо 51 відсоток депутатів складу комітету, тобто 16 депутатів, ми переглядаємо і переходимо до перших тих законів, які були, тому що у нас були альтернативні. Я не пам'ятаю, щоб доповідав законопроект пан Лабазюк, він зробив законопроект. Я не пам'ятаю інші законопроекти, де я міг задати питання і так далі, і я не пам'ятаю, хто доповідав взагалі 10-й законопроект і яким чином там ми проголосували за іноземців, які мають переважне право купувати українську землю за наших фермерів і за наших аграріїв.

Тому моя пропозиція розпочати з того, що ми були, це було домовлено. Для цього потрібно, я ще раз кажу, юридично зараз поставити питання про перегляд рішення відповідного комітету, для цього потрібно 16 депутатів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Роман, там до вас було звернення.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Доброго дня, шановні колеги! Сьогодні я мав спілкування біля Офісу Президента з колегами-аграріями, які висловлювали свою позицію. Я доніс позицію Президента, і вона дуже проста. Президент продовжує чути всіх суб'єктів господарювання, їхню позицію, і в нього немає визначеного конкретного законопроекту, який би він підтримував.

Зараз законопроект проходить обговорення в аграрному комітеті. Є Верховна Рада, Президент не втручається в діяльність законодавчого органу, на сьогоднішній день він продовжує національний діалог. Від імені Президента я їжджу по всій країні, від області до області, на сьогоднішній день я лише був в семи областях України. І я не можу до сьогоднішнього дня дати загальну картину і всю аналітику Президенту, поки я не об'їду всі області нашої держави і не випрацюю позицію кожного регіону.

На даний момент ваше обговорення здійснюється в рамках законодавчого органу. Це ваше право і ваше обговорення, ви приймаєте вольові рішення згідно ваших регламентних процедур. Єдине, що я сказав і запевнив всіх учасників процесу, що Президент України чує позиції, сьогодні було передано звернення, Президент сьогодні увечері з ним ознайомиться, розгляне і продовжить далі дискусію.

Більше того, я запевнив частину профільних організацій і профільних асоціацій, вони не мали можливості ще зустрітися з Президентом і донести свою позицію, зокрема, асоціація, яка представляє середніх землевласників, більше 60 відсотків, які формують аграрну ВВП. І Президенти теж має з ними зустрітися, і ми зараз обумовлюємо час та дату відповідної зустрічі.

Тому я дуже прошу всіх колег в рамках законодавчого органу обговорювати і вирішувати свої питання згідно Регламенту і своїх законодавчих процедур. Президент свою позицію скаже рівно тоді, коли це буде передбачено в його процедурі в його компетенції згідно Конституції України. На даний момент Президент продовжує спілкування в режимі діалогу. Його позиція формується і він в процесі вираження своїх власних думок.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  У нас є багато представників асоціацій і керівників профільних асоціацій, їм, справді, не завжди вдавалося висловити свою позицію. І я, дійсно, бачу, що є, і це не я бачу, це все суспільство бачить, є підтримка чогось, є чогось заперечення, є чогось категоричне заперечення і так далі. Я б хотів надати  слово, тому що на минулих комітетах не завжди в силу об'єктивних і суб'єктивних обставин їм вдалося висловити свою позицію.

Будь ласка, підніміть руку керівники асоціацій. Хто перший? Будь ласка.

Пані Марія.

 

ДІДУХ М.М. Марія Дідух, "Всеукраїнський аграрний форум". Це громадська спілка, яка об'єднує якраз провідні асоціації. І щодо запровадження обігу землі рішенням правління було прийнято рішення, і наша позиція щодо ключових моментів, які мають бути в законопроекті про обіг земель, ми її направили голові аграрного комітету і всім народним депутатам, членам аграрного  комітету.

Всеукраїнський  аграрний форум виступає за  запровадження  обігу земель. Однак, за певних умов.

Перше. Це має бути поетапність. На першому етапі, рішенням більшості голосів прийнято, що на першому етапі до ринку мають бути допущені лише фізичні особи, з обмеженням купівлі в одні руки в залежності вже на розгляд народних депутатів. Тут консенсусу організація не знайшла.

Друге. На другому етапі, який може  бути через 3-5 років…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пробачте. Де не знайшла консенсусу?

 

ДІДУХ М.М. Щодо обсягу купівлі в одні руки, на першому етапі, для фізичних осіб.

На другому етапі  фізичні особи і юридичні особи – українські компанії, лише з контрольним пакетом українських компаній мають бути.

І третій етап. Це має бути доступ іноземців.

Ми  не виступаємо  категорично як Всеукраїнський аграрний форум за доступ іноземців до земель сільськогосподарського призначення.

Рішення форуму: відтермінування можливості іноземцям купувати землю. В першу чергу мають бути українці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

А на скільки, ви вважаєте?

 

ДІДУХ М.М. Думки різні. Орієнтовно десь 10 років.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Можна наступне? Пане Геннадію, там ви збоку, здається.

 

НОВІКОВ Г.В. Геннадій Новіков, голова "Аграрного союзу України". Я, дійсно, з тією частиною аграрного форуму, який… Асоціація, яка має трошки іншу думку  з цього приводу. І думаю, що до неї схилиться кінець-кінцем вся громадськість. Тому що ми розуміємо, що навіть для того… По-перше, позицію, бо  коротко, Марія сказала. Але ми розуміємо, і там перша позиція: прийняти цілий ряд законопроектів і рішень, які повинні врегулювати  те, що зараз відбувається, що зараз  існує в Україні, від кадастру починаючи і до рейдерства закінчуючи.

Для того, щоб це зробити, потрібен час і парламенту і потім, щоби втілити це рішення парламенту в життя. На цей час ми пропонуємо, щоби,  якщо так би мовити не обмежувати людей в продажу  землі, то дозволити викуп земель тільки  державі в особі громад. В особі громад. Це можливо бути рік, якщо ми встигнемо разом з вами, можливо два, можливо три, за скільки  ми встигнемо навести лад в цих… Бо помилки при цілій системі, помилки, які зараз існують, і накладання меж і таке інше, вони не будуть болючими, держава все вирішить, це питання держави.

І друге питання, яке теж для нас дуже важливо, це державні землі продаватися не мають. Не мають продаватися, заборона на продаж державних земель, абсолютна заборона. Тому що на сьогоднішній день ми вивчили досвід багатьох країн. У нас 25 відсотків держава володіє землею, це критична цифра у відсотках для того, щоб держава мала, як корабель, свій так би мовити баланс для того, щоб вона не перекинулась ця держава.

От в іншому, після того, як ми врегулювали питання, і держава, люди використали своє право, десь через рік, через два, через три, це не принципово, в принципі, головне, щоб відбулося вирівнювання ситуації. Виходять на ринок, дійсно, все інше так, як сказала Марія, тобто виходять фізичні особи. Я думаю, що через 5 років роботи потім з фізичними особами, можливо, ми не повернемося до інших питань.

І як додаткова умова, за цей час крім рішення треба ще створення іпотечної земельної установи або агенції, яка якраз і буде організовувати рух ринку. Бо ми запускаємо ринок, намагаємося запустити, ліквідувавши центральний орган виконавчої влади, який займався землею. Взагалі нонсенс: ліквідувати Міністерство аграрної політики, в цей час реформувати землю, проводити реформу.

І останнє. Те, що стосується закидів, що там порушуються права людей, це наша пропозиція вирішує це питання. Але я хочу нагадати депутатам, що метою реформи ніколи не було роздати землю безоплатно, щоб її дорожче продати. Це ніколи не було метою реформи, це вже наслідки того, що ми отримали, а не мета реформи.  

Мета: землею володіти повинен той, хто на ній працює ефективно. Оце мета. Якщо ми за мету візьмемо… І я впевнений, що якраз українці і вони довели це в світі, є, на мій погляд, найкращими і ефективними власниками в кожній країні, де вони займаються аграрним сектором, навіть навчають інші країни. Тому зараз запускати сюди так би мовити інших, представників інших держав, зі всією повагою, володіти вони землею в Україні, іноземці, мають можливість тільки  на умовах оренди. Це, будь ласка   

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто там наступний? Пане Роман.

 

_______________. Асоціація фермерів та…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пане  Миколо, по черзі. Ви  теж будете. Давайте дійдемо до черги, ви також будете.

Пане Роман.

 

СЛАСТЬОН Р.М. Доброго дня всім. Мене звати Роман Сластьон, я генеральний директор асоціації "Український клуб аграрного бізнесу".

Наша асоціація представляє в основному великий аграрний бізнес і великі аграрні компанії. Я погоджуюся з думкою мого колеги стосовно того, що землею має володіти той, хто зараз, сьогодні на ній ефективно працює. І хочу сказати, що великі агрокомпанії зараз обробляють близько 25 відсотків сільськогосподарських земель, які є, працюють на цих землях ефективно. Багато з цих компаній, вони є засновані українцями.  І ці українці змогли досягти успіху в такій нелегкій справі, як залучення іноземних інвестицій. І частково, дійсно, в цих компаніях є іноземний капітал і іноземні інвестиції. Тому рахую, що не можна і неправильно буде комусь давати право, а когось обмежувати. Тому що це буде неправильний посил взагалі для іноземних інвесторів не тільки в аграрному секторі, а взагалі в економіці країни.

Стосовно того, який формат має бути. Звісно, ми вітаємо також те, що передбачається, підтримка фінансова малих та середніх фермерів. Тому що, дійсно, маємо визнати, що фінансові умови і можливості для кредитування, вони дещо нерівні. Але якщо буде допомога держави для них, то це створить рівні умови для всіх. І я за рівні умови для всіх.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Пане Михайло.  Від ВАРу хто?

 

СОКОЛОВ М.Ю. Добрый день. Соколов Михаил, Всеукраинская аграрная рада. Мы представляем средних сельхозтоваропроизводителей, это от 500 до 10 тысяч гектаров. Среди наших членом есть, кстати, те самые иностранные фермеры, о которых здесь упоминали. У нас консолидированная позиция, что иностранцы не должны быть допущены на рынок сельхозземель Украины. Причем ее поддерживают в том числе и наши члены иностранцы, которые здесь живут, работают, чьи дети ходят здесь в школу, чьи жены здесь. Они прекрасно понимают, что их дело будут продолжать их дети, и они против того, чтобы иностранцы владели землей Украины – ни сейчас, ни завтра, ни через десять лет. Первый момент.

Второй момент. Мы считаем, что рынок должен быть введен поэтапно. На первом этапе должны быть допущены физические лица граждане Украины исключительно. Промежуток, сколько это времени – 3-5 лет. Потом могут быть допущены юридические лица, которые учреждены* исключительно гражданами Украины для того, чтобы исключить всякие возможности со спекуляциями, с уходом в офшорные юрисдикции, которые не раскрывают информацию, и таким образом обойти вот эти лимиты, какие бы они ни были установлены, на концентрацию земли в одни руки.

Мы также считаем, что количество земли, которое должно, которое может принадлежать группе связанных лиц, не должно превышать 5 тысяч гектаров. Это в любом случае не может быть 200 тысяч гектаров, как предлагается сегодня.

Вот коротко такая позиция. Два буквально слова, почему мы считаем, что именно это нужно устранять. Мы берем просто аграрную статистику и смотрим, что когда мы говорим о компаниях, которые имеют размер до 50 тысяч гектаров, – у них в два раза больше занятых на гектар, у них в полтора раза больше добавленная стоимость на гектар. Добавленная стоимость – это и есть тот ВВП, который создает, ну, который создает аграрный комплекс для страны.

Поэтому, в принципе, к тому же выводу пришла и вся Европа. Там то же самое, пытаются стимулировать развитие именно средних, малых хозяйств, но не крупных холдингов. Я думаю, что в Европе мы холдингов по 600 тысяч гектаров, как и в Соединенных Штатах Америки, не найдем.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Пане Леонід.

 

КОЗАЧЕНКО Л.П. Дякую.

Леонід Козаченко, "Українська аграрна конфедерація", членами якої є 11 асоціацій, які представляють різні сфери аграрного виробництва, також понад 100 компаній аграрних.

Ми маємо практично спільну позицію із тими, хто вже виступив. Тобто на першому етапі не повинно бути жодного іноземного суб'єкту учасником купівлі продажу землі української. Цього робити не можна. Повинна бути етапність, яка передбачає:  перший етап –  це фізичні особи, теж обмеження по кількості землі, другий етап – можна допускати юридичні особи створені фізичними українськими і третій етап – ліберальний. Це перша наша позиція. І більшість членів нашої організації підтримує саме цю позицію.

Чому так? Тому що ми не можемо надавати переважне право іноземцям, а вони його будуть мати обов'язково з тієї причини, що, маючи єдиний інструмент, який пропонує Світовий банк, і фінансової підтримки запуску обігу землі, яким можуть скористатися менше ніж 8 відсотків тих, хто сьогодні обробляє землю. 92 і більше, можливо, і 5, 95 відсотків суб'єктів господарювання, які працюють на українській землі, українці фермери, вони не мають можливості отримати кошти для того, щоб купувати цю землю. Ну, дехто каже, що вони можуть продати свої там трактори, комбайни, корів продати, які мають на фермах, і ці кошти для цього використати. Але це знущання над ними просто і не той жарт, який зараз треба використовувати.

Що треба робити? От один мій колега сказав. Перше. Ті державні землі, які передаються громадам, ми за те, щоб їх передати, але в управління мінімум на 10 років. Вони не мають права їх продати, використати це як заставу. Я не знаю, хтось з присутніх, напевно, був пару років тому в Давосі, і ми обговорювали на круглому столі питання обігу землі в Україні. І там була така от дискусія, коли кілька присутніх казали, якщо ви дасте в заставу землю, ми першими підемо, і пенсійний фонд швейцарський і інші, і дамо на дуже вигідних умовах запозичення. Йшлося про те, що це не буде більше ніж 1 відсоток. Створення земельного іпотечного банку, використовуючи цю землю, дасть можливість залучити 15 мільярдів доларів для того, щоб не тільки фінансувати, давати кредити тим, хто хоче купити землю, цього достатньо 5 мільярдів, а мати ще величезний фінансовий ресурс для того, щоб створити фонди розвитку регіонів сільських з підтримки різних проектів в цих сільських регіонах, і не тільки це, і в інших галузях економіки можна використати ці кошти. Мінімум 10 років. 10 років будуть громади отримувати кошти від здачі в оренду цю землю. Це приблизно на першому етапі 45 мільярдів гривень. Уявіть собі, скільки громади отримають тільки від здачі в оренду. Тому це питання для української аграрної конфедерації ключове. І ми наполягаємо, щоб його обов'язково врахувати. Є деякі інші, але вони мають питання проблемні. Вони мають меншу важливість. Я зараз не буду забирати час. Я хочу, колеги, виступити. Але по цих, що я сказав позиціях, ми будемо стояти дуже жорстко, і будемо просити, щоб це все було враховано. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Пане Микола.

 

СТРИЖАК М.І. Дякую. Президент Асоціації фермерів України, Стрижак Микола Іванович.

По багатьох питаннях я зі своїми друзями-побратимами погоджуюся. Але у нас є особлива думка, яку я повинен виразити.

Саме, перше, мораторій був накладений у кінці 2001 року на початку, з 2002 року. Чому він був накладений? Тому що фермери були до цього моменту найактивнішими прихильниками обігу землі,  тому не ринок землі, а обіг землі. Це перше на чому ми настоюємо.

Друге питання, а чому був введений мораторій?   Тому що декілька сімей почали досить активно збільшувати свій банк землі. Тому був наложений мораторій, виписаний  Земельний кодекс. І там у ньому все виписано абсолютно, що необхідно зробити  для того, щоб поновити або відновити обіг землі. На жаль, на сьогоднішній день практично жоден пункт не виконаний. А сильно свербить зняти мораторій. Значить, продовжити те, з чого і починався мораторій. Не знявши ці прегради, ми не можемо рухатися в подальшому.

Асоціація фермерів стоїть  на тому, що ми це прийняли на  з'їзді Асоціації фермерів, ми вам посилали своє бачення, рішення з'їзду,  але ми підтверджуємо на те, що земля повинна належати не тільки успішним господарям, а лише тільки тим,  хто живе  і працює у цій місцевості, це перше; у тій кількості у приватній власності скільки, щоб сім'я була в повному фінансовому задоволенні жити на заможному рівні. Центральна Україна – це 100 гектар землі. Чи може бути більше, хазяйнувати?  Можна. Але чоловік, жінка, ще діти – 400 гектар землі фермерське господарство, це отак. Ще більше – будь ласка,  беріть в оренду і хазяйнуйте. Це чітко ми виписали.

І ще одне. Сама велика помилка наших пропонантів (ну, ті, що пропонують ці наші). Хочуть, щоб ми були всі в рівних  умовах. Ні,  практика житті доказує: не тільки в рівних умовах повинні бути, а і  можливостях рівних. А коли  деякі, деяка невелика кількість  агрохолдингів   отримали мільярдні дотації із бюджету, не додаючи, не розвиваючи  умови розвитку дрібного фермерства сімейного, то я считаю, що це  буде нечесно, неправдиво, тому що вони накопичили не зароблені гроші, а   висосані з бюджету  і з народу України, а тепер вони насосали грошей і готові в необмеженій кількості купити українську землю у тих, у  кого вони вкрали гроші.  Щоб не було цього, то ми і розробили концепцію розвитку фермерства   і при всіх рівних правах надати  привілейоване право розбудовувати своє господарство, якщо ми будуємо демократичне суспільство. Основа демократії – середній клас, який повинен складати в сільській місцевості, до речі, як і в міській,  більше 50 відсотків. Тому ми вважаємо, що основою середнього класу є сімейне фермерське господарство, і воно повинно мати фінансове задоволення, позицію держави на розвиток господарювання українського селянина на українській землі так, щоб  ми при рівних  національних і  ментальних можливостях українці в різних інших державах при спонуканні можливостей являються одними із передових господарями. Ми повинні створити ці умови, щоб  в Україні українець мав хотя би приблизні можливості, так як мають українці можливості в інших державах і виходять на передові позиції.

Ми погоджуємося з поетапністю, але я погоджуюся ще з одним. При створенні таких умов демократичного розвитку суспільства після другого етапу, я підтримую мого колегу Геннадія, можливо, нам третій – скупка землі під проводом "грантоїдів", "соросів" і "ротшильдів", можливо, і не  потребується.

Дякую за увагу.   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Миколо.

Дивіться, пане Миколо, я, єдине, що хотів   прокоментувати. Це, як ви знаєте, по дотаціях  цього року ми спільне рішення, і я вдячний  депутатам  зі всіх фракцій, прийняли вже звернення  на Кабмін щодо того, як вони будуть розподілятися  наступний рік, і там основний акцент, дійсно, на малих і середніх. Будь-які мільярдні великі дотації  від великих на рівні цього комітету рішення не підтримали.

Пан Олександр Бакуменко.

 

БАКУМЕНКО О.Б. Я підтримую Марію Дідух, це наша спільна позиція, всіх учасників аграрного форуму, вона поетапна: по-перше, це  фізична особа, до 200 гектар десь земля; другий етап – це вже українське підприємство; і третій етап – це ліберальний ринок. І знімемо всі питання, коли підемо по етапах. Політика зніметься, бо, дійсно, ті, хто працює на землі, хто проживає на цій території, мають перевагу – перше право покупки, яка буде здійснювати, це перші три роки тільки фізичні особи, далі українські компанії - юридичні  особи і далі уже ринок, який буде ліберальний.

Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Дивіться. (Шум у залі)  Почекайте секунду. Дивіться, виступили всі бажаючі, но спочатку ми заслухаємо керівників асоціацій, тому що вони лідери думки значно  більшої кількості як би громадян, підприємств, фермерів і так далі, ніж ми кожен з нас окремо взятий.

Будь ласка, ще керівник. Ви були з асоціації, да.

 

ПОНОМАРЬОВ В.М.  Дякую.

Пономарьов В'ячеслав, Асоціація "Виноградарі та винороби України".

Сьогодні виноградарі, звичайно, стурбовані тим, що буде відкриватися ринок землі, на яких умовах. І стурбовані саме тим, що в цих законопроектах, що зараз подані, відсутня особливість саме регулювання питань багаторічних насаджень. Тому прохання таке. Є вже законопроект зареєстрований, це 2064. Там частково вирішуються питання ринку земель, що знаходяться під багаторічними насадженнями. В чому справа. Справа в тому, що, наприклад, виноградник, щоб закласти його і довести до плодоношення, це виходе 4-5 років. І витрати складають приблизно 300-350 тисяч гривень. Якщо казати про сади, то там витрати ще більше. І витрати можуть складати мільйони гривень. І тому, коли відкривається ринок, питання таких запобіжників, щоб власники садів, власники своїх виноградників, вони не були позбавлені своєї власності. Тому дуже велике прохання звернути особливу увагу саме на ці питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. 

Пане Олександре, наскільки я знаю, оці запобіжники, там варіанти, вони вже обговорювались. І ваша асоціація і Асоціація садоводів, вони їх готують.

 

_______________. Так.  Ми готуємо їх. На робочій групі вони обговорювались, дійсно. Але я хотів би наголосити це на більш широкий загал.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ще представники асоціацій. Пані Ірина.

 

ПАЛАМАР І. Доброго дня. Асоціація тваринників, виробників м'яса та молока. Сьогодні ви вже чули, що була акція під стінами Верховної Ради. До речі, ми вас дуже чекали. Чому ви не прийшли? І пан Милованов чи Роман сказав, що Президент чекає від нього як би думку аграріїв. То ви чулу думку аграрії, ви були, вибачили тих людей. І те, що зараз лунають деякі думки про те, що все ж таки можна іноземцям дати, значить, купляти українську землю, дати таку можливість, то якби ви вийшли сьогодні на Майдан і почули тих людей, то вони категорично "проти". Чому? Тому що ми не можемо конкурувати з іноземцями, в нас немає дешевих кредитів, у нас немає допомоги держави, в нас немає дотацій.

Тому позиція нашої асоціації, ми проти: а) іноземців, проти юросіб. Можливо, от перші виступаючі, пані Марія сказала, що через десять років можна дозволити іноземцям купувати землю, але добре, що через десять років може або там цей ішак здохнути, або падишах. Тому ми на це надіємося.

І також позиція УКАБ: вони сказали, що іноземці стоять в нерівних умовах з українцями – то це маніпуляція. Чому? Тому що українці стоять в нерівних умовах з іноземцями. Знову ж таки в іноземців дешеві кошти – в українців немає доступу до дешевих коштів. І іноземні компанії, вони повинні землю не купляти, а вони повинні ставити тут виробництво і переробку, – оце їхня пряма задача, а не вивозити з України ресурси.

Тому просили передати вам аграрії, всім депутатам від "Слуги народу", тим, які думають, що можуть голосувати за ці законопроекти, про те, що кожного вони пам'ятають, кожного вони чекають на ваших округах. З кожним будуть спілкуватися, проводити розмови, розказувати вам про те, що дійсно люди чого хочуть і яка їм потрібна, дійсно, допомога.

Тому ще раз скажу, що ми проти цих ганебних законопроектів. І до речі, ви зараз будете розглядати законопроект 2194. Там чотири норми, ви внесли туди іноземців. Взагалі ви дозволили іноземцям купляти землю, так ви ще дозволили особам без громадянства. Ну, тобто автори законопроекту. Тут взагалі нонсенс.  Все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка. Прошу.

 

КЛЕВАНСЬКИЙ В.Г. Доброго дня. Клеванський Василь Григорович – голова Асоціації селян сільгоспвиробників, голова районної ради 2016-2018 року.

Значить, земля – це національне достояние нашої держави. Національне достояние належить всьому українському народу. І національне достояние не може продаватись. Наша країна воює зараз. Поки війна незакінчена, торгувати землею не можна. В нашій пропозиції ми звертались і писали: мораторій, поки не закінчиться війна – мінімум до 2015 року. Мораторій. Землю продавати не можна. А ті люди, що хочуть продати землю, яка їм не потрібна, треба створити земельний банк, викупити і здати в оренду середньому, малому бізнесу. І треба розвивати малий, середній бізнес. А тут представники холдингів, які заявляли, що холдинги – це наповнення ВВП, то це неправда. Потому що матеріально-технічне забезпечення у холдингів все імпортне. Вони завозять імпортну техніку на 90 процентів, і вітчизняне матеріально-технічне забезпечення не використовують. Вони це знищили –  15 мільйонів робочих місць. Всі 15 мільйонів уїхали за кордон, тому що заводи, фабрики стоять. Вони продукцію не виробляють, а купляємо імпортну техніку. А якщо ми ще продамо іноземцям землю, то нас останеться не 42 мільйони, а 5 мільйонів.

І ми наполягаємо: мораторій, поки не закінчиться війна. Мораторій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка.

 

 КУЧЕРЕНКО В. Шановні народні депутати, шановні колеги, мене звати Володимир Кучеренко, я – генеральний директор Української корпорації по виноградарству і виноробній промисловості. Ви знаєте, що соціальна сфера формується на місцях? І не так давно на засіданні комітету, шановний пане голово, ми обговорювали специфіку багаторічних насаджень. На сьогодні  "Укрвинпром" – це 45 тисяч гектар виноградників. Спільно з нашими колегами деякі підприємства входять. Їх з кожним роком стає все менше.  Все……. ну все у тих питань, які ми кажемо не лише про  земельні аспекти, про програми, які ми тут  підтримуємо, бо знаємо: хто не хоче пити і мати власні бренди і буде пити чужі напої, і буде втрачати роль країни і галузі взагалі.

Коли виноградники ростуть  в світі понад 100 років і  становлять гордість  не лише нації, а гордість країни, то, мабуть, потрібно і ці тематики також враховувати. У нас же доходить до курйозу  про те, що на засіданнях високоповажних  приймають гостей іноземними напоями, вдягаючись в вишиванки,  радуються тому, що  у них на столі стоять вина,  в яких люди не розуміються, що там нема й сліду винограду, а виноград і вино в Біблії згадується і в інших священних текстах, як мінімум, 300 раз. Тому пропозиція конкретна.

Перше. Врахуйте, будь ласка,   ті моменти,  які ми вже розглянули спільно з керівництвом нового міністерства,  зокрема Тарасом Висоцьким – ті рачі, які стосуються багаторічних насаджень, тієї специфіки і вони внесені як пропозиція і до аграрного комітету, зокрема.

По-друге,  зверніть увагу на оподаткування. Доходить до того,  що багаторічні насадження сьогодні викорчовуються і мається на увазі специфіка. Якщо завтра хтось купить виноградники, та він їх викорчує, тому що на пашню більш-менш оподаткування, чим на багаторічне насадження. До чого це призводить?  До зменшення кількості виноградників, до зменшення надходжень  до рівнів всіх бюджетів, не кажучи про інші т аспекти, про  які не варто тратити час і говорити.

Тому ми як "Укрвинпром", навіть в цій тематиці, знову як члени Європейського комітету по вину при Єврокомісії, навіть при тому, що Україна не є членом Євросоюзу, звернулись до даного комітету. На сьогодні направлений лист на Президента України не тільки про ті напрямки, що стосуються Українського дня вина. Тому що всі ми пишаємося євроінтеграцією. Але, коли всі їдуть в Європу, Францію, всі п'ють французькі вина, забуваючи про українські.

Шановні депутати, ви обранці тих людей, які працюють на місцях. Казав наш Президент "думай-те", але не рішай-те за тих людей, які несуть відповідальність і створюють  в чому числі і ті видатки, які ідуть на зарплату і обранцям, і державним службовцям в цій країні.

Те, що стосується, останнє, багаторічних насаджень. По-перше, іноземці, будь ласка, хай заходять, але під спільні підприємства. Чому ні одного плодорозсадника не створено в Україні, а садивний матеріал закупляється за кордоном. Невже ви не знаєте, що Чилі і Австралія, вони, перш за все, чим впустити когось, навіть та сама Грузія, створюють у нас, вирощують, а клімат міняється. Щоб завтра садивний матеріал не вимерзав, та знову не давали певних  компенсацій. Але і тут питання є дотацій і майбутнього. Але на сьогодні ті люди, які вклали значні кошти, які створюють соціальні місця, вони хочуть мати гарантію, що на тих площах, на яких вирощуються сади, виноградники, не зайде хтось і не забере ті 2 гектара чи 3 гектара в завтра гублячи промисловий сенс. Врахуйте ці моменти. Не пропустіть їх. Бо завтра буде ганьба мати потенціал і гнатись оперативно за  чимось.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ще керівники асоціацій. Будь ласка, а ви керівник асоціації? Якщо ви не керівник, то будете мати  слово. Але спочатку послухаємо керівників.

Дивіться, я що пропоную. У нас є керівники асоціацій ОТГ, сіл, міст і так далі? Є? Дивіться, а можна, я просто… Ви руку не тягнули, якщо ви є, я просто хотів також, щоби ви свою думку сказали, будь-яку – позитивну, негативну, середню і так далі. І також я, чесно кажучи, тут одна річ була, яка торкалась ОТГ напряму. Є речі, які торкаються не напряму, але дуже сильно, а є, які напряму. Це питання ми коли зараз особливо будемо розглядали 2194, де передача повноважень по землях вам, і звучали різні думки, що не передавати землі в розпорядження, тільки в оренду, щоб ОТГ не мали можливості її самостійно продавати.

Якщо можна, теж скажіть свою думку по цьому. І не тільки по цьому, будь-що, що має відношення до цього.

 

_______________. Асоціація об'єднаних територіальних громад. На жаль, Корінний Олександр Олександрович не міг бути присутнім, тому мене відправили на дане засідання.

Я хочу сказати, що нами було проведено опитування серед наших членів, яких сьогодні вже є більше 450. І чіткої однієї думки поки що не існує. Тому з нашої сторони ми не можемо приймати одну чи іншу позицію. Ми працюємо в цьому напрямку, як тільки буде напрацьовано, буде консолідована думка, – ми свою думку висловимо з даного приводу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Є бажання ще в громадської організації "Народний парламент України"? Будь ласка.

 

_______________. Доброго дня. Шановні "Слуги народу" народні депутати, патріоти України! Сьогодні ми розглядаємо дуже серйозне питання: бути незалежності України чи не бути сьогодні незалежності України. Якщо брати Конституцію, я думаю, …… сказала правильно, українському народу належить вся українська земля: тобто газ, вода і все інше. Чому ж сьогодні піднімається питання про продаж або відчуження української землі?

Згадайте, будь ласка, хто і коли це запроваджував? Вперше, це в 17-му році, вдруге, ………… втретє, 18 грудня 90-го року, коли Кравчук за спиною українського народу ……… закон ……… прийняли злочинну постанову по запровадженню земельної реформи, в якій до 15 березня 91 року повинні були поміняти державні акти і отримати нові акти. Але ……… 15 березня 1991 року згідно постанови українці втратили право на свою. Друге питання стоїть. Що таке природна власність, що таке  українська земля. Земля – це є… вона належить всім українцям…..

А власність – це…  це  володіння, користування  і розпорядження.  Про це говорить рішення  Європейського Суду…

…. Верховна Рада, тобто хто готував цей законопроект, там чітко написано… …європейське рішення Європейського Суду, де зобов'язана Україна виконати рішення Європейського Суду. А яке це рішення? Передати у власність  українську землю. Тільки  одній людині. Але вибачте мені, що це таке?

Це означає, що  коли приймалась Декларація про державний суверенітет Верховна Рада свідомо чи несвідомо, вона  заклала в наміри, що в……………………….

….кожному з нас належить, не тільки фермерам. Фермери……… представляють кого? Представляють тих селян, які в  1990 році шляхом шахрайства  розпаювали землі сільськогосподарського призначення, не давши їм можливості, щоб вони самі могли обробляти, тому що…………..  

І що відбувається?  І сьогодні відбувається ………саме головне, це…………  Це оцей  матеріальний актив – це  українська земля! Вибачте, коли Тимошенко сказала, це ….. земель сільськогосподарського призначення.

Я звертаюся до бійців, які віддавали життя у Донбасі. Якщо ми пускаємо землю на продаж, то за що вони воювали?  Вони воювали за землю. ……………Нас чекає трагічна ……… доля американських індіанців.

Я вас дуже прошу, всі законопроекти і ми …….. фінанси, от як у п'ятницю, збираємо акцію, буде проводитись ………. Президент України, "Ні продажу землі". Всі законопроекти, в тому числі всеукраїнських …………….   Тому що людина ……. сьогодні – це жебрак, а жебрак без ………. це страшна небезпека для незалежності України. Ніякого референдуму за сто, за двісті доларів! Подивіться, будь ласка, в свої паспорти: як там написано ……… національність? Там написано: громадянин України. вісімсот тисяч вже ………….. які тільки чекають, коли ………… закон і продаж землі.

Я вважаю так: земля повинна передаватися в тимчасове користування. І для цього державні органи управління і органи місцевого самоврядування, в першу чергу це Верховна Рада, Кабінет Міністрів і Президент України повинні надати цільову державну допомогу цим фермерам, селянам, хто бажає працювати на цій землі. Ніяких, вибачте, ніякої продажі, відчуження землі – тільки передача в спадщину.

Дякую. І ще одне останнє скажу. Який прийняти треба закон? Ми продивилися закони 90-х років, ……………. Дальше ми повинні прийняти новий Закон про власність, щоб кожен українець знав, на праві якої власності нам …………. Друге. ……… власності. І третє: новий Закон про землю, тому що, вибачте мені, якщо ми продамо землю, ми повернемося в історичні части, коли кияни-русичі не могли ходити по цій землі, вони повинні платити мито. І вони ще… (Не чути)  Так ми за це боремося? І що ми передамо своїм дітям?

Слава Україні!   

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Олег, секунду. Дивіться, ну, дивіться, ми політиків слухаємо кожен день. Давайте послухаємо не тільки політиків.

Пані Марія, будь ласка.

 

_______________ . Дякую.

 

_______________. Ми – власники землі, ми хочемо тоже сказати своє слово. Із села ми приїхали, у нас свої паї. І ми не согласні з вами, що ви говорите, що …….. ділили землю шахрайством, наш батько проробив у колгоспі  53 роки. Він не мав ні квартири, ні машини, ні хорошої хати. Він працював на колгосп, він уставав о 5 годин утра! (Оплески)  Він …….. по 12 годин. Він приходив чорний, темний, він нічого не мав. (Шум у залі) Підождіть! (Шум у залі)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, по черзі!

 

______________.  Ми вас не перебивали!

Слухайте далі. Він проробив 53 роки в колгоспі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.   Секунду! Дивіться, ніхто нікого не перебиває. Ніхто. Всі думки, які є, будуть почуті. Будь ласка,  не перебивайте один одного.

 

______________.  Ми приїхали, щоб  сказати свою думку від селян. По крайній мірі від тих селян, які кругом нас – всі села Васильківського району. Батьки наші і наші чоловіки, і ми проробили в колгоспі, батько наш  53 роки, він дістав тільки астму, коли обробляв поля хімікатами. Він не мав нічого, він тільки мав прогодувати наших дітей. Так.

Коли йому   цю дали землю, всі дуже зраділи, бо ми считали, що це компенсація за те, що він  цей вік вкалував у тому колгоспі, що він годував  городян салом, м'ясом, молоком. Були молокозаводи, були м'ясозаводи, все було, все йшло із села у города. Коли  попродавали фабрики і заводи, у селян не питали і не робили  референдуму, чи продати завод якийсь чи фабрику, чи не продать. Коли начали продавать землю, давайте зробимо референдум. Давайте зробимо референдум тільки між тих людей, які держать цю землю. Вона у нас у приватній власності уже 23 роки. Що  ви  за ці 23 роки мали? Нічого. Позапрошлий год у нас за 5 гектарів  виплачували 5 тисяч гривень. (Шум у залі) За рік! За рік – 5 тисяч гривень. Скільки фермери заробляють за рік на п'яти гектарах? (Шум у залі) Скільки? Конечно, фермери будуть протестувати.

І дуже обурені селяни тим, що тільки радяться із фермерами, із селянами ніхто. Ніхто ні разу не приїхав. Кореспондентів стільки, ніхто ні разу в село не приїхав до тих селян, в яких ці паї уже 23 роки  і не спитав: "Люди добрі, ви хочете продать чи не хочете?" Конечно, ми  хочемо, щоби купували наші люди, щоб не попала вони за границю, но щоб… Дивіться, у нашого діда троє дітей було, да, він  не купив ні одної квартири, ні   одної машини – нічого. У городах давали квартири безплатно, була 300 гривень зарплата… (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не перебивайте, будь ласка.

 

______________.  І 80 гривень получав зарплату, на заводах, фабриках получали  300-400. Людина даром пропрацювала. Доярки йшли в 3 часа ночі доїти корови. І вечері, і вночі, щоб не скисло молоко, теж. Вони заробили це чи не заробили за свій вік, щоб їм продати ці землі? (Оплески)

Коли був проект, де закінчився мораторій за землю, а другий, я  вибачаюся, я трошки охрипла, а другий мораторій не прийняли, трошки люди продали землі. І я вам скажу, вони ці гроші: хто побудував будинок, хто відкрив якесь собі діло, хто допоміг дітям, які діти вчилися… (Шум у залі)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Не перебиваємо! Потім будете мати змогу заперечити.

 

______________.  Це правда! Це правда. Приїдьте до нас у Солтановку, я вам покажу. У селі люди, діти, дуже розумні діти. Нашому внуку 6 років, він уже по-англійські говорить. Ну люди не можуть вивчити своїх дітей, тому що треба  за рік платити 15 тисяч, 20. Де селянин візьме ці гроші? 

(Шум у залі)

Да. То ми ж не проти і вам продать. Якби тільки платили нормальні гроші. (Шум у залі) Людина   весь вік проробила… (Шум у залі)

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, не перебиваємо. Кожен буде мати змогу прокоментувати. Кожен! 

 

______________.  Дайте я договорю. Я хочу сказати, звичайно, фермери будуть кричати, тому що це їхній заробіток. Фермери заробляють …………….. (Шум у залі) Ну, це нормально?

(Загальна дискусія)

П'ять років стояла землі. Де ви були? Де? 5 років стояла земля… (Не чути)

 

ІВЧЕНКО В.Є. А скажіть, будь ласка, таке маленьке уточнення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вадим Євгенович, Вадим Євгенович, ну, попросіть, я вам дам слово.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Ні, зараз просто, щоб…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чекайте, дивіться, у нас кожен… Ну, єсть якийсь порядок.

 

ІВЧЕНКО В.Є. (Не чути)

 

_______________. Ну, якщо буде ціна нормальна…

 

ІВЧЕНКО В.Є. То ви будете за це. Дякую.  

(Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, хвилинку. Вадим Євгенович, ви знаєте, що кожен зможе мати змогу виступити. Бажання задати питання, будь ласка. Не треба. Дивіться, ну, не треба цього робити.

Пані Марія. Так, колеги, дивіться, перше: виступлять всі. Друге: нам треба, особливо в такому гострому питанні слухати один одного. Як ви бачите, різні думки є. Ніхто нікого ні в яких думках не обмежує і дає слово всім, я даю слово і інші дають слово всім. Тому, будь ласка, зараз виступлять представники асоціацій, потім виступлять фермери, підприємці, прості люди. Політики тоже виступлять.

 

_______________.  А можна питання по процедурі?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

_______________. Шановний пане голово, шановні народні депутати, шановні присутні! Я просто хотів уточнити у вас. Це дуже правильно, що відбувається обговорення, це дуже правильно, що ви чуєте, дійсно, різні думи є. Це значить, думки не тільки в цьому залі, але й думки в цілому українському суспільстві, вони є різні. Тому таке рішення не можна так дуже швидко ухвалювати.

Я лишень хотів би з'ясувати. Зараз на сайті Верховної Ради і на сайті комітету висить рішення, що 18 жовтня відбулося нібито якесь засідання комітету таємне, яке ухвалило вже за основу один із законопроектів – урядово-комітетський, а інші 11 законопроектів були відхилені. Пізніше Голова парламенту сказав, що він як би вважає, що це незаконно, і це рішення мало би бути скасовано, але на сайті воно висить. А може, люди просто навіть не розуміють, що комітет то вже ухвалив рішення, а ви тут усі обговорюєте, палки ламаєте? А може, це все комедія зараз розігрується?

Пане голово, ви скажіть нам, будь ласка, всім: рішення комітету від 18 жовтня, оце таємне рішення комітету, воно чинне чи не чинне? Комітет буде розглядати то питання ще раз, – всі ті 11 законопроектів альтернативних, – чи не буде цього  робити? Чи відбудуться парламентські слухання з питання ринку землі як ви обіцяли. От я пригадую, ви мені обіцяли, що будуть парламентські слухання обов'язково, аж після того комітет буде ухвалювати якісь законопроекти за основу. Чи це зараз комедія розігрується, чи рішення вже ухвалено, чи це рішення не ухвалено? Ви можете публічно заявити 18 жовтня скасовано рішення комітету чи воно таке дійсне є?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, пане Олеже, дякую за питання.

Дивіться, я вам відповім на нього. Перше – скасувати рішення може тільки сам комітет. Ні-ні, дивіться, ми будемо слухати всіх, а потім… Є ініціатива сьогодні поставити на голосування питання про перегляд рішення комітету 18 жовтня. Цілком…

 

_______________. Так яке рішення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цілком ймовірно, що ми це сьогодні будемо розглядати.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Цілком ймовірно, що ми це сьогодні будемо розглядати. Парламентські слухання, було звернення до Разумкова, 4 грудня будуть парламентські слухання, дата вже визначена.

 

_______________. Постанови немає ще.

 

_______________. Постанова не проголосована ще про парламентські слухання. 

 

ІВЧЕНКО В.Є. Колеги, я хотів кілька організаційних питань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Перше. Те, що зараз відбувається це можна називати як: а) комітетські слухання, а потім, якщо ми виносимо у Верховну Раду, парламентські слухання. З організаційної точки зору це потрібно проводити так. На жаль, наші пропозиції, коли ми пропонували, вони не враховані. Тому зараз  це комітет. Це перше.

Друге. Парламентські слухання для того, щоб відбулися, треба, щоб так же активно депутати, які тоді прийшли вранці на комітет, активно заблокували трибуну і поставили Постанову 2251, запишіть, 2251 завтра на голосування, тоді у нас буде дата парламентських слухань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, я…

 

ІВЧЕНКО В.Є. Зараз  це тільки проекти постанови.

Наступне. Я з організаційних питань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, да, будь ласка, давайте.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Це організаційні питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми домовились не перебивати нікого.

 

ІВЧЕНКО В.Є. От у нас завжди 5 років була така, знаєте, позиція, коли ми законопроекти… ну, тут, дійсно, різні думки, дійсно. Коли ми законопроекти розробляли разом з тим сектором, який ми представляємо. Слухайте, якщо встає Винпром, давайте покажемо законопроекти, які я подав, де ми дали мінімальний строк оренди 25 років. Ми ж можемо це обговорювати? Це поза ринком, але ви будете мати мінімальний строк, якщо ви будете цим займатися, 25 років. Це є? Це є, є позиція.

Друге. Якщо власники паїв говорять про те, що ми не хочемо референдуму, як мінімум ми не хочемо референдуму, але ми хочемо продати свою землю, або зробити референдум серед тих людей, я задав питання: ви погоджуєтесь, щоби у вас викупила держава? Погоджуємося. У нас законопроект є. Викуп державою у тих, хто хоче це робити. І повірте, ми можемо тут знаходити різні компроміси. Проблема в єдиному. І правильно сказав Олег, законопроект прийнятий. Зараз треба: а) зупинити це. Зупинити і дати посил суспільству політичний, що ми все зупинили. І далі ми починаємо знаходити компроміси. І, перше, якщо подаємо в суди законопроект, перше, ні іноземцям. Всі це знають. А далі знаходимо. Далі кожен буде визначатися з приводу якого обігу він буде здатний. І тут не потрібно хлопати. Ми тут всі українці. І земля, вона, вибачте, не   "Слуги народу", не "зелена", не "червона", не з "сердечком". Вона українська земля. І переважне право мають оці люди купляти землю, а не холдинги з 8 мільйонами гектарів. Зрозумійте цю річ. І досить багато інших речей, я не буду говорити за Конституцією, хто має займатися виключно державною охороною ґрунтів, а не скасовувати взагалі всю цю систему охорони ґрунтів. Я до цього веду. Давайте проведемо парламентські слухання, і після цього будемо формувати спільну позицію.

І на останок. Що таке референдум? От, якщо люди на референдумі скажуть – ми за ринок, наша політична сила зможе тоді змінити позицію, і ми будемо консолідовано її формувати разом з тими, хто буде фактично працювати над обігом землі. Ну, якщо сьогодні 70 відсотків опитаних людей, власників паїв 70, говорять ні, ні ринку. То як ми можемо бути за ринок. Ми ж представники народу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Вадим Євгенович.

В мене… Пані Оксани, ви також виступите. Ви ж знаєте, що ви також виступите.

В мене одна тільки ремарка, Вадим Євгенович, що нам завжди подобається, коли хлопають собі, а не хлопають іншим. Це як би, в принципі, в людській природі, це зрозуміло. Тому зрозуміло, що можуть хлопати тільки не одній політичній силі, а й іншій. 

Пані Марія, будь ласка.

 

_______________. Дякую.

Шановний Миколо… Я перепрошую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Марія, будь ласка.  …….

Пані Марія.

 

ДІДУХ М.М.  Шановні народні депутати,  я перепрошую, щоб ніхто не думав, що я беру право і використовую другий раз говорити. Я хочу сказати від імені Всеукраїнської асоціації сільських і селищних рад, оскільки тут цікавились і просили висловитись, їх сьогодні немає, але вони є членами Всеукраїнського форуму, і у них є теж, окрім загальної позиції, яку я озвучувала перед цим, у них є позиція від органів місцевого самоврядування. Так от вони теж виступають за запровадження прозорого  розумного поетапного ринку землі.

Що стосується державних земель і законопроекту, який сьогодні включений до порядку денного, 2194,є  теж питання. Вони погоджуються, Асоціація сільських і селищних рад, з більшістю членів ВАФ, що  державні землі мають бути передані у користування або розпорядження органам місцевого самоврядування для подальшої їх здачі в оренду, хоча б на мінімальний термін –  10 років.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

 

_______________. Микола Тарасович, я вас дуже прошу. Дивіться, я хочу ще раз…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пані Оксано, секунду. Секунду! Дивіться, ви теж виступите. Дивіться, всі виступлять. Дивіться, ми завжди… От ви завжди апелюєте до народу, а чуєте… Правда! Правда! А чуєте тільки себе. Тому, будь ласка, я не знаю, яка в людей позиція. Я не знаю, яка в людей позиція і я їх теж хочу запитати.

Будь ласка, хто з тієї сторони? Давайте, першу жінку, потім – ви. Будь ласка.

 

_______________ Шановні депутати, шановні представники аграріїв! Я хотіла б сьогодні  висловити позицію від того зла, про яке на сьогоднішній момент говорять, як українські холдинги. Що ж це за зло? І чому ми маємо так само право на голос?      

На сьогодні, я директор з юридичних питань ТОВ Фірма "Астарта-Київ". Це перша українська компанія, яка вийшла на IPO і 13 років тому залучила іноземний капітал. На сьогоднішній момент в цій компанії працює більше 10 тисяч українців. Це ті українські юридичні особи, які знаходяться на території України і 25 років обробляють українську землю.

Чому ж іде  маніпуляція, страшна маніпуляція? Давайте зробимо  рівні умови для сільськогосподарських виробників. На сьогоднішній момент саме страшне, що може бути, отримати фізичну особу (орендодавця), яка  інвестує в цю землю  і не є сільськогосподарським виробником. Жодного відношення не має до виробництва сільськогосподарської продукції.

Чому "Астарта-Київ" і купа таких аграрних підприємств, я можу говорити про аграрні підприємства з 10 тисячами ………….., з 15, з 20, так само і 230, які є на сьогоднішній момент в "Астарта-Київ".

Чому ми зацікавлені, чому ми говоримо про ринок землі? По-перше, це справедливі відкриті умови мають бути, це по-перше. По-друге, завдяки ринку землі ми зможемо робити ту додану вартість, про яку ми говоримо кожного дня, і збільшувати валовий продукт компанії. Саме після того, як компанія вийшла на IPO, ми змогли збудувати і розбудувати переробну галузь, яка є.

Ми маємо переробний завод з виробництва сої...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не перебивай.

 

_______________. Ми маємо ряд цукрових заводів, це все працюючі українці на цих заводах. Всі аграрні холдинги, які є публічні, вони платять до копійки податки. На сьогоднішній момент за 9 місяців цього року тільки фірма "Астарта-Київ" сплатила 1 мільярд 889 мільйонів податків у бюджети різних рівні України, тільки за цей рік, я не брала виборку за минулий, позаминулий і так далі.

Якщо говорити про ефективність використання землі, в мене є статистична звітність, з якою я неодноразово виступала і говорила на різних форумах. Якщо говорити про фермерське господарство, то фермерське господарство показує статистичну звітність і звітує про те, що вироблено продукції у 2018 році на 4 тисячі 352 гривні, тоді як велике сільськогосподарське підприємство вже на 7 тисяч 253 гривні на один гектар.

На сьогоднішній момент жодні фермерські господарства не зможуть забезпечити ефективний і нормальний обробіток. Якщо ми позбавимо великі підприємства,  в тому числі публічні підприємства, права на викуп землі, ми втратимо нашу переробну галузь, яка на сьогодні розбудована, МХП має переробну галузь, "Кернел" має переробну галузь. Кожний селянин, який збудував собі банк землі, створив на сьогоднішній момент на правах оренди, він створив і переробну галузь. Ми логістично залежимо від місця вирощування нашої продукції до наших заводів. Чому найбільша орендна плата  на сьогоднішній момент  у аграрних холдингах. Жіночка говорила, власниця землі, про те, що їй платять 5 тисяч гривень, фермер платить 5 тисяч гривень за 5 гектарів, а ….. Київ офіційно, я сьогодні заявляю про те. що платить більше  5 тисяч  гривень на  один гектар в місяць орендної плати. (Шум у залі)  В рік, в рік орендної плати.     Але це в п'ять разів більше, ніж той фермер, який не хоче ринку землі. Говорити про те, що для аграрних холдингів це не є викликом і це  дуже легко, і у нас дуже багато грошей, це неправда.

На сьогоднішній момент із цим ми маємо  проблеми. Але найбільше зло і найбільший страх у нас є на сьогоднішній момент: збудувавши елеватори, які прив'язані логістично до нашої землі, збудувавши заводи, збудувавши переробку, ми не можемо на  сьогоднішній  момент  дозволити  собі втратити   право на обробіток цієї землі. Якщо ми отримаємо фізичну особу, як багато хто виступає на сьогоднішній момент, яка буде єдиним учасником ринку землі, або поряд ми отримаємо   фермера, який  не сплачує податки в тому обсязі, в якому сплачуємо ми – до копійочки, все, і публічно публікуючи свої звіти. В даному випадку ми будемо в нерівних умовах.

Ми на сьогодні конкуруємо з фермерами дуже на рівних. Фермери у нас забирають землі, це основний у нас  конкурент. (Шум у залі)

Ви можете сміятися, можете ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не перериваєм! Не перериваємо. Будь ласка. (Шум у залі) Не перериваємо.

 

______________.  Дозвольте мені закінчити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не перериваєм! Будь ласка.

 

______________.  Дозвольте, будь ласка.

Дозвольте мені закінчити, будь ласка. На сьогоднішній момент я хочу звернути увагу на наше законодавство. Будучи директором з юридичних питань, адвокатом, я хотіла б звернути увагу на наступне. Стаття 18 Закону  України  "Про  інвестиційну діяльність" гарантує всім суб'єктам  господарювання рівні і однакові та сталі умови вкладення інвестицій. На сьогоднішній  момент 13 років тому, коли компанії, наша компанія  13 років, трохи пізніше інші компанії вийшли на IPO і розмістила свої акції. Коли нам повірили іноземні інвестори і вклали ці грошові кошти в наші компанії, що дозволило нам створювати робочі місця саме для нас, українців тут, ми, де-факто було гарантовано. І на сьогоднішній момент, прошу звернути, стаття 130 Земельного кодексу України говорить про те, що покупцями землі є будь-яке сільськогосподарське підприємство. Тому в даному випадку неправильним є обмежити ці права, і точка зору. Це по-перше.

По-друге, право власності на земельні ділянки і право власності тих людей, які важкою працею дійсно відпрацювавши в колгоспах, не за один рік отримали право власності на вказану земельну ділянку, право власності на відчуження обмежувати не можна. Ми кожного дня маємо таких орендодавців, які приходять до нас і просять допомогу. Їм конче необхідні ті гроші зараз на онкохворих, на лікування, на навчання, на вирішення своїх щоденних потреб. Тому обмежувати ці права не можна.

Дякую.   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, по регламенту чуть-чуть.

 

_______________. Давайте ми вам скинемося…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, будь ласка. Ні, будь ласка.

 

_______________. Пане Миколо, можна ми повернемося? Миколо Тарасовичу, можна ми повернемося до одного питання, на яке ми так само не почули відповіді? Я дуже прошу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ви почули відповідь. Будь ласка. Ми повернемося до людей.

 

_______________. Ні, ми не почули відповідь. Ми не почули відповідь…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми повернемося до людей, яких насправді ви не хочете слухати. Будь ласка.

 

_______________. Ми не почули відповідь, тому що ми зараз уже майже годину. Я попрошу зараз, мій колего, ми зараз майже годину товчемо воду в ступі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, якщо вас, як для вас.

 

_______________. Я перепрошую, можна я закінчу? Ми ж не перебиваємо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, не можна. Якщо для вас багато одну годину слухати людей, то це питання не до людей, а до вас.

(Шум у залі)

 

_______________.  Я продовжу, можна? Ви почуйте. (Шум у залі)

 Можна я ще раз наголошу? Таємно в п'ятницю 18 числа рішення про визначення долі української землі таємно на 3 поверсі в будівлі під куполом, прямо тут над нами, було вже ухвалене. Сьогоднішнє засідання, сьогоднішні оці збори…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А яке ж таємне, ви ж там були?

 

_______________. Щоб ви зараз поставили на голосування питання в середу, 16 жовтня, я вам ще раз нагадаю, що сказав Вадим Івченко. І ми це все чули, всі, без винятку кілька десятків людей. Що комітет продовжить розгляд законопроектів, які будуть на майбутні покоління, вдумайтеся, визначати долю української землі у п'ятницю о 14:30. Було таке, товариство? Було.

Потім зібралися, я не буду більше говорити, як щурі, потім зібралися о 9 годині в п'ятницю і тихенько голоснули за 8 хвилин розгляд одинадцяти законопроектів. Я нагадаю, лише Іван Адамович знайшов сміливість проголосувати проти. Ми з ним багато сперечалися, ми давно знаємо один одного, але завжди шукаємо вихід із ситуації.

Товариство, я думаю, що ми всім нашим загалом, цією нашою громадою маємо зараз примусити, по суті, або натиснути, або, як вчора "Слуга народу", самі там більшістю блокували трибуну, чого український парламент такого не бачив, вийти у формалізоване нормальне поле.

І перше, і останнє, з чого треба почати. Давайте зараз повернемося на годину назад. З чого маємо почати? Зі скасування таємного рішення комітету 18 жовтня, а я для інформації всім скажу, що в картці всіх законопроектів і урядового… Так, пане Тарас? І всіх депутатських альтернативних, і в альтернативному законопроектів Оксани Шевчук, Юлії Тимошенко, Наталії Королевської…

 

_______________. Микола Тарасович, у мене прохання, ви б могли вести засідання?

 

_______________. 10-го, який був вже, значиться рішення. На сьогоднішній день…

 

_______________.  В мене прохання, ви б могли вести засідання?

 

_______________. Я думаю, що маємо ми попросити… Не переривайте, ми ж декларуємо.

 

_______________. Та вам ніхто слова поки що не давав.

 

_______________. Олег Сергійович, чітко ставимо на голосування.

 

_______________. Вам не дали слово, ви вже програли вибори, шановні. Ви програли вибори, сідайте на своє місце. Шановні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми вас почули. Дивіться, ми вас почули, а тепер почуйте інших людей. Будь ласка.

 

_______________ Рішення по землі вже є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ще раз кажу, зараз буде розглядатися питання про перегляд цього рішення. Всі, крім вас, пане Швайка, мають можливість висловитися, як би вам це не подобалося, це перший момент. А коли ви говорите про таємність, таємність – це властиво діяльності МінАПК і тихенько у 2014-2015 роках. Ми наведемо, вже є звернення від Генеральної прокуратури на створення тимчасової слідчої комісії. Ми обов'язково на наступний комітет, будемо бачитися частіше, це точно. Будь ласка.

(Шум у залі)

 Ми вас слухали, будь ласка.

 

_______________. Шановні, я довго слухав. Перше. Апріорі, рівних можливостей бути не може між малим і великим, не можуть, вільні можливості ви забезпечити зараз не можете. Це перше.

Друге питання. Хто думає, що пай дістався людям за тяжку роботу в колгоспі, це не так. Пай дістався тим, хто був членом колгоспу на певну дату, хто 10 років проробив, хто 50, хто три дні проробив. Це треба, щоб розуміти.

Далі. Той, хто хоче продати пай, швидко продати, щоб ви знали, ті, хто вже продали по емфітевзису за 100 тисяч гривень там чи за скільки, 3 гектари, підіть і попитайте чи вони дуже розбагатіли, що вони з того мають.

Далі. Якщо уряд не може забезпечити право на освіту, право на медицину, право на нормальне життя, як рекетир той, представив ножа до горла і каже, давай або пай продавай, або сам викручуйся. То це що, вибір чи що? Це щодо власників паїв. Я теж є власник паїв, я і фермер, і власник паїв, наша сім'я теж має три паї.

Далі. Земельна реформа перезрівша, це зрозуміло. Це не ваша вина, це вина холдингів, які за цей час набивали земельний банк і до цього часу, розумієте. А тепер, коли вони вже наїлися, стали міцними, давайте відкриємо ринок землі. Який може бути ринок землі, коли технічні передумови не виконані, земельний банк не зроблений, війна іде в країні і так далі. Про що ми говоримо?

Далі. Ціна на землі не буде ніколи, пайовики, забудьте, що ціна на землю буде. Не буде, тому що немає суб'єктів ринку, на 25 процентів у холдингу. Світовий досвід свідчить, там, де фермерське господарство, тільки тоді є ціна на землю. Зараз не можна піднімати це питання, тому що треба врегулювати технічні проблеми.

Яка різниця між холдингом, який хоче створити мені робоче місце? Мені не треба робоче місце, я не піду за миску супу до них робити, я сам можу обробити ту землю, дайте мені можливість. Мені не треба багато, 20-30 гектар на сім'ю –  отак хватить. І вони живуть на місці. Ефективність холдингу залежить від того, скільки я, купить його власнику, а моя ефективність залежить від того, чи я хліб куплю завтра, і куплю у того підприємця, що живе в селі, а вони робочі місця створюють. Ви розумієте різниця в чому? От в чому різниця сама основна. 

Ця ситуація з обговоренням. Я вас прошу, їздять люди і обговорюють по областях, я знаю, там пишуть записки які питання треба задавати, а хто не такі, їм слово не дають, і тут, я бачу, людей попривозили. Ви знаєте, мені ця ситуація нагадала одне прислів'я: "Вона мені розказувала про своє тяжке життя, а я її любив і плакав". Розумієте? Оце точно ситуація. Дослухайтеся до нас трохи, дослухайтеся.

Поетапність і комплексність. Питання є, питання треба вирішувати, зараз не можна. Ну як, вирішувати спочатку технічні, спочатку треба громадам дати землі їм у розпорядження і дати можливість їм скупити, випустити оцей пар і спадкоємців, ті, що тиснуть на ринок, і далі поетапно рухатися далі.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, там ще вас двоє там, троє навіть.

 

_______________. …………………,  місто Львів. Я закінчив Львівський агарний університет, і нас вчили, я економіст, що земля не може бути товаром, це є державний університет. Тепер дивіться, у нас на Львівщині об'єднано 800 фермерів. Ми зараз контактуємо, ……………, і не дасть збрехати Лещенко і Висоцький, які були в Тернополі, ледве ноги віднесли. Хлопці, скажіть правду комітету, як було у Тернополі і як вас зустріли, як вас зустрічають по Україні саме фермери –  не тут запрошені в перших рядах.

Тепер дивіться. Сьогодні я вже не говорю про те, що, так, що на пікет сьогодні не прийшли з комітету. Чому не прийшли, тільки от дівчинка, я бачив, ще, може, когось. Ви з аграрного комітету. Сьогодні приїхало тисячі фермерів з цілої України. Де ви всі були? Як миші під віником, чи де ви були?

Тепер дивіться. Я вам відверто скажу: ні один з вас на Львівщину не приїде, якщо не покається, і за 18 жовтня, як сказав Олег Тягнибок, зараз ви своїм голосуванням не відміните цей день. От ви з цього залу не маєте зараз вийти.

Перше, що ви маєте поставити. Нас їхало декілька автобусів і в нас біля Житомира дзвінок о 9:06 – де аграрний комітет. Я вам, пане Сергій, подзвонив, ви кажете, я навіть не встиг. Тоді я набрав вас, пане Сольський, в 9:08, як вже сказав, а ви кажете, ми вже провели. І, виявляється, обговорили все і дали пропозицію Верховній Раді за основу проект закону, який ви підписали.

Тому дивіться. Зараз поставте першим… Так-так, поставте зараз і відмініть це. І ви голосували, що 4 грудня, якщо не помиляюсь, мають бути громадські слухання. І ви обіцяли, що не буде до того часу проголосовано на комітеті. Будь ласка, зараз це поставте, ми всі чекаємо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, ми підтримали комітетом рішення про проведення парламентських слухань. У мене дійсно прохання, ми визначили дату з Апаратом 4 грудня, щоби внести цю постанову у Верховну Раду – доручення, прохання, це… Абсолютно підтримується.

Наступний, біля вас колега був.

 

_______________. Бажаю здоров'я всім присутнім!

Доброго всім здоров'ячка. Місто Кременчук, організація "Кремінь-АТО", Полтавщина. Шановне товариство, я, от ви бачите по мені, я дрібний карась у цьому великому океані політичних подій серед таких поважних, даруйте, дельфінів і акул. Знаєте, характер дельфінів рятувати людей. От ми всі звикли. У нас асоціація така, там казки, там і так далі. Хоча ми в це віримо як в святу річ. Одну із святих речей. А характер  акул, ви самі знаєте який. Та от дельфіни ніколи в акул не наряджаються. А от акули в дельфінів мають властивість наряджатися. Вони спекулюють такими речами як Конституція. Вони спекулюють такими речами як учасники АТО, захист країни. А насправді вони лобіюють свої шкурницькі інтереси. Я з великою повагою ставлюся до кожного аграрія.

Але давайте подивимося на характер. Я сьогодні бачу дрібного, даруйте, за таку тезу дрібного, звичайно, вагомого, але в розмаху своєму дрібного підприємця на селі, якому просто стисли горло. Який не може нічого зробити. У нього ні державної підтримки немає. Тут холдинги позабирали все, стисли його. Він працює, йому господарство десь там дісталося. Ну, даруйте, може, правдами і неправдами якось він там його намагався вижити в тому середовищі і дати роботу людям на місцях. Але його дотисли, і він просто закривається сьогодні.

В той же час великі аграрні підприємства понабирали собі землі на 49 років на постійне користування і платять мізерні копійки сьогодні. І вони говорять, не треба роздавати громаді землю. Не треба роздавати учасникам АТО. У  них є свої лобісти. Їм вигідно сьогодні, щоби не було конкуренції. А люди, ось жіночка виступала, інші виступали. Сьогодні люди на місцях, ви хто тут лобіює холдинги і, можливо, дехто більш об'єктивніше до цього ставиться, я не хочу їх ображати. Але кожен в середині собі знає, яка ситуація зараз на селі. Подивіться, як живуть люди. А ви подивіться, як приїхали учасники АТО, і що вони мають. Вони воюють за землю. От ми тут сидимо,  каву п'ємо, і говоримо, а надати їм земельну ділянку для того,  щоб людина могла отримувати пасивний дохід. Пасивний дохід – це мрія будь-якої людини зі здоровим глуздом.

І сьогодні я, лобіюючи інтереси учасників АТО, зіткнувся з тим, що дали, скористались некомпетентністю, дали по 2 гектари чагарників. І зараз ми скасовуємо ці накази, щоби…

Шановне товариство, я завершую. Не може бути поставлений на розгляд жоден законопроект в якому не будуть враховані інтереси: а) учасників АТО; б) місцевої громади. А потім уже – державні. І якщо у нас є сто відсотків ресурсу, значить двадцять п'ять відсотків атвоцям, двадцять п'ять громаді. Нехай на свій розсуд вони визначають, чи з марсіанами співпрацювати, чи з американцями, чи з бразильцями чи хоч пальми там вирощувати, даруйте.

 Я говорю, на свій розсуд.  Забезпечте право власності гарантоване державою. І ще раз наголошую, не може ставитись на розгляд   жоден законопроект в якому не будуть враховані спершу  інтереси учасників АТО, потім друге – громади.  І на паритетних умовах це все має розглядатися. А там уже держава нехай визначає. Нехай співпрацює з холдингами. Нехай хоч сама там вирощує, що створюють державні підприємства, які вона благополучно валила і крала всі ці можливості.

От, даруйте за такий емоційний виступ.  Але от моє таке прохання і звернення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, хвилинку. Я просто хотів прокоментувати. Дивіться, це питання треб найближчим часом вирішувати, я абсолютно згідний. У нас не закрито по країні десь 200 тисяч  хлопців, які не отримали ще землю. Приблизно не менше 10 тисяч – це родичі загиблих. І приблизно, я думаю, там 10-15 появиться протягом двох років ротації.

Абсолютно впевнений і в Мінекономіки вже є робоча група, яка місяць працює, що ми це питання до кінця року вирішимо. І я теж за те, щоб атошникам не видавали землю, земля по кінцевому  принципу в чагарниках, бери собі Боже, що мені не гоже. І я чомусь надіюся на підтримку Мінекономіки, що це також буде враховано при приватизації державних підприємств і при їх частковій розпайовці, що ця квота буде зроблена для всіх областей і це питання буде протягом року повністю вирішено.

У мене питання, раз піднялося таке питання, є таке зауваження, навіть не зауваження, а от така ремарка. У нас декілька мільйонів земель ОЗГ сільськогосподарського призначення, де нема зараз мораторію, які купуються, продаються, в тому числі частина атошники здають в оренду, частину обробляють самі, частину деколи продають.

Є представники від атошних асоціацій? В мене питання до вас, ви вважаєте, у вас мають бути обмеження, не мають щодо поетапності, відверто, щиро кажіть, ми тут готові обговорити все?

 

КОВАЛЬСЬКИЙ В.Д. Я сяду замість нашого депутата. Дякую. Ковальський Валентин Дмитрович, Вінницька область, представник Ради ветеранів.

Дійсно, сьогодні це гостре питання і, знаєте, я тут дуже багато чув фермерів, холдингів про те, що земля їхня, насправді земля державна. І ми за цю землю проливали кров, віддавали здоров'я, багато хто життя, і сьогодні дійсно ми вимагаємо забезпечити, дійсно така цифра, як ви назвали, цих людей землями. Але землі, я вам більше того повідомлю, що сьогодні учасники АТО створюють свої кооперативи обслуговуючі, які будуть мати можливість забезпечувати себе економічно.

Тому прохання. Це не повинно бути один, два гектари, це повинно бути поле, яке має 100-200 гектарів хоча б, щоб вони могли об'єднатися і створити своє підприємство. І до "Астарти" також питання. "Астарта" у нас забрала, не дала можливість, ми ледве-ледве "вигризли"  з 300 гектарів, що ви забрали у Вінницькій області, Жданівка, ми ледве "вигризли" 30 гектарів, на якому створили обслуговуючий кооператив, СОК. І сьогодні хлопці самі заробляють. Так що не потрібно нам розказувати, що ви даєте хлопцям дуже добре.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Абсолютно згідний. 

 

ІВЧЕНКО В.Є. Микола Тарасович, ми, дивіться, при всій повазі, ми можемо зараз всіх вислухати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Всі ж хочуть.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Зараз стоїть питання: ми відкриваємо ринок чи ні. Це перше.

Друге питання. Ви ставите на голосування скасування комітету? Це друге питання.

Третє питання. Ми в минулому скликанні досить  плідно працювали з асоціаціями атошників, ми напрацювали законопроект. Ми напрацювали законопроект і бачення, яким чином можна забезпечити атошників або грошима, або землею, або Закон про кооперацію, щоб вони створювали кооперативи і заробляли. Це є.

Слухайте, аби він був прийнятий а не відхилений, не відхилений, а прийнятий, вони би вже зараз, ті, хто хочуть отримувати землю, вони  б її отримували, а ті, хто не хочуть отримувати землю, вже б отримували грошима, причому вдвічі  більше, ніж дають іншим… Але це специфічне питання. Чому? Тому що завтра сюди прийдуть афганці, Куніцин прийде з афганцями, він завтра прийде. Потім прийдуть ветерани Великої Вітчизняної війни, а потім інші, п'яте-десяте. 

Тому треба це робити, скажемо так, системно. Системно запровадити  такий механізм, щоби всі державні землі дісталися людям, які чекають 28 років. В тому числі і нашим громадянам України, які відзначились перед Вітчизною. Учасники АТО, в першу чергу. В другу, третю, четверту і так далі. І зробити це. Але це технічне   питання. І повірте, тут ви не знайдете жодного  депутата, який скаже  - ні.

Ви зараз переводите, завдяки хлопцям, я вибачаюсь зараз, ви зараз переводите вже питання в технічний рівень. Але я хочу, щоб ви поставили скасування рішення комітету…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зараз поставимо.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Скасування рішення. Щоб ми чітко знали, що нас ніхто не обманув. Бо ви ж уже проголосували за іноземців, ви вже проголосували за 8 мільйонів гектарів. Ви вже проголосували за NСH холдинг, який починає викуповувати. І подивіться,  що сказав генеральний директор: "У нас вистачає грошей, щоб забирати". Мало того, ви вже проголосували за те, що у наших онуків землі не  буде. Ніхто, навіть у Німеччині, навіть у Німеччині, коли дивитесь звіт …… компанії, яка займається обігом, вони сьогодні не можуть побачити, яким чином продається корпоративна власність. Ви сьогодні продали, вибачте, "Астарті" чи там комусь, а потім якийсь пан із Саудівської Аравії ………., образно говоря, там такі прізвища є різні, через десять років уже має цю землю.

А потім це буде досвід Латвії, колеги, Латвії, коли місцеві громадяни починають орендувати у шведів, у норвежців і так далі, і так далі, тому що вони не хочуть її використовувати. Повірте, це стратегічне питання. Давайте ми послухаємо хлопців, але при цьому я хотів би, щоб ви відразу перейшли до того, щоб ми скасували і почали заслуховувати…

Слухайте, я не слухав, я, до речі, не був запрошений на комітет, і ви це знаєте. Я не слухав законопроект Лабазюка, він тут сидить. Він має право на законодавчу ініціативу? Чи я маю право вам сказати по законопроекту номер 10, щоб ми убрали іноземців, щоб ми убрали ті речі, які сьогодні не сприймає українське суспільство. Якщо сьогодні говорити про фізосіб, то уберіть юросіб або, образно, залишайте тих, які сто відсотків з власністю українців – сто. А ті, хто будуть продавати корпоративні права іноземцям, продавати цю землю або викуповувати державою. Це теж варіант, але давайте спілкуватися. Ви вже…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, є інші.

Будь ласка, ви.

 

_______________. …………………. Я учасник бойових дій і фінзасновник фірми аграрної…

 

_______________. Сзади микрофон.

 

_______________. Я є учасник АТО і засновник аграрної фірми. Ми обробляємо землю виключно учасників АТО. Ми зіткнулися з усім, з чим стикається малий фермер: з нерівними умовами, з усім. Але що я зараз хочу сказати? Зараз стравлюють фермерів і учасників бойових дій Геокадастр, дає землі спірні. У нас між собою війна йде.

Але якщо зараз можна забезпечити учасників АТО в тому числі землями, які планують, …… держпідприємств, і у нас учасники бойових дій подають на землю, через півгодини вона потрапляє на аукціон, через три дні після того, як на неї подають заяви учасники бойових дій. Кажуть, ой, а ми вам не можемо її дати.

Ми зможемо зняти градус напруги між учасниками бойових дій і фермерами, якщо не будуть нам давати землю, яку незаконно якийсь фермер обробляє, і не можна ……. проект зробити. А якщо дадуть саме такі землі, ми допоможемо учасникам бойових дій. У нас зараз в Полтавській області реально багато учасників бойових дій об'єднуються, самі обробляють. Кооперативи, фермерські господарства учасників АТО, сімейні кооперативи учасників АТО. І ми працюємо як ті самі фермери. Ми воювали за землю, повернулися, і обробляємо її.

І з приводу продажу землі я вважаю, що, ну, це моя особиста позиція, державну землю продавати не можна, а власники паїв повинні державі або іншим українцям могти її продати. Це чисто моя позиція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Костюк.

 

КОСТЮК Д.С. Дякую.

Хотів просто ремарку. Ну, чесно кажучи, скільки можна брехати вже. Я не можу це слухати. Прокоментую. Ми приймали рішення на відкритому засіданні комітету. І ви були присутні, будь ласка, представники "Свободи". І законопроект  альтернативний, який передбачає поетапне запровадження прозорих правил гри, прозорого ринку землі. Ринок уже існує. Ми за прозорий, те, щоб всі українці бачили, хто купує чи продає землю, а не в тіні все робили. Це перший момент. Тобто це було відкрите засідання.

Другий момент, ми врахували ті пропозиції, які були від аграрних асоціацій. І сьогодні ми теж бачимо те, що більшість представників аграрних асоціацій, фермерів і селяни, більшість з присутніх, хто мав слово, більшість за те, щоб був прозорий ринок землі, але з пересторогами. І ми це врахували відразу. Ми запропонували поетапне впровадження ринку землі. На першому етапі без іноземців. Ми готові до того, щоб… Це наш законопроект.

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Покажіть цей закон. Кого ви дурите?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович. Вас ніхто не перебивав. Вас ніхто не перебивав. Вадим Євгенович, вас хтось перебивав.

 

_______________. Цю брехню неможливо слухати. Таке молоде, а таке брехливе.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Якщо без іноземців, покажи всьому суспільству, що цей закон без іноземців. Ось, будь ласка. Ось пропозиція асоціації …… Покажіть! Я то знаю, що цей законопроект дає можливість купувати іноземцям, які працюють тут 3 роки. А, коли порахувати, це 8 мільйонів гектарів, які мають переважне право. Ну, навіщо ви це говорите?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую, Дмитро.

 

_______________. Микола Тарасович…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні, стоп, все. Давайте тепер скажу я. Я сьогодні говорив найменше насправді. Дивіться, не тільки я, а всі присутні бачили, у нас різні думки сьогодні. Від абсолютного несприйняття запуску обігу землі до ліберальних і максимально ліберальних ідей щодо того, як цей обіг може функціонувати.

Хочу трішки нагадати, як відбувався, як вже відбувалася розмова. Спочатку з'явився кабмінівський законопроект, після цього почалася сильна дискусія. Деякі з представників асоціацій, насправді, більшість, по крайній мірі з тієї частини, що зліва від мене знаходиться, ми були у Президента, всі один одного слухали, і після цього появився альтернативний законопроект, де іноземців було відкладено до 2024 року як таких, що можуть бути співзасновниками юридичних підприємств. За винятком, у нас 1 тисяча 300 підприємств в Україні, які мають іноземних інвесторів, за винятком тих, які вже не менше 3 років зареєстровані і тільки щодо тих земель, які вони орендують.

Крім того, було зменшено об'єм в альтернативному по областях і по ОТГ. Це однозначно не кінець дискусії. У нас будуть неодноразові мітинги і зустрічі "за" і "проти" цієї реформи, як ми бачимо, кожен з присутніх може організувати ці мітинги. Я абсолютно впевнений, що варіанти рішень, вони вже десь знаходяться у повітрі і найближчим часом будуть знайдені. Не треба політизувати цей, аж занадто, він зрозуміло буде політизуватися, не треба аж занадто політизувати це питання. Ми два  засідання комітету розглядали ці законопроекти.

 

_______________.  Чого ж потім, взяли і тихенько собі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не перебивайте, ну не перебивайте! Я ж вас не перебивав, нікого з присутніх не перебивав. Нікого з присутніх не перебивав.

 

_______________. …і не запросили авторів альтернативних законопроектів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, насправді пані Оксана – доповідач законопроекту від "Свободи" була і вона доповідала цей закон.

 

_______________. Вона зайшла в момент початку голосування і випадково ви відклали голосування…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще раз кажу…

 

_______________. Ви, як щурі, зібралися...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ви, як щурі, і громадянське суспільство дало оцінку вашій поведінці на виборах. Це ви себе вели, як щурі, 5 років. (Оплески) Коли ви говорите про щурів, візьміть дзеркало, і коли ви використовуєте емоції людей, щоб знову прийти до влади, ви думаєте, це ніхто не розуміє, абсолютно всі розуміють і не треба цим зловживати.

Наступне питання. Оскільки така ініціатива звучала, відповідно до статті 44 Закону про комітети, де дійсно передбачено, що прийняті комітетом рішення можуть бути переглянуті, я зараз поставлю це на голосування.

Будь ласка. Хто за те, щоб переглянути рішення комітету від 18 жовтня, прошу, формулювання переглянути саме. Читайте закони, ви про це часто говорите, прошу визначатися.

Хто – за?

 

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ.  Ганьба!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 7 чоловік.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз.

 

ГОЛОСИ ІЗ ЗАЛУ.  Ганьба!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення про перегляд не прийнято.

 

_______________. Ми подаємо до суду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наступне питання. У нас сьогодні багато важливих законопроектів.

 

_______________. Так у нас автори законопроектів не доповідали свої законопроекти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Лабазюк.

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Шановні колеги, можна, мабуть, закривати засідання комітету. Тому що після того, як ви сфальсифікували рішення комітету, після всього цього шоу, що зараз відбувалося, навіщо тоді взагалі авторство законопроектів, навіщо тоді парламент? Ви взагалі можете зараз приймати всі рішення, потім так само в залі голосувати і нічиєю думкою не цікавитися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Наталія!

 

КОРОЛЕВСЬКА Н.Ю. Вибачте, але я була автором законопроекту, мене не запрошували на засідання комітету. Зараз ми побачили цей фальш, коли ви взяли, щось обговорювали, але ж змінювати рішення ви не збиралися. Тому я вважаю, що тут нема чого робити і взагалі нема про що говорити.

 

_______________. Шановна громада!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Лабазюк.

 

_______________. Подивіться на це, це обман українського суспільства.

 

ЛАБАЗЮК С.П. Шановні колеги, дозвольте два слова. В першу чергу хочу звернутися до голови комітету. Ви знаєте, сумно сьогодні спостерігати за тим, я мав нагоду працювати при трьох головах аграрного комітету, але вигризати слово члену аграрного комітету на засіданні тим, що тримати руку, і тобі слово не дають ціле засідання, такого не було ніколи. Я розумію, що тут сьогодні слово надають двом варіантам: або тому, хто нагліший, або тому, хто ближчий до себе.

Сьогодні ми почули з вами, давайте колеги по комітету, від політичної партії "Слуга народу", звернемо увагу на те, що сказав представник Президента. Позиції Президента на сьогодні відпрацьованої чітко нема. Він ще слухає людей. Правильно? Це перше.

Друге. Ми почули позицію Голови Верховної Ради на минулому тижні, який звернувся до членів аграрного комітету не просто з пропозицією, а з наказом змінити своє рішення про це засідання, яке відбувалось.

Я один з авторів альтернативного законопроекту, але я не мав нагоди доповідати в цій залі свій законопроект чому? Тому що я на цей телефон за 20 хвилин до засідання прийняв таке есемес, як і більшість з нас, що на прохання окремих народних депутатів змінився час і змінилося місце засідання комітету.

Шановні люди, ми проживаємо і працюємо сьогодні в місті Києві, і доїхати до засідання за 20 хвилин зранку було фізично нереально. Я маю на це право. Тому, якщо в цій залі ми проголосували про день та місце засідання комітету, ми мали чітко цього дотриматись. Отож те, що відбулося в п'ятницю, я сьогодні своєму колезі справа говорив: "Сьогодні на це не звертається уваги з точки зору, напевно, якихось правоохоронних органів". Але через рік, два, три історія повторюється і можуть звернути увагу, а чому ж все ж таки відбувалось це засідання комітету в такий спосіб.

Те, що сьогодні голова надав можливість виступити всім керівникам асоціацій – чудово нарешті. Але поетапність в будь-яких діях. І коли було питання, що потрібно приймати рішення про обіг землі, ринок землі в тій чи іншій формі є поетапність: комітетські слухання, парламентські слухання, ряд законопроектів, в ідеалі один єдиний законопроект спільно напрацьований в цьому комітеті і тоді був би ефект і результат. Ми повторили, знаєте, є поетапність перше, друге, третє, четверте і ми почали з сьомого на четверте, потім на десяте і так прийняли цей закон.

Моя пропозиція давайте почнемо поважати один одного в комітеті і голова комітету завжди має бути об'єднуючий всіх представників в комітеті, а ні в якому разі ні однієї політичної сили. Це перше.

Друге. Давайте ми таки звернемо увагу, що це надзвичайно важливе державницьке питання, а ні в якому разі не політичне чи економічне. І Президент обіцяв, що державницькі питання будуть обговорюватися суспільством, а після прийматися, те, що ми сьогодні почули від представника Президента. Тому давайте не будемо дразнити цю ситуацію і давати… Пане Миколо, дійсно, ви праві, не давати можливості гратися в політику і заробляти політичні бали на цій ситуації, тому що  сьогодні, на мітингах… я вчора сказав свою думку тим, хто приймав участь, без прапорів. От давайте приїдемо на мітинг ті, хто мають позицію, аграрії, фермери, асоціації, власники земельного паю, і не потрібно політичних різних-всяких стягів для того, щоби заробляти на цьому політичні бали. Але  ми  ж з вами всі політики в цій залі, і ми розуміємо, що і як це може завершитись.

Тому давайте ми зараз, колеги, які щойно не підняли руку. Тому що напевно є така політична воля. Кожен з вас обирався, неважливо, чи мажоритарник на окрузі, чи по списку партії.  Зрозумійте, те, що сьогодні соціологія показує 70 відсотків проти, це, насправді,  не тому що 70 відсотків проти, а тому що 20 років людей цією темою лякали. А ми з вами сьогодні цією темою ще більше лякаємо людей.

Тому давайте змінимо наше рішення, яке було комітету минулий тиждень. Дійсно, продовжимо діалог. Поки не почуємо чітку позицію  Президента, тому що це в тому числі президентська  відповідальність на  сьогодні.  І тоді в ідеалі відпрацюємо якийсь спільний законопроект і приймемо рішення. Тому що є сьогодні люди, які хочуть продавати землю і мають на це право, є ті, які не хочуть і також, це їхнє право. Але в першу чергу, це… Мені сподобався вислів одного з хлопців-атошників, це державне питання і державна земля, а не земля того чи іншого сьогодні чоловіка, чи фізичної особи.

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Сергій.

Дивіться, я абсолютно з вами згідний. Дійсно, позиція не сформована, і не одна зустріч, не одна дискусія по цьому  питанню буде. Як я ще раз казав, якісь думки, варіанти рішень вже десь циркулюють в повітрі, це теж  треба враховувати і розуміти. Перший момент.

Другий момент. Я вже просто не пам'ятаю, там багато питань у вас було. Другий момент. В нас багато інших законопроектів важливих в комітеті. Ми от часто говоримо про ті проблеми, з якими я згідний, без яких в будь-якому варіанті земельна реформа не буде ефективна. Нам їх треба починати розглядати. Там також багато, там значно менше дискусійних моментів, але там є багато і   об'єднуючих факторів, і це теж треба починати говорити. Немає різких рухів зараз, у найближчий час нічого не буде відбуватися, крім діалогу. І ми… ні, стоп, послухайте. Я особисто спілкуюся через день з усіма асоціаціями, ми зводимо ці пропозиції. Наступний тиждень, наступні два тижні, я думаю, буде неполітичний абсолютно, а по суті діалог на всіх рівнях по варіантах того, в якій формі це буде.

 

_______________. (Не чути)  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так само, як було після кабмінівського законопроекту, так само, як було після кабмінівського законопроекту.

 

_______________. Публічна обіцянка спікера Дмитра Разумкова...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитра Разумкова публічна обіцянка, візьміть стенограму, не була щодо скасування рішення комітету за наказом.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хтось, а хтось… Ви знаєте, хтось відзначався цим 5 років.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Я знаю. На злодії шапка горить, що я вам можу сказати на це?

 

_______________. (Не чути)  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не маєте? Не маєте? Можливо, й не маєте, а можливо, маєте, я не знаю.

Тому зараз ми переходимо… зараз ми переходимо до наступних питань порядку денного.

 

_______________. Щоб до кінця шоу вже було готове.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Після вас піду. Підете?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, я поняв.

 

_______________.  (Не чути)  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. У вас було своє шоу.

 

_______________.  Ви тут "квартал" влаштовуєте...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, будь ласка.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Колеги… (Шум у залі) Ігорю, Ігорю, колеги, Ігорю.

Ви знаєте, в чому проблема? Ви говорите про комітет, ви говорите про законопроекти, але… Михайло! Ви говорите про комітет…

 

_______________. (Не чути)

 

ІВЧЕНКО В.Є. Ви говорите… Ігорю, Ігорю, ви говорите за законопроекти. Є одна проблема. Рішенням, а я вважаю, що це таємним, як член комітету я не був ні повідомлений. І повірте, тут є колеги, які теж про це говорять, це реальність. Тому що якщо я зараз включу те, що ви сказали,  ви сказали конкретно час і дату, але ви зробили як зробили. Своїм рішенням, де там досить багато суперечностей в законі, ви  збудоражили українське суспільство чи то власників паїв. Запитайте, чи хоче вона, щоб завтра там Саудівська Аравія обробляла цю землю, чи ні. Ну, напевно, ні. Чи хочуть фермери там такого-то, такого-то. Чи хочуть, щоб це були іноземні компанії і так далі. Ми збудоражили суспільства, і це є закон. До речі, інші закони, вони у  вас повністю прив'язані до іноземців або особа без громадянства. Це розгромні висновки ГНЕУ, де ви обіцяли, вам же повірили як партії. Вам повірили, що ви зміните філософію. Оце розгромний висновок. Після цього висновку нада в мусорку класти те, що напрацьовано.

Питання в іншому. Ми 5 років напрацьовували всі разом законопроекти. Є аграрії, ми представники аграрного комплексу. Ми не просто особа, ми представники аграрного комплексу. І ми маємо всіх почути і напрацювати компромісне рішення, і після цього виходити далі. Що зараз пропонується. І правильно було, керівники фракцій сказали, ми: а) скасовуємо, відкладаємо. Президент не прийняв рішення. Навіщо будоражить суспільство перед тим як… Давайте, Президент скаже своє слово. Він прийме рішення. А я вам скажу більше, скоріш за все цей законопроект уйдет в мусорку.  І ваше кожне прізвище, і ваше голосування, ви даже не зможете відстоювати його. Воно буде покладено в мусорку. Пожалійте себе і своє я перш за все. Зрозумійте, вам потрібно відповідати за голосування і відстоювати його. Воно буде покладено. Буде якийсь інший варіант. Я розумію навіть який він буде. Але давайте ми це відкладемо. Давайте технічну частину, про що говорить Микола Тарасович. Там багато технічних речей. Напрацюємо про приватизацію державних підприємств, про передачу землі територіальним громадам, про контроль проведення кадастру, про антирейдерські речі, мається на увазі земельні. Давайте подумаємо, яким чином ми будемо розпайовувати землі, і, що буде відбуватися з землями запасу і так далі.  Давайте подумаємо, хто буде вести контроль і яким чином цей контроль буде відбуватись. Це у нас компроміс. Давайте поговоримо з багаторічними насадженнями. Давайте відкриємо, як у нас рухається АПК. Слухайте, по поголів'ю.  У нас 8, вибачте, мені зараз присилають з Академії аграрних наук і показують, скажіть, будь ласка, скільки поголів'я на 100 гектарів в усіх країнах Європи, і, що відбувається у нас. Да у нас втричі менше ніж взяти ту ж Хорватію, але ж у нас чорноземи.

Я до чого просто веду? Давайте не будоражити, ми комітет лише, ми комітет і ми представники, вибачте, аграрних асоціацій. І я не розумію, як людина, Олег Сергійович, як ви можете називатися учасником ВАР, коли ВАР сьогодні стояв проти цього закону, і ви зараз не піднімаєте руку. Я не розумію, Олег Тарасович. Або ви виходьте з ВАРу, або тоді офіційно підтримуйте цю історію, я не розумію цього. Якщо я свою позицію відстоюю, я цю позицію до кінця і якщо є позиція…

 

_______________. (Не чути)

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Я зараз скажу і ви будете відповідати. Якщо є позиція аграрних асоціацій відповідних…

 

_______________. Вказівок, як вам поступати, я вам не даю, да?

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Дайте, я намагаюся закінчити.

 

_______________. Ви ж на прізвища переходите.

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Так ви зараз будете давати репліку, я ж не проти, щоб ви зараз дали репліку.

 

_______________. Я прошу у своїй репліці мене не застосовувати.

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Дайте мені закінчити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, дякую. Дивіться, вже достатньо було.

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Завтра знову все почнеться у Верховній Раді з перерви, і знову ми будемо друг другу доповідати, хто кому Рабінович. Було ж рішення, давайте не будемо сьогодні спекулювати, вибачте, що ми там зібрали таємно, не таємно, це неважливо, давайте уберемо градус, який є у суспільстві, уберемо, скасуємо рішення. І давайте зосередимося на технічних питаннях. Ось і все. Це була пропозиція і не тільки це моя як народного депутата, це пропозиція аграрних асоціацій. Запитайте кожного з них, чи хочуть вони, щоб ми, як депутати аграрного комітету, от я питаю, відкликали законопроект тире 10? Вам 90 відсотків аграріїв, які працюють в Україні і створюють валютну виручку, і платять нам з вами зарплату, скажуть, хочуть. Так давайте виконаємо те, що вони говорять і почнемо працювати з технічними речами. У нас закон про кооперацію є, у нас землі оборони є і так далі, і так далі, давайте з цим працювати, а, вибачте, уберемо звідти політику, а ви самі її створюєте і хочете, щоб якась у нас була консолідація у комітеті після того, як ви не піднімаєте руку. Як можна це робити?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

_______________. Дякую, Микола Тарасович. Знаєте, ми тут багато емоцій і дискусій чули, але ви є молодий депутат, а я трішки маю більше досвіду у двох скликаннях, я хочу сказати, я бачив багато дуже крутих депутатів і дуже самовпевнених. Але життя настільки все міняє і все змінюється, що, повірте, ситуація і в вашому випадку теж дуже швидко поміняється. І я хочу з особистого досвіду вам нагадати, що були такі депутати, які голосували закони 16 січня. А зараз вони вже бігають в прокуратуру і дають пояснення.

І ви сьогодні як голова комітету перший, хто зацікавлений провести все в межах закону, без порушень Регламенту і закону. Тому що ви перший  будете ходити в суд і доповідати, і писати  пояснення. Тому ви мали би загітувати своїх колег  проголосувати і змінити це рішення. І провести його публічно і законно, щоби захистити своє місце, бо потім… і майбутнє  одне, за яке ви в майбутньому можете відповідати.

Тому, якщо ви навіть і ідете вже на такі кроки, якими хочете позбавити націю в майбутньому землі, позбавити наших дітей і онуків бути господарями на своїй Богом даній землі, то дійте вже хоча би  в межах закону.  Бо такими кроками ви просто остаточно руйнуєте свою репутацію, підставляєте себе під удар, і ви понесете за це відповідальність. І ви повинні розуміти, кожен депутат, що під вами буде горіти земля, тому що ви зазіхнулися на святе.

Я хочу  спитати, як ви можете гарантувати, що Росія - агресор, роздавши  паспорти, в тому числі  маючи паспорти, сепаратисти на Донбасі і в Криму, будуть скуповувати  українську землю по 200 тисяч гектарів. Ви подумали про це? Ви розумієте, що завтра буде український паспорт продаватися. А згідно  Закону про  набуття це можна зробити без проблем іноземцями – арабами, китайцями, турками. Вони будуть володіти українською землею, не наші діти! І ми не будемо мати майбутнє! Ви про це подумали?! Завтра якийсь шейх буде мати  український паспорт і він скаже, я громадянин, ви ж дали право нам купувати. А чому ні? І що? Ви думаєте, що ви робите?!

Тому дійте в межах закону. Поставте на голосування. Скасуйте рішення від 18 жовтня. Ідіть на обговорення. Зробіть громадські слухання, парламентські слухання і послухайте позицію людей. Бо повірте мені, розплата буде.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

 

_______________. Пане головуючий!  

 

_______________. Можна два слова?

 

ТАРАСОВ О.С.  По-перше, я хотів би зазначити.

 

_______________. Дякую. Доброго дня!

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зараз, секунду. Потім – ви.

 

_______________.  Значить незалежно від партійної…

 

ТАРАСОВ О.С.  Зачекайте, будь ласка. Я не Тарас Олегович, а Олег Сергійович. Це по-перше, Вадим Євгенович. Не потрібно мені вказувати, куди мені входити і виходити. Давайте я сам   розберуся в цьому.

По-друге, цей законопроект не  є остаточним.  І він може бути прийнятий. Це тільки для розгляду в першому читанні. І ми можемо його обговорювати, у нас тільки деякі правки. Ні з яким він не порушенням, читайте уважно.

І, по-третє. Немає позиції Президента, як сказав Роман Лещенко. Немає позиції Президента досі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не так, є готовність Президента слухати всі сторони. Це й  було, і є.

 

ТАРАСОВ О.С Да, може  бути таке, що буде ще якийсь законопроект.

 

ІВЧЕНКО В.Є. ...те, що було проголосовано вами.

 

ТАРАСОВ О.С.  Що було проголосовано?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Перший питання, перший момент.

І друге питання. Це пов'язане з тим, що Мінфін і Мінекономіки ми заслухаємо по 4 і 4.

 

_______________. Своїми словами перекажіть, його не бачив ніхто тут.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я вам хочу сказати, є рішення комітету про те, 18-го, по-моєму, що ми маємо продовжити наш комітет, який почав розглядати закони про ринок землі у п'ятницю в 2:30. Скажіть, будь ласка, яким чином і згідно якого законодавства ви були присутні на комітеті, ви, мається на увазі всі інші, вранці в 9 ранку? Якщо взяти  Закон про комітети, то голова комітету  за сутки має повідомити депутатів. Скажіть, будь ласка, яким чином були повідомлені депутати, яким чином, якщо у нас відкриті проходять комітети, якщо запрошуються громадські організації, яким чином вони були запрошені, яким чином були запрошені альтернативні закони і так далі? Тому ми і кажемо, що цей комітет, він є як такий нелегітимний. Так, ми маємо звертатися до суду і так далі, ви це скажете. Але при цьому ви у таємничому режимі приймаєте такі закони, як називається про розпродаж української землі. В цьому і є проблема.

Тому ми вам запропонували компроміс, і лідери фракції підтримали. Убираємо і вивчаємо цю позицію. Бо потрібно виходити спочатку з червоних ліній:  продаємо іноземцям чи ні. Якщо ні, і це прийнято рішення, взагалі викинули цей закон. Все, забули. І починаємо напрацьовувати далі. А поки приймається політичне рішення, давайте робити рішення по дерегуляції, по всьому іншому.

 

_______________. Хто вам заважає вносити правки щодо іноземних і таке інше?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дякую, дякую обом. Дмитро, дякую також. Ні, дякую всім, прошу. Ні. Ви довго тягнули руку. Пане Швайка, ми вас вже чули не раз.

Будь ласка.

 

_______________. Шановні колеги, дуже приємно, що незалежно від партійної приналежності, але гадаю, в першу чергу ми маємо бути всі тут, ви не політики, а державники. І вирішити це питання виключно в ракурсі інтересів держави і народу, в тому числі і наших поколінь. Тому що Бог створив землю і дав нашій нації, не для нас як кожному окремо, він дав нашій нації на майбутнє, і в першу чергу нашим нащадкам. А це означає, яке право ми маємо продавати те, що не нам належить зараз, а повинно належати нашим ще й нащадкам. І філософськи підходити до цього питання, чому завдання земельної реформи. Мабуть, для того, щоби підняти економіку, в першу чергу село і розвинути Україну. А це створення робочих місць, податки, інфраструктура сіл.

Мабуть, те, що робилося до цього, не назвемо реформою з тим самим паюванням колгоспів, бо все пішло шкереберть. Бо неефективні колгоспи, які збирали в 2-3 рази менше врожаї, ніж зараз агрохолдинги, і будували школи, дороги, половина села мала роботу. Так, можливо, агрохолдинги більш ефективні, але куди йдуть ці доходи? І на умовний гектар робочих місць і податків значно менше, ніж було тоді.

Тому нам треба переглянути стратегію розвитку Українського села. І коли виставляти на продаж землю, подумати філософськи: це основний засіб для виробництва. Якщо продати основний засіб для виробництва, то яка перспектива розвитку? Очевидно, нема.

Тому давайте поговоримо інакше. Навіщо продавати землю, а може, краще давайте створимо належні умови функціонування дрібних фермерів. Навіщо створювати ринок землі? – А давайте створимо ринок нормальний, доступний, справедливий ринок реалізації сільгосппродукції для всіх фермерів і всіх рівнів, у тому числі і закордон. Навіщо давати кредити під скуп землі? – А давайте найдемо дешеві кредити для розвитку дрібного фермерства. І навіщо одноразово продавати чи землю, чи підприємство? – А давайте створимо стабільну сталу можливість розвитку економіки.

Тому той, хто хоче продати землю,  питань немає. Чесно кажучи, колгоспи паювались і надавалася земля безкоштовно для паїв товарно-господарського виробництва і для ОСГ не для того, щоб вона продавалася, а для того, щоб, можливо, ефективно розвивалася більш. Ну, не вийшло так. То, очевидно, зараз дати можливість продати тим, хто не бачить перспективи своєї роботи на землі, але викупити має тільки держава по фіксованій ціні чи органи місцевого самоврядування. А далі? А далі надавати безкоштовне користування, але без права власності тим, хто хоче дійсно працювати, але жорсткі умови: юридична реєстрація, створення робочих місць для себе і своєї родини, сплата податків і природоохорона, 10, 20, 40 років і спадкоємців, і в першу чергу атовцям для створення кооперативів, і малим фермерським господарствам. Справедливо обмежити дотації, більше 10 тисяч гектарів не надавати. Чим менше площа, тим більше дотацій на 1 гектар, саме розвиток дрібного фермерства дасть можливість зробити людину повноцінною на селі, тому що вона буде мати роботу, агрохолдинги це не дадуть при всій повазі, тому що основний дохід йде не на село і не на інфраструктуру, а в кишені чи за кордон, яхти і так далі.

Тому зараз, я прошу вас, виробіть стратегію. Я дуже прошу обережно віднестися до референдуму, який можуть зманіпулювати. Бо не можна ці серйозні питання виносити тим, хто некомпетентний у вузькій спеціалізації. Пам'ятаємо як за Януковича один великий діяч Табачник робив опитування щодо найвидатніших українців. І саме дивно, що при його опитуванні найвидатнішим не став ні Шевченко, ні Степан Бандера. Тому стратегія участі землі чи її долі – це значно вище ніж це базарний рівень чи ………….

Зараз я прошу вас, рекомендую, усуньте зараз недоліки ті, які не дають можливості розвиватися, зокрема розподіл дотацій, усуньте те, що люди на 49 років ставлять умови забирати землю в оренду, усуньте маніпуляції скупу чи емфітевзису дострокового, задаток і так далі, і тому подібне. Оце зробіть зараз. А далі давайте розробляємо державницьку стратегію участі нашої землі як основного засобу виробництва українського села і життєдіяльності села, і особливо те, що вона повинна належати і нашим наступним громадянам.

Тому дуже вас прошу, займіть не партійну позицію, а державницьку. Тому що я і багато хлопців, які були в АТО, захищали землю. І не тільки ці, а герої минулих років захищали землю кров'ю від куль агресора. Так зараз і від куль Путіна. Повірте, якщо буде щось не так, ми всі і знайдемо засіб зброєю захистити тут всередині і нашу землю і державу від внутрішніх  колаборантів, від зовнішніх агентів.

Повірте, і тут ніхто розбиратися не буде. Тому що питання землі, це питання, я би сказав, важливіше ніж те, що є питання на сході. Чому? Тому що питання на сході залежить від нас, захистимо чи ні.  Ну, коли буде продаж землі, від нас  вже нічого залежити не буде. Тому що жодний наш аграрій не буде конкурентоздатний ні арабському, ні китайському, ні ізраїльському ні  ж тому самому російському капіталу. Я прошу вас бути державниками. Дякую вам. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!

 

ЛУБКІН Д.Д. Доброго дня. Мене звати Лубкін Даніїл, я голова громадської організації "Українські студенти за свободу".  Тут дуже багато говорили про майбутнє покоління. Я ваше майбутнє покоління. Мені 22 роки.  Я сьогодні… Я не перебивав жодного з вас. Я вислухав кожного, кому надавали слово. Кому надавали слово, пане. Вам слово не надавали. Тому я прошу мене послухати. Я маю, що сказати. Тому, що вам… Мені 22 роки. А скільки вам років? Вам 50? Вам скоро на пенсію. І я хочу про дещо сказати. Ми одна з найбідніших країн в Європі на даний момент. Це факт. Ми поступаємося лише Молдові у рейтингу економічної неволі на цій планеті. Якщо ми говоримо про Європу, ми червона пляма по всім індексам. І ви мені розказуєте, що нам треба якимось чином чекати, нам треба обговорювати. Немає часу чекати. Тому ці люди проголосували таким чином. Тому що на відміну від вас, ви сидите посміхаєтеся, я більш ніж впевнений, що вони відчувають свою відповідальність. Ви отримали свою відповідальність, за вас проголосувало скільки? Менше 2 відсотків, панове "Свобода",  то сидіть. Зараз усе на них, і я вірю в них за однією, я вірю в них тільки тому…

 

_______________. (Не чути)

 

ЛУБКІН Д.Д. Я вірю, я вірю… будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слухаємо всі, так.

 

ЛУБКІН Д.Д. А припиніть цей ейджизм, припиніть ейджизм, шановний, припиніть, будь ласка. Я закінчу, я закінчу.

 

_______________. Ще про гендер скажіть!

 

ЛУБКІН Д.Д. Шановний, спокійненько, добре? Дякую. Я закінчу.

 

_______________. (Не чути)

 

ЛУБКІН Д.Д. У нас немає часу чекати обговорень стратегій і таке інше. Я впевнений, що голова комітету і люди, які проголосували, розуміють цю відповідальність, про яку ви кажете. Вони все це абсолютно розуміють і тому голосують саме так. У нас немає на все це часу, і саме тому вони голосують за такою процедурою.

І я, і більшість молодих людей виступають за те, щоб ми зняли мораторій на продаж сільськогосподарської землі. Шановний, шановний! Про 17-й рік, про 17-й рік розказує мені ліва партія, яка націонал-соціалістична. Посидьте, помовчіть, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ЛУБКІН Д.Д. У будь-якому разі. Я закінчую, я закінчу ось чим. (Шум у залі)  

 

_______________. Шановні народні депутати!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тихіше, тихіше, будь ласка!

 

ЛУБКІН Д.Д. У нас немає часу. Такі люди, як я, кожен день вирішують, залишатися їм в Україні чи їхати закордон. Вони вирішують це. І зараз у Польщі один з найбільших інвесторів у польську землю є український землевласник. Тому що на власній землі він не може нічого купити, він інвестує у Польщу. І так само люди виїжджають у Канаду, де вони продають і купують. Зараз у Криму і на Донбасі люди продають і купують, а ми – ні. Чому ви досі робите нас бідними, чому ви досі робите нас бідними? Навіщо?

Дякую дуже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.   

 

ШВАЙКА І.О.  Микола Тарасович, я заберу ще, з вашого дозволу, я з вашого дозволу заберу 2 хвилини. Микола Тарасович, я на секундочку Я перепрошую, 2.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, пан Швайка.

 

ШВАЙКА І.О.  Я 2 хвилини. Я, Швайка…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є люди, крім вас.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ШВАЙКА І.О.  Два роки тому, мені пан Олександр Бакуменко не дасть збрехати, а іншим депутатам я прошу послухати уважно. Були  призначені і проведені парламентські слухання щодо  запуску ринку земель. Я думаю, що із тих депутатів, які сьогодні є  перший раз, про це достатньо було би цікаво  дознатися.

Я вас хочу проінформувати, що, напевно, одного  місяця часу для підготовки  повноцінного проведення  парламентських слухань, це вкрай і вкрай обмежено. Правильно, пане Олександре? Це дуже мало. (Шум у залі)

Що ми побачили на парламентських слуханнях два роки тому?  Поляризація думок в суспільстві була настільки велика, що тодішня правляча коаліція…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, тихіше! Давайте послухаємо.

 

ШВАЙКА І.О. …законопроект, відклала черговий законопроект і приступила до його  опрацювання буквально через півроку. 

Яка є пропозиція, товариство?   Яка є пропозиція, як вийти із цієї ситуації, тому що кожному треба забезпечити можливість завтра  говорити один з іншим? Перше – провести парламентські слухання після комітетських слухань; друге – напрацювати консолідований законопроект, який розглядати не в турборежимі. Микола Тарасович, це обов'язково.

Я згадую ті парламентські   слухання, які були  два роки тому. Так от, закінчилися вони приблизно 50-на-50, і це були  попередньо схвалені комітетом доповіді, і це кожна доповідь, насправді, була обґрунтована. 

Коротко на завершення. Чи потрібно забезпечити людям можливість продати свою землю? Так. Чи треба думати про  тих суб'єктів господарювання, які працюють сьогодні?  Безумовно, так. Чи треба думати про  мету реформи, яка має бути в завтрашній день? Безумовно, так. А головне, товариство, щоби всі ми завтра з вами подавали один одному руку і не відвертали обличчя. Іншими словами, компроміс я би пропонував всім нам замінити на слово: нам необхідно досягнути консенсусу. Да, це складно.

Микола Тарасович, я думаю, що і Бакуменко, і Сабій, і Швайка і даній ситуації з вами, скільки би нам це не коштували, будемо сідати разом, критикувати один одного, подавати різнопланові пропозиції, щоби вийти на консолідований проект рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пане Ігор, я абсолютно з вами згідний. І повірте мені, ще не одна буде зустріч. Я, насправді, дуже радий від того, не дивлячись на емоції, від того формату, який був сьогодні, а не той, який був 16 жовтня. Де ми, крім трьох людей, інших не чули. Я розумію вас. Я  розумію вас. Я розумію.

 

ШВАЙКА І.О.  Можливо, треба буде ще два-три рази, на підвищених тонах, поговорити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, ми ж українці. Тут ніхто не сперечається. І  ми ж всі хочемо кращого.

 

ШВАЙКА І.О. Звичайно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому давайте не раз ще зустрічатися і про це говорити.  Дякую.

Там Бакуменко був.

 

ШВАЙКА І.О. Є пропозиція скасувати рішення попереднє від 17 жовтня і розчистити поле для розмови. Тому що поки що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, поле розмови ніяким чином не звужується, воно  є постійно.

 

ШВАЙКА І.О. Тільки законопроект уже існує.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пан Олександр Бакуменко.

 

_______________. Пан Микола, можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Хто не хоче знаходитись далі на комітеті або хоче поговорити, будь ласка,  вийдіть в коридор.

Дякую.

 

БАКУМЕНК О.Б.  По-перше, спасибі вам за слово. Чому я його взяв, як і.о. голови комітету восьмого  скликання. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тихіше, будь ласка! Поважайте один одного!

 

БАКУМЕНКО О.Б. Тому  і згадано моє прізвище паном Ігорем, якого я добре знаю. Я хочу, щоб ми знизили зараз на градус наші відносини.

Перше. Подякувати голові комітету за те, що ми сьогодні дискутуємо тут. Так, підвищений градус, підвищене питання. Але ми знаємо,  навколо чого ми дискутуємо, бо це питання землі.

Ми зустрічалися, і я зараз уже не як народний депутат і голова комітету, а як керівник найпотужнішої асоціації, з головою комітетом два рази. Ми це питання, всі свою точку зору. Далі була зустріч частини наших голів асоціацій з  Президентом, Прем’єр-міністром, на яких висказали наші застереження і наші пропозиції від аграрного  бізнесу. І що я хочу, щоб ви всі почули?  На цій наші благодатній землі є місце всім: і фермеру, і особистому селянському господарству, і середньому, і мілкому підприємству, і холдингу. Всім!  Кожному держава  обов'язково надала… надати право існування, і кожен повинен  заробляти, не  просто так робити, а заробляти. Подивіться на нашу землю. 15 років тому половина ще не була засіяна. Хтось каже  про те, що  неправильно зроблена приватизація. Ні. Відповідь дали на сьогоднішній день  всі форми господарювання. І вони не є на сьогоднішній день антагоністами, ні, це політики викручують спеціально для того, щоб нагнати жаху.

Питання надскладне. Питання дуже важливе. Але я сьогодні прийшов  і  думав, що буде фахова дискусія по тим питанням, які є в комітеті. Надважливо – передача земель у власність громадам. Ми 5 років  минулої ради це питання вирішували. Де Вадим, я не бачу його. 1159 – драка з-за цього питання.  4355, на 90 відсотків цей законопроект зараз перенесений  в парламент, 2194, ми нарешті віддамо землю державну місцевим громадам.  Це дуже важливо.

Далі. Процедура прописана. Є питання, але це фахова дискусія, а не політична дискусія, на яке треба дати відповідь.

Електронні аукціони, кооперація – дуже важливо, але  по земельним питаннях, я ще раз думаю, що це  питання  буде не один раз нами  тут всіма… Казали, я  рахую сьогодні це як комітетське слухання (а воно не оформлено як комітетське), бо кожен мав змогу виступити і висловити і від фермерів, від всіх  асоціацій. Що я пропоную? Щоб ми зараз понизили…. Я думаю, що комітет, народні депутати, голова почули все. Більше того, ми розмовляли із  уповноваженим, я в чому…  зараз  в тому, що йде земельна реформа і не один законопроект. Далі буде закон надважливий для нас всіх, теж не змогли прийняти в тому скликанні,  8121, антирейдерство. Всі чекають його – від малого фермера до крупного холдингу. Закон, який вирішить передачу земель територіальним громадам, аукціону і так далі. Я рахую, що треба до цього вернутись.

А те, що ми сьогодні висказали, і далі, голова комітету дав нам обіцянку разом із уповноваженим, що на тому тижні ще раз  зустрінемося і  вивіримо всі питання, які стосуються обігу земель.

Спасибі вам велике.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, дивіться, в нас було багато дискусій. Тому, будь ласка, нам треба затвердити порядок денний. У нас сьогодні багато важливих ще питань. 

Хто за  затвердження порядку денного, прошу голосувати.  Хто –  за?  Прошу підтримати і проголосувати.

 

_______________. Про  землю вже питань можна не ставити. Так?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо ви не читали. Ви би здивувалися, скільки  там багато питань по землі.

 

_______________. І ще раз. Про визначення політики на майбутні 25-30 років можна вже не ставити?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хто – проти?  Утримався? Дякую.

 

_______________. Це треба передавати цю справу в органи правоохоронні, щоби вони давали правову оцінку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дивіться, в мене єдине прохання, щоби ми поміняли порядок розгляду законопроектів. І першим заслухали підготовку до другого читання, те, що хлопці вчора розглядали в підкомітеті по кооперації. Тому що є декілька експертів, які через те, що це затягується,  я думаю, можуть піти, а вони нам потрібні при розгляді цього законопроекту. Немає заперечень?

Доповідач –  голова підкомітету Олег Тарасов.

 

ТАРАСОВ О.С. Трохи про хороше, про кооперацію для малих та середніх фермерів. До речі, яка була прийнята ще минулою Радою, а саме паном Івченком в співавторстві, якого зараз нема.

Доповідаю. 04.06.2019 року Верховною Радою України прийнято за основу… проект Закону України про сільськогосподарську кооперацію.

Законопроектом пропонується нова модель створення та діяльності сільськогосподарських кооперативів в Україні, яка відповідає потребам малих та середніх виробників, сприяє їх кооперації з метою підвищення прибутковості господарювання, повноцінності участі у сільськогосподарському ринку України та покращення життя в сільській місцевості. Відповідно до статті 116 Регламенту Верховної Ради України за строк відведений для подачі поправок та пропозицій народними депутатами було подано 107 поправок та пропозицій. За результатами опрацювання порівняльної таблиці до зазначеного законопроекту пропонується 54 врахувати, 8 врахувати частково, 29 врахувати редакційно і 16 відхилити.

При підготовці законопроекту до другого читання  було внесено наступні зміни відповідно до поданих пропозицій. Враховано пропозиції щодо максимально однакового підходу до регулювання, створення та діяльності прибуткових та неприбуткових сільськогосподарських кооперативів. Враховано пропозиції, що стосується діяльності кооперативів на підставі модельного статуту, оскільки Законом про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців передбачено право не затверджувати свій статут, а прийняти на установчих зборах рішення про здійснення діяльності на підставі модельного статуту затвердженого Кабінетом Міністрів України. Дана норма спростить процес реєстрації кооперативів, що полегшить створення нових.

Враховано пропозиції щодо прийняття кооперативами етичного кодексу та порядку вирішення питань, пов'язаних з регулюванням конфлікту інтересів.

Враховано пропозиції щодо перейменування понять: "пайовий внесок", "додатковий пайовий внесок", "пай", "пайовий фонд", "пайові виплати", "кооперативні виплати", "вклад членів кооперативу", "додатковий вклад", "частка у статутному капіталі", "статутний капітал", "дивіденди", "патронажні дивіденди". Та приведення їх до законодавчих норм, які регулюють діяльність підприємницьких товариств, стандарту бухгалтерського обліку, а також вводяться поняття міжнародного законодавства та законодавства розвинутих країн.

Враховано пропозиції щодо зміни поняття "чистий фінансовий результат" на "фінансовий результат – прибуток". Оскільки чистий прибуток є складовою фінансового результату, що залишається після оплати податків, зборів та інших обов'язкових платежів, передбачених законом, для приведення у відповідність  до вимог Податкового кодексу України та Господарського кодексу України. Повністю враховано пропозиції щодо ліквідації основного фонду кооперативу та джерел  його наповнення, поворотних і вступних внесків. Натомість залишено поворотні цільові внески.

Не враховано пропозицію щодо обмеження членства в сільськогосподарських кооперативах, що діють без мети отримання прибутків, а лише фізичними особами. Як такі, що мають дискримінаційний характер і суперечать Конституції України щодо рівності всіх суб'єктів права власності.

Не враховано пропозицію щодо надання  неприбутковим кооперативам послуг, не лише своїм членам, а й особам, які не є членами сільськогосподарського кооперативу. За умови, що сумарна вартість таких послуг  та операцій не перевищує 20 відсотків виручки кооперативу за рік. Зазначене  обґрунтовується тим, що суть  неприбуткового кооперативу полягає  в організації   з обслуговування і спрямоване на зменшення витрат та (або) організації обслуговування, та  (або) збільшення доходів цього кооперативу, під час впровадження ними сільськогосподарської діяльності. Проведення ж операцій з не членами може мати  метою лише прибутку, що не відповідає статусу сільськогосподарського кооперативу, який діє без мети отримання прибутку.

Вчора, 29.10.2019 року, відбулося засідання підкомітету  з питань вдосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу,  на  якому був розглянутий  даний законопроект. За результатами розгляду та обговорення цього питання, підкомітет прийняв рішення рекомендувати  комітету підтримати пропозиції підкомітету до проекту Закону України про сільськогосподарську кооперацію. Та за результатами розгляду  зазначеного законопроекту на засіданні,  рекомендувати Верховній Раді України прийняти його в другому читанні  та в цілому, як закон  в редакції комітету, з подальшим техніко-юридичним доопрацюванням.

Якщо є в когось якісь зауваження по поправках, прошу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег, в мене яке прохання. Там є частина відхилених правок, нам треба по них пройтись, чи депутати настоюють на їх голосуванні, чи  ні. Це може зробити, в  принципі, експерт. Можете ви зробити, Олег. Як краще?

 

ТАРАСОВ О.С.  Шістнадцять правок відхилено. Якщо можна, давайте по правкам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

КЛЕВАНСЬКИЙ В.Г. Голова громадської спілки "Всеукраїнська асоціація селян та сільгоспвиробників" Клеванський Василь Григорович.

Я просив у вас слово перед слуханням кооперації, тому що  зараз уже йде слухання і обговорення  не буде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, будь ласка.

 

КЛЕВАНСЬКИЙ В.Г. Ви не дали мені слово  спочатку. Тому я прошу слово,  щоб виступити…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вам надавав. Може, я вам більше не  надав.

 

КЛЕВАНСЬКИЙ В.Г. Ви надали слово  мені по ринку землі. А по законопроекту  про кооперації, який розглядається у другому читанні, ви  не дали мені. А справа…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Будь ласка.

 

КЛЕВАНСЬКИЙ В.Г. Да, я прошу три хвилини.

Законопроект про землі розглядався нами, це було слухання 2016-2018 рік громадською радою при міністерстві, Мінагрополітики.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Який закон? Про кооперацію ви зараз кажете? 

 

КЛЕВАНСЬКИЙ В.Г.  Да, про кооперацію.

Цей законопроект нам нав'язували, 7-10 раз ми його відхиляли, просили допрацювати. В законопроекті, в даному законопроекті багато позитиву, дуже багато позитиву, але цей законопроект  робиться не для середнього малого бізнесу, не для особистих селянських господарств, цей законопроект робиться, як …… для холдингів,  тобто, розумієте, кооперацію  роблять для  дрібних хазяйств…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пробачте, як вас звати?

 

КЛЕВАНСЬКИЙ В.Г. Василь Григорович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Григорович.  Добре, дякую.

 

КЛЕВАНСЬКИЙ В.Г. Я встиг виступити і просити, просити, тягнутися до депутатів. Прошу народних депутатів   України відхилити, доопрацювати цей законопроект, тому що його прийдеться перероблювати, і це велика рутинна робота.  Тут сидять в залі науковці, які можуть обгрунтувати це питання. я хочу ще раз наголосити: його  відхиляли; при участі  експертів, науковців відхиляли цей законопроект. Його якимись чорними коридорами просовували. Коли розглядали  комітетом  по кооперації, нам це не було відомо, ми не могли відслідкувати, тому  я вас прошу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Григорович!

 

КЛЕВАНСЬКИЙ В.Г.  Тому я вас прошу відхилити цей законопроект на доопрацювання.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре, дякую. Василь Григорович, дивіться, єдине. У нас при другому читанні при розгляді правок обговорення немає, но  оскільки в принципі питання важливе, то ми надамо слово прокоментувати деяким представникам інших асоціацій. Наскільки я знаю, вони  протилежної  думки.

Пані Марія.

 

ДІДУХ М.М. Шановні присутні члени аграрного комітету! "Всеукраїнський аграрний форум" одноголосно підтримує прийняття цього законопроекту. Дійсно погоджусь з Василем Григоровичем, що проект Закону про кооперацію розглядався декілька років тому в Громадській раді при Міністерстві аграрної політики, але наразі сьогоднішній законопроект, який розглядається, доопрацьований із врахуванням пропозицій експертів, науковців.

Фермерам малим, середнім дуже потрібен цей наразі законопроект. Просимо підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Два останні…

 

КЛЕВАНСЬКИЙ В.Г.  Я прошу вибачення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, стоп-стоп-стоп, Василь Григорович, хвилинку.

 

КЛЕВАНСЬКИЙ В.Г.  Я прошу вибачення, в мене в руках… (Не чути)  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Григорович, хвилинку, хвилинку.

 

КЛЕВАНСЬКИЙ В.Г. В мене протокол, науковці, протокол круглого столу. Це неправда, вона лукавить. Це неправда.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, зрозуміло.

Будь ласка, вам.

 

БЕЗУС Р. Безус Роман, представляю об'єднання сільськогосподарських…

 

_______________. Представтеся, хто ви.

 

БЕЗУС Р.М. Я – голова Всеукраїнської асоціації селян, сільгоспвиробників, голова підкомітету 2016… підкомітету по кооперації. І цей законопроект, який нав'язують нам сильно, ми його десять разів відхиляли.

 

_______________. Не було такого.

 

КЛЕВАНСЬКИЙ В.Г. Було такоє…  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так, колеги, колеги, давайте… Дивіться, я так розумію, ми ні одного питання не можемо розглянути спокійно.

Дивіться, ніхто нікого не перебиває. Ну, це ж вже не 2178, можете один одного конструктивно хоч у цьому питанні слухати. Це ж елементарна річ.

Будь ласка.

 

БЕЗУС Р.М. Безус Роман, представляю об'єднання сільськогосподарських кооперативів "Господар". Ми працюємо, наші кооперативи тобто працюють у Дніпропетровській, Кіровоградській, Полтавській, Запорізькій, Херсонській, Миколаївській областях. Ми займаємося тим, що допомагаємо кооперативам збувати охолоджене молоко, зерно, мед, ягоди.

Наші об'єми наступні. В нас є 3 сільськогосподарських кооперативи зернових, де об'єднані фермери від 50 гектарів до 3 тисяч. Загальний земельний банк кооперативів 3-х складає 55 тисяч гектарів. Це малі виробники – це 50 гектарів і вище. Ми об'єднуємо виробників молока, це не є фермери товарні, це є сімейні ферми, одноосібники, 2-3, 10, максимум 25 голів. Уявіть, що через наші об'єднання проходить 15 відсотків всього молока кооперативного в Україні. Так от ми повністю підтримуємо цей законопроект, тому що він відповідає вимогам сьогодення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую.

Хто, ви… Соколов ще мав бажання чи ні?

 

_______________. Я, действительно, если позволите, хотел бы высказаться.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо можна, коротко, Михайло.

 

_______________. Тогда я, если позволите, уступлю свое слово коллегам из Института аграрной экономики и коллегам из канадского проекта.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ХОДАКІВСЬКА О.В. Дякую.

Ольга Ходаківська, Інститут аграрної економіки. Ми неодноразово розглядали даний законопроект, і в попередніх читаннях, і ми виступали опонентами стосовно норм даного законопроекту, проходили неодноразові обговорення. Позиція на сьогоднішній день у нас, ми не можемо сказати, що вона є однозначною. Частина наукової спільноти, вони категорично виступають проти даного законопроекту. Інша частина, які проаналізували дані норми, які проаналізували сучасний світовий досвід і подивилися в якому напрямі рухається світ, вони підтримують ті новації, які запропоновані даним законопроектом.

Оскільки, враховуючи те, що він спрямований на те, щоб об'єднати і дати можливість працювати саме малим фермерським господарствам, які в Україні визнані як юридичні особи, в чому виникає тут проблема? Ті європейські фермерські господарства, вони зареєстровані як фізичні особи. Тому моделі кооперацій, які там, звичайно, з нашими особами юридичними, які є фермерами, отут є основна концептуальна розбіжність. Нам потрібно об'єднувати малих фермерських господарств. Тому, звичайно, і нам потрібно обирати ті моделі, які будуть дієвими на сьогоднішній день для України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ХОДАКІВСЬКА О.В. Оскільки… Ще одно слово. …Оскільки та кооперація і та модель, яка у нас на сьогоднішній день прописана в нашому чинному законопроекті, вона не працює, і ми це бачимо, вона не дає того результату, не дає того поштовху для малих і середніх виробників. Тому, звичайно, значну частину норм, які містить цей законопроект, їх варто підтримати і врахувати, хоча ми маємо застереження стосовно "Прикінцевих і перехідних положень", особливо в частині пайового внеску у формі земельної ділянки, яку потім не можна назад повернути, повернути тільки в грошовій формі або в іншій. Тобто оці застереження, просимо вас звернути на них увагу.

Дякую.     

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас було ще бажання, колега ваш з інституту чи ні? Якщо виступали, то  вже не треба. Дякую.

 

_______________. Будь ласка, я прошу підтримати прибутковий статус сільськогосподарських обслуговуючих  кооперативів. Бо зараз у нас така колізійна ситуація виходить. У нас по Закону про сільськогосподарську кооперацію…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Там є прибутковий і неприбутковий, двох видів.

 

_______________. Добре. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, повертаємося до правок. Ми всіх почули. Дякуємо. Повертаємося  до правок, які відхилені, тому що  більшість правок враховані. По тих, які відхилені,  якщо депутати будуть наполягати, правки яких  відхилені, тоді поставимо на голосування.  

 

МАСТИЛО А.Я. Я, Андрій Мастило, як член робочої групи хотів би просто, я назву номер поправки  і авторів. Якщо вони будуть наполягати, то тоді перейдемо до суті. Якщо дозволите. Щоб не затягувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, звичайно.

 

МАСТИЛО А.Я. 1-а поправка. Відхилена. Народного депутата Сольського Миколи Тарасовича і Тарасова Олега Сергійовича. Питання стосувалося неповоротності…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не наполягаємо.   

 

МАСТИЛО А.Я. Далі.

Поправка номер 8, Івченко Вадим Євгенович. Відсутній.

Поправка номер 15, народний депутат Сольський Микола Тарасович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Не наполягає.

 

МАСТИЛО А.Я. Поправка  номер 20, народний депутат  Івченко, відсутній.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Не наполягає.

Я просто хочу сказати по Вадиму Євгеновичу, скільки його правок враховано приблизно. Десь дві третіх, я так розумію. Так?

 

МАСТИЛО А.Я. Так, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре. Дякую.

 

МАСТИЛО А.Я. Поправка номер  22 народного депутата Сольського Миколи Тарасовича.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Не наполягає.

 

МАСТИЛО А.Я. Дякую.

Номер 44, Івченко Вадим Євгенович.

Номер 47, Лабазюк Сергій Петрович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А Лабазюка Сергія  Петровича, теж  більшість правок враховано, наскільки я розумію.

 

МАСТИЛО А.Я. Так, так. Буквально дві тільки. От 49-а…

 

_______________. Він був на підкомітеті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Він був на підкомітеті і ви це проходили  з ним.

 

_______________. Не було заперечень.

 

МАСТИЛО А.Я. Формальність, так.

51 поправка, народний депутат  Івченко. Відхилена.

І  номер 65, поправка народного депутата Івченка Вадима Євгеновича.     

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це все?

 

МАСТИЛО А.Я. І номер 76, народні депутати Тарасов, Чорноморов. І поправка номер  77.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви наполягаєте?

 

МАСТИЛО А.Я. 79, також Тарасов, Чорноморов.

 

ТАРАСОВ О.С. Не наполягаю.

 

МАСТИЛО А.Я. Дякую.

І номер 94 Івченко Вадим Євгенович. Все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Який висновок підкомітету? Він вже був озвучений.

Тоді ставлю… Чи є якісь питання до голови підкомітету? Ставлю на голосування питання винести, рекомендувати винести на Верховну Раду законопроект в другому читанні з правками, озвученими сьогодні в редакції підкомітету з необхідними техніко-юридичними  правками. Правильно? Прошу підтримати і голосувати.

Хто – за? Хто – утримався? Хто – проти? Одноголосно.

Переходимо до розгляду законопроекту 2194. Доповідач – Мар'ян Заблоцький.

Наскільки я знаю, там можна вивести інформацію. Законопроект великий. Там триста з чимось сторінок порівняльних таблиць. Я прошу для кращого сприйняття вивести це на екрани. І також можна прокоментувати ці речі.

 

ЗАБЛОЦЬКИЙ М.Б. Дуже дякую, пане голово.

Шановні народні депутати,  я загалом розкажу про закон і його трошки політичну історію, яка є не менш важливою. Я би попросив, якщо, пане голово, не заперечуєте, щоб конкретно по пунктах презентації пройшовся Сергій Біленко, який активно долучався до цього законопроекту з 2014 року.

Шановні народні депутати,  з 2014 року іде спроба прийняти даний законопроект. Він простий. Землі від чиновників в Києві ми передаємо у власність та розпорядження територіальних громад. 9 тисяч сільських голів нарешті отримають право розпоряджатися землею, що є за межами населених пунктів. Зараз і так всі 100 відсотків коштів, що є від оренди державних земель, вони надходять в конкретний бюджет конкретної територіальної громади. Але рішення про це приймається в Києві, чиновниками в Києві. Ця історія почалася ще в далекому 2002 році, коли насправді в сільських рад забрали право розпоряджатися цією землею. Це було на хвилі концентрації повноважень Кучми.

Потім в  2013 році це передали державному  кадастру.  З 2014 року були спроби передати це нарешті територіальним громадам.

Навіть в рамках цього Держземагентство було перейменовано в Держгеокадастр під цю реформу, але назва змінилася, а суть – ні.  Вони й далі займаються контрольними функціями, вони й далі  видають всякі довідки, експертизи землевпорядної документації, розказують селам, кому здавати землю в оренду. Насправді, Держгеокадастр має займатися тільки  одним, що відповідає їхній назві, це самим  кадастру.  

В рамках цього законопроекту, він, дійсно, дуже великий – 350 сторінок тільки порівняльної таблиці. Фактично ліквідовується  Держгеокадастр як поняття, тобто перетворюється  в структури, що просто слідкують за кадастром. Всі контрольні функції, вони або зайві прибираються, дублюючі прибираються, і передаються або в інші ЦОВи, або на місця. Тобто ми посилюємо   роль громад в контролі за земельними ресурсами. І також проводиться земельна дерегуляція. Скасовується державна експертиза землевпорядної документації, землевпорядна діяльність в принципі стає легшою,  тобто всю цю корупційно-централізовану вертикаль управління  державними землями просто рушимо, і з-за цього законопроект настільки великий.  Із-за цього, тому що він зачіпає безліч  законів в яких ці повноваження були запихані по роках.

Цей закон, дійсно, дуже чекають  голови сільських рад і повірте. Що особливо  представники  мажоритарних округів, що абсолютно кожен сільський голова вам особисто подякує саме за цей закон, за який попередня влада у нас водила керівників сільських рад і територіальних громад за ніс так і не передаючи їм ці повноваження.  Цей закон, однозначно, потрібно приймати, і він є також більш широкою частиною нашої земельної реформи, бо він дає, власне. відповіді на  всі ці питання: а який буде контроль, а хто буде розпоряджатися землею і так далі.

Дуже правильний закон, надзвичайно популярний, бо він правильний по суті. Я вас дуже прошу підтримати, а також, пане голово, дати  більш… дати слово  моєму помічнику Сергію Біленку для того, щоб він більш конкретно пройшовся по презентації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  Сергій Біленко.

 

БІЛЕНКО С.Б. Доброго дня, шановні колеги. Ну основне  Мар'ян сказав, я хотів би зупинитися на  деяких новаціях, які запроваджує  цей законопроект. По-перше, ми вирішуємо  величезну застарілу проблему. У нас до цього часу  не визначені межі громад. Тобто є сільські ради, всі вони реалізують повноваження, але де закінчуються повноваження однієї ради і починаються повноваження іншої ради, до цього офіційно невідомо. Тут вводиться дуже простий, організаційно простий і дешевий спосіб фіксації цих меж  у Державному земельному кадастрі. Буде розроблятись дуже спрощена землевпорядна документація з єдиним погодженням, дві сільські ради будуть погоджувати межі  і вносити відомості про ці межі до кадастру.

Є величезний блок… Взагалі цей законопроект, це фактично чотири, чи п'ять законопроектів, зведених в один. Деякі з цих законопроектів  перший раз зареєстрували  ще в 2011 році.  Тут блок управління землями державної власності, передачі  земель до комунальної власності. І величезний  блок стосується  спрощення погодження документації землеустрою. Всі, хто хоч раз оформляв землю, знають, скільки "кіл пекла" треба пройти, щоб нарешті отримати витяг про державну реєстрацію земельної ділянки, чи підписаний договір оренди.

У нас навіть законодавство складене таким чином, що один орган погоджує одну і  ту ж документацію три рази. Всі ці погодження прибираються. Документація буде погоджуватись лише один раз, на етапі внесення відомостей до Державного земельного кадастру. Потім прибирається величезна кількість дозвільних  документів, які нікому непотрібні.

У нас є дуже багато дискусій, наприклад, у нас там  є блок питань по особливо цінних землях. У нас  вже, я не знаю,  з 2002 року існує стаття 150, яка визначає, що от перелік ґрунтів, які вилучати можна тільки за згодою Верховної  Ради України. За останні  три скликання жодного рішення Верховна Рада не прийняла про погодження зміни цільового призначення цих земель. Але землі забудовуються, землі використовуються.  Все це робиться в тіні. Робляться якісь липові ґрунтові обстеження і так далі. Все це прибирається. Тобто якщо норми не працюють і не створюють нікому, ні державі, нікому,  ні державі, нікому ніяких, в принципі, складнощів, то ці непрацюючі норми мають бути прибрані.

Ми всі знаємо проблему з агрохімічними паспортами, коли в, по-моєму, 2010 році була введена адміністративна відповідальність за те, що не будуть розроблятись агрохімпаспорти і проекти сівозміни. Все це перетворилось просто в обилечивание аграріїв. Тобто ніхто навіть на місце не виїжджає, просто робиться агрохімічний паспорт на папері, не виходячи з кабінету, але кошти розробник отримує за це все. Я вже не кажу, що ті показники, які в цих агропаспортах, вони теж можуть бути, скажемо так, чого забажаєте, за що заплатять, такі показники і будуть. Все це прибирається як атавізм. Все, що дійсно не слугує захисту земель і не є логічними нормами, все це прибирається.

Досить суттєві зміни у нас запроваджуються у питанні переважного права орендаря на придбання земельної ділянки у власність. Ну, попередня була дискусія щодо запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення. Тому з чим стикнуться аграрії в разі все ж таки запровадження обігу?

 Всі, більшість земельних ділянок у нас на сьогодні перебувають в оренді і у нас є, передбачено в Законі об оренді переважне правило орендаря на придбання земельної ділянки у власність. Але це право прописано дуже некоректно, фактично це право на сьогодні здійснити неможливо, це буде обмін листами з пустими конвертами, буде маса рішень судів і так далі. І тут встановлюється чітка, зрозуміла процедура, за якою власник земельної ділянки перед продажем земельної ділянки повинен запропонувати її орендарю на тих же умовах, мова йде про ту ж саму ціну. Якщо орендар або відмовиться, або промовчить, то може бути продано іншому покупцю. Але, якщо це право порушено, то орендар може подати позов до суду і перевести на себе права покупця, сплативши ту суму, за якою пропонувалось.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, якщо можна, я просто документую. Там також вводяться зміни в Закон "Про нотаріат", які говорять, що нотаріус перевіряє, якщо особа покупця і орендаря збігається, тоді він цей договір посвідчує, якщо не збігається, тоді він вимагає два додаткових документи обов'язково.  Це повідомлення про  бажання продати, а також повідомлення про  вручення.

Крім того, вводиться право захисту не відшкодування збитків, тому що ніхто з пайовиками в масі своїй судитися не буде, з бабцею, коли продасться, наприклад, іншій особі, а переведення прав і обов'язків.

 

БІЛЕНКО С.Б.  І ще один важливий момент. У нас дуже суттєві зміни  у порядку ведення Державного  земельного кадастру. Якщо цей закон буде прийнятий, весь Державний земельний кадастр буде публічним. Внесення та  отримання  відомостей до  кадастру буде здійснюватися  виключно в електронній формі, більше договорняків про внесення чи відмову в наданні відомостей не буде. Все буде  переведено  в спілкування через Інтернет. Я думаю, що корупцію…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, майже все, скажемо так.

 

БІЛЕНКО С.Б.  Ну, майже да.

Ну, в принципі, основні речі є. Я готовий відповісти на всі питання, які у вас виникають.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це ж не всі моменти. Там ще є інші важливі, наприклад, експертиза скасовується  державна і інші моменти.

 

БІЛЕНКО С.Б.  Я просто  про погодження сказав, тобто всі документи, всі погоджувальні документи скасовуються.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Прошу звернути увагу на  презентацію. Там, дійсно, є декілька важливих блоків. Це пов'язані зі спрощеним всіх процедур землеустрою, з передачею земель ОТГ. Коли ми говоримо про передачу земель ОТГ, то це, і ми це пропрацюємо між першим і другим читанням, дай Бог, треба буде просто синхронізувати з адмінреформи і встановити конкретну дату без будь-яких лишніх рішень Держгеокадастру, там актів прийому передачі і так далі. Це буде прив'язано виключно  до дати.

Також великий блок пов'язаних з реалізацією переважного права  в тому числі і державних земель. Однозначно, тут будуть багато вже правок і побажань, і напрацювань, у тому числі від садоводів, виноградоводів і так далі, пов'язані з запобіжниками, компенсаторами і так далі.

Є великий блок… коли ми передаємо  повноваження ОТГ, то тим більше треба спростити  їхню роботу, яку і так треба було би спростити навіть  для Держгеокадастру. Тому це пов'язані речі, і  вони одним законом ідуть, тому він такий великий. Всі інші речі при бажанні можна прочитати.

Да, будь ласка. Ірина, ви наступні.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, з того, що ми бачимо, і з того, що є нарада в МінАПК, і вчора збиралась робоча група по цьому питанню в частині приватизації. В частині приватизації держземель як мінімум, коли ми говоримо про ті землі, які на постійному користуванні, я думаю, як мінімум процентів 20 буде відправлено на забезпечення атошників, крім розпайовки. І, крім того, і голова держкадастру, виконуючий обов'язки, ми не раз зустрічалися. Зараз розбиваємо по областях. І ми в "Перехідних положеннях" по цьому законопроекту… Ми розуміємо, що ви хочете, напевно, більшість  хлопців, які мають статус учасників АТО, не хочуть. Їм по областях комфортніше при всіх нюансах працювати з геокадастром, якщо вони будуть знати визначені об'єми, чим з керівниками ОТГ. Це буде точно враховано.

Ви самі… Дивіться, ми це доопрацюємо буквально протягом листопада. Дивіться, там варіант буде такий абсолютно зрозумілий, конкретний. Зараз просто визначать об'єм, другий скільки земель по держпідприємствах, а скільки земель запасу, в яких пропорціях, щоб визначити пропорцію по державних підприємств. Я так надіюсь, що там на другий тиждень вже буде ця інформація. Наскільки мені відомо, на другий тиждень планується нарада. Ми це  скоригуємо однозначно.

А щодо приватизації, це буде в окремому законі. Він зараз напрацьовується. І там буде вже окрема норма по вас, і ми вас запросимо. Я думаю,  ми його зареєструємо, дай, Бог, через 3-4 тижні і теж запросимо на комітет там, чи хто вас…

Да, будь ласка.

 

_______________. (Не чути)  …То есть вы передадите в один день все земли в ОТГ, а у нас есть на сегодняшний момент как минимум 60 тысяч проектом участников боевых действий, которые в работе. В ОТГ их потом не утвердят, как бы вы не спростили саму процедуру. Потому что это коллегиальный орган, сессия, да, ………. просто будут отказывать.

То есть я считаю, что должен быть запобіжник как один из вариантов. Вы забираете право распоряжения у Держгеокадастру, да, кроме затвердження наказів, которые были даны до этого в течение полугода. И только через полгода ОТГ и чтобы имели право распоряжаться землями, которые они получат. То есть вот кадастр, должен быть этот промежуток, когда де-факто и де-юре никто этими землями, кроме как затверджені попередніми наказами, никто не распоряжается. То есть надо выдержать это время. За полгода вполне можно сделать проект землеустройства и довести его до конца. Кто не может за ……… срок, уже будет иметь дело непосредственно с ОТГ и землями коммунальной собственности.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що думає Мінекономіки і кадастр? Я особисто, якщо це технічно можливо, то я цю ідею підтримую, якщо там зручніше обласним організаціям.

Що думає Мінекономіки і кадастр?

 

_______________. Доброго дня, Микола Тарасович, шановні учасники. В цілому ми підтримуємо, я хотів почати коротко, 2194 за основу. І дійсно є, скільки? – 300 сторінок, логічно певні техніко-юридичні моменти, в нас вони оформлені, які треба було б врахувати між першим і другим читанням, але за основу підтримує міністерство.

А друге: ми знову ж, при знаходженні юридичної можливості ми теж цю ідею підтримуємо так, як і на щотижневих нарадах… (не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що тут юридичні можливості ми самі можемо встановити. Якщо така позиція є, і якщо ми тут разом ще обговоримо в комітеті, то треба все-таки зробити комфортно ці моменти для всіх.

Моя позиція. Звичайно, це буде позиція комітету, можливо, є і інші думки.

Ірина, пані Ірина.

 

ПАЛАМАР І. Скажіть, будь ласка, підніміть руку, хто читав цей законопроект?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі читали, всі…

 

ПАЛАМАР І. А, вже всі читали, да? А ви бачили, що там прямо скасовується заборона передачі у власність земель сільськогосподарського призначення іноземцям і навіть громадянам без громадянства, особам без громадянства, іноземним і юридичним особам та іноземним державам, Мар'ян?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Ірино, наскільки я знаю, це не так. Давайте Сергій Біленко прокоментує.

 

ПАЛАМАР І. А чому не так? Чому проект передбачає виключення чинної частини п'ять статті 22 Земельного кодексу?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це не по сільськогосподарських землях. Зараз Сергій Біленко прокоментує. Ви ж хочете відповідь?

 

ПАЛАМАР І. Це 2194 законопроект. Якщо ви його читали, то ви бачили скасування цієї норми Земельного кодексу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, зараз це прокоментується. Сергій…

 

ПАЛАМАР І. Я ще не закінчила. Дайте, будь ласка, закінчити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ми це прокоментуємо, а потім ви наступне питання, добре, щоб ми не збивались.

 

ПАЛАМАР І.  Добре, да. Будь ласка, прокоментуйте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. 

 

БІЛЕНКО С.Б. Це не відповідає дійсності. Просто норма статті 22 переноситься до іншої статті Земельного кодексу України, тієї ж глави, просто…

 

ПАЛАМАР І. Відкритий, будь ласка, Земельний кодекс частина п'ять 22 стаття.

 

БІЛЕНКО С.Б. Зараз я знайду цю норму. Я…

 

ПАЛАМАР І. Да, будь ласка, знайдіть.

 

ЗАБЛОЦЬКИЙ М.Б. Пане голово, це, дійсно, не відповідає дійсності…

 

ПАЛАМАР І. Друге питання…

 

ЗАБЛОЦЬКИЙ М.Б. Перепрошую. Це, дійсно, просто не відповідає дійсності. Звичайно, що ніяких там подібних норм немає. І я розумію, що в такому…

 

ПАЛАМАР І. Відкрийте, будь ласка, Земельний кодекс.

 

ЗАБЛОЦЬКИЙ М.Б. Іра, не перебивайте мене, будь ласка, я народний депутат. Ви не в праві мене перебивати.

 

ПАЛАМАР І.  Ви зараз кажете неправду, Мар'ян.

 

ЗАБЛОЦЬКИЙ М.Б. Перестаньте, будь ласка. Я відповідаю вам на свої питання.

 

ПАЛАМАР І. Ну, то відкрийте і покажіть мені цю норму.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мар'ян! Мар'ян! Ірино, стоп! Дивіться, давайте дійсно один одного не перебивати, це стосується всіх нас. Тому, Ірино, я вас не перебивав, дайте закінчіть слово автор законопроекту, а ви потім ще задасте питання, які вважаєте за необхідним. Будь ласка.  

 

ЗАБЛОЦЬКИЙ М.Б. Це не відповідає дійсності. Законопроект доволі великий і я думаю, що якщо є якісь зауваження, то бажано їх обговорювати… Конкретні норми, коли конкретний пункт норми називається це просто потрібно брати текст і буквально переконувати, що це не так.

Я би ще хотів також засвідчити свого шановного представника материнських організацій, дійсно немає жодного бажання якимось чином обмежити ті процедури видачі земель, які зараз є, я впевнений, що між першим і другим читанням це можна зробити. Мало того, я вам скажу як член податкового комітету, збираюсь ініціювати законопроект, який дозволить кожному тому, хто бував на передовій ще і безкоштовно розмитнити хоча би одне авто. Тому дякую вам за вашу службу і будемо не тільки ці норми, я буду боротися, щоб зберегти, а ще запровадити нові.

Дякую.

 

ПАЛАМАР І. Хвилина позитива. А зараз до реальності. Мар'ян, так ви автор законопроекту, ви маєте пам'ятати всі статті. Тому що, я думаю, що ви фахівець, ви ж його читали. І читав Микола …

 

ЗАБЛОЦЬКИЙ М.Б.  Іра, давайте, будь ласка,  без хамства. Звертатись до мене виключно з повагою.

 

ПАЛАМАР І. ому далі. Далі, ще раз, дайте мені продовжити, будь ласка.

За цим проектом землі сільськогосподарського призначення зможуть отримувати у власність чи у користування будь-які особи для будь-яких цілей. За декілька років сільськогосподарські землі можуть перетворитися для забудови чи у промислові зони. Чому? Тому що проект виключає частину три статті 22.

Далі. Дозволяється будь-яким юридичним особам, тобто прямо пропорційно іноземцям, і без будь-яких прихованих схем набувати у власність земельні ділянки за цивільно-правовими договорами та на інших підставах передбачених законом. Проект пропонує в новій редакції статтю 82 Земельного кодексу п'яте українські чорноземи більше не особливо цінні землі. А що це? Дайте відповідь, будь ласка. Оці статті нас не влаштовують. Будь ласка, перегляньте.

Дякую.

 

ЗАБЛОЦЬКИЙ М.Б. Пані Ірина, дивіться, я вам можу сказати, це стосується щодо не сільськогосподарських земель. Ми там два рази  це обговорювали. Зараз Сергій Біленко конкретно на нормах покаже. Якщо ми десь помилились, ми зараз це врахуємо.  Але я чомусь думаю, що не помилились, ми це декілька раз обговорювали.  Коли ми говоримо про особливо цінні землі, у нас всі землі в країні цінні. Ні, цінні, в першу чергу, для тої людини, яка її має у власності.  Для того власника, і для того орендаря і так далі. І у нас є паї на половину особливо цінні, і на половину не особливо цінні. Навіть на полі. Є поля, і де є ґрунти особливо цінні і не особливо цінні. І ці обмеження, вони, крім корупції, ні до чого не приводили. Це моя особиста думка. Але Сергій Біленко більш детально вам це прокоментує.

Будь ласка, Сергій.

 

БІЛЕНКО С.Б. Да, можна, да. Залишається чинна редакція статті  130 Земельного кодексу покупцями земельних ділянок сільськогосподарського призначення можуть бути  громадяни України, які мають сільськогосподарську освіту, і юридичні особи України, ну і так далі. Все є, і залишається норма 81 статті щодо тих земель, які отримані у спадщину іноземцями, що вони можуть  приймати у спадщину, це чинна норма, але зобов'язані відчужити їх протягом року. Нічого  не змінюємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А скажіть, будь ласка,  там є по землях несільськогосподарського призначення.

 

БІЛЕНКО С.Б. Да, я можу прокоментувати по землях несільськогосподарського призначення. Дійсно, у нас  зараз є непрацюючі норми в Земельному  кодексі, які дозволяють іноземцям придбавати землі несільськогосподарського призначення лише разом з об'єктами  нерухомості, які на них розташовані. Ця норма не діє з початку прийняття кодексу, тобто просто придбавають на юридичну особу українську і просто  продають корпоративні права і все. Воно не діє і так. І крім того, я не розумію, чому іноземець не може купити несільськогосподарську землю під будівництво. Це абсолютно нормально, це внесення інвестицій. Ми не кажемо  про сільськогосподарські землі. Це заборона і зараз є. Я так думаю, що довго ще буде ця заборона. Але по інших землях, ну,  ці норми не діють  і  жодних негативних наслідків для України ми не бачимо абсолютно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Можна? Я так бачу, пан  Краснолуцький хоче прокоментувати.

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В.  На рахунок того, що не діє норма про те, що  не можна викупити іноземцю земельну ділянку для забудови, це  Сергій Борисович трошки  неправду говорить, тому що на сьогоднішній день   іноземець може викупити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І у нас такої багато практики.

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В.   Практика є. (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це зараз регулюється подібно. Правильно чи ні?

 

КРАСНОЛУЦЬКИЙ О.В.  Абсолютно правильно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую.

Які ще питання? Да, будь ласка,  там перший…

 

______________. Асоціація міст України. Хочу підтримати законопроект дуже важливий, …………….…які вдосконалюють введення самоврядного контролю, створення спрощення оформлення земель не тільки в маленьких населених пунктах і в великих, тому  ми направляли вам листа  на комітет  і  хотіли би, щоб  просити народних обранців…

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть… Ми ж з вами не знайомі, да? Сьогодні познайомилися. А скажіть, а що  є щось, щоб ви хотіли поміняти там?

 

______________.  Є пропозиції. Наприклад, ми прописували і робили опитування у квітні місяці, де пропонували наші ради, ми дуже часто проводимо – раз у півроку – зібрання з керівниками земельних управлінь, де вони пропонують  дозволити їм самостійно  реєструвати землі, самостійно видавати довідки   по нормативно-грошовій оцінці, де є на сьогоднішній день…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це хто, інженер-землевпорядники чи хто?

 

______________. Так.

Якщо ви звершуєте структуру Держгеокадастру і буде  якась ліквідація, тому ми пропонуємо реєстраторам  кадастру  переходити у міські ради  працювати. Там і більше зарплати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію. 

 

______________.  І це зекономить бюджет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, а як це регулюється в цьому законопроекті?

 

______________.  Органам місцевого самоврядування  тут не дається право вносити відомості, але надається право надавати будь-які відомості, в тому числі  про нормативну оцінку. Да. І там надається  Кабінету Міністрів  право провести експеримент з внесення відомостей до  кадастру безпосередньо  сертифікованими інженерами-землевпорядниками. Я думаю, що це  ваше… ну, повністю ці  потреби влаштують вас.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дивіться, у нас  була ідея, коли ми обговорювали цей законопроект, дозволити зразу  всюди без експерименту, але нібито там ідея Кабінету Міністрів  поки що в рамках там  експерименту.

Пан Олександр.

 

______________.  Справа в тому, що  надання відомостей із  Державного  земельного  кадастру і сьогодні мають  органи місцевого самоврядування, але, на жаль, вони цією функцією не  користуються і фактично відомості, які надані з Державного  земельного  кадастру в органи місцевого самоврядування, їх одиниці по Україні. Хоча на сьогоднішній день  законодавство це все дозволяє робити, бажання підключатися для надання відомостей – такого немає від органів місцевого самоврядування.

 

______________.  Дозвольте прокоментувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

 

______________.  Дякую.

Справа в тому, щоб органам місцевого самоврядування отримати доступ до кадастру, йому треба пройти стажування два місяці, облаштувати  робоче місце, окремий Інтернет-ресурс і  так далі. А звичайному користувачу достатньо в телефоні замовити  довідку, ну наприклад, звичайній фізичній особі можна це зробити в телефонному режимі. Чому такі вимоги до  органів місцевого самоврядування і до звичайних фізичних осіб. Ми говоримо про те, щоб  скоротити цю всю процедуру і ну як би щоб були рівноцінні правила для всіх однакові.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, ми абсолютно за будь-яке спрощення,  розумне і правильне, і так далі. Тому якщо маєте бажання по правках, можете їх, просто слідкувати за голосуванням по цьому законопроекту. І я думаю, тут багато депутатів готові подавати їх. Якщо ви їх обґрунтуєте.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пане Олександр.

 

БАКУМЕНКО О.Б. Спасибі.

Наша асоціація відзначає, що в останні десятиріччя земельну сферу можна впевнено вважати однією з найбільш корумпованих. Тому ми повністю і в цілому підтримуємо цей законопроект. Зокрема, запропоноване ним повернення органам місцевого самоврядування повноважень щодо управління землями місцевих громад, за межами населених пунктів. Та чітко врегульована процедура внесення  відомостей про межі.

Тому цей законопроект у нас дуже великий. У нас буде пропозиція  технічних правок, які ми надамо між першим і другим читанням. А так в цілому рахуємо, що надважливий законопроект, який потрібен всім аграріям України.

Спасибі вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Які  ще думки?

Тоді прошу, ставлю на голосування питання підтримки. Проголосувати за підтримку і рекомендувати  законопроект 2194 в першому читанні для внесення до Верховної Ради за основу з необхідними техніко-юридичними правками. Правильно?  Дякую.

Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. Хто – проти?   Утримався? 

Якщо можна, просто перерахуйте.  Дякую.

Дивіться, у нас ще є декілька важливих питань. Це 2195, доповідач Олексій Мовчан буде. Роксолани Підласої нема. Це теж  один із співавторів.

Будь ласка.

 

МОВЧАН О.В. Доброго дня всім! Доброго дня, шановні члени комітету, голово! Я голова підкомітету з питань ефективного управління державною і комунальною власністю. І сьогодні вашій увазі пропонується  законопроект, який саме націлений на те, щоб комунальною і державною власністю управляли  ефективно, і вона давала максимальні прибутки до місцевих бюджетів.

Власне, проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо продажу земельних ділянок державної та комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) через електронні аукціони (№2195). Цей законопроект про те, щоб громади могли ефективно розпоряджатися своїми земельними ділянками, як сільськогосподарського призначення так і будь-якими іншими при продажу або оренді, або іншим користуванням цими земельними ділянками. В ньому запроваджується ключове, це електронні аукціони на базі дворівневої системи ProZorro.Продажі. Ця історія вже пройшла Закон про приватизацію, Закон про оренду, який ми вже прийняли півтора місяці тому і багато інших напрямків, тепер виклик перед землею, тому що її багато і це можливість наповнювати місцеві бюджети.

Чому це зараз необхідно? Тому що процедура, яка була прописана в Земельному кодексі діючої редакції, насправді  досить таки корупційна і неефективна. Тобто велика кількість коштів, ресурсів витрачалося на те, щоб організовувати ті торги для продажу чи оренди земельних ділянок, була перед кваліфікацією і багато таких критеріїв, які  принципово протирічать логіці ефективних аукціонів.

Систему створили, вона вже працює при Міністерстві економіки і нам залишилося проголосувати, і прийняти такий закон, який би дозволив використовувати цю систему ProZorro продажі для оренди. Крім того, у законопроекті такого ключового закладено збільшений розмір гарантійного внеску для того, щоб унеможливити маніпуляції на аукціонах, так званий тролінг, коли учасники ставлять високі ставки і зривають торги. І так само 30 відсотків стартової ціни при продажі або 30 відсотків від річної оренди при оренді.

Також в законопроекті передбачено можливість підпису договорів купівлі-продажу або оренди через електронний цифровий підпис, тобто вже не треба витрачати купу часу і ресурсів учасників торгів, і продавців. Також в законопроекті враховано переважно право і можливість викупу орендарем тієї чи іншої земельної ділянки, тобто ми не забуваємо про тих людей, які вже користуються землею державної або комунальної власності, і їм буде надана пропозиція зробити, дати своє останнє слово, так би мовити, після торгів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Олексій, я просто хотів запитати, правильно, це в цьому законопроекті обмеження лотів не більше 20 гектарів?

 

МОВЧАН О.В.  Так, абсолютно. Тобто тепер лоти лімітовані і це для того, щоб не було маніпуляцій із земельними масивами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, і не тільки для того, щоб на місцях теж малий і середній мав доступ до цього. Дивіться, я, наскільки розумію, по цьому законопроекту це сільрада вирішує, ОТГ вирішує, як вона розпоряджується чи це оренда, чи це продаж, просто ми даємо механізм.

Дивіться, не більше 20 гектар – чи оренда, чи продаж. В мене яке прохання, дивіться, ми в принципі, зрозуміло, що вони там, наприклад, зараз хтось працював на СЕТАМі, хтось не на СЕТАМі, ми вважаємо, що ми їм спрощуємо ці процедури.

 

МОВЧАН О.В.  Так, ми їм спрощуємо процедури, тому що тепер це буде принципово інший підхід аніж це було раніше на СЕТАМі чи там на іншій системі, тому що ми переписуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, нове, воно завжди по життю лякає, хоча вони і так зараз мають робити через аукціони. Там два тижні назад була нарада з ОТГ, їх було 200 чоловік, вони будуть після 23 листопада, Мінекономіки ще раз буде збирати. У нас прохання буде, зробити презентацію цього законопроекту не у формі так, як ми зараз розглядаємо, це для нас, зрозуміло, а у формі просто як це працює, щоб вони зрозуміли, що  це дуже просто, що це півгодини, щоб розібратися і що це простіше, зручніше і дешевше. От таке прохання буде.

Ми тоді, Тарас, якщо можна, там з Олексієм… взяти його теж серед тих людей, які будуть  запрошені на цю зустріч, щоб ми їм показали. Тим більше, ми їм це обіцяли показати.

 

МОВЧАН О.В. Так, ми обов'язково зробимо, це невелика проблема і Міністерство економіки і державне підприємство ProZorro  при продажі долучиться. ОТГ вже використовують… взагалі, маленькі й великі громади вже користуються  системою, тому, знаєте, їм не буде  от такої болі, як це щось абсолютно нове. Вони вже проводять аукціони по приватизації, і у нас, між іншим, із 1,7 мільярдів гривень від продажу  об'єктів малої приватизації через систему, майже 70 відсотків – це доходи саме місцевих органів, органів місцевого самоврядування.   Тому це  не призведе до кризи. Навчити навчать, і я думаю, що це не потребує багато часу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Які питання до  доповідача?  А що, є представники Асоціації міст ще?

 

______________.  Микола Тарасовичу, з вашої сторони  аналогічний як  2194, ідея. однозначно "за", і вона допоможе, бо ми бачили, був експеримент, наскільки  краща ціна, коли це електронні торги, а не класичні.

Є певні знову ж техніко-юридичні   моменти між першим і  другим читанням, тому за основу та підтримаємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Хто за те,  щоб підтримати за основу цей законопроект та рекомендувати до першого читання? Прошу голосувати. Прошу підтримати та проголосувати.  Хто – проти?  Утримався?  Дякую.

Дивіться, переходимо до наступного питання порядку денного. Є один законопроект з перехідних, за який нам нагадує Міноборони. Це 0855, це використання земель оборони, земельних ділянок, пов'язано з розміщенням  на них різних споруд, пов'язаних з навігацією повітряних суден. Воно пройшло перше читання в  попередньому парламенті, були правки. Доповідач – Артем Нагаєвський. Прохання  там озвучити, які правки   враховані, не враховані.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Доброго дня! Цей законопроект  перехідний з минулого созиву, доопрацьований о другого читання, а саме Закон України  про внесення зміни до статті 4 Закону України "Про використання земель оборони" (реєстраційний номер 0855). Він поданий був Кабінетом Міністрів України.

Цим законопроектом спрощується процедура розміщення навігаційних систем цивільної авіації, дозволяється за погодженням  з Міністерством оборони розміщувати засоби навігації на землях оборони без зміни цільового призначення та вилучення  земельних ділянок. Сьогодні такі дії не дозволені і потрібно змінювати цільове призначення земельної ділянки і виводити її з земель оборони. Проте, процедура зміни  цільового призначення дуже складна і тривала. Крім того, користь  від  такої заборони нульова, адже, по-перше,  вказані засоби також мають  режимний характер, а по-друге керівництво цивільно-військовою системою організації повітряного руху України здійснює Генеральний штаб Збройних Сил України.

За час підготовки зазначеного  законопроекту до другого читання від суб'єкта права законодавчої ініціативи  до комітету надійшла одна пропозиція, яку пропонується врахувати, а саме від групи народних депутатів (Нагаєвський, Чернявський, Тарасов, Кулініч). Правка, вона одна правка, пропонується її врахувати, вона пропонує встановити, що питання  розміщення засобів навігації, зв'язку та спостереження  на землях Міноборони має погоджуватися лише з Міністерством оборони України, адже саме на це міністерство покладена відповідальність за додержання  режиму земель оборони.

Також пропонується уточнити предмет погодження умови експлуатації та розміщення вищезазначених  засобів.

Нагадую, що в основному тексті пропонувалось, щоби землі оборони, призначені   для розміщення постійної діяльності військових частин, установ  військових  навчальних закладів, підприємств, організацій Збройних Сил за погодженням з органами місцевого самоврядування  або місцевими органами виконавчої влади та Міністерства оборони України можуть використовувати  для розміщення засобів зв'язку.

Ми цю норму  поправляємо і пропонуємо  погоджувати тільки з Міністерством оборони. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Є якісь запитання до  законопроекту, до автора закону? Ми з Комітетом нацбезпеки погодили всі питання, те, що вони хотіли. Правильно я розумію?

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Да, там погоджено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді прошу підтримати та проголосувати за законопроект з правками у варіанті підкомітету для голосування для другого читання з необхідними техніко-юридичними правками, і в цілому.

Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. Утримався? Проти? Дякую.

Дивіться, я що ще хотів попросити, щоб ми сьогодні розглянули. Нами зареєстровано, депутатами, в тому числі з нашого комітету два важливих законопроекти, які важливі для ринку і важливі для …

А є ще представники місцевого самоврядування? Жаль. Вони би взнали теж важливу річ.

Дивіться, це перший законопроект 2289. Це про внесення змін  до статті 4 Закону України "Про пестициди та агрохімікати" щодо ввезення пестицидів на митну територію України, це автор Чайківський Іван Адамович та багато інших колег.

І законопроект (реєстраційний номер 2280) про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель. Це законопроекти сильно підтримуються ОТГ місцевими. Внесений народними депутатами Чорноморовим, Нагаєвським, Костюком та іншими.

Я прошу доповнити порядок денний сьогоднішній питанням… Ми винесемо зараз на голосування питання включити в порядок денний питання про…

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Звернутися до Голови Верховної Ради рекомендувати включити зазначені законопроекти до порядку денного поточної сесії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. Дякую.

Тепер хто безпосередньо за те, щоб звернутися до Верховної Ради, до Голови Верховної Ради про включення цих питань, цих законопроектів в порядок денний.

Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. Дякую.

У нас все сьогодні.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Порядок денний вичерпаний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую всім. Сьогоднішнє засідання закрито.

Чекайте! Стоп, стоп, ще не закрито, поспішив я. Дивіться, у нас треба антирейдерський.

Артем, ми готові будемо його в п'ятницю розглядати?

 

_______________. В п'ятницю так, так, ми підготуємо. Там вже таблиця порівняльна готова.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стоп! Не спишіть. Діма, не спіши, будь ласка.

Дивіться, тоді я прошу наступне засідання комітету зробити о 14:30 в п'ятницю і винести антирейдерський законопроект. Нам його треба зрівняти з, пам'ятаєте, з  загальним і винести  цей законопроект.

 

_______________.  Добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Хто за це, прошу підтримати і проголосувати.  Ну, вже останнє і все.   Дякую.

Засідання закрито.