СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики

18 лютого 2020 року

 

Веде засідання Голова Комітету Сольський М.Т.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, сідайте на місця, будь ласка. Колеги, у нас  19 чоловік, кворум є. Шановні депутати з красивими краватками, сядьте на місце, будь ласка.

У нас на сьогодні в порядку денному: перше питання – про Звіт про хід і результати виконання цілей програми діяльності Кабміну в 19-му році (аграрний напрямок); презентація дорожньої карти приватизації "Укрспирт"; про включення до Порядку денного третьої сесії Верховної Ради України  дев'ятого скликання проекту Закону про Фонд часткового гарантування  кредитів у сільському  господарстві, поданий  Кабміном, № 3047; "Різне".

Хто за даний порядок  денний, прошу  підтримати.

20-за.  Проти? Утримались? Немає. Одноголосно.

По-першому питанню доповідач  у нас або Тимофій Сергійович, або… Немає.

         Тарас Миколайович, ви давайте.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Доброго дня шановні колеги, Микола Тарасович, народні депутати, всі представники  асоціації, учасники  засідання.

Я хочу, перше за все, принести вибачення від Тимофія Сергійовича, він долучиться, просто термінова нарада у Прем’єр-міністра. Я розпочну, а він тоді долучиться до дискусії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну я знаю, там голів комітетів збирають, якраз мене теж там нема.  Його тут нема, мене там, 1:1. 

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Такий баланс. Відповідно щодо роботи аграрного напрямку Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського  господарства.

Перш за все, з точки зору стратегії  розвитку, у нас є така  амбітна, але, з нашої точки зору, цілком реалістична ціль: спільними зусиллями досягнути простої речі – "Багаті села – 2024 рік". Для того, щоб дійсно не було дискримінації, не було різниці між перспективами і можливостями як в сільських територіях, так по всій Україні. Що ми уже зробили для того, щоб цю ціль досягнути, і що ми хотіли би запропонувати спільно зробити в майбутньому, якраз зараз дозвольте розповісти.

Будь ласка, наступний слайд. Наразі на засіданні аграрного комітету всередині січня був затверджений План роботи на 2020 рік, у тому числі порядок денний на третю сесію. І  ми знаємо, що на порядку денному є уже 16 зареєстрованих законопроектів.

Тут хотіли би вам дуже подякувати, бо більшість з вас прийняли особисту участь в дискусіях по напрацюванню кожного, майже кожного з цих законопроектів. Зараз вони вже готові до прийняття. Ще раз дякуємо за цю роботу і, враховуючи затверджений вами план роботи на 2020 рік, ми знову ж будемо найближчим часом виходити з пропозиціями для обговорення по наступних законодавчих ініціативах з точки зору впровадження реформ  в  аграрній сфері.

Також хотілось би подякувати (наступний слайд, будь ласка), що спільними зусиллями, це була, дійсно, спільна перемога, виплати відбувалися буквально 28-го, якщо не помиляюсь, грудня. І ми знаємо, що багато народних депутатів членів комітету долучилися, що все-таки це мало місце. Дійсно, державна підтримка в 2019 році була реалізована і сільгоспвиробники отримали очікувані та заслужені платежі. Є, маємо уже фактично за півроку діяльності, багато напрацювань, і в тому числі перемог, але, маючи ще більше завдань на майбутнє, хочемо показати наступний план дій. Будь ласка,  черговий слайд.

Чому, може, іноді виникають питання, але для нас воно є щоденним, і у нас є чітка відповідь, для чого нам взагалі потрібно сильне та успішне село.

Однозначно, перш за все, для того, щоб це реалізувати, мають бути створені додаткові робочі місця. І у нас в програмі діяльності уряду закладено, що це має бути плюс 200 тисяч нових робочих місць. Однозначно має бути гідна оплата праці. Ми говоримо, що він має скоротитися до нуля, розрив між заробітними платами, які отримують в сільських територіях і в містах.

Однозначно мають бути створені всі умови для розвитку бізнесу. Перш за все, є фокус, так як ми дискутували минулого тижня на комітетських слуханнях по державній підтримці, фокус за сімейними фермерськими господарствами, підтримка їх створення та малий і середній бізнес на селі. І, звісно, як результат має бути в цілому зростання добробуту населення.

Дивлячись на Програму діяльності уряду по залученню інвестицій, ми рахуємо, що мінімум одна п'ята частина, 20 відсотків від плану, від 50 мільярдів, це 10 мільярдів доларів США – це мають бути додаткові інвестиції як внутрішні, так і зовнішні, які мають надійти до 2024 року в аграрний сектор, в сільський розвиток для того, щоб досягнути цю ціль. Будь ласка, наступний слайд.

В цілому це є частиною глобальної економічної стратегії Міністерства розвитку, економіки, торгівлі та сільського господарства, де ми говоримо, що інвестиції в людей та виробництва – це зростання ВВП. Люди, земля, капітал і технології –  фактично всі ці чотири елементи є актуальними для сільського господарства для того, щоб досягнути цього росту і зростання. Наступний слайд, будь ласка.

Але на стартовій позиції ми маємо певний невикористаний потенціал. Якщо ми подивимося на додану вартість, яка формується на гектар ріллі в перерахунку на американські долари в 2018 році, ми бачимо, що, на жаль, поки що в Україні цей показник є значно меншим порівняно з найсильнішими аграрними країнами Європи, так і світу. Бачимо, що у нас він становить 440, коли в Польщі – 1100, в Бразилії – 1400, Німеччині – 1700 і у Франції, це один з лідерів Європи спільно з Нідерландами, – 2 тисячі 450. Тобто є фактично закладений значний потенціал для росту, який поки що невикористаний. Будь ласка, наступний слайд.

Ми бачимо, що з точки зору розвитку знову ж  зростання виробництва, різних типів, платформа створена. Україна є значним гравцем на світових ринках. І з точки зору зернових та олійних культур є лідером. Входить в топ-5 чи в топ-10 позицій. Але знову ж маємо констатувати, що наразі це більшість продукції є первинного виробництва, сировинного, і якраз наш потенціал полягає в тому, щоб перейти на інший рівень. І зростання становило вже продукцію з доданою вартістю переробленої продукції послуг в тому числі, які можуть наші аграрії надавати. То ми бачимо, що є у нас в двох напрямках значний потенціал. Канали взаємодії напрацьовані. Торгівля відбувається. Інфраструктура є. Просто треба створювати ці продукти і дальше їх експортувати. Наступний слайд, будь ласка.

Також, якщо ми подивимося на те, що вже відбувалося протягом попередніх років, ми бачимо, що сільське господарство, після значного падіння 90-х років, починаючи з 2001 року, а в основному навіть з 2010, стабільно зростає. Тобто ми бачимо в 2019 році ріст в порівняльних цінах 2010 року плюс 3 мільярди гривень до попереднього року. Падіння не відбулося. А якщо ми дивимось 2010 роком, то ріст – плюс 45 відсотків. Фактично зі 180-ти майже до 300 мільярдів гривень.

То це показує про те, що це не просто потенціал. Але показує про те, що цей потенціал поступово, постійно реалізується в тому числі і в попередні роки завдяки зусиллям аграрних виробників, всім, хто долучалися до цього процесу. Наступний слайд, будь ласка.

Також ми бачимо, яка є сильна сторона в аграрному, в сільському господарстві. Це те, що ми говоримо про ступінь зносу основних засобів, то в аграрному секторі він найменший, становить 35 відсотків. Ми бачимо, що там публічна сфера – це 83 відсотки, промисловість – це 60-80 відсотків.

Це знову ж про що говорить? Про те, що, дивлячись на інші сектори, тут якраз стартова позиція є сильніша. Якщо ми додамо ще… Наступний слайд, будь ласка. Вертаючись, який у нас є земельний ресурс, земельний банк, то є всі передумови для цього трампліну, скажемо. Тому що у нас є найменший зніс в основний засіб виробництва, вкладалися в ці речі. У нас є відповідні необхідні земельні ресурси. У нас є закладено ріст попередніх років, налагоджені канали експорту. І є фактично необхідний трудовий ресурс. То є всі передумови, щоб це реалізувати спільно в реформи і в зміни, про які ми говоримо надалі. Будь ласка, наступний слайд.

Говорячи про трудовий капітал, знову ж ми говоримо про те, що не має бути різниці, я сказав би, дискримінаційної між тим, як розвиваються, які у нас є можливості для людей в сільських і міських територіях. Ми бачимо, що в цілому наша країна трішки поступається від середньосвітових показників на підставі 2018 року. І ми, ставлячи ціль на 2024 рік, ми не розділяємо окремо, що має бути певний індекс в містах, а певний індекс в селах. Знову ж ми вертаємось до цілі, що мають бути однакові гарні умови і забезпечено розвиток людини на всіх територіях.

Тому ще раз, підсумовуючи: маючи передумови для розвитку людини – земельні ресурси, інвестиції в основні засоби, напрацьовані експертні канали, у нас є можливість це все об'єднати, щоб досягнути цілі "Багаті села – 2024 року". Як ми це робитимемо? Будь ласка, наступний.

Ринок землі. Знову ж, я зараз, мабуть, якраз не варто саме на засіданні аграрного комітету розповідати багато дискусій про ринок землі. Тут їх вже відбулося дуже багато. Ця реформа є в пріоритеті. Ми дуже дякуємо за активну позицію комітету саме в цьому напрямку.

Ми зараз говоримо в тому числі про весь земельний блок, ми пам'ятаємо, що там є ще 4 законопроекти зареєстрованих, інші додаються. Це є базова передумова, повертаючись до наших фактів, цю реформу треба спільно. І це реформа, ми розуміємо, на роки. З точки зору кінцевої імплементації, ми тут будемо далі спільно працювати. Є затверджений план і по земельному моніторингу, по децентралізації, по дерегуляції. Все, що необхідно зробити, щоб земельний блок стимулював розвиток у тому числі українських малих, середніх виробників та українських фермерів. Тоді ця реформа – ми її підтримуємо. Всі завдання, які ставляться на урядовий блок, з точки зору нормативно-правових документів, реалізуємо. Була прийнята, до речі, Постанова про НІГД пілот. Ми знаємо, що десь на порядку денному має бути законопроект про Національну інфраструктуру геопросторових даних. Для того, щоб не зупиняти процес, ми у пілотному режимі уже його запускаємо. Уряд прийняв рішення, що відпрацьовувати, тестити і потім це повноцінно зразу запрацювало зразу після прийняття відповідного законопроекту в національному масштабі. Дерегуляційні речі, які можна зробити на рівні уряду, зроблені. Відкриті координати точок: це економія – чверть мільярда гривень, які були корупційні, автоматична перевірка шлейф файлів – знову ж знімається корупційний елемент, непотрібних реєстрацій, дозволів і тому подібне. Ці всі речі робляться. І всі завдання, які стоять в законопроекті, який ви зараз розглядаєте, ми також будемо імплементувати відразу по ходу їх прийняття. Є земельна реформа в фокусі – спільно по ній працюємо. Наступний слайд, будь ласка.

Однозначно реформа ринку праці є таким же важливим елементом для сільського господарства і для всієї економіки. В сільському господарстві в тому числі є певний специфічний момент як сезонна співпраця, як сезонні працівники. Ми говоримо про підтримку садівництва, де є сезонний характер, говоримо про захищеність цих працівників, щоб вони працювали в нас, а не в Польщі. Тому ці елементи враховані з точки зору, тобто аграрний блок, в реформі ринку праці, він врахований і знову ж буде імплементований. В тому числі тут дуже важливі речі як строковий, безстроковий договір і віддалена робота. Ми знаємо, що постійне просторове відрядження… У всіх є досвід, що якраз в сільському господарстві є певна специфіка і тут має бути і захищений працівник, але такий гнучкий досить підхід для того, щоб це могло розвиватися. Це є передбачено в цій реформі. Наступний слайд, будь ласка.

Державна підтримка. Знову ж коротко, у нас було присвячено цьому близько 4 годин комітетських слухань попереднього тижня, ще раз зафіксувати. Були обумовлені напрямки, знову ж є планові цифри. Я хотів би ще раз наголосити, що зараз мають виноситись на уряд порядки, після їх прийняття ми будемо в робочих групах збиратися, долучати народних депутатів, які зацікавлені в тому чи іншому напрямку і тоді вже фіксувати конкретні підпрограми і кількість коштів, які мають на них виділятися. Але пам'ятаємо, що наш кінцевий вид, ціль є незмінна: це мають бути додаткові робочі місця, це має бути додатковий економічний ефект в створенні нового продукту в рамках реалізації державної підтримки. Будь ласка, наступний слайд.

Тут знову ж вони перелічені більш детально, ми про це дискутували попереднього разу. Якщо будуть питання, готовий відповісти, а зараз пропоную перейти до наступного блоку. Наступний слайд. Закінчились слайди?

Знову ж, вертаючись, ми бачимо, що є передумови для економічного росту, але в цьому всьому не треба забувати, що кінцева ціль має бути зосереджена, цей економічний ріст має бути трансформований в покращення добробуту сільських територій.      

Є три блоки, які ми хочемо спільно розвивати. Це з точки зору державного управління сільським розвитком, щоб було транспарентно, прозоро,  передбачено, зрозуміло, покроково. Це диверсифікація діяльності  та активізації підприємництва на селі. Це розширення можливостей для  малих виробників.

Уже запущено спільно з партнерами міжнародними такий проект, як  всеукраїнський мережевий бізнес інкубатор саме для малого і середнього  бізнесу на селі. Ми очікуємо, що близько п'яти тисяч сільських жителів зможуть пройти навчання і  започаткувати свою справу в синергії з іншими програмами такі, як: доступне кредитування, 5, 7, 9 та інші можливості. Ця програма уже стартує цього року.

Також  ми знаємо, що є передбачено наразі до другого читання в законопроекті 2178-10 створення Фонду розвитку сільських територій. Цю ідею ми розділяємо, підтримуємо і вже на робочому рівні  дискутуємо, і  потім  знову ж будемо приходити до вас  з концептом для  фіксації, щоб це було зрозуміло. Щоб дійсно, кошти, які будуть туди надходити, йшли на першочергову  ціль розвитку  сільських територій.

Крім цього залишається у пріоритеті, звісно, дорадництво, що треба навчання постійно дальше проводити,  навчати. Підтримка кооперації, як одна з можливостей розвитку. І в цілому така фіксація. Крім Фонду розвитку сільських територій тут є цільове використання, фіксація програми, комплексної програми розвитку, сільського розвитку на  наступні 5 років. Будь ласка,  наступний слайд.

Один з пріоритетів діяльності міністерства, який  є критично важливий для розвитку аграрного сектору і для добробуту українців, – це є безпечність харчової продукції. Вона важлива для розвитку аграрного  сектору з точки зору виробництва і експорту, але для всіх 40 мільйонів українців – це є важлива передумова  просто  безпечності,  здоров'я і довготривалості  життя.  Тут є чіткі, знову ж ви знаєте, у нас є певний план на цей рік по першочергових законопроектах, є ідеї на наступні 5 років. Ціль: споживач має бути захищеним, споживач має бути впевнений в тому, що він споживає, і  що він не обманутий, має бути якісний контроль за продукцією. 

Однозначно постійно в пріоритеті боротьба з фальсифікатами, бо на жаль, наразі це має активне місце в харчовій продукції. В тому числі особлива увага харчуванню в дошкільних і шкільних навчальних закладах. І в цілому запровадження таких правил гри, щоб не було передумов ні для корупції, ні для ухиляння від контролю і для повної простежуваності.

Зараз кожен споживач має доступ до технологій. Ціль – по кожному продукту чітко розуміти, звідки, ким, що вироблено, які інгредієнти, наскільки він є безпечним. То в цілому є блок безпечності, є багато ініціатив, будемо їх виносити на розгляд і спільно імплементувати. Будь ласка, можна наступний.

Є поняття таке і ціль як агропродовольча безпека в цілому. На щастя, наразі Україна є нетто експортером, нетто виробником, і в нас усі баланси позитивні. Але все рівно потрібно над усіма передумовами думати, щоб по всій товарній групі по всьому споживчому кошику це завжди було так.

Окрім продуктів, які фактично, з точки зору природно-кліматичних умов, не можуть рости в Україні, як на кшталт банани і цитрусові – поки що, може у майбутньому все змінитися, – то дійсно по решті продукції ми можемо себе повністю забезпечувати. І для цього треба не ринкові механізму контролю і впливу, бо вже весь світ відійшов від товарних фінансових інтервенцій, а якраз стимулюючі інструменти, які будуть дозволяти прогнозувати завчасно. Тут ми знову ж вертаємось до держпідтримки на 3 роки. І заклад виробництва для того, щоб у нас було повне насичення ринку, а не качелі.

Тут є важливим фактором ринок землі для довгострокового інвестування, тут є важливим фактором зрозуміла середньострокова державна політика і фіксація довгострокових правил гри. В кінцевому результаті знову ж має бути доступ для кожного українця, української продукції, має бути забезпечений розвиток і має бути забезпечені стабільні умови без різких перепадів. Будь ласка, наступний слайд.

Вся ця діяльність, якщо ми говоримо про розвиток села, це виходить за масштаб і горизонт виключно Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства. Ми на постійному зв'язку і готові, комунікуємо і готові ініціювати цю міжміністерську взаємодію. Але коли ми йдемо за фактично бізнес-складовою, поза безпосередньо аграрним виробництвом і інвестиціями людини, ми пам'ятаємо, що важливими передумовами в принципі "життя на селі" і збереження там працівників є реформи знову ж в освіті, і тут наша є взаємодія з Міністерством освіти і науки, в медицині, там, де ми говоримо, що це сфера Міністерства  охорони здоров'я, Міністерства розвитку громад. Ми розуміємо – децентралізація. Але це тільки децентралізація, це в цілому планування територій. Тут знову ж знаємо є  ініціатива по просторовому плануванні, аналогічно Мінінфраструктури. Ці проекти є необхідні для того, щоб інвестиції приходили на село.  Є Міністерство культури молоді і спорту.

То в кожного з цих міністерств зараз просто, щоб не перелічувати, є  конкретні цілі в зазначених напрямках в Програмі діяльності уряду, які  націлені якраз на розвиток села. І вони, ідея якраз в тому є, що вони об'єднані під кінцевою ціллю, що села мають бути багаті в 2024 році, там мають бути передумови для розвитку будь-якого виду бізнесу, в тому числі й малого, і там має бути забезпечено гідні робочі місця, гідна оплата праці і постійне створення додаткового економічного ефекту, повертаючись до дуже простого, але прикрого слайду, де у нас ми сильно відстаємо, коли ми говоримо про створення  доданої вартості  на один гектар землі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Тарасе.  Питання давайте, якщо можна. Пане Артем. (Шум у залі)

Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Да, добре, дуже дякую. Дуже прекрасна презентація, але в мене таке є питання.

Я думаю, ми всі розуміємо: для того, щоб ми розвивали наше українське село, потрібно туди віддати гроші. Тому що без цього ніякого розвитку села не буде. Це сплата податків чесна, відкрита. І цю кількість щоб не забирали у міста, а вона залишалася, дійсно, сьогодні в наших українських селах.

І один з таких податків – це акциз на паливо. Ми розуміємо, що сьогодні аграрії, які працюють на наших українських полях, на наших чорноземах, але все рівно платять акциз на пальне. Правильно, колеги? Тому я хотів би розуміти, як з акцизом на пальне, як ми дальше будемо поступати?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую , Іван Адамович, за ваше запитання.

Дійсно, є розрахунки, що це становить 6-8, в залежності, які витрати, мільярдів гривень – сплата акцизу, який в дизелі, по техніці, яка фактично обробляє поля. Так, є така річ. Тут дискусія триває на урядовому вже рівні. Тому що це сфера відповідальності Міністерства фінансів і податкового комітету, як прив'язати цей, щоб їх зробити цільовими. То ідея, щоб цей акциз не просто йшов в сільські території, а перш за все – на розвиток доріг. Правильно? Бо він цільовий – на розвиток доріг.

Ми бачимо, що вже в цьому році ця диспропорція зменшилась. Коли ми подивимось на розподіл дорожнього фонду між дорогами державного значення, загальнодержавного та місцевими. Ціль – його дальше вирівнювати. Я думаю, що ми можемо ці розрахунки ще раз зафіксувати і спільно дальше виходити з пропозицією, ми – на рівень уряду, а спільно з комітетом – на рівні податкового комітету, щоб все-таки, вони ж платитись дальше будуть, але йшли цільовими на місцеві дороги. А місцеві дороги якраз є в сільських територіях.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Артем.

 

________________. Я бачив один із слайдів, на якому ви показали рівень експортованої продукції, на якому було на першому місці масло соняшникове, я так розумію, на другому місці ячмінь, кукурудза…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні, це було місце в світі, а не по об'ємах по Україні на якому місці.

 

_______________. Ні, так, у світі. Тому у мене є трошки, на мою думку, зауваження стосовно ячменя. Оскільки останні 2 роки було постановою ДПСС видання одного сертифікату, в якому є вільні від регульованих шкідників зони. У свою чергу ця постанова зменшила вирощування ячменя, оскільки ячмінь ми не можемо експортувати до країни Китаю, оскільки ця постанова повинна аналізи зробити за два тижні, поки ще колос ячменя колоситься, це тільки два тижні. І за 2 роки цією постановою у нас зменшилося від 9 до 7 мільйонів тон ячменя вирощування в рік. На сьогоднішній день він складає близько ще 6 мільйонів.

Я вважаю, що така культура як ячмінь у нас на території України поширена в середній широті та на півдні, що може підвищити сівозміну, якщо я не помиляюсь. Вірно, Іване Адамовичу, ячмінь же ж покращує при сівозміні? І тим самим ми можемо відкрити собі заново ринок Китаю, оскільки він був замінений на австралійський ячмінь і французький. Вони його там закупляють з точки зору пивоваріння, а для нас це було б дуже якби, я вважаю, целесообразно.

Дякую.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дуже слушна пропозиція. Дякуємо.

Дійсно, вона вже піднімалася ще осіню. І у нас є, з нашого плану роботи до кінця лютого ми вийдемо з пропозиціями, як це змінити. Там треба просто перерахувати взаємодію ринків, бо певні ринки якраз це вимагають. Але щоб у нас не випало дискримінація інших. Але однозначно така ситуація, як є, статус-кво не може бути. Ми вийдемо, у нас навіть робоча група по безпечності в цю п'ятницю, спробуємо до кінця цього тижня, по плану було до 1 березня, як це змінити з точки зору того, щоб у нас там далі повернулися стимули вирощування для експортних цілей ячменя.

Дякую.

 

________________. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Пане Тарас, я от постійно буду вас цитувати. Судячи з програми або з презентації, яку ви сказали, дослівно: "В 2024 році наші українські села мають бути багаті". І отут постає питання. От я підтримую повністю Чайківського Івана, потрібно переглянути податкову базу.

Подивіться, будь ласка, на ті законопроекти, які подають депутати різних фракцій, подивіться, будь ласка, минуле скликання. Податки матимуть сплачуватися за місцем ведення господарської діяльності. Тобто якщо ПДФО сплачується за місцем знаходження земельної ділянки, то податки на заробітну плату – за місцем ведення господарської діяльності. Тобто якщо є підрозділ, чи то лісопилка, чи то інший підрозділ, який працює на певній території, відповідно з цього підприємства, він не має бути зареєстрований де-не-де, він має бути зареєстрований в цій об'єднаній територіальній громаді. Якщо ми децентралізуємо хоча б цей податок, це буде надходження в місцеві бюджети.

Друге, податки за місцем реєстрації. Ми чітко з вами розуміємо, що всі міста і всі села, які навколо великих міст, навколо Києва, всі працюють в Києві або в інших містах, в більшості. Вони виїжджають зі своєї території, але родина залишається в селі. Послуги,  родина, освітні, медичні і так далі, вони отримують в селі. Тому це теж можливість децентралізувати податок в сільській території. Тобто сплата податку ПДФО за місцем реєстрації. Що це означає? Це означає, якщо я зареєстрований в селі Озерне там Київської області, то податки з моєї заробітної плати, яка є у Верховній Раді, вони будуть надходити туди. І це теж буде децентралізація відповідних податків.

Повністю підтримую з акцизом. Повністю!

І ще хочу сказати. Якщо буде все ж таки проголосований Закон про ринок землі, то в нас буде виникати при купівлі-продажу – "а", ви пам'ятаєте – мито і відповідний податок. Частина податку, якщо буде залишатися від обігу землі, від купівлі-продажу в селі, повірте, отоді я буду не тільки вас цитувати, що села будуть багатими, вони дійсно будуть багатими, тому що, якщо буде відбуватися обіг, то певний відсоток, 0,5 відсотка від цього п'яти… Тому що 5 відсотків, воно йде в державний бюджет повністю, і 1 відсоток мита – це теж державний бюджет. Якщо ми децентралізуємо тут і ви запропонуєте податкову базу для села, тоді я мушу сказати, що це буде виконуватися. А так… Села будуть багаті? Я не бачу податкової бази. Ми вам дали пропозиції, будь ласка, можна врахувати.

Наступне. Національна комплексна програма сільського розвитку на 5 років. От скільки я не пам'ятаю цих програм, вони, скажімо, популістичні, вони формувалися так, що їх ніхто не буде виконувати. Тому, якщо ви будете напрацьовувати цю, вона не виконується… Просто, якщо ви побачите всі програми з 2006 року, спочатку там до 11-го року, потім до 15-го, памятаю, була, вони просто не виконувались. Їх писали так, там такі пункти, які просто неможливо виконати.

Тому у мене прохання. Якщо ви будете розробляти цю програму, щоб ви врахували практичні речі, щоб у нас не було вже, знаєте, того, що ми приймаємо програму заради програми, а ніхто її не збирається виконувати. Це важливо. Це другий пункт.

Третій пункт – ринок праці. Ви про це сказали, хочу вам сказати, що в нашому Комітеті соціальних відносин або як, Третьякової комітет, є трудовий кодекс. Зраз там працює робоча група. Якщо ви ці напрацювання, про які ви говорите, про трудові контракти (сезонні, індивідуальні і так далі, і так далі), потрібно дати пропозиції в цю робочу групу. Я член цієї робочої групи, очолює її пан Бабенко, щоб воно було вже там для того, щоб ми дивились спільно ці речі. Якщо вони вже є, то давайте. Тому що потім будемо доганяти, коли він буде прийнятий, це буде неправильно, неправильно поставлена робота.

І наостанок. Сімейні фермерські господарства. Тут я хочу подякувати, що ви дожали цю постанову, яку розробляв минулий уряд, і ми її дожимали. Там була проблема обміну реєстрами між ДФСом і Пенсійним фондом, і в тому числі Мін'юст в реєстрації, і так далі.  Але коли ви кажете про додаткові робочі місця, то, мені здається, з 4,5 мільйони, навіть якщо 10 відсотків ви зробите, 450 тисяч, крім бізнесу, бізнес – це окрема історія, 450 тисяч ви зможете легалізувати, це будуть класні економічні точки зростання, класні, для села. В цьому потрібно, коли ви формуєте державну підтримку, щоб обов'язково було так. Дорадник доходить до цих людей, каже: ви нічого не теряете, якщо ви переходите…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, у нас ще два питання, причому важливі.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я закінчую. Я останнє. Я просто собі писав...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А через годину знову рада. 

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я дякую.

Тобто якщо ви це питання візьмете під контроль, ви зробите оці точки економічного зростання і, повірте, 30 тисяч сіл, якщо там буде по три людини, 90-100 тисяч нових точок зростання, якщо ми говоримо про 10 відсотків, це 450, повірте, це теж в тому числі і робочі місця і в тому числі по трудовим договорам і сезонні робітники, і так далі. Це зайнятість.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Я хотів би коротко сказати, що ці всі ініціативи, дійсно, важливі.

Перше, я дякую. Бо я знаю, що Вадим Євгенович – один із співавторів того законопроекту, де прив'язали ПДФО землі до місця розташування, який прийнятий в попередньому читанні. Ми ці ініціативи дальше спільно командою розвиваємо, якщо ми говоримо про оподаткування. І є така річ як єдиний податок на гектар, де всі долучаються. І будемо дальше рухати, з наголосом, що має залишатися він бути локальним, в місцевому бюджеті.

Однозначно, з точки зору програми…

 

________________. (Не чути)

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так, і збережено. Однозначно, з точки зору програми розвитку на селі, будемо всіх запрошувати, щоб приймати таку річ, яка буде корисна, і долучати до роботи. Аналогічно – по ринку праці. Всі речі… У нас є профільний заступник Юлія Середенко, яка веде цей напрямок, вона приймає участь. І ці аграрні питання ми додамо, ще раз верифікуємо, якщо там чогось немає.

І по ЄСВ, дійсно, це було багато роботи. Нам зараз залишилось, це зробити промоушен і імплементувати. Щоб все було прийнято, реєстри об'єднали тільки і зараз активно його рекламувати. І дійсно, щоб люди використовували.

Тому дякуємо. Будемо спільно дальше реалізовувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, дивіться, у нас дальше важливе питання і воно, це важливе, а це, друге, воно ще дуже багато практичне насправді. Тому, які є питання ще до цього виступу, до програми?

Пан Тарас, у мене єдине останнє питання: скажіть, будь ласка, який у нас процент сільського населення порівняно з сусідніми країнами західними?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. У нас десь близько 30 відсотків, коли середня 20-22. У нас більший, так. Середньозахідний – 20-22.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую.

Хто? Прошу, якщо питань нема, підтримати це, що нам сьогодні донесли до відома і визначити як задовільний в цьому напрямку звіт Міністерства економіки?

Хто – за? Прошу підтримати та проголосувати.

Хто – проти? Хто – утримався? Вадим Євгенович, ви утримались чи ви не голосували? Більшістю голосів рішення прийнято. Утримались, проти немає.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас наступне важливе питання – дякуємо вам – це презентація дорожньої карти приватизації ДП "Укрспирт". Хто представляє?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Тимчасово виконуючий обов'язки ДП "Укрспирт" Сергій Блескун.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

БЛЕСКУН С. Доброго дня, шановний головуючий, шановні народні депутати, шановні засоби масової інформації та присутні. До вашої уваги пропоную презентацію, в якій буде 8 слайдів і займе приблизно до десяти хвилин.

Прошу, перший слайд. Нагадаю, що таке ДП "Укрспирт". За 2019 рік – 40 мільйонів чистого прибутку, з яких буде сплачено 90 відсотків держдивідендів. Наразі ми на цей час вже заплатили близько двадцяти мільйонів і продовжуємо до кінця місяця платити.

Персонал. Персонал зменшується. Зменшується десь приблизно на 100-150 співробітників на місяць. Зараз на лютий 2020 року ця цифра десь 3 тисячі 900 співробітників. Це дуже велика кількість співробітників, і нам потрібно, думаючи про приватизацію, думати про їх працевлаштування

Податків сплачено за 2019 рік більше на 1,4 відсотки, при тому, що виробництво харчового спирту впало на 5 відсотків. За останні місяці ми бачимо, що різко зростає акциз. І десь на 40 мільйонів за 2 місяці держава отримала більше акцизного збору.

Наступний слайд. Наразі 41 МПД ДП "Укрспирт" розподілені таким чином. 7 підприємств – з 2010 року, наголошую, реорганізацію завершено. Це означає, що і пасиви, і активи підприємства вже у ДП "Укрспирт". А 34 підприємства – реорганізацію не завершено. Активи – у ДП "Укрспирта", а пасиви залишились на підприємствах.

Робоча група  розглянула… Якщо можна, наступний слайд.  Робоча група розглянула  п'ять основних варіантів. Три з них відхилено, на робочих групах. Це продаж єдиних майнових комплексів підприємства через припинення  реорганізації (перший червоний хрестик). Тому що 672 Постанова, її треба завершувати. Тобто ми консультувались з  Мінюстом,  з фахівцями  міністерства, не можна припинити те, що  вже почалося.  Продаж ДП "Укрспирт" як єдиний майновий комплекс – теж відхилено, тому що немає єдиного покупця на всі 41 місце впровадження діяльності. І продаж єдиного майнового  комплексу через філії, через структурні  підрозділи – теж відхилено. Не підтримав Фонд держмайна цей варіант.

Тому у нас залишилось  два  основних  механізми: це  продаж  єдиних майнових комплексів через виділення нових державних підприємств (ДП) і продаж окремого майна ДП. Ці два варіанти я покажу більш докладно. Наступний слайд, якщо можна.

Варіант приватизації – виділення нових ДП.  Механізм приватизації:  завершення реорганізації 34 підприємств з подальшим виділенням нових  ДП. Необхідні умови: зняття арештів з майна  5 підприємств і завершення  реєстрації майна за ДП "Укрспирт". В цьому варіанті є основні переваги такі як:  ми нарешті виконаємо 672 Постанову Кабінету Міністрів України (від 210 року) і будемо передавати на Фонд держмайна єдиних майнових комплексів новостворених підприємств, включаючи прострочену  кредиторську заборгованість, яка є наявна. 

Які мінуси? По-перше, і це не влаштовує, це великі строки реалізації механіки даної приватизації. Тільки від 12 до 18 місяців потрібно буде, щоб створити і передати пасиви і активи. І потім десь приблизно 4 місяці буде безпосередній продаж Фондом держмайна. 

Також є потенційне накладання арештів та обтяжень на майно ДП "Укрспирт" в рамках виконавчих проваджень, що може унеможливити створення нових підприємств та  приватизацію. Ці ризики і мінуси ми  повинні брати до уваги.

Етапи приватизації такі. Я по датам вам сказав, що приблизно 12-18 місяців на підготовку. Наступний слайд.

Це варіант, так би мовити,  альтернативний – продаж окремого майна  підприємства. Які механізми? Реорганізація підприємств не завершується, не потребує завершення. Майно ДП "Укрспирт" передається на приватизацію до Фонду держмайна як окреме майно, але пулом основних засобів кожної цілісної виробничої дільниці. Купувати можна або все, або нічого.  Необхідна умова – необхідно завершувати реєстрацію майна спиртових заводів за ДП "Укрспирт". Якщо ми кажемо про переваги, то: можливість передати об'єкти на приватизацію у найкоротші строки, десь приблизно 36 підприємств вже у травні, у червні, і по тим, по яким є  арешти,   – на місяць пізніше. Наступний слайд, якщо можна.

Ці МПД розділені таким чином, що 18 МПД – все майно вже зареєстровано, список  є, і по 18 МПД – майно частково зареєстровано, і ми над цим працюємо. І 5 МПД, Залучанський, Підгайчики Луцький, Миньковецький  і Чемерське, там є арешти, і там трохи довша механіка  по створення  комісій і так далі. Наступний слайд.

Якщо йти по цьому графіку, то ми бачимо, що зараз у нас проходить дооцінка основних засобів ДП, то іде і по 18-й, і по іншим 18, і по 5. Після цього – внесення змін до статуту. Міністерство вже підписало в п'ятницю 14 лютого зміни до статуту, ми зараз його реєструємо. Введення в експлуатацію  того, що не введено було. І після цього у травні-місяці ми можемо 36 підприємств передавати на Фонд держмайна. Ну а по 5 іншим там, де  арешти майна, там є формування комісії, яка вже сформована, надання фінансової допомоги, закриття виконавчих проваджень і реєстрація права власності. По цим п'яти підприємствам на Фонд держмайна ми передаємо у червні місяці.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Сергію і колеги, у мене питання.

Скажіть, будь ласка, там, де ви говорили прийняття рішення щодо механізмів процесу приватизації, чим продаж ЄМК підприємств, виділення нових ДП, те, що у вас галочка, відрізняється від продажу ЄМК підприємств, припинення реорганізації там, де хрестик?

 

БЛЕСКУН С. Припинення реорганізації? Значить чим відрізняється. Припинення реорганізації – то припинення 672 Постанови. А перша частина, виділення нових ДП, – то ми должны 672 Постанову повністю пройти, приєднати всі пасиви і потім создать нові депешки і на них передати всі пасиви і активи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Умовно, там, де хрестик, це без боргів продається, а там, де галочка – з боргами, правильно я розумію?

 

БЛЕСКУН С. Коли ми продаємо єдиний майновий комплекс, будь-то припинення реорганізації, будь-то виділення нових ДП, то там ми з боргами все продаємо. І там, і там – з боргами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А чим відрізняється, ще раз тоді? Не можу зрозуміти. Там продається майно, тут продається що? Теж же майно – ЄМК?

 

БЛЕСКУН С. Дивіться, що таке 672 Постанова. Заводи – то були окремі юридичні особи. Там, якщо ми припиняємо реорганізацію, то вже не потрібно нічого нового будувати. Ми припинили і ті підприємства, ті спиртзаводи, як ЄМК, видаються на приватизацію. До речі, точно так, як концерн "Укрспирт" відмінили 672 Постанову. А виділення нових, то ми пройшли весь шлях, ми повністю завершили реорганізацію і відбудували нові ДП, і на них вже передавали пасиви і активи. Зрозуміло чи ні?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Кому не зрозуміло? Пан Тарас, можете пояснити, в чому основна відмінність?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Це фактично ми, виходить, що по частині заводів реорганізацію розпочали, вони були в концерні, але не закінчили. ЇЇ відмінити вже не можна. І попередньо думали, що можна її буде відмінити, реорганізацію, і передати напряму на фонд, але це виявилося юридично неможливо. Тому цей варіант просто юридично неможливий, бо внести зміни у 672 Постанову, якою відмінити реорганізацію, юридично неможливо. Нема такої можливості – відмінити, її треба просто завершити і починати з початку, але не можемо поставити на паузу. Так. Тому він розглядався, як був, але його можна вже й забрати з презентації, бо він юридично вже, там і хрестик стоїть, він юридично неможливий для розгляду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А коли ви по цьому плану бачите, що воно буде стояти на ProZorro, наскільки я розумію?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Починаючи з травня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. По цьому плану?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  Да. Давайте, ви якийсь сценарій конкретний маєте на увазі чи в цілому план?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я маю  на увазі перший завод коли ви вважаєте буде на ProZorro стояти вже?

 

БЛЕСКУН С. То залежить від того, вибачаюсь, по якому сценарію підемо.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Є. Якщо один сценарій передбачає, що з травня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це який?

 

БЛЕСКУН С. Продаж окремого майна там.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Продаж окремого майна, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так ви по ньому теж ідете, я так розумію, чи ні?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Зараз який наступний крок: фактично, реорганізацію треба завершувати, інвентаризацію треба зробити. Просто після завершення інвентаризації зараз, це підписання статуту якраз дало зелене світло, щоб інвентаризацію зробити повністю по всьому майну, на 1 травня має бути кінцева картинка до стільця, до всього. І тоді після того є два шляхи. Можна відразу це майно почати передавати на фонд на продаж: або можна умовно як переліком майна, або можна створювати, починати створювати окремі юридичні особи, на них передавати майно і передавати вже ТОВку на фонд. Перший – травень. Якщо юридичні особи, то це ще плюс 2-3 місяці відтермінує. Це перше там піде, а в цілому це ще плюс рік.

Тому до 1 травня все, є єдиний план дій: все інвентаризувати, судові рішення юридично завершити. А вже 1 травня треба буде вирішувати – думаю, ми презентуємо результат – чи майном, чи створенням окремих юридичних осіб і продаж цих осіб.

Да, майна – можна вже в травні, так, як ЄМК. Але з точки зору створення окремої юридичної особи, то тоді треба її окремо створити, туди передати майно і продавати ТОВку. Можна продавати фактично перелік майна: раз, два, три – сто позицій, один лот – ось ціна. А можна це майно зафіксувати за юридичною особою і продавати. То довше, немає змісту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які у колег питання? Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я, по-перше, якщо пан міністр є, Тимофій, я хотів, я пам'ятаю, ми розмовляли про електронну акцизну марку. І я так чув із засобів масової інформації, що ви нарешті, по-моєму, з 1 квітня ви її вводите, цю електронну акцизну марку. Це робота, яка мала бути зроблена багато років тому з податковою. І це вірний крок до легалізації цього чорного ринку, який існує досі як би в Україні. Це перше.

Друге. Я не буду пояснювати, я зрозумів у чому суть. Я зрозумів, що проводиться інвентаризація. Інвентаризація – це повністю майно, присутність фактично майна цього, повністю яке це майно, в якому стані майно, яка там амортизація, балансова вартість і так далі. І головне – це БТІ. Мають бути відповідні документи, технічна документація має бути і земля.

Тому я в цьому контексті вас хотів запитати. Вам БТІ і Держгеокадастр, вони вам допомагають у проведенні інвентаризації і в оформленні землі? Бо тут важливе питання: в більшості, я знаю, заводів цих ЄМК, землі не було. Її потрібно оформляти, а для цього потрібно робити технічну земельну документацію. Вони вам допомагають, тобто БТІ і Держгеокадастр, в оформленні землі?

Це головні два питання, які будуть стояти при передачі ЄМК у Фонд держмайна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А що, у вас питання оформлення землі стоїть при передачі у Фонд держмайна? Не стояло.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Питання стоїть в наступному. Все ЄМК, яке расположено на будь-якій території, воно має відповідно мати і землю. Чому? Тому що передаватися буде майно разом з земельною ділянкою. Це для інвестора для будь-якого, це вимога. Ти не можеш купити майно, а потім просити  Держгеокадастр, щоб вони тоді оформили цю землю. Тому в цьому і суть є…

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вадим Євгенович, як ви собі уявляєте? От  продається майно. Договір оренди не прив'язаний до майна, він прив'язаний до юридичної особи. А ви кажете: "П,родається майно". У нас є земельні норми, які говорять, що при купівлі-продажу майна, виникає право на оформлення земельної ділянки.

 

ІВЧЕНКО В.Є. От, я про це й кажу. В більшості, майно стоїть, стояло на неоформлених земельних ділянках. Тому питання стоїть в тому, чи вони оформляються, чи  допомагають це робити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Тимофій.

 

МИЛОВАНОВ Т.С. Дякую за ці два запитання по маркам електронним. 

По Trace and Track зараз активно міністри Кабінету Міністрів разом з  міністром фінансів працюють. Там головна ідея, що закривається повний цикл, і вони досить… Да, від виробництва до кінцевого клієнта. І коли кінцевий клієнт на касі пробиває і прочитується штрих-код, закривається вся цепочка. Да, в ДПС повністю закривається. І для цього там розроблена нова структура марки, яка має, до речі, і штрих-код для того, щоб на касі закрили, QR-код, щоб людина, споживач, могла з телефону просто прочитати і подивитися, чи то є справжня, хто виробник і чи відповідає сам товар тому, що написано чи продається. Так? І стоїть ЄДРПО, тому що Міністерство фінансів хоче ще раз переконатися, що можна прив'язати до підприємства виробництва, на всяк випадок, якщо на процесі переходу. Тобто ці всі три речі зараз є в дизайні акцизної марки. Робота над цим ведеться. А профільно веде міністр Кабінету Міністрів і міністр фінансів.

Стосовно передачі землі, оформлення землі. Це юридична особа має бути, може таке робити. Коли ми передаємо майно, то оформлення не  відбувається. Це оформлення має відбуватися і підтримка до цього  оформлення під час приватизації 

Це критично важливо, щоб у той момент і Геокадастр, і, до речі, це частково входить в те, що ми розробляємо під кодовою назвою "Investment nanny" – новий законопроект, який дозволить державі певні речі гарантувати інвесторам, в тому числі на рівні держави. Тобто щоб ми могли виставляти проекти і казати, що держава гарантує, що ця ділянка... Або інша інфраструктура, це більш широке питання, не тільки про землю, буде підключена, якщо ви зробите такий, чи купите, чи приватизуєте, чи просто інвестицію зробите. І якщо держава цього не виконує, то тоді у інвестора чи того, хто купує, буде можливість звернутися до судової системи чи арбітрів для того, щоб взяти, стягнути, з держави відповідні збитки тощо. Тому процес ведеться, але він ведеться цілісно для всіх інвесторів, тому що виділення землі – це тільки приклад підключення до інфраструктури тощо. Це серйозний бар'єр для інвестицій сьогодні.

Дякую.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Є 20 секунд. Тимофій, я оттут хотів вам сказати: вірний крок, коли ми в комплексі разом з землею і з мережами будемо продавати об'єкт. Він буде дорожче. А ті служби, які сьогодні під контролем держави, щоб вони швидко все це робили. Я чому сказав це? Тому що у нас безліч прикладів, я був депутатом місцевої ради, коли люди купляли комунальне майно. А потім приходили тоді в Держкомзем, а Держкомзем викручував всі руки. Вони кажуть: слухай, так це моє майно, по закону там 9 метрів, чи скільки, я маю там на обслуговування, на приватну власність. І Держкомзем оттак тримав. Це вірний крок, коли сьогодні підконтрольний Держгеокадастр зможе оформити майно.

І друге – мережі. Це повірте, якщо ви з цим справитесь, це тільки хвала.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадиме Євгеновичу, я зараз перед Тимофієм я вам скажу, що я боюсь, як вони будуть це все робити, вони через 5 років це будуть приватизовувати.

Пане Тимофій.

 

МИЛОВАНОВ Т.С. І так, і ні. Як кажуть відомі історії, ви обидва праві. І такого не може бути, що ви обидва праві, але, на жаль, нам потрібно так зробити, щоб були праві ви обидва. Тому я пропоную, можливо, неформально, можливо, якщо за потреби, формально провести, якщо всі хочуть, або більш скороченим колом, дискусію з керівництвом Фонду держмайна і з людьми які, чиновниками, які відповідають за інвестиційний клімат. Це і Міністерство економіки, і UkraineInvest, і, можливо, хтось із офісу, щоб скоординувати ці дії, коли ми виходимо. Тому що ця система… Це більш системна проблема. Ми, дійсно, якщо ми даємо інвестору чи майбутньому власнику гарантування, гарантії того, що не буде проблем з підключення електромережі, що не буде проблем з виділенням землі, що не буде проблем, наприклад, з іншою інфраструктурою, то, звичайно, вартість цього об'єкта стає зовсім іншою.

І ми просто маємо максимально можливо зробити. Дійсно, ми не можемо перетворити це, знаєте, в таку причину чи відговорку для того, щоб нічого не робити, так, не будемо нічого робити, поки ми все не зробимо. Але реалістично давайте подивимось, що потрібно, де у нас є проблеми. Зберемо відповідні наради і далі просто будемо рухатися вперед. Затвердимо план і будемо по ньому.

Дякую дуже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Тимофій, Тарас, Сергій, у мене до вас питання. Коли, ви думаєте, ці всі підприємства будуть у Фонді держмайна? Чи якась частина? Щоб, скажемо, перейти цей етап?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Якщо ми говоримо про ті два блоки. Є підприємства концерну. Ми розпочинаємо передачу уже фактично з кінця лютого поступово. 5 готових передали. А всі, там їх 33, після того, як 2 на ліквідації, мають бути передані в першому півріччі, до кінця червня, так.

А якщо ми говоримо про ДП "Укрспирт", то перші 17 – це 15-е. Якщо про продаж майна… 15 травня, так, до 15-го.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До 15 травня скільки?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. 18.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 18. А всі решта?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Давайте не будемо… 18 – до 15 травня. Плюс 18 – до 1 червня. Плюс до 1 липня 33 концерни.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Скажіть, будь ласка, а скільки, з 41 підприємства, змінено керівників і що там відбувається?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. ДП?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. 41 підприємство, я правильно розумію, пане Сергію, вас? Скільки і що з кадрами там зараз?

 

БЛЕСКУН С. Підприємства працюють. Змінено близько семи керівників підприємств за останні 2 місяці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А решта – оголошено конкурси чи що відбувається?

 

БЛЕСКУН С. На заводи?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На керівництво?

 

БЛЕСКУН С. Ні, на керівництво не оголошено. Вони ведуть виробничу діяльність, ми фіксуємо результати. І якщо, от в останній місяць там було в Чернігівській області Ковалівка, то есть знайшли порушення і змінили керівний склад. То есть отаким чином робимо.

 

МИЛОВАНОВ Т.С. Микола! Пан Сольський, перепрошую. Загальна система така у нас, що ми виставляємо взагалі по всім державним підприємствам. Ми змінили десь приблизно вже, може, під сотню керівників в найбільш кричущих моментах. Конкурси продовжують йти  по певним речам, десь в.о. стоять. Але загальна система: ставляться КРІ якісь у виконанні, люди, як тільки ми їх ловимо, чи як правильно сказати, або на корупції, або на підозрі на щось, ми їх змінюємо. Така ситуація зараз в "Укрспирті". Якщо потрібно прийняти інше рішення, зробити повне перезавантаження, ми готові це обговорити і дійсно його запустити. Але по певним заводам керівництво, наскільки я розумію, не має ще порушень.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Які у колег питання?

Дивіться, тобто у нас план такий. У вас, і у нас план такий: 18 підприємств до травня йдуть в фонд, решта за ними в якомусь обозримом будущем. Фонд відправляє це… Які фонд ще має дії після цього зробити?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Фонд держмайна готує до продажу і виставляє як лот, все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Воно все іде через...

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Включаємо наказ про приватизацію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Через ProZorro, ніяких там часткових приватизацій працівників немає, да?

 

МИЛОВАНОВ Т.С. Я перепрошую ще раз. Я тому і пропоную дійсно зробити якусь спільну міні або повну нараду з Фондом держмайна, тому що наша практика показує, що спроможність на місцях – це теж інколи питання. Те, що ми передаємо і те, що фонд прийняв і поставив, інколи це не одне і теж, є певний період. Їм потрібно провести всередині фонду певні формальні дії, в них інколи є пріоритизація, яка стоїть на велику приватизацію або на щось інше, тому нам потрібно забезпечити, дійсно, якусь  нашу розмову з фондом, переконатися, що строки реальні. І вони будуть готові повністю всі до передачі, до прийняття, і ми все зробимо, те, що потрібно для…

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пане Тимофій, пане Тарас, назначайте там, проведемо.

В мене ще одне питання. Скажіть, будь ласка, ми, коли демонополізували "Укрспирт" перед новим роком, ми зробили під друге читання, інший комітет, і це прийнято в Раді, рекомендував зробити перехідний період півтора роки. Зараз получається така ситуація: ті 18 підприємств, які ви перші відправляєте, це працюючі чи непрацюючі заводи?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Непрацюючі. Фактично, ми зараз розуміли, в принципі, в нас працюючих 15 з 80-и.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А коли працюючі підуть у приватизацію?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  По  логіці, працюючі, вони теж підуть літом, але в останню чергу для того,  щоби… Фактично, продавши працюючі, саме підприємство зразу не зможе інше забезпечувати як проммайданчики, охорону, забезпечення, воно зразу ляже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  В мене питання інше. Дивіться, якщо ви продаєте працюючі заводи, ми самі собі, в принципі, получається, вистрілили в ногу в Раді, коли… А наш комітет був проти цього, проти того, щоб ми півтора роки чекали, щоб ще приватний бізнес цим займався. От умовно, ви осінню продаєте працюючі заводи, які стають приватними, а ліцензію вони  не зможуть отримати ще якийсь час.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Зможуть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Як?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ліцензію зможуть отримувати з 1 липня 2020 року. Да, будувати можна з 1 липня 2021 року, а ліцензію можна отримувати з 1 липня 2020 року.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А! Отак – да?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так. Хто буде приватний власник, з 1 липня може повноцінно працювати. Тільки на купленому заводі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А це в законі написано?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Да!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А! Просто, бачите… Все! Зрозуміло. Тоді тут  нюансу немає, воно робоче.

Які питання ще є?

Тоді пропоную підтримати та взяти до уваги…

Є якісь інші побажання, чим запропонований міністерством план роботи по підготовці до приватизації, який сьогодні озвучений? Прошу підтримати та проголосувати.

Хто – за? Проти? Утримались? Більшістю голосів підтримано.

Ще одне питання у нас на сьогодні. Про включення до Порядку денного третьої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання проекту Закону про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, поданий Кабміном. Презентує Милованов Тимофій Сергійович. Також і голова підкомітету Чорноморов Артем Олегович.

 

МИЛОВАНОВ Т.С. Дякую.

Шановний голово, шановні народні депутати! Цей законопроект розроблений на виконання Указу Президента 837, а також Закону України про Державний бюджет України 2020. Законопроектом визначається створення та діяльність Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Про що йде мова. Це фонд, який може гарантувати кредити, видані в сільському господарстві, в тому числі включно з кредитами, виданими на купівлю землі, коли буде запущено ринок землі.

Це фонд гарантування, тобто він ризики знімає. Це не фонд компенсації відсоткової ставки. Це зовсім інше. Цей фонд, це буде, окремо. Фонд створюється державою, це буде окрема установа, в яку в бюджеті передбачено 240 мільйонів гривень. Він з коефіцієнтом 1 до 4 може гарантувати половину тіла кредиту, таким чином, зняти питання доступу до фінансової або банківської системи, навіть до компенсаційної системи для тих фермерів або учасників ринку, які, можливо, не мають повної історії кредитної або мають на першому періоді, можливо, якісь питання зі сторони банків.

Але з нашої сторони, для того, щоб фонд цей гарантував, потрібно, щоб підприємства або учасники були зареєстровані в реєстрі фермерському, про який зараз іде "пілот". І ми вже як держава будемо визначати критерії, хто має доступ до цього фонду гарантування, тобто це спроба вирішити питання неефективності ринку капіталу в Україні.

Далі. Органами правління фонду є загальні збори учасників. Фонд є спеціалізованою небанківською фінансовою установою. Учасниками фонду можуть бути держава та юридичні особи. Це дає можливість наповнювати фонд додатково грішми.

Рада фонду є органом управління фонду, вона буде створюватись з 5 осіб. Одним членом ради фонду є представник держави, який призначається Кабінетом Міністрів України. Чотири члени ради фонду є незалежними і вони будуть обрані у відповідності до постанови 777, або, якщо потрібно, будемо зміни вносити відповідно до фінальної редакції цього закону.

Метою діяльності фонду є гарантування виконання зобов'язань малих та середніх суб'єктів підприємництва до 500 гектарів за кредитними договорами перед банками з метою створення умов для стабільного функціонування ринку землі в Україні за принципом портфельного, не індивідуального, гарантування. Що це означає? Портфельне, а не індивідуальне – це означає, банки дивляться на середній ризик по портфелю, по всім, тобто вибираються критерії так, щоб в середньому ризик був прийнятний, але не дивляться на кожного індивідуально, не чіпляються до кожного кредитора.

Державним бюджетом України на 2020 рік передбачено кошти в обсязі 240 мільйонів гривень, але будемо підвищувати. Правильно? Да, але спільно з певними міжнародними партнерами, які будуть додавати, ми будемо підвищувати цей статутний капітал. Плануємо десь до 2 мільярдів гривень, це надасть можливість навіть на перші 3 місяці надавати на 16 мільярдів тіла кредитів гарантування.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Петрович. Артем Олегович, пробачте. Вибачте.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Шановний голово, шановний пане міністре Тимофію, шановні колеги! Під час проведення комітетських слухань з питань державної підтримки агропромислового комплексу обговорювалось питання кредитування сільгоспвиробників. Найбільші обсяги кредиту малим та середнім сільгоспвиробникам підприємствам залучаються на короткостроковий термін, при цьому відсоткове користування кредитами становить в середньому 16-20 відсотків.  Відсутність предмету застави та історія кредитування позбавляє можливості малі та середні підприємства здійснювати інвестиції у свій розвиток. Одним із шляхів вирішування проблеми, які існують при кредитуванні агросектору, а також гарантування ризиків неповернення кредитів і є створення  Фонду часткового  гарантування кредитів. Тому пропонується законопроект (реєстраційний номер 3047) та рекомендувати Верховній Раді України прийняти його у першому читанні за основу.

Дякую.  Шановні колеги, прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, закон напрацьовувався пару місяців. Прошу… Вадим Євгенович. Я прошу, тут люди  хочуть деякі  ще перекусити. Пробачте за правду.

 

________________. Пане Миколо, я перепрошую. Це попередній розгляд, треба просто включити в порядок денний сесії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я знаю.

 

ІВЧЕНКО В.Є. У мене… По-перше, у мене питання є.  Я хотів, ви сказали, один представник держави. А хто це – держава? Кабінет Міністрів? Це за погодженням з комітетом Верховної Ради? Як це  прописано в законі, тобто яка буде тут історія?

І друге.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна за погодженням з головою?  Я пожартував.

 

ІВЧЕНКО В.Є.   Ні. Питання стоїть в наступному. Що коли ми призначаємо, наприклад, аудиторів НАБУ, чи ми призначаємо, наприклад,  представників від Верховної Ради, то ці представники приходять…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, ми ще ж будемо обговорювати, рекомендувати до  першого читання, ми ще будемо…

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я ж питання задав. Я хотів зрозуміти. Це держава – це хто: Кабінет Міністрів запропонує, чи Кабінет Міністрів винесе на погодження з  комітетом Верховної Ради, чи це буде Президент? Ну хто такі "держава"? Це в  мене питання.

І друге, колеги. Критерії, які відповідають критеріям. Оцей фонд, який буде розроблятися радою фонду, я так розумію, що ці критерії ви не збираєтесь, щоб вони були прописані в законі.

Я вам скажу з точки зору практики.  Все, що не буде прописано в законі, вони будуть швидко змінюватися, як вітер. Куди вітер подує, так ці критерії і будуть змінюватися. Тому якщо ви, дійсно, хочете зробити добру справу, а я погоджуюся з ідеєю формування цього фонду гарантування і першого внеску, і, можливо, відшкодування кредитів через цей фон, я тут повністю  погоджуюся, ці критерії потрібно прописати в законі. Тоді будь-який вітер, який буде дути політичним там вподобанням різних політичних сил, потрібно буде змінювати закон. А змінювати закон – це дискусія в комітеті, це дискусія серед політичних сил і так далі. Тому ці критерії важливі, тому що ми можемо показати товаровиробникам маленьким, які критерії, щоб вони вже бачили, чи можуть вони, ну, фактично бути учасниками цього фонду.

І друге. Поясніть "держави". Я б хотів, щоб ми тут знаходили той процес те, що у нас парламентсько-президентська республіка, можна зробити за поданням Кабінету Міністрів чи за погодженням комітету рішення приймає Кабінет Міністрів, якось так. Але потрібно, щоб і парламент, і Кабінет Міністрів був задіяний в цьому процесі один представник, але це представник, який має володіти питаннями, хто звертається до фонду, яким чином приймається рішення, чому можливо незалежні не так працюють і так далі. Повірте, тут потрібно, щоб синергія була двох гілок влади.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вадим Євгенович.

Пане Тимофію.

 

МИЛОВАНОВ Т.С. Дякую.

Звичайно, сьогодні йде, дійсно, ми просто презентуємо і передаємо і просимо поставити в порядок денний, а тут, як Верховна Рада вирішить і комітет, таким чином це і буде.

Що зараз написано стосовно ради фонду? По-перше, строк повноважень ради фонду обмежений на 3 роки. Представник держави у раді фонду призначається Кабінетом Міністрів. Якщо буде побажання – ми живемо в демократії, для цього існує парламент, Верховна Рада України, для того, щоб знайти оптимальний і збалансований варіант.

Наступне. Також прописано це стаття, в пункті 6 тієї самої статті повноваження, стаття 9 прописана конкурсна комісія, яким чином незалежні члени обираються. Це дзеркальний підхід до наглядових нарад у державних органах управління або державних підприємствах.

Стосовно критеріїв, це стаття 14. Наступне написано: для цілей цього закону критеріїв для суб'єктів підприємства, які мають право на все це, на гарантування, є "малі та середні суб'єкти підприємництва, у власності та/або користуванні яких перебувають землі сільськогосподарського призначення в обсягах, що не перевищують 500 гектарів". Тобто чітко в законопроекті написано, що не більше 500 гектарів. Не 500 гектарів на покупку, коли у вас є вже 10 тисяч, а в користуванні в цілому або у власності разом, максимум 500, тоді ви маєте доступ до цього.

Далі. На мою думку, навіть це зажорстко, тому що може завтра ми вирішимо, як суспільство, 100 або 700. Але можливо так. Це ви вирішуйте як правильно. Ми говорили, коли були дискусії про обмеження, і публічні дискусії, про обмеження в 500 гектарів, ми це чітко прописали сюди от прямо.

Наступне. Критерії прийнятності щодо фінансових установ. Тому що теж потрібно прописати, які фінансові установи, кому ми кредитуємо. Можливо, тільки банкам, або, можливо, банкам і ще комусь. Які надані кредити та зобов’язання перед якими частково гарантуються фондом, затверджуються радою фонду. А суб’єктами підприємництва, які мають право на часткове гарантування і виконання їх зобов’язань, є юридичні особи, фізичні особи підприємництва і тощо.

Тобто на сьогодні по суті жорстко описано, хто має доступ – будь-який суб’єкт підприємництва в Україні фізична особа, яка має в користуванні до 500 гектарів землі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, давайте… Вадим Євгенович, секунду. 20 секунд. Ми не обговорюємо перше читання, ми просто…

 

ІВЧЕНКО В.Є. Ні, важливе, питання для розуміння. Фермер. 300 гектарів. Звернувся у Фонд гарантування. Став банкротом, через 2 роки став банкротом. Фонд гарантування прогарантував грошима і 2 роки відшкодовує відсотки банку. Ми можемо зробити так, щоби земля від цього фермера, який став банкротом, не йшла у власність банку, а в нашому контексті я бачу, що це може бути іноземний банк, а викуповувалася цим фондом, бо це маленька кількість землі і це фактично унеможливить? Можна так чи ні? Ну тобто ми можемо такі правки? Ви бачите саму концепцію?

Це до того, Микола Тарасович, що ми можемо посил дати в суспільство, що таким чином ми унеможливимо хоча б для цих маленьких фермерів доступ у власність банків з іноземним капіталом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, дивіться, там трошки інша конструкція закону, я читав, але немає нічого неможливого для Верховної Ради, я так розумію. Тому обговоримо перше читання і там, якщо ви маєте бажання дивитися з цим прицілом, будь ласка. Там просто треба буде звернути увагу на той зміст фінансовий, який Мінфін закладав, як мінімум, трошки інша конструкція. Знову ж таки давайте обговорювати.

Хто за включення, прошу підтримати та проголосувати.

Одноголосно, дякую.

Колеги, дивіться, в нас "Різне". Буквально секунду, якщо можна. Тимофію і Тарас, теж залишиться. У нас із завтрашнього дня, оскільки, зрозуміло, ми в розгляді у Верховній Раді, ми багато питань не включали в порядок денний, ми не включаємо. Вадим Євгенович, залишіться на секунду. У нас із завтрашнього дня починається розгляд законопроектів, які у нас між першим і другим читанням, правок.

Ми починаємо з простішого. Це там, де менше правок – з національної інфраструктури геопросторових даних. Таблиця вже сформована і в тому числі по 2194, 2195. Хто зацікавлений, ознайомтесь. Ми починаємо з національної інфраструктури геопросторових даних. Я, якщо можна, прошу вас буди разом з Геокадастром. Там небагато правок і нам це треба обговорити. І ми, по крайній мірі, будемо закривати ці питання. Тому що 2194 ми окремо ще по групах будемо не раз зустрічатися, ну, по крайній мірі, вже це питання перейдемо.

Дякую.