СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної та земельної  політики 

20 травня 2020 року

Веде засідання Голова Комітету СОЛЬСЬКИЙ М.Т.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є кворум? Колеги, кворум є, 18 чоловік. Оголошую відкритим засідання.

В нас сьогодні на порядку денному 3 питання. Перше – проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель (друге читання) (№ 2280). Друге – розгляд за умови наявності висновку ГНЕУ проекту Закону про ветеринарну медицину та благополуччя тварин (3318). Третє – "Різне".

Хто за даний порядок денний, прошу проголосувати.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І "Різне", да.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми це, дійдемо до "Різного", ми всі озвучимо в "Різному" питання.

Хто за даний порядок денний? Хто – проти? Хто – утримався? Артур не голосував? За. Одноголосно. Рішення прийнято.

По першому питанню порядку денного пропоную наступну процедуру. Дивіться, ми декілька комітетів проходились по 2280. Ми пройшли всі правки. Після цього ми вирішили, що буде презентація Андрія Мартина на конкретних випадках, ми хочемо ще дещо зрозуміти, і після цього було декілька нарад з Міністерством екології, екологічним комітетом, я так розумію, з Міністерством культури і комітетом культури. І були Сергієм Біленком опрацьовані правки пов'язані, які треба дообговорити сьогодні. Їх небагато. Я думаю, це 10-15 правок, наскільки, Сергій, я розумію, які ми сьогодні обговоримо, і тоді можемо проголосувати за редакцію до другого читання ці правки як комітетські після цього як вони будуть озвучені і ми їх ще раз обговоримо. Нема заперечень?

 

_______________. Представник Міністерства культури в нас є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Юліє, ви сьогодні за старшого від культури?

 

_______________. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Андрій Мартин, давай презентацію.

 

МАРТИН А.Г. Доброго дня. Отже, коротко по тим ключовим питанням, які оприлюднювалися раніше, оголошувалося, що хотіли би вам продемонструвати.

Значить, оскільки висловлювалося застереження про те, що треба додатково захистити ліси, заповідні території, пам'ятки, курорти, то хотілося б відзначити, що наш законопроект, він що передбачає. Ті території, про які ми кажемо, вони дуже часто переважно відсутні як зареєстровані земельні ділянки в Державному земельному кадастрі. Відповідно просторовий план розвитку громади передбачатиме фіксацію на всій території громади меж та режимів цих територій та об'єктів, що, по суті, дозволить забезпечити їх нормальну охорону. Тобто нарешті після розробки такого плану громади одразу на всій території сільської громади з'являться і водоохоронні зони, і охоронні зони навколо земель історико-культурного призначення, природоохоронного фонду і так далі.

Наступний слайд, будь ласка. Це вам приклад такого комплексного плану на території Київської ОТГ Чернігівської області. Наприклад, одразу з'являються всі прибережні захисні смуги, це Десна, наприклад, навколо неї, ліс, охоронні зони. Тобто всі обмеження, які потрібні для того, щоб забезпечити нормальне використання земель, комплексний план їх  дозволить перенести до Державного земельного кадастру.

Наступний слайд. Далі по найбільш ключовим, скажемо так, важливим землям. Це землі природно-заповідного фонду  та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного призначення і лісогосподарського призначення без дозволу Кабінету Міністрів України зміни цільового призначення рішенням громади неможлива. Тому для цих найбільш важливих, найбільш чутливих категорій земель без дозволу Кабміну не відбуватиметься. Тому це буде додатковим важелем захисту.

Наступний. Наступний слайд. Там, де у нас землі оборони, жодної зміни цільового призначення земель оборони без погодження із Міністерством оборони України. Тобто це також дозволить захистити всі ті території, які сьогодні у військових перебувають.

Наступний слайд. Далі те, що один із компромісів, який з Міністерством культури останній досягнутий: всі обмеження спеціально прописуються в земельне законодавство, що при зміні цільового призначення земельних ділянок всі обмеження використання земель зберігатимуть свою чинність. Тобто, наприклад, якщо у нас є пам'яткоохоронні обмеження встановлені, як би не мінялося цільове призначення, все одно режим певної території буде зберігатися, і він має виконуватись.

Наступний слайд. Далі, ну, тут не зовсім добре, конечно, видно, але це ми хотіли показати, який буде удосконалений механізм захисту земель сільськогосподарського призначення від зміни призначення їхнього під забудову. Так, процедура сама спрощується, ми її значно дебюрократизуємо, але у нас є такий економічний інструмент - це відшкодування втрат сільськогосподарського виробництва. Якщо хтось хоче вилучити або поміняти призначення сільськогосподарських угідь, і, до речі, лісів, то він має сплатити певну суму грошей. Зараз цей розмір втрат, він невеличкий, бо у встановленій постановою Кабміну 97-го року ми пропонуємо його зробити як різницю в нормативній грошовій оцінці сільськогосподарських земель і тих земель, які стануть. Наприклад, якщо міняється рілля під забудову навколо Києва, то подивіться, гектар ріллі – нормативна грошова оцінка двадцять сім з половиною тисяч гривень за гектар. Але гектар забудованих земель у місті Києві, там середня нормативна грошова оцінка 13 мільйонів. Тобто різниця між цими сумами – 30 відсотків від неї буде сплачуватися девелоперами, це, так скажемо, буде стримувати бажання освоювати сільськогосподарські землі під забудову.

В середньому по Україні, от для села такого, скажемо, середньої руки, не зовсім маленького, нормативна оцінка 1 гектара десь 3,9-4 мільйони гривень за гектар. Тобто третину оцієї різниці між вартістю сільськогосподарської землі і забудованої буде сплачувати зацікавлена особа. І це, я ще раз підкреслюю, і дасть наповнення бюджетів громад, і з іншого боку, буде, скажемо так, не давати огульно забудовувати все що тільки можна.

Наступний слайд, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А можна перебити? А зміниться цільове призначення не тільки під забудову, змінюється під транспорт, змінюється… Там таке саме правило?

 

МАРТИН А.Г. Так, це я просто на прикладі забудованих земель показав.

Далі. Тепер трохи, щоб ви зрозуміли, як у нас розроблення таких комплексних планів буде стимулювати розвиток громад. Ми хотіли просто вам проілюструвати на прикладі тих десяти пілотних комплексних планів, які вже розроблені для 10 ОТГ. Це, наприклад, Межівська ОТГ Дніпропетровської області, одразу є там діляночка кормових угідь. Проектом одразу передбачена територія для будівництва фермерського комплексу із розведення овець. Правильно вибрана земельна ділянка, тобто той, хто отримає цю земельну ділянку в користування, він одразу може, по суті, отримати можливість для будівництва фермерського комплексу вівчарства  без додаткових бюрократичних процедур. Тобто ділянка вже правильна, там не буде значної шкоди, не буде проблем, можна тримати вівці, і буде все нормально.

Наступний слайд. Це приклад того, от ми розказували, що цим комплексним планом території громади можна буде, по суті, робити частково на окремій ділянці детальні плани територій. Це приклад – Миколаївська міська ОТГ Донецької області. Безпосередньо комплексним планом, по суті, вже міститься детальний план на розміщення сироварні в селі Рай-Олександрівка, тобто визначено і розташування будівель, проїзди, доріжки, розподіл території, зелені насадження. Тобто все те, що робилося на детальному плані території, уже в цьому комплексному плані буде. Громаді сільській зазвичай таких багато об'єктів не треба, але там, де вони будуть створені, уже одразу, по суті,  можна замовляти буде проект уже будівництва без додаткових бюрократичних процедур на стадії проектування.

Наступний слайд. Це приклад, знову ж таки Миколаївська міська ОТГ, тільки уже село Манилівка, це безпосередньо план території має рекреаційний кластер. Сама громада знаходиться недалеко від Краматорська, який, по суті, зараз обласний центр Донецької області. Відповідно затребувані рекреаційні послуги, дотримані всі обмеження: по прибережним захисним смугам, по захисним зонам, розміщено будівлі громадської забудови, які мають бути обмеження, парковки, доріжки, розподіл територій, тобто громада отримує стимул для розвитку.

Наступний слайд, будь ласка. Також було питання, чи ми слідуємо, скажемо так, світовій практиці? Це для вас приклади того, як, по суті…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Андрій, не спішить! Спокійніше, якщо можна. Ми встигаємо.

 

МАРТИН А.Г. Я економлю ваш час.

Це приклад того, як планування здійснюється у Німеччині. Громада Аренсбург у федеральній землі Шлезвіг-Гольштейн, по суті, те ж саме, що і ми робимо: є територія громади, на неї здійснюється комплексне планування, визначаються перспективні напрями використання земель, яким у подальшому слідують всі власники і користувачі земель.

Наступний слайд. По цій же громаді – Аренсбург – це ландшафтний план, охорона природи. Це теж те, що ми передбачаємо робити в наших комплексних планах територій, щоб визначати природоохоронні заходи територій, які потребують особливого  захисту і так далі.

Наступний слайд. Це приклад Польщі. Гміна Мурована Ґосліна  Познанській повіт Великопольське воєводство. Це ж саме, це в Польщі гміни роблять отакі плани на свою територію. Теж планування, розміщення об'єктів, дороги, інфраструктура, охорона земель.

Наступний слайд. Хорватія, громада …………… біля Спліту - теж саме. Робиться комплексний план на всю територію для того, щоб розпланувати і визначити, як громада має розвиватися.

Наступний слайд. Наступний. А, це уже все, по-моєму. Да. Тобто це ми хотіли продемонструвати основні ті ключові проблеми, які виникали, і щоб ви побачили, що ми не вигадуємо велосипедів, ми намагаємося робити те ж саме, що, в принципі, роблять всі розвинені країни Європи для того, щоб ефективно використовувати землю в сільській місцевості.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Біленко, я просто хотів запитати у Андрія Мартина один момент. Розробка цих перспективних планів – це також час і гроші. Наскільки я пам'ятаю, дискутувався з різними міністерствами перехідний строк, з якого моменту це обов'язково. Який ви строк запропонуєте?

 

БІЛЕНКО С.Б. В таблиці - 2025 рік, але це питання політичне, в принципі, можемо і скоротити його, і збільшити. Тобто це питання політичне. Поки що в таблиці 2025 рік.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, питання в тому, що умовно, що… Колеги, дивіться, якщо просто є якісь думки… Це все прямо завтра не можна запустити, тому що є якась підзаконка, яку треба зробити у встановлений строк, щоб громада зробила цей план. Якщо, наприклад, ми просто скажемо, що воно вступає в силу завтра, і в кого немає перспективного плану, вони будуть заблоковані по тій роботі і по тих проектах, навіть з тією недосконалою процедурою, яка йде. В мене інше питання. Тому пропонується з 2025-го року. Якщо хтось з громад зробив це раніше, він йде вже по цьому закону?

 

БІЛЕНКО С.Б. Да. Значить, у нас, дивіться, у нас тут передбачено, що сам закон набирає чинності через рік, але деякі речі поступово, скажімо так, наприклад, громади не можуть собі дозволити зразу зробити всю документацію і будуть частково змінювати стару документацію. От у нас перехідний період - до 2025 року, коли можна не дотримуватись поки що положень цього закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Якщо громада, їй подобається ця спрощена процедура, зробила це з 2022 року, то закон працює для неї з 2022 року?

 

БІЛЕНКО С.Б. Да, да. Повністю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

 

МАРТИН А.Г. І ще додатковий момент, підзаконна база уже частково підготовлена. Ще в минулому році розроблений проект Державних будівельних норм (ДБН) під розробку цих комплексних планів, тобто він просто чекає тепер свого часу, коли буде ухвалений сам закон.

І також, оскільки в Україні реалізується проект Світового банку по стимулюванню економічного розвитку, ним було передбачено, що 600 громад ОТГ в Україні отримають допомогу від держави і по суті їм бюджет профінансує ці видатки. Це, конечно, в цьому році не пройшло зі зрозумілих причин, але це, в принципі, планується і більшість сільських громад в Україні, там, де не буде достатньо своїх ресурсів, вони повинні від держави отримати допомогу для цього.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Наступне питання в мене.

Дивіться, ми пройшли, з однієї сторони, всі правки, але після того були консультації з екологами і з культурою, і ви вийшли на якісь компромісні варіанти, я так розумію. Нам їх треба зараз озвучити, тому що це відрізняється від таблиці тої, декілька норм, яку ми проходили, і їх пояснити, і нам за них треба проголосувати.

 В мене прохання. Мартин, ти в курсі цих правок?

 

БІЛЕНКО С.Б.  Я повністю все розповім.

 

_______________. В мене просто одне питання. Я б хотів би, ви там за вівчарство говорили. От як, я просто хочу зрозуміти, наскільки полегшить забудова тваринницький комплекс на паях. Воно буде полегшено? Наскільки воно буде полегшено?

 

МАРТИН А.Г. Тут ситуація наступна. По суті, якщо в громаді є дійсно запит  на будівництво об'єктів тваринництва, то в комплексному плані, звичайно, буде це враховано, будуть вибрані ділянки, де можливо розмістити подібного роду об'єкти, тому що ми всі розуміємо, що вони в тому числі містять окремі там ризики, екологічну небезпеку і так далі. Тобто можна буде розмістити такі об'єкти, передбачити їх, і тоді той, хто захоче на цих земельних ділянках займатися тваринництвом, побудувати тваринницький комплекс, ферму, у нього буде максимально спрощена процедура переходу до нового призначення і нового складу угідь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій, правильно я розумію, умовно, от є, наприклад, у фермера бажання побудувати тваринницький комплекс на певній ділянці, яка зараз – це пайова земля.

 

МАРТИН А.Г. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Він спілкується з ОТГ, ОТГ приймає рішення, яким вносить зміни або затверджує, якщо це перший раз, просторовий план, де передбачено, що там буде тваринницький комплекс.

 

МАРТИН А.Г. Більш того, можна буде... отак, як я показував, це буде вже детальний план територій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Після цього фермер може викупити або взяти в оренду у цієї людини землю, яка є пайова, тому що ми зняли мораторій, а змінити цільове призначення він без технічки може по заяві в кадастр, але з урахуванням обмежень по культурі, по екології. Тобто це не заповідник і це не курган і так далі. Ці всі обмеження зберігаються.

 

_______________. Але якщо взяти, то на сьогоднішній день є така можливість сільськогосподарські будівлі будувати на пайових землях?

 

МАРТИН А.Г.  Да, технічно така можливість є. Це проект еколого-економічного обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, вони можуть плануватися. У нас частина птахофабрик в Україні – це земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А що не можна зараз? А що можна, а що не можна робити?

 

МАРТИН А.Г. По суті, будівництво, воно потребує розроблення містобудівної документації. Тобто на сьогодні, якщо ви хочете побудувати ферму, має бути детальний план території на цю місцевість. Це складний бюрократичний шлях.

Зараз ми робимо, одразу визначаємо, де ці об'єкти можуть бути, і таким чином можна буде їх без зайвої бюрократії...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вінницька область.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Жарти у вас, Петро Васильович. Маргарита уже від вас відсунулась.

Зрозуміло. Будь ласка,  давайте обговоримо правки, які нам треба нові обговорити. Почнемо або з культури, або з екології, за бажанням.

 

БІЛЕНКО С.Б. Якщо можна, я всі перелічу. Просто єдине, що я пропоную не по поправкам, тому що там одне положення розкинуте по багатьох нормам. Я просто по блоках хочу розказати, що у нас, що пропонується за результатами ось цих численних нарад.

По-перше, значить, були поправки Анни Бондар і багатьох інших щодо  можливості громад утворювати власні органи містобудування і архітектури, щоб для того, щоб отримати містобудівні умови та обмеження, не треба було йти до районної адміністрації, а можна було б отримати це все для будівництва в сільській, селищній і міській раді.

Далі. Потім була поправка Пузійчука і ще там деяких народних депутатів щодо можливості зміни цільового призначення земельних ділянок державної і комунальної власності не тільки власником земельної ділянки, а і користувачем земельної ділянки державної або комунальної власності. Але не у всіх випадках. По-перше, це мають бути землі лише двох категорій: землі житлової громадської забудови і землі промисловості, або на ділянці має бути нерухомість, яка знаходиться у власності  землекористувача.

У нас навіть сьогодні були наради з екологами. І ми пропонуємо ще одне виключення зробити, щоб це не поширювалось на території та об'єкти природно-заповідного фонду. Логіка тут яка. Сільська, селищна міська рада вже своє рішення прийняла шляхом затвердження комплексного плану, що певна територія буде використовуватись таким чином. І ще раз ще одне рішення проводити зміну цільового призначення конкретної ділянки в даному випадку - це зайва бюрократія. Єдине що, щоб це не користувались цією схемою по землям лісогосподарського призначення, Водного фонду, історико-культурного призначення, все ж таки воно обмежено двома категоріями пропонується.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть. А в тій таблиці вже є?

 

БІЛЕНКО С.Б. Да, вже є. Єдине що, там немає природно-заповідного фонду. Сьогодні просто нарада була.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі давайте.

 

БІЛЕНКО С.Б. Далі. Були поправки Пузійчука щодо можливості на декілька років. От дата у нас - 2025-й рік, як проголосуєте. Значить,коригування функціональних зон, встановлених старими генеральними планами населених пунктів за допомогою детальних планів територій. Це не буде теж розповсюджуватись на території парків, скверів, лісів, прибережних захисних смуг. Це полегшить будівництво. Дійсно значно полегшить, тому що змінювати генеральний план набагато важче, ніж розробити маленький детальний план території. Він все рівно проходить екологічну стратегічну оцінку і все рівно затверджується на сесії. Але це лише на декілька років, потім вже, коли всі звикнуть до нових правил, треба буде змінювати генеральний план.

Далі. Були поправки Анни Бондар щодо можливості органів містобудування та архітектури, всіх: і органів місцевого самоврядування, і виконавчої влади - створювати службу замовника містобудівної документації. Тобто структурний підрозділ, який буде займатись, визначати всі питання містобудівної документації, щоб не одна особа відповідала за це – там сільський, селищний, міський голова, а щоб була можливість створити відповідний структурний підрозділ.

Далі. Було, теж обговорювалось питання от на комітеті щодо надання можливості зміни цільового призначення особливо цінних земель для будівництва об'єктів промисловості. Це дійсно підштовхне…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це треба добавити.

 

БІЛЕНКО С.Б.  Єдине що, що ми пропонуємо обмежитись, це лише землями сільськогосподарського призначення, особливо цінними. Тобто не чіпати природо-заповідний фонд, історико-культурний і так далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Домовились, без питань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі. У нас була врахована поправка Івченка щодо того, що буде, Кабінет Міністрів має передбачати субвенції місцевим бюджетам для фінансування комплексних планів. Ми тут пропонуємо додати норму, що Кабмін має затвердити порядок використання цієї субвенції, інакше згідно з Бюджетним кодексом неможливо буде цю норму просто реалізувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Домовились. Далі.

 

БІЛЕНКО С.Б. Значить, далі, отой перехідний період, який ми встановили, пропонується, теж поправки були Пузійчука, якщо я не помиляюсь, можливості на перехідний період затверджувати містобудівну документацію, розроблення якої вже почалось до набрання чинності цим законом, без дотримання встановлених цим законом вимог до її змісту і складу. Всі мають звикнути просто до нових норм.

Далі. У нас були от наради з Міністерством культури і комітетом відповідним. Пропонується доповнити перелік вихідних даних, які зобов'язані отримувати розробники містобудівної документації, даними про об'єкти всесвітньої спадщини, їх території та буферні зони, пам'ятники культурної спадщини, в тому числі археологічні, їх території та зони охорони, межі та режими використання історичних ареалів населених місць, історико-культурні заповідники, історико-культурні заповідні території та їх зони охорони, музеї та охоронювані археологічні території.

Далі. От за наслідками наради з екологами пропонується також внести, оцього в таблиці немає, ну, зранку була нарада. Пропонується заборонити зміну цільового призначення земельної ділянки за рішенням землекористувача, у якого є нерухомість, у разі, якщо земельна ділянка розташована в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, ти мені озвучуєш те, що ви все погодили.

 

БІЛЕНКО С.Б. Да, да, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це останнє, це в таблиці є чи немає?

 

БІЛЕНКО С.Б. Цього в таблиці немає. Зараз чотири речі, яких немає в таблиці. Добре. Тоді під стенограму це…

 

БІЛЕНКО С.Б. Значить, далі.

У нас зараз передбачено необхідність погодження із Верховною Радою зміни цільового призначення торфовищ. Ця процедура просто не працює, Верховна Рада за останні 3 скликанні жодного рішення не прийняла - це мертва норма. Але Міністерство екології занепокоєно тим, що все ж таки торфовища треба захищати, є Конвенція про захист водно-болотних угідь. І пропонується все ж таки особливий режим торфовищ зберегти у складі особливо цінних земель, але погодження передати Кабміну, але не просто передати, а щоб Кабінет Міністрів своєю постановою визначив правовий режим використання торфовищ, для чого можна їх використовувати, а для чого не можна, тому що зараз це просто в підвішеному стані, воно взагалі не працює.

Далі. У зв'язку з тим, що у нас спрощена зміна цільового призначення земельної ділянки і у нас зараз є проблема з розоренням пасовищ, вони пропонують заборонити у статті 34 Земельного кодексу України по тим земельних ділянкам, які надані в оренду для сінокосіння, їх розорювання. Зараз, на жаль, є така…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, давайте тут сконцентруємося, якщо можна всі. Дивіться, екологи просять, щоб була встановлена заборона розпахувати сінокоси. Я так розумію, вона і так встановлена, правильно?

 

БІЛЕНКО С.Б. Якщо вона надається для сінокосіння, то, звісно, її розорювати, в принципі, не можна, але прямої заборони немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Якщо в когось є… Ми тоді хотіли спростити, тому що в нас немає стільки, на жаль, тваринництва, як колись, виходячи з тих лімітів, які відводились під пасовища. Якщо хтось хоче змінити цільове призначення в межах категорії, получається, змінити сінокоси на ріллю, як він це зараз робить?

 

БІЛЕНКО С.Б. Зараз змінюються угіддя, розробляється проект землеустрою щодо  еколого-економічного обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь. Там, в принципі, те ж саме. Ця можливість залишається, змінює угіддя. Тут встановлюється, що якщо ділянки для сінокосіння йому надана, не для товарного сільськогосподарського виробництва, а для сінокосіння, то в даному випадку розорювати не треба. І вони б дуже хотіли повернутися до вирішення цього питання у 2194, тому що у них пасовище – це важлива екологічна складова, і вони дуже бояться, що буде неконтрольована зміна угідь.

Тобто зараз, в принципі, ця норма, на мій погляд, абсолютно адекватна, але вони хотіли б до 2194, ще повернутися до цього питання, тому що їх дуже цікавить пасовище з екологічної точки зору.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Знаєте, коли там у 70-х, 80-х, 90-х роках, ну, фактично в 90-х уже пішло на зменшення, фактично дуже багато в колгоспах тодішніх було залужено пасовищ, тому що тваринництва по колгоспах було надзвичайно багато. Але це землі, які оброблялися споконвіків і на яких сіявся хліб. Тому треба тут до цього дуже виважено підійти і правильно підійти, щоб ми не наробили помилок, розумієте?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Абсолютно, я згідний.

Сергій, можна ще раз на цьому окремо переговорити? В нас зараз і так є заборона змінювати, розпахувати сінокоси. Вона є чи її нема?

 

БІЛЕНКО С.Б.  Прямої норми немає. Просто, виходячи з того, що якщо ділянка надана для сінокосіння, вона має використовуватися за цільовим призначенням лише для сінокосіння, ну і, звісно, інша діяльність заборонена. Але прямої норми немає. Вони хочуть пряму норму.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте обговорювати з ними у 2194.

 

БІЛЕНКО С.Б. Тобто це питання ми не чіпаємо зараз?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дивіться, у мене є пропозиція, як ви думаєте, щоб ми це питання у 2194 обговорили? Тому що згідний з Адамовичем, що сінокоси і пасовища у нас виділені у 70-80-х, а до того був час, коли вони… Це питання насправді… От екологи чому зазначають, що це питання екології. Це просто питання використання колгоспних земель, які вони вирішували у 70-80-х роках.

Маринка, інша думка? Да, будь ласка.

 

НІКІТІНА М.В. Можливо, в інших регіонах України ситуація дійсно така, як сказав Іван Адамович. Але можу сказати за свій округ, Запорізька область, є випадки несанкціонованого розорення  ярів, балок…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це інше. Це інше.

 

НІКІТІНА М.В. Там, де люди в деяких сільрадах випасають худобу. Тому що інші пасовища - немає прямої заборони, - фактично були всі розоренні. Розорюються навіть яри і балки, які мають екологічну вагому роль, бо там певні види тварин, які занесені в Червону книгу, розмножуються і таке інше. Тому у нас на сході в України, дійсно, є  така проблема. І пряма заборона розорення  таких ділянок і внесення їх відповідно до проектів землеустрою, що не можна їх чіпати, там з певним навіть терміном, там 50 років і більше, це гарна ідея і слід її більш детально обговорювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Марина, дивись, яри – це не пасовища.

 

НІКІТІНА М.В. Це не пасовища. Але так розорали пасовища, що люди випасають навіть вже в ярах, які навіть теж починають там фактично…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, в ярах корову можна випасати. Наскільки я розумію, це нема заборони до ярів. Немає.

 

НІКІТІНА М.В. Бо пасовища без прямої заборони всі були розоренні вже. У нас там фактично пасовищ немає. Кожен прийом громадян в сільській місцевості починається тим,  що приходять селяни і скаржаться: "Розорені всі пасовища. Нам немає, де випасати худобу". І нічого не можна з тим вдіяти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію. Маринка, дивись, як правило, пасовище, коли розорюється, вони беруться в оренду… уже кимось взяті в оренду, розумієш, в більшості випадків.

 

НІКІТІНА М.В. А у нас дуже багато самозахвату є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Самозахват - це злочин по-любому. Воно не залежить від цього закону.

 

_______________. Я хочу ще добавити. Фактично на початку  90-х років, коли колгоспи почали банкрутувати, дуже багато керівників районів на той період часу, коли ще по шапці били за якісь економічні показники, переводили землі в сіножаті, в сінокоси, виводили тим самим з ріллі. І це є масово по Україні. Я не знаю, масово є по Україні. Тому що, спілкуючись з аграріями, я це десь чую від різних аграріїв. Тому тут до цієї ситуації треба підійти досить виважено і правильно підійти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться… Марина,  у мене є пропозиція. Давайте це обговоримо 2194. Це цілий пласт окремої історії, і ми окремо на ній сконцентруємося.

 

БІЛЕНКО С.Б. І, по великому рахунку, на мій погляд, потрібно в Земельному кодексі визначити порядок створення громадських пасовищ, щоб вони один раз і назавжди закріпили оцей статус, і більше ніхто їх не чіпав. Тому що ця історія, вона…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, ну а що означає: раз і назавжди? Громадські пасовища, от вони раз і назавжди затвердять, виходячи з корів, яких сто в селі, а через п'ять років їх – п'ятдесят. А в тебе раз і назавжди закріплено сто гектарів чи двісті. В чому, що означає раз і назавжди? Так давай закріпимо раз і назавжди, скільки корів має бути в тому селі.

 

БІЛЕНКО С.Б. Це якщо до нормативів прив'язуватись. Це, в принципі, політичне питання, і сільська рада має вирішувати, яка територія, навіть поза залежності від кількості худоби, по великому рахунку. Тобто має бути… у нас на сесії прийнято рішення, що от певна територія буде використовуватись таким чином, і щоб ні в кого не виникало там бажання отримати її там під вирощування сільськогосподарських культур і так далі. От без цього, я думаю, що ця історія буде вічною: от ми постійно будемо боротися за те, що щось розорюють, чого…. А ми просто не знаємо, що можна розорювати, а що не можна розорювати, от у цьому проблема.

 

_______________. (Не чути)

 

БІЛЕНКО С.Б. До цього можна повернутись в 2194, воно, в принцип, там теж.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Тут мова йде, я так розумію, що мова йде про пасовища – громадські пасовища. І визначення "громадські пасовища", коли в селі колись традиційно, в українському селі кожна сім'я тримала 1-2 корови. Це зрозуміло, і всі разом пасли. А зараз получається, в селі з усього села тримають там 10-15 сімей корови. І тому визначення громадського місця, громадського пасовища, воно як би втрачає актуальність, і коли ми йдемо в загальному до приватної власності. Тому тут теж треба розуміти, як це правильно визначати.

 

_______________. (Не чути)

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Правильно, тому такі землі мають бути в громаді, і громада має визначати статус даної землі: чи це має бути громадське пасовище, чи вони її розпаюють, чи що вони будуть….. робити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, якщо в нас, наприклад, по просторовому плану, до просторового плану це сінокіс, після просторового плану місцева громада затвердила, що там рілля, вони можуть змінити, власники, цільове призначення?

 

БІЛЕНКО С.Б. Можуть, якщо комплексний план визначив це, можуть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді, получається, без розробки технічки.

 

БІЛЕНКО С.Б. Без.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, колеги, тоді, можливо, ця норма і не буде мішати. Якщо громада, Петро Васильович, затвердить просторовий план і визначає: там пасовище і ми дозволяємо там розпахати, тоді власники по заяві змінюють призначення і тоді, будь ласка, пахайте. Але тут думка власника має співпасти з думкою громади. Але тут теж таке, думка власника якщо не співпаде з думкою громади, а в селі і так нема корів, що тоді? Це ж, дивися, це ж, якщо його власна земля, то він не може…

 

БІЛЕНКО С.Б. Ні, тут, у нас тут який принцип? От затверджений комплексний план – це лише підстава для зміни цільового призначення. Якщо у нього є цільове призначення, він поза залежністю від будь-яких документів може його використовувати. Якщо у нього в державному акті написано "для ведення товарного сільськогосподарського виробництва" – він може проводити. Але у нього додаткова опція з'являється, тобто в комплексному плані він вже зможе змінити цільове призначення. Тут я не бачу ….

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. А де є зараз, які норми зараз забороняють розпахувати сінокоси?

 

БІЛЕНКО С.Б.  Немає. Тільки те, що цільове призначення у них для сінокосіння, от у конкретних ділянок. От тільки от це, через призму цільового призначення. Прямої заборони немає. Прямої заборони немає.

 

_______________. У нас в Рівненській області всі пасовища вже використовуються, в принципі, під посів. Землі там, самозахвату, то я такого не бачив, но, можливо, там гектар-два десь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там нема самозахвату.

 

_______________. Вони всі в оренді. Але відбувається як, що держава, бюджет недоотримує коштів. Все вирішується на рівні кадастрів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це не на рівні кадастрів. Дивіться, вони в свій час получили пай, наприклад. Частина була – рілля, частина була – сінокоси. Ну, були такі паї. Сінокоси вони теже здали в оренду, це їхня приватна земля. Зрозуміло, не здавали його під вирощування трави, а здавали під вирощування зерна. І зрозуміло, що там просто менше НГО. Я тобі більше скажу, вона при ріллі теж буде менше, тому що під сінокоси, як правило, видавали гірші землі  по якості.

Дивіться, в мене є пропозиція. Ми можемо так зробити: ми цю правку сформулюємо, давайте зараз за неї проголосуємо, внесемо в таблицю, але таблицю затвердимо без цієї правки, а потім в залі або перед голосуванням, обговоривши це з екологією додатково, вирішимо, чи голосувати за неї, чи не голосувати, ну, щоб вона була. Підходить такий, Сергій, варіант?

 

БІЛЕНКО С.Б. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підходить такий варіант, Марин, щоб ми просто мали варіанти? Діма! Адамович! Підходить?

Тоді, Сергій… Хто за те, щоб внести таку правку? Хто за те, щоб озвучену правку внести в таблицю?

Хто – за? Хто – проти? Хто – утримався? Одноголосно.

 

БІЛЕНКО С.Б. Можна ще? Значить, і остання річ, але вона, в принципі, технічна. Значить, встановити необхідність проведення стратегічної екологічної оцінки оновленої містобудівної документації в порядку проведення оцінки незначних змін до неї. Це технічні моменти. У разі, якщо містобудівна документація… не вноситься жодних змін до їх проектних рішень, але там відбувається оновлення картографічної основи, приміром, то не проходити стратегічну екологічну оцінку по повній процедурі, а по спрощеній, яка передбачена законом.

Це всі правки. Єдине що, значить, у нас було спілкування з Міністерством культури. Була озвучена яка проблема, вона дійсно актуальна проблема. У нас сьогодні межі зон охорони об'єктів культурної спадщини визначаються не на підставі землевпорядної документації, а на підставі науково-проектної документації. Ця документація не є землевпорядною, не містить координат, і вона в кадастр не лягає. В результаті дуже складно контролювати дотримання режиму використання цієї території.

Тому було внесено пропозицію щодо того, щоб ми встановили механізм внесення до кадастру відомостей про вказані режими і об'єкти за допомогою безпосередньо науково-проектної документації. Ця думка слушна, але… якщо чесно, там дуже багато писати, там треба три закони змінювати і так далі, і треба придумувати всю цю процедуру.

Це можливо, але ми пропонуємо, щоб ми це все вирішили в 2194. Якщо всі погодяться, і ми тоді проведемо наради, випишемо редакцію, і при доопрацювання 2194 в правій колонці вже пропишемо от весь цей узгоджений порядок. Якщо не буде ваших застережень.

І значить, ще. Потрібно все ж таки визначитися із датою перехідного періоду, це буде 2025 рік чи менше.

І дуже велике прохання доручити секретаріату здійснити техніко-юридичне доопрацювання тексту, тому що там текст величезний. Треба відшліфовувати, якщо чесно.

Ну, дякую  за увагу і все ж  таки прошу визначитися з 2025 роком чи менше. Ну, і підтримати пропозицію Міністерства культури.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Разом з Головним юридичним управлінням.

 

БІЛЕНКО С.Б. Да, разом з Головним юридичним управлінням, тому що там ми дещо вже зробили, але текст великий просто.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, Серьожа… Це по екології тільки що були правки.

 

БІЛЕНКО С.Б. Я всі правки оголосив. Там 2025 рік, там треба от визначитися, 2025-й чи не 2025-й. І по пропозиції Мінкульту, щоб ми…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  2025 рік по "Перехідних"?

 

БІЛЕНКО С.Б. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, можемо залишити 2025 рік. Є якісь інші пропозиції?

Юля, я так розумію, ви тісно поспілкувалися ці дні?

 

_______________.  Да, дуже дякую і представникам комітету, і членам всім комітету за те, що дослухалися до наших правок.

І хотіла би декілька слів сказати про проблеми, які насправді вирішує те, про що було озвучено.

Значить, на сьогоднішній день, дійсно, режими використання і земель історико-культурного призначення, і інших земель, які зони охорони, історичні ареали, які встановлюються відповідно до Закону "Про охорону культурної спадщини", не завжди враховані ні в земельному кадастрі, ні в містобудівному кадастрі і в містобудівній документації. Якщо ми зараз говоримо про те, що в нашій державі десь 4 тисячі 500 населених пунктів, то в 401-му обов'язково має бути у складі генерального плану історико-архітектурний опорний план, який враховує все. Він як такий собі шар геопросторовий національної культурної спадщини.

Так от, серед цих 401 місця насправді нормальний історико-архітектурний план, який пройшов всі етапи затвердження, який врахував все, є тільки у 131 населеному пункті – це 35 відсотків. І на сьогоднішній день в цих місцях людина, яка хоче користуватися ділянкою, взнає про обмеження або під час погодження землевпорядної документації, або вже коли отримає містобудівні умови і обмеження. І для цих населених пунктів, дійсно, вирішує питання законопроект 2280, повністю враховує такі обмеження і визначає далі механізм. Але, по-перше, треба сказати, що режими використання земель історико-культурного призначення змінюються відповідно до рішень органів охорони культурної спадщини. І зміна рішення не обов'язково призведе до зміни містобудівної документації. Таким чином, вона не відобразиться у Земельному кадастрі. І бувають такі випадки, коли містобуди ми отримали, пройшли роки, режим змінився - і там будувати вже давно не можна, тому що там буферна зона об'єкта всесвітньої спадщини встановлена. Але от для інших населених пунктів, то добре, якщо дізнаються про такі обмеження на етапі отримання містобудів. Найчастіше взнають забудовники на етапі уже початку будівельних робіт, коли до нього приходить орган охорони культурної спадщини з приписом або накладає фінансові санкції, і, в гіршому випадку, коли порушується кримінальна справа про знищення пам'ятки за статтею 298. Звичайно, не докажуть умисел, але нерви будуть. Або якщо порушується там незаконна передача земельної ділянки.

Сам тому ми і пропонуємо, щоб ті обмеження, які зараз визначає орган охорони, відразу передавались до земельного кадастру і враховувались в земельному кадастрі. Таким чином ми будемо сприяти інвестиціям, будемо забезпечувати прозорість, і врешті-решт зберігати культурну спадщину, вона у нас найцінніше, що є, збережемо задля майбутніх поколінь. Дуже дякую.

Ми відпрацювали те, над чим ми будемо працювати в законопроекті 2194. В принципі, ми не боїмося…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, мені треба передзвонити людині, якій не можна не передзвонити. Якщо можна, чуть дальше комітет там проведе... Ти ще лишаєшся? Стьопа! Давайте, в нас тут небагато лишилося.

Скажіть, тобто у вас погоджені формулювання, да?

 

БІЛЕНКО С.Б. Да, але треба, щоб всі погодили, щоб у 2194 ми цей блок вставили. Розробимо і вставимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми погоджуємося. Немає заперечень? Щоб ми зараз не крутили цю кашу, ми підтверджуємо вам, що по цих матеріалах ми готові це в 2194 внести, там з правильними формулюваннями, ви їх погодите.

Хто за те, щоб рекомендувати до другого читання таблицю разом із озвученими правками, які треба оформити як комітетські… Сергій?

 

БІЛЕНКО С.Б. Редакційно, скоріше всього буде...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Редакційно, саме так, як сьогодні озвучено під стенограму, за винятком однієї правки - по сінокосінню, яку внести в таблицю як правку, яку відхилено. І ми тоді в залі будемо мати варіанти.

Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. Хто – утримався? Хто – проти? Одноголосно.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Пане Миколо, з техніко-юридичним опрацюванням секретаріату і Головним юридичним управлінням.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З техніко-юридичним опрацюванням, так, як озвучив пан Олександр.

В нас друге питання. В нас є висновок ГНЕУ по медицині?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Сьогодні зробили висновок ГНЕУ – 17 сторінок. Він розданий депутатам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка,  Чернявський, доповідайте. Якщо можна, запропонуйте голосування.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Сережа ….. (Не чути)

 

_______________. Дякую, Степане Миколайовичу.

На розгляд комітету виноситься проект Закону про ветеринарну медицину та благополуччя тварин (реєстраційний номер 3318). Я коротенько про зміст законопроекту. Його головна мета – це наближення законодавства України у сфері ветеринарної медицини до законодавства ЄС. Одночасно це передбачає спрощення багатьох процедур, зокрема процедур, пов'язаних з видачею ветеринарних документів. Встановлюються єдині правила державного контролю як для сфери безпечності харчової продукції, так і для живих тварин. І дуже багато уваги в законопроекті приділяється новому питанню або новому регулюванню – запроваджуються вимоги до благополуччя тварин. Це те, чого раніше не було у нашому законодавстві. Окремий блок регулювання присвячений питанням реєстрації, обігу і застосування ветеринарних препаратів.

Все це базується на вимогах законодавства ЄС, зокрема зроблено спробу імплементації одночасно 10 актів, регламентів і директив, і завдяки цьому, якщо законопроект буде прийнято, у нас буде вирівняно наше регулювання у зазначених сферах з Європейським Союзом.

Ми йдемо по слайдах, так, я правильно розумію? Чи ми в довільній формі? Колеги, я, на жаль, не бачу текст, який висвічується. Якщо йдемо по слайдах, тоді ми це вже проговорили.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Краще по презентації, Сергій Миколайович.

 

_______________. По презентації. Дякую. Тоді наступний слайд.

Блок: здоров'я тварин. Тут запроваджуються особливі процедури, повідомлення про настання певних випадків, коли виявлено ті чи інші хвороби. Є певний набір обов'язкових до повідомлення хвороб, частина  з них закріплюється в законі, частина буде визначатися відповідним міністерством.

З головного – це те, що походження такої хвороби, по якій є обов'язок повідомляти про її виникнення, вимагається в подальшому прийняти підзаконний акт з детальною інструкцією по боротьбі і локалізації такої хвороби.

Крім того, чітко прописуються вимоги до власників тварин забезпечувати здоров'я і благополуччя тварин, яких вони утримують.

Наступний слайд - блок дерегуляції. Із основного тут пропонується зменшити кількість ветеринарних документів. На сьогодні існує 5 видів таких документів, проект закону передбачає їх скорочення до 3. Залишиться Міжнародний ветеринарний сертифікат, ветеринарне свідоцтво і ветеринарний паспорт.

Дуже важлива зміна стосується скорочення строків видачі таких документів. На сьогодні ці строки становлять 30 днів, законопроект пропонує скоротити їх до 1 дня.

Також важливим є те, що ліцензованим ветеринарним лікарям буде надана реальна можливість видачі ветеринарних документів, про які я зазначив.

Наступний слайд. Уніфікація правил здійснення державного контролю по всьому харчовому ланцюгу. На сьогоднішній день у нас в сфері безпечності харчової продукції і безпечності кормів прийнято, було оновлено законодавство, яке ґрунтується на вимогах Європейського Союзу, і ці вимоги даним законопроектом будуть також поширені на ще одну складову харчового ланцюжка – це здоров'я тварин. Таким чином, буде уніфіковано по  всьому харчовому ланцюжку принципи і порядок здійснення державного контролю.

Можна наступний слайд? Ветеринарні препарати. На сьогоднішній день кожен ветеринарний препарат реєструється строком на 5 років. Законопроект передбачає впровадження безстрокової реєстрації.

Встановлюються особливі процедури для реєстрації окремих категорій ветеринарних препаратів. Це стосується і генеричних, гібридних, комбінованих, гомеопатичних ветеринарних лікарських засобів. Запроваджується ліцензування оптово-роздрібної торгівлі ветеринарними препаратами, а також ліцензування імпорту, операцій з імпортом ветеринарних препаратів.

Законопроект також врегульовує питання маркування ветеринарних препаратів і визначає перелік або категорії ветеринарних препаратів, які можуть відпускатися виключно за рецептом.

Наступний слайд. Система фармакологічного нагляду. Цієї системи на сьогодні в тому вигляді, який пропонується, немає. Передбачається , що буде створена певна база даних. В цю  базу даних будуть заноситися всі нетипові, неочікувані негативні реакції тих ветеринарних препаратів, які пройшли державну реєстрацію і застосовуються. Якщо будуть виявлятися якісь побічні реакції, то все це буде акумулюватися в єдиній базі даних, і відомості з цієї бази даних будуть збирати і приймати рішення про подальшу можливість або неможливість застосування таких препаратів. Тобто буде фактично така постреєстраційна процедура нагляду за застосуванням ветеринарних препаратів.

І наступний останній слайд: щодо відповідальності. Законопроект передбачає посилення відповідальності в цій сфері. Крім відповідальності, передбаченої Кодексом про адмінправопорушення, яка зазвичай застосовується до фізичних осіб або там до посадових осіб, запроваджується відповідальність до суб'єктів господарювання. Така відповідальність буде, або санкція, прив'язана до мінімальних заробітних плат, вже ніяких там неоподаткованих мінімумів у 17 гривень не буде. І ця відповідальність, на нашу думку, буде сприяти дотриманню тих вимог, які пропонується запровадити законопроектом.

Дякую за увагу. І прошу комітет підтримати даний законопроект у першому читанні. Дякую.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Можна? Дозвольте?

Шановний Сергію Миколайовичу, в документах, які надійшли до нашого комітету, присутній висновок наших колег з Комітету євроінтеграції на 8 сторінках, де, зокрема, зазначається, що зазначений законопроект відповідає цілям Угоди про асоціацію з Європейським Союзом, але потребує суттєвого доопрацювання в частині дотримання норм і регламентів Європейського Союзу. Скажіть, будь ласка, при підготовці до другого читання в разі рекомендації зараз законопроекту за основу можливо врахувати ці пропозиції? Чи, дійсно, як і ГНЕУ, і наші колеги з євроінтеграції пропонують, все-таки направити проект на доопрацювання? Чи це технічні речі, чи є речі, які фундаментальні і їх неможливо опрацювати при підготовці до другого читання?

 

_______________. Я переконаний, що прийняття законопроекту – це значний крок вперед. Раз.

Друге. Те, що підготував Комітет з євроінтеграції. Скоріш, там невдале формулювання було, бо з тих зауважень, які були висловлені, там дуже багато технічних моментів, які легко усуваються до другого читання. Там десь є певні шероховатості і неузгодженості з європейським законодавством, але я наведу один приклад. Наприклад, процедура реєстрації ветеринарного препарату в Європейському Союзі займає 210 днів, а нам Комітет європейської інтеграції пише, що у вас в законопроекті 180 днів. На нашу думку, це, навпаки, на користь бізнесу, якщо у нас в Україні буде трошки швидше, на 30 днів, ця процедура проходити. Тобто нічого критичного немає, все це усувається за потреби до другого читання.

Що стосується висновку ГНЕУ. Перші 5 сторінок присвячено аналізу питання термінології. Теж, на нашу думку, технічні моменти, і все, що там після п'ятої сторінки, до другого читання цілком під силу поправити.

Дякую.   

 

_______________. Колеги, є ще запитання до Сергія Миколайовича? Прошу.

 

_______________. Шановні народні депутати, представники уряду, експерти! Підкомітет з питань харчової промисловості та торгівлі агропромисловими товарами розглянув даний законопроект щодо ветеринарної медицини та благополуччя тварин (реєстраційний номер 3318) за авторством Чернявського, Гайду, Чорноморова. І вважає даний законопроект актуальним для всього аграрного сектору з точки зору змісту впровадження змін. Адже в його основі лежать відповідні акти законодавства Європейського Союзу, що дозволять наблизити систему ветеринарної медицини до стандартів та вимог Європейського Союзу.

Тому рішення підкомітету: рекомендувати Комітету аграрної політики та земельних відносин рекомендувати Верховній Раді розглянути та прийняти його за основу як закон.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу.

 

КИРИЛЮК Д. Доброго дня, шановні народні депутати! Дмитро Кирилюк, Європейська Бізнес Асоціація. Ми в цілому підтримуємо даний законопроект, ми вважаємо його досить актуальним станом на сьогодні. Але водночас хочемо наголосити на декількох моментах, які можуть негативно вплинути на галузь тваринництва в цілому. Це стосується питання щодо розділу реєстрації та обігу ветеринарних лікарських засобів.

Перш за все, чинний законопроект передбачає реєстрацію ветеринарних лікарських засобів виключно юридичними особами, які зареєстровані на території України. Дана норма, ми вважаємо, є дискримінаційною, оскільки згідно статті 25 Господарського кодексу органам державної влади і органам місцевого самоврядування забороняється приймати акти, що визначають привілейоване становище суб'єктів господарювання тієї чи іншої форми власності або ставлять в нерівні становища окремі категорії суб'єктів господарювання.

Станом на сьогодні міжнародні компанії, які  присутні в Україні, здійснюють свою діяльність через офіційні представництва. Згідно чинного законодавства офіційне представництво не є юридичною особою України. Відповідно вони вимушені будуть змінити свою форму власності, що може призвести до того, що біля 30 відсотків препаратів підуть з ринку, оскільки не всі компанії фінансово спроможні зареєструвати тут українську особу. Визначення, яке запропоновано в чинній... у запропонованому законопроекті, визначає, що тільки розробник ветеринарного лікарського засобу повинен бути засновником юридичної особи. Це значить, що всі спільні підприємства, а також представництва, вони не будуть мати права подавати на реєстрацію ветеринарні лікарські засоби.

Друга норма стосується щодо ліцензування імпорту. Ми в цілому підтримуємо і вважаємо правильним ліцензування імпорту, оскільки станом на сьогодні дуже багато ветеринарних лікарських засобів завозяться в нашу країну безконтрольно, і не завжди вони контролюються щодо ефективності, якості, безпечності. Водночас норма передбачає, що заявник, який хоче отримати ліцензію, повинен пройти інспектування виробничих дільниць по кожному ветеринарному лікарському засобу. На практиці це означає, що всі дистриб'ютори, а також ті підприємства, особливо галузі тваринництва, які великі, підприємства галузі птахівництва, які мають прямі контракти з виробниками, будуть змушені забезпечити інспектування саме виробництва ветеринарних лікарських засобів державними органами влади. Якщо ще простіше, то це значить: сьогодні в Україні є до десяти великих дистриб'юторів та біля двадцяти великих підприємств, які мають прямі контракти, і кожен з них повинен буде забезпечити інспектування заводу-виробника. У них у всіх, якщо вони торгують однаковими препаратами, все одно передбачається 20 інспекцій на один і той самий завод.

На жаль, станом на сьогодні чинний законопроект передбачає: видача ліцензії має строк до 60 днів. Один препарат сьогодні може виготовлятися на заводах, від 10 до 20 мати виробничих дільниць. Проінспектувати їх фізично неможливо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, давайте, бо дійсно тут сьогодні скорочений у нас робочий день. Ми, в принципі, всі цей закон вже робили штуки дві презентації, якщо я не помиляюсь. Да, пане Тарас і Сергій?

Тому є пропозиція підтримати це до першого читання в зал. Там є висновки ГНЕУ і так далі, будемо вже між першим і другим читанням.

Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. Хто – проти? Утримались? Одноголосно.

 

_______________. Нема Герасимова, нема Івченка – нема проблем.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Взагалі, не кажіть!

Дивіться, по "Різному". В кого є які питання по "Різному"?

Андрій Богданець.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Доброго дня, колеги. Я б попросив підтримати звернення комітету, щоб викликати на комітет виконуючого обов'язки правління Аграрного фонду Богдана Миколайовича Банчука, якщо би можна, підтримати, щоб його заслухати, нова людина.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щоб поділився планами, правильно?

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Звичайно, як він бачить розвиток далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чорноморов.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Сто відсотків підтримую цю пропозицію, оскільки, як ви знаєте, за останні 6 місяців Аграрний фонд завдав дуже великих збитків для нашої країни. Хотілось би…, як новий очільник вбачає дану проблему, як її вирішувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які ще думки?

Ставлю питання, щоб запросити на наступний комітет виконуючого обов'язки голови Аграрного фонду з проханням доповісти про поточний стан, а також про плани роботи Аграрного фонду.

Хто за дану пропозицію? Хто – проти? Одноголосно.

Є ще якісь… Тарас Миколайович, якщо можна, через секретаріат донести це прохання. Звернемося.

 

_______________. Ми повідомили. Все рівно ж прийде офіційно так само.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Офіційний лист прийде обов'язково.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Є якісь питання? Засідання закрите. Дякую.