СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики

27 січня 2021 року

Веде засідання голова Комітету СОЛЬСЬКИЙ М.Т.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, починаємо. Кворум є.

Запропонований порядок денний.

Пункт 1. Проект Закону про внесення змін до статті 4 Закону України "Про пестициди та агрохімікати" (друге читання) (№ 2289).

Пункт 2. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо ідентифікації та реєстрації тварин (№ 4396) (перше читання).

Третє. Інформація про поточний стан та перспективи розвитку Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів на 2021-2023 роки.

Четверте. Затвердження пропозицій до порядку денного п'ятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання.

П'яте. Про затвердження звіту про роботу комітету Верховної Ради з питань аграрної і земельної політики за період роботи четвертої сесії.

Шосте. Про затвердження плану роботи Комітету з питань аграрної та земельної політики на період роботи п'ятої сесії.

Сьоме. Презентація основних положень проекту Закону про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо скасування інституту права постійного користування. Восьме. Затвердження розкладу засідань комітету на лютий 2021 року. Дев'яте. "Різне".

Хто по цьому питанню порядку денного? Будь ласка.

 

_______________. Микола Тарасович, дивіться, оскільки особисто я і колеги, я знаю, теж не були присутні на підкомітеті по пестицидам, по закону по пестицидам, оскільки він проводився у пленарний день о 12 годині, це було лише 30 хвилин на те, щоб ми могли доопрацювати правки і в принципі таблиця була подана зранку о дев'ятій з чимось годин. У нас не було потрібного часу для того, щоб пройти по цим правкам і провести цей підкомітет. Я чесно не знаю чи був підкомітет і є протокол по його зібранню.

Прошу питання стосовно 2289 у другому читанні перенести на наступний комітет і прошу поставити цю пропозицію на голосування.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Голова підкомітету.

 

ТАРАСОВ О.С. Таблиця була подана минулого читання, тому пропоную пройтись по  законопроекту. Якщо не в підкомітеті, а зараз?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наскільки я бачив в чаті, ви скликали підкомітет на вчора чи на позавчора. Правильно? Вчора. Хтось прийшов на  підкомітет?

 

ТАРАСОВ О.С. На підкомітет – ні. Але деякі депутати висловили свою позицію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Прошу інших членів комітету  виловитися щодо цього.

І у мене  питання до голови секретаріату. Ми можемо виключати з порядку денного  питання? Наскільки я розумію, ми можемо почати його розгляд за результатами  розгляду або прийняти рішення, або перенести прийняття рішення. Правильно?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Ну так. Але за пропозицією можна й перенести розгляд питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Перед голосуванням  порядку денного в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу інших членів комітету з приводу цього сказати щось.

Сергій Лабазюк, будь ласка.

 

ЛАБАЗЮК С.П.  Доброго дня, шановні колеги. Ну насправді, вчора в чаті ми всі бачили, хто є представниками комітету, і підкомітету. Була пропозиція зібратися і розглянути.

Якщо не зібралися, не розглянули, не внесли своїх пропозицій, чому ми сьогодні будемо його відхиляти? Тому є пропозиція – розглянути дане питання на комітеті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Скільки у нас зареєстрованих депутатів зараз?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.   25.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 25. Хто за те, щоб перенести, прошу визначатися.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  11.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення відхилено.

Прошу, Олег Тарасов, доповідач по цьому законопроекту. (Шум у залі)  А, пробачте.

Хто за затвердження порядку денного, прошу підтримати та проголосувати.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  14.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Затверджено.

Будь ласка, Олег Тарасов.

 

ТАРАСОВ О.С. Шановні колеги! 2 грудня 20-го року Верховна Рада проект Закону України про внесення змін до статті 4 Закону України "Про пестициди та агрохімікати" щодо ввезення пестицидів на митну територію України (реєстраційний номер 2289) від 18.10.19 року було прийнято за основу.

Всього до комітету надіслано 25 пропозицій та поправок до законопроекту для підготовки його до другого читання, з яких пропонується врахувати – 9, відхилити – 16. Нагадую, що проектом, прийнятим у першому читанні, передбачалися лише дві зміни у статтю 4 закону.

Перша – це вилучити речення, відповідно до якого обов'язковою умовою для ввезення та застосування в Україні дослідних партій пестицидів, що використовуються для державних випробувань та наукових досліджень, є документальне підтвердження їх державної реєстрації в країні, де вони виробляються. І ця зміна залишається до другого читання.

Інша ж зміна – розкриття змісту поняття використання залишків пестицидів, агрохімікатів, термін реєстрації яких закінчився, а саме прописання в нормі можливості їх застосування, зберігання, торгівлі, рекламування та перевезення. Оскільки працівники ДПСС тлумачать використання лише як можливість застосування, тобто внесення агрохімії, відповідно виникають проблеми і з торгівлею, і зберіганням, перевезенням, компаніям виносяться попередження.

Проте неоднозначне розуміння і ставлення депутатів до такого уточнення, зокрема під час голосування у першому читанні, звучали деякі застереження, щоб все ж таки було прийнято проект 2289 з більш важливою для АПК першою зміною. Та до другого читання пропонується врахувати поправки депутатів щодо вилучення другої зміни з тексту проекту.

Підкомітет вчора не відбувся. Частина депутатів зазначила про свою позицію щодо проекту шляхом опитування, але кількості депутатів, що повідомила про своє рішення, недостатньо, щоб сформувати позицію комітету.

Тому як голова підкомітету з питань удосконалення структури державного управління в сфері агропромислового комплексу висловлюю свою позицію і пропоную підготовлений до другого читання текст проекту 2289 про внесення змін до статті 4 Закону України "Про пестициди та агрохімікати" щодо ввезення пестицидів на митну територію України підтримати та рекомендувати комітету за результатами розгляду зазначеного законопроекту прийняти рішення про рекомендації Верховній Раді України прийняти його все ж таки у другому читанні та в цілому як закон в редакції комітету.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Олег.

У мене питання до Тараса Висоцького. Оскільки Мінекономіки супроводжує цей законопроект на рівні першого читання і в тому числі на рівні першого читання, там були зауваження від комітету євроінтеграції, від екологічного комітету, від міністра екології. Наскільки вони враховані, чи погоджені з ними всі позиції?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Доброго дня, шановні колеги, шановні члени  комітету! В рамках обговорення до першого читання були висловлені наступні зауваження.

Перше. Стосовно вступу в дію закону не раніше ніж 1 січня 21-го року. Це зауваження враховано вже через календар, Тому що ми вже маємо січень 2021 року.

Друге було стосовно виключення блоку рекламування. Коли ми говоримо про пестициди, термін реєстрації яких закінчився. Це було враховано.

Вся стаття в редакції до другого читання, там де говориться про використання, транспортування, рекламування виключена. Тобто повністю також враховано.

Фактично в редакції, яка пропонується, роздана до другого читання залишається виключно момент щодо можливості ввезення дослідних зразків пестицидів для наукових досліджень. Також хочу проінформувати, що були дискусії щодо контролю за цим. Наказ по уповноваженню відповідних інституцій по контролю, спільно напрацьований з Міндовкілля, вже на реєстрації в Міністерстві юстиції. То цей пункт також виконаний. І система контролю навіть станом на сьогодні чи на завтра стане ще більш вдосконалена ніж була раніше за випробуванням пестицидів.

Тому враховуючи вищесказане, всі коментарі, які були різними комітетами, депутатами до цього, враховані.

Також в цій редакції, звісно, є приведення у відповідність відповідно нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, якщо я не помиляюся, в трьохмісячний термін.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

У нас було 25 пропозицій та правок. 9 – враховано. Відхилено – 16. Авторам відхилених правок, прошу, за бажанням настоювати, давайте їх обговоримо.

Артем Олегович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ну моя правка 21 була відхилена. Вона була подана з ціллю того, що привезені…, в більшості імпортерів, які завозять агрохімікати, гербіциди, пестициди, я знаю, що тут знаходяться також серед нас люди, які були пов'язані тісно з фермерським господарством, причому дуже великими об'ємами. І я особисто бачив, які залишки цих каністр знаходяться після того, як фермери великих господарств використовують їх.

Тому хотілося б подати правку, яка б в цьому законі давала доручення Кабінету Міністрів для створення певних державних регуляторних умов, для повної, так би мовити, державної політики щодо утилізації цієї тари, яка приїжджає сюди від більшості компаній. Я так знаю, це мультинаціональні компанії Syngenta, Bayer і тому подібне. Тому хотілося б, щоб просто держава мала теж політику стосовно утилізації цього.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозумів. Зараз, секунду, Олег Сергійович.

Правка 21 Артема Олеговича Чорноморова наступного змісту. Статтю 4 доповнити новою частиною п'ятою такого змісту: "Обов'язковою умовою ввезення та застосування в Україні пестицидів та агрохімікатів є подальше вилучення, утилізація та або переробка тари від неї в порядку, що встановлюється Кабміном".

Прошу обговорити це, і ми будемо голосувати по ній, зацікавлених осіб.

Олег. Бачу, Лабазюк Сергій хоче. Будь ласка.

 

ТАРАСОВ О.С. Перше. Скільки в Україні таких заводів? Якщо можна, питання до вас. Ви ж подавали, аналізували.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Якщо ви не чули, що я сказав, Олег Сергійович, я сказав…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте по черзі. Олег Сергійович, давайте по черзі.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я не знаю, яка кількість цих заводів. Я сказав, що на даний момент немає і не існує державного регулювання контролю щодо утилізації тари після використання цих пестицидів. Дякую.

Якщо вони є, відповісте мені, Олег Тарасов.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ремарка, бо є наступне питання.

 

ТАРАСОВ О.С. Ремарка, так. Артем Олегович, ви дуже заблуждаетесь. Зазначену поправку запропоновано відхилити у зв'язку з тим, що питання, яке пропонується врегулювати, не входить до предмету регулювання статті 4 Закону України "Про пестициди і агрохімікати", яка включає в себе виключно вимоги до пестицидів і агрохімікатів, що зазначено в тому числі і в назві статті. Бо водночас питань утилізації тари від пестицидів і агрохімікатів може бути врегульоване в рамках статті 11 цього закону, яка регламентує загальні вимоги до транспортування, зберігання, застосування, утилізації, знищення та знешкодження пестицидів і агрохімікатів та торгівля ними.

Однак внесення поправки 21 до статті 11 в цьому проекті буде порушувати статтю 116 Регламенту, оскільки внесення змін до статті 11 не було предметом розгляду в першому читанні законопроекту.

Проте, зазначена поправка може бути врахована у законопроекті 4558  від 30 грудня 2020 року про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами, який вже знаходиться на розгляд в  комітеті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Артем Олегович, зараз Сергій Лабазюк, а потім ви, тому що вже третій раз руку депутат тримає.

 

ЛАБАЗЮК С.П. Шановні колеги, я рекомендую дане питання досить серйозно вивчити перед тим, як вносити такі пропозиції.

Хто не мав досвіду практичного, то  я хочу наголосити, що така історія вже в Україні була, коли була одна єдина компанія в Україні, яка мала так званий дозвіл і фізично цю тару ніхто не утилізовував в Україні. А це просто платив кожен аграрій тій окремій компанії і отримував накладну, що як би  в нього забрали тару і утилізували. Фізично в Україні не існує підприємства, яке може утилізовувати цю тару. Це перше.

Друге. А питання: а чи потрібно? Ви скажіть, кожен дома використовує різні хімічні засоби миття і так далі. Після цього тару також утилізовують? Тому якщо ми, не дай Бог, хочемо створити сьогодні корупційний інструмент для того, щоб якісь окремі чиновники отримали дозвіл і ліцензію або щось інше і "обілечували" агробізнес, тоді давайте голосувати.

Я категорично проти і вважаю, що дану норму не можна  підтримувати. Маємо знову ж таки  практичний досвід.

 

_______________. Дуже дякую. Так, погоджуюсь.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Хотілось би, я, в принципі, не буду сперечатися з членами комітету. Але хотів би задати питання, чи є можливість (це питання до автора) для того, щоб ми як аграрна країна, яка розвивається і потенціал її розвитку дуже великий. І чим більше ми будемо розвиватись, тим більше ми будемо постачати сюди подібні агрохімікати і тим більше ми будемо мати пластику просто.

Може, в іншому законі, автор законопроекту може відповісти, чи можливе дане регулювання державою? І взагалі, чи ви вважаєте, що це просто непотрібно нашій державі для того, щоб наповнювати лісосмуги потім каністрами від цих продуктів?

Дякую.

 

ТАРАСОВ О.С. По-перше…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Сергійович, по черзі. По-перше, не тільки ви автор цього законопроекту, а і Микола Іванович Кучер і він теж підняв руку. Микола Іванович.

 

КУЧЕР М.І. Я повністю підтримую Лабазюка Сергія в тому, що цю норму ніяк не потрібно залишати, тому що ми будемо мати чисто корупцію, корупційні схеми. А те, що гербіцидів у нас буде менше, то повірте мені, це  точно. Якщо ми цим законом розблокуємо ввезення препаратів сучасних – це буде менше діючої речовини, це буде менша тара, це буде значно менша… А, якщо хто читав європейську стратегію, сьогоднішню, так вони, на скільки там, на 30 чи на 50 відсотків, зобов'язують до 24-го року на 30 відсотків, до 24-го року нам зменшити внесення засобів захисту рослин. Так що я думаю, що у нас більше не буде – буде менше. А створювати якісь корупційні лазейки нікому це не потрібно.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Хто ще має бажання висловитись по цьому питанню? Олег Сергійович, будь ласка, тільки я вас прошу коротко, якщо можна. Мені здається…

 

ТАРАСОВ О.С. Дуже коротко. Я теж вважаю, що це створення ще одного корупційного органу. І я вже зазначив, що в законопроекті 4558, який знаходиться у нас на розгляді, ви можете внести таку поправку, якщо вас підтримає зал.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Наскільки я розумію, якщо ми говоримо…, там дійсно є, при включенні цієї правки, є порушена стаття 116 Регламенту, оскільки вона не розглядалася в першому читанні.

Разом з тим є інші закони, це можна обговорювати. І треба розуміти, що тара, просто зміст обговорювати тару з дослідних зразків, якої ввозиться в рік 50 каністр – це просто для прикладу.

Ви не були перші. Ви були перші, потім ви були перші. Тільки я вас прошу, у нас багато питань порядку денного, по одній хвилині.

 

ПОГОРІЛИЙ В.М. Доброго дня, шановні колеги,  Віктор Погорілий, Європейська Бізнес Асоціація, керівник агрохімічному напрямку. Трішки додам щодо питання утилізації тари з-під пестицидів і в цілому утилізації тари.

Насправді, це питання врегульовано на законодавчому рівні. У нас є Закон "Про відходи", стаття 17, пункт б,  відповідно до якого будь-який виробник продукції в упаковці (неважливо, це тара з пестицидів чи баночка шампуню) повинен цю тару або сам утилізувати, або заключити договір з компанією, яка має потужності. Чи є у нас потужності по утилізації тари з-під пестицидів в Україні? В принципі, є. У нас є декілька заводів по спалюванню, декілька заводів по переробці, промиванню і переробці у гранули.

Плюс під цей закон розроблена 354 Постанова Кабміну від 96-го року "Про порядок утилізації непридатних пестицидів та тари з-під них".

Плюс, третє – в екологічному комітеті Верховної Ради зараз на виході новий базовий Закон "Про відходи", який введе європейську норму розширеної відповідальності виробника, під яку підпадуть у тому числі всі виробники тари з-під засобів захисту рослин. 

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Будь ласка, там позаду, Марія Дідух.

 

ДІДУХ М.М. Доброго дня, шановні члени комітету! Марія Дідух, Всеукраїнський аграрний форум. Від імені членів форуму, від аграріїв хочу  висловити підтримку цього законопроекту, оскільки основною метою (ми вже про нього говоримо більше трьох років, і ми завжди його  підтримували) –  для нас важливий, для аграріїв, доступ до новітніх засобів захисту рослин. І основна ідея і мета з самого початку була в тому, щоби дозволити ввезення на митну територію зразків, які не зареєстровані саме для досліджень і випробувань. Тому прошу підтримати даний законопроект у другому читанні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які ще питання? Так може, почекаємо Артема Олеговича по цій правці, тоді проголосуємо? У кого ще щодо тих правок, які відхилені, є бажання ставити на обговорення і на врахування?

Пан Олександр, можна Артема Олеговича попросити зайти, будемо голосувати  по його правці?

Артем Олегович, ви на правці наполягаєте, на голосуванні? Добре. 

Ставлю пропозицію рекомендацію комітету: законопроект до другого читання в таблиці запропонованій, розданій депутатам, 2289.

Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. Ще.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. 12.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 12? У нас скільки голосів?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  У нас є присутніх 23 зараз у залі.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Ні, зареєстрованих.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зареєстрованих, правильно, все правильно каже Богданець. Скільки зареєстрованих?

 

_______________. 25 зареєстрованих.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 25. Рішення не прийнято. Тому законопроект прошу розглянути ще раз на підкомітеті, потім вернути в комітет.

Наступне питання порядку денного.

 

_______________. Я вибачаюсь, шановні друзі. Я би хотів все-таки, щоб ми повернулися ще раз до цього законопроекту. Ми з вами працюємо в аграрному комітеті, і ми повинні розуміти одну дуже просту істину: аграрний сектор – це бізнес під відкритим небом. І сьогодні на цей законопроект чекають тисячі і тисячі аграріїв нашої країни, не чужої країни – нашої країни. І ми сьогодні повинні розуміти… я розумію, що, можливо, в когось там якісь є причини не підтримати цей законопроект, але подумайте, чи ви сьогодні в аграрному секторі робите ту роботу, на яку сьогодні чекають аграрії. Дуже добре подумайте.

Микола Тарасович, я би просив ще раз поставити на голосування цей законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Лабазюк.

 

ЛАБАЗЮК С.П. Дозвольте, друзі, також і я, напевно, висловлю своє невдоволення. Ви знаєте, я в цьому комітеті намагався даже в деякій мірі брати може і менше участі, тому що з самого початку відчуття було не зовсім конструктивної роботи.

Але сьогодні на правах як вашого колеги, який три скликання працює в Верховній Раді і в аграрному комітеті, і аграрій за своїм покликанням, довгий час працюю в аграрному секторі, можу вам сказати, що даним законопроектом ми сьогодні даємо можливість здешевити собівартість витрати на одну тонну продукції. Ми сьогодні даним законопроектом даємо змогу розвивати вітчизняне виробництво, в тому числі засоби захисту рослин, що сьогодні має право на життя. І, коли ви говорите про тару якусь там, то я хочу сказати, що і виробництво засобів захисту рослин на території України, яке має ….. сказав, може вироблятися і не в каністрах, а в бегах завтра, що також дасть змогу зменшити і тари.

І цілий ряд можу перераховувати плюсів від даного законопроекту.

Те, що дане питання сьогодні, я переконаний, розглядається в такій формі не тому, що воно комусь подобається чи ні, а тому, що є там якісь внутрішні політичні, підкреслюю, питання, кадрові питання, якщо хочете скажу так, в комітеті. Вирішуйте іншим методом. Даний законопроект потрібен аграріям.

Я наполягаю, щоб асоціації отримали офіційний лист потім, по результату, як ми проголосуємо. Напевно, що з прізвищами. Знову ж таки може не зовсім коректно, але з прізвищами. Чому сьогодні члени аграрного комітету народні депутати, в першу чергу мажоритарники, не підтримали аграрний сектор. Не так багато ми зробили для аграрного сектору за півтора роки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Іванович Кучер.

 

КУЧЕР М.І. Шановні колеги члени аграрного комітету, я хочу нагадати, що кругом закону, який був сугубо корупційний, коло цих змін завжди була якась створена аура брехні і нерозуміння. І ця аура брехні уже п'ять років. Якщо ви пам'ятаєте, починалось ще з закону 6606. Якщо ви пам'ятаєте. І ця аура брехні по сьогоднішній день. По сьогоднішній день дехто думає, що це мова Йде за якісь величезні партії, за якийсь транзит через Україну гербіцидів. Мова йде за наукові дослідження, за наукові зразки, яку вивчають українські інститути. Завезення, яке невелике, яке контролюється, як мінімум, чотирма, п'ятьма постановами Кабінету Міністрів. Іде мова про те, що ми 5 років відрізані від сучасних препаратів європейських і ми повністю…, нам вручають якісь незрозумілі генерики, які незрозумілої якості і дуже ризикові. Тому я хотів би, щоб це розуміння у вас було.

Тут недаремно говорять за поіменне голосування, за те, щоб були прізвища, адже ми наших сільгоспників сьогодні відрізали і дуже серйозно відрізали від сучасних препаратів.

Європейська зелена стратегія передбачає колосальні зміни і може бути так, що пройде два-три роки і ми будемо відрізані від експорту в країни Європи. Ви це розумієте чи не розумієте? Тому що там по засобах засипу, по мінеральних добривах колосальні умови ставляться, по зменшенню, по впливу на навколишнє середовище. І якщо ми сьогодні вносимо препарати по 4, по 3 кілограма на гектар, сьогодні пропонуються препарати по 40 грам, по 30 грам, по 60 грам, по 10 грам. Знаєте, оця якась корупційна хвиля така тримається. Я б хотів звернутися до вас, давайте подумайте, ми повинні підтримати наших аграріїв, щоб вони могли получати сучасні препарати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем Олегович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я повністю підтримую колег, які зараз говорили від голосу всіх аграріїв нашої країни. Я з усією відповідальністю розумію, що цей закон вкрай потрібен.

Але я хотів би зазначити основне. Те, як я говорив, і основна позиція з самого ранку, що недаремно ми були обрані певними головами підкомітету, де є чітко прописано відання кожного на право зібратися в підкомітеті і по-людськи розібрати кожний закон, який попадає в підкомітет, розібрати правку. А не, вибачте, о 12 годині, коли є 30 хвилин, закон, який вкрай важливий, як ви всі кажете, фермерам, щоб було 30 хвилин на те, щоб його доопрацювати, пояснити і дати можливість висказати свою позицію.

А що кажуть і зауважують про корупційну, хотів би навести наступні тези. Єдиною підставою для їх ввезення стане дозвіл, що видається центральним органом виконавчої влади, що прописано в цьому законопроекті, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища (частина третя, стаття 4 закону), що створює передумови для здійснення певних правопорушень, в тому числі корупційних.

Крім цього, територія України може стати базою для проведення досліджень та випробувань, створених за кордоном, не зареєстрованих ніде пестицидів невідомої якості і невідомого походження, що може мати негативний вплив на екологію.

Тому просто, я дуже підтримую і поважаю народних депутатів не першого скликання, другого, третього і прошу наголосити лише на тому, що давайте повернемо законопроект в підкомітет і на наступному тижні всі разом підтримаємо його. Лише ця позиція… Один тиждень, але всі члени аграрного комітету будуть чітко розуміти, за що вони голосують. Просто…

 

________________. 5 років вже! 5 років…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Іванович! Микола Іванович, секунду. Я дозволю, звичайно, дозволю всім. Питання…

Я просто хочу перед тим як передати слово сказати, таку ремарку дати Артему Олеговичу, що, виходячи навіть з назви статті, закону – це внесення зміни до однієї статті. І в нас цей закон в комітеті 1 рік, і в нас навіть були широкі слухання в комітеті, які просто не були сформовані як комітетські, по цій статті. Мені здається, мені особисто, може, комусь не хватило, абсолютно цього було в 10 раз більш ніж достатньо, щоб визначитись по цьому закону.

Кучер Микола Іванович.

 

КУЧЕР М.І. (Не чути)  …проводив підкомітети по дотаціям, підкомітети по рослинництву та тваринництву, а тут такий важливий вкрай законопроект і нам дають 30 хвилин на те, щоб в ньому розібратися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, наскільки я…

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Артем Олегович! Шановні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так, колеги!

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Шановні колеги, шановні колеги, просто…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги! Іван Адамович, давайте ми ще обговоримо все сьогодні, що треба, тільки, будь ласка, по черзі.

Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Шановні колеги, я просто хочу ще раз нагадати, що все-таки аграрний бізнес, він є сезонний бізнес і тиждень від тижня, що ми відтягуємо, це втрата сезону. Ми це повинні чітко розуміти.

Далі, друге питання. Ми чітко ще розуміємо одну річ: яка контрабанда сьогодні на території України з Європи із сучасних нових препаратів. Це просто страшна контрабанда. Хто не знає, я обирався на 165 виборчому окрузі на Тернопільщині, за 200 кілометрів від границі з Польщею. І я знаю, як аграрії привозять нові препарати, які сьогодні працюють в Європейському Союзі, привозять і використовують на території нашої держави – без дозволів, без ніяких моментів, які є. Кожне наше затягування, повірте, – це мінус до державного бюджету, це мінус для наших аграріїв, це мінус нашій екології, за яку ми з вами так боремося.

Тому я ще раз звертаюся до всіх вас, колеги, прошу підтримати даний законопроект. Його ще треба в Раді проголосувати, його ще треба підписати, це на все потрібен час.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Лапа… Ні, ви були другим. Володимир Лапа. Був ззаду представник, пробачте, я не знаю, як вас звати.

 

КУЗЬМЕНКО С. Сергій Кузьменко, голова правління "Український контроль аграрного захисту", представляю українських імпортерів та виробників засобів захисту рослин. Хотів також наголосити, по-перше, підтримую все сказане у підтримку даного законопроекту, озвученого тут. Все правда і стосовно контрабанди так само, і ненадходження до бюджету коштів.

А також хочу наголосити, нагадати, що ЄС спонукає Україну до того, щоб забороняти в Україні препарати, які заборонені в ЄС. Тобто навіть якщо ми будемо тенденцію розглядати, що ми будемо забороняти старі препарати, а нові при цьому не допускати, то до чого ми приведемо завтра агарний сектор? Старе все будемо забороняти, вже йдучи в ЄС, а нового нічого не буде. І що в нас буде з аграрним сектором, з урожаєм?

Тобто я вважаю, тут дуже важливий законопроект, його треба розглядати і приймати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Володимир Лапа, тільки коротко.

 

ЛАПА В.І. Шановні колеги, ми зараз на п'ять років відстаємо від усього цивілізованого світу. Якщо не буде проголосований цей законопроект у найближчі тижні, ми пропустимо ще один сезон, ми будемо відставати на шість років.

Друге – те, що сказав Микола Іванович, єдиний зелений курс Європейського Союзу. Я думаю, що зараз ми всі дуже серйозно повинні про це думати. На 50 відсотків треба зменшувати використання пестицидів. Як ми зможемо зменшити використання, якщо ми не зможемо зареєструвати нові пестициди? Ми втратимо ринки збуту. В цьому законопроекті зацікавлені всі без виключення аграрії, тому що вони є споживачами пестицидів. Більше того, цей законопроект є і природоощадним, тому що нові пестициди, вони більш ощадливі по відношенню до навколишнього середовища.

Що стосується технічних аспектів опрацювання, ми ж всі чітко розуміємо, що там було два речення: "дозволити завезення" і потім було речення "чутливі по рекламі". Все що було "чутливе", винесено звідти, залишилось тільки "дозволити завезення" для того, щоб аграрії могли працювати із сучасними технологіями і витримувати конкуренцію зі своїми закордонними колегами.

Я дуже прошу підтримати цей законопроект – це дійсно важливо. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги! Сергій Лабазюк, будь ласка.

 

ЛАБАЗЮК С.П. Колеги, я ще раз хочу звернутись. Можливо, хтось не до кінця, дійсно, розібрався не стільки з суттю законопроекту, а  з тим, що після даного законопроекту завезти препарат на досліди – це ще не означає, що завтра вже ці препарати є на ринку, про те що ми говоримо. Це ще потім півтора-два роки процедур: дослідів, реєстрації і так далі.

Тому давайте, от я ж розумію, ми ж знаємо про що зараз іде мова, що є якісь домовленості. Давайте відступимо в даному законопроекті від домовленостей тому що це питання надзвичайно важливе і стратегічне.

Якщо маєте хоч грам поваги до колег своїх з попередніх скликань, ми даний законопроект реєстрували, напрацьовували, радилися і вносили в сесійну залу не для того, щоб зараз його просто тиждень за тижнем відхиляли, бо комусь не вистачило 30 хвилин для того, щоб розібратися.

І я просто прошу поставити на голосування. І, колеги, підтримайте. Я знаю, з окремими з вас спілкувалися на цю тему, частина з вас готові були підтримувати дане питання. Просто стояла мова: ми пообіцяли, ми домовились. Не те питання, де "пообіцяли і домовились". Почуйте!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, я все-таки хочу, як член комітету, а не як голова, також висловитися. Не може бути ринок і всі українські виробники, дійсно, в складних умовах цього року в тому числі, не буду ці повторювати голосні слова, які кожен тиждень звучать зі всіх вуст і так далі, але неврожайність і так далі, заложником якихось наших внутрішніх дискусій. Це, справді, не те питання.

Відкладання цього минулого року призвело до того, що ці  правила вже змістились практично на рік. Ця річ відображається на кожному аграрії – це правда, в тому числі у вашому окрузі.

Всі асоціації це підтримують Ми витримали мільйон дискусій, вибачте, від псевдоекологів пов'язаних з цією історією. Ми витримали кожен тиждень уточнюючи, що відбувається в Мінекології, щоб вони підготували ці процедури. Цей закон був рік в комітеті, при всій повазі.

Тому у мене у зв'язку з цим є питання-пропозиція до частини депутатів, які не голосували. Ми можемо це поставити на переголосування?

 

_______________. Можна звернутися до секретаріату?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

_______________. Олександр Григорович, шановний, скажіть, будь ласка,  дана процедура, якщо є можливість, щоб не переносити його більше ніж на тиждень, щоб точно по Регламенту було дозволено зібратися на наступному комітеті і поставити це питання на порядку денному в першу чергу. І зразу, не обходячи кожну правку, а які будуть ми пройдемо і так в підкомітеті, і зразу поставити і почати голосування з цього закону. Оскільки, прошу не забути, ми починаємо наступну сесію і це може якось, я трошки ще не так дізнався про Регламент стосовно переходячої сесії. Цей закон не буде відтягнутий на рік або більше, або навіть на місяць? Можливо, чи, ще раз повторюю, на наступному тижні?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я як голова відповім. Ті закони, що в першому читанні, вони автоматично переходять на наступну сесію. Тут я просто хочу зробити ремарку. Ще раз, одна стаття, правки подані давно, таблиці по цьому закону надані минулого  тижня.

 

_______________. Вчора їх скинули в чат.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні, ні. Таблиці, коли були надані? 

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Розсилка була зроблена, як завжди за правилами о 14-й годині, в минулу п'ятницю, була таблиця направлена на електронні адреси.

 

_______________. Голова підкомітету лише вчора їх скинув.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Голова підкомітету правильно зробив, як на мене, що скликав вчора підкомітет, тому що у нас тільки вчора почалася робота. І те, що він зробив це в перерві – це теж абсолютно практикована і підтримувана в раді річ, тому що в цей момент є більшість депутатів.

 

_______________. Микола Тарасович, ми не тільки вчора почали працювати, якщо ви побачите план графіку четвертої сесії, у нас три тижні було роботи в комітетах. Голова підкомітету повинен був, я вважаю, і якщо мав зацікавленість для того, щоб нормально донести ідею цього законопроекту, може, нехай до менш досвідчених аграріїв, ніж він, то провести підкомітет в зазначених положеннях, які є, а це було три тижні комітетів, які ви можете побачити на сайті Верховної Ради. Вчора почалося лише пленарне засідання і ви ж самі розумієте, що пленарне засідання з новими законами, які ми їх прийняли, дуже перешкоджають роботі паралельно ще і в комітеті або в перервах. Ми отримуємо певні штрафні санкції.

А ще я хотів сказати, що, вибачте, цілий рік ми, мажоритарники, чуємо від людей, що дуже багато наробили в свій турборежим. І от, знаєте, не хочеться, коли ти бачиш про хімію і пестициди, ще й турборежим тут включати. Давайте розберемося, я не кажу, що… Я хочу, навпаки і пропоную чи є можливість і не зашкодить він законопроекту, і все.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція зрозуміла. Є в когось бажання з тих, що не проголосував, крім Артема Олеговича, щось сказати? Немає. Тоді сьогодні це питання не розглядається, переходимо до другого питання порядку денного.

 

________________. (Не чути) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Коли буде, вирішимо в порядку, передбаченого Законом про Регламент і Законом про Верховну Раду.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Потребує час на опрацювання ще після розгляду в комітеті Головним юридичним управлінням.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пункт 2. проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо ідентифікації та реєстрації тварин (поданий народними депутатами України Юрчишиним, Салійчуком, Нікітіною) 4396. Доповідач – голова підкомітету Юрчишин Петро Васильович. Його сьогодні нема, наскільки я розумію.

 

_______________. Він хворіє, відсутній. Петро Васильович відсутній. Але він виступав на минулому засіданні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, він виступав, але ми тоді домовлялися, що ми окремо ще проведемо один-два комітети, тому що там питання були по цьому закону. Це правда, він великий і це не одна стаття.

Тому ми можемо без нього сьогодні розглядати, а можемо дочекатися його і розглядати. Які пропозиції?

 

_______________. Без нього розглядати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, може, Петра Васильовича дочекаємося? Я просто точно знаю, що там питання є. Він доповідав, це правда.

Дивіться, ще раз, давайте висловимося, є декілька пропозицій. Перша – дочекатися Петра Васильовича і обговорити цей закон. Друге – розглядати сьогодні. Будь ласка.

Перший був Чайківський Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я пропоную розглядати цей законопроект, оскільки ми його перенесли з минулого разу. Розглядати його сьогодні і винести по ньому рішення, якщо це можливо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Друга пропозиція яка?

 

_______________. Я підтримую Івана Адамовича. Оскільки, якщо ви пам'ятаєте, дискусія була також дуже гаряча минулого разу. І основною було тезою в тому, що ми хотіли би бачити так би мовити голову Держспоживслужби і обговорювати разом з нею  цей законопроект, оскільки їй потім імплементувати його в житті. І ми хочемо зрозуміти її думку і що стосовно, може, її стратегію розвитку – Держспоживслужби, як цей законопроект допоможе.

І я думаю, що всі колеги, в принцип,і долучаться до цього діалогу тому що ми давали слово тоді, якщо я не помиляюся, що обов'язковим буде таке ж слово, як і тільки що було, що обов'язково на наступному комітеті ми заслухаємо цей законопроект і будемо приймати рішення. В першому читанні, якщо я не помиляюсь.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, у нас просто інформація про Держспоживслужбу, вона стоїть третім питанням порядку денного. Зрозуміло, ми  як би…

Я так розумію, пропозиція розглядати сьогодні. В кого є бажання висловитися по цьому законопроекту з авторів, з інших?

Марина Нікітіна, один з авторів.

 

НІКІТІНА М.В. Цей законопроект дуже важливий, перш за все, тому, що він євроінтеграційний і дозволить постачати нашу українську, м'ясомолочну продукцію насамперед до країн-учасників ЄС. Тому це його найосновніша така головна роль.

Звичайно, захист населення, а саме в плані вживання якісної харчової продукції м'ясного і молочного походження. Тому дуже хочеться, аби ми сьогодні дійшли спільної думки і рекомендували цей законопроект до зали Верховної Ради на подальше його ухвалення.

Звичайно, сьогодні почуємо ще думку спеціалістів, тому що законопроект дійсно є дуже вузькогалузевим і специфічним.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто зі спеціалістів хоче висловитись? Заступник міністра економіки Сергій Глущенко? Або голова Держпродспоживслужби з приводу цього закону, Магалецька Владислава, є бажання висловитися?

 

ГЛУЩЕНКО С.М. Шановні колеги, доброго дня всім! Цей законопроект дійсно є євроінтеграційним, він імплементує відповідні вимоги регламентів. Якщо пам'ятаєте, звучало питання щоб не порушити процедуру фінансування, тому що законопроект пропонує її трохи змінити і прив'язати чітко до наявності фінансування у бюджеті. Але, якщо це зробити, то може виникнути ситуація, коли фінансування буде недостатньо і ми таким чином могли би там зупинити процедуру ідентифікації.

Але, я думаю, що ці моменти і деякі інші технічні речі можна легко поправити до другого читання. Тому з боку міністерства заперечень немає, оскільки виконання зобов'язань… Нам все одно європейські зобов'язання виконувати і нікуди від цього не подітися, то, я думаю, що ми можемо цей законопроект рухати вперед.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна, звичайно. Івченко Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Доброго дня, колеги. Скажіть, будь ласка, у мене питання. Скільки в бюджеті 20-го року було закладено на відшкодування витрат на ідентифікацію, реєстрацію тварин? І скільки ви відшкодували по бюджету 20-го року? І скажіть, будь ласка, цифри по бюджету 21-го? Щоб ми для розуміння взагалі існування статті в Законі про відшкодування витрат фізичним особам, щоб ми розуміли наскільки ця історія дієва.

Дякую.

 

КЛИМЕНОК І.М. Дозвольте, будь ласка. Доброго дня, шановні народні депутати, шановні колеги! З 2014 року, коли була прийнята ця норма.

 

_______________. Представтесь.

 

КЛИМЕНОК І.М. Ігор Клименок, Агентство з ідентифікації і реєстрації тварин. З 2014 року жодного разу з державного бюджету на ці цілі не було виділено коштів, але причина в цьому була трошки в іншому. Тому що постанова Кабінету Міністрів,  яка реалізувала ці повноваження була дещо не практична. Заради відшкодування людям 30 гривень, людина повинна була, як мінімум два рази звернутися у відповідні органи, отримати карточку і затратити набагато більше коштів. 

Норми даного законопроекту якраз спрощують систему для людей отримати цю дотацію і розширюють сферу не лише для фізичних осіб, а і для юридичних осіб.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Ігор Миколайович, тоді у мене друге питання. Скільки зараз коштує реєстрація фактично тварин? Скільки зараз коштує ця послуга,  разом з роботами, разом з біркою від вас в цифрах.?

 

КЛИМЕНОК І.М. Для фізичних осіб – 35 гривень, для юридичних осіб – 60 гривень. Ціна утворюється згідно Постанови Кабінету Міністрів "Про режим цінового регулювання в системі ідентифікації, реєстрації тварин", яка передбачає рентабельність не більше 20 відсотків.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Магалецька.

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В. Я додам? Магалецька Владислава Валеріївна, голова ДПСС. Від себе, що хочу сказати, у нас зараз цифровізовано в ДПСС менше 10 відсотків всіх ІТ-структурованих питань, я маю на увазі і реєстри державні, і все інше. Крім того, вони є в паперовому вигляді, у Word, в  Excel, в купі інших програм, жодної систематизації. Зустрічаються такі записи, як корова, якій більше 45 років. Я хочу це вам сказати, задля того, щоб ви розуміли, що цифровізація держреєстрів – це є одна з визначальних умов існування експорту в ті чи інші країни.

Так, що я від себе можу сказати, від імені Держпродспоживслужби, що ми підтримуємо норми даного законопроекту зі змінами, запропонованими підкомітетом. І просимо вас їх підтримати. Це дозволить ДПСС підсилити той державний контроль, який необхідний, плюс навести лад з цією цифровізацією, із всіма реєстрами, які у нас існують.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Які питання по закону?

Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. 17. Рішення прийнято. Проти? Утрималися? Один – утримався.

Дивіться, у мене прохання до комітету, щоб ми перед питанням наступним порядку денного, поки нас ще багато є, включили до порядку денного ще одне питання і прийняли по ньому коротке рішення.

У нас завтра в парламенті Закон "Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин". З фракції, з найбільшої фракції, просять, звертаються до комітету скорегувати назву "ветеринарної медицини та благополуччя тварин" на "ветеринарну медицину" (крапка).

Для цього треба прийняти рішення про включення до порядку денного, дати комітетську правку, прийняти рішення і затвердити таблицю. Немає заперечень?

Хто – за, прошу включити в порядок денний. Утримався?

 

ІВЧЕНКО В.Є. (Не чути) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, ще раз. (Шум у залі)

 Ви просто прослухали. Ще раз для тих, хто прослухав, ще раз хочу пояснити.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я зрозумів, я не прослухав. Якщо ви хочете змінити, ви поставте зміни в порядок денний, з першої зміни голосуємо. Тобто воно по порядку піде, тоді я зрозумію, що воно: а, в цьому листочку нема. Бо я шукаю в цьому листочку і не розумію, про яку ветеринарну медицину йдеться. Я розумію, про що ви говорите.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, я пояснив логіку всіх дій, які будуть. Почекайте секунду, тепер почекайте секунду.

Друге. Я перше питання поставив на включення в порядок денний. Тому хто за включення питання порядку денного, яке я озвучив, прошу підтримати та проголосувати. Прошу підтримати та проголосувати.

Проти? Утримались? Одноголосно.

Хто за те, щоб затвердити таку комітетську правку і додаткову таблицю рекомендувати до другого читання змінити назву Закону про ветеринарну медицину та благополуччя тварин на Закон про ветеринарну медицину, прошу підтримати та проголосувати.

Проти? Утримались? Одноголосно.

Наступне питання порядку денного. Інформація про поточний стан та перспективи розвитку Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту споживачів на 2021-23 роки.

Владислава Валеріївна, якщо вам комфортніше, можете звідси, щоби всім було краще чути.

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В. Я впевнена, що за допомогою таких устройств мене буде гарно чути. Шановні депутати, я дуже дякую за цю можливість. Багатьох із вас знаю, багато, може, бачать мене перший раз. Я є Владислава Магалецька.

До речі, дуже хочу вам подякувати якраз за підтримку законопроекту, от який зараз обговорювали. Ви знаєте, цей законопроект був підготовлений службою, але був поданий як депутатський задля того, щоб ми дійсно дійшли до суті справи. Він, по суті, буде заключним у переліку тих питань законопроектів, які є важливими для нас у рамках кроків до гармонізації законодавства саме з вимогами Європейського Союзу саме з боку служби. Так що, по суті, служба далі буде вже працювати разом з міністерством в рамках підзаконних актів. Для нас це буде такий, знаєте, визначальний milestone от, який ми подолаємо. За це дуже дякую.

Значить, тепер давайте до нас. Як казав пан Ілон Маск, він хоче піти від формату, коли ми представляємо презентації PowerPoint. Тому презентація, яку ви будете бачити на екранах, вона буде йти фоново, але там ви можете бачити, якщо я буду казати чи цифри, чи основні наголоси. Я певна, що вам, можливо, буде це і цікаво, і корисно для подальшої роботи, а я буду вже супроводжувати голосом ті питання, над якими ми працюємо.

З 4 листопада минулого року я була призначена головою Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів і захисту справ споживачів. До цього призначення приблизно рік ДПСС фактично перебувала без керівництва. Ольга Петрівна Шевченко, ви її дуже знаєте, мій зам зараз, вона була тимчасово виконуючим обов'язки.

Коли говорять про нашу службу, неодноразово звучить пропозиція або про реорганізацію її, або про скорочення функцій. І при цьому служба постійно так би мовити знаходиться в періоді свого формування. В результаті на той момент, коли я була призначена на посаду, багатотисячний колектив нашої служби цією ситуацією є демотивований. У нас має місце значний відтік кадрів. Ні для кого це не секрет. І повідомляється про багаточисельні випадки корупції, які в деяких регіонах, вони стали систематичними. Тож переді мною як перед керівником на сьогоднішній день стоять дуже непрості завдання  по  створенню ефективної системи. Умовно, я хочу розділити це на основні чотири групи, питання, над якими ми працюємо.

 Перше. Це подолання корупції, реорганізація та оптимізація організаційної структури. Ми створюємо ефективну систему, в якій мають працювати професіонали. На моє переконання служба має стимулювати підприємців до створення якісних продуктів і сервісу для наших споживачів і громадян.

Друге. Служба у нас не каральний орган, це саме сервіс. Контроль, як основна функція служби, має перестати породжувати і множити корупцію і створювати перешкоди для підприємців. На сьогодні, якщо ви запитаєте підприємців, дуже мало вони обізнані з тими правилами і нормами, які зазначені в законодавстві, і вони не можуть зрозуміти мотивацію тих чи інших рішень. Відписки, немотивовані відмови, перешкоджання роботі. Це основні проблеми служби, які зазначаються підприємцями.

Третє – цифровізація і прозорість. Переді мною сьогодні стоїть завдання створити якісно нові діджитал-сервіси. Це дозволить вирішити одразу декілька питань.

Перше, вже повторюся, – це створення прозорої системи, зменшення кількості безпосередніх контактів з чиновниками і відповідно створить умови унеможливлення корупції.

По-друге, це прискорить процеси взаємодії служби, бізнесу і громадян. Сьогодні, наприклад, заяву про неякісний продукт написати чи там мати надію, що вона буде вирішена дуже складно. Ми хочемо перевести цей процес в смартфон, зробити його доступним, зрозумілим. І в свою чергу це зекономить час і зусилля, підвищить рівень України в плані легкості ведення бізнесу. І зауважу, що питання безпеки інформації при діджиталізації процесів сьогодні у нас стоїть на першому плані.

Четверте – це розвиток міжнародних взаємовідносин. Ви знаєте, що Держпродспоживслужба представляє Україну в декількох міжнародних організаціях, це Всесвітня організація охорони здоров'я, МЕП, Світова організація торгівлі, Продовольча та сільськогосподарська організація ООН, інше. Крім того, Служба забезпечення співробітництва в рамках Міжнародної конвенції про захист рослин.

Що хочу сказати по цьому. Ви знаєте наскільки важко нам працювати в рамках міжнародних взаємовідносин. Коли створювався компетентний орган, пан Володимир Іванович може сказати, що пройшла приблизно 21 місія по тому, коли цей орган був створений. Будь-які зміни, які можуть зараз торкнутися органу і які з нами пов'язані по нашому функціоналу, викликають нову серію місій, які нам треба буде вести. Для вас це дуже відповідальний момент бо це зв'язано з питанням чи затримки експорту чи тимчасового припинення.

Далі. Я хочу також сказати вам трошки детально по кожному з цих напрямків. Значить, на сьогодні в службі 25 головних управлінь в областях і місті Києві, 4 міжрегіонально-територіальних органи на державному кордоні. У нас 572 ветеринарні лікарні, 166 лабораторій, 13 підприємств і дві установи. При цьому в стадії припинення діяльності знаходяться 36 територіальних органів, 15 ветеринарних лікарень, 17 лабораторій, 18 підприємств і 20 інших установ. Про що це говорить? Чому я це кажу? Загалом у системі Держпродспоживслужби наразі працюють 27 тисяч працівників. З них приблизно 9 тисяч 853, приблизно це так, це державні службовці. Є відомий вислів "кадри вирішують все". Тому з самого початку своєї діяльності я почала формувати команду, з якою ми можемо вирішити ті завдання, які я зазначала.

Хочу вам їх представити. Будь ласка, заступник з безпечності харчових продуктів, ветеринарної медицини та контролю у сфері органічного виробництва – пані Ольга Петрівна Шевченко. Вона виконувала функції керівника в той період, коли служба залишалася без призначеного керівництва.

Заступник з  питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій, цифровізації – пан Анатолій Вовнюк, відома людина у сфері ІТ, яка має величезний досвід у створенні сучасних діджитал-систем, банківській сфері, державних компаніях, дуже великих державних компаніях.

Заступник з управління фінансами, економічної діяльності та адміністративного управління – пан Андрій Лордкіпанідзе, має величезний досвід у сфері фінансів, в органах державної влади.

Заступник із захисту споживачів, державного цінового регулювання та взаємодії з асоціаціями – пані Анна Андрущак. Ви також її дуже добре знаєте, це людина, яка прекрасно знає службу зсередини і з 2018 року працює на посаді заступника голови.

І у нас є обраний зам – заступник з фітосанітарної безпеки, він зараз ще в стані проходження спецперевірки, це пан Владислав Седик, відомий фітосанітар України з міжнародним авторитетом, який має досвід як у державній роботі, так і поза нею.

Я хочу, щоб ви знали цю команду. По напрямках ви можете звертатися до них. У нас тепер дуже логічно: у нас є фітосанітарний зам, ветеринарний зам, по захисту прав споживачів, фінансовий, адміністративний, плюс юридичний і ІТ.

Далі. Упродовж грудня минулого року у нас призначено на посаду 4 керівника міжрегіональних головних управлінь. Ви зверталися до мене, чи зможемо ми запустити цю реформу. Я дуже дякую міністерству, я дуже дякую пану Глущенку Сергію Миколайовичу, нам це вдалося. Ті перестороги, які ви мали з того, чи зупиниться наш експорт з 1 січня, чи не зупиниться. Ви бачите, експорт іде, ми працюємо. І міжрегіональні головні управління працюють.

 Ви знаєте, що прийняте рішення про звільнення 8 обласних управлінь. Це Полтавська, Миколаївська, Харківська, Одеська, Київська, Тернопільська, Херсонська, Запорізька області, голови цих областей. Я хочу зауважити, що звільнення проходять не заради звільнень. Питання кадрів вирішується там, де дуже високий рівень зауважень щодо роботи ДПСС від бізнесу і в цілому.

Дуже прошу переключити. Тепер давайте перейдемо до контролю як сервісу: безпечність харчової продукції, ветмедицина, і ветпрепарати.

Сьогодні я хочу вам розказати, яка ситуація з хворобами тварин. Ви знаєте, що Держпродспоживслужба проводить комплекс обов'язкових протиепізоотичних заходів, спрямованих на недопущення занесення та поширення інфекційних хвороб, в першу чергу – спільних для тварин і людей.

Ситуація по найбільш небезпечним хворобам сьогодні виглядає наступним чином. І я попрошу переключити. Тут ви можете бачити основні захворювання, які були, а також ситуацію по роках, це:  випадок ящура, який був зареєстрований у 1988-му; туберкульоз великої рогатої худоби – 2015-й; бруцельоз серед домашніх тварин – 2008-й; сибірка – 2018-й, два випадки в Одеській області; хвороба Ньюкасла – 2006-й; класична чума свиней – 1996-й; випадків губчатої енцефалопатії в Україні не зареєстровано. По лейкозу у нас залишилось 15 неблагополучних пунктів, в яких утримується приблизно  трошечки більше 1 тисячі 200 голів великої рогатої худоби. В 2020 році таких пунктів було 23.

 Але окремо хочу зупинитися на хворобах, які сьогодні загрожують Україні найбільше: це сказ, грип птиці та африканська чума свиней. 

Розпочну, будь ласка, з грипу птиці, бо ситуація тут у нас доволі непроста. Ви знаєте, що минулого року в світі відбувся спалах цієї хвороби, зокрема в Європі. Переноситься ця хвороба зграями перелітних птахів, а Україна якраз знаходиться на перетині міграційних маршрутів.

Окрім того, зміна клімату збільшує кількість зимуючих птахів на півдні України. У нас, ви самі можете бачити, зима, коли немає снігу. Якщо б був сніг, птахи б встали та полетіли, а зараз вони не мають такої мотивації, харчуються, і, як то кажуть завжди ветеринари, от якщо б впав сніг, то б пташиного грипу не було.

Таким чином поява грипу у птиць в Україні була по суті лише питанням часу. Запобігти цьому явищу неможливо, можливо лише ефективно боротися з ним, що ми і робимо. За 2020 рік у нас виявлено 9 випадків захворювань: Миколаївська область – 5, Київська – 2, Вінницька – 1, Херсонська – 1 випадок. В основному – це особисті селянські господарства. Але два з них є спеціалізованими – це Приватне підприємство "Хутір" та Приватне підприємство "Благодатненський птахопром".

Службою оперативно прийняті всі необхідні заходи. А саме: проведено засідання державних надзвичайних протиепізоотичних комісій при районних державних адміністраціях, затверджено плани з ліквідації та визначено межі епізоотичних осередків з захисту та нагляду.

Також, за результатами виявлення, було знищено всю сприятливу до захворювання птицю. Ми забезпечимо контроль за дотриманням вимог біобезпеки та сучасне реагування на здійснення заходів з локалізації та ліквідації захворювань.

Інформую вас, що станом на кінець січня 2021 року знято карантин з трьох неблагополучних пунктів: Вінницька і Миколаївська області. На початку лютого, якщо у нас не буде змін, ми плануємо зняти карантин по Київській області.

Зазначу, ті обмеження по експорту, які ми зробили внаслідок хвороби, ми робимо всі необхідні кроки, щоб проінформувати партнерів щодо спалахів та вжитих заходів. Перші такі інформаційні листи ми почали відправляти, на упередження можливих обмежувальних закладів, до компетентних органів країн основних наших торгівельних партнерів, відразу ж після першого спалаху хвороби у Миколаївській області на початку грудня 2020 року. Завдяки цьому, я підкреслюю, нам вдалося уникнути повної заборони торгівлі продукцією птахівництва з переважною більшістю країн, які визнають зонування запроваджене ДПСС України.

Саме завдяки ефективній комунікації нам вдалося добитися лише часткових обмежень до Гонконгу, Саудівської Аравії, Сінгапуру, Ізраїлю, Молдови, Білорусі, Казахстану та Об'єднаних Арабських Еміратів.

В той же час наразі обмежено торгівлю лише з тими країнами, які мають досить суворі вимоги до поширення цих хвороб, не визнають міжнародних стандартів МЕБ та СОТ або ж на міждержавному рівні не визнано зонування по цій хворобі.

Зокрема, обмежена торгівля з такими країнами, як: Марокко, Туніс, Японія, Сінгапур та країни ЄС. З ними ми зараз працюємо в рамках того, щоб зняти ці питання. Вже найближчим часом у нас очікується визнання зонування України з боку країн ЄС.

Тепер по сказу. Тут ситуація на сьогоднішній день вирівнюється і спостерігається позитивна динаміка випадків захворюваності. За 2020 рік у нас зареєстровано на 57 неблагополучних пунктів менше ніж в 2019 році. Їх кількість складає 851, а в 2018-му складало 1 тисяча 466.

В боротьбі зі сказом ми в основному орієнтуємося на такі наші напрямки діяльності – це парентеральна вакцинація домашніх тварин: собаки, коти. Парентеральна вакцинація диких м'ясоїдних і епізодичний моніторинг.

Протягом останніх років в Україні проводилась антирабічна пероральна вакцинація деяких м'ясоїдних тварин із застосуванням авіатранспорту.

Можу зазначити, що в 2020 році проведена весняна антирабічна пероральна вакцинація диких м'ясоїдних тварин проти сказу на території визначеною міжнародною угодою вздовж Україно-Угорського кордону та осіння кампанія на всій території України з застосуванням авіатранспорту.

Давайте поговоримо про ще одне критичне захворювання – це африканська чума свиней. Тут ми також маємо вирівняння ситуації з меншою кількістю випадків захворювання. За 2020 рік зареєстровано на 25 неблагополучних пунктів менше ніж за 2019-й, їх тільки 28. Станом на кінець січня залишилося 6 неблагополучних пунктів по ЧС: Миколаївська, Херсонська, Одеська, Київська, Кіровоградська області. Ми проводимо зараз карантинні обмеження. Вилучення, знищення всіх сприйнятливих тварин та сировини від них. Зонування. Зменшення щільності диких кабанів. Контроль за недопущенням, переміщенням контрольних вантажів. Карантинні пости в зонах захисту. Та роз'яснювальна робота серед населення. Окремо виконується підтримка фізичних осіб державою згідно з відповідною постановою Кабінету Міністрів України.

Тепер щодо фітосанітарної безпеки. На сьогодні окремі фітосанітарні процедури в Україні потребують вдосконалення та приведення у відповідність із законодавством Європейського Союзу. Це дозволить вирішити ряд проблем функціонування системи захисту рослин, мінімізувати витрати і ризики сільгоспвиробників і експортерів, підвищити ефективність та якість фітосанітарних процедур, збільшити інвестиційну привабливість нашої країни і аграрного бізнесу, обсяги надходжень до бюджетів та рівень занятості сільського населення.

Що я можу сказати про 2021 рік. Ми запланували наступні заходи. Це впровадження міжнародної практики щодо залучення приватного сектору до надання послуг з відбору зразків продукції та проведення фітосанітарної експертизи. Уповноваження приватних лабораторій та проведення аналізів дозволить інкорпорувати фітосанітарний контроль в логістичні та виробничі процеси, уникнути дублювання операцій і підвищити якість фітосанітарної експертизи. Запуск реєстру виданих фітосанітарних сертифікатів.

І я хочу зауважити, що одним з найважливіших питань є якість українського зерна, яке йде на експорт. Ви знаєте, що в 2020 році у нас був дуже високий показник грибкових захворювань через погодні умови. І особливо гостро зараз стоїть питання з азійськими країнами, від яких ми отримуємо багато нотифікацій. Ми намагаємося по дипломатичних каналах гасити ці пожежі, але це не завжди допомагає.

 Тому для нас основний напрямок реформи по цьому питанню – це діджиталізація. Зараз новий заступник проводить повний аудит того, на що можна розраховувати в службі.

І що я бачу на сьогодні. Да, давайте вже перейдемо до цього, щоб ви зрозуміли ситуацію по діджиталізації. У нас технічне обладнання застаріле, 50 відсотків тих технічних засобів старші 8 років, ліцензійне програмне забезпечення відсутнє майже. І це в державній установі. Інтегрована інформаційна система управління відсутня, системи абсолютно децентралізовані і єдині стандартні роботи також відсутні. До цього ж у нас дуже гостро відчувається проблема кваліфікованого ІТ-персоналу.

Сьогодні визначені основні напрямки вдосконалення. Це підвищення якості послуг для підприємців і громадян, прозорість, протидія корупції, збільшення ефективності внутрішніх процесів, підвищення доходів до бюджету через вдосконалення системи контролю, захист даних та інтеграція системи з "Дій", "Дія", і іншими партнерами.

Основні у нас напрямки у діджиталізації, які я хочу сказати. Я повторюся, – це "Дія", ми будемо інтеграцію з ними. Це інтеграція з міжнародними системами. Підвищення операційної ефективності роботи, підвищення рівня аналізу та обробки даних. Робота по створенню інтегрованої платформи, реєстрів Держспоживслужби та системи видачі в електронному форматі дозвільних документів і сертифікатів.

Що ми від цього очікуємо у 2021 році? Що приблизно 50 відсотків послуг будуть надаватися в електронному форматі. Що у нас відбудеться інтеграція з міжнародними системами TRACES і The HUB. Інтегрована платформа реєстрів у системі "Дія" і платформа прийому звернень споживачів.

Я також зазначила плани на 2022 і 2023 роки, ви можете їх подивитися. В результаті через три роки служба має стати довіреним партнером уряду та бізнесу і працювати ефективно з використанням тих ІТ-платформ, про які я зараз говорила.

Давайте ще раз торкнемося питання роботи по міжнародній співпраці. Ви знаєте, що ми здійснюємо роботу в цьому і основна наша робота відбувається по ринках для розширення збуту. Це 31 країна і різні товарні позиції. По розширенню географії українського експорту я можу сказати, на чому ми сфокусовані: це Китай, це країни АСЕАН, країни Південної Азії, країни Близького Сходу та Північної Африки, Японія, Туреччина, африканські країни.

Ми можемо говорити, що у 2021 році для українського експорту в розрізі товарних позицій у нас буде проводитися робота по відкриттю ринків для продукції птахівництва, живої великої та дрібної рогатої худоби, яловичини та свинини, молока, молочних продуктів, меду, яблук, лохини, черешні, гороху, квасолі, цибулі, пшеничного борошна, риби, рибних продуктів, продуктивного матеріалу, інше.

Ключове місце на сьогодні займає відкриття ринку Китаю. Ви знаєте, наскільки активно ми працюємо зараз по відкриттю цього ринку і завжди від вас чуємо, наскільки це важливий ринок для наших виробників.

Також я зазначу ще декілька функцій, над якими ми працюємо. Це державний санітарно-епідеміологічний нагляд і дотримання вимог протиепідеміологічних заходів під час карантину. Це робота служби в період локдауну та карантинів вихідного дня і наша участь в пандемічній ситуації, з якою зустрілася навіть не тільки наша країна, а весь світ.

Також я можу сказати, що в рамках цього у нас за минулий рік було здійснено більше 700 тисяч таких заходів нагляду. Також контроль за якістю продукції та боротьбою з фальсифікатом. Да, ми перевірили більше 5 тисяч операторів ринку за минулий рік. Тимчасово у нас прийнято 16 рішень щодо призупинення виробництва і прийнято 182 рішення про тимчасове призупинення обігу харчових продуктів.

Ми займаємося перевіркою дотримань вимог Санітарного регламенту в закладах освіти. Ви знаєте, що у нас зараз стартує новий регламент Санітарний у закладах освіти. Я вчора мала по цьому зустріч з першою леді і можу зазначити, що у співпраці з Міністерством охорони здоров'я будемо досліджувати ці питання. В ці вихідні я проаналізувала 22 тисячі шкіл і дитячих садочків, в яких ми проводимо ці санітарно-епідеміологічні перевірки. Я можу зазначити вам щодо до кожної школи, до кожного садочку, до кожної назви міста, де у нас не відбувається якісна робота. Якщо ви схочете з вашими ОДА доєднатися до цієї програми, я дуже закликаю.

Тепер я хочу сказати на останок. Наша служба – це величезний  колос, який, на жаль, поки стоїть на глиняних ногах. І вона тримається у багатьох випадках виключно завдяки роботі низової ланки, яка працює в регіонах і в центральному апараті. Тому я дуже хочу особисто подякувати кожному із вас від імені тисячі працівників служби, хто підтримав рішення у стінах парламенту про збільшення нашого бюджету на 2021 рік заробітної плати. Особливо це від лікарні і частково лабораторії.

Я дуже сподіваюся, що через певний період звітування перед вами я зможу відзвітувати по кожному з цих чотирьох основних напрямків, які я зазначила.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Владислава Валеріївна.

Питання. Раз, два, три. По-черзі. Чорноморов Артем Олегович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Доброго вже вечора. Владислава Валеріївна, дуже дякую за те, що ви маєте час і присутні зі стратегією розвитку Держспоживслужби від імені комітету. Особисто я дуже вдячний за те, що ми вас побачили і заслухали.

Дивіться. Ну таку трошки ремарку зроблю, оскільки зараз присутні багато членів аграрного комітету, навіть з інших фракцій. Вчора у нас були дебати стосовно того, чи відповідає Держспоживслужба і є взагалі раціональне таке логічне розуміння того, щоб вона відійшла або залишилася в Міністерстві економіки. Від вашої доповіді я не почув ні одного, так сказати, ні одної тої статті відання, яке вчора акцентував Ігор Ростиславович, що само-собою дає розуміння, що основи, які закладені в Держспоживслужбі і дякуючи народним депутатам минулого скликання, які, так би мовити, цю службу дуже сильно укріпили, зробили її дуже потужною і залишили в аграрному міністерстві. Ну я розумію те, що вона і повинна тут залишатися, або бути передана.

А стосовно питання хотів би запитати наступне. Чи є у вас бачення для відкриття нових ринків, оскільки українське зерно, зернові або масляничні, не в усіх країнах можуть продаватися, оскільки наш фітосанітарний сертифікат не підходить в тих чи інших країнах? Я так розумію, це ваша співпраця повинна бути з Міністерством закордонних справ. І якщо є у вас такий план розвитку, скажіть, які саме країни, до яких культур ви хотіли би наші можливості і фермерам дати, відправляти, постачати і експортувати?

А також у мене є таке питання друге. Дивіться, якщо я не помиляюся, і Микола Тарасович може мене поправити. Три роки тому, були певні зміни в Держспоживслужбі стосовно відправлення ячменя, вирощеного в Україні, до Китаю. Це повинна бути у фітосанітарному сертифікаті повинна бути така стаття, ремарка, або це статус, який показує, що фермер зареєстрував вільні зони від шкідників. По моїй інформації, я можу помилятися, але це називається "статус місця виробництва або виробничої ділянки, вільних від регульованих шкідливих організмів".

Я знаю, що ця норма… Я просто хотів би дізнатися, звідки вона взялася. Але я точно знаю її перешкоди, що дуже сильно і значно скоротився експорт ячменю до Китайської Народної Республіки. І чи є можливість якось спростити цю можливість? Може, це переговори з Китаєм?

Дуже дякую.

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В. Дуже вам дякую. Я можу відповідати?

Дивіться, дуже відома людина Дейл Карнегі він казав: "Ви знаєте, я дуже люблю клубнику з вершками, але риба дуже любить черв'яків. Тому, коли я іду на рибалку, я беру не полуницю з вершками, а, на жаль, черв'яків". Тому, коли я готувала цю презентацію, я орієнтувалася якраз на специфіку нашого Комітету аграрного. Якщо б я виступала на економічному комітеті Верховної Ради, я, напевно, закцентувала б увагу на метрологію, контроль за ринками, за цінами, я б закцентувала свою увагу на захист прав споживачів і на ці питання. Якщо б я прийшла на Комітет з охорони здоров'я, я б закцентувала вашу увагу на пандемії і нашій роботі з МОЗом по цьому і також на питаннях, які пов'язані з санепідеміологією.

Тепер по другому питанню. Так як ми маємо ефективних замів, пан Владислав Седик, будь ласка, прошу, прокоментуйте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, пане Владиславе. Представтеся, будь ласка.

 

СЕДИК В.М. Мене звати Седик Владислав, я донедавна очолював Фітосанітарну асоціацію України, зараз я поки пройшов конкурс на першого заступника, який якраз буде відповідати за фітосанітарний напрямок.

Стосовно запитання. По експорту, дивіться, відкривати експорт ми можемо за всіма напрямками, але ми повинні розуміти, що не завжди буде рахуватися логістика, тому ці напрямки будуть мало, на них буде мало поставлятися. Якщо ми говоримо про ряд вимог, в тому числі Китай – ячмінь, то ми повинні розуміти, що експорт здійснюється тільки в тому випадку, коли наші вироблені товари відповідають їхнім вимогам.

Тобто загальна світова істина: ти або виробляєш товар, який цікавить покупця, або ти з ним не працюєш. Тобто якщо ми говоримо про вільні ділянки, вільні зони, обстеження, то це є вимога китайської сторони і у нас є підписаний протокол на кожну культуру. І в кожному протоколі передбачено, що якщо ми говоримо про ячмінь, що ячмінь, який вирощується і в подальшому буде експортуватися до Китаю, повинен бути, перше, вирощений на ділянках, які обстежуються на наявність тих чи інших шкідливих організмів, тобто шкідники, хвороби, бур'яни, які відсутні в Китаї. Для чого це робиться? Тому що Китай дуже хоче, щоб наші шкідники і ті шкідники, яких у них немає, у них не з'явилися.

Друге. В китайських вимогах написано, що місця зберігання, в яких зберігається ячмінь, повинні бути перевірені, занесені в реєстр і проінформовано китайську сторону, що це за місця зберігання.

Третє. В термінали все це подається. Тобто я хочу звернути увагу, що вільні ділянки, вільні зони, в незалежності це Китай чи якась інша країна, яка висовує специфічні вимоги, – це є їхні вимоги. Тому якщо ми говоримо про експорт, то ситуація дуже проста: виконуємо їхні вимоги – експортуємо,  не виконуємо – не експортуємо.

Стосовно фітосанітарного сертифікату. Фітосанітарний сертифікат – це загальноприйнятий світовий документ згідно Міжнародної конвенції про захист рослин. Тобто його визнає переважна більшість країн. Говорити, що український сертифікат не відповідає…

 

_______________. (Не чути)

 

СЕДИК В.М. Ви говорили, чи відповідає український фітосанітарний сертифікат світовим вимогам. О'кей.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Пане Владиславе, дивіться. По-перше, хотів би сказати, що взагалі в експорті зернових логістика вже давно не відіграє ключову роль. В Україні є по певним культурам основні, так би мовити, конкуренти. Якщо ми маємо на увазі кукурудзу, то це країни Південної Америки, яких логістика рахується до Єгипту, одного з основних, так би мовити, споживачів кукурудзи на сьогоднішній день. Набагато дешевше на CIF… CIF, я можу говорити на професіональній мові або пояснювати, ніж навіть ціна української кукурудзи на FOB, на глибокій воді. Це Чорноморський басейн…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем Олегович, у мене прохання.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Секунду. А стосовно того, що Китай, моє запитання було, може, я його неправильно, вибачте, поставив. Але я знаю, що ці умови, я знаю, що вони для України і їх диктує Китайська Народна Республіка, я це знаю. Але я також знаю, що це не для всіх країн так. Чи має на меті Держпродспоживслужба допомогти фермеру в діалозі з Китайською Народною Республікою або з іншими країнами в пом'якшенні певних чи інших умов? Може, не Китайська Народна Республіка. Наприклад, якщо ви пам'ятаєте, раніше в Індонезії heat treatment був на пшеницю, пам'ятаєте, обробка температурою.  Інші країни – інше.

Може, є якийсь певний баланс діалогу і в допомозі з Міністерством закордонних справ  для того, щоб вони вам допомагали і пом'якшили ті чи інші  необхідні так би мовити…        

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем Олегович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ви зрозуміли. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Питання зрозуміли.

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В. Я зараз переб'ю Владислава, може.

Ви можете побачити кількість листів, яку я відправила з листопада 2020 року, через МЗС, до Китайської Народної Республіки. Напевно, пані Ольга Петрівна скаже, що їх було більше тридцяти. Наш намір відстояти наші позиції по Китайській Народній Республіці і допомогти фермерам, виробникам всім є надзвичайно великим. В мене ранок починається з фітосанітарної служби і закінчується також.

Ольга Петрівна, додайте, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, я секунду. Перед тим, як дати питання, щоб ми зрозуміли, що ми всі за фермерів. Просто було конкретне питання: це можна чи не можна? І все. От скажіть коротко,будь ласка, в 30 секунд.

 

ШЕВЧЕНКО О.П. Доброго дня! Насправді, минулого року ми вже зверталися до китайської служби щодо перегляду Протоколу по ячменю тому фактично цей діалог розпочатий. Просто наразі фізичних нарад і зустрічей нема і Китай дуже важко реагує на пропозиції.

Варіанти фітосанітарного напрямку знайти можливо, діалог розпочато і нам потрібно його просто поглибити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви бачите можливості, скажемо так, пом'якшення або зміни контролю системи походження з  України?

 

ШЕВЧЕНКО О.П. Я думаю, що спільно з заступником майбутнім по фітосанітарному напрямку професійний підхід знайдемо. І як мінімум до діалогу китайська сторона вже готова. Формулювання наразі поки що відсутнє.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Наступні питання.

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В. Ви можете запитати пана Кулебу і пана Дмитра Сеніка, з якими  раз на два дні йде обговорення по цих питаннях. Я можу надати офіційні листи всі, які я відправила, щоб ви подивилися на власні очі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Соломчук Дмитро.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Дякую за слово. Вітання, пані Владислава. По перше, хочу подякувати Богові, Кабміну, Офісу Президента, що в нас нарешті з'явився керівник ДПСС, це велике досягнення. Але, як ви знаєте… Виконуючий обов'язки, да.

Але, як ви знаєте, в липні 2022 року у нас має бути збудовано 35 прикордонних інспекційних пунктів. В іншому випадку, в принципі, весь імпорт повністю зупиниться і це не дуже буде позитивно так само для експорту. У листопаді 2019 року Світовий банк на це виділив по Угоді з Кабміном 200 мільйонів євро коштів. Я, разом з колегами депутатами, помічниками, експертами, паном Глущенком, активно рік займалися тим, щоб це здвинути взагалі якось з місця, тому що це складний процес. І на сьогоднішній день, в принципі, вже можна будувати чотири інспекційні пункти і кошти є на виготовлення документації проектної ще на 6 інспекційних пунктів. Але немає активності від ДПСС, я вам чесно скажу.

Як ви пам'ятаєте, ми з міністром проводили нараду десь місяць чи півтора тому, були обіцянки, що ДПСС максимально включиться, створений навіть чат в WhatsApp і на цьому, в принципі, все на чаті зупинилося, все десь на когось скидається. А це є пряма ваша відповідальність, тому що зупинення експорту, імпорту в першу чергу, це дуже ризиковано для всього бізнесу.

Я хотів би, щоб ви зараз перед комітетом сказали, хто за це буде відповідати, взагалі за цей процес. Із сьогоднішнього дня, щоб нарешті ДПСС включились і, думаю, це потрібно як вам, керівнику, і відповідальному заму включити до ваших контрактів, до вашого КРІ, щоб була якась відповідальність. Тому що виходить, народні депутати над цим цілодобово працюють, хоч це не їхня зона відповідальності, а від ДПСС ніякого немає, завжди якісь відмовки, небажання, не знаємо, той винен, той винен. Давайте не будемо грати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В. Дякую за запитання і з радістю на це відповім. Ви знаєте, завжди добре говорити, коли ти можеш представити відповідні документи. Дійсно, з моменту, коли я очолила службу ми нарешті, вперше за чотири роки отримали фінансування від Світового банку. Світовому банку не все одно з ким він працює.

Коли я прийшла до служби, напевно, знаючи мою репутацію і попередній досвід у фінансовій сфері, я зараз кажу про ……. який ми з вами разом робили в 2014 і 15-му році з залученням 400 мільйонів євро. Світовий банк вперше погодився, за чотири роки, надати ці гроші. Зараз частина цих грошей дійсно знаходиться на рахунках ДПСС.

Тепер друге. У мене була зустріч з Павлом Борисовичем Рябікіним, так як за ці шести об'єктів, які ми маємо зробити технічну документацію, по двох ми  маємо ще і перерізати лєнточку в цьому році. Ми з вами зустрічалися, і я, до речі, дуже дякую за вашу допомогу по цьому.

Що ми зараз маємо? Я постійно на зв'язку з Митною службою. І дуже прошу вас про допомогу по цьому, бо ті два гектари на кордоні, які ми маємо отримати для будівництва, то виявилося, в нашій країні дуже величезна проблема. Я дуже закликаю і дуже прошу аграрний комітет підтримати, і надіслати відповідні листи на ДФС, на Митну службу, щоб нарешті ці два гектари, які знаходяться на кордоні, особливо Закарпатська область, ви про це знаєте, були передані від ДФС за допомогою Міністерства фінансів, до Митної служби, а Митна служба оформить всі відповідні папери разом з нами. 

Я надіслала вже три листа на міністра фінансів, я надіслала три листа  на ДФС, на голову ДФС і відповідно на митну службу також. Ми будемо включати ваших представників, щоб не тільки це було в чаті, а і в роботі. У нас минулий тиждень був тригодинний call з Світовим банком повністю в повній структурі задля того, щоб опрацювати це питання. Я попрошу пана Андрія Лордкіпанідзе і пана Анатолія Вовнюка діючих замів додати пару слів з цього питання.

 

ЛОРДКІПАНІДЗЕ А.Ю. Доброго дня. Андрій Лордкіпанідзе. Дійсно, Владислава Валеріївна, все дуже добре розповіла. Плідна співпраця іде по цьому напрямку і є домовленості і створені робочі групи з Митною службою. Є сьогодні декілька перешкод документального характеру. На папері, дійсно, земельні ділянки непередані від Державної фіскальної служби на Державну митну службу. І в бюджеті на 2021 рік також передбачено 73 мільйони на будівництво цих пунктів пропуску. Тобто робота ведеться. І я би сказав, що ми ретельно дуже підходимо до цього питання.

Дякую.

 

 МАГАЛЕЦЬКА В.В. Я поясню, чому я прошу ще пана заступника  Анатолія Вовнюка по цьому додати, бо там частина, пов'язана також з цифровізацією.

 

ВОВНЮК А.В. Доброго дня всім. Анатолій Вовнюк. Стосовно цифровізації наразі формуються проектні команди, проведено conference call зі Світовим банком стосовно їх очікувань, підтвердження їх очікувань. Також я вам обіцяю, що в найкоротший час буде дійсно створений нормальний портал, як то кажуть, проекти, де ви також зможете бачити нормальні звіти по ходу проекту: хто зробив, як зробив, які перешкоди. Ми це поставимо на нормальний, системний рівень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, по черзі. Наступне питання.

Чорноморов.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Пані Владислава, ви зазначили, що ви звільнили 8 очільників обласних регіональних, якщо я не помиляюся. Скажіть, будь ласка, чи вже призначені виконувачі обов'язків?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем Олегович, секунду. Вадим Євгенович, ви задавали питання? Я просто виходив. Думав, що ви вже задавали.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я що пропоную. Нас багато, якщо хочуть люди задати питання, кожен має задати. Якщо не буде питань, то можна по другому кругу давати, і по третьому, і по п'ятому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я з цим…

 

ІВЧЕНКО В.Є. Має бути регламент. Якщо півгодини задаємо питання. Наприклад, 5 хвилин чи 10 для виступів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадиме Євгеновичу, я просто думав, що ви вже задали питання. А Івана Адамовича я не побачив. Тому я передав слово Чорноморову. Ви задавали вже питання?

 

ІВЧЕНКО В.Є. У мене репліка, виступ і питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадиме Євгеновичу, будь ласка. Потім – Іван Адамович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Ні, Іван Адамович перший піднімав. Будь ласка, я після вас.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. А на моє питання можна відповідь?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз. Ви вже задавали питання.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Я дякую. В нас так получилося.

Владислава Валеріївна, в мене до вас дуже таке коротеньке, простеньке питання, яке, напевно, сьогодні цікавить абсолютно весь наш український аграрний сектор і всіх сьогодні депутатів членів аграрного комітету.

Скажіть, будь ласка, у нас зараз проходить розділення двох міністерств. І я б хотів чути від вас зараз, де ви бачите Держспоживслужбу, в підпорядкуванні якого міністерства?

Дякую.

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В. Ви знаєте я, напевно, хочу сказати, я є держслужбовець, виконую те, що мені наказує робити уряд України і наша держава. В нашій країні будова парламентсько-президентська. Я, напевно, хотіла б це почути від вас.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Івченко Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Івченко, "Батьківщина".

Ну вже друга репліка. Мені б, звичайно, хотілося, Владислава Валеріївна, щоб ви… Я розумію, що ви на державній службі. Я розумію зараз, що ви підпорядковані Міністерству економіки. Але нам важко зараз вибивати ті повноваження Міністерства аграрної політики, тому кожен голос і кожна позиція, вона потрібна. А у вас вона вагома, оскільки ви ще були і заступником міністра в 15-16-му році, тому в принципі до вас теж прислуховуються. Тому ви маєте говорити свою позицію. А ми маємо зробити таке міністерство, яке дійсно буде мати реальні повноваження для надання послуг фермерам і сільгосптоваровиробникам. Це перше репліка.

Вторая реплика – по закону 4396. Я радий, що ви підтримали. Це ваша робота – підтримувати, в принципі, робити гармонізацію законодавства, робити простежуваність продукції і так далі.

Я завжди кажу наступне. У нас, крім великих експортерів, крім великих аграрних компаній, є ще середні фермери. По статистиці, якщо ми візьмемо, з ДПС статистику, це як правонаступник ДФС, по статистиці 86 відсотків тих зареєстрованих фермерів, вони обробляють до 500 гектарів. Якщо ви по статистиці подивитеся взагалі скільки вони мають, наприклад, ВРХ, вони мають трішки більше мільйона. Я вже не кажу про одноосібників. Тобто  фактично, якщо 35 гривень – це фізособи, ми 35 гривень покладаємо на людей, це витрати, які понесуть люди. А подумайте про тарифи, у нас тарифи теж для них зросли по газу. А подумайте, будь ласка, про субсидії, що їх лишили субсидій на сьогоднішній день, оскільки вони мають пай. Подумайте, будь ласка, про те, що вони взагалі поза аграрним ринком і не мають ні кредитів, ні державної підтримки, а 35 мільйонів мають заплатити. Я тільки про це кажу.

Чому ми сьогодні вкладаємо, це не до вас  питання, в закон можливість відшкодування витрат і ми не лобіюємо сьогодні це відшкодування витрат? Я про це. Тому що ми знову на людей покладемо обов'язки фінансувати цю реєстрацію тварини, бо це важливо. А тепер додайте середнього фермера. 450 голів ВРХ сьогодні у фермерів у моєму селі, він має заплатити 30 тисяч. А додайте свиней, у нього більше 1 тисячі 200 свиней, ще скільки він має заплатити. Ось вам, будь ласка, це витрати, які фактично йому вже ніхто не відшкодує, а законом ми це пропонуємо. Тому я саме про це і казав: скільки воно є і скільки реально картина буде, тільки математика. Хоча простежуваність має бути, тому що ми маємо відкривати ринки, робити експорт, я вже не кажу про маленький сімейних фермерів.

Тепер наступне. Байден, якщо ви чули його інавгураційну промову, він казав про повернення програми Black Lives Matter. Тобто він сказав наступні речі. Перше, вони мікрокредити кожному фермеру мають дати по 100 тисяч. У нас ніхто не дає, а за реєстрацію заплати, будь ласка. 100 тисяч на кожного фермера. Вони мають дати доступ повністю до всіх програм підтримки, як сімейним фермерам так і темношкірим, і так далі. Тобто фактично він відкриває. Він відкриває доступ до інновацій, до науки. Спочатку потрібно дати їм доїльні апарати і холодильне обладнання, а потім заставляти їх з реєстрацією. Я за системність. (Це не до вас питання.) Я за системність.

Тому, коли приймаються відповідні закони, вони повинні йти системно. І коли робило міністерство кожному тоді в одноосібне в господарство доїльний апарат (це 13-й рік і 12-й рік) – оце системно. З однієї сторони – дали апарат, з іншої сторони – прийшли і зареєстрували. З однієї сторони, дали на кооператив холодильне обладнання, з іншої – зареєстрували. Це система, і я тільки за це.

Тому, коли ви кажете "я підтримую", кажіть, будь ласка, "але, звичайно, будуть фінансові витрати людей по цьому закону".

Наступне. Ми – законодавчий орган. Ми чітко маємо допомагати тим, хто виконує відповідні функції, виконавцям, ми маємо допомагати законодавством. Тому відразу я задам питання.

Перше питання. Чим допомогти ДПСС в законодавчому плані? Які законопроекти є, які лежать, які мають бути швидко проголосовані, щоб вам було легше напрацювати?

І друге питання, саме головне. Які маркери вашої оцінки? Тобто фактично я хочу почути чотири або п'ять, або шість маркерів, якщо ви показуєте, оцінки. Тобто ми прийдемо  до вас там в листопаді місяці: ось маркери, як  ви нас можете моніторити нашу ефективну роботу.

Ми – парламентський контроль, ми допоможемо, але ми в листопаді спитаємо по цим маркерам, що зроблено. Оце моє питання.

І наостанок. Це те, що піднімав Артем, ну і всі ви фактично. Якщо ви стежите за міжнародними ринками, то Китай наступного року планує  відкрити 10 тисяч великих свинокомплексів. 10 тисяч. Не тисячу, не 500, не 10 штук, а 10 тисяч. Що це означає фактично для нас? Вони будуть  нуждатися у тому фуражі, який буде йти зі всього світу. Чим активніше ми будемо проводити перемовини з приводу  поставки нашої продукції в Китай там по всіх цих спектрах, тим вони швидше будуть приймати рішення, оскільки це їх буде підштовхувати, ну  таке їхнє велике будівництво буде підштовхувати відкривати нам свої ринки. Те ж саме дивіться, будь ласка,  і в інших країнах, якщо ми щось хочемо відкривати.

І, Влада, до вас особисто. Якщо вам потрібна допомога в ДПС, не ДФС, бо фіскальна служба – це податкова міліція, осталась виключно з повноваженнями, правонаступник – це ДПС і, напевне, земля у них. І напевне, якщо вам потрібно питання вирішувати з Олексієм Юрійовичем досить швидко, ви дьоргаєте кожного депутата комітету, тому що є ще певні галузеві, такі горизонтальні комунікації, де ми можемо швидко вирішити. Тому що ці пункти, про які Дмитро Вікторович сказав, вони вкрай важливі. Не два, їх потрібно відкрити всі, щоб швидше запустити цей процес по відкриттю цих пунктів, а кошти на це тим паче дає Світовий банк.

Я дякую, що ви мені дали задати всі питання і репліки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Перед тим, як зараз… Владислава, секунду. Перед тим, як Владислава відповість на це питання, в кого ще є питання до Владислави? Бо наскільки я розумію, там через 20 хвилин у неї нарада в Офісі Президента. В кого ще є питання, підніміть руку. Добре, тоді після цього питання ще одне питання, і Владу відпускаємо.

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В. Пане Вадим, дивіться, дуже дякую за ваше запитання. Дозвольте я пройдуся по законопроектах дуже коротко. Це дитяче харчування, будь ласка, зверніть на нього увагу. Далі, контактуючі матеріали. Третє – це захист рослин (номер 4600), ветеринарна медицина (3318).

Також я от спеціально разом із командою, яка нам допомагає від Єврокомісії, розробила той звіт для шановних депутатів проектів законів, зареєстрованих у Верховній Раді України, де нам потрібна підтримка. Я залишу, плюс я надішлю на пана Олександра Старинця, це в електронному вигляді, він вам надішле.

По питанню КНР, обов'язково відпрацюємо. По питанню, яке стосується саме ДФС, ДПС, – так от ДФС. І обов'язково також аналітичною довідкою через пана Старинця на голову комітету відправлю ту інформацію, яка нам потрібна по ПІПах, як прискорити, пришвидшити це питання. Міністерство фінансів, ДФС і митна служба це дозволять нам працювати по ПІПах.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чорноморов.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Повторюсь, ви сказали, що звільнили 8 очільників обласних служб. Скажіть, будь ласка, чи проведені конкурси, чи добором це було, як це? І чи є вже назначені виконуючі обов'язки? Чи вони не виконуючі обов'язки, а вже як штатні працівники?

Дякую.

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В. Дякую. Дійсно, у всіх областях, де ми звільнили, це третина областей, де ми звільнили очільників, у нас призначені тимчасово виконуючі обов'язки. Це є норма закону, по якій ми маємо це робити. У нас ще не проведені конкурси в областях, за виключенням Тернопільської області і Миколаївської області. В 3 областях ми плануємо разом з КРУ провести відповідну перевірку. Це південні області. Почнеться вона з лютого.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Є ще питання до Владислави? Дякуємо.

Переходимо до наступного питання.

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В. Дуже вам дякую. Дозвольте йти виконувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, в нас перехідні законопроекти є на наступну сесію, яка починається з вівторка, правильно?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так. Пропозиції до порядку денного п'ятої сесії Верховної Ради.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я так розумію, автоматично переходять ті, що прийняті в першому читанні, і ті, по яких є рішення комітету, правильно?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так. У нас всього 39 законопроектів знаходяться на розгляді в комітеті, з яких комітет визначений головним.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Можемо прийняти рішення їх всі рекомендувати включити в порядок денний наступної сесії. Можемо пройти окремо, там по двом, в принципі, є питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми проходили вже. Ми, в принципі, таку процедуру проходили декілька раз.

Є в когось зауваження, там щось скоригувати?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Є законопроект 4002, він передбачає запровадження обігу земель сільськогосподарського призначення за результатами  всеукраїнського референдуму. Може, по ньому визначитись?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Він в таблиці стоїть як такий, що ми не рекомендуємо, правильно?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Ні, зараз всі рекомендуємо. просто як в таблиці, якщо є на що звернути увагу, то я звертаю увагу членів комітету на такі пропозиції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Дивіться, у мене яка пропозиція. Я розпочну з 19-го року. Всі депутати мають право законодавчої ініціативи. Приймає рішення щодо підтримки або не підтримки Верховна Рада України на своєму пленарному засіданні. Тому нам потрібно що робити? Нам потрібно всі законопроекти… Чому ми не голосуємо за постанову? Це вперше таке, що хтось визначає, чи потрібен закон чи не потрібен. Це законодавча ініціатива. А парламент приймає рішення. Парламент проголосував або ні.

Тобто моя пропозиція наступна: всі закони, які подаються, спокійно подаємо, а далі кожна фракція визначає потрібен цей закон чи ні. Ось і все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є якісь інші пропозиції? Прошу підтримати та проголосувати.

Проти? Утримались? Одноголосно.

Наступний – звіт роботи комітету. Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Шановні колеги, протягом четвертої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання до комітету надійшло 19 законопроектів, з опрацювання яких комітет визнаний головним, та 47 законопроектів, до яких комітет має подати свої пропозиції. За звітний період відбулося 10 засідань комітету, з яких одне проведено у режимі відеоконференції. Розглянуто 36 питань, в тому числі 15 законопроектів з підготовки і попереднього розгляду яких комітет визнаний головним.

За поданням комітету протягом звітного періоду Верховною Радою України було прийнято три Закони України. А саме: Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо уточнення порядку передачі в оренду водних об'єктів у комплексі з земельними ділянками" (від 04.11.2020 року) (за номером 963-9).

Другий. Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції" (від 05.11.2020 року) (за номером 985-9).

Третій. Закон України про внесення змін до "Прикінцевих положень" Закону України "Про безпечність та гігієну кормів" з метою стабілізації ринку кормів (від 02.12.2020 року) (за номером 1033-9).

За поданням комітету протягом звітної сесії Верховною Радою України прийнято в першому читанні проект Закону про внесення змін до статті 4 Закону України "Про пестициди та агрохімікати" щодо ввезення пестицидів на митну територію України (реєстраційний номер 2289) (від 18.10.19 року).

Друге. Проект Закону про внесення змін до деяких Законів України щодо внесення до Державного земельного кадастру відомостей про державний кордон України (реєстраційний номер 3987) (від 14.08.2020 року). А також були проведені засідання робочих груп, робочі зустрічі, наради.

З врахуванням обмежень, визначених Розпорядженням Голови Верховної Ради України (від 12.03.2020 року) №151 "Про додаткові заходи із попередження виникнення гострої респіраторної хвороби" комітетом проведено в тому числі відео-конференцій ряд робочих зустрічей та нарад: з науковцями, експертами, представниками профільних асоціацій, громадських організацій, державних установ з метою обговорення та опрацювання законопроектів в рамках роботи комітету над запровадженням земельної реформи з питань спрощення процедур експертиз, реєстрації сортів рослин та обігу насіння, з питань безпечності та гігієни кормів, з питань забезпечення прав споживачів та отримання повної та достовірної інформації про якість харчових продуктів, що імітують молоко і молочні продукти.

А також проведено в режимі відео-конференції засідання круглого столу на тему: "Вдосконалення взаємодії державних реєстрів кадастрів в умовах здійснення земельної реформи".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Прошу підтримати та затвердити звіт.

Хто – за? Проти? Утримались? Одноголосно.

Наступне питання: план роботи на період п'ятої сесії. Я так розумію це на лютий. Є пропозиції: середа 7 лютого і середа 3 лютого, середа  17 лютого на 14:30. Я ще прошу вівторок на 15:15, тому що у нас є 2194 в тому числі.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  То графік засідань на лютий, а план роботи на сесію, лютий-липень. Іван Адамович має там виступити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пробачте. Тоді давайте затвердимо те що я озвучив, потім повернемося.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Графік засідань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Графік засідань. У вівторок 2 лютого, середа 3 лютого, середа 17-го.

Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. Проти? Утримались? Одноголосно.

Питання шосте.

Чайківський Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Проект плану роботи комітету на період роботи п'ятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання включає в себе…

 

 _______________. Микола Тарасович, пропоную затвердити без обговорення план роботи.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Всі мають. План розданий.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Доповідач, якщо згідний.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я не заперечую. Всім роздано. Якщо ніхто немає ніяких заперечень, прошу підтвердити.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – за, прошу підтримати та проголосувати.

Пункт сьомий. Я пропоную перенести це на одне з наступних засідань комітету, тому що там є багато що слухати і думати. На це потрібний окремий час.

"Різне". Чи є питання по сьогоднішньому порядку денному щодо включення в порядок денний, інші питання?

Будь ласка, Сергій Бунін.

 

БУНІН С.В. В зв'язку з ситуацією, яка склалася, з напруженою ситуацією, яка склалася у нас в комітеті, прошу поставити на голосування питання про відкликання з посади голови Комітету з питань аграрної та земельної політики – Сольського Миколу Тарасовича.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Про включення в порядок денний спочатку. Зрозуміло.  Є якісь питання по цьому питанню?  Хто за, прошу визначатися.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. 12.

 

________________. (Не чути) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  25.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Зареєстровано 25.

(Загальна дискусія)

 

 _______________. На кожне питання потрібно дивитися, скільки людей. Тому різниця в голосуванні може бути. Скільки зараз всього згідно присутніх на комітеті, скільки зараз?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз. Хто – за? Ми голосуємо від зареєстрованої кількості. Хто – за?

 

______________. (Не чути)

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Я добре рахую. 13. Я вибачаюсь, я просто Тані не побачив. Таня підняла руку так з боку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання включено до порядку денного.

Будь ласка, Сергій Бунін.

 

БУНІН С.В. Прошу поставити на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Можна проект рішення. На якій підставі?

 

БУНІН С.В. Відповідно до статті 93 Конституції України та статті Закону України "Про комітети Верховної Ради України" та статті 253 Регламенту Верховної Ради України в порядку законодавчої ініціативи вноситься на розгляд Верховної Ради України проект Постанови Верховної Ради України про відкликання з посади голови Комітету з питань аграрної та земельної політики Сольського Миколи Тарасовича.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У зв'язку з чим?

 

БУНІН С.В. З напругою у відносинах з комітетом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, добре. Ми можемо таке поставити. Но є такі підстави для відкликання з комітету?

 

БУНІН С.В. Мабуть, же є. Давайте проголосуємо і побачимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я просто по закону питаю, є такі підставі?

(Загальна дискусія)

 

______________. Це не підстава. Підстава – ефективна робота комітету. Тому що, якщо більшість не буде зараз ходити на комітет, не буде працювати, комітет буде працювати не ефективно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підстава запропонована – напруга в комітеті. Зрозуміло.

Хто – за? Прошу визначатися.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. 13.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення прийнято. Дякую.

Засідання комітету закрито.