СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики

05 лютого 2021 року

Веде засідання голова Комітету СОЛЬСЬКИЙ М.Т.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, починаємо. Кворум є. Прошу зайняти місця свої.

Давайте так, щоб закінчити 4142. Питання звучало в комітеті не раз, що треба подивитися цей закон. У мене прохання, це питання профільного заступника Степана Чернявського і Петра Васильовича, дайте нам зворотній зв'язок що до чого там відбувається. Є, в принципі, Глущенко, є всі під руками по цьому питанню. І, як мінімум, оскільки воно вже прийнято в першому читанні, підготуйте правки, які ми пропонуємо подати від комітету в цій частині. Тому підготуйте правки від комітету і у нас буде позиція від комітету, і ми будемо говорити, що це там якась не мала кількість голосів.

Засідання оголошую відкритим. У нас сьогодні на порядку денному два питання: продовження 2194 і 2195, також "Різне".

Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. Проти? Утрималися? Рішення прийнято.

Будь ласка, по 2194. Нагадую, на чому ми зупинилися в середу. Були питання окремі по різного роду ще правках, секретаріат взяв паузу. Ми попросили депутатів, запропонували і була згода, що якщо є додаткові правки, ідеї за четвер опрацювати, подати до обіду, щоб ми їх сьогодні обговорили і прийняли рішення по таблиці. Правильно?

Тому, будь ласка, хто має якесь бажання щось сказати, давайте. Добре, якщо немає бажання щось сказати, тоді скажу я.

Богданець Андрій, скажи мені, в тебе була ініціатива і ми її обговорювали, у тебе було бажання правок, пов'язаних зі строками переважного права. Розкажи, що відбулося, чи досягнули якоїсь спільної позиції із секретаріатом, не досягнули?

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Доброго ранку. Спілкувалися із Сергієм, напрацювали один механізм, в принципі, який можна запропонувати колегам на розгляд, якщо дозволите, я зачитаю.

Сергій, Ми там спілкувалися, Олена з вами спілкувалася на рахунок цієї правки. В принципі, ми так говорили, що ви ніби не проти. Я би хотів би, щоб ви сказали свою… Чи я щось переплутав?

 

БІЛЕНКО С.Б. Були обговорення, яким чином зробити так, щоб механізм реалізації переважного права був не настільки обтяжливий для власника земельної ділянки. І, в принципі, можна скоротити термін повідомлення суб'єкта переважного права з трьох місяців до одного чи двох місяців. Це політичне рішення, воно має бути прийняте на комітеті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозумів. Дивіться, нагадую, у нас це обговорення минулого разу звелося до двох моментів. Що може бути, якщо ми щось міняємо, є така думка комітету, це може бути в двох варіантах.

Перший: зробити якісь виключення, тоді  треба знати які і що є підтвердженням цих виключень, хвороба, інші якісь речі (що там є, я не знаю, підтвердженням, висновок лікаря якийсь встановленої форми медициною) третє, четверте.

Або не йти, не заглиблюватися в цю історію тому що вона має нюанси. І очевидно, я пам'ятаю і Роман Лещенко про це говорив, вона буде мати зворотну сторону, що це будуть використовувати для того, щоби обнулити переважне право. Піти іншим шляхом – зменшити строк.

Тому в нас в першій редакції було скільки, два місяці?

 

БІЛЕНКО С.Б. В першій редакції – три місяці, і три місяці воно і залишилось зараз.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В першій редакції було три місяці і ми в другій редакції залишили три місяці. Якщо ми йдемо по цьому варіанту, тоді давайте обговоримо: зменшуємо ми строк, не зменшуємо, а якщо зменшуємо, то до якого строку. Прошу дати якийсь зворотній зв'язок.

Івченко Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я теж піднімав це питання, дякую. Я думаю, що достатньо такий компромісний варіант, щоб це було два місяці з часу повідомлення орендаря про можливість купівлі земельної ділянки. Тобто два місяці – це нормально в будь-яких випадках. Тобто він має визначити, якщо прийде в перший місяць сам купить, то він сам купить. Якщо не прийде, то навіщо чекати ще потім два місяці, через місяць буде оформлена сделка. Тому два місяці – це компромісний варіант.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Які ще інші думки? Андрій, ти що думаєш?

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Два місяці – це може бути компромісним варіантом. Я ще хочу зауважити, що мінімальний строк оренди сільськогосподарської землі від 7 років і перехід права власності до іншої особи не припиняє дію договору оренди. Які ще потрібно гарантії орендарю прописати, порядок відчуження, так, щоб власник не мав змоги її відчужити? Тобто я пропоную встановити строк, я, в принципі, пропонував або місяць або 45 днів. Але якщо є компромісні два місяці, я не наполягаю, хоча мені здається, що це також завелика норма.

При цьому прошу звернути увагу, що необхідно внести також зміни в частині:  "Особа вважається повідомленою в разі відмови адресанта отримати лист про те, що є відповідна відмітка або якщо лист повернувся за закінченням терміну зберігання".

(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, проясни.

 

БІЛЕНКО С.Б. Можна абсолютно врахувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто викидаємо це в частині "особа вважається повідомленою"?

 

БІЛЕНКО С.Б. Ні, доповнюємо, наскільки я розумію, доповнюємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доповнюємо? Не проти комітет, що ми доповнюємо – "особа вважається повідомленою"?

(Загальна дискусія)

 Микола Іванович, Вадим Євгенович, я, перше, прошу уваги, а, по-друге, хочу, щоб у вас теж була якась реакція. Доповнюємо?

Петро Васильович.

 

ЮРЧИШИН П.В. Шановні колеги, звичайно я голосував проти ринку землі, але, коли закон вступає в силу, я вважаю, що достатньо одного місяця. А чому не рік? Достатньо – одного місяця. Хвороба? Так я вам скажу так, є керівники і один чоловік не купує ту саму землю, а є підприємство, а якщо фізична особа, то у нього є сім'я.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чайківський Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Шановні колеги, знаєте, працюючи в сільському господарстві більше 20 років, за період своєї роботи знайомий з дуже багатьма аграріями, з дуже багатьма колегами, і фермерами (і дрібними, і середніми, і великими). І повірте, що біди за той період часу набачилися дуже багато, людської біди. І ні разу не було такого, щоби хтось звернувся до керівника підприємства і були відмови в допомозі, такого абсолютно не було. Це не тільки виплачували інколи наперед на три, на п'ять років, за оренду паю наперед виплачували. І маса випадків, коли просто витягували і давали певний ресурс.

То я думаю такі обмеження, вони є безпідставні в загальному. Тому що, найперше, сьогодні фермерам потрібно певний час для того, щоби мати ресурс. Ми розуміємо, що таке є в аграрному секторі міжсезоння. І можуть бути всякі моменти. І ми саме перше – це маємо забезпечити сьогодні як одну сторону так і другу сторону законодавчої сторони безпекою, що вони не будуть піддаватися якимсь шахрайським діям.

Тому моя думка, що тих три місяці, які є, це абсолютно прийнятний, узгоджений з асоціаціями варіант. Я би просив, щоби його залишити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Богданець Андрій Володимирович.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Я абсолютно розумію Івана Адамовича. Але, коли ми говоримо про обмеження, ми говоримо про обмеження орендодавця його конституційного права розпоряджатися своїм правом. Розумієте? Тобто ми обмежуємо, він власник і ми заганяємо в рамки нашого закону, як він має ним розпоряджатися, на яких умовах. Ну і в термінах також. Тобто ми його обмежуємо. Не фермерів, а власне людей, які є власниками цієї земельної ділянки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Висоцький Тарас Миколайович.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Доброго ранку, шановні колеги! Я погоджуюсь з терміном коротшим, тому що нам треба зафіксувати. З 1 липня 21-го року ринок вступає для фізосіб. Юридичні особи, які будуть максимально користуватися переважним правом, у них вступає в дію з 1 січня 24-го року. Повірте, ці, як показує соцопитування, 10-15 відсотків, які хочуть пошвидше продати, вони будуть шукати все, щоб скористатися цим правом до 2024 року. І зараз ринок буде між фізособами. Тут його відтерміновувати ……. це не зупинити. До 24-го року не вдасться дотягнути ніяк. Все рівно власник зміниться і треба користуватися незмінністю права оренди. Щоб скоротити, наскільки є позиція комітету, враховуючи ті обставини, що перш за все це буде ринок між українцями і фізособами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз ми все дійдемо, Вадим Євгенович.

Роман Миколайович, у вас яка позиція?

 

_______________. Колеги, я тут підтримую позицію і Тараса Миколайовича з точки зору комунікації з фізособами, які хочуть продати.  Я вчора зустрічався… Логіка яка, якщо людна хоче його продати, вона зробить договір емфітевзису зі складальною умовою переходу права власності на моменті, коли буде уже пройдений термін на реалізацію права…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А зараз не можна такі договори робити. Не можна зараз робити.

 

_______________. Секунду. Я маю на увазі, що юридична форма прискореної продажі буде все рівно юристами винайдена. Тому тут треба баланс. На мою думку, двохмісячний термін більш ніж достатньо. Тобто три – забагато, місяць може бути короткий, там якісь можуть бути аспекти. Два місяці – це абсолютно розумна компромісна така позиція, де людина може чітко вже окреслити можливість купити, не купити і так далі. І, з іншого боку, щоб і не було зловживання і так далі. Я за розумний такий компроміс.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Дивіться, Вадим Євгенович, секунду, я також хотів дещо сказати. Дивіться, 45 робочих днів – це якраз є два місяці насправді. Тут ще зараз будемо дискусію: календарні, робочі. Я би все-таки це спростив. Але зараз, звичайно, обговоримо.

Перше, щоб зменшити об'єм дискусії. Те, що запропонував Богданець в частині додаткових підстав, що вважається виконаним. Заперечень немає ні в кого? Всі чули, що якщо відмова від отримання конверту як би відбулася за встановленою адресою, якій повідомлено нормальним чином, то це вважається, що відмовитись від переважного права. Немає дискусій? Тоді приймається.

Я прошу тоді секретаріат добавити це в таблицю, вважати ту правку, поданою мною від комітету і прийнятою.

В частині другій…

 

________________. Ставимо на голосування?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за це, прошу підтримати та проголосувати.

Чекайте. Петро Васильович, дивіться, не збивайте цілий квартал з  ритму. Зараз ми дійдемо до цього так само.

Наступне питання. Другий момент по строкам. Було три, є варіанти місяць, є варіант два, посередині. Роман Лещенко підтримує два. Асоціації просили дійсно три декілька разів. Ну є ще інша позиція, в тому числі і комітету там, і інші зауваження, чому цей строк скоротити. Тому давайте висловимося. Адамович просить три лишити. Два місяці нормально? Давайте, може, станемо на два місяця?

Спочатку Івченко був. Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Колеги, перш за все я тут хочу підтримати Тараса. Ми перш за все аграрний комітет. Тобто ми маємо думати з точки зору тих, хто обробляє землю і хто робить готовий продукт. Звичайно, хочеться людям швидше продати і зменшити строки там до одного місяця і так далі. Але є технологічні речі, про які сказав Іван Адамович. І тут є компромісний варіант, я підтримаю міністра – все ж таки два місяці. Це нормальний варіант, 45 днів, щоб визначитись щодо купівлі цієї землі. На цьому зупинимося. Це нормальний варіант, щоб ми і асоціаціям нормально дивилися в очі, бо вони ж пропонують три, і, в принципі, компромісний варіант з точки зору прийняття рішення про купівлю землі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Богданець.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. В принципі, підтримую. Єдине, така ідея, якщо там до 24-го року можливо як варіант встановити там місяць, а там після 24-го, коли  почнуться юридичні особи, можемо встановити там два, і це буде… Все-все, добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як на мене, є узгоджена якась позиція компромісна. Це по правці 1 Андрія Богданця, взагалі не було дискусій. По 2-й є пропозиція – два місяці і її саме поставлю на голосування.

 

БІЛЕНКО С.Б. Ремарка. Там якщо буде два місяці, там ще один строк треба подвинути, це строк, коли орендар має визначитись, чи буде він подавати чи ні. Там зараз два місяці стоїть, тобто буде місяць тоді.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, давай. Тобто ми скорочуємо ці строки.

 

БІЛЕНКО С.Б. Власник звертається до нотаріуса і реєструє в реєстрі прав намір продати земельну ділянку. Нотаріус сам відсилає, знаходить суб'єктів переважного права і відсилає, повідомляє їх про те, що отакий намір зареєстрований. Там строки є у нас, там вони дуже невеликі.

І там вже буде у суб'єкта переважного права місяць на те, щоб – або да, або ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чому місяць? Два ж – ми ж тільки що сказали.

 

БІЛЕНКО С.Б. Ну, вже місяць, да. Зараз два просто в таблиці, тому що там три місяці, да. За три місяці реєструється намір.

(Загальна дискусія)

 

_______________. Я звернувся до нотаріуса, нотаріус зареєстрував заяву і повідомив орендаря. В орендаря є два місяці, щоб повернутися до нотаріуса, зробити...

 

_______________. Скільки часу від цього?

 

БІЛЕНКО С.Б. От там треба якийсь люфт для того, щоб між тим, коли підійде, отримає нотаріус повідомлення про те, що він готовий укладати договір, до моменту укладення договору. Тобто зараз от написано, що за три місяці реєструється намір і протягом двох місяців орендар визначається – чи да, чи ні. Із двох один місяць буде тоді.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я не понял, отепер я вже не зрозумів, чесно кажучи.

 

_______________. Дивіться, намір, я приходжу 1 липня і кажу: хочу продати, якщо по чинному, мав би 1 жовтня, може, не раніше, маю намір за три місяці до продажу. Тепер я скажу 1 липня: я хочу продати 1 вересня. Нотаріус зафіксував там, спокійно 3 липня відправив, 5 липня орендар отримав. Місяць у нього на роздуми. До 5 серпня, якщо  відповіді нема, нотаріус починає готувати документи і 1 вересня укладає договір. 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз. Сергій, можна ще раз?

 

БІЛЕНКО С.Б. Те, що в таблиці?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, можна я просто задам питання, ти мені відповіси.

Приходить особа, яка хоче продати іншій особі, ніж орендар. Вона – власник земельної ділянки. Нотаріус перевіряє документи, дає повідомлення  орендарю, наприклад. Ми говоримо у даному випадку про орендаря.

Скільки часу у орендаря, щоб дати відповідь, що він згідний чи не згідний?

 

БІЛЕНКО С.Б.  В тій таблиці – два місяці.

Якщо ми встановлюємо, що повідомлення… до нотаріуса людина йде не за три місяці, а за два місяці,  то строк для відповіді для орендаря, звісно,  – місяць.  Ну треба, щоб менше він був, тому що нотаріус має призначити день укладання угоди і так далі, і так далі, перевірити документи, тобто якийсь люфт має бути. Тобто місяць буде, місяць для відповіді. Можемо менше зробити: 45 днів, наприклад.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я, чесно кажучи, думав ще хвилину назад, що у нього три місяці на відповідь. Я так думав, що більшість членів комітету так думали.

 

БІЛЕНКО С.Б.  Просто що буде? В останній день він повідомить, що да. Надійде в останній день і  нотаріус не зможе… Нотаріус має визначити дату укладання угоди. Від цієї дати теж залежить багато. Тому що якщо орендар не з'явився в цей день, він втрачає переважне право.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чекай. Ще раз. В діючих нормах є, що так як зараз написано…

 

БІЛЕНКО С.Б.  Три і два. За три місяці реєструється… (Шум у залі) Разом три. Із них два місяці – це час для відповіді суб'єкта переважного права.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну слухайте, я тоді пропоную це… Може, ми залишимо в такому варіанті?

(Загальна дискусія)

 

______________.  Оце те, що розкладено в два періоди, воно теж страхує, щоб не вийшло, що з нотаріусом домовилися і він нікому не написав. Він повідомив, у нього є два місяці. Якщо нотаріус теж погано працює і інше, час іде для власника, це нормально.

(Загальна дискусія)

 

_______________. Орендар, якщо захоче купити, він відразу подзвонить нотаріусу і принесе письмо, про що ми говоримо, відразу в той же день.

 

БІЛЕНКО С.Б. У більшості випадків так, вони просто прийдуть і укладуть договір, і нічого не буде або відмову принесуть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, я, чесно кажучи, трішки по-іншому зрозумів це.

Марина.

 

НІКІТІНА М.В. Якщо раптом переважне право у малого фермера і у нього немає відразу таких коштів, щоб укласти цей договір, і йому, наприклад, потрібен час на те, щоб взяти кредит, а це теж зібрати документи – ціла історія. Тому я проти скорочення термінів, має бути, особа, яка має переважне право, не менше 45 робочих днів часу. Тому що є місяці, де є багато святкових вихідних днів таких, як, наприклад, січень або травень, і в такому випадку цей місяць фактично зведеться до двох тижнів, це дуже мало для малого фермера.

 

ЮРЧИШИН П.В. Можна подумати, що фермеру за один місяць дадуть кредит без застави, це просто так. Це смішно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, дивися, я, чесно кажучи, до того моменту, коли ми обговорювали… Степан! Петро Васильович! Вадим Євгенович. Степан! Хочете, візьміть слово і скажіть один одному щось.

Є у Вадима Євгеновича або у Степана якесь бажання щось сказати?

 

_______________. Я тут по тому, що Петро казав, по кредиту. Дивіться, кредит все одно, коли ти береш, ти маєш показати аудиторську форму ведення діяльності і тверду заставу. Там є у них градація. ти не можеш навіть показати обладнання, мається на увазі там комбайни і так далі, є тверда застава. Тому, повірте, якщо у фермера є тверда застава, це швидко зробити, якщо у фермера немає нічого в заставу, ніхто зараз кредит під договір купівлі-продажу не дасть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Під це не дадуть.

 

_______________. Микола Тарасович, я дуже коротку тезу скажу. Шановні колеги, у випадку, якщо у нас запускається ринок землі, то очевидно, що всі фермери відкривають кредитну лінію, очевидно, що всі під кредит.

Ми ж не будемо очікувати ситуації, коли хтось до нас прийде і ми почнемо шукати гроші. Очевидно, що в кожного фермера є відкладений попит,  є пайовики, які хочуть продати  і під цю історію, очевидно, що завчасно буде здійснюватись фінансування. І всі аграрії і малі в тому числі, ці питання регулюють.

І якщо людина прийшла, продає землю, а в людини нема ні застави, ні об'єкта, нічого, то що 45 днів що 80 днів – це не дасть ніякого ефекту. Я просто хочу цей момент уточнити з точки зору виключно практичної діяльності.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Дивіться, в мене є пропозиція.  По-перше, я  хочу сказати, що я дійсно щиро думав, до того моменту поки сказав Сергій, що в нас строк для відповіді, фермера в тому числі, три місяці, а не два вже, якщо ми просто з трьох змінюємо до двох. А зараз получається, ми з двох змінюємо до одного строк для дачі відповіді.

Тому в мене є пропозиція, щоб ми досягли знову ж таки якогось компромісу, але не поламали всю історію. І все-таки ці розмови з асоціаціями і ті слушні зауваження, які зараз звучать, в тому числі від Марини і так далі. Що ми зробили, у нас було "два плюс один", а давайте зробимо 45 календарних днів плюс 1. На компроміс, якийсь пішли, але параметри теж здорові залишили.

Це на 15 календарних днів менше. 

(Загальна дискусія)

 

_______________. Було 60 днів, а ви пропонуєте 45. Було 90 днів, чекайте, було 90 днів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 90 днів загальний строк був.

 

_______________. Правильно. Треба зробити 75 тоді загальний строк і 45  попереджувальний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так. Підходить так?

(Загальна дискусія)

 Залишаємо те, що є? (Загальна дискусія)

Ставимо на голосування. Дивіться. Стоп, колеги! Зараз на голосування буде три варіанти.

Перший варіант. Загальний строк ТРИ зменшити до загального строку ДВА через зменшення строку для відповіді з двох до одного.  Зрозуміло, за що голосуємо? Це перший варіант.

Другий варіант. Із Загального строку ТРИ зменшити на 15 календарних днів, з яких строк для дачі відповіді дати не два місяці, а 45 календарних днів.

Третій варіант. Залишити так як є. Зрозуміло, за що голосуємо? І щоб ми це питання перегорнули. 

Хто за перший варіант, прошу голосувати. Це зменшується з двох… Ти слухаєш чи ні, Артем?

(Шум в залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки? 9. Скільки у нас людей?

Хто за другий варіант? Зачем? 9 з 22. Немає голосів за перший варіант.

Хто за другий варіант, прошу голосувати.

Другий варіант – це ми на 15 календарних днів зменшуємо. Це варіант посередині між першим і другим.

 (Шум в залі)

Підніміть ще раз руки, будь ласка. Хто за третій варіант?

 

 _______________. 11.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто за третій варіант? Це залишити так як є. Підніміть руки. За третій варіант взагалі немає.

У нас залишається перший і другий варіант. Тепер, будь ласка, ще раз, ні один ні другий не набрав повних голосів. Має бути 12 голосів.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться. Ще раз. Будь ласка…

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не рабочие, календарные.

(Загальна дискусія)

Пробачте, календарних я мав на увазі.

(Загальна дискусія)

 Колеги, це ж є нормальна дискусія. Є такі аргументи. Звучало три варіанти. Тому я і запропонував три варіанти.

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не я роблю, самі члени комітету роблять.

Хто, ще раз, за скорочення з трьох до двох місяців? Хто – за, підніміть руки.

(Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 12, закінчили тему.

Наступні, які правки?

 

ЮРЧИШИН П.В. Миколо Тарасовичу, ви обмежили мою можливість проголосувати. Тому що я утримався. І ви не дали мені жодного ….. проголосувати. Тому будь-яке голосування: за, проти, утримався…..(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, Петро Васильовичу, слушне. 

За – 12. Хто проти двох місяців? 2 – проти. Хто – утримався? 1 – утримався. 2 – утрималось. Чотири? Чотири.

(Загальна дискусія)

Колеги, будь ласка, ще чуть-чуть і…

 

______________. Шановні колеги, я прошу вибачення, я на півгодини відлучусь на засідання уряду. Фізичне засідання уряду буде в Кабміні. І я повернуся. Добре? Дякую.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте, нам треба закінчити 2194. І ми йдемо до 2195. Прошу вас, сконцентруйтесь, як би це голослівно не звучало.

Які ще правки з того, що хотіли обговорити?

Так, ще раз, не все. Ми не проголосували за першу правку Богданця, по якій був консенсус.

Хто – за, прошу голосувати.  Пов'язана з повідомленням. Проти – є? Відмовився отримати.

 

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Якщо тільки відмовився отримати і повідомлення не було відправлено належним чином, з описом, з повідомленням, з усім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Саме в такому тексті, як Андрій озвучив.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Цінним листом з вкладенням, бо ми знаємо, як у нас працює пошта і які потім ситуації – це все привід для оскарження в суді.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хто – проти? Хто – утримався? Один – утримався. Петро Васильович, все робимо згідно Регламенту.

Які ще питання є?

 

БІЛЕНКО С.Б. Можна я просто повідомлю, чим відрізняється таблиця та, яка кінцева, так, щоб не було питань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре, давайте.

 

БІЛЕНКО С.Б. Нумерація поправок з'їхала, те, що на минулому засіданні були пропозиції щодо редакційного врахування поправок народного депутата Христенка. Там деякі речі викладені як правки комітету. Редакція цих правок, ми збиралися, вона відпрацьована, вона вже в таблиці є.

Це зміни до: 48-ї, 52-ї, 61-ї статті Земельного кодексу та Водного кодексу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Мартин, а ти бачив ці правки? Вони в такій формі редакційній, можливі? О'кей. Мені те, що Світовий банк це говорить, я теж дуже радий.

 

БІЛЕНКО С.Б. Також ми відпрацьовували позицію народного депутата Богданця, були теж у нас обговорення.

І була пропозиція народного депутата Нагаєвського, щоб дозволити власникам земельної ділянки сільськогосподарського призначення, крім договору-дарування і договору-довічного утримання, також укладати спадковий договір, це родичі тільки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми погодили, що ми це вносимо в таблицю.

 

БІЛЕНКО С.Б. І там ще один договір – спадковий договір, його не було в правках.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене немає заперечень. Хтось хоче за це ще голосувати? Я думаю… Сподіваюсь, ні. Далі.

 

БІЛЕНКО С.Б. Далі. Оскільки у нас відпрацьовувалося зразу 2194 і 2195, вони мають бути зістикованими. У нас була норма в 2194, що у разі, якщо земельна ділянка виставляється, с/г призначення, на земельні торги, то передача переважного права не раніше ніж за 5 днів до проведення торгів. Тому що просто фізично не вспіють вони технічно провести.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз.

 

БІЛЕНКО С.Б. Якщо передається переважне право купівлі земельної ділянки і ця ділянка виставляється на торги, то 5 днів дається. Тобто не пізніше ніж 5 днів до проведення торгів, тому що фізично просто, буде технічно неможливо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

 

БІЛЕНКО С.Б. Є одне прохання, його немає в таблиці. У нас там є норми про те, що якщо надається дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення ділянки, то орієнтовне місце розташування ділянки відображається на публічній кадастровій карті. Це треба програмне забезпечення кадастру редагувати, тому прохання ці норми запустити через 6 місяців.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це кадастру прохання?

 

БІЛЕНКО С.Б. Ні, це наше прохання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Як кадастр до цього відноситься? Анатолій.

 

_______________. В принципі, це можливо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна ще раз пояснити тоді?

 

БІЛЕНКО С.Б. У нас є норма про те, що якщо надається дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки, то орієнтовне місце розташування, де хочуть ділянку, відображається на публічній кадастровій карті, просто треба корегувати. У нас написано, що вона зразу діє, але вона не може задіяти, тому що програмне забезпечення кадастру ще не відкориговане. Шість місяців – у нас прохання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте запитаємо у кадастру, коли у нас буде програмне забезпечення по цьому?

 

_______________. Зараз є можливість відображення. Я так розумію, що буде відображатися, як додатковий інформаційний шар і для цього додатково програмного забезпечення, мабуть, не потрібно. У будь-якому випадку, якщо і є потреба, вже якісь технічні заходи, я не думаю, що це складе проблему. Зараз багато додаткових інформаційних….

 

БІЛЕНКО С.Б. Просто щоб не зразу, хоча б відтермінувати її, ну не шість, давайте три місяці. Просто там органи місцевого самоврядування будуть і я не думаю, що зразу можна буде запустити це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дивіться, я зрозумів. Я зрозумів. Анатолій, у вас то є, а в органах місцевого самоврядування може тих програм і не бути. Є пропозиція скоротити до трьох місяців, не проти?

 

 _______________.  Але шість місяців мабуть забагато.

 

  ГОЛОВУЮЧИЙ. З шести до трьох, Сергій, підходить?

 

БІЛЕНКО С.Б. Нормально. Як Держгеокадастр це в принципі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дальше.

 

БІЛЕНКО С.Б. Ну і просимо підтримати у редакції, яка подана зазначена в таблиці і підтримати поправки комітету, які теж надіслані. І доручити секретаріату разом з Головним юридичним управлінням здійснити техніко-юридичне доопрацювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це понятно. Питання, які ще у нас по таблиці? Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Пункт 17. Що там ми виключаємо? Пункт 17, що ми виключаємо?

 

 _______________.  Це вже по цій довідці?

 

ІВЧЕНКО В.Є. Да. От ви роздали документи.

 

БІЛЕНКО С.Б. Дивіться, значить, які тут зміни? Значить, у нас законопроект в редакції, прийнятій у другому читанні, передбачав можливість і встановлення меж територіальних громад і зміни меж територіальних громад. Але за цей період, поки писався законопроект вже законом було доручено Кабінету Міністрів затвердити межи громади. Ну і до прийняття Закону про адмінтерустрій встановлювати порядок зміни території громад ну ми  не можемо.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Межі зараз затверджені урядом?

 

 БІЛЕНКО С.Б. Да. Кабмін затвердив, але затвердив їх в тому масштабі, який в кадастр не можна внести. Тому документацію все ж таки треба робити. Але ми давали можливість громадам самостійно змінювати ці межі. Ну зараз вже зареєстрований законопроект щодо вирішення питань адмінтерустрою. От саме там воно буде врегульовано.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Хорошо. Якщо цей закон не буде прийнятий до ринку землі, як з межами бути?

 

БІЛЕНКО С.Б. Ті межі громад, які затверджені Кабінетом Міністрів, будуть внесені до Державного земельного кадастру.

 

ІВЧЕНКО В.Є. То есть те, що адмінтерустрій, ОТГ не делали, и вот эти межі будуть затверджені.

 

БІЛЕНКО С.Б. Будуть внесені до кадастру. Вони вже затверджені, але невнесені до кадастру. В кадастрі немає меж громад, на жаль,

 

 ІВЧЕНКО В.Є. А коли вони будуть внесені?

 

БІЛЕНКО С.Б. Коли прийметься 2194, коли зробиться документація і внесеться це до кадастру.

Інакше просто, тому що Кабінет Міністрів …

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Так ви пишете, щоб виключити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Мартин, можеш пояснити?

 

БІЛЕНКО С.Б. Ми виключили можливість зміни.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Просто я до чого веду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, секунду.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я просто поясню питання. Просто біля особливо міст великих, розмежування між містами і селами, воно не те, що суперечливе, там є промислові об'єкти, там є землі сільськогосподарського призначення, там побудовані елеватори і так далі, і так далі. І тут стає чітко питання: або ми робимо межу однієї громади від іншої, або як ми вносимо цю межу.

 

БІЛЕНКО С.Б. Ці межі вже затверджені Кабінетом Міністрів,  додатком до цих постанов є карти. Тобто ці межі вже затверджені. Просто там масштаб не дозволяє їх внести до кадастру. Треба створити документацію, треба створити електронний документ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Секунду. Я хотів. Андрій Мартин, можеш… Раді, по-перше, тебе бачити. По-друге, можеш свою думку, пояснення, що…

 

МАРТИН А.Г. Ситуація насправді наступна. Формально межі всіх громад, які зараз створені в Україні, по яким пройшли вибори, вони визначені, це зробив уряд. Але, якщо ви бачили додаточки до цих постанов Кабінету Міністрів, це просто схемки, на яких показано, як колишні сільські ради, скажемо так, об'єднані в нову громаду. Якщо ви хочете землею розпоряджатися і вам уже треба конкретну ділянку, наприклад, яка біля межі знаходиться, розібратися, в якій громаді вона буде. То тут, на жаль, оця постанова Кабміну нам не допоможе. Тут в будь-якому випадку треба буде зробити землевпорядну документацію для того, щоб уже розібратися і внести в кадастр усі точні межі уже, вважайте, з точністю до метра, до сантиметра, як хочете. Тому що, якщо ви подивитесь, наприклад, Вадим Євгенович, на Білу Церкву, у неї взагалі межі нормальної немає. Якщо навіть в кадастрі вона "пляше" в одних місцях плюс-мінус 100 метрів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій, і що закон пропонує в цій частині?

 

МАРТИН А.Г. Зараз, те, що є зараз, воно пропонує, що ця документація, вона буде тільки для встановлення межі використовуватися. Міняти громади межу, якщо, наприклад, дві громади між собою хочуть поміняти межу, це вони уже будуть робити згідно нового законопроекту про порядок вирішення питань адміністративно-територіального устрою.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто раніше редакція закону передбачала, що громади за згодою можуть поміняти, зараз – що не можуть поміняти, а тільки встановити на підставі того, що зробив Кабмін.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я тут читаю: "Проекти землеустрою щодо встановлення меж, пункт "в" виключити". Це що за "в" тоді пункт?

Тобто проекти землеустрою щодо встановлення меж пункт "в" виключити.

 

БІЛЕНКО С.Б. Це комплекс поправок, пов'язаних з тим, що говорив Андрій Геннадійович. Саме пункт "в" це просто прибираються із пояснювальної записки непотрібні документи – рішення про розроблення проекту. Це там комплекс поправок, який саме говорить про те, що змінювати межу громади не можуть, тому що вже закон доручив це Кабміну робити.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Тобто ми не дозволяємо громаді межу змінювати. Ми просто зараз законом затверджуємо межу і потім просто в цих межах будуть проводитися там землеустрої, де проекти робити. Правильно?

 

БІЛЕНКО С.Б. Де-факто, якесь коригування буде, дійсно, тому що суміжні ради будуть погоджувати і ця межа прийнятна буде для обох сторін. Але просто змінювати те, що вже затвердив Кабмін на підставі закону, вже правових підстав немає, на жаль.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Добре. У мене ще одне питання 26-е.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Задавай.

 

БІЛЕНКО С.Б. По саморегулівних організаціях можете…

 

МАРТИН А.Г. Дивіться, тут ситуація наступна. Запроваджується саморегулювання у топографо-геодезичній діяльності, якої там не було, а геодезисти дуже просили, щоб вони могли впливати на свою роботу. І коли вступить в силу закон, ще не буде саморегулівних організацій у топографо-геодезичній діяльності, вони ще будуть утворюватися, ще громадські організації, їх неможливо утворити законом.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Андрій, дай я зачитаю, дивися. Я читаю: центральний орган, до визнання в установленому порядку там саморегулівних організацій у сфері топографо-геодезичної, картографічної діяльності, центральний орган виконавчої влади, тобто Держгеокадастр, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, включає до складу кваліфікаційної комісії. Що там за кваліфікаційна комісія?

 

МАРТИН А.Г. Кваліфікаційна комісія, вона надає право геодезистам самостійно працювати. Тобто людина, яка хоче займатися топографо-геодезичною діяльністю, сказати топографічні плани, карти, це повинен бути інженер висококваліфікований, який бере відповідальність за те, що він правильно там все намалював. Відповідно ця комісія, вона повинна функціонувати вже одразу, скажемо так.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Зараз хто призначає тоді членів?

 

МАРТИН А.Г. Вона є ця кваліфікаційна комісія в Держгеокадастрі.

 

ІВЧЕНКО В.Є. А, хто призначає туди людей?

 

МАРТИН А.Г. Зараз там квоти є. Частина призначається – це Держгеокадастр, частина – саморегулівні організації.

 

ІВЧЕНКО В.Є. А сейчас вы хотите 100 процентов, щоб саоморегулівні організації…?

 

МАРТИН А.Г. Ні. Ми хочемо… Там буде знову ж таки баланс. Там буде, по суті, половина, вважайте, від чиновників, половина саморегулювання. Ринок буде назначати.

Але просто поки немає саморегулівних організацій, дається можливість Держгеокадастру залучити із тих громадських організацій, які є зараз, але не є саморегулівними. Але це дуже короткий буде проміжок часу, вважайте там, може, місяця 3-4, Потім утворяться саморегулівні громадські організації і вже…

 

ІВЧЕНКО В.Є. А закон у нас є?

 

МАРТИН А.Г. Звичайно є.

 

ІВЧЕНКО В.Є. По саморегулівним організаціям?

 

МАРТИН А.Г. Ні, дивіться, закону про саморегулювання ще немає. Але у нас в багатьох законах прописаний оцей статус саморегулівних організацій. Закон, який буде прийматися по саморегулюванню, він буде просто потім консолідувати ці норми, об'єднувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є ще в когось питання?

Колеги, ставлю на голосування питання рекомендувати Верховній Раді законопроект в другому читанні, з урахуванням того, що ми сьогодні прийняли, з урахуванням тої таблиці, яка є станом на сьогодні. Прошу підтримати та проголосувати.

Хто – за?

Адамович, перерахуйте, якщо можна.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, Петро Васильович не голосує. А потім скаже, що не по регламенту.

(Загальна дискусія)

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. 21.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – проти? Хто – утримався?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. 1 – утримався. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 1 – утримався.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться. До речі, Вадим Євгенович правий. При чому тут ринок землі до цього?

 

______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги, все, закрили питання. Переходимо до 2195. Всім дякую.

 

БІЛЕНКО С.Б. Вибачте. А техніко-юридичне доручити?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З техніко-юридичним, да.

2195. Хто доповідає, Біленко чи хтось інший?

Колеги, дивіться, давайте я поясню ситуацію з 2195. І я, якщо можна, Сергій, Андрій Мартин, ви, якщо я не правильно розумію, ви мене виправте.

Станом на сьогодні землями розпоряджається кадастр. Вони прийняли рішення… У нас є норми, що земля, яка здається в оренду або інші права на землю, йдуть через аукціон. Правильно, є така норма діюча?

 

_______________. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, державна комунальна. Це перший момент.

Другий. Кадастр працює зараз через СЕТАМ, правильно, чи через кого?

 

БІЛЕНКО С.Б. Ні-ні, зараз проводяться аукціони традиційні з молоточком, фізичними особами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Понял. Дивіться, в чому, я дуже розумію Світовий банк і інших. Що вони говорять? Коли ми передаємо землю всю від кадастру місцевим громадам, то рішення, на якій буде аукціоніст, кожна громада приймає самостійно. Правильно? Визначає.

 

БІЛЕНКО С.Б. Так, у межах закону, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якій платформі, чи з молоточками, чи без платформи і так далі.

 

________________. (Не чути) 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В 2194, коли ми передаємо місцевим громадам землю.

Що говорить Світовий банк і всі решта публічно і непублічно? Добре, що тут камер немає, напевне, ми так думаємо. (Шум у залі) Дивіться, що кажуть: з кадастром вибудувати відносини, оскільки це один орган центральний, у яких, у них є спільні програми, і є якийсь вплив, в тому числі там через спілкування з Кабміном, через інші органи, щоб вони працювали через, наприклад, електронну площадку і якось це контролювати, – в якійсь мірі це ще було можливо.

Коли передається всім громадам по Україні, кожна громада вибере там якесь сумське або полтавське ліцитаторне товариство і це буде відбуватися в знайомих нам, як правило, процедурах.

Тому, що говорить 2195? Він говорить, що земля іде тільки через дворівневі аукціони. От оце основна задача цього закону, щоб ми розуміли і чому це для багатьох принципово. Все, більше там іншого  нема. На сьогодні дворівневий аукціону у нас тільки ProZorro.

(Загальна дискусія)

 

БІЛЕНКО С.Б. В законопроекті немає ProZorro.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо ви пам'ятаєте, коли ми минулий раз обговорювали, дворівнева історія – це одна площадка центральна зверху і десятки, а може, вже й сотні внизу. Дивіться, що центральна просто забезпечує те, що по суті, щоб не було змови і щоби… Ну по суті її не можна зробити, коли вона дворівнева, і прикладів таких, я, чесно, не бачив і ти не зустрінеш, щоб на ринку хтось за це сказав.

(Загальна дискусія)

 Ми просто, ми ж моделювали навіть минулого разу, коли визначались з лотами тоді.

(Загальна дискусія)

 

ІВЧЕНКО В.Є. Не ProZorro, питання зараз не в ProZorro, питання в тому, щоб у нас не було так, що одни будут проводить, сделают какой-то аукционный майданчик в Полтаве, в Запорожье, я не знаю, еще где-то во Львове. Зроблять ці аукціонні майданчики і кожен десь буде там втихаря проводити. И оно по всей стране будет так раскидано, що воно буде незрозуміло, як хто проходить, чи змовою, чи не змовою і так далі.

  Тут  один принцип, я зрозумів, дається дворівневий рівень проведення аукціонів. Це означає, що сьогодні – ProZorro, а завтра можуть і інші площадки з'явитися, які зможуть проводити дворівневі аукціони.

 

БІЛЕНКО С.Б. ProZorro немає в законі. Визначати будуть відповідні центральні органи виконавчої влади і Кабінет Міністрів, тобто там ProZorro немає абсолютно.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Скажіть, можуть з'явитися інші площадки по дворівневим?

 

БІЛЕНКО С.Б. Можуть.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Сколько хочешь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Може.

 

БІЛЕНКО С.Б. Будуть технічні вимоги будуть технічні вимоги, затверджені Кабміном і там…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, вони можуть, з усіх історій, які є за останні  п'ять років, дворівнева показала себе, як система, до якої найменше питань, це об'єктивно. З ними я познайомився тільки в залі, так само, як і, напевно, практично всі ви. Я розумію були якісь питання і так далі, тому я хочу це прояснити.

(Загальна дискусія)

 

_______________. А ми можемо встановити обмеження, щоб були аукціони площадки тільки державні або не менше частки …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона зверху державна.

 

_______________. Ні, ми говоримо, що в подальшому, якщо будуть створені дворівневі площадки, то ми ж тільки написали "дворівнева площадка".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я не проти, якщо ви за це проголосуєте, будь ласка, але у вас буде історія, що ви самі собі обмежите конкуренцію в цій країні. Тому що всі дворівневі площадки, вони повинні пройти Мінекономіки, "мін те", ліцензії, "хрененції" і так далі. Це, в принципі, структури, які контролюються не менше чим фінансові установи, якщо не більше.

 

ІВЧЕНКО В.Є. А можуть бути питання, як по реєстрації, в законі напишемо, а потім не створимо – і що тоді будемо робити? Потім будемо бігати і створювати цю історію.

(Загальна дискусія)

 

_______________. Різниця в тому, що хочеться, щоб все-таки на всій цій всій історії, на ринку землі заробляла держава, а не купа… Петро Васильович, будь ласка. Заробляла держава, а не створить якийсь приватний орган і той приватний орган зараз буде на нього …

 

ЮРЧИШИН П.В. А хто "вони" та "будь хто"?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, колеги! Петро Васильович, тихіше!

Андрій, а що ми не маємо прикладів, де держава гребе втридорога порівняно з приватним бізнесом. Ти ходиш до приватних нотаріусів чи до державних?

 

_______________. До приватних.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чого?

(Загальна дискусія)

 І там конкуренція і там менше платиш, правда? А в державній, треба йти взятку дати, тому що за ці три копійки вони тобі не оформлять. Взятку дати, щоб в черзі не стояти і так далі, так далі.

Ти зерно везеш на приватні, чи на державні …?

(Загальна дискусія)

 

 ЮРЧИШИН П.В. В державній структурі, де призначена людина, яка буде лобіювати інтереси. А коли буде приватна, то буде прозоро.

 

______________.  Можливо, просто, щоб розуміли, які там потенційні об'єми, вони дуже малі. Тому що з 1 мільйона 600 гектарів, які передали в першій хвилі громадам (знаєте, ще 17-й, 18-й, 19-й рік), з 1 мільйона 600 аукціони, якщо не помиляюся, провели буквально на 50 тисяч. (Шум у залі) Гектарів! То об'єктивно. А Держгеокадастр – на 70 тисяч в рік.

Об'єктивно, на жаль, аукціони… тут буде в громадах не та історія. Залишається розпорядження, залишаються інші: реєстрація. Тобто я до того, що там немає  ніякого і заробітку (ні для держави, ні для приватних)  великого. Це глобально. З цих двох мільйонів, що передали, 80 відсотків –   в довгостроковій оренді на 10, 15, 20 років уже. І з ними нічого громади…. І 50. Тому там ринок, насправді, там невеликий.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Сергію, а скажи, будь ласка,  ми зобов'язання робимо  про проведення аукціонів про державні землі?

 

БІЛЕНКО С.Б. Вони вже є, 134 стаття Земельного кодексу. Тобто там  виключень дуже мало.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Тобто як зараз буде процедура проходити, якщо землі передаємо (2124) в громади. У них є якийсь лишок. Вони або по двох третинах віддадуть, дві третини голосів у Раді, під ОСГ, або віддадуть на аукціон. Так?

 

БІЛЕНКО С.Б. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А на аукціон теж дві треті чи ні?

 

БІЛЕНКО С.Б.  Ні, ні.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Аукціон, навпаки. Ми їм стимули даємо. Правильно? Аукціон, як звичайно.

 

БІЛЕНКО С.Б.  Так-так.

 

ІВЧЕНКО В.Є. А два гектара, я ж кажу, дві… три, це нормально, щоб не роздерибанити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це нормально. Я теж згідний , це хоч якийсь запобіжник, в принципі. Ми це сьогодні прийняли, і  слава Богу.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Аукціони, як вони, Лоти ми розбили по 20 гектарів?

 

БІЛЕНКО С.Б. Да, да.

 

ІВЧЕНКО В.Є. (Виступ російською мовою) То есть, лоты разбили по 20 гектар…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, а давайте так. По цьому була дискусія минулий раз, тому що, Вадим, тут є наступна історія. А, я забув, Якщо переважне право, то там без аукціону. Все. Закрили питання.

 

БІЛЕНКО С.Б.  Можна? Ще одна річ. Вони в принципі – і система переважного права – вона ж є теж і в аукціонах. Все прив'язано до відкриття… зняття мораторію. І воно має набирати чинності вже після…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А чому? Дивіться, ми державну землю заборонили продавати. Вони можуть тільки здавати в оренду. Вони і зараз можуть здавати в оренду. Нащо вступати з моменту зняття мораторію?

 

БІЛЕНКО С.Б.  Розумієте, в будь-якому випадку треба там як мінімум три місяці, щоб Кабінет Міністрів підзаконку прийняв. І то, я думаю, що три місяці це мало.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді коли пропонується, щоб цей закон вступив в силу?

 

БІЛЕНКО С.Б.  Через п'ять днів після набрання чинності Законом про обіг земель.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Підожди. А що значить державну землю ми в оренду тільки і на продаж через аукціон?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми заборонили.

 

БІЛЕНКО С.Б.  Заборонена повністю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  2178-10.

 

ІВЧЕНКО В.Є. А, те що тоді "Європейська солідарність". Тобто ці аукціони виключно орендні получається. Оце Закон про ринок землі. Тогда с этим нужно выходить, що ми не продаємо, ми виключно орендну, державну землю виключно через оренду – це додаткові кошти в місцеві громади і так далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Правильне зауваження. Це тільки частина правди.  Тільки сільськогосподарська, а не сільськогосподарська може продаватися. Тому через цей аукціон землі промисловості, або землі рекреації можуть продаватись.

 

БІЛЕНКО С.Б.  Можуть. Без питань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А по сільськогосподарській – тільки оренда. Ну тільки права, які за землю. Емфітевзис може йти через аукціон?

 

БІЛЕНКО С.Б.  Може.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Може.  Ну тобто всі права…

 

БІЛЕНКО С.Б. Не просто може, якщо це державне і комунальне зобов'язані через аукціон.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, Сергій. Андрій Мартин, ти знайомий, може, щоб відпочив Сергій Біленко, з 2195? Зробите ще короткий текст по 2195 про алгоритми по основних моментах.

 

БІЛЕНКО С.Б.  Тут у нас є Дарина Марчак, я думаю, що там і технічних моментів багато буде питань. Я думаю…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тоді починаємо, хлопці, бо часу вже не так багать.

 

МАРЧАК Д.М. Доброго дня, колеги. Власне цей проект закону…  Дякую за можливість долучитися до дискусії. Цей проект закону, ну ключова зміна до другого читання – це те, що відповідно до там побажань депутатів перенесли ці питання технічні, які раніше пропонувалось врегулювати на рівні Постанови Кабінету Міністрів перенесли в текст закону для того, щоб депутати власне могли…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дарина, перше прохання. Можете голосніше?  

А друге – сказати, які конкретно речі перенесені в закон?

 

МАРЧАК Д.М. В закон перенесено те, яким чином відбувається, власне, сам хід торгів. Перенесено визначення стартової ціни під час продажу та оренди земельних ділянок, продаж несільськогосподарської землі, оренди сільськогосподарської землі. Також перенесено в закон процес взаємодії визначення переможця торгів, визначення учасників, які можуть бути дискваліфіковані, ситуації в яких учасники можуть бути дискваліфіковані. І взагалі покроковий перебіг того, в які строки заключаються протоколи торгів, скільки часу після цього є на те, щоб укласти договір, і які кошти відшкодовує покупець або орендар земельної ділянки, за результатом торгів, організатору торгів або продавцю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що ще змінено порівняно з першим читанням?

 

БІЛЕНКО С.Б. Можна я два слова?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Сергію.

 

БІЛЕНКО С.Б. Значить у нас основне те, що змінено. У нас було багато нарікань, і від НАЗК було, і дуже багато ГНЕУ написало, що дуже багато речей ми залишаємо на підзаконний рівень. Проте у нас є Конституція, де написано, що право власності на землю відбувається в порядку, визначеному законом. І у нас є вже прецедент, коли неконституційним визнавався порядок проведення торгів, затверджений Кабміном. Тому по максимуму всі речі пропонується врегулювати саме у статтях 135, 139 Земельного кодексу. Кабінету Міністрів лише дано право щодо затвердження технічних вимог щодо проведення торгів. Ну технічне регулювання – це не сфера компетенції Верховної Ради. Ну от це основне. Тобто по максимуму всі питання безпосередньо в загальному кодексі будуть врегульовуватися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Тоді в мене питання. Ще раз, цей закон… В нас є норми, які зобов'язують розпоряджатися землею через аукціони, діючі.

Цей закон говорить, що він не визначає компетенцію місцевих рад для прийняття рішення, це врегульовано вже, я так розумію. Він визначає що? Він визначає, яка процедура. Правильно?

 

БІЛЕНКО С.Б. Так. Як робиться цінова пропозиція, що в оголошенні про проведення торгів, який час на подання, який гарантійний внесок, реєстраційний внесок, коли він повертається.

 

МАРЧАК Д.М. 30 відсотків від стартової.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми підняли, ми це обговорювали тоді.

 

МАРЧАК Д.М.  Стартової ціни лота.

 

БІЛЕНКО С.Б. Продаж – це експертна грошова оцінка, оренда – це відсотки від нормативної.

Як визначить організатор, у нас в рамках визначеного, у Податковому кодексі, да. Як написано податкового, воно не змінює.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чекайте, дивіться, ми хотіли підняти, щоб не було цих зривання торгів. 30 процентів гарантійного? О'кей, добре.

 

ІВЧЕНКО В.Є. 30 відсотків, коли ми продаємо землю, це несільськогосподарську.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А коли оренда?

 

ІВЧЕНКО В.Є. А коли оренда, що ми підняли, ви ж сказали згідно Податкового кодексу, це 3 відсотки, а у нас вже платять по 7, по 9.

 

БІЛЕНКО С.Б. Ні, це стартова ціна, а гарантійний внесок 30 відсотків від стартової ціни. Стартова ціна, в принципі…

 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Від стартової ціни за рік чи що, оренда?

 

БІЛЕНКО С.Б. Річної. Так, як Держгеокадастр виставляв, у нього було 7 відсотків, менше не було.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Держгеокадастр виставляв від 7 процентів стартова ціна.

 

БІЛЕНКО С.Б. Так.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Дивіться, так при чому тут кадастр? Кадастр робив політичне рішення, ви пам'ятаєте, 7 і вони все це казали, і так далі. А якщо буде змова там і вони 3 відсотки дадуть, знову будуть не доотримувати. Ми що не знаємо як місцеві ради можуть робити? Можливо, прописати реально тут і з цим іти до людей, сказати, ми вам підняли, ось дивіться.

 

БІЛЕНКО С.Б. Просто за умови, коли площадок багато і електронні торги, і конкуренція там дійсно велика, я думаю, що 3 відсотків не буде. Конкуренція зараз дуже сильна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію, але давай це обговоримо. Ви встановили, що мінімальна 3 проценти має бути?

 

БІЛЕНКО С.Б. Ні, ми написали в розмірі не менше мінімальної. Ми можемо встановити і більше, в принципі, хоча це Податковий кодекс.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, тут є траєкторія. Треба розуміти, що в Одеській області цього року орендна плата десь в Татарбунарах навіть 5 процентів – це багато. Розумієш, Вадим Євгенович? А в Полтаві вже і 12 мало для стартової, чи у Вінниці. Тому наскільки це можливо в законі уніфікувати, не знаю.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Ось одна проблема, яку я завжди бачив, ось Закон 3131, одна проблема. Із-за того, що орендна плата – відсоток маленький і сім років, люди не хочуть заключати семирічні договори, вони заключають на рік, на два, але беруть орендну плату вищу. Тому у нас і виникають, вибачте, одноосібники, які 15 мільйонів гектарів, які нічого не сплачують.

Якщо ми зараз фіксуємо знову три відсотки, і знову 7, наприклад, років і так далі, державні землі, ми робимо теж саме. Розумієте?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А яка у вас пропозиція?

 

ІВЧЕНКО В.Є. Все ж таки піти в ситуацію, щоб підняти трошки і піти сказати, що ми підняли оренду плату, саме в аукціонах, на державну землю. Татарбунари, вони нехай працюють з приватниками. В кожному селі там землі по 100 гектарів, по 150. І ми так підемо до людей і скажемо, що ми підняли цю ціну все ж таки вам на державну землю – це нормально.

 

_______________. Тут просто два питання: перше – це розмір гарантійки, а друге – це розмір стартової. А розмір стартової він не менше, але він може бути вищий.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте обговоримо цей момент. У мене є пропозиція щодо рішення і зразу приймемо рішення. У нас законом пропонується мінімальна, є зсилка, я так розумію, на податкові норми, де стартова ціна оренди – 3 проценти, річна.

Вадим Євгенович говорить зробити не 3, наприклад стартова, а 7 в цьому законі. Правильно я розумію, поки що? У мене є дві пропозиції. Перша – нічого не міняти, хай ринок відрегулює, яка це ціна і насправді 99,99 процентів так і буде, якщо не всі сто. Другий варіант – встановити, що мінімальна 7. Але треба зрозуміти, що, наприклад, на півдні Одеської області 7 може ніхто не дати.

Тоді треба робити наступне правило: якщо перший раз у такому аукціоні не продали за 7, то треба робити другий раз – від 3-х. Такий випадок теж треба передбачити, що перший раз тоді виходять від 7-и.

Ми цим займаємося чи ні?

 

ІВЧЕНКО В.Є. Микола Тарасович, дивись. От ти говориш: ринок відрегулюють. А я тобі скажу: я займаюсь виборами вже 7 років, так ось одне підприємство заводить по 22 депутати, одне підприємство і там його робітники. По 22 – є такі, є по 18, є по 15. Як ти думаєш, вони своєму підприємству, якщо прийде керівник, скаже – під 3 ставне аукціон – будуть робити під 7? Зрозумій одну річ, у нас багато сьогодні в ОТГ люди завели своїх людей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так вони на підприємстві, вони не на аукціон будуть ставити.

 

ІВЧЕНКО В.Є. А я пропоную все ж таки це зробити для громади, бо вони будуть лобіювати як меншу ціну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я розумію. Вадим Євгенович, давай так, от неважно, що там двоє працівників в цій сільраді. Я з Адамовичем, ви виставите це на аукціон, я з Адамовичем спокійно вийду на той аукціон, і мене не цікавить, чиї там працівники в цій сільраді.

 

ІВЧЕНКО В.Є. ..... землі немає, в тебе не вийде...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але й ти туди теж не вийдеш, навіть якщо в тебе там 22 працівники в цій сільраді.

Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я десь погоджуюсь з колегами. У нас, діло в тому, що потрібно все-таки встановити мінімальну ціну. І я думаю, що ця ціна точно не має бути 3 відсотки. Я думаю, це дійсно мінімум 7, мінімум 7, з них треба стартувати. Тому що буде маса зловживань, таких зловживань, як є.

У мене ще таке питання, я просто десь, можливо, цей момент пропустив. У нас сьогодні ще договори оренди, які заключені були, скажімо, там 15 років чи 17 років тому, і були заключені на 30, на 40 років, і там орендна плата стоїть півтора відсотка. І сьогодні ПДФО сплачується з півтора відсотка, решта віддається так, і фактично громада від цього втрачає. І багато голів громад звертається, як це питання на законодавчому рівні відрегулювати.

(Загальна дискусія)

 Ні-ні, я просто. Це інше питання. Я просто сказав…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адамович, дивіться, давайте без інших питань. Нам 2195 треба  сьогодні треба закінчити.

 

_______________. Микола Тарасович, один важливий нюанс. Просто це рішення було прийнято 5-6 січня. Можливо, не так помітили. 6 січня Кабінет Міністрів України прийняв зміни у нормативно-грошову оцінку, який говорить про те, що наразі кожна громада, якщо вона вважає або власник, що нормативно-грошова оцінка не відповідає загальнонаціональній оцінці, як ви пам'ятаєте. Зробила держава у 18-му році, там було багато дискусій, вони можуть ініціювати затвердити нову. Це просили якраз аграрії півдня. Тому зараз на півдні всі розуміють, що там ринкова 8-10, вони можуть просто реально оцінити і там буде не 35 тисяч умовно, а 15, і все. Тому можна спокійно встановлювати мінімальний 7-8 відсотків і все. Просто громада перегляне і затвердить…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозумів. Хвилинку. Анатолій Мірошниченко.

 

МІРОШНИЧЕНКО А.М. Хочу звернути увагу, що є досвід Держгеокадастру щодо проведення торгів. І є достатньо велика кількість земельних ділянок, які називають інвестиційно непривабливими, які не були успішно передані в оренду на торгах через реалізацію цього, в принципі, позитивного підходу, що від 7 відсотків і вище повинна бути стартова орендна плата. Тому при нормальному проведенні торгів і перехід до електронних торгів – це крок якраз в цьому напрямку, запобіжником від зловживань буде конкуренція. Але якщо поставити мінімальну ціну, яка, можна стверджувати точно, що, наприклад, 7 відсотків в багатьох випадках – це забагато, це призведе просто до того, що земельна ділянка взагалі не буде використовуватись і ніхто нічого взагалі платити не буде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Секунду. Мартин Андрій.

 

МАРТИН А.Г. Якщо можна, також підтримати те, що сказав Анатолій Миколайович. Якщо ви будете ставити мінімальну орендну плату і вона буде занадто високою, тому що такі ситуації точно є. Подивіться, що зараз наінвентаризовував той же самий Держгеокадастр, коли проводив інвентаризацію земель. Всі гарні землі, уже вони, так скажемо, пішли. Зараз там кусок яру якийсь з боку, щось ще. Якщо їх по 7 відсотків виставляти, їх просто взагалі ніхто не візьме.

Є, в принципі, теорія аукціонів, вона каже про те, що для того, щоб аукціон відбувся гарно і була гарна конкуренція, її навіть за кордоном трохи дешевше виставляють від ринкової вартості.

(Загальна дискусія)

  

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чорноморов.

 

МАРТИН А.Г. І ще прохання, якщо ви будете це вводити, то вводьте це тільки стосовно земель сільськогосподарського призначення. Тому що, якщо…

Да, для сільськогосподарських угідь. Тому, якщо це ввести, наприклад, для земельних ділянок під забудову або під промисловість, це може не працювати взагалі. Тому що, наприклад, у нас нормативно-грошова оцінка земель промисловості зараз вища ніж їх ринкова вартість. Якщо ви будете танцювати изначально від вищої ціни, вообще не буде в Україні успішних аукціонів з надання в оренду земель промисловості.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чорноморов.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ні, я хотів лише доповнити того, що я, ну, взагалі не вірю, так сказати в міф, те, що земля буде просто, так би мовити інвестиційно не привабливою. З часом я вважаю, що кожна, мабуть, ділянка в кожному ОТГ все ж таки її хтось захоче або придбати або взяти в оренду. Я беру, наприклад, зі свого округу. А також те, що, наприклад, зіштовхнувся буквально недавно. З Сашою їхали по Одесі, спілкувались. Є ділянки землі в Одесі, коли ще 20 років тому назад там вони взагалі нікому цікаві не були і люди навіть доплачували, щоб їх хтось взяв. Зараз там за сотку вже така ціна, що просто взлітає. То есть земля – це, так би мовити, це те, що воно закінчиться рано чи пізно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поняв. Дивіться. Тоді секунду. Зараз робимо, як по попередніх правках, рейтингове голосування. Стоп! Будь ласка. Ставляться два варіанти. Послухайте, щоби ми не перепитували, у нас не так багато часу.

Перше. Ми ставимо на голосування правку, яка говорить про те, що стартова ціна по сільськогосподарських землях не менше 7 процентів, Державних земель.   

Якщо не відбулось, тоді може бути від 3-х, як в Земельному кодексі. І, якщо це комітет прийме, тоді прошу Білєнка і Андрія Мартина це сформулювати в таблиці.

(Загальна дискусія)

 А, якщо не відбудуться?

(Загальна дискусія)

Так що воно буде рік-два стояти? Добре.

Ставлю три варіанти. Ще раз, є три пропозиції, уважно слухаємо, будь ласка.

Перший варіант: перший аукціон – сільськогосподарські землі від 7 процентів, якщо не відбулося, то від 3 другий аукціон.

Другий варіант: тільки від 7 процентів.

Третій варіант: залишаємо так, як є. Зрозумілі варіанти? Від 3 процентів. І в третьому варіанті це регулює ринок.

Хто за перший варіант, підніміть руку? Це 7, якщо не відбулося, 3. Хто за перший варіант? У нас рейтинг.

Петро Васильович, я вас прошу, можете сісти і провести. У нас рейтингове.

Хто за перший варіант, прошу голосувати. Хто за другий варіант? Просто 7 процентів, да.

 

_______________. Можна: лише щодо земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної або комунальної власності сільськогосподарського призначення сільськогосподарських угідь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, медійно. На жаль, дехто не зможе продати, тоді напевно, будуть займатися переоцінкою нормативно-грошовою.

Ще питання? (Загальна дискусія)

 Добре. Петро Васильович просить, щоб ми повноцінне голосування зробили.

За – 14. Хто проти цього рішення? Хто – утримався? 5. Рішення прийнято.

Які у нас ще питання, Сергій?

 

БІЛЕНКО С.Б. Текст всім розданий, він готовий. Тобто якщо пропозиції щодо набрання чинності, щодо от цих поправок є, то, в принципі, просили б затвердити в редакції порівняльної таблиці і доручити здійснити техніко-юридичне доопрацювання. Ну і поправки комітету підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, в мене є пропозиція, якщо нема зараз питань, проголосувати за цю таблицю з врахуванням того, як сьогодні ми прийняли, щоб секретаріат це сформулював. Є питання ще по закону?  

Прошу підтримати та проголосувати, з техніко-юридичними, виходячи з того, що ми сьогодні говорили.

Проти? Утримались? Один – утримався. Рішення прийнято.

Вадим Євгенович, я вас прошу, три хвилини ще. Дивіться, ще три хвилини моєї уваги. Дивіться, в мене питання… Слухайте, ви можете три хвилини посидіти ще? Там  "година Уряду", з'їсте ви свої сирники.

Дивіться, в мене питання по наступному комітету. В мене чотири питання, які звучали: дотації, ДПЗКУ, постійне користування і академії.

По дотаціях, в мене питання до Тараса Висоцького і до Чорноморова Артема. Я вам говорив минулого тижня ще, чи півтора навіть тижні тому чи навіть два, щоби ви (у Висоцького вже була готова пропозиція), щоби ви між собою між собою це переговорили, переговорили з Лещенком. І щоби на найближчі комітети винесли цей розподіл. Яка ситуація.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Дивіться, ситуація наступна. Дуже були напружені політичні два тижні, підкомітет буде офіційно проведений в середу о 10-й годині, якщо я не помиляюся. Так? Так, о 10-й. На якому буде два питання – це зустріч спочатку з новими очільниками ДПЗКУ, а також  там буде питання стосовно розподілу.

Таблиця в принципі у всіх є, презентація на 2021 ріку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я прошу секретаріат взяти в Тараса Миколайовича презентацію і скинути…

(Загальна дискусія)

По розподілу дотацій. Те, що пропонує Мінекономіки. Перший момент.

Друге. Я прошу, щоб ви на підкомітет запросили міністра АПК, тому що там зараз склалася така специфічна ситуація, що дотації розподіляє Мінекономіки, ну ці дотації аграрні. І тому очевидно, що, як мінімум, на цей перехідний етап, хоч і Лещенко не має юридичного до цього відношення, ну має мати все решта відношення, тому він має бути учасником процесу.

Ну Петрашко або Тарас там і так далі. Перше питання.

Друге. У мене прохання до секретаріату на наступний комітет показати по постійному користуванню презентацію закону і зробити презентацію по правках… Біленко Сергій, на наступний комітет зробити презентацію по Закону по постійному користуванню і, якщо у вас готова таблиця по правках по академії. Наскільки я знаю, вона у вас ще не готова. Якщо встигнете, то показати їх. Якщо не встигнете, то розказати, які правки, про що, куди ми рухаємося.

 

БІЛЕНКО С.Б. Все готово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Готово, да?

 

БІЛЕНКО С.Б. Ні, готова презентація. Там просто правки настільки… ну ми на себе не можемо взяти,  там політично…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На це засідання запросити Фонд  держмайна, тому що у них є зауваження щодо цієї процедури приватизації.

Прохання про це повідомити особисто Сеннниченка, тому що саме у нього у тому числі  було це питання.

 

______________.  А які правки  готуються? (Шум у залі)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Там є правки. Ми до цього закону ще не доходили.  Ми його разом будемо розглядати з в постійним користуванням. Заслухаємо Фонд  держмайна. Точно питання  не одного комітету, но ми переходимо до цього.

 

______________.  Ну Держмайно треба не заслуховувати, а спитати в них (вони вже два роки, їм передали насіннєві станції) як вони ними користуються.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну от  запитайте і це.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Яка в них приватизація? Там тільки через розпаювання через Земельний кодекс пройти. Яка там..?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не так, я пояснюю.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Хай повернуть назад цю історію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У Фонду держмайна до цього закону є наступне зауваження, що оскільки…

(Загальна дискусія)

 

ІВЧЕНКО В.Є. Задача Фонду держмайна продати, не продал – верни назад, если ты не можешь законодательство не готово. Что там управлять?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович! Управляти – це інша історія, це можемо заслухати, як вони там управляють. 

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я кажу про те, їм дали продати, а не управлять.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ні, по приватизації, по цьому закону є слушне запитання Фонду держмайна і вони хочуть його разом обговорити. Вони говорять, що земля, яка не розпаювалася, цим законом передбачено, що вона разом з всією нерухомістю, що є в цього підприємства йде на торги з правом оренди на 49 років. Вони кажуть, так як зараз сформульовано це не можна зробити, тому що получається договір оренди на землю на 49 років треба оформити на ферму чи на тік. Немає передбаченої процедури, що це буде ТОВ, на яке оформлено і майно і 49 років вони продають корпоративні права, наприклад, один з варіантів, тому вони це хочуть обговорити. Тому я вважаю правильно  їх послухати і  виходячи з цього обговорити теж це до другого читання.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Если предприниматель через 7 лет захочет продать, ему что разрывать аренду и он уже не будет иметь…?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим, вот это все на комитете и обсудим. Може я такої ж думки, як і ви, може, іншої, Але це питання, яке ми обговоримо на комітеті.

По виклику ДПЗКУ зорієнтуватися на рішення підкомітету, якщо хочуть викликати, викликаємо, якщо ні, то ні.

Наскільки я знаю, ви ще хотіли направити лист одному чоловіку?

 

ІВЧЕНКО В.Є. Це вирішиться на підкомітеті, чи буде…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Як звати цього чоловіка?

 

ІВЧЕНКО В.Є. А я не  пам'ятаю, як його звати, це ви вчора мені казали, Антон, чи Артур…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

 

_______________. Ще питання по молоку ви поставили на…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз, дивіться. Наступне засідання комітету буде досить цікаве. У нас будуть три важливих питання.

Перше – це дотації. Живе питання, яке всіх цікавить.

Друге. У нас засідання по молоку, по переробникам молока, почалося антидемпінгове дослідження по європейцях. Будуть представники Євросоюзу, і я так розумію, ми будемо їх заслуховувати.

Третє – це постійне користування разом з академією. І ДПЗКУ буде або не буде залежить від  підкомітету.

Коли у нас по графіку наступний комітет? Я думаю, це в онлайні робити не можна.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. 17 числа в наступну середу пленарну, в пленарну середу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому 17 числа.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. В пленарну середу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це наступний тиждень?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Це через тиждень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Через тиждень. Дивіться, засідання комітету досить, по порядку денному досить живе, тому я пропоную його проводити фізично не в онлайні. Тому воно буде 17 числа. Є ще питання?

До зустрічі.