СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики

03 березня 2021 року

Веде засідання заступник голови Комітету  ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні колеги, починаємо. Голова комітету Сольський Микола Тарасович сьогодні відсутній на засіданні, він перебуває на лікарняному. За його дорученням сьогодні головувати на засіданні буду я.

Пропоную розпочати. На засіданні сьогодні 20 народних депутатів членів Комітету з питань аграрної та земельної політики. Засідання оголошую відкритим.

У нас є розісланий затверджений головою комітету порядок денний. Пропоную на прохання… Сьогодні у нас немає, але він, я думаю, запізнюється. На прохання Лещенка Романа Миколайовича, спочатку коротко заслухати презентацію законопроекту про організацію водокористувачів та стимулювання меліорації земель.

Прошу проголосувати за затвердження порядку денного засідання комітету з урахуванням зазначених пропозицій. Порядок денний – за? Кворум – 20 народних депутатів.

 

_______________. 18 – за.

 

_______________. Скільки –  проти?

 

_______________. 16.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Розписалося 20, так? А хто – проти?

 

_______________. Всі – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Утримались? Одноголосно. Рішення прийнято.

З даного питання до слова запрошую Висоцького Тараса Миколайовича – заступника міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Доброго дня, шановні народні депутати, присутні на засіданні аграрного комітету! Три місяці тому, пам'ятаєте, ми детально обговорювали концепт запровадження інституту об'єднання водокористувачів, представляли презентацію. В рамках відповідного засідання аграрного комітету були висловлені ряд коментарів, побажань, які були доопрацьовані та враховані в крайній на сьогодні редакції, яку зараз коротко дозвольте вам представити.

Я не буду зупинятися на всіх деталях, тому що ми проговорювали. Перш за все, зроблю наголос на тому, де відбулися зміни.

Будь ласка,  наступний слайд. Суть залишається концепту  незмінна, говорить про створення об'єднання водокористувачів як неприбуткова організація, яка зможе фактично ефективно дозволити  відновлювати та розвивати зрошення і у тому числі осушення та всі меліораційні роботи в межах нашої держави.

Зрозуміло, що  ціль –  перш за все  підвищити кількість  площі, яка під меліорацією. Друге. Підвищити ефективність використання природних ресурсів. Знизити собівартість. Ми сьогодні знаємо, є частини територій, де було би необхідно  застосовувати зрошення, але через вартість води  відмовляються  аграрії від того. Тобто   має бути енергоефективною, відповідно собівартість  зменшитися. І у тому числі  важливо зменшити навантаження адміністративне на державу, яка наразі повністю фінансує Держводагентство, що забезпечує меліорацію в нашій країні.

Наступний, будь ласка. Варто наголосити, що буде доступно два шляхи. Ми  не обмежуємося виключно існуючими або  меліоративними системами, або тими, що існували 10, 15, 30 років тому. То можна буде як  покращувати ефективність або відновлювати існуючі системи, так і будувати нові.

Ми знаємо, що міняється клімат, і вже є багато територій, в яких не прораховувалося і не було потреби в  90-х роках зрошення, а зараз це вже стало  степом, лісостепом, і може бути необхідність будівництво нових. Тобто, звісно, з отриманням всіх природоохоронних заходів з безпекою для екології, але де будуть інвестиції, можна буде будувати нові зрошувальні системи і ними користуватися.

Наступний, будь ласка. Фактично, що є основними моментами? Це те, що меліоративну мережу можна буде виділяти як окремий блок. Фактично ми говоримо про декілька моделей.

Перша. Є певна територія нижнього рівня, тобто насосна станція і мережі після насосної станції, де працює станом на сьогодні зрошення. Власники земельних ділянок на цій території або землекористувачів, в кого офіційно оформлена оренда, об'єднуються, створюють об'єднання, отримають відповідні мережі у власність і дальше функціонують.

Другий блок. Є територія, де було зрошення, але вже воно повністю  знищено. Знову ж на базі архівних існуючих записів аналогічно береться площа території і об'єднується, і знову ж отримають.

Третій. Де приватне, просто самі декларують, яка це  площа, отримають у власність і відповідно потім користуються.

Ну, я самі положення не буду всі називати. Що варто наголосити? Знову ж повторюся, є паралельна законодавча ініціатива. Об'єднання водокористувачів – це неприбуткова  організація, яка не може отримувати прибуток, розподіляти прибуток чи виплачувати дивіденди. Суть в тому, що фінансування через членські внески перш за все або платежі направлені виключно на те, щоб забезпечити поточну господарську діяльність, в тому числі інвестування в інфраструктуру.

Другий важливий момент. Те, що не можна обмежити нікого в межах дії об'єднання водокористувачів у членстві. Членство здійснюється добровільно, але кожен суб'єкт вирішує сам. Якщо орендар стає членом, то він відповідно і приймає управлінські рішення. Може не входити в ОВК, але все рівно ОВК зобов'язане надавати послуги цьому суб'єкту на таких же умовах, як членам ОВК, і він продовжить користуватися. Тобто не буде права ні в кого обмежити доступ до води чи послуги, яке надає об'єднання водокористувачів.

У разі, якщо дане об'єднання отримало власність, воно цю власність, насосну станцію чи міжгосподарські меліоративні мережі, не може станом на сьогодні використовувати як заставу, відчужувати в будь-який спосіб і передавати в приватну власність виключно знову ж для своїх цілей. Якщо ліквідується, то воно передається іншому об'єднанню водокористувачів або державі.

Це є насправді основними, щоб коротко, у нас великий порядок денний, основні базові моменти, які, з однієї сторони, унеможливлюють будь-якого виду маніпуляції чи рейдерство з державною власністю, воно має пройти всі кроки повноцінного оформлення. Ми розуміємо, що станом на сьогодні ці всі мережі навіть не внесені в реєстр речових прав або в кадастр, тільки після повноцінного висвітлення документації, внесення відповідно в реєстр,  в Земельний кадастр, потім підписання двома сторонами, це не може бути примусово між Держводагентством і об'єднанням водокористувачів, актів, вноситься в реєстр, і тоді є повноцінне користування. Якщо коротко описати саму модель, презентацію ми детальнішу давали, фактично вона щойно зроблена.

Податкове законодавство треба змінювати, ми казали, обов'язково має мати статус неприбуткового, як і кооперація. І було, піднімався момент концесії в дискусії. Але після вивчення в тому числі міжнародного досвіду юридичного кінцеве рішення, що немає можливості передавати в концесію об'єднання водокористувачів перш за все через те, що концесія – це конкурс, коли потенційний майбутній концесіонер він може запровадити кращі умови, а в нас конкурсу не може бути, тому що не може бути два об'єднання водокористувачів на тій самій площі, тобто у нас об'єднання воно єдине. Тому тут принцип конкурсний не підходить, і відповідно інструмент концесії не можна застосувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Миколайович.

Ще прошу коротко висловити свою позицію з цього приводу Кузьменка Олексія Олександровича, першого заступника голови Держводагентства.  Кузьменкова, вибачте.

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Доброго дня, шановні учасники засідання! Я дуже коротко все ж таки підсумую те, що було сказано. Тобто насправді цей проект закону, він вирішує дві головні проблеми, які сьогодні існують.

Перше, це найголовніше питання, це створення правових засад для інвестування водокористувачами  в інфраструктуру. Тобто перехідними положеннями цього проекту закону вносяться відповідні зміни до нормативних актів, які дозволяють оформити внутрішньогосподарську інфраструктуру на новостворюваний суб'єкт організації водокористувачів.

І друге питання, яке вирішується цим законопроектом, це фактично створення цілісної системи управління зазначеної інфраструктури, це можливість використання державних насосних станцій та інших елементів інфраструктури організаціями водокористувачів. Тобто фактично взято за основу найкраща модель зазначених організацій у світі, і сьогодні от ми   намагаємося створити умови, перш за все, для інвестицій водокористувачами у розвиток  інфраструктури на  місцях. Тому що сьогодні слід зазначити загальні умови, тобто Державне агентство водних ресурсів, воно в принципі спроможне забезпечити зрошення на значно більших площах, які сьогодні використовуються. Але через певні перепони, які сьогодні створилися, це правовий статус внутрішньогосподарської інфраструктури, це неможливість використання у тому числі насосних станцій. Тобто ми сьогодні не можемо розвивати зрошення.

Тому зазначений проект закону, він, в принципі, вирішує означені питання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Є ще хто хоче висловитися? Немає. Дякую. Інформацію беремо  до відома.

А, є запитання. Чорноморов Артем Олегович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я хотів би запитати першого заступника  водоагентства. Скажіть, будь ласка,  на даному етапі водоагенство, як ми розуміємо, поєднує  в себе і всі річки, і в принципі проблеми водоймі. І так само туди відносяться чотири канали, які і відносяться до цього закону, про який ми зараз говорили.

На даному етапі, скажіть, по процесу приєднання чи відокремлення від Міністерства  екології,  як воно буде відбуватися? Є вже бачення у очільника водоагентства? Чи буде розділення водоагентства, чи буде перенесення взагалі з Міністерства екології до Міністерства аграрної політики, щоб ми розуміли, тому що мій підкомітет відповідальний за цю реформу, в принципі, водокористувачів. Хотілося би просто розуміти, як це буде відбуватися, чи буде взагалі.

Дякую.

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О.  Дякую за запитання.

Так, насправді сьогодні на балансі у державного агентства, у сфері управління Державного агентства водних ресурсів знаходиться чотири магістральних канали. На сьогоднішній день... тобто регулювання Законом про ОВК не стосується передача або будь-яка зміна правового статусу зазначених каналів.

Щодо можливості передачі їх до іншого відомства, це питання, мабуть, зараз не Держводагентства, але я зазначу, що магістральні канали, вони виконують функцію не лише забезпечення зрошення, а й перекидання стоку у маловодні регіони. І з цим пов'язано також багато суміжних напрямків діяльності, в тому числі і питне водопостачання, тобто тощо. Тому в контексті розгляду сьогоднішнього проекту закону це питання, воно не розглядається. Тобто ми не розглядаємо можливість передачі таких елементів критичних інфраструктури, як магістральні канали, до організації водокористувачів.

А щодо подальшої долі і реформи, яка відбувається, сьогодні йдуть дискусії, в мене сьогодні немає чіткої відповіді. Але я вважаю, що ми повинні реформу забезпечити у вигляді послідовного розмежування функцій управління водними ресурсами та управління меліоративною інфраструктурою. І лише в цьому напрямку ми можемо рухатися для того, щоб забезпечити належну керованість.

Дякую.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Да, дивіться, таке запитання в рамках чисто економічного ефекту мультиплікаційного, який ми можемо отримати після цієї реформи. Скажіть, будь ласка, на даному етапі ці чотири магістральні канали знаходяться в якій формі власності? Це державні підприємства чи це товариства, в якому держава має 51 відсоток або більше? Яка форма власності?

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. На сьогоднішній день це стратегічні об'єкти, які сьогодні належать до такої форми, як…  це бюджетні неприбуткові установи, які знаходяться в сфері управління Державного агентства водних ресурсів. Вони входять до переліку об'єктів інфраструктури, які відіграють важливу стратегічну роль. Тому мова про будь-яку зміну правового статусу сьогодні, підкреслюю, не ведеться.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я розумію. Ну, вони ж на балансі знаходяться водагентства, я правильно розумію?

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Так, все вірно. Це бюджетні неприбуткові організації.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я прошу, може, не в матеріалі трохи виділення бюджетних коштів. Скажіть, будь ласка, у 2001 році в бюджеті України були чи виділені кошти на ремонт насосних станцій або очищення даних каналів? Щоб зрозуміти. Вони ж неприбуткові, вони самі себе не можуть, як я розумію, вичищати від заілювання. А у нас зараз дуже є проблема річок, як ви знаєте. Ну, сам працюю в окрузі по цим проблемам, це заілювання малих та великих річок. Тому саме моя особиста думка, що і канали можуть заілюватися. Оскільки фермерські господарства знаходяться дуже близько до цих каналів, і вимивається ґрунт, і заілює канали. Чи є, передбачені бюджетні кошти для цього?

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Так, звичайно. Тобто у нас є. Тобто це передбачено і використовується і з загального фонду, і так само використовуються фонди спеціального фонду кожної окремої організації.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Це гарантовані строки в бюджеті?

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Так.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. На сьогоднішній день скільки це було мільйонів? Скажіть, будь ласка, якщо пам'ятаєте.

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Я зараз не можу вам сказати, скільки це виключно на каналі. Тому що це загальна 50-а програма Державного агентства водних ресурсів, де є і поточні, і капітальні видатки. Тобто у розрізі каналів зараз я вам суму не зможу назвати.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Все, дякую. Це ж зрозуміти, ми ж хочемо зробити реформу, в якій будуть кооперативи, щоб ви розуміли.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ще є, почуємо думку ще міністра. Роман Миколайович, прошу вас.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Доброго дня, шановні колеги! Тільки що закінчилось засідання уряду, де безпосередньо Прем'єр-міністр України окреслив дві ключові позиції з точки зору проектів для країни і для міністерства в цілому. Це перше – земельна реформа. А друге – це національний проект зрошення та меліорації на півдні України.

У найближчі дні закінчуються консультації з точки зору правового статусу розподілу функцій між Міністерством екології та Міністерством аграрної політики, є чітке розуміння, що будь-яке блокування зі сторони керівництва водного агентства або посадових осіб міністерства буде одразу здійснюватися відповідна реакція. На даний момент є відповідний конструктив, на даний момент. Тому в найближчі дні буде визначено правовий статус. Є чітка позиція не дублювати положення, не перетягувати канати, щоб не постраждали аграрії з точки зору запуску зрошувального сезону. Очевидно, що потребує аудит вся система і вся інфраструктура, оскільки за 30 років впали в 4 рази показники зрошення. Ті проблеми, які відбуваються в частині реалізації водних ресурсів, заготівкові ресурси. Ви знаєте, що в країні велика проблема електроспоживання. Вся знає країна про те, що насосні станції споживають у 2,2 раза більше електроенергії, чим подають води. І всі прекрасно розуміють, що відбувається в Херсонській області, Одеській, Миколаївській області в цій частині. У тому числі трагічна ситуація з каналами. І в тому числі питання критичне для країни стосується Бессарабії, яка 2 роки потерпає від засухи, не має належної підтримки з боку держави. Тому сьогодні на рівні уряду визначено пріоритетом саме Бессарабія з точки зору реалізації національного проекту зрошення. Одеську область сьогодні буде пріоритетом номер один.

Тому в найближчі дні ми вже фіналізуємо ці процеси. Позиція незмінна в цьому році, а саме в другому кварталі ми максимально сконцентруємо свою увагу спільно з аграрним комітетом. Аграрний комітет бере лідерство на себе в Національному проекті зрошення в частині законодавчих ініціатив. Ми безпосередньо з великою повагою ставимося до екологічного комітету з врахуванням їх пропозицій та зауважень, але основа буде саме тут. І ми позицію щодо ОВК, щодо національного проекту і всіх деталей будемо обговорювати системно в рамках роботи уряду і парламенту. І коли зараз повноваження ми фіналізуємо, ми тоді одразу вийдемо на засідання комітету і детально тоді всі ці позиції узгодимо.

У нас тут немає якогось непорозуміння. Тут всі прекрасно знають, що ця реформа назріла. І зараз ми всі свої зусилля направимо в цей проект. Тому, власне, такі короткі ввідні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Романе Миколайовичу.

Добре, переходимо до першого питання порядку денного.

Вибачте. Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Дякую, пане головуючий. Я просив би, щоб ми якось упорядочили: один депутат – одне питання, один депутат – один виступ. Тоді буде якось швидше все це рухатися.

Перше. Дивіться, якщо ми говоримо про комплексну програму зрошення, то ми з вами проголосували в першому читанні законопроект про первинних водокористувачів, нам потрібно тоді, Роман Миколайович, щоби ви звернулися до комітету екології, бо там це йде, щоби вони швидше його випустили. Таким чином ми чуть-чуть розгрузимо фінансування цих станцій. Це перше.

Друге. Якщо ми говоримо про дорогу електрику, ми вже два роки в комітеті обговорювали питання відшкодування вартості електрики, програму, і ви це можете зробити. Тому якщо ми говоримо комплексно, то тоді потрібно: а) і одне, і інше. Ми трішечки і розгрузимо систему фінансування, тому що я розумію, яка там проблема, і відшкодування вартості має бути. І цю програму, вона була колись, і цю програму потрібно тоді запускати. Тоді дещо ми зменшимо цю нагрузку.

І третє. Я не розумію, а чому Бессарабія? А чим завинили аграрії Херсонщини? Якщо… дивіться…

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Всі без виключення у пріоритеті. Всі. Просто Бессарабія критична зараз.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Роман Миколайович, тоді ви просто, коли говорите… я просто… я тут бачу виключний лобізм окремої території, можливо, окремих там людей. Тому коли ми говоримо про зрошення, ми говоримо про всі ті території, які сьогодні потребують зрошення.

Я вам більше скажу: у нас аби не було каналів побудованих з Каховського водосховища, у нас би в Херсонській області взагалі була би пустеля. Отут навпаки, Бессарабія і Херсонщина, тут мають бути виключні пріоритети, і направляти туди і підтримку, і кошти.

А подумайте з приводу відшкодування вартості електрики.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М.  Добре, приймається. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Колеги, є ще запитання? Немає, добре.

Переходимо до першого питання порядку денного – це напрямки державної підтримки сільгосптоваровиробників у 2021 році (на виконання положень Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції" (від 5 листопада 2020 року). Вчора, наскільки мені відомо, я теж там присутній був, було засідання підкомітету. Прошу голову оголосити рішення підкомітету.

Чорноморов Артем Олегович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Дуже дякую, пане голово.

Дивіться, перед тим, як я оголошу рішення підкомітету, я би хотів би заслухати, чи є представники асоціації, що зв'язують з гречкою? Є.

Будь ласка, я хочу вам надати слово, оскільки вчора до нас поступило, це було перше звернення, яке ми опрацювали на підкомітеті. Тобто у нас були і комітетські слухання, але ми не чули вашу асоціацію стосовно надання дотацій. У нас була дуже палка дискусія стосовно цього, і хотілось би наразі почути вашу думку. Тому що ми прийняли певне рішення по виділенню коштів…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем Олегович, давайте рішення підкомітету, а потім вже асоціації пізніше.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Степан Миколайович, до мене звернулись після цього рішення дуже багато запитань стосовно цих коштів: чому вони з'явилися в останні час і звідки вони прийшли. На підкомітеті ви також були присутні. Це рішення було подано народним депутатом Артемом Нагаєвським, і ви тоді…  

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зараз навіщо заслухувати, коли ми хочемо заслухати рішення підкомітету?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. А, може, ці будуть кошти, може, будуть недоречні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем Валерійович, давайте так. Давайте, ви можете нам…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Тоді дивіться. На мою думку, після зачитання мого рішення, ваш виступ уже не буде мати вагу, бо я уже зачитаю рішення.

Добре, дивіться. Ми як підкомітет економіки і фінансового розвитку звертали перш за все увагу: на скільки дотація створює робочих місць. Така задача була подана Міністерству економіки минулого ще і сільського господарства.

По нашим показникам, якщо ви бажаєте, я можу зачитати, часткова компенсація вартості с/г техніки на 1 мільярд дає тисячу робочих місць. Тобто 1 мільйон дає одне робоче місце.

Фінансова підтримка заходів в АПК шляхом здешевлення кредитів на 2021 рік, це 1 мільярд 200 було виділено, це 9 тисяч 600 робочих місць по мультиплікаційному ефекту.

Фінансова підтримка розвитку садівництва, виноградництва та хмелярства, це 450 мільйонів, це також 9 тисяч робочих місць. Ми бачимо, що буде.

Субсидії на одиницю оброблених угідь,  це ми виділяємо 60 мільйонів, це 1 тисячу 200 робочих місць. Стосовно дотації на утримання корів – це 100 мільйонів, це 4 тисячі робочих місць. Часткова компенсація витрат на надання дорадчих послуг – 15 мільйонів – це 90 робочих місць. Доплата на користь застрахованих осіб, членів, голів СФГ, ЄСФГ – це 25 мільйонів, це 1 тисячу 250 робочих місць, які вбачає міністерство при залученні дотацій. Відшкодування вартості закупівельних племінних тварин, бджіл та ембріонів – це 350 мільйонів, ми бачимо 525 робочих місць.

Тому давайте я от, керуючись такою логікою, у нас є рішення підкомітету, яким ми розподілили 4 мільярди 500 мільйонів і з яких саме суперечливі були – це були останні 500 мільйонів. І так, часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання – 1 мільярд. Фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі шляхом здешевлення кредитів – 1 мільярд 200 мільйонів. Фінансова підтримка розвитку садівництва, виноградарства та хмелярства – 450 мільйонів. Фінансова підтримка розвитку фермерських господарств – 200 мільйонів. Державна підтримка розвитку тваринництва та переробки сільгосппродукції – це 1 мільярд 150 мільйонів, які в себе включають і субсидії, дотації, часткові компенсації витрат на надання дорадчих послуг, те, що мною було перелічено.

Відшкодування вартості закупівлі племінних тварин, бджіл, сперми та ембріонів до 50 відсотків вартості – це 350 мільйонів. Спеціальна бюджетна дотація за наявними бджолосім'ями – це 240 мільйонів. Відшкодування вартості тваринницьких об'єктів до 50 відсотків вартості – це 350 мільйонів. Компенсація вартості об'єктів, профінансованих за рахунок банківських кредитів – 60 мільйонів. Спеціальна бюджетна дотація на утримання кіз, ярок і вівцематок – 50 мільйонів. Спеціальна бюджетна дотація за приріст голів корів і… - це 100 мільйонів. Разом це склало 4 мільярди. І потім 500 мільйонів, які у нас були дуже в палкій дискусії вчора, це державна підтримка страхування сільськогосподарської продукції – це 50 мільйонів було вирішено підкомітетом, підтримка органічних виробництв – 50 мільйонів, державна підтримка розвитку картоплярства – 60 мільйонів і державна підтримка зрошення – 50 мільйонів.

У нас залишився залишок 290 мільйонів, які ми хотіли перерозподілити і надати по першій необхідності і заявкам дуже багатьом кількості фермерів  це на компенсацію від засухи, механізм якої був відпрацьований Міністерством економіки і тоді ще сільхоз… Міністерством економіки і АПК. І ми склали, що ця дотація буде складати  240 мільйонів – це фермерські господарства до 50 гектар отримають цю компенсацію, і 50 мільйонів ми відвели на асоціацію, на підтримку, я так розумію, це буде нішевих культур стосовно гречки. Це та заява, яку ми вчора перший раз побачили. Тому загальний склад дотацій склав 4 мільярди 500 мільйонів вище мною перерахованих.

Будь ласка, шановний пане голово, прошу затвердити даний перелік і проголосувати дотацію на 2021 рік.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Артем Олегович.

Прошу слово Тарасу Миколайовичу Висоцькому.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую, Степан Миколайович.

На минулому засіданні було прохання зробити розрахунок по кількості робочих місць. Ми його надали членам комітету, воно було озвучено. Відповідні напрямки співпадають з тими, що подавалися міністерствами, ми їх підтримуємо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Хто ще із членів комітету хоче висловитися? Ще послухаємо Романа Миколайович – міністра аграрної політики та продовольства України.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Колеги, ми в цілому позицію Міністерства економіки підтримуємо, тому що ми спільно працювали із Тарасом Миколайовичем над цими всіма питаннями, і це робота не одного дня.

Ми можемо ще взяти якусь паузу по окремим деталям до обговоренню, зокрема питання по цукровій галузі є питання, є питання ще там по деяким нішовим позиціям, але картоплярство, дуже багато звернень теж іде. Але це вже такі окремо взяті деталі з точки зору перерозподілу в частині окремих програм.

Але для нас дуже важливо з Тарасом Миколайовичем, щоб була підтримка комітету з точки зору загальної рамки базових речей, які ми закладали не на рік, а на середньострокову перспективу для того, щоб побачити і реалізувати ефективність програми.

Внутрішньо серед асоціацій по базовій рамці у нас немає якоїсь сильної дискусії чи зауважень, в цілому всі визнають, що ці програми мають свою ефективність і ці програми дають поштовх і в частині компенсації кредитної ставки, і підтримки сільськогосподарського машинобудування, і ряду інших програм. Тому в нас тут протиріч немає, ми можемо лише в рамках окремих позицій ще продискутувати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тоді ставлю на голосування... Асоціації? Хто з присутніх хоче  висловитись? Да, прошу.

 

ГРОМОВИЙ С.М. ...мене просили до виступу.  Громовий Сергій Михайлович, виконавчий директор Міжнародної асоціації гречки. Шановні народні депутати, присутні, дякую за можливість висловити свою позицію.

Я хотів би сказати, що перед нами не стояла задача представити кількість працюючих в нашій галузі, але я скажу, що це більше 20 тисяч працюючих. Тільки 2 тисячі сільськогосподарських підприємств різної форми власності вирощують та займаються гречкою. Ми представляємо не якусь конкретну структуру, а це великий прошарок аграрного сектору. І в галузі ще більш близько 18 переробних заводів, на кожному працює теж десь по 100-150 чоловік. У нас в Україні найбільші два підприємства по виробництву гречки, це Біла Церква і  Сквира. Вони стоять на сьогодні, тому що відсутня гречка.

 І, наскільки ми знаємо, уряд подав пропозицію не тільки на гречку, а й інші нішеві культури. Я не почув цифру, це тільки гречку ви......

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Дивіться, я вам пояснюю.

 

ГРОМОВИЙ С.М.  ...чи інші нішеві культури? Я просто хотів зрозуміти позицію.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Я ж озвучив. Ми це написали як гречка та нішеві культури.

 

ГРОМОВИЙ С.М. Зрозумів.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  А по-друге, я хотів би вас, вибачте, поправити, ви неправильно мене зрозуміли. Я оголошував позицію Міністерства економіки і сільського господарства, яка поставлена була їм задача від аграрного комітету,  це прив'язатися до кількості дотацій, яке число дотацій ведемо, скільки створює допоміжних робочих місць, щоб ми бачили, як розвивається галузь. І це ми не перераховували, скільки працюють в цій галузі, ми перераховували, якщо ми дамо дотацію в розмірі 100 мільйонів, то це створить, наприклад, тисячу робочих місць. І от в гречці я такий мультиплікаційний ефект не бачив і все…

 

ГРОМОВИЙ С.М. Ситуація з гречкою катастрофічна…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  І бджільництва.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Час обмежений, давайте… Дякую.

Хочу надати слово Стефурак Василю Васильовичу –  голова "Асоціації вівчарів" України.

 

СТЕФУРАК В.В. Шановне товариство, я перш за все хочу подякувати, коли минулого року в такому самому складі ми проголосували підтримку вівчарству. На той момент вівчарство лежало мертво. По цифрам 2020 року, по даним Державної митної служби, ми збільшили експорт на 100 відсотків в головах і на 270 відсотків в грошах, ми продали ………..… в 2,7 рази дорожче.

Через те я дуже дякую народним депутатам, дуже дякую всім, хто долучився, Тарасу Миколайовичу Висоцькому. Я дуже прошу нас підтримати і надалі. Там не великі гроші йдуть на вівчарство, але це дає надію тим віддаленим населеним пунктам, які, крім того, нічого не мають що робити, в горах, там не виореш, нічого не зробиш. Гори, закинуті хутора, це можливість і, що дуже важливо, це експортний продукт і він дає експортну виручку державі.

Дуже дякую всім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Є ще бажаючі з асоціації? Віктор Леонідович.

 

ЛАЗАР В.Л. Віктор Лазар, Асоціація виробників картоплі України.

Шановні народні депутати, ми дуже вдячні, що вперше за декілька, скажімо, десятиліть звернули на нашу галузь увагу і все ж таки прийняли рішення надати можливість компенсувати витрати на розвиток промислового картоплярства.

Я хочу звернути увагу про те, що промислове картоплярство, це ж не тільки картопля, це переробка її. І питання стоїть сьогодні таким чином, от статистика планує імпорт картоплі 450 тисяч тон в Україну, а експорт 3 тисячі. Статистика планує і говорить про те, що ми 22 мільйона тон картоплі вирощуємо, а я говорю, що її вирощують не більше 9 мільйонів тон. Розумієте?

І ми повинні з вами звернути увагу на те, що вдовж всього кордону        України побудовані були, зроблені реформи і були зроблені інвестиційні проекти в Росії, в Білорусі. І ці всі реформи вони  закінчені, і сьогодні йде величезна експансія. І завдяки тим, що там проведені ці дотаційні умови на будівництво підприємств, на розвиток насінництва, на розвиток картоплярства, наші заводи були знищені. Ми сьогодні починаємо підніматись з колін.

Тому я вас дуже прошу, шановні народні депутати, якщо буде хоч яка-небудь можливість, збільшіть, будь ласка,  цю суму хоча би до 100 мільйонів. І цю суму, я вважаю, що потрібно підтримати, насінництво, тому шо насінництво в нас знищене, сортовипробувальні станції теж у нас не працюють, а насіння треба завозити в Україну, тому що генетично картопля виродилась, низькі врожаї і таке інше.

Тому, якщо буде у вас така можливість, будь ласка, розгляньте наше прохання, це прохання всіх фермерів великих і маленьких, тому що це другий хліб України. І вважайте про те, що ми не хочемо, щоб картопля стала нішевою культурою на Україні. 

Дуже вам дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Соколов Михайло Юрійович, заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.

 

СОКОЛОВ М.Ю. Большое спасибо.

Первое. Хотели бы поблагодарить за то, что достаточно сбалансирована, на наш взгляд, програма государственной поддержки, предложенная министерством, поддержанная народными депутатами. Вместе с тем хотим обратить внимание на несколько аспектов.

Первое. Все-таки мы совершенно не решаем проблему юга и прежде всего Одесской области, потому что, как мы все понимаем, убытки фермеров исчисляются миллиардами. То есть можно говорить это 6, 10 миллиардов или 12, но это миллиарды. И соответственно 240 миллионов, да, наверное, кого-то спасут, но спасут малую часть. Поэтому мы хотим попросить обратится к аграрному комитету с тем, чтобы все-таки вы выступили с инициативой консолидированной, обратились в бюджетный комитет, в Министерство финансов об выделении дополнительных  средств на поддержку именно на Одесскую область. Понятно, что денег не хватает всегда, но там у людей сейчас достаточно тяжелое, а местами отчаянное положение.

В принципе, это все, что я хотел сказать. И будем поддерживать предложенные бюджетные распределения.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Юрійович. Ще є бажаючі?

 

ІВЧЕНКО В.Є. У мене питання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. До міністра, напевно.

Скажіть, будь ласка, 240 мільйонів, те, що говорив Соколов, як ми плануємо – на гектар, який буде порядок цих витрат?

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. 5 тисяч на гектар до 50 гектарів господарство. Про маленьких мова йде.

 

ІВЧЕНКО В.Є.  5 тисяч гривен на гектар відшкодування?

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Так до 50 гектарів.

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Це сколько земли приблизно получается, считали? 240 миллионов разделить на 5 тысяч.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М.  Близько 50 тисяч гектарів.

 

ІВЧЕНКО В.Є. 50 тысяч гектаров.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Ще причина, Вадим Євгенович, чому обрали. Бо ці самі найменш незахищені, у них взагалі ресурс… Ну, там катастрофа, власне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Іван, так.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я просто коментар. У нас просто дійсно була зустріч з міністром з цієї проблеми. Бо у нас, власне, що частники Бессарабії постраждали найбільше там. І була домовленість про те, що там саме найбільш незахищені до 50 гектарів, просто хотів подякувати за те, щоб цього дотримались в процесі…

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Ми з вами, пане Іване, на цю тему спілкувались і проводили безпосередньо окрему зустріч з конгресом. І ми про це домовилися. Тому було принципово дотриматися слова саме з точки зору захисту.

І я хочу подякувати в першу чергу всьому аграрному комітету. Тому що я не впевнений, що наскільки була концентрація на малому та середньому товаровиробнику, так як вона є зараз з точки зору роботи комітету. Це максимальний пріоритет.

Дякую.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тоді ставлю на голосування пропозицію затвердити розподіл фінансової дотації на 2021 рік і направити його  до Кабінету Міністрів.

Прошу голосувати. За?

 

_______________. 17 – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Проти? Утримались? Один. Рішення прийнято.

Наступне питання порядку денного – про дотримання Південним міжрегіональним головним управлінням Держпродспоживслужби на державному кордоні та територіальними органами Держпродспоживслужби в Миколаївській, Херсонській, Одеській областях законодавства під час реалізації своїх повноважень.

До слова запрошую Чорноморова Артема Олеговича як ініціатора розгляду зазначеного питання.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Дуже дякую, пане голово. Всіх вітаю присутніх Держспоживслужби, вже не перший раз зустрічаємось.

Чому було саме обрано південний регіон, який ми обрали для того, що це буде, можна сказати, пілотний проект, оскільки ще нашою групою депутатів аграрного комітету ми вивчали тему саме таможенно прохідних переходів, які в нас були на південних, північних кордонах. А саме, якщо почнемо з питання, у нас було виділено, як я знаю, дотацій, не дотацій, скоріше це був кредит від Європарламенту, це 200 мільйонів на вибудову саме прохідних...

Степане Миколайовичу, ви якщо поправте, це площадок, да, прохідних?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропускних  пунктів.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Пропускних пунктів.

Скажіть, будь ласка (це запитання саме голові Південного регіону), чи вже виділені були ділянки земельні, чи були подані заявки в геокадастр, чи присвоєні їм були певні номери для виділення цих прохідних пунктів?

Дякую.

 

МАГАЛЕЦЬКА В.О. Доброго дня! Дякую. Владислава Валеріївна Магалецька, голова Держпродспоживслужби.

Значить, питаннями ПІПів у нас опікуються відповідальний заступник мій пан Лордкіпанідзе Андрій Юрійович. Я зараз йому надам слово. Після цього ми надамо слово пану Чабану Владиславу, який є керівником Південного міжрегіонального.

Дякую.

 

ЛОРДКІПАНІДЗЕ А.Ю. Доброго дня, колеги! Дивіться, по ПІПам ситуація наступна. Кропітка оденна робота ведеться, по-перше. На сьогодні ситуація така: по білоруському кордону…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Давайте по південному. У нас пілотний проект запитань, це чисто Південний регіон. Чого поставлена була тема, присутні керівники Херсонської, Миколаївської та Одеської областей. Чисто Південний регіон.

 

ЛОРДКІПАНІДЗЕ А.Ю. По Південному регіону ситуація менш прогнозована, ніж по іншим ділянкам. Але, я ще раз наголошую, що ми ведемо роботу, і на першому етапі у нас бачення було, що це Ужгород і Білорусь, і сьогодні ведеться робота по проекту порядку використання бюджетних коштів, тому там 73 мільйони на сьогодні виділено по цим напрямам. Тому в мене відповідь така.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Ні, а скажіть… почекайте…

 

МАГАЛЕЦЬКА В.О.  Пане Артем, дивіться, ви ж задали питання. Я, до речі, питалась…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ні, я ж не вам задав питання.

 

МАГАЛЕЦЬКА В.О. Я питалася, які будуть питання до нашого засідання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте по черзі, давайте, мабуть.

 

МАГАЛЕЦЬКА В.О. Сказали, що таких питань немає, ми би підготувалися.

Так як впродовж останнього року у нас головою, виконуючою обов'язки була пані Ольга Петрівна, вона вам пояснить зараз, чому саме були обрані ділянки, які знаходяться на білоруському кордоні і які знаходяться в Ужгороді.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте так, Артем Олегович, є ще запитання у вас?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Саме до цієї тематики чи взагалі про Південний регіон ми говоримо?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так ні, Ну, давайте, якщо…

 

МАГАЛЕЦЬКА В.О.  Так ні, ПІПи – це дуже важливо, давайте вислухаємо, це надзвичайно, це гроші Світового банку.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. До речі, якщо я не помиляюся, три законопроекти, які ми тут озвучували, обговорювали, даже мені не дадуть з інших фракцій, це 2194, 2195, це законопроект про компенсацію кредитів, які ми проходили, це все гроші Світового банку.

Я навіть приходив  до пана Кави, це  заступник міністра фінансів, який відповідає за агропромисловий напрямок. І теж він сказав, що гроші чекають, бюджетні кошти даже були віддані на спецфонд для погашення цього кредиту під певний… Наша задача лише як аграрного комітету – це, якщо треба, допомогти. А я хотів би дізнатися, чи відведені були взагалі ділянки? Тому що кадастр на сьогоднішній день, як я знаю, працює на 100 балів. Якщо звертаються до них, вони хоча б виділяють ділянку і присвоюють їй кадастровий номер.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Вадим Євгенович, прошу. Почекайте, почекайте. Вадим Євгенович, прошу вас.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Колеги, пане головуючий, я що прошу, дивіться, у нас же ж тут не НКВД і не допрос. Є доповідачі по цьому питанню. Доповідач – Державна продовольча служба, вони доповідають. Вони підготувалися на ті питання, про які задавав підкомітет, є. Потім, коли вони доповіли, є питання. Питання ставлять депутати. Ну, звичайно, якщо там ніхто не задає, то один депутат може там 2-3 питання задати і так далі. Є відповіді на питання. Потім є виступи по позиціям, тобто як працює, що знають депутати, що відбувається в південних там регіонах і так далі. І подалі переходимо на питання, на інші. Бо в нас на що перетворюється, ми сидимо, я не розумію, про що взагалі іде мова. Двадцять п'ять питань, я не розумію. Я розумію, що у нас іде питання пропускних пунктів...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас є ініціатор.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я розумію, що у депутатів є питання, що не відведені земельні ділянки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам, Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Тобто я це розумію, але давайте якось так, щоб всі це розуміли.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Смотрите, у нас є ініціатор – Артем Олегович, він сказав, тепер... Могилевська Владислава Валеріївна.

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В. Магалецька.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Магалецька. Вибачте.

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В. Ольга Петрівна, доповідьте нам, будь ласка, чому обрані ділянки – білоруський кордон і Ужгород? Дякую.

 

_______________. Доброго дня, народні депутати і присутні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, почекайте. А ви хочете відповісти? Добре, Олю.

 

_______________. Я буду дуже коротко. Справа в тому, що на сьогоднішній день справді кошти Світового банку передбачені на будівництво десяти пунктів. Чого в першу чергу були обрані ті пункти, які озвучив Андрій Юрійович? На сьогоднішній день проводилася оцінка по всім пунктам України. Кордон у нас великий, в першу чергу Південний регіон не попав лише по тій причині, що це перший досвід для України в будівництві аналогічних пунктів на її території. У нас такого досвіду нема, тому вирішено було спершу побудувати наземні, а тоді вже переходити до портів, де будуть спеціальні умови, тому що там мають бути карантинні станції, там іде експорт і імпорт живих тварин. Тому це єдина причина, чого порти і взагалі Південний регіон не попали в першу чергу. Як тільки буде відпрацьоване питання з, скажімо так, найлегшими пунктами переходу, які стосуються Європейського Союзу, де теж іде великий експорт продукції, розглядалося. І тут, до речі, буде потрібна допомога депутатів, тому що ми оцінювали землю на території південних регіонів, там величезні проблеми з доступом до землі взагалі в цілому по праву власності. Я думаю, що як тільки буде вирішення питання з виділенням землі і початок будівництва всіх інших, ми зможемо переходити і просити підтримку по Одеському регіону.

Дякую.

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В. Я додам і прозвітуюсь. Значить, ми об'їхали по ділянках лісових, у нас було відрядження нашого фахівця. З держлісом ми домовилися про дві ділянки, які ми можемо отримати в найближчу чергу.

Я прошу допомоги народних депутаті в роботі з ДФС. Бо до голови ДФС я неодноразово зверталася листами задля того, щоб могли ми зробити передачу від ДФС, митної служби тої ділянки, яка знаходиться в Ужгороді. І ми чекали, коли буде призначений голова ліквідкомісії, а також буде зроблений розподільчий баланс.

Зараз ми чекаємо, і я дуже прошу все ваше натхнення, допомогу, готовність допомогти нашій країні в тому, щоб ПІПи були побудовані і використані гроші, надані Світовим банком, зосередити на ефективну роботу ДФС, пана Мельника, голови, а також пані Олени Булах, яка там відповідає за створення цього розподільчого балансу і голови ліквідаційної комісії, і в найшвидший термін передати це на митницю.

З митницею, ми домовились з Павлом Борисовичем Рябікіним, що як тільки ця ділянка заходить на митницю, вона передається ДПСС, і ми разом готуємо вже відповідно до розподілу коштів ТЗ, проводимо тендери і починаємо будувати.

Дуже дякую за вашу допомогу.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Владислава Валеріївна, можна я візьму репліку, пане голово?

Дивіться, ми тут чисто дискутуємо для зрозуміння того, яка система пріоритетності є в Держспоживслужбі. Я хотів би наголосити на тому, що аграрний комітет і взагалі народні депутати завжди йшли назустріч Держспоживслужбі. І я не хочу нагадувати про те, що ми в дуже швидкий термін, зі всіма поправками було опрацьовано закон, який надали інспекторам, я можу неправильно визначити термінологію, статус держслужбовців, які стоять на кордоні. Це було пропрацьовано разом з Петром Васильовичем, разом з Тарасом Висоцьким і ми все це зробили.

Я на чому наголошую, чому саме південні області? Якщо ми розуміємо, що йде великий маршрут торгівельний через порти, бо порти – це завжди великий прибуток до держави в казначейство імпорту і експорту. Скажемо так, судно, якщо заходить, то воно більше приносить коштів в бюджет ніж фури, які проходять через держбюджет автошляхами. Це всі розуміють. Ми хочемо просто дати, донести нашим людям, виборцям, які знаходяться на півдні України, які нас запитують. Я, наприклад, ви вже знаєте, мажоритарщик з Миколаївської області. І в мене часто запитують запитання цього, як працює ДПСС, чому саме вона так працює. І ми знаємо, що були виділені певні кошти для будівництва. І в них… Чому вони не будуються? Просто чи держава осваивает ці кошти чи не осваивает? Тому в мене лише запитання просте чи очільники, я не знаю алгоритму, я не співпрацівник виконавчого органу влади, я людина, яка повинна донести це народу, і це їхні запитання. По моїй інформації навіть не зверталися про виділення ділянок до миколаївського геокадастру, по моїй інформації. Якщо це неправдива інформація, я можу вибачитись навіть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте почуємо наступного. Це у нас Чабан Владислав Анатолійович – начальник Південного регіонального головного управління, що він скаже по цьому питанню.

 

ЧАБАН В.А. Доброго дня всім присутнім! Я хотів сказати, що наше Південне міжрегіональне головне управління розпочало свою діяльність лише з 1 січня цього року, а створили нас за два тижні, можна сказати, до кінця року, тому першочергове, чим ми займалися, це тим, що приймали людей на роботу, займалися передачею майна та іншими, так скажемо ….. питаннями для того, щоб ні в якому разі експорт, імпорт, імпортні операції не зупинилися. Свою функцію ми виконали, робота розпочата, робота йде, ніяких заперечень, зауважень з боку бізнесу в нас не надходить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

До слова запрошується Мельников Денис Юрійович – начальник Головного управління Держпродспоживслужби Миколаївської області. Артем Олегович. З Миколаївської області Мельников Денис Юрійович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні-ні, я його запрошую. Немає його?

 

_______________. На це питання я не можу надати відповідь на даний момент про виділення коштів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я понял.

У нас ще є присутній Монастирський Євгеній Миколайович, це в нас перший заступник Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області. Є? 

 

_______________. А будуть потім запитання?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да-да, ми хочемо їх вислухати, що вони скажуть, потім будуть запитання.

 

_______________. Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області не присутнє на кордоні, ми працюємо як територіальна одиниця. На кордоні нас немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зрозумів, знаю, що вас немає. Скажіть, будь ласка... Ладно, давайте потім будуть запитання до вас.

 

_______________. Добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді, якщо є... Давайте так, хто з членів комітету хоче висловитись або задати питання? Да, прошу, Вадим Євгенович.

 

   ІВЧЕНКО В.Є. З приводу ДФС і землі. Дивіться, на жаль, Кабмін – це бюрократія. Ви підпорядковуєтесь міністру Петрашку. Міністр Петрашко мав уже давно зібрати нараду з Мінфіном, бо Мінфін безпосередньо готує рішення на Кабмін щодо ліквідаційної комісії Державної фіскальної служби. І тоді, коли Кабінет Міністрів проголосує керівника ліквідаційної комісії, я думаю, що там, в ДФС, вони за півгодини все підпишуть.

Тому питання зараз не до народних депутатів, скоріш за все, це питання до конкретно Кабінету Міністрів, тому що така там процедура. Якщо у вас ці наради вже були, я просто не знаю, якщо у вас визначені строки, то задавайте питання до відповідного міністра, тому що ми вам маємо допомогти, щоб ви це створили. Це раз.

Друге. У депутатів виникають і інші питання, безліч інших питань, тому що більшість з нас представляють певні території регіону. І якщо болять території Херсонської, Миколаївської області і так далі,  я думаю, що тут потрібно, щоб було взаєморозуміння між депутатами, які представляють відповідні території і відповідну службу. Ми від свого боку, звичайно, завжди будемо допомагати. Але при цьому хотілося, щоб ми швидше рухались по цим пропускним пунктам, бо це ваша ефективність вже, тому що ми місяць тому зустрічалися, були проблемні питання, і це ж питання стояло, але за місяць нічого не зрушилось, мається на увазі, тому що ця бюрократія, я розумію. Тут, якщо ви самі не будете пушити разом з вашим міністром, тому що у вас зараз інший міністр, на жаль, воно не зрушиться з місця. Це я просто хотів прокоментувати, тому що я трішки ситуацію знаю, і тут влада, вже до вас кажу, якщо вам потрібно в Мінфіні швидше це зробити чи десь інше і так далі, і у вас щось не получается, то ми можемо виступати, як то кажуть, в допомогу арбітрами, щоб швидше все це питання пройшло по їхнім службам і тому подібне. Але, повірте, якщо в Мінфіні воно не рухається, значить, це комусь потрібно. Ми це можемо знайти кому потрібно і пришвидшити, як то кажуть. Тому ми завжди раді в допомогу, але хотілося, щоб і у нас було зворотне розуміння з депутатами, які представляють території.

Дякую.      

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В.  Пане Вадиме, я дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Чекайте.

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В.  У нас тут знаходиться заступник міністра…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Владислава Валеріївна, почекайте, я ж не давав вам слово.

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В. Ми підпорядковуємося Мінекономіці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Владислава Валеріївна, чекайте…

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В. Тут знаходиться профільний заступник міністра, він передасть пану міністру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо хочете сісти на моє місце…

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В. Ні, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Владислава Валеріївна, давайте так, ви хочете взяти слово, попросіть.

Прошу, Владіслава Валеріївна, говоріть. Я вас не чув ще.

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В.  Ми підпорядковуємося Міністерству економіки. У нас як профільний орган, який формує нашу політику, і зараз присутній заступник міністра, я певна, що він міністру передасть. Я буду дуже дякувати за допомогу, яка буде стосуватися Міністерства фінансів, це буде дуже важливо. Плюс ми обов'язково тоді проінформуємо інформаційною довідкою про стан, що відбувається у ПІПах. І якщо також комітет і депутати допоможуть нам з Держлісагентством і роботи по ньому, ми будемо дуже раді.

На запитання пана Артема Олеговича я можу відповісти. Ми дослідимо можливість в строках і в позиції Світового банку по тому, як і коли, і в яку чергу ми зможемо включити ті ПІПи, які будуть в південних областях.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Владислава Валеріївна.

Шановні колеги, в кого є запитання до присутніх регіональних і обласних керівників? Артем Олегович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ну, в мене запитання, можна сказати, до пана Дениса Юрійовича. Але це стосовно також коментаря одного із видань було Владиславі Валеріївні.

Коли почалися призначення, пам'ятаєте, ми з вами спілкувалися минулого разу на комітеті, і піднімалося питання, ну, так би мовити, кадрової політики. І я в якомусь виданні вичитав, не можу спам'ятати, але ви сказали, що основний принцип вашої кадрової політики – це не повертати на місця минулих, так би мовити, корупціонерів, схемщиків і тому подібне. Тому в мене тепер питання до Дениса Юрійовича. У нього перший зам – це людина, яка керувала Держспоживслужбою міста Миколаєва, а також в нього є адміністративне корупційне правопорушення, а також в нього є конфлікт інтересів, оскільки його брат займається, так би мовити, даною сферою бізнесу, під вплив якої може попасти Держспоживслужба. Це питання перше.

Скажіть будь ласка, по якому принципу, якщо я не помиляюсь, він спочатку був нештатним радником, а потім ви його призначили, ви, ну, я так понимаю, це робить голова Держспоживслужби, зазначає його першим замом. Так ми все ж таки на біле говоримо біле та на чорне чи чорне. Ми або призначаємо минулих керівників, або ні. От я хочу це, відповідь на це запитання. Адміністративне правопорушення, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, я ж сказав. 

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В. Андрій Юрійович. Прокоментуйте, будь ласка.

 

_______________. Скажіть, будь ласка, а от ці факти, які ви нам представили, вони доведені у судах вже? В суді доведені ці факти?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ну, там презумпція невинуватості, в мене були документи.

 

_______________. Якщо у вас є факти, які доведені у судах, то ми це розглядати будемо…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Дивіться, я не суд і не приговор. Я в рамках депутатського контролю задаю просте запитання, воно дуже просте.

 

_______________. У нас…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Почекайте. Це ви лише задали питання стосовно того, що є адмінпорушення. Але Владислава Валеріївна сказала публічно, що ми не призначаємо на посади, ми беремо інших людей з інших установ. А зараз ми що маємо? Ми маємо першого зама, який раніше був очільником Держспоживслужби Миколаєва, у якого… Ну, дивіться, може, суд і не постановив, але були документи, була справа. Ну, дивіться, я ж не следователь.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, ви запитуєте у депутата це или ви хочете відповісти?

 

_______________. Я хочу сказати, що ми у правовій державі живемо.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ви адвокат?

 

_______________. Я держслужбовець.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я запитав Дениса Юрійовича. Ви його адвокат?

 

_______________. Я відповідальна особа.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте якось, якщо питання… Давайте так: питання – відповідь.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Наступний комітет зберемо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання – відповідь, давайте так. Андрій Юрійович, народний депутат задав питання, а ви йому  зустрічне запитання, не відповідь.

 

_______________. Я можу відповідати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, питання було до іншої людини. Прошу.

 

_______________. Був проведений добір. Була співбесіда з головою і був призначений на цю посаду.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Так і було, так? Тобто всіх влаштовує ця історія? Чи я щось помиляюсь?

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В. Пане Артем Олегович, дивіться, давайте тоді… Формування кадрової політики ми можемо з вами обговорити, як вже обговорювали до цього. Якщо шановні депутати хочуть зараз зі мною обговорити питання кадрової політики, я хочу в цьому бути певна, поіменно.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Владислава Валеріївна, ми не обговорюємо кадрову політику.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми зараз не обсуждаем кадрову…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ми задаємо просто запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем Олегович, чекайте, давайте не будемо…

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В. Поіменно, хто хоче зі мною обговорити питання кадрової політики? Поіменно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви до кого звертаєтесь? Владислава Валеріївна, ви щось забуваєтесь.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Владислава Валеріївна, трошки, ну, не в тому закладі ми знаходимось, щоб поіменно щось говорити. Є просте запитання. До мене звернулись люди. По моїй інформації, що це суперечить певним ракурсам. Ми або говоримо... Добре, я можу задати, переходимо до інших запитань. Якщо це кадрове рішення ваше, ви ж сказали це ваше рішення, тоді воно ваше. До вас, Денис Юрійович, питання немає.

 Тоді у мене по чисто по вашому питання. Скажіть, будь ласка, скільки актів у державної ДПСС аудита ХАССП було проведено в Миколаївській області спочатку вашого керування особливо щодо операторів ринку безпечності харчування?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідайте.

 

_______________. Чесно кажучи, якщо ви хотіли би це питання від мене послухати, треба було його задати до комітету.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Що значить... я вам зараз просто задаю питання.

 

_______________. Я би підготував...

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. То есть ви не можете сказати?

 

_______________. На даний момент ні.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Добре. Тоді скажіть мені, будь ласка,...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Вадим Євгенович.

Колеги, по черзі давайте і час обмежений.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Колеги! Колеги, дивіться,...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович. 

 

ІВЧЕНКО В.Є. Питання зрозуміле, що є на сьогоднішній день деякі вами призначені кадри. Я зараз кажу до Держпродспоживслужби. Є, наприклад, у людини, як кажуть, конфлікт інтересів, в родині хтось займається відповідним бізнесом і так далі, і так далі.

У мене просто тут питання таке, щоб ви взяли на контроль, все ж таки подивилися, можливо, ви не до кінця знаєте цю інформацію, і так далі. Це перше.

Друге. Пане головуючий, я просто ще раз вам кажу і встану і піду. Ми аграрний комітет, у нас парламентський контроль. Ми маємо ставити реперні точки і отримувати відповідь. Якщо, наприклад, у нас дійсно сьогодні є питання до миколаївського керівника оскільки в нього є конфлікт інтересів, оскільки у нього є корупційне порушення і так далі, ми можемо це оформити у відповідні рекомендації і так далі, і так далі. Це реально зробити. Але влаштовувати  оцей енкаведешний допит – це... Тут сидять асоціації, вони всі головами крутять, це просто неправильно трішки.

Тому я, будь ласка, звертаюсь, Влада, до вас, ви поставте собі, як там пройшов конкурс, поставте, проведіть оце внутрішнє розслідування, чи є дійсно оці факти, про які говорить народний депутат, підтверджені, чи дійсно були протоколи про корупційні і адміністративні правопорушення, чи дійсно є конфлікт  інтересів там в родині і так далі, вивчіть це питання, потім на наступних засіданнях, можливо, ви там скажете і так далі. Але я проти, щоб ми так продовжували, давайте рухатися далі по, у нас ще є інші питання і час на обговорення у нас завжди лімітований.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вадим Євгенович.

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В. З питання, з приводу ХАССП я тоді додам. У нас є профільний зам пані Ольга Петрівна Шевченко, вона дослідить цю ситуацію, яка стосується Миколаївської області, і повернеться з відповіддю. Це її профільний напрямок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Можна ще одне запитання буквально?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, тільки коротенько.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Дуже коротенько. Скажіть, будь ласка, як часто до вас звертаються громадяни стосовно певних правопорушень не в Держспоживслужбі, а взагалі в рамках захисту прав споживачів? І скажіть, який відсоток відповідей ви надаєте? Відключіть мікрофон, ви не соромтесь.

 

_______________.  60 відсотків ми надаємо.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Чого?

 

_______________. Рішення, відповіді, а 30 відсотків надаємо роз'яснення.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Знаєте, чесно, я ж з Миколаївської області, я навіть знаю, де ви раніше працювали, отак от просто… Вадим Євгенович, дивіться, ви ж, коли задаєте питання, ми знаємо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем Олегович, давайте коротенько, ми ж домовилися.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. От я можу даже от просто цікаве вам запитання задам. Отут сидять аграрії, тут сидить поважний Іван Адамович…

 

ХАЛІМОН П.В. Артем Олегович, майте повагу і до інших колег. Може ще у когось є запитання щодо призначення на державні посади. Це не відповідальність голови Державної продспоживслужби, це питання конкурсної комісії, по висновку якої призначається людина. Це питання Закону "Про державну службу", відповідно до якого призначається конкурс. Якщо у вас є конкретні питання, вам вже пояснили, до керівника зверніться з депутатським запитом і отримайте роз'яснення, і майте повагу до представників асоціацій і до інших народних депутатів членів аграрного комітету, і не перетворюйте засідання комітету на виступ одного актора.

Дякую.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Питань немає, Павло Віталійович. Якщо ви знаєте, то дані конкурси не проводилися, був по закону добір.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем Олегович, дякую. Дякую.

Тоді переходимо до наступного питання порядку денного – це продовження обговорення основних положень проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення права працівників державних сільськогосподарських підприємств, установ, організацій на одержання земельної частки (паю) (друге читання) (реєстраційний номер 3012-2).

Додатково при доопрацюванні законопроекту до другого читання було подано народними депутатами України 129 правок і пропозицій, які включені до порівняльної таблиці та потребують обговорення.

Шановні колеги, хочу представити слово Біленку Сергію, це експерт із земельних питань.

 

БІЛЕНКО С. Доброго дня! З часу проведення останнього комітету і розгляду цього питання на засіданні комітету було проведено декілька зустрічей робочих, у тому числі з представниками організацій, які представляють ветеранів АТО. Було висловлено досить багато пропозицій щодо вдосконалення положень законопроекту. Були, зокрема, висловлені пропозиції щодо того, щоб передача земельних ділянок учасникам АТО була здійснена неодночасно із затвердженням проекту землеустрою, а після цього окремими актами органу, який розпоряджається землею.

З врахуванням того, що питання досить складне, ми просили б перенести розгляд даного питання, щоб мати змогу провести ще декілька засідань робочої групи, щоб підготувати вже якусь редакцію кінцевого тексту законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чекайте, чекайте, є ще людина, Мірошниченко Анатолій Миколайович хотів висловитися.

 

МІРОШНИЧЕНКО А.М. Я не наполягав на виступі, тут мені додати мало що... Ті проблемні питання, які були, на мій погляд, мають вирішуватися на розсуд членів комітету. І тут якихось переконливих аргументів на користь того чи іншого рішення я, чесно кажучи, не бачу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все? Дякую.

Хто з членів комітету хоче висловитись? Немає нікого, да? Вадим Євгенович, ні?

 

_______________. Це по 3212?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 3012, да.

 

_______________. Його перенесли.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем, да прошу, Нагаєвський.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Ми просто досить багато часу минулого разу приділили цьому законопроекту. Там дуже великий об'єм інформації, там секретаріат, наскільки я знаю, ще працює над таблицями. Тому у мене така пропозиція  теж перенести цей законопроект на наступний комітет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І в мене ще є пропозиція. Дивіться, ми хочемо зараз розпайовувати, дати можливість розпайовки, але ми ще не почули керівників цих державних підприємств. Да, і в мене є пропозиція викликати деяких керівників, щоб вони нам прозвітували і розказали, який на сьогоднішній день стан в підприємствах, яка обстановка, як це вони бачать.

Тому я пропоную, по-перше, перенести. По-друге, запросити деяких керівників підприємств, які перебувають у віданні Національної академії аграрних наук, керівництво ДП "Конярство", ДП "Укртрави", керівників окремих державних сортодослідних станцій.

Якщо є ще, що можете додати, прошу. Вадим Євгенович.

   

_______________. Ще Фонд держмайна, в управлінні якого знаходяться підприємства… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тоді…

 

ЛЕЩЕНКО Р.М.  Степан Миколайович, вибачте, що вас перебиваю.

Прохання, ще також державні підприємства кримінально-виконавчих установ у віданні Мін'юсту, і дуже важливо, щоб освіту державні підприємства і Міністерство оборони теж, державні підприємства, щоб були всі представлені для того, щоб ми почули посекторальну проблематику їх. Добре?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це не всіх або виборочно, да?

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Да.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Це фактично, як слухання. То треба це питання розглядати окремо, в окремий день.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я думаю, що потрібно це зробити, бо ми                                           зараз хочемо надати можливість розпаювання, але ще їх не заслухали, ну...

Так, Вадим Євгенович, теж хочете.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я, да. Дивіться, я погоджуюсь з паном міністром, дивіться, нам надо секторально запросити з усіх інстанцій, обрати, наприклад, там по два, по три підприємства, ну, це, може, багато два-три, по два підприємства обрати з усіх інстанцій, пенітенціарну службу, Міністерство оборони... Міністерство оброни, МінАПК, Фонд держмайна, академія, якщо вона відноситься буде до цього закону, взяти по два підприємства, запитати, які проблеми, як вони бачать, що говорять на сьогоднішній день люди, які хочуть отримати частку (пай) і так далі, як вони бачать взагалі, ну, чому вона збиткова, чому не збиткова, тобто депутати зададуть питання. Після цього ми трішечки будемо розуміти в якій плоскости рухати цей законопроект. Тому я вам скажу так, що багато підприємств зараз ще в банкротстві, тобто що робити з такими підприємствами.

Друге. Питання, наприклад, по Фонду державного майна. Вони зараз управляють, тобто в них немає функції в статуті управляти державним підприємством, вони займаються управлінням. Вони не можуть зараз по цьому закону нічого зробити. Або вони передають назад Міністерство економіки чи...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи Міністерство сільського господарства.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Не "чи", а Міністерство АПК, тому що це було підпорядкування. Або вони передають туди назад, а ми приймаємо там закони, і МінАПК безпосередньо буде відповідати за приватизацію цього підприємства, або що вони роблять тоді, ну, не згідно свого статуту і положення про Фонд державного майна. Вони  не управленці, вони готують до продажу. А не управленці. А на сьогоднішній день землі, вони, ну, приватизувати не можуть. Тому я погоджуюсь, давайте переносимо, спокійно запрошуємо, але робимо одне єдине питання і робимо  засідання комітету.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вадим Євгенович. Всі погоджуються.

Добре. Тоді переносимо і запрошуємо. Секретаріат підготує запрошення. Дякую.

Переходимо до наступного питання. Це про діяльність акціонерного товариства "Державна продовольча зернова корпорація України". На засіданні профільного комітету вже заслухалося це питання. До слова запрошується голова підкомітету Чорноморов Артем Олегович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Дуже багато щось мені слів...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, ну давайте Власенка послухаємо. До слово запрошується Власенко Андрій Володимирович.

 

ВЛАСЕНКО А.В. Добрий день, шановні депутати, шановний міністр, шановні запрошені! Ми надали матеріали, надали своє бачення по роботі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосніше можна.

 

ВЛАСЕНКО А.В. Ми надали неділю назад вам матеріали на комітет, наше бачення робити, наше бачення виходу із кризи. Які запитання? Готовий відповісти на запитання.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я би хотів, щоб ви презентували дану презентацію, а ми будемо по сторінкам іти, буквально 10 хвилин. Тут у нас всього, як я розумію, 15 сторінок, давайте по 2 хвилини, даже менше, одна хвилина – пояснюйте, в чому полягає дана презентація і на що саме, які опорні точки ми повинні звернути увагу.

Дуже дякую.

 

 

ВЛАСЕНКО А.В. По функціоналу і по презентації. Перша сторінка. Географія підприємств і філій. Тут 55 філій у 20 областях.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  (Не чути)

 

ВЛАСЕНКО А.В. У нас планове завантаження, давайте перейдемо зразу на четверту сторінку тоді без...

 

_______________. Трішки голосніше, мікрофон до себе.

 

ВЛАСЕНКО А.В. Перейдемо на четверту сторінку, де по завантаженню, по роках, по факту і по плану завантажень.

 

_______________. Це динаміка опасных перепоказників діяльності?

 

ВЛАСЕНКО А.В. Да-да, складських приміщень. Ми на корпорації одночасно... Майже 3,5 мільйона тонн зерна корпорація може одночасно зберігати, потужність елеваторів –  2 мільйони 747 тисяч на рік. В 20-му році показник завантаження виробничих потужностей був 23 відсотки всього від загальної кількості. На 21-й рік ми плануємо вийти на показник 44 відсотки. В плані ми вказуємо, що завантаження буде 5 мільйонів 200 тисяч тонн.    Ми повинні вказувати це, бо то є невід'ємною частиною китайської угоди торгової, реальний план завантаження – 3 мільйони тонн. З яких… 3 мільйони тонн завантаження і 600 тисяч тонн переробки.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Це яка сторінка, номер 7 уже?

 

ВЛАСЕНКО А.В. Да. Ми йдемо по плану по 21-му року.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  А яке прогнозування у вас?

 

ВЛАСЕНКО А.В.  3 мільйони тонн.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Це ви хочете, бажаєте вийти вже на новий урожай з 2021 року, який буде?

 

ВЛАСЕНКО А.В. Так. І частину цього року, частину врожаю 20-го року.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Скажіть, будь ласка, на підприємстві зараз, я пам'ятаю, ми обговорювали, було скорочення працівників. Зараз 4 тисячі 950 чи менше вже?

 

ВЛАСЕНКО А.В. Менше вже.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Менше, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас цифри є? Наскільки ви володієте цифрами, пане Андрій?

 

ВЛАСЕНКО А.В. Зараз, зараз. У нас ще багато залучається сезонних працівників на час заготівлі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пан Власенко, дивіться, я наступного разу би попросив би, давайте ми більш детальніше повернемося до вашої презентації і ви приготуєте в слайд-шоу на вихід на екран.

 

ВЛАСЕНКО А.В. У нас є слайди з собою. Ми зараз можемо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, щоб більше було в спокійному темпі. Дивіться, що мене саме зацікавило, особисто мене. Давайте відкриємо сторінку 13, там, де ключові проблемні питання та ризики подальшої діяльності. Скажіть, будь ласка, статус арбітражних рішень у 2020 і 2021роках, яка інстанція була GAFTA, апеляція чи High Court? І що виграно, а що програно?

 

ВЛАСЕНКО А.В. В нас зараз перебуває в стадії апеляції – це 5 доларів з тонни платіж ССЕС за 14-й, 15-й, 16-й і 17-й маркетингові роки. Першу інстанцію ми програли, иск  ..…… був 83 мільйони доларів. GAFTA частково задовольнила позов в ……… і залишила 52 мільйони до сплати плюс 4 відсотки річних.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Тобто, я правильно розумію, що, по суті, навіть вдячний вам, що ви перші, хто почали сперечатись стосовно того, до погоди, яка була, це перші 5 доларів знижки? Тобто ви подали в суд і зараз сперечаєтесь з ним? Добре. Але програли перший суд інстанції?

 

ВЛАСЕНКО А.В. Першу інстанцію, так. Але в нас непогані якби перспективи по апеляції.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Просто у вас згідно сторінки 14, якщо я не помиляюся, у вас апеляційна скарга через тиждень?

 

_______________. Так, 11 марта – це крайній строк, ми її вже подаємо, матеріали вже…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. І які шанси ви бачите? 

 

_______________. Великі. Там можуть бути два напрямки події. Найгірший для нас результат – це десь 15 мільйонів ми програємо, це тому що…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Гривень?

 

_______________. Доларів. Це доларів. Але це найгірше, і ми очікуємо, що ми відіб'ємо всю суму. Це якщо взагалі наші аргументи не візьмуть, відмовлять, все рівно там були помилки дуже великі при защите і не було надано документів, які саме розбивають всі… Там ґрунтувалось рішення взагалі на 90 відсотків на даних китайської сторони. 

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Тобто через тиждень ми можемо бачити перемогу в даній…

 

_______________. Ні. Через тиждень ми подаємо апеляцію. Ми подали ………., і в нас, ми зараз докази вже формуємо, переводимо все на англійську мову і подаємо до 11 марта саме апеляцію.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Скажіть, будь ласка, взагалі чи рухаєтесь ви по диверсифікації боргу? Бо останнє питання, коли ми з вами ………., чи зв'язувались ви, може, з групою з Китаю, група дружби з Китаєм, присутній тут Павло Віталійович Халімон, який, якщо я не помиляюсь, співголова або зам, я не пам'ятаю, на сьогоднішній день.   Чи є взагалі допомога чи потрібна вона?

 

_______________. Ми розмовляли спочатку…

 

ХАЛІМОН П.В. Зачекайте, є репліка.

Якщо вже згадали моє прізвище, мені, мабуть, хотілось би депутатам на наступний раз подарувати календарики. Знаєте, для чого, до чого я веду? Керівник призначений два місяці тому. Тобто ви вважаєте, що за два місяці він повинен був провести таку об'ємну, ефективну роботу, прийти в кінці сезону, коли закінчується збирання, коли плануються форвардні програми і за цей період часу він ще має організувати зустріч, в період коронавірусу, з китайською стороною.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ні, ні в якому разі, Павло Віталійович. Я лише наголошую на те…

 

ХАЛІМОН П.В. Якщо, давайте ми будемо викликати керівників державних підприємств і готуватися до цих зустрічей. Щоб все не зводилось до таких питань: а чи виграєте ви суд, а чи ви програєте, а скільки становить державне мито, а хто буде нести відповідальність. Давайте задавати конкретні питання по підприємству. Я вас просто закликаю до конструктиву. Раз.

Два. Які питання повинні бути до корпорації? Що з другою формою? Чому ми не задаємо це питання?

Ви прекрасно знаєте, що ми слухали керівників попередників, які брали два долари на вході, два на виході. Це ганебне явище зникло.

Ви пам'ятаєте, реєстрація ПДВ складала понад мільйон гривень в рік, яка уходила в тінь. Зараз Державна продовольча корпорація на третьому місці в Україні: перше – …….., друге – "Кернел", задекларували 400 мільйонів. Чому ми не задаємо це питання? Чому ми не дякуємо керівнику за таку роботу?

Що стосується логістики. Якщо раніше була монополія, зараз працюють всі, кому не лінь, від малих до великих. Чому це питання ми не піднімаємо?

Наскільки завантажені потужності елеваторів. Якщо був керівник Саймон, що прийшов, призначив собі зарплату. Так у нас не вистачило розуму запитати, чому такі зарплати і де ваша презентація. А через два місяці   у нового керівника ми питаємо і презентацію щоб він доповідав, і по китайському кредиту щоб він питання вирішив, які він не брав, але вживає всіх необхідних заходів для того, щоб це питання вирішити і вирішити позитивно. Тому, колеги, ще раз, я вас закликаю до конструктиву. Якщо ми викликаємо керівників підприємств, давайте не будемо виглядати смішно, давайте готуватися і задавати питання по суті.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Павло Віталійович.

 

ЧОРНОМРОВ А.О. Можна слово?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем Олегович, давайте... Давайте, ну, якщо коротенько. Ну, я вас дуже прошу, бо сьогодні так...

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Павло Віталійович, дивіться. Да, на превеликий жаль, ви не були...

 

ХАЛІМОН П.В. Я вас не чіпав.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ні-ні, я просто хочу сказати, ви сказали, на першому місці... На першому місці у нас "Нібулон",  на другому  місці у нас "Кернел", на третьому місці ……….

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Артем Олегович, ну, це ж,  це ми можемо вийти з комітету і поспілкуватися. Давайте так, щоб не було... Ми  інформацію взяли  до уваги.

Да, прошу, Петро Васильович.

 

ЮРЧИШИН П.В. Друзі, я хочу виступити арбітром. Я розумію. Скажіть, будь ласка, незалежно від того, скільки раз міняється керівник, на підприємстві є проблеми. Будь-який депутат має право запитати, що там твориться, незалежно від того. Я вважаю, що нічого ми поганого не зробили.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петро Васильович.

Так, інформацію взяли до уваги всі, переходимо до наступного  питання. Це проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення приєднання до електричних мереж, поданий народними депутатами України: Герос, Шуляк, Пивоваровим і іншими. Наш комітет тут не головний. Хтось є  з авторів цього законопроекту?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Немає. Але ми запрошували пана Геруса, направляли листа, на комітет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тоді, ну, якщо є бажання, Сергій Біленко, ви... Да, дякую.

 

БІЛЕНКО С. Ну, законопроект в цілому  дуже позитивний, він направлений на вирішення дуже таких застарілих і актуальних проблем, складності процедури приєднання до електричних мереж. Там, в принципі, досить корисні норми щодо відображення  мереж у  містобудівному кадастрі,  введення електронної взаємодії з приводу отримання вихідних даних і так далі, і так далі. Проте законопроект разом з позитивними моментами містить значну кількість змін до земельного законодавства.

Всім були розіслані зауваження до вказаного законопроекту, ми би просили їх підтримати. В чому полягають саме зауваження? По-перше, є певна кількість положень законопроекту, які вже врегульовані прийнятим законом, це був законопроект 0850. Частина положень буде врегульована законопроектом 2194, який підготовлений і схвалений комітетом до повторного другого читання. Тобто ці положення потрібно виключити.

 Крім того, він не враховує положення Закону 711, це був законопроект 2280, який нашим комітетом був підготовлений, і теж треба коригувати положення законопроекту 5009. І є ще одне суттєве зауваження, він, законопроект, пропонує механізм, за яким встановлення сервітутів для розміщення об'єктів енергетики на землях державної комунальної власності може відбуватися без прийняття рішення органу, що розпоряджається відповідними земельними ділянками за принципом мовчазної згоди. На наш погляд, це порушення права власності і ця норма не має бути прийнята, і все ж таки ми б пропонували, щоб на другому читанні ця норма була виключена.

Текст всім розданий. Готовий прокоментувати будь-які положення. В цілому законопроект позитивний і, в принципі, вирішує багато проблем.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій.

Мірошниченко Анатолій Миколайович – заступник перший голови…

 

МІРОШНИЧЕНКО А.М. Я підтримую сказане Сергієм Борисовичем. Проект, безумовно, актуальний, спрямований на вирішення важливої проблеми, але в частині регулювання земельних відносин викликає істотні застереження і саме в такому вигляді, на думку Держгеокадастру, його земельна частина принаймні не може бути підтримана. Вона потребує доопрацювання, проблемою є те, що по дуже багатьом позиціям пропонується піти в розріз із існуючим регулюванням, із засадами цього регулювання встановлюються винятки в багатьох випадках невиправдані із загальних правил. Насамперед це, звичайно, стосується і процедури встановлення сервітутів та й взагалі, починаючи із змін до статті 3 Земельного кодексу, де ідеться про найбільш загальні питання засад земельного законодавства. Але тут робиться спроба зробити виняток на користь законодавства про землі енергетики. Це дуже такий небезпечний шлях.

По-перше, скажемо, навряд чи шлях продуктивний, тому що пропонується надати закону перевагу над багатьма іншими актами законодавства про землі енергетики, про інші землі. Так воно не спрацює, по-перше. І мета не буде досягнута, будуть лише створені колізії. Тому загальна думка: в земельній частині потребує істотного доопрацювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ще з депутатів хтось хоче  висловитись? Немає. Михайло, будь ласка.

 

_______________. (Виступ російською мовою) Добрый день! Спасибо за возможность. Смотрите, так получилось, что мы участвовали тоже в разработке данного законопроекта. И хочу сказать, что мы не согласны с той критикой, которая озвучена, и попытаюсь простым языком объяснить о чем идет речь.

Мы сейчас сталкиваемся с тем, что у нас, по сути, блокируется строительства во многих случаях перерабатывающих предприятий и развития перерабатывающей промышленности, и, в принципе, экономики, потому что оказывается, что подвести электричество стоит очень дорого и  очень тяжело. Я думаю, что многие с этим сталкивались, тот, кто сидит здесь.

О чем идет сейчас речь? Речь идет, например, о том, что многие сталкиваются с тем, что просто не могут провести линию к своему предприятию. Почему? Потому что по каким-то там соображениям орган местного самоуправления не отвечает нечего. Он не говорит, что, вы знаете, вы тут нарушили закон, он просто ничего не отвечает и ты должен бегать кругами. Поэтому, например, авторы законопроекта сказали, что, дорогие товарищи, вы должны в определенный срок либо сказать, почему нет, либо, если вы ничего не сказали, то это значит – да. Потому что общее благо наше как страны требует, чтобы электричество проводилось, подавалось и предприятия работали. А не в том, чтобы вы, извините меня, вымогали взятки за то, чтобы соизволить рассмотреть соответствующие акты и принять решение.

Поэтому давайте называть вещи своими именами. Возможно это не стыкуется с какой-то юридической теорией, да. Но нам-то надо жить не в теории. А в практике, где у нас предприятия блокируются. В принципе, насколько я понимаю, и многие другие вопросы, которые подымают коллеги, они примерно из той же серии, что с точки зрения юридической теории что-то не так. Но с точки зрения практики, если мы этого не сделаем, мы останемся жить так, как сейчас, когда ОЕСР ничего сделать не может, говорит заказчику, иди, договаривайся, и он должен ходить кругами и везде договариваться, договариваться, договариваться, договариваться. Мы так экономику не построим, если продолжим договариваться.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Сергій… Вибачте. Да, Петро Васильович.

 

ЮРЧИШИН П.В. Михайло, наскільки всім відомо, що то є дві комерційних структури. Орган місцевого самоврядування, він не має права втручатись, він може не заперечувати. Фактично є сьогодні монополія у нас по енергетиці, так, і є комерційне підприємство, яке сьогодні повинно знайти точку в розмові для приєднання, ви ж прекрасно розумієте.

Дякую.

 

_______________. Смотрите, я ни в коем случае не пытаюсь защитить ОЕСР. И в этом законопроекте есть достаточно много норм, которые, скажем так, ограничивают и регулируют деятельность ОЕСР. Я не скажу, что достаточно. Мы, кстати, подали авторам предложение о том, как эти нормы усилить. Я сейчас говорю о том, о чем подняли вопрос коллеги. Когда вы подключаетесь, то формально ОЕСР должно получить соответствующие сервитуты на то, чтобы провести линию. Но они говорят заказчику: "Знаешь, нам не согласовывает орган местного самоуправления. Формально, какие ко мне претензии, если я…

 

ЮРЧИШИН П.В. Михайло, значить, орган місцевого самоврядування видає тільки містобудівні умови на підключення і рекомендує сьогодні вибрати собі клієнта, з ким він буде заключати договір на постачання електроенергії.

 

_______________. Смотрите, тут сейчас речь шла вот о чем, о землях, которые принадлежат органу местного самоуправления.  На эти земли он должен дать согласование. Потому что они в его сфере ведения находятся. Ну, в дополнение к тому, что вы сказали.

 

ЮРЧИШИН П.В. Ну, якщо на то пішло, сьогодні ви знаєте порядок надання ділянок під комерційні структури: викуп, аукціон. Будь-хто приїде, схоче землю, і я схочу, і той схоче, всі схочуть. Є аукціон, будь ласка, питань немає.

 

_______________. Правильно, но так для этого должно быть решение. А сейчас происходит следующее: никакого решения не дают и тем самым заставляют идти и договариваться.

 

ЮРЧИШИН П.В. Якщо буде аукціон, тільки тоді місцеві органи самоврядування нададуть рішення.

 

_______________. Ну, тут речь идет о сервитуте, не о сдаче в аренду. И в любом случае, хорошо, примите решение об аукционе.

 

_______________.  Сергій, те зауваження, які ми можемо зробити, вирішать це питання, можете прокоментувати?

 

БІЛЕНКО С.  Так, я хочу прокоментувати. Дивіться, мова йде про те, що без рішення власника виникає право на землю. Це неправильно. Я розумію, що є всілякі махінації з боку будь-яких органів державної влади. Але ми не можемо… Це "ящик Пандори". Ми не можемо зробити так, щоб без бажання власника виникло право на землю. Потім у нас буде мільйон законопроектів, які в такому ж самому порядку і приватну власність будуть, і державну, і комунальну…

Так дивіться, ще яке питання. У нас проголосований законопроект 7011, він встановлює, що будь-яке надання земельної ділянки має відбуватись відповідно до містобудівної документації. Може, там заплановано інший об'єкт, може, там вже надано дозвіл на формування іншої ділянки, все що завгодно може бути. А тут в силу закону ділянка вже вважається наданою.

По-перше, ця норма не спрацює.

По-друге, зловживань буде, ну, я не знаю скільки. Не може бути принцип, за яким "без меня меня женили". Не може виникнути право на землю без бажання власника. Треба, якщо не дають відповіді, давайте відповідальність введемо. Давайте якісь інші речі. Але такий принцип, він неправильний. Без бажання власника права на землю не може бути, виникати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Так, Петро Васильович.

 

ЮРЧИШИН П.В. Якщо вони не надають відповіді, ви звертайтесь до народних депутатів. Ми прийняли закон, де якомога швидше і у відповідності до закону нададуть інформацію депутати, все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Миколайович.

А, вибач, Олександр.

 

_______________. Я хочу доповнити просто ситуацію, щоб всі розуміли.

Ми хочемо поставити, наприклад, собі ТП 250 кіловат, але це ТП треба підключити, протягнути за 500 метрів, і це ми даємо згоду, без нашої згоди по нашій землі, щоб нам ставили опори, умовно кажучи. Це ж неправильно. Розумієш, щоб включитися в мережу, ми даємо дозвіл, щоб ставили і тягнули…

 

_______________. Нет, речь идет вот о чем. Вот вам хотят, как в вашем примере, поставить ТП. Вы можете сказать "нет", но вы должны сказать "нет".

То есть речь о том, чтобы они были вынуждены в какой-то строк сказать "нет", а не просто ничего не говорить. То есть, вот в вашем случае у вас есть план, прекрасно. Вы говорите, у нас есть план и поэтому "нет". И это понятно. Тогда значит здесь – нет, в другом месте – да. А здесь получается, что вообще никакого ответа и как заставить?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анатолій Миколайович, коментар ще ваш, і будемо голосувати.

 

_______________. Крім встановлення сервітутів, як Сергій Борисович сказав, що без мене мене одружили, там є і інші такі аналогічні небезпечні, на мій погляд, положення, зокрема, про розробку проекту відведення без дозволу. Це призведе до формування земельної ділянки. Якщо у власника із його землі сформують земельну ділянку, це загрожує для нього величезними проблемами, навіть тоді, коли потім цю ділянку комусь іншому не нададуть. Це фактично розпорядження, це визначення юридичної долі майна.

Лінія електропередач – це не тільки опори, це санітарно-захисна зона, це охоронна зона, це істотна зміна режиму великих територій. І це дійсно велика загроза.

Ніхто не заперечує те, що є проблема під'єднання до мереж, але її потрібно вирішувати правильно, вирішувати коректно. І тут би я не погодився, що йдеться про якусь теорію. Неповага до теорії, як ви кажете, неповага до засадничих принципів захисту і охорони права власності, а вона неминуче виллється у великі практичні потреби. Тому ще раз хочу наголосити, ідею ніхто не заперечує, але її треба реалізувати коректно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тоді є пропозиція, якщо є розуміння в цьому законопроекті, направити до Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, визначений головним з опрацювання даного законопроекту, пропозицію та зауваження комітету для врахування. Прошу голосувати.

За? Проти? Утримались? Один. Рішення прийнято.

Переходимо до наступного питання, це болюче питання, щодо ситуації із штрафуванням сільськогосподарських товаровиробників за зберігання пального. До слова запрошую Чайківського Івана Адамовича, секретаря комітету.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Шановний головуючий, шановний пане міністр, шановні народні депутати, гості, присутні, члени асоціації! Дійсно, питання ліцензування воно на сьогоднішній день і, напевно, сьогодні в порядку нашому денному воно, напевно, одне з найголовніших. Я це питання піднімав ще попереднього нашого засідання комітету, але комітет, на жаль, ми тоді дуже багато мали роботи і до "Різного" практично нам не вдалося дійти. Тому на даний комітет питання винесено окремо в порядок денний, і я би хотів, щоб ми сьогодні з вами його обговорили.

Ну, мені за останній період часу дуже багато звернень від аграріїв фактично всієї країни, мені в соціальні мережі пишуть з різними проблемами і розказують, жаліються, яким чином податкова приходить і накладає штрафи, блокує рахунки, а в поле... виходити завтра в поле фактично, а неможливо сьогодні ні купити мінеральних добрив, ні насіння, не проводити загальну господарську діяльність. Дійсно з тим є великі проблеми.

 В нас, знаєте, як кажуть в народі, якщо той, хто працює, то його ще й б'ють. І десь воно так в нас і в аграрному секторі получається, що ті аграрії, які сьогодні в першу чергу чесно працюють, чесно платять податки, і коли було потрібно, вони бігли і брали ліцензії на зберігання пального, відповідно, коли приходить до нього податковий інспектор, відповідно він показує все, що має, тому що в нього все чесно. Але, як кажуть, закон має дві палки завжди і відповідно є певні порушення. 

І ми відпрацювали з нашими профільними асоціаціями, я би хотів зараз фактично підняти декілька питань, їх є п'ять, таких головних питань п'ять, з якими сьогодні стикаються наші аграрії. Але в нас сьогодні є запрошені, з нашої податкової служби є Паніна Наталія Іванівна. Ось вона є.

Я хочу сказати, в понеділок їхав на засідання, виїхав зранку і фактично в період дня їхав з Тернополя до Києва. І по дорозі, вже проїжджаючи фактично від Дубно до Києва, я зустрів, мабуть, п'ять чи шість своєрідних "чорних" заправних станцій. Стоїть бусик на обочині, написано на папаї "Куплю-продам дизпаливо", і там нікого з 500 тисячами штрафу  немає.

Ми знаємо прекрасно, що сьогодні практично це якщо не в кожному населеному пункті, то трішки більшому населеному пункті є нелегальні так звані "чорні" заправки. Теж там сьогодні податківця абсолютно, Наталія Іванівна, немає. І цих заправок ніхто не бачить, вони не платять 780 гривень за ліценцію, вони ці ліцензії не беруть, їм вона не потрібна. І до них, певно, що якщо приходить інспектор, то, як кажуть, як прийшов, так і пішов. Я думаю, що туди просто не ніхто не приходить.

Тому давайте ми будемо спочатку вирішувати ці правопорушення, які сьогодні є, тому що це дизпаливо, яке сьогодні продається на тих нелегальних "чорних" заправках, це якраз дизпаливо, яке вкрали в тих самих добросовісних фермерів. Їх вкрали, і воно там продається нелегально і без ніяких цих…

Тому, друзі, я хочу все-таки тих п'ять проблем підняти.

Значить, перше. Давайте, я думаю, що ми по одному будемо розглядати, напевно що, а тоді і, скажемо, давати якусь пропозицію по вирішенню, яким чином можна це вирішити.

Перше питання. Коли приходить податковий інспектор, відповідно він керується сьогодні документами, це найперше. Під час проведення перевірок за дотриманням норм Закону України про регулювання обігу пального ограни Державної податкової служби запитують численну кількість документів. Зокрема аграрії підпадають під вимогу Наказу Міністерства палива від 20.05.2008 року за номером 281/171/578/155 "Про затвердження інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпустку та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України", далі Інструкція. Тобто такими інструкціями керується податковий інспектор. І це абсолютно правильно. Тому що вони, дійсно, керуються інструкціями.

Що нам потрібно зробити. У нас фактично на пропозицію наших профільних асоціацій є два варіанта, що нам потрібно зробити.

Перше – це відмінити ці інструкції. Це я думаю, що це в силі Кабінету Міністрів України, так? Це не потрібно. Оскільки є Михайло Соколов, я думаю, він може прокоментувати це питання. Це один з варіантів, і я рахую, що він найпростіший.

І другий варіант – це на рівні закону встановити, що органи Державної податкової служби при проведенні перевірок на дотримання норм Закону України про регулювання обігу пального мають право перевіряти лише ліцензійні вимоги та документи, які передбачені такими ліцензійними вимогами.

В той же час, на разі відсутні ліцензійні вимоги щодо ліцензії на зберігання пального для потреб власного споживання. Тому для такого типу ліцензій можливою є лише перевірка достовірності даних, вказаних в заяві на отримання ліцензії. Оце перша така проблема, яку потрібно нам вирішити.

Друга проблема. Верховною Радою України внесено зміни до умов отримання ліцензій на зберігання пального для власних потреб, що вступають в силу з 21-го року. Суб'єктів господарювання зобов'язали при отриманні ліцензій вказувати місткість всіх ємностей, як стаціонарні ємності, так і нестаціонарні, які використовуються для зберігання пального. На практиці такі вимоги неможливо реалізувати, адже неможливо точно вирахувати, яка кількість нестанціонарних ємностей, бочок буде використовуватися при зберіганні пального.

Раніше вимоги щодо вказування місткості поширювалися лише на резервуари, стаціонарні потужності зберігання пального – їх не було. Тобто ми повинні розуміти, раніше були певні сертифіковані бочки, які мали сертифікацію, і ми чітко розуміли, скільки є об'єму в тій чи іншій посудині. В даному випадку ми розуміємо, що використовуються різні ємності, і вони як такого сертифікату не мають на сьогоднішній день. А щоб зробити той сертифікат відповідно, нам можна цей сертифікат зробити на таку ємність, але це потрібно час і величезну кучу грошей знов, тому що його треба скалібрувати. Реально  це довго і затратно. 

Які  варіанти вирішення? Це необхідно внести зміни щодо поширення вимоги про вказування місткостей ємностей в заяві на отримання ліцензій на зберігання пального для потреб власного споживання до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального", далі Закон України про регулювання обігу пального. Треба внести зміни, щоб цих речей нам не допускати.

Третя проблема. Законом було передбачено обов'язок сільгоспвиробників до 1 квітня 2020 року отримати ліцензію на зберігання пального для потреб власного споживання. В той же час за різних причин значна кількість аграріїв не встигла отримати ліцензії до 1 квітня 20-го року, а отримали їх пізніше. Ми розуміємо, що таке весна для аграріїв, я відповідно сам аграрій і знаю, наскільки важко   десь в період весни зробити цю роботу, яку…  Аграрії відсіялися і всі побігли оформляти ліцензії. Але ми розуміємо, що вже пройшло порушення. Відповідно я думаю, що наша податкова, вона керується чітко вимогами, числами, регламентами і так далі. І зрозуміло, коли прийшли на перевірку, зразу порушення і зразу відповідно є позбавлення ліцензії тієї, яка взята була вже після цього.

Що нам потрібно зробити? Необхідним є скасування штрафів за несвоєчасне отримання ліцензії для суб'єктів господарювання, котрі на момент проведення перевірки вже отримали ліцензії. Можливо реалізувати лише шляхом внесення змін до законодавства. Тобто, що пропонується? Фактично, якщо аграрій на момент перевірки це отримав, значить, я думаю, що можна, як кажуть, простити таку ситуацію раз. Понять и простить. Оце є пропозиція, я думаю, зараз висловляться наші профільні асоціації, але це фактично їхня є пропозиція, яка підготовлена до сьогоднішнього засідання комітету.

Четверта проблема. Четверта проблема в загальному. Я своїми словами скажу, вона є трошки схожа на абсурд. Аграрії купляють пальне і купляють у різних виробників пальне. Відповідно різні виробники пального дають різні сертифікати, тому що вони мають свої, там дрібниці є буквально відхилення, але коли це пальне поступає в одну ємність, то згідно нашого Податкового кодексу це получається виробництво. Це получається смішно, ніби аграрії в себе виробили якесь інше пальне, зовсім незрозуміло, чому. Це є речі абсурдні абсолютно, але закон є закон і опять же я хочу сказати, що коли приходить інспектор, він показує норми закону, от ви так зробили, відповідно треба шукати з даної ситуації вихід.

Значить є пропозиція. Необхідні внесення  змін до Податкового кодексу України та Закону про регулювання обігу пального та встановлення, що не є виробництвом пального змішування суб'єктом господарювання пального будь-яких видів та сортів, що зберігаються ним виключно для потреб власного споживання на підставі відповідної ліцензії та/або декларації про місця зберігання пального згідно з законом, що регулюється питання виробництва і обігу пального.

І п'яте. Аграрії, які мають декілька юридичних осіб та проводять централізовані закупівлі та зберігання пального, фактично будуть заправляти техніку різних юридичних осіб, що може вважатися органами Державної податкової служби як реалізація пального за наявності ліцензії лише на зберігання для власного споживання – теж штраф 500 тисяч гривень.

Дійсно, така ситуація є. Це я теж, звичайно, з таким стикався. І ми це розуміємо, що це дійсно є на сьогоднішній день порушення. Тому що підприємства… Інколи є один власник, він має там, скажемо, декілька підприємств. І відповідно одна заправочна станція, і це можна, дійсно, розцінювати як реалізацію, хоч такої реалізації фактично, її немає.

Що потрібно зробити, які шляхи рішення. Є синхронізація норм Податкового кодексу України та Закону про регулювання обігу пального шляхом внесення змін до Закону про регулювання обігу пального та встановлення, що не є реалізацією пального операцій із заправлення пальним техніки третіх осіб за договорами підряду для обробки земельних ділянок відповідно власного пального.

Ну, тут вирішення ще вказано за договорами підряду. Тому ми розуміємо, що сьогодні багато аграріїв користується і послугами сільськогосподарської техніки. І інколи в договорах техніку беруть без заправки пального. Пальне використовують своє. І це податкова розцінює теж як своєрідну реалізацію, своєрідний продаж, за що теж іде відповідне покарання.

Тому так я десь коротко описав ситуацію, яка є. Вона досить складна. І я думаю, що зараз, Степан Миколайович, я думаю, варто дати  слово, хай би висказалися наші  аграрні асоціації, а тоді...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дякую, Іван Адамович.

По-перше, це члени комітетів. Да, прошу, Петро Васильович.

 

ЮРЧИШИН П.В. Виконання правил ПТЕ і ПТБ, а в тому числі зберігання в сертифікованих приміщеннях, пунктах зберігання паливно-мастильних матеріалів – запорука життя людей і це відміняти не можна. Відповідно отримання ліцензії для власного використання та будь-який податківець приходить, якщо там є нормальна накладна, якщо ти отримав ліцензію, абсолютно питань нема.

Інше питання, коли ти приходиш і ті паливно-мастильні матеріали розливаються в окрузі і зачастую, то ми бачимо пожежі і загибель людей. Звичайно, правила є  правила і ще ніхто їх не відміняв. Я думаю, що на сьогоднішній день абсолютно податківець правий. Якщо він прийшов  і бачить надмірне зберігання паливно-мастильних матеріалів під видом того, що  це для власного виробництва продаються ці паливно-мастильні матеріали будь-кому і будь-які зберігаються паливно-мастильні... засіб.

Тому я вважаю, що ми за такі питання взагалі не повинні голосувати. Ще ніде не було питань, є достатньо часу. Ми говоримо про аграріїв, що вони на посівній. Так що, директор  підприємства чи головний агроном цим питанням займається? Є відповідні  служби, і ми сьогодні живемо в часи комп'ютерного віку. Подав ліцензію в електронній формі, подав документ в електронній формі, проплатив там цих пару копійок і отримав ліцензію. А якщо  люди не будуть поважати закон, отак і дальше будемо жити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Васильович, дякую. Я  хочу коментар. В мене на окрузі була така ситуація, фермер, ну, був дощ і він купив ……. паливо,  десь 2 тонни, так, приїхав, не міг  доїхати до де він його повинен  зберігати  і приїхав до дому. Ну, там якісь сімейні обставини, щось він там затримався. Тут приїхала податкова, то було невипадково, але приїхала і оштрафувала його на 500 тисяч, що те дизпаливо було не в тому місці.

Іван Адамович… Ой, вибачте. Петро Васильович, тут є дуже багато запитань до цього закону, дуже багато. Дуже я думаю, що жорстко поставилася податкова і зараз реагує на це. Тут, давайте будемо не тільки вигороджувати податкову, бо… Якщо з приводу розливу дизпалива, то вже не податкова, це вже Міндовкілля повинно втручатися і так далі.

 

ЮРЧИШИН П.В. Степан Миколайович, якщо там була товарно-транспортна накладна, це переміщення товару, можна в будь-якому суді доказати, але не можна спекулювати на цьому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не може… Ну, я вам скажу із практики, не може фермер… Та причому тут… Це можна замінити, ні ліцензування – декларування, це ж можна що хоч зробити. Але сьогодні штраф 500 тисяч – це вже фермер повинен закінчити своє існування.

 

_______________. (Не чути)     

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Васильович, дякую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Шановні друзі, я вибачаюсь. Ми повинні розуміти, техніку безпеки ми не маємо плутати сьогодні з іншими речами. Ми маємо розуміти, що дійсно є… Петро Васильович, дозвольте мені, я вас слухав.

Сьогодні є різні фермери. Є фермер, який має 10 гектарів, є фермер, який має 100 гектарів, є фермер, який має 5 тисяч, 10 тисяч, 20 тисяч гектарів і того більше. І відповідно ми розуміємо, що фермер, який має 20 гектарів, йому на обробіток потрібно 2 тонни пального, а штраф, 2 тонни пального коштує 40 тисяч гривень, а штраф сьогодні 500 тисяч гривень. Це несумірні речі, які це… І податкова сьогодні абсолютно тут ні при чому, тому що вони виконують закон, вони чітко мають межу, з якою вони працюють. І нам треба подумати, яким чином нам сьогодні захистити і зняти це непорозуміння, яке є, тому що була помилка допущена, ідеального нічого немає. Я думаю, що ми з вами теж ідеальних законів не приймемо, так само і наші попередники. Але треба зараз знайти питання вирішення складної ситуації, яка склалася.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Адамович.

Да, Олександр.

 

_______________. Я хочу підтримати Івана Адамовича, тому що насправді що відбувається. В обласних центрах, посеред міста, в дворах всі заправляють машини дизпаливом, і ніхто по 500 тисяч гривень штрафи не платить. А створили закон, який вам би забезпечити для аграріїв більш прозору їхню роботу, то ми взяли для них зробили те, що податкова ще лишній раз має привід прийти на перевірку. Виявивши там 100-200 літрів, не зійшлося дизпалива і, будь ласка, штраф і поїхали. Це не правильно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Артем Олегович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. У нас в Миколаївській області був недавно страйк стосовно цього. Аграрії прийшли під будівлю ДФС, дуже це було феєрично, дуже багато гасел різних. Але, знаєте, дуже була дивна ситуація, тому що на захист народних депутатів вперше стали промисловці. Оце була дуже дивна ситуація. Люди, які мають кар'єри, люди, які мають різного виду промисел, оскільки вони вже ліцензували топливо ще багато років тому і вони зіштовхнулися з цією ситуацією. А аграрії от щойно, недавно, але я навіть працював в робочій групі, Михайло Соколов був на цій робочій групі, це було в 2019 році, ми відстояли ряд правок стосовно коли повинна була подаватись ця декларація. І подавали великі аграрії і підприємства, такі, як "Нібулон", у яких, ви самі розумієте, дуже важко проконтролювати на 50 філіях, коли там трактор заправляється і коли подається цей звіт за паливо.

І я хотів би сказати, що це трапилась дуже дивна юридична колізія, оскільки навіть, підтримуючи Івана Адамовича, ми розуміємо наступне. Що люди, які купили цю ліцензію, могли до цього закупити дизтопливо "в темну", але купити ліцензію постфактум вже. І коли приїжджає до них податкова, вона бачить, що дане пальне, воно "темне", вони його  не бачать на екрані. А що стосовно до тих, до кого ще не дійшли, то це лише відтермінування того, що таку ж саму ліцензію отримують ті, хто торгують цим паливом, до них же дійдуть скоро, до ДФС, ні? Тобто у них є вхід і вихід, є така історія?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є. Давайте так, ми ще почуємо представника налоговой, ой, податкової, вибачте.

До слова запрошую Слободяника Івана Леонідовича, це голова Всеукраїнського конгресу фермерів. 

 

СЛОБОДЯНИК І.Л. Шановні колеги, дуже слушний і вчасний розгляд зараз на комітеті. Ми попередньо піднімали це питання вже з міністром аграрної політики, маємо солідарність з цього питання. І я хотів би дещо зауважити, що зараз ця розмова, яка почалася, вона пішла дещо в іншому контексті. Поясню, чому. Дивіться, по-перше, у нас почалася проблема з податковою вже з минулого року з блокуванням податкових накладних і це більш масова історія, і її я просив би комітет окремо також розглянути на комітеті, але зараз, щоб не розпорошувати питання, хочу закцентувати саме на ліцензуванні.

Рік назад була ініціатива боротьби з обігом пального і була запроваджена ця ліцензія, хоча до цього і зараз залишається облік пального і списання, і акти списання, і ТТНки, тобто є інструментарій обліку пального. Більше того, в рамках цих інструментів через податкові накладні зараз дуже легко відслідковувати і у нас остання розмова, яка була із податковою, вони навіть вже порахували норматив витрати пального на гектар для того, щоб передбачити чи це відмивання коштів, чи не відмивання коштів. І там є обрахунки: від 50 до 120, а якщо потрібно, необхідно більше, якщо в тебе є машини для перевезення в порти зерна, наприклад, то можна просто це обґрунтувати.

Але чим це закінчилося, колеги? Дивіться, це закінчилося тим, що, до речі, сама по собі ліцензія не є проблемою. Ліцензію дійсно отримати легко. Ти подаєш ліцензію, це можна зробити в електронний спосіб, це можна зробити легко, але що відбувається далі? Далі відбувається те, що податкова перетворюється чи то в пожежників, чи то в спеціалістів зі зберігання пального, не з обігу, а зі зберігання, тому що я хочу навести, у нас була теж з нашої ініціативи в понеділок робоча група між Міністерством економіки і ДПС. І Наталія Іванівна казала, от давайте неголослівно. Так ось неголослівно, друзі, ось вам приклади. Анулювання ліцензій. Бочка стоїть на колесах. Ліцензію анульовано і далі, колеги, проблем немає, більше до нього податкова не приходить. В іншого фермера бочка на 4,9 літра. Він подав на ліцензування на 5 літрів. Приходить податкова – анулювання ліцензії. Далі в нього більш проблем немає. Це по анулюванню ліцензій.

По штрафам, друзі. Є кілька прикладів, як відбувалися штрафи. Один із наймасовіших штрафів – це розбіжність з часом отримання ліцензії і витратами пального. Тобто, наприклад, запровадили в цьому році, власне кажучи, ліцензування. Добре, ти подався на ліцензування, але пам'ятаєте: локдаун, карантин, як працює податкова. Поки отримували ліцензію, вже починали витрачати пальне. Приходить податкова – штраф 500 тисяч. Притому факт  зберігання пального довести не можуть. В рішеннях вони цього довести, на жаль, жодним чином не можуть. Тобто показують просто, що було витрачання, але ніхто цього і не приховує насправді.

Наступна проблема. Я можу називати господарства, колеги. Ті господарства, які я назвав, це господарство "ЯРОВІТАН", фермерське господарство, господарство "РОДОЛАД", і я такі можу продовжувати.

Наступні приклади, будь ласка. Це приклади, власне, розбіжності в ТТНках. Тобто, наприклад, ти коли ліцензуєшся, ти зазначаєш, власне кажучи, юридичну адресу, де в тебе зберігається пальне. Але на практиці всі прекрасно знають, в тебе може бути юридична адреса контори, але господарський двір, де пальне, знаходитись, наприклад, трішки далі, 200 метрів, 300 метрів. Більше того, коли, наприклад, перевізник везе пальне, в якого ти замовляєш, він в ТТНці зазначає адресу. Адреса може бути значною, наприклад, область така-то, район такий-то, село таке-то і адреса безпосередньо. В ТТНці вказують, наприклад, є приклади штрафів за ліцензії, коли в ТТНці вказана, наприклад, тільки адреса села без, власне кажучи, конкретної адреси місця знаходження, за це є штраф 500 тисяч гривень. Подібні штрафи є, коли, наприклад, відстань між господарським двором і юридичною адресою 200 метрів теж штраф 500 тисяч гривень.  

Далі. Це, власне кажучи, відсутність даних… Наприклад.  Це зараз я говорю про тих, хто отримав ліцензію. Безумовно, є застосування штрафів до тих, хто не отримав ліцензію через… Наприклад, людина не має ліцензії і декларує тим, що вона  заправлятиметься, наприклад, просто там на якійсь заправці. Але закінчується це тим, що знову ж приходить податківець і каже, у тебе немає місця для зберігання, і виписуються штрафи.

Дивіться, ми звернулися до податкової ще раніше і отримали відповідь, що Наталія Іванівна, напевно, підтвердить чи спростує, але в мене є лист безпосередньо від податкової, що ліцензовано 26 тисяч 694 ліцензіата, з яких 267 за цей час анульовано. Проведено було 2 тисячі 435 перевірок за цей період, 404 були позбавлені ліцензії. На жаль, відповіді на питання, скільки було оштрафовано, податкова не дає. Якщо можна, щоб пані Наталія Іванівна сьогодні на це питання відповіла.

Далі. Що ми маємо станом на сьогодні, колеги. Станом на сьогодні надходять різні повідомлення з усієї України, і це пан Іван Адамович про це  говорив, що це перетворилося на якийсь певний терор, тому що, наприклад, штрафують господарства по 200-300 гектар. Для них це не відновлювана сума. Це в умовах посухи, в умовах тих обставин, які сьогодні є – перепаду цін, відновитися потім буде неможливо.

Відповідно, ми написали листа до податкової про те, щоб створити робочу групу. Ось цей лист, пані Наталія Іванівна, це він ще 17 лютого…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Іван Леонідович, якщо можна, завершуйте.

 

СЛОБОДЯНИК І.Л.  Завершую.

Дивіться, в мене є величезне прохання, дивіться, тому що я не хочу зараз голослівно говорити про те, що є інформація про те, що 2 тисячі гривень з куба можна порєшать, або за 500 тисяч, якщо є штраф, то десь 4 тисячі доларів можна порєшать, я по конкретним областям це можу називати і з конкретними господарствами. Але я не хочу… будемо вважати, що це поодинокі випадки.

Тому в мене є наступна пропозиція. Зараз опротестування цих штрафів є на різних етапах: або оскарження в центральному ДПС, і на цьому етапі можна вийти з ситуації, або в судовому порядку. Вони зобов'язані, на жаль, як податківці виконувати закон іноді як з ентузіазмом енкаведіста, на жаль, але зобов'язані.

Тому у мене є така пропозиція. Зараз створити робочу групу, пройтись по кожному, кого оштрафували. Зупинити всю вакханалію по штрафам. Паралельно ми розробили законопроект, подали його. Хочу подякувати Степану Чернявському, Павлу Халімону за підтримку в розробці. Ми зараз зупинили його подальше супроводження. Тому що були пропозиції від інших аграрних асоціацій і експертів доповнити його. За великим рахунком, можна було б відмінити це ліцензування. Просто ми розуміємо, що це буде важко протягнути. Тому що буде сильний супротив податкового комітету.

Але ми вважаємо, що достатньо буде це замінити простим декларуванням, раз. Для тих, хто вже не в стані задекларуватися, зменшити щонайменше в 10 разів цей штраф, зробити градацію і відмотати законодавчо всі ці, власне кажучи, штрафи, які вже з'явилися. Тому що з ними щось потрібно робити. У протилежному випадку, я мушу констатувати, оцей випадок в Миколаєві, це наші колеги теж уже виходили. І інші області просять нас вже виходити на попереджувальний страйк. Повірте, нам цього дуже не хотілося. Ми вважаємо, що можна врегулювати це саме таким чином, як я запропонував.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Петро Васильович, прошу.

 

ЮРЧИШИН П.В. Ну, в додаток до тієї розмови хочу сказати, що в даному випадку бухгалтер …………….., товаротранспортна накладна, там вказано акциз. Є сертифіковане підприємство, АЗС. Передав по договору, заправив, і питання всі зняв. Дуже просто все робиться. Оформив документи, виконав правила по ……………. і працюй. І все, крапка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Роман Миколайович.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Наталія Іванівна, я до вас хочу звернутися. Дивіться, у нас ситуація дуже…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Роман Миколайович, якщо можна, ми хочемо надати слово. …

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Так-так. Я буквально просто позицію міністерства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. У нас консолідована позиція. Ми виходимо з дуже простих речей. Аграрний сектор сьогодні годує країну. Ми забезпечуємо половину валютної виручки країни і чверть ВВП країни. Якщо ми створюємо проблематику агросектору з точки зору правильної юридичної форми, все в рамках закону, інструкції, положення, закону, з фіскальної позиції все нормально. Але з точки зору ведення бізнесу є проблема. Ми можемо дискутувати про дисциплінованість, ми можемо дискутувати про процедури, але сьогодні це питання воно створює проблему для всього агросектогру. І все, що сказав Іван Адамович як член комітету і більшість депутатів аграрного комітету, всі мають консолідовану позицію. Ми просто хочемо з вами цивілізовано, нормально обумовити таким чином, щоб ви не втратили систему контролю і роботи. Але в той же час щоб був баланс штрафної санкції, формального підходу і цієї проблеми, яка зараз масово йде по країні. Тобто я хочу наголосити, що ми абсолютно за конструктивні речі. Завтра в нас буде зустріч з головою Державною податкової служби, і він теж готовий до конструктиву. Просто ви, вислухавши всіх нас, ви просто зрозумійте, ми не намагаємося там просто висловити позицію і все, нам треба дуже швидко знайти оперативне правильне рішення, щоб зняти напругу. Тому що ми точно не повинні зараз "кошмарити" агросектор в будь-який спосіб просто, щоб працювати. Тому дуже важливо почути вашу позицію і те, щоб ми конструктивно дійшли до фіналу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Романе Миколайовичу.

Наталіє Іванівно, якщо можна... повертайтесь.

 

_______________. Дякую дуже за запрошення. Нам останнім слово, знаєте…

 По-перше, Державна податкова служба – це центральний орган виконавчої влади, який виконує функції, які визначені законом. Як в законі прописано, так ми і виконуємо. Ми не формуємо державну політику, а лише реалізуємо. Це перше, що я хотіла б сказати.

По-друге, функція або компетенція, яка нам визначена законом, – це, звичайно, контроль за обігом пального, зокрема пального. І інструменти, які надала нам Верховна Рада, ми їх і використовуємо. Це ліцензія, це реєстрація… ведення реєстрів акцизних складів, обладнання, витратомірів, лічильників і так далі. Що нам прописано, ми його і виконуємо. Функції контролю незаконно видобутого або незаконного виробництва і реалізації не податкової, а Національної поліції. Тому якщо бочки, які не зареєстровані стоять, ми не маємо ніякого права до них підійти, тому що ми контролюємо тільки офіційний ринок. Так виписано в законі. Дякую.

Тепер відносно того, що нам... що сьогодні, як ми виконували закон з 1 липня 2019 року щодо ліцензування місць збереження пального для власного зберігання. Всього зареєстровано в органах 41 тисяча... у нас в органах ДПС зареєстровано 41 тисяча сільгоспвиробників. У нас є реєстр, у нас дуже велика кількість інформації, яка збирається по діяльності кожного платника. Всього було на сьогодні видано 18 тисяч ліцензій на зберігання. Це дуже проста процедура, як сказали сьогодні, це в електронному кабінеті необхідно подати електронну заяву і заплатити 780 гривень. Я не знаю, чим буде відрізнятися декларація, тому що на сьогодні це і є декларація. Ми нічого не перевіряємо, коли ми отримуємо заяву на ліцензування, ми нічого не вимагаємо, крім заяви і грошей.

Всього сьогодні  35 суб'єктів, які заявили, що в них обсяги споживання пального – понад 1 мільйон гривень, і отримали уже ліцензію на споживання пального, не тільки на збереження. Якщо сказати який це обсяг обігу пального на ринку, то це 184 мільйони літрів. Я вважаю, що це дуже значний обсяг, який дійсно треба контролювати. Контролюється він через ліцензію, через місця зберігання, через ємкості, в яких воно зберігається, через акцизні накладні і так далі. Я думаю, що це норма закону, яку законодавці для нас виписали, вона абсолютно правильна. Більш якісно чи неякісно ми контролюємо, ну, все-таки відповідальність лежить на споживачах і на суб'єктах, а не на податковій. Тому що... 

Щодо перевірок. Ми, звичайно, не проводили перевірки весь 2019 рік, 2020 рік, і з 01.04 нам законом було визначено виходити на перевірки і застосовувати штрафні санкції. Ми почали перевірки аж в жовтні. Можливо, десь якісь чуть раніше, але ми давали повідомлення, ми писали роз'яснення, ми писали на сайті, що, шановні сільгоспвиробники, купіть, будь ласка, ліцензію, візьміть ліцензію, тому що можуть бути штрафи. І всього в 2020 році із 41 тисячі суб'єктів ми перевірили тільки тисячу, тисячу 70.  Встановили порушення не у всіх, тільки 390. Із 390 порушень відсутність ліцензії тільки 240. Багато це чи мало? "Закошмарили" ми чи ні, визначатися вам.

Але ми не могли іншу суму поставити. 500 тисяч. Ви, народні депутати, визначили таку суму. Якщо би ми поставили 5 тисяч, у нас би завтра було ДБР, НАБУ, прокуратура щодо інспектора.

Як ми можемо жаліти, ми можемо говорити, що це багато, але ми по-іншому поступити не можемо. Я визивала всіх інспекторів, говорила, вони кажуть, ви за нас підете потім на вертольоти. Визначите 5 тисяч – буде 5 тисяч, не буде… Як визначено буде в законі, так ми і будемо виконувати ту функцію.

Тобто сьогодні можна нас стидити, можна говорити що завгодно, але ми будемо виконувати закон в такому тексті, як буде прописано. Змінено буде… Ми самі ініціювали місяць назад пропозицію до Мінфіну, що треба зменшити би суму штрафних санкцій, тому що вона є неадекватна. І ми, звичайно, я стримувала інспекторів, говорила не виходити. У 2021 році ми всього 22 суб'єкта перевірили, тому що ми розуміли, що це дійсно є проблема.

Але і є інша сторона. Що на сьогодні сільгоспвиробнику коштує написати заяву і заплатити 700 гривень? За місць цю акцію можна було би провести і не проводити зміни до закону, тому що насправді така сама процедура, вона дійсно потрібна. Тому що обіг пального не повинен, або контроль за обігом пального не повинен робити виключення для когось. Адже 184 мільйони літрів  на  ринку – це велика сума, великий обсяг.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Ще з депутатів? Так, Петро Васильович, прошу.

 

ЮРЧИШИН П.В. Друзі, в жилому масиві висотою і плотністю забудови живе фермер. Приходить податкова, кілком в стару бочку забито, щоб та солярка не витікала. А він каже, ви мене не маєте права перевіряти. Про що мова може бути? А люди там як мають жити?

Я  вам скажу, якщо на то пішло, рядом є АЗС. Проплатив  кошти – ти сьогодні поважаєш закон, дав накладну чи дав будь-яку записку, приїжджає трактор на ту заправку, заправляється, і ти нічого не  втрачаєш. І за цей період ти легалізуєш відповідні документи, і нікого абсолютно не підвергаєш тому, щоби люди від тебе жахалися.

Я думаю, закон потрібно поважати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Петре Васильовичу.

Іван Леонідович, прошу.

 

 

СЛОБОДЯНИК І.Л.  Я прошу вибачення. Ще раз, дивіться. Ніхто не проти ліцензування, нема проблем з ліцензією, але ви суперечите самі собі. Ви ж самі говорите, що ви не йдете  до тих, в кого немає ліцензії, а йдете до тих, в кого є ліцензія. Це по-перше.

По-друге, яка заправка на відстані 15 кілометрів? В мене господарство, найближча заправка – 10 кілометрів. Ну, це ви жартуєте зараз чи що?

По-третє, ще раз, немає проблем з ліцензією, ми готові ліцензуватися, але ж ви ж перевіряєте як пожежники. Яка бочка? Ну, до чого тут податкова? У вас зараз інструментарій через податкові накладні настільки суворий за контролем обігу пального. Ось цим і варто займатися.

Тому в мене прохання все ж таки пошукати зараз вихід з цієї ситуації, можливо, із створенням робочої групи, через оскарження щоб ми пішли, визначилися із судовою позицією. Тому що ситуація на місцях, вона є іноді неадекватною.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Михайло, прошу.

 

_______________.  (Виступ російською мовою) Коллеги, смотрите, о чем мы говорим. У нас есть два, по сути, вида контроля. Мы сейчас говорим о лицензии. Лицензия сообщает налоговой одну простую вещь, что  в этом месте есть мощность по хранению. Будет это сообщаться через лицензию, будет это сообщаться через декларацию, по сути, это нужно только сама информация, чтобы налоговая знала, что там есть мощность по хранению, и туда могут идти поставки топлива. Тогда, действительно, если речь идет о формальной вещи, это и, кстати, не говорит о том, что, если я не задекларировал, то я что-то украл. Потому что украл я, не украл, налоговая видит по-другому, она видит как раз по налоговым накладным, о которых сейчас говорит Иван. И у нас получается сейчас так, что мы штрафуем на 500 тысяч не за то, что человек украл, а за то, что он ошибся. При этом за то, что он украл, его, может быть, возможно, мы оштрафуем на заметно меньшую сумму, потому что, если это фермер со 100 гектарами, то он мог украсть на 40 тысяч, да. Все, он просто физически на больше украсть не может, даже если он занимается нехорошими делами.

Поэтому, первое, у нас действительно есть несопоставимость. Ну, наказывать за то, что украл намного меньше, чем за то, что просто ошибся, это на наш взгляд неадекватно. Это нужно исправлять, но нельзя…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

_______________. Извините, можно еще один момент буквально?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Миша, вже у нас час.

 

_______________. Буквально секунду. Поэтому, на наш взгляд, нам действительно нужно отрегулировать вопрос с лицензией. Декларирование здесь скорее является юридическим приемом для того, чтобы отрегулировать это и не ломать всю оставшуюся систему, и дать меньшие штрафы. И плюс, конечно, нужно этот формализм убрать, потому что инструкция, о которой говорил Иван Адамович, извините, по ней проверяют. И я не знаю фермера, который может выполнить требования этой инструкции Минтопэнерго, которое разработано для нефтебаз, объемом 3 тысячи тонн хранения. У нас средний объемы нефтебазы – 3 тысячи тонн хранения. Поэтому это просто невозможно, это точно нужно убирать. И, простите, закон, на основании которого она принята, уже не действует. То есть она, конечно, юстирована, но с точки зрения законодательства она не может уже работать, потому что она опирается на воздух.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Миша, спасибо. Дякую.    

Зараз Марія виступить. Олександр.

 

_______________. В мене одне запитання до пані Наталії. Скажіть, будь ласка, пані Наталія, можете відповісти? Скажіть, будь ласка, які в нас на сьогоднішній день взагалі штрафи: перше – за продаж, роздрібний продаж пального без ліцензії, другий штраф –  за оптовий продаж без ліцензії і третій штраф, про який ми говоримо, ліцензія за неправильне зберігання. Порівняйте, будь ласка, цифри.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте на закон будемо спиратись.

 

_______________. Ні, я вам просто хочу пояснити, чому я запитав. Тому що якщо я не помиляюсь, то на сьогоднішній день роздрібна торгівля пальним без ліценції 250 тисяч штраф, а в аграрії – 500, за те, що вони отримали ліцензію і неправильно зберігають.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, Саша. Дуже суттєво, молодець, Саша.

Добре, колеги, ще є у когось якісь коментарі? Немає. У когось... асоціації ми вислухали. Якщо можна, хвилинку максимум.

 

_______________. Дякую.

Українська аграрна конфедерація. Колеги, ми ж не вирішили сьогодні, ні до якого рішення не прийшли. Ми можемо прийняти якесь оперативне рішення, дати мораторій якийсь на оці перевірки? Я, до речі, в четвер, на минулому тижні, був на громадській раді при Державній податковій службі, там був директор, я не знаю, можливо, і ви брали участь в цьому. У вас же є адекватне розуміння, що це неправильне рішення. Я не можу одночасно говорити, на жаль, ми ж тут говоримо трішки про інші речі. Ми говоримо, нам дзвонить фермер, який каже, в мене річний оборот 170 тисяч. Який штраф 500 тисяч? Я що повинен зробити, сусіду ферму ще продати, чи що я повинен зробити?

Нам потрібно оперативне рішення, те, що Іван сказав, перевірити штрафи знову, призупинити їх виконання. Акти, що вже прийшли людям, як їх платити? Друге рішення. Припинити тотальні перевірки на 30 днів, на 40 днів і паралельно негайно приймати рішення по удосконаленню нормативної бази. Нам же сіяти через тиждень, сказав же міністр. Давайте зірвемо посівну кампанію. Вибачте, будь ласка, але нам треба довгострокове по допрацюванню нормативної бази і оперативне рішення на сьогодні. От що я хотів наголосити.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Якщо немає більше питань, комітет оголошую закритим. Дякую всім.