СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики

17 лютого 2021 року

Веде засідання голова Комітету СОЛЬСЬКИЙ М.Т.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, кворум є, починаємо. Займайте свої місця.

У нас є сьогодні два іменинники. Один –  прямо сьогодні день народження,  другий – чуть раніше, але не було ще засідання комітету. Вони як прийдуть, ми їх привітаємо чуть пізніше.

Порядок денний у нас сьогодні наступний.

Перше. Напрямки державної підтримки с/г виробників у 2021 році.

Друге. Інформація щодо зростання імпорту молочних продуктів в Україну.

Третє. Обговорення основних положень Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо забезпечення права працівників державних с/г підприємств, установ, організацій на одержання земельної частки (паю), (друге читання) №3012-2.

Четверте. Презентація положень Закону щодо скасування інституту права постійного користування земельними ділянками. А також у нас ще два закони.

П'ятий. Проект Закону про внесення змін до Закону України "Про землеустрій", поданий Кабміном, №4515.

Шостий. Проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо діяльності Гарантійного фонду виконання зобов'язань за складськими документами на зерно, поданий Кабміном, 4592.

Сьоме. Графік засідань комітету на березень.

Восьме. "Різне".

Хто за даний порядок денний, прошу підтримати та проголосувати.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ А.І. Якщо дозволите, у мене є пропозиція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ А.І. Шановні колеги, останній період часу в аграрному секторі в Україні відбуваються деякі події, які фактично десь турбували весь аграрний сектор. Це питання ліцензій на пальне і перевірок, які зараз відбуваються по всіх підприємствах. Я би хотів поставити, Миколо Тарасовичу, у порядок денний це питання і обговорити на комітеті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Да, питання таке є.

Іване Адамовичу, ми можемо його обговорити під пунктом "Різне". Це точно не кадрове і не інше питання, де потрібно окремо включати в порядок денний. А можемо окремо включати, але за це треба проголосувати, а можемо під "Різним". Я думаю, згода є, щоб ми це обговорили. Немає заперечень? Немає. Тому під "Різним" є одне питання, по якому є згода, ми це обговоримо.

В мене прохання до депутатів, нам сьогодні треба десь 2-3 години попрацювати. Сплануйте свої зустрічі по есемес, відкоригуйте, тому що питань сьогодні багато.

Хто за даний порядок денний, прошу...

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Микола Тарасович, є пропозиція, можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. В мене є пропозиція пункт 3, це стосовно Закону 3012-2, його перенести можна на наступний комітет. Чого? Ну, ми хочемо його розглядати, але ми ще не заслухали позицію підприємств державних, в яких буде розпайовка, і було б цікаво послухати їхню думку. Може, запросити їх на підкомітет або на комітет, щоб уже послухати їхню думку?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, в мене є зустрічна пропозиція. Степан Миколайович, дивіться, я пропоную сьогодні послухати, почати слухання цього законопроекту, він вже в нас довго відкладається, і послухати секретаріат, скільки в нас є правок і про що правки. Тому що, знову ж таки, тому самому підкомітету і всім бажаючим, які хочуть прийти на підкомітет, хочеться почути, про що зараз там іде мова. Тобто ми освіжимо інформацію, сьогодні не будемо закінчувати цей законопроект, дальше зробимо підкомітет і після цього вернемося. Підходить так? Домовились.

Які ще пропозиції, зауваження? Хто за даний порядок денний, прошу підтримати та проголосувати.

Іван Адамович, скільки в нас? Є помічник ваш, щоб проголосувати?

Колеги, ще раз, хто – за? Хто – проти? Хто – утримався? Одноголосно.

Дивіться, оскільки у нас багато питань сьогодні порядку денного, в мене прохання, щоб ми сьогодні дотрималися таки регламенту – виступи до одної хвилини.

Перед тим, як ми приступимо до питань порядку денного, до мене надійшло звернення двох депутатів, які не члени нашого комітету (це Урбанський і Леонов), з проханням перед розглядом першого питання порядку денного "Напрямки державної підтримки с/г виробників" надати їм слово. Немає заперечень?

Будь ласка, колеги.

 

_______________. Пане голово, якщо можна, декілька хвилин зачекати. Урбанський зараз прийде і вже візьме слово, якщо є можливість.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді ми почнемо, і після цього, як піднімете руку, і ми там…

 

_______________. Так, дякую, ми зачекаємо. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто з Кабміну презентує перше питання?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Доброго дня, шановні народні депутати, члени аграрного комітету, присутні на засіданні! Міністерством розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства були підготовлені пропозиції для розгляду на комітеті щодо розподілу державної підтримки в 2021 році. Пам'ятаємо, що згідно Закону про Державний бюджет на 2021 рік на фінансову підтримку сільгосптоваровиробників передбачено в цілому 4,5 мільярда гривень.

Розробляючи відповідні пропозиції, базувалися на декількох принципах, які закладені в підтриманому вами та підписаному Президентом законопроекті 3295.

Перший – це прозорість і в тому числі можливість реалізації державної підтримки через електронний формат Державного аграрного реєстру.

Друге – це передбачуваність. І коли ми говоримо про передбачуваність і можливість середньострокового планування, то якраз перш за все програми, які показали себе успішними в 2020 році, вони передбачені і в даних пропозиціях.

І третій принцип –  це стимулювання розвитку. Тому знову ж є нові програми, які перш за все сфокусовані на підтримці, переробці продукції з доданою вартістю збільшення аграрного ВВП, яке знову ж закладене в профільному законі.

Отож, враховуючи, що презентація є досить обширною, вона була представлена минулого тижня на профільному підкомітеті, я не буду зупинятися на всіх деталях реалізації програм, ця вся інформація публічно доступна стосовно специфіки, а основні речі, тоді, скажу, треба буде мінімум годину, щоб все в деталях представлять. Якщо говорити про базові основні речі, сама презентація, вона також буде після засідання публічно доступна для всіх для ознайомлення.

Напрямок компенсації вартості вітчизняної сільськогосподарської техніки вже 4 роки себе успішно показував, підтримується всіма профільними асоціаціями, тому пропозиція зберегти її в 2021 році на таких же умовах – 25 відсотків компенсації, передбачивши бюджет розміром 1 мільярд гривень. Минулого року було використано 990 мільйонів гривень. Це дасть можливість, знову ж додатково створить робочі місця перш за все на підприємствах з виробництва вітчизняної сільгосптехніки, можливість надходження податків і розширення обсягу. Бачите, скрізь є порівняння, скільки було минулого року. Минулого року було 1,5 мільярда, але там ще були борги за 2019 рік.

Наступне. Скрізь червоною лінією в програмі Президента України зафіксовано забезпечення доступним фінансуванням всіх секторів економіки і ми також хочемо далі працювати в напрямку забезпечення доступним фінансуванням безпосередньо сільгоспвиробників. Минулого року показало себе успішно. Знову ж абсолютно прозора програма, беруть кредит, сплачують відсотки, півтори облікові ставки НБУ отримують назад наступного місяця. Тому ми пропонуємо на 21-й рік зберегти дію цієї програми, виділивши на неї 1 мільярд 200 мільйонів гривень. Знову ж ви бачите, що це дозволить залучити додаткове фінансування на 25 мільярдів гривень. І що я хотів би наголосити, пам'ятаємо, що з вересня минулого року переробні харчові підприємства, вони також мають змогу приймати участь в цій програмі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А скільки використано минулого року по цьому напрямку?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. 1 мільярд 90 мільйонів. Що це ще не всі знали. Тому, я думаю, це навіть може бути недостатньо, але там вже по мірі використання будемо дивитися. Знову ж наголошую, переробка також може користуватися: молокопереробка, пекарні, м'ясокомбінати, залучати фінансування і отримати компенсацію фактично від держави.

Якщо ми говоримо про інтенсивне фактично залучення робочих місць і створення, це ми говоримо про садівництво. В деяких видів ягід на піку продуктивності може бути до 20 робочих місць, включаючи сезонних працівників, на 1 гектар.

Знову ж бачимо показники минулого року, в тому числі є окрема правка в 3295, яка передбачає збільшення компенсацій з 30 до 50 (будь ласка,  наступний слайд) відсотків. Це є чинна норма закону. І доплата за 19-й і 20-й  рік відповідно як результат пропонується 10 відсотків з цього напрямку, 450 мільйонів гривень на садівництво. Це знову ж і компенсуються витрати на зрошення в садівництві, і безпосередньо закупка саджанців, техніки і обладнання, ліній по переробці, по охолодженню, заморозці. Тому тут  в тому числі стимулюється додана вартість.

Постійно є в пріоритеті реєстрація і створення нових сімейних фермерських господарств. Бачимо, що минулого року подавалися на підтримку, вони отримують пряму дотацію на 1 гектар їхній розмір.  Ми пам'ятаємо, до 20 гектарів, тобто це є дійсно мікробізнес, якому на старті важко брати кредити. Тому є така підтримка, 3 тисячі гривень була до цього.

Наступний слайд. Враховуючи інфляцію, реальна вартість, собівартість, величину собівартості, пропонується збільшити її до 5 тисяч гривень на 1 гектар, але не більше 100 тисяч гривень. Тобто знову ж до 20 гектарів на мікробізнес разова допомога новоствореним сімейним фермерським господарствам.

І бачимо, що... Враховуючи об'єктивну кількість реєстрацій, тобто тут 60 мільйонів гривень пропонується, це не є якась дуже масштабна програма з точки зору фінансування, але вона дуже важлива. Минулого року так зареєструвалося 200 нових сімейних фермерських господарств, по чотири члена сім'ї – це вже 800 робочих місць. 

Будь ласка,  наступний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Скільки всього на цей напрямок?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. 60 мільйонів гривень. Також в тваринництві, на жаль, ми бачимо постійні і негативні тренди.  Є ряд програм по підтримці тваринництва. У одних з них фокус знову ж таки на фермерські господарства, які тримають корови. І виплачувати... Минулого року ця програма працювала. Будь ласка, наступний. Ви бачили попит. Виплата 5 тисяч гривень на одну голову верха малим сімейним фермерським господарствам, які тримають до 50 корів. 50 корів уже дозволяє гарантувати якість, безпечність продукції, але це ще не є такий бізнес, щоб воно економічно рахувалось. Тому знову ж перш за все з точки зору робочих місць на селі пропонується цю програму започаткувати. Минулого року використали 35 мільйонів гривень, але ще недостатньо було поширено інформації. Цього року, думаємо, що може 100 мільйонів гривень бути на неї використано, враховуючи вже існуючі заявки.

З точки зору... Давайте далі, ще один, наступний. Про підтримку...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Загальна цифра по попередньому, що ви сказали, яка?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. По чому?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. По тваринництву, тільки що ви говорили.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ні, це один з блоків тваринництва. Я потім... там у нас буде зведена, коли я все тваринництво озвучу, там всього на тваринництво мільярд 100. Ще декілька програм інших буде.

Фактично ми розуміємо, що основний стимул для розвитку кооперації в рамках прийнятого законопроекту – це зміна систем оподаткування. Але щоб підтримати певні кооперативи, перш за все, які трансформуються з обслуговуючих і дрібних, все-таки вбачаємо можливість невеличке фінансування 10 мільйонів гривень виділити для того, щоб стимул цей продовжувався. На жаль, в нас такої не склалося культури масової кооперації, тут її не буде. Але там, де уже започаткували і готові розглянути так трішки, але підтримати. Більше наголос у нас знову ж на компенсацію єдиного соціального внеску сімейним фермерським господарствам 20 мільйонів гривень. Це вже було задекларовано, люди дійсно реєструються, вони сплачують всього 10 відсотків, 90 відсотків компенсує держава. Це є соціальний захист. 20 мільйонів гривень це знову ж, враховуючи, що буде масова реєстрація. Минулого року було зареєстровано і подано буквально на 2 мільйона гривень.

І з точки зору дорадчих послуг, знову ж це певна ніша, пропонується 10 мільйонів гривень, але  минулого було використано, якщо не помиляюся, 3. І ми бачимо, особливо в таких моментах, як сьогодні підняв Іван Адамович, ліцензування палива. Фактично ми розуміємо, аналізуючи, що в 9 з 10 випадків нараховують штраф, бо не знають як, і фермер не має це знати. По логіці він мав би просто взяти найти дорадника. Дорадник – це необов'язково, це ФОП, який надає послуги, аудитор, бухгалтер, який би це вів. І тут якраз для малих і середніх там компенсується, буквально ми пропонуємо 36 тисяч гривень в рік. Тобто це, по великому рахунку, 3 тисяч гривень в місяць. Взяти на півставки хтось, щоб вів це.

І так само по блокуванню податкових накладних. То тут основний наголос, щоб оці дві речі: податкова і ліцензія, в основному це податкова взаємодіє, люди могли найняти в …………. вони фізично не мають часу це все вивчити, і дійсно в них цієї проблематики по 500 тисяч гривень не виникало.

Наступне, будь ласка. Продовжуючи в тваринництві вже більш широко масштабу, в прийнятому законопроекті 3295 була збільшена вартість компенсації з 50 до 80 відсотків за племінні генетичні ресурси, відповідно ми пропонуємо перерахувати, ви бачити цифри, яку компенсацію робити в рамках чинних норм і як результат - виділити на цей напрямок 350 мільйонів гривень. Суть дуже проста: збільшувати поголів'я продуктивного племінного скоту, який фактично закуповують і використовують у себе в діяльності українські фермери. Тут всі напрямки, не тільки ВРХ, тут є і свинарство, тут є вівчарство, козівництво, те, що не було раніше, додали, але по всіх напрямках. Ціль: підвищити продуктивність. У нас середня продуктивність досі нижча ніж середня світова.

Прошу далі. Там, де в нас вже є… Минулого року показала себе досить фактично ефективною програмою з точки зору зайнятості перш за все знову ж на селі майже 24 тисячі бджолярів отримали допомогу, можливо, символічну, бо вона обмежується 60 тисячами гривень на одного бджоляра, але для людей таких, фактично, цим займаються, це є суттєві гроші. Ми бачили великий попит, і перш за все вони реєструються, вони переходять в прозору площину, їх може ДПСС відслідковувати, гарантувати якість. Пам'ятаємо, мед у нас експортоорієнтований товар. Тому пропонується продовжити діяльність цього напрямку, виділити фактично, знову ж аналогічні цифри на фінансування підтримки пасічників у розмірі 240 мільйонів гривень, з таким же обмеженням, не більше 60 тисяч гривень на одного реципієнта, але знову ж, перш за все, щоб напрацьовувати прозорість. 350 мільйонів гривень на компенсацію вартості комплексів тваринницьких, законопроект передбачає збільшення від 30 до 50 відсотків вартості, яка підлягає компенсації. І фактично в нас є декілька проектів, які залучили фінансування, це останній рік реалізації, четвертий їх, залучили кредити для будівництва тваринницьких комплексів, там знову ж попередні розрахунки – 60 мільйонів гривень.

Якщо іти по нових програмах тваринництва, в тваринництві в пріоритеті  знову ж залишається, фактично ми постійно отримували звернення, що є попит, експортний попит, але таки підтримка на старті таких напрямків, як вівчарство, козівництво, пропонується фактично дати  дотацію розміром тисячу гривень на одну голову і виділити на це 50 мільйонів гривень для розвитку вівчарства і козівництва, перш за все, вівчарства, ми розуміємо, 95 відсотків там буде.

І знову... сьогодні було друге питання – молочна продукція, ми ж розуміємо, щоб вирішити цю проблему, нам треба нарощувати обсяг виробництва молока в промислових підприємствах. І щоб стимулювати збільшення поголів'я, фактично доплачувати там, де природний плюс на одну голову. Тобто умовно, пройшов рік, поголів'я не скоротилося, було 100 голів, стало 102, за 2 доплатили, щоб дійсно був стимул доплачувати розміром 30 тисяч гривень на одну голову, щоб в нас... Нам треба швидко ………… об'єм, це буде найдієвіший захід по боротьбі з молочною кризою чи кризою в молочній галузі, це збільшення об'ємів виробництва молока.

Тому…

 

_______________. Ця сума входить в обмеження 50 мільйонів?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Я хочу сказати, що згідно закону по всіх напрямках з цього року запроваджено обмеження 10 тисяч мінімальних заробітних плат. В цифрах цього року по одному напрямку не можна отримати більше 60 мільйонів гривень. По будь-якому.

 

_______________. (Не чути)

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так. 30 тисяч – це теж входить.

Тому, будь ласка, якщо ми говоримо про прогнозованість, програми, які діяли минулого року, які всі розраховували, що вони будуть діяти як мінімум в даному політичному циклі до 2024 року, то пропонується 4 мільярди, бачите, минулого року було профінансовано 3 мільярди 968 мільйонів 400. Фактично майже 100 відсотків використано. До речі, вперше в історії держпідтримки, зазвичай було максимум 80 відсотків коштів використовувалися, решта залишалися в бюджеті, поверталися в загальний фонд.

Наступний розподіл цих 4 мільярдів, бачите, 1 мільярд – техніка вітчизняна, 1 мільярд 200 – компенсація кредитів, фінансова підтримка розвитку садівництва – 450 мільйонів, фермерські господарства, в тому числі там корови, сімейні фермерські господарства, дорадництво, кооперація, виплата на гектар – 200 і тваринництво те, що, і переробка – 1 мільярд 150 мільйонів.

І зразу представлю блок пропозицій по нових програмах. Я розпочинав з того, що цього року, і тут дякуємо, бо це перш за все за рахунок звернення і активного відстоювання позицій аграрного комітету було збільшено фінансування на 500 мільйонів гривень, виділено 4,5 мільярда гривень цього року.

Які пропонуються до розгляду нові напрямки? Страхування сільськогосподарської продукції. Радий повідомити, що сьогодні на урядовому засіданні було внесено законопроект про розвиток агрострахування, проголосовано урядом, він з'явиться в Верховній Раді завтра-післязавтра. Ми просимо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Секунду. А там ми основний чи податковий?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Я зараз по регламенту не можу відповісти. Там є зміни і в Податковий кодекс, і в Закон про агрострахування, бо ці речі взаємні, але…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Значить не наш комітет.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Суть, що перезавантаження агрострахування, є напрацювання робочої групи, вони будуть внесені.  Я думаю, що наша ціль – розвиток аграрного сектору і держави, тому зараз я не можу прокоментувати …….….. комітет. Але надіємося, що цей законопроект буде швидко відпрацьований.

І враховуючи, дійсно, була дискусія, що можна в разі оперативного прийняття, можна з осені запустити хоча під озимі культури страхування. І, в принципі, мінімально ми порахували, що це менше ніж 240 мільйонів гривень немає  змісту, то просто ……….… витрати і все інше буде більше, ніж сама підтримка. Це, якщо розглядати ……….… відношенні.

Я хотів би це зв'язати з наступним. Тому що знову пам'ятаємо, що тригером таким перш за все для відновлення агрострахування, на жаль, став форс-мажор перш за все у Бессарабії, і ми постійно отримували і дальше отримуємо, і ви отримуєте звернення, що хоча б все-таки якісь кошти виплатити за компенсацію. У рамках цього обмеженого бюджету одна пропозиція до розгляду: або агрострахування, або можна 240 мільйонів підтримати перш за все малі.  Якщо 240 мільйонів, це ми порахували, це тільки 50 гектарів. Це до 50 гектарів, бо більше це фізично неможливо. Якщо приймається рішення, що підтримати фермерів, які постраждали, є рішення ТЕП ТНС, воно вже заднім числом неможливо, воно від липня є і малих до 50 гектарів, то, в принципі, на такі невеличкі, і там виходить витрата десь на 1 гектар – 4 тисячі 700 компенсація, то теж можна 240 мільйонів. Це знову до розгляду – або те, або те. Або, в принципі, те і те, але тоді на інші програми не буде. Я вже озвучив всі напрямки, тут можна обговорювати.

Будь ласка, далі. Задекларовано в законопроекті 3295 підтримка органічного сектору. І знову тут до розгляду, якщо взяти обмежений ресурс і виділити там 100 мільйонів гривень на органіку, щоб був уже сигнал, це додана вартість, це перспектива. Ми розуміємо, там це 5-7 років, поки сертифікація, запуск, це має бути довгострокова програма, і почати, якщо з 100 мільйонів гривень можна 70 мільйонів гривень – це підтримка на одну голову поголів'я органічного у тваринництві або на один гектар, знову ж бачимо, з обмеженням, розуміємо, 50 гектарів. То перш за все це для фермерів. Ми, якщо виплачуємо за органіку 5 тисяч гривень, не більше 250 тисяч гривень, то це не середній навіть бізнес. Це знову ж хто хоче йти, там має 10 паїв чи 5 паїв, дійсно не було масового застосування хімії, і пробувати йти в органіку.

І компенсація вартості сертифікації, бо вона також не завжди підйомна є, 10 мільйонів гривень виділено на це. То, в принципі, органіка, те, що дискутувалося раніше. 

Було багато дискусій, в тому числі гарячих в цьому комітеті по картоплярству. Ми як уряд є центральним органом виконавчої влади, в нас є доручення за результатом візиту Президента України в Херсонську область, і було напрацьовано напрямки підтримки. Знову ж мінімальний формат, який пропонується розглянути, це 60 мільйонів гривень. Який розподіл: на насінництво – 10 мільйонів гривень (250 тисяч гривень на одного фермера), знову ж невеликі, переробка – 20 мільйонів гривень, картоплесховище – 30 мільйонів гривень.

І, пам'ятаєте, дискутували про відновлення зрошення. Відновлення насосних станцій, будівництво міжгосподарських мереж перш за все можливо при створенні об'єднань водокористувачів. Законопроект насправді фіналізований, вам представляли і запропонуємо його до внесення буквально, можливо, наступного тижня, це вже дискусія в комітеті була. Але в рамках чинного законодавства можна підтримати фермерів, які інвестують в зрошення, закупівлю техніки, і пропонується розглянути 100 мільйонів гривень, щоб компенсувати 25 відсотків вартості інвестицій, які фермери, не об'єднання роблять, безпосередньо в мережі по зрошенню в себе на полях. Зробили крапельне – отримали, закупили техніку –  отримали 25 відсотків. Якщо в такому масштабі, те, що за нашими оцінками в стандартному ритмі плюс 30 тисяч гектарів має бути введено цього року, є бажання, то це треба 100 мільйонів гривень.

Звісно, що створення об'єднань водокористувачів, яких треба однозначно робити реципієнтами державної підтримки, там треба вже інші масштаби. Але ми об'єктивно розуміємо, що цього року масово це ще не буде. В ідеалі би хоча б прийняти цей закон, щоб він вступив в дію, і вже закладати ці кошти з 2022 року.

Тому, якщо говорити  про пропозиції потенційного... по додаткових 500 мільйонів гривень, ви бачите, це зрошення – 100, органіка – 100, картоплярство –  60 і 240 – або на страхування, або на компенсацію витрат. Ну, менше ділити його по 120 вже змісту немає, там просто буде більше бумажної роботи, ніж якийсь ефект для будь-якого фермера.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Тарасе.

Леонов і Урбанський, колеги, ви хотіли заяву зробити.

 

УРБАНСЬКИЙ А.І. (Виступ російською мовою) Добрый день! Большое спасибо за то, что предоставили слово. Я хотел бы… Я сейчас представляю Одещину и непосредственно юг Одесской области.

Вы все хорошо знаете, уважаемые коллеги, что прошлые два года были для нашего аграрного бизнеса очень тяжелыми, особенно последний год. И, к сожалению, Одесская область наибольше пострадала, особенно юг Одесской области, там была полная засуха, туда выезжал замминистр профильного министерства, собирал фермеров. На уровне руководства Одесской области были подготовлены все необходимые документы, которые полностью отображают те убытки, которые понесли наши фермеры. И они, в принципе, сейчас находятся на грани выживания. Поэтому мы сейчас говорим о тех, о каких-то будущих пільгах и так далее. Я хотел бы, чтобы ваш комитет как профильный предусмотрел все-таки размер компенсации, а мы вместе с вами, объединив силы вашего профильного комитета и комитета, который представляю я, это бюджетный комитет, смогли все-таки предусмотреть в ближайших изменениях до бюджета именно эту  компенсацию для фермеров.

Друзья, я немножко сейчас отвлекусь. Я хочу вам сказать, что ни один суицид на юге Одесской области у фермеров происходит в семьях. Просто люди оказались не на грани выживания, а гораздо ниже. Лично я объездил, несколько раз встречался с очень мелкими фермерами, которые больше всего пострадали. Мы практически из петли их вытаскивали, люди на себя руки хотят наложить. Пожалуйста, давайте объединим усилия и все-таки поддержим это, потому что у многих даже нет возможности сеять. Я не большой профессионал, это семенной фонд так называемый. Поэтому  они между собой сейчас объединяются, кто-то там из центральной  части Украины присылает в долг семенной фонд. Но это все очень мало, нужна глобальная поддержка фермеров Одесской области. И в том числе, я думаю, что в Николаеве тоже это коснулась. 

Но еще раз подчеркну, больше всего пострадал  это район Бессарабии, Бессарабия, вернее, это юг Одесской области.

Спасибо большое. И коллега еще.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам.

 

ЛЕОНОВ О.О.  (Виступ російською мовою) Спасибо.

Буквально два слова. Действительно очень приоритетный вопрос и для одесских фермеров, и для непосредственно губернатора Одесской области, который акцентирует внимание на этом вопросе регулярно.

От себя могу сказать спасибо главе, что дали возможность высказаться. И ко всем членам комитета я еще раз хочу обратится с просьбой, действительно,  очень важно и действительно, одесситы, более 55 процентов урожая пострадало,  ждут этого решения.

Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

Переходимо до обговорення. Стараємося дотриматись десь в межах хвилини, будь ласка.  Хто перший? Степан Чернявський.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Колеги, добрий день. Смотрите, я хочу приєднатися до своїх колег з Одещини, я теж з Одещини, і  хочу... Якщо в нас є така пропозиція по додатковим в цьому році коштам, ці 500 мільйонів, можемо зробити таким чином. Є пропозиція. Ми можемо зробити підтримку Бессарабії до 50 гектар, які є, – 240 мільйонів, а підтримка органічного виробництва, вона закладена вже в інших напрямках. І я думаю, що, може, цих 100 мільйонів залишити на зрошення, а 240 – компенсувати цим малим фермерам до 50 гектар. Колеги, підтримайте, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозумів. Дякую.

Це питання, я думаю, до голови підкомітету і до Тараса Висоцького. Чи  цих 100 мільйонів  ви в інших програмах бачите по органіці, чи ні?

Чорноморов Олег. 

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. На засіданні підкомітету ми вирішували спочатку зробити принцип пріоритетності, в якому ми, як ви бачите, зазнали разом з міністерством, що держпідтримка в розріз страхування, я так розумію, що ви і про це маєте на увазі, що страхування, саме через   метод страхування ми можемо компенсувати фермерам малим Бессарабії. Тому що я насамперед не знаю, яким іншим методом ми можемо направити 240 мільйонів для того, щоб компенсувати їхні затрати на сьогоднішній день. Але ми теж самі переконались, що у нас є невеликі перепони, це те, що Закон "Про страхування" наразі не є поданий, і ми його ще не розглядали. Потім, друга проблема. Це те, що лише 0,2 відсотка українських фермерів довіряють страхуванню, що насамперед дуже малий.

Але дуже вдячний Анатолію Урбанському як члену бюджетного комітету, якщо дійсно буде певне звернення і рішення підкомітету, потім підтриманий аграрним комітетом, може, до залучення інших допоміжних коштів ще до цих 500 мільйонів, як зазначив, я так зрозумів насамперед Анатолія Ігоровича, що ми можемо ще до 500 мільйонів ще додати якісь кошти перерозподілу, як він сказав, бюджетних коштів. То…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. То пріоритетність я залишаю наступну: підтримка страхування сільгосппродукції і підтримка зрошення, і підтримка органічного виробництва, і підтримка розвитку картоплярства та нішевих культур. І в розрізі тих цифр, які подає насамперед зараз замміністра економіки і сільського господарства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Степан намагався чуть інше. Цих 100 мільйонів на органку, вони перекликаються, наприклад, наскільки я розумію, з такою програмою, як здешевлення кредитів або іншими, правильно я розумію?

 

_______________. Тваринництво, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тваринництво і так далі.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. По-моєму, ні. По-моєму, це окрема програма.

 

_______________. 25 відсотків відшкодування.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Це додатково. Фізично по кредитах всі можуть, в тому числі органіки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто, правильно я розумію, той, що займається тваринництвом органічним, він одночасно претендує на дотації по тваринництву і по органіці?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так, це як додатково.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую.

Микола Іванович.

 

КУЧЕР М.І. Я хочу сказати, що я підтримую той розподіл, бо це схоже на розподіл, хоча мені все дуже-дуже не подобається, але я підтримаю. Не подобається що? Не подобається те, що ми… тут багато незрозумілих речей, бджоли – 240 мільйонів, а бюджет відшкодування…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, бджіл немає 240 мільйонів.                                                                                                                                              Скільки бджоли, Тарас Висоцький?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. 240.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мільйонів 240?

 

КУЧЕР М.І. 240 мільйонів. А тваринництво, об'єкти тваринництва – 350 мільйонів. Так якось…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А можна пояснити цифру 240 мільйонів на бджоли?

 

КУЧЕР М.І. Це ж бджоли. Можна я вже до кінця докажу, а потім будемо розбиратися?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Микола Іванович.

 

КУЧЕР М.І. Але я б хотів би ще сказати за інше. Я думаю, що на слідуючий рік нам всю стратегію і всі підходи треба поміняти. Не просто думати, як всім угодити з цих 4 мільярдів, там трошки, там трошки, а, мабуть, давайте будемо так, як в усьому світі роблять, давайте будемо підтримувати інвестиції. Там, де ми бачимо, що є інвестиції і серйозні інвестиції, отам і потрібно підтримувати. Я вважаю, що це дуже важливо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Але ми можемо цього року пробувати це робити. Чому ні?

 

КУЧЕР М.І. Можна попробувати, але це важливо.

І друге питання.  Я б хотів би, щоб ці дотації…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Васильович, давайте по черзі.

 

КУЧЕР М.І. Дивіться, і ще я хочу сказати. І я вважаю, що потрібно все це… це все повинно платитись тільки тим, хто платить податки. Тому що у нас багато підприємств, які, в принципі, або не платять податки, або дуже мало платять податків, часто приймають участь у цих всіх програмах і все нормально у них получається. Тому давайте обставимо так, щоб люди платили податки. Щоб не було так, що один платить на гектар 2 тисячі 200, а другий платить 78 гривень чи 500 гривень і щасливий від цього.

Тому  я вважаю, що сьогодні це одне із центрових питань.  Я недавно говорив із тими, хто поставляє техніку, так вони кажуть, що підприємства практично зараз основні, хто купляє техніку, це ті фермери, які мають 500 гектарів. Якщо він має 500 гектарів, він спокійно купляє за 200 тисяч трактора, плюс причіпне за 150 тисяч, я маю на увазі доларів, і все нормально. А потім нам розказують, що податок 100 гривень на гектар, 500 гривень на гектар. Я не знаю, як вони умудряються навіть фіксований податок не платити.

Тому давайте це зробимо так, щоб ті люди, які отримують будь-яку –  велику, малу бюджетні кошти, вони повинні все-таки сплачувати податки. Ось дві речі – інвестиції і податки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Іванович.

В мене все-таки питання по бджолах.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так. Цифра 240 мільйонів порахована з попиту минулого року. Минулого року планувалося 120 мільйонів, в кінцевому результаті подано заявок, виплачено 239 мільйонів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А на що компенсація?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Компенсація 20 гривень за одну бджолосім'ю, але не більше 60 тисяч на утримувача. В кінцевому результаті подалися 24 тисячі суб'єктів. Тобто  це умовно мікро- мікробізнес, але однозначно тільки ті, хто має паспорт пасіки, тільки ті, хто офіційно зареєстровані і якщо продукція відповідає і може йти на експорт.

Ну, можна дискутувати, але це мінімум 24 тисячі робочих місць – мінімум, якщо одна людина працює там. Це є малі кошти на одного отримувача, але це є масові. І пам'ятаємо, є постійні рекламації, що давайте ще на поголів'я, взагалі що для сільських жителів  також вони очікують на певні стимули, ті, хто... це не є одноосібники тіньові фермери, в них офіційно зареєстрована пасіка, от вони цим займаються. Це фактично покриття витрат на реєстрацію пасіки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Дякую.

 

_______________. Якщо дозволите.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Мейдич хотів спочатку. Ні?

Перепрошую, Чайківський Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ну, я думаю, що підтримка сьогодні в загальному

аграрного сектору вона дуже потрібна. І я б хотів просто за пасіку десь добавити два, буквально два слова, що це необхідна підтримка. Тому що дійсно ми з тіні виводимо, якщо ми хочемо вивести бізнес з тіні, значить, треба туди щось інвестувати. І це дуже правильна підтримка, я думаю, що її на слідкуючий рік треба буде збільшувати, тому коштів не буде вистачати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В мене є питання. Скажіть, будь ласка, коли ви виділяли... не виділяли, попередньо планували оцю цифру на умовно агрострахування 240 мільйонів, виходячи з яких цифр ви її розраховували? Тобто умовно, якщо це компенсація страхового платежу, то якого? Повністю, не повністю і скільки гектар це покриває по країні, з ваших розрахунків? Який розмір відшкодування воно покриває?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ми перш за все орієнтувалися, скажу відверто, таким обмеженим бюджетом навіть не на всю Одеську область, а на Бессарабію. То на Одещині загинуло озимих 498 тисяч... півмільйона гектарів, в Бессарабії прямо... ні-ні, загинуло там близько 250 тисяч. То ми перш за все говорили, от чому 240 мільйонів дозволили компенсувати на площі 240 тисяч. Тобто це ми говоримо про озимі на Бессарабії, якщо умовно, знову ж щоб це як пілот зробити.

Друге – компенсація 50 відсотків від страхового платежу, враховуючи, що в цій зоні страховий платіж буде дорогий.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це скільки гектарів?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. В компенсації 454 гривні, тобто 900 гривень буде на гектар страховий платіж. Бо ми ж розуміємо, що там зона ризикова,

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 900 гривень страховий платіж...

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Да, з нього 450  компенсується.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Компенсації 450. А страховий платіж, максимальна сума відшкодування на гектарі скільки? При страховому платежі 900 гривень.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Який ліміт буде, ви маєте на увазі?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, дивіться, сума страховки. 900 гривень – страховий платіж. Колеги, по черзі. Якщо я плачу 900 гривень за гектар страховку, яку максимальну суму мені з гектара можуть відшкодувати при найгірших погодних умовах?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. А, страхова компанія?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Тут буде 10-відсоткова премія – 9 тисяч.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Десятикратна.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Десятикратна, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте просто зараз об'єктивно обговоримо. В який період страхові компанії страхують озимі посіви, тобто з якого до якого часу? Озимі посіви, наприклад, вони після посіву...

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Жовтень-листопад, після сходів. Вони факт сходів фіксують, жовтень-листопад.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А взимку страхують?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вже ні.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Перед зимівлею жовтень-листопад страхують, так. Взимку вже не накладають, там треба огляд.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто я так розумію, у нас все, що ми зараз дискутуємо, це страховка, умовно, компенсація страховки при умові, що ми весною в парламенті приймемо в першому, другому читанні Закон агрострахування, то, умовно, восени ми можемо застрахувати 240 тисяч гектарів… Не 240...

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. 240, 250 там, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, чому, більше. Якщо ви говорите,  компенсується 450 гривень на гектар, значить ту цифру треба помножити десь на 2,3 – це десь 500 тисяч гектарів ми можемо застрахувати на наступний рік, правильно, озимих?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так. Це вже урожай 22-го року. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, колеги, я просто назвав цю цифру для того, щоб ми її разом обговорили.

 

_______________. Микола Тарасович, якщо у нас це літо, не дай Бог, буде таке саме, то воно вже не працює.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. То ми нічим не поможемо, це зрозуміло.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Це тільки на 22-й рік, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, я одне питання хотів підняти, те, що підняв питання, в принципі, трошки в іншому ключі Кучер Микола Іванович. Я пам'ятаю, минулого року, коли ми розглядали дотації, в Мінекономіки був правильний підхід, про який воно говорила, що, в принципі, не важливо, що підтримувати, важливо, скільки робочих місць це дає. Тобто повинні бути хоча б якісь критерії ефективності однієї гривні дотації. І є оцей аналіз, скільки одна гривня на бджолах дає, а скільки на компенсаціях с/г техніки?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А можете показати?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так. На кожному слайді. Дивіться, значить…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А є якийсь узагальнений графік, де написано: 1 гривня на бджолах дає 0,1 людину, робоче місце.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ні, дивіться, ми можемо його зробити за годину. Ця вся інформація тут є, її можна так подати, можна так подати, можна все…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, я просто думаю, що це важливий момент, хочу просто, щоб комітет теж висловився з цієї точки зору, щоб ми подивилися під цим кутом теж на це питання. Умовно, якщо 1 мільярд по одному напрямку створює робочих місць 1 тисячу, а по другому 100 мільйонів створює 2 тисячі місць, то, напевно, це теж аргумент, правильно?

 

_______________. Дивіться, найперше, якщо говорити сьогодні за пасіку, завжди аграрний сектор мав проблеми з тим, що частина пасіки гинула. Тобто при обробітку недобросовісними препаратами сільськогосподарських посівів частина пасіки просто гинула і тоді виставляли претензії. І фактично ніхто не міг нікому доказати, тому що не було, не зареєстровано, фактично кожний вулик не був зареєстрований.

У даному випадку, коли ми почали виплачувати минулого року цю компенсацію, маса пасічників зареєструвалася, вони стали офіційно підприємцями. Я думаю, що це дуже важливо і це дуже важливий критерій. Звичайно, я думаю, міністерство мало б представити нам кількість зареєстрованих пасічників за минулий рік, і ми б мали розуміти тоді ефективність вкладення 1 гривні на…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, я просто, що хочу сказати, в принципі, ця робота завдяки комітету і особливо завдяки виконавчій владі, дякуємо Тарасу, вона вже має певні там результати, наскільки я розумію. Перше. Об'єм вибірки найбільший за всю історію. Друге. Ви не знайдете ні одного концентрованого, хто би вибрав хоча би там 5-10 процентів, таких немає. Думаю, найбільше, хто вибрав, це якийсь там 1 процент або там загальний.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Фактично 50 мільйонів ……., да, це.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це обмеження, що по закону було і так далі. Але я думаю, що нам все-таки треба провести аналіз.

Артем, ми можемо ще раз на підкомітеті зробити аналіз по робочим місцям?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ви хоче передивитися всю дотаційну програму на 21-й рік чи на останніх там 50…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я хочу. Не я хочу, я просто думаю, що це вартує для всіх почути.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.Пропозиція. Ну, добре. Я вважаю, що це доцільніше буде, а насамперед подивимося, скільки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте подивимося ще підтримку. Тобто у нас зараз аргументи такі: компенсація с/г техніки працює. Точно працює, там, напевно, всі це бачать. Точно їх треба лишати. Давайте під всім кутом подивимося, наприклад, от ця цифра 240 мільйонів гривень на бджоли вона багатьох насторожила. Але, з другої сторони, може, там треба всі 480 умовно, а може, треба 40 тільки, тому що є якісь інші напрямки, для яких є сильніші аргументи.

 

_______________. Ми тут дискутуємо в тому питанні, що, як я і наголошував раніше, коли ще був у нас минулий міністр економіки і сільського господарства, я проводив один із перших підкомітетів, того, що саме створює у нас робочі місця, це все одного тваринництво, це ми розуміємо. Тобто із всіх галузей сільського господарства тваринництво залучає найбільшу кількість робочих місць.

Тобто ми обов'язково передивимося цю програму, але просто відповідь…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Можна, зараз, я просто одну річ хотів, щоб не забути, прокоментувати.

Дивіться, у мене ще одна пропозиція, яку я пропоную обговорити. В цьому варіанті 240 мільйонів гривень по агрострахуванню покриває приблизно 500 тисяч гектарів при умові покриття платежу 50 процентів і 9 тисяч гривень – максимальне відшкодування з гектару. Може, зменшити суму компенсації, щоб покрити більше тисяч гектар? Ми ж розуміємо, що ми не можемо в рішення комітету написати, що ці гроші, при всій повазі, тільки для Бессарабії. Що це, очевидно, так само Херсон, Миколаїв, Кіровоград, інші області так само можуть податися. Є в цьому логіка чи ні? Можна якось прокоментувати?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дивіться, щоб була покроковість. В законі зараз зазначено в поданому до 50 відсотків. Потім визначається щороку рішенням Кабінету Міністрів України за погодженням з НБУ. Можна написати і 10 відсотків, можна 5, але треба розуміти, що якщо…  два фактори стримували  агрострахування –  абсолютна недовіра і ціна. Тому це можна в порядку дискутувати без проблем.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. З другої сторони, можливо, в цьому логіка є. Тому що, якщо зробити 10 процентів, воно і не запуститься. А якщо є там суттєвий платіж, воно якось і почне працювати.

Андрій Богданець.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Доброго дня всім! Очевидно, всім, коли ми почали розбирати дотації, що тих 4,5 мільярда гривень, які виділені, вони абсолютно не покривають всі ті потреби агропромислового комплексу, аграрного комплексу. Тому я вважаю, що вже від сьогодні, від вчора потрібно говорити про те, що, колеги, чому було 4,5 мільярда? Тому що ми говорили, що деякі гроші переходили, був перехідний період, тому що не використовувалися. А зараз ми бачимо, що ми мусимо з деяких, допустимо, навіть підтримку там органіки, ми мусимо забирати, тому що у нас не вистачає покриття інших витрат і інших компенсацій. То ми мусимо вже починати відстоювати, що не менше 1 відсотка має бути, на наступний рік має бути заложено в бюджеті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Розумієте, забирати з органіки – теж така річ. З однієї сторони, можна, а з другої сторони, ми для чого всі спільно осінню прийняли це рішення і добавили цей пункт в закон, тобто якась повинна бути логіка в цьому.

Дивіться, у мене особисто, а потім я прошу всіх, є прохання до підкомітету і до Тараса Висоцького декілька речей зробити.

Перше. Є пропозиція Степана Чернявського збільшити 240 мільйонів за рахунок органіки. Оскільки така пропозиція є, то ви її, будь ласка, обговоріть.

Друге. Є питання по бджолярству. Я пропоную, напевно, його варто розглянути в контексті всього. А саме важливе питання: зробіть слайд один, де покажіть кожна гривня кожної програми, за рахунок чого створює скільки робочих місць. І ми подивимося конкуренцію по робочих місцях на гривню.

Наступне у мене прохання. Є в мене звернення на комітет від виробників, тих, хто вирощує буряк і цукор, щоб на них цього року звернули увагу. Візьміть його проаналізуйте теж, коли будете це обговорювати.

По овочах. На жаль, поки що Роман Миколаєнко запізнюється, оскільки це було доручення Президента, я думаю, він прийде і підтвердить, я його попросив, враховуючи настрій комітету неоднозначний, тому що є "за" і "проти", уточнити позицію офісу і, якщо получиться, можливо, особисто Президента, оскільки його було доручення, по цій позиції. Якщо він встигне сьогодні прийти, то ми його запитаємо всі разом, якщо ні, то, будь ласка,  в мене прохання, в Тараса Висоцького і в Артема Чорноморова уточнити... Що уточнити у Лещенка треба? Уточнити питання по картоплярству. Уточнити питання по картоплярству.

Я думаю, що є прохання, є ще бажання виступити в асоціаціях, після того ми, можливо, ще якісь доручення чи прохання до замміністра і до голови підкомітету сформулюємо.

Які в депутатів ще зауваження, пропозиції і так далі? Петро Васильович, будь ласка.

 

ЮРЧИШИН П.В. Микола Тарасович, я бачу тут зібралися представники і голови асоціацій як переробки молока, так і м'яса. У них сьогодні одне питання. Що ми зробимо для підтримки сьогодні переробки молока? Тому що сьогодні Європа заполонила ринок, дешеве молоко, і вже невигідно буде це молоко переробляти. Який є спосіб сьогодні захистити товаровиробника і товаропереробника? Тарас Миколайович, будь ласка…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Васильович, ну, мені здається, що у нас це питання частково перекликається, не частково, а це більше питання порядку денного друге. Ми зараз по дотаціях обговорюємо.

 

_______________. Микола Тарасович, я вибачаюсь, можна два слова?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка. Зараз, Олег.

Тому ми не переходимо ще до другого питання порядку денного.

В кого ще з депутатів комітету або не з комітету є пропозиції, виступи і так далі, запитання? Тарасов Олег, потім Чайківський Іван Адамович, потім Олег Семінський.

 

ТАРАСОВ О.С. Доброго дня, шановні колеги! Я теж неодноразово наголошував на проблемі посухи, що стосується в Одеській області, Миколаївській, Кіровоградській, Черкаській навіть, і підтримую цю ініціативу. І також хочу зазначити, що і цукрова галузь у нас втрачає. Вже не один рік поспіль цукровики терплять, несуть збитки. Можу сказати декілька там цифр.

Для прикладу, в 20-му році виробництво склало 1,15 мільйона  тонн, а в 19-му – 1,48 мільйона тонн. З працюючих заводів у 18-му році 42 заводи, в цьому році – 33 заводи. Тобто ми втрачаємо промисловість нашу. Потреб внутрішнього споживання оцінюється десь на рівні 1,2-1,3 мільйона тонн. Ще і вироблено в цьому році, як би в цьому році цукрові заводи змогли  заробити, але ж цукор-сирець їде в Україну. Якщо порахувати вартість цукру-сирцю розмитненого правильно,  а не завезеного якось так і переробленого, дійсно, то він буде на рівні, на тому ж самому рівні (18-19 гривень  за тонну), що цукровий… буряковий цукор. Якщо  ж цукор заїде, як ми вміємо, да, без "контрбаса", то  це знову понесуть збитки наші цукровики.

І навіть, якщо цукор буде завезений правильно, навіть якщо цей тростниковий  буде завезений правильно, за рахунок додаткових пропозицій буде зменшена ціна, і знову в цьому році цукровики понесуть збитки. Прошу врахувати також це.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег.

Чайківський Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Шановні колеги, я думаю, якраз у нас друге питання, воно десь в якійсь мірі перекликається із першим питанням.

Ну, найперше, ми повинні розуміти, що ми сьогодні конкуруємо фактично з Європою. І конкуруємо і по дотаціях, і по всьому. І ми розуміємо, що, дійсно, сьогодні, якщо взяти полиці наших магазинів, не тільки по молокопродуктах, а в загальному (там і по м'ясу, і так дальше), їх сьогодні маса. То єсть фактично сьогодні  на полицях наших магазинів 60-70 процентів є імпортних товарів. І саме смішне, що ми за ці товари  оплачуємо наперед, ми це повинні розуміти. Тому що наш ритейл дає відтермінування сьогодні виробнику три тижні,  чотири тижні, місяць, 90 днів, залежно від продукції. За ці гроші, які вони виручають, тому що ми з вами йдемо в магазин, і нам ніхто відтермінування не дає, ми відразу оплачуємо, за ці гроші ми завозимо… вони завозять імпорт. То єсть за наші  гроші, за гроші нашого товаровиробника завозиться імпорт.

Але я хочу сказати, ми, дійсно, це будемо   в другому питанні обговорювати, я хочу сказати за інше. Я хочу сказати за дотації, які сьогодні є в Європі, тому що виробник європейський, він сьогодні захищений, він зі сторони держави так підтриманий, що йому сьогодні вигідно везти на Україну товар. Вигідно. І нас розглядають суто, як ринок  збуту.

От у мене питання сьогодні до Тараса. Скільки, скажіть, будь ласка, от минулого року ми програму по тваринництву виконали на сто відсотків, ми освоїли кошти, але скажіть, будь ласка, ми ці кошти освоїли, мається на увазі, в якій частині отримали аграрії дотації: 100 процентів, те, що було заплановано на 1 нетель чи на 1 корову, чи тільки 50 чи 60 відсотків? Скажіть, хай почують всі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Минулого року в програмі в бюджеті було виділено 300 мільйонів, при тому, що подалися на 380 мільйонів, покриття – 80 відсотків.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  То єсть минулого року це 80 відсотків покриття в загальному відбулося, в цьому році – ми розуміємо. І за минулий рік спад поголів'я знову на 6,5 чи 7 відсотків – 8 відсотків спад поголів'я. То єсть ми повинні розуміти, що це також галузь, яка потребує сьогодні абсолютно дуже серйозного комплексного підходу. У нас не буде молока, і на полицях наших магазинів завжди буде стояти імпорт, тому що в нас свого не буде хватати, це найперше. І нам треба думати, яким чино не ділити то, ми зараз думаємо, як перекинути: чи з бджіл забрати, перекинути на нетель, чи з нетелі – на бджоли і так далі, постійно латаємо якісь дірки. Ми прекрасно розуміємо, і ми повинні пам'ятати одну річ, що коли з аграріїв знімали спецроз'єм по ПДВ, була чітка домовленість. Тут є колеги присутні. Була чітка домовленість про те, що мінімум 1 процент ВВП країни буде направлений на дотацію агарного сектору. Ми вже другий рік поспіль втрачаємо ці гроші, на другий рік поспіль нам дають крихти – тих 4 мільярди гривень, які ми сьогодні не можемо поділити.

І дійсно сьогодні, я абсолютно підтримую наших колег з Одеси, наших аграріїв, які сьогодні постраждали. Ніхто сьогодні не застрахований і ніколи ми не застрахуємо до кінця аграрний сектор, але сьогодні потрібно помогти людям, помогти дійсно аграріям. Звідки взяти кошти, я не знаю. Ми говорили це минулого року, заговорили питання. Я вже сьогодні наближаюся до того, що ми знову це питання заговоримо.

Кошти треба вишукувати, і нам треба писати комплексну програму розвитку аграрного сектору мінімум це на яких 5-6 років. Хоча би на нашу каденцію ми її маємо написати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми про це ще сьогодні поговоримо. Дякую.

Семінський.

 

СЕМІНСЬКИЙ О.В. Дякую, Миколо Тарасовичу, за слово.

Я хотів би передати пару хвилин вашої уваги, щоб Асоціація виробників картоплі пару слів коротенько доповіли.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег, після… Зараз ще депутати виступлять. Потім ми перейдемо до асоціацій.

 

СЕМІНСЬКИЙ О.В. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Потім у нас був Соломчук.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Миколо Тарасовичу, дивіться, я не зовсім впевнений, що підкомітет проведе аналіз, але що кількість виділених дотацій по різним напрямкам до кількості робочих місць, що дасть якусь чітку картину. Із-за того, що машина в будівництві, де встановлені станки з ЧПУ, один буде показник, а в бджорялстві, зрозуміло, інший, коли там просто працюють, ну, багато людей задіяно. Але вартість там техніки і компенсації…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро, там не так лінійно. Там же ж воно дає попит на метал, ще якісь інші речі. Воно там трохи по іншому рахується.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Щодо підтрики Одещини. Так, там знищено, ну, засухи, втрати десь 52 відсотки від врожаю. Загальні дані там… Тому що Мінекономіки, наскільки я знаю, вони не зовсім точні, там біля 500 тисяч гектарів. Це, ну, каже Одеська ОДА і облрада. Але коштів в нашому комітеті, ну, як би якими можна розпоряджатися, з Мінекономіки дуже мало. Були колеги з бюджетного комітету, і мені здається, що вони не тільки мають приходити і просити, а, можливо, долучитися знайти кошти і подумати, як перенаправити. А наш комітет завжди буде "за". Тому що всі, знаєте, лишніх, це навіть не лишні є півмільярда, а на них 10 програм.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, дивіться…

 

СОЛОМЧУК Д.В. Втрати по Одещині там 2,5 мільярда.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми можемо про це довго говорити.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Так, можливо, підготувати звернення до бюджетного комітету і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання –  де знайти кошти, питання в цій країні вічне. Ну, один з варіантів – це робити перерозподіл, якщо прийняти закон 3131. Наскільки це дозволять, я не знаю. Але можна це ще окремо обговорити.

Колеги, дивіться, зрозуміло, що от в контексті там якихось податкових речей можна це ще бути обговорювати. Але сьогодні, якщо можна, давайте сконцентруємося, в принципі, на тому, що сьогодні є. А сьогодні є 4,5 мільярда, і нам бажано за два комітети треба прийняти рішення, тому що починається весна, всі на щось мають орієнтуватися.

Степан Чернявський.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Колеги, Микола Тарасович, ми розглянемо перерозподіл, але хочеться знати позицію комітету всього, чи будемо ми виділяти ці 240 тисяч дрібним фермерам, які обробляють до 50 гектар, 240 мільйонів, чи ні. Бо потім нам буде складно зробити перерозподіл.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. А в мене тут питання до Тараса Висоцького. По страхуванню є обмеження загальне в межах, умовно, 50-60 мільйонів гривень чи є окремо додаткове?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Наразі немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Степан, у мене таке відчуття, що всі готові направити... Особисто моя думка, що це треба робити, що ми повинні. Ми ще минулого року заявили, навіть на великому об'ємі ми повинні до цього перейти.

В мене ще одне прохання. Коли підкомітет... Артем Чорноморов, Тарас Висоцький, коли ви це все будете обговорювати, можна попросити вас зробити висновок на основі інформації, яку підготує МінАПК, в мене прохання, і Мінекономіки, які програми ви вважаєте, що є такими, що цього року можуть не продовжуватись короткострокові, а які програми можуть йти ще на плюс 3 роки. Тобто, щоб ми зараз могли це бачити також.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Наша позиція – всі представлені програми мають бути представлені, ми того їх представляли.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Всі програми, які ви зараз бачите, це програми, ви вважаєте, на плюс 3 роки, крім 21-й рік?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так. Вони всі, перший блок, вони взагалі на 5 років. Вони обговорені в робочих групах і затверджені. Ми тут не подаємо жодної, крім компенсації послуги. Це да, там був форс-мажор.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Роман Миколайович, раді вітати.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Доброго дня!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка, дивіться, ми в процесі  сьогоднішнього обговорення по дотаціях, там є деякі питання. Одне з них те, що ми з вами індивідуально обговорювали: чи вдалося уточнити позицію по овочівництву, по картоплярству?

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Микола Тарасович, некритично.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. О'кей.

Да, але нам треба в будь-якому випадку заслухати представників асоціацій і про це ще переговорити.

Хто з депутатів хоче ще щось сказати? Тарасов Олег.

 

ТАРАСОВ О.С. Я зробив певну заяву по цукровій галузі, хотілося би почути представників міністерства, чи вбачають вони проблему, і які шляхи вирішення проблеми постійного скорочення заводів цукрових. Може, стимулювання експорту, може, дотація на гектар, може, якісь думки ще є, що воно нам не потрібно і ми йдемо до бананової республіки. Хотілося би почути.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яке з двох міністерств, Олег? Міністерство економіки чи Міністерство АПК?

 

ТАРАСОВ О.С. Яке зможе надати відповідь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте по черзі.

Міністерство АПК.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М.  Наша позиція, що з точки зору цукрової галузі тільки через механізм стимулювання експорту, в тому числі за рахунок використання механізму Експортного-кредитно агентства, яке до сих пір не працює так, як воно має працювати, в тому числі в частині, що стосується його докапіталізації. Об'єктивно десь по нашим розрахункам 6-7 мільярдів гривень треба його  докапіталізувати, щоб воно було надійним партнером для експортерів, тому що основні позицію по цукровій галузі ви знаєте. Це не внутрішній ринок, а в першу чергу... Що-що?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут Вадим Євгенович правий, там питання, сировину державне імпортне агентство не може кредитувати, це може кредитувати...

 

ЛЕЩЕНКО Р.М.  Дивіться, я прокоментую. В частині, що сировину, те, що прибрали, якщо дивитися структуру експорту нашої держави на сьогоднішній день, то, на жаль, у нас домінантою є в частині структури саме сировина. І якщо ми говоримо в підтримку експортерів по сировині, по АПК, то я бачу саме в тому, що внести відповідні зміни і доповнення.

Якщо стосується по окремим кодам провести цю позицію, можна розглядати, але з точки зору дотацій на гектар треба бути чесними: ми сьогодні не виконуємо норматив – 1 відсоток ВВП. І нам кожен рік всі обіцяють. Я до всіх звертався міжнародних партнерів  і задаю питання: "Ну, а як же ж так, ми ж там обумовили, підписали угоди, меморандум, забрали спецрежим, все. А як так?" Ну кажуть: "Ну, це ваше внутрішнє питання. Ми зовнішнє питання своє вирішили, а внутрішнє питання – це ваше питання".

Тому з точки зору, колеги, джерела наповнення 1 відсотку ВВП, моя особиста думка, – це тільки за рахунок  детінізації. Треба підтримка АПК? 10 мільйонів  гектарів земель сільськогосподарського призначення на базу, на податкову, оподаткувати кожен гектар і нормально все буде. Хочемо знайти ще  вільний ресурс? Він у нас є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, дивіться…

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Тобто питання через механізм детінізації. А спілкування, що стосується виконання в рамках 4,5 мільярда – це просто перетягування. Про те, що говорить Іван Адамович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте попробуємо. 3131 (це вирівнювання податків на селі) йшло у зв'язці з  законом, який поданий до  бюджетного комітету  по 1  процент. Він там залежався,  його зараз не рухають.

У мене тоді прохання МінАПк. Якщо можна, підніміть цю тему. І проаналізуйте.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Я готовий, Микола Тарасович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І тоді там в структурі по закону 3131 треба передбачати паралельний закон,  це перерозподіл по коштах, як структуризується   там  ПДФО, земельний  податок і так далі.

Я не знаю… Якщо МінАПК разом з Мінекономікою може зробити цей аналіз і довести Мінфіну, то це у мене таке основне прохання по цьому: давайте зробимо час – 3 місяці, щоб якщо можна на літо, цей  аналіз до кінця весни був у комітеті, і ми тоді могли би той закон разом підписати.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М.   Ми готові, Микола Тарасович. Готові до цього.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Івченко Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Шановний пане міністр! Шановний пане голово! Нам більш комплексно  потрібно підходити, коли ми говоримо, наприклад,   про  закон  3131, оскільки, пане міністр, там питання стоїть земельного податку.  Земельний податок іде виключно в місцеві бюджети. Він не дасть можливості наповнити бюджет. Точка.

Друге. Я хочу ще раз  нагадати, і ви, дійсно, вірно сказали, що це наше внутрішнє питання, навіщо ми знімали оцей один відсоток. Коли я стояв на трибуні і орав "не знімайте", хтось просто так натискав кнопку. Тому це дійсно наше внутрішнє питання, і ви як міністр сьогодні маєте це питання пролобіювати і повернення в Податковий кодекс одного відсотку. Тоді у нас буде що ділити.

Цукрова галузь. По цукровій галузі, це такий же бізнес, як і будь-який інший. Ми в минулому скликанні зняли всі обмеження формування ціни. Тоді у нас було обмеження по формуванні ціни, і Кабінет Міністрів завжди встановлював, там категорія "А", "Б" і так далі. І цей Кабінет Міністрів, ну, коли він був, він завжди затягував питання. Тому наші цукровики виходили в мінус, оскільки вже приходила імпортна ціна вже нижча, а вони ще не встигали робити ці постанови і так далі, щоб зменшувати ціну. Це бізнес такий же, як і усі.

Тому тут питання в тому, яким чином ми можемо підтримати це, це питання вже дотацій все ж таки. Давайте наповнимо спочатку коштами, а потім підемо в розподіл всіх цих речей задля того, щоб ця галузь була. Але при цьому, якщо це бізнес, а завтра закінчиться дотація, вони так же само поставлять питання через 3 роки. Що нам зариватися, якщо вони не зможуть вирівняти ту ціну і зробити ту собівартість, яка фактично буде нижча там закордонних і так далі? Тобто або ми сідаємо  на голку і постійно дотуємо галузь, а ми  розуміємо, що вона буде практично завжди дотуватися, або ми чітко розуміємо, що коли закінчаться дотації на цукровиків, у нас не буде можливості їх підтримувати, вони будуть закриватися. Тобто це тимчасова міра, якщо вона навіть буде.

І тут я вже хочу підійти, те, що сказав Микола Адамович. Дивіться, Микола Адамович. Дивіться, нам треба комплексно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Миколи Адамовича немає поки що. 

 

 ІВЧЕНКО В.Є. Іван Адамович, я вибачаюсь. Нам треба комплексно і стратегічно просто визначитись, як ми рухаємо аграрний сектор, комплексно. І ці  програми, які діють, вони дійсно мають давати свої ефекти. І звіт має бути міністерства: був ефекти чи не був. Якщо ми сьогодні дотуємо тваринництво, якщо ми сьогодні дотуємо на голову… на нетеля, на голову корови там і так далі, то у мене стоїть питання: чому ж тоді вирізається поголів'я? Є інші проблеми, ми їх всі знаємо. Чому ми їх не піднімаємо і не намагаємося  допомогти, щоб у нас залишилося поголів'я те хоча б, яке є на сьогоднішній день, я вже не кажу  там про 12 мільйонів, яке було при Союзі, щоб ми були забезпечені своїм молоком і так далі. Бо проблема є. Навіть, якщо ми відшкодовуємо ці комплекси і так далі, все одно у нас виникає проблема, коли у нас зменшується поголів'я. Можливо, потрібно вивчити це питання для того, щоб комплексно підійти, яким чином ми будемо розвивати українське тваринництво, яке буде давати додану вартість.

А тепер я перейду до Експортно-імпортного агентства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадиме Євгеновичу, я вас трохи переб'ю. Ми тут сьогодні на початку…

 

ІВЧЕНКО В.Є. Дивіться, Миколо Тарасовичу, дивіться…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми сьогодні встановили трошки кворум, бо багато питань.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Миколо Тарасовичу, я розумію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ой, не кворум, а регламент.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Але ви самі комітет… Ну, я вам щиро скажу, ви головуючий, ви даєте питання депутатів, ви даєте запитання депутатів, потім депутати виступають, асоціації. Коли ви філософствуєте, ви забрали 40 відсотків часу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ніхто не філософствує.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Ні, я взагалі кажу. Тобто ви ведучий, ви можете виступити як депутат і задати питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадиме Євгеновичу, давайте по суті.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Тому я просто хочу, щоб ви мене тоді не перебивали. Бо я хочу комплексно …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі – за, послухати по суті.

 

ІВЧЕНКО В.Є. І тепер… От бачите, ви мене перебили. А я про що говорив? А, Експортно-імпортне агентство.

Ми, коли створювали Експортно-імпортне агентство і коли ми тоді в Комітеті промполітики це пробивали, нам було досить важко пробивати. І тоді аби одна людина і одна фракція тоді отак от не встала, не буду називати прізвища, і вони під своє ім'я фактично це зробили. Да, цієї фракції зараз немає, але вони зробили.

Питання в наступному. Експортно-імпортне агентство кредитує купівлю української продукції. Продукції! Тобто продукція, яка залишає додану вартість. Вони фактично кредитують тих покупців, які живуть там в Китаї, я не знаю, там в Австрії, і так далі, і так далі. Тому досить важливо, щоб ми не змінювали цей принцип. ПДВ має залишатися тут. Якщо ти платиш ПДВ, якщо ти створюєш продукт готовий, там з якоїсь… Ну, треба подивитись, що там в аграрному секторі є і так далі. Тоді ти можеш використати можливості Експортно-кредитного агентства і своїм покупцям надати кредити, щоб вони купили твою продукцію. Чи то сільське господарство, чи то мед ми продаємо, чи то ми там овочі, чи соки і так далі, і так далі, це важливо. Тому ми звідти викидували сировину. Тому що, якщо ми тільки вставимо сировину, повірте, 60 відсотків, так як валютна выручка приходить від сировини, ми знову будемо туди закидувати сировину. І тоді ми точно будемо банановою республікою.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вадиме Євгеновичу. 

Колеги, переходимо до асоціацій. Дивіться, хто хоче виступити, підніміть руку, будь ласка. Дивіться, ми по черзі від Івана Слободяника отак пройдемося. Що, прошу? Регламент – 1 хвилину і по суті, і по позиції конкретно. Тобто ви зі всім згідні, або у вас є свої думки, що доцільніше, які зміни ви пропонуєте. Дуже вас прошу так домовитися. Регламент кожному – 1 хвилина. Ще раз кажу, після того, як ми сьогодні всіх обговоримо, ми ще раз підемо на підкомітет, якщо будете мати бажання, ще раз підете на підкомітет. Якщо будете мати бажання, ще раз прийдете на комітет, і тоді ми після цього будемо приймати рішення.

Тому зараз основне, що ми вас почули, що вам подобається, що не подобається і що ви хочете поміняти чи не хочете.

Будь ласка, Іван.

 

СЛОБОДЯНИК І.С. Всеукраїнський Конгрес Фермерів, Агро-продовольча Рада. Микола Тарасович, Тарас Миколайович, з цієї презентації взагалі випав фонд підтримки фермерів. Він є в бюджеті, там є спецфонд 50 мільйонів і нуль – із загального фонду.

Я звертався до Миколи Тарасовича, Тарасе Миколайовичу, ми з вами розмовляли. В мене величезне прохання. Цей інструмент, який має величезну популярність серед фермерів, до 500 гектарів, тому що їх не кредитують банки, навіть до тисячі гектарів. Фактично там цей інструмент дає можливість взяти кошти на обігові, на виробничі потреби до 500 тисяч гривень, так звані безвідсоткові кредити на 5 років. Відповідно прохання: ми написали листа на підкомітет також, у рамках подальших обговорень передбачити кошти на цей інструмент. Окрім цього, я також рекомендував би все-таки окремо, можливо, комітету розглянути цей зручний інструмент, тому що його можна досить гнучко використовувати, в тому числі там на компенсацію по посусі, наприклад, просто роблячи зміни по постанові, якою керується ця установа.

І власне кажучи, до тих пір, поки не з'явиться фонд частково гарантування, то прохання, щоб цей інструмент працював далі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван, дякую.

Пане Тарас, можете прокоментувати це?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Укрдержфонд надає безвідсоткові кредити на поворотній основі до 5 років до 500 тисяч гривень. Дійсно там прозора процедура, отримують кошти перш за все фермерські господарства, перш за все дрібні, бо 500 тисяч гривень – розуміємо. Це гарна підтримка стартапів. З радістю готові були б виділити і півмільярда гривень, і мільярд, попит точно є, в разі наявності бюджету.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу Олега Чорноморова ще раз звернути на це увагу, подивитися, є ці варіанти, немає.

 

 ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Микола Тарасович, я хотів би наголосити, що таке рішення неможливо прийняти на рівні комітету і уряду. Таке рішення можна тільки через зміни в Закон про бюджет на 2021 рік.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я прошу вибачення. Я надам довідку. Є можливість це зробити перерозподіл через постанову Кабміну.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну, подайте довідку, Артеме Олеговичу.

Наступний виступаючий. По черзі. Ні. Ми йдемо за Іваном. Всі з тої сторони, а потім переходимо до вас, щоб ми потім не заплутались, хто виступав.

 

 ДІДУХ М.М. Шановні члени аграрного комітету, шановний Микола Тарасович! Марія Дідух, "Всеукраїнський аграрний форум".

Коротко, тезисно, по пунктах.

Перше. "Всеукраїнський аграрний форум" і всі асоціації підтримують  ідею, що потрібно збільшувати державну підтримку в розмірі одного відсотка аграрного ВВП.

Друге. З якого фонду, дійсно, ми всі підтримуємо члени аграрного форуму 3131 законопроект, що це є джерело.

І третє. Щодо запропонованої державної підтримки на 21-й рік. Можу сказати від аграрних асоціацій, що Міністерство економіки та сільського господарства повністю в минулому році справилося з цим завданням, з тим, що вони обговорювали по групах підгалузево з усіма, які напрямки потрібно підтримувати, в яких обсягах. В межах того бюджету, який є, 4,5 мільярда, представлена програма сьогодні по діючих програмах розподілу і на майбутнє, які вклинились, в тому числі і картоплярство, і органіка повністю відповідає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Марія, 10 секунд.

 

ДІДУХ М.М.  Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто ви підтримуємо в тому форматі, що є?

Леонід Петрович.

 

КОЗАЧЕНКО Л.П. Я коротко. "Українська аграрна конфедерація".

Шановні колеги, мені не хочеться говорити загалом по конкретних питаннях, але буквально 20 секунд по загальній проблематиці. Нам треба базувати наші підтримки на стратегію, яка повинна бути затвердженою. Вчора ми слухали цю стратегію, але там загальні фрази. Вона чітко повинна прописана на 5 років і 5 років бюджет затверджувати аграрний, дотаційні там кошти і все не змінювати. Так, як робить Європейський Союз на 7 років, вони тільки 10 відсотків річного бюджету можуть корелювати впродовж року. У них, не забувайте, 40 відсотків не валової продукції АПК, а бюджету Європейського Союзу йде на дотації фермерам. В минулому сезоні це було 37 відсотків, зараз його добавили у зв'язку з COVID, і він буде 42 відсотки ВВП Євросоюзу іде тільки фермерам. І, коли наші колеги були за цим столом у комітеті в нашому засідання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Леоніде Петровичу.

 

КОЗАЧЕНКО Л.П. Я закінчую.

Приїхали з Європейського Союзу, з Європарламенту, вони хватались за голову і казали: в нас фермерство страшніше, ніж у вас війна, бо у нас 5 відсотків ВВП на війну можна потратити, а в них на фермерів 40 не вистачає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

КОЗАЧЕНКО Л.П. Маємо це на увазі.

І абсолютно останнє. Страхувати, якщо ми хочемо субсидувати, то не озимі, а ярі культури і багаторічні насадження. Тому що кукурудза пропала, ячмінь в тій же самій Одеській області. То ми будемо тільки пшеницю. Не можна. Усі культури: ярі, озимі і багаторічні. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я абсолютно з вами згідний. Тільки ми говорили, що закон буде прийнятий весною, в кращому випадку вступить літом, перші культури, які можуть під це попасти, це озимі на наступний рік. Принцип, зрозуміло, однаковий.

Хто наступний?

 

______________. По молочній галузі два слова.

Неконкурентоспроможна продукція. Масовий завоз, імпорт іде продукції по цінах, значно нижчим, чим оптово-відпускна ціна з підприємств. Складові…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, у нас ще є друге питання. По дотаціях, будь ласка.

 

______________. По дотаціях. Значить, конкретно говорю. По-перше, переглянути треба ПДВ. На готову продукцію – 20 відсотків. Практично вся Європа, і Азія, і Африка, тобто  5-7 відсотків. Саме велика Росія і Білорусія –  по 10 відсотків. Тобто треба вирішити це питання категорично з тим, що з яких ресурсів брати, перекривати оце все… На кожний рік на мільйон тонн зменшується виробництво молочної продукції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Крім ПДВ. Дивіться, я вас підтримаю по ПДВ, але це не тема дотацій. По суті дотацій.

 

______________. …державну підтримку в розрахунках там давали вам.

Тому, значить, просьба такова. Переглянути можливості, як спасти галузь. Два роки –  більше її не буде. Категорично. 2 роки, не більше.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, хто наступний? Михайло.

 

СОКОЛОВ М.Ю. (Виступ російською мовою) Соколов Михаил, Всеукраинская Аграрная Рада.

Смотрите, два вопроса. Первый. Мы сейчас говорили про компенсацию и про страхование. Во-первых, сейчас у нас изменился закон, мы можем выплачивать прямую компенсацию за потерянный урожай, то есть есть такая возможность.

Второе. Давайте честно скажем тем людям, которые сейчас пострадали, им это страхование на следующий год неактуально, им сейчас посеяться надо. Если они не посеяться, то страховать им будет нечего.

И последнее по этому вопросу. Понимаете, уточненные данные областной ОДА Одесской говорят о том, что там только озимых потерь 500 тысяч гектар, это 2,5 миллиарда. Это только озими.  По яровым у них потери по отношению к 18-му году, который был последний нормальный, 53 процента. То есть на самом деле, что произошло? Из-за нашей любимой ДФС аграрии просто перестали оформлять потери, это все ушло как падение урожайности. То есть там еще непонятно сколько зарыто. Мы предлагаем 240, но это означает, что мы ничего не предлагаем, то есть денег там не будет и мы никого не спасем, откровенно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що-що?

 

СОКОЛОВ М.Ю. Малый фермер, он начинается не с 50 гектар, он 500 гектар – тоже мало  и 200 мало. И средние хозяйства, они все в очень тяжелом положении. То есть если они не посеяться, то потом у нас не будет ни четвертой группы, ни ПДФО, ни платы …….. , ничего.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло…

 

СОКОЛОВ М.Ю. Резюмирую. Предлагаем следующее. Это как бы ……….. предложение. Вообще пересмотреть, как можно увеличить эту сумму, потому что это сумма она ни о чем, даже если есть 40.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Как? От як? Можна конкретну пропозицію.

 

СОКОЛОВ М.Ю. Я не хочу сейчас иди, потому что это больше минуты займет. У нас официальное обращение ушло на комитет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна коротко по суті, як ви пропонуєте. Дивіться, я з вами абсолютно згідний, я це дуже чудово розумію, але ми виходимо просто з того бюджету, що є.

 

СОКОЛОВ М.Ю. Смотрите, я понимаю, мы тоже исходим из того бюджета, который есть. Тогда коротко о вещах.

Первое. У нас есть ряд программ, по которым мы увеличиваем финансирование. Может быть, их можно оставить на уровне прошлого года? Потому что не было такой ситуации в прошлом году. Я сейчас не только про Одессу говорю, я говорю и про Кировоград, и про Николаев, там тоже есть отдельные районы, где похожие ситуации. Вы знаете, если вот так посчитать то, что мы прикинули потихонечку везде, то 340 миллионов плюсом или 360 получается. Это уже тогда 600 миллионов. Я не говорю, что мы там во всем правы, но мы предлагаем, что на это надо обратить внимание.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. От дивіться, у мене прохання, прийдіть на підкомітет ще, і ми... дивіться, очевидно.

 

СОКОЛОВ М.Ю. Хорошо. А можно второй вопрос?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз, Михайло. Очевидно, є окрема проблема, яка стоїть окремо, яку напевне ми й окремо будемо на наступного комітеті говорити. Це питання з посухою і зі страхуванням. Це, як ми, в принципі, зрозуміли, історія, що там і більше уваги буде приділено, ніж іншим програмам.

Можна за рахунок одної хвилини УКАБу. УКАБ згідний?

 

_______________. Загалом із обсягом і розподілом програм – так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я кажу, ви згідні свою хвилину передати ВАРу?

 

_______________. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

СОКОЛОВ М.Ю. Да, и второй момент. У нас в этом году появилась поддержка кооперативов. Но если мы посмотрим внимательно, что это за поддержка, то окажется, что на всю поддержку кооперативов мы выделяем 10 миллионов, на 1 кооператив – максимум 3, при это лимит на 1 сельхозпредприятие у нас – до 60 миллионов, как сегодня говорили. Задача кооперативов – объединять десятки предприятий. Нам нужны там кооперативные элеваторы и так далее, и так далее.

Поэтому возникает вопрос: а зачем так было делать, почему нельзя было в полном соответствии с законом просто-напросто сделать кооперативы равноправными участниками всех программ. Потому что закон говорит о том, что сельхозпроизводитель, что кооперативы могут участвовать во всех программах.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Це передбачено у змінах до порядку.

 

СОКОЛОВ М.Ю. По крайней мере этого не было в презентации.

Поэтому о чем мы хотим сказать? На наш взгляд, важно, чтобы кооперативы могли участвовать как в программах по компенсации техники на общих основаниях с общим лимитом в 50. Чтобы они могли участвовать в компенсации по кредитам на общих основаниях с тем же лимитом и так далее, и так далее. Потому что, действительно, за этим развитие средних и малых аграриев.

Спасибо.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Михайло, це питання вирішено по кооперативах уже.

 

СОКОЛОВ М.Ю. Спасибо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, я думаю, логіка є, я так розумію, міністерства і так це розуміють. Але я тоді не бачу змісту додаткову компенсацію дійсно для них передбачати...

 

СОКОЛОВ М.Ю. И мы предлагаем ее перебросить на поддержку пострадавших от засухи. Абсолютно согласен с вами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А є Артем Олегович?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ну, там 10 мільйонів гривень, можна перекинути. Це не змінить глобально ситуацію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене прохання. Тарасе, запишіть, будь ласка, це. Романе Миколайовичу, теж зверніть увагу. Просто Артем Олегович вийшов. Що, в принципі, змісту дійсно в тих дотаціях немає окремих на кооперацію.

Хто наступний? Будь ласка.

 

ЛАЗАР В.Л. Віктор Лазар, Чернігівська область.

Шановні народні депутати, імпорт картоплі в Україну за останні два роки збільшився на 2 тисячі 500 відсотків, тобто в 250 разів. Це в основному картопля з Російської Федерації, яка іде через Республіку Білорусь. Імпорт картопляного крохмалю – на 700 відсотків. На сьогодні Україна з усіх сторін оточена програмами, які розвиваються в Європейському Союзі, в Білорусі, в Російській Федерації, там давно реалізовані державні програми по розвитку картоплярства та її переробки. В 2004 році в ЄС була реалізована комплексна програма. І вже були використані переробні і отримували компенсацію переробники 50 відсотків вартості. На другу половину вартості кредит під 0,1 відсоток.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пробачте, можна я вас переб'ю, я надам вам ще зараз той час, який…

Вадиме Євгеновичу, ви що пропонуєте зараз вийти, дочекатися всіх і вернутися?

 

ІВЧЕНКО В.Є. Мені запитання?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Я просто, я бачу…

 

ІВЧЕНКО В.Є. Просто попереджайте депутатів, що зараз буде голосування. Бо зараз кворуму немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На початку засідання комітету, якщо би всі були, то би всі пам'ятали, що я всіх попросив сьогодні до шостої години спланувати свій час, відписати всім есемес, тому що сьогодні багато питань. Тому давайте слухати. І на момент голосування, очевидно, ми перепровіримо кворум.

Будь ласка. Пробачте.

 

ЛАЗАР В.Л. Шановні депутати, російська картопляна війна проти України почалася в 2017 році. Росія та Білорусь знищили наше промислове картоплярство, переробні підприємства. Потім Росія через державні програми модернізувала власне виробництво і вони побудовані вздовж українського кордону. Два роки поспіль триває економічна експансія шляхом нарощування масових поставок картоплі. Нам потрібно відповісти на питання, чи потрібно нашій країні картоплярство? Якщо не потрібне, то все правильно, нічого робити не потрібно. Якщо потрібне, то маємо без будь-якого перебільшення останній шанс: зараз або ніколи. Україна імпортує з Росії та Білорусі картоплю, гречку, гірчицю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь  ласка, ще 10, 20 секунд.

 

ЛАЗАР В.Л.  Другий хліб  це нішева культура стала.

Шановні друзі, реалізація держпрограми з промислового картоплярства передбачає державну інвестицію в галузь в розмірі 1,2 мільярда на 5 років. Ці гроші дозволять картоплярам поповнити держбюджет України на 3,8 мільярда гривень за рахунок надходжень податків і зборів від зарплат і легалізації детінізації 614 відсотків.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Скажіть, я так розумію, ви підтримуєте по картоплярству дотацію?

 

ЛАЗАР В.Л. Ми просимо вас, шановні депутати...

 

 _______________. Ми здивовані 60 мільйонами і просимо збільшити цю суму, тому що це продовольча безпека і це бюджет розвитку.

 

ЛАЗАР В.Л. Сьогодні ми просимо підтримати вже підприємства, які реалізовують проекти. Вони сьогодні в реалізації вже на 80 відсотків, вони закінчують будівництво. Підтримайте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, правда однозно те, що розмір дотацій в Білорусі і в Росії на картоплярство порівняно з нами незрівнянна. Це дійсно  є глобальна проблема для українських овочівників. І дивіться, я теж пропоную на це в якомусь форматі звернути увагу. Можна я від Романа Миколайовича, від Тараса Миколайовича хочу, щоб були якісь думки раціональні, коли ви будете це говорити по підкомітету з цього  питання.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М.  Приймається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Хто наступний?

Будь ласка, біля Михайла, пробачте, я не знаю , як вас звати.

 

ЛАВРЕНЮК Г.П. Представлюся. Ганна Лавренюк, Асоціація виробників молока.

З приводу державної підтримки молочного скотарства.  Дякуємо дуже загалом Міністерству економрозвитку за той прозорий процес, який вони забезпечили при напрацюванні державних програм підтримки, майже всі наші пропозиції як Асоціації виробників молока були враховані. І хочу запевнити шановних депутатів і голову, що дійсно ефект від цих програм підтримки є, оскільки, навіть незважаючи на мінус 17 тисяч корів в промисловому секторі 2020 року, обсяг виробництва молока зріз на 0,8 відсотка. Тобто у нас формується новий пласт молочних промислових підприємств, ефективних промислових, націлених на молочне скотарство як на бізнес.

Тому дуже хотілось, щоб всі ці програми були витримані. І щоб також в 2021 і в наступні роки була витримана така ж прозора процедура розподілу державних програм підтримки і коштів, які були забезпечені за рахунок участі представників аграрних асоціацій в комісії Міністерства економрозвитку, а тепер Міністерство аграрної політки, сподіваюся.

Однак, погоджуюся з Іваном Адамовичем Чайківським стосовно його сумнівів з приводу розміру фонду. Наприклад, для відшкодування вартості племінних ресурсів. Минулого року у нас були тільки нетелі свині, і бджоли, і 380 мільйонів загальних заявок з 300 можливих, цього року у нас ще додалися кози, вівці і так далі. Тому викликає сумнів, чи цих 350 мільйонів буде достатньо, зважаючи на  збільшення розміру відшкодувань.

Підтримую Марію Дідух стосовно одного відсотка аграрного ВВП та можливості  легкого перерахунку фондів між собою.     

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Я тут розумію.  Але ми минулого року, коли мали комітетські слухання по цьому, ті, хто вирощують кози і вівці,  прийшли і кажуть: "А чому от корови – можна, а нам не  можна? Чим це не робоче місце?"

 

ЛАВРЕНЮК Г.П. Абсолютно не проти, щоб і вівця, і козам також можна. Але єдине, щоб цих коштів, дійсно, не було потім тонким слоєм  по бутерброду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, а в них позиція: "А можна хоч нам тонким слоєм? Це точно краще, ніж нічого".

Дивіться, по цьому питанню, по питаннях, які потрібно… позицію асоціації озвучили. Питання депутатів ми заслухали. Пропозиції і інші речі, які треба довивчити   комітету і міністерствам, ми почули. Тому прохання    на наступний комітет винести доопрацьоване рішення з урахуванням того, що сьогодні звучало; послухати одну і другу сторону по тих питаннях,  де нема згоди. І якщо у депутатів є ще інші побажання до людей, які відповідають за підготовку цього рішення до наступного комітету, будь ласка.

Івченко Вадим Євгенович.  

 

ІВЧЕНКО В.Є. У мене є звернення до міністра. У нас 1 липня  запрацює ринок землі. І тут вірно питання підняв Іван Слободяник, у нас будуть кошти  від купівлі-продажу, від  обігу землі у нас будуть кошти іти в спецфонд, я так розумію, на створення розвитку сільських територій. Що потрібно, я думаю, зробити?

Перше. Потрібно плюс-мінус визначити, скільки там буде коштів.

Друге. Потрібно подивитися, що це за спецфонд, який буде розподіл коштів, тобто куди вони підуть: на інфраструктурні проекти, вони підуть на розвиток бізнесу в сільських територіях і так далі, і так далі.

Для чого це потрібно? Для того, що в бюджеті ми не знайдемо зараз, це ж реалії, ніхто зараз не знайде під час коронавірусу ще додаткові кошти, щоб це був один відсоток. Або це зразу закладається в бюджет, або фактично в перерозподілі це може бути у вересні місяці, а це вже, как би сказать, всегда перерозподіл был как лоббистские программы и так далее. Тому на такі дотационные вещи буде важко знайти, я вам з практики кажу.

Тому подивитися, скільки буде коштів, подивитися спецфонд, приблизно порахувати, подивитися спецфонд, подивитися, на що можемо витрачати, тобто чи є там підтримка бізнесу, який започаткований в сільських територіях, і так далі. І отут можна розраховувати, скажімо, на підтримку кооперацій, кооперативів. Це вірно.

Друге. Обов'язково... Вірно сказав Слободяник. Дивіться, в ринок землі зайдуть ті, хто можуть кредитуватися, ми ж розуміємо, якраз це вдарить по тим маленьким фермерським господарствам до 500 гектарів. Більшість з них кредитуватися не будуть. Тобто чим менше коштів буде в Укрдержфонді, тим менше у них шансів отримати хоч якусь підтримку від держави. Тому що там мало коштів, їм потрібно було зараз кошти витрачати на купівлю землі і так далі.

 Отут потрібно ще і підв'язати оцей спецфонд до наповнення оцього фонду, Укрдержфонду. Чому? Тому що це безповоротний кредит маленьким господарствам до 500 гектарів по певним критеріям. Це буде допомога маленьким при відкритті ринку землі. Тобто я дивлюся комплексно, тому що кошти від мита продажу землі як мінімум будуть іти в цей спецфонд. Потрібно це питання теж враховувати.

Я думаю, буде справедливо, коли ми правильно все це, системно врахуємо, і держфонд наповнимо, підтримаємо маленьких і покажемо, що ми з вами працюємо, і так далі. І тут же ж ми, коли будемо робити детінізацію, хто буде за це голосувати, то тоді ми скажемо, хто буде легально фактично ставати легальним уже сільгосптоваровиробником, ви можете розраховувати на наші вже фонди, на той же держфонд, де ви можете взяти кредити на безповоротній основі, і так далі, і так далі. Тому це буде комплексний підхід фактично: і детінізація, і ринок землі, і кошти, і так далі  – задля того, щоб вони дійсно працювали.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Вадим Євгенович, ми почули, врахуємо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, я все-таки хочу уточнити, Вадим Євгенович, а які ви маєте кошти, які йдуть в спецфонд при запуску ринку землі? Ми ж державну землю не продаємо.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Ні, у нас будуть питання ринку землі, коли ми будемо купувати приватну  землю. Коли покупається приватна земля сплачується що? А) мита, як мінімум, один відсоток. Якщо ми подивимось скільки, порахуємо, цього мита може бути, наприклад, я не знаю. Але, якщо 20 відсотків з 6 мільйонів гектарів… 20 відсотків – це 6 мільйонів гектарів з 32, якщо ми порахуємо по нормативно-грошовій оцінці один відсоток, це все одно кошти, які прийдуть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

 

ІВЧЕНКО В.Є. І це будуть мільярди вже. Ми з вами проголосували… Я закінчу. Ми з вами проголосували, що ці кошти йдуть в спецфонд. Я ще тоді казав, щоб цей спефонд виключно створити, ви пам'ятаєте, був Мар'ян Заблоцький…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там якесь інше формулювання, якщо я не помиляюсь.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Да, він там інший. Але я виключно тоді пропонував створити… Але він створений. В законі він написаний. Виключно створити для розвитку сільських територій. От тепер, коли цей фонд вже він має бути, бо ринок землі є, потрібно подивитися порядок його, ну, розподілу коштів з цього фонду. І важливо, щоб це пішло і на інфраструктурні проекти в сільській місцевості, це досить важливо, на дороги і на бізнес в сільській місцевості. Оці три речі, три стовпи, мають бути з того фонду. Просто потрібно порахувати, Тарасе Миколайовичу, і дати нам приблизні можливості цього фонду. Може, там взагалі нічого не буде, а, можливо, це будуть великі кошти.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую.

Колеги, переходимо до другого питання порядку денного. В нас є профільний заступник міністра…

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Один коментар. Все-таки, щоб ми розуміли і несли спільну відповідальність, одразу сказати, після прийняття рішення комітету мінімум, мінімум, ні від нікого не залежить, чотири місяці до того, що хтось отримає перші гроші по новій програмі. Якщо про посуху приймати рішення 3 березня, то це 3 липня. І в цілому, щоб реалізувати державну підтримку, треба мінімум дев'ять місяців. Мінімум. А краще десять. Щоб ми просто розуміли. Ми протягом доби завжди даємо зворотній зв'язок на всі запити комітету. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарасе Миколайовичу, знаю. І комітет теж не затягує питання по дотаціях. Такого немає. Так, в ,принципі як і інші питання.

Переходимо до другого питання порядку денного. В нас є ситуація на ринку молочних продуктів. І є звернення до комісії… Зараз скажуть, як вона правильно називається. В нас є профільний заступник Тарас Качка, який, я думаю, багато чого може нам розказати по цьому питанню.

Скажіть, хто є від ініціаторів цього звернення до цієї комісії? Я бачу Чагаровського Вадима Петровича. Хто ще? Ви так само, да? Хто крім депутатів з асоціації, крім Чагаровського Вадима Петровича, буде бажання мати виступити? Асоціації. Крім Чагаровського, ще дві асоціації. Добре. Зрозуміло.

Тоді в мене пропозиція наступна. Надаємо слово Чагаровському Вадиму Петровичу як ініціатору цього звернення. Надаємо слово, хто з заступників міністра економіки, я думаю, Тарас Качка в першу чергу. Як вам зручніше, хто більше… І потім перший заступник по комітету Олег Мейдич, який теж має що сказати, а далі приступимо до обговорення.

Будь ласка, Вадим Петрович, 3 хвилини у вас. 

Чекайте, мало, да? Скільки ви хочете? До 7 хвилин. Давайте п'ять, а потім подивимося.

 

ЧАГАРОВСЬКИЙ В.П. Дякую за можливість виступити, Тарас Миколайович, особливо вам. Тому що в минулу п'ятницю 14 виробників молочної продукції подали заяву в Міністерство економіки стосовно захисту від зростаючого імпорту щодо проведення розслідування по захисту нашого молочного ринку.

Трохи про зовнішньоекономічний баланс подивіться, будь ласка. Я буду тільки цифрами говорити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Петрович, я вас переб'ю. Просто для себе розуміти. Є представники ЄС, ми запрошували? Немає.  Дякую.

 

ЧАГАРОВСЬКИЙ В.П. Я буду говорити про цифри. Подивіться зовнішньоекономічний баланс. Україна вперше стала мати мінусовий баланс зовнішньоекономічної торгівлі молочними продуктами. Він складає мінус 125 мільйонів доларів. Що це значить? Це значить, що на нашу територію було ввезено молочної продукції на 300 мільйонів доларів, а експорт наш український молочної продукції знизився до 175 мільйонів доларів.  Що таке 300 мільйонів доларів, будемо говорити про це,  це фактично два молочних альянси, дві величезні компанії, які є в Україні по переробці.

Хто ж такі країни-експортери, куди ми експортуємо? Раніше ми експортували до Росії. На жаль, ми знаємо, що з квітня, січня 2016 року російський ринок закритий. І сьогодні є 5 країн основних наших експортерів, це країни: Молдова, Казахстан, Грузія, Азербайджан, Китай. Це основні наші експортери.

На жаль, молочна галузь не зуміла перелаштуватися і завоювати нові ринки. Це пов'язано в першу чергу з кризою, яка була в нас у країні, і крім того, з відсутністю можливості фінансувати модернізацію наших підприємств.

Хто такі країни-імпортери. Перед вами 15 країн імпортерів, в основному це країни Європейського Співтовариства. Є тільки 2 країни, це Нова Зеландія і Білорусь, це країни, які не відносяться до Європейського Співтовариства. В основному імпорт до нас молочної продукції сьогодні надходить з країн Європейського Співтовариства.

Окреме питання по Республіці Білорусь. Я вважаю, що Міністерством економіки повинно піднятись питання і застосувати Закон "Про зовнішньоекономічну діяльність", стаття 29, стосовно Білорусі. Тому що Білорусь підтримала ембарго Росії на ввіз на митну територію євразійського Митного союзу української молочної продукції. Я вважаю, що це недружні дії. І стосовно статті 29 ми маємо право на захист і на аналогічні відповідні дії.

Наступне. Коли ми орієнтувались на Європейське Співтовариство і підписували з ними асоціацію, то нам казали, що це дуже великий ринок 500 мільйонів споживачів і дали відповідні квоти. Можете подивитись на ці квоти. Квоти смішні, більш іронічні, я назвав би це. Мало того, ми ці квоти ніколи не виконували, виконували тільки два роки по одній позиції – по вершковому маслу, це 18-й і 19-й рік. І це пов'язано було тільки з ціною на масло вершкове, яка на той час в Європі було достатньо висока. Тому ці квоти  абсолютно для розвитку молокопереробної галузі не грають.

Разом з тим, поза квотами у нас, подивіться, які вводяться митні стягнення. Я для чого це кажу? Тому що  в подальшому я демонструю, яке ввізне мито ми домовилися з Європейським співтовариством. Фактично  з 21-го року ми вводимо нульові ставки на все  ввізне мито на молочні  продукти. Єдине, що залишилося, це вершки там, і то окремі категорії, 8 відсотків. Фактично ми відкриваємо повністю наш ринок без квот, без ввізного мита, і ті 300 мільйонів, що ми маємо у цьому році, в минулому році, вони перетворяться  в мільйонів 400-450 у цьому році.

 

_______________. А можна в режимі діалогу з вами?

Дивіться, моя позиція ідентична вашій. Я це партнерство так зване я його бачу в дуже багатьох речах. Молоко – це найбільш кричуща річ. Хочете мою думку, що буде в цьому році? Ми тваринництва ще більше втратимо, а молоко європейське буде у нас скрізь на полках. І ніяка наша дотація не допоможе зберегти молочну галузь.

Є представник Міністерства економіки Тарас Качка. Питання, що стосуються необґрунтованого імпорту молочних продуктів. Моя позиція  політична, я не боюся абсолютно ніякої там історії з міжнародним якимсь там непорозумінням. Нам треба захищати сьогодні свій ринок, і це треба робити жорстко, і починати розслідування, і вводити й блокувати. Ну я не можу сьогодні в Польщу, я не можу в Польщу, як виробник, по деяких позиціях рухати свої товари. Я не можу навіть  транспортну компанію використати з точки зору перевезень, тому що наші колеги блокують там процеси через бюрократичні технічні процедури. А ми відкрилися всьому ринку. А знаєте чому? Тому що 5 років тому, коли підписували всі ці угоди, більшість їх ніхто навіть не читав. Ви розумієте, не читали взагалі. Тому що я  підняв  всіх цих переговорників і задав питання: "Ви коли це підписували, ви дивилися, що ви підписували?" У нас стояла задача швидко пройти процедуру інтеграції. Результат: ми повністю відкриті, ми не підтримуємо всередині внутрішнього товаровиробника і ми фактично з цим імпортом погубимо все.

У мене зразу конструктивна пропозиція, зразу. Те, що погано,  це зрозуміло, не треба навіть додатковий час тратити. Як захистити ринок? Мене дві речі цікавить: як захистити?

А друге,  я сьогодні, спілкуючись з усіма колегами, я чую позицію, що недостатньо фінансування на АПК, джерело фінансування і наповнення АПК. Будь ласка,  внесіть конкретні пропозиції, де взяти додаткові надходження в першу чергу. Аукціони провести по землям, яких сьогодні ......, є джерело, детінізація – є джерело, наповнення. Не проблема в законі буде прописати, що те, що детінізуємо, перерозподіляється на фонди кошти підтримки АПК. Це перше.

Друге. Як захистити ринок? Зараз унікальна можливість, був Прем'єр-міністр на зустрічі в Брюсселі, всі щасливі, в Брюсселі переговори, все яскраво. Є уже домовленість, пройшов п'ятирічний цикл в частині, що стосується перегляду торговельних умов взаємодії з Європейським Союзом. Але цей процес буде тривати довго, розумієте про що я. Тому що партнери глибоко стурбовані, deeply disturbed про те, що відбувається в Україні, про те, що несправедливо тут ставляться до деяких імпортерів. 

Прошу вибачення. Тому... Регламент. Прошу вибачення. Одразу ваші пропозиції, і давайте їх продискутуємо. Добре?

Дякую.

 

ЧАГАРОВСЬКИЙ В.П. Я просто ще хочу декілька цифр. Подивіться динаміку імпорту, будь ласка, наступний слайд.

 

_______________. По сиру ви хочете показати? Сир прекрасний.

 

ЧАГАРОВСЬКИЙ В.П. Не тільки по сиру, він взагалі катастрофічний. Якщо перерахувати сире молоко, то це 1 мільйон тонн молока зайшло на Україну. Якщо Україна переробила в минулому році 3,5 мільйона тонн молока, то 1 мільйон у вигляді молочних продуктів зайшло на Україну. Що значить 1 мільйон тонн молока? Це ми сьогодні з вами годуємо, створюємо  135 тисяч  робочих місць в Європі. Оті заробітчани, що від нас їдуть, ми їх фінансуємо. Не вони їх фінансують, а ми їх фінансуємо. Тому  у нас пропозиція конкретна.

 

______________.   Давайте.

 

ЧАГАРОВСЬКИЙ В.П. Ввести розслідування, прийняти нашу заяву. Протягом 30 днів повинно Міністерство економіки дати нам відповідь: чи  приймає воно заяву до розгляду, чи не приймає. Після цього міжвідомча комісія може ввести  попередні спеціальні заходи щодо захисту виробників. Це тимчасове призупинення імпорту до кінця розслідування. Це перший крок.

 

______________.  Тарас Андрійович, можна запитання? Тарас Андрійович, до вас зверталися вже з такою заявою?

 

ЧАГАРОВСЬКИЙ В.П.  Є угода. Можливо. Законно. Все можливо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так, хлопці! Дивіться, що робиться по  протоколу, а що робиться… (Шум у залі)  Вадим Петрович! Вадим Петрович!

Що робиться по процесу, нам зрозуміло, але нам треба трохи розібратися по суті. Тому що коли всіх нас запитають по суті, ми лозунгами не відмажемося. Тому давайте по суті. Мене цікавлять зовсім інші питання, не по процесу зараз. І як дамо  собі на них відповідь, після цього  нам це рішення  буде легше  захищати. А вам його легше отримати.

Тому Тарас  Андрійович, скажіть. Я так розумію, коли йде це розслідування, про яке Вадим Петрович говорить, які причини, які факти можуть бути аргументом для того, щоб ввести які заходи? От можете пояснити? А ми тоді зараз спробуємо  в цьому розібратися.

 

КАЧКА Т.А. Ну по-перше, Вадим Петрович, теж треба почати з того, коли заява була подана.

 

ЧАГАРОВСЬКИЙ В.П.  В минулу п'ятницю.

 

КАЧКА Т.А. В минулу п'ятницю. Сьогодні ще тижня не минуло, тому у   нас з приводу дат і календаря…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А чого ви ще вчора не розглянули? Три дні…

 

КАЧКА Т.А. Там більше 100 сторінок треба було вивчати. 293, так. Це перше.

Друге. Це теж треба розуміти, що крім самого імпорту треба розуміти  також і питання і взагалі внутрішнього ринку, і споживання теж, і споживачів, так. Тому що треба розуміти, що в нас ціни на молоко пішли вгору, тобто вони не пішли вниз, у нас вони пішли вгору на 12 відсотків, рік до року. У нас навіть по інформації Вадима Петровича, у нас є, ми все одно без імпорту не обійдемося на внутрішньому ринку, тому що в нас буде дефіцит, якщо ми його просто повністю закриємо. Це теж треба брати до уваги, просто не до того, що це причини для відмови. Тому що номінально той рівень зростання там у 100 відсотків і так далі, для всіх ситуацій це підстава для того, щоб запроваджувати якісь обмеження.

Але теж треба брати до уваги і чинники споживача, чинники спроможності нашого виробництва тут і зараз – не через два роки, а тут і зараз – і те, яка буде реакція так само тих самих споживачів на відсутність чи наявність продукції на полицях супермаркетів негайно після будь-яких заборон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я просто прошу, щоб ви всі розуміли, тому що будь-які заходи, тобто, Вадим Петрович, я з цим стикався не раз, завтра буде 20 інших асоціацій імпортерів в Офісі Президента і будуть говорити, що полиця подорожчає.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М.  Відкриваємося, не захищаємося? На нуль?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тому просто... Ні-ні-ні, Ромо, дивися, ми якраз сьогодні тут зібралися, щоб, ми зараз підійдемо до того. Є в кожного думки, чому це треба робити. Треба визначити, яку форму. І коли ми це визначимо, нам буде легше це все захищати.

 

ЧАГАРОВСЬКИЙ В.П. А можна коментар такий? Я думаю, що нам ніколи не потрібно вживати слово "заборонити", заборона імпорту. Ми повинні говорити про створення держави однозначно справедливих умов конкуренції, які є на внутрішньому ринку. Якщо ми будемо говорити "заборонити", то, безумовно, буде .........

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Петрович, зрозуміло.

Тарас Андрійович, дивіться, та частина зрозуміла. Я так розумію, всі хочуть вже по суті і отримати зразу відповідь, результат.

Скажіть, я так розумію з того, що я в житті зустрічав, і я так розумію, це дійсно так є,  об'єм дотацій на один літр молока в Європі і в Україні він суттєво відрізняється.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Микола Тарасович, як ви вважаєте, наскільки в проценті?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колись я зрівнював з польським, це було років, не знаю, 5 назад, то це було в раз 6-7, зараз, може, інші цифри, я не знаю.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М.  В 10 разів, Микола Тарасович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, в 10. Це є підстава...

 

_______________. 30 мільярдів євро… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, це є підстава для якихось результатів по антидемпінговому розслідуванню. Якщо є, то що треба довести і які результати можуть бути?

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Тарас Андрійович, які ви ризики бачите? Можливо, так легше буде.

 

КАЧКА Т.А. Два ризики, два дуже простих ризики. Перший ризик... Тобто давайте структуруємо дискусію з приводу того, що... тому що одна справа – це розслідування. Ми з вами тут минулий раз дискутували інше розслідування, більше року тому, всі на мене гримали за добрива. Абсолютно симетрична ситуація. Абсолютно симетрична ситуація...

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Не згоден.

 

КАЧКА Т.А. Зрозуміло. Тому що коли проти вас, ви не згодні. І я просто до того, що в цій ситуації Міністерство економіки завжди погане апріорі, тобто в усіх 100 відсотках справ. Тому що є імпортери, які імпортують, і споживачі, і є виробники. І тому це завжди конфлікт, і тому ми апріорі погані, тому що ми ідеального рішення не можемо зробити.

Далі питання формальне. Формально-юридичне цілком, можливо, шанси в цій справі є, її треба вивчати. Зростання імпорту багатовідсоткове.  По-перше, це зростання не перший рік. Принаймні з 2017 року в нас подвоєння імпорту по молоку йде, тобто вже четвертий рік якось галузь живе. Але четвертий рік поспіль подвоєння. Тобто не можна сказати, що цього року щось надзвичайно критичніше, ніж в 2017 році. Але це треба вивчати з приводу шкоди.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Петрович! Вадим Петрович, по черзі, по черзі давайте.

 

КАЧКА Т.А.  Друге питання. Знову ж таки споживач, це питання надзвичайно важливе. Ціна і так іде вгору на молочну продукцію, навіть з цим імпортом вона все одно іде вгору. Вона іде вгору.  На 12 відсотків іде рік до року. 12 відсотків рік до року.

І питання полягає в тому, що якщо ми введемо мито, квоти, заборони, що буде з ціною, куди вона піде? Вгору. Те саме кожен з вас мені це казав, коли ми дискутували про добрива. Кожен, сто відсотків з вас казали про те, що будь-який захід по імпорту призведе до збільшення ціни. Якщо ми всі готові проголосувати за збільшення цін додатково на молочну продукцію цього року, теж приймаємо це рішення, ділимо на всіх, що ми це робимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вадим Петрович...

 

 КАЧКА Т.А. Це перша частина. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, по черзі. Петро Васильович, секунду. Я розумію, в кожного свої аргументи.

 

КАЧКА Т.А. Дослухайте. І знову ж таки, ми сиділи в цьому ж складі обговорювали добрива, теж казали, це ж на імпортну продукцію. Ви сказали, відразу всім піднімемо ціну. Ну, тобто згадуйте аргумент, який ви мені наводили тоді.

Друга ситуація. Які у нас ключові імпортери? 76 відсотків імпорту у нас іде з Польщі, Німеччини, Франції, Італії і Нідерландів. Наші найбільші друзі в Європейському Союзі і по торгівлі, і по безпеці, і по всьому. І як швидко ми опинимося в офісі, дискутуючи політичний  вплив цього рішення? Думаю, в межах години.

І оце два ризики, які є в основі того, що треба брати до уваги по цьому рішенню. По цифрах по інших, я думаю, що з вами дискутувати немає чого, у всіх у нас з вами однакові цифри і по надлишках, і по цінах, і по дотаціях, і по всьому. Об'єктивно тут ніхто не говорить, що у нас тут все добре в молочній галузі. Але є два основних ризики, які треба брати до уваги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви знаєте, яка, от на мене, основна різниця між ситуацією з добривами і з ситуацією з молоком, і з переробниками молока? Навіть і там, і там, на перший погляд, стоїть питання пов'язане з імпортом. Але на відміну від першої ситуації в Україні немає монополії на виробництво сиру і йогуртів. І ця річ основна. Тому її абсолютно, на мій погляд, порівнювати не можна. Це перший момент. І як би він найбільш очевидний. І тому я би ту аналогій прямих взагалі не проводив. І у мене все-таки питання. Скажіть, у нас взагалі антидемпінгові розслідування за останні декілька років подібні з результатом були?  Азот відставимо в сторону і добриво.

 

КАЧКА Т.А.  Були.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А які?

 

КАЧКА Т.А. По сільськогосподарській продукції у нас не було по захисту за останні дуже багато років. Була металургія, дуже багато по металу. Цемент. Ну тобто труби, там металеві вироби і так далі. Цемент був.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. То які результати були цього всього?

 

КАЧКА Т.А.  Ну, це я про ті, які ми застосовуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви ввели ці заходи?

 

КАЧКА Т.А. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, тут теж не варто нічого боятися, а рухатися про процедурі.

 

КАЧКА Т.А.  Ну, ………., як-то кажуть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це раз.

Друге. Ну, я просто знаю настрій комітету, вони зараз, точно, одноголосно все підтримають з проханням там в понеділок застосувати антидемпінгові заходи.  Але зрозуміло, що так не можна.

Дивіться, я все-таки вернуся до того питання, яке задавав. Різниця в дотаціях на одиницю виробленої продукції  це є підставою для застосування антидемпінгових заходів?  

 

КАЧКА Т.А.  Де-юре, ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А що є?

 

КАЧКА Т.А. В нас є три види, щонайменше, три види заходів, які ми можемо застосувати: антисубсидиційне (це в різницях по субсидіях), антидемпінгове (це коли тут демпінгують по цінах нижчих того, що на внутрішньому ринку продають) і захисне (коли у нас просто є хвиля імпорту і в даному випадку є запит на проведення захисного  заходу).

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А у нашому випадку, на перший погляд, це основне антисубсидійне?

 

КАЧКА Т.А. Заява  була… (Шум у залі)  Ну, слухайте, далі це питання  в тому, що вибір заяви залишається за національним виробником.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А у вас яка заява, Вадим Петрович?

 

ЧАГАРОВСЬКИЙ В.П. (Не чути)

 

КАЧКА Т.А. По захисту від зростаючої...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. А в цьому випадку по цьому розслідуванню які можуть бути підстави? Що ви маєте виявити, щоб застосувати антидемпінгові заходи?

 

КАЧКА Т.А. Щоб три тести, так само, як і по добривах – один в один. Зростаючий імпорт був? Був. Плюс і там, і там та ситуація. Шкода була? Була. І там, і там та ситуація. Далі – національний інтерес, і в національному інтересі ми враховуємо всі чинники, які можуть втрутитись, плюс-мінус. Але знову ж таки це ми можемо сказати після того, як проведемо розслідування. Тобто в даному випадку ми з вами говоримо в ситуації, коли папери зайшли в міністерство менш ніж тиждень тому...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Андрійович, це зрозуміло, тут взагалі питань нема.

А скажіть, будь ласка, Вадим Петрович, а чого ви вибрали саме цей напрямок, а не два інших?

 

ЧАГАРОВСЬКИЙ В.П. ...розслідування: антидемпінгове, антисубсидаційне і спеціальне. Антидемпінгове проводиться по одній або двох країнах, а в нас маса країн. Антисубсидаційне теж проводиться по одній або двох країнах, а в нас маса країн, ми не зможемо...

Крім того, терміни розслідування антидемпінгового і антисубсидаційного – до 3-4 років тягнеться. Спеціальне розслідування, термін розслідування – до 9-10 місяців. Це перше, так. Потім у нас іде масове зростання імпорту, і ми якраз щодо цього говоримо. Аргумент у нас там є, чому ціни нижчі ........

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Петрович, зрозуміло.

Олег Мейдич.

 

ЧАГАРОВСЬКИЙ В.П.  І по результатах цього розслідування можна ввести захисні дії на 4 роки – те, що нам необхідно, 4 роки для того, щоб зросла галузь...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

 

МЕЙДИЧ О.Л. Доброго дня! Тарас Андрійович, що вас запитання. Я не згоден з вами, що ціни в нас виросли, тому що є сезонні ціни. І тому я вважаю, що на наступні продукти, це на мало і на сир, у 20-му і 21-му році ринкові. Це оптові ціни, ви не дивіться ціни в супермаркетах, тому що вони некоректні. Це перше зауваження.

Те, що ми вже зрозуміли, що в нашій молочній галузі критичний стан, але наша молочна галузь складається з двох частин. Це частина вироблення молока, тобто молочної сировини, і частина переробки. На сьогоднішній день ми більше уваги приділяємо виробленню, тобто і дотації від держави. А для переробника взагалі ситуація катастрофічна.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М.  Сам-на-сам залишився.

 

 МЕЙДИЧ О.Л. Да, залишився сам-на-сам. Чому? Молоко на сьогоднішній день найвища ціна. На 1 січня було біля 13 гривень.  Це на 3 євроцента вище чим в середньому по Європі. А в ціні любої продукції левова частина молочної – це є молоко, потім податки, зарплата, амортизація. Виробник виживає на сьогоднішній день тільки тому, що в нього є експорт. Якщо в нього є експорт, тоді він ще живий. Якщо в нього немає експорту і зробити якісну продукцію для українця і дешеву з нашою спроможністю покупної, яка є в населення, це неможливо. Тому ми маємо і фальсифікати у великій кількості, тому ми маємо і польські товари.  Якщо ми не звернемо зараз увагу, то я думаю, максимум рік-два і переробки у нас не буде.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М.  Микола Тарасович, можна я візьму слово?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Роман Миколайович.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М. Колеги, я просто мушу рухатись на наступний захід.

Я просто хочу сказати візію мою особисто і команди.

Тарас Андрійович, тут немає ситуації, щоб вас там звинуватити, щоб ви не подумали, що ми всі на вас тиснемо. На шальках терезів є дві прості речі – тваринництво країни, яке за 3-4 роки помножиться на нуль, його просто тваринництва не буде. Або внутрішня ціна і міжнародні партнери. Рішення оптимального не буде. Сьогодні в умовах COVID, в умовах кризи в тих ситуаціях, в яких ми є, давайте говорити чесно, кожен себе захищає, як може. Якщо ми бачимо, що ми у вільному падінні, я з переробниками зустрічався неформально на вихідних, я їздив на заводи, я бачив, яка ситуація. Те, що зробила країна-агресор і там наші братні колишні народи, як нас віджали, ми залишилися без великого ринку. Те, як нам допомагають європейські партнери, ми тільки що проговорили. Ми з повагою до всіх. (Шум у залі)

Дивіться, одна дуже коротка теза. Нам треба знайти раціональне рішення, щоб  захистити себе, але в той же час і збалансувати всі ці відносини. Не може бути так, як воно зараз є, що ми відкриті, транспарентні і з усіма  по-доброму. Ми не зможемо так.

 

КАЧКА Т.А. Роман Миколайович, питання не до Міністерства економіки. Питання в тому, що  питання до Міністерства аграрної політики в чистому вигляді: яке майбутнє галузі ви хочете мати? І тут питання простого питання взагалі немає. Немає жодного простого питання. Да, формально виглядає просто. Але в 2014 році, ну Леонід Петрович був  в Антимонопольному комітету, ситуація була  абсолютно протилежна. Люди ріжуть корови, бо молоко дешевше, ніж копійка, зовсім ніяк не можна тримати і так далі. Тому що ринок втратили. Всі тиснули на кого? На переробників. Що переробники ціну тримають, вниз дотискають всіх заготівельників  і так далі, і тому подібне.

Пройшло 5 років. Маємо високу ціну на сировину. Мали би бути щасливі. Але знову хто нещасливий тепер? Переробники.  Тобто питання полягає: може у нас система… в системі в тваринництві, і взагалі в молочній галузі якась системна глибша проблема? Можливо знову ж таки.

І тому я вважаю, що в даному випадку питання  набагато складніше, ніж ми собі його задаємо. Формально я з вами з усіма згоден, ми по цифрах…. Але питання у тому, що коли ми дійдемо, якщо ми дійдемо до прийняття рішення, ми будемо зважувати з вами всіма спільно дуже багато  різних чинників. Тому що захистивши переробників, питання буде по сировині потім, і ми з вами тут знову сядемо, скажемо: по   сировині ціна тепер не влаштовує. Питання налагодження ситуації в молочній галузі набагато комплексніше, ніж конкретна реакція  на зростання імпорту. Це, справді, складне питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, я згідний з вами, Тарас Андрійович. Но є очевидна річ, яку всі знають – це зростаюча конкуренція рослинних  білків, жирів порівняно з молочними. Воно на багато чого впливає, але це, в принципі,  не забирає абсолютно те, про що ми говоримо, тому що тут для багатьох як би достатньо зрозуміла і прозора ситуація.

Скажіть, будь ласка, в нас є якісь… Оскільки, я так розумію, цей імпорт –  це в основному країни Євросоюзу. Да. В нас в Угоді про асоціацію є якісь речі, які впливають на ваші дії в рамках цього розслідування?

 

КАЧКА Т.А.  Ніяке. Витягнути складне рішення для нас не проблема, тобто дійти до дуже складних дискусій. Ми з вами так само це пройшли в іншому кейсі, так само… Тобто це ж було не питання, тому що я там я був "проти" чи "за", а питання в тому, що складні питання постають. Але знову ж таки ризики стоять знову по перегляду угоди, по допуску на ринок, по реакції на хвороби, по ,зонуванням по регіоналізації, по багатьох інших питаннях політичного характеру. Тобто чим болючіше вдарити по європейському фермеру, ну, це… Болючішого удару завдати політично складно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Просто бій вже іде.

 

КАЧКА Т.А.  Ну, і от хто буде це витягувати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бій вже іде.

Скажіть, будь ласка, у вас є встановлені строки для такої категорії розслідувань?

 

КАЧКА Т.А.  270 днів. 9 місяців.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви вкладаєтесь в такі строки, чи, як правило, робите швидше, чи робите продовження?

 

КАЧКА Т.А. Плюс-мінус такий самий строк. Ну, тобто там місяць туди-сюди. В складніших питаннях можемо до 330. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А як вас підготовчі… як по стадіях воно розбито?

 

КАЧКА Т.А. Миколо Тарасовичу, я… ну, тобто це питання неправильно задане. Тому що це все, ну, тобто це дуже прості правила щодо того, коли ми можемо прийняти рішення, комісія може прийняти рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Коли?

 

КАЧКА Т.А. Але питання по суті знову ж таки, з урахуванням яких чинників ми можемо прийняти це рішення. Тобто ми питаємо… не форму маємо питати, а суть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Згідний.

 

КАЧКА Т.А. По формі і по добривах мали прийняти рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, по суті...

 

КАЧКА Т.А. По суті неправильно було би рішення. Правильно? Зрештою не прийняти рішення було б правильно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В мене ще по суті одне питання. Скажіть, якщо заявники пішли, я як колишній умовний юрист хочу для себе вияснити, пішли по тій процедурі, яка пов'язана із зростаючим імпортом, вони в цій процедурі застосовувати аргументи про нерівність дотацій можуть чи ні? І це грає якусь роль?

 

КАЧКА Т.А. Дивіться, захисні заходи набагато простіші, ніж антисубсидаційні. Є зростання імпорту по статистиці, є шкода від цього зростання імпорту, воно співпадає з національними інтересами. Приймається рішення, але це має бути... Ідеологія цих заходів була просто швидке зростання. Нам, знаєте, який аргумент відразу скажуть? А чого ви 4 роки терпіли? Це не швидке, у вас 4 роки зростання.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Річ була зростаючу і завжди...

 

КАЧКА Т.А. Микола Тарасович, Роман Миколайович, я просто пройшов за останній рік дискусії з Європейським Союзом принаймні по двох справах такого характеру.

Перше питання. Де різке зростання? Якщо воно було 4 роки, то це нерізке. Я просто... Знову ж таки ви... Я зараз ділюся досвідом, через який треба пройти, щоб прийняти це просте рішення. Це перше питання.  Де різке, якщо це 4 роки тривало?

Далі питання шкоди.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А де є визначення різкого?

 

КАЧКА Т.А. От питання далі йде визначення різкого.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М.  Сто відсотків імпорту зростання сиру – це різко?

 

КАЧКА Т.А.  4 роки зростання по 100 відсотків.

 

ЛЕЩЕНКО Р.М.  Ні, за цей рік плюс сто відсотків.

 

КАЧКА Т.А.  А з 2017 року в нас кожного року майже по сто відсотків зростання імпорту, кожного року з 2017-го. Ви подивіться цифри, подвоюється цифра кожного року.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зростання ВВП з 4 до 7 процентів – це різке зростання?

 

КАЧКА Т.А.  Вам витягнуть статистику з 17-го року. Це перше.

Друге питання – питання шкоди. Де шкода, якщо в нас виробництво падає мінімально, не 100 відсотків?

 

_______________. Переробка в нас упала з 4,5 мільйона тонн до 3,5 мільйона.

 

КАЧКА Т.А.  І далі питання...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, в мене є пропозиція, давайте обговоримо пропозицію.

 

КАЧКА Т.А. Ми з вами, Микола Тарасович, перш ніж ми закінчимо цю дискусію, для того, щоб ми  не будували для себе надмірних очікувань. Я вважаю, що, в принципі, це апріорі некоректно сьогодні було слухати це питання. Тому що ці папери зайшли в міністерство в п'ятницю. Строки не дотримані. Це ще треба вивчати, перш ніж це робити.

По-друге, це компетенція міжвідомчої комісії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно, тут ніхто не сперечається.

 

КАЧКА Т.А.  І тому це фактично, грубо кажучи, створення якихось очікувань. І тому така поведінка не до кінця коректна з боку національної комісії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, створення очікувань, тут нічого кримінального немає, в принципі.

 

КАЧКА Т.А.  Я не кажу... (Шум у залі)  

 

_______________. Наші листи і запрошення пішли більше як два тижні тому, одразу після доручення. Це окремі питання: питання розгляду в комітеті і питання подання заявки.

 

КАЧКА Т.А. Я просто про те, що ви хочете отримати результат  до того, як вивчене питання, в принципі, я так розумію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, ми поки що просто хочемо розібратися, в кого які аргументи.

 

КАЧКА Т.А. Далі всі ці речі це вони функціональні, і цих аргументів треба, крім того, дослідження, яке є, подане заявником, досить ґрунтовне дослідження, так, тобто кілька сотень сторінок, це правильно. Але знову ж таки ситуація набагато комплексніша, ніж просто зростання імпорту. І ми всі того свідомі, що це набагато комплексніше питання.

І тому якось говорити про те, на які параметри ми теоретично можемо вийти, можна лише там добре, якщо через місяць.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Згідний. Дивіться, тому, абсолютно з вами згідний, тому виходячи з цього, даю наступну пропозицію. Я пропоную обговорити на комітеті проект такого рішення, а саме: підтримати звернення виробників, а також закликати міжвідомчу комісію належним чином та в максимально розумні строки, враховуючи важливість цього питання для всієї галузі, розглянути його у встановленому для них порядку. Будь ласка. Це перше частина.

І я все-таки пропоную в березні провести по цьому питанню комітетські слухання.

 

_______________. Але там, перепрошую я,  ........... Але давайте комітетські слухання по галузі в цілому. Тому що знову ж таки ми будемо...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чудесно, давайте по галузі.

 

_______________. Концентруємося на імпорті, а потім з'ясується, що нам коліно викидає ціна або коліно викидає наявність сировини, або ще щось. І з'ясується, що ми самі собі в ногу стрелимо. Тобто я не проти. Просто питання, комплексне питання, яке піднялося зараз номінально, як на мене, це одне з найскладніших взагалі і по торгових розслідуваннях, і по аграрній політиці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Соломчук Дмитро.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Там спочатку, коли розпочнеться антидемпінгове розслідування, можна через 45 днів, в принципі, призупинити імпорт на час розслідування тимчасово. Але так зрозуміло, що це понесе за собою в майбутньому для споживачів підняття цін. Мені здається, паралельно потрібно, я не знаю, чи, можливо, повернути, можливо, спецрахунок ПДВ для молочників. Ну, смішно - не смішно, але тут нічого смішного, Микола Тарасович, вообще не бачу. Взагалі  нічого смішного.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я згідний, що нічого смішного немає.

 

 СОЛОМЧУК Д.В.  Але потрібно знижувати ціну, тому що собівартість у нас дуже висока, якимись методами. Давайте ідеї свої. Всі спеціалісти ж.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Мейдич.

 

МЕЙДИЧ О.Л. Звичайно, класно було б вернути для виробників спецрахунок по ПДВ. Але я думаю, що наш бюджет не витримає цієї історії. Тому я вважаю, найкраще було б зробити так, щоб імпорт європейських виробників зменшений був максимально, і зробити квотування, напевно, найкраще, переглянути ці умови до домовленостей. Це моя думка.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Квотування на зерно і так  зараз існує.

 

 _______________. Дякую за запитання. Немає з чого виготовляти...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Петро Васильович. Дмитро. Вадим Євгенович, ну, очевидно, що буде якась розмова. Але не починати її, тому що щось введуть і не подавати голос – ну, теж така, як би нелогічна позиція. Навіть, Тарас Андрійович, ми з вами не раз говорили по різних ситуаціях, якщо пригадуєте.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Микола Тарасович, якщо ви до мене звернулися, так я вам скажу: це взагалі робота Міністерства аграрної  політики. І коли 2 роки тому я виходив і просив не голосувати, ви його прибрали. Поки вони реорганізувалися або ліквідувалися, втратили два роки часу. Це потрібно робити. Але потрібно робити грамотно, щоб: а) дзеркальних санкцій у нас     не було; б) щоб у нас таке оподаткування, яке ми підписали в угоді.

Чому спецрежим зняли? Тому що  ми під цим підписалися, що у нас всі галузі мають бути в рівному режимі оподаткування. Тому ми взяли ще 2 роки, тоді у нас 50 відсотків було і так далі. Тому це системна робота міністерства. І коли нема міністерства, нема функцій, про що вони будуть говорити?  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Розумію. Вадим Євгенович, єдине, ми тільки що хотіли  обговорити  пропозицію по голосуванню.

Магалецька Владислава Валеріївна.

 

МАГАЛЕЦЬКА В.В. Що я можу сказати про це?  Дуже всім дякую.

Я хочу зазначити, що коли стосувалося імпорту чи експорту, ми працюємо разом з Тарасом Андрійовичем, але обмеження імпорту саме не входять до компетенції  Держпродспоживслужби. І навзаєм, у нас, дійсно,  сталася така ситуація, що  Україна стала  нетто-імпортером молочної продукції, і це вперше за всі роки спостереження. І, дійсно, в ЄС це основні країни: Польща, Німеччина, Франція, Нідерланди, Італія.

З іншої сторони, я можу сказати, як ми працюємо над відкриттям експортних ринків. Знову-таки разом з Тарасом Андрійовичем. Ми два місяці тому (правильно, Олена?) відкрили  і погодили сертифікат  здоров'я для експорту молочних продуктів до Республіки Корея з України. Далі ми узгодили форму сертифіката молока, молочної продукції до  Лівану. І в найближчий термін  ми чекаємо на відкриття Японії і Аргентини.

З іншої сторони, я  хочу зазначити, і дуже добре, що тут знаходиться Тарас Миколайович, давайте разом опрацюємо  118-й наказ, який якраз по суті і буде для нас основою і буквою закону для ДПСС, як ми можемо діяти.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давіться, є…

Групу яку, з міжвідомчої комісії? Ми не можемо створювати групу.

 

______________. По цьому питанню.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Робоча група в межах комітету?

 

______________. В межах комітету, да.

 

КАЧКА Т.А. Миколо Тарасовичу, можна пропозицію…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Тарас Андрійович.

 

КАЧКА Т.А. …яка би справді допомогла міністерству прийняти рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте.

 

КАЧКА Т.А. Одна справа – це заява, та, що надійшла від виробників, вона буде належним чином розглянута з усією повагою. Ми її рік чекали. Дивіться, про проблему того, що в нас навала сирів іде, я говорив на найвищому рівні в Європейському Союзі, в Брюсселі, на Раді асоціацій ще рік тому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це правда. Ми з вами теж це минулого року говорили, да.

 

КАЧКА Т.А.  …постійно говорили, наголошували, всі знають цю проблему. Тобто увага до цього питання з боку ЄС теж величезна.

Але було би дуже гарно, я тут з Вадимом згоден з приводу того, що це треба спільно нам вивчати. Тому що, ну, справді, вже четвертий рік поспіль подвоюється імпорт поголів'я…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спільно це в якому…

 

КАЧКА Т.А.  Мінагро, ми, ви, зробити групу з приводу того, щоб зрозуміти, де там роль споживача, де роль переробника, де роль виробника. І це допоможе нам прийняти рішення правильне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дві пропозиції.

Перша. Зробити цю заяву, яку я озвучив, що ми підтримуємо ініціативу звернення і ми просимо в зрозумілі строки розглянути це, враховуючи як би важливість для галузі.

Друге питання. Зробити робочу групу з приводу ситуації, яка склалася в переробній галузі по молочній, також на ринку молочних продуктів, в складі представників Мінекономіки, МінАПК, в складі представників аграрного комітету. І в мене пропозиція доручити це Олегу Мейдичу. Петро Васильовичу, ви не проти? Не проти, да?

Голосуємо по черзі.

Хто за першу пропозицію? Це звернення підтримки ініціативи і звернення до міжвідомчої комісії в розумні строки це розглянути. Той текст, який озвучив. Секретаріат знає.

Хто – за, прошу підтримати і проголосувати. Проти? Утримались? Одноголосно.

Хто по другому питанню створити робочу групу, прошу підтримати і проголосувати. Хто – проти? Що-що? Хто – проти? Утримався? Одноголосно.

Члени комітету, що можуть без обмежень в кількості, хто хоче в цю роботу, підходьте до Мейдича, будь ласка, запишіться.

Переходимо до наступного питання порядку... Пробачте, я перепрошую. Михайло, ще було у вас прохання, бажання щось сказати.

 

СОКОЛОВ М.Ю. Если позволите, просто хотелось бы прокомментировать ситуацию по расследованию, чтобы у нас была, так сказать, полная картина. Мы большое участие, как ви знаете, принимали в расследовании, посвященному удобрениям. От простое сравнение: у нас по удобрениям никакого падения производства нет ни в 19-ом, ни в 20-ом, ни 21-ом году, у нас рост по статистике. Это просто заявитель специально взял и выделил той  период, когда у него было падение. Причем по итогам периода у него было на 7 процентов, а в первый же год, который потом шел, был рост на 100. Поэтому, простите, здесь нечего сравнивать. У нас 4 года падает и падает молоко, а там чуть-чуть упало, а потом стало расти.

Идем дальше. Как вы уже правильно отметили, на нашем рынке никакого монополиста нет, там есть монополист. Субсидирование производства удобрений импорта к нам нету, по молоку есть, например, в той же Польше. Они не молоко субсидируют, они другие продукты субсидируют, которые производят из молока, и этим самым подымают конкурентоспособность своих предприятий.

Идем дальше. У нас на самом деле в отношении удобрений уже с некоторого времени  действует антидемпинговая мера, а потом было введено просто эмбарго на продукцию основного конкурента украинских производителей удобрений. На рынке молока ничего такого нет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 20 секунд.

 

СОКОЛОВ М.Ю. Я заканчиваю. На самом деле, если идти по конкретным вопросам, ничего общего в этих двух вопросах нет решительно. Это такой первый момент.

И второй. То, о чем сегодня говорилось, мы бы, первое, хотели попросить, чтобы ассоциации тоже были подключены к рабочей группе. И мы с большим удовольствием будем предоставлять соответствующие данные, в том числе и те, о которых я сейчас говорю.

И второе. Если нас, действительно, беспокоит вопрос повышения цены на молочную продукцию, то давайте вспомним, что есть такая мера, которая действует в Европейском Союзе, как сниженная ставка НДС на продукты питания. Вот это можно сделать и нам никто это не запретит.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

_______________. Дякуємо, вже 3131 зробив знижену ставку.

 

СОКОЛОВ М.Ю. Нет, 3131 и сниженная ставка не имеют ничего общего.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до наступного питання порядку денного. Колеги, дивіться, оскільки в нас, судячи з усього, ми по третьому, четвертому не будемо проводити голосування, поки ми ще є всі. В мене прохання, якщо нема заперечень...

А, було, я оголошував комітетські слухання пропозицію по ситуації. Пропоную їх зробити після, як то робоча група пропрацює і сама виступить з такою ініціативою.

Так, давайте п'яте, шосте питання. П'яте, шосте питання, я надіюсь, воно коротке. Тарас Миколайович, зможете запрезентувати, в чому зміст 5 і 6 закону? Чи це геокадастр пропонує?

По п'ятому і шостому нам треба голосування. Ми зробимо голосування, поки ще є, і зразу перейдемо, там на п'ять хвилин питання. П'яте питання можна?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. 4515, так?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, про що закон.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Колеги, законопроект 4515 урядовий, він фактично, я б сказав, дооформлює фактично завершення дерегуляції в земельних відносинах. Є певні…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще є від присутніх.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Є певні норми, які, вони фізично не попали в 21...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз прийдуть...

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Є певні норми, які не попали в законопроект 2194, які теж дерегуляційні. Їх вже фізично, бо там таких статей нема, не можна було туди включити до другого читання.

Перше, це фіксація не в пілоті постанови, а електронна форма документації землеустрою: абсолютно щоб була фіксація кабінету з точки зору користування і ліквідація деяких типів документів землеустрою. Ви бачите, тут є і вони представлені. Фактично знову ж ціль – скоротити період, зменшити вартість…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скільки нас чоловік? Можна секретаріат попросити звернути увагу? І де секретар комітету?

Дивіться, я всіх просив сьогодні досидіти до шостої години. Ми минулого тижня не скликались, сьогодні спеціально попросили, щоб ми не робили декілька днів. Тому, враховуючи таку ситуацію, я прошу тоді в п'ятницю на пів дев'яту ще один комітет. Ну, давайте якось теж один одного поважати, це правильна річ.

Артеме, а де Богданець? Де всі решта?

 

______________. Я не знаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Литвиненко Сергій, де пішов?

 

______________. Та, можливо, в коридорі є хтось.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Халімон де?

Вадиме Євгеновичу.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Миколо Тарасовичу, з великою повагою. Але, дивіться...

 

______________. (Не чути)

 

ІВЧЕНКО В.Є. Так я вийду, яка різниця? Не в цьому питання. Я вийду, ти...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович теж поспішає,  я так поняв.  

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я до чого веду, дивіться, є комітет, люди розраховують на певну кількість годин працювати в комітеті. Є регламент певний роботи. Ну, якщо одне питання, наприклад, 15 хвилин, то це означає, що ви даєте по питанню кожному, по виступу кожному, і це є 15 хвилин. Якщо ми одне питання годину, значить ставте два питання. Чому ви тоді 5 ставите?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадиме Євгеновичу, ми сьогодні…

 

ІВЧЕНКО В.Є. А тут получається так, що ми одне…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …планували працювати до шостої години.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Дайте я скажу. Ми одне питання розглядаємо годину, і ми потім, звичайно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А в нас нелегкі питання. Ми не можемо дотації розглянути за 20 хвилин, це очевидна річ.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Та я вам намагаюсь…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І ми для цього сьогодні домовились сидіти до шостої години.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Миколо Тарасовичу, я…

 

ІВЧЕНКО В.Є. Для цього потрібно просто було порядок денний з трьох питань зробити. Ми би пройшли за дві години і спокійно поїхали. У нас ефіри – це теж робота, зустрічі з асоціаціями – теж робота. І я не можу теж розірватися, бо я хочу і на комітеті бути, і я не знаю, що мені далі робити.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Питання з третього до сьомого, продовження комітету в п'ятницю на 8:30. Чекаємо 5 хвилин, якщо не прийдуть, хто є.

А де Чайківський Іван Адамович? А Кучер Микола Іванович куди пішов?

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Кожен висловив свою думку і рішення прийняли.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Правильно. Питання – раз, виступи – два, все. Підкреслили і пішли на інше питання. Це ж завжди так було, зрозумійте. А ми філософствуємо…

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, давайте так, якщо зробити аналіз, хто найбільше виступає в комітеті по кількості хвилин, то це, напевно, не я.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Питання не в цьому. Я виступ роблю один. А ви, Микола Тарасович, якщо взяти, скільки ви говорите, ви годину говорите, філософствуєте. От в чому питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, цей текст про філософствування він такий риторичний.

Ми чекаємо членів комітету. Якщо протягом 5 хвилин підходять, ми продовжуємо засідання, ні – продовжуємо в п'ятницю. Все.

 

ІВЧЕНКО В.Є.  (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, я тільки питання по суті задав.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я не проти. Питання...

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. До шостої години планувалося сьогодні. Тут питання по 10 хвилин наступні.

Так, перераховую. Є – продовжуємо, ні – то ні.

15.  Хто наступний? 16. 

Дивіться, всі, хто зараз є, будь ласка, колеги, ще раз, без філософствування, як правильно зауважив Вадим Євгенович, сконцентруємося. Працюємо до 6 години – не будемо працювати в п'ятницю. Підходить? Не виходимо.

 

 _______________. Підходить.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Маргарита, ти ж о 8:30 не прийдеш, я ж знаю. Давай зараз, годину і все.  Переходимо. Надали слово.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Колеги, якщо максимально лаконічно. Певні частини не були враховані в 2194, щоб завершити дерегуляцію документації землеустрою. Ціль – скоротити час і вартість  на проходження. Певні частини в цьому законопроекті є в 2194 до другого читання. Просто він подавався…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Конкретно, про що закон, можна пояснити? Що забирається або що додається?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Перше. Фактично формується 15 замість 20 вимоги до документації землеустрою. Забираються обов'язкові довідки, зараз можу назвати, типу які треба було вносити раніше, якщо…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Біленко бачив, Сергій закон?

 

БІЛЕНКО С.Б.  Так, бачив.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергій, можеш коротко пояснити, про що закон?

 

БІЛЕНКО С.Б. Прибираються з переліку обов'язкових складових документація землеустрою деякі документи, які фактично не видаються. Це довідки і статистичної звітності, і так далі.

Значить, передбачається створення особистого кабінету електронного інженера-землевпорядника для того, щоб проходження землевпорядної документації було можливо в електронній формі чи через електронний кабінет. Потім є певний ряд положень, які, в принципі, запозичені з 2194. В принципі, законопроект абсолютно нормальний...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що означає "запозичені"? Вони дублюють те саме, щодо до другого читання?

 

БІЛЕНКО С.Б. Дублюють, але неповністю. Наприклад, передбачається теж запровадження нового виду документації землеустрою, технічної документації щодо встановлення меж режимоутворюючого об'єкту культурної спадщини. Проте, скажемо так, одні положення туди включили, а інші положення, без яких ця технічка не зможе розроблятись, на жаль, відсутня в цьому законопроекті. Тому все це можна доопрацювати до другого читання, в принципі. Ідея нормальна у законопроекту, можна підтримати.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. І висновок ГНЕУ, ми теж з усіма позиціями погоджуємося,  вони до другого читання будуть доопрацьовані.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кадастр є?  Підтримує законопроект?

 

______________.  Підтримуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви брали участь? Це ваш законопроект?

 

______________.  Так, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Матеріали були надіслані минулого тижня. Які питання до законопроекту?

Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. Прошу підтримати та проголосувати.  Хто – проти? Утримався?  Прийнято.  15 було "за", один не  голосував.

Наступний проект закону. Тарас Миколайович.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Законопроект 4592 фактично наразі через законодавство передбачає створення фонду гарантування… (Шум у залі)

Чинне передбачає створення фонду гарантування, який зобов'язав би всіх, у кого є елеватори зберігання, туди вступити, платити обов'язкові внески. Для того, щоб у уряду не виникла майбутніх така ідея, враховуючи, що ринок працює, а ми не бачимо жодних проблематик критичних, він саморегулюється, виключити цю норму  щодо необхідності створення фонду гарантування.

Поясню, чому вносимо. Тому що воно є в чинному Законі  "Про ринок зерна" і щороку йде доручення Прем’єр-міністра створити фонд. Ми пишемо, що це  недоцільно, але краще його просто ліквідувати. Весь законопроект  просто про ліквідацію відповідного фонду, так що пропонуємо розглянути можливість приймати в цілому, бо він або ліквідується, або  далі залишається у законодавстві.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Івченко.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Тарас  Миколайович,  а поясни, будь ласка,  чому створили цей Гарантійний фонд. Для чого він був в 13-му році зроблений? Які мали бути тоді по  пояснювальній записці запобіжники безпосередньо цього створення? І які наслідки будуть того, що ми оберемо цей Гарантійний фонд  цього зерна.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Фонд зобов'язань за всіма документами на зерно був створений, дійсно,  в законодавстві  2012 року. Тоді ж, коли створився аграрний страховий пул, ідею взяли з кращих практик, які були в 90-х, у тому числі в Штатах, але там була добровільна участь, і це умовно як страхування мало виглядати. Але в закон заклали обов'язкову участь, плюс за рішенням фонду або уряду встановлюється обов'язкова плата, це фактично певний відсоток від обороту. І скажемо відверто, ідея була як аграрний страховий пул, просто формувати певний фонд для бюджету. Ризиків немає, ми бачимо, що ринок працює. У нас є електронних реєстр складських документів, є доступ до нього. І фактично якихось наразі питань для того, щоб було додаткове страхування, немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. А можете мені пояснити ще раз: хто за що має платити?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Всі об'єкти, які надають послуги зі зберігання зерна, мають обов'язково вступити у фонд, платити від обороту умовно там 2 відсотки для того, щоб формувався фонд там 20 мільярдів гривень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У якому році це приймалося?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. У 12-му.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я навіть знаю, хто.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Сформувався би 20 мільярдів гривень, і якщо умовно десь в елеваторі пропало би зерно, то покладодавцю цей фонд компенсував би, як страховка. Але в нас ні зараз, я перепрошую... я виключився, можливість страхувати, воно і так працює в приватному секторі. Держава, як практика показала...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Які бажання?

Марія.

 

_______________. У мене короткий коментар від асоціації. Можу сказати, що дійсно інструмент не працюючий. Фонд у такому вигляді, як він був прописаний, з такими задачами не потрібен, але зерно якесь і доля тої раціональності, чому це була ідея подана, в цьому є.

Якщо його зробити як фонд гарантування, можливо, доопрацювати там фонд гарантування аграрних розписок, це той самий страховий пул і, можливо, на добровільній основі, це може працювати, то інший інструмент.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Марія, це інше. На добровільній основі можна, що хочеш застрахувати.

 

_______________. Але в такому вигляді підтримується однозначно, що він не потрібен.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто ще хоче сказати?

Чорноморов Артем Олегович, нічого не хочете застрахувати?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Жизнь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – за, прошу підтримати та проголосувати.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І що будемо робити?

 

_______________. Хвилину мовчання, може.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте закінчимо комітет, потім…

Хто – за, прошу підтримати та проголосувати до першого читання.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Там немає підстав. Можна перше або він ліквідується, або ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте за основу порекомендуємо. В цілому? Давайте в цілому.

Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. Утримався? Проти? Не голосував, один – не голосував. Більшістю прийнято голосів.

Так, дивіться, у нас, коротко, розклад засідання, який пропонується секретаріатом?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Пленарні середи: 3-е, 17-е і 31 березня.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На 14:30?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Інші пропозиції є?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Да, у мене.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. А, ні, я хотів би просто включити зразу до порядку денного 3 березня, щоб були запрошені керівники регіональних управлінь Держспоживслужби Миколаєва і Херсона… Миколаїв, Херсон, Одещина. Питання – це можливі правопорушення на кордоні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кордоні з ким?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Взагалі кордони, це припортові зони.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На всіх кордонах?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. На всіх…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хорошо.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Добре? А, і ще профільний… 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я понял. Але ми за порядок денний не голосуємо…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. А я прошу внести зразу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я дам доручення таке, щоб запросити на найближчий комітет.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Якщо треба, можна поставити на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто ще кого хоче викликати і так далі.

Давайте спочатку проголосуємо за порядок денний. Ой, не за порядок денний, за розклад засідань. Є пропозиції інші по розкладу засідань?

Хто – за, прошу підтримати і проголосувати. Проти? Утримались? Немає. Одноголосно.

Доручаю викликати на найближчий комітет, так, як просив…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Трьох очільників трьох регіональних відомств: Держспоживслужби…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …Чорноморов Артем Олегович, області: Миколаїв, Херсон?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Одеса.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І Одеса.

Степан.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М.  Ще хотів, ми спочатку починали, що ми будемо розглядати Закон 3012, і там по розпаюванню було…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ми зараз це обговоримо. Ми зараз перейдемо.

Вадиме Євгеновичу.

 

ІВЧЕНКО В.Є. В мене тоді пропозиція теж по порядку денному. Я вас ще два роки тому тоді просив, Миколо Тарасовичу, ви коли формуєте порядок денний, оскільки у нас є представники різних...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми в Раді тільки півтора року, але не важно.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Якщо в нас є представники різних фракцій, то щоб ви хоча б...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Кажіть, які закони, ми зараз обговоримо.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я зараз вам не скажу, але питання в тому, що півтора роки ви не ставите, крім одного,  це підтримка виноградарства, жодного закону від нашої фракції. Тому я би просив, що ви, коли формуєте, ви трішки в нас теж запитували, щоб ми вам надавали пропозиції, який ми бачимо теж…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Запитую у вас прямо зараз, дайте пропозиції на наступний тиждень, і ми їх обговоримо.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Давайте, я буду перед кожним комітетом, буду давати в секретаріат свої пропозиції, щоб це було справедливо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми їх обговоримо, без питань.

"Різне"… поки що ні. По третьому питанню.

Сергій Біленко, в тебе є виведена якась презентація чи ні?

 

БІЛЕНКО С.Б. Є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажи мені, скільки в нас правок пройшло по 3012?

 

БІЛЕНКО С.Б. 129.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 129. Про що правки в основному?

 

БІЛЕНКО С.Б. Цьому присвячена презентація, там досить багато всього. І проблема в тому, що...

(Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми сьогодні не голосуємо, але ми зараз ще тут знаходимося. А, в нас немає голосувань вже сьогодні.

Дивіться, ще одне оголошення коротке. Степан Чернявський зараз скине, сьогодні скине, правильно я розумію, по 4142 відпрацьовані з Глущенком там і зі всіма решта правки до другого читання в комітет Радуцького. Всі знають, про який закон іде мова? Тому є прохання підписати максимально всіма членами комітету, воно в СЕДО буде зареєстровано. Кому треба буде допомога, звернетеся до пана Олександра Старинця.

Степане, скажу ще.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Там ще Микола Іванович хотів там якось...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Миколі Івановичу я сказав, що ми робимо таким чином і приєднуємося всі разом. Якщо Микола Іванович хоче ще окремі правки подати...

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Він у списку, але він зараз їх буде подавати також.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хай подає. У нас будуть справки підписані Миколою Івановичем і справки підписані там 20 людьми. Ну, слухай, якщо їх приймуть разом, я тільки "за". Тут же питання "шашечки или ехать".

Давайте. Я ось дивіться, реально нам треба зараз ще 10-15 хвилин, щоб ми почали думати над розпайовкою, так само, як ми у свій час почали думати над 2194. Тому що там є правки різних людей, і це буде відображатися на тому, що буде відбуватися в залі. Тому 10-15 хвилин і, в принципі, 3 хвилини на наступне питання, і ми сьогодні свободні.

Будь ласка.

 

БІЛЕНКО С.Б.  Значить, до законопроекту подано 129 поправок. Я б хотів коротко окреслити суть цих поправок для, щоб… на комітеті треба визначитися, що з цього враховувати, що відхилити, щоб секретаріат міг формувати праву колонку.

Перше питання. Законопроектом передбачається відмова від приватизації комунальних сільськогосподарських підприємств, тому що таких, в принципі, майже немає і залишити можливість приватизації лише державних сільськогосподарських підприємств. Є поправки, які пропонують все ж таки можливість по комунальним підприємствам залишити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ми там бачили якусь схему, Сергію, якщо я не помиляюсь по комунальним.

 

БІЛЕНКО С.Б. Ні. Схема дійсно можлива, тому що зараз передбачений у Земельному кодексі механізм паювання державних комунальних підприємств, він, в принципі, не дуже дієвий. Якщо він буде прописаний нормально, то можливі схеми, коли без аукціону передається спеціально створеному комунальному підприємству велика кількість землі і паюється на своїх осіб на підставних. Тобто, я думаю, що це, в принципі, неправильні речі. Мета законопроекту – це забезпечити земельними паями працівників існуючих підприємств, а не створювати нові.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. І пенсіонерів, так.

 

БІЛЕНКО С.Б. Так-так.

Далі. У нас передбачено, що можливе проведення паювання земель державного сільськогосподарського підприємства на підставі рішення органу, що здійснює управлінням таким підприємством - міністерство та інші органи. Є поправки, які пропонують зробити обов'язковим при цьому клопотання трудового колективу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Додатково?

 

БІЛЕНКО С.Б. Додатково. Тобто, якщо трудового колективу немає рішення, трудовий колектив не хоче, то паювання не відбудеться. Тут треба теж визначитись.

Далі. У нас є…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А якщо орган управління не хоче, а трудовий колектив хоче?

 

БІЛЕНКО С.Б. Ну, от це і треба врегулювати. Тут поправки саме цього стосуються. Чи обов'язково, чи…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, очевидно, що блок, хто має бути ініціатором, після якого обов'язково починається приватизація, який окремо треба буде обговорити.

 Давай, Сергій, дальше, щоб ми зрозуміли, на що нам треба звертати увагу.

 

БІЛЕНКО С.Б. Далі. У нас є поправка і листи Національної академії аграрних наук, які пропонують виключити із складу земель, що підлягають приватизації, землі профільних інститутів та дослідних станцій, що використовуються у фундаментальних та прикладних дослідженнях у сфері  сільського господарства. Є поправки, є листи Академії наук.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто визначає?

 

БІЛЕНКО С.Б. Ну, в тому то і справа, що у нас офіційно затвердженого переліку такого немає. В принципі, можливо зробити, але тоді треба комусь надати повноваження щодо визначення переліку таких підприємств.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ми створимо другі особливо цінні землі насправді, по суті.

 

БІЛЕНКО С.Б.  Зараз це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, будемо обговорювати.  Далі.

 

БІЛЕНКО С.Б. Далі. Є досить багато різноманітних поправок, які пропонують встановити обов'язковий стаж роботи у підприємстві для утримання земельного паю від 6 місяців до там є і 5 років і так далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А можна зараз відчути настрій, скажімо так, комітету, хто вважає які і скільки років має бути?  Чорноморов.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Маргарита.

 

ШОЛ М.В. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А чого 5? Ні 6, ні 4, мені просто цікаво?

 

БІЛЕНКО С.Б. Ну, дивіться, у мене є наприклад обґрунтування стосовно того підприємства, яке було колись підпорядковано Міністерству економіки і сільського господарства, Степове, яке знаходиться в ОТГ Степове на сьогоднішній день. І там наразі дуже скрутне становище, оскільки 7,5 тисяч гектар сільськогосподарського призначення, і коли змінився очільник, який кожен рік міняється на, ну, знаєте, поки воно в Фонді держмайна, воно, мабуть, так і буде ще довго. І люди… почали звільняти людей, які пропрацювали там 5-7 років, і заводити просто людей, які навіть не мешкають в цих селах, на один рік.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, я це розумію. Да, ну, а чому 5... ну, не важно, ну, 5 так 5. Три, два, один, десять років, це ж рішення комітету. Але...

 

БІЛЕНКО С.Б. Є таке розуміння, що цикл економічний проходить 5 років.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А скільки перша редакція?

 

_______________. У нас, по-моєму, немає, в нас немає вимог, якщо...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто хоче сказати свою думку по... Артем.

 

_______________. У нас в першій редакції, якщо я не помиляюсь, був один рік.

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Рік чи два були?

 

_______________.  Був один рік. Ми обговорювали один рік, да. Але я за максимальний строк, але не менше ніж 2 роки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не менше ніж 2.

Марина.

 

НІКІТІНА М.В. Я підтримую правку Шол та інших членів комітету, що 5 років або були звільнені і мають 10 років стажу, які були звільнені перед цим.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, якщо були звільнені, то мені здається, яка різниця: чи він зараз працював 5 років, чи він колись працював 5 років, чому раніше він мав працювати 10 років? Ну, це просто ремарка.

Салійчук.

Володя.

Микола.

Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Ну, я тут, дивіться, яка логіка 5, яка логіка 6, яка логіка 2, яка логіка 3? Яка взагалі логіка закону? Розпаювання і надання можливості людям отримати землю. Ті землі, які будуть не розпайовані, вони підуть по закону про як державні землі на аукціон. Тобто для нас краще, якщо ми працюємо з маленькими фермерами, якщо ми дійсно думаємо про людей, розпаювати якомога більше цих земель.

Якщо ми говоримо про якомога більше, то тоді логічно, що це має бути рік, максимум  2, максимум  2 для того, щоби не було схем і зловживань. 5 – це занадто вже великий крок. Да, тому я за логіку, я не проти розпаювання, я  саме за логіку того, щоб у нас на сьогоднішній день, якщо ми хочемо дійсно людям віддати, треба якомога більше людей залучити. Інакше вони не отримають землю, оскільки ці остатки державних земель, вони підуть на аукціон, а на аукціоні, звичайно, вже буде перемагати...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. На аукціоні треба розуміти, що по цьому закону ми на лоти не можемо розбивати, тому що там є прив'язка до майна.

Саша Гайду. Степан.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Смотрите, я погоджуюсь з Вадимом Євгеновичем. Чого? В мене на окрузі є установа, в якій я з людьми там дуже багато спілкувався, і одне з моїх завдань, це щоб була розпайовка цієї установи, бо люди там залишились без частки землі. І більшість людей там, скажемо так, хто пропрацював там рік, хто – два, хто – п'ять, але не більше. Чого? Бо коли це був якийсь колгосп, потім його забрала установа до себе, і взагалі в общем установа працювала з цієї землі десь 5-7 років. Тобто зараз, якщо будемо брати цю установу, то 5 років, може, і не буде, люди не зможуть і получити той пай. Розумієте?

Бо я думаю, що це 2 роки – так, щоб люди всі получили і не було зловживань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А можна питання? Стаж зараховується, якщо людина у 80-х роках працювала за Союзу, теж зараховується чи ні?

 

БІЛЕНКО С.Б.  Пенсіонери з їх числа теж...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пенсіонери теж. Зрозуміло.

Олег.

 

_______________. 5 років.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Паша. Один.

В мене питання, а в 90-х роках, коли розпайовка була загальна по країні, були якісь обмеження?

 

БІЛЕНКО С.Б. Хто працював на час розпаювання, на того і паювали. (Шум у залі)  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Словом, оце питання – одне, з яких треба думати.

Артем.

 

_______________. Я хочу, я дійсно погоджуюсь з Вадимом у плані того, щоб конструктивно було, воно має бути десь рік-два. Але щоб не було дійсно зловживань, у нас, ми зареєстрували ж законопроект, ми дали певний сигнал людям, да, людям, хто зацікавлений в цьому. І це буде, строк має залежати від того, коли ми будемо приймати саме цей законопроект. Бо якщо ми його приймемо зараз там в найближчі 3-4 місяці, то рік-два – це буде нормально, логічно. Бо не встигнуть ті люди, які зловживають, зараз тільки призначили людей працювати, вони не встигнуть відпрацювати ці 2 роки, звісно, вони не отримають по цьому законопроекту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, давайте.

 

_______________. А якщо ми його будемо приймати в наступному році, то вже 2 роки пройдуть, ті люди, які були, ну, з міркувань зловживань призначені там у 19-20-му роках, коли ми зареєстрували законопроект, вони вже будуть мати право теж на розпаювання. Це вже буде зловживання. Це вже буде…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Сергію, що наступне?

 

БІЛЕНКО С.Б. Далі…

 

ІВЧЕНКО В.Є. Можна скажу?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Вадиме Євгеновичу.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Дивись, ти правильно говориш. Але, якщо взяти до кінця, то яка мотивація людини два роки тримати, ну, фейкових людей. Яка мотивація? Що він за півтори тисячі потім купить пай? Але при цьому він має заплатити мінімальну заробітну плату 6 тисяч. На рік це 71 людина. 10 людей – це 700 і ще податки. За 2 роки це мільйон 400. Я тобі скажу це велика розкіш для фермерського господарства, навіть, якщо він хоче, вибач, за одну людину заплатити.

 

______________. Ми ж говоримо не про фермерське господарство. Ми ж говоримо про державне підприємство.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Так я пытаюсь тобі сказати. Навіть державне підприємство мільйон 400 має заплатити за людину, за людину, для того, щоб за півтори тисячі у неї викупити. Розумієш ситуацію?

Тому тут логіка, яка, є питання з приводу року і так далі. Це є питання. Але більше року ніхто тримати людину не буде за півтори тисячі. Тому 2 роки…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хлопці, ми не вкладемося сьогодні в обговорення.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Тому 2 роки це нормальний…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, ми окреслили проблему…

 

______________. Враховуючи те, як збільшуються дотації кожного року на академію аграрну, на прикладі академії аграрної, можемо бачити те, що там можуть фейкових робітників утримувати, і сто, і двісті, і триста, і собі це дозволити.

 

ІВЧЕНКО В.Є. По-перше, це не стосується академій.

 

______________. І кожний рік буде заявляти все більше і більше суми на дотації на утримання академії.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Перше. Це не стосується академій. Це раз.

Друге. В Академії аграрних наук, щоб ти знав, кожного року зменшуються з державного бюджету видатки. Кожного року.

 

______________. Академія аграрних наук?

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Да.

 

______________. В минулому році 450… позаминулому, у 18-му, 450, в 19-му – 850.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хлопці, дивіться, давайте…

 

ІВЧЕНКО В.Є. Було 850, а зараз 450. Правильно, зменшується.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем! Вадим! Репліка і дальше.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Коли заводять своїх людей, то ставлять свого керівника. І він працює на цьому підприємстві. Він відбиває все.

 

______________. Артеме Олеговичу, зі знанням.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Просто економіка і фінанси…

 

ІВЧЕНКО В.Є. Так це не означає… Слышишь, Артеме? Це не означає, що ті люди, яких звільнили, що вони не отримують землю.  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадиме Євгеновичу…

 

ІВЧЕНКО В.Є. Вони як пенсіонери вже звільнені.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У вас немає права на репліку, тому що вас не згадали, там, вроде ж, не звучали ваші прізвища. Все, хлопці, давайте далі.

Правка. Чи потрібно обмежувати коло учасників бойових дій, які мають право на одержання земельної ділянки лише особами, які проживають на території області? Поправка Мінька. Думки.

 

БІЛЕНКО С.Б. У нас, якщо можна, у нас в Конституції заборонена дискримінація за місцем проживання. Це, в принципі, неможлива норма.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я теж думаю, що це... Давайте почуємо думки.

Артем.

 

_______________. Я теж погоджуюсь, але я думаю, що все ж таки можна було би обговорити питання, щоб в першу чергу отримали ті атошники, які проживають за місцем...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Теж складно.

 

_______________. ... а вже при профіциті землі розпаювання отримати зможуть всі інші.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я з Тарасом Висоцьким був на тих нарадах, які проводили ще з Денисом Башликом, Миловановим і так далі, по атошниках з кадастром. Дивися, там є такі історії, є область, наприклад, Франківська, там до фіга атошників, або Закарпатська, або Львівська, а землі немає, їм точно треба давати в інших областях.

 

_______________. Ми ж про це і кажемо, що якщо, на прикладі, того ж Степового, там взагалі землі багато, а навіть працюючих і пенсіонерів, і звільнених набагато менше. Там, на прикладі, 40 відсотків ми розглядали...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так там уже є.

 

_______________. ...якщо навіть 4 тисячі гектарів землі, то у нас було  всього на 600 чи на 800 гектарів землі працюючих, звільнених і пенсіонерів. Там буде профіцит землі. Тому треба буде балансувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто що думає ще по цій правці? Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Логічно. Згідно Конституції ми не зможемо обмежити, якщо учасник АТО з Львівської подасться в Запорізьку чи в Миколаївську область. Ми не зможемо навіть це прописати в законі. Обмеження по області ми теж не зможемо зробити, нам юридичне управління це не дасть. Але ми зможемо дати на визначення, тобто якщо там 20 відсотків землі ми прописуємо іде атошникам чи скільки іде, то ми можемо прописати, що оці 20 відсотків визначає сільська, селищна рада. Якщо вона бачить, що у неї на території багато атошників...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А що саме визначає? Розмір?

 

ІВЧЕНКО В.Є. Ні, дивіться, у нас в законі що, 3212-2? 20 відсотків іде на розпаювання атошникам. Правильно?  Наприклад, якщо на сьогоднішній день це 200 гектарів, давайте так, чи 100 гектарів, якщо сьогодні сільська рада бачить, що у неї є 15 атошників по 2 гектари, вона знає, що фактично вона всім своїм забезпечує і залишиться 30 гектарів чужим, вона погодиться і зробить розпаювання атошникам. 

Але якщо сільська рада бачить, що у неї нуль атошників, нуль, то вона ніколи не погодиться на те, щоб віддати атошникам Закарпаття і так далі, бо це вже будуть схеми, і ми це розуміємо. Ми боролися зі схемами минулого року, коли от цей мій законопроект тоді...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадиме Євгеновичу, а в чому пропозиція? В чому пропозиція?

 

ІВЧЕНКО В.Є. Пропозиція, що оці 20 відсотків, навпаки 20 відсотків залишити, але приймає рішення щодо розпаювання атошникам за згодою, скажімо, сільської, селищної ради, ну, відповідно ради ОТГ. Якщо вона хоче, вона віддає...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А хто ж такі будуть... Відносини з атошниками з ОТГ і сільським радами вони відомі. Тобто вони точно будуть проти цього всього. Тому що ці не будуть їм розпайовувати, будуть тримати цю землю.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Миколо Тарасовичу, я ж не буду розповідати скільки схем через атошників відбувається. Я вам можу от так от прямо показувати пальцем. Тобто питання в наступному: якщо ми можемо зробити обмеження, як це я робив по ОСГ, що якщо ти в перший раз отримав безкоштовно землю, у тебе є обмеження в продажу там три роки, наприклад, або відсоток якийсь, тоді ми уберемо зловживання через атошників цією землею.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадиме Євгеновичу, ми так атошників не відпустимо ніколи, просто не відпустимо, не закриємо це питання перед ними ніколи.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Ні, ну, так давайте ми 20 відсотків знову в ці рейдерські всі речі пустимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що означає рейдерські?

 

ІВЧЕНКО В.Є. А я пояснюю: не буде ОТГ влада віддавати атошникам, які там не живуть, вони ніколи на це (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так хай атошники самі вирішують, що вони хочуть з цією землею робити. Це їхнє питання: хочуть – оброблять, не хочуть – не обробляють, хочуть – продають.

 

ІВЧЕНКО В.Є. А хто буде визначати цих атошників, скажіть, в законі у нас? Як буде визначатися?

 

_______________. Там є ще правка, я до неї повернуся. Там у нас декілька пропозицій є щодо цього.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Йдемо дальше.

 

ІВЧЕНКО В.Є. От хто, хто, скажи в цій правці?

 

_______________. У нас є декілька варіантів.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Сільська рада.

 

_______________. Або міністерство, або Держгеокадастр, або навіть орган місцевого самоврядування. Це, в принципі...

 

ІВЧЕНКО В.Є. Ні, якщо це буде орган місцевого самоврядування, це те, що я говорю. Орган місцевого самоврядування сам складе тих атошників фактично, які проживають на території. Це те, що я говорю. Але якщо це буде міністерство, це будуть нав'язані на територію люди. Якщо це буде земельний кадастр, це теж будуть... І це схеми, бо ці люди ніколи там не будуть і відразу продадуть. Ну, що мені тобі це розказувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем.

 

_______________. Я почув слушну пропозицію від Салійчука Олександра про переважне право. Інституцію переважного права ніхто не відміняв, ми можемо, в принципі, я думаю, що можемо його тут теж застосувати. Це перше.

А друге.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переважне право. Ті, що...

 

_______________.  Ті, що проживають по місцю...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. О, слухайте, а давайте такий варіант. Дивіться, переважне право, чи, можливо,  чи це відповідає Конституції, дуже просто реалізувати. Є строк на переважне право, якщо протягом того строку не було реалізовано переважне право, то в порядку отримання надходження заяв. Іншого не придумаєш.

 

_______________. Наприклад, півроку з дня наказу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Півроку хай буде, не важно, рік, три місяці –  немає значення.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Дивіться, тут важливо, щоб ми не протистояли управлінню, ви зрозумійте, бо вони будуть приймати рішення. Якщо органи місцевого самоврядування будуть бачити, що їм нав'язують 20 відсотків людей, вони будуть все робити, щоб цю історію блокувати.

Тому логічно, наприклад, зробити, що орган місцевого самоврядування дає пропозицію, чи як так, за погодженням там з органами місцевого самоврядування чи за ініціативу можна включити ці 20 відсотків атошників. Це нормально…

 

_______________. Можна, я просто не закінчив, саме з цього приводу другий варіант. Це, наприклад, в кожному ОТГ є там ветерани АТО і вони створюють, наприклад, асоціації ветеранів АТО, і потім вони методом квотування між асоціаціями, між ОТГ можуть просто змінювати кількість землі виділеної. Це просто як варіант теж для роздуму, можливо, просто обдумати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадими Євгенович, розумієте, закон побудований таким чином, що ОТГ не получить нічого, якщо не затвердиться цілий план приватизації. Якщо він не піде автоматично, тому що в ОТГ є та сама корупція, як і в усіх інших органах в країні. Тому абсолютно треба уникнути так званих дискреційних, як ви знаєте, повноважень.

Тому вона має йти "по накатаній". Мені дуже подобається, поки що я не знаю, наскільки там, секретаріат подивиться по Конституції,  те, що пропонує Артем Нагаєвський по переважному праву там якийсь період і так далі, давайте покрутимо в цій частині. Дивіться ще раз, у нас сьогодні ми до шостої домовлялися, у нас… перегортаємо сторінку і дальше дивимося, які питання. "Утро вечера мудренее", ми до наступного комітету за один-два, три комітети ми цей закон випустимо. Давайте.

 

_______________. Наступне. От найбільша кількість правок – це відсотки. Скільки відсотків йде працівникам, скільки відсотків йде учасникам бойових дій і скільки в оренду… 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Ціла сторінка правок. Нагадую ще раз, як закон сформульований, і зараз тоді обговорюємо, чи хочемо ми щось міняти, чи не хочемо. Петро Васильович, Артем Олегович. Питання якраз важливе, сформульоване наступним чином: атошники – 20 процентів. Я просто говорю як сформульовано зараз все, не більше, не менше. Працівники, колишні працівники і соцсфера як сформульовано? До 40 процентів, але не більше середнього паю по району, ну, чи там зараз по ОТГ, напевно, треба підкорегувати і так далі. Це означає, що якщо їх більше людей ніж помножити на середній пай по району, то вони получають менше ніж середній пай. Зрозуміло? Тобто, якщо середній пай по району 3 гектари, а людей на 40 процентів, трохи більше, то вони получають по 2,5 гектара. Вадим Євгенович, дослухайте. Я говорю як зараз є, ми можемо обговорити хоч 350 варіантів інших зараз, я не проти. Якщо людей менше, то в цій редакції, в якій сформовано зараз, тобто їх назбиралось працівників, колишніх працівників соцсфери на 30 процентів, то на аукціон піде не 40 процентів, а піде 50, тобто ці 10 процентів перейдуть туди. Це так в першому читанні прийнято. Є багато правок поміняти, в тому числі я так розумію, від наших є від комітету чи немає? Неважно, є від Колихаєва, я бачу, і так далі. Хто що думає, міняємо, не міняємо і так далі?

Петро Васильович? Хай так буде. Маргарита? Олег? Артем? Марина? Саша? Тимофійчук? Микола так само. Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я для себе хочу зрозуміти логіку. Ось, дивіться, а де ми порахували 40 відсотків? От я вам скажу, я знаю одне господарство, де пенсіонерів і робітників плюс-мінус 900 чоловік, а там всього землі 1 тисячу 800, а середній пай 3,2. Ми їм говоримо 40 відсотків, це означає, що навіть половина з них не візьме.

Розумійте одну річ. От ми 40, 20. Ми маємо чітко розуміти,  що колись не розпаювали це підприємство, там працювали люди, і ще 20 років чи 30 в роки незалежності вони працюють. І коли вони побачать, що вони працювали, вони й зараз говорять: "Чому в тому селі розпаювали, а в цьому не розпаювали?" А зараз вони будуть говорити: "А чому 40?"  Чому ці люди не можуть попасти в нормальну розпайовку?

Зрозумійте, якщо ми хочемо це назвати реальним розпаюванням, значить зовсім по-іншому потрібно підходити. Я –  за 40, чи я –  за 30, чи я – за 20, це з потолка. Потрібно так, щоб у нас не було    соціальних  конфліктів, не залишилось. Для того, щоб люди отримали ці землі і все в порядку.

Чому я й кажу, що тут важливо взяти всього, наприклад,  60 відсотків. От ми взяли 20 і 50. Не визначати атошників чи ні?  Тому що вони кістьми ляжуть, якщо буде 40 відсотків, з них тільки 50 відсотків отримати, а ще 20 з міністерства дадуть атошникам, зрозумійте. А ці люди, які живуть, не  отримують.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, час. Час. Ще багато просто….

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я закінчую. Тому тут логічно потрібно якось так от.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція зрозуміла.

 

ІВЧЕНКО В.Є.  60 відсотків залишити, наприклад, на розпаювання.  А там мають бути, наприклад, і  соцсфера… Не соцсфера, а там працівники і пенсіонери, і атошники. А 40, наприклад, через аукціон. Тоді це буде логіка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вадим Євгенович, дивіться,  ну нам просто треба почути думку кожного: під’їздить чи щось інше. 

 

ІВЧЕНКО В.Є. Головне, щоб воно не з потолку була.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, у нас задача сьогодні у комітету – просто пройтись по всіх питаннях, щоб кожен над ними подумав.

Саша, перша редакція чи міняємо? Перша.

Сергій Бунін, перша редакція чи міняємо? Чорноморов, Бунін! (Шум у залі) Всіх міняємо.  Зрозуміло.

Дивіться, тут є одна ремарка чи репліка, як говорить Чорноморов. Сергій Біленко, можна підготувати на наступний комітет  там в цій частині, Тарас Висоцький пам'ятає, є зріс, чому виходили з 40 процентів. Там є аналіз по всіх основних депешках в країні по кількості працівників, колишніх працівників, і є приблизно зроблена на деяких прикладах кількість соцсфери по селах. Вона чуть прояснить картину, чому там така логіка була. Принесіть це на наступний раз на комітет, цей аналіз.

Наступну сторінку давайте.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Микола Тарасович, я ще хочу сказати,  щоб всі просто зрозуміли. Дивіться, у нас земля  розпаюється, і частина піде з аукціону. Просто щоб ви для себе зрозуміли, що в цьому селі, де вона розпаюється, потрібно щоб не залишилося соціальних цих, щоби всі ті, які претендують на цю землю, щоби вони її отримали, мається на увазі пенсіонери, робітники. Тому потрібно не просто зріз взяти, щоб це був середній по країні, бо будуть більше, я так розумію, і менше. Якщо брати середній, то це буде незадоволення, розумієте, потрібно якось отут подивитися, яким чином ми можемо грати цими 20 відсотками атошників.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, я вам... дивіться, цей зріз, по цьому зрізу проходить, це Мінекономіки, здається, ви з ProZorro готували чи з ким? Проходить основні депешки, які були в Мінекономіки, починаючи від конярства, закінчуючи ліктравами, проходить аграрна академія і проходить пенітенціарна і ще хтось, тобто все-таки 90 процентів. І давайте подивимося те, що є, а потім, якщо недостатньо, то будемо щось ще виясняти.

Дальше, наступну сторінку.

 

_______________. Є поправка, яка... декілька поправок, які пропонують надати от крім тих осіб, які були зазначені, право на отримання земельної частки (паю) будь-яким особам, які виявили бажання виробляти товарно-сільськогосподарську продукцію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Понятно. Дальше.

 

_______________. Далі, от в питанні, яке Вадим Євгенович порушив, хто буде визначати перелік осіб... перелік учасників бойових дій, яким буде наданий... надана земельна ділянка?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Важливе питання. А в першій редакції хто це погоджує?

 

_______________. Зараз, зараз я...

 

_______________. В першій редакції  Держгеокадастр.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В першій редакції  Держгеокадастр.

Давайте по черзі, які в нас є варіанти? Кадастр, місцеве ОТГ, місцеве... Міністерство, якісь обласні управління, напевно.

Четвертий варіант. ніхто не буде визначати, наприклад, просто в законі буде написана процедура, там, наприклад, першочергове право по мірі поступлення заяв і все інше  в судах.

Які в кого думки? Маргарита.

Одноголосно, поняв.

Олег.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, смотри, просто скажи: я – за кадастр. Я ж не знаю…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Потому что, Маргарита, є такі правки. Є правки… В першій редакції кадастру, ніхто нічого в кадастру не забирає. Є такі правки… Ми хочемо взнати думку комітету. Лишаємо так, як у першій редакції? Лишаємо. Тарасов,  Олег, ну, кажи щось. Поняв.

От дивиться, кадастр, ОТГ, якісь формули, які без органів. Артем, лишаємо…

Марина.

 

НІКІТІНА М.В. Без органів і першочергове право – це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Без органів по формулі. Поняв.

Саша Салійчук. (Шум у залі) Тим, що проживають на місцевості. Тобто є час на реалізацію першочергового права. Ця думка сьогодні виникла, от… Саша, Марина і Артем. Саша!

Формула або ОТГ, Макс? Поняв.

Володя. Тимофійчук! Ти за який варіант? 

Кириченко Микола. Кадастр.

Вадим Євгенович.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Питання: а план буде хто затверджувати цієї приватизації?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Сергій Біленко, хто план приватизації затверджує?

 

БІЛЕНКО С.Б. План… проект буде затверджувати орган, що здійснює розпорядження землями.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Тобто орган… тобто міністерство буде затверджувати….

 

БІЛЕНКО С.Б. Ні-ні, Держгеокадастр!

 

ІВЧЕНКО В.Є. Ну, я дай скажу. Тобто… Ні-ні, ти не зрозумів тоді питання.

Дивіться, просто щоб логіка була. От ви всі говорите, я хочу зрозуміти систему.

Перше. Міністерство приймає рішення про розпаювання. Міністерству подають списки ті, хто працював там, ті пенсіонери і робітники – це одна категорія. Міністерство затверджує цю історію. 

Друга категорія, Міністерству подають… Правильно, Сережа, ты меня исправляй. Друга категорія, вони мають отримати перелік атошників, скажімо, які претендують на ці 20 відсотків – так я розумію?

 

БІЛЕНКО С.Б.  Але в нас написано, що Держгеокадастр визначає цей перелік. Ну, от є правки, щоб…

 

ІВЧЕНКО В.Є.  А яке відношення має Держгеокадастр до ветеранів війни? Це в мене перше питання.

Друге питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Правильне питання.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Дай я скажу. Тут правильно сказали, що у нас мають місцеві подавати. Тобто пріоритет віддається місцевим. Це означає, що геокадастр може затвердити перелік атошників. Але хто буде подавати цих атошників, оце питання потрібно врегулювати: а) місцеві і б) наприклад...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, я вас перерву, з вашої подачі…

 

ІВЧЕНКО В.Є. І б) наприклад – ветеранське…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тільки тому, що у нас дійсно 15 хвилин лишилося.

Сергій, дивись, Вадим насправді підняв правильне питання, ми його раніше обговорювали. Оцей план затвердження приватизації, він дуже пов'язаний от з тими речами, які зараз говоряться.

Тому треба от всім подумати і покрутити, а тобі наступний раз треба буде показати алгоритм, як воно виглядає по-першому читанню і де є слизькі моменти. Тому що там слизький момент це той, що звернув Фонд держмайна.

 

БІЛЕНКО С.Б. О'кей.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ти знаєш, який.

 

БІЛЕНКО С.Б. Зроблю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Слизький момент, ще раз, який звернув Фонд держмайна, це те, що ця земля, яка залишається, яка виставляється на аукціон з майном, вона не може в такому форматі йти, як на першому читанні. Тому що не може бути договір-оренди на майно на 49 років,  повинна відбутися корпоратизація, якесь ТОВ, де продаються корпоративні права, на якому майно і договір оренди 49 років.

Тому у мене прохання до наступного комітету. По-перше, наступний комітет запросити у Фонд держмайна в цій частині і пропрацювати з ними ці ідеї.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Миколо Тарасовичу, от тут дивіться...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тільки коротко, Вадим.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Дивіться, ви ж хочете роз'яснення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хочу закінчити до шостої, як ми сьогодні говорили.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Тому, дивіться, по майну. По майну взагалі, майно надо передати, якщо ці старі ферми і так далі органам місцевого самоврядування, їм надо передати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нащо, це ж державні, як їх можна передати?

 

ІВЧЕНКО В.Є. Спокійно, ми законом можемо передати в державну комунальну власність. Це ж та держава, тільки комунальна власність.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А що буде місцевий орган ОТГ з цим робити, сельради?

 

ІВЧЕНКО В.Є. Ні, так ви зараз… Дивіться, для чого я це питання задав. А він виставить і продасть через ProZorro.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А нащо робити…

 

ІВЧЕНКО В.Є. А ми говоримо зараз про корпоратизацію, ви зараз говорите, що у Фонді держмайна вони мають корпоратизувати і потім продати, я, наскільки розумію. Ви ж зараз про це сказали.

Тому ситуація яка. Давайте ми, зрозумійте одну річ, от після цього закону на місцях не має бути хаосу, має бути все структуровано. Оці отримують, бо вони працювали, оці атошники, яких подають із погодженням, там, ветеранські організації, оці йдуть… ці землі йдуть на аукціон як державні землі. А майно, образно говоря, воно виділяється в натурі і продається як окреме майно чи фондом, чи органами місцевого самоврядування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я пояснюю логіку…

 

ІВЧЕНКО В.Є. Нам от цю логіку потрібно зрозуміти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, а от ви послухайте логіку, чому так було передбачено. Логіка, яка звучала від цих самих асоціацій фермерів, які говорили, якщо ви лотом продаєте тисячу чи дві тисячі гектарів, окремо право оренди по стандартній процедурі, яка зараз є в кадастрі там, але зробите не на 7 років, а 49 років цю землю, її, конечно, візьмуть, а те майно, яке там лишиться окремо, воно нікому не потрібно, тому його там куплять за гривню, а може взагалі не куплять.

Тому… а можна чи так зробити, щоб воно разом, щоб якийсь хоч шанс лишився, хоча він теж умовний, що той, що купить право оренди на землю, за ним закріпиться це майно, і можливо там ще… ну, щось залишиться. От тільки така була логіка.

Якщо є логіка розділити, технічно навіть простіше, я не проти.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Ні, тут те, що ви говорите, є трішки логіки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вадим Євгенович…

 

ІВЧЕНКО В.Є. Дивіться, якщо ми говоримо про майно, наприклад, якщо тваринницький комплекс…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Як говорить Дмитро Олександрович, логіка часто є… Давайте дальше. 15 питань.  Нам треба просто сьогодні визначити правки. 

 

ІВЧЕНКО В.Є. Ну, ви зрозуміли. Тобто є логіка, щоби продати тваринницький комплекс з майном, тут є ця логіка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хлопці! Тріумвірат. 

 

ІВЧЕНКО В.Є. Але тут треба говорити фондом майна і з місцевими радами.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  У вас є ідеї щодо тих правок чи ні?

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Лоти ж у нас, лоти по 20 гектарів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дивися, це питання нескладне. Там правий Івченко Вадим, що воно має з планом погоджуватися.

В тебе ідея – кадастр, ОТГ, мініінфраструктури має мати якийсь вплив на формування списків атошників?

 

_______________.  Я думаю, що на списки атошників точно ні. Бо це буде якийсь…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Чи формула, як дівчата пропонують.

 

_______________.  Точно ні, бо це буде якесь… 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Понятно. Формула тоді.

Олег, ти.

 

_______________.  Списки атошників на сьогоднішній день формують місцеві депутати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це традиція така. В певних місцях. По закону це не передбачено.

 

_______________. По закону ні, але на сьогоднішній день зараз так відбувається. І тому за згодою… Да. І місцеві депутати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тобто ти за ОТГ?

 

_______________.  Так, звичайно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Поняв. Ідемо дальше. Давай дальше.

 

ІВЧЕНКО В.Є. (Не чути)

 

_______________.  І вони знають, хто місцевий атошник, а хто – ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Скільки в нас ще сторінок?

 

_______________. Ще  півтори.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А можна вернутися на попередню ще?

Хлопці, 5 хвилин, будь ласка, важливе питання, потім 3 хвилини – і все, і ми вже запустимо цей процес.

Важливе питання. Чи має погоджуватися органами земельних ресурсів проект землеустрою? Він залежить від того, хто буде затверджувати план. Давай переходимо до наступного.

Чи потрібно додатково надати право на одержання земельної ділянки працівникам соціального захисту (правки Королевської)? Неважливо від кого правки, скажіть свою думку по соцсфері.

 

БІЛЕНКО С.Б. Якщо чесно, краще було б зберегти той перелік, який вже склався, а не розширювати, тому що, ну, чим більше розширюється...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто... Добре. Тоді апріорі позиція така, секретаріат: хто вважає, що треба розшифрувати – скажіть.

 

_______________. Смотрите. Дозвольте?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, є інші думки. Почекай, Степан.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Є одна маленька. У нас є соцсфера, якщо можна, може, потім правка від комітету, щоб добавили поштальйонів, бо вони у нас завжди обижены якось так. То я думаю, що, може, якось так, бо у нас соцсфера, а ті люди, які, ну, роблять все на селі, ну, я думаю, що потрібно якось...

 

ІВЧЕНКО В.Є. Дивіться, в нас же соцсфера є...

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Я маю на увазі, тільки добавити.

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Соцсфера є, але в межах відсотків, яких ми озвучили, по цих потрібно подивитися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, почтальоны – це не соцсфера. Це працівники державного підприємства, прибуткового.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Так, тоді це не соцсфера.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М.  Як їх добавити, тут…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це не установи.

Наступна сторінка.

 

БІЛЕНКО С.Б. Так, значить, тут дві правки, які пропонують надати Кабінету Міністрів право призначати президента Національної академії аграрних наук.

 

_______________. Давайте наступного разу. Ми вислухаємо...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Короче, дивіться, є таке наступне...

 

ІВЧЕНКО В.Є. Ти ж розумієш, що ця правка, дивися, ця правка, її зрубить експертне управління. Чому? Тому що в нас є закон про академії, у нас є Закон про самоврядні... це самоврядна організація, самоврядна, вона обирається. Яким чином самоврядна організація, це як фонд соціального страхування, там є три людини, там є держава, там є...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А хто підтримує цю правку? Вадим, при всій повазі, я поняв, що ти проти.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Ні, я просто тобі кажу, вона алогічна просто.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем – да, Марина – да.

Тарасов.

Маргарита – да.

Салійчук.

Тріумвірат? Вже немало голосів.

Далі.

 

БІЛЕНКО С.Б. Є правка, яка передбачає надати Кабінету Міністрів повноваження щодо проведення перевірки використання земель державними сільськогосподарськими підприємствами. І якщо будуть виявлені серйозні порушення, самостійно, рішенням Кабміну прийняти рішення про вилучення таких земельних ділянок із постійного користування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Така собі історія.

Ну, давайте так, це тяжка історія…

 

ІВЧЕНКО В.Є. Чого не комітету, чого не ТСК, чого Кабінету Міністрів? Кому там? Чиновнику, який буде це виконувати. Це точно алогічні речі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Що дальше?

 

БІЛЕНКО С.Б. Все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, у мене є прохання. Тут, перше, нам треба подивитися самі проблемні питання: план, роль органів і розподіл.

Тому, по-перше, готуйте таблицю.

По-друге, чий це підкомітет? Артем, ну, ти по крайній мірі спробуй скликати підкомітет по цьому питанню.

 

БІЛЕНКО С.Б. А відсотки? Нам ще щось треба писати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивись, відсотки, ти почув, є різні ідеї. Відсотки, судячи зі всього, воно точно дійде до комітету і тут буде разом обговорюватися.

 

_______________. Я по багатьох питаннях не побачив узгодженої позиції, тому, я думаю, що треба ще комітет або, мабуть, два комітети пройти…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ні, дивіться, тут точно буде декілька комітетів і не тільки через цей закон, а через наступне питання, по якому прошу три хвилини уваги.

Дивіться, що у нас відбувається з землями постійного користування в країні, сільськогосподарськими. При прийнятті чи не прийняті цього закону, все рівно, більше чи менше, залишається одна проблема. Зараз вона велика, при прийнятті цього закону вона буде менша, тому що частина піде в розпайовку. Але, очевидно, що частина земель не піде в розпайовку, не піде по цьому закону в силу різних причин. Десь дійсно є наука, а десь там, наприклад, освіта, а десь там ще щось, або піде пізніше. Тобто ми розуміємо, що за рік всі об'єкти в приватизацію не підуть.

Тому я вважаю, що їм треба, щоб оця історія, що вони надають по різних договорах на обробіток, від неї треба відійти і дати право за цей час або те, що залишиться, через аукціони надавати можливість обробітку іншим підприємствам, фермерам і так далі. Зрозуміла позиція чи ні? Розумієте, про що мова, да? Тому що не вирішиться вся проблема. Для цього потрібен окремий закон.

Яка пропозиція в Біленка? В Біленка пропозиція наступна. В нас є як поняття постійне користування земель сільськогосподарського призначення. В нас є на постійному користуванні землі в державних підприємствах, установах і організаціях. У державних підприємств, установ і організацій майно, також не є власниками. Це також державне майно, як і державна земля, а вони користуються цим майном на двох правах: право оперативного управління або господарського відання, залежно чи це установа, чи це підприємство. Зрозуміло, да?

Ідея Біленка. По відношенню до земель зробити аналогічний підхід. Логіка в нього наступна. Оскільки право оперативного управління або господарського відання, воно вже врегульовано багатьма законами, і там вже є процедура, як це через ProZorro здійсниться, – в тому числі та сама академія і інші через ProZorro здає свої приміщення на офіси,ще щось, на ресторани, вони вже з тим стикнулись, – тому не вимагати від них нічого по землях, тільки встановити, наприклад, з 1 вересня, що землі в них, які у постійному користуванні, без будь-яких дій по переоформленню вони можуть ними розпоряджатися, вчиняти дії відповідно прав господарського відання або оперативного управління. Правильно, Сергій?

 

БІЛЕНКО С.Б. Так, і передавати їх в оренду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Передавати їх в оренду відповідно, як би вони могли майно передавати, а зараз вони тут передають просто майнові права. Така є логіка.

Ми три чи два місяці пробували ту презентацію робити. Ми з Вадимом Євгеновичем тут трошки дискутували. У Вадима Євгеновича, в принципі, наскільки я розумію, підхід по суті подібний – надати право, тільки чуть-чуть юридично по-іншому. Наскільки це можна було звести я, Сергій, не знаю, звелось чи не звелось, але я знаю, що ми навіть уточняли в агарній академії в них позицію по підходах. Правильно чи ні?

 

БІЛЕНКО С.Б. Так. Були зустрічі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Які результати цього всього?

 

БІЛЕНКО С.Б. Наскільки я розумію, вони, в принципі, підтримують. Є там нюанси. Вони, наприклад, хочуть, щоб гроші від орендної плати йшли не тільки самому підприємству, а самій академії на наукові дослідження. Але, в принципі, підхід підтримується.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ми можемо це в цьому законі робити чи це інший?

 

БІЛЕНКО С.Б. Це, в принципі, бюджетне законодавство взагалі. Це по великому рахунку…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, в мене є проста пропозиція. Дивіться, давайте от  в нас такий сьогодні буде розгул демократії. Є ідея Біленка, яку я озвучив, є законопроект напрацьований Вадимом Євгеновичем. Щоб ми просто не тормозили цей процес, скиньте, будь ласка, в чати цю презентацію, цей законопроект і, Вадим Євгенович, законопроект, напрацьований твоїми юристами. Як ідею я обговорюю. Можемо зараз щось інше запропонувати. Іван, почекай. Ми реєструємо, наприклад, хто хоче, наприклад, реєструється, підписується під законопроектом Біленка, він іде основний, хто хоче – під законопроектом Вадима Євгеновича, хто хоче, іде як альтернативний, і ми в комітеті дискутуємо вже, але запущена процедура. В мене така пропозиція, ідея.

Вадим Євгенович, в тебе яка пропозиція?

 

ІВЧЕНКО В.Є. Микола Тарасович, ви все розказали тільки згідно землі і використання землі. Ми з вами говорили про те, що Академія аграрних наук, скажімо так, це більш ширше поняття і розуміння. Ми маємо тут внести зміни, дати їм можливість створювати спільні підприємства, ми маємо дати їм можливість брати кредити, ми маємо дати їм можливість торгувати нашим насінням і так далі, 300 сортів пшениці є, вони не можуть її експортувати. Ми маємо дати всі їм можливості. Частину земель маємо залишити виключно на дослідництво і вони мають використовувати це як дослідництво, с торговлей і так далі, і так далі. І, заробляючи кошти від іншої сторони, те, що вони будуть віддавати офіційно в оренду, воно має, щоб не просити по 350 мільйонів, воно має залишатися в Академії аграрних наук як собівартість. Тобто вони з бюджету більше не беруть – нуль, але за рахунок того, що вони здають, вони утримують академію, дослідницькі установи і так далі. Це комплексний закон.

У мене є, дійсно, з вами тільки Закон по землі, але ще є закони, які підуть через Комітет освіти. Ви зрозумійте, це комплексний закон реформування аграрної науки, в тому числі і академії. А ми частина – це землі. Бо якщо ми знову це зробимо по землі, то ми знову втратимо науку. Я би так тут не хотів.....

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, дивіться, я не проти, щоб воно... Я просто знаю, що як ми один одного будемо чекати, воно все, воно затягнеться на роки і воно точно нічого... Давайте починати процес. Синхронізувати ми зможемо в певні етапи, коли перейдемо якісь кроки. Я просто не знаю, коли Комітет освіти....

 

ІВЧЕНКО В.Є. Дивіться, я вам скажу. Ми, по-моєму, чекали оцю презентацію з вами з минулого травня. Я в минулому травні вам вже давав пропозиції. Якщо би ми з минулого травня зараз попрацювали би безпосередньо під системою реформування аграрної науки, тому що сюди під аграрну академію всі аграрні вузи йдуть. Там вже теж є коледжі і так далі, там теж є землі і все на світі. 1 тисяча 800, 2 тисячі 200 в аграрних університетах і так далі. Це таке багатогранне питання.

Ви зараз хочете землю всю "срубить", а що зробити з аграрною наукою і з тими, вибачте, вузами і так далі, ви не хочете...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович,...

 

ІВЧЕНКО В.Є. А я, навпаки, дивіться, є сьогодні...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В цьому пункті реформування, в цьому всьому, що ви говорите в комплексі, був один важливий момент. Хочете згадати?

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я, дивіться, я не можу...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Комітетські слухання  під головуванням Івченка Вадима Євгеновича, ми їх 2 чи 3 рази переносили.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я, дивіться, давайте так. Ви ж ведете, а я уже вам... якщо я закінчу, будь ласка, давайте відповідь. Переносили. А скажу, як переносили, тому що у нас був карантин, ви пам'ятаєте, до якого моменту, а потім, коли ми вийшли з карантину, там зовсім інші були питання і ми вже не хотіли тоді проводити, просто не було часу. Це можна зараз провести, зібрати всіх на комітеті і поговорити про реформу аграрної науки для того, щоб потім формувати закони. Це реальна робота.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, в мене пропозиція.

Перше. Вадим Євгенович,  скажіть, коли ви можете провести ці комітетські слухання?

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Нам треба три тижні, так?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Практично місяць – і можемо проводити.

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Так, місяць.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Якщо є вже є в академії, і матеріали були підготовлені, оновити матеріали…

 

ІВЧЕНКО В.Є. Проводить фактично секретаріат. Це секретаріат проводить…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Біленко, у мене прохання, щоб ми все-таки в чатах комітету скинули два закони, щоб люди читали вже. І на наступний раз все-таки вернулися і порівняли їх. Будь ласка, всім зацікавленим перечитати. І щоб вже запостили, з реєстрацією, альтернативні, третє, четверте. Якраз підійде комітетський, воно буде всім легше приймати рішення. Це забіг не по одній біговій доріжці, там біжать 100 людей. І хай вже хтось починає вибігати.

Петро Васильович.

 

ЮРЧИШИН П.В. Вадим Євгенович, при обговоренні я хотів би, щоб врахували мою думку. Якщо Академія аграрних наук протягом 5 років використовує землі для науки, а не в субаренду на 11 місяців, і на цьому працювала на …. У такому разі, вибачте, цю землю розпаювати, а частково на аукціоні продати. Все, крапка.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я вам дам відповідь.

Петро Васильович, я вам дам відповідь, тільки вам. Ви знаєте, що академія відмовилась від 70 тисяч гектарів і передала Кабміну Гройсмана? Ви знаєте, чим це закінчилось?

 

ЮРЧИШИН П.В.  (Не чути)

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Ні, та при чому тут? Ви знаєте, чим це закінчилось? Гройсман не зміг розділити цю землю. Зрозуміли? Тому, поки не буде… (Шум у залі)

 А тепер, дивіться, нам треба такі правила гри напрацювати, якщо ми говоримо про приватизацію… Слухайте, якщо ми говоримо, то нам потрібно визначити, що там з працівниками, хто формує працівників, закони про аукціони і глобальний закон про аграрну науку. От тоді ми комплексно підійдемо і розпаюємо, і віддамо на аукціони, ви вірно сказали, і підтримаємо аграрну науку. Отут потрібно зробити комплексно. І я погоджуюсь.

Але колеги 70 тисяч гектарів віддали ще за влади БПП, вони чомусь не змогли їх поділити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хлопці, комітет оголошую закритим.

Переходимо до неформального обговорення. Дякую.