Сьогодні, 17 грудня 2021 року, Верховна Рада України прийняла у другому читанні та в цілому як Закон проект Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання розвитку виноградарства в Україні», реєстр. № 2064. Відповідне рішення підтримали 317 народних депутата України.

Законом встановлено мінімальний строк у 25 років для закладання та/або вирощування багаторічних насаджень (плодових, ягідних, горіхоплідних, винограду).

 Законом також встановлено, що «Особа, яка використовує земельну ділянку на праві емфітевзису для вирощування багаторічних насаджень (плодових, ягідних, горіхоплідних, винограду) та належно виконує свої обов’язки за договором, після спливу строку дії договору має переважне право перед іншими особами на укладення договору емфітевзису щодо цієї земельної ділянки для вирощування багаторічних насаджень (плодових, ягідних, горіхоплідних, винограду) на новий строк. Реалізація цього права здійснюється за правилами, встановленими статтею 33 Закону України «Про оренду землі".

 Законом встановлено, що «Право викупу на умовах, зазначених в абзаці першому цього пункту, належить також орендарям, емфітевтам земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної, комунальної власності, що за угіддями належать до багаторічних насаджень, якщо такі особи станом на день набрання чинності цим пунктом не менше трьох років вирощують на зазначених земельних ділянках багаторічні насадження (плодові, ягідні, горіхоплідні, виноград). Порядок підтвердження факту вирощування багаторічних насаджень особою, яка має намір здійснити викуп земельної ділянки відповідно до цього пункту, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну аграрну політику. Забороняється зміна цільового призначення земельних ділянок сільськогосподарського призначення, викуплених відповідно до цього абзацу, протягом 10 років з дня державної реєстрації права власності на земельну ділянку особи, яка здійснила її викуп. Таке обмеження зберігається в разі переходу права власності на зазначену земельну ділянку до іншої особи, поділу, об'єднання земельних ділянок".

 Законом передбачено, що "У разі розірвання договору оренди землі з ініціативи орендодавця (крім випадків розірвання договору у зв’язку з неналежним виконанням орендарем своїх обов’язків) орендар має право на відшкодування витрат на поліпшення орендованої земельної ділянки, здійснених за згодою орендодавця, та збитків, завданих розірванням договору".

Законом також встановлено, що: "Договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення, яка передається в оренду для закладання та/або вирощування багаторічних насаджень (плодових, ягідних, горіхоплідних, винограду), не може містити положень про зміну його умов або припинення договору у зв’язку з переходом права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи (у тому числі в порядку спадкування), реорганізацією юридичної особи".

 Відповідні зміни внесено до Земельного кодексу України та Закону України «Про оренду землі».