СТЕНОГРАМА

слухань у Комітеті з питань аграрної та земельної політики

на тему: "Аграрні інновації як фактор росту української економіки"

23 червня 2022 року

Веде засідання голова комітету ГАЙДУ О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, шановні запрошені, шановні гості. Радий  вас тут всіх бачити. Сьогодні, на мій погляд, є дві значні події.

По-перше, ми на Тернопільщині. Це чудовий і красивий край, з великою історією та дуже гарною природою, чудовими людьми. Дякую нашому колезі - секретарю Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики Чайківському Івану Адамовичу за те, що він запросив нас до себе в гості.

І є ще одна подія, яка сьогодні відбулася, коли ми працювали на аграрному підприємстві "Агропродсервіс", - це голосування Європарламенту за вступ нашої країни як кандидата в членство Європейського Союзу. Я з цим вас всіх вітаю. І, мабуть, ця подія сьогоднішня, на яку ми зараз зібралися: про обговорення інновацій в сфері АПК, - це дуже зручно, і в даний момент ця подія дуже важлива для нашої країни.

Я хочу сказати, що Тернопільська область… (Ой, прошу мене пробачити) Я хочу сказати, що Тернопільщина стала тилом для нашої держави сьогодні, і робить це дуже успішно. Тернопільські аграрії у травні завершили перші посівну кампанію. Це дуже важливо для нашої країни під час воєнного стану. Тому що цій області доведеться забезпечити продовольством та забезпечити другі області під час війни та після того, як війна буде завершена. Понад 170 тернопільських підприємств цього року скористалися програмою "5-7-9%".  Ну, це дуже хороший показник, який свідчить про бажання наших аграріїв розвиватися та працювати.

Ми з вами повинні приділяти увагу таким регіонам, бо саме вони вже стали  і будуть основною базою для розвитку сільського господарства держави на період війни та після завершення  бойових дій, під час відновлення нашої держави.

Тому я дуже вдячний Івану Адамовичу за те, що він нас запросив і запропонував нам  провести ці комітетські слухання саме на  Тернопільщині.

Згідно плану роботи Комітету з питань аграрної та земельної політики тема наших сьогоднішніх слухань: "Аграрні інновації як фактор росту української економіки". У засіданні беруть участь народні депутати України  від Комітету Верховної Ради з аграрної політики, заступник міністра аграрної політики, перший заступник міністра аграрної політики, представники місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, представники аграрних підприємств.

Сьогодні ми з вами зранку і весь день були на площадках і оглядали виробничі потужності підприємства "Агропродсервіс". Ми з вами побачили демоділянки та товарні посіви, відвідали комбікормовий завод, насіннєвий завод, соєвий завод, відгодувальний комплекс великої  рогатої худоби, молочнотоварну ферму. Все облаштовано дуже сучасно, за останніми технологіями, за ІТ-технологіями і світовими стандартами.

Робота аграрного сектору в умовах війни  дуже важлива для підтримки та відновлення економіки України, тому інновації у цій галузі – це важливий крок у забезпеченні продбезпеки.

У яких напрямках ми маємо розробляти та впроваджувати інновації. По-перше, як ми сьогодні побачили, – це насінництво. Маємо забезпечити розвиток виробництва якісного насіння та вдосконалити реєстрацію сортів та сертифікації насіннєвих продуктів. За рахунок нового сорту та якісного насіння можна буде підвищити врожайність на 15-20 відсотків.

Другий напрям – це тваринництво. Інноваційний шлях у цій сфері – це раціональне та ефективне використання кормів, поліпшення їх якості, модернізація, автоматизація процесів годівлі, доїння, газифікації, провадження енергозберігаючих технологій. Всі ці кроки допоможуть аграріям ставати більш стійкими до випробувань, бізнесу економічно вигідним, а державі сильнішою.

Зараз пропоную перейти до обговорення теми комітетських слухань. Ми з вами будемо працювати десь півтори години, і згідно регламенту кожен з вас може висловити свої думки з цього приводу. Доповіді будуть згідно регламенту там десь від 5 до 10 хвилин. За результатами слухань комітет планує ухвалити рекомендації, де буде враховано все те, що сьогодні буде озвучено.

Тому, колеги, я із задоволенням відкриваю наші комітетські слухання та передаю слово секретарю Комітету Верховної Ради з аграрної політики Чайківському Івану Адамовичу. Будь ласка.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Шановні друзі, я ще раз вітаю всіх. Вітаю всіх сьогодні на Тернопільщині, на нашій благодатній тернопільській землі. Мені сьогодні, як найперше аграрію, тому що я себе ніколи не відкидаю, не соромлюся цього величного слова - хлібороба, аграрія, - мені надзвичайно приємно, що сьогодні якраз виїзні слухання нашого Комітету аграрного відбуваються у нас на Тернопільщині. І сьогодні тернопільські аграрії можуть поділитися безпосередньо з нами всіма тими напрацюваннями, а також всіма проблемами, які безпосередньо є в нашому аграрному секторі. А ми як народні депутати маємо зробити все для того, щоб покращити життя наших аграріїв, зробити все для того, щоби аграрний бізнес, не тільки на Тернопільщині, а по всій Україні, був цікавий, був привабливий, був рентабельний. Адже  ми розуміємо, що кожен підприємець, кожен фермер, не важно, чи він великий, чи він маленький, чи це агарний холдинг, чи це просто мале підприємство, щоб вони були рентабельні, заробляли ресурси і щоби вони на світовому ринку були конкурентоздатними. Адже, як вже сказав голова, що ми рухаємося в  напрямку Європейського Союзу, і ми маємо розуміти, що українське законодавство ми маємо адаптувати до європейського законодавства.

І у нас наші фермери мають бути на одному рівні з європейськими фермерами. Хоч ми розуміємо, що європейське виробництво  - дрібнотоварне, воно має свою специфіку, але все рівно український фермер має чітко конкурувати з європейським фермером.

Я рахую, що нам немає що боятися того, що сьогодні з Європи будуть завозити чи м'ясо свинини, чи м'ясо курки, чи будь-який продукт. Ми маємо створити гідні, конкурентні умови тут у нас, на Україні, щоб ми аграрний сектор, і не тільки аграрний сектор, а в цілому нашу українську економіку, могли гідно представити на наших європейських ринках.

Я вас друзі всіх вітаю. І я думаю, що сьогодні буде доволі плідне обговорення всіх тих проблем або здобутків, які у нас є. Всіх вітаю!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Адамович, за вітальне слово.

До вітального слова запрошується заступник начальника Тернопільської обласної військової адміністрації Гайдук Ігор Володимирович.

Будь ласка.

 

ГАЙДУК І.В. Дякую, Олександр Васильович. Доброго дня ще раз, шановні друзі!  

Насамперед хочу передати слова вітання від начальника військової адміністрації Володимира Любомировича. Він не зміг сьогодні приїхати... (Не чути)  …і вітання всім членам комітету, які сьогодні зібралися за нашим  круглим столом.

Насамперед дякую вам за те, що організували і погодилися на пропозицію Івана Адамовича провести саме в нашій області засідання комітету. В нашій області є програма… (Не чути) … Вибір теми, яку ви сьогодні вибрали – інновації, - це якраз є та тема,  якою і може наша обласять частково похвалитися. Тому що,  хто б що не казав, але якщо брати останні 5 років, то на 37 відсотків у нас врожайність зернових збільшилася. Це є немалий відсоток,  тому якраз і служать оті інноваційні заходи, оті нові підходи, і якраз… (Не чути) ви могли познайомитися з тими можливостями, з тими інноваціями і також з перспективами розвитку сільського господарства в нашій області.

Хочу також ще зауважити, що, скажімо, наша область по зернових займає п'яте місце в Україні. А якщо взяти окремо  врожайність кукурудзи, це друге місце в Україні. Якщо взяти врожайність олійних, ми займаємо по деяких позиціях перше місце в Україні по врожайності з гектара.

Знову ж таки,  завдячуючи саме  останніми роками підходу держави до виробників сільського господарства, а саме стимулювання, заохочення і різні програми, які зараз реалізовуються у нас державою, якраз і проходить розвиток сільського господарства.

 Для розуміння, протягом останніх двох років в нашій області вкладено більше як 4,5 мільярда гривень капітальних інвестицій в… (Не чути)  сільського господарства.  

Також хочу довести до відома, що підприємствами сільського господарства нашої області сплачено 1,9 мільярда гривень за минулий рік  податків в різні бюджети місцеві, і тільки 2,2 мільярда гривень сплачено за оренду… (Не чути), це також велика сума.

 (Не чути) І тому розвиток сільського господарства - це насамперед розвиток села, створення нових робочих місць. І люди,  не маючи можливості знайти роботу в селі, їдуть в місто. А дякуючи розвитку сільського господарства, ми маємо можливість дивитися, як розвиваються наші села, а це і розвиток інфраструктури, розвиток медицини, це і надання адміністративних послуг, які відбуваються саме там, де є робочі місця. І якщо ми візьмемо подивимося за минулий рік, то, завдячуючи знову ж таки інвестиціям, ми можемо подивитися, що по деяких підприємствах аграрним у нас більше як на 100 робочих місць, я вже не буду зараз перераховувати, я думаю, що ви статистику піднімали, бачили. І завдяки розвитку тваринництва, як і розвитку рослинництва, тут відкриваються нові робочі місця. Але якщо взяти сьогодення і враховуючи стан, воєнний стан, в якому зараз перебуває наша держава, є вкрай важливим якраз і підтримка аграрного сектору, тому що це ж є і ключова безпека для нашої країни.

Тому я надіюся, і впевнений, що сьогоднішня наша робота буде плідною і ви напрацюєте певні спрямування для того, щоб перетворити це в законодавчу сферу. І бажаємо вам плідної праці. Бажаємо, щоб після сьогоднішнього візиту на Тернопільщину у вас залишилися найкращі враження. І плідної праці. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям Слава!

 

Ігор Володимирович, дуже дякуємо за надану інформацію, дуже цікава, і за побажання.

До вітального слова запрошую Болєщука Володимира Михайловича, першого заступника голови Тернопільської обласної ради. Будь ласка.

 

БОЛЄЩУК В.М. Дякую.

Шановний Олександр Васильович! Шановні народні депутати, гості, запрошені! Дозвольте мені передати вам вітання від керівництва обласної ради… (Не чути)

Знаєте, те, що ми сьогодні всі побачили, – це, можна сказати, маленька частинка 23 років роботи українського ... (Не чути)  мільйонними боргами до успішної української компанії практично з закритим циклом виробництва: Від лану до столу.

І на кожному цьому етапі є додана вартість. Додана вартість – це робочі місця, це зарплата, це податок, це підтримка людей, армії  і так далі.

Тому мені надзвичайно приємно відмітити вашу роботу,  роботу народних депутатів, і вас як людей, від яких залежить доля простих людей... (Не чути)  Ви приймаєте закони, дуже важливо, щоб ці закони працювали на людей.  

І дякуємо вам за те, що ви приїжджаєте в українське село, такі на підприємства, щоб  вивчати роботу і приймати правильні закони.

Тому дуже важливо, хотів би відмітити, що компанія "Агропродсервіс" …(Не чути) стратегічно правильне рішення, можливо, не завжди воно там навіть відповідало прибутковості, а вкладали в переробку, вкладали…  (Не чути) Сьогодні воно дає результати. Сьогодні продовольча безпека – це, напевно, після Збройних Сил питання номер один. Тому що від того, як буде працювати країна, як буде наповнюватися бюджет, так ми будемо утримувати нашу державу.

Тому я вам бажаю правильні рішення, бажаю успішної праці і... (Не чути)  Гарного дня!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Володимир Михайлович.

До доповіді запрошується перший заступник міністра аграрної політики та продовольства України Висоцький Тарас Миколайович.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую, Олександр Васильович. Вітаю ще раз учасників сьогоднішніх комітетських слухань. Дійсно, у всіх була змога подивитись в першій половині дня, як по факту інновації можуть бути застосовані в аграрному секторі та розвивати економіку.

Яку ми ситуацію мали  на 24 лютого? Дуже важливо порівнювати, тому що, на жаль, фактично сьогодні 23-є, майже чотири місяці без одного дня триває війна, ситуація змінюється.

На 24 лютого український АПК прямо з точки зору статистична звітності… (Не чути) 12 відсотків ВВП з суміжними галузями, ті, які не працювали без АПК, як логістика, інфраструктура, перевезення, переробка, формувало близько 20 відсотків ВВП і фактично формувало понад 40 відсотків всієї валютної виплати.

Що відбулося за ці чотири місяці? З точки зору попередньої оцінки, наше ВВП може впасти на 40, зараз говорили 50, зараз оптимістичніше: на 40 відсотків.

Що у нас в аграрному секторі? На жаль, є втрати. Дійсно, є втрати. Але наразі, перш за все завдяки, я б сказав, сміливій, хоробрій роботі кожного аграрія, вони не такі великі по всій економіці. У нас не засіяних вийшло полів близько 25 відсотків, і в тваринництві в залежності від сегменту втрати також від 15 до 25 відсотків. Свинарство, виробництво яйця було більше концентровано на цих територіях… (Не чути) втратились. Молочне скотарство історично було більше Центральна, Західна Україна. М'ясо птиці також, ну, там менше.

Ну, в цілому, так можна говорити, що є потенційна втрата близько 20-25 відсотків. Це, дійсно, погано, але це менше, ніж по економіці в цілому. Тобто очевидно, що доля українського АПК в загальній економіці в ВВП через 100 днів… (Не чути)  але зросла. Відповідно розрахунок з точки зору розвитку і надії економіки на відновлення знову ж пов'язується перш за все з українським АПК.

І тепер давайте подивимося, наскільки уже використані інновації і наскільки реалізований по блоках потенціал відповідно нашого аграрного сектору  в економіці.

Сьогодні знову ж була можливість явно оцінити ці блоки. Розпочнемо, ну,  звісно, раз те, що в нас є, ми дискутували, гарна  база з точки зору природно-кліматичних умов і ґрунтів, це так, в багатьох частинах території України треба вже робити зрошення. Тут ще це не настільки критично, в як багатьох інших. І до бази ми відносимо знову ж матеріальний ресурс. То фактично є п'ять базових факторів, які необхідні в рослинництві… (Не чути) рослинництво,  тваринництво,  а тоді переробка.

 Що в нас є в рослинництві? То нам треба мати,  без пріоритетності, паливо. Цього року аграрії відчули, що таке залежність і відсутність вітчизняного виробника, виробництва палива, і з точки зору ціни, і фізичного дефіциту. Тут якраз  потенціал аграрного сектору в межах економіки не реалізований ще, я б сказав, взагалі. В трьох, як мінімум, напрямках український аграрний сектор може суттєво розвинути паливний сегмент – це біоетанол. Так, аграрний сектор менше бензину і біоетанолу відповідно споживає, але частково все рівно.   Біоетанол, по-перше, це переробка суттєва. Більше того, в минулий четвер, тиждень тому, вже вступив в дію  закон,  підтриманий, в тому числі дякую вам, аграрним комітетом, основний був податковий (7401), який дозволяє по спрощеній процедурі ліцензувати, запускати виробництво біоетанолу, денатурованих спиртів на спиртзаводи. Ми бачили на Тернопільщині і чули, що анонсується запуск,  і вже є приватні заводи. Тобто тут, дійсно, аграрний сектор може дати сировину, і цей сегмент... (Не чути)

Другий - біометан, що сьогодні ми також дискутували, він наче в рослинництві, на перший погляд, не треба, всі звикли – дизель,  без бензину, але він треба тій самій кукурудзі. Якщо вона не йде, як сьогодні ми бачили технологію, на корми, а її треба сушити і експортувати, то не багато не мало, а 250-300 мільйонів кубів газу аграрний сектор при середній врожайності  останні роки споживав для сушки кукурудзи.

І фактично ці 250-300 мільйонів, як мінімум, кубів можна абсолютно спокійно знову ж виробляти аграрним сектором з біогазу чистий біометан, з точки зору від умовних відходів: органіки, шламо…(Не чути), або переробки соломи, при правильному підході, чи інших органічних відходів, з силосом добавляти. Тобто знову ж є цей сегмент.

І третій. Якщо у нас в біоетанолі вже є досвід, і, очевидно, цей поштовх піде, біометан вже є декілька запущених, а є експертиза в аграрному комітеті, сьогодні не присутній сьогодні колега…(Не чути), який має експертизу, але вже є працюючим, я знаю, що у нас будується. То третій у нас найменше використаний біодизель.  Всі знають, що ріпак український експортується повністю фактично в Європейський Союз, 90 відсотків в Німеччину. Там з нього успішно робиться біодизель, а дизель якраз треба  аграрному сектору. Ми, виходить, експортуємо, і зараз продали… (Не чути) потім завозимо дизель, віддаємо ... (Не чути)

Звісно, це все проекти в довгу, але ми розуміємо, що ці після перемоги нам треба планувати проекти 5-ти, 10-ти, 20-річні, закладати зовсім іншу основу.  Тому цей фактор можна спокійно закривати суттєво, в значній частині спроможністю... (Не чути)

 Наступне: насіння. Ми сьогодні чітко побачили, у нас вже є певний в Україні прогрес з точки зору збільшення суттєвого виробництва насіння. Дійсно, у нас... (Не чути) років назад по гібридах подивитися, вирощується… фактично вже півтора, майже два роки  тому ми еквівалентність отримали,  можна експортувати кукурудзу, зараз працює на олійних Європа, насінні. Але це, дійсно, такий сегмент доданої вартості, де повністю можна, як мінімум, закрити всередині власну потребу і експортувати. Це знову дуже просто. …(Не чути) форс-мажор  - війна,  логістика не працює. Певне насіння вирощується тут, воно на складах тут, нема прив'язки до контейнерів, до портів довезли.

Сьогодні ми бачили, що можна, тут успішне виробництво насіння, це вже дійсно інновації, і…(Не чути) я впевнений, що український аграрний сектор може в найближчі роки, плюс консенсусно, я думаю, приймуть мудре рішення депутати… (Не чути) щоб це було перш за все поступ і для експорту, і внутрішньо.

Хотів би ще раз наголосити, сьогодні була дискусія, я свою особисту думку про відкриття повністю на європейські. Це можна робити, але країна, яка не має системи контролю, їй ніколи не допустять… (Не чути)

 Ми тоді маємо розуміти, що ми перш за все насіння відкриваємо для того, щоб воно доступне було українському аграрію, але перспектив експорту не буде. Якщо ми погоджуємося, що нам цього не треба… (Не чути) Тому що інші країни все рівно орієнтуються на державну систему контролю, вони не будуть приїжджати кожен день… (Не чути), вони вірять державі, її визнають, якщо визнають її систему, і потім воно працює.

Наступний блок: пестициди. Тут у нас, дійсно, порівняно з насінням, менше (Не чути) як мінімум, починаючи з того, щоб завозити певні діючі речовини і брати, але це складні технології. Знову ж таки в такому секторі, як український АПК, їм все рівно доведеться, хочуть чи не хочуть, займатися. Тому що ми вже бачимо, Китай не підтверджує збільшення поставок. Ви можете… (Не чути) більше, у них все розписано. Енергетика росте… (Не чути)триває. Інший фактор… (Не чути) буде непросто, тому тут знову ж складніше, але, як мінімум, треба про це говорити з компаніями, щоб все ж таки у нас була страховка.

Є ще один сегмент, два сегменти по виробничих. Це, звісно, добрива. Мінеральні добрива, звісно, не завжди будуть прив'язані базові… (Не чути) інших викопних. Але сьогодні ми побачили приклад, де можна, як мінімум,  зменшити залежність від хімічних добрив, знову ж диверсифікуючись, переробляючи цю органіку, чи гумус, отримувати і вносити. …(Не чути)  з біогазом, з іншим пов'язано. Це знову ж таки інновація. Це не просте рішення… (Не чути) зібрати і розкидачем розкинути. Так як тут з екології ми бачили, що переробляється… (Не чути)  і вноситься, - це вже інноваційна річ, як би не звучало, ніби що там по трубі…(Не чути) ми дискутували. Це вже технології. Я ж кажу, це не просто на транспортери кидати… (Не чути) лежало, лежало, приїхали екскаватором накидали, щось там розкидали, з нього половина вивітрилась, поки лежало, потім половина розкинулась, і діючої речовини там 10 відсотків залишилось. Це точно не інновація. А те, що сьогодні ми бачили, коли 90 відсотків діючої речовини вертається, це інновації. Це дійсно говорить про потенціал.

І, звісно, с/г техніка. Тут знову ж, як і з пестицидами, більш довгі, складніші технології. Ми, жаль, багато бази втратили, перш за все самохідної, в Україні: по тракторах, по самохідних оприскувачах. Їх, в принципі,і не було. А по комбайнах… (Не чути) Але по інших квотах частково є. І впевнений, що також тут може бути аграрний сектор тим, щоб були стимули відновлення цього машинобудування.

Чому я так детально наголосив і потратив… (Не чути) більшість свого виступу на ці фактори, тому що вони всі вертаються. Сьогодні Ігор Володимирович наголосив на те, як… (Не чути) врожай. Оці всі фактори - це знову ж звертаємося до цієї врожайності.

У нас, якщо дивитись на середні показники, навіть в минулий, 2021 рік, який був рекордний по врожайності, вона становила десь в середньому по країні (ну, впевнений, на такому підприємстві, як сьогодні ми бачили, вона була і вища європейського), але середня по Україні десь вже не 60, але 70-75 відсотків середніх показників…(Не чути) в наших міжнародних конкурентів. Тобто ще є цей запас, потенціал.

 І якраз дальше його важко витягнути легкими рішеннями. А тільки такими комплексами, підходячи до всього, по всьому ланцюгу цих факторів, правильно, інноваційно, можна витягувати. А це плюс 25 відсотків, дуже легко рахується: якщо ми мали до війни 20 відсотків ВВП українського, зараз, мабуть, будемо мати 30-35, на жаль, потім… (Не чути) інших сектори розвинуться, але…(Не чути), то плюс одна четверта, ну, це суттєво, це плюс 8-10 відсотків економіки країни. Тільки за рахунок того, що, дійсно, на кожному етапі застосовані правильні рішення. Це одна десята, це фактично одну десяту населення можна забезпечити  краще,  це великі цифри.

І щоб це відбулося… Ми зараз не говоримо, що ми будемо з цим  збіжжям робити, це можна окрему довгу дискусію, як переробляти… Звісно, краще переробляти чи експортувати, але саме створення…(Не чути), це вже позитив. Я думаю, що після перемоги ми точно зможемо і експортувати, і переробляти, і дивитися, що вигідніше нам, всередині країни, це можна буде реалізовувати. Але для того, щоб це відбулося, дійсно, зазвичай треба взаємодія по трьох основних напрямках. Від держави – правила, конкурентні і  дійсно правильні, з точки зору цього слова, правила гри, які… (Не чути)  законодавством  перш за все. Тому дуже важливо, що є такі практичні обговорення по рішеннях законодавчих, які впливають потім на виробничу діяльність.

І потім підзаконка. Ну, підзаконка, ми як орган виконавчої влади, ми  її все рівно зробимо так, як  є в законі. У нас там немає вже якогось  коридору, ми можемо робити швидше, приймати, чи довше, але там вже правила гри не міняються. Ви закладаєте правила гри, як вектор, а ми вже потім це імплементуємо, з точки зору прийняття і потім контролю ефективної діяльності виконавчих органів.

Наступний фактор – це дійсно безпосередньо доступ до інновацій з точки зору мати можливість їх  підчеркнути, отримати. Зараз  є тимчасове, я впевнений, що ця війна має закінчитися пошвидше, обмеження  з точки зору виїзду і інших речей. Але, в принципі, доступ є, і ви всі їздили… (Не чути) тобто світ  відкритий. Хто шукає, їх можна знайти, це не є вже критичним фактором.

І, звісно, саме важке – це потім, це щоденна праця імплементувати в життя, так, як ми сьогодні бачили  на цьому підприємстві. Це найважче, але, бачачи знову, що в такі важкі часи війни наші українські аграрії, ніхто фактично, не просто відверто кинув все, взяв ресурси і втік, а всі залишилися, скрізь. Навіть у нас були сумніви у всіх на початку березня, що буде з Чернігівськоюі Сумською, будуть сіяти чи ні. Вдалося Збройним Силам вигнати, вони майже все засіяли. Буквально там декілька десятків, 10 чи 20 тисяч гектарів, де було критичне мінування, ну, це ніщо порівняно з… (Не чути) Всю засіяли.

Це говорить про те, що люди це зроблять. Ми впевнені, що якраз наші аграрії – це ті, що будуть в українській економіці завжди, будуть її  піднімати і це реалізовувати.  

Тому суперформат такий, як спочатку подивилися, як це мало би бути в прикладі, і зараз можемо спільно подискутувати, які безпосередньо ще рішення  прийняти, щоб ці інновації поширювалися ще швидше. Вони, дійсно, мали масштабний, національний формат, і тоді всі сектори інші не проти, але український аграрний сектор точно залишатиметься  локомотивом і драйвером розвитку української економіки.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Миколайович, дуже дякую за змістовну доповідь.

Я до слова запрошую генерального директора компанії "Агропродсервіс" Болєщука…  Ой, Барана Андрія Степановича. Будь ласка.

 

БАРАН А.С. Дякую, Олександр Васильович.  

Шановний Олександр Васильович! Шановні народні депутати! Шановний Тарас Миколайович! Я в першу чергу хотів би щиро від себе, від всієї компанії…(Не чути) подякувати всім сьогодні за ваш візит в нашу компанію і за ту високу оцінку, яку ви даєте…(Не чути) цієї повсякденної хліборобської роботи.

Коли мене запитують, і постійно виникає питання, в чому ключові, чи в чому параметри успіху компанії, у чому, скажімо, є успіх компанії, ну, я завжди зосереджуюся на тому, що є декілька таких аспектів, і один з найголовніших, звичайно, це інноваційні підходи. Це тримання руки  на пульсі постійно розвитку, десь передбачення, десь, можливо, якоїсь інтуїції. …(Не чути)  тому, як в народі називають, "під лежачий камінь вода не тече". Тому зараз треба думати,  шукати і вишуковувати.

Звичайно, це аспекти…(Не чути) це диверсифікація ризиків, яку ми заложили, і розуміємо, сьогодні, в цій ситуації, а різні ситуації складаються, сьогодні воно особливо відображається, тому що є можливість диверсифікувати ті речі. Якщо не зіграє, скажімо, будемо так говорити, одна ставка, десь на одну культуру, чи на один чи інший вид діяльності, значить, спрацьовує інше, що сьогодні, скажімо, підтвердилося тією ситуацією, яка є сьогодні.

Це дає можливість на сьогоднішній день, я ще раз повторюся, дає можливість сьогодні забезпечити роботу 2 500 людей майже. Це на сьогоднішній день дає можливість забезпечити при сьогоднішній ситуації, складній ситуації, сьогодні достойну заробітну плату, яка сьогодні за 5 місяців в компанії становить в середньому 21 800  гривень.

Це сьогодні дає можливість сплачувати податки до бюджетів всіх рівнів, які компанія сплачує вже декілька років більше 200 мільйонів щорічно. Ну, і це дає можливість, звичайно, розраховуватись сьогодні повністю з тими 17 тисячами пайовиків, які сьогодні є в компанії і які сьогодні віддали свою землю в оренду компанії.

І, звичайно, це дає можливість сьогодні розвивати компанію і впроваджувати оці інноваційні підходи, про які ми говоримо. Тому що інноваційні підходи, звичайно, потребують ресурсу. Без ресурсу… Звичайно, що компанія залучає як власні  ресурси, ну, на рік нами було інвестовано  більше 700 мільйонів гривень в об'єкти, які ви сьогодні бачили. Це …(Не чути) комплекси, це ми покращуємо сьогодні наші елеватори… (Не чути) покращити сьогодні логістику, це матеріально-технічна база, машино-тракторний парк і таке інше

Ми розуміємо сьогодні, що… Можливо, я трішки відійду десь від  теми, тому що… (Не чути) ми розуміємо, в який час ми сьогодні живемо. Тому для того, щоб продовжувати таку політику і розвиватися, потрібен ресурс, однозначно потрібен ресурс. І ми сьогодні всі повинні думати про те, яким чином аграрний сектор може розвиватися в цих складних  умовах.

Звичайно, сьогодні хотів би привернути увагу членів комітету і членів уряду, звичайно, до тих проблем, ключова сьогодні проблема аграрного сектору, я думаю, це всі аграрники, розуміють, - це, звичайно, логістичні проблеми, які сьогодні виникли з цією ситуацією.

 Без вирішення логістики найближчим часом, без вирішення, ми можемо просто відкотитися дуже назад. І сьогодні просто,  відверто скажу, в середовищі аграрного сектору… (Не чути) вони сьогодні… на нашому підприємстві є Петро Іванович, Олег Петрович… (Не чути) ми, можливо, менше це відчуваємо. Тому що ми більше підприємство, ми його диверсифікували в свій час… (Не чути)і наші колеги в тому числі.

  Є цілий ряд інших підприємств, які займаються  однорідною діяльністю, тваринництвом займаються одиниці. Якщо взяти наші три господарства, це практично, скажімо, ВРХ - це десь процентів 60-70... (Не чути)

Сьогодні, якщо взяти свинарство, там, по пам'яті, здається, 219 тисяч остання цифра… (Не чути) з них наших 150 тисяч. Ви розумієте, який це відсоток. От в цьому заключаться ситуація, оце підхід можна застосувати, але потрібні сьогодні кошти. Про це вже ми говорили, що кожен кілограм сьогодні зерна, його можна перевести сьогодні в кілограм м'яса, свинини там, чи говядини, чи іншої… (Не чути) знову ж таки ресурс. І цей ресурс ми повинні сьогодні  черпати, господарства сьогодні повинні черпати, звичайно, реалізуючи свою продукцію, яка сьогодні буде вирощена. А сьогодні ми маємо, я думаю, всі ви всі знаєте… (Не чути) сьогодні ситуація дуже плачевна, тому що у нас сьогодні не вигружаються  зернові, тобто через границю. Від 40 днів сьогодні пусті вагони. Два тижні сьогодні затримка палива для транспорту. Тобто ми теж підходимо до цього інноваційно: сьогодні закупляємо транспорт для того, щоб починати вивозити, самим, самостійно починати вивозити, розуміючи ситуацію. Але розуміємо, що це може впертися в інше, в пропускну  можливість і так далі. 

Тому оці "зелені" коридори, про які сьогодні говорять, ті речі, роботи там митниці, тобто всі ці державні контролюючі органи вони повинні сьогодні працювати в унісон, абсолютно в унісон, розуміючи, що вони працюють разом з усіма для забезпечення оцієї діяльності. І валюта… (Не чути) звичайно, це бюджет і це всі інші речі.

Тому що ця ситуація, вона вже сьогодні приводить до того, що в нас сьогодні… (Не чути) у нас надлишок зерна в Україні, ми розуміємо сьогодні, спілкуючись з колегами… (Не чути) сьогодні ціна на зернові там 2 тисячі, 3 тисячі за тонну, сьогодні скупляється різними ділками. І в них сьогодні немає виходу. Саме це може, не дай бог, привести до того… (Не чути) відсутність  оборотних коштів. Це не тільки для інновацій, а для того, щоб відновити, просто відновити виробництво, щоб завтра посіяти.

 І сьогодні думок дуже багато в аграрному середовищі лунає про те, а чи варто сіяти. І це воно є: чи варто сіяти ,чи варто просто з цією кількістю продукції просто перечекати, ну, десь помалу реалізовуючи. І ми розуміємо, чим це може загрожувати, скажімо, в цілому державі.

Тому без вирішення цього питання, повірте, про ніякі інновації… (Не чути) сьогодні багато людей думати просто не будуть.

Я хотів би ті речі, про які, я дякую, що ми десь сьогодні, я записав, ми вже про це проговорили, у нас питання, яке стосується сьогодні насінництва… (Не чути)

Ми хочемо, щоб держава сьогодні… Ми розуміємо, в цій ситуації сьогодні надіятися напряму підтримку від держави не приходиться. І, напевно, ще довго ця ситуація так чи інакше… Закінчиться війна, ми віримо, вона скоро закінчиться, але які нас… (Не чути)

Тому думати про прямі якісь, напевно, було б десь не... Але є ті речі, які можна просто зробити, тобто… (Не чути), це правда, ми завжди це говорили і говориться вже десятки років. Для бізнесу потрібні чіткі, незмінні правила гри, а далі бізнес, він знайде шляхи для вирішення всіх питань. Оце головне. І ці правила, їх можна сьогодні робити. Можна вводити насіння, це будуть інновації, це і також, звичайно, державний контроль, звичайно, для того, щоб…. До речі, ми вже маємо практику першого експорту насіння нашого, зернових… (Не чути)  ми все життя возили туди, а минулого року ми вивезли в Чехію сою. Тобто нам довіряють, довіряють як підприємству і довіряють в цілому державі, тій системі контролю, яка сьогодні вибудована в даному випадку.

І, звичайно, лише два слова по тваринництву.  Звичайно, це сьогодні як би вихід з ситуації. Дивіться, це мінізавод, це завод, який виготовляє, про що ми сьогодні говорили. (Не чути) в Європі в кожному населеному пункті… (Не чути) але сьогодні ті цифри, які я назвав, вони говорять про поголів'я… (Не чути) говорять про зовсім протилежне.

І тут знову ж таки держава, розуміючи, що немає прямої підтримки, вона б мала робити ті речі сьогодні, які б просто допомагали. Ну, наприклад, візьмемо...(Не чути) І ці питання, я знаю, ви обговорювали на попередньому засіданні комітету, питання отих наших, скажімо, витрат, додаткових витрат, які з цим пов'язані. Якщо взяти ці аналізи, які ми  платимо і в Європі, і сьогодні…(Не чути) в Україні, це набігає десь сьогодні до 150-200 євро… (Не чути) Це ж можна було би просто… (Не чути) працювати якось паралельно, сьогодні імплементуючи… (Не чути) законодавства, поєднуючи… (Не чути) тим більше, що ми сьогодні вже, скажімо так, одною ногою, може, не ногою, але десь там… рухаємося до Євросоюзу і надіємося, що… (Не чути) Ну, це ж треба просто робити, і робити, напевно, на випередження.

А є просто така інерція, тому що є певні служби в країні, які просто так не здаються. Вони засіли там мертво. Мені здається, що вони просто на цьому паразитують.

Я наведу приклад. Сьогодні ми говорили про, скажімо, про відгодівлю великої рогатої худоби… (Не чути) Ми завезли нещодавно буквально от з Донецької області, в нас там є…(Не чути) з яким ми раніше працювали, так просто попросили… (Не чути) забери в нас бичків. Ми забрали там сто голів… (Не чути) по ціні домовились.

Ну, от приїхали ми сюди, і… (Не чути) відповідно чинного законодавства, і виставляють нам рахунок, або повні аналізи, оскільки наша служба ж не вірить в Україні, в Європі це можуть… (Не чути) в Португалії, в Іспанії… (Не чути) у нас же не вірять. І в нас на кожному кілограмі аналіз, який виставили, це вартість 2,5 гривні один кілограм тої ваги…(Не чути) При тому, що вони розуміють, ми заробляємо сьогодні, може, колись якусь гривню-дві ми заробляємо, коли ми продаємо. Ну, це ж абсурд. Абсурд, коли… (Не чути) коли ми сьогодні… ну, ми вже сьогодні  про це говорили, коли оці… (Не чути) Ну, це мільйон гривень компанія тратить, ми продаємо сьогодні в тиждень 4,5 тисячі голів свиней. Скажіть, будь ласка,  ну хто їх оглядає? Який державний лікар їх оглядає? Просто збирають гроші. Ну, це просто складається враження,  і тим більше зараз. Ми розуміємо, це вартість усіх цих робіт, яка була зроблена тоді, у них була державна підтримка… (Не чути) могли отримати  відшкодування 50 відсотків.  Ну, думали, вже віддали… (Не чути) Ну, сьогодні просто, я думаю, це треба думати, як це припинити, як організувати роботу таким чином,  щоб це була… (Не чути) І контроль, звичайно, був.

Чому сьогодні не можна державі зробити… (Не чути) лікарі, які працюють на підприємстві, які мають відповідний сертифікат і так дальше, який може просто виписувати ці документи. І збережуться мільйони грошей, які можна буде вкладати в різні речі. Це, мені здається, не потребує сьогодні додаткових затрат від держави і так далі.

Я вибачаюсь. Про мито, звичайно, ми проговорили.  Наше розуміння таке, що бюджет від цього нічого не втратить… (Не чути) коли ми наростимо поголів'я і ми зможемо сьогодні забезпечити сотні чотири ще робочих місць, створити, які  будуть працювати сьогодні на бюджет, на державу, на… (Не чути)  і утримувати свої сім'ї.

Тому я вибачаюсь,  можливо, десь за емоції, ну, не все... (Не чути) розказати перед такою поважною компанією. Вибачаюсь. Але, ще раз кажу, і ми просимо  просто від вас, сьогодні нема можливості допомагати матеріально, прямо просто створюйте для нас правила в нашій роботі для того, щоб ми могли працювати. А ми зробимо все можливе, тому що аграрії і нашого підприємства, і Тернопільської області, для всієї України, ми вже говорили, ми лишній раз сьогодні це довели і доводимо сьогодні своєю працею, щоб продовольча безпека країни була… (Не чути)

 Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Степанович, дуже дякую за вашу доповідь, таку змістовну і емоційну.

На минулому засіданні комітету ми вже розглядали це питання, стосовно переміщення великої рогатої худоби. Це є певні питання до Держспоживслужби. Але ми від вас також чекаємо ваших пропозицій та зауважень, які ви можете подати на наш комітет, і ми будемо відпрацьовувати їх далі.

Зараз за регламентом у нас виступи народних депутатів. Тому, будь ласка, колеги, хто бажає виступити?

Соломчук Дмитро, будь ласка.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Вітаю всіх, кого не бачив. По-перше, зараз буде дуже багато імплементуватися законодавчих актів з Євросоюзом, і Міністерство сільського господарства цим займається, здається, Маркіян відповідальний за євроінтеграцію. Якщо є у вас пропозиції, просто передайте комітет, і все буде доведено і прийнято.

Я вам скажу, що цієї весни, напевно, держава найбільше допомогла сільському господарству…(Не чути) під державні гарантії, і сотні аграріїв писали, задоволені. (Не чути)

Те, що потрібно розвивати молочну галузь, ми це знаємо, на сьогодні ще більше в цьому переконалися. Велика подяка засновнику, ідеологу підприємства, Івану Адамовичу, керівництву, всьому колективу, тому що це показовий молочний комплекс. І було б дуже приємно їхати і дивитися, тільки, можливо, там не площею тисячу квадратних метрів, а… (Не чути) 50, 40 голів, але в кожному щоб були селі.

Але потрібно зрозуміти одне, що коштів нам на це ніхто не дасть. Можливо, там якісь додаткові можуть бути гранти європейські. Але це не будуть якісь там космічні кошти. Кошти мають самі шукати у себе, у своїй державі.

Сьогодні, коли ми тестували… (Не чути) молоко, я казав, що потрібно десь взяти шкідливих продуктів… (Не чути) на якісні продукти, що обговорювали ще зимою, що весь комітет буде "за", зареєструвати законопроект, щоб був акциз на солодковмісні, солодкі води газовані, це і кока-кола, пепсі і всі інші – те, що прийнято майже у всіх країнах Євросоюзу, з 1 липня прийнято вже і в Польщі. … (Не чути)

Це дозволить додатково зібрати там дуже багато мільярдів до бюджету. І в законопроекті заодно прописати, на що йдуть ці кошти, і направити їх повністю на розвиток молочної галузі.  Тоді нам не потрібно буде десь там  щось ходити просити, а всередині, в себе в державі з шкідливих продуктів перекласти їх на нешкідливі, ті, що будуть давати нам… (Не чути) і енергію, і газ, і робочі місця, і побілені ці забори в селі там, і лавочки, і освітлення, і полатані дороги, і все інше в комплексі.

Я думаю, весь парламент  таке підтримав би. Я не знаю, чи в нас є депутати-виробники солодкої води. (Не чути)

 

 ______________.  Депутати не мають права займатися комерційною діяльністю.  (Загальна дискусія)

 

СОЛОМЧУК Д.В. Тому що ніхто нічого не дасть. І потрібно шукати завжди все. … (Не чути) І ваше господарство є ячейка цієї держава, і держава вам не має щось давати… (Не чути) тому що ви є держава. Ви всі. Ну, з космосу ми всі не взялися, і у держави немає додаткової ячейки з трильйоном доларів, яку ми не хочемо дати, чи  хтось, на оці…(Не чути)

 Так що давайте  шукати, де взяти ці кошти, і перемістити на галузі, які надважливі для розвитку. …(Не чути). Тому що завжди хороші ініціативи проходять голосами конституційною більшістю, більше 300 голосів. Так само солодка вода… (Не чути).

Якщо будуть ще якісь ідеї, тільки давайте, у нас всіх професійні помічники,  швиденько напишемо, комітет в Zoom зберемо, проголосуємо і  до сесійної зали.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Вікторович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Можна, я?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем Олегович, будь ласка.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Дякую, пане голово. Добрий день, шановні присутні. Я би хотів почути невелику пораду від попереднього виступаючого, не від свого колеги…(Не чути) стосовно зміни в законодавство і вирішення проблем з логістикою і інфраструктурою

Як, можна сказати, в минулому житті досвідчений працівник логістичних систем і інфраструктури,  хотів би сказати, що те жахіття, яке з нами сталось, і які б ми виходи з ситуації не знаходили, на превеликий жаль, виходи до Чорного моря нам нічим не замінити, як би ми не старалися, як би ми не пришвидшували перестановку колісних…(Не чути) як би ми не змінювали свій автотранспорт для збільшення вивозу  матеріалів, продукту в тому виді, в якому він є, а саме та ж сировина, до Європи, ми все ж таки не збільшимо…(Не чути)  в самій Європі, бо це не від нас залежить.

А, так сказати, риночна економіка, що стосується Північного моря, воно ніколи не вибудується по постачанню зерна в Світовий океан, тобто ми зробимо дива, це неможливо.  Давайте дивитися реально на ситуацію. Тому що немає такої ціни, або вона дуже-дуже низька, у виробника для того, щоб відправили, наприклад, ту ж саму кукурудзу в Гданьск, в Польщу, для того, щоб перекрити якусь невелику можливість кукурудзи в Єгипет. Ну, це неможливо просто. Ніхто не продасть за такі гроші.

Але є вихід, і моя думка, і в мене є прибічники в комітеті - це Іван Адамович, Степан Миколайович, - і я на сьогоднішній день побачив саме те, про що я говорив. … (Не чути) м'ясо, яке транспортується в контейнерах, рефрижераторах до різних країн світу, що стосується… (Не чути) м'яса. Якщо у нас є можливість збільшення агрокультури, агрокультура - це теж і країни Ізраїлю, і Ближнього Сходу. (Не чути) які у нас на сьогоднішній день з великим розвитком сільського господарства були занедбані. Якщо я не помиляюсь, ви більш досвідчені люди, в 1998 році в нас навіть було Міністерство рибного господарства. Чому? Тому що у нас 38 тисяч гектар – це дзеркало озер… (Не чути) Що на сьогоднішній день з рибним господарством? Воно повністю зруйноване, воно занедбане. Деякі культури повністю на себе перебрали Норвегія, частину Голландія. І все експортується як в Китай, так і інші країни Азії. А це ж ті самі… (Не чути) агрокультури. Комбікорми, які можуть вироблятися… (Не чути)

 Просто на сьогоднішній день, на превеликий жаль, фермери, особливо півдня, дуже звикли до легких, швидких грошей.  Дуже. Ну, вони звикли за 10 років, за 15 років. І перелаштування на додану вартість - це дуже складний процес. Я їх дуже в цьому розумію. Але все ж таки і перехід на нішові культури мало хто хоче там. Я ще буквально два-три  роки назад, подорожуючи по своєму 131 округу, я побачив, як вирощується льон. Тільки невеликі частинки землі почали засаджувати сорго, яке, до речі, дуже має велику потребу в Іспанії.

Але поки що, якщо люди не  вирішать те, що треба… Навіть якщо ми не думаємо про заходження в велику, глибоку переробку стосовно різних… (Не чути) крохмалів і таке інше -  те, що дуже, дійсно, має велику потребу в країнах Європи, Азії, Ближнього Сходу, то хоча б піти по шляху найменшому спротиву –  це вирощування нішових культур. Я вважаю, що це один із виходів для диверсифікації своїх затрат, і особливо з можливістю пошуку нових ринків. Звертатися до…  Також є консалтингові компанії. Я розумію, що є мовний бар'єр у великих фермерських господарствах-латифундистах, але все ж таки можливість розвитку є. І просто…(Не чути)

Тому я все ж таки наполягаю на тому, щоб ми збиралися, щоб комітети, може, скоро будуть офлайн, щоб ми могли спілкуватися, думки різних фермерів слухати. І колеги є досвідчені в минулому великих фермерських господарств, які в принципі знають і досвід мають стосовно, як диверсифікувати затрати і інвестувати в інновації, щоб відкривати нові ринки для українців, щоб Україна, як ми завжди мріяли, не була сировинною галуззю  для країн найближчого Сходу, а була вже з доданою вартістю.  

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артем Олегович.

Будь ласка,  Сергій Петрович Лабазюк.

 

ЛАБАЗЮК С.П. Вітаю, колеги! Насправді тема нашої зустрічі сьогодні звучить дуже гарно – інновації. Дійсно, давайте бути об'єктивними, що… (Не чути)… для аграрного сектору, швидше за все, неможливий, інновації практично неможливі. Тому що інвестувати кошти аграрний сектор в Україні вміє. Сказати, що технології в українському аграрному секторі відстають від європейського, далеко вже ні. Ми дуже часто бачимо у нас кращі технології. Ми можемо сьогодні говорити про ефективність досить високого рівня. Але я буду трішечки більш таким, не знаю, може, не оптимістом, а реалістом, не переходити в песимізм. …(Не чути) поки війна не завершиться, ми маємо подумати про те, як дійсно знайти можливість отримати дохід від нашої продукції.

Про що йдеться мова? Вивезти весь об'єм продукції, той, який ми виробляли до війни, і, дай бог, будемо виробляти далі, навіть як би ми не налагоджували логістику, швидше за все, це неможливо. Прийняти рішення закласти на рік, на два продукцію в склади, ми розуміємо, що ми втратимо якість, і це перше. Нам прийдеться зменшувати технологію шляхом, не знаю, зменшити кількість… (Не чути) переходити на інші культури і тому подібне. А це потягне за собою, на жаль, зменшення доходу в наш державний бюджет. (Не чути) Тому шлях один з небагатьох – це переробка.

Якщо говорити, Тарас Миколайович вже сказав за біоетанол, то давайте зразу скажемо, яка у нас з вами стоїть задача, спільно комітету нашого, міністерства. Ми маємо сьогодні квоту 100 тисяч тонн біоетанолу на Європу. І ми ту квоту, в принципі, вже вибирали сьогодні вже на 100 відсотків на тих потужностях, які є вже в Україні.

Станом на сьогодні, я думаю, що ви знаєте, в роботі є порядка п'яти проектів вже будівництва біоетанольних заводів. І я думаю, що до кінця року їх буде мінімум десять, ті, які будуть в роботі. Отож нам потрібно терміново боротися за нову квоту.

 Так, поки що Євросоюз нам говорить: виберіть… (Не чути) маєте з минулого року, тоді подолаємо. Але є ризик, що ми можемо її…  (Не чути) не отримати. І тоді, як би ми не розповідали про те, який це хороший проект, у нас є два фактори. Перший: квота обмежена станом на сьогодні 100 тисяч тонн - крапка. І в Україні поки що з біоетанолом питання до кінця неврегульоване на законодавчому рівні також. Тому що, в принципі, досвід використання біоетанолу в пальному поки "сірий" в Україні, а не "білий".

Якщо говорити про проекти, які мають право на життя, і є серед вас люди, які вже мають  практичнийдосвід по біогазу, то знову ж таки розуміємо, що "зелена"  енергетика сьогодні як бізнес неефективна в Україні, бо платять 15 відсотків від виробленої електроенергії по "зеленому" тарифу. А 15 відсотків навіть не покривають поточні витрати, не говорячи про…(Не чути)

Тому це також питання відкрите до тієї пори, поки не буде врегульовано, як мінімум, хоча би для таких проектів, як біогаз,  "зелена" енергетика, пов'язана з переробкою сільськогосподарської сировини і відходів, також інвестувати в ці проекти швидше не будуть.

Біометан. Ми сьогодні були на тваринницьких комплексах і розуміємо, що там є реальний, живий дохід, який може бути за рахунок виробництва біометану. І Україні критично не вистачає сьогодні українського газу, ми розуміємо, нам приходиться реально… (Не чути) купувати. Але це теж питання, яке не врегульовано на законодавчому рівні, тому що в систему газопроводу неможливо сьогодні запустити вироблений біометан. Обленерго, облгази, які нещодавно передалися  в Нафтогаз  в управління, не розуміють, яким чином вони можуть  від виробника біометану приймати цей біогаз і за нього платити кошти.

Тож є цілий перелік питань. Я на минулому нашому комітеті пропонував, щоб ми дійсно збиралися і в робочій групі відпрацьовували, що нам потрібно разом з  міністерством, і не тільки з нашим комітетом, а  й з іншими комітетами, тому що там стане питання податкового комітету, який не на все погодиться те, що ми пропонували, вносити пропозиції з чіткими розрахунками, тому що це дійсно ті робочі місця і це той дохід в бюджет, який може бути завдяки аграрному сектору.

Тому сьогоднішня наша зустріч, Іван Адамович, вона дуже корисна, бо, в принципі, це не тільки можливість почути або, скажімо так, провести формально виїзне засідання, а напрацювати на базі, очима своїми побачити потенціал аграрного сектору, те, що  є станом на сьогодні, і напрацьовувати в робочих групах план дій. 

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Сергій Петрович.

Хто ще з народних депутатів хоче висловитися? Будь ласка.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Я відповім на Сергія Петровича коментарі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Миколайович.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую. Там буде декілька відповідей, бо по декількох питаннях вони вже є, а декілька в роботі.

По біоетанолу. Дійсно, є квота 100 тисяч, саме зараз на рік її немає, на рік відмінили всі квоти і імпортні мита, але інвестувати тільки в рік там недостатньо. Ми вже спілкуємося… (Не чути) сьогодні Микола  Тарасович… (Не чути) в Європі стосовно безстроково відміну квот і мит в принципі. Поки що не йде… (Не чути) біоетанолу дайте більше, а в принципі, щоб нам відмінили по всій нашій продукції… (Не чути) по біоетанолу, і будемо на цьому ми максимально…(Не чути).

Максимальна ціль – це, отримавши кандидатство, відмінити, тобто… (Не чути) Угода про асоціацію, що була, але зона вільної торгівлі… (Не чути) зона вільної торгівлі, тоді воно зніметься. Якщо десь побачимо, що ні, то дійсно починати, показуючи об'єми, говорити про початок їх збільшення в п'ять разів.

Тому станом на сьогодні це не обмеження, до 5 червня 2023 року у нас є цей рік, щоб це обмеження зробити безстроково для біоетанолу. Як мінімум, зробимо все в наших силах, щоб дійсно це відбулося.

По біогазу. Абсолютно ви праві, там 15, там декому зробили 40, 40 відсотків тарифів там, де з сільськогосподарських культур. Там тільки по відходах зробили 60, це дійсно нецікаво з точки зору довгостроковості.  Я би більше говорив би про біометан на даному етапі. Чому? Технічну річ нам треба прийняти - техрегламент. Вчора я приймав участь, в Міненерго була дискусія про… (Не чути) до цього технічного регламенту. Ми зобов'язалися до 1 липня його винести на урядовій нараді.

Те, що прийняття… (Не чути) цього техрегламенту… (Не чути)  асоціації, які по біометану… (Не чути) їх всі підтримали. По ідеї, з 1 липня, умовно, з 5 липня технічно цей бар'єр мають зняти, з точки зору пуску біометану в систему. …(Не чути) дискусія по кисню, кисню в складі, те, що зараз неможливо досягнути, у Європі навіть менші вимоги в цьому… (Не чути)

Але ще дуже важливо для перспективи… (Не чути) З однієї сторони, заповнити внутрішню потребу, щоб не імпортувати, а, з другої сторони, можна в тому числі і заповнивши внутрішню потребу експортну… (Не чути) то наша логістична якраз можливість труби державної дозволяє експортувати без фізичних обмежень.

І, що цікаво, що європейці згідно останнього регламенту, вони готові давати премію плюс 500 євро за тисячу кубів газу цього, біометану, зробленого з альтернативних джерел, тобто з відходів. Тобто якщо просто з силосу і кукурудзи - ні, це фактично продукцію переробив, а якщо солома або органічні відходи, всі органічні відходи з точки зору...(Не чути) підходять, органіка... (Не чути) збирати там з ресторанів, інші харчові,  тобто з таких реально відходів... (Не чути) і в тому числі солома, знову ж повторюсь, і це може бути. Тому це перспективно на майбутнє в цьому напрямку рухатись.

І вже сьогодні ми так двосторонньо багато говорили, але бачимо, що є зацікавленість, хотів би тоді декілька буквально слів ще сказати про анонсовану… (Не чути) прийняте рішення уряду 21 червня, позавчора, у вівторок, стосовно грантів на сади і теплиці. Ми сьогодні бачили приклади також двох видів культур. На Тернопільщині, в принципі, по садівництву, мабуть, номер… не мабуть, а ... (Не чути)  а номер один, і по площах також. Тут, вже мені здається, площі навіть більші, ніж на Вінниччині, або на рівні. Вінниччина, Хмельниччина ... (Не чути) а  Вінниччина і Тернопільщина – це  найбільші.

Тому що по садах? Є можливість, фактично культури там в переліку є майже всі, від нішових (аґрус, персик, абрикоси) до фундук, чи волоський горіх, яблуні, груші - всі є в переліку культури, чітко розписано, яка частка держави, 70 відсотків, скільки це може бути на гектар. Найбільше на яблуню, найінтенсивніші технології - яблуня, груша; на горіх там 50 тисяч, на лохину, до речі, теж...(Не чути) 400 тисяч;   по деяких культурах: слива там 180-200 тисяч гривень на гектар. Тобто до…(Не чути) можна закладати, 70 відсотків дає держава, 30 відсотків…(Не чути)

Це не компенсація, бо всі пам'ятають, що історично спрацювала…(Не чути) потім компенсація.  Це… (Не чути)  фінансування паралельно на вході.

Тому на осінь  це буде складно, але наша ціль – дати чіткий сигнал, воно вступає з 1 липня, щоб…(Не чути) На весну це можливо.  У тому числі надіємося, що Збройні Сили все-таки зафіксують нашу перемогу.

Але, щоб не відлякувати інвестора, там є чітко написано: якщо буде втрата через форс-мажор воєнний, не дай бог, або погодний підтверджений, вимерзло, чи там не склалося, і… (Не чути) комісія підтвердила висновки ДСНС, то там списується. Ну, зобов'язання по ньому,  по тому, що мають бути працевлаштовані люди, вони анулюються. Тобто розуміння є держави, що може бути форс-мажор.

І схожий підхід по теплицях. (Не чути) …плівкових, де аналогічно можна отримати з теплиці  в середньому до 10 мільйонів гривень: 7 мільйонів  гривень –  від  держави, 3 мільйони гривень – від інвестора. В теплицях можна вирощувати все, немає обмежень. Крім класичних там овочів, чи салатів… (Не чути) ягоди в теплиці зараз… (Не чути) в відкритому ґрунті полуницю чи суницю майже неможливо…(Не чути)  квіти можна вирощувати. Ну, все рівно є ринок, ми його квотуємо… (Не чути)  Гриби. У тому числі, це ми  жартома говорили, уряд вніс, якщо  прийметься законопроект про медичний канабіс,  він насправді, медичний канабіс, сьогодні в теплицях вирощується, так і є. Якщо брати…(Не чути) він тепличний, він не відкритого ґрунту.

Тому там головне, щоб…(Не чути)в теплицях, щоб люди там працювали, бо в такій теплиці з двох гектарів насправді може працювати 35-40 людей… (Не чути) за тими технологіями. І знову ж це також передбачено, що якщо все-таки форс-мажор, не дай бог воєнний, ці кошти держава списує.

Тому надіємося, що це теж буде певним елементом інновації, які дозволятимуть навіть в цей складний час все-таки рухатися і інвестувати в нашу країну.

Дякую.

 

 _______________.  Тарас Миколайович, я ще доповню, можливо.  Ви згадали за закон про медичний канабіс. Я би просив, щоб уряд, якраз безпосередньо Міністерство аграрної політики, до даного законопроекту наполягли, щоб включили одну-єдину правку. Ми її подали, але я не розумію, наскільки вона буде підтримана, по технічних помилках.

Ми зараз має проблему. Для того, щоб аграрії в Україні вирощували технічні продукти, йому потрібно за рік наперед подати заявку для того, щоб його включили в отримання квоти.  Ну, це насправді абсурд повний. В радянські часи, в 70–80-ті роки коноплі в Україні вирощувалось порядка 70 тисяч гектарів. Зараз ми маємо десь в межах 3-3,5 тисячі. Це реальні робочі місця. Якщо ми говоримо про створення робочих місць, і ми розуміємо, що сьогодні ринок, до речі, хто не знає,  анонсує, що останніх три роки щороку ріст споживання або використання волокна з конопель 400 відсотків. Вся натівська армія в одязі з коноплі. Вся китайська армія…(Не чути) брендовий одяг сьогодні - це навіть вже не лляний одяг, це весь з конопляного волокна…  (Не чути)  Ну, і хто не знає, це знову ж таки  конопля – це рослина, яке безвідходне виробництво. Корінь – це будівельні матеріали, стебло – це будівельні матеріали. Всі самі сучасні автомобілі, вся начинка всередині – це конопля. Ну і далі: масло, ліки, і пішло-пішло поїхало.

Тому, якщо ми зараз вже стоїмо на порозі прийняття даного закону, а я думаю, що ми його таки підтримуємо, і це правильно, тому що 2,5 мільйона людей в Україні просто вимушено потребують сьогодні ліків з канабісу, обезболюючих, ми можемо тільки здогадатися з вами після завершення війни, наскільки цей відсоток людей збільшиться.

Тому даний закон, я думаю, що… (Не чути) народні депутати   підтримають по узаконенню медичного канабісу, і це потрібно робити. Це велика кількість робочих місць. Ми ці ліки купуємо сьогодні, але ми їх купуємо з Європи за великі кошти, а маємо можливість виробляти в Україні. Але в тому ж самому законопроекті нічого не сказано про технічні коноплі, про спрощення процедури отримання ліцензії для вирощування технічних конопель. Не потрібно на технічні коноплі…(Не чути) яка сьогодні прописана. Тобто нам потрібно спрощувати законодавство і дати можливість аграріям займатися виробництвом технічних конопель, вирощуванням.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую за доповнення.

Хто ще з народних депутатів хоче висловитися? Будь ласка.

 

НІКІТІНА М.В. Можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Марина Нікітіна, будь ласка.

 

НІКІТІНА М.В. Перш за все, я хочу подякувати всьому колективу підприємства "Агропродсервіс" …(Не чути) поділились досвідом своєї роботи, а саме, як аграрні інновації реалізуються, застосуються…(Не чути) Що стосується південного сходу України і частково окупованої Запорізької області, для себе я перейняла дуже багато  чого. І хочу сказати, що аграрії півдня і сходу мають перелаштуватися, змінити свою свідомість, про що говорив мій колега Артем Олегович, щодо швидких коштів і швидкого отримання прибутку, і страху перед переробкою, перед створенням товарів з доданою вартістю, який існував до цього.

 Хочу ще сказати, за інформацією…(Не чути), які стосуються саме виробництва "зеленої" енергії, біоетанолу, біометану, що територіях, на яких зараз відбуваються активні воєнні дії, і, на жаль, на території мого округу зараз на посіви  з озимою летять ракети, гради, все, що завгодно,  і там просто випалені, вижжені ці поля, то вони зазнають,  і вже зазнають,  великих … (Не чути)

  І тому, я думаю, що в перші роки після перемоги і звільнення  цих земель майбутні аграрії…(Не чути) біоетанол і біометан, які не потребують такої… (Не чути), чистоти повітря, яка  потрібна для…(Не чути) , які йдуть на переробку…(Не чути).

Тому ще раз дякую  за досвід. Я сподіваюся, скоро ми будемо відзначати перемогу і будемо обмінюватися, вже Західна Україна буде обмінюватися досвідом зі сходом, як виходити з кризи. А післявоєнну кризу подолати, я думаю, може саме аграрний сектор. Це найпотужніший сектор економіки в Україні, який просто мусить і має застосовувати всі можливі інновації. Ми як законодавчий орган маємо зараз працювати над тим, щоб якомога швидше реформувати цей сектор, закрити всі проблемні питання і ввести всі ці законодавчі новинки…(Не чути) в дію, аби потім… (Не чути) саме за рахунок аграрного сектору.

Дякую ще раз.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Марина Вікторівна, дякую за доповідь.

Хто ще з народних депутатів хоче висловитися, будь ласка?

Тоді будемо переходити до обговорення.

Будь ласка, Петро Іванович Гадз, я знаю, хоче висловитися.

 

ГАДЗ П.І. Дякую, Олександре Васильовичу.

Шановні колеги, я хочу подякувати Івану Адамовичу, Андрію Степановичу. І, можливо, ви не знаєте, я пам'ятаю,  з чого це все починалося.

Іван Адамович був молодий, я ще був молодший, він приїхав до мене і каже… (Не чути)

І чому в нього це получилося? Тому що він не має яхти на морі, він не має вілли в Іспанії. (Шум у залі)

…зробив, він інвестує, він вкладає, він цим живе, живе компанія, живуть його люди. І скільки робочих місць, і скільки товарної продукції він на сьогоднішній день виробляє.

Ефективність виробництва. Я так само, Іван Адамович… (Не чути) у мене 44 проценти землі… (Не чути)

 Колись в найкращі часи, коли… (Не чути) в  найкращі часи – це було 72… (Не чути)молока... (Не чути) Я  зараз продаю 145 тонн молока, колись, в  найкращі часи, під час, коли Чорнобиль тоді  вибухнув, це було 86 тисяч тонн зерна, а…(Не чути) 250 тисяч тонн зерна. Це тільки із 44 відсотків землі. Настільки ми покращили технології, ефективність використання земельного ресурсу і таке інше. Кожен клаптик землі обробляється, обробляється ефективно, якісна продукція. На сьогоднішній день хто до нас не приїжджає чи з Америки, чи з Канади, чи з Європи, вони пізнають іншу Україну. Вони тішаться, що вони є успішні, але я би просив… (Не чути)  

І увесь цей… (Не чути) Іван Адамович, якщо можете, заключайте контракти вже до... (Не чути) бо обмежується… (Не чути) контрактами. Тому що у них політика розрахована на… (Не чути)

 А відносно тваринництва, відносно корів, відносно биків, звичайно, якщо є можливість десь через Дунай і таке інше, сьогодні спілкуватися, а якщо ні, то я просто прошу терміново узгодити всі ... (Не чути) норми з Євросоюзому. Це питання є першочерговим. Тому що сьогодні ви взяли... (Не чути) ... але, на жаль, наші ветеринарні стандарти не дозволяють. Хтось собі сидить і думає, ще треба такого… (Не чути) Треба жити абсолютно іншим життям.

Це ті речі, на які треба  моментально реагувати, я вас прошу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Хто хоче ще виступити, будь ласка?

Олександр Георгійович.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Шановні учасники слухань! Хочу приєднатися до…(Не чути) Дійсно, за гостинність, за таку високу організацію роботи, яка сьогодні є. А також хотів уточнити, що… жодних питань, які піднімав… (Не чути).

Там є дві-три  проблем. Одна проблема вже з 2015 року. У нас в 2011 році було встановлено, що… (Не чути)  має бути 5 відсотків… (Не чути) На жаль, в 2015 році це було  вилучено з  наших законів.

Зараз на розгляді в Комітеті палива та енергетики є проект Закону  3356-д, який прийнятий в  першому читанні і встановлює норму 10 відсотків біоетанолу… (Не чути) Його варто було б підтримати.

І, дійсно, 18 місяців для міністерства, їхнього профільного, –  це забагато на те, щоб вони прийняти оті акти, про які ви сьогодні говорили.

У мене все. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧА.  Дякую, Олександр Георгійович, за зауваження і за доповнення.

Ще коментар Степана Миколайовича Чернявського.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Добрий день.

Шановні колеги, по-перше, хотів би подякувати Тернопільщині за те, що нас тут прийняли і дозволили нам тут провести виїзне засідання. А ще хотів би подякувати вам за найкращих представників Тернопільщини  в Верховній Раді –  це  Чайківському Івану Адамовичу і Богданцю Андрію  Володимировичу.

Ці люди за ці майже три роки роботи в комітеті, ну, дійсно професійні люди. І ці проблеми, які сьогодні потрібно щоб комітет вирішував на законодавчому рівні, ці проблеми обговорюються, може, кожного часу, скажімо так. І дякую сьогодні, Андрій Степанович, що ми сьогодні були на вашому підприємстві. Ми побачили дійсно ті інновації, які потрібно запроваджувати по всій Україні. І те, що я побачив, що ви десь, ну, більш за всіх, я так думаю, мабуть, готові до тих проблем з логістикою. Ми знаємо, сьогодні там є проблема. Але якщо відносно інших там сільгоспвиробників.  То я вас хочу запевнити, що ваші всі побажання будуть виконані. Якщо потрібно щось ще, пишіть, ми як комітет все опрацьовуємо, розглядаємо. Я думаю, все буде вирішено найближчим часом. Ми маємо дуже потужного міністра сільського господарства. Ми маємо потужного першого зама, з яким ми вже працюємо теж три роки.  Дякуємо вам, Тарас Миколайович.

Ну, всього найкращого! Все буде перемога!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Степан Миколайович.

Будь ласка, хто ще хоче виступити по цьому питанню?

Якщо ні, то ми багато все обговорювали сьогодні, у нас була дуже жвава дискусія, і навіть по тим напрямам, які ми не думали розглядати, але це дуже такі необхідні для нас зауваження, і ми будемо це найближчим часом розглядати в нашому комітеті, ці законопроекти, будемо дивитись по цим питанням.

Тому питання, які були винесені сьогодні на порядок денний в нашому виїзному засіданні комітетських слухань, як я розумію, ми всі розглянули.

Хочу ще раз підсумувати і наголосити, що,  дійсно, інновації в аграрному секторі – це єдиний шлях для розвитку економіки нашої держави. І всі учасники сьогоднішніх слухань неодноразово про це говорили, що це єдиний шлях для руху в Європейський Союз. Тому ми всі тут зібралися для того, щоб розробити  законопроекти, які ми будемо імплементувати  законодавством і законодавчими актами до Європейського Союзу.

Отже, колеги, я щиро вам дякую за всі сьогоднішні виступи, доповіді, і за ваші зауваження і пропозиції. Ті, хто не доїхав, не приїхав, але хотів взяти участь, може передати нам це в  письмовій формі, і ми це теж зможемо долучити до протоколу.

І пропоную доручити секретаріату комітету узагальнити всі пропозиції, що сьогодні були висловлені народними депутатами, представниками аграрної спільноти, і на наступному засіданні аграрного комітету це все затвердити.

Всім дякую. Комітетські слухання оголошую закритими.

Але у нас ще є така приємна місія. На цьому підприємстві, на якому ми сьогодні всі були, дуже багато працівників, які потребують уваги. І колектив цього підприємства - це найбільший вклад Івана Адамовича та його колег в це підприємство.

Тому я пропоную від імені комітету оголосити подяки деяким співробітникам підприємства. Будь ласка, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Я дякую.

Олександр Васильович, я вас запрошую, щоб ви цю місію приємну виконали. Я зачитаю тих людей, ту частинку маленьку з тих 2,5 тисяч, які є, які сьогодні представляють… (Не чути) яка сьогодні так щиро прийняла нас як аграрний комітет, поділилися з нами щиро всіма своїми здобутками. Я думаю, що кожен з нас побачив… (Не чути) Тому я дякую.

Запрошую до нагородження… (Не чути) оператора машинного доїння… (Не чути) (Оплески)

Запрошую… (Не чути) Михайла Михайловича, заступника директора… (Не чути)(Оплески)

 Запрошую Сосновського Володимира Степановича... (Не чути)  (Оплески)

 Хочу сказати, що в період бойових дій, коли почалася війна, консервний цех з потужності фактично там 100 тисяч банок в місяць перейшли на виробництво майже півтора мільйона банок в місяць... (Не чути) Ваш вклад в нашу перемогу. (Оплески)

Запрошую … (Не чути) Сергія Сергійовича, оператора... (Не чути) (Оплески)

Запрошую… (Не чути) (Оплески)

Запрошую… (Не чути) Юрія Станіславовича, тракториста приватного  підприємства "Агропродсервіс". (Оплески)

(Шум у залі)