Стенограма засідання Комітету № 98 від 18.08.2022

25 серпня 2022, 14:23

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики

18 серпня 2022 року

Веде засідання голова Комітету ГАЙДУ О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Іван Адамович!

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Так, Олександр Васильович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, Іван Адамович. Прошу провести реєстрацію всіх присутніх членів комітету, будь ласка.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Доброго дня! Шановні члени комітету, я прошу реєструватися. Починаємо реєстрацію.

Гайду Олександр.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Є, на місці.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Мейдич Олег.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Немає в чаті Олега Леонідовича.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Рудик Сергій.

Халімон Павло.

Чернявський Степан.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Іван Адамович, доброго дня! Доброго дня, колеги!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня!

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Степан Миколайович, привіт. Привіт, Степан Миколайович.

Чайківський є.

Богданець Андрій.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Андрій Володимирович, доброго дня.

Бунін Сергій.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Бунін був, Іван Адамович. Включався Бунін Сергій.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Мейдич Олег. Бачу, Олег появився.

 

МЕЙДИЧ О.Л. Є, друженько, є, я на місці.

 

БУНІН С.В. Іван Адамович, Бунін присутній.

 

ГУЗЕНКО М.В. Доброго дня усім. Гузенко є.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Сергій Валерійович, дякую.

Герасимов Артур.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Радий всіх бачити. Радий вас бачити, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Артур Володимирович, мої вітання.

Грищенко Тетяна.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. Доброго дня всім!  На місці.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Добрий день, Тетяна Миколаївна.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. І Костюк. Чули?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дмитро Сергійович, ви разом з Тетяною. Так?

 

ГРИЩЕНКО Т.М. Так, він зі мною.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Гузенко Максим.

 

ГУЗЕНКО М.В.   Є, Іван Адамович. Добрий день.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Добрий день, Максим Васильович.

Івченко Вадим.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Іван Адамович, на місці.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Добрий день, Вадим Євгенович. Дякую.

Кириченко Микола.

 

КИРИЧЕНКО М.О. Всім доброго дня! Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Микола Олександрович, мої вітання.

Кучер Микола.

 

КУЧЕР М.І. Доброго дня!

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Микола Іванович, мої вітання.

Лабазюк Сергій.

 

ЛАБАЗЮК С.П. Вітаю. Є на місці.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Сергій Петрович,  найщиріші вітання.

Литвиненко Сергій.

Нагаєвський Артем.

Нікітіна Марина.

 

НІКІТІНА М.В. Доброго дня! Є.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Марина Вікторівна, доброго дня. Дякую.

Петьовка Василь.

 

ПЕТЬОВКА В.В. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Василь Васильович, доброго дня! Дякую.

Салійчук Олександр.

 

САЛІЙЧУК О.В. Вітаю, колеги! Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Олександр Вячеславович, дякую.

Соломчук Дмитро.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Вітаю. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дмитро Вікторович, мої вітання.

Столар Вадим.

Тарасов Олег.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Не було Олега, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Тимофійчук Володимир.

 

ТИМОФІЙЧУК В.Я. Доброго дня! Я на місці.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Володимир Ярославович, дякую.

Христенко Федір.

Чорноморов Артем.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Добрий день, Артем Олегович.

Шол Маргарита.

 

ШОЛ М.В. Присутня. Доброго дня!

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Маргарита Віталіївна, добрий день.

Юрчишин Петро.

 

ЮРЧИШИН П.В. Доброго дня, шановні колеги! Беру участь у засіданні.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую, Петро Васильович. Ми раді, що ви з нами.

22. І Рудик Сергій написав, що у нього поганий зв’язок.

 22 члени комітету є присутні.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Іван Адамович, ще вмикається Халімон.

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Нехай підтвердить зараз.

22 члени комітету. Я думаю, що, Олександр Васильович, можна розпочинати засідання комітету.

 

ХАЛІМОН П.В. Іван Адамович, Павло Халімон приєднався, прошу поставити.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Павло Віталійович, дякую, що ви з нами.

23 члени комітету є присутніми на засіданні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, друзі.

На засіданні присутні 23 члени комітету. Оголошую засідання комітету відкритим.

До розгляду на сьогоднішньому засіданні пропонуються наступні питання. Про проект Закону "Про матеріали і предмети, що  контактують з харчовими продуктами" (друге читання) (реєстраційний номер 5668 від 04.01.21 року), про проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення державного фонду розвитку рибного господарства  (реєстраційний номер 7641 від 08.08.22 року), пропозиції народних депутатів України членів комітету щодо можливих форм державної підтримки агропромислового комплексу в умовах воєнного стану та "Різне". Проект порядку денного вам було розіслано. 

В кого з членів комітету є якісь пропозиції до порядку денного? Будь ласка, прошу висловлювати за допомогою підняття руки в  Zoom.

 

ЛИТВИНЕНКО С.А.  Доброго дня, шановні члени комітету! Іван Адамович, прошу мене зареєструвати.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Доброго дня! Реєструємо, Сергій Анатолійович.

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. Дякую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую, Сергій Анатолійович. Дякуємо, що берете участь у засіданні комітету.

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. Тільки так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді прошу затвердити зазначений порядок денний.

 

САЛІЙЧУК О.В.  Колеги, в мене пропозиція є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Салійчук Олександр, будь ласка.

 

САЛІЙЧУК О.В. Пропоную розглянути сьогодні постанову по лісам Ігоря  Фріса, винести на розгляд, щоб вона не залежувалася в комітеті. Проголосувати окремо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, я це розумію. Але, дивіться, там, коли було засідання 15 серпня, було прийнято проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо оптимізації деяких питань примусового відчуження та вилучення майна в умовах правового режиму воєнного стану (7605). Там була підтримана поправка 179 Ольги Василевської-Смаглюк, то вона практично враховує положення, зазначені в цій постанові, про яку, Олександр, ви говорили.

 

САЛІЙЧУК О.В. Я розумію. Але ж воно лишнім не буде, якщо вона навіть нічого не вирішує, то взагалі питань тоді немає.

 

______________. Правильно,  то є закон, а це постанова.

 

САЛІЙЧУК О.В. Я як один із співавторів, то я як би маю таке бажання.

 

______________. Шановні колеги, я теж, да, підтримую це. І я думаю, що ми маємо вже розглянути і завершити це питання. Тому що ми з одного комітету переносимо на інший комітет, і це питання давайте, якщо, тим паче, воно не має значення, чому нам зараз не поставити першим питанням порядку денного, проголосувати хто – за, хто – проти і поїхали далі по порядку денному.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Артур Герасимов, рука.

 

ГЕРАСИМОВ А.В.  Дякую.

Дивіться, я просто про що хотів сказати, згідно Регламенту будь-хто з членів комітету може висунути  пропозицію відносно порядку денного, додатково, не додатково, пропозиція може щось зняти, пропозиція може бути щось додати, і згідно Регламенту ми маємо обов’язково за це голосувати   комітетом.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артур Володимирович.

Добре. Тоді пропоную наступне. По-перше, проголосувати порядок денний, який ми затвердили, а потім пропозиції додати до порядку денного, про які ви зараз проговорили, тобто внести доповнення щодо постанови Фріса. Якщо це добре, то давайте тоді будемо голосувати за порядок денний.

 

______________. Єдине, з пропозиціями проголосувати. Давайте голосувати одразу з пропозиціями, щоб не голосувати два рази.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Ні, колеги, дивіться, так то вже по Регламенту, то спочатку треба проголосувати перед тим, як затвердити порядок денний, пропозиції, які внесено, а після того з урахуванням цих пропозицій, все рівно це два голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Адамович, голосуємо за порядок денний, а потім будемо голосувати за рішення внесення постанови Фріса в порядок денний.

 

______________.  За пропозиції спочатку голосуємо, за пропозиції.

 

______________. А потім вже з пропозиціями порядок денний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми підтверджуємо порядок денний, а потім за внесення в порядок денний, така процедура.

 

______________. Як скажете.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Спочатку голосується підписаний і розісланий порядок денний, а потім пропозиції до нього.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Адамович, голосуємо за порядок денний, будь ласка.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Хто за даний порядок денний, прошу голосувати.

Гайду Олександр.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Мейдич Олег.

 

МЕЙДИЧ О.Л. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Халімон Павло.

 

ХАЛІМОН П.В. Я за порядок денний. І на випадок, якщо у мене обірветься зв’язок, я  за пропозицію Салійчука Олександра щодо включення його постанови, де він є співавтором постанови Фріса, також  за включення її в порядок денний.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Павло Віталійович, дякую.

Чернявський Степан.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Іван Адамович, добрий день! Відмітьте, є. За порядок денний.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Чайківський – за.

Богданець Андрій.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Бунін Сергій.

 

БУНІН С.В. Бунін – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Герасимов Артур.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Підтримую, за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Грищенко Тетяна.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. Я – за, Іван Адамович. Дякую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Гузенко Максим.

 

ГУЗЕНКО М.В.   За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Івченко Вадим.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Іван Адамович, за порядок денний. Я тільки підключився, був без зв’язку.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Да, за порядок денний.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я – за, да.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Кириченко Микола.

 

КИРИЧЕНКО М.О. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Костюк Дмитро.

 

КОСТЮК Д.С. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Кучер Микола.

 

КУЧЕР М.І. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую, Микола Іванович.

Колеги, хто проголосував, відключайтеся.

Лабазюк Сергій.

 

ЛАБАЗЮК С.П. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Литвиненко Сергій.

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. За, підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

 

______________. Підтримую в тій інтерпретації, як  Павло Віталійович Халімон сказав, в такому ракурсі.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Зараз перше голосування, ми голосуємо за порядок денний, який був розісланий вам на ваші електронки, тоді будемо голосувати додатково.

 

______________. Дякую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Нікітіна Марина.

 

НІКІТІНА М.В. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Петьовка Василь.

 

ПЕТЬОВКА В.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Салійчук Олександр.

 

САЛІЙЧУК О.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Соломчук Дмитро.

 

СОЛОМЧУК Д.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Тимофійчук Володимир.

 

ТИМОФІЙЧУК В.Я. За.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Тарасов включився, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Тарасов Олег.

 

ТАРАСОВ О.С. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Чорноморов Артем.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Шол Маргарита.

 

ШОЛ М.В. Я також – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Юрчишин Петро.

 

ЮРЧИШИН П.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

 

РУДИК С.Я. Товариство, я під’єднався.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Сергій Ярославович, дякую. Зареєстрували ми вас.

 

РУДИК С.Я. Так, я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. За порядок денний, друже мій.

 

РУДИК С.Я. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

І того у нас одноголосно за порядок денний є 25 членів комітету. Ще раз рахуємо:  26 членів комітету. Олександр Васильович, у нас сьогодні комітет майже 100 відсотків.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.  Рішення прийнято.

Тоді розглянемо пропозицію щодо включення до порядку денного питання щодо розгляду проекту постанови Верховної Ради України про звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України щодо недопущення створення державного унітарного комерційного підприємства "Ліси України" та руйнування лісової галузі в Україні, поданий народними депутатами України Фрісом, Матусевичем, Салійчуком та іншими (реєстраційний номер 7517 від 04.07.22 року).

Хто за таку пропозицію? Голосуємо, так?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Довключити до порядку денного яким пунктом?

 

______________. Пропоную першим.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Треба підключитися. Будь ласка, секретар, скільки часу потрібно для підключення представників уряду, хто буде докладати по цьому питанню?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Олександр Васильович, хвилин 15, щоб зв’язатися із заступником міністра паном Власенком та Болоховцем, головою Лісагентства. Якщо  проголосують за, буду виходити на зв’язок. Тому прошу другим питанням.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, другим питанням.

Іван Адамович, давайте будемо голосувати.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, прошу, хто – за, прошу висловлюватися.

Мейдич Олег.

Рудик Сергій.

 

РУДИК С.Я. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Халімон Павло.

 

ХАЛІМОН П.В. Я – за.

   

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую, Павло Віталійович.

Чернявський Степан.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Богданець Андрій.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Богданець – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Бунін Сергій.

 

БУНІН С.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Герасимов Артур.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Грищенко Тетяна.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Гузенко Максим.

 

ГУЗЕНКО М.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Івченко Вадим.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Іван Адамович, я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Вадим Євгенович, дякую.

Кириченко Микола.

 

КИРИЧЕНКО М.О. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Костюк Дмитро.

Тетяна Миколаївна, там Дмитро Сергійович біля вас десь.

 

КОСТЮК Д.С. Я підтримую всі ініціативи Тетяни.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дмитро Сергійович, дякуємо вам.

 

КОСТЮК Д.С. Тільки сьогодні така акція діє, на майбутнє не розповсюджується. Добре?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Кучер Микола.

 

КУЧЕР М.І. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую, Микола Іванович.

Лабазюк Сергій.

 

ЛАБАЗЮК С.П. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Литвиненко Сергій.

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. Іван Адамович, не чув, за що ставимо на голосування, вибачте. Секунда, якщо можна, ще раз скажіть мені тему.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. За постанову 7517, яку ми довключаємо до порядку денного.

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. А це про що у нас?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Це постанова про ліси Фріса, те, що Халімон просив.

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. Да, я  плюс двома руками.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Сергій Анатолійович, спасибі вам.

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. Дякую, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Нікітіна Марина.

 

НІКІТІНА М.В. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Петьовка Василь.

 

ПЕТЬОВКА В.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Салійчук Олександр.

 

САЛІЙЧУК О.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Соломчук Дмитро.

 

СОЛОМЧУК Д.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Тарасов Олег.

 

ТАРАСОВ О.С. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Тимофійчук Володимир.

 

ТИМОФІЙЧУК В.Я. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Чорноморов Артем.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Шол Маргарита.

 

ШОЛ М.В. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Юрчишин Петро.

 

ЮРЧИШИН П.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Гайду Олександр.

 

 МЕЙДИЧ О.Л. Іван Адамович,  Мейдич – за, я вже є.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Мейдич – за.

Олександр Васильович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я –  утримався.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Утримався.

І того: 1 – утримався і 25 – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Рішення прийнято.

Включаємо в порядок денний. Секретаріат, будь ласка, підготовтеся до підключення щодо цієї постанови.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так, Олександр Васильович, зв’язуюся з керівництвом відповідним.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відповідати від авторів чи Фріс, чи Матусевич, чи Салійчук, хто там, це питання теж.

Добре. Тоді переходимо…

 

ІВЧЕНКО В.Є. Пане голово, дивіться, щоб у нас не получилося так, що зараз з уряду ніхто не приєднається, і ми знову це питання будемо переносити. Мені здається, що ми вже його обговорили, і всі знають. Це рішення комітету. Комітет може заслухати одного з авторів спокійно або підкомітет, обговорити і прийняти рішення. Просто, щоб у нас не получилося, попереджаю, що хтось не приєднається, у когось там з часом не вийшло і так далі, і ви будете вносити пропозиції про перенос. Тому мені здається,  давайте розглянемо і приймемо рішення, яке від нас чекають. Бо Верховна Рада вже правку прийняла відповідну, в принципі, і ми розуміємо, що ми заблокували цей процес. Але політичного рішення комітет ще не прийняв. Тому якщо сьогодні вже все стоїть в порядку  денному, давайте обговорювати і приймати рішення.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вадим Євгенович.     

Переходимо до розгляду першого питання: про проект Закону "Про матеріали і предмети, що контактують з харчовими продуктами" (друге читання) (реєстраційний номер 4568).

Шановні члени комітету, для початку хочу сказати, що над законопроектом до другого читання працювала робоча група, до складу якого входили представники Мінагрополітики, МОЗ, а також експерти. Законопроект є євроінтеграційним. Матеріали до законопроекту, порівняльна таблиця та …(Не чути) комітету вам було розіслано.

До слова запрошую Юрчишина Петра Васильовича, голову підкомітету. Будь ласка, Петро Васильович, слухаємо вас.

 

ЮРЧИШИН П.В. Доброго дня, шановні народні депутати, представники уряду, експерти, шановні представники бізнесу! Сьогодні в порядку денному нашого засідання ми розглядаємо надто важливий євроінтеграційний проект Закону України "Про матеріали і предмети, що контактують з харчовими продуктами" (реєстраційний номер 4568).

Хочу нагадати, що даний законопроект 1 червня 2021 року Верховною Радою було прийнято за основу та впродовж цілого року над законопроектом працювала робоча група, до складу якої входили представники бізнесу, Міністерства аграрної політики, Міністерства охорони здоров’я та суб’єкти законодавчої ініціативи. За цей період подано 143 поправки, а також робочою групою внесено 38 пропозицій. Звичайно, я хочу підтвердити, що всі висловлювалися і пропонували оформити ці правки від нашого комітету як пропозицію. Тому з даними пропозиціями ви вже попередньо ознайомилися. Таким чином ми маємо з вами 181 правку. З них пропонується врахувати 50, врахувати редакційно 21, врахувати частково 20 і відхилити 90 правок.

Друзі, я  скажу, рішенням Європейської ради Україна набула статусу кандидата у членство Євросоюзу. Тому питання комплексного врегулювання на законодавчому рівні, правові та організаційні …(Не чути), гарантування безпеки всіх матеріалів …(Не чути) набуло ще більше актуального значення.

І в разі прийняття цього закону ми імплементуємо наше законодавство зразу чотири акти від Європейського Союзу, чим беззаперечно зробимо крок назустріч Європейському Союзу, а саме в частині виконання зобов’язань, передбачених Угодою про асоціацію.

Колеги, даним законопроектом пропонується визначити загальні вимоги до предметів та матеріалів, що призначені для контакту з харчовими продуктами, суть яких полягає у недопущенні впливу упаковки на харчовий продукт, та спеціальні вимоги до окремих груп і матеріалів. Передбачити введення державного реєстру речовин, дозволених для використання у виробництві матеріали, предмети, а також у процесі переробки масла. Врегулювати відносини, пов’язані з виробництвом,  обігом та використанням матеріалів і предметів. Встановити вимоги до маркування для керування у відповідності до вимог забезпечення простежуваності матеріалів і предметів, що призначені для контакту з харчовими продуктами.  Удосконалити  положення щодо державного контролю та відповідальності операторів ринку.

Шановні колеги, враховуючи вище викладене, пропоную рекомендувати Верховній Раді України законопроект 4568 прийняти в другому читанні та в цілому як закон у  редакції комітету.

Щиро дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Васильович, дякую.

Тарас Миколайович Висоцький, перший заступник міністра, будь ласка, до слова.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Доброго дня, шановні народні депутати, члени аграрного комітету! Дякую, Олександр Васильович. Дякую, Петро Васильович, за представлення.

Дійсно, завжди, коли відбувається дискусія щодо таких структурних змін в частині того чи іншого регулювання  це не просто, сам факт, що фактично законопроекту вже більше півтора року це є підтвердженням.  Запроваджується новий такий напрямок, це контактуючий з харчовими продуктами, які в більшості своїй, це напрямок, він в компетенції Міністерства охорони здоров’я, якщо є хтось з керівництва Міністерства охорони здоров’я, будемо також вдячні за їх позицію. Але він в будь-якому разі впливає на харчові продукти, тому Міністерство аграрної політики та продовольства України також приймало участь.

Хочу вам зазначити, що основна ціль законопроекту – це перш за все запуск напрямку контактуючих, регулювання контактуючих з харчовими продуктами, фактично про це є основний блок, який вам було надано до розгляду. Є завжди в законодавстві потреба в тому чи іншому оновленні, і видно, що з моменту першого читання законодавство ЄС чітко змінилося, у нас  (Не чути)відтермінував, тому є ряд оновлень, які потребують, будуть внесені комітетські  правки, ми також просимо відповідно в цій редакції підтримати.

І звісно, що зразу попросити вас про можливість найближчим часом, може, у вересні, коли вам буде зручно, представити комплексні зміни в цілому до законодавства у сфері безпечності харчових продуктів, ветеринарних. Пам’ятаєте, був законопроект 6248 вами відхилений, тоді було доручення від вас напрацювати комплексні зміни в урядовий. Ми фактично впевнені, що всі речі, які важливі, які наразі мають менше відношення до предметів, що контактують з харчовими продуктами, не можуть бути включені, можна буде представити і потім напрацювати.

Тому Міністерство аграрної політики та продовольства України   повністю підтримує відповідну редакцію, розіслану до розгляду народним депутатам, та, звісно, у разі наявності коментарів, запитань, уточнень, готові це робити.

Також хочу зазначити, що це підтримується, оскільки він є євроінтеграційний, профільним комітетом з євроінтеграції парламенту, а також у нас є відповідне погодження від міжнародного проекту, від Європейської комісії, що вони цю редакцію підтримують як євроінтеграційну. І маємо пам’ятати, що згідно нового зміни в Регламент, а після у разі прийняття позитивного рішення комітетом до рекомендацій до другого читання він ще має бути надісланий відповідно у Кабінет Міністрів України і в профільний комітет по питаннях євроінтеграції,  і  кінцеві висновки надані.

Тому той текст, який буде йти вже до розгляду депутатів у Верховній Раді, він однозначно буде верифікований на стовідсоткову відповідність нашому кандидатству в членство у Європейському Союзі. Але знову ж підтверджую, що попередньо ми вже проговорили, відповідні листи є, що вони підтвердять відповідність і потім процедурно це також буде верифіковано.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Миколайович.

Артур Володимирович.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Дякую, пане головуючий.

Дивіться, звичайно, законопроект дуже важливий і дуже важливо, що є висновки Комітету з євроінтеграції, але в мене дуже просте питання, я думаю, що це до пана Тараса, скоріше, чи до Петра Васильовича.

Пункт номер 1. Чи викличе прийняття цього закону і імплементація взагалі цих євродиректив додаткові видатки українського виробника? Якщо ні, все, можна приймати закритими очима. Якщо викличе додаткові видатки, можливо, це от дискусія, зробити якийсь перехідний період чи зробити якийсь  лах в застосуванні, тобто прийняти зараз, але написати, що вступає в дію, наприклад, за рік чи за два, чи після воєнного стану? Ви розумієте, про що я зараз кажу, тому що зараз всім виробникам дуже нелегко.

Дякую. Буду вдячний за відповідь.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Петро Васильович, можна я відповім чи ви?

 

ЮРЧИШИН П.В. Ну, давайте. Артур Володимирович, ми однією ногою вже в Європейському Союзі. І я вам скажу, ми повинні виконувати вимогу. І я от додатково скажу, що додатково бізнес ніякого тягаря не відчує і не понесе. Тому цей закон вкрай необхідний …(Не чути) потрібно його розглянути.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Додам, що незважаючи на те, що, дійсно, прямих видатків як токових не буде, зазначено перехідний період три роки, навіть  якщо Петро Васильович за те, щоб все вступало відразу в дію, ми теж за швидку євроінтеграцію, але все-таки бізнес потребує компромісу. Тому тут перехідний період три роки від вступу в дію. І, більше того, всі предмети: упаковки, інші, які контактують, які будуть випущені в обіг до вступу в дію закону, тобто в межах цього трирічного періоду, можна буде застосовувати бізнесу абсолютно до завершення терміну придатності цих матеріалів. А можемо уявити, що певна упаковка не має терміну придатності. Тому він тут досить такий ліберальний. Через три роки вступ і все, що до моменту в дію вступу буде завезено, вироблено, запущено в обіг, то в рамках терміну придатності може обертатись.    

Дякую.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Дуже дякую.

 

ЮРЧИШИН П.В. Три роки – це більш ніж достатньо, щоб перейти сьогодні на умови Європейського Союзу і працювати як працює Європейський Союз. Да, це достатньо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петро Васильович.

Будь ласка, Олександр Георгійович, представники МОЗ підключені до комітету?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Саме так, Олександр Васильович, підключений Ігор Кузін, заступник міністра, Головний санітарний лікар України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже добре. Запрошую до слова представника МОЗ.

 

КУЗІН І.В. Шановні колеги, шановні народні депутати, з боку Міністерства охорони здоров’я хотів би також підтримати важливість і актуальність прийняття Закону України про матеріали і предмети, що призначені для контакту з харчовими продуктами. В травні робоча група, яка була міжсекторальна і міжвідомча, напрацювала і саме підготувала цей законопроект до другого читання. І основні зміни положень, які стосуються, вони полягали в наступному. Було уточнено повноваження МОЗу по оцінці безпечності об’єкта і по оцінці ризиків. Також було уточнено сферу застосування цього закону по виробництву обігу і використання матеріалів, предметів, деталізовано повноваження органів влади, Кабміну, МОЗу, Мінагрополітики, Держпродспоживслужби, усунено норми дублювання. І також враховано ті зауваження юристів Верховної Ради України в частині мови і термінології законів. Також подвійні відсилочні норми, яких було дуже багато при першому читанні законопроекту, вони були враховані і ліквідовані в рамках підготовки до саме другого читання. Тому з боку Міністерства охорони здоров’я ми підтримуємо ту редакцію, яка опрацьована робочою групою, яка надіслана також і для розгляду на рішення комітету, підтримуємо необхідність і, дійсно, це є вкрай важливий євроінтеграційний напрямок в тій редакції, яка зараз доопрацьована, Міністерство охорони здоров’я підтримує текст.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Ігорю, дуже дякую за коментар.

Будь ласка, хто з членів комітету хоче висловитись по цьому питанню? Так, не бачу рук. Хто з присутніх хоче…

 

_______________. Олександре Васильовичу, якщо дозволите, то я візьму слово для деяких уточнень.

Перше уточнення щодо редакції. Було доповідачами двічі сказано про те, що ми розглядаємо версію, яка напрацьована робочою групою. Ні, це помилкове твердження. Я хочу поправити його, бо зараз винесена на розгляд версія, яка відрізняється від того, що обговорювалось на робочій групі. І бізнес як важливий учасник роботи цієї робочої групи має цілий  ряд запитань до цієї редакції і хоче отримати відповіді на ті зміни, які ми побачили в тій редакції, яка винесена сьогодні на обговорення. Власне, з цього приводу шість асоціацій направили листи на адресу комітету, на адресу голови комітету і просять провести додаткову зустріч для того, щоб отримати відповіді на свої питання щодо зміненої редакції. Це перше.

І другий момент щодо витрат, пан Артур Герасимов запитував, чи будуть вони. Так, вони будуть, бо регулювання передбачає необхідність реєстрації речовин, які будуть використовуватися в матеріалах і предметах, що контактують з харчовою продукцією, а також витрат на реєстрацію процесів переробки пластику. Це дві процедури, які регулюють питання допуску на ринок тих чи інших матеріалів і предметів і тих чи інших технологій переробки пластику. Які це будуть витрати для бізнесу, наскільки великими вони будуть, залежить від того, які розцінки буде встановлено на ці послуги відповідними установами.

Тому, власне, підсумовуючи. Законопроект, дійсно, є євроінтеграційним, він є, дійсно, дуже важливим і останнім, так би мовити, напрямком регулювання для того, щоб завершити побудову законодавства у сфері безпечності харчової продукції. Без цього законопроекту нам буде складно доводити, що ми пакуємо свою продукцію в матеріали, предмети, які, дійсно, відповідають певним умовам. В Україні зараз відсутні ці умови. Це, дійсно, важливо і критично важливо. І цей законопроект треба приймати, але у бізнесу є цілий ряд питань до зміненої редакції. На жаль, не було організовано обговорення з усіма зацікавленими сторонами цієї редакції. І ми хотіли би просити комітет організувати таку дискусію. Ми знаємо, що найближчий пленарний тиждень буде 6 чи 7 вересня. У нас є три тижні часу, ми могли б сісти і обговорити ці питання. І, власне, я думаю, що комітет завжди працював не за те, щоб видавати на-гора ті чи інші документи, а працював для того, щоб полегшити життя бізнесу, спростити деякі моменти або допомогти вирішити ті критичні моменти, які у бізнесу час від часу виникають. Я думаю, що ця дискусія була б позитивною, всі налаштовані на дискусію, позитивну дискусія, бо зараз нестача інформації, відсутність такої зустрічі, вона викликає ось ці листи з такими проханнями.

Тому я звертаюсь до голови комітету, до Мінагрополітики провести таку додаткову зустріч.

Дякую, колеги.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Можна я прокоментую? Олександр Васильович, можна прокоментую, було звернення до Мінагрополітики?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думав, всі вискажуться, а потім коментар, може.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Просто, щоб зафіксувати. Значить, як ви знаєте, законопроект планували виносити ще на минулий четвер, була одна з ідей, оскільки, дійсно, виникли коментарі у бізнесу, абсолютно нормально, що він був перенесений по розгляду.

Що ми зробили в рамках цього періоду? Перше. З бізнесом прокомунікували, Олександр Георгійович може підтвердити, тому що вийшла міскомунікація. Це наша вина, тому що вийшла міскомунікація, це наша вина і на майбутнє це не повториться. Але ми прокомунікували, в тому числі з асоціаціями, і хочемо зараз, ми скажемо і секретаріат підтвердить, що застереження, які були в асоціаціях, таких як Всеукраїнська асоціація пекарів, Союз птахівників України, Спілка молочних підприємств України, вони зняті і відповідні листи написані цими асоціаціями про те, що вони відкликають свої застереження.

Більше того, ми знову сьогодні вранці робили дзвінок, щоб ще раз переконатися, і в такі асоціації як Укркондпром, Укрмолпром, Укрхлібпром, Укроліяпром, Укрконсервмолоко, спілка "Борошномели України", Асоціація українських виробників "Морозиво і заморожені продукти". Тобто разом з цими трьома десять асоціацій виробників …(Не чути) продуктів після роз’яснення погодилися з запропонованою редакцією. Те, що ми це робили в останній тиждень – мінус нам, погоджуємося. Але, знаєте, євроінтеграційних ініціатив є дуже багато і, знаєте, скільки в комітеті і тем. Тому ми робили більш на віражах, але проговорили і також запрошували до обговорення, особисто його проводив в п’ятницю 12 серпня о 17:30 Zoom-дзвінок, в тому числі з представниками інших бізнес-асоціацій, як  Ліга харчових продуктів, … (Не чути) представив цю редакцію, запропоновану до комітету. Було поінформовано, що в письмовому вигляді якісь коментарі будуть, але по факту озвучені не були. Тому обговорення ми провели. На майбутнє будемо планувати їх робити завчасно. Олександр Георгійович, хай підтвердить, дійсно, те, що я озвучив по асоціаціях.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Миколайович.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Олександр Васильович, готовий підтвердити те, що сказав пан Висоцький. Ми з Тарасом Миколайовичем плідно працювали останні дні з асоціаціями, дійсно, ряд асоціацій направили листи до комітету, які надійшли щодо підтримки редакції від 27 липня, але такі асоціації як: асоціація пекарів, пан Рибчинський підписав; асоціація молочників, пан Арсен Дідух підписав такого листа, а також птахівники, пан Сергій Карпенко… нам направили листи, що вони знімають всі свої зауваження і відкликають листи. І практично є сьогодні підтримка цієї редакції.

Що стосується Європейської Бізнес Асоціації, то її представник пані Тетяна зараз знаходиться з нами в чаті і вона може висловити їх позицію.

Дякую.

 

ШИРОЧЕНКО Т. Так, дуже дякую. Якщо можна, я скажу слово. До цієї редакції, на жаль, ми не встигли ще підготувати позицію, оскільки лише вчора отримала коментарі від харчових компаній. Тому як тільки сформуємо, погодимо внутрішньо, відразу розішлемо на всіх.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, добре. Хто ще хоче висказатись?

 

_______________. Олександр Васильович, можна, будь ласка?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, да. Слухаємо вас.

 

_______________. Мене звати … (Не чути), я представник Української Бізнес Асоціації. Ми приймали участь безпосередньо в робочих групах під час напрацювання законопроекту. Ми повністю разом з усіма учасниками робочої групи підготували пропозиції до другого читання. 10 числа ми отримали зовсім іншу редакцію, яка не корелюється з тими пропозиціями, які висловила робоча група, маємо там багато застережень, які стосуються простежуваності, які стосуються проведення оцінки ризиків безпечності продуктів і матеріалів, які контактують з харчовими продуктами. Ми про це зазначили. У нас безпосередньо є також, як Тарас Миколайович говорив, у нас були теж проведені Zoom, нас долучили безпосередньо до обговорення Харчопром, які не прийняли рішення, тому що їхні члени висловили багато пропозицій і зауважень.

От у мене листи, вони, я думаю Олександр Георгійович теж їх підтвердить, бо вони всі якраз надійшли на вашу адресу. Це асоціація цукровиків, Ліга харчових продуктів, UBTA, Асоціація "М’ясної галузі", Федерація роботодавців. Там застережень немає ніяких, там єдине прохання – це, дійсно, організувати засідання підкомітету і вислухати пропозиції бізнесу. Ніхто не виступає з деструктивною ніякою позицією, тому що ми всі зацікавлені в тому, щоб законопроект був прийнятий, але не в такій редакції.

Тому ми дуже просимо винести його на засідання підкомітету, якого не було. Плюс є таблиця, яка підготовлена до другого читання, там є поправки народних депутатів. Вони відхилені, ніяких рекомендацій і обґрунтувань чому вони відхилені від секретаріату не написано. І для цього то і потрібна робоча група для того, щоб це обговорити. Я думаю, що кожен народний депутат хотів би почути чого його правка була відхилена, тому що тут, дійсно, є пропозиції, які корелюються і відповідають європейському регулюванню. Ми всі за конструктивний діалог і закликаємо не просто там зняти з розгляду, відкликати, а провести ще зустріч з усіма, тому що сьогодні, на жаль, не змогли всі представники бізнесу долучитися, всі мали бажання, але, на жаль, їх не долучили до сьогоднішньої зустрічі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур Володимирович руку підняв. Будь ласка.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Дякую, Олександр Васильович.

Дивіться, в мене є дуже проста пропозиція. Ми сьогодні по цьому закону маємо вийти з результативним рішенням. Є два варіанти, чесно кажучи, тільки два з урахуванням того, що я почув.

Варіант номер один. Ми приймаємо його в другому читанні, але не в цілому. Є такі норми в Регламенті. Тобто приймаємо в другому читанні, а на якомусь наступному комітеті приймаємо вже в цілому.

Другий варіант. Ми приймаємо рішення комітету в другому читанні і в цілому, але зустрічаємось з асоціаціями і на якомусь комітеті ще робимо додаткове рішення комітету відносно до внесення, якщо комітет так вирішить, і цих пропозицій. Оце два варіанти, а далі як вирішить комітет.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Соломчук Дмитро, будь ласка.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Доброго дня, колеги! У мене питання, скоріше, до голови комітету і питання до голови секретаріату. Я подавав до цього законопроекту достатню кількість правок і чомусь без будь-якого мого погодження, попередження, сьогодні подивився, вони всі відхилені. Не знаю, яке, хто вам давав право відхиляти правки мої як народного депутата. І, значить, я рахую, що тоді потрібно провести підкомітет і кожну правку чи на комітеті, чи на підкомітеті кожну правку переглянути і сказати чому відхиляєте. Мої всі відхилені повністю до однієї без будь-яких пояснень. І, малого того, я навіть не знав, що вони розглядаються і що їх хтось відхиляє. Як це так, для чого тоді я їх готував і подавав?

Все, більше в мене претензій якихось немає. Але я хочу кожну свою правку, щоб ми із залученням експертного середовища, Міністерства аграрної політики, Міністерства охорони здоров’я, керівниками бізнес-асоціацій, тому що ми їх маємо чути, тому що, в принципі, згідно цього закону вони будуть жити, їм ж працювати, їм ж працювати з упаковкой, потрібно розуміти з чого її виготовляти, як виготовляти, кому за це платити, скільки нести витрат, а в мене були правки, які, в принципі, підтримували бізнес і всі до єдиної відхилені. Так що я буду в любому випадку сьогодні це не підтримувати і вимагаю, прошу від голови комітету призначити підкомітет, залучити всіх, ми в демократичній країні живемо, і провести нормальне засідання.

Дякую.   

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Я прокоментую просто, щоб не… по суті правок, так, а ви тоді, Олександр Васильович, регламентно і ваше рішення. Дмитро Вікторович, самі правки, по суті, ваші підтримані в комітетських правках, можемо по кожній з них пройтися. Просто, оскільки, ви ж самі почули, з 1 червня минулого року, а в тому числі частково було оновлення в ЄС, десь було дублювання, а тоді правки подавалися, було два тижні, тоді прийняв і було два тижні, вони подавались в червні 21-го року. Тому, по суті, вони не відхилені, вони в цій 41-й  комітетській правці є, але редакційно викладені іншим підходом для того, щоб була цілісність законопроекту. Це з точки зору робочої групи коментар стосовно ваших правок. Вони важливі однозначно і це робота, яка врахована, тільки через комітетські правки.

Дякую.      

 

СОЛОМЧУК Д.В. Тарас Миколайович, з усією повагою, знаєте, з якою повагою я до вас відношусь, але є міністерство, а є комітет і є голова комітету, який має відповідати за це, і є підкомітети, є голова підкомітету, через те я не знав, якщо вони враховані, це дуже добре, але я не знав про це, а тільки що чомусь почув від вас. Мені здається, так не можна, і це не до вас претензія, це взагалі, це до секретаріату комітету в першу чергу чому так і я буду просити як народний депутат як кожна правка це, в принципі, є, можна сказати, законодавчий акт і відхилення їх без погодження з народним депутатом, без голосування – це є незаконно. Так що чекаю призначення підкомітету і розгляд законопроекту, і моїх правок.  

Дякую.

 

 СТАРИНЕЦЬ О.Г. Дмитро Вікторович, дякую вам.

Також хочу сказати, що абсолютно не відповідає дійсності те, що всі ваші правки відхилені, це не так, ви можете відкрити таблицю, зараз, наприклад, 12-а, 21-а ваші правки, вони враховані, 115-а частково врахована і більша частина правок враховані в іншій редакції, так що… А голосування відбувається і на комітеті в тому числі, і ваше право підтримувати або не підтримувати ту редакцію, яку пропонував Петро Васильович.

Дякую.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Дивіться, я добре розбираюсь в своїх правках, дуже-дуже, ну, дякую за підказку, але це… Зараз я відчиню. Не враховані правки: 1, 2, 3, 4, 5, 6 з купою підпунктів. І саме головне, що вони не розглядалися за моєї присутності, а так не можна от і все. Я за цю позицію. Є правила, які… є правила і все. Маємо жити згідно закону, згідно правил.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Івченко підняв руку.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Шановний головуючий, ви мені дали слово чи…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Я зараз дивлюсь комітетські правки, але я їх не бачу.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Дмитро Вікторович, мені просто дали слово, я на захист попереднього виступаючого колеги скажу, це наслідок, колеги, і нашої трирічної роботи, і це не тільки цей один законопроект, коли відхиляються правки народних депутатів десь незрозуміло де на комітеті, на підкомітеті, не обговорюються,  не повідомляються депутати про відхилення і так далі – це наслідок нашої роботи. Тому тут потрібно тільки дивитися на те, як ми працювали ці три роки і чому так це відбувається. Це не єдиний законопроект, на моїй пам’яті, який так є. Це перше, що я хотів сказати.

Друге. Ну, я тут стою на стороні бізнесу. Ми з вами отримуємо податки від людей, які працюють. Ці люди сьогодні наповнюють бюджет з різних галузей. Так, потрібно дивитися, щоб це була державницька позиція, а не якийсь лобізм і так далі, потрібно вдивлятися в пропозиції бізнесу. Але якщо сьогодні ми бачимо листи бізнес-асоціацій, коли ми бачимо листи різних, скажімо, асоціацій по різним напрямкам, що вони бачать, скажемо так, неспівпадіння тієї таблиці, де вони працювали з цією таблицею, яка нами роздана, мені здається, потрібно розібратися, причому пояснити бізнесу по кожній їхній буде пропозиції, де неспівпадіння, я думаю, що вони мають дати перелік цих правок, де неспівпадіння, і пояснити, чому вона саме так викладена. І якщо не буде розуміння між, скажімо, розробниками робочих груп і хто працює, і бізнесом, тому як підкомітету потрібно подивитися ті правки для того, щоб прийняти, дійсно, державницьке рішення і прийняти потім рішення комітету.

Тому я тільки за те, щоб: а) бізнес був конкурентним, щоб бізнес зміг конкурувати з європейськими виробниками. Я тільки за те, щоб в них було полегшення і у зв’язку ще з військовими діями і так далі, тому що наші конкуренти не мають війни, а наш бізнес буде мати ще, я думаю, протягом наступних двох років і так далі. Це моє особисте переконання. Тому, мені здається, потрібно: а) цей закон поки що відкласти; б) відпрацювати між робочою групою перелік тих правок, які їх не влаштовують, я так розумію, що деякі правки їх не влаштовують. І якщо, дійсно, це будуть, наприклад, правки, які не переслідують державні інтереси, якийсь лобізм і так далі, наприклад, полегшення відповідальності, це наше здоров’я і я за те, щоб відповідальність була, але подивитися як ця відповідальність прописана і так далі.

Тому потрібно відпрацювати до кінця, тому що перш ніж виносити на комітет і приймати рішення ми не можемо не отримати, скажімо, схвальні висновки різних асоціацій, які будуть працювати по відповідному законопроекту. Це просто неправильно. Ми для них цей законопроект робимо, в тому числі і для громадян України, і це буде не вірно, коли ми не відпрацюємо з ними. При всій повазі, я знаю, як працює міністерство, Тарас Висоцький. Я точно знаю, що він правий, що багато правок там враховані, відпрацьовані. Я точно впевнений, що так і є, я не дивився таблицю, але, я думаю, Тарасе Миколайовичу, потрібно відпрацювати з бізнесом ті спірні моменти, які є, і якщо ви побачите, що ви не можете відпрацювати, ми на підкомітеті готові ці правки з вами разом подивитися і на підкомітеті прийняти рішення, а потім винести на комітет.

А перша моя половина виступу була взагалі про роботу комітету. Тому я хотів би, щоб, дійсно, народні депутати, яких правки відхиляються, перед комітетом… ну, давайте зробимо таку практику, як була раніше, повідомлялося, що, Вадим Євгенович, у вас було… чи, Дмитро Вікторович, у вас було 200 правок, ми 150 прийняли, 50 відхилили, ось вам аргументація відхилення. Якщо у вас є зауваження, можемо обсудить. Якщо немає, то немає. Я пам’ятаю, раніше по деяким законам до мене зверталися з робочою групою і показували… А, скажи, нет, я не настаиваю і не питання. І таким чином це є і повага до роботи народного депутата. А так, коли навіть депутати з коаліції починають про це говорити, так я ще раз хочу сказати нашим колегам, що це наслідок того, як ми приймали всі ці закони три роки і, повірте, це погану практику ми зробили, раніше такого не було.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Васильович, коментар від вас.

 

ЮРЧИШИН П.В. У нас з вами був цілий рік для обговорень. Засідання  підкомітету відбувалось більше трьох раз. Я розумію, що в період воєнного стану не всі мали можливість бути присутніми. Якби ви ходили на засідання підкомітету і висловлювали свою думку, позицію, взагалі питань не було би. Давайте скажемо так, виносимо в зал і депутати дадуть оцінку, кожна правка буде проголосована, і давайте ми не будемо влаштовувати базар. Ви розумієте, що цілих три роки є до вступу закону в дію. Про що ми говоримо? Тому я пропоную…

 

_______________. Засідання підкомітету не проводилось, Петро Васильович. Перепрошую.

 

ЮРЧИШИН П.В. Тому прошу поставити на голосування для прийняття рішення.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Петро Васильович, у мене є питання. А хто з тих, хто подавав правки, у вас були присутні на підкомітеті? Просто для себе. От подавали правки, наприклад, десять депутатів з нашого аграрного комітету, хто був присутній?

 

ЮРЧИШИН П.В. Всі були. Вадиме…

 

ІВЧЕНКО В.Є. Соломчук каже, що…

 

СОЛОМЧУК Д.В. Не було підкомітету. Не було підкомітету!

 

ІВЧЕНКО В.Є. Соломчук каже, що він не був. Я не подавав просто правки, Петро Васильович, тому я…

 

СОЛОМЧУК Д.В. Не було засідання. Петро Васильович, ну, не було ж підкомітету по цьому законопроекту, я на всіх завжди присутній.

 

ЮРЧИШИН П.В. Дмитро, давай ми при зустрічі обговоримо всі деталі. Ти знаєш, я подивився ті правки, там написано одне й те саме, тільки слово вперед, слово назад.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Ні, ні. Я такого ніколи не подаю.

 

ЮРЧИШИН П.В. Ти хочеш провести дискусію? Давайте проведемо її.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Петро Васильович, я такого ніколи не подаю.

 

ЮРЧИШИН П.В. (Не чути)  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Такой базар-вокзал. Дивіться, зараз є, як Тарас Миколайович сказав, є процедура,  ще одна процедура, вона там, скажімо так, після того, як ми рекомендуємо законопроект євроінтеграційний, ще повинен його опрацювати комітет по євроінтеграції, формувати висновки потрібно. Це теж займе деякий час. Тому, якщо, там не знаю, будуть якісь ще пропозиції некритичні стосовно цього законопроекту, я думаю, що ми це зможемо якось додати.

Тому я пропоную зараз проголосувати це в рамках…

 

ІВЧЕНКО В.Є. Пане голово, як ви собі уявляєте, якось додати. У мене просто питання, якщо ви говорите якось додати, то ви кажіть: якось додати. Щоб ми розуміли якось додати, що це не означає, що ми потім будемо вносити після рішення комітету щось, це ж буде порушення. Якось  це як? Просто я для себе хочу зрозуміти. Ще одне засідання комітету з кількістю правок чи ще одне засідання комітету, скажімо, з перерахуванням тих правок, які ми будемо відхиляти або навпаки враховувати? То чому не перенести і не зробити раз засідання комітету, щоб другий раз потім по цьому питанню не збиратися, якщо ми думаємо, що щось будемо відхиляти. Вибачте, що перебив, але я хочу просто для себе зрозуміти, що таке "якось"?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Вадиме Євгеновичу, тут абсолютно нова зараз процедура щодо євроінтеграційних законопроектів. Була проголосована постанова Верховної Ради щодо процедури їх розгляду. Ми тепер після того, як голосуємо таблицю і рекомендуємо Верховній Раді її прийняти в другому читанні і в цілому, таблиця не йде у зал без того, щоб  на редакцію другого читання, на праву колонку, дав висновок і Кабінет Міністрів України, і Комітет з питань євроінтеграції. Якщо у них є зауваження, ми ще раз розглядаємо на засіданні нашого комітету їх зауваження і мусимо їх враховувати, і подавати ще раз. Цієї процедури раніше не було.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я зрозумів вас. Дякую, до речі, за уточнення. Будемо враховувати це.

Але, дивіться, тут питання, яке, вам назвати прізвища, хто в євроінтеграційному комітеті? Ви ж знаєте цих людей. Питання в чому, це точно не аграрії і точно люди, які не дотичні до аграрного сектору. Мені здається, що вони будуть такі специфічні речі поверхово оглядати, це неполітичні закони, це технічні закони для роботи бізнесу, я тільки про це кажу.

Тому мені здається, що фах тих людей у аграрному секторі, щоб ми на них покладалися, щоб вони сказали позитивний або негативний висновок, це означає, що цим асоціаціям зараз прийдеться тиснути і показувати іншим колегам в іншому комітеті, щоб вони зрозуміли. А оскільки вони не дотичні до аграрного сектору, їм важко буде, вони будуть питати у нас потім. Так давайте тут ми відпрацюємо, щоб в тому комітеті була одноособова підтримка.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Вадим Євгенович, дивіться, оскільки дійсно є ця процедура і крім комітету має бути висновок Секретаріату Кабінету Міністрів України. У частині агро цей висновок буде формуватися за участю Мінагрополітики.

Хочу ще раз наголосити, що ми давали, відкриті були до пропозицій, якщо їх не отримали, якщо дійсно це є, ми зараз маємо протокольне засідання, можемо підтвердити, що Мінагрополітики однозначно організує обговорення з Урядовим офісом з євроінтеграції по кожній критичній пропозиції, якої поки що немає в цій редакції. Якщо така є, то ми їх не отримали. Тому і процедурно це враховано, це не повторний якийсь перегляд, буде секретаріат, ці висновки дасть Кабміну, що раз, два, три критичних моменти, будуть всі підстави в комітету їх розглянути і прийняти рішення позитивне чи негативне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, якщо… Тарас Миколайович, якщо це будуть якісь пропозиції від бізнесу, то ми зможемо їх додатково розглянути. Я правильно розумію?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Однозначно. Уряд підтримує український сектор однозначно в рамках євроінтеграції. Це ж зрозуміло.

Дякую.

 

_______________. Олександр Васильович, можна питання? А скажіть, будь ласка, ми (Не чути) ознайомлені з процедурою, яка була прийнята Верховною Радою, там постанова про проходження євроінтеграційних актів, яким чином це буде здійснено? Якщо, звичайно, зрозуміло, Комітет євроінтеграції, до речі, частина депутатів з Комітету євроінтеграції вони є співавторами цього законопроекту. До речі, їх теж правки відхилені, і навіть немає ніяких пояснень щодо їх відхилення безпосередньо. Яким чином позиція бізнесу буде врахована? Це знову потрібно буде повертатися в аграрний комітет, проходити це все, тому що навіть в Урядовому офісі євроінтеграції, як казав Вадим Євгенович, дякуємо за його конструктивну позицію, там немає спеціалістів, які дійсно розбираються в агро. Ми можемо так само представників Урядового офісу дуже просто запросити на підкомітет з Петром Васильовичем  це все обговорити, і не проходити цю довгу процедуру до вересня місяця цих висновків, коли люди зараз знаходяться у відпустках у Секретаріаті Кабміну.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Колеги, я від уряду доповім. Процедуру все рівно треба проходити. Її все рівно треба пройти, її все рівно треба заслати на секретаріат на оцінку по євро.

До речі, стосовно правок. Пані Мезенцева одна з співавторів, вона абсолютно підтримує цю редакцію, узгоджували, і погоджується, що її правки враховані в комітетських, у неї заперечень немає. Це можу офіційно передати.

Але знову ж треба зараз цей процес запустити, бо його все рівно через секретаріат треба пройти чи  більше, чи менше, пропозицій просто за цей час не було. Якщо вони являться, в рамках цього процесу можна буде зробити. У нас же євроінтеграція і кандидатство, у нас є амбіційні цілі всі як в українців…

 

_______________. Так, ми погоджуємося. Тарас Миколайович, так давайте на тиждень…

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Це не питання тиждень, давайте рухатися по процесу (Не чути) будемо робити. Так.

 

_______________. Але це навпаки, цей процес дуже перешкоджає…

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Знов наша дискусія це рішення народних депутатів. Ми тут можемо просто висловлювати свої думки.

 

_______________. Я погоджуюся, звичайно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Олег Тарасов руку підняв.

 

ТАРАСОВ О.С. Я з питанням чи з пропозицією, чи можна встановити якийсь таймінг на одне питання. Або проводити підкомітети, щоб ми були більш підготовлені до комітету. Щоб комітет не тривав там, я не знаю, сутками.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег. Ми це питання врахуємо.

 

ТАРАСОВ О.С. Це питання до вас, якщо можете…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую.

Я вважаю, що цей законопроект треба ставити з оглядом того, що є листи від багатьох асоціацій, на голосування. Але якщо будуть і зараз ми визначимо чи пройде він, чи не пройде. А якщо будуть пропозиції від бізнесу, як зараз обозначив Тарас Миколайович, це можна буде опрацювати додатково. Але є регламент, і ми по цьому регламенту потрібно йти.

Тому я ставлю на голосування пропозицію підтримати порівняльну таблицю, підготовлену до другого читання, до проекту Закону про матеріали і предмети, що контактують з харчовими продуктами (реєстраційний номер 4568) з пропозиціями внесеними від комітету та редакційними уточненнями її положень.

Рекомендувати Верховній Раді України прийняти зазначений законопроект у другому читанні та в цілому як закон у редакції, запропонованій комітетом, з необхідними техніко-юридичними доопрацюваннями. Направити після завершення процедур, передбачених частиною другою статті 117 Регламенту Верховної Ради України, законопроект реєстраційний номер 4568 для проведення додаткової експертизи стосовно його відповідальності міжнародно-правовим зобов’язанням України у сфері Європейської інтеграції та права Європейського Союзу, до Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу та до Кабінету Міністрів України.

Прошу проголосувати. Іване Адамовичу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Так, шановні колеги, готуємося до голосування.

Прошу голосувати. Гайду Олександр.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Мейдич Олег.

 

МЕЙДИЧ О.Л. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Рудик Сергій. Сергій Ярославович!

Халімон Павло.

 

_______________. Так, Сергію, включи звук. Рудик, звук включи.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Чернявський Степан.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Підтримую, Іване Адамовичу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Чайківський – за.

Богданець Андрій.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Бунінин Сергій.

Герасимов Артур.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Утримався.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Утримався. Дякую.

Грищенко Тетяна.

Гузенко Максим.

 

ГУЗЕНКО М.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Івченко Вадим.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Колеги, я утримуюсь. Але я вірю, що Тарас Миколайович дійсно проведе ту дискусію, яку потрібно провести з бізнесом.

Дякую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Вадиме Євгеновичу, дякую.

Кириченко Микола.

 

КИРИЧЕНКО М.О. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Костюк Дмитро.

 

КОСТЮК Д.С. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую, Діма.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. Грищенко – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Грищенко Тетяна за. Дякую.

Кучер Микола.

 

КУЧЕР М.І. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую, Миколо Івановичу.

Лабазюк Сергій.

Литвиненко Сергій.

 

ЛИТВИНЕНКО С А. Я – за, Іване Адамовичу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую, Сергій Анатолійович.

Нагаєвський Артем.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Так, Адаме Івановичу, доброго дня! Прошу зауважити, що я присутній і я за. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Артем Сергійович, ви відмічені. Ви присутні на комітеті і за дану пропозицію. Дякую.

Нікітіна Марина.

 

НІКІТІНА М.В. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Петьовка Василь.

 

ПЕТЬОВКА В.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Салійчук Олександр.

Соломчук Дмитро.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Утримуюсь.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Утримався, так. Утримався.

Тарасов Олег.

 

ТАРАСОВ О.С. Я за за євроінтеграційні проекти. Але ж не розумію, які там правки були включені чи допрацьовані, чи не допрацьовані. Тому я не можу висловити позицію тут.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. То ви за чи утрималися?

 

ТАРАСОВ О.С. Я не так розібрався в цьому проекті. Давайте утримаюсь.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Утримався, так? Дякую.

Тимофійчук Володимир.

 

ТИМОФІЙЧУК В.Я. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Чорноморов Артем.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я – за. Але я хотів би зауважити, що неодноразово з 2019 по 2022 рік я наполягав на тому, щоб проводилися би підкомітети і народні депутати були би ознайомлені з усіма пропозиціями і дискусіями, саме головне. Якщо ви пригадаєте, моя позиція була завжди категорична в цьому сенсі. А голосую "за" лише з поваги до голови комітету і до Тараса Миколайовича. Оскільки я розумію, що було проведено дуже багато робочих груп, але, на превеликий жаль, ми ніхто із нас тут присутніх не був на підкомітеті, якого також не було.

Дякую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Артеме Олеговичу, я щиро дякую.

Я думаю, що всі голови підкомітетів і також голова нашого комітету, вони чують ваші побажання. Так що, будь ласка, є можливість кожний день збиратися  збирайтеся і будемо обговорювати.

Маргарита Віталіївна Шол.

 

ШОЛ М.В. Я підтримую, Іване Адамовичу.

Дякую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Юрчишин Петро Васильович.

 

ЮРЧИШИН П.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. І того: 18 членів комітету – за,  3 – утримались.

Рішення прийнято, Олександре Васильовичу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую, Іване Адамовичу.

Дійсно, давайте, щоб…

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Мені здається, 4 – утримались. Маленька коректива, але 4 – утримались.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. 4, Адаме Івановичу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Перепрошую, 4 – утримались. Я Тарасова Олега пропустив… Прошу вибачити, 4 – утримались. Все правильно. Дякую, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Дякую.

Дійсно, давайте, щоб не було таких палких дискусій на комітеті, будемо виносити законопроекти, вже опрацювані в підкомітетах максимально. У нас не так багато часу, щоб ми витрачали на дискусії. Це я прошу всіх голів підкомітетів це питання взяти до уваги.

Так, друге питання. Це Постанова 7517, яку ми внесли в порядок денний. Так, проект Постанови Верховної Ради України про звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України щодо недопущення створення державного унітарного комерційного підприємства "Ліси України" та руйнування лісової галузі в Україні, поданий народними депутатами України Фрісом, Матусевичем, Салійчуком та іншими (реєстраційний номер 7517 від 04.07.2022).

Олександр Георгійович, хто з авторів є по цьому питанню підключений?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Олександре Васильовичу, зараз у нас підключені наші члени комітету, третій автор Олександр В’ячеславович Салійчук, зокрема. А що стосується представників уряду, то сьогодні відбувається засідання колегії Держлісагентства у Волинській області. Голова агентства знаходиться там зараз на лісгоспі, разом з ним заступник міністра Мінприроди України пан Сергій Власенко знаходиться. Інтернет-зв’язку немає в тому лісгоспі, вони не можуть взяти участь у засіданні, на жаль.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозумів.

Тоді давайте дамо слово Салійчуку Олександру, будь ласка. Якщо Фріс відсутній, то Олександре, будь ласка.

Олександре В’ячеславовичу, ви є на зв’язку? Салійчук!

Так, хто буде докладати по цьому питанню? Олександр Георгійович.

 

_______________. Не чуємо вас.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Салійчук на зв’язку, але ми його не чуємо зараз.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А що там зі зв’язком?

 

ГРИЩЕНКО Т.М. Шановні колеги, я теж є підписантом цієї постанови, можна я два слова просто скажу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Тетяно.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. Вітаю, шановні колеги! Справа в тому, що у нас по цьому вже була дискусія, всі висловилися, і Фріс висловився своєю постановою, і багато хто, і той самий Болоховець, він розказав свою позицію, ми її вже чули на першому, де була представлена ця постанова.

Справа в тому, що я як є мажоритарщиком від Поліського краю, у нас надходження до ОТГ, в принципі, залишились, мабуть, єдине, що (Не чути)зараз і за що утримуються, хоч якось тримаються самі громади внутрішні маленькі і перевиробники. Ми знаємо, що зараз буде велика проблема з тим, як у воєнний час передати документи від одної організації про реорганізацію іншої і наскільки зараз буде втрата і заробітних плат, і взагалі втрачать будуть… самі робочі місця і все.

Я знаю, що позиція саме моя, а мою думку прошу всіх підтримати, що потрібно підтримати, поки йде війна, ніяких абсолютно реорганізацій не може бути і мови. Тим паче, що саме Лісагентство у 21-му році показало, як продуктивність, стабільність і навпаки лояльність до того, що воно стало краще працювати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Салійчук підключився?

Олександр Георгійович.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Олександр Васильович, на жаль, підключається от зараз по-новому. По-новому зараз входить в чат. Відключився, входить у чат, щоб у нього був звук.

 

_______________. На жаль чи на щастя.

 

САЛІЙЧУК О.В. Колеги! А то я не можу підключитися і звук включаю, а ви мене чуєте.

Дивіться, стосовно даної постанови. Ми її обговорювали вже дві години, я кажу, на минулому комітеті депутати сказали всі свої зауваження, ми заслухали керівника Держлісагентства, заслухали представника Міністерства екології Власенка, задали їм всі питання. Я думаю, що кожний депутат для себе вже прийняв рішення, і, в принципі, нічого нового вони нам за тиждень часу не скажуть.

Тому пропоную голосувати без представників Держлісагентства і Міністерства екології, так як вони були присутні на минулому комітеті і свою думку вони донесли до нас як народних депутатів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто з членів комітету хоче додати щось по цьому питанню, будь ласка? Хто з присутність хоче щось додати?

Тарасов, будь ласка, руку підняв.

 

ТАРАСОВ О.С. Лісова галузь зараз одна з найкорумпованіших галузей в Україні, я це знаю по Кіровоградській області, звідки я родом. Я за те, щоб там інвестувати. Але, мені здається, треба, щоб тут пропрацювали правоохоронці більш правильно. Чи вирішує питання там корупції це створення ДП "Ліси України" чи ні, треба більш детально вникати в цю тему і як би більш глибоко розібратися.

Тому позиція моя буде утримався теж по цьому питанню.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, добре.

Друзі, хто ще хоче висловитися по цьому питанню, є бажаючі?

Олександр Георгійович, з учетом того, що у нас вже представники міністерства та голова Державного агентства лісових ресурсів України вже по цьому питанню висловлювався, ми можемо приймати рішення без їх участі?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Олександре Васильовичу, вони вже висловилися по суті, тому на розсуд членів комітету.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Який розсуд? Колеги, а хто такі взагалі представники лісового господарства? Рішення приймає… (Не чути) Є вони, немає – та начхати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вношу пропозицію рекомендувати Верховній Раді України включити проект Постанови Верховної Ради України про звернення Верховної Ради України до Кабінету Міністрів України щодо недопущення створення державного унітарного комерційного підприємства "Ліси України" та руйнування лісової галузі в Україні, поданої народними депутатами України Фрісом, Матусевичем, Салійчуком та іншими (реєстраційний номер 7517), до порядку… прийняти і в цілому.

Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я.

Так, хлопці, хто за дану пропозицію, прошу голосувати. Хто – за?

Мейдич Олег.

 

МЕЙДИЧ О.Л. Утримався.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Рудик Сергій.

 

РУДИК С.Я. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Халімон Павло. Павло Віталійович!

Чернявський Степан.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Богданець Андрій.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Богданець  за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Бунінин Сергій.

 

БУНІН С.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Герасимов Артур.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. За, Іване Адамовичу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую, Артур Володимирович.

Грищенко Тетяна.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. Грищенко – за

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Костюк Дмитро.

 

КОСТЮК Д.С. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Кириченко Микола.

 

КИРИЧЕНКО М.О. За, Іване Адамовичу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Івченко Вадим.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я за, колеги.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Гузенко Максим.

Кучер Микола.

 

КУЧЕР М.І. Я – за

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Лабазюк Сергій.

 

ЛАБАЗЮК С.П. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Литвиненко Сергій.

 

ЛИТВИНЕНКО С А. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Нагаєвський Артем.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. За.

 

ГУЗЕНКО М.В. Іване Адамовичу, Гузенко – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Перепрошую.

 

ГУЗЕНКО М.В. Гузенко – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Да, Максиме зараз. Гузенко Максим Васильович – за. Дякую.

Нікітіна Марина.

 

НІКІТІНА М.В. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Петьовка Василь.

 

ПЕТЬОВКА В.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Салійчук Олександр.

 

САЛІЙЧУК О.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Соломчук Дмитро.

Тарасов Олег.

 

ТАРАСОВ О.С. Утримався.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Утримався.

Тимофійчук Володимир.

 

ТИМОФІЙЧУК В.Я. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Чорноморов Артем.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я – за. Нарешті.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Шол Маргарита.

 

ШОЛ М.В. Я також за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Юрчишин Петро.

 

ЮРЧИШИН П.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Гайду Олександр.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я  утримався.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Чайківський – утримався.

І того: 21 – за, 4 – утримались.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Рішення прийнято.

Так третє питання порядку денного: про проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення державного фонду розвитку рибного господарства (реєстраційний номер 7641), поданий народними депутатами України Чорноморовим, Грищенко, Шол та іншими. Комітет у даному питання не головний.

Так, до слова запрошую Чорноморова Артема Олеговича як автора та голову підкомітету. Будь ласка.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Доброго дня, шановні колеги! Дійсно, даний законопроект дуже важливий, і наш комітет не являється головним, тому що це зміни до Бюджетного кодексу. Законопроект дуже стислий, короткий, основна новела це ми створюємо допоміжну бюджетну так би мовити строку в Бюджетному кодексі, в якому рибна галузь буде йти до того, щоб забезпечувати з бюджетних коштах, а не для того, щоб з загального бюджету щось отримати або не отримати за рішенням, як ви знаєте, як формується бюджет.

Тому сама ідея, ви знаєте, уже давно в парламенті дуже багатьох скликань була на часі, оскільки рибна галузь колись мала міністерство окреме, якщо не помиляюсь, в 98-му році. Потім вона злилась до єдиного ЦОВВу, який проіснував певний час і в ході реорганізації зараз це меліоративне рибне господарство, що в цілому дуже скоротилося. На сьогоднішній день рибна галузь зазнає дуже багато проблем і, в принципі, даним законопроектом ми хоча б дамо змогу тому, щоб вона змогла сама себе забезпечити і відновити той рибний ресурс, який, на превеликий жаль, у нашій країні був втрачений, мабуть, з 98-го року я, в принципі, вважаю. Тому що, знаєте, це все ж таки ресурс, хоча і можна віднести це до господарства. Розвиток так стрімко йде в багатьох державах, країнах, та ж Норвегія, яка розводить аквакультури і розвиває аквакультури. Тому, на мою думку, що ми хоча б повинні спробувати, спробувати.

Тому, в принципі, я вже відчуваю, що буде супротив в Мінфіні. І тут є колеги, які не по одному созиву сидять в нашому парламенті, і, в принципі, знають, яке завжди йде, ну, я б сказав, блокування зі сторони Мінфіну різних таких речей, коли щось торкається окремих ЦОВВів щодо бюджетоутворення і його розподілення.

Тому я вас прошу підтримати даний законопроект. Хоч ми і не являємося основними, але це буде дуже такий гарний поштовх в політичне рішення аграрного комітету, що, в принципі, я вважаю, буде дуже позитивним.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артем Олегович.

Я бачу, у нас підключений Віталій Олександрович Головня. Якщо є якась промова, будь ласка, ми вас готові почути.

 

ГОЛОВНЯ В.О. Добрий день, шановні колеги, шановний пане голово, шановні народні депутати! Хочу також попросити про підтримку даного законопроекту, тому що даний законопроект є одним із законопроектів комплексної реформи рибної  галузі в цілому в Україні і він йде паралельно з законопроектом про рибну галузь реформування в Україні.

І, якщо повернутись взагалі до міжнародної практики, то у світі існує така практика: коли видобуваються природні ресурси, то є певна рентна плата. На жаль, в Україні на сьогодні такої рентної плати немає. І, якщо на сьогодні в Україні видобуваються саме безпосередньо водні біоресурси, так,  риба, то податки йдуть саме до місцевих бюджетів. На жаль, в Україні на сьогоднішній день немає ні загальнодержавної програми розвитку рибної галузі, там підтримки, ні місцевих програм. Тому були навіть певні там зауваження від асоціацій, що, коли видобувають ресурс, користувачі сплачують кошти, але це не йде на відновлення природних біоресурсів, а йде саме на місцеві органи влади, які не мають певних програм розвитку цього.

Тому ми теж звернули увагу на їхні там зауваження і пропозиції і передбачили, щоб створити даний фонд. Причому хочу наголосити, що місцеві бюджети, вони не будуть втрачати нічого, вони так, як і раніше, будуть отримувати кошти. Але те, що було понад передбачено в (Не чути), ми будемо мати ту суму, яка більша, вона буде йти саме до даного фонду спеціального розвитку рибного господарства, який ми передбачаємо.

Тому прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталій Олександрович.

Степан Миколайович Чернявський руку підняв. Будь ласка, Степан Миколайович.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Колеги, добрий день всім! Хотів би теж висловити, що, дійсно, підтримка рибної галузі дуже необхідна. Але вже ми три роки в парламенті, да, хтось там ще більше, і ми всі знаємо, що створення будь-якого фонду, треба відповісти на такі запитання: хто буде розпорядником фонду, як туди будуть поступати гроші, хто буде контролювати. Хотілось би це все почути. Бо, ну, давайте створимо, нехай фонд буде. Я не проти. Але створення будь-якого фонду тут треба мати якісь там чіткі правила гри.

То я хотів би авторів, щоб вони сказали, які є запобіжники по контролю, щоб не було ніяких там ризиків корупційних і так далі, бо ми будемо за це відповідати в залі, і в залі будуть ті ж самі запитання. І ми знаємо, коли тільки створення якогось там фонду, одразу опозиція нам висловлює якісь там зауваження і так дальше. Давайте ми це все проговоримо, і щоб всі депутати розуміли, бо нас будуть запитувати наші колеги, що ви прийняли, що ви…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Дозвольте, відповім на ваше запитання.  Це не окремий фонд, це не окрема установа як фонд гарантування кредитів, а щось на подобі цього. Це окрема строка в бюджеті рибного господарства, яка створює гарантоване бронювання цих коштів, а не відходження в загальний бюджет.  Це зміни до Бюджетного кодексу України. Це не установа без окремого якогось керівництва, або окремого… Це ми чітко розуміємо, що ті кошти, які проплачують за квоти по виловлюванню риби, за введення спецрежиму по певних водоймах, де виловлюється ця риба, ці кошти будуть йти саме на рибну галузь, ну, меліоративні рибні системи, як вони зараз називаються, для подальшого зариблювання. Тому що на сьогоднішній день ці кошти так само проплачуються. Ніхто ж не каже, що вони платились або не будуть платитися. Так само, якщо хтось подає заявку на отримання квот, ти проплачуєш в бюджет України ці кошти, але ті там, наприклад, 100 гривень, вони йдуть в загальний бюджет країни, і потім бюджетний комітет з робочою групою ці 100 гривень беруть, ну, як ми бачимо, і віддають на дороги, наприклад, три роки підряд. Три роки підряд кошти, які отримала рибна галузь, завдяки рибній галузі ми отримали, вони йшли на дороги. А чому вони не йдуть на ту галузь, в якої вони забираються? От задайтесь таким питанням. Це ж не окрема якась історія. Це просто кошти взяли, 100 гривень людина проплатила за вилов риби, і вони підуть саме в рибну галузь, а не в дороги або в медичну сферу, або ще кудись.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Я з тобою погоджуюся. Це класно, да. Ну, ти сам, дійсно, говорив, що давайте все будемо, по-перше, обговорювати на підкомітеті, да, щоб тут не сперечатися, а потім на комітет виносимо і голосуємо.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Степан Миколайович…

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М.  Такий же фонд можна зробити і по тваринництву.  Зараз є вивізні мита, вони теж йдуть в загальний бюджет.  І на розвиток галузі теж нічого не дають.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Степан Миколайович, тоді до вас запитання. Я відповім.

Перше. Підкомітет не проводиться по двом причинам. Перше, тому що це як закон, я як автор я його зараз представляю на комітеті. Я його просто представляю.

По-друге. Ми не є основним  комітетом. Ми не основний. Ми другорядний. Навіть я би сказав, я просто як ініціатор тут.

По-третє. Чому спецфонду не можна зробити, або, я не знаю, строку в бюджеті для тваринництва? Тому що тваринництво як таке не є біоресурсом. Це галузь: це велика рогата худоба, мала рогата худоба, яка підчиняється тому ж миту, або як ви кажете, мито, ну, на сьогоднішній день мито. Це зміни не до Бюджетного кодексу.  Це зміни до Податкового кодексу.  Це взагалі різні речі. Рибна історія – це ресурс. Це ресурс, як вода. Це на сьогоднішній день природній ресурс, і він являє собою окремою частиною нашого природного середовища, екосистеми, назвемо її так.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Біоресурс, якщо він природний, а якщо воно вирощується, то воно вже неприроднє.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Так а воно і не чіпляється цього. Я ж не говорю про аквакультуру.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Так я ж тобі за це і говорю. Треба подивитися, чи воно підходе в той фонд…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я вам відповідаю вже на запитання. Тобто ви можете подивитися, це зміни до Бюджетного кодексу нашої країни. Це не зміни до Податкового кодексу. Це зміни до Бюджетного кодексу.

 

_______________. Колеги, можна я додам?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да,  будь ласка.

 

_______________. Хочу дійсно, підтвердити, що даний фонд, він є у складі спеціального державного фонду бюджету України. І розпорядником, як ви звертали увагу, буде орган, що реалізує політику в рибній галузі – це Державне агентство меліорації та рибного господарства в Україні.

Законом передбачено, що там є частина дохідна, яка 66 стаття  визначає, і частина буде, про яку будуть звітувати. Тобто законом передбачено, так, як і всі інші статі, і 59-а, і 61 визначає про звітування місячне і річне.

Крім того, передбачено в статті, у виключній статті даним законодавством, на які може Держрибагентство витрачати кошти. Це таке, як відновлення природних ресурсів і біоресурсів риби, це розвиток науки в основному. Це дві основні статті, на які будуть йти ці кошти. Тобто і вони будуть звітувати, і перевірка, якщо буде, то теж будуть перевіряти державні органи, куди саме вони витратили кошти. Це є, дійсно, частина державного бюджету. І вони будуть звітувати, як і будь-які інші статті використання  бюджетних коштів.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  До речі, я хотів би доповнити. Якщо колеги, ну, оскільки мій підкомітет собі розуміє тематику бюджету, акцизу і взагалі відання реформи, то хотів би я зазначити, що якщо я не помиляюсь, в 2016 році Верховною Радою було проголосовано окремий фонд Держспоживслужби. У них є окремі кошти на їхню діяльність. І от насамперед хотілось би зазначити, що там взагалі не йдеться про якесь питання звітування. Тобто у них є просто кошти, які вони отримують за рахунок того, що вони проводять там інспекції, штрафи і тому подібне. Є окремий спецфонд Держспоживслужби. От тут би запитання. Навіщо Держспоживслужбі окремий фонд? А тут ми відновлюємо біоресурси.

І хотів би ще зазначити, і підтримати Степана Миколайовича. Якщо Степан Миколайович має собі на думці розробити законопроект, в якому він велику або малу рогату худобу, яка є на сьогоднішній день біоресурсом, а значить знаходиться в заповідниках таких, як в "Асканія-Нова", наприклад, хоче відновити, я залюбки підтримаю цей законопроект, щоб у нас в країні було мисливство, наприклад, на тих же якихось там кіз, які на сьогоднішній день отримують після цього законопроекту статус окремого біоресурсу. Залюбки. І окрему статтю в бюджеті. Ну, якщо ми говоримо про світську тварину, яку вирощують люди вдома, то це зовсім інше питання, яке стосується зміни до Податкового кодексу як окремого виду господарської діяльності. А на сьогоднішній день, моя от просто особлива думка, якщо ми користуємося якимось ресурсом, то щоб його відновити, за це треба гарантовано мати якісь кошти і все.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Колеги, щоб ви мене зрозуміли, я за цей законопроект. Але проблема. Ми знаємо, галузь рибна в такому стані, що,  скажемо так, тих грошей, які будуть спочатку, їх не буде вистачати, скажемо так, на всі там заводи або всі об’єкти. І для мене дуже… я думаю, що колеги, ви мене підтримаєте, що куди саме в першу чергу будуть направляти і хто буде приймати це рішення? Оце питання мене цікавить.

Дякую.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  (Не чути), що приймається рішення і окреме розподілення цих коштів, на що саме, вже прописано, на таке, як зариблення.  І там немає даже мови про, як ви кажете, господарство типу там державні підприємства, наприклад… Почекайте. Не перебивайте.  Наприклад, (Не чути), це інститут або ДП, він на самозабезпеченні, як люба інша господарська діяльність. Ми говоримо про галузь.

Степан Миколайович, почуйте, будь ласка, мене. Я дуже  вдячний за те, що ви підтримуєте, але це галузь. Це не вид діяльності. Розумієте? Ви говорите трошки про інші речі. Дійсно, рибне господарство як галузь на сьогоднішній день знаходиться в якомусь занедбаному стані, як я пояснив в своїй промові спочатку. А саме тому, що колись це було взагалі міністерство з окремим бюджетом. Взагалі з окремим бюджетом, як Міністерство економіки. На превеликий жаль, Україна, яка на сьогоднішній день знаходиться в рейтингу одних з самих повноводних країн, у нас дуже багато річок, дуже багато, якщо не помиляюсь, 38 тисяч гектарів дзеркал тільки озер. А у нас на сьогоднішній день рибна галузь… Я вас прошу, не майте моду не перебивати мене. Будь ласка, дайте я закінчу і тоді говоріть.

 

_______________. відповідь послухаємо. Давайте не будемо слухати, скільки у нас лекцій. Давайте чітко. Ну, у всіх час закінчується.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Все. Дякую. Поставте, будь ласка, на голосування.

 

РУДИК С.Я. Колеги, дозвольте, мені два слова сказати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

 

РУДИК С.Я. Дивіться, я підтримую пропозицію про створення цього державного спецфонду. Я вважаю, що дві ключові статті видатків, на які вони підуть, вони насправді є дуже важливими. Для тих, хто не розуміє, мова дійсно йде не про аквакультуру, а про зовнішній вилов, який відбувається на сьогоднішній день наступним чином. До сьогоднішнього дня, до того часу, відколи профільне відомство почало свою реформу і запропонувало понад квоту, яка буде розіграна на аукціоні, яка швидше за все приведе до нових находжень до державного бюджету, розподіляти її на ці дві статті видатків. Тому що основні квоти розподіляються за уставленим принципом. Ті риборозведені підприємства і не тільки риборозведені, а які мають право на промисловий вилов, вони отримують цю квоту відповідно до тих квот, які у них були в попередні роки. Тобто це реальна інновація і вона реально призведе до додаткових надходжень. Це не будуть критичні кошти. Я не думаю, що це буде якась там неймовірна сума, але вона дозволить хоч трохи стабілізувати  ситуацію в галузі.

Хочу навести одну аналогію. Тут згадували про депутатів попередніх скликань. В 2016 році в попередньому скликанні ми, депутати тоді ще бюджетного комітету, наполягли на створенні державного дорожнього фонду. Ви можете мені повірити на слові, який був спротив з боку уряду. Тому що уряду набагато зручніше було ділити ці кошти в ручному режимі, а не направляти всі акцизи так звані дорожні і там палива, наприклад, на саме цю галузь. Він вступив в силу у 2018 році, і у нас був досягнутий компроміс. Це, до речі, підказка на випадок, якщо уряд буде протидіяти цій історії, або якщо бюджетний комітет буде вимагати додаткових роз’яснень або аргументів з нашого боку. 50 відсотків 2018 року всіх надходжень пішло на дорожню галузь, в 2019 році –  75 відсотків і в 2020 році – всі 100 відсотків. І тому оце бум дорожнього ремонтництва він був можливим тільки завдяки створенню цього спецфонду. Якби цього не сталося, повірте мені, цього б не було.

Тому, з одного боку, я ще раз підтверджую, я – за.  Прошу ініціаторів бути готовим до такої дискусії як в бюджетному комітеті так, і з урядом і в першу чергу з Мінфіном для того, щоб ми навели аргументи, які підуть і будуть зрозумілі. Тому що абсолютна більшість фахівців, вірніше, не фахівців, а людей в Мінфіні і в уряді в цій тематиці не розбираються. Що таке аквакультура? Чим вона відрізняється від зовнішнього вилову? А ми зараз говоримо, по суті, про зовнішній вилов на річках. Це тільки цією інформацією володіють безпосередньо люди, які цим займаються. І для того, щоб ви зрозуміли, по-моєму, до 20 числа, серпня, вони подавали свої заявки на квоти. От візьміть за приклад, хто в Києві знаходиться на відміну від мене, сходіть постійте під Держрибагентством і побачите, який там Армагеддон відбувається, коли рибники збираються і чекають рішення Держрибагентства і меліорації по своїм питанням.

Голосуємо – за. І молимося, щоб профільний Комітет з питань бюджету підтримав нашу ініціативу.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Колеги, дозвольте? Сергій Ярославович, я вважаю, що в 2016 році народні депутати зробили просто революцію стосовно оцього окремого дорожнього фонду. Я вважаю, що просто це був перший крок до децентралізації бюджету саме, що призвело до того, що ми зараз маємо. Нарешті, нормальні дороги.

 

РУДИК С.Я. Тому що, дійсно, ми крім державного бюджету, який доріг державного значення, передбачили 35 відсотків надходжень на дороги місцевого значення, намагаючись зробити це по формулі. Я підтверджую і дякую за оцінку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую вам за інформацію. Проговорили, всім, я думаю, все ясно стало на такому простому (Не чути). Давайте будемо голосувати.

За результатами обговорення питання ставлю на голосування таку пропозицію. Рекомендувати Комітету Верховної Ради України з питань бюджету рекомендувати Верховній Раді України прийняти за основу проект Закону про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення державного фонду розвитку рибного господарства (реєстраційний номер 7641). Направити рішення комітету до Комітету Верховної Ради України з питань бюджету.

Будь ласка, голосуємо. Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Зараз, хвилиночку.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. Іван Адамович, я вибачаюсь. Грищенко і Костюк зараз будуть не в зоні. Поставте, будь ласка, що ми – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Це Грищенко Тетяна – за.

Костюк Дмитро.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ні. Костюк Дмитро Сергійович.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. Ну, він зараз (Не чути), то включиться, бо він зараз відійшов буквально. Я вийшла, де є зона, виїхала.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Будь ласка, включіться тоді. Дякую.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. Хорошо. Я йому передам.

Дякую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Гайду Олександр.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Мейдич Олег.

Рудик Сергій.

 

РУДИК С.Я. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую, Сергій Ярославович.

Халімон Павло.

Чернявський Степан.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую, Степан Миколайович.

Чайківський – за.

Богданець Андрій.

Бунін Сергій.

Герасимов Артур.

Гузенко Максим.

 

ГУЗЕНКО М.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Івченко Вадим. Колеги, прошу відключитися, хто не на зв’язку.

Івченко Вадим.

Кириченко Микола.

 

КИРИЧЕНКО М.О. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

 

БУНІН С.В. Іван Адамович, Бунін – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Бунін – за. Дякую.

Костюк Дмитро.

Кучер Микола.

Лабазюк Сергій.

 

ЛАБАЗЮК С.П. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую, Сергій Петрович.

Литвиненко Сергій.

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. Утримався.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Утримався. Утримався Сергій Анатолійович. Дякую.

Нагаєвський Артем.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. За, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Нікітіна Марина.

 

 

НІКІТІНА М.В. Нікітіна – за.  Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Петьовка Василь.

 

ПЕТЬОВКА В.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Салійчук Олександр.

 

САЛІЙЧУК О.В. Колеги, однозначно – за. Тому що насправді рибна галузь перебуває в надскладному становищі.

Дякую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Соломчук Дмитро.

Столар.

Тарасов Олег.

 

ТАРАСОВ О.С. Утримався.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Тимофійчук Володимир.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Іван Адамович, Богданець – за, за постанову.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Тимофійчук Володимир.

 

ТИМОФІЙЧУК В.Я. За, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Чорноморов Артем.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я – за. І дуже прошу колег, коли буде розглядатися на бюджетному комітеті, піти зі мною і підтримати, особливо якщо це вдасться Сергію Ярославовичу як досвідченому члену бюджетного комітету.

Дякую.

 

РУДИК С.Я. Боюся, що мене з Донбасу не відпустять.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Шол Маргарита.

 

ШОЛ М.В. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Юрчишин Петро.

 

ЮРЧИШИН П.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Іван Адамович, ще вмикається Андрій Володимирович Богданець і Олег Леонідович Мейдич.

 

МЕЙДИЧ О.Л. Да, я включився. Алло.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Олег Леонідович, ви за розвиток рибного господарства?

 

МЕЙДИЧ О.Л. Так, звичайно. Так. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Олександр Георгійович, яким чином ми можемо Рудика Сергія на комітет викликати?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. На жаль, Іван Адамович, не можемо. Він підполковник Збройних Сил України – Сергій Ярославович. В нього своє командування, Іван Адамович.

 

ЛАБАЗЮК С.П. Іван Адамович, є краща пропозиція. Зробити виїзний комітет  бюджетний і аграрний на Донбас.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я – за.  Дуже хороша пропозиція, Сергій Петрович. Я приймаю.

І так, колеги: 19 – за, 2 – утримались.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Адамович. Рішення прийнято.

Переходимо до наступного питання. Пропозиції народних депутатів України членів аграрного комітету щодо можливих форм державної підтримки агропромислового комплексу в умовах воєнного стану. До слова запрошується член нашого комітету Лабазюк Сергій Петрович.

Будь ласка, Сергій Петрович.

 

ЛАБАЗЮК С.П. Вітаю, колеги! Я з урахуванням того, що ми вже дуже багато попрацювали. Я так бачу, чим більше ми до завершення нашої каденції, ми стаємо більш професійні і нам більше хочеться розповісти. Тому я буду намагатися зекономити наш час, розуміючи, що всі втомилися.

Ну, колеги, ми, в принципі, неодноразово за цих 5-6 місяців з вами говоримо про складність аграрного бізнесу сьогодні, про аграрний ринок, і складність ключова полягає станом на сьогодні це все ж таки можливості експорту нашої сільськогосподарської продукції. Ми дуже тішимося з того, що нарешті у нас є так званий зелений коридор. Але, я думаю, що як і я, так і ніхто з нас присутніх не може сказати, скільки часу він буде діяти, який він буде, які обсяги ми вивеземо зерна. Ну, і станом на сьогодні ми бачимо, що скільки місяців поспіль як би ми не намагалися розвивати те, що є, Укрзалізниця спроможна вивозити в межах 800 тисяч тонн. І це вже досить непоганий показник на фоні того, що було в перший місяць. Ну, але, на жаль, це ніяк не вирішило проблему експорту сільськогосподарської продукції і ми не вийшли на рівень довоєнний, так назвемо його.

Тому вчергове стало питання пошукати нам спільно з вами варіантів, як вирішувати проблему. І саме для тих цілей було запропоновано і розроблено комплексний проект щодо врегулювання держпідтримки для аграрної галузі. І ми будемо намагатися зараз коротко пройтися по слайдах.

Що ми пропонуємо? Ми пропонуємо розвинути логістичні хаби на ключових маршрутах, а це і залізниця, і порти. Ми пропонуємо поновити запас логістичної техніки кожного окремого підприємства, аграрія і так далі. Нам дуже важливо, пізніше більш детальніше на слайдах покажемо, знайти ту модель, яка буде, напевно, координатором зовнішніх і внутрішніх наших всіх факторів, які складаються по експорту. Ну, і, звичайно, ми будемо говорити, за рахунок чого виконати ці програми. Отож в першому слайді ми бачимо, в принципі, частину тих портів, які станом на сьогодні задіяні як і в коридорі зеленому, так і, в принципі, погрузка на річці. І, на жаль, бачимо ті порти, які заблоковані і не в змозі працювати. Якщо говорити про об’єми, то станом на сьогодні ми бачимо, що в принципі об’єми, які можна використовувати, це от на слайді ми бачимо з правої сторони, вони, на жаль, суттєво менші ніж були до моменту нормальної роботи наших портів.

В наступному слайді ми з вами бачимо… Будь ласка, давайте переключимо. Будь ласка, наступний слайд. В наступному слайді ми бачимо наші потужності залізниці і, в принципі, об'єми, які ми можемо вивозити до кожної з країн за допомогою залізниці. Знову ж таки тут є що розвивати і більш детальніше ми зараз поговоримо про це, але все рівно отих 1 тисячі 400 кілометрів залізниці нам, на жаль, далеко недостатньо, щоб забезпечити рівень довійськовий, довоєнний рівень вивезення експортної продукції.

В наступному слайді, якщо ми подивимося, в принципі, там буде статистика зараз щодо об'ємів зерна, які ми вивозили, які ми вирощували і відповідно експортували. Будь ласка, наступний слайд. Я детально на ньому зупинятися зараз не буду, тому що ми багато разів їх обговорювали. Що тут видно? Видно, скільки виробляє Україна сільськогосподарської продукції, скільки бачимо, що можемо виробляти зараз, і можливості нашого експорту. І, в принципі, цифра, про яку говоримо, що в нас перейшло і невідекспортовано зерна близько 20-25 мільйонів тонн, тут на слайдах також детально зараз видно. І видно, що відбувається саме в цей період, скільки ми можемо вивозити.

І якщо підсумовувати перший блок, я би його так назвав, в наступному слайді ми чітко показуємо, будь ласка, наступний слайд, в ньому чітко видно, що станом на сьогодні ключові проблеми, які для нас є – це блокада портів, непередбачуваність зернових коридорів і, на жаль, дійсно, ми не можемо станом на сьогодні нічого прогнозувати. Спілкуючись з трейдерами, вони станом на сьогодні говорять про те, що планують свою діяльність в 2-3 тижні, максимально місяць. Отож, це станом на сьогодні не дає можливостей для дальніх областей від портів даже завантажити вагони, привезти своє зерно, щоб мати можливість також приймати участь в експорті. Станом на сьогодні швидше за все, що скористатися даним коридором можуть або ті об'єми зерна, які вже лежать в порту, або те, що може бути привезено надзвичайно швидко.

Наступний пункт, який, я вважаю, досить є проблемний – це станом на сьогодні надзвичайно дорога автологістика для наших зернових і нестача зерновозів. Ми розуміємо, що дуже часто це 50 відсотків вартості сільськогосподарської продукції, я вже не говорю про те, яка її собівартість і яку частину приходиться витрачати на те, щоби її доставити до пункту реалізації. І, звичайно, це за собою потягнуло вже і потягне далі падіння інвестицій в економіку, недостатня кількість та якість перевалки на залізниці і, як я вже говорив, мала протяжність колії в межах 1 тисячі 435 кілометрів на території України. Відповідно низький відсоток переробки агропродукції також не дає нам змоги станом на сьогодні розраховувати на те, що ми швидше зможемо переробити, відповідно вивезти нашу продукцію.

Отож, наслідки, як ми розуміємо сьогодні, вони будуть: і скорочення інфраструктури – знищені елеватори через військові дії, і відповідно скорочення посівних площ, в якійсь мірі зупинилася вже інвестиційна складова. Але в такому випадку, якщо не буде державної підтримки, є ризик, що ще більше буде скорочення інвестицій, і це за собою потягне в тому числі і зменшення валової продукції в нашій державі.

Отож, якщо говорити вже до конкретної пропозиції, будь ласка, наступний слайд. На наступному слайді ми говоримо про, я би сказав, таких два блоки – це інвестиції у вигляді безповоротних коштів, кредитів з високим відсотком компенсації, що дозволить будівництво перевантажувальних терміналів, тому що ми п'ять місяців говоримо про це і частина їх, звичайно, збудована, реконструйована, але це виключно за кошти бізнесу. Ми пропонуємо, таким чином можна буде оновити і переробні підприємства. Велика кількість, наприклад, олійноекстракційних заводів в Україні було збудовано багато, а от рафінації було надзвичайно мало. Чому? Тому що, в принципі, раніше ми більшу частину олії експортували сирою. Сьогодні Європа, так як в нас змінився сьогодні основний напрямок експорту олії, йде в сторону Європи, вони готові рафіновану приймати. Але рафінація в нас: або обладнання було застаріле, або його було недостатньо.

Отож, це один з пунктів, де ми можемо сьогодні попрацювати над тим, щоб більше переробляти масляничних, відповідно експортувати готову продукцію, також мукомельні і так далі. Через гранти закупівля зерновозів, контейнерів для зернових. Чому ми говоримо саме про контейнери? Сьогодні практика показала, що до Європи самий швидший варіант може бути – це, дійсно, експорт контейнерами, які аграрій швидко завантажує в себе, ставить на платформу, автомобільну платформу чи ждплатформу, яка, якщо жд, з широкої на вузьку колію швидко перевстановлюється, і в порту аналогічно вигрузка може бути досить швидка.

І вважаю, що станом на сьогодні в нас є невирішене ніяк питання страхування. Саме через … (Не чути) нам це може дозволити, скажемо так, стимулювати розвиток страхування вже в нових реаліях і дати можливість частково за допомогою державної гарантії більше зайти страховим компаніям в цей ринок, в цю роботу.

В даному випадку через три законопроекти, як ви бачите в правій стороні, ми через зміни в трьох законах, точніше, ми можемо врегулювати дане питання. І якщо йти в наступний слайд, там більш детальніша є розкладка, будь ласка, щодо капітальних інвестицій, через кредити в умовах погашення відсотків і частини тіла кредиту ми можемо сьогодні залучити в будівництво залізничних елеваторів кошти, в будівництво переробних заводів, дуже важливо – закупівлю обладнання для переробки. Гарантування кредитів дасть можливість нам будувати портові або, точніше, хоча би свого роду знов перевалочні пункти на річці і будівництво автомобільних перевалів. І гранти на закупівлю техніки, тут можна по-різному говорити, в яку власність, під що, але зерновози, причепи зерновозів, зернові рукава, зернові контейнери.

До речі, хочу підкреслити, левову частку цього виробництва може бути розміщено в Україні, нам не потрібно закуповувати десь. А це не тільки підтримка агропромислового комплексу, а це і створення робочих місць як і в машинобудуванні, так і в інших галузях. В принципі, станом на сьогодні ми дане питання обговорювали із профільними асоціаціями машинобудівників. Якби була підтримка, вони готові за 3-4 місяці збільшити в рази більше виробництво зерновозів і контейнерів.

Наступний слайд. В наступному слайді ми будемо говорити зараз про держпідтримку під час війни в частині координації. От що станом на сьогодні маємо, який вже реальний факт, є робота нашої залізниці, Укрзалізниці, і польської залізниці. На жаль, не завжди швидка реакція державних установ або, можливо, не завжди можливість бізнесу самого вплинути на те, щоб отримати квоту в порту в Гдині чи в Гданську, вирішити питання для якогось перевізника залізничного з Румунії, Угорщини, будь-якої іншої країни, щоб вони могли зайти в Україну. Це є реальність.

Відповідно ми вбачаємо, що потрібно скоординувати дії і має бути хтось, цей координатор. Як один з варіантів теоретично це може бути навіть новостворена структура або, точніше, площадка, яка запущена як онлайн-платформа ДАР, ініційована міністерством, я вважаю, досить вона може бути ефективна в цій ситуації. В тому числі це можуть бути сьогодні за підтримки ООН і ФАО такі координаційні дії, це вже залежить від того, скажемо так, як ми, до чого домовимося з вами і відповідно з ким краще скоординуємо спочатку ми нашу цю ініціативу. Але те, що координація для пришвидшення прийняття рішень і можливості експортувати нашу сільськогосподарську продукцію дуже необхідна, в тому числі координація і комунікація для того, щоби залучити більше грантів і коштів в нашу ініціативу, нам також такі координатори будуть потрібні.

Отож, якщо підсумувати, наступний мій слайд, в якому вже будемо підсумовувати, я намагаюся так стисло і коротко все показати, в підсумку можна сказати, що, вносячи зміни до діючого законодавства і формуючи такий комплексний законопроект, ми насправді можемо залучити грантові кошти. До речі, підкреслюю, тут не стоїть питання використання або виключно використання державного ресурсу, якого, ми розуміємо, станом на сьогодні недостатньо.

Є велика кількість програм, партнерських програм, які готові станом на сьогодні надавати гранти, надавати підтримку Україні, але вони хочуть від нас чітку виписану програму дій з аргументами, на що ці кошти будуть направлятися. І якщо ми з вами, не дай бог, почнемо говорити знов в загальному про підтримку фермерів, про те, що їм треба надати гроші, я думаю, і те, що бачу сьогодні, в принципі, наші іноземні партнери вбачають це як проїдання грошей.

Дуже часто ми не використовуємо всі ресурси. Давайте проаналізуємо даже минулі роки, в мирні часи в нас не всі програми були використані на 100 відсотків. Сьогодні, я вважаю, що частина грошей, які направлені, державної підтримки, вона також може бути в сьогоднішніх реаліях не реалізована, якщо левову частку грошей ми не направимо все ж таки на розвиток інфраструктури для експорту нашої сільськогосподарської продукції, а це знову ж таки і ті перевалочні пункти, про які тут говориться, і інфраструктура у вигляді техніки для вивезення сільськогосподарської продукції і, звичайно, з балансування – це і страховка, і координація.

Тому, маючи чіткі пропозиції от в такому форматі, я вважаю, що через державну підтримку, через чітко виписаний закон ми маємо перспективу в короткі терміни звертатися до міжнародних організацій, до наших партнерів і залучати ресурс. В принципі, перед тим як підходити до даного законопроекту, ми обговорювали з цілим рядом партнерів, які готові в місячний, двомісячний термін після нашого звернення повертатися до нас з чіткими пропозиціями. Тому, колеги, прошу обговорити, звичайно, внести свої пропозиції, розглянути отакий формат і перейти до дій.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Петрович.

Так. У нас зараз на комітеті підключилася Анна Юрченко – заступник міністра інфраструктури. Будь ласка, надаю слово. Пані Анно.

 

ЮРЧЕНКО А.С. Дякую.

Я б, напевно, розпочала з тих обсягів експорту, дійсно, які на сьогоднішній день є. Вони, ви краще ніж ми знаєте, в сільському господарстві, наскільки вони менші ніж це було в довоєнний час і такі ж аналогічні звітні періоди в минулому році. Незважаючи ні на що, все-таки в липні цього року в порівнянні з червнем нам вдалося наростити експорт агропродукції на 12 відсотків. Багато це чи мало? Звісно, що мало. Слава богу, що в нас відбулася певна деблокада трьох портів в Одеському регіоні і на сьогоднішній день за два тижні експорту через ці три порти нам вдалося вивезти 600 тисяч тонн зернових, через ці три порти. Що таке 600 тисяч тонн – це, в принципі, за два тижні це той обсяг, який Укрзалізниця в червні вивозила, наприклад, за весь місяць.

Тому про що ми зараз говоримо? Ми говоримо про те, що наша інфраструктура була підлаштована під вивіз не тільки агропродукції, будь-якої продукції через порти. Вони блоковані, ця ситуація буде продовжуватися ще певний час, звісно, всі переорієнтувалися на залізницю і на автомобільні дороги. В залізниці, що б ми не говорили, як би ми не критикували нашу Укрзалізницю, все-таки є і питання до наших партнерів, до країн-сусідів, і ви знаєте, яким чином у нас відбувається досить тяжко комунікація з цими державами і коли необхідно включати адміністративні такі рычаги спілкування з урядами держав-сусідів і так далі для того, щоб, в принципі, вирішувати якісь господарські питання, які в нормальному цивілізованому світі, напевно, вирішувались би бізнесом і не було б по суті втручання міністрів обох країн, наприклад, якщо ми говоримо про сусідів, для того, щоб вирішити якесь спірне господарське питання.

По залізниці. В нас на територію України з країн Європейського Союзу шість разів заходить вузька колія – це по суті от всі наші можливості, і ці ділянки, вони досить маленькі і вони завантажені. Відповідно до того, що вони маленькі, в них є черги. Зараз ми говоримо з нашими партнерами, з донорами, з експортними агентствами Британії і Сполучених Штатів про те, що, будь ласка, шановні, в нас, дійсно, криза в країні, в нас повна бюджетна діра в даному випадку, в нас галузі не фінансуються, в нас немає видатків ні по дорожньому господарству, Укрзалізниця дотується фактично з бюджету і то досить невеликими сумами. Тому давайте розглядати спільно якісь проекти експортного фінансування або донорські проекти для того, щоб… поворотні і безповоротні для того, щоб все-таки розвинути інфраструктуру і цей розвиток інфраструктури дозволив би, в принципі, наростити експорт агропродукції. Тому що як результат ми говоримо про те, що, да, в нас в держави є економічні збитки, але по суті ми кормимо весь світ і, в принципі, ви зацікавлені в тому, щоб дані проекти відбувалися.

У відповідь на ці всі дискусії ми чуємо наступним чином, що інфраструктура – це добре, але, напевно, краще здійснювати якісь певні дотації українським фермерам або надавати їм позички для того, щоб вони готувалися до посівних в цьому році або, в принципі, до сезону наступного року. І в нас така комунікація відбувається, що в них є розуміння, що, умовно кажучи, Міністерство інфраструктури топить за інфраструктуру, але, в принципі, це ж питання агропродукції, тому якби основна задача в аграріїв, да.

Але я так розумію, і зі слів Сергія Петровича я розумію, що розширення експортної спроможності інфраструктури в Україні, воно по суті дозволить аграрному бізнесу розвивати свої підприємства, розвивати свої виробництва і, в принципі, аграрний бізнес буде самодостатній в цьому випадку.

В нас є декілька проектів, які ми пропонуємо на сьогоднішній день донорам, і в основному це проекти, пов'язані з Укрзалізницею, з приводу того, щоб в Львівській, Волинській областях продовжити вузьку колію вглиб території України для того, щоб можна було на цих ділянках розмістити перевалку, розмістити якісь мультимодальні комплекси і тому подібне. В даному випадку що у британців, наприклад, що у американців,  у них досить гарний апетит до фінансування аграрного бізнесу, і тут питання чи ведеться така комунікація, оскільки, в принципі, в них зацікавленість шалена.

Але в той же час вони говорять, що ми саму по собі інфраструктуру як таку, ми не будемо фінансувати, поки ми не будемо розуміти, яким чином аграрний бізнес в країні дивиться на те, щоб перемістити своє виробництво ближче до західного кордону і так далі. Тому в даному випадку ми пропонували таке певне співробітництво, тому що разом в цій синергії ми могли б доказувати, що Міністерство інфраструктури розширює інфраструктуру, скажемо так, не просто тому, що їм нічим зайнятися, а тому що це, дійсно, необхідно і показувати, які безпосередньо речі будуть будуватися аграріями поряд з цією інфраструктурою, і була ця синергія проектів, які б могли бути реалізованими.

Інше питання у нас Дунайського регіону і будемо об'єктивними, тут у нас є досить-таки великий по суті комерційний конфлікт з Румунією. Це якби боротьба інтересів Румунії як держави, яка хоче заробляти на своїх портах і так далі, і по суті те, що необхідно Україні для того, щоб вивозити. І ми ж всі прекрасно знаємо про ці шалені черги на Дунаї, і ми знаємо про те, що в нас відкрився канал Бистрий, але в той же час наша Адміністрація морських портів України, вона на цей рік планувала, вже план безпосередньо був сформований під час війни, зробити днопоглиблення в Бистрому для того, щоб була більша пропускна здатність даного каналу, і все ж таки більше суден могло виходити через канал Бистрий далі в Чорне море і, в принципі, виходити з території України.

Дане питання абсолютно повністю блокується румунською стороною. Вони говорять про те, що таке днопоглиблення буде нести надзвичайно тяжкі екологічні наслідки, але ми розуміємо, що фактично вони здійснюють такий захист економічних своїх інтересів всередині своєї держави. Тому, скажемо так, в нас абсолютно велика кількість проектів, які ми на сьогоднішній день проговорюємо і вони вже в досить активній такій фазі, і разом із Міністерством агрополітики ми формували проект зі Світовим банком, але тут питання в тому, що нам необхідно разом групуватися для того, щоб все-таки нашим партнерам, донорам і так далі говорити про те, що одне без іншого не може бути, тому що інфраструктура, вона обслуговує фактично, і обслуговує вона бізнес.

Тому буду вам дякувати і закінчувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Анна, дякую вам.

Тарас Висоцький, будь ласка, руку підняв.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую, Олександр Васильович, Сергій Петрович.

Я тільки хотів коротко сказати – дуже слушні і вчасні ініціативи. Сергій Петрович тут, виходячи з цим, допомагає робити роботу уряду. Ми абсолютно підтримуємо. В нас з Мінінфраструктури націленість на єдині проекти. Поки що, дійсно, з міжнародними партнерами складно, щоб отаке щось масштабне, так, є багато …(Не чути) щоб масштабно інвестиційно, але сама суть, що буде конкретна програма навіть під той самий ленд-ліз. Ми вже зіткнулися з тим, є ленд-ліз, американці готові давати гроші, але під проекти. Просто умовно отримати в бюджет – ні. Є проект – да.

Тому, в принципі, фіксація чітких таких векторів в законодавстві і потім зразу проектів під них точно допоможе. Як мінімум знову ж ленд-ліз, там великий ресурс, який найбільш може бути доступний, якщо будуть готові проекти. І інші також партнери, можна буде з ними розмовляти. Тому ми повністю підтримуємо і готові працювати далі і по доопрацюванню, і запуску, і по всіх цих напрямках.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Тому яке рішення будемо приймати? Ми беремо цю інформацію до відома та, Сергій Петрович, будемо доопрацьовувати, я так розумію?

 

ЛАБАЗЮК С.П. Колеги, звичайно, що дана ініціатива, ми повинні її разом з вами пропрацювати точно з залученням обох міністерств і дуже добре, що сьогодні… Давайте скажемо відверто, от я погоджуюся з Тарасом, все, що було сказано, станом на сьогодні гроші, в принципі, є, нам їх теоретично готові дати. Якщо ми просто будемо приходити, говорити – ми хочемо, дайте – ми їх ніколи не отримаємо. Коли в нас буде програма з чіткими переконливими фактами, що нам потрібно, аграріям, сьогодні, скільки би ми не говорили про розвиток малого, середнього фермерства та і великого сьогодні чогось там в Україні, якщо не буде можливості вивезти, реалізувати, одним словом продати нашу продукцію, сіяти немає резону.

Ми станом на сьогодні вже бачимо, при такій логістиці як є на сьогодні і в порту при "зеленому" коридорі, і залізниця, і авто, ми все рівно не вивеземо всю продукцію, яка є в Україні, нам потрібна додаткова інфраструктура. Нам потрібна залізниця, нам потрібно відповідно все необхідне для перевалки і сам транспорт. Саме це нам надасть змогу за декілька місяців наростити тих 4-5 мільйонів тонн в місяць. Якщо цього не буде, ситуація тоді критична, через рік аграрії скажуть – комори всі заповнені, оборотки немає, сіяти немає резону. Це перше.

Друге. Давайте використаємо ситуацію наперед. Ми бачимо, що в Європі сьогодні величезна посуха, в них горить масово. На наступний рік, я вже не говорю там через декілька місяців, хоча я впевнений, що вони проснуться швидше, криза продовольства буде ще набагато більша і наша українська продукція буде потрібна як повітря вже в світі, в Європі в тому числі. Але через надзвичайно складне, вузьке горлышко логістики ми не зможемо продати. Тому от станом на сьогодні актуально нам разом: депутатам Верховної Ради, безпосередньо нашому комітету в першу чергу закцентувати увагу на тому, щоб спільно з двома міністерствами запустити в роботу програму.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Петрович. Я теж це підтримую.

Тому беремо цю інформацію до відома і будемо її опрацьовувати, текст, для того, щоб ми змогли надати пропозиції щодо держпідтримки.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Олександр Васильович, так, і підтримати концепцію, яку виклав Сергій Петрович, і протокольне доручення можете дати нам, щоб ми опрацювали спільно з автором і підготували цей текст.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Олександр Георгійович. Так і запишемо в протоколі засідання комітету.

Добре. Переходимо до питання "Різне". Я хочу тут одне слово…

 

_______________. Можна ще одне питання?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так. Олег, будь ласка.

 

_______________. Власне, ініціатива, а сама концепція, можна от, де можна почитати? Виклали де?

 

ЛАБАЗЮК С.П. Так, будь ласка, звичайно. Олег, всім народним депутатам, хто мав бажання отримати, звертались і вже отримали, сьогодні помічник розішле на всіх.

 

_______________. Дякую вам дуже, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте через загальний чат це зробимо. Це буде набагато швидше.

 

_______________. В нас же кворуму немає. Так, зауваження.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не зрозумів, Олег.

 

_______________. Депутатів я не бачу в чаті вже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так в чат… Так, Олег, сбросят в чат.

 

_______________. Не в чаті, в Zoom, в Zoom, вибачте.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Питання "Різне". Я тут інформацію доведу. Хочу вам повідомити, що пунктом 4 Постанови Верховної Ради України про деякі заходи щодо виконання зобов'язань України у сфері європейської інтеграції передбачено, що комітети Верховної Ради України мають створити у своєму складі підкомітети з питань адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу та виконання міжнародно-правових зобов'язань України у сфері європейської інтеграції. Крім того, до мене звернувся з листом Голова Верховної Ради України Руслан Олексійович Стефанчук з проханням зробити це до 29 серпня. Отже, рішення по цих питаннях ми будемо приймати на наступному засіданні комітету, тому прошу бути готовими до розгляду цих питань.

Якщо є у когось пропозиції до питання "Різне", будь ласка, піднімайте руку. Степан Чернявський це не опустив чи підняв?

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Олександр Васильович, я не опустив, вибач, будь ласка.

Колеги, буквально одна ремарочка. Дуже всіх прошу звернути увагу на законопроект 4142, це від МОЗу. Прохання, вони хочуть поновити санстанцію і забрати у нас контроль за харчовими продуктами, то будьте уважні, да, бо там є цей закон, коли голосуємо, відповідно кожен повинен прийняти своє рішення. Я думаю, що…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Дозвольте запитати, Степан Миколайович, вони вже цей закон виносять в Раду, і там уже є норми, де забирають контроль за харчовими продуктами?

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Так, там… Хочуть винести, але він ніяк не може піти, да. Щось там бореться, але так вони і не прибрали ту норму, за яку ми, пам'ятаєте, Артем Олегович, що ми там…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Да, да. З Віктором Кириловичем ми спілкувалися.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Так, так, так, пам'ятаєш, да.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я думаю, що аграрний комітет повинен виступити одноосібно і одним, так би мовити, шеренгою одною.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Да. Прошу всіх звернути увагу на це, щоб не получилося, що там получилося,  і так далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Степан Миколайович.

Колеги, хто хоче виступити чи додати щось в "Різному"?

Так, якщо ні, дякую за плідну співпрацю. Дуже багато часу ми приділили цьому комітету. Всім дякую і до побачення. Оголошую комітет закритим.