Стенограма засідання Комітету № 102 від 20.09.2022
26 вересня 2022, 15:18
СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики
20 вересня 2022 року
Веде засідання голова Комітету ГАЙДУ О.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, колеги. Будемо починати. Зареєстровано на засіданні 19 народних депутатів членів Комітету аграрного. Засідання оголошую відкритим. До розгляду на сьогоднішньому засіданні пропонується наступне питання.
Перше. Про проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами та агрохімікатами (друге читання) (реєстраційний номер 4558) (від 30.12.2020 року).
По-друге. Про інформацію Міністерства реінтеграції, Мінекономіки, Мінагрополітики, Мінсоцполітики Запорізької обласної військової адміністрації щодо забезпечення продовольства внутрішньо переміщених осіб та раціонального використання державних коштів на зазначені цілі.
І "Різне".
Проект порядку денного вам було розіслано. В когось з членів комітету є якісь питання, доповнення? Немає.
Тоді пропоную затвердити даний порядок денний.
Хто – за, прошу голосувати.
_______________. Голосуємо, колеги. Одноголосно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Рішення прийнято.
Тоді переходимо до розгляду питань порядку денного.
Перше питання. Про проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного регулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами (друге читання) (реєстраційний номер 4558) (від 30.12.2020 року).
До комітету для підготовки даного законопроекту до другого читання суб'єктами права законодавчої ініціативи внесено 105 поправок та пропозицій.
Пропонується відповідно до пункту 4 частини першої статті 15 Закону України "Про комітети Верховної Ради України" внести до порівняльної таблиці 9 додаткових поправок від комітету. Зазначені пропозиції надані вам для ознайомлення.
Зокрема, поправками від комітету пропонується додати до законопроекту норму проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про пестициди і агрохімікати" щодо державної реєстрації дигестату біогазових установок (реєстраційний номер 5039). Доопрацьований. Наданий народними депутатами України Юрчишиним Петром Васильовичем, Лабазюком Сергієм Петровичем та іншими, яким запроваджується у Законі України "Про пестициди і агрохімікати" поняття дигестат біогазових установок, та скасування законодавчої вимоги державної реєстрації дигестату біогазових установок як агрохімікату. Зазначений законопроект був розглянутий на засіданні комітету 8.09.2021 року, та прийняте рішення рекомендувати Верховній Раді України прийняти його за основу. Також у законопроекті (реєстраційний номер 4558) враховані деякі положення проекту Закону України про внесення змін до Закону України "Про пестициди і агрохімікати" щодо вдосконалення вимог до маркування пестицидів і агрохімікатів, внесений народними депутатами України Соломчуком Дмитром Вікторовичем, Нікітіною Мариною Вікторівною та іншими (реєстраційний номер 5237) (від 12.03.2021 року), яким пропонується підвищити рівень формування аграріїв щодо порядку безпечного застосування пестицидів і агрохімікатів та зменшення ризиків негативного впливу засобів захисту рослин та бджіл тощо.
Зазначений законопроект був розглянутий на засіданні комітету 14.04.2021 року, та прийняте рішення рекомендувати Верховній Раді прийняти його за основу. Таким чином, до порівняльної таблиці внесено – 114 поправок та пропозицій. За результатами розгляду пропонується врахувати – 38, врахувати редакційно – 46, врахувати частково – 1, та відхилити – 29 пропозицій.
До слова запрошую голову підкомітету Тарасова Олега Сергійовича.
Будь ласка.
ТАРАСОВ О.С. Шановні колеги, вчора відбулося засідання підкомітету. Був кворум. 8 з 12 депутатів взяли участь, і присутні одноголосно прийняли рішення про те, щоб рекомендувати комітету за результатами розгляду проекту Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного врегулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами (реєстраційний номер 4558), підготовленого комітетом до другого читання рекомендувати Верховній Раді Україні прийняти його в другому читанні в цілому як закон.
Також інформую, що за результатами підкомітету ще були внесені деякі корегування на основі пропозицій Сергія Глущенка.
Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви все, да?
ТАРАСОВ О.С. Так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. До слова запрошую виступити Тараса Миколайовича – першого заступника міністра аграрної політики та продовольства України.
Будь ласка.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Вітаю, Олександр Васильович, шановні народні депутати! Перш за все вітаю та дякуємо за те, що сьогодні розглянуто ще дві важливі ініціативи в першому читанні в залі, які ви підтримували, як члени комітету, це законопроект по земельних питаннях (7588) та по реформі рибництва (7616). Дякуємо дійсно, бо це були два урядові законопроекти за підтримкою і готові абсолютно конструктивно обговорювати правки до другого читання, щоб завершити ефективно реформи.
Стосовно законопроекту 4558, номер законопроекту говорить, тому що перша цифра це номер сесії, що вже певний термін розглядається, відповідний законопроект. Він в тому числі євроінтеграційний і якраз отримання кандидатства, статусу кандидатства Україною на такий новий поштовх активнішому розгляду даного законопроекту.
Те, що Олександр Васильович зазначав, дуже важливо, що є пропозиція врахувати до другого читання ще важливі ініціативи з інших законопроектів, це 5039 – дигестат перш за все. Тому що ми розуміємо зараз, більше наголосу робиться на альтернативне біопаливо, а там є органіка, яка не є відходом, а може бути корисною, тому це також пропонуються і комітетські правки. По самому тілу законопроекту відпрацьовували з робочою групою, з Міндовкілля, з комітетом екологічним.
Вчора, під час засідання підкомітету, було висунуто ряд важливих зауважень, які також були доопрацьовані до сьогодні, дякуємо колегам за їх висвітлення і в частині визначення ЦООВ, в частині митниці. Проговорили з Мінфіном і з митницею, щоб воно чітко працювало в частині термінології уточнення. Тому кінцева редакція вже є максимально, там буквально ще декілька техніко-юридичних правок, а по своїй суті максимально відповідає на даному етапі євроінтеграції. Це є такий проміжний крок, оскільки у нас є завдання імплементувати повністю Регламент 1107, який стосується пестицидів. По цьому Міндовкілля пише законопроект, він потім прийде у ваш комітет як профільний, там вже буде така повна трансформація у відповідності з ЄС. А зараз це дозволяє корисні речі, які будуть практичні і в частині діджиталізації, і процедури подачі, все-таки врахувати, щоб спростити реєстрацію і доступ до ринку і в кінцевому, це допоможе нашим аграріям.
Також ж перехідні важливі норми, там ми говоримо про маркування, що воно вступає в дію з 1 січня 2024 року. Рік і 4 місяці мало би бути достатньо для того, щоб діючі препарати, які вже по-старому реалізувати, щоб їх не утилізувати з старим маркуванням, а потім вступлять в дію нові правила.
Тому цей принцип, який ви завжди підтримували перехідного періоду, там де адаптація європейського законодавства, де логічно, щоб не нашкодити реальному сектору, також витриманий.
Тому ми просимо, будь ласка, підтримати відповідну редакцію з техніко-юридичними правками до другого читання та в цілому. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Миколайович.
Будь ласка, хто з членів комітету хоче висловитися по цьому питанню? Будь ласка. Так добре, я зрозумів. Хто з присутніх хоче висловитися по цьому питанню?
Так, я так розумію, ми до асоціацій переходимо, так?
_______________. Представник Уповноваженого з прав людини пані Олена.
_______________. Доброго дня, Олександре Васильовичу, доброго дня, народні депутати! Користуючись нагодою, хочу подякувати від імені Дмитра Лубінця за те, що залучаєте нашу інституцію до роботи вашого комітету, а також сподіваємося на подальшу тісну співпрацю.
Щодо законопроект 4558, то хочу зазначити, що за результатами опрацювання даного проекту, Уповноваженим він не підтримується, зважаючи на такі обставини. Враховуючи те, що пестициди є токсичними речовинами, скасування обов'язкового страхування і цивільної відповідальності суб'єктів господарювання за шкоду, яку може бути заподіяно довкіллю або здоров'ю людей під час зберігання та застосування пестицидів і агрохімікатів, приведе до неможливості гарантування відшкодування такої шкоди. Це перше зауваження.
І друге, це щодо виключення з Закону України "Про пестициди та агрохіміками" і Закону України "Про дитяче харчування" положень стосовно особливостей застосування пестицидів і агрохімікатів у спеціальних сировинних зонах, призначених для вирощування продукції для дитячого та дієтичного харчування може бути наслідком порушення прав споживачів, їх незахищеність у зв'язку з відсутністю гарантій безпеки продукції. Просимо врахувати наші зауваження.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Володимирівна.
Тарас Миколайович, будь ласка.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякуємо. Питання по страхуванню враховано в редакції запропонованій народними депутатами до другого читання такі правки дійсно були, і вони пропонуються підтримати, вони зазначені як враховані до розгляду. Тому страхування не виключається, з цього ризику немає.
А стосовно другого, про сировинні зони, аграрний комітет прийняв рішення і парламент його підтримав, і Закон "Про дитяче харчування" скасовано з травня цього року, пам'ятаєте, ви розглядали. Тому їх не може бути, бо їх немає як таких, воно вже втратило актуальність Закон "Про дитяче харчування" скасований повністю. Відповідне рішення парламенту було прийнято. Тому немає предмету по сировинних зонах.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Хто ще хоче висловитись по цьому законопроекту? Ми тоді перейдемо до асоціацій, так? Будь ласка, Мовчан Юлія, експерт проекту ... (Не чути)
Будь ласка.
МОВЧАН Ю. Доброго дня, шановні колеги, я хочу подякувати секретаріату комітету, народним депутатам. Текст законопроекту до другого читання він максимально відповідає регламентам і директивам Європейського Союзу, крім базових заявлених в першому читанні , було ще додано ряд інших регламентів на відповідність яким можна вже формувати таблицю відповідності до другого читання, і всі норми були чітко виверені. Тому наш проект підтримує цей законопроект до другого читання в редакції, запропонованій членами комітету. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юлія.
Погорілий Віктор, будь ласка, керівник агрохімічного напрямку Європейської бізнес-асоціації.
ПОГОРІЛИЙ В. Доброго дня, шановні народні депутати. В принципі немає що додати. Законопроект дійсно відшліфований, за ним проведено не один десяток годин нарад, і ми як асоціація йог підтримуємо. Він дійсно є прогресом у порівнянні з тим, що діє на сьогодні, він не вводить на 100 відсотків всі директиви, але це дійсно такий перехідний етап, який суттєво покращує діяльність агрохімічного бізнесу в Україні, і надасть державі нові можливості в контролі в частині регламентів застосувань. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, я бачу є Глущенко Сергій, експерт-радник міністра Кабінету Міністрів України. Будь ласка, якщо є бажання.
ГЛУЩЕНКО С. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій.
Хто ще хоче висловитись по цьому питанню? Так, будь ласка, Артем Олегович Чорноморов.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Шановні асоціації, ключове запитання, скажіть, на часі чи не на часі цей законопроект зараз?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі казали, що на часі.
Колеги, будь ласка, тоді я ставлю на голосування пропозицію підтримати порівняльну таблицю, підготовлену до другого читання, до проекту Закону про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення державного врегулювання у сфері поводження з пестицидами і агрохімікатами (реєстраційний номер 4558), з пропозиціями внесеними від комітету та редакційними уточненнями її положень. Рекомендувати Верховній Раді України прийняти зазначений законопроект в другому читанні та в цілому як закон в редакції запропонованій комітетом з необхідними техніко-юридичним доопрацюванням. Направити після завершення процедур, передбачених частиною другою статті 117 Регламенту Верховної Ради України законопроект (реєстраційний номер 4558) для проведення додаткової експертизи стосовно його відповідності міжнародно-правовим зобов'язання України у сфері європейської інтеграції та права Європейського Союзу до Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України та до Європейського Союзу, та до Кабінет Міністрів України.
Колеги, прошу голосувати. Хто – за?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, голосуємо: хто – за? Проти? Утримались? Одноголосно. 17.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дякую.
РУДИК С.Я. Колеги, допишіть і мене…
_______________. Сергій Ярославович, це ви?
РУДИК С.Я. Так точно.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Сергій Ярославович, а як вас відмітити?
РУДИК С.Я. Запишіть, що я присутній на засіданні.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякуємо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій…
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую, що ви з нами.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Рішення прийнято.
Переходимо до другого питання - про інформацію Міністерства реінтеграції, Мінекономіки і Мінагрополітики, Мінсоцполітики Запорізької обласної військової адміністрації щодо забезпечення продовольством внутрішньо переміщених осіб та раціонального використання державних коштів на зазначені цілі.
На минулому засіданні комітет заслухав інформацію Андрія Володимировича Богданця голови робочої групи щодо контролю доцільності, економічності та ефективності використання державних коштів щодо закупівлі товарів, робіт та послуг для задоволення нагальних потреб у продовольчій продукції під час воєнного стану в Україні. За результатами розгляду комітет звернувся до Прем'єр-міністра України щодо зазначених питань. Отримані матеріали були вам надіслані.
Головним у підготовці узагальнених інформаційних матеріалів визначено Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
Тарас Миколайович.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Якщо можна, мені першому, бо зараз позачергове засідання податкового комітету в 16:00. Там буде питання біоетанолу і біодизелю ставити, який завтра в залі. Воно для аграрного сектору важливе. Я би доповів і пішов відстоювати позицію, щоб все-таки цей напрямок працював.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо ніхто не проти… Всі "за". Тарас Миколайович, ми вас слухаємо.
Дякую вам.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. В зазначеному питанні функція Мінагрополітики полягає в двох речах. Згідно прийнятих постанов Мінагрополітики, перше, по 185 Постанові затвердило перелік продукції, яку можна було закуповувати обласними військовими адміністраціями з оплатою Укрзалізниці для роздачі внутрішньо переміщеним особам. Відповідний наказ Мінагрополітики був виданий. В цьому наказі є близько 20 позицій. Базові продукти – крупи, цукор, олія, також питна вода, було зазначено печиво довгого зберігання, сухарі. Тобто є перелік.
Друга функція міністерства була. Це те, що міністерство затверджувало перелік, хто мав право відповідну продукцію постачати ОВА. В кінцевому переліку було понад 500 підприємств. Перелік формувався по принципу, подавали на затвердження самі обласні військові адміністрації. Тобто вони на місцях збирали інформацію про підприємства, які виготовляли цю продукцію, бо одна з цілей програми була не тільки підтримати українців, а і підтримати вітчизняного виробника, тобто закупити вітчизняну. І подавали нам на затвердження. Відповідний наказ він чинний. Один і другий висить на сайті Мінагрополітики. Ми його скидали і можемо ще раз продублювати секретаріату для поширення з депутатами.
І відповідно третя функція, міністерство верифікувало, що коли подається рахунок на оплату по відповідній продукції, продукт є в переліку.
Друге. Постачальник є в переліку затверджених, ми розуміємо, в кого.
І, третє, ціна відповідає середньо-ринковій. Базою для цін був Держстат. Держстат веде моніторинг, він щодня його скидає нам, Мінекономіки, кожного робочого дня. Відповідно по цих цінах ми дивилися, щоб не було зловживання по ціні. Оці три функції виконувало міністерство.
Питання об'єму закупівлі вирішували по 185 Постанові, безпосередньо, обласні військові адміністрації. По 328-й там, де формування проднаборів, затверджував уряд. Подання було від Мінекономіки, але все рівно пропозиції вони збирали від ОВА. Тут колеги зможуть по цьому детальніше прокомунікувати.
Тому питаннями об'єму закупівлі і способам роздачі міністерство не долучалося, а перелік, ціни ми затверджували, я розказав по якому механізму. Якщо є коментарі, я прошу зараз, чи питання задати, щоб я міг відлучитися, готовий відповісти.
_______________. Тарас Миколайович, а по якості хто ставив питання?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Продукція, було зазначено в договорі оферти, що продукція, яка постачається має відповідати чинним стандартам або технічним регламентам. Тобто продукція вона ДСТУ, наприклад, мала відповідати.
_______________. Тобто калорійність, енергетичність ...
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Да, ці речі. І перевіряти, умовно, термін придатності. Інші речі мали безпосередньо комісії ОВА і відповідність стандартам, мали комісії ОВА, приймаючи, підписуючи акти. Бо фізично огляд робити тільки комісії на місцях, доступу міністерства не мали фізичного огляду.
_______________. Це мене турбує, бо ми знаємо, якщо це, наприклад, тушонка, ми знаємо, що вона може бути різна і ціна теж там від 30 гривень до 100. Але там є проблеми, яка там калорійність, яка енергетична цінність і так далі, чи були зазначені ці складові до цих тендерів, оце питання?
БІГУН Н.В. Надія Бігун, Міністерство економіки, якщо дозволите я відповім на ваше питання. Дивіться, технічні специфікації на закупівлю не затверджувалися, це залишалося на розсуд місцевої влади, тому що вони визначали саме, що доступне на ринку, бо ми ж розуміємо, що ми ще живемо в часи дефіциту, не все на ринку є доступним. Тому вони шукали постачальників, які би відповідали їх очікуванням і вони формували свої очікування самостійно.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дійсно, логіка була, що є максимальна стеля по ціні, тобто не можна було, умовно, купляти тушонку за 300 гривень кілограм, коли, умовно, середня там 80. Але чи всі 80, вони складали і були вимоги, що це має бути м'ясна, оце зазначалося, що не можна було б соєву тушонку. Але чи вони, умовно, є м'ясна краща, чи менше і чи вони могли купити дешевше, ну відверто, це на розсуд було обласних військових адміністрацій.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
У кого є питання до Тараса Миколайовича, щоб ми його відпустили. Трас Миколайович, дуже дякую.
(Загальна дискусія)
_______________. Скажіть, будь ласка, колегам, щоб працювали планово в податковому комітеті і не забирали у нас залу, за 30 хвилин.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, продовжуємо, до слова запрошую Козирєва Павла Генріховича, будь ласка, заступник міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України.
КОЗИРЄВ П.Г. Дякую, шановний Олександр Васильович, шановні народні депутати, колеги! Дійсно, Мінреінтеграції були на зведенні матеріалів від декількох міністерств, ми ці матеріали отримали. І я зараз стисло викладу архітектуру, наведу деякі, архітектуру процесу забезпечення продовольчої безпеки і деякі цифри, які ви отримали, але про них обов'язково загально потрібно сказати.
Отже, 29 квітня уряд затвердив план заходів забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану. Там є три такі основні складові – це адміністрування системи продовольчої безпеки держави, забезпечення населення територіальних громад безпосередньо харчами, а також регулювання зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до плану цього, до пункту 4, відповідальними виконавцями, завдання яке сформульоване таким чином. Формування розгалуженої мережі зберігання резервів сировини та продовольчих ресурсів для задоволення стратегічних потреб держави визначені обласні військові адміністрації.
Крім того, 20 березня прийнято 328 постанову, про яку тут зараз вже казали, якою відповідальним за формування переліків і потреби в кількості обсягу продовольчих товарів, а також пакувальних товарів для їх фасування з урахуванням чисельності населення, яке потребує забезпечення такими товарами, визначено Міністерство економіки.
Отже, по 185 постанові здійснювалася і здійснюється закупівля, порядок та умови субвенції і використання регулюється 528 постановою, деякі питання фінансування закупівлі товарів тривалого зберігання в умовах воєнного стану.
За цей час було затверджено розподіл коштів субвенції в обсязі 7 мільярдів 444 мільйони гривень, які спрямовані за такими напрямками. Продовольча продукція і пакувальні товари для їх фасування, послуги і зберігання та або переробки зерна в сумі 5 мільярдів 849 мільйонів гривень. Лікарські засоби, імунобіологічні препарати, вакцини, медичні вироби, допоміжні засоби до них та медичне обладнання 354 мільйона гривень, будівельні матеріали для першочергових аварійно-ремонтних робіт на об'єктах, які пошкоджені внаслідок бойових дій, 1 мільярд 239 мільйонів гривень.
Отже, архітектура виглядає таким чином, що є тристоронні угоди, Укрзалізниця, ОВА і постачальник, згідно яких здійснюється фінансування, закупівля тих трьох видів чи компонентів цього проекту загальним обсягом 7 мільярдів 444 мільйони гривень. Станом на 12 вересня видатки держбюджету на ці напрямки склали 5 мільярдів 306 мільйонів гривень. Тобто ми бачимо, що приблизно, на трохи більше, 2 мільярдів поки що ці плани недофінансовані.
Станом на 1 вересня за наявною інформацією обласних військових адміністрацій сформовано та передано 3,5 мільйона продовольчих наборів для потреб населення, що складає 48 відсотків від передбаченої додатком 2 кількості продовольчих наборів, тобто запланованих.
І окремо я хотів би, тут про Запорізьку область казали. Я думаю, що було би правильно озвучити ті цифри, які стосуються саме Запоріжжя. Для забезпечення і реалізації положень цих постанов обласна державна адміністрація відповідно до договору на постачання продовольчих товарів в редакції оприлюдненій на сайті Укрзалізниці, за бюджетною програмою такою-то, номер. Для протоколу за бюджетною програмою 3101710 КЕКВ 2620 замовила в АТ "Укрзалізниця" та придбала продовольчої продукції на суму 147 мільйонів 336 тисяч 493 гривні. Вся продовольча продукції окрім м'яса курячого замороженого в кількості 51 тонна 795 кілограм, олії соняшникової в кількості 469 тисяч 779 пляшок ємністю від 0,85 до 1 літра та пшениці ІІ класу 6 тисяч тонн була безоплатно роздана територіальними громадами населенню області, в тому числі внутрішньо переміщеним особам.
Дякую. Доповідь закінчив.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, в кого є питання, до Павла Генріховича?
_______________. 6 тисяч на Запорізькій області?
КОЗИРЄВ П.Г. Останні цифри я сказав тільки по Запорізькій області.
СОЛОМЧУК Д.В. У мене питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Соломчук Дмитро.
СОЛОМЧУК Д.В. У мене питання. Ми зараз заходимо в осінньо-зимовий період і дуже багато буде внутрішньо переміщених осіб, особливо на Західну Україну, в кожну область там кудись 50, 70 тисяч і більше. І ми бачимо, що останні три тижні дуже багато волонтерські склади зачиняються масово, можна сказати всі, можливо залишилося якихось декілька відсотків, по різним причинам вони зачиняються, будемо в цьому також розбиратися. Чи є інформація, які запаси вже сформовані для внутрішньо переміщених осіб по кожній області чи нам потрібно буде в листопаді місяці збиратися, голосувати зміни до бюджету, щоб здійснювати закупівлю? Потім без чітких норм віддавати права закупівлі на місця, а вони там вже будуть щось шукати, закуповувати. Чи вже сформовані запаси на сьогоднішній день, чи вони є підготовлені?
КОЗИРЄВ П.Г. Дякую за запитання.
Я, хоч і не в процесі, скажемо так прямо. Але з тих цифр, які я навів, ще раз підкреслюю, ми були на узагальнені, ми можемо зробити висновок, що використано тільки 48 відсотків від запасів. Тобто ми маємо розуміння, що половина ще не використана, так само ми бачимо, що резерв фінансування, правда це стосується всіх трьох складових, є в обсязі приблизно 2 мільярда 100 мільйонів гривень. Безумовно поточна ситуація можливо буде диктувати необхідні збільшення фінансування, але поки ми маємо резерв безпосередньо по продукції і по грошах.
Можу сказати, що ідентичні процеси ми зараз передбачаємо для територій, які входять в перелік тих, що знаходяться в зоні бойових дій для забезпечення мешканців дровами. Бо ми очікуємо певні ускладнення у зв'язку в першу чергу з фізичним руйнуванням інфраструктури газу, тепло-електропостачання і тут потрібно буде реагування. Але цей проект нормативно-правового акта тільки в стадії погодження, просто інформую, щоб ви знали.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Нікітіна Марина.
НІКІТІНА М.В. У мене питання, яке зараз у кожного мабуть на думці, хто чує про гуманітарну допомогу в Запорізькій області. А чи здійснювався, якщо здійснювався контроль і перевірка результатів безоплатної роздачі продуктових наборів населенню постраждалому на територіях, де ведуться бойові дії, та внутрішньо переміщеним особам? І якщо здійснювався такий контроль міністерством, то я ким чином?
Дякую.
КОЗИРЄВ П.Г. У нас точно функціонально немає ні видачі, ні перевірки цього, тобто ні формування цих пакетів, ні перевірки як. Але можу сказати, що власними очима бачив, ми були в Запоріжжі декілька разів на хабах, де приймають тих людей, які, скажемо, перетинали лінію зіткнення з тимчасово окупованих територій, то я власними очима бачив видачу саме цих наборів.
Щодо яким чином відбувається ця перевірка, які її результати, я думаю, коректніше запитати у того, хто цю перевірку повинен…
НІКІТІНА М.В. А підзаконними нормативними актами, які ви назвали, там хіба не вказується хто і яким чином має контролювати цю видачу, перевіряти їх? Це не передбачається?
БІГУН Н.В. Якщо дозволите, я, Міністерство економіки, Надія Бігун. Підзаконними нормативними актами передбачено, що облік і списання, і видачу забезпечують спеціально утворені комісії на місцях. Ми розуміємо, всім зараз там роздано 3,5 мільйона проднаборів, це колосальні обсяги і організувати це було вкрай важко, просто логістично. І там була залучена Укрзалізниця, Укрпошта в тому числі для того, щоб довозити це до районів, де це потрібно. І тому це все-таки відповідальність місцевого самоврядування, комісії на місцях, і вони ведуть облік списання цього майна після того, як воно було роздано.
_______________. Тобто получається вони самі закуповують, самі пакують, видають і самі себе контролюють?
БІГУН Н.В. Дивіться, облік і списання веде місцева влада. Функція контролю у нас у правоохоронних органів, так, правоохоронні органи мають можливість прийти і перевірити ці документи чи перевірити це по факту. І така можливість є, фактично вона як би й існувала.
Питання: наскільки там, який відсоток ми перевірок таких виконали і так далі. Напевно, можна запросити представників правоохоронних органів, вони можуть як би це питання… але я знаю, що правоохоронні органи цим займаються. Тому що, наприклад, ми – Міністерство економіки отримували декілька запитів від НАЗК, від інших правоохоронних органів по цих документах, по цих постановах до того, що ми надавали їм відповіді, роз'яснення, як мають бути застосовані норми. Тому така робота ведеться, це точно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо ви вже взяли слово, Надія Валеріївна, будь ласка, ми вас слухаємо.
БІГУН Н.В. Доброго дня, колеги. В принципі, попередній доповідач пан Павло дуже детально все розказав. Єдине, що я хотіла би додати, з тих цифр, які були озвучені, у нас продуктовим набором приблизно 48 відсотків від того обсягу, який планувався, вони були скомплектовані і роздані.
Насправді і там 2 мільярди ще резерву є. Насправді ситуація така, що частина цих проднаборів, вона оплачена авансом, а буде ще післяоплата. Тому, напевно, з того бюджету, який був затверджений, його не вистачить, аби закрити сто відсотків потреби. Відповідно відповідаючи на питання, чи виникне така потреба у нас, це питання, напевно, актуальне. І якщо у ті плани, які насправді тільки, розумієте, що постанова була прийнята 20 березня. Станом на сьогодні роздано фактично половину від кількості, яка була закладена в планах.
Тобто є питання, чи ці заплановані цифри, вони є все ще актуальними, тому що, коли планувалось і ніхто не розумів обсягів реально потрібних у цих проднаборах. Але якщо вони підтвердяться і потреба ця все-таки лишається, то напевне до цього питання все-таки ми повернемося.
Це от на додачу до доповіді колег. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Надія Валеріївна.
До слова запрошую Пітцика Ігоря Мирославовича, керівника експертної групи з питань регіонального розвитку, директорату стратегічного планування, координаційної політики та євроінтеграції Мінсоцполітики. Будь ласка, ми вас слухаємо.
ПІТЦИК І.М. Доброго дня, шановні колеги! Міністерство соціальної політики безпосередню участь в забезпеченні продуктовими наборами не приймає. Наші повноваження, власне, сконцентровані на виконанні функцій з питань реєстрації ВПО, ведення реєстру ВПО.
Водночас хочу зазначити, що в рамках United24 Міністерство соціальної політики має власний рахунок в НБУ відповідно до напрямків використання цих коштів, одним із напрямків є це забезпечення продуктовими наборами. І відповідно до звернень громадських організацій ми виконували ці функції, тобто передавали їм кошти для того, щоб вони здійснювали закупівлю продуктових наборів.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігор Мирославович.
Є якісь? Будь ласка, Чорноморов Артем Олегович.
ЧОРНОМОРОВ А.О. У мене запитання до Мінекономіки. А скажіть, будь ласка, як Казначейство пропустило авансований платіж, якщо грошей немає на даному рахунку?
БІГУН Н.І. Модель зараз виглядає яким чином? Оплачує ці проднабори Укрзалізниця. Тобто місцева влада формує рахунок, який передається в Укрзалізницю і в Міністерство аграрної політики. Там пан Тарас розказав вони перевіряють ціни, підтверджують цей рахунок і далі Казначейство, Укрзалізниця також підтверджують і йде оплата. В бюджет було закладено 7 мільярдів, з яких на 5 мільярдів вже, майже 5 мільярдів, оплат проведено. Тобто гроші є ще, 2 мільярда є ще резерву. Але за ці 5 мільярдів, які оплачені зараз це там 48 відсотків від кількості покрито. Тобто в принципі...
ЧОРНОМОРОВ А.О. Є недостача? Не вистачає коштів.
БІГУН Н.І. Да, тобто тої суми коштів не вистачить, щоби покрити всю кількість. Але я хочу звернути увагу, що Постанова про проднабори була прийнята 20 березня.
Тобто та швидкість, я можу сказати, що останній звіт там місяць тому ми збирали, було 46 відсотків потреби покрито, через місяць – 48. Тобто ми бачимо, що швидкість, з якою ці проднабори формуються, роздаються…
ЧОРНОМОРОВ А.О. Мене цікавило лише, як казначейство пропускало гроші авансові. У мене до цього питання було. То єсть якщо на рахунку даному нема коштів, то казначейство по логіці своїй не повинно було пропускати ці.
БІГУН Н.І. Бюджетною програмою кошти передбачені, тобто кошти ще є.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна, є ліміт. Будь ласка, Соломчук Дмитро.
СОЛОМЧУК Д.В. Надія Валеріївна, а можна від вас отримати повний звіт по цінам закупівельним, і в яких підприємств закуповували на цих 5 мільярдів? Подивіться. Чому?
_____________. Да, я думаю… дивіться, якщо ці…
СОЛОМЧУК Д.В. Ні, чому нереально? Це ж закуповували за державні кошти, подивитися, а що? Я хочу подивитися, по чому закуповували, мені цікаво просто.
БІГУН Н.І. Ми такий звіт не сформували, да, в мене такого готового звіту немає, але виходячи з опису процесу, як він має відбуватися, що оскільки всі ці закупівлі погоджувалися, ціни погоджувалися Міністерством аграрної політики, то така інформація у нас, напевно, має бути на якомусь рівні агрегації. Треба буде час, щоб цю інформацію зібрати. Я думаю, що ми можемо цю інформацію надати.
СОЛОМЧУК Д.В. На наступний комітет зможете?
БІГУН Н.І. А наступний комітет коли буде?
СОЛОМЧУК Д.В. Через тиждень.
БІГУН Н.І. Будемо намагатися.
СОЛОМЧУК Д.В. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Адамович ще… будь ласка.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Якщо дозволите. Шановні колеги, це, я думаю, що аграрний комітет – точно ми не якийсь слідчий відділ там або тимчасова слідча комісія, яка може, скажемо, розбиратися сьогодні в ціновій політиці і глибоко сьогодні все…
У нас створена є тимчасова слідча комісія у Верховній Раді. Я думаю, що це таке повноваження, яке варто було б передати їм. І хай вони, скажемо там, опрацьовують, розбираються, а потім, можливо, когось просити, щоби з наших колег, якщо хтось не ввійшов туди, щоб когось доквотувати, це ТСК от. І відповідно тоді можна було десь розуміти, на чому воно все стоїть.
Я хочу вам розказати так трошки, конструктивно як це все відбувалося.
Я думаю, що десь безпосередньо був учасником, і в області брав, скажемо, участь в даному процесі. Допомагав, скажемо так. Це такий процес… Дійсно от сьогодні у нас 20 вересня, але давайте згадайте 20 березня, коли було 20 березня, і коли, скажемо, ніхто не знав, що буде завтра. Кожен день якось проживався по новому, з новими якимись певними тенденціями, які там рухалися невідомо куди і так дальше. І треба було фактично в ті перші пори часу треба було показати нашим українцям, які були на окупованих територіях, або, скажімо, десь в тих в складних умовах, які були, треба було показати, що вони не один на один залишилися в загальній ситуації. То есть там і харчування не було, і магазини не працювали, тому що супермаркет за супермареетом закривався, довозу фактично харчів абсолютно ніяких не було і так дальше. (Не чути)… по 185 Постанові успішно десь почали працювати з оплатою через Укрзалізницю. Це вся оплата йшла через Укрзалізницю. Тоді на той момент працювало Мінагро, Мінсоц працювало фактично, і обласні адміністрації фактично пробували формувати разом з волонтерами, тому що це ще були тисячі, десятки тисяч волонтерів, які були задіяні в тій всій ситуації. І, я хочу сказати, що спрацювали всі на відмінно, тому що якби це не було, продукти фактично до людей були доставлені. Я це можу теж засвідчити. Але я не кажу, що не було зловживань, бо це треба дійсно розбиратися і розуміти, чи там зловживання були, і на якому етапі і так дальше.
Але те, що на сьогоднішній день ще є заборгованість перед підприємцями, тому що продукти поставляли різні підприємці, і малі, і дуже малі, і великі. Тому що фактично Укрзалізниця робила проплату. Але обласні адміністрації вони шукали продукти, тому що дійсно на той період часу… Якщо от до прикладу, я з Тернопільщини, і Тернопільська обласна адміністрація вона для Харкова робила, взяла на себе зобов'язання 1 мільйон продуктів харчування. То есть ви маєте зрозуміти, що на 1 мільйон продуктів харчування треба було тих продуктів харчування назбирати, їх треба було виробити і дати. І завдання стояло чітко. Це продукти мали бути українського виробника, те, що Тарас Висоцький говорив.
І тому, на сьогоднішній день ще є оці проблеми, де ніби резерв є по грошах, забезпечення немає. І сьогодні ні казначейство, ні Укрзалізниця ще до цих пір не може до кінця проплатити кошти от з тим є ще серйозно проблема, яку треба десь дозавершити.
Олександре Васильовичу, я думаю, що дане питання варто його передати на ТСК і тоді десь спробувати це. Це моя пропозиція.
І розумієте, коли, скажімо, була там допустимо сотня постачальників чи дві сотні, я вже не кажу, там допустимо от ми бачимо, водичка вона є 500 мілілітрів, вона може бути 330. Для прикладу, макарони, якщо були, вони були різної фасовки, були 250 грам, були 700 грам, були 500, був 1 кілограм, був 1 кілограм 200, 1 кілограм 500 – ті ж сам макарони. Я вже не кажу, там асортимент. Ми реально це не вивчимо ніколи і це не наші питання, давайте чесно кажемо, я рахую так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Адамовичу. Ми на минулому комітеті проговорювали про те, що були зловживання в Запорізькій області. У нас на зв'язку зараз заступник голови Запорізької області, я думаю, що члени комітету дуже уважно хочуть заслухати доповідь.
Будь ласка, Сиволап Віталій Вікторович заступник голови Запорізької обласної державної адміністрації.
Прошу до слова.
СИВОЛАП В.В. Доброго дня!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня!
СИВОЛАП В.В. Шановний Олександр Васильович, шановні народні депутати, шановні колеги, до вашої уваги інформація, яка стосується…(Не чути) штабів у Запорізькій області. На превеликий жаль, …(Не чути) вона у відрядженні. Тому тими даними, якими я володію, я поділюся з вами.
Станом на 20 вересня 2022 року в єдиній інформаційній базі внутрішньо переміщених осіб перебуває 191 тисяча, серед них 41 тисяча дітей, 47 тисяч пенсіонерів та … (Не чути) осіб з інвалідністю. Я хотів би зауважити, що Запорізька область є транзитною областю і внутрішньо переміщені особи прямують далі, перебувають добу-дві, майже три доби у Запоріжжі, а далі прямують в інші регіони України та за кордон.
На сьогоднішній день у місті Запоріжжі в інтернатних гуртожитках зосереджено, перебуває 2 тисячі 700 на постійному місці проживання внутрішньо переміщених осіб, з яких 700 дітей.
Я дуже вдячний Павлу Генріховичу…(Не чути) надання інформації. Запорізька обласна адміністрація відповідно до договору про постачання продовольчих товарів за бюджетною програмою, дійсно замовила, а Укрзалізниця придбала продовольчої продукції на суму майже 147 мільйонів гривень. Практично всі позиції, а в нашому реєстрі 9 позицій, там практично всі позиції роздані, за виключенням трьох – це м'ясо куряче заморожене 52 тонни, олія соняшникова 469 тисяч пляшок та пшениця ІІ класу – 6 тисяч тонн… (Не чути)
Це залишки продовольчої продукції, які в нас лишаються на сьогодні на 20 вересня у наших складських приміщеннях. Вся гуманітарна допомога розподілялася завдяки роботі гуманітарного хабу. У місті Запоріжжя утворено 4 основних гуманітарних хаби. Кожен район – Бердянський, Василевський …(Не чути) для надання допомоги в першу чергу тим особам, які переміщувалися з цих районів до міста Запоріжжя. Так через хаб Бердянського району пройшло майже 10 тисяч, через хаб Василевського району – 20 тисяч, … (Не чути) район – 14 тисяч і найбільше потерпає від бойових дій … (Не чути) район, тому ми сьогодні вже маємо цифру, яка перевищує 40 тисяч осіб, внутрішньо переміщених осіб, які прямують до міста Запоріжжя з … (Не чути) району, там, де йдуть бойові дії. Крім основних хабів, які … Крім того, внутрішньо переміщених осіб приймаємо з Донецької, Луганської та Харківської, вибачте, Херсонської областей.
На сьогодні утворено окремий хаб для переселенців з Херсонщини, який так і називається "Я – Херсон", який може зараз вмістити близько 400 осіб. Гуманітарна допомога роздавалася також не тільки через гуманітарні хаби, …(Не чути) а також ще 7-ма організаціями, громадськими, благодійними організаціями такими як … (Не чути) Запорізької обласної організації Червоного хреста, обласною молодіжною громадською організацією "Спілка молодих християн України", Благодійний фонд "Єдність за майбутнє" і такі інші громадські організації, які теж організували свої хаби і працюють по теперішній час.
Чи є потреба, звучала, в додаткових продовольчих наборах у зв'язку з тим, що ми готуємося до наступного дуже складного опалювального сезону? …(Не чути) розглядає Запорізьку область як транзитну, я на цьому наполягаю, оскільки ми маємо певні сумніви з наданням повноцінної можливості обігріву населення, особливо в тих районах, які потерпають… знаходяться під тимчасовою окупацією або знаходяться в зонах бойових дій. Тому ми додатково зробили замовлення на твердопаливо і на вугілля, зробили замовлення на дерево, на твердопаливні котельні, багато яких компонентів ми замовили, в тому числі генератори і в тому числі замовили ще додатково 186 продовольчих наборів для внутрішньо переміщених осіб, яких ми кожного дня приймаємо у кількості від 1,5 до 2 тисяч осіб. У мене все. Доповідь закінчено.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Нікітіна, будь ласка, Марина.
НІКІТІНА М.В. У мене таке одразу питання виникло. Дійсно, Пологівський районний більше потерпає і ми маємо на сьогодні майже 40 тисяч внутрішньо переміщених осіб звідти. Натомість у отриманих відповідях на моє звернення, візьмемо одну показову громаду таку, як Гуляйпільська, отримано відповідь, що в них залишилось на території громади 28 тисяч населення, які отримували цю гуманітарну допомогу. Якось ці цифри йдуть трішки в розріз і не збігаються.
І в мене зустрічне питання. А чи обліковувалося комісією обласного гуманітарного штабу кількість осіб, яка залишилася на громади, куди відправлялася ця гуманітарна допомога обласним гуманітарним штабом? І з якого розрахунку, чому вона туди направлялася з розрахунку 28 тисяч осіб? І як було підтверджено органом місцевого самоврядування Гуляйпільської громади ця кількість осіб? Тому що по іншим даним з громади залишилося 5 відсотків населення, бо там активні бойові дії і 28 тисяч населення там ніяк перебувати не може.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Віталій Вікторович, ви можете відповісти на це питання? Будь ласка.
СИВОЛАП В.В. (Не чути) оскільки він саме розподіляє цю гуманітарну допомогу, в тому числі, і форми запитів, які в нього є реєструються від тих громад …(Не чути), які кожного дня він отримує, на запити громад, на які вони реагують.
_______________. Доброго дня. ситуація, що стосується 15 тер.громад, що знаходяться в районні, з них 2 громади на сьогоднішній день залишаються не окуповані, 2 громади частково окуповані, всі інші сьогодні тимчасово окуповані. Територія … (Не чути) громади мала населення дійсно до початку військових дій 28 тисяч. на сьогоднішній день, за нашими даними, залишається 3 тисячі 900 людей, які мешкають у місті Гуляйполе і селах, які там знаходяться, і всі інші більшість громадян, ми маємо інформацію, знаходяться у місті Запоріжжі, зареєструвалися як ВПО і далі вирушили на схід і в центральні області України.
Що стосується порядку облікування, ми користуємося виключно запитами органів місцевого самоврядування, тобто міською радою, та надає нам запити і далі районна адміністрація надає запит на обласний гуманітарний штаб, після отримання підтвердження і дозволів відповідний орган місцевого самоврядування отримує цю допомогу і вивозить її або на місце в сам місто Гуляйполе, або видається, на сьогоднішній день організована видача саме на території міста Запоріжжя. Да, дійсно, певний період були проблеми, але ж таки перевірка була, наскільки нам відомо, здійснена і проводиться далі, провіряються відомості громадян, які отримують цю допомогу. Що стосується …(Не чути) особливо та, яка видається за рахунок державного бюджету. Питання постійно на контролі, але ми розуміємо, що є певна категорія громадян, які опинилися в складних життєвих умовах і потребують додаткової уваги. Ми працюємо над цим питанням і якщо будуть такі звернення будемо відповідно реагувати позитивним чином. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Є ще в когось питання? Як казав Іван Адамович, що дійсно сьогодні ми зареєстрували Тимчасову слідчу комісію, вже є її голова Козир Сергій В'ячеславович. Тому враховуючи це, я думаю, що ми можемо передати всі матеріали, які ми напрацювали у себе в робочій групі Сергію В'ячеславовичу для того, щоб він це взяв до уваги. Резонанс дійсно є по всім цим питанням і такий достатньо не дуже хороший. Тому я думаю, що це питання на Тимчасово слідчій комісії буде вже розглядатися самостійно.
Я ще чув, були пропозиції, що може когось з нашого комітету там рекомендувати. Я не знаю, бо Тимчасово слідча комісія вже є і склад, і, я думаю, ми сьогодні про проголосували. То я думаю, що не буде можливо, але ми можемо зробити комунікацію між головою і представником нашого комітету.
Я думаю, що, якщо це був Богданець, але зараз він відсутній, то я думаю, що було б дуже правильно, щоб він і продовжував цю справу, і з Козирем міг контактувати.
Соломчук, будь ласка.
_______________. Двох можна.
СОЛОМЧУК Д.В. Да. Прошу і мене долучіть. Але я все-таки, як народний депутат буду просити Надію Валеріївну надати всі дані по цінам і підприємствам, де закуповувалась дана продукція на 5 мільярдів. Я можу так само написати депутатський запит, мені не складає це проблем, але я думаю це підтримає весь комітет, що пішло від комітету. Це ми не правоохоронний орган, але ми просто хочемо побачити, в цьому нічого поганого немає, якщо немає що тут скривати, подивитися просто хочемо.
От і все.
БІГУН Н.В. Можна невеличкий коментар.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Надія Валеріївна.
БІГУН Н.В. Єдине, що пана Тараса немає, ціни погоджує Мінагрополітики. Тобто у них ця інформація є, ми тут на зведені, як Мінекономіки, тобто ми там загальний бюджет, скільки і кому, яка кількість, розподіл і так далі. Але, безпосередньо, запити на погодження цін, тобто ціни є у Мінагрополітики і тому було б, напевно, правильно до них напряму, а не через нас йти.
СОЛОМЧУК Д.В. Давайте на Мінагрополітики, просто дайте хто з народних депутатів на наступний комітету, щоб подивитися просто. Все, більше нічого, просто хочемо подивитись, більше нічого...(Не чути)
Та я взагалі хочу подивитись. Мені цікаво. Люблю читати такі документи.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Ти зможеш це зробити і як звернення народного депутата, я думаю, що це буде більш...
СОЛОМЧУК Д.В. А комітет не хоче, да?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми можемо про це проголосувати. Є тимчасова слідча комісія, думаю, що це буде зараз правильно...
СОЛОМЧУК Д.В. Ясно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, ти ж можеш сам.
(Загальна дискусія)
_______________. Є ініціатива, її або підтримаємо або не підтримаємо. Ставте на голосування тоді.
(Загальна дискусія)
Якщо він хоче від себе, значить ... (Не чути) ... А якщо він хоче від комітету, ставте на голосування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Давайте тоді, враховуючи зазначене, про що ми сьогодні тут проговорили, та резонанс такий гучний у суспільстві, – пропоную всі матеріали, які надійшли до комітету, всі напрацювання робочої групи направити на ім'я голови ТСК Козира Сергія В'ячеславовича для врахування у подальшій роботі. І як комунікатор, щоб виступали від нашого комітету Соломчук Дмитро та Богданець Андрій.
Якщо ніхто не проти, прошу за це проголосувати. Хто – за? Запити вже направишь сам.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Одноголосно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Можемо проголосувати за запит, якщо…
_____________. Воно якось не те.
_____________. Ставте запит як, сформулюйте. Ставте на голосування та й це.
_____________. Просимо надати комітету вичерпну інформацію згідно здійснених закупівель для продовольчих пакетів для внутрішньо переміщених осіб із вказанням підприємств, кількості та вартості даної продукції, дебіторської заборгованості чи… і період. Все, більше нічого, відкрита інформація. Що такого?
ГОЛОВУЮЧИЙ. З 24 лютого по 20 вересня.
_____________. І термін відповіді.
_____________. Наступний комітет. 10 днів.
_____________. Да, 10 днів – по закону.
_____________. 10 днів, давайте – 10 днів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Хто за те, щоб направити таке звернення від комітету? Будь ласка, хто – за.
(Загальна дискусія) Ми будемо на Кабмін, а Прем'єр розпише конкретно. Хто – за?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Одноголосно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Одноголосно. Дякую, рішення прийнято.
Третє питання – "Різне". Так, я як інформацію. Хочу проінформувати, що 14 вересня урядом до Верховної Ради було внесено проект Закону про Державний бюджет України на 2023 рік.
На жаль, для надання державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам передбачено незначні видатки. Йдеться про 201 мільйон гривень за рахунок загального фонду, а також 200 мільйонів гривень для надання підтримки сільгоспвиробникам, які використовують меліоративні системи та організації водокористувачів. Ще 1 мільйона гривень додаткова фінансова підтримка сімейним фермерським господарствам, для кредитування фермерських господарств передбачено 80 мільйонів гривень.
Комітет листом від 8 вересня поточного року звернувся до Мінагрополітики щодо надання інформаційних матеріалів про виконання законів України "Про державний бюджет України на 2021 рік" та "Державний бюджет України на 2022 рік", а також надати бюджетний запит на 2023 рік, поданий Мінагрополітики до Міністерства фінансів України. На жаль, Тараса Миколайовича вже нема на нашому засіданні, я хотів це питання, важливе для нашого комітету, йому задати. Я це в якості інформації зачитав. Тому я думаю, що інформацію ми отримаємо від Тараса Миколайовича, я думаю, на наступному засіданні комітету.
Хто має якесь питання в порядку "Різне"? Соломчук перший, будь ласка.
СОЛОМЧУК Д.В. Ми два місяця з половиною розповідаємо всій країні, аграріям, підприємцям, що ми надаємо гранти на теплиці, садівництво, переробку. На жаль, за три місяці видано всього 22 гранти на садівництво та на тепличне господарство, можливо сьогодні 24, я не знаю там. Це дуже мала кількість, в чомусь є проблема, тисячі заявок подані. На жаль, на переробку взагалі один чи два гранти надані. Я спочатку, щоб перевірити інформацію, в мене просто тріщить мессенджер. Я попросив двох близьких знайомих від двох підприємств успішних, досить успішних, без будь-якої заборгованості, там поганих кредитних історій, колективи, власні землі, все подати на переробку, щоб переробляти сільськогосподарську продукцію. Вони подавали від двох підприємств, три відмови, там і там. Відмови такі трішки дивні, взагалі незрозумілі, то "Ощадбанк" каже, що податкова заборгованість, але її немає. А потім каже, ми помилилися, подавайте знову, а потім ще, от таке щось. І виходить, програма є, а ми обманюємо суспільство. Я хочу вас, пане голово і шановні народні депутати, колеги, попросити запросити на наступне засідання комітету, яке буде обов'язкове тільки офлайн відбуватися, а не онлайн, міністра економіки України і міністра аграрної та земельної політики, щоб вивчити питання і чим ми можемо допомогти міністерствам зі своєї сторони як народні депутати, що після нашої зустрічі видавалося не 20 грантів за три місяці, а 20 грантів кожний день. Тому що кошти в принципі розраховані на їх, на тисячі грантів є, але от ми заходимо в осінь, в озиму, а переробки немає.
Прошу проголосувати, щоб поставили на голосування, запросити двох міністрів назустріч, щоб спитати думку, чим ми можемо допомогти з нашої сторони, щоб воно відразу запрацювало. При тому ми їх давно на комітеті нікого не бачили, думаю, зустріч буде корисна для нас усіх спільна.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Адамович.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. … заступник міністра, а скажіть, будь ласка, забезпечення коштами … (Не чути) чи немає. Я хочу Дмитра … (Не чути)
що у мене точно така сама ситуація…
_______________. Так-так.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. … тому що в мене особисто…
_______________. До мене теж звертаються.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Який приїжджав до мене по … (Не чути) старався робив, там місяць часу, їздив, консультувався з помічниками моїми і так дальше… (Не чути) і каже, все там буде.
_______________. Якісь проблеми по банку завжди.
_______________. Тільки Дмитро Вікторович дивіться не ми…
_______________. Ми обманюємо людей. Ні ми не обманюємо людей.
БІГУН Н.В. Колеги, цей напрямок трошки іншого заступника. Але з тої інформації, якою я володію так, дійсно це регулюється постановою і наразі до цієї постанови, там була засилка на погодження з ЦОВВами зміни до цієї постанови, трошки спрощення вимог до кандидатів на отримання грантів, тому що там велика увага приділяється діловій репутації. Значить, окремо йде аналіз бізнес-плану от по діловій репутації там планується спрощення, але я не готова дати інформацію по статистиці, де у нас, які кейси відбуваються. Тому, напевно, це точно потребує окремого обговорення.
Але також я пропонувала тоді на цю нараду запросити і Міністерство фінансів, бо дійсно є також ситуація, коли підтвердженні видача грантів, але вони не виконуються через відсутність грошей. І відповідно є і така ситуація, на жаль, тому, якщо вже комплексно питання розглядати, то, напевно, питання грошей теж варто зачепити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, дякую, Надія Валеріївна.
Давайте тоді за це проголосуємо. Це нормальна річ така, дуже важлива.
Колеги, хто за те, щоб на наступне засідання офлайн, яке відбудеться запросити профільних міністрів, чи профільних замів Міністерства фінансів, економіки і агрополітики. Прошу голосувати. Хто – за?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Хто – проти?
Одноголосно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Одноголосно. Дякую.
Будь ласка, Кучер Микола Іванович.
КУЧЕР М.І. Шановні колеги, тут виникло одну питання по імплементації норм ЄС в наше законодавство – це у сфері благополуччя тварин. Ми хотіли його, щоб він попав у Закон про упаковку, там вийшла нестиковка. В сьогоднішній закон гербіциди і благополуччя тварин якось не сходилось. Тому виникло питання внесення змін до законодавства через закон і я хотів, щоб ми... Там все готово, все підготовлено з міністерством погоджено, всі розуміння повне є. Просто підписати і запустити цей закон як можна швидше.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, Микола Іванович. Ми цей законопроект розглянемо в чаті, закинемо в чат. Якщо там не буде ніяких доповнень чи зауважень, ми його на підписання можемо вже зробити, може навіть на цьому тижні.
КУЧЕР М.І. Да. Да. До кінця тижня.
_______________. Якщо пояснювальна записка готова, то немає питань.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Чорноморов Артем Олегович.
ЧОРНОМОРОВ А.О. А я просто хотів уточнити. Микола Іванович, шановний, а скажіть, я пригадую, що був колись Закон про благополуччя тварин, ми зараз в ньому будемо вносити зміни?
Пам'ятаєте, був в минулому році або ні.
КУЧЕР М.І. Тут два питання виникло такі дуже важливі, перше, це стосується це навчання осіб, які займаються з тваринами і, друге, по Мінагро, правові підстави для затвердження порядку видачі міжнародних сертифікатів.
_______________. Олександр Георгійович додасть по цьому законопроекту.
КУЧЕР М.І. Міністерство АПК все погоджено, вони підтримують, але там нестиковка вийшла, коли ми розглядали. Не було готове повністю, коли розглядали Закон про упаковку.
Якщо будуть якісь питання по закону, то можна тоді не окремим законом, а туди повернути.
_______________. …(Не чути), у нас був законопроект, який став Законом, Микола Іванович, "Про ветеринарну медицину та благополуччя тварин". І після того, як ми підтримали його в цілому як закон, була ще узгоджувальна рада і колишній Голова Верховної Ради Дмитро Олександрович Разумков наполягав, щоб слова "благополуччя тварин" були зняті з назви цього закону. Аргументи були такі, треба дбати про благополуччя людей і, якщо тварина відгодовується і її вбивають, що за благополуччя?
_______________. Було.
_______________. Дякую вам, Микола Іванович.
ГОЛОВУЮЧИЙ. У кого ще є якісь пропозиції в "Різному"?
Якщо немає, колеги, дякую за співпрацю.
Оголошую закритим наше засідання комітету.