Стенограма комітетських слухань на тему: "Особливості підтримки сільськогосподарських товаровиробників в умовах воєнного стану"

16 лютого 2023, 16:51

 

СТЕНОГРАМА

слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики на тему: "Особливості підтримки сільськогосподарських товаровиробників в умовах воєнного стану"

07 лютого 2023 року

 

Веде засідання голова Комітету ГАЙДУ О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, прошу сідати, будемо починати, вже час.

Так, шановні колеги, шановні запрошені, перш за все я хочу подякувати всім, хто сьогодні присутній на цій нараді, на наших комітетських слуханнях. У комітетських слуханнях беруть участь народні депутати України, представники Міністерства аграрної політики, Міністерства економіки та представники вітчизняних бізнес-асоціацій.

Окремо хочу привітати і представників наших міжнародних партнерів, які знайшли час та також присутні на сьогоднішніх слуханнях, особливо зараз, коли в цей складний для нашої країни час всі наші міжнародні партнери, які з нами працюють, дають нам дійсно всесторонню підтримку. Сьогодні їх підтримка особливо значна для нашої країни, оскільки кошти, які дають наші міжнародні партнери, спрямовуються на мінімізацію економічних та фінансових загроз, перед якими кожен день фактично стоїть наша країна. Сподіваюсь на продовження нашої конструктивної співпраці та розраховуємо, що спільно зможемо напрацювати різні можливі механізми підтримки України під час війни та після. Наша держава потребує довгострокових програм, співпраці та інвестицій.

Отже, шановні запрошені, тема сьогоднішніх слухань: "Особливості підтримки сільськогосподарських товаровиробників в умовах воєнного стану". 24 лютого 2022 року із вторгнення російських військ в Україну почалось нове вкрай складне життя для всієї нашої країни. Тому, зважаючи на те, що Україна є одним із світових лідерів в експорті зернових та олійних культур, це вторгнення внесло деякі корективи в напрямку експорту нашої зернової продукції. А також спричинило значний вплив на сільське господарство та на продовольчу безпеку не тільки в нашій державі, та в усьому світі. Початок війни спричинив шок на світовому ринку у продовольства. Розв'язана Росією війна завдає Україні колосальної шкоди. Основними проблемами аграрного сектору з самого початку це була окупація української території та проблема з логістикою, яка і зараз ще невирішена. Зменшення обсягу внутрішнього ринку та зниження купівельної спроможності більшості українців. Недостатність ресурсів для сільськогосподарського виробництва. Проблеми з робочою силою, яка зараз дуже відчувається. Крадіжка окупантами як сільськогосподарської техніки, обладнання, так і сільськогосподарської продукції.

Окрім знищення матеріальних активів, є непрямі втрати, що приховують недотримання і доходи від зменшення кількості виробленої продукції. Зменшення доходу через порушення логістичних ланцюгів та зниження внутрішніх цін, а також додаткові витрати через подорожчання засобів у виробництві.

За підрахунками аналітиків прямі збитки і непрямі втрати у сільському господарстві сумарно перевищили вже понад 40 мільярдів доларів США. Все це сповільнює роботу агробізнесу, проте зупинити його Росії, як ми всі дуже сподіваємось, не вдається і не вдасться. Розуміючи важливість підтримки аграрного сектору, було здійснено низку заходів для підтримки сільгосптоваровиробників: зокрема мінімізовано бюрократичні процедури для агробізнесу, надано дозвіл на використання сільськогосподарської техніки без реєстрації, спрощено імпорт посівних матеріалів. Введено нульову ставку акцизного податку та знижено розмір ПДВ до 7 відсотків на пальне.

Також урядом введено окремі додаткові програми підтримки, наприклад, додаткові "Доступні кредити 5-7-9", грантова підтримка для переробних підприємств, для розвитку садівництва та на створення теплиць. Через блокаду портів пропонуються альтернативні логістичні ланцюжки та мережі для експорту. Введено податкові канікули, якими передбачено зміни щодо плати на землю державної, комунальної форм власності в період дії воєнного стану. Зазначені заходи, безумовно, позитивно вплинули на функціонування аграрного сектору, але проте робота для забезпечення ефективної діяльності аграріїв залишається системною та систематичною і в цьому році.

Тому, шановні колеги, всі запрошені, пропоную обговорити, як в поточному році, на думку агроспільноти, необхідно побудувати ефективну роботу агропромислової галузі у воєнний час. Пропоную наступне. Ми будемо з вами працювати до двох годин, пропоную виступи народних депутатів та всіх запрошених, представників профільних асоціацій – до трьох хвилин. На загальне обговорення – десь 15 хвилин і заключний виступ, і закриття комітетських слухань.

Тож я розпочинаю наші комітетські слухання і до слова запрошую представника Міністерства аграрної та земельної політики України першого заступника Висоцького Тараса Миколайовича. Тарас Миколайович, будь ласка, ми вас слухаємо.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую, Олександр Васильович. Вітаю, шановні народні депутати, представники громадськості, всі учасники сьогоднішніх комітетських слухань. Для того, щоб ми так систематизували, я попрошу, будь ласка, вивести презентацію, яку ми надсилали, пройдемося по блоках.

В нашій традиції, започаткованій відповідно профільним комітетом ще з 2019 року, коли ми завжди на початку року показуємо прозоро, що відбулося в попередньому році і які є перспективи на поточний рік. На жаль, цей рік дійсно не класичний, не мирний, а воєнний, але все ж, думаю, спільними зусиллями спробували навіть в таких умовах по максимуму підтримати аграрний сектор.

Тож декілька цифр про порівняння 2022 року та перспектив 2023-го. Дуже гарний результат, враховуючи всі обставини, і велика вдячність агровиробникам, які, незважаючи на всі складності, зібрали 67 мільйонів тонн офіційно, але враховуючи, що кукурудза ще збирається, мабуть, буде і до 70 мільйонів тонн зернових і олійних культур в сумі на площі понад 19 мільйонів гектарів. Також одним з таких найбільших вкладів у те, що це вдалося зробити зі сторони держави – це був запуск пільгової системи кредитування для агросектору, більше 40 тисяч суб'єктів фактично взяли відповідне кредитування по "5-7-9". Всього кредитування було залучено 93 мільярди гривень, пільгового в тому числі з портфельними гарантіями – 37.

На цей рік завдання мінімум – це хоча б зберегти показники 2022 року. Розуміємо, що, звісно, по мірі успіхів Збройних Сил, я надіюсь, що і хоча би з точки зору посіву озимих, воно вже не піде у виробництво цього року, але посів озимих вдасться і збільшити, а так зараз на рівні цього року як мінімум зберегти показники попереднього року. Щоб здешевшала вартість логістики, це зараз відбувається, але щоб це не було ситуативно, а щоб це було довгостроково, і дійсно, відповідна кількість коштів, яку отримують фермери, була більша за рахунок меншої логістики, в рази виросла минулого року і фактично забрала величезну частку доходів. По цінах наразі поки що якоїсь зміни з точки зору зменшення… там є зміни незначні, але тенденції до критичного падіння не передбачаються, що з точки зору аграрного сектору є позитивним. Звісно, як завжди, залишається невизначеним фактор погоди. Наразі він, бачимо, що вплинув негативно на посів озими фізично, бо через дощі складно всю цю площу засіяти, яка планувалася. По зимі, на щастя, поки немає негативних наслідків, але розуміємо, що цей фактор залишається непередбачуваним і завжди був і є критичним.

Наступний, будь ласка. Щоб ці цифри макро, ще раз подивитись в деталях і вже зрозуміти, дійсно яке падіння відбулося в 2022 році. Ми бачимо тут порівняння по площах і безпосередньо по врожайності і по валовому збору.

По посівних площах ми бачимо зменшення відбулося по зернових перш за все критичне, по олійних культурах – менше, але також було зменшення. На жаль, впала врожайність, ми всі бачили це в об'єктивних показниках. Відповідно зменшилась і врожайність середня, і зменшились безпосередньо посівні площі, валовий збір також зменшився, що ми вже бачили.

Є порівняння по культурах, не буду зупинятися. Що важливо, що ми побачили, яке у нас вийшло падіння по галузях. Що в тваринництві, то найбільше у нас зниження – це в яловичині. Фактично у нас, в принципі, цей напрям м'ясного ВРХ був в стагнації, він і так найбільше постраждав. Наступний – 18 відсотків виробництва яєць, що в тому числі всі відчули споживачі по цінах як результат. Потім, виробництво молока, свинини – 12 відсотків, в цілому м'ясо птиці – 8 відсотків. Тому по м'ясній падіння 10 відсотків, враховуючи загальне падіння економіки на 30 відсотків, попередні дані Мінекономіки, то все-таки тут стійкість галузь показала, що є зниження, але воно менше ніж в цілому падіння по економіці. По рослинництву, якщо порівняти валові збори, то там дійсно були ці самі 30 відсотків. Але це варто враховувати, що 2021 рік все-таки був рекордний з точки зору всіх сприятливих факторів. Якщо ми порівняємо з середньостатистичними попередніми роками, там теж падіння було приблизно 15-20 відсотків, що є менше ніж загальне падіння по економіці.

Будь ласка, наступний. Детальніше про те, які ці 95 мільярдів гривень, які залучено в фінансування в сектор, як вони розподіляється, то 25 мільярдів гривень, це було залучено по державній портфельній гарантії. По цих коштах держава взяла на себе ризики по заставі на 80 відсотків. Фактично бачимо, яка кількість, більше 40 тисяч. Також ми порахували, що на компенсацію відсотків було витрачено 3,5 мільярда гривень. В принципі, це майже співмірно з середнім розміром державної підтримки в мирні роки, у нас було в середньому 4 мільярди гривень плюс-мінус. Тобто воно десь співмірно з точки зору того, що держава дала. Але ефект гарний, тільки 70 відсотків, бо не всі подали звітність, підприємств, які сплатили, які отримали держпідтримку "5-7-9", сплатили 16 мільярдів гривень податків, тобто 120. Фактично профінансували на 3,5 і як мінімум в бюджет отримано з цих підприємств 20 мільярдів гривень податків, що точно підтверджує, що програма варта на продовження і надалі.

В цілому підприємства, які користувалися фінансуванням, це десь одна третя виробництва, вони засіяли 6,1 мільйона гектарів, 30 відсотків. Видно, написано скільки вони виробили кожного із виду продукції. Сумарно виростили на 208 мільярдів гривень продукції, і в них працює 192 тисяч найманих працівників. Ми на цьому наголошуємо, тому що в тому числі будемо говорити в пропозиціях на 23-й рік, щоб це продовжувати, і ці цифри є підтвердженням, що доступне фінансування – це є дуже важливо для діяльності агросектору.

Наступний, будь ласка, слайд. Напрямок по наданню грантів, дану програму адмініструвало Мінекономіки, Денис Ігорович зможе потім детальніше коментувати. Ми вибрали в цілому з грантів на переробку блок "Агро". Фактично в кінцевому результаті 53 відсотки грантів на переробку вийшли  агропідприємства. Там в нас є лісова галузь, переробка й інші, але левова частка – це агропереробка, 178 підприємств отримали ці 504 мільйони гривень і топ-напрямки, які користувалися попитом – це переробка олійних, переробка зернових, переробка м'ясних продуктів, молочних продуктів і садівництво. Будь ласка, дальше.

Наступний блок уже розглядався Мінагрополітики, виплати здійснювалися через Мінекономіки, але розгляд заявок відбувався в Мінагрополітики, це гранти на сади та теплиці. В кінцевому результаті було прийнято рішення про виділення фінансування на 323 мільйони по садах і 56 мільйонів по теплицях, тому з урахуванням 3,5 мільярда по "5-7-9", в принципі, і 500 мільйонів по грантах на переробку ми, в принципі, в абсолютному значенні навіть більше ніж 4 мільярди, які були виплачені в тому ж самому 2021 році. Змінилися програми, але сума від держави справді залишається, залишилася в 2022 році аналогічна, навіть трохи більша.

Бачимо, скільки створено робочих місць уже постійних або буде сезонних, коли сади почнуть плодоношення, тисячу гектарів посаджено. Я хочу сказати, пам'ятаємо, в нас діяла програма компенсацій по садах, тобто це співмірно. В нас в середньому в ті роки, коли виплачувались, десь було тисячу 100, тисячу 200 нових насаджень по садах, тобто фактично гранти замінили попередню програму з точки зору незупинки розвитку садівництва в Україні, а теплиці – це взагалі нове. Поки що там тільки 8 теплиць, але реально вони почали подаватися тільки з… поки затвердили проекти з листопада, ми очікуємо, що зараз буде інтенсивніше, в тому числі розуміємо, що треба об'єктивно замінити наразі як мінімум кластер херсонський, запорізький, який активно постачав тепличну продукцію, ранні овочі на всю територію України і зараз, воно недоступне.

Наступне, будь ласка. Тут вже було виплачено з бюджету, ми це не сумуємо напряму, бо все-таки це вже безпосередньо кошти донорів, які прямо надійшли від донорів, але все ж вони пішли в агросектор. Це гранти на… Не гранти, а дотація на одну голову верха 5 тисяч 300 гривень на голову та на один гектар 3100 на гектар. Фактично на корів пішло 330 мільйонів гривень, на гектар 1 мільярд 300 мільйонів гривень, тобто це ще мільярд 600 мільйонів гривень прямих коштів, які зайшли в сектор. Бачимо, що 62 тисячі корів було підтримано, що непогано. У нас, в принципі, в комерційному поголів'я становить молочного 400 тисяч, якщо я не помиляюсь, на стані близько. Да, тому досить активно скористалися. Видно скільки отримало людей, який розмір в середньому підприємства, це такі сімейні більш фермерські господарства на 6-10 голів. І так само видно на гектар: тут взагалі там пів мільйона гектар було виплачено і більше 20 тисяч отримувачів отримували. Це знову ж кошти пішли з державного бюджету, але в бюджет їх надали партнери. Європейська комісія виділила ці гроші фактично.

Будь ласка, наступний. Крім того, була пряма гуманітарна допомога. Весною було безкоштовно роздано насіння кукурудзи на 26 тисяч гектарів, потім кінець весни початок літа – ріпаку, під озимі посіяно 2 тисячі гектарів. Але найбільш масштабним це було фактично видача рукавів для тимчасового зберігання зерна, понад 30 тисяч рукавів. 27 тисяч забрали, тобто це підтверджує, що критичності немає, тому що навіть 10 відсотків не приїхали по ці рукави, бо, в принципі, ситуація в тому числі зернова ініціатива дозволила експортувати, тобто не потребували тимчасового місця зберігання. І в такому розмірі, в такому, так. Але на 90 відсотків забрали, тобто все-таки воно якраз вийшло, що те збіжжя, яке зібралося вдалося зберегти. І на 6 мільйонів тонн, що все-таки якби був ризик втрати чи псування 6 мільйонів тонн, це було би дуже погано і великі втрати. Комплекти по техніці, там трішки було довше питання адміністрування, але вже зараз будуть видаватися ці 105 комплектів, а також мінімум вони будуть на наступні роки доступні для відповідного завантаження чи розвантаження.

Це відбувалось, тут варто зазначити, як грант на гектар, так і корови, так і рукави через Державний аграрний реєстр. Артем Олегович, один із співавторів, він презентував 3295 у Верховній Раді, пам'ятаємо законопроект про державну підтримку, в тому числі і запуск Державного аграрного реєстру. Ця ініціатива запрацювала буквально в минулому році і дальше працює. Це те, що у нас з позитивних речей, які були спільно внесені зміни в держпідтримку і реалізуються на практиці.

Будь ласка, далі. Тому крім фактично "5-7-9", тут в цілому 95 мільярдів гривень, люди отримали 3,5 мільярда гривень – це з бюджету. А крім цих 3,5, бачимо, що ще пройшло 2,5 мільярда гривень через різні програми. Тому, в принципі, якщо так брати в сумі, скільки коштів, то минулого року надійшло 6 мільярдів від державного бюджету в агросектор, при тому, що в 2021 році це було трохи більше 4 – там було ще дофінансування – трохи більше 4 мільярдів гривень, майже 4,5 в кінцевому результаті.

І коротко стосовно… ні, там ще були слайди по 2023-му. Про 2023 рік. Що уже є? Це політично, скажемо так, представлено Миколою Тарасовичем перед Денисом Анатолійовичем, проговорено на нараді пролонгацію програми "5-7-9". Міністерство фінансів робить, має цього тижня зробити засилку. Ми і з Мінекономіки вже проводили, і з НБУ відповідно нараду. Вже просто чекаємо цієї засилки від Міністерства фінансів, будемо намагатися максимально швидко її погодити, якщо вона найближчими… В принципі, є ймовірність, що наступного тижня можна постаратися на уряді, але точно в лютому, за це "5-7-9" було прохання пролонгувати існуючі 64 мільярди до 31 березня 2024 року, ті, що були, видавались під посівну з початком війни. І також передбачити можливість видачі нових – до 67 мільярдів гривень, враховуючи проблеми з ліквідністю реально в фінансовому секторі.

Також 200 мільйонів гривень уже передбачено в державному бюджеті на підтримку організацій водокористувачів. Пам'ятаємо, це така довга складна реформа, уже є там майже десяток цих ОВК створених, поступово рухається. Для того, щоб вони відчували цю підтримку, логічно їх зараз фінансово підтримати. Це дійсно гарна річ з точки зору кооперації, відновлення, тим більше відновлювати треба буде багато об'єктивно у зрошенні.

Також уже в бюджеті передбачено 360 мільйонів гривень від бюджету і, в принципі, 8399, який сьогодні у першому читанні розглядали народні депутати, передбачає ще 360 мільйонів гривень міжнародної підтримки у Фонд часткового гарантування кредитів. Такий статутний капітал, він зможе видавати, там мультиплікатор до 8, до 6 мільярдів гривень невеликим, до 500 гектарів, підприємствам. Робиться все, щоб з осені ці кредити все-таки почали підприємства отримувати.

Мільйон гривень на компенсацію, пам'ятаєте, є така нішова програма сімейні фермерські господарства, ЄСВ, але все ж вони також користуються. Продовжено дію грантів, на сади і теплиці передбачено в бюджеті 1 мільярд гривень. Плюс ми зараз спільно з Мінекономіки і з донорами звертаємося, щоб також на переробку було достатнє фінансування, в тому числі агропереробку, щоб це працювало. Ми порахували, що мінімум треба 50 мільйонів доларів на агропереробку, що минулого року за пів року був попит на 500 мільйонів, рік – це мільярд. Але ми бачимо, що наростає кількість заявок, повірили у програму, тому треба було б до 2 мільярдів гривень. Це ми спільно з Мінекономіки зараз ці кошти просимо.

Також звертаємося з точки зору продовження програми грантів на гектар і корів із збільшенням фінансування, в тому числі передбачено коефіцієнт, щоб на деокупованих територіях був, умовно, коефіцієнт 1,5 чи 2, тобто більше люди отримували, ніж на мирних територіях на гектар і корів, з об'єктивних причин. І також із Світовим банком працюємо над програмою стосовно того, щоб фінансово підтримати переобладнання елеваторів на альтернативні джерела палива або встановлення генераторів, тобто зробити їх більш енергонезалежними. І ці кошти порахували – до 50 мільйонів доларів.

Є окремий напрямок, він такий спільно з Міненергетики, мабуть чули, Прем’єр-міністр Денис Анатолійович підписав меморандум в рамках Ради Україна–ЄС по розвитку виробництва біометану, біогазу, всіх видів біогазів, якраз над цим також паралельно працюємо, щоб якось підтримувати фінансово запуск у виробництво цих біометану, біогазу, можливо, біоетанолу – альтернативної переробки агропродукції.

Ось коротко описано те, що вже є, і про що уже, тобто де офіційні прохання вже пішли, це вже зазначено, воно вже в роботі, плюс інше. Тільки початок року, звісно, можемо спільно в тому числі за результатами сьогоднішніх слухань також до партнерів звертатися для того, щоб це було реалізовано.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Миколайович.

Я до слова запрошую міністра аграрної політики Сольського Миколу Тарасовича.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Дякую, Олександре. А можна останній слайд ще?

 

_______________. (Не чути)

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. В принципі, всі гроші, які є на цей рік – це гроші, які десь в когось попрошені, і хтось їх дав: або Світовий банк, або інші донори, або американці, або канадці. Так само насправді було 22-го року і навіть те, що затверджувалося в бюджеті, воно вже затверджувалося під гроші, які перед тим були погоджені в когось.

По основних. Основна проблема зараз – це ліквідність фермерів, агрокомпаній і, в принципі, якщо там в свій час ми літом, весною говорили, що зерновий коридор номер один, воно зараз залишається номер один, це така постійна тема номер один, зрозуміло, але ліквідність зараз не менше питання. Тому з того, що ми зараз розуміємо, з того, що погоджено, ми дійсно погодили біля 70 мільярдів нових кредитів під 50 процентів гарантії державної, під 9 процентів в гривні. Ми знайшли гроші на компенсацію процентів по цьому, це Світовий банк дасть. І ліміт, попередньо те, що ми погодили, якщо пам'ятаєте, минулого року був до 90 мільйонів гривень, то цього року до 180 мільйонів гривень піднімається. В принципі, минулого року це швидке рішення весною, воно, от ми аналізували в районі нового року: десь кожен третій аграрій і в кількісному складі, і в проценті того, що він виробив, скористався тією програмою, бо вона була швидка. Тому ми нічого зараз не міняємо, банки до неї готові, банки знають, як працювати, от чекають її. Я думаю, що ми її випустимо, всі надіємося, в лютому. Якраз, тобто, в принципі, на два місяці раніше ніж минулого року.

Друга програма, якої тут немає, це IFC окремо проводить збір, назвемо це так, коштів по світу. Вони задекларували мільярд доларів, з яких половина, ми з ними погодили – це для тих клієнтів, які вже в них є клієнтами. Це насправді великі компанії, тому що в них чек мінімальний досить великий. Але половина кредитів, ми з ними погодили, оскільки ми їх підтримуємо в цьому всьому, йде зі зменшеним чеком на банки для кредитування всього іншого із сектору. Питання основне в часі, коли вони це встигнуть? Ну, в принципі, тут деякі знають, що вони цим займаються і найближчим часом видадуть, я думаю, цю програму. Новина вчорашня, з хорошо, це була робота нас і не тільки нас, Мінекономіки і багато інших, і ми 320 мільйонів підтвердили минулого тижня від ЄІБ гарантії на, надіюсь, тільки агрокредити, надіюсь, тільки агро, правильно? Да, надіюсь, що Мінекономіки не поміняє, як завжди.

 

_____________. (Не чути)

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. І це підуть українським банкам. Цієї програми не було минулого року. Це теж добавляє ліквідності. Питання в часі того всього.

З технічного. З технічного, от дуже добре насправді запрацював ДАР, він, в принципі, я не знаю, там 40 чи 50 тисяч людей зареєстрованих вже має?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Понад 90.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Понад 90. Я вже відстав. Тобто там і великі все знаходять, тому що вони техніку там можуть взяти от чи через FAO, дякуємо. Вони велику роботу зробили, в принципі. Оці 70 мільйонів на техніку і мішки, це їхня робота, гроші Канади і Німеччини були. І маленькі це знаходять. Тут є 80 мільйонів доларів на дотації від Євросоюзу. Ще раз, вони минулого року видали через ДАР 50 мільйонів, їм це сподобалось. Цього року буде 80 мільйонів для найменших: це до 120 гектар і там для корів до 100? – до 100.

50 мільйонів доларів, Світовий банк теж буде через ДАР. А компенсація виглядає приблизно так. Приблизно, ми думаємо 5 мільйонів гривень або, може, трохи більше на кожен елеватор на одну з трьох компенсація: або на придбання генератора, або на компенсацію по встановленню обладнання LPG або на компенсацію по встановленню твердопаливних котлів. 50 мільйонів – це програма ідентична з садами і теплицями, яка там – мільярд гривень вже є в бюджеті. Це ми отримали від Світового банку гроші осінню. На цей рік заклали 50 мільйонів на агропереробку. Це програма Мінекономіки, ну, ми як би окремо виділили, в принципі, агропереробку і окремо попросили, і разом так получилося. В Мінекономіки щось получилося і у нас щось получилося, щоб там ці гроші на цей рік були, але вони, напевно, будуть з другої половини цього року.

Потім Фонд часткового гарантування цього року запрацює. Цього тижня отримали ліцензії, це як фінансова установа. Незалежна рада буде, іноземці мають відношення, 360 мільйонів гривень – статутний фонд від держави, ці гроші уже закладені. Ідентична сума буде від Євросоюзу. Тобто 720 мільйонів, це для тих, в кого до 500 гектар, ще одне забезпечення під отримання кредиту. Під це банки абсолютно будуть готові кредитувати. Тобто це ліквідність під осінь дуже хороша. Ми її, в принципі, також на неї розраховуємо.

По біометану і біоетанолу, буде цього року ця програма. Ми там співпадаємо з міністерством. Крім того, ми окремо попросили USAID запустити додаткову програму. Єдине, що ми по ній будемо готові говорити трошки пізніше, тому що ще не до кінця розуміємо формат, але, в принципі, приблизно в цих бюджетах це буде. Десь так на цей рік, якщо все получиться, то буде трошки легше, не дуже сильно, але трохи. Так що, якщо коротко, хотіли це розказати. Зрозуміло… просто ми не перший раз зустрічаємося в рамках комітету, точно є, я думаю, ідеї, пов'язані з якимись окремими галузями. І ви знаєте, коли в комітеті я і Саша були, ми, в принципі, завжди йшли на це. Але зараз в умовах війни це все має нюанси. Ви коли говорите з міжнародниками – а це єдиний зараз спосіб отримати гроші – ви повинні показувати велику проблему і просити щось велике або щось термінове, наприклад, генератори, да. Прийшли генератори величезні, ми їх роздали в окуповані території. Це FAO займається, тут ви можете розказати, кому передали і так далі.

І окремі нішові програми по тваринництву і так далі, і так далі: зараз гроші ні з бюджету, ні з міжнародників на цей рік ми не отримаємо. І це чесна розмова з нашої сторони і ми хочемо, щоб ви це теж від себе сприйняли. Ці підприємства точно можуть підпадати під програми, як і всі решта, "5-7-9". 9 в гривні – це непогано, 180 мільйонів гривень – це теж непогано. Але я не знаю, що буде на 24-й рік. Я думаю, що ми всі розуміємо, що це залежить в першу чергу, коли і як закінчиться війна. Але цей рік отакий і, в принципі, основне, що нам треба всім, це накачати будь-яким способом грошима хоть чуть-чуть галузь і дати їй можливість вивозити зерно. В принципі, дві основні задачі, які були, так і залишаються.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Тарасович, за ці доповнення, про які ми почули від Тараса Миколайовича.

До слова запрошую першого заступника міністра економіки України Кудіна Дениса Ігоровича. Будь ласка.

 

КУДІН Д.І. Дякую, Олександр Васильович.

Шановні колеги, шановні народні депутати, дуже фаховий виступ з двох частин Міністерства аграрної політики. Я, мабуть, хочу почати з того, що це міністерство, яке билося на уряді найбільше за підтримку агрогалузі, починаючи з першого дня війни. І кожен говорив про якісь нові проблеми, які виникають, а от колеги постійно піднімали питання аграріїв і говорили про те, що ми своєї території точно не втратимо, точно відвоюємо, але якщо ми не посіємося, то нам не буде що збирати.

І оцей результат, який сьогодні колеги з Міністерства агрополітики показали – це результат роботи з першого дня війни і переконання всіх, навіть коли там хтось міг не вірити в те, що от зараз на часі підтримка агро, вони змогли це зробити, і оця фахова презентація, яку ми бачили, вона це доводить. Шість мільярдів гривень з державного бюджету, в 1,5 разу більше ніж в довоєнний рік, при інфляції 26 відсотків це означає, що аграрії отримали більше підтримки.

Почну з проблем. Зупинюся на тих, про які колеги не сказали. Доступність кредитів – зрозуміло, і по опитуваннях ми бачимо, що це питання абсолютно номер один.

Друге: це для нас і ми ідентифікуємо як одну з ключових проблем – це замінованість території. Ми розуміємо, що без розмінування агроугідь ми не можемо говорити про повернення до довоєнних обсягів посівних площ. Відповідно ставимо собі це як задачу і уже почали на всіх зустрічах піднімати питання закупки за міжнародні кошти техніки для виконання масштабного розмінування. Ми розуміємо, що на це треба приблизно до сто одиниць техніки. Є спільне бачення з ДСНС, з Міноборони, з Мінагро, розуміємо, що це приблизно до 100 мільйонів доларів на такий проект. Кажуть, що одна одиниця техніки – це десь 1 мільйон доларів. І для того, щоб розмінувати до 200 тисяч квадратних кілометрів, які потенційно заміновані, без сумніву, починати треба зараз.

Третє: це, без сумніву, логістика і логістика в двох частинах. Перше – це логістичні обмеження по об'єму, а друге – це ціна, яка впродовж цього року була одним з таких важливих питань, яке ми постійно обговорювали. Тут все зрозуміло, ми сьогодні не можемо дати чіткий прогноз, коли будуть розблоковані порти в повному обсязі, і тут виходить, що ми з вами є заручниками. Ми, виходить, є заручниками сировинної моделі експорту, тому що, коли ми беремо три види транспорту, у нас найдешевша вартість тонни товару, який перевозить, значить, залізничним транспортом – там 250-270 доларів, це плюс-мінус середня зважена ціна на руду і метали. Далі, 380-390 доларів – морським транспортом, це приблизно відповідає середньозваженій ціні агроекспорту. І автомобільний транспорт – 1,5 тисячі, тисяча 600 доларів на тонну. Ясно, що автотранспортом ми можемо вести тільки продукцію з високою доданою вартістю. І це, без сумніву, напрямок, по якому ми разом повинні рухатися, і про це треба говорити уже зараз.

І сюди ж відносимо брак місць зберігання. Розуміємо, що на тимчасово окупованих територіях ми втратили до чверті всіх елеваторів. Існуючі елеватори переповнені,Ю і це велика проблема. І арешті останнє – це, ми ж всі дивимося на цифри, розуміємо велике недовнесення добрив, а це означає, що це відкладена проблема, до якої ми будемо,... наслідки якої ми будемо бачити в наступних періодах. Що з цим робити? По розмінуванню сказав. Зараз створюється під Прем'єр-міністром Міжнародний координаційний центр по розмінуванню, і це тема номер один на міжнародних перемовинах в цій частині.

Те, що стосується логістики. Інтенсивно розвиваються проекти різноманітних терміналів, в основному залізничних, по перевантаженню. Є дуже цікаві приклади автоматизації, і з нашими міжнародними фінансовими партнерами ми на кожній зустрічі домовляємося про виділення коштів в розширення логістичних обмежень. Це, без сумніву, дасть нам можливість експортувати більше.

Що стосується логістичних… що стосується місць зберігання, то ми активно передаємо підприємства на Фонд держмайна для негайного продажу для того, щоб дати можливість приватному сектору відновити ці часто напівзруйновані або повністю зруйновані елеватори, забезпечити там можливості зберігання. Жодна потужність, яка є в державі, не повинна знаходитися без використання.

Що стосується кредитів. Дійсно це була окрема битва між Мінагро, з нашою активною участю і з банками. Ви пам'ятаєте, як на початку вони взагалі зупинили кредитування і десь в кінці березня – в квітні вдалося їх переконати зробити окремий напрямок по агро. І як результат половина нових грошей по програмі "5-7-9" пішли в агросектор. Сьогодні держава витрачає в цілому на всі компенсації відсоткових ставок по "5-7-9" 1 мільярд гривень на місяць. Це великі кошти для бюджету, але ми ставимо питання і перед USAID, і перед ЄБРР, і перед ЄІБ, перед іншими фінансовими ,донорами, що фактично "5-7-9" сьогодні – це єдина діюча програма фінансування реального сектору економіки. Інших можливостей взяти банківські кошти практично немає. Облікова ставка НБУ на рівні 25 відсотків, на жаль, робить кредити практично недоступними, тому повинна бути компенсація. Крім того, правильно каже Микола Тарасович, коли НБУ пропонує банкам розміщати гроші під 23 відсотки на так званих депозитних сертифікатах і банк може безризиково отримувати гарантовану дохідність, то він не буде ризикувати і тим ризиковані проекти з реальним сектором. Національний банк в даному випадку є незалежним регулятором. Ми з ними в постійній дискусії, колеги свідки. Ми постійно виступаємо за перегляд політики, але вони виконують іншу задачу: вони обмежують інфляцію і займаються макрофінансовою стабільністю, щоб втримати курс валюти. Вони це бачать в такий спосіб, тому для нас основний напрямок докладання зусиль – це розширення програми "5-7-9". Ми бачимо можливість її розширити в два рази.

І тут доповню те, що сказав Микола Тарасович, у нас два шляхи. Перше – це підняти ліміт на одного позичальника. Це уже фактично, можна сказати, погоджене рішення, але воно має певну ціну, це необхідність перейти до більш високої ставки по цих грошах: 9 відсотків буде платити аграрій, решту буде компенсувати держава. В принципі, з врахуванням того, що інфляція в поточному році гривнева буде в діапазоні від 18 відсотків, як прогнозує НБУ, до 26-30 відсотків, як прогнозує Мінекономіки, в принципі, вартість грошей нижче рівня інфляції. Тому можна сказати, що, в принципі, це абсолютно прийнятний рівень, але це з свого боку дозволить тими самими бюджетними грошима покрити більший об'єм виданого капіталу, відповідно для аграріїв це буде краще.

Тепер, що стосується переробки. Є такі дві цифри, які не можна не назвати. Коли ми порівнюємо Україну і Канаду, Україна і Канада в 20-му році експортувала однакову кількість тонн: 75 мільйонів агроекспорт з України, 75 мільйонів агроекспорт з Канади. Тільки Україна виручила тоді за 75 мільйонів тонн 22 мільярди доларів, а Канада в два з половиною рази більше за той самий об'єм – 55 мільярдів доларів. Як це можливо? Тільки одне – вони експортують більше переробної продукції, вони створюють додану вартість. Як створювати додану вартість? Тільки один шлях – це капітальні інвестиції. Треба ставити заводи, які будуть переробляти сировину.

І коли ми сьогодні говоримо про обмеження логістики і про те, що ми не розуміємо, скільки це буде тривати по часу, а сьогодні ми прогнозуємо, що очевидно, з високою долею ймовірності обмеження будуть тривати весь 23-й рік, інвестиції в переробку особливо в нескладні речі дають окупність 12, 14, 16 місяців. Це означає, що треба на це робити ставку. Як це забезпечити? Для того, щоб залучити банківський капітал, ми сформулювали в середині минулого року задачу залучити страховку на військовий ризик або гарантію на військовий ризик від наших іноземних партнерів. Сьогодні у нас уже є перший результат –MIGA, це страхова компанія Світового банку, підтвердила ліміт на Україну мінімум 1 мільярд доларів на 23-й рік.

Перші позитивні рішення ми очікуємо уже в лютому, буквально за один-півтора тижні. Що це означає? Це означає, що інвестор або іноземний, або український внутрішній може менше ніж за 1 відсоток від вартості інвестиції купити страхову. У випадку, якщо прилетіла ракета і розбила бізнес, страхова компанія MIGA покриє ці збитки. Це означає, що під таку страховку далі можна залучати банківські кредити. Крім MIGA, у нас є домовленості з Європейським інвестиційним банком, з ЄБРР про програму гарантій для того, щоб фактично... це інший інструмент, але така сама суть. Тобто ми страхуємо або гарантуємо військовий внутрішньо країновий ризик. Це інструмент, який має нам з вами дати можливість взяти банківські кошти в якомусь співвідношенні – нехай 20 на 80, чи 30 на 80 – в програми переробки. Ми оцінюємо загальний потенціал української галузі агропереробки по інвестиціях в розмірі 20 мільярдів доларів, приблизно 20 мільярдів доларів. Це дуже велика цифра. Ясно, що за один, два або навіть три роки це зробити неможливо, але починати треба зараз. Для того, щоб це починати, уряд таким вольовим рішенням в липні відкрив програму грантів на агропереробку. У нас мета була проста – дати стимул і показати, що навіть в умовах війни можна в Україні планувати розвиток нових переробних потужностей. Ми були вражені результатом, ми отримали по програмі переробки 1 тисяча 655 заявок. 1 тисяча 655 окремих підприємців повірили в можливість щось розвивати за умови співфінансування з державою. Умова програми проста: 30 відсотків дає підприємець, 70 відсотків дає держава, державний внесок не більше 8 мільйонів гривень, тобто 200 тисяч доларів. В принципі, всі ці заявки опрацьовує Ощадбанк. Кожна, практично кожна заслуговує на фінансування. Але через малу кількість бюджетних коштів ми змогли прийняти 348 позитивних рішень на суму 1,8 мільярда гривень. По великому рахунку це ж не тільки агропереробка, це ще і робочі місця, бо за умовами гранту, якщо компанія отримує грант, вона зобов'язана створити на 8 мільйонів бюджетних грошей не менше 25 робочих місць.

По великому рахунку це ще одне питання, яке ми ставимо перед міжнародними партнерами. І тут я з Миколою Тарасовичем солідарний, майже всі гроші, які ми можемо сьогодні тратити на розвиток – це гроші, які ми просимо у міжнародних партнерів, бо ті гроші, які уряд збирає податками, уряд витрачає на ведення війни. І в 23-му році, власне, ця тенденція збережеться.

На завершення. Ми в цьому році запустили роботу Експортно-кредитного агентства, і воно в тому числі має програму контргарантій. Якщо ви знайшли виробниче обладнання в Італії і готові його привезти в Україну, то наше Експортно-кредитне агентство може взяти на себе часткове покриття ризику і таким чином дати можливість зробити ці капітальні інвестиції. Власне, на це і робимо ставку.

На політичному рівні розуміємо, що наша головна задача – це зберегти повний доступ до ринку Європейського Союзу до моменту повноцінного вступу України до ЄС. Ми перед ними поставили питання про повне відкриття ринку в квітні, кінець травня – вони це оголосили. Далі ми поставили собі задачі розширити це до всіх країн "Великої сімки", доєднали сюди і Великобританію, так само відкрили ринок повністю Канада, частково США, зараз працюємо з Японією. І в принципі, маємо за мету мати повне відкриття ринків не на рік, як ми маємо зараз, а на 10 років для того, щоб інвестиції в основні засоби – в капітал мали право на життя, бо тоді аграрії будуть розуміти, а куди збувати цю продукцію.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Денис Ігорович. Дуже цікава інформація. Думаю, вона буде дуже корисною для наших аграріїв, для представників асоціацій.

Я до слова запрошую нашого колегу народного депутата України Сергія Петровича Лабазюка. Сергій Петрович, будь ласка.

 

ЛАБАЗЮК С.П. Дякую, Олександр Васильович.

Вітаю, колеги. В першу чергу надзвичайно приємно і вважаю, що важливо для нас збиратися в такому форматі. Нам, можливо, не вистачало останній рік таких зустрічей, і сьогодні надзвичайно вичерпні були дві презентації, як і Міністерства аграрної політики, так і Міністерства економіки. І можливо, щоб не повторюватися, я би закцентував увагу спочатку на декількох факторах.

Так, звичайно, нам важливо станом на сьогодні – це забезпечити життєдіяльність аграрного сектору через вливання фінансового ресурсу. І дійсно дієвим інструментом виявилася кредитна схема "5-7-9", і ми розуміємо, що в 2023 році тим більше буде потрібен цей ресурс. Чому? Тому що, на жаль, не всі зможуть вивести свою продукцію сільськогосподарську, тому що хоч і працює "зерновий коридор", але він працює далеко недостатньо для того, щоб вчасно могли реалізувати виробники свою продукцію. Це перше.

Друге. На превеликий жаль, затратна частина в рази більша, дохідна частина в рази менша і відповідно за 2022 рік в аграріїв вимилась оборотка. Отож грошей не буде вистачати як і на поточну діяльність, я вже не говорю на те, щоб інвестувати чи то в переробку, чи то в розвиток, чи то в оновлення основних засобів. Хоча, якщо ми хочемо говорити про хоча би втримання якогось рівня аграрного сектору України, нам все рівно потрібно вже сьогодні говорити про те, що оновлювати основні засоби і вдосконалювати технології потрібно, тому що, в принципі, час не стоїть на місті.

Тому програма "5-7-9" – це дуже добре. Але я би хотів сьогодні закцентувати увагу більше все ж таки на грандах. І ми бачили, що вже Міністерство аграрної політики показує про успішну роботу з нашими партнерами, це і зі Світовим банком, і іншими донорами, і щойно ми чули від Дениса Ігоровича про те, що багато з ким ведеться плідна робота і, в принципі, є перспектива очікувати, що в 2023 році аграрний сектор отримає можливість доступу до грандів. Але як на мене, то все ж таки більш дієва і прозора була система, коли до війни працював механізм через видатки, які були закріплені за Міністерством аграрної політики. Але розуміємо, що поки що маємо і тішитися тим, що маємо станом на сьогодні хоча би якийсь доступ до ресурсів.

Тому нам потрібно вдосконалювати, робити всі кроки для того, щоб отримати більше можливості і більше доступів до ресурсів уже в поточному періоді.

Зараз я би хотів закцентувати увагу на законопроекті 8025, який вже був розглянутий нашим аграрним комітетом і рекомендований до розгляду в сесійній залі. В цьому законопроекті ми якраз акцентуємо увагу на тому, що потрібно за допомогою грантів, і в першу чергу в якійсь мірі визначити чіткий механізм гранту, щоб він був закріплений на законодавчому рівні, що це таке. І декілька таких ключових пунктів, які хотів би наголосити. Це ми пропонуємо запровадити кредитну субсидію через компенсацію від 90 відсотків кредитної ставки та біля 50 відсотків самого тіла кредиту. І ці кошти мають якраз направлятися на будівництво логістичних перевалочних пунктів, яких нам ще станом на сьогодні недостатньо, або я би сказав, їх потрібно дуже часто переформатовувати під більш гнучку можливість роботи. Це і експортну інфраструктуру як на морі, на річці, так і на сухих наших кордонах, тому що розуміємо, що в період окупації, в період блокади моря ми побачили, що, в принципі, ми були непідготовлені на наших західних кордонах, щоби більше продукції могли швидко експортувати. І сьогодні вже звучало про те, що не всю продукцію ми можемо експортувати через західні кордони по причині, що це досить недешевий інструмент станом на сьогодні ще залишається, хоча в порівнянні на початку воєнних дій і станом на сьогодні уже багато чого вдалося розвинути і вдосконалити.

І звичайно, переробна галузь, в яку потрібно інвестувати, як на мене, станом на сьогодні все більше, тому що знову ж таки, як вже звучало: це і робочі місця, це і добавлена вартість, і податки в бюджет. Але ключове – це можливість швидко, вчасно переробляти нашу продукцію, тому що в цьому році ми побачили, що великий об'єм сільськогосподарської продукції через неможливість вчасно її реалізувати, вивести і якісно зберігати, втратили якісні показники. А, в принципі, щоб не замінилося на наших вітчизняних поличках імпортною позицією, імпортними продуктами, ми можемо навпаки рухатися в сторону нових ринків і нашу продукцію, яку будемо переробляти, мати можливість експортувати.

Наступний пункт, який не менш важливий, і ми вже його обговорювали разом з Міністерством аграрної політики, і, в принципі, наскільки я розумію, Тарас Висоцький, можливо, більше зможе доповнити. Ми хочемо запропонувати надання техніки, так звану програму, піти трішки іншим сценарієм, запропонувати так звану довгу програму. Що я маю на увазі, довгу? За рахунок грантових коштів і, можливо, не тільки грантових коштів, звичайно, закупити якомога більше вітчизняної техніки в першу чергу сільськогосподарської і тої техніки, якої не вистачає на ринку вітчизняної, звичайно, придбати імпортну, яка дасть змогу виконувати вчасно всі операції в аграрній галузі, і її надати на умовах лізингу. На період війни безкоштовного лізингу в аграрний сектор, після війни надати можливість лізингоотримувачам почати виплачувати лізинг або повернути назад в підприємство державне, яке буде у вертикалі Міністерства аграрної політики. Це дасть змогу нам знову ж таки, як я на початку говорив, швидше отримати більш якісний інструмент роботи вже сьогодні по виконанню тих задач, які є в аграрній галузі.

І звичайно, страхування, про яке також ішла мова, я повторююся. Страхування від наслідків воєнних дій у разі знищення майна, і це як і мультимодальні термінали, так і об'єкти переробки, транспортні засоби і так далі. Для того, щоб не тільки говорити про західні інвестиції, а щоб говорити про розвиток нашими виробниками, інвесторами місцевими, ми повинні надати якусь гарантію і можливість. Тому що, в принципі, люди, які втратили свої активи на сході, на півдні країни, ми розуміємо, що сьогодні поки що вони залишаються в якійсь мірі сам на сам з цією проблемою. І дуже часто бізнес, який вони будували десятки років, вони втратили за один день.

І останнім часом виникло ще декілька таких пунктів, які буде пропозиція доповнити, і сьогодні ми вже бачили в програмі Міністерства аграрної політики на 23-й рік. Це підтримка і стимулювання виробництва біометану, водню, інших газів, біоетанолу і так далі в тому числі у зв'язку з підписанням меморандуму, за яке сьогодні говорилося вже. Я вважаю, що Україна має величезні потенціали в частині розвитку виробництва біометану. Якщо подивитися Європейський Союз на прикладі країни Німеччини: за 21-й рік збудовано біометанових станцій близько 2 тисяч, це тільки в одному році. При тому, що Україна має різного характеру відходи, з яких можна робити, і не тільки відходи, в принципі, а та ж сама і силосна кукурудза, яка може використовуватись, і сьогодні це стане не менш актуально для аграрної галузі. Тож ми маємо можливість виробляти біометан, будувати такі станції, але потрібні поштовх і підтримка зі сторони держави, і звичайно, страхування експорту агропродукції через Експортно-кредитне агентство, про що також вже була мова. Тому в нашому законопроекті 8025, як на мене, є практично детально виписаний механізм і можливості, які можуть надати більшого поштовху і швидшого розвитку нашій аграрній галузі через залучення грантових грошей.

Тому, колеги, на завершення буду просити нас з вами, щоб результатом наших слухань одним з пунктів було звернення до Голови Верховної Ради з проханням якомога швидше поставити даний законопроект на розгляд, щоб ми його могли прийняти в першому читанні і між першим і другим доопрацювати ті пропозиції, які вже у нас звучали. Можливо сьогодні ще будуть.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, Сергій Петрович.

Я до слова запрошую голову Всеукраїнської аграрної ради – Дикуна Андрія Євгеновича. Він на Zoom. Ви підключені вже?

 

ДИКУН А.Є. Доброго дня… Добрий день.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тільки більш гучніше зробіть. Виступ до трьох хвилин. Будь ласка, ми вас слухаємо.

 

ДИКУН А.Є. Доброго дня, шановний пане голово, пане міністр, панове заступники, пани народні депутати і шановні колеги. В першу чергу хочу подякувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вас не чутно. Щось зі звуком.

 

ДИКУН А.Є. Я вас прекрасно чую. Так краще чути?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Євгенович, вас не чутно.

 

ДИКУН А.Є. Я вас добре чую.

 

_______________. Вибачте, я теж чую Андрія Євгеновича.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте тоді ми наступного. Там зі звуком щось треба зробити.

Тоді до слова я запрошую Сластьона Романа Миколайовича – генерального директора асоціації "Український клуб аграрного бізнесу". Будь ласка.

 

СЛАСТЬОН Р.М. Доброго дня, Олександр Васильович. Доброго дня, шановні присутні депутати, а також представники міністерств та інших асоціацій і громадських організацій. Дійсно питання, які стосуються підтримки, мабуть, зараз не настільки лежать в площині галузей, а з нашої точки зору, можна поділити три основні блоки. Перший – це однозначно кредитування, доступність кредитування – тут навряд чи хтось буде сперечатися. Програма кредитування під портфельні гарантії і зокрема з компенсацією "5-7-9" чудово себе показала. Тому абсолютно підтримуємо всі ті наміри, які викладені, щодо збільшення обсягів, а також пролонгації.

Другий момент, що стосується, власне, чому сказав не галузей, це підтримки більше регіонів, які більше постраждали. У нас до цього складалася ситуація, що більшість напрямків, вони не визначали певні якісь регіони. Вони визначали галузі, вони визначали по розміру, що великим – менше, малим – більше допомоги і підтримки. Я закликаю до того, щоб ми дійсно більше приділяли увагу регіоналізації, тому що ми розуміємо, що регіони, які були деокуповані, там точно ситуація гірше, ніж умовно в регіонах чи в західних областях України, які ближче до кордону, мали менші логістичні витрати і тому подібне, ми можемо перелічувати. Тому те, що було озвучено, коефіцієнт певний по донорській підтримці 1,5 чи 2, абсолютно теж підтримується. І дійсно бажано, щоб ми всі на це більше звертали увагу, бо люди, які на деокупованих територіях чи в близькій до лінії зіткнення фронту, вони точно в більшому відчаї, більше потребують підтримки і допомоги для того, щоб зберегти своє виробництво.

І третій важливий момент – це логістика, логістичні витрати. Дійсно у нас в минулому році левову частку коштів, виручки з'їла логістика на різних етапах, в тому числі і ті компанії, які були залучені, логістичні, і за кордоном, але і всередині України, і зокрема, як доводиться теж говорити, Укрзалізниця, в тому числі і питання по Укрзалізниці, по вартості логістики. Ми всі бачили і, звісно, "раділи", мабуть, (в лапках) тим показникам, які були в Укрзалізниці, за 2022 рік, де вони втричі збільшили заробітки на послугах використання зерновозів своїх, в тому числі можна мультиплікувати, мабуть, те, що заробили власники приватних вагонів. Зрозуміло, там керувалися чисто принципом "ринок в умовах війни". Десь на якісь послаблення все ж таки реагували, але більше не реагували, ніж реагували. Маємо надію, принаймні хотілось би мати надію, що в цьому році в нас ситуація покращиться.

Сьогодні було засідання Експортного офісу Укрзалізниці. На цьому засіданні вже було анонсовано, що буде заборонено з боку Укрзалізниці перевезення зерна в напіввагонах. Для чого це робити? Тому що частина, дійсно десь 15 відсотків зерна зараз перевозиться у напіввагонах. Чому так відбувається? Тому що у аграріїв немає просто виходу, їм доводиться якось викручуватися. Вони беруть ці вагони, напіввагони по 300 гривень оренди на добу, бо це дешевше ніж завищена планка – 2800 гривень за… не менше 2800 гривень за добу у вагонах Укрзалізниці. Вони розторговують по такій ставці… Ну, от виставлення аукціонів були за минулий місяць, лише 12 відсотків від виставлених лотів на аукціонах. У біг-бегах або в спеціальних теж мішках, які пристосовані, з кришками.

 

_______________. (Не чути)

 

СЛАСТЬОН Р.М. Так, з кришками. Там різні варіації і підходи до цього. Але це той вихід, який був для аграріїв також важливим. Чому? Бо ми не можемо везти постійно в збиток. Уже ми більш ніж пів року, майже рік веземо в збиток по логістиці. Але оце рішення – це рішення, яке точно зрозуміло для чого воно зроблено – для того, щоб везли у вагонах Укрзалізниці і дорого. Ми не можемо постійно це робити. Тобто цим ми просто поглиблюємо кризу, яка є у нас зараз в аграрному секторі. Ми всі розуміємо, що вал зерна, вал олійних культур в тому числі, він, скоріше за все, у нас знизиться в цьому році через ці проблеми, що їх просто вирощувати невигідно. Багато хто дійсно зараз, як-то кажуть, сидить на зерні, чи варто сіятися або що сіяти? Якщо посіяти, то не вкладатися взагалі. Добрива, ми бачимо, да, наскільки впав попит на добрива. Тобто ми розуміємо, що ми не підживимо нормально і відповідно в нас не буде врожаю.

І отакі рішення, вони просто ще раз просто підштовхують аграріїв до того, щоб краще нічого не робити або робити, ну, настільки по мінімуму.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми все це розуміємо… у нас держпідтримка. Ви розказуєте, в яких вагонах возити. У нас є логістична рада, на мій погляд, дуже класно працює, да, і є пан міністр, який її очолює. Давайте будемо говорити про держпідтримку. Ну, у всіх є час.

Давайте, Роман, будь ласка.

 

СЛАСТЬОН Р.М. Я завершую.

 

_______________. (Не чути)

 

СЛАСТЬОН Р.М. От, власне, до цього я і підводив, тому що законопроект, який був озвучений Сергієм Петровичем, ми також зі свого боку підтримуємо, 8025, бо там є частина, яка стосується саме обмеження зростання вартості логістики. Ми розуміємо, що, оскільки ціна, скоріш за все, так чи інакше на використання вагонів буде знижуватися або буде нижчою ніж в минулому році, то виникне питання чи бажання знову ж таки в Укрзалізниці підвищувати тарифи. У нас знизиться база для перевезення, обсяг до перевезення, будуть підвищуватись тарифи.

Саме в цьому законопроекті також піднято питання про те, яким чином мають переглядатися тарифи. Бо, на жаль, що стосується логістики, у нас немає якогось органу незалежного, як НКРЕ, наприклад, є, та? По логістиці цього немає. Все диктує, по суті, Укрзалізниця і всі рішення, з ними просто погоджується Мінінфраструктури. Навіть ці проекти наказів Мінінфраструктури, вони де-факто розробляють в Укрзалізниці.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Рома, а вони анонсували це рішення сьогодні чи ні?

 

СЛАСТЬОН Р.М. Так, сьогодні це було анонсовано… 

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. На сьогодні, не раніше? Раніше не звучало.

 

СЛАСТЬОН Р.М. Сьогодні. Раніше не звучало ще.

Дякую. Я завершив.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую, Роман Миколайович.

Будемо підключати Андрія Євгеновича. Будь ласка. Андрій Євгенович, ми вас слухаємо.

 

ДИКУН А.Є. Доброго дня, колеги. Мене зараз чути?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так-так, чути. Будь ласка.

 

ДИКУН А.Є. Дякую. В першу чергу хочу дуже подякувати нашому Міністерству аграрної політики, аграрному комітету. Цей рік був надзвичайно для всіх складний. Але те, що зроблено за цей рік, я відверто так, навіть не порівнював, це за попереднє десятиліття, мабуть, для агросектору не зробили. Тому від нашої організації, від кожного нашого учасника хочу всім дуже подякувати.

Сьогодні однозначно "5-7-9" – це крутий проект як би, і ми його дуже підтримуємо. Єдине, на щоб хотів звернути увагу – це на деокуповані території, там аграрії знаходяться в набагато важчих умовах, можливо, навіть якийсь окремо для них фонд відновлення створювати для того, щоб їх там підтримувати, тому що там є підприємства, які взагалі, скажемо так, фактично знищені. Людина вертається на Харківщину, немає нічого – ні техніки, ні складів – нічого і все заміновано.

І надзвичайно підтримую позицію першого заступника міністра економіки – питання розмінування. Це кричуще питання і це, мабуть, питання номер один на сьогоднішній день для наших деокупованих територій. І скажу лише по Херсонській області з того, що мені відомо, на деокупованій території 560 тисяч гектарів так званих брудних земель. Тому питання розмінування однозначно треба рухати і на це залучати кошти.

Щодо деокупованих територій. Це не зовсім стосується державної підтримки, але там є два законопроекти, які в правоохоронному комітеті – 7646, 7647 про так звану колаборацію. У нас уже почалися перші податки. Тобто, відверто кажу, люди бояться там працювати, люди виїжджають звідти, продають свої господарства. Тобто, якщо ми зараз це не зупинимо, це сьогодні є Куп'янський район, наприклад, Харківської області. Тобто купив пальне через посередника під час окупації в російській армії – колаборант. Їм малюють там статті до 15-18 років, і там ситуація загрозлива. На це сьогодні дивляться аграрії Херсонщини, Миколаївщини, інших областей, які ще навіть знаходяться в окупації. Тому нам обіцяли, що силовики не будуть їх зачіпати, але там не до держпідтримки, коли люди бояться за своє життя. Я вам більше скажу, мені дуже це прикро говорити, але ряд аграріїв навіть виїхали, змушені вже після деокупації тікали в Росію, тому що вони боялися, що їх посадять. Ось, це перше питання.

Друге питання. Унікальна можливість для створення кооперації. Дякуючи вашому парламенту, нашому парламенту, ви прийняли Закон "Про кооперацію". Сьогодні гарний час, щоб робити кооперативи і на це можуть бути і… (Не чути) нас підтримує фінансово, але ж їх запустити, тому що у нас не прийнятий законопроект номер 4457-1 про так звані патронажні дивіденди. Тобто юридична особа кооператив може бути, а от патронажних дивідендів не може бути.

І ще, колеги, хотів би попросити особливо аграрний комітет. У вас на розгляді стоїть законопроект 8051 про державну підтримку. Як би він досить так вирівнює умови участі в державній підтримці і ефективніше використовує кошти, яких не вистачає. Прохання розглянути цей законопроект і також його Верховною Радою прийняти. У мене все.

Ще раз дуже всім дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, Андрій Євгенович.

Але ми вже говорили спочатку і Микола Тарасович говорив, і Тарас Миколайович говорив, що дійсно зараз тяжка ситуація у нас, і недостатньо коштів в державі. Тому фактично всі програми, про які ми зараз і говоримо – це допомога наших міжнародних партнерів в першу чергу. Тому будемо брати такі великі якісь програми, які зараз вкрай необхідні для того, щоб наші аграрії могли рухатись вперед, для того, щоб був якийсь стимул, щоб вони могли працювати в цьому році. Тому, на жаль, ці законопроекти дійсно є, ми будемо їх рухати, але дуже важко їх рухати зараз нашому комітету.

Я до слова запрошую провідного економіста розвитку сільського господарства, представника Офісу Світового банку у Відні Сергію Зорю. Будь ласка.

 

ЗОРЯ С. Дякую. Підтвердьте, будь ласка, що мене чути.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вас чути, будь ласка.

 

ЗОРЯ С. Я дякую за запрошення Світового банку на сьогоднішнє слухання.

Розвиток сільського господарства в Україні є дуже важливим пріоритетом для Світового банку ще й тому, що Україна відіграє важливу роль в глобальній продовольчій безпеці.

Почну з того, що завдяки механізмам, які створив Світовий банк в 22-му році, ми виділили свої кошти і кошти партнерів, в основному Сполучених Штатів Америки, у розмірі приблизно 20 мільярдів доларів. В основному увага нашої організації в 22-му році була направлена на поповнення державного бюджету. І як я сказав, за допомогою тих механізмів, які ми створили, було надано значну суму коштів. Але в 22-му році ми також і не забували про сільське господарство, і з колегами з Міністерства аграрної політики і Міністерства фінансів робили все можливе, щоб також надати додаткову допомогу для сільського господарства.

Небагато з вас хто знає, але ми в 22-му році надали 30 мільйонів доларів на кредитну програму "5-7-9", яку сьогодні вже згадували багато разів. І зараз ми знаходимося в процесі реструктуризації останнього проекту, який у нас був по сільському господарству, і будемо виділяти 132 мільйони доларів на чотири програми, які закладені в бюджеті 23-го року. Знову ж сьогодні пан Тарас, коли робив презентацію, він, в принципі, говорив про ці програми: це і підтримка ФРП, це і підтримка Фонду часткового гарантування, водокористувачі та також гранти для садівництва та теплиць. Я також хотів би сказати, що Світовий банк працює з іншими партнерами і через наші механізми як Європейська комісія, так інші партнери, використовуючи наші механізми, коли я говорю наші механізми – наші проекти виділяють додаткові кошти на сільське господарство України. Так Європейська комісія через проект Світового банку надасть 10 мільйонів доларів додатково у фонд – 10 мільйонів євро в 23-му році на Фонд часткового гарантування. І я хотів би також сказати, що, наприклад, та програма, яку Європейська комісія в минулому році робила через Державний агарний реєстр, також ми приймали участь і допомагали тим, що ми проводили моніторинг і оцінку бенефіціарів, що підвищило впевненість Європейської комісії надати кошти на ці програми.

Тепер давайте декілька хвилин поговоримо про майбутнє. І сьогодні було сказано про великі потреби в області сільського господарства. І ми всередині Світового банку згодні з цими потребами. Всі програми, які сьогодні обговорювалися, ми погоджуємося, що це є ключовими програмами – це ліквідність, це розмінування, це допомога в переробці, це логістика, і по багатьох напрямках ми працюємо.

Але я хотів би, щоб ви, колеги, зрозуміли, що якщо ми хочемо великі проекти, а коли я говорю про великий проект, це йде сума про, наприклад, 500 мільйонів доларів – це повинна бути комбінація кредитів і грантів. Дуже тяжко для донорів знайти значні суми грантів. Якщо ми хочемо мати грантовий проект, в принципі, йде мова від 50 до 100 мільйонів доларів, це максимально. Я не впевнений, що будь-який донор або ми, коли ми звернемося до донора, ми знайдемо кошти в розмірі більше 100 мільйонів доларів. 100 мільйонів доларів – це лише, мабуть, покриття боргів ФРП за 2022 рік і трошки нових грошей на 2023. Тобто це незначні суми.

Сільське господарство України потребує значних сум, і це потребує значного проекту, який мав би як кредит, так і грант. Але у нас... поки що, скажемо так, нам не вдається впевнити Міністерство фінансів щодо великого проекту по сільському господарству, тому що там, де є кредит, там є певні умови для залучення кредиту. І ми зараз знаходимося в процесі переговорів з Міністерством фінансів. І якщо нам не вдасться зацікавити Міністерство фінансів мати проект по сільському господарству, який матиме кредити і гранти, то ми, мабуть, перейдемо до розмови про грантовий кредит, про грантовий проект, але це буде проект із значно меншими сумами.

Тому на завершення хотів би сказати, що зі сторони Світового банку є повна підтримка тих питань і тих програм, які сьогодні піднімалися. І ми готові разом з вами працювати для того, щоб якнайшвидше знайти ресурси зі Світовим банком і від донорів для фінансування цих програм.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Сергій.

Будь ласка, Микола Тарасович.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Я, Сергій, хотів подякувати, тому що ви, напевно, одна з найменш тут людей відомих, але одна, я це точно знаю, один з тих, що найбільше зробили по грошах за останній рік і зараз робите. Тому як мінімум, в принципі, люди з вами познайомились, це вже добре, не тільки ми це знаємо. А по Мінфіну, да, біда страшна, таке враження, що працівники з Мінфіну, вони народжуються такими. Ну, якось будемо робити…

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Запрошували. вони відмовились взяти участь.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Вони страшно зайняті завжди.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Микола Тарасович, за репліку. Дякую, пане Сергію.

Наступний доповідач – Кучеренко Володимир Михайлович. Будь ласка.

 

КУЧЕРЕНКО В.М. Дякую.

Якщо можна, звісно, я коротко постараюсь, розумію, що всі хочуть виступити. Шановні колеги, друзі, Володимир Кучеренко, Українська корпорація по виноградарству і виноробній промисловості. Я є представником Європейського комітету вина при Єврокомісії в Україні.

Ми вже обговорювали неодноразово будь-які питання економіки. Я хотів би повернутись до питання виноградарства і виноробства, які є надзвичайно соціальною значимою галуззю для економіки України. Всі ви мабуть знаєте, що на штандарті Президента знаходиться один із символ цікавий – виноградне гроно. І недарма Президентом України саме три роки назад – тому що Зеленський взяв на себе сміливість… (Не чути) Президент і підписати Указ Президента про День вина. Всі ми прекрасно знаємо, що таке євроінтеграція, а саме культура споживання вина і розвиток галузі виноградарства і виноробства, є також не менше європейськими інтегрованими нашими завданнями і тими кроками, яким ми маємо слідувати.

Не так давно ми з Миколою Тарасовичем і Тарасом Миколайовичем обговорювали певні питання по держпідтримці цих галузей, і це не менш важливо. І я вдячний за підтримку Мінекономіки, у мене ось листи лежать, і Мінагрополітики, які підтримали нашу ініціативу. Я прошу  народних депутатів також звернути увагу на те, що, як і сказав шановний Денис Ігорович, що найбільш ефективною і дієвою програмою є "5-7-9". Наразі підприємства не мають доступу до цієї програми, лише за одного, що виноробні підприємства рахуються як тими, пам'ятаєте цю проблему, по суті, які не мають доступу до цих коштів – нонсенс. З однієї сторони, навіть і виноматеріали рахуються як підакцизна продукція, хоть одну копійку встановили, і це йде в розріз з будь-якими нормальними думками і нормальним здоровим глуздом.

Тому позиція Мінагрополітики позитивна, позиція Мінекономіки – також підтримують, щоб внести зміни до статті 13 певного Закону по 579. Мінфін, як в тій казці про "Бабу-Ягу проти", але, я думаю, це поки, тимчасово. Я думаю, що ми їх переконаємо в їхньому рішенні. Тому прохання: підтримати галузь, підтримати виноградарів. Повірте, оту кількість робочих місць, які сьогодні показував Тарас Миколайович в чудовій презентації, ми в рази можемо збільшити, тому що на сьогодні навіть ті люди, які підняли плантаж під виноградники, на жаль, не мають можливості долучитися до певних програм, а мають дуже велике бажання. І всі хочуть, щоб вином України – те, яке буде в бокалах на перемогу, саме ми святкували нашу перемогу.

Дякую. Прошу підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую за позицію.

Так, до слова я запрошую… Так, так, будь ласка,. (Не чути) Васильович.

 

_______________. Просто, мені здається, предметне запитання.

 

_______________. А в мене є ваша відповідь.

 

_______________. Ми позиційно підтримуємо. Воно має бути…

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. На предметне питання є предметна відповідь, напевно.

 

_______________. Ні, відповідь чітка. По-моєму, я підписував. Ні-ні, там, Микола Тарасович, не кажіть, там все написано, як має бути. Я пам'ятаю, читаю те, що підписую.

Дійсно, Мінфін проти, але мені здається, що от як ми зараз будемо переглядати "5-7-9", нам просто треба це не опустити, з підтримкою Мінагро, я думаю, спільно…

 

_______________. (Не чути)(Загальна дискусія)

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. (Не чути) ставити питання про голосування в Раді, тому що це питання, що це іде під загальним кодом алкоголю, акцизна продукція і туди підуть "5-7-9". Як це розділити? Ми не бачимо по КВЕД, це неможливо…

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. (Не чути)

 

_______________. Ні, там, дивіться, є ті підприємства, які мають свої, які мають… (Не чути) це вино, понад 70…

 

_______________. Зник звук.

 

_______________. У нас off record.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дуже жвава дискусія.

 

_______________. Звук пропадає.

 

_____________. Ми – за, щоб їх підтримати, але як це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги, давайте будемо продовжувати тоді.

Я до слова запрошую Соболева Дениса Анатолійовича.

 

СОБОЛЕВ Д.А. Дякую, Олександре Васильовичу.

Міністерство сільського господарства США бере участь у міжвідомчій співпраці, зокрема у червні 2022 року ми підписали меморандум про співробітництво з Мінагрополітики України. І ми дуже вдячні міністру Сольському за активну роль у відкритті нових напрямків співробітництва. В рамках цього меморандуму ми домовилися співпрацювати та обмінюватися інформацією з нашими американськими колегами в галузі рослинництва та тваринництва. Зокрема, це стосується обміну даними у сільськогосподарській статистиці і кліматичних умов. Крім того, ми вирішили тримати один одного в курсі щодо потреб у продовольчій безпеці та надавати підтримку у разі виникнення дефіциту та перебоїв в ланцюгах постачання.

В рамках пріоритету меморандуму ми вже провели віртуальний круглий стіл щодо торгівлі сільськогосподарською продукцією. Це було обговорення пріоритетів експорту в ході російської війни в Україні та майбутні зміни до національного законодавства та підзаконних актів, які спрямовані на гармонізацію підходів, стандартів Європейського Союзу щодо здоров'я тварин. Це є досить актуальні моменти, враховуючи необхідність переорієнтації торговельних потоків внаслідок російської агресії.

Здоров'я тварин є одним з головних пріоритетів для нашої організації, оскільки відновлення поголів'я тварин – це справа, яка може тривати роками. В рамках цього ми провели віртуальний тренінг щодо профілактики та лікування маститу у молочних корів, які зазнали стресу під час бойових дій, для близько 30 учасників сільськогосподарських асоціацій. Крім того, ми запустили проект, який зосереджується на зменшенні ризиків щодо передачі хвороб тварин у секторі свинарства під час війни та на етапі відновлення галузі після завершення кризи шляхом проведення оцінки ризиків, підвищення обізнаності та надання порад щодо біозахисту та хвороб свиней, покращення епідеміологічного нагляду та контролю за хворобами на фермах, а також навчання представників, зацікавлених сторін. Ми прагнемо підтримувати український аграрний сектор у цей складний час, співпрацюючи з усіма зацікавленими сторонами як з приватного, так і державного секторів, щоб втілити в життя ті пункти, які ми включили до нашого меморандуму.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Денисе Анатолійовичу.

Я ще, так як була жвава дискусія, ще хочу дати висловитись Печку Володимиру Сергійовичу, будь ласка.

 

ПЕЧКО В.С. Олександр Васильович, хотів би доповнити стосовно тематики підтримки виноградарства і виноробства. В сільському господарстві в 22-му році одна з найбільш постраждалих галузей якраз була виноградарство, виноробство. Чому? Тому що саме в цій галузі була заборона на продаж виноробної продукції, яка діяла більш як три місяці, і, звісно, що це не залишилося без свого сліду, негативного сліду.

Підприємства зараз перенасичені своїм виноматеріалом, тобто 25 відсотків року вони не могли реалізовувати свою продукцію. На сьогоднішній день, тобто на майбутнє у них фактично нікуди буде збирати навіть урожай, перероблювати його, цей урожай. І тому, скажімо, яка можлива підтримка? Я задав питання це підприємствам. Вони кажуть: "Хоча би ми могли переробити, наприклад, на викурку спиртів". Тобто різниця між, можливо, якби фінансування це було чи дотація, чи хоча би кредит якийсь, чи як би такого плану. Чи  можливо на це би розраховувати було? Це перше.

Стосовно 23-го року, то у Тараса Миколайовича бачив у доповіді, бачив там, що в 22-му було написано – садівництво, виноградарство, а у 23-му виноградарства не було, але було написано – сади. То, можливо, малося на увазі, що це і виноградники також.  Тобто щоб ми не забули про виноградники на 23-й рік. Тому що деякі підприємства, знаєте, знаходяться близькі до лінії фронту, а у деяких підприємств продовжується робота і вони активно розвиваються.

Хотілось би сказати, звісно, про десятки тих підприємств, які знищені, але ця проблема, вона у всіх є, і такі підприємства є. І десятки тисяч виноградників, гектари виноградників також заміновані. І дуже вдячний всім, хто піднімав ці питання. І також от підтримую Сергія Петровича Лабазюка стосовно, в минулому ці програми, вони були також більш діючі. Олена Олегівна колись градус підтримала, саме виділення коштів на переробку для продукції виноградарства, а саме дробарки і ємності певного преса, і це дало поштовх до розвитку малого виноробства. А ми не забуваємо, що галузь фактично була знищена за 20 років роботи, тому що сотні і десятки підприємств, і ми отримали фактично галузь і виноробні заводи, які були дуже в такому занепаді. Ми поновили, завдяки Міністерству аграрної політики і спільній роботі поновили членство в IOVW. Ми домоглися бачити ті баланси, ті фінанси, які можливо підприємствам і взагалі Україні було би отримати від галузі. На жаль, ми цих коштів не отримуємо.

Тому хотілось би дійсно розраховувати на таку системну, стабільну підтримку для галузі. Тому що тут є потенціал, дійсний потенціал єсть. Україна: клімат змінюється, зон у нас стає більших таких передбачених для виноградарства, які можна буде вирощувати. І не будемо забувати також про те, скільки підприємства садівництва, виноградарства надали підтримки переселенцям в цьому році. Тому що завжди потрібні там руки, тому що зайнятість населення на підприємстві, має 1000 гектарів – це 500-800 чоловік, які мають виноградники, 500-800. Хто ще – я дисертацію свою кандидатську захищав, саме тема: "Підвищення ефективності використання земель" – і де ще така ефективність, як виноградарства або садівництва? Де ще?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Володимире.

До слова запрошую Рибалку Сергія Вікторовича. В Zoom.

 

РИБАЛКА С.В. Доброго дня всім присутнім. Щиро дякую Міністерству за роботу в цьому важкому році. Дякую комітету за сьогоднішню зустріч, тому що вона дуже цікава. У мене всього два питання.

Перше від імені окупованих територій, Закон про колаборацію. Я дуже прошу всіх депутатів аграрного комітету, щоб ви і на своєму комітеті, і в своїх фракціях попрацювали з іншими депутатами, повірте мені, на окупованих територіях колаборація найбільше відноситься до аграрного бізнесу. Це не просто робота по закриттю свого підприємства – це підтримка пенсіонерів і всіх людей, які там живуть.

На жаль, ми не намалювали цих ліній, за які ми не можемо переступати. І сьогодні ніхто не розуміє, так йому діяти чи інакше діяти. Який би ви цей закон не прийняли, як би ви не проголосували, ви дасте чіткий сигнал усім про те, що можна робити, а що не можна. Тому звертаюсь ще раз до всіх депутатів, Закон про колаборацію, будь ласка, станьте амбасадорами цього питання, це надважливо саме для аграрного бізнесу.

Друге питання – це питання державних закупівель. На жаль, ми маємо вже дуже багато прикладів і аграрії, я його озвучую, це питання від імені асоціації картоплярів. Яскравий приклад. В минулому році пенітенціарна служба закупила картоплю по ціні 13,5 гривні, на ринку було 5, якби був допуск виробників картоплі, то я думаю, що зійшлися б на 8 гривнях, держава б зекономила мільйонів 50 грошей, а аграрії получили б ту оплату, яка їм…

Ставимо питання не про минуле, майбутнє. Оголошений тендер на три роки на 330 мільйонів гривень на пенітенціарні служби по 17 гривень за кілограм, до якого аграрні підприємства допущені не були, тому що там виставлені перші межі, по яких пройти аграрним підприємствам неможливо. Це і кредити, це і все інше. Тобто ми бачимо корупційну складову мінімум на 100 мільйонів гривень – це так, мінімум. Потрібно робити системно, Микола Тарасович, так, як ви це робите завжди. Давайте продумувати це питання, щоб закупівлі державні відбувалися перш за все в сільгоспвиробників. От в даній ситуації це, можливо, роздрібнення на області і все, і все питання буде вирішено, і для всіх це буде великий плюс. Я думаю, що тут не тільки картоплярі, а й м'ясо, молоко і все інше. Виробників просто викидають із можливості участі в державних тендерах.

Це дуже важливе питання, прошу комітет теж розглянути це на своїх засіданнях, пропрацювати ці можливості разом з міністерством, щоб аграрії отримали дозвіл. Ще раз дякую за запрошення і участь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Вікторович.

Микола Тарасович, будь ласка.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Сергій Вікторович, дивіться, по Закону про колаборацію. МінАПК написало навіть всі правки до цього закону, і разом з вами, і з ВАР і Соколов Михайло працював, Маркіян працював Дмитрасевич. З двома головами комітетів ми говорили – з Іонушасом і Ткаченком, тому що там одні зміни в Кримінальний кодекс, а друге – формулювання робіт, ті, що не підпадають під це, якщо я не помиляюсь. Давайте попросимо разом тоді дівчат і хлопців з аграрного комітету і всіх решта, щоб переконати їх. Вони не готові ставити це навіть на комітет. Але ми, напевно, раз тридцять спілкувались як мінімум. Ми доносили це в ОП, два рази на нарадах я ставив питання, на уряді. Є якесь таке загальне відчуття, що це дуже чуттєва тема, ми туди лізти не будемо, а все вирішимо після війни – от я бачу, що в голові у них таке. Я розумію ситуацію, яку ви говорите, і ми на тій самій позиції стоїмо, тому що, на жаль, воно дуже часто перетворюється на зловживання.

 

РИБАЛКА С.В. Ще раз звертаюсь до депутатів. Як би ви не прийняли цей закон, він для людей дуже важливий, люди чекають дев'ять місяців, вони не розуміють, що їм робити. Там люди чекають Україну. Не потрібно підштовхувати їх до якихось подій, які вони не розуміють: чи будуть вони сидіти за отриманий паспорт, чи ні; чи можна їм щось зробити, продавати… (Не чути) чи не можна.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Ні, за отриманий паспорт там дискусій немає, Сергій Вікторович.

 

РИБАЛКА С.В. Ні, я це розумію, що паспорт – дискусій немає. Я просто кажу, що, да, потрібно визначити цю лінію, потрібно їм сказати про це: паспорт – дискусій немає. Все і всім все зрозуміло, паспорт не отримувати, але про це всім потрібно сказати: оце можна зробити, оце не можна, оце видали пенсіонерам, а оце зовсім інше продавали. Будь ласка, ще раз звертаюся, станьте амбасадором.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Давайте ми, дивіться, ми зробимо ще раз один захід на… питання це піднімемо на порядках денних і подивимося, що з цього ще раз получиться. Напевно, треба… Тоді, асоціації, давайте ще раз підніміть це питання, попросіть комітет, щоб зробив звернення на наступному засіданні агрокомітету. Якщо можете, зробіть. Там, в принципі, нормально відпрацьований цей закон, остання редакція, зверніться до всіх, в першу чергу до двох комітетів інших.

 

РИБАЛКА С.В. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми все почули. Дуже дякую, Сергій Вікторович.

Також до слова запрошую Михайла Малкова, будь ласка, ФАО.

 

МАЛКОВ М.В. Доброго дня, шановні колеги. Михайло Малков, старший радник з питань програм і політики Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН.

По-перше, я хочу вам сказати, що ми з першого дня війни дуже плідно співпрацюємо з Міністерством аграрної політики і продовольства. Тут вже звучало, що ми зробили спільно в прошлому році, але ми зараз знаходимося в конструктивному діалозі. І я сподіваюся, що на цьому тижні ми закінчимо формування нашого Rapid Response Plan, тобто плану швидкого реагування на те, що відбувається.

Там буде дві частини, одна частина буде гуманітарна частина, яка, згідно з якою ми плануємо залучити більше 100 мільйонів доларів для допомоги власникам домогосподарств і плануємо десь стільки ж залучити саме для допомоги аграрному сектору. Це буде і програма, що пов'язана з тим, що ми називаємо energy for food, з альтернативними джерелами, з інтегрованими продовольчими енергетичними системами, тобто це і біометан – виробництво біометану, біоетанолу, це взагалі переробка біомаси на енергію для того, щоб забезпечити альтернативне енергопостачання для сільського господарства. Це будуть питання, що пов'язані з генераторами. Дякую Миколі Тарасовичу, вже він розказав.

Я можу навіть сказати, що вже сьогодні фактично ми отгрузили, вже пішов генератор на Одесу для забезпечення електропостачання. Ви знаєте, що зараз відбувається в Одесі, найпотужнішого виробника хлібних, хлібобулочних изделий в Одесі, да,  хлібокомбінату. Таких ми зараз вже поставили фактично по всіх деокупованих територіях і в Херсоні, і плюс тих територій, включаючи Херсон і Миколаїв, ми зараз вже поставили це в Чернігів, такі потужні генератори. Тобто на всіх цих деокупованих, на всіх територіях, в яких зараз є найсерйозніша ситуація з електропостачанням, зараз уже на виробниках хлібобулочних, на крупних виробниках хлібобулочних изделий працюють генератори, які ми отримали завдяки, до речі, позиції Міністерства аграрної політики і завдяки позиції наших донорів з Німеччини. Планується, наскільки я пам'ятаю, ще 31 генератор вже меншої потужності. І здесь будуть залучені не тільки представники хлібобулочних, виробники хліба, але будуть залучені і виробники молока, молочні асоціації. Тому ми запрошуємо, звичайно, для співпраці.

Але є ще одне питання, на яке я хочу звернути увагу, це саме питання розмінування. ФАО спільно із Всесвітньою продовольчою програмою зараз... фактично я  можу це... о'кей, 10 лютого це буде офіційно оприлюднено, ФАО отримає перші 10 мільйонів, але ми забезпечили вже 10 мільйонів на перший пілотний проект. На 2023 рік по розмінуванню ми плануємо цю суму в цьому році збільшити до 50 мільйонів. Але я абсолютно згоден із паном Кудіним в тому, що зараз певні проблеми, є проблеми з постачанням техніки. Ми бачимо те, що зараз на ринку постачання техніки – це не дуже швидка історія. Зараз ми плануємо, що якщо все буде добре, перша техніка буде поставлена сюди десь наприкінці травня в кращому випадку.

Друге питання, яке є по розмінюванню, це саме те, що зараз дуже обмежена частина територій України, і на якій військові надають згоду для проведення гуманітарного розмінування. Зараз, наскільки я розумію, це виключно певна частина територій в першу чергу Харківської області.

І третє питання, яке є, і на яке ми дуже сподіваємося, до речі, на допомогу саме аграрного комітету і Міністерства аграрної політики і продовольства, це те, що згідно, наскільки я пам'ятаю, з Законом про розмінування, там визначена організація, яка має право вносити видачу сертифікатів на те, що ця земля, на якій проведено розмінування, вона дійсно на 100 відсотків розмінована.

У нас є зараз вісім організацій на території України, які можуть і мають право і мають всі ліцензії на проведення робіт щодо розмінування – всього вісім. Організація, наскільки я розумію, вона знаходиться, про яку я зараз кажу, вона знаходиться, наскільки я розумію, в Чернігові, і вона в ці вісім не входить. Тобто є певна проблема, і от механізм, яким чином після розмінування отримувати ці сертифікати, він до кінця невизнаний, цей механізм до кінця невизначено. Тому я дуже сподіваюсь на позицію і міністерства, і аграрного комітету на те, що ми зможемо це більш конструктивно обсудити в найшвидший час.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дуже дякую.

Микола Тарасович.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Михайло, дивіться, у нас по розмінуванню питання одне – швидкість. Ми мали зустрічі емоційні з вами з приводу цього. Тому в нас просте прохання – зробити це якомога швидше, тому що у вас найбільший бюджет серед усіх, які озвучили, гроші на розмінування. І так само, як було з мішками, в принципі, доступно зрозуміло зробити зараз тут. Якщо треба якісь зміни, ми їх активно пролобіюємо, це питання не стоїть, ми це говорили минулий раз, говоримо і зараз. Тільки знову ж таки просимо це швидше.

Друге. Якщо у вас є розуміння по строках, дайте це розуміння, ми покажемо ринку, щоб ринок розумів. Він або цього чекає, або займається сам. Це також рішення, просто, що воно буде так як є. Тому тут ми чекаємо від вас цього алгоритму і ви про це добре знаєте.

 

МАЛКОВ М.В. Я думаю, ми на наступному тижні вийдемо на вас уже…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Михайло.

І я до слова запрошую Збінського Павла Францовича. Будь ласка. Тільки дуже коротко, ми вже з графіку збились.   

 

ЗБІНСЬКИЙ П.Ф. Добрий день, шановне товариство. Павло Збінський, я – господар приватного домоволодіння, яке… однією сім'єю в рамках сім'ї з банком землі 2 гектари, то єсть сім'я живе самодостатньо. Ми утримаємо індика, десь приблизно біля тисячі голів за рік. До того ми паралельно вирощуємо і лохину, і так само займаємося лавандою – вирощуванням і переробкою. І хотілось звернути увагу на те, що якраз і в умовах війни от такі невеликі домоволодіння, вони так само можуть бути великою підпорою для держави і для громади. До речі, наша Брусилівська громада, вона зараз збільшилась наполовину. Тобто при населені в 15 тисяч у  нас тимчасово переміщених осіб прийняло 7,5 тисяч. І це  приклад таких домоволодінь як наше, вони так само вказують дорогу, де можна зайняти той народ, який у нас живе, проживає, і який до нас зараз переїхав з Бородянки, з Макарова.

Хотілось би звернути увагу, що домоволодінням малим, малому фермеру, самому маленькому, йому так само… ну, в усіх проблеми, гроші, великі кошти там, але ми забуваємо про навчання фермера. Ми забуваємо про те, як йому показати дорогу, куди звернутись, як працює цей кооператив, як зробити. Потреба нашого кооперативу в громаді, допустим, мати кооператив по комбікормовому заводі, допустимо. Прекрасно, зменшилась би логістика, виробляли би повний цикл – те, про що ми всі тут говоримо, і на що звертаємо увагу. Але не всі знають, як це робиться, не всі вміють.

Прошу, от така просьба від самих маленьких.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Що конкретно треба зробити, от скажіть мені? Дивіться, я мав десять таких розмов. І мені показували приклади, там от в Радянському Союзі. Я кажу: дивіться, в Радянському Союзі Googl не було – а було в 100 разів гірше, точно – щось знайти.  Що саме треба, от навчити людину? Де йому показати дорогу?

 

ЗБІНСЬКИЙ П.Ф. Приклади. Один дуже простий приклад. У нас в районі собиралось підприємство будувати біогазову установку велику. Але населення дуже проти цього було – бунтували, дорогу перекривали. В итоге підприємство не відкрилось, не зробили із-за примхи населення, із-за того, що населення просто не розуміє вигоди…

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Я розумію, але, дивіться, є багато прикладів. Це всюди так. Просто люди, які хочуть зробити біогазову установку, беруть, збирають село, кажуть: "Шановні, от ми хочемо це зробити. Скільки робочих місць? Запаху не буде, навпаки, буде порядок, то буде, то. Якщо хочете, давайте виберете 20-30, скільки треба автобусів, відвеземо вас, покажемо, нагодуємо, як це працює в іншому районі". Це, як правило, робота інвестора, а не Міністерства АПК, не аграрного комітету і навіть не ваша. Ви точно сприяєте, але це не ваше завдання. Значить, такий інвестор якийсь попався. Може, і добре, що відвалився, бо невідомо, щоб ще побудував там.

Дивіться, ми готові цю роботу робити. В принципі, комітет останні декілька років тим і займався, щоб передати вам по максимуму повноваження, ви це знаєте. Розпоряджаєтесь землями ви. З цього року, от зараз у вас донарахування піде по поставленому податку, ви це відчуєте, тому що ми бачимо, що все рівно аграрії платять. Тобто… але інформативна робота, вона… ну, це таке дуже дискусійне питання. Якщо, я от деколи, коли мені задають, не знаю, що відповідати от саме на це, чесно. Якщо якесь конкретне питання, знаю, що відповісти.

 

ЗБІНСЬКИЙ П.Ф. Зрозуміло. Попробую тоді сформулювати.

 

 СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Кажіть, ми зробимо інформаційно окремо. Є програми, наприклад, окремі, де по інформаційному там щось можна робити, на це навіть виділяються гроші. Є у Світового банку програма, коли вони беруть села, які проводять окреме навчання про зміну цільового, що можна зробити, куди поїхати і так далі. Є якісь окремі програми, де німці фінансують окреме навчання, в тому числі і от в цьому технікумі, що під Києвом ми були. Просто скажіть, що конкретно, бо так в загальному важко відповісти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Павло Францович. Чекаємо від вас ваших пропозицій, чекаємо, будемо їх розглядати, щоб допомогти.

До слова запрошую по Zoom  – Стефурак Василь Васильович, будь ласка. Але дуже коротко, ми вже з графіку вибились.

 

СТЕФУРАК В.В. Зрозумів. Шановне товариство, дуже дякую за надану можливість, за надане слово.

Перш за все хочу подякувати зараз, користуючись нагодою, всій залі, всім тим, хто допомагав два роки назад, три вже. Ми стартували з стартом вівчарства  перед війною. У нас все дуже гарно йшло, все було прекрасно, але війна внесла свої корективи. Задача зараз стоїть у нас дуже проста і зрозуміла: ми стараємося максимально зберегти маточне поголів'я. Я сам із Західної України, з Карпат, ми зараз дуже багато поприймали людей, разом з тваринами людей, яких ми змогли... ми уплотнили максимально свої ферми, ми так, як в рукавичку, понабивали і людей, і тварин. Тому що у  нас буде величезна проблема – ми втрачаємо материнське поголів'я. Це перша теза.

Якщо є якась можливість розглянути якусь можливість, якусь допомогу, щоб ми могли зберегти ці всі тварини, ми не можемо самотужки все це зберігати, що можемо, то робимо, але щоб якось нам підкласти плече в цій роботі. І тут багато разів прозвучала теза, у нас є дві проблеми зараз в Україні. Проблема перша – це вивіз зерна, а проблема друга – вільних земель, чагарників, про що я постійно говорю.

І зараз стоїть питання якісь глобальні проекти запускати. Чому спільно з Світовим банком, з ФАО не запустити розвиток дрібного тваринництва, дрібної рогатої худоби – вівці, кози? А ми ж знаємо чітко, що після Другої світової війни був обов'язок – в кожному господарстві, щоб була коза. Люди мали можливість... це дає людям можливість самозайнятості, це дає людям можливість вирішити питання з молоком, особливо на деокупованих територіях, де за молоком прийдеться їхати, бог знає куди. І це дає можливість людям уже починати заробляти. Це глобальна проблема, глобальний масштаб, глобальна така програма, проблема і програма.

Я уже скільки разів наголошував на тому, що у нас там стояло питання 10 мільйонів тонн зерна вивести з України, не було можливості на старті, а 10 мільйонів тонн зерна – це якраз те, що потенційно можливо Україні отримати 100 мільйонів баранів, і це якраз 10 мільйонів тонн зерна на них треба. Якщо вивести 10 мільйонів тонн зерна – це дає 2 мільярди державі доходу, а якщо 100 мільйонів баранів – це дає 20 мільярдів доходу на однаковий час за рік з однаковим об'ємом зерна. Додана вартість, зайнятість людям – 3 мільйони робочих місць. Все, що можу сказати, над чим працюємо і що робимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Перше – вівці і кози добавлені цього року в програму Євросоюзу, виплата на одну голову. А наскільки я знаю, в ФАО є окрема програма, яку ми називаємо "Бринза". Я думаю, Михайло з задоволенням вийде на вас і поспілкується по цій програмі. Так, Михайло?

 

СТЕФУРАК В.В. Користуючись нагодою кажу, що Івано-Франківська область по "Бринзі", там включили тільки тих, хто вступив в асоціацію, в "Бринзі". Всіх вівчарів не включили. Чи можливо її розширити, бо бринзу робить багато людей, а та бринза, яка має сертифікат, там не нижче 700 метрів? І получається момент, що у нас одні получать, а решта вівчарів – дуже обмежена кількість получить, до речі – решта вівчарів лишається без програми і без грошей...

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т.  Михайло, ви можете її розширити цю програму?

 

МАЛКОВ М.В. Звичайно, будемо розширяти.

 

СТЕФУРАК В.В.  Дуже дякую. Тому що станом на сьогодні ми не можемо претендувати, претендують тільки ті, хто мають сертифікат географічних зазначень.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Михайле, тільки без жартів. Ви тоді, якщо ми говорили чоловіку, то зв'яжіться вже з ним тоді і це…

 

СТЕФУРАК В.В.  Обов'язково. Зараз буквально попрошу його якісь вихідні дані, обов'язково з паном Михайлом зв'яжуся. Треба доопрацювати. І, пан Микола, окремо вам дякую, тому що вас у фейсбуці нема, я постійно звітую за вівчарство. Микола Тарасович Сольський, я маю на увазі. Звітую за вівчарство, а вас нема. Просто хотів вам особисто подякувати.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Це, до речі…(Не чути) коли була, і мене не було. Це… (Не чути) комітету було. Дякую вам.  у фейсбуці нема, але десь має бути…

 

_______________. Дякую вам дуже. Робота йде, араби, до речі, чекає на нашу баранину. Ми вже перші літаки відправили були на Катар, на Кувейт. Ми відправили перші кораблі і тут, не буду матюкатися – русня дуже погана.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Дякую.

 

_______________. Можна трошки додати. Я також хочу підняти питання по дотації, ті, що по Європейському Союзу, які поступають на одну голову ВРХ, тому що вівці і кози, вони…

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т.  Да, добавили вже. З цього року добавили.

 

_______________. Дякую. Ще таке питання. Тут сьогодні піднімалося велике питання по кредитах, тому що, наприклад, вівчарство і козівництво – це ті галузі, які потребують довготривалих коштів. Чи можливо розглянути кредити, які були б довгострокові від 5 до 7 років?

Дякую.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Ви точно попадете під програму Фонду часткового гарантування, воно десь… розраховуйте з осені реально, тобто там, якщо у вас до 500 гектарів, у вас точно, я думаю, до 500 гектарів…

 

_______________. Та ні, там менше насправді.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Да, то ви можете отримати кредит під гарантії цієї установи. Ми звернемо на це увагу, це буде процентна ставка плюс 1 чи 1,5 процента. Тобто у вас дуже спроститься… Ви, процентну ставку все рівно треба платити, тому що це, це є бізнес, але у вас сильно спроститься життя з заставами. Ви можете по "5-7-9", якщо ви цікаві банку, попасти під 50 процентів гарантій, але якщо у вас є 50 процентів іншої застави.

 

_______________. Ні, це нема проблем.

По "5-7-9" воно не працює в довготривалій перспективі, там…

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Ні, там тільки оборотні кошти, а Фонд часткового гарантування буде перекривати інші гроші.

Дивіться, я дуже сильно впевнений, що воно цього року запрацює, ну, от чекайте. Я думаю, що ми потім, як це запуститься, зробимо анонс, ми зробимо нараду з банками і покажемо вам всім, як працює. Це в першу чергу програма під невеликих, до 500 гектарів, але невеликих, не таких, як ви говорите, домогосподарств, вони мають свою підтримку, а які можуть на цьому заробляти і можуть роботу не тільки собі, а ще комусь давати.

 

_______________. Так, звичайно. Дрібний, середній фермер.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

До слова запрошую Новікова Геннадія Володимировича, будь ласка.

 

НОВІКОВ Г.В. Дякую.

Доброго вечора, колеги. Я буквально коротко щодо дотацій, бо сказав представник Мінекономіки, що інфляція з'їсть відсотки, так от я скажу, що в цьому році на 30 відсотків дешевша наша продукція, ніж в 21-му році, в минулому році. В 22-му дешевша десь на 30 відсотків в середньому, мається на увазі зернові і так далі за рахунок логістики і іншого. Але фермер не винен в тому, що логістика з'їла, а він отримає на 30 відсотків менше і тому, так би мовити, інфляція не дуже допомагає, на жаль, чи допомагає, чи по-іншому.

Тепер те, що стосується дотацій, це такий комплексний підхід. Микола Тарасович, значить, у нас щодо… бо є такі ще податкові пільги для товаровиробників, і в тому числі четверта група. І от у нас щодо деокупованих територій питання в тому, що вони злітають з четвертої групи, тому що треба 75 відсотків, а в них немає реалізації зовсім, і немає ні 75, ні інших відсотків, розумієте. А рішення з цього приводу повинні приймати обласні ради, тобто ТПП признала форс-мажор, але ДПС пише для того, щоб це прийняти, треба рішення обласної ради. Обласні ради, в тому числі в Запоріжжі, я не знаю, як у Херсоні, але не збираються зараз. Військові адміністрації до цього не доходять, бо руки, тому що, зрозуміло, там більше інших проблем.

Тому прохання, в принципі, я підтримую колег, коли кажуть, що повинна підтримка… все-таки те, що по галузям – одне, а те, що стосується все-таки деокупованих територій і не окупованих ніколи територій. Вона повинна і так ще розділятися, бо там трошки різні речі: комусь треба просто поновлювати виробництво, а комусь треба його там стабілізувати або розширювати. Це інші, трошки інший підхід. Тому прохання, можливо, якусь або, я не знаю, як це, раніше комісію створювали, але зараз не хочеться начебто комісію створювати, але підхід потрібно розділити. Все-таки і їх, цих територій, буде додаватися, дасть бог і ВСУ, буде добавлятися цих територій.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Дивіться, от я вам зразу скажу. Дивіться, по банках, по кредитах: це буде робитися тільки в ручному режимі, як минулого року, тому що вони… у вас є гроші, які йдуть банкам, да, там, Мінфін, Нацбанк і так далі. Є компенсація, яка йде, і щоб аграрії мали під 9 процентів, але тіло і 9 процентів повернення – це ризики банків. Тому в них там є своя політика, чому вони, звичайно, хочуть когось кредитувати більше на правому березі, в центрі, чим до прифронтових зон.

І стандартно це ми після того збирали банки  і ще раз їм говорили: поміняйте пріоритет, тому що інакше ми там, при розподілі держгарантій буде не в вашу користь. Прем'єр так озвучував, ми так готувались, давали такі справки і так далі.

Тепер по садах. Ми теж об'єктивно розуміємо, що однаково дається, що в Херсонській області, що в Запорізькій, що в Тернопільській області. І заявок то в Запорізькій області на сади не так-то багато.

 

НОВІКОВ Г.В. Ні, це не стосується підтримки саме державних… Мається на увазі, от зняття обмежень на частку на деокупованих територіях по 7 з 5 відсотків, щоб…

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Дивіться, по четвертій групі ми розберемося. Ми постараємось, найдемо там якесь рішення, щоб найбільш простіше їх залишити на четвертій групі.

 

НОВІКОВ Г.В. І те, що стосується дотацій, ми абсолютно підтримуємо цю програму "5-7-9", вона працює. Дякуємо, і приєднуємось до колег.

Але те, що стосується поновлення оцих, так би мовити, відродження  практично деяких підприємств, там повинен, напевно, бути трошки інший підхід, бо банки зараз, у мене є приклад по ПУМБ, що просто приходять і кажуть: ти повинен платити. Когось деокупували, когось ще не деокупували. Але тут на цій території є якийсь бізнес – все, забирають цей бізнес, тому що там є кредит. Розумієте?

Я розумію, що все це, так би мовити, можна, і ми, до речі, дякую, вирішуємо в такому порядку штучному, мається на увазі персональному. Але на мій погляд, треба, щоб держава якось так поставила, що це не можна робити.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Це все зводиться потім до грошей. Якщо щось банкам не можна робити, значить, банкам треба ці гроші компенсувати, тому що банки комусь винні ті гроші – або людям або Нацбанку.

 

НОВІКОВ Г.В. Це ж форс-мажорні обставини, це ж об'єктивна реальність, не повинен... Колеги, іще…

 

_______________. Насправді, вони мають право повертати…  (Не чути)  що банки наполягають, але юридично...

 

НОВІКОВ Г.В.  Так, але зараз банк… (Загальна дискусія) Буквально хвилинку, колеги. Банк бере зараз нараховує відсотки 25 відсотків, бо люди автоматично злітають з "5-7-9", він нараховує 25 відсотків, і відсотки ніхто не відміняв. І тільки, так би мовити, виганяють окупанта – зразу він повинен вже вдвічі більшу суму, бо 25 відсотків. Розумієте?

Тобто треба все-таки зрозуміти, що це можливо або держава повинна на себе брати…

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. То НБУ роз'яснення говорить, що вони  можуть не платити зараз як форс-мажор.

 

НОВІКОВ Г.В. Можуть не платити, але нараховуються вони все одно.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Відсотки нараховуються.

 

НОВІКОВ Г.В. І не 5-7-9… а тому що неможливо по закону.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. А чому "5-7-9"?

 

НОВІКОВ Г.В. Злітають чому? Тому що він, припустимо, зараз у нього повинна бути звітність певна і так далі, а він веде, там же окупована територія. Там же окупована територія. Розумієте?

До речі, те, що стосується окупованих територій. Я  багато вже чув, ми багато з цього сперечалися, колеги, буквально одну хвилинку, дивіться. Колеги, дивіться, ці люди зараз, ви порахували те, що посіяна озимина. До  вашого відома, окупованих територій відсіялось десь 90 відсотків від кожнорічного плану. Чим відсіялось, як відсіялось – це вже інша справа. Але, якщо ми деокуповуємо до 1 червня, то це українське зерно. Розумієте? І зараз ми цих людей повинні за те, що вони це зробили, напевно, розстріляти. Там є програма одна – 200 мільйонів на водокористувачів. Це, так би мовити, нам відомі люди, це якраз ті, кого вже до того часу, поки його використовують, вже розстріляють згідно закону, який зараз діє, бо це Херсонська і Запорізька область.

Микола Тарасович, у мене до вас прохання. Ваш закон…

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. … електроенергію, це на створення… водокористувачів.

 

НОВІКОВ Г.В. Я зрозумів. Але це ті люди, які повинні це створювати, проти них вже уголовні справи вже відкриті.

Колеги, є Закон 7646, який підтримав Кабмін і є автором Кабмін. Ми приймали… тому все нормально, закон добрий. Значить, крім того, що прохання підтримати, прийняти, зробити все можливе – це вже звучало, але зміни є від 16.11.2022 року до Закону "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України". Компетенція з визначення правового режиму окупованих територій була передана від РНБО до Кабінету Міністрів. Тобто Кабінет Міністрів може встановити своїми актами правовий статус оцих моментів всіх, так би мовити…

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Я знаю, про що ви говорите, це закон Ткаченка, він з комітету, він обговорювався, але вони тільки передали повноваження по встановленню переліку. Правовий статус відповідальності вони не можуть встановити, там треба змінити статтю, яка в Кримінальному кодексі говорить про держзраду, що це таке.

 

НОВІКОВ Г.В. До речі, от дивіться, значить, там я навіть не розумію, бо є тут, юристи про це вже багато казали, будемо казати. От є така просто четверта конвенція, Женевська конвенція 49-го року, яку ратифікувала Україна, в якій сказано, що: будь-які заходи, що мають на меті на окупованій території спричинити безробіття чи обмежити можливості працевлаштування для робітників окупованої території, забороняються.

Що ми своїм законом робимо? Ми вимушуємо людей виганяти, збіг керівник, от молодець, він не колаборант, він збіг. А 150-200 працюючих, десь 500-600 пайовиків, які не отримали орендну плату і не отримують зарплату – куди вони підуть, скажіть, будь ласка? І за Женевською конвенцією це заборонено робити, а ми людей примушуємо це робити. І більше того, ми кажемо, що вони ще й вороги народу.

Я скажу, з Луганської області люди, значить, приїхали там, приїхала людина, яку просто побили так, 75 років, що впізнати неможливо. Так він каже. до нього, він бувший голова адміністрації і так далі, сільгоспвиробник. Так він каже, приходять люди просто от, люди, які, як це, підприємці, які просто виживають, якимось чином виживають. Вони приходять до нього, бо старша людина, кажуть, що нам робити? Приходять колаборанти і адміністрації і кажуть, показують наш закон і кажуть: а куди взагалі, в яку Україну ви хочете? У вас уже повинні… ось, згідно з законом 12,5 мільйона – 15 років. От, що ви вже заробили. А він просто виживає там. Це не навіть не сільгоспвиробники, це просто, які на ринку, щось там і так далі, і так далі, розумієте.

І ми повинні дати сигнал людям, що Україна чекає цих українців або хоче цих українців, або хоче деокупувати ці території. Ми хочемо територію чи людей визволити? Тому я не розумію от дій Верховної Ради, якихось там комітетів, бо при вас же Гетманцев сказав, що він особисто буде підтримувати цей закон, Гетманцев, і так далі.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. А вони його підтримали… (Не чути)

 

НОВІКОВ Г.В. Тоді назвіть прізвище тих, хто проти, бо не знаємо, з ким…

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. В обидва комітети Ткаченка і Іонушаса, до них треба звертатися.

 

НОВІКОВ Г.В. Але прошу … (Не чути) і те питання по Кабміну, можливо, можна хоча би якісь питання вирішити з цього приводу, бо це просто жах. Я дякую.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Дивіться, крім того, що ми постійно будемо над тим сидіти, ви… (Не чути)

Колеги, дивіться, ви, якщо би я був в Раді, я би перший двома руками проголосував цей закон. Я не проти цього закону, більш того, ми за нього бігаємо і постійно просимо. Я вам просто говорю, яка в них позиція, я не адвокат їхній. От в них позиція  з того, що я розумію, зводиться до наступного, що – воно у вас викличе емоції, але я вам скажу так, як є, що, не під камеру – що терплять зараз всі, є багато, що взагалі помирають і є багато колаборантів. І ми не повинні йти на поступки, поки не переможемо, тоді зробимо послаблення, тоді розберемося. От приблизно таке десь формулювання, яке людей... (Не чути) І там Женевська, не Женевська конвенція, там же, в принципі, що ми просили поміняти? Вставити слово "добровільно", правильно? Все. І вставити слово...

 

_______________. Вимушене співробітництво і пособництво, наприклад,  розділити, розмежувати ці речі.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Це ж ми з вами писали і з ВАР, і з УКАБ,  і зі всіма решта. В принципі, ми там нічого не просили такого і воно легко пояснюється, ми зробили відсилочну норму, що вважається діяльністю, що не вважається. Наприклад, там же  не тільки ми, викладачі в школах, медики і так далі, ми це все прописали детально, старались пройти між цими краплями. Але навіть цього... в тих двох комітетах вони вважають, що все рівно вони не на часі. Давайте, ще раз кажу, ми, в принципі, кожні два тижні уточняємо позицію. Останній раз коли було?

 

_______________. (Не чути)

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Останній раз минулого тижня, от нічого не помінялось. Давайте попробуємо ще раз зробити цю хвилю, ми й так робимо, але просто більш масовано.

 

РИБАЛКА С.В. Може, їм пояснити, що вони роблять величезний негатив, вони ж мінус роблять величезний, поясніть їм це.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Сергій Вікторович, була нарада навіть в ОП, до речі, треба віддати належне Зеленському, він зайняв нашу сторону. Потім вони з'їхали, сказали, що вони відрегулюють оце цим законом, який ви сказали, який перед новим роком Верховна Рада прийняла. Ми ще тоді їм сказали, що вона нічого не вирішує. Якби це питання, напевно, було аграрного комітету, було легше. Дивіться, ми не знімаємо з себе відповідальність і аграрний комітет не знімає, тому що вони, в принципі, такі самі депутати, як і з інших комітетів. Я вам просто кажу, що буде важко. Більше того, я вважаю, що з інших фракцій, з того, що я розумію, дуже мало підтримки цієї. От реально, вони просто не хочуть туди лізти. Я говорю про практично всі фракції. От єдиний, хто точно за це проголосує, це хлопці, які зараз за все голосують – це "Відновлення України" і колишнє ОПЗЖ. Вони за земреформу… голосують всі. В принципі…

Сергій Петрович, ви проголосуєте за це?

 

ЛАБАЗЮК С.П. Ми проголосуємо… (Не чути) Я сьогодні вже… в перерві ми говорили…

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. А є Артур Герасимов, нема?

 

ЛАБАЗЮК С.П. Я не можу стверджувати, що там стовідсотково голосування буде. У нас буде швидше все по даній позиції вільне голосування, Але з тим, з ким я спілкуюсь, будуть підтримувати. І я вважаю, що нам потрібно почути думку силовиків сьогодні по даному питанню і його збалансувати. Тому що тут є питання юридичної складової – це одне. Морально однозначно тут всі ми розуміємо, що треба дати людям посил, бо, якщо ми людям посил сьогодні не дамо, а їх тим часом хтось накручує на щось інше, і у них станом на сьогодні є одна проста річ – виживання. От виживання, і вони переживають за кого? – За своїх членів сімей в першу чергу. Не за залізло, не за глину – тобто не стільки за активи, які вони стільки років здобували, а в першу чергу за життя, хоча і за активи в тому числі.

Тому мені здається, що нам потрібно почути думку правоохоронних силових органів, які мають потім з цим працювати, і вже в законодавчому форматі намагатися збалансувати.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. У нас є позиція до нового року. Вона не є така… вона не можу сказати така негативна, що точно цього не треба робити, але вони як мінімум не підтримують цього. Вони скажуть – як вирішить Верховна Рада, але вони не дуже хочуть цих змін. (Загальна дискусія)

 

_______________. Колеги, прошу врахувати одну деталь. Десь з червня місяця, припустимо, по Запорізькій області, почалося це з баз відпочинку, почалося переоформлення баз відпочинку на підставних осіб під таким… вежливо с пистолетом біля цього, значить, і, будемо казати, просили переоформити це, але переоформлялося це на території України нотаріусами неокупованої України, неокупованої. Я знаю це достеменно, тому що написав листа до Мін'юсту, і він відповів, що це можливо. Потім почали розбиратися і вже десь у вересні, коли Кабмін прийняв рішення 12-го, і тоді відмінили це питання, а до цього все це робилося нашими нотаріусами.

Значить, є приклади, коли колеги наші, просто у нас є, що двох керівників за 70 років взяли, посадили, вивезли до Василівки, викинули, а на господарство поставили інших, а потім з'ясовується, що ноги ростуть з неокупованої території України, під замовлення. Це все, ви знаєте, відбуваються страшні речі взагалі. Я не можу зараз все озвучити, тому… і в цьому, на жаль, багато приймають участь і певні органи, на жаль. І тому, будемо казати, коли ми… це такий розгул всього, переділу, тому що там, де не могли в мирний час примусити керівника віддати свої активи, зараз примушують іншими шляхами. А примушують, на жаль – на жаль, теж не під камеру, не так би мовити, не окупанти.

 

_______________. Я підтримую те, що говорите, тому що у нас такий приклад є в молочній галузі, в молокопереробці.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Та вони є у всіх галузях.

 

_______________. Да.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Це правда життя зараз, насправді зараз...

 

_______________. Але закон зворотної сили не має, розумієте? Закон буде, але закон зворотної сили не має і на попередній період діяти не буде. Він діяти не буде на попередній період. І люди постраждають, ті, проти яких сьогодні є справи заведені.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Закон, який пом'якшує кримінальну відповідальність, має зворотну силу. Це той, який посилює, не має зворотної сили. Тому це є як мінімум часткове рішення. Я з цим теж згідний, його треба точно дожимати. Це точно не вирішить ці проблеми, тому що навіть з іншим формулюванням статті, вони все рівно будуть пробувати це робити. І у всіх цих історіях мають відношення органи по всіх. Просто цих історій, на жаль, слава Богу, не більше порівняно з якимись реальними, але їх теж дуже багато. Я вам можу навести приклади взагалі смішних історій, це по Харківській області… (Не чути) це добре знає. Вони взагалі там два місяці обілечували за зерно, яке там возили, в принципі, на блокпостах. І все закінчилося, вся боротьба з колаборацією тільки цим. Вони сказали, що піднімаємо на рівні Кабміну, ми тоді там чемно це побігли, відмінили. Це було коли, минулого понеділка? Запрошували цього замгубернатора, голову комісії і так далі. Воно так…

 

_______________.  (Не чути)

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Да, воно так… вони в трейдери закладали… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дуже дякую за цю проблематику, що ви її озвучили. Це можна обговорювати дуже довго. І дійсно це питання треба окремо обговорювати. Ми це почули, і будемо як комітет звертатися до наших колег. Якщо ви зробите нам лист від деяких асоціацій, це буде достатньо для того, щоб ми змогли зробити лист від комітету і до наших колег з інших комітетів для того, щоб цей законопроект ми розглядали найближчим часом, і щоб ми змогли приймати рішення так, як ви, я так думаю, що ви в цьому листі теж приклад наведете – той приклад, про який ви сьогодні говорили. Тому я думаю, що ми це будемо розглядати далі.

У нас останній докладач. Будь ласка, Вадим Петрович.

 

_______________. Очевидно, я. Шановні колеги, коротенько короткі тезиси стосовно стану молочної галузі, тому що із стану молочної галузі ми будемо робити висновки, що необхідно робити у воєнний період на 2023 рік. Негативні тенденції, які були в 2022 році: це зменшення поголів'я і зменшення виробництва молока відповідно. Це ті негативні тенденції, які ми не зупинили і не можемо зупинити.

Друге. Внутрішній ринок споживання у нас зменшився на 25 відсотків і на переробку надійшло 2,7 мільйона тонн молока, в порівнянні з попереднім періодом 21-го року – 3,2 мільйона тонн молока. Це негативні тенденції.

Позитивні аспекти, які відбулися за 23-й рік. Скажемо так, що молочна галузь спрацювала краще, чим навіть в 21-році, тому що у нас відбулося збільшення експорту молочних продуктів за кордон. 11 підприємств – дякую Міністерству аграрної політики, ДПСС – було відкрито на європейський ринок. І тому в нас за останні п'ять років перший раз відбувся позитивний баланс, сальдо негативне попереднє було, зараз 28 мільйонів доларів – позитивне сальдо стосовно…

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. (Не чути) згадаєте це, чи ні. Тільки що обговорювали… (Загальна дискусія)

 

_______________. Але разом з тим, що нам треба робити якраз у цей період, який у нас, 23-й рік. Перше, безумовно, підтримуємо законопроект про підтримку дотацій на збільшення поголів'я, державна підтримка, так. Це однозначно, нам треба стабілізувати скорочення поголів'я, це треба зробити. Треба зробити кроки по збільшенню внутрішнього ринку споживання. Що це за кроки по збільшенню внутрішнього ринку споживання? Перше, немає зараз Дениса Ігоровича, я хотів би звернутись до нього, – внести зміни до аукціону ProZorro до тендерів, тому що до тендерів ProZorro треба допускати тільки виробників молочної продукції. Не посередників, не приватних якихось незрозумілих підприємців, а ці необхідно внести зміни, що підприємства, які мають експлуатаційний дозвіл на виробництво молочної, м'ясної продукції фермерського походження, повинні бути допущені до тендеру, який проводять комунальні місцеві ради.

Друге – боротьба з тіньовим ринком. Є такий законопроект 3680-д, він вже розглядається давно, треба внести зміни і треба визначити, що таке фальсифікація молочних продуктів. Внести зміни до Кримінального кодексу, що таке продуктове шахрайство, тому що фальсифікація – це продуктове шахрайство. І тим самим ми видиме підґрунтя для тих тіньовиків, які працюють сьогодні на внутрішньому ринку.

Третє. Шкільна програма "Молоко". Її треба впроваджувати, тому що це теж програма, яка дасть збільшення внутрішнього ринку. Чому я говорю про збільшення внутрішнього ринку? Тому що тенденції на 2023 рік по експорту негативні. Вже прогноз який у нас є, що імпорт збільшиться і збільшиться суттєво, тому що там вже зменшення йде ціни на сировину. Якщо ще до нового року сировина коштувала там 56-54 євроценти, а ми мали гандикап 38 євроцентів, то зараз вже 32-34 євроценти – ціна на сировину в Польщі.

Тому у нас буде суттєве збільшення імпорту і буде значне зменшення експорту. Тому нам на внутрішньому ринку треба зараз…

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т.  (Не чути )осінню, це ще таке питання, Вадим Петрович.

 

_______________. Потім розрахунки. Постанова Кабінету Міністрів, потрібно нам тільки на розрахунки. Терміни розрахунків на період воєнного часу по торгівельних мережах.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Це закон, не Постанова Кабміну. Це ми теж говорили.

 

_______________. Це необхідно. І те, що сьогодні я в дискусію вв'язався стосовно Закону про колаборацію. Це, безумовно, терміново треба вносити зміни. Ми маємо такий приклад, я не буду зараз говорити, який. Ми напишемо в аграрний комітет. Тому що це постраждають люди, які невинні, люди які зберегли бізнес, зберегли робочі місця. Я говорю про переробку. Допомагали зберегти поголів'я верха, а вони зараз знаходяться під слідством.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. У нас, до речі, цікаво, за військовий рік через відкриття ринків… Треба, до речі, Мінекономіки віддати належне, вперше, не знаю, з якого часу, позитивний баланс по деяких… ми почали експортувати цукор в Європу в суттєвих розмірах – до 50 тисяч тонн в місяць, і кожен місяць продовжуємо. Ми молоко там сухе, масло, жири – воно має, правда, тимчасові причини, тому що кормова база значно дешевша, але все рівно. Що робити по молоку ми, в принципі, з вами погодили. Ми робимо це, але ви погоджуєтесь на щось інше. (Шум у залі)

 Ні, ми погодилися… не ми погодилися, у Зеленського була нарада і ми дотиснули Гетманцева, що ми зменшуємо кільце повністю по всій цепочке ПДВ, навіть, можливо, до 7 процентів на молочні продукти. Але ті, хто займається молоком, повинні вкладатися в просування молока. Це основна проблема, яка у нас є, щоб ми там не говорили інше. Ми всі їмо менше молочних продуктів, а п'ємо більше води. А звідки кальцій взяти, не знаю, таблетки хлопці п'ють, може, це таким способом. Тому там має бути з двох сторін шлях.

І ми цього року почати експортувати насіння з України, да, всі ж багато знають? Тобто судячи зі всього, там в європейських країнах багатьох цього року буде селекція, наприклад, кукурудзи – українська. Вперше, в принципі, це вже реальна ринкова історія, а не легенди Аграрної академії наук про суперсорти пшениці, які тільки вони вивели, які можуть рости в любій точці галактики, в принципі.

Тому це такі позитивні речі, які вам, наприклад, також допомагають. Серед всього поганого має хоч чуть-чуть бути щось хороше.

 

_______________. (Не чути)

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Це не ми, це все бізнес. Ну, да, чесно кажучи, ми навіть з насінням у нас виникла проблема, тому що ми попросили, щоб ФАО дали гроші і щоб вони потратили насіння і роздали як мішки або певний ліміт. Просимо це у французів, у них там насіння кукурудзи. Кажемо: у вас є селекція і так далі. Кажуть: ми вам можемо дати насіння, але, в принципі, нам не хватає, ми самі у вас купуємо. Ми були просто… я, чесно кажучи, навіть в цей момент цього не знав і прийшлось так трохи закінчити цю розмову в цей момент, таке.

Тобто Кравченко, Лімагрейн, LNZ, дуже багато компаній цього року на експорт відправляють, що дуже добре під новий сезон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Тарасович. Дуже цікаві факти ви нам розповіли.

В нас вже час нашого засідання давно вичерпаний, десь хвилин 40 тому. Тому я пропоную вже якось так закінчувати і підводити підсумки нашого сьогоднішнього засідання, наших слухань. Дійсно всі мали можливість висказати свої ідеї стосовно підтримки, і ми всі бачимо як зараз дуже важко аграріям працювати, які виклики перед аграріями. Але все ж таки всі працюють, всі збирають, переробляють і так далі, і це дуже круто, тому що сьогодні фактично наше міністерство та наш комітет, скажемо так – це драйвер, один з драйверів економіки, бо я так не бачу, яка ще галузь так швидко може експортувати і отримувати валютну виручку.

Тому по результатах сьогоднішнього засідання ми складемо рекомендації. Всі, хто не встиг ще висказатись на нашій нараді, можуть це зробити письмово на адресу нашого комітету. Ми всі пропозиції будемо приймати, обробимо їх і будемо приймати відповідні рішення і рекомендації. Тому, будь ласка, хто не встиг та хто ще хоче дати якісь пропозиції та рекомендації, будь ласка, ми чекаємо це від вас.

Тоді я оголошую наші комітетські слухання закритими. Всім дякую за увагу і за ваш час.