СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики

23 лютого 2023 року

 

Веде засідання голова Комітету ГАЙДУ О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня, колеги. Будемо вже починати. Будь ласка, будемо реєструватись.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. 22 депутати зараз беруть участь у засіданні, зареєстровано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. До розгляду на сьогоднішньому засіданні пропонуються наступні питання.

Про проект Закону про внесення змін до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" щодо особливостей діяльності на тимчасово окупованій території України, поданий Кабінетом Міністрів України (реєстраційний номер 7646). Наш комітет тут не головний.

Друге: про проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність, поданий Кабінетом Міністрів України (реєстраційний номер 7647). Наш комітет теж не головний в даному законопроекті.

Третє: про затвердження рекомендацій комітетських слухань на тему: "Особливості підтримки сільськогосподарських товаровиробників в умовах воєнного стану".

Четверте: про зміни до плану роботи комітету на період роботи дев’ятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання.

П'яте, презентація основних положень проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо вдосконалення системи управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності, поданого народними депутатами України Чорноморовим, Гайду, Тарасовим та іншими (реєстраційний номер 7577). Та "Різне".

Проект порядку денного вам було розіслано. В кого з членів комітету є пропозиції до порядку денного?

Будь ласка, Чорноморов перший був.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Шановний пане голово, дякую. Я би хотів включити в порядок денний звернення до правоохоронних органів стосовно Тилігульського лиману, щоб скоротити час нашим членам комітету і це питання не розглядати в "Різному". Дякую. Прошу включити його до порядку денного.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Колеги, для того, щоб ми максимально швидко пройшли, я пропоную технічні питання винести першими, там три питання наші комітетські, і далі розглянути два законопроекти.

Соломчук, будь ласка.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Пане голово, пам'ятаєте, десь комітетів сім-вісім тому ми голосували одноголосно, щоб отримати відповідь на запит комітету щодо закупівельних цін військово-цивільними адміністраціями продуктів харчування на декілька, на 2,5, здається, мільярда, в травні місяці вони здійснювали закупку, здається. Я хотів, чекав вже багато засідань, я хочу побачити ці ціни, ці закупки.

Друге у мене питання. Коли ми уже нарешті в другому читанні від комітету – що є уже рішення комітету, всіх там цих – винесемо цю пальмову олію в сесійний зал і вирішимо? Ми уже третє скликання Верховної Ради, яке ніяк не можемо рішитися. Невже вам так смачна та пальма чи що? Пане голово, я задавав питання голові фракції, все, він каже: залежить все від вас, ви не даєте пропозиції. Я хочу почути відповідь: коли пальмова буде в залі, коли ми приймемо?

Рішення комітету уже давно є, все є, блокується, не виносять в сесійний зал. Чому так? Чи з Петром Олексійовичем уже хтось працює?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Дмитро Вікторович, якщо... Олександр Васильович, дійсно у нас багато законопроектів, які розглянуті і підготовлені до розгляду на пленарному засіданні. Безумовно, але, на жаль, в умовах воєнного часу вони очікують свою чергу розгляду. Пропозиції від комітету всі подані, на сайті вони присутні Верховної Ради. Це питання потрібно ставити перед Головою Верховної Ради. Можемо звернутися в робочому порядку.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Стосовно відповіді…

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Дійсно цей законопроект підготовлений до розгляду у другому читанні, він поданий на Верховну Раду. Всі супроводжуючі документи є, все залежить від політичної волі, політичного керівництва країни.

 

_____________. (Не чути)

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Пропозиція комітету була: включити до порядку денного. Законопроект включено до порядку денного сесії. А до розгляду пленарних засідань включає керівництво Верховної Ради.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Георгійович, ви не зрозуміли. Стосовно нашого звернення по цінах.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Звернення по цінах дійсно у нас було. Ми перевіримо. На мою інформацію, зараз не було відповіді.

 

_______________. Тобто нас кинули, я так розумію. (Шум у залі)

Я вас почув. О'кей. Значить, будемо на наступному комітеті питання ставити по-іншому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, колеги…

Так, будь ласка, Нагаєвський. Нагаєвський, будь ласка,

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Дякую.

Я також хотів підняти питання стосовно робочої групи, яка у нас була створена по оподаткуванню або розмінуванню, як вона там називається. На жаль, просто не всі депутати знають, що така група навіть створилася. І хотілось би не в "Різному" обговорити це питання, а все ж таки в порядку денному обговорити. Можливо, ми зразу якесь би прийняли рішення і теж проголосували за якесь звернення від комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Долучитися само собою, я ж кажу, що не всі депутати були повідомлені і не всі знали про цю робочу групу. Я думаю, що треба, щоб це питання ще раз обговорити повторно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Така робоча група вже є. Дійсно ми можемо змінити назву цієї робочої групи, зробити її більш для того, щоб всі розуміли, про що йде мова, і включити до складу робочої групи всіх, хто хоче долучитися до цієї тематики від наших членів нашого комітету.

Чорноморов, будь ласка.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я хотів би просто додати, що минулого разу, взагалі ця робоча група вона була створена при Кабміні. Це в обговорення цього законопроекту, який у пана Гетманцева. Я вже і тоді казав, що, кстати, пан Артем Сергійович, ми можемо це створити, просто перевести цю робочу групу в плані депутатських слухань на базу або на платформу, як це радить неодноразово голова фракції Давид Георгійович Арахамія, профільному підкомітету, де є податки. І можемо перевести її туди просто офіційно. 

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Артем Олегович, підтримується. Але я піднімаю питання не стосовно оподаткування або податку на землю. Не питання з обговорення законопроекту, а саме питання, як процедурно буде проводитися наразі зараз, що є дуже актуальним, процес розмінування полів на деокупованих територіях. Ця група, вона називається: проблеми оподаткування та засмічення територій, якось так вона називається. Я пропонував… да. Наче в нас очолював… (Не чути) Да, хтось мікрофон виключає. (Загальна дискусія)

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Якщо дозволите, це було в робочому порядку, дійсно, проводилися засідання за ініціативи і наших експертів, Сергія Біленка зокрема, разом з представниками Генерального штабу, Міністерства оборони, потім з Міністерством фінансів. Мова йде про те, що на тих територіях, де велися бойові дії, або створені споруди оборонного значення, або розміщені мінні поля – по них збирається все рівно мінімальне податкове зобов'язання і платиться податок за землю. Тобто мова йде, щоб ці відомості про ці ділянки були якимось чином включені до Державного земельного кадастру.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Олександр Георгійович, я ж кажу, ще раз я повторюся, питання обговорення законопроекту або питання комунікації з Генштабом, там з іншими органами стосовно питань, що стосуються оподаткування або плати за оренду землі – це інша сторона.

У нас зараз як у аграрного комітету має бути завдання першочергове, бо у нас зараз буде невеликий проміжок часу, буквально там через тиждень, через два буде 20-25 днів, коли буде сприятлива погода, коли ми зможемо все ж таки запустити процес, спалити той весь бур'ян, який стоїть на полях, запустити туди представників ДСНС або СБУ, або хто там, Генштаб буде займатися цими питаннями. І до початку посівної кампанії відновити орні площі для того, щоб надати людям відповідну документацію, щоб вони могли заходити і працювати на цих полях.

Бо ми… іншим чином ми просто зірвемо посівну кампанію, в нас знову 30-40 відсотків землі на деокупованих територіях не засіюються. Тому я кажу, що ми зараз відповідально маємо до цього поставитися: або окрему групу створити робочу, або на базі цієї групи зайнятись саме цілеспрямовано питанням розмінування. Ми маємо це тримати на контролі, залучити до цього всі ці органи, представників всіх цих цоввок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Артем Сергійович, ви готові цю групу очолити?

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Якщо ніхто не буде проти, ніхто не буде заперечувати, прошу долучатись колег і можу очолити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, давайте тоді так. Ми ще не проголосували порядок денний, тому я пропоную піти по слідуючому.

Так, будь ласка.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Тарас Миколайович, ви можете нам як комітету надати закупівельні ціни, якщо всі адміністрації не відповідають комітету? У вас вони є. Можете надати?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Я просив Олександра Георгійовича, щоб скинув. База у власності Укрзалізниці, вона там погоджувалася. Там, в принципі, легко витягнути. Можливо, просто звернення пішло на ВЦА, а його треба зробити на Укрзалізницю і все. У нас немає теж. У нас немає, як витягнути. У Мінекономіки цін теж немає, у Мінекономіки є обсяги, які купували, і перелік проднаборів. Фактично рахунки, вони тільки в цій базі, їх автоматично витягнути з урахуванням середніх цін може Укрзалізниця. Їх там пару тисяч рахунків, а вручну це буде дуже довго…

 Вони є тримачами цієї бази даних. Вони можуть в розрізі областей, в розрізі продуктів зробити. (Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Друзі, давайте затвердимо спочатку порядок денний.

Я пропоную добавити в порядок денний пропозиції від  Чорноморова, від Нагаєвського та від Соломчука стосовно цін, і проголосувати, поставити їх першими при голосуванні, а також поставити на голосування затвердження рекомендацій та змін плану роботи в цій черзі, а потім вже розглядати законопроекти.

Хто за даний порядок денний? (Шум у залі)

 Дякую, направлю.

Переходимо до розгляду питань. Перше питання: про затвердження рекомендацій комітетських слухань на тему: "Особливості підтримки сільськогосподарських товаровиробників в умовах воєнного стану".

Шановні колеги, ми, 7 лютого цього року за ініціативною народного депутата України члена комітету Сергія Лабазюка відбулося комітетське слухання на тему: "Особливості підтримки сільськогосподарських товаровиробників в умовах воєнного стану". Участь у заході, окрім членів комітету, взяли: Міністр аграрної політики та продовольства України Микола Сольський, перший заступник Міністра аграрної політики Тарас Висоцький, перший заступник Міністра економіки Денис Кудін, представники Світового банку, Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) в Україні, посольство США, Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в Україні, представники провідних профільних асоціацій та фермери.

За результатами слухань секретаріат комітету підготував проект рекомендацій, в якому враховані та узагальнені всі пропозиції, що були висловлені на слуханнях. Проект рекомендацій вам було розіслано, щоб ви могли з ним ознайомитись.

Ставлю на голосування пропозицію схвалити рекомендації комітетських слухань на тему: "Особливості підтримки сільськогосподарських товаровиробників в умовах воєнного стану", направити їх Голові Верховної Ради України, Комітету з прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин, Комітету з питань правоохоронної діяльності, Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, Кабінету Міністрів України, Міністерству аграрної політики та продовольства України.

Колеги, прошу голосувати. Хто – за?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Хто – утримався? Проти?

 

_______________.  Іван Адамович, запишіть ще мій голос.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я бачу, я бачу, Сергій. Я бачу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Рішення підтримано.

Друге питання...

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги! Колеги, я вибачаюсь, у нас ще на засіданні присутній Сергій Ярославович Рудик, він теж голосує "за", також як за порядок денний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Рішення прийнято.

Друге питання – про зміни до плану роботу комітету на період роботи дев’ятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання.

До слова запрошую Чайківського Івана Адамовича. Будь ласка.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Шановні колеги, надійшла пропозиція від наших колег, зокрема директора Миронівського інституту пшениці  імені Василя Мироновича Ремесла, доктора сільськогосподарських наук Олександра Анатолійовича Демидова, провести в кінці березня, приблизно 28-29 числа пропонуються такі дати, виїзні комітетські слухання на тему: "Забезпечення функціонування АПК у 2023  році та особливості проведення весняно-польових робіт в умовах воєнного стану". Даний захід пропонується провести в Миколаївській області на базі державного підприємства "Дослідне господарство "Агрономія".

Тому, шановні колеги, якщо немає заперечень, пропоную проголосувати за відповідні зміни до плану роботи нашого комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, прошу голосувати. Хто – за?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Хто – утримався?

Сергій Ярославович. За.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Рішення прийнято.

Далі. Про звернення комітету до Миколаївської обласної військової адміністрації та до Миколаївської обласної прокуратури щодо встановлення керівництвом регіонального ландшафтного парку "Тилігульський" паркану вздовж узбережжя лиману.

Будь ласка, Чорноморов.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Шановний пане голово, дуже дякую, що поставили це питання в порядок денний. До нас зайшли звернення від Коблівської громади стосовно неправомірних дій директором Тилігульського ландшафтного парку. Тому я хотів би трошки відкоригувати і направити звернення щодо правомірних дій цього директора до Офісу Генерального прокурора та до Кабміну.

Також хотів зазначити, що дана дія вже не перша, скажемо так, робиться зі сторони цього директора. Він знищив бізнес, який знаходився на Тилігульському ландшафтному парку, а саме "Устриці Скіфії", які ви всі знаєте, про яких навіть Комаров знімав передачу. Ця людина вижила просто із цієї зони, мабуть, для того, щоб по протоптаній доріжці вже притягнути туди вже інших.

Хотів би зазначити, що на дану посаду був затверджений головою військовою адміністрацією Миколаївської області, то ж він також несе відповідальність за дії цього директора. А також хотів би в зверненні зазначити, щоб було роз'яснення, за які кошти був встановлений паркан без погодження з міськими громадами і відмежувати людей доступу до лиману. Тож я прошу звернутися до правоохоронних органів, а саме до Офісу Генерального прокурора та до Кабміну щодо... дали роз'яснення щодо правомірних дій та використання бюджетних коштів, якщо такі були зроблені.

Дякую. Шановні друзі, колеги, я вважаю, що такий кричущий соціальний резонанс може статися у кожного з нас, особливо у мажоритарників, таке рейдерство. Тож я прошу зробити таку практику, щоб ми такі звернення, якщо вони є у вас, ви виставляли на комітеті і на базі комітету відправляли до розгляду правоохоронних органів. А вас я прошу підтримати моє звернення.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, ставлю на голосування пропозицію Чорноморова. Хто – за?

Дякую, колеги.

Ще у нас пропозиція стосовно створення робочої групи. Яка назву, Олександр Георгійович, ми зробимо?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Давайте ми уточнимо в робочому порядку по тематиці внесення даних до кадастру і так широко, як сказав Артем Сергійович щодо мінних полів, щоб провести ці роботи по розмінуванню найближчим часом.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Да, тут же  знову-таки питання працювати в складі вже цієї групи, яка створена, або все-таки створити нову.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Давайте зараз створимо офіційно... (Не чути)

 

_______________. Да, давайте зробимо.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  ... під головуванням Артема Сергійовича, а вам в  тижневий термін затвердити її склад. 

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Тобто питання оподаткування і оренди землі залишиться в тій робочій групі неофіційній, який займався Сергій Біленко, він далі буде працювати по законопроектному напрямку. Правильно?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Ні, краще хай і це питання входить у вашу робочу групу, і ви б там головували б офіційно.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Добре. Не заперечую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, хто за те, щоб створити таку робочу групу та щоб її очолив Нагаєвський Артем Сергійович, прошу голосувати.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Утрималися? Одноголосно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще одне питання на голосування від Соломчука Дмитра стосовно листа по заготівельних цінах. Будемо – то за те, щоб – будемо куди направляти?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. До Кабінету Міністрів України, я так розумію.

 

_____________. Хай зачитають.

 

СОЛОМЧУК Д.В. У квітні місяці Верховна Рада України виділила, якщо я не помиляюсь, 5 мільярдів гривень чи 4,5 мільярда гривень, чи Кабмін. Частина цих коштів на той момент була використана, частина ні. По деяких областях було дане завдання закупівлю продуктів харчування та підготовку продовольчих наборів, здається, кожен мав важити 20 кілограмів, щось таке було, для інших регіонів. Не пам'ятаю вже, тоді пам'ятав. Це 7 чи 8 тижнів тому ми мали як комітет відправити на обласні адміністрації запит комітетський і мали прийти відповіді. Вже пройшло 2 чи 3 місяці, відповіді ніякої немає. Тарас Миколайович каже, що краще відправити ще на Укрзалізницю, напевно, там прийде відповідь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді лист на Укрзалізницю, і ще куди?

 

СОЛОМЧУК Д.В. Це, здається, був квітень-травень місяць, да? Квітень-травень місяць, здається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми дублюємо лист, який ми вже направляли, але добавляємо на Укрзалізницю.

 

СОЛОМЧУК Д.В. А на лист що, взагалі відповідь ніяка не прийшла?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Дмитро Вікторович, треба уточнити в канцелярії. На той час це були перші місяці воєнних дій. Піднімемо це питання і вам в робочому порядку завтра скажемо.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Підніміть, узнайте. А якщо, дайте мені завтра лист, звернення, яке ви відправляли, і коли воно було відправлено. Копію, будь ласка, мені.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми будемо відправляти ще на Укрзалізницю, і ще куди? 

 

СОЛОМЧУК Д.В. Так. На всі ВЦА, знову.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте на Кабінет Міністрів і так, як ми розписували: на всі ВЦА та на Укрзалізницю.

 

СОЛОМЧУК Д.В. І туди, і туди продублюємо.

Квітень-травень це було під програму. Тарас Миколайович, як воно називалось?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Там березень-травень. Ну, тут дати якийсь період, тому що воно там, я розумію, там десятки тисяч були платежів.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Березень-травень.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Нам їх дадуть, просто шкода державних грошей на цю роботу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми продублюємо той лист, який був, направимо їх на глав ВЦА та на Укрзалізницю, та на Кабмін.

Хто за таку пропозицію, будь ласка, голосуємо: хто – за?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Прошу, колеги, голосуємо.

Хто утримався? Хто проти?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Рішення прийнято.

Наступне питання: про проект Закону про внесення змін до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" щодо особливостей діяльності на тимчасово окупованій території України, поданий Кабінетом Міністрів України (реєстраційний номер 7646). Я також пропоную розглянути інший законопроект, бо вони дуже… один похідний від одного. Тому обговорювання будемо проводити обох законопроектів.

Інший законопроект: проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність, поданий Кабінетом Міністрів України (реєстраційний номер 7647). Голосувати будемо по кожному окремо.

Будь ласка, до слова я запрошую Домбровського Кирила Григоровича Державного секретаря Мінреінтеграції, будь ласка.

 

ДОМБРОВСЬКИЙ К.Г. Дякую, шановний пане головуючий.

Шановні народні депутати, вашій увазі пропонується законопроект 7646, головним розробником якого було Мінреінтеграції. Отже, як відомо, після 24 лютого 2022 року частина території України опинилась під військовою окупацією російської армії, попри це державні органи, органи місцевого самоврядування та бізнес, зокрема аграрний, продовжують робити все, аби життя на цих територіях не зупинилось, а їхні мешканці відчували піклування української держави.

Після запровадження кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору постали питання у громадян, комунальних установ та бізнесу щодо того, в яких межах і як вони мають діяти, щоб їхня діяльність не підпадала під відповідні статті Кримінального кодексу. Частина четверта статті 111 прим. 1 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за передачу матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованих територіях та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, та/або провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованих територіях, у тому числі окупаційну адміністрацію держави-агресора. Проте під дію цієї статті підпадатиме цілком правомірна діяльність, зокрема заходи, спрямовані на розв'язання гуманітарних проблем, зокрема медичного обслуговування, діяльності галузі трубопровідного транспорту, робота магазинів, робота з продуктами харчування тощо.

Законопроектом пропонується внести відповідні зміни до Закону України про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території, уточнити частину статті 9 цього закону та доповнити новими статтями 9 прим.1, 9 прим.2, якими визначити перелік видів діяльності та заходів, які можливо здійснювати на тимчасово окупованих територіях, якщо вони при цьому не вчиняються при пособництві державі-агресору. Наділити Кабінет Міністрів України та Національний банк України, а також незалежні регулятори повноваженнями визначати особливості та встановлювати обмеження суб'єктам господарювання визначеного переліку видів діяльності. Це дозволить у разі змін ситуації оперативно реагувати на них та обмежувати ті чи інші види діяльності на тимчасово окупованій території.

Пане головуючий, з вашого дозволу, доповім одразу по 7647.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так-так, будь ласка.

 

ДОМБРОВСЬКИЙ К.Г. Отже, колеги, вашій увазі пропонується проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність (реєстраційний номер  7647), головний розробник Мінреінтеграції. Частина четверта статті 111 прим.1 Кримінального кодексу України передбачає кримінальну відповідальність за передачу матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора, та/або провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційної адміністрації держави-агресора.

Проте, як вже зазначалося раніше, під дію цієї статті підпадає цілком правомірна діяльність. Законопроектом пропонується частину четверту статті 111 прим.1 Кримінального кодексу України викласти в такій редакції. А саме: "Передача матеріальних ресурсів незаконним збройним чи воєнізованим формуванням, створеним на тимчасово окупованій території, та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора або – наголошую – добровільне провадження господарської діяльності у взаємодії з державою-агресором, незаконними органами влади, створеними на тимчасово окупованій території, у тому числі окупаційними адміністраціями держави-агресора за винятків, випадків, визначених законом". Тобто мається на увазі Закон про правовий режим на тимчасово окупованій території, зміни до якого доповідались раніше. Це вивід з-під заборони частини господарської діяльності, яка має провадитись для забезпечення життєдіяльності територій навіть попри їх окупацію. Також не буде карною така діяльність, якщо вона не була добровільною, а здійснювалася під тиском окупаційних органів.

Доповідь закінчена. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Кирило Григорович.

До слова запрошується Чайківський Іван Адамович. Будь ласка.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Шановні колеги, я одразу доповідатиму по двох законопроектах. На даний час на окупованих територіях положення громадян України, зокрема і аграрних підприємців, є вкрай складним. Для більшості громадян основним завданням є щоденне виживання в очікуванні звільнення від окупантів. В умовах окупації в українців посилюється тиск під дулом автомата та примус до певних дій з боку держави-агресора. Проте в рамках нинішнього законодавства немає чіткого розмежування щодо добровільних та примусових дій під тиском, які можуть трактуватись як підсобництво державі-агресору.

З одного боку, будь-яка господарська діяльність може вважатися злочином з боку українського законодавства, з іншого –  власник наражає себе на небезпеку у разі відмови від, наприклад, виконання незаконних вимог щодо перереєстрації на окупованій території.

Тому сьогодні ми як неголовний комітет розглядаємо два урядові законопроекти. Наголошую, що ми оцінюємо ці законопроекти лише в межах наших предметів відання. Перший за реєстраційним номером 7646: проект Закону про внесення змін до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" щодо особливостей діяльності на тимчасово окупованій території України. Він розроблений з метою визначення заходів та діяльності, які можуть здійснюватись на тимчасово окупованих територіях суб'єктами владних повноважень, юридичні особи публічного права та інші суб'єкти господарювання. Так серед іншого пропонується встановити, що на тимчасово окупованій території може проводитись діяльність суб'єктів господарювання, якщо при цьому не вчиняється пособництво державі-агресору зі здійснення діяльності у сфері сільськогосподарського товаровиробництва.

Другий за номером 7647 – проект Закону про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність. Цей законопроект виведе з-під заборони частину господарської діяльності, яка має провадитись для забезпечення життєдіяльності територій навіть попри їх окупацію. Також не буде караною така діяльність, якщо вона не була добровільною, а здійснювалася під тиском окупаційних органів.

До нас також звернулися аграрні асоціації з проханням підтримати законопроекти за номером 7647 та за номером 7646.

Голова Служби безпеки – органу, уповноваженому здійснювати досудове розслідування у відповідних справах, на наше запрошення на засідання повідомив про відсутність зауважень та пропозицій до законопроектів.

Тому пропоную підтримати обидва законопроекти та рекомендувати головному комітету, щоб той розглянув законопроект (реєстраційний номер 7646) та рекомендував парламенту прийняти його за основу у першому читанні. Це дасть можливість якісно доопрацювати законопроект до другого читання, адже законопроектом визначаються й інші види діяльності, які можуть здійснюватися на тимчасово окупованих територіях. Діяльність з виплати та доставки пенсій, грошової допомоги, заходи спрямовані на розв'язання гуманітарних потреб, освітня діяльність, діяльність українських банків та багато іншого, що може мати певні ризики, так як спрямування готівкових коштів на тимчасово окуповану територію може сприяти фінансуванню незаконних органів, створених державою-агресором на цій території, а державні органи України позбавлені можливості контролювати обіг таких готівкових коштів.

Щодо законопроекту за реєстраційний номером 7647 пропоную рекомендувати його головному комітету за основу та в цілому.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Іван Адамович.

Колеги, хто хоче висловитись по цьому законопроекту? Будь ласка,  Дмитро Соломчук.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Я не знаю, чи хтось з колег його читав, в принципі, цей законопроект. З колаборантами боротися потрібно і це дуже важливо. Але мені здається, я не знаю, де Кабмін і хто їм пише, але як писав якийсь штучний інтелект зі збоєм програми, тому що одна стаття суперечить іншій. Ви взагалі читали? Згідно цього законопроекту посадить потрібно все населення, яке там відбувається, він взагалі... Хтось читав реально цей законопроект? Ви взагалі, хто вам пише, штучний інтелект? У вас є люди, які пишуть, думають головою і пишуть закони якісь взагалі?

Зі збоєм програми. (Шум у залі) Ні, це, вибачайте, я, дивіться, я взагалі рахую, дивіться, є Верховна Рада, є народні депутати, які мають готувати законопроекти, да, а Кабінет Міністрів як виконавча влада має їх виконувати і дотримуватись. Останній час щось ситуація дуже змінилась, Кабінет Міністрів, я бачу, хоче на себе взяти повноваження Верховної Ради і ще і готує неякісні документи.

Будь ласка, якщо приходите, готуйте якісні документи. Я думаю, Олена Володимирівна більш професійно вискаже думку в частині великій, з нею я погоджуюсь, з її думкою. Але те, що є, – це просто, я не знаю, це чат-боти ці чи хто пише вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, хто хоче ще висказатися з членів комітету? Будь ласка.

До слова запрошую заступника начальника Херсонської обласної військової адміністрації Гулька Вадима Васильовича.

 

ГУЛЬКО В.В. Шановний пане головуючий, шановні колеги народні депутати! Херсонська обласна військова адміністрація просить підтримати зазначені законопроекти, оскільки всім відомо, що Херсонщина – це найбільший аграрний край, а на тимчасово окупованій території зараз знаходяться люди, які є патріотами України, які щиро чекають і вірять у їхнє звільнення, і вони потребують розуміння правил гри, по яких вони можуть існувати сьогодні і по яких вони зможуть працювати і функціонувати надалі. Законопроекти завжди в частині своїй редакційній можна доопрацювати до другого читання, але в цілому проблема дуже значна, ми акцентуємо увагу на тому, що вона потребує вирішення.

І тому просимо підтримати наразі ці законопроекти, які подані Кабінетом Міністрів України. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

До слова запрошується заступник начальника Харківської обласної військової адміністрації Іванов Євген Геннадійович.

 

ІВАНОВ Є.Г. Шановний головуючий, шановні народні депутати, добрий день. Харківська ОВА також просить підтримати даний законопроект. І хочу сказати, нагадати, що у нас третина територій була в окупації, зараз вона деокупована, ще два відсотки залишаються в окупації. Це зачіпає близько половини, 50-55 відсотків землі, вони не можуть зараз оброблятися або з причини замінування, або з того, що це була деокупована територія. І дійсно це дуже добра ініціатива. Сам законопроект, саме його вдосконалення, дійсно, я його вивчав особисто і погоджуюся з думкою, що потрібно доопрацювання по ряду моментів у ньому – це безумовно. Але сама ініціатива, безумовно, цей рух вперед, він потрібен.

І хочу сказати, не буду зосереджуватись на деталях, але я зараз бачу, як іде робота на деокупованих територіях саме правоохоронними органами, з чим вони стикаються в рамках діючого законодавства працюючи, з яким спектром проблем щодо колабораційної діяльності. І безумовно, якщо саме цей законопроект, він був би доопрацьований і прийнятий, це полегшило б і значно це був би крок вперед у поліпшенні якості роботи правоохоронних органів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Євген Геннадійович.

До слова запрошую заступника начальника Запорізької обласної військової адміністрації Тимченка Геннадія Анатолійовича, будь ласка.

 

ТИМЧЕНКО Г.А. Доброго дня. Підтримую попередніх своїх колег в тому, що необхідність внесення змін до діючого законодавства, воно є, тому що наразі все те, що ми маємо, це означає, що всі, хто знаходяться на тій території, виконують роботи на землях, підтримують своїх працівників, вони попадають під дію законодавства як колаборанти, і відповідно ми будемо мати в результаті тяжкі наслідки. Або людям потрібно зовсім зупинити обробіток землі і ці намагання, утримувати свої підприємства і своїх людей, які, на жаль, знаходяться на окупованій території вже рік, їм прийдеться зупинити свою роботу, ще більше погіршивши стан населення.

Те, що потрібно доопрацювання, тут, мабуть, погоджуюсь. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Геннадій Анатолійович.

Я бачу, у нас є асоціації. Від ВАР Кохан Дмитро, будь ласка.

 

МАРЧУК Д.  Напевно, Денис Марчук.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Денис Марчук, будь ласка. Доброго дня.

 

МАРЧУК Д. Добрий день, пане головуючий. Дякую за можливість сьогодні виступити. Взагалі дуже приємно констатувати нашу плідну співпрацю як із міністерством, так із комітетом профільним. Тому що ті питання, які ініціюються, вони завжди находять підтримку і потім відображаються в конкретних рішеннях. Власне, сподіваємось, і що по цьому питанню в конкретних двох законопроектах 7646 і 7647 ми теж знайдемо конструктив і вони будуть прийняті Верховною Радою України.

Перед тим, як почати говорити про самі законопроекти, хотів би, щоб ми з вами повернулися до початку. А початок, це був 2022 рік березень місяць, коли вже активно заходили аграрії в поля. І постало питання, що робити на окупованих територіях – сіяти чи не сіяти? І було тоді, давайте згадаємо, звернення Президента України, який сказав, що це всі території України, і сіяти будемо, і збирати будемо, тому що  незважаючи на те, що йде атака ворога, ми його відіб'ємо. І аграрії почули цей призив Президента, вони почали сіятись, вони почали працювати. Так, не без того, що знайшлися певні колаборанти, знайшлися якісь певні посібники. Але ми їх всі, ці прізвища, знаємо, у нас досить гарно, сильно працює правоохоронна система для того, щоб потім виявляти цих людей і щоб вони несли відповідне законне покарання.

Тому для нас дуже важливо як асоціації, яка щоденно стикається з роботою людей і на деокупованих територіях, і отримуємо сигнали і з окупованих територій, щоб цей закон, ці два законопроекти були прийняті.

Чому це важливо? Чому це важливо? Через те, що в нас сьогодні, коли ми деокупували територію Харківщини, ми зіткнулися з ситуацію, що почалися фільтраційні роботи по відношенню до товаровиробників. І на жаль, маємо сьогодні випадки, коли були внесені зміни до Кримінального кодексу України, була прийнята стаття 111-2 за колабораціонізм, тобто пособництво. Сьогодні деякі наші учасники знаходяться під вартою, тобто в СІЗО. Тобто вони навіть не мають сьогодні можливості перебувати, наприклад, під час дії слідчих дій вдома, в домашніх умовах, поки ведеться слідство. Людей закривають, а що їхня вина? Вина заключається лише в тому, що вони залишилися на своїй території, утримували господарство, працювали з людьми, які були біля них, кормили їх і всіляко робили так, щоб фактично було не розграбовано те підприємство.

 І сьогодні, коли будемо ми деокуповувати ще більше територій, давайте розуміти, з економічної точки зору для нас це можливість повертати людей на місця. Тому що аграрний сектор – це бюджетонаповнюючий сектор по всіх регіонах України і від того, хто там залишиться, як буде працювати, наскільки буде його робота продуктивною, настільки буде залежати економіка цього регіону.

Тому, звичайно, позиція Всеукраїнської аграрної ради, вона знаходиться в тому, щоб підтримати, як вже зачитав секретар комітету Іван Адамович Чайківський, законопроекти на розгляд в першому читанні, доопрацювати і тоді дійсно виходити вже з конструктивної позиції як і громадського сектору, так і нашого законодавчого органу. І представників Кабінету Міністрів України, які, власне, подали цей законопроект ще влітку, і вже пів року ми ніяк не можемо прийти до нього, до певного консенсусу.

Тому наголошую, ми всіляко підтримуємо і просимо також профільний комітет, яке буде рішення сьогодні аграрного комітету, передати профільному комітету, що ми як сектор на нього дуже очікуємо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Денисе.

До слова запрошую Романа Сластьона – директора асоціації "Український клуб аграрного бізнесу". Будь ласка, Роман.

 

СЛАСТЬОН Р.М. Доброго дня, шановний пане голово. Доброго дня, шановні народні депутати та учасники. Від асоціації "Український клуб аграрного бізнесу" ми також направляли звернення з підтримкою законопроекту 7646. Теж вважаємо, що потрібно дати чіткий, більш чіткий сигнал для наших українців на тимчасово окупованій території, для с\г виробників в першу чергу, для того, щоб дати їм розуміння, що законодавство також визначає, що означає примусова, а що означає добровільна, скажімо так, колаборація з окупантами. І теж дати їм розуміння, що на них чекають і їхні дії по виживанню в даних умовах є абсолютно прийнятними.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Романе.

Асоціація окупованих аграріїв України, Лариса Бичкова, будь ласка.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Вона не включилася, на жаль.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Хто з присутніх ще хоче висловитися? Будь ласка.

 

РУДИК С.Я. Дайте ще, будь ласка, Рудику слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій Рудик, будь ласка.

 

РУДИК С.Я. Шановні колеги, мені трохи соромно, що я не вник глибоко в ці два законопроекти, зараз розглядаємо перший. Але в мене виникло наступне питання: чи прописані чітко норми змін до Кримінального кодексу, що саме передбачається під терміном "під тиском окупаційних органів влади"? Тому що мені здається, що під цією термінологією можна прикрити будь-яку господарську діяльність будь-якого підприємства. Ви розумієте, про що я кажу.

Добровільна співпраця, це теж зрозуміло, як відбувається: людина працює на окупаційну адміністрацію, уклала контракт або пішла працювати в так звану їхню цю, квазідержавну чи місцеву адміністрацію. А під нерозписаною процедурою примусу можна по суті приховати будь-яку таку діяльність. І замість виживання ми можемо прикрити величезну кількість чи дати шпаринку для того, щоб від правоохоронних органів вислизнула велика кількість людей, які просто будуть цією нормою прикриватись. Нагадаю, що наше перше завдання і єдине на сьогоднішній день – це перемогти, а не думати над тим, щоб частину людей потім вивести з-під терміну "колаборант".

Тому, я не знаю, мені здається, що у зв'язку з тим, що сказав колега Соломчук, можливо, варто незважаючи на те, що цей законопроект уже з літа не розглядався, ще дати можливість комітету до наступного засідання  вникнути і ще раз повернутися до нього на наступному засіданні комітету.

Дякую.

 

СОЛОМЧУК Д.В. От саме, пане Сергію, те, що ви сказали, там і не враховано те, що є дуже важливим. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кирило Григорович.

 

ДОМБРОВСЬКИЙ К.Г. Дякую, пане Сергій, за слушне запитання. Власне, тому ми, коли розробляли цей законопроект, залучили до його розробки і Службу безпеки України, і Генеральну прокуратуру України, і, власне, керівництво Міністерства внутрішніх справ України. Термін "добровільності" вводиться в суб'єктивну сторону злочину, в склад злочину суб'єктивної сторони, власне, для того, щоб виокремити, що особа виявила добровільне бажання вступити в співпрацю з державою-агресором.

Що таке, в принципі, примус і злочин, вчинений під примусом, – він вже в основній частині Кримінального кодексу України розкритий, тобто це загроза життю, здоров'ю та інше. І в принципі, слідчі  Служби безпеки України, вони спроможні і вони наразі вже доводять, що такі злочини вчиняються чи вчиняються вони під примусом, чи ні. Але для того, щоб захистити український бізнес і, зокрема, аграріїв, власне, і вводиться поняття   "добровільної співпраці", а не співпраці під примусом чи, в принципі, як це виписано зараз в Кримінальному кодексі – здійснення будь-якої господарської діяльності на окупованій території на сьогодні є карним злочином. Ми звужуємо коло, вводячи лише добровільну діяльність як таку, що є карною.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Кирило Григорович.

Будь ласка, Михайло Юрійович Соколов.

 

СОКОЛОВ М.Ю. Дякую. А можемо надати слово Руслану  Криницькому, який також приймав участь в розробці цього законопроекту? Він як юрист, мені здається, може прокоментувати деякі питання, бо вони дійсно обговорювались.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Руслан Криницький, будь ласка.

 

КРИНИЦЬКИЙ Р. Доброго дня, колеги! Дякую за можливість сказати. Дійсно ми довго надавали, не один раз надавали пропозиції, коли ця ініціатива опрацьовувалася в Кабінеті Міністрів. Ми підтримуємо.

Хочу сказати, що по суті з процесуальної точки зору немає питань про добровільність чи примус. Зараз колега з Мінреінтеграції чітко сказав, що це вже вирішене питання в загальній частині Кримінального кодексу. Будь-який злочин, який вчиняється під примусом, якщо це буде доведено, що це так, а доводиться це на загальних підставах, то ця обставина виключає відповідальність за наявності крайньої необхідності, так.

Цей же законопроект про інше, про те, що сам факт здійснення господарської діяльності, зокрема в сфері сільськогосподарського товаровиробництва, не може бути кримінально караним, сам факт здійснення діяльності. Але залишається інша частина, де є пряме пособництво. Якщо ти прямо, свідомо з прямим умислом, розуміючи свою небезпечність дій, допомагаєш збройним формуванням, передаєш їм якесь майно – це є самостійний склад злочину, стаття 111-2 – пособництво державі-агресору, яка залишається, до якої зміни не вносяться.

 Тому я вбачаю, що немає жодних ризиків із цим законопроектом, а натомість ми даємо можливість і правильний сигнал для тих українців, які залишилися на тимчасово окупованій території, є активними, чекають на звільнення і вже скоро буде майбутній сезон, коли потрібно аграріям сіятися. Якщо ми цей сигнал їм не дамо, то я думаю, що багато аграріїв передумають сіятися.

Тому прошу народних депутатів членів комітету підтримати ці законопроекти. А якщо є якісь конкретні питання щодо конкретних норм, я із задоволенням на них відповім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Руслане.

Ми також хочемо послухати Олену Володимирівну, представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Будь ласка, Олена Володимирівна.

 

КОЛОБРОДОВА О.В. Доброго дня, шановні депутати, шановний головуючий! Дякую за надане слово і можливість висловитися.

Цих два законопроекти урядових уповноваженим не підтримуються і потребують суттєвого доопрацювання, відповідно уточнення видів та способів діяльності, зокрема які здійснюються на тимчасово окупованій території, які можуть кваліфікуватися як колабораціонізм, а також встановлення чіткого розмежування цих діянь між статтями 111, 111 прим. 111 прим.2, 436 прим.2 Кримінального кодексу України, безперечно, є необхідним. Проте, викладення в запропонованих урядових законопроектах, вони не вирішують проблему недвозначності трактування цих діянь. Це перше.

І друге. Не вважаємо за доцільне формулювати довгий список переліку дозволених видів господарської діяльності, які передбачені законопроектом 7646, замість чіткого формулювання переліку заборонених видів діяльності безпосередньо в частині четвертій статті 111 прим.1 Кримінального кодексу України.

Ми вважаємо, що оптимальним би було і для перш за все для суб'єктів господарювання, які перебувають на окупованих територіях, це виділити види діяльності, які напряму заборонені і напряму є видами колабораційної діяльності за статтею 111. Це, по-перше, сприятиме недвозначності тлумаченню, а по-друге, це відповідає логіці кримінального законодавства.

Ще я хочу зауважити. Тут говорили про те, що дані види діяльності перераховуються. Я хочу сказати, що дійсно вони перераховуються види діяльності дозволені на тимчасово окупованій території, але хочу зауважити, що ці люди, які там працюють, вони змушені реєструвати свої підприємства, сплачувати податки і збори окупаційній владі. А це вже підпадає під кваліфікацію статті 111 прим.2 як підтримка діючим рішенням окупаційної влади.

Тому однозначно, більше того, я хочу зауважити народним депутатам про те, що 20 липня 2022 року був зареєстрований законопроект 7517 – це про внесення змін до Кримінального і Кримінального процесуального кодексів щодо удосконалення відповідальності за колабораційну діяльність та суміжні кримінальні правопорушення, який не розглядається зараз і не піднімається питання. Це депутатських законопроект.

І другий депутатський свіженький 26 вересня 2022 року – про внесення змін до статті 111 прим. Кримінального кодексу щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за колабораційну діяльність (8077). То, може, є доцільним доопрацювати і створити один нормальний нормативно-правовий акт з урахуванням усіх зауважень експертів, фахівців Головного науково-експертного управління Верховної Ради для того, щоб людям було чітко зрозуміло, то що їм робити можна, а що не можна, за що їх посадять в тюрму чи не посадять. Тому що з огляду на ці два законопроекти виходить так, що будь-яку людину, будь-якого суб'єкта господарювання, його діяльність підпадає під колабораційну діяльність. Це не є припустимим. (Шум у залі)

 

СОЛОМЧУК Д.В. Я взагалі не розумію, як в законопроекті можна писати, що можна. Мені здається, в законопроекті прописуються заборони. Почекайте, а в туалет можна ходити чи якщо сходить – колаборант? Це ж тут не прописано. Заборони, напевно, потрібно прописувати.

 

КОЛОБРОДОВА О.В. Ви в диспозиції статті…

 

СОЛОМЧУК Д.В. І хто це буде визначати?

 

КОЛОБРОДОВА О.В.  … Кримінального кодексу робите відсилку на закон. Тобто, якщо вносяться зміни в цей закон, 7646, він з довгою назвою, то відповідно це діяння буде декриміналізовано, а згідно з правил техніко-юридичних діяння буде визначатися злочином або декриміналізуватися, лише якщо вносяться зміни в Кримінальний кодекс. Це є абсурд взагалі, якщо чесно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Кирило Григорович.

 

ДОМБРОВСЬКИЙ К.Г. Дякую, шановний пане головуючий, дякую, шановна Олена Володимирівна, за ваші запитання та коментарі. По-перше, запропонований варіант техніко-юридичний, він не є новелою. Так зокрема в Кримінальному кодексі України вже є схожі норми.

Власне, щодо обігу наркотичних засобів в Кримінальному кодексі України йде посилання на наказ Міністерства охорони здоров'я і, в принципі, наказ Міністерства охорони здоров'я визначає для Кримінального кодексу, що можна, а що не можна – перелік.

 

КОЛОБРОДОВА О.В. Перелік наркотичних засобів.

 

ДОМБРОВСЬКИЙ К.Г. Абсолютно точно. Тому ця норма не є новелою.

По-друге, я хочу нагадати, що в нас в країні йде війна, і ми, і весь світ стикнулися з агресією, якої не було з часів Другої світової війни. І тому академічний і доктринальний підходи до кримінального права, мабуть, не зовсім, на жаль, на жаль, не зовсім працюють. Власне, тому і було запропоновано первинно, в першій редакції законопроекту ми намагалися віднайти перелік дій, вичерпний перелік дій, який є заборонений, але це не вдалось зробити ані нам, ані Службі безпеці України, ані МВС, ані Генеральній прокуратурі. Тому ми пішли від зворотного: ми спробували визначати, те що дозволено, а те, що заборонено, в законопроекті відсилочна норма, що перелік робіт, яких не можна вчиняти, визначає Кабінет Міністрів, Національний банк для банків та незалежні регулятори.

 

КОЛОБРОДОВА О.В. … Кабінет Міністрів буде визначати перелік діянь, які не можна вчиняти.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Так, може… хай Кабінет Міністрів і визначить. Для чого ми взагалі?

 

ДОМБРОВСЬКИЙ К.Г. Логіка законопроектів була така. Якщо відповім на ваше питання.

 

КОЛОБРОДОВА О.В. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я хочу зазначити, що, по-перше, ми не головний комітет. І ми визначаємось з ідеєю самого законопроекту для підтримки аграріїв. Це по-перше.

А по-друге, ми розуміємо, що ми голосуємо тільки за те, що в рамках відання нашого комітету, а не в рамках всього законопроекту. Тому, колеги, якщо ви не проти, я ставлю на голосування. Так, пів секунди.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Секунду, пане голово, почекайте. Нам дають законопроект, да, там пишуть обмеження… дозволені пункти, що можна там робити, візьмемо, простою мовою. Хоча мали стояти обмеження. І нам тільки що кажуть, що обмеження буде визначати Кабмін. А для чого це взагалі тоді?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Рибалка.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Чесно кажучи, я розумію, що наш комітет не головний, але ми будемо в сесійній залі ще за це голосувати. І ми головні, тому що ми за це голосуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В сесійній залі і висловимо свої…

Сергій Рибалка, будь ласка.

 

РИБАЛКА С.В. Шановні присутні, доброго дня. Я як представник тої території, яка зараз окупована, хочу сказати, що, напевно, в цій залі зібралися всі, хто розуміють важливість цього законопроекту.

І законопроект дуже складний. Ми почули декілька думок від тієї, що це не на часі і будемо переносити, до тієї, що це потрібно прийняти зараз. Від того, що потрібно конкретизувати щось, до того, що ми йшли від зворотного, щоб під час війни якось прийняти цей законопроект. Я дуже всіх попрошу, от зараз нам цей законопроект, тим людям, які на тій території знаходяться, він дуже потрібний. Я прошу його підтримати, цей законопроект. Але, Олена Володимирівна, Дмитро Вікторович абсолютно правильно акцентують увагу, що при другому читанні, при тому, коли будемо доопрацьовувати цей законопроект, вказати саме, можливо, частини від зворотного, від того визначити ті частини саме на законодавчому рівні, що саме заборонено.

Тому що я теж розумію, що сам цей законопроект не вирішить питання реєстрації/нереєстрації. Це дійсно, ти ж все рівно, якщо зареєструєшся, все рівно попадеш під колабораціонізм. Тобто всі ті, хто тут знаходяться, хочуть підтримати цей законопроект, але нюансів дуже багато. Дуже прошу підтримайте в першому читанні, а до другого підійдіть якоюсь робочою групою, запропонуйте іншим депутатам і доопрацюємо, щоб не було ні в кого ніяких цих от…

А сьогодні потрібно підтримати в першому читанні, а потім уже дайте свої пропозиції для того, щоб конкретизувати, якщо можна, ці позиції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Сергію.

Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Шановні колеги, я прошу ще, будь ласка, одну хвилину послухайте мене. Знаєте, направду, напевно, легко тут проводити дискусії і говорити, де та межа є, як її не перейти. Тому що насправді ми ж розуміємо, що це дуже серйозно і незворотно. Ми як аграрії, ми розуміємо, що сільськогосподарський рік і сільськогосподарський цикл не має початку і не має кінця – це є безперервне виробництво, ви це прекрасно всі знаєте і напевно розумієте. І коли наших аграріїв застала війна, дуже складно сьогодні навіть в голові собі представити, як хто її застав. Але це точно ті люди, хто вирощують хліб, це точно не військові.

Тому я думаю, друзі, нам потрібно… але сьогодні наші аграрії, вони чекають даний законопроект. І я рахую, що нам потрібно сьогодні прийняти його в першому читанні, підтримати вірніше, і в тому віданні фактично, що сьогодні має аграрний комітет, а далі, звичайно, що потрібно доопрацьовувати. Тому я прошу всіх – підтримаємо і хай дальше доопрацьовує головний комітет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Адамович.

Ставлю на голосування пропозицію рекомендувати Комітету з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин, рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроект 7646 за основу.

Голосуємо, будь ласка. Хто – за? 

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, голосуємо, прошу. Хто – за?

 

_______________. Іван Адамович, я – утримався.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. 12. 12 – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – проти?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, хто – проти?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – утримався?

 

_____________. Рудик – утримався.

 

РУДИК С.Я. Я – утримався.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Прошу, ще раз голосуємо...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – за? Будь ласка.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. ... не збивайте мене. 5... Салійчук. Колеги, я вибачаюсь...

 

_______________. Я був – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. За.

12. Рудик – утримався.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – утримався? Будь ласка.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Хто – проти? Перепрошую. Проти? Проти –  немає. Утримались хто? Рудик – раз, два. Утримались, колеги. 7. 7 і 12. Рішення прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рішення прийнято.

(Загальна дискусія)

 Так, колеги! Колеги, ставлю на голосування... Ну, будь ласка. Ставлю на голосування пропозицію рекомендувати Комітету з питань правоохоронної діяльності, рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроект 7647 за основу і в цілому.

Будь ласка, хто – за, голосуємо.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, прошу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Треба слухати. Будь ласка.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. 7647.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 47.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. За основу і в цілому. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто – проти? Хто – утримався?

 

_______________. Всі ті самі.

 

_____________. 12 на 7.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всі ті ж самі. Дякую. Рішення прийнято.

Наступне питання. Презентація основних положень проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності, поданого народними депутатами України Чорноморовим, Гайду, Тарасовим та іншими (реєстраційний номер 7577).

До слова запрошуємо Соколова Михайла Юрійовича – радника міністра аграрної політики. Будь ласка.

 

СОКОЛОВ М.Ю. Колеги, дуже дякую за можливість презентувати цей законопроект. Колеги, можна зробити його на екран?

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Хвилину можна, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нагаєвський, будь ласка. Одну хвилинку. Нагаєвський.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Вибачаюсь. Я прошу просто, може, щоб колеги не розходились. У мене ще одна була пропозиція. Якщо можна, будь ласка, на пів хвилини, Сергій Валерійович. У мене ще одна пропозиція. Якщо ви вже йдете, я просто…

Стосовно знову ж таки хочу повернутись до теми нашої робочої групи. Я вибачаюсь, я просто хочу, якщо колеги уходять, щоб ми вже або проголосували, або не проголосували. Я не розумію, не знаю, коли ми там по графіку наступний раз зустрічаємось, у мене просто є дві пропозиції зразу від комітету проголосувати комітетське звернення, два комітетських звернення.

Перше комітетське звернення – це на органи там, наприклад, ДСНС, МВС і Міноборони з приводу того, щоб вони надали своїх представників, які будуть приймати участь у робочій групі…

 

_______________. Прошу зазначити, що Укроборонпром, оскільки він надає …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ж в робочому порядку. Артем Сергійович, це ж в робочому порядку…

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Ні-ні, ми сформулюємо, як це буде з секретаріатом і з Сергієм Біленком, але прошу за таке звернення проголосувати, щоб надали цих представників, щоб їх закріпили за робочою групою, щоб вже почалась робота якась. Бо я ж кажу, якщо наступного разу ми через три тижні будемо зустрічатися, то ми три тижні втратимо.

І друге звернення – це стосовно того, щоб ці ж знову-таки органи, це я думаю, що більше Міноборони та ДСНС, щоб надали план, графік або які в них заходи вже заплановані, або що вони зробили з аналітикою, скільки в нас земель на деокупованих територіях, можливо, знаходяться під замінуванням, під засміченням під цим, що вже розміновано, що планується розмінувати. Цю всю статистику ми теж проговоримо, сформулюємо правильно, щоб ми вже почали, в нас була якась база інформаційна для початку роботи цієї робочої групи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Хто за пропозицію Нагаєвського Артема Сергійовича, будь ласка?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Так, колеги, голосуємо. Хто проти? Утрималися? Одноголосно.

 

_______________. Всі – за.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Дякую, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, дякую. Будь ласка, Михайло Юрійович, Ми вас слухаємо.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Вибач, що раз, що перебив.

 

СОКОЛОВ М.Ю. Дуже важлива річ, колеги. Ще раз дякую за можливість презентувати цей законопроект. Хочу почати з того, що насправді цей законопроект є продовженням Закону, який завдяки вам було прийнято, про організації водокористувачів. Він був прийнятий в тому році, набав чинності, але фактично він запрацював наприкінці року, тому що останні нормативні акти були затверджені саме перед новим роком. І фактично ми отримали можливість реєструвати ОВК лише в цьому році. І от зараз у нас десять ОВК зареєстровані, по семи ОВК вже прийняті рішення, що вони реєструються, і цей процес продовжується.

Тому хочу сказати вам, що він працює і ми бачимо, що, незважаючи на те, що війна і достатньо складні умови, все ж таки дійсно воно працює і набирає обертів. Це в якомусь сенсі є продовження тієї реформи, яку ми розпочали, це є наступний крок, який також передбачений був стратегією реформування меліорації, яка затверджена Кабінетом Міністрів. І фактично він нам дає можливість реалізувати дуже схожі кроки, але на наступному рівні, на більш вищому рівні. Чому треба нам це робити? У нас є декілька причин для цього.

Перше: на жаль, у нас змінюється клімат і у нас дуже різко зростає кількість земель, які потребують зрошення. І в певній перспективі це буде вже більше ніж половина всіх земель аграрних, які є в країні.

Друге: у нас досить суттєво скоротилася площа земель, які ми зрошуємо. Якщо у нас вона колись була майже 2,3 мільйона га, то перед війною це було 500 тисяч. Зараз це менше, розуміємо, через які причини. І на жаль, якогось розвитку за останні 10 років ми не бачили. Тобто той розвиток, який був, він був скоріше не завдяки, а вопреки. Він був за рахунок того, що самі аграрії робили крапельне зрошення, вони робили зрошення зі свердловин. Тобто це не те зрошення, про яке ми зараз кажемо, за яке відповідає держава. Можна наступний слайд.

Ви ці дані вже бачили, яке у нас було співвідношення, фактично площа, яка зрошується, з площею, яка за проектами повинна була б зрошуватись. Будь ласка, далі.

До цього, що я вже сказав, хочу сказати, що у нас є і наступні проблеми. У нас дуже зношена та меліоративна інфраструктура, яка існує, десь на 80 відсотків. У нас дуже багато людей працюють в цій системі і при цьому у них достатньо низька заробітна плата, і це теж має свої наслідки. На жаль, ми навіть зараз фіксуємо спроби, коли демонтують меліоративне обладнання для того, щоб його продати. Так, ми з цим боремося, але спроби є.

І у нас є дуже велика проблема, що та система, яка існує зараз, вона нам не дозволяє робити інвестиції, бо зараз меліорація знаходиться на балансі у державних установ, які планують свою діяльність в рамках бюджетного року, відповідно вони не можуть планувати інвестиції, вони не можуть закладати собі інвестиційну складову, а без цього розвиток меліорації неможливий.

Можу навести такий приклад. У нас ЄБРР розробив проект реконструкції верхньодунайської системи, так. От період окупності, причому достатньо жорсткий при жорстких умовах і при тому, що у них дуже низький процент, це десь 17 років. От на такий строк треба планувати такі проекти з меліорації, які дійсно дають результат. Наприклад, цей проект він би дозволив нам збільшити площу зрошення десь на 40 тисяч гектарів.

В чому мета цього законопроекту? Насправді ми таким чином намагаємось збільшити ефективність управління меліоративними системами та створити можливості для інвестицій.

Яким чином ми хочемо цього досягти, які ключові ідеї законопроекту? Передача державних меліоративних систем в управління спеціальним суб'єктам господарювання операторам. Хочу підкреслити, що це державні оператори. Далі, залучення водокористувачів до управління цими операторами. І це теж ключова річ. Хочу підкреслити, що коли ми тут кажемо про водокористувачів, то це не лише аграрії. Наприклад, у нас є такий водокористувач як місто Харків. Є канал Дніпро-Донбас і він споживає десь третину води, яка постачається цим каналом. І цим законопроектом ми передбачаємо, що і такі суб'єкти, вони теж будуть залучені до управління операторами.

Заборону будь-якого відчуження державних меліоративних систем на користь третіх осіб. Про що йде мова? Що те, що ми передамо цим операторам воно не може бути відчужено в будь-який спосіб. Ні застава, ні звернення, стягнення, нічого. Це майно залишиться у державного оператора, його неможливо буде якимось чином там вкрасти, приватизувати або щось інше.

Запровадження двоставкового тарифу. Насправді це велика проблема для нас. Чому? Зараз, коли ми формуємо тариф, ми змушені передбачати, скільки буде спожито води. А це неможливо зробити, бо це залежить від того, скільки буде дощів. Чому ми повинні це зробити? Тому що ми повинні розкласти ті витрати, які у нас обов'язково будуть, на цей об'єм води. І таким чином ми або завищуємо тариф, і це погано для аграріїв, або якщо ми його занижуємо, то ми можемо опинитися в ситуації, коли у нас нема грошей для того, щоб підтримувати цю систему.

Світовий досвід каже, що з цього дуже простий вихід – запровадження двоставкового тарифу, коли ми окремо беремо постійний тариф, він пропорційний або площі, або ліміту в дозволі на спецводокористування, на який ми покладаємо інвестиційну складову, постійні витрати і змінний тариф, в який ми вкладаємо електрику перш за все і інші речі, які пропорційні тому, скільки води ми будемо постачати.

Остання річ – це запровадження конфлікту інтересів. Я хочу теж на цьому наголосити. Чому? Тому що навіть в стратегії, яка затверджена Кабінетом Міністрів, у нас є цей пункт і він каже про те, що… це недобре, коли у нас один суб'єкт суміщає в собі регулювання і господарське управління. А це наразі так, а це було в ДАВР щонайменше. І знову ж таки цим законопроектом ми це чітко розділяємо. Будь ласка, далі.

Насправді це вже більш такий розлогий опис того, про що я казав. Що нам дає створення операторів? Тобто ми можемо отримувати кредити, ми можемо робити інвестиційну складову, ми можемо забезпечувати всі кошти, які зароблені, на розвиток меліорації. Важлива річ – ми пропонуємо зробити цього оператора некомерційним, тобто таким, який діє без мети отримання прибутку. Його мета не заробляти кошти, а розвивати меліорацію. Чому це важливо? Бо тоді з нього не можна вимагати кошти, а те, що він має, він повинен витрачати саме на розвиток меліорації за законом. (Загальна дискусія)

 Колеги, можна я швидко спробую? Далі. Ще важлива річ, яку треба відмітити, коли ми кажемо про цього оператора, як вони будуть створюватися за законом. Перше, принцип: одна меліоративна система – один оператор. Чому це важливо? Для того, щоб у нас не було крос-субсидування, для того, щоб ми… цей тариф був прозорий, щоб не можна було там щось таке зробити, коли хтось сплачує за іншого і таке інше.

Також це принцип технологічної єдності. Насправді нам прийдеться робити цих операторів не лише там, де є великі системи і все зрозуміло. Нам прийдеться їх робити і в інших областях, наприклад, в Волинській області, де в нас є осушені і зрошені, і там дуже важливо зробити так, щоб всі системи, які будуть передані окремому оператору, вони були в цілому передані, щоб не було розділення однієї системи між різними операторами. Цей принцип закладений.

Можна далі. Далі, яким чином ми залучаємо водокористувачів? Це ж державний оператор. Перше: дійсно, законом передбачається, що представник держави завжди буде в наглядовій раді, в органі управління, вибачте мене, цього оператора. Також, якщо цей оператор обслуговує місцеве самоврядування, постачає їм воду, то незалежно від того, скільки в них там води, вони споживають, вони будуть мати щонайменше одного представника. Це їм така гарантія дана для того, щоб забезпечити їх інтереси. А от вже інші розподіляються між всіма водокористувачами, які є, пропорційно до того, скільки води вони можуть спожити за дозволами на спецводокористування. Бо зрозуміло, що кожного сезону може бути різна кількість води, а в дозволі вона вже встановлена дуже конкретно, чітко встановлена. І таким чином ми отримали оператора, в якому є представник держави, який таким чином може контролювати все, що там відбувається, щоб там не було порушень закону. А з іншого боку, він має в управлінні тих, хто безпосередньо зацікавлені в тому, щоб він працював ефективно.

Далі. Про відчуження я вже казав. Давайте далі. Про тарифи я теж сказав. Остання така річ – це як будуть розподілені повноваження у випадку, якщо цей закон буде ухвалений. Оператор меліоративних систем – це фактично лише господарське управління цими системами. Державне агентство меліорації та рибного господарства – це контроль за тим, що вони виконують законодавство, в тому числі і з точки зору корпоративного управління, і з точки зору затвердження тарифів, тому що саме ми будемо затверджувати методику, яким чином тариф повинен формуватися. Державне агентство водних ресурсів – це скільки води може бути спожито, це система дозволу на спецводокористування. І відповідно Державна екологічна інспекція – це державний контроль за тим, щоб виконувалось екологічне законодавство відповідно норм. Таким чином немає конфлікту інтересів, кожний орган відповідає за те, за що він повинен відповідати, і ніхто з них не втручається в господарську діяльність.

Наступний. Що ми очікуємо від цього законопроекту? Ми очікуємо, що в разі його ухвалення ми будемо мати зростання площі меліорованих земель, скорочення витрат, бо зрозуміло, що це ключова мета водокористувачів. Дуже важливо – це скорочення ризиків припинення постачання води, бо зараз це є. І на жаль, такі випадки, вони трапляються все частіше. І це дуже погано для культури, для сільського господарства, тому що, якщо вода вчасно не подана, то це може привести до значних втрат врожаю і навіть його загибелі.

Збільшення площ зрошення і не лише зрошення, але і осушення. І звичайно, зростання врожайності, бо коли все працює належним чином, то ми маємо і кращі врожаї.

Колеги, оце ключові речі, про які ми хотіли розповісти. І тому, якщо є питання, буду радий на них відповісти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, колеги. Артем Чорноморов перший був.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Михайло Юрійович, дуже дякую вам за презентацію. Ми вже давно чекали на неї і були там робочі групи і тому інше.

Я хотів би, у мене все ж таки є певна… хотів би зрозуміти від вас. От у нас є чотири магістральні канали, це основні державні артерії, про які ви говорили. А якщо ми говоримо про перспективу розвитку, наприклад, Бессарабії, то там цей закон буде імплементуватися в розрізі яких каналів? Чи там лише ОВК і воно так і залишиться? Як закон буде працювати на тих територіях?

Дякую.

 

СОКОЛОВ М.Ю. Дуже дякую.

Дивіться, у нас дійсно є вже в тому законі, який ми прийняли, визначення, яке каже, що таке канал державного значення. І що канал державного значення – це водний об'єкт. І відповідно він не може бути приватизований, він тому не може бути переданий комусь, крім державного оператора. Такі канали за визначенням, вони роблять перерозподіл водних ресурсів між різними басейнами. Тому, на наш погляд, в Одеській області такого просто немає.

Так, були проекти з'єднання Дунаю, Дністра та Дністра і навіть потім Дніпра і тоді можна було б казати, що такий проект, такий канал від би відповідав цьому визначенню. Але він нереалізований, і навряд чи буде реалізований, тому що змінилася не лише філософія, змінилися технології зрошення і змінився, скажемо так, дебіт води того що ми маємо, тому навряд чи він…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я правильно вас розумію, у нас в перспективі створення – чотири оператори?

 

СОКОЛОВ М.Ю. Ні. Тут в чому питання. От зараз, коли ми… приклад Одеської області, він дійсно дуже яскравий в цьому. Ми розуміємо, що в нас не буде так, що всі меліоративні системи перейдуть до ОВК, бо не всюди ОВК будуть створені. І нам, відповідно, треба їх якось тримати. От наша ідея в тому, що ми…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Тримати чи простимулювати, щоб вони…

 

СОКОЛОВ М.Ю. І стимулювати. І наша ідея в тому, що там, де створюються ОВК, ми їм допомагаємо, і ми дійсно їм зараз допомагаємо в цьому, а там, де їх немає, цим майном буде управляти оператор. І ми створимо оператора, в наших планах і в планах Державного агентства з меліорації та рибного господарства створити операторів по всій країні. Тому вони будуть і в Одеській області, і в Рівному, і на Закарпатті. Ми їх хочемо таким чином структурувати, щоб вони відповідали за свій кусок, там були…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. А на Закарпатті на базі чого будуть?…

 

СОКОЛОВ М.Ю. А там осушувальні системи.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я розумію, що там, меліорація, вона що в одну, що в другу – різностороння історія, я розумію. А на базі чого именно в плані, там є канали, які осушення ведуть?

 

СОКОЛОВ М.Ю. Так, звичайно.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Допустимо… п'ять великих є. А, все, питань немає.

 

СОКОЛОВ М.Ю. Для створення оператора не обов'язково мати канал державного значення.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я просто чого, у народних депутатів, як вже ця тема йде на вустах уже, це ж говорив міністр, тобто є просто таке розуміння, що – ми говоримо не тільки за членів аграрного комітету – що оператор, йде прив'язка до каналу державного значення. От тому я просто хочу для себе це роз'яснити, щоб в залі потім давати роз'яснення і пояснювати.

 

СОКОЛОВ М.Ю. Дякую.

Тут треба на що звернути увагу? Якщо є канал державного значення, то там може бути створений один оператор, тобто не може бути так, що у одного оператора два канали державного значення. Але в оцих областях, які я перерахував, ми можемо там створити оператора. Там вже Державне агентство меліорації буде вирішувати їх кордони, але в них не буде цих каналів державного значення і все.

 

_______________. Це не тільки канали, це басейни річок в тому числі.

 

_______________. Фактично в Одесі буде умовно два, тому що перший є Дунайський регіон, да, Придунайський, і друге – це там, де басейн Дністра. Тобто фактично в Одеській області два джерела зрошення – це або Дунай, або Дністер. І доцільно там, де немає ОВК, наприклад, от в Дунаї, там де агарний комітет був разом з міністром і бачив, то там ця система вся, що вздовж Дунаю, весь комплекс, його доцільно віддати одному оператору, тому що вони всі пов'язані між собою...

 

_____________. Взаємопов'язані.  

 

_______________. ... і ці водосховища, які придунайські, і відповідно ці насосні станції, які туди перекачують воду, і канали, які ту воду підводять і відводять.

 

_______________. І там якраз цікава річ, що там дуже зацікавлені в цьому громади, бо в них немає іншого шляху вирішення питань з питним водопостачанням, на жаль.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро Соломчук, будь ласка.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Дякую.

Михайло знає, всі, я перший законопроект дуже підтримував, який став законом, хоча він довго-довго-довго йшов в зал і в зал, і в зал, там три рази, з третьої попытки. Але моя філософія взагалі полягає в тому, я не підтримую взагалі використання каналів. Як на мене, це повна ерунда, тому що ми маємо, я вивчав тему підземних вод, з-під землі качати. Тому що, якщо ми все будемо використовувати, канали, люди вложать в це сумасшедшие гроші, через сім-десять років ця система ляже.

Але якщо подивитись наші запаси підземних вод, як, в принципі, ця працює система меліорації в Штатах, інших країнах, у нас там запаси реально на 150 років вперед. Я от в міністра екології взяв данні, в нього є повністю по всьому цьому, і це правильніший підхід. Але якщо таким ідемо шляхом, поки що таким, можна дивитись на п'ять років вперед, а можна на п'ятдесят. Я рахую, що потрібно дивитись на п'ятдесят років вперед, тому що в систему мільярди вложаться і вона ляже.

Але в мене є декілька Михайлу питань. Що таке спеціальний суб'єкт господарювання, за визначенням?

 

СОКОЛОВ М.Ю. Це там, де ми...

 

СОЛОМЧУК Д.В. Я знаю, спеціальна операція якась там проходить зараз. Але спеціальний суб'єкт господарювання, що це таке?

 

СОКОЛОВ М.Ю. Воно так сформульовано. Спеціальним суб'єктом господарювання – оператором, державним оператором.

 

СОЛОМЧУК Д.В.  То єсть це що буде? Це товариство буде, товка?..

 

СОКОЛОВ М.Ю. Ні, це державний оператор, який є некомерційним…

 

_______________. Державного некомерційного підприємства.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Фінансуватись буде за бюджет.

 

СОКОЛОВ М.Ю. Насправді, що там зараз встановлено? Він буде фінансувати свою діяльність за рахунок тарифу, про який я вже розповідав.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Але ж він не прибутковий.

 

СОКОЛОВ М.Ю. Так, неприбутковість – це визначення, про що каже? Не про те, що він не буде заробляти, а про те, що він не може розподіляти прибуток. Якщо ми подивимося на визначення, яке у нас є в Податковому кодексі, то неприбуткова організація, вона не має право розподіляти прибуток, але вона має право заробляти прибуток. Заробляти, але витрачати його не на те, щоб його розподілити своїм засновникам, а на те, щоб досягти свою мету діяльності, яка у неї повинна бути визначена в її уставі. В цьому випадку, вона визначена буде законом, що це розвиток меліорації. Тому він не те що там, він повинен заробляти гроші для того, щоб ці гроші витрачати на розвиток меліорації. І тому в його тарифі обов'язково повинна бути інвестиційна складова, за рахунок якою він буде фактично ремонтувати, модернізувати і навіть щось нове будувати.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Якщо неприбуткове підприємство буде кошти вкладати в нове обладнання, нове обладнання має ставати на баланс. А якщо буде ставати на баланс, це вже є прибуток.

 

СОКОЛОВ М.Ю. Ні, от в цьому і різниця, що якщо організація зареєстрована як така, яка діє з метою отримання прибутку, то дійсно тоді вона фінансує інвестиції з прибутку, який перед цим оподатковується, і потім вона, ставлячи на баланс, робить організаційне відрахування. Якщо вона має статус такої, що діє без мети, тоді вона це не оподатковує, витрачає, відповідно у неї не виникає амортизаційних відрахувань.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Я довчу це питання, але у мене є…

 

СОКОЛОВ М.Ю. Насправді це постійно викликає сумніви, тому що…

 

СОЛОМЧУК Д.В. Всі, хто хочуть розвиватись, інвестувати все, стали б такими організаціями.

 

СОКОЛОВ М.Ю. Дивись, тут питання в чому? Дивись, наприклад, у нього немає власника, він, в принципі, не може комусь сплатити дивіденди. Зазвичай як буває: ти коли вкладаєш щось, то ти хочеш щось отримати.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Ні, ОВК – це кооператив, це зовсім інше ми говоримо. ОВК, об'єднання водокористувачів – це кооператив, а це зовсім інше.

 

СОКОЛОВ М.Ю. Я можу сказати ще таку річ. Ми коли це писали, ми дивилися на досвід інших країн, наприклад, Франції. В них є дві корпорації, які займаються саме водопостачанням у великі меліоративні системи, це корпорації. Але знову ж таки вони діють саме за цією моделлю: вони нікому там нічого не виплачують, вони займаються розвитком меліорації. Іспанія: там модель рівно така, як тут.

 

_______________. Принцип безприбутковості такий же самий, що ОВК, що тут?

 

СОКОЛОВ М.Ю. Да, принцип безприбутковості, він встановлений кодексом, тому він діє однаково що для ОВК, що для цього оператора.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Хорошо. В наглядовій раді представник держави. Хто такий представник держави?

 

СОКОЛОВ М.Ю. Це людина, яка буде призначена у випадку, якщо не буде ніяких змін, Державним агентством з меліорації та рибного господарства.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Тобто представник з агентства меліорації.

 

СОКОЛОВ М.Ю. З органу, відповідального.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Тому що представник держави, то так трохи… хто представник?

 

СОКОЛОВ М.Ю. Відповідного ЦОВВ.

 

СОЛОМЧУК Д.В. То, напевно, змінити потрібно.

 

СОКОЛОВ М.Ю. Що?

 

_______________. Це ж презентація, це ж не…

 

СОЛОМЧУК Д.В. Все одно це стосується законопроекту.

 

СОКОЛОВ М.Ю. Дивись, в нас же яка ситуація, от раніше, наприклад, це було в сфері відповідальності ДАВР. Якщо б в нас не змінилося нічого, то там би був представник ДАВР. Зараз це буде представник Державного агентства з меліорації та рибного господарства, потім можуть бути якісь інші зміни, і тоді хтось інший з'явиться.

Тобто там завжди буде представник держави, але він буде з того органу, який відповідає.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Тарифи, наскільки я розумію, формулу по тарифу розробляє і затверджує Кабмін, да, на воду?

 

СОКОЛОВ М.Ю. Ні, розробляємо ми. Насправді ми вже запланували… Ми – маємо на увазі Мінагро та Державне агентство з меліорації та рибного господарства. Зараз у нас в плані роботи на цей рік це вже є і десь наприкінці року ми плануємо таку методику…

 

СОЛОМЧУК Д.В. Ні, я тут десь читав, що Кабінет Міністрів. Десь тут є. Точно читав. А, на підставі методики, затвердженої Кабінетом Міністрів. Це те саме, в принципі. Можна сказати, те саме.

І ще таке, а хто такий уповноважений орган?

 

СОКОЛОВ М.Ю. Де, в якому?

 

СОЛОМЧУК Д.В. В разі припинення оператора за рішенням уповноваженого органу відповідні об'єкти повертаються державі.

 

СОКОЛОВ М.Ю. Агентство меліорації. Дивись, може бути така ситуація…

 

СОЛОМЧУК Д.В. Представник від агентства меліорації буде уповноважений агентством… Вони ж під Мінекології зараз, да?

 

_______________. Під МінАПК.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Але центральні канали там залишились.

 

СОКОЛОВ М.Ю. Це інше питання.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Да, да. А як тепер?

 

_____________. Заберемо.

 

СОКОЛОВ М.Ю. Можна, я по закону, а потім по іншому?

 

СОЛОМЧУК Д.В. Зрозумів. Все більш питань немає. Дякую. (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Нагаєвський Артем.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Більше для себе розібратися. Я не був співавтором Закону про ОВК і, да, не був там дуже сильно так, скажімо, прямо в матеріалі. Поверхово ми цей законопроект всі, в принципі, знали і виїжджали, і у нас комітетські слухання були і все.

Але я для себе зараз хочу зрозуміти. У нас получається є, я так розумію, канали, скажемо так, регіонального значення і державного значення. Чи як, бо тут написано, що меліоративні системи, які залишаються у державній власності, а в Законі про ОВК ми ж прописували саме про об'єднання водокористувачів, що їм передаються всі системи, в тому числі і технічні системи, споруди, водонасосні станції в ОВК безоплатно…

 

СОКОЛОВ М.Ю. Дякую за запитання.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. А що ми тут тоді будемо передавати, якщо в ОВК все передамо?

 

СОКОЛОВ М.Ю. Дивіться, тут ситуація така. В нас дійсно будуть канали державного значення. Чому я кажу, будуть? Тому що вони повинні були в переліку бути затверджені ще в тому році, але це не відбулося через те, що в нас є, скажімо, різні позиції відносно кількості цих каналів з Державним агентством водного господарства. Вони вважають, що їх десь 60. І наприклад, ми бачили, коли їздили в Одесу, такий канал, який має довжину 200 метрів.

 

_____________. 20.

 

СОКОЛОВ М.Ю. А, 20, вибачте, 20. Ми як би не погоджуємося, що канал довжиною 20 метрів може перекидати воду в маловодні регіони та й ще робити міжбасейновий перерозподіл. Що?

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Маловірогідно якось. 20 метрів, це якось, басейни взагалі…

 

СОКОЛОВ М.Ю. І через це поки що це не затверджено, кажу як є. Але воно буде колись затверджено, І це нам позволить зробити це розмежування, дозволить зробити це розмежування. Те, що канали державного значення, ми не можемо їх віддати в ОВК. Мабуть, з цим теж пов'язано те, що їх намагаються зробити в такій кількості.

А те, що не є державним, може бути передано в ОВК, але тут треба зрозуміти одну річ, що може – це не означає, що буде. Бо для цього потрібно, щоб ОВК була створена, а це можливо лише за ініціативою самих водокористувачів. І тоді вони можуть це забрати. Для цього нам треба їх десь тримати. Більше того, скоріш за все, я так думаю, що в нас ніколи не буде ситуації, коли ОВК є от...

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Що сто відсотків всі об'єкти заберуть в ОВК.

 

СОКОЛОВ М.Ю. Так.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Можливо, і так. Я теж погоджуюсь з цим, але просто коли ми цю тему на комітетських слуханнях так дуже активно обговорювали і виїжджали, то там взагалі, навпаки, була ситуація інша, там була боротьба дуже велика за ці об'єкти, за цю інфраструктуру.

 

СОКОЛОВ М.Ю. Так воно і є.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Хтось десь узурпував владу над цими об'єктами, якихось директорів ставив і в ручному режимі управляли цими всіма процесами, продавали воду, відбір води був незаконний, комусь перекривали, комусь давали – коротше, там махновщина повна була. А зараз получається, ми говоримо про те, що, можливо, хтось не забере. Так якщо такий був ажіотаж, то...

 

СОКОЛОВ М.Ю. Дивіться, тут же питання від чого залежить? Є різні системи, різні ситуації, і ми завжди повинні робити систему, яка передбачає будь-який розвиток подій. Звичайно, ми маємо надію, що ми в найближчі декілька років передамо десь 90 відсотків всієї меліорації, яку закон дозволяє передати, в ОВК.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Тобто я так розумію, що ця презентація, цей законопроект, він не спрямований зараз на якусь реалізацію, бо немає цього графіку чи розподілення? Це як на перспективу?

 

СОКОЛОВ М.Ю. Ні-ні, він насправді спрямований...

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Бо я так розумію, що по цьому законопроекту нічого передаватись зараз не може, поки ОВК не створиться, а по ОВК законопроект прийнятий і по ОВК там, в принципі, все заберуть.

 

СОКОЛОВ М.Ю. Ні-ні, зараз як відбувається? Зараз, коли створюється ОВК, ми передаємо майно, будемо передавати, воно зараз в процесі, з балансу структурних підрозділів Державного агентства меліорації. Наприклад, ми десь створюємо оператора, навіть законом передбачено, що якщо на території, яку обслуговує оператор, створюється ОВК, то оператор передає в це ОВК все необхідне майно. Тобто створення оператора ніяк не блокує створення ОВК.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Все. Тобто по цьому законопроекту саме агентство меліорації, водних ресурсів буде передавати на оці новостворені оператори. А вони вже, ці оператори, на території яких вони там будуть здійснювати свою діяльність, будуть розпоряджатися, розбиратися з ОВК?

 

СОКОЛОВ М.Ю. Так. Фактично ми що хочемо зробити? Ми хочемо прискорити цей процес, залучити аграріїв, інших водокористувачів до управління навіть в тих системах складних, великих, де вони не можуть відразу створити ОВК. Можу навести приклад з Одеси, останній наш приїзд. Там є система достатньо складна, там є аграрії, які хочуть створити ОВК, але вони не можуть створити ОВК, яка б мала територію обслуговування, яка б поглинула всю цю систему. Вони можуть в окремих клаптиках її створити, але систему хтось же повинен тримати.

Ми можемо або продовжувати її тримати як воно було, або створити оператора і сказати їм: будь ласка, надходьте до наглядової ради і працюйте, делегуйте своїх представників. Це дає можливість як би нам в ініціативному порядку рухати це питання.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Добре. Тоді таке питання: а яка господарсько-правова форма буде у цього оператора? Як це буде, не знаю, товариство чи акціонерне товариство, чи?…

 

СОКОЛОВ М.Ю.  Дивіться, я розумію…

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Було? Вибачте, я прослухав.

 

СОКОЛОВ М.Ю. Воно було, але я на нього ще раз відповім. Дивіться, є така форма, з нею мало хто знайомий, тому що ми з вами не працюємо в сфері охорони здоров'я. От така сама форма зараз у цих комунальних лікарень, вони є цими некомерційними, там, державними…

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Це я чув, некомерційна неприбуткова. А тоді питання, якщо ОВК створюється, їм передаються якісь об'єкти, вони в любому випадку мають зобов'язання обслуговувати це все, приводити до ладу, поліпшувати, модернізувати. А хто буде в цих неприбуткових організаціях, скажімо так, займатися тим же поліпшенням, утриманням і всім іншим? Так само у них буде на це повноваження, у них теж буде директор, бухгалтерія, все повністю і господарські ці всі розрахунки, і зобов'язання по утриманню? Тобто ми просто зараз з однієї державної власності передаємо в іншу державну власність. В принципі, нічого не змінюється.

 

СОКОЛОВ М.Ю. Ми робимо ключові речі. Чому, наприклад, це зробили з лікарнями. Лікарням, як це не дивно, їм теж треба мати не бюджет в рамках року, а їм треба мати фінансовий план. Наприклад, хочеш купити МРТ. Як це зробити? Ти можеш потім це за рахунок платних послуг собі повернути. Але тобі треба кошти закласти, спланувати, накопичити, не повертати їх, коли бюджетний рік закінчується і таке інше. Вони для того, щоб це було можливим, зробили по такій формі. Насправді коли ми писали цей законопроект, ми теж думали, що це за організаційно-правова форма. І ми подивилися на ці лікарні, зрозуміли, що в них це вже працює, що механізм, він відпрацьований на їх прикладі, і просто взяли це. Тому, перше – я про це казав, перша річ – це можливість їм працювати як підприємству, не як державна установа в рамках бюджету, річного бюджету, а як підприємству.

Друге – це зміна принципів управління, коли ми залучаємо до управління безпосередньо водокористувачів.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Зрозуміло. Тоді таке ще питання. Воно передбачає створення оцих операторів, створення нових робочих місць? Я до чого зразу веду. Це призведе до додаткових витрат для бюджету?

Ї

СОКОЛОВ М.Ю. Ні, там інше буде. Насправді не дуже ефективно зараз ми цим управляємо. Так, вже була реформа, яка призвела до скорочення кількості людей, які там працюють.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. В агентстві меліорації, водних ресурсів.

 

СОКОЛОВ М.Ю. На цій системі, бо воно було ще в ДАВР, а ДАВР зараз нам повинен передати, але там теж далеко до завершення. В наших планах теж це зробити, але для цього ми повинні отримати майно, людей, все інше. Але далі теж буде стояти питання, що все одно треба буде скорочувати кількість для того, щоб збільшувати ефективність. Там треба робити механізацію, там багато чого, там дрони, контроль і таке інше.

Наприклад, зараз є така ситуація, що є непрацюючі станції, які законсервовані, і там є...

 

_______________. Чотири сторожі.

 

СОКОЛОВ М.Ю.  Чотири на кожній. Звичайно, треба...

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Доба/три.

 

СОКОЛОВ М.Ю. Так, насправді треба зробити дещо інше: треба поставити камери, не знаю, дрон якийсь запустити і централізовано, щоб там нікого не було. Як хтось приїде, тоді його уже хапати.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Сигналізацію якусь дати.

 

СОКОЛОВ М.Ю. Так. Це треба знову робити капіталовкладення, які ми не можемо зробити. Зараз нам заборонені капітальні видатки, зараз, в цьому році через війну.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Чому ж я і питаю, що якщо буде створено т таких операторів якась кількість енна і там не буде якийсь штат певний, то це теж додаткові...

 

СОКОЛОВ М.Ю. Навпаки, дивись, в чому тут ідея. Коли у тебе водокористувачі цим керують, то їх завдання в тому, щоб вони менше сплачували за воду. Зрозуміло, так. Як вони це можуть досягти? Не за рахунок того, щоб збільшувати штат. Законом передбачено, що перші три роки держава може давати якусь дотацію, це є, але перші три роки.

 

_______________. Нам треба зрозуміти, що насправді, якщо воно запрацює, то у нас буде збільшення площі зрошення і в наслідок просто ці люди не будуть звільнятись, а будуть просто перерозподілені по території. Бо якщо зараз 20 тисяч гектарів обслуговує 200 людей, то замість, умовно, 40 тисяч гектарів..

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Оптимізація, оптимізація повинна бути.

 

_______________. ... то буде по 20, на кожні 20 по 100, але ті самі 200, тобто умовно є. Але треба розуміти інше, що там велика кількість за рахунок низької зарплати, велика кількість пенсіонерів працює в галузі, дійсно тим, яким за 60, і вони реально не молодіють з роками. Тобто чим довше вони.... вони просто ідуть на пенсію і замість них вже ніхто не приходить. Тобто зараз вони просто ходять і косять вздовж каналів ту траву. Зрозуміло, що треба поставити трактор і поставити на нього косилку і буде їздити один тракторист. Тому тут немає такого соціального взриву, що завтра всіх звільнили, таке є. Просто воно поступово еволюційно, просто частина людей піде на пенсію і на цьому як би не буде …

 

СОКОЛОВ М.Ю. Скажемо так, у нас є підозра, що на деяких системах осушувальних перш за все, там мертві душі. Скажемо так, підозри. От у мене це підозра, будемо перевіряти, коли їх отримуємо.

 

_______________. Питання агломерації, якщо оператор створений, там на протязі трьох років не з'явилися, чи не створилися ОВК, що в такому разі будете робити?

 

СОКОЛОВ М.Ю. Оператору не треба. Він не залежить від того.

 

_______________. Він же залежить від того… (Не чути)

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Якщо немає створення і немає користувачів… (Не чути)

 

СОКОЛОВ М.Ю. Тут інше питання. Дивіться, у нас користувачі є вже.  Вони вже є на системі. Ми коли створюємо ОВК, вони ж нікуди не дінуться, чи коли ми створимо оператора. Вони є.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ми відмовляємось, значить, не буде там оператора, буде без зрошення територія.

 

СОКОЛОВ М.Ю. Так.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Михайло, ще питання. Получається, законопроект, в принципі, як авансом, бо операторів ще створювати не можемо, тому що канали не передали, да?

 

СОКОЛОВ М.Ю. Ні, ми можемо створювати. Дивіться, давайте так, що у нас зараз відбувається? Це дійсно було б корисно, щоб і у комітету теж було розуміння.

Нам передали в декількох областях – в п'яти, меліоративні системи, які були на МУВГ. Ще раз, крок назад. Колись у нас було розподілення. Було МУВГ – міжрайонне управління водного господарства, вони займалися зрошенням. Були РОВРи і ДАВРи, які займалися екологічною оцією справою, там дозвіл на спецводокористування, регулюванням там рівня річок – оце все. Потім у нас була реформа, яка сказала: так, щось давайте оптимізуємо структуру і об'єднаємо РОВРи і ДАВРи з МУВГ. І вона десь відбулася, а десь не відбулася. Там, де вона не відбулася, ми мали змогу швидко забрати ці МУВГ, бо це є окрема юридична особа. І вона не відбулася там в п'яти, ну, більше областях.

Відповідно там нам передали. Було розпорядження Кабміну, по якому нам це повинні були передати, і нам нарешті, на початку цього року передали, крім Закарпатських. Закарпатські нам досі не передають. Більш того, ДАВР хоча спочатку він це все погодив, бо неможливо було прийняти це розпорядження без їх погодження. Він потім ініціював інше розпорядження, щоб ми їх повернули йому, або він не був зобов'язаний передавати. Вони почали казати, що: ні, ми вважаємо, що не треба їх вам передавати.

Далі. Там, де реформа відбулася, ми не можемо забрати юридичні особи, їх вже немає, або якщо вони є, у них нічого немає. І майно і люди вже в РОВРах чи в ДАВРах. Там вони повинні нам віддати майно. Для цього повинен бути, так званий, спільний наказ, яким вони кажуть: от ми такий перелік вам передаємо. А ми кажемо: от ми це за переліком беремо.

Ми, Державне агентство водного господарства ініціювало це там теж ще в тому році, але воно дуже повільно рухається. І те, що ми зараз бачимо, що ті списки, які ми підготували, хоча насправді вони повинні були їх готувати, бо у них майно і дані. Вони не роблять, ми зробили. Вони починають там викреслювати певні насосні станції, канали і таке інше і казати, що вони не є меліорацією. Вони є перекиданням води в маловодні регіони.

І от, на жаль, зараз така ситуація. Ми очікуємо, що все ж таки все це буде зроблено, ми тоді це отримуємо, побудуємо систему, яку ми собі спланували з декількома такими великими підрозділами, там чотири чи п'ять на країну, і вже будемо управляти цією інфраструктурою.

Тому у нас є області, де ми вже працюємо. І є інші, де ми, на жаль, не працюємо.

 

_______________. Все, Михайло, поняв. Голосуємо зеленою. Дякую за пояснення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Хто ще хоче щось доповісти, спитати? Тоді дуже дякую. Думаю, що на одному з наступних засідань ми вже будемо виносити цей законопроект на комітет для голосування.

У нас ще є "Різне". Чи є якісь питання?

Дякую. Комітет оголошую закритим.