СХВАЛЕНО

рішенням Комітету

Верховної Ради України

з питань аграрної

та земельної політики

від 30.09.2022, протокол № 103

Р Е К О М Е Н Д А Ц І Ї

комітетських слухань на тему:

«Стан та перспективи розвитку аграрного сектору в Поліській зоні в умовах воєнного стану»

Відповідно до плану роботи Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики 22 вересня 2022 року на базі Поліського національного університету відбулися виїзні комітетські слухання на тему: «Стан та перспективи розвитку аграрного сектору в Поліській зоні в умовах воєнного стану».

Житомирщина є регіоном із розвинутим агропромисловим комплексом та значними перспективами розвитку сільського господарства.

Агропромисловий комплекс області – це 1,5 млн га сільськогосподарських угідь, що займають 50,6 % земельного фонду регіону із яких 80 % площ - це зона Полісся, яка характеризується помірно-континентальним кліматом, лісистими територіями, багатим тваринним та рослинним світом, розгалуженою сіткою річок та значною кількістю прісних озер.

Згідно із статистичними даними, в галузі задіяно майже 12 тис. штатних працівників на близько 1300 сільськогосподарських підприємствах та 174,4 тис. осіб в особистих селянських господарствах і понад 10 тис. у харчовій та переробній промисловості.

Природні ресурси у поєднанні з людським капіталом становлять міцний фундамент розвитку аграрного сектору області.

Результати роботи агропромислового комплексу Житомирщини за 8 місяців 2022 року, півроку з яких йде повномасштабна війна, дають можливість стверджувати, що ситуація контрольована, хоча і непроста.

Незважаючи на складнощі посівної кампанії 2022 року, навесні аграріям області вдалося засіяти 94 % площ сільськогосподарських угідь у порівнянні із минулорічними показниками.

Спільними діями сільськогосподарських підприємств, господарств населення, благодійних організацій та органів влади було забезпечено сталий розвиток агропромислового комплексу. Обласною військовою адміністрацією було організовано підтримку малих сільськогосподарських товаровиробників у забезпеченні паливно-мастильними матеріалами та скоординовано роботу із благодійними організаціями в забезпеченні насінням гречки, кукурудзи, кінських бобів та ріпаку.

Загальна посівна площа під урожай 2022 року склала 1103,7 тис. га, що лише на 4,3 % менше проти показника минулого року.

Основною причиною зменшення загальних посівних площ у 2022 році є погодньо-кліматичні умови осені 2021 року, які не дозволили аграріям області провести посів озимих культур і частково не засіяні прогнозовані площі під ярі зернові через забруднені мінами та вибухонебезпечними залишками війни території північної частини області.

Також на зменшення площ під посівом ранніх зернових вплинула ситуація на ринку експорту сільськогосподарської продукції. Блокування морських портів, відсутність нових логістичних маршрутів та значні залишки зернових культур минулорічного врожаю у сільськогосподарських підприємств області разом із активними бойовими діями на частині території Житомирщини, не могли не позначитися на зміні у структурі посівних площ: зменшилися посіви зернових культур, натомість збільшилася площа під такими технічними культурами як соняшник, соя та кормові на зелений корм.

Враховуючи зменшення площ під зерновими та дещо нижчу урожайність культур у цьому році, валовий збір зернових очікується на рівні 2,6 млн т, що на 18 % менше ніж у попередньому році.

Поряд із збиранням ранніх зернових культур, агроформування Житомирщини розпочали осінню посівну кампанію під урожай 2023 року. За оперативною інформацією, отриманою від сільськогосподарських підприємств, на зерно планується посіяти 167,5 тис. га, що на 1,5 тис. га більше, ніж у минулому році. Збільшення посівних площ очікується під озимими: пшеницею, житом та ячменем, площі під озимим ріпаком заплановано лишити на рівні минулорічного показника.

Окрім основних культур, притаманних Поліському регіону, аграрії Житомирщини досить успішно у промислових масштабах вирощують спаржу (ТОВ «Нікдарія»), квасолю (ТОВ «АТК»), амарант (ТОВ «Жива нива») та виноград (ТОВ «Фрутко»), використовуючи сучасні інноваційні технології у виробництві.

Найяскравішими прикладами інформатизації аграрного сектору регіону є: використання геоінформаційних системних технологій у сільському господарстві та GPS; супутникові знімки; дрони та інші аерофотознімки; інформаційні технології та онлайн дані; об’єднання наборів даних та ряд інших.

Для прикладу, найпоширенішим є запровадження GPS-трекінгу техніки і контроль за використанням палива. Впровадження таких систем дозволяє в режимі реального часу відстежувати й автоматизувати переміщення техніки, а також контролювати витрати палива. ТОВ «Агрорегіон», ТОВ «ВП «Полісся», ТОВ «Сігнет Цетр», ТОВ «Аграрний фонд Терещенка», СТОВ «Птахівник», ПП «Галекс Агро», – це підприємства, які активно використовують такі технології.

Не менш популярним є використання досягнень науки в галузі точного землеробства, адже застосовуючи геоінформаційні технології у сільському господарстві, аграрії можуть складати карту поточних і майбутніх змін кількості опадів, температури врожайності, здоров’я рослин, а поєднані з інтелектуальними технологіями – для оптимізації внесення добрив та пестицидів.

ТОВ «Нікдарія», ТОВ «БЕТЕК» мають сучасні технології для захисту ягідних плантацій від граду, дощу та заморозків – автономні метеостанції та установки, які дозволяють розрізняти та розбивати  хмари, які несуть град. 

За допомогою сучасних інноваційних технологій, таких як дрони, аграрії мають можливість з високою точністю визначати біомасу врожаю, висоту рослин, наявність бур’янів та насиченість водою, вони є неперевершеними у боротьбі з комахами завдяки можливості застосування інсектициду на небезпечних зонах.

Щодо садівництва, то підприємствами ТОВ «Українська ягода», ТОВ «Брусвяна»,  ФГ «Агрофірма Фрутко», ТОВ «Нікдарія», ТОВ «Горіх Полісся», ТОВ «Дівочки сад»,  ТОВ «Органік Берріз», ФГ «Грас Авеню» та ТОВ «БЕТЕК» використовується: крапельне зрошення, за допомогою якого здійснюється автоматичне керування клапанами для подання необхідної кількості води на посушливі ділянки; робота сортувальних та пакувальних ліній, які дозволяють сортувати ягоди за розміром, кольором, наявністю зовнішніх дефектів шкірки, м’якості плода без людського втручання.

У тваринництві за станом на 01 серпня 2022 року спостерігається невеликий спад поголів’я худоби за всіма категоріями господарств у порівнянні з аналогічним періодом минулого року, а саме кількість великої рогатої худоби зменшено на 13,2% (у т. ч. корів на 6,1%); кількість свиней зменшено на 17,9%, птиці свійської –  на 6,7%.

Разом з тим у сільськогосподарських підприємствах області кількість поголів’я тварин збільшилася на 1,5 тис. голів або 3% відповідно да аналогічного періоду минулого року, поголів’я свиней на 4,5 тис. голів або на 8,8% відповідно. Поголів’я овець та кіз збільшено на 0,4 тис. голів або на 22,2%. Мотивацією для збільшення поголів’я у сільськогосподарських підприємствах була державна підтримка розвитку тваринництва, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07.02.2018 № 107.

Унаслідок активних бойових дій у регіоні наявні втрати сільськогосподарських тварин. У ТОВ «АПК «Дубовий гай» Коростенського району зафіксовано загибель 1505 голів свиней.

Незважаючи на спад чисельності поголів’я великої рогатої худоби, продуктивність корів протягом останніх років зросла у рази. За станом на 2021 рік найпотужніші тваринницькі ферми Житомирщини фіксують надій на корову  10-12 тис. кг у рік. Такі показники продуктивності дозволяють забезпечувати валове виробництво молока, що у повній мірі покриває потребу області.

Житомирщина залишається регіоном, де в умовах воєнного часу, продовжують свою роботу всі сучасні тваринницькі комплекси та молочно-товарні ферми, уведені в дію до початку війни.

На території області функціонують найсучасніші ферми ПП «Галекс-Агро», ПП «Єрчики», ПСП «Україна».

Так, у ПСП «Україна» в 2021 році введено в дію нову роботизовану лінію, перебування корів максимально наближене до природних умов, оскільки тварина сама обирає час для доїння, постійно перебуває в одному приміщенні та при цьому вільно рухається, не отримуючи  жодного стресу.

Поряд із роботизованою фермою створена компанія ТОВ «Л-Україна», яка стане офіційним представником нідерландського виробника роботизованої техніки для доїння Leiy. Окрім роботів для доїння, компанія пропонує інші види високоефективного  обладнання для молочних ферм: системи моніторингу та ідентифікації корів, підштовхувачі кормів, системи додаткового годування концентратами, щітки тощо. У подальшому планується на базі молочно-товарної ферми у ПСП «Україна» створення сучасного сервісного центру компанії Leiy, а також навчально-тренувального центру з видачою відповідного сертифікату.

На території Житомирщини продовжується робота з генетичними (племінними) ресурсами у галузі тваринництва. За результатами ІІ кварталу 2022 року, одне господарство Житомирської області здобуло статус суб’єкта племінної справи у тваринництві, племінного репродуктора, попри воєнний стан та інші проблеми, зумовлені війною.

Сільськогосподарські підприємства області продовжують працювати навіть у таких складних умовах, підтримуючи Збройні сили України та забезпечуючи продовольством населення.

Харчова та переробна промисловість Житомирщини представлена хлібопекарськими, молокопереробними, м’ясопереробними, кондитерськими, цукровими, борошномельними та іншими підприємствами, загальною кількістю понад 200 суб’єктів різних форм господарювання.

З початком воєнних дій в Україні, Житомирською обласною військовою адміністрацією було терміново проведено моніторинг здійснення підприємствами харчової промисловості області виробничої діяльності та налагоджено з ними постійне контактування в режимі 24/7 для вирішення нагальних потреб і проблемних питань та інформування щодо рішень Уряду з питань продовольчої безпеки.

На сьогоднішній день в області працюють практично всі підприємства харчової галузі. Виробництво хлібобулочних виробів здійснюють понад 40 суб’єктів господарювання. Загальна проєктна потужність хлібозаводів становить 370 тонн хлібобулочних виробів на добу, що повністю покриває продовольчу потребу у даному продукті.

З початком введення воєнного стану, для забезпечення безперебійної роботи хлібопекарських підприємств та населення області борошном, керівництвом області було вжито ряд невідкладних заходів та організовано відновлення виробничої діяльності ДП «Черняхівський елеватор» ПАТ «ДПЗКУ», одного з найпотужніших вітчизняних борошномельних підприємств, яке не працювало понад 5 років.

На сьогодні проблем із постачання борошна на хлібозаводи області немає. Дефіциту у продуктах харчування немає. Харчові підприємства мають змогу задовольнити попит як населення області, так і інших регіонів України, а також забезпечити експорт продукції.

Для гарантування безперебійного енергозабезпечення у випадку зовнішньої або внутрішньої загрози, на харчових та переробних підприємствах області вживаються заходи з диверсифікації джерел енергоресурсів.

Перспективи розвитку та проблемні питання.

За прогнозними розрахунками у 2022 році виробництво валової продукції сільського господарства в області має скласти 29403,0 млн грн, індекс виробництва сільськогосподарської продукції заплановано на рівні 100,5% до 2021 року.

Поряд із розвитком зернової галузі та тваринництва область за своїм природно-економічним потенціалом має великі перспективи для розвитку садівництва.

На Житомирщині переважають дерново-підзолисті ґрунти, великим недоліком для всіх ґрунтів зони є негативна динаміка підвищення кислотності ґрунтового розчину – як наслідок повного призупинення хімічної меліорації земель, що призводить до зниження їх продуктивності.

Потрібно врахувати інші фактори деградації, які впливають на зниження родючості земель: зниження поголів’я худоби та, відповідно, зменшення площ посівів кормових культур (у 5-6 разів). На 1 га ріллі вноситься всього 0,3-0,5 т гною, що у 10-15 разів менше до потреби.

Ґрунтовий покрив Полісся поступово деградує і втрачає родючість, що в першу чергу, негативно впливає на агроекологічний стан агроландшафту і в цілому на економіку регіону.

На сьогоднішній день актуальним є виведення таких ґрунтів із складу орних земель та використання таких ґрунтів для закладення плодово-ягідних насаджень.

На Житомирщині можливо вирощувати всі без винятку плодові та ягідні культури помірного клімату.

За оперативними даними на території області виробництвом плодово-ягідної продукції займається  майже 40 суб’єктів господарювання.

Площа насаджень плодово-ягідних культур у всіх категоріях господарств області становить 4,9 тис. га, в тому числі в плодоносному віці 4,3 тис. га. Для прикладу у Вінницькій області площа під садівництвом займає 23,8 тис. га, Дніпропетровській – 16,4 тис. га, Чернівецькій – 16,9 тис. га, Львівській – 14,8 тис. га, Хмельницькій – 13,8 тис. га, тобто в нашій області є потенціал для збільшення площ під багаторічними насадженнями.

Протягом останніх 5 років на території області закладено близько 1,1 тис. га нових високопродуктивних плодово-ягідних насаджень, з них: 0,7 тис. га – горіхоплідних та 0,4 тис. га ягідних культур.

Площа під лохиною у Житомирській області становить 42% загальнодержавних насаджень, обсяг виробництва за минулий рік склав 920 т, що становить 68% загальнодержавного виробництва цієї культури.

Найбільшим виробником лохини є ТОВ «Бетек» Новоград-Волинського району. Це підприємство одне із перших хто започаткував вирощувати на землях Житомирщини таку культуру, як лохина садова. Плантації лохини підприємства є найбільшими в Україні та одними з найбільших у Європі і за станом на 2022 рік становлять майже 400 га плодоносної площі. Компанія є найбільшим українським експортером свіжих ягід.

Для вирощування лохини потрібні легкі ґрунти з кислою реакцією рН, що є характерним для зони Полісся. За даними Житомирської філії ДУ «Держгрунтохорона» на території нашої області нараховується близько 200-250 тис. га угідь, які мають високу кислотну реакцію ґрунтового покриву.

Насадження суниці садової в області становлять 9% загальнодержавних насаджень, забезпечуючи найбільше валове виробництво (7280 т, що становить  13% державного показника) та знаходиться на третьому місці за урожайністю (101,3 ц/га), що на 33,4 ц/га більше, ніж в середньому по країні. Житомирська область за площею насаджень суниці садової займає 1 місце серед регіонів України.

Аграріями області започатковано вирощування горіха волоського та фундука. За 2017-2021 роки на Житомирщині закладено горіхові сади на площі 500 га, загальна площа насаджень становить 700 га.

Прикладом використання теплиць у садівництві є ФГ «Агрофірма Фрутко» -  перспективне фермерське господарство, яке спеціалізується на вирощуванні яблук, груш, слив, вишні, черешні, винограду та суниці садової. Всі площі під зернятковими, кісточковими та ягідними культурами знаходяться під крапельним зрошенням. Вирощування полуниці та винограду здійснюється в закритому ґрунті у спеціальних тепличних комплексах з регулюванням температурного режиму.

Порівнюючи з минулими роками кількість сільгосптоваровиробників, які займаються вирощуванням плодово-ягідної продукції постійно збільшується. Цьому сприяє також підтримка Уряду, яка передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 15.07.2005 № 587.

Також, вагомою допомогою аграріям у проведенні комплексу сільськогосподарських робіт стало кредитування аграріїв відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2022 № 274 «Деякі питання надання державних гарантій на портфельній основі». За даними Національного банку України на 31.05.2022 483 сільськогосподарських підприємств області на комплекс сільськогосподарських робіт за всіма програмами кредитування залучили 927787,74 тис. грн. кредитних коштів, із них за програмою портфельних гарантій держави (80%) 553534,10 тис. грн.

Кабінетом Міністрів України від 29.07.2022 № 916 внесено зміни до вищезазначеної постанови, якими продовжено до 31 жовтня 2022 року Порядок компенсації державою відсотків за кредитами на придбання основних засобів та покриття будь-яких витрат, пов’язаних із провадженням сільськогосподарської діяльності сільськогосподарським товаровиробником. Саме цей фактор є великою підтримкою сільськогосподарських товаровиробників і на проведення посіву озимих 2022 року.

За 2018-2021 роки з Державного бюджету України надійшло 83,8 млн гривень фінансової підтримки до 22 суб’єктів господарювання Житомирської області. Площа створення плодово-ягідних культур становить майже – 700,0 га, значну частину займають насадження лохини садової (чорниці) на площі 342,42 га  та горіха грецького, фундука (ліщина) на площі – 315,0 га.

Уряд спільно із Міністерством економіки, Міністерством аграрної політики та продовольства України започаткували ряд програм державної підтримки малого та середнього бізнесу, у тому числі для аграріїв на розвиток садівництва та побудови теплиць. З 1 липня 2022 року всі бажаючі, що відповідають умовам участі у грантових програмах, можуть отримати фінансування на відкриття та/або розвиток власної справи за напрямами: на висадку нових садів – «Свій сад»; на побудову нової теплиці – «Своя теплиця».

За напрямом «Своя справа» подали заяви 261 громадянин Житомирської області і після опрацювання заяв 46 отримали позитивні результати. Серед сфер діяльності найбільше грантів буде спрямовано на розвиток чи створення підприємств оптової та роздрібної торгівлі (15) і ремонту автотранспортних засобів (11), започаткувати підприємства переробної промисловості (11);

На даний час за грантовою програмою «Cвоя справа» погоджено мікрогрант для одного суб’єкта із області на побудову теплиці для вирощування саджанців сезонних ягід, овочів, квітів.

Розширення розвитку промислового садівництва тісно пов’язане із збільшенням робочих місць у сферах, як виробництва плодів та ягід, так їхньої промислової переробки.

Тому на Житомирському Поліссі за підтримки держави є всі перспективи, які сприятимуть у покращенні та збільшенні виробництва плодів та ягід, зосередженні плодовиробництва у спеціалізованих господарствах, що базуватимуться як на вирощуванні продукції, так і на її переробці та значною мірою покращить економічний потенціал області.

Не менш актуальним залишається питання відновлення родючості ґрунтів на території області. Згідно з оперативними даними, за станом на 2021 рік на території Житомирської області обліковувалося близько 73 тис. га деградованих та малопродуктивних земель, вирощування сільськогосподарських культур на яких є економічно неефективним.

Одним із шляхів відновлення їх родючості є вирощування енергетичних рослин. За рахунок листя, яке щороку опадає з енергетичних рослин, і їх підземної частини, що залишаються в ґрунті, зростає його родючість. Поля, що відносилися до малопродуктивних і деградованих земель, після вирощування на них протягом 20-25 років енергетичних культур, можуть перейти у категорію продуктивних сільськогосподарських угідь. 

Окрім того, вирощування таких культур сприяє у виробництві альтернативних джерел енергії та має ряд переваг у вигляді зменшення енергозалежності території, зниження затрат на енергоносії, збільшення площі заліснення територій та рекультивації малопродуктивних земель. Для цього ідеально можуть підійти землі півночі Житомирщини.

Більше того, на території області є позитивний досвід вирощування таких культур такими суб’єктами господарювання: ТОВ «Біопроект Ф» (с. Маркуші, Бердичівський район) – 50 га; ФГ «Верба біоенергетична» (с. Дининець, Житомирський район) – 20 га; ТОВ «УкрАгроЕнерго» (м. Овруч, Коростенський район) – 12 га; ТОВ «Енергетична верба» (м. Новоград-Волинський, Новоград-Волинський район) – 6 га; ТОВ «ЕнергоАграр» - 50 га.

Зважаючи на ситуацію, яка склалася, сьогодні надважливо розвивати відновлювальні джерела енергетики, враховуючи те, що результати всіх досліджень показують, що виробництво теплоти із біомаси є рентабельним та конкурентним.

Перспективними вважаються такі технології: деревоспалювальні станції централізованого постачання, соломоспалювальні котли та біогазові установки. Приділяючи належну увагу вирощуванню енергетичних культур, поступово можна перетворити агропромисловий сектор із споживача енергії в її безпосереднього виробника.

Однією з найбільших проблем в агропромисловому комплексі Поліського регіону було і залишається відновлення господарської діяльності та використання земель сільськогосподарського призначення на територіях радіаційного забруднення. Внаслідок Чорнобильської катастрофи на Житомирщині виведено з господарського обліку біля 42,0 тис. га земель. Ураховуючи, що після Чорнобильської катастрофи пройшло 36 років, за які відбувся напіврозпад основних забруднювачів цих територій ЦЕЗІЮ-137 та СТРОНЦІЮ-90, постає питання необхідності перегляду статусу таких земель.

У разі повернення навіть незначної їх частини у використання, територіальні громади, на яких розташовані ці землі, отримають фінансову підтримку необхідну для свого соціально-економічного розвитку.

Однак  використання таких земель у сільському господарстві можливе лише за умови їх господарської придатності, що у свою чергу повинно відповідати низці вимог, нормативів та допустимих показників.

Пунктом 8 статті 122 Земельного кодексу України визначено, що передача земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи у користування належить виключно до повноважень Кабінету Міністрів України.

Відповідно Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, щодо врегулювання окремих питань правового режиму території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», управління зоною відчуження та зоною безумовного (обов’язкового) відселення здійснює центральний орган виконавчої влади – Державне агентство України з управління зоною відчуження, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.

Для вирішення питання по суті необхідне проведення повторного радіологічного обстеження, інвентаризації виведених з господарського користування сільськогосподарських угідь, зміни їх статусу, з урахуванням вимог радіаційної безпеки.

Враховуючи вищезазначене, учасники комітетських слухань р е к о м е н д у ю т ь:

І. Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики:

1. Забезпечити контроль за виконанням даних рекомендацій комітетських слухань.

2. У разі надходження до Верховної Ради України в установленому порядку законопроєктів, спрямованих на підтримку тваринництва, переробної галузі та перегляду меж зон радіоактивного забруднення територій, які були забруднені внаслідок Чорнобильської, забезпечити їх першочерговий розгляд та супровід під час розгляду на пленарних засіданнях Верховної Ради України.

Кабінету Міністрів України:

1. Розробити та подати на розгляд Верховної Ради України проєкти Законів України:

про внесення змін до Закону України «Про правовий режим територій, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи», яким передбачити перегляд меж зон радіоактивного забруднення територій, які були забруднені внаслідок Чорнобильської катастрофи та поетапне зняття радіологічних обмежень щодо діяльності на землях сільськогосподарського призначення, що розташовані за межами населених пунктів, та зміну їх правового режиму;

про державну підтримку сільського господарства України під час воєнного стану та у повоєнний період, яким передбачити першочергову підтримку вітчизняному тваринництву та переробній галузі.