СТЕНОГРАМА

слухань у Комітеті з питань аграрної та земельної політики

на тему: "Актуальні питання виноградарства та виноробства в Україні

на шляху до євроінтеграції"

 

14 березня 2023 року

 

Веде засідання Голова Комітету ГАЙДУ О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, доброго дня всім. Будемо вже розпочинати. Всім доброго дня. Перш за все хочу подякувати представникам з Одещини, які сьогодні також приєдналися до наших комітетських слухань. Ми на минулому тижні були в Одесі і теж з виробниками зустрічалися, було достатньо багато виробників, які працюють саме на землі, та ті, хто виробляє виноград і ті, хто виробляє вино. З представниками асоціацій також зустрічались, також у нас є протокольні рішення "круглого столу", які будуть включені в тому числі і в сьогоднішнє засідання, комітетські слухання наші. І в кінці, коли ми зберемо всі пропозиції, у нас вже буде остаточний протокол, і після нього ми вже будемо, думаю, реєструвати законопроект, в принципі, який вже практично готовий. Тому я почну.

У засіданні беруть участь народні депутати, представники Міністерства аграрної політики, економіки, Мінфіну, також керівник операційного сектору, представниця Європейського Союзу в Україні, представники Держспоживслужби, керівники галузевих асоціацій та представники виноградарських та виноробних підприємств України.

Галузь виноградарства та виноробства стабільно забезпечує робочими місцями значну кількість населення країни, зайнятого в аграрному секторі економіки. До того ж, ця галузь забезпечує значні надходження як до державного, так і до місцевих бюджетів, а також сприяє розвитку інфраструктури у сільській місцевості. Поряд з цим, виноградарство та виноробство в Україні переживає не найкращі часи саме зараз, під час воєнного стану, адже із вторгненням російських військ в Україну почалось нове, значно складніше життя, не тільки для всієї країни, а й для виноградарів в тому числі.

За даними Держстату, у 2022 році загальна площа виноградних насаджень по всіх категоріях господарств становила 26 тисяч гектарів виноградників. І зібрано винограду 244 тисячі тонн. У порівнянні з довоєнним 2021 роком площі виноградників під час війни зменшились на третину, відповідно і продукції виробили менше, мінімум на 20 тисяч тонн. Приміром, у 2014 році продукції і площ було удвічі більше. Водночас у зв'язку зі здобуттям статусу країни-кандидата у члени ЄС Україна на порозі нових викликів, нових можливостей, не виключенням є і виноградарська та виноробна галузь. Я впевнений, що шлях до імплементації норм права ЄС в українське законодавство ми повинні пройти виважено, тому ми і обговорюємо всі проблеми, які є в галузі.

Ми знаємо про основні проблеми виноградної галузі. Зокрема, по?перше, Україна не має реєстру виробників винограду та вина чи кадастру виноградників. Відсутні офіційні дані та статистика щодо кількості або розміру домогосподарчих фермерських господарств, що виробляють виноград. На це також вказала Єврокомісія в своєму останньому аналітичному звіті. По-друге, скоротились обсяги виноробства та садівного матеріалу винограду. По-третє, є складнощі з отриманням у довгострокову оренду земельних ділянок. По-четверте, низка закупівельна ціна на виноград технічних сортів, а також частина площ опинились в окупації зараз.

Крім того, в Одесі учасники "круглого столу" відзначили, що є такі проблеми, як регулювання імпортної виноробної продукції над вітчизняною на українському ринку вин, невиправдано низькі мінімальні роздрібні ціни на вина, високе податкове навантаження на виноградарсько-виноробну галузь, зменшення обсягів експорту вітчизняної виноробної продукції, не регульовано використання географічних зазначень на українському споживчому ринку, відсутність системного контролю за якістю та безпекою виноробної продукції.

Ми також розуміємо, що наші фермери потребують підтримки, тому в минулому році було залучено гранти на створення виноградників, зокрема для розвитку садівництва і ягідного сорту виноградарства видали 322 мільйона гривень. Це дозволило створити більше десь 9 тисяч робочих місць. Цього року сума грантів збільшилась втричі – 1 мільярд гривень, це в тому числі на розвиток виноградарства теж. В українців буде робота та продукція.

Навіть в оці нелегкі часи маємо розвивати виноградарство і всю аграрну галузь в цілому. Минулий рік показав, що половина всього експорту – це якраз аграрна продукція, тож це важливо для всієї економіки нашої держави. Також зокрема Законом України № 481 щодо державного регулювання виробництва і обігу спирту етилового передбачено надання можливості виробництва вина малими виробництвами виноробної продукції. Разом з тим, з метою підтримки виробництва вина звичайного Законом України № 1914 щодо внесення змін до Податкового кодексу України скасовано обов'язок маркувати такі напої маркою акцизного податку.

Комітет постійно опікується цими проблемами, де ми разом співпрацюємо з податковим комітетом. Зокрема на розгляді комітету був проект Закону про внесення змін до Закону України "Про виноград та виноградне вино" (реєстр. № 6010), до якого від представників галузі надійшло дуже багато зауважень. Комітет дослухався до цих зауважень. Ми зняли цей законопроект з порядку розгляду в Верховній Раді України і будемо реєструвати новий законопроект, в принципі який будемо розглядати найближчим часом.

Також при Мінагрополітики, як всі вже знають, створена робоча група з питань розвитку виноградарства та виноробства, на якій доопрацьовується редакція нового законопроекту. І думаю, що в найближчий час ми вже будемо його розглядати.

Крім того, на засіданні Верховної Ради України знаходиться два проекти закону (реєстр. №№ 8286 і 8287), якими передбачено, зокрема, запровадження електронних марок акцизного податку у виноробній галузі.

У цій частині на базі нашого комітету було обговорення, під час якого учасники прийшли до висновку про необхідність виведення виробників вина з-під дії зазначених законопроектів, оскільки запровадження додаткового фінансового тягаря може призвести до зупинки таких підприємств та однозначно не сприятиме їх розвитку. Тому пропоную також обговорити це питання під час наших сьогоднішніх слухань. Тож будемо починати.

Я пропоную такий порядок денний. Ми сьогодні будемо працювати десь дві години, і пропоную кожному учаснику до обговорення десь три хвилини, а основним доповідачам до п'яти хвилин. Тоді будемо починати.

Відкриває наші комітетські слухання та запрошуємо до слова керівника операційного сектору сільського господарства, продовольчої безпеки та земельних ресурсів Представництва Європейського Союзу в Україні Крістіана Бена Хелла.

Будь ласка, Крістіане, ми вас слухаємо.

 

Крістіан Бен ХЕЛЛ. Доброго дня, шановні колеги! Щиро вітаю всіх представників парламенту, заступника міністра Тараса Висоцького, всіх виробників, всіх учасників сьогоднішнього засідання. Я щиро вдячний за честь виступити сьогодні для обговорення такого важливого питання, висловлення позиції від імені делегації Європейського Союзу.

До того, як ми почнемо говорити про законодавство, про законодавство щодо винограду і виноградного вина, дозвольте мені ще раз сказати, що в нинішніх умовах неспровокованої агресивної війни Російської Федерації проти України Європейський Союз залишається з Україною і буде залишатися разом з Україною.

Загальний обсяг допомоги Європейського Союзу і членів Європейського Союзу станом на зараз становить 50 мільярдів євро. Цей обсяг буде розширюватися в найближчі роки. Ми безперечно розглядаємо сектор сільського господарства як важливий на цьому напрямку і будемо направляти всі наші спільні зусилля на ефективне використання даної підтримки з боку Європейського Союзу.

Як відомо, сільське господарство є однією з провідних галузей України, чинником у економічному прогресі. І ми також вважаємо, що виноробство і виноградарство є важливими для розвитку сільського господарства в цілому і заслуговують на подальший розвиток.

Набуття статусу кандидата в члени Європейського Союзу у червні 2022 року відкрило для України можливості для приєднання до єдиного ринку Європейського Союзу і представлення своїх продуктів серед продуктів Європейського Союзу.

Минулого року ми надали заходи підтримки у вигляді скасування імпортних мит на продукти. Ми будемо проводжувати ці заходи і також будемо розширювати хвилю підтримки для того, щоб продукти з України повноцінно були представлені на ринку Європейського Союзу, всі продукти, включаючи вино. Передумовою для забезпечення цих можливостей безумовно є приведення законодавства України у найближчу можливу відповідність до законодавства Європейського Союзу. І коли я кажу "найближчу можливу відповідність", це означає відсутність будь-яких відхилень, для того щоб Україна в повній мірі відповідала статусу кандидата в члени Європейського Союзу і швидко наближалася до приєднання до Європейського Союзу.

І ми переконані, що саме високий потенціал галузі виноградарства і виноробства зумовлює необхідність найшвидшого імплементування норм європейського законодавства, я не буду перелічувати їх всі, ви всі прекрасно знаєте, про які норми йдеться, але саме запровадження цих норм європейського законодавства відповідно зробить наступний крок для України.

Слід зазначити, що ці положення були нещодавно оновлені Європейським Союзом. Таким чином Європейський Союз наразі має найсучасніший стан законодавства в галузі виноробства, і запроваджуючи принципи цього законодавства, відповідно й Україна буде наслідувати цим найсучаснішим принципам.

Нам відомо, що Міністерство аграрної політики за підтримки Представництва Європейського Союзу скрупульозно слідувало запровадженню всіх цих положень сучасного європейського законодавства в відповідні проекти українського законодавства, особливо таких важливих як виноградарсько-виноробний реєстр, зонування виробництва вина, а також обов'язкова декларація щодо виробництва, переробки і запасів.

Я завжди кажу, що законодавча робота має два виміри. Перший – це суто технічний вимір, коли України має привести своє законодавство у відповідність із законодавством Європейського Союзу без будь-яких відхилень. І друге – це політичний вимір, коли Україна має підготувати ґрунт для імплементації таких положень, розбудувати систему контролю, інституційну систему. Слід зазначити, що в Європейському Союзі дуже багато інституційних розбудов і власне контролю, інспекції і так далі, і відповідно цьому має слідувати і Україна. При цьому цілком зрозуміло, що можуть бути надані певні перехідні періоди, певні перехідні заходи. І це буде вітатися за умови, що основні положення будуть запроваджені без відхилень від духу Європейського Союзу.

Я також хочу сказати пару слів про сутність того продукту. Коли ми говоримо про європейське законодавство, воно регулює виключно вино, продукти на основі вина в той час, як, наприклад, спиртні напої на основі вина не входять до сфери дій законодавства щодо вина. Вони входять до сфери дії законодавства щодо спиртних напоїв, що вже було виконано Україною при прийнятті законодавства щодо географічно зазначених спиртних напоїв. І такий самий підхід має продовжуватися Україною і далі. Зараз ми говоримо лише про такий продукт, як вино.

Важливо, що вино є чистим продуктом, до якого не допускається додання жодних добавок, не допускається додання спирту, в тому числі для зміцнення міцності вина. Якщо до вина як до чистого продукту щось додається, то це вже вважається ароматизованим вином і детально описується у відповідному законодавстві з встановленням суворих вимог до виробництва такого продукту. І зважаючи на те, що всі ці вимоги якраз і були наслідувані Міністерством аграрної політики в розробці остаточного проекту закону, що регулює виноградарство і виробництво вина, Європейський Союз радий підтримати зусилля Міністерства агарної політики і розроблений ними законопроект як такий, що повністю відповідає європейському законодавству і практикам.

І звичайно, ми покладаємося і на галузь у підтримці і зусиль Міністерства аграрної політики, і Верховної Ради України у прийнятті законодавства, що відповідає законодавству Європейського Союзу.

Безумовно, розбудова законодавства – це тривалий і широкий процес, і в цьому процесі ми будемо йти разом з вами. Європейський Союз готовий надавати будь-яку підтримку, але основне завдання просування по цьому правильному шляху все-таки в руках України. І ми розраховуємо на кожного у підтримці цього загального слідування єдиним можливим шляхом.

Безумовно, цей процес є не тільки політичним, але й економічним, який полягає у приєднанні до єдиного європейського ринку. Однак Україна настільки велика сільськогосподарська країна, що навіть єдиного європейського ринку недостатньо для того, щоб прийняти всі українські продукти, і відтак цей процес також відкриває двері до всього світу для української продукції. І в цьому процесі Україна вже добре просунулася.

Дякую вам всім за увагу.

Бажаю вам плідного обговорення. Перепрошую, якщо трішки затримав вашу увагу. Але сподіваюся, це призведе до прекрасних результатів нашої спільної роботи. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Крістіан.

Дійсно, всі учасники сьогоднішніх наших комітетських слухань, в принципі, почули основні посили, основні тези, які ви мали до нас донести, тому я думаю, що всі візьмуть це до уваги для того, щоб розуміти, як ми будемо рухатись в цьому напрямку стосовно вина, виноматеріалів та виноробства взагалі.

Я до слова запрошую заступника Міністра аграрної політики Висоцького Тараса Миколайовича.

Будь ласка, Тарасе Миколайовичу.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Вітаю, шановні учасники сьогоднішніх слухань.

Дякую, Олександре Васильовичу, що сьогодні відбувається таке за вашої ініціативи логічне продовження обговорення, яке було 6 березня на Одещині, як основному регіону з точки зору виробництва винограду, вина і продуктів виноградарства.

Абсолютно погоджуємося з окресленими тезами вами і колеги представника Європейського Союзу – дійсно, єдиний шлях нашої держави, це членство в Європейському Союзі, а бути членом Європейського Союзу означає, можливо, як пан Хелл зазначив, з перехідним періодом, але все рівно в довгостроковій перспективі це реалізація правил, які існують в Європейському Союзі.

Ми розуміємо, що є зажди плюси і мінуси. Плюс основний – це величезний ринок. Я б не сказав мінус – складність у тому, що треба інвестувати часовий, не завжди фінансовий, а в тому числі часовий людський ресурс для того, щоб практики відповідали тим, які працюють на цьому ринку. Але знову ж приклади в тому числі інших країн Східної Європи, навіть найближчий сусід наш Молдова показує, що це не є чимось нереальним, це просто має бути систематична робота. Тому ми фокусуємося в декількох основних напрямках.

Звісно, що законодавче оновлення є базовим, бо від нього все відштовхується. Відповідний законопроект як євроінтеграційний, він міністерством був направлений на погодження з ЦОВВ, отриманий висновок, пройшов євроінтеграційний комітет під головуванням Ольги Віталіївни Стефанішиної. Сподіваємося, що попередньо у цю п'ятницю мав би бути проголосований, внесений, відповідно зареєстрований, і депутати зможуть працювати. Зразу затверджуємо, що в межах уряду і внесення якихось можливостей політичних перехідних періодів інших, вносити не було, тому що така процедура написання має відповідати чітко відповідним регламентам, тому тут те, що зазначали ви, Степан Миколайович минулого понеділка, інші колеги, що дійсно десь бачать сектор, безпосередньо бізнес, що треба було б щось зробити з перехідними періодами, тут буде можливість, великий базовий законопроект, його точно можна буде до другого читання доопрацьовувати.

Ми маємо вже таку успішну практику – 6480, був дуже дискусійний, але знайшли компроміс, і колеги з Європейського Союзу його погодили. Там є, здається, 4 роки зупинилися в перехідних для бочок? Тобто досить нормальний термін, починали з 3, там була дискусія. І це сприймається. Тому так само ми би тут, бо ми чули... Чи там 5? 5 років навіть. Абсолютно нормальний для нас перехідний період.

Тому аналогічне ми чули звернення різних учасників минулого понеділка. Ми би тут просили просто дійсно підійти зі своїми пропозиціями до другого читання. І практика показує аграрного комітету, за що ми вдячні, що вони завжди готові йти на здоровий компроміс у тому числі і в цьому відношенні. Він теж буде вступати в дію через певну кількість років, 3 там як базовий, бо реєстр і там багато речей. Тобто щодо цих речей можна точно до другого читання буде найти спільне бачення, погодити з усіма колегами і далі рухатись. Це основне і перше.

Друге, звісно, наше буде операційне завдання спільно з колегами з асоціації, із міжнародних проектів те, що в цьому законопроекті буде прописано імплементувати, починаючи зі створення реєстру, впорядкованості і простежуваності. Це знову ж займе декілька років, але це треба просто брати і системно робити. Тобто ми на цьому будемо фокусуватися.

І, звісно, третій дуже важливий блок – це просування. Так? Просування української народної продукції. У нас дійсно є чим гордитися, у нас є десятки, і я впевнений, що можуть бути сотні, але зараз точно вже є десятки виробників, які мають підтверджені медалі і визнання на виставках інших. Просто що ще не вдалося достатньо нам зробить заходів, щоб масовий споживач про це дізнався, на жаль, в тому числі і на внутрішньому ринку, якщо подивитися кількість імпортної продукції, яка споживається.

Відверто, тут треба нам відновлювати, хоча це дуже складно під час війни, але відновлювати фінансування виставкової і міжнародної діяльності. Поки що держава може тільки допомогти даючи право на виїзд. Але це треба відновлювати, показувати і вкладатися.

Є певна дискусія стосовно в тому числі і можливості, оскільки вино – це є неміцним алкоголем, реклами, маркетингу, мережі, полиці – це все треба робити, бо знову ж, навіть впровадивши всі правила, все зробивши відповідно, але якщо споживач не буде робити свій вибір своїм гаманцем, ну, це теж нічого не дасть. Це тільки треба робити комплексно. І аналогічно на внутрішньому, і європейському ринку. У нас є успішні кейси експорту, це величезний ринок з набагато більшим у зв'язку з культурними особливостями споживанням вина на людину, тому треба в це рухатись.

Ми бачимо в проекті, дякуємо, всі ці три блоки окреслені, розписані завдання, хто що має зробити. Зі своєї сторони будемо по кожному з цих блоків рухатися спільно з колегами для того, щоб це імплементувати, як мінімум, зупинити падіння, бо це просто, ну, дійсно величезна катастрофа, і потім розпочати вже відновлення і розвиток.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарасе Миколайовичу.

Позиція міністерства, в принципі, зрозуміла. І ми теж дуже раді, що вже десь на фініші у нас цей законопроект. І, я думаю, буде гаряча дискусія між першим та другим читанням. Але хотілось би, щоб і на перше читання законопроект був вже максимально адаптований до того, що просять нас асоціації та товаровиробники.

Я до слова запрошую представника Міністерства економіки Романа Віталійовича Кропивницького.

Будь ласка, Романе Віталійовичу.

 

КРОПИВНИЦЬКИЙ Р.В. Доброго дня, колеги. Насправді, після такого виступу попередніх спікерів, Тарасе Миколайовичу, важко щось додати по конструктиву, лише можу затвердити факт, що Міністерство економіки плідно співпрацює з Мінагрополітики, по суті, ми як єдина урядова команда надаємо всі необхідні зусилля зі свого боку для того, щоб допрацювати норми законопроекту, щоб він вийшов вчасно, щоб він відповідав нормам євростандартів. В принципі, і далі будемо плідно співпрацювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Нікітіна Марина.

 

НІКІТІНА М.В. Вітаю, колеги! Вітаю всіх виноробів. Хочу зазначити, наголос такий поставити на тому, що говорять нам шановні гості з Європейського Союзу, що ми не можемо виноробство ставити в одну лінію з іншими спиртними напоями. Тому що, дійсно, це окремий вид мистецтва, це окрема філософія, це культура, це традиції, і ми не можемо прирівнювати виноробство до виробництва разом з іншими спиртними напоями.

Тому, виходячи з цієї позиції виноробство в Україні, а особливо зараз, коли в нас є війна і є постраждалі дійсно території, які займались виноробством, є окупований Крим, є окупований південь Запорізької області, Херсонська область, бойові дії йдуть і страждає також і Одещина, ми маємо надати якнайбільшу, найширшу підтримку з боку держави саме для виноробства.

І хочу наголосити на тому, що найкращою підтримкою було б дешеве кредитування для цієї області. Я думаю, що треба виноробство виводити з?під заборони дешевого пільгового кредитування, яке, це обмеження, накладене на інші галузі, які виробляють спиртні напої, то я думаю, що для виноробства потрібно дозволити пільгове кредитування, яке буде частково відсотки покривати держава, і таким чином підтримати цю галузь. Тому що ми ризикуємо повністю, що імпортна продукція виноробства захопить ринки, тому що цифри наразі невтішні.

І також друге важливе, це дійсно, цю галузь треба в Україні рекламувати. Нам рівень нашої культури споживача треба піднімати і запроваджувати на високому рівні ці традиції виноробства і споживання вина. І тому я вважаю, що дійсно продукти виноробства, вони мають бути розрекламовані і на рівні прямо державному. І це виставки, це фестивалі, це дні вина в різних громадах. Це треба цьому приділяти увагу і запроваджувати серед населення дійсно культуру споживання вина.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Марино Вікторівно.

Ми продовжуємо. Я до слова запрошую представника Міністерства фінансів Артема Ігоровича Наврату на Zoom

Будь ласка.

 

НАВРАТА А.І. ... (не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артеме Ігоровичу! Так, тоді не будемо чекати. Я тоді до слова запрошую виконуючу обов'язки Голови Держспоживслужби Ольгу Петрівну Шевченко.

Будь ласка, Ольго Петрівно.

 

ШЕВЧЕНКО О.П. Добрий день усім учасникам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день.

 

ШЕВЧЕНКО О.П. Дякую за запрошення.

В принципі, якщо говорити з норм, з яких ми виходимо як контролюючий орган, зрозуміло, що ми маємо перейти на стандарти, вимоги і правила роботи Європейського Союзу. І це ні для кого не є секретом. Це прозвучало в попередніх доповідях. Для України, звісно, буде новим застосування для того, щоб максимально сприяти розвитку виноробної галузі в Україні: це і адекватні умови виробництва, і адекватні умови контролю, і доведення до споживачів інформації, і належні умови вибору.

В тому числі неодноразово говорилося про те, що є також необхідність, і ми вже попередньо з цим стикалися, це контроль імпортованої продукції, яка поставляється на український ринок, вимоги сучасним нормам і реаліям. Але що зміниться для державного контролю зі вступом набрання чинності контролю за географічним зазначеннями? Для України в цілому буде перехід на нові правила. Звісно, Угода про асоціацію – такий великий перехідний період до застосування назв. Але і виробники, і ті, хто здійснюють обіг і торгівлю, розуміють, що будуть нові правила їх контролю, тобто що можна маркувати в спиртних напоях, в тому числі у виноробній галузі, які назви доводити до споживача. Для нас зараз ця робота триває. Ми проходимо її спільно з Європейським Союзом.

Я хочу подякувати, користуючись нагодою, пану Бену Хеллу. Ми беремо участь в європейській програмі для того, щоб отримати цей сучасний європейський досвід для належного забезпечення заходів держконтролю на місцях, навчити наших інспекторів, як читати законодавство, як його застосовувати, для того, щоб мати прозорий підхід до ведення бізнесу в цій частині цих норм.

Зрозуміло, що є проблемні питання. Я не хочу дуже сильно їх зараз озвучувати. Але хотіла б на розсуд, на комітетські слухання винести таке питання, що для того, щоб на майбутнє ми могли забезпечити належним чином функціонування і визначення моніторингу географічних зазначень, які застосовуються в Україні, ми маємо мати акредитовані лабораторії. Таких лабораторій станом на сьогоднішній день не існує. І зрозуміло, що до набрання чинності закону є якийсь час. Але ми будемо піднімати питання, що така лабораторія в Україні має функціонувати для того, щоб ми могли не тільки застосовувати заходи державного контролю, а й забезпечувати періодичний моніторинг і органи сертифікації за якістю, за відповідністю вимогам європейського законодавства і за тим, щоб на території України дотримувалися правил належної практики, виробничої практики і контролю географічних зазначень.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольго Петрівно.

Скажіть, будь ласка, тобто імпортована продукція, яка зараз практично на полках споживачів України, контроль за якістю цієї продукції, на ваш погляд, повинен бути на якому рівні? Тобто як ми можемо просувати свій продукт так, щоб якість була як рівноцінна, щоб ми розуміли, що якість нашого продукту не гірше, а деякі продукти, які ми імпортуємо, ця якість не така, яку очікує наш споживач.

 

ШЕВЧЕНКО О.П. Дякую.

Насправді коли ми говоримо про якість, зрозуміло, що є технологічні вимоги, і мають оператори ринку і при імпорті, і при виробництві дотримуватися належної виробничої практики. Проте, коли ми говоримо про якість з тим, що стикалися Держпродспоживслужба і її територіальні органи за останні роки, саме стосувалася донесення інформації до споживача, те, що несе на собі маркування. Імпортована продукція має етикетки, які коли завозиться продукція, мають належним чином рахуватися. Ми стикалися з тим, що був не завжди коректний переклад, не завжди публікувалася повна інформація. Тобто це обов'язок того, хто імпортує забезпечити інформацією про те, що входить до складу спиртових напоїв, винних напоїв, вмісних напоїв. Тому, звісно, все це досить новий вид контролю і для нас, і для виробників, але я б хотіла на це привернути увагу, бо ми мали декілька досвідів з профільними асоціаціями, з виробниками, коли була фальсифікація імпортованих на території України відомих іноземних брендів. Тут дуже багато аспектів, з якими нам доведеться ще в державі стикнутися.

Але хочу зазначити, що, звісно, контроль має бути ризик?орієнтований, і при ввезенні продукції потім буде відбуватися моніторинг безпосередньо у місцях продажу, тобто самого контролю з точки зору маркування при імпорті, він на сьогоднішній день не передбачений, він здійснюється у місцях реалізації. І такий моніторинг буде запроваджений і не тільки в частині якісних показників, а і географічних зазначень. Це буде контроль на місцях періодично ризик-орієнтований в мережах продажу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольго Петрівно.

Я до слова запрошую директора департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної військової адміністрації Стоянову Аллу Андріївну.

Алло Андріївно, якщо можна, включіть, будь ласка, мікрофон.

 

СТОЯНОВА А.А. Добрий день, шановні члени аграрного комітету, Тарасе Миколайовичу, шановні присутні! Ну, тут дійсно після таких вже виступів вагомих тяжко щось додати. Але ми приготували свої проблемні питання у вигляді презентації, якщо дозволите.

Будь ласка, виведіть на екран.

Ну, я поки що хочу сказати, що виноградна лоза, вона є символом духовності, і про це всім відомо. І хочу зазначити, що саме виноградна лоза є родзинкою гербу Одеської області, нашою такою відзнакою, тому що на сьогодні це один з найвеликих регіонів, який має найвелику кількість виноробства і виноградарської, виноробної продукції. І ми маємо в Одещині 23 тисячі гектарів виноградників або 70 відсотків від загальнодержавної кількості насаджень. Ми маємо виробництво від 160 до 180 тисяч тонн винограду. Ми маємо залучених працівників постійно від 5 до 7 тисяч робочих місць, а у сезон цей показник подвоюється. Маємо біля 50 виноробних підприємств і біля 200 виноградарських підприємств.

І за цими всіма показниками Одещина посідає таке собі місце у загальнодержавному сенсі? і ми маємо майже 60 відсотків – це наша частка у виробництві виноградарської та виноробної продукції. Тому ми дуже вболіваємо за цю галузь. Ми вважаємо, що Одещина є виноробною візитівкою України. І для нас ця галузь дуже важлива, тому що вона забезпечує найвелику кількість робочих місць і найвелику кількість надходжень до бюджету.

І я зі свого боку хочу подякувати в першу чергу і Міністерству аграрної політики, і вам, Тарасе Миколайовичу, і аграрному комітету з аграрних і земельних питань, і вам особисто, Олександре Васильовичу, і всій вашій команді за ту роботу, яку ви проводите, тому що дійсно відчувається командна робота, та рушійна сила, і ми бачимо, що ви ці проблемні питання, які до вас ми надсилаємо, ви робите ці рішення. Вони даються тяжко, але це відчувається. І я хочу сказати, що це відчуває і сектор, а це дуже-дуже важливо сьогодні. Це відновлюється довіра не лише до влади, а і до українського виробника, до українського продукту? І відчувається підтримка перш за все.

Наступний слайд, будь ласка.

Я хочу сказати, що в 2022 році як і всі інші галузі виноградарі і винороби опинилися в дуже непростих умовах. Були часи, коли продаж було взагалі призупинено і на рівні адміністрації приймалися розпорядження щодо продовження. Але хочу відмітити, що за останній час на підтримку галузі з нашого Одеського обласного бюджету спрямовано біля 5,3 мільйона гривень. І завдяки цим коштам у нас на Одещині створений і ведеться кадастр з виноградників, розроблено карту земель, придатних для розміщення нових плантацій. І ця карта враховує цілий ряд важливих природних і ґрунтових факторів, що сприяють довголіттю і продуктивності майбутніх насаджень.

І ми ознайомилися з проектом закону, який розробляло Міністерство аграрної політики, і хочемо сказати, що ми побачили там дуже велику низку тих проблемних питань, які ми надавали у якості звернення, і майже 90 відсотків наших звернень враховано в цьому проекті. Тому від імені виноробів і виноградарів Одеської області і Асоціації аграріїв Одещини я хочу висловити підтримку цього законопроекту. І хочу зазначити, що було дуже багато суперечок між виноробами, виноградарями і асоціаціями. І мені здається, що той продукт, який я прочитала, він є таким оптимальним, лаконічним, дуже ефективним, якщо він, будемо сподіватися, що Верховна Рада його підтримає, депутати, і буде дуже ефективним наприкінці. Тому що він вирішує дуже багато нагальних проблем, які не вирішувалися майже з десяток років.

У нас на Одещині продовжується напружена робота над створенням в області регіональної системи географічних зазначень. Ми це теж маємо. Опрацьовується мережа контрольованих найменувань територій. І це дійсно буде сприяти і майбутньому просуванню наших вин на європейські та світовий ринок вина.

В той же час, попри цьогорічну посуху, на Одещині вирощено дуже непоганий врожай. Але аграрії опинилися в умовах недостатньої кількості ресурсів або здорожчання ресурсів. І, безумовно, вони розраховують на те, що ці витрати будуть компенсовані за рахунок цін на реалізацію продукції.

І тут ми маємо іншу проблему. Ми розуміємо, що наразі в цьому проекті неможливо все врахувати, що є проблемні питання, які потребують врегулювання в інших законопроектах. Ми знаємо, що ви знаєте про цю проблему. Але просимо врегулювати ціни на реалізацію винограду.

Підтримка галузі виноградарства для Одеської області є дуже важливою складовою частиною для соціально-економічного розвитку. І ключові проблеми сектору, це ті питання, які лунали вже в цій залі, і основне і головне питання – це превалювання імпортної виноробної продукції над вітчизняною на українському ринку вин. Ми розуміємо, що зараз, коли перед нами відкриті двері і зняті обмеження по квотах, нам робити якісь квоти на імпорт – це майже неможливо, але все ж таки ця проблема є болючою. Ми сподіваємося, що завдяки тим нормам, які є в даному законопроекті відносно до регулювання якості продукції і відзначення, що це вино є натуральним і що воно має бути саме стовідсотковим від винограду, має підняти якість виробництва вітчизняного виробника і вино має стати конкурентоспроможним та бути взірцем на весь світ.

Наступні проблемні питання, це те, що озвучила Марина Вікторівна. Вони теж є в наших пропозиціях. Ми теж просимо від виноробів і виноградарів Одещини дійсно розглянути питання, виокремити цей сектор від алкогольного напряму задля того, щоб підприємства могли отримати доступ до дешевих грошей.

Невиправдано низькі мінімальні роздрібні ціни на вина. Ну, тут ми просимо впровадити, якщо можна, мінімальну роздрібну ціну на рівні 80 гривень. Ми сьогодні розуміємо, що кілограм томатів в магазині коштує 130?150 гривень, а пляшка вина на полиці стоїть в 50 гривень. Ми розуміємо, що це не є вином. Неможливо конкурувати достойним, доброчесним товаровиробникам в цих умовах, тому просимо впровадити, якщо можна, таку норму.

Далі, ми просимо скасувати акцизний податок на натуральні вина без додання спирту та відмінити їх маркування марками акцизного податку. І надати правовий статус мікровиробникам винограду та вин шляхом їх реєстрації у якості сімейних фермерських господарств.

І хочу зауважити, що наші виноградарі та винороби Одещини підтримують законопроект 9030. Не буду я зараз на ньому зупинятися, але хочу висловити думку і підтримку від сектору, що все, що стосується малих підприємств в цьому законопроекті, Одещина підтримує.

Далі ми бачимо, що завдяки цьому законопроекту буде застосована дійсно практика Європейського Союзу, і ми дуже сподіваємося, що це нарешті буде врегульовано і товари виробників отримають доступ до європейських ринків. І на сьогодні ми бачимо дуже тяжку працю по євроінтеграції України з Європейським Союзом. І ми всі ці напрацювання підтримуємо.

Також ми пропонуємо створити максимально ліберальні умови для функціонування вітчизняної виноградарсько-виноробної галузі та формувати внутрішню культуру споживання українського вина, це те, про що казав Тарас Миколайович.

Наступний слайд, будь ласка.

Встановити мінімальні роздрібні ціни, я вже казала, на рівні 80 гривень. Просимо внести необхідні зміни та доповнення до проекту Закону про внутрішню торгівлю. І ми сподіваємося, через ці зміни можна буде врегулювати питання граничних термінів щодо розрахунку торговельних мереж з постачальниками. На сьогодні постачальники дуже страждають від неврегульованості в цьому напрямі.

Наступний слайд, будь ласка.

Ми просимо зарахувати світле вино до продуктів харчування та вивести з переліку підакцизних товарів за прикладом таких виноробних країн як Франція, Іспанія, Аргентина. Ми просимо знизити податкове навантаження на виноградарсько-виноробну галузь, зокрема привести у відповідність до європейського законодавства питання оподаткування вин тихих та ігристих, а також відмінити їхнє маркування марками акцизного податку.

Наступний слайд, будь ласка.

Ми просимо підтримати нас у просуванні на державному рівні національного бренду "Українське вино". І до речі, хочу зазначити, що є новина: 12 березня 2023 року вино з "Одеського чорного" винограду під новим українським брендом "BIG WINE BIG ART" одержало перше золото на одному з найавторитетніших винних конкурсів світу Mundus Vini, який пройшов у Німеччині.

Тому я хочу зазначити, що в нас вірить вже весь світ, ми відчуваємо потребу, що є попит на українське вино, наші вина займають кращі місця на полицях торговельних майданчиків Європи. І ми дуже хочемо відновити довіру нашого українця до нашого українського продукту.

Ми пропонуємо спростити процедуру оформлення виробленої продукції, яка виводиться за межі митної території України, це з метою представлення на міжнародних виставково-ярмаркових заходах, форумах, дегустаціях, конференціях – це дуже складна процедура. Якщо можна буде її спростити, то ми зможемо швидше і якісніше просувати бренд "Українське вино".

Тут ми просили створити незалежну експертну лабораторію, але я на свою радість побачила, що це впроваджена в цьому проекті закону, що там передбачено створення ізотопного аналізу як найефективнішої альтернативи, яка відповідає зокрема чинному контролю з якості у країнах ЄС. Це для визначення якості виноробної продукції. І ми вважаємо, що впровадження саме такого лабораторного аналізу надасть, пристримає, скажімо так, той сектор, який є на сьогоднішні недоброчесним, тому що завдяки цим аналізним характеристикам ми зможемо більше їх контролювати.

І на кінець хочу вам представити, що Одещина має дуже потужну установу, яка може стати науковою платформою для нашої такої спільної праці. Ми навіть запропонували таку формулу успіху: влада, бізнес, плюс наука – і хочемо запропонувати звернути увагу на наукову діяльність, тому що якщо раніше були там відсотки від акцизу або інші стимулювання, сьогодні на науку майже не витрачається жодної копійки і дуже обмежений бюджет, а ми маємо все зберегти і ще й відновити.

І хочу привернути увагу слухачів і сказати, що саме на базі нашого Національного наукового центру "Інституту виноградарства і виноробства імені Таїрова" у 2005 році виноробний, виноградарський закон підсувався саме там. Томи ми маємо наукову базу, маємо все задля того, щоб працювати в цьому напрямку. І дуже хочемо, щоб сьогодні, ми розуміємо, що маємо воєнний стан, що в нас пріоритети – перемогти, бо якщо не буде перемоги, то не буде нічого іншого. Але все одно не потрібно забувати про науку, бо на сьогодні вже є така велика прогалина, скажімо так, між наукою і бізнесом. І ми маємо навчити бізнес, стимулювати, щоб коли вони приймають рішення, вони радилися обов'язково з наукою. Тому що приймається дуже багато помилкових рішень.

Успіх будь-якої виноробні – це завжди успіх всієї галузі виноградарства і виноробства України, а так як Одещина має левову долю, то зокрема і Одещини.

Дуже дякую всім за роботу. І будемо сподіватися, що ми отримаємо продукт, який задовольнить всіх учасників даного ринку. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Алло Андріївно.

Ми зрозуміли натяк, де ми будемо підписувати цей законопроект. Ми залюбки будемо на Одещині і будемо дегустувати ті вина, які виробляє не тільки Одещина, але й всі провідні наші винороби.

І я хотів для себе уточнити, прослухав, на цьому конкурсі виноробів в Німеччини яке вино завоювало золоту медаль і хто виробник?

 

_______________. Я можу проінформувати, Олександре Васильовичу. Це виноробня "Big Wines", яка знаходиться в Київській області, власниця Наталія Бурлаченко.

І вони, до речі, вже завоювали ще й іншу медаль на такому престижному конкурсі, золоту медаль на дегустаційному конкурсі "Berliner". Тому вони добре і дуже активно крокують в просуванні України як виноробної країни.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. А сорт винограду "Одеський чорний".

 

СТОЯНОВА А.А. Так, сорт винограду "Одеський чорний".

Дякую за допомогу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

До нас повернувся Артем Ігорович Наврата. Будь ласка, якщо ви на місці, ми вас слухаємо.

 

НАВРАТА А.І. Добрий день. На місці.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо.

 

НАВРАТА А.І. Вибачте, проблеми зі зв'язком були. Я надам трохи інформації щодо стану фінансування по бюджету.

У нас на сьогодні в 2023 році державна підтримка сільгосптоваровиробникам надається зокрема через Мінагрополітики за програмами, за якими він є головним розпорядником бюджетних коштів. Це надання державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам 201 мільйон гривень. Для кредитування фермерських господарств 80 мільйонів гривень. Поповнення статутного капіталу Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві 360 мільйонів гривень. Ця сума в перспективі буде збільшена після того як наберуть чинність відповідні зміни до Закону про Державний бюджет до 725 мільйонів гривень.

Крім цього, на сьогодні діє ще ряд програм. Зокрема надання грантів для створення або розвитку бізнесу, які фінансуються через головного розпорядника – Міністерства економіки. У 2023 році за програмою передбачено 1 мільярд 370 мільйонів. І кошти спрямовуються за напрямками надання грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства, на створення тепличного господарства і надання грантів на створення або розвиток переробних підприємств.

Також діє програма 5-7-9, яку ви всі гарно знаєте. У цьому році передбачено 16 мільярдів гривень в бюджеті. На сьогодні використано вже понад 4,5 мільярда гривень за програмою.

В принципі, коротко в мене все. Якщо є запитання, спробую відповісти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Та ні. В принципі, ми зрозуміли. Питань, я думаю, немає. Думаю, питання будуть пізніше, коли законопроект запрацює. Я думаю, що потрібно було б більше підтримки для наших аграріїв, зокрема виробникам вина. А зараз дуже дякую.

Я до слова запрошую Ірину Вікторівну Кулинич, директора департаменту економічного розвитку львівської міської ради. Південь ми прослухали. Тепер Захід.

Будь ласка.

 

КУЛИНИЧ І.В. Так, добрий день, шановні колеги. Насамперед дякуємо, що орган місцевого самоврядування Львівська міська рада може сьогодні бути присутня на засіданні аграрного комітету.

І дякуємо за те, що ви підтримуєте нашу ініціативу, і зародилася нова співпраця для розвитку галузі, і Львівщина може бути визнана насамперед винним регіоном.

Можливо, це для когось є дивним, але форум, який відбувся в листопаді минулого року, який мав таку дуже класну назву: "Lviv Art and Wine weekend", після цього і зародилися нові ідеї, нові напрацювання. Дякую, що ви взяли до опрацювання резолюцію, яка була на цьому форумі, і таким чином сподіваємося, що дійсно Львівщина буде внесена і визнана винним регіоном у цьому законопроекті.

Ми не маємо стільки напрацювань, скільки має Одеська область, і це зрозуміло. І якщо законопроект, який буде проголосований, ми сподіваємося, що він дійсно буде проголосований, буде підписуватися на Одещині, то вважаю, що ми маємо право запросити вас на наступний форум, сподіваюся, що він відбудеться в листопаді 2023 року, запросити вас, запросити виробників вина, запросити структури, які мають до цього велику дотичність. І насправді українське вино буде присутнє не тільки на європейських ринках, але наші співвітчизники будуть його більше споживати.

І хочу ще сказати, що насправді приватні замовлення у Львівському регіоні після нашого форуму збільшилися. Це відмітили і виробники вина і також споживачі, клієнти, які до цього дотичні.

Тому, ще раз, шановні колеги, дякуємо, що ми мали можливість сьогодні прослухати всі виступи. І відповідно сподіваємося, що рішення, які дуже важливі для Львівського регіону, будуть прийняті.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ірино Вікторівно.

Я бачу руку Ольги Миколаївни Данилової. Це начальник управління адміністрування акцизного податку та методології департаменту контролю за підакцизними товарами ДПС.

Ольго Миколаївно.

 

ДАНИЛОВА О.М. Добрий день, шановний Олександре Васильовичу, шановні народні депутати, шановні присутні! Хочу висловити подяку за запрошення взяти участь у цих слуханнях.

Хотіла б наголосити на такому, що Державна податкова служба України одним із основних завдань має, по-перше, виконання надходжень платежів до бюджету, податків і зборів, і контроль наш департамент здійснює за обігом підакцизних товарів.

Тому на сьогодні як би всі ті зміни, які пропонуються, і ті пропозиції, які ми тут слухали від наших шановних виноробів, вони всі повинні бути розглянуті скрізь призму того, що ми повинні одночасно забезпечити і розвиток нашої галузі і одночасно забезпечити як надходження платежів до бюджету, так і достатній контроль саме за виробництвом, за обігом продукції.

Що хотіла б сказати? Спочатку загальна, будемо казати, статистика. У нас виходить, якщо взяти за січень-грудень 2022 року, то до загального фонду держбюджету від акцизного податку у нас надійшло з вироблених і ввезених підакцизних товарів 78 мільярдів гривень. З них, якщо взяти виноробну продукцію, не вино, а виноробну, до якої входить і коньяк, і таке інше, 1,4 мільярда. Тобто це є платежі до бюджету. І контроль за цією продукцією досить важливий.

Дійсно є динаміка. Є динаміка, причому, незважаючи на воєнний стан, майже в усіх місяцях, крім березня-квітня, виконання платежів було досягнуто в цілому.

Що стосується виноградної галузі нашої, виноробної, то там у нас дійсно такі є проблеми, що у нас видно значний спад виробництва. По звітах 2-РС, які подають до податкових органів наші суб'єкти господарювання, відбулося скорочення у нас дійсно в порівнянні з 2021 роком: виробництва шампанських ігристих вин на 61 відсоток, вермут та вина ароматизовані на 48 відсотків, вина … (нерозбірливо) на 37, виноградно-сухі столові ординарні на 35 відсотків і навіть коньяк на 35 відсотків. Це вплинуло на зменшення надходжень до бюджету.

Проте в цьому році, будемо казати, надходження вже більш стабілізувалися. Хоча наші найбільші основні виробники виноробної продукції такі як "Таврія", платники, і ПрАТ "Артвайнері", які знаходяться в Бахмуті, Донецької області, вони не можуть здійснювати платежі в тому обсязі, які ми на них розраховували.

Що стосується рівня ставок, і я послухала пропозицію шановних учасників наших слухань, представників Одещини, що стосується ставок і що стосується рівня оподаткування саме, маркування алкогольної продукції, виноробної продукції, у нас на сьогодні, якщо взяти, незважаючи на важкий стан в цілому в країні, в галузі у нас взагалі загально діюча кількість діючих ліцензій, вона не зменшилась, вона навіть збільшилась на 15 відсотків. При цьому цьому що сприяло? Запровадження взагалі інституту малого виноробства, то саме малі виробники виноробної продукції, в нас кількість таких ліцензій збільшилася, порівнюючи з 2021 роком, на 1 січня 2023 року збільшилась майже на 40 відсотків. Додалося в нас ще 15 суб'єктів. На 1 січня 2023 року таких суб'єктів малих виноробів в нас було 35, на сьогодні, на 1 березня вже 37 таких суб'єктів. Тобто все рівно суб'єкти працюють, галузь розвивається.

Що стосується ставок і приведення у відповідність до законодавства Європейського Союзу. На сьогодні у нас відповідно до статті 215 встановлені такі ставки акцизного податку: звичайні (неігристі) вина столові, сусло виноградне і зброджені напої, якщо міцність від 1,2 відсотка до 15-и, у нас оподатковується за ставкою 1 копійка за літр. Лише 1 копійка за літр. Тобто це невелике податкове навантаження.

Трішки вам наведу з практики Європейського Союзу, яка в нас є. Такі вина в нас не маркуються. Відповідно до 226.10, закону нашого, Податкового кодексу України, такі вина не підлягають маркуванню марками акцизного податку. Вина ігристі, вина газовані, зброджені, ароматизовані ігристі, в яких міцність від 1,2 відсотка, але не вище 15 відсотків, вино оподатковується у нас ставкою лише 12,23 гривні за літр, і такі вина також не маркуються. Причому ця норма щодо їх немаркування була внесена Законом 1914, про що говорив шановний голова комітету, і з 1 січня 2022 року вона набула чинності з метою саме сприяння галузі.

Крім того, на сьогодні маркується в нас лише відповідно до 226 статті кодексу вина та інші зброджені напої, які від 1,2, але не вище 22 відсотка, які вже йдуть уже з додаванням з додаванням спирту. І ставка на них 8 гривень 42 копійки за літр. Такі вина, якщо вони більше 8,5, вони маркуються.

Тобто в нас не є занадто зарегульованою ця наша виноробна діяльність. Досить лояльний підхід іде.

Навіть якщо взяти ставки акцизного податку, на сьогодні, от ми проаналізували, які ставки акцизного податку діють на вино в Європейському Союзі. Розмір ставок дійсно різниться. Найвищий податок на вино можна знайти в Ірландії, це 3,19 євро за стандартну пляшку вина, яка 0,75 літра, що в перерахунку на гривню становить майже 156 гривень за літр.

Далі у нас Фінляндія, Велика Британія. Відповідно якщо на гривню, вже буду говорити, 154 гривні на літр або 123 гривні на літр.

Які найнижчі? Найнижча у нас Франція, де дуже низький податок – 0,03 євро, тобто півтори гривні на літр. Мальта – там 7,3, Польща – 14,2. Це найнижче ми взяли ставки.

Тобто верхній потолок і нижній потолок. Тобто ми у порівнянні зі статками, які є на сьогодні в країнах ЄС, якби знаходимося на більш нижчому рівні, майже на нижчому рівні у порівнянні з іншими країнами.

Що стосується приведення у відповідність ставок. Взагалі робота ця, дійсно як було підмічено шановним представником виробництва, представництва Європейського Союзу, у нас ця робота вже проводилася спільно з Міністерством фінансів, з керівництвом Міністерства фінансів, і до директиви 92/83/єс, яка від 19 жовтня ще 1992 року щодо гармонізації саме структур акцизних зборів і відповідно до виду продукції наближення класифікації саме виноробної продукції для цілей оподаткування. Так от, був дійсно проведений цей розподіл продукції: на звичайні, на ігристі вина, інші ігристі напої, проміжні товари, тобто на сьогодні ці ставки, які передбачені вже в Податковому кодексі, воно вже з урахуванням змін, що були внесені законом від 23 листопада 2018 року, тобто був проведений закон 2628, він вніс зміни і з 1 березня 2019 року наше положення кодексу щодо груп товарів і ставок на вино в Україні повністю відповідають законодавству ЄС. Якщо і будуть якісь зауваження або пропозиції стосовно того, щоб переглядати, то ця робота дійсно буде проводитися. Просто говорю про те, що ми над цим питанням працюємо, ми його опрацьовуємо і намагаємося зробити найкращим чином.

Що стосується лібералізації умов бізнесу, те, що тут пропонується – взагалі вивести, винос категорій підакцизних товарів. Справа в тому, що тут ви ж бачите, що ставка податку 1 копійка на літр – це на сьогодні чисто символічна. Питання постає в тому, що таке підакцизний товар. Це товар, діяльність з обігу виробництва і обігу якого підлягає у нас ліцензуванню. Тобто отримання суб'єктом господарювання ліцензії, воно дає можливість державним органам здійснювати контроль за впровадженням такої діяльності. Тобто тут не лише сплата податків. Те, що я говорила, податки сплачуються в основному за міцні – це коньяки. Від вина питома вага надходження податків незначна.

Якщо ми будемо говорити, ми як податковий орган спільно із Міністерством фінансів, із усіма іншими ми розглядали проекти законів і 6010, і цей проект закону Мінагрополітики, який був про внесення змін до Закону про виноград і виноградне вино, дійсно, можливо, щось говорити про якісь послаблення в плані там або ліцензування, або щось, або оподаткування лише в тому випадку, коли дійсно будуть запроваджені ті всі вимоги, що стосуються запровадження там виноградарсько-виноробного реєстру, коли буде простеження від руху виробника, саме від земельної ділянки до виробництва продукції і таке інше.

Тому це такі пропозиції, як вони існують, є трошки передчасні стосовно і вилучення з-під акцизної продукції складу, і ставки у нас на такому рівні, що на сьогодні, не знаю … (нерозбірливо) що не дуже вони у нас занизькі.

Що стосується інших проектів. Ми також брали участь в їх розгляді, давали свої висновки в межах компетенції, готові взяти участь. Надсилали і на МінАПК свої висновки. Ми готові співпрацювати і готові працювати з Мінфіном, з комітетом в цьому напрямку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольго Миколаївно.

Все дуже чітко нам пояснили і розказали. Додати нічого.

 

ДАНИЛОВА О.М. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я до слова запрошую Плачкова Івана Васильовича, знаю, що він буде зараз, хоче пару хвилин взяти на доповідь і відключиться.

Будь ласка, Іване Васильовичу.

 

ПЛАЧКОВ І.В. Дякую.

Добрий день всім! Доброго здоров'я! Я дуже коротко. По-перше, я вам хочу сказати, що, от на моїй пам'яті, мабуть це вже п'яте покоління депутатів і уряду, які займаються цією проблематикою виноградарства і виноробства, і, на жаль, у нас ось така ситуація.

Я хочу вам сказати, що у вас немає іншого шляху, як зробити ті реформи, які врятують галузь, будуть її піднімати, бо шостому поколінню вже займатися буде нічим – ми забудемо про цю галузь. Тому я вам бажаю успіхів і впевнений, що ви це зробите і разом з нами.

На всіх своїх дегустаціях, знаєте, я їх багато проводив і починаю з того, що кажу, що мудрішого за все своє існування людство не придумало нічого, крім вина і хліба. Ось вино і хліб – це наймудріше, що придумало людство. От я думаю, що ви не зможете мені опонувати в цьому.

І головне, висока культура споживання вина є не, знаєте, як математики, є не необхідною, але обов'язковою умовою для високого рівня держави. Висока культура вина є обов'язковим атрибутом цивілізованої держави. Ось в історії людства немає такої держави цивілізованої, яка була б без високої культури споживання вина. Тому от ці проблеми, які ми обговорюємо, вони дуже важливі.

І декілька таких моментів, на які я хочу звернути увагу.

Перше, ми кажемо про адаптацію українського законодавства до європейського. Повірте мені, я багато років цим займався, і енергетичне законодавство ми адаптували, і інші законодавства. І хочу вам сказати, законодавство в Європі, що стосується вина чи алкогольних напоїв, воно різноманітне. Майже в кожній країні дуже велика різниця в законодавстві. От якщо порівняти законодавство Франції, законодавство Італії, Іспанії і так далі, там, мабуть, є дуже іноді і протилежні речі і, бачите, вони існують в рамках Євросоюзу.

Тому ми, коли розробляємо в законодавство ці зміни, ми обов'язково повинні орієнтуватись на наші умови, на нашу ситуацію. І по моєму досвіду я знаю, і це було підтверджено у виступі представника Євросоюзу про те, що вони розуміють наші особливості, і ми можемо маневрувати в прийняттях наших таких тих чи інших положень. Це перше.

Друге. Ви знаєте, я хочу, щоб ви виходили з того, що виноградарство і виноробство – це дуже бізнес із довготривалим строком окупності. Це особливо, це як у енергетика. Термін окупності, якщо ми робимо правильне вино, воно десь, я думаю, починається через 15 років.

От на прикладі колоніста. От ми зараз садимо виноград, хочемо посадити "шардоне" для "Біссера" ігристого. А знаєте через скільки воно потрапить на полиці маркетів? Через 10 років. 10 років від саджанця до того, що пляшка піде на продаж. Уявляєте? 10 років треба вкладати, треба працювати і так далі. А ще через 5, дай Боже, це все окупиться. Тому, щоб ми розуміли, що це за галузь, якщо ми хочемо її підняти. Ми хочемо і ми це зробимо.

І третє питання. Дуже багато ми помилялись, коли вносили закони, гранти, допомоги, дотації і так далі, ми брали галузь окремими секторами. Виноробство – це комплекс від землі і саджанця до пляшки. Комплекс! І тому іноді кажуть, от це допомога для виноградарів, а це допомога для виноробів там чи для такого вина чи для такого. І це дуже велика помилка. Треба комплексно брати, бо виноробство – це комплексно. Я ж кажу, це саджанець і це пляшка. Бо ми допомагали виноградарям у свій час – дотацій мільярди, а зараз вони їх викорчовують. А чому викорчовують? А тому що вони вже не отримують, немає рентабельності і так далі. А держава потратила десятки, якщо не сотні мільярдів гривень на сьогоднішній день.

Виноградарство і виноробство на сьогодні, якщо ми хочемо його підняти на сучасний європейський рівень, це дуже високотехнологічні процеси. Високотехнологічні! Я дуже радий, що було підняте питання про Інститут виноградарства і виноробства імені Таїрова. Зараз вкрай потрібне наукове супроводження цієї галузі. Зараз ця галузь працює без наукового супроводження, на якихось таких ... (нерозбірливо). Це перше.

У друге. У нас сьогодні немає фахівців по виноградарству і виноробству. Абсолютно. От немає кваліфікованих, починаючи з агрономів по винограднику і закінчуючи технологами. В Україні тільки два вузи можуть підготувати цих фахівців. Це академія харчових продуктів в Одесі, я вже не знаю, як зараз вона називається, і аграрний університет. Все. Там є два факультети. Ну, там по 5-6 чоловік. Які б ми мільярди не давали на дотації цій галузі, якщо не буде фахівців, абсолютно це буде марна така робота, і ми їх втратимо. Чому? Тому що, от я пропоную, щоб ви подивилися, якщо це можливо, я не можу зараз рецепти давати, щоб от ці допомоги якимось чином можна було включити от в цей процес підготовки фахівців. Ми ж розуміємо, що якщо не буде висококваліфікованих фахівців, ми можемо... А виноград має тільки право, він не має навіть на одну помилку в цьому процесі виноробства.

Що стосується географічних зазначень. Я не знаю, я не можу зрозуміти, ми 2 роки тому чи 3 почали працювати з групою представників Європейського Союзу, Єврокомісії, був виділений грант, ми провели неймовірну роботу по підготовці оцієї нашої громадської організації, яка називається … (нерозбірливо) Вона повинна бути, є "Шабо", ну, вони одне, а ми по класичній схемі, уже все підготовлено. І до сьогоднішнього дня ми не можемо отримати документи, уже 2 роки, бо я розумію там пандемія і так далі, чи вони десь в Міністерстві економіки чи в Міністерстві фінансів, я не знаю, там Юлія була, десь, може, вона підкаже, де оці документи. Уже підготовлено все, залишився підпис міністра, і ми уже будемо мати першу, вона називається "Придунайська Бессарабія" за географічними зазначеннями, тому я просто прошу, щоб ми подивилися.

Тому я вам дякую, у мене все.

Я впевнений в успіху, тому що, я ще раз хочу повторити, який економічних потенціал, я часто про це кажу. От я мав честь працювати головою Одеської обласної адміністрації, це був 2005 рік, і я дізнався, ну, зрозуміло, я почав займатися теж виноградарством, виноробством, інститут Таїрова там, і у нас теж було бажання підняти цю галузь. Я дізнався, що в 70?х роках виноградарство і виноробство в Одеській області давало надходжень до бюджету області 18-20 відсотків. Уявляєте, що було в Одеській області … (нерозбірливо) це пароплавство, які підприємства, заводи і так далі, порти – неймовірний потенціал. І виноградарство 18 відсотків надходжень до бюджету у ті часи. Я був здивований, я п'ять разів перепровіряв. Тому це дуже перспективна, дуже необхідна, і у нас дійсно теруар найкращий. От південь Одеської області теруари, вони неймовірні для того, щоб ми робили хороше вино, дуже хороше і елітні вина.

Я вам дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Васильовичу.

Дуже така промова емоційна. Після неї тільки вперед, як ми зрозуміли. І будемо рухати цю реформу. Я дуже сподіваюсь, що, може, навіть і в цьому році ми вже досягнемо якихось результатів, таких, на які всі чекають так довго.

 

ПЛАЧКОВ І.В. Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ну, було вже загадано про науку. То я надаю слово Ірині Анатоліївні Ковальовій – директору Національного наукового центру "Інститут виноградарства і виноробства імені Таїрова". Будь ласка.

 

КОВАЛЬОВА І.А. Дякую за запрошення.

Рада всіх вітати. Я сьогодні маю честь представляти наукову установу, якій вже 118 років. Його засновник, цього наукового центру… Чому ми вважаємо, що наш інститут є європейським? Бо наш засновник був визнаним професором Міжнародної комісії з виноградарства і попередника МОВ, є автором понад 500 робіт і він перший, хто заклав основи щепленого виноградарства в Україні, перший, хто заснував школу виноградарів, і кожний етап за ці 18 років наша установа супроводжувала галузь.

Можна умовно розділити ці етапи на 30-40 років від першого створення виноробної станції, коли виноградарі тільки вчилися працювати на Бессарабії, і по теперішній час, коли в 2015 році колектив авторів інституту був нагороджений Національною премією в галузі науки і техніки саме за впровадження системи сертифікованого виноградного розсадництва України. І на чому я хотіла наголосити? Що повністю ця система відповідає європейським стандартам з виробництва саджанців високих біологічних категорій від вихідного садибного матеріалу і з закладкою базових маточників в господарствах.

До війни ми мали 34 гектари вже площі таких маточників, на жаль, наразі ми не маємо жодного, ну, ще не так, маємо 3 розсадники, які виробляють саджанці, і всі 3 знаходяться в Одеській області. Це потроху намагаємося ми вирощувати саджанці, намагається вирощувати саджанці Виноград-Еліта. І в цьому році Костянтин Михайлович Маджар хоче податися знову на заявника.

Іван Васильович згадував, що 18 відсотків галузь давала в 70-80-і роки в бюджет області, в той час тільки розсадників в області працювало 36, кожний з них виробляв садибний матеріал для власних потреб, скільки закладалося виноградників. Статистика жутка. Ми трішки перескакуємо в цифрах, але ми мали до 2014 року 148 тисяч гектарів насаджень. Після 2014 року ці площі скоротилися на 118 тисяч. А зараз ми з вами говоримо про те, що в нас 26 тисяч виноградників. Сусідня маленька Молдова – це 120 тисяч гектарів виноградників. Тобто Іван Васильович правий, ще трішки і вже не треба буде вирішувати ніякі питання.

На чому я хотіла б наголосити, щоб не затримувати вашу увагу довго? Ми завжди були українським інститутом, орієнтованим на Європу. Якщо в нас Інститут "Магарач" був всесоюзним, то ми завжди були всеукраїнським. Наша сильна сторона – це селекція, наша сильна сторона – це розсадництво і виноробство. Ми є авторами більш ніж 130 сортів. І наразі реєстр сортів України, придатний до поширення в Україні, вибачте, складається в основному або з сортів селекції нашого інституту, або з класичних сортів винограду, які ми підтримуємо вже на клоновій основі, а клони ми отримали за ту розробку, за яку отримали премію.

Наступний слайд, будь ласка.

Ми маємо, ви бачите, теж нагороди, але ж це нагороди, які ми отримували за технології, які розроблювали з сортів нашої селекції. Хто був у нас в інституті, знає, що у нас є одна із фішок, які ми представляємо, це називається "вина миру сортів селекції нашого інституту". І на дегустаціях ми показуємо 24 зразки, із них 7 нових сухих вин, а решта це вина типу портвейну, хересу, мадери і так далі, але ж виключно вироблені з сортів нашої селекції.

Далі. Тут ми показували, чим же відрізняється законодавство України від законодавства європейських країн. Ви проговори достатньо, це я не буду на цьому зупинятися. Наступний слайд. І наше законодавство від законодавства маленького сусіда Молдови.

Далі, будь ласка. Алла Андріївна сказала, що нами розроблена схема кадастру виноградників Одеської області. Ця робота тривала доволі довго, понад 8 років і спочатку фінансувалась Мініагрополітикою, а потім Одеською обласною державною адміністрацією. Вона була завершена.

Наступний слайд. Надано, завершено в 2018 році, на той час надано характеристики 179 підприємств окремих. Для кожного розроблена інформаційна база, для кожного з цих господарств. Характеристики містять як і опис ділянок, кліматичних умов, прищепну комбінацію, сам сорт і перспективи виробництва того чи іншого продукту з даної зони.

Далі. Що ми ще наробили для Одещини? Це те, що Іван Васильович згадував, це ми почали цю роботу з географічних характеристик і відпрацювали цю тему на підприємстві "Шабо" і на підприємстві "Колоніст". Ви бачите результати на даному слайді цієї роботи.

Наступний слайд, будь ласка.

Це невтішна наша динаміка: закладання і розкорчування виноградників. Бачите, тут знову ж таки дякуючи Івану Васильовичу, що він ще хоч трошки закладає виноградники на Одещини, бо ми вже їх майже не закладаємо.

Це наші сорти технічного і столового напрямку використання. На столових треба окремо зупинятися, бо ми з вами знаємо, що Україна, українці не в повній мірі споживають нормального столового винограду, а імпортний виноград везуть до нас 30-90 днів, то... Далі я не буду продовжувати, ви розумієте, які препарати застосовують для того, щоб зберегти той виноград.

А тут ми на даному слайді представили вам фльори і характеристики наших нових сортів винограду, які включені були до реєстру за останні 10 років, і ми впевнено вважаємо, що як і наразі сорти "Одеський чорний", "Сухолиманський білий" займають свої ніші на міжнародних конкурсах і отримують такі медалі, то точно такі ж перспективи і у цих сортів. Але для того, щоб ці сорти зайняли своє місце на виноградниках, повинен працювати комплекс, про який ми тут сьогодні говорили, – це і виноградарство, і виноробство, і розвиток малого підприємництва, на який я дуже сподіваюся, що вони в першу чергу будуть зацікавлені цими сортами. Ну, це було прогнозування урожайності при умові зміни клімату.

Наступний слайд, будь ласка.

І наші пропозиції. Я їх зачитувати не буду, вони викладені в паперовому варіанті.

Дякую за увагу. Звертайтеся до нас поки на винограднику не трапилася ще біда або на виноробні, бо іноді буває уже пізно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ірино Анатоліївно.

Я зараз буду запрошувати до слова асоціації і виробників. Але я дуже прошу вас більш стисло. Ми вже багато чули і проблематику вже всі розуміємо. Тому, якщо можна, максимально стисло свої доповіді.

Запрошую до слова голову Громадської спілки "Асоціація садівників виноградарів та виноробів України" Печка Володимира Сергійовича по Zoom. Будь ласка.

 

ПЕЧКО В.С. Доброго здоров'ячка, Олександре Васильовичу!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго здоров'я!

 

ПЕЧКО В.С. Включу відео також, бо всіх видно, щоб і мене також було видно.

Як завжди, коротко і по суті. Ну, перше, я хотів би подякувати за організацію. Дійсно, що останні декілька тижнів дуже велика увага від депутатів і від Міністерства аграрної політики, і, скажімо, від департаментів агропромислового комплексу. І це дуже добра тенденція. Тому що у нас багато часу такого ми втрачали і галузь, скажімо так, від цього страждала дуже сильно.

Перше, хотів би сказати про хороше, тому що все ж таки багато проблем, але хотілось би також поінформувати і про хороше. Ну, перше хороше те, що ми долучилися в 2022 році завдяки підтримці Міністерства аграрної політики та продовольства, Тараса Миколайовича і наших, скажімо, партнерів, тої ж самої і Наталії Бурлаченко, і Рікардо Фернандеса Нуньєса ми долучилися і поновили членство в OIV – Міжнародній організації з винограду і вина. Це дуже така велика подія, яка відбулася, і нас раді були вітати, тому що Україна як виноробна країна, вона не може не бути членом таких вагомих організацій, в яких вирішується доля взагалі всього виноробного світу. Там розроблюються регламенти, резолюції, фактично це така потенційна законодавча база для всього світу.

Друге також, що дуже скоро зараз буде, за декілька днів, на … (нерозбірливо) з 19-го по 21-е перший національний стенд, який організувала Асоціація крафтових виноробів України, і там буде більше 10 виноробних компаній від України. І це означає, що ми спільно разом також рухаємося до того, щоб просувати нашу продукцію на експорт. В цей раз допомогу нам в цьому плані нам надали USAI, але дійсно хотілося би, щоб така допомога була системною і стабільною з боку держави.

Ну, стосовно того ж самого, що згадав директор департаменту Одеської області стосовно "BIG WINE BIG ART". Тут є гарний приклад, коли в Україну вірять і в Україну інвестують з-за кордону. Тобто от Наталія Бурлаченко, Рікардо Фернандес Нуньєс, який власник п'яти виноробних компаній світу, він вірить в Україну, інвестує і відкриває своє виноробне підприємство в Україні і завойовує для України вже нагороди і медалі, прославляючи "Одеський чорний", наш український сорт.

Також, Олександре Васильовичу, у нас такий буде захід – Wine@Spirits of Ukraine. Скажімо, дуже важко проводити подібні заходи, але це одна з найбільших виставок у Східній Європі, яка буде відбуватися в кінці березня. І я також запрошую всіх до цього заходу. Там будуть виставлені багато, скажімо, виноробних підприємств. І як завжди ми будемо проводити конгрес, але все ж таки це більше буде в цьому році не конгрес, а більше як тренінг. Ми хотіли би долучити, запросити. Яка ідея цього тренінгу? Хотілося б запросити до нього представників і надати максимальну інформацію, яка саме допомога можлива зараз, ну, очікує на наших виноробів. Тому що зараз їм дуже-дуже важко. І ми, думаю, залучимо і FAO, і USAID, і ITC, і представників від Міністерства аграрної політики, Міністерства економіки.

Ну, скажімо, от говорив Плачков Іван Васильович про комплексний підхід і про те, як було раніше і як зараз відбувається. Звісно, що ми бачимо, що ми не добираємо, Україна не добирає і фінансових можливостей, які б могли, і дійсно, у нас є потенціал, який треба розвивати. Зокрема у нас є, ми би хотіли попросити Міністерство аграрної політики долучитися до обговорення того законопроекту, який в кінці цього тижня може бути вже зареєстрований у Верховній Раді. І в принципі, можливо трошки розказати про нього, як було раніше. Ми в 2021 році робили такий захід по 6010. І такого плану роз'яснення, вони користувалися дуже серйозним інтересом.

Хотілося б звернути увагу стосовно того, що зараз, от, наприклад, цей законопроект, який розроблюється, про виноград та продукти виноградарства, звісно, що хотілося б там відобразити й виноробство, в назві, я маю на увазі. Тому що ми якби в назві забули саме, що у нас виноробство, а не тільки продукти виноградарства. І наповнити підприємства, які завтра будуть деокуповані. Тобто розумієте, ми сьогодні розвиваємося в напрямку Європейського Союзу і ми, Укрсадвинпром, дуже підтримуємо ці ініціативи, тому що це наше майбутнє. І це наше світле майбутнє. Але ми розуміємо те, що завтра буде деокупований Крим і таке інше і підприємства ці, скажімо, їх очікує таке законодавство і такі реалії, і воно буде досить болюче. Тобто ми маємо розуміти, що завтра і буде відбуватися через рік, через пів року, через півтора року. Тому що все одно Україна буде звільнена, всі це прекрасно розуміють.

Також хотів би говорити про те, подякувати також за ті кроки, які робить Міністерство аграрної політики стосовно просування продукції нашої і дозвіл на висвітлення інформації про виноробні підприємства в засобах масової інформації, мається на увазі телебачення. Тарас Миколайович знає, про що я говорю, тому що була ініціатива Мінагрополітики.

І також хотілось би все ж таки, щоб була не тільки можливість, але і, можливо, якась допомога така потенційна. Обов'язково нам треба буде визначити виноградно-виноробну галузь України як пріоритетною в розвитку, це вже більше стосується Міністерства економіки. Тому що в економіці є таке розуміння як галузь або країна не в фокусі – в фокусі. Тобто все ж таки щоб галузь наша виноградно-виноробна була в фокусі для держави. Я думаю, що Роман розуміє, про що я говорю. Це такий серйозний пункт, який має бути взагалі в пріоритетах, галуз як пріоритетна для розвитку.

І також необхідно нам зараз, ми розуміємо, що ринок України виноробної продукції дуже-дуже сильно просів і потенціал для експорту української продукції зараз дуже-дуже великий. Тому звісно, що наші виноробні підприємства дуже-дуже так, скажімо, активізувалися в цьому напрямку. Тому що ринок дійсно просів.

Підбиваю свій короткий виступ, як сказали ви, Олександре Васильовичу і Олександре Георгійовичу. І хочу також запросити представника від Європейського Союзу 30-го числа на захід. Там ми будемо, як я вже сказав, говорити про важливість фінансування і про можливість, наприклад, і про ті, скажімо, зміни, які вже вони на порозі знаходяться нашого українського законодавства.

Наприклад, також говорили сьогодні про 6480 законопроект. Дійсно, що пішли на поступки і продовжили строк, який надається підприємствам для заміни ємнісної тари до 5 років. Але треба також нам подумати разом про те, яким чином вони за ці 5 років зроблять необхідні кроки. Можливість фінансування, Тарасе Миколайовичу, може, дійсно це можна буде нам якось прописувати, тому що якась має бути чи програма поновлення цієї ємнісної тари державна, але ми знаємо, що ми алкогольну продукцію не можемо наразі підтримувати.

В принципі, я коротко і по суті намагався проінформувати і донести взагалі стан справ, які зараз відбуваються у нас в Україні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, Володимире Сергійовичу.

Ми вже почули. Не дуже коротко, але змістовно.

Я до слова запрошую Кучеренка Володимира Михайловича.

 

КУЧЕРЕНКО В.М. Дякую, Олександре Васильовичу.

Я представлюся коротко. У мене є презентація. Я представляю українську корпорацію по виноградарству і винної промисловості "Укрвинпром" і Український інститут вина.

Я хотів би нагадати всім, що у нас іншого виходу немає, як підтримувати виноградарство, виноробство, адже не забувайте, що є Указ Президента, який ми ініціювали спільно з Міністерством аграрної політики і Міністерством економіки, з вашою допомогою вдалося втілити. Тому кожну другу неділю листопада ми святкуємо і не забуваємо, що є така галузь – День виноградарства, виноробства. Окрім того, ще не забуваємо, що на штандарті Президента є і гроно винограду, а це також зобов'язує, сподіваємося, що з допомогою нашого Президента нам вдасться дещо зробити і допомогти і стабілізувати роботу нашої галузі.

Це ті питання, які зображені на слайді. Неодноразово ми їх обговорювали, і я не хочу на них зараз зупинятися, ми їх обговорювали і в Одесі зокрема.

Я би хотів перейти до тих питань, на яких дійсно зараз потрібно закцентувати увагу, і які насправді допоможуть у ці непрості часи нашим виноградарям і виноробам дійсно щось зробити.

Це питання грошової оцінки землі. Те, що ми обговорювали в Одесі. І, Олександре Васильовичу, я вам передав тоді лист з частиною підписів, ще передаю один лист, будь ласка, тут з печатками відповідних підприємств із оригіналами підписів. Це все картина по всій Україні. Насправді у нас є певні програми, певні гранти, які ми говоримо, що ми хочемо підняти насадження виноградне, але при цьому звертаємо увагу ще раз, що на сьогодні існує несправедливо висока, завищена оцінка землі під багаторічними насадженнями. Хто буде насправді садити виноград, коли по відношенню до ріллі, по всій Україні (будь ласка, наступні слайди), коли ми порівняємо, рілля, перелоги, багаторічні насадження, пасовища, сіножаті, велика невідповідність. Раніше це робилося для того, щоб зацікавити аграріїв і виноградарів, і тих же садоводів насаджувати, але насправді зараз, коли з підвищенням податкового навантаження, що ми матимемо щороку, це робить нерентабельним – вкладатися в ті багаторічні насадження, на яких зупинявся і Печко, і всі ми знаємо, на який рік плодоносить виноград, і яким чином тільки можна мати певну рентабельність.

Там, де цифра, яка взята за даними Держстату, 36,6, пам'ятаєте нашу розмову в Одесі, це ще дуже, скажемо так, позитивна статистика. Ми не беремо до уваги ту ремарку, що на сьогодні, на 2010 рік була відмінена довідка, яка подавалася в обов'язковому порядку всіма підприємствами, про розкорчовку.

Наступний слайд. Велике прохання до Крістіана Бен Хелла підтримати звернення Укрвинпрому, яке підготовлено з Європейським комітетом вина і направлено в місто Брюссель, направлено до Єврокомісії, стосовно використання заморожених російських активів в Європі для компенсації понесених втрат виробниками та відновлення виноробної промисловості України. Всю цю інформацію ми подаємо багато в засоби масової інформації, це є на "Декантері". Це є аргументована позиція, і ми відкриті для того, щоб це і надалі продовжувати. Європейський комітет вина нас підтримує. Сподіваємося, що і Представництво Єврокомісії в Україні нас також підтримає в цьому прагненні.

Наступний слайд, будь ласка. Пам'ятаєте, цей слайд показували в Одеській області. Сьогодні гарний виступ був і від Держпродспоживслужби, і від податкової. Звертаю вашу увагу на те, що на сьогодні, на жаль, ми констатуємо факт, що з війною, і війна супроводжується певною хвилею, або певного фальсифікату на ринок України. Продається на сьогодні коньяк, шампанське молдовського виробника навіть з підробкою відомих французьких брендів, звісно, без марки акцизного податку, у забороненій тарі. Ми спільно з Держпродспоживслужбою ще з 2021 року проводимо заходи в даному напрямку. На цей рік заплановані також ці заходи, сподіваюсь їх в черговий раз підтримає і Державна податкова служба.

В пластикових пляшках, як ви бачите, продається шампанське відомих певних виробників. Ви бачите, що коньяк 2 літра продається класичний: мигдаль, вишня, чорнослив, журавлина, кава, шоколад. 2 літра – 250 гривень. Не хочу надалі робити їм рекламу.

Наступний слайд, будь ласка. Зверніть увагу, відомі бренди французьких коньяків. Наразі ми зв'язались з Національним міжпрофесійним бюро коньяків – нашими партнерами. Ми показали, що присутньо, ми наразі готуємо певні заходи спільно з ними. І нас підтримує в цьому і Держпродспоживслужба, сподіваюсь доєднається і податкова. Окрім того, ми внесли спільно з Національним міжпрофесійним бюро коньяків до митного реєстру заборону на ввезення продукції під назвою "коньяк" з Грузії і Молдови. При цьому торговельні мережі продовжують на цінниках писати "коньяк", хоч на етикетках пишуть "бренді". Зверніть увагу, коньяк, який отам Молдова, "Карамель", 550 гривень 5 літрів. І так далі.

Наступний слайд. Щоб бути лаконічним. Щодо законопроектів дуже коротко. Шановний пане Крістіан, всі ми знаємо прекрасно, що будь-яке законодавство будь-яка галузь на тоді цінується і є ваговою, коли вона зберігає свою національну автентичність і певні традиції, які певною мірою відрізняють їх апріорі від будь-якої іншої галузі. Тому при всій гармонізації ми маємо зберегти українські автентичні певні традиції, які відрізнять і збережуть у нас промислове виробництво, і ми не перетворимося в туристичну виноробну галузь.

Наступний слайд. Взаємовідносини з торговельними відповідно мережами. Дуже добре, що це питання внесене до проекту слухань, але, будь ласка, я б також хотів наголосити шановним народним депутатам і відповідно представництву Єврокомісії і прохання внести до проекту слухань рекомендацію все ж таки гармонізувати Директиву ЄС 2019/633, яка автоматично вирішіть нам всі ці питання. Крапка. 633-я Директива.

Наступний слайд. Це, звісно, і терміни розрахунків, і представлення. Ще один момент, з яким ми вже звернулись до Прем'єр-міністра, це відповідно і просимо підтримати проект постанови Кабінету Міністрів, автоматично ми всі ці проекти надаємо і на Мінагрополітики, Мінекономіки. Але це питання стосується однозначно проекту постанови стосовно тих країн, які підтримують військову агресію. Ми говоримо про готову продукцію. Проект розроблений. Це наповнення бюджету і це послідовна наша політика.

Ще хотів би звернути увагу на те, що я показував по фальсифікату і те, що стосується спецмита, напряму стосується і питання формування мінімально роздрібних цін, пане Романе, яке на сьогодні розробляється, і мінімально оптових цін. Є недопустимим той факт, що оптові ціни у нас ростуть на 54 відсотка, а роздрібні на 23. Простий економічний аналіз, і ми додатково аргументацію дамо, потрібно зважено і прийнятно для галузі… Дійсно, якщо це стосується міцних алкогольних напоїв, має бути повністю весь процес виробництва дотриманий, щоб дійсно той продукт, який виготовляється з української сировини, отримав і гідну ціну мінімальну роздрібну або оптову на ту вартість, якій відповідає.

Наступний слайд. Програма 579. Простішого фінансування сьогодні для галузі… Я вдячний Марині Вікторівні, я вдячний вам, Олександре Васильовичу, за те, що підтримуєте і маєте це розуміння в цьому. Шановні представники ЦОВВ, прохання підтримати. Ми додатково дамо, але це найпростіший напрямок підтримати наших виноградарів і виноробів, дати можливість їм не тільки закладати виноградники, а й певною мірою купувати обладнання те, яке їм необхідно, утримати і стабілізувати роботу галузі.

Наступний. На сьогодні ми спільно з Комітетом шампанських вин, Міжпрофесійним бюро коньяку проводимо курси міжнародні освітницькі, про що говорили всі наші колеги, з підвищення кваліфікації фахівців на європейському рівні. Не буду говорити для чого це потрібно. Сьогодні це питання, звісно, піднімалося. Є прохання і надалі підтримувати ці напрямки, тому що це те, що дійсно необхідно.

І ще хотів сказати Івану Васильовичу, крім тих вищих навчальних закладів, що ви назвали, в Києві є також Національний університет харчових технологій, який готує спеціалістів.

Наступний слайд. Популяризація українського виноробства на державному рівні. Ми продовжуємо робити цю роботу. Відповідно на недавній виставці в Парижі був також представлений національний стенд. Зараз наші підприємства з допомогою Асоціації крафтовиків будуть представляти своє вино, виннy продукцію в Дюссельдорфі. Назву один тільки приклад. Ми як офіційний партнер La Cite du Vin, це фундація винної культури, цивілізації вина, яка знаходиться в Бордо, відібрали вина-амбасадори, передали в цей музей для дегустації. Українського вина вже майже немає, воно завершилось, настільки воно популярне в Бордо. Просять знову, дали звіт, просять знову надати, відібрати українські вина, настільки вони популярні. Тому позитивний влив на економіку, імідж, стандарти якості, регулярний розвиток, звісно, ми маємо значний. І ми маємо продовжувати дійсно робити всю ту роботу, щоб вино України було вином перемоги.

Окрім того, хотів звернути увагу на ще один важливий аспект. Не хотів говорити, але скажу. Не забуваємо, що Міжнародна організація виноградарства та виноробства, Тарас Миколайович пішов, є міжурядовою організацією. І ті заходи, які відбуваються, або учасники, які беруть участь, мають діяти виключно по технічному завданню, яке надається урядом і запроваджується відповідно певним чином.

Коротко, чітко. В 5 хвилин уклався. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Володимире Михайловичу. Дуже дякую.

Я до слова запрошую Шелехова Юрія Миколайовича. Присутній на Zoom?

 

ШЕЛЕХОВ Ю.М. Так-так. Добрий день.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, промислово-торговельна компанія "Шабо".

 

ШЕЛЕХОВ Ю.М. Всім добрий день. Сьогодні дуже багато важливих слів було сказано і про підтримку виноградарської і виноробної галузі, і про допомогу – і фінансову, і будь-яку, і законодавчу, стандартизовану і таке інше. І додавати ще декілька слів з цих питань мені вже не хотілося б, бо і так час тече. Але є декілька питань, які б я хотів загострити. На початку засідання обговорювалися негеографічні назви і я хотів би зазначити таке питання. Треба досить уважно дивитися за нашими здобутками українськими і дякувати Міністерству аграрної політики, що захистили наші здобутки, такі як вина, контрольовані найменування за походженням.

На сьогоднішній день ми, незважаючи на те, що впроваджуються вина взагалі європейського географічного зазначення – це вина PDO і PGI, ми зберегли наше натхнення, наші здобутки вина, контрольоване найменування за походженням. Зараз в Берлині на виставці, про яку ви казали, наші вина "К.m.Р" теж здобули золоті медалі. Це до уваги.

Також з цим хотілося би зауважити таке питання, що на сьогоднішній день в законодавстві була впроваджена витримка у бренді виключно в (нерозбірливо). Ми знаємо, що відповідно до Угоди України з ЄС ми з 2026 року вже не будемо використовувати назву "Коньяк" як географічну назву французького напою. І ми сподівалися, що ми будемо виробляти "Бренді". Але на сьогоднішній час ті підприємства України, які впроваджували (нерозбірливо) способи для виробництва, вклали достатньо великі кошти, це не мільйони гривень, це мільйони євро в перерахунку на особисту технологію. Це витримка не тільки в бочках, але в емальованих і нержавіючих цистернах з використанням (нерозбірливо).

Досить важливе і суттєве питання, я хотів би, щоб на нього звернули увагу, тому що в Україні можуть залишитися виключно алкогольні напої і бренді, як напої за коньячною технологією у великих підприємств і малих підприємств. Може вже не бути, але буде така досить мізерна кількість, і це така серйозна загроза внутрішньому ринку. Якщо ми пам'ятаємо, то навіть в угоді "Україна – ЄС" – там зазначено в міжнародному законодавстві: якщо є угроза ринкова, то можуть змінюватися пункти цього документу. Це питання щодо географічних назв.

Також я хотів би ще раз зазначити маленьке питання, щоб час не затримувати. Це вже буде, скажемо так, прохання звернути увагу на проблему виноградарів – відповідно зрошення. Тут і малі, і середні, і великі підприємства. Що я маю на увазі? Не зважаючи на те, що є підтримка на сьогоднішній день на крапельне зрошення, самі іригаційні системи можуть бути досить далеко від підприємств. А підприємства, які знаходяться на Півдні України, вони стикаються з тим, що свердловини, які можна використовувати до видобутку води, вони мають саму воду непридатну для використання для зрошення, тому що вона … (нерозбірливо)

Тому не хочу всі проблеми загострювати, але цю проблему треба також вирішувати.

Ще таке питання, як гаранти, які на сьогоднішній час є у аграріїв, там є відповідні пункти, які стосуються податків. На наше звернення до податкової і до банківської системи немає на сьогоднішній день немає взагалі чіткого визначення як треба, які податки будуть зараховуватися як критерії виконання умов щодо гарантів. Знаю, що такі роз'яснення зараз готуються. Користуючись сьогоднішньою нагодою, хотів би, бачачи тут багато фахівців, звернути на це досить велику увагу.

Всі інші питання, які були винесені на сьогоднішній день і озвучені, тому не буду марнувати час, і дякую за нагоду виступити перед шановним панством.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Юрію Миколайовичу.

Так дуже чітко все прояснили нам.

До слова запрошується технічний директор виробничої компанії "Шато Чизай" Лебідь Інга Сергіївна. Будь ласка.

 

ЛЕБІДЬ І.С. Добрий день! Я – технічний директор виноробної компанії "Шато Чизай", однієї з провідних виноробень в країні. Вітання всім із Закарпаття!

"Шато Чизай" заснована в 1995 році на Закарпатті. На початковому етапі ми купували виноград, але наша мрія була виробляти вина з власного винограду. І в 2006 році ця мрія здійснилась. Ми заклали власний виноград – це 272 гектари, їх називають найяскравішими виноградниками України та символом нашого регіону. Можливо, ви чули чи пам’ятаєте наш бренд з тих часів, коли ми виробляли велику кількість вина, що була доступна на полиці кожного магазину України, але з часом стратегія, навіть філософія змінилась кардинально. Наші виноградники зростали, а фахівці, виноградари та винороби навчались, отримували досвід, удосконалювались. Врешті ми остаточно перейшли до високоякісного виноробства, перейшли з великої кількості і пішли до великої якості. З 2012 року створюємо вино тільки з власного винограду. Це стратегічна позиція власника відповідати за безпеку та за якість продукту і робити вино тільки з того винограду, що виростили самі.

Свої виноградники ми доглядаємо за сучасною технологією і разом з українським Інститутом вина ми проводимо роботу з поповнення реєстру виноградників новими для України сортами. Зареєстрували "Фурмінт", "Керфранкош", "Черсеги фюсереш", плантації цих сортів в Україні має тільки "Шато Чизай". Наша компанія сьогодні – це вина, які представлені у винних бутіках багатьох країн світу і отримують найбільш престижні нагороди у світі вина.

Як зазначив Володимир Михайлович, вина амбасадори і наші два вина – "Шато Чизай" ігристе та "Троянда Карпат" амбасадори головного музею вина у світі La Cite du Vin Бордо Франція. Це не тільки про якість нашого вина на всіх майданчиках, ми говоримо про Україну, показуємо її як відважну країну, де створюють продукти світового рівня. У наших колег є термін – винна дипломатія і, повірте, вона працює.

Наші вина експортуються в такі країни, як Сполучені Штати, Канада, Велика Британія, Ізраїль, країни Балтії, Данія, Фінляндія, Норвегія, Сінгапур, Нігерія, Китай, Австралія та Японія. Це широка географія, але це невеликий відсоток від загальних наших продажів.

Так склалося в сучасному світі, що виноробство як, наприклад, і мистецтво є престижним, висококультурним явищем, що підвищує статус держав, де розвинене. Чи могли би ми продавати більше і з ширшою географією? Абсолютно. Як бачите з наших нагород і географії експорту, наші українські вина не поступаються в якості, але все ще вони значно менш конкуренті за іноземні через численні бар'єри в законодавстві та бюрократизм. І тут якраз справа за вами. У ваших руках це змінити.

Але ні, сьогодні мова не про дотації чи таке часто вживане поняття "підтримка вітчизняного виробника", хоч це дуже важливо. Виноробній галузі потрібні дієві регуляторні кроки, які збільшать конкурентність продукту України передовсім на ринку України. І закладання наших плантацій та врегулювання всіх справ з оформленням землі для цього надважлива тема. Та тут знову звучить те саме: дотації для сільського господарства і мова про справедливий розподіл їх у всій галузі.

Для нашого краю та інших виноградних регіонів виноградарство надважливо економічно та соціально. В "Шато Чизай" ми створили нове виробництво ігристих вин наших українських, закарпатських. І ми виробляємо наші сортові ігристі вина під назвою "Карпатський сект" виключно з власного винограду. Ці вина вже представляють нашу державу на полицях таких країн, як, наприклад, Норвегія. Вважаємо, необхідно скасувати маркування вітчизняних натуральних виноградних ігристих вин маркою акцизного податку, як було вже сказано. Повірте досвідченим виробникам, за фізико-хімічними кондиціями ця група вин практично не відрізняється від столових, для яких таке маркування вже скасовано.

Це було б логічно – скасувати маркування маркою і для ігристих, підкреслюю, саме натуральних виноградних, а не тих, які під них маскуються. Залишити процедуру варто тільки для імпортних напоїв. Так якісні і чесні українські ігристі краще почуватимуться на конкурентному ринку.

Ми розуміємо, що виноробна галузь не є бюджетоутворюючою, хоча має шанси стати більш вагомою у наповненні державного бюджету. Ми розуміємо, що в умовах війни основні ресурси усієї країни мають бути спрямовані на оборонні потреби, тому ми вважаємо, що просити грошей або якоїсь там підтримки галузі – це не на часі. Найкраще, що може зробити держава для виноробів зараз – прислухатися до голосу професіоналів. Ми потребуємо вашої допомоги. Ми пропонуємо об'єднати зусилля. І ми гарантуємо нові робочі місця, нові надходження до бюджету, нову славу Україні у світі. Як бачите, це можна зробити не тільки виділенням коштів, а проявити інтерес, волю та швидко врегулювати нюанси в законодавстві, щоб в Україні розвивалося виноградарство та виноробство.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Інго Сергіївно.

Я навіть не чув, що є такі ігристі вина, як ви казали. Я думаю, що треба зробити дегустацію, щоб розуміти, які вина, в якому регіон, якої якості та смаку, тому що ми більш південні вина п'ємо, але я думаю, що закарпатське вино це теж щось особливе. Дуже дякую.

Я до слова запрошую Цибак Світлану Леонідівну – голова Асоціації крафтових виноробів України, виконавчий директор виноробні "Бейкуш".

Будь ласка, Світлано Леонідівно, по Zoom.

 

ЦИБАК С.Л. Добрий день. Дякую за надане слово.

Я не буду зараз нічого вже говорити про ту проблематику, яка існує в нашій виноробній галузі, вже мої колеги досить багато сказали. Я просто зробила для себе деякі помітки протягом того, коли виступали наші колеги з міністерства, з комітету. І щодо експорту виноробної продукції, а саме малих виноробів, так як я більше презентую тут українських малих виноробів, які, дякуючи пані Ользі, вона про це вже заявила, що збільшується суб'єктність саме малих виноробів, а я маю на увазі ліцензування офіційних, які представляють українські вина на ринку України та за межами України.

По-перше, що я хотіла би тут сказати, це зауважити про Сертифікат VI?1, який, я неодноразово піднімаю вже це питання на всіх комітетах і засіданнях… Тобто що я маю на увазі? У нас існує на сьогоднішній день для Європейського Союзу вимога сертифікувати нашу продукцію за їх стандартами "Сертифікат VI-1", який є досить дороговартісним. І що ми маємо на заміну? Імпортована продукцію в Україну повністю виведена з-під сертифікації. Тобто імпортні вина до нас заходять, і вони не мають сертифікуватися, але коли ми їм експортуємо свої вина за кордон, а саме до Європейського Союзу, ми маємо отримувати Сертифікат VI-1, який є досить дорогим.

Хочу ще раз зауважити, що було б непогано, якщо ми зараз співпрацюємо з представниками Європейського Союзу, підняти це питання на відміну цього сертифікату.

Також про акцизну марку дуже багато говорили. Дякуючи всім, хто працював над цим законом, з 1 січня 2022 року відмінили на вина сухі тихі. Але зараз стає питання про введення електронної акцизної марки, що унеможливлює роботу малих виноробів, а також і великих виноробів. Тому що це треба буде робити переобладнання і досить дороге закуповувати обладнання для виноробів, щоб наносити цю саме акцизну марку електронну.

Вважаю за потрібне на ігристі вина також відмінити акцизну марку і не вводити електронну акцизну марку.

Ще хотіла зауважити про те, що сьогодні багато говорили про конкурси, на яких отримують винагороди українські винороби. Дуже рада за нашу нову виноробню, яка отримала зараз золото. Хочу додати, що вже більш ніж чотири роки Україна, я не буду говорити зараз тільки про свою виноробню, я буду говорити про всі виноробні, отримує досить високі медалі і оцінки, і золоті медалі на різних конкурсах. І це все робиться завдяки роботі саме представників виноробів, які роблять ці вина. Ми постійно подаємо і зараз подали багато виноробень на конкурси: на "Декантер", на ще один конкурс престижний в Лондоні. І ми очікуємо зараз на оцінки. Минулого року ми отримали дуже багато медалей. І це засвідчує якість нашого вина.

Також зараз на слайді ви бачите, хочу буквально пару слів сказати про Провайн, який організовує моя асоціація і команда Wines of Ukraine. Ми долучили цього разу до співпраці USAID. Ми отримали від них грант. Хотілося б, щоб наша держава також нас підтримувала. Ми почали роботу ще наприкінці 2021 року над цієї виставкою. На жаль, через війну ми не змогли представити наші вина в 2022 році на Провайн. Вірніше, ми представили, але дуже вузьким таким колом і на декількох просто презентаційних майданчиках.

Цього року ми організовуємо великий стенд. Це буде національний стенд. 11 виноробів. Плюс виноробні, які будуть залучені також на ресепшені без окремої стійки. І вважаю цей захід одним із найяскравіших цього року для українського виноробства, тому що це дуже престижна виставка, вона є найавторитетнішою у світі. І хотілося б наступного року отримати також допомогу від нашої держави. Це я, повертаючись до виступу Марії Вікторівни, яка говорила про те, що треба організовувати виставки, треба популяризувати українське вино. Ми цим дуже щільно займаємося за свій власний кошт або за кошти іноземних грантів, але дуже хотілося б, щоб держава теж приймала в цьому участь. Я розумію, що зараз не на часі, тому що війна і гроші перерозподіляються в інші потоки, але тим не менш якась, можливо, підтримка може бути, навіть просто авторитетна.

Також ми вже провели багато презентацій Wines of Ukraine в Естонії, Ірландії, Шотландії. Готуємося зараз також до виставки після Провайну у Вільнюсі, потім Лондон – Wine Fair. І вважаю, що робота іде, просто треба або об'єднуватися, або працювати якось більш разом над цим і заявити про українське вино по всьому світу. Є великий потенціал до експорту, є багато зацікавлених країн, які хочуть працювати з нашим вином, які вже наразі експортують і наші вина, і вина інших членів асоціації. І хочеться, щоб це просто зростало. Тому треба трішки і спрощення мати, відмінити, по-перше, сертифікат VI-1 до Європейського Союзу і працювати над цим.

Ще хотіла зауважити з приводу законопроектів, які зараз на розгляді, і які вже прийняті закони. Ми би хотіли, щоб у Закон про виноград і вино додали такі терміни, як "малий винороб", "виноробний кооператив", "виноробна садиба", а також розглянули питання щодо офіційного внесення такого виду продукту, як Pet Nat – це ігристі вина, зроблені за певним методом ансестраль, їх немає наразі як офіційних всіх, хто їх виробляють, не можуть їх легалізувати. Це є дуже потенційний продукт і до експорту, і він завоював багато прихильності і на внутрішньому ринку. Тому просила би розглянути це питання також.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Світлано Леонідівно.

Дійсно, бачу, ви так активно працюєте в просуванні своєї торгової марки, не тільки ви, я думаю, тут всі присутні. Тому велике дякую.

Так, будь ласка.

 

КОСТЕНКО В.М. Олександре Васильовичу, добрий день! Дякую. Я хвилинку буквально ремарка.

Костенко Віктор – Інститут садівництва і я ж виконавчий директор громадської організації "Всеукраїнських виробників продукції садівництва і виноградарства".

Згідно даних Міністерства аграрної політики станом на сьогодні погоджено проектів на кількість бажаючих посадити і прийняти участь у державній підтримці на тисячу 117 гектар. Причому з них 99 відсотків – це плодово-ягідні культури. Винограду практично ніхто не садить, як уже сьогодні зазначалося, практично всі виноградарі стараються його викорчувати.

Чому? Одна із головних причин цьому те, що виноградар вирощує виноград і передає його заводу первинного виноробства на переробку і чекає кошти. Завод первинного виноробства передає його на завод вторинного виноробства і чекає від нього кошти. Завод вторинного виноробства виробляє вина, передає в торговельні мережі і чекає кошти. І ці кошти поки дійдуть до виноградаря, проходить рік, а, може, й два, а йому потрібно закуповувати матеріали, вирощувати. Тому цей бізнес – вирощувати виноград – не вигідний.

Проект шведський міжнародний ІТС возив нас у цьому році до наших сусідів у Вірменію і Грузію, вони вирішили це питання. Як? Так, як пані Анна сьогодні пропонувала регулювати ціни, але вони вирішили це так, як видають пільгові кредити цільові тим, хто закуповує виноград. І вони зразу ж розраховуються з виноградарем в той сезон, коли він збирає виноград, і всі проблеми вирішені. Пропоную запровадити таку практику і в нас.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Так, дякую за пропозицію.

Я до слова запрошую Максима Володимировича Кичму, це директор громадської організації "Спілка виноградарів та виноробів Львівщини" по Zoom. Будь ласка.

 

КИЧМА М.В. Добрий день!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня!

 

КИЧМА М.В. Шановні колеги, я представляю спілку "Виноградарів і виноробів Львівщини". Дуже приємно, що до наших побажань дослухались в законопроекті 9030, це стосовно дозволу для малих виноробів купувати виноград, але це зумовлює також, щоб була можливість впровадити діяльність на третій групі єдиного податку, так як на сьогоднішній день здійснювати для малих виноробів дозволено лише на четвертій групі.

Також хотілось би підняти питання по четвертій групі – обмеження в один мільйон гривень, яке змушує ставати платником ПДВ. На сьогоднішній день 1 мільйон гривень – це не та сума, яка була кілька років тому, і це є доволі велике гальмо для розвитку. Якщо, скажімо, для третьої групи стеля в 7 мільйонів, то 1 мільйон для четвертої групи – це є на сьогоднішній день досить серйозним обмеженням.

В мене на даний момент все. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Максиме Володимировичу.

Я запрошую наступного учасника – голову Громадської спілки "Асоціація крафтових виноробів Причорномор’я" Молчанова Георгія Михайловича по Zoom.

 

МОЛЧАНОВ Г.М. Добрий день!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня!

 

МОЛЧАНОВ Г.М. По суті додати немає чого. Мої колеги Кичма та Світлана Цибак, це і є наші питання, це включення і приділення більшої уваги саме до малих виноробів, щоб вони знайшли своє відображення в законах. І по суті більше додати немає чого. Прошу підтримати колег – малих виноробів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Співвласник вино-коньячного заводу "Ольвія" Заворотній Валерій Семенович.

 

ЗАВОРОТНІЙ В.С. Доброго дня, колеги! Так як багато вже говорили, хочу акцентувати увагу на те, що дуже болюче у нас, це кредитна політика по фінансуванню підприємств 5-7-9. Ми самі є користувачами цієї програми, вона працює. Але, хочу сказати, вона працює надзвичайно мало. Наприклад, якщо взяти і порівняти з 2021 роком, то 2022 рік показав, що затрати у нас десь збільшені приблизно в два рази і складають 70-80 тисяч гривень на гектар. І коли при цьому, наприклад, на один гектар умовний надається 3-4 тисячі гривень, то це абсолютно ні про що. Тобто це не вистачить грошей навіть на один обробіток. Спеціалісти, які от біля мене і зліва, і справа, скажуть, що грошей цих абсолютно недостатньо. І яке є прохання? Щоб ця програма збільшена була в рази. І, може, якісь, наприклад, директиви до керівників банків, що вони надзвичайно низько оцінюють основні активи і тому фінансування дуже низьке.

І друге питання, яке для нас дуже важливе. Наше підприємство знаходиться в Очаківському районі, до війни мало більше тисячі гектарів виноградників. В результаті бойових дій, так як у нас були тотальні обстріли Станіслава, десь приблизно 585 гектарів закидані всі системами залпового вогню "Ураган" і "Смерч", і практично половина виноградників у нас загинули. Ми намагаємося врятувати ще 80 гектарів, якщо їх розмінують. І я звертаюся до того, там є ще й інші області, у них взагалі, там ми не знаємо, не розуміємо, які в них втрати і які масштаби. Це Херсонська і Запорізька області.

Але не забудьте про виноградарську галузь, коли буде йти питання про репарації, відшкодування за рахунок активів Росії, за рахунок програм також відновити, як говориться, боєздатність чи фінансову боєздатність нашого підприємства, наших підприємств України, тому що виростити гектар виноградників – це десь ще років 10 чи 15 тому було 10 тисяч доларів, зараз це набагато більше. І у вас буде таких дуже багато підприємств, які скажуть, що у них є такі надзвичайно тяжкі моменти, це втрата майна. І на сьогоднішній день ми розуміємо, що це дуже велика проблема.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Валерію Семеновичу.

Ми розуміємо, що багато підприємств, які були дійсно в зоні бойових дій, і Херсонська, і Запорізька, і частково Миколаївська область, що вони потребують такої більш детальної допомоги, але наразі ми все ж таки зараз обговорюємо, як законопроект, який зараз вже фактично є на розгляді в Міністерстві аграрної політики, буде вже розглядатися в нашому комітеті і його вже бачили багато представників асоціацій, щоб такий законопроект давав можливість виробникам вина та виноробам працювати в законодавчій площині, і щоб була змога нормально імплементувати наше законодавство в європейське законодавство для просування свого продукту. В принципі, це основне сьогодні, що ми розглядаємо. А те, що ви казали, дійсно, це інша вже частина, допомога підприємствам, які постраждали, для того щоб… Ну, зараз у нас немає таких програм, на жаль, бо зараз бюджет війни, і ми фактично всі гроші на армію направляємо, і у нас програм фактично і немає. Якщо будуть, можливо, грантові програми, це буде добре. Може, така нагода буде. І ми дуже сподіваємося на наших європейських партнерів, що вони зможуть нам допомогти в цьому.

І тоді такі підприємства, які постраждали, дійсно, можемо якось допомогти відшкодувати ті збитки, яких вже вони зазнали.

Я хочу ще одного учасника запросити. Віра Михайлівна Козлівська, співзасновник "Коблево". По Zoom.

 

КОЗЛІВСЬКА В.М. Добрий день усім! Дякую за можливість висловити свою думку з приводу нового проекту закону, який зараз розроблений, і ми сподіваємося, що він в найкоротший термін буде прийнятий, тому що це є дуже важливий законопроект для галузі і безпосередньо для нашого підприємства, яке сьогодні має найбільші площі виноградних насаджень в Україні, ми маємо понад 2 тисячі гектарів виноградних насаджень. І незважаючи на всі ті складні часи і навіть відсутність державної підтримки на розвиток виноградарства, ми все-таки оновлювали свої виноградні насадження і ми їх сьогодні насадили.

Але що ми сьогодні маємо? Ми сьогодні не можемо конкурувати з тією навалою імпортної продукції недоброякісної, яка сьогодні є на ринку, ми не можемо конкурувати з тією недоброякісною продукцією, яка випускається, на жаль, і нашими недобропорядними виноробами, виробниками, їх навіть виноробами не можна назвати. Тому прийняття цього закону, воно дуже позитивно вплине на розвиток нашої галузі. Але сьогодні, вже як наголосив Іван Васильович Плачков, немає часу на зволікання, хоча б тому, в якому зараз стані знаходяться підприємства.

От наша Миколаївська область. Або ти обрізав виноград, і якщо ти маєш власну переробку, ти переробив цей виноград на виноматеріали, залив ємності і не знаєш куди його реалізувати, або сьогодні є підприємства, які взагалі ідуть на те, я поспілкувалась з багатьма власниками виноградарських підприємств в нашій області. Вони кажуть: Віро Михайлівно, ми виноград обрізали, але навіть підв’язувати не будемо, у нас не піднімається рука, ми вклали свої кошти, і не піднімається рука їх розкорчувати, а лише один рік, ось оцей рік ми маємо за що там можливість його обрізати і протримати цей виноград, навіть не збираючи врожай. Тому що в нас в області є таке фермерське господарство, яке в минулому році взагалі не зібрав урожай, він прорахував, що витрати на збір урожаю і витрати на те, щоб його реалізувати, не перекриють ті кошти, які він, можливо, отримає від реалізації. Він його навіть не збирав. В цьому році він різав, але каже, що не буду навіть підв’язувати, я просто хочу зберегти свої виноградні кущі. Тому зволікати немає часу.

Тому сьогодні, я думаю, що треба працювати над тим, щоб отримати гранти на впровадження цього уже закону, на впровадження реєстрів. Якщо ми розтягнемо це на 3-4 роки, то через 3-4 роки ті, хто сьогодні, незважаючи на всі підстави і неможливості зібрати урожай і його реалізувати, все ж таки докладають зусиль на те, щоб зберегти виноградні кущі, тих, яких у нас залишилось, сьогодні попередні доповідачі наголошували, з якої кількості площ ми скотились там до 26 тисяч гектарів, то вони через 2 роки їх теж будуть змушені розкорчувати, тому що утримувати їх зовсім не буде коштів. Тому дуже сподіваємось і дуже просимо сьогодні вже шукати кошти і не робити великого перехідного періоду на створення безпосередньо виноградних реєстрів і на створення лабораторії, яка сьогодні зможе контролювати якість тієї продукції, яка заходить сьогодні на наші ринки.

Сьогодні в нашої Держпродспоживслужби, у них немає таких можливостей інструментально – проконтролювати ту якість і натуральність того продукту. Тому сьогодні ми маємо таку велику кількість імпортної продукції неякісної на наших полицях, те, на чому наголошували попередні промовці.

Тому в цьому сенсі просимо якомога швидше прийняти цей закон. Так, там є питання, які негативно вплинуть на нашу галузь, це безпосередньо наші традиції виробництва кріплених вин з використанням спирту не виноградного походження. Тут дійсно треба або врахувати все-таки наші традиційні технології, які сьогодні існують у нас десятиліттями, якщо не століттями, і дозволити виробляти їх хоча би для власних потреб і для реалізації в Україні, тому що це вплине дуже негативно на нашу галузь.

Ми сьогодні вже говоримо про негативний вплив на нашу галузь прийняття законопроекту про географічне зазначення спиртних напоїв, де нам заборонено буде витримувати "бренді" в нержавіючих і емальованих ємностях. Так, надали перехідний період 5 років, але ми маємо розуміти, що цей перехідний період припав на часи війни. І сьогодні виноградні і виноробні підприємства майже всі збиткові. Коли підприємства збиткові, за які кошти вони можуть планувати сьогодні переобладнання своїх підприємств? Це неможливо. Ми знаходимося в стані війни. А ми рахуємо, час іде, закон прийняли, воно все рахується, перехідний період іде. Тому коли встановлюється перехідний період на певні зміни для галузі технологічні, треба враховувати і той стан, в якому зараз знаходиться наша держава.

Також треба звернути увагу, не будуть висаджуватися виноградники. Сьогодні наголосили на тому, що в нас неправильна нормативно-грошова оцінка земель під багаторічними насадженнями. Я не погоджуюся з цією думкою, тому що сьогодні, якщо ми подивимося на Земельний кодекс, хто є власником землі, той є власником і багаторічних насаджень. Тому по суті в вартість землі входить вартість багаторічного насадження. Але сьогодні ми маємо інші важелі, які могли би вплинути саме на те, щоб сприяти насадженню багаторічних насаджень. Це ставка податку на землю і ставка орендної плати на землю під багаторічними насадженнями. Тому що раніше, якщо ми згадаємо там 2000-і роки, ну, ті, хто працює в галузі багато, тобто ми знаємо, що ставки були різні для різних видів сільськогосподарських земель. Під багаторічними насадженнями нормативна грошова оцінка завжди була вища, ніж під ріллею, але ставка була нижча. Коли на ріллю була ставка 7 відсотків, на багаторічні була ставка 3 відсотка або півтора відсотка.

Тому таким чином це питання треба врегулювати, і тоді воно дійсно буде сприяти тому, що буде зацікавленість в посадці винограду. А зараз, коли ти саджаєш виноград на орендованих землях, і ти маєш 4 роки платити по тій же ставці, що ти платиш, платити і на ріллю. 4 роки платити податок, не отримуючи ні копійки доходу, а тільки вкладаючись, інвестуючись в багаторічні насадження, то дійсно дуже мало знаходиться таких людей, які б були зацікавлені в тому, щоб вкладати свої гроші.

Тому, резюмуючи, ще раз наголошую на тому, що ми підтримуємо новий проект закону про виноград, я б назвала його – про виноград, виноградне вино та інші продукти виноградарства.

Тому що треба наголосити, що вино там є дуже важливим і дуже багато статей, які відносяться безпосередньо для вина, а не ту назву, які він сьогодні має. І бажаємо найскорішого його підтримання і найскорішого впровадження ті статті закону, які будуть сприяти простежуваності і визначеній кількості виноградних насаджень.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віро Михайлівно.

Така емоційна промова. Але, дійсно, не тільки винороби зараз потребують допомоги, я думаю, що всі агровиробники, які особливо в тих областях, де проходили бойові дії чи були під окупацією, і зараз дійсно треба всім допомагати. Але ми сьогодні фактично проговорили з усіма представниками цього ринку, цієї галузі і в принципі як комітет ми розуміємо, що треба додати в законопроект і які зараз є певні там зауваження і побоювання. Ми будемо над цим ще працювати.

Я думаю, що найближчим часом ми все ж таки будемо розглядати цей законопроект вже в комітеті і презентувати його своїм колегам. Якщо не буде якихось значних зауважень, то я дуже сподіваюсь, що дуже швидко ми його зможемо прийняти як в комітеті, так і в Раді в першому читанні. А до другого читання, думаю, що ми зможемо вже нормально попрацювати з урахуванням і ситуації в країні, і, скажемо так, нам потрібно максимально швидко адаптувати своє законодавство в європейське. Тому ми розуміємо, що цей законопроект на часі. Це по-перше.

А по-друге, нам потрібно буде деякі речі доопрацювати для того, щоб і не нашкодити нашим вітчизняним товаровиробникам з розумінням того, що все ж таки європейське законодавство, воно досить кардинально відрізняється від нашого законодавства, скажемо так, але при адаптації ми повинні робити це так, не дуже швидко, повільно, так, м'яко, для того щоб ми не нашкодили.

Тому, колеги, все, що хотіли, ми, я думаю, пройшли, проговорили. У нас є проект рекомендацій комітетських слухань, він у кожного з вас, ми вам надали. Тому, будь ласка, ознайомтесь. За підсумками ми будемо цей проект затверджувати. Якщо є якісь ще пропозиції, є ще щось додати, може, хто не встиг висловитися і хоче додати якісь свої зауваження, будь ласка, ми ще маємо час, щоб це все зібрати і в цьому документі прописати.

Є якісь, може, зауваження, доповнення? Якщо ні, всім дуже дякую за ваш час, за те, що приєднались до наших комітетських слухань. Я оголошую наші комітетські слухання закритими.

Всім дякую. Дякую за увагу.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава!