Стенограма спільних комітетських слухань з Комітетом з питань енергетики та житлово-комунальних послуг на тему: "Розвиток виробництва альтернативних джерел енергії, а саме – біометану, водню, інших синтетичних газів та біоетанолу"

16 травня 2023, 14:14

 

СТЕНОГРАМА

спільних комітетських слухань Комітету з питань аграрної та земельної політики з Комітетом з питань енергетики та житлово-комунальних послуг на тему: "Розвиток виробництва альтернативних джерел енергії, а саме – біометану, водню, інших синтетичних газів та біоетанолу"

04 травня 2023 року

 

Веде слухання голова Комітету з питань аграрної та земельної політики ГАЙДУ О.В.

 

 

ГАЙДУ О.В. Доброго дня всім. Всі вже в залі сіли? Ми можемо починати? Я так розумію, що всі, хто в залі, всі вже присутні, так? Все. Тоді будемо починати, колеги в Zoom теж.

Всім доброго дня. Дякую, що сьогодні приєдналися до наших комітетських слухань. Це вперше в історії аграрного комітету та Комітету з питань енергетики спільні слухання щодо розвитку виробництва альтернативних джерел енергії. Я вдячний всім своїм колегам за підтримку, народним депутатам за цю ініціативу аграрного комітету щодо проведення цих комітетських слухань.

Для вітального слова я запрошую голову Комітету Верховної Ради України з питань  енергетики та житлово-комунальних послуг Геруса Андрія Михайловича. Будь ласка, Андрій Михайлович.

 

ГЕРУС А.М. Дякую всім присутнім. Дякую ініціаторам цього нашого слухання.

Перш за все хочу зазначити, ми знаходимося в підвалі, тобто це є в нас більш-менш щось схоже на сховище, так що ми зможемо, сподіваюся, проводити, навіть якщо будуть повітряні тривоги, можемо сьогодні… (Не чути) проблематику, яка зазначена.

Наша співпраця з аграрною сферою, з аграрним комітетом зараз є надзвичайно актуальною, тому що навіть ми в себе в комітеті приймали певні законопроекти, які стосувалися аграрної сфери, відповідно проводили консультації з аграрним комітетом. І на мою думку, великий потенціал для української енергетики лежить якраз саме в аграрній сфері, це в частині ресурсів, в частині відходів від якоїсь переробки. І ми вже проголосували певні законопроекти, зокрема закон щодо використання біометану, і також у нас є на виході, сподіваюся, що ми проголосуємо ще деякі законопроекти, зокрема це про використання біоетанолу. Складний законопроект, який розпочинався ще попереднім скликанням, а може, і попередніми скликаннями. Олександр Георгійович ще цим питанням займався в попередньому скликанні. І на мою думку, це правильна історія, коли в нас, в аграрній країні є відповідні ресурси і ми їх можемо використовувати. Більше того, ми можемо їх спочатку переробляти, а потім використовувати в Україні. І звичайно, що для енергетики дуже важливо, щоб такі ресурси були, це дуже важливо з точки зору енергетичної безпеки. І коли в країні є такі ресурси, і вони правильно використовуються, вони використовуються із створенням доданої вартості, то це великий плюс для країни. І звичайно, що ми хочемо, щоб те, що може вироблятися і використовуватися в Україні, щоб воно, звичайно, тут вироблялося, тому що це корисно і для економіки, і для енергетики.

І я думаю, що сьогодні нам буде корисно почути багато коментарів щодо того, які норми наших законів потребують доопрацювання, чи, можливо, щось неідеально працює. В нас вже є певні такі практичні проблеми, з якими ми зіткнулися, зокрема, в частині біометану є дискусія про те, що потрібно, щоб цей ресурс мав можливість експортувати, мав доступ до експорту. І це надасть нові можливості українським виробникам біометану. Це буде ринково, тому що, звичайно, що прозорий і конкурентний ринок – це тоді, коли він відкритий. І я знаю, що йшли обговорення і з Міністерством енергетики, і з Міністерством фінансів про те, що зробити, щоб, як би можна було дозволити експорт газу біометану.

Тому хотілося би почути, які сьогодні є проблеми, почути пропозиції, що нам потрібно робити, і вийти з якимось розумінням і з якимись спільними планами, де ми, наш, Комітет енергетики та житлово-комунальних послуг і Комітет з питань аграрної та земельної політики могли би далі спільно працювати над якимись законодавчими ініціативами. А в нас, до речі також є ще зі своєї сторони певні питання і пропозиції, і коментарі до Комітету з питань аграрної та земельної політики, у Вікторії Олександрівни Гриб є стосовно доступу до землі при газовидобуванні, то, можливо, навіть іще це питання ми також сьогодні піднімемо.

Тому дякую всім. Сподіваюся, що у нас сьогодні буде плідна, результативна і цікава зустріч. І ми сьогодні гарно попрацюємо і головне отримаємо практичний результат і будемо рухатися вперед. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрію Михайловичу. Дійсно, сьогодні ми сподіваємося на фахову та професійну дискусію.

Хочу нагадати, що сьогодні у слуханні беруть участь народні депутати України, представники різних комітетів, взагалі більшість аграрного та енергетичного комітетів, а також представники Міністерства аграрної політики, енергетики, Мінфіну, Держмитслужби, Держенергоефективності, представники профільних установ та вітчизняних бізнес-асоціацій.

Отже, сьогодні будуть комітетські слухання на тему: "Розвиток виробництва альтернативних джерел енергії, а саме – біометану, водню, інших синтетичних газів та біоетанолу".

Внаслідок повномасштабної агресії Росії в Україні промисловість і аграрний сектор працюють в обмежених умовах. Масові обстріли об'єктів енергетики пошкодили близько 40 відсотків загальної інфраструктури та генеруючих потужностей. Масові аварійні відключення світла негативно вплинули на роботу промислових підприємств. Щоб зберегти безперервність виробничого процесу молокопереробні підприємства змушені були масово переходити на використання генераторів, що значно збільшило собівартість виробництва. Зростання цін на газ зумовило зупинення 10 вітчизняних цукрових заводів. Майже вдвічі зменшилась можливість переробки соняшникового насіння внаслідок кризи олійно-жирової галузі. В цілому скоротилося виробництво вітчизняної промислової продукції.

Європа та прогресивний світ кілька десятиліть організовують  розвиток альтернативних джерел енергії, аби бути енергонезалежними та відмовитись від газу. Україна може в рази збільшити потенціал переробної галузі для розвитку альтернативних видів енергії, і це може задовольнити енергетичні потреби самої промисловості та економіки. Наприклад, виробництво біопалива не лише дасть змогу забезпечити додатковий обсяг сталих енергоресурсів для економіки, але й сприятиме переробленню сировини, яка не може бути експортована в умовах логістичних обмежень, а також відходів сільського господарства та промисловості, що досі марнуються.

За оцінками експертів перероблення на біодизель обсягів експортованих Україною ріпаку, сої та технічної оливи, здатне замістити 30 відсотків імпорту дизелю в Україну. Використання біоенергетичного потенціалу аграрного сектору дасть змогу частково замістити традиційні види енергії альтернативними як на національному, так і на місцевому рівні споживання, зменшити енергетична стійкість країни та знизити критичну залежність від імпортованих енергоресурсів.

7 лютого 23-го року відбулися комітетські слухання на тему: "Особливості підтримки сільськогосподарських товаровиробників в умовах воєнного стану". Під час презентації Міністерством аграрної політики було порушено ряд важливих питань, зокрема в частині підтримки сільськогосподарських товаровиробників, які здійснюють виробництво альтернативної енергії. На відміну від інших напрямків діяльності агровиробників, ця тема потребує ряду додаткових обговорень з іншими цовами для розуміння нормативних змін та планів, які дозволять забезпечити підтримку виробникам. Зокрема, потребують обговорення питання щодо спрощення підключення, вироблення біометану чи інших газів та системи транспортування, правового регулювання діяльності учасників митного оформлення при реалізаціях альтернативних джерел на найрезультативніші види і механізми підтримки агровиробників, виробників альтернативних джерел енергії тощо; сприяння залучення обов'язкової частки біоетанолу у паливі моторному ,запуск повноцінного реєстру виробників біометану.

Станом на березень 23-го року в України відсутні законодавчі стимули та не створені ринкові умови, які б робили проекти з виробництва біометану вигідними для інвесторів, з точки зору комерційної реалізації. Основна причина: вироблений біометан в Україні може продаватися тільки по ціні природного газу.

Тому, колеги та шановні запрошені, я сьогодні пропоную обговорити, як в поточному році, на думку уряду та експертів, які тут присутні, а також провідних асоціацій та бізнесу, що треба зробити для стимулювання виробництва агровиробниками альтернативних джерел електроенергії, особливо зараз, коли ми це дійсно потребуємо, і зробити так, щоб все ж таки ми були на незалежні, енергонезалежні від імпорту і щоб ми могли також використовувати альтернативну електроенергію в промисловості там, де це потребує.

Тому ми плануємо провести ці комітетські слухання десь чуть більше двох годин і в кінці всі зауваження, всі пропозиції, які будуть надані, ми узагальнимо нашими двома комітетами, потім кожний з комітетів проголосує вже фінальні пропозиції для того, щоб ми змогли попрацювати над вже законодавчими ініціативами. Тому пропоную почати наші комітетські слухання.

Я до слова запрошую представника аграрного комітету нашого колегу Лабазюка Сергія Петровича. Будь ласка.

 

ЛАБАЗЮК С.П. Дякую.

Доброго дня, колеги. Я думаю, що тему ще раз анонсувати не варто наскільки вона важлива, але декілька пунктів і аспектів все ж таки наголошу. Я думаю, що в період, коли ми зрозуміли, наскільки стратегічно важливо для України енергетична незалежність, наскільки важливо створення умов, щоб у нас була альтернативна можливість виробництва енергозасобів, і одночасно аграрний комітет, аграрна галузь, ми зрозуміли, що в нас є потенціал, але ми його не використовуємо, по переробці різного характеру нашої продукції знову ж таки на енергетику. Сьогодні як ніколи важливо вже запускати, але для того на законодавчому рівні потрібно внести ряд змін, визначитися з моделлю, як ми працюємо, і виробництво біометану, і виробництво біоетанолу – це дві позиції, які дадуть змогу, перше: підтвердити ще раз стратегію енергетичної незалежності нашої країни. Друге – це точно створення додаткових робочих місць. Третє – це однозначно рухи в євроінтеграційному напрямку щодо альтернативних джерел енергетики, відновлювальних джерел енергетики і так далі.

Теми, які ми сьогодні обговорюємо, вони вже не нові, окремі, на превеликий жаль, тягнуться близько 30 років, наприклад, біоетанол і законодавчі ініціативи, які вже були у Верховній Раді, але, скажемо так, вони дуже часто блокувалися і відкладалися десь на потім. Сьогодні, як на мене, прийшов час визнати, що, коли Україна заблокована в якійсь мірі і не може реалізовувати той об'єм кукурудзи, який ми виробляємо, не розвинути таку галузь, яка має досить широкий спектр, як виробництво біоетанолу – це просто абсурдно, коли ми маємо практичний досвід у світі, позитивний досвід, де окремі країни побудували навколо цієї галузі досить велику інфраструктуру.

Напрямок біометану, знову ж таки, коли ми дивимося на Євросоюз, на окремі країни, які за декілька років збудували по декілька тисяч станцій по виробництву біометану, в Україні є відходи різного походження, в тому числі агровідходи, які потрібно не просто утилізовувати, а ми можемо з них отримувати зиск через виробництво і газу, і електроенергії, і тепла, і в тому числі добрив, які знову ж таки в 2022 році ми відчули, наскільки стратегічно і глобально для українського аграрія є ця ситуація.

Тому я анонсую декілька пунктів, які, я думаю, ми будемо сьогодні детально обговорювати і точно досягнемо мети – ту, яку хочемо. Ми 2-3 тижні тому стали з вами свідками на території України запустилася вже перша станція по виробництву біометану. І це дуже хороший сигнал, а'ле, на превеликий жаль, сьогодні це станція, яка запустилася без підтримки, в якійсь мірі, держави. Через неврегулювання можливостей експорту цього газу, сьогодні ми розуміємо, що собівартість виробництва такого газу є вищою, ніж видобуток природного, і точно, що цей газ має мати можливість експортуватися, отримувати премію за "зелене" виробництво. Тому для нас потрібно як і питання сьогодні обговорити механізм розблокування експорту біометану. Декілька пунктів, які потребують вже змін, це як мінімум внесення змін в Постанову наказу 448 і зміни в наказ №629.

Я знаю, що у нас є думки й ідеї про те, що потрібно також розробити, реєструвати окремий законопроект, можливо, і так. Можливо, варто двома шляхами паралельно рухатися, розробляти закон, реєструвати і проходити відповідно всю процедуру. Але  ми розуміємо, що це якийсь час, точно не менше ніж пів року, а для того, щоб стимулювати виробництво біометану в Україні, щоби інвестували сьогодні інвестора в цю галузь, потрібно швидше дати посил і можливості, як це буде працювати.

Також нам потрібно сьогодні обговорити не тільки процедуру, як розблокувати експорт, а і фізично як провести. Тому що в якійсь мірі це буде загружатися в загальну мережу газотранспортну. Тому тут дуже добре, що сьогодні є представники Нафтогазу. Це також питання технічної процедури і сертифікації, швидше за все, яка має проходити по якихось правилах і умовах. Тому це також одне з питань, яке сьогодні нам варто обговорити, процедурно як воно може відбуватися. І чим швидше врегулюємо всі питання, які виникнуть сьогодні на нашій зустрічі щодо узаконення і надання можливості експортувати даний газ як вироблений на альтернативному варіанті, скажемо так, тим більше можемо залучити інвестицій.

Технічні можливості подачі біометану ГРС сьогодні також питання, яке у нас ще до кінця не вирішене, і можливо створення біопаливної біржі. Це вже на розсуд сьогодні ініціаторів даного питання, будемо обговорювати. І звичайно, стимулювання обов'язкової частки біоетанолу у бензині моторному, про що вже було сказано нашими колегами. В принципі, законопроект є, він вже на етапі першого читання у Верховній Раді. Думаю, також потрібно нам вже визначатися, яким чином ми заходимо швидше в сесійну залу до вирішення. Як на мене, політичних тут факторів ніяких вже немає, а ті фактори, які дадуть можливість швидше запустити виробництво біоетанолу, який, в принципі, станом на сьогодні в Україні вже виробляються і практично сто відсотків експортуються в країни Євросоюзу. Може, бути і частина використовуватися вже в межах України на автозаправочних станціях, що знову ж таки і кошти в бюджеті залишаться, і нові робочі місця, і можливість для агросектору переробляти свою продукцію.

Ось коротко щодо анонсу про питання, які ми маємо обговорити. Дивлячись по списку, скільки у нас записалось бажаючих сьогодні виступити, і по присутності людей з різних сфер, я хочу вірити, що у нас сьогодні буде не просто жвава дискусія, а ми відпрацюємо той формат, який дасть змогу швидше запустити це все в роботу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Петрович.

Я до слова запрошую представника Комітету з питань енергетики та житлово-комунальних послуг, голову підкомітету з питань газу, газотранспортної галузі та політики газопостачання Жупанина Андрія Вікторовича. Будь ласка, Андрій Вікторович.

 

ЖУПАНИН А.В. Да. Доброго дня всім присутнім! Доброго дня, Олександр, Андрій Михайлович!

Дякую за запрошення.

Мені здається, що сьогодні ми багато будемо обговорювати різні джерела виробництва альтернативної енергії. Я сфокусуюся на біометані, оскільки з першого дня заходження законопроекту до Верховної Ради опікуюся цією тематикою і відповідав за підготовку законопроекту, за його презентацією у Верховній Раді і, напевно, долучений разом з іншими колегами депутатами до швидкого прийняття в стінах парламенту.

Вже пройшло майже два роки, як закон був прийнятий, півтора року ми бачимо, що перша біометанова станція, можливо, я думаю, більшість із вас сьогодні тут присутніх уже побували, відвідали цю станцію, побачили як вона працює. Зараз вона в процесі налаштування, буде скоро подавати біометан у систему. Вже він пройшов попередні аналізи, система готова його приймати. Це дуже і надзвичайно корисний кейс для нас: в умовах війни показати, що є галузі в Україні, які показують свою привабливість, потенційну дохідність, навіть незважаючи на падіння економіки і на ті всі страждання, які нам доводиться переживати про наші промисловості.

Біометан має шалений потенціал в Україні. Сьогодні в Україні працює 64 біогазові станції. По підрахункам експертів, якщо перевести їх всіх на виробництво біометану, то нам вже вдасться виробляти понад 300 мільйонів кубометрів біометану в рік, тобто вважайте це природного газу.

В нас є величезний потенціал для масштабування. Знову ж таки, експерти рахують, що ми можемо виробляти один мільярд кубометрів біометану в рік вже в наступні кілька років і вийти на об'єм 7-8 мільярдів в наступні 10-15 років. Тому галузь дуже приваблива, вона має багато розгалужень, біогаз може спалюватися для виробництва електроенергії, може використовуватися на якихось ближніх підприємствах як газ, може використовуватися для виробництва біометану, біометан може використовуватися для виробництва Bio-LPG.

До речі, хороша новина от із останнього, що вам потрібно знати стосовно біометану, це буквально на днях ми проголосували у Верховній Раді в першому читанні законопроект 9011-д (доопрацьований) про відновлення та зелену трансформацію енергетичної системи України. В цьому законопроекті є положення про гарантії походження для біометану і є також положення, які повинні внести в законодавство таке поняття, як Bio-LPG, тобто стиснений газ, liquefied газ, який зроблений на основі біометану. Тому ми бачимо це як наступним продовженням для потенціалу розвитку біометану в Україні і сподіваємося на те, що законопроект пройде швидко і друге читання, і скоро вступить в силу.

Із того, що я сьогодні хочу почути на цьому обговоренні, у нас є зараз кілька питань, які вже не на стороні Верховної Ради в основному, для того щоб запустити саме процес виробництва, масовий процес виробництва біометану, як вже було сказано мої шановними колегами, вони стосуються експорту біометану. Ми не могли і ніяким не передбачували якісь окремі умови по експорту, коли приймали закон, тому що ті умови, в яких ми зараз тут з вами збираємося, неможливо було передбачити. Тому нічого окремого ми в законодавстві не придумували, розуміючи, що експорт природного газу буде відбуватися, як він відбувався завжди.

Однак зараз квота встановлена на експорт на рівні нуля. Всі погоджуються, що експорт біометану – це питання абсолютно невеликої кількості кубометрів, його потрібно відкривати, однак поки що бачимо тільки розмови. Є конкретні кроки, які потрібно для цього робити. Є накази Мінфіну, які були вже названі колегами, які треба змінювати. Є порядки, коди на митниці, які треба додавати для того, щоб біометан можна було подавати в систему. Є питання пропрацювання цього з оператором ГТС. Тому хотілось би почути конкретні плани по реалізації заходів для того, щоб забезпечити, надати можливість експорту біометану за кордон, для того щоби зробити цю сферу настільки привабливою, наскільки ми її собі бачили, коли понад 300 голосами приймали законопроект у Верховній Раді.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Вікторович.

Зараз переходимо для обговорення від депутатів Верховної Ради з різних комітетів. Будь ласка, хто?

Камельчук Юрій, будь ласка.

 

КАМЕЛЬЧУК Ю.О. Доброго дня, колеги. Дуже важливі у нас сьогодні слухання, я згоден. Я додам кілька тез буквально там по суті і по тематиках, на яких я спеціалізуюся.

Перша, вона пов'язана з важливим словом, вказаним в нашій назві сьогоднішніх слухань, – це водень. І я є головою робочої групи, і впевнений, що ми можемо разом і з аграрним комітетом подумати про те, що водень буде використовуватися у майбутньому. Незважаючи на те, що є певні уявлення, згідно інформації від Держенергоефективності, інформації від Міненерго, що стратегія якась є, але я, як голова робочої групи, на жаль, поки що її не бачив, це мене дивує.

Друге питання. Я зараз не про критику буду говорити, а про те, щоб ми все ж таки перейшли до конкретних кроків нарешті в цій тематиці. Вірю, що потенціал для зв'язки аграрної тематики з біогазом, в тому числі він десь на перетині того, як може зберігатися і водень, і біогаз, як спосіб певних energy storages, тобто зберігання енергії на певний момент, коли вона потім перетворюється в критичні моменти, перетворюючи в електроенергію чи в тепло, наприклад, і так далі.

Більше того, мною було зареєстровано, я вже зараз не пам'ятаю, здається у 2020 році, законопроект, пов'язаний з SRF, RDF, № 5611, якщо я не помилитися, 5611, зокрема передбачає те, що може бути близьким до аграрної сфери, хоча не зовсім. Тому що йде мова про використання сміття і використання енергії, яка пов'язана зі сміттям, але залишки, в тому числі аграрної продукції, вони попадають і на полігони. Там теж є частина, яка може витягувати біогаз звідти, потім перетворюватися в SRF або RDF брикети і використовуватися в тому числі для опалення чи знову ж таки створення електроенергії для аграрних підприємств або це може все в зв'язці працювати.

Тому комплексно просто хотів нагадати про цей законопроект і про ще один законопроект, відштовхуючись від тематики аукціонів, це 8052 щодо розвитку електронної торгівлі альтернативними видами палива. Попередньо ми обговорювали з представниками Міненерго і іншими бенефіціарами цієї тематики про те, якщо там залишиться тверде паливо, наскільки я розумію – правильно, Андрій Вікторович, ми з вами згадували цей момент – якщо там залишиться тверде паливо, то цей законопроект має можливість бути прийнятим, Андрій Михайлович. Ця тема, звичайно, довша до обговорення, але так попередньо, якщо розумію, що ми можемо це у зв'язці з сьогоднішньої тематики теж розглянути найближчим часом на наших засіданнях.

Дякую.

 

ГАЙДУ О.В. Дякую, Юрій Олександрович.

Будь ласка, Вікторія Олександрівна Гриб.

 

ГРИБ В.О. Дякую.

Колеги,  Андрію Михайловичу, Олександре Васильовичу, мені здається, дуже важливе засідання. Нам потрібно побільше проводити таких спільних комітетів, тому що, ми ж розуміємо, енергетика – це основа основ, без енергетики не буде розвитку економіки. Україна, можна сказати, багата аграрна держава, але, на превеликий жаль, ми не використовуємо на сьогодні тих можливостей, які в нас існують.

Я б, до речі, на майбутнє запропонувала ще запросити екологічний комітет, тому що дуже багато всього пов'язано. До речі, Андрію Михайловичу, ми вже проговорили з паном Бондаренком, він готовий провести таке засідання. Можливо, на трьох і проведемо.

Але по суті, я як голова підкомітету з енергетичної безпеки сьогодні можу сказати, що в нас сьогодні треба думати не тільки навіть про енергетичний нейтралітет і самодостатність, а також про безпеку. Ми ж розуміємо, маневрові потужності на сьогоднішній день під великим ризиком. Сьогодні вночі всі чули, я думаю, знову всі ті вибухи, що буде далі, ми не знаємо. Тому якраз розвиток нових технологій, які пов'язані із видобутком і використанням і біометану, і біоетанолу, вони дуже важливі. Єдине,  що завжди треба, мені здається, враховувати різні фактори: не тільки самоокупність чи скільки це коштує, а також і ризиковий компонент. І тут, можливо, ми з паном Андрієм також перекинулися до засідання, а можливо, іноді і фінансування з боку держави. Але то вже необхідно все опрацьовувати.

Я б сьогодні хотіла звернути увагу на те, що нам необхідно відновлювати ту енергетичну інфраструктуру, яка була якимось чином чи знищена, чи потрапила під обстріли. І на превеликий жаль, для того, щоб відновити її сьогодні, є дуже багато перешкод, які пов'язані саме з містобудівною документацією, земельною документацією – всі ці речі. Я би, колеги, запропонувала все ж таки, щоб ми подивилися на це все з точки зору дійсно енергетичної безпеки, яка важлива для всіх нас, і для вас в тому числі. Надам пропозиції вже в письмовому вигляді, які якраз і будуть говорити про те, що можливо саме на період військового стану та плюс шість місяців, наприклад, можна буде будувати – не будувати, а робити ті ремонтні роботи або ставити нові опори, або знову ж таки як біогазові турбінні ці установки – трошки в обхід земельної документації, яка є на сьогоднішній день. Я розумію, що це не назавжди. Я розумію, що потрібно буде все привести до ладу і узгодити, але якщо все ж таки виникає така необхідність, це необхідно робити. І тут нам з вами необхідно допомогти нашим енергетикам в тому числі. Це також пов'язано з тим, хто буде сплачувати за розробку, можливо, нової документації. Бо на сьогоднішній день ми маємо в законі, що там кошти можуть приходити або від донорів, або безпосередньо громада сплачує. Але якщо немає того, то просто процес не йде далі. Можливо сам інвестор може сплатити тільки для того, щоб рухатися далі. Це дрібниці, але нам необхідно, на превеликий жаль, сьогодні прийняти ці рішення.

Тому я буду дуже вдячна, якщо ви розглянете безпосередньо ці пропозиції, які вже прописані. І мені здається, це всім буде тільки плюсом, тому що ми дамо можливість далі розвиватися.  Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Вікторія Олександрівна.

Колеги народні депутати, хто хоче виступити?

Олег Валерійович Семінський. Будь ласка.

 

СЕМІНСЬКИЙ О.В. Доброго дня, колеги. Як Андрій Жупанин відповідальний за біогаз, я відповідальний за біоетанол. З початку нашої каденції ми фактично приступили до обговорення до реалізації цього законопроекту. У нас була досить довга дискусія, наприклад, чи можна добавляти в моторне паливо чи не можна. Врешті-решт вже рік війни, всі прийшли до висновку, що таки можна і це нормальний європейський досвід, ба більше, витрата пального з доданим біоетанолом – вона менша і викиди менші. Але знаєте, там з деякими лобістськими речами або просто блокуванням, я вважаю, що ми в цей період пройшли вже багато і ми доопрацювали закон до того стану, що він є робочим, тому що головне питання, щоб кожний закон, який ми приймаємо він був імплементований, тобто, щоб він добре працював.

Я вважаю, що ми добре попрацювали, він є доволі збалансованим, при цьому, дякую, Вікторія Олександрівна, що нагадали про екологічний комітет, тому що там…

 

ГРИБ В.О. Там є екологічна складова.

 

СЕМІНСЬКИЙ О.В.  Да, складова абсолютно, тому що це викиди. Ми всі знаємо, які проблеми у нас є взагалі з якістю палива, ми всі знаємо, особливо зараз користуємося автомобілями, коли виїжджаємо у закордонну поїздку, то… (Не чути) і палива, і навіть газу менша і ефективність його краща.

Тобто я завжди стояв на позиції, що нам треба на державному рівні запровадити контроль палива, щоб це було в державних руках, щоб були мобільні лабораторії, які контролюють, я трошки зараз в сторону відійду, тому що це не тільки витрата, а це викиди, це тим, що ми дихаємо щодня і так далі. Так що, звичайно, період воєнного стану на період на зараз, я нагадаю трошки, там змішування йде на виробництво, де виробляється біоетанол, потім виробництво, де є бензину, а також великі бази, ми спеціально зазначили, там ємністю неменше 5 тисяч тонн, щоб виключити, як-то кажуть, бодягу, вибачте за жаргон, але таке використовується.

Тобто ще раз кажу, що він збалансований. І нам треба, коли ми винесемо в зал, треба чітко визначити дату запровадження, це буде наступний рік. Галузь до цього готова. На сьогодні є виробництва, які забезпечують, п'ятивідсотковим додаванням забезпечують. Я знаю, що багато виробництв проектуються, будуються, вводяться в експлуатацію. Тобто це загалом країна до цього готова. Плюс, як зазначив колега, плюс експорт, нас завжди може витягнути експорт, якщо буде.

Тому, я дякую за такий формат, треба частіше, як каже Вікторія Олександрівна, і доєднати екологічний комітет до нас. Дякую.

 

ГАЙДУ О.В. Дякую, Олег Валерійович.

Колеги народні депутати, хто ще хоче висловитись? Може, хтось в Zoom? Тоді переходимо до міністерств.

Я до слова запрошую заступника Міністра аграрної політики Головню Віталія Олександровича. Будь ласка.

 

ГОЛОВНЯ В.О. Дякую, шановна президія. Дякую, шановні запрошені, присутні.

Міністерство аграрної політики активно бере участь у розвитку переробки і саме підтримки даних законопроектів щодо виробництва біометану і біоетанолу. Як ви розумієте, це було помічено, що це дуже актуальне питання, особливо на сьогодні, тоді, коли у нас є проблеми і з енергетикою, і проблеми є з логістикою. Тому актуальність переробки всередині країни і імпортозаміщення, і енергетична безпека, і економічна безпека, вона зараз якби на порядку денному є першочерговою.

Також хочемо відмітити, що в загальному виробництво даних і переробка в Україні, воно є в більшості експортоорієнтоване і взагалі будь-яке відновлення, і будь-який запуск певних галузей, він в першу чергу є найбільш ефективним, якщо він експортоорієнтований. А якщо це ще не сировина, а вже продукт переробки з доданою вартістю, так це взагалі є як би першочерговим завданням країни і тих відповідних міністерств, які формують політику.

Ми цілком підтримуємо виробництво і біометану, але бачимо, що перший крок зроблений – є законодавче підґрунтя для виробництва, але немає завершального етапу, того, що з ним далі робити. Тому ці пропозиції, які сьогодні до обговорення вже озвучив Сергій Петрович, ми їх підтримуємо і також бачимо в тому перспективу. Тому що на сьогодні бізнес, який будує, вкладає гроші, він не бачить попереду, що буде далі, тобто він знаходиться в стані невизначеності. Якщо є певний стан невизначеності у бізнесу, то розвивати будь-яку галузь, ну, жаль, це буде дуже складно або ми просто будемо приречені.

Тому давайте разом підтримаємо і все-таки запровадимо подальші кроки, які нададуть нам можливість для вже реалізації певного підґрунтя, яке на сьогодні є.

Щодо виробництва біоетанолу. Також це мова йде не лише про енергетичну безпеку з біоетанолом, це мова також йде і про харчову і продовольчу безпеку, тому що продукти переробки біоетанолу є сировиною для багатьох галузей. Перше – це для тваринництва, такі як корми, те, що нас також цікавить. Ми можемо перезапустити, наші аграрії, і запустити м'ясну переробку, і стосується курятини, свинини, ВРХ, тому що це кормова база. І є сировиною для біогазових заводів, які вироблять або електроенергію, або біометан.

Тому ми ще раз звертаємо увагу на те, що всі ці переробки – це є цілий комплекс, і продукти переробки в одній галузі, в аграрній сфері, вони є сировиною для інших галузей. І також це надасть можливість для України, так як сьогодні актуальна адміністративна реформа, децентралізація, так само і запустить таку енергетичну децентралізацію. Ми бачили вже на прикладах сьогодні, коли у нас є біогазові заводи, які виробляють електроенергію, коли відключали електроенергію в багатьох регіонах, то в тих місцевостях, де були біогазові заводи, які виробляли електроенергію, в тих частинах не відключали, тому що вони постійно генерували, і були ці підприємства і ОТГ з електроенергією. Тому це дуже важливо в тому, що ми, скажімо так, імпортозалежні. Але ми можемо альтернативними видами палива перекрити цю залежність, і децентралізувати, і не залежати від центральної системи, до чого ми, до речі, не були зовсім готові.

І також це запустить, кожна переробка чи біоетанолу, чи біометану, чи на електроенергію, біогазові заводи і сільський розвиток.  Це зробить наші громади більш потужнішими. Уже на місцях будуть податки йти на місця, а все починається з громад, з малих територій і доходять до великих міст. Тому це певна децентралізація, це все-таки наша перевага, яку ми маємо використати.

Дякую за увагу.

 

ГАЙДУ О.В. Дякую, Віталій Олександрович.

Будь ласка, Андрій Михайлович.

 

ГЕРУС А.М. Користуючись нагодою, я хотів би відразу запитання задати і ще коротенький коментар. Загалом, як бачите, в нас від енергетичного комітету великий інтерес до цього. Тому що в нас є п'ять народних депутатів з енергетичного комітету – це більше ніж з аграрного. Так що ми відповідально… вживу, да.  Так що ми до цього відповідально відносимося.

І продовжуючи те, що було сказано про ситуацію, як буває з обмеженнями подачі електроенергії там, де є електростанції, які працюють на біогазі на біомасі, десь, мабуть, менше відключення електроенергії були, але багато і було відключень, тому що одна така електростанція, вона не може забезпечити цілий вузол. І частенько таке траплялося, коли обмежували споживачів разом з генерацією. Так ось в законопроекті 9011-д, який ми в першому читанні проголосували у вівторок, передбачено – це як право, чисто добровільно – передбачено, що такі електростанції, які працюють на біомасі або на біогазі, або навіть інші, які стоять поряд із якимись підприємствами, у період обмежень у подачі електроенергії, вони можуть тимчасово поставляти електроенергію безпосередньо на завод, який знаходиться поряд, і за це період часу не отримувати "зелений" тариф, зрозуміло. Але зате завод буде з електроенергією, від буде продовжувати свій виробничий процес, люди будуть працювати, продукція буде вироблятися, а ця електростанція буде надалі працювати і теж буде отримувати по договірних вже цінах, буде отримувати виручку (дохід) від своєї роботи. Тобто це на випадок того, якщо будуть знову складні ситуації або будуть обмеження. І я наскільки знаю дуже часто таке є, що біогаз або навіть часто біомаса знаходяться поряд з якимись виробничими, тому що дійсно відходи одного виробництва можуть бути сировиною для іншого,  а зокрема для генерації.

І у зв'язку з цим, я ще  хотів задати одне запитання, щоб ви тут надали більше інформації. Виробництво біометану і біоетанолу: чи  правильно я розумію, що тоді існує певна синергія і відходи одного виробництва можуть бути сировиною для іншого? І в комплексі навіть такі підприємства можуть існувати, які виробляють і біоетанол і біометан. От якщо можна, з аграрної точки зору, розкажіть, як це працює.

 

ГОЛОВНЯ В.О. З аграрної точки зору, я не технічний спеціаліст, але з того, що ми розуміємо, то дійсно відходи, саме коли переробляємо кукурудзу, першим має все-таки бути біоетанольний завод. При переробці кукурудзи у нас є відходи, так звана барда, і з цієї барди, ми її можемо або використовувати в рідкому вигляді на корм для тварин, може бути, ми її можемо підсушувати і продавати, тому що це білок фактично залишається, але також ці відходи можуть бути сировиною для біоетанольного заводу. І вони є дуже ефективними в плані того, якщо ми там будемо додавати її до залишків по соломі, по кукурудзі стебел, вони будуть більш ефективнішими в поєднанні  сухої речовини з цими рідкими відходами і більш ефективніше буде і більший вихід буде біогазу, який буде запускатися.

А вже безпосередньо, якщо брати далі, то після, скажемо так, продукти переробки, відходи  від біогазового заводу, це є по суті добрива для аграріїв, які повертаються назад з тими ж усіма добривами, які вони попередньо вносили. І з того, що ми розмовляли з аграріями, то фактично калій і фосфор повертається абсолютно в тій кількості, в якій  попередньо вносили. Якщо вони вносили мінеральні добрива, то вже в майбутньому вони вносять, як органічні добрива і в тій самій кількості, тому що він практично не використовується при переробці на біогазовому заводі, лише не буде там тоді азот виходити.

Тому це дуже ефективно і якщо ставити ось так в комплексі, то ми бачимо, що це, скажімо так, дуже гарна генерація саме в кластері, якщо це так буде відбуватися. І сьогодні є представник, я бачив, от якраз Теофіпольська енергетична компанія. Я мав можливість там бути і це дуже гарний приклад, як поєднується. Тобто там практично відходів немає, там стоїть цукровий завод, відходи є для біогазового заводу від цукрового заводу, біоетанольний так само є. Поряд стоять теплиці, які потребують тепла, в них є надлишок тепла. Теплиці потребують СО2. При СО2, як ви знаєте, врожайність зростає в 1,5-2 рази, якщо ви подаєте в теплиці СО2. Так само це є певний обігрів і подача свинокомплексу може бути, тому що це вже є відходи, є сировиною, а є корми. Тобто такий комплекс, він дуже ефективний і дуже правильний і для України він дуже актуальний і це реально, це те, що ми не використовуємо на сьогодні.

 

ГЕРУС А.М. Тобто відходи від біетанольного виробництва можуть використовуватися для виробництва біометану чи не зовсім?

 

ГОЛОВНЯ В.О. Можуть. Так.

 

_______________. Звичайно, можуть, так, але… Я вибачаюсь. Звичайно, можуть, але чи є логіка. Доцільності немає використовувати. Що таке відходи біоетанолу? Відходів біетанолу як таких не існує, якщо розібратися. Так звану барду, яку раніше на спиртозаводі робили, а сьогодні це GGС – це найвищі білкові добавки, корми, які можуть бути для тваринництва. Те, що в Україні станом на сьогодні це немає ні одного виробництва, але завтра воно вже буде. І кращого білка для тваринництва ніж з кукурудзи білок не існує. Тому називати це відходом, це продукт з добавленою вартістю, який, знов-таки як і на внутрішньому ринку нам потрібний, а я думаю, що тваринництво в Україні має зраз якраз велику перспективу.

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Да-да, звичайно. А з біометану також ніякого відходу немає, тому що це стовідсоткове добриво, як було сказано, і там просто на декілька фракцій воно буде розподілятися. І в Німеччині, у Франції, де збудовані біометанові заводи в радіусі 50-60 кілометрів як таких добрив вже і не використовують, а навпаки, купують ще ці відходи. За тонну рідких добрив сьогодні. так званих рідких – бо вони діляться на сухі і рідкі там вже – ще платять кошти і в черзі стоять фермера, щоб отримати доступ, тому що ці органічні добрива, які ще відновлюють в тому числі біоту землі, що мегаважливо сьогодні для України.

 

_______________. І ще коротко додам, що це все-таки скорочення викидів СО2, будь-яка така переробка – це є зелена переробка.         

 

ГЕРУС А.М. Зрозуміло, спасибі. Нам більше аграрної інформації теж корисно знати. Спасибі. Дякую.

 

_____________. Можна… додати у вашу?..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Ми йдемо по списку, до кожного дійде черга.

Я запрошую заступника Міністра економіки Бігун Надію Валеріївну, будь ласка, в Zoom. Надія Валеріївна, будь ласка.

Тоді йдемо далі. Я до слова запрошую заступника Міністра енергетики України Підкоморну Юлію Анатоліївну.

 

ПІДКОМОРНА Ю.А. Доброго дня, шановні учасники комітетських слухань! Хочу подякувати перш за все народним депутатам з профільних комітетів, а також Міністерству аграрної політики та продовольства за таку активну позицію в розвитку сфери альтернативних джерел енергії та альтернативних видів палива.

Розвиток сфери біогазу, біометану і водневої енергетики в Україні є важливим напрямом роботи Міненерго. І тут я хотіла б сказати, що проект водневої стратегії, про яку згадував пан Камельчук, ми вже підготували до того, щоб відправити на розгляд Кабінету Міністрів. І я дуже сподіваюся і вірю в те, що найближчим часом у нас така стратегія буде затверджена.

Важливим кроком з реалізації також державної політики у сфері біоенергетики, я б сказала, було підписання Меморандуму про стратегічне партнерство між Україною та Євросоюзом щодо стратегічного партнерства у сфері відновлювальних газів. І от в рамках проведення 24-го саміту Україна – ЄС, як ми всі знаємо, цей Меморандум було підписано. І в рамках реалізації цього проекту, цього Меморандуму, точніше, буде розроблена так звана дорожня карта зі сторони України, по якій ми, власне, потім будемо рухатися щодо розвитку цієї галузі.

Також разом з Міністерством закордонних справ і також нашими європейськими партнерами заплановано проведення бізнес-форуму в Брюсселі найближчим часом, де ми зможемо разом з виробниками, разом з інвесторами, як українськими виробниками, зарубіжними і міжнародними інвесторами провести отакий діалог щодо подальшого розвитку цієї сфери в Україні. Міністерство енергетики на регулярній основі проводить зустрічі, тут мені можуть підтвердити, власне, учасники цих комітетських слухань. Ми проводимо зустрічі з приватними інвесторами та виробниками біометану щодо тенденцій розвитку в сфері, і це нам допомагає сформувати проблематику і, власне, вирішення тих питань, які є наразі у виробників, зараз от ми говоримо про виробників біометану в Україні.

І ми, звичайно, знаємо про ту проблематику, яка зараз існує щодо реалізації біометану. В умовах воєнного стану конкурувати з природним газом на внутрішньому ринку виробникам складно і через високу собівартість виробництва. В той же час ринок ЄС є дуже привабливим для наших українських виробників, враховуючи можливість врахування у ціні біометану "зеленої" надбавки за сталість.

Для усунення проблем в цьому питанні, я б навіть сказала технічних перепон, Міненерго співпрацює з Мінфіном, а також Державною митною службою щодо унормування процедури митного оформлення експорту біометану. І тут я, звичайно, хотіла би сказати про те, що Комітет Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг долучився до цього процесу, розробив проект Закону про внесення змін до Митного кодексу. І спільна робота триває щодо того, щоб в нас цих технічних перепон не було.

Також ми продовжуємо працювати над питанням приєднання біометанового виробництва до ГТС та ГРМ, спроможністю закачування біометану в обсягах, передбачених проектними потужностями виробництва.

І я бачу, що також до наших слухань долучився мій колега Микола Колісник, він також додасть до цього питання певну інформацію. І я  також хотіла би зазначити, що, можливо, там була пропозиція долучити чи запросити комітет екологічний до наступних слухань чи наших зустрічей. Я хотіла би внести пропозицію ще долучити Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України. Враховуючи, що в лютому 23-го року рішенням уряду формування частини державної політики в сфері альтернативних джерел було передано їм, я вважаю, що було б доречно долучити також і це міністерство.

У мене все. Дякую за увагу. І, будь ласка, якщо є можливість технічна, Микола Олександрович додасть.

 

ГАЙДУ О.В. Микола Олександрович? Будь ласка...

 

ПІДКОМОРНА Ю.А. Колісник. Так-так... (Не чути)

 

ГАЙДУ О.В. Да, зараз слово пану Юрію Камельчуку, хоче задати питання. Будь ласка.

 

ПІДКОМОРНА Ю.А. Да, будь ласка.

 

КАМЕЛЬЧУК Ю.О. Юлія Анатоліївна, добрий день. Я загалом не тільки до вас, але загалом хотів означити кілька речей, які дивують, або як рекомендація використати, плюс прохання.

Перше. Міністерство закордонних справ не являється тим органом, який формує енергетичну політику. Скажімо так, вітання нам передавали від водневої асоціації з Брюсселя, не буду згадувати конкретних імен, але хотілося, щоб інтереси інвесторів з України і конкретні проекти були представлені неоднобоко. Думаю, що ці речі ми обсудимо окремо зі всіма, хто дотичний до цієї тематики і реально в ній розбирається. Це перше.

Більше того, хотілося б, щоб не виникало конфліктів, які виникли, на жаль, на рідній Єврокомісії після дій конкретних і дій, конкретних заяв, які принижують авторитет України і заставляють сумніватися в тому, що ми тут самі розбираємося, що ми хочемо.

Наступне. Ви згадали, що буде представлена стратегія відносно водню. Я вас запрошую до робочої групи з питань водню, де ми разом з вами обсудимо напрацьовані ваші ідеї. І сподіваюся, що учасники ринку також їх зможуть почути. Ця стратегія не буде базуватися лише на теоретичних уявленнях. Ні в якому разі не сумніваюся у вашій експертності, проте люди з землі, так би мовити, і практики зможуть, впевнений, додати багато конкретних практичних речей. І остання пропозиція і прохання. Вона, до речі, стосується як аграрного сектору, так і енергетичного сектору. Мене запрошено до конференції, яка буде відбуватися в Лугано 11-12 травня. Я буду представляти нашу позицію як законодавчого органу з точки зору того, на що можуть розраховувати інвестори в законодавчому плані. Тому в тому числі, якщо хтось з тих, хто зараз сьогодні присутній на наших комітетських слуханнях, чи будь-хто, хто знає конкретні проекти, які можуть бути презентовані можливим інвесторам в Швейцарії, і потім частина цих проектів, впевнений, буде представлена потім і в Лондоні на відповідній конференції по відновленню України, – я радо прийму інформацію від вас, щоб представити її в найкращому вигляді.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Юрію.

Будь ласка, Колісник, ми вас слухаємо. Пане Колесник.

 

КОЛІСНИК М.О.  Дякую.

Єдине, хочу ще додати до виступу моєї колеги у частині біоетанолу, користуючись нагодою, такою широкою аудиторією народних депутатів. Біометан: біометан – одне із останніх, що ми промовляли зі всіма учасниками ринку, зокрема ті, які представлені тут, має економічну доцільність саме в частині експорту. І перше, що ми почули від більшості учасників, що основний ринок збуту – це Німеччина, на сьогодні має законодавчо заборону на отримання біометану в газоподібному вигляді. Вони на сьогодні розглядають саме в скрапленому вигляді, а це питання вже так званого Bio-LNG.

Ми впевнені, що у нас є потенціал. І відповідно спільно з депутатським корпусом було б доречно вести дипломатичний діалог щодо внесення змін європейськими колегами. Адже основний об'єм, який може бути поставлений, зокрема з сертифікатами походження відповідними – це саме в газоподібному стані. Для цього, власне, і внутрішні зміни і ініціюються щодо проведення у відповідності кодів УКТЗЕД і всього решта.

Щодо біоетанолу, законопроект 3356-д як доопрацьований пройшов перше читання. Міністерство енергетики висловило до нього свої застереження. В цілому зазначу наступне, ми за розвиток сфери виробництва біоетанолу та інших похідних, інгібіторів гідратоутворення. Це ціла окрема сфера, яка може допомогти в збалансуванні попиту – пропозицій, проте все потрібно робити в належний спосіб.

Директивами Євросоюзу і, в принципі, ні в одній країні світу на сьогодні немає ультимативної норми щодо обов'язкової частки на ринку. На сьогодні технічними регламентами вже дозволено додання відповідного відсотку до палива. І відверто кажучи, ми, правильно, слушно було зазначено попередніми доповідачами, сьогодні в вмісті біокомпонентному складі палива вже  є певний відсоток біоетанолу.

Тому основне завдання законодавчих змін насправді – це впорядкувати цей ринок і дати економічний поштовх для правильних інвестицій в цю галузь. В світі є приклади різних біоетанольних заводів різних поколінь. І для нас саме головне, щоб імплементація цього закону була встановлена у відповідні строки. Для чого? Для того, щоб суб'єкти ринку змогли встановити необхідну інфраструктуру. Самий головний принцип, як це діє в Європі: змішування відбувається на виробничому циклі. Тобто на нафтопереробному заводі є в послідовності всіх циклів переробки останній так званий цикл – це установки змішування, де відбувається змішування як біокомпонента, так і відповідних присадок для того, щоб встановити якість, стабільну якість, уникнути розшарування, мікробіологічних утворень компонентів.

На сьогодні це здійснюється присадками так званими, зокрема, і металомісткими, які не є надефективними, можуть нести шкоду автотранспортним засобам. Проте це все механізми якісного регулювання, тому у випадку прийняття цього законопроекту, ми  просимо врахувати достатні строки, щоб учасники ринку, самі виробники спиртові заводи, яким треба буде здійснити якісь реконструкції, мали достатній період, щоб привести у відповідність інфраструктуру.

В світі є два типи змішування. Перший – це на нафтопереробних заводах. Другий – це безпосередньо на автоналивних станціях, коли по принципу  AdBlue з дизелем, це  здійснюється через пістолет, одночасно змішується. І це також досить ефективний шлях. Він, для прикладу, є в Швеції і вчора ми це обговорили з біоенергетичною асоціацією. Він скорочує… (Не чути)  використання вже змішаного палива, а відповідно знімає багато ризиків щодо стабільності і якості.

Відповідно наша пропозиція, в існуючому законопроекті вказано, що обов'язкове додання біоетанолу до бензинів починається з 1 червня 2024  року. А по прикладу інших законодавчих актів, пропозицію можливо розглянути якийсь термін від закінчення воєнного стану, саме для приведення інфраструктури та піднормативних актів, НПА і технічних регламентів у відповідність.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

КОЛІСНИК М.О. Якщо є маленька секунда… (Не чути) тверді побутові було зазначено, від себе хочу додати, що це є надзвичайним на сьогодні недоопрацьованим потенціалом.  В нас є паспорти розвитку твердих побутових та промислових відходів, які є сировинною базою як для хімічно-технічної переробки за існуючим законодавством, а може бути значним потенціалом саме для енергетичної переробки і упорядкування існуючих сміттєзвалищ.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

 

_____________. Тільки секунду, 16 мільйонів приблизно в порівнянні  з тим, що в Україні 22 мільйони вугілля добувається, так, 16 мільйонів тонн сміття у нас зараз є – і це оцей потенціал приблизно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Андрій Михайлович!

 

ГЕРУС А.М. Дякую за коментарі надані.

Дійсно,  ми  передбачили перехідний період по біоетанолу 1 червня 2024 року. Довго обговорювали, яка дата має бути, і були пропозиції щодо воєнного стану, але, формулювання "воєнний стан плюс 6 місяців" – це нечітке формулювання з точки зору розуміння термінів, тому що це може бути і через пів року, якщо війна закінчиться нашою перемогою вже в цьому місяці, і це може бути через Х років. Для бізнесу зазвичай, щоб приймати рішення, чи робити щось чи не робити, потрібні більш чіткі строки. І ми аналізували чи можна це робити, і до яких ми компромісів прийшли? Ми прийшли до таких компромісів, що дійсно змішування може бути на нафтопереробних заводах, змішування може бути на певних автобазах не зовсім вже малих. Але достатня кількість нафтобаз буде, тому що змішування, як підтверджують учасники ринку – це певний виробничий процес і його треба певним чином робити.

І що важливо, ми також передбачили, що може завозити вже змішане паливо, вже змішане Е5. Це якраз врахування безпекової ситуації і ті оператори ринку, які бачать, що є ризики по змішуванню тут, вони можуть завозити змішаний. Тобто це достатньо ліберальна модель і вона буде достатньо висококонкурентною.

Стосовно того, про обов'язковість тут є два аргументи. Аргумент перший, все-таки існує євродиректива, яка говорить про обов'язковий вміст, і у нас є лист від Energy Community, який підтримує цю позицію, що в європейських країнах є дійсно передбачений обов'язковий вміст біокомпоненти.

Друге. На жаль, чомусь так є, що в Україні, на мою думку, це стереотип, що думаю, що не можна взагалі споживати бензин з біоетанолом. На мою думку, це неправильний, некоректний стереотип. І я навіть, коли проводив певні дискусії з одною людиною, яка каже, що в мене є транспорт, там є мотоцикл, а чи він буде їхати, а це спортивний мотоцикл, там в нього двигун спеціальний. Я його довго переконував-переконував, і в кінці ми прийшли до того, що там, де він заправляється на сьогодні на такій преміальній АЗС, там на сьогодні, як виявилося, бензин з 5 відсотків вмісту біоетанолу, тобто Е5 і він вже, там більше року заправляється Е5. Він сам цього не знав і він доказував, що не можна їздити на такому бензині.

Тому оцей от стереотип ми хочемо якраз і зруйнувати тим, щоб зробити маленький крок. Це такий був компроміс, мінімальний крок – ми не говоримо ні про вміст 40 відсотків, ні про вміст 15, ні про вміст 10 – ми говоримо про цей от маленький крок. І коли все буде працювати, а я впевнений, що все зможе працювати, після цього можна буде думати, чи робити інші наступні більші кроки. Я пропоную, щоб ми з міністерством ще раз тоді провели вже нашу таку спеціалізовану зустріч і подивились, що, де, як ми можемо поправити і як зробити. Я впевнений, що ми тут знайдемо рішення, і впевнений, що тут можна вибудувати таку модель, яка буде ефективно працювати.

 

ГАЙДУ О.В. Дякую, Андрій Михайлович.

Я до слова запрошую заступника начальника Енергетичної митниці Сергієнка Миколу Миколайовича, будь ласка.

 

_______________. Питання до Колісника там з приводу експорту…

 

ГАЙДУ О.В. Давайте по черзі, у нас буде час. Будь ласка, Микола Миколайович.

 

СЕРГІЄНКО М.М. Доброго дня, шановні учасники наради. В принципі, Енергетична митниця приймала участь в усіх спільних обговореннях щодо необхідного внесення змін в законопроекти. Всі свої пропозиції ми надавали Міністерству фінансів і Міністерству енергетики. Ми, в принципі, узгоджували це питання і з операторами газотранспортної системи.

На сьогоднішній день, що стосується митного контролю і митного оформлення біоетанолу, якщо це буде в газоподібному стані, то ми вважаємо, що необхідно його привести до того порядку, яким чином у нас на сьогоднішній день здійснюється митне оформлення природного газу. Є там певні питання, що стосуються обліку, це вже більше питання операторів. Що стосується митного оформлення, якщо буде йти в сжиженому стані, то на сьогоднішній день таких питань взагалі немає. Тому по великому рахунку митниця, якщо буде приведено відповідним чином законодавство, готова здійснюватиме митне оформлення, і проблематики, я думаю, що у нас не буде.

Дякую за увагу.

 

ГАЙДУ О.В. Дякую, Микола Миколайович. В принципі, все зрозуміло.

Я до слова запрошую члена Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Тарасюка Валерія Володимировича.

Тарасюк Валерій Володимирович є?

 

ТАРАСЮК В.В. Так, є, але я передам слово керівнику департаменту Нафтогазу – Касянчук Олександру.

 

ГАЙДУ О.В. Дякую. Ми вас слухаємо.

 

КАСЯНЧУК О. Доброго дня. Дякую за запрошення. В першу чергу хотів би сказати, що комісія абсолютно підтримує розвиток біометану і відповідно здійснює певні заходи щодо оптимізації доступу виробників біометану до газорозподільних систем та до газотранспортних систем. Останні зміни, які комісією були затверджені, – це зміни до Кодексу газотранспортної системи, це в 22-му році, стосовно кількості, частки вмісту кисню, вимоги до частки вмісту кисню.

І також хотів би звернути увагу, саме останні зміни до Кодексу газотранспортної системи, до Кодексу газорозподільної системи стосовно якраз процедури приєднання виробників біометану, вони були, ці зміни були схвалені національним регулятором, оприлюднені на сайті, ми зараз чекаємо всі зауваження і пропозиції, до 12 травня очікуємо відповідні фідбеки від усіх стейкхолдерів цього процесу. І я думаю, що в найближчий час в травні місяці по результатах публічних обговорень будуть відповідні прийняті зміни, які значно покращують питання приєднання всіх цих установок, а саме: якраз ключового питання, яке не було до цього – це фізичної передачі потоку газу з мереж газорозподільних систем до мереж газотранспортної системи, що дозволить значною мірою збільшити потужності виробництва біометану і не обмежувати їх в певні періоду часу, як то в літні місяці, особливо вночі, коли є обмежене споживання в газорозподільній системі. Тобто ці зміни, на наш погляд, значно покращать ситуацію.

Тому запрошуємо всіх взяти участь в обговоренні цього процесу, надати свої пропозиції, зауваження. В цілому підтримуємо. Дякую за запрошення. Якщо будуть питання, відповімо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Олександре.

Я до слова запрошую Голову Державного агентства з енергоефективності, енергозбереження України Замазєєву Ганну Миколаївну. Будь ласка. Володимирівну, sorry.

 

ЗАМАЗЄЄВА Г.В. Ми так давно один одного знаємо, то можна. Всім доброго дня. Друзі, дякую за нагоду сьогодні бути присутньою на слуханнях. Я не буду повторювати все, що сьогодні проговорили, тому що переді мною виступило дуже багато фахівців у справі виробництва біоетанолу і біометану, і були вже майже тотально озвучені по декілька разів всі переваги чому потрібно дозволити, чому не потрібно дозволити експорт. Я би хотіла про це поговорити, тому що саме Державне агентство з енергозбереження і енергоефективності займалося дуже довго цим питанням. Більшість тут присутніх були на відкритті першого заводу по виробництву біометану, і там нам дуже, собівартість вироблення біометану дуже, скажемо, дуже прозоро представили. Ми прекрасно розуміємо, якщо зараз не дозволити експорт і не підтримати наших виробників, то вони просто не будуть заохочені взагалі його виробляти, тобто ми не будемо взагалі більше говорити ні про енергетичну безпеку, тому що його просто не буде, вони не будуть заохочені.

Тому підтримати їх дійсно потрібно. Потім, коли настане таке питання і дійсно ціна природного газу і виробництва біометану будуть на рівні, що можна буде обговорювати або обговорювати з точки зору держави, щоб допомагати виробникам і щоб вони… на внутрішньому ринку ми могли це використовувати, це буде потім. На сьогодні ціна не дозволяє нам запропонувати аналогічну ціну. Тому нам треба заохочувати, тому що це надасть нам перевагу в майбутньому.

Це кластерна економіка, кластери, про які ми сьогодні багато говорили і у виробництві одночасно і біоетанолу, і біометану, і зменшення викидів СО2 біля них… у нас велика аграрна країна, тому ми повинні всі ці наші переваги використовувати для того, щоб створювати нові робочі місця, додаткову вартість. Тобто подивимось на це як все ж таки з економічної точки зору. Тобто зі свого боку ми дійсно підтримуємо в цілому експорт можливий для біометану. Дійсно треба вносити зміни до наказів Мінфіну.

Також хотіла б проговорити сьогодні, заступники міністра енергетики говорили і поставало питання реєстру біометану. Цей реєстр біометану і гарантії походження були закріплені за нашим агентством. В принципі, що змінилося з 2022 року, коли були прийняті ці закони і ці функції були передані і повноваження на Державне агентство енергоефективності та енергозбереження? Ну, в принципі, нічого ж не змінилося: ті ж люди, ті ж повноваження, ті ж відповідальності, які покладені на агентство згідно Національного плану з енергоефективності до 2030 року, за яким нам звітувати в проміжковому наступному році, і багато інших моментів, які ми взяли на себе як країна. Тому, може, не треба піднімати сьогодні питання, хто буде вести і розробляти цей реєстр заново?

Ми зробили прототип даного реєстру біометану. Ми зробили технічні завдання і робили для Міненерго, які вони опрацьовували з Фондом Дена, здається, да. Але нам всього два місяці для того, щоб його випустити. У нас є листування і перемовини з Міністерством цифровізації та діджиталізації. Ми можемо це зробити для ринку вже через два місяці. То, я вважаю, що треба залишити цей напрям за нами, щоб ми його виконали і могли вже користатися і запустити в цілому ринок.

Сьогодні я б іще хотіла зазначити. Також всі ви знаєте, Президент позавчора підписав закон. Я хочу подякувати сьогодні всім народним депутатам, всім урядовцям, які долучилися, Закон про спеціальний фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації, в якому закладено, що він буде наповнюватись від податку на викиди СО2. І нами вже розроблено ряд програм, які будуть якраз направлені на підтримання, саме підтримку вироблення біопалива і використання біопалива. Хочу на цьому зауважити, що у нас буде підтримка і програми приватних домогосподарств у встановлені твердопаливних котлів. Це і теплонасоси, сонячні колектори, стимулювання вітчизняного виробництва котлів на альтернативних видах палива, модульних котелень. Також "зелені" кредити для мікро- і макро- та середнього бізнесу, саме підтримка у переході на використання альтернативних видів палива, а також буде співпраця з муніципалітетами з цього напрямку. І у нас також буде велика лізингова платформа. Ми вже провели, я особисто, перемовини з великими виробниками і в Америці, і Японії, і з данським урядом стосовно, що на нашій лізинговій платформі будуть представлені виробники світових лідерів і сонячні панелі, і котельні, і котли, і Kubus,  які ми будемо на унікальних умовах пропонувати нашим виробникам, ми будемо муніципалітетом, щоб ми могли якомога швидше, ширше надавати цю можливість оновлювати і транспорт, і використовувати це в побуті і у виробництві, застосовувати ці заходи по енергоефективності фактично і застосування альтернативних видів палив в цілому в країні.

Але дозвольте сьогодні зауважити, просто оскільки сьогодні присутні народні депутати, дуже важливе питання, про яке зауважив пан Колісник, дуже важливе. Це те, що вже цілий рік ніхто не зважає на питання, що Законом "Про теплопостачання" статтею 20 ми занедбали цілий сегмент котелень, які працюють на альтернативних видах палива. У нас велика проблема, в цілому по країні є дуже багато звернень на агентство з енергоефективності, на Офіс Президента про те, що вони зараз майже на межі банкрутства і вони не можуть виконувати свої зобов'язання і  опалювати школи і дитячі садочки.

Тому ми розробили законопроект і пропозицію, оскільки ви знаєте, що вони зараз  покладаються і вони не отримують жодного відшкодування від наших фактично фіксованих цін на газ від 24.02.2022 року. І в принципі, я б хотіла, щоб це роздивилися, оскільки сьогодні не враховуються їх реально економічно обґрунтовані тарифи на використання альтернативних видів палива і опалення цих комунальних закладів.

Тож дякую всім. Сподіваюсь на реальні кроки. Зі свого боку ми готові довести і в двомісячний термін випустити реєстр, якщо на те буде всіх згода. Ми підтримуємо дійсно експорт, ми вважаємо, що за цим майбутнє, це важливо в цілому для країни і треба спонукати і залучати бізнес працювати. І я зі свого боку можу сказати, я поки що не вбачаю, що це може нанести якусь шкоду з точки зору безпеки в цілому в нашій країні. В майбутньому, якщо будуть розвинені і відкриті ще більше таких заводів і виробництв, то буде тільки користь.

Дякую. І ще від нас, від агентства, буде виступати представник Стрельцова Інна Миколаївна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ганно Володимирівно, за таку яскраву доповідь. Але є коментарі.

Будь ласка, Вікторія Олександрівна Гриб.

 

ГРИБ В.О. Дякую, Ганна Володимирівна, що ви звернули увагу на те, що є деякі перешкоди в фінансуванні і, в принципі, в роботі подібних теплокомуненерго, які працюють зараз на біогазі чи іншому топливі.

Ми зі своєї сторони прийняли законопроект, не законопроект, а ми внесли правки нашим комітетом у законопроект про бюджет на 23-й рік – там, де якраз ми і додали і виробництво альтернативних видів палива, і так само вугілля до таких самих умов, які є зараз для теплокомуненерго, які працюють на газі. Тобто це потрібно просто опрацьовувати. Воно вже існує, але те, що я чую від вас, на превеликий жаль, люди не знають, як користуватися тим механізмом. До речі, цей механізм тільки на 23-й рік, тому нам потрібно буде опрацьовувати його також, коли будемо приймати новий бюджет на 24-й, але механізм існує.

 

ЗАМАЗЄЄВА Г.В. Дякую.

Ми в цілому говорили, ті, які на щепі, на соломі, на всі-всі… Добре. Не вугілля і не тільки газ.

 

ГРИБ В.О. Не тільки вугілля, тобто газ, а вони самі нам пропонували… там Нафтогаз. А ми якраз додали вугілля і… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Коментар. Андрій Вікторович Жупанин, будь ласка.

 

ЖУПАНИН А.В. Дякую за слово.

Пані Ганно, ви новий керівник Держенергоефективності, тому до вас не може бути претензій за попередню роботу. В мене до вас дуже велике прохання, знаєте, вже крик останньої надії – розібратися з цим реєстром біометану, тому що я вам скажу чесно, що ми, коли робили законопроект, ми, розуміючи як би всю, як побудована наша система державної роботи, ми робили так, щоб експорт біометану не залежить від цього реєстру. І в принципі, логіка закладена без необхідності реєстрації в реєстрі експортувати, отримавши сертифікат про те, що це дійсно біометан, і потім продавати його за кордон. Тому особливих надій на цей реєстр не було, тому що ми розуміли, що якщо буде експорт, він, можливо, не потрібен буде; кому треба буде в Україні по тій чи іншій причині продавати біометан, той зареєструється.

Зараз трохи ситуація набуває інших обрисів. Чому? Тому що експорт заборонений, виробники можуть шукати можливість реалізувати в Україні, наш законопроект іде про гарантії походження біометану, але в комплексі може давати якусь потенційну далеку можливість реалізувати в Україні. Тут реєстр може мати трохи вже інше забарвлення.

 Чесно вам скажу, що ми вже пів року, можливо, навіть дев'ять місяців чуємо від Держенергоефективності такий строк, два місяці, про те, що реєстр ось-ось запрацює. Останній раз, коли я їздив у Німеччину, зустрічався з їхніми депутатами Бундестагу, вони говорили, що попереднє керівництво шукало гранти якісь на запуск реєстру, фінансування, на жаль, не змогло їх знати. В результаті начебто все обмежилося табличкою в Excel, яку назвали "реєстр виробників біометану". Це прототип, це, я не знаю, що це, можна як це назвати, але чесно вам скажу, що це не реєстр.

Тому якщо ми сьогодні можемо зафіксувати, в нас 4 травня, і щоб ми з вами вже конкретно розуміли, докладіть максимальної кількості зусиль. Бачте, у вас прекрасно пройшла ідея з фондом декарбонізації, за три тижні реалізовано було. Тому я думаю, що, і не сумніваюся, що ви можете і реєстр біометану зробити за максимально короткий строк, тому що виклики перед нами стоять непрості. А для того, щоб дати можливість реалізувати всі ті, весь той потенціал біометану, про який ми зараз говоримо і в тих умовах, в яких ми живемо, реєстр може мати  доволі важливе значення.

Дякую.

 

ГАЙДУ О.В. Коментар від пана Юрія Камельчука. Будь ласка.

 

КАМЕЛЬЧУК Ю.О. Коротенько щодо використання біоетанолу і біометанолу на енергетичних комплексах. Воно може бути як система балансування, фактично перехідний між водним. Або навіть є спеціальні установки, ми, зокрема з колегами, привезли для аеророзвідки України установку, яку працює на метанолі. Фактично це генератор, який має баки підключення, заливає скільки завгодно. І це безшумний генератор, який використовується військовими. Ще одним вам величезний ринок, де може використовуватися біоетанол чи  біометанол.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Юрію.

Будь ласка, Ганна Володимирівна.

 

ЗАМАЗЄЄВА Г.В. Дуже дякую за підтримку.

Насправді так, я бачила цю екселівську таблицю.  Вона викликає у мене такі ж самі почуття. Насправді це не є і прототип все-таки, а технічне завдання, умовно, візуалізовано. Це дійсно можна зробити, ми проговорили з міністерством. І я навіть хотіла б далі запросити, якщо ми залишимося в цій, тому що потім у нас частково забрали, але ще там не вносилося в ряд, законопроектом вже передбачено. І дійсно команда зупиняється і каже: а нам це робити чи не робити? Я кажу: поки що не забрали, ми робимо, ми працюємо над цим питанням.  І якщо вона залишаться, я хотіла б запросити і проговорити ще питання потім гарантій походження взагалі з використанням блокчейн процедур за усіма антикорупційними заходами, з прозорістю підійти до формування цього в цілому потім ринку і роботи, можна дуже круто, дуже з вау-ефектом, дуже швидко, оперативно, тим паче ми маємо дійсно дуже прогресивне міністерство, яке готове допомогти в цьому питанні.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ганна Володимирівна.

Інна Миколаївна Стрельцова, будь ласка.

 

СТРЕЛЬЦОВА І.М. Я дуже дякую.

Я б хотіла ще додати по інших питаннях, про біоетанол вже так деталізовано проговорено, яким займається Держенергоефективність.

Перше – це те, що стосується розвитку водневої енергетики в Україні. Ми знаємо, що в 2020 році ЄС прийняло свою водневу стратегію, де визначило Україну стратегічним партнером у розвитку водневої енергетики. Також у червні 2022 року було прийнято план REPower, де Євросоюз передбачає до 2030 року 20 мільярдів метрів кубічних виробництва водню, з яких 10 мільярдів метра кубічних – всередині ЄС і 10 мільярдів метрів кубічних – експорт з інших країн, в тому числі це може бути Україна. Відповідно ми бачимо, що ЄС зацікавлений в Україні в стратегічному партнері в розвитку оцього напрямку.

Для розвитку водневої енергетики в ЄС вони створюють фінансові механізми стимулювання провадження водневих проектів, зокрема створено Європейський водневий банк з загальним бюджетом 3 мільярди євро. На сьогодні бенефіціаром цих проектів можуть бути тільки європейські проекти. Можливо, в умовах сьогодення, в умовах російської військової агресії і всього, що відбувається в Україні, енергетичної кризи, розглянути питання шляхів включення українських проектів водневих до переліку бенефіціарів, які можуть отримати співфінансування своїх проектів з тих фінансових джерел, які пропонує ЄС. Це перше.

Те, що стосується розвитку водневої стратегії, то Держенергоефективності активно долучалось до розробки цієї стратегії. І одним з першочергових завдань ми вважаємо ініціювання прийняття в найкоротші терміни проекту цієї стратегії урядом. Це що стосується водневої енергетики.

Наступне питання – це розвиток ринку біоетанолу та  законопроект 3356-д. Цей законопроект також був розроблений за участі Держенергоефективності. Ми його абсолютно підтримуємо. Якщо довідково подивитись, то в 22-му році нафта та нафтопродукти посіли перше місце в товарній структурі імпорту загальної суми 9 мільярдів євро. Це дуже багато для нас і у нас є аграрний потенціал, який  ми можемо використати на розвиток зазначеної галузі. Зокрема за даними Української технологічної компанії – далі, може, колеги додадуть – в Україні на сьогодні існує 22 біоетанольних заводи, які на сьогодні є недовантаженими. Взагалі в них встановлена потужність близько 400 тисяч тонн на рік. Але так як немає законодавчого підґрунтя для використання цього потенціалу, питання прийняття закону 3356-д є одним з першочергових на сьогодні. Тому ми вважаємо, що це повинно бути  включено в найближчі порядки денні Верховної Ради, якщо це можливо.

Ще одне питання, яке стосувалось, воно було включене до переліку питань, які  розглядаються сьогодні, і згадували вже сьогодні про законопроекти 8052 та 8053 – це щодо розвитку ринку альтернативних видів палива і впровадження єдиної електронної платформи торгівлі твердим біопаливом. Агентство в цілому підтримує цей законопроект, і воно займалось розробкою цих законопроектів ще на урядовому рівні, коли вони були урядовими. Ми вважаємо, що прийняття їх сприятиме розвитку виробництва альтернативних видів палива, забезпеченню генеруючих потужностей з біопаливом, підвищенню його якості. Але єдиний нюанс, що в тій версії, яка на сьогодні зареєстрована у Верховній Раді, там включені всі альтернативні види палива: тобто тверде, рідке та газоподібне. Ми вважаємо, що доцільно залишити тільки тверде біопаливо в тому законопроекті, а в цілому ми його підтримуємо.

На цьому все. Дуже дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Інна Миколаївна.

Я до слова запрошую представника Міністерства фінансів України Жука Олександра Анатолійовича в Zoom. Олександр Анатолійович.

 

ЖУК О.А. Добрий день. Дякую за слово.

В принципі, в загальному ми підтримуємо усі зусилля оцих стейкхолдерів щодо просування ідеї виробництва та використання біометану, інших біологічних видів палива. Наскільки я знаю, мої колеги з митного блоку зараз плотно підключені до роботи з розроблення змін до митного законодавства щодо розблокування можливості експорту біометану. І всі інші супутні документи, які стосуються, ми готові завжди оперативно розглянути, опрацювати.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Анатолійович.

Тоді ідемо далі. Я до слова запрошую виконуючого обов'язки директора зі стратегії та розвитку бізнесу групи "Групи Нафтогаз" – начальника Департаменту стратегії та розвитку бізнесу Орєшко Валерію Євгенівну. Будь ласка.

 

ОРЄШКО В.Є. Доброго дня. Дякую.

З боку Нафтогазу, напевно, хотіла б прокоментувати більше тему біометану, тому що вона більш, скажемо так, близька за напрямком бізнесу. В Нафтогазу як, в принципі, в багатьох нафтогазових компаній є стратегії розвитку низьковуглецевої платформи, також є стратегія досягнення вуглецевої нейтральності до 2040 року.

Як вже прозвучало, ключова… в принципі, розвиток біометану і ринок біометану, вже багато колег сказали, що він є, скажемо так, дуже привабливим і перспективним для України, що країна може виробляти до 10 мільярдів кубів біометану, якщо це буде розвинуто. Але з ключових факторів, це є по суті перше – це ціноутворення. Як ми розуміємо, що біометан, ціна на нього складається з двох компонентів. Перший – це саме ціна ресурсу, яка, як правило, прив'язана до ціни природного газу. Це вартість тої енергії, яку переносить біометан. Друга складова – це, по суті, вартість зниження викидів, вартість СО2. І чому... і так звана "зелена" премія. Ця "зелена" премія, вона залежить від багатьох факторів, вона залежить від сировини і від того, де вона постачається. Ця премія, вона може сягати більше 100 відсотків вартості самого ресурсу та навіть більше. І ця "зелена" премія, не існує такого механізму в Україні, вона існує в Європі, по суті, ця ціна, вона залежить від законодавства країн, від вимог, який відсоток відновлювальної енергії має бути і яке в них законодавство щодо оплати викидів СО2.

Також ця премія, вона залежить якраз, був коментар від Міністерства енергетики, мені здається, щодо неможливості експорту, точніше, імпорту в Німеччину біометану трубопровідним транспортом. Хотіла тут прокоментувати, це щоб було розуміння, що ресурс... згідно європейського законодавства енергоресурси, які робляться з біомаси, для них є два сертифікати. Це гарантія походження, про яку всі кажуть, є сертифікат – це підтвердження сталості ресурсу. І сертифікат гарантії походження, його достатньо для того, щоб продавати біометан на добровільному ринку в Німеччині, там є різні ринки, споживачі. І він може поставлятися трубопровідним транспортом, але на нього нижче премія – це якраз до питання премій. А для того, щоб продавати біометан на так званому зобов'язуючому ринку, для нього потрібен сертифікат сталості. Цей сертифікат має бути зареєстрований в спеціальному агентстві в Німеччині, якраз його неможливо зробити, якщо газ іде по трубі. І тому, якщо ви хочете отримати вищу премію, ви маєте отримати цей сертифікат, але тоді вам доведеться транспортувати газ у зрідженому вигляді.

Тому, якщо ми повертаємося до питань економічної  доцільності, "зелена" премія, вона є ключовою для економічної доцільності виробництва біометану. Саме тому вона була запроваджена в Європі, тому що вони розуміють, яка висока ціна цього ресурсу. А вже рівень премії, він залежить від того, з чого біометан зроблений і наскільки він сталий.

А Нафтогаз дуже активно розглядає напрямок біометану. Але ми повинні розуміти, що всі заводи по виробництву біометану, вони будуть досить невеликі по потужності. Тобто для того, щоб досягти цілі 5 чи 10 мільярдів, це мають бути десятки-сотні заводів. І тому ми також розглядаємо  партнерства, розглядаємо одне з питань… Це потрібно після того, як взагалі почнеться цей розвиток цієї індустрії в Україні, щоб його, можливо, було масштабувати. Тому, в принципі, ми бачимо, що Нафтогаз може бути агрегатором і єдиним таким постачальником біометану, співпрацювати з невеликими компаніями, які будуть виробляти біометан в Україні. Тому що важко насправді підписувати контракти з європейськими  трейдерами, це дуже непросто.

З іншого боку, європейські трейдери, вони дуже зацікавлені в купівлі біометану в Україні і вони зацікавлені, щоб був такий агрегат. Але оскільки ми – Нафтогаз, у нас є, але, в принципі, всі це розуміють, є дуже важливе питання розмежування природного газу і біометану. Тому що природний газ, ми знаємо, експортна квота – нуль. Це великі обсяги газу, це, по суті, в першу чергу питання фізичної безпеки, безпеки постачання. Якщо буде експортуватися  природний газ, а потім треба буде імпортувати, це навантаження, в тому числі і на компанії, і на бюджет. Але як казав пан Жупанин, ми розуміємо, що біометан – це наразі питання, якщо не буде "зеленої" премії, не буде біометану. Це невеликі обсяги, ми, по суті, маємо запустити цей ринок, відпрацювати механізми торгівлі з європейськими трейдерами. Потім, якщо у нас буде 10 мільярдів кубів, як би це законодавство, воно змінюється, в Європі воно еволюціонує. Тобто це як би не питання сьогодення, це вже будуть наступні кроки.

З другого боку, що дуже важливо, це вже казали тут колеги – це залучення фінансування, тому що важливо – це отримати європейські гроші, європейські "зелені" гроші, які дешеві. І по суті, теж питання не стоїть інвестувати їх в нафту або в біометан, тому що або вам дадуть біометан, біоетанол, або відповідно їх не дадуть. Тому тут з точки зору розвитку платформи. Ми бачимо, що… (Не чути) весь світ йде до відновлювальних джерел, це вимоги законодавства. Також це тепер зрозуміло, що це не тільки вимоги законодавства, а при таких цінах і війни, яка є, і проблемах енергетичного ринку всі хочуть перейти і стати енергонезалежними.

Тобто тут, в принципі, глобально можемо сказати, що "зелені" премії потрібні, інакше не буде біометану взагалі. Потрібно фінансування, потрібно чітке розмежування природного газу і біометану, щоб не було зловживань. Тому що, ми розуміємо, не крутився такий газ і не ставав біометаном. І по суті, у Нафтогазу є концепція як потім після того, як з'являться перші гравці, скажемо так, допомогти масштабувати цей бізнес в периметрі країни. Виступити, скажемо так, на підтримку залучення фінансування, виступити автекером і посередником для невеликих гравців європейських трейдерів. По суті, бути платформою для того, щоб гравці могли… Також для України це був би кейс, який можливо там не 1 мільйон кубів на рік робити, а там щоб це були там достатньо серйозні.

Тобто, в принципі, як би, з нашого боку, ми бачимо дуже високий потенціал. У нас є труба, яку можна використовувати. В принципі, як би це куди йде і світ, і Європа. У них є також цілі щодо біометану, вони бачать Україну як пріоритетного партнера з цього питання. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Валерія Євгенівна.

Я до слова запрошую…  Будь ласка, Вікторія Олександрівна.

 

ГРИБ В.О.  Дякую.

Знаєте, коли чуєш, що Нафтогаз буде єдиним, як ви сказали?..

 

ОРЄШКО В.Є. Ми можемо єдиним допомогти, скажемо, бути агрегатором викуповувати газ для того, щоб перепродавати його європейцям за "зелену" премію.

 

ГРИБ В.О. Я розумію, чому Нафтогаз хоче це робити. Але я не розумію, чому ми будемо створювати монополіста. Це вже таке, це треба обговорювати, рахувати, щоб все було прораховано.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це не предмет сьогоднішніх слухань, це тільки…

 

ОРЄШКО В.Є. Насправді ми не претендуємо, а бути монополістом – це, навпаки, як допомога, тому що якщо ти виробляєш 10 кубів біометану, навіть трейдери європейські не дуже захочуть там відволікати ресурс, щоб заключати з тобою контракт. Це не так просто, це формульне ціноутворення не таке просте, як договірне, це не такі прості контракти. І я не впевнена, що багато компаній зможуть піти в цей ринок, не розуміючи, як потім це постачати в Європу, як підписувати договори.

 

ГРИБ В.О. Якщо ми будемо давати можливість… (Не чути) це одне. Якщо обмеження, то це… так само, як на сьогодні НАК "Нафтогаз" хоче закуповувати десь газ вітчизняного виробництва, видобувати. Я все розумію, але ринкові засади повинні існувати в цій країні, правда?

 

ОРЄШКО В.Є.  Повністю згодна, що це ринкові, це навіть, скажемо, це не питання поточного року, я б так сказала. Як би бачення щодо того, як багато учасників можуть співпрацювати для того, щоб взагалі розвити цю індустрію.

 

_______________. Є ідея, якщо Нафтогаз буде інвестувати в подібні проекти для малих компаній і буде викуповувати цей газ, буде просто супер, підтримаєте ринок.

 

ОРЄШКО В.Є.  Дивіться, я тут прокоментую. Навіть Нафтогаз… для нас критично залучати фінансування під ці проекти, не інвестувати власні кошти, тому що ці кошти дають європейці. Це перше.

А по-друге, викуповувати газ знову ж таки, чому питання? В нас не існує інституту "зелених" премій, Нафтогаз не буде платити "зелену" премію за біометан. І в Україні не введено "зелених" премій, тому краще знову ж таки продати в Європу із "зеленою" премією, купити звичайний газ в два рази дешевше. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую, Валерія Євгенівна.

Я до слова запрошую директора Оператора газотранспортної системи України Липпу Дмитра Олександровича в Zoom. Дмитро Олександрович, ми вас бачимо.

 

ЛИППА Д.О. Доброго дня, шановні колеги. Дякую за можливість висказатись, висловитись та приєднатися до цієї наради. Хочу відзначити, що ми ведемо системну роботу зі всіма гравцями, стейкхолдерами в цьому питанні і намагаємося бути актуально інформовані, а тяакож приймати участь і проактивно підходити до питань, які виникають чи питань галузі. І звичайно, що біометан – це є наша компетенція, тому що ми є газотранспортна система.

Тому, по-перше, щодо європейської перспективи, хочу також відзначити всі ті факти, які раніше в доповідях моїх попередників звучали. Це великий інтерес до України як потенційного експортера цього виду палива. І ми фіксуємо цей інтерес не тільки з країн Західної Європи, таких як Німеччина, але і з країн суміжних з нами – це наші суміжники в тому числі по газотранспортній системі: Польща, Словаччина, Угорщина, Румунія, молдовани в певній мірі нами цікавляться. Тобто цей інтерес є.

Але щодо взаємодії з цими операторами. Треба відзначити, що на сьогодні нормативні вимоги і відповідно транскордонна торгівля біометаном, вона є неостаточно врегульована, і це є одна із наших також певним чином задач для того, щоб ми у співпраці з нашими суміжниками, а також Energy Community з секретаріатом, мабуть, ініціювали і проактивно підходили до вирішення цього питання, щоб торгівля була можливою, вона була понятною і прозорою, і правила цієї торгівлі, якби вони були доступні для наших виробників відповідно біометану.

Якщо казати про наші внутрішні питання, то, звичайно що, ми приймаємо участь і розуміємо необхідність забезпечення видачі гарантій сертифікатів походження біометану. Це реєстр – не реєстр, ми розуміємо, що це питання також треба обговорювати. Додаткові якісь фінансові інструменти, якщо вони будуть реалізовані, ми також, звичайно, готові підтримувати такі речі, особливо з точки зору приєднання виробника до мереж, в тому числі до мереж розподільчих, а також до безпосередньо магістральної труби газотранспортної системи.

Тобто це ось такі ключові як би питання, які у нас на адженді, на повістці нашій, якими ми займаємося у взаємодії з усіма стейкхолдерами. Я, в принципі, думаю, що ми з усіма спілкуємося і всі знають про наші активності.

Тому ось такі меседжі. Дякую за можливість виступити.

 

 ГАЙДУ О.В. Дмитро Олександрович, дякую за коментар.

Переходимо далі. І я до слова запрошую голову правління   Біоенергетична асоціація України Гелетуху Георгія Георгійовича.

 

ГЕЛЕТУХА Г.Г. Доброго всім дня! У нас кілька коментарів по тематиці сьогоднішнього засідання.

Перше – про виробництво теплової енергії з твердої біомаси. Ми підтримуємо законопроект про біопаливну біржу 8052 із зміною технічної помилки. Там визначено, що біржа буде торгувати всіма альтернативними паливами, а, на нашу думку, вона має торгувати тільки твердою біомасою. І це ми, по суті, повторимо успішний литовський досвід, така біржа у Литві працює понад 10 років. І це один з ключових моментів, чому в Литві близько 80 процентів тепла вже виробляється з біомаси.

Друге. Ми просимо якось прискорити питання зняття податку на викиди СО2 на котельні на біомасі і на біогазові установки. Це Україна унікальна, єдина країна у світі, яка обклала податком на СО2 біомасу і біогаз. І ніхто цього не робить, тому що це є, СО2 нейтральними ресурсами. І відповідно всі трошки над нами посміхаються, і це точно не стимул для котелень, враховуючи, що поступово ми розуміємо, що ці податки на СО2 будуть зростати, і цей податок буде все важче і важче платити.

Ми чули, що є ідеї також в цей законопроект включити RDF, ми це не підтримуємо, тому що RDF – це 50 відсотків пластику, 50 – біомаси, і пластик точно має платити податок на СО2. І також дивна пропозиція виключити з цього законопроекту біомасу тваринного походження. Це теж неправильно, тому що біомаса тваринного походження – це перероблена біомаса рослинного походження і вона також СО2 – нейтральна. І в усьому світі вона також не обкладається податком.

Тому просимо якось цей законопроект на світло вивести і його прийняти, він іде як урядовий, можливо, його якось депутати можуть як депутатський взяти. Тому що, чесно кажучи, історія п'ять років уже тягнеться і п'ять років всі сплачують цей податок.

Ми підтримуємо законопроект, який розроблений Держенергоефективністю про тарифи на теплову енергію з альтернативних джерел. Там є проблема для маленьких котелень, коли їм встановлюють тариф газ мінус 10 відсотків, у них іноді собівартість уже стає… тобто вони збиткові стають. І тому вони або зупиняються, або їм треба дати можливість для маленьких котелень все-таки на вибір: або газ мінус 10, або собівартість плюс. І власне, про це цей законопроект, ми його повністю підтримуємо.

По виробництву електроенергії з біомаси і біогазу. Тут треба розуміти, що з 1 січня 23-го року вже видача "зеленого" тарифу для таких установок, для нових уже завершена. Відповідно всі, хто запустяться в 23-му році виробляти електрику, вже "зеленого" тарифу, в принципі, не можуть отримати. І для них залишається зараз опція тільки продавати на ринок на добу наперед, і це буде збиткова діяльність. Тому фактично, якщо ми хочемо мати електроенергію з біомаси або біогазу, нам треба дати щось альтернативне "зеленому" тарифу.

Тут ми підтримуємо от законопроект, який пан Жупанин… на днях от перше читання пройшов, там є механізм державної підтримки. От, власне, це має зайти на заміну "зеленого" тарифу. І якщо цього не буде, то не буде електроенергії з біомаси і біогазу під тарифи на ринок на добу наперед невигідно.

По біоетанолу. Ми підтримуємо от цей законопроект 3356-д. І більш того, ми не вважаємо його дуже амбітним: 5 відсотків, це такий, трошки вже вчорашній день. Фактично багато країн в Європі мають зобов'язання Е10, і більш того, впровадили. Наприклад, такі країни, як Болгарія, Румунія – стовідсотково бензин Е10, там просто менше не може бути. От, розумієте, там ряд країн ще, да, є п'ять, у нас є нуль. Тобто тут точно треба рухатися. І для прикладу, дуже розвинена країна США 30 відсотків своєї кукурудзи переробляє в біоетанол. Розумієте, і нам, коли така проблема зараз з вивозом кукурудзи, в першу чергу треба такий законопроект, який дозволить частину кукурудзи перевести в біоетанол.

По біометану. Про експорт уже фактично сказали, що не буде експорту – не буде біометану. Ми тільки підтримуємо, підтверджуємо це, в нас в асоціації, власне, всі потенційні виробники біометану і є. Ми з ними постійно спілкуємося, і це дійсно так. Тому там треба зміни в закон, в наказ Мінфіну, треба, можливо, зміни в Податковий кодекс, Митний кодекс. І на нашу думку, треба змінити от цю постанову Кабміну про заборону експорту природного газу, просто туди внести правку – крім біометану. Тому що продовжується оця циркуляція, коментують: то дозволено, то не дозволено. Досі отакої чіткої позиції уряду, що все-таки чи дозволений експорт біометану, чи ні – я би сказав, її немає. Тому що різні коментарі говорять про різне. І якщо ми хочемо чітко дати сигнал інвестору, щоб вони займалися біометаном, давайте змінимо от в цій постанові про заборону експорту природного газу, зробимо виключення – крім біометану. Мені здається, це буде найбільш чіткий сигнал інвестору.

Є проблеми по підключенню, особливо до розподільних мереж. У нас розподільні мережі газові досить фрагментовані, і коли ми підключаємо туди біометановий завод, особливо влітку, там може просто не вистачити споживача, тобто просто не бути споживача. Влітку опалювальні котли всі зупинені і фактично якщо в цій розподільній мережі немає якоїсь промисловості, яка може спожити цей біометан, то він туди просто не поміститься, в цю розподільну мережу. І виходи тут два: або інтегрувати розподільні мережі, які поряд, між собою, закільцьовувати їх і збільшувати цим коло споживання, але це додаткові витрати, які йдуть на додаткові газопроводи. По суті, вони тоді лягають на інвестора, тут як би не завжди… І не завжди це можна: якщо дві розподільні мережі слабенькі, то і сума буде слабенька.

І друге – це оці компресори, які можуть перекинути біометан з розподільної мережі в газотранспортну. Це дуже такий серйозний крок. І ми тут підтримуємо повністю зміни, які пропонує НКРЕКП, в газові кодекси, де вони вводять уже поняття цього реверсного компресору і базові речі закладають, як воно буде: хто його буде експлуатувати, хто його буде фінансувати і так далі. Тобто ми підтримуємо як стратегічний шлях без цих реверсних компресорів. Всі, хто захочуть приєднуватись до розподільних мереж, практично у всіх, в 90 відсотках у них будуть проблеми влітку, вони туди не помістяться.

Також нам здається, що назрів час окремого законопроекту про біометан на транспорті. Його немає, навіть в якихось чорновиках нема, але ми вже чуємо, що є бажаючі виробляти Bio-LNG, Bio-CNG. І треба вирішити питання, хто буде будувати газові заправки ті самі для Bio-CNG, для  Bio-LNG, як узаконити використання цих видів на транспорті. Тобто це відкрите питання і мені здається, це окремий закон про біометан на транспорті. Ми потихеньку розбираємося в цьому, але тут бажано, щоб хтось з міністерств це також поставив собі на порядок денний.

І окреме питання останнє – це енергетичні розслини. У нас є певні незадіяні землі. По різних оцінках як мінімум називається 1 мільйон гектарів земель, які в Україні не використовується. Це найбідніші аграрні землі, на яких уже фактично не можна вирощувати аграрну продукцію. Отам можна було б зайнятися вирощуванням багаторічних енергетичних рослин: верба, тополя, міскантус – отакі речі.  На жаль, законодавство у нас взагалі терміна немає, що таке енергетична рослина. У нас є обмеження по оренді – 7 років, а такі плантації, як правило, треба на 20-25 років.

Тому тут теж треба законодавче врегулювання. Ще в 21-му році було зареєстровано два законопроекти – 5227 і 5228, щоб врегулювати ці питання. Я так розумію, з 21-го року нічого не відбулося, вони фактично померли ці два законопроекти. Мені здається, що аграрний комітет, ми дуже просимо аграрний комітет подивитись на ці законопроекти. Мені здається, це в інтересах аграрного сектору України задіяти такі незадіяні землі і виростити додаткову продукцію енергетичного плану. І фактично от базу можуть закласти оці два законопроекти.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Георгій Георгійович.

Коментар, Вікторія Олександрівна.

 

ГРИБ В.О.  Дякую, Георгій Георгійович.

Два коментарі. Перший з приводу вмісту там 5, чи 7, чи 10. Я вам скажу, ми з Андрієм Михайловичем якраз їхали по Європі, коли були на конференції в Energy Community, і там дивилися, там у них є 7 на сьогоднішній день в більшості країн. Щоб говорити, що Україна вже… сьогодні нуль, і я розумію, необхідно робити п'ять. Саме тому ми включили п'ять зараз у законопроект. Треба мати все ж таки перехідний період, правда, і починати. Там краще мати п'ять, чим мати нуль.

Дуже багато людей, до речі, висловлювали свої занепокоєння, яким чином це буде відбуватися на якості пального. Всі дуже переживають за свої автомобілі. Я розумію, що на сьогодні, будемо сподіватися, у нас буде гарна якість біоетанолу, але є моменти.

І друге. Другий момент: ви говорите, що необхідно все ж таки відокремити біометан, біогаз сьогодні від газу, щоб можна було робити експорт. Я вам скажу, взагалі заборона експорту – це абсолютно не ринковий механізм, і нам треба на сьогоднішній день робити все можливе, щоб скасувати цю заборону. Тому що інвестор потрібен також для природного газу. Ми ж розуміємо, чим більше заборон ми будемо мати, тим менше інвесторів будуть вкладати в нашу країну.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Слушне зауваження.

Я також хочу до слова запросити Савчука Сергія Дмитровича. Але дуже коротко. Є присутній? Доброго дня.

 

САВЧУК С.Д. Да, є. Доброго дня, шановний пане голово, шановні народні депутати. Дякую за запрошення.

Як голова Держенергоефективності з 2014 по 2020 рік, ми всіляко ініціювали і підтримували всі напрямки включно з біометанолом і з біометаном. Що стосується сьогодні, то вже все, що можна було обговорити, через те я звузився до практичної площини, оскільки сьогодні працюю безпосередньо в галузі виробництва як біоетанолу, так і біометану і представляю безпосередніх виробників на західній частині України. Що потрібно вже сьогодні? Конкретика: є два підзаконних акта в Мінфіні – 448-й і 629-й, в які потрібно внести зміни і навіть, якщо дивитись, читати Закон про біометан, який був схвалений ще два роки тому, то там було написано ще тоді, що протягом пів року привести всі підзаконні акти у відповідність. Я вважаю, що цей час настав, якщо хоча би один виробник біометану, який буде через місяць, через два місяці вже пускатися в мережу, не зможе його туди вкинути в розподільчу мережу, то це буде дуже негативний сигнал як для Euro Community, так і для банків, і для будь-яких інвесторів. Тому моє велике прохання, щоб ми розділили ургентні питання і питання стратегічної важливості. Сьогодні це два накази Мінфіну, це абсолютно ургентні питання.

Ми знаємо, що ще є начебто ініціатива внести зміни до кодексу – Митного кодексу. Треба тут дивитися, наскільки потрібні ці зміни, щоб… Бо ми знаємо як довго приймаються закони. Якщо ще потрібно буде вносити зміни в закон, це нас також відкидає. Тому прохання: якщо цього закону не потрібно або він стратегічний, давайте в першу чергу зробимо підзаконку. Якщо все ж таки Мінфін наполягає, що потрібен цей закон, тоді його потрібно вже від народних депутатів реєструвати з наступного тижні і просити, щоб його фактично голосували.

І що стосується біоетанолу. По біоетанолу добавки обов'язкові є в Європейському Союзі і підтвердження цьому є на всіх сайтах, які ми тільки можемо зараз загуглити. Якщо говорити про обов'язкову п'ятивідсоткову добавку, то ми дуже просимо, щоб ця добавки вже була з 01.01.2024 року. Ми пам'ятаємо, коли країну почав бомбити наш північний сусід-агресор і тоді вся економіка перебудувалася, в тому числі всю логістику перебудували… (Не чути) Потрібно було цистерни з… (Не чути) закупити – всі закупили, вся країна, логістичні шляхи поміняли. Тому говорити про те, що ми не зможемо ввести з 01.01.2024 року 5 відсотків добавки, я вважаю, що технічно немає ніяких проблем. Тому давайте, прохання від галузі вводити її шляхом прийняття законопроекту в другому читанні з 01.01.2024 року.

На цьому дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Дмитрович.

Я бачу, в Zoom руку тягне представник Мінфіну. Зоя Бистрова, будь ласка.

 

БИСТРОВА З.С. Доброго дня. Дякую дуже.

Я – представник Департаменту митної політики  і хотіла просто репліку до тільки що сказаного щодо внесення змін до підзаконних актів. Отримавши запит, ми проаналізували законодавство, і ми розуміємо, що вирішенням зараз… підзаконні документи, такі як 629-й, питання не вирішиться, бо будемо мати проблеми, як мали в 14-му році зі збитковим… природного газу.

Для митниці дуже важливо – це визначення коду товару, і тому нами було проаналізовано законодавство, підготовлені зміни в Митний кодекс, які насправді дадуть підставу вже не так сильно вносити зміни в підзаконні нормативні документи, а вирішити це питання, яке наразі стоїть щодо митного оформлення саме біогазу та біометану. Тому в робочій групі пропозиції до Митного кодексу запропоновані, вони вже опрацьовані, передані. Тому якщо це нагальне питання, то пропозиції вже надані.

Дякую дуже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Зоя.

Продовжуємо. Я до слова запрошую представника Української енергетичної біржі Мирка Дениса Олексійовича.

 

МИРКО Д.О. Доброго дня. В принципі, багато вже було сказано і біржа – це більше не про виробництво, як було, говорилося, і не про споживання, але це якраз частинка того ланцюжка між виробництвом і споживанням. І ми, звісно, підтримуємо будь-які ініціативи, спрямовані на зміцнення енергоефективності нашої країни. І хотіли би сказати і нагадати, що найкращі практики біржові якраз є тим стимулюючим фактором, який допомагає ринку розвиватися набагато швидше. І тому ми зі свого боку всіляко готові і сприяти цьому розвитку, і надавати свої і технічні, і ІТ-рішення, відповідно розробляти відповідні продукти для майбутнього ринку.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за те, що коротко і по темі.

Я до слова запрошую керівника напрямку альтернативної енергетики агрохолдингу "Галс Агро" – Рябова Олега Вікторовича. Будь ласка. На Zoom.

 

РЯБОВ О.В. Доброго дня. Дякую за можливість виступити перед такою шановною аудиторією. З багатьма ми бачились на заході з нагоди приєднання нашого першого в Україні біометанового заводу до мереж Чернігівгазу. Але зараз мова не про те, а, скажемо так, про ті висновки, ми як пілотний проект, який ми зібрали, скажемо, всі проблемні і вузькі питання, які би хотілося зараз обговорити буквально дуже коротко.

Спочатку декілька цифр перших, я не знаю, чи вони вже озвучувались сьогодні. Європа планує виробляти найближчим часом 35 мільярдів кубометрів біометану. Друга цифра це те, що в недалекому майбутньому в газопроводах Європи не буде природного газу зовсім, а буде тільки біометан, синтез-газ і водень. Від цього хотілося б відштовхнутися. Чому? Якщо ми говоримо про виробництво біометану, то можна, скажемо, множити приблизно на півтора кожен мільйон кубометрів. Тобто мільйон кубометрів – це десь приблизно півтора мільйона в середньому інвестицій при середньому, скажемо так, при середніх потужностях до 2-3 мільйонів кубометрів на рік. Це перше.

Друге. Це інвестиційна привабливість для цього напрямку, для розвитку індустрії взагалі в Європі і не тільки в Україні. Коли ми кажемо про об'єми в десятки мільярдів кубометрів біометану – відповідно в півтора рази більше мільярдів інвестицій, ми маємо розуміти, що ми будемо конкурувати тут не між собою як виробники в Україні, бо ринок безмежний, скажемо так, з нашої точки зору. Ми будемо конкурувати за привабливість країни, загалом країни з іншими державами, які вже є членами ЄС. Відповідно, відповідно, ті питання, які я надіслав, скажемо, у вигляді невеличкого брифу, який є зараз в Україні для виробників біометану, – це перше і головне що ми визначили, що нас потрібно, по-перше, відрізнити від ЕДЕ сонця і вітру, бо нас увесь час плутають і в усіх кодексах, особливо в електричних, це просто біда з приєднаннями.

І друге. Приєднання ми розглядаємо до двох мереж, як до електричних, так і до газових. Чому? Бо кожен чисто біометановий завод, він все одно має бути приєднаний до електричної мережі, щоб живити свої, скажімо так, технологічне обладнання.

Друге питання, друге питання – це доступність і вартість приєднання саме до газорозподільчих або до газотранспортних мереж. Річ в тому, що у нас зараз всі кодекси, вони оперують такими цифрами, які дуже непогано підходять для видобувних компаній, для потужних генеруючих компаній, для малих виробників. До прикладу, біогазових заводів в Німеччині приблизно 10 тисяч, і середня потужність – це 500 кіловат. Тобто в наших, скажімо так, біометанових еквівалентних, то мільйон кубометрів на рік.

А тепер просто процитую законодавство Німеччини федеральне, що кожен виробник енергії з альтернативних джерел має першочергове і пріоритетне право на приєднання до мереж. У разі, якщо таке приєднання неможливо зробити одразу, власник мереж має забезпечити це приєднання в обумовлений із замовником термін. Для нас це фантастика, для них це реальність, тому і є сталий розвиток, і є така кількість заводів.

Тепер щодо газових мереж, це ще складніше. Ще складніше чому? Бо якщо ми кажемо про невеличкі виробництва, а вони будуть саме невеликими, бо, крім собівартості, є ще питання логістики. І завод біометановий чи біогазовий, немає великої різниці, не може возити сировину, щоб бути, скажімо, економічно привабливим або не створювати викиди СО2. Це логістика не більше 30-50 кілометрів. Тобто ми не зможемо створити величезних, скажімо так, гігантів, які будуть закачувати десятки і десятки мільйонів кубометрів щороку. Відповідно якщо ми будемо брати вартість приєднання, навіть якщо воно буде можлива як відсоток до загальної інвестиції – це буде від 25 до 33 відсотків.

 А тепер знову, коли повернуся до питання, що ми будемо конкурувати з нашими найближчими сусідами, бо в них є тільки аграрна земля і виробництво – це Польща, це Болгарія, це Словаччина, це Румунія, тобто наші найближчі сусіди. І тепер дивимося, наприклад, як зараз приєднуються до мереж виробники біометану. Словаччина: вартість приєднання і все обладнання на боці приймаючої сторони, тобто газорозподіл або газотранспорт, при цьому до 75 відсотків вартості цього приєднання компенсується спеціальним фондом.

Польща, ще ближчий сусід: сто відсотків приєднання вартості фінансується за рахунок фондів Євросоюзу. Розумієте, і ми зараз, якщо ми не створимо умови кращі, я кажу саме кращі ніж в Євросоюзі, то ми не тільки не залучимо додаткових інвестицій з боку Європи, а навіть будемо стимулювати ще ті невеличкі крихти, які ще можуть бути інвестиції з України, вони так само підуть в Словаччину і в Польщу. Гроші не мають національної ознаки, не мають політичної ознаки, вони шукають, де вони можуть швидше повернутися до інвесторів.

Це, в принципі, все, що я хотів сказати. Дуже дякую за увагу. Якщо якісь питання є, із задоволенням відповім.

 

ГАЙДУ О.В. Дякую, Олег Вікторович.

Я до слова запрошую Президента "Енергетична асоціація "Українська воднева рада" Рєпкіна Олександра Олександровича. В Zoom, будь ласка.

 

РЄПКІН О.О. Доброго дня, шановні колеги, Олександр Васильович. Дуже дякую за запрошення. Хотілось би прокоментувати в тому, що зараз водневий напрямок – це вже не хайп, а реалії ті, в яких розвиваються всі наші сусідні країни – країни ЄС. Хотілось би зазначити, що в Україні вже є зареєстровані в Брюсселі в енергетичному партнерстві по водню дві транскордонні водневі долини. І саме проекти по розробці водневих долин, вони набирають дуже величезних обертів по всій території Європейського Союзу, тому що саме  воднева долина, на  думку європейського законотворця, є комплексним таким рішенням, яке дозволяє забезпечити розвиток не просто якогось окремого проекту чи напрямку, а окремої території, і інтегрувати повністю весь ланцюжок споживання, виробництва і споживання новітнього енергетичного ресурсу. І от завдяки зусиллям, в тому числі і за допомогою Міністерства закордонних справ, з'явилися дві такі транскордонні водневі долини: спільна Україна і Словаччина і спільна Україна і Румунія. В кожному консорціумі в такому знаходиться по 20 компаній, які відповідають кожна за свій напрямок розвитку цього проекту.

Я хочу сказати, що завдяки отриманню статусу кандидата на вступ до Європейського Союзу зараз для України відкриті фонди, ті, які були  неможливі до цього часу. І окремо в робочому порядку готові надати інформацію письмово щодо фінансових можливостей, які зараз є на території, з боку наших іноземних партнерів для того, щоб стимулювати розвиток українських компаній в цьому напрямку.

Також хотілось би зазначити, що завдяки меморандуму, який був підписаний щодо біометану і водню, у нас є можливість організувати такі заходи, які дозволять знайти партнера з іноземної сторони, з боку Європейського Союзу компаніям, які в Україні займаються розвитком того чи іншого напрямку. І це є основною умовою участі донорів іноземних країн, які виділяють кошти на відновлення України, до проектів щодо можливого створення консорціумів і, так би мовити, сталого розвитку кожного проекту.

І хочу зазначити, що зараз абсолютно задекларовано дуже великий інтерес до девелопменту проектів на території України і підготовки їх до стадії – готовність до будівництва, що дасть можливість у перший день нашої перемоги вже приступити до реалізації проекту. І конкретним кроком, який дуже важливий для розвитку цього напрямку, є сертифікація водню і визначення його як відновлювального водню. Для цього асоціацією було розроблено окремий законопроект, і ми вже мали спілкування з Андрієм Михайловичем з цього приводу, презентували цей законопроект. Я сподіваюсь, що наразі така можливість його розгляду може бути знов актуалізована і це дозволить компаніям наших… нашим компаніям українським принаймні отримати можливість створення консорціумів, спільних підприємств і працювати з європейськими партнерами.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. дякую, Олександр Олександрович.

Я до слова запрошую Миколаєнка Тараса від біоетанольної асоціації.

 

МИКОЛАЄНКО Т. Дуже дякую. Тарас Миколаєнко. Дякую, що ви проводите цей захід. Ми боремось за впровадження біоетанолу багато-багато років, ще починаючи з 12-го року і вже не перший раз цей принесли законопроект. Не хочу повторювати всі ті гарні речі, які вже сьогодні проговорили, лише кілька коментів щодо того: було, наприклад, цей законопроект не на часі, треба підготуватись.

Я хочу нагадати, що Україна взяла на себе зобов'язання підготуватись до впровадження біоетанолу ще в 2010 році, підписавши Міністерством енергетики протокол до приєднання України до Договору про заснування Енергетичного Співтовариства. Дванадцять років ми готуємося-готуємося його впроваджувати. В 12-му році ми вже прийняли цей законопроект, спільно з аграрним комітетом він уже був впроваджений. Всі нормативні акти давно готові. Всі мережі, починаючи навіть WOG і інші, вже торгували пальним з біоетанолом, навіть з Прибалтики везли 30-відсоткове інше.

Історії про те, що в Україні не готовий автопарк, не готова якась нормативка – це все від лукавого, вчергове заговорювання, заговорювання, заговорювання цього питання. Наприклад, ще в 14-му році була прийнята Постанова Кабінету Міністрів про план заходів з імплементації цієї 28 Директиви. Тобто нормативки більше ніж достатньо. Ми вже навіть ДСТУ поприймали про добавки до добавок по змішуванню біоетанолу з бензином, навіть туди. Уже іншої підзаконки не знайдеш, вже немає чого приймати – тільки головний закон, директиву прийміть, да.

Сьогодні ми говорили про 5 відсотків, але у галузі є ще багато проблем. Наприклад, проблем альтернативного пального. Це єдине пальне, яке мало якусь пільгу, там, де 30 відсотків біоетанолу на сьогоднішній ринок, і до війни біоетанольщики жили саме завдяки наявності цієї пільги. Під час війни скасували акцизи на бензини, але забули скасувати акциз на альтернативу. Влітку ми боролися за те, щоб цей акциз вирівняти, хоча б чесні умови. На жаль, пільга відмінена, відсутня. І прошу депутатів аграрного комітету і вас: в липні очікується повернення до акцизних ставок, широко анонсується в медіа і в пресі, просимо вас проконтролювати, що в разі зміни, щоб на альтернативне пальне зі вмістом біоетанолу ні в якому разі не підняли до такої ж ставки, як на звичайний бензин. До війни існувала пільга 60 євро, як мінімум її треба зберегти для того, щоб ринок біоетанолу в разі неприйняття  цього закону був присутній, і вже діючі заводи, а їх на сьогоднішній день 11 в Україні, і плануються нові інші, взагалі якось рухались.

Також дякую, народні депутати прийняли серйозний законопроект про впровадження різних біопалив на транспорті, але забули автобуси на біоетанолі тощо. Я думаю, що якраз для членів аграрного комітету в майбутньому – це сфера для доповнення цієї норми зсилками, так.

Із таких глобальних проблем? сьогодні сказали про те, що є військові генератори на біоетанолі, але ніхто не знає, що така проблема – не можна продати чистий біоетанол для пального, тому що на нього треба заплатити повністю військовий... повністю акциз, як на харчовий спирт. І не можна ні піч опалити, ні генератори, ні просто машину на чистому біоетанолі не можна використовувати. Це теж площина для депутатів наступного створення законопроекту, куди рухатися. Просимо спершу обов'язкове додавання, а далі цю ініціативу змінювати.

Також війна показала нещодавно, коли заблокували експорт: 10 машин різних виробників застрягли на кордоні, вони вже в нашому митному законодавстві виїхали, а поляки їх не пустили. Нонсенс, виробник не може назад забрати свій біоетанол, він має заплатити повну ставку акцизу на спирт. Благо, вони тиждень стояли, благо, якось ситуація врегулювалася, поїхали далі. Але є серйозна прогалина в законодавстві, ніхто її не очікував. Це теж просимо, будемо, вас у майбутньому змінювати.

І так, я намагався бути лаконічним і коротким. Підсилення, сьогодні  багато говорили про те, що біоетанол – це не тільки енергонезалежність, біоетанол – це не тільки екологія, а це і синергія різних галузей. Дякую, що запросили. Сьогодні тут присутній керівник м'ясної асоціації, для мене це було відкриття. Але успіх м'ясних галузей Європи саме завдяки біоетанолу, завдяки рідкому кормлению. Якщо дозволимо, два слова йому. І є Євген Лукашевич, це людина, яка збудувала половину біоетанольних і біометанових заводів в Україні. Ще 2 хвилинки, якщо дозволите, йому сказати.

 

ГАЙДУ О.В. Будь ласка, але коротко. Ми, в принципі, вже розуміємо. Да, ми вже працюємо 2 години 45 хвилин. Тому, будь ласка.

 

_______________. Дякую за можливість.

Насправді успіх м'ясної галузі, свинарства не тільки Євросоюзу, а і Сполучених Штатів Америки. І якраз ви так обережно сказали за синергію, за продовольчу безпеку, за забезпечення доданої вартості. Я в цифрах загальних скажу, що споживання свинини щороку збільшується в світі на 2 мільйони тонн. Європейський Союз, який займає 50 відсотків торгівлі світової свининою, скорочує своє виробництво. В той же час в Україні заблоковані значні об'єми експорту зернових, і наші корми зараз є найдешевші в світі, і вирощування будь-якої тваринницької продукції має найнижчу собівартість у світі. То з урахуванням світових цін на корми, чотирикратне збільшення поголів'я свиней в Україні – програма, яку ми зараз обсудили, почали спільно реалізовувати з Міністерством аграрної політики та продовольства  України і отримали відповідну підтримку – дасть можливість отримати для економіки країни 6 мільярдів євро доданої вартості в рік. А синергія з біоетанольною галуззю фактично цю додану вартість подвоїть, тобто мова про 12 мільярдів євро в рік доданої вартості з кількох галузей, що, безумовно, стане значною підтримкою економіки України під час війни. Тому що не варто лише говорити за відновлення економіки після закінчення війни. Зараз іде війна, і іде війна на виснаження економіки, і питання створення доданої вартості і стимулювання галузей, які здатні цю додану вартість генерувати всередині країни, є стратегічно важливим.

Дякую за можливість і підтримку біоетанольної галузі, і за створення можливості для стимулювання розвитку свинарства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

_______________. І мається на увазі 80 відсотків свиноферм Європи –на рідкій годівлі. Саме рідка годівля – цей той продукт, який отримується з біоетанольних заводів, забезпечує кращу засвоюваність і нижчу вартість європейського м'яса, ніж українського при тому всьому, да? Це сучасна технологія, це вищі технології. І вони перехід здійснили тільки на ці корми після введення біоетанольних програм у себе в Європі. 

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Ви будете слово? Будь ласка.

 

_______________. Дякую.

Декілька доповнень до того, яка тенденція зараз в Європі по розвитку біоетанолу. 5-10 відсотків – це відсотки минулого, а зараз 10-20 відсотків. Скорочення автотранспорту, яке використовує бензин, зараз буде заміщатися виробництвом SAF, авіаційного палива відновлюваного, і там набагато цікавіше і більше премій. Але умова, у мене була розмова з головою асоціації біоетанольної Європи, тобто Україна має квоту на ввезення біоетанолу – 100 тисяч тонн. Фактично ми вже є,.. (Не чути) році ми її будемо вибирати. Щоб її збільшити, потрібно щоб Україна і в себе приймала такі ж норми, це обов'язкова умова. Пакистан, Таїланд мають високі квоти на ввезення. Немає квоти, є тоді мито, розумієте. Зараз сучасні заводи, в Україні вже є сучасні заводи, які, між іншим, дуже класно конкурують з європейськими заводами. Половина європейських заводів стоїть, українські заводи будуються і запускаються. Але умова: хочемо мати безмитне ввезення – нам потрібно приймати закон, щоб ми самі робили так, як роблять європейці.

Дякую.

 

ГАЙДУ В.О. Дякую.

Ми сьогодні вже майже три години працюємо. В принципі, ми всі питання проговорили і всі бажаючі виступили. Тому, я думаю, що ми можемо якось вже до фіналу йти.

Я до слова фінального, скажемо так, запрошую представника Комітету з питань енергетики і житлово-комунальних послуг Вікторію Олександрівну Гриб, якщо можна.

 

ГРИБ В.О. Дякую, Олександре Васильовичу.

Колеги, мені здається, сьогодні пройшли дуже гарні обговорення, ми почули, які проблеми існують у цій галузі. Ми розуміємо, що проблеми зараз існують всюди. Те законодавство, яке є на сьогоднішній день, воно не є досконале, це сто відсотків, тому що в нас не вистачає практики, не вистачає досвіду, але будемо до всього прислухатися.

Єдине, мені здається, знаєте, не все буде залежати тільки від наших комітетів – від аграрного та енергетики та ЖКП. Тому що коли справа вже буде про податки, то ми всі розуміємо, це фінансовий комітет і це Міністерство фінансів. На сьогоднішній день дуже великі проблеми є з бюджетом, тому я також розумію колег, які не дають нам можливості іноді на ці всі виключення.

І коли ми говоримо про приєднання, до речі, колега говорив, що от в Європейському Союзі є приєднання безкоштовне, але воно фінансується фондам Євросоюзу, – щоб ми всі розуміли, що не може бути просто безкоштовного зараз приєднання, бо наші ОСР, я вам скажу, скоро взагалі не те, що збанкрутують, їх взагалі не буде. А нам необхідно буде опрацьовувати всі ці схеми в гарному сенсі цього слова, і працювати, можливо, з міжнародними донорами, які на сьогоднішній день допомагають Україні.

Дякую ще раз Олександру Васильовичу за проведення спільного комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вікторія Олександрівна.

В принципі, можна сказати, ми всі питання сьогодні проговорили. Ті, хто не зміг долучитися, але хоче свою думку висказати, будь ласка, в письмовому вигляді можете подати до нашого комітету для того, щоб ми це також включили в рекомендації. За результатами сьогоднішнього слухання будуть рекомендації двох комітетів, і вони будуть враховані при підготовці законопроектів.

Тому всім дуже дякую за ваш час. І я оголошую наші слухання завершеними. Всім дякую за участь.