СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики

10 липня 2023 року

Веде засідання голова Комітету ГАЙДУ О.В.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Олександр Васильович, 15. Ще для кворуму потрібен один член нашого комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. То, може, ми почнемо вже перекличку.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Вмикаються. Вже включається Петьовка, бачу. Бачу Миколу Олександровича Кириченка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Іван Адамович, давайте почнемо реєструватися.

Іван Адамович, вас не чути.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Так, починаємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, починаємо.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, поки не… розпочинаємо реєстрацію відповідну, поки колеги там зараз довключаються, я прошу, розпочнемо.

Так, Гайду Олександр.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Рудик Сергій.

 

РУДИК С.Я. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Мейдич Олег.

Халімон Павло. Халімон Павло. Павло Віталійович.

Чернявський Степан.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М.  Колеги, добрий день. Присутній. Всіх вітаю.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Чернявський Степан є.

Чайківський є.

Богданець Андрій.

Бунін Сергій.

Герасимов Артур.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Є, присутній. Радий всіх бачити.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Доброго дня.

Грищенко Тетяна.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. Всім доброго дня, колеги. Присутня.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Тетяно Миколаївно, добрий день.

Гузенко Максим.

 

ГУЗЕНКО М.В. Доброго дня, колеги. Також присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Добрий день, Максим Васильович.

Кириченко Микола.

 

КИРИЧЕНКО М.О. Добрий день. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Миколо Олександровичу, мої вітання.

Костюк Дмитро. Костюк Дмитро.

Кучер Микола. Кучер Микола.

 

КУЧЕР М.І. Присутній. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Миколо Івановичу, добрий день.

Лабазюк Сергій. Лабазюк Сергій. Лабазюк Сергій Петрович.

Литвиненко Сергій.

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. Присутній, Іване Адамовичу. Доброго дня всім.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Сергію Анатолійовичу, добрий день.

Нагаєвський Артем.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Присутній, Іване Адамовичу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Нікітіна Марина.

Артеме Сергійовичу, добрий день.

Нікітіна Марина.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Доброго дня всім.

 

НІКІТІНА М.В. Присутня. Вітаю всіх, колеги.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Марино Вікторівно, дякую.

Петьовка Василь.

 

ПЕТЬОВКА В.В. Доброго дня всім. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Василю Васильовичу, мої вітання.

Салійчук Олександр. Салійчук Олександр.

Соломчук Дмитро.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Присутній.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Добрий день, Дмитре Вікторовичу.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Доброго дня, Адамович!

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Стернійчук Валерій.

 

СТЕРНІЙЧУК В.О. Добрий день всім, колеги. На місці.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Валерію Олександровичу, добрий день!

Столар Вадим.

Тарасов Олег. Тарасов Олег.

Торохтій Богдан.

Тарасов Олег.

Торохтій Богдан.

 

ТОРОХТІЙ  Б.Г.  Присутній Торохтій.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Добрий день, Богдане  Григоровичу.

Тимофійчук Володимир. Тимофійчук Володимир.

Христенко Федір.

Чорноморов Артем.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Присутній, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Артеме Олеговичу, добрий день.

Шол Маргарита. Шол Маргарита.

Юрчишин Петро.

 

ЮРЧИШИН П.В.  Доброго дня, шановні колеги. Засвідчую свою повагу та присутність.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Петре Васильовичу, добрий день. Дякую вам. Виключайте  мікрофон, а то нараду  чути на весь комітет.

Олександре Васильовичу,  18 народних депутатів  зареєстровано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Адамовичу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, може, хтось добавився? Прошу, будь ласка.

Олександре Васильовичу,  прошу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Там у когось включений  мікрофон, будь ласка, виключіть. Дякую.

До  розгляду на сьогоднішньому засіданні пропонується питання  про проект Закону  про внесення змін до деяких законодавчих актів  України  щодо підвищення ефективності використання  земель   фізичними особами та суб'єктами  державного  сектору економіки (повторне друге читання) (реєстраційний номер  7588) (від  25.07.2022 року)

Проект порядку денного вам було розіслано. Пропоную його затвердити.

Іване  Адамовичу, будь ласка.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Шановні колеги, прошу  за даний порядок денний, хто – за? Прошу голосувати.

Олександр Васильович Гайду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Рудик Сергій.

 

РУДИК С.Я. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Чернявський Степан.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Я – за, Іване Адамовичу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Чайківський – за.

Герасимов Артур.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Грищенко Тетяна. Грищенко Тетяна.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. За, за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Гузенко Максим.

 

ГУЗЕНКО М.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Кириченко Микола.

 

КИРИЧЕНКО М.О. За, Іване Адамовичу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Кучер Микола.

 

КУЧЕР М.І. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Литвиненко Сергій.

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Нагаєвський Артем.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. За, Іване Адамовичу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Нікітіна Марина.

 

НІКІТІНА М.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Петьовка Василь.

 

ПЕТЬОВКА В.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Соломчук Дмитро.

 

СОЛОМЧУК Д.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Стернійчук Валерій.

 

СТЕРНІЙЧУК В.О. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Торохтій Богдан.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Чорноморов Артем.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Юрчишин Петро.

 

ЮРЧИШИН П.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Олександре Васильовичу, 18 членів комітету – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Адамовичу.

Переходимо до розгляду питань. Про проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення ефективності використання земель фізичними особами та суб'єктами державного сектору економіки (повторне друге читання) (реєстраційний номер 7588).

У нас на сьогоднішньому комітеті присутній міністр Микола Тарасович Сольський. Миколо Тарасовичу, ми вас вітаємо. Скажіть декілька слів про цей законопроект.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Дякую, пане Олександре. Дякую всім, хто сьогодні присутній, всім колегам.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. Добрий день!

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Тетяно, привіт!

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Які люди у нас на комітеті. Раді вас вітати.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Пане Богдане, вас також радий бачити.

 

ШОЛ М.В. Доброго дня. Зареєструйте мене, будь ласка. Шол.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Дивіться, я прошу, якщо можна, секретаріат вивести лист, який я направляв, про те, що нам сьогодні дозволили бути на комітеті.

 

_______________. Я тільки хотів запитати, буде Богдан питати про цей лист чи не буде?

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Є можливість вивести, щоб ми перевірили, чи все...

 

_______________.  Дивіться, ви як міністр без погодження, без листів ви можете присутствовать і представляти міністерство, а інші не можуть, вибачаюсь.    

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Все. Дякую. Тоді починаємо, я так розумію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Микола Тарасович.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Дивіться, у нас це чергова спроба. Колеги, ми з вами пару раз обговорювали різні варіанти, що зробити з землями, які в постійному користуванні, щоб від цього держава отримувала офіційні нормальні гроші, щоб вивести це з тіні. І на моїй пам'яті у нас з вами це вже не перша спроба. Якщо пам'ятаєте, у нас був... декілька раз ми приймали закон на рівні першого читання, де і мали можливість здавати в оренду публічно, ці закони передбачали, де і також у свій час передбачалося розпаювання і так далі.

Станом на сьогодні у нас є законопроект до другого читання, який ми разом всі напрацювали. Чому разом? Тому що це проект закону, який розроблявся Кабінетом Міністрів як урядовий. Пройшов вже комітет, допущений був до першого читання, проголосований у першому читанні, потім комітет спільно з міністерством і зі всіма зацікавленими депутатами пропрацьовували редакцію до другого читання.

Основні пункти наступні. Це те, що у нас по суті все постійне користування переходить в оренду. І це, в принципі, я вважаю, що це правильно, тому що ми з вами не один, в принципі, вже закон прийняли, щоб так і було. Якщо пригадуєте, ми фермерам дали можливість викупляти землю із розстрочкою по НГО, і у нас уже є статистика. Якщо захочете, ми можемо її разом подивитися, наскільки це там успішно відбувається, тому що всі фермери радо хочуть бути власникам своєї землі, а не розуміти, що це їх земля до кінця, не до кінця. Так само і інше постійне користування, яке оформлено на приватні підприємства, ми дозволили викупляти.

І, в принципі, цей закон, якщо буде допущений вами до другого читання і проголосований в Раді парламентом, це буде один з тих моментів, які залишать постійне користування в минулому. А чого його треба залишити, якщо пам'ятаєте, ми обговорювали декілька раз. Тому що це по суті така квазівласність, квазіоренда, невідомо, що це більше: чи це власність, чи це оренда. В ринкових економіках в більшості країн подібних інструментів, в принципі, немає. Тому нам треба визначитись, воно переходить або в оренду, або у власність. Десь, наприклад, у випадку з фермерами воно могло перейти у власність, на думку комітету, на думку Верховної Ради. В даному випадку, на мою думку, воно може перейти в оренду і це якби є правильним кроком.

Другим кроком, який є необхідним, це те, щоб ці землі могли здаватися в користування саме в суборенду тим учасникам ринку, які в цьому зацікавлені. Тому це передбачає ряд технічних моментів, які необхідні для того, щоб це зробити. Перше – це переоформити ці всі землі на підприємство, на оренду. Після цього це підприємство може здавати це в суборенду.

Строки, наскільки я розумію, обговорювалися різні. Міністерство підтримує думки, які останнім часом звучали в членів комітету, голів підкомітетів, керівництва комітету, пов'язані з тим, що це від 7 до 14 років.

Також підтримую, що базова орендна ставка, яка повинна йди в бюджет – це 12 процентів, а все, що вище на аукціоні, це тоді може бути прибутком цього підприємства або у нас є загальні правила, які пов'язані з нарахуванням дивідендів, з розподілом прибутку всередині державних підприємств згідно відповідних рішень Кабміну.

Разом з тим це все вирішувати вам. Тому ми просимо якби законопроект підтримати і допустити його до розгляду у Верховній Раді.

Дякую, пане Олександре. Якщо там є якісь питання чи то зараз, чи, я знаю, пізніше, як ви бачите…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Тарасович.

Я до слова запрошую Артема Сергійовича Нагаєвського, голову підкомітету.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Доброго дня, колеги. Пане міністр, вітаю вас на комітеті. Я хотів би… Ви, в принципі, на випередження деякі речі сказали, і я хотів би їх озвучити, бо у нас, дійсно, на підкомітеті між першим і другим читанням розглядалися різні варіанти, різні надходили пропозиції від членів комітету. На жаль, не всі були там вони враховані в таблиці до другого читання і  оскільки законопроект не пройшов у другому читанні у залі, то я вважаю за необхідне зараз ці питання підняти, ці норми, я їх зараз озвучу.

І я би хотів би колег просити, щоб все ж таки їх підтримати, бо ці  норми, вони в деякій частині убезпечують законопроект і деякі процеси з ним пов'язані. Вони знімають оцей міф про тіньовий продаж землі, що насторожує багатьох  колег у залі вже при голосуванні, і також поліпшує законопроект, цю норму відсоткової ставки базової нормативно-грошової оцінки, яку пропонується збільшити, щоб надходження в місцеві бюджети, оскільки у нас орендна плата від орендаря буде надходити до місцевих бюджетів,  щоб вона збільшилася.

Тому були напрацьовані такі питання, щоб встановити, що орендна плата для господарських товариств у реорганізовані державні підприємства  встановлюється не 7 відсотків нормативної грошової оцінки, як вказано в порівняльній таблиці, а 12 відсотків нормативної грошової оцінки. Тобто те, що я казав, що  ми збільшуємо на 5 відсотків, узгоджуємо його з Податковим кодексом, в принципі, як зараз громади виставляють на торги землі комунальної власності. І це  надасть можливість, ми, в принципі, і боролися за те, що якщо ми вже цей законопроект приймаємо, то ми маємо зробити все, щоб держава і громади в цьому випадку виграли якомога більше від прийняття законопроекту. Тому збільшується на 12 відсотків, пропонується  збільшити.

І друга норма – це встановити максимальний строк, на який земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності передаються на земельних торгах в суборенду господарським товариствам, у які реорганізовані державні підприємства, 14 років, а для вирощування багаторічних насаджень 25 років.

Теж була дискусія, позиція там деяких експертів і міністерства була взагалі 25 років зробити, зараз у нас в редакції взагалі нема обмежень. А ми ж все ж таки з членами комітету і на підкомітеті, коли обговорювали це раніше, вважали за потрібне зробити це обмеження, щоб убезпечити оцю можливу тіньову, тіньовий продаж там, коли суборенда теж на 50  років. І тоді, це ж ринок, ми маємо розуміти, що оренда, суборенда – це теж ринок, це ринкові відносини. І треба дати можливість багатьом учасникам ринку в цьому прийняти участь.

Тому 14 років, це такий граничний термін, через 14 років воно обнуляється і знову всі учасники ринку заходять, змінюється ситуація, змінюється, можливо, НГО, збільшується, можливо, там відсоткова ставка збільшиться на торгах, від чого держава і місцеві бюджети також отримають свої плюси.

А для багаторічних насаджень, була дискусія, зробити все ж таки 25 років. Бо, дійсно, там, хто з інвестиціями заходить, він на 14 років буде мати певні ризики і буде думати, заходити чи не заходити. Все ж таки інвестиції в товари сільськогосподарського виробництва, вирощування зернових і багаторічні насадження – це дві великі різниці. Тому 14 років, а для багаторічних насаджень 25 років, мінімальна оренда залишається незмінною – 7 років, мінімальний строк суборенди.

Отакі пропозиції у мене, тому я прошу колег підтримати. Я думаю, що це і в залі допоможе тим мажоритарникам, які в другому читанні там десь сумнівались, приймати чи не приймати, все ж таки прийняти позитивне рішення, оскільки, це не нові норми, це зміни деяких норм законопроекту, які поліпшують законопроект. Тому я думаю, що це позитивні речі.         

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Артем Сергійович.

Ми також спілкувались з колегами нашими в залі, і там були побоювання стосовно строків вступу даного законопроекту. І я  пропоную, щоб все ж таки для того, щоб у нас був якийсь запобіжник, встановити, що перші земельні торги з набуття прав суборенди можуть відбуватися не раніше 1 січня 2024 року. Це заспокоїть деяких суб'єктів, які зараз, скажемо так, працюють на цих землях.

А також є чисто редакційне уточнення, що ті земельні ділянки, які належать реорганізованим державним підприємствам, які не переоформили право постійного користування на право оренди, залишаються у державній власності. Це теж дуже важливо. Фактично це уточнення для того, що землі в любому випадку остаються у держави. Це дуже важливе, на мій погляд, уточнення. Тому теж прошу підтримати ці пропозиції.  Велика кількість моїх колег просили, щоб ми все проговорили і підтримали на комітеті.

Так, колеги, якщо ви не проти, то можемо переходити до голосування. Таблиця вам була розіслана.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Пане голово, доброго дня. Андрій Пузійчук, "Батьківщина".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Дивіться, у мене до вас перше питання, а ви подали всупереч, в порушення Регламенту окремі поправки після завершення десятиденного терміну. У нас відповідно до Закону про Регламент поправки до повторного другого читання подаються протягом 10 днів. Можете аргументувати, на підставі чого ви подали свої поправки, на підставі чого ви їх включили в таблицю до другого читання?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, поправки, ви правильно сказали, що поправки були подані в установлений законом строк. Але сьогодні ми голосуємо пропозиції на нашому комітеті, які оформлені в таблиці, які всім були надіслані, з урахуванням ще пропозицій, які надав Артем Сергійович Нагаєвський та які я проговорив. Де ви бачите здесь порушення? Я не бачу. Це комітетські правки, які ми сьогодні будемо голосувати.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Пане голово, почекайте. Скажіть мені, на підставі якої статті Регламенту ви зазначаєте про комітетські правки? Глава 20, розгляд законопроектів у другому читанні, стаття 116 абзац другий. Пропозиції і поправки до законопроекту, який готується до другого читання, вносяться в 14-денний строк після прийняття законопроекту за основу. До повторного другого читання законопроекту пропозиції і поправки вносяться в 10-денний строк після попереднього другого читання і лише до тих розділів, глав, їх статей, частин, пунктів, підпунктів, абзаців, речень законопроекту, що не були прийняті у другому читанні. Пропозиції і поправки до законопроектів, розгляд яких не було завершено Верховною Радою попереднього скликання (частина друга статті 106 цього Регламенту), вносяться в 14-денний строк після включення їх до порядку денного першої сесії новообраної. Просто поясніть мені, на підставі чого от наш колега подає поправки і на підставі чого ви як голова комітету, як секретаріат включаєте їх до повторного другого читання? В мене питання, якою статтею Регламенту ви аргументуєте свої дії? Якою статтею Регламенту?

 

МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Можу я відповісти Андрію Пузійчуку?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, Андрій Вікторович Мотовиловець.

 

МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Шановний Андрію, член "Батьківщини", щодо пояснення, це стала практика, коли комітет після того як отримає всі правки народних депутатів, формує окремо пропозиції, які називаються комітетські правки, які подаються в таблицю.

Щодо роз'яснення використання статей, я вас прошу, можете звернутися до регламентного комітету, де вам дадуть повністю всі відповіді. І це практика стала, всі комітети це роблять і секретаріат чітко працює в межах і в спосіб. У вас як члена іншого комітету є можливість звернутися до будь-якого… будь-яку правку, яку ви подали, та захистити її або на комітеті, або в залі.

Дякую.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Андрій Вікторович, дякую вам.

Доброго дня. Саме дякую вам за інформацію, але, дивіться, я працював першим заступником голови регламентного комітету, дуже непогано знаю Регламент, тому давайте ми з вами будемо опиратися виключно на Регламент, який є діючим законом, а не якоюсь практикою.

 

МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Пункт 4 частини першої статті 15 Закону України про комітети використовує...

 

ПУЗІЙЧУК А.В. І ще раз.

 

МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Пункт 4 частини першої статті 15 Закону України "Про комітети Верховної Ради України".

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Дивіться, є Регламент, то єсть Регламент регулює діяльність Верховної Ради...

 

МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Закон України про комітети також.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Дивіться, він регулює діяльність, і в нас в Законі про комітети не зазначається порядок опрацювання і прийняття. І ще раз, то єсть Регламент, 20 стаття – це розгляд законопроектів у другому читанні. Андрій Вікторович, давайте виходити, колеги, виходячи із Регламенту...

 

АРАХАМІЯ Д.Г. Вибачте, колеги, вибачте, Андрій. Андрій, вибачте. Ми ж так завжди робимо. Якщо це порушення якесь, то кожен народний депутат і навіть громадянин України... (Не чути)  про порушення Регламенту і тоді просто покараємо цього нестримного голову комітету, якщо він порушує закон. Але я вважаю, що в такому випадку ми будемо карати всіх голів комітету, бо в кожному комітеті, включно з цим комітетом, в якому я працюю, завжди перед голосуванням збирається комітет. Якщо є якісь правки у вигляді саме комітетських правок, комітет може проголосувати і цю таблицю направити на розгляд в зал.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Давид Георгійович, у нас же немає задачі з вами когось карати. Хороший голова комітету Олександр Гайду, для чого ви його збираєтесь карати? Я просто хочу зрозуміти… (Не чути)

 

АРАХАМІЯ Д.Г. Якщо ви вважаєте, що ваші права порушені, треба їх відстоювати.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Дивіться, просто для стенограми, для протоколу. Давид Георгійович, ви на зв'язку?

 

АРАХАМІЯ Д.Г. Так, я на зв'язку.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Дивіться, тобто для протоколу, для стенограми, ви зазначаєте про те, що пан Гайду порушує Регламент і всупереч Регламенту включив поправки до повторного другого читання, не маючи на те підстав. Так?

 

АРАХАМІЯ Д.Г. Для стенограми я зазначаю про те, що є окремі люди, які вважають себе спеціалістами в усіх справах, в тому числі в Регламенті. Я до таких себе не відношу. Якщо є секретаріат, який це оформлює, який несе за це відповідальність; якщо є голова комітету, який це робить; якщо ми всі як народні депутати бачили неодноразово, що такі випадки трапляються майже на кожному засіданні кожного комітету, то я вважаю, що там немає якихось таких великих порушень. Але ще раз оговорююсь, я не є спеціалістом по Регламенту, а спеціалісти для цього є юристи. І ви можете захистити свої права, якщо ви вважаєте, що їх порушено, в належний, передбачений законом спосіб.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Давид Георгійович.

Олександр Георгійович Старинець руку тягне.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Я перепрошую, колеги, маленька ремарка, крайнє питання. Давид Георгійович, а як відрізнити велике порушення від маленького порушення? Ви зазначаєте, що немає великих порушень, а є маленьке.

Тому дивіться, колеги, ще раз, якщо можете відповісти, на підставі якої статті Регламенту включили поправки до повторного другого читання всупереч термінів. Якщо немає відповіді, зрозуміло, скажіть: немає відповіді.

(Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Георгійович, будь ласка.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Андрію Вікторовичу, відповідь є. Відповідь полягає в пункті 4 частини першої статті 15 Закону про комітети, як уже зазначив Андрій Вікторович Мотовиловець, а саме при здійсненні законопроектної функції комітет на своєму засіданні має право вносити пропозиції і правки під час їх розгляду, проекту закону чи проекту іншого акта Верховної Ради. Саме цим ми і керуємося.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Олександр Георгійович, добре, дивіться, погоджуюся повністю з вашою логікою, комітет на засіданні має право вносити, а у вас відбулася інша процедура. Народний депутат всупереч Регламенту…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Вікторович, в нас зараз комітет і ми це… проговорюємо всі правки.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Так почекайте. Ні, ні, ні… (Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас же не бенефіс Андрія Вікторовича Пузійчука. Багато людей хочуть ще висловитись.

Артем Чорноморов, будь ласка.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Дивіться, пане голово, скажіть, ви вносите поправки зараз чи вони були внесені раніше? Вони внесені раніше, і ви їх включили до таблиці. Дивіться, у мене немає питань, якщо ви зараз будете вносити поправки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, це пропозиції, які ми зараз вносимо. Це пропозиції, які ми зараз вносимо. Чорноморов, будь ласка.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Так, а вони включені до таблиці.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Андрій Вікторович, я, може, сподіваюсь, що я все ж таки можу дати відповідь на ваше запитання. Ви як зазначали, ви як були першим, по-моєму, заступником регламентного комітету.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Не важливо.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я процитую, з вашого дозволу, 116 статтю. Я все ж таки прошу, може, вона вас задовольнить. Головний комітет, як виняток, може прийняти рішення про врахування внесених пропозицій і поправок щодо виправлень, уточнень, усунення помилок та/або суперечностей у тексті законопроекту, інших структурних частин законопроекту та/або інших законодавчих актів, що не були предметом розгляду в першому читанні, якщо про необхідність їх внесення було зазначено у висновках цього головного комітету та/або експертного підрозділу Апарату Верховної Ради і оголошено головуючим на пленарному засіданні під час розгляду такого законопроекту. Ми можемо 116 статтю примінити…

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Пане Артем, пане Артем, ви дочитайте – оголошено головуючим на пленарному засіданні під час розгляду такого законопроекту в першому читанні. Ви ж читайте коректно.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Але головний комітет, у нас головний комітет зараз проходить.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Почекайте. Дивіться…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Добре. Я просто сказав свою точку зору. Дякую.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Голова Верховної Ради на пленарному засіданні під час розгляду..

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Андрій Вікторович, ще деякі…

 

ПУЗІЙЧУК А.В.  …законопроекту в першому читанні повинен був…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. … депутати хочуть висловитись. Павло Павліш теж руку підняв.

 

ПУЗІЙЧУК А.В.  …це зазначити, пане Артеме.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Вікторович, ми тільки ж вас не будемо слухати.

 

ПУЗІЙЧУК А.В.  Ні, так я хочу з'ясувати два питання.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Олександр Васильович, будь ласка, давайте згідно Регламенту працювати. Ми тут не будемо якісь...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, або тільки один чоловік...

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. ... батли влаштовувати серед народних депутатів на знання Регламенту. Я вибачаюсь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Павло Павліш, будь ласка.

 

ПАВЛІШ П.В. Дякую, колеги.

Доброго дня. Вітаю всіх. Чесно, розумію, що ви будете приймати  комітетські правки, а не зосереджуватися на тих правках, які подані народними депутатами, в тому числі і мною. Тому від мене таке прохання до вас. Коли будете приймати комітетські правки, я про це вже наполягав, я вважаю, що для збереження нашої науки аграрної в Україні це є дуже важливим, тому що Україна аграрна країна і розвиток науки аграрної має відбуватися постійно.

Тому прохання комітету все ж таки залишити для аграрних вузів і спеціальних навчальних закладів хоча би, на мою думку, в межах хоча би по тисячі гектарів, які у них є зараз, для того, щоб вони могли проводити там опити, дослідження і для того, щоб майбутні аграрії, агрономи, вони не по інтернету вчилися, яка має бути пшениця, а могли виїхати на поле подивитися, посадити, виростити свій перший врожай. Чесно кажучи, я сам здобував першу освіту свою в Херсонському аграрному університеті, і я хоч і був економіст, у нас спеціалізація називалась "Менеджмент організацій", та ми проходили певні курси і виїжджали на поля. І я хочу сказати, що для аграріїв це дуже важливо, щоб були такі навчальні поля, щоб могли аграрії ставити опити. І тому прохання звернути на це увагу.

Крім того, законопроект також стосується земель Міністерства юстиції. Наш профільний комітет якраз опікується сферою Міністерства юстиції, в тому числі це відноситься до нашої юрисдикції комітету, питання, то прохання також по землям, які... аграрних підприємств, які відносяться до відання Міністерства юстиції, щоб також залишити їх для міністерства, поки немає іншого варіанта щодо фінансування. Тому що зараз колонії, які утримують ці земельні ділянки, вони в тому числі частково фінансуються за рахунок роботи цих підприємств. Тому, якщо будете приймати таке рішення, то треба тут комплексно розуміти чим заміняти фінансування для цих підприємств, для цих колоній, які зараз можуть поки вести господарство.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Тарасович Сольський, будь ласка.

 

ПАВЛІШ П.В. Сподіваюсь на вашу підтримку.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т.  Дякую, колеги.

Пане Павло, доброго дня. Радий вас бачити.

 

ПАВЛІШ П.В. Навзаєм.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Законопроект урядовий, коли він погоджується в уряді перед тим, як уряд приймає рішення оформити його як урядовий законопроект і передати у Верховну Раду, погоджують всі міністерства, в тому числі Міністерство юстиції, в тому числі Міністерство фінансів. І Міністерство юстиції не заперечувало проти цього, підтримало це, тобто, очевидно, розуміє джерела, звідки, і якщо вони необхідні для того, щоби вирішити ці питання, які вами озвучені.

Це стосується також і Міністерства освіти. І, крім того, наскільки я розумію, це можна детально зараз обговорити окремо тим, кого це цікавить, це є правки, пов'язані з Міністерством освіти, там певні площі і так далі, і так далі.

І я, пане Павло, вам єдине, наприклад, з такого... практик світових, які, мені здається, важливі для того, щоб розуміти необхідність саме для науки, для навчання землі і їх об'ємів. Ми колись з комітетом були, аграрним, під час поїздки в Сполучених Штатах Америки ми були в одному інституті, в університеті в Огайо, якщо я не помиляюся, який є основним по деяких культурах в Сполучених Штатах, відповідної освіти і, наприклад, основним по сої.

Сої ця країна виробляє, як ми знаємо, найбільшу кількість в світі і оцей університет основний. Так от вони за рік отримують більше патентів чим вся наука українська аграрна разом навіть з приватною за 30 років. У них всього, те, що ми бачили на дослідних полях, вони нас водили, члени комітету не дадуть збрехати, тому що ми разом були, 800 акрів, це 300 гектарів. І вони успішно з цим справляються. Просто за рік винаходів, патентів по сортах, по засобах захисту більше чим Україна вся за 30 років, 300 гектарів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Тарасович.

Дійсно, ми там… в даних наших пропозиціях теж є певні площі, які ми залишаємо за наукою, тому ця  норма не виключена. А що стосується земель Мін'юсту, в принципі, це буде приймати рішення Кабмін і, в принципі, тут як буде прийнято рішення, так і буде.

 

ПАВЛІШ П.В. А які площі ви плануєте залишите за  наукою?

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Доброго дня. Підключіть Богданця, будь ласка.

 

ПАВЛІШ П.В. А які площі ви за  наукою...

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Є питання від Павла доцільне, це пов'язане з наукою, там є правки,  якщо можна там їх озвучити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там 100 гектарів для освіти на одну юридичну особу. 

Олег Тарасов підключився.

 

ПАВЛІШ П.В. А скажіть, будь ласка,  14 років це максимальний чи мінімальний строк оренди?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Максимальний. Максимальний.

 

ПАВЛІШ П.В. Максимальний. Добре. Дякую.

 

ТАРАСОВ О.С. Доброго дня, пане голово, шановні колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Доброго дня.

 

ТАРАСОВ О.С.  Мене важко назвати прихильником існуючої системи здачі в оренду там земель і… (Не чути) і прочих там, тому що неодноразово ще, коли був нинішній міністр головою комітету і піднімав питання по 3012, але воно було не на часі.

Але у мене є лист від ВАР і вам також, якщо не помиляюсь, вам його відправили, якщо можна, пройтись по зауваженням Всеукраїнської аграрної ради. Особливо цікавить третій пункт, де є відсутність запобіжників щодо приватизації державних акціонерних товариств, які є орендарями с/г земель, яке може призвести до тіньового продажу таких земель. Якщо можна, чи я зачитаю, чи ви зачитаєте цей пункт, і давайте його продискутуємо, і внесемо правки, які подала Всеукраїнська аграрна рада.

Дякую. Зачитати чи ви зачитаєте?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми їх бачили, ви їх скидали в чат, ми їх всі уже прочитали.

Микола Тарасович руку підняв, будь ласка.

 

ТАРАСОВ О.С.  Якщо можна, то які ж запобіжники, ви їх бачили.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Давайте я прокоментую.

 

ТАРАСОВ О.С. Прокоментуйте, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Микола Тарасович, будь ласка.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. По всіх трьох зауваженнях, пане Олеже. Дивіться, перше зауваження. Цей закон, він обговорюється уже протягом року. І, в принципі, очевидно, я думаю, ВАР якби велика професійна асоціація знає, що існують певні процедури і що важливо трошки раніше говорити про певні речі, а не в день засідання комітету після дев'ятимісячного обговорення закону.

Тому при всій повазі до ВАР, я вважаю, що виняток не можна  в першу чергу комітету робити і вам також, Олег. Тому що інакше у вас не получиться зробити ні один закон, якщо всі асоціації будуть діяти наступним чином: приходити в останній день довгого процесу по складним законам і сказати, а ми тут бачимо отак. Тоді ви забудете за можливість прийняти будь-який закон. Але, очевидно, враховуючи тісні, хороші і так далі, і так далі  відносини з ВАР, я з задоволенням перечитав їхні зауваження і з задоволенням їх прокоментую. Запобіжники, пов'язані з приватизацією – це, пане Олег, велика частина роботи. І я думаю, що ви можете за неї взятись разом з ВАР і  написати відповідний закон, пов'язаний з обмеженнями в приватизаційному законодавстві. І це буде предметом розгляду не аграрного комітету, а економічного. Тому що, як Земельний кодекс – це виключно історія аграрного комітету, і ми завжди це відстоювали, і ви зараз це відстоюєте, очевидно, не раз були такі факти; так само, як питання, пов'язані з приватизацією, - це виключно історія економічного комітету.

Тому це можна було би робити раніше, це можна робити зараз. Я думаю, ви знайдете підтримку в залі. І є відповідні спеціалісти у ВАР, і у вас є достатньо помічників, щоб написати цей закон і відповідно зробити запобіжники. Більше того, я вважаю, що в Раді це знайде підтримку. Але норма в один абзац нічого не дасть, тому що в нас законодавство приватизаційне складається з сотень нормативних актів. І щоб зробити ефективні і правильні запобіжники, то треба для початку їх проаналізувати, а пізніше підготувати відповідний закон.

Можу прокоментувати, там було, здається, три зауваження. По орендній платі. Перше: не 7, а 15 процентів. Ми підтримуємо компроміс 12, ми не підтримуємо компроміс в 15. Пояснюю чому. Тому що орендна плата, громадам яка сплачується, - це дуже велика орендна плата. І ці громади, яким не повезло колись мати в себе підприємства аграрної академії і інші державні підприємства, які від них постійно відмахувались, сплачували копійки, зараз реально повезе. Що я маю на увазі? Тому що місцеві громади, вони отримували тільки частину податку, ПДФО, основного і інших відрахувань, які сплачувались аграріями з орендної плати, з також плати працівникам, які там були зареєстровані, і так далі, але не саму орендну плату. І це в рази менше в кожної громади, ніж навіть 7 процентів. Тому підняття до 12 зробить ці громади мільйонерами.

Я їм так... Я це підтримую, це як мінімум компенсація за ці 20-30 втрачених років порівняно з сусідніми громадами, коли їх ігнорували і їхні люди, мешканці, в принципі, не мали додаткового доходу. Тому позиція уряду як ініціатора цього законопроекту щодо правок, які ви озвучили.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Тарасович, за коментар.

 

ТАРАСОВ О.С.  Якщо можна, тоді репліка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Олег. Будь ласка, пан Олег. 

 

ТАРАСОВ О.С. Дуже дякую за відповідь. Але якраз і вносяться зміни в Земельний кодекс зараз. І дуже цікаво, щоб товариство з обмежувальною відповідальністю новостворене чи акціонерне товариство не було виставлено на продаж. То який запобіжник існує? І чи можемо ми прописати такий запобіжник?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Людмила Миколаївна відповість.

 

_______________. Дозвольте, будь ласка. Дякую.

Хочу пояснити. По всьому тексту закону і до першого читання, і до другого читання залишилася діюча норма, в яку ми пропонуємо внести зміни до ряду законодавчих актів. І поряд з підприємствами, які на сьогодні Кабмін може утворювати, 50 відсотків і більше, що належать державі, а ми прописуємо, що це підприємство, яке буде корпоратизоване з державного підприємства: чи то товариство з обмеженою відповідальністю, чи то акціонерне товариство обов'язково має мати 100 відсотків акцій, які належать державі. Це вже запобіжник, який не передбачає можливості продажу якоїсь частки акцій приватному суб'єкту господарювання. В законі закладена норма, яка каже, що це товариство може бути орендарем земельної ділянки, отримати, переоформити право постійного користування на оренду лише у випадку 100 відсотків акцій, які належать державі. Тому запобіжник в цьому законі існує.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

_______________. Пане голово, дозвольте? Я маю запитання.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, одну хвилиночку.

 

_______________. Ми з вами обговорювали питання стосовно...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Адамович, будь ласка. Іван Адамович, будь ласка.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, я вибачаюсь, одну хвилиночку. В нас добавляються народні депутати, я хочу провести реєстрацію додатково.

Богданець Андрій. Він просився  на реєстрацію.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Так, я присутній. Дякую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Андрій Володимирович, дякую, зареєстрував вас. Дякую.

І Шол Маргарита.

 

БУНІН С.В. І Бунін присутній.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Костюк Дмитро також входив.

 

ХАЛІМОН. П.В. І Халімона добавте. Іван Адамович, вітаю.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Так, Бунін Сергій Валерійович. Дякую.

І Халімон Павло Віталійович. Дякую.

Так, Шол Маргарита. Немає. Немає доброго зв'язку, напевно. Дякую.

Я перепрошую, Олександр Васильович, продовжуйте, будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую, Іван Адамович.

Соломчук Дмитро руку підняв. Будь ласка, Соломчук.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Вітаю, колеги, доброго дня. У мене є от питання. Дуже добре, що комітет, всі хочуть побороти корупцію з державними землями – це позитивно. Але, на жаль, ситуація в країні змінилась і у нас дуже велика кількість постраждавших господарств, сотні, а, можливо, й тисячі і іноземні донори надають їм насіння по можливості, по можливості допомагають з … (Не чути) допомагають посівною технікою для збору врожаю. У них в усіх от кожний день одне й те саме питання: чим допоможе нам держава? Зрозуміло, в державі коштів немає, але люди по 20, 30 років займалися фермерським господарством.

І у мене є пропозиція, і надіюсь, що колеги підтримають, через те, що вони задають це питання, що народні депутати чи наші обранці зроблять для них, щоб у них було першочергове право оренди цих земель для релокованого бізнесу. Тому що люди займалися все життя цим до того часу, поки їхні землі там в Херсонській, Миколаївській, Сумській, Харківській, Чернігівській, Запорізькій й інших областях не будуть розміновані, не будуть приведені вже до того пуття, щоб можна було займатися там сільським господарством, щоб ми думали про них як народні депутати, щоб першочергово вони право вони мали на релокацію і на обробіток землі, тому що вони все життя цим займалися.

 На сьогоднішній день, на жаль, цього немає. І от навіть, якщо є релоковані підприємства, скажу по Рівненщині, то навіть наші приватні господарства фермерські діляться з ними цими наділами, діляться приміщеннями, щоб вони хоч якось відновлювали все це.

Мені здається, якщо приймається тут важливе питання щодо державних земель постійного користування, в першу чергу потрібно подумати про фермерські господарства, які все життя працювали на благо України, сплачували податок, і закон має бути направлений в їхню сторону. Держава і ми маємо подумати за них. Дякую.

І далі ще хотів свою думку сказати, що для культур звичайних як пшениця чи технічних культур, інших, досить достатній термін 7 років під сівозміну, а якщо під садівництво, ягідництво і 14 років через те, що вже на сьомий рік, в принципі, садівництво, ягідництво дає вже повний прибуток і на протязі 14 років цей бізнес повністю окупаємий. Двадцять п'ять років – це дуже великий термін і сівозміна, так, на 7 років також достатньо, щоб подивитися як людина працювала, якісно чи неякісно, хороший він господар чи не господар хороший. Але в першу чергу першочергове право для пострадавших підприємств, які зафіксовані є на ту дату, початок війни, щоб, зрозуміло, нові якісь не реєструвались в тих зонах і не казали, що вони пострадавшие.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Вікторович.

Микола Тарасович, руку…. Микола Тарасович.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Я хотів, Дмитро, якщо можна… Ми аналізували це. Ми обговорювали, в принципі, це навіть з фермерами, які релоковані звідти і так далі. Тут виникають два моменти. Перший, як технічно це зробити? Другий, чи насправді це буде так працювати як ми собі уявляємо.

Що я маю на увазі про технічно. Очевидно, коли ми говоримо про першочергове право, ми все рівно говоримо, що це першочергове право при аукціоні, як ми це розуміємо. Можливо, Дмитро, якась інша пропозиція. Це означає, що, наприклад, там стартова ціна починається з 12 процентів, доходить до 20, наприклад, Олександр нерелокований, я релокований. Якщо Олександр дає 20 і я 20, після цього Олександр не видає, не піднімає ставку, то я виграв як релокований. Але якщо Олександр далі піднімає 21, 22, і я не піднімаю ставку, то все рівно виграв той, хто більше дав. І тут виникає питання: а як по-іншому?

Другий момент. Тут я думаю, ми всі тверезо розуміємо, що не всі люди, які займались сільським господарством там, захочуть займатися сільським господарством дальше по життю. І це означає, що частина з них...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У когось мікрофон, будь ласка, виключіть. Колеги! Колеги! Дякую.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Це означає, що як мінімум частина з них буде надавати цю послугу, очевидно, не безплатно, тому що вони ж на це будуть тратити час. Тобто до них будуть підходити звичайні якби гравці, звичайні фермери, звичайні підприємства. Звичайні в плані того, що нерелоковані...  міг сказати: виступи від мене, потім мені перепродашь компанію. Точно так буде, ми розуміємо. Тоді зміст у цьому всьому?

І наступний момент. Крім того, що мені здається, що ці перші дві речі критичні, є ще багато менш критичних, але не менш важливих моментів. От, наприклад, якщо фермер там обробляв 500 гектарів, а другий – 2 тисячі, от на які він, якщо навіть теоретично вирішились би перші дві частини, а мені здається, що там немає формули, за якої вони реально нормально вирішаться. Я теж можу помилятися і ми можемо помилятися. То тоді питання: а на скільки йому надавати, на такий самий лот, на більше, на менше?

Тому, Дмитре, чому ми від цієї відмовилися в уряді, коли писали закон, який до вас попав у комітет. Це щодо релокованих. Тому, мені здається, щодо релокованих повинні інші форми підтримки. Наприклад, вони, очевидно, мають такі самі права, як і інші, і мають право брати господарства ці в оренду. Але для того, щоб у них були кращі умови, чим інші, це повинні бути пізніше компенсаційні речі грошові, пов'язані з тим, що вони ведуть господарство в Україні, а вели до того там, і певний механізм визначення цих коштів. І вони вже вирішать, чи вони потратять їх знов на техніку, чи вони потратять на те, щоб компенсувати орендну плану, за яку вони виграли це підприємство,  якому вони зобов'язані  сплачувати. Воно просто буде чесніше і ефективніше. Очевидно, для цього треба гроші, але воно по крайній мірі хоч буде працювати, на мою думку, так, як має працювати.

Другий момент по багаторічних насадженнях. Я тут не погоджуюсь в якій частині, я згоден з Дмитром, що 14 років для садів – це окупність, і для ягідників. Але тут питання в іншому, люди не закладають сади на 14 років, якщо ми говоримо про більшість садів. Дерева плодоносять 30-40 років і коли оренда на 14 років, їм це просто не цікаво. Тому що деякі, більшість садів починають нормально плодоносити, вони там плодоносять з 4-5-го року, але виходять на свій пік на 7, 8, 9-й рік. Після цього воно ще 5-6 років буде спокійно, в їх розумінні, плодоносити, а що далі? Тобто 25 – це така, на мою думку, я ж знову ж таки можу помилятися, мінімальна норма для державних земель, коли люди приймуть рішення там щось закладати. На 14, крім ягідників, сади не думаю, і ми це обговорили з цими, хто цим займаються, вони такої самої думки, більшість.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Можна я, хвилину візьму часу?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, буквально. Да, Дмитро, будь ласка.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Те, що стосується можливої релокації підприємств, що постраждали. У них у всіх є довідки щодо кількості замінованих саме полів, тому що є такі, що частину вони їх засівають у Херсонській області чи в іншій, а частина у них там 300-400 гектарів заміновані, чи знищені. І, можливо, згідно їхніх довідок їм надавати і для них зафіксувати єдину ставку чи в першу чергу їх забезпечити ...

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Без аукціону, Дмитро?

 

СОЛОМЧУК Д.В. За фіксованою ставкою, хай 15 відсотків...

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Але без аукціону, правильно?

 

СОЛОМЧУК Д.В. Люди реально.. У них це питання номер один, вони розуміють, вони всі вірять, і ми всі віримо в компенсації, кожен день      говоримо про компенсації і по телебаченню, і всюди. Але ми ж розуміємо, що ми самі не знаємо, коли вони будуть, вони колись будуть, надіюсь, але…

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Дмитре, тоді ми повинні, якщо ми приймаємо таку концепцію, я все рівно проти там по певним причинам, але це не означає, що…  більшість вирішує по-іншому, тоді працюємо над іншим варіантом, щоб він получився добре.

Тоді виникає, тоді вернемося знову до цифр, в нас сільськогосподарських угідь забруднених і засмічених станом на місяць назад, було більше  500 тисяч  заявлених.  А не заявлених, ми думаємо, дай Бог ми виграємо цю війну і зі звільненням Запоріжжя і всього решти, буде ще так раз, а може ще так два рази.

Тобто у тебе умовно мільйон гектарів, а може і півтора от мають таку проблему. А в нас сільськогосподарської землі, якщо зробити от все так, як от цей закон зробить, і ще потім люди, які будуть займатися, будуть дуже спосібні і там все в них получиться, то це 400, може трохи більше тисячі. А виникне навіть друге питання, а як між тими розділити? Зробити тепер аукціон між ними?

 

СОЛОМЧУК Д.В. В якійсь відсотковій частині надати, 40-50 відсотків від  пошкоджених. Ми ж як держава маємо в першу чергу за них подумати, вони все-таки все життя податки сплачували…(Не чути)  працювали. Вони перші дні на обороні з рушницями стояли, аграрії, відбивали російські війська в перші дні… (Не чути)

Це моя думка.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Дмитре, я згоден зі всім.

 

СОЛОМЧУК Д.В. (Не чути) …на весь сесійний  зал, але це просто моя думка.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Я згідний зі всім, але я все-таки прихильник того, що ця компенсація повинна, оце якраз той випадок, вона пряма, на  гектар повинна бути суттєва і от все-рівно підтримую цей варіант.

Те, що ви говорите, Дмитро, це така велика проблема, вона, це такий підхід, який би хотілося реалізувати. Ми от його крутили з інших сторін, ми особисто не бачимо, чесно вам скажу, механізму правильно це, без там потім нюансів, корупції, другим, третім… Знаєте, хорошими намірами дорога завжди в одну сторону веде. Що це буде от саме так працювати, як би ми з вами хотіли і всі решта.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Ну, корупція – це таке, корупція у нас починається з польського кордону і закінчується одеським. Про це краще не… а, я думаю, все можна зафіксувати, переписати. Але, кажу, аграрії, на жаль, сьогодні не зовсім вірять в компенсацію, тому що не зрозуміло, хто її буде надавати, коли, і чи вона буде через… То ми дату хоч знали: от через рік буде компенсація, на гектарі там тисячу доларів, чи скільки. Ну, ми самі цього не знаємо. І люди просто…

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Ніхто не знає, Дмитре. Ніхто не знає, тому що для цього треба закінчити війну, зрозуміти, скільки гектарів, скільки грошей. Тут поки що наразі ніхто нікого не обманює.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Сто відсотків.

Через те я хочу внести свою пропозицію, щоб землі державні послужили для фермерів, які постраждали, які все життя над цим працювали. І це була б державницька позиція, на мою думку. Це моя пропозиція, а все одно вирішує сесійний зал, і комітет першочергово спочатку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро.

Богдан Торохтій руку тягнув. Богдан Григорович! Так, щось пропав.

 

ТАРАСОВ О.С. Можна я, пане голово?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

 

ШОЛ М.В. Я вибачаюся, зареєструйте мене, будь ласка. У мене такий поганий зв'язок! (Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Маргариту Шол зареєструйте, будь ласка.

Олег, будь ласка. Олег Тарасов.

 

ТАРАСОВ О.С. Дякую, пане голово.

Давайте будемо відвертими, якщо не ставиться на меті продати новостворені "товки" під час війни, не віддати їх на приватизацію, то я пропоную, особливо із залученням іноземного капіталу, я пропоную поставити цю пропозицію ВАР про запобіжник на голосування. Давайте проголосуємо це.

 

_______________. Я погоджуюсь.

 

_______________. Так є ж запобіжник в законі, ми ж проговорили це.

 

ТАРАСОВ О.С. Ну, міністр же сказав, що немає запобіжника в законі, а ви кажете, що є.

 

_______________. Міністр вже сказав про це.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Ні, Олег, я говорив зовсім інше.

 

ТАРАСОВ О.С. А що інше, отрасль?

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Якщо ви хочете саме такий запобіжник, як ви хочете, а не те, що там немає запобіжників. Які там є запобіжники – вам Людмила Миколаївна, мені здається, пояснила. Якщо ви хочете саме такий, то, мені здається, на мою думку, цей запобіжник от крім... от щоб він реально працював, то треба підготувати окремий закон, пов'язаний зі змінами в приватизаційне законодавство.

 

ТАРАСОВ О.С.  Ні.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. От хтось, от ви, от я вам про свою думку говорю.

 

ТАРАСОВ О.С. Добре.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Тому, тому я вважаю, що якщо ви хочете такий запобіжник, то вам потрібно підготувати приватизаційний, зміни в приватизаційний закон, проаналізувати це приватизаційне законодавство, а не тільки прочитати один абзац в листі.

Разом з тим, ви, звичайно, можете бути іншої думки і ви, напевно, іншої думки, тому, звичайно, це буде вирішувати комітет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

_______________. Поставте на голосування, пане голово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пан Чорноморов, будь ласка.

 

_______________. Пане голово.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я хотів би підтримати Миколу Тарасовича Сольського і зі всією повагою до всіх радий надати свій підкомітет, оскільки положення, в ньому говориться про приватизацію, як площадку для такої дискусії для створення нового законопроекту або інших запобіжників, які тільки задовольнять членів аграрного комітету да і взагалі всіх інших членів Верховної Ради. Радий буду всіх зустріти на підкомітеті економіки і фінансового розвитку.

 

_______________. Ну, я хочу...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло Павліш, будь ласка.

 

ПАВЛІШ П.В. Шановні колеги, хотів би все ж таки повернутися до питання навчальних закладів. Дійсно, 100 гектарів залишити для вузу або там навчального закладу іншої форми – це, я вважаю, що досить замало з урахуванням того, що… скільки у нас є культур, які вирощуються, обробляються із врахуванням парів, які там мають також бути забезпечені в сівозмінах по ... (Не чути) Я вважаю, що треба збільшити цю кількість і там, хоча б якщо не тисячу, то 700, 800 гектарів. Це не є великою кількістю, ви самі розумієте, що для сільського господарства це невеликі площі. Але для того, щоб, дійсно, можна було масштабувати навчання, то я думаю, що це було б оптимально для них. Але... (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Павле. Але якщо їм буде мало, в принципі, вони зможуть взяти в суборенду.

 

ПАВЛІШ П.В. Це як город у бабульки десь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Богданець, будь ласка.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Я хотів запитати... Доброго дня, колеги, з ким ще не привітався. В принципі, в Положенні про акціонерні товариства акціонерні товариства можуть даватися на приватизацію, або частина акцій, або цілі акції можуть даватися на приватизацію, на продаж через аукціони. Тому де тут запобіжник, я хотів би запитати у Людмили Миколаївни?

 

_______________. Там немає ніякого запобіжника. Немає жодного...

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Ще раз: акціонерні товариства... (Загальна дискусія)

 

_______________. Буде продано. От за що ми голосуємо зараз. І хотілось би, щоб всі це розуміли. А ні, то давайте проголосуємо цей запобіжник.

 

_______________.  Дивіться, дозвольте, будь ласка. Це якраз про те, що сказав міністр, що якщо є питання до законодавства приватизаційного, тоді потрібно напрацьовувати окремий законопроект і визначати, що це підприємство не може бути приватизоване.

Якщо ми говоримо про запобіжник, який сьогодні в законі, то суб'єктом набуття права оренди замість постійного користування є виключно підприємство, 100 відсотків акцій якого належать державі. Сьогодні у нас чітко прописано, що ніяке інше підприємство не може бути орендарем земельних ділянок, які перебували в постійному користуванні. Виходячи з норм цього закону, тільки при умові 100 відсотків акцій належності державі це підприємство виступає орендарем.

 

_______________. У разі, якщо таке підприємство буде віддано на приватизацію, розриваються договори оренди. Це норма в Земельний кодекс. Земельний кодекс, не треба нічого там вивчати в іншому кодексі, чи змінювати, чи напрацьовувати новий законопроект. Давайте виставимо цю пропозицію і ось вам запобіжник, що новостворені "товки" чи акціонерні товариства не будуть приватизовані. А інакше ми голосуємо за приватизацію "товок".

 

_______________. Дозвольте я прокоментую. Я вам сьогодні пояснювала. Можу пояснити ще раз. Коли мова йде про приватизацію підприємства, будь-якого підприємства, яке сьогодні передається на приватизацію, то землі, які перебувають в оренді у цього підприємства, не входять до опису балансу цього підприємства, вони не є в статутному капіталі, і вони не є тим майном, яке може бути приватизовано разом з підприємством, навіть у випадку, якщо ці  земельні ділянки перебувають в постійному користуванні, вони все одно не являються балансом підприємства. І ділянки, які перебувають в постійному користуванні, у випадку приватизації державного підприємства або суб'єкта господарювання державної форми власності переходять назад у державну власність, оскільки ліквідація підприємства, яке було приватизоване, є підставою для припинення права користування земельними ділянками – це діюча норма Земельного кодексу.

 

_______________. Так воно ж не ліквідується.

 

_______________. Коли відбувається приватизація?

 

_______________. Ну, так.

 

_______________.  Суб'єкт господарювання державної форми власності з кодом ЄДРПОУ виключається з реєстру.

 

_______________. Пані Людмила, код ЄДРПОУ залишається той же самий, просто змінюється власник підприємства і держава може продати саме приватному власнику. Дивіться, те, що ви говорите, воно трішечки не відповідає дійсності.

Перше, дивіться, стосовно того, комітет має право вносити зміни в інші закони, крім переліку: Цивільний кодекс, Податковий кодекс і Митний кодекс. В Україні є діючий Закон "Про приватизацію державного і комунального майна", в якому зазначено перелік заборонених до приватизації підприємств. Аграрний комітет і Верховна Рада має право в законопроекті 7588 прописати норму, що заборонено приватизовувати корпоративні права підприємств аграрної сфери державної форми власності.

Дивіться, на сьогоднішній день такий запобіжник можна прописати і тоді чітко буде зрозуміло, що корпоративні права цих підприємств не будуть приватизовані. Тому: а) сьогодні комітет має можливість це зробити, немає ніяких обмежень, і б) можна чітко виписати ту норму. Те, що ви зараз зазначаєте, ви фактично зазначаєте про те, що ніяких запобіжників немає, тому що якщо ви піднімете всі приватизаційні аукціони, де продавалися корпоративні права, багато підприємств було виставлено, де було, 100 відсотків корпоративних прав належало державі, або акції, або корпоративні права. Тому, дивіться, якщо буде форма власності "товка" або "атешка", гарантовано ці підприємства будуть виставлені на приватизацію. Крім вашого слово, немає законодавчих запобіжників.

Тому, колеги, давайте, дійсно, зараз пропишемо нормальний запобіжник, внесемо зміни в Закон "Про приватизацію державного і комунального майна", в Закон "Про акціонерні товариства" і пропишемо, що державні підприємства аграрної сфери, де є держава на 100 відсотків власником, не підлягають приватизації. Це буде тоді чесний запобіжник. Просто, пані Людмила,  аргументуйте... (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за ваш коментар. Але це, дійсно, великий законопроект, але не в цьому законопроекті це треба робити.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Олександр Васильович, дивіться, це прописати дві-три поправки, для цього потрібно максимум півтори-дві години. І якщо я не помиляюся, в таблиці є поправки, які подавали наші колеги. Дивіться, ми ж зараз будемо все рівно розглядати всі поправки і там, в таблиці, є поправки, де пропонують такі норми. Тому немає абсолютно ніякої складності і не потрібно два роки розробляти новий законопроект, а в цей час будуть приватизовані підприємства.

І, пані Людмила, прокоментуйте, будь ласка, те, що я сказав.

 

_______________. Я вже все прокоментувала. Я не можу...

 

ПУЗІЙЧУК А.В.  Так, а що ви прокоментували?

 

_______________. Я не можу з вами погодитися.

 

ПУЗІЙЧУК А.В. Те, що підприємства будуть приватизовані, що запобіжника немає?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Вікторович, ще хочуть депутати висказатись.

Будь ласка, Мотовиловець Андрій Вікторович.

 

МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Друзі, так Законом України про приватизацію державного майна земля державної власності заборонена до приватизації. Це норма зовсім іншого закону і земля не продається, на аукціонах, звичайно, державні підприємства не продаються будь-якої власності, "товки" не "товки".

 

_______________. Андрій Вікторович, ми говоримо за продаж корпоративних прав, а не за продаж землі. Ми говоримо з вами за продаж корпоративних прав. То есть немає на сьогоднішній день запобіжника, що корпоративні права у вигляді часток в ТОВ або акцій в АТ не будуть продані. Сьогодні немає запобіжника, тобто ми всі свідомі, що всі ці 700 тисяч гектарів підуть на приватизацію, приховану приватизацію шляхом продажу… (Не чути)

 

_______________. Ні, яка прихована приватизація? Ми хочемо тільки одне – це консолідація і прозора оренда…(Не чути)

 

_______________. Дивіться, а тоді скажіть, дивіться, а чому не зробити…

 

_______________. Саша, а ти використовуєш 116 статтю…

 

_______________. Дивіться, а чому не зробити консолідацію, чому не…

 

_______________. Я задав питання. Будь ласка, можна мене не перебивати?

 

_______________. Вибачте.

(Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Вікторович!

 

_______________. Використовуєш 116 статтю зараз? Є у тебе 116-а? Ти можеш… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олександр Георгійович, у нас же 116 стаття є, правильно?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Є, але це ж повторне друге читання. В принципі, все збалансовано, все відпрацьовано.

 

_______________. Отже, ти не можеш зараз піти на Закон України про приватизацію? (Загальна дискусія)

Андрій, на фіга ти це робиш? Ти ж не член комітету, ну, у нас діалог голови комітету з секретаріатом комітету! Що ти робиш?

 

_______________. Андрій Вікторович, у нас з вами однакові права і повноваження, тобто ми – народні депутати.

 

_______________. Я тебе дуже прошу, я хочу дійти до суті. Ми всі розуміємо, що ця земля повинна бути заборонена до приватизації. Перестань, будь ласка, зараз… Ну, в нас є запитання, як ми хочемо це вирішити.

Якщо 116-ї немає, дивіться, ми готові будь-які закони через комітет Наталухи проводити, щоб корпоративні права, де земля знаходиться, і це аграрні підприємства, вони були заборонені до приватизації. … (Не чути) виключно окремим законом визначаються стратегічні підприємства. Да, дійсно, у нас є план, коли буде корпоратизація цих підприємств, покласти це підприємство в стратегічне, і тоді взагалі мова про будь-яку приватизацію не йде. Але от в Законі про приватизацію вже є заборона продажу державної землі. Ви ж чудово розумієте, що буде, якщо будуть виставлені корпоративні права, аукціони всі публічні. Ви що, дійсно, підете, держава піде на порушення Закону України про приватизацію? Ну, це вже просто, ну, в мене немає слів. Ну, ви…

Дякую.

 

_______________. Андрій Вікторович, скажіть, яка проблема внести цю правку в законопроект 7588? Нащо читати іще один закон Наталухи, нащо выдумывать велосипед, я не розумію. Внести правку і прийняти закон.

 

ТАРАСОВ О.С. Пане голово, можна я слово візьму і внесу правку на голосування?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Артем Чорноморов тягнув руку чи вже ні? Все. Дякую.

Так, я пропоную наступне…

 

_______________. Олександр Васильович, Олег Тарасов пропонує правку. Ви її можете поставити на голосування чи не можете? Чи це заборонено у нас в комітеті уже, щоб депутат ставив правку на голосування?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дійсно, не заборонено.

 

_______________. Так давайте якось уже рухатися в правовому полі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Яку саме правку? Я не можу розуміти суть, бо…

 

ТАРАСОВ О.С. Стаття 31 – припинення договору оренди землі. Договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено, викупу земельної ділянки для суспільних потреб і так далі, у разі зменшення частки держави у статутному капіталі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належить державі, яке утворилося шляхом перетворення державного підприємства і отримало земельну ділянку на праві оренди відповідно до частини першої статті 120-1 Земельного кодексу України. Цю правку хочу поставити як запобіжник, що новостворені підприємства не будуть віддані на приватизацію.

Пропозиція, пане голово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Добре. Ще Богданець руку тягне і Соломчук.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Пане голово,  я не опустив її, то ще з минулого разу. Sorry.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Можна, пане голово? У мене ще…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так, будь ласка, Дмитро.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Пане голово, Миколо Тарасович, ще питання хочу для себе зрозуміти. У нас ще з тих часів стоять сотні тисяч військовослужбовців, атошників на розпаювання земель. Зрозуміло, що, напевно, це не сама була краща ідея минулої влади, тому що мало, я сам знаю, господарств, де атошники об'єдналися і займаються сільським господарством, але такі є. Але, в принципі, сотні й тисячі їх стоять у черзі. Що ми їм скажемо, коли війна, буде перемога, вони повернуться з фронту і скажуть, дайте нам на розпаювання землю чи якісь компенсатори, а ми скажемо, Верховна Рада прийняла закон, і ваша земля вже орендована кимось там на 25 років, вибачайте, приходьте там через 25 років. Чи ми будемо розпайовувати орендовану землю, але тоді як ми це зможемо зробити, вони ж не зможуть отримувати орендну плату від орендаря, тому що буде отримувати її держава. Що ми скажемо парі сотень тисяч військовослужбовців, щоб бути готовими до цього і мати вже чітку позицію від фракції, що писати будемо і казати?

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Ну, Дмитре, питання було до мене. Я тобі можу сказати свою думку. У нас є насправді два шляхи: перше, продовжувати їх обманювати, правильно?

Друге, або сказати їм щось чесно. От якщо в нас зараз для того, щоб закрити потреби атошників, родичів загиблих, які були призвані і так далі, потрібно півтора мільйона гектарів, то тоді в мене питання до тих, хто хоче їм щось в очі сказати. Скажіть, де їх взяти, і тоді разом обговоримо. Якщо умовно її немає, то тоді, значить, треба собі чесно сказати і  їм чесно сказати, що її немає, і що компенсація може бути грошова.

От, Дмитре, моя позиція по цій ситуації. І тому ми в Раді, ще коли я був депутатом…

 

_______________. (Не чути) …не буває. І щоб побудувати сильну державу, ми повинні прозоро розпоряджатися державним майном. Майно повинно бути, може передано в оренду і ти отримуєш податки, і ти отримуєш податки від підприємців і орендну плату, і ти можеш побудувати сильну державу, сильну армію з сильними соціальними виплатами, тому що в них є ще сім'ї і все інше, ще буде пенсія військова, яку треба також забезпечувати.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Я теж...

 

_______________. І що відповісти військовому?

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Я з паном Андрієм згодний, що це ... (Не чути)

 

_______________. (Не чути) …віддати по гектару. Так давайте приймемо закон, кожному по 10, хто доживе до перемоги, а побратимам, які померли, ми не повинні їм виплати зробити? А сім'ї підтримувати? Чи вони не заслуговують, бо вони померли, тебе живі будуть питати, а ти як держава повинен думати про померлих і про живих, і про їх сім'ю, і підтримку, і про державну підтримку.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Я за податки, я за все і хочу почути навіть скільки сплачено податків з, наприклад, ДП "Конярство", які є ефективні за останній рік діяльності, чи інше державне підприємство, так що краще туди не заглиблюватись.

Але питання, я розумію, це було неефективне рішення, тому що ми всі, як завжди, кричимо, що земля найцінніша, але коли потрібно було щось кинути військовослужбовцям, ще за влади Петра Олексійовича, знайшли типу саме простіше – кинуть землю. Да? Але землю  вже  викупав хтось  на наступний день, мало господарств, атошники створили. Я знаю  такі... (Не чути)  на всю Україну там по 200-300 гектарів, більше не знаю. Можливо, є їх більше, я більше не знаю.

І я розумію, що це неефективно. Але, якщо є така позиція значить Кабінет Міністрів має виставити позицію, що не буде розпаювання далі землі цієї перед голосуванням. Да? Тому що це неможливо, тому що нам, щоб розпаювати, ще Кубань потрібно захопити, звільнити, Кубань, тоді вистачить. Але буде компенсація там через якийсь період така, така, така по НГО, наприклад, щоб військовослужбовець, якщо хоче, прийшов і купив собі в селі земельну ділянку, пай у людини згідно закону, який ми приймали. Але має бути якась позиція, а не потім народні депутати знову будуть козлами відпущення і скажуть, поки ми воювали за кожен квадрат метр землі, народні депутати нашу землю десь ... (Не чути)

 Я за податки, всі мої підприємства...

 

_______________. Правильно.

 

СОЛОМЧУК Д.В. ...на яких я колись працював до депутатства, по сьогоднішній день сплачують дуже багато податків. Я за податки і за касові апарати, і за все.

 

ТАРАСОВ О.С. Супер. Тому я втретє звертаюсь до голови комітету поставити мою пропозицію на голосування, а не постійно передавати слово.

 

_______________. Пане голово, можна слово?

 

ТАРАСОВ О.С. Не можна. Поставте на голосування.

 

_______________. А чого не можна? У меня предложение было первое. Давай не переходить, Олег.

 

ТАРАСОВ О.С.  Нет, у тебя предложение... У меня было предложение, потом тебя можно.

 

_______________. Нет … (Не чути)

 

ТАРАСОВ О.С.  Мое предложение…

 

_______________. Мое предложение было первое: поставить закон на голосование, а потом уже все остальные предложения. Давайте так, может, начнем? Я первый предложил, а не будем рассказывать друг другу сказки разные.

 

_______________. Давайте не будем ругаться, просто если мы поставим сейчас закон на голосование, то у нас уже правка… Нет, давайте сначала с правками разберемся, а потом уже перейдем к закону.

 

_______________. Сергій Валерійович, шановні колеги!

 

_______________. Чего ругаться между собой, давайте…

 

_______________.  Пане  голово…

 

_______________. Поддержат, поддержат депутаты этот вопрос – поддержат. Не поддержат…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, а який це номер правки, Сергій Валерійович? Який це номер правки?

 

_______________. Пане голово.

 

_______________. Дивіться, в статтю 31...

 

_______________. Тільки що зачитав Олег Тарасов правку.

 

_______________. В статтю 31, в статтю 31.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Там немає такої правки у нас.

 

_______________. В статтю 31 Земельного кодексу України....

 

_______________. Пане голово, можна, можна слово?

 

_______________. Пропозиція.

 

_______________. Доповісти.

 

_______________. Пропозиція від комітету: внести правку, добавити...

 

_______________. А моя пропозиція була відразу ставити закон на голосування...

 

_______________. (Не чути) …зменшення відсотку частки держави у статутному капіталі.

 

_______________. ...з правками комітету. Тому пропоную я відразу проголосувати даний закон в цілому з правками комітету.

Пане голово, прошу поставити мою пропозицію, так як вона була найпершою. Прошу її поставити. Якщо вона не пройде – потім нехай уже інші ставлять правки свої на підтвердження там і ... (Не чути)

 

_______________. Пане голово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ставлю на голосування пропозицію підтримати порівняльну таблицю, підготовлену до повторного другого читання законопроекту, реєстраційний номер 7588, з пропозиціями комітету, що були вам розіслані…

 

_______________. Олександр Васильович, Олександр Васильович! Почекайте, будь ласка, Олександр Васильович!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. …із урахуванням озвучених пропозицій Нагаєвського та моїми. Доручити секретаріату комітету внести відповідні зміни до порівняльної таблиці...

 

_______________. Олександр Васильович, почекайте, будь ласка!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ...редакційно доопрацювати її положення.

 

_______________. Стаття 16 – обов'язки комітетів при здійсненні законопроектної функції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Рекомендувати Верховній Раді України прийняти зазначений законопроект у повторному другому читанні та в цілому як закон у редакції, запропонованій комітетом, з необхідним техніко-юридичними доопрацюваннями. Прошу підтримати і проголосувати.

Іван Адамович, будь ласка.

 

_______________. Пане голово, ви не маєте права ставити зараз на голосування.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Так, шановні колеги, прошу, шановні колеги, проходить...

 

_______________. Стаття 16... Іван Адамович, почекайте, будь ласка.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я перепрошую, проходить голосування, проходить голосування. Я вибачаюсь.

 

_______________. Колеги, дивіться, ви не можете голосувати цей законопроект.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Голова комітету поставив питання на голосування.

 

_______________. Стаття... Він не має права ставити. Стаття 16 говорить: обов'язки комітетів при здійсненні законопроектної функції. Перший пункт, комітети при здійсненні законопроектної функції зобов'язані, пункт 6, розглядати та приймати рішення щодо кожної  пропозиції, яка надійшла від суб'єктів законодавчої ініціативи, при доопрацюванні комітетом  проектів законів та інших актів.

 Я суб'єкт законодавчої ініціативи, я подав поправки, і я маю право, і це ваш обов'язок розглядати мої поправки і приймати  рішення щодо кожної пропозиції. Ви не маєте права зараз ставити цей законопроект на голосування. Тому, будь ласка, давайте повертатися до пропозицій і конструктивно працювати.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Можна маленьку ремарку, доповнення? Якщо голова комітету дозволить, можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, Микола Тарасович.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Дивіться, колеги, я… Андрій Вікторович, ви абсолютно праві, що кожен депутат може пропонувати пропозиції для  голосування і голова комітету, очевидно, їх зобов'язаний ставити на голосування. І там були дві пропозиції в порядку черговості, одна Богдана Торохтія, пізніше від, здається, Олега Тарасова, підтримана Сергієм Буніним.

Тому, мені здається, знову ж таки, пане голово, вам тут всім решту вирішувати, по мірі поступлення можна поставити на голосування. Затвердиться таблиця перша, о'кей. Після цього колеги проголосують за правку, яка запропонована Олегом Тарасовим, значить вона добавиться в таблицю і тут якби  немає питань, вона очевидно…

 

_______________. Микола Тарасович, комітет зобов'язаний, дивіться, комітет зобов'язаний розглядати – це обов'язок…        

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Андрій Вікторович,  я, дивіться, я ж вас дослухав,  я ж вас не перебивав.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Андрій Вікторович, ну, майте…

 

_______________. Комітет зобов'язаний розглядати поправки – це обов'язок комітету.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т.  Андрій Вікторович, зрозуміло.

 

_______________. Дивіться, комітет не має права…

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Андрій Вікторович, я вас сьогодні перебивав хоч раз?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Андрій Вікторович, ми тільки вас і слухаємо. Андрій Вікторович!

 

_______________. Комітет не має права ставити таблицю на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Андрій Вікторович, ну що за балаган? Ну тільки вас і слухаємо!

 

_______________. Це не балаган! Дивіться, я вимагаю дотримання Закону про комітети.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. А можна, я закінчу, Андрій Вікторович?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Андрій Вікторович, будь ласка.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Андрій Вікторович, ну дайте закінчити! Ну, дивіться, ну, я ж хоч раз вас перебив сьогодні? Ну, я вас хоч раз в житті перебив? От ваші слова, вони мені і членам комітету не нові, ми їх чули мільйон раз, ні разу не перебивали, по всім законам. Десь прислуховувалися, а десь не прислуховувались, но все, що ви пропонували, ми вислуховували, не перебивали. Дайте іншим сказати, це ж не питання того, ваших прав чи не прав, а питання елементарної поваги. Тому моя ремарка була от такого характеру.

Потім щодо другого питання. Дивіться, це питання не в тому, що хтось за, наприклад, приватизацію, хтось проти, таке питання взагалі не стояло, коли розроблявся цей закон. І от коли воно виникло сьогодні, я вам ще раз думку свою скажу. Дивіться, у мене от зараз мільйон питань, пов'язаних з... при прийнятті цієї норми. І я впевнений, що автори правки на неї не зможуть відповісти. Наприклад, у нас є мільйон історій, тисячі підприємств, які мають серед свого складу іноземних засновників, і вони орендують державну землю, тому що це не заборонено. Я тут, до речі, з Мотовиловцем не згідний, це різні відносини пов'язані там з приватизацією і з орендою державних відносин.

Що робити в тих випадках? Як ця норма буде застосовуватися до цього? Вона не готова... Ще раз кажу, ви собі створите... Ніхто  не проти цієї норми, я вважаю, що її треба підготувати окремим законом, це неважко, якщо мати бажання. І, будь ласка, обговорити і змоделювати, як це має бути. Біленко мільйон раз це робив, відкличеться на любі прохання.

Ось чому я проти, наприклад, внесення таких норм в останній день. Тому що, більше того, ви для себе робите, це ж не для мене, ви для себе робите правило, коли ви, в принципі, слухаєте в останній день, не аналізуючи, це неправильно. І питання вже навіть не в цьому законі, воно значно ширше. Це означає, що будь-яка організація може рік не звертати увагу на закон, а в останній день закон, який важливий, на який ви потратили, деякі, дні, десятки днів, вони можуть за день до того потратити пів години, не знаючи всіх інших обставин закону, і вважати, що це має бути обов'язково прийнятим. Не в цій процедурі. Ви маєте, як і ми, міністерство, маємо прислуховуватися до асоціацій, це нормально. Але є відповідна процедура. Поламаєте її, поламаєте всю собі роботу в комітеті. Це моя просто порада.

 

_______________. Репліку можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Іване Адамовичу, голосуємо за пропозицію.

 

_______________. Репліку можна? Ні, не голосуємо. (Загальна дискусія)

 

_______________. От просто поясніть…

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, я дуже перепрошую. Андрій Вікторович, будь ласка, я дуже перепрошую. Після голосування, будь ласка, включайтеся.

Гайду Олександр.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Гайду Олександр – за. Дякую.

Рудик Сергій.

 

РУДИК С.Я. Категорично проти.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Проти? Проти. Дякую.

Халімон Павло.

 

ХАЛІМОН П.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. За.

Чернявський Степан.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. За, Іване Адамовичу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Чайківський – за.

Богданець Андрій.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Колеги, я категорично проти. Поясню, чому. По-перше…

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Андрій, дякую.

Бунін Сергій.

 

БУНІН С.В. Я утримуюсь. Утримуюсь я.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Бунін Сергій. Бунін Сергій.

 

БУНІН С.В. Утримуюсь. Утримуюсь.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую. Дякую.

Герасимов Артур. Герасимов Артур.

Грищенко Тетяна.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Гузенко Максим.

 

ГУЗЕНКО М.В. За, Іване Адамовичу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Кириченко Микола.

 

КИРИЧЕНКО М.О. Підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Костюк Дмитро.

Кучер Микола.

 

КУЧЕР М.І. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую, Миколо Івановичу.

Лабазюк Сергій.

Литвиненко Сергій.

 

ЛИТВИНЕНКО С.А. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Нагаєвський Артем.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. За, Іване Адамовичу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Нікітіна Марина.

 

НІКІТІНА М.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Петьовка Василь.

 

ПЕТЬОВКА В.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Соломчук Дмитро.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Утримуюсь.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Утримався.

Дякую.

Стернійчук Валерій.

 

СТЕРНІЙЧУК В.О. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Тарасов Олег.

 

ТАРАСОВ О.С. Под стенограмму могу сказать? Під стенограму можна сказати?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Олеже, будь ласка, голосування. Після голосування говоріть.

 

ТАРАСОВ О.С. Після голосування вже немає чого… буде говорити. Під стенограму, будь ласка. Була пропозиція внести зміни до статті 31…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег, зараз іде голосування. (Загальна дискусія) Олег Сергійович, зараз іде голосування по конкретному порядку. (Загальна дискусія) Ви "за" чи ні? (Загальна дискусія)

 

ТАРАСОВ О.С. Я хочу сказати те, що у мене була пропозиція, яку ви не розглянули.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Олеже Сергійовичу, прошу, голосування йде. Ви за… (Не чути)

 

ТАРАСОВ О.С. Я під стенограму… (Не чути)

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Торохтій Богдан.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г.  За. Торохтій – за.  

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.   Дякую.

Чорноморов Артем.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. За, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Шол Маргарита Віталіївна, ви вже є на зв'язку? Маргарита Віталіївна, у вас поганий інтернет, мені це сказали. Але скажіть, будь ласка, чи ви є на зв'язку зараз?  

 Юрчишин Петро. Немає Маргарити.

 

ЮРЧИШИН П.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  За?

 

ЮРЧИШИН П.В. Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Тарасов Олег Сергійович, я прошу, ви не голосуєте, не берете участі в голосуванні за дану пропозицію?

 

ТАРАСОВ О.С. Ви не поставили мою пропозицію на голосування, чим порушили мої права. Я не можу ні "за", ні "проти".

 

 ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Олеже Сергійовичу, це питання до голови комітету. Він поставив питання на голосування, я фіксую голосування народних депутатів. Ви, будь ласка, голосуйте: за, проти, утрималися.

 

ТАРАСОВ О.С. Не можу голосувати, тому що моя пропозиція не була розглянута.

  

 ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Ви не берете участі в голосуванні. Дякую.

16 народних депутатів – за, проти – 2 і 2 – утрималися.

Олександр Васильович, рішення прийнято. Прошу продовжувати ефір на комітеті.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Адамович.

В кого є якісь ще пропозиції?

 

_______________. Пропозиція поставити пропозицію Олега Тарасова на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А яку саме конкретно, бо він не може сформулювати нормальну пропозицію.

 

ТАРАСОВ О.С. А чого я не можу сформулювати? Внести зміни до статті 31 Земельного кодексу України, доповнити таким текстом. Зменшення відсотку (частки) держави у статутному капіталі… Я це, до речі, казав, якщо

стенограма ведеться, підніміть, будь ласка, і зачитайте. Значить так, стаття 31. Запобіжник. Добавити наступним текстом: "Зменшення відсотка (частки) держави у статутному капіталі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, яке утворилися шляхом перетворення державного підприємства і отримало земельну ділянку на праві оренди, відповідно до частини першої статті 120-1 Земельного кодексу України". Тобто договір оренди землі припиняється між "депешкою" і "товкою", да?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І що далі з цими землями?

 

_______________. Пане голово, закон прийнятий, вже...

 

ТАРАСОВ О.С.  В державну власність.

 

_______________. ... направлений до зали.

 

 _______________. У нас є право народного депутата подати правку. Що це прийнято?  (Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. По-перше, такої правки, вона не була подана в таблицю. Це по-перше. Ми її не обговорювали. 

 

_______________. Ви таблицю дали за два дні. І вам проаналізували таблицю і... (Не чути)

 

_______________. Олександр Васильович, право депутата подати правки від комітету. Він може подати чи не може?

 

_______________. Може, але є черговість надання пропозиції. Моя пропозиція... (Не чути)

 

_______________. Черговість була. Ми вносимо зміни в таблицю. Які питання ще?

 

_______________. Так ми вже закон проголосували.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Микола Тарасович.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Колеги, я скажу свою думку як не члена комітету вже зараз. Якщо ви пам'ятаєте, ми голосували всі пропозиції, які були. І я, дійсно, вважаю, що її просто треба правильно сформулювати, що має бути... Олег як і будь-який член комітету, очевидно, може поставити будь-що на голосування і, очевидно, що за це треба голосувати. Підтримається, не підтримається – це вже кожен з вас, на мою думку, сам прийме рішення. Очевидно, що пропозиція має звучати так, що запропонувати, є пропозиція від пана Олега, свою правку прийняти як комітетську. Очевидно, що тут, що ми таке не раз голосували, очевидно, що є норма закону, яка це дозволяє, і очевидно, що саме по такій процедурі попали і інші правки в таблицю, які сьогодні затверджені. Тому моя особиста думка, що, очевидно, в принципі, ця правка за бажанням члена комітету має бути… в нас сьогодні було висловлено – поставити на голосування.

Разом з тим я один раз ще прокоментую. Олег, ви от тільки що зачитали цей текст. Дивіться, чому я кажу, що не можна робити це в останній момент, я вам поясню, чому. От ви проголосуєте, якщо ви підтримаєте цю правку, вона взагалі нічого не дасть, тому що вона не стосується цього закону. Знаєте, чому? Тому що там немає реорганізації. Там створення нового підприємства і передача в спрощеному порядку без згоди органу управління земель на нове підприємство по спрощеній процедурі оформлена. Яка реорганізація? І дивіться, я знову ж таки, колеги, я не проти цієї норми, я просто вважаю, що це непідготовлена історія. Разом з тим правка озвучена, хай вирішує комітет.

 

_______________. Олександр Васильович!

 

_______________. Олег Тарасов, зачитай нормально цю правку. В конце концов…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Васильович, вам слово, будь ласка. Я вибачаюся.

 

ЮРЧИШИН П.В. Шановні народні депутати, представник уряду, а саме Микола Сольський, я вам хочу вкотре сьогодні нагадати, що рішення підкомітету, рішення комітету носить рекомендований характер Верховній Раді. І сьогодні ніякий закон не прийнятий. Ми просто путаємо пусте і порожнє. Так не можна сьогодні говорити. Якщо сьогодні народний депутат підняв руку в порядку черговості, голова комітету надав йому слово, так, виступив він, закінчується обговорення, а потім ми починаємо голосувати, знову починаємо з пустого в порожнє переливати. Шляхом голосування ми визначаємо, скільки "за", скільки "проти", скільки "утрималися". Навіщо нам один одного не поважати? Так не можна далі працювати. Просто гидко на це дивитися!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петро Васильович.

 

_______________. Підтримую, Петро Васильович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Давайте тоді…

 

ЮРЧИШИН П.В. Давайте один одного поважати. Сьогодні був час визначитись з цим законопроектом, обговорювали на підкомітеті, на комітеті і знову не так, і знову статтю… Друзі, ну так не правильно!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Торохтій, будь ласка.

 

  ТОРОХТІЙ Б.Г. Пане голово, скажіть, будь ласка, у нас розгляд питання вичерпаний на сьогодні?

 

ТАРАСОВ О.С. Мою правку, ви ставите на голосування, чи ні, пане голово?

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. А можна дочекатися відповіді на моє питання? Я перший був, відразу… Олег Сергійович, можна не перебивати трошки?

 

БУНІН С.В.  Вичерпаний тоді, коли закривається комітет, а комітет іще працює, значить порядок денний не вичерпаний, у нас іще "Різне" може бути.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Я ж запитую у голови, Сергій Валерійович.

 

БУНІН С.В.  Ну, так ви ж, ви що, не знаєте Регламенту чи що, Богдан Григорович!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги! (Загальна дискусія)

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Пане голово, у нас вичерпаний порядок денний, ми переходимо до "Різного", чи…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, давайте…

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Якщо ми переходимо до "Різного", то дякую всім, гарного всім дня, шановні колеги.

Дякую.

 

БУНІН С.В. Колеги, давайте поважати один одного! Петро Васильович тільки що ж про це казав, а ви знову починаєте лаятися між собою. Яка проблема поставити на голосування питання? Набере – набере,  не набере -так не набере. Ми вже півтори години говоримо ні про що.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дійсно, давайте тоді, щоб ми між собою не сварилися і щоб у нас була взаємна повага один до одного, давайте тоді пропозицію Тарасова Олега поставимо на голосування. Якщо вона пройде, то…

Але, в принципі, коментарі вже всі були, і я теж, як і Микола Тарасович, вважаю, що якщо ми зараз будемо ставити цю правку, то вона може потягнути за собою ще деякі зміни в інших законопроектах. Ми це не знаємо, ми це не вивчали і так ставити, і теж може бути не дуже правильно в даному випадку. Нам треба це вивчити і проговорити.

 

_______________. Олександр Васильович, зате це буде  запобіжник.

                                                       

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми повинні вивчити позицію, повинні вивчити, що потягне за собою  внесення такої пропозиції,  розумієте? Бо багато може бути змін.

 

ТАРАСОВ О.С. Ну, конечно, якщо ви підкомітети проводите в інших кабінетах, то як же можна там прийняти участь?

 

_______________. Олександр Васильович, це ж ще не прийняття закону.

 

ТАРАСОВ О.С.  Ви дали таблицю за два дні, яку можна було там розглянути  і внесли свої пропозиції. Зараз проголосували закон і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, Олександр Георгійович, під стенограму, Олег, пан Олег, він проговорив цю пропозицію.

 

ТАРАСОВ О.С. Давайте ще раз проговоримо.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Олег Сергійович має чітко сказати її, ще раз краще.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Сергійович, будь ласка, чітко  скажіть ще раз.

 

ТАРАСОВ О.С. Давайте. Доповнити статтю 31 частину першу абзацом дев'ятим такого змісту: "Зменшення відсотка або частки держави у статутному капіталі акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належить державі, яке утворилося шляхом перетворення державного підприємства і  отримало земельну ділянку на праві оренди відповідно до  частини першої статті 120 Земельного кодексу України". Стаття 1 говорить про те, що  договір оренди землі припиняться у разі…".

Будь ласка, от доповнити дев'ятим абзацом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, колеги, це як додатково, правильно?

 

ТАРАСОВ О.С. Це від комітету, до Закону 7588.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Як окрема правка?

 

ТАРАСОВ О.С. Як правка, як запобіжник, що "товки" будуть приватизовані. Новостворені "товки" або акціонерні товариства будуть приватизовані, от за що ви зараз голосуєте, чи проголосували.

 

_______________. Олександр Васильович, що там у нас?

 

СОЛОМЧУК Д.В. Пане голово, ще прошу вас після голосування правки Олега Тарасова поставити мою комітетську правку на голосування.  Я її зараз вам зачитаю, що першочергове право оренди на ці землі мають постраждалі господарства від воєнних дій, які були зареєстровані до 24 лютого 2022 року. "Першочергове право" –  ми ввели такий термін, він був проголосований нами щодо ринку землі. І тут, я думаю, найголовніше подумати за тих аграріїв, які працюють в найнебезпечніших зонах і втратили свої землі і можливості заробітку. Це моя буде наступна комітетська правка після правки Олега Тарасова.

Дякую, колеги, і надіюсь, що ви її підтримаєте.

 

ТАРАСОВ О.С. Пан голова не хоче ставити правку на голосування, тому що розуміє, що ми голосуємо за те, що будуть новостворені "товки" чи акціонерні товариства приватизовані. Все інше по тексту це для, я не знаю, для кого.

 

_______________. А що ми чекаємо?

 

_______________. Олександр Васильович, поставте правку на голосування Тарасова.

 

ТАРАСОВ О.С. Ви проголосували тільки що те, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, колеги, давайте…

 

ТАРАСОВ О.С. Новостворені компанії, товариства з обмеженою відповідальністю, вони будуть приватизовані. От за що ви віддали свій голос. Всі, хто там кричав "за", це під час війни. І, більше того, туди будуть долучені іноземні компанії, можливо, як мені здається, з іноземним капіталом, з якими неконкурентоздатна будь-яка українська компанія. Зараз під час війни ось за це ви голосуєте, ігноруючи будь-який голос комітету, ігноруючи будь-кого взагалі. Самі собі… (Не чути), видали її за два дні. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Іван Адамович. Іван Адамович!

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я, так, є.

 

ТАРАСОВ О.С. Ставте на голосування, пане голово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, ставимо на голосування цю правку, яку подав, яку зачитав…

 

ТАРАСОВ О.С. Це ж запобіжник. Якщо не мається на меті приватизувати ці новостворені компанії. (Загальна дискусія) Да, ні, послухайте.

 

_______________. Да ми вже це все в курсі, уже ж послухали, що ще слухати.

 

ТАРАСОВ О.С.  Якщо не мається на меті, то проголосуйте запобіжник до статті 31. 

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Олександр Васильович.

 

_______________. Віддайте тоді свій голос "за" тоді. І тоді всім зрозуміло буде, що...

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Олександр Васильович.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я слухаю, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Прошу.

 

_______________. Опять Адам Іванович...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я проти... Утримався.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ні, ні, я вибачаюсь, ставте на, Олександр Васильович, ставте на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ставлю на голосування правку Тарасова Олега.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Дякую.

Олександр Гайду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Утримався.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Утримався.

Рудик Сергій.

 

РУДИК С.Я. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. За.

Халімон Павло. Халімон Павло.

Чернявський Степан.

 

_______________. Він тільки що вийшов.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Богданець Андрій.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  За.

Бунін Сергій.

 

БУНІН С.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Герасимов Артур. Герасимов Артур.

Грищенко Тетяна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вийшов Чорноморов?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Грищенко Тетяна.

 

_______________ . Олександр Васильович, хоч виключіть мікрофон, бо чутно, коли ви виганяєте людей із сети..

 

_______________. Сто процентів, це лютий треш просто. Слухайте, просто соромно в цьому комітеті знаходитись.

 

_______________. Викидають, як з "Титаніка".

 

_______________. Не стидно, пане голово?

 

_______________. Тяните приватизацию во время войны, давайте, давайте.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Гузенко Максим.

 

ГУЗЕНКО М.В. Утримався.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Утримався.

Кириченко Микола.

 

КИРИЧЕНКО М.О. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  За, да? Микола Олександрович.

 

КИРИЧЕНКО М.О. Так, так.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. За?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Та за, за.

 

КИРИЧЕНКО М.О. За. За, за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я вибачаюсь, бо мені не чутно було, не подумайте дурного.

Костюк, немає. 

Кучер Микола.

 

КУЧЕР М.І. Утримався. 

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Утримався.

Литвиненко Сергій. Литвиненко Сергій.

Нагаєвський Артем. Нагаєвський Артем.

 

_______________. Він вийшов тільки що.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Нікітіна Марина. Нікітіна Марина.

Петьовка Василь.

 

ПЕТЬОВКА В.В. Утримався.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Утримався.

Соломчук Дмитро.

 

СОЛОМЧУК Д.В. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. За.

Стернійчук Валерій.

 

_______________. Також вийшов тільки що.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Тарасов Олег.

 

ТАРАСОВ О.С. За.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. За.

Торохтій Богдан.

 

_______________. Нагаєвський пише в чаті, що його виключили.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Торохтій Богдан.

 

_______________. Він у насіннєве господарство поїхав.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Друзі, я вибачаюсь, бо ви шумите, перебиваєте.

Торохтій Богдан.

 

_______________. Та в насіннєвому вже. Насіння сіє.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ну, Олеже, я вас прошу. Олеже Сергійовичу.

 

ТАРАСОВ О.С. Іване Адамовичу, ми протягнемо приватизацію під час війни. Нехай це буде на їх совісті.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Чорноморов Артем.

 

_______________. Він вийшов також.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Шол Маргарита. Немає.

Юрчишин Петро.

 

ЮРЧИШИН П.В. Утримався.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Утримався.

Так, і того за – 6 народних депутатів, утримались – 6 теж народних депутатів. Остальные поїхали сіяти чи не знаю куди.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Олександр Васильович, 6 народних депутатів…

 

_______________. Іван Адамович, а  ви як?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Перепрошую.

 

_______________. А ви як, Іване Адамовичу?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я утримався. Я ж сказав.

 

_______________. Все зрозумів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Колеги…

 

СОЛОМЧУК Д.В. Пане голово, прошу правку поставити також на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так кворуму немає.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Так давайте поставимо, яка різниця.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Навіщо ставити, коли кворуму немає?

 

СОЛОМЧУК Д.В. Я ж маю це право.

 

_______________. Чи можна слово?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, Миколо Тарасовичу.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Дмитро, я просто хотів, якщо можна, що запропонувати. Дивіться, я насправді думаю, що це нехороша ідея – зараз обговорювати це питання, поясню чому, пов'язане із атошниками. Тому що, розуміючи, релоковані, перепрошую, з атошниками, а не з релокованими підприємствами, тому що це... ми їм даємо... ми їм дамо зараз цією правку хибну надію. Хибну чому? Тому що ми не знаємо як це буде працювати, ні ви, ні ми, і після цього за це треба буде відповідати.

Це ми... це історії там, я не розбирався в зарплатах, але я пам'ятаю, що в Раді була ця історія із зарплатами військових і так далі. Дивіться, ми не проти цього механізму, але ми... Моя особиста думка: зробіть її, наприклад, скажіть 10 процентів. Ну, наприклад, людина претендує на 10 процентів від землі і, наприклад, повинна бути засновником цього підприємства, яке буде це обробляти, протягом всього договору оренди. Тому що, ну, це вже більш-менш на щось буде подібне. Чому? Тому що, в принципі, йому за це просто так гроші не будуть давати, купляти підприємство, не переоформивши на себе, тобто це вже така, не дуже бажана буде історія.

Прорахуйте ці речі, ми це підтримаємо. Але це річ, яка потім має бути реалізована. Будь ласка, в мене є пропозиція: якщо Дмитро виступає за цю ідею – я пропоную надати йому, якщо він перший на комітеті підняв це право, надати саме йому право бути тепер автором цієї правки або автором закону. І я обіцяю, ну, якщо це важливо, що ми обіцяємо, що ми підтримаємо це в частині, якщо це технічно можливо реалізувати в частині, там, наприклад, 10-20 процентів земель, які зареєстровані станом на 24 лютого, як говорив Дмитро. Але з обмеженням продавати такі підприємства. Якщо продається, то той договір якби втрачає силу. Наприклад, от там багато сьогодні говорилося про запобіжники,  зробіть це кваліфіковано, це може стосуватися будь-якого запасу, не тільки цього насправді. Це, може, зараз на підході багато законів, де це можна зробити, тому можу сказати свою думку, знову ж таки вам вирішувати.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Микола Тарасович, дякую, що підтримуєте ініціативу, це дуже важливо.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. А можна мені слово? Бо я руку також тягну, перепрошую. Хотів запитати, це технічне питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Андрій, будь ласка, дай...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро, потім – Богданець.

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Да, да.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Пане голово, все-таки хочу поставити, я не знаю кількості депутатів, яка присутня, але для мене це важливо і, напевно, для багатьох колег. Хочу поставити на голосування комітетську правку, щоб першочергове право оренди мали постраждалі господарства в сумі 20 відсотків від орендованих земель на 24 лютого 22-го року без права корпоративного і взагалі продажу цих підприємств.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дмитро, це...

 

СОЛОМЧУК Д.В. Можна проголосувати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. По-перше, ця правка не стосується цього законопроекту. А по-друге, у нас кворуму немає, щоб її ставити.

Богданець, будь ласка.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Так ми не можемо поставити? Ви забороняєте?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій, Андрій Володимирович, будь ласка.

 

СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Дмитре, в яку статтю, можеш розказати? Просто про 20 процентів звучить, про заборону продажу корправ звучить, а в яку статтю правка?  

 

СОЛОМЧУК Д.В. Зараз найдемо, в яку статтю. Ви ще можете підзаконкою це все врегулювати, Микола Тарасович, підтримати. Фермерів, що постраждали... (Не чути) могли і в цьому законі підрегулювати це підзаконкою.  Але ціль, напевно, зовсім інша. Так що, Миколо Тарасовичу, вибачайте, але це моя думка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Богданець, будь ласка.

 

_______________. Ти не зрозумів цілі ще?

 

БОГДАНЕЦЬ А.В. Пане голово, моя правка 1126, я дивлюся, що голосуванням 10.04.2023 року відхилена. Я просто не розумію, тому що до першого другого читання вона була врахована, до повторного другого читання вона відхилена. А як голосування, коли воно відбувалося? Чому не повідомили колег, ким вона була проголосована, я не розумію. Ким була проголосована ця правка? Правка звучала про…

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Андрій Володимирович, ця правка голосувалася на пленарному засіданні під час другого читання, вона була під іншим номером і була не підтримана в залі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Артем Нагаєвський.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Дякую.

Дивіться, я теж від себе хочу декілька… Мене просто вибило, я не знаю, як там у вас відбулося все. Я просто декілька хочу своїх сказати, ну, не зауважень, а пропозицій.

Перше, поки по гарячому. Андрій, вона була, твоя правка була врахована між першим і другим читанням. У другому читанні законопроект зал не пройшов. Відповідно був додатковий термін 10 днів на подачу нових правок. Ти нову правку не подав, тому вона вважається відхиленою, не врахованою.

З приводу Дмитра Соломчука. Дмитро, ми всі дуже з повагою до тебе відносимося, бачимо, як ти стараєшся, працюєш на користь аграріїв, скільки ти багато всього робиш. Дійсно, повір, це відчувається, навіть на фоні всього комітету. Але якщо ти говориш про фермерів, які постраждали внаслідок бойових дій, поля яких заміновані або вони не можуть з тих чи інших причин їх обробляти, то тут інше питання – терміни. Зараз, наприклад, якщо навіть розробити цю правку, правильно її внести до правильного положення, і ці фермери, 20 відсотків чи 10 заберуть в оренду чи в суборенду ці землі, почнуть їх обробляти, а через…  Уявімо, змоделюємо ситуацію: через рік війна закінчилась, поля розмінувалися, і вони повертаються знову до своїх масивів, можливо, через 2 роки або через 3 роки, а в них оренда на 14 років,  то що, їм в такому випадку заради суспільної справедливості треба буде відмовитися від цієї суборенди, віддати її назад на аукціони? Вони ж її не віддадуть, а свою землю вони назад отримають.

Тому тут все ж таки Микола Тарасович правильно каже, що мають бути інші механізми. Механізми компенсації мають бути від держави залучені.

І з приводу правки Олега Тарасова. Теж пропозиція слушна і вона оговорювалася, звучала не один раз. Але, дійсно, це інший закон, це інші норми. І моя позиція, що все ж таки у нас є час. У нас буде десь після прийняття закону пів року, це в кращому випадку, а то, я думаю, навіть і рік, а, може, і більше, поки ці всі реорганізації пройдуть, поки все це буде переоформлятися, напрацювати законопроект, тому що був діалог з головою фракції, з Арахамією. У нас є зауваження по Податковому кодексу і ці зауваження були враховані. І є зобов'язання голови комітету податкового Гетманцева розробити відповідні законопроекти, щоб їх до вступу закону в силу або до процедури, яка вже регламентує або дозволить суборенду, щоб вони вступили в силу, і ці норми Податкового кодексу запрацювали.

Так само ми можемо розробити законопроект, оперативно розробити його зі змінами в Закон про приватизацію, створити робочу групу, взяти там з Комітету економічного Мовчана, ще когось, там спільно напрацювати і просто проголосувати спокійно, і цей запобіжник прямо інтегрувати в законодавство, щоб він працював, дійсно, щоб він працював і щоб він зараз диструктив не вносив.

Це моя пропозиція, тому, в принципі, можна було б і підтримати. Але все ж таки я за те, щоб механізм був такий. Я думаю, що це від нас залежить і ми всі це можемо зробити в стислі строки, нас ніхто не обмежує.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артем Сергійович.

Пропозиція дуже слушна і я думаю, що всі ми нею скористаємося, і разом обговоримо це, і в іншому законопроекті ми це подамо.

Дякую, колеги.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Комітет буду оголошувати закритим. А всі ті пропозиції, які проговорив Олег Тарасов, Дмитро Соломчук, ми обговоримо разом. І Артем Нагаєвський, теж на базі його комітету чи на базі підкомітету Артема Чорноморова, бо там є питання, які не стосуються нашого комітету, які стосуються комітету Гетманцева. Ми це все обговоримо і, думаю, ми прийдемо до якоїсь спільної думки, ці норми пропишемо в законопроекті.

Дуже дякую. Комітет оголошую закритим.