Стенограма комітетських слухань на тему: "Актуальні питання управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності"
07 серпня 2023, 12:52
комітетських слухань Комітету Верховної Ради України
з питань аграрної та земельної політики на тему:
"Актуальні питання управління об’єктами інженерної інфраструктури меліоративних систем державної власності"
19 липня 2023 року
Веде засідання голова Комітету Гайду Олександр Васильович
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сьогодні дійсно незручний формат, бо комітетські слухання зазвичай за столом проходять і так – поважні колеги і запрошені. Але тут ми будемо, як в панельній дискусії, на сцені. Ну, нічого.
Я хочу всіх привітати, всіх тих, хто вже був сьогодні на форумі, і тих, хто доєднався до нас, до комітетських слухань. Також хочу сказати, що сьогодні на форумі і на комітетських слуханнях були присутні і парламентарі, і представники Кабінету Міністрів, Держрибагентсва, представники Агентства водних ресурсів, Програми USAID АГРО, місцевої влади та державної влади теж.
Також хочу сказати, що сьогодні ми дуже багато говорили саме про розвиток меліорації в Одеській області. Також були пропозиції, як розвивати інші області – Запорізьку, Херсонську, Дніпропетровську і так далі, Черкаську область. Сьогодні ми бачили, що вже представник ОВК отримав грант від USAID АГРО, це дуже важливо. Тому я думаю, що нам треба буде попрацювати сьогодні з вами, з аграріями, для того, щоб ми розуміли ваші потреби, для того, щоб ми змогли як законотворці все ж таки зробити максимальні кроки для того, щоб вам комфортно було працювати саме в цій галузі, яка стосується меліорації.
Тому, щоб багато не говорити, по-перше, хочу відкрити наші комітетські слухання. Також хочу зазначити, що у нас буде такий регламент, таймінг, щоб ми могли максимально ефективно попрацювати. Доповідачі будуть по 5 хвилин, потім, коли буде обговорення, по 2-3 хвилини кожен може висказати, хто буде мати бажання. Тому, перш за все… А Сольського поставлять? Хто організатор? Все, тоді вітальне слово Міністра аграрної політики Сольського Миколи Тарасовича, якщо можна. Хто тут за пультом?
Тоді не будемо затримуватися. Я тоді до слова запрошую голову Одеської обласної ради Григорія Діденка. Будь ласка.
ДІДЕНКО Г.В. Дякую.
Шановні народні депутати, шановні присутні, сьогодні ми зібралися, щоб обговорити одне з важливіших питань для нашого регіону – відновлення меліорації.
Як відомо, Одещина належить до зони ризикованого землеробства, щорічне зростання температури та відсутність опадів завдають аграрній галузі значну шкоду. Відновлення зрошувальної системи є ключовим завданням для розвитку нашого регіону, аграрного сектору в нашому регіоні. Від самого початку нашої каденції відновлення цих систем на Одещині стало для нас одним із пріоритетних питань.
2 роки тому ми внесли відповідні зміни до програми "Аграрна Одещина", і ця проблема почала вирішуватися на всіх рівнях. Ми розуміємо, що відновлення меліоративних систем потребує зусиль та співпраці, тож треба максимально об'єднати зусилля як місцевої влади, так і державної влади, народних депутатів. Разом ми зможемо зробити Одещину ще більш сильною та успішною.
Дякую всім за увагу. Гарної всім сьогодні плідної роботи. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
До слова запрошую Бориса Волошенкова – першого заступника голови Одеської обласної військової адміністрації.
ВОЛОШЕНКОВ Б.О. Дорогі друзі, я вже мав сьогодні нагоду вас привітати від імені голови обласної державної адміністрації Олега Олександровича Кіпера. Хочу додати до того, що відбувалося за цей час, що ми на очах побачили, що відбувається, коли є енергія втілення, коли ідея наповнюється бажанням і з'являються люди, які можуть її реалізувати.
Сьогодні в залі сидять ті, хто у Верховній Раді, у Кабінеті Міністрів України, на регіональному рівні взявся за те, щоб оновити все те, що було колись тут, і підняти на більш високий рівень. Я сьогодні згадував про те, що меліорація і іригація є одним із елементів еволюційного зростання. Так, ми чекаємо всі перемоги, і у нас досить багато планів. Я хочу сказати, відвідання Президентом Володимиром Олександровичем Зеленським Одеси у 2020 році, ми вирішували які питання стоять на порядку денному для того, щоб посилити економіку регіону. Там було відновлення енергетики, там було і відновлення машинобудування, там були і транзитні можливості нашої держави, і була меліорація. І, на жаль, на сьогоднішній день всі плани призупинені, окрім меліорації. Тому надія на те, що це такий важливий елемент народного господарства, який дасть можливість, як кажуть в Україні, буде хліб – буде і пісня. Ми переможемо завдяки зусиллям кожного із вас, завдяки зусиллям кожного із нас. І особлива вдячність керівникам міста: меру міста, керівнику районної адміністрації. Ми дивимося, яке чудове це місто, як воно притягує, і надія на те, що всі плани, які ми тут зараз з вами виписуємо, будуть втілені в життя.
Всім бажаю перемоги! Всього найкращого! Слава Україні!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Борисе.
У нас ще є онлайн-привітання. Чи готові запустити онлайн-привітання? Все, тоді ми будемо працювати без привітань.
Тоді я до слова запрошую, до виступу свого колегу Артема Чорноморова. Будь ласка.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Щиро дякую, пане голово.
Дуже приємно бути присутнім вже неодноразово в прекрасному місті Ізмаїл, дякуючи меру, дякуючи своєму колезі Анатолію Ігоровичу Урбанському, його округу.
Хотів би просто декілька слів сказати про філософію і те, що надихало всіх тих людей, команду в авторстві зі мною, які писали Закон про ОВК, основна філософія яких була – зробити щось революційне, щось, чого ніколи в цій державі не було дуже багато років. І це саме можливість передати ту інфраструктуру саме тим людям, тим підприємствам, які нею користуються, щоб вони були відповідальні за неї, щоб вони мали можливість інвестувати в неї, і щоб, найголовніше, вони могли її розвивати. Це найголовніше.
Я щиро вдячний всій команді експертів, вони присутні тут, це Михайло Юрійович Соколов, це ще один Михайло Юрійович, це, в принципі, дуже велика кількість людей, які в аграрному комітеті, це мої колеги, які допомагали нам, щоб ви зрозуміли всі, шановні друзі, близько восьми місяців цей закон протягнути в парламенті. Ми зіштовхнулись з дуже великою сильною позицією і було дуже складно довести до того, що людям, що ми не даємо, це не приватизація. Головний перший етап – це надати ту інфраструктуру тим людям, які нею користуються.
Другий етап – це вже ми перейдемо до каналів і ми також керуємось тією філософією, що керувати цими каналами повинні ті, які використовують воду в них. По нашим розрахункам, якщо не помиляюсь, 85 відсотків води, яка існує в основних цих 4 каналах, вона призначена безпосередньо для меліорації, для зрошення. .... це безпосередньо водокористувачі, які споживають воду, це комунальні підприємства в містах Харків, Одеса та інших. Тому я хотів би сказати, що ми до своєї цілі все одно дійдемо, ми все ж таки прихильники і люди, які бачать те, що фермерство, саме фермерство в ризиковій зоні – це Херсон, Миколаїв, Одеса потребують води, потребують її по спрощеній системі, щоб вони самі були відповідальні за неї, тому що вода це життя і мені дуже приємно було сьогодні бачити як плід нашої праці був уже, так би мовити, в житті реалізований. Щиро дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артеме Олеговичу.
До речі, Артем Олегович, він голова підкомітету з питань економічної і фінансової політики в аграрному секторі. Тому всі дотації, все, що стосується аграрної тематики і допомоги, це саме до нього. Так щоб ви знали депутата в обличчя, скажемо так.
Ми готові включити нашого міністра Миколу Тарасовича Сольського. Він там вже дописав відео. Я думаю, що зараз ми це побачимо. Будь ласка, можемо включати.
СОЛЬСЬКИЙ М.Т. Доброго дня, шановні колеги. Дякую, що запросили і дуже добре, що у вас вже Другий Меліоративний форум і абсолютна більшість з вас пам’ятає шлях, який всі проходили протягом останніх декілька років. Спочатку це обговорювалося як ідея, а потім переросло в написання законів. Потім ці закони були прийняті. Потім зроблена "підзаконка". З минулого року вони почали працювати, почали створюватися ОВК. На цьому етапі підключились донори фінансово, по фінансуванню ОВК. Ну були вони з самого початку, так, дякую USAID, (нерозбірливо), всім працівникам цих організацій, які весь час беруть участь в цьому.
Я думаю, що ця реформа, вона приклад такий хороший зі всіх сторін, тому що це по суті правильна реформа, де співпадають інтереси місцевих фермерів, асоціацій, місцевої влади, нас як Міністерства АПК, донорів. Там уже є перші результати, які вже можна, скажемо, рухати. Як на мене, це саме те, що фермери, місцеві організації водокористувачів, вони вже створені і вони вже самостійно цим займаються і вже мають плани збільшувати зрошення, робити його дешевшим, робити воду якіснішою і відповідно заробляти більше, закладати сади, третє, четверте, п'яте.
І я думаю, з такою системною роботою, як ви всі і ми з вами проводимо, це буде вже найближчим часом і якийсь там черговий форум вже буде проводитись безпосередньо, скажемо, в тих місцях, де ця вода пройшла довгий шлях разом з нами і попала на поле і завдяки тому підприємці-аграрії щось зробили нове і мають плани великі на майбутнє.
Звичайно, це ще стало гострішим не тільки через аграрні рейки, це вже давно треба було робити, але через війну, через ситуацію в Херсонській, Миколаївській областях, через підрив Каховської дамби… Тому дуже дякую всім, що постійно й системно, правильно займаєтеся. І успіхів вам і нам разом з вами, щоб воно далі правильно рухалося і в певний час, щоб ми цим всім не займалися, а займалися вже всі аграрії.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Тарасович дуже чітко нам деякі речі сказав і це нам буде в нагоді для того, щоб ми приймали правильне рішення після комітетських слухань.
Також до нас будуть приєднані ще декілька людей онлайн, будуть виступи онлайн. Я зараз прошу підключити Севару Мелибаєву, керівника програми Світового банку із стійкого розвитку.
МЕЛИБАЄВА С. (виступ іноземною мовою, без перекладу)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, ми почули, що нам Світовий банк пропонує допомагати в багатьох напрямках і завдяки спільній праці ми вже зможемо підтримати наших аграріїв не тільки по меліорації, але і в цілому по різним напрямам.
Зараз ще буде онлайн-виступ Рану Сінха – це спеціаліст із іригації та дренажу Світового банку.
РАНУ СІНХА. (виступ іноземною мовою, без перекладу)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Рану, за таку доповідь. Дійсно, ми розуміємо, що ця тема меліорації зараз дуже важлива і Світовий банк нам буде в цьому допомагати і підтримувати.
Я також хочу запросити онлайн до слова Василя Говгера – провідного експерта департаменту агробізнесу Європейського банку реконструкції та розвитку. Будь ласка.
ГОВГЕРА В.В. Доброго дня. Щиро дякую за запрошення, за можливість виступити на цьому форумі.
Сьогодні більше як коли-небудь потрібно реалізувати потенціал зрошення в Україні. Бо саме зрошення дозволяє збільшити продуктивність, додану вартість та стійкість сільського господарства до змін клімату. Про те, щоб реалізувати такий потенціал, зрошення в України потребує значних інвестицій як на рівні поля, так і на рівні інфраструктури. Інвестиції на рівні поля, мабуть, ви всі погодитеся, перш за все це є прерогатива фермерів та їх уміння ефективно вести бізнес, мобілізувати ресурси. Звичайно, тут потрібно докласти додаткових зусиль, щоб гарантувати фермерам доступ до води, покращити їх доступ до фінансування та технологій, а також забезпечити зрозуміле та ефективне регулювання на ринку водопостачання, зокрема системи тарифікації.
А ось питання інвестицій на рівні інфраструктури, це є значно складніше питання. І саме для його вирішення була прийнята колись стратегія зрошення. Але перш за все потрібно продовжити реформування системи управління водними ресурсами в Україні. Ще в 2017 році ЄБРР почав вивчати можливість інвестувати в інфраструктуру зрошення і, як результат, в 2022 році ми спільно з Мінагрополітики, з Рибагентством, з Держводагентством розпочали ініціацію першого масштабного інвестиційного проекту реконструкції Нижньодністровської зрошувальної системи на понад 50 мільйонів доларів, але, на жаль, ініціація цього інвестпроекту не була завершена до початку війни. Але досвід був дуже корисний. Хочу зазначити, що в процесі підготовки такого проекту ми стикнулися зі значною кількістю інституційних та управлінських перешкод, які потрібно подолати перед тим, як ми почнемо реалізувати великі інфраструктурні інвестиційні проекти зрошення в Україні. Сьогодні ми знову відновили роботу. У відповідь на запит Міністерства аграрної політики ЄБРР завершує виділення 150 тисяч доларів на розробку техніко-економічного обґрунтування інвестиційного проекту зрошення в Одеській області. Конкретно, яка це зрошувальна система буде, ми ще в процесі вирішення. І для цього зараз проводяться дослідницькі роботи, щоб зрозуміти, де є найбільший потенціал для інвестування. Також додатково 75 тисяч доларів буде виділено вже найближчим часом на розвиток ОВК, саме в тих зрошувальних системах, в яких буде інвестуватися в реконструкцію.
Водночас нашого бажання недостатньо для того, щоб успішно затверджувати та реалізувати масштабні інфраструктурні проекти в Україні. Для цього перш за все потрібна сильна державна ініціатива, зрозуміла система управління інфраструктурою зрошення в Україні і що найважливіше - це підвищення інституційної здатності в Україні для розробки та впровадження в такій сфері. Щиро вам дякую за увагу. Ще раз дякую за запрошення. Гарного і плідного продовження дня.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Василю.
В принципі, всі наші міжнародні партнери, які мали бажання виступити та розповісти про їх плани та пропозиції, вони вже виступили.
Ми продовжуємо наші згідно регламенту комітетські слухання і я запрошую свого колегу народного депутата Анатолія Урбанського. Будь ласка.
УРБАНСЬКИЙ А.І. Доброго дня, в першу чергу хочу подякувати нашим західним партнерам USAID, своїм колегам з профільного комітету і вам особисто, пане Гайду, за те, що ми з вами зараз знаходимось справді на історичній події, нарешті в нашу Бесарабію приходить вода, тому що ми всі з вами знаємо що, як тут було вже зазначено, що вода це життя, а Бесарабія знаходиться без води і знаходиться в зоні ризикового землеробства. І так, щоб було всім зрозуміло, Одещина, кордон ризикового землеробства, проходить аж до самої Любашівки, але це було в минулому, я можу помилятись, але останні 5 років цей кордон вже проходить значно вище Любашівки. Тобто через 2-3 роки, на превеликий жаль, ми отримаємо всю Одещину в зоні ризикового землеробства. І це дуже важливий крок сьогодні, що ми з вами всі зустрічаємось, за це я хочу подякувати вам, пане Гайду, і всім своїм колегам з профільного комітету і профільного міністерства.
І ще хочу додати вітання пані Михайліні за те, що вона отримала перший грант. Це дуже важливо і це буде дуже гарним прикладом для всіх інших аграріїв, що ми почали рухатись, незважаючи на те, що зараз країна знаходиться у війні, і ми все одно залишаємо таку велику і таку важливу програму як меліорація для нашої країни, тому що без води не буде життя і не буде урожаю. А ми всі з вами зараз, особисто зараз, розуміємо, що головним експортним продуктом нашої країни є зернова продукція.
Я хочу ще раз всіх привітати з цією важливою подією, побажати всім гарного настрою, гарного дня і плідної праці.
Дякую.
(Оплески)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Анатолію Ігоровичу.
Я до слова запрошую Головню Віталія Олександровича, заступника Міністра аграрної політики та продовольства України.
ГОЛОВНЯ В.О. Вітаю. Ну насправді дуже символічно сьогодні особисто для мене, я думаю, і взагалі для реформи зрошення, що ми можемо побачити такий приклад, симбіоз того, як можна зібрати в одному місці і фактично ви почули кожного представника, як може реформа працювати. Тобто державна влада, законодавча і виконавча, міжнародні фінансові інституції і безпосередньо ті, хто виконують цю саму реформу. Тобто, розумієте, спочатку була ідея, потім потрібно було зробити законодавче підґрунтя, це над яким працюють і державні органи, після цього завжди, якщо ідея вже є і є законодавче підґрунтя, потрібне фінансування. І як ви бачите, ми спілкуємося з усіма міжнародними організаціями щодо підтримки цієї реформи саме в фінансовому плані. І потрібно, щоб хтось це робив.
І сьогодні ми зустрічаємося з вами, представниками ОВК. І насправді було дуже приємно бачити сьогоднішні виступи представників двох ОВК, які, ну ви мабуть більше впевнені в тому, що це працює, що це буде, ніж можливо ми. Ви знаєте, подивившись на вас, ну ви заряджаєте. Ті емоції і ті ваші плани, які у вас є, і та віра, що ви не підведете, ми теж постараємося зі своєї сторони не підвести.
Що робить влада? Я хочу вам сказати, що на сьогодні, як ви знаєте, був в Лондоні презентований план розвитку України на наступні 10 років. Так от, там були різні сектори, в агросекторі один із пунктів основних це була іригація. Тому актуальність цієї реформи, вона на сьогодні дуже велика, а особливо для Міністерства аграрної політики, вона займає перші місця. Знаєте, а чому виникла реформа? Тому що ті старі радянські методи вже не працювали. І те, що сьогодні вже говорилося декілька раз, що клімат змінюється, і все вище і вище піднімаються і те, що сьогодні говорили, вже зміни будуть, можливо, до 2050 року буде половина земель в Україні посушливих. І для того, щоб не доганяти потім, це потрібно робити зараз. І це можливо робити тільки разом з вами, а щоб робити це, це не просто потрібно робити, а, знаєте, таким все-таки...
Ми мали змогу бути в Японії, і от їхній приклад відбудови був після цунамі – відбудувати краще, ніж було. Тому я впевнений, що саме з вами і саме в такому симбіозі ми відбудуємо краще.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталію Олександровичу.
До слова запрошую Сергія Кубаха – керівника напряму земельної реформи Програми USAID АГРО. Будь ласка.
КУБАХ С. Добрий день! Я дуже дякую за таку і пишаюсь можливістю виступити сьогодні на комітетських слуханнях і пишаюся тим, що ми проводимо другий меліоративний форум. І думаю, що той стан, в якому знаходиться зараз сама меліоративна система, вона просто вимагає тих реформа. Дуже дякую всьому депутатському корпусу, який бере на себе ту відповідальність – провести цю реформу.
Я попрошу презентацію. Трошки розкажу чим ми займаємося і чому ми саме тут. Ми вважаємо, що меліоративна реформа разом із земельною реформою – це якраз те, що дасть можливість Україні вистояти, або у всякому випадку зараз в цей складний час, особливо пов'язаний із руйнуванням Каховської ГЕС, дозволить пом'якшити ті наслідки війни, які власне для всієї продовольчій безпеки як країни та світу.
Ми співпрацювали з асоціаціями. Я, користуючись можливістю, хочу подякувати Всеукраїнській аграрній раді за ту співпрацю по фактично лобіюванню в гарному сенсі цього слова, адвокації, скажімо так, законодавства, яке вони роблять, і тренінгів, і навчання саме аграріїв щодо тих основних речей, які відбуваються в реформі. Тобто ті основні принципи і те, що відбувається, там треба роз'яснювати, треба розказувати. І наслідком цієї роботи є створення зараз 24 ОВК, які зареєстровані, 21 в зоні зрошення і 3 вже в зоні осушення. Це досить непогані результати, враховуючи те, що перше ОВК, якщо я правильно пам'ятаю, то було зареєстровано тільки в грудні минулого року.
В чому була наша підтримка? Це експертна підтримка, юридична підтримка у підготовці пропозицій до законопроектів. І дуже велика і амбітна була проведена робота, це сприйняття підзаконного законодавства. І тут я хотів би подякувати Міністерству аграрної політики і Агентству меліорації та рибного господарства, які внесли на розгляд Кабінету Міністрів, і вони вже були прийняті – 7 постанов і 2 накази Держрибагентсва, і 1 наказ Мінекономіки. Тобто фактично була повністю створена законодавча база для створення, розвитку та подальшої роботи ОВК. Я закликаю ОВК користуватися цими можливостями. І чим скоріше ви почнете використовувати і створювати ОВК, тим скоріше ви отримаєте від цього зиск.
І, безумовно, наступним етапом реформи має стати прийняття 7577. Ми впевнені, що меліоративна реформа не буде мати того ефекту без прийняття другого закону, який має врегулювати питання операторів, тобто не просто вдосконалення системи. Зрозуміло, що назва несе в собі головну роль, це те, що потім в державного оператора меліоративних систем має враховуватися бачення самих аграріїв. Саме цим відрізняється реформа від спроб врегулювати тільки окремі питання, тим, що головне місце в реформі займає аграрій.
Ми далі будемо надавати. Я зараз на екрані просто для всіх… Фактично стандартні умови для отримання субгрантів. Ми хочемо нашим прикладом показати для всіх інших донорів можливості вкладення коштів саме в розвиток меліорації. І хотів би зупинитись на цьому.
Однією з важливих речей є детінізація як обробітку землі, так і самого зрошення. Тобто ми працюємо як донори саме з тими підприємствами, які зареєстровані в аграрному реєстрі, тобто у яких все офіційно. Ми також будемо питати про реєстрацію в Державному земельному кадастрі всіх земельних ділянок і, безумовно, оформлення прав на ці земельні ділянки.
Є ще питання безпеки і прав і питання оподаткування. Як ви знаєте, що в процесі нашого надання грантів у нас звільняються від оподаткування отримувачі грантів. Ну, крім того, це іще має доказати ту частину, що ОВК є неприбутковими підприємствами.
Далі. Ми, безумовно, будемо дивитися на наступні пропозиції, які під час вже реалізації гранту будуть підтверджені саме технічними проектами. Ми вже розглядаємо можливість включення до проекту з боку ОВК як другої частини фінансування юридичної послуги, оскільки зрозуміли в ході всіх проблем, які виникають в ОВК при передачі, особливо із держаними органами також, що потрібно ОВК мати юристів, мати юридичні послуги. Ми подумаємо, яким чином це зробити. Але точно ОВК мають бути захищеними в своїх правах, і це, безумовно, є юридична частина.
Ми, безумовно, будемо, надаючи гранти, поширювати цей досвід. Насправді, для нас це все пілотні проекти – такі, що могли б допомогти іншим. Тому ті дві ОВК, які отримали сьогодні і підписали субгрантові договори, ми будемо від них вимагати, щоб вони допомагали вам, як пропозиція, з тим, щоб ті ОВК, які створюють, зверталися до Михайлини, до Миколи, щоб вони ділилися досвідом і ділилися тими документами, які у них є, особливості проблемних питань, які у них виникають.
Я думаю, що оця програма, ми очікуємо, що у нас восени буде продовжена і значно розширена, тому закликаю просто всіх готуватися і бути готовими і подаватися на всі гранти, які будуть стосуватися зрошення як до нас, так і до інших донорів.
Але зважаючи на всі питання, які проходять сьогодні на комітетському слуханні, ми як експертне середовище хотіли б підтримати комітет, і я скажу про проблемні питання.
Безумовно, є проблема з виконанням Закону про ОВК з передачею у власність саме меліоративних мереж. І, мабуть, багато хто із вас знає те, що я говорю, це особливо на місцях реалізація закону. Вірять, не вірять, закон прийнято, він має виконуватися.
По-друге, це реалізація повноважень органів влади щодо меліорації на місцях. Ми бачимо, що оце перехідний етап, коли переходять повноваження від Держводагентства на Агентство меліорації і рибного господарства, він затягується. Це ненормально. І це відштовхує і відкладає саму реформу і її ефективність. Я думаю, що державним органам потрібно зараз проаналізувати і безпосередньо Кабінету Міністрів і просто вирішити питання це один раз і назавжди, тому що так воно не може відбуватися, коли не знають до кого звертатися, кожен рік знову продовжуються договори, і це власне у правовій державі такого не може бути.
Третє. Все-таки вирішити і прийняти законопроект 5203 щодо внесення змін до статті 133 Податкового кодексу про особливості неприбуткового статусу ОВК, тобто законом потрібно, щоб був визнаний в податковому законодавстві неприбутковий статус. Він вже визнаний законом, вже це записано, але закон має бути підтверджений. У нас дійсно реєструється ОВК як неприбутковий, але закон потрібно цей прийняти, щоб всі податкові визнали цей статус.
Далі. Перехід до управління державних меліоративних систем в прозорості формування тарифів має бути за участю аграріїв. Тобто той, хто платить, він має право все знати, брати участь, його голос має бути почутим.
І, безумовно, це прийняття законопроекту 7577, тому що без нього, мабуть, результату не буде. І знову ж таки, відкладання цього прийняття, воно затягує. Так, перші ОВК, які з'явилися, вони зараз пішли, вони створені. Але далі будуть питання наступного року, коли вже переформована система має зайти і вже працювати на реформованому законодавстві. Це не має бути так, як це було із земельною реформою, вибачте, з мораторієм, коли на половині шляху зупинилися і тільки через 20 років вирішили. Ми всі втратили від цього затягування земельної реформи. Тому зараз в нас такої можливості, особливо у воєнний стан, просто немає. Тому меліоративну реформу треба продовжувати, їй бути і всім її треба підтримувати кожний день.
Дуже вам дякую. Ми готові допомагати. (Оплески)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергію. Дякую за вашу презентацію.
Я до слова запрошую Тараса Кота. Він більш детально зможе розповісти стосовно ситуації, яка зараз в агентстві меліорації. Будь ласка.
КОТ Т.П. Доброго дня. Я спробую дуже швидко, щоб у нас було більше часу на обговорення.
Ситуація, яка склалась зараз. Перше. Розпорядження Кабінету Міністрів України номер 714 щодо передачі цілісних майнових комплексів від Держводагентства до Державного агентства меліорації фактично не виконано, 5 цілісних майнових комплексів не передано. Передача окремо визначеного майна, яке необхідне для експлуатації гідромеліоративного комплексу, ще в грудні були сформовані повні переліки майна по областях, пройшло пів року – руху також немає. Навіть по Дніпропетровській області, де РОВР Дніпропетровської області узгодив повністю перелік майна з підприємством "Українські гідромеліоративні системи", і Держводагентство, і Держрибагентство між собою узгодили перелік, передача не відбувається, тому що з якихось дивних причин Держводагентство враховує, що для Фонду державного майна необхідне обґрунтування на кожний з 4,5 тисячі об'єктів. Це, чесно кажучи, величезна, але дуже дурна робота. По іншим областям нарешті вже в нас є співпраця з департаментами розвитку АПК і там вже деякий рух є, наприклад, по Миколаївській області, по Полтавській, по Кіровоградській. Я думаю, що там скоро це піде, але незрозуміла позиція Державного агентства водних ресурсів щодо цієї передачі, постійне відтягування і невідомо що. Значить, безпосередньо це відчувають на собі водокористувачі і сільгоспвиробники, ініціативні групи, які саме створюють організацію водокористувачів. Можу сказати відверто, що по тим областям, де цілісні майнові комплекси були передані до Державного агентства меліорації, в принципі, питань немає. По іншим областям або не надається інформація, або ідуть якісь неофіційні погрози, або якісь перешкоджання в роботі. Навіть за останні два тижні вже є інформація про те, що по деяким областям представниками Держводагентства розробляється якийсь альтернативний механізм щодо передачі майна ОВК в обхід Державного агентства меліорації. Це теж незрозуміло. Ці всі питання можна вирішити дуже простим шляхом – це зміна положень регіональних офісів водних ресурсів та басейнових управлінь водних ресурсів.
За офіційним листуванням і офіційною інформацією робота була розпочата ще в кінці лютого цього року. На сьогоднішній день не одне положення ні одного басейного управління або регіонального офісу водних ресурсів не змінено. Кажуть, що дійсно іде опрацювання, що розглядають щось юристи. На виході нуль. Можу сказати, що в Державного агентства меліорації розробка та затвердження 38-и положень зайняло 10 календарних днів. Тому я це особисто розглядаю як саботаж реформи і небажання рухатись в будь-якому напрямку, а залишити лише так, як воно є. Враховуючи це, Державне агентство меліорації і рибного господарства не бачило ніякої іншої альтернативи чи якихось подальших кроків, ніж звернутись до суду. Нами вже подано два позови в Господарський суд до Державного агентства водних ресурсів. Перше, щодо виконання розпорядження № 714 про передачу цілісних майнових комплексів і друге, про зобов'язання передати окремо визначене майно, яке необхідне для експлуатації гідромеліоративного комплексу від Держводагентства до Держрибагентства.
Свої пропозиції ми надали в інформації до комітету. Просимо врахувати в роботі комітету. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Тарасе. (Оплески)
Ну, саме зараз буде слушно заслухати доповідь Ігоря Гопчака – заступника голови Держводагентства України. Будь ласка.
ГОПЧАК І.В. Доброго дня, шановні колеги! Доброго дня, Олександре Васильовичу, депутати, науковці, хто є присутні в залі. Дуже приємно, що я тут є, оскільки я виходець з меліоративного вузу, викладач меліоративного вузу, докторант меліоративного вузу, тобто я пройшов шлях науковця в цьому напрямку.
У мене була підготовлена доповідь, але, Тарасе Петровичу, мушу змінити її, бо маю надати відповідь на запитання Держрибагентства. Ну, щодо розпорядження 714 щодо передачі цілісних майнових комплексів, то із 44 майнових комплексів 39 передано.5 ь справді залишились не передані, це Закарпаття. Сама ситуація в чому? Ви всі знаєте, що у нас тільки паводок чи повінь, навіть короткочасні паводки – це катастрофічні на Закарпатті. І Держводагентство мусить виконувати протипаводкові заходи. Це не через те, що ми щось проти хочемо зробити. Просто ми хочемо свою функцію виконати протипаводкову.
Щодо постанови 539 про розподіл функцій. В принципі, гарна ідея. Розділили ми, меліорацію окремо виокремили, водні управління водними ресурсами окремо виокремили, але це не значить, що робота має робитися не разом. Держводагентство і Держрибагентство мають іти в одну ногу. (Нерозбірливо) скільки років пропрацював, коли виховував меліоратора чи гідролога, вони всі вивчають землезнавство, вони вивчають гідрологію, вони вивчають меліорацію і гідротехніку. Тобто це фахівець широкого профілю, який буде виконувати одну і ту саму роботу. Тобто цю роботу має виконувати і Держводагентство разом і агентство меліорації.
З жовтня місяця були складені в нас же ж робочі групи Держводагентства, Мінекології і Мінагро. Всі 6 разів, бо я не був членом групи, але мені здається, 6 разів зустрічалися, пропрацьовували і дійсно, як казав Тарас Петрович, ми дали задання водогосподарським організаціям, пропрацювали з ними, з кожним окремо, напрацювали ті питання, що нам потрібно передати для Агентства рибного і меліорації щодо функцій меліорації і те, що потрібно, щоб нам повернули по протипаводковому захисту - так як ми й домовлялися на самому початку.
На рибагентства ми передали 16 пропозицій по водогосподарських організаціях і 15 пропозицій по водогосподарських організаціях, те, що просимо подати, повернути нам назад для виконання функцій протипаводкового захисту.
І останнє, що я хочу сказати, про зміни в положенні. Там в кінці березня дали доручення, Держводагенство сформувало доручення, дали доручення водогосподарським організаціям внести зміни в положення. На сьогоднішній день вже 8 організацій - положення затверджені, змінені. Останні, які залишилися, зараз ще в процесі. Ну в процесі - це є людський фактор, є начальники басейнових управлінь, є начальники регіональних управлінь, це не наша ініціатива, що безпосередньо Держводагентство хоче щось затягнути. Абсолютно в цьому в нас немає ніякого, як-то кажуть, протиріччя до Держрибагентства. У нас на сьогоднішній день достатньо й так викликів і загроз зовнішніх, таких як Російська Федерація, як бойові дії. Ми маємо спільну, це вже не теракт, а катастрофу маємо, яка зачепила і рибагентство з меліорацією, і водагентство. Це руйнація на Каховському водосховищі, це перед підривом воно було форсоване, це 19 мільярдів метрів кубічних води, якою ми б могли полити, де б ми могли розвести рибу, де б могли дати питне водопостачання. Це два магістральних канали - Каховський і Північнокримський - зруйновані, вода втрачена. І в нас є дуже багато напрацювань, де ми повинні спільно, разом працювати, щоб ті канали, які залишились, і після відбудови і подавати на питне водозабезпечення, тому що ми знаємо: якщо не дай бог маловодний період чи маловодний рік, ми застосовуємо статтю 45 Водного кодексу України, а там всі водокористувачі ідуть в обмеження, першочергово йде забезпечення на питне водопостачання, тому що людина це і є вода. І без води ми не можемо прожити 3 дні, а без їжі ми можемо днів 10 прожити. Я не применшую роль будь-кого тут, але ми самі повинні розуміти, тому що те, що ми п'ємо, ми самі це є.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Ігорю.
Ми маємо надію, що те, що нам пан Ігор доповів, що найближчим часом ми закінчимо вже цю передачу майнових комплексів.
Представтесь, будь ласка. Представляйтесь.
______________. .... тому якби прохання, щоб встановили. Ми сьогодні якраз і зібрались і ми як водокористувачі, аграрії, вже ті, що створились, в очікуванні, тому що ми готові зараз вкладати свої гроші, але, розумієте, зараз сезон закінчиться, там, наприклад, і вже з жовтня до кінця року, щоб ми вже могли собі отримати на баланс і робити цю реконструкцію збільшення, тому що все під це підв’язано. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Пане Тарасе, а строки до цього вже обговорювались? Який статус зараз?
______________. Як на мене, то для того, щоб передати ВСе окремо визначене майно та вирішити питання щодо фінансування і наступного бюджетного року, достатньо 3-3,5 місяці. Тобто часу в нас геть мало.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка. Представтесь.
ГАЙДУК А.А. Яришівська зрошувальна система ОВК Гайдук Алла Анатоліївна.
Я працювала головним інженером цього басейнового управління і хочу сказати, що для внесення змін у положення достатньо тижня. 10 робочих днів достатньо. Це не потрібно 4 місяці, от я чую Ігоря Гопчака , який каже, що 4 місяці. У нас у Вінниці катастрофа із керівником басейнового управління, людина дуже далека від меліорації, яка погрожує правоохоронними органами і так далі, не хоче надати ніяких документів. У них військовий стан і це державна таємниця. Це так неможливо.
Також ми неодноразово звертались в Держводагентство, скрізь звертались. Дуже складна ситуація. Просто оці 3-3,5 місяці, вони дадуть мінус на підготовку до нового поливного сезону. Справа в тому, що басейнове управління не здійснює підготовку, абсолютно, до копійки, ми самі фінансуємо цю підготовку і моє прохання, щоб зменшити цей термін, хоча би півтора місяці. Цього достатньо, пане Тарас.
КОТ Т.П. .…передачу майна та вирішення питання щодо бюджету, питання передачі коштів на наступний рік.
ГАЙДУК А.А. Бюджет передбачається у вересні місяці. До вересня місяця у Верховну Раду, до 15 вересня, ми повинні подати, ну, ви повинні подати ці пропозиції. А до того часу ми повинні вже вияснити, що ми повинні робити.
КОТ Т.П. У нас все майно розбито по областям. Якась область може бути швидше, якась пізніше і так далі. Я кажу, по всій країні, по всім областям це 3-3,5 місяці, як на мене. При першій можливості Вінницю зробимо першою.
ГАЙДУК А.А. Будь ласка. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ми це запишемо в протокольному рішенні комітетських слухань і теж будемо звертатися до Кабміну для прискорення цих процесів.
Я також до слова запрошую Аллу Стоянову – директора департаменту аграрної політики, продовольства та земельних відносин Одеської обласної військової адміністрації. Будь ласка, Алло Андріївно. (Оплески)
СТОЯНОВА А.А. Доброго дня ще раз, Олександре Васильовичу, шановні депутати, шановний Віталію Олександровичу, команда Міністерства аграрної політики, шановні аграрії, громади, запрошені! Сьогодні відбувається дійсно, скажемо так, важливий такий захід, завдяки якому ми можемо проаналізувати, яке життя ми з вами пройшли минулі два роки, що за це зроблено, які є підсумки, які є проблемні питання і як нам з вами рухатися далі.
Хочу зазначити, що основним функціоналом департаменту агарної політики і продовольства і земельних відносин є безумовно координація агарного сектору і виконання на запити аграрного сектору і реагування на цю проблематику. Як я вже зазначала сьогодні в Суворово, безумовно, наш регіон Одеський є найпосушливим у всій нашій країні і кожний з вас, з аграріїв, це відчуває, і це для вас великий такий біль. А всі ці заходи, які сьогодні відбуваються, і всі ці речі, які робляться, це задля того, щоб унеможливити таке болюче питання і вирішити його в подальшому. Будь ласка, слайд наступний.
Хочу сказати, що задля того, щоб втілити в життя реформу, яка є в рамках стратегії зрошення до 2030 року, є відповідний план заходів. І хочу тут подякувати команді свого департаменту за сумлінну працю і виконання своїх функціональних обов'язків по реалізації даного напрямку.
Задля того щоб реалізувати все це ми провели 45 нарад різного рівня - і з депутатами Верховної Ради, і з Міністерством аграрної політики, і з районами, і з громадами, і з сектором. Тобто це була велика така робота - переконання, дискусії, дебати. І я хочу подякувати кожному, хто одразу став поряд і підтримав цю реформу, повірив, що вона буде реалізована. І також хочу подякувати всім, хто був проти неї, тому що завдяки вам ми ставали кожного дня сильнішими і вирішували всі проблемні питання і теж намагались рухатися далі.
І на сьогодні від Одеської обласної адміністрації і ради ми маємо теж крок вперед, реалізовуємо 12 проектів, які є розробленими за гроші нашої області. І сьогодні в рамках нашого заходу, Другого Меліоративного Форуму, відбуваються вже вдруге комітетські слухання, за результатами яких я б хотіла, щоб наприкінці всі аграрії, які рухаються в процесі створення реформи і створення ОВК, сьогодні мали можливість задати всі питання болючі, які вас турбують, тому що сьогодні в залі якраз є всі учасники реформи. І ми готові вам в цьому напрямку допомогти. Це наша робота.
Завдяки спільній праці на сьогодні в Одеському регіоні ми маємо створених 11 об'єднань водокористувачів, з яких 6 вже є зареєстрованими. І якщо чесно, коли ми проаналізували весь регіон, то по плану, ми так прогнозуємо, що на Одещині загальна кількість ОВК, щоб покрити стовідсотково всю меліоративну мережу, їх буде 16. Це така наша прогнозна цифра.
Далі, будь ласка. Тут я хочу вам показати, всі кажуть про страшенні цифри, я хочу, щоб ви їх побачили наочно, наскільки дійсно для нас невирішення цих питань це є смерть для півдня Одещини. І цей біль вже всі відчувають, тому що зараз саме триває збиральна кампанія. Ми з вами працюємо, аграрії працюють в полі, комбайни збирають, і на півдні Одещини сьогодні збирають по 600-800 кілограмів пшениці з поля, по 800 кілограмів ячменю, по 500 кілограмів ріпаку, по соняшнику теж урожайність не доходить до тонни. І це дуже такі жахливі показники. Я мовчу вже про овочі, про ягоди, про сади, і про взагалі розвиток аграрного сектору в нашому регіоні.
І на карті ви можете побачити, що Україна володіє чорноземами, які є еталонами в світі. Я сьогодні наводила приклад Ізраїлю, який знаходиться на піщаних ґрунтах, в якому немає прісної води, узбережжя якого покрито заводами, які опріснюють воду, подають на пісок і вони вирощують овочі. І сьогодні вони є гравцями по овочах на світовому ринку.
Ми з вами є країною, дуже багатою країною ресурсною, ми маємо чорноземи, ми маємо сонце і ми маємо воду. Ми маємо і прісну воду, і маємо те саме Чорне море.
Що потрібно задля того, щоб вирішити це питання? У нас це теж на сьогодні є: ми маємо стратегію, запроваджену Президентом України; ми маємо реформу, над якою працюють депутати Верховної Ради; ми маємо Міністерство аграрної політики, потужну команду, яка теж працює над втіленням цього в життя. І на сьогодні ми маємо вже реалізований Закон про об'єднання, ми маємо створені об'єднання водокористувачів. І найголовніше, ми маємо розуміння і сектору, і кожного, хто тут присутній, що наше майбутнє лише в реалізації зрошення. І без води майбутнього нашої країни немає.
На наступній карті ви можете побачити кліматичні умови. Червоними кольором – це вже дуже велика посуха, це опади менше ніж 450 міліметрів. Це каже про те, що червоним кольором ми вже дорівнюємося до зони опустелювання, степ переходить у пустелю. І ось ці лінії, які ви бачите, жовта, потім оранжева і до блакитної – всі ці пояси змінюються кожні 7 років. Тобто можна порахувати дуже швидко через скільки років вся країна буде червоним кольором на такій карті.
Наступний слайд, будь ласка. Щодо зрошувальних систем. Південь України і саме наша Одещина, ми відносимося до зрошувальних систем. І на сьогодні наш потенціал – це 227 тисяч гектарів землі. Ми можемо на цьому слайді побачити зрошувальні системи: Інгулецьку, Дніпро-Інгулець, Дніпро-Донбас, Каховка. Ми можемо побачити Одещину. І, на превеликий жаль, сьогодні єдиним безпечним місцем, де можна продовжувати цю реалізацію, є Одеська область. І я хочу сказати, що ми відчуваємо дуже велику відповідальність за те, щоб виростити цей врожай, забезпечити саме овочами не лише Одещину, а й сусідні наші області – це Херсонщина, Миколаїв, Запоріжжя - і Україну. Тому сьогодні паралельно із втіленням реформи зрошення ми залучаємо інвесторів, які готові вкладати додатково свої гроші і допомагати в цій реалізації.
Наступний слайд, будь ласка. Тут ми можемо побачити, що з 227 тисяч гектарів землі фактично ми маємо зрошення на 42 тисячах. Офіційно потенційне наше відновлення – це 180 тисяч гектарів. І ми рахували, скільки ж потрібно грошей для того, щоб відновити всі ці землі. І ми дійшли до цифри в 330 мільйонів євро. Це дуже велика сума, яка має бути залучена до нашої країни не лише міжнародними донорами, а й іншими, може навіть державно-приватними інвестиціями. І держава теж на сьогодні опікується і надає стимули. Це ті 200 мільйонів, про які ми сьогодні вже з вами розмовляли.
Наступний слайд, будь ласка. На цій карті розташовані наші 12 проектів, які ми плануємо реалізувати на наступні 2-3 роки. І, якщо чесно, хочу сказати, що на сьогодні ці проекти, які були розроблені, в цьому році вони пройдуть оновлення кошторису, тому що ми дивилися з Тарасом Петровичем, там ціни вже застарілі і вони потребують додаткового оновлення.
Наступний слайд, будь ласка. Значить, задля того, щоб всі ці системи працювали, було таке дуже цікаве питання, де брати воду і чи є в нас вода. Вода в нас безумовно є і ми маємо велику кількість прісноводних озер, але ми також маємо одну велику проблему. Наступний слайд, будь ласка. Це наш Кислицький рукав. Там зростаються озера і якщо не впровадити заходів задля розчищення цього каналу, то всі ці озера, які ви бачили раніше, і всі ці зрошувальні системи, вони залишаться без води.
Одеська державна обласна адміністрація разом з департаментом екології, тут присутня керівниця, пані Ірина Вадимівна, будь ласка, якщо можна, познайомтеся, це наш новий керівник департаменту екології. І на сьогодні є реалізована заявка, завдяки якій ми розраховуємо, що Одещина отримає ще один додатковий стимул – це допомога, грант в розмірі 8 мільйонів євро, це на розчистку саме цього каналу. Наступний слайд, будь ласка.
І задля того, щоб вся ця реформа отримала такий позитивний ефект, це ми з вами наприкінці маємо отримати регіон, в якому кожен можливий, підкреслюю, гектар буде мати воду, кожен аграрій, який готовий працювати, буде утворювати разом зі своїми колегами в ОВК і наша Одеська область має отримати максимальний економічний ефект. І задля цього в нас є на сьогодні все. І хочу від імені Одеської обласної адміністрації подякувати всій команді USAID АГРО за вашу роботу, за вашу працю, за ваші навчання, за ваші консультації, які дійсно, ви працюєте 24/7, коли не напишеш, коли не звернешся, ви завжди на зв’язку і це теж є додатковим стимулом для аграріїв, тому що вони відчувають цю підтримку. І ось ця реєстрація і заведення в Державний кадастр це така потужна робота і сьогодні є вже досвід, інші ОВК можуть отримати цей досвід задля того, щоб реалізувати всі ці дії в своїх об’єднаннях.
Я хочу дуже подякувати кожному, хто тут, кожному депутату Верховної Ради за вашу підтримку, за вашу ініціативу, ще раз Міністерству аграрної політики. Державна агенція з меліорації і рибного господарства, про рибу ми будемо розмовляти завтра, але дякуємо за вашу роботу.
І сьогодні ще я хотіла вас познайомити, у нас є, утворилася нова установа – це Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства. І у нас з вами тут присутня керівниця цієї установи – це Раїса Анатоліївна Вожегова. Познайомтеся, будь ласка. І я дуже хочу, щоб кожен аграрій, хто сьогодні на цьому заході, щоб ви особисто спілкувалися з нашими народними депутатами, з міністерством, з пані Раїсою, з пані Іриною, і чим частіше ми будемо ці комунікації проводити, тим сильніше буде наша з вами рушійна сила і тим швидше ми отримаємо ту реалізацію, до якої ми йдемо.
Всім дякую. Якщо є запитання, готова відповісти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Алло Андріївно.
Саме так, ми всі збираємося на комітетських слуханнях заради того, щоб обмінятися думками, для того, щоб ми могли робити правильне рішення на всіх гілках влади.
Я хочу до слова запросити Максима Бойка – директора Департаменту агропромислового розвитку Запорізької обласної військової адміністрації.
Будь ласка, пане Максиме, ми вас слухаємо.
БОЙКО М.С. Шановні народні депутати, шановні учасники форуму, на території Запорізької області на цей час 82 відсотки зрошуваних земель знаходяться на тимчасово окупованих територіях або в зоні ведення активних бойових дій. На тих 18 відсотках зрошувальних земель, а це 43 тисячі гектарів, які знаходяться на підконтрольній території, зрошення проводилося переважно з Каховського водосховища. Тому на теперішній час полив фактично здійснюється на площі 1 тисяча 700 гектарів. Тому робота з приводу ОВК буде проведена в більшій частині після деокупації і розмінування території Запорізької області.
Дякую за сьогоднішній день, за ту інформацію, яку ми отримали.
Запорізька військова адміністрація повністю підтримує положення законопроекту 7577 і після деокупації ми включимось в цю роботу ефективно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, пане Максиме.
Алла Андріївна згадувала про Раїсу Вожегову – директора Інституту кліматично орієнтованого сільського господарства Національної академії аграрних наук України.
Тож, будь ласка, ми вас запрошуємо до вашої співдоповіді.
ВОЖЕГОВА Р.А. Доброго дня, шановний Олександре Васильовичу, шановна президія, шановні учасники форуму! На сьогодні в Україні склались складні умови для відновлення і подальшого розвитку аграрного сектору економіки і в тому числі зрошуваного землеробства, а саме: це кліматичні зміни, які зараз відбуваються, це недостатня природна зволоженість ґрунтів і це недостатня кількість якісних водних ресурсів для ефективного ощадного функціонування галузей економіки і сільського господарства.
Вирішення таких проблемних питань є складним і навіть неможливим в умовах військової агресії РФ. Військові дії вкрай негативно впливають на відновлення сільського господарства і функціонування продовольчих систем, а також призводять до виникнення серйозних загроз глобальній продовольчій безпеці. Вода стала елементом шантажу зі сторони країни-агресора шляхом обмеження доступу до водних джерел, порушенням режиму роботи водних об'єктів через руйнування дамб, гідротехнічних споруд, скиду води в Каховському водосховищі та Північнокримського каналу. Однак, незважаючи на військові дії, уряд країни активно продовжує підтримку реформ в секторі гідротехнічної меліорації, оскільки наша країна має значний потенціал для відновлення зрошення. І враховуючи факт кліматичних змін, щорічно зростає попит на зрошувальні меліорації.
Пріоритетами державної політики стали стратегічні цілі відновлення сільського господарства, які розроблені Національною радою з відновлення України від наслідків війни і представлені у вигляді проекту плану відновлення України за напрямом "Нова аграрна Україна". І в цьому плані розвиток меліорації розглядається як один з найважливіших заходів адаптації до змін клімату. І тому питання відновлення та розвитку систем зрошення, і в першу чергу на півдні України, де посухи і високі температури найвідчутніші, стають все більш актуальними і потребують вирішення першочергового.
В минулому році, як вже сказала Алла Андріївна, в нашій країні на базі Інституту зрошуваного землеробства був створений Інститут кліматично орієнтованого сільського господарства. І вчені інституту новоствореного мають багаторічний прогресивний досвід з питань зрошення і зрошуваного землеробства. Інститут був розташований в місті Херсоні, новостворений інститут зараз знаходиться в Одесі. І так як зараз в межах Херсонської, Запорізької, Дніпропетровської області відновлення зрошення - поки що, на жаль, немає такої можливості, тому ми, науковці, всі готові докласти максимальних зусиль для впровадження нашого досвіду саме на території Одеської області, Миколаївської і інших областей, які мають потребу у відновленні і розвитку зрошуваного землеробства.
Новий потужний напрям діяльності нашого інституту спрямований на розвиток кліматично орієнтованого сільського господарства і базується на трьох основних складових. Це, по-перше, розробка і впровадження технологічних рішень, що забезпечують і зберігають ґрунт природною вологою і вуглецем. Це мається на увазі мінімізація систем основного обробітку ґрунту, точне землеробство, (нерозбірливо) системи, покривні культури і таке інше.
По-друге, це адаптація. Мається на увазі, це розробка і впровадження екологічно безпечних технологій природогосподарювання, які є стійкими до наслідків кліматичних змін.
І третім, мабуть, і основним це прибутковість сільськогосподарської галузі. Це збільшення урожайності і обсягів виробництва продукції, підвищення прибутковості і ефективності сільськогосподарської діяльності.
Не менш важливими питаннями є і відновлення полезахисних і захисних смуг уздовж магістральних каналів, збереження і відновлення водно-болотних угідь як потужного утримувача парникових газів, це впровадження кращих світових практик з обробітку ґрунту та поступового переходу до мінімізованих систем основного обробітку і впровадження систем поверхневого і підґрунтового краплинного зрошення, розвиток і впровадження технологій повторного використання очищених стічних вод з належним моніторингом якості води і ґрунту.
А робота зрошуваних систем має відбуватися за рахунок енергії з відновлюваних джерел з поступовим переходом від глобальних продовольчих агроекосистем до локальних. І вже сьогодні ми чули про ці напрямки, плани пані Михайлини, і будемо сподіватися, що ОВК "Вода життя" в цьому буде також перша, як і в інших напрямках.
До речі, я хочу сказати, що на наступному тижні 27 липня в Одесі на базі Університету Мечникова буде проходити міжнародний форум, який ініціює і організовує наш інститут, разом з багатьма державними і міжнародними установами, який буде мати назву "Вплив руйнування Каховської ГЕС на екологію і в цілому ведення сільського господарства, економіку Причорномор'я". Тому кому буде це цікаво, запрошую.
А всім бажаю удачі. І разом до перемоги.
І хочу сказати, що наші науковці готові допомогти по будь-яких питаннях. В нашого інституту дуже великий спектр роботи. І я вже колись казала, коли була нарада по жнивах, що в структуру нашого інституту входить й в минулому Інститут рису, і дослідна станція в майбутньому, також Інститут овочівництва та баштанництва. І хочу сказати, дві ці установи знаходяться поки що в окупації. А Інститут зрошуваного землеробства хоча і знаходиться на деокупованій території, але не має можливості функціонувати, тому що знаходиться на межі військових дій. Тому Одеська область повинна всі ці три напрямки взяти, враховуючи, що й інститут вже знаходиться тут, і рис, ми вже заклали досліди, і вирощуємо в Кілійському районі, я знаю, що в Ізмаїльському районі також вирощували рис, і овочевий та баштанний напрямок дуже активно зараз, я знаю, що багато наших херсонських колег також і в Одеській області, в Київській, в Закарпатській намагаються вирощувати і херсонські кавуни, і херсонські томати, і також ці питання зрошення. І сьогодні, мабуть, невипадково цей захід проходить саме в Одеській області, тому Одеська область повинна бути, скажімо так, передовою в усіх питаннях.
Дякую за увагу. (Оплески)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Раїсо.
Я до слова запрошую радника Міністра аграрної політики та продовольства України пана Михайла Соколова. Будь ласка.
СОКОЛОВ М.Ю. Дякую, колеги.
По-перше, я хотів сказати, що я дуже вдячний багатьом людям, які зараз тут є присутні. Дуже вдячний Мінагро, дуже вдячний народним депутатам, які дуже багато зробили для того, щоб був прийнятий Закон про ОВК, щоб був прийнятий в першому читанні законопроект 7577, тому що це було нелегко. Я насправді не пам'ятаю, коли у нас було друге друге читання, коли таке бувало, і ми все ж таки тоді прийшли. Це дуже довго розглядалося і дуже важко ішло. І тому, як на мій погляд, це така гарна ознака того, що дійсно є команда, є бажання це зробити, і таким чином є можливість для того, щоб провести цю достатньо складну, але, як на мій погляд, знову ж таки дуже важливу роботу.
Також не можна не сказати про те, що ми маємо достатньо велику підтримку з боку наших міжнародних друзів, донорів, з боку USAID, бо теж було зроблено дуже багато. І я як людина, яка брала участь у розробці цього законопроекту, хочу сказати, що без цієї допомоги було б дуже важко зробити це.
І також багато зробив Світовий банк. Мабуть, навіть іноді дивно, що люди, які зараз в ньому працюють, які зараз з нами співпрацюють, вони не завжди розуміють, скільки ними було зроблено, просто це було зроблено раніше, там у 2017, 2016, 2018 роках, бо те, що ми зараз з вами реалізуємо, це все на базі того, що було напрацьовано фахівцями Світового банку і що закріплено в стратегії зрошення. І іноді навіть дивно, коли ми щось обговорюємо, приймаємо рішення, що все ж таки так треба робити, потім дивимося цю стратегію, а там саме так і написано. У мене так і було якось. Думаю, а навіщо було обговорювати, воно вже там. Але це такі приємні речі.
А є не дуже приємні. Ми сьогодні з вам бачили вже цифри про те, що у нас зараз залишилося менше 100 тисяч гектар зрошень. Якщо не помиляюся, 95 тисяч зараз ми зрошуємо, ну, це майже катастрофа. Бо, знову ж таки, ті цифри, які ми зараз бачимо і про які колеги казали, вони свідчать про те, що там 25 років і нам треба буде зрошувати ну 2 мільйони, як це було колись, не 5, а, можливо, 10, можливо, навіть більше. Бо якщо в нас дійсно 50 відсотків в країні буде в зоні посушливого і дуже посушливого клімату з дуже низьким коефіцієнтом зволоження, а питання не лише в тому, скільки ми маємо опадів, питання ще в тому, яку ми маємо в цьому температуру, бо коли вона зростає, зростає і випаровування. То без того, щоб якимось чином їх зрошувати, ми фактично не зможемо там нічого вирощувати. Тому для нас, ми так це бачимо, питання розвитку зрошення це питання існування нашого аграрного сектору. Просто це питання, яке стоїть ну може не сьогодні, але воно вже завтра, і для того, щоб ми завтра з цим впорались, нам саме зараз треба робити ці кроки, бо такий типовий строк на реалізацію проекту в сфері зрошення це 15, 17, 20 років. Я кажу, з моменту, коли вже розроблений проект, від того, як починаються технічні роботи, будівництво і потім період окупності, який треба закладати. Тобто це достатньо великі і протяжні в часі проекти і для того, щоб ми за 20 років вийшли на ті площі, які нам необхідні, нам треба буде ще знайти ці гроші, знайти цих інвесторів, а для цього в нас вже все повинно бути готово, щоб ми встигли це все зробити і щоб ми за 20 років прийшли туди, куди треба, а не прийшли в той стан, коли вже запізно, а зробити це неможливо, бо треба час.
І тому, на мій погляд, оці такі дрібні чвари, які в нас іноді виникають, вони нам загрожують дуже великою бідою. Нам треба це припиняти задля того, щоб наші партнери бачили, що ми все ж таки як країна маємо оцей напрям і єдиний рух до того, до чого ми повинні прийти. І коли я чую там про те, а от ми вже змінили положення. Ну вибачте, ці положення, вони рік тому повинні були бути змінені, а коли ми зараз дивимось на сайт відповідних організацій, то вони не змінені. Ну от ми зараз це перевірили, це не так і це треба припиняти. Ну не можна так виходити сюди і казати, що вони змінені, ми дивимось на сайт, а вони, які були, такі і залишились. А це повинно було виконано бути два роки тому. Ну не можна так, бо ми в цих дрібницях втратимо дуже багато.
І ще про одну річ хочу сказати. Зараз в нас є законопроект 7577, який очікує розгляду в другому читанні, і насправді це дуже важливий законопроект не лише тому, що він фактично каже про те, як повинні функціонувати оператори меліоративних систем, про те, як повинні функціонувати і розвиватися меліоративні системи вищої ланки, і тому, що вони визначають, чи будуть в нас створюватися ОВК, насправді цей законопроект визначає, чи будуть створюватися ОВК, як швидко вони будуть створюватися. Чому? Та дуже просто, тому що він визначає фактично, а який буде тариф на воду для цих ОВК. І ми ж всі розуміємо, що аграрії, коли створюють ОВК, вони це роблять не тому, що їм цікаво створити ОВК, зустрічатися, спілкуватися один з іншим, а вони це роблять для того, щоб мати воду, мати зрошення. І наслідком цього є інвестування грошей. Вони ще й інвестувати повинні свої гроші в це. Це інструмент для інвестування. А як людина буде приймати рішення про інвестування своїх грошей, якщо вона не розуміє, а як буде формуватися тариф на воду, які роки це буде забирати. І цим законом ми даємо відповідь на це. Чому і Світовий банк, й інші донори наполягають на тому, що водокористувачі обов'язково повинні брати участь в управлінні такими операторами? А тому, що це єдина гарантія для самих водокористувачів, що формування тарифу їм буде зрозумілим і прогнозованим. І це є умова розвитку.
Тому, з одного боку, дійсно багато зроблено, зроблені, на мій погляд, революційні речі, якими будуть ще й інші галузі користуватися, бо, наприклад, ми з вами перші, хто зробили так, що якісь системи, ну от меліоративні системи, труби, які в землі, вони нарешті стали об'єктом Державного геокадастру. Для мене насправді, коли я почав займатися цим питанням, було дуже дивно дізнатися, що наша газотранспортна система, що наші трубопроводи для нафти, вони юридично не існують. От зараз єдиний такий об'єкт, який почав існувати юридично, це ті дві системи, які нами зареєстровані, всі інші – це труби на складі. Вибачте мене, але це так. Бо немає жодного документа, який визначає, де що знаходиться, що це саме цей об'єкт і кому цей об'єкт належить. Зрозуміло, що це такий наслідок радянської системи, коли це було неважливо, бо все було державне, і якби не було потреби в цьому. Але ж ми з вами вже стикнулися з тим, чому в цьому є потреба. Бо саме через те, що отак у нас була оформлена меліоративна система, деякий час їх розкрадали і навіть винних не було, бо не можна було сказати, що щось вкрали, бо не можна було довести, що це існувало, і де воно було.
Тому, з одного боку, ми дійсно зробили дуже багато таких серйозних кроків, знову ж таки, дякуючи колегам з парламенту, дякуючи підтримці з боку USAID, і Світового банку, дякуючи уряду, бо теж було багато зроблено, вже є певне просування вперед.
Але разом з тим у нас і багато попереду, нам треба і 7577 прийняти, і нарешті завершити адміністративну частину реформи, щоб Мінекології займалося саме тим, що визначало скільки води, де можна взяти, який є баланс, тобто фактично регулювало цю систему, щоб інша ланка займалася господарською діяльністю, бо вони повинні бути розділені. А також після цього, коли ми все приведемо до ладу, у нас буде ще дуже велике питання – де взяти мільярди доларів, а це мільярди, бо приблизно на кожен гектар, коли ми будуємо нову систему, нам треба 4 тисячі доларів. Тобто мільйон нових гектарів – це 4 мільярда доларів. От нам треба буде потім вирішити питання де взяти ці мільярди доларів для того, щоб Україна за 20 років була дійсно квітучою і була країною, яка, я вважаю, повинна бути першою у світі з ягідництва, з вирощування овочів, з вирощування фруктів – ми все це можемо, але для цього нам треба це зробити.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Михайле.
Будь ласка.
_______________. Михайле, скажи, будь ласка, до тебе питання, а чи є розуміння вирішення проблеми з ПДВ при передачі меліоративних мереж?
СОКОЛОВ М.Ю. Так, дійсно, це одна із таких значних проблем. Як ми бачимо вирішення на зараз? Перше. В цьому році у нас буде економія певна. І ми розраховуємо, що за рахунок цієї економії ми дійсно зробимо зараз передачу і сплатимо це ПДВ. Просто сплатимо в лоб, хоча це дивне рішення. Чому? Тому що виходить так, що держава сплачує сама собі за те, що вона передає в ОВК відповідне майно.
Ми пропрацювали декілька варіантів його вирішення. Перше було зміни до Податкового кодексу. Інша була пропозиція закладати ці гроші в бюджет під те, що потім вони повернуться. Ну зараз так виглядає, що це не "злітає" через певне обмеження в спілкуванні з МВФ і з Мінфіном, бо МВФ не сприймає ніяких пільг. Хоча це фактично не пільги, ну само по собі це буде виглядати, формально це буде виглядати як пільга.
Зараз якраз читав там відповідну довідку, завтра буду це міністру представляти, виходить так, що є все ж таки варіант, який можливий до реалізації. Він у тому, щоб внести зміни в бюджет наступного року, передбачити, що гроші, які будуть сплачені за, ну як це ПДВ, вони будуть спрямовані до спецфонду і зі спецфонду вони будуть повертатися назад, до Агентства з меліорації. І тоді, маючи там певний запас, який нам теж треба буде закласти в бюджет, ну це можливо, можна буде такими частинами передавати. Тобто передали, сплатили, гроші повернулись, знову передали, ті самі гроші сплатили, вони повернулися і воно запрацює.
Тому станом на зараз я так достатньо оптимістично дивлюся на це, що, по-перше, ті ОВК, які вже створені, які внесли дані в Держгеокадастр про системи, вони їх отримають в цьому році, а в наступному році вже запрацює цей механізм і відповідно теж всі будуть отримувати те, що треба. І система буде працювати.
Дякую.
(Оплески)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Михайло.
Будь ласка, я ще до слова запрошую голову ОВК-1 Миколу Набулдяна. Будь ласка.
НАБУЛДЯН М. Дуже дякую, пане голово. Декілька слів. Я сьогодні дякував багатьом, дякував нашим законотворцям в особі голови, дякував Державному агентству меліорації і рибного господарства в особі Тараса Петровича, я дякував проекту "АГРО" в особі В'ячеслава Разгона, Сергія Кубаха, Ксенії Сидоркіної, я дякував ОВД "Життя", які нас так тепло прийняли тут, в особі Михайлини Капаруліної. І я б дуже хотів знайти слова подяки до Державного агентства водних ресурсів і регіонального Офісу водних ресурсів в Черкаській області, але, на жаль, у мене їх немає зараз.
Вся справа в тому, що немає нормальної кооперації, немає того бачення, яке б ми хотіли бачити від державного органу, який здійснює політику профільну в нашому регіоні, де ми знаходимось. Це дуже добре, що є представник, заступник голови Державного агентства з водних ресурсів тут, на цьому форумі, і, в принципі, в цьому є суть таких заходів, щоб ми не тільки дякували, хвалили один одного, але і розбирали проблемні питання, які є. От я можу вам на прикладі ОВК-1 сказати, які проблеми є.
І декілька слів в профіль, щоб ви, можливо, трошки зрозуміли, хто ми і що ми робимо. ОВК-1 – це перша організація водокористувачів в Україні, вона була зареєстрована 9 грудня 2022 року ініціативною групою СТОВ "Дружба". Це товаровиробник в Черкаській області, який виробляє основні зернові і олійні культури. В тому проекті, який ми зараз провадимо разом з USAID, разом з тим грантом, який буде, ми співфінансуємо і розвиваємо Трушівську зрошувальну систему. І коли ми фіналізуємо цей процес, ми бачимо, що в Черкаській області 10 відсотків зрошувальних земель в цій області буде в господарстві. Це відповідальний інвестор, який працює більше 20-и років, на селі, в громаді він знає, які є проблеми, знає, куди рухатись, знає, як розвиватись, плани розвитку будуються на 3-5 років вперед. І ми бачимо якісь там партнерські відносини з різними органами, але не бачимо партнерські відносини з РОВРом, який є в структурі Державного агентства водних ресурсів. І це елементарно. Наприклад, ми зараз, от ми підписали меморандум, ми виграли грант, нам треба певні документи від РОВРу, які уможливлюють продовження роботи по цьому гранту. І їх немає. Є те, що РОВРу хочеться, а немає того, чого нам потрібно. І це елементарні речі, про якісь там 4 місяці говориться, це речі, які можна вирішити за добу і вони там ігноруються, вони просто перекладаються. Нам пишуться відповіді з затримками на офіційні запити, з затримками більше місяця і це я все говорю про момент, коли ми зареєстрували зрошувальну систему в Державному земельному кадастрі лише на минулому тижні. Тобто ми навіть не перейшли зараз, я просто собі страшно уявляю, коли я напишу заяву про передачу в безоплатну власність на ОВК, що піде потім, якщо зараз на моменті елементарних якихось речей немає не те, що підтримки, є просто, знаєте, я вже використовував слово "саботаж", італійська забастовка, знаєте, що це таке. Там просто щось робиться, але нічого не робиться. І це трошки напружує. Ти як інвестор, в тяжкі часи ти намагаєшся щось розвивати, щось планувати, ти допомагаєш фронту, бо у нас проблема дійсно, і правильно представник Державного агентства водних ресурсів сказав, є "рашка", яка там тріпає нам мізки, а це внутрішні моменти, які теж відволікають від того, щоб ми ставали сильнішими в місцях і в цілому як держава.
І тому я думаю, цей форум, можливо, це таке прохання чи звернення до шановних депутатів, якось звернути на це увагу, подивитись, що може бути зроблено таким чином, щоб державні органи, які мають відповідальність, працювали в унісон з приватним сектором. Ну знаєте, інколи говорять, що давайте, краще просто не треба допомагати, просто не заважайте. Є така фраза, я її там чув часто. Та ні, я б сказав, треба допомагати, ви зобов'язані, це для цього громадяни України вас найняли на роботу, щоб ви допомагали громадянам України створювати додану вартість в Україні.
Можливо, трошки я затримався чи більше сказав, ніж хотів. Але є таке прохання до шановних депутатів, подивитися цю ситуацію, можливо, трошки детальніше. Якщо потрібні деталі технічні, я з радістю до ваших послуг тут і надалі. Давайте подивимося, давайте розглянемо цей кейс і зробимо. Тому що пан Соколов говорив, що потенціал є до тисяч ОВК. От ОВК дивляться зараз і вони розуміють: ага, є якийсь шлях, який треба пройти, варто нам зараз його йти чи почекати рік чи два. Це затримка. Це все про затримку. Можливо, ми продавимо це чи через місяць, через два, через три, але навіщо це робити, якщо це можна зробити за день-два і піти ще 20 проблем, які є в секторі, і вирішити. От до цього.
Тому я не буду більше розповсюджуватись, ви знаєте, де мене знайти. Є прохання просто подивитися це і якось повпливати, тому що щось треба з цим робити.
Дуже дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Дійсно, в кінці комітетських слухань ми повинні зробити протокольне рішення. І ваші пропозиції ви можете надсилати, бажано у письмовому вигляді. Це стосується не тільки вас, це стосується всіх, хто зараз запрошений. Можете надати нам ваші пропозиції, протокольно ми це зафіксуємо і дійсно будемо вже працювати над тим, щоб ми змогли звернутися до вищого керівництва України для того, щоб вирішити ці питання.
Я знаю, ще Сергій Рибалко хотів взяти слово. Будь ласка, депутат від Херсонської області.
РИБАЛКО С.В. Я буду говорити тут як голова фермерського господарства "Аделаїда", яке має дві частини: одна – на лівій тимчасово окупованій частині Херсонщини і друга – в Житомирській області. В Житомирській області ми зробили ОВК "Лесині джерела".
І почнемо з термінології. Я попрошу і Сергія, і наших науковців, і всіх інших більше не використовувати фразу осушені землі. Нам немає що осушувати. Вже 10 років на півночі, на Житомирщині немає що осушувати. Менше 500 міліметрів опадів на рік і абсолютно посушливі періоди по 45-50 днів, так само як і це на Херсонщині рідній або так само як у вас на Одещині. Тому пропоную фразу "меліоративні землі" застосовувати скрізь – і у ваших проектах, і в законах, які будемо приймати, і в постановах, які будуть писати міністерства, скрізь приймаємо меліоративні землі.
Тепер, хочу повернутися трохи до основного нашого дискусійного питання, без якого ми не можемо рухатися. Представник Держводагентства, я вас дуже попрошу, не посилайтеся на зовнішнього ворога. Внутрішніх ворогів, таких як ви, вистачає, розумієте? Ви на сьогоднішній день просто?на?просто саботуєте шикарну ідею. Виходять люди і просять вас: "Та будь ласка, та зробіть, та передайте", - "Та ні". Прийміть рішення до 1 жовтня передати, всіх, хто не передадуть, притягнути до відповідальності, якщо люди не хочуть цього робити.
Я знаю, чого ви цього не хочете робити. Тому що я знаю, як Херсонщина, яка споживала найбільше води, ваші тарифи "прекрасні", які ви домальовували, всі ваші "откати", які відбувалися, і ви думаєте на сьогоднішній день... Ви цього не знаєте, тому що ви нова людина, але всі, хто там знаходяться, думають, що так і буде далі. Не буде більше такого. Ви собі зрозумійте, такого не буде, на цьому більше ніхто не заробляє, от даємо і ні про що не думаємо. Оце ваша головна задача на сьогодні.
Я б хотів, щоб ми з цього форуму, бо ми не можемо зрушити з місця. Нас тримають якісь чинуши, "дьоргають" нас за нитки і кажуть: "Та ваша реформа підожде, бо ми тут трохи посидимо, бо ми щось з цього хочемо мати". Цього вже більше не буде. Тому дуже прошу протокольно це питання записати.
Багато питань, які я хотів озвучити, сьогодні вже обговорювали. Питання по ДЗК і по навчанню. Я попрошу USAID в тому числі. Питання виготовлення технічної документації, на жаль, на сьогоднішній день немає у нас достатньої кількості землевпорядних організацій, які в цьому розуміються.
Сьогодні хочу подякувати Світовому банку, МФК, з яким ми починали 3 роки тому відпрацьовувати всі методичні рекомендації по створенню ОВК. МФК закінчило цю роботу. Тарасе Петровичу, я вас попрошу, ви вийдіть з ними на зв'язок, у них шикарні методичні рекомендації, статут – як підготувати, як провести збори, як установлюються тарифи – це все абсолютно є.
Вони видали це на минулому тижні, зв'яжіться і через ваш сайт, через все розповсюдьте, будь ласка, цю інформацію для того, щоб всі знали, могли і вміли про це говорити.
Далі. Про осушувальні системи я сказав.
Фінансова підтримка. Прохання до Михайла Юрійовича. Ми, зрозуміло, маємо на сьогоднішній день рішення, але постанови ще не маємо, бажано, щоб ми до 1 вересня уже мали постанову, щоб ці 200 мільйонів гривень не пропали і щоб ми зрозуміли, тому що ми розуміємо: якщо сьогодні Кабмін побачить і побачить наш уряд і депутати, що ці кошти використані і використані з користю, що ми почали розвивати зрошення, це буде одна справа. Друга справа, що як тільки ми недовикористаємо ці 200 мільйонів, всі на наступний рік скажуть: "Стоп, хлопці, ви навіть 200 не використовуєте, скорочуємо вам (ну як завжди) фінансування". Тобто це потрібно зробити дуже швидко.
За рахунок чого ми будемо інвестувати зрошення? І це прохання знову ж таки до вас. 5-7-9. Про них говорять давно і говорять про те, що 90 мільйонів, на жаль, на сьогоднішній день замало. Я знаю позицію Міністерства фінансів, яке говорить: "Грошей немає, ми не можемо все це вганяти в оборотні кошти, це повинно більше йти на розвиток". Будь ласка, розгляньте питання. І взагалі, я думаю, що і комітету, і міністерству потрібно провести зустріч з Нацбанком і з банками центровими державними хоча б і з аграріями про те, що, перше, давайте 90 мільйонів ми залишимо на оборотку, а 90 мільйонів все ж добавимо, але тільки на інвестиційні проекти. Тільки на інвестиційні. Тобто це потрібно переговорити.
Друга частина в кредитуванні, вона відноситься більше до тих підприємств, які або вже деокуповані, або частково находяться в окупації, частково не в окупації. Яка ситуація відбувається там? Хлопці поприходили на правий берег звільненої Херсонщини і що вони мають? У них у всіх мінусові фінансові показники. У всіх. Вони починають звертатися в банки, а банки кажуть: "Ну мало того, що у вас є ще старі кредити, у вас у всіх мінусові показники. Ми нікого з вас кредитувати не будемо". Тобто сьогодні їх або заганяють в тінь, або взагалі не дають можливості виживати. Це окрема стаття, окрема сфера, це потрібно обговорити. Сьогодні безліч фермерських господарств, господарів, які по-чесному кинули свої господарства, не зареєструвалися в Росії, не зареєструвалися за їхнім законодавством, приїхали на територію України, а у них останнє, що є, машина, якась, може, квартира в Києві, виловлюють уже банки і забирають у них це, тому що у кожного з нас є особиста порука за все те, що ти береш у господарств. Це дуже важливе і складне питання. Я дуже попрошу в найближчий час організувати таку зустріч, щоб ми могли поспілкуватися з банками про подальше фінансування - і інвестиційне, і те, що відноситься до цих підприємств.
Далі. Податкова політика. Знову ж таки, стаття 133. Я дуже радий, що Михайло Юрійович як завжди креативно намагається вирішити це питання. І коли ПДВ з держави буде "вганяти" в державу, ну якщо такий шлях буде і ми його приймемо, добре. Але ми розуміли теж, і Алла Андріївна говорила про те, що без цього, без вирішення питання передачі зі сплатою або несплатою ПДВ або з ще чимось передача нам у безкоштовне користування буде дуже складною. Дякую. Думаю, що буде-таки вирішення питання.
Далі, наступне питання. Це стаття, знову ж таки, 133. Зараз це закон 5203, прохання вже до наших законодавців, будь ласка, активніше поставте його або як терміновий, або взагалі, все в ваших руках, прискорити прийняття цього питання, про те, що наші ОВК будуть все ж таки. І роз'яснити усім податковим, і роз'яснити в тому числі. ОВК вже запрацювали. Але коли ми починаємо звертатися в податкову, ніхто не розуміє, як ми повинні працювати, чи є ці пільги у нас чи немає, тому, будь ласка, 5203 візьміть до уваги. Ми повинні цей закон прийняти найближчим часом і зробити все необхідне. Про ПДВ сказали. І про методички сказали.
Все. Дякую за увагу. Подяка всім за організацію цього заходу. Дякую одеситам.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, Сергію, за емоційний виступ.
Будь ласка.
________________. Добрий день усім присутнім. Ні для кого не секрет, що для того, щоб вкласти в зрошення гроші, треба їх вкласти більше чим коштує навіть сама земля. Для того, щоб їх вкласти, ми самі розуміємо, нам треба пережити цей рік. Ні для кого не секрет, що, як говорив попередній присутній, не тільки підприємства, які були в окупації і зараз знаходяться, вони збиткові, а також навіть на Одещині, де в тому році була засуха, вони також мали збитки, в тому числі наші підприємства.
На сьогоднішній день хочу вам дати деякі цифри. До війни в середньому коштував ячмінь 250 доларів, 280 - пшениця, а зараз в Ізмаїлі і в Рені це складає 140 доларів і 170 відповідно. 10-15 доларів коштувала тонна перевезти зерна, збіжжя, зараз коштує 40-45, десь навіть до 50-и доларів за тонну. Це якщо будемо брати умовно Ширяєво, Доброслав, Одеська область, за інші області навіть не говорю. На сьогоднішній день ситуація критична, ви самі бачили, коли їхали сюди на цей форум. Я прогнозую, що десь через 2-3 тижні, коли "прокинуться" Центральна і Північна Україна, в нас просто шлях на Рені і Ізмаїл буде просто заблокований, він заблокований і зараз. Тому всі присутні, думаю, повинні підтримати, щоб ми змогли хоча б реалізувати те зерно по тим неймовірно низьким цінам, які зараз є, це в цьому винні також і падіння світових цін на зерно і також, що цим користуються трейдери і вони пропонують ціни десь в півтора рази менше чим констанція, яка знаходиться зовсім близько.
Тому є прохання до військової адміністрації, до Мінагрополітики, щоб розблокувати дорогу в Паланки, надати нам можливість, щоб там прикордонна служба виділила там 10-15, не знаю, скільки, 20 чоловік, щоб легковий транспорт і вантажний могли рухатись безперешкодно, не зупиняючись, а вони могли виконувати свої функції, свої завдання, не порушуючи своїх правил і інструкцій. Також підпорядкувати Службу поліції, щоб вона упорядкувала рух. Ми їхали на Ізмаїл, дивились ці затори неймовірні, в принципі, можна організовувати реверсний рух для того, щоб транспорт рухався нормально, щоб ми не платили на цих 25-30 процентів більше, нам перевізники просто дають набагато більший тариф, чим він міг би бути. Ми і так втрачаємо кошти, яких в нас немає, а з тими цінами, то ми обов’язково будемо і в цьому році з збитками. Ми вже повертаємо кредити 5-7-9, а банки не пропонують такі кредити, по 27 процентів річних. Це куди шлях? Це в нікуди.
І також я прошу, щоб розблокували також Затоцький міст, він абсолютно працює. Це ж тайна Полішинеля, там їздять потяги, їздить транспорт, це просто міцний у військовому плані міст. По ньому могли б їздити легковий транспорт, автобуси, мікроавтобуси і це б розвантажило, бо ми повинні розуміти, через два тижні буде колапс. Буде Центральна Україна, Північна. В нас тільки лишився Ізмаїл і Рені. Все. Півтора місяці "Велика Одеса" не приймає взагалі ніякого зерна. Ми на це повинні звернути увагу, бо потім там зрошення не буде за що робити. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Валерію.
Будь ласка, якщо є запитання, можете запитувати. Колеги, є що додати? Будь ласка.
(не чути, без мікрофону)
_______________. Дивіться. По-перше, ОВК – це звичайна юридична особа, на яку діють всі ці самі положення Податкового кодексу. Звичайно, ви можете зареєструватися не як платник ПДВ, але як тільки у вас обіг буде більше мільйона, ви повинні будете реєструватися платником ПДВ. Тому я вважаю, що не треба тут нічого вигадувати, треба реєструватися платником ПДВ відразу. Це перше. Я не розумію, як у ОВК може бути обіг менше, ніж мільйон гривень на рік. Що ж це за ОВК таке?
Далі. Те, що стосується передачі. Тут питання просте, що зобов'язання виникають саме у державної установи, яка вам це передає. Чи буде у вас формуватися кредит? Скоріш за все, ні, він у вас не буде формуватися. Але коли ви будете повертати, якщо ви колись будете повертати, якщо припините дію ОВК і тоді згідно за законом вам треба буде це повернути, тоді не буде зобов'язань, бо не було кредиту. От така ситуація.
Але насправді для того, щоб працювати, вам треба дивитися на цей... Я маю на увазі, вам треба дивитися на те, що ви будете придбавати, наприклад, електрику з ПДВ, відповідно коли ви будете отримувати платню від аграріїв, вона теж буде з ПДВ, у вас воно так і буде працювати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, може, ще якісь питання.
Представтеся, будь ласка.
_______________. Там, де буде можливість створення ОВК, к примеру, такой вопрос задается. У нас рисовые системы (буду трошки російською, бо не так легко перекласти). Є така особливість, що туди накопичуються стічні, дренажні, талі води, вона найнижчі по своєму розташуванню. И это обозначает миллионы кубометров воды с соседних хозяйств, с других районов вообще туда все скапливается. И будет ли помощь от государства при откачивании этих вод? Потому как это очень большой тягар для господарств, которые там розташовані, на этих рисовых системах.
И второй вопрос. Если нет возможности створення общества водокористувачів, потому как там насосные имеют там природоохранный характер или там розташовані канали государственного значения. Нельзя ли существующим управлениям водного господарства дать гроші от государства для того, щоб закупить те же насосы более энергоэффектвные, для того чтобы и тарифы на электроэнергию, и тарифы для подачи воды значительно снизились? Потому как действительно они там очень кусающиеся для нас тарифы сейчас, чтобы выращивать рис и откачивать в том числе.
Кто там сможет ответить, я не знаю. Вы поняли. Тарасу Коту, наверное, быстрее всего.
КОТ Т.П. Дивіться, значить, створення ОВК це не обов'язковість, це можливість. Якщо немає бажаючих, щоб ОВК на якійсь системі створилось, то дійсно цим буде опікуватись держава, надавати послуги, так як це відбувається й зараз. Стосовно того, що підприємствам дати кошти на закупівлю якогось обладнання, модернізацію і так далі.
Ну, по-перше, хочу сказати, можете перевірити, що всі управління водного господарства по Одеській області досить грамотно і гарно відіграли тендери по електроенергії. Тобто вартість кіловата, вона, скажу так, як для підприємства, дуже й дуже непогана. Це по-перше.
По-друге, можете подивитись бюджет Державного агентства меліорації і бюджет кожного окремого підприємства. Це відкрита інформація, це не є ніяким секретом. Там, скажемо так, немає коштів на зарплату, а не на те, щоб на модернізацію. Звісно, і Державне агентство, і міністерство, і самі працівники і керівники управлінь працюємо з міжнародними донорами, міжнародними організаціями, вишукуємо можливості отримати якісь гранти на модернізацію, але це дуже складно. А от отримати, наприклад, інвестиційні кошти, які потрібно повертати, от державі складно, а ОВК це набагато краще. І тоді у вас вже з'являється можливість і розробити план модернізації, розробити план повернення коштів і розробити план розвитку вашого безпосередньо рисового підприємства.
Кажучи просто, за так грошей ніхто не дасть. І зараз в нас бюджет війни, у кого взяти гроші, щоб вам поміняти насоси, не знаю.
________________. Дозвольте я трішечки додам? Мені здається, що я можу вам щось запропонувати. А скажіть, будь ласка, ось ці відкачки сьогодні робляться за який рахунок?
________________. (Не чути)
________________. Дивіться, ну сенс реформи і в тому є на сьогодні, що держава скидає, скажімо так, весь цей тягар, тому що вона сьогодні має інші пріоритети. І якщо все це передати на ОВК, то аграрії, які зацікавлені в цьому, вони будуть все це відновлювати. Але членами ОВК можуть бути не лише аграрні підприємства, а будь-хто, хто є користувачем води або навпаки. Про що я скажу? Будь-яке підприємство, наприклад, яке користується водою, на минулому заході в нас був такий цікавий приклад, навіть автомийка, якщо вона користується водою, вона, я так кажу, юридична особа, то вона теж може стати членом ОВК. І всі ці речі, які відбуваються, про які ви сьогодні кажете, вони відбуваються на території певної громади. І якщо на сьогодні всі ці витрати, вони вирішуються за рахунок громади, то громада, маючи і питний водопровід, і таку проблему, теж може стати членом об'єднання водокористувачів і продовжувати нести ці витрати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ще запитання. Дуже коротко.
________________. Доброго дня, С(Ф)Г "Ратушненко Микола Іванович", ОВК "Вода життя".
Тут не стільки запитання, скільки прохання. По програмі 5-7-9 передбачаються кредити безвідсоткові або з мінімальним відсотком на оборотку, але так як в нас за останніх 5 років, з 5 років 4 роки засуха, своїх коштів на покупку поливних машин немає. В кредит взяти, ця програма не передбачає можливість взяти в кредит ці поливні машини. Можна брати легкові автомобілі, техніку, трактори, все інше, але поливні машини не можна. Тому прохання до вас вплинути, якщо можна, на те, щоб по цій програмі державній можна було отримати кредит на покупку поливних машин. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будемо підводити підсумки. Дійсно, тема меліорації зараз дуже потрібна і ми чули всіх виступаючих сьогодні. Дуже багато проблем є, але є і яскраві приклади - створення об’єднань водокористувачів, які вже працюють. Ми повинні свої зусилля об’єднати для того, щоб вирішити всі ці питання. Ми як парламентарі, законотворці в парламенті, а ви як фермери вже в полі і разом ми це зможемо зробити.
Сьогодні багато говорили про проблеми, які між в процесі передачі з Держводагентства Рибагентству і дійсно ми це питання будемо піднімати. Всі ваші зауваження ми протокольно зафіксуємо і, пане Сергію, те, що ви сказали, і в принципі, всі, хто виступав сьогодні, ми все це візьмемо до уваги.
Ще хочу сказати, що наш комітет дуже активно працює над цими законопроектами, саме законопроект про ОВК, дійсно як казав Михайло Соколов, пройшов дуже складний шлях і наш комітет дуже багато часу зосередив саме на цьому законопроекті, щоб переконати і своїх колег, і щоб довести, що це потрібно саме нашій країні, і південним областям, і в нас є член комітету Артем Чорноморов, він фактично драйвер був цього всього шляху, і ми його пройшли, дякуючи зусиллям всього комітету і парламенту взагалі. Зараз така ж ситуація і по 5-7-9 і теж ми в такій конфронтації з деякими нашими колегами, фактично з тими, хто був і проти законопроекту про ОВК. Але ми ідемо вперед завдяки вам, завдяки яскравим прикладам вже створених об’єднань, ми можемо про це говорити нашим колегам і показувати на прикладах, що дійсно вже це працює. А всі ті питання і проблеми, які виникають, наше завдання допомогти вам їх вирішити. І будемо це робити вже спільно с місцевою владою, з виконавчою владою, ну і ми як парламентарі теж будемо це робити.
Я вам всім дякую. Хто не зміг сьогодні потрапити на комітетські слухання, хто не зміг надати пропозиції, ми ще будемо чекати для того, щоб ви могли надати це письмово. І ми це обов'язково включимо для того, щоб зробити вже рішення. Всім дякую. Комітетські слухання я закриваю.
Завтра в нас будуть ще комітетські слухання по рибі. Всі зацікавлені, я вас запрошую на ці комітетські слухання. Теж ми пройшли законопроект 7616. Вже він працює. Вже були торги. Вже наші рибалки працюють з лотами. І вже є деякі проблеми, деякі зауваження. Ми хочемо все це почути для того, щоб ми вже в наступному році, коли будемо розігрувати нові лоти, щоб ми могли це зробити вже без помилок. Тому я вас запрошую. Будь ласка, завтра о 9 ранку ми будемо проводити комітетські слухання саме по цій тематиці.