Рекомендації комітетських слухань на тему: «Рибна галузь: простежуваність «від вилову до споживання»

12 серпня 2023, 13:12

СХВАЛЕНО

рішенням Комітету

Верховної Ради України

з питань аграрної та

земельної політики

від 27.07.2023, протокол № 129

 

 

Р Е К О М Е Н Д А Ц І Ї

комітетських слухань на тему:

«РИБНА ГАЛУЗЬ: ПРОСТЕЖУВАНІСТЬ «ВІД ВИЛОВУ ДО СПОЖИВАННЯ»

 

За результатами проведення Комітетом Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики 20 липня 2023 року комітетських слухань на тему «Рибна галузь: простежуваність «від вилову до споживання»» та розгляду проблем сучасного стану і перспектив розвитку рибної галузі учасники слухань відзначають наступне.

Рибне господарство виступає важливим елементом продовольчої безпеки України та світу в цілому. Але роками накопичувались проблеми у регулюванні діяльності галузі, що не дозволяли реалізувати її потенціал повною мірою.

До вже існуючих проблем додались нові у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану. З початку війни промислова діяльність українськими суб’єктами господарювання в Азово-Чорноморському басейні у 2022 році фактично не здійснювалась.

Крім того, внаслідок проведення активних бойових дій наразі заборонено або частково заборонено здійснення вилову у Дніпровсько-Бузькі естуарній системі (36 користувачів) та Київському (10 користувачів), Канівському (25 користувачів), Кременчуцькому (57 користувачів) водосховищах. В цілому, промисел у зазначених рибогосподарських водних об’єктах забезпечує близько 75% загального обсягу добування водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах, внутрішніх морських водах та виключній (морській) економічній зоні України.

За попередніми оцінками, в наслідок бойових дій в Україні промисловий вилов припинили або частково припинили близько 95 % користувачів, що отримали квоти на добування (вилову) водних біоресурсів загальнодержавного значення у 2022 році.

В результаті тимчасової окупації частини території України військами російської федерації навколо акваторії Азовського моря 54 риболовних підприємства не можуть вести видобуток водних біоресурсів. З огляду на безпекову ситуацію та замінування акваторії Чорного моря щонайменше 82 риболовних підприємства не мають змогу добувати рибні та інші ресурси Чорного моря у 2023 році.

Внаслідок підриву дамби Каховської ГЕС фактично знищено всю рибу у водосховищі. Загалом втрачено щонайменше 11 388,3 тонн риби.

Як наслідок економічних втрат зазнали риболовні підприємства, що традиційно здійснювали добування (вилов) водних біоресурсів:

- у Каховському водосховищі 49 риболовних підприємств;

- у Дніпровсько-Бузькій гирловій системі 36 риболовних підприємств, 18 з яких знаходилися у Херсонській області.

У внутрішніх солоних водоймах Херсонської області 18 риболовних підприємств до тимчасової окупації здійснювали промисел безхребетних (в основному видобуток мотиля). Наразі їх діяльність також неможлива.

Загалом постраждали 239 риболовних підприємств, які на сьогоднішній день не можуть здійснювати діяльність з вилову риби. Загальна сума збитків від прямої втрати та від втрати потомства внаслідок погіршення умов існування через скид води з Каховського водосховища складає 9,8 млрд гривень.

Окрім цього, на сьогоднішній день триває тимчасова заборона виходу в акваторію водойм, купання, користування поверхневими водними ресурсами, промислового вилову та продажу водних біоресурсів на територіях Дніпропетровської, Запорізької та Херсонської областей.

Також учасниками слухань було констатовано про повне знищення рибного населення Каховського водосховища, оскільки навіть та риба, яка винесена з потоком води у пониззя Дніпра в межах Херсонської та Миколаївської областей опинилась на заплавних ділянках суходолу.

Під час комітетських слухань було обговорено стан та наступні етапи реалізації реформи рибної галузі в Україні.

Зокрема було зазначено, що 21 березня 2023 року Верховною Радою України був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів та сфері аквакультури» № 2989-IX від 21.03.2023.

Цим законом запроваджено спрощення процедур доступу до ринку, мінімізація кількості «контактів» під час оформлення дозвільної документації шляхом створення прозорого механізму аукціонних торгів з продажу прав на укладання договорів на право спеціального використання водних біоресурсів, зменшення адміністративного навантаження на бізнес та спрощення процедури набуття в оренду водних об’єктів для рибогосподарських потреб завдяки скасуванню необхідності отримання погодження Державного агентства водних ресурсів України, а також збільшення надходжень до місцевих бюджетів.

Прийняття Закону дало можливість запровадити прозорі процедури розподілу водних біоресурсів, створити створенню умови для недопущення монополії в риболовному господарстві та залучити нових суб’єктів господарювання на ринок.

Це дало змогу запрацювати електронним аукціонам на право промислового вилову риби. Вже за першій місяць було проведено 255 аукціонів. В результаті орієнтовно за місяць понад 11 млн грн надійшло до місцевих бюджетів. Для порівняння: за увесь 2022 рік сплата за промисловий вилов риби була меншою — 10 млн гривень.

Також передбачено, що для договорів оренди, строк дії яких закінчується у період дії воєнного стану і протягом календарного року після його припинення чи скасування, передбачається норма про автоматичне продовження строку їх дії. Окремо упорядковуються правовідносин щодо взяття в користування гідротехнічних споруд для цілей аквакультури.

Разом з тим, учасниками слухань було відмічено суттєві недоліки запровадження реформи у рибній галузі, що призвело до значних проблем у діяльності рибопромислових підприємств, зокрема:

1. Держрибагентством до 28.12.2022 року розгляд заяв, наданих суб’єктами господарювання щодо встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів на 2023, здійснювався відповідно до Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженого Постановою КМУ від 25.11.2015 № 992 (у редакції від 15.12.2021).

31.12.2022 року набрала чинності Постанова КМУ від 30.12.2022 № 1479 «Деякі питання проведення аукціонів з продажу права на укладення договорів на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) шляхом електронних торгів, затвердження типового договору на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та визнання такими, що втратили чинність, постанов Кабінету Міністрів України». Зазначеною постановою також було внесено зміни до Постанови КМУ № 992.

Внаслідок цього, суб’єкти господарювання не отримали до 15 грудня 2022 повідомлення про встановлення частки добування (вилову) водних біоресурсів на той чи інший водний об’єкт та не змогли з 1 січня 2023 року приступити до промислового вилову водних біоресурсів, очікуючи на початок аукціонів, які розпочались лише у лютому поточного року.

В результаті цього ряд рибопромислових підприємств взагалі не приймали участі в аукціонах, оскільки дуже мало часу було суб’єктам господарювання для ознайомлення із новою процедурою отримання права на спеціальне використання водних біоресурсів та підготовки до аукціонів. А отже, промисловий вилов водних біоресурсів розпочався лише наприкінці березня, що значно вплинуло на обсяги вилову риби та доходи підприємств.

2. Відповідно до п. 8 Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженого Постановою КМУ від 25.11.2015 № 992 строк дії договорів на право здійснення промислу не може перевищувати одного календарного року.

З 01 липня 2023 року набрали чинності зміни до статті 24 Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» внесені Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів та сфері аквакультури» № 2989-IX, згідно якої строк дії дозволу на спеціальне використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) (для здійснення промислового рибальства, дослідного вилову) не може перевищувати один календарний рік.

Для того щоб розпочати промисел, суб’єкту господарювання необхідно мати основі засоби (маломірні судна, чи судна типу СЧС, ПТР для великих підприємств, що здійснюють вилов в Чорному морі, знаряддя лову (сітки, ставні неводи, ятери, трали), техогляд суден, проектна документація для нових суден, права судноводія, рибоприймальний пункт). Для того щоб підготувати усі необхідні документи для початку промислу у Чорному морі, підприємству необхідно мати біля 2-2,5 млн. гривень.

Проте, банки практично не здійснюють довгострокового кредитування суб’єктів господарювання у рибній галузі, якщо дозвільні документи на право промислового вилову риби він має лише на 1 рік.

Таким чином, короткий термін дії договору на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) створює додаткове навантаження на суб’єктів господарювання.

Учасниками слухань було наголошено, що у більшості Європейських країн користувачі отримують дозвільні документи терміном не менше ніж на 5 років. Тому з метою довгострокового планування роботи рибопромислових підприємств та залучення інвестицій у рибопромислову галузь відповідні зміни необхідно внести у вітчизняні законодавчі та нормативні акти.

Також, дозвільні документи на 1 рік не сприятимуть бережливому ставленню до використання рибогосподарських водних об’єктів, оскільки суб’єкт господарювання не знаючи чи він виграє аукціони на наступний рік, буде виловлювати усе підряд, щоб хоч якось перекрити свої затрати на здійснення промислу.

3. Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів та сфері аквакультури» № 2989-IX, внесено зміни до Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» в частині рибоприймальних пунктів.

Змінами запроваджено нове визначення рибоприймального пункту, як спеціально розташована та обладнана відповідно до встановлених законодавством вимог потужність, що призначена для обліку добутих (виловлених) водних біоресурсів і продукції з них та відповідає ветеринарно-санітарним вимогам і отримала експлуатаційний дозвіл на здійснення господарської діяльності.

В той же час ветеринарно-санітарні вимоги та вимоги до потужностей – не затверджені та не встановлені.

Для отримання експлуатаційного дозволу на здійснення господарської діяльності для рибоприймального пункту Держпродспоживслужбою встановлюються вимоги, як для рибопереробного заводу, що створює додаткове фінансове навантаження на користувачів.

Згідно статті 23 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», експлуатаційний дозвіл отримують оператори ринку, що провадять діяльність, пов’язану з виробництвом та/або зберіганням харчових продуктів тваринного походження. Більшість суб’єктів господарювання не здійснюють виробництво чи зберігання водних біоресурсів.

Тому учасниками слухань наголошено про необхідність передбачення, що рибоприймальний пункт це обладнана до встановлених вимог потужність, а у разі здійснення виробництва чи зберігання харчових продуктів необхідне отримання експлуатаційного дозволу на здійснення господарської діяльності.

4. Одним із важливих питань, порушених під час слухань – це правова невизначеність, хто із за які кошти буде проводити вселення водних біоресурсів у рибогосподарські водні об’єкти?

Наприклад, до запровадження аукціонів користувачами, що здійснюють промисловий вилов водних біоресурсів проводилось щорічне вселення риби у Дністровський лиман.

Проте, після того, як риболовні підприємства зазнали економічних втрат від бойових дій, заплатили значні кошти за аукціони, витрачати додаткові кошти на зариблення ніхто не в змозі. Без зариблення, водні біоресурси які будуть вилучатися користувачами, що виграли лоти на аукціонах, через декілька років призведе до кризи нестачі рибних ресурсів.

Учасниками слухань також звернуто увагу, що не зрозуміло куди підуть кошти отримані від аукціонів. Так, лише по Одеській області згідно реалізованих лотів сума коштів складає більше 10,0 млн. гривень. Станом на 20.07.2023 лише за реалізовані лоти до бюджету за кодом класифікації доходів бюджету 13070200 вже надійшло біля 70 % від зазначеної суми. Крім того, на даний рахунок також надходять кошти щокварталу за спеціальне використання водних біоресурсів, в тому числі від СТРГ.

Проте дані кошти не є цільовими. І вони можуть бути використанні на що завгодно.

Коли починали реформу представники Держрибагентства обіцяли, що кошти від аукціонів матимуть цільове призначення, а саме на зариблення водойм, проте це питання залишилось поза увагою та не врегульовано на законодавчому рівні. Тобто, разом із запровадження процедури аукціону в жодному документі не було прописано про цільове використання коштів та механізм їх використання.

Навіть якщо дані кошти будуть зараховані на рахунок природоохоронного фонду області, використати їх на вселення не можливо, оскільки в Переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів, затверджений Постановою КМУ 17.09.1996 № 1147, відсутній пункт «вселення».

5. Відсутня комунікація між Держрибагентством та фахівцями рибопромислової галузі. При розробці нормативно-правових актів та законопроектів, Держрибагентство не вважає за потрібне радитися з галузевими експертами.

Засідання із розгляду законопроектів проводяться лише за допомогою відеоконференції (Zoom) та часто мають формальний вигляд. На сайтах Держрибагентства та Мінагрополітики більшість анансованих законодавчих ініціатив – відсутні. Проекти документів не надаються на ознайомлення, а пропозиції які надходять від суб’єктів господарювання та фахівців – ігноруються.

Особливу увагу учасники слухань звернули на факт відсутності декілька років поспіль призначення Урядом фахового очільника Держрибагентства та наголосили про вимоги чинного законодавства, зокрема, відповідно до стаття 24 Закону України «Про державну службу» у разі не оголошення конкурсу на вакантні посади державної служби протягом одного року, такі посади підлягають скороченню.

Наступним кроком у реформуванні рибної галузі, як зазначили учасники слухань, має стати створення Єдиної державної електронної системи управління рибною галуззю «Є-риба», встановлення законодавчих вимог до рибоприймальних пунктів, посилення контролю за виловом риби, а також розвиток сектору аквакультури.

Всі ці заходи є складовими законодавчого підґрунтя для реалізації головної ідей реформування – впровадження системи простежуваності водних біоресурсів на всіх етапах: від вилову до потрапляння риби на стіл споживачам,

Також учасники слухань зауважили, що у важкий воєнний період та після трагедії на Каховський ГЕС для успішного подальшого впровадження реформи, надзвичайно важливі підтримка та досвід Європейського Союзу та інвестиційна співпраця у секторі аквакультури, стимулювання процесів відбудови та розвитку рибогосподарської галузі України.

Для створення умов інвестиційної привабливості галузі учасниками слухань була акцентована увага щодо важливості створення законодавчого підґрунтя.

Були обговорені положення проекту Закону України «Про залучення інвестицій у розвиток галузі рибного господарства» (реєстр. № 8119 від 10.10.2022), який саме спрямований на забезпечення відкритості, публічності і прозорості процедури залучення інвестицій у розвиток галузі рибного господарства, на створення нових правових та організаційних засад залучення інвестицій у розвиток аквакультури та експлуатації водних об’єктів у спеціальних товарних рибних господарствах.

Учасниками слухань було зазначено, що важливим аспектом реалізації реформи рибної галузі є забезпечення сталого управління водними біоресурсами, запобігання незаконному, непідзвітному та нерегульованому рибальству, сприяння збереженню, раціональному використанню, відтворенню та охороні водних біоресурсів, а також захисту прав та економічних інтересів суб’єктів господарювання.

Для цих цілей розроблено нормативний акт «Про забезпечення простежуваності водних біоресурсів та продукції, виробленої з водних біоресурсів» на виконання положень статей 295, 407 та 410 Угоди про асоціацію між Україною з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16.09.2014 № 1678-VII, а також Резолюції CITES Conf. 12.7 «Збереження та торгівля осетрами та веслоносами».

Проектом пропонується створення прозорих механізмів забезпечення простежуваності шляхом впровадження електронної системи простежуваності походження водних біоресурсів та продукції, виробленої з водних біоресурсів. Запровадження електронної системи та боротьба з незаконним, непідзвітним та нерегульованим рибальством забезпечить збільшення економічного потенціалу, гарантуватиме рівні права доступу до спільного обмеженого ресурсу, спростить умови бізнесу для суб’єктів господарювання, сприятиме мінімізації корупційних ризиків, дасть поштовх для подальшого розвитку рибного господарства країни, а також сприятиме гармонізації законодавства України із законодавством Європейського Союзу.

Крім того, проектом передбачено впровадження в національне законодавство сертифіката походження водних біоресурсів (Certificate of Origin), сертифіката вилову водних біоресурсів (Catch Certificate), сертифіката реекспорту водних біоресурсів (Re-export Certificate), документа про переробку простежуваних водних біоресурсів та/або продукції наявність яких є обов’язковою для митного оформлення простежуваних водних біоресурсів та/або продукції з них під час здійснення експортно-імпортних операцій та реекспорту.

Водночас, було зауважено, що для вирішення всіх перелічених вище завдань розробляється Концепція відновлення аквакультури України. Це стратегічний системний план повоєнного відновлення виробничих активів аквакультури України з наступною модернізацією виробничих потужностей. Серед нагальних завдань, які потребують вирішення вже сьогодні, є: законодавче врегулювання реалізації права загального водокористування на орендованих для аквакультури водоймах, удосконалення змісту договорів оренди водних об’єктів для аквакультури, зменшення податкового навантаження щодо оренди землі на суб’єктів аквакультури, врегулювання рибогосподарської меліорації.

Усі заходи які передбачені Концепцією призведуть до підвищення інвестиційної привабливості аквакультури, удосконалення взаємовідносин між стейкхолдерами у сфері аквакультури, запровадження державних електронних сервісів (наприклад е-Риба, система простежуваності водних біоресурсів та інші), що забезпечать запровадження електронного урядування галуззю, якість продукції аквакультури та спростить процедуру оформлення експортно-імпортних операцій, що, прогнозовано, виведе її з тіні.

Враховуючи вищезазначене, учасники комітетських слухань рекомендують:

I. Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики:

1.         Забезпечити контроль за виконанням даних рекомендацій комітетських слухань.

2.         Переглянути висновок Комітету від 13 грудня 2022 року (протокол № 113) до проекту Закону про залучення інвестицій у розвиток галузі рибного господарства (реєстр. № 8119) в частині приведення його положень відповідно до прийнятого 21 березня 2023 року Верховною Радою України Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення регулювання в галузі рибного господарства, державного збереження та раціонального використання водних біоресурсів та сфери аквакультури» № 2989-IX.

2.         У разі надходження до Верховної Ради України розглянути та рекомендувати для розгляду в першому читанні Верховною Радою України проект Закону України «Про забезпечення простежуваності водних біоресурсів та продукції, виробленої з водних біоресурсів».

3.         У разі надходження до Верховної Ради України в установленому порядку законопроектів, спрямованих на розвиток рибного господарства, боротьбу з ННН-рибальством, забезпечення простежуваності походження водних біоресурсів та продукції з них, пришвидшення інтеграції України з ринками країн ЄС і розвиток взаємної торгівлі сільськогосподарською продукцією, а також адаптації національного законодавства до європейських вимог, забезпечити їх першочерговий розгляд та супровід під час розгляду на пленарних засіданнях Верховної Ради України.

II. Кабінету Міністрів України:

1.         Визначитися з фаховою кандидатурою на посаду Голови Державного агентства меліорації та рибного господарства України.

2.         Забезпечити виконання вимог частини 4 Розділу ІІ Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення регулювання в галузі рибного господарства, державного збереження та раціонального використання водних біоресурсів та сфери аквакультури» № 2989-IX та розглянути можливість внесення відповідних змін до нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України щодо врегулювання проблемних питань озвучених учасниками слухань.

3.         Розробити та подати у 2023 році на розгляд Верховної Ради України:

3.1.      Проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності у сфері простежуваності водних біоресурсів та/або продукції з них»;

3.2.      Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів» та «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів та сфері аквакультури» щодо удосконалення механізму справляння плати за спеціальне використання водних біоресурсів»

3.3.      Проект Закону України «Про внесення змін до статей 29 та 30 Бюджетного кодексу України щодо визначення механізму зарахування та спрямування коштів за спеціальне використання водних біоресурсів»;

3.4.      Проект Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Кримінального кодексу України щодо охорони водних біоресурсів та середовища їх існування».

4.         Забезпечити неухильне виконання Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію з метою максимального використання можливостей, які відкривають асоціативні відносини з Європейськими Союзом щодо нарощування експорту риби та рибної продукції на ринки ЄС.

5.         Забезпечити розроблення та прийняття підзаконних нормативно правових актів направлених на впровадження цифрових технологій, залучення інвестицій в галузі рибного господарства України та боротьбу з ННН-рибальством.

III. Міністерству аграрної політики та продовольства України

1.         Звернути увагу на негативні аспекти застосування окремих норм і положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення регулювання в галузі рибного господарства, державного збереження та раціонального використання водних біоресурсів та сфери аквакультури» № 2989-IX та постанов Кабінету Міністрів України на які було наголошено учасниками слухань (короткий термін дії договору на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), відсутність затверджених вимог до рибоприймальних пунктів, вселення водних біоресурсів у рибогосподарські водні об’єкти), розглянути доцільність внесення відповідних змін до законодавчих та нормативно-правових актів.

2.         Розробити та подати на затвердження Кабінету Міністрів України:

2.1.      Проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку функціонування, наповнення та ведення Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства»;

2.2.      Проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку функціонування, наповнення та ведення Єдиної державної електронної системи управління галуззю рибного господарства»;

2.3.      Проект постанови Кабінету Міністрів України «Про реалізацію експериментального проекту щодо запровадження декларування права на промислове рибальство та дослідний вилов в електронній формі»;

2.4.      Проект постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання реалізації експериментального проекту щодо спеціального використання водних біоресурсів, внесення зміни до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 р. № 1479 «Деякі питання проведення аукціонів з продажу права на укладення договорів на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах) шляхом електронних торгів, затвердження типового договору на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об’єктах (їх частинах), внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України та визнання такими, що втратили чинність, постанов Кабінету Міністрів України» та зупинення дії деяких постанов Кабінету Міністрів України»;

2.5.      Інші підзаконні нормативно правові акти направлені на впровадження цифрових технологій, забезпечення простежуваності походження водних біоресурсів та продукції з них, залучення інвестицій в галузі рибного господарства України та боротьбу з ННН-рибальством;

2.6.      Розглянути доцільність змінити редакцію пункту 4 статті 12 проекту Закону про забезпечення простежуваності водних біоресурсів та продукції, виробленої з водних біоресурсів, оприлюдненому на сайтах Міністерства аграрної політики та продовольства України та Державного агентства меліорації та рибного господарства України, враховуючи те, що відповідну норму буде складно виконати суб’єктам господарювання рибної галузі які ведуть прибережне добування (вилов) водних біоресурсів та здають на рибоприймальний пункт по 3-4 кг здобутих ресурсів декілька разів за добу.