СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики

20 вересня 2023 року

Веде засідання голова Комітету ГАЙДУ О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, сідаємо, будемо починати. Колеги, будемо починати.

До розгляду на сьогоднішньому засіданні пропонуються наступні питання.

Про ситуацію, яка склалася на кордоні з Польщею, Угорщиною та Словаччиною щодо заборони експорту вітчизняної сільськогосподарської продукції даними країнами.

По-друге, про проект Закону про хміль та хмелепродукти, урядовий  (реєстраційний номер 9234) та альтернативний проект про особливості вирощування (виробництва) та переробки рослин хмелю та інших культур, які використовуються в аграрному секторі, поданий народними депутатами України Нікітіною, Лабазюком, Тимофійчуком та іншими (реєстраційний номер  9234 -1).

Про внесення змін до Плану роботи Комітету на період роботи десятої сесії дев’ятого скликання.

Презентація основних положень проекту Закону про забезпечення простежуваності водних біоресурсів та/або продукції, виробленої з водних біоресурсів, поданого Кабінетом Міністрів України (реєстраційний номер  9545).

Та "Різне".

Порядок денний було вам розіслано. Пропоную його затвердити. Іван Адамович, прошу. 

Хто  за порядок денний?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Прошу голосувати, колеги. Хто за даний порядок денний. 18.

 

РУДИК С.Я. Іван Адамович, допишіть ще мене.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. 19. Сергій Ярославович, все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тож починаємо. Про ситуацію, яка склалася на кордоні з Польщею, Угорщиною та Словаччиною щодо заборони експорту вітчизняної сільськогосподарської продукції даними країнами. Я до…  

 

______________. (Не чути)

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Качка буде аж за годину, Олександр Васильович і колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Тоді, колеги, якщо не проти, ми перенесемо перше питання, коли прийде заступник міністра Качка, для того, щоб він по цьому питанню теж дав пояснення.

І тоді переходимо до другого питання. Так буде краще, я теж  розумію. Про проект Закону про хміль та хмелепродукти та альтернативний до нього.

Так, тоді я запрошую Тараса Миколайовича доповісти урядовий законопроект. Будь ласка.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Шановні народні депутати, вітаю. Дякую, Олександр Васильович.

Значить будемо обговорювати чи… Там перший слайд, він проурядовий, там, де три слайди, буде легше просто сприймати. Там перший урядовий, а потім доопрацьований.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  І я зараз в групу скину ще.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  Фактично уряд вніс законопроект, як ви пам'ятаєте, влітку, стосовно… Правильно все? 9234 виключно про хміль та хмелепродукти. Фактично хотів би ще раз нагадати, що він означає.

Перше. Ідея основна – це те, щоби імплементувати європейські регламенти. І ви бачите перелік регламентів, які регулює, про хміль в колонці справа. І щоби в тому числі в цій частині виконати євроінтеграцію. Як в  Європейському Союзі, я коротко опишу модель, як в них працює, а потім як в нас, і потенційно, як пропонується далі по хмелю суто затвердити. А вже тире 1 це окремо ще представимо по технічній коноплі.

Тобто по хмелю наступна ситуація. Фактично, дійсно, сам ринок Європейського Союзу такий консолідований. Взагалі в Європейському Союзі, багато з вас, хто працює, знає, що ринки, вони не можна сказати, що вони вільні, вони дуже часто консолідовані, я б не сказав поділені, але дуже контролюються зі сторони Європейської комісії з точки зору входження нових гравців, поділу часток і їх роботи.        

По хмелю дуже схожа ситуація, оскільки виробництво пива і іншої продукції історично в Європейському Союзі є таким, одне з основ, тому в них досить зарегульований, скажемо відверто, досить сильно сам ринок виробництва хмелю. Що це значить? Що є обов'язкова сертифікація, то кожен виробник, якщо він не вертикально інтегрований, тобто якщо він виробляє зі свого хмелю безпосередньо продукцію – пиво, тоді це не є обов'язковим, тому що він потім кінцевий продукт підтверджує якість. А якщо він продає хміль, навіть в межах Європейського Союзу має бути обов'язково підтверджений сертифікат відповідності.

Друге. Якщо фактично відповідними сертифікованими уповноваженими органами, цей реєстр цих органів, які можуть проводити сертифікацію, також ведеться Європейським Союзом, і хто хоче в ньому прийняти участь, має подати, пройти процедуру. Що важливо, що в цьому реєстрі також є такий уповноважений один орган з України – це Укрхміль з Житомира, такий теж орган, який подав, що має лабораторія всі необхідні умови, щоб відповідати і робить цю сертифікацію. Якщо хміль вирощений в третій країні, в іншій, то має бути поданий сертифікат еквівалентності, тобто знову ж що всі процедури такі ж, як в Європейському Союзі витримані, перевірені і цей сертифікат виданий.

Що це означає для нас? Це означає для нас, що, імплементуючи європейську модель, ми також маємо запровадити потенційно на імпорт, щоб він весь проходив сертифікований. Якщо він буде, імпорт іти з Європейського Союзу, достатньо буде сертифікату Європейського Союзу, бо ми визнаємо ці органи сертифікації, які в Європейському Союзі. Якщо ж імпорт буде йти з третіх країн, то також треба буде їм цей сертифікат еквівалентності подати. Але також треба розуміти, що тоді потенційно з'являться такі ж вимоги до наших виробників хмелю.  

Відповідно ті, хто вирощують в нас, для їхнього продажу також їм треба буде проходити цю сертифікацію в уповноважених органах. Тут є плюси і мінуси. Мінуси – це все рівно на перших етапах додаткові витрати, тому що треба навчитися правильно все робити по цих вимогах і в тому числі для внутрішнього ринку. Але плюс, що ті, хто навчаться це робити, в них фактично буде зелене світло для експорту. Зараз у нас, відверто, експорту майже немає, але з точки зору потенціалу він може бути. І хто вже для внутрішнього ринку буде виробляти, в тому числі, де буде відповідність, сертифікація пройдена, вони зможуть як мінімум в Європейський Союз експортувати. Бо без цього сертифікату відповідності неможливо експортувати в Європейський Союз.

Тому тут в тому числі в контексті запланованих слухань наступного тижня 28-го, 29-го безпосередньо з виробниками хмелю, тут фактично ми би пропонували їм задати наступне питання. Можна просто перехідними нормами сказати, що ця європейська система по хмелю вступає в дію в Україні з моменту вступу в ЄС, і тоді, в принципі, воно прийняте як норма, всі можуть готуватись, але розумію, що почати треба її виконувати з моменту вступу в ЄС, якщо вони все-таки вважають, що для них внутрішній ринок є основний і їм буде складно. А якщо вони все-таки готові йти дальше і в тому числі експортувати, і конкурувати з європейськими виробниками, тоді можна запитати, щоб вона там через три роки… Відразу ясно, що неможливо. Скільки три роки, як приклад, через три роки, і тоді вони раніше отримають потенційне право експортувати.

Те і те, перехідний період точно треба буде, бо це треба буде міняти. Зараз вони просто виробляють, продають базові документи, які  підтверджують, і все. Ось це було би добре дійсно з ними обговорити в частині… Тобто є вже прописано як воно в регламенті, воно зрозуміло, і їх можна чи правками до другого читання  чи … (Не чути) це непринципово, сам текст готовий, але запитати, як вони бачать, наші внутрішні виробники. Знову ж чи вони хочуть пошвидше в ЄС експортувати і тоді скільки їм, три роки на перехідний, чи вони все-таки бачать загрозу. Ну, тоді можна написати, що вступає в дію з моменту вступу в ЄС, і там коли це буде, тоді буде.

Ось, якщо коротко, в частині хмелю, як воно працює і що треба було би з ринком вияснити і тоді вам прийняти кінцеве рішення, коли таку систему запроваджувати. Але прийняти її все рівно краще якнайшвидше, бо це вже  буде виконання, просто питання вступу в дію.

Дякую. Якщо може розділити хміль, технічну коноплю, то по хмелю або зараз або пізніше готовий також відповісти на ваші питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Тарас Миколайович.

Тоді по альтернативному законопроекту. Я до слова запрошую Марину Вікторівну Нікітіну. Будь ласка.

 

НІКІТІНА М.В. Дякую. Доброго дня, колеги.

Ну, по хмелю Тарас Миколайович, в принципі, все добре розповів. Відмінності там невеликі. Дійсно, альтернативний законопроект також імплементує всі необхідні норми права Європейського Союзу. Це Регламент комісії №1850/2006 та №1308/2013, та деякі інші. Це порядок сертифікації, порядок роботи органів сертифікації, вимоги до номерів сертифікатів. Фактично простежуваність від рослини до цієї шишки, да, хмелевої, яка використовується як основна сировина, треба дійсно нам імплементувати ці норми Європейського Союзу, аби дійсно виробники українського хмелю могли вийти на ринок і експортувати за кордон. І менше наші виробники пива, цих напоїв усіх використовували іноземну сировину з хмелю і більше, можливо, купували більш якісний хміль українського виробництва.

Щодо в частині конопель. Вони додані в цей законопроект не просто так. Дійсно, це буде дуже актуально після закінчення військового стану, особливо на територіях, які були забруднені від наслідків військових дій. Адже коноплеві рослини, вони мають таку властивість, вони очищають ґрунти від тяжких металів, від інших забрудників. І саме технічні коноплі, які мають досить широкий спектр використання в легкій промисловості, виготовлення будівельних матеріалів, можуть бути використані для вирощування на таких землях, де фактично нічого, крім технічних культур, не можна буде вирощувати.

Щодо побоювань щодо вмісту наркотично діючої речовини, так званого ТГК, тетраканабіноїдів, у таких технічних коноплях, то законопроект це регулює, і там такі самі норми до вмісту, 0,3 відсотка, як і в країнах ЄС. Але в Україні, враховуючи ту ситуацію, яка склалася ментально, цей порядок буде контролю від держави ще більш посилений, ніж в ЄС. У ЄС, якщо вміст ТГК цього наркотичного перевищує допустиму норму після лабораторних досліджень, то на такі коноплі скасовується державна підтримка, а за цим законопроектом буде передбачено, що цей весь посів, весь врожай має бути утилізований, якщо там перевищено. Тобто всі ці рослини будуть віднесені, весь посів буде віднесений, такий, що має ризик і перевищує рівень наркотичних речовин допустимий.

Як вирішить комітет, але я вважаю, що ми маємо виїхати в Житомир на ці комітетські слухання, задати питання виробникам хмелю, поцікавитися у них, які в них питання, дійсно, обговорити ці законопроекти. І, можливо, ми приймемо "дешку", мабуть, так воно і буде. І будемо ще дивитися за тим, як розглядається в наших колег в медичному комітеті 7457 до другого читання, яке там буде винесене рішення в частині медичних, бо це дуже вплине як політично також на можливість прийняття рішення по вирощуванню технічної коноплі в Україні.

Ну, в мене все. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

В кого є по цих законопроектах якісь свої зауваження, може, якісь пропозиції? Бо у нас, скажімо так, були негативні висновки по цих обох, скажімо так, законопроектах. Тому, може, хтось може прокоментувати?

Там були, перше, висновки Комітету Верховної Ради з питань інтеграції України до Європейського Союзу, Офісу підтримки адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу, Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради. Вони всі подали висновки, що кожен з цих законопроектів має свої недоліки, і один, і другий.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Я можу прокоментувати по євроінтеграції. Дійсно, первинна редакція не враховувала всі аспекти регламентів, тому ми як міністерство з коментарями до урядового погоджуємося, що це треба розширити. Знову ж тут чи до другого читання, чи в "д", не принципово, але ці коментарі стосуються повноти врахування європейських регламентів. Тому там це можна, і це, в принципі, на рівні робочої групи, де теж представник секретаріату є, представлено і вже зроблено. Тому це можна імплементувати чи в "д", чи в друге читання, воно вже підготовлено. Матеріали для врахування цих зауважень, цих висновків вже готові.

Дякую.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, так, ми попередньо проговорювали, що ці обидва законопроекти потребують у зв'язку з тим, що там треба врахувати всі зауваження, які нам дали і ГНЕУ, і Комітет євроінтеграції, і так далі, щоб ми все ж таки зразу написали той законопроект, який не буде викликати ніяких питань і зауважень.

Тому відповідно до частини другої статті 110 Регламенту Верховної Ради (цитую) "при розгляді альтернативних законопроектів головний комітет може рекомендувати Верховній Раді взяти за основу один з них або підготувати інший законопроект, який вноситься на розгляд Верховної Ради народними депутатами – членами цього комітету".

Отже, враховуючи положення цієї статті, я пропоную доручити підкомітету з питань розвитку базових галузей в агропромисловому комплексі разом з секретаріатом комітету та Міністерством аграрної політики підготувати для розгляду на одному з наступних засідань доопрацьований проект, враховуючи положення цих двох проектів, які ми тільки що обговорювали.

Якщо ніхто не проти, то я прошу проголосувати за цю пропозицію. Хто – за? Будь ласка.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, голосуємо.

Хто – за дану пропозицію? Прошу, голосуємо. Одноголосно.  

Хто – утримався?

Сергій Рудик.

 

РУДИК С.Я. За. 

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

Хто – утримався? Проти?  Одноголосно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, колеги. Рішення прийнято. 

Наступне питання: про внесення змін до Плану роботи комітету на період роботи десятої сесії дев'ятого скликання.

Ми тільки що почали говорити про  хміль, тому на комітеті ми цей законопроект вже тільки що обговорювали, по хмелярству. Вважаю, що зараз доцільно, в принципі, зануритися в цю проблематику, і ми вирішили виїхати на Житомирщину, включити це в план роботи для того, щоб ми більш детально вивчили питання стосовно хмелярства.

Будь ласка, я до слова запрошую Івана Адамовича Чайківського.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Шановні колеги, є пропозиція провести в кінці вересня, 29 числа, а це буде п'ятниця, виїзні комітетські слухання на тему: "Стан та перспективи розвитку вітчизняної галузі хмелярства".

Даний захід пропонується провести в Житомирській області на базі Житомирської обласної військової адміністрації, відвідавши такі підприємства. Це Інститут сільського господарства "Полісся". Друге. Це підприємство по вирощуванню хмелю "Вертокиївка-хміль", на якому матимемо змогу ознайомитися з насадженнями та технологією збирання, сушіння та зберігання хмелю. І третя наша локація – це підприємство "Хміль України", де ознайомимося з процесом грануляції та пакування продукції хмелю.

Тому, шановні колеги, прошу підтримати, якщо немає ніяких пропозицій,  заперечень, прошу підтримати дану пропозицію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я ставлю на голосування цю пропозицію. Будь ласка, хто – за?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, голосуємо. 

Хто – за?   Дякую.

Сергій Рудик. Дякую.   

Хто – проти? Утримались? Одноголосно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Адамович.

Наступне питання презентація основних положень проекту Закону про забезпечення простежуваності водних біоресурсів та/або продукції, виробленої з водних біоресурсів, поданого Кабміном, реєстраційний номер 9545.

Я до слова запрошую Віталія Олександровича Головню, заступника міністра. Будь ласка.

 

ГОЛОВНЯ В.О. Доброго дня, шановні колеги! Дякую за можливість презентувати даний законопроект. Хочу сказати, що всі розуміють, що риба, як і будь-які інші продукти, несе небезпеку для людського здоров'я і життя, тоді, коли вона невідповідно чи невідповідним чином була чи виловлена, чи доставлена, і зберігалася. Саме тому даний законопроект покликаний і, в принципі, як завжди, у нас існувала проблема з тим, щоб ідентифікувати, де і звідки вона потрапила саме до ресторанів чи будь-яких, чи до домогосподарств, ця риба, щоб ми розуміли походження її. На жаль, на сьогоднішній день в Україні немає такої можливості, і даний законопроект врегульовує дані питання. І я хотів би наголосити на тому, що це все-таки для навіть суб'єктів господарювання в рибній галузі це більше можливості ніж все ж таки недоліки.

Отже, до самого законопроекту. Даний законопроект, він передбачає стале управління водними біоресурсами, запобігання ННН-рибальству, захист прав і економічних інтересів суб'єктів господарювання в рибній галузі. Всі розумієте, тому що ті, хто офіційно добуває і сплачує податки, - це одна історія, а ті, хто браконьєрить, - це зовсім інше. Даний законопроект все-таки, ми віримо в те, що він вирівняє всіх в один ряд, і коли буде простежуваність, то вони будуть звітувати, і ті, і ті, вони будуть показувати звідки все ж таки походження цієї риби.

Також даний законопроект, він написаний на виконання положень про асоціацію України та Угодою Європейського Союзу, а саме статті 295, 407 і 410, а також на виконання регламентів трьох: це 1380 про спільну рибальську політику, 1224 – це про контрольну систему для дотримання правил спільної рибальської політики і 1005 – це запобігання ННН-рибальству.

Далі, будь ласка,  наступний слайд. Що передбачає це саме і суб'єкти державного регулювання, які будуть залучені до даного законопроекту.

Кабінет Міністрів України буде затверджувати порядок введення електронної системи. Також буде затверджувати порядок видачі, відмови і отримання сертифікату походження, сертифікату вилову, сертифікату про переробку, сертифікату про реекспорт і буде затверджувати перелік позицій, які саме не будуть підлягати простежуваності. Хочу тут зауважити, тому що там після продуктами переробки можуть  бути сировиною для виробництва лікарських рослин, косметичних засобів. Тому ці вже не будуть підлягати якраз простежуваності, даним законопроектом не передбачено.

Мінагрополітики буде затверджувати вимоги до маркування продукції промислового рибальства, аквакультури і міжнародного вилову.

Передбачається також своя ТТН-риба так звана, далі зупинюсь на цьому питанні. Затверджується порядки ведення електронних журналів у промислі, в аквакультурі. І буде затверджено також, бо до осетрових в Євросоюзі зовсім інше регулювання, буде затверджений порядок щодо руху чорної ікри, якщо коротко сказати. Відповідно Держрибагентство  забезпечуватиме розробку нормативно-правових актів і здійснюватиме нагляд і контроль в даній сфері.

Отже, ми законопроектом, який вже прийнятий у нас 2989 про рибне господарство і екокультуру, внесення змін, там у нас закладено єРиба і по суті вже перший етап єРиба ми впроваджуємо з наступного місяця по декларуванню. Одним з наступних етапів буде саме частина електронної    версії ведення простежуваності. Це все буде також в електронній системі "єРиба".

Власником і держателем, і адміністратором буде Держрибагенство, технічним адміністратором буде ДП "АйФіш", яке уже створене зараз у нас, там і призначений директор, почало працювати, буде затверджений порядок ведення даної системи. І також буде передбачено порядком внесення даних відповідними суб'єктами господарювання, державними органами і іншими залученими до даної простежуваності операторами ринку.

Суб'єктами електронної системи, ви бачите на схемі, по суті є всі, хто дотичні, це і центральні органи влади, територіальні органи, суб'єкти господарювання, юридичні і фізичні особи і органи місцевого самоврядування, і державної влади. Те, що я вже раніше зупинявся, будуть безпосередньо вже електронні журнали повністю, починаючи від… і будуть розроблені мобільні додатки, від вилову в судні, коли вони потрапляють тільки на берег, далі з берегу, умовно, до рибоприймального пункту і вже будуть прослідковуватися.

На сьогодні у нас не врегульовано питання міжнародних дозволів, тому ми сьогодні маємо в національному законодавстві лише два дозвільних документи: це сертифікат про походження і сертифікат про вилов. Ми не маємо досі сертифіката про реекспорт і сертифікату про переробку. Тому ми якраз їх також будемо цифровізувати всі чотири дозволи.

Далі, якщо ви подивитись на схему, вона насправді виглядає ніби як складною, але тут, в принципі, логіка дуже проста, все починається або з вилову, або з імпорту рибної продукції. Якщо з імпорту, це у нас міжнародний транспортний документ має бути, і відразу маж потрапляти воно, там умовно, до першого покупця, якого ми ідентифікуємо обов'язково в нашій електронній системі. Або, звичайно, якщо це вилов в аквакультурі чи в промислі, це або рибоприймальний пункт, або місце обліку водних біоресурсів. Тому що для промислу у нас передбачений рибоприймальний пункт, для аквакультури – місце обліку так зване водних біоресурсів. Далі вони всі фіксують в журналі електронному партії і види і потрапляє до  першого покупця.

Хочу сказати, що перший покупець, це має бути передбачено так, що це має  бути обов'язково юридична особа, фізична особа не може бути, для того, щоб ми могли далі ідентифікувати. І перший покупець обов'язково повинен подати в електронну систему повідомлення про першу купівлю для того, щоб ми почали відлік, звідки все почалося. І далі, звичайно, ця продукція може рухатися або через ТТН-риба на торгові мережі, ринки до домогосподарств, або вона йде до... на переробку до заводів, які переробляють відповідно до технологічних карт, а також вона може ще й в кінці після всього експортуватися.

Тому ми охопили, на нашу думку, повністю всі етапи, які можуть тут бути і передбачаємо, що... не передбачаємо, а навіть ми консультувалися з  європейцями і  вони погодили як би даний варіант, дану схему, щоб як воно працювало, це ідентично  як працює в Євросоюзі, я думаю, навіть міжнародна практика.

Щодо особливості ТТН, чому ТТН-риба? Якщо ви бачите ліва частина товарно-транспортна накладна – це стандартна, яка єсть сьогодні в Мінінфраструктури і плюс от права частина. Тобто в стандартній товарно-транспортній накладній  у нас там: вантажовідправник, вантажоотримувач, перевізник хто, дата і місце складання, транспортний засіб, який їде, да, пункти навантаження, розвантаження, номер і дата укладання договору і вартість цієї продукції. В Євросоюзі ж передбачено також для риби особливості, де вказується ідентифікаційний номер партії, тому що риба вся має бути партії сформовані, згідно даного законопроекту по видах і по розмірах, і вказано дату, за який час. Також мінімальний термін придатності для того, щоб було розуміння чи вже там цей товар треба конфісковувати, якщо будуть якісь перевірки, або далі можна його запускати. Альфа-3 код ФАО для кожного виду  водних біоресурсів. Це дуже важливо і він присвоюється обов'язково, обсяг кожного транспортного виду, релевантний географічний  район, ну, і, звичайно, країна походження, навіть, якщо в Україні, там має писатися що це Україна.

Отже, що було і що буде. Ми виконуємо норми  законодавства Євросоюзу щодо дотримання положень Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом саме статті 205, 407 …(Не чути) 410. Ми цифровізуємо повністю галузь, замість паперових журналів і інших дозвільних документів паперових ми запроваджуємо електронну цифрову систему.

Раніше була відсутня простежуваність. Ми забезпечуємо простежуваність і саме по боротьбі з ННН-рибальством. Ми також забираємо корупційний момент зустрічі бізнесу і влади, тому що це буде в електронній системі, так, ви зможете вдома з місця подавати. Ну, і те, що я говорив, ще ми додаємо два дозвільних документи, яких в нас не було раніше, для міжнародної торгівлі. Ну, останні там  внесення,  які в закони вносяться.

Наразі дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

ГОЛОВНЯ В.О. Якщо є питання, готовий відповісти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, колеги, в кого є питання стосовно цієї презентації? Може, будуть якісь пропозиції?

 

РУДИК С.Я. Колеги, можна одне питання?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, Сергій…

 

_______________. Уточнююче питання. Ви сказали про те, що перший покупець обов'язково має бути юридична особа. ФОП попадає в цю історію чи ні?

 

ГОЛОВНЯ В.О. Так, так, ФОП – так. Тільки фізична особа не може бути, ФОПи попадають, так.

 

_______________. Все, плюс. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Я хотів запитати, а облік тільки все електронні, тетеенки, все, тобто паперового обліку вестися не буде, чи що, я не розумію.

 

ГОЛОВНЯ В.О. Ні. Дивіться, в дорогу буде друкуватися з електронної системи ТТН-риба і паперовий буде їхати. Але вона буде фіксуватися в електронній системі.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ні, ні, ні. Ну, а журнали обліку? Оце тетеенка, ну, зрозуміло, але журнали обліку?

 

ГОЛОВНЯ В.О. Журнали обліку тільки в електронній системі.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Хорошо. А світло пропало… як воно?

 

ГОЛОВНЯ В.О. Ні, ну, дивіться, там же ж немає такого, що, наприклад, от ви вийшли з берега і маєте… Певно, там до 3 годин є внесення перших даних, тобто у вас є певний період.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дивіться, мені здається, що тут обов'язково має дублюватися… електронна – о'кей, супер, але журнал обліку має бути в паперовій формі, він має бути прошитий, пронумерований, все, як положено. Бо по-іншому не може бути, тому що буде зловживання. Навіть сьогодні будь-яка система сертифікації, вона передбачає сьогодні як електронну форму ведення, так само і паперову форму ведення для контролю.

 

ГОЛОВНЯ В.О. Ну, давайте розглянемо дане питання до другого читання. Але на сьогодні, ну…

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. А чого до другого читання, я не розумію? Якщо ми зараз його не передбачимо, тоді ми його там же і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Приймається.

Степан Миколайович, будь ласка.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Питання. Якщо є система ідентифікації, перше питання: власник хто буде цієї системи? Це буде держава чи це буде…

 

ГОЛОВНЯ В.О. Держава.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Це буде держава. І чи будуть платні послуги за користування цією базою даних?

 

ГОЛОВНЯ В.О. Дивіться, це буде прописуватися порядками. На сьогодні не передбачено, але не виключено, що, можливо, будуть в майбутньому як адміністративні послуги надаватися.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Адміністративні послуги буде отримувати державний орган чи якась спільна організація?

 

ГОЛОВНЯ В.О. Ні, я думаю, що це буде державний орган. Спільна організація не може…

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Не буде. І ні приватна, ніхто не буде цим користуватися?

 

ГОЛОВНЯ В.О. Ні. Тому що, як я й говорив, що адміністратором і держателем є Держрибагентство, а технічним адміністратором буде ДП "АйФіш".

 

_______________. Засновники цього ДП "АйФіш"?

 

ГОЛОВНЯ В.О.  Держрибагентство.

 

_______________. Все повністю?

 

ГОЛОВНЯ В.О. Да, повністю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, а які функції в цього ДП будуть? Ну, основні функції ДП "АйФіш"?

 

ГОЛОВНЯ В.О. От якраз організація ведення і обслуговування системи "єРиба".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто це суто в електронному вигляді і переміщення риби.

 

ГОЛОВНЯ В.О. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

 

ГОЛОВНЯ В.О. Там її буде простежуваність в рибі, промисел, аквакультура, рекреаційне рибальство. "Є-риба" – це у нас електронна система управління рибною галуззю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Колеги, ще якісь питання, може доповнення?

Віталій Олександрович, дякую вам за презентацію. Беремо її до відома, будемо працювати, може найближчим часом будемо і розглядати.

Я тоді переходжу до першого нашого питання це про ситуацію, яка склалася на кордоні з Польщею, Угорщиною та Словаччиною щодо заборони експорту вітчизняної сільськогосподарської продукції даними країнами.

Будь ласка, Тарас Миколайович Висоцький, ми вас слухаємо.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую, Олександр Васильович. Я тоді почну, а там вже Тарас Андрійович, як що, долучиться.

Нагадаю, яка у нас була ситуація. У нас станом на 15 вересня діяли обмеження, впроваджені Європейським Союзом, тобто безпосередньо Європейською комісією щодо ввезення чотирьох культур пшениці, кукурудзи, ріпаку і насіння соняшника до п'яти країн, Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії і Болгарії, ці обмеження діяли до 15 вересня.  Європейська комісія їх не продовжила, фактично там 16 вересня там 0001, з точки зору обмежень прийнятих на рівні Європейської комісії вони втратили свою чинність.

Що відбувалося далі? Болгарія, вони ще раніше проголосували і, в принципі, жодних заходів наразі не приймали в односторонньому порядку. Румунія також жодних заходів станом на сьогодні в односторонньому порядку не приймали. Словаччина прийняла обмеження на ввезення на рівні своєї країни по аналогічних чотирьох товарах, таких були в Європейський Союз пшениця, кукурудза, ріпак і соняшник. Польща прийняла обмеження одностороннє по цих чотирьох товарах та додали шрот ріпаковий, борошно пшеничне і висівки. А Угорщина прийняла обмеження по цих чотирьох товарах і ще розширили там всі м'ясні. Ну, вони майже всю 1 - 24 групу прийняли, там крім молочної продукції, кондитерки, а так там всі додали, як односторонні національні рішення, які не дозволяють туди вводити.

Європейська комісія звернулися з тим, що запропонувала уряду України рішення, як дальше взаємодіяти в межах цього питання. Значить, що, які дії наразі відбуваються на рівні уряду України. Значить, у понеділок від імені торгового представника, бо він є суб'єктом подання, тобто це Тарас Качка, торговий представник, пішли звернення в арбітраж Світової організації торгівлі по трьох країнах: Словаччина, Польща і Угорщина як таких, що прийняли одностороннє рішення, що протирічать там правилам міжнародної торгівлі. Арбітраж, ми розуміємо, - це довга історія, це роки, але офіційно воно пішло. Ну, може, там ініціаторів і раніше закрити, але якщо з точки зору дійти до якогось рішення, це навіть не місяці, в СОТ це роки. Але це звернення в понеділок пішло в СОТ, що є три країни, які прийняли недружні заходи, відповідно просимо, будь ласка, розпочати вивчення питання.

Також у понеділок на рівні міжвідомчої комісії з питань міжнародної торгівлі розпочалися розслідування. Тобто це старт, це не введення обмеження, а старт розслідувань стосовно цих недружніх заходів по Польщі та Угорщині. По Словаччині – ні, тому що Словаччина не розширювала перелік, а Польща і Угорщина розширили перелік, відповідно по додаткових продукціях розпочалися розслідування цієї комісії. Приклад по Польщі – це капуста, помідори, цибуля, яблука, молочна продукція, хлібобулочні вироби. По Угорщині, це, оскільки там майже немає, у нас імпорт від них аграрної продукції, то там по промисловості – легкові автомобілі, кабелі, електрокабелі і лікарські засоби.

Старт розслідування, що означає, комісія, вона може завершити  розслідування без застосування будь-яких заходів і сказати, що вивчили –  немає проблеми. А може почати застосовувати окремі заходи, і це буде абсолютно легально, по окремих продуктах по країнах. Наприклад, обмежити імпортом виключно там цибулі з Польщі, або там 10 товарних позицій. Так само по Угорщині. То розпочала в понеділок, але станом на сьогодні вона не збиралася і жодних заходів не приймала. Ну, я теж член цієї комісії, тому можу сказати, що вона не збиралися і обмеження ми не запроваджували, станом на сьогодні ми в Україні не запроваджували.

В принципі, розслідування, це  щороку, якщо взяти попередні роки, завжди йшло там десяток тільки в агросфері розслідувань. Пам'ятаєте, вже було колись по сирах по Польщі, його там закрили потім уже, потім вже було там по продукції з Білорусі,  Китаєм. Тобто це,  в принципі, це не є якась не… нормальна практика – старт розслідувань. Тому вони розпочались, вони не закінчувалися, але і не запроваджувалися. Але вони дають право, наприклад, завтра, якщо комісія вже вважатиме, що достатньо матеріалів, то прийняти якісь заходи.

І наступний крок, який був зроблений, - це  уряд прийняв у вівторок постанову, але з доопрацюваннями там в триденний термін. Тому вона ще не опублікована, відповідно вона не вступила в дію або вступає в дію з моменту публікації. І сьогодні, ну, триденний – це  п'ятниця, сьогодні точно  цього не буде, а чи завтра, я не знаю, є ж багато ще постійно різних дій. Але прийняв постанову, в якій говорить  про те, що тимчасово запроваджується до кінця року, до кінця поточного року, тобто це як тимчасовий захід  до кінця року, ліцензування. З точки зору експорту чотирьох цих продуктів (пшениця, кукурудза, соняшник і  ріпак) до цих п'яти країн, які  раніше були – Болгарія, Румунія, Угорщина, Словаччина і Польща. І відповідно проінформував ці країни і Європейську комісію, що є готовність, якщо це дійсно критично, по цих продуктах, умовно, ліцензувати. Це не є обмеження, не квота, без ніякого об'єму, просто щоб експортувати, треба ліцензію, за погодженням з Мінагрополітики, написано в цьому рішенні уряду, і, в принципі, видача ліцензії згідно з законодавством може до 30 днів розглядатися. Знову ж це не запроваджено, це прийнято, але не опубліковано і відповідно не запроваджено.

Наприклад, є зворотній зв'язок, що, наприклад, Болгарія, попередньо вони кажуть, що їм, в принципі, не треба ліцензія по всіх чотирьох продуктах і для них критично зараз взагалі тільки соняшникова олія навіть ... (Не чути)  Вони, типу, кажуть, що ви нас туди не включайте або давайте вирішимо питання соняшникову олію, ну, йдуть перемовини. Румунія теж говорить, що їм, наприклад, кормова кукурудза треба, тому що у них там тваринництво. Тобто країни готові до перемовин, не всі країни вимагають обмеження по цих всіх чотирьох культурах. Наприклад, Болгарія і Румунія дуже так ліберально, вони готові просто узгодити декілька позицій, які для них критичні, і все.

Угорщина і Словаччина, теж вже були двосторонні перемовини, і готові до діалогу. Дійсно, єдиний напрям, який, поки що було офіційно звернення, але не було зворотного зв'язку, це Польща. Тобто поки станом на зараз якогось… Вони зробили пресреліз, що вони готові до діалогу сьогодні, дві години назад, але без дзвінку. З усіма іншими країнами є дзвінки, в принципі, там видно якісь рішення, які все рівно буде краще ніж було до 15 вересня, бо буде менше потенційного і на коротший період якогось регулювання. Крім Польщі, де поки що був офіційний пресреліз і ще дзвінку-обговорення не було, щоб прокоментувати, типу, яка ситуація. Ми ж розуміємо, там є виступи президентів, поки що такої розмови не було. Було тільки звернення від нас і від них пресреліз.

Тобто виходить, що станом на сьогодні, якщо зараз цю хвилину брати, в ці три країни – Польща, Словаччина, Угорщина – неможливо експортувати по їхніх внутрішніх рішеннях, в принципі, по Болгарії, Румунії ніяких обмежень немає. Єдине, що вони все-таки по факту не пускають, румуни,    тому що вони кажуть, що давайте ми вже якось кінцево домовимося на рівні Європейської комісії все-таки, що там буде і як по ідеї до завтра, і тоді оголосимо… не до завтра, а до п'ятниці, сьогодні середа, і тоді воно піде. Тому ось така вихідна ситуація. Очевидно, що, в принципі, в жодних з цих країн немає якогось бажання розширювати перелік, а є готовність його навіть звузити і двосторонньо це проговорити.

Далі тривають щодня, сьогодні було з європейськими комісіями,  Тарас Андрійович, якщо прийде, то він скаже, бо він був на дзвінку, далі з країнами. Надіємося, що так само все-таки буде така розмова з Польщею сьогодні чи завтра. Ціль є до п'ятниці рішення, яке було б краще... Скоріше за все важко очікувати рішення, що не буде жодних обмежень, але все рівно було б краще ніж було до 15 вересня, яке діятиме до кінця року, а далі знову треба вести діалог. Зараз говоримо про горизонт від сьогодні до кінця року, що воно все-таки буде прийнято і відповідно там опублікується, можемо прокомунікувати, і всі чітко розумітимуть, як далі рухатися.

Що важливо, що ніде немає мови, про обмеження транзиту не йде мова. Тобто всі чітко говорять і в національних рішеннях, в будь-яких, що транзит з 2 травня воно працювало, що транзитом з цим Т1, то ніяких обмежень не може бути, це рухається, воно і на сьогодні рухається по факту. Тобто на транзит це ніяк не впливає.

По ідеї ці країни хотіли би просто такий контрольований експорт. Тобто розуміти, який об'єм будуть заходити через це ліцензування і сказати, що якщо нам треба там, наприклад, Болгарія, вона каже, нам треба 600 тисяч тонн соняшнику до кінця року. Будь ласка, завозьте 600 тисяч тонн соняшнику, а далі подивимося. Так само інші країни, вони готові конкретні об'єми обговорювати. Тобто все-таки налаштовані на відхід від повної заборони і відновлення поступово торгівлі всіма чотирма продуктами. Ось, в принципі, якщо лаконічно, що відбувалося, що відбувається зараз я розказав.

Планується завтра о 10:30 такий публічний логістичний штаб.  Там пан … (Не чути) делегований від комітету, але, звісно, всі можуть так само… Я просто не знаю, як там пленарне у вас завтра. Якщо підключиться, також, щоб це повідомити асоціаціям, виробникам, щоб у всіх була чіткість і розуміння оцих речей. (Загальна дискусія)

 Ні, я маю на увазі, Степан Миколайович від вашого комітету делегований в логістичний штаб рішенням комітету. Ні, не транспортного комітету, логістичний цей дзвінок, відкритий дзвінок, щоб сектору, щоб всім виробникам розказати, чим завершилися станом на завтра ці перемовини, щоб дати сигнали, як дальше робити… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А скажіть, будь ласка, а оце ліцензування, воно тільки в ці країни?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так. Бо, щоб не було… (Не чути) комунікацій, бо десь там… (Не чути) що ліцензування… (Не чути) Ну, умовно там, ліцензування в інші країни, крім цих п'яти, вільний доступ без ніякої ліцензії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Степан Миколайович, будь ласка.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. І ще питання. Ну, я розумію трохи, ну, щоб колеги всі почули. Тобто, якщо це буде ліцензування, видає міністерство – сама процедура, - Міністерство економіки, так?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. За погодженням МінАПК, але основна ліцензія буде діяти, якщо країна-отримувач погодить цю ліцензію, да, на ту кількість?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так, воно в юридичній процедурі внутрішній це не передбачено, там онлайн подача документів через кабінет, є в Мінекономіки кабінет для подачі ліцензії. Там, в принципі, треба контракт – і все. Але, дійсно, ті країни, які просять, щоб їм інформацію… Тобто подаються ліцензії, і їм просто зведену інформацію давати, і все-таки вони погоджувалися, чи це не створить їм… не погоджували яких суб'єктів, але об'єми, чи це не створить їм якоїсь загрози. Тому, в тому числі, до видачі ліцензії буде ще ця комунікація з країнами-партнерами. Ну, якщо цього не зробити, то вони просто не пустять… (Не чути)

 Миколу Тарасовича, мені здається, не запрошували. Тарас Андрійович має бути. 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми очікували Тараса Андрійовича Качку, але в нього через 3 хвилини буде дзвінок там з Європейської комісією, наскільки я розумію. Тому чи ми його будемо чекати, чи, в принципі, це... Ну, мені, в принципі, зрозуміло, що  ще йдуть перемовини, що ще нема цієї постанови, яку офіційно опубліковано, то фактично ми і не зможемо так більш  детальніше  обговорити це. Так я розумію, Іван Адамович?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  Якщо питання, я можу відповісти, якщо у когось є уточнення.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ну, дивіться, я, так як Тарас Миколайович спокійно все гарно розказав, то виглядає, що і проблем ніяких ніби і нема таких серйозних, великих. Ну, але насправді, мені здається, на мій погляд, що проблем тут, ну, дуже багато є. І аграрії сьогодні дуже турбуються, тому  фактично в нас чи не єдиний зараз такий фактично надійний  коридор, який ми маємо фактично логістичний, це на захід от. І нам треба шукати якісь  все-таки точки дотику, тому що я розумію, скажімо, для себе, точно так само як аграрії розумію, що аграрний сектор Польщі, він  через і через 10, і через 20 років він нікуди не дінеться, то історично аграрний сектор Польщі він завжди яким був, таким є і таким залишиться він, ну... І ми маємо це розуміти, і ми маємо працювати сьогодні. Ми вибудовувати маємо політику так, щоби ми сусідам не, ну, не шкодили. Тобто ми маємо це добросусідські відносини, якось їх побудувати, щоб вони залишалися, при тому що прагнення сьогодні українців все-таки вступити в Європейський Союз і без, скажімо, без згоди поляків фактично ми туди ніколи не попадемо.

Тому от у мене запитання: от як ми зараз на рівні уряду, от ми як ми цю... як ми в загальному вибудовуємо  цю схему роботи, скажімо, сусідства, економічних різних відносин між аграрними секторами Польщі, там Європейського Союзу і українським аграрним  сектором? Тому що, ну, нам треба його побудувати.

І от як зараз на рівні уряду, на рівні міністерств як ми це  відпрацьовуємо? Чи є якась комісія, яка працює? Чи, можливо, нам варто сотворити якусь комісію, яка буде напрацьововувати, скажімо, вихід з тої кризи, вихід з тої ситуації, яка сьогодні склалася, яка просто так не зникне.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Тут треба чітко розуміти, що, звісно, довгостроково треба з сектором працювати. Але з точки зору якоїсь комісії, враховуючи вибори 15 жовтня, то якусь середньострокову комісію вже треба було би формувати, після цієї дати ми фізично не встигнемо там міжпарламентську чи іншу якусь сформувати. Але готовність є, скажу, ніякого виділення, що там діалог йде з Болгарією, Румунією, Словаччиною, Угорщиною з Польщею, такого немає. Всім одночасно розіслали пропозиції, наприклад, про ліцензування, всім одночасно розіслали запрошення до діалогу. Інші країни, Болгарія, Румунія зразу відреагували. Словаччина і Угорщина через день. Польща зробила… взагалі не було зворотного зв'язку, але дві години назад офіційний пресреліз зробила. Ми це сприймаємо як те, що все-таки наступний крок буде дзвінок, ми готові, ми їм ще раз написали, в тому числі міністру особисто, ще раз по пресрелізу скинув, сказали, що ми відкриті до зустрічі, дзвінку при першій можливості і немає цілі щось там... Ви ж бачите, ніяких заборон не було введено станом на сьогодні і там не планується завтра вводити. Це є бажання проговорити і найти компромісні точки дотику. Надіємося, що все-таки воно, незважаючи на те, що бачимо, зараз такий складний період, але що цей дзвінок, розмова чи зустріч сьогодні-завтра відбудеться і все-таки воно піде в сторону домовленості, і вона буде найдена.

 

_______________. Згадайте кінець 90-х …(Не чути) був дуже схожий …(Не чути)

 

_______________.  У них були великі підприємства.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Да, з 80-х…

 

_______________. (Не чути)

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Але в них, бачите…

 

_______________. (Не чути) 

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Та ні, не аналогічно, тому воно зовсім інше. Тому що, бачите, у них фермерство традиційно було, вони нікуди навіть...

 

_______________. (Не чути)

 

ЧАЙКІВСЬКИ І.А. Як не було? Воно було традиційно, була змішана система... Качка появився Тарас, я думаю, що варто...  

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми бачимо, що Тарас Андрійович приєднався, Качка. Доброго дня.

Тарас Андрійович, ви нас чуєте?

 

КАЧКА Т.А. Так, я вас чую і навіть бачу, правда, з дальнього кута кімнати. Але там...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Тарас Андрійович, ми зараз фактично обговорюємо цю ситуацію, яка склалася з нашими сусідами: Польщею, Угорщиною та Словаччиною. Вже Тарас Миколайович від Міністерства аграрної політики вже доповів, як рухаються зараз перемовини. Ми хотіли ваш коментар стосовно цих подій. Будь ласка,  якщо можете, ми вас слухаємо уважно.

 

КАЧКА Т.А. Дякую.

Насправді, ми ведемо таку роботу фактично онлайн, тому тут ми про все говоримо. У нас є частина наша по управлінню торгівлею і  частина  такої більше політики.

По нашій частині у п'ятницю було домовлено на рівні президентів, що ми переходимо від системи заборони з боку Європейського Союзу по чотирьох товарах по цих країнах на систему верифікації і погодження, фактично експортного ліцензування цих чотирьох культур до цих п'яти країн. Тобто це теж дуже важливо, я і з ринком говорив, що ми не говоримо ні про які погіршення транзиту чи якісь ускладнення в торгівлі з іншими державами-членами ЄС, чи з третіми країнами. Лише ці  п'ять країн. Проходимо до цього експортного ліцензування. Ми представили свій план в понеділок. В Європейській комісії вчора схвалили з доопрацюванням постанову уряду, маємо кілька днів на доопрацювання, тому що потребуємо консультацій і з п'ятьма цими країнами, і з Єврокомісією.

Маємо реакцію цих п'яти держав. Румуни, тобто що б там не було в пресі, румуни погодились на нашу концепцію. Були там дискусії, знову ж таки, на рівні прем'єрів, на рівні міністерств агарної політики, на рівні міністерств економіки, там іде робота вже по усталенню механізму взаємодії з ними.

Болгари теж прийняли цю ідею, тому що у них іде такий клінч між вирощувачами там насіння соняшнику і переробниками, виробниками олії. І тому болгарам вигідна ця система ліцензування, тому що вона дозволяє їм балансувати, і це дуже чітко артикулюється в їхніх повідомленнях. Це спричинило урядову кризу, але начебто прем'єр-міністр там позаспокоював своїх фермерів, в тому числі посилаючись на той механізм, який ми запропонували.

З трьома країнами, з якими у нас є заборони, начебто на цю хвилину теж з місця зрушилися якісь попередні розмови і гарна реакція йде щодо готовності говорити по оцьому механізму. Але, звичайно, вони не чекали такої різкої відповіді з нашого боку на їхні національні заборони, те, що ми подали в СОТ, сказали, що обмежимо їхню продукцію. Ну, але в нас іншого варіанту нема, тому що, якщо ми не будемо різко реагувати, то завтра з'явиться там, ви там чули, там Пленковичу в Хорватії задали питання, каже, ні, ми не будемо імпортувати. Або Туреччина щось придумає, або ще хтось придумає. Тобто ми не можемо собі дозволяти, щоб просто так легко ці заборони були. Ми пояснили, що це мова йде про те, що ці всі кроки, вони будуть продовжуватися лише, якщо ми не досягнемо порозуміння з... там особливо з поляками. Але начебто донесли думку через медіа, через індивідуальні дзвінки і розмови, що ми налаштовані на знаходження порозуміння з ними.

Механізм ліцензування передбачає достатньо повільне відкриття, тобто домовленість така не дуже комфортна, але все одно краще ніж заборона. Тому що ми передбачали досить довгий, тривалий період для видачі ліцензій на ці п'ять країн по цим чотирьом товарам для того, щоб, по-перше, сповільнити якось експорт, можливо, який буде відновлюватися, тому щоб не спровокувати, щоб нам не розповідали, що ми там зірвали всі домовленості. А, по–друге, ми хочемо затягти тих самих поляків, румунів в те, щоб вони погоджували ці ліцензії, щоб потім вони не казали, що ми понавидавали невідомо чого і ми знову порушили їхні ринки. Хочемо, щоб це працювало до кінця року, поки наша щорічна постанова діє. І за цей час якось плавно-плавно відмовитися від цієї системи, нормалізувати відносини з сусідами.

Така от ситуація, поки що вона дуже бурхлива, але, сподіваюся, що все ж таки вийде на користь. Тому що, з одного боку, ми показуємо, що не треба цих історій, що ми вам допомагали там біженцям і тому маємо право забороняти все, що завгодно. Такого права ні в кого не повинно бути, у нас абсолютно інші завдання. Але знову ж таки доводиться йти на компроміс, тому процедури такі бюрократичні, але все одно це краще ніж заборона. Тому що все одно там щось ми продамо і в Болгарію, і в Румунію, і Угорщину точно, а що буде із Словаччиною, Польщею, буде зрозуміло після виборів. Така ситуація.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Андрійович, дуже змістовна така доповідь.

Колеги, є запитання до Тараса Андрійовича? Без запитань.

 

ЧАЙКІВСБКИЙ І.А. Та ні, чого без запитань, у мене те саме запитання, що було. Я думаю, що Тарас Андрійович, він ще не включився, бо не чув, я ще раз повторюся. Ми повинні розуміти, що сьогодні сільське господарство Польщі, яке воно є там дрібне, вони там дрібні фермери і так далі, і воно нічого там не поміняється і через п'ять, через десять і п'ятнадцять, і двадцять років. І ми сьогодні повинні розуміти, є сільське господарство України, яке теж на сьогоднішній день яке є, тобто воно є, воно працює і, на превеликий жаль, що сьогодні воно більш сировинне. Тому що ми виробляємо сировину, яку ми сьогодні в світ продаємо.

І в мене от просто запитання. Чи сьогодні на рівні урядів фактично, на рівні міністерств у нас є якісь комісії, які працюють, як нам завтра жити, тобто через три, через п'ять років. Якщо ми хочемо в Європейський Союз, ми ж  розуміємо, що поляки зараз будуть нам блокувати абсолютно все і вся. Тобто реально те, що ми сьогодні приймаємо законопроекти, які там наближають нас, то я рахую, що нам треба почати, напевно, що не з тих законопроектів, а нам треба почати з тих гарячих питань, які на сьогоднішній день вони вже є.  От що ми в тому робимо напрямку? Можливо, треба комісію якусь створити, яка буде розробляти якісь програми відповідні, скажемо, там для переробки і так далі, я не знаю.

 

КАЧКА Т.А. Дуже гарне питання.

Дивіться, ми з вами зараз  більше, тому що з Тарасом Миколайовичем, з Міністерством аграрної політики ведемо роботу по наближенню  законодавства,  тобто там і по органіці, і по благополуччю тварин, і по ГМО тому ж. І це все сприймається як така, але це формальний бік інтеграції в ЄС.

А те, що нам ця ситуація, яка виникла, особливо польські заяви, вони говорять про те, що  нам   економічна модель має бути інтеграції. Тобто тому що питання там конкуренції, питання  балансів ринку і інших речей і плюс національних інтересів, і ви бачите, як затяті наші друзі поляки, і тому нам важливо було чітко сказати, що ми не готові бути слухняними, просто  слухатися їх і згоджуватися на будь-які заборони. Бо їх буде більше, вони будуть намагатися нас відтискати в таку, коли захочемо –  купимо, коли захочемо – не купимо. 

І насправді нам треба, і тут що дуже гарно, що в розмові з керівництвом держави стало зрозуміло, що якщо ми готуємося до євроінтеграції, у нас повинна бути ця стратегія, власне, економічного такого входження в ці внутрішні ринки. Є такий запит, працюємо над таким документом, і очевидно, що нам треба якусь постійно діючу  комісію на цю тему, спільно там ви, Міністерство аграрної політики, ми і для того, щоб це все проговорювати.

Європейський Союз вже потихеньку починає планувати моделювання, Європейська комісія, що буде, якщо Україна є частиною внутрішнього ринку ЄС. Бо вони розуміють, що їхню сільськогосподарську політику їм треба буде реформувати в періоді п'яти років, і в них вже є модель, вони не розроблені, тільки початкові, навіть не моделі, а просто припущення, що якщо так, якщо ні. Тому ми теж починаємо активізуватися на всі ці речі, але ще поки що представляти нема чого вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Андрійович.

В принципі, якщо нема запитань, інформацію беремо до відома. І в нас таке особисте прохання інформувати стосовно стану...

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Пане голово, можна мене?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Богдан Григорович, ми вас, все бачимо, чуємо. Запитання, будь ласка.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Хотів запитати у представників міністерства…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тебе не чутно, більш гучніше.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Хотів запитати у представників міністерства. Підкажіть, будь ласка, взагалі якісь дотації аграріям, там маленьким, великим – нема різниці, планується? Наскільки я знаю, то Євросоюз, там тій самій Болгарії, Румунії, там полякам виділяє дотації для забезпечення, для покриття там якихось певних затратних частин даних аграріїв. А Україна може просити там, наприклад, у Євросоюзу також для наших підприємств, аграріїв там дані дотації? Можливо, щось відомо з цього питання?

 

КАЧКА Т.А. На тому і полягає наше це довгостроково, якщо короткостроково, то ні. Тобто скоріше ми можемо просто просити гроші там через макрофінансову допомогу для того, щоб наші бюджетні програми збільшувати, це можливо. Але напряму доступ до їхніх фондів нам, на жаль, поки що не відкритий.  І це буде предмет великої битви з усіма іншими державами з приводу того, кому що буде. Але, очевидно, що плавно ми маємо підійти до того, що наші системи національної підтримки співпадають з європейськими, тобто таке якесь узгоджене програмування, відповідно до наших пріоритетів, але в тих самих рамках, але, я думаю, що, не знаю, може, Тарас Миколайович додасть. Але я думаю, що це робота на кілька років, щоб переконати, щоб ми поступово десь входили в їхні фінансові системи. Тобто якісь гранти від них можуть бути, допомога якась, з огляду на війну і відбудову, може бути, але це, власне, юридичне входження в їхню сільськогосподарську політику, це прямо складне питання буде.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Єдине я скажу, що є... одна програма тільки поки є, вона передбачена. От бюджет, який сьогодні вам представляли урядовий, в спецфонді 20 мільйонів євро поки що Європейський Союз дав на виплату дотацій, ну, малим фермерам, так, як було минулого року, там до 120 гектарів і до 100 корів. Поки що тільки 20 мільйонів євро.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарасе.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Можливо, ми можемо напрацювати якісь, ну, зробити напрацювання спільно там з міністерствами, з комітетом, ну, щоб у них якось, ну, скажімо так, просити ці дотації на інші напрямки там, можливо, трошки більше там, хоча би не на 120 гектарів і на 100 корів, там до 500 гектарів, наприклад, там 200-400 корів? Ми можемо якось зробити це, ну, можливо, робочу групу, не знаю, як буде це зручно щоб зробити, щоб напрацьовувати? Можливо, якось від комітету звертатися, щоб вони нам виділяли трошки більше там для підтримки аграріїв?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, це питання до кого, Богдан Григорович?

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. До заступників міністра. Да, можливо, ну, їхнє бачення, вони ж як би знайомі з цими програмами і з можливими там можливостями Європейського Союзу, вони ж більше спілкуються.

Ми зі свого боку готові підставити там плече, підтримку, можливо, звернення якісь від комітету там, можливо, ну, щось ще напрацювання якісь?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ми можемо прийти з пропозиціями. Я так розумію ж буде підкомітет і комітет ще до 1 жовтня в частині бюджету, тоді давайте ми, ну, в тому числі ці пропозиції також, ну, від міністерства прийдемо для обговорення, дамо депутатам?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, у нас планується комітет стосовно бюджету до кінця цього місяця. Я думаю, там десь 27, 28 числа, де ми будемо, в принципі, обговорювати всі наші пропозиції до бюджету від аграрного комітету, ми можемо і проговорити це, можемо там надати ці пропозиції і прийняти рішення. Це як варіант.

 

ТОРХТІЙ Б.Г. Пропозиції, да, якісь, щоб напрацювання зробити, щоб їм показати, що ми рухаємося там в якомусь напрямку і просимо їхньої фінансової підтримки лише.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Богдан Григорович.

Степан Миколайович, будь ласка.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Тарас Андрійович, питання таке. Чи були якісь уже прорахунки про можливі втрати економічні, саме по цій забороні, від Польщі, Угорщини і так далі. Якщо це якісь втрати, там цифри якісь є чи немає, були такі прорахунки?

 

КАЧКА Т.А. В основному орієнтувалися, дивіться, у нас виходить, що в силу того, що ми останні п'ять місяців не ввозимо імпорту до цих п'яти держав, то це нова заборона по цих чотирьох товарах, вона там не б'є в негатив, нам головне її зняти рано чи пізно. Тому ми так активізувалися, щоб її відбити. Плюс, ці ринки не є дуже великими, там я думаю, що насправді там єдиний великий ринок – це фактично насіння соняшника до Болгарії і це сумнівний експорт, тому що ми все ж таки хочемо, щоб в Україні перероблялося якомога більше.

А от по нових товарах, то тут ми дивилися, що насправді польська заборона по борошну, це за сім місяців цього року ми на 4 мільйони доларів експортували цих висівок, цього сміття кукурудзяного, пшеничного на 1 мільйон і шроту ріпакового на 10 мільйонів доларів, це за сім місяців 2023 року, ну, маємо фактично 20 мільйонів. І по угорському там цьому переліку на 25 товарів, фактично 120 мільйонів ми торгували спочатку цього року. Тому вплив є, насправді, тому ми й говоримо, що дії у відповідь, якщо,не дай боже, але тим не менш, якщо поляки не знімуть цю заборону, то нам доведеться реагувати товарами, які сюди йдуть в таких самих обсягах. Тому ми  вибрали цибулю, капусту, помідори, яблука, тому що це такий суттєвий імпорт з Польщі йшов.

Але сподіваємося, що це найближчими днями вирішиться або на наступному тижні, і тоді у нас буде менш-більш оптимально і втрат економічних не буде.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Тарас Андрійович.

Колеги, ще є питання?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Воно вже трошки не стосується якраз нашого експорту. Але у мене питання, у нас на сьогоднішній день фактично більшість спиртозаводів стоять, простоюють. І ми вже давним-давно,  і в Раді вже пройшли перше читання законопроекти про біоетанол і кількість біоетанолу, яку ми повинні там добавити до пального і так далі. У мене питання, чому воно десь зависло, і я не знаю, на якому рівні воно зависло і чому це далі не обговорюється? Це ж фактично знову ж переробка сільськогосподарської продукції. Скажіть, будь ласка, колеги, є заступник міністра Тарас Миколайович, Тарас Андрійович.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  (Не чути)

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я з Герусом тільки що теж говорив в парламенті, на що він мені не дав вичерпної відповіді.

 

_______________. Там дійсно передбачалося 5 відсотків, але багато гравців з нафтового ринку, вони говорять про те, що вони вже, умовно, завозять з Європи ж зараз весь майже бензин, і там вже додано, умовно, 5 чи 10 відсотків, тому для України, як би там, не сильно вплине. І є певні перешкоди, що цей законопроект не рухається далі. Але там вже виписано, був знайдений компроміс, і вже є кінцева редакція навіть, тільки вона не виноситься на комітет енергетичний.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Комітет прийняв … (Не чути)

 

_______________. Останній раз… Пройшов вже, так?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Формально вони пройшли його вже давно, тривалий час. Ми ще, коли розглядали на спільних слуханнях в травні, ми включали це в наші рекомендації, він був готовий, і ніхто не говорить проти. Але не подають до порядків   денних.

 

_______________.  Так точно.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Просто це переробка сільськогосподарської продукції і це, мені здається, я розумію, що це не аграрного комітету питання, з однієї сторони, але, з другої сторони, це нашого аграрного комітету. Тому я думаю, що нам було би добре прийняти якесь певне звернення від аграрного комітету. Тому що ми говоримо сьогодні і радіємо  про те, що ми з Чорноморська відправили 3 тисячі тонн зерна пшениці там тимчасовим коридором зерновим, ми обговорюємо сьогодні заборону Польщі і п'яти країн про транзит українського зерна, але ми не говоримо сьогодні про внутрішній ринок, який ми можемо розвивати, і за свою переробку, яка сьогодні на такому нульовому рівні. А аграрії за це питання досить серйозно піднімають.

Я маю табличку про наш товарообіг і, найперше, це з нашими сусідами. От за минулий рік, за 2022 рік, у нас від'ємне сальдо – це 2 мільярди 677 мільйонів доларів з поляками, щоб ви розуміли. Ми продали продукції на 34 практично мільйони, а купили ми в поляків на 2 мільярди 745 мільйонів, щоб ми розуміли. Це 2022 рік.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. (Не чути) Може, це не аграрна продукція, а промислова?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Це вся продукція, я так розумію. Це вся продукція.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г.  Пане голово, а можемо ми звернутися від комітету до міністерства, наприклад, можна економіки і АПК, щоб вони нам надали, які ще можливо шляхи вирішення питання, там я маю на увазі, переробки, як біоетанол, що зазначив колега. Можливо, і інші ще якісь є варіанти, є в них пропозиції, що потрібно там вирішити або там законодавчо змінити, доопрацювати, щоб ми могли там запланувати собі роботу на наступний місяць, тиждень. Можливо, вони так нададуть нам перспективні, які можуть бути.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Богдан Григорович, тоді сформуємо цю пропозицію і на наступному комітеті проголосуємо, щоб подати її до обох    міністерств, я думаю, це дійсно буде потрібно.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г.  Їхнє бачення, що вони  в перспективі…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Богдан Григорович, ми зрозуміли, ми сформуємо сам текст нашого листа і направимо, і проголосуємо за це. Дякую.

До Тараса Андрійовича ще є питання?

Дякую, Тарас Андрійович за те, що підключилися і надали ваші коментарі.

 

КАЧКА Т.А.  Дуже вам дякую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Тільки по формуванню робочої групи, як от по напрацюванню фактично взаємовідносин між аграрним сектором там наших сусідів і так само українським аграрним сектором. Хай пропонують створення  такої робочої групи. І я би пропонував,  щоб від аграрного комітету обов'язково увійшло теж хоча би три члени аграрного комітету чи там п'ять, визначити якусь квоту і щоб ми це почали напрацьовувати. Тому що на місці це не буде стояти, ну, і під лежачий камінь вода є не тече.

 

_______________. Більш того, там я знаю, що колеги всі знаходяться в групах дружби з цими країнами, це теж може додати, і переговори там наприклад з тими  ж румунами, болгарами і так далі. 

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Це, мені здається, треба пропонувати, це робоча група має бути з двох сторін, зі сторони, скажемо, тих країн і з нашої сторони, вони мають бути з двох. Ми маємо запропонувати їм створення такої робочої групи і починати цей діалог.

 

_______________. (Не чути)

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Не на базі, так, я ж кажу, що просто ми, додати просто декількох членів аграрного комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Качка відключився. Але щоб резюмувати, скажемо так, нам треба сформулювати своє бачення. І надати наші пропозиції і Міністерству економіки, і Міністерству аграрної політики для того, щоб, як казав Іван Адамович, щоб члени нашого комітету були в цих комісіях чи робочих групах для обговорення всіх цих питань. Тому що це буде нормально і ми зможемо, я думаю, що ми на наступному комітеті це проголосуємо і ці листи направимо в наші міністерства.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. То давайте тоді, секретаріат напрацює такі листи, і відповідно тоді вже на наступний раз ми це проголосуємо і затвердимо, і направимо тоді до наших…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Так, дякую. Ми це зробимо, вкинемо в загальний чат для того, щоб всі ознайомилися з текстом. Якщо всім цей текст буде до вподоби, то ми, в принципі, його і проголосуємо на наступному засіданні.

Колеги, я всім дуже дякую за ваш час. Наш комітет оголошую закритим. Дякую. До побачення.