СТЕНОГРАМА

виїзних слухань у Комітеті Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики  на тему: " Стан та перспективи розвитку вітчизняної галузі хмелярства"

Житомирська область, 29 вересня 2023 року

Веде засідання голова Комітету ГАЙДУ О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, доброго дня! Вибачте за запізнення, але так вже подивились сьогодні на двох підприємствах як вони працюють. І в поле виїжджали дивились як збирають хміль, тому якось так запізнились. Але ми дуже вражені і зараз хочемо і почути, і висловитись по тому, що ми бачили.

Я дуже радий всіх вітати в цій залі на Житомирщині. Дуже дякую голові військової адміністрації, Віталій Іванович, як завжди нас приймає дуже гостинно. Сьогодні будемо різні питання обговорювати.

Я дуже прошу, скажемо так, ті хто почнуть з доповідями, то максимально якось зжато це робити, там 5 хвилин, потім вже буде обговорення. Чи ми можемо обговорювати після кожної доповіді, щоб відпрацювати питання, які ми хочемо сьогодні проговорити.

На нашому минулому комітеті, коли ми їх розглядали, подивились і побачили, що є багато зауважень від різних асоціацій, від науковців, від ГНЕУ. Тому ми вирішили все ж таки поспілкуватися з галуззю і після цього спілкування ми будемо реєструвати новий законопроект під позначкою "д" (депутатський законопроект), де ми максимально всі пропозиції, які сьогодні почуємо і ще ... (Не чути) ....  в рамках робочих груп. Ми будемо їх, скажемо так, максимально вже проєвропейські, максимально готувати для того, щоб в залі могли дуже швидко проголосувати, як мінімум в першому читанні.

Тому хочу, щоб ми сьогодні плідно попрацювали. Ми плануємо працювати сьогодні півтори години. Тому я з задоволенням надаю слово, вітальне слово голові військової адміністрації Бунечку Віталію Івановичу.

Будь ласка.

 

БУНЕЧКО В.І. Дякую, Олександре Васильовичу.

Доброго дня, шановні депутати! Доброго дня, шановні гості! Я сьогодні…У мене є тут написано, але я традиційно буду казати, подивився, Олександр Васильович, теж не дуже читав. Я теж скажу від себе, і мені надзвичайно приємно, що сьогодні аграрний комітет проводить своє виїзне засідання саме на Житомирщині, і вже не вперше, дійсно. І мені надзвичайно приємно, що питання хмелярства сьогодні є на повістці дня. Зовсім недавно відвідавши підприємства хмелярства на Житомирщині, пообіцявши сприяти і пролобіювати, і, власне кажучи, запросити комітет, для того, щоб нашим хмелярам, можна так казати, вони дійсно виробляють продукт високої якості, який, може, я впевнений конкурувати з європейськими зразками. Мені б хотілося, щоб "здоровий лобізм", це також, напевно, термін, який можна вживати в присутності народних депутатів і потрібно вживати, лобізм, "здоровий лобізм" наших виробників хмелю був врахований в законодавчих актах. Я бажаю… Житомирщина є лідером у хмелярстві і 80 відсотків від тієї офіційної статистики хмелю вирощується саме на Житомирщині, тому ми, безумовно, зацікавлені в таких засіданнях. А саме головне, ми зацікавлені в продуктивності роботи аграрного комітету спільно з Міністерством аграрної політики. Я дякую двом заступникам міністра, які візьмуть участь і я впевнений, що наше сьогоднішнє виїзне засідання прийде до спільного знаменника і дійсно це буде на користь наших хмелярів.

Дякую. Всім плідної роботи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталій Іванович.

Я хочу так зазначити, щоб ми на початку, я декілька питань хочу проговорити, які ми хочемо розглянути, може, якщо я не все скажу, щоб доповнили вже в процесі дискусії. Основні питання: приведення норм чинного законодавства до європейського, виробництво високоякісної хмелепродукції за стандартами ЄС та реалізації її на внутрішньому ринку та експорт до інших країн. Класифікація поширених та перспективних сортів хмелю. Сертифікація садивного матеріалу сортів хмелю, які забезпечують найбільшу господарську ефективність ведення галузі хмелярства. Виробництво якісних шишок хмелю та сприятливі умови їх реалізації. Простежуваність виробництва хмелепродукції, вид стебла хмелю до готової для реалізації продукції.

Тобто ці основні питання, які ми хочемо сьогодні з вами проговорити. Ще забув сказати, що на сьогоднішній нараді присутні крім народних депутатів (Не чути)… вже познайомились. Тому буде таке плідне обговорення.

Всім дуже дякую.

Тобто  (Не чути)…  Грищенко Тетяну Миколаївну.

 

ГРИЩЕНКО Т.М. Я хотіла як вітальне слово. Тому що це приємно, коли на Житомирщину приїжджають люди, і ми виходимо з великим продуктом на великий ринок.

Я дякую всім членам комітету, що долучилися, на моє запрошення відгукнулося Міністерство. Віталій Іванович, мені дуже приємно було, що я тільки зателефонувала, і я навіть ще не закінчила свою промову, як він каже: так, так, це потрібно, це потрібно, працюємо разом. Кажу, давайте всі спільно, тому що дійсно це щось нове. Для нас було дуже нове, коли ми сьогодні потрапили, і як від самого збирання, як засаджування, як переробка, сушка. Для нас це було дуже приємно. Дякую, Тетяна Миколаївна, за запрошення, за те, що ви нам показали те, про що ми маємо зараз писати. Це набагато легше, коли ми бачимо вже продукт. Коли ми відчуваємо, коли ми торкаємось до цього. Від цього залежить результат того, що ми зараз обговоримо.

Я бажаю всім сьогодні плідної праці. Я думаю, щоб це була жива дискусія. Дійсно було би дуже добре, щоб ми чуть-чуть регламент виступів скоротили, і хотілося щоб більше ми спілкувалися, сперечалися. Тому що від цього залежить те, що буде в самому кінці.

Дякую всім. І плідної всім роботи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тетяна Миколаївна.

Також я до вітального слова хочу запросити свого колегу з Житомира, депутата Верховної Ради, члена аграрного комітету Костюка Дмитра Сергійовича.

Дмитро, будь ласка.

 

КОСТЮК Д.С. Вітаю усіх присутніх, усіх гостей, організаторів цієї зустрічі. Я хочу сказати, запевнити всіх, що аграрний комітет принаймні нашого скликання, він завжди був на боці тих, хто працює на землі, а саме тих виробників і тих, хто збирає уражай, хто працює в тваринництві, всіх тих, хто в тому числі зараз, як ми побачили, збирає хміль, займається цією нелегкою працею. Це, певно, найважливіше, це робочі місця в Україні, це можливість для розвитку економіки. І навіть в цей складний воєнний час ми продовжуємо наполягати і шукати можливості для того, щоб фінансувати аграрний сектор.

 Зараз ми вже на шляху до того, щоб в наступному бюджеті передбачити знову кошти на відшкодування сільгосптехніки для того, щоб передбачити певні витрати, які попри війну вкрай необхідні для нашої країни, тому що кожна гривня, вкладена в аграрний сектор, вона потім повертається в держбюджет. І зрештою, оскільки наша держава не може використовувати кошти партнерів для ведення бойових дій, наш бюджет фактично повністю і фінансує витрати на військових, на утримання армії, на нашу перемогу. І якраз аграрна сфера, аграрії, бізнес, аграрні фермери  –  вони якраз одні з перших, хто здобувають ці кошти для державного бюджету і наближують нашу перемогу. 

І для мене, крім того, що ми зараз напрацюємо основні аспекти до нового законопроекту, щоб потім прийняти максимально вдалий закон, також ще і практична мета є. Зараз, бачте, ми вже майже домовились за відкриття в Звягелі пивзаводу, відновлення його роботи. Так що я за те, щоб максимальні інвестиції ми вкладали в Україну, розвивали. І народні депутати, і представники Житомирщини, зокрема я і Тетяна Миколаївна Грищенко, які представляють Житомирщину і є в аграрному комітеті, залюбки завжди допоможуть в будь-чому, що може створити робочі місця у нас на Житомирщині. 

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Миколайович. Дмитро Сергійович, я вибачаюсь.

Тож починаємо працювати. Я до слова запрошую першого заступника міністра аграрної політики Висоцького Тараса Миколайовича.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую, Олександр Васильович.  Вітаю, шановні учасники слухань. Дійсно, у мене тут матеріали, робочу групу в міністерстві проводили 12 липня 2021 року. Тетяна приймала участь і багато інших учасників. На жаль, через два роки приходимо до фіналізації цього процесу. Але позитивно те, що все-таки приходимо і дякую аграрному комітету за готовність підтримувати в даному напрямку.

Що ми вкладаємо в той, що є законопроект 9234, урядовий. Погоджуємося, що його треба доопрацювати, але які все рівно принципи закладаються в даний законопроект, те, що ми сьогодні побачили. Фактично треба відразу закладати основи для виробництва, які будуть повністю відповідати європейським стандартам. На жаль, ми маємо ситуацію, що історично мали 10 тисяч гектарів хмелю на території України в 90 році, зараз маємо тільки декілька сотень гектарів. Але бачачи оптимізм існуючих виробників, є готовність довідновлювати. І зрозуміло, що найбільший і найдоступніший, найближчий дуже конкурентний але все ж ринок, який біля нас є, це ринок Європейського Союзу. Нагадаємо, що у нас поки що тимчасово ще на рік, але впевнені, що це буде постійно, є повноцінна зона вільної торгівлі з ЄС, тобто без мит, без квот. Тому треба відразу нарощувати виробництво таке, яке завжди могло би конкурувати і по показникам якості експортуватися в Європейський Союз. А фактично після нашого вступу в Європейський Союз це вже буде не експорт, а просто реалізація  на спільному великому ринку. Тому імплементуючи відповідний регламент Європейського Союзу, якраз закладаються в законопроект принципи, що обов'язково має бути те, що ми сьогодні чули на виробництві – простежуваність. Обов'язково має бути сертифікація і  підтвердження якості і обов'язково також має бути чесна, я б сказав, позиція до споживача там, де ми говоримо про маркування продукції, де має зазначатися на продукції, дійсно, що там є.

Що з точки зору цих принципів, які Олександр Васильович зазначив, і які треба було за результатами дискусії вкласти в доопрацьований законопроект. Фактично насправді досить просто: якщо виробник є сертифікований відразу, тому ніяких обмежень немає, він може продавати як на ринку України, так і експортувати в ЄС свою продукцію, конкуруючи. Якщо до нас заходить імпорт, тому що зрозуміло, що ми його обмежити не можемо, але знову ж мають бути такі самі вимоги: імпорт з Європейського Союзу по сертифікату Європейського Союзу, імпорт з третіх країн має бути підтверджений еквівалент відповідності, те, що сертифікат тієї країни абсолютно відповідає вимогам Європейського Союзу.

І якщо ми говоримо про те, хто ж буде це підтверджувати. У нас є в тому числі один наразі орган, який включений в європейський реєстр, орган, який підтверджує, сертифікат відповідності видає. Але впевнений, що їх буде більше, тому і в Україні цей орган є. Їх може кількість збільшуватися по мірі того, як буде зростати ринок. Але дуже важливо, щоб у даному аспекті відразу знову ж, створюючи нові насадження, розуміємо зараз поки що зупинена 587 Постанова, яка компенсує витрати на закладку хмелю, але надіємося, що це все буде відновлено, як і раніше працювали, створюючи ці насадження, щоб відразу ці найкращі практики застосовувалися.

Може яке бути єдине виключення, якщо все-таки безпосередньо хто вирощує хміль і сам же переробляє і виробляє пиво, то в середній компанії не обов'язково робити, якщо на весь обсяг буде перероблятися, сертифікат відповідності, бо потім вже буде підтверджуватися якість кінцевої продукції. Але якщо реалізується, це обов'язково.

Дискусія полягає в тому, наскільки, і тут до народних депутатів, наскільки треба детально ці правила прописати в законі, а що треба було би делегувати на рівень Кабінету Міністрів України для прийняття чи там нормативних актів міністерства. Методики, зрозуміло, це в законах не прописується, а от порядок сертифікації чи порядок обігу... В Європейському Союзі практика наступна, в них просто трошки інше побудовано законодавство. В них є регламент і він немає такого три рівні, як у нас: закон, рішення Кабміну, там накази міністерств. В них є регламент і там прописується правила. Просто він може бути великий, там можуть бути додатки і вони прямо діють. В нас є можливість це розділяти, можна і в законі детально виписувати. Плюси зрозумілі – що це зафіксовано вдовгу чітко, мінуси – що, якщо щось оновлюється, ну, процедура зміни законодавства більше часу займає, можна делегувати на Кабінет Міністрів України. Плюси, що можна бути більш гнучким, хоча це не завжди плюс, бо іноді краще правила застосувати, бо можуть мінятися уряди і просто хай вони будуть стабільними, і всі будуть спокійними так.

 В принципі, мінуси – те, що назвав, що, знову ж, що, ну, скажімо так, це менше може бути в історії, не зараз, а, в принципі, якщо ми ретроспективу подивимося, менше передбачуваність, тому що ті правила можуть більше мінятися.

Ну, тут зараз колеги всі виступлять. В урядовому законопроекті, зразу скажу, закладена модель, що це делеговано на рішення уряду: там процедура сертифікації, обігу, маркування прописано, інше не включено. В тому числі, про це було, до речі, зауваження, що Олександр Васильович говорив, і ГНЕУ, і Комітет з євроінтеграції, що там це є в регламенті. Ми абсолютно тільки за, що готові народні депутати в доопрацьований це включити, ці там декілька блоків великі зразу в закон, в принципі, це імплементувати в закон і тоді потім впроваджувати.

І ще, що, можливо, тут би виступили учасники, перехідний період потрібен чи ні, ну, з точки зору вступу в дію закону і якщо він потрібен, то скільки. Бо дуже часто в європейських ініціативах все-таки стається певний перехідний період. Бо є такі лідери виробництва, ну, як ми сьогодні бачили, можливо, є певні, які сильно працюють, але, ну, ще не на такому рівні, то давати чи ні перехідний період, зазвичай він дає – це питання скоріше, така практика – до 3 років, такий максимум і мінімум від 1 року, ну щоб прийняти законодавство.

Тут теж цікаво почути думки, якщо з точки зору цього перехідного періоду, який він мав би бути. Тому з радістю всіх почуємо, дякую ще раз за можливість долучитися до обговорення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Миколайович.

Тоді ми хочемо послухати думку науковців, я до слова запрошую президента Національної академії аграрних наук Гадзала Ярослава Михайловича. Будь ласка.   

 

ГАДЗАЛО Я.М. Дякую, шановний Віталій Іванович, Олександр Васильович, шановні народні депутати, друзі. Дуже важливо, що ми сьогодні, в умовах воєнного  стану, розглядаємо питання розвитку хмелярства, тому що воно давно  наболіле і надзвичайно актуальне.

Тому сьогодні необхідно …(Не чути)  детального аналізу сучасного стану цієї галузі, удосконалення законодавчих і технологічних регламентів і аспектів її функціонування,  ринку і  адаптації та  окреслення перспектив розвитку на післявоєнний період.

Я буду трошечки скорочуватися, поскільки ви мене просили, Олександр Васильович.

Тому на п'ятому слайді, у нас  слайди є, ми  бачимо, що до основних причин, які нині стримують  розвиток галузі хмелярства, можна віднести декілька проблемних питань, які представлені на цьому слайді. Але частину з них ми можемо вирішити, взявши за основу науково-інноваційні розробки вчених Національної академії аграрних  наук України.

Іншу частину слід вирішувати за участю державних, тобто прийняттям законів, постанов урядових  і також на регіональному рівні. І я показую результати кліматичного моделювання змін показників погодних умов в найближчій перспективі, показники зони хмелярства, тобто зони Полісся, мають тенденцію до збільшення посушливості, тривалістю посушливого періоду в літні місяці і надмірно критичної температури повітря влітку – це  також обов'язково треба враховувати на перспективу.

Традиційні регіони вирощування хмелю перебувають сьогодні під впливом змін кліматичних умов, що вимагає нових методичних підходів до технологічних процесів і адаптації технології їх вирощування. Академією удосконалено селекційні технології і створено нові генотипи хмелю, які відповідають ринковим запитам виробників і споживачів хмелепродукції. Для виробництва пропонується низка високопродуктивних ароматичних сортів, ароматичного і гіркого типів, які є аналогами кращих гатункових сортів закордонної селекції. І 82 відсотки сьогодні площ хмеленасаджень в Україні займають саме ароматичні сорти хмелю.

Розроблені науковцями академії елементи ґрунтозахисної системи обробітку, удобрення, позакореневого живлення, сидерації, запровадження технологій крапельного зрошення хмільників мають стати основою раціонального використання ґрунтово-кліматичних ресурсів зони хмелярства.

Потреба у сертифікованому садивному матеріалі для закладання нових і ремонту існуючих насаджень хмелю може складати на рівні 160-300 тисяч саджанців. І сьогодні НАН розроблено низку підходів, і на сьогоднішній день в Інституті садівництва – вчора я розмовляв з директором, - є, на… (Не чути) основі розмножується біля 100 тисяч саджанців хмелю, які можна використовувати для закладання вегетуючим садивним матеріалом.

Розроблено ряд нормативних документів, що регламентують ведення всього комплексу робіт в системі розсадництва хмелю, які можуть стати основою формування селекційного біотехнічного комплексу, якраз розроблено саме Інститутом Полісся.

Програма для створення такого комплексу була розроблена академією ще в 2020 році і направлена до Міністерства аграрної політики і продовольства. У зв'язку з переходом Європейського Союзу, про що згадували вже, в найближчу перспективу на системи захисту із сильним обмеженням препаратів хімічного походження академія вже розпочала пошук альтернативних технологічних прийомів, і пропонує біологічні і екологізовані системи захисту хмелю, тобто з обмеженою кількістю або без використання хімічних засобів захисту.

Поряд цим, існують проблеми, які потребують системних рішень. Це формування спеціалізованої лабораторії оцінки ефективності нових засобів захисту хмелю та посилення контролю над використанням неякісних препаратів-генериків. Залишається актуальним для хмелярства і технологічне оновлення засобів вирощування і збирання врожаю, його сушіння і доведення до необхідних технологічних кондицій, це потребує як зусилля вітчизняних конструкцій так і розробки системи пільгового завезення нових зразків техніки та обладнання для хмелярської  галузі.

Слайд 15-й. Науковцями академії розроблено методологію оцінювання хмелю та хмелепродуктів для пивоваріння та інших галузей, гармонізованої до вимог Європейської пивоварної конвенції. При розробці проекту Закону України "Про хміль та хмелепродукти" використані матеріали методології, що визначають нормативні характеристики та вимоги до якості, організаційні засади та підходи до оцінювання хмелю. Прийняття закону, як ніколи, сьогодні на часі і, я думаю, що дуже правильно, що сьогодні це питання якраз обговорюється. Адже він розроблений з метою приведення у відповідність з нормою галузевого законодавства, законодавчого поля до вимог регламентів комісії Європейського Союзу, про що говорив перший заступник Міністра пан Тарас. Це сприятиме ефективному розвитку галузі хмелярства, виходу вітчизняної хмелепродукції на європейський ринок хмелю за умови  підтвердження якості свідоцтвом еквівалентності, яке видаватиметься на територію України компетентними органами, уповноваженим органом Європейського Союзу. Наразі ми цього не маємо, хоча у профільному інституті функціонує єдина незалежна лабораторія, підготовлена для визначення показників якості хмелю та хмелепродукції. Установа має належну матеріально-технічну базу та інфраструктуру, необхідну для використання і виконання даних функцій.

Вітчизняними науковцями запропоновано організаційно-економічний механізм підвищення ефективності функціонування галузі хмелярства. І виходячи з цього, з наукового аналізу галузі для її конкурентоспроможності і розвитку, академія пропонує основні загальнодержавні зусилля спрямувати на заходи, які представлені на слайдах 17, 18, які були подані до проекту рішення сьогоднішнього засідання. Тому визначені і запропоновані свої науково обґрунтовані пріоритети розвитку хмелярства мають стати основою, узгоджені і узгоджені дієвою державною стратегією у розвитку галузі хмелярства в умовах світового та європейського ринків хмелепродукції на 2024 і на перспективу до 2030 року.

Дякую за увагу. Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ярослав Михайлович.

Я до слова запрошую директора департаменту агропромислового розвитку та економічної політики Житомирської обласної військової адміністрації Арендарчук Наталію Петрівну. 

 

АРЕНДАРЧУК Н.П. Дякую, Олександр Васильович...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мікрофон, будь ласка,  включіть для стенограми.

 

АРЕНДАРЧУК Н.П. Вибачаюсь. Дякую, ще раз всім учасникам нашого зібрання. Ми сьогодні ознайомились з одним з провідних підприємств нашого регіону і я коротенько представлю загалом галузь хмелярства, яка на сьогоднішній день склалася. І хочеться трішечки окреслити те, що все-таки було, а історія хмелярства на Житомирщині має дуже давню історію. Вона розпочалася у 1877 році, коли перші товарні хмельники заклали чехи на Волинській губернії Житомирському повіті. І на початку ХХ сторіччя Німеччина, Бельгія, Британія закуповували сировину для власного виробництва саме з хмельників Волинської губернії, в тому числі на землях Житомирщини.

До середини 90-х років минулого сторіччя площа наших хмельників в області становила 6 тисяч гектар, а виробництвом хмелепродукції займалось 170 господарств нашого регіону. На той час галузь була практично найважливішою бюджетоутворюючою галуззю агросектору, саме регіони Полісся. І колишній досвід господарств виробників хмелю свідчить про те, що продукція хмелярства є джерелом значних фінансових надходжень, займаючи при цьому лише півтора відсотки ріллі.

Грошові надходження складали в структурі рослинництва 50 відсотків, в спеціалізованих господарствах це доходило до 90 відсотків. Тому це той потенціал на базі якого ми можемо відроджувати і говорити про розвиток даної галузі в нашому регіоні.

Після тривалого занепаду хмелярства в 90-х роках, з прийняттям Закону "Про збір на розвиток виноградарства, садівництва, хмелярства" та відповідної Постанови Кабміну 587, почала проявлятись певна позитивна тенденція. Саме завдяки державній програмі підтримки розвитку хмелярства, господарства в нашій області спостерігався середньорічний приріст валового збору з хмелю в період 2008-2010 років в порівнянні з 99-м, він збільшився в 2,7 разу, тобто майже втричі, зросла врожайність відповідно. Однак останні роки функціонування вітчизняної хмелярської галузі спеціалісти оцінюють як критичні, зрозуміло, великі пивоварні компанії, ми про це сьогодні на господарстві теж згадували, компанії з іноземним капіталом, обмежили використання вітчизняної хмелесировини через відповідну власну зацікавленість постачання хмелепродуктів іноземного виробництва. І на сьогодні займають певне монопольне становище на ринку нашої країни. Але, не дивлячись на ті всі складнощі, які існують на сьогодні, область все-таки залишається головним виробником хмелю в Україні. Як уже зазначав Віталій Іванович, Житомирська область забезпечує майже 80 відсотків виробництва всієї хмелепродукції країни нашої. На території Житомирської області знаходиться 75 відсотків всіх площ хмеленасаджень України. Зрозуміло, ми віримо і для цього є певні всі підстави для подальшого відродження, розвитку галузі. Ми маємо на території нашого регіону наукову установу  - це Інститут сільського господарства Полісся, Національна академія аграрних наук, основним профілем якої якраз є розвиток хмелярства, галузь хмелярства і є підприємство, переробне підприємство "Бердичівський пивоварний завод", який є кінцевим споживачем цієї продукції, який виготовляє живе пиво з використанням лише вітчизняної сировини. І згідно статистичних даних 18-й і 21-і роки наша область має насаджень близько 400 гектарів, да, якщо я наголошувала про 6 тисяч, на сьогодні ми маємо 400 гектарів. А загалом на сьогоднішній день на території нашого регіону працюють 13 господарств в цій галузі, загальна площа складає 434 гектари, в тому числі 311 – це плодоносна площа. Середня урожайність, в принципі, деякі господарства мають там навіть до 20 центрів з гектара, є 17, 9, 7. Тобто ви можете ознайомитись з показниками, які на сьогоднішній день досягли наші господарства.

Протягом 18-го і 21-го року, я вже зазначала, прийнято постанову, яка стимулювала розвиток господарства, наші суб'єкти господарювання отримували 11,3 мільйона гривень. Якщо в розрізі напрямків на придбання садивного матеріалу хмелю - це 2,5 мільйона, на спорудження шпалери - 500 тисяч гривень, на лінії товарної обробки – 7,2 мільйона гривень і на механізми та обладнання - 1,1 мільйона гривень. Тобто в принципі скористались тими можливостями, які надавала і, сподіваюсь, буде надати, ми відродимось, держава. Тобто віримо в те, що, в тому числі і напрацьовані сьогодні пропозиції стануть орієнтиром і для перспективи розвитку вітчизняного хмелярства і з розвитком вітчизняного хмелярства саме на Житомирщині.

Дякую за увагу. Коротенько.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Наталія Петрівна. Да, дуже добра така доповідь, нам в принципі все зрозуміло по Житомирській області, а з урахуванням того, що це фактично більше ніж 80 відсотків хмелярів тут знаходяться, то фактично ми розуміємо, що по всій країні.

Я хочу до слова запросити директора Інституту сільського господарства Полісся Національна академія аграрних наук України Рижука Сергія Миколайовича, будь ласка.

Якщо можна, мікрофон, для стенограми.

 

РИЖУК С.М. … (Не чути)Бачите вже сам факт розгляду питання на комітеті Верховної Ради говорить про те, що ми маємо вирішити деякі або ряд питань на законодавчому нормативному рівні, щоб галузь хмелярства розвивалася. І це досить похвально. Ми раді тут присутні всі науковці, які займаються в інституті проблемами розвитку і наукового забезпечення хмелярства, от я б так, якби мене запитали: чи готовий сьогодні Інститут сільського господарства Полісся вести науковий супровід розвитку вітчизняного хмелярства? Твердо і переконано кажу вам і доповідаю: готові. Ми при всіх складнощах зберегли два відділи повноцінних, що саме головне – вчених відділів. Ми маємо все-таки акредитовану лабораторію і дещо що інше, щоби справді на сучасному рівні вести науковий супровід і розвивати вітчизняну науку у галузі хмелярства.

Звичайно, проблеми, я зараз і за барком часу, і, може, і потреби не маю, не треба, у самого інституту є вони, особливо нам тяжко зберегти той кадровий потенціал, зберегти наукову матеріально-технічну базу, питання оновлення, тому що наука іде вперед, але це все робочі питання.

Якщо, а я вірю в це, будуть розширятися площі під ... (Не чути) системно – ми готові. Є в нас 40 сортів, які забажає виробник – ми подаємо на безвірусній основі in vitro, дальше даємо посадковий матеріал і працюємо далі.

Звичайно, декілька питань, які давно зависли у повітрі, це питання свідоцтва еквівалентності, це питання щоби наші товаровиробники мали  той запас і той обсяг виробленого хмелю, щоби оптові партії були, які може взяти промисловість пивоварна, і так далі. Я не буду тут поширювати.

Ми свої пропозиції внесли у проект закону "Про хміль та хмелепродукти", який сьогодні розглядається. Віримо, що якщо потрібно буде ще доопрацювати і додискутувати, ми це по-діловому обговоримо, і впевнений, приймемо рішення. Бо вже хмелярі, важко і страшно сказати, 20 років чекаємо Закон про хміль і хмелепродукти.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Миколайович.

Ми, я так розумію, що ми не тільки по хмелю в історію ввійдемо. Да, і надіюсь, що дещо буде, дійсно, позитивне з наших законодавчих ініціатив. Тому вам дуже дякую, що наука за підтримку цього законопроекту і за такий позитивний рух в цю сторону.

Я до слова запрошую керівника ТНХ-АГРО СЕРВІС Михайлова Миколу Георгійовича. Будь ласка.

 

МИХАЙЛОВ М.Г. Добрий день, шановні присутні. Хміль з давна називають душею пива і я вам хочу всім тут коротко розказати, яка зараз ця душа, яка пишеться під словом "хміль". Я вже трошки коротко розказував народним депутатам в господарстві і повторюсь для всіх присутніх іще раз. Тобто зараз броварні підприємства застосовують не сам хміль, а продукти переробки хмелю. Це застосовується так як вони зберігаються краще, упаковані по-другому і саме основне – це ступінь використання гіркоти.

Починаємо. Натуральні продукти переробки хмелю. Всі сьогодні бачили гранули тип 90, які виробляються на нашому підприємстві. Також є гранули тип 45 – це збагачені гранули, виробляються вони в основному в Німеччині і використовуються для країн, де логістика затруднена, для транспортування на далекі відстані, нам воно абсолютно на сьогоднішній час не треба. Всі шишки, гранули хмелю 90 і 45 виробляються механічним шляхом – шляхом пресування і пакування.

Далі, екстракти хмелю діляться на два види. Екстракти, всі екстракти хмелю вироблені хімічним шляхом. Я підкреслюю, всі екстракти хмелю виробляються хімічним шляхом. Одні екстракти, які ми називаємо натуральними екстрактами, – це екстракти вироблені на хімічних апаратах, але із застосуванням реагентів для екстрагування вуглекислого газу СО2 або спирту.         

Дальше. Ізомеризовані продукти. Так як ніхто, в принципі, хто хімію не вчив, трудно розказати, що це за ізомеризовані продукти, їх краще назвати одним словом – це хімічно видозмінені продукти, або одним словом "хімія" назвемо його. Вони мають абсолютно другий вид, колір, у них змінена хімічна формула, їх не можна назвати хмелем і близько, тому що вони мають відмінну хімічну формулу від хмелю. Це продукт із хмелю.

Чому застосовують його? Ступінь використання гіркоти набагато вищий. Якщо в натуральному хмелі, і в екстрактах, і в гранулах ступінь використання гіркоти 30 відсотків екстрактів до 35 відсотків, натуральний екстракт, який екстрагований спиртом зберігається до 30 років, гранули до 4 років зберігаються і у використанні гіркоти 30 відсотків. Якщо хімічно видозмінити екстракти, вони зберігаються необмежений час і ступінь використання гіркоти доходить від 60 до 95 відсотків. Тобто економічна ефективність цих продуктів 300-400 відсотків. Тому це один із пунктів нашого закону основний, на що ми просимо звернути увагу на маркування товару, що кожний продукт має маркуватися тим, що в ньому надається.

Я ще раз підкреслюю, ми, всі знають колу, всі знають хімічні …(Нерозбірливо) продукти, які дозволені до використання. Але там написано, що це продукт хімічний. І в маркуванні повинно бути чітко зазначено, що застосовується: або натуральний хміль, або екстракт хмелю, або змінений хмелепродукт. Тут є от така деяка статистика, якою якби люблять маніпулювати. На сьогодні за 8 місяців цього року було вироблено 923 мільйона літрів пива. Я прочитав в Інтернеті, що на нараді в Луцьку розказували пивовари, що вітчизняний хміль задовольняє тільки 20 відсотків. Ми порахували статистику: завезли за цих 8 місяців - 137 тонн, то получається, якщо ми задовольяємо на 20 відсотків, то ми виробляємо, що хмелю 30 тонн, то ви сьогодні бачили 400 тонн своїми очима. Ми проїхали тільки по нашому господарству і ви бачили 400 тонн, щось не сходиться і все із статистикою.

Тому ми рахуємо, Асоціація хмелярів України, що єдиний шлях для прекратить це все діло, прийняти закон, який ми пропонуємо, в нашій редакції. Просимо підтримати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Микола Георгійович.

Дійсно, ми сьогодні, коли це ми все побачили і в Луцьку таку статистику нам давали, але ми віримо асоціації  більше, тому що вона охоплює фактично всі дані по всім галузевим підприємствам. Тому,  я думаю, ваша статистика найбільш правдива, а міністерство це буде підтверджувати, я так  розумію.

Я до слова запрошую голову Асоціації хмелярів Житомирської області керівника товариства "Хміль України" Халімон Тетяну Миколаївну.

Тетяна Миколаївна, ми вам дамо чуть більше часу, тому що фактично ви вже так, як ми сьогодні почули, коли були на всіх екскурсіях і відвідували підприємства, ми вже почули фактично всі проблеми. Я дуже попрошу вас, в принципі, на проблемах і зупинитися,  і по ним пройтися, і на що ми повинні звернути увагу. Будь ласка.

 

ХАЛІМОН Т.М. Я дуже вам вдячна. Я хочу сказати, я готувала одну доповідь, а зараз все вислухавши, я просто, алаверди, підведу точково ключові аспекти, закцентую вашу увагу на ключових аспектах. На виконання Угоди про асоціацію між Україною з однієї сторони і Європейським Союзом, а також плану заходів з виконання цієї угоди, Асоціацією хмелярів України у співпраці з відділом біохімії і хмелю та Міністерством аграрної політики був розроблений законопроект, Закон України "Про хміль та хмелепродукти" під номером 9234 від 24.04.2023 року. Основною метою цього закону, розробки цього закону, було найперше це те, що було приведення у відповідність норм галузевого законодавства з вимогами перш з все двох регламентів ЄС. Регламент Комісії 1850/2006 від 14 грудня 2006 року "Про встановлення детальних правил для сертифікації хмелю й продуктів, які містять хміль" та Регламенту 1295/2008 від 18 грудня 2008 року про імпорт хмелю з третіх країн. Проект не мав на меті лише переписати регламенти ЄС. Ми робили узгодження регламентів ЄС з вітчизняним законодавством, яке маємо на сьогоднішній день, яким ми регулюємо нашу галузь. Тобто проект закону мав на меті визначити правові відносини в галузі хмелярства, правові організаційні засади функціонування ринку хмелю і хмелепродуктів, вимоги щодо їх виробництва, переробки, сертифікації, маркування. Тобто зробити єдиний документ.

Таким чином, проект передбачає такі ключові пункти:

Перше. Уніфікація термінів. Тобто визначення, чітке визначення дефініцій, які чітко визначають хміль – це хміль, хмелепродукти, і що в них входить.

Друге. Встановлення мінімальних ринкових вимог до шишок хмелю, а також вимог до якості хмелю та хмелепродуктів, їх пакування і маркування. Без цих вимог ми не можемо продавати, виробляти і продавати сертифіковану продукцію на території України.

Третє. З метою додержання вищевказаних вимог по хмелю і хмелепродуктам виробленим в Україні, потрібно розробити порядок сертифікації внутрішньої сертифікації. Він повинен бути затверджений і прописаний як алгоритм наших дій виробників.

Четверте. Імпортований хміль та хмелепродукти можуть бути реалізовані на території України на підставі іноземного сертифікату, що засвідчує виробницького хмелю та хмелепродуктів згідно з законодавством  інших країн.

П'яте. Експорт хмелю країни Європейського Союзу здійснюється за умови обов'язкового отримання свідоцтва відповідності стандартам якості сприйнятим в Європейському Союзі за допомогою свідоцтва еквівалентності. Тобто цей порядок теж повинен бути розроблений, затверджений, і люди чітко повинні розуміти, де отримувати, як отримувати, і які вимоги до отримання цього сертифікату. І найголовне, саме головне в цьому законі, крім імплементації вимог регламентів ЄС пропонується упорядкувати правила маркування продуктів, які містять хміль та хмелепродукти шляхом внесення змін до Закону України про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів. Те, що ми сьогодні вже обговорювали, не буду зупинятися. Скажу, головний рушійний принцип цього, є те, що характерні інгредієнти мають позначатися їх конкретною назвою, щоб не вводило в оману споживачів ніщо інше.

Ще одним реченням скажу, що окремим акцентом в нашому законопроекті було визначення ізомеризованих продуктів, те, що казав мій колега, Микола Михайлов, прописано, що таке ізомеризовані продукти, щоб люди розуміли, де натуральне, де хімічно модифіковане.

Ще момент, коли ми обговорювали у міністерстві на робочих нарадах наш законопроект, який був розроблений і поданий нами. Нам було запропоновано винести сертифікацію і порядок обігу в окремі юстовані документи, те, що сказав Тарас Миколайович.

На сьогодні, я так розумію, між вами вже є якась думка, як це зробити, я не знаю, як краще. Нам, як казали законодавчо так ми і зробили. Ми зробили окремі документи, я їх вже показувала, ось є порядок обігу. Так, як нам рекомендували в міністерстві, ми те і зробили. Він в першому законопроекті, в першому варіанті закону, він був і порядок обігу, і порядок сертифікації, ось він є, порядок сертифікації, ось він є, я показувала. Тобто ці документи є, вони створені, якщо їх потрібно об'єднати в єдиний документ, як закон, це зовсім не проблема. Є методологія визначення якісних характеристик хмелю, але це вже окремий документ більш для хмелярів, він більш розгалужує розуміння всяких там технічних моментів. Він до закону не має відношення, але він також існує, він є. Я ось розпечатала першу сторінку, це вимоги до якості хмелю та хмелепродуктів, тому він також є, щоб у вас було розуміння, що ми комплексно підходили до цього законопроекту. Тобто нема взагалі ніяких проблем або добавити, або юстовані зробити.

Так, тепер хочу окремо акцентувати увагу одним реченням, на альтернативному законопроекті, який був внесений.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Можете  не акцентувати.

 

ХАЛІМОН Т.М.  Уже все? Уже не актуально?  Да-да, я зараз знайду. Окей, тоді  не акцентуємо, да? Добре, домовилися.

Так, про терміни, дивіться, що у нас з термінами, сильно растягивать нельзя, но надо дать переходной период. Розумієте, якщо ми дамо 3 роки, ну це от розтягнулося и все ушло. У нас же ж ще те, що ми сьогодні обговорювали, в разі благополучного прийняття єдиного документу, єдиного розуміння, нам потрібно буде зробити ще один шаг, нам потрібно буде в Митний кодекс внести зміни, бо ми зробимо маркування зміни, але в країну як заїжджав хміль, так і буде заїжджати.  Це наступний крок, але нам треба все одно думати про те, що…

Ну, дивіться, у нас же ж, для галочки, ми можемо робити все, що нам хочеться, але ж ми хочемо, щоб воно працювало для нас, на нашу країну. І ви зацікавлені в тому, щоб менше було імпорту, правда? Якщо у на виробники виробляють, бо тому що це валютна виручка, яка заходить в країну. Якщо ми реалізуємо за кордон або у нас купляють – це наші гроші і це наші податки.  І податки…

 

_______________. … (Не чути)

 

ХАЛІМОН Т.М. Я  вважаю, що не більше року, але це моя, сугубо суб'єктивна думка. Рік, я завжди  кажу, рік – це більш чим достатньо показати…

 

_______________. … (Не чути)

 

ХАЛІМОН Т.М. Да, це більш чим достатньо, рік, отак от. Хто хоче зробити, той зробить, хто не хоче  зробити, йому і 3 роки буде мало.

Тому я дуже прошу підтримати народних депутатів, знайти алгоритм як вирішити це питання, воно є, воно, ви вже бачили сьогодні воочию все і законодавчо воно зроблене. І якщо треба щось дошліфувати, дошліфуємо, це вообще не є питання.

Дуже вам вдячна.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. А можна запитання? Тарасе Миколайовичу, а для міністерства і для уряду достатньо часу рік, щоб розробити всі акти, які потрібні на реалізацію прийнятого закону в майбутньому?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  Дякую, Олександр Георгійович, за запитання.

Я дам відповідь на ваше питання, але перед тим два цих... 30 секунд. З 15-го по 19-е – визначення всіх цих... ізомеризовані одні, другі, треті, п'яті є, тобто в урядовому законопроекті ці визначення є для того, щоб вже було розуміння споживача, плюс фактично ваші всі коментарі про розділ ІІІ. Там, дійсно, є регламентація показників норм якості, що мають бути накази юстовані міністерства, і там є порядок сертифікації хмелю та хмелепродуктів поки що, що це Кабмін приймає, і немає порядку обігу.

Тому тут, дивіться, якщо порядок обігу і порядок сертифікації буде в законі, то тоді року достатньо, тому що зразу будуть прямі норми, які дозволятимуть юстувати накази. Пів року на наказ достатньо. Просто якщо не буде порядків, це буде, умовно, пів року на рішення уряду, а тоді тільки з'являться підстави до наказу. Тому якщо все-таки, якщо депутати порядок обігу і порядок сертифікації  включать в закони, щоб потім просто накази видавати, то за рік це можливо зробити.

І ще хочу зразу зазначити, бо ви, дійсно, всі наголошували, що, дійсно, в законопроекті уже урядовому є цей поділ, що шишки хмелю, ці всі гранули – хміль, екстракти – це екстракти, олії – це олії, а всі види ізомеризованих гранул – це ізомеризований хмелепродукт, а екстракти солей альфа-кислот – це екстракти солей альфа-кислот. Тому фактично тут депутатам прийняти рішення,  чи порядки ці включають в закон. Якщо да, тоді нам завдання за рік всі накази прийняти. Їх там десь буде... їх можна об'єднати десь три-чотири за рік, можливо, їх можна паралельно буде всі...  (Не чути)

Дякую.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В принципі, на деякі питання вже відповіді є. Колеги, всі, хто у нас в порядку денному уже виступили, тому будемо до обговорення переходити.

Будь ласка, в кого є ще якісь пропозиції? Може, хтось хоче додати до спікерів. Будь ласка. Але представтеся, будь ласка. Включіть мікрофон для стенограми.

 

_______________. Агрофірма "Дружба". ...(Не чути) Я думаю, що перехідний період, закон, в принципі, він потрібний, ми його чекаємо дуже давно, буде він в цьому році, в слідуючому, дав би Бог, але перехідний період треба робити не менше 2 роки. Скажу чому, якщо у нас сьогодні 13 господарств хмельові, то якщо буде рік перехідний період, їх останеться 3, повірте, я знаю, про що я говорю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Аргументуйте, щоб ми розуміли чому.

 

_______________. Аргументувати. Скажемо так, що на сьогоднішній день господарства, які мають від 8 до 30 гектарів землі, у них дуже низький рівень фінансування, дуже низький рівень, повірте, дуже низький рівень, а настроїти виробництво під європейський стандарт треба дуже великі затрати. Це починаючи від території і пішов, і пішов, і пішов, це ми бачимо Миколи Єгоровича його виробництво, честь і хвала. Але основна маса хмелярів, безумовно, їхні площі набагато менші, але, разом з тим, вони теж мають право на життя і відповідно їм треба перехідний період. Я не думаю, що це дуже великий негатив накладе на виробництво галузі хмелярства і реалізації, але дасть можливість цим мілким фермерам, так сказати, увійти в цю колію європейську.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тобто ваша пропозиція два роки, ми почули аргументацію, аргументація зрозуміла. Сьогодні наші європейські партнери нас підганяють, щоб ми максимально швидко імплементували своє законодавство до європейського. Дійсно, і ми от хмелем вже починаємо займатися, я думаю, ми максимально швидко будемо все робити, щоб цей законопроект прийняти, думаю, в першому читанні, це взагалі ми будемо швидко все робити. Але ми фактично будемо новий законопроект писати, візьмемо за базу той, що ви вже напрацювали, після сьогоднішніх комітетських слухань ми добавимо всі зауваження і науковців, і асоціації, і, в принципі, виробників, і я думаю, що ми зможемо таки більш-менш нормальний документ зробити, всі його побачать до того як ми будемо його вже обговорювати саме в себе в комітеті від того, щоб ми до другого читання вже не мали питань, тобто, щоб питання були звужені до мінімуму. В такому випадку ми це зможемо зробити швидко і ви вже самі побачите перші кроки від нас. Але чи рік, чи два, це таке риторичне питання. В принципі, два роки це нормально, ми навіть по деяким культурам… От ми з Тарасом Миколайовичем неодноразово на цих всіх нарадах спілкуємося з бізнесом і, в принципі, до трьох років навіть ми можемо це… Наші єврокомісари, скажемо так, дають згоду, щоб ми могли адаптувати свій бізнес під вже європейські стандарти. Тому два роки – це, в принципі, нормально. Може, є якісь ще доповнення, пропозиції, будь ласка, ми вас слухаємо. Нам дуже важливо, щоб ми максимально взяли всю інформацію сьогодні, щоб вже не повертатися до цього і пішли попрацювали.

Да, будь ласка.

 

_______________. Може, споживачі хмелю скажуть, пивовари?

 

_______________. Споживачі пива потім.

 

_______________. Споживач тут я один хмелю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо можна, тільки представтеся, будь ласка.

 

ЛІПЕЦЬКИЙ В.Л. Ліпецький Володимир Леонович, директор ТОВ "Бердичівський пивоварний завод". Ми виробляємо наш продукт тільки з вітчизняної сировини і то та, яка росте навколо нашого підприємства. Да. В радіусі кілометрів 30-40 це наш регіон звідки ми беремо сировину. Хміль ми беремо теж тільки в двох господарствах: одну беремо – в академії, класичне, а ще частину беремо тут… Ми використовуємо тільки гранульований хміль, тому що легше зберігати. І я вам скажу, що питань до якості… зараз питань по якості хмелю в нас немає ніяких. Коли  підприємства почали до цього вже відноситися відповідально, особливо великі, які можуть собі дозволити внедрити (Нерозбірливо)… систему. Вони до цього почали відноситись відповідально, і якість хмелю покращилась набагато. Немає скачків альфи. Технологи не беруться за голову. Тобто наш хміль досить конкурентоздатний. Але, ну, я тут єдиний, хто працює на нашому хмелі. Чому… Можна було запросити і великих виробників, послухати, чому вони не хочуть працювати з нашими виробниками хмелю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дивіться, коли ми будемо на комітеті обговорювати цей законопроект, повірте, там будуть …

 

ЛІПЕЦЬКИЙ В.Л. Там вони будуть.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, там будуть, і ми будемо їх теж слухати, і їх зауваження, їх пропозиції.

 

ЛІПЕЦЬКИЙ В.Л. Я навіть знаю, хто прийде. І будуть вони спільно  доказувати, що це неправильно, що це не так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, дивіться, навіть коли ми були в Луцьку, теж на заводі…

 

_______________. На "Земані"?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Но вони теж більшість використовують вітчизняний хміль. Але теж сказали, що частину вони імпортують. Особливо частину, наскільки я пам'ятаю, оцей ароматний хміль.

 

_______________. Ароматизований.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ароматизований хміль. Тобто вони його імпортують. Але все ж вони теж переходять на вітчизняний, бо якість, в принципі, задовольняє виробництво цього.

 

ЛІПЕЦЬКИЙ В.Л.  Ми підібрали сорти хмелю, які підходять для наших сортів. Якщо ми робимо нові сорти, то ми шукаємо сорт хмелю. Ми не шукаємо там якісь полонізований чи ще. Ми шукаємо сорт хмелю, який підходить до нашого пива. У мене така позиція. Я підтримую нашого вітчизняного виробника, а не закордонного. Нам тут жити, а не їм.

У мене все, в принципі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Може, хтось щось висловить? Будь ласка, представтесь.

 

_______________. Завідувач єдиної в Україні випробувальної лабораторії, акредитованої на визначення якісних показників хмелю  (Не чути)

 Я тільки два слова скажу відносно того, що вам сказали, що вони імпортують хміль, бо у нас немає таких спеціальних сортів. Є в Україні прекрасні сорти, є "Слов'янка", "Заграва", які вже давно на ринку хмелю. З розвитком крафтового пивоваріння дуже стали популярними нові сорти хмелю, які мають певні смакоароматичні характеристики. Оце про ці сорти, які вони кажуть, що... Є у нас в Україні уже два сорти "Руслан" і "Ксанта" ці сорти. Вони мають ярко виражений цитрусовий тон, спеції, пряних, є ці сорти. Є зараз новий сорт дуже гарний з пряними таким м'якими характеристиками це новий сорт нашого інститут – це "Перлина", який уже завойовує в нас площі в Україні. Так що в Україні є сорти. І якщо хоче хто варити пиво і хоче випробувати певний напрямок, то у нас в Україні є вже з чого вибрати.

Дякую за увагу. У мене все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за коментар.

Колеги, хто хоче ще висловитись?  Будь ласка.

 

ШТАНЬКО І.П. Штанько Ігор, інститут Полісся. Хочу підтвердити ту тезу, що у нас достатня кількість ароматичних і гірких сортів, які досить-таки конкурентоздатні. Якщо в світі вирощується більше 400 сортів, то наш перелік, він дозволяє це створити. І це наша українська перевага. Оскільки наші сорти ті, які назвала Лідія Василівна, вони кращі ніж чеські сорти за урожайністю, за ароматом відповідні. Тому маємо цей ресурс.

І закінчуючи останньою тезою, я хочу звернутись до наших депутатів. Дивіться, зараз нас підганяють до обговорення вимог вступу в ЄС. Підганяють нас в законодавстві. Цей час треба швидко використати для того, щоб підігнати законодавство хмелю до тих вимог, які дозволять нашим хмелярам вижити на цьому жорсткому ринку, бо поряд з нами величезний ринок хмелепродуктів. 30 тисяч гектарів – це європейський ринок, а у нас він тільки половина тисячі. Ми можемо завоювати певний ринок і  європейський в тому числі за рахунок наших сортів. Але для цього треба виписати оті пропозиції, які ми подали в законопроекті спільно з Асоціацією хмелярів і міністерством. Регламентна база, тоді ми зможемо забезпечити якість сертифіковану і воювати, на цьому ринку, за перспективи розвитку хмелярства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ми сьогодні це вже, коли були на полі, ми це обговорювали і, дійсно, ми бачимо, що  в принципі всі згодні і міністерство і аграрний комітет. І коли спілкувалися з асоціацією, ми розуміємо, що  для  того, щоб вийти на європейський ринок і не втратитись свій  ринок, ми повинні все ж таки рухатися таким чином, щоб і не вспугнути, скажемо так, європейців, але все ж таки захистити власних виробників і пивоварів в тому числі.

Тому, я думаю, що цей законопроект ми зараз обговорюємо для того, щоб він  був максимально збалансований. А також, так як ми його будемо вже імплементувати в європейське законодавство, Європа вже не зможе і знову-таки, єврокомісари не зможуть нічого казати нам  вже, коли ми будемо рухатися по європейським регламентам. Розумієте? Тобто коли ми прирівняємо своє законодавство до європейського законодавства, їм буде дуже важко з нами конкурувати  в деяких моментах. Розумієте?

Тобто ми сьогодні, коли ми бачили на підприємстві, що вже є іноземна  техніка, яка убирає лозу, бачили як це переробляється, бачили і нам розповідали, які добрива використовуються, який захист, як захищають рослини  і так далі. Тобто ми вже бачимо, що ми вже по суті виробляємо все по європейським стандартам.

Також, коли побачили, що по HACCP вже збудовані і холодильники і приміщення для персоналу, сам завод. Ну, в принципі, ми вже європейське виробництво, але не маємо можливості сьогодні виходити в такому об'ємі на європейський ринок самостійно.

Як нам сьогодні Тетяна Миколаївна сказала, що нашу продукцію фактично купують, а потім перепродають вже під іншою маркою за інші гроші. І це для нас дуже прикро і цю ситуацію ми будемо точно виправляти і я надіюся, що в цьому законопроекті це вже буде така, скажемо так, простежуваність продукту вітчизняного на європейські ринки.  Ми задля цього сьогодні і зібралися, щоб це обговорити.

Я дуже всім дякую і бачу, що в принципі ми максимально всі питання проговорили. Той, хто не зміг висказатися, може хто, я там бачу, є у нас в онлайні, хтось в Zoom, можете  надати свої пропозиції. Ми законопроект почнемо рухати в найближчі тижні, але це буде підготовка до нового законопроекту під позначкою "д". Тому є час, давайте свої пропозиції, ми ще раз з ними пробіжимося, разом з асоціацією, з інститутом, з міністерством. І я думаю, що ми фінальний текст вже зможемо обговорювати в принципі в такому ж колі, я думаю, ми його і зможемо обговорити.

Тому я дуже всім дякую за ваш час і оголошую наші комітетські  слухання завершеними. Дякую.

Але в нас ще є така приємна, неформальна частина, хочемо вручити подяки за багаторічну працю та вклад в хмелярство України.