СХВАЛЕНО

рішенням Комітету

Верховної Ради України

з питань аграрної

та земельної політики

від 08.11.2023, протокол №  134

Р Е К О М Е Н Д А Ц І Ї

комітетських слухань на тему:

«Стан та перспективи розвитку вітчизняної галузі хмелярства»

Заслухавши та обговоривши в порядку контрольної функції Комітету доповіді і пропозиції першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Висоцького Т.М., представників Житомирської обласної військової адміністрації, президента Національної академії аграрних наук України Гадзала Я.М., директора Інституту сільського господарства Полісся НААН України Рижука С.М., керівників підприємств які займаються вирощуванням хмелю та пивоварів України, керівників профільних асоціацій, учасники комітетських слухань відзначають.

Під час комітетських слухань члени Комітету ознайомилися з насадженнями та технологією збирання, сушіння та зберігання хмелю на ТОВ «Вертокиївка-Хміль», яке є одним із лідерів галузі хмелярства Житомирської області, основним видом діяльності якого є вирощування хмелю. Переважна більшість хмелепродукції господарства реалізовується за кордон у Чехію, Великобританію та Монголію. У 2022 році підприємство  вирощувало хміль на площі 101,9 га. в тому числі  плодоносні 73,9 га. при урожайності 7,3 ц/га, валовий збір склав 47,4 тонн. Підприємстві забезпечує у вирощуванні хмелю робочими місцями 41 працівника.

Також члени Комітету ознайомились з процесом грануляції та пакування продукції хмелю на ТОВ «Хміль України». Переважна більшість хмелепродукції цього господарства реалізовується на внутрішньому ринку, а також за кордон. У 2022 році підприємство вирощувало хміль на площі 35,5 га. в тому числі  плодоносних насаджень 34,0 га. При урожайності 5,7 ц/га, валовий збір
19,4 тонн.

На прикладі цих підприємств члени Комітету відзначили, що галузь хмелярства, незважаючи на війну та економічні проблеми, працює та може давати стабільні прибутки.

Учасники слухань відзначають, що хмелярство є важливою галуззю сільськогосподарського виробництва в Україні, продукція якої має безліч застосувань, починаючи від пивоваріння і закінчуючи косметологією. Однак більше 90 % хмелесировини використовується в процесі виробництва пива.

Проте за останні 30 років площі вирощування хмелю зменшилися з 7,4 тис. га (1990 р.) до 0,4 тис. га (2021 р.), тобто у 18,5 разів. Цей обсяг забезпечує лише 20% потреби пивоварних компаній, решта імпортується.

Основна площа насаджень хмелю (74%) зосереджена у Житомирській області. Вона лідирує і за валовим збором, забезпечуючи 83% хмелепродукції. Інші хмелеплантації розташовані у Львівській, Хмельницькій та Рівненській областях.

Також за період 2008-2022 рр. кількість діючих господарств з вирощування хмелю скоротилася з 59 до 17 або в 3,5 рази.

Виробництво хмелю у 2017-2022 роках в Україні (по всіх категоріях господарств)

Історично склалося, що Україна була основним постачальником хмелю для пивоварної промисловості Радянського Союзу забезпечуючи потреби його у сировині на 70 %. До 1991 р. щорічно за межі країни експортувалося близько 4000 т хмелю. У середині 80-х років минулого століття українське хмелярство за площею насаджень (9,4 тис. га) і валовим збором (8,0 тис. т) було на п’ятому місці в світі після США, Німеччини, Китаю і Чехословаччини. До того ж, галузь хмелярства була найважливішою бюджетоутворюючою складовою підприємств агропромислового комплексу регіону Полісся.

Спад виробництва хмелесировини, який спостерігається в Україні з 1990 року, був зумовлений наступними негативними чинниками:

антиалкогольна компанія (1985 р.);

Чорнобильська катастрофа (1986 р.);

застосування іноземними виробниками агресивної стратегії витіснення вітчизняних хмелевиробників з внутрішнього та зовнішнього ринків через застосування демпінгових цін (1996 – 1997 рр.);

відсутність досвіду з питань стратегії та тактики ведення конкурентної боротьби на початку проголошення незалежності України, порушення паритету цін на сільськогосподарську продукцію та ряд інших причин.

Все це призвело не лише до скорочення виробництва хмелесировини, а й до різкого зниження рівня конкурентоспроможності українського хмелярства.

У 2005-2010 рр. площа під хмеленасадженнями становила 1140,2-888,4 га. Нестабільність та невизначеність на ринку на початку ХХІ століття призвели до того, що, починаючи з 2012 р., хміль в Україні вирощувався лише в чотирьох областях, хоча ще у 2004 – 2005 рр. налічувалось 9 регіонів-виробників хмелю. Відмовились від вирощування хмелю спочатку Чернігівська, Київська (у 2006 – 2008 рр.), а згодом і Луганська, Волинська та Вінницька області.

Однак починаючи з 2013 року  площі під хмелем поступово зростали з 377,6 га до 471,6 га у 2021 році. 

Проте у 2022 році загальна площа хмеленасаджень в Україні зменшилося до 384,2 га. Таке різке зменшення площ пов’язане з агресією російської федерації, оскільки на території північно-західного регіону Житомирської області, який прилягає до кордону з Республікою Білорусь частина хмелепідприємств через бойові дії не займалася вирощуванням хмелю. У поточному 2023 році лише два хмелепідприємства у згаданому регіоні відновили свою діяльність.

Щодо хмелярства Житомирщини

Останні роки функціонування вітчизняної хмелярської галузі спеціалісти оцінюють як критичні. Великі пивоварні компанії з іноземним капіталом обмежили використання вітчизняної хмелесировини через власну зацікавленість в постачанні хмелепродуктів іноземного виробництва та сьогодні займають монопольне становище на ринку.

Однак навіть в таких умовах, Житомирщина залишається головним виробником хмелю в Україні. Станом на сьогодні, на території Житомирської області знаходиться 75 % всіх площ хмеленасаджень України.

Згідно статистичних даних в 2018-2021 роках в області загальна площа під насадженнями хмелю складала 0,4 – 0,3 тис. га. Валове виробництво хмелю знаходилося в межах 400 тонн, середня урожайність по області  14-16 ц/га.

Останні два роки стали великим випробуванням для всіх аграріїв області, в тому числі і для хмелярів. У поточному році хміль вирощується на площі 0,2 тис га, валове виробництво за минулий рік склало 200 тонн, що вдвічі менше до попереднього року, середня урожайність становить лише 8,7 ц/га.

За оперативними даними на сьогодні хміль вирощується в 13-ти господарствах  Бердичівського, Житомирського та Коростенського районів.

Розвитку галузі хмелярства регіону сприяла державна підтримка відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 15.07.2005 № 587 «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для розвитку виноградарства, садівництва і хмелярства».

Протягом 2018-2021 років суб’єктам господарювання Житомирської області відповідно до вищезазначеної постанови було спрямовано 11,3 млн грн, в т.ч:

на придбання садивного матеріалу хмелю – 2,5 млн грн;

на спорудження шпалери – 0,5 млн грн;

на лінії товарної обробки – 7,2 млн грн;

на механізми та обладнання – 1,1 млн грн.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 10.03.2022 № 245 «Про спрямування коштів до резервного фонду державного бюджету» кошти Державного бюджету України на 2022 рік, передбачені Мінагрополітики на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників, у повному обсязі спрямовані до резервного фонду державного бюджету з метою оперативного забезпечення потреб сектору безпеки та оборони в умовах введеного воєнного стану в Україні.

Щодо світових тенденцій вирощування хмелю та виробництва хмелесировини

Світові площі насаджень хмелю у 2022 році становили 62,802 тис. га, що на 96 га менше, ніж було у 2021 році. Через вплив кліматичних чинників (засуха в певних регіонах світу), виробництво хмелю також знизилося на 24,2 тис. т. Загальний світовий валовий збір хмелю склав 106,5 тис. т проти 130 тис. т у 2020-2021 рр. Виробництво альфа-кислот знизилось на 23,6 % і склало у 2022 році 10,8 тис. т.

Вирощуванням хмелю у світі у 2022 році займались 40 країн світу. 80% хмелю виробляється у США (25,195 тис. га) і Німеччині (20,620 тис. га). Окрім цих країн, у десятку лідерів входять – Китай (2,358), Чеська республіка (4,971), Польща (1,758), Словенія (1,534), Австралія (0,787), Сполучене Королівство Великобританії (0,673), Франція (0,587), Іспанія (0,573), Південна Африка (0,410) і Нова Зеландія (1,000).

Щодо наукових здобутків аграрної науки та сучасної структури хмеленасаджень в Україні

В Державному реєстрі сортів рослин придатних для поширення в Україні занесено 14 сортів хмелю звичайного, з визначенням рекомендованих зон для вирощування та напрями їх використання.

Найбільшу питому вагу хмеленасаджень в Україні займають ароматичні сорти хмелю – 82 % площ, а їх сортовий склад відповідає аналогам найкращих ароматичних сортів закордонної селекції. Така структура характерна для традиційно хмелярських європейських країн, які вирощують ароматичну сировину (Чеська республіка, Словенія, Німеччина).

Хмелепродукти, виготовлені з українського ароматичного хмелю, високо цінуються на міжнародному ринку, тому при запровадженні  відповідної регламентної бази, можемо сподіватися в перспективі на підвищення попиту на вітчизняні хмелепродукти.

Для нарощування обсягів виробництва хмелепродукції належної якості галузь хмелярства має все необхідне:

вітчизняні високопродуктивні сорти;

відповідний маточний фонд сортових насаджень;

сучасні технології вирощування садивного матеріалу, які дозволяють виробити необхідну кількість саджанців для закладання промислових хмеленасаджень;

інноваційні технології закладання хмільників, вирощування, збирання та післязбиральної обробки шишок хмелю.

Наукове забезпечення галузі хмелярства в Україні здійснює Інститут сільського господарства Полісся. Наукові співробітники відділу селекції та інноваційних технологій хмелю займаються створенням і впровадженням у виробництво сучасних прогресивних ресурсозберігаючих технологій вирощування та захисту хмелю, виведенням нових сортів хмелю. У відділі біохімії хмелю і пива та біотехнології функціонує єдина незалежна акредитована лабораторія з визначення показників якості хмелю та хмелепродуктів. Отримано значну кількість патентів на хміль та патенти на технологічні рішення використання хмелю в пивоварінні. Інститут здійснює функції секретаріату ТК-36 «Хміль та продукти його переробки, розробляє стандарти, технічні умови та іншу нормативну документацію для галузі хмелярства»; наукові співробітники приймають участь в роботі ТК 67 «Пиво та безалкогольні напої» та Спеціальної галузевої дегустаційної комісії з визначення якості пива, слабоалкогольних, безалкогольних напоїв. 

Для виробництва якісної хмелепродукції в Україні необхідний певний комплекс умов, тому хмелярство зосереджене, лише в окремих регіонах країн-виробників. Україна також має вигідне географічне розташування та сприятливі ґрунтово-кліматичні умови для вирощування якісного хмелю. Виробничі площі хмеленасаджень зосереджені в Поліській та Лісостеповій зонах, які вирізняються в умовах змін клімату достатнім зволоженням для культури та найбільш придатні для вирощування ароматичного типу хмелю. Завдяки, чому Україна має всі передумови для розвитку галузевий комплекс хмелярства, вирощувати достатню кількість хмелесировини відмінної якості для забезпечення власних потреб та нарощування експортного потенціалу.

Щодо сучасних проблем в галузі хмелярства

З недосконалістю механізму переходу до ринкових умов для сільськогосподарських підприємств (розпаювання колгоспів та радгоспів) в галузі хмелярства склалися виражені негативні тенденції: значно впали обсяги виробництва хмелю, до критичного рівня знизилися темпи їх відтворення. Наслідками стало скорочення виробництва, зниження рівня конкурентоспроможності українського хмелю та витіснення вітчизняних виробників з внутрішнього ринку й традиційного зовнішнього ринку, який успішно освоїли фірми-конкуренти провідних хмелярських країн.  Виник дефіцит вітчизняної сировини, який почав поповнюватися за рахунок імпорту хмелевих продуктів. Зростаюча потреба пивоварів у певних специфічних видах продуктів переробки хмелю (екстракти), які не виробляються в Україні, коливання цін на хмелесировину на світовому і внутрішньому ринку, недостатньо збалансований сортовий склад хмеленасаджень, не сприяли нормалізації розвитку галузі в умовах ринкових відносин.

Упродовж останніх років вітчизняна пивоварна галузь через низку негативних тенденцій та коливань на ринку пива, продовжує зменшувати виробництва цього напою. За даними Української галузевої компанії «Укрпиво» упродовж 2018-2019 років виробництво пива було на рівні 180 млн. декалітрів за рік, у 2021 році обсяги виробництва скоротилися до 170 млн. дал., а у період воєнного 2022 року – до 122 млн. дал. за рік. За 8 місяців 2023 року обсяг виробництва пива склав 92,3 млн. дал., що становить лише 75,4% до обсягів виробництва 8-ми місяців 2021 року. Відповідно і обсяги споживання хмелепродуктів значно знизилися.

Імпорт-експорт хмелю у 2017-2022 роках*

* - за інформацією Держмитслужби

Вітчизняне хмелярство втрачає позиції, незважаючи навіть на відмічену світом високу якість українського хмелю. Однією з причин такої ситуації є те, що пивоварні компанії укладають угоди на закупівлю лише значних партій одного сорту. На практиці ж переважна більшість вітчизняних хмелегосподарств виробляє хміль одного сорту в обсязі недостатньому для забезпечення мінімальної партії поставки за контрактом. Іншою причиною є те, що пивоварні компанії з іноземним капіталом обмежили використання вітчизняної хмелесировини через технологічні обмеження та власну зацікавленість в постачанні хмелепродуктів іноземного виробництва.

Проблеми галузі хмелярства, що потребують вирішення:

1)    приведення норм чинного законодавства до європейського;

2) виробництво високоякісної хмелепродукції за стандартами ЄС та реалізації її на внутрішньому ринку і експорт до інших країн;

3) класифікація поширених та перспективних сортів хмелю;

4) сертифікація садивного матеріалу сортів хмелю, які забезпечують найбільшу господарську ефективність ведення галузі хмелярства;

5) виробництво якісних шишок хмелю та сприятливі умови їх реалізації;

6) простежуваність виробництва хмелепродукції від стебла хмелю до готової для реалізації продукції.

Щодо проблем виходу вітчизняної хмелесировинини на зовнішні ринки та законодавчі ініціативи, направленs на адаптацію галузі хмелярства до норм Європейського Союзу

З метою забезпечення виходу хмелепідприємств на зовнішній ринок, доступу українських ринків хмелю для зарубіжних споживачів та створення конкурентоспроможної продукції на внутрішнього ринку пріоритетною для вітчизняного товаровиробника стає проблема сертифікації отриманої якісної хмелепродукції згідно вимог ЄС.

В умовах посилення глобального впливу змін кліматичних чинників на всю планету та окремі регіони хмелярства, розвитку конкурентного ринкового середовища виробництва та збуту хмелепродуктів, хмелярство, як частина агропромислового комплексу країни під час воєнного стану та післявоєнної відбудови потребує системних трансформацій, кінцевою метою яких має стати перехід до високотехнологічного, ресурсозберігаючого виробництва хмелю з відповідною результативністю, якістю і конкурентоздатністю.

В таких умовах існує лише один шлях збереження виробничого спеціалізованого комплексу хмелярства в Україні – зміна державних підходів на законодавчому і виконавчому рівні для налагодження ринкових аспектів взаємодії між хмелярами та пивоварами. Адже єдиним можливим орієнтиром відродження галузі є вирішення найбільшої її проблеми – збуту на внутрішньому та зовнішніх ринках. Саме ця проблема і стримує розвиток виробництва хмелю в Україні, змушуючи виробників зменшувати площі під незатребуваною культурою чи продавати продукти її переробки за абсолютно неконкурентною ціною. Розбудова внутрішніх каналів контрактованого збуту хмелесировини дасть виробникам те, що їм найбільше потрібно для розвитку галузі – стабільність.

Щоб повністю не втратити надбаний у попередні роки потенціал і досягти конкурентоспроможного рівня, галузь повинна в максимально стислі терміни модернізуватися. Хмелегосподарствам сьогодні необхідно перейняти світовий досвід роботи, який передбачає:

адаптації українських стандартів на хмелесировину і, відповідно, сортового складу вирощуваного хмелю до європейських вимог;

урегулювання нормативно-правової бази з питань розширення сортової політики щодо запитів пивоварів;

технологічні підходи щодо закладання плантацій якісним посадковим матеріалом відповідних сортів хмелю;

науково-обґрунтоване вирощування хмелю;

переробку хмелесировини;

попереднє укладання контрактів на врожай з пивоварами, фармацевтами, харчовиками.

Імплементація нормативної документації на хміль та продукти його переробки, згідно норм та вимог регламентів ЄС та інших країн, що встановлює параметри технологічних процесів та показники якості і безпеки, яка тісно пов’язана з розвитком науки та соціально-економічними змінами в Українському та європейському суспільстві, сприятиме швидкому взаєморозумінні на рівні торгівельних відносин між Україною та іншими державами.

З метою приведення у відповідність норм галузевого законодавства з вимогами міжнародних правил виробництва хмелю та хмелепродуктів, відповідно до положень Регламенту Ради (ЄС) від 22 жовтня 2007 р. № 1234/2007 про заснування спільної організації ринків сільськогосподарської продукції та встановлення спеціальних положень, що стосуються деяких видів сільськогосподарської продукції, Регламенту Європейського парламенту і Ради ЄС від 17 грудня 2013 р. № 1308/2013 про спільну організацію ринків сільськогосподарських продуктів та скасування регламентів Ради (ЄЕС) № 922/72, (ЄЕС) № 234/79, (ЄС) № 1037/2001 і (ЄС) № 1234/2007, Регламентів Комісії (ЄС) № 1850/2006 від 14 грудня 2006 р. про встановлення детальних правил для сертифікації хмелю й продуктів, які містять хміль, та № 1295/2008 від 18 грудня 2008 р. про імпорт хмелю з третіх країн, що сприятиме ефективному розвитку галузі хмелярства, виходу вітчизняної хмелепродукції на сучасний рівень за показниками якості, спрощення ведення підприємництва за рахунок удосконалення існуючих правових норм, які регулюють правовідносини у галузі хмелярства, та на виконання пунктів 1009, 1023, 1030-1049, 1172–1186 Плану заходів з виконання Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 жовтня 2017 р. № 1106, Мінагрополітики розроблено проект Закону України «Про хміль та хмелепродукти» (реєстраційний № 9234 від 24.04.2023) (далі проект Закону 1).

Крім того, на розгляді Верховної Ради України перебуває альтернативний законопроект «Про особливості вирощування (виробництва) та переробки рослин хмелю та інших культур, які використовуються в аграрному секторі» (реєстраційний № 9234-1 від 08.05.2023), внесений народними депутатами України Нікітіною М. В., Лабазюком С. П. та іншими (далі проект Закону 2), реалізація якого дозволить вдосконалити нормативно-правове регулювання у сфері вирощування (виробництва) та переробки рослин хмелю та інших культур, які використовуються в аграрному секторі; гармонізувати українське законодавство із європейським, що передбачено зобов’язаннями України в рамках Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, створити прозорі правила ведення бізнесу та посилити державний контроль за вирощуванням (виробництвом) та переробкою рослин хмелю та інших культур, які використовуються в аграрному секторі.

Проектом Закону 1 передбачається:

приведення у відповідність із законодавством Європейського Союзу термінології щодо хмелю та хмелепродуктів;

розробка нормативно-правових актів, необхідних для визначення правил сертифікації хмелю та хмелепродуктів, їх якісних показників;

розробка нормативно-правових актів, необхідних для імплементації правил щодо маркування хмелю, закріплення вимог до інформації, яка має міститися на пакуванні хмелепродуктів;

встановлення обов’язків із надання підтвердження відповідності та підтвердження еквівалентності як документу, що засвідчує відповідність хмелю та хмелепродуктів, імпортованих з третіх країн, вимогам Європейського Союзу;

встановлення принципів проведення перевірок виробництва від стебла хмелю до кінцевого продукту, визначення контролюючих установ та їх повноваження, конкретизація санкцій, які встановлюються за порушення вимог законодавства.

Прикінцевими положеннями проекту Закону 1 передбачено внесення змін до законів України «Про інформацію для споживачів щодо харчових продуктів», які передбачають розмежування хмелю та хмелепродуктів відповідно до термінології, визначеної проектом Закону 1, та «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» щодо обмеження його дії на сертифікацію хмелю та хмелепродуктів. 

Прийняття проекту Закону 1 позитивно вплине на ринкове середовище, захистить  права та інтереси виробників хмелепродуктів, а  громадян забезпечить  високоякісною продукцією, виготовленою за міжнародними правилами з дотриманням міжнародних екологічних практик. Крім того, будуть створені  додаткові робочі місця в сільській місцевості та сприятливі умови для розвитку господарств.

Проект Закону 2 визначає основні принципи та вимоги до вирощування (виробництва) та переробки рослин хмелю та інших культур, які використовуються в аграрному секторі, правові основи діяльності центральних органів виконавчої влади, суб’єктів господарювання та напрями державної політики у сфері вирощування (виробництва) та переробки цих рослин.

Проектом Закону 2 пропонується, зокрема:

встановити загальні засади, основні принципи та напрями державної політики у сфері вирощування (виробництва) та переробки рослин хмелю та інших культур, які використовуються в аграрному секторі;

визначити органи виконавчої влади, що здійснюють державне управління у сфері вирощування (виробництва) та переробки рослин хмелю та інших культур, які використовуються в аграрному секторі, та їх повноваження;

встановити обов’язок суб’єктів господарювання, які здійснюють вирощування та переробку хмелю, конопель для промислових цілей, забезпечити простежуваність вирощування, переробки та зберігання таких рослин та продуктів їхньої переробки;

визначити загальні вимоги до хмелю, сертифікації хмелю та хмелепродуктів, правовий статус органів сертифікації, змісту сертифікату, порядку та змісту маркування хмелю (хмелепродуктів), особливостей нагляду представників органу сертифікації під час виробництва хмелепродуктів, імпорту та експорту хмелю та хмелепродуктів та інші питання.

Разом з цим, проект Закону 2 містить положення щодо вимог до конопель для промислових цілей. Окремо встановлено вимоги щодо контролю за дотриманням відсотку вмісту концентрації тетрагідроканабінолу у коноплях для промислових цілей, повноважень експертної установи, яка проводить визначення відсотку вмісту концентрації тетрагідроканабінолу. Регламентовано вимоги імпорту конопель для промислових цілей.

Крім цього, проектом Закону 2 визначається контроль суб’єктів господарювання щодо дотримання вимог цього закону, відповідальність за порушення вимог цього закону та провадження у справах про порушення законодавства у сфері вирощування (виробництва) та переробки рослин хмелю та інших культур, які використовуються в аграрному секторі.

Проте через численні зауваження до цих проектів у висновках Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України до Європейського Союзу, Офісу підтримки адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу, Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради, Комітет прийняв рішення розробити та подати на розгляд парламенту альтернативний законопроект який би врахував всі ці зауваження.

Враховуючи вищезазначене, з метою пришвидшення інтеграції України до ринків країн Європейського Союзу, розвитку взаємної торгівлі сільськогосподарською продукцією, адаптації національного законодавства до європейських вимог в галузі хмелярства та її конкурентоспроможного розвитку, учасники комітетських слухань р е к о м е н д у ю т ь:

І. Верховній Раді України:

1. Першочергово розглянути та ухвалити:

проект Закону України про державне регулювання сфери захисту рослин (реєстр. № 8340);

ІІ. Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики:

1. Забезпечити контроль за виконанням даних рекомендацій комітетських слухань.

2. Підготувати відповідно до частини другої статті 110 Регламенту Верховної Ради доопрацьований проект Закону враховуючи положення проекту Закону України «Про хміль та хмелепродукти» (реєстр. № 9234 від 24.04.2023) та проекту Закону України «Про особливості вирощування (виробництва) та переробки рослин хмелю та інших культур, які використовуються в аграрному секторі» (реєстр. № 9234-1 від 08.05.2023) та подати його на розгляд Верховної Ради України.

ІІІ. Кабінету Міністрів України:

1. Під час розробки змін до законодавства України передбачити:

1.1. можливість підтримки виробників хмелю спеціалізованою технікою шляхом регулювання кредитної і податкової політики;

1.2. запровадження фінансування науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт, які спрямовані на розвиток технологічних основ вітчизняного хмелярства (розроблення нової хмелярської техніки, створення нових високоврожайних та адаптованих сортів хмелю, розроблення нових інноваційних елементів агротехнологій вирощування та захисту хмелю, розвиток біотехнологічного комплексу, методик визначення якості тощо) за рахунок грантів від Міністерства аграрної політики та продовольства, або за часткової участі приватного сектора галузі;

1.3. удосконалення митно-тарифної політики щодо імпортованих хмелепродуктів, а також страхової та податкової політики у сфері хмелярства та його переробки у новітні хмелепродукти.

1. Опрацювати питання стосовно здійснення заходів щодо оптимізації ринку хмелю та продуктів його переробки, якими передбачити, що експорт хмелю та хмелепродуктів у країни Європейського Союзу здійснюються за умови обов’язкового надання підтвердження відповідності стандартам якості та вимогам, прийнятим в Європейському Союзі, за допомогою свідоцтва еквівалентності, що видається на території України компетентним органом, уповноваженим органами Європейського Союзу;

ІV. Міністерству аграрної політики та продовольства України:

1. Подати пропозиції до Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики з метою підготовки проекту Закону зазначеному у пункті 2 розділу ІІ Рекомендацій з урахуванням вимог актів Європейського Союзу.

2. Опрацювати питання щодо здійснення заходів з оптимізації внутрішнього ринку продуктів переробки хмелю, використання їх в пивоварній промисловості та збільшення можливостей експорту, введення в дії регламентного регулювання технологій вирощування та переробки хмелю;

V. Національній академії аграрних наук України:

1. Розробити та впровадити інноваційні, екологічно безпечні, ресурсо- та енергозберігаючі технологій вирощування і переробки хмелю, якісної оцінки продукції з нього, системи захисту хмеленасаджень та запровадження у перспективі –технологій органічного вирощування хмелю.