Рекомендації комітетських слухань на тему: «Фінансова спроможність аграрних підприємств з окупованих та деокупованих територій, які працюють на підконтрольній Україні території: ключові проблеми»

08 листопада 2023, 15:03

СХВАЛЕНО

рішенням Комітету

Верховної Ради України

з питань аграрної

та земельної політики

від 08.11.2023, протокол №  134

 

 

Р Е К О М Е Н Д А Ц І Ї

комітетських слухань на тему:

«Фінансова спроможність аграрних підприємств з окупованих та деокупованих територій, які працюють на підконтрольній Україні території: ключові проблеми»

 

Відповідно до плану роботи Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики 18 жовтня 2023 року у м. Київ відбулися комітетські слухання на тему: «Фінансова спроможність аграрних підприємств з окупованих та деокупованих територій, які працюють на підконтрольній Україні території: ключові проблеми».

Заслухавши та обговоривши інформацію народних депутатів України, заступника Міністра аграрної політики та продовольства України, Першого заступника Голови Національного банку України, заступника Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України – Уповноваженого з питань внутрішньо переміщених осіб, заступника Міністра економіки України, виконавчого директора Фонду розвитку підприємництва керівника напряму земельної реформи Програми USAID з аграрного і сільського розвитку (АГРО), представників державних банків, а також доповіді і пропозиції представників профільних бізнес-асоціацій та підприємств, учасники комітетських слухань відзначають наступне.

До повномасштабного вторгнення російської федерації на територію України сільське господарство було одним із провідних напрямів розвитку економіки України.

Війна в Україні та її економічні наслідки завдали значних збитків виробництву та доходам сільськогосподарських виробників, які становлять майже $4,0 млрд. Кількість дрібних виробників скоротилася майже на 80 %. У зв’язку з проведенням бойових дій та тимчасовою окупацією, 84 % аграрних підприємств призупинили свою господарську та виробничу діяльність.

Широкомасштабне вторгнення поставило перед країною чимало викликів, які потребують якнайшвидшого вирішення, серед них, одне з нагальних питань – відновлення повноцінної діяльності сільськогосподарських товаровиробників на деокупованих територіях. На сьогоднішній день, 38% агропідприємств досі не працюють, а 45% відновили свою діяльність менше, ніж на половину.

Вести свою господарську та виробничу діяльність сільгосптоваровиробникам на деокупованих територіях значно складніше, війна завдала аграріям серйозних та незворотних наслідків:

це і знищена та пошкоджена абсолютно вся інфраструктура, включаючи сільськогосподарську (залізничні станції, дороги, сільськогосподарські будівлі, елеватори, зерносховища, сушарки, обладнання тощо. Сумарна місткість зруйнованих зерносховищ сягає 8,2 млн тонн виробленої продукції, а пошкоджених зерносховищ – 3,25 млн тонн потужностей для одночасного зберігання. Вартість відновлення зруйнованих потужностей оцінюється у $1.33 млрд.);

це і значно пошкоджена, знищена або вкрадена окупантами сільськогосподарська техніка (внаслідок війни пошкоджено або зруйновано 109,6 тис. одиниць сільгосптехніки);

це і втрата фермерами агропродукції, пального, мінеральних добрив та засобів захисту рослин (зафіксовано понад 4 млн тонн знищеної та викраденої готової сільгосппродукції. Сукупна вартість цих збитків оцінюється майже в $1,9 млрд.);

це і брак кваліфікованих працівників.

Найбільших збитків агросектору війна, нанесла Луганській, Херсонській, Донецькій, Харківській та Запорізькій областям. Ці ж регіони є лідерами і за кількістю пошкоджених та зруйнованих об’єктів.

Через війну 30 % територій, які перебували в тимчасовій окупації або в зоні бойових дій, були і наразі залишаються замінованими. Згідно досліджень, 81% агропідприємств потребують розмінування с/г земель.

Вирішення цієї проблеми потребуватиме значних часових, людських та фінансових ресурсів. Але питання в тому, що фінансових ресурсів критично не вистачає. З першочергових потреб відновлення та продовження діяльності підприємств, саме потреба у фінансовій допомозі, пільгового кредитування або грантової підтримки складає 51 %.

Банківське кредитування має велике значення для поповнення обігових коштів, придбання витратних матеріалів для продовження діяльності підприємства.

Разом з тим, знищена та пошкоджена інфраструктура ускладнює залучення кредитних ресурсів, зокрема через державні програми підтримки.

На даний час потужним інструментом державної підтримки залишається програма «Доступні кредити 5-7-9%», що передбачає спрощення доступу підприємств малого та середнього бізнесу до банківського кредитування, зокрема, отримання кредитів за зниженою процентною ставкою.

Проте, програма практично не працює на деокупованих територіях. Фінансові установи не хочуть співпрацювати з аграріями на деокупованих територіях, оскільки бачать там великі ризики, і навіть під державні гарантії їм це нецікаво.

Хоча, саме аграрії першими повертаються на звільнені території, готові працювати та наповнювати місцеві бюджети податками. Тому цим фермерам, які готові повертатися та працювати на деокупованих територіях, потрібна окрема посилена фінансова або ж грантова підтримка.

Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 22 вересня 2023 р. № 1016 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 28 і № 29» внесені зміни до Державної програми «Доступні кредити 5-7-9%», відповідно до якої передбачені спеціальні умови фінансування для підприємців із деокупованих територій. Зокрема, ставка 1% річних протягом перших двох років, і 3%, починаючи з 3 року. Решта компенсуватиметься з держбюджету. Ці зміни запрацюють з наступного року.

На ці цілі у проекті бюджету на 2024 рік Урядом заплановано передбачити у спеціальному фонді 800 млн грн, які залучатимуться від фінансової допомоги міжнародних партнерів.

Серед основних запропонованих рішень для відновлення постраждалих підприємств учасниками слухань зазначено наступне:

забезпечення пільгового кредитування для деокупованих територій;

вирішення проблемного питання заборгованості постраждалих агровиробників за кредитами, які були отримані ще до початку повномасштабного вторгнення росії, оскільки постраждалі агровиробники не мають можливості виплачувати кошти за такими кредитами, не можуть отримати нові кредити та потребують централізованих програм реструктуризації і відстрочення зобов’язань;

підтримка підприємств, що втратили свої потужності в окупації̈, релокувалися та продовжують вести свою діяльність. Зокрема, запропоновано внести зміни до програми «Доступні кредити 5-7-9 %» та поширити пільгове кредитування на такі категорії с/г виробників;

передбачити в державному бюджеті на 2024 рік державну дотацію на гектар земель в деокупованих регіонах на рівні орендної плати, а також кошти на державну підтримку розмінування сільськогосподарських земель;

передбачити для агровиробників деокупованих територій та територій, де ведуться активні бойові дії, а також спрощені вимоги до бронювання на період дії мобілізації працівників таких підприємств.

Крім цього, учасниками слухань зазначено, що Урядом прийнято постанову від 22 вересня 2023 р. № 1016 «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 28 і № 29», якою розширено можливості щодо державної підтримки сільгоспвиробників, насамперед тих, які знаходяться на деокупованих територіях, та територіях можливих бойових дій.

Водночас існує ще одна категорія сільгосптоваровиробників, не охоплена державною підтримкою. Йдеться про аграріїв, які задля унеможливлення будь-якої вимушеної співпраці з російськими окупантами покинули території України, що опинилися в руках загарбників, і зареєстрували нове місце провадження своєї діяльності в безпечних регіонах України, тобто здійснили релокацію, як це і передбачено Урядовою Програмою (розпорядження КМУ № 246 р від 25.03.2022 р.).

Однак вказані суб'єкти були змушені покинути всі свої активи, в тому числі обладнання, техніку, нерухоме майно, на окупованих територіях. Тому налагоджувати новий бізнес на новому місці цим суб'єктам доводиться практично з нуля.

Найбільш актуальними проблемами агровиробників з деокупованих територій, які потребують невідкладного вирішення є:

позови банків про звернення стягнення (в тому числі за договорами поруки) за кредитами боржників, які постраждали від наслідків збройної агресії росії, основні активи яких на сьогодні втрачені, або зруйновані, або розташовані на окупованих територіях або в зоні бойових дій;

не можливість укладання угод на умовах «stand still» з боржниками, які постраждали від наслідків збройної агресії росії, основні активи яких на сьогодні втрачені, або зруйновані, або розташовані на окупованих територіях або в зоні бойових дій, але які намагаються відновити бізнес на підконтрольній території України;

неможливість повернення та обслуговування кредитів за програмою, отриманих за програмою «Доступні кредити 5-7-9%» для суб’єктів підприємництва, які проводили господарську діяльність та/або виробничі потужності яких розміщено (було розміщено) на територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих росією, затвердженого Мінреінтеграції, крім тих, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації;

відсутність дієвої державної підтримки сільгосптоваровиробників, які релокували бізнес на підконтрольну територію України, налагоджувати бізнес на новому місці цим суб'єктам доводиться практично з нуля, що потребує залучення фінансових ресурсів на пільгових умовах;

суб’єкти підприємництва, які зареєстровані на територіях активних бойових дій, але фактично провадить господарську діяльність на контрольованій території України, не мають право на отримання державної підтримки за програмою «Доступні кредити 5-7-9%»;

агровиробники, що провадять господарську діяльність на територіях високого воєнного ризику (відповідно до Постанови КМУ № 28), потребують додаткових форм підтримки, зокрема запровадження додаткового інструменту у вигляді компенсації тіла кредиту.

Учасниками слухань відмічено, що адекватним кроком з боку держави до таких суб'єктів господарювання могло б стати передбачення для них певних видів фінансової підтримки, а саме: надання пільгових кредитів для фінансування інвестиційного та оборотного капіталу, пролонгації кредитів, отриманих до введення воєнного стану, надання державних гарантій за кредитами.

Така підтримка стала б для сільгосптоваровиробників, виробничі потужності яких опинилися в окупації, дієвим заходом, який би полегшив їхнє і без того скрутне становище, дозволив би пришвидшити відновлення господарської діяльності на новому місці, що позитивно вплинуло б як на створення нових робочих місць у відповідних регіонах так і на продовольчу безпеку держави загалом.

Враховуючи вищезазначене, учасники комітетських слухань рекомендують:

І. Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики:

1. Забезпечити контроль за виконанням даних рекомендацій комітетських слухань.

2. З метою напрацювання конкретних кроків для вирішення проблемних питань суб’єктів господарювання на деокупованих територіях, створити спільну «робочу групу» з залученням представників Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, Національного банку України, Фонду розвитку підприємництва, заінтересованих центральних органів виконавчої влади, банків та агровиробників.

IІ. Кабінету Міністрів України:

1. Невідкладно розглянути можливість внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 28 «Про надання фінансової державної підтримки», якими пропонується запровадити державну фінансову підтримку для релокованих суб’єктів господарювання (додаються).

2. В найкоротші терміни забезпечити внесення зміни до програми «Доступні кредити 5-7-9 %» та поширити пільгове кредитування на сільгоспвиробників, що втратили свої потужності в окупації̈, релокувалися та продовжують вести свою діяльність.

IIІ. Національному банку України

1. Розглянути можливість вирішення проблемного питання заборгованості постраждалих агровиробників за кредитами, які були отримані ще до початку повномасштабного вторгнення росії, оскільки постраждалі агровиробники не мають можливість виплачувати кошти за такими кредитами, не можуть отримати нові кредити та потребують централізованих програм реструктуризації і відстрочення зобов’язань.

IV. Міністерству аграрної політики та продовольства України

1. При затвердженні порядків та механізмів в програмах Державного бюджету України на 2024 рік опрацювати питання державної дотації на 1 гектар землі в деокупованих регіонах на рівні орендної плати, а також передбачити кошти на державну підтримку з розмінування сільськогосподарських земель.