Сьогодні, 15 листопада, у м. Ганновер, Німеччина в рамках виставки «Agritechnica 2023» за сприянням Німецько-українського агрополітичного діалогу у співпраці з Німецько-українською кооперацією з органічного сільського господарства відбувся круглий стіл на тему: «Перспективи розвитку сільського господарства. Як можна досягти успіху в інтеграції до ЄС та сталому відновленні?».

Учасниками заходу було зазначено, що військова агресія рф проти України призвела до скорочення виробництва на 40% сільськогосподарських культур в Україні, значних матеріальних та фінансових збитків, порушень логістики, втрат врожаю, а також нанесла значної економічної шкоди виробництву та доходам малих фермерів. Всупереч цим обставинам Україна разом з міжнародними партнерами вживають всіх заходів для збереження продовольчої безпеки у світі.

Також було констатовано, що європейська перспектива подальшого розвитку України сьогодні є одним з політичних пріоритетів країни. У цьому контексті подальший розвиток аграрної політики має бути орієнтований на європейські стандарти та вимоги. Це стосується стандартів якості та безпеки сільськогосподарської продукції, охорони навколишнього середовища, простежуваності у виробництві продукції рослинного та тваринного походження та рибальства.

З боку української делегації виступив керівник секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександр Старинець, який зазначив, що дотримання українськими аграріями європейських вимог, стосовно сільського господарства – це вищий рівень якості та безпеки для людей і навколишнього середовища та першочергове завдання на шляху вступу України до Європейського Союзу.

На сьогодні імплементація законодавства ЄС дає можливість багатьом українським компаніям, які працюють в аграрному секторі економіки, отримати її європейську сертифікацію. Це дає змогу працювати з Євросоюзом та багатьма іншими країнами без додаткової реєстрації та сертифікації. Більшість країн світу визнають ці сертифікати, видані в країнах ЄС.

Олександр Старинець також поінформував, що попри війну з моменту отримання Україною статусу країни-кандидата, Верховною Радою України було ухвалено 6 комплексних євроінтеграційних законів, підготовлені Комітетом з питань аграрної та земельної політики.

Зокрема, у сфері охорони прав на сорти рослин, насінництва та розсадництва, про матеріали і предмети, що контактують з харчовими продуктами, про географічні зазначення спиртних напоїв, поводження з пестицидами і агрохімікатами, продовольчої безпеки та розвитку тваринництва, про державний контроль за обігом генетично модифікованих організмів та продукції.

Також він додав, що у Комітеті готуються до другого читання законопроекти щодо захисту рослин, продуктів виноградарства та об’єднання сільськогосподарських товаровиробників.

Разом з тим Олександр Старинець зауважив, що найболючішим питанням для аграріїв залишається розмінування звільнених територій. Через війну 30% територій - 174 тис. км2, які перебували в тимчасовій окупації або в зоні бойових дій забруднені вибухонебезпечними предметами.

Також фермерам, які готові повертатися та працювати на деокупованих територіях, потрібна окрема посилена фінансова або ж грантова підтримка, надання пільгових кредитів, їх пролонгації, впровадження централізованих програм реструктуризації і відстрочення зобов’язань.

Окрім цього актуальним залишається питання логістики експорту української агропродукції, оскільки закінчився термін дії зернового коридору і експортери переорієнтують логістику на дунайські порти та сухопутні маршрути через західні кордони.

У круглому столі взяли участь Перший заступник Голови Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олег Мейдич, керівник секретаріату Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики Олександр Старинець, член наглядової ради Німецького сільськогосподарського товариства Мартiн Умхау, керівник Директорату з розвитку насінництва та охорони прав інтелектуальної власності на сорти рослин Департаменту аграрного розвитку Мінагрополітики Микола Мельник, керівник проєкту «Німецько-український агрополітичний діалог» Марія Ярошко, експерт з агроекології ГО «Екодія» Анна Даниляк, керівниця аграрної компанії ТОВ «АГРО ПАРТНЕР 777» Михайлина Капаруліна, голова Євроінтеграційного комітету УКАБ Олександра Авраменко, керівник виробничого інжинірингу аграрної компанії ТОВ «УІФК-Агро» Олександр Цай, керівник ТОВ «РІТТЕР БІО АГРО» Мартін Ріттер.