СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики

10 січня 2024 року

Веде засідання голова Комітету ГАЙДУ О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, доброго дня. В нас є ще технічне питання, питання, яке пов'язане з тим, що я розсилав в чат по делегаціям, хто куди. Частина членів нашого комітету подали, хто куди хоче приєднатися, частина – ні. Але за це треба проголосувати.

Тому я пропоную зараз почати комітет, а потім продовжити той, що ми не закрили 21 грудня, по порядку денному. І зараз проголосувати за включення в склад делегації наших членів комітету.

Олександр Георгійович, ви коротко скажіть, будь ласка, і ми почнемо по цьому голосувати.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. З Новим роком всіх вітаю щиро! Олександр Васильович, дякую.

Дійсно, зараз ми проводимо інше засідання комітету, не те, що було продовження засідання від 21 грудня. І спочатку я пропоную проголосувати порядок денний цього засідання, який складається з п'яти питань.

Перше питання Олександр Васильович озвучив: щодо пропозицій комітету для складу парламентських делегацій. Їх 10, матеріали були розіслані в п'ятницю ще в чаті нашому загальному. А також всі ці матеріали були розіслані в понеділок в офіційній розсилці. Прошу спочатку порядок денний проголосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А по звіту?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Всі матеріали були розіслані: щодо звіту за роботу під час десятої сесії, щодо плану роботи на одинадцяту сесію, щодо звіту за виконання Плану законопроектних робіт за 2023 рік і пропозиції комітету до порядку денного наступної сесії, одинадцятої. Всі файли електронною поштою в понеділок були розіслані всім членам комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це технічне питання. Колеги, тоді я прошу проголосувати за такий порядок денний. Будь ласка, колеги, хто – за?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, прошу голосувати.

 

РУДИК С.Я. Колеги, зарахуйте голос Рудика, я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Сергій Ярославович, ви є де? Рудик – за? Рудик! Немає.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Є. Виведіть на екран.

 

РУДИК С.Я. Шановне товариство, я включуся через 15 хвилин повноцінно. Зарахуйте мій голос – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Все, дякую.

Хто – проти? Утримався? Одноголосно. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тоді перше питання, це до включення членів нашого комітету до делегацій. У нас надійшли листи від деяких колег. Ті, хто не встиг добавитися, будь ласка, можемо це зробити зараз. Значить, у нас: Парламентський вимір Центральноєвропейської ініціативи – Стернійчук Валерій Олександрович; Парламентська асамблея Організації Чорноморського економічного співробітництва – Чернявський, Богданець, Костюк, Нікітіна, Лабазюк, Чорноморов; Парламентська асамблея ГУАМ - Бунін, Литвиненко; Парламентська асамблея Організації з безпеки та співробітництва в Європі – Столар і Парламентська асамблея НАТО – Торохтій.

Колеги, хто ще кудись хоче добавитися, будь ласка, додавайтеся.

Будь ласка, Чайківський Адам Іванович до Чорноморського економічного співробітництва та Мейдич Олег Леонідович теж. (Шум у залі) Багатьом, так… Але Чорноморське економічне співробітництво та ГУАМ, там більшість, в принципі, розуміються на… Куди? Чорноморська? Да, тебе вже вписали. Будь ласка, ще дописуємо Соломчука та Тимофійчука по цим двом питанням.

Колеги, ще є пропозиції? Якщо немає, голосуємо за пропозицію включення до цих делегацій.

Хто – за?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Хто за пропозицію, прошу голосувати.

Хто – проти? Утрималися?

Олександр Васильович, я – за. Одноголосно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Шановні члени комітету, процедура передбачає подання заявки, заповненої з мотивацією і з обґрунтуванням, чому саме цей депутат направляється в цю асамблею. Ми цю заявку ще раз направимо в чат, вона відправлялася в минулу п'ятницю. І прошу всіх, хто зараз включений до цих асамблей, на себе передати ці дані.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Далі у нас питання стосовно звіту. Олександр Георгійович, ви чи Іван Адамович?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Шановні колеги, я думаю, що всі матеріали щодо звіту роботи нашого комітету, вони були розіслані. Я думаю, ви їх всі перечитали, вивчили. Можливо, якщо в когось є якісь доповнення або зауваження, то прошу оголосити. Я думаю, що зачитувати, в принципі, немає зараз, повторювати, смислу, немає. Немає ні в кого доповнень?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, тоді, колеги, прошу, ми по кожній окремо голосуємо. Тоді голосуємо про звіт про роботу комітету за період роботи десятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання. Хто за цей звіт?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Затвердити звіт.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Затвердити звіт.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Прошу. Хто – утрималися? Хто – проти? Одноголосно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Наступне – про звіт про виконання плану законопроектної роботи Верховної Ради України на 2023 рік. Будь ласка, голосуємо. Хто за затвердження того звіту?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Прошу, колеги. Хто – проти? Дякую. Хто – проти? Утрималися? Одноголосно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Про пропозиції комітету до проекту порядку денного одинадцятої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання. Будь ласка, Олександр Георгійович.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так, щодо пропозицій комітету. У нас підготовлені до розгляду на пленарних засіданнях станом на сьогодні 11 питань порядку денного, проекти законів, підготовки яких нам доручено здійснити на протязі наступної сесії – це 87 проектів, і також проекти, які пропонується включити... які пропонується виключити, – це 8 законопроектів. Хотів звернути увагу, що серед них і два законопроекти про консолідацію земель, які були подані ще в 21-му році,  це робиться для того, щоби уряд міг подати новий проект Закону про консолідацію земель.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, голосуємо за пропозиції комітету до проекту порядку денного  одинадцятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання. Будь ласка, хто – за?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Хто – за? Голосуємо. Хто – за? Хто – проти? Утрималися? Одноголосно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Рішення прийнято.

І про план роботи Комітету на період роботи одинадцятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання.

План роботи, Олександр Георгійович, був надісланий всім? Подивитись.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так, у нас план роботи був всім розісланий, Олександр Васильович. Там передбачені заходи і проведення слухань у комітеті, і проведення круглих столів за тематикою, з ними депутати були ознайомлені. Ті пропозиції, які направляли депутати для включення заходів до плану роботи, зокрема, Андрій Володимирович Богданець подавав – щодо проведення молочного конгресу, слухань, вони всі враховані. Сергія Петровича Лабазюка також пропозиції, всі, хто подавав письмово в СЕДО – всі враховані.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тоді, колеги, ставлю на голосування пропозицію затвердити План роботи комітету на період роботи одинадцятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання.

Колеги, голосуємо. Хто – за?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Так, прошу, колеги. Колеги, прошу голосувати.  Хто – за? Проти? Проти? Утримались? Одноголосно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Тоді ми вичерпали порядок денний  цього  комітету, його закриваємо. І продовжуємо комітет від 19… січня 2024 року, на якому ми... який ми перенесли, не закінчили. Тому будемо... Тут голосуємо, так? А порядок денний ми такий же оставляємо?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Так, він у нас проголосований 21-го ... (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, він проголосований, тоді я його просто зачитаю, щоб всі розуміли про що річ. Ми продовжуємо засідання, яке було розпочато 21 грудня минулого року. Порядок денний затвердили такий. Про блокування експорту української аграрної продукції на кордоні з сусідніми країнами – перше питання. Друге питання – інформація міністра аграрної політики та продовольства України щодо стану виконання та дотримання вимог Закону України "Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві" та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів та сфері аквакультури". Третє – про проекти законів про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації права учасників бойових дій та сімей загиблих (померлих) Захисників та Захисниць України при відведенні їм земельних ділянок за рахунок земель державної і комунальної власності, поданий народним депутатом України Рудиком (реєстраційний номер 10027) та про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права учасників бойових дій та членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України при відведенні їм земельних ділянок за рахунок земель державної та комунальної власності, поданий народним депутатом України Морозом (реєстраційний номер 10027-1). Інформація Мінінфраструктури та АТ "Укрзалізниця" щодо ефективності використання рухомого складу логістичних перевезень аграрної продукції та "Різне".

Колеги, переходимо до розгляду питання про блокування експорту української аграрної продукції на кордоні з сусідніми країнами. Я до слова запрошую Івана Адамовича Чайківського. Будь ласка.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Шановний Олександр Васильович, шановні колеги, шановні представники міністерств! Я перше хотів би подякувати за відповідь, яка надана всіма міністерствами, я думаю, що вона була надана завчасно, і всім колегам присутнім народним депутатам вдалося її вивчити, прочитати, проаналізувати, за що ми хочемо сьогодні подякувати нашим колегам.

Але я для себе теж, проаналізувавши фактично всі ці відповіді, і в мене виникли деякі запитання, на які я не найшов відповіді в даних відповідях, які були надані на наші запити.

Перше. Що я хочу сказати? Фактично я не розумію сьогодні кількості українських підприємств, кількість ФОПів, які працюють на території перевізників, які працюють на території Європейського Союзу, тобто надають там послуги. От я цього для себе не найшов ніде в цих документах, в пресі ніде цього немає, і я цього не розумію. А хотів би це розуміти і знати, скільки це ж воно є. Це перше питання, яке б я хотів його обговорити.

І друге питання – це розуміння того, скільки сьогодні от ці підприємства, які працюють на території Європейського Союзу, сплачують податків до державного бюджету, а так само місцевих бюджетів, де вони певно зареєстровані. Я думаю, що це, напевно, всі колеги хотіли це знати і розуміти.

Тому, я, виходячи з цього, я розумію, що такої відповіді, напевно, тут немає, навіть представники не мають, виходячи з того, я би хотів запропонувати безпосередньо звернення до Прем'єр-міністра з таким проханням, щоб нам підготували таку довідку і надали таку інформацію, щоб ми могли далі розглянути і розуміти фактично, куди рухаються і самі причини, чому сьогодні відбувається це блокування наших кордонів. От десь у мене є така пропозиція, я б хотів фактично так її сформулювати і поставити на голосування. Якщо, звичайно, не буде ні в кого заперечень до цього і не буде доповнень і так далі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У нас є представники Міністерства аграрної політики, може, декілька слів стосовно цього питання, якщо є інформація.

Будь ласка, Тарас Миколайович.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так, Олександре Васильовичу. Говорив з Сергієм Деркачем, єдине, що може буквально хвилину і прийде. І від Мінінфраструктури має бути представниця з усіма цифрами делегована на сьогоднішнє засідання, там це… Просто, що, можливо,  на 15:30, може, в дорозі, 10 хвилин його набирав. Казав, що з довідкою, з усім, якраз там зараз на кордоні, що перемовини і детально готова доповісти, просто щоб ми  не дублювалися.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ні, ну, кількість автомобілів і так далі...

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. По податках по цьому ФОПів немає…

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ні, я це розумію, тому кількість автомобілів, чути про те, що з одної, з другої сторони у нас сьогодні 30-кілометрові черги і там по 5 тисяч автомобілів стоїть у чергах, я думаю, що це… або зменшилися, все рівно.

Я рахую, от мене особисто, я думаю, також народних депутатів, ми спілкувалися десь… нас цікавить сьогодні кількість ФОПів і кількість юридичних підприємств, які працюють на території Європейського Союзу в тому… в системі безвізу, яка на сьогоднішній день є .

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Це ви правильно говорите, через запит, через посольство, аби Україні в Польщу потім отримувати, так.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ну, це підприємства, які зареєстровані на території України, вони сплачують податки до нашої країни.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Вони ліцензовані і Мінінфраструктури теж, так.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Тому, я думаю, що це ми маємо такі дані мати. Тому я думаю, я пропоную все-таки направити звернення до Прем'єр-міністра України, щоб він нам надав таку інформацію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Адамович.

Будь ласка, Торохтій Богдан Григорович.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Пане голово, можемо ми зараз проголосувати за запит? А потім вже заслухати, коли прийде представниця міністерства, заслухати її доповідь і, можливо, ще зробити додаткові там запити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Добре, це слушна пропозиція.

Тому, колеги, я пропоную проголосувати за запит, який озвучив Іван Адамович. І коли буле представник міністерства, вона доповість. І якщо будуть ще якісь запитання, ми їх теж сформулюємо і, може, направимо ще запит.

Колеги, хто за пропозицію, яку озвучив Іван Адамович, будь ласка, хто – за?

 

_____________. Прошу колег голосувати…

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Цифру оголошувати? Якщо оголошувати цифру, то ще раз, зараз. 21.

 

_____________ 22, тут ще … (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стернійчук, ти – за? Він завжди – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. 22 народних депутати – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Адамович. Рішення прийнято.

Ми тоді перейдемо до другого питання, і потім, коли буде представник міністерства, повернемось до цього питання.

Друге питання – це інформація міністра аграрної політики та продовольства України щодо стану виконання та дотримання вимог Закону України "Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві" та Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання в галузі рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів та сфері аквакультури".

У нас Микола Тарасович по цьому питанню він буде сьогодні?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. В листі подавали Миколу Тарасовича.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Все, я зрозумів.

З чого почнемо тоді? Так, будь ласка, тоді, Тарас Миколайович, вам слово по фонду і потім Віталій Олександрович по рибному господарству.

Будь ласка.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Доброго дня, шановні народні депутати. Дякую, Олександр Васильович.

 Як ви знаєте, був прийнятий, за що ми дякуємо і за підтримку. Артем Олегович як один з перших і основний автор законопроекту 3205, згідно якого передбачається створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.

Що виконано станом на сьогодні по даному закону? Фактично наразі сам фонд як юридична особа створений, відповідне рішення уряду прийнято, зареєстровано весною 2022 року і функціонує.

Також був запрошений на сьогоднішнє засідання керівник фонду Олег Приходько, але там технічна накладка вийшла, в охороні він залишився, не бачать його в списку, тому він чекає.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Ні, він уже пройшов.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. А, уже пройшов. Тоді, щоб було розуміння, що долучиться, теж за необхідності дасть відповідь на питання.

Відповідно є органи управління, загальні збори... загальними зборами …(Не чути) держава, створена наглядова рада і створено, зафіксовано правління. Олег Приходько є головою правління долучиться також до сьогоднішнього засідання. Оскільки це фінансова установа, одержано відповідно ліцензію НБУ для діяльності з точки зору надання гарантій. Станом на сьогодні фізично наповнено статутний капітал розміром 374 мільйони гривень, і ще є погоджено, вже підписаний договір, але кошти фактично до фонду ще не дійшли, але вже до України в кінці грудня дійшли. Тобто ще в першому кварталі має бути статутний капітал збільшений на еквівалент 10 мільйонів доларів – це гранти Світового банку. Відповідно ще плюс 374 мільйони гривень. Але на сьогодні з точки зору фактичного наповнення на сьогодні це 374 мільйони гривень.

Кошти ці, зараз скажу, що передбачені були і пішли як грант від Європейського Союзу. Наразі… Ну, ми розуміємо, фонд був створений уже під час повномасштабного вторгнення, коштів в бюджеті на це немає і не було. Поки що ці кошти, що наповнились, це від Європейського Союзу, і ще планується аналогічна сума від Світового банку в першому кварталі поточного року. От якраз пан Олег Приходько, голова правління фонду, підійшов.

Затверджено відповідно наглядовою радою основні стратегічні напрями діяльності фонду до 2026 року. Такий, досить ґрунтовний і детальний документ, він був на попередніх засідання, мало виноситись, ми його теж поширювали. Тому він у вас є доступний, і в тому числі є на сайті фонду, і ми скидали в комітет. Стратегія розвитку фонду до 2026 року, положення про надання гарантій, типовий договір гарантій для банку. Бо фактично і зараз проводяться зустрічі з банками. Укргазбанк і Ощадбанк в фіналізації підписання, інші банки також запрошені до взаємодії.

Воно працює наступним чином: що фактично підписується між фондом і банком договір на базі цього типового, і тоді кредит, який видає банк, фізично все рівно кредит дає банк, і цей кредит, який видає банк, на нього може бути гарантія. Яка? Фактично ви бачите, ще раз, у нас була угода між Україною та НБРР. Це теж ...(Не чути), це те, що кажу, від Європейського Союзу гроші, які вже надійшли. Плюс Світовим банком підписано, що ще підійдуть кошти. Світовий банк активно долучався до процесу тоді підготовки законопроекту, супроводу консультативного. Зараз також консультативно експерти Світового банку продовжують роботу в частині там операційної діяльності. Відповідно спільно з ними було напрацьовано операційний посібник по фонду, політика діяльності фонду.

І оскільки це, знову ж наголошу, одні і другі кошти міжнародні – від Європейського Союзу та Світового банку, від них є обов'язкова вимога, що  банки, які є партнерами, і відповідно потім позичальники мають дотримуватися принципів екологічного та  соціального  менеджменту, тобто таких кращих практик з урахуванням всіх цих аспектів. Також погоджено з НБУ в тому, що гарантія фонду матиме забезпечення коефіцієнт 0,85, фактично це на рівні Експортно-кредитного агентства, тобто  це максимально можливо для такої установи. Тільки державні гарантії напряму мають одиницю коефіцієнт, а так всі установи такого рівня мають  максимально 0,85. І також воно має в тому числі відношення до діяльності фонду, але  це більше до загального кредитування, те, що в зв'язку з, ну, фактично запуском ринку землі, не другим етапом, а в цілому ще запуском з липня 2021 року, є, погоджено перегляд  коефіцієнту застави для земельних ділянок з 0,35 до 0,5.

Будь ласка, наступний слайд. Тут ще раз так коротко на одну сторінку як воно працює безпосередньо. Значить, згідно закону, тобто це в  законі було прописано, максимальний розмір гарантій може бути 50 відсотків, відповідно, як приклад, для отримання, якщо в класичному, для отримання одного мільйона гривень кредиту, треба заставити на один мільйон гривень з коефіцієнтами, то в даному випадку 50 відсотків може бути гарантія фонду, відповідно тільки на 50 відсотків треба забезпечення дати позичальнику. Максимальна сума наразі становить 30 мільйонів гривень.

Чому 30 мільйонів гривень? Тому що є обмеження в фонді про те, що, це в законі написано, що він може надавати кредити тільки підприємствам, які мають у користуванні або власності площу не більшу 500 гектарів, але в тому числі можна надавати гарантію під купівлю. Фонд створювався як один з аспектів також підтримки невеликих виробників з відкриттям ринку землі для того, щоб вони могли доступ до кредитування для купівлі землі. По великому рахунку, як ви бачили, на попередньому слайді зараз фактично вже прийнято, готується до публікації, має бути коефіцієнт по землі зафіксований 0,5 як покриття можливості. І у такому випадку фактично, якщо йде мова про кредит під купівлю землі, то заставою цієї землі додаткових ніяких умов не треба, тому що сама земля має коефіцієнт 0,5, тобто умовно покриває половину суми кредиту, а половина суми кредиту може покрити фонд, він 50 відсотків.

Тому знову ж ті, хто до 500 гектарів працюють, вони можуть брати фактично, просто маючи, звісно, фінансову звітність, показуючи свої результати діяльності, але без якоїсь додаткової застави, а саме під заставу землю, яку вони мали б купити, кредитування. І відповідно звідси пораховано 30 мільйонів гривень, тому що так середня вартість попередні періоди купівлі-продажу земель с/г призначення була 40 тисяч гривень, вона, звісно, що може бути інфляційна, може збільшуватися, тому 40 тисяч на 500 – це 20 мільйонів гривень. Але ми розумуємо, що вона є більшою в реальності, тому тут закладено навіть потенційно... тут до якогось росту тут точно 30 мільйонів гривень це достатньо для такого кейсу, якщо ми говоримо, що не більше 500 гектарів.

Термін кредитного договору може бути 10 років. Можливо, для землі це і недостатньо, але за часом скоріше за все треба буде його продовжувати. Але в нас і так практика довгострокових кредитів, на жаль, практично була відсутня, тому це, як мінімум, для старту це може бути нормальний термін.

Якщо говоримо, що беруть, тому що не тільки, звісно, на купівлю землі можна брати кредити, якщо говорити, що можна брати кредити на оборотний капітал, то термін до 3 років. В принципі, такі вимоги зазвичай в інших програмах "5-7-9" чи в загальному кредитуванні операційне, воно приблизно до 3 років в середньому. Відповідно є фонд, є банк з яким підписаний договір про …(Не чути), є сільгоспвиробник. Сільгоспвиробник звертається до банку, коли має погоджений кредит, в тому числі фіксується гарантія, фонд видає і потім вже безпосередньо надається кредит.

І буквально декілька ще цифр розрахунку, наступний. Тобто ми брали, наприклад,  що якщо брати, яка оцінка могла би бути невеликих позичальників, там 4, 5 мільйонів гривень, то ми бачимо, що, в принципі, в них попит в такій групі, це і кількість була порахована, до 33 мільярдів гривень. Звісно, що фонд не зможе покрити гарантіями таку суму, на перших етапах це неможливо. Але зразу так, як в законі прописано, коефіцієнт 1 до 4. Тобто фонд при статутному капіталі, як зараз планується 370… 750 мільйонів гривень, може покрити гарантіями кредитів розміром 3 мільярди гривень. В принципі, зразу, коли концепт будувався, закладалося і з партнерами розмовляли, і вони готові в майбутніх роках також допомагати виділенням коштів, щоб статутний капітал десь досягав приблизно 100 мільйонів євро, там 4,2 мільярда гривень за розрахунками по бюджетному курсу, і це би дозволяло в перспективі фінансувати до 16,5 мільярда гривень …(Не чути) Це все в перспективу, але  і зараз для старту для перших потреб вже фонд цей статутний капітал є і можна говорити про розмір до 3 мільярдів гривень.

Фактично попередньо планується, якщо надіємося, ніяких не буде форс мажорних обставин, така подія стосовно офіційного запуску фонду 25 січня поточного року. Тому принагідно уже, крім того, що буде офіційне запрошення зараз вас, Олександр Васильович, Артем Олегович і всіх членів народних депутатів, Дмитро Вікторович, пам'ятаю, ми активно дискутували про цей фонд, всіх членів аграрного комітету також вже запрошуємо на цю подію з відкриття, яка попередньо запланована, тоді ще не було форс-мажорів, 25 січня об 11:00 годині фізично в одній з локацій, вона вже відома, по класиці за добу повідомимо про локацію в місті Києві.

Дякую. З радістю дам відповідь на ваші запитання та почуємо коментарі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Миколайович.

 

_______________. 25-го у Зеленського день народження, треба іти вітати, а ви…

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так там година подія ця наша, це ж не цілий день.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, запитання. Чорноморов Артем Олегович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Дякую, пане голово.

Шановний Тарас Миколайович, шановні народні депутати, я як основний автор даного законопроекту неодноразово відстоював його на трибуні, з превеликим жалем говорю про те , звертаюся до народних депутатів, що, на превеликий жаль, по моїй інформації, Міністерство аграрної політики недотримується законодавства, яке зазначено в даному законі, а саме статті 9 закону, де визначено щодо ради Фонду часткового гарантування кредитів. Згідно статті 9 фондом… наглядовою радою може бути п'ять осіб, не менше п'яти, п'ять осіб, у яких квота – дві людини від Кабінету Міністрів, тобто від держави. І  саме головне, що досвід роботи у фінансовому секторі не менше 5 років, з яких три на керівних посадах.

Міністерство аграрної політики як орган подання подали Каву Олександра. Зазначаючи з  інформації, яка є в публічних джерелах, і те резюме, яке було додано до цієї кандидатури, ми звернулися безпосередньо до органів того ж Мінфіну, де було визначено, що ті посади, які займав Кава Олександр, не являються фінансовими установами, що в свою чергу являється дуже жорстким порушенням законодавства. Тобто по суті на одну з ключових посад, а саме в наглядовій раді, знаходиться людина, яка не відповідає вимогам законодавства, які прописані в статті 9. Скажіть, будь ласка, як таке було допущено.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Двох членів, двох представників, так, призначає Кабінет Міністрів України, дійсно, ви праві, три члени наглядової ради проходять по конкурсу через міжнародну рекрутингову компанію. Двох членів Кабінету Міністрів України міністерство ініціювало, подало, пройшли всі узгодження згідно Регламенту, винесено було і прийнято. Тому більше нічого сказати не можу, крім того, що були виконані регламентні процедури.

Дякую.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ні, я вам просто кажу, що є згідно закону, в статті 9 вказано п'ять років в фінустанові, три з яких на керівних посадах. Ми звернулися своїми листами-відповідями, що Кава де тільки не працював, благодійний фонд "Фонд економічних та соціальних реформ", Міністерство інфраструктури України, керівник напрямку транспорту офісу ефективності, всі ці в службовій записці написано, що не є фінансовою установою, відсутній запис в реєстрі. По всім повністю положенням, які задані в його, так сказати, резюме, і навіть ті рекомендаційні листи, які були, у всіх зазначено, що... і згідно статті 9 даного закону, що пан Кава не відповідає кваліфікаційним вимогам. І Міністерство аграрної політики як орган подання, по суті, порушило законодавство.

Я в свою чергу буду вимушений звернутися до аграрного комітету щодо звернення до Прем'єр-міністра привести у відповідність дане законодавство. Також у мене є дуже великі застереження, безпосередньо також було прийнято перед новим роком, я би хотів, щоб ви прокоментували це, збільшення обсягу видатків розвитку за програмою "Формування статутного капіталу Фонду часткового гарантування кредитів в сільському господарстві" на 4 мільйони... на 4 тисячі гривень. Ні, 4 мільйони, мільйони, мільйони, якщо не помиляюсь. Причому взяли ці кошти, тут, слава богу, ми повернемося до цього запитання ще пану Головні, зменшення обсягу видатків споживання з програми "Організація діяльності рибовідтворювальних комплексів та інших бюджетних установ у сфері рибного господарства". Скажіть, будь ласка, чому це було зроблено, яка ціль переслідувалася з урахуванням того, що в наглядовій раді є людина, яка не відповідає безпосередньо навіть кваліфікаційним умовам. Просто ми приймаємо закони, народ виконує ці закони, а чому тоді безпосередньо наш Кабмін не виконує законодавство і, мало того, ще відправляє кошти, знімаючи з рибного господарства, туди по збільшенню уставного капіталу.

Дякую. Дайте відповідь, будь ласка.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. В частині призначення незалежних, не незалежних, а представників держави в наглядову раду знову ж фактично був підготований пакет документів, регламентно розіслано, в тому числі на НБУ, скрізь отримані погодження, винесено на уряд. Можна до кожного …(Не чути) звернутися в частині розгляду цих документів.

 

_______________. А можете нам повідомити…

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. В частині… Так, будь ласка.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Почекай. Можна надати відповідь, чому збільшений уставний капітал і саме чому взяли саме з рибовідтворювальних комплексів їх? Я повернуся ще до цього питання, коли дійде черга до Віталія Олександровича, мене теж цікавить ця позиція його, чому він від свого відомства безпосередньо віддав ці кошти на Фонд часткового гарантування, розуміючи, він як теж чиновник повинен був розуміти, що в наглядовій раді знаходиться людина, яка не відповідає кваліфікаційним вимогам.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. В частині наповнення статутного капіталу закон передбачає, що до 50 відсотків можуть міжнародні фінансові організації наповнювати статутний капітал. Зразу до початку повномасштабного вторгнення так і планувалося і навіть закладалися в загальному фонді бюджету кошти від держави, і була така домовленість, що на кожну гривню, виділену від держави, міжнародні партнери готові давати додаткову гривню. Тому і була мова про 4 мільярди, де по 2 мільярди мало бути з двох сторін.

Зрозуміло, що міжнародні партнери поставились з розумінням до того, що ми з початку повномасштабного вторгнення свою частку відправили на воєнні цілі, але паралельно все рівно постійно нагадується, що при можливості хоча б поступово, а  4  мільйони – це всього… не один до одного, це всього 1 відсоток від того, що дали міжнародні партнери. Але все рівно, якщо десь є можливість виділити кошти і все-таки ці зобов'язання почати виконувати хоча би по 1 відсотку, то це робити. Тому, оскільки був такий резерв, для того, щоб продовжувати взаємодію, показувати, що ми хоча би обмежений ресурс, але при можливості виділяємо, були спрямовані 4 мільйони гривень в статутний капітал фонду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Торохтій, будь ласка.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Тарасе Миколайовичу, а підкажіть, будь ласка, ви сказали тільки що, що були направлені листи на погодження і таке інше. А сама процедура відбору взагалі членів до наглядової ради це як…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Оцих двох від держави. Чому саме пан Кава?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Тут фактично ініціюється профільним міністерством і погоджується. Відповіді в частині того як відбираються, в тому числі були ініціативні листи, ми розсилали на ЦОВВ по пропозиціях і на асоціації, допроходилися, зараз, якоїсь фіксованої процедури відбору незалежних, її немає. Є фіксована процедура погодження цих кандидатур.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Добре. Приймалося рішення щодо двох членів, які подавалися від міністерства, приймалося одноособово кимось чи колективно?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дивіться, тут можна робити запит на… Формувався документ, він візувався, як і всі документи, вони візуються відповідними профільними структурними підрозділами…

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Це зрозуміло. Остаточний підпис хто ставив?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Я зараз не маю …(Не чути) документів, я так не можу…

 

ТОРОХТІЙ Б.Г.  Ну, на погодження, тобто того листа на погодження, і взагалі…

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. … (Не чути) ви можете… (Не чути) офіційний запит, можете від комітету, я з собою таких документів не брав. Питання, зазначене в порядку денному, не передбачало фізичну наявність документів, пов'язаних з діяльністю фонду. У мене було по законопроекту 3205, по чому я доповів. У відповіді на ваше питання немає.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Зрозумів. Добре.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Дивіться, я безпосередньо чітко переконаний, що це було зловживання з боку Міністерства аграрної політики, оскільки безпосередньо міністерство є суб'єктом подання даної кандидатури. І коли ви подавали на Кабмін, в службовій записці було зазначено безпосередньо, що відповідає законності і всім кваліфікаційним вимогам. Просто, сідаючи за стіл, люба освічена людина, тим паче народний депутат, який приймає цей закон і прописував, бачив, що є чіткі порушення згідно статті 9 щодо кваліфікаційних вимог. Тому ми, дійсно, направимо, і я всіх членів аграрного комітету прошу звернути… Я зачитаю потім звернення, як воно повинно звучати, після також виступу пана Головні, якщо ви не заперечуєте, пане голово.

Тому… І безпосередньо, я так розумію, в мене ось є документ, він був підписаний паном Сольським безпосередньо, пояснювальна записка, яка додається до цієї кандидатури. Тобто паралельно я бачу, що Міністерство аграрної політики змінює бюджет цієї установи під новий рік, і я бачу дуже багато зловживань. Це з мого боку таке.

Тому в мене питань вже нема, я вичерпав весь список питань щодо Тараса Миколайовича, але в кінці виступу Віталія Олександровича Головні я попрошу поставити моє звернення до Кабінету Міністрів, тому що в мене будуть також питання стосовно того ж самого: недотримання законодавства Міністерством аграрної політики в цілому.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артем Олегович.

Колеги, може, є питання до голови правління Фонду часткового гарантування кредитів? Він присутній.

 

_____________. А можна в загальному, можливо, колеги…

 

ПРИХОДЬКО О.В. Добрий день, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, є питання до...

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Доброго дня. Да, можливо, це до голови фонду буде, а можливо, до представників міністерства, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Богдан Григорович.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Підкажіть, будь ласка, а хто став ініціатором збільшення на 4 мільярди цих, чи 4 мільйони – переведення коштів з Віталія Олександровича відомства до Фонду гарантування вкладів? Це ви зробили запит, можливо, чи само міністерство вам?...

 

ПРИХОДЬКО О.В. Стосовно цього я, можливо, уточню, тому що це не збільшення статутного капіталу, статутний капітал у нас зареєстрований. Це наповнення частини, ту, за яку відповідає держава. Тобто тому, що в нас статутний капітал зареєстрований крайніми змінами Кабінету Міністрів у розмірі 735 мільйонів. Як би в межах цього змін не відбулося, тобто це просто профінансовано 4 мільйони, в тому числі частка держави, так, через те, що має дотримуватися пропорція…

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Відповідно до чого вона профінансована, це була попередня постанова чи договори там? Чи це було якесь рішення, наприклад, службова записка відповідно там ваша чи лист ваш на міністерство, що вам потрібно додатково там збільшити на 4 мільйони у зв'язку з виконанням якихось вимог? Ні, природа цього збільшення, чому воно сталося, відповідного до чого?

 

ПРИХОДЬКО О.В. Ми окремий запит не робили. Так.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Дивіться, це ж не приватна контора, організація, котра там, от я прокинувся сьогодні зранку, я заходів з одного кармана перекласти собі в інший карман там 4 мільйони, да, чи гривень. Воно ж повинно було якось супроводжуватись юридично: якимись паперами, якимись листами, якимись погодженнями чи ще щось. Відповідно до чого це було зроблено?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Є рішення уряду. Воно ж було прийнято розпорядженням уряду про перерозподіл коштів…

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Ну, ви ж… підождіть, рішення уряду формується, є чітка процедура формування рішення …(Не чути) 

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  Відповіді на ваше питання наразі у нас також немає, тому що ми всі документи...

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Пане голово, прошу додатково звернутися від комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, ми сформуємо позицію.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Пане голово, одне... Тут у нас була сьогодні дискусія... Маленьке, вибачте, я не хотів перебивати, може ... А скажіть, будь ласка, яка заробітна плата у членів наглядової ради?

 

ПРИХОДЬКО О.В.  В членів наглядової ради згідно... По-перше, це як би певною мірою конфіденційна інформація.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Ні, що значить конфіденційна?

 

ПРИХОДЬКО О.В. Пане Артеме, я відповідаю на ваше питання. Дивіться, винагорода це називається, тому що вони не є штатними працівниками, вони отримують винагороду...

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Назвіть це як завгодно.

 

ПРИХОДЬКО О.В. Відповідно до рішення Кабінету Міністрів і процедури конкурсного відбору за результатами дослідження консалтингової компанії, яка була відібрана спеціально для цього, вони отримують... члени наглядової ради незалежні отримують мінімальну рекомендовану цією консалтинговою компанією еквівалент 3 тисячі євро це без вирахування податків.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. А скажіть, будь ласка, а ті, які двоє від держави?

 

ПРИХОДЬКО О.В.  Двоє від держави, Кава...

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  І ще один.

 

ПРИХОДЬКО О.В.  Так, у нас два представники від держави.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Я знаю. Я автор законопроекту. Повірте, я гарно знаю. Ви мені скажіть... Ви мені сказали про трьох незалежних, які від...

 

ПРИХОДЬКО О.В.  Пан Олександр Кава як діючий заступник міністра фінансів, він виконує на безоплатній основі, тому що він є державним службовцем.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я розумію, він отримує заробітну плату в міністерстві.

 

ПРИХОДЬКО О.В.  Другий член, представник держави, це Карпенко. Так як він не є діючим державним службовцем, він отримує винагороду відповідно до вимог законодавства і рекомендацій консалтингової компанії.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Скільки?

 

ПРИХОДЬКО О.В.  Аналогічно.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. 3 тисячі євро.

 

ПРИХОДЬКО О.В.  Еквівалент в гривнях після вирахування податків.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Зрозуміло.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег Володимирович.

У мене теж таке коротеньке питання. В принципі, створення цього фонду було за ініціативи Світового банку і у мене таке питання.   А от фонд створився і буде презентація, а є якісь, може, додаткові умови, про які, в принципі, ніхто не знає, від Світового банку стосовно роботи фонду.

 

ПРИХОДЬКО О.В. Власне, Тарас Миколайович озвучив як би додаткова така ця вимога, яку ми зараз власне імплементуємо разом з банками-учасниками потенційними, це дотримання і наявність банка процедур СЕС, це так званого соціально-екологічного менеджменту в самому банку і, власне, перевірка клієнта також, згідно цих процедур, і дотримання клієнтом як би цих певних процедур там мінімально визначених для такого сегменту. Тобто тому що сегмент до 500 гектарів, це згідно класифікації законодавства про підтримку малого та середнього бізнесу, це фактично мікробізнес, крім, можливо, тих, хто займається теплицями, які можна там вважати як малими по обсягу доходу річному.

Тому основна, скажімо, відмінність від діючих програм, які наявні, от ми зараз запускаємо, перше, це портфельна гарантія для того, щоб максимально покрити ринок і надати цю можливість доступу до фінансового ресурсу. То вона чим відрізняється від гарантій Міністерства фінансів, яка реалізується через Укрексімбанк, як Агент, це от вимога до банку   відповідати вимогам соціально-екологічного менеджменту. Але це як би  певною мірою ускладнює нашу імплементацію, бо не всі банки зараз відповідають, але вони вже, як би, працюють з створенням цим. Тому що, перше, це є в стратегії Національного банку, яка була призупинена на час війни, але ця вимога не знімалася і, як тільки Національний банк відновиться… Тобто банки повинні мати як би відповідні стандарти і відповідно оцінювати кредитні ризики. І так само ще паралельно так, як Світовий банк і інші всі програми міжнародні, які зараз імплементуються у вигляді, наприклад, компенсації процентної ставки або надання кредитних коштів, вони всі зараз вимагають таких СЕС стандартів. Тому, в принципі, банки так чи інакше зацікавлені в цьому і робити. Єдине що, це просто справді займає певний час. Зокрема, цю вимогу вже імплементує в процесі імплементації Фонд розвитку підприємництва для програми "5-7-9".  Єдине що, вона так само має часовий період, тому що Світовий банк зокрема, як ви знаєте, в тому числі зараз допомагає коштами для фінансування програми  "5-7-9".

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег Володимирович.

А там, я пам'ятаю, коли ми були на USAID, там піднімалось питання стосовно інтеграції в Державний аграрний реєстр програм вашого фонду.

 

ПРИХОДЬКО О.В. Так, да, відповідає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чи воно відповідає? Так воно буде чи ще це розробка?

 

ПРИХОДЬКО О.В. Ні, ми вже таку вимогу включили в критерії для позичальника, тобто він повинен бути зареєстрований в цьому Державному аграрному реєстрі, щоб мати можливість користуватися нашою програмою. І, власне, це, насправді це дозволить і нам, і банкам, і навіть самим позичальникам спростити ці процедури, тому що ця система дозволяє перевіряти чи аналізувати цього позичальника, документи його на наявність, тому що вони знаходяться в електронному вигляді. І ця площадка...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, ми це розуміємо. Просто питання було, чи так, чи ні.

 

ПРИХОДЬКО О.В. Так, ця площадка, зараз я можу просто доповнити, з урахуванням розмов з сільгоспвиробниками нашої цільової групи, вона є зараз дуже популярна, вона збільшує свою популярність, тому що туди заведено більшість всіх грантових чи кредитних програм, які мають ціль і підтримку сільгоспвиробника. Тому вони зацікавлені і заходять туди для реєстрації, тому що там можна почерпнути інформацію, отримати, власне, кошти через програму.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег Володимирович.

Тоді...

 

_______________. Можна я ще уточню? Скажіть, будь ласка, якщо, наприклад, один член наглядової ради у вас не отримує заробітну платню, поки він займає посаду...

 

ПРИХОДЬКО О.В. Державну.

 

_______________. Державну. Якщо він буде звільнений чи звільниться сам з державної посади, він автоматично буде отримувати у вас заробітну плату?

 

ПРИХОДЬКО О.В. Він матиме право отримувати.

 

_______________. Він матиме право?

 

ПРИХОДЬКО О.В. Так, якщо не буде, якщо його термін виконання його повноважень... на чотири роки вони призначають.

 

_______________.  А у вас на чотири роки? Тобто...

 

ПРИХОДЬКО О.В. У нас на чотири. 

 

_______________.  Тобто тільки він призначиться ось влітку, він ще три з половиною роки може бути...

 

ПРИХОДЬКО О.В. Це згідно вимогам  законодавства.

 

_______________. Все. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Переходимо далі. 1 березня 23-го року ми ухвалили Закону України про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення державного регулювання  у сфері рибного господарства, збереження та раціонального використання водних біоресурсів та сфери аквакультури, який набрав чинності 28 квітня поточного року.

По цьому питанню прошу заступника міністра Віталія Олександровича Головню дати відповідь.

 

ГОЛОВНЯ В.О. Доброго дня, шановний Олександре Васильовичу, шановні народні депутати і присутні! Дійсно, реформа почалася рибної галузі у 22-му році, і одним із перших законопроектів, який був розроблений і прийнятий, це був саме законопроект щодо врегулювання ринкових відносин у рибній галузі, а саме у сферах промислу та аквакультурі.

Основними такими новелами, які були запроваджені даним законопроектом, це створення Єдиної державної системи еРиба, впровадження аукціонів, запровадження моніторингу, встановлення законодавчих вимог до рибоприймальних пунктів, а також передбачено простежуваність, основи закладено в ній, і також врегулювання орендних відносин щодо гідроспоруд.

Отже, згідно плану організації підготовки актів на виконання даного законопроекту було 20 основних положень. Ми практично виконали 18, ну, можна сказати 17 (Зараз скажу, чому?) і 2 зараз виконуються, виконується саме друга частина еРиби. Тобто першу частину еРиби – декларування, ми її впровадили вже, і нею скористалися всі користувачі, задекларували своє право до 1 листопада 2023 року, щоб вони могли приступити до здійснення промислу. 

Друга, яка ще зараз у розробці, це теж стосується цифровізації. Чому вони затримались? Тому що ми паралельно працюємо з програмним продуктом і знаходженням фінансування на його розробку. Це Реєстр рибогосподарських водних об'єктів. Всі інші, частина вже з них виконана, і вже зараз ми юридично і законно маємо її, а інша частина знаходиться...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ЇЇ, це кого? Ви завжди местоимениями говорите – її, він, вона. Це ви про кого? Про постанови?

 

ГОЛОВНЯ В.О. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Визначайте слово "постанова", бо я... У нас і жінки присутні, і коли ви говорите "її", я інколи думаю, що ви когось маєте на увазі...

 

ГОЛОВНЯ В.О. Добре.

Частина постанов виконана, частина постанов знаходиться в секретаріаті Кабінету Міністрів і дві зараз знаходяться на погоджені у ЦОВВах, дві, які не виконані. Ще одна, це 19 виходить, і 20-а – це привести всі нормативно-правові акти у відповідність з цим законом, тобто вона загальна, вона буде виконана тоді, коли будуть виконані всі 19 попередніх.

Далі, будь ласка. Щодо нашої Єдиної державної системи управління галуззю еРиба. Вона передбачає управління, регулювання та контроль рибальства, видачу дозвільних документів, моніторинг та дистанційний контроль і основи простежуваності походження водних біоресурсів...

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Я перепрошую. Дивіться, ви сейчас розповідаєте по суті принципи цього законопроекту. Я просто бачив цю презентацію, вона трохи модифікована, добавлено декілька слайдів, а це по суті та презентація, яку ми бачили перед прийняттям цього закону. Ми повністю знаємо, що таке еРиба, тому що ми тоді довірилися Кабміну, який подав цей законопроект, і ми проголосували за це. Не треба нам переказувати законопроект, ми його всі чітко розуміємо.

У нас є ряд запитань по тому, як виконуються вже норми закону з боку Кабінету Міністрів, як вони подають підзаконні акти і як вони виконуються. На превеликий жаль...

 

ГОЛОВНЯ В.О. Давайте перейдемо до запитань.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте, якщо є запитання...

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ми були два або три рази в Ізмаїлі, ми чули звернення від безпосередньо від тих, хто... рибної промисловості були запитання, ми їх пам'ятаємо. І на сьогоднішній день, слава богу, 4 грудня ви лише зареєстрували, уже в реєстрі з'явилася постанова щодо ТРП. Хоча я пам'ятаю, як пан Ігор Михайлович безпосередньо мені ще влітку казав, що там все є, все нормально, і воно взагалі все залежить від Держспоживслужби. Ну, я так розумію, що у Ігоря Михайловича просто флешбек із минулої роботи, бо він сам колись працював на Держспоживслужбі. Але безпосередньо ТРП ви лише зареєстрували 4 грудня.

 

ГОЛОВНЯ В.О. РПП, рибоприймальні пункти.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. РПП, рибоприймальні пункти. Безпосередньо 4 грудня, що порушили законодавство на шість місяців. Шість! Тому що ми зібралися тобі в суботу, в шабат. Пам'ятаєте, нас голова, ви попрохали, нас зібрав голова комітету щодо відтермінування РПП на один місяць. Ми цю правку прийняли, подали. Чому була затримка аж в шість місяців потім? Як на мене, чесно, це моя думку, рибоприймальний пункт, ми їздили там дивилися в Ізмаїлі безпосередньо, рибоприймальний пункт – це один із основних етапів вилову риби по тій системі і тій реформі, яку вже іменують імені Головня, від так сказать лану до столу. І РПП – це саме той момент, коли із водойми дістається риба, там вона повинна пройти всі санітарні норми. І ви їх затримували на шість місяців.

Я особисто вважаю і переконаний, що це штучно було зроблено, тому що так, як ви поспішали із цим законом, а одну із самих головних речей, яка потребує певних видатків для рибної галузі після прийняття закону, ви відтерміновували. Питання тільки, якщо ми зараз поїдемо: чи було щось зроблено, якщо це штучне відтермінування було? Чи змінилися  рибоприймальні пункти? Поясніть, чому ви порушили закон на шість місяців.

 

ГОЛОВНЯ В.О.  Ми розробляли нормативні-правові акти підзаконні до даного законопроекту. І відповідно цей нормативно-правовий акт зайняв шість місяців для його розробки.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. А чому правка була… була пропозиція від міністерства подати правку на один місяць. Тобто, ви ж чимось керувалися? Щось вас керувало тим, щоб народні депутати прийняли пропозицію і подали комітетську правку, відтермінування РПП на один місяць? А зараз ви кажете, що потребувало шість. По суті, ви нас підставляєте. Тоді ми могли і прийняти правку і на шість місяців, воно для нас не було б якоюсь певною… таким рычагом або каменем, ми не заангажовані люди. Але я вбачаю, що заангажоване або безпосередньо рибагентство під вашим керівництвом, тому що я не розумію таку поведінку, я особисто.

 

ГОЛОВНЯ В.О. Місяця було мало для досконалого вивчення даного питання.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Чому тоді правка була… Ви виступали тоді в суботу… Ви виступали в суботу і попросили місяць. Ви виступали тоді. Ми можемо підняти стенограму комітету.

 

_______________.  Чому не було передбачено, що там два місяці, шість місяців? Це ж ваше відомство…

 

ЧЕРНОМОРОВ А.О. Мені це нагадує Простоквашино: спочатку ми бігаємо фоткаємо зайця, а потім бігаємо, щоб віддати йому фотографію.

 

ГОЛОВНЯ В.О. Дивіться, на сьогодні дане питання врегульовано законним способом і цілком погоджено, і задовольняє суб'єктів господарювання в промислі.   

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Добре. Давайте тепер ще стосовно цього питання, яке було від галузі безпосередньо. Про затвердження положення по моніторингу рибних суден та порядку функціонування системи дистанційного контролю риболовецьких суден як вирішення питання прикордонної території. Ми про GPS-трекери зараз говоримо.  Скажіть, будь ласка, чи вирішена проблема швидкого реагування на технічні неполадки трекерів, взагалі чи всі вони закуплені вже є повністю по рибінспекціям і яким інспекторам дивитися на наявність суден в системі моніторингу? Це від галузі. Рано вранці, наприклад, або у вихідні дні, якщо відповідальна людина за моніторингом цих суден, тероргани вже пішли з роботи або знаходяться у вихідні, хто контролює це?

 

ГОЛОВНЯ В.О. Значить, відповідаю. На сьогодні підключено, сьогодні ні, а на кінець року 23-го, так, тому що зараз ще тільки отримують дозволи, проводяться аукціони, вони будуть тільки виходити. На кінець року було підключено всі 920 суден до системи моніторингу, яка у нас існує. Крім того, системою моніторингу згідно меморандумів ми поділилися з прикордонниками, з Військово-морськими силами, з поліцією і  Держрибагентством. Тобто вони в системі онлайн постійно бачать всі наші судна. Тобто у нас є меморандум, і вони на сьогодні спостерігають. До речі, за що вони нам також дякують, тому що це їм допомагає.

Питання щодо вихідних і інших. В системі є можливість того, що зберігається пам'ять і видно за вихідні трекери, де це судно знаходилося, і після цього проводиться такий ризик-орієнтовний підхід і дивиться, чи є певні моменти і чи були якісь порушення.

Тому це все здійснюється, і на сьогодні моніториться. І крім того, що вихід суден на сьогодні без попередження там Військово-морських сил, які контролюють на сьогодні всі водойми, по-моєму, з червня місяця він взагалі неможливий. Тому у нас і є система ця електронна, і всі відповідні органи які є на воді, вони також бачать, де знаходяться риболовні судна.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Добре. Друге питання. На виконання доручення Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля від 1 травня 2023 року №12493/1123  до листа Президента України від 21 квітня 2023 року №0101468 до доручення Прем'єр-міністра України Дениса Шмигаля від 29 травня 2023 року щодо вжиття додаткових заходів до забезпечення підготовки в установленому порядку законопроекту щодо удосконалення чіткого визначення  механізму справляння плати за спеціальне використання водних біоресурсів. Короче щоб сказати це, це безпосередньо стосується мого підкомітету, оскільки у нас дуже часто проходили дискусії, що ті аукціони, які будуть проходити, і ті сплати, які будуть, будуть іти частково в місцеві бюджети, а також щодо відновлення біоресурсів.

Скажіть, будь ласка, яке вирішення питання з коштами, які надходили з аукціонів безпосередньо промислового вилову до місцевих бюджетів, але не використовувались для потреб рибної галузі, а використовувались на власний розсуд органами місцевого самоврядування. Вже пройшли перші аукціони та кошти за вилучені водні біоресурси вже зачислені на місцеві бюджети. Водні біоресурси вилучені, але, я так розумію, що навіть з останньої постанови Кабміну, яка була перед новим роком, що ви забрали кошти, то як ви відновлюєте біоресурси?

 

ГОЛОВНЯ В.О.  Давайте почнемо спочатку. Перше, що ви сказали, що дійсно нами був розроблений такий законопроект. Він був розроблений паралельно з іншим законопроектом про любительське рибальство, внесений до Кабінету Міністрів України, де ...(Не чути)  абсолютно погодження з відповідними ЦОВВ, але за певних умов він ще не розглянувся і не надійшов далі до Верховної Ради.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я ще зазначаю постанову, яку  ви спочатку розробили. Я про закон взагалі нічого не говорив.

 

ГОЛОВНЯ В.О. Згідно постанови там не було передбачено щодо коштів, які будуть надходити до спеціального фонду. Там було як і раніше впроваджено, що ці кошти будуть надходити до обласних бюджетів як і раніше було.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Місцевих.

 

ГОЛОВНЯ В.О.  Місцевих, так, обласних місцевих бюджетів.

Але всі наші намагання створити спецфонд або запровадити відповідні програми, внести в Бюджетний кодекс в статтю 29 доходів і 30 видатків не були погоджені Міністерством фінансів у зв'язку з тим, що згідно вимог Міжнародного валютного фонду в них немає такого поняття як спецфонди. Тому спецфонд створити взагалі нереально, а програми нам не пропустили. І дякуючи вам, в Законі про бюджет в перше читання навіть попала правка про створення саме програм, не спецфонду, а програм, де в 29, 30, повторюсь, статтю, де ми вносили зміни. Але до другого читання Мінфіном всі інші такі програми, які передбачали надходження і видатки, вони були зняті. Ми, звичайно, намагалися все ж таки повернути цю річ, про що ми домовилися, що ми повернемося до цього питання в лютому 2024 року і все ж таки спробуємо підготувати такий концепт, який би можна було пояснити в майбутньому там Міжнародному валютному фонду, іншим всім, чому створюються ось такі речі.

Тому як використовують, ми зробили від себе все, щоби у нас був спецфонд, який би відповідно ці рибалки, які виловлюють ресурси, вони б мали можливість, за рахунок державних коштів, сплачувати податки і за ці податки можна було б зариблювати, ми далі над цим працюємо.

А щодо того, як…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Чи проводите ви спілкування з територіальними громадами на території яких проводиться цей промисел? Або…

 

ГОЛОВНЯ В.О. Звичайно, зараз розкажу, проводиться така робота, ми абсолютно з усіма територіальними органами на сьогодні провели роботу і затвердили, практично в більшості областей затвердили програми щодо розвитку рибного господарства. Зокрема, по Одесі в нас є 2 мільйони, по Житомиру там десь більше трошки, чи, може, навіть 5…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я вас прошу надіслати на комітет ці програми.

 

ГОЛОВНЯ В.О.  Добре, ми надішлемо, є у нас програми.  Тобто не всі області затвердили, але більшість областей затверджені програми, згідно яких будуть, передбачено виділення. Чи виділять їх – це буде інше. Але ми, звичайно, над цим працюємо і в нас є ці програми.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Тобто я так розумію, що зазначені в законопроекті аукціони, кошти які були передбачені, безпосередньо регламентовано в майбутньому, якщо б прийнявся закон по спецрахунку, то вони б запрацювали і було  б  відновлення.

 

ГОЛОВНЯ В.О.  Так.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. На сьогоднішній день це не контрольована ситуація?

 

ГОЛОВНЯ В.О.  Так.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Тобто по суті ви  зробили крок, далі ви не знаєте, який крок робити, щоб контролювати по суті галузь, рибну галузь?

 

ГОЛОВНЯ В.О. Ні, ми знаємо, ми робимо, зараз працюємо в двох напрямах. Перший напрям – це програми з областями. Другий напрям, ми все ж таки намагаємося, щоб у нас була  відповідна програма в Бюджетному кодексі.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  І я вам хотів би зазначити, що спецрахунки все ж таки є. В Держспоживслужбі є спецрахунок…

 

ГОЛОВНЯ В.О.  Вони ще раніше створили, зараз нового нічого не створюється.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Почекайте, я розумію, що зараз може і не створюєте, державний і є дорожній фонд також. Дорожній – це спецрахунки, в минулому скликанні було  зроблено.

Я передам слово Богдану Григоровичу, і в мене буде останнє запитання згідно постанови, яка була нещодавно.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. А можна повернутися до GPS-трекерів? Вони встановлювалися за кошт суб'єкта господарювання?

 

_______________. Так.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Добре. Доцільність цих трекерів та їх контроль. Дивіться, тому що я розумію, що є в мене трекер, телефон, можливо, там, я хочу його беру з собою, хочу не беру. Чи це якось вони встановилися, опломбувалися на цих певних суднах, як взагалі контроль цього відбувався?

 

_______________. Дозвольте. Дякую за чудове правильне запитання.

Доброго дня, шановні колеги народні, щоб було ввічливо.

 

_______________. Вам тоже не хворать.

 

_______________. Дякую.

Дивіться, стосовно третього. Є у нас 1005 Регламент  Європейського Союзу, на основі чого було попередньо розроблені і ініційовані якраз зміни в законодавство, і всіх порядків, який передбачає, що на риболовних суднах повинні встановлюватися засоби дистанційного контролю, які ми можемо дистанційно контролювати це, в залежності море, океан, внутрішні водойми, різні є засоби. Ми обрали і рекомендували Мінагрополітики GPS-трекери, як найдешевший для нашого бізнесу і найдоступніше джерело дистанційного контролю.

Для чого це необхідно? По-перше, вимоги Європейського Союзу, щоб це було в нашому законодавстві. Ми маємо розуміти, де, в яких територіальних водах плавають, в яких зонах плавають риболовні човни…

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Це зрозуміло, контроль встановлення цього…

 

_______________. По законодавству GPS-трекери не повинні бути в карманах, їздити в машинах, вони повинні встановлені бути на риболовному судні, згідно нашого законодавства, на риболовному судні. Вони не повинні його знімати, не повинні їздити і, коли вони виходять на воду, вони повинні бути постійно увімкнені, коли не увімкнені, вони повинні повідомляти наші тероргани, нас на гарячій лінії.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Як ви це контролюєте? Дивіться, добре.

 

_______________. Всі судна встановили ці трекери чи ні, який контроль?

 

_______________. Так, на сьогоднішній день всі. Дивіться, на сьогоднішній день у нас є два джерела контролю, перший, нагляд, контроль в рамках планових перевірок, які заборонені на сьогоднішній день…

 

ТОРОХТІЙ Б.Г.То контролю немає?

 

 _______________. Ні. Другий важіль, який ми маємо, це наша правоохоронна діяльність, це рейд. В рамках наших рейдів, які ми виїжджаємо і перевіряємо рибоприймальні пункти, виїжджаємо на водоймах, під'їжджаємо до цих човнів, постійно здійснюється контроль за ввімкненими трекерами… (Не чути)  контроль. Можна, я закінчу.

У нас є звітування за виловлений водний біоресурс щотижнево суб'єктами господарювання. І суб'єкт господарювання подає нам звіт, що такий-то човен за такий-то час там десять разів вийшов на воду, виловив стільки-то водних біоресурсів. Наша система моніторингу нам дає без перевірок контактно навіть суб'єктам господарювання порівняти дані, чи дійсно в ці дні він виїжджав, чи не виїжджав. Коли не виїжджав, ми звертаємо увагу на це. Якраз оце є елементи дистанційного контролю, це є елементи ризик-орієнтованого підходу, на основі оцих всіх даних ми бачимо, є неспівпадіння даних, виїжджає рибпатруль в рейд, і перевіряє, якраз звертає увагу на ті судна, де вони плавали, коли вони плавали.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Скільки рейдів було проведено за 2023 рік?

 

_______________. По суті, вони постійно проводяться.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Ви скажіть цифру.

 

_______________. 7. Якщо брати будь-який наш терорган…

 

ТОРОХТІЙ Б.Г.  Можете надати інформацію на комітеті, підготувати її?

 

_______________. Підготуємо і надамо. Без питань.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. А з ваших слів я можу зробити висновок, що ці GPS-трекери неефективні взагалі.

 

_______________. Навпаки, максимально ефективні.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Тому що суб'єкт господарювання може впливати на дію даного GPS-трекеру. Тобто, як ви самі зазначили, включити його він повинен, коли виходить, або виключити. Тобто він не працює постійно, суб'єкт господарювання зробив, встановив ці трекери за власний кошт, тобто  ці трекери можуть знаходиться в судні або, можливо, поряд біля судна.

 

_______________. Дозвольте не погодитися. Дивіться, ми маємо з вами розглядати GPS-трекери системи моніторингу не як окремий елемент, а як один з елементів контролю, де у нас є журнали, де записується час виходу на воду і час повернення. Вони повинні співпадати з даними GPS-трекера. Хочу я включив, хочу не виключив – це інше, але ти вже є в журналі. Також це все співпадає з іншим і з звітами: виловлено, підходить, не підходить. І це створює систему державного контролю, яка і працює в Європейському Союзі.

Далі є контроль критичних точок...

 

_______________.  Ні-ні в журналі.

 

_______________. На сервері. Ці всі дані передаються кожних дві-три хвилини на наш сервер, ми бачимо маршрути.

 

_______________. Це ви про GPS, а про журнали входу, виходу судна в річку та море?

 

_______________. Десятиліття воно вже ведеться, на сьогоднішній день до цих моментів в паперовій формі, де кожен це підтверджується. Друге, те, що Віталій Олександрович сказав, друга черга запускаєюься якраз електронні журнали і ми підключаємо систему моніторингу, дозволів, електронні журнали уже в електронному вигляді і ми повністю цифровізуємо з вами промисел.

 

_______________.  Тобто поки не запущені цифрові журнали, можна сказати, що GPS-трекери – це недіюча історія?

 

_______________. Ні, вони діючі, тому що щотижня ми отримуємо інформацію.

 

_______________.  Контролю немає, дивіться, немає контролю.

 

_______________. Дивіться, контроль за GPS-трекерами на сьогоднішній день здійснюється на центральному рівні, щовівторка ми дивимося і доводимо всім і в оперативному режимі.

 

_______________. Дивіться, у вас, дивіться...

 

_______________. Інспектори, виїжджаючи на рейди, якраз це все перевіряють.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Ігор Михайлович, дивіться, у нас парламентський контроль також передбачено і кожен народний депутат постійно кожного дня з моменту складання присяги народного депутата до втрати повноважень народного депутата робить, навіть коли спить, робить парламентський контроль. Тому я можу сказати, що у вас контрою немає і ці GPS-трекинги неефективні, ну дивіться, і можуть впливати.

Ну, це вже, дивіться, це питання, …(Не чути) питання вже мені зрозуміло, я вже для себе його з'ясував. В мене інше питання: ви там гарні картинки позували, на якій стадії зараз розробка програмного забезпечення та впровадження його там?

 

_______________. Маєте на увазі друга черга? Ну, на сьогодні нормативно-правовий акт вже виходить...

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Я не про нормативний, я про...

 

_______________.  Але це в комплексі має, спочатку нормативно-правовий акт. На сьогодні розробляється, зараз проведений тендер. Так, уже?  І буде переможець, ми маємо надію, що до кінця лютого ми матимемо …(Не чути)

 

_______________. Віктор Олександрович, можна я добавлю?

 

_______________. Тобто виконавця ще немає?

 

_______________. Є переможець.

 

_______________. В мене прохання, дивіться, по-перше, що з державного бюджету ні Держрибагентсво, ні міністерство саме по коду на розробку ІТ-продуктів жодної копійки не виділили. І реалізація ІТ-рішень...

 

_______________.  Тобто непотрібно вас питати, як воно розроблюється, бо державних коштів не виділено?

 

_______________. Ні-ні, я вам просто кажу умови. Одне діло, коли було паралельно виділено кошти і виконавцями тендерів – замовниками являємося ми, ні, зараз є меморандум, заключений з Мінцифрою, з міжнародними проектами, TAPAS…

 

_______________.  Скажімо, у вас фахівці з даного напрямку у відомстві працюють?

 

_______________. Працюють.

 

_______________.  А їхніми сила не можна це зробити?

 

_______________. Програмістів? В межах наших фондів заробітної плати середньої 20 тисяч в кращому… Програміста, на жаль, найняти ми не можемо і своїми силами реалізувати цей проект.

Тому є залучені кошти міжнародних донорів. За 6 місяців ми реалізували першу чергу нашої еРиби. Менше ніж за рік ми цифровізуємо другий елемент повністю - промисел, який в деяких напрямках не… коли і було фінансування і хороші умови, не реалізували за 10 років. Ми менш ніж за рік виходимо на повністю… Тендер зараз проведений, TAPAS, міжнародний проект, визначається з переможцем, ми до цього не маємо впливу. Він заключає договір по цьому всьому. Ми являємося по картці МТД Кабінету Міністрів реципієнтом. Ми тільки затверджуємо технічне завдання і приймаємо програмний продукт.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Артем Олегович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Віталій Олександрович, Ігор Михайлович, я хочу, шановні колеги, просто щоб всі зрозуміли, чому питання було піднято мною безпосередньо. І останнє я хотів би закцентувати. По-перше… Тому що я був основним автором, і мені зараз, якщо чесно, жалібно дивитися на те, як порушується законодавство, прийняте нами з вами, шановні колеги.

Щодо стосовно безпосередньо Віталія Олександровича і Ігоря Михайловича, я хотів сказати, що ми виїжджали, ми слухали людей. Ми, по крайній мірі, вважали, що міністерство теж їх почує, тому що законопроект був важкий, я пам'ятаю, що він проходив дуже важко. І на сьогоднішній день я чітко розумію і даю собі таке поняття, що ми поспішили з його прийняттям, тому що ми його прийняли, а ви вслід не встигаєте за ним. І ви кожного разу кажете: там 6 місяців треба було, там ще щось. Ви розумієте, що ви під час війни, де перекрите море, а я безпосередньо з області, яка межує з морем, і Степан Миколайович, і Олександр Васильович голова,  ви заблокували роботу одної з великих галузей, тому що в нас тільки є внутрішні водні ресурси і все. А реформу, яку ви ведете, вона стосується безпосередньо всієї галузі, і вона на сьогоднішній день завдяки цьому закону, я не знаю, це в гарну сторону чи, на сьогоднішній день я бачу, в негарну, вона стоїть. Тому що ви можете проводити аукціони тільки на внутрішні водойми.

Постанови, які ви приймаєте із запізненням, теж не дають змогу пропрацювати в правильному руслі, а якщо зараз повернусь до постанови Кабінету Міністрів, яка прийнята була 22.12, що далі робити людям зі ГРГ, яка повністю зараз не контролюється. Нам пишуть листи люди безпосередньо з Одеської області, тому що ми як народні депутати туди приїжджали, вони до нас звертались. Це не ваші виборці, це наші виборці, ми повірили вам, чуючи їх, що щось зміниться.

Скажіть, будь ласка, 22 грудня ви прийняли безпосередньо Постанову №1347, як вона врегульовує з ГРГ? От як? Бо то ж все стоїть, ви ж це знаєте. Податки не платяться.

 

ГОЛОВНЯ В.О.  Давайте розпочнемо з першого. Те, що ви сказали, що на сьогодні проводяться аукціони лише на внутрішні водойми. Це майже так, але частково Чорноморський басейн також працює, це Дунай, це Тилігул, озера, які є, вони відносяться до моря. Але те, що Чорне море як таке, не проводяться аукціони там, це не тому, що ми їх не проводимо, – це тому, що там на сьогодні існує заборона військових на вихід будь-яких суден. Там навіть, по-моєму, не можна проводити рекреацію

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Віталій Олександрович, я після цього вам должен дати, я вам погони готовий віддати "капітана очевидність". Ми і так це розуміємо, ми вже два роки у війні знаходимося. Питання тільки в другому: навіщо ми це штовхаємо, якщо люди, у яких на півдні України рибний промисел – це один з основних був джерел існування. От наприклад, ви розумієте, що зараз всі ці риболовецькі судна, які ви зарегульовуєте, вони повинні працювати на дуже малому дзеркалі площі роботи, тобто це буквально там русло Дунаю трохи, Дністер трошки, а ви повністю перевертаєте дошку  роботи,  яка була 30 років.

Сергій, можна, я поставлю на голосування одне звернення. І тому я закінчую, тому, пане голово, будь ласка, я зачитаю звернення по першому питанню і по другому.

Звернутися до Прем’єр-міністра України стосовно приведення у відповідність до вимог законодавства складу представників держави у раді Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві з урахуванням статті 9 закону, безпосередньо щоб так воно стосувалося.

І друге, стосовно вжиття заходів, передбачених Порядком здійснення дисциплінарного провадження стосовно міністрів та їх заступників, керівників інших центральних органів виконавчої влади та їх заступників, керівників місцевих органів виконавчої влади та їх заступників, на яких не поширюється законодавство про державну службу, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2017 року 1087, щодо притягнення до відповідальності відповідних осіб Мінагрополітики.

Третє, надання доручення центральним органам виконавчої влади щодо приведення в найкоротший строк у відповідність власних нормативно-правових актів до прийнятих законів України, які набрали чинність.

В такому, будь ласка… Що, в нас більшості немає? Нічого, я від себе подам.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Ні, зараз почекаємо, зайдуть з коридору, вийшли двоє депутатів. Одного потрібно для кворуму.

(Загальна дискусія)

 

_______________. Є кворум?

 

_______________. Є.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Тому прошу поставити на голосування.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги, будь ласка, там пішли подивитися… Колеги, ставимо на голосування пропозицію Артема Олеговича стосовно таких звернень.

Будь ласка, хто за таку пропозицію?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Прошу голосувати, колеги.

15. Сергій Ярославович!

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Дякую, Сергій. Дякую, шановні колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Переходимо до третього питання – про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення реалізації права учасників бойових дій та сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України при відведенні їм земельних ділянок за рахунок земель державної і комунальної власності (реєстраційний номер 10027). Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо забезпечення права учасників бойових дій та членів сімей загиблих (померлих) Захисників і Захисниць України на відведенні їм земельних ділянок за рахунок земель державної та комунальної власності (реєстраційний номер 10027-1).

Ярослава, Сергія Ярославовича я бачу на екрані, будь ласка, до слова запрошую. Сергій Ярославович.

 

РУДИК С.Я. Скажіть, будь ласка, колеги, перше... Кворум є?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, є.

 

РУДИК С.Я. Сподіваюся, що він залишиться до закінчення.

 

_______________. Сергій Ярославович, під ваш законопроект народні депутати, всі стягуються в зал. Тільки ви, будь ласка, голосніше. В залі зарає є 17 народних депутатів. Я тільки вас дуже прошу, будь ласка, голосніше говоріть, щоб було чути.

 

РУДИК С.Я. Добре. Сподіваюсь, що до кінця засідання кворум залишиться, а не як минулого разу, коли ви знаєте, якими боями пробивали цей порядок денний, і дійшло до того, що просто не було кому вже приймати рішення.

Отже, суть законопроекту дуже проста, номер його 10027, зареєстрований мною був, поданий 9 вересня минулого року, зареєстрований Апаратом Верховної Ради 11 вересня. Чому нагадую про ці формальності? Для того, щоб зрозуміли ви всі, що пройшло вже чотири місяці і, незважаючи на те, що я цілий заступник голови комітету, підполковник Збройних Сил України, веду цю тематику вже майже десять років, мій рідний профільний Комітет аграрної політики і земельних відносин тільки через чотири місяці прийшов до його розгляду. Не буду нагадувати, яким способом,  не хотілося би, щоб всі законопроекти, які насправді потребують сьогодні Збройні Сили і український народ, досягалися саме таким способом.

Суть законопроекту дуже проста. 1 січня, як ви знаєте, юридичні особи мають в рамках земельної реформи право на отримання у власність до 10 тисяч га, а у часники бойових дій у зв'язку з закриттям реєстрів з 24.02.2022 року таким правом не можуть скористатися. Не на рівні 10 тисяч га, а на рівні 10 соток.

Чому ви, мої колеги, цього не розуміли і не розумієте, мені дуже важко зрозуміти. Ну, в більшості тому що, ще раз кажу, ми до цього питання приходимо в січні 2024 року. Я про це почав говорити, ви самі знаєте, коли, ще коли ми приймали рішення про те, що закон, який регулював питання використання земель, які належали підприємствам Аграрної академії наук і інших державних підприємств, але тоді мене не почули. І, як ви пам'ятаєте, головуючий сказав про те, що не хвилюйтесь, буквально от наступне засідання – і ми до цього питання повернемося.

Ну, як завжди, не повернулися, тому що, я розумію, що кому потрібна власність учасників бойових дій, яких з кожним днем стає все менше, якщо на кону стоїть земля аграрних латифундистів, частина з яких присутні, в тому числі, в нашому залі.

Що я пропоную? Я пропоную дуже простий механізм. Перше: розблокувати незаконну заборону на приватизацію земель для учасників бойових дій. Це робиться дуже просто, для цього потрібна тільки політична воля.

Дуже часто стоїть питання, де брати цю землю. Я в своєму законопроекті з колегами відповів теж дуже просто: органи державної влади і органи місцевого самоврядування мають створити резервний фонд земель, які колись використовували установи, підприємства, організації на правах постійного користування. Все, і продовжити їх видавати, поки ця земля є. Коли вона закінчиться, тоді вже ми перейдемо до інших варіантів, які теж пропонувалися при обговоренні цього питання не один раз, в тому числі і в нашому залі: компенсації, там ще щось, видачу в матеріальній формі і так далі.

По ходу того, як це питання ставилося, і вже було зрозуміло, що воно є в порядку денному, на мене вийшов цілий міністр аграрної політики, я навіть переговорив з Прем’єр-міністром України. Так сталося, що минулого разу мені вдалося його піймати і пояснити йому, в чому суть питання.

Наскільки я знаю, Прем’єр-міністр дуже здивувався і запропонував Міністерству аграрної політики вернутися до цього питання в дуже простий спосіб, не приймаючи окремий закон, а просто відкрити закриті реєстрі і розблокувати це питання, на що йому було сказано, що це неможливо, це треба вирішувати в рамках окремого закону.

Міністерство в особі міністра, його заступника, запропонувало варіант авторам цього законопроекту, мені як першому автору, відкликати його і подати новий законопроект, який матиме більш реалістичні для проходження залу норми. Я думаю, здається, є присутні, принаймні була, бачу, є заступник міністра, вона ці норми проговорить і пояснить, чим пропозиція Міністерства АПК суттєво відрізняється від моєї пропозиції.

Я скажу вам просто, я не заперечую проти того, що ці інновації, які пропонує Міністерство АПК, були впроваджені і пропоную їх вирішити в другому читанні, тому прошу вас, шановні колеги, схвалити мій законопроект за основу, скориставшись при цьому першою частиною 116 статті Регламенту, який дозволяє суттєво коригувати законопроект після того як він прийнятий за основу, і такі приклади у нас є. Більше того, я вам скажу, що завтра буде на пленарному засіданні законопроект так званий, який в народі називають про мобілізацію, який, судячи з усього, буде суттєво доопрацьований в другому читанні, але тим не менше більшість ставить його в порядок денний, хоча можна було так само відкласти і доопрацювати, створивши більш досконалий законопроект.

Колеги, якщо треба, готовий відповісти на ваші запитання, але, мені здається, все дуже просто. Ми не маємо права зволікати з вирішенням цього питання, оскільки ті, хто зараз в окопах, цього не зрозуміють ні зараз, ні через 10, ні через 20 років.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Ярославович.

Будь ласка, ми хотіли би вислухати позицію міністерства.

 

ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.М. Дякую.

Доброго дня, шановні народні депутати! Міністерство агарної політики підтримує в цілому ідею відкриття можливості приватизації земельних ділянок учасниками бойових дій та членами сімей загиблих учасників бойових дій. Але ми напрацювали інший законопроект, який концептуально відрізняється від зареєстрованих у Верховній Раді. Ми готові спільно з народними депутатами зробити доопрацьований законопроект або, ну, якщо народні депутати готові відкликати і зареєструвати новий, але за тими підходами, які відрізняються від зареєстрованих. Самі підходи міністр Микола Тарасович презентував два комітети тому і у вас була можливість з ними ознайомитися. Ми пропонуємо, що ми в законопроекті, який розробляємо, пропонуємо щоб передавалися у власність учасникам бойових дій та членам сімей загиблих земельні ділянки земель запасу та земельні ділянки, які перебувають в оренді, як отримані через аукціони, так і до того, визначити певні умови, механізми чи то за згодою землекористувача, в деяких випадках мовчазну передбачити згоду, тобто законопроект дуже комплексний. На сьогодні землі комунальної власності є достатньо для забезпечення потреб, ми не знаємо, ніхто не знає цифри: скільки це може бути заявників, але її достатньо в межах того, що ми можемо собі, ну, яку інформацію ми маємо з Міністерства ветеранів там. Тому ми пропонуємо або такий варіант доопрацювання законопроектів, які є декількох цих законодавчих ініціатив, або тоді, ну, як би ви – народні депутати, вам приймати рішення, ми будемо тоді від уряду напрацьовувати своє бачення і далі погоджувати із заінтересованими органами.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Людмило Миколаївно.

В нас присутній заступник міністра у справах ветеранів України Токарчук Тетяна Василівна.

Будь ласка, хотілося би вашу позицію по цьому питанню.

 

ТОКАРЧУК Т.В. Доброго дня, колеги! Ну, стосовно пропозицій, які подавали Мінветеранів, ми підтримуємо законопроект. Проте з метою дотримання соціальної справедливості ми би пропонували передбачити таку пільгу для осіб з інвалідністю внаслідок війни та сімей загиблих (померлих) захисників і захисниць України та внести відповідні зміни до абзацу другого пункту 18 частини першої статті 13 та абзацу другого пункту 15 статті 15 Закону 3551.

І в нас є єдине те, що напрацювали мої колеги, що водночас ми висловлюємо застереження, що запропонованим законопроектом зміни не містять норм, які гарантуватимуть можливість отримати учасниками бойових дій особам з інвалідністю внаслідок війни та сім'ям загиблих земельну ділянку за відсутності вільних земельних ділянок у вказаному резервному фонді. Це були наші напрацювання стосовно законопроекту.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Тетяна Василівна. Пропозиція понятна.

У нас ще є Валентина Анатоліївна Кудін, це представник Мінсоцполітики. Будь ласка.

 

КУДІН В.А. Доброго дня, шановні народні депутати! Як було зазначено представником Міністерства ветеранів, що основний, що додатковий, альтернативний законопроект потребують доопрацювання, поскільки вносячи Закон про статус ветеранів війни, особливість пріоритетного забезпечення виключно учасників бойових дій одночасно змінами до Земельного кодексу передбачається як учасники бойових дій, при цьому робиться акцент, це ті, які були залучені з 2014 року і де чітка градація, посилаючись на 19 пункт, а також члени сім'ї захисників, захисниць. При цьому передбачаючи зміни в Земельному кодексі, надається визначення, які саме члени сім'ї, чи на родину буде забезпечено пріоритетно земельна ділянка, чи з посиланням як пропозиція на Закон "Про пенсійне забезпечення".

Крім того, хотіла би відзначити, що ризик містить така пропозиція, коли ми виокремлюємо з переліку категорій учасників бойових дій лише тих, хто були залучені з 14-го року, і як зазначається в рішеннях Конституційного Суду про те, що повинні бути очікування, оскільки статусний закон вже сьогодні передбачає першочергове забезпечення земельними ділянками. Тому є ризик того, що буде одна черга і пріоритетна черга. Тому, на думку Міністерства соціальної політики, що один, що другий законопроект потребує доопрацювання та узгодження в частині правової визначеності і люди могли б нормально реалізовувати своє право.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Також є в нас представник Фонду державного майна Тимошенко Ігор Олександрович. Там було зазначено, що, в принципі, більшість земель, які вільні і які можуть, скажемо так, користуватися наші захисники, це саме державні землі, які зараз в більшості знаходяться в Фонді держмайна. Ваш коментар.

 

ТИМОШЕНКО І.О.  Ми дійсно працюємо над проектом, який відомий, Land Bank, який передбачає прозору передачу в оренду, суборенду для суб'єктів господарювання земель державної власності. Але якщо говорити про кількість цього земельного ресурсу, то я можу назвати цифри, їх явно недостатньо для того, щоб забезпечити виконання цього закону за рахунок земель, які знаходяться в постійному користуванні державних підприємств. Зокрема, в першому полі, який передбачається по Land Bank, це всього на цей рік порядку 20 тисяч гектарів. Тобто, зрозуміло, це для такої кількості осіб, які потребуватимуть, це недостатньо. І друге питання, що Фонд держмайна має завдання, фінансовий план на 2024 рік по забезпеченню надходжень до державного бюджету саме за рахунок виконання цього завдання, передачу в оренду і забезпечення платежів до державного бюджету і місцевого частково бюджету. Зараз розглядається законопроект, де 90 відсотків до державного бюджету і 10 відсотків до місцевого бюджету. Тобто позиція фонду така, що з тим ресурсом буде дійсно складно виконати вимоги закону.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Колеги, хто хоче висловитись?

Будь ласка, Сергій Петрович Лабазюк.

 

ЛАБАЗЮК С.П. Шановні колеги, ми підняли надзвичайно болючу тему я би так назвав. І, звичайно, що сьогодні наші захисники, починаючи з 2014 року і до сьогодні, і хто його знає, скільки ще часу і скільки ще буде таких людей, будуть потребувати соціальної справедливості. Але давайте ми пригадаємо, що подібна тема вже двічі мала так зване "стоп". Один раз, коли кожен громадянин мав право на землю, зупинялася ця норма на якомусь етапі. Другий раз, коли учасники АТО отримували землю, зупинялася ця норма. І двічі питання, чому? Тому що не вистачало землі для видачі всім безпосередньо.

Сьогодні, Людмила Миколаївна, при всі повазі до вас, коли ви називаєте, що землі у нас вистачить, я думаю, що тієї землі, яка вільна, її практично вже не існує слово "вільна".  Є земля вся, яка десь в користуванні. Яким чином сьогодні ми можемо змінити з вами законодавство і той текст законопроекту, який пропонується міністерством, де там за замовчуванням можуть розриватися договори, які сьогодні є діючі, така суперечлива норма, як на мене, буде. І це також сьогодні десь хтось на цій землі, якісь фермерські господарства, агрогалузь, вони працюють, мають якісь плани стратегічні, перше. Державні землі, які зараз частина передаються у Фонд держмайна і ми розуміємо, що цей процес некороткий, він буде мати якийсь час, і логіка передачі, наприклад, з державної академії народного господарства передача землі, щоб були прозорі конкурси, мала одне за мету. І сьогодні тема, щоб розблокувати і почати давати всім учасникам бойових дій, ветеранам, їхнім членам, сім'ям і так далі землю, ми винні дуже обережно підійти.

Чому? Тому що землі точно не вистачить на всіх. І сьогодні ми можемо відкрити вкотре ящик пандори, яким появляться завтра ситуації, коли ми, прийнявши закон в якийсь редакції з вами, не зможемо забезпечити його виконання. І хто мажоритарник, напевно,  вже знає як раніше на зустрічах на окрузі приходили учасники бойових дій, які говорили, що ходять, оббивають пороги і не можуть отримати цих земель. Отож сьогодні ми маємо претензію, що хтось вже отримав, а хтось поки що ще ні, завтра ми будемо мати ще більше проблем, якщо ми до цього не підійдемо раціонально. Тому, моя думка, що, звичайно, потрібно виконати соціальну справедливість перед    учасниками бойових дій, в тому числі членами їхніх родин. Але правильно тут було сказано представниками вже міністерств про те, що чіткіше потрібно визначити, а хто ці члени.

Тому давайте, напевно, ще не будемо поспішати, як на мене, а дуже раціонально кропітко підійдемо до даного питання, щоб не наламати дров. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Петрович.

В кого є ще пропозиції? Да, будь ласка, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. В мене є запитання про суто міністерство. Я так, якщо чесно, ні від кого не почув, про яку цифру йде мова. От скільки таких земель є, які би могли ми сьогодні... Тобто ми дуже в загальному говоримо за всі речі, тобто ми готуємо законопроект, подаємо законопроект, а про які цифри, в загальному не йдеться…

Я розумію для себе сьогодні, що нам потрібно розуміти, яку цифру треба розпаювати… роздати: це 100 тисяч гектарів, 200 тисяч, 20 тисяч. Я чув, держфондмайна назвав цифру 20 тисяч гектарів. Що таке 20 тисяч гектарів? На сьогодні там, я не знаю, мільйон сьогодні учасників бойових дій є вже, а ще скільки буде! Зараз 500 тисяч мобілізація, післязавтра ще 400 тисяч. Ми ж не знаємо, скільки цей весь процес буде тягнутися. От про що ми маємо сьогодні говорити, от я цього не зрозумів.

Я чомусь думаю, я розумію, що ми маємо зробити перший аналіз, скільки цієї землі є. Далі я б бачив з власного досвіду якогось чи з мого розуміння, я б зробив якийсь, умовно там, банк, передав цю землю, скажемо, її є там сьогодні 200 тисяч гектарів, 300 тисяч, 100 тисяч гектарів, я не знаю, передав, для прикладу, в користування Фонду держмайна, зробив це як, умовно, землі, вже виділені для військових, але розподіл тих земель проводив виключно після завершення бойових дій, після війни. Тому що треба розуміти, на кого це ділити, хто цим скористається, отак. А там вже тоді приймати рішення: якщо це буде відповідно якась кількість, яка буде цікавити військових, так. Якщо це буде якась смішна цифра, яка там буде в межах 5-10 сотих чи там 15 сотих, я думаю, що це тоді відповідно буде прийматися якесь рішення.

Але це треба якось зробити правильно, тому що я розумію, сьогодні я приїду, те, що сказав Сергій Петрович, я приїду на округ, у мене на окрузі теж є велика кількість військових, які сьогодні беруть участь в бойових діях, хтось... (Не чути) хтось вже... когось вже немає на сьогоднішній день, завтра прийде дружина його до мене, що мені говорити, яку відповідь давати, що ми маємо вирішити? Я думаю, що тут треба почати спочатку з якоїсь ревізії, яку кількість землі ми можемо дійсно розпаювати і віддати військовим. Ініціатива прекрасна, я її підтримую, але треба зробити все правильно, щоб не допустити ніяких помилок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Нагаєвський.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Дякую, пане голово.

Я би, в принципі, в розрізі цього питання підтримав би Сергій Петровича в плані того, що, дійсно, право на соціальну справедливість має кожен військовослужбовець, кожен захисник. Але якщо подивитись на статистику минулих років і провести аналогію з сьогоднішнім днем, то у нас, наскільки я пам'ятаю, по статистиці ще 225 чи 200, я не буду округляти, тисяч атошників, учасників війни ще стоять в черзі на землю. Тобто навіть якщо взяти по статистиці сьогодні ті державні землі, які планується передати з постійного користування в оренду Фонду держмайна, там у нас різні цифри гуляли, від 350 до 500 тисяч гектар приблизно. Навіть якщо ці 200 тисяч людей взяти, які в черзі стоять, і взяти по 2 гектари – це вже 400 тисяч. Тобто фактично резерв буде зразу весь вичерпаний і використаний.

Що робити далі? Дійсно, ви праві, що це ящик пандори, я вважаю, що цього робити зараз не треба, треба все ж таки це питання більш глибоко вивчити, обговорити. Моя позиція така, що все ж таки треба обговорити питання можливої грошової компенсації, бо якщо знову ж таки подивитися на статистику, то із тих 100 відсотків учасників АТО, учасників бойових дій, які отримали свої земельні паї, 80 відсотків, це зі слів міністра аграрної політики, я пам'ятаю, у нас така розмова була, 80 відсотків свої паї продали, 20 відсотків фактично залишились власниками цих паїв, із них 10 відсотків чи 5 відсотків їх обробляють, інші просто передали їх в оренду. Це говорить про те, що людям, в принципі, я не знаю, чому саме чіпляються за паї, саме за землю, якщо 80 відсотків пайщиків цих військових продали свою землю, то,  можливо, гроші для них наразі актуальніші. І тому, можливо, б розглянути варіант грошової компенсації. 

У нас зараз ринок землі відкритий, він працює, на ринку багато пропозицій земельних паїв, тому якщо військовозобов'язаний отримує грошову компенсацію, він, в принципі,  може на конкурентних засадах собі дозволити купити або на аукціоні, або у вільному доступі земельну ділянку, якщо він дійсно хоче займатися фермерством або сільським господарством. 

Це моя думка така. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую. Дякую, Артем.

Богдан Торохтій.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Шановні колеги, я повністю підтримую попередніх  своїх колег. Але можемо ми якусь отримати інформацію, скільки взагалі у нас є державної землі, можливо, звернутися до міністерства, скільки державної землі, яку ми можемо акумулювати під ці потреби?

Потім, можливо, там моя інша пропозиція, щоб поміркували над цим. Цю землю, яка є, можливо, там у підприємств в державних, там право постійного користування, передати під ту ідею, яку ми були зробили і підтримали законопроект 7588, це земельний банк, передати її повністю всю, всю державну землю, наприклад, до Фонду держмайна, щоб вони зробили цей земельний банк.

І інша пропозиція, щоб, можливо, не надавати громадянам там конкретно по 2 гектари, а так як сказав мій попередній колега Артем, що вони, кожен громадянин, військовослужбовець, він переслідує фінансову вигоду. Можливо, ми знайдемо якусь концепцію, коли Фонд держмайна буде оперувати цими земельними  ділянками і як вони були вже зазначили, там 10 відсотків іде на місцеві органи, місцевого самоврядування там як в виді податків, 90 іншим. Може, ми з цих 90 ще знайдемо якусь  формулу, там  20, 30, 50 відсотків, як вже буде політична воля, яка буде йти на те, щоб виплачувати їм компенсацію чи це за те, що там орендну плату, будь-яке формулювання буде цього,  і буде виплачуватися. Цей розмір взагалі, ну, от Фонд держмайна сформував, наприклад, мільйон гривень з цього земельного банку, і він виплачує, а Мінсоцполітики, наприклад, буде розподіляти на певну кількість осіб, які в нас будуть. Тому що, яка кількість у нас буде там воїнів, невідомо. Зараз там 200 тисяч вже стоїть на черзі, 500 ще може бути. От, як приклад, у нас є мільйон, чи мільярд, там гривень з оренди цих земельних ділянок, і ми їх розподілили, наприклад, на мільйон осіб, які воювали. Тобто, можливо, таке буде рішення доцільніше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Богдан Григорович.

Будь ласка, Соломчук.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Дякую за надане слово. Дякую, колеги, що нарешті мою ідею за 4 роки почули, і, напевно, вона буде реалізована. Дякую, Сергію Ярославовичу. Я впевнений, що тут весь комітет за те, щоб землю всю віддати військовим, тому що вони її боронять, і вони в першу чергу мають бути її власниками. Але якщо спитати, що Міністерство аграрної та земельної політики, що Фонд держмайна, вони не знають, скільки є землі в Україні, сто відсотків не знають. Аудиту давно не проводилось, даних немає, і, враховуючи те, що проходять бойові дії, кордони ці можуть змінюватися 20 метрів в одну чи 50 метрів в іншу сторону.

І якщо сьогодні тільки за, щоб роздати всю землю військовослужбовцям, але щоб не так відбувалось це, як колись: військовослужбовець з Рівненської області, а йому дають земельну ділянку в Сумській області. Не зрозуміло, для чого вона йому потрібна. Чи з Вінницької області дають земельну ділянку в Черкаській десь області. Тому що військовослужбовець, якщо повертається додому, хоче займатися сільським господарствомчи хоче здавати її в оренду, йому в першу чергу земельна ділянка потрібна біля його місця проживання. І для того оце є тут і Фонд держмайна, міністерства, всі інші. Потрібно терміново підготувати запити до Прем'єр-міністра, до всіх інших, терміново щоб нам надали дані, скільки є землі постійного користування, скільки є земель медичних закладів, скільки є земель у Міністерства оборони, які не під полігонами, які використовуються для навчання, як сільськогосподарські, і  інші всі, щоб зложити до купи. Є 700 тисяч гектарів, мільйон гектарів, 800, ніхто ніякої цифри не скаже. Тоді сісти порахувати. Якщо Фонд держмайна, значить, здає через ProZorro в оренду землі, значить, ці всі кошти не туди-сюди десь, а прийняти на законодавчому рівні рішення, тому що ми вищий законодавчий орган, що всі кошти згідно черги для військовослужбовців по нормативно-грошовій оцінці в його регіоні виплатити як за 2 гектари. Хоче військовослужбовець, хай іде в бабусі, дідуся поряд купить собі земельну ділянку, хоче, хай іде пральну машинку купить, хоче, хай машину собі купить, добивить коштів.

Але якщо вийде так, що коли проведемо аудит весь повністю, всі нададуть нам дані, якщо в Україні з'явиться більше землі,  по 2 гектари на  усіх військовослужбовців, на мільйон хлопців і дівчат вистачить, то давайте оддамо, да і все, і закриємо це питання, не будемо піднімати. Хоч будемо знати, що земля в руках людей, які боронили країну по-справжньому в окопах.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нагаєвський Артем, будь ласка.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Дякую.

У мене, в принципі, така пропозиція, ще одна думка прийшла прямо тільки що на комітеті, з приводу того, що ми ж з ПДФО розібралися, в принципі, військовим, да, ми у громад це ПДФО забрали, ми передали їх 10 відсотків на військові частини, інші передали в держбюджет. Чому ми так само не можемо зробити з податком на цю землю? Ми його розглядаємо варіант того, що у нас передбачено законопроектом 7588 12 відсотків у місцеві бюджети податку, це ж різниця від аукціону в суборенду, воно лягає на адміністративні витрати Фонду держмайна, там і всі інші витрати, пов'язані там з оперуванням цих процесів. Чому, наприклад, не закріпити, у нас раніше, ця земля, за цю землю сплачувалось від 1 до 3 відсотків податку, наскільки я розумію, в місцеві бюджети. Якось місцеві бюджети без цих 12 відсотків жили? Жили. Зараз всі розуміють, що спроможність і життєдіяльність всіх громад залежить, в принципі, від наших військових.

Тому тут можна було піти на поступку і сказати, що... врегулювати це законодавчо, що 12 відсотків ми маємо оренди землі, з них 3 відсотки йдуть в громаду, як йшли раніше, а решта 9 відсотків ідуть у спеціальний резервний фонд, наприклад, акумулюється. І я порахував, це приблизно з цих цифр середньо з 300 тисяч гектар, навіть якщо взяти, це 12 мільярдів гривень у рік, 12 відсотків чи це мільярд 440 мільйонів. Тобто 9 відсотків там десь буде на рівні мільярд 200, мільярд 100 тисяч гривень. В принципі, кожен рік це акумулювати, якщо навіть рахувати там не по 40 тисяч, а по 60 тисяч гривень за гектар, це 120 тисяч гривень. Поділити на 120 тисяч гривень, вибачте, я на ходу рахую, це 12 тисяч. 12 тисяч людей можна забезпечувати спокійно кожного року компенсацією. Тобто протягом 10-15 років ми хоча б якусь половину або хоча б ту чергу, яка є на сьогодні, могли вже забезпечити цим правом. А інший варіант – шукати ще надходження грошові теж на компенсацію і давати право просто вільно купувати земельні ділянки.

 

СОЛОМЧУК Д.В.  Артеме Сергійовичу, на минулому комітеті ви казали мені, що за 34 роки …(Не чути)

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Вибачте, ми рахували різницю. Ми рахували, що 12...

 

_______________. Там трошки довший період буде, вже не 34, 334 роки.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Просто ми рахували 12 років ОТГ, а ми рахували з тих 6 чи 8 відсотків, якщо …(Не чути) буде суборенда, то ми рахували з них там половинку, це 3-4 відсотки. А ми зараз можемо, в принципі, і всі 12 зобов'язати. Всі 12 ОТГ якби має переуступити ці податки у вигляді компенсації за військових, за землю.

 

_______________. (Не чути)

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Це пропозиція.

 

_______________. Колеги, дозвольте? Я в продовження. Марина, вибач, будь ласка.

Я в продовження, тут трохи несправедливо, Артеме, тому що не кожна громада має ці державні землі. Ті громади, які мають їх, вони вже 30 років чекають. По-перше, було розпаювання, коли ми хотіли це зробити. Потім... Діма, вибач, я тебе слухав, коли ти... Тепер ми зараз у них заберемо, ми вже к ним пішли і розказали, що вони хоч якось встануть з колін ті громади і будуть мати 12 відсотків, зараз ми в них забираємо на військових, а є громади, які сьогодні живуть… Наприклад, там одеська громада, у якої землі немає, але ми зразу зараз забираємо на військових. Тут я не погоджуюся, бо ми не можемо забирати ці 12 відсотків саме з тих громад, які чекають вже 30 років і нічого, ні копійки не отримують. Вони і так стоять на колінах і вони вже будуть закриватися.

 

НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Можна, да? Я, в принципі, десь в цьому і погоджуюся. Але я знову ж таки, виходячи з того, що громади жили без цього податку. Да, вони на нього розраховують, але вони без нього жили. А якщо громада неспроможна, таких громад у нас зараз дуже багато з'явилося, в тому числі і за цього  військового ПДФО, то треба просто, я думаю, що проводити оптимізацію. Просто громади мають об'єднуватися і неспроможні приєднуватися до спроможних.

Ми ж не говоримо про те, що у нас 12 відсотків… Ви кажете, що деякі громади мають ці землі, а деякі не мають. Ми говоримо про те, що всі ці 12 відсотків від будь-яких громад, мають вони державні землі чи не мають, є там оренда чи суборенда, всі йдуть в один загальний там резервний фонд накопичення для того, щоб можна було з цих коштів компенсовувати вартість цих земельних паїв.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Марина Нікітіна, будь ласка.

 

НІКІТІНА М.В. Колеги, я гадаю, що в даному питанні шукати якусь формулу чи рецепт, звідки знайти резервні кошти для альтернативи грошової компенсації, як альтернативи видачі земельної ділянки військовослужбовцям, це не наша справа. У нас є для цього Мінфін, Мінсоц, взагалі весь цілий Кабмін, бюджетний комітет, нехай вони цим займаються. Наша з вами справа завершити, поставити крапку в тій несправедливості стосовно забезпечення військовослужбовців ще з 2014 року земельними ділянками.

 Що відбувається зараз на практиці? На практиці адвокати, найняті тими ж самими латифундистами місцевими, кошмарять деякі місцеві ради, судяться, представляючи інтереси якихось там певних атовців і отримують земельні ділянки. Інші військовослужбовці, які не мають змоги найняти гарних дорогих адвокатів, не отримують ці земельні ділянки, роками стоять в черзі. Я про те, що цей ящик Пандори вже відкритий і треба тут поставити крапку, і прийняти справедливе рішення.

Я вважаю, що законопроект Сергія Ярославовича треба голосувати в першому читанні, а до другого читання шукати цю формулу, як тут захистити права всіх військовослужбовців, сімей військовослужбовців, які загинули, військовослужбовців, які стали інвалідами. І грошова компенсація як альтернатива або навіть якийсь сертифікат на отримання нерухомості житлової від держави. Це ідеї, які заслуговують на життя. І до другого читання вписати в тіло законопроекту цілком реально, якщо буде працювати команда нашого комітету, бюджетного, Міністерства соціальної політики, захисту ветеранів і Мінфін разом.

Тому я пропоную, я буду підтримувати це до першого читання, а далі треба працювати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Марина.

Будь ласка, Сергій Петрович Лабазюк.

 

ЛАБАЗЮК С.П. Колеги, дискусія дуже хороша і питання непросте, і звичайно можемо багато, що обіцяти, але є все рівно реальність. Дивіться, один з варіантів, який так поки для загалу для обговорення, ми вже з окремими народними депутатами обговорювали, є декілька форм земель в управлінні, так би я назвав, і є те, що може бути швидше, доступне, і те, що може бути довше, і порахувати станом на сьогодні, я більш ніж впевнений, що ми не можемо, скільки всього в нас землі буде.

Та земля вся, яка мала би бути сформована в Фонд державного майна вважаю, що вона мала ціль, призначення, і цю ціль і призначення потрібно продовжити далі, тому що ідея була логічна. Але в нас є одна з форм управління землею станом на сьогодні – це земля, яка в оренді від 5 до 49 років, передавалася для агропідприємств, від малих до великих агропідприємств, то знову ж таки мова йде там, згадалися і латифундисти, які в користь атошників щось відстоюють, але насправді станом на сьогодні технічно це неможливо. Отож, щоб землю не відбирати за замовчуванням, як одна з пропозицій є, бо це фізично, як на мене, є неможливим, це буде обіцяно, але не буде виконано для атошників, можемо зробити механізм, подумати, як його правильно виписати. Коли земля залишається в державній власності, яка станом на сьогодні є в оренді в агропідприємств, але представник, ветеран АТО і так далі, буде мати змогу отримати цю землю в оренду і передати її в суборенду, і отримувати просто от реально оренду, наголошую, це не власність. Тоді агропідприємство, яке має в оренді сьогодні ту землю на 10, 20, 30, 40 років, і коли ми це передамо, не централізовано зробимо, а передамо таку можливість, механізм на місця, то ті представники, наші захисники, які будуть сформовані чи то в об'єднаній територіальній громаді на місцях, вони безпосередньо будуть і працювати з агропідприємствами, які мають цю землю в оренді. Будуть формуватися списки, що на практиці робилося в попередні роки, те, що Марина щойно озвучила, тільки це буде біла, прозора схема. І земля буде передаватися, розриватися може договір тоді оренди агропідприємства під зрозумілий список представників ЗСУ, які будуть отримувати в оренду вже землю від держави, но, наголошую, в оренду, і здавати її в суборенду. Оренда буде пільгова, умовно там 200-300 гривень для формального оформлення. Передавати будуть її в суборенду тим же самим агропідприємствам, які при таких умовах добровільно погодяться її віддати. Бо фізично вони будуть продовжувати обробляти, но по ринковій вартості.

В принципі, держава не втрачає власність. Другим етапом це може бути Фонд держмайна, який виконає таку саму роль на якусь частину землі. Тому що задача Фонду держмайна, наскільки я розумію, зараз яка – вийти на прозору систему здачі в оренду по ринковій ціні і щоб держава отримувала заробіток з цієї землі, відповідно вона ніде не втрачалася. Таким чином наступним етапом може бути Фонд держмайна.

Отож, умовних 300 гривень – оренда для ветерана, який здає в суборенду за 6-7 тисяч гривень гектар, те, що є станом на сьогодні. І якщо говорити, то, в принципі, якщо знову ж таки повторитися, сьогодні тут колеги говорили про слова міністра, що 80 відсотків атошників свою землю продали, ми знаємо, отримали 1,5-2 тисячі доларів за той пай. Так-от, 1,5-2 тисячі доларів в перерахунку на здачу в оренду – це за сім-вісім років буде та ж сама сума, земля лишиться в державній власності, військовий отримує щороку якусь суму Х через суборенду, і той, хто станом на сьогодні її має вже в оренді, агропідприємство, не втрачає з обробітку, тому що, дійсно, сам захисник обробляти землю, швидше за все, не буде.

От це більш практична дія, до якої можна швидше прийти, ні в кого нічого непотрібно забирати в такому випадку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Петрович.

Будь ласка, Дмитро Костюк.

 

КОСТЮК Д.С. Дякую.

Як бачимо, в кожного є якийсь власний досвід спілкування з військовими, спостерігаю за цієї ситуацією, яку ми бачили з 14-го року. В кожного є якісь ідеї. Я думаю, що ми сьогодні просто не можемо фізично ці всі ідеї якось осягнути, обговорити і, в принципі, ми мали зараз два роки для того, щоб це робити.

Я пропоную повернутися конкретно до законопроекту Рудика, саме по ньому зробити якийсь висновок, голосування або зробити якби результати нашого сьогоднішнього зібрання, перенесення обговорення на наступний раз, якщо ми сьогодні не можемо. Тому що вже скоро в нас в більшості депутатів фракція по мобілізації, дуже важлива фракція, на якій якби треба бути присутнім, з військовими, тому якби тут же два питання порядку денного ще, ми зараз кожен висловлює свої думки як краще зробити якусь ідеальну картину світу, але ми зараз не зійдемося, ми зараз новий законопроект не пропишемо.

Тому пропоную або вирішувати конкретно чи ми підтримуємо проект Рудика, або якщо зараз важко визначитися, тоді знову розглядати наступного разу.

 

_______________. Пропоную перейти до голосування і все стане ясно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я буквально ще хотів би ремарочку добавити десь в підтримку Діми Соломчука. Дивіться, він дуже, він правильно сказав, що от було таке, коли з Рівненської області отримували там землю в Кіровоградській області і так далі, але це одна частина питання. Тобто було таке, що в нас на Тернопільщині є… фактично землі було небагато, яка була доступна для наших атовців, і фактично в нас дуже велика частина в загальному на сьогоднішній день земель ще не отримала, так само як по всій країні. Але були нюанси, були нюанси, які землі надавали не в межах 2 гектарів, а в межах 0,05, 0,07 і люди, отримуючи ту землю надіялися, що вони отримують якусь компенсацію, так як фактично всі в більшості продавали тих 80 процентів, які атовці, вони продавали. І вони розуміли, один отримав, скажемо, там якихось 4-5 тисяч доларів за пай чи 3 тисячі доларів за пай, а коли приходять з семи сотими десь там в якомусь глухому далекому районі, де вартість тих, умовно, п'яти чи семи сотих коштує 50 доларів, і люди просто були розчаровані, що їх обманули, обвели вокруг пальця і не більше.

Тому дивіться, дуже добра ініціатива, я абсолютно, сто процентів,  підтримую Сергія Ярославовича, але я виступаю за справедливість, я хочу розуміти, за що я буду голосувати. Тому що для мене сьогодні важливо, що ми ділимо і на що ми ділимо. Оце, мені здається, головне. Те, що землі сьогодні, за що наші хлопці віддають своє життя і не шкодують свого життя, боронять, те, що землі сьогодні треба віддати військовим, це доконаний факт. Я думаю, що тут спорів ні в кого немає, всі – за те, щоб віддати. Але це треба зробити правильно і виважено. Не просто так, що давайте проголосуємо зараз закон, випустимо його в зал, і там тоді ми правками будемо щось цей…

Але мені здається, що зараз в даному випадку я би, Сергій Ярославович, я би цей закон зараз не ставив на голосування. Я би попросив сьогодні, тут десь звучало вже від колег, зібрати повну інформацію. Нехай це буде за тиждень, його не виключати з порядку денного, можливо навіть не закривати порядок денний. Значить, зібрати інформацію і тоді повернутися вже до того, що ми робимо, як ми робимо і так дальше. Це моя думка. А решту ви в порядку ставите на голосування.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

 

РУДИК С.Я. Олександр Васильович, можна мені ще хвилинку?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да, будь ласка, Сергій Ярославович.

 

РУДИК С.Я.  Скажіть, будь ласка, є зараз кворум?

 

_______________. Так, кворум є. Так.

 

РУДИК С.Я. Дивіться, у мене тоді два маленькі питання, чи одне питання до двох міністерств, представників, які щойно там 15-20 хвилин тому виступали, Мінсоцполітики і МінТОТ.  Ви говорили про те, що є там у вас своє бачення, зауваження, що не гарантується всім право на отримання земельних ділянок. Ви почули тут ці дискусії про гарантії? Ви скажіть мені, будь ласка, скільки раз за ці два роки, відколи ці права забрали у учасників бойових дій ваші міністри чи ваші колективні органи міністерства зверталися бодай раз до парламенту, до Голови Верховної Ради публічно з вимогою повернути незаконно забране право учасників бойових дій на безоплатну приватизацію землі? Поки ви будете думати, я вам можу підказати: жодного, жодного разу ви не помітили цього. І коли я зараз чую колег, ще раз кажу, серед яких величезна кількість латифундистів, особисто або через представників, я розумію їхню логіку, але я її не можу прийняти ні за яких обставин.

Ми тут нічого не ділимо, ні одне не ділимо, ні на друге. Наша завдання: повернути законне право, яким уже скористалися майже 300 тисяч учасників бойових дій, на землю. Не треба їм компенсації, вони мають законне право на землю і треба це дати. Тому всі пропозиції на майже третій рік війни широкомасштабної, знову задати запитання: скільки землі лишилося, на більше, як відмазки, і на більше це не тягне. Якби хотіли, давно би ці запити з робили, як робимо запит і звернення до купи державних установ, коли якісь… (Не чути) там не проходять. А коли стоїть питання про всіх, про сотні тисяч, а не персонально до того особистого бізнесу, до того підприємства чи того сектору, який ти ведеш в цьому аграрному бізнесі, чогось ми до цього питання повертаємося тільки, коли, як в черговий раз, я наполягаю, щоб ми цей законопроект розглянули.

Якщо Міністерство АПК каже, що ми розробляємо, то бляха-муха, у вас що, не було два роки широкомасштабного вторгнення, щоб це розробити? Ви тільки зараз пропонуєте це розробляти?

Ще раз кажу, 10 тисяч га кожен латифундист має юридичне право згідно з вашою земельною реформою отримувати у власність з 1 січня 24-гороку. І жодної сотки землі не має безкоштовно отримати в свою власність учасник бойових дій, не знає цих ніхто цифр, скільки вже не можуть цим правом скористатися: 10 тисяч, а може, й 100, а скільки до кінця війни ним вже не скористаються, поки ви зволікаєте і розказуєте про "давайте відтермінуємо, давайте відтермінуємо, ми тебе, Сергій Ярославович, поважаємо, але ти розумієш, наші шкурні інтереси передусім".

Ставте на голосування і публікуйте стенограму сьогоднішнього обговорення.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Ярославович.

Дивіться, у нас є дві пропозиції. Одна пропозиція – це перенести вирішення цього питання та надати листи, зробити листи до відповідних міністерств, для того щоб ми розуміли, по-перше, скільки землі можуть віддати; по-друге, скільки учасників, кого, які категорії цих учасників повинні бути включені в цей перелік людей, які повинні отримати земельну ділянку. Також з урахуванням тих позицій, які нам надавало міністерство, які нами запрошені, теж включити, для того щоб було правильне рішення і зважене рішення. І ми можемо рішення, скажімо так, по цьому законопроекту перенести на час, коли ми отримаємо всі ті відповіді від відповідних міністерств. Це перша пропозиція.

Інша пропозиція, яку надав Сергій Ярославович, - це проголосувати в першому читанні в такому виді, в якому він є.

Тому я пропоную поставити по черзі ці питання і проголосувати.

А, Богдан Григорович, будь ласка, ще.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Олександр Васильович, я при всій знову-таки повазі… (Не чути) ваги у вашому комітеті (у вашому, тому що це не наш комітет, це ваш комітет), я перший поставив свою пропозицію. Я доповідав цей законопроект і відразу ж запропонував цю пропозицію під час свого виступу. То давайте не займайтесь навіть тут маніпулюванням. Я не хочу, мене зараз немає поруч, щоб біля вас постукати по столу і змусити вас зробити те, що ви мали б зробити за Регламентом. Давайте все-таки хоч тут зробіть вигляд, що ви читали той Регламент.

Отже, ставте на голосування пропозицію, озвучену народним депутатом Сергієм Рудиком, про те, щоб прийняти за основу законопроект 10027 з урахуванням у висновках норм… доопрацювання цього законопроекту до другого читання з урахуванням першої частини 116 статті Регламенту Верховної Ради України.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, хто за пропозицію Рудика Сергія Ярославовича, будь ласка, голосуємо. Хто – за?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  14 народних депутатів. 14 народних депутатів – за.

Утрималися? 2 – утрималося. А скільки – проти? 14 плюс 2.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все, пропозиція Рудика Сергія Ярославовича прийнята.

Переходимо до іншого питання. Інформація Мінінфраструктури та Укрзалізниці щодо ефективності використання рухомого складу логістичних перевезень аграрної продукції.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Олександр Васильович, я перепрошую, згідно Регламенту нам потрібно… вважається, що другий Мороза відхилити в цій ситуації. Якщо один приймається за основу, рекомендовано, це комітет рекомендував Верховній Раді законопроект 10027 за авторством Рудика та інших прийняти за основу, відповідно є альтернативний пана Мороза, то його відхилити.

(Загальна дискусія)

 

_______________. Олександр Васильович, прошу, щоб другий відхилити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Це теж треба голосувати?

Колеги, тоді голосуємо за те, щоб другий законопроект відхилений. Хто – за таку пропозицію?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, прошу голосувати про відхилення другого законопроекту.

Хто – за?

 

_______________. Відхилення…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Альтернативного законопроекту Рудика.

 

_______________. Мороза, Мороза.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. За відхилення законопроекту Мороза. Тобто ми прийняли законопроект Рудика, а Мороза відхиляємо.

Хто – проти?  

Рудик.

 

РУДИК С.Я.  Я – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. За відхилення, чи за законопроект?   

 

РУДИК С.Я. За те, щоб відхилити законопроект Мороза.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо,  колеги.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. 16 народних депутатів – за.

 

РУДИК С.Я. Дякую за підтримку, незважаючи…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Переходимо до питання і інформації Мінінфраструктури та Укрзалізниці щодо ефективності використання рухомого  складу логістичних перевезень аграрної продукції.

Так, у нас хто буде доповідати по цьому питанню? Валерій Ткачов тоді, да, ми з вас почнемо?

 

ТКАЧОВ В. Добрий день, шановні депутати! Дозвольте доповісти щодо використання вагонів-зерновозів АТ "Укрзалізниця".

На сьогодні на ринку перевезень зерна у нас в Україні  є загалом 25 800 вагонів-зерновозів, з яких Укрзалізниці належить 5 685 зерновозів, тобто наша частка на ринку  складає 22 відсотки.

Яким чином Укрзалізниця встановлює платню за використання даних вагонів? Ну, по-перше, хочу зазначити, що з 20 лютого 2018 року у нас дерегульована вагонна складова і АТ "Укрзалізниця" має повноваження самостійно, як і інші власники, справедливо формувати за ринковою ціною платню за використання вагонів.

Яким чином ми використовуємо наданий нам актив держави? Ну, по-перше, нами було Укрзалізницею розроблено порядок розрахунку та встановлення перегляду розміру вагонної складової плати за перевезення, тобто вартість вагону, вона змінюється щомісячно в залежності від використання, від утилізації використання даного вагону.

В період підвищеного попиту, а цей підвищений попит є у нас лише чотири місяці на рік, це у вересні по листопад, чотири місяці користується великим попитом, Укрзалізниця виставляє всі свої зерновози на аукціони ProZorro і на цих аукціонах визначається ринкова справедлива вартість зазначених вагонів. Тобто Укрзалізниця діє дуже просто. В звичайний період ми надаємо вагони згідно цього порядку, якщо фіксуємо підвищений попит, виставляємо на аукціони. Аукціони у нас бувають двох типів  – це голландські і англійські. Англійські – це на підвищення ставки, це якщо підвищений попит, якщо попиту немає, ми виставляємо на голландські і ціна зменшується. Тобто ми цілком свій актив розподіляємо виключно ринковим механізмом, тобто аукціоном. Це якщо коротко.

Якщо казати загалом, ситуація, яка склалась на зерновому ринку, то хочу доповісти, що на протязі 2023 року, наприклад, з квітня по вересень вагони Укрзалізниці взагалі стояли, не використовувались, бо аграрії використовували виключно приватний парк. Коли прийшов високий сезон, це вересень-листопад, згадали про вагони Укрзалізниці і почали брати у нас. І в цей період дійсно зросла вартість використання вагонів до майже 3 тисяч гривень/добу. На сьогодні попит зменшується і на аукціонах вже ми отримаємо більш низьку вартість використання вагону. Це якщо коротко такий стан використання вагонів в Україні. На один вагон Укрзалізниці припадає приблизно чотири вагони приватного парку. І це вільний дерегульований ринок, на якому працює дуже багато власників вагонів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, Степан Чернявський.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Скажіть, будь ласка, якщо можна, колеги, я хотів би звернутися, як ця історія почалася, була нарада, пан заступник міністра Тарас Миколайович вів засідання і я почув від бізнесу зауваження про те, що дуже велика ціна сьогодні на логістику з боку Укрзалізниці. Почали розбиратися, і я став, скажемо так, може випадково, але почув доводи, які надала Укрзалізниця. Вони сказали: у нас зараз під забором стоять 5 тисяч вагонів, навіщо нам залучати ще вагони, ми і так справляємося, все нормально. Пан заступник міністра говорить: так, може, додати вагони, щоб ціну зменшити для аграріїв. Що ми сьогодні, наше завдання? Щоб наші аграрії не банкрутіли. Але почув я щось дивне і почав розбиратися саме по Укрзалізниці, що трапилось, які маніпуляції. І почув від бізнесу дуже багато зауважень.

На жаль, сьогодні в нас дуже мало часу. Але до вас деякі запитання саме з боку маніпуляцій. Чого ставити деколи, і хто вирішує, коли ставити англійські аукціони, коли голландські? Коли ви вирішуєте, скільки вагонів ставити на аукціон, чи 200, чи 50, чи 10?

Я скажу так, що ви як керівник департаменту Укрзалізниці комерційного ви справляєтесь зі своєю роботою на всі сто. Але з боку державності, я хотів би довести до колег своїх, що наші аграрії страдають саме за тих можливих, я хочу ще розбиратися далі в цьому питанні, і я думаю, що у нас є Комітет по логістиці, є Комітет по економіці, я думаю, що ми після цього засідання ще продовжимо розбиратися з цими маніпуляціями, вийдемо, чи це є вони насправді ці маніпуляції, чи це просто бізнес на вас наговорює. Але я хотів би від вас почути саме: яка ціна на сьогоднішній день на продукції, наприклад, там давайте або Суми, або Полтава? Наскільки мені відомо, це десь 2 тисячі. А раніше, колеги, якщо вам цікаво, ціна була десь, 500-600 гривень на тонні були втрати, зараз 2-2200 на тонні. Це різниця десь 1 тисяча 300, 1 тисяча 500 гривень на тонні ця різниця. Уявляєте собі, це гроші, які аграрії сьогодні недополучають, банкрутують, і потім ми від них чуємо, що ми нічого не робимо. І як Богдан вийшов і сказав, що ми… А, є, вибач, будь ласка. Богдан Григорович, я сказав, ми не спимо, а тільки думаємо, як контролювати, свій обов'язок виконувати, да. Хотів би почути, чого саме так стає?

 

ТКАЧОВ В.  Добре. Доповідаю. По-перше, кількість вагонів, яку ми виставляємо на аукціонах. Тобто маючи десь 5 тисяч 600 вагонів взагалі, в залежності від обігу вагонів і швидкості ми можемо щодоби пропонувати на ринок лише 200-300 вагоновідправлень. Тобто більше ми не можемо пропонувати ринку ніж те, що зможемо забезпечити. На сьогодні ми вже реалізували наші вагони наперед на місяць. Тобто у нас уже на місяць наперед з урахуванням 300 вагоновідправлень ми вагони на аукціонах продали. Тобто ми наперед продаємо, нічого не приховуємо. Чому? Тому що всі вагони, вони працюють на сьогодні і наперед ми їх продали.

Стосовно вартості перевезення зерна залізничним транспортом. На сьогодні середньотарифна відстань, на яку ми веземо зерно, це приблизно більше 620 кілометрів, і на цій відстані, якщо розкласти вартість транспортування логістики саме залізничної, то приблизно 11 доларів платить аграрій саме за перевезення і приблизно 20-25 доларів, до 20 це  максимально, платиться за використання вагону. При цьому в аграрія є вибір взяти вагон Укрзалізниці, оці 5 тисяч, чи купувати приватні вагони, яких більше 20 тисяч. При цьому хочу сказати, на сьогодні останні аукціони – вартість десь 2 600 гривень за добу (це нашого вагона), на приватний вагон зараз вартість біля півтори тисячі гривень за добу. Тобто така відповідь.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Скажіть, от ви затронули питання по обігу. Колеги, почуйте цифру: Укрзалізниця дає обіг вагона – 21 чи 24 дні. Правильно?

 

ТКАЧОВ В.  Ні, поправлю: зараз у нас обіг вагона значно покращився, він приблизно 15…

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М.  Зараз це… ну, два тижні тому було так, або місяць.

 

ТКАЧОВ В.  Ні-ні, дивіться, більше 15…

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М.  Колеги, щоб ви зрозуміли: 24 дні вагон йде - от зараз там бізнес говорить, ми ще розберемося, -  21-24 дні вагон йде з Сум до Одеси. Пішки можна пройти цю відстань за 4 дні. Скажіть, будь ласка, яка зацікавленість сьогодні Укрзалізниці? І пряме питання до вас: чи ви як керівник Укрзалізниці, чи ви зацікавлені в тому, щоб зменшити тариф? От скажіть, от чітко відповісти на це питання.

 

ТКАЧОВ В.  Доповідаємо. Тариф на перевезення зерна – це державно-регульований тариф, який нам встановлює Мінінфраструктури. На сьогодні він десь в п'ять разі нижче, ніж це тарифи в Європі, і нижче, і тільки покриває нашу собівартість.

Щодо вартості використання вагонів, то ми як працівники Укрзалізниці зацікавлені в реалізації цього активу державного по ринкових цінах. Тому з нашого боку ми також розуміємо проблеми аграріїв, я особисто щочетверга спілкуюся на нарадах. І ми, щоб зменшити вартість логістики, запропонували нашим аграріям додаткові мінераловози, запропонували цементовози для перевезення зерна. Тобто ми пропонуємо інший рухомий склад…

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М.  Ми це розуміємо, але в порту немає можливості їх вигружати, давайте так відверто говорити. Щоб вигружати мінераловози або цементовози, це потрібно обладнання окремо, і з ним проблема, не всі термінали приймають це, багато не всі.

 

ТКАЧОВ В.  Конструктивно вони не відрізняються, це вагон-хопер. Але дійсно хтось бажає, хтось не бажає, але це відкритий ринок і хтось хоче працювати лише з зерновозами, це також їх право.

Дякую.

 

_______________. Підкажіть, будь ласка, колеги озвучують, що обіг вагону становить з Сум до Одеси 24 дні. Це так і є?

 

ТКАЧОВ В.  Ні, я поправлю. Дивіться, у нас на сьогодні загальний обіг вагону не перевищує 15 діб. При цьому хочу зазначити, що зараз 80 відсотків всього зерна поїхало на морські порти. І на сьогодні у нас в напрямку портів Великої Одеси склалась дуже важка ситуація, бо є тільки один шлях як туди потрапити – це через Подільськ-Роздільна, де кількість ниток або потягів лише 49 потягів на добу, тобто ми маємо інфраструктурні обмеження через те, що нам агресор зруйнував міст біля Вознесенська і ми втратили ще один шлях як потрапити до портів через Помічну-Колосовку.

 

_______________. Я зрозумів. Дивіться, ви кажете, у вас там найнижча вартість вагону в Європі... Дивіться, ви берете орендну плату  за оренду вагону, за переміщення його, і даєте 15 днів для того, щоб використати цей вагон. Так, я ж розумію це буде за тонну, це ж не за день  бере у вас 500 гривень чи скільки?

 

ТКАЧОВ В.  Доповідаю. Щодо вартості використання вагону, вона у нас береться за добу використання вагону, при цьому вона розрахункова. У нас є затвердженні швидкості руху вагонів, тобто, наприклад, на 600 кілометрів це туди і в зворотньому 1 тисяча 200 кілометрів. Ми рахуємо приблизно 200 кілометрів за добу, тобто ви заплатите за шість діб у русі і більше, якщо він простоїть 10 діб, ви заплатите мені, Укрзалізниці, тільки за шість-сім діб використання. Тобто у нас кількість діб і платня береться в момент приймання до перевезення і потім не переглядається. Тому це наша перевага перед приватним парком, який бере по фактичному, скільки він катається і так далі.

 

_______________. Тобто ви закладаєте відразу, у вас є розрахунок, скільки потрібно там із Сум до Одеси доїхати, це сім днів, наприклад, ви закладаєте зразу вартість і все, і потім її не переглядаєте, але фактично ви надаєте в користування вагон на 15 днів, можливо.

 

ТКАЧОВ В.  Да, ми даємо... Дивіться, у нас швидкість руху вона фактично нам доводить ГІОЦ, це наш розрахунковий центр, яка середня швидкість руху. І ми публікуємо офіційно ці дані і потім при розрахунку вартості вагонів використовуємо саме цю швидкість і ставку, яку ми оголошуємо щомісячно. Тобто ви наперед знаєте, скільки буде вартувати у нашому вагоні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Соломчук Дмитро хотів пару зауважень зробити. Будь ласка.

 

_______________. А дозвольте, будь ласка, ще питання? Саме Сумщина, про Сумщину згадували. З Буринського району, з бувшого Буринського району, вартість 2600 на сьогоднішній день вартує …(Не чути) це доставка. Ви кажете, що у вас 15 дів це оберт. Оберт у нас те, що ви декларуєте саме, це півтора оберти на місяць, при тому при всьому, що приватний сектор він везе, два оберти робить на місяць. І чомусь у вас швидкість впала 50-90 кілометрів на сьогоднішній день, чи може не так, можете там поправити, а була 200 кілометрів на добу.

 

ТКАЧОВ В.  Навпаки у нас зараз зросла швидкість руху вагонів. Чому? Бо ми почали, скажемо, узгоджувати переробну спроможність станцій портових з нашої пропускної здатності. Тобто якщо 49 потягів ми здатні привезти до портів, то ми узгоджуємо портам лише 49 потягів. І це призвело до зменшення, по-перше, черг, а по-друге, до збільшення швидкостей руху наших потягів. Тобто на сьогодні покращилась ситуація через оці нововведення.

 

_______________. Зрозумів. А чому так стається, що сьогодні приватний сектор він їде швидше, ніж УЗ?

 

ТКАЧОВ В.  Тому що приватний вагон їде на ефективні напрямки, тобто у нас є... вантажообіг іде по ділянкам, є деелектрофіковані, і часник ставить туди вагони свої, а все, тупикові якісь, якісь проблемні ділянки, то вони туди свої вагони не ставлять і Укрзалізниця закриває всі станції, які ми маємо, 1 тисяча 200 станцій загалом. Тому наш вагон їде дещо гірше чим приватний, тому що нас використовують по остатковому принципу на проблемних ділянках.

 

_______________. Дозвольте, я хотів би… Діма, вибач.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Соломчук.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Дякую за надане слово.

Пане Валерій, я почув як представника Укрзалізниці позицію Укрзалізниці, але я представляю аграріїв, я повністю з вами не погоджуюся з Укрзалізницею. Тому що ми, коли спілкуємося з іноземцями, які там щось блокують, кажуть, так у вас не лицем повернуті державні підприємства до власних аграріїв. Чому? Тому що ви граєтеся завжди в ігри такі, що ви додаєте зернові вагони, то потім напіввагони, ви весь свій перелік не можете надати для того, щоб аграрії отримали доступну ціну. І це для перевезень. І це призвело до того, що за добу піднялася ціна навіть до 4 200. І навіть на координаційній нараді по логістиці вас не раз бізнес просив надати викинуті всі вагони в ці дні, в сезон саме піковий, щоб знизити ціну. Але Укрзалізниця як державне підприємство, яке має працювати для українських аграріїв, для українського народу, замість цього навпаки зменшує кількість, чим піднімає ціну.

Потім ви під Новий рік, отримуючи від аграріїв за це досить великі кошти, починаєте якісь у не зовсім важливих об'єктах ремонтні роботи, що затягує доставку логістичну по дням, дуже багато днів і піднімає вартість. І як мій колега Максим сказав, чесно кажучи, якщо з Сум довезти до Одеси чи Укрзалізницею, чи конями, то конями буде дешевше, чим вами сьогодні. Тому що якщо довести тонну… ви кажете, що європейська залізниця дорожче. Ні. Через те, що якщо довести з кордону польського до Гданська тонну зерна, це обійдеться максимум, ну, 40-45 євро від кордону до Гданська, якщо відвези до Сум, до Одеси, буде коштувати більше 50 євро.

І мене взагалі цікавить позиція, і це Президент постійно заявляє, депутати, нацмарафон, потрібно сіяти, збирати, продовольча безпека внутрішня, світу, ви як Укрзалізниця вийшли з пропозицією для аграріїв зробити спецтариф, як колись спецтарифи були для перевезення руди, металів, для якихось людей?  Чому на сьогоднішній день немає спецтарифу? Чому державне підприємство України знімає останні штани з нашого аграрія? І аграрії з вами тут повністю не згодні. І будуть тільки згодні вам і плескати, коли ви зробите все і повернетеся до них лицем. І вони будуть мати найменшу ціну в Європейському Союзі хоча би для внутрішніх перевезень. Так само ж простої тої платформи, якщо не їде, ну, вона ж сьогодні також недешево коштує. Недешево. Контейнерами перевезти? Почекайте, так у вас платформи вибиті. Це ж питання дуже серйозне для сухого порту. Ви ж просто так не даєте ті платформи. Мені завтра дайте 50 платформ. Ні, є ж умови. Важко.

Так що давайте, поверніться краще лицем до цього, до аграріїв, тому що ні від керівництва Укрзалізниці до всіх інших будете на кожному комітеті просто в обов'язковому порядку.  І тут будуть ще аграрії ті, що саме возять.

Дякую.

 

_______________. Підкажіть, будь ласка, ви сказали, що на наступний там місяць ви продали вже вагони. А якими лотами ви їх продали?

 

ТКАЧОВ В.   Ми продаємо лотами по 50, це маршрути. Приблизно ми кожен понеділок, середа, п'ятниця у нас аукціони. Ми продаємо 300 вагоновідправлень по 50 – це шість маршрутів, і 400 вагонів груповими по 5, 10, 20, щоб задовольнити мілких аграріїв. Тобто ми наперед продаємо на місяць, як я казав, з розрахунку 300 вагоновідправок. Чому ми більше не продаємо, тому що у нас є матеріальна відповідальність за ненадання вагону. Тобто, якщо ми продаємо більше ніж забезпечимо, ми сплатимо трикратний штраф. Тому ми рахуємо баланс, скільки ми можемо продати, і наперед на місяць, на два це продаємо. На сьогодні вже на лютий, а через два-три тижні будемо продавати на березень, тобто ми наперед продаємо все, що в змозі забезпечити. І та вартість формується на ринку, на аукціоні. Стартово у нас тисяча 250 гривень доба, протягом торгів вона зростає до 2 600, на сьогодні 2 тисячі 600. Але це ставка, яка буде розрахункова, тобто лише за 6-7 діб ми візьмемо використання, і вона прирівнюється приблизно до півтори тисячі, як на приватний парк, якщо брати…

 

_____________. Я зрозумів. Тобто ви можете надалі і не тільки там на місяць, на два, а взагалі планувати на рік?

 

ТКАЧОВ В.  Да, але там є проблема, що планувати саме є невизначеність у портах: вони не бачать з горизонтом 3 місяці, чи зможуть нам підтвердити вивантаження або навантаження. Тобто ми зможемо і з більшим горизонтом продавати, але ми всі в невизначеності працюємо: чи буде коридор, чи не буде.

 

_____________. Ні, я зрозумів. Тобто ви можете, у вас там 20 з чимось відсотків загального автопарку, тобто 15 відсотків ви можете планувати на рік, а там іншу різницю можете вже допродувати його так?

 

ТКАЧОВ В. Да. Більш того, ми зараз пропонуємо так звані довгострокові договори, якщо є бажаючі, ми можемо наперед навіть продати на 8, там 12 місяців. Тобто вже звернулось 6 аграрних компаній, довгострокові договори ми опрацьовуємо.

 

_____________. Колеги, в мене є пропозиція. Дуже важливе питання, бо це, мабуть, одне з ключових питань сьогодні – це наші аграрії, щоб наші аграрії заробляли і не тільки, хоча б виживали, скажемо так, хоч неправильно так, хоч виживали, да.

І в мене є пропозиція. У нас є підкомітет транспорту, до речі, і до мене відноситься, да. Я думаю, щоб продовжити це питання, вивчити і потім інформацію надати повну, бо неправильно тільки сьогодні у нас УЗ запросили. Я ще запросив би бізнес і знайшли б якусь позицію. Бо, пане Віктор, я вам скажу так, ви як керівник, ви виконуєте свою роботу на відмінно, але питання тут державності, щоб наші аграрії, за кого ми переживаємо, з-за якого ми сьогодні тут і знаходимося, щоб він мав змогу заробляти.

Ми, я думаю, що на підкомітеті все вивчимо, вас запросимо, розберемося, щоб не було, щоб було справедливо, якщо є якісь зауваження від бізнесу, щоб вони були і від них надані, і вам надали відповіді, щоб ми вже на наступний комітет, або наступний, або який там буде у нас найближчий, щоб ми вже до висновку прийшли і направили вже там до Укрзалізниці і до Міністерства інфраструктури свій висновок. Добре?

 

ТКАЧОВ В.  Добре, добре.

 

_______________. Така в мене пропозиція, перенести це в  підкомітет,  розібратися…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто по цьому питанню ми рішення не приймаємо, до відома…

 

_______________. Да, до відома.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  І при цьому в  підкомітеті потім…

 

_______________. А потім знову виносимо на комітет.

 

_______________. І просто щоб, ну, на сьогоднішній день те, що 15 відсотками в цілому  парку вагонів чи там до 20 відсотків формується така ціна для частного парку. Ну, вони ж під вас і підлаштовуються, ви ж розумієте. Яким чином можна прифронтові зони, саме там Сумщину,  Чернігівщину витягти звідти? Ми не розглядаємо пріоритетність в цих напрямках,  від вас такого ми ж не чуємо, да? Але ну ж якимось чином ми повинні ж десь допомагати аграріям. Тому що там вже зменшені посівні площі, це стосується саме там озимої пшениці, ну далі буде… хлопці не можуть убрати, а потім ще не можуть вивезти при таких цінах.

 

ТКАЧОВ В. Я зрозумів питання стосовно прифронтових областей. Стосовно тарифоперевезення, це встановлює Мінінфраструктури, це треба до них звернутись. Щодо вагонної складової, ми запитаємо у керівництва, можливо, чи якісь варіанти надання преференцій для прифронтових областей, це ми задамо своєму керівництву, бо це правління  вирішує.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, пане Валерію.

Це питання ми завершили. У нас ще "Різне" є. Ні в кого немає? Все, ні в кого  немає пропозицій.

Колеги, наш комітет оголошую закритим. Дякую всім.