СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики

06 лютого 2024 року

Веде засідання голова Комітету ГАЙДУ О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, прошу сідати.

(Загальна дискусія)

Добре, колеги, прошу сідати, ми вже будемо починати.

Так, починаємо, колеги. До розгляду на сьогоднішньому засіданні пропонуються наступні питання: про проекти законів про хміль та хмелепродукти, урядовий (реєстраційний номер 9234), про особливості вирощування (виробництва) та переробки рослин хмелю та інших культур, які використовуються в аграрному секторі, поданий народними депутатами Нікітіною, Лабазюком та іншими (реєстраційний номер 9234-1), про хміль та хмелепродукти, доопрацьований; про інформацію Громадської ради при Державному агентстві України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм щодо окремих питань фінансування галузі рибного господарства за час дії воєнного стану, про інформацію Мінінфраструктури та Укрзалізниці щодо ефективності використання рухомого складу, логістичних перевезень аграрної продукції (продовження розгляду), про інформацію Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо стану кредитування посівної кампанії та "Різне".

Проект денного вам було розіслано, прошу його затвердити. Колеги, голосуємо. Іван Адамович. Хто – за?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, прошу голосувати. 17.

 

РУДИК С.Я. Іван Адамович, ще Рудика запишіть.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. 18 народних депутатів за порядок денний. Дякую.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Починаємо з законопроекту про хміль та хмелепродукти. Я вам нагадую, що комітет на своєму засіданні 20 вересня минулого року розглядав обидва законопроекти і прийняв рішення доручити профільному підкомітету разом з Мінагрополітики і секретаріатом комітету відпрацювати і підготувати доопрацьований проект закону з цього питання, враховуючи положення проекту Закону, реєстраційний номер 9234 та альтернативного законопроекту. Матеріали доопрацьованого проекту вам було надіслано ще на минулому тижні.

Я запрошую до слова заступника міністра Висоцького Тараса Миколайовича. Будь ласка.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Доброго дня, Олександр Васильович, народні депутати, учасники засідання. Дякую за можливість представити.

Дійсно, були проведені, організовані секретаріатом, дуже такі ефективні комітетські слухання на базі Житомирщини осінню минулого року, де була можливість подивитися весь ланцюг, як відбувається вирощування хмелю, як потім його збір, переробка, опрацювання, фасування і фактично підготовка продукції. Що дуже важливо, що можна було зафіксувати реально нашу спроможність готувати експортно-орієнтований якісний продукт, який в тому числі готові споживати в Європейському Союзі.

Тому якраз для того, щоб це вже стало масовим трендом, не окремі підприємства, а, в принципі, вся галузь перейшла на європейські рейки, було робочою групою в межах комітету підготовлено доопрацьований законопроект з урахуванням уже практичного досвіду комітетських слухань. Він, ви бачите, в принципі, імплементує все законодавство Європейського Союзу в цій частині. Це п'ять нормативних актів, вже назви не буду називати, вони на екрані є в лівій колонці з реквізитами.

Що важливо, що в ньому враховано. Фактично термінологія застосовується така, як в Європейському Союзі, унормовано процедуру сертифікації хмелю. В Європейському Союзі обов'язково продукт має бути сертифікованим і цей сертифікат має супроводжувати кожну партію, в тому числі є процедура, що дуже важливо, визнання еквівалентності. Тобто і наші українські сертифікаційні центри можуть пройти цю процедуру визнання еквівалентності і їхні сертифікати будуть супроводжувати продукцію, і зараз це відбувається насправді, і потім ця продукція може експортуватися в Європейський Союз. Єдине що, зараз це ініціатива певних суб'єктів з урахуванням яке там буде кінцеве рішення по перехідному періоду, обговорення було два роки, якщо я не помиляюсь. Після цього перехідного періоду вже просто всі будуть підпадати під ці процедури.

Передбачається процедура офіційного нагляду і контролю за цими процедурами. І в тому числі, дуже важливо, що врегульовується питання імпорту. Тому що ми маємо розуміти, що у нас є зовнішня торгівля, в тому числі з Європейським Союзом, але, якщо ми ставимо вимоги до своїх виробників вітчизняних, щоб все відповідало показникам, критеріям і регламенту, то логічно, що треба контролювати і імпортний продукт, тому також зазначається, що він має повинен заходити із сертифікатом Європейського Союзу або сертифікатом відповідності, щоб були рівні вимоги для всіх, хто споживає, в тому числі на ринку України.

І, як результат, на другий слайд, будь ласка. Фактично пропонується до обговорення в цій редакції наступний розподіл повноважень. Фактично Мінагрополітики затверджує мінімальні ринки і умови до хмелю і хмелепродуктів юстованим наказом. Що значать ці вимоги? Вони в  регламенті Європейського Союзу прописані, просто такі ж  вимоги, як там  є, до розміру, вологості, температури, цих всіх речей, просто будуть затверджені теж в Україні, щоб у всіх були однакові вимоги.

І також прописується процедура фактично сертифікації і в тому числі уповноваження сертифікаційних центрів. Наголошу, що є ідея, сертифікаційні центри, які будуть видавати сертифікати, дати  можливість приватному сектору або об'єднанню, також можуть, наприклад, об'єднуватись, у нас зараз є об'єднання одне виробників хмелю, пройти процедуру, якщо їх лабораторія відповідає, будуть сертифікаційним центром. Тобто наголошую, що не вкладаються в модель наразі якісь обмеження, всі, хто відповідатимуть цим вимогам, можуть стати цим сертифікаційним центром. Як ви бачите, сертифікаційний центр –  це якраз є суб'єкт господарювання незалежно від форми власності, може бути і державна, а можу бути і приватна, може бути об'єднанням виробників. Фактично цей центр має мати лабораторію, людей, які навчені, які відбирають проби, ми в тому числі бачили в тих самих пакованих мішках рандомним методом  вставляється відповідний замірник, фіксується, і потім аналізи надаються і сертифікат супроводжує відповідну партію.

Що важливо, щоб ще раз було зрозуміло, тобто для... коли буде ввозитися, з Європейського Союзу імпортуватися продукція, вона супроводжуватися або сертифікатом, виданим Європейським Союзом, або якщо з третьої країни якоїсь, то тоді сертифікат, який відповідатиме таким же вимогам, це в частині вологості, розміру …(Не чути)  інше.

Коли буде експортуватися в Європейський Союз, знову ж достатньо буде сертифікату від цього сертифікаційного центру українського. Єдине, що він теж матиме відповідати вимогам, і на етапі,  скажемо, уповноваження буде перевірятися, чи він відповідає вимогам. Тобто в кінцевому результаті мала би бути вільна торгівля в межах України після вступу в ЄС, то вона по замовчуванню буде вільна, але до вступу України в ЄС може бути вільна торгівля, де будуть двома сторонами визнаватися ці сертифікати і відбуватися відповідна взаємодія.

Це надасть можливість повної простежуваності. Але є дине, що дійсно був коментар, ну, що деякі виробники уже готові, які вирощують хміль, деякі були на слуханнях, яким ще треба перехідний період, тобто обговорювалося, що там два, хоча б два роки перехідного періоду для того, щоби, ну, ці вже правила будуть затверджені і люди будуть розуміти, що за два роки їм треба свої умови виробництва підігнати під ці стандарти, щоб дальше працювати з точки зору торгівлі.

Наголошую, якщо буде в тих, в кого замкнутий цикл умовно, є вирощення і виробництво готової продукції, це не є обов'язковим. Вимога відповідати сертифікатам, треба буде тим, хто хоче експортувати продукт. Якщо вирощується хміль, наприклад, для крафтової власної пивоварні і виробництва пива – ну, тоді просто перевіряється щоб пиво як умовно відповідало всім стандартам харчового продукту. Тому, знову ж, це не є для всіх, це уже важливий момент. Хто робить замкнутий цикл, він вже дальше в межах циклу контролює, а хто продає назовні, тоді він має відповідати сертифікату.

Це якщо коротко. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Миколайович.

Дійсно, ...(Не чути) було на комітетських слуханнях стосовно цієї тематики і багато, і подивилися фактично від поля до готової продукції, багато було обговорень, вже були певні домовленості між всіма учасниками ринку, як повинен виглядати цей законопроект. Тому, я думаю, що це нормально доопрацьована вже редакція. Якщо в кого є які побажання чи доповнення, будь ласка.

Якщо ні, тоді я ставлю на голосування наступну пропозицію.

Підтримати редакцію доопрацьованого в комітеті проекту закону. Доручити народним депутатам членам комітету відповідно до частини другої статті 110 Регламенту оформити та в установчому порядку зареєструвати цей проект і внести його на розгляд Верховної Ради.

Рекомендувати Верховній Раді України проект Закону про хміль та хмелепродукти доопрацьований включити до порядку денного одинадцятої сесії Верховної Ради дев'ятого скликання проект Закону України про хміль та хмелепродукти доопрацьований відповідно до пункту 1 частини першої статті 114 Регламенту і прийняти за основу проект Закону реєстраційний номер 9234 та проект Закону реєстраційний номер 9234-1 відхилити.

Прошу за це проголосувати. Колеги, хто – за? 

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. 16 народних депутатів. І Рудик? 17 народних депутатів – за дане рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Рішення прийнято.

Наступне питання: про інформацію громадської ради при Державному агентстві України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм щодо окремих питань функціонування галузі рибного господарства за час дії воєнного стану.

Я так розумію, в нас тут є і члени ради, і голова комітету з промислового рибальства громадської ради при Державному агентстві України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм Крачок Олександр Васильович.

Я думаю, ми з нього почнемо, а потім вже, хто буде висказуватись, я повинен розуміти, скільки людей хоче висказати свою думку, щоб в нас був регламент. Будь ласка, скільки людей буде?

 

КРАЧОК О.В. Добрий день. Дивіться, тут присутні в нас три людини і ще один по Zoom, це …(Не чути) під'єднався Сергій Черемісін внизу він, під'єднається.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, чотири людини. Давайте, я вас дуже прошу в 3 хвилини вкластися, бо потім будуть ще питання до рибагентства, щоб вони могли відповісти. Дякую.  

 

КРАЧОК О.В. Зрозуміло. Доброго дня всім. Буду дуже коротким, щоб ще передати слово своїм колегам. На сьогоднішній день занепад нашої галузі почався, скажемо так, з 2010 року, коли почали в галузь приходити непрофесіонали. Були хто завгодно: прикордонники, поліцейські, космонавти, конюхи, тільки не ті люди, які мали фах та досвід роботи в галузі.

Другий етап уже, скажемо, це погіршення, стався навіть уже в наші часи, це прийшов, наприклад, пан Ріпенко – це бувший голова Держрибагентства. Що вони зробили? На той момент були дозволи, людям видавались на п'ять років, що давало можливість бізнесу працювати, планувати і щось робити за ці п'ять років. Відмінили, зробили один рік. Потім був певний проблиск. Пан Тарас Висоцький очолив нашу робочу групу по розвитку галузі. Ми зробили певні напрацювання, потім вони ці всі напрацювання відсунулись. Вийшла нова постанова Кабінету Міністрів експериментальна – це аукціони. Більш-менш, якщо чесно, воно почало працювати.

Потім був прийнятий закон шановними вами депутатами – 7616, там, де вся риба, я буду просто говорити, стала лімітованою.  Хоча ви і на всіх засіданнях нам декларують, що ми йдемо в Європу так далі  і тому подібне, щоб ви розуміли, в Європі лімітується всього-на-всього два-три види риби.

Що цей закон зробив? В цьому році знову відбулися аукціони і відбувся колапс в галузі. Це не залежить навіть від агентства чи від міністерства, поскільки закон почав працювати, вся риба залімітована. Наприклад, Одещина, Миколаївщина розподілили так ліміти, там ще вмішалось антимонопольне законодавство. Дністровський лиман – майже 1 тисячу тонн розподілено карася на 19 лотів, ні однієї сітки, щоб його ловити. Взагалі матбази немає, люди руками повинні ловити.

Ідемо далі. Дунай – 500 чи 600 тонн кефалевих, всього-на-всього 72 сітки.  Люди не можуть це ловити.

Беремо Тилігульський лиман та сама історія, креветок там по 10 тонн в лотах, немає чим ловити. Бичок, який раніше не лімітувався, навпаки 300 кілограм зробили. І цим ми уже заводимо галузь взагалі в гаплик, вибачаюсь за слово. Мало того, ми зараз цей закон в нинішній редакції, він у нас взагалі в Україні унеможливлює таке поняття як традиційне рибальство, прибережне рибальство. Тому що згідно всіх європейських норм, в тому числі, які Україна вже підписала, ці люди, які не мають іншого способу виживання, окрім рибальства, вони можуть брати цю рибу без аукціонів  безлімітно, а у нас все залімітовано.  Тобто ми тут, скажемо так приїхали, я дуже буду просити вас,  Верховну Раду, також  пана Віталія  Головню, бо тому що і міністерство в лиці Кабінету Міністрів може бути суб'єктом законодавчої ініціативи, будь ласка, внесіть зміни в цей закон. Бо тому що, от я вже вам назвав два види галузі, це промислове рибальство, закінчується оцей закон,  зараз його вбиває, скажемо так, а традиційного і так званого  прибережного взагалі у нас його нема, бо ми його просто не можемо зробити.

Наостанок хочу сказати, по проблемам СТРГ у нас виступить Сергій Черемісін, Віра Федорівна у нас скаже пару слів по аквакультурі. І попросив би ще пана Шлапака якраз мене доповнити по промисловому рибальству.

Думаю, що ми спільними зусиллями як би цей закон розробляли  разом з вами і він в другому читанні все-таки зайшов  правильний. Що він звідти вийшов, там політика вмішалася, ми розуміємо, ну, вам потрібно всім повернутися до нас до людей, і сотні тисяч людей повинні залишитися з роботою, а держава з продовольством, з рибою і так далі, і тому подібне.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Васильович. Я так  розумію, ви ці проблеми озвучили, хочемо почути…

 

КРАЧОК О.В.  На всіх нарадах, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да. Я думаю, ми хочемо почути від голови Рибагентства, будь ласка.  

 

КЛИМЕНОК І.М. Дякую.

Доброго дня, Олександре Васильовичу. Доброго дня, шановні депутати…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Олександре Васильовичу, а може нехай всі  виступаючі виступлять, а потім перейдемо до міністерства і профільного ЦОВВ, а потім народні депутати. Нехай галузь вискажеться в повному обсязі, щоб не затягувати час.

А відомство і міністерство, питання ті, які  безпосередньо їх стосуються, нехай  записують собі в листочок, потім дадуть відповідь.

Дякую. Це моя пропозиція.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, я думаю, може, ви і праві, Артем Олегович. Я вибачаюся, Ігор Михайлович, тоді ми почекаємо. Регламент вже є, я контролюю регламент.

Хто наступний буде?

 

КРАЧОК О.В. Пан Шлапак.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Олександр  Пилипович.

 

ШЛАПАК О.П. Добрий день всім. Я буду доповнювати, тому що очолюю Федерацію роботодавців рибної  галузі в Україні і ми неодноразово зверталися і до вас і до  міністерства з тими питаннями, що тормозять галузь. Ну, і зараз я декілька таких  прикладів приведу, щоб воно було зрозуміло.

От почавши реформування рибної галузі, ми взяли за основу розподіл лімітів на квоти через проведення аукціонів, регламентуючи це тим, що стане більше учасників на цьому ринку та європейською практикою. На жаль, заперечення виробників не були почуті, а розробку даного направлення галузі було доручено не спеціалістам в рибній галузі і без консультацій з фаховими спеціалістами та галузевими науковими фахівцями.

При детальному опрацюванні законодавства європейських країн в рибній галузі з'ясувалося, що більшість наших рибалок підпадають з-під традиційних рибалок і що традиційні рибалки не приймають участь в аукціонах. А на аукціони виходять рибалки з великими суднами, які працюють у морській економічній зоні держави чи у водах, де спільно видобувають декілька держав. У нашому випадку це Чорне та Азовське моря і підприємства, що мають траловий флот і не працюють в прибережній смузі.

Роботодавці в рибній галузі давно потребували внесення змін в Земельний кодекс в частині виділення земельних ділянок. Ми просили площею до 0,5 гектарів для розміщення баз стоянок риболовних суден та рибоприймальних пунктів. Чому? Тому що, якщо навіть люба організація, що виграє аукціон для получення дозволу на початок роботи, він повинен вказати рибоприймальний пункт і місце базування флоту, а це неможливо, зараз виділяються ділянки всі через аукціон. І ми просили вас, щоб доповнити там буквально той перечень, що без аукціонів, добавити з обмеженими площами, щоб давали без аукціонів, що дасть можливість нам на протязі пів року виділити такі ділянки. Це дало б можливість розширити кількість підприємств, що можуть працювати, тому що зараз… я вже розказав чому.

Крім того, хотів би ще звернути увагу на те, про лімітування. Це ті проблемні питання, на які хотілося б, щоб ви зразу відреагували і провели консультації, і прийняли якісь рішення по ним. Чому? Лімітуються всі водні біологічні ресурси, що не практикується ні в одній європейській країні. А ми зіткнулися з таким чинником, що найбільш масові види, як карась, кілька чорноморська, атерина (хамса), кефаль – всі лімітуються, а потім розподіляються на квоти. І ці квоти неможливо виконати. Виконати, чому? З наступних причин.

На деяких водоймищах, знову для прикладу Тилігульський лиман, працюють 3-4 підприємства. А з боку Антимонопольного комітету є обмеження, що на одне підприємство виділяється не більше 16 процентів лімітів. Таким чином, можна освоїти тільки 16 процентів, 4 підприємства працюють, 64 проценти. Коли ці види були в прогнозі, то такої колізії не виникало. А деякі види, найбільш які масові, от ті, що …(Не чути), та ж атерина, кефаль, кілька, вона добувається сотнями тон. І коли ми йдемо на аукціон, ми не можемо собі дозволити, ми не знаємо, скільки ми піймаємо цієї риби, і беруть по мінімуму, тому що бояться щоб витратити кошти, потім у нас собівартість зростає, і тому береться по мінімуму. А оце непредсказуемое и проходить час, ми бачимо, закінчується ліміт, а щоб його продовжити, потрібно хоча б два місяці, тому що об'являється аукціон, потім поки ми получимо документи, це два місяці. А через два місяці вже не виловлюється. Тому оце така колізія. І ми звертаємося до вас, щоб ці питання, які, я считаю, елементарні, просто повинні почути, зрозуміти і приступити, тому що я...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександре Пилиповичу. Нам все зрозуміло.

 

ШЛАПАК О.П.  Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хто наступний буде?

 

КРАЧОК О.В. Черемісін. Если можно, включіть, він у Zoom знаходиться.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка.

 

ЧЕРЕМІСІН С.О. Доброго дня! Чути мене? Доброго дня! Я, Черемісін Сергій Олександрович, голова Комітету громадської ради з питань СТРГ, також і сільськогосподарських …(Не чути)

 Хотів би звернутися і розповісти інформацію про проблеми  СТРГ, це спеціальні товарні рибні господарства, які займають важливе місце в загальному рибному господарстві, не менше чим аквакультура та промисел, тобто це суттєвий такий за обсягом вироблення продукції напрям. Хотів би звернутися з інформацією до законопроекту 8119, який зараз знаходиться на розгляді Верховної Ради. Цей законопроект має назву про інвестиції в галузі екокультури та спеціальних товарних рибних господарств. Але насправді вимога цього закону одна – це те, що проведення аукціонів таких же, як і на промисел.

Стосовно СТРГ. Була вже постанова свого часу 1138 в 2019 році, експериментальна постанова про втілення продажу права на СТРГ на аукціонах. Два роки закінчилось. В 2021 році будуть підведені підсумки, жодного СТРГ нового не з'явилось. Тому назва цього нового законопроекту і поява його, закономірність його, необхідність його викликає в цьому плані сумніви. Бо вже два роки поспіль, 2020-2021 рік, були проведені ці аукціони? Жодного проведеного не було.

Тобто ми вважаємо, що інвестиції насамперед повинні створювати умови, покращення умов ведення бізнесу. В цьому законопроекті жодним чином не йдеться. Навпаки, цей законопроект не вирішує головну проблему сьогодні – це користування рибогосподарськими водними об'єктами. Наразі більше 50 позовів прокуратури до СТРГ, які законним чином придбали режими СТРГ, придбали відповідні дозволи, а прокуратура пред'являє до них позови до громадських судів  з вимогою звільнити водний об'єкт, тому що у цих користувачів СТРГ немає права користування рибогосподарськими водними об'єктами.

Ми звертались до присутніх тут тимчасово виконуючого голови ще рік тому з проханням вирішити цю проблему. Реакції ніякої. Тому просимо, головне питання, головна проблема – це надання в користування рибогосподарських водних об'єктів. З одного боку, держава надає нам режим СТРГ, надає нам дозвіл на використання водних ресурсів, з другого боку, не надає нам право користування рибогосподарськими водними об'єктами. Я підкреслюю, право користування, не оренда, тому що оренда не передбачена, є водойми комплексного призначення.

Тому прошу оце питання, бо на сьогоднішній день остання по Київський області прокуратура подала позов до СТРГ на звільнення водного об'єкту вартістю 18 мільярдів гривень. І питання не тільки у звільненні, а питання за наслідками розгляду господарського суду  подається кримінальна справа за 197-ю частиною першою про самовільне захоплення земельної ділянки.

Тому вважаємо, що так не може бути і негайно треба виконати свої повноваження. Бо є вже і рішення адміністративного суду Харківського, до речі, про визнання протиправної бездіяльності агентства, це 2023 року, і зобов'язати вчинити певні дії. На сьогоднішній день ніякі дії не вчиняються, все так і продовжується, прокуратура продовжує подавати позови. Агентство рибного господарства на всіх цих справах господарських судів як третя сторона.  Вони прекрасно  всі освідомленні в тому, що це відбувається, але вони закривають на це очі, вуха і так далі.

І останнє. Оцей законопроект 8119, про який я казав, він пропонує робити перелік рибогосподарських водних об'єктів для цілей СТРГ.  Кожен об'єкт, який туди попав, повинен містити науково-біологічне обґрунтування, яке коштує гроші. Так ось на сьогоднішній день це треба робити за гроші, це додаткові витрати з бюджету. Тому навіщо робити цей реєстр і робити ці НБО за державні кошти, коли ще невідомо хто купить цей лот на аукціоні чи ні.  А на всі ці об'єкти вже треба розробити за гроші науково-біологічне обґрунтування.  

Тому вважаємо, що цей законопроект 8119 – це не створення… не покращення умов ведення бізнесу в режимі СТРГ, а навпаки, це одноразово, мито, податок на ведення рибного господарства, яке у військовий час, зараз у воєнний час, і так переживає не самі кращі часи.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Наступний хто буде виступати?

 

КРАЧОК О.В. Віра Федорівна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка, 3 хвилини.

 

_______________. Для нас дуже важливе сьогоднішнє зібрання. Яка мета, на наш погляд? Це мати зворотний зв'язок між прийняттям законів, їх виконанням і проблемами, які виникають.

Я про аквакультуру. Це відтворення, вирощування, вилов  риби у технологічних водоймах, тобто спеціально створених, і руслових ставках …(Не чути) річках. Водні об'єкти розташовані сьогодні на землях комунальної власності після 21-го року. До 21-го року  землі водного фонду були землями загальнодержавної власності, і договори оренди укладалися обласними державними адміністраціями. Розглядались на земельних комісіях фахівцями – земельщики, екологи, водники, рибники, враховувалися особливості кожного об'єкта.

Сьогодні об'єднані територіальні громади, як виявилось за ці два роки, - це недолугі господарі без державницької позиції, колективна безвідповідальність. Реально. Цифри. Значить, договори розриваються, переглядають ті, які були укладені. Наприклад, договір був укладений на 20 років, голосується на сесії, без будь-якої причини зменшується до 5-7 років. Під 3 відсотки нормативно-грошової оцінки обласна адміністрація надавала, тому що є такі… були такі розрахунки економічні, сьогодні ці водні об'єкти надаються під 10-12 відсотків. Це призвело до того, що по Вінницькій області, а це найбільша область,  5 тисяч 300 у нас водних об'єктів, ставків, на 56 відсотків упала кількість укладених договорів. Наприклад, у Жмеринському районі 172 ставки і всього п'ять договорів оренди. Але це не означає, що ці ставки не використовуються, але нікому до цього немає діла, безумовно.

Що ми хочемо… Що ми пропонуємо? Ми пропонуємо розглянути пропозицію, щоб землі водного фонду, які знаходяться у комунальній власності і використовуються для аквакультури, надавались у приватизацію. Наприклад, водні об'єкти до 100 гектарів. І тоді не буде проблем з укладанням договорів і багато чого неприємних моментів з територіальними громадами.

У нас є цілий ряд пропозицій, які ми надали в письмовому вигляді. І ми тісно співпрацюємо з Міністерством агрополітики, з Ддржавним агентством. Не завжди у нас такі, будемо казати, ми знаходимо спільну мову, але ми відстоюємо інтереси громади… громадськості, аквакультурної громадськості.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віра Федорівна.

 

_______________. Будьте здорові.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді, скажімо так, коментар від...

 

_______________. Олександр Васильович, можна...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, від Ігоря Михайловича.

 

_______________. Можна, прохання, бачу, в залі, в Zoom ще підключені декілька користувачів, також члени громадської ради, на 2 хвилинки дати їм слово, вони також розкриють питання і проблеми СТРГ, і так само висловлять ще свою позицію. Дві хвилинки і все.

 

_______________. Пане голово, давайте скоріше запрошені... В мене запитання назріло.

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Та я розумію, в мене питання вже назріло, а ви...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Адамович, будь ласка.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. В мене, дивіться, в мене по ходу... Зараз, я думаю, що Олександр Васильович прийме рішення щодо слова громадським організаціям.

В мене таке запитання просто до колег. Я тільки що написав своєму знайомому з Тернополя. Бо в нас десь місяць тому чи півтора місяці відбулася одна розмова така доволі цікава. Він каже, ти розумієш, не можу ніяк купити риби з ПДВ, тобто для магазину, він торгує, має магазин і торгує в магазині рибою, тобто і карпа купити там, форелі купити. Нема з ПДВ, все по другій формі, тобто чорний ринок.

От мені цікаво, знаєте, аграрії сьогодні, вони... з рослинництва, умовно, є якась нагрузка на гектар, вони сплачують там і так дальше. От скажіть, будь ласка, ми зараз говоримо там за водне плесо, кількість ставків там і так дальше, і тому подібне, а що платять сьогодні, скільки державний бюджет отримує від цього бізнесу, який сьогодні проводиться і такі бідні всі, скільки держаний бюджет отримує грошей? В нас війна в країні, а ми хочемо все щоб у нас було на халяву, безкоштовно, без нічого і так далі. От мене це цікавить просто, що державний бюджет отримує від галузі?

 

КРАЧОК О.В. Два слова я скажу. Дивіться, коли вступила в дію постанова експериментальна в тому році, да, державний бюджет отримав приблизно в раз, я думаю, 10-20 більше, точніше навіть не державний, а місцеві бюджети в 10-20 раз більше отримали грошей…

 

_______________. А ми ж за державний маємо…  

 

КРАЧОК О.В. А вони… В законодавстві так прописано, це гроші йдуть до місцевих бюджетів. І Одещина, було в позаминулому році, допустимо, 500 тисяч, в минулому році чи 12, чи 14 мільйонів. І, на жаль, ці гроші не використовуються за призначенням, ці гроші повинні йти на відтворення ресурсу. Зараз аукціон пройшов, всім, скажемо так, до лампочки, вони не думають, щоб зариблювати, і ми ще рік-два таким підходом, без зариблення, в нас риби взагалі не буде, щоб ви розуміли. Гроші є, але їх не використовують.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Іван Адамович, дозвольте я відповім на ваше запитання, тому що я був на бюджетному комітеті, коли розглядалося це питання. Питання наступне. Коли пан Головня разом з Клименком представляли даний законопроект, цей законопроект іде багатоетапним, в якому йдуть також зміни до бюджету, мною як головою профільного підкомітету неодноразово піднімалось питання і у вас в кабінетах, і в інших кабінетах, що ми будемо робити, коли ми приймемо перший етап реформи. Профільним заступником міністра і його виконувачем обов'язки мене було чітко запевнено, що в бюджетному комітеті буде доголосовано певні речі для того, щоб податки йшли паралельно на спецрахунок рибного господарства для того, щоб зробити рибовідновлювальні ці механізми.

На даний момент всі податки йдуть майже в місцевий бюджет. Дякую, що ви підтверджуєте те, що ви самі зламали. Тому що на сьогоднішній день ви не прийшли на бюджетний комітет, коли був він перед груднем, в кінці грудня, для того, щоб протягнути це питання і його поставити ребром. І на сьогоднішній день у галузі є чітка претензія, Іван Адамович, тому що вони зараз виловлюють те, що було зариблено ще в 21-му році. Якщо я неправильно кажу, то можете мене поправити. Але все чітко. Тобто отримують в основному місцеві бюджети. Але механізму впливу на громади немає.

Якщо пан Головня до 2022-го був не в курсі, що ніхто не має права вмішуватись в рішення громад, це, по суті, кримінальне провадження може,  особливо щодо використання бюджетних коштів, тому що це використання бюджетних коштів кожної громади. За моїми підрахунками із офіційних джерел, інтернету було за 22-й рік 85 мільйонів десь приблизно, отримали більшість це місцеві бюджети, які на сьогоднішній день не мають ніякого бажання робити програми по рибовідновленню. Тому сама рибна галузь, авжеж вона, як і інша галузь, є якась невелика частина в тіні, але більшість з неї після аукціонів, після того, як лоти виграються, вона платить податки, тому що все іде через ProZorro.  Це не можна зробити якийсь, скажімо, такий механізм від ProZorro, ви ж самі розумієте, такий механізм працює на ринку землі і тому інше. Тому наразі, дійсно, питання стоїть дуже ребром, у рибалок в Миколаївській, Одеській областях це дуже велике питання, тому що отримують лише місцеві бюджети.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, тоді по черзі Ігор Михайлович, а потім  Віталій Олександрович.

(Загальна дискусія)

 

_______________. Ні, це промисел весь по каналу Дніпра і море.

 

_______________. Пане голово, можна, у мене попутне питання?

 

_______________. Ні, це по аквакультурах. Це аквакультурах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, будь ласка! Будь ласка.

 

_______________. Колеги, можна...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Михайлович, ми від вас хочемо почути відповідь.

 

КЛИМЕНОК І.М.  Дякую.

По-перше, хотів подякувати і народним депутатам, і особливо, Олександр Васильович, вам, також Олександру Васильовичу, Олександру Пилиповичу, Вірі Федорівні, пану Сергію, що ми піднімаємо проблеми рибної галузі на такий високий рівень. Дійсно, ми з вами дійшли зараз спільного висновку, що урегулювати ці всі проблемні питання без народних депутатів ми не можемо, тому що вони на сьогоднішній день впираються в законодавчу базу з вами. На рівні підзаконних актів, на жаль, ні міністерство не ініціювати... Держрибагентство, Кабінет Міністрів всього реалізувати не може. Ви правильно сказали, і  дякую, що озвучили саме зі сторони бізнесу, що у нас є проблема якраз,  що все загнано в ліміти. Для рибагентства також це було досить новиною отримати в квітні місяці норму, хоч ми на перше, на друге читання виносили і рекомендували, і просили народних депутатів, і дякую, аграрний комітет саме підтримував, де був нелімітований ресурс, де був прогнозований ресурс, що не давало нам спустися до абсурду.

Карась тому приклад. Наука, яка працювала до цього роками і вела контроль за лімітованими видами риби, мусила за три-чотири місяці зосередити свою увагу на тому ресурсі, який завжди вважався нелімітованим, досить великим для вилову і дати нам, державі, свій висновок, цифру. І вона, зрозуміло, якщо це не лімітований ресурс, вона буде велика, цифра.

А інше законодавство нам каже, що весь ліміт, щоб не було збитків для держави, для місцевих бюджетів, повинен бути 100 відсотків розподілений, бо нас ніхто не зрозуміє, якщо ми якусь частину ліміту залишимо. І таким чином це спричинило те, що лоти на сьогоднішній день, об'єми, ми були змушені збільшити для бізнесу, тому що цей об'єм ми переклали як фактично, який має виловитись. До цього вони виловили 100 кілограм, по факту за нього заплатили, в нас став сто відсотків, і ми мусимо це все зробити, розподілити. Тому велике прохання народним депутатам, ми правки з міністерством сто відсотків підготуємо в цьому, аби була ваша підтримка, щоб урегулювати. Це спростить бізнесу значно роботу.

 

_______________. Олександр Васильович...

 

КЛИМЕНОК І.М.   Терміни 3-5 років – прогнозування бізнесу. Також ми розуміємо це все, але коли видавався 7616, а на сьогоднішній день 2989, у нас було два основних критерії: те, що дозвільні документи по Закону про ДДХ видаються на один рік, і наукова діяльність на сьогоднішній день у нас також НБО видавалася на один рік, і ми могли гарантувати, в принципі, з цього всього, що повністю розподілення ліміту сто відсотків ми могли розподілити…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ігор Михайлович, ви, конечно, вибачте, але ви лукавите знову. От як було з рибоприймальними пунктами. У вас вже рік як немає науки, ви її ліквідували. Скажіть, будь ласка, коли останній раз лодка з науки виходила для наукового лову, коли це було? Просто от скажіть. Що ви тут народним депутатам реально задвигаєте якусь історію про науку? Ви ліквідували всі інститути. Ви їх об'єднали, розпустили науковців.

Як ви знаєте, що пеленгаса лов має бути саме так? От іменно чому його 100 тонн, а не 200? От просто просте запитання: коли був останній раз науковий лов?

 

КЛИМЕНОК І.М. Дивіться…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ні, не дивіться. Коли? Просто відповідьте на запитання: рік назад, пів року, чітку дату. Я все одно запит відправлю для того, щоб зрозуміти. Ви зсилаєтесь на науку. Коли був научний лов останній раз?

 

КЛИМЕНОК І.М. Останній раз научний лов, наука виходила по квотах, по лімітах спільно з нашими промисловиками. І в минулому році щоб не було зловживань, ресурс для науки, дозвіл не видавався, але вони спільно працювали, з промислом виходили і так само…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Коли, коли це було останній раз? Дату, для научного лову.

 

КЛИМЕНОК І.М. 2022 рік виділялися…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Початок, кінець?

 

КЛИМЕНОК І.М. Середина  і кінець… (Не чути)

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Хорошо, ми відправимо до вас.

Прошу мій виступ записати як запит, запит від мене особисто щодо… зрозуміти, коли був останній раз науковий лов.

 

_____________. Та вже більше року немає…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чернявський Степан Миколайович, будь ласка.

 

КЛИМЕНОК І.М. Тепер можна по науці завершити? Те, що зроблено…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Михайлович, Степан Миколайович хоче додати.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. До речі, до вас буде і запитання, так.

Ігор Михайлович, колеги, теж мене дуже цікавить це питання, бо саме я знаходжуся зараз як представник Одещини, і до мене звернулися вже дуже багато не тільки асоціацій, а ще самих рибалок, бо вони ближче до мене, у них є мій особистий телефон. І скажу так, ті проблеми, що сьогодні озвучує асоціація, я вам дякую, що ви сьогодні приїхали і все, – Ігор Михайлович, я до вас хотів звернутися, що ми все ж політики, ви прийшли до нас як до політиків, да. І ми надали вам можливість представляти наші… як виконуюча влада на місцях.

Скажіть, будь ласка, коли ви останній раз були в регіонах на Київщині? На Київщині ви точно були, а на Одещині, да, де ми кроїли з колегами, виїжджали туди п'ять разів і кроїли ті законопроекти, щоб їх запровадити, щоб нашим рибалкам було легше працювати. Коли ви останній раз були? Я до комітету прийшов до вас і одразу сказав: давайте так, є зауваження, я готовий як і депутат, і колег теж запрошую ще раз поїхати, як минулого разу, Віталій Олександрович, були. Давайте послухаємо, бо вони будуть не тут вас в Києві, вони не знайдуть вас тут...

 

_______________. Ми адресу дамо.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М.  А мене як представника від Одещини,  я за себе хочу сказати. Я не хочу цього, тому я пропоную, щоб ці питання були більш частіше виїжджати в регіон, є асоціації, зустрічатися. Пройшов вже рік, як прийняли ми ці законопроекти. Є зауваження, коли ви до нас звернулися, щоб ми відреагували, якщо там щось не те?

Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую.

Торохтій, коротку ремарку, дуже коротко.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Добре. Пане голово, шановні колеги,  я почув цифру 80 з чимось мільйонів надходження до місцевих бюджетів. Але, якщо мені не зраджує моя пам'ять, нам, коли презентували певні законопроекти, особисто пан заступник розповідав, що надходження до бюджету, здається, до державного бюджету 130 мільйонів, 160 мільйонів. Тобто я так розумію, що нас ввели в оману певними словами при прийнятті певних законопроектів.

 

_______________. Можна?

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Так не ви ж нам презентували.

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Віталій Олександрович, пару хвилин.

 

ГОЛОВНЯ В.О.  Доброго дня, шановні колеги, Олександр Васильович, шановні народні депутати і всі присутні. Щодо  законопроекту про спецфонд і про надходження, які були, те, що запитував також Іван Адамович, скільки грошей і чого надходило. Так я вам скажу, що у 2021  році було сплачено 15 мільйонів, у 2022-му було сплачено 13 мільйонів. І коли ввели в 2023 році аукціони, було сплачено лише від промислу внутрішнього 95,6 мільйона і плюс було сплачено, ми перші, хто ввели, також ті, хто за межами України ловлять. В загальному там у нас вийшло, по-моєму, 106 мільйонів надійшло в бюджети. Так, насправді, вони надійшли всі абсолютно, так, як говорив Артем Олегович, не частково, а всі,  вони надходять до місцевих бюджетів. І це було раніше встановлено законом.

125 постанова, яка була прийнята ще до нас по розцінках, там вони вже раніше йшли до місцевих бюджетів. Ми не вносили зміни з державного бюджету, ми не змінювали. Вони раніше і платили цю суму до місцевих бюджетів. Воно так і залишилося. Ми намагалися змінити, ми написали законопроект, внесли його на Кабмін, він там був розглянутий, повернутий на доопрацювання. Але в жовтні місяці дійсно вами було, дякуючи вам, ініційовано, щоб дана правка користування спецфондом, щоб частина коштів, яка надходить для аукціонів, вона попала в Закон про бюджет. І в першому читанні, хочу все ж таки відмітити те, що вона попала і вона була проголосована ця правка в першому читанні.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Віталій Олександрович, тут не питання, як це було. Почекайте. Ми ж не копаємося, як це було. Як ви будете вирішувати питання зариблення? От на сьогоднішній день дайте чіткий алгоритм. От як ми будемо в Миколаївській, в Одеській, в Черкаській, в Полтавській області відтворювати рибну фауну?

 

ГОЛОВНЯ В.О. На сьогодні нами надісланий знову ж таки законопроект до Мінфіну на розгляд для того, щоб вони, і концепція з презентацією, для того, щоб вони розглянули. І ми все одно зараз подаємо законопроект, щоб був прийнятий і був розподіл. Те, що надходить до місцевих бюджетів згідно 125 Постанови, все, що понад, воно має йти на зариблення. На сьогоднішній день у нас вже є понад від того, що була стартова ціна, мінімум вже 12 мільйонів.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. На сьогоднішній день немає такого механізму. На сьогоднішній день немає.

 

ГОЛОВНЯ В.О.  Немає.  На сьогоднішній день немає.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Артем Олегович, у мене інше питання було. Нам обіцяли там, що вже надійде до державного бюджету 130-160 мільйонів гривень. А по ітогу року надійшло 80 з чимось.

 

ГОЛОВНЯ В.О.  Я насправді не пам'ятаю, що 130-160, але всі кошти, вони йдуть через аукціони. Тому як були відіграні аукціони, все залежало від того, які були торги на аукціонах. Ми не можемо впливати  на те, хто, як і скільки лотів купить і за якою ціною. А як весь фонд цей був …(Не чути)

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. А з чого ви тоді, коли ви нам презентували певні законопроекти, з чого ви тоді брали розрахунки і взагалі можливі надходження?

 

ГОЛОВНЯ В.О.  Тоді як ми моделювали, я підніму, чи дійсно там було 130-160, якщо так було, я покажу. Ми тоді моделювали, тому що це було вперше проведення аукціонів. Але все ж таки ми вважаємо, що різниця між 12 мільйонами  і до 106 мільйонів – це також велика сума.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М.  Дивіться, розказувати як добре, ми самі  вміємо. Ви розказуєте…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги, давайте, щоб ми… Колеги, ми вже витрачаємо час…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Александр Васильевич, можно, я? У меня последний вопрос, последний, мне важно…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Артем Олегович, одну хвилинку, я хочу сказати.

Дивися, ми питання, яке стосується рибного господарства, ми вже в ньому два роки фактично. Спочатку, коли  ми перед тим, як прийняти 7616, ми багато часу витратили фактично нашим комітетом, їздили неодноразово і комітетські слухання робили і так далі, були різні там зауваження і так далі, але ми все ж таки прийняли цей законопроект.

Я бачу, що є незадоволення у рибній  галузі, і це дуже погано. Мало того, є певні порушення як з боку виконавчої влади, і ми повинні реагувати на це. Тому для того, щоб ми тут в довгу дискусію  не впадали,  я думаю, що нам треба прийняти якесь проміжне рішення,  як мінімум це питання зараз не обговорювати на комітеті, а винесеться на підкомітет для того, щоб детально доопрацювати. Це як мінімум.

А також зробити таку на базі підкомітету робочу групу із представниками асоціацій, із представниками міністерства, із представниками рибагентства і залучити і народних депутатів, особливо тих, у яких є ці водойми, які фактично, як Степан Миколайович сказав,  бояться, що їх будуть бити потім. Тому давайте також ми створимо таку як робочу групу на базі підкомітету для того, щоб вирішити це питання.

І, будь ласка, Артем Олегович, ти хотів щось додати.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я готовий допомогти і працювати. Тому що, знаєте, я вам скажу, що ще з 19-го року, коли ми потрапили в парламент в аграрний комітет, я пам'ятаю ще Бєлова, я пам'ятаю ще Ріпенка Артема, і ви уже третій у нас, які нам обіцяють одне і теж. У мене одне зараз запитання і я повністю, якщо ви мені на нього не відповісте, без питань, я готовий працювати. Скажіть, будь ласка, після того як пройшли аукціони, чому деяким підприємствам ви контракти не підписувати півтора місяця і створювали штучну пружину? А потім підписали їх по певним нормам і людям зараз залишається 1 місяць до вилову  із 2,5 або 3 після проведення аукціону. Ви не підписували договори півтора місяця. Ні, просто, чому? Дивіться...  Я дивлюсь.

 

КЛИМЕНОК І.М.   Артем Олегович, по-перше, цього півтора місяця не може бути, тому що перші аукціони відбулися тільки 5 січня, сьогодні у нас 6 січня.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Попередні були, там, де по "дунаєчке" були аукціони.

 

КЛИМЕНОК І.М.  В минулому році, маєте на увазі?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ну, да.

 

КЛИМЕНОК І.М.  За минулий рік ми вийшли на те, що ми підписували договори протягом п'яти робочих днів в даному випадку. Якщо ми візьмемо статистику, я залюбки вам покажу.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ви хочете сказати, що випадків затримання підписання договорів не було?

 

КЛИМЕНОК І.М.   На півтора місяця понад нормою законодавства 100 відсотків не було. Якщо були окремі випадки, що  хтось не подавав якісь документи або не подав протокол, або не підписав...

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Або не там крапку поставив.

 

КЛИМЕНОК І.М.   ... зі своєї сторони договори в даному випадку. І вся інформація про проведені аукціони в минулому році ви чітко бачите на сайті Держрибагентства, на сайті  ProZorro. Ви можете продивитися, коли як підписано і як опубліковано. По законодавству у нас є на підписання договору після отримання протоколу від переможця 20 робочих днів. Ми все були в межах. Але якщо ви подивитесь середню кількість – це 4-5 днів ми випускали всі договори.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Олександр Васильович, тому, дивіться, я прошу моменти, які ми сьогодні оговорили, перше, це визнати реформу рибної галузі такою, що потребує ґрунтовного доопрацювання.

 

КЛИМЕНОК І.М.    Це понятно.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ну, те, про що ви говорили.

 

_______________.  Так, да.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Доручити Кабміну, Кабінету Міністрів України доврахувати зауваження, представлені на засіданні Комітету з питань аграрної та земельної політики 06.02.2024 його учасниками, та до 1 квітня 2024 року розглянути на засіданні уряду зміни щодо унормування відносин у рибній галузі, які виправляють недоліки у нормативно-правових актів ЦОВВів та проінформувати Комітет Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

А також, если чесно, досі не отримали ми відповіді від Кабінету Міністрів, безпосередньо від Прем'єр-міністра щодо, стосовно відкриття дисциплінарного провадження щодо відповідного заступника міністра агарної політики, та якщо потрібно, його заново відправити від аграрного комітету.

Дякую. І, в принципі, робочу групу...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І те, що ми говорили, зробити робочу групу.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бо ми...

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. На базі підкомітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми, коли збираємося з рибалками, у нас це перетворюється на якийсь батл, тому давайте батл будемо робити в підкомітеті, на комітеті вже прийняти зважене рішення.

Тому, колеги, я ставлю на голосування пропозицію Артема Олеговича з додатком того щоб опрацювати це на базі підкомітету.

Колеги, хто – за дану пропозицію?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Прошу голосувати, хто – за дану пропозицію.

Сімнадцять. Рудик. Сергій Ярославович. Сімнадцять народних депутатів за дане рішення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Рішення прийнято.

Переходимо до наступного рішення – продовження розгляду питання щодо ефективності використання рухомого складу логістичних перевезень агарної продукції.

У нас, колеги, сьогодні на засіданні присутній Єрьомін Вячеслав Володимирович - це член правління Укрзалізниці. Будь ласка, якщо можна, ваш коментар. (Шум у залі) Колеги, будь ласка, тишу.

 

ЄРЬОМІН В.В. Доброго дня, Олександр Васильович! Доброго дня, народні депутати, присутні! Що стосується використання зерновозів, вже, напевно, на протязі двох місяців ми в діалозі з ринком з боку того, що є претензії по обертаємості, по кількості вагонів на... які виставляються на ProZorro. Значить ті мероприятия, які ми провели в себе, то єсть ми збільшили з 1,5 тисячі до 2100 продажі, провели ремонтні роботи на напрямку.

Я хочу зазначити, що, на жаль, у нинішніх умовах за останні два роки 4 рази у нас корінним образом змінювався вагонопотік. Це зв'язано було спочатку з тим, що працював зерновий коридор, потім він не працював, потім вже запрацював альтернативний і не тільки зерновий. І кожного разу нам приходилося вкладати гроші для того, щоб ремонтувати і змінювати, і додавати інфраструктуру, яка би дозволяла цим змінам реалізовувати більший об'єм, який це можливо було. Тому коли ми розвернулися в сторону портів не тільки зерном, то теж ремонтні роботи на цьому напрямку, будівництво додаткових колій, які ми зробили, надали той результат, який ми сейчас бачимо, що в напрямку портів у нас вже обіг вагона досяг довоєнних показників.

І що стосується використання на ProZorro, то на прошлому тижні стоимость зерновоза вже знизилася до 1300 гривень і було використано лише 50 відсотків виставляємого об'єму. На цьому ми поки що бачимо, що вчора і сьогодні на аукціонах не куплено жодного вагону. Після розмови з ринком ми бачимо, що, по-перше, вже куплений запас. І тому що просіла ціна і збільшилась логістика морська за счет подій у Червоному морі, то таким чином є такий просадок у ринку.

Надалі, що ми плануємо надалі робити. Це, по-перше, у нас в планах додаткові роботи по будівництву додаткових колій на подільському напрямку, а також відновлення тої інфраструктури, яка поки що є пошкодженою. Я думаю, до наступного врожаю вже ми відновимо всі напрямки на порти і з обігом вагону буде набагато простіше і більший об'єм ми зможемо довести до портів.

У мене все. Якщо є питання, я готовий відповісти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, В'ячеслав Володимирович.

Я ще надам слово Денису Геннадійовичу Клюшникову. Це заступник Голови Антимонопольного комітету України, державного уповноваженого, надасть коментар, а після цього Чернявський Степан Миколайович задасть питання.

Будь ласка.

 

КЛЮШНИКОВ Д.Г. Шановний Олександр Васильович, шановні присутні! Значить, Антимонопольним комітетом досліджувалося питання можливого зловживання монопольним становищем Укрзалізниці в минулому році, в позаминулому році. Значить, встановлено, що на ринку зерновозів доля Укрзалізниці становить там плюс-мінус 25 відсотків, інші вагони – це власність приватних структур. Тому ми не бачимо у даному випадку, що Укрзалізниця у нас є монополістом, оскільки у нас межа для монополіста згідно Закону "Про захист економічної конкуренції" становить 35 відсотків. У них десь приблизно 25. Як уже зазначив В'ячеслав Володимирович, завдяки вжитим заходам на сьогодні у нас на цьому ринку є профіцит вагонів. Тобто це питання вже втратило свою актуальність.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Денис Геннадійович.

Степан Миколайович.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М.  Денис Геннадійович, до того як я слайд покажу, хотів до вас звернутися. Ви не бачите ніякого зловживання. Скажіть, будь ласка, якщо Укрзалізниця є і перевізником, і оператором – це не зловживання, вона не як…

 

КЛЮШНИКОВ Д.Г. Вона не є монополістом.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М.  Монополістом в чому?

 

КЛЮШНИКОВ Д.Г. (Не чути) 

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М.  Ви ж розумієте, да, якщо є приватний парк, да, ще, який не може сьогодні використовувати або забезпечити подачу вагонів, поки вони не звернулися до Укрзалізниці. Укрзалізниця цим самим маніпулює, тобто ті компанії, які близькі до Укрзалізниці вони домовляються, що гарантують подачу вагонів тепловозів до такої-то станції, інші ні. Тобто вони одночасно керують, тобто вони  задають тон, і ви в цьому не бачите нічого? Вони сьогодні монополісти по тепловозам, монополісти. Є таке в Укрзалізниці?

 

_______________.  Давайте, ми зараз досліджуємо яке питання – парк вагонів чи те, як вони рухаються?

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Чекайте, а нам як аграрному комітету дуже цікаво, чому саме у нас ціна доставки зерна в морські порти збільшилась у 8 разів? Або, я вам скажу так, до війни це було десь, наприклад, 700-600 гривень з Сумщини до Одеси на тонні, зрозуміли, так, сьогодні це десь 2 тисячі на тонні. Є різниця?

 

_______________. Не може бути.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Не може бути що?

 

_______________. Степан Миколайович, якщо ми...

 

_______________. 2 тисячі гривень на тонні?

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. А що ви думали, на тонні 2 тисячі гривень доставка. Що значить не може  бути? Так я вам скажу, дефіцит це цифра доходу це 2 тисячі 700, колеги. Сьогодні ця ціна, наскільки я знаю, 1 тисяча 500 - 1 тисяча 600 гривень на тонні. Зрозуміли,  колеги. Що відбувається, наш аграрій, який сьогодні працює на землі, має збитки, нічого не заробляє. В  кращому випадку нічого не заробляє, а в гіршому він втрачає гроші. Тим самим наша Укрзалізниця і логістичні ланцюжки сьогодні заробляють більше 20-30 доларів на тонні. Зрозуміли, так, чому саме і підняли це питання. Ми всі шукаємо причину збитків сьогодні наших аграріїв. А де вона, от ми трохи знайшли, і ми хочемо сьогодні звернутися, почути Укрзалізницю. Я, з вашого дозволу, якщо можна...

Перше.  Слайд. Колеги, дивіться, в Укрзалізниці десь 11 тисяч 333 вагони. Вагони, які не відновлюються і не експлуатуються, десь 6 тисяч. В наявності, в робочому стані – 5 тисяч 675 вагонів це на 01.12.23 рік. Бачите, да. Тобто Укрзалізниця... навіщо їй ремонтувати вагони. Чим менше вагонів, тим більший дефіцит. Чим більший дефіцит, тим більша ціна на зерно, на перевезення.

Далі, Юра, давай інший. (Шум у залі)

Далі. Колеги, дивіться, що у нас відбувається. Ті ж самі вагони і ціна. Зверніть увагу, тут дуже цікаво, коли вже ціна пішла вниз, що відбувається. Щоб зробити штучний дефіцит і підняти на всьому ринку, на всьому ринку підняти ціну на перевезення, що роблять в Міністерстві інфраструктури? Наказ щодо можливості використання литых деталей. Згадали, що можна їх не використовувати ці литые деталі, бо це небезпека і все інше. Одразу зменшилось на 2 тисячі вагонів, ціна піднялася. А що відбувається? Укрзалізниця, ви говорите, вона не як монополіст, але вона задає темп і ціну. Зрозуміли?

Що відбувається? 20 відсотків сьогодні ринку або там 25 – Укрзалізниця, а інше – це приватний сектор, які сьогодні мають там 5-6 компаній дуже велику кількість цих вагонів. І вони зацікавлені, щоб ціна держалася вища і вони заробляли шалені гроші. Зрозуміли, да? А ви нічого… Який попит? Ви, якщо хочете розбиратися, я вам все покажу, якщо ви захочете.

Далі. Коли ми задали на координаційній раді… Колеги, коли ми задали питання на координаційній раді, пан Висоцький був, а чого така висока ціна? Тому що в нас, тільки ми можемо віддати 300 вагонів, щось таке інше. А що більше немає? Та, вся інша решта стоїть під забором. А чого… Просте питання. Віддайте на аукціон ці вагони і буде ціна знижена. Ні, ніхто нічого не зробив. Але в останній вже… От що пан В'ячеслав Володимирович сказав, що вже зараз ціна на вагон трохи впала, бо вже піднявся градус, ринок нам сьогодні задав стільки питань, що ми вже підняли це питання і вони трохи почали всі попускатися і по ціні, і все інше.

Далі, щоб ви зрозуміли, якщо можна, поверніться. Дивіться, ціна на вагон …(Не чути)  4 тисячі. А ціна… Там на наступному … (Не чути) 2 тисячі 666 середня ставка плати за вагон. Але, колеги, ще, те, що ставка – це одне. Чи давайте скаже, Юра, наступне питання. Домовились завдяки координаційній раді, скажемо так, домовились, що Укрзалізниця буде давати по 700 вагонів, вагоноперевезень, відправок по 700 на день, на торги. Але це буде тільки 2 тисячі 100 вагоновідправок. А вони сьогодні можуть це робити 18 тисяч. Зрозуміли? Якщо більша пропозиція і ціна на перевезення буде набагато менша. Що відбувається? Тоді наші… Це ж гроші. Навіть ці експортери, які закупають, вони ж орієнтуються скільки коштує перевезення. Тим самим вони, якщо будуть менше платити логістичному ланцюгу, тим самим вони більш заплатять нашим аграріям.

Колеги, що я пропоную. Питання, може, хтось з Укрзалізниці, але я пропоную звернутися до Прем'єр-міністра. Є у вас в матеріалах комітету звернення, проект, до Прем'єр-міністра. Денис Геннадійович, ще раз хочемо до вас звернутися, щоб ви переглянули свою позицію і трохи звернули увагу, як воно в комплексі працює. Укрзалізниця ніколи не відрізнялася добрими справами, але ми хочемо це налагодити, бо наші сьогодні аграрії просто страждають і банкрутують.

Дякую. І у мене є пропозиція поставити проект рішення на голосування. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Денис Геннадійович, ремарку.

 

КЛЮШНИКОВ Д.Г. Дозвольте. Відокремте, будь ласка, питання. Якщо ми кажемо про ринок зерновозів, то тут монопольного становища у Укрзалізниці немає. Ми його вже досліджували. Якщо ви кажете, що є зловживання під час руху вагонів, якісь там штучні перешкоди комусь робляться якимось перевізником, що один вагон їде, умовно, там один маршрут п'ять діб, а другий 15, то це питання не до Антимонопольного комітету, а до правоохоронних органів щодо створення комусь штучних перешкод або сприяння комусь там за якісь бонуси. Відокремте одне від іншого.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Денис Геннадійович.

Будь ласка, В'ячеслав Володимирович, коротка ремарка.

 

ЄРЬОМІН В.В.  Дякую, Олександр Васильович.

Я хочу пояснити одне питання. Що, дійсно, у нас не ремонтується весь парк, тому що, якщо ви подивитесь на той слайд, який ви показали, задіяні вагони, то ви побачите, що на протязі всього року немає попиту на весь парк, а тільки три місяці, коли є великий попит, там дійсно у нас не хватає парку. Але ремонтувати вагон, щоб він три місяці працював, а потім весь останній час він стояв, як сейчас, у нас 2 тисячі вагонів стоїть під забором. Вони ісправні. Їх ніхто не бере. На ProZorro ніхто не виходить. Ви мені пропонуєте, щоб я ще відремонтував вагони і ще їх поставив під забор. Для чого, щоб ще 3 місяці ми мали великий попит.

Тому ми і пропонуємо надалі, щоб вирішити це питання, ми в березні місяці вийдемо до ринку з довгими договорами, де перевізник по договірній ціні, яку ми будемо враховувати із того, скільки  протягом року коштував вагон, зможе підписати цей контракт на рік, отримати гарантії одержання вагону на ті об'єми, які він має можливість прогарантувати помісячно протягом, там не тільки 12 років, там від 8 до 12 років. І коли ми підпишемо такі контракти і будемо розуміти, тоді ми зрозуміємо, який парк нам потрібен, на який місяць, скільки потрібно ремонтувати.

Тому що ProZorro, дивіться, в позаминулий тиждень ми продали 2 тисячі, на аукціонах 2 тисячі 100 вагонів, на цьому нуль. Нас теж не влаштовує ProZorro, тому ми теж не можемо спланувати, скільки треба відремонтувати, це ж теж процес. Треба розуміти, скільки завтра мені потрібно зерновозів, я їх відремонтую, скільки після завтра, скільки через місяць, скільки через два. Але, на жаль, ми такої інформації, скільки б ми не питались від ринку, від аграріїв получити не можемо. І коли ми сказали на заявки, просимо подати заявки на довгі договори, лише дві компанії надали нам заявки на готовність підписувати такі довгі договори. Але ми весь ринок запрошуємо, будь ласка.

 

_______________. (Не чути)

 

ЄРЬОМІН В.В. Вона  буде різна, тому що від об'єму. Тому що, якщо ти прийдеш і скажеш, я готовий платити кожного місяця везти 100 тисяч тонн, то це буде менша ціна. Якщо він прийде за один вагон, він теж підпише, але ціна буде дорожча. Це ринкове...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це ринок.

 

ЄРЬОМІН В.В. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  короткий коментар Артема Олеговича, і будемо голосувати.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. В'ячеслав Володимирович, я хотів...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Артем Олегович, перший.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. В'ячеслав Володимирович, я почув, що ви кажете, немає попиту. Ми розуміємо. Але я так розумію, під час війни, скажіть, зараз я задам просто проміжне питання.  Тарас Миколайович, а скажіть, будь ласка, як ви вважаєте, з 2023 до 2024 які будуть перехідні залишки по кукурудзі у нас? От плюс-мінус, якщо зважаючи на минулий рік.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. На 1 липня 2024 року?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Да, от скільки, ви вважаєте, буде залишків перехідних?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ну на 1 липня минулого було десь до 10, на цей рік…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Мільйонів.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. 10 мільйонів тонн,  да.  На цей рік, якщо все-таки далі все буде добре з зерновим коридором, то десь 5.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Тобто я от для себе не розумію, я як логіст за фахом і дуже багато працював з Укрзалізницею і ще пам'ятаю ті  важкі часи, пам'ятаєте, коли товарна каса, решение вопросов, як подати вагони і все інше, як це було.  Да, це не було.

В мене запитання, а як так, що може не бути попиту, якщо у нас навіть перехідні залишки є? Тобто у нас перехідні залишки, тобто у нас все завжди циркулюється, завжди хтось, це якщо ми можемо підготуватися, якщо буде бажання у профільного голови підкомітету і у профільного заступника, то ми можемо ще взяти таможенні накладні, відправку пароходів, і подивитися, у нас завжди з Дунаю, з Рені, з Одеси, з Чорноморська завжди відправляються судна, тобто воно не стоїть. Більшу частину…

 

_______________. 3,8  мільйона за січень, 3,8 мільйона за січень  зерна перевезено на експорт залізничним транспортом.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. А різниця між хопрами і полувагонами дуже велика по використанню? Ну, вона завжди, я розумію. Ну, це взагалі, ну раніше є використовували полувагони для перевезення зернових?

 

_______________. Зараз уже зрівнялися, зерновоз був менший, а тепер вже зрівнялися.

 

 _______________.  В мене ще одне питання.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я все ж таки вибачаюся, але я підтримаю Степана Миколайовича, може, це не за вашої вини, але підтримаю Степана Миколайовича, що даний дефіцит, він штучно створюється.  

 

 

_______________. Приклад. Вчора на ProZorro виставили 500 вагонів. Навантаження до кінця березня.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я знаю, як ваша система працює.

 

_______________. …і до кінця березня, але  15 днів,  щоб поставити  заявки і дні до кінця березня.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  І попиту немає?

 

_______________. Вийшли, ми ж бачимо по ProZorro, вийшли, подивилися, але ніхто  не …(Не чути) Просто подивилися…(Не чути)   

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М.  В'ячеслав Володимирович, я вам скажу, чого. Бо ви ще маніпулюєте, знаєте чим, локомотивами і з вами мало хто хоче мати справу саме з Укрзалізниці. Тягу, так.

Колеги, ще одне питання…

 

_______________. Можна я відрефлектую на локомотиви?

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Ні, почекайте. Ще питання, колеги, хочу ще, щоб ви собі так були… або хтось знає про це, що тарифи на перевезення зерна, вони набагато більші ніж руда. Якщо руда вона збиткова, ми це компенсуємо, ми компенсуємо цим зерно. Теж, колеги, треба буде десь порушити це питання, може, зрівняти з рудою, бо сьогодні теж це проблема велика. Зрозуміли, да, що перевезення руди, воно збитково, вона маленька, а на перевезення зерні сьогодні Укрзалізниця заробляє гроші. Зрозуміли, так?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В'ячеслав Володимирович, ви хотіли короткий коментар, будь ласка.

 

ЄРЬОМІН В.В. Я хотів сказати по поводу локомотивів. Вже правильно сказав Денис Геннадійович, що якщо є такі факти, то це потрібно з правоохоронними органами працювати, але ми для цього і маємо відкриті, і прозорі механізми. Коли ми поїхали на європейські переходи, кожного четверга у нас онлайн були запроваджені і досі йдуть кожного четверга онлайн-зустрічі з усіма перевізниками, з усіма учасниками ринку. І в нас є відкрита база даних, де ми бачимо скільки в русі знаходиться по кожному напрямку днів. І ми кажемо, що, дивіться, ми дали  контактні телефони, де сказали, що, будь ласка, якщо ви бачите, що хтось їде швидше, а ви стоїте, будь ласка, звертайтеся. Жодної критики… кожного разу, раз у місяць ми зустрічаємось на експертних офісах у нас, жодних жалоб, що хтось їде, а хтось стоїть у нас немає. У нас є, да, общие побажання, що хотілося б поїхати швидше. Ми їм розказуємо ті заходи, які ми робимо для того, щоб це пришвидшилось, що ми плануємо робити, як ми плануємо перестроїтись для того, щоб в цілому обіг вагона збільшувався. І це ж можна запитати у всіх отримувачів у портах, хто стоїть без грузу, а хто груз має.

Тому ми і з АМПУ працюємо тут. Ми були вимушені окремо зробити для того, щоб роз'їхатися, окремі ограничения для того, щоб зняти очередь для того, щоб всі поїхали. Але наразі сейчас у нас жодних ограничений не діє, я маю на увазі на порти, діють тільки на погранпереходи, це більше шрот і переробка, тому що там польська сторона дуже погано приймає цей груз. Більше жодних обмежень не діє.

Тому, якщо є такі факти, будь ласка, ми готові це розглядати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вячеслав Володимирович.

Будь ласка, Гузенко Максим Васильович. Коротко.

 

ГУЗЕНКО М.В. Да, ще питання. На минулих засіданнях і на проведенні саме підкомітету ваші ж колеги, вони також підтвердили той факт, що саме часний парк, він їде, рухається в два рази швидше, да? Да.

І чому так, зрозуміло. Тому що у вас взагалі немає ніякої відповідальності за… на сьогоднішній же день знято відповідальність за невчасну доставку товару, грузу.

 

ЄРЬОМІН В.В. Дивіться, да. Тут є, ви ж самі кажете, але він їде швидше. Часний. Чому? Тому що часник ніколи не піде, він буде працювати маршрутом, на маршрутному елеваторі, на хорошому напрямку. Він ніколи не поїде на елеватор десь у тупику, де п'ять вагонів навантажені.

І тому вони намного довше туди їдуть, намного довше обратно, тому що, якщо ти заїхав, 50 вагонів на 1 елеватор, за 12-13 годин завантажився, оформився, виїхав і ти вже через четверо-п'ятеро суток в порту, а ми їдемо забираємо всіх, будемо так говорити, вони на больших маршрутах, тому їхній обіг набагато лучший, чем наш.

 

_______________. Я думаю, що просто повернути відповідальність саме Укрзалізниці за те, що він невчасно доходить... Розумієте, що на сьогоднішній день, при тій сплаті 30 доларів на тонні кукурудзи саме із Сумщини доїхати до вас – це 300 доларів на гектарі аграрій сплачує саме за логістику при врожайності 10 тонн.  На сьогоднішній день він просто він не може сплатити ці кошти. Але… Да, він іде в мінус, саме 300 доларів з гектару, ви просто вдумайтесь в цю цифру, на сьогоднішній день. Він відправляє сьогодні  груз і не розуміє взагалі, коли він доходить, у вас немає відповідальності, він не може до вас якусь претензію пред'являти. Сейчас відміна є, да?

 

ЄРЬОМІН В.В. Ні, такого немає, у нас відповідальність є.

 

_______________. Яка?

 

ЄРЬОМІН В.В. Але там інше  немножко. Ми у зв'язку з тим, що у нас, дивіться, у нас же ж... ми ж їдемо іншими шляхами, у нас багато інфраструктури, яка пошкоджена, і ми їдемо не так, як ми їхали до війни, і ми їдемо кругом, в об'їзди. І тому ми не можемо, вже із-за цих причин ми не можемо виконувати ті норми довоєнні, які були закладені тоді. І тому ми кажемо, що із-за оцих форс-мажорних речей нам приходиться їхати більш кругами или там, де скорость намного менша.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вячеслав Володимирович.

Я тоді ставлю на голосування пропозицію...

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я вибачаюсь.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже коротко тоді.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. А чому коротко? Мені цікаво, а чого коротко? Ми ж кукурудзу возимо, пшеничку, це ж аграрне питання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ні-ні, я хочу, я просто, розумієте, я глибоко в це питання не вникав, але мені стало цікаво. Це, получається, зараз Укрзалізниця спеціально піднімає ціну на вагони і потім не возить, поставила в куточок і не возить, а приватний починає возити. Це ж цікаво, правда. Це ж не наша справа, це справа сьогодні іншого комітету розглядати це питання, мені здається.

 

_______________. Так точно.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я так понял з цього всього. Тобто Укрзалізниця, підняли ціну – хорошо, 5 тисяч за тонну – давайте. А приватний транспорт – 12 тисяч там чи 13 тисяч вагонів, все іде. А наші вагони Укрзалізниці, які мають працювати на армію, на державу, на народ, вони під забором стоять.

Ставте на голосування.

 

ЄРЬОМІН В.В. Можна коментар?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже короткий.

 

ЄРЬОМІН В.В. Якщо ви подивитеся там діаграму, то коли наші вагони стояли, не було затребувано, там ціна на них 300 гривень. В нас даже за 300 гривень не брали вагони, тому що не було попиту. І в нас, якщо не буде попиту сейчас по порядку – ціна почне, ми почнемо її зменшувати.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дивіться, я вас прошу, ви зараз... ви зараз дайте на рік часу аграріям. Ви дайте на рік часу зараз аграріям вагони і у вас ці вагони розберуть всі, відремонтують і будуть возити.

 

_______________. І мало того, ви не будете ... (Не чути) і операторами, і перевізниками – це головна проблема.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, в нас проект, який Степан Миколайович хоче поставити на голосування, він був всім розісланий сьогодні в нашому чаті. Всі ознайомилися. Будь ласка, я ставлю на голосування.

 

_______________. Олександр Васильович, з доопрацюванням по Антимонопольному, те, що є зауваження, ми його трохи переробимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

 

_______________. Да. За результатами обговорення, з доопрацюванням.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді ставлю на голосування пропозицію Степана Миколайовича і проект листа, який він підготував, з доопрацюванням після сьогоднішнього обговорення та з додатковими питаннями, які ми проговорювали з Антимонопольним комітетом.

Хто – за дану пропозицію, будь ласка, визначайтесь. Хто – за?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Прошу, голосуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Проект рішення, так.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Так, колеги, прошу голосуємо. Хто за даний проект рішення?

17. Рудик. Рудик Сергій Ярославович!

(Шум у залі)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Рішення прийнято.

Останнє питання – про інформацію Міністерства аграрної політики та продовольства України щодо стану кредитування посівної кампанії.

Тарасе Миколайовичу, будь ласка, ми хочемо вас послухати.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую. Дякую, Олександре Васильовичу.

Почну з підсумків, чим завершили 2023 рік. Значить у 2023 році, також цю інформацію офіційно скидали на секретаріат для поширення серед членів аграрного комітету, всього було видано кредитів за підсумками року для сільгоспвиробників 75,5 мільярда, в тому числі за програмою "5-7-9" –  42,5 мільярда. Тобто ми бачимо, що абсолютна більшість, десь 60 відсотків кредитів – це були кредити, які користувалися пільговою програмою "5-7-9", де передбачена компенсація відсотків.

Також хотів би зазначити, що було видано 25 мільярдів кредитів з використанням державної портфельної гарантії. Державну портфельну гарантію можна було отримати максимум на 80 відсотків. В середньому, якщо брати по кредитних портфелях, то вона десь становила в минулому році 50-60 відсотків. Тобто також приблизно до 13 мільярдів гривень було державної портфельної гарантії використано як застава для того, щоб профінансувати в 2023 році.

Що ми бачимо на сьогодні? У нас станом на 1 лютого інформація ще збирається, на 29 січня, бо раз у тиждень звітність. Бачимо, що кредитів видано 5 мільярдів 300 мільйонів гривень ,з них 1 мільярд 700 мільйонів гривень по програмі "5-7-9". Чому менше в січні, всього одна третя по програмі "5-7-9"? Тому що відбувалася трансформація програми. Сьогодні, от буквально саме сьогодні, 6 лютого, уже опубліковані в "Урядовому кур'єрі" зміни у програму "5-7-9", які прискорять далі фінансування аграріїв по "5-7-9".

Що саме було прийнято і відсьогодні вступило в дію? Перше. Продовжено, надано право пролонгації аграрних кредитів до 31 березня 2025 року, тобто ще плюс один рік, на цю пролонгацію багато хто чекав для того, щоб знов брати. Також збережено право, що аграрні сільгоспвиробники мають право на отримання максимальної суми кредиту по "5-7-9" 90 мільйонів гривень. Гадаю, в цілому по всіх секторах 60 мільйонів гривень…

 

_______________. (Не чути)

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Да, по четвертій групі оподаткування. Що на 50 відсотків більше ніж в загальних умовах програми. І також в кого була залучена портфельна гарантія державна під ці кредити, також цим рішенням пролонговано відповідну можливість пролонгувати з державною портфельною гарантією до 31 березня 2025 року.

Нагадаємо, що існує, і вона відповідно буде діяти до 31 березня 2025 року, пільгова ставка для сільгосппідприємств з деокупованих територій або територій можливих бойовий дій, і також там, де працюють електронні реєстри, а саме на цих територіях діє ставка 3 відсотки річних на обігові кошти, тобто, які платить безпосередньо позичальник, і 1 відсоток на інвестиційні кошти перші два роки, і потім 5 відсотків на інвестиційні кошти в наступні роки. Наприклад, якщо будівництво якогось тваринницького комплексу чи елеватора і взято на п'ять років, то перші два роки – 1 відсоток річних в гривні, а потім 5 відсотків річних. Але це для… Так, це особливі пільгові умови для деокупованих територій. Там була… Чому теж не фінансувалася? Тому що, коли прийняли восени цю правку, було зазначено, що можуть взяти тільки з деокупованих територій протягом одного календарного року з деокупації. В цих змінах, якраз сьогодні опубліковані, це виправлено і замінено на три роки. Тому аграрії Сумщини, Харківщини, Херсонщини, Миколаївщини, бо,  виходить, вже деокупація більше ніж рік  і вони не могли скористатися, тому і такі низькі показники в січні. Відсьогодні це вже виправлено і написано, три роки. Тобто ще є два роки, що зможуть ці пільгові кредити взяти аграрії з деокупованих регіонів. Це також прискорить, і банки всі про це знають.

І що ще прийнято сьогодні, вступило від сьогодні в дію те, що можна поєднувати кредит по програмі "5-7-9" спільно з гарантією Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Бо до цього це не можна було робити, відсьогодні це можна. Відповідно це, правда, для тих, хто обробляє до 500 гектарів, але також відсьогодні ця зміна діє.

І третє, що також відсьогодні діє, опубліковано, оскільки там був, сформувався тимчасовий касовий розрив у фінансуванні фонду розвитку підприємств по компенсації відсотків, він виправиться, але був перехідний ризик. Бо на початку року ми бачимо, що в січні трішки обмеженіше вийшло фінансування, що до цих змін було написано що, якщо більше ніж 6 місяців держава не компенсує відсотки, тоді з сьомого місяця починають позичальнику банки виставлять відсотки, поки держава не компенсує. Зараз цей період продовжили до дев'яти місяців. Ми навіть чули, що були там певні застереження, бо банки розіслали попередження. Перший такий критичний період був 10 лютого, тепер воно є плюс три місяці. Ми бачимо, 1 лютого було фінансування коштів Європейського Союзу, тому певні, що три місяці, це 10 травня, точно в березні там кошти березень-квітнь будуть заходити, воно виправиться. Тому якщо до вас будуть звернення, щоб були такі розсилки, да, банки в суботу зробили, бо вони не знали про це ще рішення, воно було п'ятницю було прийнято, ми їх в неділю проінформували, сьогодні воно опубліковано. Якщо будуть звернення, можете казати, що ніяких підстав вимагати від позичальників, в тому числі аграріїв, відсотків достроково немає.

Це, в принципі, основні зміни, відповідно умови, які діють наразі, ми впевнені, що це дасть кращі показники по кредитуванню в лютому-березні. Ми в тому числі, може там, на наступне засідання, там 5  хвилин, але казати, яка ситуація, або просто в письмовому секретаріату будемо повідомляти. Ми щотижня збираємо цю статистику,  будемо тоді скидати в розрізі банків і регіонів, щоб всі могли бачити, бачили, як відбувається прогрес, які фактичні цифри.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Тарас Миколайович.

У нас ще на онлайн-зв'язку присутній представник Нацбанку. Будь ласка,  є?

 

ДАДАШОВА П. Так є. Добрий день.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пані Первін, будь ласка, ми вас слухаємо. Ми хотіли ваш коментар,  позицію Нацбанку по видачі кредитів. 

 

ДАДАШОВА П. Яка у нас позиція? Позицію, в принципі, загалом… інформаційну довідку Тарас озвучив.  Ситуація загалом виглядає так, що кредитування протягом другого півріччя активізувалося в цілому по системі не виключно для аграріїв. Також поволі в тому числі це така новація,   надаються кредити поза межами державних програм, не лише в межах державних програм. Попит з боку компаній загалом реального сектору, ми відзначаємо, пожвавився, банки його задовольняють в міру сил і можливостей. Поки що ніяких змін...

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Просимо голосніше трохи.

 

ДАДАШОВА П. Тому, в принципі, тільки можу підтвердити те, що Тарас сказав, що загалом кредитування триває.

А з приводу особливостей функціонування програми "5-7-9", також дискусії ведуться, тривають. Ці зміни, які вносилися нещодавно, ми про них теж, безумовно, знаємо. Крім того, тривають робочі наради з усіх проблемних питань і також в індивідуальному порядку фактично відпрацьовуються запити, які до нас надходять.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дуже дякую. Дякую за вашу позицію.

Іван Адамович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Тарас Миколайович, шановний, я хочу щиро подякувати вам за таку змістовну нам доповідь, що стосується кредитування в загальному галузі. Але до мене і до голови комітету надійшли листи від Всеукраїнської аграрної ради, де вони розуміють, що 26 січня було засідання уряду за номером 91, було внесено зміни. Але… про  "Доступні кредити 5-7-9", але це залишилося… все добре, але тільки залишилося в ліміті 90 мільйонів гривень. І це сьогодні для аграрного сектору є найбільшою проблемою. Тому що ці 90 мільйонів гривень більшість господарств вони цей ліміт вибрали ще минулого року. А враховуючи цьогорічну проблему, яка сьогодні є, ми чули і залізною дорогою, при тому, що оборотні  кошти були в аграріїв вимиті, і зараз ми бачимо падіння на світових ринках фактично всіх зернових культур, і жодне фактично з сільськогосподарських культур не рахується як в бізнесі. Тому десь є прохання від аграріїв, от вони прямо пишуть, тут є 20 підприємств, які підписалися, це тільки там ряд підприємств, які підписалися з великим проханням, щоб аграрний комітет звернувся до уряду про збільшення ліміту 180 мільйонів.

Тому, я думаю, Олександр Васильович, я би просив, щоб ми поставили це питання на голосування із зверненням до уряду про збільшення ліміту до 180 мільйонів. І розраховуємо також на підтримку Міністерства аграрної політики, що міністерство теж нас в тому питанні підтримає. Тому що треба провести посівну кампанію, все-таки аграрії сьогодні забезпечують валютними надходженнями український бюджет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Адамович.

Ми дійсно про збільшення вже не перший рік говоримо, і це дуже нагальна така проблема, яка зараз в усіх фермерів, в усіх аграріїв. Тому давайте, колеги, якщо ваша ласка, то тоді ставимо на голосування позицію: звернення до Прем'єр-міністра України від аграрного комітету питання стосовно збільшення лімітів з 90 до 180 мільйонів гривень на одне підприємство.

Будь ласка, колеги, хто – за дану пропозицію? Голосуємо.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І звернення ми направимо, інформацію Тараса Миколайовича Висоцького візьмемо до відома і будемо вже працювати з нею.

Колеги, у нас "Різне" ще є.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Колеги, у мене є по "Різному" дуже коротенько. Ми цією проблематикою… Колеги, дуже важливо теж. Ми як аграрний комітет на це повинні відреагувати, ще 2 хвилинки.

Є проблема сьогодні ввезення добрив з-за кордону, зараз посівна і сьогодні Служба безпеки, вони молодці, вони повинні реагувати, але проблема в чому? Сьогодні завозяться добрива, вимагається брати на аналіз походження, ця процедура може відбуватися від тижня, а може і до місяця, кораблі стоять, машини стоять, не відпускають. У мене є пропозиція звернутися до Прем’єр-міністра, хай вони наводять лад з цієї проблематики, бо нашим аграріям потрібно сіяти і так, щоб… Це коротенько. Ця проблема уже…

 

_______________. (Не чути)

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Що? Ще раз.

 

_______________. Тільки законом, постановою ти не врегулюєш і нічого не дасть.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Якщо нічого не робити, вибачте, колеги, це зовсім… Ми сьогодні як комітет повинні звернутися. І це питання вже, скажемо, не нове, це відбувається вже з 18-го року. Листи є, матеріали є, давайте проголосуємо.

Дякую.

 

_______________. Да, ставимо на голосування.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Олександр Васильович, до Прем’єр-міністра і до митної служби. Листи були розіслані в розсилці, проекти звернень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще Богдан Григорович Торохтій хотів щось додати.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Да, Тарас Миколайович, можна вам питання? Тарас Миколайович!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це по цьому питанню?

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Ні, ні, це інше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді давайте проголосуємо, потім задаси питання далі.

Колеги, ставлю на голосування пропозицію Чернявського Степана Миколайовича щодо звернення до Прем’єр-міністра та голови митної служби України стосовно питання, які він озвучив.

Хто – за дану пропозицію? Прошу голосувати.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. 16 народних депутатів – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Рішення прийнято.

Торохтій, будь ласка.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Тарас Миколайович, скажіть, будь ласка, в нас є чудова така ініціатива, у вас, надаєте гранти аграріям і іншим сільгоспвиробникам. І там, наскільки я розумію, є перехідні залишки якісь. Взагалі ваше бачення, можна їх використати для посівної? Можливо, щось потрібно розширити, можливо, з кимось попрацювати, можливо, внести десь зміни, щоб можна було не тільки кредити видавати, а, наприклад, маленьких фермерів підтримати якимись грантами, можливо, це буде зерно, якісь добрива, ЗЗР чи ще щось?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую, Богдан Григорович, за запитання.

Якщо говорити про маленьких фермерів, то є передбачені кошти, вже вони в бюджеті, 796 мільйонів, в проголосованому. Але це ми говоримо про фермерів до 120 гектарів. На них планується виплата дотацій 4 тисячі гривень на гектар по Україні і 8 тисяч гривень на гектар по деокупованих територіях. Тобто якщо про дуже маленьких, 120 гектарів, то на це є, на це є 796 мільйонів в спецфонді, вже в бюджеті передбачено чинному. Також на маленьких, які тримають корів, від 3 до 100 корів, планується 7 тисяч гривень на голову корови, і хто тримають вівцематок та кіз – по 2 тисячі гривень на голову з поголів'ям до 500.

Якщо говорити про середні, більше 120 гектарів інших, то дійсно наразі коштів немає. На жаль, ви праві, там були по грантах передбачені 990 мільйонів на сади, теплиці, а фактично використано 680. В кінці минулого року ці залишки, вони все рівно всі пішли, був перерозподіл на рівні уряду, на оборонні, інші цілі. Тут вони неперехідні, це не спецфонд, вони неперехідні. Тому поки що є тільки ці кошти, які можна використати. А ті, вони неперехідні, вони просто наразі недоступні. Це треба окреме голосування, зміни в бюджет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Миколайович, за обґрунтовану відповідь.

     

_______________. У мене пропозиція просто, ні, це…  це так, порада. Я вас прошу, шановні колеги, особливо заступник міністра, у нас є така практика з Тарасом Миколайовичем уже довгі роки, якщо у нас виникають ряд питань по законодавчій ініціативі, Тарас Миколайович нас долучає до робочих нарад територіальних органів ваших ЦОВВ. Тому я прошу, я хотів би побачити ссылки на Zoom, коли у вас проходять територіальні наради... коли проходять наради з територіальними органами, де також залучаються і представники безпосередньо галузі. І взагалі подивитися, як працює центральний орган виконавчої влади, якому ми на сьогоднішній день передали дуже багато повноважень.

Дякую. Така практика у нас є з Тарасом Миколайовичем.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Оголошую наш комітет закритим. І ще невеличке оголошення.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Увага! Оголошення ще. Шановні колеги, 8 числа у нас відбуваються відповідно до плану роботи виїзні слухання з питань розвитку молочної галузі. Всі, кому не байдужа молочна галузь, просимо долучитися. Виїзд в Згурівську громаду і в Яготин. Самі слухання в Яготині о другій годині дня. Дякую.