СХВАЛЕНО

рішення Комітету

Верховної Ради України

з питань аграрної та

земельної політики

від 18.03.2024, протокол № 144

 

 

Р Е К О М Е Н Д А Ц І Ї

комітетських слухань на тему:

«Державна підтримка аграрного сектору 2024. Державні та недержавні фонди і механізми»

 

Заслухавши та обговоривши доповіді першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Висоцького Т.М., директора департаменту розвитку реального сектору економіки Міністерства економіки України Кропівницького Р.В., директора Департаменту видатків виробничої сфери Міністерства фінансів України Наврати А.І., голова Правління ТОВ «Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві» Приходька О.В., старшого радника офісу Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) в Україні Малкова М.В., керівника напрямку земельної реформи Програми USAID «АГРО» – Кубаха С.М. і виступи представників профільних асоціацій, учасники комітетських слухань відзначають наступне.

Україна має розвинений продовольчий комплекс, який спроможний не лише повною мірою забезпечити населення країни харчовими продуктами, а й формувати активну позицію країни на міжнародних ринках низки ключових агропродовольчих товарів. Завдяки традиційно потужному продовольчому експорту Україна є одним з гарантів продовольчої безпеки у світі. До повномасштабної війни за обсягами експорту Україна входила до п’ятірки найбільших експортерів зернових у світі, експортували третину від того, що виробляли, внутрішнє споживання зернових становило лише 20-25 %.

Україна постачала 10 % світового експорту пшениці, понад 14 % кукурудзи і понад 47 % соняшникової олії. Наразі завдяки допомозі партнерів Україна залишається ключовим постачальником на світових ринках зерна та соняшникової олії, з часткою понад 10 % міжнародної торгівлі. 2023 р. експортовано 16,1 млн т пшениці до 65 країн, 26,2 млн т кукурудзи до 80 країн і 5,7 млн т соняшникової олії до 130 країн світу.

Разом з цим, воєнні дії, які відбуваються в Україні внаслідок широкомасштабної агресії росії, призвели до погіршення продовольчої безпеки в Україні, яке спричинене, зокрема, порушеними логістичними ланцюгами, зруйнованими інфраструктурою, господарствами та виробництвами, зменшенням кількості виробленого продовольства на працюючих підприємствах.

На червень 2023 року сума прямих збитків, завданих агропромисловому комплексу України, складає 8,7 млрд дол. США (втрати, пов’язані зі знищенням та пошкодженням сільськогосподарської техніки, складають понад 4,7 млрд дол. США; втрати через знищення та крадіжки виробленої продукції оцінюються в 1,9 млрд дол. США). Непрямі втрати агропромислового комплексу оцінюються в 40,3 млрд дол. США.

За оцінками ФАО, через війну сільські домогосподарства в Україні зазнали близько 2,25 млрд дол. США збитків. З них близько 1,26 млрд дол. США збитків завдано в галузі рослинництва та 0,98 млрд дол. США – тваринництва.

В Україні 25 % сільськогосподарських домогосподарств зупинили або зменшили обсяги виробництва продукції через війну, у прифронтових областях – 38 %.

Поряд з вищезазначеним, основними викликами та обмеженнями для аграрного сектора України в умовах повномасштабної війни є наступне:

- дефіцит фінансових ресурсів для ведення господарської діяльності сільськогосподарських виробників, зокрема через зростання собівартості виробництва. У 2022 році 21 % підприємств галузі сільського, лісового та рибного господарства одержали чистий збиток (у 2021 р. – 11 %). Рівень рентабельності всієї діяльності у 2022 році становив 14,1 % (у 2021 р. – 37,8 %). А обсяг капітальних інвестицій у сільське, лісове та рибне господарство у 2022 р. становив 51,4 млрд грн, що на 26,1 % менше порівняно з 2021 роком. 

За результатами 2023 року очікується зниження збитків агросектора від вирощування зернових та олійних культур, проте виробництво трьох із п’яти основних культур залишиться збитковим. З липня по жовтень 2023 року рівень прибутковості виробництва зернових та олійних культур в Україні знижувався. Через падіння цін соняшник з прибуткової культури перетворився на збиткову. Збитковість виробництва пшениці збільшилася, попри зростання рівня врожайності, через зниження закупівельних цін. Збитки господарств від виробництва кукурудзи зросли більш ніж удвічі внаслідок зниження цін як на внутрішньому ринку України, так і в найближчих портах, а також збільшення логістичних витрат. Найменш рентабельною культурою серед основних видів зернових та олійних у жовтні 2023 року був ячмінь. Найнижчу рентабельність виробництва зернових та олійних культур мають малі фермерські господарства та прифронтові середні господарства. Малі господарства порівняно із середніми мають на 5-10 % вищі виробничі витрати на всі види зернових та олійних культур, зокрема на закупівлю насіння, засобів захисту рослин та добрив;

- спрощення процесів сільськогосподарського виробництва, зменшення внесення добрив та засобів захисту рослин, що знижує врожайність сільськогосподарських культур та погіршує якісний склад земель. Нестача фінансування та потреба істотної економії спричинили зниження кількості внесених добрив на 50–60 %. Питання застосування добрив залишається одним з найчутливіших для аграріїв. Застосовувати їх у повному обсязі готові великі й середні виробники. Зокрема, унесення добрив очікують на вдвічі меншому за агрономічну потребу рівні (47 %). Рівень очікуваного застосування засобів захисту рослин під урожай озимих 2024 року прогнозують на 56 % від потреби. Лише 10 % агровиробників готові застосовувати добрива на рівні 100 % від потреби, засоби захисту – 18 %;

- посилення кризових явищ у тваринництві, зокрема в м’ясо-молочній галузі. На січень 2024 р. поголів’я великої рогатої худоби в усіх категоріях господарств в Україні оцінювали у 2233,60 тис. голів, що на 3,3 % менше від показника на січень 2023 р., у т. ч. корів нараховували 1290,20 тис. голів (- 4,9 %). Близько 29 % тварин утримується на агропідприємствах, а 71 % – в господарствах населення.

На підприємствах за останній рік поголів’я ВРХ скоротилося на 29,5 тис. голів (- 3,2 %), а кількість корів зменшилася на 20,7 тис. голів (- 5,5 %). У господарствах населення за останній рік кількість ВРХ скоротилася на 44 тис. голів (- 3,3 %), а кількість корів зменшилася на 41,9 тис. голів (- 4,6 %).

Найуразливішими до викликів війни є господарства населення, де кількість тварин зменшується щомісяця. Аграрні підприємства виявилися стійкішими до викликів воєнного часу. Цьому сприяє в тому числі можливість релокації тваринницьких ферм у безпечніші місця, про що свідчить збільшення поголів’я у відносно безпечних регіонах України.

Оскільки господарства населення є основними утримувачами ВРХ, зокрема корів, це призвело до загального спаду виробництва молока. У 2023 р. господарства всіх категорій виробили близько 7 млн 412 тис. т молока-сировини, що на 5 % менше проти 2022 р. Зокрема, скорочення надоїв у господарствах населення за 2023 р. становило 11 % порівняно з попереднім роком. Попри те, що аграрні підприємства збільшили обсяги виробництва молока у 2023 р., поки що вони не в змозі цілковито перекрити це падіння;

- дефіцит трудових ресурсів у сільськогосподарському виробництві. Внаслідок бойових дій частина працівників сільгосппідприємств та фермерів була вимушена не тільки припинити економічну діяльність в аграрному секторі, а й покинути власні домівки.

За даними ФАО, понад 150 тис. фермерів безпосередньо постраждали від війни та були змушені мігрувати. У складному становищі опинилися дрібнотоварні виробники, які займалися вирощуванням сезонної продукції, відігравали важливу роль у забезпеченні зайнятості та доходів сільського населення. Вимушене переміщення населення, призов чоловіків до ЗСУ призводять до нестачі робочої сили та збільшення робочого навантаження на жінок;

- руйнування інфраструктури виробництва, перероблення та зберігання сільськогосподарської продукції та харчових продуктів. Ворог цілеспрямовано знищує зерносховища, продовольчі склади, логістичну інфраструктуру, а також ускладнює експортні постачання українського збіжжя, що знижує доходи агровиробників, а в умовах труднощів зберігання врожаю через брак електроенергії в осінньо-зимовий період 2022–2023 рр. це призвело до псування агропродукції і навіть втрати її частини. Наразі сумарна ємність зруйнованих зерносховищ сягає 8,2 млн т, а ємність пошкоджених зерносховищ – 3,25 млн т потужностей одночасного зберігання;

- екологічні виклики. Через бойові дії та мінування території у 2022 р. сільгоспвиробники не могли використовувати до 30 % полів для посіву (що сягало 5 млн га); у 2023 р. 25 % площ були непридатними для використання. Значних втрат земельним ресурсам та аграрному сектору завдало й руйнування Каховської ГЕС.

Разом з тим, в таких умовах український аграрний сектор продемонстрував високу стійкість та адаптивність до ризиків воєнного часу:

- збір за всіма групами сільськогосподарських культур у 1,5–3 рази перевищує потреби внутрішнього споживання. На кінець грудня 2023 року аграрії намолотили 80,4 млн. тонн, зокрема зернових та зернобобових культур – 59,6 млн тонн, що на 5,1 млн тонн (9%) більше від показника 2022 року (53,9 млн тонн), олійних культур – 20,8 млн тонн. Це повністю забезпечує внутрішні потреби України у продовольстві та створюють потужний експортний потенціал.

Під урожай 2024 року сільгосптоваровиробниками проведено сівбу озимих зернових культур на площі 4,8 млн. га, або 94% до прогнозу (у 2023 році на відповідну дату було посіяно 4,5 млн. га, або 86% до прогнозу). Сільгосптоваровиробники всіх областей України завершили сівбу озимого ріпаку, якого посіяно 1,2 млн. га, або 96% до прогнозу (у минулому році на відповідну дату було посіяно 999 тис. га, або 73% до прогнозу);

- забезпечено потреби внутрішнього ринку у продукції галузі тваринництва. За січень-грудень 2023 року по всіх категоріях господарств було реалізовано на забій сільськогосподарських тварин (в живій масі) – 3,1 млн. тонн, що на 0,3% більше до 2022 року, виробництво яєць – 11,3 млрд штук, що на 5,1% менше ніж у 2022 році (11,9 млрд штук).

Станом на 01 січня 2024 року в усіх категоріях господарств поголів’я сільськогосподарських тварин становило:

великої рогатої худоби – 2 168,8 тис. голів, що на 6,0% менше порівняно з відповідним періодом 2022 року;

корів – 1 270,7 тис. голів, що на 6,1% менше;

свиней – 5 004,3 тис. голів, що на 1,1% менше;

овець та кіз – 884,9 тис. голів, що на 6,0% менше;

птиці – 183,5 млн голів, що на 1,7% більше.

Загалом споживання свинини, яловичини та м’яса птиці зросло з 54,1 кг у 2022 році до 54,7 кг на 1 особу у 2023 році. У середньому українці у 2023 році споживали по 27 кг птиці та 7,4 кг яловичини на одну особу, у 2022 році ці показники були 26,2 кг та 7 кг відповідно. При цьому споживання свинини зменшилось, у 2023 році українці спожили 19,8 кг свинини на рік, тоді як у 2022 році – 20,3 кг.

Виробництво молока в усіх категоріях господарств становило 7,3 млн. тонн, що на 5,5% менше ніж у 2022 році (7,8 млн. тонн). В той же час, відмічається поступове відновлення виробництва молока у сільськогосподарських підприємствах, у січні-грудні 2023 року воно вже вийшло на довоєнний рівень та становило 2,8 млн. тонн (2,7 млн т у 2021 році), що на 6 % більше, ніж за 2022 році.

Станом на 01.01.2024 структура виробництва продукції тваринництва та кількості поголів’я сільськогосподарських тварин була наступною:

	у сільськогосподарських підприємствах	у господарствах населення
частка реалізації на забій у живій масі сільськогосподарських тварин складала	73,6%	26,4%
- виробництва:
молока	38,2%	61,8%
яєць	50,0%	50,0%
- поголів’я:
великої рогатої худоби	42,4%	57,6%
корів	30,0%	70,0%
свиней	65,8%	34,2%
овець та кіз	13,7%	86,3%
птиці	57,5%	42,5%

- нарощується виробництво овочів. У 2023 році в порівнянні з 2022 відбулось збільшення посівів площ овочів – на 4,6 %, зокрема площі посіву помідорів збільшилися на 12,8%, цибулі на 9%, моркви на 6,3%, капусти на 2,3%, також на 0,5 % розширено площі під картоплею.

Збір овочів завершено на 97 %, вироблено – 7,4 млн. тонн, що на 852,26 тис. тонн менше прогнозованого, та на 120,1 тис. тонн менше за валовий збір у 2022 році:

- цибулі зібрано на 69,9 тис. тонн, моркви на 76 тис. тонн менше, ніж минулого року при порівняно однаковій урожайності та площі посіву;

- капусти на 35,3 тис. тонн менше минулорічного;

- виробництво помідорів на 149,4 тис тонн менше минулорічного;

- обсяг виробництва огірків на 141,1 тис. тонн менше минулорічного. Це відбулося через значне зниження врожайності у порівнянні з минулорічною (на 14,2%), незважаючи на те, що посівні площі в 2023 році збільшилися на 0,3 тис. га.

На початок грудня 2023 року картоплі зібрано 98% посівних площ (1182,9 тис. га). Валовий збір склав 21,2 млн. тонн, що на 1,3 млн. тонн більше від прогнозованого обсягу виробництва у 2023 році та на 291,6 тис. тонн більше обсягу виробництва господарствами всіх категорій в 2022 році.

Пропозиція овочів стрімко збільшилася в ІІІ кварталі 2023 року завдяки надзвичайно сприятливим погодним умовам та нарощуванню обсягів виробництва в певних регіонах. Це дало змогу цілковито компенсувати наслідки для овочівництва від несприятливих безпекових умов у південних регіонах та руйнування Каховської ГЕС. Під впливом гарного врожаю та завдяки нарощуванню обсягів виробництва ціни на овочі у 2023 р. залишалися нижчими, ніж у 2022 році. Зокрема, ціна борщового набору (картопля, цибуля, морква, капуста і буряк) за рік зменшилася на 11 %. Найбільше зниження цін відбулося щодо цибулі та моркви: на 48 % і 33 % відповідно. Ціни на картоплю відчутно зросли, проте вони залишаються одними з найнижчих у Європі;

- забезпечено попит на плодово-ягідні культури, хоча внаслідок війни втрачено 25 % площ ягідників, 20 % площ садів. Вінницька, Чернівецька, Хмельницька, Дніпропетровська, Львівська та Полтавська області, які є найбільшими виробниками плодів та ягід, цілком спроможні забезпечити потреби в цій продукції. Для розвитку галузі садівництва в Україні уряд здійснює грантову підтримку виробників сільськогосподарської продукції щодо створення та розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства, зокрема у 2023 році видано грантів на закладку нових садів площею понад 2 тис. гектарів.

Загалом у 2023 році, завдяки наданню безповоротної державної допомоги сільгосптоваровиробникам у формі грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства, відбулось зростання обсягів виробництва по всім категоріям культур та збільшення площ їх насаджень. Загальний обсяг виробництва плодово-ягідних культур, горіхів та винограду у 2023 році за всіма категоріями господарств склав 1,9 млн тонн.

Виробництво зерняткових культур у 2023 році становило 1,4 млн. тонн, що на 178,5 тис. тонн більше у порівнянні з 2022 роком. Це відбулось здебільшого за рахунок зростання обсягу виробництва яблук на 177,7 тис. тонн, яке склало 1,2 млн. тонн. Водночас, обсяг виробництва груш зріс лише на 0,8 тис. тонн.

У 2023 році площі під насадженнями яблук та груш зросли на 550,3 га. Виробництво кісточкових культур у 2023 році становило 284,3 тис. тонн, що на 17,5 тис. тонн менше у порівнянні з 2022 роком. Відбулось зростання площ під насадженнями кісточкових культур, які зросли на 1 107,4 га. Найбільше збільшились насадження черешні – на 642,7 га, сливи – на 286,6 га, персика – на 87,4 га, вишні – на 72,8 га.

Виробництво ягідних культур у 2023 році становило 91,3 тис. тонн, що на 3,4 тис. тонн більше у порівнянні з 2022 роком. Площі під насадженнями ягідних культур зросли на 1 008,5 га. Найбільше збільшились насадження лохини - на 503,6 га, суниці та полуниці - на 326,9 га, малини й ожини – на 183,9 га.

Загальне виробництво горіхів у 2023 році у порівнянні з 2022 роком збільшилось лише на 0,7 тис. тонн та склало 84,1 тис. тонн. Обсяги виробництва фундука (ліщини) зросли майже на 3 тис. тонн, а волоського горіха – зменшилися на 2,2 тис. тонн, що пов’язано зі зниженням його урожайності. Площі під насадженнями горіхів зросли на 646,4 га. Це відбулося в основному за рахунок збільшення насадження фундука (ліщини) – на 499,8 га.

Виробництво винограду у 2023 році становило 85,3 тис. тонн, що на 5,6 тис. тонн більше у порівнянні з 2022 роком. Це відбулося за рахунок збільшення виробництва столового винограду на 6,98 тис. тонн, в той час як виробництво технічного винограду зменшилось на 1,4 тис. тонн. Площі під насадженнями винограду зросли на 34,2 га.

Виробництво хмелю у 2023 році становило 0,5 тис. тонн, що на 0,2 тис. тонн більше у порівнянні з 2022 роком. Площі під насадженнями хмелю зросли на 134 га. та складають 512 га;

- поступово відновлюються обсяги експорту агропродукції. У 2023 році, за попередніми оцінками, експортовано 67,5 млн тонн агропромислової продукції різних видів, що на 15 % перевищує показник 2022 року. Разом з тим, експортний виторг у 2023 року склав 21,9 млрд дол. США, що на 8 % менше від показника 2022 року через падіння цін майже на всі види агропродукції проти попереднього року та дорогу експортну логістику.

За січень-грудень 2023 року, за попередніми даними Держмитслужби:

- експорт молока і молокопродуктів становив 339,6 тис. тонн (в перерахунку на молоко), що на 25,4% менше до відповідного періоду 2022 року. Вартість склала 255,2 млн дол. США, що на 94,9 млн дол. США менше до відповідного періоду минулого року. Імпорт молока і молокопродуктів збільшився на 6,3% і становив 432,3 тис. тонн (в перерахунку на молоко). Вартість склала 264,1 млн дол. США, що на 35,4 млн дол. США більше до відповідного періоду минулого року.

Торговельне сальдо по цих товарних групах за січень-грудень 2023 року було негативним і складало 9,0 млн. дол. США.

Експорт м’яса та м’ясопродуктів склав 468,2 тис. тонн, що на 6,1% більше до відповідного періоду 2022 року. Вартість склала 927,4 млн дол. США, що на 21,9 млн дол. США менше до відповідного періоду минулого року. Імпорт м’яса та м’ясопродуктів склав 129,6 тис. тонн, що на 32,9% менше до відповідного періоду 2022 року. Вартість склала 184,5 млн дол. США, що на 69,2 млн дол. США менше до відповідного періоду минулого року.

Торгівельне сальдо по цій товарній групі за січень-грудень 2023 року було позитивним і складало 743,0 млн. дол. США.

Експорт яєць та яєчної продукції склав 57,5 тис. тонн, що у 1,8 раза більше до відповідного періоду 2022 року. Вартість склала 100,1 млн дол. США, що на 35,1 млн дол. США більше до відповідного періоду минулого року. Імпорт яєць та яєчної продукції склав 7,8 тис. тонн, що на 29,2% більше до відповідного періоду 2022 року. Вартість склала 32,0 млн дол. США, що на 8,5 млн дол. США більше до відповідного періоду минулого року.

Торгівельне сальдо по цій товарній групі за січень-грудень 2023 року було позитивним і складало 68,1 млн. дол. США;

Імпорт овочів у січні-жовтні 2023 року зріс на 5,6 %, а експорт на 10,5 %. В поточному році Україна імпортувала 275,4 тис. тонн овочів на загальну суму 269 млн. дол. США. Основними позиціями імпорту за даний період є помідори – 95,3 тис тонн, цибуля – 75,9 тис тонн, та морква, ріпа, столові буряки, редька, селера – 31,9 тис тонн.

Водночас, за аналогічний період було експортовано 44 127 тонн овочів на загальну суму 10 961 тис. дол. США. Основними позиціями експорту були картопля (39 176 тонн), цибуля (1 897 тонн) та огірки, корнішони (1 358 тонн).

Учасниками слухань також було відмічено, що платниками податків – суб’єктами господарювання в сільському господарстві за 2023 рік до державного та місцевих бюджетів сплачено 52,8 млрд грн податків і зборів, щр на 15,4 % або на 7,0 млрд грн більше надходжень 2022 року (45,8 млрд грн) та на 13 % або на 7,9 млрд грн менше надходжень довоєнного 2021 року (60,7 млрд грн).

Водночас суб’єктам господарювання у сільському господарстві у 2023 році відшкодовано з бюджету 10,5 млрд грн податку на додану вартість, що у 4,1 рази більше, ніж у 2022 році (2,5 млрд грн) та у 2,8 раза більше, ніж у довоєнному 2021 році (3,8 млрд грн).

Зважаючи на результати роботи агропромислової галузі у 2023 році, учасники слухань відмітили, що державна підтримка аграрного сектору є економічною необхідністю, що усвідомлена і здійснюється різними методами, формами та інструментами багатьма країнами світу. Це зумовлено низкою обставин, серед яких висока залежність галузі від природно-кліматичних умов, що викликають ризики різного характеру, які значною мірою впливають на величину і якість урожаю, а отже, й результативність аграрного виробництва.

Це основний впливовий фактор, але у мирний час. В умовах повномасштабної війни ризики збільшуються в рази – це і обстріли та бомбардування, і знищення урожаю та посівів, техніки, інфраструктури, логістики, і брак палива, добрив, професійних кадрів, заміновані поля, а також проблеми з реалізацією та експортом.

Загалом, існує декілька джерел державної підтримки аграріїв, зокрема: пряма бюджетна підтримка у вигляді субсидій та дотацій, податкові пільги, а також державне регулювання ціноутворення (через обмеження експорту або імпорту).

Найбільш привабливим джерелом для аграріїв є пряма бюджетна підтримка, оскільки це сума видатків, що передбачена в Держбюджеті як бюджетна програма підтримки сільгосптоваровиробників.

Але вже другий рік поспіль, ситуація щодо програм прямої державної підтримки дуже складна, і це зрозуміло, бо в умовах війни бюджет максимально обмежений.

У 2023 році державна підтримка аграріїв була розподілена між трьома міністерствами: Мінагрополітики, Мінекономіки та Мінфіном.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік, було затверджено видатки Мінагрополітики в обсязі 7,6 млрд. гривень.

З зазначених коштів, фінансова підтримка агропромислового комплексу було здійснено на суму 927 млн. гривень, з яких:

- за програмою фінансової підтримки сільгосптоваровиробників – 199,0 млн грн на держпідтримку товаровиробників, які використовують меліоровані землі, та 2,0 млн грн для надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб-членів сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування;

- за програмою формування статутного капіталу Фонду часткового гарантування кредитів в сільському господарстві – 725,6 млн. гривень.

За бюджетними програмами передбаченими Мінекономіки, на надання грантів для створення або розвитку бізнесу – 1,4 млрд. грн., з них 997,0 млн грн для надання грантів на створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства (757,7 млн грн), а також тепличного господарства (239,3 млн грн).

За бюджетними програмами передбаченими Мінфіну, на забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва - 16,0 млрд. грн., з яких до 10,0 млрд. грн. спрямовано для агропідприємств через державну програму «Доступні кредити 5-7-9%».

З метою стимулювання створення робочих місць в умовах воєнного стану в рамках Урядової програми фінансової підтримки бізнесу «єРобота» з липня 2022 року Урядом впроваджено програму надання грантів для створення або розвитку переробних підприємств (постанова Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 № 739). Серед її переваг – можливість для кожного бажаючого створити чи розвивати власний бізнес за напрямками «Своя справа», «Свій сад», «Своя теплиця», «Новий рівень».

Ця Програма передбачає надання грантів для створення або розвитку переробних підприємств за умови співфінансування з грантоотримувачем. Виплачені гранти сприяють стимулюванню розвитку таких галузей як виробництво харчових продуктів, виробництво напоїв та інших галузей.

Фактично Мінекономіки з початку реалізації програми станом на 15.02.2024 виплачено 503 гранти на суму 2 619,6 млн грн., в тому числі за КВЕД «Виробництво харчових продуктів» надано 209 грантів на суму 1320,3 млн гривень.

У Державному бюджеті України на 2024 рік за бюджетною програмою КПКВК 1201350 «Надання грантів для створення або розвитку бізнесу», розпорядником якої є Мінекономіки, передбачено 1,370 млрд. гривень.

Відповідно до інформації, викладеної у наказі Мінекономіки від 29 грудня 2023 року № 20598 «Про розподіл коштів, передбачених у державному бюджеті за бюджетною програмою КПКВК 1201350», обсяг бюджетних асигнувань на 2024 рік за напрямами «Надання грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства» та «Надання грантів для створення або розвитку тепличного господарства» становить 479 500,0 тис. гривень.

Зазначена сума розподілена наступним чином:

383 600,0 тис. грн для надання грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства, що дозволить надати гранти для 89 суб’єктів господарювання.;

95 900,0 тис. грн для надання грантів для створення або розвитку тепличного господарства, що дозволить надати гранти для 19 суб’єктів господарювання.

Для відновлення та розвитку виробництва сільськогосподарської продукції відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 р. № 738 «Деякі питання надання грантів бізнесу», якою затверджено Порядок надання грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства та Порядок надання грантів для створення або розвитку тепличного господарства, Мінекономіки надає безповоротну державну допомогу сільгосптоваровиробникам у формі:

- грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства;

- грантів для створення або розвитку тепличного господарства.

Заявки та проекти надання зазначених грантів попередньо погоджуються Мінагрополітики.

Максимальна сума гранту для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства складає 10,0 млн. грн., для створення або розвитку тепличного господарства – 7,0 млн. гривень.

Учасниками слухань зазначено, що з початку дії програми виплачено грантових коштів усього 711 259 174,53 грн по 159 рішенням про надання гранту.

Для розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства виплачено по 127 рішенням всього на суму 541 409 178,53 грн, в тому числі повністю отримали кошти господарства по 110 рішенням, з яких:

у 2022 році виплачено грантових коштів для розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства на суму 34 290 894,44 грн;

у 2023 році виплачено грантових коштів для розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства на суму 502 858 284,09 грнивень.

З початку 2024 року вже виплачено грантових коштів для розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства на суму 4,3 млн гривень.

Для розвитку тепличного господарства виплачено кошти по 32 рішенням про надання гранту всього на суму 169 849 996,00 грн, повністю отримали кошти 32 тепличне господарство, в тому числі:

у 2022 році на суму 14 023 370,00 грн;

у 2023 році на cуму 153 826 626,00 грн;

З початку дії програми, за поданими заявками про надання грантів для створення або розвитку тепличного господарства прийнято 42 позитивних рішення на загальну суму 216 млн. гривень. Фактично профінансовано 33 грантів для створення або розвитку тепличного господарства на суму 170 млн. гривень.

З початку 2024 року вже виплачено грантових коштів для створення або розвитку тепличного господарства на cуму 2 000 000,00 гривень.

Відповідно до Порядків станом на 15 лютого 2024 року Мінагрополітики прийнято 169 наказів про надання грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства на суму 738,9 млн грн. та 41 наказ для створення або розвитку тепличного господарства на суму 214,3 млн гривень.

Необхідно зазначити, що за попередніми розрахунками зазначеної суми недостатньо для надання грантів у поточному році для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства та для надання грантів для створення або розвитку тепличного господарства. За прогнозними розрахунками у 2024 році планується видати 1000 грантів, в зв’язку з чим реальна потреба у фінансуванні є значно більшою та становить – 5,2 млрд. гривень.

Відповідно до прийнятих рішень про надання гранту, планується створити робочі місця у садівництві, ягідництві та виноградарстві – 792 постійних, 22606 сезонних, площа насаджень складатиме 2 404,47 га. У тепличному господарстві планується створити 631 постійних, 134 сезонних робочих місць, площа теплиць складатиме 51,09 га.

Враховуючи, що Мінагрополітики постійно здійснюється робота щодо вдосконалення норм Порядків відповідно до пропозицій профільних асоціацій, суб’єктів господарювання, уповноважених банків, наразі, розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 червня 2022 р. № 738».

Разом з тим, учасниками слухань було наголошено, що щороку дедалі більше садівничих агропідприємств стикається з необхідністю у первинної обробки плодів після збирання врожаю.

Зібраний врожай горіхів (зокрема горіх волоський, фундук, мигдаль) відразу після його збирання в промислових садах, підлягає обов’язковій первинній обробці, яка включає в себе ряд послідовно виконуваних технологічних операцій: очищення, миття, сушіння, калібрування, фасування горіхів для зберігання врожаю.

Тільки після виконання вищезазначених технологічних операцій горіхи використовуються для подальшого їх просування: реалізація у шкаралупі (у т.ч. на експорт), подальша глибинна переробка – лущення, бланшування, виготовлення горіхових продуктів та інгредієнтів, тощо. В промислових садах кісточкових та сім’ячкових плодових культур, у ягідних насадженнях також є відповідні технології з первинної обробки плодів та ягід після збирання врожаю.

У зв’язку з необхідністю первинної технологічної переробки зібраного в садах врожаю горіхів садівничі агропідприємства мають нагальну необхідність придбати обладнання для виконання вищезазначених технологічних операцій, а саме: обладнання для очищення, миття, сушіння, калібрування, фасування.

Більшість садівників-фермерів планує придбання цього обладнання за допомогою діючої грантової програми згідно постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 № 739 «Деякі питання надання грантів переробним підприємствам».

Окремі садівничі підприємства вже подали заявки на отримання грантових коштів з бізнес-проектами по розвитку переробних потужностей для первинної технологічної переробки зібраного в садах врожаю. Проте рішення по цим заявкам не були прийняти та грантові кошти не отримані.

На думку учасників слухань, основна проблема полягає в наступному. Згідно з пунктом 10 постанови Кабінету Міністрів України за № 739 отримувач грантових коштів у свої заяві зазначає вид економічної діяльності у відповідності з КВЕД ДК 009:2010. Згідно з КВЕД вирощування багаторічних культур відноситься до Секції A Група 01.2 Класи 01.21 – 01.29, які є одними з основних для більшості садівничих підприємств.

В той же час, розділ секції A включає тільки вирощування культур, а діяльність із подальшого перероблення продукції, класифікована у відповідності з КВЕД в Секції C Переробна промисловість. В свою чергу, тільки види господарської діяльності Секції C Переробна промисловість придатні для отримання грантових коштів відповідно до зазначеної постанові КМУ.

У офіційному роз’ясненні Держкомстат також зазначив про неможливість використання садівничими підприємствами КВЕД Секції C для ведення господарчої діяльності по первинній переробці врожаю, зібраного в садах (очищення, миття, сушіння). Позиція Держкомстату - первинну технологічну обробку урожаю в садах слід класифікувати за КВЕД: Секція A Група 01.2.

Тому на сьогоднішній день склалася ситуація, що всі садівничі підприємства, які отримують власний урожай та планують розвиток переробних потужностей для його первинної технологічної переробки не зможуть брати участь у грантовій програмі згідно постанови Кабінету Міністрів України № 739.

Врегулювання зазначеної проблеми, на думку учасників слухань, можливе шляхом коригування тексту постанови Кабінету Міністрів України за № 739.

Для полегшення доступу аграріїв та інших виробників до кредитів в умовах воєнного стану Урядом продовжено дію Державної програми «Доступні кредити 5-7-9%».

Реалізація Програми здійснюється через уповноважені банки за участі Фонду розвитку підприємництва відповідно до Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 р. № 28.

За інформацією Мінфіну з моменту старту державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» суб’єкти підприємництва отримали від уповноважених банків 77 669 кредитів на загальну суму 260,2 млрд грн, з яких 52 548 – від банків державного сектору економіки на загальну суму 113,2 млрд гривень.

За час дії воєнного стану в Україні у рамках програми «Доступні кредити 5-7-9%» укладено 42 847 кредитних договорів на загальну суму 170,5 млрд грн, яких 36,18 млрд грн – кредити для сільськогосподарських товаровиробників.

У Законі України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» Мінекономіки, як головному розпоряднику бюджетних коштів, передбачено видатки загального фонду в обсязі 18 млрд гривень за бюджетною програмою КПКВК 1201450 «Забезпечення функціонування Фонду розвитку підприємництва», який забезпечує реалізацію Програми 5-7-9%.

Програма 5-7-9% постійно актуалізується з метою її адаптації до умов сьогодення, викликів часу та забезпечення доступності кредитування більш широкого кола суб’єктів підприємництва.

У рамках дії Програми 5-7-9% аграрні підприємництва отримують кредити у розмірі до 90 млн грн (з урахуванням групи пов’язаних компаній) під 5–9 % річних, залежно від категорії кредиту та суб’єкта підприємництва на інвестиційні цілі та обігові кошти.

З початку 2024 року (станом на 12 лютого 2024 року) 2113 агрогосподарств вже отримали 11 млрд гривень банківських кредитів на розвиток. З них за Програмою 5-7-9% – 833 господарства профінансовано на 2,9 млрд гривень.

Найбільший обсяг кредитів за різними програмами отримали аграрії таких областей: Київська – 5,4 млрд грн виділено для 185 підприємств; Дніпропетровська – 640,5 млн грн для 165; Тернопільська – 63,5,4 млн грн – для 74; Одеська – 416,9 млн грн – для 156; Харківська – 405 млн грн – для 109; Чернігівська – 415,9 млн грн – для 63.

За програмою 5-7-9% найбільше отримали підприємства таких областей: Харківська – 362,5 млн грн виділено для 50 господарств; Київська – 313,7 млн грн для 78; Вінницька – 282,2 млн грн – для 92; Одеська – 226,8 млн грн для 66; Львівська – 226 млн грн – для 68; Дніпропетровська – 242,5 млн грн для 56.

Найбільше кредитів аграріям за Програмою 5-7-9% видали «Креді Агріколь Банк», «Райффайзен Банк», «ПриватБанк», «ПроКредит Банк», «ПУМБ».

З метою надання підтримки відновленню сільськогосподарських угідь, які постраждали від воєнних дій Урядом вживаються заходи щодо гуманітарного розмінування земель.

Завдяки роботі піротехнічних підрозділів державних органів та неурядових операторів у 2023 році з 470 тисяч гектарів земель, які запланували обстежити, і в разі необхідності очистити та розмінувати першочергово, вже повернуто аграріям до господарської експлуатації понад 200 тисяч гектарів. Щотижня обстежується від 3 до 5 тисяч гектарів сільгоспземель.

У Державному бюджеті України на 2024 рік передбачено нову бюджетні програму КПКВК 1201420 «Компенсація витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення» з обсягом видатків – 3 000 000,0 тис. гривень (загальний та спеціальний фонд).

В зв’язку з цим, Мінекономіки підготовлено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для здійснення компенсації витрат за гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення», яким передбачається надання компенсації послуг з розмінування сільськогосподарських земель від офіційно ліцензованих операторів з протимінної діяльності. Реалізація зазначеної бюджетної програми суттєво зменшить витрати сільгосптоваровиробників на відновлення сільськогосподарських земель.

У Державному бюджеті України на 2024 рік для Мінекономіки передбачено бюджетну програму КПКВК 1201310 «Часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва» з обсягом видатків – 1,0 млрд. гривень (спеціальний фонд).

У зв’язку з цим, Міністерством підготовлено проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 01 березня 2017 р. № 130 та від 27 травня 2013 р. № 369», якою пропонується:

приведення Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 березня 2017 р. № 130, у відповідність до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» шляхом уточнення окремих норм та положень Порядку;

удосконалення Порядку визначення ступеня локалізації виробництва підприємствами вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу вітчизняної техніки і обладнання для агропромислового комплексу та встановлення показників ступеня локалізації виробництва тракторів та інших самохідних енергетичних засобів сільськогосподарського призначення, спеціальних автомобілів сільськогосподарського призначення, самохідних та причіпних комбайнів затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 травня 2013 року № 369.

Проект постанови подано на розгляд Уряду.

За попередніми прогнозами реалізації програми часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання у 2024 році дозволить:

- створити сприятливі умови для технічного переоснащення не менше 4500 сільгосптоваровиробників;

- знизити витрати аграріїв на 15-20% та підвищити конкурентоспроможність як на внутрішньому, так і на зовнішніх ринках;

- компенсувати сільгосптоваровиробникам 25 % вартості техніки та обладнання вітчизняного виробництва;

- сприяти збільшенню обсягів виробництва та реалізації підприємств вітчизняного машинобудування для агропромислового комплексу на 20-25 %;

- зменшити імпорт сільгоспмашин та обладнання до 10%;

- включити до оновленого переліку вітчизняної техніки та обладнання, вартість яких частково компенсується за рахунок бюджетних коштів продукцію не менше 100 машинобудівних підприємств України;

- створити до 1000 нових/додаткових робочих місць;

Очікується, що мультиплікатор сплати податків від реалізації програми становитиме на рівні 1:6.

Поряд з цим, додатковим державним інструментом фінансової підтримки мікро-, малого та середнього підприємництва, спрямованим на покращення доступу агровиробників до фінансових ресурсів та надання їм додаткових можливостей для розвитку є діяльність Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.

Фонд утворено завдяки спільним зусиллям Уряду, при активному сприянні фахівців Світового банку та Європейського Союзу, в Україні утворено Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві відповідно до Закону України від 04.11.2021 № 1865-IX «Про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві».

Станом на сьогодні затверджено Статут Фонду, сформовано його статутний капітал, затверджено раду Фонду та прийнято Положення про надання часткових гарантій за кредитами, що надаватимуть банки сільгоспвиробникам та фермерам.

На сьогодні розмір затвердженого статутного капіталу Фонду становить 735,6 млн гривень.

Станом на 01 січня 2024 року статутний капітал Фонду наповнено на 374,0 млн грн, або на 50,5 % (частка України, перераховано Фонду).

Наявний статутний капітал Фонду може покрити гарантіями 1,3 млрд грн кредитів.

Планується після внесення змін до Державного бюджету на 2024 рік наповнити статутний капітал Фонду на суму 10 млн євро для надання допомоги у фінансуванні Проекту з капіталізації Фонду для надання часткових кредитних гарантій кваліфікованим фінансовим установам-учасникам на сільськогосподарські кредити, у рамках Угоди про надання гранту від 30 серпня 2023 року за № TF0C2080 між Україною та МБРР.

Після внесення частки МБРР статутний капітал Фонду буде сформовано у повному обсязі (735,6 млн грн).

Фонд надаватиме кредитні гарантії для первинних виробників сільськогосподарської продукції, що обробляють не більше 500 га землі на строк до 10 років у розмірі до 50 % кредитних зобов’язань як для інвестицій, так і для обігових коштів.

Фонд працюватиме у поєднанні з існуючою Програмою 5-7-9%, забезпечуючи більш зміцнену систему підтримки для малих фермерів (постанова КМУ від 26.01.2024 р. № 91).

Так, з 25 січня 2024 року Фонд розпочав свою діяльність і вже на початку лютого видав першу гарантію на банківський кредит. Її отримав підприємець (370 га землі, який вирощує зернові та олійні культури) з Дніпропетровщини, який взяв кредит у сумі 870 тис. грн для поповнення обігового капіталу.

Цей кредит був виданий в межах Програми 5-7-9 %, тобто сільгоспвиробник отримав і часткову компенсацію процентів, і часткову гарантію за основним зобов’язанням за кредитом.

За рахунок діяльності Фонду українські дрібні фермери, які зазвичай мають недостатнє фінансування, отримали чудовий механізм для підтримки та розвитку свого бізнесу.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» Мінагрополітики, як головному розпоряднику бюджетних коштів було передбачено видатки загального фонду 205 000,0 тис. гривень за бюджетною програмою КПКВК 2801580 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників», зокрема за напрямом «Державна підтримка сільськогосподарських товаровиробників, які використовують меліоровані землі, та організацій водокористувачів» у сумі 200 000 тис. гривень.

Надання державної підтримки здійснюється відповідно до Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам, які використовують меліоровані землі, та організаціям водокористувачів (далі – Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2021 року № 1070 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 20 жовтня 2023 року № 1110).

Порядком передбачено механізм надання державної підтримки сільськогосподарським товаровиробникам, які використовують меліоровані землі та провадять сільськогосподарську діяльність на землях сільськогосподарського призначення із застосуванням зрошення дощуванням або краплинного зрошення, а також організаціям водокористувачів для відновлення насосних станцій.

Бюджетні кошти спрямовуються для надання бюджетної дотації товаровиробникам на безповоротній основі у розмірі до 25 % вартості витрат (без урахування податку на додану вартість) на проведення робіт з реконструкції існуючих та/або будівництва нових систем за введені в експлуатацію меліоративні системи, здійснених відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації, але не більш як:

13 250 гривень на 1 гектар оброблюваних угідь для зрошення дощуванням без урахування вартості поливної техніки і обладнання для поливу;

25 300 гривень на 1 гектар оброблюваних угідь для зрошення дощуванням з урахуванням вартості поливної техніки та насосного обладнання для поливу вітчизняного виробництва;

24 500 гривень на 1 гектар оброблюваних угідь для краплинного зрошення з урахуванням вартості обладнання для краплинного зрошення та насосного обладнання вітчизняного виробництва.

Організації водокористувачів бюджетна дотація надається на безповоротній основі у розмірі до 50 % вартості витрат (без урахування податку на додану вартість) для відновлення, реконструкції, модернізації, капітального ремонту насосних станцій, які введені в експлуатацію після відповідних робіт (зокрема заміна та ремонт насосно-силового обладнання, здійснення заходів з енергоефективності) відповідно до затвердженої в установленому порядку проектної документації.

Окремо учасниками слухань було зауважено, що додаткова потреба за бюджетними програмами Мінагрополітики за програмами підтримки сільгосптоваровиробників на 2024 рік становила – 9,3 млрд. гривень.

Враховуючи зазначене, Мінагрополітики підготовлено зміни до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», які направлено на погодження до зацікавлених міністерств та відомств.

Змінами пропонується:

1)      КПКВК 2801500 «Підтримка фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції» - 1 851 169,7 тис. грн (збільшення, спеціальний фонд).

2)      КПКВК 2801380 «Формування статутного капіталу Фонду часткового гарантування кредитів в сільському господарстві» - 403 946,0 тис. грн (відкриття програми, спеціальний фонд; за рахунок надходжень «Надходження в рамках програм допомоги урядів іноземних держав, міжнародних організацій, донорських установ» з обсягом 2 271 482,7 тис. грн).

Окремо видом підтримки стоять спільні проекти з нашими міжнародними партнерами, яким ми безмежно вдячні за їх наміри та зусилля.

Угодою про фінансування заходу «Підтримка швидкого відновлення України» (Контракт з розбудови держави та посилення стійкості), підписаною  відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2023 р. № 1015-р, передбачається фінансування з бюджету Європейського Союзу на користь Уряду України у розмірі 250,0 млн євро.

Зокрема, в межах зазначеного обсягу коштів для надання підтримки фермерським господарствам та іншим виробникам сільськогосподарської продукції Державним бюджетом України на 2024 рік Мінагрополітики, як головному розпоряднику бюджетних коштів, передбачені видатки спеціального фонду в обсязі 796 млн грн за бюджетною програмою КПКВК 2801500 «Підтримка фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції».

Зазначені кошти планується спрямувати для надання окремої бюджетної субсидії (у розмірі 8,0 тис. грн) на одиницю оброблюваних угідь сільськогосподарського призначення (1 гектар) виробникам сільськогосподарської продукції, що мають у власності/користуванні до 120 га для провадження сільськогосподарської діяльності на територіях ряду районів окремих областей, на яких завершені бойові дії та припинена їх тимчасова окупація, визначених наказом Мінреінтеграції від 22 грудня 2022 р. № 309, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 23 грудня 2022 р. за № 1668/39004.

Крім того, у 2024 році у рамках Грантової угоди Мультидонорського трастового фонду допомоги, відновлення, реконструкції і реформування України (Екстрений проект надання інклюзивної підтримки для відновлення сільського господарства України (ARISE)) між Україною і Міжнародним банком реконструкції та розвитку і Міжнародною асоціацією розвитку (що діють як адміністратор Мультидонорського трастового фонду допомоги, відновлення, реконструкції і реформування України) передбачається надання грантових коштів, зокрема, у розмірі 198 млн доларів США за Компонентом 2 «Підтримка доступу малих сільськогосподарських виробників до фінансування через гранти» виробникам сільськогосподарської продукції, які мають у власності/користуванні до 120 га, утримують до 100 корів, утримують до 500 племінних кіз або овець з прямими перерахуваннями на гектар або тварину.

Після внесення відповідних змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» зазначені кошти надаватимуться за такими напрямами: бюджетна субсидія (у розмірі 4,0 тис. грн) на одиницю оброблюваних угідь сільськогосподарського призначення (1 гектар) для провадження сільськогосподарської діяльності; спеціальна бюджетна дотація (у розмірі 7,0 тис. грн) за утримання великої рогатої худоби (корів) усіх напрямів продуктивності (за утримання 1 ВРХ (корів)); спеціальна бюджетна дотація (у розмірі 2,0 тис. грн) за утримання маточного поголів’я кіз та овець.

Підтримка надаватиметься лише тим отримувачам, що внесені до Державного аграрного реєстру.

Поряд з цим, за бюджетною програмою КПКВК 2801460 «Надання кредитів фермерським господарствам» у 2024 році Мінагрополітики передбачені 80,0 млн грн спеціального фонду, які розподілені наказом Мінагрополітики за напрямами:

- фінансова підтримка фермерських господарств для провадження виробничої діяльності та диверсифікації виробництва – 40 ,0 млн грн;

- фінансова підтримка сімейних фермерських господарств без набуття  статусу юридичної особи для придбання землі сільськогосподарського призначення – 40,0 млн гривень.

Фінансова підтримка фермерських господарств для провадження виробничої діяльності та диверсифікації виробництва надається у вигляді безвідсоткового кредиту у розмірі, що не перевищує 1 млн гривень, строком до п’яти років для придбання техніки, обладнання, поновлення обігових коштів, у тому числі для придбання маточного поголів’я сільськогосподарських тварин (телиць, нетелей, корів, свиноматок, ярок, вівцематок, кізочок та козоматок) та проведення оцінки відповідності виробництва органічної продукції (сировини), виробництва та переробки сільськогосподарської продукції, будівництва та реконструкції виробничих і невиробничих приміщень, для закладення багаторічних насаджень, розвитку кредитної та обслуговуючої кооперації, у тому числі для сплати вкладів до статутних капіталів сільськогосподарських кооперативів, утворених фермерськими господарствами самостійно або разом з членами особистих селянських господарств, зрошення та меліорації земель із забезпеченням виконання зобов’язання щодо повернення бюджетних коштів.

Фінансова підтримка сімейних фермерських господарств без набуття статусу юридичної особи для придбання землі сільськогосподарського призначення надається у розмірі, що не перевищує 1 млн гривень на строк до десяти років для придбання земельної ділянки (ділянок) сукупним розміром до 20 гектарів із забезпеченням виконання зобов’язання щодо повернення бюджетних коштів. Сума фінансової підтримки визначається відповідно до вартості земельної ділянки (ділянок), що планується придбати, але не більше нормативної грошової оцінки зазначеної ділянки (ділянок).

З метою гарантування безпеки судноплавства та сприяння стабільності морських перевезень шляхом створення сприятливих умов для роботи операторів, фрахтувальників та/або власників морських суден та суден внутрішнього плавання, що ходять під прапором України та під прапорами іноземних держав і задіяні в експорті української продукції, під час збройної агресії росії проти України та воєнних дій на території України та забезпечення сталого експорту української продукції через порти України і запобігання поглибленню світової продовольчої кризи:

- Кабінетом Міністрів України прийнято рішення щодо виділення Міністерству економіки України 800 млн. гривень з резервного фонду державного бюджету для забезпечення сплати відшкодування страховим компаніям та компаніям-перестрахувальникам витрат, які виникли у них у зв’язку з виконанням договорів страхування та договорів перестрахування, а також для оплати послуг банків, юридичних радників, послуг з відкриття акредитивів та ескроу розрахунків та інших пов’язаних послуг або інших витрат, пов’язаних з укладенням та/або супроводженням угоди тощо, у розмірі, що не перевищує 3 % суми відшкодування, зазначеної в цьому пункті, шляхом перерахування коштів приватному акціонерному товариству «Експортно-кредитне агентство» на рахунок, відкритий в акціонерному товаристві «Державний експортно-імпортний банк України» з метою здійснення платежів за акредитивами, відповідно до умов договорів про відкриття таких акредитивів (постанова Уряду від 02.11.2023 № 1140);

- Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» (ст. 40) встановлено, що у 2024 році в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, фрахтувальникам, операторам та/або власникам морських суден та суден внутрішнього плавання, що ходять під прапором України та під прапорами іноземних держав, можуть надаватися гарантії компенсації шкоди, заподіяної внаслідок збройної агресії, у сумі до 2,0 млрд грн за рахунок коштів резервного фонду державного бюджету.

На виконання цієї норми Мінінфраструктури розроблено проект Порядку надання гарантій компенсації шкоди, заподіяної внаслідок збройної агресії росії проти України та воєнних дій на території України, фрахтувальникам, операторам та/або власникам морських суден та суден внутрішнього плавання, що ходять під прапором України та під прапорами іноземних держав.

Враховуючи вищезазначене, учасники комітетських слухань                                р е к о м е н д у ю т ь:

1. Верховній Раді України:

1.1. Забезпечити контроль за виконанням даних рекомендацій комітетських слухань.

2. Кабінету Міністрів України:

2.1. Забезпечити виконання центральними органами виконавчої влади даних рекомендацій комітетських слухань.

2.2. Розглянути можливість сприяння діяльності міжнародних виробників сільськогосподарської техніки шляхом скасування 10% ввізного мита на трактори потужністю до 75 кВт та підтримати рівні конкурентні можливості на ринку, зважаючи на важливість забезпечення українських фермерів якісною та доступною технікою в достатній кількості.

2.3. Забезпечити щомісячне інформування Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики:

- щодо здійснення головними розпорядниками бюджетних коштів (Мінагрополітики, Мінекономіки) касових видатків на державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників, в межах бюджетних програм, передбачених Державним бюджетом України на 2024 рік (в розрізі обсягів коштів наданих за кожним видом програм, областей, категорій господарств);

- щодо стану реалізації програми фінансової підтримки України від Європейського Союзу згідно затвердженого Плану для Ukraine Facility в частині агропромислової галузі.

2.4. Повернути на доопрацювання Мінекономіки проект постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо надання грантів для виробництв переробної промисловості» в частині повернення м. Києва та Київської області до переліку територій, на яких здійснюється надання безповоротної державної допомоги суб’єктам господарювання у формі грантів.

3. Міністерству аграрної політики та продовольства України:

3.1. З метою підтримати відновлення і здійснення діяльності малих виробників свинини на територіях, на яких ведуться (велися) бойові дії розглянути можливість розширення програми підтримки фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції в розмірі 4000 грн на голову свиноматки, але не більше 250 голів.

3.2. Розробити та забезпечити подання на розгляд Кабінету Міністрів України пропозиції щодо змін до постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку використання коштів, передбачених у державному бюджеті для надання підтримки фермерським господарствам та іншим виробникам сільськогосподарської продукції» № 918 в частині, розширення напрямів державної підтримки для фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції у вигляді окремої бюджетної субсидії на одиницю оброблюваних угідь сільськогосподарського призначення (1 гектар) для провадження сільськогосподарської діяльності на територіях, на яких завершені бойові дії та після завершення їх тимчасової окупації, спеціальної бюджетної дотації за утримання маточного поголів’я кіз та/або овець та збільшення сум підтримки за діючими напрямами, а також розглянути можливість відновлення фінансування за державними програмами часткового відшкодування вартості тваринницьких об’єктів  та часткового відшкодування вартості закуплених для подальшого відтворення племінних тварин та їх ембріонів, які мають племінну (генетичну) цінність.

3.3. З метою поліпшення забезпечення підприємств аграрного сектору електричною та тепловою енергією та підвищення їх енергонезалежності, розробити та подати до Кабінету Міністрів України пропозиції щодо запровадження програми часткового відшкодування проектів альтернативної енергетики для тваринництва.

3.4. Спільно із аграрними асоціаціями (об’єднаннями сільгосптоваровиробників) опрацювати нові підходи (нові моделі) функціонування системи державної фінансової підтримки розвитку агропромислового виробництва в Україні, зокрема в частині уточнення принципів її надання та критеріїв розподілу з урахуванням умов воєнного стану та потреб повоєнного відновлення аграрного сектору економіки України.

3.5. На основі напрацьованих нових підходів та моделей функціонування системи державної фінансової підтримки розвитку агропромислового виробництва в Україні підготувати законодавчу ініціативу щодо осучаснення положень Закону України «Про державну підтримку сільського господарства України» - в частині забезпечення відповідності його положень наявним економічним реаліям та євроінтеграційним процесам.

3.6. Розглянути можливість консолідації (об’єднання) ресурсів бюджетів різних рівнів та грантів міжнародних партнерів для досягнення ефекту синергії при вирішенні ключових завдань розвитку аграрного сектору економіки.

3.7. Забезпечити реалізацію заходів держаної підтримки з метою недопущення подальшого зниження обсягів виробництва продукції тваринництва (в першу чергу, у секторі молочного скотарства) та харчових продуктів, що виробляються з продукції тваринного походження.

3.8. Підготувати зміни до законодавчих та нормативно-правових актів щодо державного стимулювання збільшення обсягів промислової переробки продукції тваринництва, підвищення її простежуваності та безпечності, зростання рівня зайнятості у сфері виробництва харчових продуктів тваринного походження та обсягів податкових надходжень.

3.9. Під час подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту порядку використання коштів за програмами підтримки агропромислової галузі або внесення відповідних змін до нього, забезпечити направлення копії пакету документів такого подання до Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

4. Міністерству фінансів України:

4.1. Забезпечити внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», передбачивши Міністерству аграрної політики та продовольства України збільшення видатків спеціального фонду за програмою КПКВК 2801500 «Підтримка фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції» на 198,0 млн доларів США.

5. Міністерству економіки України спільно з Міністерством аграрної політики та продовольства України:

5.1. Опрацювати питання щодо затвердження нової програми з відповідним порядком надання грантів, направлених на переробку та зберігання овочів, фруктів, ягід та горіхів.

5.2. Опрацювати зміни до Державної програми «Доступні кредити 5-7-9%» з метою поширення її дії на суб’єктів підприємництва, які провадять господарську діяльність у тваринництві (група 01.4 Секції А), шляхом їх включення до переліку пріоритетних напрямів, що дасть можливість збільшити суму кредитування та знизити відсоткову ставку на фінансування оборотного капіталу.

5.3. Розглянути можливість внесення змін постанови Кабінету Міністрів України від 24.06.2022 № 739 «Деякі питання надання грантів переробним підприємствам» щодо унормування діяльності садівничих підприємств на отримання грантових коштів на розвиток переробних потужностей для первинної технологічної переробки зібраного в врожаю, в тому числі для товарної доробки продукції власного виробництва.

5.4. Забезпечити у 2024 році сприятливі умови доступу до кредитних ресурсів для суб’єктів агропромислового виробництва, які здійснюють діяльність у сфері виробництва продукції тваринництва та харчових продуктів тваринного походження.

5.5. Під час подання на розгляд Кабінету Міністрів України проекту порядку використання коштів за програмами підтримки агропромислової галузі або внесення відповідних змін до нього, забезпечити направлення копії пакету документів такого подання до Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики.

6. Міністерству економіки України

6.1. Враховуючи відновлення програми часткової компенсації вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва, а також затвердження Плану для Ukraine Facility, надати Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики роз’яснень щодо механізмів виділення коштів в рамках зазначених програм та визначення суб’єктів господарювання, на яких розповсюджуватиметься їх дія.