Стенограма комітетських слухань на тему: «Реформування рибопромислової галузі України: перспективи та виклики»
21 жовтня 2024, 09:52
СТЕНОГРАМА
слухань у Комітеті з питань аграрної та земельної політики на тему: "Реформування рибопромислової галузі України: перспективи та виклики"
9 жовтня 2024 року
Веде слухання голова Комітету з питань аграрної та земельної політики ГАЙДУ О.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Всім доброго дня, колеги, шановні запрошені, будемо починати. Перш за все хочу подякувати за те, що знайшли час і сьогодні приєдналися до наших комітетських слухань. Ми багато працювали з цими двома законопроектами і було багато дискусій, і нарешті ми вже, в принципі, підійшли до фіналу, тому хочемо обговорити вже остаточно деякі моменти.
Основна мета нашого зібрання – це проговорити основні тези, які будуть саме в цьому законопроекті, тобто основні статті. І якщо буде якась дискусія, щоб ми в рамках дискусії змогли вирішити питання, можливо, якихось змін, але ці зміни будуть більше носити такий дрібний характер, тому що основна мета цього законопроекту вже, в принципі, досягнута.
Тому, колеги, я буду починати. У нас сьогодні участь беруть народні депутати, представники Міністерства аграрної політики. Головня Віталій Олександрович, ви всі його добре знаєте, також виконуючий обов'язки Голови Державного агентства з меліорації та рибного господарства України Ігор Михайлович Клименок. Також Сергій Геннадійович Власенко і представники асоціацій. У нас сьогодні такі розширені, скажемо так, комітетські слухання. Також є представники Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, Офісу ефективного регулювання BRDO, також багато представників рибної галузі.
Ми сьогодні побудуємо нашу роботу згідно регламенту, будемо два законопроекти обговорювати, спочатку 8119, потім 9545, так, щоб не мішати, так буде краще. Проектами законів на законодавчому рівні врегулюється низка питань у рибопромисловій галузі і це, по-перше, запровадження прозорих процедур залучення інвестицій в розвиток галузі рибного господарства. А по-друге, запровадження на базі європейських регламентів правових засад забезпечення простежуваності водних біоресурсів та продукції, виробленої з них, що забезпечують можливість отримувати повну інформацію про проходження та придатність до споживання продукції з рибної галузі.
Тому зараз пропоную зразу переходити до обговорення. Я пропоную такий регламент: виступаючий десь в рамках 5 хвилин і потім ті, хто будуть у дискусіях – до 3 хвилин.
Тому я передаю слово своєму колезі Артему Олеговичу Чорноморову.
Артем Олегович, будь ласка.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Вітаю! Шановні колеги, представники центральних органів виконавчої влади, міністерства, Держпогранслужба також, якщо я не помиляюсь, повинна бути присутня, представник департаменту водної поліції і екологічна інспекція. Я так сполягаю, що всі присутні також представники асоціацій і взагалі рибної галузі.
Як зазначив Олександр Васильович, і я хотів би ще раз підкреслити, що ті процеси і так звана реформа, її вже не зупинити, вона вже пройшла перший етап. Це щодо промислу риби і зараз два закони, які йдуть про рибне інвестування і взагалі в рибну галузь.
Основна мета, хотілось би зазначити для всіх представників центрального органу виконавчої влади, що, дійсно державницька позиція, але, яка направлена безпосередньо, я хотів би на цьому наголосити, – це на розвиток галузі. Ми повинні показати за допомогою цих законів, як галузь збільшує у своїх об'ємах промисловість і, щоб на прилавках нашої держави, так сказати, на базарах і на тому іншому кожна людина, кожна могла позволити собі продукти рибного походження, морепродукти, аквакультури і тому інше. Це основна мета, я хотів би ще раз наголосити. Дійсно податки, державний бюджет і тому інше – це похідне від цього, до чого ми йдемо, тобто збільшення виробництва в нашій країні риби.
В ході розгляду цих законопроектів, три було в реформі, ми зараз будемо розглядати два. Було дуже багато направлено звернень від промислу, від безпосередньо тих, хто займається аквакультурою і ті, хто займається, так би мовити, спеціальним товарним рибним господарством – це так назване СТРГ. І з цих всіх запитів і звернень, які поступили, ми побачили одну дуже суміжну, але дуже дивну річ, яка на сьогоднішній день являється однією, на сьогоднішній день одна із ключових: це те, що дуже багато структур переплітаються щодо контролю і нагляду за біоресурсом або взагалі за рибним господарством.
У мене особисте враження як у мажоритарника з Миколаївської області, де теж дуже, можна сказати простим реченням, багато води, то таке враження, що це просто золота ніша ця риба, тому що кожний орган намагається безпосередньо до нього привернути увагу. Я для себе виділив безпосередньо чотири контролюючі органи. Це безпосередньо перше – це рибконтроль, який у підпорядкуванні безпосередньо Міністерства аграрної політики. Потім екологія, – я в порядку пріоритету, в якому я вбачаю, стосовно їхніх повноважень, які я вичитав згідно законів, постанов Кабінету Міністрів, – рибпатруль, екологія, погранслужба і водна поліція.
Дивіться, я, хто бачить, оце стопка зауважень і, так би мовити, безпосередньо перевищення повноважень в трьох останніх службах. Я почну на сьогоднішній день з найменшого – це водна поліція. Скажіть, будь ласка, присутній представник водної поліції? Ви? Дякую. Ви входите до структури МВС безпосередньо, Міністерства внутрішніх справ? Да. Дивіться, я дуже від себе простими словами, це не зауваження, це просто те, що зараз відбувається в більшості випадків не тільки в Одеській області, це на Кременчуцькому водосховищі і тому інше.
По моїм, по тому, що я вичитав в законах і підзаконних актах, водна поліція повинна перевіряти відповідність плавзасобу: – це документ на плавзасіб, малометражний або ні, дозвіл на його керування, даним, так сказати, суб'єктом. На сьогоднішній день в мене просте питання, водна поліція намагається і намагалася раніше, перевіряти бортовий, так би мовити, журнал рибаків – це щодо ведення рибного промислу, що безпосередньо вони добувають. Такі ж самі функції намагаються робити, і прикордонна служба, і екологічна служба безпосередньо, і рибпатруль.
Я хотів би просто в інформаційному порядку зазначити, що після проведення першого етапу реформи журналів вже немає, вже є еРиба, куди рибаки вносяться.
Я хотів би, щоб я не повторювався це зазначити для всіх інших представників вищеупомянутих служб: це і прикордонникам, і екологам. Більше сказати так, дуже суперечливі якісь ще моменти, які були у вас по тих зверненнях, які ми бачили і в засобах масової інформації, – це перевірка засобів лову. Ну як я знаю, у вас немає повноважень перевіряти засоби лову. Якщо ви виявили, або у вас є якась підозра на це чи інше, ви повинні викликати рибпатруль, в якого є повноваження, не просто повноваження, це їхня безпосередня спеціалізація, тому що вони мають профільну освіту і вони як би виділяють і розуміння цього, вони не просто так були створені ще за часів, коли безпосередньо було міністерство. Колись ще давно було Міністерство рибної галузі в нашій країні, яке на сьогоднішній день, вибачте, але спустилось до департаменту і профільного замміністра, тобто центрального органу виконавчої влади, який займається рибною галуззю.
Я вас попрошу донести цю інформацію до керівництва, у кінці у нас буде… Після комітетських слухань ми зробимо висновок комітетських слухань, які будуть певні звернення направлені для того, щоб ми підтвердили це документальним образом. У мене до вас якби це не зауваження, це просто прохання і порада для того, щоб ви провели певну дискусію, що дане ваше відомство, воно перевіряє безпосередньо плавзасіб, і я повністю з цим погоджуюсь. Для всіх, хто, може, не знає, не має розуміння це, по суті, як засіб на автомобіль, ви перевіряєте реєстрацію і тому інше. Тому я прошу.
Тепер у мене більш… у вас є якісь запитання до мене?
_______________. Це довга буде дискусія.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Ні, я розумію, що є Постанова Кабінету Міністрів, якою перетинається, але там немає розуміння щодо браконьєрства і тому іншого.
І так, тепер прикордонна служба. Представник прикордонної служби є? Є. Представтесь, будь ласка.
_______________. Начальник управління… (Не чути)…
ГОЛОВУЮЧИЙ. В мікрофон, будь ласка.
СМІРНОВ В.А. Департамент охорони державного кордону Смірнов Владислав Анатолійович.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Владислав Анатолійович, да?
СМІРНОВ В.А. Так.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Дуже приємно. Дивіться, у мене… Ну, це не зауваження, але склалась така ситуація, зараз в Одеській області, ви безпосередньо її знаєте, що прикордонна служба, ну вона була, як би контролювала певні речі, які проходили в територіальних водах України, у нас були до повномасштабного вторгнення проблеми з іншими країнами, які намагалися заходити своїм плавзасобом на територію України для того, щоб вести певний рибний промисел. Від цього моменту у вас з'явились певні повноваження щодо безпосередньо зупиняти, ну це безпосередньо ваша функція. Але на сьогоднішній день сталась така історія, що прикордонники в руслі Дунаю ведуть певні, ну, я не знаю, це рейди, але, скажемо так, наглядові функції, і теж вони вимагають доступ до журналу рибного промислу, перевірки знаряддя лову.
І у мене просте запитання: скажіть, будь ласка, на підставі чого прикордонна служба перевіряє знаряддя лову і журнал вилову?
СМІРНОВ В.А. Державна прикордонна служба, перше, у відповідності до Закону про Державну прикордонну службу, а саме: пункт 22 стаття 19 розділ IV – здійснює самостійно або разом із спеціально уповноваженими органами контроль у районах несення служби за збереженням природних ресурсів і правил промислової та іншої діяльності. Це, по-перше.
По-друге, Державна прикордонна служба має право оглядати судна, перевіряти документи на вантаж, документи на промисел в тому числі. А також у відповідності до статті 85 Кодексу про адміністративні правопорушення складати протоколи. Державна прикордонна служба здійснює це з уповноваженими на то органами виконавчої влади.
Що стосується огляду журналів, то це один із головних документів, тому що там прописується, в який спосіб судна виходять, що вони роблять і так далі. І крім промислового журналу ще розглядаються так звані талони і так далі, документи на промисел. І Закон нам про Державну прикордонну дозволяє це робити.
А що стосується далі повноважень, ми маємо право, якщо є зауваження і порушення, затримувати судна і конвоювати до найближчого порту, а далі уже здійснювати передачу у відповідні органи, які здійснюють певне провадження.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Добре. У мене зустрічне запитання: а скажіть, будь ласка, чи представники прикордонної служби мають профільну освіту для того, щоб перевіряючи вантаж безпосередньо, як ви сказали, вантаж. Ну по суті це рибний промисел, це не зовсім характеризується як вантаж, це більше товарна історія, ну можна сказати, розлічити кефалеві, карась від коропа і тому інше. Маючи певну освіту або знаряддя лову, як воно розділяється, стосовно даного періоду, в який проводиться безпосередньо цей вилов, це ж сезонна історія?
От скажіть, будь ласка, на мою особисту думку, може, вона не настільки кваліфікована, але рибпатруль – на те він і рибпатруль, що всі мають кваліфіковану освіту для того, щоб виявити в цьому порушення, саме в тих ознаках, які я вам на сьогоднішній день звів.
А також тоді в мене просте зустрічне запитання: скажіть, будь ласка, тоді яким чином на прилавках Одеси з'являється калкан?
СМІРНОВ В.А. В який спосіб з'являється?
ЧОРНОМОРОВ А.О. Ні, перше питання, да, скажіть… Ні, перше питання, яким?
СМІРНОВ В.А. Добре, я питання зрозумів і я вам відповім з самого початку, добре?
Державна прикордонна служба, ну не тільки сухопутні підрозділи, а в тому числі і Морська охорона, ви знаєте, да? Вона має плавзасоби кораблі та катери, підготовлений екіпаж, який здійснює огляди суден, вони здійснюють патрулювання певних районів. І коли під час служби вони виявляють певне правопорушення, вони складають перший протокол огляду судна, де заносяться конкретні зауваження. Потім іде взаємодія, якщо це стосується рибного промислу, обов'язково повідомляються певні структури Держрибагентства.
Що стосується економічної зони, от те, що ви сказали.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Ні-ні, от дивіться, перше питання я зрозумів, безпосередньо, я ні в якому разі не хочу сказати, що ви не маєте права згідно букви закону перевіряти плавзасіб або тому інше, що і так робить водна поліція, ви це робите ще в руслі Дунаю. Я ще раз, просто навіщо перевіряти засоби лову?
СМІРНОВ В.А. От ви дуже цікаву річ сказали, звідки з'являється…
ЧОРНОМОРОВ А.О. Ні-ні засоби лову навіщо?
СМІРНОВ В.А. …камбала на прилавках, да.
Я просто хочу сказати навіть зі свого досвіду, я не один раз виходив у море у свій час і перевіряв так само, і брали з собою представників рибоохорони, в тому числі з собою на службу, тому що у нас дійсно немає певних фахівців. Ви так іхтіологів маєте на увазі, правильно? От, ми брали таких фахівців і спільно складали протоколи огляду суден саме на предмет рибного промислу, щоб установити чи дозволяється даному судну здійснювати промисел там сітками, іншими засобами лову і так далі. Це здійснюється не тільки самими представниками Державної прикордонної служби.
ЧОРНОМОРОВ А.О. На сьогоднішній день із тих звернень, які ми отримали, що є певне застереження, що прикордонна служба інколи просто не дає дозвіл на вихід плавзасобу, якщо вона навіть не надає підтвердження на об'єм, той чи інший об'єм, оскільки ви його зараз не бачите, намагається, є дозвіл на вилов промислу.
Просто на сьогоднішній день ви даєте дозвіл займатися промислом тій чи іншій території. Це така сьогодні функція у вас є згідно воєнного часу, і те, що зараз відбувається в Одеській області і, добре. Це не добре, я не розумію навіщо ця інформація, оскільки у нас еРиба, в якій всі зазначаються квоти, скільки той чи інший вилов робить. Просто тоді навіщо вам перевіряти в Дунаї сітки? Там же є різні знаряддя лову. У вас немає кваліфікованих спеціалістів, які зможуть, де-юре, я маю на увазі, виявити те чи інше порушення. Це безпосередньо робить рибоохорона. Навіщо це Держприкордонній службі, яка на сьогоднішній день має вкрай важливіші?
Це і, безпосередньо дякуючи вам, це ситуація по контролю, не дай бог, пересування певних диверсійних груп, це щодо, скажемо так, людей, які ухиляються від мобілізації. Тобто у вас дуже важлива місія на сьогоднішній день, яка вкрай важлива саме в цьому регіоні, оскільки, ви самі розумієте, там і Паланка, там і взагалі Дунай, де вже і Румунія. Навіщо перевіряти знаряддя лову в цих лодках? Прямо зупиняють і просто перевіряють, якими сітками. Просто в мене просте запитання, тому що те саме роблять ще два відомства: екологія і водна поліція.
СМІРНОВ В.А. Я зрозумів. Чому перевіряється? От, якщо сітка встановлена у воді, вона має що у нас? Маркування, правильно? Якщо немає маркування, то це вже називається незаконний промисел. Правильно, так? Тому що ми не маємо можливості з'ясувати, так чи ні. Якщо ми перевіряємо судна, то у риболовному талоні вказується, якими засобами має здійснювати промисел. Якщо воно не відповідає, це також вже є порушенням правил промислу. Якщо ми встановлюємо цей факт, ми про це заявляємо в органи рибоохорони і далі вже ведемо провадження.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Провадження не ви ведете, провадження вже, я так розумію, повноваження…
СМІРНОВ В.А. Стосовно статті 85 нам там дозволяється. Є пункти 3, 4, 5, щоб встановити: це порушення праці, злісне порушення…
ЧОРНОМОРОВ А.О. Тобто я правильно розумію, у прикордонної служби на сьогоднішній день, коли є безпосередньо функція, яку не має ні водна поліція, ні екологія, це контроль пересування громадян, незаконних товарів і тому подібне, на це треба багато часу, фінансування. Прикордонна служба вважає, що є ще екологія, яка те саме має право робити, дивиться маркування; водна поліція і прикордонники вважають, що треба, є можливість перевіряти безпосередньо, я просто хочу для себе зрозуміти, безпосередньо можливість вилову тим чи іншим знаряддям лову і перевіряти журнали, яких, я ще раз вас прошу зазначити, вже не існує. Їх вже просто немає, а прикордонники зараз їх просять пред'явити. Журналів вже немає, просто їх не існує. Така реформа.
СМІРНОВ В.А. Добре. Я ще раз, я перш ніж виступити, я вам доповів, що здійснює Державна прикордонна служба...
ЧОРНОМОРОВ А.О. Це у ваших положеннях.
СМІРНОВ В.А. Да. По-перше, це стосується контрольованих прикордонних районів і територіального моря, виключної морської економічної зони. І кораблі Державної прикордонної служби, прикордонні наряди, вони на постійній основі здійснюють моніторинг патрулювання певних районів. І якщо туди потрапляють рибалки, то вони також є об'єктами контролю, от в чому справа.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Да, це безпосередньо я розумію, що треба перебування служби...
СМІРНОВ В.А. І я ще раз хочу пояснити, що ми перевіряємо всі документи, які є: документи на вантаж, особисті документи, в тому числі документи на промисел, це наша функція.
ЧОРНОМОРОВ А.О. А чим це передбачено?
СМІРНОВ В.А. Це передбачено Законом про Державну прикордонну службу, по-перше, Закон "Про виключну (морську) економічну зону України" і Кодекс про адміністративні правопорушення, стаття 85.
Я можу колезі своєму, ще більш докладніше він додасть.
_______________. … першого рангу, Цибуленко. Справа в тому, що стаття 85, ми здійснюємо провадження по всіх частинах статті 85, їх п'ять. Третя, четверта і п'ята стосуються саме рибного промислу, тобто порушення правил рибного промислу, грубе порушення правил і інші порушення спеціального використання об'єктів тваринного світу. Ми це робимо разом із представниками Держрибагентства, тому що для повного оформлення документів, а саме для можливості подачі їх до суду по частині четвертій і п'ятій нам необхідні довідки про нанесені збитки, які видають саме представники Держрибохорони. І вона необхідна для кваліфікації. Тому що, якщо це великий розмір, включається Національна поліція, стаття 249 Кримінального кодексу, а перевірити, я перепрошую, пане депутат, перевірити застосування одних з видів грубого порушення правил використання об'єктного форельного світу в частині четвертій, – це є використання засобів, промислових засобів лову без дозволу на це. Це одне із видів правопорушення, прямо вказано в кодексі. Тому ми, якщо стоїть сітка…
ЧОРНОМОРОВ А.О. В кодексі, чи в законі?
_______________. В Кодексі про адмінправопорушення.
ЧОРНОМОРОВ А.О. В адмінправопорушенні, да.
_______________. Якщо стоїть сітка…
_______________. 85-а, да?
_______________. Да, частина четверта. Чи можемо ми запитати в людини, щоб взнати, є правопорушення чи ні: а є у вас дозвіл на використання цієї сітки? Ви маєте дозвіл на спеціальне там, чи на використання промислових засобів лову?
ЧОРНОМОРОВ А.О. Я розумію вашу думку.
Скажіть, будь ласка, ви зазначили питання збитків. А ви знаєте, за період 2024-й скільки відшкодування збитків було в бюджет держави?
_______________. Не знаю.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Менше мільйона гривень. То єсть протоколів було складено на безпосередньо там космічну суму, але відшкодування збитків майже не було в державний бюджет.
_______________. Я перепрошую, але відшкодуванням збитків і стягненням саме займається Державна виконавча служба.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Я розумію. От ви бачите, на порозі чого ми стоїмо? У нас по суті чотири органи, які займаються одним тим самим для одної-єдиної галузі. Одна-єдина галузь, а чотири органи просто тільки не перевіряє, в чому вдягнений рибалка. І то, я думаю, що деякі… Ну, потім ми перейдемо до Постанови Кабінету Міністрів і деяких центральних органів виконавчої влади, які самі собі виписують накази, що вони мають робити, які повністю перечать букві закону.
Я розумію, на що ви натякаєте. Якщо таке є, то нам як законодавчій ініціативі, ми маємо право подати свої правки для того, щоб це змінити безпосередньо в Закон про прикордонну службу, про який ви зазначили, слава богу, у нас ще це право ніхто не забрав. І зробити певну фокус-групу для того, щоб зі своїми колегами вирулювати цю ситуацію. Я просто зараз звертаюсь до вас, і буду просити підтримки для того, щоб ваші повноваження під час війни з повноваженнями екологічної, рибної інспекції не перетинались, так само як і певні повноваження екологів не перетиналися під час... Тому що, на мою думку як людини, яка представляє на сьогоднішній день в аграрному комітеті галузь, в її економічному і в бюджетному ефекті, я відповідаю за економіку і фінансовий розвиток, я розумію, що нам треба галузь якось розвивати. А коли є чотири органи наглядових, контролюючих, то це, ну, розвитку... Ну, я думаю, ви зіштовхувалися зі всіма людьми, знаєте, на вулиці, коли кажуть: ви нам... не треба допомагати, ви нам просто не заважайте.
На сьогоднішній день я особисто знаю, що браконьєрства як такого вже не існує, от по суті. Є порушення щодо певних видів іхтіологічних вилову риби, ми всі розуміємо про що ми говоримо, да, це є порушення. Но щоб було промислове браконьєрство в тому вигляді, в якому воно було там до повномасштабної війни або ще, то його вже на сьогоднішній день не існує. Тому що, коли запустили лоти, коли ми маємо певні лоти для вилову, то вже це просто, ну, немає смислу в тому. Якщо б ви бачили цих браконьєрів, яких ловлять прикордонна служба або водна поліція, вам би хотілося би його обійняти і заплакати, то єсть це люди дуже похилого віку.
В одному певному регіоні, не буду називати, які просто собі на хліб не можуть нажити – оце уровень браконьєрства на сьогоднішній день. Я вважаю це великою перемогою, що у нас до такого все дійшло в розрізі саме незаконного лову. Тому я вас...
Да, Степан Миколайович, ви підняли...
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Мікрофон якщо дасте?
ЧОРНОМОРОВ А.О. Да. Це мажоритарник з Одеської області безпосередньо і заступник голови аграрного комітету.
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Да. Всім, колеги, дякую за представлення.
Колеги, хотів би доповнити Артема Олеговича, да, і ще додати одну проблему, з якою зіштовхуються саме рибалки в своєму промислі, – це дозволи, які дають право на вилов риби. Наші сусіди румуни, вони це можуть робити стільки часу, поки вони не зароблять гроші. У нас же ж дозволи, є обмежена кількість по часу, дуже сильно. Ми сьогодні говорили, не сьогодні, а декілька днів говорили з Ігорем Михайловичем. Це те теж питання, яке сьогодні… тобто річка одна, румуни ловлять, скільки їм потрібно, а наші українські рибалки, мало того, що вони обмежені тими проблемами, які існують, контролюючими органами, непогода, у них залишається часу зовсім мало.
Далі. Я був свідком на Дунаї, коли я приїхав у Вилкове, я пішов на річку і побачив рибалок, які вийшли з баркасами на берег. Що вони розказують? Отримуючи ліцензію, вони виходять на річку, тільки вони закидають засоби лову – під'їжджає водна поліція. Це десь годинка. Поки показали всі документи, щось… тільки ті від'їхали – під'їжджають екологи. Теж годинка-півтори. Потім третя служба, потім четверта, потім п'ята, оте, що ми сьогодні… Тут уже пізно, уже вечір, і говорять, уже ввечері не можна, все, збирай речі і йди. І от десь на п'яту годину я був на березі, вони показали пусту лодку, ліцензію купили, і на цьому закінчився лов риби.
Колеги, я думаю, що сьогодні висновок комітету буде, і рекомендації ті, що… Ми як народні депутати, – я розумію сьогодні і прикордонну службу, і екологічну службу, – ми як народні депутати повинні зробити, можемо дуже багато говорити, але якщо на законодавчому рівні ми не змінимо законодавчі акти, які б врегулювали контроль цей, – це зміни до кодексу, – щоб саме ті повноваження, які сьогодні є у різних служб, щоб вони не дублювалися. Якщо там є еРиба, прикордонна служба дала дозвіл, уже потім ніхто не контролює. Да, можна проїхати там, я не заперечую, прикордонна служба повинна перевіряти людей, які там, може, вантаж і чи є там контрабанда або щось інше, але засоби лову, – ну я вважаю, що це якась маячня.
Артем Олегович, вибачте, я повторяюся, ну теж накипіло і ті люди, які нас вибирали як народних депутатів, тільки ми вам можемо сказати. І вони ж не можуть вам сказати, поки ви з ними не врегулюєте, з цими рибалками питання, ви будете до них під'їжджати постійно. Отут є представники галузі, я думаю, вони погоджуються з цим, поки не буде вирішене питання з вами, треба це прибирати.
І я звертаюся до народних депутатів, щоб ми, – правда, сам замміністра це зробив, – поки ми не врегулюємо це на законодавчому рівні, ми можемо говорити сьогодні, можемо сьогодні сваритися, будь-що. Але наші рибалки повинні знати правила, виконувати, платити податки, купувати ліцензії і щоб це було відверто, чесно і все інше. Да, я не виключаю контроль, бо це і кількість риби, і це і якість риби, яку сьогодні, на що потрібно звертати увагу.
Тому, колеги, вивчаємо і вас закликаю, саме висновки комітету, щоб в них звернули увагу на ті частини законодавства, де ми можемо змінити. І щоб ми сьогодні ті повноваження, які повинна впроваджувати прикордонна служба, екологічна інспекція, Національна поліція і всі інші, вони повинні якось бути розподілені для того, щоб ці повноваження не дублювалися.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Степан Миколайович.
В принципі, ми сьогодні і проводимо ці слухання, щоб ці всі зауваження почути і зробити свої пропозиції.
Тому продовжуємо, Артем Олегович, будь ласка.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Колеги, я просто, маючи велику стопку, я хочу, щоб звернули увагу безпосередньо прикордонна служба, Держрибінспекція, Національна поліція і Держрибагентство. Дивіться, я відокремив безпосередньо таблицю "Дублювання повноважень органів влади у галузі охорони використання та відтворення водних біоресурсів". Оце все згідно закону я зачитаю одну норму саму невеличку, яку дійсно ви теж вказували, щоб ми всі бачили, що ми не багатослівні.
І так, Держрибагентство, організація у ній здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері рибного господарства з належним урахування інтересів інших держав, передбачених державними нормами міжнародного права.
Держекоінспекція: центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. Державному контролю підлягають використання, охорона тваринного світу – і пішло.
Те ж саме прикордонна служба, як ви і сказали: здійснює самостійну або разом із спеціально уповноваженими на те органами виконавчої влади і посадовими особами контролю у районах несення служби за збереженням природних ресурсів і підводної культури та археологічної спадщини, додержання правил промислової та іншої діяльності, охорони довкілля.
Я можу це дуже довго говорити. Все дійсно підтверджує ваші слова, про які ви казали, я ні в якому разі. Просто ми ж як би у важкий час зараз живемо, і я чому при пріоритетності до вас зайшов, тому що від вашої служби не так економіка України в рибагентстві залежить, як більше наше життя з вами, ну життя як нації. І на мою особисту думку, я думаю, більшість громадян України, вони вважають, що на сьогоднішній день Держприкордонна служба, деякі вважають, що це один із підрозділів Збройних Сил України на сьогоднішній день. Так і хотілось би, щоб так воно і було на сьогоднішній день, щоб всі так і вважали, а не це контроль за виловом біоресурсів, те, що робить екологічна інспекція і Держрибагентство.
Я просто звернуся до всіх колег для того, щоб ми разом створили робочу групу з опрацювання законопроекту, в якому ми повинні врегулювати це питання. Я думаю, ви зі мною погоджуєтесь.
СМІРНОВ В.А. Звичайно, питання треба врегульовувати. Але це питання, воно виникло, може, і не сьогодні. Я як би за всю свою службу знаю, що вже більше тридцяти років це відбувається і Державна прикордонна здійснює цей контроль. І от зараз просто питання, я от так дивлюсь, воно більше звузилось до річки Дунай, тому що Чорне море зараз – театр військових дій, тому там так не проводиться промисел, тільки в районі річки Дунай. В районі річки Дунай, там теж контрольовані прикордонні райони, і Державна прикордонна служба на постійній основі здійснює там службу, на постійній. На сьогоднішній день тільки кораблів і катерів – до 10 кораблів і 22 катери здійснюють охорону. Але не тільки Дунаю, але і в інших районах.
І на сьогоднішній день Морська охорона – це самий такий орган, який має кораблі і катери, які здійснюють охорону. Жодний орган на сьогоднішній день стільки не має кораблів, і в тому числі органи рибоохорони.
_______________. Я перепрошую, ну, насправді така сама ситуація по Київській і Чернігівській областях, якщо ми візьмемо, так само.
СМІРНОВ В.А. Значить, стосовно Київської і Чернігівської областей, там здійснюють прикордонні сухопутні підрозділи, Морська охорона там не має зони відповідальності.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Я дуже вам вдячний за ваш досвід в цьому. І з вашого досвіду, як ви кажете, це тридцять років відбувалося. Просто у мене такого досвіду нема, але у мене був досвід трохи в іншому, безпосередньо в фінансах, в бюджеті. І зараз я веду цю реформу, для мене саме головне – це поповнення державного бюджету не просто за рахунок стягнень або штрафів, а це за рахунок розвитку цілої галузі. Це, перш за все, робочі місця, це податки з цих людей, це залучення людей до роботи безпосередньо в річках, озерах, внутрішніх водоймах і, дай бог, в найближчому часі моря.
Дуже дякую.
СМІРНОВ В.А. Дозвольте? У нас основна функція – не рибний промисел і не контроль, а охорона державного кордону.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Я знаю, я знаю. Але з тих звернень, які я чую, то просто для мене було дуже дивно, коли я, дійсно, подивився закони, що біоресурси, природні ресурси, коли те саме є… Ви можете зупинити плавзасіб і визвати кваліфікованого спеціаліста з екології, який може своїми навичками і освітою безпосередньо це підтвердити. Ну, у вас цих повноважень, на мою особисту думку, не повинно бути, це моя така особиста думка.
СМІРНОВ В.А. Це от стосується саме от такого періоду. А я, може, це недоречно, да, але от візьмемо виключну морську економічну зону, і от до війни як було, так ми теж, ми брали із собою фахівця з рибоохорони на борт. Тому що поза межами територіального моря у рибоохорони немає повноважень висаджуватися на іноземне судно, яке здійснює промисел.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Я знаю.
СМІРНОВ В.А. А у Державної прикордонної служби є. І у відповідності до Закону про виключну (морську) економічну зону саме Морська охорона Державної прикордонної служби має право складати акт про порушення.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Ми можемо безпосередньо внести певні зміни до законодавства, що ви маєте право зупиняти або перевіряти плавзасоби, які ідуть під іноземним прапором.
СМІРНОВ В.А. У нас є таке право...
ЧОРНОМОРОВ А.О. Або за межами економічної зони. Я просто...
СМІРНОВ В.А. І в територіальному морі.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Я зі всією повагою, я просто, я ще раз просто кажу, я із цієї стопки я прочитав лише одне, де у вас дублюючі функції, починаючи від рибоохорони, екології і... прикордонників. Війна вносить свої корективи і ми розуміємо, що ми як народні депутати, які голосуємо бюджет щодо збільшення заробітних плат прикордонників, якість підвищення екології і тому інше, бюджет взагалі, то ми розуміємо, що цей бюджет повинен по пріоритетності даного часу. Зараз військовий час, ми його голосуємо кожні три місяці.
І на мою думку як дотичного до бюджету, я вважаю, що прикордонна служба повинна виконувати свої повноваження згідно воєнного часу і безпосередньо виключно в тих межах, якщо є, вони бачать порушення – вони должны залучати спеціалістів.
Тридцять років ви працювали, я вам вдячний. Але тридцять років і не було війни. На сьогоднішній день, я вважаю, що повинен бути час займатися іншим, зменшити... Повноваження – це ж кадри, це люди і все інше. Ви ж зі мною не можете не погодитися.
СМІРНОВ В.А. Я з вами погоджуюся.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Ну, типу...
СМІРНОВ В.А. Я і кажу, що ... (Не чути)
ЧОРНОМОРОВ А.О. Мені, в Україні, здається, що кожна служба захищає якісь свої повноваження.
СМІРНОВ В.А. А у вас складається враження так, що Державна прикордонна служба переключилася…
ЧОРНОМОРОВ А.О. Ні, я не говорю, що переключилася. Я просто сказав, що у вас пересікаються. Я вам вдячний.
Шановна екослужба (екологічна інспекція), в даній галузі ви, можна сказати, споріднена. Тут просто, я не знаю з чого почати, почну з того, що…
Сергій Геннадійович, ми з вами знайомі 5 років і ви ж безпосередньо людина, яка знає, що реформи несуть зміни не тільки в закон, а й в певні підзаконні акти, які повинні зробити кожне міністерство у Кабінеті Міністрів, згідно чинного законодавства, яке ми приймаємо. Я просто ще раз наголошую і, поки присутній рибпатруль, і поліція, – журналів вже нема.
І стосовно безпосередньо, на мою думку, тих запитів, які є сьогодні від екологічної інспекції щодо доступу до еРиба, на сьогоднішній день там і так це публічні дані. Тобто саму систему воно як би не має смислу, бо це публічні дані, кожен може, поліція може зайти подивитися, прикордонна служба. Це публічні дані, вони відкриті.
Коли приймався перший етап цієї реформи в першому законі, ми хотіли і намагалися, як і завжди аграрний комітет робив по прозорості, як менше дотичності людського фактору до тієї чи іншої діяльності. Це як в земельній реформі, ви як ніхто знаєте цю історію, це і система ДАР (Державний аграрний реєстр), який ми нещодавно проголосували щодо дотацій, так і безпосередньо е-Риба була створена для того, щоб ви в прозорості бачили.
Я для себе із всього, що зазначено, з порушення, яке я і мої помічники відпрацювали, я розумію певні речі. Основне – це екологічна інспекція, вона керується Законом про охорону навколишнього середовища і в кого безпосередньо написано "нагляд", "контроль" і, як і в інших в деяких контролюючих державних органах виконавчої влади, як в кадастрі, наприклад, і таке інше. Але чомусь екологічна інспекція забуває про Закон про державний контроль і нагляд, в якому чітко йдеться, що, якщо вона робить перевірку, то перевірки бувають за планові, бачите, Сергій Геннадійович, вони бувають позапланові і планові. І вони керуються статтями безпосередньо цього закону. І, коли екологічна інспекція, я не знаю, як правильно навіть сказати це, намагається своїми маніпулятивними методами, керуючись законом, що у нього є контроль і нагляд, вона чомусь забуває, в який спосіб вона повинна це робити.
Але саме головне, що я хотів би сказати, це, коли екоінспекція робить своїми територіальними органами, по суті, сама собі повноваження видає, які не керуються ні єдиним законом. Просто ми перечитали, тобто ми запитами отримали певні речі, які хотіли подивитися, на що звертає екоінспекція по всій території України, це виключно по всій території. Якщо Державна прикордонна служба, до неї питань в цьому менше, то у вас територіальні органи самі видають собі прописують певні положення, які ми перечитали у вашому законі основному – Закон про охорону навколишнього середовища, вони ніде не прописані.
Поясніть, Сергій Геннадійович, як таке відбувається?
ВЛАСЕНКО С.В. Добрий день, шановні колеги! Дякую за надане слово. Уряд на початку повномасштабної війни прийняв постанову, якою заборонено проведення перевірок і перевірки екоінспекцією проводяться на підставі наказу міністра. Ми також наше міністерство проводило ряд реформ, в тому числі лісової галузі і вона показала ефект, а зараз нами розробляється реформа в частині контролю екоінспекції. Я би хотів…
ЧОРНОМОРОВ А.О. Я вас перебью, я ее помню, я ее в 2021 году заблокировал.
ВЛАСЕНКО С.В. Да.
ЧОРНОМОРОВ А.О. 83 правки подал. Когда весь аграрный комитет вышел… Вибачте. Коли весь аграний комітет вийшов тоді до трибуни, нам тоді дві фракції виступ, паузу з заміною на виступ нам дали тоді, дві фракції погодились тоді, що екоконтроль, ця реформа… даже опозиційна фракція погодилась, що це, по суті, для нас, для Міністерства аграрної політики і ми як представники від людей, від рибної галузі, я тодав такі слова, що це останній ржавий цвях у домовину рибного господарства. Це вже буде останній і тоді можна ховати.
Продовжуйте.
ВЛАСЕНКО С.В. Хотів би просити передати слово пану Зарубі Дмитру, першому заступнику голови екоінспекції, більш детально він може прокоментувати стосовно цього конфлікту і стосовно пересічення цих повноважень.
ЧОРНОМОРОВ А.О. І саме головне, територіальні органи собі промальовують певні накази, якими вони самі керуються. Оце саме цікаве. Ні одного закону немає.
Будь ласка.
ЗАРУБА Д.В. Доброго дня, шановний пане голово, шановні народні депутати! Артем Олегович, дійсно є багато питань щодо взаємодії з Держрибагентством і Державною екологічною інспекцією. Насправді ми виключно діємо в межах та повноваженнях визначених, і законом, і Положенням, яке затверджено Кабінетом Міністрів України, про Державну екологічну інспекцію.
Стосовно проведення планових і позапланових перевірок, це стосується суб'єктів господарювання, але наша діяльність, вона не обмежується виключно тільки Законом про основні засади державного нагляду (контролю). Є статті Адміністративного кодексу, за яким ми здійснюємо свої повноваження, зупиняємо, скажімо, хоча сказано було, що браконьєрства зараз немає, незаконний… ну зменшували, да, але воно все ж таки є. Також як і в принципі лісовій галузі, коли "чорні" лісоруби здійснюють рубки. Тобто ми свої повноваження здійснюємо у повній мірі, а якщо є якісь питання щодо діяльності безпосередньо наших працівників, є правоохоронні органи, є ви як народні депутати, які можете здійснювати нагляд, якщо є відповідні факти або зловживання, або перевищення, ми завжди як центральний апарат їх розглядаємо і приймаємо певні дії.
Що стосується безпосередньо системи еРиба, ми спочатку, коли запроваджувалася ця система, ми з Держрибагентством спілкувалися про те, що нам буде наданий доступ для перегляду тієї інформації для того, щоб ми ефективно здійснювали свої повноваження. На сьогоднішній день такої можливості немає.
Я, якщо можна, хотів передати слово директору Департаменту державного нагляду і контролю центрального апарату. Він більше розповість про ті ситуації, випадки, які є, і як ми бачили би вихід із цієї ситуації.
Дякую.
ЧОРНОМОРОВ А.О. В мене запитання.
ЗАРУБА Д.В. Да.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Ще раз, навіщо? От ви сказали: для того, щоб виконували ви свої повноваження. Я вам ще, я вам потім зачитаю функції в Положенні про територіальні органи Держекоінспекції, які не визначені законом, ви самі їх собі придумали. Я їх сейчас зачитаю. От я вам просто в ключі цього хотів би задати запитання: навіщо вам доступ в повній, як ви кажете, мірі, до еРиби? Це те саме, що до Державного аграрного реєстру проситься податкова.
ЗАРУБА Д.В. Ми ж не кажемо – до повного.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Бо вони хочуть теж свої повноваження, да там просто об'єм землі, але простежуваність зерна, ви навели лісагентство, але простежуваність зерна вони не хочуть бачити. Їм просто надо доступ до зареєстрованих всіх об'єктів.
От у мене було до екоінспекції... до податкової і до вас: навіщо воно вам?
ЗАРУБА Д.В. Для того, забезпечити виконання тих функцій, які покладено на нас державою.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Хорошо. У вас є комітет, зареєструйте законопроект. Якщо, ну що значить "належно виконувати функції"? Ви не прописані там, в законі, як і в інших законах ви не прописані, а ті повноваження ви намагаєтеся виконувати.
Я вас сейчас... один потім приклад наведу. Забезпечення рибозахисним обкладанням водозабірних споруд – це абзац дев'ятий пункт 7, ІІ розділ Положення про територіальні органи Держрибінспекції. Ви знаєте, хотілося би виїхати аграрним комітетом і сказати: а забезпечте! У вас прописано: "Забезпечення рибозахисним обладнанням водозабірних споруд". Так забезпечте хоч одне, ні одного ж нема. Я не бачив такої строки в бюджеті, це ви самі прописали. І тому у мене просте запитання, от передайте колезі, щоб він мені пояснив, навіщо воно.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Максим Сергійович Железняк.
ЖЕЛЕЗНЯК М.С. Вітаю всіх присутніх. Шановний голово, шановні народні депутати, директор державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України Железняк Максим.
З приводу питання, яке щойно прозвучало. Справа в тому, що є відповідна стаття КУпАП (Кодексу України про адміністративні правопорушення), який говорить про те, що гідроспоруди мають бути забезпечені засобами захисту. В цьому нічого не бачу такого, як би вкрай кричущого.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Скільки ви забезпечили?
ЖЕЛЕЗНЯК М.С. Ми не забезпечуємо, це не наш функціонал, вибачте. У нас контролююча (наглядова) функція в органу. Ми виявляємо порушення.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Я тільки що процитував безпосередньо функції в положенні, прописані територіальним органам. Там написано, що як би територіальний орган повинен забезпечення рибо… (Не чути) обладнанням, а не контроль його, або перевірки.
ЖЕЛЕЗНЯК М.С. Ну, я зараз не готовий сказати, тому що я не бачив, не надходили жодного разу до нас такі претензії, до наших положень. Ми розглянемо…
ЧОРНОМОРОВ А.О. Ні-ні, ви продовжуйте про еРибу, я потім повернусь.
ЖЕЛЕЗНЯК М.С. Щодо еРиби неодноразово, і останній раз приймав участь у нараді, і надавали, в тому числі на пропозицію Мінагрополітики, наші всі повноваження, які визначені не тільки нашим положенням, а, в тому числі і Законом "Про охорону навколишнього природного середовища", "Про тваринний світ", тобто всі ті повноваження, які в нас є. В нас є повноваження щодо і зупинки транспортних, в тому числі і плавучих засобів, і щодо перевірки знарядь лову. Тобто для здійснення контролю на воді і для здійснення наданих нам повноважень нам необхідний доступ. Відповіді так і не надійшло, хоча ми, здається, при моїй пам'яті, надіслали цей лист ще 8 серпня. Звернулись, відповіді не маємо. Не розуміємо, чому.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Тому що справа від вас сидять колеги, у яких перераховані функції такі ж самі є.
ЖЕЛЕЗНЯК М.С. Ну, якщо ми говоримо про функції, то функції передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення. У нас функції по охороні навколишнього природного середовища, в тому числі щодо водних біоресурсів, більше ніж у рибоохоронного патруля. У нас до того всього в тій самій статті КУпАП ще плюс охорона об'єктів ПЗ. Тому я не бачу… скажімо так, ми – орган, в якому більш широкі повноваження ніж у рибоохоронного патруля. Чому саме рибоохоронний патруль має бути тим органом?
ЧОРНОМОРОВ А.О. Тому що він входе в рибагентство. І він був створений ще при за часів Міністерства рибної галузі.
ЖЕЛЕЗНЯК М.С. Ну, прекрасно, але ми здійснюємо контроль на ряду з ними і на ряду з іншими органами влади, і прописані не тільки у себе в положенні. Є закони, підзаконні нормативно-правові акти, які теж це передбачають.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Хорошо. А скажіть, будь ласка, якщо такі ж самі положення, то от рибпатруль, я розумію, чому перевіряє СТРГ. А чому екоінспекція перевіряє СТРГ, якщо там безпосередньо той, хто… Ну, тоді оренда була, він сам зариблює, це він робить, це його інвестиційна діяльність, і сам має право це виловити. Що перевіряє там екоінспекція? Більше він виловив своєї риби, чи менше?
ЖЕЛЕЗНЯК М.С. Питання в іншому. Ну, ми ж розуміємо, зариблення водного об'єкту і контроль це, зариблення – одне і вилов – це інше. Правда?
ЧОРНОМОРОВ А.О. Ні. В СТРГ ні.
ЖЕЛЕЗНЯК М.С. Добре. Дивіться, у мене ще є одне питання щодо повноважень. Справа в тому, що рибоохоронний… Я вибачаюсь. Просто трохи хворий і тяжко говорю.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Та, ні, у нас довільна форма. Ми ж спілкуємось.
ЖЕЛЕЗНЯК М.С. Об'єднує в собі, крім контролюючої функції, також і видачу документів дозвільного характеру. От у нас питання, чи немає в цьому конфлікту інтересів, наприклад, і ми про це теж говоримо. Як сказав Сергій Геннадійович Власенко, теж про це говоримо в концепції реформування екологічного контролю.
Чому ні, чому це питання не стоїть? Ну ми не бачимо, там є план заходів з виконання рекомендацій Єврокомісії і де чітко написано, що це має бути незалежний орган, але прописано чомусь в межах одного органу.
_______________. Дякую. Але тоді покажіть мені, будь ласка, хоч один Регламент Європейського Союзу, де це прописано. Є низка країн Європейського Союзу, наприклад, Іспанія, один орган, одне агентство, видає дозволи, видає функцію. В рамках реформи рибного господарства ми це вирішили, яким шляхом.
По-перше, ми забрали функції з наших терорганів, щоб прибрати корупційну складову, ми дозволи зробили виключно в еРиба, ми прописали чіткий порядок видачі, перевидачі цієї системи, все видається через систему. Скоротили терміни з 35 до 2 днів, факт видачі цього дозволу зараз уже 1 день і то заявка формується автоматично, дозвіл формується на основі заявки, поданої суб'єктом господарювання і даних в еРиба і там неможливо щось інше змінити чиновнику. Ми повністю це розділили і зробили прозорий механізм. Виданий дозвіл найшвидший в історії всього за 15 хвилин, заява зайшла – за 15 хвилин виданий дозвіл через еРиба.
Дякую.
ЖЕЛЕЗНЯК М.С. То тоді зустрічне запитання, я вибачаюся, то чому не надати Державній екологічній інспекції, як також контролюючому органу, доступ до еРиба? Для того, щоб ми, як говорив попередній спікер, змогли не годину перевіряти, а пів години. Це ж, ну якщо цей доступ є і все в системі видно, ніхто ж не наполягає на цьому.
ЧОРНОМОРОВО А.О. Воно ж публічно.
_______________. Наступним кроком і зараз на сайті Держрибагентства, заходите автоматично на сайт, буде видно: переможці, судна, дозвіл, все буде включено туди повністю, підтягнуто під це.
ЖЕЛЕЗНЯК М.С. Ну поки що ми цього не бачимо і в експериментальному проєкті ви обіцяли нам надати доступ, так його і не надали і на сьогоднішній день свої повноваження ми, у військовий час, просто не можемо виконувати.
_______________. Ця інформація буде публічною на сайті Держрибагенства.
ЖЕЛЕЗНЯК М.С. Ну з серпня місяця, ще ми не маємо таких повноважень і фактично ми, скажімо так, заблоковані у виконанні і здійсненні нами наших повноважень.
КЛИМЕНОК І.М. Давайте так, дивіться, те, що ваші листи по повноваженню, по підключенню надійшли, ми розглядаємо. Також ми ініціювали Мінагрополітики, Міндовкілля спільну нараду по тому, які дані вам необхідно, щоб це врегулювати. Також Держрибагентство направило до вас наказ про спільні дії, щоб ми всі разом написали спільний наказ і скорегували чітко функціонал кожного органу.
В рамках цього також буде розроблений, я кажу, розроблений функціонал, характерний для кожного з органів. Тому що от є у нас представники BRDO і хто допомагав розробляти на цьому етапі, – це один функціонал. Для того, щоб розробити для кожного органу специфічні доступи для вас і дати вам те, що вам необхідно, ми маємо спочатку розібратися, що вам дати. Другим етапом розробити з Мінцифрою, з донором цей функціонал і надати вам. Те, що каже Віталій Олександрович, ми можемо зробити публічну інформацію, про переможців всіх є як у нас на сайті, так і на сайті Prozorro.
Інше, ми просили і звернулися до вас листами, коли почалася реформа, що якщо вам надана якась інформація, будь ласка, звертайтеся до наших територіальних органів, вони оперативно нададуть будь-яку необхідну інформацію для вас. Є інформація по деяких регіонах, що жодного звернення, жодного запиту від вас не надійшло. Тоді питання: чи вона вам необхідна ця інформація, чи вам треба доступ? Якщо треба, будь ласка, зараз звертайтеся і давайте продовжимо наш діалог, і все-таки напрацюємо зручний функціонал, те, що ми говорили, доступи центральним органам виконавчої влади, вони мають бути, але в кожного має бути… бачити те, що у них передбачено повноваженнями.
ЖЕЛЕЗНЯК М.С. Ігор Михайлович, ми завжди готові до співпраці, але якщо це в робочому порядку робиться.
ЧОРНОМОРОВО А.О. Я вибачаюся. Дискусія, щоб не перейшла в перепалку між двома відомствами, щоб це не стало для вас площадкою для вирішення ваших конфліктних ситуацій.
ЖЕЛЕЗНЯК М.С. У нас конфліктних немає, а у нас є робочі питання.
_______________. Добре.
ЧОРНОМОРОВО А.О. Ми не отримали досі відповіді.
ЖЕЛЕЗНЯК М.С. Артем Олегович, на ваше питання щодо повноважень, які прописані…
ЧОРНОМОРОВ А.О. Територіальних органів.
ЖЕЛЕЗНЯК М.С. Да, в територіальному органі, це пункт 7, ви сказали про охорону використання та відтворення водних біоресурсів, зокрема щодо, це ми здійснюємо контроль щодо питань проведення рибозахисних заходів на водозабірних та інженерних спорудах, меліоративних системах, вивчення технічного стану рибозахисного обладнання, також щодо штучного розведення, вирощування риби і тому подібне. Тобто ми здійснюємо контроль за цими, а не здійснюємо безпосередньо ці заходи.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Я розумію, а контроль, от, наприклад, зариблення, здійснення контрольного вилову, акліматизація рибництва, утримання, відтворення у неволі чи напіввільних умовах з комерційною та іншими цілями, – такого в законі у вас немає.
ЖЕЛЕЗНЯК М.С. Значить, є в інших законодавчих актах, в яких це прописано. Просто я скажу, що в Положенні про Державну екологічну інспекцію там дуже багато є питань, які врегульовані іншими законодавчими актами, а не тільки Законом "Про охорону навколишнього природного середовища".
ЧОРНОМОРОВ А.О. Знаєте, в Положенні аграрного комітету є лісове господарство, ви це знали? А в екологічному комітеті нема, а у нас є. Але ми чомусь ще ні разу не визивали ДП "Ліси України", але це наше положення, тому що ліс вирощення для кисню, екологічних заходів, це Міністерство екології і екологічний комітет, а лісове господарство, вирощування лісу для здобуття прибутку – це аграрний комітет.
Тому у нас теж є положення, які, але вони керуються якимись певними законодавчими актами. Тобто ми не писали Закон про ДП "Ліси України" або цю реформу. Тому на сьогоднішній день у нас не стає час вирішення цього питання, а от щодо ваших таких самих аргументів я не знайшов, я керувався "Про охорону навколишнього природнього середовища" Законом і я не бачив там щодо зариблення, здійснення контрольного вилову, акліматизації і таке інше. Це те, що ви проводите на СТРГ, на спеціальних товарних рибних господарствах, де люди самі інвестують великі кошти, самі цю аквакультуру, ці іхтіологічні види вирощують, безпосередньо допомагаючи, я вважаю, вам. Тому що деякі ці водні об'єкти внутрішніх водойм, якщо не буде, я може вид не правильно назву риби, рослиноїдні. Якщо ці люди не будуть зариблювати рослиноїдними рибами, то в деяких населених пунктах Одеської області просто не буде прісної води. Це факт, такий самий, як завтра зійде сонце.
А ви з точки зору нагляду, але там все одно не виконується планово, ні позапланово, все одно приїжджають і дивляться, скільки хлопці виловили риби.
Да, мене просто колега Марина Вікторівна попросила навести деякі положення, які, я іще раз кажу, про охорону навколишнього природного середовища, не передбачені. Це проведення рибозахисних заходів на водозабірних та інженерних спорудах, в меліоративних системах та вивчення технічного стану, – те що ви казали. В Законі "Про охорону навколишнього природного середовища" це, ну ви сказали де це вже, ви вже навели, да, питань нема.
І тому я керувався цим законом і я подивився ще декілька, які я озвучив і на сьогоднішній день я не побачив. Тому я не буду входити вже в дуже палку дискусію, Сергій Геннадійович і всі колеги, прикордонна служба, я вам щиро вдячний, що ви знайшли час, що ви почули.
Водна поліція, ви з одного міністерства, якщо я не помиляюся? Водна поліція і прикордонна, ні, це не МВС? МВС.
(Загальна дискусія)
_______________. МВС, наше. координацію здійснює з Міністерством внутрішніх…
_______________. Кабмін здійснює координацію…
ЧОРНОМОРОВ А.О. Все, міністерство, да.
Тому, дивіться, ми зробимо, якщо ви не проти, Олександр Васильович, як завершення, саме в цьому розділі комітетських слухань, звернення до Прем'єр-міністра щодо приведення до відповідності всіх нормативних правових актів згідно чинного законодавства. Ми прийняли вже ряд законів і ми розуміємо, що деякі міністерства привели до відповідності підзаконку, а деякі, нема. Тому в мене буде пропозиція щодо цього блоку питання, щодо перетину повноважень функцій контролю, нагляду, перевірок і таке інше, безпосередньо привести до відповідності всі підзаконні акти згідно чинного законодавства.
Я вам щиро дякую від себе особисто, дякую, що вислухали. Може, я вибачаюся, що в деяких питаннях менш досвідчений або емоційний. Ну ми просто мажоритарники, ми працюємо на землі з людьми, і наша робота вислуховувати і доносити до вас, як виконавчих органів. ті проблемні питання, які я вас особисто і агарний комітет, і галузь, просять допомогти і врегулювати.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артем Олегович.
Дійсно, фактично на кожному комітетському слуханні, які вже не одне було, яке стосується саме рибної галузі, були такі критичні випади на наш комітет і на Міністерство аграрної політики серед геошек та рибалок, та асоціацій, які говорили, що дійсно, коли виходить рибалка на воду, то його можуть перевіряти там десь до семи різних органів і кількість їх збільшується. Це неможливо, в принципі, працювати в цьому напряму. Ми відкладали, скажемо так, це питання, тому що основне у нас було – рибна реформа. Ми йшли, скажемо, по графіку рибної реформи, зараз продовжуємо цей напрям. Але врегулювання законодавства саме в контрольних функціях вже, скажемо так, назріло. І дійсно це ми повинні виправити, тому що, коли річ іде про великі гроші та про бізнес, то ніхто не хоче навіть вкладати гроші, тому що не бачить сенсу через велику кількість припонів і велику кількість контролюючих органів.
Ми продовжуємо наші комітетські слухання. У нас основна тематика – це два законопроекти. Тому я надам слово заступнику Міністра Віталію Олександровичу Головні. Будь ласка, Віталій Олександрович.
ГОЛОВНЯ В.О. Дякую, Олександр Васильович, за надане слово.
Доброго дня, шановні присутні, присутні онлайн. Сьогодні дійсно ми розглянемо два законопроекти. Перший законопроект 8119 про залучення інвестицій у рибну галузь. Даний законопроект, щоб бути коротко, передбачає насправді два розділи. Перший розділ – це аквакультура і саме садкове господарство. Тому що, якщо ми знаємо, що аквакультура вона буває різна, ставкова, РАС.
І також ми бачимо, що світова практика на сьогодні є такою, що всі переходять на все-таки інтенсивну аквакультуру. Інтенсивно – це мова йде про РАС, і більше все ж таки про садкове господарство. І ми бачимо там в Норвегії, в інших країнах, Іспанії, навколо їхніх берегів, берегових зон, садкові господарства, це такі басейни. Я думаю, всі розуміють, про що іде мова. І для України, це питання дуже актуальне ми сьогодні вважаємо, тому що до війни ще в свій час в Україні аквакультура в загальному виробництві займала 27 відсотків лише притому, що у світі це вже було біля 50 відсотків, а на сьогодні 52 відсотка в порівнянні з диким ловом займає аквакультура, якщо брати загальне світове виробництво.
Тому ми створили цілком зрозумілу простежувану процедуру даним законом передбачаємо щодо якраз розміщення садкового господарства на державних водоймах.
Наступне, у нас другий блок законопроекту – це врегулювання саме законодавче діяльності спеціальних товарних рибних господарств. Ми всі розуміємо, і я більш ніж впевнений, що громадськість і сама рибна галузь знає, що раніше спеціальні товарні рибні господарств, вони були врегульовані інструкцією навіть не наказом, не постановою, не законом, а лише інструкцією. Тобто і це були навіть не договірні відносини, а це Держрибагентство видавало так званий режим, який на сьогодні не є все-таки доказовою базою і підставою для правоохоронних органів. Інструкція ця була 2003 року і ми отримали рішення РНБО на звернення Генпрокуратури щодо скасування, і доручення отримали через Кабінет Міністрів щодо скасування даної інструкції. І на сьогодні ця інструкція вже скасована і виходить, що у нас взагалі спеціальні товарні рибні господарства не врегульовані ніяк законодавчо.
І ми проаналізували також, що все-таки спеціальні товарні рибні господарства протягом війни показали найбільшу стабільність у виробництві і в тому, як вони показують і підхід до справи. Тому що аквакультура, зрозуміло, що окуповані інші території і через низку інших економічних проблем є спад, у промислі так само. Це стосується щодо мобілізації, це стосується також промислу обмежених акваторій лову і це зрозуміла ситуація також. А от СТРГ показало найбільшу стабільність і навіть є часткове зараз зростання, ми спостерігаємо, у порівнянні з 2022 роком.
Тому даним законопроектом ми врегульовуємо також діяльність спеціальних товарних рибних господарств. Далі, я думаю, там буде обговорення, зупиняться більш чітко по даному законопроекту і по процедурі.
Наступний законопроект – це законопроект 9545 про простежуваність у рибній галузі. Даний законопроект є виключно євроінтеграційним, він розроблений на виконання Угоди про асоціацію між Україною та Європейським Союзом по статтях 297, 407 і 410, а також на виконання Регламентів: 1380/2013 про спільну рибогосподарську політику, 1225 по заходах контролю і 1005 про спільну боротьбу з ННН-рибальством.
І даний законопроект, я більш ніж впевнений, це все ж таки для України, про те, що сьогодні згадував Степан Миколайович, про кількість і про якість риби, яку ми будемо мати. І ми вважаємо, що це більше все-таки можливості, ніж обмеження. Звичайно, що галузь має підготуватися, тому даним законопроеком передбачено, що вступає, наскільки я пам'ятаю з 27-го, але ми можемо обговорити, з якого року він має вступати також. Але буде час для того, щоб підготуватися, але виконати вимоги і застосувати Регламенти в українському законодавстві до того, як ми вступимо в Європейський Союз, ми маємо.
Тому прохання підтримати і давайте розглянемо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віталій Олександрович.
Я тоді, построїмо таким чином, тобто по цих законопроектах я спочатку попрошу висловитися керівників ЦОВВ, можливо будуть якісь доповнення стосовно попередньої дискусії, як і Артем Олегович говорив, ну той, хто хоче висказатись, хай вискажеться. І потім ми перейдемо вже, будемо дискутувати саме з асоціаціями та рибалками.
Тому я до слова запрошую Сергія Геннадійовича Власенка, заступника Міністра захисту довкілля і природних ресурсів України.
ВЛАСЕНКО С.Г. Дякую за надане слово.
Хотів зазначити, що нагальними проблемами подальшого розвитку рибогосподарської галузі в Україні є продовження гармонізації законодавства України з питань рибогосподарської галузі з відповідними актами права ЄС. Як Віталій Головня зазначив, що це євроінтеграційні норми, а також розвиток аквакультури, передусім аборигенних видів. Крім того, хотів би зазначити щодо збільшення вітчизняного океанічного рибальського флоту. Незначна кількість вітчизняного океанічного рибальського флоту збільшує залежність України від імпорту продукції морських живих ресурсів, і таким чином не сприяє формуванню належної продовольчої безпеки.
Також хотів би відмітити посилення міжнародного співробітництва, зокрема сприяння підписання та ратифікацію Угоди в рамках Конвенції ООН з морського права та про збереження та стале використання морського біологічного різноманіття за межами національної юрисдикції, відкритої для підписання в 2023 році. Також активну участь у роботі комісії про збереження морських ресурсів Антарктики, розроблення методів попередження проникненню у природній екосистемі України та контролю чужорідних видів водних біоресурсів, і як представник Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів щодо збільшення долі природоохоронної діяльності у сфері рибного господарства, спрямованого на відновлення популяції рідкісних та зникаючих видів водних біоресурсів.
Дякую за надане слово.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Скажіть, будь ласка, стосовно цих двох законопроектів, я так розумію, по суті немає заперечень, по суті?
ВЛАСЕНКО С.Г. Всі наші зауваження враховані. У нас було проведено ряд нарад спільно з Міністерством аграрної політики і також рибагентством.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Геннадійович.
Я до слова запрошую Романа Віталійовича Кропивницького – директора Департаменту розвитку реального сектору економіки Міністерства економіки України. Будь ласка, підключіться. Роман Віталійович. Кропивницький Роман Віталійович.
Тоді йдемо далі, щоб рухатися вперед. Ігор Михайлович, тоді, я думаю, що краще вам.
КЛИМЕНОК І.М. Доброго дня, Олександре Васильовичу, доброго дня, присутні в залі, в онлайн. Дякую, що сьогодні піднімаєте вкрай важливі питання для рибної галузі, тим паче мова йде про два законопроекти, які різнонаправлені, але всі вони сприяють розвитку рибної галузі і збільшенню видобутку, десь збереженню, десь раціональному використанню наших водних біоресурсів.
Наведу декілька цифр. В Україні запаси поверхневих вод понад 24,2 тисячі кілометрів квадратних. Приблизно десь 73 тисячі річок, понад 3 тисячі озер, 48 тисяч ставків, водосховищ понад тисячу 100, – це наші з вами великі запаси, це не беручи морів, нашого каскаду Дніпра. Тому це все розглядаємо як рибогосподарські водні об'єкти, де можна вирощувати рибу. Але для того, щоб наш бізнес ефективно здійснював рибальство, йому необхідне ефективне і просте регулювання, щоб він був захищений, те, що вимагається від нас бізнесом на сьогоднішній день.
Тому був запропонований народними депутатами, вдячний вам, законопроект 8119, який урегульовує на сьогоднішній день два важливих питання, як сказав Віталій Олександрович,, це садкові лінії, яких у нас, звичайно, великими перспективами, їх розвитку всього-на-всього 9 суб'єктів господарювання, які сьогодні цим займаються і видобувають щорічно всього-на-всього 55,6 тонн водних біоресурсів, хоч в перспективі в десятки, в сотні разів у нас більше. У нас немає сьогодні до цього законопроекту, нема повністю врегульованої на законодавчому рівні процедури в марикультурі отримання садкових ліній, а у нас є два моря. Тому, це є вкрай важливим.
З іншої сторони, те, що казав Віталій Олександрович, є у нас спеціальні товарні рибні господарства, які випали на сьогоднішній день з регулювання, але це потенційно об'єкти на тисячу 100 водосховищ комплексного призначення, які не можуть здаватися в оренду, але це є основним, в принципі, нашим, як кажуть, пріоритетом серед європейських країн, тому що таких великих водосховищ, в принципі, ніде немає і вони не використовуються як рибогосподарські об'єкти. Тому цей законопроект запроваджує такий механізм максимально прозорий.
Перший етап – це створення переліку інвестиційних об'єктів, який буде розроблятися Держрибагентством, затверджуватися Мінагрополітики з погодженням всіх зацікавлених центральних органів виконавчої влади, територіальних громад, тобто це не буде одноосібно.
По результатах створення цього переліку науковцями будуть розроблені науково-біологічні обґрунтування, які будуть покладені в основу створення інвестиційного договору. Який буде виставлятися на прозорі аукціони і розігруватися через нашу площадку Prozorro.
Далі, інвестдоговір, типова форма якого буде затверджуватися Постановою Кабінету Міністрів, буде заключатися Держрибагентством і таким чином бізнес отримає максимально захист, де він заключить договір між державою і відповідно бізнесом.
З іншої сторони держава цим законопроектом закладає механізми контролю за інвестиціями і механізмом моніторингу, і виконання умов договорів. Тому цей законопроект, також дякуючи народним депутатам, пройшов досить тривале громадське обговорення на створеній робочій групі по розвитку рибної галузі, де були розібрані всі деталі даного законопроекту. Ми дуже вдячні за такий підхід до нормативно-правових актів.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігор Михайлович. Я б хотів пару хвилин приділити саме аукціонам на аукціонах і у нас тут Олександр Ростиславович Лихотоп, керівник відділу по роботі з програмами та проектами Prozorro. Будь ласка, ми вас слухаємо, пару слів.
ЛИХОТОП О.Р. Добрий день! Дуже дякую за можливість виступити. Зараз я швиденько включу презентацію. Дивіться, я зразу маю сказати, я робив презентацію тут з великою кількістю слайдів, з цифрами. Я так розумію з дискусії, що на це, напевно, недоцільно зараз витрачати час, тому я зразу перейду до висновків і гіпотез наших, власне, про ті аукціони, які відбувалися раніше в системі впродовж 2023-2024 років, це буде швидше і, сподіваюсь, продуктивніше.
Просто в двох словах можна сказати, що, перший 23-й рік у нас характеризувався низькими стартовими цінами. Вони визначалися за старою нормативкою і тому показав таке дуже велике аномально високе зростання цін. Це було радісно бачити, але це свідчило про те, що так раніше були на ринку певні проблеми, і саме завдяки реформі, яка була проведена в попередні роки, цю проблему з можливим недоотриманням коштів було усунуто. Тобто, нарешті, ці процедури вийшли на конкурентний ринок і отримали можливість через цей аукціонщик, через цей інструмент визначатиме саме ринкову ціну – ту, яку бізнес готовий за це давати.
Що ми бачимо за підсумком цих двох років? Зразу маю сказати, що, на мою думку, два роки – це досить тривалий, але недостатній період, щоб робити якісь суттєві висновки, тому це поки такі попередні припущення. Ринок показує конкурентність. Зараз трошки впали показники по кількості учасників, це все одно десь в районі 2,3 і 2,5 учасника на один аукціон успішний з максимум там десь до 10 людей на самій цікаві лоти. Але це на рівні середніх показників по системі для всіх тих ринків інших, з якими ми працюємо, і це свідчить про те, що ринок дійсно є конкретним. Трошечки там підупали, ну не трошечки, підупав обсяг продажів, але ця їх волатильність, да, ми оперуємо тільки цифрами в системі, да, і ми не маємо настільки повних, да, і вичерпних даних, як Держрибагентство, як міністерство. Тому просто припускаємо, що це падіння в доходах могло бути спричинено перш за все, да, ризиками війни, там адаптацією бізнесів до цих ризиків, переоцінкою, можливо, своїх бізнес-моделей, можливо, буквально втратами, можливо, хтось був вимушений закритися, але переконаний, що цьому є раціональні причини.
Разом із тим це просідання, воно характерно тільки для одного водосховища, в абсолютній більшості інших, назвемо це регіонів, де виставляються лоти, є певне зростання і по кількості учасників, і також по запропонованим цінам, що є таким хорошим прогнозом на наступний рік, на нашу думку.
При цьому дуже важливо сказати, що навіть з урахуванням того, що у нас багато ринків у системі торгується, власне, от ці аукціони на... (Не чути) і на вилов, давайте, це не дуже правильно, але, я сподіваюся, це зрозуміло, ці аукціони є унікальними свого роду, тому що це повторюваний ринок і в нього дуже короткий цей цикл річний, да. Тобто ми кожен рік можемо бачити цю ринкову динаміку. І в цьому контексті він надзвичайно цікавий і, власне, як інструмент моніторингу ринку. Тому що, ну, аукціони – це не тільки інструментарій продажу, а також і збору інформації, яку ми розкриваємо і також як набір даних, да, для дослідження, власне, ефективності цих аукціонів як інструменту, і взагалі дослідження активності ринку і його адаптації до різних вкрай негативних на даний момент чинників зовнішніх.
Тому, на нашу думку, було б дуже цікаво за підсумком 2025 року зробити дослідження. Це ми, напевно, візьмемо на себе, десь там знайдемо фінансування і будемо раді там по готовності його, да, продемонструвати. В контексті законів, як показує наш досвід проведення аукціонів, будь-які інвестиції, я дуже загально скажу, будь-які інвестиції, які підвищують спроможність бізнесу, так, цих учасників, потенційних покупців, вони відповідно підвищують в довгостроковій перспективі також ту ціну, яку вони можуть заплатити.
Дуже швидко, це останній вже слайд. Чому так відбувається? Тому що аукціон – це просто інструмент, але це інструмент, який держава впроваджує виключно для того, щоб визначати ринкову ціну, не для того, щоб там… Є різні, полярні навіть точки зору на аукціони як позитивні, так і негативні. Відбиваючи негативні, не є ціллю аукціону витиснути як можна більше грошей, бо це не азарт, це не щось, що нераціональне. Всі учасники, які заходять на торги, вони змагаються фактично бізнес-моделями. Випадки, коли хтось там в запалі поставив більше, стільки, скільки не може заплатити, вони одиничні з наших десятків тисяч проведених раніше аукціонів. Це змагання бізнес-моделей і більша ціна свідчить про те, що даний, конкретний бізнес, він прагматично все розрахував, звів, там, бізнес-модель, зробив цю якусь свою визначив ціну на аукціон. І він уявляє, як за цей актив, який є обмеженим активом, як цей актив краще монетизувати, тобто він ефективніше працює.
Відповідно, повертаючись назад, що будь-які інвестиції в бізнес, які підсилюють його спроможність: дають йому нові технології, чи можливість розширятись, чи, не знаю, залучити додаткових людей, – воно в довгостроковому може давати і кращу ціну. Але не зразу, тому що, ну, ці гроші мають там покрутитися і бізнес все-таки має для цього спочатку розвинутися.
З точки зору останніх аукціонів як інструменту, дуже важливо, щоб зберігалася ця відкритість, якщо кажучи коротко, тобто щоб інформація була загальнодоступна, без обмежень, не було асиметричності доступу, щоб всі бачили одинакові дані, на однакових умовах могли однаково брати участь, і щоб умови цієї участі також були рівні, тобто для всіх застосовувались однакові, єдині правила. Тоді ця конкурентність може бути ринковою в такому класичному, книжковому її значенні.
І трішечки ще в захист аукціонів, і порекламувати себе пів хвилинки. Ми вже досить давно як система на ринку електронних аукціонів, з 2016 року, і наразі в нас продається, скажімо так, більше 20 різних напрямів продажів, як продажу майна, активів, так і оренди, і продажу спеціальних дозволів, в тому числі цих, також там і інші. Але за ці роки роботи прикладом проведення цих аукціонів ми добилися того, що аукціони як інструмент стали стандартною практикою для відчуження публічних активів, тобто державного, комунального майна, а також передачі їх в оренду. Це закріплено зараз в Господарському кодексі, а колись, коли він скасується, це має переїхати в Цивільний. І це працює на практиці не тільки для публічних активів, а також, да, в нас є і… назвемо це приватним ринком, дуже з натяжкою, але це не зовсім паблік. Це, наприклад, Фонд гарантування вкладів чи активи в банкрутстві, які також ефективно працюють з цими інструментами впродовж досить тривалого періоду часу: Фонд – з 2016-го, банкрутство – з 2019 року.
При цьому важливо також відмітити, знову-таки можна дискутувати про, там… що таке аукціон як інструмент, але одна з його важливих функцій – це антикорупційна функція. Вона, скажімо так, є профілактичною. Це не значить, що аукціони заводяться тільки там, де є якісь проблеми, але абсолютно ні, вони можуть і на абсолютно здоровий і чесний ринок заходити, але вони мають цей профілактичний антикорефект за рахунок відкритості, коли всі все бачать. Можна допускати якісь порушення, але це зразу знову-таки всі все побачать. Ми за це отримували купу антикорупційних винагород світових, але на цьому не будемо зупинятись.
Тому це важливий і стандартизований уже для держави ефективний інструмент, який також передбачений антикорпрограмою, є отаким антикорважелем. І ефективність підтверджується оцими обсягами коштів. Наразі це понад 90 мільярдів, з яких більше… трішки менше половини до бюджетів різних рівнів, і, сподіваємося, вже скоро буде 100 з урахуванням великої приватизації.
На цьому все. Дуже-дуже дякую за можливість. Якщо є якісь питання, чи заперечення по системі, чи ще щось, будь ласка, питайте, буду радий відповісти.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Ростиславович, я думаю, що по ходу п'єси, якщо будуть запитання, то будемо вам задавати.
ЛИХОТОП О.Р. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді вже переходимо до обговорення 8119.
Будь ласка, Ірина Грузінська, керівник сектору "Сільське господарство" Офісу ефективного регулювання BRDO.
ГРУЗІНСЬКА І. Доброго дня, шановні колеги, дякую за слово. Перш за все я хочу сказати, що я дякую народним депутатам за привернення уваги і за те, що ми сьогодні працюємо над Законом про інвестиції. Тому що на сьогодні це дуже нагальне питання для українського ринку. І перш за все я хотіла б звернути увагу на такі економічні показники, які показують, що наша аквакультура сьогодні не в найкращому стані, і ми багато в чому програємо іншим виробникам і є дуже імпортозалежні.
Перш за все, якщо говорити мовою цифр, то світовий ринок аквакультури він оцінюється у 300 мільярдів доларів США і на цьому ринку, на жаль, ми сьогодні займаємо лише 0,02 взагалі серед світового ринку. Сьогодні ми від імпорту втрачаємо щороку, відволікаємо з державного бюджету надходжень у вигляді 930 мільйонів доларів США. І на жаль, якщо говорити про ці цифри, це кошти наших українських громадян, які купують імпортозалежну рибу і яка є на полицях наших українців.
Сьогодні проблема полягає в тому, що інші країни вже давно почали розвиватися іншим шляхом, вони почали давно запроваджувати інвестиції у своїх галузях, наприклад, ми можемо до прикладу взяти Норвегію, яка щороку від аукціонів у аквакультурі отримує до 600 мільйонів доларів США до свого бюджету і може їх в подальшому перерозподіляти на бізнес, вона робить різні підтримки і лише 20 відсотків залишає у доходах держави.
Ми в Офісі проаналізували певну економічну модель, як може спрацювати наш Закон про інвестиційну діяльність. Якщо, наприклад, до прикладу, ми візьмемо лише 10 відсотків і від українського імпорту, а це 93 мільйони доларів, й інвестуємо в українське виробництво аквакультури, можливо, наприклад, для 10 відсотків наших українських підприємств, то ми перерахували, що в результаті у великих підприємств ми можемо мати великі доходи. Наприклад, у нас може бути на одну інвестовану українську гривню – це 22 гривні доходу для великого підприємства. І також ми можемо мати у розрізі 7 гривень доходу у розрізі податків.
Якщо, наприклад, для середнього або маленького підприємства ми можемо мати до 10 гривень доходу, для таких підприємств і також 4 гривні доходу у розрізі податків. І для суб'єктів СТРГ, про які ми сьогодні говорили, що їхня законодавча діяльність неврегульована, також ця цифра може коливатися у розмірі інвестицій від 10-и до 4 гривень відповідно.
І перш за все я б хотіла звернути увагу, що цей закон, він має врегулювати всі правовідносини на інвестиційному ринку. Він має захистити наш український бізнес, тому що якщо ми знову повернемося з вами до імпорту, ту цю цифру, яку ми втрачаємо щороку, да, у вигляді 900 мільйонів на імпортозалежність, ми прорахували, що ми з нашим українським бізнесом можемо відпрацювати лише при 10 відсотках інвестицій лише через 10 років. Тобто нам треба 10 років, українському бізнесу працювати, щоб один рік повернути нашого українського імпорту. Це десь буде за нашими підрахунками, наші підприємства можуть, якщо спрацює сьогодні цей закон, можуть отримати дохід десь 800 доларів США в цілому у доходах.
Тому, я думаю, що ефект дуже колосальний цього законопроекту, і ми як Офіс ефективного регулювання підтримуємо, щоб все-таки він був проголосований у другому читанні. І у нас дуже велике прохання до народних депутатів його підтримати, і підтримати наше виробництво української продукції, від цього виграють наші українці.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ірино.
Переходимо до обговорення. Будь ласка, я бачу, на Zoom є Кафаджи Сергій, товариство "Озерне 2012". Будь ласка.
КАФАДЖИ С.В. Добрий день, шановні народні депутати. Добрий день, пане головуючий. Я хотів би звернути увагу з приводу погранслужби і контролюючих органів.
Дело в том, что основное, что они выпускают, им треба перевіряти тільки те, там плавзасоби, у которых немає дозволів. А все документы до того, как плавзасіб вийшов на воду, они дублюють, все документы они… у них є і все плавзасоби, все номера плавзасобів – все у них є.
К этому хотел еще добавить стосовно перевірок на річці Дунай. В прошлому році я… точнее, я в этом році был на засіданні, де була програнслужба, і вони звітували, что в городе Вилкове в прошлому році виходило 90 плавзасобів, при тому что по безпеці дозволено було виходить примерно працювати десь шість місяців. Так за шість місяців було складено 85 протоколів. То єсть фактично на всі плавзасоби було прописано 85 протоколов и это в основном административные по 170 гривен.
В цьому році ситуація не така, так як ми начали звертати увагу і народних депутатов, и всех контролирующих органов на эту проблематику, и не так яро погранслужба и водная полиция перевіряє і виписує протоколи.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
В принципі, ми це вже обговорили, але дякую, що ще раз про це нагадали. Ми, як сказав Артем Олегович, зробимо по результатах наших комітетських слухань, направимо листи до всіх відповідних органів для того, щоб врегулювати це в законодавстві.
Я бачу, руку тягне Крачок – це голова Громадської ради при Держрибагентстві. Будь ласка, ми вас слухаємо.
КРАЧОК О.В. Добрий день! Я – не голова Громадської ради, на щастя, я – голова комітету з промислового рибальства Крачок Олександр.
Дивіться, я також по попередньому питанню підтримую повністю пана Артема, пана, вас, Олександр Васильович, і Сергія Кафаджи. Єдине прошу, те, що ви прийняли рішення або приймете рішення комітетське, це дійсно треба у прикордонників забрати їхню 85 статтю Адміністративного кодексу. Бо вони вас трішки ввели в оману на засіданні, якщо вони є ще присутні. Вони самі складають 85-у, четверту або п'яту частину, не маючи ніякого екологічного досвіду, тобто вони вводять в оману.
Інше. Пан Віталій Головня і пан Ігор Клименок були присутні на засіданні… в Одесі в обласній військовій адміністрації. Також прикордонники внесли зміну у свою статтю 1347, в Постанову 1347 і зараз получається трішки колапс. Що мається на увазі? Всі судна риболовного флоту мають виходити тільки з місць базування і повертатися на місця базування. Але рибоприймальні пункти знаходяться трішки за іншими адресами – це від 50 до 500 метрів від місця базування. Якщо туди судно риболовне причалило з рибою, яку повинно здати на рибоприймальний пункт, прикордонники його теж штрафують. Це треба вносити зміни у їхню Постанову цю 1347 і в Закон "Про внутрішній водний транспорт".
Тепер згідно законопроектів 8119. Дякуючи вам, дякуючи нам, ми якось спільно доходимо до якоїсь спільної думки, що воно вже перетворило, законопроект перетворився в закон, але є маленьке зауваження. Пан Артем, по-моєму, вийшов. Я говорив на попередніх слуханнях, що там закладається, скажемо так, міна уповільненої дії, яка взірветься у свій час. Що я маю на увазі? На сьогоднішній день в Україні у нас діє Закон "Про аквакультуру", зокрема стаття 14. І вони говорять, що балансоутримувач, а це в основному ОТГ, повинен протягом 30 днів з людьми заключити договір. Те ж саме буде у нас, в принципі, у 8119.
Але, яка проблема, і тут я пана Артема підтримую на триста відсотків. Тому що в ОТГ є кум-сват-брат і так далі, і тому подібне, і вони цього не заключають. Чому? Тому що не збирається у них сесія, ще щось і так далі, і тому подібне. Ми повинні зараз у 8119 прописати таку норму, щоб вона зобов'язувала ОТГ зібратися, провести відповідну сесію і надати відповідні документи людям. Тому що 8119 – це питання землі, яке знаходиться, яке можемо давати під тимчасові там споруди, там до десяти соток, наскільки я пам'ятаю. Якщо ми проведемо аукціон, зробимо все супер, антикорупційно все добре, а у нас сесія чомусь не збереться якоїсь там ОТГ, місяць, два, а може, рік не збереться, – і що тоді людям робити?
Ми повинні в цьому законі, я до вас, панове депутати, звертаюсь, у відповідних статтях прописати такі чіткі норми, щоб ОТГ із-за своїх корупційних дій або із-за своєї недолугості не мали можливості, вибачте за французьку, петляти вліво-вправо оцими своїми сесіями прийняття рішення або не прийняття рішення. Оце саме основне. Інше, я думаю, що вже погоджено там з основними групами людей і зацікавленими особами 8119. І тут же якраз по цій землі ми говоримо про об'єкти загальнодержавного значення, і там ще є, ми спеціально заходили в кадастрову карту і дивились, там є невизначеність. Не обов'язково ОТГ може приймати рішення, тому що, якщо це землі водного фонду, то значить це інший державний орган повинен прийняти рішення на видачу, на строк дії договору цієї земельної ділянки під споруди там тимчасові, щоб господарство працювало.
І тепер щодо аукціонів. Я завжди говорив, що я не проти цього, я його підтримую. Але є одне велике "але": у нас аукціони, і відповідно всі договори і дозволи людям видаються на один рік. Більшість народних депутатів раніше були в бізнесі або зараз спілкуються з бізнесом завжди і розуміють, що, якщо в людини якесь майбутнє є, яке передбачується нинішнім законодавством тільки на рік, то він нічого не може зробити: ні кредит взяти, взагалі нічого. І з паном Віталієм Головнею, і з паном Ігорем Клименком ми на цю тему спілкувались, все у нас впиралось нібито в науку і в ці ліміти, прогнози, які видають на рік. Була від нас пропозиція, щоб ці метричні цифри, які продаються людям сьогодні в тонах, кілограмах, просто замінити на якийсь певний відсоток, що людина купляє собі цей лот на якісь там водойми, щоб не залізти в це антимонопольне законодавство, або чотирнадцять відсотків якогось біоресурсу, а потім кожний рік ці відсотки, які людини купить, просто буде згідно показань науки, затверджених лімітів та прогнозів, будуть переростати в якісь метричні цифри. І тоді ми будемо мати, люди будуть мати більш, більш впевнені у своєму бізнесі і буде розуміння, як планувати і що взагалі планувати. От приблизно так.
А якщо ще коротко по аукціонам завершити, то минулий рік нам показав хорошу динаміку із-за того, що це була, по-перше, новинка. І попередній виступаючий правильно сказав, що тоді ще були низькі стартові ціни і вони піднялися в деяких районах там і в 100 або там в 200 разів. У цьому році цей відсоток набагато менший, наскільки я розумію, там середній відсоток від 3 до 5 відсотків від стартової ціни піднялися, за окремими винятками.
Але щоб ви розуміли, аукціони проводяться, самі аукціони і площадки, проводять їх законно і, грубо говорячи, і держава все це законно зробила. Але на сьогоднішній день, неодноразово тут ще виступаючі говорили, що просто відбувається зговір між учасниками аукціонів і оця вся реформа зводиться просто нанівець. Із першої причини, що це тільки на рік.
А з другої причини, що новий учасник не може прийти на ту ж саму роботу, на любу ділянку, особливо на півдні України, із-за тих же контролюючих органів. Їх тут мільйон штук і я теж вас підтримую, ви сказали, їх там 7, а я говорю, що їх 27 уже, мабуть, і всі щось хочуть з цих людей. Якщо ми у прикордонників забираємо 85 статтю, людям дихати легше. По водній поліції теж все зрозуміло, нехай перевіряють 130 статтю і документи на лодку і займаються своїми справами.
А коли 8119, ще раз наголошую, будь ласка, у відповідних статтях заберіть оцю міну вповільненої дії, щоб місцевим громадам або їх закон зобов'язував в конкретний термін приймати певні рішення, або, якщо їм земля не належить, то цим повинен займатися інший державний орган.
Все, дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Васильович.
Будь ласка.
_______________. Я постараюся коротко. Дякую, Олександр Васильович. Ну якщо ви дійсно читали законопроект, то там це іде як опція, і Держрибагентство ніякої бомби не буде закладати. Тому що Держрибагентство перед тим, як формує перелік і формує взагалі лот, воно звертається до ОТГ відповідно, про виділення земельної ділянки. І якщо ОТГ виділяє це на своєму засіданні найближчому, там у нас вказано в законопроекті, то тоді Держрибагентство додає цю ділянку до лоту, до тієї акваторії водного плеса, яка виділена з певними координатами, ще координати по земельній ділянці. Якщо ОТГ відмовляє, то відповідно виставляється лише територія водного плеса на цьому. Тому це перше, те, що ми пояснюємо.
Друге: щодо промислового рибальства на більший термін, на 5 років. Я так розумію, що буде подано раніше комітетською правкою щодо того, щоб, дійсно, у нас передбачено було промислове рибальство на 5 років на аукціонах. Тому ця правка буде, я думаю, що схвалена, і є пропозиції. Чекаємо комітет. Якщо буде комітетом схвалено, у нас буде враховано це ваше зауваження.
_______________. Пане головуючий, маленька репліка. Я ще раз наголошую, пане Віталій, дивіться, у нас в Законі "Про аквакультуру" чітко в статті 14 написано, що балансоутримувач за 30 днів повинен прийняти рішення і видати людям договір, а вони цього тупо не роблять. І зараз у вас така сама ситуація буде. Розумієте, вони будуть балансоутримувачем чогось там десь, і вони цього не будуть робити.
І ще, забувся, от 7616, хотів би, що у нас з ним відбувається?
_______________. Олександр Васильович, повноважень Держрибагентство щодо землі громад не має, тому Держрибагентство лише звертається до ОТГ про виділення ділянки, і тоді очікує на те рішення. Там є передбачені терміни, в нашому законі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Сергій Черемісін.
ЧЕРЕМІСІН С.О. Дякую, дякую. Я представляю Асоціацію традиційного рибальства. Хотів висловитись щодо законопроекту 8119.
Ну, по-перше, дійсно, цей законопроект повертає СТРГ в правове русло, і це головне, це дуже добре, це здобуток цього законопроекту, закону. Бо зараз не треба забувати, що законопроект каже про майбутнє, про інвестування, про майбутніх користувачів. А не треба забувати, що зараз це величезний напрямок, де працюють сотні діючих СТРГ, які вносять свій вклад в продовольчу корзину. Тому те, що повернули в правове русло, в правове поле – це дуже добре, що нарешті спеціальне товарне рибне господарство виділили як спеціальне використання водних біоресурсів, а не напрямок аквакультури. Є, є там такі елементи... (Не чути) аквакультури, але це спеціальне використання водних біоресурсів. Добре, це добре.
Друге – це цей законопроект, у всякому вигляді те, що ми бачили і чули, бо нема у нас проекту цього закону, ми тільки наслух його чули, правки, вирішує питання щодо користування, щодо оцієї правової невизначеності, прогалини законодавчої, бо зараз більше 100 проваджень, органи прокуратури подають позовні заяви. Нам вдалося відтермінувати на підставі розгляду в касаційному господарському суді уже, відтермінувати розгляди цих справ. Але все ж таки питання, яке прокуратура ставить до СТРГ – це необхідність договору оренди так, як і в плані аквакультури. Оце дуже добре, що це визначено, що оренди земель водного фонду, оренди рибогосподарського водного об'єкта не потрібні. Це щодо позитивних.
Щодо питань невизначених, на мій погляд, це питання... Добре, оренда не потрібна, є відповідні статті Закону України "Про тваринний світ", в якому чітко сказано про необхідність надання в користування, не обов'язково оренди, – в користування рибогосподарських водних об'єктів, також як і мисливських угідь. Це питання не вирішено, бо сьогодні необхідність відпала... оренди відпала, але залишається інше – право користування.
Пан Крачок нещодавно казав, тільки що казав про дозвіл. Теж, дивіться, термін дії договору – від 10 до 15 років. Який сенс користувачу СТРГ отримувати кожен рік дозвіл? Тому, якщо у нього на 10 років визначена таблиця зариблення, вилов і таке інше. Тому це теж, на мій погляд, потрібно врахувати, бо є відмінності спеціального товарного рибного господарства як виду спеціального використання від промислового рибальства в чистому виді. Тут є елементи по створенню аквакультури, людина заробляє. Там багато таких питань, які потребують окремих підзаконних актів окремо для такого напрямку, як СТРГ, бо неможливо підтасувати під промислове рибальство.
І останнє, це пролонгація. Зараз, як я розумію, завдання законопроекту – визначити доброчесних інвесторів, це головне, а не отримувати кошти, тимчасові кошти під час аукціону. Оце головне. Якщо ми бачимо, знаємо, є доброчесні інвестори, які утримують вже не один рік, доброчесно проводять зариблення цих водойм, яке вимірюється мільйонами гривень, розумієте? – то чому ми знову повинні оцей об'єкт виставляти на аукціон? Треба якусь розробити схему пролонгації для діючих СТРГ. Це дуже важливо.
Щодо… багато є питань, але враховуючи регламент, щодо законопроекту 9545. Дійсно цей законопроект проєвропейський, є Регламент ЄС 1379 про спільну організацію ринку та про спільну політику рибальства. Але, мені здається, ініціатори закону забувають про те, що в цих регламентах дуже важливу роль відіграють організації рибників, професійні громадські організації, які, по суті, і пишуть оці закони щодо простежуваності. В нашому випадку простежуваність пише контролюючий орган Державне агентство рибоохорони без урахування думки громадських організацій. Мені здається, що це не зовсім правильно.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Сергій, будь ласка, пару коментарів.
_______________. Дякую. Пане Сергій, дякую за те, що ви також активно підтримуєте спеціальні товарні рибні господарства І долучилися до напрацювання законопроекту 8119 і його обговорення.
Щодо Закону України "Про тваринний світ" і користування. Правками народних депутатів, те що ми розглядали на робочій групі – це питання буде врегульоване, тому воно не буде підніматися. Тобто це комплексне врахування проблематики СТРГ, ці пункти будуть виключені, якщо народні депутати проголосують і підтримають це.
Щодо дозволу, ми вже з вами говорили неоднократно, звісно, для бізнесу краще раз отримати цей дозвіл на 10-15 років, але ми трошки обмежені законодавством про документи дозвільного характеру, де говориться, що на ресурс, загальнодержавний ресурс, дозволи видаються на 1 рік. Тому питання у нас з вами просте: створити прозорий механізм, коли ви маєте інвестдоговір, ви маєте режим там на 10 років, і цей дозвіл просто буде видаватися автоматично. Так як ми, по суті, з вами зробили в наших дозволах на спецвикористання, на сьогоднішній день по промислу, де єдиною нормою, коли вам можуть відмовити, по суті – це відсутність договору заключеного, що ви є переможцем на аукціонах. А такий же ж договір – це буде інвестдоговір у вас по цьому законопроекту. Тому ви спокійно зможете, при наявності договору, якщо ви дотримуєтеся всіх умов, отримати спокійно цей дозвіл.
Про пролонгації не один раз Артем Олегович на робочій групі також це наголошував, тому я думаю, це також на контролі наших народних депутатів.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Артем Олегович.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Я коротку репліку щодо всіх виступаючих, скажемо так, не просто так ми чотири тижні засідали, по одному дню кожного тижня, для того, щоб розібрати таблицю до другого читання і всі чутливі точки були виведені, в тому числі і пролонгація, формула і інші дозвільні речі.
І стосовно 10 соток, які говорилися, все це буде виправлено до другого читання комітетськими правками для того, щоб всі зрозуміли, що міністерство, в спільній роботі з аграрним комітетом, галузь почули. І ми будемо виправляти і таким чином, щоб, іще раз скажу, що наша державницька позиція заключається в тому, щоб розвинути галузь. Щоб вона стала більшою, сильнішою, більш прозорою, незалежною для того, щоб з неї були прибутки в державний бюджет.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, представтесь.
_______________. Асоціація рибоводів "Союз", Вінниця. Законопроект 8119. ІІ розділ присвячений, називається "Інвестиції в аквакультуру". Треба сказати, що там про аквакультуру в класичному вигляді немає жодного слова.
У 2022 році, коли подавався цей законопроект на обговорення, нами не тільки у Вінницькій області, а у 14 областях України були зроблені пропозиції, у нас була велика надія на цей проект щодо інвестицій у аквакультуру саме. Чому? Тому що сьогодні землями загальнодержавного значення водного фонду розпоряджаються об'єднані територіальні громади, які не набули державницької позиції щодо розпорядження цими землями. Більш того, водні об'єкти загальнодержавного значення, що знаходяться на цих землях, якими розпоряджається як комунальною власністю ОТГ, вони… великі проблеми, будемо казати так, у орендарів водних об'єктів.
Нами було напрацьовано дуже багато пропозицій щодо якраз цього законопроекту...
ГОЛОВУЮЧИЙ. А ви їх показували?
_______________. Безумовно, ми обговорювали, ми показували. Але, на жаль, розробники цього законопроекту взагалі для того, щоб не займатися аквакультурою взагалі, а саме – аквакультурою на руслових ставках, на технологічних водоймах – вони взагалі виключили ці позиції і залишили тільки садкове господарство, садкове. У нас у Вінницькій області там три-чотири підприємці займаються садками, тоді, коли 5,5 тисячі водних об'єктів у нас сьогодні є у Вінницькій області. Тобто виключили аквакультуру взагалі з цього законопроекту, інвестиції туди не потрібні, зате там на ставки – на садки, вірніше, звернули якусь там увагу. Хоча те, що запропонували для садкового господарства, воно теж буде мертвороджене. Чому? Тому що сьогодні все надали на, будемо казати так, важко підібрати добрі слова щодо об'єднаних територіальних громад, вони не будуть здійснювати державницьку позицію і продовольчу програму навіть до садків.
Тому ми впевнені, що до другого, до якого ви скажете, читання необхідно включити туди аквакультуру – це вирощування водних біоресурсів в руслових ставках і в технологічних водоймах.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Будь ласка, Єременко Юрій. Дуже коротко, бо у нас час вже затягнутий.
ЄРЕМЕНКО Ю. Дякую. Я представляю наразі компанію Fisheri Tech, яка виробляє корми для риби, а донедавна я вирощував елітну породу риби, тобто осетрових саме в садкових лініях, і тому можу з власного досвіду дати коментар до цього законопроекту.
Наголосив би конспективно на додачу до того, що було вже сказано попередніми спікерами, про тенденції світові в розвитку аквакультури. Дійсно аквакультура – наразі це найбільш динамічний елемент взагалі сільгоспвиробництва в світі. Це 6 відсотків за останню чверть століття щорічно, якщо взяти 90-й – це 17 відсотків порівняно з виловом і наразі 51-52 відсотки ми маємо. Всі цивілізовані країни світу, ми можемо поглянути на наших сусідів, в першу чергу Чехія, Словаччина, Польща, – дуже ретельно до цього ставляться, максимальне сприяння виробникам. А саме: до 70 відсотків, якщо ти будеш від проектної вартості, 50 відсотків, якщо корми вироблені в Євроунії, ти маєш компенсацію. На додачу до цього кредити під 0,01 відсотка і таке інше, лікування, навчання і багато речей, які дають свої плоди.
Звернув би увагу, шановні колеги, на досвід нашого сусіда Туреччини, за морем знаходиться. Тут взагалі показова річ, у цій країні 15 років тому, а саме – в 12-му році була прийнята державна програма з розвитку рибної галузі. Я наголошую, в цьому році в Україні був прийнятий Закон, про який згадували спікери, "Про аквакультуру", в 13-му там були доповнення. І що ми маємо? Наразі Туреччина значну долю бюджету має за рахунок вирощування і продажу переробки риби, і вона експортує риби на мільярди доларів наразі. І це, до речі, в переважній більшості садки, саме морські садки, про які йде мова.
Що стосується сусідів інших кавказьких республік: Азербайджан, Туреччина, Вірменія. Абсолютно динамічно, може, ми не бачимо цього й не чуємо, але дуже динамічно розвивається особливо у Вірменії і в Грузії в тому числі. Хочу наголосити, що навіть Казахстан на сьогоднішній день знайшов можливість і 60 відсотків витрат на корми аквакультурникам повертають. Тому я хочу звернути вашу увагу, якщо буде можливість, звісно, це після нашої перемоги, нам також багато уже про це говорено, корми, які вироблені в Україні мають бути компенсовані. Це буде також реальною допомогою.
Що стосується ретроспективи, про яку також спікери згадували. Дійсно Україна має наразі найпотужніші ресурси - 50 тисяч водних об'єктів, які можна буде використовувати, найбільший уріз морів. Ми мали величезну кількість і великі здобутки з великою рибопродуктивністю, чого ми не маємо наразі зараз до рибопродуктивності, вдвічі менша рибопродуктивність ніж у Польщі і втричі ніж в Угорщині, в тому числі після 91-го року у нас зменшилась та кількість. І що стосується предмету нашої розмови садків, у 18 разів, згадувалося про наявність дев'ять, які... (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я вибачаюся. Можна більш конкретніше, бо у нас наступне засідання з іспанцями через 20 хвилин в цьому ж залі.
ЄРЕМЕНКО Ю. Да, я розумію. Я намагаюся вкластися в регламент.
Тому моя пропозиція дуже проста – підтримати даний законопроект. На сьогоднішній день розмістити взагалі садки, про це мови не було, можна лише керуючись Законом "Про аквакультуру". З 2012 року по теперішній час це зробило лише одне підприємство, от моє підприємство наразі, шість років я боровся і ми отримали врешті-решт результат. Ну от має наразі те, що маємо.
Але закон, який розглядається, дасть можливість, як мені здається, при правильному застосуванні скористатися перевагами і дати можливість розвитку, якийсь поштовх реальний до розвитку галузі.
Що стосується, з вашого дозволу буквально тезисно, деякі доповнення до проекту закону, це по пункту 5, мається на увазі, де ідеться про науково-біологічне обґрунтування, хотілося би зрозуміти, яким чином воно буде фінансуватися. Бо там написано, що постфактум будуть повернуті гроші інвесторам, а розробити його треба за якийсь кошт.
Крім того в законопроекті, в проекті вписаний момент, що розробляють НБО наукові установи, які роблять дослідження. В Законі "Про аквакультуру" там більш чітко прописано: це наукові установи, які підпорядковані академії наук України або академії сільгоспнаук. Тут було б доцільно, мені здається, виписати більш ретельно.
І в статті 1 стосовно визначення термінології, я просто думаю, доцільно було б більш докладно прописати туводні і інтродуковані види риби, там незрозуміло: туводні є, інтродуковані відсутні. Для того, щоб спростити спілкуванні і бути кратким, я передам ці свої нотатки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.
ЄРЕМЕНКО Ю. Прошу підтримати законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я ще хочу, щоби, можливо, Ірина Грузінська, декілька слів по 9545. Тому що, в принципі, розглядаючи... ми розглядаємо обидва законопроекти, тут більше все ж таки по 8119, ну, так, щоб ми вже, ми вже до завершення ідемо, бо у нас наступна зустріч. Тому, будь ласка, може тезисно, декілька слів по цьому.
ГРУЗІНСЬКА І. Так, дякую.
Перш за все хочу сказати, що вимоги Європейського Союзу, вони є обов'язковими для українських суб'єктів господарювання. і ми маємо звернути увагу, що в регламентах Європейського Союзу у нас передбачена простежуваність не тільки промислового вилову, А також у нас…(Не чути) культури передбачена простежуваність відповідно до кожної партії товару, у нас обов'язково має бути маркування цієї продукції, у нас обов'язково мають бути сертифікати, які підтверджують походження цієї продукції і без цього ми ніяк не можемо, не зможемо працювати на європейському ринку.
Тому наше завдання сьогодні не просто прийняти закон, а спростити умови для бізнесу, створити електронну систему простежуваності, яка б дозволяла українському бізнесу дуже легко отримувати всі дозвільні документи, які стосуються простежуваності, і щоб вона полегшила українському бізнесу ці процедури. Це саме основне завдання, яке сьогодні передбачене і в законі, і в законопроекті, в якому міститься, і у Регламентах Європейського Союзу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Ірино.
Я ще бачу Олександр Шлапак, будь ласка. Але дуже коротко і бажано зразу по обом законопроектах.
ШЛАПАК О. Добрий день. Ну хотів виразити вдячність і комітету, і Артему Олеговичу, бо для мене було сьогодні дійсно событие, те що от звернули увагу на таке питання, як от… І саме головне, довести його до змін в законодавстві – це по дублюючих цих повноваженнях у контролюючих органах. Він давно вже був, але ми, я, допустимо, був не готовий, що так глибоко будуть це питання вивчати і що поставлять його зараз на вид. Це по першому.
По другому, по 9545, про простежуваність рибної галузі. Да, він потрібний цей законопроект, але ви розумієте, ми подавали багато правок і на сьогоднішній день ми не знаємо, що увійшло, що увійде туди. Чому? Там є такі питання, як дуже тщательно прописано, що на прості лодки потрібно рибаку записати конкретно місце, де він ставить сітки, який розмір сітки, час, коли він поставив. Розумієте це зовсім не потрібно, ми давали зауваження, а зараз не знаємо, його учли или не учли, ці зауваження. Тому, шановні, це недоречно, тим більше, що тут же послідують зразу і штрафи для рибалок.
Тому хотілось би бачити останню версію і, щоб вже ви відшліфували, я думаю, що можна було б на адресу вашого комітету тоді би докинули, ви би розглянули, що доцільно ще поміняти. Тому що ми подали дійсно ці звернення, а от на теперішній день я навіть не можу сказати, чи вони учтены или нет.
А що касається 8119, наскільки він зараз необхідний, цей законопроект, хоча треба відмітити, що, на жаль, він не вирішує повністю всю цю проблематику.
І на закінчення, хотілось би ще, нам обіцяли, що всі проекти законів, ще увійдуть два питання, які зараз не дають можливості працювати по рибній галузі стабільно. Це перше питання, яке вже підтвердили, що буде в учтено, на 5 років будуть дозволи видаватись.
І друге питання, що у нас лімітуються всі види водних біологічних ресурсів, а ні в одній країні Європи, світу немає таких обмежень. І ми зараз, я думаю, що вже і агентство зрозуміло, що, коли ми подавали такі заперечення, що їх необхідно. І затрудняє дуже цю роботу, що лімітуються всі види водних біологічних ресурсів.
Тому попросив би, щоб і нам обіцяли, що в ці проекти буде учтено і десь внесуть зміни. Щоб обов'язково внесли тоді, я вам скажу, що комплексно ви підійдете і більшість питань буде вирішено.
Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Олександре.
Дивіться, в принципі, більшість того, що ви сказали, вже в законопроектах враховано на попередніх обговореннях в робочих групах. І більшість буде саме проголосовано депутатськими правками, коли ми будемо розглядати цей законопроект.
В принципі, що я можу зараз сказати? Що кращі зауваження, про які більшість з вас сьогодні говорили, щоб надали в письмовій формі. Але це дуже важливо, щоб вони були надіслані на адресу комітету максимально швидко, до кінця цього тижня. Ще раз повторюю, що більшість із того, що висказував фактично кожен спікер, ми вже врахували, проводячи робочі групи. І будемо це голосувати вже на комітеті, коли буде комітет.
Тому у зв'язку з тим, що у нас наступна нарада зараз буде, я буду підводити підсумки. Тому, будь ласка, хто не встиг висказатися, може надіслати всі пропозиції в письмовому вигляді на адресу нашого комітету.
Основне, будь ласка. За результатами нашої дискусії ми доручимо секретаріату комітету узагальнити всі пропозиції, що сьогодні були висловлені народними депутатами, представниками міністерств та представниками галузі, зокрема в частині: передбачення права інвесторів на автоматичне продовження дії договору про здійснення інвестицій щодо рибогосподарської експлуатації водних об'єктів у спеціальних товарних рибних господарствах; надання суб'єктам рибного господарства, що здійснюють спеціальне товарне рибне господарство на підставі режимів рибогосподарської експлуатації водного об'єкта, затверджених до набрання чинності цим законом, права на укладення договорів про здійснення інвестицій щодо рибогосподарської експлуатації водних об'єктів у спеціальних товарних рибних господарствах без проведення аукціону; визначення повноважень Кабміну на затвердження порядку на укладення договорів про здійснення інвестицій щодо рибогосподарської експлуатації водних об'єктів у спеціальних товарних рибних господарств без проведення аукціону на підставі раніше затверджених режимів рибогосподарства експлуатації водного об'єкту.
Узгодження положень проектів законів із положеннями проекту Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів у зв'язку з прийняттям Закону України "Про адміністративну процедуру". Також відновлення в законодавстві положень щодо можливості використання водних біоресурсів без встановлення ліміту, визначення можливості укладання договору на право спеціального використання водних біоресурсів у рибогосподарських водних об'єктах (чи їх частинах), договору на право здійснення дослідного вилову в рибогосподарських водних об'єктах (чи їх частинах), строк дії якого не може перевищувати п'яти календарних років. І зазначені рекомендації затвердити на наступному засіданні комітету та підготувати відповідні правки від комітету до обговорених сьогодні законопроектів.
Якщо з того, про що я тільки що сказав, хтось хоче додати, будь ласка, додайте ще.
Артем Олегович.
ЧОРНОМОРОВ А.О. Направити звернення до Кабінету Міністрів, до Прем'єр-міністра безпосередньо щодо зведення до відповідності всіх підзаконних актів згідно чинного законодавства, яке стосується безпосередньо даних законопроектів.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. І я також хочу подякувати USAID РАДА за те, що сьогодні допомогли нам організувати ці комітетські слухання.
Тому, колеги, я всім дякую і оголошую комітетські слухання закритими. Дякую.