СТЕНОГРАМА

виїзних слухань у Комітеті з питань аграрної та земельної політики на тему: "Стан підготовки до переговорного процесу з ЄС

у сфері сільського господарства"

28 листопада 2024 року, м. Львів

Веде слухання голова Комітету з питань аграрної та земельної політики ГАЙДУ О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я всіх запрошую потихеньку займати свої місця, будемо починати.

Всім доброго дня! Радий вас всіх бачити. І хочу всім подякувати за те, що сьогодні знайшли можливість приїхати у Львів і провести комітетські слухання на тему: "Стан підготовки до переговорного процесу з Європейський Союзом у сфері сільського господарства". На сьогодні для України це дуже чутлива тема, тому я дуже радий, що всі тут присутні – і великим складом народні депутати члени аграрного комітету, і представники Міністерства аграрної політики, заступник міністра, потім представники міжнародних організацій  USAID "Рада". Дякую за підтримку USAID АГРО, ФАО і так далі. Дуже дякую за те, що ви  приймаєте участь. Також у нашому обговоренні приймають  участь народні депутати також з інших комітетів та асоціацій.

Сьогодні будемо говорити про нашу євроінтеграцію. Порядок денний, в принципі, дуже насичений. Всі знають, що аграрна тематика – це три розділи: ХІ розділ –  це сільське господарство та розвиток сільських територій, ХІІ розділ –  продовольча безпека, ветеринарна та фітосанітарна політика, і ХІІІ розділ – рибальство та водний промисел. Але є й інші теми, які хотіли б проговорити. Це вільних рух товарів, це сьогодні дуже актуально, свобода руху капіталу, інтелектуальна власність, конкурентна політика між країнами Європейського Союзу, оподаткування і таке інше. Ми розуміємо, що Україна – це дуже потужний гравець на аграрному ринку, тому сьогодні дуже важливо, щоб ми змогли знайти з нашими колегами з Європейського Союзу консенсус для того, щоб могли рухати нашу політику, інтегрувати її для того, щоб бути партнерами в нашій майбутній європейській сім'ї.

В принципі, через те і вирішили провести такі слухання, бо є багато питань, які хотілось би проговорити, в різних напрямках. Сьогодні, я дуже сподіваюся, буде теж така доповідь з боку Міністерства аграрної політики, бо ми хочемо вже розуміти, які плани, бо як виконавча влада, в принципі, наше міністерство буде відповідати за переговорну позицію.

Сьогодні також сформована робоча група, в яку також входять і народні депутати, але хочу теж зазначити, що в частині аграрного сектору в наших трьох розділах все ж таки буде зміна состава робочої групи для того, щоб підсилити нашими депутатами, бо, на наш погляд, цей наказ і ті члени аграрного комітету, які там присутні, на сьогодні їх не так багато і ми порахували, що треба також підсилити.

Зі свого боку хочу сказати дуже коротко, що ми вже давно займаємося спілкуванням з нашими міжнародними партнерами, дуже часто проводимо  онлайн і офлайн-зустрічі. Начебто порозуміння є, але ми чітко відчуваємо, що треба такі майданчики для розмов з нашими колегами з парламентів інших країн, а також з депутатами Європарламенту.

Тож будемо починати наші комітетські слухання. Я хочу до слова запросити з привітальним словом представника USAID РАДА Мортена Енберга. Будь ласка. Вони нам допомогли сьогодні організувати такий захід, тож дуже велике дякую від нашого комітету. Будь ласка.

 

МОРТЕН ЕНБЕРГ Дуже вам дякую, шановний пане голово.

Шановні народні депутати, шановний пане віцеміністр, шановні колеги від міжнародних організацій Євросоюзу, USAID, шановні другі! Дозвольте мені від імені Програми USAID "РАДА: наступне покоління" привітати вас із проведенням цих важливих слухань, присвячених підготовці до переговорного процесу з Європейським Союзом у сфері сільського господарства.

Європейська інтеграція є стратегічним курсом України, і аграрний сектор як один із ключових драйверів економіки має стати важливим елементом цих переговорів. Підготовка до переговорного процесу з ЄС визначає подальший вектор реформ та адаптацію українського аграрного сектору до європейських стандартів. Тому для нас дуже важливо створювати дискусійні майданчики з широким представництвом, які допоможуть удосконалювати чинне законодавство та розробляти ефективну, якісну публічну політику, долаючи наявні суспільні виклики.

Посилення інституційної спроможності роботи комітету Верховної Ради України є одним із завдань Програми USAID "РАДА: наступне покоління". В межах ініціативи "Модельний комітет" програма співпрацює з Комітетом аграрної та земельної політики, надаючи всебічну підтримку для ухвалення якісних управлінських рішень. Впевнений, що завдяки широкому залученню стейкхолдерів комітет отримає багато цінних пропозицій щодо вдосконалення чинного законодавства. Рекомендації, які будуть ухвалені за результатами сьогоднішніх слухань, допоможуть ефективно вирішити ключові питання, необхідні для підготовки до переговорного процесу.

Шановні колеги, бажаю вам плідної роботи, відкритого та конструктивного діалогу. Дякую за увагу та бажаю успіхів у вашій роботі. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пан Енберг.

Я до слова запрошую свого колегу Нікітіну Марину Вікторівну, голова підкомітету з питань адаптації законодавства України до положень права Європейського Союзу, виконання міжнародно-правових зобов'язань України у  сфері європейської інтеграції. Будь ласка.

 

НІКІТІНА М.В. Вітаю, шановні колеги, шановні учасники комітетських слухань! Як нам відомо, у жовтні Європейська комісія оприлюднила Звіт по Україні в рамках пакету розширення і дуже хочеться процитувати з цього приводу Жозепа Борреля,  який зазначив,  що українці ведуть дві  битви одночасно: одну на полі бою – справжню війну,  а іншу – це намагаються просунути реформи, необхідні для того, щоб стати членом Європейського Союзу. Важко не погодитися із такими висловлюваннями. І дійсно у нас зараз війна, ситуація дуже складна,  непроста,  але ми працюємо.

І серед основних досягнень комітету нещодавних саме в євроінтеграційній сфері хочеться згадати і прийнятий законопроект про Державний аграрний реєстр, "Про виноград та продукти виноградарства",  зміни,  які ми внесли до деяких законодавчих актів  щодо вимог безпечності якості харчових продуктів, також чимала робота вже зроблена  в галузі рибного господарства і в сфері аквакультури,  прийнято також,  ухвалено Закон про генно модифіковані  організми і робота триває.

Нещодавно нарешті наш комітет опрацював найбільший і найвагоміший законопроект щодо фітосанітарних норм  захисту рослин – "Про державне регулювання в сфері захисту рослин" (8340), над яким комітет спільно з і міністерством,  і шановними представниками асоціацій працювали дуже  довго, нарешті ми його опрацювали до другого читання і сподіваємося,  що незабаром Верховна Рада ухвалить його. Але,  проаналізувавши звіт Єврокомісії,  ми бачимо,  що роботи  ще є чимало. І у нас є чимало також недоопрацювань,  над якими  треба попрацювати.

Таким чином метою нашої сьогоднішньої зустрічі це є обговорення пріоритетних,  нагальних завдань і викликів,  які стоять перед нами. Ми  маємо таким чином звірити наші годинники і напрацювати спільні позиції для переговорної рамки по найскладнішому розділу сільського господарства,  аграрної політики. Буде розроблятися дорожня карта перемовин до Кластеру номер 5 спільно з міністерством, спільно з представниками асоціацій, спільно з бізнесом, спільно з нашими партнерами.

Як зазначив наш шановний голова, площадка вже для цього створена. Уже віцепрем'єр-міністр Ольга Стефанішина резолювала відповідну постанову Кабінету Міністрів, якою створена робоча група, яка буде напрацьовувати дорожню карту перемовин. І хочеться зазначити, що ми дуже чекаємо початку роботи в цій робочій групі спільно з представниками міністерства, спільно з бізнес-асоціаціями, громадськими організаціями. Роботи буде чимало. І сьогодні дуже хотілося б почути основні ідеї представників Мінагро, основні ідеї наших шановних представників бізнес-асоціацій, як вони бачать цей процес, що вони очікують. Обговоримо  сьогодні це дуже важливе питання.

І хотілося б зазначити, що для аграрного комітету головним є стійко захищати інтереси нашого аграрного бізнесу, наших фермерів, інтереси України, адже ми зобов'язані допомогти нашому аграрному бізнесу, нашим фермерам адаптуватися в жорсткому європейському середовищі, зрозуміти європейські правила гри, європейське законодавство і максимально, якщо  можна таке слово сказати, безболісно перейти на європейські стандарти та влитися в спільне економічне поле.

Отже, перед нами стоїть купа складної роботи. Бажаю всім натхнення в цій роботі. І почнемо наші слухання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Марина Вікторівна.

Я ще хочу надати слово представнику Львівської військової адміністрації. Ми сьогодні проводимо слухання на щирій львівській землі. Тому, будь ласка, Гончаренко Людмила.

 

ГОНЧАРЕНКО Л.В. Дякую.

Шановний пане голово, шановні депутати, шановні учасники комітетських слухань, колеги та гості! Від імені керівництва обласної державної адміністрації маю честь вас привітати на території Львівської області. Щодо Львівської області хотіла зазначити, що Львівщина є особливою у ведені сільськогосподарської діяльності і на території області поряд з великими агроформуваннями здійснює діяльність понад 1 тисячу 200... понад 1 тисячу 140 фермерських господарств, в тому числі сімейних фермерських господарств. Львівщина одна з передових, де ми маємо трансформацію селянських господарств в організовані структури  –  сімейні фермерські господарства. І ще велика частка валового виробництва сільськогосподарської продукції виробляється господарствами населення. Напрямки розвитку сільського господарства Львівщини визначені оновленою стратегією розвитку Львівської області до 27-го року. І основними стратегічними цілями є підвищення конкурентоспроможності регіону в умовах євроінтеграції, охорона довкілля, зелений перехід. Основні завдання стратегії та оперативні цілі повністю відповідають стратегії розвитку сільського господарства і сільських територій України, яка нещодавно була прийнята урядом на загальнодержавному рівні. І це свідчить, що ми разом всі рухаємося в одному напрямку і для досягнення однієї мети.

Також хотіла наголосити, що Львівщина активно співпрацює для того, аби забезпечувати підтримку, власне, мікро і малого виробника. На території області працює багаторічна комплексна програма підтримки сільського господарства і розвитку. Щорічно з обласного бюджету виділяються чималі суми коштів, а також ми активно співпрацюємо з територіальними громадами, які також уже почали приймати свої програми підтримки малих виробників.

Львівщина завжди була таким першим флагманом в реалізації різних міжнародних проєктів, різних аграрних ініціатив. І, зокрема, ми одні з перших на Львівщині почали вибудовувати європейську систему передачі знань і інновацій до сільськогосподарського виробника і реалізуємо багато інших міжнародних проєктів, про які не буду зараз долучатися… зазначати.

Я переконана, що ця зустріч на території Львівської області дасть можливість нам більше зрозуміти, куди ми рухаємося, яких нам треба ще вжити заходів і, звичайно, буде сприяти створенню тих сприятливих умов, які би забезпечили конкурентоспроможний аграрний сектор, які би забезпечили продовольчу безпеку і, звичайно, які б створили умови для розвитку сільських територій, що є дуже важливим в умовах євроінтеграції.

Я дуже дякую за увагу і бажаю всім плідної роботи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Людмило.

Тож привітальні слова вже закінчились, переходимо до роботи: доповіді, також виступи.

Я запрошую до слова Крістіана Бен Хелла, керівника сектору сільського господарства, представника Європейського Союзу в Україні. Будь ласка. 

 

КРІСТІАН БЕН ХЕЛЛ. (Виступ іноземною мовою)

Слава Україні!

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Героям слава! Thank you, mister Ben Hell.

Я до слова запрошую, до доповіді запрошую заступницю міністра аграрної політики продовольства України Осьмачко Оксану Сергіївну. Будь ласка.

 

ОСЬМАЧКО О.С. Дуже дякую.

Хочу подякувати Олександру Васильовичу за лідерство не тільки в комітеті Верховної Ради, а взагалі за організацію цих комітетських слухань, це дуже важлива ініціатива, щоб ми сьогодні тут зібралися, обговорили стан справ. Також хочу подякувати проєкту USAID "РАДА: наступне покоління" за підтримку нас, що ми тут перебуваємо. І також тут є керівниця проєкту USAID АГРО, яка також з нами активно співпрацює, інших проєктів. І, звісно, делегації представництва ЄС в Україні (Вислів іноземною мовою)

Я почну, мабуть, презентацію з найголовнішого. Можу довго говорити, Олександр Васильович, ви тоді координуйте процес.

По-перше, для того, щоб обговорювати стан справ по євроінтеграції, нам треба розуміти, де ми є, який у нас вплив війни, ми це все добре знаємо, але просто з тим слайдом ми також починаємо наші виступи у Європейському Союзі. 18 листопада ми були у Брюсселі на засіданні Ради Міністрів сільського господарства Європи AGRIFISH і міністр Коваль виступав перед всіма міністрами Європейського Союзу і його виступ починався саме з цього слайду.

На сьогоднішній день ми рухаємося в напрямку євроінтеграції, але стан справ такий, що у нас більше ніж 20 відсотків сільськогосподарської землі окуповано країною-агресором. У нас більше ніж 500 тисяч гектарів заміновано, у нас і потреба в розмінування цих територій. Втрати агросектору прямі становлять більше ніж 10 мільярдів доларів і непрямі втрати понад 70 мільярдів. Ця цифра переглядається, тому що зараз проходить оцінка втрат RDNA4 та, яку координує Світовий банк.

 При тому всьому наш аграрій працює і вклад аграріїв у ВВП становить 20 відсотків, це і агровиробництво, і агропереробка. В  нашому секторі забезпечується більш ніж 5 мільйонів робочих місць, і якраз агросектор надає 58 відсотків валютної виручки Україні, яка також іде для допомоги силам оборони. Це наша реальність сьогодні і це важливо дуже, щоб всі розуміли, і ми, і наші європейські партнери, в яких умовах ми готуємося до вступу в ЄС.

Коротко зупинюсь на пріоритетах Мінагрополітики, які були визначені і погоджені з урядом.

Перший пріоритет – це євроінтеграція. Тому що ми розуміємо, що Україна заявила про свій намір стати частиною європейської сім'ї. І якраз і тема нашої зустрічі сьогодні обговорити, яким чином ми рухаємося, які у нас виклики і завдання.

Важливий пріоритет для міністерства – це підтримка аграріїв прифронтових територій. Ми втрачаємо багато часу на спілкування з міжнародними партнерами, з донорами для того, щоб долучити більше програм підтримки для прифронтових територій і грантової, і матеріально-технічними засобами, тому що це важливо. Це важливо, щоб ті аграрії, які працюють в Донецькій області, яка окупована, але частково є території, де наші аграрії не збираються виїжджати, ті аграрії, які працюють в Запорізькій, в Дніпровській, в Дніпропетровській областях, щоб вони розуміли, що міністерство і вся України їх підтримує. І якраз ці програми підтримки є свідченням того, що держава про них дбає.

Важливий пріоритет – це глибинна агропереробка. Про неї досить багато говорили, я трошки зупинюсь пізніше, там у нас є окремий слайд.

Відкриття нових ринків – це теж, над чим міністерство зараз активно працює. Тому що розуміємо, що коли почалася російська агресія, наші фермери не мали виходу до Чорного моря, і багато продукції пішло через країни-сусіди, що теж спричинило там певні ускладнення і стосунків, і ми всі пам'ятаємо, як це було в попередні роки. Саме тому ми зараз, маючи вихід через наші порти до моря, можемо відправляти наші продукти за кордон у багато країн. Ми працюємо над тим, щоб посилити присутність української агропродукції в інших країнах. І наразі 86 відсотків експорту, який йде з України, аграрної продукції, якраз здійснюється через наші морські шляхи. І лише 16 відсотків експортується через країни-сусіди, причому що через Румунію, порт Констанцу, багато товарів також відправляється за кордон, тобто це не з вживання  ринку Румунії, а саме транзит.

Тваринництво. Теж важливий пріоритет, коротко зупинюсь  на ньому в наступному слайді.

Меліорація. Після підриву Каховської дамби розуміємо, що це один з важливих пріоритетів не тільки для нашого міністерства, а й для всієї країни, для уряду.

Земельний банк. Цей проєкт був запущений завдяки співпраці Верховної Ради, завдяки співпраці міністерства та Фонду держмайна України. І зараз ми бачимо активізацію оренди державної аграрної землі приватним сектором, і ті аукціони, які відбуваються, вони показують, наскільки ринку такий формат співпраці потрібен.

Цифровізація. Це також важливий пріоритет, тому що ми розуміємо, чим більше процесів оцифровано, автоматизовано, тим менше дискреції і менше впливу окремих осіб на прийняття певних рішень.

Що стосується глибинної агропереробки. Чому виник, скажемо, цей пріоритет саме як окремий напрям роботи міністерства і чому я це говорю  з точки зору євроінтеграції? Тому що коли ми почали аналізувати статистку нашого експорту, статистику експорту тих країн, з якими Україна активно співпрацює, ми побачили, що у нас якраз економіка бідної країни, тобто ми експортуємо сировину. Саме тому у нас і виникає дуже  багато конфліктних ситуацій з деякими країнами-членами ЄС, тому що, по суті, наші товари не всюди сприймаються, в кожній країні є свої певні лобісти, свої інтереси. І коли ми, наприклад, проаналізуємо ті товари, по яким у нас немає чутливості з боку країн ЄС, це зазвичай товари з більшою доданою вартістю. Тобто це не зерно, а, наприклад, мука, борошно, це не просто молочні продукти, а вже переробка. І тому ми проаналізували тонну, середню ціну експорту однієї тонни агропродукції з Україні, ви бачите на слайдах, по роках які цифри. Наприклад, в 2023 році 325 доларів – це середня ціна експорту української продукції за тонну. Якщо ми проаналізуємо Угорщину, то це 1063 долари, Франція – це 1452 долари, Польща – 1554. Ну, і в Італії взагалі колеги правильно працюють, все, що вони експортують, має високу додану вартість. Тобто це збільшення податків для самої країни, це уникнення неприємностей на кордонах і так далі.

І для того, щоб нам здійснити програми підтримки цього напряму, ми розуміємо, що в рамках одного бюджетного року це зробити досить складно, неможливо. І всі проекти мають мати горизонт від 3 до 5 років.

Уряд принципово нас в цьому підтримує. Зараз опрацьовуємо варіанти, яким чином можна подовжувати інвестиції в цю галузь. І будемо спільно з вами опрацьовувати вже дієві механізми, яким чином підтримувати це з точки зору законодавства.

Ще один важливий пріоритет – відновлення тваринництва, тому що сьогодні в Україні рекордно низький рівень споживання червоного м'яса, молока. І саме тому ми працюємо над тим, щоб включити будівництво тваринницьких комплексів до міжнародних програм. Якщо говорити також в розрізі переробки, то це первинна переробка. Так, перший рівень переробки, коли тварини вживають зернові і дають нам вже продукти переробки: молоко і інші, - які ми також можемо переробляти і підвищувати середню ціну експорту нашої продукції.

Також це може бути ефективною програмою допомоги релокованим аграріям, які приїжджають з прифронтових територій, переміщують свої підприємства в ті регіони, які вважаються більш комфортними і мирними для проведення своєї діяльності.

І що стосується євроінтеграції, наш підхід полягає в тому, щоб доносити європейським партнерам, що Україна не є загрозою, а є партнером для європейського ринку. Саме для цього ми як міністерство працюємо над аналізом законодавства і норм ЄС, спільно з вами, законотворцями, напрацьовувати вже законодавчі рішення, які будуть формуватися в закони. Це також стосується підвищення якості безпечності продуктів. Тому що як ми щойно чули в словах і в доповіді пана Бена Хелла, це дуже важливий аспект для євроінтеграції і для (нерозбірливо), вже скоро почнуться переговори і обговорення процесу нашої підготовки.

Також одним з важливих пріоритетів щодо євроінтеграції є захист українського виробника. Тому що розуміємо, що всі ці зміни, вони мають мати перехідний період. Тому що зараз український виробник, він бореться не тільки з подоланням наслідків війни та впливу війни на виробництво, шукає кошти, так працює, шукає альтернативні джерела енергії і так далі, щоб захистити своє виробництво. Тому при підготовці нашого законодавства також маємо враховувати те, що український виробник не може завтра водночасі взяти і прийняти всі acquis ЄС, це неможливо, тобто однозначно має бути перехідний період. І тут в цьому процесі ми, звісно, маємо керуватися національними інтересами.

Важливий аспект – це боротьба з дезінформацією та стратегічна комунікація. Про що це? Ви як часті гості і в ділових поїздках та переговорах з ЄС  часто самі чуєте ті міфи, які вирують в ЄС, їх досить багато. Джерело цих міфів невідомо. Є підозра, що це і країна-агресор, і, скажімо, наші недруги, ті, що знаходяться в ЄС і не бажають вступу України. Але ми часто чуємо про те, що українська продукція неналежної якості, що в Україні працюють тільки великі агрохолдинги. Але навіть щойно пан Бен Хелл в своїй презентації сказав про те, що ті компанії, які зареєструвалися в ДАРі, наприклад, 162 тисячі фермерських господарств, вони там до 120 гектарів мають землі. Тобто це говорить про те, що в Україні структура аграрного сектору, вона зовсім не така, як її представляють в Європі. В нас всього 39 великих компаній, які забезпечують 22 відсотки виробництва, все решта – це малі, сімейні ферми, ферми-одноосібники, також  у нас є багато малих і середніх підприємств. І це важливо доносити нашим партнерам в Євросоюзі. Тому боротьба з дезінформацією – це якраз один з тих важливих напрямів роботи, яким займається наша команда.

Також до прикладу приведу, як ви пам'ятаєте, 23 листопада було заявлено польськими фермерами про блокування кордону "Медики". Це було заявлено за місяць до початку блокування. Ми провели три зустрічі з польським міністром польського міністерства і в Zoom, і в форматі Zoom, і фізично, коли ми перебували в Брюсселі 18-19 листопада. 27 листопада було оприлюднене інтерв'ю, в якому він зазначив тільки нашу зустріч там у вересні, що всі інші зустрічі українська сторона уникає, не проводить. Жодного слова не було сказано ні про ті Zoom, які міністерство польське викладало в тому числі в себе на сайті, у нас на сайті, де все зафіксовано, не було сказано про участь в Раді міністрів ЄС і так далі.

Тобто я просто чому на цьому питанні так детально зупиняюсь,  щоб ми всі розуміли, що таких міфів дуже багато, і ми маємо з цією дезінформацією боротися і доносити, спростовувати ці факти для того, щоб європейські партнери розуміли, що українські аграрії не є страшним для Європи. Навпаки, саме завдяки Україні Європа може посилити свої позиції на світовому ринку в плані виробництва агропродукції. І тому ми теж працюємо плідно з європейськими партнерами, щоб вони не боялися і розвивали свої агровиробництва спільно з нашими компаніями в Україні під час війни саме зараз, не відкладаючи це на етап після закінчення війни. Тому що для того, щоб у нас було завтра, нам потрібно працювати сьогодні.

Також ми запускаємо спеціальні програми співпраці із країнами Африки та Південно-Східної Азії для того, щоб це якраз в плані освоєння нових ринків і для того,  щоб у нас були альтернативні клієнти, щоб не вся продукція у нас спрямовувалася в ЄС і щоб теж Євросоюз був спокійний,  що Україна не розглядає країни ЄС як єдиний можливий ринок для себе.

Тепер що стосується виконання Угоди про асоціацію, за 30 відсотків завдань відповідальне Мінагрополітики. На слайдах ви бачите, який у нас зараз прогрес виконання: це 71 відсоток – по розділу "Сільського господарства",  82 відсотки – по санітарним та фітосанітарним заходам. Також в 2024 році завдяки нашим народним депутатам були прийняті євроінтеграційні закони: 22 серпня – "Про виноград, вино та продукти  виноградарства" і також 21 листопада було ухвалено проект Закону України про приєднання до Угоди про заходи держави порту з недопущення,  стримування та ліквідації незаконного, непідзвітного та нерегульованого рибальства. Хочу вам за це подякувати. Ще номеру немає,  не присвоєний,  але це от новий успіх і нова перемога спільна всіх команд.

Також, якщо зупинятися, далі хотіла розказати вам  про первинну оцінку стану імплементації законодавства ЄС,  це відповідно до того звіту,  який був отриманий від Єврокомісії.

Ну,  і загально так, що зараз наше міністерство бере участь в 16 розділах скринінгу з Євросоюзом. Що стосується головних розділів: ХІ,  ХІІ,  ХІІІ,  у нас,  наприклад, по ХІ розділу необхідно буде прийняти 140 актів,  в ХІІ розділі це понад тисячу 700 актів. Ми ще там дораховуємо,  тому що тільки отримали опитувальники. І по ХІІІ розділу  50 актів, це що стосується рибальства.

Також Кабмін вже затвердив персональний склад робочих груп щодо підготовки наших переговорних позицій України, але будемо також  додавати ще деяких учасників, посилювати команду, як Олександр Васильович сказав, що дійсно потрібно, щоб там було і більше народних депутатів. Також ми розуміємо, що не всі асоціації ввійшли до складу, представники асоціацій ввійшли до складу цих переговорних груп. А це важливо, тому що має бути представлена позиція малого, середнього, великого бізнесу, щоб всі напрацювання були максимально збалансовані. Тому ці групи будуть переглядатися.

Щодо виконання рекомендацій Європейської комісії, на 25-й рік уже визначені завдання, які нам необхідно виконати. Це і стосується законодавства щодо ДАРу. Ми будемо проводити низку заходів щодо стимулювання фермерів реєструватися в ДАРі, тому що розуміємо, після вступу в ЄС спільною аграрною політикую ЄС передбачається надання державної підтримки тільки через ДАР. Тому зараз планується ряд, низка заходів для того, щоб все більше фермерів реєструвалися і мали в майбутньому доступ до цих інструментів.

Також стоїть завдання розробки системи даних про сталий розвиток господарства SFDR. Зараз запущено пілотний проєкт в Полтавській області, він буде масштабуватися в 25-му році ще на 5 областей. Необхідно продовжувати законодавче наближення щодо здоров'я рослин, ГМО, офіційного контролю. Про це вже говорив Бен щойно в своїй промові.

Також багато завдань стоїть щодо сертифікації фітосанітарних, інших цілей, реформа органів безпеки харчових продуктів, узгодження законодавства з acquis ЄС, кількість я вже щойно озвучила. Також у нас стоять вимоги вжити підготовчих заходів для створення спеціального органу контролю за риболовлею для боротьби з незаконним рибальством; і звісно, продовження модернізування державної електронної системи еРиба.

Що стосується нового плану дій по впровадженню рекомендацій Європейської комісії, думаю, не буду вас вантажити всім цим зараз, тому що завдань багато, ми їх усвідомлюємо, розуміємо, будемо над ними працювати. Хочу ще трохи зупинитися на Стратегії розвитку сільського господарства та сільських територій на період до 2030 року, який було прийнято урядом,  затверджено 15 листопада. 

Яка мета цієї стратегії, навіщо вона була схвалена? Тут робота над стратегією велася майже півтора року,  і тут треба віддати належне команді, яка її готувала, і департаменту нашого міністерства. Микола Мороз очолив цей процес. Він тут також присутній у нас на комітетських слуханнях. І проект IPRSA, який фінансується Представництвом ЄС, тут у нас Джон Мілнс присутній. Фахівці дійсно добре попрацювали, і ми дотиснули прийняття цієї стратегії, щоб вона вже у нас була і ми могли керуватися її стратегічними цілями для роботи.

Далі. Мета стратегії  не тільки в тому, щоб підготуватися до вступу в ЄС, у кожній країні ЄС є подібна стратегія розвитку сільського господарства і сільських територій, і ми взяли сім пунктів. Тобто там є сім головних цілей, які такі самі, мабуть, з схожими завданнями, як в інших країнах ЄС.

Головна стратегічна ціль, яка у  нас стоїть, - це посилення інституційної спроможності наших державних інституцій. У майбутньому необхідно буде створити виплатну агенцію. Тобто це єдине вікно, єдиний фонд, який буде приймати підтримку від Євросоюзу, в кожній країні ЄС є така виплатна агенція, і важливо, щоб вона була створена в Україні, і всі майбутні програми донорські і таке інше будуть сплачуватися тільки через цю виплатну агенцію. Тут потрібна буде також підтримка наших народних депутатів, тому що це важливо, щоб вона повністю відповідала вимогам європейського законодавства, і ми по створенню виплатної агенції будемо проводити окремий захід, будемо вас запрошувати, щоб спільно обговорити завдання, вимоги до цього, і готуємо драфт… проект законопроекту, вибачаюсь за тавтологію, але інакше не скажеш.

Стратегічні цілі, які у нас ще були прийняті в цій стратегії, – це також  досягнення продовольчої безпеки через безпечність харчових продуктів, стандарти контролю, підвищення рівня просування українського продовольства на зовнішні ринки через участь в різних програмах підтримки експорту, підвищення конкурентоспроможності наших виробників. Також одна зі стратегічних цілей – це ефективне використання земель, розмінування, земельна реформа. Тут іде мова також і про систему оцінки вартості землі, і про ефективне використання ґрунту, повітря і води, і шляхом зниження залежності від хімікатів. Також важливою стратегічною ціллю в рамках цієї стратегії є пом'якшення наслідків зміни клімату і адаптація до них. Тобто ми говоримо вже про те, щоб наше сільське господарство було кліматично орієнтованим, залучалася і біоенергетика і говоримо тут про органічне виробництво, про харчові відходи і втрати. І, звісно, це все неможливо без посилення обміну знаннями, без інновацій, цифровізації і модернізації аграрного сектору загалом.

Важливий пункт стратегії  також – створення умов для розвитку  сільських територій. В цьому плані ми також ведемо діалог з іншим міністерством, яке у нас займається розвитком регіонів, тому що розуміємо, що сільські території, вони невідривні від регіонального розвитку загалом. І тут важливо теж враховувати і питання гендерної рівності, і питання підтримки молодих фермерів, тому що коли ми спілкуємося з європейськими партнерами, ми всі чуємо про те, що в Європі фермери старшають. І це є проблемою, молодь не так зацікавлена працювати в аграрному секторі, як воно мало бути. Якщо ми говоримо ще про такі вимоги, у нас стоїть вимога впровадження інтегрованої системи адміністрування і контролю і створення процедури планування моніторингу державної аграрної політики.

Це, якщо коротко, так. Сорі за такий довгий спіч, але, мабуть, сьогодні важливо було почути загальне бачення міністерства по різних напрямках, і, зокрема, по євроінтеграції.

Дякую, Олександр Васильович. Дякую всім учасникам. Відкриті до запитань і обговорень.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Оксана Сергіївна.

Дійсно, дуже добре, що ви таку розгорнуту доповідь зробили, тому що це перша доповідь від аграрного міністерства, яку почув аграрний комітет. І це добре, ми бачимо, напрями більш-менш з напрямами нашого комітету теж співпадають, по інших будемо обговорювати.

Я так розумію, що Артем хотів декілька запитань від нашого комітету задати. І я попрошу на майбутнє: більш повільніше говорити, бо є переклад, і нашим учасникам не встигають просто перекладати.

Будь ласка, Артем Чорноморов, народний депутат України.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. (Вислів іноземною мовою)

Я хотів би зазначити наступне. Щоб всі звернули увагу на основне: що пан Бен Хелл відокремив конкретні пункти, які лежать в розділах про євроімплементацію нашого законодавства і інших безпосередньо нормативних правових актів, постанов і… (Не чути) Я хотів би, щоб на це звернули всі максимально увагу, тому що це є основним.

Також всі тут присутні, ми з ними вже працюємо як аграрний комітет 5 років, багатьох ми вже знаємо. І хотів би зазначити наступне: що ні в якому разі це не є якоюсь критикою, це є лише певна річ, на яку прошу звернути увагу. У нас уже змінюється шість разів представники уряду, і перед нами зараз стоїть, сидить, вибачаюсь, представниця шостого міністра аграрної політики, і ми завжди чуємо певні декларації в стратегії і тому інше, але хотілось би бачити кроки до їх вирішувань.

Насамперед питання меліорації. Меліорація – це не лише зрошування або осушення. Меліорація – це ряд заходів по поліпшенню родючості ґрунту. Я прошу на це звернути увагу, тому що це є основним, і аграрний комітет, і я на чолі як основний з авторів всіх законопроектів, які ведуть цю реформу.

По-друге,  рибне господарство. Рибне господарство являється одним із фундаментальних питань, які лежать в євроінтеграції, їх всього три: це торгова безпека, рибальство і розвиток  села. Їх не чотири, не п'ять, їх три. Я прошу, щоб їх всі пам'ятали і це основні реформи, які лежать в основному підґрунті нашого шляху до ЄС.

І саме головне, що я хотів зазначити і щоб на це всі звернули увагу, що аграрний комітет протягом всіх п'яти років по суті своєї будує стежку або бігову доріжку, але по якій за нашою конституцією і за нашими нормами повинна пройти виконавча влада, безпосередньо Міністерство аграрної політики на чолі з урядом.

На сьогоднішній день ми бачимо наступне – аграрний комітет іде попереду. Ми прийняли вже більше ніж потрібно законопроектів в основі яких лежать тисячі нормативно-правових актів, яких повинен прийняти уряд разом з Міністерством юстиції. І я прошу і закликаю всіх, щоб всі звернули увагу, щоб це ми відслідковували як всі ці нормативно-правові акти будуть прийматися, тому що це є основа нашої торговельної безпеки і це є по суті наша основа в ходу членства як ЄС, без цього не можна. Як зазначив пан Бен Хелл і дякую, що на це ви звернули увагу – це розвиток фермерства і як воно взагалі імплементується з Європейським Союзом. Що є таке холдинги, які фермерства являються великими, які малими,  які великими. Ми прийняли до цього законопроект фонд гарантування кредитів, який визначає в собі, що таке малий і середній фермер.  Це, по суті, насамперед є основою, яка лежить  в  фінансуванні  і дотації малого і середнього фермерства. Зазначити, що  аграрний комітет сьогодні разом  з Міністерством аграрної політики  намагається імплементувати максимально більше  нормативно-правових актів   і законопроектів, щоб пришвидшити і допомогти  увійти  країні в ЄС, це є фактом. Але хотілось би зазначити саме головне те, що ми чекаємо  від уряду допомоги, а саме:  в призначенні кваліфікованих людей, які дійсно  розуміють, що таке рибна галузь, що таке розвиток  села  і селищних  територій, і трете – що таке торгівельна безпека.

Оскільки в нас присутній представник Держпродспоживслужби, це служба, яка знаходиться під упорядкуванням Кабінету Міністрів, і вона визначає можливість і самі способи відкриття нових ринків. Тому  певні  спеціалісти повинні розуміти, яким чином, яким алгоритмом треба діяти  уряду  України для того, щоб відкрити нові ринки, оскільки у нас, як  уже зазначалось, приймається новий законопроект  8340, по суті який являється кодексом. Він просто трохи зжатий, але по суті це кодекс фітосанітарних правил для того, щоб Україна могла  найшвидше і правильно увійти по всім регуляторним правилам Європейського Союзу, який ляже  в основу того, які ринки нам будуть дозволені  і яким чином ми повинні співпрацювати з ними.

Тому  від себе я хотів би зазначити  і зауважити для  уряду  лише те, що ми  як аграрний комітет  і я як один з його членів,  один голос цього комітету ми  завжди готові допомагати  і приймати закони, і відстоювати  інтереси  української держави  і  українського фермера, але від вас  у свою чергу лежить основна  мета – це те, що  ви повинні виконати ці питання, про які зазначив шановний містер Бен Хелл.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дякую, Артем Олегович,  за доповнення.

Я думаю, що  доречно зараз буде надати слово  заступнику міністра економіки України – Торговому представнику України Качці Тарасу Андрійовичу. Він у нас  в  Zoom. Будь ласка,  під'єднайте. Дякую.

Доброго дня, Тарас Андрійович, ми вас бачимо і  слухаємо.

 

КАЧКА Т.А. Доброго дня, дуже вам дякую за організацію цих слухань. Перепрошую, що не долучився особисто, хоча це, мабуть, треба шкодувати ніж перепрошувати.

Я би хотів продовжити. По-перше, не буду повторюватись, що пані Оксана вже сказала дуже всеохопне представлення позиції, яка у нас така спільна, тому що аграрний експорт для нас є надзвичайно важливим. Хотів би просто як в продовження  коментаря сказати, що, може, у нас команда в Міністерстві аграрної політики оновлюється, міняється динамічно, але, тим не менше, у нас стратегічні завдання завдяки роботи уряду і парламенту, і координації з бізнесом, в першу чергу не міняються, і ми бачимо прогрес по всіх по них. Справді, по законодавчій базі у нас є надзвичайно великий прогрес, про що всі фактично зазначали. У нас є чітке бачення стратегії розвитку, стратегії політики аграрної, яка нам допоможе утвердити у світі одну важливу річ, що насправді є ризиком і викликом для українського сільського господарства, це, власне, утвердження того, що українська аграрна продукція виробляється у відповідності до стандартів і вимог Європейського Союзу не лише щодо безпечності харчових продуктів, тому  що це базова річ, але також і інших речей, пов'язаних із кліматичними правилами, сталий розвиток, розвиток органічного виробництва, розвиток, власне, малого, середнього фермерства, ці всі елементи у нас розвиваються.

І хочу сказати, щоб не бути дуже розлогим і не займати багато часу, що на сьогоднішній день торгівельна політика України, вона, власне, в ній більше розмов не про мита, не про обсяги, а власне, про стандарти виробництва, про національну політику. І тому нам дуже важливо, щоб та законодавча робота, яка визначена комітетом і урядом щодо наближення нашої політики в сфері сільського господарства до вимог Європейського Союзу, вона продовжувалася, щоб ми мали достатньо ресурсів для їх впровадження, тому що це насправді досить коштовні проєкти з точки зору і розвитку інституції на рівні уряду, але також і для бізнесу. І нам потрібно постійний діалог бізнесу і залучення бізнесу в тому, щоб у нас була така єдність в застосуванні цих стандартів міжнародних. І також це один з таких уроків, і пані Оксана тут теж дуже гарно проілюструвала, що в нас фактично зараз діалог з найбільш такими делікатними партнерами, як наприклад, сусіди-поляки, він вимагає максимального залучення як парламентарів, так і бізнесу в цей діалог для того, щоб не було можливості для якихось маніпуляцій, щоб, навпаки, була максимальна довіра.

Тому мій заклик і моя пропозиція полягає в тому, щоб ми продовжували іти тим шляхом, який обрали щодо розвитку міжнародної торгівлі і експорту, виходу на ринки Європейського Союзу, і щодо законодавчої бази, і могли би також подолати ті упередження, які зараз максимально поширюються щодо України і створюють ситуацію непередбачуваності. Тому що я би хотів сьогодні  говорити про те, що який у нас буде там торгівельний режим з Європейським Союзом після 3 червня 2025 року, коли закінчаться автономні торгові преференції, але, на жаль, через те, що у нас, власне, це там стала такою чутливою всередині Європейського Союзу, чіткої відповіді не маю ні я, ні новопризначена Європейська комісія. І буде дуже добре, якщо ми в грудні або на початку січня вже будемо мати таку чіткість в діалозі з європейськими інституціями. Але навіть тоді нам буде потрібна дуже велика ваша підтримка в діалозі із Європейським парламентом, із національними урядами і національними парламентами щодо того, щоб захистити те чи інше рішення щодо  правового режиму експорту нашої продукції до ЄС після 3 червня 2025 року.

Позатим, я думаю, що аграрна сфера – це єдина сфера, де в нас є дуже конструктивна консолідація ідей і думок. І, власне, тому дуже легко бути там не першим доповідачем, тому що, власне, хочеться лише підтвердити, що  в нас є  єдине комплексне бачення і тут немає потреб для великих дискусій, а є потреба лише впроваджувати і рухатись далі разом. Тому дуже вам всім дякую за ці слухання і за ті  тези, які ви порушили.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дяку, Тарас Андрійович, за те, що, по-перше, ви відстоюєте наші національні інтереси і підтримуєте саме напрям  сільського господарства також в ваших перемовинах. І, будь ласка, залучайте нас до ваших спільних заходів, ми як представники парламенту, а саме конкретно аграрного сектору, готові працювати з нашими колегами з Європарламенту і проговорювати з ними  в принципі спільну нашу політику, про яку і Оксана Сергіївна сьогодні говорила, і ви говорили. Я думаю, що ми зможемо оце якось робити паралельно різними шляхами для того, щоб ми змогли  досягти загальних успіхів.

Я думаю, ми продовжимо, сьогодні вже ви говорили багато про стан захисту здоров'я тварин, стан захисту здоров'я рослин, і ми так плавно переходимо  до питання Держспоживслужби. І я до слова запрошую першого заступника Держспоживслужби Чайковського Вадима Миколайовича. Будь ласка.

 

ЧАЙКОВСЬКИЙ В.М. Доброго дня, шановні колеги! Дуже дякую за запрошення. Звичайно,  тематика ця дуже актуальна, і як ви наблюдали, питання євроінтеграції особливо в Держпродспоживслужбі воно захід за заходом, захід за заходом. Буквально вчора у нас, ну окрім  закінчення проекту, на який ви були запрошені, проєкту Twinning, у нас вчора була дуже важлива подія – це засідання підкомітету з управління СФЗ, Комітету асоціації в … (Не чути) складі в онлайн-режимі. Дякуємо пану Бену, дуже активно ми там піднімали ряд питань, але зараз я про роль Держпродспоживслужби в гармонізації, впроваджені європейських стандартів.

Хочу зауважити, почати з того, що пункт 1, Україна, як і всі країни ЄС, і цивілізовані країни, є членом ряду міжнародних організацій у сфері санітарних та фітосанітарних заходів. В 2008 році ми вступили в WTO, в Світову організацію торгівлі, де привели практично все своє законодавство, і була також комісія, і були перевірки, і був аналіз наших законів, привели у відповідність до міжнародних норм права, так як і колись привели країни ЄС. Тому… да, ми члени Європейською і Середземноморської організації, члени Міжнародної конвенції захисту рослин, члени Всесвітньої організації здоров'я тварин і організації здоров'я, Кодексу Аліментаріус. Ми говоримо з Європою на одній мові, ми розуміємо стандарти, ми правильно граємо так само в гру, оскільки ми торгуємо з усім світом і ви знаєте, що Україна займає лідируючі позиції в світі по торгівлі деякими видами продукції. Але, дійсно, європейське право і європейське законодавство, воно має ряд відмінностей і наш вектор беззмінний – ми йдемо в європейську родину. Ми йдемо і робимо для цього все, що залежить від нас.

Дякую знову-таки і Верховній Раді, і нашому комітету. Я його називаю нашим комітетом, перепрошую, але він наш, тому що він опікується нашими питаннями. Дякую Кабінету Міністрів, Мінагрополітики, Мінекономіки, Мінцифри, особлива подяка також Бену і його допомозі в контексті проведення ряду заходів, але про це я буду говорити трошки пізніше.

Звичайно, ми це робимо, ми консультуємося з європейськими колегами. Уже дуже довго в рамках членства в цих організаціях ми зустрічаємося з нашими європейськими колегами, заводимо дружбу, спілкуємося, останні інновації, вони нам підказують, як норми права грають у них, що нам потрібно підтягнути як реалізатору політики.

Звичайно, Держпродспоживслужба, для інформації, це відповідає за реалізацію у багатьох сферах, понад 18 сфер контролю, в тому числі і безпечність харчових продуктів, ветеринарна медицина, СФЗ. Я не буду перераховувати, ви на слайді бачите, ці вектори, за якими працює Держпродспоживслужба, і сфери, в яких вона здійснює контроль. Це величезна робота, вона дуже багатогранна. Але ще раз наголошую, скрізь в цих сферах ми є реалізаторами політики.

В нашій країні, в усіх країнах світу є два реалізатора політики –  це контролер і бізнес. Це два реалізатори політики, яку, по суті, формує Верховна Рада, Кабінет Міністрів, міністерство. Ми реалізуємо цю політику, ми робимо так, як прописано буде у нормах права, тільки виключно в межах і в спосіб.

Дійсно, Держпродспоживслужба –  учасник імплементації багатьох розділів в acquis ЄС. Зокрема, розділ ХІІ Кластеру 5 – це продовольча безпека, фітосанітарна політика, це свобода підприємництва, це сільське господарство, рибальство, аквакультура, захист прав споживачів і охорона здоров'я. І в усіх цих сферах ми є реалізаторами політики і долучені до процесу проведення скринінгів, процесу проведення переговорів.

Звичайно, ще раз кажу, ще раз наголошу, і вже було, Оксана Сергіївна зауважила, що 82 відсотки нормативних актів – це виключно СФЗ. Це дуже величезний спектр роботи, який на сьогоднішній день проведений і Верховною Радою, і Кабінетом Міністрів, і дякувати Мінагрополітики. Але ми просимо і наголошуємо на тому, що ми готові долучитися як реалізатори до розробки нормативно-правових актів. Ми надаємо свої пропозиції, ми читаємо регламенти і читаємо директиви, оскільки ми формуємо експортні партії, коли йде наш вантаж до ЄС у відповідності до Регламенту ЄС, у відповідності до вимог ЄС, у відповідності до вимог країни, до якої ми веземо нашу продукцію. Ми з цим граємо кожен божий день. Наш інспектор перед тим, як відправити продукцію на експорт, він вивчає вимоги імпорту країни-партнера в міжнародній торгівлі.

І, звичайно, тепер трошки про співпрацю. Я говорю так, як є. Якби не міжнародні партнери в цей важкий період для України, нічого б не сталося. Якби не Європейська Комісія і її допомога, мабуть, нам було б нереально ряд речей зробити, про які ми зараз говоримо: і про 8340, і про ряд інших законів.

Я розкажу просто історію про 8340, так буде цікаво. Спочатку в 2017-2019 році працював у нас проєкт Twinning, дякую Бену, він підтримав цей проєкт і нашу ініціативу щодо Twinning, який працював у сфері захисту рослин. Був розроблений закон цим проєктом Twinning. Основа цього закону лягла в 4600. Після 4600 – 3840, це був поштовх проєкту Twinning у сфері захисту рослин. Нещодавно, де ми були запрошені, був також проєкт Twinning, який давав напрямок насінництва, розсадництва, ГМО, охорона прав на сорти і ГМО у відкритих, саме у відкритих системах. Він також підготував свої пропозиції, вони дуже цінні, вони дуже корисні. І ці люди, практично ці країни-донори, які виступали в цьому проєкті Twinning, вони і працювали, основа була, як  у попередньому проекті, завдяки якому був розроблений 8340.

І прошу вас звернути на це увагу, там дуже дієві корисні поради, які можна і далі вони будуть впроваджені в життя, це 100 відсотків, оскільки будуть і скринінги, і будуть перевірки. У нас є питання, які лежать в площині інформації політики. Корисна там інформація, знов-таки дякую Європейській Комісії, дякую цій допомозі.

ILCA. Над чим ми зараз працюємо, також дуже важливе питання. Практично завдяки ILCA у нас дуже багато діджиталів,  дуже багато зараз створено з програмою PHIS, яка практично діджиталізує всі фітосанітарні процедури,  які лежать в площині нас як реалізатора державної політики.

За допомогою PHIS наш інспектор видає всі  документи,  майже всі документи. Зараз виходить PHIS-2 – комунікація лабораторій. Зараз PHIS разом з GIZ, перепрошую,  ILCA разом з GIZ нас виводить на  площину ePhyto приєднання електронного фітосанітарного сертифікату до ... (Не чути)   Ми стикаємося зараз, під час періоду воєнного стану з колосальними проблемами щодо підробки сертифікатів. Це нівелює оцей захід і вихід нас на ePhyto,  він нівелює ці процеси. І ще раз  знову-таки  дякую Європейській комісії за ці заходи,  які робляться.

Звичайно,  у нас є своє право,  у нас є  закони,  які говорять, як потрібно  працювати в системі "Цифра", як потрібно діджиталізувати і як потрібно грати органам влади. Ми також допрацьовуємо, і  знову-таки  дякую ILCA, ми швидко прийняли постанову Кабінету Міністрів, завдяки Мінагрополітики,  1177,  це було в дуже такий,  ну,  дуже швидко прийнята ця постанова була, яка надала змогу знову-таки  нам  деякі процеси підтягнути.

Є інший ряд проєктів. Я дякую, хочу також подякувати,  величезна подяка щодо роботи,  яка проводилася і USAID,  і ФАО,  і іншим  міжнародним проєктам під час воєнного стану. Ми всі знаємо,  пам'ятаємо цей "зерновий коридор",  ми пам'ятаємо Рені,  Ізмаїл,  де відкривалися наші пункти в зв'язку з тим,  що логістика була практично неможлива через Чорне море. І це все завдяки співпраці міжнародних наших проєктів. Це все завдяки  підтримки нашого уряду, це все завдяки підтримки і злагодженій роботі нашого комітету,  народних депутатів, де вони постійно  нам також допомагали,  надавали свої поради,  підтримку.

Що ми наробили? Зараз є на слайді,  ви можете ознайомитися детально, що у нас є і що було зроблено саме за цей період. Це,  звичайно,  і в напрямку євроінтеграції в тому числі,  це інституційна реформа. Ми розуміємо,  зараз кошти, бюджет… на жаль, бюджет який є, такий і є. Зміни підходу до організації проведення адміністративної і інституційної реформи відбулись в Держпродспоживслужбі і, звичайно, з напрямком і з векторальністю щодо практик ЄС.

Зміни підходу до державного контролю з боку компетентного органу від пострадянського до знову-таки ризик-орієнтованого – важливий елемент.  

Функціонування багаторівневої системи щодо хвороб тварин і рослин. Оптимізація процедури експорту вантажів з харчовими продуктами до ЄС знову-таки з допомогою TRACES NT, ми приєднались і працюємо за цим напрямком і в TRACES працюємо. Знову дякуємо ЄС.

Ефективне впровадження заходів підтвердження успішного проходження міжнародних оцінок. Країни визнають нашу систему оцінки. Звичайно, є проблеми, але разом з тим ми продовжуємо завдяки співпраці з Мінагро, з МЗС відкривати нові ринки. Ми продовжуємо завдяки  знову деякому заходу, який відбувся вчора 27 листопада, і комунікацію з нашими колегами з ЄС відкривати нові ринки до ЄС, особливо, що стосується продуктів харчування, продуктів ветеринарної медицини. Там є свої складнощі. Якщо брати фітосанітарне питання, в світі це простіше трошки, ветеринарія потребує узгодження сертифікатів, проведення деяких тонких процедур щодо регіоналізації, проведення детального більш вивчення, бо фітосертифікат один в світі, він однаковий, але умови ввезення можуть бути різними щодо цієї продукції.

Ми відкриваємо нові ринки, наші системи визнають, але я ще раз говорю, при вступі до ЄС нам буде значно простіше десь зіграти, десь, можливо, прийдеться перелаштуватись. Але я перепрошую, шановний пане Бен, можливо, я впевнений, якщо Україна вступить до ЄС і Європа має також підлаштуватися під те, що зайде така потужна країна до прекрасної європейської сім'ї. І це економіка, як було уже зазначено, і це ряд моментів, які регулюються. Але від цього не стане гірше ні ЄС, ні Україні.

Знову-таки я уже зауважив щодо діджиталізації системи PHIS, і знову-таки  під час воєнного стану важливе питання, я хотів би також згадати, як це було. І це ще не кінець, повірте мені, воно далі продовжується.

 Так, дійсно, Україна євроітегрується під час воєнного стану. Зокрема, тільки до Закону України  "Про карантин рослин" 6 разів вносились зміни для того, щоб ми могли вивозити нашу продукцію. Ми заявляємо всьому світу, і я на будь-яких міжнародних заходах, які відбуваються в рамках IPPC, в рамках EPPO,  в рамках двосторонніх переговорів, я з відповідальністю заявляю: Україна дотримувались, дотримується і буде дотримуватись вимог країн-партнерів в міжнародній торгівлі. Незважаючи на російську агресію ми робимо так, як це прописано у вимогах країни імпорту. Незважаючи на російську агресію в цьому році у нас, зокрема, євроінтеграція неважливо, я скажу, рекордна кількість обстежених полів з метою організації кукурудзи, сої, ячменю. Фермер хоче, фермер працює і фермер робить все для того, щоб його продукція була космополітом. І ми повинні йому як орган допомагати.

Були внесені закони про ветмедицину, про державний контроль за дотриманням законодавства, про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин. Звичайно, були прийняті ряд постанов Кабінету Міністрів, які надали, десь надили змогу бізнесу простіше реалізувати політику ту, яку формують форматори. Постанови, які десь підійшли до питання імпорту більш ліберально, постанови, які надали змогу нашому фітосанітарному  інспектору виїхати за кордон, провести процедури і далі провести логістику, продовжити логістику наших вантажів в умовах воєнного стану, в умовах ускладнення логістики нашої. Це було прийнято Кабінетом Міністрів.

Звичайно, Мінагрополітики також, дякую, Мінагрополітики врегулювало ці питання в контексті заборони перевірок, є ряд питань, прийнято два накази, зокрема, я говорю, це просто вершина айсбергу, співпраця з Мінагрополітики, Наказ №5 від третього… 2023 року і Наказ №211 від 20 лютого 2024-го, який затвердив перелік підстав для здійснення позапланових заходів державного контролю за напрямками ветеринарії, продуктів харчування, так само за напрямком фітосанітарії, захисту, карантину рослин, і відповідно насінництва, розсадництва. Це виключно позапланові заходи, які відбуваються з ініціативи суб'єкта господарювання. Тільки такий вид контролю зараз можливий відповідно до 303 Постанови, відповідно під час воєнного стану. Тільки позапланові заходи у випадку, коли там скарги і так далі, і тому подібне.

Ми розуміємо, що під час проходження скринінгів ці підходи будуть змінені. Ми повинні грати так само всі наші, будемо так говорити, реалізувати політику так, як це робиться в ЄС. Наше законодавство повинно бути таким, як в ЄС. Для цього ми, ще раз говорю, дотримуємося міжнародних вимог і в умовах воєнного стану відповідаємо за те, що наша продукція перевірена і відповідає вимогам країн-партнерів міжнародної торгівлі.

Тут я на слайді як би зауважив ту позицію щодо співпраці, співпраці Держпродспоживслужби, форматорів політики. Ми тут зазначили, що ми далі хочемо з вами, з форматором, як реалізатор подальшу продовжувати співпрацю щодо євроінтеграції. Просимо нас запрошувати під час розробки нормативно-правових актів як реалізатора за нашими сферами. Це важливо, ми з цим їдемо, ми знаємо слабкі місця, ми знаємо сильні місця, і ми знаємо, як це робити на практиці. Просимо форматорів долучати нас, інакше воно затягується. Акт розроблений, на погодження, і потім починаються вже деякі деталі. Якщо на початку це робити разом, він поїде більше конструктивніше, більш швидше і більш, будемо так говорити, простіше для реалізації.

Важливе питання – надання законних інструментів і права компетентному органу реалізувати державну політику за нашими напрямками. Дійсно, форматор пише акт, він повинен, я буду говорити простими словами, він повинен їхати, він повинен могти реалізуватися як бізнесом, так і нами, так само як ми 8340 доопрацьовували, ми сіли розібралися, нажали реперні або критичні точки і вийшов акт, знайшли золоту середину, знайшли компроміс.

Далі. Знову-таки важливе питання, надважливе питання особливо під час воєнного стану – це збереження інституційної спроможності нашої служби для виконання завдань, функцій, передбачених міжнародними договорами і  європейським правом. Буду відвертим, уже скорочено службу на 30, понад 30 відсотків. Як ми будемо реалізувати політику, якщо я чув, бачив по крайній мірі питання, які хотіли скоротити службу ще на 30 відсотків? Як ми зможемо реалізувати політику в такий складний для країни час? Ми розуміємо, що бюджет у нас обмежений під час воєнного стану, але скорочувати реалізаторів політики плюс ще на 30 відсотків, хто її буде реалізувати? Як ми зробимо це фізично, якщо нам в ускладнені логістики, ви самі знаєте це чудово, знайти спеціалістів в той самий Рені, в той самий Ізмаїл – це була величезна проблема, величезна проблема знайти спеціалістів. Це вузькопрофільні спеціалісти, які виконують ту чи іншу функцію, за день його не навчиш, навіть за п'ять років  його не навчиш, оскільки це люди, які розуміються на питаннях експорту, імпорту, на питаннях проблем, на питаннях ветеринарії, фітосанітарії, хвороб рослин, тварин і так далі, і так далі, і так далі, і так далі.

Я дуже прошу підтримки комітету, нашого комітету і Міністерства аграрної політики, звичайно, уряду звертати увагу на ці питання, вони дуже важливі для нас всіх і для процвітання нашої економіки, і для нашої євроінтеграції в тому числі. І далі мене попросили звернути увагу на питання, які можна було б застосувати під час рекомендації слухань у розрізі євроінтеграції. То в робочому порядку я озвучив ті питання, де ми готові долучитися, і просимо на них звернути увагу.

Ще раз дякую. Дякую нашій Європейській комісії, дякую USAID, дякую комітету, Кабміну і Мінагрополітики. Спасибі за співпрацю. Готові до реалізації. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Така достатньо довга була промова, доповідь, Вадим Миколайович, так дуже змістовно все. 

Дійсно, доповіді ще допускаються так довго, але ми будемо потім виступи і дуже всіх попрошу, заздалегідь всі асоціації, я так розумію, багато що є спільного, про що можна сказати, просто щоб було більш зжато, конкретно, якісь пропозиції, це було б доречно.

Тоді переходимо далі. Сьогодні у нас ще є керівник  експертної групи з питань аграрної політики, захисту прав споживачів і технічного регулювання Урядового офісу координації європейської та євроатлантичної інтеграції Секретаріату Кабінету Міністрів України – Гора Микола Ігорович. Будь ласка.    

 

ГОРА М.І. Доброго дня всім. Вдячний за запрошення, за організацію заходу.

В принципі, багато було сказано пані Оксаною Сергіївною і Вадимом Миколайовичем щодо розвитку сфер сільського господарства в напрямі євроінтеграції. І загалом, в принципі, тут навіть в матеріалах можна ознайомитися і максимально скільки було прийнято, і тому подібне.

Хотів подякувати аграрному комітету за прийняті закони про ДАР і про вино. Шкода, звісно, що це трошки пізніше відбулося, тому що звіт по пакету розширення, який був, розроблявся у вересні місяці, тоді не попали ці два законопроекти, які б могли включитися до цього звіту, тому сільське господарство та сфера транспорту трошки в цьому звіті були не в топі.

Проте всі ми знаємо, що є розпорядження Кабінету Міністрів 133-р,  яким передбачено план заходів по виконанню рекомендацій ЄС, який був до кінця цього року прийнятий. На наступний рік планується нове розпорядження, відповідного до якого будуть виконані заходи із цього року, плюс заходи зі звіту по пакету розширення на наступний рік, які будуть встановлені строком до серпня місяця.

Тому хотілося б тільки попросити, щоб ми максимально – міністерство, уряд та комітет Верховної Ради і парламент у цілому – максимально всі заходи, які будуть прописані відповідно до плану цих рекомендацій, були прийняті в строк до серпня місяця. Тому що в серпні місяці закінчується основний дедлайн і, в принципі, він збігається зі строком проведення першого скринінгу по сільському господарству. І тому, враховуючи те, скільки днів там ще виділяється на СФЗ на сільське господарство, на рибальство, там якраз вони будуть дивитися в розрізі всього того, що має бути прийнято, основні бенчмарки: це є Закон про виплатне агентство, тому що оскільки ми говорили також про підтримку фермерів.

У нас, як тільки ми стали кандидатом в Євросоюз, у нас відкритий доступ до структурний фондів ЄС. Але оскільки в нас ще створені інституції, які можуть акумулювати ці кошти, ми не можемо також надати допомогу нашим фермерам. Тому я сподіваюсь, що ми це також швидко, в принципі, зможемо внести до Верховної Ради і максимально швидко це прийняти в Раді. Тому що, оскільки ми це виконаємо як один із основних бенчмарків та допоможемо нашому бізнесу.

А так, в принципі, в рамках також у нас є створені переговорні робочі групи, в рамках яких ми також, от перша наша зустріч має провестись уже до 13 грудня. Тому я сподіваюсь, що ми проведемо нашу першу зустріч і потім наші зустрічі, це будуть більш регулярніші в робочому форматі, де ми можемо спільно налагодити роботу уряду і парламенту. Тому що, коли їде делегація, там немає такого поняття: хтось більше робить, хтось менше робить або там… там немає такого, там одне міністерство, друге, комітет. Їдуть представники країн, і там усі вже один за одного. Тому як би тут позиція в тому, щоб ми всі налагодили це все злагоджено, в строк і з усіма пропозиціями та зауваженнями ми завжди готові, відкриті, і міністерство, і Кабмін загалом. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую, Миколо Ігоровичу.

Я хочу зазначити, що комітет всі закони випустив до крайнього терміну. На жаль, дуже довго чи не змогли поставити в порядок денний, були там певні проблеми, чи навіть після того, як проголосовано у Верховній Раді, на жаль, не були в термін підписані. Але, в принципі, ми дотримуємося всіх термінів, дуже чітко це відслідковуємо. Тут, можливо, теж дисконект, якась бізнес-комунікація, але якщо зараз є така стратегічна ціль максимально швидко все робити і об'єднатися, то я думаю, що таких проблем взагалі вже не буде існувати.

Декілька слів – Старинець Олександр Георгійович. Будь ласка.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Щиро дякую, Олександр Васильович.

Шановні учасники слухань, інституційна спроможність як Верховної Ради, так і Кабінету Міністрів залежить від співпраці апаратів наших –  і Секретаріату Кабінету Міністрів, і Апарату Верховної Ради. Тому, вітаємо, що пан Микола взяв сьогодні участь у наших слуханнях.

Хочемо сказати, що нам потрібно встановити ще прямі робочі зв'язки для того, щоб не тільки офіційно, вже після того, як з'являлись висновки Головного юридичного управління на сайті Верховної Ради, законопроекти, які підготовлені і розглянуті комітетом, і перед розглядом на пленарних засіданнях відповідно до євроінтеграційної постанови в робочому порядку опрацьовувалися вашими спеціалістами в офісі Уповноваженого. Ми готові до того, як навіть офіційно буде направлятися лист електронною поштою, варіант цього законопроекту, зокрема говорю про 8240, у комітеті він був розглянутий ще на минулому тижні. Але, як правильно сказав, Артем Олегович, що це фактично кодекс, бо 97 статей, а кодекс – це вже понад 100 статей, і дійсно він трошки довгий, тривалий час опрацьовується в юридичному управлінні, на жаль, з Верховної Ради до  вас ще не вийшов. Ми буквально сьогодні вам направимо його неофіційно і просимо, сподіваємося, що  не пізніше понеділка буде завізовано керівником Головного юридичного управління Апарату Ради, і  ми направимо офіційно вам. І в подальшому по тим законопроектах, які є євроінтеграційні,  йдуть в наступну чергу, це щодо хмелю та хмелепродуктів і щодо простежувальності в рибній галузі, ми також будемо співпрацювати більш активно.

Дякуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр (Не чути)

Коментар, Костюк Дмитро. Короткий, будь ласка.

 

КОСТЮК Д.С. Дякую.

Короткий коментар про співпрацю виконавчої влади і законодавчої влади. Я про це говорю зі всіх майданчиків, я не втомлююсь про це говорити і буду говорити далі. Тому, користуючись можливістю, скажу і зараз як голова підкомітету з питань розвитку сільських територій. Як правильно було зазначено колегами, один з трьох кейсів, який про євроінтеграцію, це якраз про розвиток сільських територій.

І от я відкриваю закон, один з найбільш відомих законів Верховної Ради нашого скликання, називається він "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо умов обігу земель сільськогосподарського призначення", про ринок землі.

2020 рік. Пройшло чотири роки. "Прикінцеві положення". Розробити та подати на розгляд Верховної Ради України проект Закону України про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо створення у складі спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів Фонду розвитку сільських територій, кошти з якого будуть спрямовуватися на видатки розвитку: інфраструктури, енергозбереження, освіти та медицини у сільській місцевості та реалізацію державних програм розвитку малих і середніх сільськогосподарських товаровиробників.

Це було доручено в цьому законі Верховною Радою Кабінету Міністрів України, щоб Кабінет Міністрів України розробив, вніс до Верховної Ради. Кабінет Міністрів України за чотири роки нічого не розробив, нічого не вніс, і цей процес стоїть. Прошу звернути на нього увагу. Користуючись тим, що в нас є представники Кабміну і поважні наші експерти, представники Євросоюзу, можливо, це як би трошки дасть можливість якийсь поштовх в обговоренні цього питання на цьому заході.

Дякую.

 

_______________. Можна я зразу відреагую, тому що тоді пан Артем виступав, не відреагувала одразу, бо виходила, то тепер хоча б на цей коментар одразу прокоментую. Дійсно, за чотири роки можна було б, мабуть, розробити. Це правильна ваша реакція, але нагадую, що йде в країні війна і є якісь першочергові, позачергові. Знаєте, ще рік тому я так само була по іншу сторону і говорила такі самі коментарі. Але законопроект про виплатну агенцію, про цей фонд, він вже розроблений, зараз у нас вичитується і ми його готові передавати. Не хотіли робити це темою сьогоднішньої зустрічі, але насправді ми просто залишили для юристів до кінця тижня ще дочитати і в понеділок готові його засилати.

Тому в цьому плані уряд виконав, зараз будемо спільно з вами вже працювати над текстом, відкриті до коментарів і, як правильно зазначав сьогодні Бен Хелл, один з важливих моментів – це правильно дати дефініцію, що таке фермер, що таке фермерське господарство, це те, що від нас вимагає Європейський Союз. І важливо, щоб ми тут з вами разом зробили робочу групу, поспілкувалися над вимогами, тому що я вже вивчила напам'ять ту дефініцію, яка є у них в регламентах, так і нам важливо було виписати таким чином, щоб вже в існуючій інфраструктурі фонду мінімальними… скорочення, враховуючи, що у нас іде війна, напрацювати таку модель, яку ми могли б швидше кредитувати, швидше прийняти закон, швидше кредитувати і швидше отримувати підтримку фондів.

Тому будемо раді до такої співпраці і дякую, що ви підіймаєте ці болючі питання, тому що завдяки вашій критиці ми можемо ставати краще.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Чорноморов.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Коротка репліка. Я хотів би зазначити, правильно, як сказав пан Дмитро, я як відповідальний за бюджет хотів би зазначити наступне, що, дійсно, війна, вона вводить свої певні корективи лише в пріоритетності розподілення бюджетних коштів, які насамперед вбачає Кабмін як орган подання бюджету до Верховної Ради. Але ні в якому разі це не зупиняє роботу урядових комітетів і самої роботи уряду, яка проводиться два рази на тиждень, у вівторок і п'ятницю, на яких ви приймаєте свої рішення, так само як аграрний комітет проводить аграрні засідання на протязі всього місяця і інколи навіть 24 на 7, як завтра ми будемо проводити свій комітет о 9-й ранку. Тому це ні в якому разі не знімає з вас відповідальності про те, що ви кажете, згідно воєнного стану і всієї ситуації, яка зараз в країні.

Да, дійсно, бюджет вводить корективи щодо пріоритетності, а ні в якому разі щодо стану роботи.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, дякую за коментар.

Джон Мілнс – керівник проєкту Європейського Союзу IPRSA. Будь ласка, ми вас слухаємо.

 

ДЖОН МІЛНС.  (Виступ іноземною мовою)

 (Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. П'ємо воду і получаємо задоволення від такого спілкування активного.

Будь ласка, ми вас слухаємо.

 

ДЖОН МІЛНС. (Виступ англійською мовою)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Thank you, Джон Мілнc.

Що хочу сказати? В принципі,  ми сьогодні заслухали такі обґрунтовані доповіді і виконавчої влади, і ЦОВВів, і представників міжнародних організацій,  які нам допомагають. Якщо чесно, в нас достатньо давно не було таких обґрунтованих доповідей, і я думаю,  що це дуже корисно, і представникам асоціацій. Тому,  скажімо так,  ваші там випади,  що давайте скоріше,  це,  я думаю,  не так доречно на сьогодні.

Дивіться,  ми всіх вислухаємо, але, як я і просив, дуже зжато,  бо,  в принципі,  більшість  питань, вони серед різних асоціацій перетинаються і,  можливо,  кожен  зможе зупинитися на щось конкретному і так от по черзі  ми будемо рухатися.

Тому  починаємо з асоціацій. Перше, це Американська торгівельна палата, Клочко Таїсія. Будь ласка, почнемо з вас.

 

КЛОЧКО Т.  Дуже дякую,  пане Олександре.

Щаслива бути на цьому заході,  особливо серед своїх колег і серед керівників, які, власне, і створили мій професійний світогляд, зокрема завдяки пану Андрію і пану Тарасу Качці, не знаю, чи є він зараз з нами на зв'язку. Отже, зі своєї сторони хотіла б донести три основні меседжі.  

По-перше, це встановлення розумних строків для адаптації бізнесу. Тобто ми говоримо про те, що у нас дійсно є строки набуття чинності певних нормативно-правових актів, які заплановані для адаптації, проте неможливо так, що сьогодні нормативно-правовий акт вступає в дію, а вже завтра бізнес має його виконувати.

Другий меседж – це про те, що адаптація законодавства має відбуватись за принципом англійською мовою це називається... (Не чути) тобто чіткості. Ми, пане Олександре, з вами і з Міністерством аграрної політики працювали над законодавчою ініціативою про хмелярство. Це був один з найяскравіших прикладів, коли важливий законопроект спрямований на імплементацію актів законодавства, проте в нього були закладені норми, які насправді не передбачені актами законодавства Європейського Союзу. І дуже добре, що ми їх разом виявили і, так би мовити, почистили цей законопроект.

І третій меседж  – це питання взаємодії та партнерства. Всі знають був лозунг "жодних перемовин про Україну без участі України", так само і тут. Ми вважаємо, що процес наближення законодавства не може відбуватись без залучення експертної підтримки бізнесу. І тут ви самі знаєте відкритість Американської торговельної палати, компаній і експертів для того, щоб ділитись власною експертизою.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пані Таїсія, дуже дякую за чітку позицію. І ми стовідсотково підтримуємо всі меседжі, про які ви тільки що наголосили.

Марія Миколаївна Дідух, будь ласка, Всеукраїнський аграрний форум.

 

ДІДУХ М.М. Дякую, пане голово.

Шановні народні депутати, шановні учасники і представники громадськості! Від імені об'єднання провідних аграрних асоціацій, яка представляє інтереси і великих, і малих, і середніх виробників, щодо тематики сьогоднішнього заходу скажу теж тезисно. Говорили вже і представники міністерства про стан гармонізації законодавства, і   представників донорських організацій, і навіть донорські організації висловлювали своє таке бачення, що потрібно підвищувати інституційну спроможність, обізнаність. Пан Бен Хелл говорив, що у них є в планах, там, і тренінги, і навчання саме для представників влади. Так от, щодо бізнесу: якщо великі виробники ще обізнані про якісь зміни, і середні, то малі – ні. І оця просвітницька діяльність, я хочу звернути увагу представників і донорів, вона потрібна. Як зазначив щойно пан Джон Мілнc, що нам потрібно підвищувати обізнаність, що чекає. Тому що законодавство гармонізувати можна, а пересічний фермер – той, хто працює на землі, - він не знатиме, що зміни якісь відбулися і що йому треба робити. Він би, можливо, і готовий був, але що треба зробити? Це раз.

Другий момент: щодо готовності, як. Великі компанії і ті, хто зараз працюють вже на експорт, вони тим чи іншим чином пристосувались наперед, не чекаючи змін в законодавстві нашому. Вони працюють за тими умовами і правилами, які диктує імпортер. І вони уже пристосовані. Що робити малому? Йому ще потрібно дуже багато зробити домашнього завдання, щоб імплементуватись до цього, і він про це не знає. Так само, як міф, що бояться українського аграрного сектору в Європі, такий само міф, особливо серед малих фермерів наразі, про те, що: ой, що буде, як всі імплементують всі європейські норми?

Тому у зв'язку з цим короткі дві ремарки як рекомендації, що би ми хотіли за результатами цих комітетських слухань, аби, там, у вигляді доручення чи рекомендації нашому уряду. Врахувати два моменти: при імплементації тих чи інших норм і при переговорах з європейськими партнерами потрібно передбачати перехідні періоди для застосування, аби сектор мав змогу на них перейти; і другий момент – це все-таки фінансування. Будь-які зміни, особливо, там, у ветеринарній галузі, в тваринництві, вони потребують значних інвестицій. Їх немає, і наразі навіть поточна… КЕП спільна сільськогосподарська політика, вона і від європейських фермерів вимагає тих чи інших змін і інвестицій. І ми знаємо, що в країнах Європейського Союзу, окрім підтримки з європейських фондів, у них є окремі структурні фонди, як на кшталт в Німеччині, що вони на 5 років започаткували з бюджетом там в 1 мільярд євро, протягом 5 років вони будуть давати твариннику на імплементацію європейських норм. То нам би хотілося другим пунктом попросити, аби опрацював наш уряд питання з європейськими органами щодо доступу до цих структурних фондів для українських агротоваровиробників для імплементації європейських норм.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Ми, в принципі, якщо по першому пункту, то ми так і робимо, і фактично працюємо і з міністерством, і з представниками Європейського Союзу для того, щоб ми максимально в перехідних положеннях давали якесь відтермінування початку дії тих чи інших норм в євроінтеграційних законах. Це дає нам можливість нашим фермерам, нашому агросектору максимально швидко за ті терміни, які є, адаптуватися і переобладнати своє виробництво для того, щоб, в принципі, вже, коли вступає закон в силу, вони могли вже працювати по нормам Європейського Союзу, тобто ми це і так робимо. Але дякую за зауваження.

І по другому. Да, це для нас проблема number one. Ми ведемо перемовини, є представник Міністерства аграрної політики, це фактично і є завдання нашого міністерства профільного, щоб відстоювати такі інтереси. Ми готові підставити плече, ми про це говоримо на кожній площадці, на кожному майданчику. Тому я думаю, що у нас цілі, в принципі, однакові.

Будь ласка, Олександра Авраменко, "Український клуб аграрного бізнесу".

 

АВРАМЕНКО О.  Доброго вечора всім! В першу чергу дякую Олександру Васильовичу і всьому агрокомітету за організацію заходу. Прекрасно, що є можливість звірити годинник та розуміти, на якому світі ми знаходимося взагалі в процесі євроінтеграції.

Буду короткою, буду говорити, надавати коментарі саме з точки зору комунікацій та взаємодії з Європейським Союзом. В першу чергу це взаємини з державами-членами. Тут ми маємо відокремити Польщу, як вже критичну країну для нас:  блокування кордону, інтерв'ю пана міністра і загальна позиція про те, що український агросектор буде проблемою України на шляху євроінтеграції до ЄС чи вступу до ЄС. Відповідно від нас є пропозиція продовжувати, не просто проводити, а нарощувати саме діалог з польським аграрним сектором за участі з Мінагро, Верховної Ради, але стовідсотково за участі представників бізнесу, як з України, так і з Польщі. Нам необхідно будувати з ними комунікацію. Це перше.

Друге. Окрім Польщі, ще є додаткові країни, які вже є критичними. Для нас це, наприклад, позиція Франції, це позиція Румунії, Болгарії, Словаччини, Угорщини. З такими країнами нам потрібно також говорити, започатковувати діалог так само на рівні Мінагро, Верховна Рада за участі аграрного бізнесу.

Окрім цього, є конкретні країни, які нас підтримують: Німеччина, Данія, Іспанія. Нам з ними потрібно говорити ще більше, тому що ці країни будуть по факту лобіювати і відстоювати. Данія ще більш важлива, тому що данське головування в другому півріччі 25-го року може бути для нас суттєвим з точки зору саме вирішення торгівельних питань. І це друга частина, до якої я підходжу.

Станом на сьогодні у нас, по-перше, немає розуміння, яка буде торгівля після 5 червня 25-го року. Але в той же час у нас немає єдиної позиції, тому що бізнес відстоює більш прогнозований варіант, це лібералізація торгівлі по 29 статті, але з можливістю продовження АТМ, щоб було достатньо часу для переговорів. Мінагро відстоює позицію чи озвучує позицію продовження АТМ до кінця війни. Верховна Рада озвучує позицію АТМ ще як мінімум на рік. Мінекономіки озвучує позицію нуль на нуль 29 стаття. Ми говоримо все нарізно. Чи це допомагає нам? Абсолютно не допомагає.

Тому, враховуючи те, що від сьогодні новий єврокомісар, новий склад Єврокомісії, новий аграрний комісар, нам необхідно готувати спільну позицію. Тому що я не виключаю, що там з середини січня ми вже будемо говорити про торгівлю і маємо говорити швидко і дуже конструктивно і підготовлено. Тобто у нас не так багато часу.

Що ще важливо? Нам важливо мати постійний діалог, як раніше була платформа, да, Єврокомісія – Мінагро – Мінекономіки, і є можливість також започаткувати чи відновити роботу моніторингової групи щодо торговельних відносин між Україною та ЄС, яка діяла в каденціях Європарламенту 2007- 2013-го та 2014-2019 років.  Якщо я не помиляюсь, Степан Іванович, ви, напевно, на одній із них і  виступали.

Що нам це дасть? Нам це дасть можливість швидко і оперативно говорити між представниками Верховної Ради, між представниками Мінагро та представниками дуже важливого для нас комітету в Європарламенті INTA. Тому нам необхідно, можливо, запропонувати європейській стороні  повернутись до цього формату співпраці.

Третє питання, безпосередньо по євроінтеграції. Вже є перелік робочих груп. Питання, коли почнеться саме робота по робочим групам да, по формуванню червоних ліній, по кожному з чаптерів. Зі свого боку можу сказати, що УКАБ  напрацьовує і готовий підключатися, готовий допомагати в будь-якому випадку.

Також новий склад Єврокомісії, це означає, що Мінагро наше може відновити аграрний діалог з DGAGRI. Чому це важливо? Тому що буде можливість обговорювати як основи спільної аграрної політики, так і імплементацію UA acguis, так і багато інших питань також в робочому порядку, last but not list. Містер Хелл,  мене дуже порадувало, що місія ЄС в Україні знає, скільки у нас середніх виробників в реєстрі, може, ми і будемо залучати вас також, коли будемо комунікувати з державами-членами, тому що ваша адвокація вона буде також важлива.

Все, у мене все. Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександра. Дуже такі правильні зауваження і правильні рекомендації. І в принципі, проблему вскрили, яка сьогодні всіх турбує: і Міністерство аграрної політики, і аграрний комітет та і всю, в принципі, агарну спільноту.

Щодо початку, в принципі, Микола Ігорович сказав, наскільки я розумію, 13 грудня почне, да, вже буде перша робоча така зустріч?

 

ГОРА М.І. Ну, сьогодні так, ми з пані Оксаною вже проговорити по 3-х розділах, 5, 6 грудня планується. Згідно резолюції Стефанішиної Ольги Віталіївни, до 13 грудня по всіх переговорних розділах мають провести і прозвітувати на уряд, до 13-го.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І коментар, Оксана Сергіївна.

 

ОСЬМАЧКО О.С. Дякую.

Я просто повернуся до інституційної спроможності, просто щоб всі ми тут розуміли, тому що це важливо. Я просто наведу приклад. Сьогодні багато про Польщу говоримо не просто так, тому що дуже схожа країна до нас за структурою, яка в них була, сільського господарства до вступу, до моменту вступу, да. Тому можна цей приклад як релевантний розглядати.

Коли Польща готувалася до євроінтеграції, в них було 1 100 працівників в міністерстві, які займалися тільки євроінтеграцією, більше нічим, це просто приклад. Зараз в Міністерстві агрополітики є 230 спеціалістів. В Міністерстві агрополітики Словенії, якщо ви пам'ятаєте взагалі, країна Словенія, яка її площа, там дорівнює кільком нашим областям, а то, може, навіть менше, – у них 1 300 працівників і всі займаються сільським господарством.

Це просто тут питання інституційної спроможності, що дійсно нам дуже багато допомоги надають різні проєкти: USAID, представництво ЄС та інші. Але от, наприклад, пан Джон Мілнc озвучив, що в нас там, вони дають 10 юристів. Ну, це можна порівняти як би масштаби, да? Просто щоб ми всі були on the same page, як люблять говорити, і всі розуміли питання інституційної спроможності. Тому, коли нам говорять про те, що там донори багато допомагають, – так, ми ж не відмовляємось, дійсно багато, але скільки потрібно, щоб це робити?

Так, далі питання стосовно країни. Я швидко відреагую на коментар Олександри. Тому що мені це трошки нагадує, знаєте, як прийшла Верховна Рада цього скликання і Галина Янченко якось сказала, що хтось тільки подумав, а "Слуга народу" це вже зробив. Пам'ятаєте, був такий. Так ось якраз про зустріч з країнами-сусідами, для нас це важливий пріоритет. Ми 18 листопада, коли були в Брюсселі, збирали зустріч міністра саме з країнами-сусідами:  Словаччина, Болгарія, Румунія, Польща і Угорщина. Звісно, на нас всі накинулися. Ми це стійко витримали, тому що у кожного були свої коментарі, і неважливо, як ми вибудовували двосторонні відносини з кожним з тих міністерств, з кожним з тих міністрів, особисто до них їздили до того, до цієї зустрічі, але кожен сказав те, що думав, те, що формує, яку політику формує уряд цієї країни. І це нормально, тому що вскрився цей чиряк, ми зрозуміли, в кого які бачення, і подальші коментарі польського міністра і інших, вони все відобразили. Тобто неважливо як ми там, наскільки класно ми спілкуємось на особистому рівні, є от позиція. І вони, коли читали там ті тези, що їм надали, навіть не дивилися в наш бік, щоб ви розуміли, просто опускали очі. Ну, це так, за межами.

Тому дійсно важливо з ними вибудовувати діалог. 2-3 грудня відбудеться форум в Варшаві, який теж під нашою егідою відбувається. Асоціація бобових теж бере участь, тому що протеїнова група дуже важлива для Євросоюзу загалом, для Польща зокрема. Тому ми якраз там будемо мати брифінг двох міністрів і будемо піднімати певні питання. І крім того, у нас запланована зустріч на рівні асоціації 11 грудня між польським міністерством і українським міністерством. Асоціації отримають запрошення відповідно. І будемо дуже раді, якщо ви долучитесь до цих дискусій, вони відбудуться у форматі Zoom.

Що стосується інших країн. Діалог також ведеться на різних рівнях. І за допомогою партнерських проєктів і просто двосторонні з міністерствами. Тому будемо також вітати всі ваші пропозиції.

Стосовно перехідного періоду, ми озвучували, що ми його будемо визначати. Але для того, щоб правильно його визначити, по кожному сектору необхідно зробити оцінку економічного впливу. Я зараз про це говорю з усіма донорськими проєктами, які з нами співпрацюють, і з USAID, і з проєктами інших країн. І тут певні представники вже були учасниками цих дискусій. Ми отримали підтвердження допомоги від деяких проєктів. Дуже вдячна особисто. Тому що це тільки ваша персональна заслуга, ви розумієте, наскільки це важливо.

Що нам дає оцінка економічного впливу? Коли ми будемо імплементувати acquis ЄС, звісно, що нам треба робити певні зміни,  структурні,  капітальні інвестиції і нам треба правильно оцінити, скільки кожному сектору потрібно буде цих фінансових ресурсів. Тільки після того ми можемо вибудувати спільну правильну позицію переговорну і  обговорювати перехідний період.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Оксана Сергіївна.

В принципі, достатньо правильний коментар. Ну, я теж невеличку ремарочку добавлю, що дійсно ми також дуже активно співпрацюємо з нашими колегами з інших країн. І хочу тут похвалити Всеукраїнську Аграрну Раду і Андрія Дикуна персонально, і Марію Миколаївну Дідух (Всеукраїнський аграрний форум),  коли дійсно вони  працювали із поляками саме там на... коли було загострення, скажімо так,  конфлікту,  витримали як асоціації, спілкувалися саме з тими людьми, які керують польськими асоціаціями,  які фактично кидали людей на блокування кордонів. І це дуже тяжкі перемовини, ми також були залучені там до цих перемовин. Але вже була змінена, скажімо так,  політика Польщі в той,  саме в той момент  вже на послаблення. Але все ж таки таке спілкування повинно бути  завжди,  тому що без цього ми не зможемо реалізувати свої плани до вступу в Європейський Союз. І я надаю слово Андрію Дикуну – голові "Всеукраїнської Аграрної Ради". Будь ласка.

 

ДИКУН А.  Доброго вечора! Дуже  дякую,  пане голово.

Шановні народні депутати, шановні іноземні партнери, шановні присутні аграрії і всі присутні в цьому залі, для нас як для Всеукраїнської Аграрної Ради надзвичайно велика честь бути  присутніми сьогодні на цьому заході ось. І я  б трошки хотів змінити  ракурс нашої  дискусії,  тому що дві з половиною години ми  слухаємо що має робити Україна,  що має зробити Верховна Рада,  прийняти,  що має прийняти Мінагро,  Мінекономіки,  що треба зробити аграріям. І дійсно,  якщо ми хочемо бути в Європейському Союзі,  нам це треба робити.

В мене виникає одне питання. А для чого Європі Україна? Нам – зрозуміло, а для чого ми їм? І я вам  скажу відповідь на це питання. Відповідь на питання знаходиться в тому, а чому Європейський Союз до цього часу не наклав санкції на російський аграрний сектор? А відповідь дуже проста. Тому що сьогодні Російська Федерація годує 20 країн Африки, в тому числі Єгипет. Для Європейського Союзу дуже велика проблема є імміграційна криза. Я назву одну цифру. Країна Нігерія, населення сьогодні 220 мільйонів, через 20 років –  500 мільйонів, сьогодні це населення Європейського Союзу. Якщо наші європейські партнери вже, вибачте, наїлися Путіна, коли він їх шантажував газом, нафтою, енергетичними ресурсами, ми бачили, чим це все закінчилося, сьогодні наші вороги використовують продовольство як зброю.

Ми як українські аграрії 30 років годуємо частину світу і жодного разу не використовували зерно як політичний інструмент. Тому сьогодні я вважаю, і це думка нашої спільноти, про те, що ми, якщо долучаємося до Європейського Союзу, і пан Хелл з самого початку правильно сказав, що це має бути взаємовигідний союз, ми долучаємося і для України це історичний шанс стати на продовольчій безпеці Європейського Союзу. Тому що є дві країни, які сьогодні можуть годувати Південну Африку: або Україна, або Росія, і нам треба ці ринки швидко за допомогою, підтримкою Європейського Союзу вернути ще до того, що ми вступимо в Європейський Союз, тому що завтра це буде шантаж Європи.

І сьогодні кажуть, якби закрили російський аграрний сектор санкційно, Росія уже була б на грані голоду і війна уже б закінчилася. Але про це ніхто не говорить, як не говорять про дешеві добрива, які сьогодні їдуть в Європу, ми чомусь завжди про це мовчимо, а в нас уже третій рік, вибачте, триває віна.

Тому я, ми бачимо, як Україна як повноцінний партнер, який має зайти. Але якщо ми маємо кормити Південну Африку, в мене виникає питання, як можна годувати Південну Африку і мати спільну аграрну політику? Щодо CAP (common agricultural policy) або спільна аграрна політика, ні для кого не є секретом, що вона не задовольняє сьогодні європейських фермерів, що вона буде змінена вже в цьому році і вона буде змінюватися кожного року. Коли Україна вступить в ЄС, наш Президент каже п'ять років, єврооптимісти в Європі кажуть до десяти, песимісти – після десяти років, ми не знаємо, яка буде спільна аграрна політика, тому тут в мене є прохання до наших партнерів, щоб вони з розумінням до цього віднеслися. Це проблема сьогодні є у вас і вона є у вас без України, і ви не знаєте сьогодні, що з цим робити. Тому, будь ласка, відносьтесь у цьому плані до нас також толерантно. Нам не треба готувати до якоїсь зміни законодавства, яке завтра у вас поміняється. Для нас це буде, називається рухаюча ціль (moving target). Ми завжди будемо доганяти ці правила, які сьогодні працюють в Європейському Союзі.

Тепер ми говоримо про ринки. Дуже правильно було сказано, що багато європейських країн, нових членів, які вступали в ЄС, в першу чергу їх цікавили ринки. Так, нам ринок ЄС цікавий, но це для нас не в першу чергу. Україна до ЄС експортувала, експортує і буде експортувати в навколишній світ. Ми будемо експортувати в Європу до 20 процентів нашого продовольства. Але якщо ми надінемо європейське законодавство на українського аграрія, не важливо, малого, великого чи середнього, ми не зможемо годувати світ і ми не будемо конкурентами з росіянами на ринку Китаю, арабських країн і на ринку Африки. І це треба чітко розуміти, що сьогодні аграрний сектор – це локомотив економіки, це валютна виручка, це номер один наш. Це повинні розуміти всі і з розумінням до цього віднестися.

Тому я би дуже просив, щоб наші партнери сприймали нас не як молодших братів, яким вони роблять велику послугу, допускаючи нас в європейську спільноту, а як партнерів, які створять безпекову парасольку для всього Європейського Союзу, тому що у вас вибір сьогодні, на жаль, між нами і росіянами. І я впевнений, що українці є набагато прогнозованішими партнерами. І я думаю, що ви це бачите останні три роки. І я вам надзвичайно дякую від імені нашої організації і взагалі від всіх українців за ту допомогу, яку ви нам надаєте.

Останнє, що хочу сказати, щоб розвіяти всі міфи. Україна одна з небагатьох країн світу, якщо не єдина, про яку скоро будуть говорити в бізнес-школах, де агарний сектор – це повноцінний бізнес. Завдяки тому, що ми виживали в дуже скрутних умовах, і навіть зараз ми не отримуємо жодних дотацій, і ми не йдемо в Європейський Союз, і заспокоїти треба і поляків, і французів, нам не потрібні ваші дотації. Для України ЄС – це не про ваші дотації, які з кожним роком у вас скорочуються. І давайте шукати ситуації, в яких і ви, і ми виграємо разом від нашого спільного об'єднання. Бо окрім продовольчої парасольки є питання забезпечення Європейського Союзу соєю. Наприклад, Західна України, зараз тут можна збільшити виробництво сої. Сьогодні в Україні, у вас скорочується молочне поголів'я, у нас його можна сильно наростити молочне поголів'я. Нам є над чим працювати разом. Але мова йде в першу чергу, що разом, а не нам вказувати, як нам жити, тому що можна так договоритися, що завтра вже і не буде, кому вказувати.

Дуже дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Андрію. Але тут хочу маленький коментар. Все ж таки, якщо ми вступаємо в Європейський Союз, ну, хочемо, скажімо так, бути в цій сім'ї, то у нас повинні бути, як мінімум, рівні умови праці саме в аграрній сфері. І якщо у когось будуть дотації, а в України не буде дотацій, це точно не рівні умови. Але я з вами повністю згоден, що навіть сьогодні ми вже показуємо стійкість і можливості працювати навіть без дотацій, без допомоги, зовнішньої і держави. І тут є… Да.

 

ДИКУН А. Пане голово, якщо дозволите. Ви абсолютно правильно кажете: якщо сьогодні українська компанія, яка зацікавлена в ринку Європейського Союзу, хоче продавати на тому ринку, однозначно ця компанія повинна виконувати законодавство Європейського Союзу. Якщо наш середньостатистичний аграрій не продає на ЄС, а продає в Африку, ну, хай продає в Африку, це його право. Захоче в ЄС – будь ласка, законодавство ЄС. Такого немає в Європі сьогодні, але є схожа ситуація в Румунії, коли в Румунії є приватний сектор, так звані (нерозбірливо), і їм дозволити жити по їхніх правилах, але вони не продають в Європу. Хто хоче продавати в Європу, будь ласка, правила для європейців.

Тому тут треба цей механізм для України відпрацювати. Ми не … (Не чути) середньостатистичний член, який долучається до Європейського Союзу. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Андрію.

Переходимо до наступного доповідача. Іван Леонідович Слободяник, будь ласка, виконавчий директор Всеукраїнської асоціації громад.

 

СЛОБОДЯНИК І.Л. Доброго дня. Дуже дякую, колеги, за сьогоднішню бесіду. Я думаю, вона всім корисна, і для нашої асоціації вона корисна тим, що в дискусії з'являються слова "сільський розвиток".

Якщо ж говорити в предметі документів, ми радо вітаємо, що з'явилася стратегія і там з'явився розділ "Сільський розвиток", проте він, на жаль, не наповнений тим змістом, який мав би бути. І, власне, користуючись нагодою, що зараз є присутня заступниця міністра, представники Кабінету Міністрів, ми маємо сьогодні говорити, коли ми говоримо про аграрну політику, ми маємо її говорити нерозривно з сільським розвитком, тим більше що це відповідає абсолютно, власне, євроінтеграційним позиціям. І, власне, за таким критерієм має йти, тому що останній час фактично сільського розвитку як такого, хоча він начебто виглядає елементом регіональної політики, він випав з Мінагрополітики в цілому.

Що стосується такого глибокого предмету сьогоднішньої дискусії. Ми сьогодні бачили тайм-лайн щодо вступу і так далі. Я хотів би дуже чітко, особливо сфокусуватися на одному тайм-лайні, який дуже для нас всіх важливий – КРІ. Ми, безумовно, раді цій дискусії між представниками парламенту і уряду, але коли настане цей тайм-лайн, буде все одно хто провалив цей тайм-лайн. Мова йде про 2028 рік – це про бюджет Європейського Союзу наступного періоду. Це означає, що для того, щоб ми мали можливість доступу до інструменту ІРА, який сьогодні ми вже можемо використовувати не будучи членом Євросоюзу, а як кандидатом, ми вже можемо це робити і, власне, ми маємо виконати дуже просте домашнє завдання і це означає, що у нас об'єктивно є на це два роки, тому що бюджетний процес орієнтовно почнеться в 2027 році. Якщо до цього часу не будуть створені ні платіжне агентство, ні відповідні підрозділи в міністерстві, ні відповідні підрозділи на рівні Кабміну, ні хоча б зачатки системи статистики і так далі, те, про що ми з вами говорили, власне кажучи, коли ми проводили семінари спільно з Європейською комісією, власне, фасилітуючи, необхідність кроків для цього, ми не отримаємо ніяких можливостей до цього фінансування і ми будемо далі ще п'ять років зустрічатися і говорити про величне, про демократію, про доступ до ринків і так далі. І враховуючи там контекст, власне, інституційної спроможності ми це усвідомлюємо, тому що це правда. Я свого часу відвідав платіжні агентства і Польщі, і Литви. І це правда, що в цих міністерствах у нас трек на скорочення, там трек на збільшення кількості співробітників. І ми з повагою і з розумінням ставимося, що вам складно. І, власне, саме для того ми маємо бути вашими партнерами, ми ними і є. Тому якщо десь необхідно, наприклад, ми в завершальній стадії з проектом IPRSA, власне, по роз'ясненню, що необхідно зробити, яке домашнє завдання. Ми готові надати своїх експертів, провести чергову нараду, workshop, власне, яке домашнє завдання має бути виконане і де, тому що ми також присутні як інституція  в переговорних якихось речах і горизонтально також з Європейським Союзом. Тому розраховуйте на нас, будь ласка, теж.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Іване.

Будь ласка, Сергій Кубах, USAID АГРО.

 

КУБАХ С.М. Я буду без презентації,  тому що  хто сьогодні з презентацією був, то якось затягувалося, тому дуже швидко.

Якщо коротко, дуже коротко говорити про земельну політику, яку підтримують USAID АГРО вже кілька років, то у нас весь час на порядку денному і, власне, той пакет законів, який про земельну реформу, який приймався 2019 року, він весь час, власне, і метою мав по приведенню і адаптації, і приведенню земельного законодавства до вимог саме ЄС і кращої світової практики. Але ще завдання дуже залишилося об'ємне. В минулому році ми підготували концепцію адаптації земельного законодавства  до вимог ЄС і кращої світової практики. Серед них є досить багато питань, питання і консолідації земель, питання і впровадження просторового планування, яке має ізначально своєю метою використовуватися як інструмент для відновлення країни від наслідків війни, і питання правоохоронного. Але там є і кілька чутливих дуже політичних питань, питання скасування безоплатної приватизації, питання  доступу або, скажемо так, умов доступу іноземців до ринку земель, які, мабуть, будуть прийматися під час перехідного періоду. Але мову про це і обговорення в суспільстві і, власне, в уряді треба вже зараз вести. Ми готові цей діалог також підтримати і готові працювати і далі на підтримку розвитку законодавства.

USAID АГРО, ГОВЕРЛА. Дуже дякуємо за наданий виступ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Сергій, дуже стисло і конкретно.

Антонюк Ганна, ФАО.

 

АНТОНЮК Г. Всім доброго вечора! Я щиро вдячна за запрошення, і це перший досвід на аграрному комітеті. Тому дякую і USAID РАДА, і аграрному комітету за запрошення.

Кілька разів тут згадувалося ФАО, і ми, власне, є одним з тих агентств, яке давно  працює в Україні. Ми цього року святкували нашу 20 річницю. І, власне, підтримка євроінтеграційних ініціатив –  одне з наших пріоритетних завдань.

Зараз ми маємо відразу три проєкти, які фінансуються Європейським Союзом. Це і підтримка реформування рибного господарства, лісового господарства, розробка нових модулів для Державного аграрного реєстру. Також ми займаємося програмою грантової підтримки, яка фактично є пілотуванням Pillar 2, який сьогодні вже згадував Крістіан Бен Хелл, Pillar 2 спільної аграрної політики. Два роки досвіду ми в цьому вже напрацювали. І я зараз дуже коротко. У мене буквально три слайди без складного тексту, поясню, як працює сам інструмент, який ми в результаті маємо передати агентству виплат, яке сьогодні згадувалося вже кілька разів. Тому дуже стисло.

Значить, почнемо з того, ми почали роботу свою в 2022 році з цим проєктом і запустили його в Державному аграрному реєстрі. Збудовано воно таким чином, що всі оператори, які працюють з системою, заведені, і фактично фермер від подачі заявки, закінчуючи підписанням грантової угоди, всі етапи проходить в Державному аграрному реєстрі. І у нас було два вікна грантів до 10 тисяч доларів і до 25 тисяч доларів. До 10 тисяч доларів – це для фізичних осіб, до 25 тисяч доларів – для юридичний. І оте, що вже згадував Крістіан Бен Хелл, що в ЄС немає різниці, форма вашої, організаційно-правова форма реєстрації, власне, важливо, щоб ви були фермером. Тому ми працювали з ОСГ. І оскільки з ними раніше ніхто не напрацював, нам було цікаво дізнатися, які у них інвестиційні потреби, які у них проблеми, їхній рівень обізнаності. І тут згадувалося, що вони більшість мікро і малих не знають про вимоги ринку ЄС. Я вам більше скажу, більшість з них не знає про національне законодавство, про базові речі також. І це велика проблема. І їх треба готувати. Тому що в Україні є великі переживання на рахунок експортного потенціалу і нашого входу на ринок ЄС. Але те, що ми забуваємо, про те, що коли відкриється ринок ЄС і на наш ринок прийдуть європейські виробники, то якраз наші мікро і малі, вони будуть нежиттєздатні, якщо ми їх до цього не підготуємо.

За два роки ми роздали 110 мільйонів гривень. Загально вдалося мобілізувати 141 мільйон гривень, тому що ця програма передбачає власний внесок. І в перший рік ми стартували з власним внеском 10 відсотків, другий рік ми його збільшили по різних ланцюгах. Я зараз вам розкажу, які були ланцюги.

Брали ми ті ланцюги, де є концентрація мікро і малих виробників. Тобто це було ягідництво, переробка виробництва молока, овочі, аквакультура, традиційні продукти, які мають географічне значення, і пілотували ми ці програми поки що в чотирьох західних областях. В грудні ми запускаємо нові програми в Дніпропетровській області. Тобто ми будемо пробувати розширюватися. Найбільш активною у нас була Львівщина, яка отримала 48 відсотків цього бюджету, друге місце – Закарпаття і вже набагато менше – Івано-Франківщина, лише 10, і один відсоток – Чернівці.

Якщо говорити про розподіл по ланцюгах, то найбільше забрали у нас пасічники Закарпаття, які були найбільш активними. І тут я хочу наголосити на тому факті, що тут ми побачили, яку важливу роль відіграє колективна динаміка. Тобто якщо є асоціація, яка об'єднує цих мікро, і малих, яка може їм донести параметри грантової підтримки, допомогти їм оформити заявки, тому що рівень фінансової грамотності і грамотності як такої в малих і мікровиробників особливо не зареєстрований, він дуже низький. У них є багато острахів щодо оподаткування, і та сама реєстрація в Державному аграрному реєстрі, вона викликала дуже багато питань. Тому що у них це асоціювалося з тим, що відразу треба буде сплачувати податки. Найбільш активний мед. Тоді це було виробництво, переробка молока на Львівщині. І закарпатське вино. Їх було насправді небагато, але оскільки там інвестицій досить дороговартісні, всі вони йшли на великі грантові суми до 25 тисяч доларів, тому вони потягнули досить значну частку з бюджету.

По пріоритетах. Так само у нас першочергова ідея була в тому, що більшість цих людей захоче обладнання для створення доданої вартості для переробки. По факту виявилося не так, і основна проблема, яка у них зараз є на етапі виробництва, це низька автоматизація процесів і дуже застаріла техніка. Ми здійснюємо виїзди до всіх наших грантоотримувачів і ми бачили трактори 1957 року, 1960 року, 1970 року і люди досі умудряються цією технікою користуватися, тому найбільший запит був, власне, на сільськогосподарську техніку.

Наступна проблема, яка є – це енергопостачання. І тому на сонячні панелі, сонячні станції 10 відсотків пішло бюджету. В "Інше" внесені категорії, які займали менше одного відсотку, і там була різна техніка, яку ми не могли об'єднати, наприклад, аератори для аквакультури або обладнання для виробництва форми в аквакультурі, тобто дуже специфічне. Якщо комусь буде цікаво, ми можемо надіслати звіт.

І останній слайд. Це просто кілька надихаючих фото з полів, де люди реально придбали техніку. І що важливе хочу сказати? Що крім обладнання, дуже важливий компонент – це навчання. І якраз програми підтримки державні обласні мають звернути на це увагу, тому що коли ти даєш просто гроші без компоненту пояснення як працює бізнес-модель, які вимоги ринку і так дальше, воно працює не настільки ефективно. І надання гранту і підтримки, воно якраз мотивує людей дізнаватися більше і про вимоги ринку.

І наше завдання було – не просто роздати гроші, а, власне, підготувати їх до вимог ринку європейського, пояснити їм базові вимоги національного законодавства. І зараз ми фактично пишаємося тими фермерами. Хочу сказати, що за два роки по тих всіх інвестиційних проєктах у нас не було жодного випадку зловживань, коли люди виконали щось не відповідне до бізнес-плану чи купили не ту техніку. Всі вони дуже успішно справилися із цим проєктом. І тому, власне, ми отримали додаткове фінансування від делегації ЄС в Україні. І ми будемо продовжувати цю роботу, у нас запланований третій грантовий цикл, особливість якого буде полягати в тому, що ми підемо у великі гранти – до 150 тисяч доларів для розвитку консолідації і агрегації. Тому що найбільша проблема в усіх цих ланцюгах, де сконцентровані малі виробники – це післяврожайна доробка, переробка, маркетинг і збут. Це найслабше місце і відповідно всі вони продають з поля дешево. І ця бізнес-модель не буде життєздатною в майбутньому. Тому ми будемо намагатися найти тих ініціативних, які будуть готові включити мікро- і малих в свої бізнес-моделі.

І тут у нас питання до вас, яке вже сьогодні озвучував Крістіан Бен Хелл, проблема з оподаткуванням. Тобто те, що вже сказав Бен, що виявляється в Україні є різні поняття державного гранту і міжнародного гранту. Державний грант звільняється від оподаткування в той час, як міжнародний грант за своєю суттю це одне і теж, просто воно іде не з державного бюджету, а від донорських організацій, він оподатковується. Якщо ми говоримо про невеликі гранти, коли людина бере до 10 тисяч доларів, вона ще готова сплатити той податок. Якщо іде мова про великий грант 150 тисяч доларів і вам треба його оподаткувати, тут більшість людей вже задумуються і вони всі починають говорити про те, що потрібно цю проблему нагально вирішувати, і проблема ця не є індивідуальною лише для нас. Ми спілкувалися з іншими проєктами, які також фінансуються Європейським Союзом, і в них ця проблема також актуальна. Тому основне моє завдання тут найти однодумців і депутатів, які будуть готові нам допомогти з вирішенням цієї проблеми, зокрема внесення змін до Податкового кодексу України і прирівняти поняття міжнародного гранту до поняття державного гранту.

У мене все. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Ганна.

 Ви фактично прорекламували ФАО, ми це теж чули рік тому, попросили надати нам документи, які показують, які гранти ви видаєте по яким напрямам,  рік чекаємо. Може, все ж таки ви зможете нам це надати, бо нам треба адвокувати, коли спілкуємось з нашими аграріями на округах. Фактично 90 відсотків членів аграрного комітету це мажоритарники і представники різних регіонів нашої країни і якщо по USAID нам все зрозуміло, все відкрито, все понятно, то по ФАО ми взагалі нічого не розуміємо, тільки такі красиві презентації, все.

 

АНТОНЮК Г. Дивіться, я відповідальна за програму грантової підтримки і ніхто мені ніколи жодного разу не сказав, що нам потрібно вам... потрібно було щось надати. Тому я дякую, що я це сьогодні почула, і завтра зранку звіт вам буде надісланий.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую. В минулий раз теж ми зранку чекали, от рік уже пройшов.

Продовжуємо. У нас вже осталось небагато виступаючих, так що, в принципі, ми на фінішній прямій. Юлія Леонідівна, будь ласка, Богданенко (поміняла прізвище, незвично), голова Національної асоціації патентних повірених України. Будь ласка.

 

БОГДАНЕНКО Ю.Л.  Дякую, Олександр Васильович.

Доброго вечора всім присутнім. Да, більшість із вас мене знає за прізвищем Прохода, це все я,  нічого не змінилось. Так само я зараз з двома прізвищами, так я і в аграрному комітеті в декількох ролях, звичайно, і як голова Асоціації насіннєве товариство, і як експерт законодавства, оскільки багато моїх колег з асоціацій вже висловились, я, з вашого дозволу, зупинюсь саме на законодавчому аспекті в нашій аграрній політиці на шляху до ЄС.

Ви всі знаєте, що у жовтні було оприлюднено звіт Єврокомісії, там, де було зазначено, що Україна демонструє, тут дослівно, some level limited progress, тобто деякий рівень і обмежений прогрес в таких областях, в яких працює безпосередньо аграрний комітет: це сільське господарство, дослідження та розробки і інтелектуальна власність.

Мені здається, що ми наразі близько до Європи не просто тому що ми знаходимось в гостинному Львові і ще й в євроготелі, а й тому що в аграрному комітеті ми вже точно вивчили все наше, все, вірніше, європейське законодавство і знаємо, які вагомі задачі перед нами стоять.

Зокрема… Да, я кажу, наш аграрний комітет  так само, тому що він теж для мене найближчий. Зокрема, в аграрному комітеті було прийнято два євроінтеграційних закони щодо правової охорони географічних зазначень, які при цьому зробили реформування в одразу двох важливих галузях. Це Закон 2800 "Про географічні зазначення спиртних напоїв", ми ввели повністю європейську систему категорій спиртних напоїв, для того, щоб в Україні можна було виробляти віскі і називати його віскі, щоб воно при цьому відповідало найкращим європейським стандартам. І наш останній довго вимучений Закон "Про виноград, вино та продукти виноградарства", який  був дуже високо оцінений і юристами Ради і, можна вже сказати, що нашими європейськими колегами.

Однак, з чим ми стикнулися в процесі? В процесі, коли у нас Закон "Про виноград, вино та продукти виноградарства" перебував між першим і другим читанням, в Європі змінився базовий регламент, який регулює питання географічних зазначень, було прийнято новий Регламент 1143. Я дуже дякую, що завдяки і народним депутатам, членам аграрного комітету, і секретаріату нам вдалося максимально все-таки врахувати цей новий абсолютно Регламент між першим і другим читанням, хоча ви розумієте, що з огляду на парламентську процедуру це було непросто. Однак Закон 2800, який ми прийняли тільки в грудня 22-го року, нам фактично треба знов приводити у відповідність до європейських вимог. Тому на моє переконання opening benchmarks,  closing benchmarks, про які говорив Крістіан Бен Хелл, мають бути не лише для України, а і з української сторони. І в переговорному процесі має враховуватися, станом на яку дату європейське законодавство ми маємо приводити наше до нього. Інакше ми будемо завжди бігти і ніколи не встигнемо за таким поїздом.

Що ще треба сказати, що однією з найбільших проблем, які зазначені і для галузі інтелектуальної власності, і для галузі сільського господарства, є боротьба з порушеннями правил інтелектуальної власності, зокрема, з підробками. Ми знаємо, що в нашій галузі це перш за все засоби захисту рослин і насіння. Ми стикнулися з тим, що в нас ринок контрафактного насіння не зменшується, як хотілося б, а збільшується.

Що це означає? Не треба боятися виправляти свої помилки, навіть в ході такого складного переговорного процесу. На початку воєнного стану, повномасштабного вторгнення ми ввели пільговий період для ввезення насіння і картоплі, наприклад, без обов'язкового фітосанітарного огляду. Це призвело до того, що фактично до нас було завезено багато вірусів, які для України були нетипові. І тепер місцеві врожаї картоплі становляться вже під питанням. Можливо, ми з наступного року будемо імпортозалежними  по такій, мені здається, все-таки придатній для українського сільського господарства культурі як картопля. Якщо такі послаблення по фітосанітарії вже себе віджили, треба мати сміливість від них відмовитися і перейти на повний фітосанітарний контроль.

Те саме стосується і насінництва. Славнозвісна 12 стаття Закону "Про охорону прав на сорти рослин", якою ми ввели спрощену процедуру реєстрації для сортів, зареєстрованих в Європейському Союзі та США. У нас виходить, європейські та американські сорти реєструються в Україні за 15 днів без будь-яких досліджень, а українські сорти у нас реєструються 2 роки. Я абсолютно не проти того, щоб європейські сорти реєструвалися за 15 днів. Супер! Але давайте тоді і українські реєструватимемо за 15 днів, а не створюватимемо вже зараз дискримінаційні умови, причому по відношенню до саме українських заявників.

І, власне, якщо ми говоримо про те, що сільське господарство – це наукоємна галузь, то ми маємо розуміти, що нам треба сприяти впровадженню наукових розробок. Зокрема це можливо і через надання грантів саме на наукові дослідження, чого в нас, в принципі, поки що ні один грантовий проєкт не пропонує. І при цьому, звичайно, я тут повністю підтримую мою колегу Ганну Антонюк і Крістіана Бена Хелла в тому, що ми ніколи не будемо одержувати нормального грантового фінансування, якщо ми будемо його оподатковувати. З податковим комітетом працювати далеко не так приємно як з аграрним, але я впевнена в ваших силах, ви це вже продемонстрували на багатьох законопроектах, тому я прошу про адвокацію якраз перед податковим комітетом задля того, щоб наші аграрії мали більший доступ, прямий доступ до міжнародної технічної допомоги.

В мене все. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.

Ви правильно зазначили, що, дійсно, перед тим як законопроекти чи ті, чи інші виходять на обговорення у вже якусь площину, все ж таки треба обговорювати ці норми спільно зі всіма зацікавленими, в тому числі з інших комітетів депутатами, тоді вони, скажемо так, більш легше йдуть і в нашому комітеті, і в залі. Тобто є тут такі моменти саме нашої роботи, тому, дійсно, для нас це важливо, щоб була спочатку презентація того, що ми хочемо імплементувати, і потім наша вже адвокція серед парламенту, тому що це дуже важливо, все ж таки аграрні законопроекти все одно специфічні і їх не всі розуміють, особливо якщо ми там про вино говоримо, про хміль, про бджіл і про все інше. Нікому не цікаві ці напрями, крім наших аграріїв, як ви розумієте. Тому адвокація повинна бути така дуже ретельна. Дякую.

І останній доповідач Сергій Іванович Мельник – директор Українського інституту експертизи сортів рослин. Будь ласка, дуже коротко. Я так розумію, все одно це вже не так по темі, але все ж таки це стосується імплементації в європейське законодавство.

 

МЕЛЬНИК С.І.  Колись у старі времена, дякую, Олександр Васильович, казали: дякую за увагу, таким чином закінчували.

Але, разом з тим, шановний Олександр Васильович, народні депутати, учасники слухань, хочу вам сказати, що це, на мій погляд, одна з найважливіших таких акцій, яка проводиться, парламентські, комітетські слухання по важливому питанню перевірки підготовки нашої, це перші наші такі мають бути обговорення з усіма по питанню євроінтеграції.

Тут багато говорили позитивно, що це добре, негативні явища, все інше. Це процес, в любому процесі є, як кажуть, і вершини, є падіння, є успіхи, є те, що хотілося б здобути, але не вийшло, і нам треба навчитися все сприймати, не робити нічого катастрофою.

Я не буду зупинятися на питаннях інтелектуальної власності, хотів тут дещо так сказати про них, особливо те, що пані Юля вже сказала про це. Коли ми приймаємо нормативно-правові документи, акти, нам не треба боятися, якщо ми допустили помилку. Краще її на старті змінювати, да, аніж коли вона вже ввійде в хроніку, і тоді неможливо це зробити. А тому будь-які закони, які прийняті були до цього часу вже, а вони носять характер уже сьогодні європейської інтеграції, в тому числі, зокрема, Закон "Про охорону прав на сорти рослин", який з 93-го року вже, там 5 чи 7 уже доповнень до нього було, останнє було вже буквально нещодавно, – всі вони несуть характер європейської інтеграції. І зрозуміло, що коли ми його починаємо імплементувати, ми бачимо деякі певні слабкі сторони. От Юля про це сказала, я про них не буду говорити.

І ми як Український інститут експертизи сортів рослин, як інституція Міністерства аграрної політики України, яка приймає участь в імплементації законів, використання, тестування сортів, у тому числі вітчизняних й іноземних, ми повинні дотримуватися міжнародної конвенції, згідно якої ми є, акта, якого ми ратифікували, приєднання до конвенції. Практично ми охороняємо сьогодні, – одна не з усіх країн, які є членами Міжнародного союзу з охорони прав на сорти рослин, не всі країни охороняють усі ботанічні таксони, – Україна охороняє всі ботанічні таксони.

Я нещодавно мав честь бути на сесії Міжнародного союзу  охоронних прав на сорти рослин, так як являюся одним із представників від України, і хочу вам сказати, що міжнародний союз аналізує наше законодавство, і, в принципі, ми можемо говорити про те, що практично 80 відсотків законодавства, яке сьогодні існує в сфері інтелектуальної власності і охоронних прав на сорти рослин, Україна вже має і його дотримується.

Декілька моментів хочу сказати про те, що сьогодні тут звучало в самій частині. Ми, по-перше, методики навіть, якщо ми не являємося сьогодні членом Європейського Союзу, но ми вже працюємо по тим методикам і регламентам, які сьогодні є в Європейському Союзі. Чому? Тому що на ринок  України заходять іноземні сорти, ми їх маємо тестувати по тим правилам, умовам, які на сьогоднішній день є.

Кілька моментів, які, скажемо, на мій погляд  я  хотів би, щоб ми теж з вами врахували, і ми теж над ними працюємо. Ну, по-перше, ми як установа завершуємо діджиталізацію всіх процесів, які пов'язані з експертизою. Тобто ми прибираємо будь-який людський фактор на вплив результатів, які приймаються в кінцевому результаті по тому чи іншому сорту. Ми на сьогоднішній день цими процесами прискорили процеси, які можна, обміну інформації. А саме, сьогодні ми маємо повну інформацію про сорти, які можуть наші користувачі побачити на сайті інституту, у вседоступних ресурсах.

Наступне питання про те, що я хотів би сказати і з точки зору свого досвіду, свого часу переговорів по ВТО,  колеги, хто тут є, вони пам'ятають, їм теж важко давалися процеси, які є. І перше саме  головне, має бути сформована сильна переговорна група. І правильно тут було сказано, що вона може дискутувати ось тут за цим столом, но там на перемовинах це має бути одна єдина позиція. І саме головне питання, з практики знаю, що коли відбуваються перемовини, зразу, як кажуть, перший удар роблять з тієї сторони. І коли бачать, що цей удар група може витримати, тоді планка починає потихеньку опускатися, і тоді можна визначитися. Тому що на переговорах, які в тому числі інтелектуальної  власності, там інших, все те, що ми зафіксуємо, воно далі буде,  інше ми не зможемо змінити.

Далі. Наступне питання – це, безперечно, підготовка фахівців по всіх напрямках галузі, які… Ну, ми по своєму напрямку, скажімо, проводимо цю підготовку, у нас постійно тренінги йдуть з UPOL. Ми сьогодні активно розпочинаємо роботу з закріплення спеціалістів, вивчення англійської мови, вміння спілкуватися. Тому що одна справа, коли це, скажімо… а особливо, там, професійні напрямки, такі як, от у нас, експертизи, тестування, - це не тільки розмовний, це певна специфіка. Це на рівні генетичних, ДНК і так далі. Це треба вміти розмовляти з тими спеціалістами.

Наступне питання. Я знаю від колег, з якими я зустрічався, що вже скринінг законодавства у сфері охорони сортів рослин та інтелектуальної власності вже йде. Навіть елемент завершення твінінгового процесу, він підкреслив про те, що уже над цим пройшли.

Але хочу загально вам сказати, що, коли я спілкувався, і в процесі завершення твінінгового процесу, і з латвійцями, і з іншими, нам нічого соромитися: ми зробили на сьогодні в цій сфері дуже багато. Навіть, більше того, під завершення попросилися до нас приїхати привезти спеціалістів, в нас показати. Чому? За останній рік Міністерство аграрної політики зробило через проект "Джайка" покращення матеріально-технічної бази. Ми сьогодні маємо всі прилади, обладнання проводити достатньо експертизи.

Ну і, безперечно, я як, ну, скажімо, патріот і… як вам сказать, це моє міністерство, я хочу… (Загальна дискусія)

 Ні, я не забираю крісло, я просто хочу сказати, що багато життя я присвятив роботі в цьому. Але хочу, щоб ми всі підтримали інституційні спроможності міністерства, тому що 200-300 чоловік, вони не зможуть зробити аналіз, розробити, впроваджувати, все інше робити. При всіх цих, ну, різних реорганізаціях, реформах, напевно, і комітет, і всі ми маємо підтримати, що не треба рвати міністерство, навпаки, його треба підсилювати. І треба чітко визначити в майбутньому і зараз розмежування міністерствами і відомствами, підпорядкування відповідне. Тому що можна покласти зобов'язання на міністерство щось виконувати, а інструментарій буде знаходитися в іншому. А тому, на мій погляд, в цій саме частині ми всі з вами, напевно, це, на мій погляд, має бути не остання така зустріч, напевно, такий більш регулярно, це моя особиста така думка, де могли б… можна обмінюватися, чути і виробляти спільну позицію.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Іванович.

Ми, в принципі, всі виступи завершили. У нас по регламенту обговорення. Але, в принципі, ми все по ходу п'єси обговорювали і дуже такі жваві дискусії. Виступи народних депутатів наприкінці.

Будь ласка, Степан Іванович Кубів і потім Чорноморов Артем Олегович.

 

КУБІВ С.І. Шановний пане голово, шановні представники європейської спільноти, ви знаєте, я вдруге в офлайн на засіданні комітету, декілька раз з Артуром Герасимовим передавав вам вітання, він не в Україні, відповідно відчував і переживав завжди за ті речі, які обговорювали. Сьогодні я бачу,  з однієї сторони, просту мову, з другої сторони, інтелігентність, науковість і відповідальність, це дійсно так.

І хочу сказати, Олександр Васильович, вам, що спілкуючись з тими людьми, що я багато часу спілкувався, що голова комітету Європарламенту і генеральний директор, з ким здибалися недавно у Європі, абсолютно ви залишили позитивний аспект. І я би радив, що треба більше їхати, сегментально з єдиною думкою  отримати результат. Тим більше, хочу найбільше сказати, що двоє вже готують візити тих людей, з ким ви здибалися, до кінця року сюди в Україну. Це важлива праця, яка зроблена. І я сьогодні говорив по телефону, і це дуже важливо, ця людська комунікація, ви знаєте.

Друге, що вчора була обрана комісія, фон дер Ляєн, яка була з 2019-го по 2024-й         рік, а тепер маємо з 2024-го по 2029-й рік, і саме початок роботи вже 2 грудня. Це важливо і треба врахувати. 2 грудня до 23-го ми ще можемо до Різдва ефективно попрацювати.

Ви знаєте, ніколи непотрібно боятися, так, як у нас колись говорили по безвізу, по інших аспектах. Як казав Любомир Гузар: треба не боятися і маленькими кроками рухатися вперед. Помилка є, визнати, вліво, вправо, взяти спеціалістів, не треба бути всезнайками, а треба рухатися, і  тоді відповідно ми отримаємо результат.

Я маю  нагоду і приємно бачити багато колег,  з ким ми працювали, я сьогодні вважаю,  що шана і повага фермерам,  агробізнесу,  асоціаціям за роботу в період COVID і війни, це уклін. Ми вистояли, і повірте,  ми вистоїмо. Це дуже  важливо. Це не менша зброя, на яку розраховували москалі чи розраховував той самий Путін щодо знищення нашої нації,  ідентичності в період воєнний. Ми повинні це розуміти. Навіть і поляки те,  що говорять,  отримуючи дотацію,  вони просто бояться нас. Тому що якщо взяти фінансову структуру, ну,  можна багато говорити.

Я тепер ще хочу звернутися до представників європейської якраз спільноти, які сьогодні давали завдання, що ми повинні робити. Я би,  шановні колеги, попросив вас, що Україна, я собі буквально написав оці виступи, які були, що Україна як країна-кандидат повинна залишатися постійно в порядку денному всіх комісарів. Не можна виділити сьогодні окремий напрямок чи той, чи інший комітет і рухатися тільки одним. І в темі безпеки, незважаючи на збройну агресію, є дуже важливо економічне партнерство,  агробізнес,  фермерство,  тому що ми хочемо стати членами ЄС. Це є зустрічний рух як і європейців,  так і нас -  української команди і це дуже важливо.

Друге. Ми розраховуємо, що нова каденція комісії стане успішною з точки зору Європейського Союзу і України, так само можна сказати: і України, і Європейського Союзу. Ви знаєте, навіть колись, коли я зустрічався і багато з вас зустрічалося Програма Маршалла,  Кубілюс,  так,  зараз єврокомісар з питань оборони. Треба використати,  крім статистики і інших людей, особисті контакти і їх потрібно підтримувати, людяність переборює...  і добро завжди,  ніч і день, день завжди виграє ніч. Ви знаєте,  то непереконуване.

Для нас є важлива також подальша економічна інтеграція ще на етапі вступних переговорів,  про що я сьогодні почув. І це добре,  що є та чи інша дискусія. І тут повинна бути професійна група, повинні бути експертизи, і вже їхати туди єдиною командою, подивитися на SWOT-аналіз слабих і сильних сторін. Назву важливі сектори: це безпека, торгівля, агроторгівля, митниця, цифровий простір, транспорт, енергетика і, саме головне, людський капітал. Ми повинні сьогодні теж говорити і про корупцію. Це дуже важливий аспект, який впливає. І треба тут розібратися спочатку тут у нас, а потім вже їхати з чистою душею, як перед сповіддю, знаєте, коли є Пасха або Різдво.

Хочу сказати, що людський капітал, коли ми говоримо, я говорю про науку, друге – про науку і третє – про прикладну науку. Європа і світ стоять  на штучному інтелекті. Ми говоримо про моделювання і доступу до ринків. В агропитаннях, які починаючи з малого фермерства, яке не виживе без інноваційного і наукового підходу, наука повинна фінансуватись, але правильна наука. І це дуже важливо.

Водночас на порядку денному ЄС наразі стоять два важливі питання – це безпека і економічна безпека, і конкурентоспроможність. На мою думку, Україна зараз як майбутній член в ЄС має залучити до відповідних процесів, які мають відбуватися в ЄС. Тут зараз статистика дуже хороша. Я готувався, пане голово, солідно, на 17 сторінках.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Якщо можна скоротити.

 

КУБІВ С.І. Але я дуже скорочу. Дивіться, з досвіду. Європейський ринок – 500 мільйонів. Європейський ринок – 500 мільйонів. Індія, Китай, Африка, Америка – 6 мільярдів людей. Я про ринок. І коли ми візьмемо Європейський Союз з точки зору світового виміру, він має всього 16 відсотків, якщо ми беремо з загальносвітової торгівлі. Якщо ми беремо, і послуги включаються, не тільки торгівля, а ще і послуги, якщо забрати послуги, там вийде 11 з копійками. Якщо беремо Китай – 13,6, США –  13,5. Об'єднавши оце все і взяти ще Індію, ми отримаємо 60 відсотків ринку поза Євросоюзу. І ці стандарти, які ми повинні робити, ми повинні врахувати у своїй політиці. Політика наша, яку ми зараз робимо, повинна бути, наприклад, до 2050 року. І сьогодні авторитетно хочу сказати, що прісна вода, зерно і безпека, бо почалась війна, – це основні сегменти наступних 30 років світу, не України тільки. Повторюю, прісна вода, зерно, у глобальному плані зерно,  і безпека – це є дуже важливі аспекти.

Окремо хочу наголосити те, що в обов'язковому застосуванні квотування при імпорті чутливої агропродукції треба робити захисні заходи, і ті групи, які будуть переговорювати, тримати чітку позицію. Тому що коли ти йдеш на переговори з бізнесом, укладаєш угоду, є дві позиції на старті: кипіння, амплітуда, а потім, коли починаєш говорити, воно спадає, спадає, і вирішуємо спільний знаменник, і ми отримуємо багато позитивних аспектів. Коли мені сказали, коли я ще був у парламенті тому, вірніше, не в парламенті, а представляв, 144 закони прийняти по євробезвізу. Та йой,  що то буде, вибачте. Прийняли 144 закони, зробили крок по кроку, по кроку, і воно пішло на сьогоднішній день.

Щодо шляхів розвитку конкурентоспроможності. Я дуже коротко, тезами буквально. Я би хотів, щоб ми подивилися звіт Драґі. Драгі – це людина, яка вела Європейський банк в цілому, де є зараз пані Лагард, і він був прем'єр-міністром фактично Італії. І питання якраз у висновку його, Драґі, який є сьогодні, це є одне із основних у порядку денному. Так само я би радив подивитися заключення по другому розділу (нерозбірливо), яким я користувався ще багато років, воно є перспективно на сьогоднішній день. Поглиблення аналізу і рекомендації, ви сьогодні абсолютно говорили, тут треба тільки врахувати механізм. І я рахую, що в пріоритеті Міністерства агрополітики наука, інновації і штучний інтелект, повинні бути одним із основних пріоритетів, що я сьогодні не побачив.

Докорінна переорієнтація промисловості сільського господарства на інноваційний шлях розвитку. Що ми сьогодні отримали, друзі? Америка, Китай, європейських багато країн по штучному інтелекту є в першій десятці. Україна, ми пишаємося айтішниками, так – 56-а. 56-а. Коли ми візьмемо айтішники сьогодні до війни, до COVID і зараз, треба говорити це, у нас сьогодні перехопили Індія. І хто займається ІТ, що таке senior, якщо senior – це вищий статус айтішника, який шукав два тижні роботу, то зараз senior з ефективною математикою, прикладною, моделюванням і так, далі пів року шукає роботу, зарплату на 20 відсотків нижчу, яка була до війни.  Отака є зараз правда. І це питання, в тому числі це стосується агро цілого бізнесу і так далі.

Тут ще важлива позиція щодо переваг нових технологій на сьогоднішній день. Все-таки революція штучного інтелекту не може дозволити собі  залишити в середніх технологіях і галузях, особливо для приватних підприємців, малих агрофірм і так далі, ми їх зметемо просто. Це повинна бути окрема програма представлена одна, друга, третя. Це спільно і Міністерство економіки, і Міністерство фінансів, і  Міністерство агрополітики разом з відповідними комітетами. Спільний план конкурентоспроможності, я вам наведу один приклад, я вчора ввечері буквально його найшов.

Дивіться, маємо Америку, візьмемо сьогодні велику... війна проходить і так далі. Америка завойовує ринок газом, Америка завойовує ринок нафтою. І я взяв, думаю, подивлюся, є формула розрахунку, розумієте, колись там вчив у восьмому класі математику. То виходить так, шановні колеги, що ціни на електроенергію у них на 2-3 рази нижчі як в Європі. Експорт в Європу підвищує ціни на 300 відсотків. Ціна на природній газ в 4-5 разів вища. І тут, вибачте, вже не Європа стоїть, друзі, а стоїть Китай, Індія і Америка. І сьогодні між Китаєм і Америкою це основна конкуренція за сировину, за ринки збуту і за модифікацію відповідних речей. І тут ми маємо дуже великі переваги. Я одну тезу скажу – ми маємо дуже великі переваги. Я рахував, десь який не може бути... Колеги, ми з вами завоювали 20 відсотків ринку олії в Індії, коли була цільова робота, позиції і так далі. Китай перестав боятися ще до війни, боятися певний аспект і Євросоюзу, і України, вони ввели тендери  ProZorro на імпорт, ті, які в країну входять. Ми повинні вивчити ті практики, які сьогодні є властиві.

Ще хочу важливо сказати, ми сьогодні говорили про ресурси. Піднявши звіт Драгі, Європа сказала таку тезу: для того, щоб триматися на ринку світу, Європа повинна фінансувати 750-800 мільярдів євро. Я поділив ту суму на ВВП і подивився, щоб  ріст був 4,7-5 відсотка, вони дають мільярд інвестицій, щоб ми відповідно отримали і якісне джерело додаткового фінансування, і інструмент додаткової вартості, що говорить про якість життя людини. Але вони говорять ще про інструмент страхування. А тепер я говорю, Україна і країни Європи, які нас не впускають, вони мають дотацію 20 відсотків, ми все одно є конкурентоспроможні, вони роблять тоді політичні акції, фінансовані ясно не європейськими країнами,  а з тими, хто вбиває наших сьогодні людей.

Розблокування приватного капіталу – це умова відкриття ринків, розблокування приватного капіталу. Включаються агроіндустрії з переробкою.  Я,  вибачте, зустрічаюсь в Кореї з першим віцепрем'єром і вони мені говорять, експорт муки турецького помелу українського зерна. І я можу вам багато прикладів вам сказати. Це говорить про технологію,  інновації і фінансування.

Реформування бюджету і українського, бо ЄС вже реформує бюджет. ЄС вже сьогодні бачить Європу у 2050 року. А у нас сьогодні, шановні колеги,  серпень місяць, так, серпень місяць. Ми зібрали по пам'яті, як помилюся, простите, але структуру я не помилюсь. 181 мільярд, це є за місяць гривень. Це є митниця, податкова і ОВДП – 181 мільярд. Фінансування Заходу – 346 мільярдів. Дві третіх нам дотують. Ми не можемо так далі працювати, ми повинні чітко дивитися, незважаючи на все, включаючи сьогодні ринки, військові рейки переведення, вибачте, не буду переходити на іншу тему, бо це не сьогоднішня тема. Фінансові ресурси ЄС мають бути переорієнтовані, спільно погоджені стратегічні проєкти і цілі з доданою вартістю, взаємозустрічі. Не можна визначати проєкти без України, без бізнесу, асоціацій, приватного підприємництва  і ті, які розуміють позицію.

 І дуже важлива позиція – інфраструктура. Якщо ми... нас не впускають нині, ви знаєте, де будуть блокувати, давайте поїдемо через Румунію, не впустять там, давайте ще знайдемо країну. І ми можемо знайти, і тоді з нами почнуть рахуватися. Треба показувати силу, а не завжди... все можна зробити при цьому.

Китайська конкуренція. Китайська конкуренція в галузях чистих технологій і сільського господарства є дуже важлива на світових ринках. Я вважаю, що то потрібно сказати. І сьогодні навіть Європейський Союз стоїть перед можливим компромісом: зростаюча залежність з Китаєм і війна торговельна в хорошому плані між Європою і Америкою, це позитив, але між Європою, а між Китаєм і Сполученими Штатами Америки конкуренція, вибачте, не з любові, не з любові. І там абсолютно інші конвенції... (Не чути)

І останній блок, пане голово. Посилення безпеки і зменшення залежностей. Безпека є передумовою зростання, безпека на операційному рівні, на фінансовому рівні, третє – на фінансовому рівні. Вибачте, боротьба з корупцією і далі ми повинні рухатись. Ми можемо говорити про... ми отримаємо інвестиції тільки тоді, коли до нас буде довіра. Коли ми будемо читати те, що ми читаємо, то, вибачте, коли нам дають допомогу 2, 3, 5 мільйонів доларів, а читаємо трішки інше, то, вибачте, довіри в нас немає. Довіра – це головний інструмент майбутнього розвитку нашої держави. Зовнішньоекономічна політика ЄС і України – треба зберегти свободу, економічну свободу, яка на сьогодні... (Не чути) така свобода, яка сьогодні  є в розмові на вашому,  пане голово,  комітеті.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую,  Степан Іванович.

Ну,  у вас фактично як лекція була. І ми сьогодні багато  говорили, там теж було багато з того,  що ви говорили,  але,  в принципі,  тут фактично всі фахівці саме в сфері аграрній і асоціації,  і ми всі це розуміємо,  і ми все це знаємо. Але у нас інша тема – євроінтеграція. І так як вона дійсно дуже пов'язана з тим,  що  сказали,  але,  ну,  є певні умови для того,  щоб ми могли бути в цій європейській родині. Але багато що ви сказали тем,  над чим всі думають,  як зробити певні кроки для того,  щоб ми змогли і торгувати з іншими країнами, в принципі, війна дуже змінила ринки і ми це бачимо. І фактично багато фермерів почали працювати з іншими продуктами  і з продуктами з доданою вартістю,  це в плюс. І це такий поштовх, хоч і проблеми  саме в  нашій країні через війну,  но поштовх для бізнесу рухатися і дуже швидко змінюватися. І наше завдання – просто допомогти в цьому.

Чорноморов Артем Олегович,  будь ласка.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Я хотів би  звернутися до пана Бена Хелла, Джона Мілнcа, представників Європейського Союзу з таким проханням. Мабуть, це прохання буде не тільки від Верховної Ради, а і від уряду,  оскільки Європейський Союз, Європарламент приймає зміни до законодавства,  навіть зараз  і в розрізі сільського господарства,  ми би хотіли попрохати вас щоб ви дані законопроекти,  які розглядаються, оскільки це зміни,  які все одно вносяться,  щоб ви,  якщо це можна,  нас ставили також до відома,  щоб ми не дожинали вас завжди. Тому що ці зміни завжди є і у нас потім виникають ті труднощі,  що ми повинні будемо  все одно вносити нові зміни в те,  що ми і так відстаємо зараз. Я думаю, що ця позиція, вона розумна і цю позицію підтримують як представники уряду, так і представники Верховної Ради всіх комітетів, оскільки ми ж не хотіли наздоганяти, ми ж хотіли би йти нога в ногу з вами, паралельно.

Тому, пане Бен Хелл, Джон Мілнc, це таке прохання від нас, оскільки ми хочемо бути в час і в місці разом з Євросоюзом. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую. В принципі, це вже звучало як таке заключне слово від члена нашого комітету.

Сьогодні пропрацювали на годину більше, ніж планували, але дійсно були цікаві доповіді і якось не давати нормально висказатись я не міг, але всі ми услишали, почули багато нового, я в цьому впевнений. Також спілкувався з усіма асоціаціями, всі, хто хотів, висказався. Все, що сьогодні було на наших комітетських слуханнях, воно буде у вигляді рекомендацій оформлено, і на наступному, на найближчому комітеті ми це проголосуємо. І будемо всі рекомендації, все, що ви надавали, можливо, хтось захоче і в письмовому вигляді додати для того, щоб ми могли це зафіксувати, чи хтось щось забув сказати і хоче додати, ми все будемо приймати і відпрацьовувати, і в подальшій роботі, і при розробці деяких законопроектів, а також для спільної політики саме аграрного сектору, і з урахуванням Міністерства агарної політики, і асоціацій, і комітету.

Всім дуже дякую. І я оголошую наші комітетські слухання нарешті завершеними. Всім дякую.