Стенограма засідання Комітету № 184 від 08.10.2025

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики

08 жовтня 2025 року

Веде засідання голова Комітету ГАЙДУ О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Всім доброго дня, будемо починати вже.

Так, будь ласка, присідайте. Артем Сергійович! Артем Сергійович, будь ласка, присядьте.

Колеги, починаємо наш комітет, всім доброго дня ще раз. До розгляду на  сьогоднішньому засіданні пропонуються наступні питання: про проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо приведення регулювання у сфері ветеринарної медицини та у сфері благополуччя тварин у відповідність до актів права Європейського Союзу, друге читання (реєстраційний номер 12285-д); інформація Фонду державного майна України та товариства  "Держзембанк" щодо ефективності розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності та окремі питання їх взаємодії з Держгеокадастром; інформація Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо пріоритетних напрямів роботи служби та "Різне".

Колеги, я пропоную затвердити даний порядок денний. Будь ласка, голосуємо.

Хто – за? 

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, прошу голосувати.

Хто – за?  Дякую.

Проти? Дякую. Проти?

Утрималися?

Одноголосно, рішення прийнято.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Адамович.

Переходимо до розгляду питань.

Питання перше про доопрацьований до другого читання проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо приведення регулювання у сфері ветеринарної медицини та у сфері благополуччя тварин у відповідність до актів права Європейського Союзу (реєстраційний номер 12285-д).

Колеги, підготовлена до другого читання порівняльна таблиця до даного законопроекту була вам розіслана, вона містить усі внесені та невідкликані пропозиції та поправки (всього 109 поправок). До комітету суб'єктами права законодавчої  ініціативи внесено 95 поправок та пропозицій. 14 поправок пропонується внести від комітету. Зазначені пропозиції всім були розіслані.

За результатами розгляду на засіданні комітету пропонується: врахувати 50 поправок, врахувати частково 10, врахувати редакційно  6 та відхилити 43 пропозиції.

Вчора відбулося засідання підкомітету щодо даного законопроекту. Тому я прошу Юрчишина Петра Васильовича до слова. Будь ласка,  Петро Васильович.

 

ЮРЧИШИН П.В. Шановні народні депутати, представники уряду, Держпродспоживслужби, експерти та запрошені! Вашій увазі пропонується підготовлений до другого читання проект Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо приведення регулювання у сфері ветеринарної медицини та у сфері благополуччя тварин у відповідність до актів права Європейського Союзу (реєстраційний номер 12285-д).

13 травня поточного року зазначений законопроект було прийнято за основу Верховною Радою України. Цей законопроект є євроінтеграційним і базується на  нормах цілої низки різних актів законодавства Європейського Союзу.

Проектом закону передбачені зміни, що стосуються регулювання в частині:

Перше. Ветеринарних лікарських засобів, кормів і кормів-добавок, благополуччя тварин, здійснення державного контролю, здоров'я тварин в частині запобігання поширенню відповідних хвороб.

Опрацьовувалась порівняльна  таблиця робочою групою до складу якої входили: представники міністерства, Держпродспоживслужби, Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормів і добавок, а також експертів профільних асоціацій і проєктів Євросоюзу.

Вчора, 7 жовтня, відбулося засідання підкомітету з питань харчової промисловості та торгівлі агропромисловими товарами. Під час розгляду порівняльної таблиці на засіданні підкомітету для здійснення техніко-юридичного та редакційного уточнення положень законопроекту було запропоновано внести додаткові поправки (всього 14), напрацьовані робочою групою, зазначені  пропозиції надані вам для ознайомлення.

Всі вони в загальному законі, тому, якщо потрібно я можу всі  озвучити. Таким чином, в порівняльній таблиці всього внесено 109 поправок та пропозицій. Пропонується: врахувати – 50, врахувати частково – 10, врахувати редакційно – 6 та відхилити – 43.

Отже, підкомітет пропонує комітету підтримати поправки та рекомендувати Верховній Раді України проект Закону України 12285-д  прийняти в другому читанні та в цілому як закон в редакції комітету з подальшим техніко-юридичним доопрацюванням.

Шановні колеги, дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Петро Васильович.

Будь ласка, Тарас Миколайович Висоцький, ваші коментарі.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую.

Вітаю, шановний Олександр Васильович, Петро Васильович, шановні народні депутати, всі присутні.

Перш за все хотів би подякувати, тому що дійсно багато народних депутатів долучалися ще на етапі реєстрації доопрацьованої редакції, і потім  секретаріат і експерти для того, щоб такий зробити досить вагомий з точки зору значущості і об'єму понад 200 сторінок, і дійсно, головне, євроінтеграційний законопроект. То почну з того, що пройшов у вересні скринінг по ХІІ розділу, і в лютому був по ХХVIIІ розділу, тому що ветеринарні лікарські засоби – це ХХVIІI розділ, а здоров'я тварин, благополуччя тварин – це ХІІ розділ, де було ще раз чітко наголошено, що питання благополуччя тварин і запуск європейського законодавства по благополуччю тварин, воно фактично, я б сказав, не дуже вагома, а обов'язкова умова, в принципі, щоб у нас залишався доступ до ринку Європейського Союзу з 2026 року, оскільки ми це зобов'язання взяли ще раніше, воно було завчасно анонсовано.

Тому дуже важливо, що цей законопроект покриває блок благополуччя тварин і дозволить це запустити, вчасно всіх суб'єктів навчити. Ми вже паралельно працюємо спільно з Держпродспоживслужбою з точки зору навчання. І це дозволить нам дальше безперебійно продовжувати торгівлю з Європейським Союзом.

Другий аспект. Запроваджується система аналогічна в Європейському Союзі до реєстрації ветеринарних лікарських засобів. Дуже важливо, що максимально враховані перехідні періоди , і з точки зору отримання ліцензій, і з точки зору чинності попередніх реєстрацій, і з точки зору доступу, очевидно, що не є ціллю створити якийсь дефіцит, а має бути безперебійне постачання разом з поступовим переходом до європейської системи. А там одні до 2027 року перехідний період і по певних там вимогах лабораторних найвищих, там майже до 2030-го. Тобто воно так планово, але з очевидним напрямком на Європейський Союз.

І також є ряд уточнень в іншому законодавстві, які треба зробити, оскільки термінологія десь міняється ветпрепарати на ВЛЗ і інші, щоб все працювало.

Варто зауважити, що  також долучалися до обговорення і роботи ряд профільних асоціацій ветпромспілка, EBA, потім Ветеринарний Альянс України, Союз птахівників. Тобто ті, хто… АВМ. Тобто ті, хто займаються тваринництвом та постачанням ветеринарних лікарських засобів. У межах цієї дискусії було знайдено таку компромісну редакцію, яка знову ж дозволить і всім працювати, і поступово переходимо на європейські вимоги.

Тому Мінекономіки підтримує відповідно євроінтеграційну ініціативу та готові почути ваші коментарі  і за необхідності дати відповіді на питання уточнення, якщо такі присутні.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Миколайович. У нас присутній голова Держспоживслужби Сергій Петрович Ткачук, будь ласка, ваші коментарі.

 

ТКАЧУК С.П. Доброго дня, Олександр Васильович! Доброго дня колеги! Дійсно цей законопроект сьогодні важливий і він є євроінтеграційним. Робоча група по ньому дуже багато часу працювала, були дискусії і зустрічі з асоціаціями. Я розумію як і всі, що межі досконалості немає, але нам потрібно, щоб український бізнес працював, процес євроінтеграційний рухався, тому ми підтримуємо в цілому. І ми сформували узгоджену позицію, яка надіслана була на розгляд народним депутатам. Якщо є потреба ми зможемо окремо постатейно чи по інших правках прокоментувати. 

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Петрович.

Колеги, у кого є, можливо, коментарі?

 

РУДИК С.Я. Запитання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, Сергій Ярославович.

 

РУДИК С.Я. Можливо, запитання, колеги, риторичне, але мене завжди, коли я чую цей термін, трохи підкручує, – благополуччя тварин. Тобто не секрет, що по суті вони народжуються для того, щоб вмерти, хтось у термін 3 місяці, в залежності від циклу відкормлювання, хтось через 9, хтось через там інший період, а ми кругом застосовуємо благополуччя. Це загальноєвропейська норма, яку ми перейняли? Ну бо трохи щось по вуху вона так ріже.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ми ж і народжуємось, щоб вмерти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вони просто по-іншому не розуміють. (Шум у залі)

 

_______________. Якщо можна, я відрефлексую, да. Це прямий переклад з євродиректив, да, тому ми не можемо, по-іншому воно не перекладається. Вони не сприймають інший переклад, уже це обговорювали на робочих групах.

 

_______________. … в тварин благополуччя.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я розумію, що туди… Так, у тварин благополуччя. Туди входять різні: і коні входять, і тварини, які в зоопарках десь утримуються, і дикі тварини і так далі. Тобто там є великий перелік цього, я так розумію.

 

_______________. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дякую за уточнення.

 

_______________. Благополуччя під час життя.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Нам так жити, нам би так жити.

Колеги, тоді будемо голосувати. Я ставлю на голосування пропозицію підтримати порівняльну таблицю, підготовлену до другого читання даного проекту закону з пропозиціями комітету та редакційним уточненням її положень, рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроект (реєстраційний номер 12285-д) у другому читанні та в цілому як закон у редакції, запропонованій комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням. Колеги, прошу голосувати.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую. Колеги, зараз, одну хвилинку. Я так розумію, Сергій Петрович Лабазюк доєднався до нас? Сергій Петрович.

 

ЛАБАЗЮК С.П. Так, Іван Адамович, да, вітаю, колеги. Вибачаюсь, що фізично не можу бути в комітеті, в онлайні, прошу мене зареєструвати.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Все, дякуємо, що ви з нами. Все, дякую.

Тепер прошу, колеги, давайте голосувати за законопроект. Прошу, хто – за? Дякую. Проти? Дякую. Утрималися? Сергій Петрович

 

ЛАБАЗЮК С.П. За, підтримую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую. Одноголосно. Рішення прийнято.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Рішення прийнято. Всім дякую за ту роботу, яка була пророблена при підготовці цього законопроекту.

Переходимо до другого питання - інформація Фонду державного майна України та товариства "Держзембанк" щодо ефективності розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності та окремі питання їх взаємодії з Держгеокадастром.

Я до слова запрошую, будь ласка, Ігоря Олександровича Тимошенка. А почнемо з голови... з т.в.о. Голови Фонду держмайна.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ми вже неодноразово бачимо подібну презентацію і вона нам була надіслана за декілька годин до засідання комітету. Я хотів би, щоб, якщо можна представник, який буде її доповідати, нехай говорить не загальними цифрами і фактами, які там зазначені, а мене як голову підкомітету, який відповідальний за бюджет, скільки коштів потрапило саме до бюджету країни в якості цих 12 відсотків, які були, та дивідендами, які вони сплатили? Не цікавить загальні площі, не цікавить загальний дохід, який там прописаний, як загальний дохід – 1 мільярд з чимось. Цікавить виключно бюджет країни, оскільки у нас дефіцит в районі 300 мільярдів.

І я дуже вдячний, що зараз з нами присутній пан Олександр Кава як представник Мінфіну. Тому що певні речі, які я буду сьогодні задавати питання в якості бюджету, я хочу, щоб ви теж для себе це відокремили і почули. Тому що в нас як у членів аграрного комітету і з тими пропозиціями, з якими до нас звернувся кадастр і взагалі загальна площина нового об'єднаного міністерства щодо підтримки в бюджеті тих чи інших надходжень і видатків, у нас з'явилося певне розуміння роботи тої чи іншої структури, а саме, кадастру та Держзембанку. Тому цікавить виключно, ще раз повторюю, надходження до бюджету країни.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артем Олегович.

Слово Ігорю Олександровичу. Будь ласка.

 

ТИМОШЕНКО І.О. Так, шановний пане голово, шановні народні депутати України! Дійсно ми на презентації відобразили максимально конкретні дані з цифрами, не сумнівайтесь, все буде надано, і на сьогоднішній день ця презентація кардинально, наприклад, відрізняється від тієї останньої, яку ми демонстрували там, наприклад, кілька місяців тому.

Тому я пропоную перейти до конкретної презентації, до цифр. Керівник підприємства Ярослав Ярославський готовий по кожній цифрі вам доповісти.

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. Доброго дня, шановний Олександре Васильовичу. Доброго дня, народні депутати та всі присутні. Дійсно, рік тому стартували 1 жовтня перші торги...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ярослав Іванович, якщо можна, на трибуну, так буде і чутно, і ми бачити вас будемо краще. Будь ласка, так буде краще. Дякуємо. Так включіть, будь ласка, мікрофон.

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. Вітаю ще раз усіх. 1 жовтня минулого року стартували перші онлайн-аукціони проєкту "Земельний банк". Ми пам'ятаємо їх результати, це були досить високі цифри, якщо говорити про рік користування землею, пам'ятаємо, 30-35 тисяч за гектар. Уже пройшов рік, то були перші землі, була Вінницька область, уже за рік оголошені земельні торги практично по всій країні. Я хотів би поділитися сьогодні першими результатами, прозвітувати, проінформувати про діяльність. Але коротко... Скільки там, пів року тому я розповідав про те, що на півріччі про те, як перереєстровували землю. Сьогодні я на цьому не буду зупинятися, щоб не втрачати час.

Але хочу сказати, що в червні минулого року було прийнято розпорядження Кабінету Міністрів про передачу 104 тисяч гектарів державних земель із управління 59 підприємств в управління Державного земельного банку. Так, одне підприємство не було перереєстровано, оскільки воно було в судах, це підприємство ДП "Наукове" в Дніпропетровській області. Сьогодні судова справа вже завершена на користь держави. І ці землі включені в пакет другого пулу, і, ми надіємося, що буде прийнято розпорядження, куди будуть включені ці ж землі.

Наступний слайд, будь ласка. Що відбувається з 90 тисячами гектарів? На сьогодні ми оголосили 73,8 тисячі гектарів земель. Це практично все, що можна було оголосити станом на сьогоднішній день. На 2,3 тисячі ми отримали відмови Держгеокадастру територіальних органів по укладанню договорів з нами. В більшості…  На предметі відмов зупинятися не буду. По цих відмовах ми звернулися вже до суду. Тому що ми вважаємо, що ці земельні ділянки можуть передаватися нам у користування.

1,7 тисячі гектарів не підлягають передачі в суборенду. Ми минулого року, ще в кінці року говорили про те, що земельні ділянки з водними об'єктами, згідно статті 8 Закону про оренду, не можуть передаватися в суборенду. Тому у нас було таких земель 10,5 тисячі гектарів, ми відділили з них водні об'єкти на площу 1,7 тисячі гектарів. Ту частину, майже 9 тисяч гектар, передали вже в суборенду, а ці 1,7 тисячі гектарів поки що не можна передати. Тому, користуючись нагодою, теж прошу те, щоб підтримали можливість внесення змін до Закону про оренду, щоб надати можливість. Оскільки суборенда тотожне поняття як і оренда, що в оренду можна передавати, а в суборенду ні, щоб дозволити все-таки передати ці землі в суборенду.

0,7 тисячі гектарів знаходиться в зоні активних бойових дій, до них сьогодні немає доступу, тому немає можливості їх передати. Ми їх перереєстрували, тільки буде можливість передати їх в подальше користування, це відразу зробимо. 7 тисяч гектар знаходяться потенційно в забруднені вибухонебезпечними предметами. На жаль, сьогодні також їх не можна передавати в користування. 5,4 тисячі гектарів – це на сьогодні є арешт по земельних ділянках Одеської області, де на сьогодні теж триває судовий процес. Я надіюсь теж, що він буде на користь держави сьогодні, це між державою та громадою. Надіюся, теж буде на користь держави і ці землі зможемо передати також в суборенду.

Тобто на сьогодні є загальний перелік у 90,9 тисячі гектарів ми передали, виставили на аукціон і всі землі, які можна було виставити.

Наступний слайд, будь ласка.

Якщо конкретно в цифрах, оголошено 73884, проведені вже аукціони на 72,5 тисячі гектарів, укладено угод більш як на 61 тисячу гектарів. Середня вартість гектару, користування землею на  рік, складає  18,7 тисячі гривень за один гектар, причому зазначу, що земля залишається  в держав, тобто земля залишається в державі, а ми говоримо про користування на рік, сплати за рік. І на сьогодні сплачено 1,16 мільярда, 1 мільярд 160 мільйонів гривень переможцями торгів за користування цією землею.

Питання/відповідь щодо коштів, наступний слайд, тут детально зазначень надходження, витрати і кошти, які зараз є в обігу.

По надходженню, суборенда плати, як я сказав, 1,16 мільярда, гарантійні внески учасників – це ті внески по яких відбулися торги. І в результаті торгів підписаний договір на 23,3 – це гарантійний внесок, який сплачується із того, хто зірвав торги.

26 мільйонів – це нарахування на залишок коштів, які є в товаристві. 6,5 мільйона – це відшкодування витрат на підготовку лота, це за землевпорядні роботи. Ну і 15 мільйонів фінансова допомога, яка нам  давалася на старті, на запуск проекту. Тобто загально ця сума складає 1,23 мільярда.

Витрати, сплата на користь держави загалом 601,1 мільйона гривень, тобто це те, що сплачено в державу. Що сюди входить? Орендна плата – 272,6 мільйона гривень, податок на додану вартість – 194, мінімальне податкове зобов'язання – 55 мільйонів, податок на прибуток – 43, земельний податок – 17, ЄСВ, ну і ви бачите все на екрані.

Адміністративні витрати: заробітна плата – 22 мільйони, адмінвитрати – 44,7 мільйона, придбання основних засобів – 2,4 мільйона і ми повернули фінансову допомогу, яку брали ще в листопаді минулого року.

Обігові кошти, які є у державного товариства – це 588 мільйонів. Що це за кошти?  Це авансові платежі отримані після проведення торгів; це земельний податок, який буде сплачений; це помісячна орендна плата за земельні ділянки, які не передані в суборенду. Тобто є, ще бачте, у нас різниця 73,8 оголошено і 61 здано. Цю різницю, оскільки, процедура відбувається так, що ми оформлюємо ділянки в оренду, виставляємо на торги, проходить місяць для того, щоб учасники ознайомились з лотом і є ще місяць на підписання договору. Тобто практично ці два місяці ми маємо сплачувати оренду за земельні ділянки, за державні земельні ділянки.

Крім цього, є земельні ділянки по яких зривають торги і по них ми теж сплачуємо державі оренду, орендну плату до того часу поки ця земельна ділянка не буде вже передана за договором суборенди і не буде підписаний такий договір і сплачені кошти.

Наступний слайд. Також ми проводимо, те, що я говорю по зривах. Для чого люди зривають торги? Для того, щоб продовжувати незаконно обробляти ці земельні ділянки. Вони думають, що виставили торги, зірвали і далі можуть на цьому працювати, то у нас так не працює, тому що на кожну земельну ділянку тільки пройшли торги, якщо там поставили високу ставку. Найбільша ставка була за 32 гектари мільярд, ми ж розуміємо, що їх не будуть платити.

Тому на такі земельні ділянки на всі ми виїжджаємо, але разом з тим, проводимо супутниковий моніторинг використання земель. Тобто є земельні ділянки, які ще не передані у користування і можуть бути, припустимо, засіяні на такі теж виїзди ми проводимо.

На сьогодні ці виїзди проведені по 303 земельних ділянках, більше як на 20 тисячах гектарів виявлені самовільно зайняті. Ви бачте на екрані: Київська, Полтавська, Херсонська, Харківська, Львівська, Закарпатська, Сумська область. По всіх  земельних ділянках  розпочаті або вже йдуть кримінальні провадження. Навіть у нас є звернення до Служби безпеки, в ДБР, що по частині земель ми побачили якусь незрозумілу співпрацю правоохоронців і тих  людей, які самовільно посіяли земельні ділянки. Тому ми звертаємося і цей момент також контролюємо.

Якщо підсумувати це все (наступний слайд, будь ласка) середня вартість  в розрізі областей, це теж важливо розуміти, скільки в середньому сплачує за користування за один рік користування землею. Нагадаю, що це 14 років – для однорічних насаджень, і 25 років – для багаторічних. Лідерами є: Львівська – 47 тисяч за гектар; Івано-Франківська – 47 тисяч; Вінницька – 39 тисяч; Черкаська – 39 тисяч; Полтавська – 35 тисяч.  Тобто це ті кошти, які сьогодні сплачують аграрії за користування землею. Причому скажу, що перед сьогоднішньою зустріччю чув про те, що є велика кількість договорів, які підписують і потім там не платять, то їх тут немає. У нас іде процес таким чином, що спочатку іде оплата, а потім підписання договору. Тобто тут це все іде мова про сплачені кошти і все про заключення договорів.

Наступний слайд, будь ласка. Також є така цікава інформація, які ж земельні ділянки користуються найбільшою популярністю, які найбільш цікаві. То ми бачимо, що у нас вартість земельної ділянки прямо  пропорційна до кількості учасників. Тобто чим більше учасників на торгах, тим вища вартість, яку платить користувач за земельну ділянку. От, наприклад, найбільш цікавими є сьогодні земельні ділянки від 500 до 1000 гектарів. Тобто це земельні ділянки в єдиному масиві також від 50 до 100. Тому аналізуючи цю інформацію можна вже зробити висновки, як там надалі, якщо буде, чи коли буде другий пул, в яких саме площах можна виставляти земельну ділянку. Звичайно, це залежить від регіону. Ми бачили на попередньому слайді. Але, якщо їх співставити по відношенню до площі, то маємо саме такий результат.

Наступний слайд. Також, коли розпочинався проєкт, багато було розмов про те, що це все робиться для великих холдингів, для великих агрокомпаній, але сьогодні ми бачимо, що конкурувати можуть саме по такій вартості невеликий бізнес, а саме, ми бачимо, що найбільше це малі с/г господарства з чисельністю до 50 працівників. Тобто практично відносно 1,3 відсотка – це малий і середній бізнес. Тобто мова тут… (Шум у залі)

Це вся інформація у відкритому доступі.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Ми це бачимо лише з вашої зараз презентації, вам або вірити, або ні.

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. На ваш запит я можу надіслати перелік підприємств, ну, якщо бажаєте – без проблем, тому що ми ж говоримо про те, щоб я коротко поінформував про те. Якщо я буду виносити на екран всі підприємства – це буде некоректно. Але, звичайно, ну, тобто це говорить про те, що все-таки проєкт – це про розвиток фермерства.

І наступний слайд, будь ласка. Аналізуючи рік роботи, аналізуючи передані земельні ділянки, аналізуючи зірвані торги, ми ще раніше зверталися з тим, щоби внести зміни в деякі нормативні документи для того все-таки, щоби покращити саме механізм передачі державних сільськогосподарських земель, а саме, це встановлення гарантійного внеску в розмірі 100 відсотків від орендної плати, перерахування гарантійного внеску в повному обсязі організатори торгів, спрощення процедури зміни цільового призначення, поділу земельних ділянок, тут іде мова про те, що в майбутні... ну, на сьогодні не можуть передаватися земельні ділянки, наприклад, включатися в другий пул, де є наявне нерухоме майно. А оскільки підприємства, в яких вилучається земля, в більшості в банкротстві або збиткові, в них немає коштів, щоби розділити земельні ділянки.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. (Виступ без мікрофону)Пане голово, це вже пішли зміни до законодавства. ... (Не чути)

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. Так, це...

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. (Виступ без мікрофону)Дивіться, якщо ви хочете запропонувати зміни до законодавства, ви можете ... (Не чути)

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. Я хотів завершити саме...

 

ТОРОХТІЙ Б.Г.  Ми по вашій роботі питаємо, ми ж не питаємо у вас по змінам до законодавства. Це наша робота, це наші закони.

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І.  Тому я, маючи свій досвід, звертаюся до вас з проханням...

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. (Виступ без мікрофону)(Не чути) якщо ... (Не чути) минулі презентації, так,  це ж ці правки, які нічим не відрізняються від нової презентації. Дивіться, ви ж роботу свою ... (Не чути), а зараз ви вже нам почали переходити до змін до законодавства, до нашої роботи. Якщо ви хочете нам щось запропонувати, відповідно ви можете звернутися до свого органу управління, яке має також розробити відповідні зміни, подати їх через Кабмін і все інше зробити.

А не ви хочете вже відразу нам щось там запропонувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Богдан Григорович, дякую за коментар. Ви закінчили з презентацією?

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І.  Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, колеги, у нас... (Шум у залі) Що, що?  Так, ми можемо перейти до запитань, чи, можливо, ще вислухаємо представника, голову Держгеокадастру?

 

_______________. (Виступ без мікрофону)(Давайте запитання, потім голова кадастру і...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, а потім Мінфін. Добре?

Будь ласка.

 

_______________. Пан Ярославський, ви неодноразово, це така формальність, але вона за собою, в принципі, якби... певні запитання. Ви кажете, вам передали в управління. Згідно постанови Кабінету Міністрів, то вам передали в постійне користування, а не в управління. Це трошки різні речі.

І в мене зразу виникає питання. Чи зареєстрували ви право постійного користування на всі земельні ділянки, які були вилучені та передані вам в постійне користування відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів 541 від 13 червня 2024 року? Повторюю: чи зареєстрували ви право постійного користування?

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. Так, ми зареєстрували право постійного користування. Я, коли починав говорити, казав, що минулого разу я про це розповідав. Але якщо цікаво, звичайно, я розповім, що Кабінетом Міністрів було прийнято розпорядження. Ми отримали це розпорядження і за допомогою там 64 нотаріусів у місті Києві перереєстрували право постійного користування з 59 підприємств, одне не вдалося, тому що воно було в арешті, те, про що я говорив на початку сьогоднішньої зустрічі, і перереєстрували право постійного користування на 90,9 тисячі гектарів.

 

_______________. Добре. (Не чути)

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. На площу 61,5 тисячі гектарів.

 

_______________. Який відсоток?

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. Зараз скажу. 67 відсотків.

 

_______________. 67 відсотків. Добре.

Чи можна пояснити, чому згідно відкритих джерел відсоток торгів, які відбулись по земельних ділянках сільськогосподарського призначення державної власності, в інших учасників ринку були більше, ніж у вас? У інших більше 50 відсотків, у вас – 20-25.

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. Відсоток чого, вибачте?

 

_______________. Чим можна пояснити, чому згідно відкритих джерел відсоток торгів, які відбулись по земельних ділянках с/г призначення державної власності в інших учасників ринку були більше, ніж у вас? У інших це 50 відсотків, ну наприклад, кадастр…

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. Відсоток торгів, який відбувся?

 

_______________. Дивіться, да, проходять торги… воно все одно не працює.

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. Це щось…

 

_______________. Торги можуть відбутися, а можуть бути зірвані. Просте ж запитання: у вас 20-25 відсотків, у інших учасників ринку, з моїм аналізом, 50. Чому саме так?

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. Це не відповідає дійсності, тому що не може бути у нас зривів значно менше, чим 50 відсотків. Зривів торгів, я на сьогодні нарахував цю цифру, вона точно менше 20, менше 30 відсотків – тисяча відсотків, а я думаю, що менше 20-и. Тому що у нас практично зараз питання зривів торгів, практично їх немає Це земельні ділянки із такої кількості, можливо, їх там 20 чи 30, по яких зривають, і по всіх з них ми виїжджали на земельні ділянки. При тому, що ми не впливаємо на хід торгів, торги відбуваються на майданчику, на системі Prozorro.Продажі. Тому саме чому зривають або не зривають, це тут уже ми не впливаємо на цей процес, на те, що вони відбулись. Їх відбулося значно більше, зривів значно менше, чим ви говорите. Ми проаналізуємо це теж і додатково повідомимо, але я впевнений, що їх значно менше. Але це не від того, що ми гарно працюємо чи погано, це від нас взагалі не залежить.

 

_______________. Я ще раз хотів би просто сказати, що з відкритих джерел я проаналізував з 18-го по тире 20-й рік проведення торгів Держгеокадастру, який виконує, виконував і має на сьогоднішній день таку саму можливість проводити ці земельні торги. Відсоток їх, проведених, більше, ніж у вас. І я провів цей аналіз, це відкриті джерела.

Я на що хотів би звернути увагу до колег? Що з вашої презентації, з тим, що ви хочете... А, мені підказують... Да, допомагай.

Отже: "Повідомляємо, що ТОВ "Держзембанк" у 2024 році проведено 304 земельних торгів у формі електронного аукціону, з яких передано у суборенду 175 земельних ділянок загальною площею 10842... за період з 01.01.2025 по 01.10... Проведено 3280 земельних торгів у формі електронного аукціону, з яких передано в суборенду 727". Тобто ви провели 3280 торгів, тобто торги були, але 727 лише передані в суборенду. Скільки це відсотків? Почекайте, кадастр провів 18 тисяч торгів, з яких було передано... які відбулися – 9 тисяч. Це проста аналітика.

Я до чого веду? Шановні колеги, всі ми пам'ятаємо, як ми приймали законопроект 7588. Колеги, чуємо, да? Пам'ятаєте, який у нас був... в комітеті дуже багато запитань і тому інше. І на сьогоднішній день, коли ми отримали пропозицію до зміни до бюджету, подання правок від Держгеокадастру і взагалі від Міністерства економіки, агропромислового комплексу і екології певні пропозиції для допомоги кадастру у виконанні їхніх повноважень як центральним органам виконавчої влади.

До чого я веду, шановні колеги? Що, в принципі, кадастр має ту саму функцію, і він її виконував до 2020 року. І на сьогоднішній день ви заключаєте договір оренди на 50 років з кадастром під 12 відсотків. Правильно? Окей.

Кадастр на сьогоднішній день, я прочитав законодавство, не має  зобов'язання заключати з вами договори оренди, як зобов'язання згідно законодавства, такого  зобов'язання немає. Якщо я помиляюсь, пан Дмитро, може мене поправити.     

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Це питань немає, порядок, я кажу зобов'язання згідно з законодавством.

Все, що ви представили на фінансовому звіті, для мене це зараз фінансовий звіт і для Олександра Кави, це в принципі він теж його роздивляється, як фінансовий звіт.

Ви зазначили, що в державний бюджет потрапило 220 там з чимось мільйонів гривень, правильно?

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. А тепер питання, з оренди землі?

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Вибачаюсь, з плати за землю? Я хочу зазначити, що ви говорите під стенограму. Ці кошти, які потрапили в бюджет, –  це плата за землю була, чи це ще також з податків, які ви сплачуєте як ТОВ "Зембанк"? 

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І.  Зараз я відкрию, щоб не помилитися.

 

_______________. Повторюю запитання, мене цікавить сплата за землю, скільки потрапило до бюджету?

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. Зачитую: 272,6 мільйона – орендна плата.

194,7 – це податок на додану вартість.

 

_______________. Ні, це вже інше, це ті податки, які по суті розвиваються при сплаті на землю. 

Поясніть, якщо б цей аукціони проводив кадастр і тим самим, той самий аукціон, та сама гра йде в Prozorro на процентній ставці, то ці кошти, які ви перераховуєте, як ви сплачуєте ЄСВ, воєнний збір і тому інше, це те, що у вас розмивається, а воно би все йшло в державу, як сплата за землю.

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. Тут питання, слово "розмивається", якось неправильно звучить.

 

_______________. Чому?

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. Як розмивається, це ПДВ, податок на додану вартість, як він розмивається?

 

_______________. Ні, розмивається у вас. Я поясню, що маю під цим терміном, якщо вас цей термін не влаштовує. Коли у вас йде 12 відсотків сплата за землю кадастру, тобто державі, яку ви берете в неї оренду. Потім граєте на аукціоні, виставляєте її в суборенду. Тобто вищий процент, який грає на аукціоні потрапляє до вас, і ви вже з нього сплачуєте всі інші податки.  …(Не чути) це інші податки.

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. Дивіться, ми говоримо про …(Не чути)   що ці землі передаються в Держзембанк чи передаються в Держгеокадстр. І в Земельному кодексі прописаний порядок, як відбувається передача, я ж його не придумував, це ж ви приймали. І ви приймали…

 

_______________. …(Не чути) ви сказали ключову фразу : "це ж ви приймали"

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. Правильно.

 

_______________. Так, а дивіться далі.

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І.  Ні, то давайте я …

 

_______________. … профільного замміністра тут це і до Дениса Башлика, Олександра Кави як людина, яка, дай бог здоров'я, перелопачує ці всі наші правки до 1 жовтня, що ми подаємо, а ми їх тут ще дивимося також. І до пана Дмитра, чи зменшаться витрати на адміністрування, податкове навантаження та інші витрати у разі проведення земельних торгів  по земельним ділянкам с/г призначення державної власності напряму Держкадастром? Тобто всі ці, як на мою думку, на мою виключну думку як людини, яка працює з бюджетом вже 6 років, незрозумілі видатки, про які ви всі прописуєте там  великими цифрами, могли напряму потрапити до бюджету як орендна плата.

 Повторювати запитання? Чи зменшаться витрати на адміністрування, податкове навантаження та інші витрати у разі проведення земельних торгів по земельним ділянкам с/г призначення державної власності напряму, по суті, центральним органам виконавчої влади Держгеокадастром? Враховуючи, що це державна установа.

Будь ласка, хто, я не знаю, пан Дмитро.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Денис може, да, чи ні?

 

_______________. Ну, насправді, так одразу відповісти, наскільки вони зменшаться – це дуже складно. Тому що це потрібно взяти і порахувати розформовані відділи аукціонів, які  були раніше в головних управліннях Держгеокадастру, їх зарплатний фонд і все інше.

Єдине, що я можу сказати, що в період, коли Держгеокадастр проводив аукціони, 99, напевно що 100 відсотків всіх аукціонів, які проводились, проводились за рахунок  виконавців, тобто затратної частини там взагалі не було.

З приводу того, чи зменшиться податкове навантаження? Ну давайте дивитись на поточне законодавство і сплату податків, ну ПДВ б там не виникло – це все, що я можу зараз сказати. Але точно сказати там наскільки б зменшилось, на жаль, я зараз не можу прокоментувати, бо ну ми порівнюємо неіснуючу структуру,  це колишній Відділ аукціонів Держгеокадастру з існуючою структурою, яка працює.

 

_______________. Можна п'ятий слайд вивести, будь ласка.

Шановні колеги, я гадаю, що надходження збільшилися, не значну частину, тут навіть нам показує Держзембанк, ну там 44 мільйони, там можливо щось потрібно вирахувати, 6,8 відсотка.  Тобто якщо б напряму Держгеокадастр передавав в оренду земельні ділянки, я так розумію, можливо поправите мене, то ми б уникнули заробітної плані, інші адміністративні витрати і придбання основних матеріальних засобів.

Тобто надходження до державного бюджету збільшилися б, але тут також не надходження. Ну надходження до державного бюджету збільшаться, але якщо буде напряму кадастр передавати земельні ділянки і це можливо зацікавить більше наших мажоритарників. То збільшаться надходження до органів місцевого самоврядування, тому що вони будуть отримувати свій відсоток, там не від 12 відсотків, які пропонується, які зараз сплачує Держзембанк, а вони будуть отримувати від фактично там зарахованих коштів.  

Це може бути там 18 відсотків, там 20 відсотків, свої 10 відсотків від цього коштів. Тому виграють тут багато хто і в тому числі органи місцевого самоврядування, у них поліпшиться також... краще їм буде жити. Якщо я правий, можливо, пан заступник прокоментує це чи геокадастр. Яка ваша думка?

 

_______________. Чути мене, так?

Дякую, по-перше, пану Ярославу за презентацію; по-друге, шановним колегам народним депутатам за коментарі.

Я хотів би рефлексію зробити на те, що пан Артем сказав з приводу, зменшаться чи не зменшаться видатки і яка буде затратна частина.

 

_______________. І адміністрування.

 

_______________. І адміністрування, так, абсолютно вірно.

Дивіться, від заробітної плати працівникам Держгеокадастру, які будуть це готувати, ми точно нікуди не дінемось, тобто це залишиться. Єдина зміна буде, мені видається в тому, що ці видатки вони будуть фіксовані і контрольовані, тому що ми як державна установа і орган державної влади ми робимо розпис бюджету помісячний, де закладаємо це в план. Відповідно те, що по факту використовуємо, воно буде використано, те, що не використано по факту, воно буде повернуто. Тому тут не буде динаміки, не буде великого зростання.

З приводу того, наскільки це буде ефективно, до цього питання я пропоную повернутися після моєї презентації, тому що там буде дуже багато проблем насправді висвітлено, з якими зараз ми стикаємося. І власне, на підставі цього і на основі цього уже тоді варто буде прагматично оцінити, наскільки це взагалі доцільно обговорювати.

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. Дякую, шановні колеги, за надане слово. Дякую, Артем Олегович, і всім за важливі запитання.  І суть, я зрозумів, їх в одному.

І в мене запитання буде звучати так. В минулому ваш керівник Віталій Станіславович фонду, потім міністр 24-й цілий рік, ну, з осені, потім 25-й цілий рік на всіх ефірах, на всіх конференціях, які будь-де відбувалися, казав, що завдяки орендній платі і роботі вашого відомства Держбанку буде 1 мільярд гривень для підтримки тваринництва і завжди було слово "від оренди землі".

Згідно вашого звіту, сьогодні вже жовтень місяць, згідно оренди, на цю програму може бути виділено 272 мільйони. Тобто план виконаний на 27 відсотків, виходить так. Тому що звучало на всіх конференціях "від оренди землі". Як далі жити українській корові, дайте мені відповідь? Де взяти ще 730 мільйонів? Законопроект про благополуччя приймаємо, тільки без грошей. Да?

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. Дякую за запитання. Звичайно, коректно на це запитання відповідати тому, хто про це говорив, так, Віталію Станіславовичу. (Шум у залі)

 Але, ще раз дякую за ваші оплески, мені приємно дуже, як на сцені. Дивіться, якщо ми говоримо про перший пул земель… Якщо вам цікаво, то я відповім на ваше запитання. Перший пул земель 90,9 тисяч гектарів. Тобто, якщо ми візьмемо нормативно-грошову оцінку цих земель і помножимо на 12 відсотків це буде 350 мільйонів гривень. Тобто із всіх земель, якщо їх передати в оренду, це 12 відсотків. Нормативно-грошова оцінка фіксована, 12 відсотків – це фіксовано. Проста математика. Множиться нормативна на відсоток і виходить 350 мільйонів. Тобто де 350 мільйонів, і де  мільярд? З тих земель, які є в постійному користуванні підприємства, не можна було ніяким чином видавити, з 350 мільйонів зробити мільярд.

Мова йшла про те, що буде сформований другий пул земель, це 260 тисяч гектарів, які теж будуть передані в Земельний банк. І разом та площа, плюс ця площа сформує нормативно-грошову оцінку, з якої 12 відсотків буде 1 мільярд. Оскільки другий пул земель не був сформований, а ті пропозиції, які були надані вони були відкликані, тому не сформувався другий пул земель і тому і немає цього мільярда. Тому я можу говорити тільки за те товариство якому ми передали 90 тисяч гектарів із тих земель, які були передані нам, ми передали максимально всі земельні ділянки, які можна було. І про це я на слайді зазначав, показував і ви ж бачили по решті заміновані, активні бойові дії, тобто ті землі, які можна було передати ми на сьогодні передали. І, якщо буде другий пул, якщо буде 260 тисяч гектарів, тоді буде відповідно і цей мільярд. Дякую.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Виходить, Ярослав Іванович, що в минулому керівник українців, українських корів в оману ввів? А чому другий пул не сформований? Як це пояснити зараз? Багато комплексів будуються, люди очікують люди очікують якісь кошти. 6 листопада вступає в дію, закон, який, як ви знаєте, про трансжири, молочних жирів ще більше потрібно буде. Тобто все було сплановано наперед, перераховано до копійочки. Що сьогодні українській корові сказати, що ви другий пул не сформували українському фермеру? Так вона від цього не наїсться, але фермери будуть знати, що їх виходить обманули, ввели в оману.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка,  Ігор Олександрович.

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. Бо це питання не зовсім моє.

 

ТИМОШЕНКО І.О. Я прокоментую, оскільки, дійсно був розрахунок на великий другий пул, це 250 тисяч гектарів. Ви пам'ятаєте, що Фонд державного майна розробив проект розпорядження Кабінету Міністрів, там ми включили і землі в тому числі Національної академії аграрних наук для реалізації цього проекту. Але був відкликаний, дійсно, тому що навіть в рамках комітету вашого був розгляд цього питання.

На сьогоднішній день ми підготували новий вже проект розпорядження Кабміну виключно за рахунок земель ті, що знаходяться в управлінні підприємств Фонду державного майна України, не беремо жодних інших органів управління. І цей проект розпорядження знаходиться на розгляді Кабінету Міністрів і ми сподіваємося на це рішення, яке дасть можливість нам в подальшому виконувати ті плани про які ми говорили.

 

_______________. (Не чути)

 

ТИМОШЕНКО І.О.  Так, будь ласка,  до 31 тисячі...       

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  (Не чути)…дискусію, а ніхто мене просто-напросто не чує. Я простими речами, простими словами і цифрами говорю. І пан Олександр Кава, який представник Мінфіну, який відповідальний за видатки і надходження до країни, не може зараз зі мною посперечатися, що якщо це робив би кадастр, то українська б корова для пана Дмитра Вікторовича отримала б мільярд уже за цей рік. А тут нам кажуть, що дайте нам ще один пул для того, щоб дійти до цього мільярда.

Пан Олександр Кава, чи помиляюсь я в цих твердженнях?

 

КАВА О.С. Дякую за запитання. Треба детально продивитися видатки, які були в одному випадку, в іншому випадку. І тоді ми можемо дати вам однозначну відповідь. Але...

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.   Ну, це ж, дійсно, дивіться, це просто зараз смішно: треба подивитися видатки. Добре, ми, дай бог, зараз, може, створимо робочу групу для того, щоб в наступному бюджетному році ми чітко проаналізували роботу. Але для мене як людини, яка прийшла з бізнесу, де я бачу чітко, що за використання землі є, певно, 200 з чимось мільярдів, ті, які 12, відсотків,  а всі інші видатки, які ви вказуєте, – це виключно ваше адміністрування і ті податки, які від створеного Зембанку. Ну, колеги, ну, як кажуть наші колеги з "Голосу", ну come on! Ну, це ж видно, як білий день. Про який другий пул і зміни і до законодавства ми взагалі можемо говорити? 2018-2020 рік – ніхто не потребував змін до законодавства. Країна працювала, йшли аукціони. Як показує аналіз мій, на 30 відсотків ефективніше від вас.

А також до твердження, я вибачаюсь, Дениса Олександровича. У мене ж був запит. У вас на сьогоднішній день, дійсно, історія згідно з цими кадрами, які проводять ці торги, є питання. Але у вас на сьогоднішній день їх 182 людини, які можуть проводити ці торги. Тобто вони у вас присутні, вони розписані. Да, дійсно, їх було 320, на сьогоднішній день це 182.

Колеги, я просто про що говорю? Кожний рік ми розбираємо бюджет. Кожний рік, бюджет, сидимо до 4-ї, 5-ї ночі, йдемо по правках. Кожний рік ми як бюджетний комітет боремося за цю копійку, яку повинні надати нашим фермерам. Перед нами зараз гуляє, по суті, непонятно де 1 мільярд гривень, який міг би бути отриманий від державної установи центрального органу виконавчої влади кадастром, який має всі повноваження, всі можливості і всі-всі необхідні для цього інструменти.

Що я пропоную? Моя пропозиція, щоб у наступний рік пул, який складеться, нехай його використає так Держгеокадастр. І давайте проаналізуємо, як ця робота потім складеться, хто більший відсоток принесе в державу. Ми як державники, це наш обов'язок, тому що тут, знаєте, на обличчя, по суті, недонадходження до державного бюджету. Це факт.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артем Олегович.

Торохтій, будь ласка, коментар…

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Ігор Олександрович, підкажіть, будь ласка, яка кількість гектарів знаходиться в управлінні Фонду держмайна ще, крім Держзембанку?

 

_______________. Окрім Держзембанку, так скажімо, вся розкладка: 98 тисяч – це окупація, 27, 28 тисяч – це судові спори по переходу з державної в комунальну власність. 22 тисячі – це непридатні для аукціонів з різних причин різні земельні ділянки. 22 тисячі – це арешти земельних ділянок, де не можна здійснювати жодних дій. 11,5 тисячі – на стадії реєстрації. Під нерухомим майном 42 тисячі. І на сьогоднішній день все те, що можна вже виставляти, 90 оці тисяч, про які йдеться у презентації, є в Зембанку, і 31, ну майже 31 тисяча на сьогоднішній день – в проекті для рішення Кабінету Міністрів. От вся... (Не чути)

 

_______________. Можна я ще ... (Не чути). Ну, у нас просто єсть вопрос. В управлінні Фонду держмайна нам колись презентували 300 з чимось тисяч гектар.

 

_______________. Так, так і я є, я ж вам про це і говорю, що... Я ж всю розкладку по кожній позиції вам дав.

 

_______________. Тобто у нас 300 тисяч гектар, з них 90 – ми можемо тільки здавати, 30 – ви ще можете доздати. А все інше?

 

_______________. Все інше блокуємо до подальших пулів. Наприклад, там, де потрібно поділити землі під нерухомим майном, 42 тисячі, здійснюється поділ земельних ділянок, так. На стадії реєстрації я вам перелічував, да, там, де арешти, де на стадії реєстрації, це ще 52 тисячі.

 

_______________. Так скільки вам часу потрібно?

Дивіться, ви фактично з 300 з чимось тисяч ви тільки можете 130 здати.

 

_______________. Сто тридцять, чому? Зараз 40 тисяч ми готуємо теж поділи і це третій вже пул.

 

_______________. Ну, це ви ще три годи будете рахувати, поки ви будете, поки ви будете ще й робити, їх розділяти і пішло, поїхало. А кримінальні справи будуть відкриватися на керівників, який ви попризначали,  ну, це зрозуміло.

Тобто фактично із цього пулу ви можете тільки зробити 130 тисяч? З другим пулом. Дев'яносто зараз...

 

_______________. Які вільні від обтяжень – це дійсно так, 130 тисяч.

 

_______________. Ребята, что-то 7588 как-то дал сбой, вообще дал сбой кардинально.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. (Не чути)

 

_______________.  Дякую, Олександр Васильович.

Да, я хотів би трошки переключитися від цих фінансово-економічних наших розбіжностей і суперечок до все ж таки більш політичної площини. Як правильно сказав Ігор Олександрович, там був другий пул готовий, перелік був підприємств. У нас дійсно був комітет по цьому питанню. Але він стосувався не того, що там хтось був проти другого пулу, того переліку підприємств, він стосувався того, що там була певна дискримінація, певна несправедливість дискримінаційна стосовно тих підприємств, які володіють земельними ділянками на праві постійного користування. Якщо пам'ятаєте, Ігор Олександрович і Ярослав Іванович, я запитував у вас на тому комітеті, який був стосовно академії, які ми проводили. У нас є Академія аграрних наук, там з своїм пулом, там 300 з чимось чи 200 з чимось тисяч гектар землі. У нас є пенітенціарна служба у них там 49, чи там 47, чи 43 тисячі гектар землі, я не пам'ятаю. Але ці всі цифри приблизно знають. І у нас є Міносвіти, в якому 102 тисячі гектар землі в постійному користуванні. І я питав, поставив питання пропорційно, в яких  еквівалентах ви вилучали землю в цих підприємствах всіх? Виходить так, що самі слабкіші виявилась Академія аграрних наук, ви у них вилучали там штабелями просто цю землю всю підряд. У пенітенціарки із 43 тисяч гектар вилучили там 18 чи 20 тисяч гектар землі, а у Міносвіти, ви відповіли, що жодного гектару землі не вилучили. Тобто постає питання. Чому така несправедливість відбувається? І тут питання не в тому, що треба  у Аграрній академії вилучати чи не треба. Да, ми дійсно захищали науку, у нас дійсно було питання, стояло, що не можна под откос брати всі підприємства і вилучати підряд у академії. Але зараз питання стає відкритим, воно залишилося відкритим, і в презентації ми цього знову ж таки не побачили. Можливо це трошки не предмет сьогоднішньої зустрічі нашої, але все ж таки хотілось би почути, якщо ви готуєте наступний пул і у вас є перелік. Яку все ж таки кількість земельних ділянок ви вилучаєте в наступному пулі у Міносвіти, у пенітенціарної служби і у Академії аграрних наук пропорційно хоча б? Бо ми за справедливість. Ну, я тоді це говорив і зараз це говорю, давайте вилучати пропорційно. Якщо ви у академії вилучили там 50 відсотків землі, то вилучіть у Міносвіти 50 відсотків і у пенітенціарній службі 50 відсотків, щоб воно хоч  якось було справедливо. Бо всі ці, в принципі, там всі ці підприємства вони всі збиткові, що в академії, що в пенітенціарній службі, що в Міносвіті. Там ситуація плюс/мінус однакова. Дайте, будь ласка, відповідь.

 

_______________. Вилучили і їм передали, і ми в бюджет на 50 процентів зменшили  (Не чути)…

 

_______________. Зараз ми говоримо про те, що у нас діє Закон 7588, ми  його не відміняли.

 

_______________. А там не говоримо, куди вони повинні піти?

 

_______________. Це вже політичне питання. Їх в любому випадку треба вилучати пропорційно. Якщо буде вилучати Держгеокадастр, то Держгеокадастр. Якщо це буде вилучати Фонд держмайна, то хай Фонд держмайна. Це Кабмін має прийняти рішення і цю землю передавати. Але як ви це бачите? Який наступний перелік у вас? Будь ласка, поясніть.

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. Це питання не зовсім до мене, я як керівник державного товариства "Держзембанк" (Не чути) як саме в нас відбувається передача земель, те, що я сьогодні зробив. Тому прошу Ігоря Олександровича...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ігор Олександрович, будь ласка, це більше для вас.

 

ТИМОШЕНКО І.О. Те, що я сказав, що в другому пулі в нашій найближчій пропозиції це до 31 тисячі гектарів землі, це землі виключно ДП  "Управління Фонду державного майна України". Там немає жодного... освіти і пенітенціарної служби, тільки Фонд державного майна України.

 

_______________. Ігор Олександрович, я запитав про ту кількість земель... ну, ми знаємо, що в першому пулі ви вилучили яку кількість земель, там до 20 тисяч гектар землі у пенітенціарної служби, у Міносвіти – 0, і все інше – це була Академія і інші підприємства, які були на балансі Фонду держмайна України, які вже передавалися в оренду в Держзембанк. Наступні кроки, які у вас? Скільки ви плануєте вилучити земель в наступному пулі в академії, скільки в Міносвіти і скільки пенітенціарної служби?

 

ТИМОШЕНКО І.О. Не плануємо зараз у тому другому пулі, в тому проекті розпорядження, яке на сьогоднішній день вже на розгляді, немає жодного гектару Академії аграрних наук, Міносвіти і пенітенціарної служби.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. У мене тоді питання, Ігор Олександрович, а коли ви плануєте вилучати далі ці землі? Ми ж, в принципі, для того закон і голосували, для того, щоб ви неефективні підприємства, їхню землю переводили на Фонд держмайна і передавали її в постійне користування... не в постійне користування, а в оренду в Держзембанк. Якщо в першому пулі вилучалася земля частково в пенітенціарці, частково в академії, чому ви зараз вилучаєте землю, тільки яка там у предметі відання Фонду державного майна, чому ви не розглядаєте далі питання Аграрної академії, пенітенціарки і Міносвіти? Все ж таки там великий банк землі, там менше спірних питань і  можна було б суттєво ними збільшити сам Земельний  банк.

 

ТИМОШЕНКО І.О. Чому не розглядаємо? Ми якраз звертаємося і до Академії аграрних наук, і до Міносвіти я можу вам надати як мінімум три-чотири листи-звернення, і відповіді і від Академії наук, і Міносвіти, де вони не вважають за потрібне передавати. Ми ж хочемо, щоб це зробити в цивілізований спосіб, щоб не було потім при погодженні їхнє непогодження. На жаль, немає позитивного результату ні від Академії аграрних наук, ні від Міносвіти.

 

_______________. Я вибачаюсь, звичайно я просто хочу все ж таки довести до логічного завершення, коли був, перший пул створювався, там в принципі ніхто ні в кого не питав, там така була процедура більше примусова, скажімо так. Да, ви подали, Кабмін затвердив, ви вилучили. Зараз, можливо, треба якусь політичну волю мати і все ж таки розуміти, що ми аналізували це. Ми законопроект розробляли, ми аналізували ці всі державні підприємства, хто, як ці землі обробляє, ми розуміємо, що там в принципі ефективності нуль, хто ці землі обробляє теж великі питання навіть у цих структурах, про які ми говоримо.

Чому зараз ви таким політичним рішення не подасте все ж таки подання на Кабмін з переліком, пропорційним переліком земель цих державних підприємств і установ, і не передасте їх в постійне користування на Фонд держмайна з подальшою передачею в оренду їх Держзембанку?

 

ТИМОШЕНКО І.О.  Питання, можливо, дійсно риторичне. Ну, якщо ми будемо подавати такі пропозиції, ми знову ж таки будемо мати непогодження від міністерств, хоча спробувати ми можемо. Нам, до речі, Міносвіти так само по Академії аграрних наук, хоча це не в їхньому підпорядкуванні ці підприємства, воно пише нам проте, що це не можна робити, бо підприємства займаються наукою, ми теж поважаємо науку.

 

_______________. (Не чути)

 

ТИМОШЕНКО І.О.  Так.

 

_______________. Ігор Олександрович, підкажіть, будь ласка, які дії вживаються щодо розпорядження Кабінету Міністрів від 10.05.2024 року 416-а, про передачу єдиного майнового комплексу державних підприємств?

І ви сказали були, що у вас є інформація про те, що ви звертаєтесь до Міносвіти, юстиції і Академії аграрних наук з листами там чи з вимогами, як воно правильно взагалі у вас знаходиться, про те, щоб вони там погодили передачу земельних ділянок, цілісних майнових комплексів тощо і вони вам відповідають. Можете, будь ласка, надати на комітет ці всі ваші звернення і відповіді вам, щоб ми не рахували, що ви якось у бездіяльності.

І прокоментуйте, будь ласка, щодо постанови, яка була.

 

ТИМОШЕНКО І.О.  А можете нагадати, що саме стосується…

 

_______________. Державної кримінально-виконавчої служби України передача.

 

ТИМОШЕНКО І.О.  Це була, напевно, 115-а.

 

_______________. Так. Бачите, 115. Там ще залишилися якісь частини, які ваші дії вживалися для того, щоб передали вони повністю майно.

 

ТИМОШЕНКО І.О.  Цю інформацію з цього приводу, на жаль, от зараз я вам не можу надати, тому що готувалися зовсім до іншого. Але, в разі потреби, буде запит, надамо, безперечно, всю інформацію. Окей.

 

_______________. Можете рахувати це як звернення до вас, щоб ви надали. Тим паче, що ви самі вже сказали, що у вас є, надайте на адресу комітету дану інформацію.

 

ТИМОШЕНКО І.О.  Добре.

 

_______________. В мене до пана Ярославського. Можна ще вивести п'яту сторінку презентації, можливо, у вас є. Ви зазначаєте суборендну плату 1,16 мільярда, 23,3 мільйона гривень – гарантованих внесків і 26 мільйонів –  нарахування на залишок коштів. Поясніть, будь ласка, гарантовані внески – це ті внески, які були сплачені, вони перераховуються потім до товариства вашого, як прибуток чи що?

І мене ще цікавить 26 мільйонів нарахування на залишок коштів. Який це залишок? В якому банку зберігається? Який відсоток? І, якщо можете, надайте, будь ласка, договір, який ви уклали.

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. Пояснюю. Гарантійні внески учасників. Що це таке? Перед тим, як розпочинаються земельні торги… То я розповім, ви ж питаєте де вони беруться. Тобто перед тим, як відбуваються торги… Ні, не до нас. А я поясню. Я ж вас не перебивав. Дивіться. То я ж пояснюю для того, щоб добре було зрозуміло. Тому я розпочинаю з того, де вони беруться. То їх сплачують учасники перед тим, коли проводяться торги. По тих учасниках, які не стали переможцями, вони повертаються назад. Там, де стали переможцями, ці кошти, сплачені, йдуть... всі кошти сплачуються на майданчики, сертифіковані Prozorro. Майданчики отримують 5 відсотків від виграшної вартості, а залишок по тих торгах, по яких зриваються саме торги, то залишок вони у вигляді гарантійних внесків перераховують нам. Тобто, якщо загально, тобто це кошти – різниця між сплаченими гарантійними внесками учасників і отриманими коштами майданчиками.

Те, що стосується 26 відсотків, це йде нарахування на залишок коштів, на обігові кошти. Що-що?

 

_______________. (Не чути)

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. 26 мільйонів, так, 26 мільйонів, це йде нарахування. У нас кошти зберігаються в Ощадбанку, в Ексімбанку і в ПриватБанку, в державних банках. І це ті кошти, які... йдуть нарахування на ті кошти, які зберігаються в цих банках. Договір з собою я не брав, тому що запиту такого не було.

 

_______________. (Не чути)

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. Добре.

 

_______________. Скажіть, будь ласка, помісячна орендна плата за земельні ділянки, передача в суборенду – це ви сплачуєте не відразу, а ви помісячно платите по цій земельній ділянці. Да?

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І.  Так.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Колеги, давайте трохи розберемося. Ми, коли приймали той законопроект, який був, 7588, взяли на себе відповідальність, для того щоб, дійсно, якісь землі запрацювали. І цей Земельний банк, який ми прийняли, що він буде займатися суборендою, ми розраховували на те, що цим буде займатися не земельний кадастр, а саме Земельний банк для того, щоб це було більш ефективно.

Але зараз ми чуємо або, може, надо нам теж прийняти відповідне рішення до ефективності, да, саме Земельного банку і зрівняти його, якщо цим буде займатися саме земельний кадастр. Но для цього потрібні якісь розрахунки, і саме цим… Я хотів би ще почути Міністерство фінансів, скільки ми там зможемо зекономити, яка буде в нас цифра для того, щоб порівняти ефективність саме Земельного банку і роботи земельного кадастру як державної структури. Бо крім заробітної плати, там теж треба платити, і для мене незрозуміло, бо ми зараз платимо, Земельний банк, якісь там дивіденди, я бачу, 2,8 мільйона, це теж гроші. Ми бачимо 20 мільйонів заробітної плати, але ми все одно в земельному кадастрі теж будемо…

І оцю різницю, чи якщо ми приберемо або відповідне рішення приймемо по ефективності, наскільки це буде ефективніше і більше буде надходження до бюджету? Дякую.

 

_______________. Степан Миколайович, ми пропрацюємо це питання, прорахуємо і подамо вам всю інформацію по обидвох варіантах, і відповідно яка різниця буде у витратах у першому і другому сценаріях.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Дякую. І ще, бо це ще не тільки, там же у нас в Земельному банку і люди працюють, я думаю, що там і багато заброньованих хлопців, які, може, ефективніше попрацювали би на війні. Це теж питання, да? Скільки заброньованих у вас?

 

ЯРОСЛАВСЬКИЙ Я.І. У нас у штаті 27 працівників. 27 людей займаються роботою в товаристві. Заброньованих у нас 4 людини.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Пів взводу, нормально.

 

_______________. Ігор Олександрович, в мене питаннячко по такому підприємству Центр сертифікації та експертизи насіння та садивного матеріалу. Яка доля їх земель? Там вроде, наскільки я знаю, там 5 тисяч гектар землі.

 

ТИМОШЕНКО І.О. Частково землі в першому пулі вже виставлені на аукціони. Немає зараз такої по кожному підприємству: скільки. І в другий пул вони також включаться землі на аукціон.

 

_______________. (Не чути)

 

ТИМОШЕНКО І.О. Ну дивіться, ну, по-перше, ми завжди виходимо з того, що кожне підприємство має ще розрахуватися з тими боргами, які в нього є, і не можемо знекровлювати його, будемо так говорити. І деякі підприємства, наприклад, є з тваринництвом, які теж ми бережемо і намагаємося їх не... ну, не забирати всю землю. Тому, ну, має бути якийсь збалансований підхід, ми його дотримуємося.

 

_______________. ...(Не чути)

 

ТИМОШЕНКО І.О. Прошу? Тут немає, тут немає. Але там є землі, які потребують поділу, до речі, зараз 5 тисяч гектар ми вже саме з цього підприємства здійснюємо поділ земельних ділянок через... без коштів державного бюджету, за допомогою грантових коштів це здійснюється і будуть виставлені на торги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, виключите мікрофон.

Дякую.

Дивіться, в нас сьогодні вже так багато ми... це дискусія така довга, і ми бачимо, що дійсно є проблеми в цій тематиці. Ми не вислухали Держгеокадастр. Але я пропоную пану Дмитру дуже коротко саме по цій тематиці сказати. Бо у нас є ще третє питання саме по... ваше основне, а тут стосовно взаємодії, да, як правильно в нас зазначалося, ефективності розпорядження землями сільськогосподарського призначення державної власності та окремі питання їх взаємодії з Держгеокадастром.

Тут в мене... дуже важлива саме ваша взаємодія із Земельним банком, прокоментуйте. І ми вже це питання будемо завершувати, і перейдемо до третього питання. Будь ласка, пане ... (Не чути).

 

МАКАРЕНКО Д.Г. Дуже дякую за можливість долучитися до таких жвавих дискусій.

З приводу нашої взаємодії з Державним земельним банком. Робота абсолютно в робочому порядку проходить. Яким чином це відбувається на практиці? Державний земельний банк звертається з клопотанням припинити право постійного користування, укласти договори оренди по визначеним земельним ділянкам в головних управліннях Держгеокадастру. Головні управління Держгеокадастру опрацьовують наявні матеріали, опрацьовують наявні угіддя по ділянкам і відповідно приймають рішення щодо можливості чи неможливості укладання такого договору.

Пан Ярослав зазначав про відмови, які були отримані від головних управлінь Держгеокадастру. Я особисто контролюю кожен з таких випадків. І насправді можу сказати, що ці відмови вони є розділені на певні типи. По деяким відмовам, дійсно, там є арешти, накладені на земельні ділянки, особливо по Одеській області, там більше 5 тисяч. Тобто по факту розпорядник або Держгекадастр не має права укладати будь-які договори чи вчиняти будь-які дії з тими земельними ділянками, на які накладені арешти.

Далі по іншим земельним ділянкам там є питання по угіддям. Дійсно, ми розуміємо, що землі віднесені до категорії землі сільськогосподарського призначення і по великому рахунку вони можуть передаватися в оренду, але, будемо відвертими, у дуже багатьох випадках є просто ліс, який росте на цих землях, який зазначений в угіддях. У багатьох випадках є водойми, які також зазначені в цих угіддях. І звичайно, керівники головних управлінь Держгеокадастру в областях не хочуть брати на себе відповідальність і передавати в оренду ліс чи воду, тому що це одразу буде кваліфіковано як перевищення повноважень.

Відповідно нам потрібно буде спільно з вами подумати, яким чином нам врегулювати цю ситуацію, можливо десь потрібно буде прописати, що землі сільськогосподарського призначення незалежно від складу угідь або якось ось таким чином, щоб просто убезпечити в майбутньому договірну складову по таким питанням. Це що стосується...

І ще є землі, там, наприклад, по Харківській області, де вони віднесені до територій, які є забруднені і вибухонебезпечними предметами. Але тут ми, в принципі, спільно з Державним земельним банком відпрацьовуємо, тому що там не все так однозначно, як зазначено в місцевих якихось інформаційних ресурсах.

В цілому, як сказав пан Ярославський, 1 тисяча 837 договорів укладено, 1 тисяча 819 зареєстровано право в Державному реєстрі речових прав і 1 тисяча 697 договорів повернуто до Держгеокадастру, другі примірники. Робота відбувається постійно, але, так, вона непроста. В мене все. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за коментар. Колеги, питання, дійсно, дуже дискусійне, і ми вже чітко бачимо, що є проблематика, яку треба вирішувати. Багато відповідей ми не отримали, бо треба підготуватися. Тому я хочу, по-перше, подякувати всім сьогоднішнім присутнім за відповіді, депутатам – за запитання. Особливо хочу подякувати Ігорю Олександровичу, і Ярославу Івановичу, і пану Олександру Степановичу, всім тим, хто сьогодні відповідав на питання.

Так, як є велика проблематика, я вважаю, що ми це питання сьогодні розглянули, у нас кворуму немає, щоб голосувати за щось. Але, я вважаю, що треба доопрацювати це питання, бо багато похідних питань виникло. Тож я доручаю нашому колезі Чорноморову Артему Олеговичу на базі його підкомітету провести робочі наради для того, щоб ми остаточно побачили що треба міняти і як в законодавстві так, і, можливо, взагалі треба щось міняти більш кардинально, ніж те, про що говорив пан Ярославський.

Тому, Артем Олегович, я вам хочу доручити, щоб ви це питання вивчили ще більш глибше. На своєму підкомітеті провели робочі наради і на якийсь найближчий комітет, коли ви будете готові, ми винесемо і будемо далі розглядати це питання, якщо ви не проти. Будь ласка.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Дякую, Олександр Васильович. Я залюбки це зроблю, оскільки в системі відання це в мене бюджет і я хотів би, щоб заздалегідь, коли я озвучу, коли буде підкомітет, щоб був присутній Олександр Кава, Олександр Степанович, і я вас прошу якби підготуватись тими запитаннями, щоб уже були відповіді це аналіз роботи згідно до бюджету. І ті от податки, які я назвав терміном, який так не сподобався, да, розмивається там на визначенні заробітні плати, по ЄСВ, ПДВ, і воєнний збір, і там цілий перелік їх з тою структурою, яка могла б на сьогоднішній день виконувати ту саму функцію. І зробити рік наступний за кадастром, щоб ми могли визначити їх скільки надходжень саме до бюджету, і вам буде легше потім в наступному році, якщо ми будемо з вами разом також працювати. І, на мою особисту думку,  політика взагалі аграрного комітету була в тому, що…Я знаю, що Мінфін проти цього, це певні спецфонди по кожному відомству. Ви знаєте, кадастр, по суті, опікується головним скарбом нашої країни – це використання землі.

 І я вважаю, що цей орган повинен працювати не з подачі потреби грошей, а щоб у них було якесь може маленьке відсоткування від тих самих  речей, про які ми говорили, щоб воно в них було по певним авжеж цільовим визначенням, яке визначить шановний Мінфін, і тому інше з тими чи іншими запобіжниками.

Тому я десь за три-чотири дні повідомлю про зібрання підкомітету економіки і фінансового розвитку АПК, на якому будуть присутні народні депутати, і вже вас запрошую, щоб ви могли в графік свій вставити цю годину, тому що і ми будемо на робочих групах у бюджетному комітеті і ви будете. Тому це треба якось втиснути до прийняття бюджету. Щоб ми вийшли вже з якимось рішенням до прийняття бюджету 2026 вже остаточно, коли він буде в залі. Ми так всі сподіваємося, що він десь буде в листопаді, тому десь до цього ми проведемо підкомітет. І рішення цього підкомітету винесемо на комітет для того, щоб зрозуміти, хто краще, і саме головне з віддачею для бюджету, зможе використовувати і давати в користування, в оренду  землю с/г призначення.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Будь ласка.

 

НІКІТІНА М.В. Маленька ремарочка просто думки вголос, підрахунки вголос. Коли ми розглядали пропозиції до держбюджету на минулому комітеті, там мені дуже добре запам'яталися зауваження і пропозиції Держпродспоживслужби, де говорилося, що середня заробітна плата у їх інспекторів 20 тисяч гривень на місяць, у деяких навіть нижча. То підрахувавши Фонд заробітної плати почувши кількість працівників, середня заробітна плата у Фонді, у Земельному банку 67 тисяч гривень на місяць. Я не думаю, що там роботи більше і робота складніша ніж у працівників Держпродспоживслужби. Це просто для порівняння, для роздумів, для аналітики.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Марина.

Це питання ми завершили, розгляд. Переходимо до третього питання. Інформація Голови Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру щодо пріоритетних напрямів роботи служби. Але я вас дуже прошу з урахуванням того, що у нас кількість людей зменшується, максимально зжато.

 

МАКАРЕНКО Д.Г.  Чути мене, правильно? Дуже дякую за можливість виступити.

Я дуже швидко. Часу обмаль. Наступний слайд, будь ласка. Зазвичай новопризначені керівники будь-якого органу вони починають свій трудовий шлях із комплексного перезавантаження звільнення, призначення і таке інше. Насправді розуміючи ситуацію, в якій на сьогоднішній день працює Держгеокадастр, я поставив перед собою трошки інше завдання. Насамперед, це зберегти ресурс, який на сьогоднішній день є в службі, розвинути і примножити цей ресурс.

З приводу стратегічних напрямків. Я от на цьому слайді якраз хочу на деякі цифри звернути увагу. По-перше, я по стратегічним окремо потім пройдусь. Я просто хочу сказати, що по бюджету і надходженням, це дуже важливо. Надходження насамперед до місцевих бюджетів, які генерує Держгеокадастр за рахунок надання адміністративних послуг. В 2023 році  становили – 178 мільйонів гривень, в 24-му – 233, і за десять місяців цього року – це 125 мільйонів гривень. Це саме від надання платних адміністративних послуг, плата за які перераховується в місцеві бюджети.

Наступний слайд, будь ласка. Так почнемо з проблем, з якими на сьогоднішній день стикнулася галузь і служба, зокрема.

По-перше. Я для себе виокремив таку проблему як незавершена цифровізація послуг. По цьому напряму ми будемо підтримувати принцип екстериторіальності, який ми застосовуємо в усіх сервісах Держгеокадастру, які працюють в онлайн-режимі, і звичайно, будемо концентруватися на максимальній автоматизації з пріоритетом на зручність для користувачів.

Проблема надмірного регулювання. Насправді ця проблема вже на сьогоднішній день є, напевно, перебільшеною, тому що дуже багато дерегуляційних норм було запроваджено в законодавстві. Тому по цьому напряму ми будемо продовжувати демонополізацію в тих моментах, де це є доречним. Звичайно без великого крену в якісь обмеження чи інші речі.

Закритість та неузгодженість інформації. От тут дуже важливо насправді, тому що всі розуміють, що публічна кадастрова карта закрита. Ми на сьогоднішній день підготували певний концепт відкриття, часткового відкриття публічної кадастрової карти. Я потім окремо, якщо буде цікаво, розкажу, як ми це бачимо, і ми розуміємо, що запит суспільства на сьогоднішній день до відкритих даних є надзвичайно великим.

Далі по цій же частині ми обговорювали вже із міністерством, із міністром концепт об'єднання кадастрів природних ресурсів на базі Державного земельного кадастру. Я про це скажу детальніше пізніше. Але зараз просто декілька слів мова йде про кадастр ПЗФ, лісовий кадастр і Державний водний кадастр на базі Державного земельного кадастру над цим будемо працювати,  концепція є, але ресурси дійсно потрібні.

Проблема інша ще одна – відсутність контролю за використанням земель. Є дуже багато  фактів і звернень на предмет самовільного захоплення або нецільового використання, на жаль,  303 Постанова не дозволяє нам проводити обстеження і перевірки на сьогоднішній день проте проект постанови розроблений, концепція узгоджена завтра буду мати окрему нараду з представниками ОДА  деяких регіонів і спробуємо з ними проговорити механізми і алгоритми, як ми бачимо відновлення заходів контролю.

І нова проблема, з якою я стикнувся, перебуваючи ще на посаді виконуючого обов'язки голови, - це матеріально-технічне забезпечення і кадровий ресурс. Насправді ситуація, можна сказати, критична по всіх напрямах. Перший напрям – це розміщення головних управлінь в областях. Як уже було сказано, було передано інститути землеустрою зі сфери відання Держгеокадастру до сфери відання Фонду держмайна. І, власне, Фонд держмайна почав процедуру приватизації зазначених підприємств і будівель. І ми стикнулися на сьогоднішній день з тим, що продано 13 будівель інститутів. У нас 17 головних управлінь орендували приміщення в зазначених будівлях за пільговою ціною 1 гривня за квадратний метр. І на сьогоднішній день, так, продано 13, я не буду перераховувати, які. Так, дійсно, в кінці 2024 року ми спромоглися перемістити наші головні управління по деяких областях на інших пільгових умовах в інші приміщення. Але станом на сьогодні в нас сім областей знаходяться просто на порозі краху – це Івано-Франківськ, Миколаїв, Одеса, Тернопіль, Харків, Хмельницький і Черкаси, – тому що нові власники приміщень виставляють ціну комерційну. І якщо порівнювати з тією ціною, яка була сформована тоді, коли ми орендували в інститутах землеустрою – а це 1 гривня за квадрат, - то зараз комерційна ціна – 150-250 гривень за один квадратний метр. Відповідно на те, щоб покрити витрати головних управлінь на оренду приміщення, нам треба, як мінімум, по цих семи гудам – це 9,5 мільйона гривень в рік. Шукаємо альтернативні, але, на жаль, не так багато альтернативних приміщень, куди можна переміститися. Над цим питанням працюємо.

Наступний слайд, будь ласка. Тепер пропоную пройтись по кожному блоку і по плану окремо.

Організаційний блок. По-перше, кадрове забезпечення. Дуже важливо звернути увагу, що насправді укомплектованість кадровим ресурсом Держгеокадастру має дуже негативну тенденцію. Якщо на період  повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року у нас кадрове забезпечення складало 97 відсотків від штату, то станом на сьогодні – це 82 відсотки від штату. Відповідно, тобто іде явний відтік кадрів і професіоналів із структури Держгеокадастру.

Якщо говорити про державних кадастрових реєстраторів, а це  саме ті люди, які надають всі адміністративні послуги  Держгеокадастру, то станом на 2022 рік таких реєстраторів у нас було 982 особи, станом на сьогодні 694. Тобто це ті люди, які обробляють ось ці мільйони заявок, які йдуть власне запитами на адмінпослуги до Держгеокадастру і генерують отой дохід в місцеві бюджети, про який я зазначив  на першому слайді.

Що ми будемо робити далі? Зрозуміло, кадровий потенціал, нам потрібно забезпечувати належні умови праці і гідну заробітну плату, і виплачувати  хоча  би обов'язкові платежі людям. До цього, до речі, я напевно повернусь пізніше, питання по фінансуванню і по бюджету.

Що я планую робити   по організаційному блоку ще?

По-перше, це посилити роботу з основними стейкхолдерами, з якими на сьогоднішній день працює Держгеокадастр. Це вдосконалити інформаційну взаємодію з іншими системами і головне, запровадити належний діалог з ринком, і з бізнесом, ми вже запустили науково-технічну раду для того, щоби запровадити діалог з науковою спільнотою. В найближчому майбутньому запустимо формат Government to business і будемо збирати нагальні проблеми в земельній сфері від представників великого бізнесу і бізнесу, і від фермерів, і будемо намагатися їх вирішувати, ну або напрацьовувати механізми змін в законодавство, якщо буде доречно.

Далі. Дуже важливе питання – це оновлення матеріально-технічної бази центрального апарату і територіальних органів. Насправді, в 2025 році, я дуже радий повідомити, що нам вдалося заключити проект з структурою USAID, яка називається DAI, по якому ми отримали 340 нових комп'ютерів для територій, для головних управлінь Держгеокадастру в областях. Ми передали ці комп'ютери в залежності від штатної чисельності і від     результативності, тобто фактично десь по 16 – 18 комп'ютерів і техніки отримали гуди, але в цілому, знову ж таки, матеріально-технічне забезпечення бажає кращого.     

Наступним вектором діяльності, мені здається це дуже важливо зазначити – це оптимізація роботи державних підприємств. Процедура реорганізації одного з них, наприклад мова йде про ДГП, триває вже понад 6 років і на сьогоднішній день ми розуміємо, що в нас немає більше часу чекати, нам потрібно завершувати процедуру приєднання філій, які знаходяться в областях. І за оптимістичним прогнозом, ми цю процедуру завершимо  до кінця цього року, а за песимістичним,  десь в лютому 2026.

Щодо бюджетування і фінансування. Дуже важливо зазначити, що в цьому році з бюджетної програми "Керівництво і управління у  сфері геодезії"  було знято 270 мільйонів гривень. І, власне, до  кінця року, для того щоби забезпечити належний рівень заробітної плати, а також виплату всіх обов'язкових платежів, мені потрібно як мінімум додаткових 40 мільйонів гривень, до кінця цього року.

Наступний слайд, будь ласка. Тепер по блоках.

Перший блок – Державний земельний кадастр. Що ми плануємо робити? По-перше, динаміка наповнення ДЗК доволі позитивна, але все ж таки недостатня для того, щоби стверджувати, що  Державний земельний кадастр наповнений  на сто відсотків.

Ми плануємо, ну, по-перше, цифровізація послуг – так. Реєстрація всіх земельних ділянок здійснюється в онлайн-режимі. Але крім цього ми плануємо також спростити встановлення і внесення інших відомостей до ДЗК, зокрема мова йде про встановлення меж територіальних громад. І ця норма, дякуючи народним депутатам, вже включена в проект Закону про лібералізацію, і ми сподіваємося, що це дасть великий економічний ефект в дуже короткостроковій перспективі.       

Далі. Важливий напрям – це реінжиніринг системи ДЗК. Як я сказав,  дуже  давно система не оновлювалась, не було фундаментальних оновлень серверних потужностей підприємства, а тому дуже важливо забезпечити на сьогоднішній день належне функціонування такого критичного ресурсу. Інформаційна взаємодія з іншими суб'єктами. Ми будемо переводити інформаційну взаємодію на платформу "Трембіта".

Далі. Демонополізація. Триває процес по здійсненню повноважень реєстрацій земельних ділянок сертифікованими інженерами землевпорядниками, цей процес робочий, складнощів немає.

Наступний слайд, будь ласка.  Ринок і оцінка. Тут головне сказати  про нові функціонали, які ми вже запровадили, це надання мультивитягу з Державного земельного кадастру про нормативно-грошову оцінку, і це дало одразу ефект, оскільки в середньому в рік ми видавали 5,5 мільйона витягів, після запровадження такого функціоналу ця кількість вже на сьогодні зросла до 7,5 мільйона за неповних 10 місяців 2025 року. Тобто ми будемо продовжувати це і надалі.

Ми плануємо також у Законі про лібералізацію ми формували цю норму і прописували повністю автоматизувати процес надання витягів з НГО, тому що з цієї кількості, про яку я сказав, 21 відсоток не формується онлайн, а, власне, це є підставою для, і відмов, і маніпуляцій зручним розрахунком. Тому, якщо буде прийнятий закон, ми повністю зможемо перейти до автоматичного розрахунку.

Далі в контексті оцінки. Будемо продовжувати пілотний проект з масової оцінки, і основний принцип – це оцінка заснована на ринкових факторах, а не встановлених нормативах.

Далі будемо працювати над моніторингом земельних відносин. Він запущений цей індикатор Ukraine Facility проте потрібно доопрацьовувати логіку системи групування індикаторів, ми над цим будемо працювати вже в цьому році. І звичайно, постійний моніторинг динаміки ринку земель с/г призначення.

Наступний слайд, будь ласка, що стосується землеустрою. Будемо продовжувати інвентаризацію земель динаміка насправді дуже хороша у 2023 році ми зробили 102,9 тисячі гектарів  за рік, у 24-му – 184 і станом на сьогодні у 25-му вже зробили 115 тисяч гектарів, але план на цей рік – 242. Я точно думаю, що ми перевиконаємо, перевищимо показники минулого року чи виконаємо план, будемо дивитися по ходу робіт.

Далі запровадження єдиної електронної системи у сфері землеустрою – складна історія, вона також включена в законопроект  про лібералізацію, тому після прийняття будемо рухатися відповідно по плану.

Цифровізація фонду документації землеустрою. На сьогоднішній день у фонді міститься більше 10 мільйонів документацій землеустрою і 3,5 мільйона в документації землеустрою потребують переведення в електронний вигляд вже зараз. Все інше переведено, але проблема інша – проблема в збережені цієї інформації і повноцінній інтеграції з державним земельним кадастром. На збереження цієї інформації потрібно 250 терабайт об'єму пам'яті.

Наступний слайд, будь ласка. Національна інфраструктура геопросторових даних та картографування. Приємно сказати, що ми з моменту 2022 року до сьогодні перейшли від маленького пілотного проєкту до великої операційної промислової версії системи. На сьогоднішній день 95 відсотків територіальних громад зареєстровані, більше 26 тисяч активних користувачів геопорталу. Ми в минулому році розпочали розробку інструментів або use-кейсів для практичного прийняття управлінських рішень в цьому році і в 24-му ми продовжуємо це. Тобто на сьогоднішній день система дозволяє проводити площинний аналіз, точковий аналіз і відповідно на цей рік у нас також заплановані дуже потужні кейси. Зокрема, це аналіз посівів за обраним кодом ЄДРПОУ підприємства. Ми чекаємо зараз підключення до ЄДР і після цього сервіс стане доступним.

Далі. Повноцінна інтеграція з картфондом. Ця робота вже в процесі і триває. Думаю, до кінця року ми зможемо її завершити. І найголовніше, напевно,  це оновлення картографічної основи або цифрової топографічної карти. Приємно відзначити, що саме в 2023 році Україна вперше розпочала такі роботи за бюджетні кошти. Так тоді ми виконали лише 5 відсотків від плану. Проте вже в 2024 було виконано 100 відсотків від плану, а точніше 6,5 тисячі квадратних кілометрів. План на 2025 рік – 7,5 тисячі квадратних кілометрів. Думаю, що ми виконаємо його на 100 відсотків. І в 26 році є амбіція розвивати і розширювати в тому числі за рахунок донорської підтримки.

Наступний слайд, будь ласка.  Контроль за використанням земель. Як я уже зазначав, надзвичайно багато звернень надходить від фізичних і юридичних осіб щодо неможливості здійснення і проведення заходів контролю проте руки дійсно зв'язані і на сьогоднішній день ми зробили декілька важливих речей.

По-перше, ми запровадили GIS-інструмент для аналізу використання земель, який доступний на геопорталі НІГД.

По-друге, ми розробили проект постанови і концепцію відновлення заходів Державного земельного контролю , власне, над цим ми і будемо працювати.

І, по-третє, вразі, якщо нам дозволять відновити заходи державного нагляду і  контролю для того, щоб забезпечити їх прозорість і відстежуваність, ми розробимо і запустимо публічний портал доступу саме до результатів таких перевірок і забезпечення контрольованості таких перевірок.

На цьому у мене все.

Наступний слайд. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пане Дмитре, дякую  не вийшло коротко. Але було дуже змістовно. На жаль, не така велика кількість залишилась депутатів, але все ж таки ми побачили, і плюси, і проблемні питання.

Тому з урахуванням того, що ви у нас  фактично в новому статусі перший раз, по-перше, хочу вас привітати ще раз з вашою посадою. Для початку ваші плани ми зрозуміли. Я хочу колегам сказати, що  в принципі інформацію, яку надав голова Держгеокадастру ми прийняли до відома. Але є там питання, які б я хотів секретаріату все ж таки дати доручення опрацювати. Тобто ця проблематика з розміщенням територіальних органів Держгеокадастру, який пан Дмитро озвучував, звернутися до Фонду державного майна щодо передачі на баланс Держгеокадастру приміщень, в яких розміщені територіальні органи Держгеокадастру з тих, які ще знаходяться на балансі фонду і  неприватизовані. Щоб ми просто розуміли, по-перше, їх  ставлення до цього, бо це, на наш погляд, неприпустима така історія, що… 

МАКАРЕНКО Д.Г.  Ми зверталися від себе декілька разів, але на деякі отримали відмову, на деякі не отримали відповіді.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Олександре Васильовичу, обов’язково підготуємо подібне звернення, яке буде стосуватись  саме тих областей, де ще не були приватизовані ті приміщення, де можна ще передати на баланс територіальним органам Держгеокадастру. Ми підготуємо за результатами сьогоднішнього обговорення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

І я до відома, вже четверте питання. До комітету надійшло звернення від Спілки молочних підприємств України щодо негативних наслідків, завершено  дії режиму автономно торгівельних заходів Європейського Союзу та необхідності перегляду тарифних квот на українську сільськогосподарську продукцію, зокрема молочної продукції. То я пропоную направити це звернення від мене в даному випадку до пана Качки. Просто візьміть до уваги і підготуйте.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Олександре Васильовичу, обов’язково відправимо. Це питання не потребує, воно є невідкладним, тому що 13 жовтня в Європарламенті буде розглядатись питання щодо квот на поставки української молочної продукції, продукції переробки до країн Європейського Союзу. Зокрема це стосується вершкового масла, де позиція української сторони збільшити експорт з 3 тисяч тонн до 5 тисяч тонн. Це позиція по сухому молоку, де з 10 тисяч тонн до 15. І третя позиція – це взагалі по молочній продукції. Там обсяги не такі, бо немає такого попиту і далекі відстані, ну це свіже молоко і молокопродукти і так далі. Але обов’язково це звернення підготуємо. В разі потреби порадимось з апаратом віцепрем’єра, можливо підготуємо звернення ще на Комітет AGRI Європарламенту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну і подивись, це буде звернення України, а можливо буде доречно ще зробити звернення від Комітету і на наступний комітет проголосувати. Наскільки це важливо, так і зробимо. Можемо два рази.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Олександре Васильовичу, дайте мені слово.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Будь ласка, пан Соломчук.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Секунду, колеги, я швидко. Дивіться, мало ж бути виїзне засідання на наступному тижні, середина тижня, на Рівненщині "Від лану до столу". Засідання дуже важливе, воно таке для нас було б цікаве – від лану до столу, від столу до лану. І так би два дні ми багато питань би вивчили. Але бачу, що передають дуже сильне похолодання і цілий тиждень дощі, а потім сесійний у нас тиждень. То пропоную зафіксувати  дати, колеги, на Рівненщину, от  з понеділка – 27-е, 28-е, 29-е, чи там 28-е - 29-е. Там буде +9, сонце, ну хоч болото не місити, щоб було комфортно переміщатися від столу до лану і з лану до столу. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Дмитро.

На жаль, в ці дати особисто я не зможу бути присутнім, але думаю, що чи пан Чернявський, чи пан Рудик зможуть.

 

СОЛОМЧУК Д.В. У вас є важливіше питання ніж від столу до лану?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так що я думаю, що ми зафіксуємо. Просто мало людей. Але ми в чаті це питання обговоримо.

Будь ласка, пан Рудик.

 

РУДИК С.Я. Шановні колеги, я відлучився, тому що було паралельно, о третій годині розпочалося чи мало розпочатися засідання Тимчасової слідчої комісії з питань оборони, членом якої я є. І в ході цього засідання ми з'ясували одну цікаву деталь, яка стосується того доручення, яке ви, Олександре Васильовичу, дали голові секретаріату нашого комітету. По можливій передачі підприємств неприватизованих, які належать до управління Фонду держмайна, структурним підрозділам Держгеокадастру. З'ясувалася дуже цікава деталь. І я пропоную, хто мене слухає, перевірити це. Відкриті джерела. Нещодавно на сайті Фонду держмайна з'явився, вірніше, не на сайті, не Фонду держмайна, а Рахункової палати з'явився звіт члена Рахункової палати пана Пліса, в якому він вскрив дуже цікаву деталь. Суть її полягає в тому, що ще буквально місяць тому на балансі Фонду держмайна перебувало майна тільки на 900 мільйонів гривень. Ви розумієте, про що йде мова? Мова йде про необлікування величезного масиву державного майна з усіма наслідками, які з цього витікають. От загляньте, будь ласка, під будь-який стілець, на якому хтось сидить, в тому числі в цьому кабінеті, де зараз відбувається засідання комітету, і ви побачите там номер, бо воно має бути на балансі. А в Фонді держмайна, там, скажемо так, проблем більш ніж достатньо.

Я про що говорю? Я говорю про те, що я більш ніж впевнений, що Фонд держмайна не є на сьогоднішній день, м'яко кажучи, ефективним управлінцем державного майна і державної землі в тому числі. І сьогоднішня дискусія це показала. Нам треба більш наполегливо займати позицію по відношенню до підпорядкованих нам в якості управління державних підприємств. І це не витримує жодної критики, коли регіональні управління мають бути на ринкових засадах, надаючи послуги безкоштовно в тому числі громадянам користуватися цим майном.

Тому я підтримую нового керівника Держгеокадастру і, користуючись нагодою, я хочу до нього напроситися на прийом, або хай він нам розповість уже в більш широкому загалі, коли буде кворум, яким чином він бачить відкриття реєстрів. Це дуже важливе питання, тому що воно досі є предметом спекуляцій.

На превеликий жаль, до сьогоднішнього дня учасники бойових дій не можуть користуватися своїм правом на безкоштовну приватизацію через закриття цих реєстрів. А альтернатива в якості державної землі, яку здають в тому числі через Фонд держмайна (нерозбірливо), які ми сьогодні розглядали. Ми бачимо, що надходження, м'яко кажучи, недостатні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Ярославович. Ну, по-перше, ми це питання сьогодні теж підіймали, пан Дмитро Макаренко теж про це говорив у своїй презентації. Тому я думаю, що ми про це будемо ще продовжувати говорити. Ви були відсутні, але я вам хочу доповісти, що ми створюємо, на базі підкомітету Артема Чорноморова буде проводитися робоча нарада стосовно роботи Земельного банку, Фонду держмайна, для того щоб всі ці проблемні питання, які ми сьогодні розглядали, ми вже змогли більш детальніше все розглянути і щоб були представники Мінфіну і Держгеокадастру, бо там багато питань, про які ви тільки що зазначили, і там ще є питання, щоб ми це якось узагальнили і прийняли рішення про ефективність роботи взагалі Земельного банку і Фонду державного майна.

Дякую. Колеги, тоді я оголошую наш комітет завершеним. Всім дякую тим, хто залишився до кінця, і всім тим, хто сьогодні приймав активну участь у комітеті. Дякую. До побачення.