28 жовтня 2022, 15:49
СТЕНОГРАМА
виїзних слухань у Комітеті з питань аграрної та земельної політики
на тему: "Стан галузі рибного господарства та етапи її реформування"
Черкащина, 20 та 21 жовтня 2022 року
Веде засідання голова Комітету ГАЙДУ О.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. ...біоресурсів фактично... (Не чути) Є неприємна статистика, тому це, мабуть, перше, чого ми на це звернули свою увагу, хочемо... (Не чути)
По-друге, ми маємо критично високий рівень імпортозалежності, бо більше 80 відсотків обсягу риби і рибних продуктів, які споживаються зараз в Україні, є імпортованими.
По-третє, відсутні прозорі механізми доступу до водних біоресурсів та суб'єктів водного господарства. І є високий рівень незаконного рибальства також. Це лише частина... (Не чути) рибного господарства. Війна з окупантами, з аграрниками довела, що рибний бізнес має, ну, має... перейшов майже до знищення. Тому що неможливо вийти на нормальний промисловий вилов, особливо це стосується моря і деякі водойми... (Не чути) , неможливо вийти і працювати на цих водоймах. Тому війна внесла свої корективи і рибний промисел скоротила – понад 70 відсотків. Підприємства аквакультури зараз зі значними збитками.
В 2022 році через збройну агресію рівень промислового видобутку склав лише близько 4 тисяч тонн, хоча минулого року ця цифра сягала понад 14 тисяч тонн. Ми розуміємо, що для деяких водних об'єктів діє заборона навігації суден та вилов біоресурсів на період воєнного стану. Крім того, війна призвела до подорожчання логістики, загибелі риби, пошкодження ставків, гідротехнічних споруд, виробничого обладнання, відтоку практично працівників. Все це відбувається тоді, коли ми маємо збільшувати обсяги споживання риби українцями. Адже сьогодні ця цифра складає лише 15 кілограмів на рік, хоча всюди в світі ця цифра в середньому – 20 кілограмів на рік, ну, тобто в Європі споживається набагато більше риби, ніж в Україні,
Сьогодні ми зібралися тут, щоб таким достатньо великим складом. Це і представники комітету, і народні депутати наші колеги, і керівництво міністерства, і керівництво рибагентства і підприємці. Все це для того, щоб ми проговорили всі проблеми, які зараз існують в цій галузі і для того, щоб ми напередодні прийняття законопроекту могли внести деякі зміни, що готувалися для змін в наступних законопроектах.
Тобто я пропоную почати наші слухання. Так як Ігор Іванович вже вітальне слово своє висказав, за що я йому був дуже вдячний, то я пропоную відкрити слухання.
І до слова запрошую Шол Маргариту Віталіївну, голову профільного підкомітету.
ШОЛ М.В. Дуже дякую за надане слово. Всім ще раз доброго дня, рада всіх бачити. Так є декілька слів.
Україна має достатні річні запаси поверхневих вод, площа яких складає 24 тисячі квадратних кілометрів. Крім того, Україна має доступ до ведення промислу за межами своїх територіальних вод, все це представляє вагомий потенціал для виробництва риби та інших гідробіонтів. Але на сьогодні ці обсяги становлять лише близько 3,9 відсотків від світового виробництва.
Основним джерелом риби та рибної продукції на ринку України залишається імпорт. Останні роки він складає приблизно 80 відсотків риби та рибної продукції, що споживається в країні. В той же час в Україні в довоєнний час відслідковувалися тенденції до збільшення обсягу споживання рибної продукції на душу населення з 8,6 кілограм у 15-му році, до 10,8 кілограм у 18-му році та 13,7 кілограмів у 21-му році. Тим не менш за весь період незалежності в Україні не вдалося досягнути всесвітнього рівня споживання риби та рибної продукції. За прогнозами експертів до 23-го року експорт водних біоресурсів у світі зростатиме в середньому на 1,8 – до 2,5 відсотків на рік. І Україна повинна зайняти у цьому процесі свою нішу.
Слід зазначити, що обсяги та вартість експорту риби, рибної продукції та інших водних біоресурсів з України також зростають. І за останні п'ять років ця вартість зросла більш ніж утричі: з 21,8 мільйона доларів США в 16-му році до 68,6 мільйона доларів США в 21-му році. Проаналізувавши зазначені дані, необхідно зробити лише один висновок: що реформування галузі рибного господарства є на часі.
Першочерговим завданням по реформуванню галузі рибного господарства є такі кроки. Це збільшення виробництва риби у внутрішніх водоймах загальнодержавного значення, забезпечення нормативно-правового регулювання галузі рибного господарства у відповідності до європейських принципів, в тому числі і Європейського зеленого курсу, покращення екологічного стану водойм, зменшення негативних наслідків антропогенного впливу та зміни клімату, створення ефективної системи охорони водних біоресурсів та боротьби з незаконним, непідзвітним та нерегульованим рибальством, запровадження прозорого та конкурентного механізму доступу до водних біоресурсів між зацікавленими суб'єктами господарювання.
Тому ми вважаємо, що реформа рибної галузі є на часі. Всіх небайдужих ми запрошуємо приєднатися, ми розвиваємо і будемо розвивати в будь-якому разі тільки на краще, на поліпшення. Тому всім дякую за увагу і разом до перемоги!
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Маргарита Віталіївна.
Я до доповіді запрошую заступника міністра аграрної політики Головню Віталія Олександровича. Будь ласка.
ГОЛОВНЯ В.О. Дякую головуючому за надане слово. Багато, дійсно, чуєте, що сказав Ігор Іванович там про таку повітряну біологічну зброю, да, там для наших гостей, про різне. Але вперше тут я почув, що почали реформу такої підводної біологічної зброї, яку ви пропонуєте застосовувати.
Я думаю, було б дуже добре, якби ви це трошки популяризували на телебаченні, щоб наші сусіди побачили, що в нас ще і підводна є така зброя. Це щодо такої правоохоронної реформи.
А щодо реформи рибної галузі, у нас є представники і… аквакультури є, Віктор Михайлович? Немає, чи... (Не чути) о'кей. Дійсно, ми розпочали ґрунтовно вже працювати з квітня місяця. І сказати, що насправді за підтримки аграрного комітету, з розумінням і депутатів нам уже вдалося трішки зробити. Зокрема ми написали законопроект основний, ми його називаємо комплексний, де було внесено зміни до двох законопроектів попередніх, які взагалі в рибній галузі були. Їх всього два до цього часу, ви знаєте, Закон про рибну галузь і Закон "Про аквакультуру".
Нашим законопроектом комплексним було внесено основні такі зміни. Це законопроект, який уже прийнятий, по суті, в першому читанні, 7616 його реєстраційний номер. Це те, що ми вводимо вперше електронну систему функціонування управління рибною галуззю.
Другим таким важливим пунктом це є те, що ми будемо здійснювати продаж квот на спецвикористання водних живих ресурсів через аукціони, щоб був вільний доступ у будь-кого з промисловиків і бажаючих взагалі суб'єктів господарювання в Україні мати доступ до рибної галузі і займатися цим. Тому що, як ви знаєте, на жаль, вона до цього часу була монополізована. І будь-хто, якщо хотів зайти, він не мав можливості, тому що було зовсім інше законодавство.
Далі. Також сьогодні ми проїжджали... вносимо зміни до вимог до рибоприймальних пунктів. Такі рибоприймальні пункти, які були раніше, палета і на ній ваги – це не рибоприймальний пункт. Рибоприймальний пункт – це такий, який сьогодні бачили, коли люди готують певні тимчасові споруди, холодильники і зберігають, скажемо так, безпечність продукту, тому що риба – це є харчовий продукт.
Далі також ми вводимо цим законопроектом електронну дозвільну систему. Тому що до цього часу також все було контакт бізнесу із владою. Ми хочемо забрати контакт бізнесу і влади.
До Закону "Про аквакультуру" ми вносимо зміни цим законопроектом в частині, що на військовий час оренда водойм продовжується автоматично на один рік. А ті, хто хочуть укласти новий договір під час війни, взяти в оренду, вони не погоджують його з Держрибагентством, лише погоджують з місцевою владою, як вже говорили.
Далі в частині гідроспоруд. Тобто ті, хто має на сьогоднішній день по старому закону окрему воду і землю, або по новому вже закону має відразу договір оренди водойм із землею, вони будуть набувати автоматично гідроспоруди. Тільки ті, хто має воду і землю, зможуть взяти в оренду гідроспоруди. Для того, щоб вже не було у нас оцих колізій, які є до цього часу, що, перепрошую, одна парафія – це гідроспоруди, інша – це там водойми. Воно, це комплекс, не можна розділяти водойму від гідроспоруди, тому будь-який суб'єкт господарювання при сільськогосподарській діяльності він користується гідроспорудами, і хтось має за ними доглядати. На сьогодні це було дуже складно. Їх було до кінця не врегульовано законодавством.
Наступним законом, я вважаю, це такий вже дійсно інвестиційний, і він у нас такий на розвиток передбачений. Це інвестиційний закон, вже зареєстрований лише зараз у Верховній Раді, поданий від депутатів. Він складається з двох частин.
Перша частина – це що в Україні можна буде взяти в оренду частину водойм. Тобто частину Дніпра для того, щоб можна було займатися садковим господарством.
Аквакультура і марикультура. Тобто і притому, коли підприємець від господарювання бере частину водойми, він автоматично буде набувати земельну ділянку, прибережну смугу для ведення господарської діяльності до 0,5 гектара не більше. Може менше, наскільки він там буде дивитися, але буде набувати.
Тобто я думаю, що це буде стимулювати в Україні розвиток аквакультури. Тому що, якщо взяти порівняти цифри світового виробництва аквакультури по кожній країні і Україну, то у нас практично в рази відрізняється. Якщо в світовому виробництві аквакультура – це 52 відсотки, то в Україні – це десь там відсотків 17. Тобто ми дуже відстаємо. І з нашим взагалі потужним таким запасом водойм внутрішніх і два моря, у нас аквакультура має бути не 50 відсотків, а набагато більше. Тому що ми взагалі унікальна країна, можна сказати, навіть в світі, хто має таке велике… (Не чути) внутрішніх водойм, як Україна завдяки каскаду Дніпровських водосховищ. В жодній іншій країні немає промислу внутрішнього в таких масштабах, як має Україна, лише в Україні, і тому ми унікальні. Для того ми і ввели, даємо можливість цим законопроектом взяття в каскаді оцих водойм з великих водосховищ в оренду частину водойм для садкового господарства. Бо до цього часу це було не врегульовано.
Так само в морі можна взяти частину акваторії і теж займатися. Тільки там буде трішки різниця, що по суті, якщо в морі займатись, то біля берега там менша обмежена можливість. І це десь трішки дальше, але з землею там будуть інші варіанти.
Другий, такий, скажемо, наш основний прогрес і кейс – це те, що ми врегульовуємо кінець кінцем СТРГ. Тому що до цього часу спеціальні товарні рибні господарства, вони були не врегульовані. І коли люди до нас зверталися і кажуть, що у нас дуже багато проблем і прокуратура… на сьогоднішній день, хто має СТРГ, не має ні договору, ні якихось умов, він має просто режим, який видає одна структура – Держрибагентство, хоче видає, хоче не видає. Тобто певні моменти були присутні.
На сьогодні ми робимо так, що водойми будемо робити і вже, по суті, зробили, перелік водойм, які зможуть надаватися в СТРГ. Не так, як на сьогодні: хтось собі на ставку захотів зробити, на частині річки, ні. Буде визначений перелік водойм, це будуть комплексні в основному водосховища малі, не каскадні справа, звичайно, а там, як колишні, знаєте, де кар'єри колись були різні або менші водосховища. І СТРГ будуть продаватися на аукціонах з договором.
Також до мене приходили суб'єкти господарювання і наводили приклад, що вони, може, хотіли закінчити з бізнесом, у них є потенційні покупці, які хочуть купити, але нікому не підходить папірець – режим, щоб це продати. Якби був договір, кажуть, ми б купили. Тому ми запроваджуємо аукціон, запроваджуємо договір, і ви просто зможете продати своє право для іншої людини, продати бізнес вже офіційно і внести його в реєстр. Тобто я думаю, що з даним законопроектом прошу ознайомитися, він вже є на сайті, реєстраційний номер 8119, теж цікавий.
Наступний законопроект, який зараз у нас в розробці, ми працюємо над ним, пишемо, – це Закон про простежуваність. Я думаю, суб'єкти господарювання розуміють, що це таке. Це від того моменту, як ви тільки навіть на водоймі з води дістали рибу, то з цього моменту починається простежуваність. Ви її вносите в електронні носії і далі до, по суті, точки продажу кінцевої буде простежуваність. Ми цим законопроектом єдине що, забираємо те, що, я думаю, буде сприйматися теж позитивно. Перший, по суті, той, хто головний суб'єкт виробу і РПП, фізичним особам РПП не матиме права продавати, як таким, як фізичним. Не фізичним особам-підприємцям, тобто фізичним лише. Любим іншим юридичним, лише через юридичні, а далі юридична особа вже зможе продавати рибну продукцію для фізичних чи для далі юридичних осіб. Лише так, для того, щоб збереглась простежуваність. Це світовий досвід.
Ми, по суті, вже Закон про простежуваність пишемо відповідно до європейських регламентів для того, щоб у нас потім не було колізії. І в наших суб'єктів господарювання, які хочуть експортувати рибу, щоб у них не було тих відмінностей, що: от у вас якась інша система, а у Європі інша. Ні, у нас буде з Європою абсолютно подібна система для того, щоб у вас не було ніяких перешкод і була та сама система простежуваності. Ми зараз над цим працюємо. Там буде, в принципі, імплементовано, в цьому законі, два, можна сказати два з половиною – три європейських регламенти, які регулюють ННН-рибальство, безпечність і логістику ринку.
Далі. Також ми, мабуть, перші – те, що ми можемо сказати впевнено – робимо стратегію на рівні держави 20-30 – розвитку рибної галузі. І перші чому? Тому що наша стратегія – це перша, яка проходить європейську експертизу. Всі стратегії, які були написані до нас, вони, по суті, були, можливо містами переглянуті європейцями. Але ми написали Стратегію, зараз переклали її на англійську мову, і вона знаходяться в Європі, там, в основній структурі по регулюванню рибальства DG MARE, які робить експертизу. І після того як вони нам затвердять, то хочу сказати, що це дуже позитивний момент. Нам європейці обіцяють при тому, що ми є вже, по суті, кандидатами в члени Європейського Союзу, якщо наша стратегія буде відповідати європейським всім директивам, то по суті, наші підприємці зможуть розраховувати на певну підтримку таку, яку мають в Європейському Союзі. Саме тому ми пішли на цей момент, що ми передали їм на експертизу, вони зараз вивчають. Вже один раз вони нам повернули, ми доопрацювали, ми доопрацьовуємо, передали їм. І зараз теж працюємо з ними для того, щоб вже був такий кінцевий варіант, погоджений ними, і щоб в їхній комітет була підтримка. І коли ми будемо звертатися про певну реформу і все, і про підтримку там фінансову і, скажімо так, експертну, то щоб вони нам допомагали.
Тому це, в принципі, такі основні наші кроки першочергові, далі буде, але про основні ми вам розказали. Те над чим ми працюємо далі, ми будемо трошки пізніше вас ознайомлювати, тому що плани є і в розвитку єврокультури і промислу.
І да, забув сказати ще, до речі, ми там в першому нашому Законі, про який говорив, 7616 зробимо теж революційний крок щодо любительського рибальства. Ми вводимо в платне рибальство все те, що понад 3 кілограма. Будуть створені, у нас в електронній системі "єРиба", ми вводимо. Там буде у нас вже платне рибальство для любителів. Буде в кожного свій кабінет, будуть мобільні додатки і будемо наводити і в принципі там. Тому що тут так будемо: ми розуміємо, що є такий відповідний конфлікт інтересів, скажемо так, суб'єктів господарювання в рибництві і любителів завжди. Тому що кожен з них розказує, що хтось займається не тим, чим потрібно було.
Тому ми і врегульовуємо по суті всі чотири сектори в рибній галузі – це аквакультура, СТРГ, промисел і любительське рибальство.
Дякую за увагу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую Віталій Олександрович. Дуже цікаво. Я думаю, всім хто тут знаходиться, дуже цікаво почути було, над чим працює міністерство, над чим працює наш комітет, і як швидко ми будемо запроваджувати реформи. Не тільки цю реформу, а у нас є базовий законопроект (7616). Але тут ще поки законопроект, який пропонує врегулювати ті речі, які ми не встигли прописати в базовому законопроекті 7616.
Тому ми з вами сьогодні і спілкуємося для того, щоб розуміти, що нам треба ще зробити для того, щоб це був зважений законопроект, щоб усім було дуже якось… щоб бізнес зміг працювати набагато краще на тих умовах, які є.
Я запрошую до доповіді очільника Державного агентства меліорації та рибного господарства керівника Ігоря Михайловича. Будь ласка.
КЛИМЕНОК І.М.
Дякую, Олександре Васильовичу, за надане слово. Хотів, по-перше, подякувати за гостинність Юрію Івановичу, Олександру Васильовичу приємно перебувати у вашому залі на вашій території, спілкуватися з вашим бізнесом, з аграріями, з…(Не чути) Для себе багато чого цікавого також бачу і звертаюсь, що можна покращити. Так само люди дають чудові відгуки про роботу нашої структури і свої побажання.
Окремо також хочу подякувати Олександру Васильовичу, народним депутатам аграрного комітету, народним депутатам Верховної Ради України. Тому що я б сказав, що 2022 рік, хоч йде війна, але він є досить символічним для рибної галузі, тому що в цьому році два комітетські слухання, уже два зареєстрованих законопроекти, третій на підході. Велика низка підзаконних нормативно-правових актів до них уже напрацьовується, і ми вже бачимо зовсім іншу галузь, зовсім іншу службу. Тому дякуємо за велику увагу. Сподіваюсь, що спільна робота, яку ми ведемо і почали досить недавно, принесе свої плоди.
Окрема подяка Віталію Олександровичу. Перший раз є окремий заступник міністра, який курує рибний напрямок і приділяє максимально велику увагу реформуванню галузі. І я думаю, левова доля того результату, що є сьогодні ... (Не чути) комітету і Віталію Олександровичу в тому числі.
... (Не чути) цифрами, статистику важко добавити, але я хочу сказати, що в Україні на сьогоднішній день орієнтовно 10,5 мільйона гектарів водних дзеркал, трошки інше... в іншому ракурсі. Це таких водосховищ 879 тисяч гектарів, ставків – 289,5 тисячі гектарів, озер – 189 тисяч гектарів, річок – 180 кілометрів протяжністю. В сфері рибного господарства сьогодні задіяно 4,5 тисячі суб'єктів господарювання в сфері аквакультури, 423 суб'єкти господарювання, які здійснюють промисловий вилов, 268 – спеціальних товарних рибних господарств, 6 профільних наукових закладів, 3 державні підприємства, які займаються розведенням рибного господарства.
Коротенька статистика. До початку, до окупації Криму середній вилов по Україні складав близько 210 тисяч тонн – сумарна кількість. Після анексії Криму цей показник знизився в середньому за вісім років до рівня 85-90 тисяч тонн. А після початку війни, 2022 рік – наш показник склав... 15,3 тисячі тонн. Десь очікуємо на кінець року – до 18 тисяч тонн. Це зумовлено тим, що повністю закрите Азовське море, повністю закрите Чорне море, закриті левова частка дніпровських наших водосховищ, одеські лимани були закриті, роботу, яку провели Держрибагентство і Міністерство аграрної політики спільно з обласними держаними адміністраціями. В травні місяці почали частково відкриватися водосховища там, де це дозволяла безпекова ситуація. І приємно, що Черкаська область в цьому була одна з найперших і по суті, вона одна єдина, повністю всі водні дзеркала на сьогоднішній день відкриті. і повноцінно проводиться промисел. І показники ті, що є на сьогодні, те, що озвучив пан Ігор Іванович… (Не чути) і Віктор Михайлович, є одними із найкращих по Україні.
Також хочу наголосити, що левову частку… війна все-таки, як кажуть, не оминає рибну галузь, і на сьогоднішній день збитки, що приносить війна, досягають 756 мільйонів гривень, до мільярда гривень ми очікуємо збитків для рибної галузі. Ми втрачаємо в середньому десь 8 тисяч тонн водних біоресурсів. Це ми не беремо інші збитки, які можуть наноситися війною, які ми з вами побачимо не відразу, а в перспективі, в найближчі роки.
Декілька слів хочу сказати про реформування самого Держрибагентства. Нормативно-правові акти, які на сьогоднішній день озвучив детально Віталій Олександрович, вони якраз і покладають основу реформуванню самого Держрибагентства, не лише галузі, а і самого органу. Тому що ці закони передбачають повну цифровізацію галузі, повну цифровізацію всіх процедур Держрибагентства. Те, що ми з вами побачимо найближчим часом – це повна цифровізація промислового лову, електронні журнали, мобільні додатки, сканування бирок на сітках. Ми надамо громадськості більше можливості контролювати незаконний вилов, тому що через мобільні додатки суб'єкти господарювання і фізичні особи, які все-таки хочуть, громадськість, проконтролювати правильність встановлення тих самих сіток, вони отримають більше інструментів для того, щоб це зафіксувати і оперативно подати, повідомити наші патрулі або, якщо потрібно, навіть нас про певні зловживання.
Нашими новими нормативно-правовими актами буде передбачена дерегуляція певних функцій наших територіальних органів. Ми розділяємо правоохоронну, інспекційну діяльність і дозвільну систему. Ми виносимо, забираємо видачу дозвільних документів в наших терорганів, ми переводимо їх в цифровий формат, де суб'єкт господарювання буде спілкуватися не з державним інспектором, а, по суті, буде подавати всі заявки і отримувати ці дозвільні документи через свій електронний кабінет. То єсть ми зменшуємо контакт інспектор і бізнес. І саме система в більшості випадків буде приймати рішення, чи ці дозвільні документи видавати, чи там є якісь порушення.
І ця електронна система, на яку ми покладаємо великі надії на сьогодні, якраз буде містити максимально повну інформацію про галузь, що дозволить як ефективно здійснювати державний контроль у фінансах, так і дасть міністерству всю необхідну інформацію для подальшої роботи планувань з ринком.
Спрощення дозвільних процедур передбачає в собі адмінцифровізацію, те, що ви приймаєте участь в аукціонах та дозволи ви отримуєте автоматично протягом двох днів. І підставою відмови може бути тільки одна – якщо у вас немає, наприклад, цього договору на аукціоні, наприклад. І також ми трошки деталізували деякі види дозвільних документів, щоб чітко було регламентовано на рівні закону порядок відмови, порядок перевидачі цих всіх документів – по суті, те, що просив бізнес, щоб воно все було зрозуміло і розкладено по полках, і виведено на рівень закону.
Окремий напрямок, який ми будемо і очікуємо – це простежуваність, як... (Не чути) Віталій Олександрович, це електронні ТТН, це робота через журнали на РПП промисловиків, так само це затронет аквакультурщиків. Основна наша ціль – це боротьба з ННН-рибальством, створення системи простежування, що нам дасть можливість ефективно відкривати нові ринки і піднімати економіку.
І хочеться сказати, що певною... (Не чути), сказав Ігор Іванович, у нас буде, можливо, не так носієм якоїсь зброї, а якраз буде носієм потужного зростання нашої економіки.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ігор Михайлович. Дуже цікава доповідь.
Я до слова запрошую начальника управління Державного агентства меліорації і рибного господарства у Черкаській області Іванько Віктора Михайловича. Будь ласка.
ІВАНЬКО В.М. Дякую вам за надане слово.
Відверто кажучи, я... да, дякую за надане слово. Відверто цю розмову я чекав дуже довго. В 2018 році, коли я ще... (Не чути) у 2018 році, коли був губернатор Ткаченко, то він мене запросив, каже: давайте наведемо порядок в Черкаській області, тому що крім того, що риба – це продуктове наповнення, і економічна наша безпека, але це все-таки і в нас, окрім цього, в Україні вісім мільйонів рибалок. І це крадене щастя, коли людина приходить до берега і не може зловити рибу. Коли ми прийшли там, я тільки сюди прийшов у 2017 році і начали затримувати там тих браконьєрів, я тоді поняв, бачу, що в браконьєрських сітях риба там, ну, таких як би, да, судачки були на долоню, вже практично всю рибу було виловлено
І ми хотіли зробити цю реформу, хотіли зарибити Кременчуцьке водосховище і поміняти ситуацію. Ось результат цього, тих наших... (Не чути) – це те, що ми, ну, перший рік, коли ми розпочинали цю реформу, ми 120 тонн тільки за рахунок там з обласного бюджету виділили гроші, користувачів попросили і багато всього зроблено.
І перший крок – дійсно це була боротьба з браконьєрством, і він дуже важливий. І Закон про відстежування, я думаю, доб'є це браконьєрство до кінця. Але все-таки коли я почав працювати, я побачив, що якщо ... (Не чути) ефективно не бореться з браконьєрством, і Сергій Анатолійович Поліщук екологічний інспектор мені в цьому допомагав. Ми всі взялися боротися з браконьєрством, але коли немає нормального простеження і контролю за промисловим рибальством, то ніякого позитивного результату досягти не можна. Можна багато проводити реформи, можна багато звітів подавати, гарних репортажів, але коли людина не вийде на берег і не відчує того, що можна на вудочку зловити рибу, він цього не побачить, не виведе свого внука туди і не покаже цього, то ні про які результати балакати не можна.
Але сьогодні я вам хочу сказати відверто і чесно, що сьогодні завдяки нашій спільній роботі – це не тільки моя робота, а всього колективу і всіх нас, і всіх правоохоронних органів – ми досягли того, що кількість риби збільшилася. В першу чергу що до цього привело? Це те, що коли ми оце все міняли, я до цього якось там стремился, щоб збільшувалася риба, я кожного року боровся з тим, що кожного року треба було за це боротися. І я хотів, щоб були зміни в законодавство, щоб можна було прийняти зміни в законодавство. І коли б я пішов з цієї роботи або хтось інший пішов з цієї роботи, ці зміни перейшли в такий момент, щоб вони назад не могли вернутися. І люди з Черкащини, по Україні, коли вони ловлять рибу, вони могли ловити рибу.
Промисловики, які хочуть розвиватися, бо в нас же ж, для прикладу, коли ми почали оцю війну, вони мітинги проти мене почали проводити. А я казав: давайте будемо реформуватися. То вони – для прикладу, аграрний комітет, і я просто знаю, скільки у вас багато завдань, і Міністерство сільського господарства – вони, коли зробили, що в аграрній країні немає Міністерства аграрної політики, про що балакати?
То для прикладу, що раніше от рибна галузь – це було саме останнє в сільському господарстві, ніяких реформ не було. Це дуже простий приклад, до останнього року за тонну виловленої риби, вони за тонну судака платили 300 гривень, це до 2000 року, за тонну виловленої…. (Не чути) сплачували в державу, за тонну виловленої ще 200 гривень, за тонну плотви платили 100 гривень. Про що можна було казати? І вони хотіли щось доказати, що вони щось робили.
Хтось хотів розвиватися, здорові підприємства, хтось вкладав гроші, брав кредити, хотів розвиватися, але в них було мала квота, бо їм давали вплоть до року… (Не чути) Хтось працював 30 років, каже, що вони в нас так уже 30 років в цій рибній галузі, а в нього, він як приймав на палети з0 год, так і приймає, в нього тільки одна задача – зловити рибу перед нерестом і продати, і заробити гроші – все. А той, хто вкладається, йому квоту не збільшили. І це я думаю, правильне рішення, що буде прозоро і буде конкурс. Хто більше заплатить, той хай купує цю квоту і виловлює рибу…(Не чути), які раніше були в сітках, і вони із 70 років не мінялися. Там пластмасові бирки, вже у нас всі технології є, є риба вже не за горами і чи…(Не чути) так я кожного року, коли це ми все робили, от як в порядку експерименту в Черкаській області, ми перші зробили бирки… (Не чути) це в 19-му році. Вони там спочатку нам розказували, бо сама суть міняє, сама суть вона ж веде до чого? …(Не чути) тому що Інститут рибного господарства вивчає, яка кількість риби, визначає кількість наданих сіток на це водоймище, щоб виловити цю рибу, а, коли ми… бирки ще в Радянському Союзі робилися у них… ми в браконьєрів даже…бирки забирали, то про який контроль кількості оцих…(Не чути) можна було казати?
Ще у 18-му році ми начали робити цю програму, де бирки були з QR-кодами, їх не можна було підробити…(Не чути) Так їх теж можна підроблювати, ви ж знаєте … (Не чути) не підроблюють, то, що тут підроблюють.
Я ці пропозиції за те, щоб агентство, писав. І сьогодні… от у нас промисловики тільки в Черкаській області є бирки з QR-кодами. І я знаю, що сьогодні, якщо нам визначили 15 тисяч…(Не чути), що їх 15 тисяч і є. Розумієте? І воно сьогодні йшло до того. І я кажу, що той, хто чесно хоче займатися цим, хай займається. Хто хоче вкладати, хай займається. У нас тут дуже класний приклад я навів сьогодні. От у нас немає навігації любителів їздити…(Не чути), но у нас є промисл. Промисл плюс квота, ми тільки що визначили, вони є, вони знаходяться нижче на водосховищі, верхів'я у нас закрите вже три роки. Ми, в принципі боролися з тим, щоб закрити верхів'я.
І я кажу, от є фундаментальні речі, бо коли ми робимо реформу там… аграрний комітет, ми повинні переживати за рибу, щоб її виловлювали, ми повинні тоді враховувати інтерес риби, вона ж сама за себе не поцікавиться. Ми повинні враховувати інтереси екології, тому що риба крім цього, що ми зариблювали 120 тонн, в першу чергу ми зариблювали білим амуром і товстолобом, який очищає воду, тому що 70 процентів України воду звідти п'ють.
Крім цього, ми повинні не забувати про тих простих людей, які живуть на березі і в них повинно бути… от він повинен вийти і вкинути вудку і зловити рибу. І це наша теж робота, крім того, що у нас є екологічна безпека. І це коли почалася війна, я до Юрія Івановича підійшов і кажу: ну, це тисячу робочих місць – люди, які привикли все життя працювати. І сьогодні багато у нас рибалок з других регіонів приїхали, де не можуть вони робити, а вони все життя рибалили. Вони приїхали до нас і на наших підприємствах це робити, і вони розвиваються.
У нас сьогодні є аквакультура. Якщо сьогодні порівняти, у нас 5 тисяч 800 тонн, то в аквакультурі 2,5 тисячі практичного вилову риби… підприємства. І ті, що укладають, і працюють, ті, що підприємства, ми вам показували, у них є квота на вилов риби, у них є підприємства по аквакультурі, де вони вирощують рибу. Тому що, коли він строїть підприємство по переробці, він не повинен залежати, скільки він виловив, він повинен аквакультури туди завозити і все. У них є переробка, у них є реалізація – і це те, що може співіснувати.
Сьогодні можуть бути задоволені прості люди рибалки, вони можуть ловити рибку, риба задоволена, тому що у нас верхів'я Черкаської дамби... (Не чути) закрита, риби там море. Я, чесно, жду той момент, коли дозволять вийти рибакам, щоб вони почали ловити рибу, почали мене хвалити. Тому що за той період часу, що... (Не чути) водосховище і за той час, що любителі наловлять, тоже немало риби, то це риби дуже багато.
Слідуюче питання – це розвиток нашого регіону Черкащини як туристичного регіону. Якщо раніше… відпочивати, то я… (Не чути) казав, що рибаки вдвох поїхали, втрьох – це чоловіча компанія, то сьогодні рибалки їдуть відпочивати, коли є нормальна інфраструктура. Вони беруть жінок, дітей, вони приїжджають сюди, розвивається регіон, сплачують гроші і розвивається регіон. Мені, в принципі, це теж дуже приємно, якщо воно таким шляхом іде.
І дякую вам, що дійшов той час до цієї риби. Я бачу, що ці реформи, які я робив у 18-му, ті ж бирки, про які ви кажете, це у 18-му році я подавав на Держрибагентство. На Держрибагентство я подавав, щоб закрили верхів'я, вони постійно режим цей відмічали. Я казав, що давайте режим зробимо... (Не чути) що режим не приймали, а приймали його в лютому місяці, а воно не по правилах. Правила... (Не чути) 12-го року, а режим повинен був прийматись кожного року. Режим приймають а вони кажуть: ми хочемо доходів і працювати по правилах. А по правилах, якщо... його не можна, щоб безрезервне, а щоб кожного року не було режиму. Тому закон приймали в 2012 році, постійно міняються умови там, температурні умови міняються. Є рибалки сьогодні, ті що ловлять, якщо вони не контролюють, у них технічна можливість для вилову риби дуже велика. Я сьогодні кажу враховуючи, що тут всі є і депутати, і Віталій Олександрович, Ігор Михайлович я говорю про те, що на мою думку, є три речі, які дають збільшувати, це.. (Не чути) вони мене постійно за це критикують, – це заборона верхів'я, так, як зроблено в Черкасах. В законі цього немає. Кожного року це… режим. От наприклад, Ігор Михайлович прийшов, кажу йому: не слухають… (Не чути) він каже: … правильна ідея, закриваємо верхів'я, у нас там бази, відпочивають, любителі приїжджають, отримують задоволення. Це заборона верхів'я.
Заборона перед нерестом. Теж їм це не подобається. Ну перед нерестом, коли вода падає, вода зменшується в десятки разів… (Не чути) остається тільки в річках. Вся риба, що на цьому водосховищі, вона в ці річки спадає. Якщо промисловикам дозволити на період часу ловити, вони ловлять дуже багато риби. З іншої сторони аквакультура буде розвиватись, тому що аквакультурщики зариблюють весною, і вона цілий рік вирощується-вирощується, після нового року, коли немає промислу, вони аквакультурщики можуть нормально продавати свою рибу. Оце моя точка зору. Якщо зараз.. (Не чути) не повинно бути промислу напроти міст.
От, наприклад, в Черкасах теж боролися-боролися, і в принципі заборонили промисел напроти міста Черкаси. А я знаю, що на території нашого Дніпра, наприклад, в Дніпрі, в самому місті Дніпрі є промисел в межах міста. Люди там возмущаются. Я не знаю, яка користь там для господарства, я не знаю, но люди з вудочкою. Це суттєво впливає, щоб вони отримували задоволення.
Оце мої такі три точки зору. Так що я повністю підтримую законопроект. І ви бачите, про те, що ми казали, ми до цього готовились. Ми розмовляли, я й кажу: не буде ваших оцих піддонів, з машини. (Не чути) Кажу: цього не буде, воно, кажу… (Не чути) щоб санітарні норми були, щоб воно кудись йшло. А те, що так, як було раніше, воно рано чи пізно закінчиться. Хто це зрозумів… ви бачите, вони почали робити якісь реформи. Хто цього не розуміє, той працювати в рибній галузі не буде.
Олександр Васильович, дякую вам за слово. Дякую за те, що ви проводите ці реформи. І я думаю, це позитивно і це те, що люди побачать. Проведемо реформу – кожна людина, там це відчує в Черкасах, це відчує в Києві і побачить, що добавиться риби, і воно до чогось буде йти… (Не чути) тому що, якщо… дуже погане відстежування риби, я думаю, це вже доб'є до кінця це браконьєрство.
Дякую за надане слово.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Віктор Михайлович.
КЛИМЕНОК І.М. Можна після чудового виступу Віктора Михайловича добавити? Приємно, що в нашому урядовому колективі Держрибагентства є справжні патріоти, які вболівають за рибну галузь, які ставляться відповідально до своєї роботи. І будь-якими шляхами, й іноді досить непростими, добиваються правильних результатів, тому що Черкаська область одна з небагатьох де, дійсно, можна спіймати хороші, красиві екземпляри – трофейні в даному випадку і отримати задоволення від рибацтва.
Віктор Михайлович в нас є членом нашої колегії Держрибагентства ,і ті ідеї, що він тільки що озвучив, ми також активно приймаємо і трошки десь модернізуємо, осучаснюємо, але ми їх будемо реалізувати.
Дякую вам.
ІВАНЬКО В.М. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я приєднуюся до Ігоря Михайловича. Така дуже патріотична громадянська позиція і як громадянина, і як представника, скажемо так, Державного рибного агентства. це теж, як на мене, це має велике значення, що ви турбуєтеся про галузь взагалі.
А ми дійсно почали рухатися вперед, вже не зможемо зупинитися, тому набираємо великі оберти вже в цьому напрямі і постійно спілкуємося з міністерством для того, щоб вдосконалити законодавство для того, щоб всім: і промисловикам, і аквакультурщикам зробити більш сприятливі умови, особливо для тих, хто серйозно займається цим бізнесом і сприймає рибну галузь як бізнес, по-перше. тому що дійсно браконьєрів треба вже викоріняти, і я думаю, що ця реформа дасть можливість людям, які вкладають кошти в розвиток цієї галузі, в розвиток цього напряму бізнесу, вони це роблять дійсно правильно. А наша задача з вами і ваша в тому числі, і задача екологічної інспекції теж зробити все для того, щоби браконьєрів не було або зменшити їх, давайте так будемо, почнемо зі зменшення, а потім, я думаю, воно не буде вигідно їм працювати, тому що все буде зрегульовано. Треба зарегулювати так законодавство, щоби це було невигідно тим, хто хоче фактично воровать, ну, красти біоресурс.
Я до слова запрошую Драча Максима Володимирович, директора ТОВ "Рибтрейд", заступника директора ТОВ "Інститут іхтіології". Будь ласка.
ДРАЧ М.В. Добрий день, шановні... (Не чути)! Дуже правильно... (Не чути) Доброго дня ще раз! Дуже правильні слова були почуті, нібито говорять теж все правильно: міняється законодавство, вирішуються ті нагальні проблеми, які були ... (Не чути) регулюванні.
Але з іншої точки зору, може, бізнесу краще видно ті перепони, які виникають, можливо, не зовсім видні ті, ну, і по іншим, скажімо так, працівникам, скажімо, державних органів.
От в мене зразу виникає питання. Хороша, дуже нормальна ситуація, коли проводити торги прозоро, через систему, мабуть, ProZorro вони будуть проходити. Все зрозуміло, користуються, воно діє. Але в той же самий час уже специфіка галузі, вона веде до того, що наскільки будуть ці учасники, я, звісно, бажаю зайти в цей ринок, ну, совісних, скажімо, да, які у них дійсно будуть наміри. Тому що, якщо повністю відкрити без будь-яких, скажімо так, перепон, то може закінчитися це для... біоресурсу, що перш за все не дуже гарно. Тому що одна людина совісна буде нормально використовувати, да, а інший, чи він зробить ... (Не чути), збудує, да, чи він найме... (Не чути) працівників, чи він заплатить ці податки по результатам там року, да. І чи він не займе позицію, оформивши на юридичну особу якусь, нову, да, новостворену, – а будь що буде, після мене нехай хоч потоп. Ну, а ... (Не чути) відсоток ... (Не чути) ми прекрасно розуміємо, суди, прокуратура. Да, може, колись бирки повісять, але від цього рибі ж не стане краще, її більше не буде. І це ризики для нашого бізнесу, тому що ми перш за все зацікавлені – у любителів інше іноді буває – але в тому, що ми зацікавлені в рибі, щоб вона була. Ми зацікавлені, тому що ми вклали кошти в будівництво, ми розуміємо, що, якщо завтра, не дай боже, стане щось із цією рибою. У нас буде нерухомість, яка коштує нічого на березі, якщо не можна будувати. Це дає серйозний для нас ризик.
Хотілося, щоб була і прозорість, нехай буде, але певні якісь вимоги треба приймати, щоб ми розуміли, що … (Не чути) Я таких ризиків і не бачу.
По-друге, реформація галузі, воно хорошо, але є інші супутні галузі, які затрагують. І виникає зразу питання щодо… (Не чути) рибних господарств, рибної галузі схвалити, зробити декілька, але не було 2, від сили 3 роки назад не було такої… правової бази, зараз є. Але поміняли базу правову, зараз… (Не чути) або зараз змінюєте, да, відповідно по рибному…(Не чути) промисловому рибальству. А в той же час от візьмемо оцінка впливу на довкілля, там однозначно зразу видно, той, хто…(Не чути) суб'єкт, рибна переробка однозначно відноситься до суб'єкту, який повинен пройти оцінку впливу на довкілля його діяльності. І тут виступає дискримінаційна, тому що… (Не чути) закон чітко читаю, наприклад, до 10 тонн переробки м'ясоробної промисловості має право без оцінки впливу на довкілля за добу, а рибна галузь без варіантів взагалі. От переробка, рибна переробка – зразу оцінка впливу на довкілля.
Тому в мене питання, як ми…(Не чути), бо напрямок бізнесу розвивати, якщо зразу вимагають, скажімо так, ну, без будь-яких тендерів… 10 тонн, іноді 5… Це норма місяця і його для сільського господарства…(Не чути) Ви самі розумієте, якщо когось по цьому впливу на довкілля… водосховище, яка займає три області, так, це загальнодержавна … (Не чути) Тому я зразу скажу, що буде, може, якась можливість в області, де водосховище займає чисто водойму… територіальній одиниці, може, була можливість, тому що мене вилов... А якщо три займають, то вони, я не знаю, поставити на п'ять садків рибного господарства і розвивати, якщо... (Не чути) вони просто фінансово не зможуть забезпечити ту оцінку впливу на довкілля. Це для прикладу.
До того ж, да, багато говорили, можна розвивати галузь, значить, треба розуміти, що якщо не буде фінансових важелів – не буде ніякого результату. Можна виростити там… 100 тисяч…, але якщо не буде фінансового, скажемо так, інтересу, то не буде ніякого результату.
Я веду до чого? (Не чути) експорту, імпорту в нашій державі. 80 відсотків, правильно казали, в нас є імпорт. (Не чути) ми намагалися не один раз зайти на аукціони ProZorro, де державні органи здійснюють закупівлю риби. Там чітко написано, та морожена риба, але далі починається незрозуміле, тому що всі хочуть купити хек, минтай, розумієте – рибу іноземного фактично виробництва, яку завозять певні структури, скажемо так, які є посередницькими. Вони не виробники, вони завезли, розмитнили і продали.
Питання в тому, що в законодавстві дійсно не міститься жодного обмеження щодо продажу того самого коропа, судака, товстолоба суб'єктам... (Не чути) закупівлі. Але якась незрозуміла позиція, починаючи від керівника інтернату якогось, який здійснює закупівлю хеку 500 кілограм і вище. Тобто мені ніхто не може пояснити, кажуть... (Не чути) але ж у нас так прийнято, типу, є вказівка, ну, от будемо… хек – не знаю, хоча (Не чути) скажемо так, навіть в кулінарній якості, і минтай, скажемо давайте чесно, це є першосортна риба для усього світу. Це перший сорт, це в Україну поставляються кінцеві... (Не чути) її люди їдять, ну, таке, але ж воно, це не приносить нам дохід.
Наприклад, я вам скажу так, якщо, наприклад, взяти невеличкий бізнес, це був би нормальний стартап для будь-якої родини: взяти невеликий ставок і забезпечити, наприклад, три-чотири дома-інтернати, які... закупівлю за бюджетні кошти, дитячі садки роблять, школи роблять зараз. Вони б могли забезпечити. Але ви розумієте, що переробка риби – це дуже трудоємкий ресурс, це якась можливість розвивати робочі місця. Тобто у нас є ресурси оці 80 відсотків, що споживаються на душу населення, із них там 20 кілограм. Хоча трохи неправильно сказали, 20 кілограм – це не норма по світу, це медична обґрунтована норма споживання. В світі то вона набагато більша, і 30 кілограм, і 40, і 50 в розвинутих країнах.
_______________. Середня світова, да – 21,17…
ДРАЧ М.В. Да, публічно вона рахується так, Але це мається на увазі, це не показник якийсь. Тобто рибу треба споживати більше, це однозначно всі лікарі кажуть.
Я до цього веду, що 21 кілограм – це мало, це теж мало. Тут питання в тому, що є адміністративний ресурс, який, в принципі, можна було б. Чому це не робиться? Отут питання в тому, як зробити так, що ми – промисловики можемо забезпечити. Я скажу так, не все можемо забезпечити, якщо почнуть закупівлю проводити прозоро наші державні органи, структури, комунальні підприємства. То це буде дуже серйозний початок для галузі, і потім з'являться і кошти, і інвестиції, і все. Ці кошти є, ми ж виділяємо. До речі, взяти ціну на хек, минтай, і зараз там того ж коропа, товстолоба, білого амура, ну, вибачте, у нас буде конкурентна така серйозна економія для державних коштів.
Да, іноді кажуть, що для певних категорій громадян там кісточки є, але є ж автоклави, можна це питання якось вирішити, і можна за рахунок внутрішнього – це б хотілось би конечно, щоб нас почули – внутрішнього якогось резерву, який він є. Він є, і кожен день проводиться вилов риби, якщо запустити річну рибу, вона ж не гірша за якістю, а в деяких випадках і краща. Я думаю, чому б не нагодувати судаком наших, скажемо так, людей в Україні, нехай в тих же самих пансіонатах, в дитячих інтернатах. Ну, Європа вона і була, і є… але бере наш судак і їсть його, і їх це дуже все влаштовує. А нам чомусь шлють хек, філе минтая, і рибна галузь від цього краще не становиться. Хай хтось розмитнив, заробив три копійки, і в бюджет, мабуть, і пішло щось. Але ми ж розуміємо, що… Це таке питання, це з того, що можна просто і зрозуміло винести, що б ми хотіли точно.
Інші, в принципі, технічні питання, я думаю, ми завжди готові і допомагати в боротьбі з браконьєрами, і виконувати вимоги закону, тому що розуміємо, що вони є і нам вигідні, тому що на даний момент поки браконьєри, скажемо,… (Не чути) не можемо, при присутності браконьєрів. Чому? – тому що наша риба вартує коштів. Ми платимо податки, платимо зарплату, платимо кошти на розвиток, виділяємо. Тобто якщо браконьєр вкрав 10 кілограмів, вийшов на ринок, він ціну опустить, йому буде вигідно її продати за 10 рублів, там карася. Ми розуміємо, що його собівартість там 16 гривень, 20, то ми можемо зайти на роздрібний ринок, тому що є браконьєри. Тому ми теж намагаємося, що можемо допомогти, то допомагаємо в цьому плані органам…
Перспективі є дуже великі, але є певний момент, нюанс, який треба врахувати, і є внутрішній ресурс, який чомусь… (Не чути) хоча можна це розвивати і довести до певного… було прохання, если б була можливість, допомогти, ми будемо участвовать, чесно, во всіх аукціонах ProZorro по продажу риби річної. Думаю, всі інші користувачі і аквакультурщики також підтримають. Ставків багато. Тобто тут не обов'язково, в Жашкові є, мабуть, свої, в Умані – свої. Аквакультурщики до сусіднього дому-інтернату чи теж комунальної школи доставлять ту рибу. І є ресурс, можна на цьому заробити і нашим, і створити робочі місця, це дуже…
Ну, як би так.
_______________. Можна да,?
ДРАЧ М.В. Так.
_______________. Я собі помітив п'ять ваших основних тез. Почнемо з аукціону. Якщо ви добре читали наш законопроект, там є таке поняття, як декларування. Як мінімум декларуванням ми вже відсіваємо, я б сказав, на 80-90 відсотків недобросовісних взагалі рибалок, які хотіли б, будь-хто, просто комусь наперекір піти, щоб взяти участь в аукціоні. Тому що там передбачено, по суті, все те, що мають сьогодні традиційні рибалки.
Ви маєте мати певні судна вже куплені, ви маєте мати рибалок, ви змушені мати або свій РПП або договір з сертифікованими РПП, не з таким… (Не чути), а з сертифікованими. Якщо ви таких не укладаєте, будь-хто… не прийняли, значить, ви уже не можете зайти. Або ж ви збудуєте такі, які мають відповідати нормам, або не може бути. Далі так само, ви показуєте, що у вас ні заборгованості нема, ні іншого.
І основний момент, після того, як ви проходите вже аукціон, да, ви підписуєте договір. Але в законодавстві сказано, що вас в будь-який момент посеред року можуть вас зупинити за два і більше порушень грубих, які, наприклад, да, хтось буде робити. І я вам скажу так, знаєте, якщо ринок сам не зрегулює себе, ми даємо можливість відрегулювати.
У нас виходить так, що ми ж коли ловимо, знаємо, що хтось браконьєрнічає, но ми ж не скажемо на нього. Ми або боїмося, або десь прикриваємо, або ще якісь моменти. В Європі ринок регулює сам себе, там якщо сусід щось зробив не так – пішли, сказали і все.
У вас сидить керівник управління, якщо ви бачите хтось браконьєрнічає – повідомте. Грубе порушення одне, друге. В законі чітко написано: два і більше... (Не чути), є порушення? Показали, зафіксували і все. А потім цю квоту, якою він не виростив, вона знову виставляється на аукціон. Якщо ви самі не відрегулюєте ринок і не наведете порядок, ну, умовно там, скажімо, як він там не у вашому дворі, а, може, у вашому там невеличкому селі, да, ніхто за вас не прийде, не наведе. Якщо ви бачите, що є браконьєри – ви про те повинні повідомляти, відповідна служба має на це реагувати і тоді не буде…
Ну, не прийде з Києва ні депутати, ніхто там не прийде, не буде ловити браконьєрів для того, щоб догодити справжнім традиційним рибалкам добросовісним. Розумієте?
Тому тут ринок, от зараз ми даємо якраз можливість ринку відрегулювати самому. І ви зможете це зробити, і законом прописано: якщо є такі моменти, вони караються і тоді відсівається такий промисловик. Тому я вам скажу, що в будь-якій іншій країні воно саме так і працює.
Останній раз, коли я ось говорив з болгарами, наш науковець підключав до болгар, а у них... я кажу: а от як ви розганяєте браконьєрів, як ви їх там регулюєте, як все?
Каже: а у нас це дуже просто, або хтось громадський, якщо їде і бачать, що вже всім повідомляє, і вони дивляться, чи він є в…(Не чути) чи немає судна. Тому що у них так як у нас немає таких внутрішніх водойм, у них море. Або коли він приходить, дивляться, він прийшов і торгує з судна чи ще щось. Тобто громадськість повідомляє і це відразу прикривається. Ну, в них немає мільйона, немає такого дядька, який бігає і наганяє їх там, і б'є їх там якимось батогом. Розумієте?
Тому тут якраз є той момент, що ми маємо вже змінювати свою свідомість. Ми йдемо в Європу. Рано чи пізно правила зміняться, колеги. Ви це розумієте, ви ж готуєтесь до цього, рано чи пізно правила зміняться. Але коли ви вкладаєте такі кошти, то ви ще маєте допомагати нам. Якщо не реагує, не дай Бог, управління, то є вище люди, які є, які зможуть допомогти. І повірте, що зараз дуже багато правоохоронних органів, і ситуація в країні міняється, які дуже так суттєво реагують, і ми зараз особливо.
Я вам кажу, от Віктор Михайлович не дасть обманути. Я їм на оператор… (Не чути) терорганами з областями постійно кажу, що полювання на вас діє, і воно продовжується. Ми на сьогоднішній день працюємо з усіма органами правоохоронними, з якими ми тільки можемо, для контролю і наших терорганів, і для контролю взагалі ситуації в рибній галузі. Якщо вони бачать якісь моменти, ми жодного з них, коли вони прикривають когось, не будемо жаліти, ні до кого не будемо там відстоювати якісь інтереси. Жодних немає. Якщо попались, ми ще допоможемо для того, щоб довести це діло до суду, і щоб людина відповідала.
Тому тут ви апелюєте до нас, а я кажу, що апелюю теж і до вас. Або скажіть тоді, як ми маємо так прописати, щоб у вас була можливість нам допомогти відрегулювати цей ринок? Ну ми, вважайте, так не зможемо вам допомогти.
По садковому господарству: я в певній мірі з вами погоджуюсь тут, що це складна в Україні взагалі процедура ОВД – оцінка впливу на довкілля, так є. Не готовий вам зараз сказати, наскільки ми зможемо це спростити, тому що якщо взяти знову ж таки наші ці всі європейські директиви і наміри, і законодавство, що ми щось змінюємо для того, щоб стати повноцінним членом. Там у них теж є ці такі норми, да, яких потрібно дотримуватись. Ми попрацюємо, звичайно, з іншими міністерствами для того, щоб зрозуміти, як можна це легше проходити. Можливо, в частині якійсь там збільшення нерибного господарства, взагалі об'ємів вирощування.
Даний момент я вперше почув, відверто вам кажу, тому це потрібно вирішити. От якраз на це питання в мене чіткої відповіді зараз для вас немає. А те, що це покращить ситуацію в аквакультурі, то я більш ніж впевнений.
Тому що на сьогодні, якщо їм письмо… (Не чути) зробити, то ви не візьмете землі, якщо і візьмете, то це якось так візьмете, що у вас будуть проблеми, і ви будете ділитися не з державою, будете ходити, а просто з іншими суб'єктами. Для того ми зробили так, що якщо берете частинку, от частинка землі, бо ми розуміємо, що якщо ви берете частину водойми, вам потрібно здійснювати якусь господарську діяльність: ви кудись маєте припливти, десь там у вас має бути причал, виставити і все. Якщо у вас буде рибоприймальний пункт чи якісь інший, коли ви будете господарською діяльністю займатися через 2 кілометри, ходити суди-сюди – ні. Тут у вас як мінімум має бути якийсь сторож, охоронець, має бути якийсь господарчий, має бути склад з якимось кормами. Тобто тому ми це передбачили і до пів гектара, до 0,5 гектара буде мати можливість прибережної смуги.
Повірте, це було дуже непросто погодити з усіма відповідними органами, повірте. Це не так складно, може, як… (Не чути) але це було дуже складно. Тому що ніхто не хотів, це, мабуть, вперше, що частина, зможемо захисні смуги передавати в користування.
Далі. Ви говорите про фінансові важелі і про те, що потрібна підтримка. Я погоджуюсь, але для того, щоб була підтримка, і коли ми говоримо з європейцями з іншими, вони кажуть, що, якщо ми будемо розуміти, чим буде більш прозоріше у вас, тим ми готові більше за вас. І от ми в певній мірі маємо, з міжнародними організаціями ведемо переговори, так я вам скажу відверто, що вони зараз навіть піднімають питання, вони кажуть: ми готові давати тільки тим, хто звітує.
Тому, якщо в нас і буде можливість допомогти зараз, то, повірте, буде допомога тільки тим аквакультурщикам, які подавали звіт. Які не подавали – вибачте, але ми міжнародним організаціям не зможемо пояснити, чому ми дали комусь такому, бо він чимось займався. А де його, на підставі чого? А якщо він подавав… звітність, значить, ми їм показуємо, дивіться, це і це за 21-рік людина подавала, вона ж стільки і виловила, значить, на таку-то допомогу вона може отримати. Бо чим більше ви почнете показувати, декларувати, тим все-таки більше вам буде в певній мірі.
Ми запровадимо такі інструменти, ми йдемо, ми стратегію таку будемо передбачати. І я більше ніж впевнений, що в 23-му році вперше буде державна підтримка, як мінімум підтримка міжнародних наших спонсорів, ми її запровадимо.
Далі. Ви розглядали за аукціони щодо того, щоб закупали наші державні підприємства для харчування: пенітенціарна служба, освіта, тут маю на увазі. Я досконало вивчав це питання, мав дві зустрічі з головним дієтологом України. Скажу вам насправді, що двічі складно було дуже, я намагався його переконати, але поки ті аргументи, які він навів для мене, суб'єкти господарювання не навели інших і кращих.
Скажу чому: тому що він каже, що як би там не було, а хек – морська риба, там є отой мінімальний повний пакет амінокислот, жирів і всіх, які для дитини і для людини при мінімальному споживанні самої риби... (Не чути) і воно засвоюється максимально. Якщо взяти нашу, ми тоді мову вели про, якщо помилюсь, перепрошую, цей австралійський сом брали ми, да?
_____________. То кларієвий.
_____________. Кларієвий сом кидали рибку, австралійський називається. І вони казали, що там от філе, там дуже багато м'якоті, от вони готові теж поставляти. Ми навіть були з суб'єктом господарювання на зустрічі і говорили про це. Він каже, тоді цього кларієвого сома треба буде у два рази більше з'їдати дитині чи людині для того, щоб отримала ту саму кількість. Це перше.
Друге. Питали за судак. Так, вони кажуть, судак підходить класно – дієтолог, але ціна тоді буде в держави, по ціні не проходить, тому що хек і минтай, як ви кажете, він дешевший. І виходить от такий компроміс знайти: судак підходить класно, але він дуже дорогий і дорого тоді буде для держави і для будь-якої установи державної. А якщо брати от такі дешевші, як ви кажете, риби, там і кісточки, і безпека і інше.
Але про те, що ми говорили і, по суті, я сказав для асоціації про це, що, знаєте, як сказати, спасение утопающих – рук самих утопающих. Якщо ви розробите певні технологічні картки, десь зберетеся – це, в принципі, недорого – в асоціацій і зробите таке, ми можемо зустрітися і показати, і доказати, що от дивіться: тут скільки всього і воно виходить умовно по ціні там менше, дешевше, але це вітчизняний виробник і все, – то тоді предметно можна буде йти і розмовляти далі.
Тому що на сьогодні я от багато чую, але ніхто реально от з такими технологічними картками не прийшов із розрахунками і не показав, що це дійсно вигідніше і все. Ми готові це підтримати. Але коли я попросив асоціацію зробити такі розрахунки, асоціація пропала.
Будь ласка.
_______________. Одне питання. Включіть нас в робочу групу. Я вже просив, там чотири народних депутати, я не буду фамілій казати. Включіть нас в робочу групу, включіть в МПС, ви почуєте…
_______________. Скиньте, будь ласка, СМС мені, я вам…
_______________. Телефон ми вже записали, я скину контактні дані.
_______________. Все. В робочу групу – взагалі без питань, то не є щось... і там…
_______________. У нас є напрацювання цими заступниками, у нас є напрацювання, ми постійно відслідковуємо, ми рухаємося, але писати там, пересилати…
_______________. Є ще один момент, перепрошую, дивіться. Я дуже просив би, тому що бажаючих дуже багато, але цього разу, коли подавалися в робочу групу, ну, я перепрошую, подається власник, директор, юрист, бухгалтер. Від підприємства одна особа. Якщо подаєте одну, будь ласка. Тому що у нас є багато бажаючих, і коли подаються по п'ять від одного підприємства, таке не проходить. Якщо там от, я думав, двоє чи ні?
_______________. Ні. Одному, да, заступника.
_______________. Будь ласка. Якщо ви, будь ласка, подаєте від підприємства одну особу. О'кей, без питань. Тому що, ну знаєте, чим більше, тим воно все одно потім не буде практично. Бо буде п'ять осіб захищати один і той самий інтерес. А так від одного підприємства буде одна, і тоді буде якийсь конструктив. Щоб так було. Це є.
Далі, ви сказали за браконьєрів, конкуренцію і рибний вилов. Да, дійсно вони продають дешевше. Але знову ж таки, якщо ви бачите такі методи, то ви маєте теж якось з цим боротися, допомагати нам: повідомляти нас, повідомляти знову ж таки ДПСС, повідомляти управління. Можна робити контроль ринку, у вас є такі функції – виходить і дивитися за цим всім. Тому що ми це знаємо, що таке є, але як побороти, і хто нам допоможе, і хто нам підкаже хто є хто? Ну, на жаль, складно зараз прийти і комусь сказати, що от ти щось неправильно робиш. Можемо помилитися. А якщо ви будете точно знати, що це такий дійсно є браконьєр, то тоді можна буде боротися.
Але я вам скажу, якщо буде Закон про простежуваність, буде набагато складніше, повірте. Так як зараз у нас відбувається, що я наводив сьогодні приклад у вас на підприємстві, коли вийшли 3 тонни рака і штучно вирощеного, показують накладну, і три тижні торгують цією накладною: від 28 червня виписана накладна на 3 тонни. Розумієте? Тисяча кілограм. А 14.07 його на базарі беруть і він показує цю накладну. От що ви скажете, живий буде рак цей?
_______________. Я не знаю. А він живий там?
_______________. Ну, я не знаю. (Шум у залі)… розумієте.
_______________. А ще є рак, причому привезений з підприємства, яке взагалі не займається розведенням риби.
_______________. Тобто це не ви виписували накладну, це просто собі хтось... отаких потрібно і брати. І ви кажете за ставки, що їх багато. Знову ж таки, знаєте, нам зробило.... (Не чути) таке дослідження і написали, що у нас із 42 тисяч ставків в Україні 17 ставків лише здано в оренду. Я вам розкажу, як. Фактично були питання, чи можна в цьому селі ставок взяти в оренду, там уже хазяїн є. Так от, 17 тисяч – це ті, хто офіційно заключили договір і показали, що вони сплачують якісь податки. А решта отих 67 відсотків, там є господар, але вони працюють, бо там мають...
_______________. … але не зареєстровані.
_______________. Да, розумієте. І можуть бути всякі моменти, а може, і не бути того, я вам скажу більше того І виходить так, що вони показали для європейців, що у нас тут ніби уже такий потенціал, можна 20 тисяч, більше ставків зараз здати в оренду і аквакультура піде вся. А коли ми реально почали вивчати ситуацію, так у нас немає ставків, яких, розумієте, взяти в оренду, тому що там же купа господарів і все зайнято.
Тому тут теж все залежить. Якщо місцева влада, а ви теж можете звертатись до місцевої влади і контролювати ще й ставок. А точно знають, в кожній громаді всі знають, хто за той ставок… відповідає, хто там відповідає, я вам даю гарантію сто відсотків. Знову ж таки, якщо громадськість не допоможе винести це в офіційну площину, ми не зможемо переловити кожного і дізнатись, чий це ставок. Ставків багато, але вони теж перебивають вам ціни, повірте, тому що вони не платять в певній мірі і особа, може, й не займається, але десь скеровують вихід так само на ринок, на базар і збивають ціни. Це те саме браконьєрство, абсолютно те саме. В принципі, з того, що я написав, може, щось не сказав...
_______________. Можна, я добавлю зараз? Я ще написав, ну, по-перше, по аукціонах хотів би вас спросити, аукціони в законі там... (Не чути). Все одно буде порядок проведення цих аукціонів, вимоги до суб'єктів господарювання, що вітається, що я на робочих групах не озвучив. Включайтесь і давайте пропозиції від асоціацій до нормативно-правових актів: що ж ви хочете бачити, які мають бути вимоги до суб'єктів господарювання, які будуть з вами включатися в аукціони в даному випадку.
Друге. Знаю, навіть Олександр Васильович правочку до закону вніс, там, де певні є обмеження, щоб не було навіть двох певних монополій на певних водоймах. І це окрема вдячність, тому що це доречне зауваження, щоб не було все в одних руках: там, де монополія – там немає нормального бізнесу, нормальної економіки.
По експорту-імпорту ще піднімалося питання... Да, це важливе питання. Міністерство, те, що по агентству спільно з Держпродспоживслужбою, орієнтовно на 1-2 листопада організовує круглий стіл якраз по обговоренню потреб нашого бізнесу, відкриття нових ринків. Тобто і я вас запрошую всіх прийняти участь, але підійти до цього готовими, щоб ви могли чітко сказати: які види риб на які ринки першочергово ви б хотіли відкрити. Тому що можна сказати: ми хочемо весь світ, ми хочемо всі риби, але, на жаль, ні міністерством, ні Держпродспоживслужбою, ми відразу все відкрити не можемо, це довгий процес.
Якщо ви визначите спільно там 2-3 напрямки, по яким ідемо першочергово, спільно домовилися ми працювати, щоб відкрити ринки. Але в той же час, я думаю, якраз те, що ми бачили вже сьогодні, ми практично готові вже бути учасниками і експортерами, там єврономер отримати, по суті, чергу, як кажуть, "зелену стежку" відкрита і, можливо, якщо в процесі нашого, як кажуть, відкриття нових ринків ви завершуєте свої реконструкції, то, можливо, і ви погодитесь. Якраз на вашій базі ми будемо показувати і проходити ті аудити Європейського Союзу, будемо проходити аудит інших країн, якщо ви визначите. Але процедура якраз передбачає те, що від бізнес запит, від тієї сторони запитань – закон, а потім буде аудит. Але бізнес має бути готовим, щоб не було такого, що ви кажете, що: ми хочемо відкрити, але сам бізнес немає РПП, немає холодильників, немає НАССР, немає нічого. Тому запрошую.
_______________. А можна питання ще. Скажіть, будь ласка, з приводу ви кажете сертифікації РПП: визначати буде саме сертифікацію, це як постанова Кабміну чи буде це в законі?
_______________. Буде, по-перше, по РПП будуть два нормативно-правових актів, крім закону, це будуть гігієнічні вимоги, які будуть…
_______________. Держпродспоживслужба.
_______________. Держпродспоживслужби вимоги і приведемо у відповідність один регламент по "харчовці", а другий вимоги до РПП, які будуть враховувати інший регламент саме по рибному напрямку по сортуванню, по простежуваності. Буде два нормативно-правових актів, в яких ми зможемо приймати участь в обговоренні, в розробці.
_______________. А можна з кимось зв'язуватися по поводу, якраз мене цікавлять тут ці питання. А от допустимо, якщо там питання по поводу експорту, от ми здійснюємо експорт, беремо оце сполучення це вже переробка. То єсть для того, щоб вловити рибу, треба зробити експертизу на партію. Тобто експертизу робить Держпродспоживслужба. От представте зараз, який брєд твориться у нас. Тобто ми зловили партію риби, зробили, охолодили її, процес охолодження йде 12 годин. Після охолодження ми здаємо її на експертизу і 7 днів робиться експертиза, а риба лежить у ящику з льодом. А термін зберігання охолоджувальної риби 10 днів, а їй треба ще доїхати до Норвегії. Яким чином?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви знаєте, це питання до ДПСС, і ми неодноразово висловлювали недовіру і голові служби, і в цілому всій службі. І у нас багато було депутатських звернень і пропозицій від комітету, і до Кабінету Міністрів, і до Прем'єр-міністра для того, щоб цю службу підпорядкували під Міністерство аграрної політики для того, щоб ми зважено змогли працювати в цьому напрямку. Тому що такі приклади, як ви наводите, де ми не приїжджаємо, на які слухання комітетські не приїжджаємо, всюди нам говорять одне і теж – ДПСС і все. І ми не можемо нічого з цим зробити. І скільки ми не говорили про це, і скільки ми не кричали, ми не шуміли, але все остається на своїх містах.
І зараз ми вам допомогти в цьому не зможемо. Ми рухаємося в тому напрямку, щоб все ж таки підпорядкувати цей ЦОВВ на Міністерство аграрної політики, тому що це логічно як мінімум. Я думаю, що коли ми цього доб'ємося, у нас не буде питань і у вас не буде питань.
_______________. І ще одне питання по експорту. То єсть Україна, в принципі, не має права вивозу живої риби на експорт. Єдина країна, в яку ми відправляємо живу рибу на експорт – це Молдова. Вся остальна риба у живому вигляді не має права Україна вивозити.
Ми зверталися з цим питанням опять же через службу ветеринарну. Вони писали, ви писали їм листа, вони писали листа в Київ в службу. І вони даже не хочуть звернутися в Євросоюз, чи куди там треба звертатись, для отримання дозволу на вивіз живої риби з України.
_______________. Насправді… (Не чути) Ми звернулися від МінАПК до… Це було прохання від (Не чути) до нас, ми звернулися до ДПСС. І вони точно, я знаю, що звернулися до Європейського Союзу, отримали лист. Якраз ця нарада яка має бути, от там якраз і мають розглядатися ці всі моменти. От Ігор Михайлович краще володіє ситуацією, як що, то додайте, будь ласка. Але ми над цим працюємо і ми реально вже звернулись.
Але знову ж таки ви будьте готові, що вони спитають…(Не чути) , тоді приїжджають, створюють комісію, ми там вказуємо 10 підприємств. І ви маєте бути готові, що вони приїдуть, проінспектують ваше підприємство, і якщо воно відповідає, то да, ви зможете це робити. Тобто буде такий підхід.
_______________. Ми готові.
_______________. У них немає такого, що от Україна класна, ми її відкрили. Ні, вони приїжджають до кожного там суб'єкта господарювання і дивляться. Якщо вони подивилися, ваші відповідають, вони потім дають певні.. (Не чути) певні повноваження, і щоб ті доглядали вже ці. Але так вони комісією приїжджають. У них, на жаль, не такий підхід. Вони як у себе в країні недовіряють повністю, так і у нас не будуть.
_______________. Я розумію це. До нас молдавани приїжджали. У нас лучше, чим у них реально в Польщі. Хай приїжджають.
_______________. Я не сумніваюсь. Але я кажу, що, ви бачите, ви знаєте, що вони по-любому самі не приїдуть.
_______________. Однозначно, нехай приїжджають, поїдемо – заберемо даже.
_______________. ...повернулись і от якраз ця нарада… (Не чути)
(Загальна дискусія)
_______________. Да, питання, дивіться, відкрити ринок іншої там азіатської країни трошки іноді легше, чим відкрити Європейський Союз. Але відкривши Європейський Союз, ми автоматично відкриємо більшість ринків інших країн, вони будуть нам довіряти. Але коли Європейський Союз аналізує, він аналізує декілька складових.
Перше – наше законодавство українське, раз. Друге – він аналізує роботу компетентного органу, в нашому випадку це Держпродспоживслужбу: чи він довіряє не вам особисто, чи він довіряє Держпродспоживслужбі, на сьогодні… (Не чути)
_______________. Належний контроль.
_______________. Да. Чи є належний контроль, чи служба здатна контролювати, забезпечувати те, що написано в їхніх вимогах. А третім етапом вже вони сертифікують, атестують ті підприємства, які мають право уже безпосередньо експортувати цю продукцію до них. Тому оці три ланки, вони передбачають такий процес.
Також два слова і все, що… перше: ми робимо запит на ту країну, вони готують свій запитальник. Ми заповнюємо цей запитальник дуже так... (Не чути) Вони його розглядають певний період, потім вони ставлять в план, і цей план перевірок може бути тільки на наступний рік. От ми якраз чому і організовуємо це все в кінці сейчас року, щоб ми визначилися з вами, сейчас могли написати за листопад місяць листи в відповідні країни, отримати ці запитальники і щоб вони могли включити нас в план наступного тільки року, коли там в черзі дійдуть. І тоді ми починаємо вже працювати з ними.
Але до цього ми маємо розуміти, що акти ці перевірок, ці лабораторні висновки, все воно має відповідати вашим накладним. Ця схема, це не так просто, але ми починаємо цей процес, я думаю, ми доведемо його до кінця спільно. Тому що те, що ми закладаємо в нормативці сейчас, воно апріорі якраз нас всіх підштовхне, що ми будемо всі відповідати цим вимогам.
Дякую.
_______________. Вони зараз даже не виїжджають, вони бояться їхати. Воєнне врємя, то єсть… (Загальна дискусія)
_____________. … п'ять хвилин, будь ласка, в кого є питання. Обміняйтесь телефонами.
_______________. Володимир Григорович – начальник департаменту рибного нашого напрямку, тому звертайтесь. (Загальна дискусія)
_______________. Ні, то є питання Держспоживслужби, воно автоматично відпадає, тому що норма Євросоюзу з приводу єврономера – це акредитована лабораторія. Тому чесно, я вам скажу, що куча була випадків, що находили там те, що вони не находили. Тому звертатися до них немає сенсу. На даний час, поки йде реформа.
_______________. Ну, Держпрод – окреме питання. Ми почнемо з ними працювати.
_______________. Важко коментувати, коли…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми не маємо впливу на них зараз. Ми можемо тільки скаржитися: так як ви на них, так і ми скаржимося на них. Але нас дійсно чують, але поки що дій ми не бачимо, але ми сподіваємось, що все ж таки Держпродспоживслужба буде в підпорядкуванні буде в підпорядкуванні Міністерства аграрної політики, тоді у нас будуть уже, скажемо так, дискусії будуть більш фахові і ми будемо розуміти, що ми дійсно зможемо допомогти в деяких питаннях.
Сьогодні порядок денний, на мою думку, розглянутий вже, фактично наше виїзне засідання і комітетські слухання пройшли. Що я хочу вам сказати. Ми вже займаємося цією реформою, фактично почали займатися дуже ретельно десь з квітня, але вже до цього ми працювали з асоціаціями, які проявляли інтерес до того, щоб були якісь зміни, але вони це робили так, скажемо так, на нефаховому рівні, вони...
Перше наше виїзне засідання було в Ізмаїлі Одеської області, і в них там опрацювали деякі законопроекти, які отримали. Але вони були такими не дуже, скажемо так, на нашу думку, не революційні. Так як для того, щоб щось змінити, треба таку значну реформу робити, щоб не було страху в тому, що ми робимо щось не те.
Тому ми, вже починаючи з квітня і проводимо виїзне засідання нашого комітету, комітетське слухання. Ми дуже активно спілкуємося в міністерстві, в нашому комітеті, була створена робоча група при міністерстві, також ми працюємо ще в нашому комітеті. Тому всі, хто хотіли долучитися до законотворчості, вони всі долучились. І мабуть, уже добре, що ми сьогодні тут, і ви хоч і не чули про це, ви можете зараз долучитися до 7616, да, 7616. Це не перший законопроект, це перший такий суттєвий, але у нас буде дуже багато ще законів..., які будуть регулювати відносини в рибній галузі. Тому я прошу вас всіх долучатися до цього.
І як висновок, я вважаю, що і риби... потрібно буде на кожному столі і в кожній родині, і як ви говорили і , скажемо так, в школах, і в дитячих садках і так далі. Тому ми повинні над цим працювати.
Отже, я вам всім дякую за виступи, за ваші пропозиції і за те, що були і зауваження теж, і ваші доповіді. Я думаю, що ми будемо пропонувати нашому секретаріату зробити протокольне рішення.
Далі, будь ласка….
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Шановний Олександр Васильович, шановні учасники слухань! Я ще хотів висловити репліку, на яку спонукала мене перша доповідь Віталія Олександровича, яка стосувалася законопроектів, що є актуальними для рибної галузі, зокрема, це законопроект про простежуваність.
Ми як Комітет агарної та земельної політики зараз маємо до 1 листопада подати пропозиції до Плану законопроектних робіт на 2023 рік. Нам важливо вже зараз – сьогодні 20 жовтня – передбачити і назву цього законопроекту, і його основу суть сформулювати в тій наші пропозиції. Це раз.
По-друге, ви сказали, що необхідно наблизити наші закони до законів Європейського Союзу, зараз це не так. Після набуття Україною статусу кандидата в члени Європейського Союзу, у нас мають бути ідентичні закони. Тобто що передує цьому? Офіційні переводи європейських Регламентів, які узгоджені з МЗС і завізовані нашим Міністерством юстиції – з цього потрібно починати. Бо якщо ми навіть подаємо цей законопроект на реєстрацію, відповідно до Розпорядження Голови Верховної Ради, ми маємо мати таблицю постатейної відповідності до європейського Регламенту.
Зараз ми це проводили з колегами з міністерства щодо законопроекту про об'єднання сільгосптоваровиробників. Я прошу вас, Віталій Олександрович, на це звернути увагу.
Олександр Васильович і шановні учасники, нашим депутатам були розіслані і роздані проект Рекомендацій сьогоднішніх комітетських слухань. Багато позицій в ньому враховані, зокрема, щодо цього законопроекту за 4 пункт в постановляючій частині, який стосується завдань для нашого комітету. І на одному з найближчих засідань, Олександр Васильович, в комітеті ми ще доопрацюємо цей проект Рекомендацій, дамо їх на затвердження, після того надішлемо до Офісу Президента, Кабінету Міністрів, Голові Верховної Ради і так, безумовно, нашим чудовим сьогоднішнім господарям – Черкаській обласній військовій адміністрації, якій також хочу дякувати за умови для нашої роботи.
Спасибі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Георгійович.
І ще хочу висловитися. хто не зміг бути присутнім тут, але хоче дати якусь рекомендацію стосовно законопроектів наших, може зробити це письмово. Ви теж можете зробити це письмово і для того, щоб ми взяли це до уваги і наш секретаріат візьме це до протоколу рішення виїзного засідання. Так що, будь ласка, ми це можемо додати до цього протоколу, це дуже важливо. Відповідно коли ми в даному випадку і прописуємо закони, і дискутуємо по цьому, і, коли стає питання, записуємо, бо це теж ваше, скажімо так, ваше слово і ваші пропозиції щодо ДПСС ми можемо також приєднувати до наших…
_______________. Це наші аргументи.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, це ви повинні надавати нам аргументи, чому ми просимо передати ДПСС у підпорядкування Міністерству аграрної політики.
Тому, дякую. Оголошую наше засідання, наші комітетські слухання завершеними.