Стенограма засідання Комітету № 188 від 13.01.2026

16 січня 2026, 10:15

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради України

з питань аграрної та земельної політики

13 січня 2026 року

 

Веде засідання голова Комітету ГАЙДУ О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, будь ласка, присідайте, будемо вже починати. 18?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  18 членів комітету присутні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, будемо починати. Зареєструвались 18 членів комітету, тож можемо вже починати. До розгляду на сьогоднішньому засіданні пропонуються наступні питання:

Про проект Закону про державне регулювання органічного виробництва,  обігу та маркування органічної продукції, друге читання (реєстраційний номер 13204-1).

Про проект Закону про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства,  друге читання  (реєстраційний номер 12384).

Про проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо лібералізації земельних відносин, поданий народними депутатами України Чорноморовим, Шол, Грищенко та іншими (реєстраційний номер 14087).

Про  Звіт про роботу Комітету за період роботи чотирнадцятої сесії  дев'ятого скликання. 

Про План роботи Комітету на період роботи п'ятнадцятої сесії дев'ятого  скликання.

Про пропозиції Комітету до проекту порядку денного роботи п'ятнадцятої сесії дев'ятого  скликання.

Про рішення  Рахункової палати від 25.11.2025 року № 28-4 "Про розгляд Звіту про результати аудиту відповідності державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників вимогам доступності та прозорості".

Та "Різне".

Колеги, пропоную затвердити даний порядок денний. Будь ласка, голосуємо.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, прошу голосувати. Хто – за? Хто – проти?  Утримались?  Одноголосно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Адамович.

Питання перше. Про проект Закону про державне регулювання органічного виробництва,  обігу та маркування органічної продукції, друге читання (реєстраційний номер 13204-1).

Шановні колеги, це євроінтеграційний законопроект. Підготовлена до другого читання порівняльна таблиця до даного законопроекту була вам розіслана. Вона містить усі внесені та невідкликані пропозиції та поправки,  їх 266. До комітету суб'єктами права законодавчої ініціативи внесено 257 поправок  та пропозицій і 9 правок пропонується внести від комітету.  Зазначені пропозиції також були вам розіслані.

За результатами розгляду на засіданні комітету пропонується врахувати 9 та відхилити 257 пропозицій. Робота над цим законопроектом була дуже інтенсивною, було проведено два підкомітети під головуванням голови підкомітету Марини Нікітіної.

Тож я до доповіді запрошую Марину Вікторівну. Будь ласка.

 

НІКІТІНА М.В. Добрий день, колеги! Євроінтеграційний законопроект про державне регулювання органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції було розглянуто підкомітетом до другого читання, де ми йшли по кожній поправці.

І ще хочеться сказати дуже важливу річ, що за час роботи над цим законопроектом, його підготовки до другого читання зазнало змін європейське законодавство, яке регулює дану галузь, а саме: було замінено два регламенти на нові в лютому 2024 року. Це Регламент № 1295/2008 щодо імпорту з третіх країн, а також нові регламенти щодо сертифікації та маркетингових стандартів, які набрали чинності в лютому 2024 року. Відповідно це змусило нас розробити правки комітету, які внесли ці відповідні останні зміни європейського законодавства в даний проект закону.

Як уже сказав голова, за результатами розгляду на засіданні пропонується врахувати 9 поправок, відхилити 257, а також прийняти поправки комітету. У разі прийняття законопроекту у даному вигляді, який пропонується після опрацювання, буде запроваджено єдині прозорі зрозумілі правила виробництва, обігу і маркування органічної продукції відповідно до сучасного законодавства Європейського Союзу, буде удосконалена система державного  контролю в даній галузі, що простимулює розвиток аграрного сектору і сільських територій шляхом диверсифікації виробництва, підвищення вартості даної органічної продукції і будуть створені нові робочі місця у сфері органічного виробництва. Це буде сприяти переходу до сталого розвитку сільського господарства відповідно до норм і цілей європейського зеленого курсу.

Тому я прошу, всім були надані матеріали для ознайомлення, прошу, будь ласка, підтримати даний проект закону до другого читання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Марино Вікторівно.

Від міністерства, будь ласка, Тарас Висоцький. Тарасе Миколайовичу.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Вітаю, шановні народні депутати, Олександре Васильовичу. Дякуємо, що виносите і обговорюєте. Сама ініціатива є повністю євроінтеграційна, як ми і обговорювали в першому читанні, працювали в підкомітеті у Марини Вікторівни, дякуємо за активну роботу. Там є перехідний період, бо це такі системні, як правило, зміни в Європі, цей Регламент вже новий по органіці запрацював, ну фактично зараз, з цього року, 2025-го, він був перехідний. Ми говоримо про те, що у нас також треба адаптовуватися, щоб іти в ногу з часом. В принципі, от якраз в сфері органіки і скринінг, і інші підтвердили, що у нас тут, я сказав би, мабуть, якщо не один, можливо найбільший прогрес. Тому тут якраз добре було б цей темп тримати і просто оновлювати, так, нога в ногу разом з європейським законодавством.

Тому зі сторони Мінекономіки абсолютно підтримуємо, це ще один крок в межах нашого наближення до європейського законодавства. Дякуємо всім, хто долучалися до роботи. Готові взяти участь у дискусії чи уточненнях по тексту до другого читання в разі наявності.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарасе Миколайовичу.

Колеги, є що додати? Тоді пропоную поставити дану пропозицію на голосування. Пропозиція наступна: підтримати порівняльну таблицю, підготовлену до другого читання даного проекту закону, з пропозиціями комітету та редакційним уточненням її положень. Рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроект, реєстраційний номер 13204-1, у другому читанні  та в цілому як закон  у редакції, запропонованій комітетом  з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.

Колеги, прошу голосувати.

Іване Адамовичу, будь ласка.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, хто за?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Іване Адамовичу, мене відмітьте, будь ласка.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. То ви за чи проти?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Я - за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. 21 народний депутат - за. Хто проти? Утримались? Одноголосно  тут всі, хто присутні. Рішення прийняте.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Іване Адамовичу. Рішення прийнято. 

Друге питання - про проект Закону про стимулювання економічного розвитку галузі рибного господарства, друге читання (реєстраційний номер 12384). Дана таблиця підготовлена до другого читання, до даного законопроекту була розіслана, вона містить усі внесені та не відкликані пропозиції та поправки, їх 169. До комітету суб'єктами права законодавчої ініціативи внесено 163 поправки і пропозиції та 6 правок пропонується внести від комітету. Зазначені пропозиції також вам були розіслані. За результатами розгляду на засіданні комітету пропонується врахувати 6 та відхилити 163 пропозиції.

Я до слова запрошую ідеолога цієї реформи Артема Олеговича Чорноморова. Будь ласка.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Дякую.

Пане голово, шановні члени комітету, я вже не пам'ятаю, скільки місяців назад проходила, як у нас зазвичай вже проходять неформальні робочі групи, але я всім відправляв ці повідомлення, що вони відбуваються,  в загальний чат нашого комітету. Ті, хто був присутній, я всім дякую, ті, хто долучалися до опрацювання цих правок. Хотів би лише нагадати вам всім, що даний законопроект вже неодноразово виноситься і ті перепони, які були, так би мовити, в ньому для його прийняття були всі повністю забрані. Дуже довгі консультації з Міністерством юстиції, ми дійшли до певної згоди, для того щоб врегулювати всі питання, що стосуються безпосередньо аквакультури та спеціального товарного рибного господарства.

Шановні представники галузі, якщо є, асоціацій та шановні народні депутати, я хотів би сказати, що на сьогоднішній день без прийняття цього законопроекту є складна криза, оскільки неможливо на сьогоднішній день, немає механізму, можна так сказати, відтворювати фауну, яка повинна бути у водоймах комплексного призначення. Це що стосується безпосередньо товарного рибного господарства, інвестицій для нього. Це другий блок цього законопроекту. І на сьогоднішній день це дійсно дуже велика проблема, оскільки більша частина риби, яка є на прилавках наших магазинів, базарів, це безпосередньо риба, яка виловлюється і відновлюється у водоймах комплексного призначення. І цей законопроект повністю врегульовує це питання і дає йому змогу інвестувати безпосередньо і відновлювати всю рибу, яка є в цих великих водоймах. І перший блок – це аквакультура, яка повністю врегульовує питання вирощування риби у водоймах закритого призначення. Це території по більшій мірі, більше частина нашої України, це 38 тисяч об'єктів, якщо не помиляюсь, загальна кількість озер, якщо не більше.

Тому, шановні члени комітету, я прошу вас підтримати даний законопроект і вже в другому читанні підтримати його також в сесійній залі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артеме Олеговичу.

Від міністерства, будь ласка, декілька слів, Тарасе Миколайовичу.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую, Олександре Васильовичу. Дякую, Артеме Олеговичу.  Дійсно, дуже ґрунтовно пропрацьовували, заходила редакція на Мінекономіки і до колег на Мін'юст. Фактично більшість структурних підрозділів пропрацювали, дали коментарі по всіх тих зауваженнях, які свого часу були до 8149 номер, тому фактично підтверджуємо, що зі сторони Мінекономіки в нашому випадку, також бачили колег з Мін'юсту, до цієї  редакції вже зауважень немає, воно відповідає гармонізовано з іншими нормативними актами. Повністю підтримуємо.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарасе Миколайовичу. 

Колеги, може, хтось хоче висловитись?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Якщо дозволите. Я хотів би, напевно, подякувати Артему Олеговичу фактично за таку фундаментальну роботу. Не один місяць ми проходили цей етап, це дуже важливо. І хочеться зауважити те, що на сьогоднішній день ми демонструємо дуже гарні показники в сільському господарстві, але, на превеликий жаль, в рибному господарстві фактично цього немає. Тобто я би десь просив би всіх сьогодні підтримати абсолютно і підтримати відповідно в другому читанні і у Верховній Раді, тому що цей закон, він дуже і дуже важливий для розвитку економічного сектору і в нашому рибному  господарстві.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Адамовичу.     

Степан Миколайович Чернявський.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Колеги, да, дійсно Іван Адамович перехватив, теж хочу підтримати цей законопроект, дуже потрібен сьогодні для цієї галузі рибної, але у мене одне питання: чого ми обмежили саме по інвестиціях, по монополії в 14 відсотків? Це не буде заважали інвесторам дійсно вкладати гроші? Бо 14 відсотків,  це навіть якщо це став або якесь господарство, туди тільки до 14 відсотків,  це може  не бути цікаво інвестору. Чого саме 14 відсотків?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я відповім вам на це запитання. Дозвольте.

14 відсотків – це вимога Антимонопольного комітету згідно антимонопольного законодавства. Ці 14 відсотків відносяться лише до виробництва риби безпосередньо в блоці № 1А-аквакультура. До відношення ТРГ (товарного рибного господарства) воно не має відношення. Це лише озера, які знаходяться на території громад окремих, ну на території громад. І це виключно вимога законодавства в рамках Антимонопольного комітету.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Це буде заважати...

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Тоді нам треба змінювати законодавство Антимонопольного комітету.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Я вважаю, що жоден інвестор не буде вкладати гроші...

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Дивіться, Степане Миколайовичу, це не ставок...

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Я розумію, що обмежено, але може потрібно було б доопрацювати саме в цьому питанні.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ми не можемо доопрацювати, оскільки це вимога антимонопольного законодавства. Ми можемо або змінити антимонопольне законодавство, тоді я прошу вас вносити правки, якщо ви бачите в цьому певний економічний сенс безпосередньо в закон щодо Антимонопольного комітету, а також це стосується безпосередньо садкового вирощування риби у водоймах внутрішнього призначення, не загального призначення, це садкове виробництво. Ви садок не поставите на весь ставок. Якщо ставок у вас 76 гектарів, як ви зробите садок такого розміру? Він береться від кількості гектарів, 14 відсотків від цього згідно антимонопольного законодавства. Таке, на превеликий жаль, ми самі  були, скажімо так, не щиро раді тим перепонам, які нам дало Міністерство юстиції, коли ми подавали цей закон уже вдруге.

Дякую.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Воно може бути так, що ми приймемо закон, але  він не буде працювати.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ну дивіться, ну як садок, це садок, це розмір садка. Це виключно вирощування риби садковим методом.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артеме Олеговичу, все зрозуміло. Тут у нас було багато дискусій з цього і багато нарад, і Артем Олегович проводив ці наради, і були на базі спілкування з Мін'юстом, і саме через їх зауваження ми взагалі не змогли цей законопроект відпрацювати минулий раз. Це вже друга спроба. І в даному випадку нас повністю всі підтримали.

Колеги, я ще раз хочу також приєднатися і подякувати всім, хто залучився до підготовки цього законопроекту, він дійсно достатньо складний.

І не будемо гаяти час. Хочу поставити на голосування пропозицію підтримати  порівняльну таблицю, підготовлену до другого читання даного проекту закону, з пропозиціями комітету, з редакційним уточненням її положень. Рекомендувати Верховній Раді України прийняти законопроект (реєстраційний номер 12384) у другому читанні та в цілому як закон у редакції, запропонованій комітетом, з необхідним техніко-юридичним доопрацюванням.

Колеги, прошу голосувати.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Так. Колеги, прошу, голосуємо. Хто – за дану пропозицію?

 

______________. Іване Адамовичу, я тоже – за.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Олег – за.

 

______________. Дякую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. 22 народних депутати – за.

Хто проти? Утрималися?

Рішення прийнято одноголосно.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Пане голово, якщо цей закон не пройде в залі або ще щось, то у мене вже зябра з'являться.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, не тільки в тебе.

Дякую, колеги.

Продовжуємо. Про проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо лібералізації земельних відносин, поданий народними депутатами України Чорноморовим, Шол, Грищенко та іншими (реєстраційний номер 14087).

Я до слова запрошую автора, співавтора цього законопроекту Чорноморова Артема Олеговича. Будь ласка, Артеме.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Дякую, пане голово.

Даний законопроект напрацьовувався разом з Міністерством аграрної політики для врегулювання ряду питань, одне з яких це врегулювання продажу на земельних торгах земельних ділянок, конфіскованих за рішенням суду у власність держави. У нас виникло певне юридичне нерозуміння в державі, коли рішенням суду конфісковуються земельні ділянки по тих чи інших причинах, але механізму нормального юридичного для того, щоб виставляти їх на торги,  наразі майже відсутній.

Запровадження електронної системи взаємодії суб'єктів землеустрою. Це повністю врегулювання земельних відносин щодо землеустройної   документації і тому інше. Розширення  кола об'єктів, для яких можуть бути застосовані спрощені процедури заміни цільового призначення земельних ділянок та його забезпечення.

І саме головне, як на мою думку, я вважаю, що ми давали громадам дуже багато, ще при Миколі Тарасовичу Сольському були певні законопроекти щодо врегулювання меж громад. На сьогоднішній день менше 2 відсотків громад по всій території України не встановило  свої межі. Тому я пропоную разом з міністерством, наразі Міністерство економіки,  сільського господарства та  екології, господи прости, по суті міністерство аграрної політики, ми  пропонуємо  наповнення Державного  земельного кадастру відомостями щодо меж території територіальних громад та можливості актуалізації нормативної грошової оцінки земель в автоматизованому режимі. Це по суті по кадастровим індексам.

Тому що,  я ж кажу, у нас на сьогоднішній день менше 2 відсотків громад по всій країні, які досі не мають меж. По суті по кадастровим індексам ми зможемо встановити межі. Але це саме головне, хочу звернути вашу увагу, і громадськості і народних депутатів, що це не забирає можливості у громади самим юридичним чином, завдяки інвентаризації і тому інше, провести свої межі. Це лише по кадастровим індексам.

Дякую. Прошу підтримати даний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артеме Олеговичу.

У нас Денис Олександрович Башлик присутній? Чи ви, Тарасе Миколайовичу?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую, Олександр Васильовичу.

Дякую, Артеме Олеговичу. Артем Олегович чітко описав  всі напрямки, які врегульовуються, тому що на наш час Мінекономіки підтримує. Дякую вам за ініціативу перереєстрації.

Дійсно, аграрний комітет  за ці 6 років дуже багато чого зробив з точки зору покращення ... для бізнесу в частині земельних відносин. Ця ініціатива може бути ще одним таким кроком з точки зору наведення чіткості. Це перш за все про межі  іде мова і більш такого порядку,  не тільки лібералізації, а і порядку в земельних відносинах, але і зняття бар'єрів там, де вони абсолютно недоречні.

Це перше читання, звісно, що можна буде  пропрацьовувати і дискутувати, в разі необхідності, уточнення, інші моменти до другого читання. Тому  на даному етапі Мінекономіки підтримує.

Дякую за можливість долучитися до обговорення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарасе Миколайовичу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Тарасе Миколайовичу, можна простими словами просто, от що ми витягнемо, яка користь буде аграрному сектору від даного законопроекту?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дійсно, ми говоримо, от є в нас, я не знаю, ми, здається, розсилали, може недопрацювали, ну, щоб зараз не виводити, я просто скажу. Фактично перше: має бути запроваджена єдина електронна система взаємодії суб'єктів з НГО та суб'єктів оціночної діяльності. Як ми знаємо, оцінка, було багато дискусій в аграрному комітеті, у Фонді держмайна, інші речі, має бути єдина система оцінки, в тому числі по землі, ми все рівно маємо прийти до, в якийсь момент відійти від нормативно-грошової оцінки, яка, ну ми розуміємо, по багатьох фактах не відповідає, цієї масової оцінки, і в тому числі для купівлі-продажу, колись і до податків, це ще треба набити базу, але ідея - це вже буде закладено, що все збирається в єдину базу і розраховується в якийсь момент, коли будуть всі готові і можна буде переходити, замінювати НГО іншим.

Наступне, ну те, що сказали, встановлення меж територіальних громад. Ну ми розуміємо, що  з межами для бізнесу чи для суб'єкту. Якщо межі  не встановлені, сьогодні тут кажуть, що не дають дозвіл, бо не моє, прийшов туди, просто хочете побудувати новий об'єкт - ходите, ви знаєте, так. Це, до речі, це так, не до цього, але просто ви тоді згадували, у нас за 2 роки  не було вирішене питання  санітарних зон. Хочу сказати, що вже всі погодження є,  на Мін'юст вже подано МОЗом, там активно працювали, там два-три тижні, вже буде це питання врегульоване. Це стосовно нових об'єктів, не тільки на базі існуючих, а стосовно зміни санітарних зон.

Відповідно коли ми запускаємо цю єдину базу, можна буде запустити автоматичний розрахунок нормативно-грошової оцінки. Зараз витяги по НГО вже даються цифрові. Можна зайти, ну не треба десь ходити територіально, можна зайти і отримати витяг. Але поки що все рівно вони там оновлюються, індексація, інше - не автоматично, базу оновлюють працівники, а витяг дають автоматично. Тут, умовно, вже буде фактично цей розрахунок залежати від цих факторів. Як тільки вони з'являються, зразу перераховуватися, не буде залежати. І зараз я не чув, щоб були якісь махінації, я особисто не чув. Але точно буде автоматична система рахувати.

І ще що я хотів би наголосити, це ще додаткове спрощення процедури зміни цільового призначення. Що тут мається на увазі суто по цільовому призначенню? Це п'ятий слайд. Значить, ми говоримо, що власники ділянки можуть змінювати цільове призначення земельної ділянки на територіях за межами населених пунктів на підставі вмотивованого висновку уповноваженого органу містобудування та архітектури сільської, селищної, міської ради або адміністрації лише під… Не під всі промислові та складські будівлі, нежитлові сільськогосподарські будівлі, трубопроводи, лінії електронних комунікацій, їх мереж електропередачі, комплексні споруди промислових об'єктів, тобто це мається на увазі не по цій процедурій, а по наданню відповідного висновку.

Ось це, в принципі, основні речі.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. (Не чути)    

     

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Там терміни. То інше. Це ви говорите про той, що колись ще з економічного долучався Кисилевський. Так, так, він працює. Там же сотні…

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  (Не чути)    

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Да, да, з літа, в липні. Працює, на сьогодні він працює. Він дійсно дозволяє швидше, але там мені здається, що там тільки в межах населеного пункту, тільки промисловості, да. А тепер розширюється фактично, да, на ті, що я сказав.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Дякую за пояснення.

Будь ласка, Артеме Олеговичу.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я хотів би доповнити, що до нашого положення комітету відноситься питання земельних відносин за межами населених пунктів. Одна із самих головних філософій, Іване Адамовичу, це те, що у громад було дуже багато часу, ми їм дали на це певні дедлайни, які вже дуже багато разів були простроковані, це щодо встановити межі громад. Не населеного пункту. У нас пройшло об'єднання громад і наразі воно не було виконано.

Даним законопроектом ми вносимо в кадастр межі громад, але по кадастровим індексам. І найголовніше, що в цьому питанні є дуже багато судових позовів різних громад, де проходять їхні межі не тільки в межах одної області, а так от як ті громади, які знаходяться на перетині декількох областей, це такі як Миколаївська, Одеська області – дуже є багато спірних питань, Київської області з Житомирською областю, і ми вносимо кадастровим індексом межі. Але ми даємо змогу... По суті ми спонукаємо... (Шум у залі)

 Так. Я просто прошу, хочу всім нагадати членам аграрного комітету, що, на мою особисту думку, так, ми, по-перше, повинні підсилювати і давати змогу розвитку аграрного сектору в Україні, оскільки на сьогоднішній день це основний локомотив ВВП України. Але,  по-друге, треба не забувати, що у нас в наших повноваженнях і в наших питаннях відання це землі сільськогосподарського призначення, землі, які знаходяться з лісовому фонді, це теж треба не забувати, і це питання, яке стосується всієї землі, яка знаходиться за  межами населених пунктів. І дуже часто повноваження наші на себе перебирає комітет містобудування. Тому цим законом ми по суті нагадуємо всім, що питання земельних відносин за межами населених пунктів  це предмет відання безпосередньо аграрного комітету.

Дякую.

 

_______________. Підтримую ініціативу Чорноморова.   

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артеме Олеговичу.

Хочу зазначити, що нам до комітету надійшов лист від Асоціації міст України, в якому висловлені пропозиції щодо доопрацювання даного законопроекту, а саме:  щодо застосування програмного забезпечення Державного земельного кадастру для визначення нормативної грошової оцінки земельних ділянок у визначеному Кабінетом Міністрів України порядку, розширення кола об'єктів для розташування, в яких допускається спрощена процедура зміни цільового призначення земельних ділянок, удосконалення положень законопроекту та чинного законодавства щодо механізму встановлення меж територій територіальних громад, невідповідності деяких положень законопроекту України про адміністративну процедуру.

Ми домовилися, що всі ці питання ми будемо доопрацьовувати до другого читання. В принципі є питання, але я думаю, що до другого читання в принципі всі присутні сьогодні будуть згодні, що ми доопрацюємо. В даному випадку Державна служба України з питань геодезії, картографії та  кадастру теж з нами згодна та підтримує. Тому я думаю, що з урахуванням обмеження часу давайте будемо ставити на голосування  пропозицію про включення даного законопроекту про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо лібералізації земельних відносин (реєстраційний номер 14087) до порядку денного п'ятнадцятої сесії. Рекомендувати Верховній Раді України даний проект закону прийняти за основу з можливістю його доопрацювання відповідно до частини першої статті 116 Регламенту Верховної Ради України.

Колеги, прошу голосувати.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, голосуємо. Хто – за дану пропозицію?  22 народних депутатів – за. Хто – проти?  Утримались?

22 народних депутатів – за. Одноголосно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Адамовичу.

Наступне питання – про Звіт про роботу Комітету за період роботи чотирнадцятої сесії  дев'ятого скликання. 

Іване Адамовичу, вам слово.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Шановні колеги, вам всім було в принципі розіслано фактично звіти. Я десь буквально так тезами. Ми провели з вами 6 засідань, з них 4 в режимі відеоконференції. До комітету надійшло 8 законопроектів, з опрацювання яких комітет  був визнаний головним, та  51 законопроект, до яких комітет має подати свої пропозиції.

За результатами роботи комітетом прийнято в цілому 3 закони України,  з них 2 євроінтеграційні. Це перший – про  внесення змін до деяких законів України щодо організаційних засад здійснення підтримки в аграрному секторі (реєстраційний номер 13202-1) і другий –  про внесення змін до деяких законів України щодо приведення регулювання в сфері ветеринарної медицини та у сфері благополуччя тварин у відповідність до актів права Європейського Союзу  (реєстраційний номер 12285-д).

Також за звітний період комітетом було проведено засідання підкомітетів, робочих  груп, круглих столів, робочих нарад, проведено ряд зустрічей з представниками європейських парламентів та міжнародних партнерів.

Тобто отак, десь коротенько, наша робота. За неї можна багато і довго говорити, але.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді, Іване Адамовичу, ставлю на голосування пропозицію затвердити даний звіт.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Просто коротка...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Артеме Олеговичу.   

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я думаю, що кожний має право висловитися на аграрному комітеті, якщо ми є членами його. Вірно я говорю? Ну ви так не вважаєте?

Я хотів би сказати, що я прочитав даний звіт по роботі комітету. І тут в останніх абзацах написано: за період роботи чотирнадцятої сесії Верховної Ради України дев'ятого скликання у комітет надійшло і опрацьовано  1545 листів, звернень, заяв, скарг та інших матеріалів від народних депутатів України, органів державної влади, громадської організації та громадян.

Хотів би як може в даному випадку як громадянин України сказати, що я надіслав трошки більше шести запитів до аграрного комітету, безпосередньо  до секретаріату аграрного комітету. На жодне звернення мені не надійшло відповіді, в яких би йшлося про  ті чи інші запитання, в якому я хотів висловитися. У мене була лише певна, хотілось зрозуміти, по якому принципу останню чотирнадцяту сесію ми працювали. Жодної відповіді. Були відсилки на інші органи, але окремої відповіді не надійшло.

Також у мене як члена аграрного комітету, окрім того, що ми приймаємо різні законопроекти, обговорюємо ті чи інші проблеми, я, на превеликий жаль, не бачу, щоб ми певними нормами або правками вирішили питання, наприклад, Земельного банку, яке неодноразово піднімалося на нашому комітеті, і ми знаємо, і до нас поступають сигнали про те, що ідуть не в правовому колі роботи в Земельному банку, і ми це знаємо, але жодних питань і вирішення за чотирнадцяту сесію не було.

Також щодо питання ветеринарної та взагалі фітосанітарної історії, які ми піднімаємо на наших робочих групах з іншими парламентарями, ми жодного разу не заслухали за чотирнадцяту сесію взагалі звіт роботи безпосередньо Держспоживслужби, якщо не помиляюся.

А також уже останні декілька років ми не піднімаємо питання ДП "Ліси України". Ми бачимо, скільки кримінальних справ, скільки всього відбувається. Хочу наголосити, що земля, яка відноситься, на якому … (нерозбірливо)  землі лісового фонду, відноситься до систем відання безпосередньо аграрного комітету.

У мене є дуже велика шана і подяка до  нашого секретаря і секретаріату, який працює і організовує нашу роботу, але по тих запитах і зверненнях, які я подав, це,  я теж вважаю, моя особиста думка, що це організація роботи. Якщо мені не відповідають як народному депутату, то у мене є дуже великий сумнів, що на 1 428 чи скільки звернень і скарг, які були направлені, що на них були якісь розумні відповіді. Це просто тоді цифри, якими ми маніпулюємо, а насправді немає жодної логічної, розумної їх аргументації. Тому що мені як народному депутату ці відповіді просто не надали. Тоді про які відповіді щодо громадян ми можемо говорити? Ми хоча б раз когось заслухали? Я не пам'ятаю. Чи ми розбирали якусь дуже особливу скаргу чи звернення? Також ні. Є якісь по ходу відписки, але які ми не бачимо.

Тому я дуже з повагою ставлюся до всіх членів аграрного комітету, народних депутатів, які підтримують ті чи інші норми, а також нашого секретаря Івана Адамовича, який зазвітував, але це моя особиста думка. Я, може, дуже критично до неї відношуся, але я бажаю нам всім на п'ятнадцяту сесію звернути на ці питання увагу: те, що сталося в Чорному морі, те, що у нас знизився експорт зерна на 25 відсотків – ми жодного цього питання не підіймали. Жодного! Є удари балістичних, інших ракет безпосередньо по терміналах і аграрний комітет не зробив жодного руху для того, щоб якось вирішити це питання. Тому я особисто, Олександре Васильовичу, того, що я отримав за чотирнадцяту сесію як народний депутат – жодної відповіді, а також не побачив тих змін, які я піднімав питання, і взагалі народні депутати піднімали зміни, які ми бачили прогалини у законодавстві щодо того ж Фонду держмайна, роботи Земельного банку, який ми ж і прийняли, цей Закон 7577, тому я, може, вибачаюся, але я, мабуть, утримаюся щодо звіту.

Дякую.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ну я дякую за таке… (Шум у залі) Колеги, будь ласка, хвилинку, дайте мені можливість так само висказатися.

Значить, перше, я констатую той факт, який ми збираємо фактично в секретаріаті. Секретаріат формує фактично діяльність народних депутатів за період сесії, тобто за період сесії сформовано і зібрано матеріали, які є тут подано. Якщо нам потрібно ширше розглядати сьогодні, я погоджуюся з Артемом Олеговичем, що в нас є дуже багато недопрацювань, які нам потрібно це. Можливо нам під це виділяти абсолютно окреме засідання, не ставити на таке засідання жодних законопроектів і вже тоді фактично розбирати свою законотворчу діяльність фактично за період сесії. Можливо такий варіант. Тобто  як ми з вами приймемо, це в нашому праві, так ми  будемо з вами  й танцювати.

І зараз в нас наступне питання, у нас стоїть питання плану роботи. Тобто давайте включимо зараз, я зачитаю пропозиції, які зараз сформовані секретаріатом в план роботи, ми  включаємо в план роботи. Якщо нам треба Держспоживслужбу покликати, включаємо в план роботи, кличемо Держспоживслужбу. ДП лісів? Кличемо ДП лісів. Якщо нам треба когось з портів кликати, кличемо з портів. Тобто слухаємо. Це ж немає питань, це все в наших силах і в нашій роботі, в нашій компетенції. Тобто немає ж жодних питань просто. Пропозиція - проголосували - поїхали. І все.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно вірно.

Тож, колеги, ставлю на голосування затвердити зазначений звіт.

Будь ласка, Іване Адамовичу.        

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Прошу, колеги. Хто - за, прошу голосувати.

19 народних депутатів - за. Хто проти?

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Ось ще один - за.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ.  Я ще - за, Іване Адамовичу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  2. Дякую.

Хто проти? Утрималися? 2 - утрималися.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. Бунін не голосував.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. І один  не голосував. Прошу зафіксувати.  Рішення прийнято і звіт прийнятий. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Наступне питання - про план роботи комітету на період роботи п'ятнадцятої сесії дев'ятого скликання.

Іване Адамовичу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Так, колеги, щодо плану роботи Комітету на період роботи п'ятнадцятої сесії дев'ятого скликання. Секретаріатом підготовлено проект плану роботи комітету. Я зараз про нього проінформую. План включає в себе 6 своєрідних розділів.

Перший розділ - це законопроекти, з підготовки яких комітет визнано головним. Тобто в даному розділі 114 законопроектів та 5 проектів постанов. Частину з них комітет вже розглянув і вони очікують на розгляд Верховною Радою України. Другий розділ – законопроекти, які комітет має розглянути і подати свої пропозиції. Дальше – щодо заходів, які пропонується провести протягом п’ятнадцятої сесії. Комітетські слухання в квітні в Рівному за ініціативи Дмитра Вікторовича,  він їх вже переносить там рік чи скільки, ми вже переносимо це, значить, він пропонує провести слухання на тему: "Від лану – до столу". Дальше: "Вдосконалення шляху продукції від товаровиробника до споживача". Дальше пропонується провести круглі столи. В лютому в місті Києві пропонується провести два круглі столи: перший – "Розвиток ягідництва в Україні. Виклики та перспективи євроінтеграції" та "Міжгалузеві організації в агропродовольчих ланцюгах. Імплементація Регламенту Європейського Союзу за номером 1308 та українська модель".             

В квітні пропонується провести круглий стіл на тему: "Державна підтримка розвитку тепличного господарства. Використання інноваційних технологій у сфері альтернативних відновлювальних джерел енергії". Пропонується десь в Київській області. Я так розумію, що місце ще до кінця не визначено. І в червні це "Актуальні проблеми аграрної освіти. Шляхи реформування: виклики та завдання". Це в червні місяці. Я думаю, що стосується аграрної освіти, в червні місяці пізно проводити. Я думаю, що це проводити треба під час навчального періоду часу, щоб зустрітися зі студентами, щоб поговорити, тому що в червні місяці, вибачте мене, ну що, приїдемо, подивимося, як виглядають стіни в наших вищих закладах? Я думаю, що не варто цього робити. Якщо хочемо поговорити фундаментально про нашу освіту, то я пропоную це запланувати на травень місяць – період навчального періоду.

Ну і, я не знаю, прошу, якщо колеги мають якісь зараз пропозиції, прошу їх тоді озвучувати. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артеме Олеговичу, будь ласка.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Раз вже почалось таке питання щодо пропозицій і їх зараз треба вносити, я опрацював питання безпосередньо звіту Рахункової палати і я би запропонував зробити комітетські слухання щодо безпосередньо державної підтримки. У нас вже було колись проведено такі комітетські слухання, якщо ви пам'ятаєте. Тому що нам треба визначити - які є максимально ефективні, а які неефективні і чисто популістична державна підтримка. Та по суті моя пропозиція як і голови підкомітету щодо держпідтримки, тому що звіт Рахункової палати показує, що певні речі просто не працюють в тій мірі, коли могли би ті кошти, які зазначаються в тому чи іншому питанні, переназначити на інші напрямки, а саме головне – внести зміни в законодавство і також пропозиції до Кабінету Міністрів щодо розширення певних програм або до зміни тих чи інших питань, постанов щодо кредитування і таке інше. Оскільки в принципі все у звіті Рахункової палати, тому я думаю, що певні питання, на комітетських слуханнях треба приділити дуже багато уваги безпосередньо щодо опрацювання державної підтримки.

 

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді треба визначитися з часом та й усе.

 

_____________. Варто визначитися, коли актуально. Тарасе Миколайовичу, як ви? Напевно, до того, як будуть затверджені порядки, так, Артем Олегович, коли своєчасні?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Я можу сказати, щоб було зрозуміло, коротко. На цей рік - 265 мільйонів, 265 мільйонів передбачено в загальному фонді. Який буде спецфонд? Тому що звільнення, ну що воно звільнено, може бути, може не бути. В межах цих… Що було минулого року реалізовано… Ми готові у будь-який день. Ми говорили в 2021 році про 4 мільярди при курсі 28, сьогодні ми говоримо про 265 мільйонів при курсі 43. Ну щоб ми зрозуміли, який масштаб. Те, що виділялося 1 мільярд 700, це було рішення, з резервного фонду. Ну це екстрений випадок, на прифронтові – з резервного фонду. 265 мільйонів – там є меліорація. Можемо про це говорити. Коли призначите, ми підготуємося, презентацію зробимо.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Олександр Васильович, дозвольте я, може,  більш розширено поясню це питання.

Щодо питань допомоги аграрному сектору, я визначаю не лише питання дотацій з державного бюджету. Я прошу розширити цей предмет відання комітетських слухань на зміни внесення в постанови, щодо постанов, які є певні у переліку умов до кредитування 5-7-9. Це ж допомога аграрному бізнесу? Я з ким не спілкуюся, з аграріями, вони кажуть: дайте нам дешеві гроші, нам не треба просто гроші з бюджету. Ми повинні розглянути зміни до постанов, які вносять питання меліорації, постанови Кабінету Міністрів.

Я прошу комітетські слухання зробити більш розширеніше щодо допомоги аграрному сектору.

Іван Адамович дуже вірно зазначає, як ми допомогли аграрному сектору. От приймаємо закон, Іван Адамович каже: "Як він допоможе аграрному сектору?" Питання – як допоможе? – це ж не лише дати кошти, це питання зміни в ті постанови, які на сьогоднішній день виносяться на Кабінет Міністрів і приймаються, жодний із нас не приймає участі в розробці цих постанов. Ми їх уже ловимо їх на виході, коли їх уже прийняли, і ми бачимо, потім до нас поступають певні скарги.

Я пропоную провести п'ятнадцяту сесію, давайте з певною користю, конкретною користю і з певними змінами щодо допомоги аграрному сектору в різних її напрямках.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що всі в даному випадку будуть підтримувати.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. А щодо Держспоживслужби, ДП "Ліси України"?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Якщо можна, Олександре Васильовичу.

Артеме Олеговичу, ці питання можна поставити як контрольні засіданнях комітету, а не як окремі заходи. Тобто серед решти питань заслуховувати інформацію, звіт про роботу ДПСС, як це було по Агентству рибного господарства в червні минулого року, як було в листопаді по Держгеокадастру. От в такому плані і Ліси України дійсно з 2024 року, коли були оті реформи і створювалися Ліси, тоді слухалися, також можна включити як контрольні питання, раз на місяць ставити під звітами.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ні, я просто дуже, не тим, що контрольні питання, взагалі у нас є якась політика комітету – куди ми рухаємося? У нас є взагалі функція депутатського контролю? Куди от ми як аграрний комітет йдемо в розвиток чого конкретно? 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги, давайте будемо рухатись, бо у нас часу.

Соломчук дуже коротко. І голосуємо.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Колеги, пропоную ще червні місяці під час  з початку літніх жнив виїзний комітет провести в Херсонській області. Як Сергій в минулому році організовував в Запоріжжі, то в Херсонській області об'єднати пострадавших фермерів і поспілкуватися по цим питанням. І заодно.

 

_______________. І в Рівне заїхати.  

 

СОЛОМЧУК Д.В.  Да, трошки об'їхавши, заодно в Рівно. В квітні з Рівного в Херсон. Да, да. Шлях буде таким.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Дмитре.

Тож, колеги, я тоді ставлю на голосування пропозицію затвердити зазначений план з урахуванням пропозицій, які надали народні депутати Чорноморов Артем Олегович, Соломчук Дмитро Вікторович і Іван Адамович коментував.

Колеги, голосуємо.

Будь ласка, Іване Адамовичу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, прошу, голосуємо. Хто – за?  22.

Хто проти?  Утрималися?

22. Одноголосно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, наступне питання, і, будь ласка, перевірте, чи почалася сесія чи ні.

Наступне  питання. Пропозиції комітету до проекту порядку денного п'ятнадцятої сесії дев'ятого  скликання. Дані пропозиції вам були розіслані. Пропонується подати пропозиції по трьох розділах.

Розділ перший: питання, підготовлені до розгляду на пленарних засіданнях, налічує 17 законопроектів.

Розділ другий: проекти законів, підготовка доопрацювання яких доручено здійснити комітету, налічує 101 проект.

Розділ третій: проекти законів, які комітет пропонує не включати до порядку денного п'ятнадцятої сесії, в тому числі такі, що втратили актуальність, включає в себе один законопроект.

Тож, колеги, якщо немає заперечень, то я ставлю пропозицію затвердити зазначені пропозиції і направити  їх до Апарату Верховної Ради для узагальнення.

Да, будь ласка.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Вибачаюсь, питання до секретаріату. Я там не читав, чи   включений на наступний рік, що стосувався там органічних виробників, рітейлу, пам'ятаєте?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так він обов'язково, звісно.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Він є? Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, голосуємо.

Будь ласка, Іване Адамовичу.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, Артем Олегович, прошу. Колеги, голосуємо. Хто – за? 22 народних депутати – за.

Хто проти? Утримався? Рішення прийнято одноголосно.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Олександре Васильовичу, пленарка не почалась. Один пройшов комітет тільки по Федорову. Два комітети ще тривають.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, будь ласка! Наступне питання: про рішення Рахункової палати від 25.11.25 № 28-4 "Про розгляд Звіту про результати аудиту відповідності державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників вимогам доступності та прозорості".

Я тоді до слова запрошую заступника голови Рахункової палати Ключка Сергія Сергійовича. Будь ласка.

 

КЛЮЧКА С.С. Доброго дня, шановний Олександре Васильовичу, шановні члени комітету, запрошені. Коротко про проведену роботу.

На засіданні Рахункової палати 25 листопада розглянуто і затверджено Звіт про результати аудиту відповідності державної підтримки сільськогосптоваровиробників вимогам доступності та прозорості. Наразі аграрний сектор вже 4-й рік поспіль функціонує в умовах двох системних викликів: по-перше, це військові дії і, по-друге, ми рухаємося до європейського співтовариства. З огляду на це, було б дуже актуально дослідити процес організації надання державної підтримки сільгоспвиробникам.

Що ми встановили? Проведений аудит засвідчив, що державна підтримка товаровиробників в 24-му році та в першому півріччі 25-го року не повною мірою відповідала принципам доступності й прозорості. Незважаючи на розширення можливостей Державного Аграрного Реєстру, значна частина сільгоспвиробників не змогла скористатися державною підтримкою через технічні збої в цій системі. І фактично нею скористались лише 33 відсотки потенційних отримувачів.

Вимоги законодавства щодо забезпечення прозорості, зокрема оприлюднення інформації щодо державної підтримки товаровиробників виконувалися Мінагрополітики лише частково, незважаючи на те, що через Державний Аграрний Реєстр виплачено понад 5 мільярдів гривень за цей період, це субсидії і дотації, у відкритому доступі були оприлюднені дані лише про 29 відсотків  фактично наданої державної підтримки.

Також Мінагрополітики при розробці проекту порядку використання коштів, передбачених в державному бюджеті для підтримки товаровиробників шляхом виділення субсидій в розрахунку на одну одиницю оброблюваних угідь, не скористалися можливістю обмежити обсяг цієї підтримки на  одного товаровиробника, як це було встановлено в порядку  918, що в свою чергу сприяло концентрації державної підтримки у великих  агрохолдингах.

Суттєва частина державної підтримки у 2024 році була  зосереджена у  великих корпоративних групах, зокрема 49 отримувачів сільськогосподарських угідь належали до 31 корпоративної групи і сукупно отримали  понад чверть мільярда, це 16 відсотків всіх видатків за цією програмою.

Частина отримувачів мала кінцевих бенефіціарів закордонних і це 67 мільйонів гривень приблизно. Це свідчить про недостатню орієнтованість програми на внутрішніх виробників.

Також 918-й порядок встановлював обмеження для отримувачів бюджетних коштів. Але він не враховував сукупність виробничих потужностей сільгоспвиробників, що є пов'язаними особами в розумінні Податкового кодексу.

І також виявлено випадки надання суб'єктам господарювання коштів при  тому, що вони не відповідали критеріям участі в програмі, здебільшого це була наявність податкового боргу.

За результатами Рахункова палата внесла ряд рекомендацій Кабміну,  Міністерству економіки, довкілля та сільського господарства, Українському державному фонду підтримки фермерських господарств, в цілому 7 рекомендацій. Зупинятися на рекомендаціях треба, не треба?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я думаю, що ні.

 

КЛЮЧКА С.С. Коротко, це внести зміни до порядків, передбачити ліміти площ, на яких надається державна підтримка, уніфікувати ці обидва порядки, щоб вимоги до товаровиробників були однакові. Мінекономіки ми рекомендували розробити і в установленому порядку подати на розгляд Кабінету Міністрів проекти відповідних змін до цих порядків, яким передбачити вимогу, що отримувачі державної підтримки, які є пов'язані особи в розумінні Податкового кодексу, є єдиним сільгоспвиробником,  також вимогу до отримувачів державної підтримки підтверджувати відсутність заборгованості перед бюджетом станом на перше число місяця, який передує місяцю подання заявки. Тому що там була проблема з доступом.

І коротко про виконання. Станом на 1 січня Мінекономіки вже поінформувало про те, що наразі опрацьовуються пропозиції щодо внесення змін до цих порядків 886, 918 в частині встановлення вимог до отримувачів державної підтримки, якими передбачається врегулювання зазначених в рішенні рекомендацій. Також Мінекономіки здійснює напрацювання механізму автоматичного групування отримувачів державної підтримки сільгосптоваровиробників, які є пов'язаними особами в розумінні Податкового кодексу. І також наразі здійснюється підготовка наказу Мінекономіки, який регулюватиме порядок оприлюднення реєстрових даних в Державному Аграрному Реєстрі щодо фактично отриманої державної підтримки в розрізі програм, сум і отримувачів.

Співпрацюємо з Мінекономіки, отримуємо інформацію і на сьогодні, на наступному тижні, мабуть, уже буде оприлюднено наше інформаційне повідомлення по відпрацюванню цих рекомендацій, що виконано на сьогодні.

Дякую за увагу.  Якщо є питання, то…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Сергію Сергійовичу.  

Будь ласка, короткий коментар,  Тарасе Миколайовичу.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Я підтверджую, що ми опрацьовуємо ці заходи, будемо імплементувати. Я думаю, в першому півріччі вони  всі будуть імплементовані.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Артеме Олеговичу.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Сергію Сергійовичу, у вас неодноразово у вашому виступі прозвучало, що ряд компаній з групи пов'язаних осіб або юридичних, тобто я розумію, це в питанні як холдинг, який має декілька напрямків, але має певних однакових бенефіціарів. Я правильно розумію?

Я просто що хотів зазначити, що в нашому розумінні як аграрного комітету це виключити неможливо, але якщо такі підприємства мають загальних бенефіціарів, але ж напрямки аграрного сектору у них різні. Тобто  якщо компанія  отримує, наприклад, дотацію на рогату худобу, вона що, не може отримати дотацію на землі, які, наприклад, потрапили в прифронтові території? Оскільки Земельний банк, він дуже великий,    частина може бути в Херсонській області, частина може бути в Полтавській області. І вона,  також само ця компанія, може бути споріднені юридичні особи, але займається ще ВРХ.

 

КЛЮЧКА С.С. Я з вами повністю погоджуюсь, тому ця рекомендація надана була на розгляд профільному міністерству, щоб вони опрацювали.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. А що ви хочете, щоб вони змінили?

 

КЛЮЧКА С.С. Якщо, скажімо, є такі випадки, коли дійсно сільгоспвиробник виробляє продукцію,  і це дійсно агрохолдинг, який виробляє, наприклад…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Это может быть  и группа компаний.

Іван Адамович, може я не тими словами, поясніть більш. Ну ви розумієте, що я маю на увазі?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Артеме Олеговичу, тут таке, знаєте…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я розумію, що ви пропонуєте змінити.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ну дивіться, все-таки порядки пише Кабінет Міністрів, затверджує. Тобто фактично це не наші повноваження. Ми цього не можемо зробити, це не наше відання.

Далі, ми маємо розуміти, що ми з вами проголосували законопроект про виплатну агенцію, тобто фактично виплатна агенція, вона буде займатися, фактично вона вже підписана Президентом і вже зараз іде формування виплатної агенції. Чи вже сформована? І вона, так, і буде до кінця року створена і це.

Тепер далі, ми маємо розуміти, тут ви дуже правильно помітили, коли говорили про те, що навіть 5-7-9, тобто це є своєрідна допомога. Але 5-7-9, він розповсюджений, ця постанова розповсюджена не тільки на аграрний сектор, там задіяні всі сектори економіки. Тобто це не можна сказати, що це  саме дотація аграрного сектору. Це дотація всієї економіки країни.

І я хочу останнє сказати. У нас на сьогоднішній день немає стелі практично по підтримці. Вона є, але вона сьогодні в рази більша як в Європі. Тобто в Європі стеля… (Загальна дискусія)  Ви розумієте, тобто ми маємо  в кілька разів вище. Тобто якщо ми обмежуємо, а ми будемо обмежувати, бо нас європейці заставлять  обмежити фактично так само той самий рівень стелі. І тоді питання оце фактично бенефіціарів, питання саме груп компаній і так дальше, воно відпаде саме собою, тому там буде не більше як в одні руки можна дати одному бенефіціару таку суму, умовно 400 тисяч доларів. Крапка. І все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Давайте візьмемо даний звіт до відома. Тож я за результатами обговорення ставлю на голосування взяти до відома рішення Рахункової палати від 25.11.25 № 28-4 "Про розгляд Звіту про результати аудиту відповідності державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників вимогам доступності та прозорості" та інформацію Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України про вжиті заходи реагування з усуненням недоліків, зазначених у даному звіті.

Також рекомендувати Мінекономіки забезпечити виконання рекомендацій Рахункової палати, викладених у зазначеному рішенні, у строк до 1 квітня 2026 року проінформувати комітет та Рахункову палату про вжиті заходи реагування.

Направити це рішення до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України для забезпечення виконання та до Рахункової палати до відома.

Колеги, прошу голосувати за дану пропозицію. Будь ласка. 

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, прошу, голосуємо. Хто – за?

19 – за. Дякую.

Хто  проти? Утримались? Одноголосно. Дякую, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

У нас останнє питання "Різне". І тут у нашого колеги Буніна Сергія Валерійович є пропозиція. Будь ласка.

 

БУНІН С.В. Колеги, доброго дня!

До нас звернулась Спілка молочних підприємств України з приводу проблемних питань, які є в молочній галузі. І ми підготували звернення до Прем'єр-міністра, проект який я надіслав  в групу, тому прошу підтримати його.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, якщо немає  заперечень, то ставлю на голосування  пропозицію направити… Колеги, ставлю пропозицію направити звернення, підготовлене нашим колегою, від комітету до Прем'єр-міністра України з проханням розглянути пропозицію нашого комітету.

Будь ласка,  голосуємо.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, прошу, хто за дану пропозицію, прошу голосувати... 

 

_______________. Іван Адамович, я з вами.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. (Не чути) …за.

Хто  проти?  Утримались?

Рішення прийнято одноголосно. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Оголошую комітет закритим.