Стенограма засідання круглого столу Комітету з питань аграрної та земельної політики на тему: "Стратегічний розвиток молочної галузі України: проблеми та перспективи"

 

СТЕНОГРАМА

засідання круглого столу Комітету з питань аграрної та земельної політики на тему: "Стратегічний розвиток молочної галузі України: проблеми та перспективи"

25 лютого 2026 року

Веде засідання голова Комітету з питань аграрної

та земельної політики ГАЙДУ О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Колеги,  тож будемо починати. Доброго дня всім! Дякую, що сьогодні ви прийшли на таке важливе обговорення.

Ми багато вже спілкувались з галуззю,  безпосередньо ми з Арсеном їздили в Амстердам на цей форум, там, де збиралися багато компаній, які представляють молочну галузь. Почули і виклики, і почули, скажімо так, ті зауваження  і те, як сьогодні  планується розвиватися на світовому ринку саме галузь молочна. Тому я думаю, що ця нарада, цей  круглий стіл для нас буде дуже важливий. Я дуже  вас прошу максимально відверто, можливо, навіть критично висловлюватись, для того щоб ми зрозуміли  всі ті проблеми, які існують, і щоб ми могли вже робити якісь висновки і певні дії.

Сьогодні назва нашого круглого столу: "Стратегічний розвиток молочної галузі: проблеми та перспективи". В принципі, в цій назві вже все зрозуміло. І по цій тематиці хотілось би від вас почути всі проблемні питання.

Сьогодні, дійсно, під час військового стану дуже складно розвивати саме молочну галузь, вона в аграрному секторі представляє значний шматок галузевий. І коли він не  розвивається так, як  потрібно, це зразу все впливає і нівелює наші здобутки в аграрній  сфері, в аграрному напрямку.

Тому я вважаю, що коли скорочується поголів'я корів, коли є проблеми  з  електроенергією, коли скорочуються робочі місця, ну, це вже такий великий сигнал для всіх, і для представників виконавчої гілки влади, щоб щось робити і максимально включатися в цей процес.

Сьогодні на нашому круглому столі присутні мої колеги народні депутати, заступник міністра економіки, довкілля та сільського господарства, представники асоціацій, ну і фактично всі виробники, які займаються цим напрямом.

Я хочу побудувати, в принципі, наше спілкування таким чином. В мене тут є список тих, хто записався на доповіді чи виступи. Якщо хтось хоче додати, але я пропоную це робити це максимально стисло, можливо, там в 5 хвилин, а краще зупинятися на обговоренні, на дискусіях. Тобто це буде набагато краще, щоб ми в кінці вже якісь висновки зробили. Тому починаємо роботу.

Я передаю слово своєму колезі Сергію Валерійовичу Буніну. Сергій, будь ласка.

 

БУНІН С.В. Доброго дня, шановні учасники круглого столу. Я як народний депутат разом з колегами ще 5 років тому створили міжфракційне депутатське об'єднання "За розвиток молочної галузі України".  За цей час у нас налагодилася активна співпраця з галуззю. В межах своїх депутатських повноважень я як народний депутат, представники нашого депутатського об'єднання і комітет завжди реагують на звернення представників галузі.

Сьогодні надзвичайний стан і для держави, і для молочної галузі, яка перебуває у стані кризової невизначеності. Виробники молока страждають від падіння цін на молочну сировину, а молокопереробники навіть в таких умовах потерпають від скорочення попиту на вироблену молочну продукцію.

Крім того, вимоги європейської інтеграції вимагають значних інвестицій як від виробників молока, так і від переробників. Очевидно, що не всі компанії зможуть залишитися на ринку. Як наслідок, виклик для держави, що забезпечує громадян робочими місцями, і щодо податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів.

Головний напрям нашої спільної роботи на сьогоднішній день -  це забезпечення збуду українських молочних продуктів на внутрішньому та зовнішньому ринках. В рамках круглого столу ми обговоримо два напрямки роботи: протидію тіньовому ринку, контрабанді і фальсифікаціям; і розвитку експорту. Закликаю представників центральних органів виконавчої влади активно включитися в роботу і оперативно відреагувати на сигнали від представників галузі.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Валерійович.

Декілька слів, будь ласка, Марина Нікітіна.

 

НІКІТІНА М.В. Дуже важлива галузь для інтеграційного шляху України, велика складова для економіки, нашого агросектору. Буде цікаво сьогодні послухати учасників круглого столу, їхні ідеї, проблеми, ідеї вирішення цих проблем. І ми разом постараємося напрацювати рішення, які допоможуть ці проблеми подолати. Тому всім бажаю продуктивної дискусії.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Марина Вікторівна.

Тож все, переходимо до обговорення. Ми плануємо сьогодні працювати десь дві години, тому... Багато учасників, тому я дуже пропоную, щоб так, в 5 хвилин всі вкладалися, а потім краще обговорення.

Я передаю слово заступнику міністра Висоцькому Тарасу Миколайовичу. Він розкаже про поточну ситуацію в молочному секторі України та пріоритети на 2026 рік. Будь ласка, Тарас Миколайович.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую.

Вітаю, шановний Олександр Васильович, Сергій Валерійович, Марина Вікторівна, всі присутні! Дякую, перш за все, аграрному комітету за лідерство, за те, що всіх дотичних стейкхолдерів сьогодні зібрали на платформі такого законотворчого органу. Тому що те, що будемо говорити, воно потребує, в тому числі, і певних голосувань на рівні законодавства, оскільки галузь стратегічна і має, дійсно, отримати довгострокові правила гри.

Всі знаємо, що це довгострокова інвестиція, яка рахується, якщо в позитивні роки може бути 8-10 років, а насправді десятками років, якщо так брати середньостатистично, відповідно має бути впевненість.

Що маємо, якщо коротко. Я зразу попрошу вибачення, якщо я в 5 хвилин не вкладуся, в 7 постараюся. ... (Не чути) п'ять хвилин, щоб описати.

І друге. Оскільки мені така випала честь бути сьогодні, завтра, післязавтра ще й виконуючим обов'язки міністра, міністр – у відрядженні, то я, на жаль, о 15-й змушений йти в Кабінет Міністрів України. Але і онлайн колеги слухають, і інші, тобто ми все, що не почую, все рівно врахуємо. Тим більше, з усіма завжди на зв'язку і зв'язок тримаємо. Тому, якщо десь щось критично, треба було би інший спікер, врахувати. Я долучився, то, будь ласка, до 15-ї.

Тепер, що маємо на сьогодні. Ну, продовжується тенденція щодо постійного зменшення поголів'я в особистих селянських господарствах. Виглядає так, що ця тенденція збережеться, і ми тут вже не змінимо, це просто треба прийняти. Але, разом з тим, треба все зробити, щоби не тільки компенсувати ці об'єми промисловим виробництвом, а й збільшувати промислове виробництво.

Ми бачимо в частині… з урахуванням цього глобальне поголів'я, на жаль, воно продовжує зменшуватися станом на 1 січня до попереднього року. Я зараз не буду всі цифри, всі будуть казати. Важливо, що якщо ми говоримо про сегмент – промислове виробництво молока, то станом на сьогодні, так, є певне зменшення, незначне, з груднем, але залишається збільшення січень до січня. То багато хто минулого року інвестував, повірив, і зараз, я б сказав би, наше першочергове, тактичне, пріоритетне завдання - зберегти, щоб в нас не було приводів, і вже в результаті зменшення поголів'я промислового зберегти і розвинути. Розвинути, щоб воно було ефективно, прибутково і розвивалося.

Що ми можемо… Знову ж не буду про світові ціни, чому ми прийшли в цю ситуацію, тут всі якраз в цій галузі розуміють багато факторів, і зовнішні також. Що з нашої точки зору можна зробити, що ми вже робимо і з якими пропозиціями виходимо до сьогоднішнього обговорення, щоб більше проговорити про завтра. В нас залишається… і ми ж говоримо сьогодні про два аспекти, і це дуже важливо, тобто виробництво молока і переробка молока. Одне без другого неможливе, і це ми все бачимо як один взаємопов'язаний комплекс.

Значить, по виробництву молока декілька речей. Перше. Почну з того, що ми, об'єктивно розуміючи, з надією на відновлення тренду на зростання цін, я не хочу зараз робити прогнози, бо це саме невдячне, але я вірю, що цього року це буде, мені здається, навіть швидше, моя така особиста думка, ніж всі очікують. Тому для… є застороги, але підстав для паніки немає. Разом з тим, сильно розуміємо, що в певний період, і це буде декілька місяців, однозначно в багатьох буде виробництво в збиток, тобто собівартість менша ціни. Відповідно ми шукаємо потенційні можливості підтримати фінансово. Ми звернулися до Європейської комісії як міністерство, міністр підписав цей запит, щодо можливості розглянути виплатити всім, всьому промисловому поголів'ю цього року 8 тисяч гривень на одну голову. Це, можливо, не покриє все, але з урахуванням того, що, як мінімум, у нас уже був досвід з Європейським Союзом погоджений, ми виплачували 7 тисяч гривень тим, хто тримає від 3 до 100 корів, з урахуванням інфляції це вже 8 тисяч гривень. Це хоча б якісь, який більш-менш приймався. Відповіді, звісно, ще не отримали, тому що це тільки два тижні тому було, але це є. В цілому це виходить близько 60-62 мільйони євро, щоб підтримати всіх раз в рік.

Друге. Хочу нагадати, що також в нас продовжує діяти пільгове фінансування  "5-7-9" для тваринництва і переробки, нагадаю, 150 мільйонів гривень. Тому також, хто ще не брав.... у виробництві можна цей складніший період пройти, пільговим кредитуванням скористатись.

Третє. Поки що коштів на розширення немає, але на цей сегмент, від 3 до 100 корів, можливо, там буде трошки додатково, але також на цей сегмент попередньо є підтвердження від Світового банку, що в ІІ і ІІІ квартал кошти можуть бути виплачені, бо знову збір заяв через Державний аграрний реєстр і підтримка цього сегменту в розмірі... там в програмі стоїть 7 тисяч гривень на одну голову, наша ідея просто цю програму розширити на всіх, чому ми звернулися за додатковими коштами, кошти є зараз до 100, це буде, а щоб від 100 і всім.

Тоді по виробництву. Також нагадуємо, що було багато дискусії, що з 2 березня набирає чинності оновлене законодавство по ветеринарії. Там є багато речей, які спрощуються з точки зору необхідності карантинів, взяття аналізу, перевезення, інше. Воно поступово, по чуть-чуть, по чуть-чуть, але все рівно витрати зменшаться з точки зору виробництва і утримання, що має стимулювати.

По переробці. Так, як казав, є продовження пільгового фінансування, є інші програми в межах "Зроблено в Україні", я не буду всі говорити. Також  цього року буде, ну, це все рівно важливий елемент для виходу на зовнішні ринки, буде запущена підтримка національних стендів на міжнародних виставках. От ми з ФРУ вже спільно драфт написали, з Федерацією роботодавців України. І, в принципі, цього тижня надсилаємо на погодження ЦОВВ. Це у другому півріччі будуть кошти доступні, але все рівно будуть. Тобто з 1 липня, до 1 липня буде затверджений перелік, виставок міністерством, на які можна підтримку. Це також має допомагати, і він буде з 1 липня вже діяти на постійній основі, і на 2027 рік, і на інше, тобто  затверджується перелік з 1 липня по 30 червня.

Також ця програма буде діяти, що має допомагати. Ну і, знову ж таки, нам здається, що в тому  числі дуже допомогло, не знаю тут вже якраз, чому я казав законодавчо, дуже б допомогло, щоб все-таки Верховна Рада розглянула якнайшвидше в першому читанні 6068-д. Це про врегулювання торговельних відносин, він вже пройшов комітет економічний. А в ідеалі в цілому якнайшвидше, там треба до другого читання ще попрацювати спільно, але у нас є  пропозиції, щоб це в першому півріччі прийняти. Це б вже дало би впевненість, передбачуваність і також би допомогло,  це знову-таки в  частині законодавства.

Ну, і тут чому, якщо по законодавству, ми зараз у межах формування Бюджетної декларації на 2027-2029 рік.  Ініціативу цю подали, і просто треба розуміти і відверто комунікувати, і завчасно, якщо таки складність оця… ( я вже завершую, вже 7 хвилин пройшло), якщо ця складність з точки зору цінової ситуації буде  довша, ніж там півроку і інше, треба було буде тоді, з нашої точки зору, ми це передбачали, тобто це підтримка депутатів, передбачати як мінімум на 2027 рік, хай на один рік, але екстрені програми якісь підтримки галузі. Тобто це, умовно, масштаб, от ці самі сотні євро - це масштабність, 3 мільярди гривень, вони б  допомогли. Тому тут на літо буде точно зрозуміла ситуація: чи це був короткостроковий тренд там, 6-8  місяців пішло відновлення, чи це ми пішли в якусь багаторічну стагнацію. Все-таки стратегічно важливо це зберегти. Тому от це друге. Торгівля – один, а друге… Бо, по-іншому, ми тут будемо всі старатися допомагати ДПСС, прозорість, все буде, але, ну, якщо воно не рахується, без коштів тут буде складно. Тому це також я хотів би озвучити, що ми ці розрахунки готуємо і вже подаємо на рівні проектів, але кінцеве рішення це може бути по таких програмах тільки у Верховній Раді, як ми знаємо, бо це такий спецзахід. Прецеденти такі у попередні періоди були, за необхідності просто треба почути думку і людям комунікувати. Це довгостроковий проєкт, і щоб були всі впевнені, що вони не зараза, але тоді-то, але точно це отримають, то вони будуть шукати ресурс і розуміти, що треба до цієї точки дійти. І головне нам не допустити зниження поголів'я і зменшення виробництва молока. І те ж саме з точки зору, якщо затягнеться ця річ, потенційного збільшення фінансування переробної галузі. Теж розрахунки є, але просто тоді треба на "5-7-9" більше коштів у бюджет передбачити. То ж знову можна буде дати і це зробити, тобто це друга річ, яка також може середньостроково допомагати. В Бюджетній декларації ми це передбачаємо. Ось так, якщо так коротко, на макроцифрах, те, що на рівні уряду, міністерства.

Ще раз дякую всім, що зібралися в такому експертному колі. Я знаю багато, є стратегічних ініціатив, які будуть представлятися, біла книга, інше, і на завтра представлення дорожньої карти по євроінтеграції, теж дуже активно всі працюють. Я б сказав так, що можна зробити людськими ресурсами і працею 24/7, от все робиться, але в певних моментах треба просто ресурс, тому що без нього неможливо. Тому там треба буде спільно з цим попрацювати. Якщо буде ця критична річ, щоб цей ресурс також найти.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Миколайович.

Ви завжди дуже все чітко, конкретно, на цифрах. Я думаю, що багато, хто не знав, то дізнався про ці програми. Але я думаю, що, дійсно, треба буде їх на наступний рік збільшувати фінансування. І якщо такий тренд буде продовжуватися, треба буде шукати додаткові кошти саме на розвиток, на підтримку саме молочної галузі.

Йдемо по плану. Зараз доповідач - Святківська Єлизавета, координатор Євроінтеграційного комітету "Спілка молочних підприємств України: курс на євроінтеграцію та стандарти Європейського Союзу. Будь ласка.

 

СВЯТКІВСЬКА Є. Доброго дня всім присутнім. Дякую за можливість представити головну роботу, якою ми займалися більше ніж рік у рамках Євроінтеграційного комітету. Це дорожня карта з євроінтеграції молочної галузі. Я впевнена, що, мабуть, молочна галузь йде тут попереду, тому що ми зібрали основні вимоги, європейські вимоги, і що потрібно, в які терміни змінити в українському законодавстві і в рамках одного великого проєкту. І зараз, в кінці цієї презентації, буде посилання на опитування, ми якраз його оприлюднили, проєкт дорожньої карти, і збираємо зауваження.

 Немає часу, не буду вам розповідати, що за комітет з євроінтеграції, але відкрита була платформа, об'єднали виробників, переробників, залучили європейських експертів до роботи.

Будь ласка, наступний слайд. І на сьогодні перейшли, як я уже сказала, до широких консультацій щодо напрацювань по дорожній карті. В дорожній карті було 11 розділів, в кожному з 11 розділів працювала група експертів, українських і європейських. Ми покроково розписали необхідні, в тому числі, законодавчі зміни для того, щоб досягти до 2030 року повної гармонізації з європейським ринком. Так, в принципі, можливо, по багатьох напрямках нам доведеться переглядати ці терміни до 2028 року з огляду на переговорні процеси і інші речі, але ми орієнтувалися на 2030 рік.

Будь ласка, наступний слайд. Сам документ виглядає досить складно, але, в принципі, в ньому розібратися можна, є 11 тематик, в кожній тематиці є напрямки, в кожному напрямку є конкретні завдання, які розраховані на те, щоб ми досягли гармонізації в нашому законодавстві.

Будь ласка, далі. Звичайно, розписані ключові аспекти і відповідальні сторони. За багатьма напрямками ми розуміємо, що відповідальною стороною є в тому числі Верховна Рада, тому що потрібні в першу чергу законодавчі зміни для подальшого руху.

І трошечки я зупинюся на правилах для міжгалузевих організацій, тому що зараз це є законопроект про організації виробників і міжгалузеві організації, які гармонізують... має на меті гармонізувати з Регламентом 1308 діяльність в цій сфері. Це, до речі, один з небагатьох євроінтеграційних напрямків, який нам дає переваги,  а не виклики. Тому що за більшості напрямків нам потрібні інвестиції, нам потрібні суттєві зміни, які будуть здорожчувати і собівартість нашої продукції, тобто так серйозно ускладнюють життя і виробнику, і переробнику. А, власне,  оцей напрям, правила... організація спільного ринку,  правила для міжгалузевих організацій - це те, чим ми можемо скористатися, тим впорядкованим ринком в Європейському Союзі, який в них є, і запозичити собі їхні найкращі практики.

Будь ласка, наступний слайд. Ми досить детально вивчали досвід Франції - це найбільша міжгалузева організація в Європі, з моделі якої взагалі писалася оця частина 1308 для виробників і переробників молока. Тобто спочатку вони цю міжгалузеву організацію створили, відпрацювали, і потім вони стали прототипом для всього європейського законодавства. Ми з ними зустрічалися в жовтні місяці, детально вивчили їхню структуру. І на сьогодні ми розуміємо, що це могла би бути оптимально вигідна для України така правова рамка, але, звичайно, що це потрібно законодавче закріплення.

Будь ласка, наступний слайд. Також ми вивчали досвід Нідерландів. Ну, власне, ми хотіли зрозуміти, порівняти, як взагалі регулюється це питання в Європейському Союзі, тому що 1308 – це Регламент прямої дії, який, зокрема, врегульовує питання по міжгалузевим організаціям. І в залежності від історичного контексту в кожній країні це відбувається по-різному. Власне,  досвід Нідерландів показує, що, оскільки там є  (будь ласка, наступний слайд) два надзвичайно потужних гравця ринку, таких як FrieslandCampina і Royal GD (це лабораторна мережа), які закривають більшість питань, які, допустимо, у Франції закриває міжгалузева організація.

Далі, будь ласка. Тому у нас є пропозиції, у нас є напрацювання в рамках дорожньої карти моделі, як існує у Франції, де держава делегує значну частину повноважень на міжгалузеву організацію на ринку молока, якщо вона є репрезентативною. Тобто нам законодавчо потрібно закріпити, як визначається репрезентативність, в разі чого міжгалузева організація може претендувати на фінансовий збір з усієї галузі для фінансування конкретних програм по розвитку ринку.

І далі, будь ласка. Що ми пропонуємо? Ми розуміємо, що потрібна загальна законодавча рамка. Але, як за прикладом Франції, після прийняття головного, базового, рамкового закону потрібно ще напрацювати деталізовані підзаконні акти та процедури і інструкції. Власне, у нас є  контакти з французькими колегами, можемо приєднатися до цієї роботи.

На цьому дякую за увагу. Не буду забирати час. Головне ще, на чому я хочу наголосити, будь ласка, скористайтеся лінком, дайте нам зворотній зв'язок по  дорожній карті, вона відкрита до оприлюднення до 10 березня. Ми якраз збираємо всі зауваження, пропозиції для того, щоб її фіналізувати і далі формалізувати, і мати такий стратегічний план для молочної галузі по руху до спільного ринку з Європейським Союзом. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Єлизавета.

Наступний доповідач - Жупінас Олена Іванівна, заступниця генерального директора Асоціації виробників молока.

 

ЖУПІНАС О.І. Шановний пане голово, пане заступник міністра, шановні депутати, колеги, я вдячна представити позицію Асоціації виробників молока щодо невідкладних рішень для стабілізації та розвитку галузі у 2026 році.

Треба сказати, що, якщо говорити відверто, то молочна галузь входить в найглибшу кризу за останні роки. І без оперативних рішень ми ризикуємо втратити частину виробничого потенціалу, який після війни буде надзвичайно складно відновити. Тарас Миколайович вже сказав, що окупність інвестицій - понад 10 років.

Наприкінці 2025 року - на початку 2026-го закупівельні ціни на сире молоко стрімко знизились. Станом на лютий 2026 року середньозважена ціна сирого молока складає 13 гривень 50 копійок без ПДВ, що на  23 відсотки  нижче, ніж в  попередньому, 2025 році. При цьому, згідно аналізу Асоціації виробників молока, середні операційні витрати перевищують 16 гривень без ПДВ.  Тобто галузь працює в збиток, і треба сказати, що останній, січень місяць, в збиток почали працювати навіть топферми України.

Однозначно зростає і далі собівартість, в першу чергу зростає вартість на корми, зростає собівартість за рахунок впровадження генераторів. Тому поглиблюється дефіцит обігових коштів, поглиблюється дефіцит трудових ресурсів, слабшає внутрішній попит, маємо слабкий експорт, при цьому значно зростає імпорт.

І вже з  2026 року для нас є ще один виклик – це починаються значні витрати на євроінтеграційні вимоги. А хочу нагадати, що саме від виконання цих вимог до 2028 року залежить наш подальший експорт. Якщо всі ми пам'ятаємо про розмір квот, то саме, якщо галузь виробництва молока не впровадить всі євроінтеграційні вимоги, квоти можуть переглянутись в сторону зменшення.

Наслідки вже очевидні для галузі: вже зупинилися інвестиції, відкладається модернізація. А саме негативне – це те, що формується ризик скорочення виробництва молока в 2026 році на 500-600 тисяч тонн. І для нас це означає не просто кризу, а втрату продовольчого самозабезпечення і зростання імпорту.

Саме тому ми пропонуємо три блоки рішень. І перший блок – це антикризова підтримка. Ми вдячні міністерству, особисто Тарасу Миколайовичу за підтримку нашої ключової ініціативи, тобто спеціальна дотація в розмірі 8 тисяч гривень на корову для всіх молочнотоварних ферм. Йдеться про компенсацію витрат на годівлю корів під час сухостою, тобто під час тих двох місяців, коли корова не дає молока, але витрати на її утримання йдуть і далі. Як сказав Тарас Миколайович, ця програма десь приблизно складає 60-62 мільйони євро. І хочу відмітити, що для фермерів рішення по цій програмі стане сигналом до початку посівної: чи сіяти їм кормові культури, чи скорочувати стадо.

Другий - це фокус на державну підтримку по Постанові 950. Ми підтримуємо підвищення реконструкції відшкодування до 50 відсотків для прифронтових підприємств, але просимо поширити цю норму також для релокованих ферм, тому що вони також понесли величезні витрати, і встановити чіткий пріоритет: спочатку розподіл коштів між прифронтовими і релокованими, а інші заявники пропорційно згідно з залишком фонду. І тут йдеться не про пільги, а про відновлення виробничого потенціалу, зруйнованого війною.

Другий блок - це справедливі умови на ринку. Сьогодні торгівельні мережі фактично перекладають свої всі фінансові ризики на переробні підприємства. Ну, а в подальшому це лягає на виробників молока. І це пов'язано з затримками платежів для переробних підприємств, це нав'язані бонуси, це маркетингові платежі. Це знижує ліквідність переробників,  тисне на закупівельну ціну молока, і, зрештою, веде до скорочення виробництва як сирого молока, так і в подальшому готових продуктів.

Тому ми просимо аграрний комітет розглянути законопроект 6068-д щодо протидії недобросовісним торговельним практикам та сприяти його внесенню до сесійної зали. Це важливе євроінтеграційне рішення і критично необхідне для стабілізації ланцюга: ферма-переробка-торгівля.

Третій блок – це стимулювання попиту на українську молочну продукцію. І перше, про що ми просимо, це просимо підтримки зміни до Закону "Про публічні закупівлі", особливо для забезпечення об'єднаних сил оборони, відновлення контролю Держпродспоживслужби за постачальниками молочних продуктів, також преференція для вітчизняних виробників і обов'язкова наявність власних виробничих потужностей та експлуатаційних дозволів тих, хто приймає участь в тендерах на поставку продукції. Це питання як підтримки національного виробника, так і безпеки харчування, і в першу чергу наших захисників.

Ще одне питання, яке ми вважаємо дуже важливим, – це рішення по запуску національної програми "Шкільне молоко". У 2025-2026 роках… в 2026-2027 навчальних роках 4,4 мільйона школярів отримають підтримку на безкоштовне харчування. З державного бюджету виділено субвенцію на 14,4 мільярда гривень. Реалізація програми "Шкільного молока" 2026-2027 потребуватиме приблизно до 195 тисяч тонн молока, а це 5 відсотків від обігу. Це підтримає як виробництво молочної продукції, так і виробництво сирого молока. Але це не лише економіка, а це ще й інвестиції у здоров'я дітей нашої країни і формування культури споживання на майбутнє.

Дякую всім за увагу. Надіюся, що я вклалася в свій час.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Якщо можна, я коротку рефлексію. Так, звернення зробили. По 950 Постанові, дивіться, в частині пріоритетності наразі ми не бачимо потреби. Ми впевнені з точки зору того, що коштів вистачить всім проєктам. Якщо побачимо, що інше, тоді змінимо, просто, щоб ми зараз… Нам же треба скрізь збільшувати кількість, щоб ми цю… показавши пріоритетність, не дали сигнал, що коштів буде недостатньо і інше. Поки що з того, що ми бачимо, як бюджет у нас закладається, згідно Державної програми цільової підтримки до 600 мільйонів на компенсацію, ну, аби стільки побудували, дай бог. Тому тут давайте поки що, кажу, зразу вносити не будемо, а з тим, що беремо зобов'язання, що їх всім вистачить.

А в частині 50 відсотків на релоковані, ми в цілому не заперечуємо, але тут, скажімо так, важко на четвертий рік повномасштабного вторгнення це визнавати, але у нас досі не створена ця система фіксації по релокації. Тому над нею працюють в Мінекономіки великому. Я скажу так, тільки надіюсь, що вона буде якнайшвидше, тільки вона з'явиться - ми це додамо. От прямо зараз просто це не можу зробити.

6068-д - вже говорив. По закупівлях - так, ми таку створюємо як фокусну групу по закупівлях, там з Дмитром Давидовичем працюємо по законопроекту, щоб вітчизняні з імпорту мали там в закупівлях ... (Не чути) 15 відсотків стартового бонусу в ціні. І по іншому ми її там запустимо з березня. Тобто будемо над цим активніше працювати, вас також долучимо.

Дякую.

 

ЖУПІНАС О.І. Щиро дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, продовжуємо. Я слово передаю Арсену Володимировичу Дідуру, виконавчий директор "Спілки молочних підприємств  України". Будь ласка, Арсене.

 

ДІДУР А.В. Олександр Васильович, Сергій Вікторович, Тарас Миколайович, колеги! Євроінтеграція – це не прапор, з яким повинна йти Україна, це домашнє завдання у відповідності до вимог, які нам треба прийти для того, щоб бути частиною спільного ринку Європейського Союзу і мати конкурентоспроможну як аграрну... так і молочний сектор.

З точки зору європейських вимог, я хотів би звернути увагу на відносинах, тому що так побудований аграрний сектор, що хтось обробляє поля, виробляє сировину, хтось переробляє цю сировину в готову продукцію, і цей ланцюг треба зв'язати. Те, що експлуатувала як молочна галузь, може, там інші галузі, протягом останніх 30 років, і знаходилась в тій парадигмі, що Росія як основний ринок збуту молочних продуктів все з'їсть, якість молока – це вторинне, головне – це об'єми, і основний виробник був населення, з 2020 року ми бачимо, що це міняється.

Ми бачимо сталу тенденцію аграрного бізнесу на диференціацію і будівництво нових, сучасних молочних ферм, на підвищення якості. Ми бачимо тенденцію наших переробників на те, щоб ми торгували не тільки продукцією біржовою, яка потребує подальшої переробки, а вже наш переробник виходить з продукцією для кінцевого споживача. Ми бачимо ті тенденції, що Україна активно освоїла ринки того ж Європейського Союзу по позиціях "твороги", по позиціях "сгущене молоко", по позиціях сирних продуктів, плавлених сирів і тому інше. Да, це об'єми поки недостатні для того, щоб впливати на ті ринки, але це вже тенденція.

На наш погляд, що головне для того, щоб забезпечити сталість і ефективність, - це потрібно учасникам галузі зрозуміти і сформувати ту візію, з якою вони хочуть йти. Працюючи в євроінтеграційному комітеті, який об'єднав  всіх представляючих молочних операторів, асоціації і організації, ми сформували ту візію, що, по-перше, Україна повинна виробляти якісні молочні продукти, які задовольняють потреби нашого населення, і не тільки нашого. Вона повинна бути конкурентоспроможною, вона повинна бути сучасною, і вона повинна впливати на загальносвітові ринки, тому що ми маємо цей потенціал. Для того, щоб впливати і реалізувати цю програму, нам треба поєднати і зняти всі конфлікти, які є між ланцюгами молочного сектору - це виробниками і переробниками. Хто зверху, хто знизу, хто платить більше, а хто несправедливо платять, ці всі конфлікти ми бачимо на протязі багатьох років. Але я хочу сказати, що з 2020-2022 року змінилось відношення. Ми і ряд асоціацій, в першу чергу Асоціація виробників молока як репрезентативна асоціація, представляюча виробників молока, ми зрозуміли відповідальність за галузь і зрозуміли, що є речі, які в тій чи іншій ступені впливають на галузь, і нам треба об'єднувати і представляти весь ланцюг.

Тому я би просив Верховну Раду, аграрний комітет приділити увагу: по-перше, в рамках імплементації Директиви 1308 нам потрібно зробити максимально прозорі відносини з точки зору декларування сировини, об'єми, якість, куди йде, хто виробляє, для того щоб і держава, і ринок розуміли, а скільки у нас є молока, і скільки йде реально на промпереробку,  і скільки йде, головне... сплачують податки.

Друге. Це все ж таки рекомендація, прописана в Директиві 1308, - це перейти на типовий договір. І тут хотілось би попрацювати вже з Міністерством економіки і аграрної політики, з точки зору розробити типові договори, які регулюють терміни роботи в контракті, відповідальність і якість молока.

І четверте. Це ми хотіли б попрацювати, і у нас є, ми  відправимо вам на комітет і в Мінекономіки спільне звернення від Асоціації виробників молока, Федерації роботодавців і Спілки молочних підприємств по максимально ефективній імплементації законодавства у частині міжгалузевих, яке б дало ту законодавчу рамку,  яку міг би бізнес і асоціації використати для того, щоб вирішувати головні завдання. Перше -  це просування нашої продукції, тому що ми розуміємо, що від експорту ми будемо залежати, і з кожним роком війни все більше і більше. Друге, щоб ми популяризували і закладали все ж таки український молочний продукт у всі максимально програми: це і шкільне харчування, і збільшення споживання в Україні. І третє, щоб ми все ж таки займалися контролем якості сировини і контролем якості готових продуктів. Тобто це повинна бути законодавча рамка, яка дозволить саморегулюванню, тому що бізнес розуміє, хто працює чесно, хто працює відповідально, хто … і для того, щоб цей контроль і цю відповідальність розділити між виробниками молока і переробниками, для того щоб впливати і контролювати цей ринок на рахунок його прозорості і відповідальності.

Тому ми налаштовані, і як спілка,  і як взагалі представники молочного сектору,  налаштовані на конструктивну роботу з аграрним комітетом для того, щоб ініціювати і приймати участь у підготовці  цих законодавчих актів.

Ми передамо вам євроінтеграційну дорожню карту. Ціль його була - дати бізнесу розуміння, яке домашнє завдання вони повинні пройти і яка пряма дія європейського законодавства буде регулювати їх діяльність. Ми дали покроково і по термінах, де  врахуємо і перехідні періоди, і пріоритети, що первино, що можна відкласти, там, на рік, на два, для того щоб ви в своєму плані роботи як комітет це враховували, наші напрацювання, і ми готові приймати участь.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Арсен.

Продовжимо. Герман Денис, експерт ГО "Центр захисту інтересів інвесторів".

 

ГЕРМАН Д. Дякую, Олександр Васильович. Дякую, шановні учасники, за запрошення, за залучення громадськості до участі в цих процесах.

Звісно, я не буду ще раз повторюватися про те, в якому скрутному становищі зараз перебуває ця галузь. І це дуже добре, що всі усвідомлюють необхідність евроінтеграційних процесів. Але я б хотів зупинитися на деяких практичних аспектах, і зауважити на тому, що, в принципі, не слід всі євроінтеграційні вимоги сприймати як щось, що нам нав'язують, треба шукати якісь конкурентні переваги і думати, яким чином наші підприємства, наша продукція може вирізнятися на ринку, може гарантувати належну якість і безпечність.

І саме тому ми в нашій громадській організації займаємося зараз проєктом щодо лабораторного тестування великої рогатої худоби, відповідно поголів'я корів. Саме не тестування сировини, а тестування крові цих тварин, оскільки ми всі знаємо вимоги, які встановлені європейським законодавством, європейськими регламентами стосовно сировини, стосовно показників одиниць бактерій в готовій продукції, в сирому молоці. Ми знаємо, що, да, вони в геометричній прогресії зростають під час транспортування, під час обробки. Але, на нашу думку,  дуже позитивний вплив на ефективність цих процесів мало б тестування великої рогатої худоби ще до отримання, відповідно в даному випадку до отримання молока, тому що це дозволило б отримувати ті результати, дозволило б відслідковувати динаміку. І ми знаємо, що зараз в Україні в готовій продукції подекуди, особливо не в промислових, а в господарствах населення, ці показники, вони можуть бути і в 5, і в 10 разів  перевищені, якщо ми говоримо про готову продукцію. Якщо ж ми говоримо про тестування вже безпосередньо тварин, це могло б допомогти на первинних етапах дізнатися про причини та передумови, відсіяти тих виробників, які не вживають належних заходів стосовно своєчасної діагностики, стосовно застосування всіх механізмів протидії потенційним ризикам. І ми вважаємо, що саме лабораторний статус стада, він дозволить... наявність його підтвердження, воно буде конкурентною перевагою окремо взятих підприємств і на європейському ринку,  під час виходу на зовнішній ринки, так і на внутрішньому. Тому що для цього ми... ці процеси, вони гарантуватимуть стабільну якість сировини, відсутність антибіотиків, підтвердження епізоотичного статусу господарства, а також лабораторний контроль.

Маючи належним чином інформацію стосовно стану здоров'я цих корів,  стосовно в тому числі їх репродуктивної функції, можна зараз впливати на те, щоб збільшувати надої, збільшувати кількість та якість отриманої продукції. І, окрім того, говорячи про лабораторну діагностику, слід також розуміти, що є декілька її видів. Тому що наразі, наприклад, на прикладі лейкозу великої рогатої худоби, якщо ми, як зараз найбільш поширено, серологічним методом просто дивитися, чи є він, чи його немає,  ми можемо отримати результати, що він є, вже запізно, що призведе до того, що ті капіталовкладення, які є,  і доповідачі вже вказували,  що окупність в цій галузі, вона десятиріччя може сягати,  а потім виявиться, що ми не можемо використовувати готову продукцію через ті чи інші хвороби, з якими відповідно тварини будуть стикатися.

Тому ми вважаємо, що необхідно використовувати і інші, більш сучасні методи діагностики, зокрема, молекулярно-генетичну діагностику, для індивідуального профілювання конкретної худоби, конкретного поголів'я, конкретного стада на підприємстві, що буде конкурентною перевагою. І зараз ми працюємо з європейськими донорами, які, в принципі, готові забезпечувати навіть фінансування цих програм, вплоть говорячи навіть до таких конкретних моментів, щоб відбраковувати неналежне поголів'я вже зі стадії... ну, не говорячи зараз про ембріональний розвиток, але від стадії народження, від стадії теляти, якщо провести належне профілювання, провести належну лабораторну діагностику, це буде дійсно кроком вперед і щодо ефективності, і щодо конкурентної переваги українських товаровиробників на міжнародній арені.

Тому, в принципі, думаю, що ця тема, вона цікава, вона має своє продовження. І дякую ще раз за можливість висловитися.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Денисе.

Переходимо до другої теми: проблематика внутрішнього ринку молочної продукції. Я до слова запрошую Чагаровського Вадима Петровича, голову Ради директорів Спілки молочних підприємств України. Будь ласка.

 

ЧАГАРОВСЬКИЙ В.П. Доброго дня всім присутнім. Зупинюсь на внутрішніх проблемах, які є на молочному ринку, а саме в двох явищах: це фальсифікація і контрабанда молочних продуктів.

Завдання держави – створити рівнозначні умови існування на ринку. На жаль, таких рівнозначних умов немає, тому що у нас існує таке ганебне явище, як фальсифікація. Це не нове явище в молочній галузі, воно розпочалося ще з 1992-1993 років, перші продукти, які з'явились фальсифіковані. Разом з тим, Спілка молочних підприємств протягом всього свого періоду діяльності бореться з фальсифікацією. І можу сказати про деякі етапи боротьби з фальсифікацією. Це в 2019 і в 2020 році був такий великий медійних проєкт - "СТОП Фальсифікат",  і спілка якраз за підтримки уряду, за підтримки Держпродспоживслужби і за ініціативи Спілки молочних підприємств...

Трошки про цю історію. Перший етап цього медійного проєкту "СТОП Фальсифікат" почався 16 грудня 2019 року. Було відібрано 150 зразків молочної продукції, 20 відсотків цих зразків не відповідали жирно-кислотному складу та маркуванню. В листопаді 2020 року було відібрано 61 зразок вершкового масла від 39 українських та 1 білоруських виробників. Фальсифікація встановлена – 14 зразків від 12 виробників. Результати були передані в Антимонопольний комітет цих досліджень, і були накладені штрафи 30 мільйонів гривень.

Повернусь, як же ці штрафи, що відбулося з цими штрафами. Дивимося, Богодухівський молокозавод: був оштрафований на 20,6 мільйона гривень, штраф скасовано в судовому порядку в 2021 році, бо суддя вважає, що Антимонопольний комітет не довів, що це взірці Богодухівського молокозаводу. Малороганський молокозавод: 4,4 мільйона гривень у 2020 році. Сьогодні йдуть суди і спори, вже 2026 рік, але зате з'явилися дві нові юридичні особи, теж під назвою "Малороганський завод", які успішно працюють, а стара юрисдикція Малороганського молочного заводу не працює, тому штрафи не сплачуються. Гайсинський молокозавод – 3,6 мільйона гривень у 2020 році. Судові спори, скасовано Господарським судом у 2021 році. ТОВ "ІВА-АРТ": у 2020 році – 2,8 мільйона гривень. Єдиний, коли залишив Верховний Суд при судових спорах цей штраф, у 2023 році для ІВА-АРТ. Але, разом з тим, ІВА-АРТ у 2025 році була ще раз оштрафована на 19,8 мільйона гривень за поставку фальсифікованої продукції у Збройні Сили України. ТОВ "СІМОЛ" (це Київська область): на 1 мільйон гривень сфальсифіковано. Знаходиться в стадії ліквідації, в банкрутстві, тому нічого не сплачено. ТОВ "ВІДІ" (це Житомирська область): 2,67 мільйона гривень, у 2023 році було оштрафовано, йдуть судові спори. ТОВ "АСІКС ГРУП" – це постачальник якраз масла ІВА-АРТ, він у 2025 році був оштрафований на 2,9 мільйона гривень за ненадання інформації, йдуть судові спори.

Трошки не так, ця презентація, але... Спілка молочних підприємств в жовтні-листопаді цього року провела певні дії по виявленню фальсифікації і фальсифікованої продукції. (Назад, будь ласка, не спішіть) Було відібрано дев'ять взірців, було відібрано чотири види сиру і п'ять взірців було масла. Один польський продукт і вісім наших, українських продуктів. Польський продукт повністю відповідав вимогам Європейського Союзу і нашим показникам безпечності та якості. Зате вісім наших взірців не відповідали по жирно-кислотному складу, і по показнику безпечності було у трьох взірцях знайдені бактерії групи кишкової палички.

Будь ласка, далі. Більше всього нас хвилює що? Це відбиралися взірці на ринку, але якраз фальсифікована продукція Кременецького молокозаводу з'явилася зараз і в Ашані. Ось недавно взяли знову взірці в Ашані - знову фальсифікація відбулася.

Далі, будь ласка. Був разом з Держпродспоживслужбою відпрацьований алгоритм. Подавалися заяви від фізичної особи, в даному випадку фізичної особою був я, Чагаровський, подавали ми в Інститут ветсанекспертизи на дослідження. По результатах дослідження ми інформували Держпродспоживслужбу. (Далі, будь ласка).  Держпродспоживслужба звернення реєструвала, передавала далі територіальному управлінню, але у Держпродспоживслужби не було на той час ніяких механізмів, тому що Постановою Кабміну 303 було заборонено позапланові і планові перевірки. Тому далі нічого зробити неможливо.

Поїхали далі, давайте. Оце отримані відповіді від Держпродспоживслужби. Я можу сказати, що якраз ми тут добре взаємодіємо. Будь ласка, далі.

От висновки експертиз, які представлені. Будь ласка. Ще, це висновки експертиз. Повернемося до чого? Відбулося зростання ринку фальсифікацій, тіньового ринку і ринку контрабанди. Чому відбулося? Ось причина перед вами зростання: це введення мораторію на планові та позапланові заходи державного нагляду (Постанова Кабміну 303). Вже відмінено позапланові, вже дозволяється, сьогодні з'явився, скажімо, інструмент певний у Держпродспоживслужби – це проведення позапланових перевірок. Дозвіл на відповідність інформації на маркуванні, фактичному складу продукту – це Постанова Кабінету Міністрів в березні, 186, 2022 року, коли була складна доставка, з початком воєнних дій була ускладнена доставка інгредієнтів і було дозволено невідповідність. Вона діє до цієї пори, і цим користуються фальсифікатори.

Відсутність дієвого механізму щодо анулювання експлуатаційних дозволів Держпродспоживслужбою. На сьогоднішній день Держпродспоживслужбою видано 726 експлуатаційних дозволів, в 2024 році діяльність показали 366. Фактично 50 відсотків експлуатаційних дозволів - це мертві підприємства, які не працюють, але під їхніми торговими марками, назвами продукція на ринку з'являється і є.

Відсутність законодавчо визначеного терміну "фальсифікація", "продуктове шахрайство, тому що на сьогоднішній день немає  законодавчо визначеного цього терміну. Відсутність дієвого контролю щодо каналів контрабанди молочних продуктів Держмитслужбою. У нас там взірці є розділені: є контрабандні продукти і є фальсифіковані продукти, - на столі. Відсутність кримінальної відповідальності за фальсифікацію і продуктове шахрайство, так як в Кримінальному процесуальному кодексі є відповідальність за шахрайство, а за продуктове шахрайство немає.

Пропозиції спілки. Кабінету Міністрів внести зміни до Постанови 27. Це оновити порядок видачі, відмови, анулювання експлуатаційних дозволів. Внесення змін до Постанови 186: деякі питання маркування, де дозволено невідповідність маркуванню, скасувати цей дозвіл. Внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів 1043. Це провезення громадянами на митну територію продуктів харчування рослинного і тваринного походження. Що ми маємо  на увазі? Якщо ми в'їжджаємо до Європейського Союзу, то продукти тваринного походження з української території неможливо ввезти, їх просто в сторону, їх утилізують. Те ж саме треба зробити при ввезенні з території Європейського Союзу на територію України, тому що прикордонна торгівля, яка існує, - це стоїть на території Польщі бусик, в якому знаходяться сири, прикордонна торгівля: фізичні особи беруть дві головки сиру, переходять через кордон, і на нашій стороні другий бусик стоїть, який складає цю продукцію. І, таким чином, звісно, це контрабанда.

Пропозиції ще СМПУ Верховної Рад України. Внести зміни до Закону України про основні принципи безпечності харчових продуктів (це 771 Закон). Це визначення термінів "фальсифікація" і "продуктове шахрайство". Це визначення видів фальсифікації, тому що є фальсифікація якісна та інформаційна. Якісна - це коли змінюють склад, а інформаційна - це коли вводиться в оману споживач, коли маркування не відповідає вмісту продукту. Внести зміни до Кримінально-процесуального кодексу. Це введення кримінальної відповідальності за продуктове шахрайство. Внести зміни до законів України "Про основні принципи та вимоги до безпечність та якості харчових продуктів", "Про ветеринарну медицину", про дозвільну систему. Та внести підстави для скасування експлуатаційного дозволу - це ми полегшимо роботу Держпродспоживслужбі, -  що в разі, якщо  підприємство зупинилось і не працює 3 місяці, то територіальний інспектор має право подати в Головне управління Держпродспоживслужби на скасування такого експлуатаційного  дозволу. Захоче це підприємство по-новому працювати - воно по-новому пройде процедуру отримання експлуатаційних дозволів.

Будь ласка, ще. Все. Ну, ось ще ось ще хочу продемонструвати перед вами, я ось показую …(Не чути).  Ось  якісна фальсифікація, ми ще не робили аналізу, невідповідність маркуванню. Тут немає ні номера нормативної документації, ні адреси, ні юридичної адреси потужностей, і виробника нема. Це я говорю про якісну фальсифікацію... не якісну, а інформаційну фальсифікацію.

Ось чотири взірці так званого "масла". Я підкреслюю, так званого "масла", бо це масло навіть на зовнішній вигляд не відповідає вимогам. Це масло м'яке, це однозначно тут немає тваринного жиру зовсім. Це те, що куплено на столичному ринку. Із чотирьох взірців три – це невідомі ФОПи, виробники, яких ніхто не знає. (Шум у залі)

 Да, це ось м'яка,  вона просто м'яка. Це по зовнішньому дотику можна визначити, масло це чи не масло. Ну, і не буду переносити всі, це контрабанда. Чому контрабанда продукти? Тому що згідно  з законодавством при імпорті повинна бути специфікація на українській мові. Відсутня повністю специфікація на українській мові, тому ми говоримо про це, що це або "сіре" ввезення, або це контрабанда. І ці продукти продаються на столичному ринку.. Я не кажу вже про ринок "Шувар" на Львівському... Тому, як на мене, роботи тут як Держпродспоживслужбі, як роботі митній службі, так і Національній поліції, стосовно ще раз продуктового шахрайства. У мене все. Будь ласка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вадим Петрович. Дійсно, ми побачили такі... оці всі зразки нас вразили, якщо чесно. І я розумію, що це масово по всій країні, тому треба, дійсно, цим займатися.

Тому я зараз передаю слово представнику Держспоживслужби Кустурову Володимиру Борисовичу. Будь ласка, ваші коментарі.

 

_______________. Відреагуйте на це.

 

КУСТУРОВ В.Б. Дійсно, така практика є. На жаль, прогалини в законодавстві і в постановах Кабінету Міністрів дають можливість шахраям використовувати ці прогалини, і користуються тим, що Держпродспоживслужба має зараз мораторій на перевірку, здійснюють, виробляють таку продукцію, як каже Вадим Петрович.

Держпродспоживслужба активно приймає участь і в змінах 303 Постанови. Трошки вдалося розширити порядок позапланових перевірок, але, на жаль, планові перевірки залишаються під мораторієм. Під час планової перевірки ми можемо встановити, якраз вийти на ці підприємства, які,  ви сказали, що не є в реєстрах і мають експлуатаційні дозволи. Якщо б ми мали б можливість виходити планом, ми б поставили план, вийшли би, зафіксували те, що ці підприємства не працюють. На жаль, зараз ми такої можливості не маємо. Маємо виходити тільки по зверненням громадян або органів місцевого самоврядування.

Також Держпродспоживслужбою було ініційовано разом з Міністерством аграрної політики, Мінекономіки скасування... внесення змін в Постанову 537, де... це про деякі питання ввезення на територію України загрозливих тварин, харчових продуктів. Ми знаємо, що на період військового стану було обмеження, і оброблені харчові продукти, в тому числі  масло-молочні продукти, заходили без погодження ветеринарного, санітарного контролю. Цю постанову відмінили, зараз контроль поновлено. Але, на жаль, внесені зміни в 434 Постанову, де дозволяється громадянами в ручній поклажі перевозити продукти тваринного походження. На жаль, ці зміни не були сприйняті.

Також трошки хотів би сказати і про експортно-імпортні операції, тому що це важливо. Держпродспоживслужбою було за 2025 рік проведено контроль експорту, 89 тисяч тонн молочних продуктів на експорт. Держпродспоживслужбою було недопущено ввезення тисячі тонн молочних продуктів, в тому числі і були такі питання, як заборона ввезення, порушення маркування, неякісний харчовий продукт.

Також епізоотична ситуація в світі, ми знаємо, що погіршується. На щастя, в Україні епізоотична ситуація стабільна, ми можемо експортувати наші продукти, у нас немає обмежень до наших молочних продуктів, у нас немає обмежень до наших продуктів тваринництва, тому ми експортуємо. Є 66 українських підприємств-експортерів, які експортують в багато країн світу, в  тому числі і в Європу.

Також ми відкрили вже в 2025 році ще три зовнішніх ринки і погодили ветеринарні сертифікати. Це такі країни, як Молдова, Малайзія, В'єтнам. це в додаток до європейських країн, тому що була проведена робота. І 14 українських підприємств по молочному напрямку в 2025 році додано до права експорту в Європу. Але такі країни, як, я вам скажу, Туреччина і Індія, які хочуть потрапити на український ринок, на жаль, вони... не на жаль, а, може, на щастя, у них є спалахи ящуру, вони обмежені вже десятиліттями на ввезення в нашу країну молочних продуктів.

Європейське законодавство також змінюється, і вимоги Всесвітньої організації охорони здоров'я також змінюються. І зараз останні зміни в європейському і міжнародному законодавстві дають можливість завозити, ну, за рішенням компетентного органу, дозволяє завезення таких продуктів в ту чи іншу країну. Ми не знімаємо заборони, але ви маєте розуміти, що потужні ринки, як Туреччина, Індія і всі інші виробники молочної продукції, чекають на те, щоб зайти на наші ринки, і можуть також завозити свою продукцію.

Я не буду казати там про кількість країн але введення молочного…(Не чути) введення контролю спілкування з Європейською комісією каже про те, що в Європі Європейська комісія довіряє компетентному органу, довіряє нашим виробникам, і великих зауважень до молочної продукції українського походження немає. Тому далі Єврокомісія дозволяє нашому компетентному органу самим інспектувати підприємства і надавати через систему TRACES інформацію в європейські країни, щоб приймали нашу продукцію. У мене все.

 А, також у нас було десь 600 перевірок, з них 80 було встановлено порушень. Але ви маєте розуміти, що  600 перевірок – це більше половини це за заявою суб'єкта господарської діяльності. Тобто він заявляє, щоб ми перевірили, там, відкрити на експорт або надати експлуатаційний дозвіл. Частина… 80 перевірок - це були якраз застосовані за зверненням громадян, і де були встановлені порушення.

Штрафні санкції були накладені, я не буду казати кількості, щоб це... але є і порушення маркування, є порушення складу харчового продукту, є... Але також є тісна співпраця з правоохоронними органами, де ми працювали під час перевірок, лабораторних досліджень, якраз до постачання до операторів тилу  їхньої продукції.

Також там є багато напрацювань, є питання, ми знаходили продукцію, підмінену продукцію, ми знаходили продукцію, яка була неякісною або мала обсіменіння, там мала високу бактеріальну обсіменінність.

Рухаємося разом. Є, дійсно, законодавче обмеження, у нас нема, на жаль, про фальсифікат, у нас навіть в законі нема визначеності, що таке фальсифікований продукт. А якщо нема визначення, надалі ми не можемо застосовувати ніякі інші засоби.

 

______________. Я трошки доповню до того, що говорив Вадим Борисович.

Ми відпрацювали алгоритм взаємодії після того, як внесено зміни до Постанови 303, де дозволені позапланові перевірки. В найближчий час плануємо львівський і київський регіони якраз разом з Держпродспоживслужбою ще раз пройтися і зробити ці перевірки.

 

______________. От, Володимир Борисович, коли виступала Олена Іванівна Жупінас, мене вразило слово "відновлення" перевірок ДПСС, от саме "відновлення". Це ж мова йшла не про планові і позапланові. Як ви це трактуєте, будь ласка, скажіть, уточніть про що йде мова. Чи це така серйозна критика роботи, чи це треба поновити і внести зміни в ті акти, про які говорив Вадим Петрович?

 

______________. Ні, пане Сергію, це трошечки про інше. На сьогоднішній день та продукція, яка надходить для харчування наших воїнів в Збройні Сили України, не контролюється, на жаль, Держпродслужбою, а контролюється їхнім внутрішнім органом. І саме із-за цього там є зловживання, і наші хлопці, які віддають за нас життя, їдять не масло, а незрозуміло, ось такий продукт, не сир, а салідол. Тому ми хочемо, щоб це був державний контроль, а не внутрішній, незрозумілий.

 

______________. Щиро вам дякую за ці уточнення, ми їх обов'язково врахуємо в документах - Олександр Васильович, так? - які будуть напрацьовані за результатами роботи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще хотів уточнення. От Вадим Петрович говорив, що більшість тих продуктів, неякісних, фальсифікованих і так далі, вони фактично продаються на ринку. Там повинна бути лабораторія, на ринку. Я думаю, представники, Держпродспоживслужби також повинні цим займатися. Як так стається, що, в принципі, вона спокійно реалізується на ринку і не так багато виявлень, скажімо так, цієї продукції, яка реалізується саме на ринку?

 

КУСТУРОВ В.Б. Дякую за запитання.

Дійсно, на агропродовольчих ринках є лабораторія, але лабораторія займається харчовими продуктами, які є промисловим виробництвом. І в упаковці, і супроводжується товаросупровідними  документами, на жаль, не досліджується. Досліджується власного виробництва, там, творог, сметана, м'ясо, м'ясопродукти, які є. Да, інші функції. Але умови досліджень на непродовольчих ринках - це тільки мікробіологія. Там фальсифікат лабораторія не може дослідити, який виробляється... якісний склад в промислових кількостях. Це мають робити там відповідні лабораторії, з відповідним обладнанням і з відповідним досвідом. Тригліцериди ми не знайдемо на ринку. Це лабораторії, які мають там мікроскоп тільки для... (Не чути)  досліджень. Вони не мають такої можливості.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. А якщо це інформаційна неточність, скажімо так, в упаковках, маркуванні?

 

КУСТУРОВ В.Б. Ну, це якщо суб'єкт, громадянин звернеться, ми вийдемо на позапланове. Плановим заходом ми не можемо здійснити, навіть на продовольчий ринок. У нас був досвід, 2019 рік, я пам'ятаю, ми працювали і якраз відбирали разом з громадською організацією, якраз ми відбирали в торгівельних мережах, на ринках відбирали проби, досліджували. Потім, коли ми вже встановлюємо під час дослідження, тоді ми вже по ланцюгу можемо виходити і вживати заходи до цих суб'єктів.

 

_______________. Олександр Васильович, вибачте, я ще зроблю невеличке доповнення. Основний канал збуту фальсифікату і контрабанди - це ринки і маленькі магазинчики. Але є ще один канал для збуту фальсифікату і контрабанди - це електронні платформи. Подивіться, зайдіть. купіть  на електронній платформі. Це те, що сьогодні треба теж контролювати. І воно зовсім не має ніякої законодавчої підстави для того, щоб ці електронні платформи, де продаються продукти харчові, немає ніякої... А державні закупівлі - це там у нас має бути окреме питання, про державні закупівлі. (Шум у залі) Я теж там  візьму пару слів по державних  закупівлях, зараз не буду це піднімати.

 

_______________. Ми підготуємо справку, щоб ви розуміли. Якщо в двох словах, то поліцейський є, але він повністю роззброєний, тобто він не може.... тобто він є, як поліцейський, йому нараховується зарплата, він приходить до недобросовісного, недоброчесного продавця, каже: дайте мені це, це, це. Він каже: ідіть подалі, є мораторій, ви впливаєте, втручаєтесь у бізнес, ви не даєте нам... (Загальна дискусія) Розблокували частково.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Давайте тоді Нацпол вислухаємо, у нас присутній Заїкун Денис Олегович, начальник 4-го відділу 2-го управління Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України. Будь ласка.

 

ЗАЇКУН Д.О. Доброго дня всім присутнім. Поліцейський не може так прийти і просити таку продукцію, щоб надали. Держпрод, якщо буде знято мораторій, то, можливо... інше. Ми б залюбки таке робили, якщо б у нас були такі повноваження.

Щодо частини порушеного питання, до коментування статей 190 і 227, так, дійсно, наш департамент супроводжує низку таких кримінальних проваджень по таким статтям. І що ми бачимо? Ми бачимо, що тенденція йде до збільшення кількості фактів виробництва та реалізації фальсифікованої молочної продукції. Більше цих проваджень ми документуємо в бюджетній сфері, і більшість це відноситься до Міністерства оборони, як зазначили, саме по постачанню такої продукції до військових частин.

У нас є, в принципі, наші пропозиції, що б ми хотіли б змінити, то я думаю, можливо, там у якомусь, більш вузькому колі ми саме з контролюючими органами і законодавчим органом це проговоримо, надамо такі пропозиції.

А так, в загальному ще бачимо невідповідність поставленої продукції ДСТУ та ТУ, а іноді взагалі фальсифікати, тут вже звучало. Наявність кишкових паличок та інших бактерій, які можуть спричинити погіршення стану здоров'я військовослужбовців. Я буду більше говорити про Міністерство оборони, тому що в нас якраз більшість кримінальних проваджень стосуються саме в частині Міністерства оборони. Постачання продукції, походження якої неможливо визначити, без маркування тощо,  також було виявлено.

Я, можливо, озвучу таке загальне, шляхи вирішення питання. Наприклад, ми би пропозицію таку надали би, що зобов'язати замовника купувати продукцію саме у виробника, не у постачальника. Тому що, коли документуються такі злочини статей 190-х, як правило, постачальник каже про те, що ми купували цю продукцію у виробника. Хоча сам постачальник являється виробником, а свою продукцію не поставляє, тому що... зрозуміло чому, тому що буде багато питань до нього і прийдеться нести повну кримінальну відповідальність. Тому от в такому, єдиному для загальних замовників, бюджетних установ от така пропозиція.

А щодо конкретних там міністерств, які… структурні підрозділи здійснюють закупівлю такої продукції, є також пропозиції, те, що я попередньо говорив, ми можемо їх надати.

 

_______________. (Не чути)

 

_______________.  Доброго дня, шановні присутні. Я з двох частин зроблю свою доповідь. Перша – це загальностатистичні показники. Ми спостерігаємо ріст як імпорту молочної продукції на територію України, так і експорту з території України молочної продукції. Якщо ми порівнюємо з 2024 роком, то у нас загальний ріст експорту склав... тобто було у 2024 році 98 тисяч тонн, в 2025 році – 111 тисяч тонн молочної продукції, це 4 група, у нас було експортовано. Якщо казати про імпорт, то в 2024 році - 58 тисяч тонн імпортовано, в 2025-му – 63 тисячі тонн. При цьому при імпорті переважна більшість цієї продукції – це сири. Це 0406, сири, вони складають близько 70 відсотків від загального обсягу імпорту в Україну молочної продукції. Це, що стосується загальних показників. І можу сказати, що експорт молочної продукції у нас переважає над імпортом. Тобто, якщо було імпортовано 63 тисячі тонн продукції в 2025 році, то експортовано 111 тисяч тонн, тобто майже у два рази експорт у нас перевищує імпорт на території України. Це, що стосується загальних показників.

Що стосується тих зразків продукції, які ми бачимо зараз на ринках та бачимо на... нам зараз продемонстрували. Фактично ми фіксуємо молочну продукцію як предмет порушень митних правил при ввезенні товарів, при   переміщенні товарів через митний кордон України безпосередньо в пунктах пропуску. Це у нас третя позиція по кількості виявлених правопорушень. Перша позиція – це тютюнові вироби, на вивезення в основному вони йдуть. Друга позиція –  це  електроніка,  і третя позиція по обсягах виявлених порушень – це молочна продукція. В минулому році більше 50 фактів порушень митних правил виявлено безпосередньо в пунктах пропуску під час переміщення сирів, молока, сливок, йогуртів і так далі.

 

_______________. А в тоннах це скільки, чи у вартості?

 

_______________. Вартість у нас визначається тут досить умовно, тому що санкція цієї статті передбачає конфіскацію, але не передбачає штрафу в залежності від вартості товару. Тому у нас там в близько  мільйона гривень ця продукція оцінена. Тобто така історія.

Знову-таки, щодо того, як відбувається ввезення цієї продукції. В першу чергу це у нас - те, що ми фіксуємо, - це перевищення дозволених обсягів. Тобто громадянин може ввозити... До речі, та Постанова Кабміну, про яку ви казали, 1043, вона втратила чинність в 2001 році, і з 2002 року ми працюємо безпосередньо з нормами Митного кодексу, який передбачає обсяги ввезення. Громадянин може ввозити, один громадянин може ввозити продукти харчування вартістю до 200 євро, але не більше ніж 2 кілограми кожного найменування. Тобто, як відбувається ця історія на практиці? Береться бусик, в який сідають 9 осіб, і на ці 9 осіб набирається продукції на кожного різних найменувань на 200 євро. Ну, не 200, а там 150 євро. На 200 євро набрати молочну продукцію, то треба постаратися. На 150 євро. Це фактично повністю закладений багажник з цією продукцією. Тобто там декілька пачок молока, декілька пачок сметани, Mlekovita, оця постійно у нас історія іде.

Відповідно, коли ми бачимо, що цей обсяг перевищений, складається протокол, продукція конфісковується. Якщо громадянин обсяг не перевищує, вплинути на це ввезення ми не маємо жодної можливості. Більше того, якщо громадянин везе з собою одну головку сиру, то вона ввозиться незалежно від її ваги. Тобто єдиний, неподільний товар, вартість до 200 євро. Це норма Митного кодексу. Єдиний, неподільний товар.

 

_______________. 8 кілограм.

 

_______________. Єдиний неподільний, так. Я не бачив, щоб пармезан прям  везли, але пармезан кусками по 3 кілограми, оці вакуумні упаковки, він везеться повним ходом.

 

_______________. Ну, і немає обмежень, скільки разів людина може пересікати кордон?

 

_______________. Є обмеження: один раз на 72 години. Тобто там працює 24 на 72. На 72 години працює. Тобто він має пересікати кордон з цим товаром не частіше, ніж раз на 72 години. Але, я вам скажу відверто, у мене є громадяни, які кожні 72…  Без товару він може їхати, це не моє питання, це питання прикордонників. Але є у мене там списки громадян, які кожні 72 години, як на роботу, поїхав-приїхав. І один і той самий бусик, він кожен день робить рейси, але з різними громадянами. Це, що стосується так званої прикордонної торгівлі, яку ми маємо. Тобто це факт, ми його не заперечуємо.

Є у нас випадки  переміщення молочної продукції – це, головним чином, сири, вартісні сири - з приховуванням, особливо зараз. Зараз у нас зимовий період, у нас зараз проблеми в тому, щоб в конструктивних порожнинах це скласти, тобто це за стінкою там оббивки транспортного засобу, буса цього ж самого. Це, головним чином, дороговартісні сири, ну, там молоко так не возять, відверто скажу, тобто це сир.

Ну, знову-таки, там, де є сканування, там вибірковий контроль, це відбувається, перевіряється, виявляються аномалії, виявляється. Ну, знову-таки, я жодним чином не можу сказати, що ми ловимо все. Тобто, якщо би не було контрабанди, мене можна було б звільнити, і все.

Ще одне питання, на яке я хочу звернути увагу. Молочна продукція у нас заходить на територію України як гуманітарна допомога, і при цьому ця молочна продукція не підлягає нетарифному регулюванню. Вимоги до маркування для неї скасовані, тобто вона може не бути маркована українською мовою, і вона не підлягає жодним заходам нетарифного регулювання. Тобто це також значний обсяг, і я цілком припускаю, що та продукція, яка в промислових обсягах продається на великих риках, вона може бути ввезена таким чином. При цьому...

 

_______________. А обсяг? Вибачте, обсяг який там? Ви ведете? Ну, ви розмитнюєте, ви ведете обсяг?

 

_______________. Ми ведемо обсяг, ми не розмитнюємо,  ми ведемо облік цієї продукції, вона не підлягає там митному...

 

_______________. Ну, облік, да, облік.

 

_______________. ...сплати митним платежам. Зараз я не можу сказати точний обсяг цієї продукції, але те, що я от передивлявся перед виїздом, тобто є благодійні фонди, в адресу яких заходить там 10-15 тонн цієї продукції, тобто разовими партіями.

 

_______________. Нормально. А ще, а от ці поштові посилки, які заходять, там є факти... (Не чути)

 

_______________. Поштові посилки. Значить, громадянин може отримати продукти харчування в обсязі 10 кілограмів в одному поштовому відправленні. З початку цього року ми - це я перевірив перед виїздом, - ми оформили... у нас є, знову-таки, спрощене декларування вартістю до 150 євро, воно просто там, продукти харчування обозначається, і все. Нам не дається перелік цієї продукції. Але те,  що ми чітко розуміємо,  що це молочна продукція,  таких посилок було 2728, це з початку цього року. Не всі по 10 кілограм, ні, це не по 10 кілограм, це не така масова система, там є і до кілограма посилки, є і 5 кілограм посилки, вони різні. Є посилки, де є набір продуктів, тобто різних, тобто кілограм молочної продукції, якийсь хамон, якийсь... тобто самі різні речі. Але, знов-таки повторюю, до 150 євро і до 10 кілограм це може бути ввезено громадянином в одній посилці. Кількість посилок, які може отримувати громадянин протягом року, вона не обмежена жодним чином.

Але,  знов-таки, я скажу з мого досвіду, з мого бачення, це не такий великий обсяг, як ми бачимо по промислових товарах. В промислових товарах, да, є проблема з міжнародними поштовими експрес-відправленнями. В продуктах харчування, певно, це викликано тим, що продукти харчування бояться люди пересилати за рахунок тривалого терміну доставки цих поштових відправлень. Да, умови зберігання, тривалий термін. Але, знов-таки, йде той самий хамон, ідуть сиров'ялені ковбаси, йдуть сири, визрівши сири. Це, в принципі, та картина, яку ми маємо на сьогодні.

Тому основною проблемою, основним шляхом постачання - це є так звані нормовики, які біля кордону мешкають. Один рейс для такого громадянина коштує 10 євро, отримує 10 євро, 10-20 євро в залежності від ситуації за цей рейс. Тобто ми це все розуміємо, це все бачимо, але заборонити їм їздити в Польщу... І, знов-таки, ще одну таку цікавинку скажу, що якщо з Польщі в Україну ввозиться молочна продукція, то з України - в Румунію. Ми спостерігаємо на румунському кордоні, що громадяни Румунії в'їжджають в Україну, затарюються у нас на ринках, у нас в АТБ затарюються, в Чернівцях, і везуть молочну продукцію з України в Румунію. Це також та тенденція, яку ми бачимо. (Шум у залі)

 Офіційний баланс я вам сказав на початку, а цей баланс, про який ви кажете, він же не обліковується. Тобто це ті норми, які не оподатковуються, і вони не обілковуються, тут ми не можемо сказати жодних цифр.

 

_______________. А оці от особи, які, ви кажете, в приватному порядку ввозять, ну, ви кажете, у вас є списки і все, ви їх передаєте там якимось органам досудовим…

 

_______________. А яким органам ми маємо їх передати? Це громадяни в межах…

 

_______________. Ні, ви тут просто кажете, що у вас... Вони ж не від власного імені потім на ринку їх продають, тобто є ж якась певна група, яка це все організовує. Можливо, якщо їх допитати, вони б сказали, чиє замовлення вони виконували, в такому дусі.

 

_______________. Для того, щоб їх допитати, повинно бути кримінальне провадження. Тобто повинно бути …(Не чути)

 

_______________. Там просто, ви кажете, що ви розумієте, що це схеми, що у вас є особи, які цим займаються кожний день, але ви нічого з ними не робите. …(Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тут законних підстав немає для допитів, там понятно.

 

_______________. Ні, якесь повідомлення там…

(Загальна дискусія)

 

_______________. Дивіться, є більш легкий. Це надати їм -  це 20 років не можуть надати, - нормальний постаудит. От нас на…(нерозбірливо) вжахали на митні збори, вибачте, всю делегацію за те, що ми десь не змогли дати документи на імпорт. Да, пам'ятаєш…(нерозбірливо) і по вину, і по інших позиціях. По деяких там от митники приходять, будь-яке місце реалізації продукції, де завгодно, німецькі митники, і можуть зробити, якщо не надані документи щодо розмитнення і декларування  товарів, можуть застосувати всі штрафні санкції, мита, ПДВ і штрафні санкції. Ну, поки цього їм не надати…

 

_______________. У них немає повноважень, щоб витребувати.

 

_______________. Ні смотри, поки... Все, ця історія по всіх, "сіра" контрабанда, по всіх позиціях: від метиза,  від гвоздей, закінчуючи цими. От просто їм треба раз і назавжди дати це право, щоб могли ви розницу перевіряти. Оце тільки що фото на Столичці показую: у два рази різниця, польське масло, от у мене це фото, і українське, у два рази різниця на Столичці, в суботу роблю. Промислові  от такі лежать, ну, хто був, бачив, прямо.... Це все, що треба їм дати.

 

_______________. Дозвольте я  відповім на цю репліку.

Так, у нас був скринінг по 29 переговорному розділу по приєднанню України до ЄС, і саме в межах цього скринінгу була дана рекомендація Європейського Союзу щодо отримання митними органами повноцінного правоохоронного статусу розслідування нами справ про контрабанду товарів. Тобто Європейський Союз не каже, що контрабанда, зброя, наркотичні... , як була в СБУ, так і має лишитися в СБУ. Контрабанду товарів повинні розслідувати митні органи, і це практика практично всього Європейського Союзу. І саме можливість проведення розслідування від точки реалізації в Україні до кордону - це і є та підстава, яку Європейський Союз закладає в необхідності митним органам отримати правоохоронний статус.

 

_______________. Скажіть, будь ласка, а пропозиція, яку ми давали - це заборона ввезення продукції тваринницького походження, те, що відбувається, - в Європу ми не можемо ввозити, да? Як сприймає це митниця, чи пройде, якщо ми будемо вносити цю пропозицію, чи підтримає митниця це?

 

_______________. Дивіться, митниця – це орган, який займається виконанням законів. Ми таке політичне рішення там не можемо прийняти. Заборона ввезення окремих видів продукції на територію України – це рішення політичне. Якщо воно буде прийняте, відповідно будуть вжиті заходи, знов-таки поставимо ми такі самі контейнери, як поляки поставили в себе на кордоні, і будемо цю ковбасу, молоко викидати в ці контейнери. Але, знов-таки, виконання завдань – це одне питання, прийняття політичного рішення... як може митниця сприймати таке політичне рішення. Якщо буде прийнято рішення - буде виконано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все зрозуміло. Дуже дякуємо за інформацію. Вона, я думаю, що всіх тут теж, хто не знав, вразила. Але, дійсно, треба думати, як з цим боротися, що робити, щоб і звичайні люди, які отримують посилки, щоб вони могли ці посилки отримувати, а ті, хто займаються цим для інших цілей, щоб якось ми могли заборонити це робити.

До нас доєднався голова Всеукраїнської аграрної ради Дикун Андрій Євгенович. Будь ласка, Андрій Євгенович, ваш коментар.

 

ДИКУН А.Є. Доброго дня, шановний Олександр Васильович, шановні народні депутати, шановні колеги. Перш за все, дозвольте подякувати сьогодні вам і вашим колегам, що Верховна Рада сьогодні проголосувала Закон 7577 щодо зрошення, ну, і відповідно буде зрошення - буде кукурудза на силос і буде в нас багато-багато молока. Тому дуже-дуже велике  дякую вам, що... На превеликий жаль, лівий берег Херсонщини окупований, але реформа зрошення в Україні продовжилась.

В мене є декілька коментарів щодо... от колега з митниці дуже гарно все розказав, і тут можна переходити до практичних кроків буквально відразу. Я просто, є  засновником благодійного фонду, і по кожній практично операції, що ми робимо, в мене є "друг" (в лапках), ваш колега народний депутат Яценко, який по кожній операції, які робить наш фонд, пише звернення в поліцію,  і поліція  починає перевіряти всіх і вся.  От ми там роздали рукава 300 підприємствам аграрним - і кожне підприємство було перевірене.

Тобто, якщо у нас є благодійні фонди,  які завозять сири, відповідно ці сири не можна реалізовувати, ці сири тільки можуть йти в благодійних цілях. Відповідно треба, щоб спілка переробних підприємств,  наприклад Вадим Петрович Чагаровський, який  там був вже раз  заявником, або ми можемо від себе це зробити, писали  скарги в поліцію, що ми вважаємо, що ці сири завозяться і реалізовуються, і хай їх перевіряє Департамент  стратегічних розслідувань далі. 

Те саме стосується оцих приватних осіб-човників, які бігають туди-сюди. Відповідно у нас же є перелік цих осіб? Є.  Хтось має практично написати  на них скаргу. Якщо митниця поділиться прізвищами цих людей, пишете скаргу в поліцію - і вперед.І я впевнений, що це не тільки  так по  нашому фонду будуть працювати, а по всіх фондах  і по всіх оцих особах  можна відпрацювати завдяки Департаменту стратегічних розслідувань.

От друге питання, колеги,  це до всіх нас. І, Олександр Васильович, хотів би  вас попросити, тому що, да, дійсно, це фальсифікат, ми бачимо, що все-таки, мабуть, його набагато більше,  чим ми думали з самого початку, прохання... Я розумію, що до вас треба приходити вже з проектами готових рішень, а не вимагати викидати всі проблеми до вас як до голови комітету, і до ваших колег, створити якусь робочу групу, от щоб... там  під головуванням когось з ваших колег народних депутатів, щоб туди увійшли представники Мінекономіки, ДПСС, МВС, митниці, громадськості, і щоб ми разом напрацювали  проекти рішень, отак сіли, отак от... Тому що,  якщо  ми разом сядемо декілька разів і зберемося,  я впевнений, що ми знайдемо вирішення  всіх цих питань і прийдемо до вас з готовими рішеннями, що треба зробити на рівні закону, поміняти, а що треба прийняти на рівні постанови   Кабінету Міністрів. Якщо б таке можна було створити, ми залюбки долучимося нашими  експертами в таку робочу групу і попрацюємо.

Ну, і таке ж питання, тому що вас просили, "Шкільне молоко" програма. Ми теж підтримуємо цю програму дуже сильно. Єдине питання: де брати гроші на це все? В нас у Верховній Раді вже давно є такий законопроект,  він десь в Комітеті охорони здоров'я, називається "акциз на так звані газовані напої". Ну, це дуже правильна річ - акциз, який є в багатьох країнах, тому що самі по собі газовані напої, вони шкідливі. І ці кошти, які ми можемо збирати з газованих напоїв, наприклад, направляти на ту саму програму "Шкільне молоко" дітям. Тому що, я розумію, там, де якась програма шкільного харчування, відповідно Мінфін буде зразу утиратися,  де брати гроші. Тому, якщо можна було б поєднати два законопроекти, і гроші будемо мати, і нація буде здоровіша, воно в такому форматі.

І останнє, що хотів сказати, що ми дуже сподіваємось на цю програму, яку озвучив Тарас Миколайович Висоцький: їхнє звернення до Світового банку, щоб розширити програму підтримку молочних ферм не тільки до 100 голів, а повністю на всі ферми. Тому що без цього в короткостроковій перспективі ми  теж бачимо велику загрозу того, що наші підприємства сильно скоротять поголів'я.

Дякую, колеги. Дякую за цю зустріч, за цей круглий стіл. Дуже було корисно вас всіх почути. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Євгенович.

Дійсно, по першому питанню по робочій групі – це слушне таке питання. Ми вже працюємо, стараємось працювати саме по таких точкових питаннях, які не можемо вирішити чи в комітеті, чи в міністерстві. І ми об'єднуємо всіх бажаючих і всіх, хто може бути причетний, для вирішення цього питання в такі робочі наради, для того щоб напрацювати ті чи інші законопроекти. Тобто сьогодні у нас ця практика почала працювати, бо дуже важко деякі законопроекти проходять в залі. Тому, якщо є єдність серед всіх, то вони набагато швидше всі проходять. І коли це ми активно освітлюємо, це теж дає такі певні результати, і ми бачимо, хто саме підтримує, хто за такі зміни, а хто, скажімо так, працює не на нашому боці, ми теж це бачимо, набагато швидше можемо з цим працювати.

Тому я думаю, що ми таку робочу групу зробимо, чи на базі комітету, чи на базі міністерства, неважливо, але це потрібно буде робити. Тим паче, якщо вона... Тоді так і будемо робити.

По всьому іншому, дійсно, ці законопроекти, про які Андрій Євгенович говорив, вони не в нашому комітеті, тому, скажімо так, можливо, немає політичної волі рухати ці закони. Але про це ми говорили з 2022-го, мені здається, року, може 2023-го, стосовно шкільного молока. Це багато про це проговорено, багато було спільних ідей. Але віз і нині там, тобто ми не можемо це зрушити з місця, бо є певні сили, які не дають можливості руху того чи іншого законопроекту, особливо що стосується газованих напоїв. Я думаю, ми всі розуміємо, хто лобіює, щоб вони не рухались. Ну, можливо, просто зробити інший нахил чи по-іншому продумати, де брати гроші саме на програму "Шкільне молоко", бо тоді хотіли зробити саме з газованих напоїв.

 

_______________. Уточнюю, Олександр Васильович, там газовані напої з містом цукру. Проста мінеральна вода - ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Солодкі, да, вибачте. Тому це такі питання, які, може, сьогодні ми не зможемо швидко зрушити з місця, але напрацювати після того, як ми сьогодні почули багато таких цікавих речей стосовно перетину неякісного товару, чи навіть якісного товару, через контроль контрабандою, то ми можемо, я думаю, над цим працювати, щоб якось зробити певні кроки і підзаконкою чи законами врегулювати це питання.

Давайте будемо продовжувати, бо час дуже швидко йде. Наступний доповідач - Монашко Агнеса Юріївна, генеральний директор "Дубномолоко".

 

МОНАШКО А.Ю. Шановні колеги, я представляю два крупних заводи по виробництву сиру. Один із них лідер в нашій галузі - це "Дубномолоко" ("Комо") і "Клуб Сиру" (Канів). Вже багато до мене проговорили проблем, які відбуваються зараз в галузі в цілому, і особливо у виробництві сиру. Хочу ще раз коротко підкреслити, що глобально для нас зараз важливо і що відбувається.

Перше  - це імпортна експансія, ви вже почули. На сьогодні ми маємо 45 відсотків імпорту. І якщо події будуть розвиватися таким чином, то через пару місяців український виробник буде в меншості на полицях супермаркетів, тобто ми будемо споживати імпортний продукт. Перше - це питання продовольчої безпеки. Але хочу сказати дякую, що все ж таки з 1 березня нас почули - і на сири, води це 15-відсотковий кешбек, правда, тільки поки що на фасований сир, але і це вже якийсь крок. І це на сьогодні єдиний реальний інструмент, яким ми можемо боротися з демпінгом імпорту сиру.

Друга проблема, яка сьогодні постає перед нами, - це фальсифікат, який тільки що ми всі обговорювали. І це, в принципі, не дешевий аналог сиру, це, в принципі, просто обман споживача і вбивство тваринництва. Ми, таким чином, так само, коли споживач купує такий продукт, він перш за все б'є по фермеру. Тому що, навіщо фермеру виробляти якісне молоко, якщо на виробництві такого сиру його практично не треба, там потрібні рослинні жири?

І, нарешті, ми всі маємо усвідомити, що з кожним відсотком зростання імпорту або частки фальсифікату стоїть реальне скорочення українського виробництва. Якщо говорити про наші заводи, то це неминуче скорочення обсягів виробництва, це скорочення персоналу, кваліфікованого персоналу: технологів, операторів. І кожне одне робоче місце в харчовій промисловості створює 5-7 місць в суміжних промисловостях.  Це і фермерські господарства, це і логістика, це і сервіс.

Тому, ще раз, от хотіла підкреслити ці дві проблеми. І озвучити третю - це торгівельні мережі. По суті, сьогодні підприємства переробки є банком для торгівельних мереж, бо відстрочки по платежам по деяких мережах сягають реально 105 днів. І ми дуже сподіваємося, що нарешті буде якесь законодавче врегулювання цього питання, все ж таки ми в рамках євроінтеграційних законів. Але, я дуже сподіваюся, що це буде раніше, і нас почують, і ми це зробимо.

Дякую всім за увагу. Напевно, все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Наступний доповідач - Сніжко Ольга Сергіївна, фінансовий директор "Фірма "Фавор".

 

СНІЖКО О.С. Добрий день, шановні колеги. Я сьогодні виступаю від імені ТОВ "Фірма "Фавор". Це єдине молокопереробне підприємство на території Києва, що вже 33 роки виробляє молочну продукцію для дітей віком від 2 років. Тому я говоритиму не як теоретик і не просто як учасник системи Prozorro, а як виробник, який несе відповідальність за якість та безпечність дитячого харчування.

Ми визнаємо, що Prozorro – це крок уперед у прозорості закупівель. Але сьогодні я говоритиму не про прозорість, а про відповідальність, особливо там, де ідеться про дітей. Я, наприклад,  мама двох дітей, які вже п'ятий рік живуть в Україні. І я хочу бути впевнена, що продукти, які вони споживають в дитячих закладах, є безпечними та якісними. Тому в мене виникає просте питання: хто і на якому етапі перевіряє дитяче харчування під час закупівель?

Сьогодні система Prozorro дозволяє будь-кому зайти в закупівлю продуктів для дітей? без власного виробництва, без профільного досвіду та без експлуатаційного дозволу саме на виробництво дитячого харчування. Більше того, система не перевіряє сам продукт, фактично будь-який постачальник може запропонувати будь-що, не несучи повної відповідальності за якість та безпечність. При цьому закон чітко визначає: продукти для дитячого харчування – це окрема категорія з підвищеними вимогами. Але у Prozorro ці вимоги не перевіряються на вході. І виникає ключове питання: якщо право на виробництво дитячого харчування не перевіряється, то на якому етапі система реально захищає дітей?

Окреме питання про участь фізичних осіб-підприємців, ФОПів. При цьому я не ставлю під сумнів діяльність ФОП як таку і не заперечую їхнє право брати участь у публічних закупівлях. Водночас з нашого практичного досвіду є приклади, коли ФОП виходить у систему Prozorro та пропонує продукцію нашого виробництва за ціною на 10-20 відсотків нижче, ніж наша фактична ціна реалізації. І тут виникає логічне питання: як ФОП забезпечить постачання такої продукції замовнику, якщо з нами не укладено договір і відсутні будь-які гарантії виробника щодо обсягів та строків постачання? У результаті виникає системний ризик: договір укладається на одну продукцію, а фактично може постачатися інша продукція. Це прямий ризик для якості та безпечності дитячого харчування. Яскравий приклад - ситуація, про яку я вже згадувала: ФОП перемагає в закупівлі продукції нашого виробництва, але фактично постачає іншу продукцію, оскільки договір з нами не був укладений. У цій ситуації саме замовник змушений приймати складне рішення. Формально система Prozorro передбачає перевірку, але вже після підписання договору. Таким чином, система ставить замовника у вкрай складні умови: з одного боку, необхідність безперервно забезпечувати харчування дітей; а, з іншого боку, неможливість перевірити відповідність продукту умовам закупівлі до укладання договору. Тому відповідальність за якість і безпечність дитячого харчування перекладається на замовника, але при цьому інструментів для реальної перевірки йому не надають. В результаті ми бачимо системний розрив: відповідальність у замовника є, а повноважень немає.

Я хочу наголосити, що це не критика Prozorro, це позиція виробника, який захищає право дітей на безпечне харчування. Ми бачимо прості рішення. Перше: окремі правила для закупівлі дитячого харчування з обов'язковою перевіркою документів виробника. Друге: чітке розмежування у Prozorro між виробником і постачальником. Третє: перевірка документів щодо якості та безпечності продуктів дитячого харчування повинна проводитися до підписання договору, а не після. Це захищає дітей, замовника і добросовісного виробника, тому що здоров'я дітей – це безпека держави. Якими будуть наші діти - такою буде і Україна.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Ольга Сергіївна. Дуже чітко все сказали, швидко і по суті. Так, да, дітей якось... з дитячим харчуванням - це, звісно, дуже небезпечні такі речі.

Ми переходимо до останньої частини нашого круглого столу: експорт молочної продукції. І тут з презентацією запрошую до слова Тулуша Леоніда Дмитровича, завідувача відділу податкової, бюджетної політики Національного наукового інституту "Інститут аграрної економіки".

 

ТУЛУШ Л.Д. Добрий день. Дякую, Олександр Васильович. Добрий день, присутні, учасники круглого столу. Хочу в межах бюджету часу коротко ознайомити з тенденціями з експорту, які частково впливають на ту цінову ситуацію, про яку говорилося вище, і проблеми і перспективи.

Дайте, будь ласка, перший слайд, якщо можна. Видно чи не видно, але, як казав мій сусід по заходу сьогоднішньому, дійсно, обсяги експорту в динаміці зростають. Як ви бачите, цього року ми нарешті перевищили показники 2022 року, коли нас Європа впустила вперше до себе на поріг.

Наступний слайд. Але водночас, якщо ви побачите динаміку помісячно за останній період, то ви бачите, що в першій половині минулого року ситуація для нас була райдужна. Чому? Бо ми ще торгували з ЄС по старих правилах. В другій половині року експорт впав. І подивіться на показник січня, який встановив антирекорд, уже майже рік не було таких поганих показників експорту.

Наступний слайд. Стосовно того, яка частка експорту вивозиться по відношенню до виробництва, то десь у нас 18-19 відсотків - це стандартна наша... 19 відсотків – стандартна наша межа, яку ми повинні експортувати для того, щоб не було тиску на внутрішній ринок. В 2022 році ми майже чверть вивезли до того, що ми переробили офіційно, молокопереробка. Цього року цей показник склав 20,6 - це досить високо. Але подивіться, будь ласка, на нижній куток, як розподілялося по півріччям. Якщо в першому півріччі майже чверть того, що офіційно перероблялось, офіційно вивозилось, то в другому півріччі цей показник склав лише 17,1 відсотка, що суттєво нижче, ніж показники попередніх років. І саме це вплинуло на цінову ситуацію.

Наступний слайд. Обсяги експорту. Ви бачите, це еквівалент молока помісячно. Знову ж таки, перше півріччя все прекрасно, навіть у травні вивезли більше ніж 100 тисяч тонн у розрахунку на місяць, в другій половині року ці показники суттєво менші, ніж перша половина року.

Наступний слайд. Так само помісячно обсяги... Наступний, будь ласка, дайте слайд. Помісячно обсяги імпорту. Тут, навпаки, якщо в першій половині року вони були меншими, в другій половині року вони зросли.

Наступний слайд. Якщо говорити про країни призначення, то основними пунктами призначення є, як завжди, це Молдова, вона колись займала, минулого року, 30 відсотків, зараз трішки менше. Значну частку, більше 10, займає Польща, 8 відсотків займає Казахстан, Німеччина, Болгарія. Це ключові країни, куди ми вивозимо свою продукцію. Якщо згрупувати за групами країн, то це країни СНД, в 2023 році майже половину туди постачалося, в цьому році, минулий, 2025 рік, це майже там 40 відсотків. А ЄС, навпаки, наростився: було 22,  стало 34, і минулого року, 2025-го, 38 відсотків вивозилося до країн ЄС.

Наступний слайд. І ви можете динаміку побачити як, дійсно, зростали обсяги експорту, але і обсяги імпорту.

Наступний слайд. Якщо говорити структурно, яка продукція постачається, то це очевидно, що друга група – це сухе молоко, згущене молоко, понад третини припадає саме на неї, досить великий обсяг минулого року постачали масла (34 відсотки), і сири. Тобто три товарні позиції – це сухе, згущене, це масло і жири і сири різноманітні. Це ті основні експортні позиції. До ЄС трошки структура відрізняється, тут більше частка сухого, згущеного молока, більша частка масла, але сири, очевидно, що на ринку ЄС постачаються менше, ніж в інші країни світу.

Наступний слайд. Якщо брати навіть за січень структуру, то найбільше склало сухе і згущене молоко – третину, сири склали 27 відсотків, і масло понад 20 відсотків. Це остання, свіжа структура нашого експорту.

Наступний слайд. Якщо порівнювати по продуктах, як ми спрацювали загалом, і по ЄС, то ми бачимо, що проти минулого року  показники суттєво зросли, зокрема на 28 відсотків більше сухого знежиреного молока, в 1,5 рази більше поставили згущеного молока, в 2,2 рази масла, в 1,4 рази сирів свіжих, без визрівання. Але сирів витриманих поставили майже так само, даже менше трішки, і провалилася сироватка. По ЄС, ми бачимо, що зростає згущене молоко, вдвічі зросли обсяги поставок, масло в чотири рази до ЄС, сир свіжий - в півтора рази, провалився сир витриманий, і провалився казеїн, експорт казеїну суттєво знижується.

Наступний слайд. Ми бачимо частку України, вірніше, частку ЄС в окремих продуктах. Тобто в СЗМ це майже 55 відсотків, згущене молоко майже 70 відсотків обсягу експорту приходиться саме на  Європейський Союз. І навіть масла більша половина у 2025-му році… вибачаюсь, у першій половині більша половина приходилась саме на ЄС.

Наступний слайд. І наступний слайд. Да, оцей, будь ласка.  Подивіться, будь ласка, як вплинуло закінчення цього вільного режиму торгівлі сприятливо з ЄС на постачання двох  продуктів: масло зліва… СЗМ зліва, і зверху - це масло.  Якщо у січні-серпні було поставлено понад 13 тисяч тонн до ЄС  СЗМ, то у вересні-грудні - менше 2 тисяч тонн. А масла після серпня місяця в ЄС поставлено тільки 100 тонн. За останні 5 місяців в ЄС поставлено менше 100 тонн масла. Тобто фактично ЄС закрив свої ринки, принаймні для сухого молока і для масла.

Наступний слайд. Разом з тим, згущене молоко зростає. Подивіться, будь ласка, це стовпчики, як зростає, і в 2025 році, ну, тільки січень там провалився, тому що немає ліцензій на постачання, не взяли ліцензій на постачання. Знову ж таки, ліцензування, про яке ми поговоримо пізніше.

Наступний слайд. Наступний, ще раз нажміть, будь ласка. Це тут наведені ставки ввізного мита. Подивіться, яка у нас дзеркальність відносин. Так само, як Вадим Петрович говорив про сир, якщо ви повезете скибку сиру в Польщу, вас не пустять, а сюди можна ввозити головками. Так само і ввізне мито. У нас, наприклад, беремо масло: вершкове масло на середину минулого року - ставка мита складала 7, в окремих випадках 8 відсотків. Після раунду переговорів, який у жовтні благословила комісія торговельна, рішення номер 3, ставка ввізного мита на масло знизилась цього року до 4 відсотків, наступний – 2 відсотки,  з 2028 року масло з ЄС буде ввозитися без сплати мита. А подивіться, будь ласка, останню стрічку, як ми ввозимо масло, наприклад. Ставка складає майже 190 євро за тонну, що при діючих цінах експорту 5... 250 євро  експортується масла, це складає 36 відсотків, рівень митного захисту. Тобто ми сплачуємо 2 відсотки, вони ввозять, а нам треба заплатити 36 відсотків від вартості, щоб попасти понад квоту. Квота - ми поговоримо зараз далі.

Наступний слайд. Заповнення квот у минулому році. Нам були виділені певні обсяги квот. Ми їх змогли вибрати тільки по сухому молоку, по іншим видам товарів, які квотуються, ми вибрали, там є відсотки, лише третину по групі, значить, рідке молоко, вершки, згущене молоко і 90 відсотків по маслу, молочних жирах. Нам зробили в жовтні приріст квоти, але ми не могли її використати. Чому? Тому що масло було не доцільно ввозити, а по сухому молоку застосувався критерій критичності, треба було депозит вложити, і в результаті те, що нам героїчно вибивали підвищення квот, минулого року у листопаді-грудні ми з не змогли цим взагалі скористатися.

Наступний слайд. Що робити... Ще наступний слайд. Ще наступний, будь ласка, і ще раз. Це такі технічні моменти.

Подивіться, будь ласка, це ці квоти, які встановлені на цей рік. Нас перевели з режиму "перший прийшов – перший обслуговується" в режим отримання ліцензій. За січень місяць, ви бачите, вибрано по сухому молоку – 460 тонн, по маслу - 230, що складає лише 3 відсотки від піврічної квоти. Фактично січень пройшов мимо нас якось, сгущенка взагалі не поставлялася, і ці...

Тому відповідно пропозиції наступні, щоб закінчити уже. Значить,  спочатку знизу: стратегічні напрями. Колись ми поставляли в Росію, були всі задоволені, потім нас звідти попросили, і слава богу. Щоб не повторилася ситуація з ЄС,  ми три роки були на ринках ЄС, таке враження, що нас звідти хочуть попросити, принаймні в частині сухого молока, в частині масла. Тому треба намагатися зберегти обсяги постачання до ЄС.

Далі, те ж саме стосується Середньої Азії. Це традиційно наші ринки, намолені, які необхідно зберігати при любих розкладах. Також перспективно треба освоювати ринки Північної Африки з порошками, розширення присутності на ринках Південно-східної Азії, які досить потужні, і переорієнтація на виробництво і експорт інноваційних молочних продуктів  на основі переробки молочних білків.

І які пропозиції. По-перше, продовжити перемовини  з ЄС щодо пом'якшення умов доступу квотованих молокопродуктів. Відміна ліцензування, повернення до режиму "перший прийшов – перший обслуговується", і виведення, зокрема, з-під квоти згущеного молока. Якщо по сухому, по маслу ще зрозуміло, згущене молоко, нам здається, воно може бути взагалі виведено з-під квотування.

Далі: посилення функціональних можливостей Експортно-кредитного агентства. Зокрема, надання підтримки при гарантуванні планованих обсягів постачання при ліцензуванні. Тобто, мало того, що треба отримати ліцензію партнеру іноземному,  так партнер повинен гарантію дати фінансову, перерахувати митному органу 350 євро за кожну тонну задекларованих обсягів постачання. Це відволікання обігових коштів, це складно, можливо, або якщо ліцензування збережеться, щоб державний орган частину цих коштів відшкодовував, тому що багато хто відмовляється від ринку ЄС через те, що треба депозит  цей ложити.

Далі: підвищення рівня страхового захисту операцій…

 

_______________. (Не чути)  

ТУЛУШ Л.Д. Ну, да. Тут уточнення, бо нашим партнерам треба положити за кожну тону, гарантувати, що ми  будемо постачати. Якщо ми не постачаємо за цей період ці…

 

_______________. (Не чути)

 

ТУЛУШ Л.Д.  Да, там стенограма буде...(Не чути)

Підвищення рівня страхового захисту операцій  з постачання молокопродуктів шляхом страхування військових ризиків, понесених при транспортуванні, і ризиків несвоєчасних розрахунків при освоєнні нових ринків. Є загроза, ми будемо виходити цього року на  нові ринки, є загроза несвоєчасних розрахунків, можливо, ЕКА дасть можливість застрахувати  несвоєчасні розрахунки.

І здешевлення логістики при постачанні на ринки Середньої Азії. Знову ж таки, це наші традиційні ринки, але логістика настільки складна, що державі б доцільно було, як це робить наш агресор, який постачає в Середню Азію, але при цьому йому логістика компенсується, частина.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую, Леонід Дмитрович. В принципі, дуже  подробно так все виклали у своїй презентації, все зрозуміло. Але, дійсно, нам треба тримати ринки. Ну, тут робота і Держпродспоживслужби, я бачу, що є позитивні результати саме у відкритті ринків і у Середній Азії, і вже в Африці почали працювати. Це дуже класна річ, і нам треба просувати максимально... скажімо так, на всіх фронтах працювати над тим, щоб нашу продукцію, яка зроблена в Україні, бачили її в інших країнах. Це для нас дуже важливо.

Я також запрошу до слова Валентина Анатолійовича Запорощука, президента групи компаній "PRAVIO". Будь ласка.

 

ЗАПОРОЩУК В.А. Дякую, Олександр Васильович.

Шановні колеги, я лише до виступу Леоніда Тулуша добавлю трошки інформації, щоб не повторюватись. Ми як учасник ринку, у нас якраз виробництво пов'язане з виробництвом згущеного молока, молочних продуктів тривалого зберігання, експортно-орієнтованих. Ми є лідерами ринку, ще до війни ми щомісяця виробляли близько 3 тисяч тонн продукції, з яких 2 тисячі поставляли в 70 країн світу. Тому ми маємо великий дуже досвід щодо експорту. Відповідно я хочу просто внести деякі свої зауваження з точки зору експортоорієнтованості продукції, яку ми виробляємо. І це продукт з високою доданою вартістю, тому що це не сухе молоко, це не масло, це не commodities, це продукт, який забезпечує дуже велику кількість... зайнятість людей в цьому процесі. І це те, що ми кажемо, порівнюючи, скільки ми сьогодні отримуємо імпортної продукції. Сьогодні у нас приїжджає - це продукти, які лягають нам на полицю, - це сири, це молочна продукція, яка вже є безпосереднього споживання, а ми експортуємо сьогодні в більшості, якщо ви подивитесь доповідь Леоніда, це більше всього там сухе молоко, це масло, це мас-продукт, який не є з великою доданою вартістю, це майже сировина.

Тому по порядку, якщо піти від сировини, я хочу звернути увагу, що ми давно піднімали питання щодо якості самої сировини. І якщо ми кажемо сьогодні, що наші ферми повинні відповідати європейським стандартом, то хочу просто як приклад сказати, ще 10 років назад, звертаючись до наших виробників молока, і коли я кажу, що треба сертифікати, отримати сертифікат, щоб ми з вашої сировини могли робити продукт з доданою вартістю і поставляти не тільки на європейські ринки, а взагалі на світові ринки, то багато хто казав, що, послухайте, у нас і так купують молоко, якщо вам щось не подобається, не купуйте. Ми навіть пропонували, давайте ми дамо ціну трохи вище, але ви почнете вкладати, інвестувати. І, на жаль, ми часто стикалися з тим, що навіть сьогодні, коли ми вже відчуваємо кризові явища в молочній галузі,  багато сьогодні великих, великих якраз, акцентую увагу, що великих ферм, які не мають європейського сертифікату.

І щодо перевірок. Ми, оскільки більше половини своєї продукції експортуємо, то ми змушені писати звернення до служб, щоб вони до нас приїжджали, вони робили відповідні перевірки, давали нам відповідні підтвердження наших сертифікатів для поставки за кордон. Чому, наприклад, не можна так само зробити з переробними підприємствами, які постачають свою продукцію в мережі, щоб так само, маючи щорічне, хоча б щорічне підтвердження перевірки відповідних контролюючих органів, тоді ти можеш виходити на внутрішній ринок продажу? Да, є сьогодні заборона, але якщо компанія зацікавлена, щоб поставляти в національні мережі, значить, вона повинна ініціювати щодо перевірки, і тоді ти можеш виходити на вільний ринок.     

Що стосується "сірого" ринку. На жаль, у нас є неконтрольована ситуація з виробництвом молока від населення. І те, що ми сьогодні отримуємо на наших базарах, як-то кажуть, є, може, там і фермерські реальні господарства, але якість цієї молочної продукції з урахуванням того, що там немає лабораторій, я не знаю, кишкову паличку перевіряють - це максимум, що ви можете зробити. Але, що стосується, чи пройшла корова відповідний контроль, чи здаються аналізи крові на ракові захворювання, на жаль, ви цього перевірити не можете. Я, до речі, кажу всім своїм друзям, знайомим: я рекомендую молочну продукцію купувати тільки в мережах, де контрольовано, хоча б ми можемо знати, що ті виробники, які ведуть прозорий бізнес, вони відповідають і за якість своєї продукції.

Тому ще один момент, який… на жаль, немає Тараса Миколайовича, я ще хотів би акцентувати увагу щодо того, що підтримка для виробників молока, вона потрібна, тому що сьогодні Євросоюз, Польща особисто, вони мають державні програми щодо розвитку тваринництва.

Я хочу сказати, що не так все погано в тваринництві. Останні 10 років тваринництво розвивалося за рахунок того, що в цьому напрямку, переробки, і виробництва, точніше, молока, там було досить рентабельно. І на сьогоднішній день вже немає такої цифри, що якщо ти інвестуєш в виробництво молока, що там 10 плюс років обсяг повернень. 10 чи там 15 років назад нетелі коштували там по 7, по 8 тисяч євро за одну голову, сьогодні вартість нетеля - 2 тисячі.  Будівництво ферм на сьогоднішній день, я маю чіткі розрахунки, що, наприклад, якщо ти будуєш ферму на 4,5 тисячі голів дійного стада зі шлейфом, а це 10 тисяч голів загалом, вартість інвестицій з доїльним залом, з переробкою навозу – це приблизно 9-10 мільйонів євро коштує така ферма. Ще порахуйте 4,5 тисячі нетелі – це 9, ітого там до 20 мільйонів євро коштує обсяг інвестицій.

Збудувати сьогодні сучасне молочно-переробне підприємство – це 50 плюс, це такий середній заводик буде, 50 плюс. А щось більш нормальне – це від 100 мільйонів. У нас за 30 років незалежності збудовано півтора заводу в Україні, все решта – це такі реконструкції, зачасту це було не завжди нове обладнання, часто завозили беушне. І лише тільки після 2013 року, коли закрився ринок північного сусіда, щось почало змінюватися в цьому. У нас в 2016-му, якщо я не помиляюся, чи в 2015-му, році з'явився тільки перший Закон взагалі про молоко. До цього взагалі регулювання цього ринку...

 

_______________. (Не чути)

 

ЗАПОРОЩУК В.А. Я маю на увазі той, який підійшов під стандарти ЄС, ми там у 2015-му чи в 2016-му році, коли ми почали отримувати перші підприємства, у нас молокопереробні почали отримувати дозволи на Євросоюз.

Тому, резюмуючи, просто хочу акцентувати увагу, що якщо ми хочемо експортувати нашу продукцію, то якість цієї продукції повинна відповідати, не те що стандартам ЄС, це якість, яка відповідає вимогам сучасного світу. І якість і ціна повинна бути відповідною, тоді ми можемо про щось балакати. Чому до нас сьогодні їде польський сир? Да тому що він дешевший. І, на жаль, за ці 7-8 років він себе зайняв вже на полицях, і вже навіть при однаковій ціні люди вже привикли, вони будуть його купувати.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка.

 

_______________. Будь ласка, я не можу не дати зауважень.

Перше. Будь ласка, без сміху. Ви помиляєтесь у вартості нетеля: десять років назад нетель коштував 800-1200 євро, зараз ця ціна - 2800. Це перше. 800. Ще раз, 2800.

Друге. Те, що стосується якості молока. Згідно статистичних даних, які надаються переробними підприємствами, в Україну на переробку зараз надходить 62 відсотки молока екстра ґатунку і ще 20 відсотків молока вищого ґатунку. Тому сказати про те, що молоко невідповідної якості, якщо 82 відсотки молока, яке надходить на переробку, згідно ваших показників, а молочний модуль це також підтверджує, це некоректно.

Слідуюче. Те, що ферми не мають європейських номерів. На сьогоднішній день ферми не зобов'язані мати європейські номери. І тільки в тому разі, якщо завод звертається до них з проханням отримати такий номер для того, щоб експортувати в Європейський Союз, ферма йде на таку сертифікацію. Будь ласка, працюйте зі своїми фермами.

 

_______________. Невеличкий коментар можна?  Дивіться, що стосується якості, просто про це розповідали сьогодні, не хочу повторюватись. Беремо любу європейську країну, навіть не беремо Францію чи то Німеччину, навіть прибалтійські країни, державний орган щотижня з любої ферми, з самої маленької до самої великої, відбирає взірці  молока і перевіряє на соматичні клітини, на кількість бактерій, щотижня.

 

_______________. (Не чути)

 

_______________. У нас для цього є молочний модуль, який працює.

 

_______________. Шановні колеги, давайте ми будемо підводити риски під загальними дискусіями, а це, дійсно, сьогодні Денис говорив щодо необхідності таких досліджень.

Хочеться сказати, Олександр Васильович, що, дійсно, сьогоднішня така дискусія, плідна, вона готувалася з грудня минулого року, ми провели дві онлайн-наради серйозні. І рівень сьогоднішнього круглого столу, він більш високий, фактично це вже рівень комітетських слухань. Зважаючи на ті питання, які обговорювались, проблематика, яка поставлена, і, дійсно, уже видно якісь шляхи вирішення тих чи інших проблем, а проблеми дуже серйозні. І отакий діалог громадських організацій з державними органами на базі комітету, він дуже корисний, і я впевнений, що це тільки початок нашої спільної роботу, яку ми здатні провести і надалі.

І дякую колегам за таку плідну дискусію. І, Олександр Васильович, і вам за ініціативу в проведенні такого заходу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дійсно, я хочу вже на завершення всім подякувати.

 

_______________. Олександр Васильович, можна тільки пропозицію? Ви ж будете резолюцію озвучувати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Обов'язково.

 

_______________. Пріоритетом по цьому питанню, пріоритетом для торгового представника – це зняття квотування на продукцію молочну з доданою вартістю. Якщо масло-блок - ладно, ми погоджуємося; якщо масло-пачка іде в ритейл, ну, причому тут... тут повинна конкуренція, і ми повинні бути в рівних умовах. Якщо це сгущенка, яке має відношення до... Тобто ми  погоджуємося на квотування сухого і блочного масла, але якщо готова продукція, то ми повинні бути в рівних умовах.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, дивіться це процес, який може бути не один місяць, може, й рік, але про це все ми розуміємо, ми це знаємо, і це наша переговорна група з європейськими нашими колегами повинні відпрацьовувати саме ці питання.

Ми зі свого боку, коли спілкуємося з нашими колегами в Брюсселі, теж можемо ці питання піднімати, але вони все одно не впливають на остаточний результат, який стосується саме квотування, тому що Європейська комісія, вони там працюють по іншим алгоритмах.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Ще раз хочу всім подякувати. Дійсно, сьогодні дуже високий рівень підготовки кожного доповідача. Особисто мені сподобалось, що є вже якась резолюція, є якісь висновки, і що треба робити. Це нам дає більше маневрів, скажімо так, ми можемо це зробити максимально швидко. Зі свого боку ми всі ці пропозиції, які надані, ми об'єднаємо в один документ, який подамо в Кабінет Міністрів. Багато пропозицій вже було висказано в рамках робочої групи, яка вже існує при міністерстві, ми посилимо, як ми про це проговорили, для того щоб дійсно ті процеси, які є на митниці, які є з фальсифікатами, щоб ми могли якось удосконалити, зробити якісь кроки, щоб ці питання ми могли вирішувати більш оперативно і, можливо, продумати якісь штрафні санкції, навіть під час військового стану і так далі. Тобто якісь речі повинні робити. Дійсно, ці мораторії дали можливість цим спекулянтам, мошенникам і всім іншим наживатися, особливо при держзакупівлях. Це неприпустимо, з цим треба боротися і пропрацювати методологію боротьби.

Тому всім дякую за вашу плідну роботу, за ваші пропозиції. Я думаю, що непогано ми сьогодні попрацювали, хоч перевищили час на пів години, але, я думаю, що це було того варте. Всім дякую. І до побачення, до наступних зустрічей.