15 квітня 2026, 16:29
СТЕНОГРАМА
засідання круглого столу Комітету з питань аграрної та земельної політики на тему: «Вдосконалення обігу майнових прав на земельні ділянки: відкриття ринку кредитування під заставу прав оренди»
8 квітня 2026 року
Веде засідання голова Комітету з питань аграрної
та земельної політики ГАЙДУ О.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, доброго всім дня. Дякую за те, що сьогодні приєдналися до обговорення майбутнього законопроєкту, який... вже, в принципі, є нагальна потреба вдосконалення цієї тематики, про яку цей законопроєкт. У нас сьогодні круглий стіл на тему: «Вдосконалення обігу майнових прав на земельні ділянки: відкриття ринку кредитування під заставу прав оренди».
На мій погляд, коли ми дуже часто їздимо в регіони і спілкуємося з аграріями, це питання час від часу виникає. Тому сьогодні, я сподіваюся, що ми зможемо обговорити більш детальніше в правовому сенсі, які загрози є, які, навпаки, можуть бути поліпшення, і взагалі, чи зможемо ми сконструювати такий законопроєкт, який би, в принципі, підтримали і парламентарі в залі, і міністерства.
Тому я думаю, що ми можемо почати, в принципі, з презентації. Да, Тарас Миколайович? Давайте, щоб не гаяти час, Тарас Миколайович Висоцький, заступник міністра економіки, довкілля і сільського господарства. Будь ласка.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую. Вітаю всіх учасників офлайн та онлайн! Дякую, Олександр Васильович, за вступне слово, за підтримку ініціативи щодо організації відповідного круглого столу, тому що питання таке, досить міжсекторальне, воно є у сфері фактично відання, як мінімум, трьох комітетів Верховної Ради: аграрного комітету, який сьогодні є як організатор; податкового; фінансового комітету, який нам, дякую, надав локацію; ми також поширювали Комітету правової політики, з очільником паном Денисом Масловим проговорювали, ще два тижні тому в пленарному... (Не чути) скидали, тобто, як мінімум, три комітети.
Аналогічно, якщо ми говоримо про уряд, на сьогодні це Мінекономіки, бо тут декілька міністерств. Міністерство юстиції, дякую, пані... (Не чути) присутній Мінфін, Олександр є. НБУ, я не знаю, чи ви запрошували, представників чи ні. Також НБУ як незалежний регулятор. Ну і, звісно, ЦОВВ, Держгеокадастр в частині якраз земельного. І дуже важливо також основні потім імплементатори. Це агровиробники є присутні, асоціації, зокрема Всеукраїнська аграрна рада є один з ініціаторів розробки, а також інші долучалися, і банки, тому що цей інструмент не зможе… Він може бути прийнятий, але якщо жоден банк не візьме його в користування, то не буде.
Логіка дуже проста. Ми постійно рухаємось над тим, щоб зробити додаткові інструменти ліквідності в аграрному секторі. Ринок землі допоміг, але, як ми бачимо, у нас він пасивний. Ну, так і передбачалося насправді, що він такий і буде, оборот там менше 1 відсотка. Тобто з такими темпами це не є чимось...
Так, я забув сказати. Дякую, що переключили. Він пасивний, і воно не зміниться. Це у нас в культурі, люди хочуть бути власниками. Ніхто не біжить її швидко продавати. Більшість, якщо купують, це знову ж не юридичні особи, а фізичні особи, які здають дальше в оренду. Тому сказати, що протягом наступних десяти років земля як товар стане реально таким значним елементом фінансування - не стане. Просто статистика показує з відкриття ринку з 2021 року, вже 5 років буде через 3 місяці. Наче так боялися всі, а вже 5 років функціонує - і, бачите, все працює.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зради немає.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. І все працює. Але не буде, за 5 ми побачили, і наступні 10 не буде. Можливо, зі зміною поколінь...
Класичних, зрозуміло, виробничих потужностей... ну, він обмежений. У нас насправді елеваторів вже достатньо, і інших. І немає змісту будувати, щоб будувати, з точки зору їх треба для виконання, тобто воно обмежене. І там більше вже в заставі використовується. Так, є ще біологічні врожаї. Там є свої плюси і мінуси. Є аграрні розписки, аграрні ноти. Це гарні інструменти, дієві інструменти, але вони також мають свої обмеження, знову ж в тому числі через те, що це перш за все страхується біологічний актив, тобто майбутній врожай, хоча вони свою нішу закривають. Тому є необхідність шукати додаткові інструменти, які могли би надати ліквідності.
Наступний, будь ласка. Що у нас потенційно... який можливий об’єм цього сегменту. Ми говоримо, що в нас на сьогодні в Державному земельному кадастрі зареєстровано 33 мільйони гектарів сільськогосподарських земель. Так, ми розуміємо, що це з тимчасово окупованих територій. Віримо в позитив і майбутню деокупацію, але в межах контрольованої території України ми говоримо про 24,5 мільйона гектарів. Це фактично суттєво.
Купівлю-продаж я вже прокоментував, це незначний... А оренда, у нас абсолютна більшість орендується. Тобто у нас є певний клас фермерства, який на актах постійного користування, у власності, який працює, суперсегмент, важливий для розвитку сільських територій, але об’єктивно наші 5 мільйонів власників не стануть завтра фермерами з об’єктивних причин. Тому він і залишиться таким, що абсолютно більше буде орендуватися. І знову те, що я казав, навіть коли ми говоримо про купівлю землі, вона в більшості випадків купується фізособами, які зразу здають в оренду. Вона рідко коли купується юрособами, які починають це в капітал вносити чи дальше використовувати, і в тому числі як застава.
Оцінку, яку зробили з точки зору вартості прав оренди, чи корпоративних прав, ринок, всі знають, що воно так діє. Навіть з точки зору 19 мільйонів взяли, я так розумію, відкинули ці, що ОСГ, фермери дрібніші, тобто те, що середніми і великими обробляється, в цьому розрахунку, то ми говоримо про потенційний об’єм цього ринку в 7,6 мільярда доларів. Знову ж це через оцінку корпоративних прав, які на сьогодні купуються і продаються.
Наступний, будь ласка. Що на сьогодні стримує... Не можна сказати, що на сьогодні це заборонено, але що на сьогодні стримує з точки зору можливості швидшого використання цього інструменту. Процедура оформлення, відповідно так само потім трансакційні витрати по процедурі стягнення відповідно до цього, неможливість продажу відповідного предмету іпотеки в такому випадку, і, звісно, що за цими всіма, якщо йти в суд, це так само буде абсолютно, скажімо, трансакційні витрати більші, ніж корисність. Тому по факту воно не використовується.
Наступний, будь ласка. Що пропонує відповідна законодавча ініціатива з точки зору того, щоб змінити ситуацію. Фактично в законодавстві уточнити, що всі платежі за іпотекою... Ну, це вже є, бо аграрні ноти вже проводяться в Національному депозитарію. Відповідно ми говоримо, що виписка з реєстру аграрних нот буде підставою для звернення стягнення на предмет іпотеки, це на базі цього досвіду, який вже є по аграрних нотах.
Зробити відповідно автоматичну взаємодію між реєстром речових прав та реєстром аграрних нот. Оціночну вартість предмету іпотеки сторони самостійно фіксують в реквізитах аграрної ноти. І визначення процедури продажу майнових прав на земельні ділянки на земельних аукціонах. Відповідно розблокування можливості стягнення майнових прав на земельні ділянки у виконавчому провадженні.
Будь ласка, наступний. Також, з точки зору взаємодії передбачено захист від зловживань при оформленні аграрних нот з точки зору технічної реалізації. Аграрна нота передбачатиме можливість передання договорів в паперовій та в електронній формі на зберігання третій особі. Аграрна нота передбачатиме можливість передання майбутнього врожаю як предмет застави на зберігання сертифікованому …(Не чути) складу. І при укладенні договору суборенди державних земель необхідно буде внести плату, щоби надати банківську гарантію за останній рік суборенди.
Наступний. З точки зору того, що це може дати відповідно всім стейкхолдерам від відповідно реалізації. Те, що ми казали, перш за все це збільшення ліквідності і можливості залучення коштів в аграрний сектор. Звісно, що більша ліквідність - то більша стійкість. Також це, скажімо, зможе збільшити саме масштаби, об’єми і діяльність фінансового сектору …(Не чути). Для аграріїв є певний доступ до додаткового ресурсу з гарантованою заставою. За рахунок того, що всі розрахунки в Національному депозитарії фіксуються і видача спеціальної виписки з реєстру аграрних нот неможлива без існування реальної заборгованості, це також унеможливлює потенційні махінації в даному процесі.
Будь ласка, далі. Отут якраз було те питання, чому зараз трансакційні витрати дорогі. І якраз ця модель, чому може бути цікава, тому що ми бачимо, якщо по договору іпотеки нарахували вартість комісії, ну, там може бути від 1,5 до 3 відсотків, ну, все рівно, десь від 2,5… Ну, договори оренди у нас більше 7 років, окей, беремо від 1,5 до 3 відсотків. Ну, 3 відсотки - це велика кількість, якщо ми говоримо про відсоткову ставку, кредити і інше, додаткова плата ця велика. В класичній аграрній розписці теж до 3 відсотків, що є значним навантаженням. В даному випадку це може бути менше відсотка, що якраз, з точки зору накладних витрат, може бути цікавим з урахуванням фінансового ресурсу, який був залучений.
Мені здається, ще один. Тут ми текст розсилали, я вже зараз не буду пункти зазначати, їх завчасно надавали. Тобто ще по пунктах розписано і співставлено.
Давайте наступний. В додатках це просто показували, як рахували те, що я перед ним слайд показав. Просто показали теж ми ті розрахунки, щоб кожен міг прокоментувати, якщо бачить, що там треба щось скоригувати. В принципі, здається, там один розрахунок по послугах, ну, це те ж саме, я вже підсумок сказав. Все.
Знову ж, з цією ініціативою до нас прийшли, як до міністерства, перш за все аграрні виробники. Тому що це не є ініціатива, щоб комусь запропонувати те, на що запиту немає. Аграрні виробники також тут присутні, ... (Не чути) присутні. То тут важливо прокоментувати всім в межах своїх повноважень, чи є якісь загрози, ризики по суті законопроєкту, і відповідно також від безпосередніх користувачів, яка їхня думка і позиція з цієї точки зору.
Ми проговорювали на робочій групі, зрозуміло, що треба хоча б... і тут є експерти секретаріату, Сергій Біленко так само присутній, Держгеокадастр. Тут на ваш розсуд черговість, можливо, всім висловитися, щоб зрозуміти, які можуть бути наступні кроки бачень для того, щоб цей інструмент реалізувати або доопрацювати. Якщо так, в тій частині, для потім знову успішної реалізації.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарас Миколайович. В принципі, мені зрозуміла інформація, яку ви подали в своїй презентації.
Я думаю, що ми можемо по черзі, можливо. Давайте тоді, Олена Миколаївна, почнемо з вас, заступник міністра юстиції.
ФЕРЕНС О.М. Доброго дня. По-перше, я хочу подякувати за запрошення до цікавої дискусії і обговорення важливого, але досить непростого питання. Я хочу розпочати просто зі статистики розгляду скарг у сфері державної реєстрації на речові права на нерухоме майно.
На сьогодні 70 відсотків скарг, які надходять і розглядаються Міністерством юстиції в процедурі адміністративного оскарження, - це оскарження права оренди. Я думаю, що ця статистика говорить сама за себе, тому що ми розглядаємо на сьогодні, що у нас кредитні кошти будуть надаватися відповідно з метою у разі невиконання зобов'язань боржника стягнення права оренди.
І, як показує розгляд скарг, що у нас дуже багато саме скарг у сфері державної реєстрації речових прав, права оренди підлягають задоволенню. Тобто в разі, якщо будуть видані відповідні кредитні кошти, ми розуміємо, у нас буде існувати ризик, тому що у нас договори оренди не вони підлягають нотаріальному посвідченню. Зрозуміло, що питання нотаріального посвідчення - це здорожчує відповідно цю послугу, але, враховуючи, що є такі ситуації, є відмови, є задоволення, то з однієї сторони у нас буде виникати, ми маємо розуміти, я не можу зараз не озвучити цей відповідний ризик, що будуть питання у разі: так чим у нас забезпечено відповідно надання цього кредиту?
Ініціатори, і тут маємо розуміти, якщо є необхідність, Міністерство юстиції, ми можемо навіть надати статистику задоволення. І, повірте, зараз знову черговий період, як би посівна і все, надходять великі масиви власників від земельних ділянок, що вони не передавали відповідні земельні ділянки в договорі оренди, що відбулася пролонгація в незаконний спосіб. І забезпечення, задоволення таких скарг і скасування такого речового права, як права оренди, тобто дуже багато. Це от перший такий суттєвий, і це не просто голослівно, перший ризик.
Потім я хочу сказати, що у нас є відповідна практика: якщо на сьогодні у нас застава, іпотека об'єктів нерухомого майна підлягає відповідно нотаріального посвідченню, це договори, я розумію, що це вартісні послуги, але це питання забезпечується відповідно безспірність стягнення потім в подальшому заборгованості. Таким чином у нас забезпечується баланс інтересів як кредиторів, так і боржника.
Свого часу були відповідні у нас такі як би приклади, коли здійснювалися виконавчі написи на кредитних договорах, які не були нотаріально посвідчені, і відповідно це було як виконавчий документ, стягувалась відповідно заборгованість. У 2017 році суд у судовому порядку визнав цей документ як виконавчі написи на кредитних договорах, які не були нотаріально посвідчені, як би не належним предметом для стягнення, що вводилися відповідно в оману. І цей як би документ визначив, що не може бути, якщо немає нотаріального посвідчення відповідного кредитного договору, що це буде... безспірно, це порушує баланс інтересів відповідно стягувача і кредитора. Тобто от такий ще плюс. І, що зазвичай, якщо стягується у нас по об’єкту нерухомості предмет іпотеки, там перша вимога, друга вимога, питання як би це зареєстровано в установленому порядку в державному реєстрі речових прав. Тобто тут ми розуміємо питання безспірності, і немає.... І то, як би ті ж самі державні реєстрації, що стосуються стягнення предмету іпотеки, це одні із самих найскладніших кейсів, які у нас є, визнання відповідно речових прав. Тут ми розуміємо, що у нас тут є, з іншої сторони, це є державні реєстратори, є нотаріуси, юристи професійні, які працюють з відповідним документом.
Потім, як пан Тарас говорить про те, що це буде забезпечуватися відповідно автоматична реєстрація. На сьогодні, якщо ми говоримо про механізми функціонування Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, то автоматична реєстрація речових прав у нас відбувається тільки в рамках відповідних нових об’єктів нерухомості майбутнього будівництва. Але там відповідний взаємообмін у нас відбувається реєстром будівельним. Тобто тут, з іншої сторони, забезпечує відповідну безспірність…(Не чути), тому що вводиться в експлуатацію відповідний об’єкт нерухомості. У зв’язку з цим ми розуміємо, що є момент безспірності, тобто визнання реєстрації цього права.
На сьогодні, якщо говорити про функціонування застави через режим іпотеки як об’єктів нерухомого майна, тобто шляхом… звичайно, це посвідчення нотаріального договорів, це в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно воно є реалізовано, воно є, працює. А от концепція, яка пропонується, тобто вона підлягає, звичайно... Це я сказала от такі, щоб ми розуміли в подальшому обговоренні, з якими ризиками ми можемо стикатися, тому що тут ми маємо забезпечити баланс інтересів як кредитора, так і боржника. І от саме головне, от я хочу все-таки застерегти і подумати, що реєстрація речового права оренди і видання під це право оренди відповідних кредитних зобов’язань, що може бути послідуючим, що ця державна реєстрація буде скасована. Тобто потрібно на шальки терезів, да, покласти і взвісити оці всі моменти, тому що, ну, ми бачимо практику, яка на сьогодні існує.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, Олена Миколаївна.
Олександр Степанович, давайте, може, ви прокоментуєте. Кава Олександр Степанович, заступник міністра фінансів.
КАВА О.С. Дякую, Олександр Васильович.
Ну, ми як Міністерство фінансів підтримуємо ініціативи, які спрямовані на розвиток нашого аграрного сектору України. Ми розуміємо важливість цього сектору як і для наповнення державного бюджету, і для розвитку економіки загалом. Я погоджуюся з тими зауваженнями, які висловила Олена Миколаївна, але треба шукати нам оптимальне рішення. Як додатковий інструмент для фінансування агарного сектору, вважаю, цей інструмент має право на існування. Але питання в тому, щоб зробити цей інструмент таким, щоб він був в першу чергу цікавий аграріям, в другу чергу був прийнятний для банківського сектору. Тому що, якщо ми зробимо теоретичний інструмент, а банки не зможуть його використовувати, то він не буде працювати. Тому давайте... готові проводити дискусію, щоб знайти оптимальне співвідношення.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.
Давайте, може, тоді представник Національного банку, раз ми вже про банк почали. Будь ласка.
ДРОБЯЗГІН М.Б. Вітаю! Я сподіваюся, чутно мене зараз? Мене звати Максим Дробязгін, я заступник директора департаменту...
ГОЛОВУЮЧИЙ. А можна чуть гучніше?
ДРОБЯЗГІН М.Б. Зараз краще?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, краще.
ДРОБЯЗГІН М.Б. Максим Дробязгін, заступник директора Департаменту фінансової стабільності. Ми, в принципі, підготували лист із зауваженнями, який направляємо на колег, він ще не пішов, на Міністерство економіки. І там, в принципі, ми багато в чому розділяємо занепокоєння, яке виказували колеги з Міністерства юстиції. І там пропонуємо, описуємо, умовно, нашу проблематику, пропозиції і щодо оборотоздатності, права землі, і щодо іпотеки цих прав користування землею, і, в принципі, там конкретні досить пропозиції. І якщо… направлено на те, щоб, по суті, прибрати можливі невизначеності, оці небезпечні моменти в плані того, що чи… ну, прозорості використання і безумовності використання цих інструментів, у тому числі для банків у якості застави, щоб у нас ця застава була як застава, яку ми можемо, і банки зможуть, на яку розраховувати, яку оцінювати, яку забирати за необхідності і продавати за необхідності.
Тому, якщо зауваження, які ми надамо колегам, вони врахують, і якщо... Ми також просили звернутися до… у нас є, умовно, суттєве… Цей законопроєкт, він пропонує суттєві зміни підходів до базових положень цивільного та земельного законодавства. І тому, якщо Міністерство юстиції і Державна служба України з питань геодезії підтвердять, умовно, що це може існувати, що це має право на життя і це не створює додаткового невизначеностей юридичних, то, на нашу думку, тоді цей інструмент може бути використаним, і ми його будемо розглядати, додавати в прийнятні забезпечення для того, щоб банки його могли враховувати при кредитуванні.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Я дивлюсь, руку підняла Оксана Русецька. Будь ласка.
РУСЕЦЬКА О.О. Добрий день, шановні учасники круглого столу. Дякую за можливість висловитись. Мене звати Оксана Русецька, я голова Асоціації приватних виконавців України. І, власне, сьогодні тут в частині звернення стягнення на права оренди земельних ділянок, а також інші права у виконавчому провадженні.
На жаль, у мене було дуже небагато часу ознайомитися із запропонованими змінами, однак ми будемо писати додатковий лист і просити залучити Асоціацію приватних виконавців до розроблення цього законопроєкту, оскільки на сьогоднішній день приватні виконавці мають дуже велику експертизу саме в частині реалізації прав оренди земельних ділянок, а також самих земельних ділянок. І, власне, дуже добре, що сьогодні тут зібралися і представники аграрного бізнесу також, тому що вони в першу чергу зацікавлені в можливості повернення тих коштів, які будуть вкладені у кредитування.
Тому в нас, дійсно, будуть зауваження щодо можливості звернення стягнення на права оренди земельних ділянок і сам процес реалізації. Також важливо звернути увагу шановних присутніх на те, що на сьогоднішній день Земельний кодекс України ще містить ряд питань, які потребують врегулювання саме в частині реалізації земельних ділянок і прав на них. Тому ми підготуємо свої пропозиції письмово, і зауваження, і будемо просити долучити нас до цього процесу, проходження цього законопроєкту.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Тоді давайте вислухаємо Держгеокадастр. Ярослав Юрійович, так?
ШТИКЕР Я.Ю. Так. Доброго дня. Дякую, Олександр Васильович.
Коротко скажу. Да, ті положення і зміни, які пропонує законопроєкт, ми проаналізували. В цілому ми підтримуємо, скажімо так, цей напрямок руху.
Зі свого боку можу сказати, там є декілька принципових таких змін, вони стосуються і 93-ї, і 135-ї статті, і права оренди, і земельних торгів. І те, що ми бачимо, в принципі, це вже працюючу конструкцію, ніяк не заважає їй працювати далі. Тому в цілому ми підтримуємо, таких, скажімо так, фундаментальних застережень і зауважень, принаймні на даній, на цій стадії, у нас нема.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, позиція зрозуміла.
Артем Ігорович Наврата, будь ласка, може, ви прокоментуєте від Міністерства фінансів.
НАВРАТА А.І. Доброго дня. Директор департаменту Міністерства фінансів. В принципі, додати більш нема чого. Тут, в принципі, коментар був, що в першу чергу маємо оцінити, наскільки це буде цікаво для самих кредиторів, такий вид застави. І якщо ми кажемо про права на оренду, ми ж розуміємо, що банк не буде виконувати роль суб’єкта, який користується землею, не буде її оброблювати, тому йому якнайшвидше потрібно буде реалізувати предмет застави і отримати задоволення своїх вимог. Такий коментар, мабуть.
Дякую.
У нас онлайн ще руку підняла, я не бачу прізвище. Інна Бернацька. Да, будь ласка, Інна Бернацька.
БЕРНАЦЬКА І.М. Вітаю, учасники круглого столу! Я представляю Нотаріальну палату, і хочу вам нагадати про те, як відкривався ринок землі.
Багато наших пропозицій, попри те, що вони виглядали суворими чи консервативними, але врятували його і поклали у правильне русло, не дозволили дискредитувати ринок землі, і у всіх було дуже багато політичних заяв, ми все витримали.
Ринок землі працює попри те, що потрібно спрощувати перевірку набувача на сьогоднішній день, процедури, десь що здешевлювати, десь щось зменшувати у процесі навантаження перевірок, це однозначно. Але я дивлюсь ці презентації, що складність процедури нотаріальної зазначається як недолік, що не може бути, посвідчуватись нормально звичайний договір іпотеки і звертатися за ним стягнення. Але це ж не вихід, напевно, потрібно врегульовувати іпотеку, а не створювати такі інструменти для величезних земельних пулів, похідних прав на землю.
Хочу звернути увагу вашу на те, що Міністерство юстиції навело дуже правильні тези, і вони не всі, тому що ще цей законопроєкт буде розглядатися, і тоді будуть подані письмові від Нотаріальної палати зауваження, і, я думаю, від всіх інших учасників. І, щоб ви знали, нотаріальна спільнота буде завжди за те, щоб покращувати умови на ринку землі, всі процедури, нотаріальні, реєстраційні, і за те, щоб вивести на новий рівень обіг похідних прав, щоб права оренди продавались, купувались, заставлялись, зверталось стягнення на них, щоб це було в межах правового поля. Але тут нам доведеться усувати недоліки, які блокують це відчуження, перереєстрацію і іпотеку речових прав, тому що на сьогоднішній день саме Земельний кодекс, Закон «Про оренду землі» і Закон «Про іпотеку» потребують тут доопрацювання.
Ми кажемо, що ми підтримуємо цей інструмент. Насправді аграрні ноти, вони ж запроваджувалися для застави майбутнього врожаю. І ми розуміли, що для майбутнього врожаю як би достатньо буде такого інструменту. Сьогодні ж у правовій конструкції у нас наводиться, що це буде іпотека, а іпотека в нас виникає на підставі закону, договору або рішення суду. І ми прив’язуємо її, що це буде іпотека на підставі закону, що не відповідає дійсності, адже ми маємо чисто договірні цивільні правовідносини.
Ми вбачаємо... мали тільки пів дня на опрацювання цих матеріалів і цього проєкту. Хочемо звернути увагу на главу 6 Цивільного кодексу - там, де підстави виникнення застави, - і сам Закон «Про іпотеку», і Закон «Про державну реєстрацію прав». Яка ж у нас буде модель? У нас не буде договору застави, в нас буде аграрна нота: не виконали зобов’язання, один одному написали листи - і до реєстратора. А ще я не зрозуміла, там хто, чи держатель, чи адміністратор Державного реєстру прав має перереєструвати весь земельний пул прав оренди.
Тому при цьому необхідно враховувати те, що автоматично ДРРП не зможе як система перереєструвати вам права оренди. Чому не зможе? Через те, як побудований Державний реєстр прав. Однак це не моя компетенція, а компетенція адміністратора та держателя, про це доповідати, і про стан прав оренди. Ви бачите скарги, бачите судові скарги, і при тому будуть перереєстровуватися права. Людина отримала чи не отримала повідомлення, відбувся обмін чи не відбувся, а права уже будуть автоматично або руками державного реєстратора перереєстровані. І ми отримаємо що? Шквал скарг і шквал судів.
Більше того, тут вбачається абсолютний пріоритет інтересів кредитора над інтересами власника таких похідних речових прав, і потрібно трішки шальки терезів урівноважити для того, щоб цього не було.
Я хочу звернути увагу на кілька норм у цьому законопроєкті. У проєкті законопроєкту ми бачимо, що окремі неточності чи описки, допущені при заповненні інформації про договір, на підставі якого виникло майнове право, що передається в іпотеку, не можуть мати наслідком недійсності усієї агарної ноти або іпотеки. Чому вам тоді не прийняти таку норму, що давайте нотаріус перед такою іпотекою не буде перевіряти обтяження, суперечність зареєстрованих прав чи реєстратор, а просто прийшла заява – от ми її абсолютно і реєструємо? Ми не можемо проковтнути оці суперечності, які наявні у Державному реєстрі прав, не через реєстр прав, а тому що оренда реєструвалася у нас на підставі договорів, які виникали на підставі різних редакцій Закону «Про оренду землі». І моменти виникнення, моменти припинення права оренди на сьогоднішній день є колізійними і спірними.
Що ж ми будемо передавати в іпотеку? І в нас не буде іпотечного договору? В нас не буде вимог до іпотечного договору? Що це буде за іпотека, на яку буде звертатись стягнення? І де ж буде пріоритет, як буде реєструватися пріоритет іпотеки? Важливо врахувати стан записів, те, як побудований Державний реєстр прав, неможливість автоматичного переходу на підставі аграрної ноти. Навіть якщо до реєстратора занести аграрну ноту з усім переліком, щоб перейшли всі права, це зробити буде неможливо.
Окрім того, я пропоную - так, щоб не займати час, - не може бути у статті 14 прим.1 Закону «Про аграрні ноти» виписаний весь іпотечний процес. Вибачте, у нас є Цивільний кодекс, і у нас є Закон «Про іпотеку», профільний закон. І якщо якісь зміни вносяться в іпотечне регулювання, це мають бути зміни до Закону «Про іпотеку».
Я хочу попросити вас прийняти... Ми попрацюємо добросовісно з позитивними намірами, для того щоб допомогти врегулювати ці іпотечні правовідносини з похідними правами, щоб не сприймали це як критику, але лише як конструктивну допомогу, щоб нас не затягнути в ті спори, з якими не справиться ні судова система, ні Мін’юст у сфері розгляду скарг, тому що їх буде десятки тисяч.
І я хочу ще попросити надати слово своєму заступнику Тетяні Кучеренко по окремих тезах, на які дуже важливо звернути увагу вашу.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Інна Михайлівна.
Тоді я надаю слово Тетяні Олександрівні Кучеренко. Будь ласка.
КУЧЕРЕНКО Т.О. Добрий день. Дякуємо за запрошення до участі в цьому круглому столі, і просимо залучити Нотаріальну палату до участі в роботі над законопроєктом, оскільки, в принципі, Нотаріальна палата вже не один раз себе зарекомендувала в процесі роботи над багатьма законопроєктами. І за нашої участі виписані, в тому числі, і змін, пов’язані з земельним законодавством.
Отже, на що хотілося би звернути увагу. По-перше, все ж таки досить спірна позиція є щодо визначення, безумовно, Законом «Про оренду землі» права оренди речовим правом, оскільки, перш за все, право оренди - це договірні відносини, і це право оренди є правом зобов’язальним. І, по суті, набуває воно ознак речового права лише з моменту державної реєстрації. Але з моменту укладення договору оренди це право зобов’язальне вже існує. І тому, на нашу думку, визначення його суто як речового права в Законі «Про оренду землі» є недосить коректним.
Далі. Що стосується процедури укладання договору іпотеки, тут потрібно звернути увагу на безспірність, перш за все, і на те, що саме в процесі укладення договору іпотеки перевіряється майно, яке передається в іпотеку, на предмет того, чи може воно взагалі бути предметом іпотеки, оскільки предметом іпотеки може бути лише майно, права, які можуть бути відчужені іпотекодавцем. Відповідно саме на етапі укладення договору іпотеки і перевіряється відповідність відповідного майна або речового права цим умовам: відсутність обтяжень, згода співвласників, зокрема згода другого з подружжя... (Не чути) на майно, і в тому числі право майнове є об’єктом спільної власності подружжя.
Крім того, на що звертала увага Інна Михайлівна, у нас є великий пул договорів оренди, які по суті, якщо їх проревізувати, є договорами неукладеними, оскільки відсутні підписи, відсутні істотні умови у відповідних договорах. І лише той факт, що це право оренди зареєстровано, не позбавляє нас того факту, що договір є неукладеним, а відповідно і право оренди не може бути предметом застави, оскільки воно і не могло апріорі виникнути.
Крім того, слушно звертала увагу представник асоціації виконавців на той момент, що існують певні неузгодженості в процедурі реалізації і звернення стягнення на речові права, на права оренди. І це питання нами неодноразово обговорювалося з представниками Асоціації приватних виконавців. І це питання також потребує детального врегулювання під час роботи над законопроєктом.
І важливий момент – це державна реєстрація прав. Так як іпотека – це відносини, які регулюються спеціальним законом, так само, і державна реєстрація прав – це відносини, публічні відносини, які регулюються спеціальним законом. І процедура державної реєстрації прав не може регулюватися ніяким іншим законом, крім Закону про державну реєстрацію. Відповідно цей весь процес має бути визначений, перш за все, Законом про державну реєстрацію: державна реєстрація обтяжень, державна реєстрація припинення цих обтяжень. Важливим є те, що в процесі державної реєстрації реєстратор аналізує подані документи, аналізує відповідність поданих документів вимогам закону, аналізує наявність обтяжень, які перешкоджають проведенню державної реєстрації прав. Тобто державний реєстратор в процесі аналізу поданих документів і наявних відомостей в реєстрах приймає рішення про можливість або неможливість проведення відповідної державної реєстрації. І оскільки цей закон є процедурний, саме він регулює компетенцію, обов’язки і права державного реєстратора під час проведення державної реєстрації прав.
Що стосується автоматизації процесів, то ми розуміємо, що на сьогоднішній день реєстр прав і Реєстр аграрних нот, вони апріорі не можуть взаємодіяти між собою для того, щоб ті всі процеси, які закладені в законопроєкті на сьогоднішній день, могли бути автоматизовані і відбуватися так, як це виписано в законопроєкті.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за пояснення.
Я думаю, що треба вислухати ще Асоціацію банків України. Дмитро Геннадійович Глінський, будь ласка.
ГЛІНСЬКИЙ Д.Г. Дякую. Дякую за запрошення, за, власне, цікаву дискусію.
Ми як асоціація були, скажімо так, залучені до опрацювання цього законопроєкту з, можливо, доволі ранніх стадій. Ми розуміємо, що є певні ризики в тому, що це такий, новий інструмент, предмет застави. І, власне, аграрна нота сама по собі теж є новим інструментом, свого часу і аграрна розписка була інноваційною ідеєю, яку в Україні запроваджували в другій, в третій країні світу всього.
Наразі ми в цілому підтримуємо прийняття цього законопроєкту. На нашу думку, чим більше інструментів існує для того, щоб банки могли профінансувати агровиробників, тим, в принципі, ширше коло таких клієнтів банки можуть охопити своїм фінансуванням. Навіть при наявності певних ризиків, власне, ми сподіваємося, що у процесі доопрацювання і подальшого розвитку цього законопроєкту більшість цих ризиків вдасться врегулювати, мінімізувати, а деякі, можливо, і виключити зовсім.
І хотів би ще наголосити, що, власне, процес кредитування є сам по собі процесом прийняття банком ризиків, бо видача будь-якого кредиту - це акт прийняття ризику. Тому я побажав би нам ефективного доопрацювання цього законопроєкту і прийняття в подальшому.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Дмитро Геннадійович.
Михайло Соколов, будь ласка. Всеукраїнська аграрна рада.
СОКОЛОВ М. Дякую за запрошення. Дякую за можливість висловитись. Хочу сказати, що... просто відрефлексувати деякі зауваження, які ми почули.
Перше. Так, ми дійсно ми є ініціаторами з розробки цього законопроєкту. Ми об’єднуємо біля півтори тисячі агровиробників і є найбільшою асоціацією по кількості учасників в Україні. У нас члени - це середні та маленькі підприємства. Я до чого це кажу? От була, наприклад, теза висловлена про те, що треба збалансувати цей законопроєкт, що він більше на користь кредитора. Ми це обговорювали на нашому правлінні, бо цей законопроєкт у нас обговорювався достатньо жваво, і в тому числі на правлінні, і було прийнято рішення, що цього робити не треба. Чому не треба? Тому що зараз ситуація наступна: що є ті, хто намагаються не виконувати свої зобов'язання по кредитним договорам. І вони іноді, дійсно, мають успіх, але сплачують за це всі інші, хто добросовісно виконує відповідні вимоги, тому що через це збільшується відсоток, який треба сплачувати по кредитах. Наша позиція як асоціації, яку підтримали інші асоціації, що нам треба створити такий інструмент, який дозволить тим, хто працює в законній площині, який нічого не порушує і обслуговує належним чином своє кредитне зобов’язання, не будуть сплачувати за тих, хто намагається ухилятись. Тому нам потрібний інструмент, який не дозволить і заблокує жодне ухилення від того, щоб виконати свої боргові зобов’язання, бо інакше ми за них будемо платити, ми цього не хочемо. Це перше. І, мені здається, що держава повинна бути саме на боці тих агровиробників, і в тому числі позичальників всіх, хто діє саме з метою добросовісного виконання своїх зобов’язань, для того щоб їм це було дешевше, простіше, швидше і щоб вони мали відповідний доступ до фінансування, бо саме так розвивається бізнес.
Далі. Були висловлені сумніви про те, що договори оренди можуть бути належною заставою. Насправді ринок на це дав відповідь, бо є ціна цих прав оренди як речового права. Тобто ринок вже оцінив в тому числі ризики, які є, які є у кожного предмету застави. Немає у нас такого ідеального предмету застави, по якому не було б жодних ризиків, навіть по казначейським, вибачте мене, облігаціям Сполучених Штатів ризики теж є. Тому завжди питання не наявності чи відсутності ризиків як таких, а в тому, який баланс цього. І ринок цей баланс оцінює, бо він дає ціну цим правам.
І, більше того, в цьому законопроєкті у нас є чітка норма про те, що фактично кредитор і позичальник, вони спільно оцінюють ці ризики, коли узгоджують ціну, по якій рахується відповідна застава. В тому числі також цей законопроєкт надає можливість кредитору вивчити, а що ж йому надається в заставу, і надає ще додаткові інструменти для того, щоб це все зафіксувати, перевірити, якщо треба, ці договори здати на відповідальне зберігання і таке інше. Тому, на наш погляд, краще робити щось, ніж не робити через побоювання, що це призведе до якихось негативних наслідків.
І ще одна річ, остання, яку хочу сказати. Дивіться, ідея цього законопроєкту, вона не в тому, щоб ми прибрали або спростили процедуру, але прибрали якісь необхідні елементи цієї процедури, які забезпечують, ну, виконання, забезпечують як би належний шлях, оформлення, перевірки і таке інше, ні. Ідея цього законопроєкту в тому, щоб прибрати звідти людину і це автоматизувати. Це ж різні речі, коли ми робимо автоматизацію там, де вона можлива, і прибираємо людину; і там, де ми прибираємо саму процедуру. Бо, вибачте, ну, в нас ті самі обтяження, вони ж не існують десь, вони у нас або в ДРРП, або в Державному реєстрі обтяжень. Вони не можуть існувати десь ще, тобто вони вже в реєстрах, ці реєстри електронні. Тому виникає питання: а чому тоді машина або алгоритм не може опрацьовувати це обтяження? І чому ми вважаємо, що людина зробить це краще, ніж машина? Ну, наскільки я розумію, все навпаки було. Якщо ми можемо створити алгоритм, то цей алгоритм буде апріорі неупереджений, в нього не буде особистого майнового інтересу, він, вибачте мене, ну, може працювати значно більше, ніж людина, і таке інше.
Тому, на наш погляд, питання в тому, так, скільки на це треба часу, чи все враховано, чи потрібно зробити якісь зміни, які забезпечать так, щоб цей алгоритм працював належним чином. Але насправді от робота того самого Державного агарного реєстру, вона доводить, що можна це створити, алгоритми, які роблять речі, які раніше навіть людина не могла зробити, роблять дуже непогано, просто на це треба час і натхнення.
Тому, ну, наша пропозиція і підхід: давайте, дійсно, збиратися разом, вивчати всі зауваження, які є, вивчати як зробити цей алгоритм таким, щоб він працював, щоб він був надійним. Але давайте як би залишати ключові ідеї, що нам як аграріям треба використати цей актив, який в нас є, і він фактично зараз мертвий, і від цього програють всі насправді. І банки програють, бо вони скорочують свою діяльність, могли би розвивати. Ми програємо через те, що ми не можемо залучити ці кошти, відповідно швидше розвивати бізнес. Держава програє, бо вона не має цих податків, і відповідно не має додаткових робочих місць, які б ми створили. Так давайте замість того, щоб всі ми вигравали, давайте всі разом вигравати. Доробимо цей механізм, нехай він працює на користь всім.
Дуже дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, Михайле, дякую за промову.
Олена Миколаївна, будь ласка.
ФЕРЕНС О.М. Дякую.
Я хочу, по-перше, дуже подякувати Інні Бернацькій, колеги доєдналися. Знаєте, я хочу, щоб була почута нотаріальна спільнота, нотаріуси, які дійсно, я хочу сказати важливу річ, максимально забезпечують питання безспірності стягнень. І говорити про те, що механізм стягнення можна зробити автоматичним, вибачте, це важливі речі. Тобто державна реєстрація речового права, тобто реєструється це право, держава визнає відповідне речове право, тобто на рівні держави. І автоматизація стягнення без участі нотаріуса, без участі державного реєстратора - у нас буде просто пул судових рішень, судових тяжб. Тобто питання не втому, скільки це коштує. Питання в тому, що саме перше нотаріус, стоїть питання безспірності, забезпечує, щоб потім в подальшому проблем не було ні як у кредитора, ні як у боржника. Тобто ми маємо розуміти і почути зараз, на сьогодні. Звичайно, часу не було, але я дякую нашим професіоналам, нашим нотаріусам, вони зараз намагалися це питання не проти, а питання щоб були почуті, які ризики закладаються автоматично. Тобто з питанням державної реєстрації речових прав, автоматизація просто процесу ради автоматизації, що буде це швидше, краще, вибачте, цього не може відбутися, тому що у нас є відповідна судова практика, у нас є відповідний досвід. І нотаріус є для того, щоб допомогти одній і іншій стороні, щоб в подальшому не виникало проблем, будь-яких, з відповідним об’єктом нерухомості. Тобто зараз просто... Ми розуміємо, потрібно нові кредитні механізми, потрібно залучення, але опрацьовувати цей механізм, який на сьогодні запропоновано, який на сьогодні, колеги побачили, пів години часу, але потрібно разом сідати і почути всі ризики. Є сьогодні тільки точкові, які озвучили, я не хочу казати…(Не чути) мої колеги як би нотаріуси, і говорити, що ми маємо практику, Мін’юст на сьогодні, які найпроблемніші, найбільші кейси, що стосується питання державної реєстрації, де визнається ця реєстрація, і вона відповідно скасовується в державному реєстрі речових прав, тому що має бути баланс інтересів. Ми не говоримо не на захист інтересів ні кредитора, ні боржника, має бути забезпечено баланс і питання безспірності того, чого існує, для чого взагалі сама по собі державна реєстрація речових прав.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олена Миколаївна.
Тарас Висоцький, будь ласка.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую, Олександре Васильовичу, за те, що всіх зібрали, як на мене, дуже вдало. Дуже вдало, тому що нам після серій опрацювань на різних рівнях вдалося об’єднати всіх, хто може, дійсно, експертно, якісно допомогти. Тут навіть не стоїть мова, щоб його зареєструвати через тиждень чи через місяць. Не стоїть. Ринок землі, ну, надіюсь, не будемо йти 20 років, як до ринку землі йшли 19 років, тут швидше. Але йшли 19 років, і потім бачимо ефект через п’ять ще перший. Тобто це інструмент, який має дати ефект після того, як буде знайдена його редакція, теж через 10-15 років. ... (Не чути) будуть дивитися обережно, це все зрозуміло. Але у нас є коло, у нас є, крім тих асоціацій, які працювали, долучилась Нотаріальна плата з Інною Михайлівною. Ми давно на зв’язку, з 2019 року, і це все по ринку землі, і погоджуємося, що позитивний досвід. Я розумію, долучилась Асоціація виконавчих проваджень, може, я неправильно назвав, пані Оксана Русецька, але маю на увазі, що це…
РУСЕЦЬКА О. Асоціація приватних виконавців.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так-так. Теж чудово. Тобто… У нас було коло, там десь сім експертів... (Не чути) працювало. От маємо ще плюс три, і вже маємо з усіх сфер, для того щоб просто опрацювати.
Текст ми побачили, пропозиції почули, можна дальше працювати, надавати коментарі, як Мінекономіки, так і комітетом, ми обмінюємося, кому куди зручніше. І просто потім будемо, як на мене, треба в той момент, коли будемо самі впевнені, що воно вже готове, мені важко зараз прогнозувати, коли це буде, просто повторно приходити на комітети, ну, на три комітети, з представленням. Бо ми ж класично, коли вже є продукт, його представляємо, і тоді депутати кажуть відповідь, готові вони розглядати реєстрацію чи ні.
Тому все було озвучено те, що потрібно, потім прийти з кінцевою відповіддю. Можливо, вона після опрацювання і буде на сьогодні «ні». Ну окей, є ж такі випадки, що опрацьовуємо-опрацьовуємо, а кажуть: добре, повертаємося там через рік чи через три. А, можливо, вона буде з тим, що да, але ось треба ще зробити такі речі, ми їх зробимо за такий період.
Тому я радий, що вдався цей діалог. І дякую всім, що долучилися.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Миколайович, дякую. Для того, щоб резюмувати наше…
Пані Інна, будь ласка. Інна Бернацька.
БЕРНАЦЬКА І.М. Кілька реплік, так, щоб ви не засмучувалися. Я просто хочу, щоб ви зрозуміли, коли ми йдемо до результату якогось, і навіть припустимо, що є ця аграрна нота, і ви її кудись відправили цифровими каналами на виконання, щоб перереєстрували перехід прав оренди, ми впремося в записи в ДРРП. Реєстр з 2013 року ми наповнювали з реєстраторами, як могли: хтось краще, хтось гірше, десь є скани, десь немає. Там підтягнуті відомості з ДЗК, там прив’язана оренда до зовсім неправильних кадастрових номерів.
Історія різна, зараз спадщина йде, купівля/продаж, ми ревізуємо практично кожен запис. Якщо, наприклад, припустити, що є іпотека тисячу прав оренди по аграрній ноті, а у вас 150 буде на стопі, заблокується, не перейде це право через машину. Це притому, якщо буде дуже велика робота проведена над ДРРП, інтеграцією його з іншими реєстрами, з Реєстром тих аграрних нот. І притому, якщо будуть проревізовані ці записи, то все одно сама процедура того, що кредитор приходить з заявою і забирає право оренди, тобто реєструє за собою, вона дуже небезпечна без тієї процедури, яка випрацьована у нас цивілістикою, а це іпотека. І право оренди сьогодні, в нас тільки починає населення доходити до того, що воно має свою ціну і може продаватися.
Тепер з’являється в людей теж розуміння, що переважне право теж має свою ціну. А там в законопроєкті ціла плутаниця буде з реалізацією переважного права. Ще є запит власників-орендодавців, які на сьогоднішній день не можуть в договорі, якщо вони, наприклад, здають в оренду землю тому чи іншому орендарю, вони не можуть вибрати таку умову, що, якщо буде здійснюватися продаж права оренди, то цей власник є першим покупцем, щоб він міг викупити це право оренди і забрати його собі, заплативши кошти. Виходить так, що орендарі мають переважне право на викуп земельної ділянки, і ми над ним працюємо, щоб його максимально захистити, а власник не може нічого зробити з цією орендою, навіть викупити її, заплативши кошти для відповідного орендаря. І тут ми не розглядаємо цю норму, ми розглядаємо її тільки, як її поглибити.
Я би все ж таки ще раз наголосила на тому, що, певно, і Нотаріальна палата, і Міністерство юстиції будуть підтримувати ідеї розвитку ринку похідних прав і забезпечення нормальних, хороших процедур. Але ви повинні розуміти, що ми працюємо з тими даними, які в нас є, і ми не можемо вийти за межі цих даних. Бо інакше, якщо звільните мене, нотаріуса, від правових наслідків і від перевірок, які ви ж на нас, Верховна Рада на нас поклала, і регулятор, то ми зараз будемо реєструвати все - і нам нічого за це не буде. Але де будуть наші громадяни?
Тому все ж таки, підсумовуючи, я би дуже хотіла просити повернутися до іпотечних правовідносин і розглянути, що можна спростити для того, щоб іпотека похідних речових прав стала зручною для наших аграріїв.
Якщо говорити про витрати і про трансакції, ми розуміємо, що якби у нас був, як у німців, колись побудований державний кадастр, де непотрібно робити ті численні перевірки, то, звичайно, і вартість була б набагато нижча, аніж ця громіздка процедура на один договір, який виконує нотаріус. Але ми виконує не від того, що ми це хочемо, а від того, чи реєстратори так само, реєстратори органів місцевого самоврядування, їх просто будуть блокувати, якщо вони будуть реєструвати. Вони поки той кваліфікаційний іспит складуть, дуже складна процедура, а зареєструє право оренди за заявою кредитора, строк по якому закінчився де-факто, і суддя скаже: вибачайте, але ця реєстрація незаконна.
Тому наша пропозиція, в принципі, працювати згідно Цивільного кодексу і Закону «Про іпотеку». І готові розглядати всі пропозиції, надавати все, що ми бачимо тут, і підтримувати, звісно, аграріїв. Тому що я розумію, що вони як люди не вдаються в юридичні тонкощі, адже у нас суди підуть, це будуть три інстанції, це буде Верховний Суд, це буде Європейський суд з прав людини. І ми не можемо робити якийсь такий сурогат з іпотеки, який не витримає судових процедур. Але їм потрібне спрощення, я це розумію, і готові над цим працювати.
Дякую за запрошення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Інна Михайлівна.
Тарас Миколайович, пропозиція.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Моя пропозиція дуже проста. Якщо б не було сьогоднішньої зустрічі, то б і нічого ніколи не було. Це шлях, я ще раз кажу, можливо, іпотеку в кінцевому результаті покращимо, але, як мінімум, тут треба по ньому рухатись. І всі погодились, що треба по ньому рухатись. Десь подивимось, як буде темп, можливо, буде все буде написано, сказати окей, але після того, як в ДРРП з’явиться, не знаю, якийсь відсоток даних, в 2036 році. Ну, всі будуть розуміти. Але якщо цього не робити, то, в принципі, воно ніколи саме ж не з’явиться, воно саме по собі ніколи не з’явиться.
Тому у нас є відповідна ініціативна група, де є експерти. Колеги отримали. Це не стоїть питання - за тиждень, в місячний термін. Нехай всі дадуть письмові пропозиції на комітет в частині, як вважають правильно. Бо переписати все під іпотеку, покажіть, як там чи... (Не чути )і просто пропрацьовувати на експертному. Я би там раз в квартал просто би зводив годинники, на якому ми етапі.
У мене немає відповіді, скільки це часу займе: чи пів року, чи три роки, чи, може, і довше. Але точно все змінюється. Як на мене, як мінімум, треба висловлюватися, показувати і чути зворотній зв’язок. Просто, як на мене, продовжувати це. Питання, чи ми могли (Не чути)… міністерства, але тут є ще інші секретаріати, вони теж підтримали з точки зору долучення. Як на мене, тут краще вже зразу тримати вищий рівень в парламентсько-президентській республіці. Просто, що от всі запрошені написали, що від комітету, дайте в місячний термін пропозиції, я ж кажу... і колегам з інших секретаріатів. Я знаю, там Тимур опрацьовував, давав якісь пропозиції, помічник Маслова, інші. Через місяць все буде, експерти опрацюють, і скажуть, готові там прийти в червні чи в липні, знову вам представити, на якому етапі. І так поступово рухатись.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Олександр Васильович, шановні учасники, дійсно, хочу підтримати Тараса Миколайовича в частині того, що вже ця робота почалася. Вже міжнародні експерти, навіть цього Комітету з питань податкової і фінансової політики, подали свої пропозиції в робочому порядку нам неофіційними листами, але така робота ведеться. І на нашому паралельному рівні ми вже почали працювати.
Тому, дійсно, можливо, направити нам листи, і чекаємо від Національного банку, від всіх колег, від міністерств двох, і будемо опрацьовувати, залучимо всіх.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді резюмую. Тобто робоча група, яка вже, по суті, працює над цими законопроєктами, і в рамках секретаріатів теж обмін інформацією йде, давайте, може, дійсно, через місяць звіримо годинники в частині… Навіть, я думаю, більше, давайте більше дамо можливості пропозиції надати, потім ці пропозиції треба якось згрупувати, щоб…
СТАРИНЕЦЬ О.Г. І треба офіційні листи направити з тими текстами на органи і всіх присутніх, кого ми запрошували. Ми, запрошуючи, не всім прикладали, ми їх неофіційно розсилали, як нам в WhatsApp уже приходили там якісь відповіді чи на електронні пошти. Може, ми розішлемо ці листи, напишемо за результатами…
_______________. (Не чути)
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так, щоб вони зайшли офіційно по СЕДО. Так?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте тоді, щоб було більш зрозуміло, ми тоді пишемо проєкт законопроєкту, надсилаємо всім зацікавленим особам, для того щоб, давайте візьмемо там півтора, може, місяця для того, щоб сформувати зауваження чи пропозиції. Потім все це об’єднаємо в один документ і знайдемо можливість ще раз зустрітися, обговорити, до чого ми дійшли: чи є шанс якось рухатися, чи треба знову щось змінити, чи взагалі припинити це, паузу зробити. Тобто щоб ми мали якийсь документ, за яким ми вже прийняли остаточне рішення.
Тоді дуже дякую за вас час, за те, що приєдналися. Круглий стіл завершується. Дякую.