12 червня 2026, 12:03
СТЕНОГРАМА
круглого столу у Комітеті Верховної Ради України
з питань аграрної та земельної політики на тему: «Пріоритетна державна підтримка аграрних підприємств, що постраждали від війни»
9 червня 2026 року
Веде засідання голова Комітету ГАЙДУ О.В.
_______________. Розпочинати?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так.
_______________. Дуже дякую за надану можливість представити наші пропозиції. Вони вже оформлені в законопроєкт, а це презентація ключових ідей цього законопроєкту.
Прошу наступний слайд.
На що спрямований цей законопроєкт і які проблеми він намагається вирішити? У нас зараз існують підприємства, які релоковані з окупованих територій, підприємства, які працюють в Україні, але у яких були знищені активи, там виробничі потужності внаслідок обстрілів. І вони де-факто зараз мають вже певні пріоритети державної підтримки, але достатньо слабкі. Тобто в них там великих переваг немає. Притому зрозуміло, що саме вони і потребують, скажемо так, найбільшої підтримки, оскільки втратили своє майно і виробничі потужності.
Відповідно пропонується... І, звичайно, вони фактично через це опиняються в нерівних умовах з тими підприємствами, які працюють в Україні і у яких, скажемо так, добре, що нічого не відбулося, але все ж таки немає втрат.
Тому цей законопроєкт спрямований на те, щоб зробити для таких постраждалих підприємств, ще раз, релокованих із ТОТ і тих, у кого були знищені активи, державну підтримку, тої, яка вже існує.
Наступний слайд.
Тут фактично на цьому слайді проговорюється те, про що я вже сказав. Єдине, що хочу додати, що от цей пріоритет в задоволенні їх заявок на державну підтримку ми пропонуємо зробити не те, щоб необмежено, навпаки його обмежити. І для цього вводиться таке поняття як «ліміт пріоритетної державної підтримки» (ЛПП), він далі буде в цій презентації. І фактично пропонується надавати пріоритет виключно в межах цього показника.
І далі ще хочу підкреслити, що законопроєкт фактично перерозподіляє ту державну підтримку, яка є, він не каже про те, що повинна бути якась нова, тобто він не потребує додаткових витрат з державного бюджету.
Наступний слайд.
Ну, знову ж таки, які категорії, я вже про це казав. Давайте далі. Логіка, як це повинно відбуватись. Спочатку робиться аудиторський висновок або звіт про оцінку збитків. Чому або? Тому що на окупованих територіях ми звіт оцінки збитків не зможемо зробити, бо немає доступу, але ми можемо зробити аудиторський висновок по тій звітності первинній, бухгалтерській, податковій, яка була у підприємства, для того щоб підтвердити, ну, а яка була балансова вартість тих активів, які були втрачені, яка була в цілому загальна балансова вартість всіх активів. Це нам якраз потрібно для того, щоб далі правильно порахувати, на що це підприємство має право, яку пільгу, бо ми виходимо з того, що саме відношення того, що втрачено, до того, що було - це якби одна із складових формули, яка буде в наступному слайді.
Що стосується підприємств, які розташовані на контрольованій території, то там можна безпосередньо робити оцінку збитків і відповідно така оцінка повинна бути зроблена.
Далі. А, можна все ж таки повернутись? Далі іде заявка, тобто підприємство подає заявку. В ній воно вказує оці показники, додає до нього або аудиторський звіт, або оцінку збитків, або, якщо їм не пощастило, і в них є те і інше, то і те, і інше. Далі вже ДАР робить на підставі цих даних, підтверджених, підкреслюю, даних розрахунок, ну, і далі вони отримують пріоритет, але в межах цього ЛПП. Тут єдине, що хочу підкреслити, що це право такого підприємства просити, щоб йому його заявка на якусь програму державної підтримки була задоволена в пріоритетному порядку, і тоді вона вичерпує ЛПП, чи не просити. Тобто якщо він не просить, то вона йому на його оцей ліміт не впливає.
Далі. Ну а це відповідно от ця формула. Тобто ми пропонуємо рахувати наступним чином.
________________. ЛПП це що?
________________. Ліміт, ну це ліміт державної підтримки. Тобто те, на яку суму він може отримати державну підтримку в пріоритетному порядку. Ну і відповідно ми пропонуємо, як його рахувати.
МПЗ це податки, які зараховуються в МПЗ. Тут я хочу підкреслити, що це саме податки, бо за 3 роки, які передували тому моменту, коли підприємство там було захоплено або у нього відбулося знищення активів, так, можуть бути такі випадки, коли це буде рахуватися за роки, коли МПЗ як такого не було. Але ж податки, які зараховуються в МПЗ, тоді також сплачувались. Тому тут мова йде саме про податки, які зараховуються в МПЗ.
Далі. Це три, тобто ми беремо потроєну таку суму, і далі це коефіцієнт, оцей, якби скільки, який показує, яку частку активів він втратив до загальної вартості його активів, про те, що я казав раніше, який розраховується як балансова вартість того, що втрачено, чи за оцінкою, чи за звітами аудитора, до загальної балансової вартості всіх його активів на момент втрати. Ну і відповідно вираховуваність цього це той обсяг державної підтримки, який вже був йому наданий у пріоритетному порядку. Там надано ЛПП тобто, Коли таке підприємство щось отримало в пріоритетному порядку, то залишок його ліміту, він зменшується.
Далі. Ну фактично тут ми просто ще раз резюмуємо, що це дає. Тобто це дає ну достатньо автоматизовану систему, яка зрозуміла і надає державну підтримку постраждалим підприємствам у пріоритетному порядку, причому на зрозумілих підставах і в обмеженому обсязі. Знову ж таки не створюємо нових видів підтримки і фактично перерозподіляємо доступ до тої державної підтримки, яка є, між отримувачами цієї підтримки. В принципі все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, я думаю, що з Олександра почнемо.
_______________. Дякую, колеги.
Міністерство фінансів підтримує ініціативу з приводу підтримки та розвитку аграрного сектору. Єдине у нас побажання – це те, що зробити це в межах тих коштів, які зараз виділяються на підтримку сільськогосподарських товаровиробників. Звертаю увагу, що, наприклад, в 2026 році в бюджеті у нас на це передбачено 17,4 мільярда гривень, що майже в 3 рази вище ніж обсяг підтримки в 2025 році.
І ці видатки розподілені зараз по напрямках: підтримка сільгоспвиробників – програма «120-11-50»; підтримка фермерських господарств та інших виробників сільськогосподарської продукції – це 2 з половиною мільярда гривень; гуманітарне розмінування земель сільськогосподарського призначення – 2 мільярда гривень; часткова компенсація вартості сільськогосподарської техніки та обладнання вітчизняного виробництва – 1,8 мільярда; надання кредитів фермерським господарствам – 220 мільйонів і надання грантів на створення та розвиток бізнесу – 1,37 мільярда.
Дуже дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто в рамках програм, які існують, тобто міністерство підтримує?
_______________. Так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ага. Все. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Олено Миколаївно, ви на зв'язку. Бачимо вас.
ФЕРЕНС О.М. Доброго ранку. Дякую.
В продовження колеги пана Олександра, що стосується Міністерства фінансів, підтримую дійсно його ці бюджетні програми, які на сьогодні існують, передбачені Законом про Держбюджет 2026 року. Відповідно, як сказано було в презентації, що не передбачається додаткових коштів видатку за рахунок коштів державного бюджету, але передбачається змінити принцип подання державної підтримки. Плюс я хочу сказати, що головним розпорядником бюджетних коштів за цими бюджетними програмами на сьогодні є Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства. Звичайно, визначальна позиція має бути їх, а так в цілому Міністерство юстиції звичайно підтримує ініціативи, пропозиції, що стосуються державної підтримки сільського господарства.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дуже дякую.
Зрозуміло. У нас тільки немає Тараса Миколайовича від основного міністерства. Зараз я уточню, де він. Повинен бути десь поруч.
В принципі, ми зібрались, щоб просто розуміти рівень підтримки цього законопроєкту. Одну секунду. Я попрошу підключитися.
Так, дякую.
Я по презентації хотів ще декілька моментів. А оті от формули, які в принципі запропоновані, наскільки це може задовольнити в принципі всіх учасників, постраждалих у даному випадку, які знаходяться і на території окупованій, і ті, які знаходяться на території України?
________________. Ну скажемо так. Ми робили розрахунки приблизно на там 20-ти з чимось підприємствах, саме релокованих, дивилися їх показники. От якщо брати формулу, як вона зараз представлена, то це суттєва підтримка. Тобто це дозволяє відновити бізнес. Звичайно, воно не дозволяє його відновити в тому самому обсязі. Звичайно, воно не дозволяє просто фактично на кошти цієї держпідтримки повернути собі ті активи, які були втрачені, ну, мається на увазі в тому самому обсязі, це не заміна цього, але воно дозволяє приблизно в тому самому масштабі на орендованих землях там щось почати виробляти, тобто ну там удвічі меншому масштабі, але це такі співставні речі, скажемо так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А цю формулу, вона була розроблена яким чином?
_______________. Логіка була дуже проста. Перша ідея, що все ж таки отримувати підтримку підприємство повинно в тому обсязі, в якому вони сплачували податки. Це логічно. Щоб в нас не було так, що той, хто нічого не сплачував, працював там «в чорну», прийшов і сказав: давайте мені допомагати. Це перше.
Друге. Насправді ж, ну, якось це повинно бути пропорційно обсягу бізнесу, який був, а обсяг бізнесу можна оцінити саме за сплатою податків. Ну, а далі все просто, цей коефіцієнт 3, ми просто дивились, як я сказав, розрахунки, а відношення, воно дозволяє ну якби надати пропорційно до того, скільки було втрачено відносно того, що було. От все, всі складові формули.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.
Тарасе Миколайовичу, ми вас бачимо. Ви підключились.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Да, дякую, Олександре Васильовичу.
Вітаю, колеги, прошу вибачення, тому що форс-мажор з урядовим комітетом.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, ми передивились, в принципі, саму презентацію законопроєкту, і Міністерство фінансів підтримало в тих рамках, в яких сьогодні є підтримка саме аграрного сектору, бо тут не передбачається збільшення витрат по цій програмі. А так як Міністерство економіки, екології та сільського господарства є розпорядником коштів, хотілось би ваше бачення взагалі. Я так розумію, ви цю презентацію вже бачили до цього.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Да, дякую, Олександре Васильовичу, всі присутні.
Ми спільно її напрацьовували з Всеукраїнською аграрною радою в контексті такого блоку напрацювання підтримки по прифронтових та релокованих підприємствах, для того щоб максимально знайти реальні юридичні шляхи пріоритезації, перш за все. Тому що, як ви правильно кажете, тут це не дає гарантії на збільшення бюджетної підтримки, а існуючі кошти, вони обмежені, і з точки зору обмежених ресурсів, щоб була можливість їх перш за все спрямовувати на ті, які найбільш потребують. Це фактично і в контексті того, що ми з вами раніше проговорювали для релокації підтримки, так, на прифронтові території на землю фактично, щоб була ця рамка чітко закріплена.
Тому ми як Мінекономіки таку ініціативу підтримуємо. Знову ж, розуміємо, що кошти це окремий трек, але сам сигнал, який буде говорити, що при обмежених ресурсах перш за все допомога релокованим там, ну перш за все тут релоковані, так, випадки, що то є релоковані, це важливо.
Тому з нашої сторони ми підтримуємо і готові, далі залежить все від рішення комітету чи рекомендацій рухатись по кроках для майбутнього впровадження таких ідей.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А текст у нас вже готовий, так?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так. Це презентація. Ми спочатку зробили текст і це як вже презентація на базі тексту, опрацьованого на рівні експертних підрозділів Мінекономіки. Так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Ну з урахуванням того, що в принципі підтримка там наших прифронтових територій і підприємств, які сьогодні працюють на території України, а втратили все на окупованих територіях, свої господарства, і це є пріоритетним для держави і для нашого комітету в тому числі, то ми в принципі підтримуємо цю саму ідею.
Я думаю, що вже побачивши текст, ми зможемо ще раз його можливо обговорити, але сам принцип і те, що і Міністерство фінансів нас підтримує, і Мін'юст нас підтримує, то я думаю, що ми зможемо швидко зрушити як мінімум і реєстрацію, і перше читання. Тому якщо немає, може додаткові якісь питання…
САЛІЙЧУК О.В. Можна?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так. Будь ласка. Є питання.
САЛІЙЧУК О.В. Тарасе Миколайовичу, вітаю. Буквально вчора зранку засідав бюджетний комітет і в тому числі розглядав правки депутатів нашого комітету, які стосувалися саме релокованих територій. Вони не були підтримані. Як це кореспондується з цією ініціативою? Вони ж майже тотожні.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ну тут, дякую, Олександре В’ячеславовичу, за запитання, в цих змінах бюджету жодні економічні правки не підтримані.
Є таке обговорення, що це буде розглядатися у вересні, тому тут, думаю, вони не підтримані не через те, що сама ідея неправильно виписана, а в принципі тому, що немає можливостей підтримувати такі речі в цих змінах бюджету в принципі. Фактично та ініціатива, яку ми давали, це більше така як одноразова була ідея. Ну мається на увазі, що в разі з'явлення нової програми, тоді є підстави написання порядку і використання. Але це не дає довгостроковості. Так? Це, умовно, була би програма, зробили би, в тому році використали, але це ніякі не гарантії, що наступного року буде. А зміни в Закон про держпідтримку це вже є підстави для довгострокового. Тому це не взаємовиключні. Ідея з бюджетною правкою була спробувати екстрено швидко допомогти і від неї далі можна з цим працювати, а зміни в закон це, умовно, орієнтири довгострокові. Тому вони тут, я сказав би, більше взаємодоповнюючі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Щиро дякую вам.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. І тут ще, Олександре Васильовичу, можна коментар. Ми так от розглянули і порадилися там з колегами по Раді коаліції, Данило Олександрович, який там веде цей трек в Раді коаліції, так, тому що є Рада коаліції, яка розглядає питання прифронтових територій, і там на виконання доручень ми підготували певний такий законопроєкт комплексний про внесення змін в декілька законопроєктів в частині підтримки прифронтових та релокованих підприємств не тільки аграрних. І тут важко спрогнозувати, тому що там і приватизація, і інше. Це можна зробити довше, але просто щоб подумати, чи по цій ініціативі, вона як окремо написана, подумати і тоді можна прийняти рішення, чи її краще окремо реєструвати і пробувати, так як фортифікації, як окремо, і рухати, чи долучити, можливо, до того комплексу. Знову ж плюси і мінуси скрізь є. По комплексу завжди багато питань, які можуть виникати, інші коментарі, але з другої сторони, він може бути підсвічений як єдиний, там основний і важливий для прифронтових і релокованих.
З другої сторони, тут, я думаю, що до цього питання мало в кого буде, бо це держпідтримка в межах коштів, як більш, умовно, суто вашого комітету, але порядок денний, ми бачимо як проходить, тому що просто, що цей не менше, також можливо попитайте в колег, подумайте як рухатись: чи окремим, чи туди. Це так нам всім для роздумів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Мені здається, що це суто галузевий проєкт і стосується тільки аграріїв і тут немає вилучення додаткових коштів з бюджету. І це може бути сприйнято набагато краще і швидше пройти як і реєстрацію, так і перше читання. Тобто в принципі ми будемо бачити, як він зайде в зал. Якщо буде якийсь супротив і давайте робити комплексний законопроект, ну, це одна історія. Але комплексний, ми самі знаємо, коли багато комітетів, коли це великий закон, то він дуже важко іде. А галузеві, вони ідуть набагато швидше і тим паче тут питань менше буде і через те, що в нас багато депутатів, які саме мажоритарники, і аграрії з ними на прямому зв’язку, то варіант підтримки більш швидкого значно більший, мені здається. Що я би орієнтувався на окремий трек.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Добре, тоді він у нас є відпрацьований. Тоді, якщо не заперечуєте, вже Михайло перешле вам і Олександру Георгійовичу пакет для розгляду безпосередньо членами комітету для цього вивчення. Але якщо будуть коментарі, ми готові окремо тоді опрацювати, і тоді, можливо, дійсно рухатись до реєстрації, щоб не втрачати час.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Тарасе Миколайовичу.
Колеги, може є ще запитання?
Всім дякую за ваш час. Дуже швиденько ми все пройшли, тому що це важливо. Це зразу ми бачимо результат швидкий.
Дякую. І гарного дня.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую.