Стенограма виїзних слухань у Комітеті з питань аграрної та земельної політики на тему: «Тіньовий ринок ветеринарних лікарських засобів: загроза державі та продовольчій безпеці» (10 червня 2026 року, м. Васильків)

 

СТЕНОГРАМА

виїзних слухань у Комітеті з питань аграрної та земельної політики на тему: «Тіньовий ринок ветеринарних лікарських засобів: загроза державі та продовольчій безпеці»

10 червня 2026 року, м. Васильків

 

Веде засідання голова Комітету ГАЙДУ О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Все. Все нормально. Колеги, доброго дня! Дякую, Олег Ігорович, за те, що сьогодні організували на базі вашого підприємства таку... наші комітетські слухання і провели таку дуже гарну екскурсію для того, щоб всі мої колеги змогли побачити, наскільки сучасне підприємство є в Україні і в Київській області. І дійсно місто Васильків – це таке історичне місце з великою історією. І тим паче, що під час початку повномасштабної війни він героїчно відстоював нашу землю, саме Київська область тоді була на передовій, як то кажуть.

Дуже дякую, що сьогодні на нашому заході присутні поважні гості з адміністрації, і мер міста також завітав на наші комітетські слухання. Сьогодні присутні мої колеги народні депутати, представники Держспоживслужби, голова Держспоживслужби, заступник міністра економіки, довкілля і аграрної політики. Тож я думаю, що сьогодні питання, по яких ми будемо спілкуватися, вони дуже важливі.

Мій колега Дмитро Соломчук, він підняв на одному з комітетів питання того, що є багато скарг на те, що продукція, яка сьогодні використовується саме в тваринництві, вона є неоригінальною, да, тобто є фальсифікат. І ми через те вирішили тут розібратися, що ж це таке, на базі такого потужного підприємства, яке вже працює в рамках європейських норм і стандартів, яке виготовляє свою продукцію. Ми бачимо, от є такі великі результати. Ми хочемо це з’ясувати.

Тож я думаю, що ми почнемо з того, що дамо слово заступнику голови військової адміністрації Наталії Олегівні Гаватюк. Будь ласка. І будемо починати вже рухатися далі.

 

ГАВАТЮК Н.О. Да. Доброго дня! Доброго дня, шановні учасники, доброго дня, шановні народні депутати! Дійсно вітаємо вас на Київщині від імені голови Київської обласної державної адміністрації Миколи Калашника. Він передавав вітання і дуже щиро радіє, що захід відбувається саме на Київщині. Тому що Київщина дійсно має великий і потужний потенціал. Ми це бачимо, у нас велика кількість тваринницьких ферм, потужних молочних заводів, і також велика кількість підприємств, які дійсно показують інновації.

Сьогодні ми на інноваційному підприємстві мали змогу побачити, пан Олег провів нам екскурсію, розповів про ті здобутки і про ту велику кількість продукції, яку вони виготовляють, в тому числі частину експортують. Тут ми кажемо, що дійсно так, це досягнення, і обласна адміністрація впроваджує заходи щодо підтримки якраз бізнесу. Ми вже говорили, на жаль, підприємство було пошкоджено. Ми обговорили механізми, як ми будемо відшкодовувати збитки зі звіту з оцінки майна і підтримувати в подальшому.

Але тема наших сьогоднішніх комітетських слухань – це якраз тіньовий ринок ветеринарних лікарських засобів. І дійсно, хочу сказати, що сьогоднішні слухання стануть тим таким ефективним майданчиком всіх... вироблення там діалогу, який необхідний саме в цій сфері. Тому дякую і впевнена, що сьогоднішні слухання пройдуть успішно. Ми маємо практичні кейси, які далі будемо реалізовувати дійсно.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Наталія Олегівна.

Я тоді привітальне слово передаю меру міста Наталії Олександрівні Баласинович. Будь ласка.

 

БАЛАСИНОВИЧ Н.О. Доброго дня, шановний Олександре Васильовичу, шановне товариство! Це сьогодні велика честь для нашої громади приймати таких поважних гостей.

Василькову 1536 років, і протягом останніх 90 років це військова громада, не індустріальна. Ви знаєте, що у нас знаходиться один з восьми бойових аеродромів в державі, і, звичайно, роль Василькова в захисті нашої столиці і центру України на початку повномасштабного вторгнення, ви всі знаєте, вона неоціненна. Десять відсотків ракет протягом першого місяця війни, які летіли на всю Україну, прилетіли саме у Васильків. Ми мали численні руйнування. На щастя, ми все демонтували, відбудовуємось. І я вже наголосила про те, що ми є військовою громадою, не індустріальною, і так як вилучили військове ПДФО у державний бюджет, звичайно, це була вимога часу допомагати Збройним Силам, такі громади як наша, їх небагато у державі, дуже втратили у бюджеті. Це 47 відсотків військового ПДФО пішло у державний бюджет.

Тому Біотестлаб для нас надважливий – це наша гордість, наші великі платники податків, ми як можемо їх підтримуємо. Але теж вони знаходяться від військового аеродрому за 900 метрів, друзі, ви маєте розуміти. І звичайно, що Путін не спить, він чітко знає, що роблять у Василькові «привиди Києва», і часто він передає нам привіт і нашим цивільним жителям. Так як аеродром, так сталося, знаходиться у центрі міста, тому і Біотестлабу дістається. Але вони героїчно це все витримують. Це унікальна команда чесних порядних людей і вони точно працюють вбілу, я вас запевняю. Тому що величезна кількість наших мешканців працюють тут, ми знаємо, які в них зарплати, ми знаємо, які вони високі стандарти задають. І здавалось би, де ветеринарія, а де прості мешканці такої громади, як Васильків. Київщина історично – це край тваринництва і птахівництва, і зрозуміло, що ці ветеринарні препарати, які виробляються тут, йдуть на експорт. І будь-які фальсифікати, і будь-які підробки, якщо використовуються неякісно, цим всім харчуються наші діти. І звичайно, що нам потрібно здорова нація, нам потрібне сильне покоління українців, яке буде сильне не тільки інтелектуально, а й фізично, і створить таку державу, на яку ніколи більше не наважиться напасти ворог. Ну, Біотестлаб разом з «привидами Києва» сьогодні на тому фронті, щоб Україна ставала сильнішою.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Наталія Олександрівна. Ви вже прорекламували саме підприємство, то ж ми перейдемо до практичної частини.

Я слово передаю генеральному директору компанії для презентації компанії. Будь ласка.

 

ГРОДЗЕВИЧ О.І. Дякую.

Колеги, добрий день, ще раз! Радий всіх вітати. Користуючись нагодою… Зараз, секунду, перевірка. Користуючись нагодою і на правах компанії, яка організовувала в тому числі цей захід, я би хотів дуже коротко, зважаючи на ліміт часу, презентувати компанію «Біотеслаб».

І так, Біотестлаб – провідний виробник ветеринарних препаратів на теренах України, сто відсотків українська компанія зі стовідсотковим українським капіталом. Наша стратегія побудована на стратегії лідерства, а стратегія лідерства неможлива без дотримання європейських стандартів і без впровадження європейських стандартів. Загалом на компанію у нас працює більше 330 працівників. У нас 36 років досвіду і 26 плюс країн експорту. Асортимент нашої продукції налічує 132 препарати. Основні фокусні групи: це птиця, це кролики, це велика рогата худоба в тому числі і домашні улюбленці, домашні тваринки. Випускаємо гордість нашу – це вакцини, плюс випускаємо ще препарати хімфарм групи, де засоби та гігієнічні засоби.

Компанія, підприємство пройшло відповідну сертифікацію, отримала сертифікат, національний сертифікат по відповідностях вимогам належної виробничої практики GMP. Так само ми сертифіковані у відповідності до вимог ІSО, маємо сертифікати по управлінню якістю і цього року отримали сертифікат по екологічному менеджменту.

На даному слайді представлені наші здобутки і наш вклад загалом в добробут України. Ми в минулому році, в 25-му році Біотестлаб заплатив більше ніж 80 мільйонів податку, з них це порядка 59 мільйонів – до державного бюджету. Як вже сказала Наталія Олександрівна, ми підтримуємо і місцевий бюджет, це порядка 23 мільйонів податків до  місцевого бюджету. Впродовж 25-го року наша виручка склала в еквіваленті до валюти долара майже 6,5 мільйона доларів. Біотестлаб не був би тим, ким він зараз є, якщо б не було реалізовано ряд інвестиційних проєктів, в основному це інвестиційний проєкт, який тривав між 20-м і 24-м роком. Навіть протягом всієї війни, яка зараз триває, ми фактично не зупинялися і продовжували інвестиції, і продовжували реконструкцію безпосередньо самого підприємства. За 4 роки було вкладено більше ніж 25 мільйонів доларів, з них тільки 1,3 мільйона долара було вкладено в R&D. Ми продовжуємо інвестувати, і у нас на цей рік, на 26-й, на 27-й залишається ряд важливих інвестиційних проєктів.

36 років – це 36 років бізнес трансформації від невеликої лабораторії, яка починала розробку вакцин, яка починала випуск вакцини, яка починала випуски по тест-системах, ми інтегрувалися і переросли у велике, найсучасніше, не побоюся цього слова, найбільше фармацевтичне ветеринарне виробництво в Україні. Да, це були важкі роки, і даний таймлайн показує всі наші основні віхи. Але ми з нашою командою більш ніж впевнені, що на 24-му році цей таймлайн не залишається, і ми будемо раді презентувати на наступних зустрічах наші нові здобутки та досягнення.

Дуже коротко загалом про сам науково-виробничий комплекс. Сам виробничий комплекс розміщений на площі 2,8 гектара, це в середньому, для розуміння, як площа чотирьох футбольних полів. Загальна площа виробничих приміщень складає порядку 14,5 тисячі метрів квадратних. На даній площі розміщені два основних цехи: це цех з виробництва хімфарм препаратів, цех з виробництва імунобіологічних препаратів, лабораторії R&D, лабораторії відділу контролю якості та інші приміщення.

Як я вже сказав і було сказано на попередніх слайдах, 1,3 мільйона доларів – в R&D. Ми взагалі вважаємо, що R&D – це є наше майбутнє. Ми плекаємо надію, що «Біотестлабом» в найближчі роки ми будемо розробляти, як видно так само на даному слайді, нові препарати, вдосконалювати існуючі препарати, плюс опановувати нові технології. Станом на сьогодні в R&D працює більше ніж 30 співробітників, які в середньому щороку генерують плюс п’ять нових продуктів, які ми виводимо на ринок України. Станом на сьогодні на 26-й рік в розробці ми маємо 22 продукти в імунобіології та 15 продуктів в хімфармі. Ми є не тільки виробниками генеричних препаратів, ми маємо і ряд оригінальних препаратів, які ми розробляли самі. При тому, що ці препарати успішно були розроблені, зареєстровані і ми їх продаємо, вони користуються попитом як на рику України, так і починають користуватися попитом на зарубіжних ринках.

Як я вже сказав, в нас існує два виробничі цехи. Перший цех – це цех з виробництва хімфарм препаратів, в якому є ряд дільниць, в тому числі дільниця з виробництва стерильних препаратів, пероральних препаратів, дезінфікуючих засобів та гігієнічних засобів. І безумовно, наша гордість – це цех з виробництва імунобіологічних препаратів, де ми випускаємо вакцини.

Вакцини, ми є основним виробником вакцин в Україні з точки зору і номенклатури продукції і, в принципі, обсягів продукції, які ми випускаємо. І слід зазначити, що жодне гуманне підприємство в Україні, в принципі, як таких вакцин не випускає, такі технології не опановує. Вакцини – це є наукоємний, високотехнологічний продукт, яким, ми горді тим, що ми ним володіємо. Ми володіємо всіма технологічними прийомами, всіма фактично стандартними технологіями, які існують сьогодні у виготовленні вакцин, і успішно цим користуємося, і продаємо вакцини не тільки в Україні, а і відповідно опановуємо і зарубіжні ринки.

Як я вже сказав, номенклатура нашої продукції складається зі 132 препаратів. Всі препарати офіційно зареєстровані. Як видно з даного слайду, в нас десь такий поділ: це 46-47 відсотків – це препарати імунобіологічні, 47 відсотків – це препарати хімфарми і окрема група – це 7 відсотків, це продукти для дезінфекції та для гігієни.

Ми – експортноорієнтована компанія. Я завжди на всіх зборах говорю, що ми є експортноорієнтована компанія, ми бачимо своє майбутнє за суттєвої і сталої присутності на закордонних ринках. Ми сьогодні продаємо більше ніж в 26 країнах. В 2025-2026 році ми почали активно реєструватися і станом на сьогодні в нас в реєстрації 21 країна, в ході цієї реєстрації ми плануємо вивести більше ніж 93 своїх продукти на закордонні ринки. Якщо станом на сьогодні частка закордонних продажів в нас складає 35 відсотків, то найближчій рік – два ми хочемо змінити цей баланс: 50 на 50 відсотків, а наступних три–п’ять років змінити баланс в сторону: 70 відсотків до 30 відсотків.

Ну, і наш внесок в економіку та продовольчу безпеку України складається з таких основних понять, як захист поголів’я, захист тваринництва. Через нього ми гарантуємо безпеку їжі, підтримуємо експорт, створюємо економічну цінність, ну, і безумовно, внесок у стійкість та незалежність, оскільки розвиток вітчизняного виробництва знижує залежність від імпорту та посилює ветеринарний суверенітет України.

І наостанок я хочу сказати, що сильне вітчизняне виробництво – це основа безпеки України, а в даному випадку це основа ветеринарної безпеки України. В мене все. Дякую. (Оплески)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олег Ігорович.

Тоді ми продовжимо. Генеральний директор ГС «Ветеринарний союз» Антоненко Василь Олександрович. Презентація буде стосуватися: фальсифіковані ветеринарні лікарські засоби – загроза державі та продовольчій безпеці. Будь ласка.

 

АНТОНЕНКО В.О. Дякую, Олександр Васильович. Шановні члени сьогоднішнього нашого комітетського слухання! Я дуже дякую за цю можливість. І насправді будемо говорити про дуже серйозну проблему, бо коли ми говоримо про фальсифіковані ветеринарні лікарські засоби, зазвичай у людей, така думка: ну, це щось таке вузеньке про ветеринарну медицину. Але по суті і по факту це реальна загроза, і ми вже бачимо, що вже на сьогодні вона, те, що ми оцінювали, держава втрачає мільярди гривень, але це ж не лише про це. Взагалі ці всі ризики і наслідки цієї проблеми ми ще можемо відчувати на декілька років вперед, оскільки є дуже багато питань, про які ми зараз тут проговоримо і потім продискутуємо.

Так, масштаб нелегального обігу ветеринарних лікарських засобів. У цілому ми розуміємо, що масштаб вимірюється у кількості. І ми в 22-му році, коли це ще до війни, до речі, було, ми робили зріз по ринку, купляли препарати, оцінювали. І на той момент вже було понад 2 тисячі 100 препаратів не зареєстрованих порівняно з тими, що у нас є зареєстровані 1 тисяча 900, це на той момент, тобто 1,1 до 1-го, ми бачимо, що тінь більша ніж легальний ринок. Ну і, власне, це все полягає лише через те, що вигідніше порушувати закон ніж його дотримуватися. Тому що це вигідно, от так тіньовий бізнес, в принципі, працює і це не лише цієї галузі,  але з цим треба боротися.

Власне, як нелегальний ринок функціонує? Це не секрет, що ми можемо, кожний з нас може придбати будь-який препарат, в тому числі й фальсифікований, заборонений через інтернет-маркетплейси є звичайно і стандартні канали збуту. Але саме головне навіть не про те, а про те, що ми не знаємо і покупці навіть не знають, вони купили зареєстрований, легальний препарат чи це фальсифікований. На жаль, ні споживачі, ні покупці цього не знають і невпевнені в цьому. Але недобросовісні, умовно, злочинні суб’єкти, вони користуються цими перевагами, не вкладають ані в виробництво, от ви сьогодні бачили на прикладі Біотестлаб, на скільки коштів потрібно вкладати і підтримувати продукцію, якість продукції, яка виробляється.

Ризики і наслідки. Ну, зрозуміло, так, якщо ми купляємо ветпрепарат і ми не знаємо, він легальний, він нелегальний. Якщо він фальсифікований, у першу чергу страждає тварина, тобто це логічно, але ж на цьому наслідки не закінчуються. В чому тут, власне, загроза? Оскільки, якщо страждає тварина, і ми говоримо про сільськогосподарських тварин, ну, тобто ми зразу очевидно бачимо, що це збитки для сільського господарства, для тваринництва. Ми зразу можемо зрозуміти, що це реально шкода епізоотичному благополуччю. Ми розуміємо, що це наш міжнародний експорт може страждати, оскільки коли виявляють залишки, а це ж може бути з різних причин, чи знав виробник сільськогосподарської продукції тваринної, чи не знав, що він використовував да, для тварин. Дуже багато ризиків. І насправді зараз бізнес намагається самостійно якось все перевіряти максимально, де це можливо, убезпечити себе. Але це  так не працює, тут потрібен системний підхід. Тому в загальному ми бачимо, що є у нас ризики як і для продовольчої безпеки. Так само, якщо ми говоримо про антибіотикорезистентність, якщо ми не знаємо, що це за препарати, це безпосередньо є шкода для здоров’я людей, для громадського здоров’я, ну, і економіка від цього страждає.

Стосовно правової рамки. Дуже важливо, що Україна приєдналася до Конвенції Медікрайм. Це конвенція, яка зобов’язує членів-учасниць, Україна є учасницею… (Не чути) законом встановити кримінальну відповідальність для лікарських засобів, тобто лікарські засоби для людини і лікарські засоби для тварини. Вони ці поняття не розділяють, оскільки сфера одна, тобто обіг був там дуже подібний. Є діючі речовини, які використовуються, наприклад, антибіотики, які важливі для людей, вони ці поняття не розділяють. І окремо Регламент, який ми повинні імплементувати, ми Законом 1206 вже його в достатній мірі імплементували, незважаючи на підзаконні акти. Але він прямо говорить, що країни-члени повинні запровадити належну відповідальність з огляду на ті ризики, які присутні на ринку. Зараз, на жаль, ми бачимо відсутня така належна відповідальність.

Власне, що таке фальсифікований ветеринарний лікарський засіб? Тобто фактично це не про упаковку, яка якось підроблена, перемальована, а, по суті, це про ветеринарний лікарський засіб, який може бути не зареєстрований, який змінений склад відповідно до реєстрації, або, наприклад, не додано в тому обсязі ту чи іншу речовину, особливо це стосується діючих речовин. Тобто це все підпадає під фальсифіковане, оскільки легальний препарат, він повинен пройти оцінку на безпечність, на ефективність і на якість. І процес виробництва повинен постійно контролюватися. Тому все решта, що не відповідає під цей критерій, є фальсифікатом в розумінні європейського законодавства і Конвенції Медікрайм.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. А можна, я перепрошую, а можна зразу, по ходу питання? Я як би хочу собі пазли в голові поскладати.

Перше. Я дякую за екскурсію, фактично ми дійсно сьогодні знаходимося на такому фантастичному виробництві. Ми зі Степаном Миколайовичем в минулому році були. Дякуємо керівництву, що нас запрошували. І дійсно вражені, тобто рівнем фактично виробництва ми вражені. Але в мене є зразу просто питання. Ми говоримо зараз «фальсифікат», а, може, слід нам говорити не тільки «фальсифікат»? Фальсифікат – це, я розумію для себе, що десь там, в якомусь ОТГ, в якомусь там, на якійсь фермі, або в якомусь там приміщенні щось там заколотили – оце фальсифікат. А те, що сьогодні в країну зайшло контрабандою і використовується, і в усіх європейських країнах дозволено, і воно у всіх європейських країнах працює і фактично всі використовують, і те, що можна купити, як ви сказали перед тим, і на маркетплейсах, там і так дальше, ну, це не фальсифікат, давайте, це чесно треба говорити. Тобто говорити про фальсифікат, який сьогодні робиться, де сьогодні там є певна відповідальність, і говорити знову ж відповідальність, тому що воно сьогодні незаконно перетнуло кордон, незаконно попало, про контрабанду, яка теж заходить сюди на територію. Правильно я кажу, чи ні?

 

АНТОНЕНКО В.О. Звичайно, є контрабанда...

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. І ще одне, зразу, по ходу ще одне зразу питання. Це питання – статистика. От звідки у вас статистика оцих речей, що ви сьогодні називаєте? Там, що в нас сьогодні там, це, звідки ця статистика? Просто цікаво.

 

АНТОНЕНКО В.О. Це робота, яка була пророблена асоціацією за власні кошти.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ну, що ви брали за основу? Добре. Давайте просто, щоб ми просто хотіли розібратися. Що ви брали за основу, оцю статистику? Кількість поголів’я там країни? Що ви брали?

 

АНТОНЕНКО В.О. Це пропозиції препаратів на ринку. Те, що можна купити і те, що куплялося в межах закупок, які ми здійснювали.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ну, я хочу просто для себе. Ну, вибачте, ну, для того, щоб ми щось працювали там в рамках законодавства і так дальше, ми маємо просто як народні депутати зрозуміти, з чим ми маємо проблему для того, щоби спільно вирішити. Тобто от звідки ця статистика? Чому там 60 процентів? Чому 3,5 там мільярда, а не мільярд там і 500 мільйонів, скажімо так, і на що посилатися? Ну вибачте, ну, я просто хочу для себе зрозуміти.

 

АНТОНЕНКО В.О. Дивіться, я як генеральний директор асоціації «Ветеринарний союз» озвучую ту статистику, яку проводила наша асоціація. Всю інформацію і чому там така цифра, і чому було стільки виявлено, як це озвучено, – я це все можу надати. Якби була би статистика в органах влади про тіньовий ринок, ну, напевно би, органи влади щось з цим вже робили. Якщо би в нас була би інформація, скільки у нас на ринку і хто продає незареєстровані, напевно, ми би уже би не збирались, бо проблема була би вирішена.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ну дивіться...

 

АНТОНЕНКО В.О. Але ми це купляли, аналізували, пропозиції, ну, це великий і значний шмат роботи був зроблений і зараз ви можете зайти в інтернет, подивитися скільки пропонується. В нас компетентні органи... (Не чути)

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дивіться, Василь Олександрович. Я ж не заперечую про вашу роботу. Я просто хочу, я просто хочу зрозуміти оцю формулу, звідки формула взялася і от як ви це обрахували, бо просто цікаво.

 

АНТОНЕНКО В.О. Що саме? Про кількість препаратів незареєстрованих?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Кількість, так, незареєстрованих препаратів.

 

АНТОНЕНКО В.О. Зріз ринку.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Про ринок, оцей ринок, скажімо, використання. Ми, якщо... от ми йшли на екскурсію, запитали з колегами, запитали: яка доля ринку сьогодні Біотестлаб, от яка доля ринку? І мені спеціалісти от, ну, відверто сказати вони не змогли, відповісти прямо на це питання, яке... тому що... І вони кажуть: залежно який препарат, залежно з якими тваринами, там з кроликами – один ринок там, скажімо, поросята – зовсім інший ринок, птиця –  зовсім інший ринок. Тобто і доля ринків там зовсім інша. Просто…

 

АНТОНЕНКО В.О. Дивіться зараз ми оперуємо тією статистикою, яка у нас є і яку ми самостійно можемо зробити, вивчити.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Все, дякую. Я вас більше мучити не буду. Дякую.

 

АНТОНЕНКО В.О. Держава не надає статистики, тому ми самі самостійно оцінюємо. Якщо є питання, як ми це зробили? Ми додатково можемо надати, як ми рахували і в гривнях, і показати кількість, чому так вийшло. Тобто це ж не питання в цих цифрах, вони вже були і раніше озвучені, напевно, на ринку. І якщо воно… досі продовжується ця проблема і є у нас учасники, які теж скажуть про це, тут можна зробити висновки. І питання не в абсолютній цифрі, а питання у проблемі. Тобто, якщо треба, давайте порахуємо офіційну статистику, якщо це хтось може зробити звичайно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Василь Олександрович, продовжуйте.

 

АНТОНЕНКО В.О. Ми б з радістю опиратися на офіційні дані, якби були.

Да, з приводу терміна. Тобто це ж не лише контрабанда чи підробка, от я його повторив. Тобто це про все, що не пройшло реєстрацію і не відповідає тому, що зазначено в умовах державної реєстрації. Навіть менше діючої речовини – це вважається фальсифікатом, це термін з нашого закону, це термін з Регламенту Європейського Союзу, тому з цим тут питань не має виникати.

Ось, наприклад, як відповідальність у гуманній медицині, це за лікарські засоби, ви бачите, від 5 до 8 років, там повторно і тяжкі наслідки – довічне ув’язнення. Знову ж таки ця сфера розглядається як єдина: для лікарських засобів, для людей і для тварин, а така невідповідність якраз і створює ці потенційні ризики, якими нелегальний бізнес користується. Власне, ось приклад країн-членів Європейського Союзу, це як доказ того, що вони цю загрозу вважають серйозною. Тобто це не є якимсь економічним там аспектом, да, порушення там в економічній сфері чи в господарській діяльності, це реальна загроза і конкретна відповідальність, із якими ввели високими санкціями за порушення. Ви бачите, там є і до 10 років ув’язнення, тобто це працює в Європейському Союзі, в країнах-членах Європейського Союзу були приклади.

Тобто що потрібно зробити? По-перше, потрібно запровадити кримінальну відповідальність, так, як це передбачено нашими зобов’язаннями, так, як це працює в Європейському Союзі, задля того щоб, по-перше, відповідати тим зобов’язанням, які ми взяли на себе в межах Конвенції Медійкрайм, в межах європейської інтеграції, і все ж таки усунути якраз цей дисбаланс. Оскільки навіть ті, хто займається і дотичний до лікарських засобів для людей, вони можуть прикриватися і говорити: та це ж ветпрепарати, це не є лікарським засобом, – і, таким чином, вони можуть навіть уникати відповідальності. Я думаю такі випадки були, хто з цим працює.

Ну і, звичайно, потрібно посилити контроль за обігом ветеринарних лікарських засобів по всьому ланцюгу. Ми зараз законом запровадили важливі такі елементи, як ліцензування операторів ринку, не лише виробників, але і оптова дистрибуція, роздрібна реалізація. Тобто цей ланцюг, він повинен все ж таки працювати в такий спосіб, щоб ми контролювали не лише легальне, але щоб і нелегальне, неможливо було йому потрапити в офіційний ланцюг постачання.

Ну і, звичайно, цифровізація – це завжди корисно і зручно не тільки для контролюючих органів, перевірити легальність/нелегальність, але все ж таки воно потрібне для звичайного споживача, для того щоб швидко, оперативно переконатися, що він в руках тримає саме те, що він очікує придбати і використовувати.

Дякую. А це, в принципі, головний союзник – це безкарність. Ми маємо розуміти, що, поки не буде нормальної відповідальності, ми це явище не зможемо побороти. Дуже дякую. Вибачте, що довго. Іван Адамович, я завжди готовий відповісти на всі ваші питання, в тому числі напрацювати нову, свіжу статистику, без проблем.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Василь Олександрович.

Дмитро Соломчук, давай тоді слово тобі як основному ідеологу сьогоднішніх комітетських слухань.  Будь ласка.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Хочу подякувати в першу чергу Юрію Анатолійовичу, власнику, і Олегу Ігоровичу, генеральному директору підприємства. Бачите, скільки людей турбується за здоров’я, благополуччя тварин і подальше здоров’я нації, українців і сьогодні скільки відвідало гостей. І надіємося, що рішення будуть реально ефективними.

І от тільки уявіть, от всі присутні, ви побували на підприємстві. 330 таких розумних людей науковців зібрати в одному місці, за якими черга сьогодні стоїть в Німеччині, в Польщі, в Сполучених Штатах, в Індії, в будь-якій країні, але вони залишились і працюють тут, більше 330 співробітників. Це люди з вищою освітою, а, можливо, і не однією, з великою практикою на протязі 36 років. Не кожне підприємство в Україні може цим похвалитися, ще із такою доданою вартістю, унікальним продуктом експортом в 26 країн світу і 80 мільйонів податків. Але я скажу, якби був порядок в державі і працював чітко правоохоронний блок, виконавча гілка влади, то, напевно, податків було б не 80, а 800 мільйонів. І ОТГ було б задоволено, міська голова Наталія Олександрівна, і не казала б, що грошей з ПДФО не вистачає, бо всього б вистачало. І в цьому це є наслідки. І дякуючи приватній ініціативі асоціацій, приватній ініціативі бізнесу, хоча це не їхнє взагалі зобов’язання, вони мають працювати над технологією, зниженням собівартості, підвищенням якості, пошуком нових ринків, а вони в якійсь частині вже вирішують державні проблеми, а їх вирішувати маємо ми та виконавча гілка влади.

То єсть ми ж бачимо, реально, скільки є фальсифікатів чи, як Іван Адамович казав, контрабанди. Можливо, вона якісна, можливо, ні. Я думаю, ні. А хто контролює, як вона перетинає кордон, в холодильниках чи ні. А взагалі як контрабанду можна в Україні назвати якісною? Її взагалі немає бути. Це товар, який має бути знищений на кордоні, заборонений до ввозу, ну, якщо країна працює, держава якщо працює і всі в ній працюють.

От асоціація зі спеціалістами на моєму столі зібрали, дивіться, яку кількість різних ветпрепаратів, які щодня на базарі, у ветмагазинах може купити любий фермер. Я вам сейчас скажу, в мене є декілька кіз, син любить тварин, кроликів, все, от в мене кізоньки там захворіли на тому тижні, я от купував цинкову мазь, оцю саме. А вона, я не знав, я сам її купив на базарі з буса в Рівному, а тут вона – фальсифікат.

Ви подивіться, от асоціація зробила аналіз і виявляється, у нас 14 незареєстрованих ветеринарних лікарських засобів. А вони ж мали бути б зареєстровані, це ж все-таки серйозна справа, це ж не гумові тапці на базарі придбати, чи, може, буде плоскостопість, чи не буде, чи ще якась там холера буде, чи ні. А тут же це вплив на велику кількість українців. Шість з них з антибіотиками, ви тільки уявіть, а два препарати, які тут також знаходяться, містять речовини, критично важливі для здоров’я людини. Ось є їх тут перелік: тіамогард, фортіпен, оксипен, ну, все інше. Ви там он бачите, можете почитати, да. Ось тетрафлон містить заборонені антибіотики для людини: колістин, енрофлоксацин. Інший препарат містить заборонений тилозин є. І ви уявіть, це ж зрозуміло, якщо людина, ну, середньостатистичний споживач, який не дуже цікавиться тваринами і рідко бачив в житті корову чи козу, а, можливо, і ніколи чи то живого кролика, а тільки в каструлі чи в духовці, да, він думає: та що це єрунда, яка мені різниця, які вакцини чи які ветпрепарати даються тваринам. Але ж якщо вони неякісні, якщо вони не зареєстровані на сайті Держпродслужби, якщо вони не пройшли повний лабораторний контроль з висновками, то там є ці, може... ну, гарантовано, що там можуть бути антибіотики. А якщо це навіть якісний товар з Європейського Союзу, якщо він переміщався не в холодильниках через кордон? Ми ж не знаємо, як, через яку зміну воно їхало, кому хто які відкати платив, да? Чи довго той холодильник, може, в ньому солярка закінчилася, не міг доїхати. От... (Не чути) пішло, да, а потім в людей що відбувається? І ви спитайте в любій лікарні, особливо в дитячій, на скільки на сьогоднішній день збільшилось за останніх там декілька років антибіотикорезистентних ситуацій, коли бактерії людини стійкі до антибіотиків, особливо в дітей, коли тільки формується організм, формуються внутрішні органи.

Алергічні реакції збільшились в Україні на відсотків 40. Просто в аптеці спитайте, на скільки збільшився продаж ліків від алергії. Так це від чого? В першу чергу це від споживання, чим ми харчуємось. Порушення мікрофлори шлунку. А ми знаємо, що таке захворювання шлунку, які наслідки, і чи можна його полікувати, чи ні, що в багатьох випадках це призводить часто навіть до смертельних випадків. Це токсичний вплив на організм людини.

Так що це, шановні друзі, колеги, це не жарти. І чи це фальсифікат, чи це є контрабанда, з якою в першу чергу має держава боротися і всі виконавчі органи влади. І тут потрібно було дьорнуть сюди і митницю, нове керівництво щоб було, і задати питання до них, а чому є контрабанда. Ну, надіємось, нове керівництво впровадить зміни все-таки з антикорупційних органів і швидко призупинить це. Так що давайте працювати над тим, щоб Біотестлаб і всіх інших підприємств, які чесні, порядні, в яких науковці, унікальні працівники, унікальні знання, вже в 2027 році вони мали можливість сплатити не 82 мільйони податків, а 820 мільйонів. Наталія Олександрівна сказала: Дмитро Вікторович, дякую, що ініціювали це засідання, у мене все в ОТГ чудово з грошима. І це все можливо, якщо буде відповідальність, не буде контрабанди і фальсифікату, Тваринницькі комплекси і господарства будуть закуповувати якісну продукцію.

Дякую вам.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Раз ми вже почали говорити про Держспоживслужбу, то вже давайте, Сергій Петрович, ви продовжите цю тему з боку Держспоживслужби.

 

ТКАЧУК С.П. Дякую, Олександр Васильович.

Радий вітати всіх. Саме головне, що по результатах комітетських слухань скажуть: закінчили з детінізацією тим, що «білим» виробникам у 10 раз збільшили норму сплати податків. Тому давайте попрацюємо комплексно над тим, що ми визнаємо дійсно, що це проблема, ми її констатуємо і спільно з асоціацією працюємо завдяки народним депутатам і всім органам, які були долучені до написання Закону 12285-д, який був прийнятий, регуляція у сфері ветеринарних препаратів почала відбуватися крок за кроком. Звичайно, дуже багато нормативних документів потрібно передбачити і написати: це і ліцензійні умови по опту, по роздробу, того що ця діяльність має бути ліцензована.

Станом на зараз реалізація ветеринарних препаратів здійснюється фактично без ліцензування, про що говорять і народні депутати, і інші, що можна придбати лікарські засоби. На жаль, лікарські засоби, і ветеринарні в тому числі, та іншу продукцію можна придбати на маркетплейсах. Після негативного кейса по Молдові, частина виробників тут є присутня, я не знаю, були, не були, у нас дійшло до того, що в нас ліцензіати, легальний бізнес у себе на сайтах виробники розміщував реалізацію ветеринарних препаратів, які пропонували на ринку, які не були зареєстровані. Я не хочу називати прізвище. Наші головні управління контактували безпосередньо з виробниками, щоб позабирали це все з сайтів, того що це було виявлено, а препарат заборонений до реалізації метронідазол, який був виявлений в кормах, що експортувалися до Молдови. Я його замовив на маркетплейсі, його мені принесли особисто на Грінченка, 1, це факт. Чи ми змогли щось зробити в силу наших повноважень? Нічого ми не змогли зробити, бо документи на нього були виписані від невідомого ФОП, який, береш по місцю реєстрації, він зареєстрований в Луганські області. Нічого ми не змогли зробити. Тому ми комунікуємо про те, що з маркетплейсами потрібно чи кіберполіції, чи там Держспецзв’язку, комусь надавати повноваження, хто зможе блокувати маркетплейси по реалізації будь-якої фальсифікованої продукції. У нас така проблема з алкогольною продукцією, що виступають виробники Hennessy, в тетрапаках продають. Це інша проблема, але проблема та ж сама. І поки у нас не буде одного регулятора, хто за поданням будь-якого контролюючого правоохоронного органу зможе зупиняти роботу цих маркетплейсів, ми нічого не зможемо зробити.

В тій частині, що сьогодні і передбачає законодавство, контроль партій вироблених ветеринарних препаратів і які будуть завезені, це передбачається. Підзаконні нормативні акти мають бути спільно з міністерством розроблені. Ці норми починають діяти, якщо я не помиляюсь, в липні 2027 року. Тобто через рік ми маємо взагалі мати всю нормативну базу. Що ми маємо на сьогодні? До прикладу, у нас є підприємства українські, які отримали ліцензії на виробництво ветеринарних препаратів. Але впродовж року чи двох не зареєстрували жодного ветеринарного препарату. Чи ми можемо їх позбавити ліцензії? Не можемо, бо так виписане законодавство. Тоді, яка логіка? Виходить, що хтось має ліцензію, на своїх потужностях щось може виробляти, отримав, але жодного зареєстрованого препарату не виробляє. Тоді що він реалізовує і що продає? Це комплекс заходів, який потрібно здійснювати комплексно. Чи є такі підприємства? Є. У нас сьогодні всього 74 ліцензіати по виробництву ветеринарних препаратів. І без цього законодавчого регулювання повноважень, ну, наші повноваження, окей, є. Дякуючи народним депутатам ми можемо притягнути вже до адміністративної хоча б відповідальності, там штрафні санкції від 69 тисяч гривень розпочинаються. Раніше і цього не було насправді. А те, що в комплексі і кримінальна відповідальність має бути передбачена, далі ми маємо шукати і напрацьовувати механізми як вилучаються ці препарати, хто утилізовує їх. Тому що заплатити адміністративний штраф, коли це масове виробництво, ну, повірте, що 69 тисяч гривень для суб’єкта – це не такі великі кошти. Ми це бачимо по аптечних мережах насправді, коли виконуємо доручення Президента, рішення РНБО по контролю цін в аптеках. Ну, сьогодні дві третіх аптек нас не допускають до перевірок. Їм простіше заплатити 34 тисячі гривень штрафу, не допустити до перевірок, адмінматеріали оскаржуються в суді, десь розтягується це на пів року. Вони розуміють, що вони максимум заплатять два штрафи в рік. Їм вигідніше по 34 тисячі заплатити штраф і продавати далі з націнкою ліки, які успішно продаються. Це констатація факту, те, що відбувається.

Тому без повноважень там в БЕБ, в нашої служби, в поліції, в будь-кого вилучати таку продукцію, це найбільш жорстко буде, тому що такі партії... вилучення всієї партії продукції, ну, я думаю, це буде більш серйозно. Якщо вони знову партію вироблять таку, звичайно, знову партія така буде вилучена. І потрібні інші заходи, бо адміністративний вплив або примус при тому мораторію, який ми маємо, тому що сьогодні перевірки не здійснюються, в нас позапланові перевірки лише відновлені в цьому році, за виключних випадків. Станом на сьогодні по лінії захисту прав споживачів ми не отримували жодного звернення, жоден позаплановий захід не був здійснений. Стосовно ліцензійної перевірки, якщо я не помиляюся, був один захід здійснений в цьому році, коли ми отримали лист з Молдови, яка показала, де в нас у виробника здійснюється на сайті пропозиція по реалізації незареєстрованих ветеринарних препаратів. Оце єдиний захід контролю, який був здійснений в умовах мораторію.

Тому це все потребує комплексного вирішення. Рух цей розпочався, ну, і ми спільно маємо напрацювати, але системно напрацювати. Тому що передбачити один порядок, він такий, от, до прикладу. Я ж кажу, що немає сьогодні в порядку позбавлення ліцензійних умов. До прикладу, якщо хтось отримав ліцензію на виробництво ветеринарної практики, але він не зареєстрував жодного препарату. Давайте через рік будемо позбавляти ліцензії, щоб такий майданчик не був, але ці норми потрібно передбачати.

Аналогічно потрібно бачити, якщо отримав хтось... от ми зараз будемо мати ліцензійні умови – роздріб, опт, не буде там... буде тіньова зайнятість, не буде обігу по податковій і по іншій будемо бачити. Давайте також будемо передбачати ці підстави для позбавлення ліцензій в тих, хто здійснює реалізацію цих ветпрепаратів, тому що це комплексна тіньова зайнятість, заробітні плати. Несплата податків – це ж все про тінь в сфері ветеринарних препаратів, невиключно, що ось нелегальні, є фальсифікат. Ну, мені здається, це комплекс питань і про контрабанду, і про все інше, на які ми маємо знайти комплексне регулювання, щоб мати комплексні відповіді.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Сергій Петрович.

 

_______________. Сергій Петрович, одразу запитання, якщо можна. Ми з вами повністю погоджуємося, що позбавлення ліцензії, якщо немає вироблення, то я думаю, що це не обговорюється, я думаю тут всі учасники з цим погоджуються.

Але питання. У нас же було все прописано, що при видачі ліцензії підтверджуються потужності обладнання, і та сама ветеринарна служба дає це погодження. Як відбувається, що ви бачите виробництво? Ми прийшли тут, ми ж розуміємо, що господарі тут не займаються якоюсь там фальсифікацією, то можна спокійно видавати ліцензію. А якщо це десь якийсь там гараж або щось, і ми розуміємо, що там та ж ветеринарна служба видає, якщо я не помиляюся, видає потужності, які підтверджуються, і потім видається ліцензія, тут можете нам пояснити.

І ще одне питання: Чи є у вас повноваження по контролю за утилізацією, якщо десь ви знайшли продукцію, яка не сертифікована, яка не відповідає і потім її треба утилізувати. Як це відбувається?

 

ТКАЧУК С.П. Вилучити.

 

_______________. Вилучити, да, а потім, хто її контролює для утилізації?

 

ТКАЧУК С.П. Дам дві відповіді. На перше питання по ліцензіях, по виробниках. Дійсно, це там документально перевіряється чи ще щось. За моєї пам’яті здається, жоден виробник ліцензію на виробничу практику не подавав, якщо я не помиляюся, не розглядалися, а у нас лише на ветеринарну практику, це ветлікарні, скажімо, ті, що подають. По видачі ліцензії от там за два роки, коли я в службі, не пам’ятаю таку історію, є видані попередні ліцензії. І я говорю про те, що в них є потужності, навіть є підтвердження, вони отримують ліцензію на виробництво, але вони не реєструють жодного препарату в подальшому. Тоді питання, куди і як вони використовують? І можливості забрати в них ліцензію в такому випадку немає.

 

_______________. Ми говоримо за те, що вони отримували ліцензію ще п’ять років тому, і ви зараз неспроможні...

 

ТКАЧУК С.П. Нічого з ними зробити. Але ми бачимо, що за цих п’ять років вони не зареєстрували жодного ветеринарного препарату. Тоді питання: що ж вони вироблять, що на цих потужностях знаходиться і чому ж вони йшли, отримували...

 

_______________. (Не чути) за це й говорю, що їх скасувати… можливість…

 

_______________. Вони офіційно виробляють по ліцензії. Якщо є ліцензія, виробляють… (Не чути) Один з варіантів.

 

ТКАЧУК С.П. Ну, це один з варіантів, але він... все рівно мали б вироблятися якісь інші зареєстровані препарати, технічно вони так і пояснюють.

Другий момент стосовно утилізації ветеринарних препаратів. Раніше порядку утилізації ветеринарних препаратів не було, він не діяв, він почав діяти лише з набранням чинності от у березні місяці. Ми як служба контрольні функції маємо за контролем по утилізації. Однак ліцензії, хто має право, ліцензує Мінекології ліцензіатів, хто займається утилізацією.

Ми сьогодні маємо проблему самі як служба і ми не можемо утилізувати вакцину із живим вірусом ящуру, яка була закуплена у 2019 році. Я думаю, ви знаєте, і з нею були проблеми, ми її переміщували, яка була арештована, яка знаходилась біля лінії бойових дій, яку ми перевозили, і в екстреному порядку нам зняли правоохоронні органи в минулому, здається, чи в 24-му, в 24-му році арешт і ми перемістили. Ми її самі не можемо утилізувати. Чому? Ліцензіата, хто може утилізувати вакцину із живими вірусами, в Україні немає.

Тому є питання, який препарат? Да, контроль у нас вже з’явився, але питання ще місце, де це все утилізовувати. З живими вірусами це найбільша проблема. Чому? Тому що для роботи в Україні з живими вірусами будь-що, навіть досліджувати в інституті, ми маємо мати лабораторію рівня BSL-3. У нас її немає. Чи ми її  отримаємо? Ну, навряд чи. Вартість будівництва такої лабораторії десь 100 мільйонів доларів, а в іншій...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це по утилізації 100 мільйонів?

 

ТКАЧУК С.П. Ні-ні, це про те, щоб можна було досліджувати якісь ветеринарні препарати, які містять живий вірус. Ну, це приблизно, щоб не закінчилось, там, як кажуть, в Ухані Covid пішов, ну, є рівень акредитації лабораторії. BSL-3 Україна не має ні в сфері медицини, ні в нас в системі лабораторій рівня BSL-3. Тобто щось робити з вакцинами, де є живий вірус, по тому досліджувати, реєструвати чи ще щось, і навіть контролювати партії, для України це проблема і нам як для системи. Тобто, якщо хтось буде завозити такі вакцини і партії ми зобов’язані контролювати, ми це лабораторне дослідження будемо просити здійснювати в інших країнах, в яких є рівень акредитації цієї лабораторії. Бо BSL-3 лабораторій ми не маємо в країні. Це також, ну, як би виклик для системи на майбутнє, і, звичайно, після війни це питання також потрібно буде комплексно вирішувати державі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Тарас Миколайович, продовжуй ту тему. Якраз Сергій Петрович тут вже на питання депутатів відповідав. І нам теж цікаво це питання утилізації, бо воно, я так розумію, проблема в країні одна з найбільших.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую, Олександр Васильович. Вітаю всіх учасників!

Тема важлива. Ми з точки зору поставлених цілей рухаємося абсолютно в правильному напрямку, і точно досягнемо цих цілей. Але, ну, не хочу повторюватися, ми розуміємо, є три компоненти для того, щоб було досягнуто.

Нормативна рамка. Тут якраз дякуємо аграрному комітету, тут дуже багато чого зроблено в межах цього скликання. І дальше продовжуються ініціативи, щоб це вдосконалювати. Потім ми робимо підзаконні акти на рівні міністерства чи готуємо проєкти рішень Кабінету Міністрів України. Ну, тут ще є пласт роботи, який треба зробити, тут сьогодні ініціативи, але це, думаю, якраз з усіх цих трьох компонентів найпростіше в поточних умовах з точки зору реалізації.

Тепер є другий компонент – це інституційна спроможність реалізації цієї нормативної рамки. Ну, вона залишається низькою, ну, просто вона залишається низькою. Дякуємо, ви багато хто підписали правку про заробітну плату ДПСС. Де? Немає. Розуміємо, що це все відкладається, виглядає так, по завершенню воєнного стану, але щоб ми не розуміли, що по-іншому можна буде це змінити швидко. Тому що ми пам’ятаємо ціль.

Європейська модель вона дуже проста: інспектор доброчесний по замовчуванню, звісно, контроль є, але по замовчуванню доброчесний. Над ним немає п’ять комісій, він просто доброчесний і виконує свою функцію, і в більшості випадків навіть не уявляє, що можна працювати по-іншому. Але він забезпечений відповідно всіма умовами, від соціально-економічних гарантій до інших. Ми на шляху до цього, я так скажу, з точки зору нашої інституційної спроможності, і шлях цей попереду. Тому без цього, і це не стосується тільки ДПСС, у нас є колеги з контролюючих органів, з поліції. Сьогодні... я не знаю, чи це допоможе, чи ні по заробітній платі поліції, щоб дальше боротися з кібер, з цими... торгівлею та  іншим, надіємося, що да, але це воно стосується всіх рівнів, де держава має показати інституційну спроможність.

І третій компонент – це інфраструктурна спроможність. Тут також, ми, скажемо, десь прийшли в якусь точку нульову і почали відновлюватися. Так, навіть ДПСС в умовах війни по діоксинах, інших, там міжнародні гранти, відновлюються лабораторії, але з точки зору утилізації багато ще. Просто так склалося, але тільки в лютому розблокувало об’єднане міністерство можливість по утилізації відходів отримати ліцензії іншим, крім тих декількох, які там роками сиділи, поки було Міндовкілля. Все, і це ж... нема, прийдіть – нема. І це зараз пробують, надіємося... не надіємося, слідкуємо, щоб всі люди ці отримали ліцензії і тільки створювались.

Тому що знову ж є два шляхи: державний, но ми прийдемо з будь-якою ініціативою і зрозуміємо, що в період військового стану отримаємо нуль, і приватний, який більш реалістичний, і на нього треба ставити. Але там знову ж воно взаємопов’язано, ніхто в приватне не інвестує, поки це не буде, якщо не будуть працювати правила гри, то я коли ще інвестую? Коли я відкуплю цю лабораторію. Тобто воно все рівно так само буде синхронно, тільки коли перший компонент працює.

Тому з точки зору знову ж, я завжди позитивно, станом на сьогодні краще, ніж було Х років до того. Навіть з точи зору захисту вітчизняного виробника, інші речі, ми до цього рухаємось. Але ще багато роботи попереду. Ми як міністерство, нормативку і ці всі долучаються, на всіх рівнях готові впроваджувати. Так само пам’ятаємо про інші два компоненти, але складно в умовах воєнного часу найти, тому що без ресурсу не буде, і відповідь європейських партнерів насправді досить прагматична і чесна. Це наше внутрішнє завдання. Тобто додаткових коштів на розвиток цього… Тренінги і спільні поїздки – так, це важливо, але це не створить систему. А інше, це наші інвестиції з внутрішніх податків, з Ukraine Facility. На що їх витрачати? Ну, зрозуміло, що зараз треба витрачати на війну. Тому так складається.

Поступово рухаємося. Але знову ж, от ці ініціативи, які сьогодні піднімалися, і там десь і поліція долучиться і інше. Я до того, щоб ми розуміли, що через рік не буде оцієї цілі, але ми на певний відсоток до цього наблизимось. Ми зі своєї сторони зробимо все, щоб цей відсоток був максимальний.

Дякую.

 

_______________. Тарас Миколайович, дозвольте питання? Я так почув, що фальсифікація, вона відбувається в основному на тих підприємствах, які мають ліцензію, але.. Не мають ліцензії, да? Або під їхню ліцензію десь ховаються і так відбувається ця фальсифікація. Тарас Миколайович, скажіть, будь ласка, якщо ми в рамках наших комітетських цих слухань звернемося до вас, щоб, можливо, перевірити ті підприємства, які ліцензії, які були видані колись, щоб перевірити потужності, чи вони є. І у нас є унікальний шанс, коли об’єднали Міністерство екології і Міністерство сільського господарства, економіки, що ми можемо ці ліцензії не тільки, наприклад, по виробництву ветеринарних ліків, а це ще й по утилізації. І воно б було якимось там дорученням від міністерства перевірити ті потужності, які начебто раніше були.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так, а звернення було…(Не чути)

 

_______________. Дивіться… У нас є повноваження перевірити ліцензійні умови, як з’явилося багато цих потужностей, що раніше появилось, а під час війни десь 2 роки взагалі був декларативний принцип, що подали декларативний і в них є ліцензія на виробництво. Сьогодні, якщо будуть відповідні звернення, ми підставу вже маємо, змін для 303-ої нам не потрібно, ми зможемо по територіях виходити…

 

_______________. Так, може, ініціювати цю процедуру, і воно по виробникам, щоб перевірити ті ліцензії і по екології теж, по утилізації.

 

_______________. Із сьогоднішнього рішення ми зможемо винести наказ відповідний, якщо отримаємо, окей.

 

_______________. І по територіях всі  74 ліцензіати, які є.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Просто тут так.

 

_______________. Для поза плану підстава є.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Окей. Якщо всі підтримають, тут, скажімо так, «білий» бізнес присутній, якщо вони вважають, що це буде ефект тут, щоб не вийшло, що ті, хто так старалися…

 

_______________. Самі на себе вийшли. (Шум у залі)

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Спілка, союз підтримає і всі – да, давайте реалізуємо.

 

_______________. Я також маю декілька запитань взагалі до виробників, да, зрозуміти в цілому, яка різниця у фальсифікованих продуктах. І те, що я бачу, там у нас все на українській мові, наші коробки, там немає Китаю або там… Це наш продукт, який виробляється в цілому або розфасовується у нас. Зрозуміти, яка різниця між фальсифікованим товаром, чи це просто незареєстрований продукт, який в цілому у нас не виробляється. Отут різниця є якась чи ні, хтось із виробників може прокоментувати чи ні? Це перше таке, мені хотілося б тут зрозуміти. І запропонувати ще, ми ж по засобах захисту рослин, у нас працює ця модель нормально? Якщо сьогодні господарство не має в себе в площах посівних якихось, наприклад, він не вирощує там гречку, а  купує засоби захисту рослин, які зареєстровані лише на гречці, ну, або там на кукурудзі, він її там не вирощує, то він просто не може їх списати собі. Як отут фальсифікат працює? Якщо людина купує сьогодні фальсифікований продукт, який, наприклад, або не зареєстрований, або ти його не можеш списати, якщо в тебе кури, а ти його купив, зареєстрованого на ВРХ, як ти його можеш зареєструвати і списати? Отут незрозуміло для себе. І хто контролює ці саме?...

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Я думаю, що більшість купує населення…

 

_______________. Ну, населення – це ж доля якась, там 20 відсотків.

 

_______________. Дивіться, є декілька компонентів відповіді на це питання. Ну, юридичного визначення фальсифікату в нас як би немає, тому тут є питання. Ні, дивіться, я говорю в цілому. Те, що ми визначили про вже ВЛЗ, ветеринарні... Це про ветеринарні. Дивіться, ми говоримо коли про кримінальну відповідальність питання, ми неодноразово говорили про харчовий фальсифікат, про ще щось, в нас дуже багато критеріїв нема, тому що є дискусії по цьому. Немає ліцензії, а вироблена якісна продукція, – вважаємо фальсифікатом, не вважаємо фальсифікатом? Ми коли партії контролюємо...

 

_______________. Незареєстрований.

 

_______________. Незареєстрований, завезений. Потім, немає відповідного маркування, або в нас є випадки, коли під одного виробника, легального, виробляють десь і фасують під його лейбою, під брендом, під все, а всередині якість не відповідає.

Ще є яка проблема, ну, насправді, її ми можемо замовчувати. В нас є і тваринні ферми, фермерські господарства, які самі завозять деякі препарати і які не хочуть, щоб служба знала про це, і їх використовують. Це також ненормальна історія насправді, і сьогодні вже регулюється те, що якщо антибіотики, вони мають лише вже через ветеринарну лікарню, ліцензовану, отримувати, виписувати. Ці всі зміни йдуть, тому вони далі мають продовжуватися, бо, якщо ми комплексно не побудуємо систему, яка буде працювати, це дуже багато компонентів. І сьогодні ми, ну, насправді потребуємо цих компонентів надалі.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дивіться, Олександр Васильович питає наступне. От є зараз журнал... (Загальна дискусія) І він потім має… і по податковій, і по іншому, тобто, якщо я купив по перерахунку, тобто чи є такі по перерахунку фальсифікований, чи не вийде потім, що перевіряючий можна це побачити і просто сказати: а що це?

 

_______________. Да, він не зареєстрований, як ти міг його купити і куди ти його?…

 

_______________. Ні, купити ти можеш і куди ти його…

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ні, чи вони у більшості випадків просто за готівку купуються і ніде не проходять по цих журналах.

 

_______________. У журнали вони записують те, що офіційно придбано і зареєстровано. Бо, якщо дивитися це, а журнал вони ведуть правильно. А те, що вони використовують і застосовують, ми ж і в залишках продукції знаходимо відповідні препарати, яких не могло бути.

 

_______________. Тепер наступне питання. Який фальсифікат? Це йде по девешці у вас, більше з цього, чи це по назві йде там препарату якогось, от яким чином?

 

_______________. Є різні види фальсифікату. Тобто я показував визначення цього терміну, воно нове. Тобто ми це в Закон про ветмедицину встановили термін і визначення, що таке фальсифікований ветеринарний лікарський засіб. І туди входить незареєстрований, тобто все те, що не пройшло оцінку на безпечність, на якість і ефективність, є фальсифікатом. Якщо, наприклад, препарат зареєстрований, але є підміна в складі, діюча речовина замість тої, що пройшла реєстрацію, змінили там на дешевшу в десять разів. Це найдорожчий компонент, якщо ми говоримо про компоненти. Не відповідає обсяг, наприклад, написано один обсяг, а там є менше. Тобто ми даємо ветпрепарат… Це все підробка

 

_______________. Підробка зареєстрованих препаратів. Да?

 

_______________. У нас на ринку є підробка зареєстрованих. Є окрема презентація, я не знаю, чи ми встигнемо, покажуть, – а є багато не зареєстрованих. От то, що ми проводили дослідження, у більшості випадків це ті, які не зареєстровані.

 

_______________. Як можна підробити те, що його немає…

 

_______________. Ми говоримо не зареєстровані, а говоримо за підробки як такі, коли замінений… Коробка подібна, а що там у складі, ми не знаємо. Тобто наше розуміння підробки. Тобто це ми собі так придумали, що ми… А всі люди чомусь розуміють це слово по-різному.

 

_______________. Просто те питання, щоб комплексно дати відповідь. Вас цікавить… У нас у державі не побудована система простежуваності ветеринарних препаратів, от вона тільки зараз будується. От якщо вона буде якісно побудована, ми це зможемо…

 

_______________. Ні, я маю на увазі, якщо є перелік зареєстрованих препаратів, яких іде використання у нас в Україні, так чи ні? А все інше ти ж не можеш контролювати. Якщо підприємство купує незареєстрований продукт, то хай воно само відповідає, де воно його взяло…

 

_______________. А хтось постачає…

 

_______________. … вони ніколи не покажуть тій службі, що вони використовують незареєстрований препарат.

 

_______________.  а як він його може списати?

 

_______________. Дивіться, це вже питання до податкової, щоб я… (Загальна дискусія)

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, у нас дуже цікава дискусія, така дуже цікава. Перше, я хочу Дмитру Вікторовичу подякувати за ту тему, яку він так глибоко її під світив. І насправді проблема, я ж не просто там чіплявся ніби там звідки статистика і так дальше.

Давайте собі уявімо з вами тут ситуацію, ми з вами сидимо і кожен з нас, отут сидячих, має пташничок невеличкий на 30 тисяч курей відгодівлі, кожний. Ви собі уявіть, чи є сьогодні інша схема, чи вона одна модифікована схема вирощування курки бройлера для нас всіх буде, як ви думаєте? Одна, напевно, правда, вакцинації і так далі. Ну, давайте перестанемо дурити себе, один одного. Все давно пораховано. Все пораховано. І Нацполіція сидить і так далі, все пораховано. Тобто, якщо пораховані кури, значить, порахована вакцина. Якщо у нас кури не пораховані і вакцина не порахована, а якщо ми забули, глибше ще і кукурудзу порахувати там, так у нас і оказується, і кукурудза не порахована, тому що курей треба чимось годувати. І це ми можемо сьогодні говорити там і за птицю, за вакцину і не тільки за вакцину, можемо говорити про свиней, те ж саме. З ВРХ там трошки гірше, там немає на ринку сьогодні великої рогатої худоби необлікованої, а решта є. І треба чесно говорити, ми маємо з вами стати насправді економічними націоналістами: любити свою країну, чесно платити податки, не боятися сьогодні показувати те, що ми маємо і у нас не буде проблем з законодавством, у нас не буде ні з чим проблем. Друзі мої, їх немає, але просто треба собі дати все від початку й до кінця. Я не буду розповідати дальше, куди ця курка йде, що вона сьогодні на ринку продається, ця курка.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. … ковбаса продається.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Чи як ковбаса продається. І це фальсифікат не про вакцини, це сьогодні фальсифікат про нашу свідомість – свідомість українців, оце фальсифікат. І те, що говорили, і те, що Тарас Миколайович говорив про заробітну плату і так далі, так, от сьогодні все криється у зовсім інших речах насправді. Тому, вибачайте, але ми маємо почати говорити один одному правду і ставати економічними націоналістами, захищати свою економіку так, як це захищають всі країни світу, цивілізовані країни світу.

Вибачте, але це наша реальність і наша правда.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іване Адамовичу, я думаю, що тут багато хто з економічних націоналістів є, але не всі можуть так громко про це говорити. Давайте продовжимо далі. Тут є, в принципі, представники бізнесу, які займаються ветпрепаратами. Я спочатку почну з Ушкалова Валерія Олександровича, – це академік-секретар відділення ветеринарної медицини Національної академії аграрних наук України. Тож почнемо з вас, а потім кожний скаже про свої проблеми, які існують.

 

УШКАЛОВ В.О. Дякую за можливість висказати свою думку.

Шановні колеги, шановне панство, необхідно зазначити, що проблема, яку сьогодні ми обговорюємо, вона має надзвичайно важливе значення і вона актуальна уже не перший, на мою пам’ять, десяток років, скажімо так, проблема фальсифікації. Обіг незареєстрованих, обіг фальсифікованих ветеринарних засобів підриває не лише економічну стабільність доброчесних виробників, яких на нашому ринку всього лише два-три, до п’яти, скажемо так, але і підриває економічний стан держави, підриває її імід,ж нашої держави, особливо перед зарубіжними партнерами, які нам надзвичайно суттєву допомогу надають в цей скрутний час. І на часі це питання вирішити, на часі це питання, є можливості, є інструменти вирішити це. Це в силах Верховної Ради і Держпродспоживслужби, Міністерства економіки, необхідно разом підійти до вирішення цього питання. А наукова спільнота підтримає тими необхідними дослідженнями, якщо вони потрібні будуть для обґрунтування цих заходів.

Дякую дуже.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Колеги, я тоді по списку. У мене є список компаній. Кожен з вас, будь ласка, що хоче висказатись з цієї теми, будь ласка, ми хочемо почути.

Почнемо, Торговий дім Біотестлаб, Семенов Сергій Олександрович, генеральний директор.

 

СЕМЕНОВ С.О. У мене буде коротка презентація. Вітаю!

В Торговому домі сьогодні команда складається орієнтовно з 30 людей. Завдяки цій команді ми змогли по Україні зібрати підробки. Біотестлаб не стала виключенням на сьогоднішній день і стала жертвою також підробок в Україні. Я хочу продемонструвати, наскільки якісно в картинках ми побачимо препарати, які ми збирали по Україні, що майже відрізнити неможливо. Це оскільки тільки ті люди, хто випускають продукти, можуть побачити, порівняти, де саме підробка. Людина-користувач, який приходе в аптеку, він не може зрозуміти, чи є це підробка. Тому це, дійсно, є проблема. Ви на картинках бачите, що візуально зрозуміти, що це підробка, неможливо. Це тільки розуміють ті, хто це виробляє. Колір, розмір, те, що всередині, я не коментую, я взагалі не знаю, що там є, що саме. Розмір коробочки бачите. В інструкції шрифт різний, колір маркування, придатний, дата, серія, розмір шрифту на бутилочці, шприц, який відрізняється від нашого оригінального, колір друку картинки на упаковці. Знову ж таки повторення того, що розмір шрифту в інструкції препарату, по-різному розміщені лінії в самій інструкції. Знову ж таки повторюється маркування назви «Біотестлаб», неправильно написано, колір, розмір. Ось така-от ситуація.

Сьогодні було питання, яким чином можна обраховувати цей обіг препаратів? Якщо задатись цією ціллю, то це можна порахувати, і це потрібно зробити, щоб можна було показати, скільки держава недоотримує щороку коштів по податках, по тому, що продукція, котра не реєструється, держава знову ж таки не отримує кошти за реєстрацію кожного препарату, вартість якого складає орієнтовно 150 тисяч гривень на 4-5 років. Це друге.

Третє. Податки недоотримує. Хтось працює з ПДВ, ФОП, які продають без касових апаратів. Це дуже великі кошти.

Ми колись знову ж таки своєю командою обраховували ці статки, вартість, скільки недоотримує держава, то це мільйон гривень. Тому, якщо потрібно, Біотестлаб також готовий долучитися до того, щоб разом з Держспоживслужбою або з іншими органами таке обрахувати. Це можна зробити на врахуванні, наприклад, сто торгових точок, тисячу торгових точок взяти. Це можна зробити, якщо задатись такою ціллю. У кожної аптеки є своя категорія А, В, С і це можна зробити. Тому давайте боротися разом.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. ... представник комітету, правоохоронного комітету, який... Тут, в принципі, ми говоримо про те, що питання є в безкарності всього цього. Можливо, ми зможемо почути від нашого колеги з правоохоронного комітету Максима Павлюка його бачення.

Чи можна на екран вивести? Максим, ми тебе бачимо. Вірніше, ми бачимо твоє фото, але не бачимо в реалі. Максим!.. Ну, це не Максим. Вдається під’єднати? Так, добре.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Можна ремарочку? Якщо можна, наступні доповідачі хай ще пропозицію (а от вже Макс включився), пропозицію, що ви... тому що сьогодні законодавча влада є, є виконавча влада, ЦОВВ, ветеринарна служба є. Отже, не тільки давайте боротися, які у вас пропозиції? Чітко, що ми повинні врахувати в нашому законодавчому полі, виконавча гілка влади, от саме з пропозицію. Не тільки нам показати, де фальсифікати, а де ні, це для нас неважливо. Нам надо, що зробити, щоб цього не було. З вашого боку, як ви це бачите?

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Степан Миколайович.

Ну, може, нам Максим зможе про це теж зі свого як представник правоохоронного комітету сказати. Максим, ми тебе бачимо і, я сподіваюся, чуємо.

 

ПАВЛЮК М.В. Вітаю, колеги! Дякую, вельмишановне панство, за запрошення. Я надіюсь, мене добре чути?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, чуємо.

 

ПАВЛЮК М.В. На жаль, не зміг бути від самого початку до нинішньої хвилини, дещо пропустив, на превеликий жаль, але тим не менше почув і побачив чудові перші дві презентації. Багато чого вже було сказано з того, що я хотів сказати, можливо я дещо повторюсь, тому перепрошую за це.

Мною в порядку законодавчої ініціативи напрацьований і підготовлений проєкт закону, що передбачає внесення змін до Кримінального кодексу з метою захисту легального ринку ветеринарних лікарських засобів від фальсифікатів, про що сьогодні говорили, що нам необхідно це зробити.

Положення проєкту напрацьованого ґрунтується на міжнародних зобов’язаннях України як однієї із сторін конвенції, яку ратифікували ще в далекому, якщо не помиляюся, 2012 році. Зокрема сьогодні вже згадувалося, що ця конвенція передбачає, що Україна має вжити необхідних законодавчих змін та інших заходів для визначення злочинами за своїм національним законодавством щодо умисного виготовлення підроблених лікарських засобів, в тому числі підроблених ветеринарних лікарських засобів та діючих речовин і умисного постачання, пропозицій постачання, посередництва, торгівлі, зберігання імпорту та експорту підроблених лікарських засобів чи підроблених ветеринарних лікарських засобів та діючих речовин.

Наразі Кримінальним кодексом передбачено кримінальну відповідальність за умисні діяння, предметом яких є фальсифіковані лікарські засоби, у тому числі за контрабанду фальсифікованих лікарських засобів. Але не дивлячись на це, Україна вже тривалий час є стороною цієї конвенції, однак до сьогодні залишаються не криміналізованими умисні діяння, предметом яких є фальсифіковані ветеринарні лікарські засоби та діючі речовини. Відсутність будь-якої відповідальності, звичайно, за фальсифікацію та обіг фальсифікованих ветеринарних лікарських засобів дозволено бути цим явищам в Україні в значних масштабах. І за оцінкою, яку ми вже сьогодні чули, незаконний обіг таких фальсифікованих ветеринарних лікарських засобів складає 3,7 мільярда гривень, це достатньо велика сума, яка могла би потрапити частково і в бюджет державний.

Зважаючи на сказане, метою нашого проєкту, законопроєкту є створення комплексного та дієвого кримінально-правового механізму захисту ринку ветеринарних лікарських засобів від фальсифікації, який є аналогічним до механізму, що наразі встановлений для захисту від фальсифікації ринку звичайних лікарських засобів, які використовуються для людей.

Я, користуючись нагодою, хочу всіх запрошених опрацювати. Я знаю, що сьогодні також запрошені і правоохоронні органи, опрацювати мій законопроєкт. Я скерував до ряду міністерств, до ряду правоохоронних органів порівняльну таблицю, текст законопроєкту та пояснювальну записку. Коротко, ми пропонуємо як авторський колектив внести зміни до 305 статті Кримінального кодексу України щодо контрабанди фальсифікованих ветеринарних лікарських засобів, і конкретно в статтю 231 прим.1 – фальсифікація ветеринарних лікарських засобів. Я думаю, що на першому етапі для того, щоб розпочати дискусію щодо необхідності криміналізації цього процесу, я думаю, цього може буде достатньо для підтримки хоча б в першому читанні даних законодавчих ініціатив. І звичайно, будемо доопрацьовувати до другого читання. Але я прошу сьогодні всіх запрошених долучитись до напрацювання разом з нами даного законопроєкту, і нарешті криміналізувати це ганебне явище, яке наразі діє у нас.

Дякую, колеги.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Максим.

Можливо, є питання, поки Максим ще на зв’язку, до нього? Максим, дякую тобі. Дякую.

 

ПАВЛЮК М.В. Дякую, колеги, за запрошення. Спасибі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді будемо продовжувати наступним чином. Нам бажано від вас, який фідбек, що б ви хотіли змінити для того, щоб працювали на ринку абсолютно легально, нормально, і щоб не було цих компаній, які на сьогодні фактично всіру, вчорну працюють, не сплачують податки, і через те не дають можливості нормальним виробництвам – ті, які правильно працюють, легально працюють, - нормально на цьому ринку, скажімо так, рухатись далі.

Давайте так: Зоетіс Україна, Еверт Віктор Вікторович.

 

ЕВЕРТ В.В. Директор компанії «Зоетіс». Компанія «Зоетіс» є найбільшим виробником ветеринарних препаратів у світі, а також є одним із значних імпортерів високоякісних та інноваційних препаратів в Україні. І питання фальсифікації – це дуже гостре питання. Всі напрацювання дуже підтримуємо, але без чітких правил не буде реалізації. І в нас є закон, який прийнятий і вступив в силу з 1 березня 2026 року, але підзаконних актів немає.

Тому на заклик головуючого, що б я, що б ми пропонували чітко і конструктивно, – це прийняття... Ми в свій час зробили пропозиції до ліцензування роздрібної та оптової торгівлі, умов ліцензування. Прошу розглянути це і прийняти, тому що, поки ми не встановимо правила, ми не можемо встановити методів контролю за цими правилами.

Панове, дякую дуже за увагу і за запрошення.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. А скажіть, будь ласка, а куди ви ці пропозиції надавали?

 

ЕВЕРТ В.В. Куди ми ці пропозиції надавали, пане Дмитро?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. По ліцензуванню ми не отримали, ну, або я пропустив.

 

_______________. Ми надсилали пропозиції від Ветеринарного Альянсу на міністерство і на Держпродспоживслужбу.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Коли?

 

_______________. Місяці три назад.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ігор Миколайович... (Не чути) Просто у нас є група, але у групі нічого не було.

 

_______________. Ми офіційно заслали, ми продублюємо…

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дмитро, дивись я у групі пишу щодня. Ми ж захочемо просто потім знайти реквізити і, може, вони не зареєструвалися і просто казати, що пів року нічого не робить. Чи хочемо все зробити, щоб щось було? Якщо все, щоб було, то треба офіційно заслати, скинути в групі. Я просто здивований, ми реально не можемо знайти експертів для того, щоб тоді ці умови написати, дійсно, а тут виявляється, що все готово просто…(Не чути) зробити. Ну, давайте.

 

_______________. Дамо!

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так, дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Ось частину питань вирішили.

Лісовенко Василь Трохимович. Будь ласка.

 

ЛІСОВЕНКО В.Т. Я з вашого дозволу хочу доповнити деякими, скажімо, пропозиціями до тих виступаючих, які вже сьогодні здійснили свої промови і внесли пропозиції. Ми, виробники з таким великим стажем, наше підприємство, і в даний час багато нашої продукції просто підробляється, і підробляється так гарно, що виявити підробку споживач просто не може. Це сідають спеціалісти по якості, вони вивчають там по різних деталях. І хто це робить? Ну, якраз роблять в основному ті, хто має ліцензію, має виробничі потужності і не має своєї зареєстрованої ніякої продукції. Ми їх знаємо і вони знають, що ми про них знаємо. Ну, ми можемо якимось чином прийти до них і задати питання, і вирішити питання, чи їм мати цю ліцензію, чи не мати. Ми боролися таким власним ресурсом із тими, хто підробляє продукцію. Ну, я хочу сказати так, одних «накрили», вроде б, домовилися з ними, но вони перейшли в другий гараж і виробляють так і дальше цю продукцію. І це як спрут такий, одну голову одрубав – дві виросло. І я хочу сказати, що, ну, ми рахуємо, що це непродуктивна така боротьба. Ми пішли на дистриб’юторів, які закуплять у них дешевше, ну, скажімо так, там 10-15 відсотків дешевше, но у цій продукції абсолютно немає нічого. І та кізочка, яку ви лікували чи намагалися лікувати, вона може навпаки ще більше захворіти.

Тому моя... наша така пропозиція, ну, по-перше, чітко визначити що таке фальсифікат. Тому що лише незареєстрований – це як би одна частина, але крім незареєстрованих, є зареєстровані фальсифікати. Якщо під нашою торговою маркою виробляють, ну, зовсім неякісну продукцію, ну, це страдає не лише споживач, який споживає цю продукцію, страдає імідж компанії, яка виробляє цю продукцію, яка вклала відповідні ресурси.

Тому те, що ввести кримінальну відповідальність – це само собою розуміється, без цього ми не зможемо, ну, перемогти їх. Але потрібно звернути особливу увагу на дистриб’юторів. Вони все знають, ми з ними проводимо відповідну роботу. Вони прямо кажуть: «Да, ми беремо цю продукцію, да, ми заробляємо на цьому». Я думаю, що їм потрібно те заробляння якимось чином показати, що це велика шкода і вони не повинні це робити, і штрафами, і кримінальною відповідальністю.

Дякую за увагу.

 

_______________. А скажіть, будь ласка, а ви звертались в правоохоронні органи? Це БЕБ веде цей напрямок, да? І чи були якісь там дії, що щось давайте так ще? Як реагує БЕБ на це?

 

ЛІСОВЕНКО В.Т. Ніяк не реагує. Вони кажуть, що у них немає відповідних підстав.

 

СОЛОМЧУК Д.В. (Не чути)… підстави.

 

_______________. Ну, я так і говорю. Є офіційна відповідь?

 

ЛІСОВЕНКО В.Т.  Ні, ну, офіційна відповідь... Якщо ми звернулись раз, звернулися інший раз – і реакції немає...

 

_______________. Ну, дивіться, ну, давайте, коли зверталися, от мені цікаво. Бо я розумію, що якщо підприємство звертається в БЕБ, повинна бути дата і відповідь. Чи є така відповідь? Можете нам надати?

 

ЛІСОВЕНКО В.Т. Ну, в нас немає такої відповіді.

 

_______________. Дякую.

 

_______________. Тобто звернення неофіційне, скоріш за все, було. А ще питання. Ви кажете, що... Ну, тобто ви чітко розумієте, де воно там виробляється, куди воно йде. А ви кажете – дистриб’ютор, а як він взагалі? Він бере дешевше на 10-15 відсотків ваш продукт, да? І його це влаштовує. А як він далі його реалізовує? Це ж він незаконно... (Не чути)

 

ЛІСОВЕНКО В.Т. А як він реалізовує? Він через аптечну мережу. Ми маємо, скажімо, дистриб’юторів декілька десятків. Вони беруть у нас продукцію, і по своїй мережі кожен дистриб’ютор має пів сотні, сотню чи дві сотні аптек й інших точок по розповсюдженню.

 

_______________. Зрозуміло. Але ж він повинен походження показати товару, чи ні?

 

ЛІСОВЕНКО В.Т. А він показує походження, що це наша продукція.

 

_______________. А, і він з вами працює, і з ними працює.

 

ЛІСОВЕНКО В.Т. Да, і з нами працює. Ми...

 

_______________. ... (Не чути)

 

_______________. Да, це...

 

ЛІСОВЕНКО В.Т. Ми приїжджаємо на склад до них без попередження і знімаємо наш флакон і їхній. І ми кажемо: слухай, ти в кого взяв? Ну, починає там крутитися як вуж, розказує. Це все нескладно, просто, ну, треба щоб були якісь інструменти, якими можуть там, скажімо, і адміністративні органи, наша там поліція і інші органи, які перевіряють, могли б вплинути на нього. Для нього штрафи, ті, що у нас зараз є, це, ну, таке – комариний укус.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Так, давайте чуть-чуть прискоримося, бо у нас...

 

_______________. Олександр Васильович, я би хотів ще коротко від Біотестлаба добавити. Дивіться, Біотестлаб підтримує позицію введення кримінальної відповідальності. В нас неодноразово так само були зафіксовані випадки підробки нашої продукції. Наші спеціалісти навіть часом, коли приходять з ринку, фідбек от ми бачимо, що продукція, є підозра на фальсифіковану продукцію, перш за все це низька ціна, ми самі проводимо контрольні закупівлі. Скажу відверто, навіть поверхнево, без детального аналізу самого складу, навіть наші спеціалісти не можуть чітко сказати, що це є підроблена продукція. Ми викликали спеціалістів з типографії, як правило. Вони приходять, дивляться, беруть пачки до себе і вже з приладами дивляться: це той pantone, не той pantone, там під мікроскопом, висічка така чи висічка не така. Це навіть ми не говоримо, що навіть пересічний споживач в аптеці може не відрізнити, навіть наші спеціалісти не завжди, аж не провівши аналізи, не можуть відрізнити.

Що стосується тепер звернення чи не звернення, за моєї пам’яті, Біотестлаб, ми офіційно не зверталися. Але ми робили самі контрольні закупівлі. Яка основна проблематика все ж таки? Наші консультації з юристами, коли юристи вивчали це питання, перше – що немає потерпілої особи, да. Бо якщо я десь там, хтось потерпілий, мав би бути потерпілим, а тут потерпілого немає. Немає можливості возбудити якусь там кримінальну справу. Чому? Бо можна возбудити тільки за порушення торгової марки, якось там заплутана історія з тим пов’язана. І ще одне питання, немає знову ж таки уповноваженого органу якоїсь лабораторії, інституту, який би був уповноважений від правоохоронних органів, який би мав право надати, зробити експертизу і чітко визначити, що це фальсифікат. Ну, от наші юристи принаймні, коли вони визначали, було два таких основних. Це, по-перше, немає потерпілого і відповідно немає можливості там прийняти ту чи іншу скаргу.

І друге – це уповноважений контрольний орган. Зверталися самі, от таке каже Василь Трохимович, з аптекою це ж не то, що вони одноразово фальсифікують, вони вам продають, а в них стоїть ящик, це не одиничні випадки, це ящик фальсифікованої продукції. А при тому, що вони в аптеці беруть, ми їм продаємо в тій самій аптеці оригінальну продукцію, вони її там, умовно, розпродали і залишаються ящики біотестлабівські, там навіть наші оригінальні ящики, умовно, поскладали всередину. Але продукція, умовно, фальсифікована.

Робили контрольні закупівлі, ну, що, добре, в крайньому випадку заплатить він штраф. Вони наскільки обнагліли, кажу, що продають, по-перше, оскільки це бізнес, виявляється, що це для них високомаржинальний. Ви ж бачили, у нас система працює 24 години, у нас система водопідготовки працює 24 години. У нас порівняно зі старим підприємством, з якого ми переїхали, витрати на електроенергію у десять разів виросли. Якщо ми платили 400 тисяч у місяць, ми зараз платимо 4 мільйони у місяць. А у них в тих гаражах, умовно, і навіть на підприємствах, можливо вони тих витрат не несуть, там витрат цих немає.

Тому ми приєднуємося, абсолютно підтримую Василя Трохимовича. Ми бачимо: це введення кримінальної відповідальності і поглиблення, тобто посилення можливості, це збільшення штрафів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, по штрафах зрозуміло. А от, Сергій Петрович, а подивитися, наприклад, що це є фальсифікат чи ні, є можливість у лабораторії, які при Держпродспоживслужбі?

 

ТКАЧУК С.П. Зареєстровані препарати, які досліджувалися, реєстраційні досьє є чим перевірити, то у наших інститутах є можливість перевірити

 

_______________. … вакцини.

 

ТКАЧУК С.П. Навіть і вакцини… Крім живих вірусів. Крім живих, да. А всі інші у нас акредитація BSL-2 нашого інституту…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. От, наприклад, зробили контрольну закупку, є бачення, що це не оригінал.

 

ТКАЧУК С.П. Ми можемо провести…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви провели, виявили. Навіть тут, як говорять, що знають, в яких гаражах це виробляється. А далі що?

 

ТКАЧУК С.П. Якщо в гаражах немає суб’єкта господарювання, то ми по факту до них вийти взагалі не можемо як контролюючий орган. А якщо це в аптеці чи ще десь, ми можемо вийти і накласти адміністративне стягнення і все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А поліція може вийти, а ви з нею прийти, як зараз ТЦК робить?

 

ТКАЧУК С.П. Ну, якщо нас залучать в рамках ухвали спеціаліста, ми спеціалістів завжди надаємо  (Не чути)…

 

_______________. Або потім позбавлення ліцензії.

 

ТКАЧУК С.П. Да. Але питання, чи позбавлення ліцензії вирішить питання, по ветаптеках.

 

_______________. Я думаю, що да.

 

ТКАЧУК С.П.  Ну, якщо думка мене цікавить… Це про виробництво. (Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Держспоживслужба не може зайти, може тільки поліція зайти.

 

_______________. Поліція, тут вже кримінальна справа…

 

ТКАЧУК С.П. Просто кримінальна справа, якщо буде відповідальність, да, а так досліджувати…

 

_______________. Якщо відкривається кримінальне провадження.

 

ТКАЧУК С.П. По якій статті?

 

_______________. Фальсифікат.

 

ТКАЧУК С.П. Це якщо вона буде.

 

_______________. І порушення там…

 

ТКАЧУК С.П.  Це якщо буде стаття, то да, тоді воно зніметься.

 

_______________. А зараз статті такої немає?

 

ТКАЧУК С.П. Немає кримінальної відповідальності по ВЛЗ взагалі ніякої. Немає, просто немає, і все закінчується адміністративним штрафом.

 

_______________. (Не чути)… тоді в правоохоронний комітет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Продовжуємо. (Не розбірливо) Андрій Валерійович, Ветсинтез.

 

_______________. Да, Ветсинтез. Шановний Олександр Васильович,  Тарас Миколайович, колеги, партнери, запрошені, для мене велика честь сьогодні представляти підприємство «Ветсинтез». Ми як великий виробник ветеринарних лікарських засобів усвідомлюємо, що наша продукція – не просто комерційний… (Не чути), це інструмент захисту, від якого залежить стабільність сьогодні в тваринництві. Масштабне фармацевтичне виробництво на сьогодні – це величезна відповідальність. Кожна ампула, кожен флакон, кожен кілограм преміксу, які виходять з наших конвеєрів, мають гарантувати стовідсоткову ефективність та безпеку. Свою місію як лідерів ринку ми реалізуємо через три головні напрямки. Это перше – безкомпромісні стандарти якості, це захист ринку від нелегальної продукції, а також це інновації, це науковий підхід.

Які ви клики стоять в нас... нам на завтра? Это подальша гармонізація до європейського стандарту, розширення експортного потенціалу української ветеринарної фармації та очищення ринку від фальсифікату, як казав Сергій Петрович, через запуск ефективних цифрових інструментів простежуваності. Ми готові до співпраці з компетентними органами, з асоціаціями.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Симоненко Інна Миколаївна.

 

СИМОНЕНКО І.М. Добрий день! Мене звуть Інна Симоненко, я представляю Асоціацію виробників молока і компанію «Декавіт», дистриб’ютора ветеринарних препаратів. Сьогодні ми більше говоримо не про якість препаратів, ми говоримо про національну безпеку. Тому що фальсифікат – це втрати для бізнесу, для держави, це ризики для здоров’я нації. Фальсифікат, потрапляючи на господарство, приносить збитки, не тільки вартість упаковки, це неефективне лікування, це втрати на додаткове лікування, втрати продуктивності тварини й іноді навіть даже втрата самої тварини. Також завжди є ризики залишків лікарських засобів в продукції і відповідно репутаційні проблеми для всього ринку.

Хто втрачає? Українські виробники, які слідкують за контролем якості своїх препаратів. Офіційні імпортери, які платять мито і податки при імпорті; легальні дистриб’ютори, які організовують правильне зберігання і логістику препаратів; фермери, ветеринарні лікарі, які втрачають репутацію через неправильне неефективне лікування, і держава, яка втрачає податки і експортний потенціал.

Про технологічність підробок уже сьогодні розповідали. І їх дуже важко ідентифікувати, навіть коли фальсифікати і оригінальний препарат знаходяться поряд. Тому на сьогоднішній день ми можемо сказати, що паперові захисні методи майже вже не працюють. Голограми і маркування дуже просто підробити, і фізичний контроль вторинної упаковки повністю теж не може побороти фальсифікати. Відповідно потрібні інші методи додаткові боротьби з фальсифікатами. З одного боку це ліцензування всіх операторів ринка: це виробник, дистриб’ютор, роздрібна точка. З іншого боку – покращення контролю і можливості вхідного контролю для операторів ринку. Тобто любий фахівець на фермі, у ветеринарній аптеці повинен мати доступ до інформації по препарату, де він вироблений, чи він дійсно розмитнений, якщо це стосується імпорту. Потрібен доступ до документів з приводу якості препаратів. Також потрібна інформація відкрита, чи є постачальник офіційним дистриб’ютором цих препаратів.

Проблема фальсифікату – це не тільки проблема ветеринарного ринку України. Тому, мені здається, непотрібно вигадувати новий велосипед, потрібно подивитися, з одного боку, на досвід закордонний по боротьбі з підробками. З іншого боку, можна подивитися на ринки споріднені, які пройшли уже цей шлях в Україні. Наприклад, фармринок, він пройшов важкий шлях від хаосу продажів і до жорсткої регуляції. В 90-х роках можна було медикаменти купити на базарі з рук, ну, чуть не там, де картоплю продають. Зараз це уже просто реально неможливо.

Якими інструментами користується на сьогоднішній день фарма? Перше – це цифрова верифікація. Тобто мова йде вже про ідентифікацію не серії, а кожної упаковки препарату. Автоматизація, трек-енд-трейс – відстеження руху від заводу до кінцевого споживача, посилення відповідальності, кримінальної в тому числі, за підробку і за продаж фальсифікатів. Обов’язкове ліцензування, про яке я вже говорила, кожної ланки ветеринарного ринку. Швидке реагування, правила, контроль і вилучення небезпечних «сірих» препаратів з обігу і інформування інших операторів ринку. Міжнародна співпраця дає можливість швидко ідентифікувати і вилучати серії товарів, які уже признані фальсифікатами десь за кордоном. Навчання закупівельників правилам безпеки і... Ну, в принципі, це основне – те, чим фарма, в принципі, регулює і контролює обіг препаратів.

Для української молочної ферми якісний ветеринарний препарат –  це не про ціну. Це про виживання бізнесу, здоров’я нації і експортного потенціалу України. Боротьба з фальсифікатом – це єдиний фронт для держави і ветеринарного бізнесу. Борімося – і поборемо!

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будемо пришвидшуватися. Солодовник Наталія Сергіївна, Біофарм.

 

СОЛОДОВНИК Н.С. Так, я представляю компанію «Біофарм». Нам вже 31 рік, ми на ринку вже давно. І чим я можу доповнити те, що сказали мої колеги? Що ми – чесні виробники ветеринарних лікарських засобів, несемо дуже колосальні затрати, це не тільки матеріальні, але і ресурси людей. Зараз спеціалістів в нашій отрасли знайти дуже важко, щоб їх утримувати, ми платимо великі зарплати. Цього ті, хто підробляють ветеринарні лікарські засоби, звісно, не роблять, у них затрати значно нижчі. Це доходить до того, що в мене були випадки, коли я питаюся продати свої лікарські засоби за кордон і я не проходжу по ціні, а потім до мене приходить запрос від закордонної компанії, вони мені кажуть: от ми от вас отримали ветеринарні лікарські засоби. І я бачу, що там, ну, чиста підробка. То єсть я не проходжу по ціні, а фальсифікатори з України, вони в Україні виробили під моїм брендом і вивезли. У них це вийшло, тому що вони по ціні проходять. Вони не вкладаються в науку, не вкладаються в обладнання, не вкладаються в якісні діючі засоби. Вони це не контролюють. А у нас за счет всього цього собівартість дуже висока. От нам важко вийти на експорт, наприклад, у нас дуже мало експорту. Але, я ж кажу, ну, це для мене був самий такий випадок, що, знаєте, в Україні, тут нікого не здивуєш, тут це, от скільки я працюю, я працюю вже в Біофармі більше 20 років, 20 років ми бачимо, що постійно ринок наповнений.

 

_______________. Стабільність.

 

СОЛОДОВНИК Н.С. Так, фальсифікатом.

Тому що, ну, розумієте, от лозунг нашої компанії: якість та традиції. Ми за якість боремося, ми контролюємо все, вхідну продукцію, ну, вхідні матеріали, кожну серію. Але в той же час на ринку повно нашого фальсифікату. Ну, на ринку України, то ще одне, а я ж кажу, у мене були випадки, коли з-за кордону зверталися і присилали фотографії, а це не мої.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Дякую, Наталя Сергіївна.

Зараз декілька людей, які представляють тваринницькі господарства: Демидюк Назар Андрійович, товариство «Чайка Агро».

 

ДЕМИДЮК Н.А. Добрий день! Представляю галузь птахівництва. Спілкуючись з колегами по птахівництву, неодноразово помічали, що стикаємося з такими ситуаціями, коли надходить ветеринарний препарат, зокрема, антибіотик з чинним реєстраційним посвідченням, але він може за ефективністю відрізнятися між партіями. Тобто приїжджає антибіотик до нас, ми купуємо з тією ж самою назвою, з тим самим виробником – і один раз він працює дуже ефективно, на інший раз ми його розводимо, він погано розчиняється і взагалі неефективний. Тобто створюється враження, що в Україну під чинним реєстраційним посвідченням завозиться щось інше або інший рівень чистоти.

Так само зустрічалися випадки на ринку, що вітчизняний ветеринарний препарат 50-відсотковий, наприклад, антибіотик є дешевшим за імпортний 60-відсотковий. Чому так, питання відкрите залишається. Такі препарати часто не забезпечують лікувального ефекту, що призводить до втрати ефективності лікування і викликає антибіотикорезистентність.

Хотів би зупинитися ще на економічних збитках, що на сьогоднішній день збільшення платежу на один-два відсотки тягне за собою сотні тисяч гривень. Якщо ми говоримо про порушення, вибачаюся, якщо ми говоримо про зниження середньодобових приростів, погіршення конверсії корму або наслідки неефективної вакцинації, це вже інші суми мільйонних збитків.

Тому для галузі птахівництва якісний ветеринарний препарат – це не питання комфорту чи вибору, це питання виживання поголів’я, стабільності виробництва та продовольчої безпеки в цілому. Тому потрібно, на мою думку, робити, я повторюся, контрольні закупи, лабораторні дослідження та краще моніторити імпорт ветеринарних препаратів.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Іваниця Ігор Олександрович, Терезине.

 

ІВАНИЦЯ І.О. Дякую, дякую за надане слово.

І тут ми говорили про виробництво, про контроль. Давайте поговоримо про те, чи той, хто застосовує ці препарати, може відрізнити фальсифікат від якісного препарату. Чи достатній рівень підготовки фахівців? Чи немає у нас кадрового голоду, якщо ми говоримо про молочне скотарство? Чому я ставлю це питання на першу чергу? Тому що зараз молочне скотарство дуже багато набирає молодих фахівців, а це зовсім інше покоління, це вже смарт-покоління. Якщо ми візьмемо два препарати навіть фальсифіковані, де є інструкція, і де немає інструкції, – одному і в другому випадку студент, який прийде на роботу, він її переглядати не буде. Чому? Тому що вони вчаться з гаджетами, з телефоном, у них електронні щоденники і папірця вони в руках не тримають, в першу чергу.

По-друге…

 

_______________.  (Не чути)…

 

ІВАНИЦЯ І.О. Що маємо, то маємо. Тому що у нас середній вік як би ветеринарних фахівців є або 20-25 років, або 60, якщо ми говоримо про далекі колгоспи, які ще досі існують. Тому в першу чергу, я думаю, звернуся до Біотестлаб. Будь ласка, на даній упаковці робіть, як справа від мене, QR-код. Тоді вони через гаджет будуть отримувати якусь якісну інформацію, і зможуть ту інформацію порівняти між фальсифікатом і якісною продукцією. А від цього в саму першу чергу залежить що? – Здоров’я і благополуччя тварин.

Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую. Зрозуміло.

Чернічко Галина, це Всеукраїнська асоціація прогресивних ветеринарів і професійних кінологів України.

 

ЧЕРНІЧКО Г.О. Добрий день, шановне панство. Я дуже дякую всім, хто долучився до того, щоб і мене запросити, тому що я на сьогодні представляю не просто асоціацію якихось людей, а я на сьогодні є власником ветеринарного бізнесу більше 20 років, я власник ветеринарної клініки і я є досить відомий у світі заводчик собак англійський кокер-спанієль.

Чому я хочу на цьому зупинитися і показати вам різні сторони, як впливає фальсифікат і не просто фальсифікат, а недобросовісні, назвемо їх, людьми, які просто нічого не вкладають ні в державу, нічого не вкладають ні в роботу, просто отримують якісь кошти за рахунок чиєїсь праці. Особисто я зіштовхуюсь з тим, що у нас вигорають кадри. Чому вигорають кадри? Тому що всі, хто приходять працювати ветеринарним лікарем, спочатку люблять тварин, потім їм доводиться працювати з людьми. І коли не працює препарат, відбуваються конфлікти, і люди просто змінюють професію. Це перший момент, про який потрібно сказати.

Другий момент. Ми маємо однозначно прославляти українське. І сьогодні для мене було величезне відкриття, насправді для мене, для людини, яка за все українське, яка представляє Україну в світі. Мої собаки сьогодні одні з найвідоміших у світі і це серйозно, потрібно звертати увагу і на селекцію. Тому що, наприклад, якщо ми звертаємося до генетичних тестів, у нас є породи, які не всі можуть отримувати всі препарати, і на це треба зважати.

Другий момент. Дуже важливо, перепрошую, я трошечки хвилююсь, дуже важливо мати дослідницькі центри на території України. Чому? Тому що навіть представники міжнародних компаній завозять препарати, представництво в Україні не несе відповідальності. Я особисто зіштовхнулася з тим, що просто антигельмінтик молодому поголів’ю собак, лінії яких нема ніде в світі, примінила своїм собакам, і, на жаль, у мене пів помета загинуло. Більше немає цих ліній у світі. Добре, що я – ветеринарний лікар і половину я врятувала. А іншу половину, коли я звернулася до тих представників, які є на території України, мені сказали: добре ми дамо заявку, але ви перша і єдина, хто звернувся. Це все потрібно контролювати. Тому що ми втрачаємо спеціалістів, ми втрачаємо ім’я українських препаратів. Ми вже всі сьогодні, на жаль, але й на щастя, відчули, що українське є найкраще. Тому що мій улюблений реально Флоксі-спрей сьогодні, який лікує і людей, я зараз побачила, чому він інколи не працює. Тому що ти як ветеринарний лікар призначаєш препарат, а потім не розумієш, тобі власники кажуть: «Ми його применяли, він не працює».

І хочу завершити тим, що, коли ми боремося, знаєте, зараз з вітряними мельницями, тому що нам треба, щоб попит був, попит був саме на наше, справжнє і українське. На фальсифікат попит є тільки тому, що він дешевший, тому що ми не зважаємо на селекціонерів. А я вам хочу сказати як заводчик: коли в тебе 30 собак, ти будеш думати, добре, я мислю по-іншому, тому що в мене є інші можливості і в мене є розум ветеринарного лікаря. Але заводчик, який не має цієї освіти, який буде брати те, що дешевше. Вже не буду вас вникати в ті моменти, коли є автоімунні анемії, тому що людина прийшла в клініку і купила те, що дешевше, бо в неї 10 собак, а вона сьогодні після повномасштабного вторгнення втратила все.

Тому я пропоную співпрацю із кінологічною асоціацією, збирати відгуки від власників розплідника, тому що це на сьогодні наша репутація. Тому що те, що власник розплідника порекомендує, те піде в світ і буде остаточним споживачем.

Я щиро дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пані Галина.

І Мачуський Олександр. Це керівник мережі ветеринарних клінік.

 

МАЧУСЬКИЙ О.В. Доброго дня, шановний голово, шановні учасники, присутні. Сьогодні вже говорили про ринок, про препарати. Я хотів би звернути трохи увагу на ветеринарну професію лікаря ветеринарної медицини. Насправді це важкий хліб, важка праця, і в умовах повномасштабної війни тиск на кожного лікаря збільшився. У нас непроста епізоотична ситуація в країні, всі ми про це знаємо. Також колеги говорили про те, що є нехватка кадрів. І для нас взагалі, ветеринарних лікарів – це ремісники,  для нас якісний ветеринарний препарат – це якісний інструмент, яким ми працюємо.

Більше того, ветеринарна спільнота практикуючих лікарів, намагається слідувати світовим трендам. Ми намагаємося розвиватися, впроваджувати протоколи лікування, які є рекомендованими міжнародними асоціаціями і широко застосовуються у світі. До речі, от ми знаходимося у чудовому місті Васильків, яке славиться не лише тим, що тут є потужна військова інфраструктура, тут є така чудова виробнича компанія, як «Біотестлаб». Тут також є клініки ветеринарні непродуктивних тварин, які виконують унікальні не лише в Україні, а й у світі унікальні операції неврологічні, ортопедичні, тут у Василькові навіть є ці клініки.

Тому, повертаючись до питання тіньового ринку, хотілося б розподілити дане питання на дві складові. Перша складова – це підробка зареєстрованих препаратів. Особиста думка, що тут взагалі не може бути компромісів і має бути нульова толерантність. І Василь Олександрович показав чудову таблицю з термінами, штрафами, ув’язненнями, і тут не може бути компромісів, це потрібно на такому рівні запроваджувати.

Інша складова – це обіг незареєстрованих препаратів. Чому це відбувається? Це відбувається тому, що є запит. Звідки береться цей запит? Запит береться з сучасних протоколів лікування, з того, що є на міжнародному ринку є на Заході, і потрібні ці інструменти, так, і відповідно з’являються ті, скажімо, підприємці, які готові надати практикуючим лікарям ці інструменти, не дивлячись на те, що вони незареєстровані. Чому вони незареєстровані? Це окрема тема і ми будемо її касатися.

Повертаючись, також хотілося б прокоментувати одне із питань народних депутатів стосовно того, що як списується. Справа в тому, якщо купується незареєстрований ветеринарний препарат, то у видатковій накладній він не йде під своєю назвою, він йде підмінною накладною, де дається якийсь витратник, який потім автоматично списується. Тобто такі препарати потім, не виникає навіть і потреби їх списувати, тому що вони не заходять офіційно навіть при купівлі за безготівковий рахунок.

Так-от повертаючись до прикладної частини, так як просив голова одразу з рекомендаціями, то дійсно важливим є створити систему контролю тіньового ринку, але вона не має зводитися лише до покарання останньої ланки, тобто лікаря, потрібно комплексно підходити до цього питання. А також хотілося б принагідно звернутися до вітчизняних виробників ветеринарних препаратів. У нас є перелік, у нас є запит. Ми вже неодноразово намагалися комунікувати. У нас є запит на сучасні препарати, ті, які незареєстровані. І це, як мені здається, поле для розгляду і розвитку вітчизняних виробників, і так само задоволення того попиту на обіг незареєстрованих препаратів, який наразі є.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, пане Олександре.

В принципі, слушні зауваження були. У нас всі, хто був в списку, вже змогли висказатись. Якщо є бажання ще в когось декілька слів сказати.

Окей. Тоді Олександр Георгійович – секретар нашого…

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Шановний Олександр Васильович, шановні присутні учасники слухань! Дійсно ретельно готувались до них, і майже два місяці була співпраця з асоціацією і нашим секретаріатом, і напрацьований проєкт рекомендацій, який було в п’ятницю розіслано як проєкт. Але за результатами обговорення я вже бачу, що цього недостатньо. І дійсно проблема дуже серйозна, значуща і вийшла на такий рівень. Ми вже чули проблеми фальсифікату на наших слуханнях з питань молочної галузі, молочної продукції. Це вже фактично другий такий випадок. Можливо, звернутися і до Кабінету Міністрів щодо загальної проблеми фальсифікації в країні, про що говорив Іван Адамович. Розширити проблему боротьби з тіньовим ринком, про що говорив Дмитро Вікторович, зверненням про боротьбу з контрабандою, звернутися до митниці. А також продумати, підтримати ініціативи пана Максима Павлюка. У нас це було щодо співпраці з Комітетом правоохоронної діяльності, цей пункт у нас є. А от що стосується блоку правоохоронних органів, БЕБ, Національної поліції, напевне нам потрібно в цьому напрямку ще доопрацювати однозначно.

І за узагальненнями сьогоднішньої стенограми буде зроблена паперова стенограма, ми її проаналізуємо і надамо ще конкретні пропозиції, а ви внесете це на одне з наступних засідань нашого комітету.

Дякую всім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Олександр Георгійович.

І, можливо, хто не висказався чи хоче сформулювати більш ретельно свої пропозиції, ви можете нам надіслати. Все одно коли ми будемо готувати цей документ для голосування на комітеті, для розгляду на комітеті, то ще є час і ми можемо це сформулювати, і потім надіслати на Кабмін, на Прем’єр-міністра. І до речі, дійсно, так як ця тема, яку ми тут почали розглядати, вона така дуже, скажемо, чутлива, да, дуже чутлива, то ми будемо продовжувати цим займатися. І нам потрібно буде дійсно від вас фідбеки, можливо, ще не один раз зустрінемося для того, щоб зробити такі напрацювання. Це і не тільки стосується наших колег з правоохоронного комітету, тут багато чого стосується й інших комітетів, і нашого в тому числі. Можливо, ми зможемо зробити це на рівні чи законодавства, чи, можливо, підзаконними актами вже наші колеги з Кабміну зможуть теж відпрацювати. І тут треба ваша залученість у ці процеси.

Тому я вам усім дуже дякую. Сьогодні комітетські слухання ми завершуємо. І як сказав наш секретар, голова секретаріату, то ми всі ці пропозиції зараз зможемо узагальнити і вже розглянути на найближчому комітеті. Всім дякую.