2 травня 2023 року Верховна Рада України ухвалила Закон про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення правового регулювання вчинення нотаріальних та реєстраційних дій при набутті прав на земельні ділянки (реєстр. № 7532).
Законом пропонується, зокрема:
- встановити, що перевірка відповідності набувача земельної ділянки сільськогосподарського призначення вимогам, визначеним Земельним кодексом України, не здійснюється при набутті у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення: для ведення садівництва площею, що не перевищує 0,25 га, і земельних ділянок для ведення особистого селянського господарства площею до 2 га, розташованих в межах населених пунктів. Перед укладенням договору щодо переходу права власності на такі земельні ділянки їх набувач заявляє про дотримання вимог, визначених Земельним кодексом України, шляхом подання нотаріусу, що посвідчує відповідний правочин, відповідної заяви;
- визначити, що площа земельних ділянок сільськогосподарського призначення, що належать на праві спільної сумісної власності подружжю, враховується до загальної площі земельних ділянок сільськогосподарського призначення лише того з подружжя (колишнього подружжя), за ким зареєстровано право власності.
- надати можливість передавати переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення лише на певний строк, а не безстроково, як має місце зараз;
- розширити перелік осіб, яким заборонено набувати у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення, включивши до нього учасників (акціонерів, членів) або кінцевих бенефіціарних власників юридичних осіб, до яких застосовано санкції;
- встановити, що у разі державної реєстрації набуття права власності на земельну ділянку сільськогосподарського призначення за суб’єктом переважного права чи державної реєстрації припинення права оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення одночасно проводиться державна реєстрація припинення переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, зареєстрованого в Державному реєстрі прав, без подання відповідної заяви заявником;
- визначити, що перехід до довірчого власника земельної ділянки прав та обов’язків власника земельної ділянки за договорами оренди, емфітевзису, суперфіцію, договорами про встановлення земельного сервітуту здійснюється лише тоді, коли у зв’язку із встановленням довірчої власності право власності на цю земельну ділянку припиняється;
- дозволити проведення комунальними землевпорядними підприємствам землевпорядних робіт на землях комунальної власності при розробленні проектів землеустрою щодо встановлення меж територій територіальних громад, проектів землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об’єктів, технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель;
- уточнити положення щодо механізму застави права оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення та права користування чужою земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис), права користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій);
- узгодити вимоги щодо мінімальних строків оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення з вимогами Законів України «Про військово-цивільні адміністрації», «Про правовий режим воєнного стану» стосовно максимального строку, на який майно комунальної власності може бути передано в оренду військовими, військово-цивільними адміністраціями.