07 вересня 16:29
Комітетом з питань аграрної політики та земельних відносин проведено зустріч щодо проблемних питань стосовно перевезення сільськогосподарської продукції залізничним транспортом докладніше
04 вересня 17:15
Верховна Рада України прийняла Закон України про визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України щодо державного регулювання виробництва і реалізації цукру докладніше
03 вересня 14:09
Комітетом з питань аграрної політики та земельних відносин проведено нараду щодо проблем із перевезення зерна та олійних культур, продуктів їх переробки та цукру залізничним транспортом докладніше
27 серпня 17:30
Комітетом з питань аграрної політики та земельних відносин проведено круглий стіл на тему: «Пріоритетні завдання Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин на період роботи дев’ятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання» докладніше
13 липня 11:15
Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин затвердив звіт про роботу Комітету за період роботи восьмої сесії, план роботи Комітету на період роботи дев’ятої сесії, а також пропозиції до проекту порядку денного дев’ятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання докладніше
11 липня 17:30
Комітетом з питань аграрної політики та земельних відносин проведено круглий стіл на тему: «Стан, проблеми та перспективи розвитку молочної галузі України» докладніше
10 липня 17:45
Верховна Рада України відхилила проект Закону України про основні засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку (реєстр. № 8171) докладніше
10 липня 17:30
Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання проведення деяких фітосанітарних процедур» докладніше
27 листопада 2017, 14:44

Стенограма засідання Комітету № 64 від 14.11.2017

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин

14 листопада 2017 року

Веде засідання Заступник голови Комітету БАКУМЕНКО О.Б.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добрий день, шановні народні депутати! 16 депутатів зареєстровані, є кворум.

Тому є пропозиція почати нашу роботу. У нас, порядок денний у вас на руках. Є якісь доповнення у народних депутатів до порядку денного?

Тому прошу проголосувати порядок денний. Хто – за? Проти? Утримались? Порядок денний прийнято.

Перше питання порядку денного: про результати проведеного Рахунковою палатою аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих на розвиток рибного господарства в 2015-2016 роках. Доповідає Кравченко Андрій Михайлович, т. в. о. голови Державного агентства рибного господарства України. Прошу вас.

 

КРАВЧЕНКО А.М. Доброго дня, шановні народні депутати! Доброго дня, шановний головуючий і запрошені! Відповідно до плану роботи Рахункової палати, у другому кварталі поточного року було проведено аудит ефективності використання державних коштів, які спрямовані на розвиток рибного господарства.

Метою аудиту було встановлення фактичного стану справ, надання оцінки ефективності використання бюджетних коштів, спрямованих на розвиток рибного господарства, законності, своєчасності і повноти прийняття управлінських рішень учасниками бюджетного процесу. Аудит було проведено з 20.03.17 по 09.06.17 року.

Рішенням рахункової палати від 11 липня 17 року встановлено, що, наступне: у зв'язку з незабезпеченням коштів Державного агентства рибного господарства у 15-у і 16 роках, виконання бюджетної програми було здійснено в неповному обсязі. Рахункова палата зазначила, що обсяг фінансування Державного агентства рибного господарства було, кошти було виділено в обсязі трохи, дещо більше ніж на 30 відсотків від загальної потреби.

Також Рахункова палата зазначила, що Державна цільова програма розвитку рибного господарства до 16 року не була виконана у повному обсязі у зв'язку з недостатнім фінансуванням, а саме: фінансування за 4 роки було близько 3,5 відсотків від загальної потреби. І це призвело до того, що не було досягнуто загальної мети програми, не створено сприятливих умов для розвитку забезпечення законодавчих, економічних підстав для розвитку конкурентоспроможності даної галузі.

Рахункова палата зазначила стосовно повільних темпів реорганізації Держрибагентства. Зокрема, у 2015 році була прийнята реформа рибної галузі, якою передбачається ліквідація старих територіальних управлінь та створення управлінь Держрибагентства в регіонах. Станом на 08.11.2017 року з 26 територіальних органів Держрибагентства проведено державну реєстрацію  22 територіальних органів.  У двох територіальних управліннях сталась критична  ситуація у зв'язку з заблокуванням рішення конкурсної комісії, саме судовим рішенням, і , практично, протягом року йшли судові позови, судова дискусія стосовно законності  ухвалення рішення. Лише у вересні поточного року рішенням суду відхилено позовну заяву, і ми зможемо запустити два управління, а це мається на увазі в Херсонській та Львівській області.

На даний час триває процедура проведення спеціальної перевірки цих керівників, і загальна інформація стосовно затримання у реформуванні територіальних управлінь пояснюється наступним: відповідно до законодавства ми повинні провести конкурси по новому Закону, за результатом конкурсів проводиться… узгоджується кандидат з керівником міністерства – міністром аграрної політики, а також головою облдержадміністрації. А також проводиться спецперевірка. Це пояснюється тим, що по ряду регіонів керівники на даний час не призначені, але постійно системно тривають конкурси, і ми проводимо добір керівників територіальних управлінь.

За результатами аудиту було надано рекомендації з удосконалення процесів управління і використання коштів Державного бюджету, які відображені у рішенні Рахункової  палати від 11.07-го. На виконання рішення Рахункової палати Держрибагентством було оперативно підготовлено та затверджено план заходів стосовно усунення недоліків, які були встановлені під час проведення перевірки, які передбачають розроблення та  прийняття законодавчих та нормативних правових актів для забезпечення діяльності Державного агентства рибного господарства. Зокрема, Державним агентством рибного господарства розроблено проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства". На даний час цей законопроект проходить погодження у Міністерстві аграрної.

Також Державним агентством рибного господарства оперативно розроблено проект Закону про внесення змін до Закону України про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних ресурсів стосовно реєстрації суден флоту рибної промисловості. Законопроект погоджено з усіма центральними органами виконавчої влади, Міністерством аграрної політики та готовий до подання до Кабінету Міністрів України.

Також Державним агентством рибного господарства розроблено проект Постанови про затвердження методик розрахунків збитків, які можуть бути надані рибні галузі при плануванні та проведенні різних видів робіт на землях водного фонду на даний час узгоджується дана методика з науковими установами для отримання наукового висновку і в подальшому буде погоджена з Мінагрополітики.

Державним агентством рибного господарства розроблено проект Постанови Кабінету Міністрів про внесення змін до порядку здійснення спеціального використання водних ресурсів у внутрішніх водоймах… у внутрішніх морських водах і рибогосподарських водних об'єктах, яким передбачається надання права користувачу передавати частку вилучених водних біоресурсів. Проект постанови погоджено з міністерствами та відомствами і очікуємо висновок Міністерства юстиції.

Також Державним агентством рибного господарства розроблено та погоджено з центральними органами виконавчої влади порядок проведення аукціонів з продажу прав на укладання договорів на право спеціальне використання водних біоресурсів. Чекаємо висновок Міністерства юстиції. За результатами буде доопрацьована дана постанова з Міністерством економіки з метою максимально публічної і прозорої реалізації аукціонів через систему ProZorro.

Необхідно також зазначити, що Державним агентством рибного господарства проводиться комплекс заходів направлених на ліквідацію старих територіальних управлінь. І на даний час вже створено 22 територіальних управління як структурні підрозділи Державного агентства рибного господарства в регіонах. Загальні штати, близько тисячі чоловік працюючих співробітників, з них фактично 400 – державні інспектори рибоохорони.

Необхідно відзначити, з метою прозорості роботи саме інспекторського складу, до якого було нарікання, всі інспектори, всі 400 інспектори відібрались виключно на конкурсних засадах.

Підсумовуючи зазначене, необхідно відзначити, що Державне агентство рибного господарства реалізує план заходів по усуненню недоліків, виявлених під час проведення аудиту Рахунковою палатою. Я глибоко переконаний, що за підтримки Міністерства аграрної політики та депутатського корпусу Верховної Ради ці недоліки будуть оперативно виправлені. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Зараз слово надається заступнику директора департаменту з питань АПК, природоохоронної діяльності та надзвичайних ситуацій Рахункової палати Гарбузу Михайлу Юрковичу. Дві-три хвилини, прошу вас. Михайло Юркович, ви є тут, в залі?

 

ГАРБУЗ М.Ю. Да-да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Беріть мікрофон.

 

ГАРБУЗ М.Ю. Шановні народні депутати, спасибі за надане слово. Хочу доповнити те, що сказав керівник держагентства. На сьогодні ситуація взагалі-то є складною в зазначеній галузі, досить складною, те, про що говорилось.

Через недоліки, в основному це є нормативно-правового, організаційного та фінансового забезпечення, як уже було сказано. Поряд з тим, здійснюючи організаційні заходи, які були, відсутня відповідна стратегія здійснення даних заходів, а також відповідно план заходів також відсутній. Це також вносить корективи і свої недоліки навіть в тій складній ситуації, в якій находиться галузь.

Я хотів би сказати, що ми ознайомились з проектом рішення комітету. Він фактично враховує пропозиції, які вносились Рахунковою палатою. І тому зауважень і доповнень до нього немає. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам. У народних депутатів є питання якісь? Чи проголосуємо рішення, яке вже підготовлено і у вас на руках? Тоді я зачитаю рішення, коротко резолютивну часть.

Інформацію Рахункової палати щодо результатів аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих на розвиток рибного господарства в 15-16 роках взяти до відома.

Друге. Рекомендувати Міністерству аграрної політики і Державному агентству рибного господарства України посилити контроль до ефективного використання коштів за бюджетними програмами Державного агентства рибного господарства України; вжити належних заходів щодо усунення виявлених недоліків та недопущення їх у подальшій роботі; забезпечити прискорення розробки та прийняття необхідних проектів законодавчих нормативно-правових актів, спрямованих на розвиток рибного господарства. І дане рішення направити до Міністерства аграрної політики та продовольства України, Державного агентства рибного господарства України для відповідного реагування.

Прошу голосувати. Хто за дану пропозицію, рішення наше, прошу голосувати. Проти? Утримались? Рішення прийнято. Спасибі. 

Друге питання порядку денного у нас – проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про карантин рослин" щодо вдосконалення процедур під час переміщення через митний кордон дерев'яного пакувального матеріалу, поданого народним депутатом України Довгим (№6486 від 23.05.17 року).

Голова підкомітету доповідає Дідич Валентин Володимирович. Пожалуйста.

 

ДІДИЧ В.В. Шановні колеги, наш підкомітет вивчив даний законопроект і прийшли до думки, до висновку і пропонує відхилити даний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Є у народних депутатів запитання по даному законопроекту? Тоді на голосування ставлю пропозицію підкомітету відхилити законопроект реєстраційний номер 6486 за поданням підкомітету.

Хто – за, прошу голосувати. Проти? Утримався? Одноголосно. Рішення прийнято.

Третє питання порядку денного – проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою", поданий народним депутатом Рибаком, Тімішом, Люшняком, Котом. Доповідає… Хто буде доповідати із народних депутатів?

Народний депутат Люшняк. Прошу, Микола.

 

ЛЮШНЯК М.В. Шановний пане головуючий, колеги народні депутати, присутні! Метою внесення законопроекту є якісне забезпечення сільськогосподарських товаровиробників якісним страховим захистом за умови сплати ними лише частини ринку вартості страхової премії, а також запровадження державного планування та регулятивного фінансування програм субсидованого агрострахування в Україні.

Авторський колектив прийняв рішення законопроекту 6355, прийняв рішення відкликати свій законопроект на користь альтернативного законопроекту 6355-1. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Треба проголосувати ваше рішення або вже ви прийняли рішення таке? Відкликати, да? Відкликання.

Тоді ми переходимо до альтернативного законопроекту. Але Негоя зараз немає, він буде. Хтось є доповідач за Негоя? Чи ми давайте перенесемо, трошки підійде... ви і він може трошки запізниться, буде зараз. Добре.

 

ГОЛОС ІЗ ЗАЛУ. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви… Да, він підійде. Давайте так, підійде вже Негой, Леонід Петрович, і доповість Негой і далі ви як голова підкомітету дасте свої пропозиції, добре, від підкомітету, добре?

Наступне питання порядку денного у нас проект Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо відновлення конкурентоспроможності судноплавства України", поданий народними депутатами Вадатурським, Кіршом, Петренком та іншими (реєстраційний номер 6735). Ми його розглядали, але в нас не було тоді кворуму. Пан Вадатурський є народний депутат, просимо вас, ще слово, а далі проголосуємо.

 

ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. Дякую, шановні колеги. Я не буду повторюватися з презентацією. Я просто наведу дуже коротко за майже, там, хвилину основні цифри. В чому тут питання.

Я наведу цифри по перевезенню річкою в Сполучених Штатах 40 відсотків, в ЄС, ну, саме Голландія, 46 відсотків, Румунія – 29 відсотків, в Україні всього-на-всього 3 відсотки. Чому так? Тому що українська логістика згідно Світового банку висновку на 40 відсотків дорожче ніж в ЄС, на 30 відсотків дорожча ніж в Сполучених Штатах.

Якщо згідно ж знову-таки висновку Світового банку українському виробнику дати логістику Сполучених Штатів, то тільки на пшениці і на кукурудзі будуть додаткові надходження становити майже мільярд 600 мільйонів доларів, тільки на пшениці і на кукурудзі. Додатково, що мільйон тон, які ми забираємо з доріг на воду, це економить майже там 800 мільйонів гривень на будівництві і ремонті доріг. Ми не просимо дотацій і допомоги, що приводять там до корупції в країні і зловживань, ми просимо звільнити від акцизу і податку на пальне, який сьогодні іде у державний фонд. І сьогодні річка є неприбутковою, тому сьогодні ніхто не вкладає кошти у суднобудування, у судноплавство, в інфраструктуру. До речі, сьогодні виходять кораблі за межі 12-мільної зони і заправляють паливо без ПДВ і без акцизу. Тому ми пропонуємо через вексель, якраз які будуть видаватись на 90 днів, звільнити від оподаткування річки, звільнити від акцизу. І, до речі, витрати у бюджеті всього-на-всього, втратимо у бюджеті 200, 300 мільйонів гривень, це ніщо у порівняні із залученням інвестицій, створенням робочих місць і додаткової економічної вартості до нашого виробництва в Україні. Тому прошу підтримати цей законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам.

Народні депутати у нас там висловлюють разлічні пропозиції. На скільки…? Ну, давайте коротко обговорення, коротко, щоб прийняти рішення нам. У кого є питання?

Мушак, пожалуйста. І далі – Люшняк.

 

МУШАК О.П. Дивіться, у мене перша є пропозиція, все ж таки у нас є дві групи, які лобіюють чи не лобіюють цей річний транспорт. Якось домовтеся між собою, щоб ви там не розривали нас, ні зал. От можна це перше прохання, да. Ну там неможна, щоб з одного боку один каже одне, з іншого – інше. Ну, так на виході нічого немає, якщо можна.

І друге. Дивіться, якщо ми робимо паливо дешевше, ну по суті ми даємо можливість купувати кораблям паливо дешевше ніж на ринку, ніж на АЗС і на всьому іншому. Як ми будемо контролювати ситуацію, що вони купують паливо, далі як би зливають його в ці бензовози і далі по накатаній схемі продають всім аграріям, умовно кажучи. Для аграріїв це прекрасно буде, але для бюджету ні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Микола Люшняк народний депутат.

 

ЛЮШНЯК М.В. Шановний пане Андрію, ви сказали, що втрати бюджету будуть на рівні 200-300 мільйонів. Як співпадає, яка це цифра за реальністю, так? І чому ви саме думаєте, що саме ця пільга на паливо для судноплавних, ну, скажемо так, агрегатів чи кораблів вирішить питання і галузь відновиться і буде ефективно працювати? Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пан Вадатурський, будь ласка, народний депутат.

 

ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. Я по черзі відповім спочатку Олексію Мушаку. У нас згідно цього законопроекту розбіжностей з іншою групою немає. У нас є розбіжності щодо іншого законопроекту, який буде розглядатись вже в Верховній Раді в залі в четвер. Це базовий законопроект ВВТ. Тут ми розглядаємо інше питання.

Щодо контролю. Я минулого разу наводив дві системи, які: перша система – це РІС, так звана річкова інформаційна система, яка контролює кожний шлях, це не машина, да, яка може поїхати, може не поїхати. Тут безпека. І, до речі, це вимога Європейського Союзу щодо безпеки. Тому вони зберігають дані щодо виходу цього судна щодо часу скільки це судно знаходиться чи в морі, чи на річці це непросто так. І тому є журнали, які можна перевіряти. І тому це тільки одна система.

Є також інша система прикордонників.

Є третя система ДП "Лоцман", яка може дублювати і можна перевіряти.

Тому, якщо ти розумієшся, то можна знайти шляхи, просто ретельно перевірити і доказати. Тим паче, що ми надаємо змогу якраз і вимагаємо від того, хто отримує цей вексель доказати, що ти якраз використав це паливо якраз на річці.

Щодо втрати бюджету на друге питання. Я хочу відповісти, що в ДФС вони просто не мають підрахунків, да. І вони надали таку цифру, там, 200-300 мільйонів, ну, просто не обґрунтована, це так, як вони вважають, тому що у нас сьогодні взагалі, ну, галузі немає, її вбили, коли, там, в 1991 році перевозили, там, 60 мільйонів тонн, то зараз, там, 5-6 мільйонів тонн. І тому, ну, вони підрахувати скільки акцизу сплачується просто не можуть.

Знову ж таки я ще раз повертаюсь до дванадцятимільної зони, коли буксир чи маленьке судно виходить за межі, в нейтральні води, заправляється там бензином чи паливом без акцизи і без ПДВ, і потім знову працює в Україні. І, до речі, тут немає нічого з, ну, скажемо так, дивовижно, якщо це судно зможе знову ж таки продавати те паливо тим же самим аграріям. І сьогодні це можливо, і ніхто не буде забороняти. Тому це європейська практика, ми нічого не придумуємо, ми просто залучаємо те, що вже працює століттями і в Сполучених Штатах, і в Європі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Народний депутат Мірошниченко.

 

МІРОШНІЧЕНКО І.В. Ми вже говорили, я при всій повазі, ну, я не бачив заправників пального, які стоять на рейді і заправляють наші буксири, і чекають. Ну, якщо є податки, вони мають сплачуватися усіма.

 

ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. "Укррічфлот", пожалуйста.

 

МІРОШНІЧЕНКО І.В. Добре. Якщо є податки, всі мають платити акциз на пальне, я вважаю, всі мають його платити. Не має бути виключення, тому що це, ну, це антиконкурентна дія.

 

ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. Как в Европе?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій, Андрій…

 

МІРОШНІЧЕНКО І.В. Ще раз, це антиконкурентна дія. Тому далі повинно бути питання, що робити з тією ж залізницею, яка більше всіх перевозить? В кінцевому випадку все одно за все платить товаровиробник. Ніхто, ніяка компанія за це платить, ні трейдер, все, що додатково ми включаємо у витрати це все заплатить виробник, на жаль.

Тому, я вважаю, ну, ми можемо це підтримати. Річковий збір, так, це можна підтримати. Да, це, як Андрій казав, це, ну, всього-на-всього 2 відсотки. Але, ну, це теж шлях. Але звільнити від акцизного збору, це і ліве пальне, і це антиконкурентна дія, на жаль.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Давиденко народний депутат. Далі Бриченко. Далі потім у нас Нестеренко.

 

ДАВИДЕНКО В.М. Ну, я хочу сказати, що європейська практика  і найближча країна – Польща, вони, ну, у них є норматив порахований використання пального на гектар землі. І акциз їм повертається. Вони його сплачують, але потім їм його повертають. Така норма присутня в країнах Європейського Союзу. І тут немає нічого, ну, так сказати, пов'язаного там зі створенням якихось спеціальних умов.

Питання в тому, що у нас залізниця є монополістом. Доріг у нас автомобільних немає, машини їздять з перевантаженнями і так далі. Тому розвиток річкового транспорту, він повинен відбуватись. Я, власне, хочу, щоб ми зараз обговорювали з вами якраз питання, пов'язане більше із сільським господарством і зменшенням вартості логістичного ланцюжка до, ну, логістично-збутового ланцюжка.

З податковою яким чином виписати механізм дії, щоб він працював. Ну, я думаю, що це вже питання не нашого комітету. І тому я пропоную підтримати даний законопроект.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Бриченко.

 

БРИЧЕНКО І.В. Пане Андрій, я завжди буду підтримувати розвиток річкового флоту. Але, коли касается оподаткування і коли ми на місцевих бюджетах вже пообщались і спускаємо акциз вниз на місцеві бюджети. Це 200 мільйонів гривень. От, ну, давайте придумаємо другу якусь підтримку для вас. Ну, ми вже про акциз розповідали всім. Що, хлопці, ви будете мати акциз у себе, ви будете строить дороги, це дороги сільські, по маленьких містах, це не автобани. І цим же прийдеться сільським радам, об'єднаним громадам це все строить. От тільки за це.

Давайте думати, підтримувати флот однозначно потрібно. Тому що будемо снимать нагрузку. Але тільки не за счет акциза.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Спасибі.

Народний депутат Нестеренко.

 

НЕСТЕРЕНКО В.Г. Доброго дня! Безумовно, важливе це питання. Якось треба реанімувати це, водні перевезення. Однак, ми спілкувались з Андрієм Олексійовичем на цю тему. Автори закону, до речі, вказують на  такі проблемні питання у своєму законопроекті як велика кількість суден понад 200, які належать українським  компаніям, але  працюють під іноземними прапорами. Офшоризація флоту принаймні українських моряків, але зі сплатою  податків поза Україною. Корупція у профільному міністерстві через відсутність  законодавчих механізмів, видачі дозвільних документів. Тобто зараз у нас ведеться така жвава дискусія стосовно механізму видачі дотації, а ми там дискутуємо між… принаймні між українськими  виробниками:  так  чи  інакше треба їх видавати, – а якщо  ми тут зараз начнемо дотувати флот, який належить офшорним та іноземним  якимось компаніям, ну ми знову повернемося до цього питання.

Безумовно, повернення, як правильно сказав, колега Давиденко, повернення акцизу, може, це більш ефективний механізм чим дотація на його несплату, тому вона однозначно приведе до цих лівих, всевозможних схем, які, на жаль, не допоможуть  флоту, а завалять іншу систему.

Тому я пропоную підтримувати… підтримати  цей законопроект, але в  першому читанні, бо треба з чогось починати і далі вже в другому  доробляти  ці всі деталі механізми більш активніше. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. 

Народний депутат Хлань.

 

ХЛАНЬ С.В. Шановні колеги, я  вважаю, що  цей законопроект, дійсно, можна підтримати в першому читанні, тому що, дійсно, річковий  транспорт на сьогоднішній день  знаходиться в занепаді і фактично, сплачуючи акциз річкові перевезення дотують будівництво автомобільних доріг. І це я  вважаю, не є дуже справедливим, тому що дорожній фонд наповнюється саме з акцизу і наповнення річкових перевезень щодо дорожнього фонду я вважаю трошечки неправильним. Дійсно, цей законопроект дозволить розгрузити автомобільні шляхи, дозволить пустити питому вагу перевезення саме через річки я  вважаю, що користь від  цього законопроекту буде значно  більша ніж втрати до бюджетів, які перераховані в межах 200-300 мільйонів. І я вважаю, що в першому  читанні цей законопроект було б слушно підтримати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Ще є в народних депутатів… Леонід Петрович, рішення  підкомітету, яке було? Нагадайте нам, будь ласка.

 

КОЗАЧЕНКО Л.П. Рішення було – підтримати цей законопроект, там дійсно не більше дискусії було стосовно цього акцизу. Я тут хотів провести паралель із тим, що "Укрзалізниця" зараз наполягає, що їм теж таку дали пільгу. І якщо державна "Укрзалізниця" буде мати таку пільгу, а проти неї дуже багато зараз є, ви в пресі можете почитати, розкрадання пального, і воно ще  посилиться, розкрадання. Але  якщо піде держава на те, щоб дати їм таку пільгу, навіть закривши очі на те, що розкрадуть, тоді, безумовно, нам треба приймати аналогічне. Але, якщо ми приймаємо, там не дадуть, наприклад, а ми хочемо тут застосувати, то можна прописати, що повернення буде цього акцизу  після  того, як надані будуть документи, які переконують, що було здійснено заправку цих суден в таких-то таких-то місцях і пробіг їх такий, і отримати компенсацію. Тут не буде ніяких тоді застережень. А в цілому законопроект уже ми запізнилися з прийняттям подібного для того, щоб підтримати наше вітчизняне суднобудування. Тому я пропоную підтримати з урахуванням цих пропозицій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Я свою точку зору  висловити теж. Я рахую таким чином, як логістична складова для АПК – надважливий сьогодні цей законопроект. Питання ми, що зараз цей акциз, є те, що сказав пан Давиденко, механізми, підтримує його Козаченко в тому плані, що акциз повинен сплачуватися, а далі державою компенсуватися на той основі, як запропонує це податковий комітет і щоб він знайшов ту формулу, щоб не було зловживань ніяких, і вони вже ж більш  детально розуміються в питаннях акцизів і податків. Том, як на мене, ми б могли прийняти таке  рішення, підтримати законопроект в першому читанні при умові дальнейшего повертання акцизу. І дальше цей акциз, сплати акцизу, а дальше цей акциз, якщо знайдуть формулу в податковому комітеті – хай вони його знайдуть і рішать. Але підтримати в першому читанні з отаким нашим зауваженням від аграрного комітету по акцизу. Не буде інших пропозицій? Іван, не буде...

 

_______________. У мене – відхилити.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Відхилити. Ну, добре. Давайте тоді проголосуємося.

І я, перше, ставлю на голосування пропозицію підкомітету з урахуванням того, що сплату акцизу буде здійснено, а далі вже повернення от цього акцизу, як вже запропонує податковий комітет по тим, як у них, ну, як вони це розуміють по Податковому кодексу. Хто за таку пропозицію, прошу голосувати. Рахуйте. 10, да.

Хто – проти? Рахуйте. Три. Утримався? Один. Рішення прийнято.

Далі. У нас є пропозиція…

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, я ж… Сколько нас всего? 14. Это у нас два вышло. Кіт немає і Негой немає, да. Было 16. Было 16, стало 14. Ну, зараз Негой підійде. Що я пропоную? Давайте зараз порахували і Негой, і Кіт висловлять свої пропозиції і ми вже приймемо рішення остаточно. Зараз у нас 10:04, да?

 

_______________. 10:03.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 10:03, да, очікуємо тоді. Давайте так, щоб ми прийняли вже рішення. Добре? Немає зауважень?  

 

_______________. … чекаємо Негоя?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, як вони проголосують за це діло, Негой і Кіт, да, і далі тоді секретаріат запише вже і голосування окремо.

Прошу, надаємо слово, немає поки Негоя у нас, він підійде. Може давайте так зробимо, доповість народний депутат Люшняк, Козаченко від підкомітету і приймемо рішення. Добре? Добре. Народний депутат Люшняк. Добре.

 

ЛЮШНЯК М.В. Шановні колеги, даним законопроектом пропонується систематизувати державну підтримку у сфері страхування сільськогосподарських ризиків, які сьогодні фактично в Україні не працюються.

Україна дуже багато втрачає на тому, що не мають доступу агровиробники до такого продукту як якісне агрострахування. Наприклад, в 2017 році від весняних заморозків садівники, овочевники втратили суму близько 400 мільйонів гривень. Якщо б їхні підприємства мали страхові поліси, ця сума для них була просто відшкодована і затрати, які вони понесли, були б відшкодовані.

Пропоную підтримати даний законопроект нашого колеги Негоя Федора Федоровича за основу в першому читанні. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибо.

У нас голова підкомітету Козаченко Леонід Петрович. Прошу, доповідайте.

 

КОЗАЧЕНКО Л.П. Дякую.

Шановні колеги, страхування – це є дуже серйозний інструмент, який впливає на конкурентоспроможність аграрної галузі і, на жаль, цей інструмент у нас практично не застосовується. У результаті за оцінками фахівців ми щороку втрачаємо близько 7 мільярдів гривень за рахунок того, що не управляємо ризиками в аграрному комплексі, за рахунок от такого інструменту як страхування. Тому приймати рішення нам потрібно. І обидва законопроекти пропонують нам шлях вирішення цієї проблеми. Але і в одному, і в другому є певні, на наш погляд, недоліки.

Перший недолік, який має законопроект 6355, який поданий Рибаком, Тімішом, Люшняком і Кітом, він пропонує, що буде створений аграрний страховий пул, через який буде передаватися це страхування. Це дуже добре. І, власне, буде страхування саме здійснювати страхові компанії, а не сам страховий пул. Він буде отримувачем коштів і розподіляти між страховими компаніями. У законопроекті 6355 там пропонується, що буде державна страхова компанія створена, яка буде здійснювати це страхуванні. Але у ситуації, які пропонує от 6355, там написано, що 50 відсотків це є проблема, мінімум держава повинна виділяти для покриття витрат на страхування. Якщо у законі таке прописати, я думаю, що його дуже важко буде пропустити через парламент. 50 і більше – це покриває держава, частину невеличку, Аграрний страховий пул розподіляє пропорційно між страховими компаніями, які страхують риски в аграрній сфері. 6355 не передбачає, що 50 і більше відсотків держава покриває, він просто передбачає, що будь-які кошти, які держава виділяє на страхування, будуть перерозподілені через оцю державну страхову компанію, яка, власне, буде розрахунки робити, скільки потрібно цих коштів, буде подавати міністерству профільному. Кабінет Міністрів буде розглядати. Наприклад, нам потрібно там 3 мільярди гривень, щоб сто відсотків покрити вартість страхування, в бюджеті є 150 мільйонів. Він передає цій державній компанії, а вона шукає правильних фермерів, кому дати це страхування, кому не дати як державна страхова компанія.

Я жартуючи це кажу, тому от недолік в тому, що це є одна страхова компанія державна, яка буде шукати "правильних" замовників цих послуг. "Правильних" в кавичках, тому що коли ж страхова державна чи лізингова, чи ще будь-яка, – ви знаєте, що за цим стоїть. І це є недолік, про який говорили наші колеги. Все решта в цьому законопроекті 6355-1, він простіший для того, щоб його прийняти і застосувати. Він не встановлює ці 50 відсотків і більше, як і попередній. Тобто його можна було б взяти за основу, але розглянути питання от, чи варто, щоб державна компанія все-таки страхувала, а не інші приватні компанії. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі, Леонід Петрович.

Думка яка Міністерства аграрної політики. Заступник міністра Шеремета Віктор Васильович.

 

ШЕРЕМЕТА В.В. Я вважаю і підтримую те, що сказав Леонід Петрович. Законопроект… законопроект потребує ще доопрацювання, але загалом можна брати за основу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Народну депутати України, у когось… Хто ви? Одну хвилинку, хто ви?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз.

 

ЗАВАДА О.Л. Олександр Завада, член президії Української федерації узабезпечення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Убезпечення. Добре.

Зараз народні депутати, а потім я вам надам слово.

Мушак, пожалуйста.

 

МУШАК О.П. Шановні колеги, дивіться, у нас згідно  нового Регламенту не можна додавати авторів уже. Я боюся, що якщо… ну, не те, що боюся, але якщо ми… тільки буде один  автор законопроекту, то, як показує практика, такі законопроекти, ну, практично, не проходять у Верховній Раді, дуже тяжко. Мені здається, на це також треба звернути увагу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

Ще з народних депутатів у кого є думка?

Добре, вам надається слово.

 

(?) ЗАВАДА О.Л. Шановні народні депутати, присутні! Я хотів висловити думку щодо цих двох законопроектів, оскільки до першого законопроекту, в нього була довга історія і його напрацьовували саме і страховики і агровиробники, і представники держави і міжнародних організацій експертів.

Законопроект 6355-1, ми його побачили тільки після того, коли він був зареєстрований. І він базується на моделі, ну, скажімо так, американській, де держава бере на себе частину ризиків, і якщо коштів не вистачає в бюджеті, то вони достають зі свого профіцитного бюджету кошти і зразу ж виплачують агровиробникам. Ви знаєте, що в Україні бюджет дефіцитний, і навіть цих коштів, які закладаються, важко  отримати,  вже не кажучи про додаткові.

Тому законопроект 6355-1, він в своїй основі є, і Леонід Петрович правильно казав, він базується саме на державному бізнесі. Держава в бізнесі  – це корупція, це неефективність, і тому ми просимо знайти іншу модель, яка базується на балансі. Балансі і взаємодії, ефективній взаємодії. І саме принцип, який був закладений в законопроекті  6355, шкода, що автори від нього відмовилися, він базувався на цьому балансі.

І ще одне, законопроект, який 6355-1, він рамковий. Тобто по суті, він не гарантує жодним чином виплату страхового відшкодування, тому що сьогодні ліцензії 50 компаній отримали. І законопроект не створює жодних додаткових вимог доступу до державних грошей. Таким чином, створяться високі ризики того, що, по-перше, страхування в аграрній сфері є дуже дорогим. І якщо частка субсидій буде незначна, то по суті ніхто не буде страхуватись, як це має місце і сьогодні.

Тому ми маємо сьогодні закон, який прагнемо замінити на 6355-1. Він такий же рамковий. Ви пам'ятаєте, як він був використаний попередньою владою. І новий законопроект, він так само жодних пересторог щодо зловживань також не містить. Тому ми пропонуємо ще раз повернутися до цього питання і саме на рівні моделі. Тому що модель, коли держава бере на себе бізнес, вона неперспективна, вона все одно, рано чи пізно, буде замінена на ринкову модель. І ми бачимо, скрізь іде приватизація, іде спирання саме на ринкові сили. А тут пропонується відкат по суті.

Тому просимо зараз не приймати рішення і концептуально повернутися до моделі агрострахування, оскільки воно надзвичайно важливе для подальшого розвитку аграрного виробництва. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі. Хто ви? Представтесь.

 

ЗАЛЄТОВ О.М. Залєтов Олександр, член Нацкомфінпослуг. Ми як регулятор страхового ринку вважаємо, що законопроект 6355-1 є недоречним в даній ситуації, оскільки він буде створювати додаткове навантаження на бюджет через створення відповідного державного агентства.

Натомість законопроект 6355, вважаємо, що більш цивілізований. Враховуючи, що на сьогодні в Україні мають понад 50 компаній ліцензії на агрострахування, це представники світового рівня, бренди, які в Україні очікують цей законопроект. Хотілося б, щоб депутати все ж таки до нього повернулись і прийняли цей дуже важливий законопроект 6355.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Ви. Представтесь.

 

ПОСПОЛІТАК В. Володимир Посполітак, "Міжнародна фінансова корпорація", Група Світового банку.

 Ми... Тут речі лежать. Значить, наші експерти свого часу приймали участь і над одним законом, і над другим законом. Ми працювали. Наші експерти працювали в групі офіси реформ змін агрополітики  по 6355-1. Міжнародна  фінансова корпорація, скажімо так, не наполягає на жодному з них, але вважає 6355 кращим прозорішим простійшим. Перший нюанс – немає там державної страхової компанії. Там є агентство, яке розподіляє кошти між страховиками, всіма страховиками, які бажають участь брати в страхуванні. Тому такий механізм здається виглядає простішим, тому рішення, звичайно, за Верховною Радою, за міністерством, ні в якому  разі МФК не нав'язує якоїсь думки, але 6355, на наш погляд, виглядає простішим, простішим і недискримінаційним для страховиків.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Почули ми всі вас, да. Микола Іванович, є така пропозиція. Може, зараз поки зупинимося на розгляді. Ви ще не відзиваєте свій законопроект. На слідуючий комітет і той, і той розглянемо. А ви дійдіть згоди між авторами і винесіть уже на комітет якесь єдине рішення. Експертів ми почули і, розуміючи так, що ваш законопроект, який відхиляєте, ніж він, ну, більш підтримується, більш затребуваний цієї середи. Давайте приймемо мудре рішення, на слідуючий комітет внесемо розгляд цих двох законопроект. Ви поспілкуєтесь між собою, поспілкуєтесь з нашими там всіма представниками, які в цьому фахівці. А на слідуючому комітеті приймемо рішення, як ви запропонуєте. Добре?

 

_______________. Дякую. Я згідний.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Згідний, да. Добре, тоді, якщо народні депутати згодні, давайте перенесемо це питання на інший комітет, вони дійдуть  згоди, а дальше уже обговоримо це питання. Бо воно надважливе. Але, бачите, як воно это. Нема заперечень у народних депутатів?

Спасибі всім. Порядок денний вичерпаний. Комітет закритий.