07 вересня 16:29
Комітетом з питань аграрної політики та земельних відносин проведено зустріч щодо проблемних питань стосовно перевезення сільськогосподарської продукції залізничним транспортом докладніше
04 вересня 17:15
Верховна Рада України прийняла Закон України про визнання такими, що втратили чинність, деяких законів України щодо державного регулювання виробництва і реалізації цукру докладніше
03 вересня 14:09
Комітетом з питань аграрної політики та земельних відносин проведено нараду щодо проблем із перевезення зерна та олійних культур, продуктів їх переробки та цукру залізничним транспортом докладніше
27 серпня 17:30
Комітетом з питань аграрної політики та земельних відносин проведено круглий стіл на тему: «Пріоритетні завдання Комітету Верховної Ради України з питань аграрної політики та земельних відносин на період роботи дев’ятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання» докладніше
13 липня 11:15
Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин затвердив звіт про роботу Комітету за період роботи восьмої сесії, план роботи Комітету на період роботи дев’ятої сесії, а також пропозиції до проекту порядку денного дев’ятої сесії Верховної Ради України восьмого скликання докладніше
11 липня 17:30
Комітетом з питань аграрної політики та земельних відносин проведено круглий стіл на тему: «Стан, проблеми та перспективи розвитку молочної галузі України» докладніше
10 липня 17:45
Верховна Рада України відхилила проект Закону України про основні засади державної аграрної політики та державної політики сільського розвитку (реєстр. № 8171) докладніше
10 липня 17:30
Верховна Рада України прийняла Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання проведення деяких фітосанітарних процедур» докладніше
22 січня 2018, 15:11

Стенограма засідання Комітету № 67 від 16.01.2018

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної політики та земельних відносин  

16 січня 2018 року

Веде засідання заступник голови Комітету БАКУМЕНКО О.Б.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні народні депутати, займайте місця, будь ласка.

Шановні народні депутати, займайте місця, починаємо свою роботу комітету. Петро Васильович! Лабазюк, Серьож!

Добрий день, шановні учасники засідання комітету! У нас народним депутатам розданий порядок денний. Є 16 зареєстрованих народних депутатів, тому у нас є кворум. Тому є у кого доповнення до порядку денного, які додатки?

Івченко, прошу.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Дякую, Олександр Борисович.

Шановні колеги, я б хотів, щоб ми сьомим питанням розглянули інформацію заступника міністра аграрної політики щодо ситуації, яка склалася з молоком, щодо ситуації з новими ДСТУ, які в принципі будуть прийняті, я так розумію, урядом, і все це почне діяти з 1 липня. Але хотілося б розуміти, що буде відбуватися до 1 липня, і стратегічно наскільки вони встигнуть вирішити це питання, оскільки з 5 мільйонів тонн молока, яке надходить безпосередньо на переробні підприємства, 35 відсотків – це молоко від домогосподарств. Сьогодні, ви знаєте, піднімали це питання і депутати, і фракції. Мені б хотілося, щоб ми всі розуміли цю ситуацію і доносили до наших громадян України в наших округах відповідну інформацію. Я б хотів, щоб ми заслухали таку інформацію пунктом 6 і всі володіли інформацією.

І наступне. Пунктом 7 я б хотів, щоб ми з вами поговорили, ми прийняли бюджет, і є бюджет Міністерства АПК по різним напрямкам. Ми хотіли чітко розуміти, як буде відбуватися розподіл цих коштів, чи 4 мільярда цих коштів вони підуть по яким програмам, які це будуть, скажімо, порядки розподілу. Мені хочеться розуміти, чому убрали квазіакумуляцію, що буде відбуватися з тими, які виробляли молоко, і вони утримували і свинину в тому числі, тобто ці люди або ці підприємства будуть вже в убитку, оскільки вони не будуть отримувати цю підтримку, або як уряд пропонує саме з цими категоріями, з цими підприємствами і так далі. Тому я пропоную, щоб ми вставили в порядок денний ще оці два питання, я думаю, буде всім цікаво послухати і включитися в дискусію, і запропонувати свої варіанти. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зараз, Максим Петрович, по першому питанню по молоку у вас буде можливість доповісти на це питання, так?

 

МАРТИНЮК М.П. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А питання по підтримці, наскільки я розумію, порядки будуть на слідуючому тижні, може доцільно розглянути пізніше, як ви скажете на це?

 

МАРТИНЮК М.П.  Відверто кажучи, було б зручніше і правильніше, ми не будемо ці порядки подавати на затвердження до того, як я вам їх презентую, але фінальна більш-менш версія з'явиться наступного тижня. Тому порядки я б просив, якщо можна, презентувати наступного засідання комітету.

А щодо молока можу прокоментувати, якщо можна, зараз.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, у нас є порядок денний. Перший заступник міністра готовий доповісти по молоку по питанню. А питання, що зв'язано вже з порядками, у нас після прийняття бюджету 45 днів згідно закону для вводу в дію порядків в цій ситуації. І це окремо розгляд, як на мене, ми за 10 хвилин, за 5 хвилин до цієї теми не дійдемо.

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз, у нас є порядок денний, давайте ми зараз 15:30… 14:30, до 16-ї години у нас є, на порядку денному сім питань сьогодні, те, що ми розглядаємо. Давайте по молоку запишемо восьмим питанням, оцим питанням, а далі подивимося, як буде по часу.

Добре, давайте за порядок денний прошу проголосувати, який вам розданий. Хто – за? Утримався? Проти? Порядок денний прийнято.

Перше питання порядку денного – проект Закону про внесення змін до Закону про особливості страхування сільськогосподарської продукції. Ну, молоко ми включили….

 

_______________. Ви сказали, порядок денний з включенням одного питання чи двох – .  ніхто не зрозумів. От зараз питають, я сам не знаю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ще раз.

 

_______________. Ми голосуємо за порядок денний запропонований чи за порядок денний  з питанням про інформацію…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вам не ясно, давайте для вас ми проголосуємо ще раз. Перше, я ж наголосив, що є порядок денний, сім питань, по молоку готовий доповідати перший заступник міністра…

 

_______________. Тобто це восьме питання…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Восьме питання. І за цей порядок денний я попросив проголосувати. Проголосувало 15 – за, два – утрималось. Що не ясно?

 

_______________. Плюс молоко, тепер ясно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Далі все, я ж за це і кажу.

Перше питання порядку денного: проект Закону України про внесення змін до Закону України "Про особливості страхування сільськогосподарської продукції з державною підтримкою", поданий народними депутатами України Рибаком, Тімішем, Люшняком, Котом (реєстраційним номер 6355 від 12.04.2017 року). Доповідає народний депутат Люшняк. Так,  хто у нас?

 

ЛЮШНЯК М.В. Доброго дня, шановний пане головуючий, колеги народні депутати, присутні! Цей законопроект другий раз уже в нас відкладається, тому що у нас була фахова дискусія, і автори законопроекту уповноважили мене прийняти за основу законопроект 6355-1. Але з умовою, що автор законопроекту згодиться на правки, які ми пропонуємо.

Перше. Статтю 1 законопроекту 6355-1 доповнити новим поняттям "сільськогосподарський товаровиробник", який в себе включає особисті селянські господарства, які є в нашому законопроекті 6355.

Друге. Статтю 10 проекту Закону 6355-1 доповнити такими новими частинами, що вибрані із статей 18 і 20 проекту нашого.

Третє. Доповнити законопроект 6355-1 новою статтею, змістом статті 22, що вибрано з нашого законопроекту. Тому що вважаємо, що законопроект 6355-1 є більш ґрунтовніший і обґрунтований в даній ситуації, яка склалася на ринку фінансових послуг.

Четверте. Потрібно визначити, що в "Прикінцевих"  та "Перехідних положеннях" законопроекту 6355-1, що набирає чинності з  1 січня  2019 року, оскільки коштів в бюджеті 2018 року на його… на створення Державного агентства  сільськогосподарського страхування не  закладено, та початок  його  діяльності навіть після прийняття даного законопроекту буде тільки  декларативний.

Прошу прийняти за основу в першому читанні законопроект 6355-1, а законопроект  6355 рахувати як відкликаний. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Тоді як ми підемо? Зараз доповімо альтернативний, да, 6355-1, а потім приймемо рішення? Добре. Тоді  законопроект 6255-1 доповідає у нас  Негой Федір Федорович.

Прошу вас.

 

НЕГОЙ Ф.Ф. Шановні народні депутати, гості, запрошені! Проект Закону № 6355-1  передбачає реформування поточної моделі державної підтримки сільхозвиробників в частині  страхування  сільгосппродукції.  Така підтримка зводиться до відшкодування державою частини платежів, які сільгосптоваровиробник платить за страхування, а також  надання  бюджетної  позики для відшкодування  катастрофічних ризиків.

Чому стала нагода змінити нині діючу  систему страхування? Ну по-перше, механізм отримання державної підтримки є складним та  затратним для виробників сільгосппродукції, оскільки потребує вилучення грошових коштів з бізнесу повністю для сплати страхової премії в повному обсязі з подальшим відшкодуванням з бюджету, яке дуже часто приходить невчасно.

По-друге, діючий закон передбачає надання допомоги виключно через аграрний страховий пул. Цей пул на сьогодні можна рахувати мертвим. Він був створений в 2012 році чотирма компаніями, наближеними до тодішньої влади. Це компанії "Страхові гарантії", "Домінантна", "Брокбізнес" та Українська аграрно-страхова компанія. На даний час у пулі п'ять компаній. За період своєї діяльності з 12-го року по цей час пул не виконав реальних функцій, які були на нього покладені. Все, що робили компанії, учасники пулу, це страхували протягом 13-14-го років форвардні операції аграрного фонду, для яких це страхування було обов'язковим. Тому пул не пристосований до виконання завдань з реалізації державної політики, і якщо ми його збережемо в законі, то залишимо шпарини для зловживань недобросовісних страховиків в подальшому.

Отже, сьогодні нам необхідно створити таку нормативно-правову базу, яка б забезпечила для всіх страховиків рівний доступ та однакові можливості на ринку сільгоспстрахування, що і передбачає проект даного закону. Його концепція полягає в наступному.

Перше. У проекті розширено концепцію державної підтримки страхування сільгосппродукції, окрім фінансової, держава надаватиме інформаційну підтримку, яка полягатиме в створені баз даних, необхідних для розробки страхових продуктів.

Друге. Проект передбачає зміну порядку надання державної фінансової підтримки. Якщо зараз фермер сплачує всю страхову премію, а потім добивається компенсації частини премії від держави, що може тривати на протязі років, то проект заочно спрощує отримання субсидії. Відповідно до проекту фермер сплачує лише частину страхової премії, іншу ж держава компенсуватиме страховику, не відволікаючи кошти фермерів від виробництва.

Третє. Проект спрощує адміністрування субсидій шляхом їх виплати через створене Державне агентство сільгоспстрахування, а не через велику кількість комісій, які утворювалися на рівні областей, на рівні районів, при сільгоспуправліннях.

Запропоновано також здійснювати автоматичний розподіл і адміністрування субсидій через онлайн-інформаційну систему. Завдяки цьому мінімізуються адміністративні та часові затрати, а також нівелюється можливість нецільового використання коштів та вчинення корупційних дій. Ми всі прекрасно знаємо, як це воно все робилося і робиться.

Проект спрощує порядок затвердження стандартизованих страхованих продуктів. Пропонується розробляти продукти агентством із залученням широкого кола експертів і в області тваринництва, рослинництва, садівництва, багаторічних насаджень. Затверджувати такі продукти буде наглядова рада агентства, до складу якої входять представники держави, аграрного та страхового ринку. Це все має забезпечити баланс інтересів всіх учасників процесу страхування сільгосппродукції. Ця модель, страхування, діє дуже в багатьох країнах світу. І непогано діє. Тому при розробці цього законопроекту брався досвід іменно цих країн в основному.

У зв'язку з цим пропоную рекомендувати Верховній Раді України прийняти за основу цей проект Закону про сільськогосподарське страхування. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Федір Федорович, у мене питання до вас.

 

НЕГОЙ Ф.Ф. Я вибачаюся. Хочу добавити, прийшли зауваження від ГНЕУ, та у їх було дев'ять зауважень. Ми рахуємо, що два з них системні зауваження. Перше, це ГНЕУ говорить, що агентство можна створити без закону рішенням Кабінету Міністрів. Я з цим не погоджуюся, тому що при зміні Кабінету Міністрів слідуючий Кабінет Міністрів може по тим чи іншим причинам зможе ліквідувати оце агентство. А якщо воно буде прописано в законі, тоді це буде важче зробити. І, учитуя те, що в цьому агентстві будуть працювати, а це буде десь 20-30 чоловік, будуть працювати фахівців в усіх областях сільського господарства, я ж ,говорю і по рослинництву, і по тваринництву, і по садівництву, і по другим отраслям сільського господарства. Тому, якщо будуть нові набиратись фахівці, то це може вибити, як то кажуть, почву з-під ніг страховиків і страхувальників.

Друге зауваження – це… це, це, зараз підождіть, минутку. Ага, от. Друге зауваження це по поводу того, що страхуватися не повинна продукція тих підприємств, які ліквідуються. Ми з цим теж не згодні. При припиненні виробника допомога повинна надаватися, оскільки відбувається правонаступництво. Буває, що одне підприємство вливається в друге, і тому ми рахуємо, що продукція цього підприємства, яке в принципі  ліквідується із правонаступництвом, повинна страхуватись.

Що стосується зауважень Міністерства аграрної політики. Вони тут зважають, що в частині першій статті 10 агентство зазначається як розпорядник бюджетних коштів. Це неправильно, агентство не являється розпорядником, і в частині першій статті 10 прописано, що розпорядником бюджетних коштів являється Міністерство аграрної політики.

Ті зауваження ГНЕУ, які я не озвучив, їх залишилось сім, вони логічні в принципі, і до другого читання вони можуть відкоректуватися, відредагуватися до другого читання.

Що стосується законопроекту Люшняка 6355, ті побажання нада розглянути, і я считаю, що якщо вони не будуть, як то кажуть, противоречить всім нормам цього закону, то ми можемо їх учитувати і прийняти в другому читанні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Я це питання хотів би задати до вас.

Добре. Зараз співдоповідь Козаченка Леоніда Петровича, голова підкомітету. Прошу, Леонід Петрович.

 

КОЗАЧЕНКО Л.П. Дякую.

Шановні колеги, дане питання вже вдруге розглядається, і, власне, я думаю, що воно є дуже важливе, коли простіші питання вони бистріше узгоджуються. Думаю, що зараз ми можемо приймати рішення більш виважено, тому що один із альтернативних законопроектів автори пропонують зняти з розгляду при умові перенесення в наступний двох пропозицій або двох конкретних норм, які посилять інший законопроект, який єдиним буде розглядатись у стінах Верховної Ради.

Думаю, що дане питання може бути поставлене остаточно на розгляд. І думаю, що ці пропозиції перенести два пункти, ми теж можемо прийняти. Тому що вони не погіршують даний законопроект, вони посилюють і створюють деяку певну прозорість у вирішенні кількох складних питань.

В цілому, я думаю, що ми можемо підтримати цей законопроект і виносити його на розгляд у залу Верховної Ради.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Леонід Петрович. Зараз, зараз Міністерство аграрної політики, а далі –  народні депутати.

Максим Петрович, пожалуйста.

 

МАРТИНЮК М.П. Шановні колеги! Ці два законопроекти врегульовують питання страхування аграрного, вірніше, навіть не страхування як такого. Тому що страхування зараз більш-менш працює в межах тих, які дозволяє ринок і платоспроможність страхувальників. Але ці два законопроекти намагаються вирішити проблему бюджетної підтримки агрострахування. І вони яскраво ілюструють ті дискусії, які і в межах виконавчої гілки влади відбуваються, тобто йде пошук найкращої серед двох, фактично, моделей. Це так званий страховий пул, і агентство з підтримки страхування, умовно кажучи, яке би адмініструвало цю державну підтримку агрострахування.

Я хочу поінформувати, що у нас працює, під егідою Міжнародної фінансової корпорації, проект технічної допомоги в галузі агрострахування і вони дійшли до висновку і ми практично на порозі запуску пілотного проекту, що якраз модель, умовно кажучи, Державного агентства по сільськогосподарському страхуванню є там тією моделлю, яка може бути імплементована в Україні.

Тому навіть концептуально Міністерство аграрної політики підтримує законопроект 6355-1, не відкидаючи в той же час деяких позитивних напрацювань, які є в законопроекті 6355. Все-таки наша позиція була би 6355 не підтримати, а ті напрацювання, які там є, використати при доопрацюванні 6355-1, які в той же час теж містять низку речей, які необхідно буде врахувати між, доопрацювати між першим-другим читанням, але в цілому, за умови доопрацювання його, можна було би і підтримати, я маю на увазі 6355-1. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Народні депутати, у кого є побажання виступити?

Григорій Михайлович, пожалуйста.

 

ЗАБОЛОТНИЙ Г.М.  Я би буквально кілька слів хотів би сказати про те, що це дуже складна справа і непроста. І ні для кого не секрет, що старий закон не працює, і які б там у нас не були сьогодні комісії, вони практично, ми знаєм, що на практиці страхування сьогодні на виробництві не працює. Головна причина зрозуміла – відсутність коштів, відсутність державних гарантій. Але я хочу вам сказати, що я один час був, десь півтора року назад, керівником дисертаційної роботи якраз на цю тему про формування ризиків на страховому полі України, і головна причина, яку наука бачить сьогодні, це все-таки, на мій погляд, дві причини, і на погляд науки, спецрада, яка була висловила свою думку, це була єдина за останні 5 років дисертаційна робота на цю тему –  це відсутність серйозної страхової політики в самих страхових компаніях. Тому що вони занизили, там законом передбачалося 15 відсотків страхового резерву, вони і той занизили, доводили його до 5, до 7 відсотків. А ставиться завдання про те, щоб вони формували страхові резерви десь в межах 30 відсотків, тоді це хоч якась буде гарантія тим, якщо хтось десь щось прогорить, хтось хоч щось зможе повернути. Це раз. І друге, що держава не являлася партнером на страховому ринку і не приймали участі. По-перше, держава повинна і контролювати одночасово ці страхові компанії. Через який механізм? То вже інше питання. Я думаю, що правильно, що можна створити структуру, в яку б входили представники Міністерства аграрної політики, Міністерства фінансів, представники громадських організацій, фермерських підприємств і так далі, і тоді можна було б, так сказати, якусь формувати політику страхових компаній. Я переконаний, що цих два законопроекти, вони кожен має свою, як кажуть, ціну і кожен з них має щось дуже хороше, і має якісь недоліки.

Я ось вивчав, і помічники мої тут мені готували матеріали, до цього часу я їх попросив, щоб приготували матеріали, як зауваження є. Я вважаю, що цих можна було б два законопроекти об'єднати, щось хороше звідти і звідти, зробити один єдиний авторський колектив і не спішити, але відпрацювати усі сьогодні запобіжники поставити, щоб це не була слідуюча структура, яка буде збирати з товаровиробників гроші, але в той же час, якщо вони будуть десь в якихось питаннях нести збитки, щоб не було чим їх, ці збитки, покрити. Тому я, наприклад, просив би колег своїх, щоб об'єднати зусилля цих двох законопроектів і зробити один єдиний хороший законопроект. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Експертне середовище, хто є, побажання виступити? Кому? Вадатурський, далі тоді – Мушак.

 

ВАДАТУРСЬКИЙ А.О. Шановні колеги, по-перше, можна тут багато чого говорити про страхування і чому воно не працює. Але я вважаю, головні дві причини. По-перше, сказали, Федор Федорович шановний, що дорого. Я розумію, чому дорого. Тому що агрохолдинги можуть купувати ці послуги набагато дешевше  в швейцарської компанії чи перестраховувати напряму американській компанії чи європейській компанії, а, з іншого боку, є  маленький фермер, маленький виробник, якому це, мабуть, не потрібно, тому що багато хто з них взагалі працює в тіні, і вони просто не можуть там страхувати.

Але я просто чого побоююсь, тому що у нас був такий ринок страховий, що примушували страхувати виробників для того, щоб просто відмивати кошти. Я сьогодні не впевнений в тому, що ми зможемо якось змінити сильно тут ситуацію просто надаючи допомогу. Але я готовий сьогодні... я просто не знаю скільки коштів ви плануєте з бюджету надавати на таку підтримку, я просто цього не побачив, може десь пропустив? Але просто я вважаю, якщо ми хочемо дійсно накорінно змінити ситуацію, то нам потрібно просто працювати більш в напрямку легалізації, детінізації аграрного виробництва. Для того, щоб виробники змогли працювати  з банками, тоді вони будуть самі вибирати страхову компанію. Тоді буде запропонований ринок і тоді, якщо буде більше таких компаній страхуватись, тоді вона буде дешевша.

Зараз, я просто, я готовий підтримати і просто надати шанс, тому що сьогодні воно не працює. Але просто у мене є сумніви того, що воно запрацює, але я буду підтримувати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мушак, народний депутат.

 

МУШАК О.П.     Шановні колеги! У мене просте питання, стосується цифр. Все ж таки скільки грошей треба з державного бюджету? Чи вони там є? Якщо їх немає, то у нас насправді ж державна підтримка, яку в минулому році, на жаль, не використали, якщо не помиляюсь з приводу машинобудування. Я думаю, що в цьому році будуть такі ж повторення історій.

І друга складова, з приводу створення державної ємції, ну ми тоді чітко повинні розуміти, що це роки два буде. І наскільки мені відомо, скоріше у нас нічого ще не  створилося. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. У нас поступило… Все, народні депутати?

 

МУШАК О.П.  Питання, а скільки грошей, ну, щоб зрозуміти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це до кого питання, до Федора Федоровича?

 

МУШАК О.П.  Доповідачів або до представників АПК.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Федоро Федорович.

 

_______________. Я вибачаюсь, у мене є маленька довідка. У 2016 році страхові компанії уклали 787 договорів страхування сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень. Загальна страхова сума за цими договорами складала 5 мільярдів 809 мільйонів гривень, а сума зібраних страхових премій 156 мільйонів. Якщо в наступному році почне виконувати свої завдання Національне агентство сільськогосподарського страхування, і водночас з державного бюджету буде виділено 100 мільйонів гривень на фінансування субсидій для оплати 50 відсотків страхового платежу, то кількість укладених договорів страхування сільськогосподарських культур та багаторічних насаджень зросте у 10 разів до позначки 7 мільярдів 807 мільйонів. Загальна страхована сума, яка характеризує загальний обсяг страхового захисту зросте в 13,4 разів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Мушаку достаточно?

 

_______________. (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Федор Федорович, спасибо.

 

НЕГОЙ Ф.Ф.  Я хочу зазначити, що це страхування необов'язково, це добровільне страхування. Це раз.

Ви знаєте, що за останні роки, да, тим більше, що у нас зона ризикового землеробства, вона поширюється чим дальше з кожним роком, тим більше на північ, да. І ви подивіться, що у нас відбувається, я ось беру по Херсонській області, у нас на кожен рік врожайний приходиться два роки, один рік не врожайний, і два роки у нас, ну, середня врожайності, будемо говорити, навіть близько до низької врожайності. Так чи ні? Володимир Борисович, я ось звертаюся, він займається, сіє пшеницю, там, кукурудзу, да, він знає у нас виходить на кожні 4 роки один рік практично це засушливий. І тому наші селяни, вони будуть страхувати, тому що, ну, по суті справи, ну, вони, грубо кажучи, з чотирьох років вони один рік роблять в пусту.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.  

Поступила наступна пропозиція, підтримати в першому читанні законопроект 6355-1 з урахуванням пропозицій законопроекту 6355 Люшняка і в першому читанні прийняти цей законопроект. І до другого читання доробити законопроект разом з тими зауваженнями слушними Міністерства аграрної політики, це перша така була пропозиція. Прошу, давайте по порядку надходження, і проголосуємо.

Хто за те, щоб прийняти в першому читанні законопроект реєстраційний номер 6355-1 з урахуванням пропозицій законопроекту 6355, прошу голосувати. Проти? Утрималися? Рішення прийнято. Спасибі.

Далі у нас, розглядаємо питання про результати проведення Рахунковою палатою аудиту ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих на реалізацію державної політики з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Зараз доповідає представник Рахункової палати, заступник директора Департаменту з питань АПК Гарбуз Михайло Юрійович. Прошу вас.

 

ГАРБУЗ М.Ю. Дякую.

Шановні народні депутати, шановні запрошені, Рахунковою палатою проведено відповідно аудит ефективності використання коштів державного бюджету, спрямованих на реалізацію державної політики з питань безпечності харчових продуктів та захист споживачів. Період, який був охоплений аудитом, це був 2016 рік, дев'ять місяців 2017 року.

Відповідні матеріали зазначеного питання розміщені на сайті Рахункової палати. Інформація направлена Верховній Раді, яка і розглядається. Звіт зазначеного питання направлений відповідно державній службі із зазначеного питання.

Основні, які висновки були зроблені Рахунковою палатою, це в першу чергу я хочу сказати, що є необхідність в терміновому, звичайно, розгляді Верховною Радою України всіх законопроектів, які стосуються питань діяльності зазначеної служби. Тому що через недоліки і відсутність законодавчого забезпечення ефективність використання коштів державного бюджету на зазначені цілі не є достатньо належною.

Поряд з цим відповідно є ті питання, які стосуються, за відсутності відповідного законодавчого врегулювання питань, стосуються питання нормативно-правового забезпечення самої діяльності даної служби, включаючи в тому числі і питання обмеження відповідно здійснення відповідних контрольних заходів. Є питання як організаційного забезпечення і кадрового забезпечення даної служби, так і питання матеріально-технічного забезпечення даної служби.

Тому в тих межах повноважень і тих бюджетних фінансувань, які затверджені Законом України "Про Державний бюджет" були на відповідний рік, державна служба в межах тих повноважень, які є, вона здійснювала відповідно свою діяльність і забезпечувала в межах визначених повноважень. Але хочем наголосити, що ситуація, і Рахункова палата зазначала, ситуація фактично в межах питань діяльності Держпродслужби в Україні є досить складною. І тому із зазначеного питання також було поінформована Рада національної безпеки і оборони.

Основне питання, яке стосується і предмету цього розгляду, ми спілкувалися із державною службою з цього приводу по питаннях і то, що вносили і вони, і Рахункова палата, щодо необхідності переліку всіх законодавчих актів і нормативно-правових актів, які необхідно фактично прийняти для подальшого забезпечення належного її функціонування. Дякую за увагу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

Зараз слово надається Лапі Володимиру Івановичу, голові Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів. Прошу вас.

 

ЛАПА В.І. Шановний Олександр Борисович! Шановні народні депутати! Я, по-перше, хотів би подякувати Рахунковій палаті за ту роботу, яка була проведена. Це, дійсно, велика робота, яка стосувалась не тільки аналізу фінансових потоків і культури використання бюджетних коштів, а і вийшла за рамки в частині, дійсно, глибокого аналізу можливостей здійснення функцій Держпродспоживслужбою, і ця роботи, дійсно, є дуже важливою для нас.

Я хотів би зупинитися на декількох моментах, які і Микола Юрійович підняв в своїй промові, і які містяться в звіті Рахункової палати.

Перший блок стосується законодавчого забезпечення роботи служби. Ви знаєте, що низка законодавчих актів зареєстрована в Верховній Раді. Це в першу чергу законопроект 49… законопроект 4922, який зараз знаходиться на доопрацюванні в комітеті. І ми сподіваємося, що ближчим часом він вже буде в новій редакції зареєстрований для розгляду Верховної Ради.

Також є законопроект 5134 і 5134-1, ми знаходимося в контакті з розробниками цих законопроектів. Сподіваємося, що узгоджена редакція також буде винесена на розгляд Верховної Ради. Тому в цій частині служба приділяє достатньо велику увагу для того, щоб опрацювати ті законодавчі моменти, які потребують врегулювання.

Другий блок питань він стосувався узгодження проблематики здійснення державного контролю між профільними законами і Законом про основні засади державного нагляду і контролю, в частині визначення особливостей здійснення державного контролю.

По цьому питанню також багато чого було зроблено. В тому числі Верховна Рада в минулому році, ви знаєте, що схвалений Закон  2042: про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти. Який дає можливості здійснення більш ефективного  державного контролю.

Крім того, відповідно до змін внесених із прийняттям Закону про бюджет, Кабінет Міністрів зараз має повноваження визначати сферу контролю, які не підлягають мораторію. І на даному етапі ми опрацьовуємо відповідне рішення Кабінету Міністрів, ми очікуємо, що під мораторій не попадуть сфера контролю за дотриманням харчового законодавства. Сфера ветеринарії, сфера захисту споживачів, а також сфера санепідемконтролю.

Були зауваження щодо внесення змін до постанови Кабінету Міністрів  по реєстрації сільськогосподарської техніки, відповідний проект постанови Кабінету Міністрів  розроблений, опрацьовується і ближчим часом буде поданий на погодження центральних органів виконавчої влади.

Окремий блок питань стосувався кількісного забезпечення роботи служби, нами вже опрацьовано проект змін до 85 постанови, щодо збільшення граничної чисельності працівників служби в рамках наявного обсягу бюджетних видатків. З метою врегулювання статусу державних інспекторів по контролю на кордоні, які зараз працюють  в бюджетних установах, повинні отримати статус державних службовців. 

Є блок питань, які стосуються організаційного забезпечення діяльності служби, зокрема одне з найбільш критичних це забезпечення приміщеннями, тому що поки що, на жаль, не прийнято рішення щодо передачі приміщень лабораторних центрів Міністерства  охорони здоров'я відповідно до потреби Держпродспоживслужби. Але ми знаходимося в дискусії тут з  Міністерством охорони здоров'я, я очікую, що протягом ближчих тижнів вийдемо на рішення, яке  ми зможемо запропонувати центральним органам виконавчої влади і також Кабінету Міністрів.

Два блоки питань стосуються уніфікованої форми актів в частині цінового  контролю і в частині   санепідконтролю, також ця робота ведеться, є розуміння з Міністерством економічного розвитку і торгівлі і з Міністерством охорони здоров'я. Ну і також в частині використання коштів, зокрема на  здійснення протиепізоотичних заходів. Були пропозиції, зауваження   Рахункової палати, відповідний проект змін до 413-ї Постанови опрацьований і погоджений з центральними органами виконавчої влади. Ми сподіваємося, що ближчим часом буде винесений на розгляд Кабінету Міністрів.

Також нами здійснюються і певні організаційні заходи, спрямовані на підвищення ефективності використання  бюджетних коштів, зокрема в кінці  бюджетного періоду  це перерозподіл коштів між різними  установами, між  різними територіальними органами з метою повноцінного і найбільш  ефективного їх використання. Тому ще раз принагідно    хотів би подякувати Рахунковій палаті  за зроблену роботу і  хочу завірити, що нами застосовуються всі необхідні  заходи для того, щоб  виконати ті  рекомендації, які містяться в рішеннях Рахункової палати. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, спасибі за доповідь.

Голова підкомітету  Юрчишин Петро.  Пожалуйста.

 

ЮРЧИШИН П.В. За результатами проведеного аудиту  підкомітет з питань  харчової промисловості та торгівлі  агропромисловими  товарами вважає, що для поліпшення епізоотичної санітарно-епідеміологічної та фіто-санітарної ситуації в Україні потрібно прискорити  розроблення і прийняття відповідних нормативних, правових актів щодо забезпечення належного стану формування і реалізації державної політики у сферах, віднесених до повноважень державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів. А для цього потрібно внести зміни до законів України про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів, про ветеринарну медицину, про захист прав споживачів, про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення. І державній службі з питань безпечності харчових продуктів та захисту прав споживачів вжити заходів для усунення виявлених недоліків. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Є питання? Івченко, будь ласка.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Шановний головуючий, шановні колеги, я б хотів звернутися до представника Рахункової палати. Я завжди читаю ваші висновки про стан виконання бюджету, бюджетних програм, в тому числі такі ви даєте брошури за 2017 рік за перше півріччя, за півріччя і так далі. Тут є досить гарно розписано по всім програмам, по всім міністерствам.

Наприклад, за півроку у нас зменшився обсяг промислового виробництва на 0,4 відсотки. У сільськогосподарській продукції у звітному періоді знизиться на 2,1 відсоток у зв'язку із зменшенням обсягів продукції рослинництва на 8,5. Зменшився обсяг порівняно із січнем і червнем попереднього року чисто прямих іноземних інвестицій. На продукти харчування ціни зросли на 12,3, на овочі – 71, на фрукти – 52, м'ясо, м'ясопродукти – 14. Зріс експорт на 63 відсотки, причому на 28 завдяки зерновим олійним культурам.

Я до чого веду? Я б хотів, а от, наприклад, по програмам найбільші обсяги заборгованості обліковуються в Міністерстві аграрної політики, в Міністерстві екології, соціальної, регіонального розвитку і так далі. Я б хотів, щоб ми з вами зробили, оскільки пішла практика читати звіти Рахункової палати, наприклад, при цьому це Держспоживслужба, я б хотів, щоб наступного разу ми запросили, у вас є звіт про виконання бюджету і всіх бюджетних програм за 2017 рік, щоб ви взяли повністю по аграрній політиці що у нас відбулося, по цінам на аграрну продукцію, по експорту там, де є сільськогосподарську продукцію, щоб ви це нам як би надали для того, щоб ми бачили загальну картину стратегічну, що у нас відбувається: а) з аграрною політикою; що у нас відбувається з фінансуванням програм; коли ці паспорти були затверджені. Бо я дивлюся, наприклад, на березень місяць, з 16 паспортів по всім міністерствам, наприклад, п'ять не було в АПК. Чому? Для того, щоб ми з вами чітко розуміли і формували, як, що, до чого, і розуміли систему в якій ми рухаємося в аграрній політиці.

Я б хотів, оскільки така практика пішла сьогодні по листу з Рахункової палати, я б хотів у вас офіційно попросити, щоб ви надіслали лист на комітет щодо висновку Рахункової палати по Міністерству аграрної політики, в тому числі туда взяти по цінам і в тому числі туда взяти по експорту і імпорту сільськогосподарської продукції, то, зокрема, у нас збільшився імпорт мінеральних добрив, щоб ми чітко з вами розуміли. І, щоб ми з вами це питання прочитали і наступного разу теж поставили на обговорення, щоб усі володіли цією інформацією хоча б для власного, ну, для інформування. Це було б цікаво, тому що мені завжди ваші речі допомагають на ефірах повністю по цифрах проходитись по всім, ну, по всім тим речам, про які ви пишите. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

Давиденко, народний депутат.

 

ДАВИДЕНКО В.М.  Ну, шановні колеги, я хотів би там буквально про декілька речей вас проінформувати.

 В звіті Рахункової палати є і про належне використання бюджетних коштів, неефективне використання, і зазначені певні суми, як би ми це можемо, ну, і скажемо так, з іншого боку, у нас є недофінансування. Я вам хотів би сказати, що завдяки неефективній або ж і переважно відсутній профілактиці заходів та фактичній втраті впливу і контролю Держпродслужбою над епізоотичною санітарно-епідемічну та фітосанітарною  ситуацією в Україні, у нас за 16-й рік і перше півріччя 17-го року в Україні зареєстровано найбільша за останні 15 років кількість спалахів гострих кишкових інфекційних захворювань, найвищу кількість постраждалих серед них, к сожалению, це є діти. Крім того, зростає захворювання на ботулізм, кількість випадків отруєння фальсифікованим алкоголем також зростає. Я хочу вам сказати, що у нас на сьогоднішній день, якщо в 14-му році неблагополучні пункти по африканській чумі фіксувалися  там раз на 13 діб, да, на 30 діб, то на сьогоднішній день  кожні дві доби ми реєструємо ті чи інші спалахи африканської чуми.

Хочу вам сказати, у нас в Чернігівській області був спалах в  кінці минулого року СФГ "Колос"  Куликівський район, це мій округ, там  така була ситуація напружена, тому що поставщик цієї м'ясної продукції поставляв для міста Чернігова, для шкіл міста Чернігова,  КП "Шкільне", м'ясну продукцію, у тому числі там свіже м'ясо. Так я от хочу вам… вас проінформувати, що основною причиною ситуації є несвоєчасний та  формальний  підхід  по боротьбі з африканською чумою, зокрема у відповідях стосовно  ситуації як голова ОДА, так і начальник  Держпродслужби Чернігівської області  надають  пояснення, що "діяли  відповідно до Інструкції, затвердженої Мінагрополітики України  у березні 2017 року та Комплексного плану спільних оперативних дій у разі виникнення підозри та підтвердження діагнозу на африканську чуму свиней у Куликівському районі". Та разом з тим, зазначений план був затверджений на засіданні  Державної надзвичайної протиепізоотичної комісії при Куликівській районній державній адміністрації  лише 31 липня 2017 року. Це тоді, коли в області, починаючи з  31 серпня  2014 року вже зареєстровано  29 випадків захворювання на африканську чуму свиней.

Крім того, з 2014 року діяв  наказ Міністерства  аграрної політики та продовольства України від  05 березня  2014 року № 81  "Про затвердження Інструкції щодо профілактики  та боротьби з африканською чумою свиней" (наголошую, профілактики), зареєстрований в Міністерстві юстиції 21 березня 2014 року за номером 36325140. Тобто таким чином вся система діє не на упередження виникнення, а переважно на ліквідацію ситуації, пов'язаної з африканською чумою.

Ну, і  по спалахам ботулізму ну і так далі, на сьогоднішній день це кір. Тому я вважаю те, що  рахункова  служба вивели на  сьогоднішній день всі, скажемо так, прогалини в нашому законодавстві і те, чого не достає у нас в підзаконних актах, це позитивно. Але, з іншого боку, вона нам і сказала про те, що на сьогоднішній день відсутній контроль в самій службі, тобто внутрішній контроль і профілактика на сьогодні, ну, не ведеться.

Тому, я вважаю, що Держспоживпродслужба України, вона повинна все-таки, ну, якось починати змінюватися, тому що, ну, не знаю, викликів дуже багато, і я боюсь, що якщо у нас на сьогоднішній день вже, там, при нормі споживання в 26 відсотків споживається 50 відсотків курячого м'яса, а по оцінках експертів ФАО в 2017 році ми отримали, ну, свинарі отримали збитки півтора мільярда, да, то ця ситуація, ну, вона закінчиться негативно і, скажемо так, ну, вдарить дуже погано по суспільній ситуації нашої крахни і продовольчій безпеці. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Ще у народних депутатів, у кого є… Мушак.

 

МУШАК О.П. Я все ж таки знову з приводу грошей, щоб зрозуміти, про що ми говоримо. Я так розумію, що є недофінансування по, ну, або вважається, що недофінансування по вашій службі. От можете сказати, пане Володимир, от скільки вам грошей треба і скільки вам ще не вистачає? Дякую.

Да. Ну, дивіться, давайте тоді так…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Дайте відповідь…

 

МУШАК О.П. Скільки вам дали в минулому році, ви не використали? Да. Скільки, ви вважаєте, вам потрібно в цьому році, щоб справитися з усіма обов'язками? І скільки не вистачає? Дякую.

 

ЛАПА В.І.  Дуже дякую за запитання. Я, з вашого дозволу, хотів би прокоментувати обидва виступи.

Перше, стосовно реакції, коли починалися випадки захворювання в області і, коли план дій. План дій затверджується постійно по кожному випадку на районному рівні і на обласному рівні. Тому це не те, що, там, 2-3 роки затримки, це постійний процес. Був один випадок, є план дій. Другий випадок – план дій. Третій випадок – план дій. Так діють комісії по надзвичайним ситуаціям, спочатку на районному рівні, потім воно закріплюється рішенням обласного рівня.

Другий момент. Абсолютно погоджуюся з тим, що історично був зміщений акцент з профілактики на боротьбу. Звітувались про боротьбу, до речі, про боротьбу достатньо ефективно, тому що не було жодного випадку повторення африканської чуми свиней в тому самому населеному пункті. Це означає, що заходи, спрямовані на ліквідацію, здійснювалися ефективно. Але в частині профілактики недопрацьовували.

Я можу сказати приклад, який, можливо, публічно ще не озвучував, про те, що, коли ми почали роботу, ну, коли нова служба почала працювати, то в Україні запасів діагностикумів для африканської чуми свиней було нуль, ми повністю залежали від фінансування з донорів. Ми увійшли в бюджет нової служби фінансування протиепізоотичних заходів 56 мільйонів гривень на всі хвороби, які існують в країні. Тому тут ситуація надзвичайно складна, але зараз вона вже виправлена в частині діагностикума.

Третій момент, який дуже важливий, поступово ситуація змінюється. І я також хотів би донести інформацію, що за другу половину минулого року кількість випадків африканської чуми свиней вже була менша ніж в першій половині цього року і ніж в другій половині попереднього року, тобто ця динаміка вона загальмована. Я далекий від ілюзій, що повністю подолано проблему, але динаміка змінена. І, що дуже важливо, те, що стосується другої половини попереднього календарного року і ситуації в січні, ми зараз маємо вже більше випадків виявлення в дикій фауні ніж серед свійських свиней. Це якраз те, що називається профілактика, тому що раніше ці заходи застосовувались недостатньо, вірус був в дикій фауні, і постійно були джерела надходження вірусу до свійських свиней. Зараз, от, за січень ми вже більше 50 відсотків тих випадків, які африканська чума свиней зафіксована в Україні, це програми моніторингові, які здійснюються службою, там, де ми виявляємо вірус в дикій фауні, там де локалізуємо, і зменшуємо потенціал надходження в свійський сектор. Повторюся, далеко не все, що зроблено, але те, що робиться, на наше переконання, воно робиться правильно.

Що стосується фінансування. Я думаю, що ми маємо можливості в рамках того фінансування, яке затверджено Державним бюджетом на 2018 рік виконувати основні завдання, які поставлені перед службою. Ви знаєте, що суттєво збільшений обсяг фінансування на проведення протиепізоотичних заходів це 684 мільйона гривень. Ви знаєте, що прийнято рішення про відновлення фінансування державних лабораторій і лікарень із державного бюджету, тому що ми в багатьох областях мали проблеми, коли необхідно було здійснювати ліквідацію епізоотії, а люди працювали 3 дні на тиждень, тому що не виділялось фінансування з місцевого бюджету. Єдине, що при розгляді в бюджетному комітеті в Верховній Раді ті обсяги по лабораторіях, по лікарнях, які ми заявляли, вони все-таки були зменшені на 20 відсотків. Ну, я думаю, що ми знайдемо можливості внутрішніх і організаційних, і через перерозподіл заходів для того, щоб компенсувати ту певну нестачу, яка була сформована при формуванні бюджету.

В цілому ми оцінюємо ці обсяги як достатні. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Є пропозиція за результатами обговорення надати секретаріату доручення щодо підготовки проекту рішення для його розгляду на наступному засіданні комітету. Всі рішення, які нам надала Рахункова палата, доповідь і зробити наше, підготувати рішення і винести його на комітет, і проголосувати.

І пропозицію прошу вас до Рахункової палати, ту, що надав колега  і Вадим Івченко народний депутат підготувати матеріали по Міністерству аграрної політики Рахункової палати, надати цю інформації комітету і ми розглянемо на черговому засіданні комітету. Спасибі вам.

Що ви, вам слово?

 

_______________. Дозвольте одну секунду. Щиро дякую за питання, які тут прозвучали стосовно Рахункової палати. Ми надамо всю інформацію, яка є стосовно питань на відповідні, ми надаємо її не лише одному вашому комітету, ми всім надаємо і надамо ту інформацію. Але я хочу зазначити, щоб розуміли, кажуть, ми про одне говорили, про те, що ми діємо за змістом і в спосіб, який визначений Законом про Рахункову палату. І ми тільки сугубо маємо і розглядаємо сьогодні окремий контрольний захід, який… ви ознайомитеся із відповідними, я розумію, звітом про виконання там бюджету, де є також визначено, і ми це говоримо. В цілому діяльність всієї сфери… ви знаєте, вся інколи і господарська діяльність якихсь державних підприємств. Вони лежить поза межами  нашої компетенції. Тому ми надамо  за вашими  запитами  всю інформацію, яка  є із змістом, в Рахунковій палаті. Щиро дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі вам.

Четверте питання порядку денного: про затвердження Звіту про роботу комітету Верховної Ради України  з питань аграрної політики та земельних відносин за період роботи  сьомої сесії Верховної Ради України восьмого скликання (вересень 2017 року – січень 2018 року). Доповідає Лунченко Валерій Валерійович, секретар Комітету аграрної політики. Прошу.

 

ЛУНЧЕНКО В.В. Доброго дня, шановні колеги. Насправді, у нас сьогодні в порядку  денному є три важливих питання, по яким нам необхідно прийняти рішення. Перше питання, яке було озвучено головою комітету, саме це – про затвердження Звіту про роботу комітету Верховної Ради України  з питань аграрної політики та земельних відносин за період роботи  сьомої сесії Верховної Ради України восьмого скликання (вересень 2017  по січень 2018 року).

Отож кожному з вас були надіслані документи на ознайомлення та висловлення своїх пропозицій, після чого текст було  фіналізовано. Саме по цьому питанню протягом сьомої сесії Верховної Ради восьмого скликання  надійшло  23 законопроекти, з підготовки попереднього  розгляду яких комітет визначений головний, та 32 законопроекти, до яких комітет має подати свої пропозиції.

За звітній період відбулося 9 засідань комітету, на яких розглянули  46 питань, в тому числі 19 законопроектів, з підготовки попереднього  розгляду яких комітет визначено було головним.

За поданням  Комітету Верховної Ради  прийнято два закони: перший закон – це про внесення змін до Розділу ХХ Перехідних положень Земельного кодексу України щодо продовження заборони відчуження сільськогосподарських земель (це за пропозицією нашого колеги Мушака, який відстоював цей законопроект); а також другий… (Шум у залі)

Ні? (Шум у залі)  Ну ви ж відстоювали…

А другий законопроект  це про безпечність та гігієну кормів. Знаходиться на даному етапі на підписі у Президента України.

Для обговорень та опрацювання законопроектів в рамках роботи комітету було проведено, значну кількість круглих столів, засідань робочих груп та робочих зустрічей і нарад.

Шановні колеги, прошу, резюмуючи вище сказане, взяти за основу та прийняти, затвердити роботу нашу за попередній період.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу членів аграрного комітету, народних депутатів, затвердити звіт про роботу комітету. Хто за цей звіт, прошу проголосувати. Проти?  Утримався? Немає. Прийнято.

Наступне питання: про затвердження плану роботи Комітету Верховної Ради з питань аграрної політики та земельних відносин на період роботи восьмої сесії Верховної Ради України восьмого скликання лютий - липень 2018 року. Доповідає секретар комітету Лунченко Валерій Валерійович.

 

ЛУНЧЕНКО В.В. Шановні колеги, план роботи комітету на наступну сесію Верховної Ради включає законопроекти, з опрацювання яких комітет визначений головним та законопроекти, які комітет має розглянути, і подати свої пропозиції, а також містить розділи щодо запланованих заходів комітетів, а саме за пропозиціями членів комітету передбачається провести два виїзних засідання, попередньо два виїзних засідання, три круглих столи та розглянути одне питання в порядку контрольних функцій комітету. Це щодо даного питання, а також прошу за нього проголосувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Прошу проголосувати…

 

_______________. Можна питання?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, питання, прошу. 

 

_______________. Я, шановні колеги, ми просто, можливо, так приймали завжди. Для себе хочу зрозуміти, вот, у нас є розділ ІІ, законопроект, який комітет має розглянути та подати свої пропозиції. Там є законопроекти з 2014 року, з 2015-го і так далі. Це означає, що ті законопроекти, які ми прийняли на доопрацювання, вони фактично лежать в комітеті, щоб ми доопрацювали і знову винесли чи як? Я для себе хочу. Бо там 4 або 5 листів і там вже законопроекти, які просто, ну, не мають, ну, актуальності. Я не можу зрозуміти навіщо ми кожного року… Ну, поясніть, будь ласка, щоб я зрозумів. Я не… Інна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Інна, поясни, будь ласка як секретар, давай, керівник секретаріату.

 

ОСТРАДЧУК І.В. Так, ми ці законопроекти можемо розглядати на засіданні комітету і потім виносити по ним рішення і рекомендувати Верховній Раді відповідне рішення чи там за основу прийняти, чи… (Шум у залі) Ні! Вони не розглянуті. (Шум у залі)  Ні, ну ви ж говорите за ті, які не розглянуті  комітетом.

 

______________.  Я сказав про… (Не чути)

 

ОСТРАДЧУК І.В.  Так. так він має їх розглянути… (Шум у залі)  Ні, ні, ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Поступила пропозиція  від секретаря комітету затвердити план роботи комітету на…

Леонід Петрович Козаченко.

 

КОЗАЧЕНКО Л.П.  Я коротко.

Шановні колеги, ми тут в одному проекті бачимо  проекти тих законів які ми хочемо, щоб були розглянуті на комітеті. А ми забули про такі ну проблеми, як комітетські слухання.

У нас було кілька непоганих  у минулому засіданні минулої сесії, і це обов'язково треба планувати на  наступний наш період роботи, тому ми ніхто ніколи не розглядали таке питання як розвиток рибної галузі. От по лісовому господарству почали розглядати, теж не закінчили цю тему. Тому обов'язково треба подумати, які такі ключові питання.

Є дуже важлива проблема, яка постійно присутня от останні, мінімум, 10 років, це все-таки  державна стратегія    стосовно підтримки розвитку підприємства відповідно до його статусу: маленька сімейна, середня чи велика вертикально інтегрована. Треба в законодавстві чи… зробити слухання хоча б комітетське, прописати, що мається: одне, друге і третє. Тому що не може державна підтримка  бути однаковою для цих трьох типів господарств.  І не тільки йдеться про  субсидії, а і інші питання, пов'язані з цим напрямком. Навколо цього багато різних спекуляцій такої політичної і інших проблем, тому треба десь поставити ці питання.

Рибна галузь. Стратегія підтримки в залежності від статусу і розміру підприємства.  Подумати, які ще питання пов'язані із… обов'язково треба буде поставити. От повірте, мені вже соромно десь присутнім бути на будь-якій за межами країни події, пов'язаної із реформами. І те, що  стосується аграрного сектору. Найбільший агрохолдинг в світі – це Міністерство аграрної політики України, 5,1 десята мільйона гектарів державних земель підпорядковано міністерству. Немає більшого агрохолдингу в світі. Назвіть мені. Я знаю, в Китаї зараз найбільший агрохолдинг, скільки землі, знаю, в Австралії займає друге місце,  Казахстан і так далі. Державні підприємства, їх було понад тисячу, зараз більше п'ятисот. Ті, що від тисячі до п'ятисот, в якому стані, ніхто не знає. Запити –  відповіді ніякої немає. Як далі бути? Хто використовує цю землю і все інше?  Колеги, це дуже серйозне питання. Врешті-решт, ми його повинні поставити. 

Я не хочу…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Леонід Петрович, можна трошки я скажу вам. Всім вже направили, дайте пропозиції. Ми їх врахували та поставили.

 

КОЗАЧЕНКО Л.П. Ні, так я хочу, я пропоную, поставити це питання  як комітетське слухання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Яке? Скажіть його.

 

 КОЗАЧЕНКО Л.П. Сформулювати його можна так: приватизація державних підприємств сільськогосподарського призначення та ефективне використання земель, підпорядкованих міністерством. Можна так сформулювати.

 

 _______________. Не тільки міністерство, а…

 

КОЗАЧЕНКО Л.П. А туди входить і Академія наук, до речі. Там півмільйона гектарів. Це питання.

Я далі сказав, рибне господарство.

Далі, третє питання –  це стратегія державної політики стовно підтримки сільськогосподарських підприємств в залежності від їхнього статусу та розміру.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Леонід Петрович, я…

 

КОЗАЧЕНКО Л.П. По три хоча б ці ключові питання, вони є дуже важливі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте так зробимо, у нас є план, ми його затвердимо і внесемо до нього, скоректуємо. Питання, які ви сьогодні підняли, секретаріату сформувати, зробити одне-два слухання чи круглого столу і дати як пропозицію.

Давайте зараз проголосуємо за основу, а далі добавимо вже ті. Я чому це  кажу. Кожному народному депутату було направлено очікуваний порядок денний.  Кожен мав можливість дати те, що ми зараз кажемо, і воно було б враховано і включено. Немає ніяких питань.

 

ЛУНЧЕНКО В.В. Шановні колеги, прошу вас звернути увагу, що  протягом сесії можемо вносити зміни до порядку денного нашої роботи. Тому в будь-який час ми  можемо внести будь-які зміни.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Мірошніченко.  Добре.

 

МІРОШНІЧЕНКО І.В. У мене одне прохання.  Давайте внесемо таке завдання маленьке: розробити Закон про обіг  землі сільськогосподарського призначення.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Нема питань.

 

МІРОШНІЧЕНКО І.В. А то ми знову дочекаємося нового року або проекту закону, який нам хтось внесе, а не ми самі.

 

_______________. Це саме основне.

 

МІРОШНІЧЕНКО І.В.  Тому маленький законопроект треба, я думаю, в розклад вставити, щоб  ми попрацювали і внесли. Дякую.

 

_______________. Я повністю підтримую ініціативу колеги Івана Мірошниченка. І хотів би також ще сказати, у нас, насправді, вже три законопроекти про обіг земель є, то давайте їх також розглянемо. Якщо вони погані, то скажемо, де  погані, і це нам, насправді, допоможе для того, щоб налаштувати…

(Загальна дискусія)

О'кей, питань немає, скажете, що це жахливо, там неприпустимо і все інше, але це ж уже буде тоді дискусія. Тому в мене прохання на найближчий час, розглянути законопроекти про обіг  земель сільського призначення. Дякую. 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я ще хочу  доповнити. У нас там март, ми домовились із Всесвітнім банком, ми домовились  з фермерами, ми домовились з господарствами провести на базі комітету, читайте, великий круглий стіл з питання  земельної реформи, підтримки фермерів і так далі. Ми зберемося, подискутуємо і, як на мене, зробимо концепцію того, що предложив Іван. Іван! Іван! Ваня Мірошніченко, я говорю, круглий стіл запланований на березень, і ми обговоримо, почуємо всі думки і фермерів, і холдингів всіх, і далі приймемо рішення.

 

_______________. "Холдинги"   убрать.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Не нада? Значить "холдинги" уберемо. Добре, не…

Так, Іван.

 

МІРОШНІЧЕНКО І.В. Насправді, нам треба вирішити там одне питання, ну глобальне. Знайти кошти під викуп землі і той хто орендує, той хто  володіє. Все. Давайте самі напишемо цей закон, ми вже тратимо ці державні гроші направо, наліво, хто куди. Випишемо закон і вирішимо одне питання: заберемо  цей страх, що той, хто хоче купити,  не буде доступу мати до грошей. За рахунок держави, нехай  держава підстави пише,  хоч раз в житті. І все, якщо ти орендуєш, хочеш викупити, дай 20 відсотків, 80 візьми позику, якщо ти власник, хочеш створити бізнес, візьми теж кошти… І все.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я извиняюсь…

 

МІРОШНІЧЕНКО І.В. Ну ми 140 мільярдів привату знайшли.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте зараз з вами затвердимо, давайте дискусію ми на березень. Ще  пропозиція, Петро Васильович!

Є пропозиція проголосувати зараз за основу той порядок, який розроблений сьогодні секретаріатом. Далі, ми які питання, що Леонід Петрович сказав, далі ми врахуємо.

Хто – за це, прошу затвердити порядок роботи комітету.

 

_______________. Це не порядок роботи.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це порядок, план роботи комітету. План роботи комітету. Хто – за?, прошу проголосувати, затвердити план роботи комітету. Проти? Утрималися? Прийнято.

Останнє, Валерій Валерійович, питання.

 

ЛУНЧЕНКО В.В. Шановні колеги, третє питання: про затвердження пропозицій до проекту порядку денного восьмої сесії Верховної Ради України, восьмого скликання за лютий 2018-го  – липень 2018 року.

Проект пропозицій до проекту порядку денного восьмої сесії Верховної Ради України включає підготовлення комітетом законопроекти для розгляду Верховної Ради України, а саме, 39 законопроектів, які комітет рекомендує прийняти та 9 законопроектів, які рекомендовано комітетом відхилити. Також проект пропозицій містить розділ, який включає законопроекти, що готуються доопрацюватися комітетом, і законопроект, який комітет пропонує не включити до порядку денного сесії як такі, що були відкликані автором, один такий законопроект, та втратили свою актуальність, два законопроекти.

Шановні колеги, на цьому я проінформував вичерпно це дане питання, прошу його затвердити. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Спасибі.

Давайте, Івченко.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги, я хочу сказати по цьому питанню. По-перше, ви знаєте, що Регламентом Верховної Ради всі законопроекти, які розглядаються комітетом, в незалежності від рішень, які прийняв комітет, має виносити в зал Верховна Рада. Оскільки у нас склалася практика, що сьогодні Голова Верховної Ради виносить ті законопроекти, які, скажімо, мають позитивне рішення комітету, а інші ні, там є відхилених законопроектом, зокрема, мої законопроекти, зокрема законопроекти фракції "Батьківщина" і Тимошенко в тому числі, і так далі. Я хотів би, ми внесли минулого разу, коли голосували за порядок денний сесії, тобто до цього, ми внесли деякі законопроекти, які відхилені законопроектом, в тому числі там про емфітевзис і так далі, ми внесли в регламент.

Я просив би наші законопроекти, щоб ми вивели рішення комітету про відхилення, я маю на увазі, з цієї таблиці. І запропонували залу Верховної Ради розглянути, коли буде поставлений в порядок денний, для прийняття рішення. Якщо ми зараз приймемо це рішення, ми, звичайно, його направимо Парубію, і він буде аргументувати не поставлення наших законопроектів в порядок денний тим, що було прийнято рішення комітету. Тому я хотів би, щоб це було чесно і по Регламенту, оскільки кожен може оказатись в опозиції і таким чином можуть деякі ініціативи не доходити просто в зал Верховної Ради, щоб депутати про це чули.

Є законопроекти, я про них можу сказати, ті, які, ви їх по прізвищах знаєте, там є Тимошенко, Івченко. Я хотів би, щоб ми убрали з цієї таблиці, що вони, ви зрозуміли, що вони відхилені комітетом, а запропонували розглянути в залі Верховної Ради і прийняти відповідне рішення. Це відповідно Регламенту.

 

ЛУНЧЕНКО В.В.  Ми не можемо убрати, що вони були відхилені, вони залишаються відхиленими. Рекомендували внести їх до зали на розгляд.

 

ІВЧЕНКО В.Є. Я зрозумів, Валерій я вас розумію, просто питання в чому? Ми зараз приймаємо рішення, і ставиться підпис. Якщо раніше не було, зараз рішення по всім законам, які ми пропонуємо, які ні і так далі.

 

ЛУНЧЕНКО В.В. Заперечень немає, колеги. Підтримайте дану пропозицію. Згідно Регламенту все рівно Голова має право внести їх незалежно …

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Голова має внести. Да, голова має право внести… ми зараз приймаємо так, як воно подається. Ми даємо, що комітет їх відхилив, ми ж не кажемо, що не вносять в зал на сьогоднішній день.

Тому прошу затвердити пропозицію до порядку денного, той, який доповів секретар комітету. Хто – за? Проти? Утримались? Один. Добре.

І зараз ще в "Різному"… Ще є час. В "Різному" у нас дуже важливе питання по лісу, ми прорабатували це питання, зараз,  ми зустрічались в аграрному університеті, але там не було кворуму. Прийняли рішення провести у Львові виїзне засідання комітету. Домовились ми і з лісовим агентством, і з головою обладміністрації. Зараз пан Кіт дасть нам пропозицію на строки, коли це найбільш для нас зручно було б.

Прошу, Андрій Богданович.

 

КІТ А.Б. Дякую. Можна. Ну, то Франківська область.

Ну, дивіться, насправді, по-перше, це дуже серйозне питання. Йде мова, хто не…. це  10 мільйонів гектарів лісу. Ми  поки  будемо займатися обігом землі, може вийти так, що ліс вже продадуть. Я  жартую, звичайно. Але це є,  це надзвичайно важливе… це надзвичайно важливо. 

Наступне. Воно дуже серйозно пов'язано  є з півднем, з меліорацією, зі всім решта, тому що  обміління рік у тому числі залежить від того, яка стратегія розвитку лісового господарства. Як ви знаєте, Кабінет Міністрів затвердив свою стратегію лісового господарства, вона неоднозначно  сприймається профспілками лісового агентства. Очевидно, що там є   здорове зерно. Очевидно, що є які речі, які ми маємо  обговорити і визначитися разом. Це є надзвичайно серйозна галузь. Я би хотів, щоб ми дуже серйозно до…  підійшли. Є напрацювання Міністерства аграрної політики. Є напрацювання, які повинні вийти від нас, і ми повинні вийти з консолідованим рішенням, яке розв'яже питання і проблемні питання, які існують зараз в лісовій галузі, і дасть нам можливість розвиватися і відтворювати лісовий ресурс і займатися відтворення у тому числі і лісів на Півдні і Центральній Україні, які зараз дуже  так гостро стоять. Тому є...

У нас було дві пропозиції. Одна була раніше – провести таке засідання комітету 1 лютого. Але з того, що я зараз бачу по напрацьованих матеріалах ми не будемо здатні вийти на консолідоване рішення. Я би хотів, щоби воно було консолідоване, і тому є пропозиція – в період тижня засідання комітетів 13 лютого, щоб ми провели виїзне засідання, перед тим маючи можливість на пленарному тижні обговорити його тут  в своєму колі і зрозуміти, і дати... і щоби народні депутати могли дати свої пропозиції. (Шум у залі)

13 лютого – це пропозиція, яка  озвучується.

 

______________.  Вівторок.

 

КІТ А.Б.   Вівторок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Во Львові. Вже ми домовилися з головою Львівської… Так годится? Нам всім? Нам треба, щоб був кворум. І рішення… Більше того, я розмовляв з Кубівом, і Кубів бажання теж має там побувати, разом з нами буде. Я так розумію….

Максим Петрович,  вас цей час влаштовує – 13-го? Ви на Україні?

 

МАРТИНЮК М.П.  Якщо запросите, то приїду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну а як же без вас? Ми ж  рахуємо, що разом же стратегію будемо видобувати. Агентство, комітет, Міністерство аграрної політики. Да, кадастр. Всі, щоб були.

 

КІТ А.Б. Я думаю, що керівники областей, які мають бажання, ресурсні області точно будуть, бо це, щоб ви розуміли, по Львівській області лісагентство є четвертим бюджетоутворюючим підприємством. І така сама ситуація є і в Івано-Франківській області і в інших областях, так і Закарпатська область так само. Це, окрім того, що це є, да,  державне підприємство є четвертим по бюджетоутворенню Львівської області.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Давайте так. 13-а…

 

КІТ А.Б.  І керівників областей запрошувати будемо так само.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Богданович, почули. 13-го у нас лютого у Львові. Львів, це буде десь скільки дві години, да? Час який, 14 годин? О   14-й годині проводимо  виїзний комітет по лісу. Прийнятое рішення.

Давайте його проголосуємо, щоб ми вже… Хто за, прошу проголосувати. Є. Прийнято.

І зараз у нас декілька хвилин. Максим Петрович, по молоку, прошу вас.

 

 МАРТИНЮК М.П.  По молоку. Останнім часом поширилось дуже багато відверто провокативних новин і висловлювань політиків щодо нібито  заборони закупівлі молока у населення. Насправді, мова іде про молоко другого класу якості. І ситуація в нормативно-правовій площині виглядає  так. Є стандарт державний, затверджений національним органом стандартизації, яким, дійсно, взагалі знищується таке поняття, як "молоко другого класу". Відповідно це могло би мати своїм наслідком припинення закупівлі молока у населення, принаймні серйозне зниження ціни цієї закупівлі, тому що воно би все одно закуповувалося, але закуповувалося би зовсім за інші гроші. Але законодавство говорить про те, що органам стандартизації в цій галузі є з 2015 року Міністерство аграрної політики. Це перша норма.

І друга норма полягає в тому, що знову ж таки в публічних висловлюваннях політики говорять про те, що  нібито припинення закупівлі молока у населення є якимись там зобов'язаннями України по зоні вільної торгівлі з Європейським Союзом. У нас є певні зобов'язання по підвищенню якості молочної сировини, але ви ж точно знаєте краще ніж я, що і сьогодні підприємства, які виробляють продукцію, що експортується в Євросоюз, беруть молоко екстракласу з тих підприємств, які забезпечують відповідну якість цієї сировини, від населення молоко не використовується в тій продукції, яка їде на Євросоюз.

Тому… А! І ці зобов'язання України по підвищенню якості молока як сировини, вони датовані терміном виконання до 2022 року. Тому, що ми маємо робити і що ми будемо робити. Ми будемо підвищувати якість молока, яке виробляється в господарствах населення, шляхом стимулювання створення молочної кооперативів. Це буде здійснюватися в форматі співфінансування з боку держави обладнанням по безконтактному доїнню і первинному охолодженню молока. І це, за нашими розрахунками, забезпечить те, що молоко буде, ну, як мінімум першого ґатунку. І відповідний наказ Міністерства аграрної політики, який буде запроваджувати норми до гігієни і вимоги до якості молока, це так звана норма 100 на 400, там по соматичним клітинам і по біологічному забрудненню. Ми розробимо до першого липня, тобто до того часу, до якого мав би набути чинності цей стандарт, який знищує другий клас якості молока.

І тому фактично ми вийдемо на наступну ситуацію. Всі жорсткі більш-менш норми щодо якості набудуть чинності поступово до 2022 року, до 2022 року. А за цей час гроші бюджетної підтримки будуть використовуватись на стимулювання створення кооперативів, передусім молочного напрямку. Це, одразу скажу, якщо ми говоримо про статтю витрат, це з того мільярду, який передбачений для підтримки фермерства. Тобто фермери і кооперативи вони сидять разом в цьому мільярді, і з цього мільярда будуть виділені кошти на співфінансування по утворенню кооперативів. Тому ситуація станом на зараз вона ніяк взагалі не змінилась ні для кого, нема ніяких заборон на закупівлю молока від населення. Станом на 1 липня, коли мав би набути чинності цей стандарт, ситуація теж буде контрольована, і населення ніяким чином не постраждає. Більше того, ми передбачимо програми поступової підтримки їх з метою, щоби якість молока, яке виробляється в господарствах населення, була прийнятною для використання в технологічних цілях.

Але… Ще остання теза. Навіть якщо населення буде продовжувати виробляти молоко низької якості, ми думаєм, що це буде, але буде, ну, в значно меншій питомій вазі, таке молоко може бути теж куплене, але може використано бути для технічних цілей, наприклад, для виробництва там казеїну чи інших продуктів нехарчового призначення. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

Ще давайте питання, бо час.

 

ІВЧЕНКО В.Є.  Дякую.

Я хотів би запитати. Максим Петрович, ви сказали про стимулювання розвитку кооперативів. Ми з вами чітко знаємо, що сьогодні Податковий кодекс нам не дозволяє ефективно працювати з кооперативами. Наша правка, яка була подана, вона була відхилена. Натомість вона запропонована буде, ця знову правка, в одному із законопроектів, який іде у нас, 7363, вона буде запропонована щодо того, щоби кооперативи, щоб ви для себе зрозуміли. Сьогодні, щоби здати молоко в кооператив і реалізувати потрібно заплатити 20 відсотків ПДВ, тобто з людей ще потрібно зтягнути кошти, взяти кошти, щоби оплатити, це ПДВ. Ми запропонували три механізми, і вони були невраховані.

Як сьогодні, от, ви сьогодні формуєте порядок розподілу коштів, зсилаючись на чинне законодавство, скажімо, цей мільярд ви будете робити згідно чинного законодавства. Згідно чинного законодавства кооперативи сплачують ПДВ, тому ніякого стимулювання не буде, або їм потрібно буде з бюджету відшкодовувати, або швиденько приймати відповідне чинне законодавство.

І друге. Якщо ви говорите про те, що ми будемо в порядку розподілу передбачати купівлю обладнання, чи ми їм будемо відшкодовувати коштами, тобто давати на голову ВРХ, чи це все ж таки будуть обладнання, там доїльні апарати, охолоджувачі і так далі.

І третє питання. Якщо це буде обладнання все ж таки, то це буде даватися ОСГшнику, який має одну корову, чи, наприклад, три чи чотири корови, задля того щоб його стимулювати, нарощувати там поголів'я у себе в господарстві?

Я для себе хочу схематично це зрозуміти, бо ситуація як би така, що інформаційно вона подається людям так, що з літа вони не зможуть просто за нормальною ціною продавати своє молоко, і їм потрібно дати інформаційно правильний посил, посилаючись і на чинне законодавство, посилаючись і на розподіл коштів, який буде запропонований, і посилаючись на ту процедуру, яка буде відбуватися з обладнанням. І кому саме це обладнання буде доставатися? Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дві хвилини, Максим Петрович.

 

МАРТИНЮК М.П. Стосовно оподаткування. Вкотре підтверджую позицію Міністерства аграрної політики, що ми повністю підтримуємо законопроект 7363, особливо в частині податковій. Але притому я хочу зауважити, що все залежить від питання організації бізнес-процесу у самому кооперативі. Одна справа, коли можна йти класичною схемою, кооператив отримує молоко, потім здає це молоко, тобто реалізує, і там є реалізація молока. Я думаю, що ми будемо стимулювати, і люди будуть об'єднуватися навколо обслуговуючих кооперативів, які в принципі будуть надавати послуги по безконтактному доїнню і попередньому охолодженню молока, первинному. І тоді там виручки як такої не буде, і ПДВ як таке сплачуватися буде, ну в якихось абсолютно адекватних розмірах. Насправді, там витрати кооперативу будуть адміністративні і амортизаційні на те обладнання.

Стосовно способу утворення кооперативу. Ми собі бачимо так, що господарства, домашні господарства, в яких є корови, мають вирішити для себе, що вони об'єднуються в кооператив для того, щоб централізовано збирати і первинно охолоджувати молоко. Вартість доїльного і охолоджувального апарату має бути якось зафіксовано людьми, які зібралися об'єднатися в кооператив. Вони мають об'єднатися в кооператив, частину коштів зібрати для того, щоб цей кооператив міг здійснити попередню оплату в розмірі 30 відсотків від вартості такого обладнання, решту 70 оплатить держава. І власником цього обладнання буде кооператив. Але у нього будуть певні обмеження щодо продажу такої власності і так далі, тим не менше модель утворення і функціонування десь так виглядає. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Спасибі.

 

_______________. Можна? Можна?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми будемо вести цей діалог як будуть готові порядки. Коли це? Та, пожалуйста, нам через дві хвилини треба зал залишити.

 

_______________. Максим Петрович, а взагалі на практиці це виглядає зовсім по-іншому. Як ви представляєте, сьогодні за кілометр бабушка поведе корову до доїльного апарату, як ви це собі представляєте? Це взагалі неможливо, і в такий спосіб ми знищимо повністю приватний сектор. Це неможливо.

А навіщо сьогодні стимулювати, фінансувати дрібні ферми на однакових умовах вони повинні утримувати дійне поголів'я. Інший спосіб, якщо є сьогодні таке молоко, то воно підлягає, а саме для переробки і для казеїну. Тому що з нього по такий мікробіології сир, масло не зробиш, розумієте. То навіщо гроші з держави викидати? Для чого?

(Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Все, добре. Я… все, все.

Порядок денний вичерпаний. Засідання закрите, спасибі.