СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики
24 квітня 2020 року
Веде засідання голова Комітету СОЛЬСЬКИЙ М.Т.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Шановні депутати! (Шум у залі)
Колеги, присутні 18 чоловік, кворум є, засідання оголошую відкритим.
У нас сьогодні на порядку денному:
Питання перше. Про включення до порядку денного третьої сесії Верховної Ради України дев’ятого скликання проекту Закону про внесення змін до Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" та інших законів Україні щодо функціонування Державного аграрного реєстру та удосконалення державної підтримки виробників сільськогосподарської продукції, поданого народними депутатами и Чернявським, Чорноморовим, Нікітіною та іншими.
Друге. Про проект Закону про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо планування використання земель, друге читання (номер 2280). Попередній – номер 3295.
Третє. Про проект Закону про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, поданий народними депутатами України Чорноморовим, Салійчуком, Нагаєвським та іншими (номер 3205) і альтернативний проект Закону про Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві, поданий депутатами Цабалєм, Клименко, Васильченко та іншими (номер 3205-1).
Наступний пункт – "Різне".
Хто за даний порядок денний, прошу підтримати та проголосувати.
Хто – за? Утримались? Проти? Нуль. Одноголосно.
По першому питанню порядку денного. У нас є на зв'язку Тарас Висоцький?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так, є на зв'язку.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
Дивіться, я знаю передісторію цього законопроекту. У нас, якщо пригадуєте, звертаюся до всіх членів комітету, коли ми обговорювали держпідтримку по деяких… деяку держпідтримку, яку мали бажання депутати, щоб цього року було, її не можна було зробити без внесення змін до закону. З цим пов'язано, наскільки я розумію. А також пов'язано з необхідністю Державного аграрного реєстру. Я пропоную, щоб по цьому законопроекту… Артем Чорноморов, є бажання щось сказати? Да, по першому законопроекту. Чи надамо слово Тарасу спочатку?
ЧОРНОМОРОВ А.О. Давайте Тарасу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Висоцький, якщо можна, будь ласка, прокоментуйте.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Доброго ранку, шановні народні депутати, Микола Тарасович, всі присутні! Цей законопроект є результатом спільної роботи та проведення комітетських слухань з питань державної підтримки, що відбулися в лютому 2020 року. Дійсно, в рамках комітетських слухань було піднято декілька напрямків, які є пріоритетними стосовно державної підтримки, але зараз не перелічені в Законі про держпідтримку і відповідно не можуть бути включені. А саме: ми говоримо про садівництво, є вівчарство; ми говоримо про аквакультуру; також ми говоримо про покращений підхід до компенсації по племінних ресурсах; і ми говоримо про ……… садівництва, оскільки зараз садівництво є порядок, але було садівництво вийшло поза законодавче поле, бо інші акти вже ліквідовано. Тобто ці напрямки додаються і зберігається кредитування, що є дуже важливим, для аграрних виробників.
Другий блок має відношення до запровадження аграрного реєстру. Зараз уже відбувся пілот в шести областях, ми маємо сотні реєстрацій в даному аграрному реєстрі. Кінцева ідея: що вся державна підтримка має відбуватися автоматизовано через аграрний реєстр. Тобто кожен потенційний отримувач державної підтримки зможе, використовуючи НТП, з легкістю зі своїх місцевих офісних чи домашніх умов зареєструватися і подавати заявку на держпідтримку. Фактично це буде автоматизований документообіг, не треба буде ні комісія, ні ходити, ні здавати документи, і в своєму "кабінеті" кожен фермер бачитиме інформацію. Крім цього, цей аграрний реєстр надасть можливість доступу фермеру до інформації щодо земельних ділянок, які в нього зареєстровані, дасть можливість подати онлайн-заявку щодо виправлення помилок в разі наявності в кадастрі по земельних ділянках, і також буде вся інформація про сплачу податків цим фермером. Тобто фактично це буде зручний сервіс, коли зможе напряму, і там, звісно, буде можливість надавати запитання як міністерству, так і іншим ЦОВВам. По державній підтримці це буде такий новий крок на автоматизацію і максимальне поширення. Ці два блоки це є основними, які вносять зміни.
Також ми домовлялися, що ми напрацюємо і осінню прийдемо взагалі до перезавантаження підходу державної підтримки в наступний трирічний план, але це буде окремий законопроект. Тут поки що є ці точкові зміни, які ми погодили на комітетських слуханнях в лютому 2020 року спільно з вами.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, у нас сьогодні включені питання порядку денного, але давайте, може, все рівно, якщо хто має бажання, по суті законопроекту задавайте, будь ласка, Тарасу питання.
Я думаю, що в першу чергу Тарасу задамо. Да, Артем?
Вадим Євгенович! Дивно, що у вас нема питань.
Пане Артур.
ГЕРАСИМОВ А.В. Дякую.
Пане Тарасе, вітаю вас, шановний Микола Тарасович, шановні колеги. У мене питання дуже просте. От зараз приймається конкурсна основа надання оцих субсидій і будуть на базі аграрного реєстру. Скажіть, будь ласка, сам механізм, от його в законопроекті немає, як він буде виписаний і де він буде виписаний? І чи не вважаєте ви, що його треба було б виписати дуже чітко і конкретно, особливо якщо він буде автоматичний, саме в законі?
Дякую.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дякую за запитання.
Фактично передбачається, що порядок функціонування аграрного реєстру, так, як і всіх інших реєстрів в більшості, які працюють в нашій державі, він приймається Кабінетом Міністрів України. Тут зараз закладається суцільна можливість аграрного реєстру як інструменту, але поки що не передбачається чіткої дати переходу масового всіх отримувачів державної підтримки через аграрний реєстр, тому що ми планували зробить пілотний період, коли можна буде отримувати так або так протягом року, як мінімум, тобто фермер матиме вибір: чи ще користуватися старим алгоритмом, чи вже подавати через аграрний реєстр, щоб все випробувати. А потім уже робити його обов'язковим використанням, провівши цей пілот, подивившись на результати для всіх. Тому наразі це запроваджується як інструмент, після того буде Кабінетом Міністрів приймати порядок, у тому числі і про термін пілоту, ми будемо звітувати за результатами, тоді вже спільно приймати рішення про повноцінний перехід безстроковий на ту платформу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович.
ІВЧЕНКО В.Є. Доброго дня, колеги.
Шановний Тарас Вікторович, у мене до вас три питання.
Перше. Чи не вважаєте ви, що прийняття даного законопроекту фактично по державній підтримці тут 90 відсотків переписана та постанова, яка діє щодо державної підтримки агровиробників? Вона ускладнить процес зміни або якихось інших можливостей підтримки агровиробників, тому що під час прийняття бюджету, якщо у нас виникнуть пропозиції щодо збільшення підтримки або збільшення номенклатури підтримки, нам прийдеться вносити зміни в цей закон, ми ж це розуміємо. Бо якщо бюджет і державна підтримка буде суперечити цьому закону, ну, фактично воно не буде працювати, тому нам потрібно вносити буде постійно зміни. Тобто завтра ми захочемо зробити певний акцент на певну галузь, і у нас точно буде ускладнений процес, оскільки крім бюджету ми будемо приймати, ми і так приймаємо зміни там до 17 законів, а ще й будемо приймати зміни до Закону про державну підтримку. Чи не вважаєте ви, що це може ускладнити? Це раз.
Друге. Поясніть, будь ласка…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, я просто уточнити питання.
Дивіться, наскільки я розумію, завжди так (а ви, колега, який значно більше, ніж ми в парламенті), завжди підтримка могла бути тільки по тих напрямках, які передбачені Законом про державну підтримку сільського господарства по цих статтях як мінімум. Правильно я розумію?
ІВЧЕНКО В.Є. Не завжди. Не завжди підтримка в бюджеті. Не завжди бюджет відповідав тим статтям підтримки, які є. Тобто що це означає? Це означає, що ми вписуємо тут все, а, наприклад, в бюджет ми можемо вставити тільки там дві, там три категорії підтримки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозумів. Но це співпадає з тим, що я говорю. Я розумію, що воно може бути більше, ніж дається в цьому році напрямків, но те, що дається в цьому році грошей, фактично не може виходити за ці статті, які є в цьому законі. Правильно я розумію?
ІВЧЕНКО В.Є. Да, воно може бути так. Воно може бути так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми якраз і розширюємо, щоб мати можливість.
ІВЧЕНКО В.Є. Да, але при цьому, якщо у нас буде з'являтися якась інша позиція там щодо точкової там підтримки і так далі, нам потрібно буде постійно вносити зміни. Тому я думаю, тут воно може ускладнити процес.
Друге питання. Скажіть, будь ласка, аквакультура. А чому ви написали "аквакультура"? Ви робили якесь моделювання, чому вона має бути підтримана з державного бюджету? Чому ми вписуємо… (Шум у залі) Тарас Вікторович, я закінчу. Чому ми вписуємо галузі, які надприбуткові? Я не розумію.
І третє. Чому відбулися зміни до Закону про українські біржі, я там бачу, ну, тобто наглядові ради і так далі, і так далі? З чим це пов'язано?
Дякую.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. У мене частково пропадав зв'язок, але з того, що я почув, то, перше, це ніяк нас не обмежить по бюджетному процесу і по розширенню державної підтримки. Це є напрямки, ми їх тільки додаємо, тому це ніяк не ускладнить будь-який бюджетний процес і бажання держави збільшити обсяги чи об'єми державної підтримки, в тому числі на рівні напрямків. Ми тут не виключаємо жоден з існуючих напрямків, а, навпаки, додаємо.
ІВЧЕНКО В.Є. Тарасе Вікторовичу, ви чітко…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Миколайович.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Фактично законопроект надає напрямки, їх може бути багато. Дійсно, не всі напрямки щороку фінансуються. Але які напрямки ми можемо фінансувати в рамках доступних бюджетних коштів за результатами прийнятого бюджету, ми спільно обговорюємо, так, як відбулося цього року: був прийнятий бюджет на 4 мільярди гривень, ми вийшли з пропозиціями на базі депутатських звернень і обговорення з аграрними асоціаціями і спільно зафіксували. Ми тільки за те, щоби в бюджетний кошик включали всі напрямки. Буде скільки коштів в бюджеті, будемо спільно це приймати, фінансувати всі напрямки. Тому тут якраз навпаки, ми зараз обмежені, ми розширюємо, а жодним чином не обмежуємо можливості і депутатам голосувати більше вкладати коштів в бюджет, і потім фермерам отримувати більше державної підтримки.
ІВЧЕНКО В.Є. Тарасе Вікторовичу, я ще раз хочу сказати, от ви чітко прописали пункт…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович! Вадим Євгенович, секунду. Ви, напевно, деякі питання повторіть, тому що у мене відчуття, що Тарас не почув все.
ІВЧЕНКО В.Є. Да, дякую.
Ви прописали пункт 16.2: Державна підтримка плодів, ягід, винограду, хмелю. Ви чітко прописали: на що, як і так далі, і так далі. Навіть відсоток прописали. Скажіть, будь ласка, якщо ми будемо змінювати відсоток, наприклад, не 90 відсотків сьогодні, як є компенсація на саджанці там українського виробництва, а буде… 80 відсотків, а буде 60 відсотків чи буде 90 відсотків. Ми зміни до закону будемо вносити?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Да, підтверджую, що не чути, на жаль.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Миколайович.
ІВЧЕНКО В.Є. Аквакультура і біржі я ще задавав питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Миколайович, чути вам?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дуже погано.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте я ще раз… Я, з дозволу Вадима Євгеновича, повторю три питання. (Шум у залі) Тарас Миколайович, секунду.
Перше. Чому появилась аквакультура?
Друге питання. Чому є зміни по біржі? Там якісь пункти пов'язані з органами управління чи з чимось іншим?
І третє питання. Питання пов'язано з підтримкою садівництва і хмелярства, що прописані… Там чітко відсотки прописані? (Шум у залі) Там написано до якоїсь суми. Чому це писати в законі?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Вас не чути. Чую, що про садівництво, но садівництво не було в законопроекті, навпаки, ми додали. Бо цей напрямок підтриманий депутатами, що важливо.
А перші два. Я розумію, що це чіткі запитання, але, на жаль… Можливо, в чаті продублюйте, бо щось підводить…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас! Тарас Миколайович!
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Тобто це не в мене проблеми.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Миколайович! Я думаю, всі пам'ятають, тут і багато садівників, і хмелярів, які приходили, які ставили питання, і вам там треба було щось відкорегувати. І була програма рішення комітету, де також це було зазначено. Но питання в іншому, Вадим Євгенович задає. Чому написано до конкретного проценту, чому саме цей процент зазначається?
ІВЧЕНКО В.Є. 30 відсотків. 30 відсотків – будівництво та реконструкція тваринницьких форм. А якщо завтра ми вирішимо зробити 40 відсотків або 50, це буде воля парламенту, ми будемо знову вносити зміни?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Колеги, дивіться, по 30 відсотках зроблений розрахунок ще раніше, коли приймалася первинна редакція, оскільки має бути стимул, в тому числі завершити будівництво і інвестувати далі в діяльність цих підприємств власних. 30 відсотків якраз розраховувалося те, що допомагає підтримати, з точки зору повернення коштів. Але якщо, умовно, 80 відсотків ставимо, то тоді навпаки, не буде стимулу потім працювати. Тобто держава компенсує і просто… можуть бути повернені і підприємство закрито. А відсотки… 70 відсотків коли інвестують, є стимул далі, дійсно, це розвивати, а не просто побудувати, щоб отримати підтримку…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Миколайович, ми зрозуміли. Тарас Миколайович!
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ви праві, що норма приймається законом, і якщо є інші обґрунтування і розрахунки, бо ці розрахунки були надані, ще коли 30 відсотків приймалося багато раніше, з точки зору повернення коштів, то їх можна надати, і в тому числі між першим і другим читанням обговорити.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Миколайович, у мене просте питання. Скажіть мені, оце зазначення процентів до якогось в законі – це обов'язкова річ, чи можна просто зазначати строку, а потім на рівні там рекомендацій комітету і рішень Кабміну визначати співвідношення: там 30, 40, 20 чи 50 процентів? В цьому питання.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Фактично може бути два підходи. Можна зазначати до, а потім уточняти, делегувати Кабінету Міністрів України. Але з точки зору висновку Мінфіну, то я зразу хочу сказати, що буде негативний, якщо не буде зазначений чіткий, чіткий норматив. Юридично це можливо, потім просто ми розуміємо, що це делегується в Кабінет Міністрів України, але в порядку, який вже безпосередньо приймається, має бути чіткий відсоток на кожен рік, там він не може бути плаваючий кожен бюджетний рік. Тому там це можна дискутувати і розглядати це рішення.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.
Вадим Євгенович, по цьому перед тим, як нагадаємо Тарасу Миколайовичу за аквакультуру і за біржі, у мене є пропозиція. Я так розумію, це позиція Мінфіну, і якісь норми, які так визначають, але я так само розумію, що ми, коли будемо обговорювати там закон в першому і другому читанні, можемо подивитися конструкцію. Якщо є можливість спростити, напевно, частина депутатів не будуть проти спростити. Частина депутатів, напевно, будуть хотіти мати чіткі гарантії, які проценти повинні йти в які напрямки, тому пропоную цю предметну дискусію перенести на цей етап.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Я не зможу.… нічого не чуємо з дискусії.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Миколайович! Тарас Миколайович, по аквакультурі наступне питання. Якщо можна, тільки недовго.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Для включення в порядок денний, можливо, буде змога, все-таки карантин цей пройде, і ми долучимося до такої дискусії, бо, на жаль, я не можу реагувати. Не чути.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз чуєте мене?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ну, вас зараз чую, і це так.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Давайте я так нешвидко буду дублювати питання, з дозволу депутатів.
Питання по аквакультурі від депутата Івченка Вадима Євгеновича. Чому ми її включили в підтримку, статтю таку?
Так, є в когось… Наберіть Тараса Висоцького на телефон, дайте мені.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Можливо, я відключу це і на WhatsApp когось наберу?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, так.
В тебе підключений Wi-Fi тут? Набери Висоцького. Дайте мені.
Тарас, дивіться, питання… Ні, ні, не мені це говоріть. Говоріть (ми вас чуємо) в мікрофон. Я вам просто задам питання, бо ви мене не чуєте.
Питання від Вадима Євгеновича. Чому була додана аквакультура? Це перше питання.
І друге питання, яке ще цікавить Вадима Євгеновича. Є в цьому законопроекті зміни по функціонуванню біржі. Прохання це теж пояснити.
У вас Zoom на телефоні? Тоді повертайтесь до Zoom, і так будемо комбінувати. Дякую.
ІВЧЕНКО В.Є. Дивіться, державна підтримка, вона завжди повинна надаватися…
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Питання аквакультури було додано в зв'язку з тим, що було звернення від профільних асоціацій, і це звернення було підтримано на комітетських слуханням аграрного комітету в лютому 2020 року. Ми погодились, погоджуємося як міністерство з пропозицією аграрного комітету і профільних асоціацій, що цей напрямок важливий – внутрішня аквакультура, його потрібно розвивати. В якій формі, можна дискутувати. Як мінімум, можна говорити про компенсацію відсотків по кредитах, що так буде…
Тепер… Я так розумію, щоб тільки в мене не було…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарасе, по біржі.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Стосовно аграрної біржі, то питання з точки зору координації діяльності аграрної біржі, там ……… аграрний фонд, який, на жаль, є в досить діяльності можливої, і там є конфлікт, прямий конфлікт інтересів. Тому що у нас виходить, що десь був аграрний фонд, який в разі наявності бюджетних коштів ………….. не працював, але зараз питання продовольчої безпеки постійно піднімається, то фактично керується, продаючи чи закуповуючи продукцію, керуються цінами біржі, яка координується Аграрним фондом. Це було закладено ще раніше законодавством ………… може орган, який робить інтервенції закупівлі, фактично посилати інформацію для цих рішень, наданою біржою, яка в підпорядкуванні, наглядова рада… (Не чути) І тоді цей конфлікт інтересів зникає. Ми бачили…. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякуємо, Тарас Миколайович.
Олександр, наберіть його і скажіть йому перенастроїтися так, як вм мені тільки що говорили.
Добре, колеги. Вадим Євгенович, я точно пригадую також, на комітетських слуханнях, був і Артем Чорноморов, Колихаєв, я не говорю про асоціації, ставили питання добавити аквакультури. Воно було в рекомендаціях парламентських слухань. Ой, не парламентських, комітетських по держпідтримці. (Шум у залі) Ну, може бути…
Дивіться, у нас точно закон важливий, і ми його зробили, і його треба виносити в зал. Я пропоную підтримати включення в порядок денний.
КУЧЕР М.І. У мене питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Іванович, будь ласка.
КУЧЕР М.І. У мене є питання до Тараса Миколайовича по обмеженню 50 мільйонів. Ми цим обмеженням викидаємо з цього процесу не тільки холдинги, ми викидаємо навіть середні господарства, тому що вкладення інвестиційні в тваринництво сьогодні надзвичайно великі. Я хочу сказати, що якщо ми робимо ферму молочну, то одне місце десь коштує під 3 тисячі доларів на корову. І ми викидаємо навіть середнього класу підприємства, повністю викидаємо з цього процесу. То єсть, не повністю, вони не отримують повної компенсації, якщо вони будують тваринницькі приміщення, тваринницькі ферми. Тому я вважаю, що це обмеження дуже мале і дуже низьке.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Іванович, розумію.
Тарас Миколайович. Тарас Миколайович, перенастроїть…
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Я вже на комп'ютері ввімкнувся. Вас дуже гарно бачу, але, на жаль, не чую. Мабуть, по WhatsApp продублювати, якщо можна, по телефону. Я можу паралельно те і те використовувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви мене чуєте, Тарас Миколайович?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Дуже-дуже погано чути.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви скажіть, у вас… Ви не з телефона зараз, з комп'ютера?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Давайте продублюйте, будь ласка.
Питання зрозуміло. Фактично ця ініціатива була піднята якраз на підкомітеті з питань державної підтримки аграрного комітету. Вона була запропонована депутатами, а ми, в принципі, її підтримали. Тільки в постановах уряду вона уже діяла. Знову ж, це можна дискутувати, але це обговорювалося на комітетських слуханнях, тобто треба сказати, що ми вкладаємо в законопроект рішення, які ми обговорили. Я не виключаю, що з середини лютого, можливо, змінилася певна позиція, знову ж тоді треба сідати, і це можна всі ці речі обговорювати між першим та другим читанням, це не є принциповим.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.
Є ще питання до Тараса Миколайовича?
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Доброго дня! У мене є питання до пункту 17.2.6: "до переліку послуг, що забезпечуються державною підтримкою" доповнено "переробними послугами".
От я не розумію, що це таке. Я би хотів, щоб мені пояснили.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Миколайович, питання… (Не чути)
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. До пункту 17.2: "до переліку послуг, що забезпечуються державною підтримкою" доповнено "переробними підприємствами". Послугами, "переробними послугами".
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Знову ж… Можна відповідати?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте ще раз. Ми, коли розглядаємо питання включення в порядок денний, ми в першу чергу голосуємо за це: чи це важливе питання, щоб ми його розглядали по своїй суті, чи там є проблема, чи нема. Ми не влазимо в деталі, у нас є перше читання, друге, там є засідання, голосування, правки і так далі. Тому давайте, щоби ми не забігали вперед, я пропоную, от є питання Івана Адамовича, після цього поставити на голосування питання про включення в порядок денний цього законопроекту.
Пане Тарасе, прокоментуйте питання Чайківського Івана Адамовича.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Знову ж я хотів би зазначити, що в цьому законопроекті зазначені фактично рекомендації комітетських слухань, прийняті, підписані, які ми офіційно отримали, викладені в цьому законопроекті. ……… піднімалось питання необхідності, у тому числі підтримати доданої вартості і переробки: молокопереробки, м'ясопереробки і інших напрямків. Це було зафіксовано і це прописано, і задано в цей законопроект.
Ми всі розуміємо, що переробку треба в тому числі підтримувати. …… написано чітко якими: це відсотки по кредитах, це компенсації. Це можна потім дискутувати, але сам напрямок задати. Було обговорення публічне, і воно реалізовано в законопроекті.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Хто за включення цього… Вадим Євгенович, дивіться, ми реально 40 хвилин потратили на обговорення питання включення порядку денного.
ІВЧЕНКО В.Є. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чому не можемо? Можемо.
ІВЧЕНКО В.Є. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. 30 секунд, Вадим Євгенович.
ІВЧЕНКО В.Є. Я просто хочу сказати наступне. Перше. Закон рівний, його можна доопрацьовувати, але мене дивує те, що ми ускладнюємо процедуру державної підтримки з урахуванням того, що я сказав, що вводяться відповідні відсотки і так далі.
Наступне. З приводу переробки. Законопроект, який підготовлений комітетом, про сільськогосподарську кооперацію, він чітко передбачає, що виробники сільськогосподарської продукції можуть об'єднуватися, скидуватися, скажімо, своїми власними грошима для переробки власної продукції. Тому фактично цей кооператив буде в Законі про державну підтримку, тобто він зможе підтримуватися.
Наступне. Аквакультури. Я вважаю, що потрібно постійно вводити ті, скажімо, напрямки, які дійсно потрібні для того, щоб держава їх підтримувала. Неможливо давати ті напрямки, які надприбуткові, бо устриці – це надприбуткові. Це не оптовий товар, це надприбутковий бізнес і нам відшкодовувати відсотки навіть надприбутковому бізнесу, це не варто.
І наступне. По біржам я зрозумів, але ви не сказали одне-єдине питання. У нас ще діє Аграрний фонд і засновником "Української біржі" є Аграрний фонд. Тобто я так розумію, що ви виводите Аграрний фонд з засновників, підпорядковуєте повністю "Українську біржу" центральному органу виконавчої влади і робите відповідну наглядову раду – це нормально.
Але тоді, скажіть, будь ласка, ви його приватизуєте чи все ж таки він не буде приватизований і він буде діяти згідно, скажімо, чинного законодавства України? Бо, я розумію, ви його уже убираєте з відповідних законів, тому що ви вважаєте, що він невдовзі буде приватизований. Я не думаю, що приватизація в наступні 2 роки розпочнеться. І ви знаєте, що уряд зменшив межу Фонду державного майна щодо приватизації до 500 мільйонів. Це означає, що в цьому році приватизації ніякої не буде. А ми вже вносимо зміни в закон.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, наскільки я розумію, вони в першу чергу, тут не стосується приватизації, а забирають конфлікт інтересів. Тому що дивно, якщо біржа приймає рішення, які впливають безпосередньо на її засновника. Це я, чесно кажучи, сьогодні перший раз почув, теж здивований.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Мова не йде про приватизацію аграрного комплексу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Миколайович, хто вам надав слово?
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Вибачте.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Голосуємо. Хто – за? Прошу підтримати та проголосувати. 24 – за. Хто – проти? Хто – утримались? 2 – утрималися. Рішення прийнято більшістю голосів.
Колеги, дивіться, в нас два важливих питання, одне з яких ми не закінчимо за одне засідання, це точно, 2280 законопроект. Там біля 300 правок, нам треба почати сьогодні проходити. Тому я пропоную почати з третього питання, перейти після цього до Закону 2280 і почати його сьогодні.
По третьому питанню про проект Закону про Фонд часткового…
_______________. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. Є заперечення ще.
Хто проти цього? Хто – за, прошу підтримати. Одноголосно.
Дивіться, в нас є фонд, цей Закон 3205 і альтернативний 3205-1, нам сьогодні треба визначитись, ми включили його в порядок денний, який рекомендувати до першого читання. Наскільки я розумію, сьогодні закон в залі, по моїй інформації, не буде розглядатися, тому що потрібен час ще для комунікації, але по рішенню пропоную визначитися сьогодні.
Тарас Миколайович, оскільки цей закон де-юре депутатський, а де-факто кабмінівський, тому що його ми перевнесли просто тому, що було подано попереднім Кабміном, скажіть, будь ласка, дайте пару коментарів по цьому закону і по різниці з альтернативним, якщо ви в курсі. Ну, там дві різниці, да, точно.
ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Різниці між двома законопроекти немає, просто дві… фактично депутати підтримували, в тому числі і з "Голосу", саму ідею внесення законопроекту і також внесли урядовий законопроект, співпало, що в 1 день, тому вони ідуть як альтернативні.
Якщо говорити по суті, то Фонд гарантування кредитів в сільському господарстві, хотів би наголосити, що це мається на увазі про будь-які кредити, взяті сільськогосподарськими виробниками, в тому числі в перспективі із-за запровадження ринку земля під купівлю земель сільськогосподарського призначення, але не виключно під неї.
Тепер підтримка кредитування. Яка основна ідея? Основна ідея в тому, що, на жаль, наразі малі виробники, які обробляють в середньому менше 500 гектарів, вони не кредитуються банками в зв'язку з декількома причинами, в тому числі, перш за все відсутності достатньої кількості застави. Друге – це фінансові документи. Вони не розглядаються в тому числі.
Для того, щоб це виправити, для того, щоб малі мікровиробники мали можливість кредитуватися, є ідея фактично створити Фонд гарантування кредитів в сільському господарстві. Механізм дуже простий. Фактично фермер звертається, маючи заставу на 35 відсотків, маючи перший платіж 15 відсотків. Він дає заставу на 35 відсотків. Це може бути сільськогосподарське обладнання, може бути в перспективі після запровадження ринку землі земля.
Фермер звертається в банк, це дуже важливий момент, не в фонд. Звертається в банк, надає цю заставу мінімальну, яку має, перший платіж і на 50 відсотків не може покрити, відповідно банк тоді звертається до фонду. Банк має пройти акредитацію по ПДФО, звертається до фонду і просить застрахувати, це механізм страхування, оцю величину, на яку немає застави, до 50 відсотків, не більше.
Фонд страхує, страхування буде коштувати від 1 до 2 відсотків, в залежності від об'єму, фонд страхує, і фактично малий фермер отримує кредит від банку і далі взаємодіє з банком. Тобто основна ціль – те, що малі виробники, малі фермери отримають доступ до кредитування в банківській системі.
Фонд безпосередньо не кредитує, фонд заставу не бере, відповідно потім не буде нічого отримувати з застави, ні техніку чи землю, чи будь-що. Це як фактично страховий фонд, який покриває ризики неповернення. В нас в аграрному секторі зараз, на щастя, дуже високий якраз коефіцієнт повернення, тому цей фонд може мати гарний ..…… і відповідне широке покриття.
Ось основна ідея запровадження цього інструменту як підтримки видачі кредитів малим сільгоспвиробникам. І в базовому проекті навіть чітко записано, що це виробники, які обробляють не більше 500 гектарів ….……. на мікро і малий бізнес.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Артур Герасимов.
ГЕРАСИМОВ А.В. Дякую.
Шановний пане Тарасе, шановні колеги, ви знаєте, цей законопроект можна назвати, от в мене вчителька була в другому класі, вона казала: "Думка є, але сідай – двійка". Тобто питання дуже просте. Сама ідея вірна, але виконання, виконання, насправді, можу сказати дуже просто: це створення якоїсь приватної структури, яка буде отримувати гроші з державного бюджету, але після того приватним чином це використовувати. І, слухайте, тут навіть такі терміни, яким чином фінансово-господарська діяльність фонду має на меті прибуток і розподіл дивідендів між приватними учасниками і державою, якщо це використання державних коштів для підтримки малого, середнього фермера?
І, якщо чесно, можу десь сказати приблизно до 20 дуже великих зауважень. Законопроект дуже сирий, дуже сирий.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.
Вадим Євгенович.
ІВЧЕНКО В.Є. Шановні колеги, я тут погоджуюся з Артуром Герасимовим і скажу вам наступне. Ця ідея, вона була реалізована колись при Президенті Кучмі. Був створений відповідний фонд розвитку малого підприємництва, але там вони йшли правильною дорогою і коли трапилося те, що керівництво фонду почало те майно, яке їм дали в господарське управління, за безцінь продавати і один з заводів, який стоїть на території Києва, був проданий пану Пінчуку за 200 тисяч гривень всього, цей фонд Кучма закрив.
В чому є проблема? Перше, держава не може створювати недержавні організації. Приватні організації, вони створюються за іншими законами. Тут створюється державна, але управління повністю перебирають на себе так звані незалежні люди, які залучають до фонду юридичні особи, які повністю будуть контролювати раду фонду, правління фонду, голову і так далі. Мало того, рада фонду як вищий орган керівництва цього фонду, держава буде мати тільки 25 відсотків, 75 відсотків будуть мати незалежні так звані люди, які будуть призначатися, скажімо, організаціями по працевлаштуванню, які мають досвід роботи 10 років.
Так ось я вам хочу нагадати, знаєте, хто запропонував в "Укрзалізницю" пана Лещенка? Компанія по працевлаштуванню Pedersen & Partners. І що, у нас в "Укрзалізниці" краще почали працювати і послуги надаватися? Це однозначно будуть не українські компанії. Я не знаю жодної української компанії по працевлаштуванню, яка має досвід роботи в незалежній Україні 10 років. Що це означає? Іноземці будуть пропонувати 75 відсотків людей, причому ці люди не будуть тотожні до аграрного сектору, це не будуть аграрні експерти, це не будуть науковці аграрні, це не будуть представники асоціацій, це не будуть люди, які розуміються в аграрному секторі, це просто будуть банкіри.
Ідея взагалі фонду, ідея фонду має працювати в наступному. Підприємець або фермер не має звертатися до фонду, фонд має працювати з банками. Ти прийшов в банк і сказав, що ти хочеш купити землю чи щось зробити, але в тебе немає грошей на перший внесок. І банк звертається до фонду з твоїми документами, фонд опрацьовує документи і каже чи дасть він заставу в оцей перший внесок, чи не дасть. І все. Не може держава надавати туди кошти і майно в господарське відання, яким будуть управляти особи, в тому числі іноземні.
Колеги, невірний підхід. І Артур Володимирович вірно сказав, ідея, вона є, ця ідея колись була реалізована, але потрібно робити це повністю державною установою, потрібно робити так, якщо є державні кошти, то призначатися повинна людина з Кабінету Міністрів і повністю розпоряджатися цим і майном, і так далі, має бути відповідно державна ланка. Якщо добавляються сюди інвестори, інвестори створюють собі наглядову раду і самі визначають, яким чином вони будуть працювати з коштами, залученими від іноземних осіб. Але майно буде залишатися в державі, ніхто заставляти це майно не буде і розпоряджатися майном буде людина, яка буде призначатися державним центральним органом. Це вірний підхід.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вадим Євгенович. Дякую.
ІВЧЕНКО В.Є. В цьому контексті цей закон просто здає національні інтереси, створюється приватна лавочка або приватний банк для когось.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, я, Вадим Євгенович, дещо прокоментую, тому що вчора спеціально читав цей закон. Микола Іванович, я, якщо можна, прокоментую і потім…
Дивіться, там вищий орган управління не наглядова рада, а збори. Кабмін затверджує статут, порядок управління, це також треба розуміти, як і в будь-якій фінансовій установі. Це дійсно небанківська фінансова установа, вона по-іншому не може працювати. Законопроект напрацьовувався і в тому числі Світовим банком, і іншими міжнародними організаціями, які теж хочуть бути співучасниками. Зрозуміло, вони хочуть наглядову раду з незалежних членів, а не з тих осіб, в кого конфлікт інтересів. Не може бути наглядова рада – ті самі люди або представники тих самий людей, які отримують гроші. Це банкір – це банкір, фермер – це фермер, депутат – це депутат.
Наступний момент. Те, що по Лещенку, там рекомендувала фірма, колись порекомендує когось з нас, нічого в тому страшного, напевно, немає. Може, вас, може, мене, може, інших. Це якщо ремарка про Лещенка.
І, дивіться, я згоден з Артуром Герасимовим, що там є сирі моменти. Ну, ви знаєте, в нас для цього є перше і друге читання. От дивіться, в нас наступний Закон про просторове планування – 236 правок, враховано більше половини. Пане Артур, секунду, секунду. В нас, я не говорю про інші закони, які в нас були, і скільки там правок. В нас 2194 – складний законопроект, більше 2 тисяч правок, дуже багато враховано. Тому я вважаю, що це треба робити, от робити роботу, тому що, якщо ми просто обговорюємо і не приймаємо рішення, то ми нічого не приймаємо.
І я ще раз кажу, ми всі разом з вами, і з вами, Вадим Євгенович, півроку кричали, що ми хочемо підтримати малих. От є один з інструментів. Далеко не ідеальний, його можна доопрацьовувати між першим і другим читанням, но вже якийсь є.
Микола Іванович.
КУЧЕР М.І. Ми цим законопроектом підтримаємо ту саму практику, яка в нас сьогодні діє, коли малі і середні підприємства в нас практично в офшорах і не платять податків. У нас порядок визначення критеріїв, стаття 14, щодо суб'єктів, кому надається фінансування, підприємства, які мають землі не більше 500 гектарів, платить він податки – не платить він податки, в якому обсязі він платить податки – на це ніхто не дивиться. Якщо це не буде прописано, в нас буде те саме. Я кожен рік в себе в окрузі по всіх 4 районах роблю аналіз сплати податків, так від цих товаришів податків нуль.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Іванович, а отут я…
КУЧЕР М.І. Ми хочемо далі цього? І кредити надавати. Надаємо кредити, давайте, нехай платять податки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, абсолютно згідний на 200 процентів. Я вважаю, що не тільки на рівні Закону 3131 і альтернативних, а на рівні навіть цього закону можна буде добавити ці норми, що, якщо ти платиш, то ти на щось претендуєш, не платиш – ні на що не претендуєш.
КУЧЕР М.І. Ще в якому обсязі ти платиш. Але 3131, ми всі розуміємо, що він не пройде.
ГОЛОВУЮЧИЙ. 3131?
КУЧЕР М.І. Да.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Чому?
КУЧЕР М.І. Я думаю, що він не пройде, хоча я і автор там теж.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А я думаю, що він має багато шансів пройти. Микола Іванович, ви ж будете голосувати?
КУЧЕР М.І. Я буду голосувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А ваша група як?
КУЧЕР М.І. Будуть голосувати.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А я знаю, що як мінімум крім "Голосу" 2-3 групи ще інші будуть голосувати. Наскільки я розумію, комітет банківський після банківського закону перейде. Я думаю, що це літня історія. Комітет агро це підтримає. Один з законопроектів – це наш. Більше того, саме ми почали цю історію з альтернативними, тому що ми подали законопроект 3131, це члени комітету подали.
КУЧЕР М.І. Я хочу сказати, що в нас середні і малі фермери уже більшість піднялися до такого рівня, коли пора вже платити податки.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Абсолютно погоджуюся. От тому я вважаю, в тому числі підтримую вас, я іншої думки ніж ви по 3131.
КУЧЕР М.І. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Повірте мені, це значно легше ніж земреформа, хоча я читав колонки Вадима Євгеновича і його колег, що це недоцільно. Правильно я розумію, Вадим Євгенович, 3131? Про 3131. Вирівнювання податків на селі.
ІВЧЕНКО В.Є. Микола Тарасович, я просто хочу сказати наступне. Ми тільки в минулому році прийняли Закон про сімейне фермерство. Вони ще навіть не створюються. Тобто якщо ви зараз таке говорите, то ви відрізаєте тих, які ще не створені, які хочуть собі купити 20 гектарів.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви маєте на увазі в контексті 3131?
ІВЧЕНКО В.Є. Ні. Це мається на увазі те, що говориться про сплату податків.
Друге.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Це 3131.
ІВЧЕНКО В.Є. В нас є… Ну, те, що говорить Микола Іванович. У нас є сьогодні 4,5 мільйона одноосібників, які в контексті Закону про сімейні ферми десь 1 мільйон, які сьогодні за своєю організацією труда можуть уже стати фермером, можуть зареєструватися. От коли ми створимо відповідне, вже створено, просто потрібна інформаційна робота Кабінету Міністрів, щоб постійно переводити кожного року більше одноосібників в сімейні фермери.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Іванович! Вадим Євгенович, можна… Дивіться, в нас така жива дискусія.
ІВЧЕНКО В.Є. І це означає, що ми їх легалізуємо, тому що, коли…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Можна, я вставлю, вибачте, що я вас перебив, я просто хотів запитати, звідки ви взяли цифру 4,5 мільйона одноосібників?
ІВЧЕНКО В.Є. У нас, дивіться, у нас є статистика, яка кожного року показує цифри. В цьому році це 4,1 мільйона, вибачте, 4,1 мільйона – це на минулий рік…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Статистика яка, це по заявках на дотацію чи по незареєстрованих договорах?
ІВЧЕНКО В.Є. Ні, статистика формується згідно даних сільських, селищних рад, районних управлінь сільського господарства і міністерства. Вона формується безпосередньо. І коли ви напишете, скільки зареєстровано самозайнятих осіб, скільки зареєстровано одноосібних селянських господарств, вам відповідно на запит прийде відповідь.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так вони не реєструються.
ІВЧЕНКО В.Є. Вони не реєструються, але вони в даних статистики існують.
ГОЛОВУЮЧИЙ. А хочете, я вам покажу іншу статистику.
ІВЧЕНКО В.Є. Миколо Тарасовичу, так просто важко говорити, тому що ви мене з півдороги збили. Тому тут питання стоїть в наступному, що ми маємо працювати над тим, щоб створювалися ці сімейні ферми. Коли вона створена, де-факто і де-юре вони вже є платниками податків. Тому що ми законом передбачили, що, якщо ти ідеш в легальне поле, то тобі держава вже відшкодовує 90, 80, там по року, єдиного соціального внеску. Тобто це означає, що якщо держава буде проводити інформаційну політику і залучати їх з "сірої" зони в "білу" зону, вони будуть ставати платниками податків і можуть користуватися будь-якими благами, в тому числі і бюджетною підтримкою, в тому числі і користуватися цим фондом і так далі.
В цьому є проблема. Якщо ми відразу будемо не проводити ніякої інформаційною політики, не будемо збільшувати кількість сімейних ферм, а просто будемо обрізати і казати, що в нас люди, які сплачують податки, тільки будуть брати кредити і купляти землю, то це означає, ми просто обмежимо 9 мільйонів людей, які сьогодні так чи інакше опинилися хтось в "сірій" зоні, хтось просто не може вийти, у нього не хватає можливостей, хтось, вибачте, тільки створив цю сімейну ферму і намагається, як самозайнята особа, заробляти. Ви маєте розуміти, що ці самозайняті особи сьогодні, наприклад, якщо базари закрили, вони навіть свою продукцію збути не можуть.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим…
ІВЧЕНКО В.Є. Ви маєте розуміти, що є всі форми господарювання і саме під них потрібно підлаштовувати закони. А коли Микола Іванович каже мені за 50 мільйонів, так я пам'ятаю, це була моя правка і народних депутатів тоді з БПП, коли Микола Іванович збив. 50 мільйонів, Микола Іванович, я вам хочу сказати, тільки чотири компанії за 2 роки отримали більше 50 мільйонів. І вам назвати прізвища цих компаній, точніше, назви, і депутатів, які стоять за цими компаніями?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович! Вадим Євгенович, при всій повазі, ми поки що чуємо тільки вас.
А, дивіться, я вам розкажу іншу історію. Дивіться, не секрет для всіх нас, і для вас в тому числі, що в нас є області деякі, де 50 процентів земель обробляються "в сіру" і не платяться податки.
Ви працювали, наприклад, з такими програмами, як Cropio або іншими? Ви дивуєтеся, я, мені було цікаво з такою історією. Я це підозрював, це і так всі знають. Ви зайдіть на те село, де багато одноосібників, і подивіться, що вони сіють, скільки там масивів. Там немає шахматки. Це означає одне, що я, одноосібник, беру кума, брата, свата і де-факто в них обробляю, орендую, не реєструю, не плачу ПДФО, не плачу четвертої групи, не плачу ні в якому вигляді податку на прибуток, плачу тільки земельний податок – 3 копійки. І ця проблема масова після відміни спецрежиму НДС, ви подивіться динаміку кожного року… Да, тому, дивіться, оця палка о двох кінцях. Так от, ця палка о двох кінцях зараз перевалюється в другу сторону, тому що там зловживань, по моїх даних, те, що я відчуваю, що одноосібників треба з цієї статистики поділити в 4, десь біля 1 мільйона. Це навіть підтверджують деякі …….. дрібних землевласників і так далі.
Тому, дивіться, коли на півдні України 60-70 процентів соняшнику іде в заготівку, і вона не йде з 4 гектарів в одноосібника, а йде з об'ємом в 100 гектарів, тому об'єм проблеми насправді більший в іншій сфері.
Хто ще… Вадим Євгенович, Вадим Євгенович, дивіться…
ІВЧЕНКО В.Є. …Закон про ………., коли ви затронули, я 30 секунд буквально скажу. Податки мають платити всі, я з вами тут погоджуюся. Однозначно всі. Але, повірте, коли ви берете один і той самий податок з трави, те, що використовує тваринництво, і з кукурудзи – це невірно.
В Сполучених Штатах з майна йде диференційований податок. Якщо у вас майно, наприклад, до 2 мільйонів, ви платите один відсоток, до 20 мільйонів – інший відсоток. В Сполучених Штатах ПДФО диференційне. Якщо ви отримуєте 300 тисяч доларів за рік, ви платите один податок, якщо ви отримуєте 1 мільйон, ви платите інший податок. Тут така ж ситуація. Ми маємо чітко розуміти, що, якщо ми вводимо однаковість для всіх, то великі холдинги будуть в плюсах, а в мінусах якраз залишаться ті, які займаються тваринництвом і ті, які займаються сімейними фермами. Дякую.
І ми їм підвищуємо в тому законі, де ви сказали, податок в майже, я не знаю, з 140 гривень до 1 тисячі 500. То есть мы фактически підвищуємо в 10 разів, люди, які працюють самі на себе. І ми маємо розуміти, що такі є, і ви вірно сказали, ті, які в "сірій" зоні обробляють, їх потрібно заставити, якщо ти сієш кукурудзу, заставити платити податок.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Як заставити?
ІВЧЕНКО В.Є. Але ви дивіться, будь ласка, не урівнюйте вертикальний холдинг, тваринницькі ферми, вибачте, і сімейні ферми…
ГОЛОВУЮЧИЙ. А можна от коротке… Можна, Вадим Євгенович, от конкретно три варіанти як заставити тих, що в "сірій", не в "сірій", а в "чорній" зоні, бути в "білій" або хоча б в "сірій", крім вирівнювання податків? Можете сказати?
ІВЧЕНКО В.Є. Дивіться, ми…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тільки недовго, бо…
ІВЧЕНКО В.Є. Ні, ні. Я, дивіться, ми вже інший закон, ми з вами обговорюємо, це 3131. Тут, дивіться, ми маємо підійти взагалі диференційно не тільки до суб'єктів господарювання, а в тому числі і до кліматичних…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я зрозумів. Що конкретно зробити?
ІВЧЕНКО В.Є. Тобто, якщо в Київській області одна центнерність з кукурудзи, вибачте, а в Одеській області чи в Миколаївській вона зовсім інша, але там кукурудза навіть і не росте, зовсім інша, ми розуміємо. Тому тут і там вони колосальні кошти викладають в полив. Тобто ви урівнюєте сьогодні Київську область і тих людей, які сьогодні недоотримують з 1 гектара в Херсонській там, в пустелях, чи в Миколаївській, чи на півдні Одеської, розумієте?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Там різна, по-перше…
ІВЧЕНКО В.Є. І вони будуть сплачувати той же самий податок, що великий холдинг, який сьогодні отримує надприбутки в Вінницькій, там, Черкаській, Київській і в інших областях.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Вадим Євгенович, я поняв. Все-таки інструментів немає, але я одну ремарку. Між Київською областю і Одеською різна НГО, це означає різні податки, в тому числі навіть земельний. По-друге, різний розмір орендної плати. Південь Київської області – це від 130 до 200 доларів на руки, а Одеська область – це від 60 до 100 доларів на руки. Тому теж є ринок, багато речей регулює краще ніж ми з вами.
Є пропозиція перейти до голосування. Я пропоную по черзі поставити законопроекти перший і другий.
Хто за те, щоб рекомендувати наш 3205, підписаний членами комітету, до першого читання, прошу підтримати та проголосувати. Хто – за? 3205.
_______________. Він неконституційний. Не можна… (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. 21 – за. Хто – проти? 1 – проти. Хто – утримався? 2 – утримались. Рішення підтримано більшістю голосів.
Колеги, переходимо до 2280, його треба сьогодні почати. Пропоную 10-15 хвилин ще почати працювати. Мені важливо, як Біленко нас чує і як ми його чуємо. Сергій?
БІЛЕНКО С.Б. Біленко чує. Все чутно, все.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми тебе погано чуємо поки що.
БІЛЕНКО С.Б. Зараз?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз краще. Дивіться, в мене прохання, Сергій, все-таки той мікрофон, що в тебе лежить, його треба ближче якось, щоб… що ти говориш. Тому що нам дуже погано чути. І скажи якийсь текст, щоб ми перевірили, чи нормально чути, чи ні.
БІЛЕНКО С.Б. Зараз мікрофон рядом. Чутно мене?
ГОЛОВУЮЧИЙ. Да.
БІЛЕНКО С.Б. Готовий.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, в нас в цьому законопроекті було 236 правок і пропозицій. Відхилено 97, всі решта – враховані повністю, редакційно або частково. Я пропоную піти аналогічно, як ми йшли по національній інфраструктурі геопросторових даних. Ідемо по правках, де виникають питання, уточнюємо в секретаріату авторів-розробників, і ми точно сьогодні тільки почнемо, на наступному комітеті, дай Бог, закінчимо. Питання, які дискусійні, як в нас минулий раз було, ставимо знак питання і вертаємося до них пізніше.
Вадим Євгенович, ви не хочете бути чи ви йдете кудись?
ІВЧЕНКО В.Є. (Не чути)
ГОЛОВУЮЧИЙ. А ви не будете цей закон обговорювати? У вас там багато правок, в тому числі прийнятих, від БЮТу.
ІВЧЕНКО В.Є. Я просто комплексно подивився і я вам надам висновок ми, коли будемо розглядати по цьому законопроекту, він повністю розбалансовує систему земельних відносин. Це раз.
І друге. Вам потрібно запросити все ж таки органи місцевого самоврядування. Чому? Тому що, якщо навіть ви щось проголосуєте, тому що ми точно за це не будемо голосувати, і створите відповідно нову систему землеустрою, щоб вона "летела", як то кажуть, щоб вона працювала. Я, наскільки розумію, що органи місцевого самоврядування, з якими ми спілкувалися, вони не зовсім бачать реальний механізм реалізації цього закону.
Тому моя порада. Перше. Порадьтеся з практиками тими, які далі будуть розпоряджатися землею. Це раз.
І друге. Я ще раз хочу сказати, він досить сильно розбалансовує. І коли я намагався своїми правками, це я тільки трішечки намагався цю систему, скажемо так, з'єднати таким чином, щоб вона трішки працювала. Але у мене висновок, на жаль, він зараз не з собою, на жаль. Коли ми будемо на наступному комітеті розглядати, я вже перейду по пунктам і покажу, де є мінуси. Але запросіть або порадьтеся з органами місцевого самоврядування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Вадим Євгенович.
Я вам скажу, з декількома асоціаціями це обговорювалось. Я особисто з ними разів п'ять зустрічався ще з осені, ще перед першим читанням, і там більшість відгуків абсолютно позитивні.
ІВЧЕНКО В.Є. Микола Тарасович, от дивіться, я ж працював в асоціації, я її очолював. Так от я вам скажу, в асоціації є практики, люди, які очолюють органи місцевого самоврядування обрані – мери, сільські голови, секретарі рад і так далі. А є виконавчий апарат. Це люди, які ніколи може ніде не працювали, їм просто платять зарплату, вони не завжди розуміють навіть, що підтримувати і що говорити.
Тому я просто вам порадив би, візьміть з різних областей сільських голів і мерів малих міст і відпрацюйте просто практику, як воно буде на практиці реалізовуватися, цей закон. Я за те, щоб щось, якщо створювалося, воно летіло і реально воно працювало, я за це. Але наскільки я бачив, він повністю розбалансовує систему, і я не можу просто таке підтримувати. І ті правки, які я намагався подавати, якщо вони враховані, я бачу, що є і враховані, я дякую, що врахували. Але повірте, це не все, що потрібно було зробити в цьому законі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Пузійчука багато правок враховано.
Микола Іванович.
КУЧЕР М.І. Я вважаю, що закон прекрасний, тільки дуже-дуже сирий і дуже-дуже багато треба подоробляти. Тому що дуже багато речей, наприклад, що Кабміну надаються повноваження щодо затвердження класифікатора категорій цільового призначення. Це виключно повноваження Верховної Ради. А так, то закон я підтримую, він хороший. Але я підтримую і те, що треба, дійсно, над ним попрацювати. І місцеве самоврядування…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Іванович, ніхто ж не каже, що його за один чи за два комітети закінчимо. Починаємо сьогодні працювати, правок багато, ми не обмежені цими правками, ми можемо комітетські внести.
КУЧЕР М.І. Там багато питань, де треба розібратись. От, наприклад, те, що ми говоримо, що розробляємо плани декларативно, але ж тоді буде кілька планів розроблятися і люди просто втратять гроші, і на цьому все закінчиться.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Микола Іванович, все, розберемося.
КУЧЕР М.І. Але закон прекрасний. Для землевпорядників – прекрасний законопроект.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми хочемо теж для себе.
ХАЛІМОН П.В. Микола Тарасович, з мотивів дозвольте ще 10 секунд.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Слухайте, давайте вже почнемо, нам через 10-15 хвилин іти.
ХАЛІМОН П.В. У мене пропозиція щодо розгляду.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте.
ХАЛІМОН П.В. Микола Тарасович, шановні колеги, доброго дня! Я передивився дуже швиденько закон. І в мене пропозиція, давайте надамо по декілька хвилин тим людям, які сьогодні присутні, які подали правки, і тим людям, чиї правки не враховані. Оскільки більшість…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Павло, дивіться, закон реально, як Микола Іванович каже, складний, це непроста річ, він технічний. Це не декларативна річ, обговорювати треба дотації на корову чи не треба дотації на корову. Тут як би всі розуміють, чи треба, чи не треба зі свого досвіду.
Тому я все-таки би так, як ми пішли по НІГД. Давайте почнемо, пройдемо сьогодні 20 правок, то пройдемо 20, пройдемо 30. Але ми хоча б однаково зрозуміємо, про що мова. Тому що по цьому закону можуть бути емоції. Тому що мораторій – це не тільки заборона на продаж, це була заборона зміни цільового. Ми, насправді, зараз розглядаємо другу частину, пов'язану з мораторієм, це з нормальною процедурою зміни цільового призначення. Воно буде стосуватися всіх населених пунктів, звідки ви є. У вас це кар'єри, дороги, заводи і так далі, десь будівництво, десь п'яте, десь десяте. Давайте почнемо.
Правка Бондаря була перша. Сергій Біленко, я так розумію, ви їх врахували редакційно, вона технічна. Правильно?
БІЛЕНКО С.Б. Вона технічно і вона зістиковується в редакції правої колонки з нещодавно прийнятим законом, який визначив поняття "територія територіальної громади". От сьогодні будуть голосувати ……… результатів голосування.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Пузійчука теж технічна?
БІЛЕНКО С.Б Так.
Плачкової 3-ю. Чому відхилили?
БІЛЕНКО С.Б. Це термінологічна правка. У нас це зміни до Земельного кодексу. Норма встановлює, що обов'язковість дотримання режиму використання територій водоохоронних зон, прибережних смуг і пляжних зон. Пропонувалось замінити "додержання режиму" на "створення". Але треба не тільки створювати водоохоронні зони, а ще й додержуватись визначеного режиму використання. Це термінологічно, і ми вважаємо, що ………….
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, у мене прохання до секретаріату. Якщо у нас, дай Бог, там буде наступний комітет наступного тижня, я би просив, щоб Біленку ви зробили якусь перепустку, щоб він був тут.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Тоді треба буде проводити в іншому залі, десь на Садовій, 3-а.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Тоді в іншому залі. Тому що реально, ну, це "фігова" робота над таким законом. І з Тарасом Миколайовичем те саме. Тому наступне не тут засідання.
БІЛЕНКО С.Б. Там би було краще, щоб і представник Комітету містобудування був, тому що там будівельна частина є досить важлива, і тут не все я зможу настільки детально.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, власне. Тому що я дивлюся, є деякі експерти по будівельній частині і так далі.
Пузійчука 4-а відхилена.
БІЛЕНКО С.Б. Відхилена. Він пропонував надати повноваження Мінприроди щодо погодження документації землеустрою щодо створення водоохоронних зон і прибережних смуг. У цій статті вказувати це недоцільно, ці повноваження вже визначені у статті 186 Земельного кодексу України.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, дивіться, я пропоную пройти 10-15 правок, у нас якраз є 10-15 хвилин. І наступний раз, ми в іншому залі, коли сесія, і ми потратимо півтори-дві години, але ми розберемося з цим. Тому що у мене відчуття, що ми зараз не поверталися… Давайте ще 5 хвилин і йдемо.
Тарас Миколайович, ви з нами на зв'язку? Я просто відволічусь на одне питання. Степан Чернявський і Тарас Миколайович, дивіться, нам треба внести зміни в Закон про безпечність продуктів, пов'язані з деякими нормами, перенести, тому що через карантин сертифікація чомусь не встигає. Тарас Миколайович знає, він просить, щоби депутати внесли цей закон.
І про ветеринарну медицину, ми внесли закон чи ні? Тарас Миколайович?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Ми зареєстрували, ми зареєстрували закон.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Я про це якраз теж хотів уточнити.
Бондаренко, 6 правка. Екологи наші.
БІЛЕНКО С.Б. Так. Значить що тут. Дивіться, у нас яка ідеологія законопроекту? Зараз для зміни цільового призначення кожної конкретної ділянки треба розробити землевпорядну документацію, проект землеустрою щодо відведення ділянок. І що виходить? Виходить, місцева рада двічі визначає цільове призначення. Перший раз, коли затверджує генеральний план чи комплексний план, як ми кажемо. А потім, тут те ж саме призначення потрібно за кошти відповідної юридичної чи фізичної особи розробити землевпорядну документацію. Ми пишемо, що раз рада вже визначила, що буде відповідна функціональна зона, буде таке цільове призначення в межах такої території, то просто власник земельної ділянки має подати заяву про внесення до кадастру відомостей про вже змінене цільове призначення. Тому що це призначення вже по суті визначено містобудівною документацією.
А Бондаренко пропонує зробити виключення, що це не поширюється на землі природоохоронного призначення, грубо кажучи. На наш погляд, принцип має бути один, все обговорення щодо використання певної території має проходити на стадії громадських обговорень, експертизи і так далі, містобудівної документації, генерального плану чи комплексного плану територій. Після того, як він вже затверджений, розробляти ще одну документацію, це просто, грубо кажучи, це фінансові і організаційні складнощі власникам землі. Все обговорення має бути…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, дивіться, важливий пункт реально, я просто вже розумію, що важливий пункт.
Колеги, я пропоную це в іншому залі, з присутністю Біленка і всіх решта. Дивіться, важливий закон, тобто 2280 і 2194 в онлайні ми точно не обговорюємо, це роботи не буде по цьому.
Олено, ти мене чуєш? Дивися, там питання особливо цінних земель і так далі.
Що? Так, ми почали вже розгляд, на наступному комітеті це буде перше питання. Я думаю, за один-два комітети ми його закінчимо.
Олено, таблиця в тебе, там вже все написано, ще якраз будете мати час щось додумати.
Сергію, ми продовжуємо цей розгляд на наступному комітеті, починаємо з цього питання.
БІЛЕНКО С.Б. Добре.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, я пропоную, в нас пройшли строки на альтернативні, по законопроектах, пов'язаних з приватизацією державних підприємств в агросфері, землі яких у постійному користуванні. Пропоную крім 2280 включити це теж питання на розгляд. Нема заперечень? Все, домовились.
КУЧЕР М.І. В мене ще є питання.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Микола Іванович.
КУЧЕР М.І. Я прошу прискорити ветеринарний закон.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Коли ми його внесли? Там строки для альтернативних закінчились чи ні? Коли внесли? Коли ви зареєстрували?
КУЧЕР М.І. Тижнів два тому.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Ветеринарний? Зареєстрований 10-го, з 13-го 14 днів, це…
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, в мене тоді прохання, на наступні комітети ми ставимо 2280, закінчуємо, приватизацію держпідприємств і ветеринарну медицину.
КУЧЕР М.І. Закон про ветеринарну медицину, інакше ми зупинимо експорт.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ми ставимо питання про включення в порядок денний.
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так ми рекомендували.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Рекомендували?
СТАРИНЕЦЬ О.Г. Так, 13 березня.