Комітет Верховної Ради України

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики

07 травня 2020 року

 

Веде засідання голова комітету СОЛЬСЬКИЙ М.Т.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, давайте попробуємо почати. Хоча, як каже Чорноморов, сьогодні краще play station грати, чим комітет проводити по такій погоді.

Дивіться, давайте привітаємо Сергія Біленка, у нього сьогодні день народження. Сергію, вітаємо! (Оплески)

У нас сьогодні 3 питання. Кворум у нас є? Оголошую відкритим. 3 питання на порядку денному.

Проект Закону про внесення змін до розділу X "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров'я та благополуччя тварин" (поданий народними депутатами Чернявським та Чорноморовим) (3398).

Друге. Пропозиції комітету до напрямків використання бюджетних коштів за державними програмами підтримки аграрної галузі у 2020 році.

Продовження розгляду законопроекту 2280 (друге читання).

І "Різне".

Хто за даний порядок денний, прошу підтримати, проголосувати.

Одноголосно.

По першому. По першому, я так розумію, це… А є Тарас Висоцький? Можна його попросити?

По першому питанню порядку денного, це той законопроект невеликий, який терміновий. Правильно розумію, Тарас?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так, 3398, який відтерміновує на рік перехід на державну службу працівників Держпродспоживслужби на кордоні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, тут ми включили в порядок денний на минулому засіданні цей законопроект. Він на наступний тиждень буде, судячи з усього, розглядатися в Раді. Ми попросимо його зразу там в першому і другому читанні. Давайте ми всім ще раз розкажемо, тому що є представники інших фракцій, щоб вони теж розуміли, як їх будуть запитувати про це. Всі знають, про що? Знаєте, да?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Можна декілька речень, якщо потрібно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Два речення, давайте, якщо можна.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. З точки зору еквівалентності державної системи контролю інші країни вимагають, щоб держава верифікувала, гарантувала якість. Тому логічно, що мають бути державні службовці, у них тоді інша відповідальність. У нас був перехідний період 3 роки, але через карантин не встигли, все. До наступного року зробимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ця норма була впроваджена в 17-му році. Враховуючи, що зараз з карантином є питання з тим, щоб назначати держслужбовців, є прохання в першу чергу від Мінекономіки, щоб ми цей строк продовжили. Правильно?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Вірно, на рік.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це все, що в цьому законі?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Все. Там просто написано: не 3 роки перехідний період, а 4.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я хотів там… Олег, а скажи, ви Вікі говорили, щоб його проголосувати в першому і другому читанні зразу?

 

__________. Поки що ні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Можете поговорити? Переговорите, якщо можна? Дякую. Ні, політичного нічого нема.

Хто – за, прошу підтримати та проголосувати. Щоб у цілому…

Да, будь ласка, Петро Васильович.

 

ЮРЧИШИН П.В. Це економіка нашої держави. І сьогодні контроль – перш за все. Ці працівники повинні бути як державні службовці. Оскільки сьогодні питання карантину і немає можливості їх призначити як державних службовців, тому це питання розглядається, законопроект на 1 рік продовження, як вони сьогодні працюють.

Тому я просив би сьогодні всіх підтримати і рекомендувати Верховній Раді прийняти його за основу і в цілому як закон.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Є ще бажання висловитись?

Прошу підтримати та проголосувати рекомендувати в цілому прийняти цей законопроект.

Утримались? Проти? Одноголосно.

По другому питанню порядку денного доповідач – голова підкомітету Чорноморов.

Пропозиції комітету до напрямків використання бюджетних коштів за державними програмами. Ви минулого тижня збирали підкомітет, і це ми на комітеті обговорювали, але ви рішили, щоб ви це допрацювали і сьогодні розказали.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Да, насамперед – пропозиції. Шановний голова, шановні народні депутати! Щодо пропозицій. Наразі у нас ще збираються різні пропозиції щодо дотацій, але на сьогоднішній день ми маємо: це зміни до Постанови Кабінету Міністрів 107 – це залишок коштів, які будуть перерозраховані в жовтні місяці. Це на будівництво сховищ, потім – це компенсація електроенергії по зрошенню. Третя дотація стосовно – це як варіанти – це ми розглядаємо механізм ще з міністерством стосовно компенсації шкоди, яку принесла засуха по втраті посівів озимих культур та ранніх технічних культур.

Також є пропозиція від асоціації виноградарів та виноробів – це компенсація по насадженню молодих саджанців та перші етапи їх плодоношення, винограду. Це компенсація по насадженню, скажемо так, виноградної шпалери та хмелярства. На сьогоднішній день ми маємо більш-менш чотири таких профільних аграрних питання щодо внесення змін до Постанови 107.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, якщо я правильно розумію, ми затвердили вже комітетом. Ми декілька разів збирались, у нас були комітетські слухання, ми, виходячи з цього, з Мінекономіки затвердили програму розподілу 4 мільярдів.

Нічого тут не міняється, правильно я розумію? Ми хочемо просто рекомендувати можливі інші напрямки у випадку невикористання коштів осінню за основними. Правильно, Тарас?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Саме так. Ми фактично дамо, на 1 жовтня вже ми не встигнемо, на 1 вересня дамо факт використання і заявки. І тоді, якщо буде залишок по інших напрямках, які будуть затверджені, спільно обговоримо, як їх перерозподілити, щоб не вертались у бюджет.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А, зрозуміло, це щоб не верталось у бюджет.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Тобто це напрямки, це просто як опції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Скажіть, Артем, я знаю, що ВАР теж просив якісь напрямки включити.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ні у ВАР пропозиція стосовно компенсації тих проблемних питань стосовно загибелі із-за засухи посівів озимих та ранніх культур. Вони запропонують, в них розроблений сам механізм: щоб не залучати додаткові кошти, а вони опрацювали механізм, звідки можна взяти ці кошти. А саме: вони вбачають, їхня пропозиція – це 1,2 мільярди компенсація кредитної процентної ставки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. В межах цієї програми, да?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Да, в межах цієї однієї програми.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ми скидали, я думаю, на секретаріат, вони розповсюдять. Ви розповсюджували, пан Олександр, презентацію чи ні?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Щодо засухи – ні, ми ж її не включали.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Тобто ми зробили аналіз, бо дійсно тиждень назад ситуація була набагато складніша, ніж, на щастя, є сьогодні, враховуючи…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарасе, переб’ю вас. А можете тоді цю презентацію всім членам комітету в чат скинути? Там.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так, і ми її надали в секретаріат. Учора ми о 16:00 провели селектор, де кожна з областей виступила. В усіх областях, окрім Одеської, немає втрат більше, ніж середньостатистичні. Є деякі області – 2 тисячі, деякі області – ми цю інформацію сьогодні офіційно як міністерство оприлюднимо – 12 тисяч, але це середньостатистично. Ми розуміємо, що щороку є певні втрати. Цей відсоток не є критичним, враховуючи, що дощі пройшли скрізь.

На Одещині дійсно втрати більші, ніж середньостатистичні. Наразі остання цифра, їхня оцінка була 216 тисяч гектарів, але знову ж більшість із них пересіваються або вже пересіяні. Акти складаються, і вони провели обласну ТЕБтНС у вівторок і будуть подавати документи ті, хто бажає отримати на поворотній основі від Державного резервного фонду. Не всі хочуть це робити. Тому це один напрямок. Зараз, на щастя, ці дощі дуже допомогли і ризиків для продовольчої безпеки жодних немає.

Другий напрямок, яка була пропозиція від ВАР і інших профільних асоціацій, це є неврегульоване питання нарахування ПДВ по витратах, понесених по площах, де була загибель. Наразі їм треба було би це нараховувати, згідного чинного законодавств, тобто нести витрати по тому, від чого ти прибуток не отримаєш. І ми вже провели нараду в Мінфіні в понеділок і спільно напрацювали. Тобто ми це зробимо як виключення, біологічні активи, що це не буде донараховуватися. Вони зараз актують, ці зміни в Податковий кодекс внесемо, і вони просто це не будуть сплачувати. Тобто це теж допоможе.

То зараз оперативні речі, які вже необхідні, щоб зняти, вони всі в роботі і підходять до реалізації. Зараз мова йде про те, щоб виділяти додатково кошти з 4 мільярдів, – з нашої точки зору, потреби немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозумів, Тарас. Дивіться, тоді, я так розумію, пропозиція наступна.

Ми затверджуємо як рекомендації при розподілі по основних програмах, які ми затвердили комітетом. Потім ближче до осені чи на початку осені дивимося разом з вами по заявах і комітетом вирішуємо, виходячи з додаткових напрямків, що з нерозподіленими коштами робити. Правильно я розумію?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Саме так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Я тоді пропоную включити… Я так розумію, що є деякі нюанси по засусі, що ви подивитесь, скільки пересівів, щось друге, третє, четверте, по там ПДВ, там ще якісь речі.

Я тоді пропоную обговорити, щоб ми включили просто загальні напрямки. Буде конкретний час, буде конкретна розмова, будуть деталі – і тоді вже визначатися. Просто, щоб ви зараз мали можливість говорити, що якщо щось, щоб не забирали в бюджету.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Підходить такий варіант? Якщо щось, дайте інші ідеї.

Тоді я пропоную включити всі от ідеї, які були робочі, нормальні робочі,в цей список рекомендацій при розподілі основних. Да, от підходжу до того питання, що Олег каже: які в нас всі напрямки, які ви назбирали, які можна включити як рекомендації? Тут конкретно по статтям.

Не по статтям, ну, по напрямкам.

 

_______________. Своїми словами, да, дивіться. Напрямки: перше – це компенсація по насадженням виноградників, це по шпалері кожного.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А скажіть, вибачте, я зараз…

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Це вже є включено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Воно вже є включене.

 

__________. Ні-ні, там зміна, в мене є зміни, пропозиція внести зміни по цьому. Я потім покажу міністерству і, зараз скажу, одну секунду, будь ласка.

І так, це як пропозиція: сума коштів, витрачена господарством на шпалери, які витрачаються. Зараз законодавством передбачено відшкодування лише 30 відсотків, необхідно внести такі законодавчі зміни – внести до статті 172 Закону України "Про державну підтримку сільського господарства України" такі зміни.

Перше: в абзаці першому пункт 172.3 після слів "м’ясопереробних підприємств" доповнити словами "будівництва та реконструкції цехів первинної переробки винограду, плодів та ягід". Це як пропозиція.

Друге. Це після абзацу першого пункту 172.3 додати абзац наступного змісту. "Сільськогосподарські товаровиробники, які займаються виноградарством, садівництвом і хмелярством, відшкодувати в абзаці 80 відсотків вартості проведення робіт, закладення насаджень".

Друге, це стосовно виноградарства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зараз. Тарас, що думаєте про це?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Це дійсно зміни в закон, то це не рівень постанови. Тому, якщо це приймається, це треба вносити до другого читання в законопроект 3295.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, я тоді пропоную зняти це. 3295 ми рекомендували комітетом. Тут були від Адамовича, від, Петро Васильович, вас. Ми цей закон підписали, він одночасно йде зі створенням реєстру підприємств. Я вчора попросив, щоб там був, формується порядок денний 17-22 травня, щоб цей закон теж внесли. Правильно?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Ні-ні, пане Миколо, ми його рекомендували в порядок денний сесії. Він великий, там двадцять сторінок порівняльної таблиці, ще немає висновку ГНЕУ по ньому. Нам його потрібно розглянути і подати на сесію.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре, але в будь-якому випадку ми в комітеті будемо ще розглядати до першого читання цей законопроект, потім в Раді і другого читання. Тому пропоную, щоб ми в рамках цього, тим більше, як Тарас каже, що це той, що ми зараз тут приймемо, воно ні на що не впливає по цьому напрямку.

 

__________. Ні-ні, добре, це була пропозиція.

Потім, це компенсація електроенергії по зрошуванню.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це я пам’ятаю. Ми на рівні комітету це обговорювали. Но в мене питання таке саме: вона, здається, під це теж треба зміни в закон чи ні?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так, ми це в 3295 передбачали вже.

 

__________. Там я пам’ятаю, що була дотація в розмірі 100 мільйонів, це просто вже компенсація по зрошуванню – правильно? – якщо я не помиляюсь.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так, по обладнанню.

 

__________. І компенсація при будівництві складських приміщень по сільськогосподарських виробництвах.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. По зберіганню і переробці сільськогосподарської продукції.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Загальна фраза така, да?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Загальний напрямок?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ми, дивіться, по другому, по електроенергії так само, як перше питання, піднімалось. Ми рішенням комітету навіть рекомендували, щоб це було, і це вилилось в те, що ми в законопроект це прямо і внесли, зміни в цю статтю, оте, що Олександр Старинець говорить, ми будемо зараз включати в порядок денний сесії. Ми його включили вже в порядок денний сесії.

 

__________. Це була пропозиція від Ігоря Колихаєва.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дивіться, ми підготували тут листа на Прем’єр-міністра. От він кожен, фактично вони є роздані у вас у кожного на столі. Значить, про що йдеться?

У нас на сьогоднішній день є пропозиція по зупинці декількох енергоблоків по країні. У нас є пропозиція – думаю, її треба підтримати – від комітету, не зупиняти енергоблоки, а допомогти нашим аграріям на півдні країни якраз електроенергією – дати їм безкоштовну електроенергію на полив наших посівів. Тим самим держава виграє від того, що збільшиться врожайність і ВВП країни в кінцевому результаті виграє і збільшиться. Я думаю, що будуть задоволені всі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, я не проти такого рішення, але його реально треба обговорити ще з людьми, які мають до цього відношення. Абсолютно не проти, Адамович. Але давайте ми на наступний тиждень зберемося, наприклад, хай хтось буде з Міненерго, розкаже, як техніка, і щоб як правильне звернення має бути по цьому напрямку.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я думаю, що воно не мішає нам просто підтримати те звернення, а дальше його доопрацьовувати, я думаю, абсолютно нічого не мішає. Перший крок ми зробимо, за що нам…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте це обговоримо. Дивіться, я от, може, тут хтось є, хто розуміє, я не розумію. Мені здається, транспортування електроенергії теж чогось коштує, не тільки виробництво. Адамовичу, розумієте?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ні, я згідний абсолютно. Так можна дати за транспортування, аграрії можуть оплатити, це буде якийсь там мізер, скажемо, транспортування, а саму електроенергію дати їм, скажемо, безкоштовно у зв’язку з тим, що у нас перевиробництво електроенергії є на сьогоднішній день. (Загальна дискусія)

За транспортування оплатять. Але це як підтримка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Васильович.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Це тариф, неважно, як, але я по-своєму це трактую.

 

ЮРЧИШИН П.В. Ваня, виключи, виключи.

Шановні колеги, якщо зробити аналіз бюджету за 19-й рік надходження і видаткової частини, я хочу сказати, що понад сорок відсотків формував бюджет агропромисловий комплекс. Але ви бачите, сьогодні криза, і я думаю, що на плечі аграріїв сьогодні впаде великий тягар. Я думаю, що бюджет буде формуватися понад шістдесят відсотків від агропромислового комплексу. Якщо ми не підтримаємо агропромисловий комплекс, ми багато що втратимо.

Я думаю, що кошти зберемо і направимо їх сьогодні на інші видаткові частини. Але сьогодні якщо ми кошти витратимо на те, що не надасть можливості нам зібрати врожаї, гарні врожаї, я вам скажу, нас чекає сьогодні крах. Ви подивіться: сьогодні там залило, там висохло, ніхто не знає, що ж це далі буде. Ви подивіться, що сьогодні молоко везуть з Польщі, всі продукти – з Польщі, там велика підтримка. Тому ми повинні підтримувати сьогодні товаровиробника в частині змішаного сільськогосподарського виробництва, а саме – в тваринництві та рослинництві. І саме ми повинні з вами частіше збиратися, тому що ми всі фахівці, і вирішити питання – а саме куди направити кошти.

Я розумію, що сьогодні проблема з поливом. Є собівартість електроенергії, можливо, це в дійсності правильно, по собівартості щоб господарство оплатило, а транспортування взяв на себе сьогодні товаровиробник. От в такій частині ми можемо підтримувати, це однозначно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Васильович, дивіться, тут… Артур, секунду, я добавлю дещо. Петро Васильович, згідний з вами, но для правди я вам скажу, що польські продукти вже в нас не з цього року продаються, а вже дуже довго. А минулого року, пам’ятаєте, посівна у нас з дощами? Ще в червні багато людей сіяли кукурудзу. Так що, в принципі, ми в рамках стандартних труднощів успішно проводимо посівну. І долаємо, да.

 

ЮРЧИШИН П.В. Дальше підтримати потрібно село.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Петро Васильович, тільки "за".

Дивіться, у мене є пропозиція. Да, Артур. Дивіться, в мене є пропозиція по цьому.

Тарас, ви можете нам помогти і сформулювати правильно пропозицію, щоб нам не казали, що ми от просто робимо заяви? Чи це спецтариф, як каже Артем, чи це по собівартості, як каже Петро Васильович, чи це інше формулювання, як у Івана Адамовича. Я бачу, що ви згідні з тим, що це можна обговорювати, судячи по реакції.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Адамович, дивіться, в мене яка є пропозиція. Дивіться, от ми зараз розібрались, перші 2 питання: виноградарство і електроенергія в межах того, що ми робили в комітеті, воно йде в закон, воно і так рухається. Ми його підписали, зараз воно виноситься в Раду.

Інше, що в резерв, що ми сьогодні приймемо, це не означає, що ми через тиждень-два можемо добавити хоч десять додаткових програм. Правильно я розумію, ще?

Наступне, по електроенергії. Ідею підтримую, але пропоную, як от ми минулого тижня дорозібралися з цим, тиждень дорозібратися і однозначно розглянути на наступний тиждень, щоб зробити правильні формулювання, щоб ми просто не дали в штангу заяви. Адамович, як ви думаєте?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ні, я підтримую абсолютно. Я думаю, в загальному що звернення можна прийняти сьогодні і дальше працювати з ним. Я думаю, що це нічого абсолютно не це, як ви скажете. Я підтримую чи один, чи другий варіант. Але ми розуміємо сьогодні чітко, що нам потрібно підтримати аграрний сектор, тому що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Згідний. От дивіться, я просто знаю: звичайні заяви без конкретних пропозицій, вони як правило закінчуються на рівні заяви. Якщо ми просто хочемо зробити не заяву, а мати шанс, щоб з цього щось получилось, давайте запропонуємо конкретні речі: чи ми хочемо спецтариф, чи компенсацію, чи третє, четверте, чи по собівартості. Можете обговорити аж до блоків там, от Південноукраїнська там чи звідки і так далі.

Я думаю, Тарас, можете це з Міненерго попрацювати на робочому рівні, щоб ми на наступний тиждень, і виходячи з вашої інформації, з рекомендацій, як це правильно сформулювати і що можна? Типу: робимо таку заяву і пропонуємо таке-то, таке-то. І саме цю пропозицію пропонуємо розглянути.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Тоді відразу доречно долучили профільний комітет з Верховної Ради. Якщо вже ми йдемо в спільне – не просто, що наша позиція, а як рішення, то це має бути два комітети.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. От дивіться, наскільки я знаю, комітет Геруса в більшості точно підтримає таку ідею, тому що в них там у масі своїй, правильно я розумію, і противники відключення АЕС. Тому я не проти.

Хто хоче контактувати по цьому питанню з комітетом? У нас комітет виноградарства по цьому чи ні? Хто має бажання відпрацювати ще це питання з енергетичним комітетом?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я думаю, що по півдню…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. О, хто по півдню, будь ласка, нема заперечень, Чорноморов Артем. Хто має бажання, рівно з такими самими повноваженнями, як Артем, приєднується і спілкується. Пробачте, Артур, я затягнув.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Нічого-нічого. По-перше, чи дійсно в нас існує проблематика з тим, що не використовується дешева електроенергія атома, – дійсно вона існує, це правда. Чи дійсно нам потрібна допомога зараз нашим аграріям, причому не тільки тим, хто вирощує, а й тим, хто переробляє, – дійсно це правда також.

Тому, дивіться, з урахуванням того, як на сьогодні влада, вибачте, сприймає навіть нормальні позиції і часто їх блокує, я би рекомендував наступний сценарій дій. Повірте, я це пройшов в дуже багатьох етапах з невигідних позицій до виграшу.

Пункт номер 1. Сьогодні не на рівні заяви, а на рівні інтерв’ю, які будуть давати члени комітету, озвучте, що таку позицію комітет вже проговорює і вийде з пропозиціями там за тиждень, наприклад. За тиждень виходите з дуже конкретною заявою, не заявою навіть, а документом, де буде чітко прописаний механізм. Якщо це буде від двох комітетів – навіть краще. Це друге питання.

І третє питання. Дивіться, от ми всі розуміємо, 56 копійок – це набагато дешевше, ніж навіть півтори гривні. Тобто тут навіть сперечатися не можна. І ми от перед цим проговорювали, куди можуть бути використані кошти, які, наприклад, не будуть використані з підтримки нашого агровиробника. Так от ми один з напрямків якраз можемо і забити цей, і використовувати невикористані кошти як компенсацію за електроенергію – як один з варіантів. Просто в той документ, який ми розробимо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур, дивіться, я точно не проти. Більш того, ми вже в рішенні комітету, коли за результатом комітетських слухань по дотації побачили, що рішенням комітет хоче туди направити гроші, но мішає закон. І ми в комітеті рекомендували навіть додатком звернути на це увагу і передбачити можливість, щоб ми цього року мали ці гроші можливість розподілити, і для цього вносимо закон. Можемо зараз прийняти, але ми все рівно розуміємо, що для цього треба закон. Можемо зараз прийняти, але ми все рівно розуміємо, що для цього треба закон.

Які є варіанти? Приймаємо це як рекомендацію? Тарас, це буде чомусь мішати чи ні?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Не буде заважати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не буде. Дивіться, якщо воно нічому не заважає, ми можемо зробити в такій редакції, от в тій редакції як подав Чорноморов, навіть те, що там ще не внесено в закон, воно і так на рівні рекомендацій, може бути ще 10 додаткових і ми ще раз будемо переглядати.

Олег.

 

(?)ТАРАСОВ О.С. Я пропоную не ставити на голосування пропозицію Чорноморова, поки ми не отримаємо офіційних даних щодо пересівів площ та збитків, завданих аграріям. Вони мають локальний характер, ці пересіювання.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А в Чорноморова пропозиції є компенсація на пересіви?

 

ТАРАСОВ О.С. Тарас тільки що сказав, що не носить якоїсь небезпеки цей…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас, давайте включимо компенсацію… Олег в мене є пропозиція.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Включайте, так.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, давайте ми включимо все, щоб ми 100 раз не обговорювали це питання.

Ми приймемо, будемо знати, що було все. Пропоную, Олег, добавити компенсацію на пересіви. Ми і так це будемо ще не раз обговорювати тут.

 

ТАРАСОВ О.С. А які суми ставити?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Без сум, ми не можемо зараз суми ставити.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Про суми зараз взагалі мова не йде по жодному напрямку.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивися, ми не міняємо той розподіл, який ми комітетом затвердили і погодили з Мінекономіки. Ми просто говоримо, що при невикористанні восени цих грошей, я так розумію, це кожен рік робилося, якщо такі залишки були, є додаткові напрямки, куди можуть піти гроші. Тому, будь ласка, назад в бюджет нам не забирайте, тому що є додаткові ще напрямки.

І по додаткових напрямках ми сядемо ще раз тут і ми визначимося, в тому числі як ти говориш, коли буде додаткова інформація від Тараса по пересівам, коли ви розберетесь там з ПДВ, включається, не включається, і скільки грошей залишиться невибраних, враховуючи подані заявки, на компенсації по тих програмах, які ми затвердили.

Тому я пропоную більш-менш розумні пропозиції, тобто не там якісь космічні, всі включати і вернутись до цього питання, коли буде детальніша інформація, в тому числі і от те, що Олег Тарасов пару раз на комітеті, минулого разу говорив про компенсацію по посівам.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Фактично в презентації вже є всі цифри. Області кажуть, їм ще, районам треба тижня два, що не всі аграрії погоджуються вести. Тобто, щоб уже вели всі подані від областей, це ще буде тижня два, але оціночні площі, вони вже є в тій презентації.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Якщо дозволите. Там ситуація ще є в тому от по сплаті ПДВ. Аграрії просто бояться списувати, тому що при списанні їм зразу наступає сплата до ПДВ.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Так. Так.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. І в тому є причина найбільша. Тому, коли тільки прийме уряд поправку, скажемо, дасть можливість не плати аграріям ПДВ при списанні їхніх біологічних активів, зразу у нас вилізе кількість списаних посівних площ в рази.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Тільки хотів би наголосити, це норма Податкового кодексу, тобто це треба буде приймати в парламенті. Ми подаємо на комітет податковий правку – це норма Податкового кодексу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропоную в тому числі і  по ПДВ, рухатись частинами як і по інших питаннях.

Тому пропоную, ми пропрацювали якісь варіанти додаткових програм, пропоную не вдаватись в деталі, а затверджувати їх всі, добавити пропозицію Тараса, компенсацію за пересіви чи як правильно сформулювати?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. За втрати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. За втрати внаслідок засухи, там, податку 2020 року…

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  Форс-мажорних погодних умов, заморозки… 

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Погодних умов. Є ще якісь обґрунтовані додаткові пропозиції, щоб ми також сьогодні включили? Якщо немає, це не означає, що на наступний тиждень комусь в голову щось прийде і ми це ще раз обговоримо, добавимо.

Тому пропоную проголосувати за пропозиції, які були зачитані Чорноморовим плюс пропозиція, про яку говорив Тарасов у правильних формулюваннях, які були, якщо там технічно щось відкоригуєте, то відкоригуєте з авторами цих пропозицій.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М.  Правку ми скидали в групу як вона має звучати в законі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да. Ми всі розуміємо, що нам все рівно ті закони, що ми рухаємо, ми, в принципі, між 17-м і 22-м хочемо навіть прийняти в першому читанні, щоб добавити оці програми.

Хто за цю пропозицію, прошу підтримати та проголосувати.

Хто – проти? Утримався? Одноголосно.

Дивіться, в нас є, ми зараз переходимо до 2280, ми пройшли 100 правок, в нас там їх приблизно 260, сьогодні ще пройдемо частину. І ми зараз, я думаю, годину-дві на це потратимо.

Є один момент, поки є всі, що я хотів би обговорити. До нас вчора чи позавчора зайшов лист від Мінекономіки, від міністра економіки з наступним текстом. Можна мені його показати?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Зараз ще принесуть. Це законопроект 3330 Програма дій уряду і пропозиції комітету до Програми дій уряду.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, до Програми дій уряду. Дивіться, те, що ми дивились з Тарасом, там просто те, що стосується аграрки, не знаю, по інших галузях, це просто загальні заяви. Тому є проект, який ми хотіли вам сьогодні показати, те, що ми від комітету рекомендуємо включити в Програму дій уряду. Прийметься вона в Раді, не прийметься – це вже інше питання. Ви знаєте, у нас в політиці завжди є варіанти, кожні півгодини міняються. Якщо буде обговорюватися саме прийняття, я пропоную, щоб було те, що ми просимо, а не ті заяви, які там звучать, які зараз сформульовані. Ти це не роздруковував?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Зараз роздрукую. Роздрукують і принесуть 20 екземплярів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Чого ви зразу не роздрукували? Поки всі є. Після законопроекту, то 2280 на 140 правці половини вже не буде.

Дивіться. 2 хвилини перерва, давайте, дочекаємося, щоб це було. Це спочатку розглянемо, поки всі є, а потім перейдемо до 2280. Не проти?

Пропозиції, які ми пропонуємо в Програму дій уряду, що стосуються аграрної та земельної політики, розбиті на 3 блоки. Перше – завершення земельної реформи. Друге – створення сприятливого конкурентного середовища. Третє – стимулювання розвитку сільськогосподарського виробництва.

По завершенню земельної реформи наступні частини. Поетапне запровадження ринку земель сільськогосподарського призначення з конкурентними правилами гри на умовах, що сприятимуть розвитку аграрного виробництва на сільських територіях, а саме: рівні права та обов’язки для всіх учасників ринку, електронні торги для реалізації прав на землі державної та комунальної власності, захист прав орендарів.

Наступне. Запровадження системи моніторингу земельних відносин з публічним висвітленням інформації щодо власників земельних ділянок та цін на сільськогосподарські угіддя в розрізі адміністративних одиниць.

Наступне. Завершення інвентаризації та розмежування земель сільськогосподарського призначення державної, комунальної та приватної власності.

Наступне. Повернення територіальним громадам права розпоряджатися землями сільськогосподарського призначення за межами населених пунктів.

Наступне. Дерегуляція документації землеустрою та запровадження механізму консолідації земель сільськогосподарського призначення.

Наступне. Спрощення доступу інвесторів до інформації через функціонування національного порталу геопросторових даних, який об’єднає усі існуючі кадастри та реєстри.

Наступне. Запровадження механізму реалізації прав на землі державної та комунальної власності на аукціонах через систему ProZorro або інші дворівневі системи.

Дивіться, я хочу нагадати, що ми заборонили продаж власності на державну землю, але продаж прав оренди не заборонено. Тому він зараз діє і його треба удосконалювати.

Наступне. Запровадження низки антирейдерських заходів та встановлення дієвих запобіжників щодо захисту майнових прав власників і користувачів земельних ділянок з метою запобігання протиправному поглинанню захоплення підприємств в аграрному секторі економіки.

Наступне. Створення законодавчих умов для передачі меліоративних систем у користування сільськогосподарських товаровиробників та створення об’єднань водокористувачів.

Щодо цього блоку є зауваження?

Наступний блок. Створення сприятливого конкурентного середовища. Перше – унеможливлення тіньової оренди через запровадження ProZorro і єдиного для всіх оподаткування на гектар.

Наступне. Боротьба з тіньовим аграрним ринком через запровадження державного електронного реєстру руху сільськогосподарської продукції.  

Наступне. Удосконалення нормативно-правових актів, що регулюють відносини щодо допуску інноваційних рішень та продуктів у сфері виробництва сільськогосподарської продукції, а саме – доступ новітніх засобів захисту рослин, насіння, сільськогосподарської техніки та інших інноваційних рішень.

Наступне. Делегування окремих функцій держави у сфері землекористування саморегулівним організаціям та органам місцевого самоврядування.

До цього блоку є зауваження?

Наступне. Стимулювання розвитку сільськогосподарського виробництва.

Перша частина. Забезпечення доступним кредитним ресурсом виробників сільськогосподарської та продовольчої продукції через механізми компенсації відсоткових ставок.

Наступне. Підтримка становлення та розвитку нових експортно та внутрішньо орієнтованих галузей виробництва СГ та продовольчої продукції, а також альтернативних видів енергетики, формування точок росту.

Здешевлення страхових платежів, премій за договорами страхування сільськогосподарських культур від ризику загибелі.

Наступне. Запровадження механізмів підтримки рекультивації, розліснення сільськогосподарських угідь, відновлення меліоративних систем.

Наступне. Створення Державного аграрного реєстру СГ підприємств з метою автоматизації виплати держпідтримки та кращого таргетування державної підтримки в АПК.

Наступне. Приватизація державних аграрних підприємств шляхом часткового розпаювання та передачі земель та майнових комплексів в оренду через електронні аукціони.

Є зауваження? Доповнення?

 

_______________. Можна я? Шановний Микола Тарасовичу, шановні колеги, фактично це ми розглядаємо трохи інше питання – це Програма дій уряду 3330…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. І ми повинні включити в порядок денний.

 

_______________. Тоді ми пропонуємо включити в порядок денний і подати ці пропозиції як комітету до Програми дій уряду. Але треба ще прийняти рішення чи рекомендувати її за основу, тобто, що ми рекомендуємо, визначитись щодо Програми дій уряду, прийняти за основу і подати пропозиції комітету.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозумів.

Я пропоную зробити 2 голосування: перше – включити в порядок денний, друге – рекомендувати ці пропозиції. А після реакції уряду ми розглянемо питання схвалювати її чи не схвалювати.

Так, Артур.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Шановний Микола Тарасович, шановні колеги, давайте так, дійсно, мухи к мухам, котлеты к котлетам. Що стосується того, що називається Програма дій уряду, то я пропоную взагалі проголосувати проти і відправити на доопрацювання, тому що це не документ, це, як то кажуть, не заливная рыба, да.

А друге питання – оце ці пропозиції. Я правильно розумію, що це пропозиції якраз Міністерства економіки? Чи це пропозиції комітету, Олександр Георгійович?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Комітету, пропозиція комітету.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. От, а після того сказати, що ми спрямовуємо пропозиції комітету для того, щоб при доопрацюванні вже Кабінет Міністрів це врахував і подав нам в парламент нову програму…

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. З вказівкою на пропозицію.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Звичайно, з вказівкою на...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас, скажіть, у нас є якісь строки по цьому всьому?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Головний – комітет економічний, в них є термін, вони можуть приймати рішення і без розгляду…

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Вони вже прийняли.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Вони вже прийняли, до речі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вони негативне прийняли, да?

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Вони завернули його. Податковий завернув, всі завернули, бо це не можна приймати, ви почитайте саму програму.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, давайте так, воно у нас сьогодні не включено в порядок денний. Тоді я пропоную, по-перше, це у всіх є, є ідеї, добавляйте, як мінімум, ми сьогодні…

Друге. Ми поспілкуємося з іншими комітетами і взнаємо процедуру, і розглянемо це на наступному засіданні, Тарас.

Переходимо до 2280. Ми зупинились на 100 правці.

 

_______________. На попередньому засіданні просили презентацію зробити. Ми зробили. Може, Андрій Мартин презентує?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, давайте пройдемо хоч 30-40 правок. Давайте зробимо. На скільки часу презентація?

 

МАРТИН А.Г. 3 хвилини.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Давайте, Андрій.

 

МАРТИН А.Г. Шановний Микола Тарасович, шановні народні депутати, ми вам ще раз коротко ключові моменти законопроекту хотіли показати, щоб розуміти в чому його головний сенс.

Перше і найголовніше. Все серце цього законопроекту – це поєднати в Україні землевпорядну та містобудівну документацію, які зараз розробляються паралельно, індивідуальне регулювання зміни призначення кожної земельної ділянки, куча бюрократії через це, куча корупції і всього того, що ми маємо.

Тому перший момент – об’єднуємо землеустрій з містобудуванням, по суті, в одну документацію, яка буде на всю територію громади. Це також дуже важливий момент. Сільські і селищні ради повинні отримати можливість планувати територію всієї громади, а не лиши територію села. Це також дуже важливий елемент децентралізації.

Звертаю вашу увагу на те, що в цій документації будуть фіксуватися вимоги до розміщення всіх соціально-культурних інфраструктурних об’єктів на території громади: де дорогу треба побудувати, де розмістити лінії електропередач і так далі. Фіксуються пам’ятки, фіксується розташування території природно-заповідного фонду, щоб можна було захистити природно-охоронні території і там, де в нас є культурна спадщина, водоохоронні зони, прибережні захисні смуги навколо водних об’єктів. Це не просто воно малюється, воно буде внесено до Державного земельного кадастру, він нарешті почне системно наповнюватися відомостями про обмеження у використанні земель.

Прибираємо практично всі корупційні ризики пов’язані з розробкою містобудівної та землевпорядної документації, тому що, там на наступному слайді буде видно, зараз це два десятка бюрократичних кругів пекла, ми хочемо скоротити і значно спростити процедуру встановлення цільового призначення земельної ділянки.

Наступний слайд, будь ласка. Дивіться, зліва, ви бачите, це сучасна процедура зміни цільового призначення земельної ділянки під забудову. Це ми ще не всі стадії виписали, просто основні для того, щоб вам показати скільки проходить, ще раз кажу, кругів бюрократичного пекла звичайний громадянин або підприємець, щоб змінити земельну ділянку під забудову, починаючи від розроблення містобудівної документації необхідної, і закінчуючи землевпорядною документацією.

Якщо буде зроблений на території громади цей комплексний план, це що дозволить зробити? Процедура переходу до нового призначення буде дуже проста – 3 стадії: подається заява кадастровому реєстратору людиною, яка хоче змінити з призначення своєї ділянки, дивіться, яке призначення має бути  відповідно до комплексного плану, який розроблений і вносяться одразу в кадастр нові відомості про призначення земельної ділянки. Тобто ще раз, нам бізнес і звичайні громадяни дуже-дуже сильно за цю процедуру подякують, тому що ми прибираємо оте все, що зліва, правильні виправдані рішення повинні бути прийняті на етапі розроблення самого плану і далі все дуже просто.

І наступний слайд. Цей підхід уже апробований на прикладі десяти ОТГ. Тобто ця ідея комунікується з органами місцевого самоврядування уже, по суті, ще з позаминулого року. В десяти ОТГ уже розроблені такі плани, двісті ОТГ пройшли навчання як це може проводитися, як це може робити. Тобто ще раз підкреслюю, використовуємо дані кадастру, на кожну громаду вимальовуємо все, що там є – природно-заповідний фонд, інфраструктура, пам’ятки і так далі, щоб це було одним електронним документом. Це потім можна буде покласти в Державний земельний кадастр, зробити публічними для всіх, щоб це було видно і очевидно.

Сама процедура прийняття плану, звертаю вашу увагу, вона містить всі необхідні запобіжники для того, щоб не було там неправильних рішень, буде все, що стосується регулювання містобудівної діяльності, і ОВНС, оцінка впливу на довкілля, і стратегічно-екологічна оцінка, все буде проведено. Громадські обговорення обов’язково будуть проводитися, коли воно  буде, будуть враховуватися державні інтереси при плануванні. Але на виході ми отримаємо простий інструмент і найголовніше – звичайні підприємці та громадяни нарешті матимуть можливість без корупції, без зловживань встановлювати, міняти цільове призначення земельних ділянок у той спосіб,  який відповідатиме інтересам громади.

Тому це, якщо коротко, те, що міститься в цьому законопроекті, його ядро якби і головні завдання.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Дивіться, кому цікава ця презентація, можете в Андрія Мартина її взяти. Скиньте в комітет просто в загальний і тоді…

Да, пане Артуре.

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Я, по-перше, дякую за презентацію. Дійсно, вона була дуже важлива, тому що на поправках це ж не видно. Але я чесно скажу, мене більше всього лякає ваша права колонка, де ми розуміємо, що окей, зміна цільового призначення ділянки в більшості випадків – це плюс, я маю на увазі полегшення процедури. Але все, що стосується сільськогосподарської землі і лісового фонду, то, ви знаєте, в мене дуже великі підозри, що це щось дуже погане там.

От поясню, що я маю на увазі, да. Сьогодні ви можете сказати, земля не придатна для ведення сільського господарства. Але вона придатна, всі ж розуміють, якщо буде, наприклад, крапельне зрощування, наприклад. Але, якщо ви змінити цільове призначення і забудуєте її 9-поверховими будинками, ви вже за 10 років, навіть якщо у вас будуть технології крапельного зрощування, нічого вже на ній не зробите. І от я бачу: сплата втрат лісогосподарського виробництва у разі зміни і так далі по тексту. Давайте просто зробимо на сільськогосподарську землю і на лісогосподарський фонд, ну, взагалі б я вводив заборону зміни цільового призначення.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Заборону не можемо вводити, а компенсація втрат зараз, я так розумію, при зміні і є діюча.

 

МАРТИН А.Г. Артур Володимирович, це той механізм компенсації втрат, який є зараз, по-перше, забудовувати всю територію України ніхто не збирається, у нас забудованими є лише 3 відсотка території нашої країни. І те, що ви кажете – це актуально для приміської зони Києва, Львова, Дніпра, Одеси. Левова частина території України – ніхто ніякі багатоповерхівки, звичайно, будувати не буде. І тому тут, повірте, якихось серйозних зловживань не слід очікувати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артуре, дивись, ми говоримо про заводи, про інфраструктуру, про дороги, про школи в тому числі. Розумієш?

 

МАРТИН А.Г. Да. Що стосується лісу. По лісу у нас без рішення уряду жодного гектару вилучити неможливо. Тобто, це громада, це в будь-якому випадку…

 

ГЕРАСИМОВ А.В. Оце два ключових моменти найбільш небезпечних, на яких треба, навіть… (Не чути)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, Мартин Андрій, дивіться, пане Артуре, дивіться, в мене є пропозиція, ми зараз почнемо далі розглядати і, я думаю, до кінця розгляду цього законопроекту ми всі будемо розуміти, про що мова.

В мене є прохання. Як ви сьогодні зробили цю річ, зробіть 2-3 приклади, от у вас є вже Паланська ОТГ, я так бачу, і інші ОТГ, конкретні скандальні історії, які були. Чому не відбуваються події в цьому законодавстві і чи могли би вони відбуватися з цим законом? І візьміть приклади, враховуючи запобіжники двох історій, будівництво ферми, як зараз би відбувалось, і будівництво житлового будинку, як тоді і як зараз. І які є реально… Ми насправді ж думаємо, що зараз є запобіжники, а мені здається, що всі запобіжники зараз за гроші якраз і вирішуються. От покажіть оці дві різниці і ми також для себе підтягнемо інформацію в такому форматі як сьогодні. Не проти? Ми просто підтягнемо також цю історію. Це на наступний комітет також зробіть.

Ми зупинились на 100 правці Ганни Бондар. Вона в нас відхилена.

 

БОНДАР Г.В. Можна я прокоментую?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Анна, звичайно.

 

БОНДАР Г.В. Я так розумію, що просто члени секретаріату комітету одну правку в дві їх розділили, то я, в принципі, не проти. Тому що, якщо брати разом 100-у і 101 правку, то воно нормально. Получається, що в Законі "Про регулювання містобудівної діяльності" цей текст є, який записаний в 100 правці. Тому, очевидно, якщо їх розділити, то їх секретаріат відхилили. А от 101-у – враховано частково, і як враховано – це цікаво.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, будь ласка, можете прокоментувати 100-у і зразу 101-у. Що враховано частково, а що ні?

Сергій, в тебе сьогодні день народження, якщо хочеш, може Андрій Мартин сьогодні помучитись трохи?

 

БІЛЕНКО С. Та, ні, я можу. Значить, 100 правка в чому вона відхилена. Тут пропонувалось встановити, що склад, зміст та порядок розроблення генеральних планів, плану зонування і детальних планів території визначається Мінрегіоном, грубо кажучи.

Тут інший підхід. Тут пропонується встановити, що буде порядок розроблення містобудівної документації, який буде затверджуватись Кабінетом Міністрів України. Ми вважаємо, що рівень треба підвищити, тому що тут міжвідомчі інтереси вже і вони будуть стосуватись як забудови територій, так і земельних питань. Мінрегіон земельними питання не займається, тут треба орган, який буде арбітром і який буде вищестоящим. Тому ми все ж таки пропонуємо, щоб цей порядок затверджувався Кабінетом Міністрів України, тому що просто зараз земельної складової не містить містобудівна документація, тут вона вже є…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло. Тобто ми виносимо це на рівень Кабміну, а не Мінрегіону.

Є якісь інші думки по цьому питанню? По 101-й.

 

БІЛЕНКО С. По 101-й. Там вона майже врахована, частина шоста там не врахована. Що пропонувалось? Встановити, що містобудівна документація на місцевому рівні набуває чинності з моменту внесення її у систему містобудівного кадастру. В принципі, дуже правильна правка, якщо б ця система існувала. На жаль, у нас містобудівний кадастр, як єдина система, не функціонує до цього часу, взагалі електронні системи містобудівного кадастру є лише в декількох містах  України. На жаль, загальної системи, на кшталт Державного земельного кадастру, у нас зараз немає і просто вносити її ні до чого, тому ми пропонуємо в цій частині відхилити, тому що просто системи такої немає.

 

БОНДАР Г.В. Давайте допишемо Державний кадастр.

 

БІЛЕНКО С. До Державного земельного кадастру не всі відомості будуть вноситися, будуть вноситися лише обмеження у використанні земель, а інші рішення там, на жаль, не все в кадастр можна. Кадастр побудований іншим чином, там тільки території та обмежені права і обмеження  використання земель.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, ставимо тут знак питання. Нам треба буде окремо в кінці все-таки пройтися по кадастру, що там буде, що не буде і, виходячи з цього, якщо  щось не буде, зрозуміти чому не буде, може воно може бути і, виходячи з цього, звернути увагу ще раз на ці правки. 101-а під питанням тоді.

 

БІЛЕНКО С. Окей.

102 правка. Врахована редакційно, тут редакційні правки.

103-я – така ж сама.

104 правка. Дуже важлива правка, вона пропонує встановити, що обмеження у використанні земель, які встановлені містобудівною документацією, грубо кажучи, червоні лінії і жовті лінії, і так далі підлягають внесенню до Державного земельного кадастру. Дуже важлива правка. У нас на сьогодні вказані обмеження встановлюються у тому ж генеральному плані, але, скажемо так, тільки там і залишаються, і не можна подивитися ні в мережі Інтернет, немає взагалі якоїсь загальної системи для того, щоб  подивитися, які обмеження діють на відповідній території. Тут принцип змінюється, містобудівна документація встановлює ці обмеження і це в електронному вигляді з координатами лягає у Державний земельний кадастр і можна буде подивитися режим використання будь-якої території. Воно, між іншим, стикується з підписаним вчора Законом "Про національну інфраструктуру геопросторових даних". Тобто можна буде…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло. Прийнята, слава Богу.

105-а. Врахована редакційно.

106-а. Врахована редакційно.

107-а. Врахована редакційно.

Правка Івченка – відхилена – 108. Що там збиралися вилучити?

 

БІЛЕНКО С. У нас тут, поправки Івченка – це блок поправок, він не погоджується з заснуванням взагалі комплексного плану просторового розвитку територіальної громади, а це одна із центральних норм.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло, я знаю цю дискусію. Скажи мені, Сергій Біленко, Пузійчук наче на іншій позиції стояв, це тільки позиція Івченка по плану?

 

БІЛЕНКО С. Да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло.

Плачкова.

 

БІЛЕНКО С. Я просто, можна, одну ремарку? Тут розумієте в чому справа, у нас сьогодні планування територій за межами населених пунктів взагалі не здійснюється майже. Тобто без комплексного плану ми все рівно не обійдемося, це не просто наша забаганка, просто планування зараз немає. І в контексті децентралізації просто без планувальної документації, яка включає планування не тільки території населених пунктів, а й територій за їх межами, ми не обійдемося.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре. Плачкова – те саме, відхилено.

110-а. Врахована редакційно.

 

БІЛЕНКО С. Це в принципі редакційні правки і правки, які є похідними від правок, які передбачають внесення обмеження,  використання земель, встановлення містобудівної документації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Вона просто велика, ця правка. Про що вона, 110-а?

 

БІЛЕНКО С. Це нова редакція статті 16-1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", це склад і зміст комплексного плану просторового розвитку громади. Яким чином він розробляється, яким чином він затверджується, які вихідні дані, саме головне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А чим воно від першої редакції відрізняється, по суті просто, Сергій, чим відрізняється?

 

БІЛЕНКО С. А можна Андрій?

 

_______________. Саме основне, що в цій правці, що в принципі лягло у праву колонку, було дуже велике застереження, коли розглядали це в першому читанні, що у нас комплексний план просторового розвитку, він трохи виривався з іншої системи містобудівної документації на місцевому рівні. Тобто він не був зв’язаний з генеральними планами, з детальними планами територій. І от якраз цією правкою намагалися зв’язати, що які питання врегульовуються саме комплексним планом, які питання генеральним планом. Наприклад, комплексний план вже на початку свого, на  момент затвердження повинен містити всі проектні рішення генерального плану адміністративного центру громади. Щодо інших населених пунктів у громаді, вони можуть бути або включені відразу до складу комплексного плану, або поступово, якщо там немає коштів у місцевому бюджеті, вони поступово доприйматися, але на момент прийняття генерального плану він ставатиме невід’ємною частиною комплексного плану. Тобто це взаємозв’язок між різними видами містобудівної документації на місцевому рівні, це основне.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло.

111-а, велика правка. Врахована частково. По суті, про що ця правка?

 

БІЛЕНКО С. По суті те ж саме, це просто редакційна правка до редакції статті 16-1. Це редакційна правка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло.

112-а, Бондар. Відхилена. Чому?

 

БІЛЕНКО С. По зонам трансформації, пропонувалося визначити, що у складі комплексного плану включаються також не тільки функціональні зони, а і зони трансформації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А що таке зони трансформації?

 

БІЛЕНКО С. В тому-то і справа, у нас визначення зон трансформації немає ані в існуючому законі, ані цією правкою не пропонується.

 

БОНДАР Г.В. Тобто це була пропозиція Мінрегіону, щоб зробити такі як би території, які  в подальшому можуть змінювати своє функціональне призначення, для прикладу, там була якась промислова територія, як вона буде трансформуватися, ми не знаємо, ми її резервуємо і далі наступними рішеннями можна буде вирішувати. Тобто така була ідея у Мінрегіону.

 

БІЛЕНКО С. Для цього треба визначення, дати порядок цього резервування і так далі, це дуже великий пласт інформації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Я теж так думаю, щоб це не була "мертва історія". Є зони трансформації зараз на рівні закону, таке поняття?

 

БІЛЕНКО С. Немає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Аня, якщо ми вводимо прив’язку до зони трансформації,  по крайній мірі, треба прописати що це таке.

 

БОНДАР Г.В. Ні, я не проти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Дивіться, ми залишаємо так або, якщо ви хочете з Анею подискутувати це, можете між собою поставити знак питання.

Бондаренко Олег, 113-а.

 

БІЛЕНКО С. Це поправка, вона майже вся врахована, вся врахована редакційно, вона пропонувала включити до складу комплексного плану просторового розвитку громади відомості про природоохоронні об’єкти, воно все включено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Домовилися.

114-а. Врахована редакційно.

 

БІЛЕНКО С. Редакційна правка, вона врахована.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  115-а. Врахована. Про що вона?

 

БІЛЕНКО С. Редакційна правка, вона стосується співвідношення комплексного плану та генеральних планів, про те, що казав Андрій, що комплексні плани фактично і будуть складовою частиною комплексного плану.

 

_______________. Іншими словами, вона по суті врахована.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  116-а. Відхилена. Чому?

 

БІЛЕНКО С. Редакційна правка. Зараз, абзац четвертий. Фактично вона, в принципі, по черговості.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 116-а.

 

_______________. Там справа в тому, що трішки змінився підхід, вона встановлює вже не тільки черговість, вона встановлює випадки, коли це генеральний план обов’язково  повинен бути у складі комплексного плану, наприклад, це адміністративний центр громади, він обов’язково повинен бути. А далі громада приймає рішення, вона або визначає, що певному населеному пункту, якщо це великий населений пункт в громаді, потрібен генеральний план і він буде дозатведжуватися, або вона може визначити, що якщо це там якесь невеличке село, то вона просто проекті рішення генерального плану у спрощеному порядку включає до складу комплексного плану. І тоді, як би не потрібно вже для кожного міста або села дозатверджувати генеральні плани у майбутньому. Тобто в принципі суть, вона відображена, але підхід трішечки змінився.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Аня, це твоя правка, можеш прокоментувати щось?

 

БОНДАР Г.В. Як для містобудівника, звісно, я би ратувала за те, щоби в кожному населеному пункті був генеральний план. Тобто мені здається, що в цілому комплексного плану, без генерального плану населеного пункту, цього буде недостатньо.

 

БОНДАР Г.В.  Справа в тому, що ми проговорювали з міністерством, наприклад, це питання. У нас є населені пункти, в яких живе там 6 сімей, 30 сімей, ну, розробляти на них генеральний план – просто це…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну, така історія є точно, в аграріїв точно таких багато історій.

Давайте так, ми згодні з тим, що там, де 6-30, нема сімей, ну поставте собі знак питання, можливо, там якесь розмежування або ще щось зробити. Поставте знак питання і "розмежування" напишіть і теж знак питання. Маркіян, ти теж це записуй.

Наступні правки.

 

БІЛЕНКО С.  Да, 117-а і 118-а – вони однакові. Значить, пропонувалося визначити у комплексному плані, значить, категорії земель. У нас трохи інша тут система, тут категорії земель не визначаються, визначаються функціональні зони. В принципі, функціональні зони майже подібні до категорій земель, але там трошки інша класифікація, от тому…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артур, я так розумію, ви ідете? Ну ви, дивіться, ви тоже, я так розумію, цікавитесь цим законом і будете формувати думку своєї фракції, в першу чергу.

Дивіться, я пропоную такий, поки ви є, алгоритм роботи. Ми сьогодні постараємося пройти по максимуму правок, тому що тут 80-90 процентів – вони не дискусійні. Основна задача – виділити дискусійні правки. І ми на наступний комітет в нас задача така: ці презентації, як це на практиці працює, і ми виділимо дискусійні правки. Їх там, умовно, 10, 20, 25, 30, ну, не більше буде. І ми от у цьому треба буде весь комітет, щоби ми зійшли на якихось позиціях, оце така задача. Тому просто хотів звернути увагу, поки ви тут.

 

БІЛЕНКО С. Так, там далі 119 правка, вона врахована. Вона говорить про те, що комплексний план просторового розвитку громади не розробляється у випадку, якщо територія громади включає лише територію населеного пункту, ну, Київ, грубо кажучи. Да, там буде генеральний план, не буде комплексного.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Враховано. Добре.

120-а, Пузійчука.

 

БІЛЕНКО С. Вона врахована, там просто вона передбачає те, що, якщо розроблялась колись планувальна землевпорядна документація, схеми землеустрою і так далі, то новий комплексний план має увібрати в себе от те, що пропонували.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

121-а, Бондар. Відхилена.

 

БІЛЕНКО С. Вона, до речі, фактично врахована. Тут у нас було записано, що у випадку, якщо декілька громад об’єднані в одну громаду, комплексний план розробляється на території об’єднаної громади. В принципі, воно і так зрозуміло, там громада просто, всі громади, які об’єдналися, вони перестають існувати, залишається лише територія об’єднаної громади.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто вона відхилена, тому що це так і є чи в чому?

 

БІЛЕНКО С. Вона редакційно, просто переписана повністю стаття 16-1. Тобто саме отакої норми там немає, але вона за змістом вона врахована.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Анна, ти розумієш про що мова? Добре.

122-а. Врахована, я так розумію. Правильно?

 

БІЛЕНКО С. Да-да, врахована.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 123-я, Івченка. Врахована.

124-а. Це, я так розумію, редакційні правки?

 

БІЛЕНКО С. Да, повітряний басейн.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 125-а. Врахована.

126-а. Редакційна, я так розумію? Врахована. Да?

 

БІЛЕНКО С. Да-да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 127-а, редакційна. Врахована.

128-а – це редакційна, я так розумію.

І 129-а – редакційна. Врахована.

130-а. Відхилена. Чому?

 

БІЛЕНКО С. Це термінологічна правка, пропонувалося термін "визначення виду цільового призначення" замінити на "визначення цільового призначення". У нас є Класифікатор видів цільового призначення, це вже така усталена термінологія, вона вже у підзаконних актах, тому ми залишили її.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

131-а. Я так розумію, подібна?

 

БІЛЕНКО С.  Да, от 131-а. Да.

132-а і 133-я – враховані редакційно. Тут говориться про те, що візуалізація даних комплексного плану здійснюється за допомогою Державного земельного кадастру та інших геоінформаційних систем.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 134-а, Пузійчука. Відхилена.  Редакційна, я так розумію? Не редакційна. Він хотів на Кабмін поміняти, да?

 

БІЛЕНКО С.  У нас кількість… Там взагалі виключена ця норма, значить, була у першій редакції норма, яка зобов’язувала Мінрегіон визначати офіційну кількість, офіційних копій комплексного плану. Скільки копій буде – це радянська якась… Воно виключено взагалі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

135-а. Врахована. Я так розумію вона…  Вона – абзац якийсь додати?

 

БІЛЕНКО С. Значить, тут справа в тому, що тут поправка пропонувала встановити, що якщо є у комплексному плані якась таємна частина, то вона окремим розділом іде, воно передбачено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло, логічно.

136-а. Врахована. Там що було?

 

БІЛЕНКО С. Це термінологічна річ, просто яким чином отримуються вихідні дані.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 137-а. Врахована. Про що це?

 

БІЛЕНКО С. 137-а. Це узгодження порядку розроблення комплексного плану із порядком розроблення іншої містобудівної документації, в якому порядку визначається розробник комплексного плану просторового розвитку громади.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 138-а. Врахована.

 

БІЛЕНКО С. Це теж редакційна. Це просто термінологічна правка, вона врахована.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 139-а.

 

БІЛЕНКО С. Теж термінологічна. Це узгодження із порядком розроблення іншої містобудівної документації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

140-а. Врахована частково.

 

БІЛЕНКО С. Да, у нас тут, оскільки у нас комплексний план і генеральний план вже буде не тільки містобудівної, а й землевпорядної документації, то в частині проектних рішень землевпорядних, а саме формування земельних ділянок, наприклад, вона має погоджуватися в порядку погодження землевпорядної документації. Єдине, що, скажімо так, ми просто написали в порядку погодження землевпорядної документації. Але я хочу зауважити, що цей порядок у нас буде змінюватися при 2194, там погодження убирається. Але воно, в принципі, написано таким чином, що воно буде стикуватися потім.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

141. Враховано. Технічна? Редакційна?

 

БІЛЕНКО С. Да, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 142. Враховано частково. Суттєве щось чи технічна?

 

БІЛЕНКО С. 142. Значить, там вона не врахована в частині, там пропонувалося, щоби комплексний план проходив Державну землевпорядну експертизу, ну він містобудівну експертизу проходить. Навіщо?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

143. Відхилено. Чого, що там?

 

БІЛЕНКО С. Тут нумерація абзаців, наскільки я розумію, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

144. Враховано редакційно.

Івченко. Відхилено. Чого? 145-а.

 

БІЛЕНКО С. Зараз ми 144-у? Вона врахована, це ж зміни.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Враховані, я зрозумів.

145-а, Івченка. Відхилена. Чого?

 

 

БІЛЕНКО С. Значить, у нас є існуюча норма, яка стосується генерального плану, що у разі виникнення державної необхідності, рішення щодо доцільності внесення змін до генерального плану, приймається Кабміном. Але Кабмін в такому випадку забезпечує фінансування розробки таких змін. Да. Тут ж норму перенесено до комплексного плану. Вона, в принципі, не дуже працююча, якщо чесно, але справедлива.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 146-а, Бондар. Відхилена. Що там?

 

БІЛЕНКО С. Да, значить, тут яка ідеологія? Якщо розроблений вже комплексний план або генеральний план з усією землевпорядною частиною, то не розробляється відповідно планувальна землевпорядна документація. Тут пропонувалося встановити, що не розробляється також проект землеустрою щодо встановлення, там у нього велика назва, встановлення обмеження використання земель.

Зміст цієї правки зрозумілий, тобто, щоб безпосередньо ці обмеження встановлювалися в комплексному пані або в генеральному плані. Але обмеження можуть виникнути після затвердження комплексного плану. Наприклад, я не знаю, новий ЛЕП побудували, охоронна зона виникла і так далі. Да, крім того, ну, може бути, все може бути, може проектант чогось не встановив ці обмеження і написати безапеляційно, що комплексний план, що такий проект не розробляється – ми просто загонимо себе, проблему собі штучну створимо. Обмеження, по-перше, обмеження виникають постійно, об’єкти будуються нові, виникають нові обмеження і повністю забронювати розробляти…

 

БОНДАР Г.В. Я не буду наполягати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тобто не залишати для обговорення? Не наполягаєте. Домовились.

147-а. Врахована.

 

БІЛЕНКО С. Врахована. Да, це щодо конкретної документації, яка не розробляється землевпорядна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 148-а. Відхилена.

 

БІЛЕНКО С. Це теж в розвиток того, що комплексних планів взагалі не має бути.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

149-а. Відхилена.

 

БІЛЕНКО С. Те саме.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 150-а, велика правка. Врахована редакційно. Про що там?

 

__________________. Ну, основна ідея поправки, тобто в редакції першого читання законопроект містив лише положення лише щодо комплексних планів. Потім вперше це була пропозиція від Міністерства розвитку громад і територій, що було запитання: чому створюється окремі умови для громад, які мають території за межами населених пунктів, а міста повинні розвиватися постарій документації, яка, от наприклад, тієї самої землевпорядної частини не містить; обмеження там генерального плану міста Києва в кадастр не лягають. Тобто зробити уніфікований підхід як для генеральних планів, так і для комплексних планів. По суті, от ця правка просто переносить ті самі підходи для розробки комплексних планів, в першу чергу щодо поєднання містобудівної і землевпорядної частини, також і для генеральних планів міст, по суті, основна ідея така.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

151-а, Бондар. Врахована частково. А де не врахована? І що враховано?

 

__________________. А, значить, у нас на сьогодні є норма, що в населених пунктів з населенням до 50 тисяч чоловік, генеральний план населеного пункту може поєднуватися з планувальними рішеннями детальних планів територій. Ми тут, по суті, просто знімаємо це обмеження – до 50 чи більше, тобто це вже на розгляд громади. Якщо у неї є кошти і вона вважає, що може собі дозволити поєднати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це те, що ми врахували? А що не врахували?

 

__________________. Якраз ми не врахували в частині залишення от цього цензу 50 тисяч населення. Тобто ми знімаємо оце.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Аня.

 

БОНДАР Г.В. Ні, мені здається, що якщо місто велике, воно точно має мати генеральний план. Якщо воно мале, то воно може поєднуватися з детальними планами територій.

 

__________________. Тут щодо питання планів територій, щодо поєднання певних, коли в складі генерального плану виділяються території, які доводяться до рівня ДПТ. Тобто ми знімаємо ценз – 50 тисяч населення, це вже на розгляд громади, як вона вирішить. Мені здається…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Щодо приєднання, чи щодо наявності генерального плану?

 

__________________. Ні, це щодо не генерального плану, а детальних планів територій в складі генерального плану.

Більш детально. На підставі якого вже можна вирішувати і земельні питання, в нас сьогодні, наприклад, є обмеження щодо там…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Хлопці, можете ще раз пояснити, у нас зараз як?

 

__________________. До 50 тисяч – вони можуть одночасно зробити з детальним плануванням. А в кого більше 50 тисяч – їм неможна. А ми зараз кажемо, що всім можна, от і все.

 

БОНДАР Г.В. Тут я все-таки незгодна. От уявіть собі велике місто, на рівні детального плану починає серйозно планувати місто, ну, це так не працює.

 

__________________. Це просто опція, це необов’язково.

 

БОНДАР Г.В. Да. Але міські ради точно почнуть розробляти тільки детальні плани терарій.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, знак питання про цій проблемі. І, Маркіян, запиши в чому проблема. Ми її виносимо окремо.

152. Відхилено. Що там відхилено?

 

БІЛЕНКО С. Значить, у нас тут знімається заборона на внесення змін до генерального плану раніше, ніж через 5 років. У нас сьогодні раз на 5 років можуть вноситися зміни до генерального плану. Тут воно знімається і пишеться, що один раз на рік можна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ви вважаєте, що  раз в 5 років має зніматися?

 

БІЛЕНКО С. Ні, це Пузійчук пропонував, але в принципі, наскільки я знаю, він погодився з тим, що…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Івченко. Відхилено.

Плачкова. Відхилено.

155-а. Враховано. Що в 155-й?

 

__________________. А, це тут мова іде про план зонування, тобто ми пропонуємо щоби на майбутнє комплексний план або генеральний план населеного пункту, він обов’язково включав план зонування, тобто це розподіл на функціональні зони та містобудівні умови обмеження в межах кожної зони.

На сьогоднішній день воно може розроблятися як в плані генерального плану, так і окремою документацією. Ну, на виході, як ми бачимо по, в тому числі, наприклад, в місті Києві, плану зонування немає. Ми пропонуємо, щоби на майбутнє він був у складі. Але якщо це комплексний план і от те, про що раніше говорили, будуть території, на яких генеральний план буде затверджуватися пізніше, ніж комплексний план, щоби все одно на першому ж етапі визначалися хоча б межі функціональних зон без містобудівних умов обмежень, по яких буде працювати 20 стаття Земельного кодексу, зміна цільового призначення. Да, оце основна ідея цієї правки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, ми зрозуміли.

156-а. Врахована редакційно.

157-а, Бондаренко. Врахована редакційно. Що там враховано?

 

БІЛЕНКО С. Це пропонувалося визначити, що детальний план території підлягає стратегічній екологічній оцінці, це враховано.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А що така оцінка є?

 

БІЛЕНКО С. Є.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 158-а, до 161-ї – відхилено. Про що там?

 

__________________. Дивіться, це зміни до статті 19 Закону про регулювання містобудівної діяльності, чинна редакція у нас передбачає, що детальний план територій уточнює положення генерального плану. На практиці це, в тому числі по місту Києву, використовується, що воно уточнює повністю змінюючи функціональне призначення, яке визначено генеральним планом. Тому передбачено просто зміна цієї редакції, воно вже буде не уточнювати, а деталізувати без зміни функціонального призначення, просто щоб прибрати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це ви яку правку зараз розказали?

 

__________________. Це 159-а. І 160-а.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

162-а. Врахована редакційно.

 

__________________. Це воно ж, просто якраз редакція цього.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

165-а. Дивіться, в нас тут аж до 172-ї відхилено. Це чогось одного стосується?

 

БІЛЕНКО С. 165-а – ні, там трошки інше.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Воно все стосується підпункту 8 і всі відхилені. Про що зміст?

 

БІЛЕНКО С. У нас сьогодні детальні плани територій за межами населених пунктів затверджуються районними державними адміністраціями. Ми змінюємо, що він затверджується сільською, селищною, міською радою і все. Плачкова проти цього.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Не тільки Плачкова, тут ще декілька людей було.

 

БІЛЕНКО С. Там ще поправки 166, 167. 166, 167 – надає право розроблення детального плану власнику і землекористувачу, землевласнику і землекористувачу. Але це містобудівна документація, вона має розроблятися все ж таки на замовлення органу владу. Проте залишена можливість фінансувати цю документацію за приватний кошт. У нас багато поправок щодо цього.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Поняв.

172-а. Врахована. Про що там? По суті тільки, Сергій.

 

БІЛЕНКО С. У нас є опція, якщо розробляється детальний план території, то він може передбачати формування конкретних земельних ділянок, наприклад, треба, я не знаю, на аукціон ділянки сформувати, присвоїти кадастровий номер і так далі. Тут пропонувалося, що обов’язкове формування земельних ділянок. Ми передбачили де обов’язкове формування ділянок, а все інше – необов’язково. Обов’язково – коли мова ідеться про формування ділянок інфраструктурних. Все інше, якщо рада хоче – вона формує ділянки, не хоче – не формує ділянки.

172-а.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, 173-я. Відхилена.

 

БІЛЕНКО С. Повернути повноваження пропонується районним адміністраціям щодо затвердження детальних планів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

174-в. Відхилена.

 

БІЛЕНКО С. Редакційна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 175-а, велика правка. Врахована. Про що? Ні, невелика.

 

БІЛЕНКО С. Ні, та вона просто, щоб декілька раз не дублювати ті ж самі положення, проектні рішення, які визначаються в комплексному плані, які ті ж самі проектні рішення можуть бути в детальному плані, там просто посилання надано на відповідні положення, щоб ще раз не дублювати, дві сторінки, не переписувати. Це термінологічні речі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 176-а. Врахована редакційно. Про що це?

 

 __________________. 176-а. Основне – це щодо включення до складу детальних планів територій також землевпорядної частини. Тобто у нас будуть випадки, коли обов’язкове формування, в тому числі земельних ділянок, буде відбуватися. Також це обмеження у використанні територій. Тобто основне – це включення якраз землевпорядної частини до складу ДПТ.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

177-а. Врахована редакційно. Про що це?

 

БІЛЕНКО С. Просто порядок затвердження детального плану. Фактично збережена існуюча норма, просто у нас зараз не районна адміністрація, а сільська, селищна, міська рада, тому редакційна правка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 178-а, 179-а. Відхилено. Про що ці дві правки?

 

БІЛЕНКО С. Те ж саме – районні адміністрації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 180-а. Врахована редакційно. Про що? По суті.

 

БІЛЕНКО С. Це таж сама ситуація, що Андрій озвучував, що у нас зараз, на жаль, детальні плани часто змінюють документацію вищого рівня генерального плану. Тут заборона. Тобто воно має узгоджуватись.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  181-а. Враховано. Про що це?

 

БІЛЕНКО С. Якщо розробляються зміни до детального плану, то вони мають пройти той же порядок погодження і затвердження, як і сам генеральний план. Тут термінологічна правка.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 182-а, Плачкова. Відхилено. Я так бачу у Плачкової явно зовсім інший підхід ніж в нас.

 

_____________. Вона просто була з самого початку проти взагалі запровадження комплексних планів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Зрозуміло.

Дивіться, нам треба буде по цих комплексних планах показати, що це, ну, світова нормальна правильна практика. Андрій Мартин, ці презентації, які я говорив, це я тебе прошу зробити і цю річ теж треба буде показати.

183-я. 184-а. Про що це?

 

БІЛЕНКО С. Це термінологія. І те, і те.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Бондар. Позиція не визначена – 185-а. Написано, примітка така.

 

_____________. Ні-ні. Це просто залишилась ця норма. В принципі пропонується… Це стосується внесення змін до чинних генеральних планів, чинної містобудівної документації, що при змінах запроваджувався вже той підхід, який ми пропонуємо.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Добре. А чия позиція не визначена: Ганни чи ваша? А, ваша. Ставте знак питання. Це тоді теж в ці правки піде.

186-а. Врахована частково. Що там?

 

БІЛЕНКО С. Вона врахована. Це надається визначення цільового призначення земельної ділянки.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 187-а подібна, я так розумію?

Тут по Плачковій – зрозуміло.

189-а. Чого відхилена?

 

БІЛЕНКО С. Відхилена, тому що у нас тут пропонувалось… Зараз. Включення до складу землевпорядної документації також от комплексних планів. Чогось пропонувалось, що вони не можуть мати статус землевпорядної документації. Тому відхилена.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  190-а. Врахована по суті. Технічна?

 

БІЛЕНКО С. Технічна, да.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  191-а. Врахована редакційно. Технічна?

 

БІЛЕНКО С. Технічна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  192-а. Відхилена. Івченко і Плачкова, 192-а.

 

БІЛЕНКО С. Це теж саме. Вони проти комплексних планів взагалі.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло.

194-а. Редакційно. Про що там? Технічна?

 

БІЛЕНКО С. Технічна, да. Там просто перелік.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  195-а. Велика правка. Врахована частково. Про що там?

 

БІЛЕНКО С. Це термінологічно. Але тут удосконалюється порядок… Вона врахована в якій частині: удосконалюється порядок ведення фонду документації землеустрою. Ця норма фактично перенесена,  от та, що в правій колонці, перенесено з 2194. Тобто фонд документації землеустрою буде вестись виключно в електронній формі, включати документацію як землевпорядну, так і документацію з оцінки земель, і доступ вільний всім розробникам документації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  196-а, 197-а, Івченко, Плачкова. Відхилена.

 

БІЛЕНКО С. Те ж саме. Вони проти комплексних планів.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Пузійчук. Відхилена. 198-а.

 

БІЛЕНКО С.  Ні, ну в нас тут є, що це право землевпорядних організацій – отримувати вихідні дані для розробки своєї документації. Але у нас є зауваження, що отримання цієї інформації має здійснюватися із врахуванням законодавства про державну таємницю.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло.

По Плачковій – зрозуміло.

Шуляк, 200-а. Відхилена.

 

БІЛЕНКО С. Термінологічна правка. Ми просто там… Це назва документації.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Івченко, 201-а. Відхилена. Зрозуміло.

203-я – врахована редакційно – Шуляк. Про що це?

 

БІЛЕНКО С. Редакційна правка. У зв’язку з тим, що комплексний план у нас зараз не тільки містобудівна, а і землевпорядна документація, тому рамкова стаття щодо цієї документації має бути у Законі про землеустрій.

 

_______________. І на початку, в редакції першого читання, вона стосувалась тільки комплексних планів, туди також додані генеральний план та детальний план територій, тому що на них також поширюється.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Андрій Мартин, що ще хотів попросити. По ходу в мені голову прийшло. Дивіться. Крім прикладів по будинку і по фермі, як це робилось і як це робиться? І які в контексті спрощення? І в контексті, які тоді були запобіжники і чому вони не працювали? А, які працювали? Чому не працювали – зрозуміло, через отакий підхід, який зараз лишається.

В мене ще одне прохання в контексті того, що ми виберемо ці дискусійні норми. Я так розумію там є розмежування по розмірам містечок все-таки. Ну, по документації. Оскільки тут в принципі важливо, що по великих містах відбувається, що по середніх, що по малих, що по селах по ОТГ. Покажіть чим відрізняється, залежно там від розміру міста, виходячи з того, що ми зараз обговорюємо. Добре, Андрій? По документації.

204-а. Технічна, я так розумію?

 

БІЛЕНКО С. Технічна, да.

205-а, 206-а. Там пропонувалось, грубо кажучи, в спрощеному режимі змінювати не цільове призначення, а категорію земель. У нас може бути змінена і категорія, і цільове призначення. Тобто воно просто термінологічно не лягає.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  207-а. Те саме?

 

БІЛЕНКО С. Ні. Значить тут… От ми дійшли до правок змін до Водного кодексу. Значить, 207-а – термінологічна. А важливі речі в 208 поправці. Значить, вона стосується того, що у комплексному плані, генеральному плані і детальному плані, мають бути відомості щодо прибережних захисних смуг і пляжних зон. Воно враховано, воно буде…

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Це 208-а? Бондаренко?

 

БІЛЕНКО С. Да.

Єдине, що. Ми мали розмову декілька разів з міністерством і Комітетом екологічним. Пропонується все ж таки відповідним чином відредагувати праву колонку. Дійсно пляжні зони у нас не встановлюються містобудівною документацією, вони вже встановлені законом. Тобто термінологічним чином просто відкоригувати…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ну відкоригуйте. Добре.

 

БІЛЕНКО С. Ми відкоригуємо, да. І там є принципові речі, теж були дискусії і з Водагенством, щодо прибережних захисних смуг у межах населених пунктів. У нас є нормативні розміри прибережних смуг, там 100 метрів від урізу води, грубо кажучи. Але у нас написано в Водному кодексі, що в існуючих населених пунктах визначаються ці межі з урахуванням існуючої забудови. І дійсно, якщо ми от поширюємо, скажемо так, будемо висловлювати виключно в силу закону, то у нас є міста де забудова по урізу води іде і там нічого вже зробити не можна. Тому все ж таки пропонується залишити статус-кво. Тобто вказати, що за межами населених пунктів діє закон, все в силу закону встановлено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Сергій, ми на минулому комітеті це обговорювали. Це постав знак питання, ми ще раз обговоримо ці підходи по прибережній…

 

БІЛЕНКО С. Уже узгоджено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А, уже узгоджено?

 

БІЛЕНКО С. Да, уже узгоджено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Молодці. Чудесно.

 

БІЛЕНКО С. Я можу навіть зацитувати. "Прибережні захисні смуги в межах населених пунктів встановлюються згідно з комплексними планами просторового розвитку територіальних громад, генеральними планами населених пунктів. А у разі їх відсутності або у разі, коли зазначеної містобудівної документації в межах таких смуг не встановлені, вони визначаються в завширшки 100 метрів до урізу води, морів, морських заток і лиманів. А для інших водних об’єктів згідно із частиною другою цієї статті". Це зміни до 60 статті Земельного кодексу і 88 статті Водного кодексу. Воно вроді погоджено.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Маркіян, просто зробіть чим воно відрізняється від першої редакції. Теж собі помітьте. Щоб ми подивилися в цій частині.

209-а. Відхилена.

 

БІЛЕНКО С. Ні, 209-а – врахована у нас.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  В мене в таблиці 209-а – відхилена написано.

 

БІЛЕНКО С. Я вибачаюсь. Може там помилка. Це врахована редакційно. Шуляк, да?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Да.

 

БІЛЕНКО С. Я думав, може вона з’їхала просто. Значить, ця поправка стосується того, що відомості про ті обмеження у сфері забудови, які встановлені в містобудівній документації, мають вноситись до Державного земельного кадастру. Теж дуже важлива норма. Вона врахована.

Єдине що, що у нас були дискусії з Держгеокадастром, хто саме буде вносити інформацію про ці обмеження до Державного земельного кадастру. Ми пропонували, що це буде саме місцеве самоврядування вносити. Але все ж таки, оскільки система кадастру вже побудована і все вноситься державними кадастровими реєстраторами, які несуть персональну відповідальність за внесення цих відомостей, все ж таки пропонується залишити ці повноваження кадастровим реєстраторам. Держгеокадастр готовий вносити ці відомості. Єдине, що має бути підкореговано НКС, Національна кадастрова система.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло.

210-а. Відхилена. По зрозумілих причинах, я думаю.

211-а.

 

БІЛЕНКО С. Теж саме. Тут він просто проти такого…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Просторове планування, зрозуміло.

212-а. Відхилена. Це технічне щось було?

 

БІЛЕНКО С. Технічна, да. І 212-а – технічна, і 213-а – технічна. Це просто…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло.

214-а. Відхилена. І 215-а. Я так розумію однакові. Чого?

 

БІЛЕНКО С. Тут пропонувалось визначити функціональне призначення територій складовою частиною поняття "цільове призначення землі". Але це не цільове призначення, це, скажемо так, орієнтир для визначення цільового призначення. Тому вона відхилена.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  216-а. Відхилена. Зрозуміло.

217-а. Вврахована частково. Про що?

 

БІЛЕНКО С. Уточнюється яким чином вносяться відомості про змінення цільового призначення до Державного земельного кадастру. Там вона теж відхилена щодо того, що функціональне призначення – складова частина цільового призначення. Але по іншим написано, грубо кажучи, якщо функціональна зона передбачає відповідний вид цільового призначення, то просто шляхом подання заяви відомості про зміну виду цільового змінюється кадастровим реєстратором на підставі заяви власника.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  218-а. Врахована частково. Про що?

 

БІЛЕНКО С. Теж саме.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. 219-а – врахована частково – Бондар. Про що? Що враховано? Що не враховано?

 

БІЛЕНКО С. Теж саме. От це все стосується просто термінологічних. Вона вичищена. Вони всі враховані частково, тому що виписана редакція, яка…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  220-а – відхилена – Плачкова.

221-а, Плачкова. Відхилена.

 

БІЛЕНКО С. Теж саме. Вона не хоче змінювати комплексні плани.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло.

222-а. Я так розумію подібна історія.

223-я. 224-а. Відхилені. Технічні правки.

 

БІЛЕНКО С. Ми просто пропонували замінити слово, значить, перелік містобудівної документації, комплексний план, генеральний план, детальний план, на містобудівну документацію місцевого рівня. Просто там не вся містобудівна документація буде підставою для зміни цільового призначення. Тому відхилені. Хоча, ну, по суті в принципі спрощення підтримується.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  225-а. Технічна, я так розумію?

226-а.

 

БІЛЕНКО С. Теж саме.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Ну вона технічна. 225-а – не врахована, а 226-а – врахована.

 

БІЛЕНКО С. Тому що… 225-а, 226-а, да?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Вони в мене тут однаково написані.

 

БІЛЕНКО С. Вони враховані редакційно, тому що там… Зараз.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  В мене слово в слово.

 

_____________. Ні, в абзаці 11, а там в абзаці 12.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми зараз говоримо 225 і 226 правки? В мене нема слова "одинадцятому".

Пробачте. Все, є. 11-й, 12-й. Зрозуміло.

227-а. Врахована. Про що це?

 

БІЛЕНКО С. Значить тут можливість за містобудівної документації не формувати ділянки, а вносити до Державного земельного кадастру відомості про старі земельні ділянки, які начебто і сформовані, але відомості про які відсутні в Державному земельному кадастрі. У нас дуже багато таких ділянок.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Про це ми і говорили сьогодні. Зрозуміло.

228-а, Плачкова. Врахована редакційно.

 

БІЛЕНКО С. Теж саме. Це просто термінологічні речі, тут немає, вона врахована.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  229-а. Замінено. Відхилена.

 

БІЛЕНКО С. Комплексні плани.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Зрозуміло.

230-а, Пушкаренко. Врахована частково. Що враховано? Що не враховано?

 

БІЛЕНКО С. Тут, значить, ми вносимо зміни до Закону України "Про відчуження земельних ділянок для суспільних потреб". У нас, якщо раніше рішення про відчуження земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб приймалось відповідно до генеральних планів, туди добавляються комплексні плани.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  А, що відхилено?

 

БІЛЕНКО С. Саме такої редакції немає. По-перше, тут… Зараз.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Маркіян, набереш Пушкаренка уточниш це. Бо вони потім в залі будуть бігати.

 

БІЛЕНКО С. Ні, редакція з Пушкаренком погоджена.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Погоджено, да? Добре.

232-а. Врахована редакційно.

 

БІЛЕНКО С. І вона фактично… Да, вона врахована. Врахована.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Це визначення, зрозуміло, технічна.

 

БІЛЕНКО С. Я хочу, що зауважити. Значить у нас тут є 231-а, 232-а і 3-я. У нас прийнятий закон, але він не підписаний ще, там ті ж самі норми, щодо визначення територій територіальної громади. Якщо він буде підписаний, ми тоді виключимо ці норми тут. Но вони майже дзеркальні норми. Воно писалось Мінрегіоном.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Воно прийнято в другому читанні?

 

БІЛЕНКО С. Да, 2653.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, значить треба слідкувати. До наступного комітету нам треба визначитись з цим.

234-а, Батенко. Врахована редакційно. Про що це?

 

БІЛЕНКО С. Значить пропонується встановити, що наш спрощений порядок набирає чинності, зміни цільового призначення, лише після затвердження класифікаторів цільового призначення землі. Ну воно так в принципі і є. Тобто у нас наданий строк 6 місяців для затвердження класифікатора, але сам закон набирає чинності через рік. Тобто воно буде працювати. Але допускати, що урядом не буде виконано доручення, надані законом, якось не красиво.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  235-а. Відхилена. П’ять авторів.

 

БІЛЕНКО С. Значить це питання не стосується цього закону. Пропонувалось…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Згідний. Я бачу, що це нафтогазовидобування.

236-у, останню правку, я сам прокоментую. Дивіться, у нас остання правка зараз, 236-а. Чого вирішив зупинитися? Тому що ви пам’ятаєте, що у Івченка десь правок 30 було забрати комплексні плани просторового розвитку громад.

А тепер дивіться, яка правка врахована: "Щорічно під час підготовки Закону України "Про Державний бюджет України" на відповідний рік, передбачити субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на розробку комплексних планів просторового розвитку громад".

Треба Вадиму Євгенійовичу віддати належне, що політик з нього хороший. Правка прийнята.

Дивіться, ми тоді по 2280 постараємося на наступному комітеті прийняти рішення. Андрій, Мартин, презентація так як ми говорили, щоб ми тут зрозуміли на практичних речах, от на практичних конкретно, що, де відбувається. І оці моменти прийняття рішення. Хлопці ще прочитають презентацію.

Конфліктні речі або непогоджені – виводите. Їх не так багато як виявилося. І скинете мені. Скинете з авторами правок, які… Зробите аналіз, як це можна вирішити. Якщо зразу є рішення, то пропонуєте його. Якщо нема, ми його обговорюємо до комітету і під час комітету. І постараємося вже тоді прийняти рішення наступний раз.

Все! Дякую. Комітет закритий.

Так, Тарасе.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Колеги, по позиції по енергетиці атомній. Просто, що тут трошки займе більше часу бо профільний заступник, який веде цей напрямок, вчора тільки призначений на Кабміні, завтра буде тільки наказ. Тобто ми не зможемо там на вівторок, середу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас, дивіться. Затягуватись це теж не має. Значить є позиція їхнього комітету. На наступний тиждень треба виносити, поки воно свіже питання. Протягом наступного тижня. На вівторок ми вас не просимо, а на протязі наступного тижня, будь ласка.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Тобто проведемо в живу засідання, так? Десь після вівторка, у вівторок позачергове.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дивіться, такі речі ми можемо і в онлайні обговорити, це не правка. Ви напишете пропозиції. Ми там зробимо онлайн комітет, перед тим обговоримо.

 

СТАРНЕЦЬ О.Г. Проголосувати і призначити одразу?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. А ми ж не знаємо, коли сесія буде на наступний тиждень.

Давайте так. Я пропоную призначити комітет на вівторок. Адамович, це не означає, що ми у вівторок будемо проводити. Це може означати можливість, що ми за день будемо мати можливість змінювати дату. Тому що, якщо ми сьогодні не призначимо, треба буде знову ці чотири дні витримувати. (Загальна дискусія)

 Якщо у вівторок буде сесія. Якщо ми зараз не призначимо, ми вже його не проведемо. Якщо не буде сесії, ми в понеділок, секретаріат.

 Хто – за, прошу підтримати.

На котру годину?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. Тоді на 14:30.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Пропоную на 11-ту, не так рано як сьогодні. На 11-ту у вівторок. Якщо щось, переносимо, погоджуємося і все. Просто, щоб мати можливість переносити.

Одноголосно.