Комітет Верховної Ради України

 

СТЕНОГРАМА

засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики

10 квітня 2023 року

 

Веде засідання голова Комітету ГАЙДУ О.В.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, будь ласка, сідайте, будемо починати. Олександр Георгійович, будь ласка, скільки депутатів зареєструвалися?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. По реєстрації – 21 депутат.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, будемо починати наше засідання. До розгляду на сьогоднішньому засіданні пропонуються наступні питання. Про проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння розвитку сфери вирощування енергетичних рослин, поданий народними депутатами України Шинкаренком, Славицькою, Ткаченком.

Друге: про схвалення рекомендацій виїзних комітетських слухань на тему: "Забезпечення функціонування АПК у 2023 році та особливості проведення весняно-польових робіт в умовах воєнного стану" (Миколаївська обл.).

Третє: інформація Державного агентства водних ресурсів України та Державного агентства меліорації та рибного господарства України щодо актуальних питань здійснення зрошення та осушення у 2023 році.

Четверте: інформація Міністерства економіки України щодо виданих ліцензій на експорт сільськогосподарської продукції всіх видів у 22-му році та прогнози на 23-й рік.

П'яте: інформація Держпродспоживслужби про вжиті заходи для своєчасного виконання Плану із створення та облаштування призначених прикордонних інспекційних постів, затвердженого Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 21-го року. Та "Різне".

Так, колеги, до мене надійшов лист від Качки Тараса Андрійовича, який знаходиться у відрядженні, є наказ Мінекономіки. Тому я пропоную розгляд даного питання знову перенести для того, щоб по ньому відповів саме Тарас Андрійович, тому я прошу це питання прибрати з нашого порядку денного.

Може, є в когось ще пропозиції щодо порядку денного?

 

_______________. "Різне" буде ж?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, буде.

Добре. Тоді пропоную затвердити порядок денний з урахуванням зазначеного. Будь ласка, колеги. Хто – за?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Голосуємо за порядок денний, колеги. Хто – проти? Проти – хто? Утрималися? Одноголосно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

 

_______________. 21 – за.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Переходимо до розгляду питань. Перше питання: про проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння розвитку сфери вирощування енергетичних рослин (реєстраційний номер  5227).

Так, Шинкаренко є? Шинкаренко є?

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г.  Немає. Обіцяв бути.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре. Добре, перший пункт пройшли, автора немає. Да, переносимо на наступне засідання це.

Друге питання: про схвалення рекомендацій виїзних комітетських слухань на тему: "Забезпечення функціонування АПК у 23-му році та особливості проведення весняно-польових робіт в умовах воєнного стану" (Миколаївська область).

Шановні колеги, у нас 30 березня у Вознесенську Миколаївської області були проведені зазначені слухання. За результатами слухань секретаріат комітету підготував проект рекомендацій, в основі якого враховані та узагальнені всі пропозиції, що були висловлені на слуханнях. Проект рекомендований...  цих рекомендацій було вам розіслано для того, щоб ви змогли з ним ознайомитись.

Тому, якщо немає заперечень, я ставлю на голосування пропозицію схвалити рекомендації зазначених слухань, направити їх Голові Верховної Ради України, Комітету з питань економічного розвитку, Комітету з питань правоохоронної діяльності, Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики, Кабінету Міністрів України, Міністерству аграрної політики та продовольства України, Національній академії аграрних наук України, Миколаївській обласній військовій адміністрації. Колеги, прошу голосувати.

Хто – за?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Одноголосно.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги.

Переходимо до іншого питання: інформація Державного агентства водних ресурсів України та Державного агентства меліорації та рибного господарства України щодо актуальних питань здійснення зрошення та осушення у 2023 році. Стан підготовки до поливного сезону, передача меліоративних систем та іншого майна, призначеного для їх обслуговування, та відповідних бюджетних призначень. Приведення положень водогосподарських організацій, басейнових управлінь, водних ресурсів та регіональних офісів водних ресурсів у відповідність до положень Держагентства  та вимогам закону.

Я до слова запрошую Голову Держводагентства Кузьменкова Олексія Олексійовича. Олексій Олексійович, будь ласка, ми вас слухаємо.

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Дякую.

Шановний головуючий, шановні народні депутати, в частині підготовки до поливного сезону поточного року у нас є два головних фактори, які впливають зараз на цей процес. Перший – це найголовніший, це військові дії, які сьогодні… і частина окупованих, тимчасово окупованих територій саме в Херсонській, Запорізькій і частково в Миколаївській областях.

Давайте спробуємо. Так, на сьогоднішній день Державним агентством водних ресурсів проводиться підготовка на поливних землях, які знаходяться сьогодні на підконтрольній Україні території і на тих меліоративних землях, які сьогодні фактично не були передані, інфраструктура на яких не була передана до Держрибагентства. Сьогодні ми, на жаль, не контролюємо масиви зрошення на Каховському магістральному каналі – це 28 тисяч гектарів. Були відповідно передані МУВГ і сьогодні вони знаходяться на непідконтрольній території Херсонської області – це порядка 213 тисяч гектарів. Територія, яка обслуговує Північнокримський магістральний канал, становить 10 тисяч гектарів. Також була передана інфраструктура меліоративна у відповідні міжрайонні управління Одеської області, які обслуговують 32 тисячі гектарів. І районні та міжрайонні управління Запорізької області були передані до сфери управління Держрибагентства, на яких обліковується 71 тисяча гектарів поливної землі. Тобто фактично загальна чисельність меліоративних земель, які сьогодні не в сфері обслуговування Державного агентства водних ресурсів, становить 354 тисячі гектарів. Тобто на решті території, це приблизно 259 тисяч гектарів водогосподарськими організаціями проводяться необхідні заходи для підготовки до початку зрошувального сезону. Тобто проведено очищення каналів від мулу, відремонтована певна кількість гідротехнічних споруд – більше 500, підготовлені насосні станції – 167 одиниць, відповідно підготовлені канали протяжністю 563 кілометрів. Також здійснюються необхідні підготовчі роботи на осушувальних системах.

В тому числі сьогодні другим фактором, який впливає на, як я вже сказав, на підготовку меліоративних систем, це незавершеність процесу передачі меліоративної інфраструктури від Держводагентства відповідно до сфери діяльності Держрибагентства. Тому сьогодні відбувається процес, ми на тих системах, які сьогодні ще фактично не передані були, продовжується укладання, підписання протоколів намірів на забір води, на полив. Сьогодні вже укладено відповідних протоколів намірів на площу 84 тисячі гектарів.

Щодо передачі меліоративних систем. Як я вже сказав, відповідно до Постанови 714, якою передбачена передача 44 цілісних майнових комплексів, фактично відбулася передача 39 цілісних майнових комплексів водогосподарських організацій. Решта п'ять міжрайонних управлінь не були передані через необхідність внесення змін до 714 Постанови. Мова йде про регіон Закарпаття – це Виноградівське МУВГ, Берегівське МУВГ, Мукачівське МУВГ, Ужгородське МУВГ та Тячівське МУВГ, головною діяльністю яких є фактично боротьба із паводком, все вірно. Відповідні зміни зараз знаходяться на міжвідомчому погодженні,  і я думаю, що ми так само знайдемо якийсь варіант, як нам саме по Закарпаттю знайти механізм, передавши, можливо, юридичній особі, на яку буде потім, в подальшому, передана відповідно саме меліоративна інфраструктура, і не буде втрати функцій, пов'язаних  із боротьбою з паводками.

Щодо передачі майна вже з водогосподарських організацій, в яких в сфері діяльності Держводагентство, то на підставі діяльності комісій, на підставі діяльності робочих груп було запропоновано перелік по 16 водогосподарським організаціям з визначеним майном, саме яке стосується меліорації, для передачі до Держрибагентства. І так само було визначено перелік майна по 15 водогосподарським організаціям, які вже були передані до Держрибагентства, щодо передачі їх до сфери діяльності Держводагентства, які не відносяться до функцій із здійснення меліорації, які відносяться до функцій управління водними ресурсами і непритаманні Держрибагентству.

В частині фінансування я хочу зазначити, що колеги були присутні на нараді, яка відбулася наприкінці минулого року, де було прийнято певне політичне рішення, що ще до відокремлення функцій по тих цілісних майнових комплексах, які передаються, ми весь загальний бюджет, який іде на утримання всієї, всіх міжрайонних управлінь, ми передаємо до сфери державного агентства – Держрибагентства. Таким чином в бюджет поточного року потрапила сума порядка більше 600 мільйонів гривень. І на сьогоднішній день була домовленість про те, що ми під час передачі майна, повернення майна до Держводагентства ми будемо вносити зміни відповідно до поточного бюджету для того, щоб був баланс відповідно до функцій, які виконуються.

Якщо коротко, у мене все. Якщо є запитання, готовий відповісти. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Будь ласка, до слова запрошується перший заступник Голови Держрибагентства Кот Тарас Петрович, будь ласка.

 

КОТ Т.П. Дякую.

Повноваження у сфері гідротехнічної меліорації були передані Державному агентству меліорації та рибного господарства ще 24 травня 2021 року. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України №539 з положення Держводагентства були виключені повноваження щодо здійснення гідротехнічної меліорації, експлуатація державних водогосподарських об'єктів  комплексного призначення, зрошувальних і осушувальних систем. І всі ці повноваження були передані Держрибагентству.

Згідно з порядком здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією та ліквідацією міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, орган виконавчої влади, повноваження якого передаються іншому органу виконавчої влади, продовжує здійснювати ці функції лише протягом 60 календарних днів. На сьогоднішній день положення Державного агентства водних ресурсів змінено, положення басейнових управлінь та районних управлінь водного господарства не змінено, тому що незрозуміло на сьогоднішній день, які функції безпосередньо покладені згідно законодавства на БУВРи та РОВРи.

Наступний слайд, будь ласка. Фактично передача цілісних майнових комплексів почалась ще в серпні 2022 року після Розпорядження Кабінету Міністрів  №714. Була створена комісія з відповідними наказами, фактично переліки майна і акти приймання-передачі були складені ще 9 вересня 2022 року. 12 вересня всі ці акти у чотирьох примірниках були підписані всіма членами комісії від управлінь водного господарства та членами комісії від Державного агентства меліорації, були передані на підпис Держводагентству. Після цього майже 2,5 місяця вони перероблялися фахівцями Держводагентства, тому що були якісь зауваження і так далі. Тут маю зазначити, що інформація, на підставі якої складалися акти приймання-передачі, були отримані безпосередньо від Держводагентства офіційно. На сьогоднішній день Розпорядження Кабінету Міністрів №714 фактично не виконано. Наступний слайд.

Це ви бачите мапу України, де зеленим – майно, яке передане до Державного агентства меліорації, інші області – де не передане. Маю зазначити, що аргументи Держводагентства щодо непередачі п'яти підприємств в Закарпатській області не узгоджуються зі статтею 4 та статтею 16 Закону України "Про меліорацію земель". Тому тут по цьому питанню ми пропонуємо в місячний термін закінчити виконання 714 Розпорядження та передати п'ять цілісних майнових комплексів до сфери управління Державного агентства меліорації. Наступний слайд, будь ласка.

Передача окремо визначеного майна. Була створена робоча група, в яку входили представники двох цовів та Міністерства агропромислового комплексу, та Міндовкілля. 9 грудня 2022 року фахівцями Державного агентства меліорації були розроблені і надані до всіх установ переліки окремо визначеного майна, які використовуються для належної експлуатації гідромеліоративного комплексу. До цих переліків майна були надані проекти спільного наказу про передачу майна і лист з пропозицією розглянути та надати свої пропозиції щодо оформлення та підписання документів у строк до 16 грудня 2022 року.

Перші зауваження до цих переліків від Держводагентства офіційно були отримані лише 3 лютого 2023 року. Зазначаю, що пропозиції Держрибагентства сформовані були на підставі передавальних актів, відповідно до яких майно в 2019-2022 роках передавалось від реорганізованих міжрайонних управлінь водного господарства, тобто безпосередньо від тих підприємств, які займаються виключно гідротехнічною меліорацією і подачею або відведенням води, на баланс БУВРів та РОВРів, тобто підприємств, які займалися лише керівництвом міжрайонних управлінь та управління водними ресурсами, що і є їхньою притаманною функцією. Станом на сьогоднішній день не отримано взагалі пропозицій від Держводагентства по передачі майна в Херсонській та Харківській областях. 

Наступний слайд, будь ласка. Це порівняльна таблиця. Значить, перша колонка – це пропозиції Державного агентства меліорації та рибного господарства, розбито нерухоме майно і рухоме майно разом і пропозиція Держводагентства. Деструктивна позиція Держводагентства полягає в намірах передати до сфери управління Державного агентства меліорації лише частину меліоративних систем або окремі елементи цих систем без виробничих баз та експлуатаційних дільниць, без чого робота гідромеліоративного комплексу взагалі неможлива. Якщо взагалі, то Держводагентство пропонує передати лише 37 відсотків від загальної кількості об'єктів, що були задіяні в забезпеченні меліорації. Тобто позиція центрального органу виконавчої влади в цьому напрямку незрозуміла взагалі.

Наступний слайд, будь ласка. Це приклади пропозицій, які ми отримали від Держводагентства. Наприклад, скажу, де я був. Полтавська область – 11 зрошувальних систем, з яких нам пропонують передати лише 5. Ці 5 систем безпосередньо не працюють вже 15 років. З 18 осушувальних систем в Полтавській області до передачі пропонується 2, фактично вони зруйновані і геть не працюють.

Ще багато дуже випадків в пропозиціях, там, де вже створені організації водокористувачів, тобто там, де водокористувачі безпосередньо будуть займатися на цих системах, вони створили ці організації, деякі зареєстрували, – і ці системи не попадають в перелік, який Держводагентство пропонує нам передати.

Лише 17 лютого була узгоджена позиція між Держводагентством та Державним агентством меліорації стосовно передачі окремо визначеного майна по Дніпропетровській області. Там позиція спільна і ми отримали згоду від Держводагентства щодо передачі. Була домовленість, що Держводагентство до 30 березня надасть проект спільного наказу та звернеться до Фонду держмайна, цього ще не сталося до сих пір. І тут незрозуміла позиція, чому при передачі майна згідно Постанови 1482, агентство водних ресурсів трактує, що лише вони мають бути ініціаторами з передачі. Наступний слайд, будь ласка.

Також Держводагентство пропонує визнати каналами державного значення 54 меліоративних канали. Така пропозиція взагалі незрозуміла і щось казати стосовно роботи подальшої гідромеліоративних систем неможливо. Зліва ви бачите фотографії – це цих каналів приклади. І взагалі згідно Постанови Кабінету Міністрів №524 "Про затвердження переліку підприємств та організацій, які забезпечують перекидання води у маловодні регіони каналами і водогонами міжбасейнового та внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів" лише п'ять каналів знаходяться на балансі підприємств, включених до затвердженого цією постановою переліку. Тобто це безпосередньо канал Дніпро-Донбас, Каховський магістральний, Північнокримський канал, магістральний канал річки… Інгулецька зрошувальна система і канал Дніпро-Інгулець.

 

_______________. Я вибачаюся, я… Це ви маєте на увазі державні канали, які визначає…

 

КОТ Т.П. Канали державного значення.

 

_______________. Да, їх п'ять.

 

КОТ Т.П. Їх п'ять.

 

_______________. А зараз водагентство…

 

КОТ Т.П. Пропонує зробити…

 

_______________. 54.

 

КОТ Т.П. Да.

 

_______________. Все, дякую. Щоб просто комітет розумів, про що йде мова. Дякую.

 

КОТ Т.П. Наступний слайд. Це деякі характеристики каналів, що пропонуються визнати каналами державного значення. Деякі канали… по-перше, 90 відсотків об'ємів води, поданий згідно договорам по цих каналах, використовується для зрошення сільгоспкультур, де більшість каналів є внутрішніми каналами безпосередньо якоїсь зрошувальної системи. Десь з цього переліку шість каналів, вони не працюють більш ніж 15 років.

І, будь ласка, подивіться там остання строчка щодо довжини каналів. Наприклад, міжколгоспний – це канал, який довжиною в кілометр. Східна гілка – 0,9 кілометра. Бортницька зрошувальна система, яка знаходиться тут біля Києва – 2,9 кілометра каналу, він знаходиться поруч, можна подивитись його стан, також позиція незрозуміла. Технологічна схема не буде працювати, тому що деякі канали, наприклад, канал Кофа в Одеській області, він забирає воду, джерело подачі води для нього це інший канал, якого в цьому переліку нема.

Наступний слайд, будь ласка. Також впродовж з 2020 по 2022 рік не виконується план заходів з реалізації Стратегії зрошення та дренажу в Україні на період до 2030 року, який був затверджений розпорядженням Кабінету Міністрів України у жовтні 2020 року. Тобто фактично на сьогоднішній день не відокремлена сфера надання державою послуг із зрошення та дренажу від державного управління водними ресурсами. Не відпрацьовано єдиного підходу до формування тарифів на послуги з подачі води для потреб зрошення. І викликає дуже багато питань стосовно інвентаризації меліорованих земель, інженерно-меліоративної інфраструктури та енергетичний аудит – те, що мало бути зроблено до початку 23-го року.

Наступний слайд, будь ласка. Це слайд присвячений електроенергії і вартості електроенергії в 2023 році. Багато проблем виникало в сільгоспвиробників у 2021-2022 роках, тому що впродовж зрошувального сезону змінювалась вартість послуг. Вісімдесят відсотків водогосподарських організацій впродовж зрошувального сезону збільшували вартість із-за того, що у них був незрозумілий підхід до тендерів стосовно закупівлі електроенергії та, скажемо так, були питання до договорів. У 23-му році Державне агентство меліорації провело роботу щодо умов договору по підприємствах, які вже нам були передані, і вставили в договори такий інструмент щодо, наприклад, відстрочки платежу від 30 до 60 банківських днів.

З лівої сторони в таблиці ви бачите вартість за кіловат підприємств, які зараз знаходяться у сфері управління Державного агентства меліорації та рибного господарства, з правої сторони – Держводагентство. Але мушу сказати, що деякі підприємства, які зараз у сфері управління Держводагентства, дійсно провели гарні тендери. Наприклад, Управління каналів річки Інгулець, у них, в принципі, найнижча ціна в Україні, а тут все видно. Незрозуміло, чому у Волинській області на системі осушення вартість кіловата 6,32, рядом Північне МУВГ – 5,70.

 

_______________. Скажіть, будь ласка, це тариф повний з... (Не чути)

 

КОТ Т.П. Ні, це тариф з транспортуванням. Да, розподілу тут немає, там від області залежить. 

Наступний слайд, будь ласка. Державним агентством меліорації та рибного господарства спільно з Міністерством агропромислового розвитку розпочаті пілотні проекти щодо відновлення та модернізації зрошення, тобто пілотний проект по Дунай-Дністровській зрошувальній системі, реконструкція Татарбунарської зрошувальної системи, яка є досить складна для створення організації водокористувачів, і там досить вона цікава технологічно, та реконструкція Болград та Ізмаїл зрошувальних систем та наповнення придунайських озер. Зараз ми проводимо переговори щодо реалізації проектів, зібрані попередні пропозиції на розробку техніко-економічного обґрунтування і паралельно триває діалог з ЄБРР щодо подальшого фінансування та реалізації цих проектів.

Наступний слайд, будь ласка. З грудня місяці в Україні почали вже створюватись організації водокористувачів. На сьогоднішній день створено тут 16… на сьогоднішній день вже 17 організацій, з яких 13 організацій водокористувачів вже зареєстровані. Географія досить цікава. Державне агентство меліорації на постійному зв'язку з сільгоспвиробниками і, в принципі, реформа в цьому напрямку рухається і досить швидко.

Наступний слайд, будь ласка. Але ви бачили, що більша половина цих організацій створені на території там Черкаси, Дніпропетровська, Кіровоградська, Вінницька, Житомирська області. Тому вони запитують інформацію, спілкуються з регіональними офісами водних ресурсів або басейновими управління. І тут у них виникають проблеми, з якими вони звертаються до Міністерства агропромислового розвитку та до Держрибагентства. Основні питання і проблеми – це те, що не надають інформацію. Стосовно ситуації по Яришівській зрошувальній системі я навіть не знаю, як коментувати. Там листи вони вже написали і на Верховну Раду, і на два міністерства і так далі. Є погрози щодо невкладення договорів,  і тому зараз сільгоспвиробники і водокористувачі вибрали таку пропозицію, що вони отримують інформацію лише через адвокатські запити. На адвокатські запити відповіді вони отримують, але це ж не той шлях, яким має рухатись реформа.

Наступний слайд, будь ласка. Створення приватного оператора. В квітні 2021 року між Управлінням каналу Дніпро-Донбас та ПП "Європолімер" було укладено інвестиційний договір, який відповідає всім ознакам державно-приватного партнерства. Але в договорі... відповідно до договору інвестор є власником всіх результатів виконаних робіт, майна та обладнання.

Друге. Договір не містить обов'язку передати у власність замовнику всі результати здійснення інвестицій.

Третє. Інвестор як власник результату інвестицій має право у будь-який час відчужувати відповідне майно. Тобто фактично на каналі Дніпро-Донбас штучно було створено приватного оператора, який є посередником між каналом та водокористувачем. Тобто технологічно технологія подачі води не змінилася, а фінансова схема змінюється.

Наступний слайд, будь ласка.

 

_______________. (Не чути)

 

КОТ Т.П. Якщо з'являється посередник, то в сторону кого? В сторону посередника.

 

_______________. (Не чути)

 

КОТ Т.П. Тобто 9 квітня 2021 року Управління каналу Дніпро-Донбас запропонувало Агрофірмі "Лан" укласти договір на постачання води для зрошення не з Управлінням каналу Дніпро–Донбас, а з ПП "Європолімер".

Наступний слайд, будь ласка. Тут хронологія щодо: як ішли документи, куди, в який час. Видно, що це, скажемо так, офіційне листування, а не мої  придумки.

Наступний слайд, будь ласка. Це також повністю опис ситуації. Тобто дійсно, що згідно чинного законодавства це може... такий проект можна реалізувати лише в рамках приватно-державного партнерства, де є вимоги і до проведення техніко-економічного обґрунтування цього проекту, де мав бути проведений тендер на відповідну інвестицію і так далі.

Наступний слайд, будь ласка. Тому з того, що я казав, пропозиції Державного агентства меліорації та рибного господарства – це в місячний термін завершити передачу цілісних майнових комплексів згідно Розпорядження Кабінету Міністрів № 714. Також в найкоротший термін забезпечити передачу окремо визначеного майна, необхідного для належної експлуатації гідромеліоративних систем, враховуючи всі системи, виробничі та експлуатаційні дільниці та рухоме майно.

Третя пропозиція – це під час підготовки проекту державного бюджету та граничних показників видатків на 2024 рік забезпечити видатки, забезпечити експлуатацію державного водогосподарсько-меліоративного комплексу виключно за бюджетною програмою 2804120, тобто експлуатація державного водогосподарсько-меліоративного комплексу.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Тепер переходимо до питань. Будь ласка, хто готовий? По-перше, народні депутати давайте. Хто перший? Артем Олегович, будь ласка, потім Тарасов Олег Сергійович.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Після прослуханої промови з обох сторін, в принципі, особисто я, якщо ви пам'ятаєте, шановний пане голово, і, в принципі, весь аграрний комітет, який відстоював інтереси меліоративних систем, ми завжди вважали, що меліорація, а саме покращення якості ґрунту, воно повинно бути як частина, в принципі, Міністерства аграрної політики. Це позиція, вона була з 2021 року, її всі знають, вона не була прихованою і ми це відстоювали. На сьогоднішній день із зазначених двох доповідей ми можемо зрозуміти лише одне, що в Кабінету Міністрів була постанова, яка, в принципі, дослуховувалась до порад аграрного комітету і з 21-го року все ж таки роз'єднання водагентства на дві структури – це меліоративні системи і по суті водогосподарство, яке розділяється як були МУВРи, які повинні перейти до рибного водагентства новоствореного і, в принципі, залишити водагентство в рамках діючого законодавства стосовно керування внутрішніх водних ресурсів, якщо я не помиляюся. І з доповіді обох сторін ми розуміємо, що водагентство не виконує свою функцію щодо передачі повноважень і майна, що саме головне – майна.

Від мене особисто я хотів би зазначити під стенограму і зауважити всіх доповідачів, що іде стенограма аграрного комітету, що від мене особисто було направлено ряд запитів стосовно певних речей і вищезгаданих вами. Це стосовно Європолімеру і взагалі Дніпро-Донбас каналу, який ми в робочий групі заслуховували його радника, і, в принципі, роботи в рамках майбутнього законопроекту операторів каналів. Згідно моїх запитів я  хотів би зауважити, шановні колеги, що водагентство і окремо керівництво Дніпро-Донбас не відповідало в межах законодавства часу, який зазначений, тобто перевищувало час на відповіді. Ці відповіді були більш, сказати, я б не сказав, що це були неправдиві, це відповіді були розмазані, може, або неконкретні на ті запитання, які я задавав.

І в рамках цих запитів я б хотів би дійсно під стенограму підтвердити слова шановного попереднього доповідача, що на Дніпро-Донбасі був створений посередник, який перепродавав або на якого перенаправляли запити стосовно водокористування згідно договору про інвестування, який не підлягає ніякому і ні жодному закону – а у нас на сьогоднішній день, хочу зазначити, що є лише один закон, який дозволяє в рамках такої діяльності працювати – це Закон "Про державно-приватне партнерство". Але водагентство і керівництво Дніпро-Донбас не дало жодної відповіді стосовно такого договору або процедури, якою було створено, шляхом якої можна піти по приватному державному партнерству.

В свою чергу хотілось би зазначити, що дане дійство – це по суті просто прокладка, яка просто залишала якусь певну, я не знаю, комерційну, може, діяльність або комерційний інтерес стосовно запитів водокористувачів, які хотіли отримати і дозвіл на водокористування, і таке інше. Це що стосовно моїх запитів. Також в  мене були запити по аналітиці, скільки було дозволів по водокористуванню, наданих за період керівництва пана Олексія Олександровича. Це вже статистика, якщо треба, я можу надати всім членам аграрного комітету.

Але від себе особисто хотів би також задати запитання до Олексія Олександровича. Чому положення про басейнові управління та регіональні офіси водних ресурсів до цього часу мають функції з питань гідротехнічної меліорації? Це перше запитання. І якщо можна, ми підемо, у мене їх три, якщо ваша ласка, відповідь, будь ласка. 

Хорошо. На якій підставі Державне водагентство продовжує експлуатувати меліоративні системи, які мають бути передані агентству з меліорації, та продовжує збирати плату із аграріїв, це водокористування? Оскільки у нас уже є постанова Кабміну, я так розумію, що всі повинні були виконати постанову Кабміну.

І третє запитання – це чому Держводагентство саботує виконання розпорядження уряду і не передає меліоративні системи у Закарпатській області? Але на сьогоднішній день навіть особисто я вважаю, що це запитання, воно повинно більш глибше відпрацюватись, але все ж таки хотілось би вашу думку почути на нього.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олексій Олександрович.

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Дякую, Артем Олегович, за запитання.

Я все ж таки хотів прокоментувати коротко, якщо дозволите, взагалі ситуацію, тому що, можливо, багато членів комітету чує про сьогоднішній процес передачі вперше. І серед того, що зараз чуємо, інформація насправді повністю  искажена. Давайте, Тут є свідки насправді тих політичних процесів, тих дискусій, які відбувалися в минулому році на рівні двох міністрів. І було прийнято політичне рішення принципове, що меліорація, як це передбачається, передається повністю до Держрибагентства і відповідно до Міністерства аграрної політики та продовольства.

Була досягнута політична домовленість – тут є свідки всі, тут є певні свідки цього діалогу – про те, що першим етапом нижня ланка, тобто районні та міжрайонні управління меліорації передаються до сфери управління Держрибагентства. Серед 44 організацій, які є нижньою ланкою, було передано 39. В процесі на чисельні звернення в тому числі народних депутатів екологічного комітету були, виникли певні застереження щодо передачі саме при закарпатських МУВГів, оскільки вони не виконують фактично функції з меліорації і можуть поставити під ризики питання боротьби з паводками. Ми неодноразово публічно це питання проговорювали. Тобто це не невиконання, це політична позиція, були відповідні зміни, пропозиції до змін до постанови внесені і вони зараз знаходяться на міжурядовому погодженні.

Потім була досягнута… відповідно до цих домовленостей політичних ми домовлялися, що після передачі нижньої ланки, яка сьогодні фактично передана, окрім Закарпаття з причин, які я пояснив, – буде в зворотному боці передаватися майно з цих міжрайонних та районних управлінь, які не мають відношення до меліорації і які забезпечують виконання інших функцій, пов'язаних із управлінням водними ресурсами, протипаводковою діяльністю, там забезпечення питним водопостачанням сільських та селищних населених пунктів тощо. У зворотному боці буде передаватися в Держводагентство.

Як я зазначав, ми з відповідними пропозиціями звернулись про передачу, про повернення цього майна. Зворотного зв'язку у нас немає. Зараз мова йде про те, що решта майна, яка знаходиться на РОВРах і БУВРах, повинна далі передаватися. Ми з відповідними пропозиціями звернулися в міру того, як вони були опрацьовані, це величезна кількість документації технічної, проведено багато зустрічей і робочих груп засідань, опрацьована величезна кількість документів. Величезна кількість помилок була, ви знаєте, просто технічних, тобто неспівпадіння інвентаризаційних номерів, неоформлених земельних ділянок. Але процес триває, і сьогодні, але ми не бачимо зараз зворотного шляху. Тобто зараз іде, я закінчу, тобто просто зараз це вступ, щоб пояснити політично зараз, як це відбувалося.

Друге. Ви говорите про те, що ми вам не передаємо майно, пролунали цифри: 37 відсотків виробничих баз. Скажіть, будь ласка, а ви що, вважаєте, що вся інфраструктура, всі виробничі бази по всій Україні, які в тому числі забезпечують діяльність Державного агентства водних ресурсів у функціях, які не пов'язані з меліорацією, повинні бути передані вам?

 

_____________. Олексій Олександрович, а можна… вибачте.

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Тобто чи не є це питання діалогом для того, щоб партнерськи визначити саме насправді перелік майна, щоб його узгодити, пояснити фахово, зібратися і визначити цей перелік майна, який буде передаватися.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Олексій Олександрович, я прошу вас відповісти на конкретні мої три запитання, а не входити в дискусію з вашим попереднім…

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Я підвожу до вашого запитання. Далі…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О.  Ви почали з третього. Я зрозумів, що стосовно МУВГів, які по Закарпаттю…

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Ви  просто сказали про саботаж і чому не виконується. Я вам пояснюю, що процес триває, але насправді він сьогодні…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. З 21-го року.

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Ні, не з 21-го року. З 21-го року було прийнято проект розпорядження, а розпорядження фактично було прийнято, якщо я не помиляюсь, в кінці 22-го року.

 

 _______________. Олексій Олександрович, перепрошую, підкажіть, будь ласка, зміни в постанову, коли внесені?

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О.  В 714-у ви маєте?...

 

_______________. Так.

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О.  Вони не були внесені. Вони були ініційовані…

 

_______________. Коли ініційовані?

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О.  Ініційовані, здається, місяця три назад.

 

_______________. А постанова ця…

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О.  Це розпорядження, так, це розпорядження Кабінету Міністрів.

 

_______________. Розпорядження Кабінету Міністрів, тобто з 21-го року, я так розумію, розпорядження це є, а тільки нещодавно ви хочете внести туди зміни.

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Розпорядження є не з 21-го року. Розпорядження було прийнято, може, колеги мені нагадають, в 22-му році. У серпні 22-го року воно було прийнято, в 22-му році. Після його прийняття в процесі дискусії було висловлено зауваження щодо передачі окремого майна, тобто з 44-х 39 ми передали, 5 ми…

 

_______________. А спочатку ваше агентство було… чи міністерство погодило дану постанову? Я ж так розумію, що міністр екології повинен був погодити дану постанову.

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Саме так, воно було погоджено.

 

_______________. Спочатку ви погодили, а потім ви кажете: ой, підождіть тут трошки не так, нам потрібно внести зміни, так?

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Так, історично відбувалось так.

 

_______________. Тобто ви недоопрацювали спочатку.

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Ви можете надати таку оцінку, але…

 

 _______________. А де зараз знаходиться дана постанова?

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Вона зараз знаходиться на погодженні в Мінфіні.

 

_______________. Мінфін, Мінекономіки, МінАПК – всі пройшли…

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. МінАПК надало… не погодило зазначений проект розпорядження.

 

_______________. Хто, крім Мінфіну… до Мінфіну хто ще погодив дане розпорядження?

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Я зараз не готовий сказати. Зараз остання засилка, тобто вона на міжвідомчому погоджені зараз знаходиться. Я можу вам надати цю інформацію, прямо зараз підняти її.

 

_______________. Буду вдячний.

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. По-друге, якщо… да, в мене ще просто коротко, щоб буквально, щоб не займати час, тобто в частині передачі майна, я думаю, це також партнерські позиції, коли буде визначено, яке майно забезпечує меліорація, яке майно все ж таки необхідно в ті самі виробничі бази, які необхідні для забезпечення функції Держводагентства, так.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Олексій Олександрович, я буду радий, якщо ви хоча б чітко дасте мені відповідь на моє перше запитання. Я його повторю. Чому положення про басейнові управління та регіональні офіси водних ресурсів до цього часу мають функції з питань гідротехнічної меліорації? Це виключно ваші повноваження.

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Це наші повноваження. Вони сьогодні мають ці функції тому і фактично вони сьогодні вимушені через незавершеність процесу укладати договори на фактично здійснення меліорації.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Так це ж ваша ініціатива може бути згідно постанови Кабміну.

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. А скажіть, будь ласка, ви пропонуєте нам просто зараз кинути тих аграріїв, тобто не укладати з ними договори?…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я вам нічого не пропоную. Я запитую.

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О.  …позбавити РОВРи, БУВРи відповідної функції і залишити аграріїв без поливу?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я знаю, що спочатку були МУВРи розділені між БУВРами і РОВРами, які були розділені ще при пану Абрамовському, коли… в минулому був міністр екології. В мене просто просте запитання, чому положення досі під вашим управлінням, хоча це вашими наказами можна все змінити?

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Це не наказ, це внесення змін, це воно статус юридичної особи має, кожна організація.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ні, ну, це наказ.

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Воно затверджується нашим наказом і вносить зміну державному реєстратору.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ви ж кажете – нашим наказом. Все рівно вашим наказом, внутрішнім.

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Зараз триває процедура.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. А скільки вона буде ще тривати?

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Я вас повідомлю.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ні, я прошу просто…

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Коли вона завершена буде. Я думаю, що найближчим часом цей процес буде завершений.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Просто щоб народні депутати хоч трошки розуміли, в яких рамках часу ми говоримо: місяць, два, три?

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Я думаю, на протязі двох тижнів. (Загальна дискусія)

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Два-три місяці. Дякую.

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Ні, два тижні – я сказав.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Два тижні, да?

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Я думаю, що до кінця…

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я прошу зазначити це в стенограму, що два тижні.

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Два-три тижні.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Артем Олегович, у вас всі питання були?

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. У мене поки що всі. Я все ж таки, я повернусь, з вашого дозволу, по питанню по Закарпаттю, але трошки пізніше, якщо питання не буде дуже затягнуто стосовно цієї тематики.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Добре.

Олег Сергійович Тарасов.

 

ТАРАСОВ О.С.  Доброго дня, колеги шановні. У мене теж три питання.

Перше питання. Чому Держводагентство при формуванні списку майна змінює переліки майна, які у свій час були на балансі МУВГ і наразі передані в басейнові управління та регіональні офіси водних ресурсів? Якщо можна, давайте по питаннях підемо.

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Я вибачаюсь, ще раз, чому змінює?

 

ТАРАСОВ О.С. Чому Держводагентство при формуванні списку майна змінює переліки майна, які у свій час були на балансі МУВГ і наразі передані в басейнові управління та регіональні офіси водних ресурсів?

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. В який момент воно їх змінює? Що ви маєте на увазі?

 

_______________. Можна? Коли формуєте, ви змінюєте перелік майна.

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Так ні, ми їх сформували, надали. А коли ми їх змінюємо, що ви маєте на увазі?

 

_______________. Був  затверджений перелік, а ви надаєте інший перелік.

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Ким затверджений? Нічого не затверджено. Ми вам даємо перелік...

 

_______________. В комплексі майно...

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Це пропозиції.

 

ТАРАСОВ О.С. Ви змінюєте пропозицію кожного разу.

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Скажіть, будь ласка, що ви... Коли змінюємо?

 

_______________. На балансі МУВГ було все...

 

_______________. Тарас Петрович, поясніть…

 

КОТ Т.П. Це все дуже просто. Значить, пропозиції щодо переліків окремо визначеного майна були взяті з офіційних передавальних актів, коли були  МУВГ відповідні були приєднані до БУВРів чи до РОВРів. Це тривало 19-й, 20-й, останнє – в 21-му році. Значить, в 22-му році на підставі цих актів, які ми отримали від вас, ми розробили перелік, в цьому переліку 182 тисячі 933 позиції. Ми від вас їх отримали, ви дали свої пропозиції. Майна БУВРів та РОВРів в цьому переліку, який ми надавали, немає. І зараз якимось чином вся меліорація по всій країні – це не 182 тисячі позицій, а 68 тисяч позицій. Ви змінили.

 

_______________. (Не чути) ми не прийшли сюди сьогодні сваритися. 

Я вам скажу одне, давайте пропозиції. Все, що стосується води, водних басейнів, підпорядкувати Міністерству аграрної політики – і зняли питання. Раді бога, наплодили князьків  і сьогодні ми звітуємо, що за… (Не чути) прямо аж стидно слухати.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ.  Ми вас підтримуємо.

 

_______________. Стидно слухати. Ви прийшли сюди спорити чи що? Так робіть…

 

_______________. Я прийшов прозвітувати, який стан речей.

 

_______________. Ви прочитали, а не звітували. Знаєте, … (Не чути) Треба своїми словами говорити, а не читати. Мені стидно було слухати, правду скажу.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Олег Сергійович, у вас є ще питання?

 

ТАРАСОВ О.С. Да. Чому в перелік включається непрацююче майно, а працююче залишається в Держводагентстві.

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Працююче майно?

 

ТАРАСОВ О.С. Да, непрацююче майно в перелік включається, а працююче залишається в підпорядкуванні Держводагентства.

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Олег Сергійович, я вибачаюся, що ви маєте на увазі під працюючим майном і під непрацюючим майном? Скажіть, будь ласка, просто я, відверто кажучи, я не розумію. Працююче – це що ви маєте на увазі, яке майно?

 

_______________. Працююче і нефункціонуюче. Замортизоване і…

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Петрович. (Загальна дискусія)

Михайло Юрійович Соколов, будь ласка.

 

СОКОЛОВ М.Ю. Колеги, тут посилалося на те, що були домовленості. Я хочу все ж такі ці домовленості прокоментувати, бо я як би той свідок, який брав участь у цих домовленостях.

Перше. Хочу звернути вашу увагу, шановні народні депутати,  на хронологію. У нас згідно з порядком, який затверджений Кабміном, передача ЦМК повинна відбутись за 30 днів. Це встановлено, це закон, який ми як державні службовці повинні виконувати. Тому, вибачте, у нас виходить так, що Держводагентство, воно почало думати про те, що воно не хоче передавати ці останні п'ять МУВГ уже після того, як завершився строк на їх передачу, якщо б виконувалась ця постанова. Це перше.

Друге. Ця постанова, вона… вибачте, розпорядження, воно не на пустому місці взялося, воно було погоджено повністю, все було погоджено. На це пішло багато часу. Насправді її ще готували навіть, якщо я не помиляюся, в 21-му році це почали готувати.

По-третє, ми ніяк не можемо погодитись з тим, що там не треба передавати, бо там є осушення, осушення – це меліорація згідно з законом. Далі, яка ж була домовленість? Домовленість була така, що, дійсно ми зараз обмінюємося цими МУВГами, МУВГи приходять до нас, а потім, якщо там є майно, яке нам не належить, ми його віддаємо. З боку Держводагентства воно віддає все те майно, яке нам належить. Тому тут немає про що казати, просто не виконується те, що повинно виконуватися згідно з законом.

Далі. Те, що стосується передачі повноважень, там теж є строк, який встановлений, 60 днів. Як не рахуй, вони вже декілька разів вийшли, тому ніяк не можу зрозуміти як можна казати, що ми це зробимо колись, коли ми вже повинні були це зробити, і це порушення закону, що ми це не зробили.

Далі. Те, що стосується МУВГ, те, щоб було зрозуміло, про що йде мова, як раніше називалися МУВГ – вони називалися управління зрошувальними та осушувальними системами, там немає нічого іншого, там зрошувальні та осушувальні системи – це меліорація. Тому і виникає питання: яким чином можна те майно, яке раніше було і мало назву зрошувальні, осушувальні системи, яке по акту було передано до Державної агенції водного… извините, до БУВРів та РОВРів, що там далі досліджувати? Його треба просто повернути, бо воно відноситься до меліорації. Можливо, там якісь один чи два об'єкти, ми ж бачимо – 37 відсотків пропонують повернути, зрозуміло, що це. І ви бачили, що це за майно.

Далі, щодо того, хто що готував. Знову ж таки дивимося в положення: хто повинен був підготувати документи про передачу майна ЦМК? Той, хто передає. Хто готував? Той, хто приймає. І нам висловлюють зауваження за те, що ми зробили те, що не повинні були робити. От у мене, я після цього, таке враження, що я в якомусь театрі абсурду. Вибачте, колеги, якщо ви за порядком повинні були це підготувати, то як ви нам можете висловлювати зауваження за те, що ми цю роботу зробили за вас?

 

_______________. Михайло Юрійович, стосовно театру абсурду. Я хочу сказати про неприємний дзвоник від каналу, керівництва каналу, від їхнього адвоката, коли мені погрожували звернутись до НАБУ. Це був просто театр абсурду. То єсть моє звернення... Я можу звернутись до НАБУ, а мені телефонував адвокат і каже: "Якщо ви будете слати запит стосовно  водокористування, то ми звернемося до НАБУ". Оце був театр абсурду.

 

_____________. …про конфлікт інтересів… (Не чути)

 

СОКОЛОВ М.Ю. Далі про канал. Да, далі про канал. Просто хочу, щоб у народних депутатів було розуміння. У нас діє Закон "Про державно-приватне партнерство", який каже, що якщо договір, неважливо, яку він має назву, нічого неважливо, але якщо в ньому є певні умови, то він повинен укладатися виключно за цим законом. А там дійсно обґрунтування того, що це треба робити, там дійсно конкурс, там дійсно погодження. Договір, про який ми сьогодні казали, він повністю відповідає вимогам цього закону, але жодна вимога цього закону при його укладенні не була виконана.

Далі. Коли ми кажемо про запити, які були, у нас були окремо, дякуємо народним депутатам, запити народних депутатів, окремо адвокатські. І в нас якимось чином вийшло так, що в двох запитах ми отримали протилежну інформацію. На один запит нам, народним депутатам, відповіли, що там 300 тисяч гривень інвестицій було зроблено, а в іншому адвокатському, сказали, що жодних інвестицій там не було зроблено і робіт не проведено.

У мене питання: як так можливо? Що вони там робили? І інше питання: а як можна в меліорації щось зробити на 300 тисяч? Як? Що можна зробити на 300 тисяч, щоб потім пропонувати комусь через себе приєднатися? Вибачте, трубу за такі....

 

_______________. (Не чути)

 

СОКОЛОВ М.Ю. Так, трубу не можна покласти за такі гроші. Я погоджуюсь, що за це можна зробити документацію, все. Але ж чомусь аграріям пропонують через документацію, можливо, отримувати воду. Як?

Тому, на мій погляд, ситуація дійсно вже критична і вона критична і з точки зору передачі всього цього майна, бо, вибачте, вже зрозуміло, яке майно треба передавати. Його треба передавати, а не виконувати те, що повинно було виконано бути декілька місяців тому, і казати, що ми маємо зауваження. Ми теж багато маємо до чого зауважень, але коли в нас є зауваження до якогось документу, який затверджуємо, ми його виконуємо, поки він не скасований. Розпорядження не скасоване. Ті зауваження, які є з боку Держводагентства, вони не погоджені не лише нами, вони і Мінфіном також не погоджені. Тобто незрозуміло, чи будуть вони колись погоджені.

В мене тоді питання, так що, якщо в нас є зауваження до чогось, то ми можемо цю постанову чи закон, чи щось не виконувати?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Михайло Юрійович, дякую.

Запитання від Торохтія Богдана Григоровича. Будь ласка.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Вже всі зрозуміли, що щось там недобре і потрібно його вирішувати. В мене питання до Олексія Олександровича. Скажіть, будь ласка, ваше ставлення до створення операторів меліоративних систем на каналах і саме законопроекту 7577, одним із учасників якого ви являлися?

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Дякую за запитання.

Справа в тому, що я є керівником центрального органу виконавчої влади, який реалізовує політику у відповідній сфері. Є, у нас були неодноразові зустрічі з цього приводу, є позиція в тому числі комітету відповідного профільного екологічного. Є позиція міністра, яка… були певні застереження до цього закону. І сьогодні ви знаєте, що є взагалі позиція вищого керівництва держави, в тому числі Прем’єр-міністра, щодо необхідності корпоратизації, саме створення суб'єкта господарювання на базі меліоративної інфраструктури.

Тому це питання політичне, я можу вам сказати лише фахово, що я підтримую з певними застереженнями щодо тієї форми, яка була запропонована у відповідному законі.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Тобто створення операторів ви підтримуєте, а щодо законопроекту, то у вас є певні застереження. Так я розумію?

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Я впевнений, що необхідно створити умови для об'єднання центральних магістральних каналів в структуру, яка дозволить залучати інвестиції і розвивати в тому числі зрошування. Але є багато технічних запитань, які стосуються запропонованої законом тієї моделі.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г.Ви входили до робочої групи щодо створення законопроекту 7577?

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Лише на самому початку колись.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Ви застереження, зауваження надавали під час…

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Я не можу давати застереження чи зауваження. Я колись, коли було питання про створення єдиного оператора, я на початку був… (Не чути) Останній проект закону був написаний без моєї участі.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Закон ви не підтримуємо? Я так розумію, закон в цілому ви не підтримуєте, тобто з застереженнями?

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Дивіться, питання створення оператора на базі центральних магістральних каналів – це взагалі окрема дискусія, яку необхідно фахово проводити. Сказати, що я проти реформування і створення умов, які сприятимуть залучення інвестицій – ні, я вважаю, що це необхідно робити. Але сьогодні є проект закону, який має багато застережень, і вони висловлюються не стільки на рівні Держводагентства. Є багато зауважень саме з депутатів відповідного профільного комітету.

Я думаю, що все ж таки, оскільки це законотворчий процес, то цю дискусію необхідно проводити і з депутатами відповідного профільного комітету. Дякую.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Можна, якщо у вас є якісь зауваження чи застереження, могли б ви надіслати на наш комітет свої зауваження і застереження щодо даного законопроекту? Можливо, ви, можливо, міністр. Що ви вбачаєте, що не так, що потрібно змінити в 7577? Є така практика, є в нас деякі міністерства, відомства – вони направляють зауваження свої, що у разі прийняття буде порушено то-то-то.  

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Справа в тому, що ми неодноразово вже надавали коментарі, зауваження до цього законопроекту.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Добре. Можна повторно вас попросити сформувати їх в один текст і направити на комітет?

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Нема проблем.

 

ТОРОХТІЙ Б.Г. Все, дякую.

  

ГОЛОВУЮЧИЙ. Стернійчук Валерій Олександрович, будь ласка.

 

СТЕРНІЙЧУК В.О. Я теж скористаюся нагодою задати питання Олексію Олександровичу. Олексій Олександрович, таке питання, як взагалі можна присвоювати статус каналів державного значення тим каналам, які не знаходяться на балансі організацій, перелік яких визначений урядом, як таких, які забезпечують перекидання води у маловодні регіони каналами і водогонами міжбасейнового і внутрішньобасейнового перерозподілу водних ресурсів? Це одне із питань. Якщо можна, на нього відповідь, і я далі продовжу.

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Скажіть, будь ласка, ми говоримо зараз про проект постанови на виконання норми Закону про організації водокористувачів, правильно я вас розумію?

 

СТЕРНІЙЧУК В.О. Так.

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Відповідно норма закону, ви знаєте, що вона передбачає: що перелік каналів, які мають державне значення і не можуть бути передані в організації водокористувачів, визначається постановою Кабінету Міністрів. Правильно розумію?

 

СТЕРНІЙЧУК В.О.  Да.

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Відповідно до вимог цього закону нами були отримані пропозиції від водогосподарських організацій на місцях, які визначили перелік каналів, які мають комплексну функцію, які в тому числі займаються перекиданням стоку, протипаводковою функцією. І відповідно до цих пропозицій ми надали цей перелік. Це технічне питання, яке, в принципі, ми…

 

_____________.  Олексій Олександрович, я знаю, дуже глибоко в матеріалі, ви ж знаєте, стосовно вашої відповіді. Тобто згідно вашої відповіді у нас до цього, до звернення цих, так сказати, аграріїв, асоціацій було 5 каналів, з ваших слів – 4 там державного значення, а зараз ви кажете, що їх там збільшили до, якщо я не помиляюся, я записував там, 54-х. Якщо я не помиляюся, на фотографії ми бачимо, як це, рів виритий, який вважається каналом державного значення, я так розумію з ваших слів. Оці фотографії, де якесь болото – це канал державного значення, по суті.

 

_______________. Ще буде.

 

_____________.  Буде, да, в майбутньому. Тобто в мене розуміння, як людина, яка, кстати, з області, в якій є канал державного значення, це Інгулецький канал, він трохи виглядає по-іншому. Я просто як… просто  людина, яка…

 

_______________. Без води поки.

 

_____________. Ні, вони ж або наповнюються водою, або висушуються. Це ж або є зрошення, або осушення. Я, на превеликий жаль, не бачу даних, звідки ці фотографії взяті, але я чітко розумію, що це точно не може бути каналом, який ми звикли зазвичай сприймати в нашому розумінні, тому що вони були створені ще до 90-х років, ті ж самі канали, про які ми бачили і чули: Кримський, Дніпро-Донбас. Це я просто так…

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. (Не чути) дякую за запитання.

 

_____________. Це не запитання. Це я правильно розумію, про них ми говоримо?

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Ви, як правильно сказали, людина, яка знає це визначене питання, дуже розбирається, ви повинні розуміти, що є канали, які мають стратегічне значення, є п'ять, про які ви говорите. Це, які...

 

_____________. Державне мають значення.

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Я говорю про стратегічне значення, яке до цього, є норма закону про визначення переліку каналів, які мають державне значення і не можуть бути передані в ОВК, про те, що я казав до цього. І виходячи із статусу цих каналів, можливо, це фотографія, вона насправді… тут є фотографія каналу, але статус каналу, який зазначається в технічній документації, якій… Я  знаю, що ми провели певні висновки наукових установ, які визначають функції цих каналів.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Тобто у вас є певні наукові висновки, що це дійсно такі канали?

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Ми, скажімо так, ми робили певний аналіз тих пропозицій, які нам надали наші водогосподарські організації тих каналів, які на сьогоднішній день виконують комплексну функцію, в тому числі проти паводку, наприклад, або питного водопостачання.

Чи цей канал може бути зараз в такому стані? Теоретично можливо. Я не знаю, де робилась ця фотографія, але є статус, скажімо так, є статус і технічна документація кожного об'єкту. Виходячи з цього статусу, ми отримали пропозиції від наших водогосподарських організацій.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я авжеж не керівник органу, який виконує політику в цьому напрямку, але я хотів би просто запитати ще раз. Тобто у вас є технічна документація на всі ці 54 канали, які ви, як мені зараз зазначили, можуть виконувати декілька функцій. То єсть у вас є вже ця технічна документація, тому ви хочете надати їм статус. Я не говорю, що, може, не хочете, але ви маєте можливість це зробити, тому що у вас різко змінилась думка за декілька...

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Колеги, я хочу ще раз наголосити. Ми зараз говоримо про канали і про визначення відповідно до норм Закону про ОВК. Ці канали ми готові передати в державне, в держагентство.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Я вам не кажу про Закон про ОВК, я не кажу про Закон про ОВК.

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О.  Так канали... ми говоримо про постанову...

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Да, але ми говоримо також і про стратегічні канали. П'ятдесят чотири канали, які ви надаєте, це які канали?

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Артем Олегович, це відповідно до норм Закону про організації водокористувачів, в якому визначено, що Кабінетом Міністрів визначається...

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Ні, я це розумію. Ми три рази цей закон протягували. Повірте, ми всі тут члени аграрного комітету...

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О.  Я вам дуже вдячний.

 

СОКОЛОВ М.Ю. Колеги, вибачте, можна просто зацитувати норму, про яку іде мова? Вона тут на презентації.  

 

_______________. Лише п'ять каналів знаходяться на балансі...

 

СОКОЛОВ М.Ю. Згідно з чинним законодавством канали державного значення – це канали, які задіяні у перекиданні води в маловодні регіони, міжбасейновий чи внутрішньобасейновий перерозподіл водних ресурсів. Там жодної мови, в цьому визначенні, немає ні про які комплексні значення, ні про що – є лише це.

І далі, коли ми дивимося ту постанову 524, то ми бачимо, що канали, які згідно з постановою Кабміну займаються отим, що сказано у визначені, їх п'ять. І коли нам кажуть, що тому що якісь канали мають рекреаційне значення або ще якесь – це, можливо, якась окрема думка, але це жодного немає значення, бо у визначенні, яке є в законі, цього немає. Він може бути комплексним. Більше того, якщо ми дивимося саме на законодавство, то в законодавстві сказано, що ті канали, які мають комплексне значення, але при цьому є меліоративними – вони меліоративні, тому що у нас меліорація, вона вирішує комплексні задачі, так і є. Тому ми ніяк не можемо зрозуміти, як можна посилатись на це визначення і при цьому оперувати зовсім чимось іншим.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Михайло Юрійович. Ми все побачили.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Шановний пане голово, я пропоную сейчас, по суті, завершити цю дискусію, оскільки у нас ще є присутні гості та, в принципі, народні депутати зрозуміли, що дана історія, вона більш схожа на гру в пас. У нас по суті два ЦОВВи, які не можуть визначити, де, що, коли і як передається. Але ми всі розуміємо, що є постанова Кабміну, яку треба виконувати, і ми чітко розуміємо про те, що нам як аграрному комітету чітко треба підтримати аграріїв, які зараз потребують води і збільшення меліоративних земель в тих областях, які цього потребують. Це Одеська, Миколаївська, дай Бог, вся Херсонська область та і навіть Закарпатська, Рівненська, Волинська область – всі вони потребують точно меліорації. Тому що хотів би зазначити, що меліорація – це не тільки зрошення, це взагалі поліпшення якості ґрунту.

Тому я пропоную звернутися до Прем'єр-міністра України Шмигаля Дениса Анатолійовича з проханням доручити.

Перше. Міндовкіллю, Мінагрополітики, Державному водному агентству, Держрибагентству у місячний термін завершити передачу цілісних майнових комплексів, передбачених Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 12.08.2022 року № 714, та здійснити передачу меліоративних систем і державного майна, що використовується для їх належної експлуатації із сфери  управління Держводагентства до сфери управління Держрибагентства. Це перше.

Друге. Мінфіну під час підготовки проекту Державного бюджету на 2024 рік передбачити видатки, що забезпечують експлуатацію державного водогосподарського-меліоративного комплексу виключно за бюджетною програмою 2804120 "Експлуатація державного водогосподарського-меліоративного комплексу". Це було друге.

Третє. Міндовкіллю, Держводагентству у місячний строк забезпечити проведення положення організацій, що належать до сфери управління Держводагентству, у відповідності до вимог чинного законодавства в частині здійснення гідротехнічної меліорації земель.

Прошу всі ці три як одне, якщо це можливо, поставити на голосування для того, щоб було звернення до Прем'єр-міністра. Якщо правильно я сказав, пан секретар комітету, прошу мене поправити.

А від себе особисто зазначу і хотів би звернутись до Олексія Олександровича, що я особисто був дивно вражений, мабуть, негативно більш, що на мої запити так довго і, на превеликий жаль, неякісно, не в тій мірі інформативно відповідали. Але все ж таки я вам вдячний за те, що ви були сьогодні присутній. Прошу поставити мої всі три запити… звернення до Прем’єр-міністра від комітету на голосування.

Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Артем Олегович.

Будь ласка, Кучер Микола Іванович.

 

КУЧЕР М.І. Я бачу, в цих матеріалах є лист організації водокористувачів "Ярузька зрошувальна система". Це типова якась ситуація чи що? В чому тут суть?

 

_______________. Це, скажемо так, яскрава дуже ситуація. Ось у мене є ще звернення від сільгоспвиробників – це Черкаси, Полтава, Дніпро зі схожими запитами, скажімо так. Вони спочатку зверталися до РОВРів і БУВРів, після цього зверталися в Держводагентство, врешті-решт вони були вимушені звертатися до нас, хоча ці підприємства зараз не передані до нашої сфери.

 

КУЧЕР М.І. Я вибачаюся, а зміст скарги, про що мається на увазі? Тому що у нас там складна досить історія стосунків, що мається на увазі?

 

_______________. Зміст скарг взагалі про те, що не надається інформація стосовно зрошувальних систем, не надається інформація про територію обслуговування, исходные данные для того, щоб вони могли робити організацію водокористувачів та створювати ОВК.

 

КУЗЬМЕНКОВ О.О. Дякую за запитання. По Ярузькій мені дивно, що зараз виникає скарга на неотримання будь-якої інформації, там ситуація більш складна.

Перше, я хочу наголосити на тому, що… і до відома всіх народних депутатів, що у компанії, яка користується зараз послугами від відповідного басейнового управління, є заборгованість більше 1 мільйона гривень за послуги, надані відповідним басейновим управлінням, більше 1 мільйона гривень, які несплачені. Крім того, там є питання про передачу майна, тобто частини майна, яка є складовою цієї системи, яка сьогодні фактично не передана до відповідного басейнового управління. І ми впродовж досить тривалого часу, впродовж року допомагали відповідній сільськогосподарській організації для того, щоб максимально допомогти розпочати і сезон, і не втратити, наскільки я пам'ятаю, там один із найбільших садів волоського горіху.

Тому в частині надання інформації, я думаю, що давайте, якщо ви перенаправите нам цей запит, я думаю, що найближчим часом вони отримують всю інформацію. А починати потрібно з того, що там є заборгованість більше мільйона гривень за надані послуги із подачі води, яка не сплачується.

 

КОТ Т.П. Олексій Олександрович, якщо це стосувалось би Яришівської одної зрошувальної системи, ніхто б нічого не піднімав. Значить, ви маєте всі ці запити у себе. По-перше, вони приходять до басейнових управлінь, потім вони приходять до Держводагентства.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Петрович...

 

_______________. Пане голово, давайте перейдемо до голосування...

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Тарас Петрович, давайте цю дискусію завершимо.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Якщо я не помиляюсь, я попросив на голосування поставити чи про мене забули?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я пропоную поставити на голосування пропозиції Артема Олеговича Чорноморова, які він зачитав...

(Загальна дискусія)

  

ГОЛОВУЮЧИЙ. Артем Олегович поставив три питання на голосування. Прошу за це проголосувати.

Хто за ці пропозиції? Будь ласка. Хто – за?

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Хто за дані пропозиції Артема Олеговича, прошу проголосувати. Хто – проти? Утримався? Одноголосно.

 

СТАРИНЕЦЬ О.Г. 18 – за.

 

ЧОРНОМОРОВ А.О. Дякую.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Наступне питання: інформація  Держпродспоживслужби про вжиті заходи для своєчасного виконання Плану із створення та облаштування призначених прикордонних інспекційних постів, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 2 грудня 2021 року № 1574-р.

До слова запрошую т.в.о Голови Держпродспоживслужби Шевченко Ольгу Петрівну. Будь ласка, Ольга Петрівна. (Шум у залі) Ольга Петрівна.

 

ШЕВЧЕНКО О.П. Мене обидва варіанти влаштовують. Я буду дуже коротко, щоб не забирати час.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, дуже коротко. 

 

ШЕВЧЕНКО О.П. На сьогоднішній день про всі дії і заходи ми детально інформували комітет і Міністерство аграрної політики. Дозвольте, я не буду повторювати всю хронологію і всі ці заходи, які ми заслуховували протягом останніх двох років.

Станом на сьогоднішній день по безпосередньо виконанню тих заходів, які були покладені на Держпродспоживслужбу щодо будівництва прикордонних інспекційних постів відповідно до вимог Європейського Союзу. На той момент, коли укладалася угода про позику Світовим банком, ми ще не були кандидатами на вступ в Європейський Союз. Зараз певною мірою є  питання, які Держпродспоживслужба одноосібно вирішити не може.

З чим це пов'язано? У нас на сьогоднішній день вже здійснені заходи і в 21-му році ми оформили права власності на дві земельні ділянки, які були готові під будівництво. Фактично на сьогоднішній день всі кошти, які були закладені в позику і в державний бюджет за попередні роки, вони повернулися назад на цілі більш важливі з урахуванням введення військового стану. В 2022 році фактично здійснювалися лише заходи адміністративні, пов'язані з додатковим пошуком земельних ділянок, у нас була проведена соціально-екологічна оцінка і здійснено пошук верифікатора, який буде підтверджувати індикатори.

В 22-му році через військовий стан Держпродспоживслужба перейшла в режим мобілізаційної роботи, мобілізаційних підсистем по захисту території від занесення хвороб і рослин, пов'язаний з військовим станом. Плюс здійснювались заходи, направлені на отримання статусу члена Європейського Союзу. В березні місяці цього року Світовий банк реструктурував угоду і фактично на сьогоднішній день всі активності перейшли лише в підтримку аграріїв, всі інші показники були скасовані, в тому числі і позика на фінансування будівництва ПІПів.

І тут є два питання. Перше, ми зустрічалися з європейською делегацією в Україні, обговорювали питання можливості включення Держпродспоживслужби в проект інтегрованого управління кордонами, митної служби, в рамках якого буде розбудова самих пунктів пропуску. На сьогоднішній момент нас там немає, але ми ведемо розмову з Європейською комісією по включенню нас в цей проект.

І друге питання, воно є більш політичним і, напевно, як я вже сказала, Держпродспоживслужба не може приймати одноосібне рішення, ми проводили всі заходи як майбутній член Європейського Союзу. Сьогодні фактично ми здійснюємо всі заходи для того, щоб стати членом Європейського Союзу. Скільки це займе часу, вкаже наш гарант, ми це виконуємо. Але ми на сьогоднішній день маємо ділянки на межі з Європейським Союзом – 2 країни. Фактично політично обговорення питання майбутніх кодонів як членів Європейського Союзу з Росією і Білоруссю навіть не ставимо на сьогоднішній день на обговорення. І фактично потребує узгодження і прийняття консолідованих рішень з Європейською комісією, якщо ми стаємо членом ЄС чи доцільно на кордоні зараз взагалі будувати ці пункти пропуску, чи ми маємо закрити кордон з Молдовою, порти і аеропорти, коли буде відновлено відповідно аеросполучення.

Тому фактично зараз з Європейською комісією ми проводимо ці заходи, ми про результати будемо інформувати, але позика на сьогоднішній день Світовим банком закрита, реструктуризована, 28 березня була підписана угода і всі кошти перенаправлені на підтримку аграріїв.

Якщо є питання, готова доповісти.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Дмитро Вікторович хотів питання задати.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Знаєте, завжди знаходяться причини: а чого не працювали тоді? – а не знаємо, а чого сьогодні? – а вже грошей нема, та і все.

 

_______________. Зайдемо в НАТО і зайдемо в Євросоюз.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Всюди зайдемо, як це…

Дивіться, взагалі 26 січня минулого року був комітет, на якому останній раз піднімалось питання Держпродслужби. Тоді був інший керівник Держпродслужби. На жаль чи на щастя, він потім був звільнений і там ще мінялися, але суть не в тому. Тоді на той момент, як керівник доповідав, що були підписані угоди суперфіцій в Ужгороді – це словацьке направлення і Порубне – румунське направлення, дві угоди як би були підписані. І на той момент керівник казав, що це ледь не головне з завдань буде виконуватись. Пройшло після того часу, в принципі, 14 місяців, і мені просто цікаво, що зроблено за цих 14 місяців з 26 січня 2022 року?

 

ШЕВЧЕНКО О.П. Я, напевно, трошки не до кінця зрозуміло пояснила. Ситуація в тому, що в січні – так, такі плани були, було оформлено дві земельні ділянки і здійснювалися заходи, планувалося виділення коштів, планувалося використання авансу-позики для початку будівництва, тому що земельні ділянки були вже фактично оформлені. Але з лютого місяця після того, як держава перейшла зовсім на інший план роботи через війну, я одразу сказала, що ми взяли на себе мобілізаційні завдання, які прописано у випадку військових дій, ті, які були безпосередньо закріплені Держпродспоживслужбою. І на жаль, в пріоритеті безпосередньо будівництво самих ПІПів через постійні обстріли, воно не стояло.

Це питання, воно було прив'язано більше до адміністративних речей, узгодження процедурних речей. І вже коли ми...  фактично ми здійснювали всі заходи для того, щоб отримати статус, ми так само, як і всі інші органи, заповнювали, відповідну оцінку проходили і попередній скринінг, за результатами якого ми отримали кандидатський фактично статус, і після цього вступили в переговори з Європейським Союзом щодо доцільності і як вони бачать, щоб не було такого...

Зрозуміло, Білорусь, Росія, зрозуміло, ми не обговорюємо будівництво, але будівництво всередині Європейського Союзу майбутньої країни-члена Європейського Союзу, тут основний аспект, щоб це було не  розцінено Європейським Союзом, що ми хочемо захиститись від них. Тому що основна мета ПІПів – це захист території України або нас як майбутнього члена Європейського Союзу від завезення або занесення небезпечних факторів.

Тому це не моя суб'єктивна думка, це обговорення з Європейською комісією. Всі свої заходи ми зараз маємо з ними узгоджувати для того, щоб просто вони потім не сказали політично, що ви закриваєтесь від Європи. Ми не закриваємось від Європи, ми маємо стати їхнім кордоном і фактично будувати на кордонах уже як майбутній член Євросоюзу. Тут дуже тонка грань, і Європейський Союз до кінця не може дати стовідсоткової гарантії, тому що це прив'язано до політичних рішень, пов'язаних зі вступом України.

На сьогоднішній день і Угодою про асоціацію, і Світовим банком, і Європейською комісією зрозуміло, що вживати дії конкретно будівництва в умовах обстрілів нашої території, можливо, потрібно це робити не в сьогоднішній момент. На жаль, це було так в 22-му році, на жаль, ситуація аналогічна в 23-му. Зараз ми від своїх обов'язків, взятих на себе, не відмовляємося. Через те, що у нас відсутнє тепер буде фінансування Світового банку, ми шукаємо інше фінансування. Якщо буде готовність, допомога, всі будь-які пропозиції ми готові розглянути. Зараз, на сьогоднішній день реалістичним проектом, який зможе це зробити – це тільки ІВМ Європейського Союзу. І поки що інших пропозицій або інших бачень з боку донорів, вони не ставляться в пріоритет, на превеликий жаль.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Да, але в любому випадку інспекційні пункти потрібні, в любому випадку. Ми від цього нікуди не уйдем через те, що контроль як імпорту, експорту потрібно буде здійснювати, навіть якщо ми колись станемо там членами Європейського Союзу. Це ми від цього ніде не уйдем. І ви знаєте, що сьогодні відбувається, як це впливає на наших аграріїв, коли немає чіткого контролю, коли ми не є навіть в асоціаціях світових ветеринарів, фітосанітарів. І коли виїжджає  продукція з України з одними документами, якістю, і коли там прибуває в Канаду чи іншу країну, а вони кажуть: "А тут зовсім інше, забирайте, а ні, то ми вам половину заплатимо". І таких ситуацій є дуже багато, і це також впливає.

І, по-перше, прикордонні інспекційні пункти мали будуватися за кошти українського бюджету, а Світовий банк вже компенсувати після завершення будівництва. То в мене питання: чи Держпродслужба виходила з відповідними пропозиціями на бюджетний комітет, на агрокомітет, чи подавали відповідні до Прем’єр-міністра, щоб були виділені фінанси хоча би на будівництво в Порубному та Ужгороді, де вже підписані договори суперфіцію, на земельні ділянки?

 

ШЕВЧЕНКО О.П. Так, дякую.

Я ще раз абсолютно вас підтримую. Ми маємо мати на кордоні України надійні пункти пропуску, які будуть попереджати завезення небезпечної продукції на територію України.

Щодо виділення коштів бюджету. Починаючи з 2018 року ми щорічно закладаємо на будівництво ПІПів в розмірі 10 ПІПів. Цей рік не став виключенням, незважаючи на військовий стан, але на сьогоднішній день фактично ці заходи не можуть бути реалізовані, коштів ми не маємо, на жаль.

 

СОЛОМЧУК Д.В. А з відповідними пропозиціями виходили?

 

ШЕВЧЕНКО О.П. Ми виходили на Міністерство фінансів, ми виходили, подавали в бюджетний проект запит і зміни. Ми їх кожного року, ми вносимо ці зміни відповідно…

 

СОЛОМЧУК Д.В. А в цьому році подавали?

 

ШЕВЧЕНКО О.П. І в цьому, на цей рік ми теж подавали, да. Але бюджетне фінансування, в принципі, по Держпродспоживслужбі, як і по всім органам, було зменшено.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Бо, коли ви кажете, що невідомо… (Загальна дискусія)

Дивіться, ви кажете, що ведете перемовини з Євросоюзом, можливо, прикордонні інспекційні пункти взагалі не потрібні будуть, ми станемо повноправним членом Європейського Союзу. А чому тоді агенція з відновлення сьогодні масово, навпаки, будує додаткові пропускні пункти з Європейським Союзом, якщо ми вже станемо членом Європейського Союзу? І для чого це взагалі тоді будувати? Тоді потрібно шлагбауми знімати, навіси зрізати і автомагістралі прямі будувати. Да, тобто вони потрібні будуть і це дуже впливає на наших експортерів, тому що це одна з вимог покупців першим пунктом зачастую стоїть.

 

ШЕВЧЕНКО О.П. Дякую.

Насправді я не готова за інше відомство коментувати про ті чи інші причини. Ми говорили з Європейською комісією виключно на засіданні підкомітету з питань, пов'язаних з харчовими продуктами, тваринами – тобто все, що входить в нашу сферу відповідальності. Однозначного рішення будувати чи не будувати, вони кажуть, що це буде політичне рішення, щоб ми це виносили на наступний комітет, і після проведення скринінгу вони будуть готові щось коментувати. До моменту проведення скринінгу вони нічого не можуть сказати.

Якщо вони побачать, що система України по контролю не повноцінно наближена до Європейського Союзу, можливо, так, вони скажуть, що ні, все ж таки будуйте. Якщо вони побачать інший результат, ми не можемо наперед спрогнозувати результати скринінгу по вступу в Європейський Союз.

З приводу експортерів. Весь контроль на сьогоднішній день здійснюється на території України, тобто безпосередньо експортні партії, воно не сильно вплине, ПІПи не сильно вплинуть на них. Воно впливає опосередковано як частина системи контролю – це абсолютно так. Безпосередньо самі ПІПи… тобто зараз контроль здійснюється як в середині країни, так і безпосередньо на кордоні. Коли будуть ПІПи, контроль буде здійснюватись тільки на кордоні, всередині країни він не буде здійснюватись. Тому основна ця мета європейської системи контролю, яка дає нам доступи на треті ринки при експорті, тут ви праві.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Пані Ольга, ви виїжджали на кордон, дивились свої вагончики, в яких здійснюється контроль? І чи він взагалі може там здійснюватись, і чим він взагалі може здійснюватись там? Мені цікаво.

 

ШЕВЧЕНКО О.П. В цю п'ятницю була в Дорогуську, дивилась, бачила.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Сподобалось вам?

 

ШЕВЧЕНКО О.П. Є питання до того, що ветеринари і фітосанітари приходять по заклику митної служби, яка безпосередньо не завжди зве нас проведення держконтролю. А потім пропадає продукція і всі ми читаємо в телеграм-каналах про те, що в Україні нічого не можна їсти.

Отут у мене дуже багато питань і пропозицій і готова виходити на комітет по їх вирішенню. Але розміщення в належних умовах, орієнтованих і на держконтроль, який має здійснюватись безпосередньо на місцях, тут я вам підтримую. Дякую, що просвіщаєте.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Дивіться, я до політики сам був експортером, імпортером, і тут їх також багато, і всі розуміють функції цих вагончиків на кордоні. У них єдина функція на сьогоднішній день, яка була протягом 20 років, нічого незмінено. Я з впевненістю можу сказати, що Європейський Союз вам скаже будувати прикордонні інспекційні пункти, можливо, я до них з колегами звернемося, щоб швидше вони дали відповідь. І знаємо, до кого звернутись, тому що вони це будуть в першу чергу робити для захисту своїх виробників внутрішніх. І ми бачимо, що відбувається зараз в Європейському Союзі, і це буде їхня вимога. І чим скоріше, тим краще, і надіюсь, що ми збудуємо.

Дякую за те, що ви точно разів в десять професійніше розумієтесь за вашу попередницю і хоч знаєте, що таке прикордонні інспекційні пункти – це також дуже добре.

 

_____________. Покращення є.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Да, покращення є, не тільки фото на фейсбук. Не тільки фото на фейсбук, да. (Загальна дискусія)

Але все-таки я тут собі це накидав, ми все-таки як комітет маємо звернутися, надіюсь, що колеги підтримують, щоб питання, по-перше, прикордонних інспекційних пунктів, чи буде комітет в Zoom, чи офлайн – немає різниці, але хоча би раз в місяць виділяти на це 10 хвилин, запрошувати пані Ольгу в Zoom чи ні, чи офлайн, щоб сказали, як воно рухається. Можливо, треба підтримка десь, може, нам з парламентарями там сконтактувати, то ми це можемо організувати, вам допомогти, це… І щоб якось розуміти… 14 місяців, це одне, і…

 

_______________. (Не чути)

 

СОЛОМЧУК Д.В. Так, так.

 

_______________. А якщо ми вступимо в Європейський Союз, чи потрібні нам ці пункти?

 

СОЛОМЧУК Д.В. Так.

 

_______________. Обов'язково.

 

_______________. На кордоні… (Не чути)

 

_______________. Коли буде вже повноцінне…

 

СОЛОМЧУК Д.В. Так коли ми вступимо, ви ж розумієте, ми ж повноцінними членами навіть не станемо через три роки чи через п'ять, чи через…

 

_______________. Сплюнь, вдруг станемо.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Ні-ні, воно ж буде поступово йти, воно ж поступово все буде йти.

 

_______________. Оля, скажіть щось… (Не чути)

 

ШЕВЧЕНКО О.П. Дивіться, якщо ми рахуємо, що завтра ми – член Європейського Союзу, однозначно посилений контроль має бути на кордонах там, де не Європейський Союз. Ми розуміємо, що… я не коментую політичні питання, але якщо ми стаємо для Європейського Союзу воротами входу, в'їзду на територію ЄС, то питання про посилений контроль – це буде…

 

_______________. (Не чути)

 

ШЕВЧЕНКО О.П. Да, схід і північ. Плюс… (Загальна дискусія)

 

СОЛОМЧУК Д.В. Вони всюди потрібні.

 

ШЕВЧЕНКО О.П. Аеропорт і порти. Наземний, залізничний, аеропорт і порти – чотири види контролю, чотири види в'їзду на територію України. Те, що стосується…

 

_______________. (Не чути)

 

ШЕВЧЕНКО О.П. Я зараз буквально закінчу. Те, що стосується Європейського Союзу, і правильно було піднято, є імовірність, що навіть при вступі в Європейський Союз до кінця система контролю, оці, зняття цих воріт, воно не завершиться. Тому фактично ми і не… ми хочемо отримати зелене світло від Європейської комісії, щоб вони після скринінгу сказали: "Так, будуйте, – або, – ні, не будуйте". І обґрунтували, щоб потім не було питань, які ви озвучили, і питань, які пан Дмитро озвучив.

 

_______________. Дуже слушно, Іван Адамович. Дякую.

Дійсно, може, ми переглянемо той список, поки…

 

СОЛОМЧУК Д.В. Ні, список, там просто відмінусувати Росію, Білорусь, а всюди інше, воно потрібне.

 

_______________. Так я ж за що говорю. Там, мабуть, були там пункти, які…

 

СОЛОМЧУК Д.В Давайте хоч один збудуємо. Ні одного поки що.

 

_______________. Все одно планувати потрібно і все одно, якщо в нас буде, надо подивитися ті пункти, де ми запланували, але, може, там вони непотрібні будуть в майбутньому. Може, так подивитись.

 

ШЕВЧЕНКО О.П. Ми зараз хочемо проаналізувати теж обсяг ввезення на територію України. Зрозуміло, з об'єктивних причин він не буде репрезентативним, але як мінімум 21-й довоєнний, 2022-2023 роки ми побачимо, яка динаміка ввозу, в тому числі і по кожному пункту пропуску із існуючих. І тоді потрібно буде відповідно ще раз, можливо, переглянути цей список.

Але, в принципі, я повторюсь, але так як ми маємо ділянку з Словаччиною, з Угорщиною, у нас залишається питання Польщі, там досить велика кількість обсягу іде. З Молдови ми фактично не імпортуємо, але можемо імпортувати незначну частину. Тобто в основному це іде Польща і Угорщина, і Румунія. Це ті самі маршрути, по яких ми експортуємо, по таких ми й імпортуємо. Тобто фактично це ті аспекти, де якщо ми будуємо на території кордону Європейського Союзу, нам потрібно буде визначатись. Це не 10 місць, 15. Тобто фактично після побудови цих ПІПів вся продукція, яка сьогодні їде через будь-який пункт, поїде через 1-2. І тут треба до цього дуже обережно підходити, щоб не було, як зараз із поляками, що почнуть черги на кордоні.

Тобто тут треба аналізувати не останні роки, а саме довоєнні і воєнні роки і бачити якийсь консенсус, виходить.

 

_______________. (Не чути)

 

ШЕВЧЕНКО О.П. Ми готові, ми зараз ці дані збираємо. Ми говорили з Тарасом Миколайовичем, ми залучимо і митну службу, тобто щоб порівняти реально ті цифри, які нам потрібно буде вмістити на всіх пунктах пропуску фактично.

 

СОЛОМЧУК Д.В. У поляків є прикордонні інспекційні пункти.

 

ШЕВЧЕНКО О.П. Є, да.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Вони ж перевіряють.

 

ШЕВЧЕНКО О.П. І ми перевіряємо на сьогоднішній день тільки по виклику, як би це не звучало.

 

_______________. Ольга Петрівна, дивіться, а в мене в рамках свого підкомітету маленьке запитання. Скажіть, будь ласка, у вас є аналітика за минулий рік по використанню коштів зі спецрахунку Держспоживслужбою? Куди більш всього використовує Держспоживслужба? Бо по моїй інформації – це зазвичай автомобілі.

 

ШЕВЧЕНКО О.П. Ви говорите за центральний апарат чи за територію України?

 

_______________. Я кажу за міжрегіональні відомства, да, територію України. Вибачте, територіальні підрозділи, да.

 

ШЕВЧЕНКО О.П. Тут потрібно проаналізувати, але на сьогоднішній день витрачаються кошти на закупку того, на що немає в бюджеті. Вони можуть йти… да, спецтранспорт може куплятися…

 

_______________. Спецтранспорт чи транспорт для особистого використання?

 

ШЕВЧЕНКО О.П. Має бути спецтранспорт, погоджує Мінфін спецтранспорт, і ми погоджуємо спецтранспорт.

 

_____________. І казначейство?

 

ШЕВЧЕНКО О.П. І відповідні вимоги ставляться як до спецтранспорту, там є перелік вимог. Якщо у вас наявні факти інші, ми готові їх розглянути без питань, але ми в бюджет, і ми в цьому році затвердили план протиепізоотичних заходів, там визначається кількість і вартість транспортного, спеціального, я уточню, спеціального транспортного засобу, які можуть куплятися. І коли ми погоджуємо територіальним органам кошториси, вони дають відповідне обґрунтування: навіщо, для яких цілей, яка наявна база, якого року. Тобто для персонального користування ми не погоджуємо транспорт.

 

_______________. "Рено дастер" теж можна погодити як спецтранспорт.

 

ШЕВЧЕНКО О.П. Я можу уточнити, що…

 

_______________. Ні, ні, я це для…

 

ШЕВЧЕНКО О.П. Є гірські райони, там ми розглядаємо різні варіанти, тому що…

 

_______________. Це для членів комітету, щоб вони розуміли, що є окрім дорожнього фонду ще спецфонд у Держспоживслужби. І, в принципі, як би питань більше немає. (Загальна дискусія)

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, будь ласка, є ще питання?

 

СОЛОМЧУК Д.В. Я хочу від агрокомітету, щоб ми звернулися до Прем’єр-міністра України і висловили йому наше занепокоєння комітетом. Все-таки Держпродслужба, можна так сказати, в нього в прямому підпорядкуванні, і щоб він взяв це питання на особистий контроль, і чимшвидше включився в процеси перемовин зі Світовим банком, де, в принципі, він погоджував питання ці, підписував. Не він ще, до нього, попередник. І взяв на особистий контроль реалізацію цього проекту.

Можна ж таке звернення підготувати від комітету?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Да, можна.

 

СОЛОМЧУК Д.В. І потім ще, от не хотів би, пані Ольга, ми от ДСНС, там інші служби через те, що війна, залучили дуже багато техніки в Україну. Для Держпродслужби, для ветеринарів також потрібно дуже багато техніки і багато відповідних служб там і в Німеччині, в Швейцарії мають швидкі допомоги, там, для коней, для корів, для худоби, різні машини, вони 15-20-річні, але з відповідним обладнанням.

Чи Держпродслужба хоч раз написала звернення до своїх дружніх служб в інших країнах, щоб вони передали гуманітарну допомогу... (Не чути) Якщо це не готували, то прошу спільно з комітетом направити звернення до всіх країн, ми зі сторони своєї до парламентарів відповідних комітетів, ви до дружніх своїх служб. Тому що ветеринарам немає на чому ні ходити, ні їздити, і додаткове обладнання беушне навіть їм точно буде в користь.

 

ШЕВЧЕНКО О.П. А можна я прокоментую це питання?

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка... (Не чути)

 

_______________. Вибачте. Звертатися до всіх країн допоможіть нам для швидких...

 

СОЛОМЧУК Д.В.  А чому? Нормально.

 

_______________. ... якось воно...

 

СОЛОМЧУК Д.В. А як ти думаєш, шукається і звертається? Так і шукається, і звертається, з двадцяти п'ять допоможе, плюс.

 

ШЕВЧЕНКО О.П. … якщо дозволите, щодо робити з третіми країнами щодо взагалі гуманітарної безоплатної допомоги, які надаються. У нас при Всесвітній організації охорони здоров'я тварин – це основна ветеринарна організація міжнародна – створена платформа, до якої входить ВООЗ, європейська спільнота ветеринарів, ФАО, тобто всі організації, які долучені до здоров'я тварин. Там ми розглядаємо всі питання, пов'язані з потребою як для держави, пов'язані з вакцинами, із засобами тестування, з відновленням лабораторій, зараз їде нам обладнання по лабораторіях, тобто тут ведеться робота, – так і приватними.

Є декілька проектів, які за спільною координацією були якраз посилені, направлені саме безпосередньо на допомогу місцевим, тобто не тільки державним, але і приватним установам. Куплялися, передавалися ветеринарними приватними різними асоціаціями оці мобільні машини, у нас створений при Держпродспоживслужбі перший військовий шпиталь, в якому ЗСУ і всі кінологічні служби лікують своїх тварин. Там їм теж передавався в рамках благодійної допомоги транспорт. Але в основну наші партнери-колеги, скажемо так, машини вони не передають. Наші такі державні органи, вони передають виключно вакцини, лабораторну діагностику, лабораторне обладнання. Все остальное вони не рахують першою необхідною потребою, вони кажуть, що це можуть бути лише приватні проекти. Вони такі проекти підтримують, коли місцеві асоціації ветеринарних цих країн безпосередньо надають допомогу не державі, а саме тим, хто здійснює лікування тварин, особливо в зонах бойових дій. Безкоштовно закупається вакцина, безкоштовно закупалися переноски. Тобто вони нам про це звітували, у нас на цій координаційній раді всі ці заходи, вони... 

 

СОЛОМЧУК Д.В. А ви звертались офіційно до них по автомобілях питання, швидких?

 

ШЕВЧЕНКО О.П. По автомобілях офіційно не зверталися. Ми зверталися офіційно по них для здійснення заходів державного контролю. Це потреба та, яку я назвала – це розхідники, лабораторна. Ми просили мобільну лабораторію для визначення особливо небезпечних інфекційних хвороб, які пов'язані з постійними обстрілами скотомогильників тощо. Але станом на сьогоднішній день єдиний, хто розглядає це питання, це американці, і вони фінансування відповідно на мобільні лабораторії для діагностики ще не мають.

Для лікування, я знаю, що надавали. Да, ми офіційно не звертались, але ми це питання проговорювали в рамках цієї платформи, тобто туди залучені наші представники наших асоціацій. Тому там на приватному партнерстві там є такі проекти. Якщо потрібно, я готова у них дізнатися і більше інформації вам надати.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Це тому, що, наприклад, коли з Бучі перевозили коней в Мирогощу, в Рівненську область Мирогощанський коледж, да, там де іподром, то у наших ветеринарів державних не було, як лікувати. І ми звертались до швейцарців. Швейцарці приїхали зі своїми швидкими спеціальними для коней, з машинами, спеціальним сіном, щоб їм там давати, кормами і всім, і займались там  два місяці, всіх коней з Бучі як би відновили повністю: полікували, операції проводили і все інше.

Я коли з ними спілкувався не один раз, то вони казали, чому у нас в Європі дуже багато обладнання, яке вони вже закуповують нове – автомобільний транспорт, швидкі – чому хай би у вас в кожній області по декілька одиниць було для різних ситуацій?

 

ШЕВЧЕНКО О.П. Питання в тому, що на сьогоднішній день ми здійснюємо заходи, пов'язані з контролем за здоров'ям тварин з точки зору попередження епізоотії, занесення хвороб. Не наша функція безпосередньо лікування тварин. Але коли були активні бойові дії, ми працювали з зоопарками і з парками в евакуації, тобто намагалися максимально їх з'єднати з тими надавачами, які б їм могли допомогти. Так, справді, у нас просто не передбачено по функціоналу, це спеціальне обладнання для переміщення коней, корів. Тобто це лікувальна справа, і у нас законом і 1206, який, я дуже сподіваюсь, що скоро вступить в дію, передбачено, що буде і приватна ветеринарна практика, і приватні ветеринари, це якраз їх функціонал це здійснювати. Да, у держави немає на сьогоднішній день такої матеріально-технічної бази, та й з переходом на приватну практику, напевно, зараз не буде підтримано європейцями. Ми готові звернутися ще раз за потреби, але, відверто, ми не можемо пояснити, коли ми просимо нам на діагностику, ми на лабораторії, які розбиті або відсутнє приміщення, тобто різні ситуації є, попросити в них пересувні мобільні, по суті, стаціонарне лікування, – їм важко це пояснити, бо вони розуміють, що це не наш функціонал. Але вони в приватних установах таку допомогу надають.

 

СОЛОМЧУК Д.В.  Все, давайте голосувати за звернення до Прем'єра, щоб він взяв наше занепокоєння, щоб він взяв на особистий контроль.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дмитро Вікторович, у мене є трошки інша пропозиція. Я не знаю, як колеги, можливо, і ви це сприймете. Все-таки Ольга Петрівна, вона, бачте, на наші прохання відкликалася, прийшла, вже пів години гарно розказує, все правильно розказує. Я думаю, що варто, скажемо, десь дати їй час, щоб вона розібралася з нашим питанням, яке ми задаємо. І умовно, на слідуюче наше засідання чи через одне засідання вона прийшла і тоді вже після того робити звернення. Конкретно вказувати, що ми хочемо і так далі, розумієте, щоб хтось не робив нашу роботу, скажемо, замість нас. Це буде, мені здається, більш правильніше.

Це моє прохання, моє бачення і це буде...

 

СОЛОМЧУК Д.В.  Ольга Петрівна і так все знає. Я думаю, звернення не завадить, ми ж звернення... їй же не ставимо палки в колеса.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А.  Друзі, от на питання, скільки нам потрібно будувати сьогодні, умовно, пропускних пунктів ми не знаємо, ми не можемо відповісти, які вони потрібні і так далі. Я рахую, що на це потрібно трошки часу, щоб ці речі, десь розібратись і чітко вказати, що ми хочемо і так далі. Я вас абсолютно підтримую, що це потрібно робити і давно це потрібно було робити.

 

СОЛОМЧУК Д.В. По кількості, по всьому ми ще потім одне підготуємо. А своє занепокоєння йому, щоб він взяв на особистий контроль, ніколи не завадить. Хай візьме це до уваги своєї, це допоможе точно, не завадить.

 

РУДИК С.Я. Іван Адамович, а можна ще двадцять копійок вставити?...

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Так-так, пане Сергій.

 

РУДИК С.Я. Колеги, так сталося, що я був мимоволі, приволі свідком сьогоднішньої дискусії і по меліорації, меліоративних системах, і другого питання по споживспілці. Я вам скажу відверто, я як керівник цовів був двох як мінімум ще такої ерудиції і компетенції, і розуміння проблематики, яку я сьогодні почув від Ольги Петрівни, я давно не чув від керівників центральних органів виконавчої влади.

І тому хотів просто від себе і, я так розумію, від всіх нас подякувати їй за роботу. Ми маємо з чим порівнювати. Тому неготовий вам сказати, в принципі, я думаю, що занепокоєння можна висловити і зараз, але якщо є можливість дійсно дати шанс їй до наступного засідання підготуватися до наших можливих запитань, це було би коректно.

Дякую вам, Ольга Петрівна.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Ольга Петрівна, ми дуже дякуємо за ваші фахові відповіді і, в принципі, на всі питання ви відповіли. У нас кворуму немає для голосування.

 

_____________. (Не чути)

 

 ГОЛОВУЮЧИЙ. Так немає людей. (Шум у залі) А, добре.

Я думаю, що ми візьмемо всю інформацію до відома стосовно того, про що говорив Дмитро Соломчук, стосовно направлення листа. Ми підготовимо сам лист, узгодимо його. Якщо не буде ні в кого з наших членів комітету ніяких питань, то ми його на наступному засіданні поставимо на голосування в "Різному" та і все. Я думаю, так буде нормально.

Дякую, Ольга Петрівна.  

У нас ще є останнє питання "Різне". У кого є пропозиції? Є у Дмитра    Соломчука. Будь ласка.

 

СОЛОМЧУК Д.В. У мене питання до Тараса Висоцького. Получається, у дуже багатьох фермерів виникає питання, в тому році місцева, обласна влада і ми всі закликали сіяти кожен квадратний метр і багато фермерів взяли в оренду комунальні землі. І коли вони реєструються в Державному агрореєстрі і хочуть отримати дотацію на гектар, ця, що видавалась до 120 гектарів, вони її не отримують на орендовані комунальні землі чомусь. І це питання потрібно виправити, тому що Державний агрореєстр як їм пояснювали в обласних державних адміністраціях, що не бачать. І виходить фермер має 120 гектарів землі, з них 70 – це пайова земля, а там інша – це комунальна земля і він на неї… вони не отримували по цих 3 тисячі 100 гривень.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Тут треба дивитись. Я зрозумів, дякую за запитання. Мабуть, вони реєстрували по цій спрощеній процедурі на рік. Пам'ятаєте, ви прийняли можливість брати без аукціонів по спрощеній процедурі на рік. Цих земель він не може бачити, бо вони не вносяться в Державний земельний кадастр. Вони ведуться просто в цих книгах, запроваджених суто для цієї цілі як тимчасові.

Але ж вами прийнято в жовтні, в листопаді законопроект, який відновив аукціони. Якщо вони цю землю візьмуть по аукціону, в них тоді буде зареєстрований договір оренди і зразу аграрний реєстр побачить. Тому потенційно має восени знову бути така програма, їм просто рекомендація взяти довгостроково на сім років плюс, тоді він побачить.

 

СОЛОМЧУК Д.В. (Не чути)

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ну, да, вони тоді точно побрали по цій швидкій процедурі, яка була… А вона не ведеться з реєстром.

 

СОЛОМЧУК Д.В. (Не чути)

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ідіть на аукціон.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую.

Степан Миколайович.

 

ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Тарас Миколайович, теж додати. До мене теж звертаються фермери, які подали документи і уже пройшли всі погодження для отримання кредиту "5-7-9". І зараз банки їм відповідають, що держава ще не надала гарантій і затримується видача цих кредитів. Чи знаєте ви про це щось?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Державні портфельні гарантії в держбанках є, в приватних – майже не залишилось. Треба дивитися. Дійсно портфельна гарантія, є наразі ресурс тільки в держбанках. Треба дивитись, якщо держбанки дають  так відповіді, тоді треба ці кейси, тоді, значить… Давайте кейси, будемо…

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. У мене ще є питання. До мене звертаються аграрії з Харківської області фактично з окупованих територій, які були під окупацією, зараз звільнені, звертаються з питанням, що держава може допомогти? Вони кажуть, вони про те, що фактично вони не мають ніяких сьогодні пільг ні по податках, абсолютно нічого, по кредитах. до них сьогодні банки ставляться з таким предвзяттям особливим, тобто кредити туди ніхто не дає. І вони зараз в дуже такій ситуації складній, я би сказав. Що ми можемо їм допомогти реально, чи ще обговорюється в тому напрямі?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. По податках. Попередньо був, надіюся, що так і буде. Завтра в порядку денному законопроект 7632. Будь ласка, всі підтримайте, це податковий комітет, вже друге читання. Він звільняє всі податки, пов'язані із землекористуванням: земельний, єдиний, мінімальне податкове зобов'язання, в тому числі де було мінування.

По податках є рішення, комітет його підтримав і на завтра був попередньо в порядку денному, надіємося, що буде розглянуто, всі з колегами проговоріть, щоб дійсно було підтримано, це вирішить питання.

По кредитах. В четвер Ощадбанк поки що перший, від інших теж очікуємо державних, але Ощадбанк уже на правлінні прийняв рішення, що вони підуть у ці регіони з кредитуванням. Тому рекомендація: звертатися в Ощадбанк, якщо на місці немає зворотного зв'язку, можна через комітет нам, ми з правлінням будемо Ощадбанку говорити. Вони це офіційно вже анонсували, бо більшість визнає як черговий, що ці будуть.

Тому оці дві речі: законопроект бажано завтра, і по Ощадбанку, якщо на місцях не реагують, просто хай на комітет нам... так.

 

ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.

 

СОЛОМЧУК Д.В.  Ще одне запитання. І також є землі в аграріїв даже в Київській області, напевно, буде 4-5 тисяч гектарів землі затоплені повністю через там взриви дамб, і вони далі не можуть їх використовувати, бо на полі 2 метри води стоїть і не будуть у ближайші роки використовувати. Це пайова земля і вони платять земельний податок. Чи не можна щось змінити, щоб все-таки...

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Вони по земельному податку отримують, оскільки Київщина, вона є в наказі як тимчасово окупована. Точно ці громади є, це ж північний, да, північний, де йшли. Я ж кажу, вони є, тобто по податках, я  ж кажу, 7632 – надіємося, що буде завтра прийнятий, він звільняє з дати окупації, тобто в тому числі заднім числом.

 

СОЛОМЧУК Д.В.  А мається ввиду саме не заміновані і затоплені?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. А тимчасово окуповані всі на той період плюс шість місяців, там навіть місто Київ є в переліку. Це на цей період, коли було, а тепер потенційно в них, я думаю, що може бути досить середньостроковий термін такої ситуації, бо це ж відбудувати. Зривали швидко, відбудувати – це буде, я не знаю, до речі, а нам це у рибгосподарства попередавали це, чи це ще у водагентстві? Це ж питання…

 

СОЛОМЧУК Д.В. (Не чути)

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Їх треба будувати нові, виходить?

 

СОЛОМЧУК Д.В.  Ні, там дамбу вже поремонтували.

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Поремонтували.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Але сказали, поки війна… (Не чути)

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. А, ясно.

 

СОЛОМЧУК Д.В. А от того фермера… (Не чути)

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Ну, якщо не можна, давайте, я розумію. Тоді треба, ми подумаємо в рамках цього закону… Да, я ж кажу, в рамках цього законопроекту, може, тоді зі змінами. Виходить, там, де заміновані, треба ще через кому – затоплені. Це не піднімалося, будемо, давайте ми подумаємо, як.

 

СОЛОМЧУК Д.В. На Київщині 4-5 тисяч гектарів…

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Треба подумати, як, і тоді проговорити знову ж з правками вже все, які потенційно… Якщо він завтра не прийметься, то ще можна буде подати, якщо прийметься, то майбутніми правками до нього додати: там, де заміновані – затоплені.

 

СОЛОМЧУК Д.В. Це перше читання?

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. Це вже друге. Ні, його треба приймати, бо там же чекає пару мільйонів гектарів. 7632, да.

Але затоплені – дійсно не піднімалося. По ідеї, їх треба було б на час військового всього стану, не тільки на період окупації звільнити. Я помічу собі, будемо тоді дивитися, як завтра голосування по цьому.

 

СОЛОМЧУК Д.В. (Не чути)

 

ВИСОЦЬКИЙ Т.М. О'кей, добре.

 

ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Оголошую наш комітет закритим. Усім дякую.