СХВАЛЕНО

рішенням Комітету

Верховної Ради України

з питань аграрної

та земельної політики

від 21.03.2023, протокол № 120

Р Е К О М Е Н Д А Ц І Ї

комітетських слухань на тему:

«Актуальні питання виноградарства та виноробства в Україні на шляху до євроінтеграції»

Заслухавши та обговоривши в порядку контрольної функції Комітету доповіді і пропозиції керівника операційного сектору сільського господарства, продовольчої безпеки та земельних ресурсів Представництва ЄС в Україні Крістіана Бен Хелла, першого заступника Міністра аграрної політики та продовольства України Висоцького Т.М., т. в. о. Голови Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів Шевченко О.П., представників Міністерства економіки України, Міністерства фінансів України, Державної податкової служби України, представників Одеської обласної військової адміністрації, Львівської міської ради, Національного наукового центру «Інститут виноградарства і виноробства імені В.Є. Таїрова» НААН України, профільних асоціацій, виноградарів та виноробів України, учасники комітетських слухань відзначають.

Україна в світлі сучасних тенденцій функціонування світового ринку виноробної продукції має всі можливості для того, щоб зайняти одне з провідних місць на європейському та світовому ринку вина. Україна має достатній потенціал для розвитку галузі і виробництва якісної виноробної продукції, основні потужності яких знаходяться на Півдні України та Закарпатті.

Вітчизняне виноградарство та виноробство забезпечує робочими місцями значну кількість населення країни, зайнятого в аграрному секторі економіки. Ця галузь забезпечує значні надходження до державного, так і до місцевого бюджетів, а також сприяє розвитку інфраструктури у сільській місцевості.

У 2020 році в Україні налічувалося 266 промислових виробництв винограду та 106 виноробних підприємств, з них 10 малих виробництв виноробної продукції. У 2021 році в Україні налічувалося 266 промислових виробництв винограду та 125 виноробних підприємств, з них 29 малих виробництв виноробної продукції.

В процесі виробництва винограду на 1 га зайнято 33 постійних, найманих суміжних сезонних працівників. Враховуючи загальну кількість виноградників 35,1 тис. га у 2021 році в процесі виробництва винограду зайнято 1158 тис. працівників. Також, у 2021 році працювало 7 великих виноробних підприємств з середньою кількістю - 250 робітників. На інших підприємствах галузі - 118 середніх та малих в середньому зайнято до 50 працівників. В цілому на виноробних підприємствах задіяно близько 8 тис. працівників.

Загалом у виноградарсько-виноробній галузі зайнято близько 1,2 млн працівників.

Займаючи незначну питому вагу в площі сільськогосподарських угідь (від 3,3% - 4% в Херсонській та Миколаївській областях, до 15,6% - 19,1% в Одеській та Закарпатській областях) ця галузь суттєво впливає на рівень соціально-економічного розвитку регіонів.

У виноградарстві продовжує спостерігатися чітка негативна тенденція до зменшення як площ виноградних насаджень (на 14,0 тис. га починаючи з 2014 року) так і валового виробництва винограду (на 171,5 тис. тонн ).

2014 рік - 48,7 тис. га виноградників, 435,6 тис. тонн зібрано винограду;

2018 рік - 43,0 тис. га виноградників, 467,6 тис. тонн зібрано винограду;

2019 рік - 41,8 тис. га виноградників, 366,3 тис. тонн зібрано винограду;

2020 рік - 39,1 тис. га виноградників, 281,0 тис. тонн зібрано винограду;

2021 рік - 34,7 тис. га виноградників, 264,1 тис. тонн зібрано винограду;

2022 рік - 26,6 тис. га виноградників, 244,6 тис. тонн зібрано винограду.

За даними Держстату урожайність за 2022 рік склала 92 ц. з 1 га.

Водночас виноградарство та виноробство в Україні переживає не найкращі часи, особливо з початком військової агресії Росії, через яку площа виноградних насаджень зменшилась майже на третину.

За даними Держстату станом на 01.01.2021 виробництво виноробної продукції у 2020 році склало 9,0 млн дал. Даний показник також є найнижчим з 2014 року.

У період 2016-2022 років Україна імпортувала виноград свіжий та сушений у кількості від 40 до 60 тис. тонн щорічно на суму від 30 до 60 млн доларів США. Експорт при цьому не перевищує 120 тонн на суму до 142 тис. доларів США.

При цьому за 2021 рік експорт виноробної продукції склав 19,8 млн доларів США при імпорті аналогічної продукції у сумі 248,9 млн доларів США. З 2014 року показник експорту є найнижчим при найвищому показнику імпорту.

Під час обговорення учасники слухань зазначили, що основними проблемними питаннями у виноградарстві та виноробстві на сьогодні є:

окупація Росією значної частини територій України та воєнний стан;

скорочення площ виноградників;

низькі закупівельні ціни на виноград технічних сортів; -

низький рівень мотивації на створення нових виноградників;

скорочення обсягів виробництва садивного матеріалу винограду;

складність працевлаштування сезонних працівників для проведення технологічних операцій на виноградниках;

прийняття 12.01.2023 за основу Верховною Радою України проектів законів України «Про забезпечення електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (реєстр. № 8286 від 15.12.2022) та «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів щодо забезпечення електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах» (реєстр. № 8287 від 15.12.2022). Прийняття їх як законів України може призвести до значного фінансового навантаження (додаткові інвестиції) для вітчизняних виробників виноробної продукції у разі запровадження нанесення електронної акцизної марки.

З метою поліпшення ситуації у виноградарсько-виноробній галузі Мінагрополітики запропоновано:

1. Запровадження законодавчих норм стосовно:

1.1. скасування акцизного податку на ігристі вина та відміни їх маркування марками акцизного податку;

1.2. надання правового статусу мікровиробникам винограду та вина, шляхом їх реєстрації у якості сімейних фермерських господарств;

1.3. надання можливості виробництва виноробної продукції малими виробниками з придбаних плодів, ягід, винограду, меду;

1.4. рекламування вітчизняної виноробної продукції, як невід’ємної частини світового культурного здобутку, на телебаченні та в засобах масової інформації.

2. Запровадження обмежувальних заходів імпорту сировини та продукції для захисту вітчизняних виробників.

3. Просування вітчизняної продукції виноробства на експорт – розроблення механізму державної підтримки виставкових заходів.

Разом з цим, Мінагрополітики розроблено проект Закону України
«Про виноград та продукти виноградарства», який очікує розгляду на засіданні Кабінету Міністрів України. Ухвалення проекту Закону потребуватиме прийняття низки нормативно-правових актів, які визначатимуть та встановлюватимуть:

порядок ведення та адміністрування виноградарсько – виноробного реєстру;

технічні вимоги до виробництва продуктів виноградарства та виноробства, встановлені у Міжнародному енологічному кодексі, Міжнародному кодексі енологічних практик Міжнародної організації з виноградарства та виноробства (OIV);

перелік традиційних зазначень;

зони виноградарства;

перелік класифікованих сортів винограду, у тому числі ароматичних; вимоги до розроблення та погодження проекту опорядження виноградника;

порядок утилізації, дистиляції продуктів виноградарства та виноробства та їх використання для виробництва оцту винного або для інших промислових цілей, ніж на харчові потреби;

вимоги до ароматизованих винних продуктів, їх підсолоджування, ароматизації, додавання спирту, води, харчових добавок та барвників, діоксиду вуглецю;

порядок складання, подання та розгляду заявок, декларацій, повідомлень;

порядок ведення та адміністрування виноградарсько-виноробного реєстру;

порядок надання в електронній формі інформації щодо продукту виноградарства та виноробства;

методи аналітичного дослідження та органолептичного дослідження, вимоги до сенсорних оцінювачів, програму підготовки, перевірки знань і кваліфікацій сенсорних оцінювачів;

умови, порядок та методики здійснення ізотопного аналізу, способи і методики відбору зразків, умови щодо кількості зразків та їх підготовки, вимоги до змісту і форми документів щодо ізотопного аналізу;

умови, порядок і спосіб перевезення нефасованих продуктів виноградарства та виноробства, ароматизованих винних продуктів, порядок внесення даних про такі продукти до виноградарсько-виноробного реєстру;

граничний відсоток норм втрат на технологічні процеси, норм втрат відходів при виробництві продуктів виноградарства та виноробства;

порядок ведення обліку при виробництві продуктів виноградарства та виноробства;

розроблення державних програм розвитку виноградарства та виноробства;

забезпечення класифікації сортів винограду;

оприлюднення переліку акредитованих лабораторій, які здійснюють дослідження у сфері регулювання цього Закону, у тому числі при здійсненні зовнішнього (міжгалузевого) контролю;

забезпечення ведення Реєстру органів сертифікації, а також забезпечення відкритості та загальнодоступності реєстру;

організацію виконання державних програм розвитку виноградарства та виноробства.

Щодо державної підтримки та фінансування

Виноградарство та виноробство є специфічними галузями сільського господарства, які для свого сталого розвитку потребують державної підтримки. Державним регулюванням та державною підтримкою зазначених галузей в своїх країнах користуються виноградарі та винороби всього світу, відтак їх досвід заслуговує на увагу. Для українських виноробів конкуренція на ринку вина напружена, оскільки їм доводиться боротися за лояльність споживача, пропонуючи не лише високу якість, але і доступну ціну.

В 2021 році державою на фінансову підтримку розвитку виноградарства та виноробства спрямовано:

8,9 млн грн на садивний матеріал, спорудження шпалери і встановлення систем краплинного зрошення;

19 млн грн на будівництво об’єктів та придбання технологічних ліній для виноробства.

В 2022 році надано грант на створення винограднику на площі 7,38 га на суму 1 400 000 гривень.

Надання грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства буде продовжено в 2023 році.

За інформацією Міністерства фінансів України Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» Мінагрополітики як головному розпоряднику бюджетних коштів передбачено видатки за бюджетною програмою за КПКВК 2801580 «Фінансова підтримка сільгосптоваровиробників» в обсязі 201,0 млн грн (загальний фонд), 1,0 млн грн з яких відповідно до розподілу Мінагрополітики, затвердженого наказом від 13.01.2023 № 38, передбачено спрямувати для надання сімейним фермерським господарствам додаткової фінансової підтримки через механізм доплати на користь застрахованих осіб – членів/голови сімейного фермерського господарства єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування та 200,0 млн грн для надання державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників, які використовують меліоровані землі, та організацій водокористувачів.

Паспорт за бюджетною програмою за КПКВК 2801580 «Державна підтримка сільгосптоваровиробників» затверджено наказом Мінагрополітики від 15.02.2023 № 193, касові видатки станом на 08.03.2023 не здійснювались.

Крім того, у Державному бюджеті України на 2023 рік Мінагрополітики передбачено надання кредитів за бюджетною програмою за КПКВК 2801460 «Надання кредитів фермерським господарствам» у розмірі 80,0 млн грн (спеціальний фонд).

Також у Державному бюджеті України на 2023 рік Мінекономіки як головному розпоряднику бюджетних коштів передбачено видатки загального фонду за бюджетною програмою за КПКВК 1201350 «Надання грантів для створення або розвитку бізнесу» в обсязі 1 370,0 млн грн, з яких відповідно до розподілу Мінекономіки, затвердженого наказом від 09.02.2023 № 881, передбачено спрямувати 757,7 млн грн для надання грантів для створення або розвитку садівництва, ягідництва та виноградарства та 239,3 млн грн для надання грантів для створення або розвитку тепличного господарства.

Крім того, очікує на підпис Президента України прийнятий Верховною Радою України 24.02.2023 Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», яким, зокрема, передбачено на 1 277,0 млн грн (спеціальний фонд) збільшити обсяг видатків за вищевказаною бюджетною програмою (тобто річний обсяг видатків збільшиться з 1 370,0 млн грн до 2 647,0 млн гривень).

Джерелом спеціального фонду вказаних 1 277,0 млн грн є: «повернення коштів, наданих з державного бюджету Міністерству економіки України для надання фінансової допомоги Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття на поворотній основі для виплати допомоги по безробіттю».

Паспорт бюджетної програми за КПВКВ 1201350 затверджено наказом Мінекономіки від 27.02.2023 № 1059. Відповідно до помісячного розпису асигнувань загального фонду на січень – березень передбачено 515,1 млн гривень. За наявною в Мінфіні інформацією, станом за 06.03.2023 сума відкритих асигнувань – 307,8 млн грн, касові видатки не здійснено.

Щодо імплементації права Європейського Союзу до законодавства України

Імплементації права Європейського Союзу до законодавства України у сфері виноградарства та виноробства є важливим кроком в розвитку галузі. Реалізація європейських стандартів та вимог сприятиме залученню інвестицій у галузь, що дозволить розвивати її та забезпечити підвищення конкурентоспроможності українських виробників. Це дозволить українським виробникам отримувати доступ до європейського ринку та конкурувати з іншими країнами, збільшуючи експорт виноробної продукції та підвищуючи її якість.

Одним із актуальних питань галузі є збільшення обсягу виробництва та забезпечення якості та безпеки виноробної продукції. Є кілька основних прикладів контролю, що існує в європейській виноробній промисловості.

Контроль якості: ЄС встановив правила виробництва та маркування вина, які включають вимоги до використовуваних сортів винограду, регіону походження та процесу виноробства. З метою забезпечення дотримання правил створено регуляторні органи, такі як Європейська Комісія та національні органи влади, які проводять інспекції та аналізи виноробної продукції.

Простежуваність: ЄС вимагає, щоб вся виноробна продукція, яка вироблена та продається у ЄС простежувалась від виноградника до торгівлі. Це означає, що кожна пляшка вина повинна бути ідентифікована унікальним кодом, який дозволяє відстежувати його протягом усього процесу виробництва та розповсюдження до торгових мереж.

Сертифікація: ЄС надає схеми сертифікації для певних типів вина, такі як захищене позначення походження (PDO) та захищені географічні зазначення (PGI), які базуються на області походження та специфічних методів виробництва. Ці сертифікати допомагають захистити репутацію та справжність традиційних вин.

Вимоги до маркування: ЄС вимагає, щоб усі етикетки вина містили певну інформацію, включаючи назву та адресу виробника, склад, область походження та вміст алкоголю.

Контроль імпорту та експорту: ЄС регулює імпорт та експорт вина, щоб забезпечити відповідність певним стандартам та запобігати фальсифікаціям.

Це можна досягти за рахунок впровадження контролю якості, в тому числі якості та безпеки імпортної виноробної продукції, збільшення кількості кваліфікованих працівників, сучасних технологій виробництва, удосконалення методів обробки винограду тощо.

Українське законодавство в галузі виноробства та виноградарства потребує вдосконалення з урахуванням європейських стандартів.

Для успішного вивозу українського вина на європейські ринки потрібно підвищувати якість транспортування, забезпечувати належне зберігання вина та використовувати сучасні технології доставки.

Крім того, ще одним із головних напрямків євроінтеграції є забезпечення імплементації Директиви (ЄС) 2019/633 від 17 квітня 2019 року про недобросовісну торгівельну практику у відносинах між підприємствами в ланцюзі постачання сільськогосподарської продукції та харчових продуктів.

Щодо конкурентоспроможності виноробної галузі

Також потрібно забезпечити підтримку виробників виноробної галузі для їх конкурентоспроможності. Для цього необхідно створити програми фінансування, спрямовані на підтримку виноградарства, в тому числі щодо забезпечення відшкодування постраждалих та знищених виноградних насаджень в результаті військових дій, підвищення якості виробництва, встановлення сучасного обладнання та удосконалення технологій виробництва, розвитку інфраструктури, зниження податкових ставок та спрощення процедур реєстрації та ліцензування тощо.

Окрему уваги представники профільних асоціації висловили проблемі нормативної грошової оцінки землі за гектар багаторічних насаджень в найбільшому виноградно-виноробному регіоні країни, а саме в Одеській області, яка становить від 65 тис. до 120 тис. гривень, тоді як оцінка землі під зерновими та ріллею складає 31 тис. гривень на гектар. Це свідчить про те, що грошова оцінка землі під багаторічними насадженнями є завищеною і несправедливою порівняно з іншою сільськогосподарською діяльністю.

Крім того, податкове навантаження на власників земельних ділянок під багаторічними насадженнями становить 4% в рік, що зростатиме до 5% в наступному році та до 7-8% до 2025 року.

На думку фахівців, якщо цей стан речей продовжиться, це призведе до значного викорчовування виноградників та подальшого занепаду виноградарства та виноробства в Україні. Така ситуація не тільки загрожує економічній складовій галузі, але й загрожує втратою робочих місць, а також соціального значення цієї галузі для країни.

Під час слухань також було обговорено необхідність встановлення спецмита, а саме збільшення ставок ввізного мита на товари, в тому числі на виноробну та алкогольну продукцію, які імпортуються з держав, що підтримують військові дії проти України. Це призведе до поповнення державного бюджету, підтримки нашої економіки та Збройних сил України.

Окрему увагу представники галузі приділили необхідності створення лабораторії з проведення ізотопного аналізу за якістю виноробної продукції на базі Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи та передбачити відповідне бюджетне фінансування для закупівлі обладнання, а саме: ядерно-магнітно резонансного спектрометру.

На підставі виступів виробників винограду і вина учасники слухань визначили, що головними проблемами їх діяльності залишаються демпінгові ціни на виноград, що ведуть до занепаду виноградарства та складнощі ліцензування виновиробництва, що гальмують розвиток виноробства.

Стратегічним напрямом подальшого розвитку експортного потенціалу вітчизняного виноробства має стати системний підхід, що поєднуватиме у собі:

? здійснення заходів по забезпеченню розвитку інфраструктури ринку виноробної продукції, диверсифікації каналів реалізації і забезпечення якості продукції, регулюванню попиту і пропозиції, захисту ринку від імпортної винопродукції і сировини низької якості;

? відкриття та спрощення процесу доступу українських виробників виноробної продукції на європейські та світові перспективні ринки;

? внесення виноробних регіонів України до відповідних реєстрів провідних країн споживачів вина (США, Великобританія, Німеччина, Канада і Китай), що в свою чергу, сприятиме визнанню держави виноробною країною. Світові ринки стануть більш відкритими для українських експортерів виноробної продукції, що дозволить українським виноробним підприємствам експортувати свою продукцію, зокрема столові сортові та марочні вина;

? адаптацію української виноробної промисловості до світових стандартів і технічних регламентів ЄС у зв'язку з підписанням угоди про зону вільної торгівлі між Україною та ЄС, що є важливим для справедливого функціонування ринкового механізму і чесної конкуренції з точки зору якості і цін вин;

? формування програми щодо донесення до споживача нового вина (українського винного бренду), продукту майбутнього, що дасть змогу змінити відношення вітчизняних та іноземних споживачів і виробників до вина.

Аналіз досвіду формування та просування національних брендів виноробної продукції країн світу свідчить, що необхідно:

- реалізувати потенційні можливості виноробних підприємств виходу їх на європейський або світовий ринки, що більш успішно може бути реалізовано за умов державного протекціонізму та державної підтримки вітчизняних виробників, розробки та впровадження організаційно-управлінських заходів щодо підвищення їх конкурентоспроможності, популяризації та просування українських виробників інноваційної виноробної продукції, забезпечення їх визнання, що підвищить імідж України у світовому економічному просторі;

- нарощування обсягів збуту виноробної продукції українських виробників і відповідно забезпечення валютних надходжень в Україну можливо завдяки визнаному вітчизняному бренду, який повинен скласти достойну конкуренцію європейським виробникам і здатний у довготерміновому періоді утримувати потужну нішу української виноробної продукції на світовому ринку.

Враховуючи вищезазначене, з метою пришвидшення інтеграції України до ринків країн Європейського Союзу та розвитку взаємної торгівлі сільськогосподарською продукцією, а також адаптації національного законодавства до європейських вимог, учасники комітетських слухань р е к о м е н д у ю т ь:

І. Верховній Раді України:

1. Першочергово розглянути та ухвалити:

1.1. проект Закону про внесення змін до Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального" щодо спрощення господарської діяльності з виробництва пива, вин виноградних, вин плодово-ягідних, напоїв медових (реєстр. № 5119);

1.2. проект Закону про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення умов виробництва дистилятів суб'єктами малого підприємництва (реєстр. № 5762);

1.3. проект Закону про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розвитку виробництва виноробної продукції та спрощення господарської діяльності малих виробництв виноробної продукції (реєстр. № 9030).

ІІ. Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики:

1.                 Забезпечити контроль за виконанням даних рекомендацій комітетських слухань.

2. У разі надходження до Верховної Ради України в установленому порядку законопроектів, спрямованих на імплементацію права Європейського Союзу до законодавства України у виноградарсько-виноробній галузі, забезпечити їх першочерговий розгляд та супровід під час розгляду на пленарних засіданнях Верховної Ради України.

ІІІ. Комітету Верховної Ради України з питань з питань фінансів, податкової та митної політики:

1. Рекомендувати під час підготовки до другого читання проекту Закону про забезпечення електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах (реєстр. № 8286) та проекту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законів України у зв’язку із запровадженням електронної простежуваності обігу алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах (реєстр. № 8287) вивести виробників вина з-під дії зазначених законів, оскільки запровадження додаткового фінансового тягаря у вигляді запровадження електронних марок акцизного податку у виноробній галузі може призвести до зупинки таких підприємств та однозначно не сприятиме їх розвитку.

ІV. Кабінету Міністрів України:

1. Під час розробки змін до законів України передбачити:

1.1. у Податковому кодексі України:

зменшення акцизу на ігристі вина до рівня Франції - не більше 3 грн. відміну їх маркування марками акцизного податку та підвищення акцизу на сидри та напої винні зброджені до рівня вин ігристих.

вилучення у пункті 215.3.1 статті 215 позицію коду товару (продукції) згідно з УКТ ЗЕД «2204» (крім вин кріплених);

1.2. у Законі України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального», зокрема:

вилучення з абзацу сьомого статті 1 товарної позиції 2204 (крім вин кріплених);

запровадження роздрібної торгівлі алкогольними напоями через інформаційно-телекомунікаційні системи (інтернет-торгівля), що дозволить врегулювати на законодавчому рівні канал збуту алкогольних напоїв;

надання послуг з доставки алкогольних напоїв споживачам із одночасним впровадженням механізму протидії продажу алкогольної продукції неповнолітнім;

запровадження реалізації алкогольних напоїв через нестаціонарні пересувні пункти продажу;

1.3. у Законі України «Про Митний тариф» розділити код товару «2204» на дві підкатегорії:

вина виноградні з концентрацiєю спирту не бiльш як 15 об. %;

вина кріплені з концентрацiєю спирту бiльш як 15 об. %;

1.4. у Законі України «Про виноград та виноградне вино» визначення терміну «вино» як харчового продукту, отриманого шляхом повного або часткового алкогольного бродіння попередньо розчавленого або не розчавленого свіжого винограду, або виноградного сусла, фактична об’ємна частка спирту етилового не менше 9 відсотків об’ємних одиниць, а загальна алкогольна міцність не більше 15 відсотків об’ємних одиниць;

1.5. у Законі України «Про безпечність та якість харчових продуктів» визначення вина виноградного натурального столового харчовим продуктом;

1.6. передбачити зниження податкового навантаження на землю під багаторічними насадженнями, а також перегляд нормативної грошової оцінки такої землі з урахуванням її реальної вартості;

2. Під час розробки та подання на розгляд Верховної Ради України проекту Закону України «Про виноград та продукти виноградарства» передбачити зокрема:

запровадження державного реєстру виноградників та виноробної продукції, який передбачатиме обов’язкове внесення відомостей про виноградні насадження від 0,15 га;

встановлення законодавчої норми про те, що виготовлення українського вина здійснюється виключно з винограду вирощеного та переробленого в Україні;

створення системи простежуваності виноробної продукції від виноградника до пляшки на основі трьох декларацій: декларації про збір врожаю, декларації про виробництво, декларації про залишки;

створення в структурі центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, політики у сфері сільського господарства Національного офісу вина з відповідною громадською наглядовою радою;

визнання столового вина без додання спирту і з фактичною концентрацією спирту не більш як 15 об.% харчовим продуктом;

спрощення механізму внесення нових сортів винограду до реєстру сортів України;

проведення аналітичних досліджень для видачі сертифікатів якості на виноробну продукцію VI-1, що експортується в країни ЄС, надання дозволу для роботи на цьому ринку приватним організаціям, створення конкурентних умов та зниження відповідно вартості видачі сертифікату VI-1.

3. Сприяти прискоренню імплементації Директиви ЄС 2019/633 в національне законодавство з метою припинення поширення негативних тенденцій у функціонуванні роздрібної торгівлі.

4. Передбачити при прийнятті змін до постанови Кабінету Міністрів України від 30.04.2021 «Про внесення змін у додаток до постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 957» вилучення з додатку до постанови позицію «звичайні (неігристі) вина».

5. Розглянути можливість внесення відповідних змін до Порядку надання фінансової державної підтримки суб’єктам підприємництва, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 р. № 28, щодо надання доступу виробникам виноробної продукції до зазначеної програми.

6. Розробити та затвердити:

6.1. державну програму підтримки виноградарсько-виноробної галузі, в якій передбачити кошти, зокрема, на:

розвиток столових сортів винограду та інфраструктурні об’єкти для його зберігання;

відновлення матеріально-технічної бази виноградного розсадництва України та закладку маточників біологічних категорій;

створення компенсаторних механізмів, пільг для страхування ризиків втрати врожаю страховим компаніям, що займають страхуванням ризиків у сільському господарстві або сільськогосподарським товаровиробникам, що страхують ризики втрати власних врожаїв;

підтримку виноробства з метою надання державними банками для розвитку підприємств виноробної галузі кредитів під 2-5%% в національній валюті або компенсації частини відсоткової ставки за рахунок цих коштів виноробним підприємствам;

вжиття заходів щодо захисту вітчизняних виноробів на внутрішньому ринку, насамперед встановлення мінімальну обов’язкову частку вітчизняних вин в асортименті підприємств роздрібної торгівлі та громадського харчування;

6.2. державну програму створення системи контролю якості виноградарсько-виноробної продовольчої продукції незалежними державними лабораторіями як єдиного запобіжного заходу у боротьбі з фальсифікацією за європейськими принципами та забезпечити її фінансування на етапах становлення, в тому числі фінансування придбання мас-спектрометру ізотопних співвідношень для визначення автентичності продукції у випадках підробки стандартних параметрів (аналогічно до контролю ГМ-продуктів) для здійснення контролю якості винопродукції з метою охорони здоров’я населення України.

7. Розробити «дорожню карту» зі створення Національного бюро винограду і вина як органу державно-приватного партнерства зі статусом юридичної особи (за прикладом Молдови та Грузії), який забезпечуватиме формування політики галузі виноградарства і виноробства та визначатиме стратегію маркетингу виноградарсько-виноробної продовольчої продукції і її просування на міжнародному ринку.

8. Сприяти популяризації бренду «Українське вино» та розвивати енотуризм. Всебічно використовувати зазначену платформу для популяризації культури споживання вина серед населення, пропаганди здорового способу життя, переваг ампело- та енотерапії.

9. Розглянути можливість створення Державного фонду фінансування наукових розробок у сфері сільськогосподарського виробництва та харчових технологій на конкурсних засадах.

10. Розглянути питання внесення змін до вимог для отримання ліцензії або інших дозвільних документів для виробництва виноробної продукції та харчових продуктів шляхом запровадження вимоги щодо наявності відповідного
(за спеціальністю) диплому про вищу освіту.

11. Активізувати використання космічних технологій в інтересах виноградарства та виноробства шляхом залучення Національного центру управління та випробування космічних засобів Державного космічного агентства України до створення та наповнення виноградарсько-виноробного кадастру та інших прикладних ГІС проектів у сфері виноградарства і виноробства (нова Державна космічна програма України НДДКР щодо розробки та впровадження методик обробки даних супутникового моніторингу для потреб виноградарства і виноробства України).

12. Опрацювати питання відміни мінімальних роздрібних цін для натуральних виноградних вин.

13. Створити лабораторію з проведення ізотопного аналізу за якістю виноробної продукції на базі Державного науково-дослідного інституту з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи та передбачити відповідне бюджетне фінансування для закупівлі обладнання, а саме: ядерно-магнітно резонансного спектрометру.

V. Міністерству аграрної політики та продовольства України:

1. Опрацювати питання щодо відновлення матеріально-технічної бази сертифікованого виноградного розсадництва Одеської області шляхом першочергового надання коштів базовим розсадникам, що входять до системи виробництва сертифікованого садивного матеріалу винограду.

2. Розглянути можливість здійснення фінансування робіт щодо виділення мікрозон (теруарів) і обґрунтування виробництва вин з зазначенням походження, створення локацій за прикладом «шато» спільно з асоціаціями виробників чи окремими господарствами у відповідності до міжнародної практики.

3. Розробити та ввести в дію положення про порядок розробки проекту закладання виноградників, з визначенням складу спеціалістів-проектувальників та внесенням проектної організації до відповідного реєстру, із оцінкою екологічних умов територій та підбором сортів винограду.

4. Розширити обізнаність виноградарів та виноробів щодо технічних сортів нового покоління селекції інституту ім. В.Є. Таїрова, які зберігають високі рівні стійкості до грибних хвороб, одночасно володіючи ексклюзивністю смаку і аромату.

5. Розглянути можливість визнання винними регіонами наступні області Івано-Франківська, Вінницька, Львівська, Хмельницька, Київська, Житомирська, Чернігівська, Чернівецька.

VI. Міністерству освіти і науки України розробити та подати на затвердження Кабінету Міністрів України зміни до Переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2015 року № 266 (зі змінами), виділивши із спеціальності 181 «Харчові технології» дві додаткові спеціальності «Технологія бродильних виробництв, виноробства та екології» і «Технології зберігання і переробки зерна».

VІI. Національній академії аграрних наук України:

1. Реконструювати комплекс з виробництва матеріалу європейської категорії «вихідний» у ННЦ «ІВіВ імені В.Є. Таїрова» для збільшення обсягів закладання нових базових маточників.

2. Здійснити заходи щодо розробки науково-дослідними установами галузі бази даних українських вин на основі аналізу співвідношення стабільних ізотопів (2H, 13С, 15N, 18О, 32S та 87Sr/86Sr) за допомогою IRMS та SNIF-NMR з залученням обладнання вітчизняних або зарубіжних партнерів. Підготовчі роботи провести на базі хіміко-аналітичної лабораторії відділу виноробства та відділу екології винограду ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова».