22 липня 2025, 16:17
СТЕНОГРАМА
засідання Комітету з питань аграрної та земельної політики
14 липня 2025 року
Веде засідання голова Комітету ГАЙДУ О.В.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Адамович, давайте починати реєстрацію.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Починаємо.
Гайду Олександр.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я на місці. Всім доброго дня.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Добрий день.
Мейдич Олег. Мейдич Олег. Олег Леонідович.
МЕЙДИЧ О.Л. Да, да, да. Я на місці. Доброго дня ще раз.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Добрий день ще раз.
Рудик Сергій. Рудик Сергій.
Халімон Павло.
ХАЛІМОН П.В. Присутній.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Павло Віталійович, бачу. Прізвище записано. Павло Віталійович є.
Чернявський Степан. Чернявський Степан. Степан Миколайович.
Чайківський є.
Богданець Андрій.
БОГДАНЕЦЬ А.В. Богданець присутній.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Вітаємо, Андрій Володимирович.
Бунін Сергій.
БУНІН С.В. Присутній.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Вітаємо.
Герасимов Артур. Герасимов Артур.
Грищенко Тетяна.
ГРИЩЕНКО Т.М. Присутня, Іван Адамович.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Тетяна Миколаївна, добрий день.
Гузенко Максим.
ГУЗЕНКО М.В. Всім доброго дня. Присутній.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Вітаю.
Кириченко Микола.
КИРИЧЕНКО М.О. Доброго дня. Присутній.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Доброго дня.
Костюк Дмитро. Костюк Дмитро.
Кучер Микола.
КУЧЕР М.І. Іван Адамович, присутній.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Микола Іванович, мої вітання.
Лабазюк Сергій. Лабазюк Сергій.
Литвиненко Сергій. Литвиненко Сергій.
Лукашук Богдан.
ЛУКАШУК Б.О. Колеги, всім доброго дня. Лукашук на зв'язку. Присутній.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Богдан Олегович, добрий день.
Нагаєвський Артем. Нагаєвський Артем.
Нікітіна Марина.
НІКІТІНА М.В. Добрий день, колеги. Присутня.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Добрий день.
НАГАЄВСЬКИЙ А.С. Іван Адамович, вибачаюся. Доброго дня всім. Мікрофон не включився. Присутній Нагаєвський.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Так, Нагаєвський Артем Сергійович, вітаю. Добрий день.
Петьовка Василь. Петьовка Василь.
Салійчук Олександр.
САЛІЙЧУК О.В. Вітаю, колеги. Присутній.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Вітаю, Олександр В'ячеславович.
Соломчук Дмитро.
СОЛОМЧУК Д.В. Вітаю, колеги. Присутній.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дмитро Вікторович, вітаємо.
Стернійчук Валерій. Стернійчук Валерій.
Столар Вадим.
Тарасов Олег. Тарасов Олег.
Тимофійчук Володимир. Тимофійчук Володимир.
Торохтій Богдан.
ТОРОХТІЙ Б.Г. Присутній, Іван Адамович. Вітаю, колеги.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Богдан Григорович, мої вітання.
Христенко Федір.
Чорноморов Артем. Чорноморов Артем.
Шол Маргарита. Шол Маргарита.
Юрчишин Петро. Юрчишин Петро.
ТИМОФІЙЧУК В.Я. Іван Адамович, включіть Тимофійчука.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Тимофійчук Володимир Ярославович, вітаю.
Чернявський Степан.
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Іван Адамович, присутній. Добрий день.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Степан Миколайович, мої вітання.
Рудик Сергій.
Герасимов Артур.
Костюк Дмитро.
Лабазюк Сергій.
Литвиненко Сергій.
Петьовка Василь.
Стернійчук Валерій.
Столар Вадим.
Тарасов Олег.
Христенко Федір.
Чорноморов Артем.
Шол Маргарита.
Юрчишин Петро.
І того, 18 народних депутатів присутні. Олександр Васильович, прошу.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Іван Адамович, дуже дякую.
Колеги, до розгляду на сьогоднішньому засіданні пропонується лише одне питання – обговорення окремих положень проекту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України у зв’язку з прийняттям Закону України "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення", друге читання (реєстраційний номер 13157) так звані "соєві" поправки, тобто в рамках цього законопроекту. Проект порядку денного вам було розіслано, пропоную його затвердити. Колеги, прошу голосувати.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, голосуємо за проект порядку денного.
Гайду Олександр.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Я – за.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Мейдич Олег.
МЕЙДИЧ О.Л. Підтримую.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Халімон Павло.
ХАЛІМОН П.В. Підтримую.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Чернявський Степан.
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Підтримую, Іван Адамович.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Чайківський – за.
Богданець Андрій.
БОГДАНЕЦЬ А.В. Богданець – за.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Бунін Сергій.
Грищенко Тетяна.
ГРИЩЕНКО Т.М. Підтримую, Іван Адамович.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Гузенко Максим.
ГУЗЕНКО М.В. За.
ГЕРАСИМОВ А.В. Мене пропустив Іван Адамович, так буває.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Артур Володимирович, дорогенький, Доброго дня.
ГЕРАСИМОВ А.В. Я утримався. Дякую.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Ні, хвилинку. Спочатку вас треба зареєструвати, ви ще не зареєструвалися. Герасимов Артур Володимирович присутній на засіданні аграрного комітету.
ГЕРАСИМОВ А.В. Щиро вам дякую, Іван Адамович.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. За порядок денний ви голосуєте.
ГЕРАСИМОВ А.В. Утримався.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Утримався. Герасимов Артур – утримався. Дякую.
Кириченко Микола.
КИРИЧЕНКО М.О. За, Іван Адамович.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Кучер Микола.
КУЧЕР М.І. Іван Адамович, так, підтримую.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Лукашук Богдан.
ЛУКАШУК Б.О. Іван Адамович, перепрошую, паралельно слухаю експертну раду. Повторіть, будь ласка, питання.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Порядок денний, Лукашук Богдан.
ЛУКАШУК Б.О. Звичайно, за.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Нагаєвський Артем.
НАГАЄВСЬКИЙ А.С. За, Іван Адамович.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Нікітіна Марина.
НІКІТІНА М.В. За.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Салійчук Олександр.
САЛІЙЧУК О.В. За.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Соломчук Дмитро.
СОЛОМЧУК Д.В. За.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Тимофійчук Володимир.
ТИМОФІЙЧУК В.Я. За, Іван Адамович.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Торохтій Богдан.
ТОРОХТІЙ Б.Г. За, Іван Адамович.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую.
Колеги, хтось доєднався ще? І того, 17 народних депутатів – за, 1 – утримався. Рішення прийнято. Прошу, Олександр Васильович.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Адамович.
На минулому засіданні комітету 7 липня нашим колегою Іваном Адамовичем Чайківським було порушено питання щодо "соєвої" правки, а саме запровадження ставки вивізного експортного мита на деякі види олійних культур, зокрема соєві боби та насіння ріпака у розмірі 10 відсотків. Відповідна правка була внесена до проекту Закону про внесення змін до Податкового кодексу України у зв'язку з прийняттям Закону України "Про інтегроване запобігання та контроль промислового забруднення" (реєстраційний номер 13157), який готується до другого читання Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики.
За результатами було ухвалено рішення направити відповідне звернення Голові Верховної Ради України Стефанчуку та голові профільного комітету Гетманцеву з проханням рекомендувати зняти з розгляду зазначену правку у законопроекті 13157 та запропонувати спільно з нашим комітетом напрацювати механізм повернення безпосередньо виробникам сільськогосподарської продукції у вигляді дотацій на переробку коштів, що надійдуть від встановлення даного експортного мита.
У нас, колеги, не в правилах втручання в діяльність, роботу інших комітетів, наших колег, особливо при доопрацюванні законопроекту до другого читання, але запровадження експортного мита – це суто політичне питання, яке набуло великого розголосу серед аграрної спільноти України та Європейського Союзу.
Тому сьогодні на нашому засіданні присутній автор зазначеної поправки, член Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Андрій Вікторович Мотовиловець, щоб пояснити свою позицію в цьому питанні.
Андрій Вікторович.
МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Я готовий.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Доброго дня. Будь ласка.
МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Друзі, вітаю. Я почну з того, що я перепрошую, що ми не почали спочатку розмову з вами, а потім вже проголосували на комітеті, і дякую за ваше звернення. Це нагадування про те, що треба приходити, треба розмовляти.
Щодо правки, яка з'являється в Податковому кодексі, митному. Дійсно, ми пропонуємо для того, щоб збільшити переробку в Україні, поставити мито 10 відсотків на сою та ріпак. Ця правка неодноразово змінювалась. Як вона народилася, ми знаємо всі, що була колись "соєва" правка, яка стосується податку на додану вартість. Ми не вважаємо це правильним, податок на додану вартість в агро 14 відсотків, може доходити до 20-ти. Ми просимо поставити мито 10 відсотків, яке буде знижуватись.
В нас були окремі розмови з торговим представником України, з паном Качкою, де він каже, що є чітке розуміння і пояснення для Європейського Союзу, чому ми це запровадимо: для того, щоб наші виробничі потужності були наповнені.
Ми, дійсно, можемо стверджувати, що виробничі потужності з'являються дуже швидко, ми знаємо про велику кількість проєктів, які реалізуються, які введено в експлуатацію. Ми бачимо зараз, що кількість заводів з переробки значно більша навіть від врожайності, яка є в нашій країні щодо ріпака і сої.
Також окремо ми вивчали дані податкової та митниці, куди саме виїжджає наш товар. Ми розуміємо, що ми є сировиною для Європи, де вони переробляють на своїх заводах, і ми дуже хочемо, щоб воно перероблялось на наших заводах. У зв'язку з цим, друзі, ми хочемо поговорити про те, що ми будемо робити з правками по сої і по ріпаку.
Окремо у нас було весь минулий тиждень багато нарад з Міністерством фінансів, сьогодні також буде податковий комітет, де ми будемо пропонувати з 1 січня 2026 року по 1 січня 2030 року, саме коли мито буде максимальне, звільнити сільськогосподарські кооперативи з плати податку на прибуток, прибуток при експорті саме сої і ріпака оподатковуватися податком на прибуток не буде, саме кооперативів. Ця правка буде введена. У нас буде обмеження по одному члену кооперативу до 5 тисяч га. Кооперативи можна зробити досить великими і в разі якщо, ви знаєте, вони є в ДАР, вони можуть виїжджати без сплати мита. Дійсно, ми хочемо переробку тут і саме цього стосується наша, моя правка, яка затверджена Міністерством фінансів, затверджена Міністерством економіки. І ще раз я буду перепрошувати за те, що я не поговорив спочатку з вами.
Щодо питання стимулювання. Відповідно до ще однієї правки, яка подана в цей законопроект, ми зобов'язали Кабінет Міністрів України на протязі 30 днів подати новий закон, де буде захищений бюджетний фонд з метою підтримки сільгоспвиробників. Це зобов'язання буде в законі і Міністерство фінансів повинно його виконати, тому що це міністерство нашого комітету і ми з ними уже проговорювали.
Я також буду запрошувати ваш комітет, ваших представників до робочої групи, щоб ми швидко з Міністерством фінансів опрацювали це.
Окремо я вдячний вашому комітету за ту роботу, яку ви провели з Мінекономікою. Ми, дійсно, змінили гранди на переробку, вони зараз збільшилися з 8 мільйонів до 16. Ми знаємо про всі проблеми, які є в отриманні цих грандів, і вони також будуть їх змінювати і збільшувати підтримку аграрних виробників, щоб вони були... саме не просто вирощували, а були саме переробниками.
Я закінчив. Я готовий відповісти на питання, якщо такі будуть.
Гайду, у вас виключений Zoom.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Вікторович.
Я пропоную позицію міністерства ще з даного питання озвучити. І, колеги, будь ласка, до запитань, до нашого колеги Андрія Вікторовича.
Людмила Миколаївна, будь ласка, позиція міністерства.
ШЕМЕЛИНЕЦЬ Л.М. Доброго дня. Міністерство підтримує такі правки у випадку, якщо ці кошти будуть направлені на прифронтові території, на створення певного фонду для підтримки аграрних сільгосптоваровиробників. Якщо ця правка буде прийнята в комплексі з правкою про доручення Кабінету Міністрів підготувати відповідні зміни до Бюджетного кодексу, тоді так.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Позиція зрозуміла. Дякую, Людмила Миколаївна.
Колеги, будь ласка, долучайтеся до обговорення.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Олександр Васильович, якщо можна.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Так, Іван Адамович, будь ласка.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я дякую.
Перше, я хотів би подякувати Андрію Вікторовичу за те, що він фактично десь подякував нам за підтримку і увійшов в положення аграріїв, і зрозумів, що все-таки з аграрним комітетом треба сідати і розмовляти. Адже ми безпосередньо напряму сьогодні працюємо фактично з сектором аграрним і як ніхто ми його розуміємо, тобто і розуміємо всі фактично проблеми, які безпосередньо виникають.
І, дійсно, правка, скажемо, якась десь була запропонована вже в такій редакції, як тільки що нам представив Андрій Вікторович, я думаю, що її варто підтримати, тому що якраз вона задовольняє фактично всі наші потреби, які ми з вами обговорювали на нашому крайньому комітеті. І це дуже важливо. Перше, це дає змогу фактично об'єднатися в кооперативи нашим фермерам і спільно разом без мита пробувати вивозити безпосередньо сільськогосподарську продукцію, в даному випадку сою і ріпак, до яких не буде застосовано мито. Це дуже важливо. І те, що саме головне фактично, це є правка, якою пропонується фактично в тримісячний строк Кабінету Міністрів розробити законопроект про підтримку фактично аграріїв якраз в переробці сої і в переробці ріпака, що теж дуже-дуже важливо.
Тому, я думаю, фактично нам потрібно підтримати дані правки і фактично, я думаю, що виносити це питання як на голосування. І це буде для аграрного сектора вже зрозумілі правила, за які ми з вами фактично десь розмовляли на попередньому комітеті.
Дякую.
ЮРЧИШИН П.В. Іван Адамович, прошу мене приєднати. З порядком денним ознайомлений. Не було... Wi-Fi не працював.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Юрчишин Петро, дякую. Долучили вас.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, Чернявський Степан Миколайович руку підняв.
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Колеги, всі доброго дня. Дійсно, це таке політичне рішення, і скажемо так, за останні три тижні, я думаю, що не тільки мені, а всім нам надійшло дуже багато звернень від наших фермерів, які занепокоєні тим, що... Вони розуміють, що для них будуть ціни по закупівлі ріпака і сої будуть набагато нижчими і вони нас звинувачують саме в тому, що ми їх обдираємо на тому... прийняттям тих законів, які сьогодні пропонують, і тією правкою, і Андрій Вікторович.
Хотів би сказати, що дійсно в тій редакції, якій подав Андрій Вікторович, можна погодитися. Але є таке але, і я думаю, що ми як комітет можемо ще проговорити позицію з строками реалізації, бо, скажемо так, наші фермери, вони планували і сіяли в цьому сезоні, і на щось розраховували. І ми всі розуміємо, що якщо зараз прийметься цей законопроект і ці правки, ціни на закупівлю будуть знижені.
Хотів би сказати, може, ми відстрочимо, щоб саме ці правки працювали вже, скажемо так, з наступного року? І це зняло б напругу і ті фермери, які планують сіяти ріпак, вони ж хотіли, кожен сіяв, розраховував на щось. І щоб не получилося, що їхні плани будуть змінені і нашими, скажемо, руками.
І ще застереження, ще скажу про застереження, і це ми вже обговорюємо 5 років, така ж правка була у нас, не в нас, не нами була прийнята, відколи це правка на велику рогату худобу. Це 10 процентів. Да, Андрій Вікторович, є така на вивіз великої рогатої худоби. Колись прийняли таку правку і до чого це привело? Що ніхто зараз її не вирощує, і в нас дуже сильно знизилося поголів'я крупної рогатої худоби. То я боюся, щоб у нас не получилося з тією правкою, наші фермери перестануть вирощувати той же самий ріпак і сою.
Дякую, колеги. Тут потрібно ще подумати зі строком реалізації саме цього законопроекту, правки по цьому законопроекту. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Степане Миколайовичу.
Андрій Вікторович, будь ласка, прокоментуйте.
МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Дивіться, я можу привести також ще приклад соняшнику та деревини, якщо казати про велику рогату худобу, наскільки збільшилася переробка і на які ринки ми вийшли, коли ми поставили мито, наприклад, по деревині, скільки заводів переробки відкрилися в Україні від малого до великого. По соняшнику ми вийшли в інший продукт. І також те, що ми зараз робимо, ми кажемо про те, що, дивіться, друзі, ми всі живемо в одній країні, є переробка сої і ріпака, це відкриття ринку шроту і це можливість конкурувати, і, можливо, пропонувати і світу, і всередині країни перероблений продукт. Якщо ви виробляєте, якщо є фермер, який виробив сам, у нього є земля, відповідно до правки він вивозить під нуль, для нього нічого не зміниться. Все, що ми хочемо, – конкуренцію переробників з трейдерами, все. Відповідно до правки, вона так і прописана. Ми потім, зараз збільшимо, ми даємо можливість кооперативам об'єднатися, якщо ви не можете сформувати експортну фракцію, бо багато, наприклад, сої і ріпака виїжджали машинами, їхали в Бельгію, в Польщу на їх виробничі потужності. Навіть малий фермер може сформувати. Якщо ви хочете експортувати морем, будь ласка, кооператив, будь ласка, також нуль. Дивіться, це ж не питання, що ми не чуємо ринок. Ми чуємо ринок, ми дійсно хочемо... Завдання Верховної Ради давати посил, як воно працює і як ми хочемо бачити можливість. Питання, коли вводити? Питання вводити тоді, коли з'явиться внутрішній переробник, коли з'явиться виробнича потужність. Основне завдання, щоб вони не були концентровані в одних руках, щоб вони не були... (Не чути)
Тому я розумію чудово, як було введено 20 відсотків, це обвал ціни, 20 відсотків. Мито 10 відсотків, ми не можемо казати про обвал ціни. Ми робимо мито 10 відсотків, відповідно тільки на 10 відсотків може зменшитись ця ціна. По-третє, ми дивимося по конкуренції, наскільки велика кількість малих переробників, середніх і великих відкрились, наскільки моновиробництва, які переробляють соняшник і сою, і ріпак, з'являються і наскільки простоюють їх виробничі потужності. Ми також питаємо про... Ви ж розумієте, я ж давав всім презентацію, ми чудово розуміємо, куди воно іде: воно іде в Європейський Союз. І ми також від них дуже чекали можливості, щоб ми отримували, як ми домовлявся, під час військових дій, що ми будемо виїжджати під нуль. Ми бачимо позицію наших партнерів. Ті люди, які залежать від нашої сировини, вимагають, щоб ми платили мито на їх ввезення, вони так захищають своїх фермерів і свої виробничі потужності, ми повинні захищати так само. Дивіться, це ж питання: чи готові ми як країна на переробку? Ми вважаємо, що повністю готові. В мене дані Міністерства економіки, в мене дані митниці, в мене дані податкової. Ми чудово розуміємо, що вони з'явились. І дійсно, те, що ви казали, про те, що треба чути фермерів, я це повністю погоджуюся. Тому ми весь минулий тиждень розмовляли саме з фермерами, щоб дати можливість об'єднатися, дати можливість їм виїхати під нуль.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую за коментар.
Будь ласка, Дмитро руку тягне, Костюк. Вибачте, Соломчук, Дмитро Соломчук.
СОЛОМЧУК Д.В. Доброго дня, колеги. Андрій, дякую за присутність на комітеті, це дуже важливо, спілкування. У мене просто два питання. Ціна, що на ріпак, що на сою котується на світових біржах. В чому проблема, якщо виробник дає таку саму ціну, як дає поляк, мінус логістика, ніяк перестоювати виробничі потужності, в принципі, не будуть. Немає різниці, фермеру ще простіше завезти нашому переробнику в Хмельницькій області, Львівській чи в якійсь іншій, ніж експортувати до Польщі.
І щодо кооперації. Так, вона надважлива і це підтримує Європейський Союз. І ми маємо розвивати кооперацію, яка, на жаль, не зовсім поки що у нас виходить. Але щоб її розвивати, потрібно питання по оподаткуванню, зміни щоб були. Тому що сьогодні кооперація згідно чинного законодавства щодо оподаткування не зовсім вигідна і через те кооперативів нових, можна сказати, не з'являється і вони з'являтися не будуть.
МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Я поясню, друже. Дивись, ми багато розмовляли. Я правильно розумію, це патронажні дивіденди.
СОЛОМЧУК Д.В. Так.
МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Друже, дивись, патронажні дивіденди, дійсно, є в Сполучених Штатах і в декількох країнах Європейського Союзу.
Яка є проблема? Ми кожну зміну Податкового кодексу погоджуємо з нашими міжнародними донорами. І ми розуміємо за ці роки нашої співпраці як з ними розмовляти.
Що відбувається зараз? Вони досить прискіпливо дивляться зараз на четверту групу, досить прискіпливо. Вони кажуть, дивіться, хто може об'єднатися в кооператив? Чи, дійсно, це представники четвертої групи? Ми кажемо, звичайно, четверту групу, бо їх багато. А вони кажуть, тоді це пільга в оподаткуванні, четверта група. Дивіться, наше пояснення про важливість роботи, про важкість, про обстріли, все інше, зараз з ними працюють fifty/fifty, і ми домовилися про наступне. Хто такий патронажний дивіденд? Це можливість не сплатити податок на прибуток і отримати податкове навантаження саме вже на власниках. Я це роблю до 30-го року.
Дивіться, як ми будемо будувати з ними розмову. Вони ж не вірять, думають, що наші фермери на четвертій групі дуже багаті люди. Ми кажемо, друзі, це не так. Дивіться, є можливість показати об'єднання в кооперативи для експорту. Це досить відверто можемо показати. Ми можемо показувати: ось вам кооперативи, ось податок на прибуток нуль, ось як збільшили свою переробку члени кооперативу. Це можливість показати їм в цифрах. Спочатку вони погоджувались тільки на 3 роки, але після розмови з фермером ми розуміємо, що це неможливо за 3 роки зробити, ми… (Не чути) до 30-го року.
Дивіться, це можливість показати це в динаміці, і тут я без вас не справлюсь. Коли ми це зробимо, для нас буде дуже важливо, щоб вони залучалися в проєкти Мінекономіки щодо підтримки експорту і переробки і щоб вони створювали ці кооперативи, і ми могли показати як змінилися члени кооперативу, тому що ми це бачимо по балансах. Ми бачимо, наскільки збільшилося їх в балансі, не просто вирощування і експорт, ми бачимо, що з'явилася переробка. І ми цими показниками покажемо, що це приклад нашого стимулювання до них, бо, дійсно, ми зараз відбиваємося в Міжнародного валютного фонду, що ми не готові міняти четверту групу, ми не готові піднімати мінімальну ціну на податок на кількість земельних ділянок, які в оренді, або інших питань.
Дивіться, це дуже важливо, це можливість показати Міжнародному валютному фонду як ми будемо до цього рухатися. Зараз сказати це однозначно ми не можемо. Сказати їм, що ми будемо робити тільки так, бо вони досить прискіпливо взагалі ставляться до четвертої групи. А ми як комітет Данила Олександровича не вважаємо, що четверта група в оподаткуванні аграріїв це погано. Ми вважаємо, що це можливість підтримки фермерів, які мають земельні ділянки. І це точкова підтримка людей, які мають землю, які обробляють, які взяли в оренду або купили, або використовують це спільно через кооперативи.
Тому, друже, для мене дуже важливо, щоби ми повірили і попросили людей об'єднатися. Об'єднатися і показати, що ми можемо, можемо об'єднатися і можемо збільшити переробку.
СОЛОМЧУК Д.В. Так, але от ще раз. От візьмемо якусь умовну ціну. Поляк чи іспанець купує якусь там продукцію, 300 євро тонна. В чому проблема нашому виробнику купляти за такою самою ціною за мінусом логістики, яка коштує 30-40 євро, дивлячись, куди доставка, ось і все. Рівні умови. А гранти також дуже важливі, але, на жаль, на них немає на сьогоднішній день коштів. Заявки можна буде подавати на гранти з 1 листопада, коштів ж немає.
МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Друже, дивись, кошти на переробку є. Дивись, я зараз дивився, мені дали всі заявки, які не були затверджені, я бачив наприклад, відповіді Мінекономіки про переробку, про 8 мільйонів, ще тоді було 8 мільйонів, що вони відмовляли, тому що якась агарна компанія згадується в рішеннях суду щодо ухилення від податків. Ми розуміємо, що згадування – це не працює. На це гроші є, і це ж фінансується не через Мінекономіки, воно фінансується через банки, банки дають заяви.
Дивіться, у нас була комплексна ціна питання щодо переробки. Це дуже важливо, тому що треба вивчати ці кейси і треба, якщо ти вже будуєш державну політику, то вона не складається просто з мита. Державна політика формується саме з того, що ми… Державна політика з усіх: з мита, з підтримки, гранту на переробку.
Плюс я тобі хочу... Дуже вас прошу, я хочу вам доповісти, що в цьому порядку денному буде ще один закон. Ви знаєте, що в нас є така людина Дмитро Кисилевський. Люди, які заведуть сюди на капітальні інвестиції обладнання, не будуть сплачувати податок на додану вартість і ПДВ. Це можливість також стимулювання і зайти в переробку. Це завезення капітальних інвестицій саме з-за кордону.
Дивіться, дійсно, такий закон працює в Польщі. Ми дуже будемо просити його підтримати в першому читанні у Верховній Раді, у вівторок. Ми зараз змінюємо порядок, щоб ми саме ці закони проголосували. Це можливість збільшити капітальні інвестиції і завезти обладнання. І ця можливість не сплачувати податок на прибуток показує те, що ось варіться, ми її компенсуємо. Ми робимо багато кроків для того, щоб перероблялося в країні. Я тепер можу сказати, якщо поєднати нас, наприклад, з тією ж Бельгією, якщо ми переробляємо 15 відсотків, Бельгія своїми виробничими потужностями переробляє 65. Польща переробляє 55, ми – 15.
Друже, дивись, у нас великий потенціал щодо росту. І тобі хочу сказати, що ми вивчали їх податкову і митну політику, там у них на всіх питаннях стоїть мито. Мало того, вони підтримують людей, які купують сировину.
Дякую.
СОЛОМЧУК Д.В. Я згоден, але спілкуючись з аграріями, багато хто з аграріїв хоче переробкою займатися, багато хто не з аграріїв переробкою, тому що аграрій в першу чергу думає над технологією, погодою, добривом і паливом, всім іншим, щоб збільшити врожайність і свою ефективність. А багато хто переробкою хоче займатися продуктів харчування, виробництвом, і це не аграрії. І кожен питає, окей, завтра ми випускаємо пряники якісь, ковбасу, я не знаю, хліб, нове виробництво. Але наші виробники не можуть достукатися, і ми на комітеті законопроект розглядали мій щодо доступу до полиць українських магазинів і швидкість оплати, тому що оплата зараз здійснюється 90 днів, 120 днів. Яку треба мати фінансову подушку нашому виробнику, щоб поставити пряники на полицю, заплатити по 2-3 тисячі євро за полицю і 90 днів постачати, і тільки на 90 днів отримати першу оплату за першу поставку.
МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Друже, дивись, я знаю відповідь. Я думаю, що треба зробити по-іншому. Це питання виконання норми Європейського Союзу. Як ти знаєш, в Європейському Союзі є норма, яка стосується всіх кінцевих продавців саме супермаркетів в порядку розрахунку. Це що нам треба зробити? Просто виконати цю норму. Просто поставити пані Стефанішиній, Міністерство юстиції, зобов'язання поставити це в пріоритет, щоб ми це проголосували.
СОЛОМЧУК Д.В. Але під час COVID в Європейському Союзі кожна країна норми прийняла згідно захисту своїх виробників і, напевно, такі жорсткіші це в Німеччині щодо визначення даже оплати супермаркетами, "білі", "сірі", "чорні" супермаркети, все інше, кожна країна по-своєму, Чехія по-своєму, Польща по-своєму. Да, від Європейського Союзу були рекомендації, але кожен став на захист своїх. А за гранти, якщо кажуть, що є на переробку кошти на сьогоднішній день, для мене це дивно, тому що, наскільки я знаю, що їх немає і буде тільки в 26-му 500 мільйонів.
МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Ні, друже, дивись, на переробку велика кількість грантів, всі отримають і підтримка власних виробничих потужностей дуже працює, але там просто...
СОЛОМЧУК Д.В. Від Мінекономіки.
МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Да, там просто дуже змінився підхід до цього. Раніше фермер сам подавав і це була проблема, тому що спілкування було Мінекономіки з фермером, а зараз воно працює через банківські установи. Якщо ти працюєш "в білу", тебе знає банк, банк подає заявку і він отримує фінансування.
СОЛОМЧУК Д.В. Але це виключно аграрії, якщо інший КВЕД...
МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Ні, дивись, це саме гранти на переробку. Запросіть на комітет, пан Олександр Гайду, пана Кисилевського, він розробляв це все. Для мене дуже важливо, щоб ви підтримали закон його, який він подав, він також про переробку, він також про можливість завести обладнання, не сплачує податок на додану вартість 20 відсотків мита і несплата податку на прибуток. Це дуже важливо. І, дивіться, нам дуже важко було говорити.
СОЛОМЧУК Д.В. Я виясню у Мінекономіки, тому що у мене купа звернень. Я з Мінекономіки спілкувався, вони казали немає коштів на сьогоднішній день, і тільки з 1 листопада подавати заявки, на наступний рік їх буде пів мільярда чи скільки, вони там, в принципі, швидко дуже використають це.
МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Займається Телюпа. Ми зараз займались, ВАР давав мені дві довідки, ми повністю вирішили питання двох аграріїв, гроші на це є.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Вікторович.
Ще пан Лукашук руку підняв. Будь ласка.
ЛУКАШУК Б.О. Вітаю, колеги. Вітаю, Андрій Вікторович.
МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Вітаю.
ЛУКАШУК Б.О. Я все ж таки трошки ще повернуся до попереднього питання пана Дмитра. От дивіться, на прикладі Хмельницької області, якщо ми візьмемо, морська логістика до заводів в Німеччині, в Бельгії, в Нідерландах, які є найбільшими покупцями нашої сировини, становить близько 80 доларів. Тобто наш переробник вже має цю фору в 80 доларів. Плюс в ЄС в рази вища заробітна плата, в деяких випадках в 5-6 разів, дорожча електроенергія, дорожче дизельне пальне. Що заважає нашому переробнику додати до ціни буквально 5-10 доларів і аграрії з радістю повезуть сировину до них. Тобто вони мають, на мою думку, доволі-таки суттєву фору порівняно з заводами в ЄС.
Дякую.
МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Да, але не забуваємо, що Європейський Союз досить дивно розвиває свою агарну тематику. Він підтримує їх квотами для того, щоб вони купили сировину і не вирощували тут. Ми не можемо підтримати прямими квотами. Дуже б хотілося. І маємо надію, що коли ми вступимо в Європейських Союз, що ми отримаємо доступ до їх фондів і також ми отримаємо цю підтримку.
Зараз, на жаль, у нас немає прямої підтримки, у нас є підтримки з іншого боку, і переробка, і є можливість працювати на четвертій групі. Для мене зараз розбирати собівартість їх... Я вивчав їх заводи, тому що я переживав, що їх заводи знаходяться на четвертій групі переробників великих. По довідці, яку отримали ми з… Вся переробка України на загальній системі оподаткування, ніхто не використовує четверту групу.
І, дійсно, я розумію чудово, що їм треба вміти спілкуватися з переробниками і підтримати їх спочатку вже і висадки аграрної продукції, але ринок буде набагато збільшений. Ми бачимо, скільки, наприклад, там от останнє рішення Кабінету Міністрів про "інвестнянь". То ми зі старту виходимо на ринок переробки сої, ріпака, багато підприємств буде виходити на ці ринки.
Дякую.
ЧАЙКІВСЬКИЙ А.І. Колеги, якщо дозволите, я буквально теж два слова скажу, чисто коментар. Дивіться, дійсно, дуже багато країн в Європі, вони шукають... різна є політика підтримки виробників. І коли ми, коли в нас сьогодні там підприємець знаходиться чи фермер один на один з тими викликами, які є, які в державі є, скажімо, і в середовищі в бізнесовому, то в Європі фактично держави досить серйозно стимулюють таку переробку, йде компенсація будівництва заводів до 50 або більше процентів по цьому, а в нас фактично все, тобто від підключення електроенергії фактично до завершення вводу в експлуатацію – все це лягає на плечі підприємця чи промисловця, який щось хоче зробити.
Тому не так-то все просто, не з добра сьогодні ми не маємо цієї переробки. Тобто ми ж сою вирощуємо з вами чи ріпак вирощуємо більше вже 20 років, але чомусь ми тих потужностей сьогодні ще не добрали. А недобрали через те, що якраз от немає цієї підтримки, яка сьогодні необхідна. І не так-то все там просто.
Тому нам, я думаю, що як би ми, скільки б ми часу зараз не тратили, але все рівно те, що ми з вами хотіли – це дуже важливо, що нас почули і почули аграріїв фактично, що ми мусимо шукати ті варіанти як сьогодні стимулювати нашу переробку, бо це дуже важливо.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Адамович.
Степан Чернявський руку підняв. Будь ласка.
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Колеги, давайте так, я так розумію, що сьогодні великий не дефіцит, а профіцит переробників олійних, да.
Друге питання, у нас чого саме… Андрій Вікторович, може, ми від комітету ще добавимо туди не тільки олійні, соя і ріпак, давайте зробимо пшеницю, кукурудзу, горох і так далі, на все щоб було 10 відсотків. Це як пропозиція. Чого саме на сою і на ріпак?
МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Я поясню. Соя і ріпак має виробничі потужності…
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Я розумію… Якщо сьогодні профіцит переробників, як можна говорити, що сьогодні даються дотації Європейського Союзу і все інше, якщо є профіцит?
МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Соя і ріпак має виробничі потужності. По пшениці ми не маємо таких виробничих, у нема стільки виробничих потужностей це переробити. Це зовсім вихід на нові ринки, на зовсім нові ринки муки, які зовсім по-іншому побудовані. Дивіться, зараз приймати такі рішення без аналізу, без вивчення, які ринки закриються, які відкриються, також дуже-дуже неправильно. Ти можеш подивитися на портові приміщення, наприклад, того ж Єгипту або Туреччини, вони всі стоять повністю в млинах. Якщо подивитися на наші виробничі потужності, перевалки, то я не бачу там млинів, я бачу там балкери, які перевозять. Саме по кукурудзі, дійсно... Друже, чи вважаємо ми, зараз ми розмовляли з Міністерством аграрної політики, чи можемо ми вийти на ринок хліба? Так, думаю, можемо. Чи думаємо ми про те, що саме замороженого хліба? Чи можемо ми це стимулювати? Дійсно, да, можемо це стимулювати. Повинні це зробити, да, треба шукати можливості виходити на ринки. Це питання конкуренції.
Щодо переробки кукурудзи. Друже, також велике питання, в основному вивозиться в Китай. Куди? Треба вивчати експортні потоки, куди ми... що ми перероблюємо, на які ринки ми потім заходимо, чи є ці ринки, попит на нашу продукцію, скільки ми будемо конкурувати, щоб зайняти ці ринки, щоб не було цього провалу. По сої і ріпаку, дійсно, дивіться, я показав переробні виробничі, я показав експортерів, показав імпортерів, куди, як. Це питання також: чи ви вивчали, чи ви готові, чи ні? Ці дискусії не ведуться просто так, просто з однією пропозицією.
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Так я про це і говорю, Андрій Вікторович. Якщо ми маємо профіцит сьогодні потужностей переробки сої і ріпака, то чого його стимулювати? Колеги правильно задають питання. Якщо сьогодні ціну вони дадуть, сьогодні переробники, відповідну, всі повезуть до них, не потрібно брати з фермерів мито.
МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. З фермера я не беру мито, я беру з трейдера мито. Я прошу вибачення, фермер, якщо має земельну ділянку, вивозиться під нуль, почитайте, будь ласка...
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Трейдер все рівно потім забере це з фермера, ми ж це все розуміємо.
МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Що? Що?
ЧЕРНЯВСЬКИЙ С.М. Трейдер потім це забере із фермера, ми ж це все розуміємо. І не всі можуть сьогодні експортувати.
МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Я ж і хочу, щоб фермер отримав можливість або експортувати сам, або вийти тоді в конкуренцію з трейдером отримати власного переробника.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Будь ласка, ще руку тягне Богдан Олегович Лукашук і потім Андрій Богданець.
ЛУКАШУК Б.О. Так, колеги. В мене ще є така ремарочка, яка стосується безпосередньо сої. Впевнений, що колеги з нашого комітету знають, можливо, Андрію Вікторовичу буде цікава така інформація, що соя – це культура, яку вирощують переважно малі та середні фермери, оскільки вона… її просто виростити, на неї менші логістичні затрати, вона зачастую не потребує сушки і тому 90-80 відсотків посівів малих і середніх фермерів, принаймні в нашому регіоні, використовується під сою.
Тому ця правка суттєво вдарить саме по маленьких і середніх виробниках. Я провів, напевно, більше 10 зустрічей за 2 тижні, які передували сьогоднішньому комітету, і почув від виробників, не від одного, таку фразу, що мито на сою – це як Робін Гуд, тільки навпаки: грабуй бідних, віддавай багатим. Десь я можу з цим і погодитись в якійсь мірі.
І ще в мене питання. Переробка сої зростає щороку. В цьому році, якщо не помиляюся, вона зросте на 41 відсоток. Тобто ми бачимо позитивну динаміку, що галузь переробки розвивається. Знову ж таки постає питання, для чого тоді вводити експортне мито, якщо в нас іде… Я ріпак беру за дужки, я говорю суто про сою, якщо у нас іде така позитивна динаміка. По ріпаку росту немає, я згоден.
МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Ні, по ріпаку, ріпак виїжджає досить швидко, за 3 місяці майже весь.
ЛУКАШУК Б.О. Я про переробку, Андрій Вікторович.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Колеги, якщо дозволите, я перепрошую. Богдан Олегович, ви, дійсно, праві, що в нас на території Західної України, дійсно, з малими фермерами, особливо це особисті селянські господарства, де сьогодні як проїдеш фактично по полях біля населених пунктів, ти побачиш, фактично посіяна в основному соя, тому що це, дійсно, для таких особистих селянських господарств, дійсно, стало вигідно.
Але треба ще сказати нам і правду в іншому, що це все сіється без документів, що це "чорний" ринок, який сьогодні безпосередньо давить в загальному на тих платників, які "в білу" платять і чесно платять. Це теж треба говорити. І коли сьогодні фермери мають можливість згідно даного закону, даної правки, вони мають можливість об'єднатися і продати, скажемо, це без жодного... Тому тут ніхто не буде шукати вже як зробити документи так, щоб відбілити, відчистити і потім фактично ту сою можна було експортувати. Тому я думаю, що тут за це можна дискутувати дуже довго, але мені здається, що якраз наше завдання – це вивести з тіні якраз тих всіх, хто сьогодні не платить, і щоб почали платити кошти до державного бюджету.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Іван Адамович.
Будь ласка, Андрій Богданець. Андрій Володимирович, будь ласка.
БОГДАНЕЦЬ А.В. Колеги, доброго дня. Андрій Вікторович, вітаю. Я хочу підтримати колег і Степана, і Богдана, я трішки працював в цій сфері. Насправді, знаєте, ринок формує пропозицію. Якщо ми будемо регулювати ці речі такими от, вибачте, способами, то ми можемо зробити дуже велику потім біду, яку потім потрібно буде відкочувати.
А на рахунок "чорного" і "сірого", знаєте, Іван Адамович, недавно була публікація, коли румунські митники, румунські уже на своїй митниці затримали ешелон, коли там вивозили, під видом шроту вивозили сою, наші пропустили, а румунські затримали, то боротися з "сірим" експортом і вивозом потрібно, щоб митниця правильно працювала в першу чергу, а не гроші брала і пропускала, і дозволяла таку контрабанду. От і все.
Дякую.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Я абсолютно підтримую і погоджуюся, що це комплекс робіт, але в тому числі і, скажемо, і наша робота. Але звичайно, що митниця тут має свою роботу виконувати, так як кожен з нас.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Ви знаєте, ця дискусія, в принципі, говорить про те, що кожен, хто говорив у себе на округах і хто сьогодні дискутував на комітеті, в своїй частині правий, але ми точно знаємо, що нам треба підтримати додаткову додану вартість, це і політика нашого комітету була з самого початку по підтримці тих людей, які сьогодні вкладають в переробку. Також це політика і міністерства, це політика і Президента. Тому я вважаю, що підтримка повинна бути, це стовідсотково.
Яким чином цю підтримку зробити? Андрій Вікторович, в принципі, сьогодні, коли говорив про свою правку і те, що він проговорював з асоціаціями і з аграрною галуззю, він вже довів, що є такі запобіжники, які дадуть можливості... ті гроші, які з мит ми будемо отримувати, направляти суто на аграрну галузь. Це теж великий плюс.
Ті, хто будуть займатися будуванням переробних потужностей, вони теж на сьогодні, якщо ми підтримаємо закон Кисилевського, про що говорив Андрій Вікторович, теж зможуть зекономити фактично при імпорті обладнання. Тобто є деякі позитивні плюшки, а також те, що аграрії можуть, дійсно, об'єднуватися і продавати це на експорт з нульовим митом.
Все одно тут більше ці правки стосуються реально трейдерів, тих, хто активно вивозить зерно з України. Тому, друзі, тут треба зважити всі за і проти. Я вважаю, що ці запобіжники, які сьогодні запропонував Андрій Вікторович, вони відповідають тим очікуванням, про які ми думаємо.
Будь ласка, Андрій Вікторович.
МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Друзі, я хочу на завершення сказати, що в мене немає ніякого інтересу в сої і ріпаку або в переробних потужностях. Я не зможу вирішити це питання без вас. І, дійсно, я почав з вибачень і ще раз їх принесу, нам треба розмовляти. Нам треба розмовляти з людьми про те, що ми живемо в одній країні і, дійсно, якщо ми хочемо бути багатою країною, потужною країною і перемогти, нам треба працювати "в білу" і треба переробляти все тут, і думати спочатку про себе, потім про партнерів, європейців будь-яких. І я без вас це не зроблю, я без вас не зможу, ви набагато більше спілкуєтесь з аграріями і можете пояснювати, що важливо об'єднатися, можливо робити одну справу разом. Ми можемо зараз показати приклад кооперації щодо експорту потужності, ми можемо... Я дякую вам за ту ініціацію законопроекту про ДАР, це дуже круто, крута система. І дякую, що ми прийняли цей закон. Попереду багато законопроектів, які намалюють нові правила гри. Я дуже хочу, щоб вони були прозорі, я хочу, щоб вони були відкриті, я, дійсно, мрію про те, щоб, як колись, ми вивозили семечку соняшника, а зараз на першому місці по експорту і, дійсно, ми стали це після мита. Я дуже хочу таку країну, щоб вона була лідером. Я прошу вашої підтримки в пояснені людям, це дуже важливо і без вас я не справлюся.
Дякую вам за можливість поговорити. Дякую за можливість показати позицію. Я буду працювати тепер з своїм комітетом, щоб виконати ті зобов'язання, які я вам дав сьогодні. Дякую за те, що ви мене вислухали. До зустрічі завтра в залі всім. Дякую вам, друзі.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, Андрій Вікторович, за те, що під'єднались і пояснили нашим колегам позицію податкового комітету.
МОТОВИЛОВЕЦЬ А.В. Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Колеги, я тоді пропоную інформацію, яку надав наш колега Андрій Вікторович Мотовиловець, взяти до відома та врахувати при розгляді зазначеного питання на пленарному засіданні Верховної Ради на цьому пленарному тижні. І у кожного вже, можливо, змінилась думка попередня, тому прошу це врахувати при прийнятті рішення стосовно цієї поправки. Колеги, всім дякую за те, що під'єднались.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Олександр Васильович, зараз, зараз, хвилиночку. Будь ласка, Литвиненко Сергій ще доєднався.
РУДИК С.Я. І Рудик доєднався.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Да. Сергій Анатолійович.
ЛИТВИНЕНКО С.А. Плюс. Дякую, Іван Адамович.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Да, я вас зареєстрував. І Рудик Сергій. Колеги, ще хто доєднався до засідання комітету?
КОСТЮК Д.С. Дмитро Костюк теж присутній.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Да, Дмитро Костюк присутній. Дякую. Ще хто доєднався, колеги? Олександр Васильович, прошу тепер.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Дякую, колеги. Я тоді всім дякую за те, що підключилися і приймали активну участь у цій дискусії. Дуже сподвіваюсь, що при голосуванні кожен зробить правильний вибір. Тому оголошую комітет закритим. Всім дякую.
ЧАЙКІВСЬКИЙ І.А. Дякую. Я ще буквально теж одну хвилину. Я теж хочу усім плодякувати і подякуваит особливо Андрію Вікторовичу за те, що він почув. Друзі, багато коштує, коли сьогодні до нас приїходять наші колеги з інших комітетів, представляють свої правки, вибачаються за непорозуміння, яке було до чогось. Я думаю, що це треба врахувати і це треба підтримувати, це дуже важливо.
Дякую.
ГОЛОВУЮЧИЙ. Повністю підтримую. Дякую, колеги. І до побачення.